Промышленное здание. Локомотивное депо

Міністерство Транспорту Україн1.doc

Міністерство Транспорту України
Дніпропетровський Національний Університет
Залізничного Транспорту
Кафедра: ”Будівлі та будівельні матеріали”
Пояснювальна записка
До курсового проекту №3
“Промислова будівля”
Кліматичні характеристики району будівництва.
Санітарно-технічні характеристики промислової будівлі.
Об’ємно–планувальне рішення.
Конструктивне рішення.
2. Фундаментні балки.
5. Засклена поверхня стін.
Адміністративно- побутові прміщення.
1. Об’емно–планувальне рішення.
2. Конструктивне рішення.
2.Теплотехнічний розрахунок огороджуючої конструкції.
3Розрахунок кількості водозбірних воронок.
Техніко–економічні показники.
Найменування характеристики
Розрахункові температури зовнішнього повітря:
а) абсолютно мінімальна;
б) найбільш холодних суток.
Санітарний клас будівлі
Група виробничих процесів
СНиП II-92-76 табл.73
Температура внутрішнього повітря
Відносна вологість внутрішнього повітря
Розряд праці по зоровим умовам
Природнє освітлення приміщення:
б) при боковому та комбінованому освітленні
Категорія виробництва по виділенню шкідливих речовин
Клас будівлі по капітальності
Ступень вогнестійкості будівлі
Об’емно–планувальне рішення.
Промислова будівля локомотивного депо являє собою одноповерхову будівлю. Довжиною 96 м і шириною 48 м. Довжина цеху 60м і ширина 12 м. Висота до низу крокв`яної конструкції депо 108 мцеху-72 Крок колон був прийнятий – для крайніх 6 м. для внутрішніх – 12 м. В будівлі передбачені температурні шови. Для забеспечення необхідного рівня інсоляціі освітлення й аераціі запректовані віконні прорізи та світлоаераційні ліхтарі. Запроектовані ворота для заїзду і виїзду техніки. Ворота кріпляться до спеціально встановленої з.б. рами. Запроектовані мостові крани
вантажопід’ємністю 10т та кранбалки - 5 т.. Мостові крани переміщується вздовж цеху по рейках укладених на підкранові балки що спираються на консолі колон.
Конструктивна схема - каркасна. Кістяком будівлі є поперечні рами і в’яжучі їх повздовжні елементи. Поперечна рама каркасу складається із зб колон жорстко закріплені у фундаменти й зб ферми що являє собою несучі конструкції покриття до повздовжніх елементів каркасу відносяться фундаментні балки підкранові балки підкрокв’яні зб ферми й спеціальні сталеві пов’язі. Ці елементи забезпечують стійкість і жорсткість каркасу у повздовжньому напрямку й сприймають навантаження від гальмування кранів вітрові навантаження що діють на торцеві стіни. Зовнішні стіни є лише огороджуючими й виконані не несучими.
Фундаменти – монолітні залізобетонні
Обріз фундаменту розташований на відмітці –015 для зручного виконання робіт по влаштуванню підлог тобто робіт “нульового” циклу. Під підошву фундаменту виконується бетонна підготовка товщиною 100мм із бетону М50. Зазор між гранями колон та стінками стаканів був прийнятий поверху 90мм та понизу 50мм. Заливку стаканів після встановлення колон виконують бетоном М200.
2.Фундаментні балки.
Для спирання цокольних панелей використовують фундаментні балки збірні залізобетонні таврового перерізу висотою 400мм і шириною 300мм при кроці 6м. Для запобігання деформацій скручення й захищення швів від промерзання вздовж зовнішніх стін балка засипається шлаком. Верхня грань балки на 30мм нижче рівня чистої підлоги який прийнятий на 150мм вище планувальної відмітки поверхні землі навколо будівлі. Між фундаментною балкою й легкобетонною цокольною панеллю укладається гідроізоляція.
Колони - збірні залізобетонні прямокутного перерізу для одноповерхової будівлі з мостовим краном.
Колони крайнього ряду КП-10 та КПП-19 з кроком 6 м з “нульовою” прив’язкою.
