Проектирование цеха по производству быстрозамороженных мясных блюд для ФОП Миллер в г. Татарбунары, Одесской обл

Итоговая таблица по экономике Лотоцкий.docx

ОСНОВНЫЕ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ
ПРОЕКТА ЦЕХА ПО ПРОИЗВОДСТВУ БЫСТРОЗАМОРОЖЕНЫХ ГОТОВЫХ МЯСНЫХ БЛЮД ДЛЯ «ФОП МИЛЛЕР»
Наименование показателя
Производственная мощность тыс. порций в смену
Годовой объем выпуска продукции в натуральном выражении тыс. порций в том числе:
— Котлеты с соусом и гарниром
— Тефтели с соусом и гарниром
— Бифштексы с соусом и гарниром
— Говядина тушенная и гуляш из говядины с соусом и гарниром
Блинчики с капустой и картофелем
Сосиски и сардельки с соусом и гарниром
Произведенная продукция в действующих оптовых ценах тыс. грн.
Численность работающих чел.
Среднегодовое производство продукции на одного работающего тыс. грн.чел
Себестоимость произведенной продукции тыс. грн.
Чистая прибыль тыс. грн.
Капитальные вложения тыс. грн.
Срок окупаемости капитальных вложений лет

Титульный лист.docx

Министерство образования и науки молодежи и спорта Украины
Одесская национальная академия пищевых технологий
Кафедра технологи мяса
рыбы и морепродуктов
Тема: Проектирование цеха по производству быстрозамороженных мясных блюд для ФОП «Миллер» в г. Татарбунары Одесской обл.
Автор проекта: Лотоцкий Е. В.
Специальность 6.051701 Технология хранения консервирования и переработки мяса
Руководитель проекта Патюков С.Д.
Консультанты по разделам:
По экономической части: Коева Ж. В.
По охране труда: Сахарова З. Н.

Kaf_BZhD_MV_DP_bak_myaso.doc

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
ОДЕСЬКА НАЦОНАЛЬНА АКАДЕМЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГЙ
до виконання розділу "ОХОРОНА ПРАЦ" в дипломних проектах
для студентів напряму підготовки 6.051701
«Харчова технологія та інженерія» професійного спрямування «Технологія зберігання консервування та переробки м’яса»
денної ї заочної форм навчання
Затверджено радою напряму підготовки бакалаврів
051701 «Харчова технологія та інженерія»
Протокол № 5 від 25.02.2013 р.
Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в дипломному проекті для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчова технологія та інженерія» професійного спрямування «Технологія зберігання консервування та переробки м’яса» денної ї заочної форм навчання Укл. О.А. Нетребський А.П. Бочковський З.М. Сахарова Одеса: ОНАХТ 2013. – 32 с.
УКЛАДАЧ: О.А. НЕТРЕБСЬКИЙ Д-Р ТЕХН. НАУК ПРОФЕСОР
А.П. БОЧКОВСЬКИЙ КАНД.ТЕХН. НАУК АСИСТЕНТ
З.М. САХАРОВА АСИСТЕНТ
ВДПОВДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК ЗАВДУВАЧ КАФЕДРИ БЕЗПЕКИ ЖИТТДЯЛЬНОСТ
О.А. НЕТРЕБСЬКИЙ Д-Р ТЕХН. НАУК ПРОФЕСОР
Методичні вказівки до дипломного проектування містять рекомендації щодо виконання розділу "Охорона праці" та перелік питань які необхідно розглянути студентам що виконують дипломний проект за напрямом підготовки 6.051701 «Харчова технологія та інженерія» професійного спрямування «Технологія зберігання консервування та переробки м’яса» денної ї заочної форм навчання.
Метою методичних вказівок є надання допомоги в розробці розділу "Охорона праці" у дипломному проекті.
Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р. забезпечує основні конституційні права громадян на охорону їх життя та здоров’я в процесі трудової діяльності встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки гігієни праці та виробничої санітарії. Згідно наказу Міністерства освіти України за № 420 від 02.12.98 р. та наказу Міністерств освіти і науки України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду за № 969922216 від 21.10.2010 р. «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» дипломний проект студентів освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) «бакалавр» повинен обов’язково містити окремий розділ «Охорона праці».
При виконанні розділу «Охорона праці» у дипломному проекті студент самостійно ідентифікує небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ) які можуть виникнути при реалізації технології спираючись на знання що були отримані під час вивчення нормативних дисциплін «Безпека життєдіяльності» «Основи охорони праці» та впродовж проходження переддипломної практики. На підставі проведеної ідентифікації виділяються чинники котрі впливають на комфортні і безпечні умови праці наводяться їх нормативні значення та зазначаються загальні вимоги безпеки при реалізації технології у відповідності до нормативно-правових актів з охорони праці.
