Совершенствование использования машинно-тракторных агрегатов при выращивании и уборке картофеля в СНБО ЛАНУ

ЗАПИСКА.doc

МНСТЕРСТВО АГРАРНО ПОЛТИКИ УКРАНИ
ЛЬВВСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНВЕРСИТЕТ
Механіки та енергетикиексплуатації та технічного
(розрахунково – пояснювальна записка)
Поліпшення використання машинно – тракторних агрегатів
при вирощування і збирання картоплі в ННДЦ ЛАНУ.
ВиконавСтудент групи М-42
Керівник роботив.о. професора
Характеристика господарства 5
1. Загальні відомості 5
2. Природно – кліматичні умови 5
3. Землекористування та структура посівних площ 6
4. Аналіз виробництва продукції рослинництва ..21
5. Економічна ефективність виробництва .27
Розрахунок операційної карти .27
1. Вихідні дані для розрахунку операційної технологічної карти ..27
2. Кінематичні параметри агрегату ..27
3. Розрахунку параметрів роботи агрегату ..30
4.Організація виконання операції і показники її ефективності .37
5. Складання операційної карти оранки 47
Енергетична оцінка ефективності запроектованого МТА ..55
Лінійний графік використання МТА при вирощуванні картоплі 56
Охорона довкілля . 61
Список використаної літератури 65
Актуальним завданням кількісного господарства є гарантоване забезпечення і підвищення родючості рунтів зменшення енергоспоживання охорона навколишнього середовища. Вирішення особливо на етані становлення багатоукладних форм господарювання впровадження новітніх технологій і машин зокрема комплексної механізації рослинництва на базі наукового обрунтованої системи машин. Щоб забезпечити сільське господарство засобами механізації посилено розвивається машинобудівна промисловість. За них умов підвищується роль та значення техніки яка створюється і її перспективи. Кожна машина яка розробляється при впровадженні її в сільськогосподарського виробництво повинна підвищувати продуктивність праці порівняно з операціями яку виконують вручну не менш як 2-3 рази а порівняно із серйозними аналогічними машинами - не менш як на 15%.
Тому для ефективного розвитку кожного господарства необхідно дотримуватись всіх умов для впровадження нових технологій і залучення висококваліфікованих фахівців.
Характеристика господарства
Учбове господарство "Дублянське" створене при Львівському державному аграрному університеті як навчально-виробничий підрозділ для студентів.
Розташоване господарство у Львівській області Жовківському районі м.Дубляни на відстані 7км від обласного центру і 24км від районного центру.
Основними напрямками виробничої діяльності господарства є виробництво продукції тваринництва і рослинництва.
Головне місце у виробництві продукції рослинництва займає вирощування насіннєвого матеріалу: картоплі зернових бобових та інших культур а також виведення нових сортів рослин.
Учбове господарство "Дублянське" включає в себе машинно-тракторний парк ремонтні майстерні три корівники і один свинарник. У господарстві також є своя автозаправочна станція і тік.
У своїй виробничій діяльності учгосп (ННДЦ) тісно співпрацює з навчальними підрозділами ЛДАУ особливо у таких галузях як насінництво та картоплярство.
2. ПРИРОДНЬО-КЛМАТИЧН УМОВИ
Територія господарства знаходиться в агроматичному регіоні який характеризується помірним кліматом: велика кількість атмосферних опадів. Літо тепле а зима порівняно холодна з короткочасними потепліннями.
Якщо характеризувати клімат зони в якій розташований учгосп то можна сказати що він сприятливий для вирощування усіх сільськогосподарських культур. Учгосп в основному спеціалізується на вирощуванні таких культур як зернові картопля цукрові та кормові буряків а також вирощують ріпак на зелений корм для худоби.
Територія яку займає господарство знаходиться в зоні лісостепу. Основними грунтами що переважають у господарстві є дернопідзолисті супіщані. Рельєф горбистий. Район достатньо вологий і теплий.
Температура повітря зменшується взимку до -27° а влітку підвищується до +32°. Середня тривалість безморозного періоду становить 157-172 дні.
Осінні заморозки починаються в середньому в другій декаді жовтня а весняні заморозки завершуються в третій декаді квітня.
За рік в нашому регіоні випадає 658мм опадів. Агрономічна стиглість грунту настає на початку квітня коли середньодобова температура піднімається вище +5°. Літо настає з перепадом середньодобової температури вище 10°С що буває у третій декаді травня. Літо тепле дощове триває 3-35 місяці.
3. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТА СТРУКТУРА ПОСВНИХ ПЛОЩ
Земля в сільськогосподарському виробництві є основним засобом. Важливою особливістю землі як основного засобу є те що при правильному її використанні вона не тільки не погіршує а навпаки покращує свої властивості. Покращення використання землі - важливий фактор підвищення врожайності всіх культур підвищення у землі гумусу зменшення відсотків ерозії.
Таблиця 1.1- Земельний фонд і його структура на 01.01.2008 року
Загальна земельна площа
в тому числі с.-г. угідь
багаторічні насадження
З таблиці 1.1 видно що велику площу займає рілля і сіножаті які використовуються для культурних пасовищ заготівлі сіна і сінажу в складі ріллі входять площі надані громадянам у тимчасове користування.
Згідно складених сівозмін рілля засівається і засаджується різними сільськогосподарськими культурами.
Таблиця 1.2 Структура посівних площ станом на 01.04.2008 року
Назва сільськогосподарських культур
Як бачимо з таблиці 1.2. в структурі посівних площ провідне місце займають посіви зернових багаторічних трав та сіножатей. З цього видно що в господарстві є всі потенційні можливості для створення міцної кормової бази.
Спеціалізація господарства на час складання проекту - зернова з розвинутим картоплярським напрямом.
В тваринництві учгосп спеціалізується з виробництва м'яса і молока про що свідчать дані таблиці 1.3.
Таблиця 1.3. Вартість і структура товарної продукції
нша продукція рослинництва
Разом по рослинництву
Продукція скотарства
нша продукція тваринництва
Разом по тваринництву
Промислова продукція
Врожайність основних видів продукції наведена в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4- Врожайність основних видів продукції
Врожайність картоплі за 2000 рік різко зменшилась з 1345 йта до 77 цга це пов'язано з несприятливими погодніми умовами і невчасним проведенням заходу хімічного захисту рослин. Також спад врожайності пов'язаний з невиконанням агротехнічних операцій у належні строки. Неможливість їх виконання пов'язана з використанням застарілих технологій вирощування картоплі.
Для того щоб отримати чітку картину собівартості основних видів продукції складаємо таблицю 1.5.
Таблиця 1.5- Собівартість основних видів продукції
Одиниці продукці ї грн
Всього Об'єму тис.грн
Сіно 450 4 2238 2 1655 13
Проаналізувавши дані таблиці 1.5 видно що собівартість на протязі останніх трьох років на основні види продукції зросла в той час коли валовий збір падає. Це негативне явшце приводить до того що господарство з кожним роком стає все менш рентабельним.
Для того щоб отримати результати виробничо-фінансової діяльності господарства складаємо таблиці 1.6 і 1.7.
Таблиця 1.6- Показники продуктивності праці
Виробництво валової продукції (в порівняльних цінах) тис.грн
На середньорічного працівника зайнятого в с.-г.
На 1 люд.-год.Всього
Одержано валовог доходу тис.грн.
На середньорічного працівника зайнятого в с.-г. тис.грн
На 1 люд.-год. Всього грн.
Таблиця 1.7- Показники виробничо-фінансової діяльності господа
теж на 100 га с.-г. угідь
Грошові надходження тис.грн
Валовий дохід тис.грн.
Чистий дохід тис.грн.
Рівень рентабель-ності %
Для того щоб чітко побачити наявні у господарстві трактори машини та сільськогосподарську техніку ми складаємо нижче наведені таблиці
Таблиця 1.8- Склад МТП господарства
Витрата пального після останнього ремонту
Таблиця 1.9- Показники використання тракторів
В середньому на фізичний трактор
Кількість фізичних тракторів
Річний виробіток на фіз. трактор.ц.е.га
Відпрацьовано тракто-роднів
Відпрацьовано нормозмін
Коефіцієнт змінності
Середній виробіток за змінуц.е.газу
Середня витрата палива кгц.га
Таблиця 1.10- Склад автомобільного парку
Вид останнього ремонту
Пробіг від останнього ремонту
Таблиця 1.11-Склад парку с.-г. машин станом на 01.01.2008 рік
денти-фікаційни й номер
Балансова вартість грн
Розкида ч мін. добрив
4 АНАШЗ ВИРОБШЩТВА ПРОДУК РОСЛИННЩТВА
5. ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОБНИЩВА
РОЗРАХУНОК ОПЕРАЦЙНО КАРТИ
1. ВИХДН ДАН ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ОПЕРАЦЙНО КАРТИ
Назва операції – оранка;
Площа поля – F=50 га;
Розміри поля (довжина L=900 м ширина С=556 м);
Конфігурація поля – правильний прямокутник;
Склад МТА – Т-150+ПЛН-5-35;
Питомий опір плуга при V=5 кмгод – kо=40 кНм2;
Технологічно допустима швидкість Vтехн=5 8 кмгод.
