Железобетонные и каменные конструкции многоэтажного промышленного здания

KP-1.dwg

кж1 PZ.docx

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
Державний вищий навчальний заклад
«Криворізький національний університет»
Факультет: Будівельний
Кафедра: Кафедра будівельних конструкцій
студент групи залікова книжка №
ЗАЛЗОБЕТОНН ТА КАМ’ЯН КОНСТРУКЦ
БАГАТОПОВЕРХОВО ВИРОБНИЧО БУДВЛ
Розрахунково-пояснювальна записка
до курсового проекту № 1
канд. техн. наук доцентВ. Гончар
Курсовий проект закінчено
РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТВ МОНОЛТНОГО ПЕРЕКРИТТЯ
З БАЛОЧНИМИ ПЛИТАМИ4
2 Компоновка конструктивної схеми перекриття4
3.1 Розрахункові прольоти 4
3.2 Розрахункові навантаження5
3.3 Розрахункова схема5
3.4 Розрахункові зусилля6
3.5 Визначення перерізів робочої арматури6
3.6 Визначення марок сіток та конструювання плити7
4 Розрахунок другорядної балки 9
4.1 Розрахункові прольоти9
4.2 Розрахункові навантаження9
4.3 Розрахункова схема9
4.4 Розрахункові зусилля10
4.5 Розрахунок міцності по перерізам нормальним до поздовжньої
4.6Забезпечення міцності перерізів нахилених до поздовжньої осі13
РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТВ ПОПЕРЕЧНО РАМИ
2 Компоновка конструктивної схеми14
3 Розрахунок ригеля14
3.1 Розрахункові прольоти14
3.2 Розрахункові навантаження15
3.3 Розрахункова схема15
3.4 Розрахункові зусилля16
3.5 Розрахунок міцності ригеля по перерізам нормальним до
3.6 Розрахунок міцності ригеля по перерізам похилим до
3.7 Конструювання арматури ригеля20
4 Розрахунок середньої колони першого поверху23
4.1 Розрахункова довжина колони23
4.2 Розрахункові навантаження23
4.3 Розрахункові зусилля колони першого поверху23
4.4 Підбір перерізів робочої арматури24
4.5 Розрахунок консолі26
4.6 Конструювання арматури колони28
РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТВ МОНОЛТНОГО ПЕРЕКРИТТЯ
Потрібно запроектувати елементи міжповерхового монолітного перекриття багатоповерхової виробничої будови з цегляними стінами та стовпами. У курсовому проекті проектується монолітна плита та другорядна балка які є елементами перекриття. Головна балка умовно не проектується.
Будова п’ятиповерхова з підвальним поверхом має розміри в плані 176х30м. Відстань між осями у повздовжньому напрямку 6м у поперечному – 44м висота поверху 48м. Характеристичне корисне навантаження на міжповерхове перекриття 85кПа. Коефіцієнт надійності з призначення . Температурні умови нормальні вологість повітря більш ніж 40%.
2.Компоновка конструктивної схеми
Головні балки розташовуємо у повздовжньому напрямку будови другорядні – в перпендикулярному напрямку з кроком 2м. Опирання плити на стіни приймаємо 012м другорядних балок – 025м головних балок – 037м.
Попередньо задаємося розмірами перерізів балок:
–головної h = (18 115)=(18 115)·6000=750 400мм – приймаємо h = 600мм;
– приймаємо b = 250мм.
–другорядної – приймаємо h = 300мм;
– приймаємо b = 150мм.
Товщину плити приймаємо 70мм.
Конструктивна схема перекриття показана на аркуші 1 графічної частини.
3.1.Розрахункові прольоти
За розрахункове значення першого прольоту приймаємо відстань від осі опирання плити на стіну до грані першої другорядної балки для середніх прольотів – відстань між гранями другорядних балок (рис. 1):
l01 = 20 – 025 + 0122 – 0152 = 1735м
l02 = 20 – 0152 – 0152 = 185м
В поперечному напрямку l0 = 44 – 0252 – 0252 = 415м.
Відношення прольотів 415185 = 224 > 2 отже плита працює за балочною схемою у напрямку коротких прольотів.
Рис. 1. Розрахункові прольоти плити.
3.2.Розрахункові навантаження
Підрахунок навантажень на 1м2 перекриття наведений у табл. 1.1.