У вступі до розрахунково-пояснювальної записки дипломного проекту потрібно приділити увагу необхідності створення здорових та безпечних умов праці спрямованих на підтримку високої працездатності робітників досягнення високої продуктивності праці підвищення ефективності виробництва.
Розділ "Охорона праці" складається з текстової частини обсягом не більше 6 сторінок. Зміст розділу передбачає ідентифікацію НШВФ виділення і нормування чинників які впливають на працюючих а також зазначення загальних вимог щодо безпеки праці та пожежовибухобезпеки при реалізації технології.
Під час переддипломної практики на підприємстві студент повинен ознайомитись з оцінкою стану охорони праці і планами його покращення на підприємстві установі чи організації в цілому і в їх структурних підрозділах; роботою служби охорони праці; організацією робочого місця; категорією робіт що виконуються працівниками при реалізації технології; джерелами шуму та вібрації у виробничих приміщеннях; системами природного і штучного освітлення на робочих місцях; особливостями розміщення виробничого обладнання з точки зору забезпечення безпеки праці; засобами колективного та індивідуального захисту працюючих від дії НШВФ; категоріями приміщень з електро- та пожежовибухонебезпеки; шляхами евакуації з виробничих приміщень. Ці матеріали студент повинен мати у наявності на консультації з розділу “Охорона праці”.
При виконанні розділу необхідно керуватися чинною нормативно-технічною документацією [1- 24].
Під час консультації студент пред’являє консультанту підрозділи згідно п.2. даних методичних вказівок.
На підпис консультанту студент представляє розділ повністю оформленим чернетка додається.
СТРУКТУРА РОЗДЛУ «ОХОРОНА ПРАЦ»
Розрахунково-пояснювальна записка розділу "Охорона праці" повинна містити наступні підрозділи:
1 дентифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів які мають найбільший вплив на працюючих.
2. Виділення та нормування чинників які впливають на комфортні та безпечні умови праці.
3. Загальні вимоги безпеки при реалізації технології.
4. Пожежовибухобезпека технологічного обладнання і процесів.
1. дентифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів які мають найбільший вплив на працюючих
дентифікація НШВФ являє собою складний процес який включає низку етапів. На першому етапі необхідно виділити та класифікувати НШВФ котрі можуть діяти на працівника під час виконання їм посадових обов’язків. Наступні етапи передбачають: оцінку і визначення допустимих рівнів впливу негативних факторів на працівників; визначення кількісних характеристик НШВФ; визначення найбільш значущих джерел виникнення небезпек та оцінку наслідків прояву небезпек.
з наведених (у додатку А) НШВФ слід виділити тільки ті що найбільш характерні; навести їх нормативне значення; зробити посилання на нормативний акт в якому вони встановлені (додатки Б - П); визначити джерело виникнення та зазначити можливі наслідки від їх дії. Результати навести у табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Небезпечні і шкідливі виробничі фактори нормоване значення нормативний акт джерело виникнення та можливі наслідки від їх дії
Найменування небезпечних та шкідливих виробничих факторів
Можливі наслідки від дії
Примітка. Якщо фактор не визначений нормативним актом у стовпці 4 ставлять « – ».
2. Виділення та нормування чинників які впливають на комфортні та безпечні умови праці
2.1. Визначення і нормування показників мікроклімату робочої зони
Відповідно до категорії роботи яка виконуються (додаток Б) навести нормовані показники мікроклімату робочої зони у виробничому приміщенні де реалізується технологічний процес. Результати представити у вигляді таблиці 2.2.1.
Табл. 2.2.1 Виробниче приміщення період року категорія роботи що виконується температура відносна вологість швидкість руху повітря
Найменування виробничого приміщення
Категорія роботи що виконується
Відносна вологість %
Швидкість руху повітря мс
2.2. Виявлення джерел виробничого шуму і вібрації та їх нормування
Основним джерелом виробничого шуму і вібрації на підприємствах м’ясної промисловості є основне та допоміжне технологічне обладнання.
Користуючись паспортними даними обладнання яке використовується при реалізації технології визначити його фактичні шумові і вібраційні значення та порівняти ці значення з нормативними (додатки В Г). Результати навести у таблиці 2.2.3.