2. КНЕМАТИЧН ПАРАМЕТРИ АГРЕГАТУ
Найбільша ефективність застосування мобільного агрегату в заданому поєднанні зовнішньо-виробничих умов як відомо досягається при певних значеннях його параметрів (потужності енергетичного засобу ваги і ширини захвату тощо).
Передумовою високої продуктивності мобільного агрегату є відповідність його параметрів перш за все ширина захвату виробничим умовам застосування. Залежність між основними показниками зовнішніх виробничих умов (фізико-механічні властивості оброблюваного матеріалу і опорної поверхні по якій рухається агрегат схил місцевості розміри оброблюваних полів) і основними параметрами агрегату (ширина захвату вага енергонасиченість кінематична характеристика) виражається таким рівнянням:
де Вопт – оптимальна ширина захвату агрегату м; y - коефіцієнт опору переміщення трактора по полю;
G – сумарна вага трактора та плуга (Gт=774 кН Gпл=125 кН сумарна вага МТА G=899 кН); ko – питомий опір машини при швидкості руху V=5 кмгод ko=38 42 кНм2 (приймаємо ko=40 кНм2); kх – кінематична характеристика агрегату.
Коефіцієнт опору переміщення трактора по полю y визначається за формулою
де a - схил поля a» f – коефіцієнт опору перекочуванню трактора (агрофон стерня для усеничних тракторів f=006 008).
Підставивши значення у формулу (2.2) отримаємо:
Кінематична характеристика агрегату kх визначається як відношення середньої довжини холостого ходу lx що припадає на один робочий хід lp до ширини захвату bк
Довжина холостого ходу lx для комбінованого способу повороту ліворуч і праворуч (в склад і в розгін) визначається з виразу
де Ro – радіус повороту агрегату м; е – довжина виїзду агрегату м.
Радіус повороту агрегату Ro розраховуємо за формулою
Ширина захвату плуга ПЛН-5-35 визначається як добуток кількості корпусів на ширину їх захвату відповідно bк=5×035=175 м.
Підставивши значення у вираз (2.5) отримаємо:
Довжина виїзду агрегату розраховується за формулою
де lк – кінематична довжина агрегату яка визначається як сума кінематичних довжин трактора lт ( lт=29 м) та плуга lп ( lп=23 м).
Після підстановки значень у вираз (2.7) отримуємо:
За виразом (2.6) довжина виїзду агрегату становитиме:
Довжина холостого ходу за виразом (2.4)
Довжина робочого ходу розраховується за формулою
де L – довжина гону (поля) вздовж якого здійснюється оранка (за вихідними даними L=900 м); Е – ширина поворотної смуги яка розраховується за формулою
Підставивши значення у вираз (2.9) отримаємо:
Приймаємо значення ширини поворотної смуги кратним найближчому цілому числу (11) помноженому на ширину захвату. Таким чином отримаємо
За виразом (2.8) отримаємо довжину робочого ходу
За виразом (2.3) значення кінематичної характеристики агрегату становитиме:
Знаючи складові виразу (2.1) визначимо оптимальну ширину захвату
Отже для вказаних умов виконання операції оранки можливе використання плуга ПЛН-5-35. В той же час з урахуванням можливого перевантаження згідно рекомендацій приймаємо плуг ПЛН-5-35 із шириною захвату 175 м в агрегаті з трактором Т-150.
3. РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРВ РОБОТИ АГРЕГАТУ
Для відомих передатних чисел трансмісії трактора Т-150 (ітр1=669; ітр2=575; ітр3=479; ітр4=423; ітр5=364; ітр6=306) та номінальних обертів колінчастого вала двигуна nдн=2140 хв-1) розраховуємо теоретичну швидкість руху на 6-ти передачах за формулою
де rк – радіус початкового кола ведучої зірочки 0382 м.
За виразом (2.10) визначаємо теоретичні швидкості руху на передачах
Таким чином для прийнятого діапазону технологічно допустимих швидкостей (Vтехн.=5 7 кмгод) та з урахуванням можливого буксування до наступного розгляду приймаємо 2 3 і 4-ту передачі.
З рівняння тягового балансу
визначаємо значення сили тяги трактора на гаку
де Рк – дотична сила тяги трактора на ведучих колесах Н; Ргк – сила тяги трактора на гаку Н; Рf – сила опору коченню трактора Н; Рі – сила опору підйому Н.