Розподілене навантаження на 1м2 перекриття
Вид навантаження та підрахунок при середній щільності
Характеристичне значення Па
Розрахункове значення Па
Розподілене повне розрахункове навантаження на 1м умовно виділеної полоси плити з урахуванням коефіцієнту γn = 095.
g + = 2683 1 095 + 102001095 =2549 + 9690 = 12239 Нм.
3.3.Розрахункова схема
Розрахункову схему плити приймаємо у вигляді п'ятипрольотної нерозрізної балки з рівномірно-розподіленим навантаженням (рис. 2).
Рис. 2. Розрахункова схема плити.
3.4.Розрахункові зусилля
Розрахункові згинаючі моменти в перерізах плити:
–в першому прольоті та на першій проміжній підпорі:
–в середніх прольотах та на середніх підпорах:
Відношення товщини плити до розрахункової довжини середнього прольоту 7185 = 126 > 130 отже розрахункові значення згинаючих моментів в перерізах середніх прольотів та на середніх підпорах на ділянках де є защемлення плити з усіх чотирьох сторін у головних та другорядних балках слід зменшити на 20% (внаслідок виникнення розпору та з метою його урахування):
3.5.Визначення перерізів робочої арматури
Приймаємо бетон важкий класу В15: Rb = 85 МПа [1 табл. 13] γb2 = 09 [1 табл. 15]. Для армування попередньо приймаємо зварні сітки із звичайного арматурного дроту класу Вр- діаметром 3мм (RS = 375 МПа) 4мм (RS = 365 МПа) 5мм (RS = 360 МПа) [1 табл. 23].
Розраховуємо перерізи робочої арматури:
в середніх прольотах та на середніх підпорах на ділянках де є защемлення у балках з трьох сторін та вільне опирання четвертою стороною на стіну:
в середніх прольотах та на середніх підпорах на ділянках де є защемлення у балках з чотирьох сторін:
в першому прольоті та на першій проміжній підпорі:
3.6.Визначення марок сіток та конструювання плити
Для армування плити приймаємо рулонні сітки з повздовжньою робочою арматурою що вкладаються повздовж головних балок. Мінімальна ширина сіток в осях А-Б та Г-Д визначається за допомогою рис. 3.
Рис. 3. Армування плити в осях А-Б та Г-Д
Мінімальна ширина сіток в осях Б-В та В-Г визначається за допомогою рис. 4:
Рис. 4. Армування плити в осях Б-В та В-Г
На підставі виконаних розрахунків приймаємо ширину всіх сіток плити 2150мм що забезпечує необхідний перепуск між крайніми робочими стержнями (50мм при діаметрі поперечних стержнів 3 або 4мм та 100мм – при більшому).
По визначеній площі перерізу робочої арматури за допомогою додатку 6 приймаємо:
за для середніх прольотів та середніх підпор плити в осях А-Б та Г-Д – 75Вр- з кроком 150мм (на 1м умовно виділеної полоси) та сітку С1 марки
за для середніх прольотів та середніх підпор плити в осях Б-В та В-Г – 84Вр- з кроком 125мм та сітку С2 марки
- недоармування складає 2% що в межах норми.
Сітками С1 та С2 армуємо всю плиту у вказаних прольотах. Додаткові сітки для доармування перших прольотів та перших проміжних підпор плити визначаємо за різницею між необхідною площею перерізу арматури та підібраною в сітках С1 та С2.
– приймаємо 53Вр- з кроком 200мм та додаткову сітку С3 марки
– приймаємо 103Вр- з кроком 100мм та додаткову сітку С4 марки
Сітками С3 та С4 додатково армуємо перші прольоти та перші проміжні підпори плити.
4.Розрахунок другорядної балки
4.1.Розрахункові прольоти
За розрахункове значення першого прольоту приймаємо відстань від осі опирання балки на стіну до грані першої головної балки для середніх прольотів – відстань між гранями головних балок (рис. 5):
Рис. 5. Розрахункові прольоти другорядної балки.
l02 = 44 – 0252 – 0252 = 415м.
4.2.Розрахункові навантаження
Розподілене постійне та змінне розрахункове навантаження на 1м балки з урахуванням коефіцієнту γn = 095 при ширині вантажної площі 2м:
–від балки перерізом 015х023м:
4.3.Розрахункова схема
Розрахункову схему плити приймаємо у вигляді п'ятипрольотної нерозрізної балки з рівномірно-розподіленим навантаженням (рис. 6).
Рис. 6. Розрахункова схема другорядної балки.