Таблиця 2.2.3 – Технологічне обладнання фактичне значення шуму нормативне значення шуму фактичне значення вібрації (локальназагальна) нормативне значення вібрації (локальназагальна)
Найменування одиниці технологічного обладнання
Фактичне значення шуму дБА
Нормативне значення шуму дБА
вібрації (локальназагальна) дБ
Нормативне значення вібрації (локальназагальна) дБ
У разі перевищення фактичних (паспортних) значень шуму та вібрації над нормативними необхідно:
- зробити підбір обладнання шумові та вібраційні характеристики якого б відповідали нормативним;
- застосувати колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих (додаток Д) (навести та обрунтувати вибір).
2.3. Виділення і нормування показників освітлення робочої зони
Виробничі приміщення підприємств м’ясної промисловості повинні мати природне та штучне освітлення [8].
Указати вид природного освітлення в приміщенні: бокове одностороннє або двостороннє – вікна знаходяться в одній або двох зовнішніх стінах; верхнє – світлові отвори (ліхтарі) знаходяться у верхньому перекритті будівлі; комбіноване коли застосовується одночасно бокове і верхнє освітлення. Визначити і обрунтувати необхідність застосування на деяких технологічних операціях (наприклад контроль якості продукції) додаткового місцевого освітлення. Зазначити нормовані значення (КПО %) та навести нормовані значення освітленості (Е лк) в залежності від розряду зорової роботи яка виконується (додаток Е ). Отримані результати привести у вигляді таблиці 2.2.4.
Таблиця 2.2.4 – Виробниче приміщення вид освітлення найменший розмір об’єкта розрізнення розряд та підрозряд зорової роботи нормоване значення КПО нормоване значення освітленості
Виробниче приміщення
Найменший розмір об’єкта розрізненнямм
Розряд та підрозряд зорової роботи
3.1. Вимоги безпеки щодо розташування та компонування виробничого обладнання
Розташування та компонування основного і допоміжного технологічного обладнання повинно відповідати наступним вимогам [3]:
- мінімальна ширина магістральних (генеральних проходів) – 15 м;
- проходи між устаткуванням для обслуговування і ремонту а також проходи між устаткуванням і стінами – шириною не меншою ніж 10 м; за наявності робочих місць між ними – 14 м;
- відстань між конвеєрами і стіною за наявності робочих місць між ними – не менш ніж 14 м; за відсутності їх – не менше ніж 1 м;
- ширина проїздів встановлюється в залежності від виду транспорту який використовується з урахуванням радіуса його повороту.
Коротко навести опис плану розташування виробничого обладнання (за технологічною схемою) з урахуванням вищезазначених вимог.
3.2. Електробезпека при реалізації технології
Виробничі та допоміжні приміщення за умовами середовища і категорією з небезпеки ураження електрострумом визначають за допомогою (додатка Ж) та наводяться у табл. 2.3.1.
Таблиця 2.3.1 – Виробничі та допоміжні приміщення категорія приміщень за чинниками виробничого середовища категорія приміщень з небезпеки ураження електричним струмом
Виробничі та допоміжні приміщення
Категорія приміщень за чинниками виробничого середовища
Категорія приміщень з небезпеки ураження електричним струмом
В залежності від категорії приміщень за чинниками виробничого середовища і з небезпеки ураження електрострумом електробезпека при реалізації технології повинна забезпечуватись [20212223]:
- ізоляцією струмопровідних частин (подвійна ізоляція дротів);
- захисним автоматичним вимиканням живлення (аварійні вимикачі пристрої захисного відключення);
- застосуванням знижених напруг ;
- недоступністю струмоведучих частин (пакетні аварійні вимикачі; розміщення дротів на висоті недосяжній для ненавмисного доторкання до них різного роду пристосуваннями; прокладання дротів по підлозі у металевих рукавах чи у просторі над підвісною стелею або заховання проводки у стінах);
- застосуванням написів плакатів засобів індивідуального захисту (діелектричних килимків рукавиць взуття тощо);
- захисним заземленням або зануленням конструкцій що можуть виявитися під напругою. Відповідно до зазначеного заземлюються:
- неструмовідні частини електричних машин апаратів трансформаторів;
- каркаси розподільчих щитів шаф щитів управління а також їх знімні частини і частини що відкриваються якщо на них встановлено електрообладнання напругою більше 42 В змінного і більше 110 В постійного струму;
- металеві конструкції розподільчих пристроїв металеві кабельні коробки й інші кабельні конструкції металеві кабельні муфти металеві гнучкі рукави і труби електропроводки електричні світильники;
- металоконструкції виробничого обладнання на якому є споживачі електроенергії.
Не заземлюються неструмовідні частини електроустановок розміщених на заземлених металоконструкціях за умови надійного контакту між ними за винятком електроустановок що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах.