Значення дотичної сили тяги трактора розраховуємо за формулою
де Мдн – номінальний крутний момент двигуна Н×м; hтр – коефіцієнт корисної дії трансмісії трактора.
Крутний момент двигуна розраховуємо за формулою
де Nен – номінальна потужність двигуна Nен=1104кВт).
Підставивши значення у вираз (2.15) отримаємо:
Коефіцієнт корисної дії трансмісії розраховуємо за формулою
де hц hк hх – коефіцієнти корисної дії відповідно циліндричної та конічної пар шестерень та коефіцієнт корисної дії що враховує втрати на холостому ході приймаємо hц=0989 hк=0979 hх=096); n1 i n2 – кількість пар відповідно циліндричних і конічних шестерень які одночасно перебувають в зачепленні n1=3 і n2=1.
Підставляючи значення у вираз (2.16) отримуємо:
За виразом (2.14) розраховуємо значення номінальної дотичної сили тяги за двигуном
Силу опору коченню визначаємо з виразу:
Підставляючи значення у вираз (2.17) отримаємо:
Силу опору підйому розраховуємо з виразу
Відповідно після підстановки отримаємо:
За виразом (2.13) сила тяги трактора на передачах становитиме:
З тягової характеристики трактора Т-150 на стерні нормальної вологості для визначених сил тяги Ргк із приймаємо значення буксування гусениць d рівним 16 13 і 11 % відповідно для другої третьої та четвертої передач. Розраховуємо для вказаних передач значення дійсної швидкості руху
Підставивши значення у вираз (2.19) отримуємо:
Для визначених сили тяги і дійсної швидкості руху визначаємо тягову потужність трактора
Після підстановки отримуємо:
Годинна витрата палива двигуном у номінальному режимі на всіх передачах визначається з виразу
де gен – питома ефективна витрата палива двигуна у номінальному режимі роботи ( gен=252 гкВт×год).
Підставивши значення у вираз (2.21) отримуємо:
Питома гакова витрата палива визначається за формулою
Питома гакова витрата палива для обраних передач становитиме:
Тяговий коефіцієнт корисної дії трактора розраховуємо за формулою
Відповідно тягові коефіцієнти корисної дії становитимуть:
Для перевірки правильності попередніх розрахунків використовуємо формулу
Оскільки значення тягового коефіцієнту корисної дії трактора за двома виразами (2.37 і 2.38) є рівними між собою то здійснені розрахунки виконано вірно.
Результати попередніх розрахунків зводимо до табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Основні тягові показники трактора Т-150 на стерні
Коефіцієнт буксування
Годинна номінальна витрата палива
Питома гакова витрата палива
Тяговий коефіцієнт корисної дії трактора
Питомий опір плуга при швидкостях більше 5 кмгод визначається за формулою
де ko – питомий опір плуга на оранці (ko=40 кНм2) під час руху із швидкістю Vo=5 кмгод; Vp – дійсна швидкість руху агрегату кмгод.
Підставивши значення у формулу (2.25) для 3 4 і 5-ї передач отримаємо значення питомий опір плуга
Опір плуга на прийнятих до розгляду передачах розраховуємо за формулою
де а – глибина оранки (а=03 м).
Таким чином опір плуга переміщенню становитиме:
Коефіцієнт використання номінального тягового зусилля розраховуємо із виразу
Підставивши значення в вираз (2.27) для трьох передач отримаємо:
За тяговою характеристикою трактора під час його руху на холостому ході приймаємо коефіцієнти буксування рівними 6 4 і 2 % відповідно для другої третьої і четвертої передач. За формулою (2.19) визначаємо дійсну швидкість руху агрегату на холостому ході Vрх
Коефіцієнт використання номінальної тягової потужності трактора розраховуємо за формулою
Підставивши значення у вираз (2.28) отримаємо:
Значення коефіцієнта використання номінальної потужності двигуна розраховуємо з виразу
Підставивши значення отримаємо:
Приймаючи до уваги значення коефіцієнтів hт hтяг hNгк hд приходимо до висновку що робота орного МТА можлива на 3 і 4-й передачах. Однак враховуючи те що значення перелічених коефіцієнтів є більшими для 4-ї передачі то до наступного розгляду приймаємо саме цю передачу.
4. ОРГАНЗЕЦЯ ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦ ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТ
Основними показниками які характеризують ефективність роботи агрегату є продуктивність і експлуатаційні затрати. Для визначення продуктивності агрегату необхідно знати габаритні параметри поля і елементи затрат часу на виконання операції.