Колони середнього ряду КП-13 з кроком 12м геометричні вісі співпадають з координатними осями.
Покриття по прогонам утеплене по зб ребристим плитам. Складається із несучої конструкції пароізоляції теплоізоляції виравнюючої стяжки та покрівлі.
Покрівля виконується із гідроізоляційного килиму із руберойду та гравію втопленого в бітум крупністю зерен 5-15мм (світлого для відбивання сонячних проміней та зниження температури покрівлі).
5.Застеклені поверхні стін.
Розміри віконних прорізів приймаємо конструктивно. Засклені поверхні стін виконані із віконних блоків в нижньому поясі засклення подвійне в верхньому- одинарне. Відчинення створом вікон - горизонтальне з боковим підвісом.
Кількість воронок прийнята виходячи з вимог:
)Площа водозабору не повинна перевищувати 1200м2 на одну воронку (Шубін табл. 33.2); 1. 96м.24м=2404м2 Приймаемо 2 воронки
60м.24м=1440м2 Приймаемо 2 воронки
60м.12м =720м2 Приймаемо 1 воронку
)Відстань між воронками не повинна перевищувати 48м.
Водовідведення прийняте внутрішнє організоване воронки розташовуються в єндовах. Прив’язка до повздовжньої осі – 450мм; до поперечної – 500 мм.
Огороджуючі стіни монтуються з крупних панелей які поділяються на:
х виконують товщиною 300мм. Цокольні панелі самонесучі спираються на фундаментні балки. Панелі на які не спираються вікна – навісні а на які спираються закріплюються за допомогою гнучких анкерів до закладних деталей.
Ліхтарі виконані шириною 12м з двоярусними переплетами висотою 2х12м. Вони представляють собою П-оброзну настройку над проймою у даху висотою 36м. Сталеві рами ліхтаря встановлюються на несучі конструкції покриття будівлі. Рама являє собою стрижневу систему яка складається з вертикальних стійок верхнього пояса та розкосів. Всі елементи виготовляють з прокатного металу і з’єднуються між собою за допомогою фасонок на зварці і болтах.
Плоский дах аналогічний по конструкції з дахом будівлі. Водовідведення влаштовують внутрішнє. В умовах вентиляції ліхтарі використовують як витяжні та приточні засоби. Основними елементами каркасу ліхтаря являються сталеві конструкції у вигляді ліхтаревих панелей ліхтаревих ферм торцевих ферм-панелей та пов’язів по ліхтарям.
Адміністративно-побутові приміщення.
АПК розташований в окремій двоповерховій допоміжній будівлі. Ширина -12м довжина – 42 м висота поверху 33 м. Розміри будівлі в плані призначені з врахуванням сумарної площі приміщень. Склад побутових приміщень визначено в залежності від санітарної характеристики процесів що проходять у промисловому цеху згідно з СНиП--92-76. Згідно з цим документом приймаємо ширину шафи для спеціального та домашнього одягу-25см а гардеробні виконані у вигляді зали з душовими та передбанниками для перевдягання.
Оскільки знаходження людей в побутових приміщеннях короткочасне допустиме влаштування в приміщені штучного освітлення.
1.Об’ємно-планувальне рішення АПП.
Запроектована АПБ згідно основним принципам об’ємно-планувального рішення для даного типу будівель.
На першому поверсі розташовані:
На другому поверсі розташовані:
Чоловіча роздягальня.
Душові для чоловіків
Вбиральня для службовців
Кімнати для службовців
Кабінет технічної безпеки.
Кабінет головного інженера
Кількість сходів залежіть від кількості людей та від відстані до евакуаційного виходу. Запроектовані дві сходові клітини.
2.Конструктивне рішення АПП.
АПП запроектоване за схемою повного каркасу із уніфікованих з.б елементів. Каркас виконується із поперечним розташуванням ригелів. Стінові панелі навісні.
2.1.Фундаменти-стаканного типу із розмірами у плані 1700х1700 і висотою 700мм.
2.2.Колони-збірні з.б. перерізом 300х300. Виготовляються на один та два поверхи. х висота 2770мм та 7493мм. Розміри консолі 150х150мм.