- застосуванням написів плакатів засобів індивідуального захисту (діелектричних килимків рукавиць взуття тощо).
Коротко описати і дати пояснення яким чином забезпечується електробезпека при реалізації технології.
4. Пожежовибухобезпека технологічного обладнання і процесів
4.1. Визначення категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки та класу можливих пожеж
Виробничі та допоміжні приміщення за категорією з пожежовибухонебезпеки класом можливих пожеж і класом зони з пожежовибухонебезпеки вибираються з (додатків К Л М) та наводяться у табл.2.4.1.
Таблиця 2.4.1 – Виробничі та допоміжні приміщення категорія приміщень з пожежовибухонебезпеки клас пожеж клас зони з пожежовибухонебезпеки
Категорія приміщень з пожежовибухонебезпеки
Клас зони з пожежовибухонебезпеки
4.2. Засоби пожежогасіння
В залежності від категорії приміщення з пожежовибухонебезпеки та класу можливих пожеж (див. табл. 2.4.1.) проектом передбачені наступні засоби пожежогасіння:
- пожежні сповіщувачі: ручні – кнопка тумблер; автоматичні – теплові димові світлові або полум’яневі і комбіновані;
- відповідні типи вогнегасників (обираються виходячи з визначеного класу можливих пожеж і категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки обрунтувати тип кількість і місце їх установки (додаток Н);
- системи пожежогасіння: внутрішня - від пожежних кранів встановлених на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу; зовнішня - від пожежних гідрантів встановлених на зовнішній мережі протипожежного водопостачання;
- автоматичні стаціонарні установки пожежогасіння: водяні спринклерні або дренчерні; дренчерні з повітряно-механічною піною або автоматичні порошкові модульні системи.
Коротко обрунтувати вибір застосованих засобів.
4.3. Загальні вимоги до шляхів евакуації
Основними шляхами евакуації з будівель є магістральні (генеральні) проходи коридори та сходи.
Навести схему евакуації людей з будівлі (цеху відділення) на форматі А4 позначивши категорію приміщення місця розташування первинних засобів пожежогасіння шляхи евакуації та виходи назовні (додаток Р ) [9 19].
ГРАФЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
На генеральному плані слід вказати: розу вітрів місця розташування пожежних гідрантів пожежних водоймищ кількість в’їздів та виїздів з території підприємства (залежить від його площі але повинно бути не менше двох).
На планах поверхів необхідно зазначити: місця розташування пожежних кранів вогнегасників запасних виходів а на розрізах - телефону пожежних cповіщувачів пожежних драбин блискавковідводів тощо.
Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори на підприємствах м’ясопереробної промисловості (ГОСТ 12.0.003-74*)
Група фізичних факторів:
- рухомі машини та механізми (автомобільний транспорт автоматичні і електрозавантажувальні машини візки);
- рухомі частини виробничого обладнання (конвеєрні лінії приводи рухомі частини шприців та ін.);
- пересувні вироби заготовки (туші напівтуші шкіри ковбасні вироби на рамах та ін.);
- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (опалювання туш коптіння фасування та пакування кормового борошна альбуміну виробництво пельменів);
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони (печі агрегати для опалювання обжарювання варіння ковбасних виробів витоплювання жиру холодильник);
- підвищений рівень шуму на робочому місці (транспортери стрічкові пилки дробарки вентилятори компресори);
- підвищений рівень вібрації (стрічкові пилки дробарки та ін.);
- знижена температура сировини або знижена температура в робочій зоні (заморожені туші тварин холодильні камери для напівтуш);
- підвищена вологість повітря (обробка кишок ошпарювання);
- знижена вологість повітря (термокамери);
- підвищений рівень напруги в електричному ланцюгу замикання якого може відбутися через тіло людини;
- підвищений рівень статичної електрики (виробництво пельменів);
- слизька підлога (відділення субпродуктів жирів та ін.);
- відсутність або недостача природного світла (холодильники виробничі корпуси);
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки задирки та шорсткість на поверхнях допоміжних матеріалів інструментів та обладнання (ножі сікачі шпагат візки);
- теплове випромінювання (бланшувач);
- розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі або підлоги (робочі місця обвальника жилувальника та ін.);
- конструкції що можуть раптово руйнуватися (автоклави стерилізатори котли);
- яскравість світла (ділянка контролю і сортування шкір обпалювання пальниками).