Під час оранки найбільш поширені два способи руху агрегату: безпетлевий комбінований; петлевий з чергуванням загінок. Вибір раціонального способу повороту здійснюємо шляхом порівняння коефіцієнтів робочих ходів які розраховуємо за формулою
де Sр і Sх – сумарна довжина відповідно робочих ходів і холостих поворотів агрегату на полі які визначаються з наступних виразів:
де nр і nх – відповідно кількість робочих ходів і холостих поворотів; lр lх – відповідно довжина робочого і холостого ходу агрегату за цикл м.
Кількість робочих ходів і холостих поворотів розраховуємо з виразів:
де С – ширина поля м; b - коефіцієнт використання ширини захвату (b=101 102).
Підставимо значення у вирази (2.33) і (2.34) та отримаємо:
Сумарну довжину робочих ходів та холостих поворотів розраховуємо за виразами (2.31) і (2.32)
Для безпетлевого комбінованого способу повороту коефіцієнт використання робочих ходів за формулою (2.30) становить
За умови використання петлевого способу руху з чергуванням загінок оптимальна ширина загінки визначається за формулою
Підставивши значення у попередню формулу отримаємо:
При цьому способі руху агрегат буде здійснювати петлевий поворот довжина якого розраховується з виразу
де Хп – довжина відрізку траєкторії повороту м.
Довжину траєкторії руху агрегату на повороті визначаємо за формулою
Після підстановки значень отримаємо:
Довжина петлі повороту за виразом (2.36) становитиме
Ширина поворотної смуги для петлевих поворотів визначається за формулою
Після підстановки матимемо:
Приймаємо ширину поворотної смуги рівною добутку найближчого кратного числа і ширини захвату. Таким числом є 8 а ширина поворотної смуги відповідно становить
Довжину робочого ходу агрегату розраховуємо за виразом (2.8)
Сумарну довжину робочих ходів на загінці розраховуємо за формулою
Підставивши значення у попередній вираз отримаємо:
Сумарна довжина холостих поворотів на загінці розраховується за виразом
Після підстановки значень у вираз (2.40) отримаємо:
За виразом (2.30) розраховуємо коефіцієнт робочих ходів для петлевого способу руху з чергуванням загінок
За максимальним значенням коефіцієнта використання робочих ходів приймаємо безпетлевий комбінований спосіб руху орного агрегату.
Визначаємо елементи затрат часу на виконання операції. Для цього здійснюємо розрахунок тривалості циклу (під циклом розуміють один робочий і відповідний йому холостий хід агрегату).
Чистий робочий час циклу розраховуємо за формулою
Час холостого руху за цикл визначається з виразу
Тривалість циклу розраховуємо як суму чистого робочого часу та часу холостого руху за цикл
Відповідно після підстановки отримуємо:
Кількість циклів за зміну розраховуємо за формулою
де Тзм – тривалість зміни (Тзм=7 год=420 хв);
Тпз – підготовчо-заключний час зміни хв;
Ттех – час на технологічне обслуговування агрегату хв;
Тотп – час на регламентовані внутрізмінні перерви для відпочинку механізатора ( Тотп=25 хв).
Підготовчо-заключний час зміни розраховується за формулою
де Тпп – час на підготовку агрегату до переїзду на початку і в кінці зміни (Тп=3хв);
Тпнп – час на переїзди на початку і в кінці зміни (Тпнп=25 хв);
Тпн – час на одержання наряду і здачі роботи (Тпн=4 хв);
Тщто – час на щоденне технічне обслуговування трактора і машини (Тщто =25 хв).
Таким чином підготовчо-заключний час становитиме
Час на технологічне обслуговування агрегату розраховуємо з виразу
Після підстановки значень у вираз (2.46) отримаємо:
За формулою (2.44) кількість циклів за зміну становитиме
Чистий робочий час за зміну розраховуємо з виразу
Час холостого руху за зміну визначаємо з виразу
Час простоїв агрегату з працюючим двигуном розраховується за формулою
Підставляємо значення у попередній вираз та отримуємо:
Дійсна тривалість зміни визначається з виразу
Коефіцієнт використання часу зміни розраховуємо за формулою
Продуктивність агрегату за зміну розраховуємо за формулою
Підставивши значення у формулу (2.52) отримаємо значення змінної продуктивності
Експлуатаційні затрати які характеризують ефективність роботи машинно-тракторного агрегату включають витрати палива на одиницю роботи затрати праці енергії і грошових коштів.