4.4.Розрахункові зусилля
Враховуючи те що при проектуванні ригеля збірного варіанту виконувався повний розрахунок з побудуванням епюри арматури розрахунок другорядної балки монолітного варіанту ведемо тільки за максимальними згинаючими моментами у прольотах та на підпорах які визначаємо за формулою:
де – коефіцієнт що визначається за рис. 6.78 або табл. 2.29 [5] в залежності від співвідношення . В даному випадку
Підраховуємо згинаючі моменти за вказаною формулою:
додатний в першому прольоті на відстані 0425l01:
додатний в середньому прольоті на відстані 05l02:
від’ємний в середньому прольоті на відстані 02l02:
від’ємний на першій проміжній підпорі:
від’ємний на середніх підпорах:
4.5.Розрахунок міцності по перерізам нормальним до повздовжньої осі балки
Для бетону важкого класу В15 (такого ж як і для плити) Rb = 85 МПа [1 табл. 13] γb2 = 09 [1 табл. 15].
Повздовжня арматура класу А-. Для діаметрів 6-8мм RS = 355 МПа для діаметрів 10-40мм RS = 365 МПа [1 табл. 22]
Арматура на підпорах – сітки із звичайного арматурного дроту класу Вр- діаметром 4мм: RS = 365 МПа [1 табл. 23].
Визначаємо раціональну висоту перерізу балки по згинаючому моменту на першій проміжній підпорі при оптимальному значенні = 035 та = 0289 [3 табл. 3.1]:
(на підпорі момент від’ємний полиця балки в розтягненій зоні переріз працює як прямокутний з шириною ребра 15 см).
залишаємо h = 30см b = 15см.
Враховуючи тавровий переріз балки в прольоті визначаємо за п.3.16 [1] розрахункову ширину полиці:
при що менше кроку балки 200см.
Розрахунковий переріз балки наведено на рис. 7.
Рис. 7. Розрахунковий переріз другорядної балки в прольоті.
Визначаємо перерізи нижньої арматури:
нейтральна вісь проходить в межах полиці
приймаємо 216А- із .
Недоармування: що допустимо.
в середньому прольоті
Визначаємо перерізи верхньої арматури:
в першому прольоті – конструктивно приймаємо 28А- із .
в середньому прольоті (момент на відстані 02l02 від підпори від’ємний переріз балки в розрахунку приймаємо прямокутний bxh = 15х30см)
приймаємо 212А- із .
на першій проміжній підпорі
при армуванні перерізу на підпорі двома рулонними сітками з поперечною робочою арматурою площа її перерізу в одній сітці на довжині 1м при крокові другорядних балок 2м дорівнює (4222)2 = 1055 см2 приймаємо 84Вр- з кроком 125мм ; визначаємо ширину сітки С5:
В = l03 + l04 + 250 = 41503 + 41504 + 250 = 2670мм та їх марку
на середніх підпорах
(3492)2 = 087см2 приймаємо 74 Вр- з кроком 150мм та сітку С6 марки
4.6.Забезпечення міцності перерізів нахилених до повздовжньої осі
При найбільшому діаметрі повздовжньої арматури 16мм для поперечного армування приймаємо арматурну сталь класу Вр- діаметром 4мм . Враховуючи те що при проектуванні ригеля збірного варіанту виконується повний розрахунок міцності по похилим перерізам поперечне армування другорядної балки з метою спрощення призначаємо тільки за конструктивними вимогами згідно з п.5.27 не виконуючи перевірочні розрахунки.
На при підпорних ділянках довжиною l4 приймаємо крок поперечних стержнів не більш ніж S = h2 = 3002 = 150мм та не більш ніж 150мм – приймаємо S = 150мм.
В середній частині прольоту S = 3h4 = 3·3004 = 225мм що менш ніж 500мм приймаємо 200мм.
Армування другорядної балки наведене на аркуші 3 графічної частини.
РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТВ ПОПЕРЕЧНО РАМИ
Потрібно запроектувати залізобетонні елементи багатоповерхової виробничої будови з повним каркасом. У курсовому проекті проектується ригель перекриття крайнього прольоту та середня колона першого поверху які є елементами багатоповерхової рами.
Будова п’ятиповерхова з підвальним поверхом має розміри у плані
6х30 м. Крок колон у поперечному напрямку 44 м у поздовжньому – 6 м висота поверху 48 м. Характеристичне корисне навантаження на міжповерхове перекриття 85 кПа. Район снігового навантаження – 6. Коефіцієнт надійності з призначення . Температурні умови нормальні вологість повітря більш ніж 40 %.