2.3.Ригелі запроектовані з.б. таврового перерізу висотою 450мм довжиною 5700 мм. Стикування ригеля здіснюєтіся за допомогою зварювання закладних деталей які розташовані на консолі й опорних частинах ригеля.
2.4.Перекриття влаштовано по з.б. багатопустотним плитам товщиною 220мм. Плити вкладаються на ригелі після чого стики замонолічуються. Плити забезпечують жорсткість у повздовжньому напрямку а рами з ригелями у поперечному напрямку.
2.5.Стінові панелі виконують з легкого бетону товщиною 240 мм довжиною 6000 мм та 3000 мм. Цокольна панель має довжину 6000 мм висоту 1200мм та товщину 220 мм.
2.6.Сходова клітина в плані має розміри 3000х2300мм. Сходи знаходяться в прибудові яка виконана з цегли.
2.7.Покрівля-рубероїдний килим склад покриття стандартний ухил покрівлі 15% водовідведення внутрішнє.
2.8.Перегородки-гіпсобетонні товщиною 120мм.
Розрахунок площ і кількості санітарно-гігієнічного обладнання АПП.
Площа цеху яка приходиться на одного робітника в найбільшу зміну - 30 м2;
Кількість жінок складає 60% від загальної кількості працюючих;
Кількість службовців – 10% від загальної кількості працюючих;
Співвідношення кількості робітників в змінах –1:08:01
б) Табл. 1 додаток: за санітарно-гігієнічними умовами виробничих процесів приймаємо 100% робітників групи 1б.
в) Загальна площа цеху: 4464 м2.
Визначення кількості робітників та службовців
Всього робітників : 446430=149 чол. з них
жінок 149·60100=89 чол.;
чоловіків 149-89=60чол.;
службовців 149·10100=15чол.
Всього робітників 149·08100 =120чол. з них
жінок 120·60100=72 чол.;
чоловіків 120-72=48 чол.;
службовців 120·01=12 чол.;
Всього робітників 149·04100 =60 чол. з них
жінок 60·60100=36 чол.;
чоловіків 60 -36=24 чол.;
службовців 60·01=6 чол.;
Результати розрахунків зводимо в таблицю
Група санітарних характеристик
Визначення складу адміністративно-побутових приміщень
За табл. 3 приймаємо шафу шириною 25см для вуличного та домашнього одягу:
Кількість душових комірок визначаємо в розрахунку 1 комірка на кількість людей відповідно табл. 2.
Для жінок 896=15 комірок;
Для чоловіків 607=9 комірок.
Розрахунок ведемо для найбільш чисельної зміни(1 зміна).
Передбанники для жінок обладнуються: вішалками з гачками 2х15=30 гачків загальна довжина 30·02=6 м; лавками шириною 30см загальною довжиною 15·04=6м.Передбанники для чоловіків обладнуються: вішалками з гачками –9·2=18 гачків загальна довжина 18·02=36м; лавками шириною 30см загальною довжиною 9·04=36м.
Ножні ванни розміщуються в переддушових
Для жінок 89402 ванна
Для чоловіків 6050=1 ножних ванни
Згідно з табл. 2 приймаємо для найбільш чисельної зміни
Для жінок 8910=9 умивальників
Для чоловіків 6010=6 умивальників
Умивальники розміщуються в гардеробній.
Кількість санітарних приладів у вбиральнях визначаємо в залежності від кількості робітників в найбільш чисельній зміні:
Для жінок 8915=6 унітази
Для чоловіків 6030=2 (3унітаза та 2 пісуара)
А також 2 унітаза для службовців
д) Приміщення для особливої гігієни жінок
Приймаємо 1 кабіну т.я. кількість жінок працюючих в найбільш чисельній зміні менше 100 . Розміщуємо сумісно з жіночими вбиральнями.
е) Приміщення загального харчування.
Ці приміщення розраховуємо на загальну кількість робітників у найбільш
чисельній зміні –108 чоловіки. Передбачаємо що 50% робітників користуються столовою заводу інші приносять з собою і розраховуємо кількість місць в цеховому приміщенні загального харчування на 149·50100=75 чол.