Розрахунок витрати палива здійснюємо за формулою
де Gр Gх Gо – годинна витрата палива відповідно на робочому ході холостому ході і зупинках трактора з працюючим двигуном (Gр=278 кггод; Gх=101 кггод; Gо=58 кггод); Тр Тх Тпд – тривалість роботи за зміну відповідно на робочих і холостих ходах та зупинках з працюючим двигуном год.
Підставивши значення у вираз (2.53) отримаємо:
Питому витрату палива на умовний еталонний гектар визначаємо за формулою
де l - коефіцієнт переведення фізичних тракторів в еталонні ( l=06).
Підставивши значення у попередній вираз отримаємо
Затрати праці на одиницю роботи визначаються за формулою
де m – кількість механізаторів що обслуговують один агрегат (m=1 чол.).
Підставляємо значення у вираз (2.55) та отримаємо:
Тягові затрати механічної енергії на одиницю роботи розраховуються за формулою
де Nгк.р Nгк.х – тягова потужність трактора відповідно на робочому і холостому ході агрегату кВт.
Значення тягових потужностей на робочому та холостому ході розраховуються з виразів
де Rпл.х – опір агрегату на холостому ході (кН) значення якого визначається з виразу
відповідно за виразами (2.57) та (2.58) значення тягових потужностей становитиме
Для отриманих значень розраховуємо за виразом (2.56) тягові затрати механічної енергії
Питомі експлуатаційні затрати Зсум включають суму амортизаційних відрахувань За суму затрат на поточний ремонт і технічне обслуговування Зпр.то затрати на паливно-мастильні матеріали Зпмм і затрати на заробітну плату Ззп
Питомі затрати на амортизацію трактора та плуга розраховуються за формулами
де Нр.т Нрп – норми річних відрахувань на реновацію відповідно трактора і плуга (Нр.т=125%; Нрп=142%); Нк.т – норми річних відрахувань на капітальний ремонт трактора (Нк.т=4%); Бт Бп – відповідно балансова вартість трактора та плуга (Бт=85000 грн; Бп=6300 грн); Тр т Тр п – нормативне річне завантаження відповідно трактора та плуга (Тр т=1400 год; Тр п=210 год); Wг – продуктивність агрегату за годину змінного часу (Wг=678:7=097 гагод).
Підставивши необхідні значення у вирази (2.61) і (2.62) отримуємо:
Питомі затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування трактора та плуга розраховуються за формулами
де Нпр.то т і Нпр.то п – норми річних відрахувань на поточний ремонт і технічне обслуговування відповідно трактора і плуга (Нпр.то т=22% Нпр.топ=16%).
Після підстановки значень у попередні вирази отримаємо:
Затрати на паливно-мастильні матеріали визначаємо з виразу
де Ц – комплексна ціна палива (приймаємо Ц=38 грнкг).
Після підстановки отримаємо:
Затрати на заробітну плату визначаються за формулою
де Тст – тарифна ставка механізатора (Тст=125 грн).
Підставивши необхідні значення у вираз (2.66) отримаємо:
За формулою (2.60) питомі сумарні експлуатаційні затрати становитимуть
5. СКЛАДАННЯ ОПЕРАЦЙНО КАРТИ ОРАНКИ
Операційна карта на виконання будь-якої технологічної операції із вирощування сільськогосподарської культури включає ряд обов’язкових пунктів викладених у певній послідовності. Структура та зміст технологічної карти на виконання операції оранки наводиться нижче та у повному обсязі представлена на аркуші графічної частини.
Вихідні дані для розрахунку операції оранки – подаються з метою фіксації початкових показників які обумовлюють вибір машинно-тракторного агрегату та наступну ефективність його використання.
Розміри поля: довжина L=900 м; ширина В=556 м.
Рельєф місцевості і=5 %;
Машинно-тракторний агрегат: енергетичний засіб трактор Т-150; робоча машина – плуг ПЛН-5-35.
Питомий опір плуга за V=5 кмгод 40 кНм2.
Діапазон технологічно допустимих швидкостей 5 7 кмгод.
Агротехнічні вимоги до виконання операції – вказують основні вимоги до виконуваної операції.
Оранка плугом ПЛН-5-35 проводиться на глибину передбачену технологією вирощування основних сільськогосподарських культур але не менше 28 30 см;
Оранка повинна бути прямолінійною без огріхів із повним обертанням пласта добрим приорюванням стерні пожнивних решток і добрив.
Поверхня ріллі не повинна мати глибоких розгінних борозен і високих звальних гребенів.
Відхилення від глибини не повинно перевищувати ±1 см а для складного рельєфу – ±2 см.