2. Компоновка конструктивної схеми
Ригелі розташовують у повздовжньому напрямку будівлі. Повздовжні рами – п’ятипрольотні ригелі на опорах жорстко з’єднані з крайніми та середніми колонами. Жорсткість стиків забезпечується зварюванням стиків арматури з ригеля та колони та зварюванням закладних деталей з наступним замонолічуванням. Плити перекриття та покриття ребристі номінальна ширина 1м опираються на ригель зверху. Навантаження від плит на ригель передається у п’ятьох місцях опирання ребер плит що дозволяє його вважати рівномірно розподіленим
Попередньо задаємося розмірами перерізу ригеля:
b = (03 04) h = (03 04) . 500 = 150 200 мм – приймаємо b = 200 мм.
Розміри перерізу колони попередньо приймаємо h = b = 400 мм.
3. Розрахунок ригеля
Дані для проектування: бетон важкий класу В20 поздовжня робоча арматура класу А- .
3.1. Розрахункові прольоти
Розрахунковий проліт ригеля – це відстань між осями тобто у моєму
3.2. Розрахункові навантаження
Підрахунок навантажень на 1 м2 перекриття наведений у табл.2.1.
Вид навантаження та підрахунок при середній щільності ρ кгм3
Характери-стичне значення Па
Коефіцієнт надійності з навантаження γf
Експлуатаційне значення Па
- керамічна плитка t = 12 мм
- цементний розчин t = 12 мм
Розподілене навантаження на 1м довжини ригеля:
(3508 кПа – за таблицею 2.1; 44 м– ширина вантажної площі; 095 - ;
х05 м – розміри перерізу ригеля; 25- середня щільність залізобетону;
– коефіцієнт переходу від до ; 11 - ).
3.3. Розрахункова схема
Для пятиповерхової будови з підвалом за розрахункову схему для першого поверху приймаємо раму середніх поверхів із шарнірами (нульовими точками моментів) посередині довжини стояків. Розрахункова схема зображена на рис.8.
Рис.8. Розрахункова схема рами
3.4. Розрахункові зусилля
Значення співвідношення жорсткостей ригеля та колони
Визначаємо опорні моменти ригеля від постійного навантаження та різних схем змінного навантаження. Аналізуючи отримані результати складаємо найбільш несприятливі комбінації постійного і змінного навантаження для розрахунку опорних та прольотних моментів. Виконані розрахунки наведені у табл.2.2.
Опорні моменти ригеля при різних схемах навантаження комбінації моментів
Найбільш несприятливі комбінації для розрахунку прольотних моментів
Розрахункова вирівняна епюра моментів регеля показана на рис. 9.
Рис. 9. Вирівняна епюра моментів.
Визначаємо поперечну силу на крайній колоні:
Поперечна сила на середній колоні дорівнює:
Визначаємо момент ригелю в першому прольоті:
Розрахункові опорні моменти ригелю першого прольоту по граням колон визначаємо за абсолютними величинами:
–по грані крайньої колони
–по грані середньої колони ліворуч
3.5. Розрахунок міцності ригеля по перерізам
нормальним до поздовжньої осі
Визначаємо уточнену робочу висоту перерізу ригеля за максимальним опорним моментом. Попередньо задаємося та визначаємо .
Знаходимо робочу висоту ригеля
Визначаємо повну висоту ригеля прийнявши a = 4 см:
Отже розміри перерізу залишаємо без змін: h=50 см b = 20 см бо вони відповідають залежностям.
Прийнятий переріз не перевіряємо за прольотним моментом бо
Визначаємо площу перерізу арматури у розрахункових перерізах ригеля.
–робоча висота ригеля:
–розраховуємо площу перерізу арматури:
Приймаємо 416 мм А- з .
Переріз по грані крайньої колони
Приймаємо 222 мм А- з .
Переріз по грані середньої колони
Приймаємо 225 мм А- з .
3.6. Розрахунок міцності ригеля по перерізампохилим до поздовжньої осі
Розрахунок виконуємо на дію поперечної сили: .
Для поперечного армування приймаємо арматурну сталь класу А- . При найбільшому діаметрі поздовжньої арматури діаметр поперечних стержнів за умовою зварюваності. Число каркасів – 2 тоді .
На приопорних ділянках довжиною приймаємо крок поперечних стержнів:
що не більш ніж 500 мм приймаємо ; в середній частині: що менше ніж 500 мм приймаємо .