Виходячи з одного посадочного місця на 4 чоловіка визначаємо кількість посадочних місць 754=19.
Приймаємо буфет на 24 місць.
є) Приміщення охорони здоров’я.
Т.я. кількість людей за списком робітників в цеху менше 500 приймаємо медпункт.
ж) Приміщення культурного обслуговування.
Кількість місць в залі збирань визначається із розрахунку 30% робітників в найбільш чисельній зміні при нормі площі 09 м2чол.
9·03=45 місця приймаємо 45місць. Площа залу 45·09=405м2 приймаємо 405 м2
з) Приміщення адміністративного призначення і суспільних організацій
Площа робочих кімнат службовців: 33·4=132м2.
Площа зала нарад: 33·05·09 =15м2.
Кабінет по ТБ: 25м2.
Кабінет профспілки: 24м2.
Площа кулуарів: 33·04=132м2
Головний вестибуль: 149·015=2235 м2
2.Теплотехнічний розрахунок огороджучої конструкції з ніздрюватого бетону.
Виконуємо згідно з вимогами ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель
Район будівництва – м. Чернигів
Розрахункові параметри
Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів стіни
Коефіцієнт теплопровідності
Коефіцієнт теплозасвоєння
Цементно-піщаний розчин
Цементно-піщаний розчин
Рис.1. Конструкція стіни.
Визначаємо нормативний опір теплопередачі огороджувальної конструкції.
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій.
Для промислових будівель Rq min = 0.85 (м2·оС)Вт (згідно [1] табл.2)
Має виконуватись умова: RΣ пр≥ Rq min
Визначаємо приведений опір теплопередачі огороджувальної конструкції
RΣ пр = RB + RК + RЗ
RB – опір теплосприйняттю внутрішньою поверхнею огородження
RК – термічний опір конструкції
RЗ – опір тепловіддачі зовнішньою поверхнею огородження
aВ = 87 Вт(м2·0С) – коефіцієнт теплосприйняття(згідно з [3] дод. Е)
aЗ = 23 Вт(м2·0С) – коефіцієнт тепловіддачі(згідно з [3] дод. Е)
Визначаємо товщину огороджуючої конструкції -X:
Х=[ Rq min – (1αв + 1λ1 + 3λ3 + 1αз) ] · λ2 =[085 – (0115+002081+002081+0043)] ·0.41=
=[085 – (0115+00247+00247+0043)] ·0.41= 0284 м
Приймаємо сумарну товщину огороджуючої конструкції Х= 03 м
RК= Σ іλі = 1λ1 + 2λ2 + 3λ3 = 002081 + 03041 + 002081 = 0756 (м2·оС)Вт
RΣ пр = 0115 + 0756 + 0043 = 0914 (м2·оС)Вт
Коригування конструктивного рішення огороджувальної конструкції
Так як RΣ пр≥ Rq m 0914 ≥ 09 то коригування конструктивного рішення огороджувальної конструкції не потрібно.
Визначаємо теплову інерцію огороджуючої конструкції
Визначаємо розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря
Так як значення теплової інерції знаходиться в інтерваліD ≥ 4 то Розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря приймаємо рівній середній температурі найбільш холодних 3
діб Згідно з [3] таблиця 5*
Температуру на внутрішній поверхні m-го шару огородження рахуючи шари від внутрішньої поверхні огородження tm0С можна визначити за формулою:
tB – температура внутрішнього повітря 0С
tЗ – температура зовнішнього повітря 0С
RS пр – опір теплопередачі огороджувальної конструкції м2·0СВт
– термічний опір m-1 перших шарів огородження м2·0СВт
RВ – опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції м2·0СВт
Температуру внутрішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:
Температуру зовнішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:
Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджувальної конструкції рис.2
Визначення точки роси у приміщенні:
— при tB = 16 0С визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е Па.
Е = 1817 Па за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску (згідно з [2] дод.11)
— визначаємо дійсну пружність водяної пари е Па за формулою:
— точка роси у приміщені tр =667 0С визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску (згідно з [3] дод.11.)