Схема орного агрегату є підставою для основних технологічних регулювань.
Експлуатаційні показники агрегату – включають основні параметри агрегату та показники його ефективності безвідносно до геометричних параметрів поля.
Таблиця 2.2 – Експлуатаційні показники орного агрегату
Кількість машин в агрегаті шт.
Кількість обслуговуючого персоналу чол.
Робоча швидкість Vp кмгод
Робоча ширина захвату bр м
Повний опір агрегату Rпл кН
Опір агрегату на поворотах Rпл х кН
Тяговий ККД трактора hт
Коефіцієнт використання тягового зусилля hтяг
Коефіцієнт використання номінальної тягової потужності hNгк
Коефіцієнт використання номінальної потужності двигуна hд
Годинна витрата палива кггод:
на робочому режимі Gр
Тягова потужність трактора
Коефіцієнт буксування рушіїв :
Підготовка агрегату до роботи – передбачає перелік технологічних та технічних операцій які необхідно виконати на тракторі робочій машині та машинно-тракторному агрегаті сформованому з них перед виконанням операції.
1. Підготовка трактора:
перевірити комплектність; провести технічне обслуговування; перевірити роботу роздільно-агрегатної навісної системи гальмівної системи рульового керування світлової та звукової сигналізації; перевірити натяг гусениць (стріла провисання вітки гусениці між підтримувальними котками має бути в межах h=5 10 мм); зправити трактор дизельним паливом а гідросистему оливою; перевірити рівень та за необхідності долити охолоджуючу рідину.
2. Підготовка плуга:
перевірити комплектність і технічний стан плуга; приєднати плуг до трактора та встановити агрегат на регулювальний майданчик; встановити необхідну глибину оранки шляхом встановлення під опорне колесо деревяного бруска; носки лемішів встановити на одній лінії таким чином щоб кінці польових дощок і п’ятки лемішів мали просвіт до 10 мм відстань від носка леміша передплужника до носка леміша основного корпуса повинна становити 25-30 см (рис. 2.2).
Підготовка поля до роботи – за допомогою схеми (рис. 2.3) вказуються основні параметри розбивки поля.
Поле розбивають на загінки та відбивають поворотні смуги. Перешкоди руху агрегату усувають а небезпечні місця відмічають вішками.
Робота агрегату на полі – схематично на полі відбивають поворотні смуги та відмічають загінки. Зазначають оптимальний спосіб руху агрегату. Зокрема для розглянутого агрегату та заданих розмірів поля встановлено що раціональним є безпетлевий комбінований спосіб руху.
Показники використання агрегату визначаються шляхом розрахунку а результати зводяться до табл. 2.3.
Таблиця 2.3 – Показники ефективності орного агрегату
Коефіцієнт робочих ходів φ
Тривалість циклу роботи агрегату на загоні tц хв
Кількість циклів агрегату за зміну nц
Чистий робочий час зміни Тр год
Час холостого руху за зміну Тх год
Час простою агрегату з працюючим двигуном Тпд год
Коефіцієнт використання часу зміни
Продуктивність агрегату за зміну Wзм газм
Питомі тягові затрати механічної енергії eгк кДжга
Погектарна витрата палива Q кгга
Затрати праці на одиницю виконаної роботи Зп люд×годга
Питомі затрати на заробітну плату Ззп грнга
Питомі затрати на амортизацію МТА Зa грнга
Питомі затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ЗПР грнга
Питомі затрати на паливно мастильні матеріали ЗПММ грнга
Прямі експлуатаційні затрати на одиницю виконаної роботи Зсум грнга
Контроль якості виконання операції – наводяться параметри за якими контролюється якість виконання операції а також їх допустимі значення.
Під час оранки контролюють наступні параметри:
глибину оранки – відхилення у межах ±1 см;
скривлення рядів – відхилення у межах ±1 м на 500 м;
вирівнювання поверхні – не менше 93 %;
заробку добрив та пожнивних решток – не менше 95 %;
кришення рунту – не менше 71 %;
висоту звальних та розгінних гребунів – не більше 7 см;
не оброблені поворотні смуги – не допускається.
Техніка безпеки і протипожежні заходи.
Регулювання робочих органів плуга здійснюється на спеціальному майданчику або горизонтальній ділянці поля за зупиненого двигуна та загальмованого трактора. Очищення робочих органів плуга здійснюється за допомогою спеціального чистика. Ремонт плуга у піднятому стані виконується після його надійної віксації за допомогою спеціальних підставок які запобігають його самовільне опускання.