Перевірочні розрахунки виконуємо за формулами під глави 3.5 [3] приймаючи значення коефіцієнтів φbi за табл. 3.2 [3].
Погонне зусилля у поперечних стержнях віднесене до одиниці довжини елемента визначаємо за формулою 3.52 [3]:
Мінімальне значення зусилля що сприймається бетоном стисненої зони над вершиною похилого перерізу визначаємо за формулою 3.47 [3]:
Перевіримо умову 3.55 [3] забезпечення міцності по похилому перерізу на ділянці між середніми хомутами:
- умова виконується.
Перевіряємо виконання умови 3.56 [3]:
> – задовольняється.
Виконуємо розрахунок міцності по похилому перерізу.
За формулою 3.46 [3] знаходимо значення :
Так як то значення с знаходимо за формулою 3.57 [3]:
Перевіряємо виконання умови 3.59 [3]:
Знаходимо поперечну силу що сприймається бетоном стисненої зони над розрахунковим похилим перерізом за формулою 3.45 [3] та перевіряємо умову :
За формулою 3.62 [3] визначаємо поперечну силу Q у вершині похилого перерізу:
Визначаємо довжину проекції розрахункового похилого перерізу за формулою 3.54 [3]:
Перевіряємо виконання обмеження :
Знаходимо поперечну силу що сприймається хомутами у похилому перерізі:
Перевіримо умову міцності у похилому перерізі за формулою 3.44 [3]:
> =138338572 Н – умова виконується.
Перевіряємо міцність по стисненій полосі між похилими тріщинами за формулою 3.67 [3]:
Крок поперечних стержнів залишаємо без змін: на приопорних ділянках довжиною в середній частині .
3.7. Конструювання арматури ригеля
Стик ригеля з колоною виконуємо за допомогою зварювання випусків верхніх над опорних стержнів з випусками з колони та зварювання закладних деталей ригеля та консолі колони. Робочу арматуру ригеля розміщуємо у двох плоских зварних каркасах які з’єднуються у просторовий за допомогою приварки горизонтальних стержнів діаметром 8 мм класу А- з кроком .
Частину прольотної арматури (два стержня із чотирьох прийнятих за розрахунком) та опорну арматуру обриваємо відповідно до епюри арматури (рис. 10). При її побудові на епюрі розрахункових згинаючих моментів відкладаємо моменти за фактично прийнятою арматурою виявляємо графічно місця обриву стержнів та їх анкеровку.
Розраховуємо моменти за фактично прийнятою арматурою:
–у прольоті (прийнято 416 мм А- з )
–у місці обриву двохпрольотних стержнів (залишається 216 мм А- з )
–по грані крайньої колони (прийнято 222 мм А- з )
–по грані середньої колони (прийнято 225 мм А- з )
–у прольоті по верхній зоні (конструктивна арматура 210 мм А- з )
Розраховуємо анкерування стержнів що обриваються використовуючи значення Q відповідні точкам обриву на епюрі моментів:
Виконуємо побудову епюри арматури (рис.10).
Рис. 10. Епюра арматури ригеля
4. Розрахунок середньої колони першого поверху
Данні для проектування: бетон класу В20 ; ;
; арматура класу А- ; ; .
4.1. Розрахункова довжина колон
Розрахункова довжина колони l0 – це висота поверхуа у моєму випадку 48 м.
4.2. Розрахункові навантаження
Постійні навантаження:
–від перекриття одного поверху
(3508 – навантаження за табл.2.1 в кНм²; 264 – вантажна площа при сітці колон 6х44 м2; 095 - γn)
(02х05 м – розміри перерізу ригеля; 6 м – довжина ригеля; 095 - ;
- середня щільність залізобетону; 10 – коефіцієнт переходу від до; 11 - );
–від стійки одного поверху
(5 кНм² - вага покрівлі та плит).
Змінні навантаження:
–від перекриття одного поверху (корисне)
(102 кНм² за табл.2.1)
квазипостійне - Vкваз. = .
короткочасне - Vкор. = .
–від покриття (снігове)
4.3. Розрахункові зусилля колони першого поверху
Будова має 5 поверхів та підвальний. Поздовжня сила колони першого поверху від тривалого навантаження (постійне та квазипостійне):
N = gпер.·4 + gпокр. + gриг.·5 + gст.·5 + Vкваз.·4.
теж саме від повного навантаження
N = Nl + Vкор.·4 + Vсніг..