Перевіримо можливість утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні стіни
Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси то конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.
Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках
RΣ пр = 0914 м2·0СВт – термічний опір стіни у звичайному місці
tВ = 1084 0С – температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці
= 53 0С – зниження температури поверхні кута проти температури стіни у звичайному місці визначаємо за графіком (згідно з [3] мал.7)
– температура поверхні стіни у кутку будинку.
Так як температура поверхні стіни у кутку більша ніж точки роси то конденсату вологи в кутках не буде.
Теплотехнічний розрахунок покриття промислової будівлі
Рис. 3. Конструкція покриття.
Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів покриття
Для промислових будівель Rq min = 12 (м2·оС)Вт (згідно [3] табл.2)
Визначаємо товщину утеплюючого шару -X:
Х=[ Rq min – (1αв + 1λ1 + 3λ3 + 4λ4 +1αз) ] · λ2 =
=[12 – (0115+003204+003081+005017+0043)] ·015=
=[12 – (0115+00147+0037+0294+0043)] ·015= 0104 м
Приймаємо товщину утеплюю чого шару Х= 011 м
RК= Σ іλі = 1λ1 + 2λ2 + 3λ3 + 4λ4 =
= 003294 + 011015 + 003081 +005017 = 1075 (м2·оС)Вт
RΣ пр = 0115 + 1075 + 0043 = 1233 (м2·оС)Вт
Так як RΣ пр≥ Rq m 1233 ≥ 12 то коригування конструктивного рішення огороджувальної конструкції не потрібно.
Так як значення теплової інерції знаходиться в інтерваліD 4 то розрахункову зимову
температуру зовнішнього повітря приймаємо рівній середній температурі найбільш холодних діб
Згідно з [3] Додаток Ж
Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджувальної конструкції
Рис.4 Лінія падіння температур на розрізі покриття.
Е = 1817 Па за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску
RΣ пр = 1233 м2·0СВт – термічний опір стіни у звичайному місці
tВ = 1264 0С – температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці
= 49 0С – зниження температури поверхні кута проти температури стіни у звичайному місці визначаємо за графіком (згідно з [3] мал.3)
Загальна площа - П=60*12+24*96+24*60=4464м2 – сума площ усіх поверхів підрахованих у межах поверхні зовнішніх стін за виключенням площ сходових кліток шахт внутрішніх стін перегородок і опор.
Робоча площа – Пр=60*12+24*96+24*60=4464м2– сума площ усіх приміщень які призначені для виготовлення продукції включаючи площі де розміщуються склади напівфабрикатів.
Площа забудови – Пз=60*12+24*96+24*60+216*0.3=4529м2– площа в межах зовнішнього периметра зовнішніх стін на рівні цоколю будівлі.
Конструктивна площа –
Пк= м2– сума площ перерізів усіх конструктивнихв елементів у плані будівлі а також площ шахт ліфтів сходових кліток.
Будівельний об’єм– Обуд=(24*96+24*60)*10.8+60*12*7.2=45619 м3– виміряна по зовнішньому контуру будівлі площа поперечного перерізу помножена на довжину будівлі.
К1= Пр Пк=4464158=28.25 – характеризує доцільність планувального рішення
К2= ОбудПр=456194464=10.2 – характеризує економічність об’ємно-планувального рішення
К3= Пк Пз=139044529=003 – характеризує насиченість плану будівлі будівельними конструкціями
Специфікація залізобетонних елементів.
Балка скатного покриття
Шерешевский И.А. «Конструирование промышленных зданий»
Шубин П.Ф. «Архитектура промышленных и гражданских зданий»
ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель
Ковалёв А.Н. «Производственное здание на ж.д. транспорте»
Ковалёв А.Н. «Расчёт и проектирование административных помещений в курсовом проекте промышленного здания»
СНиП 2.01.01-82 «Строительные климатология и геофизика»
СНиП 2.02.09-85 «Производственные здания»

МОЙ курсовой Пром.здание.dwg