На тракторі повинна бути аптечка із засобами для надання першої медичної допомоги та вогнегасник.
Перед виїздом у поле із тактористом проводиться інструктаж з правил безпечного виконання операції.
ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦНКА ЗЕПРОЕКТОВАНОГО МТА
Енергетична ефективність проектного МТА порівняно з базовим оцінюється коефіцієнтом енергетичної ефективності:
де Епр Еб – енргоємність на одиницю роботи відповідно проектного і базового МТА Мджга.
Енергоємність і-го варіанта МТА на одиницю виконаної роботи Мджга:
Еі = Епі + Елі + Еmi + Eмі (5.2)
де Епі – енергоємність пального на одиницю роботи МДжга; Елі – енергоємність людської праці Мджга; Еmi Eмі – енергоємність на одиницю роботи трактора Т-150 с.г. машини (плуга ПЛН-5-53) Мджга.
Енергоємність пального на одиницю роботи Мджга:
Епі = Кп × aп × Qі (5.3)
де Кп – коефіцієнт непередбачених витрат пального (Кп=11 12); aп – енергетичний еквівалент пального МДжга (для дизельного aп=528 Мджга aп=477 Мджл); Qі – витрата пального на одиницю роботи кгга або лга.
Епі = 11 × 528 × 278 = 161462 Мджга.
Енергоємність людської праці на одиницю роботи Мджга:
де Кл – коефіцієнт непередбачених затрат людської праці (Кл=110 115); aло aлд – енергетичний еквівалент людської праці відповідно основних і допоміжних працівників Мджга; mо mд – число відповідно основних і допоміжних працівників.
Елі = [11(608 × 1+333 × 0) × 7]678 = 69 Мджга.
Енергоємність трактора і-го виду:
де aТрі – енергоємність одиниці маси і-го трактора Мджкг; Мті – маса і-го трактора кг; вТі вТкі вТТі – відрахування на реновацію капітальний і поточний ремонт і-го трактора %; ТнТі ТзТі – навантаження відповідно нормативне і зональне нашого трактора год.
Еті = [00143 × 7898 × 7(1251350 + 29850)] [102 × 678] =
Енергоємність сільськогосподарських машин і зчіпок в агрегаті з трактором і-го виду:
де j d – вид і загальне число сільськогосподарських машин та зчіпок в агрегаті з трактором Т-150; mj – число машин і зчіпок в агрегаті з трактором; aмj – енергетичний еквівалент одиниці маси плуга ПЛН-5-35 Мджга; Ммj – маса плуга кг; вмj вмТj – відрахування відповідно на реновацію і поточний ремонт плуга %; Тнмj Тзмj – навантаження відповідно нормативне і зональне плуга ПЛН-535 год.
Підставивши значення у вираз (5.6) окремо для с.г. машини і зчіпки отримаємо відповідно: Емі = 0076 Мджга.
Еі = 8712 + 5318 + 0053 + 0076 = 140429 Мджга.
Ке = 1404291805 = 0778.
Значення енергоємності виконання одиниці роботи (МДжга) проектним агрегатом у відсотках визначається за формулою:
Зе = (1 – Ке) × 100 (5.7)
Зе = (1 – 0779) × 100 = 222%.
Енергетична ефективність проектного МТА (Т-150+ ПЛН-5-35) порівняно з базовим ефективніша на 222%.
ЛНЙНИЙ ГРАФК ВИКОРИСТАННЯ МТА ПРИ ВИРОЩУВАНН КАРТОПЛ
1. Проблеми деградації рунтового покриву при використанні МТА
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Анурьев В. Н. Справочник конструктора-машиностроителя. - 5-е изд.перераб. и доп. - Л.: Машиностроение 1978. - Т; Т2; ТЗ.
Войтюк Д.Г. Дипломне та курсове проектування. - К.: Урожай 1994 с.445.
Войтюк Д.Г. Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. К.: Урожай 2004-558 с.
Довідник з машиновикористання в землеробстві за ред. B.I. Пастухова. -Харків: "Веста" - 2001 347 с.
Запольський А.К. Основи екології. Підручник - К: Вища школа 2001. -358с.
льченко В.Ю. Машиновикористання в землеробстві.-К.:Вища школа 1996.
льченко В.Ю. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві.-К.:Вища школа. 1993.
Охорона праці в сільському господарстві. Довідник. К.Агросвіт- 2000. - 214 с.
Практикум із машиновикористання в рослинництві: Навч. ПосібникЗа ред.Л.. Мельника. - К.:Кондор. - 2004. - 284 с

операційна карта.cdw

лінійний графік.cdw