Опорні моменти ригелів рами визначаємо користуючись даними табл. 2.2 при комбінації навантажень 1+2 без перерозподілу моментів
–при тривалому навантаженні
(- квазипостійне навантаження на ригель перекриття кНм);
–при повному навантаженні
Різниця абсолютних значень опорних моментів у вузлі рами:
Згинаючі моменти колони першого поверху:
–від тривалого навантаження
–від повного навантаження
Поздовжня сила що відповідає комбінації навантажень 1+2:
4.4. Підбір перерізів арматури
Робоча висота перерізу
Початковий ексцентриситет
Випадковий ексцентриситет
або та - приймаємо .
Моменти в перерізі відносно осі що проходить через центр ваги менш стисненої арматури:
Радіус ядра перерізу: .
Так як > 14 – необхідно врахувати вплив прогину колони на величину ексцентриситету сили. Для визначення коефіцієнту враховуємо
але не менш ніж визначений за емпіричною формулою 4.23[3]
Співвідношення модулів пружності
Задаємося коефіцієнтом армування та знаходимо критичну силу:
Визначаємо величину коефіцієнту
Значення ексцентриситету відносно осі що проходить через центр ваги менш стисненої арматури з урахуванням прогину колони визначається як
Знаходимо граничну висоту стисненої зони:
Відносна висота стисненої зони
> - маємо другий випадок позацентрового стиснення.
Площа перерізу симетричної арматури
Приймаємо по 220 мм А- з біля кожної робочої грані колони. Захисний шар бетону приймаємо 35 мм.
Коефіцієнт армування:
- для значення перерахунок не потрібний.
4.5. Розрахунок консолі
Опорний тиск ригеля . Приймаємо довжину опорної площадки при ширині перерізу ригеля 20 см та перевіряємо умову
Виліт консолі з урахуванням проміжку між гранню колони та торцем ригеля
Відстань від сили до грані колони
Висоту перерізу консолі біля грані колони приймаємо за залежністю
; приймаємо h = 40 cм.
При куті нахилу стисненої грані висота консолі біля вільного краю
Приймаємо та вираховуємо .
Робоча висота перерізу консолі
Розміри прийнятої опорної консолі показані на рисунку 11.
При > поперечну арматуру конструюємо у вигляді відігнутих стержнів зі сталі А- та горизонтальних хомутів зі сталі А- по всій висоті консолі.
Рис. 11. Опорна консоль колони
Площа поперечного перерізу відігнутих стержнів:
- приймаємо 216 мм А- з .
Крок поперечних хомутів:
- приймаємо S = 10 см умова виконується.
Діаметр хомутів приймаємо конструктивно – 6мм .
Для перевірки за формулою міцності консолі по похилій полосі між силою Q та опорою вираховуємо:
Перевіряємо міцність
при цьому частина цієї умови приймається не більш ніж
Отже - міцність забезпечена.
Згинаючий момент біля грані колони
Площу перерізу робочої арматури підбираємо при :
- приймаємо 214 мм А- з .
4.6. Конструювання арматури колони
Поздовжню арматуру колони розміщуємо в двох плоских каркасах які об’єднуються в просторовий за допомогою з’єднуючих стержнів. Діаметр поперечних стержнів плоских каркасів та з’єднуючих стержнів при об’єднанні в просторовий – 5 мм клас Вр-. Крок цих стержнів:
Збирання плоских каркасів та об’єднання їх у просторовий виконується за допомогою електроконтактного зварювання. Додатково кріпляться гнуті стержні та хомути консолі а також сітки непрямого армування для підсилення кінцевих ділянок колони.
Для стикування колон передбачені випуски поздовжніх стержнів та постановка центруючих площадок.
СНиП 2.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции Госстрой СССР.-М.: ЦИТП Госстроя СССР 1984.-79с.
ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи Навантаження і впливи. Норми проектування. Мінбуд України. – К.: Видавництво «Сталь» 2006.
Байков В. Н. Сигалов Э. Е. железобетонные конструкции: Общий курс: Учебник для вузов. – 5-е изд. перераб. и доп. – М.: Стройиздат 1991. – 767с.:ил.
Гончар В. . Залізобетонні та кам’яні конструкції багатоповерхової виробничої будови: Методичні вказівки:. – КТУ 1996.
Проектирование железобетонных конструкций: Справочн. пособие
А.Б. Голышев В.Я. Бачинский В.П. Полищук и др.; Под ред. А.Б. Голышева. – К.: Будівельник 1985. – 496 с.