Група хімічних факторів
За характером дії на організм людини:
- токсичні (нітрит натрію аміак консерванти для шкір речовини що виділяються при термозварюванні пакетів з плівкових матеріалів);
- подразнювальні (їдкий натр хлорне вапно);
- канцерогенні (коптильні компоненти фенол).
За шляхом проникнення в організм людини через:
- шкірний покрив слизові оболонки.
Група біологічних факторів
Патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності (ті що знаходяться в сировині яка була отримана після переробки хворих забійних тварин) котрі викликають такі захворювання як бруцельоз туберкульоз сальмонельоз сказ сибірську язву ящур сап.
Група психофізіологічних факторів:
- фізичні перенавантаження (статичні – на обвалюванні жилуванні));
- монотонність праці (формування батонів закатка напівфабрикатів у плівку тощо);
- емоційні перенавантаження (забій худоби).
Норми показників мікроклімату робочої зоні виробничих приміщень
(відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату
виробничих приміщень)
Допустима на робочих місцях
постійних і непостійних
Допустима на робочих місцях постійних і непостійних
Середньої важкості-а
Середньої важкості-б
Середньої важкості - а
Середньої важкості - б
* Холодний період року характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря +10 оС і нижче; теплий період року - середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище +10 оС.
** категорія (легкі фізичні роботи): а – роботи що проводяться сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням б – роботи виконувані сидячи стоячи або пов`язані з ходьбою і супроводжуються деяким фізичним напруженням;
категорія (середньої важкості роботи): а – роботи які пов`язані з постійною ходьбою переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і вимагають певної фізичної напруги б – роботи які пов`язані з ходьбою переміщенням і перенесенням вантажів до 10 кг і супроводжуються помірною фізичною напругою;
категорія (важкі роботи) - роботи які пов`язані з постійним пересуванням переміщенням і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів і вимагають великих фізичних зусиль.
Допустимі рівні шуму на виробництві (відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку)
Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з
середньогеометричними частотами (Гц)
Виробничі приміщення і територія підприємства
Гранично допустимі рівні вібрації для 8 годинної робочої зміни (відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації)
Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на три категорії. Для підприємств по переробці виноматеріалів приймають загальну вібрацію категорії 3 – технологічна вібрація яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця які не мають джерел вібрації.
Норми для третьої категорії підрозділені на типи: 3«а» – на постійних робочих місцях виробничих приміщень; 3 «б» – на робочих місцях складів побутових чергових та підсобних приміщень в яких відсутні машини які генерують вібрацію; 3«в» – в приміщеннях для працівників розумової праці.
Для виробничих приміщень виноробних підприємств приймають категорію 3«а» гранично допустимі рівні загальної та локальної вібрації наведені в табл. Г1 і Г2 та рис. 1 і рис. 2 відповідно.
Таблиця 1. Г – Гранично допустимі рівні загальної вібрації категорії 3 «а»
Середньо геометричні частоти смуг Гц
Гранично допустимі рівні по осях X3 Y3 Z3
Коректовані еквівалентні
Рис. 1 – Напрямок координатних осей при дії загальної вібрації
Таблиця 2. Г – Гранично допустимі рівні локальної вібрації
частоти октавних смуг Гц
Граничнодопустимі рівні по осях Xл Yл Zл
Коректований еквівалентний
Рис. 2 – Напрямок координатних осей при дії локальної вібрації
Колективні та індивідуальні засоби захисту
працюючих від шуму та вібрації
Згідно з ГОСТ 12.1.029-80* «ССБТ. Способы и методы защиты от шума. Классификация» розрізняють колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих від шуму.
Колективні засоби захисту поділяють на:
Понижуючі шум у джерелі:
- застосування малошумного обладнання заміна металевих частин на пластмасу установка глушителів і т. д;
- установка обладнання на демпфіруючих прокладках;– розміщення джерел шуму в шкірі приміщеннях і т. д. зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;
- установка “антизвуку” тобто джерела рівного за величиною і проти-лежного за фазою звуку
Понижуючі шум на шляху розповсюдження:
- архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель обладнання захисні зелені смуги екрани і т. д.);
- звукоізолюючі кабіни акустичні екрани місць роботи;
- оснащення шумних машин і технологій засобами дистанційного телеавтоматичного управління.
До засобів індивідуального захисту від шуму належать:
- протишумні навушники які закривають вушну раковину;
- протишумні вкладиші що перекривають зовнішній слуховий прохід (Беруші);
- протишумні шоломи – закривають всю голову (застосовують у сполученні з навушниками);
- протишумні костюми.
Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» до колективних засобів захисту працюючих від вібрації належать:
–зменшення вібрації у джерелі виникнення конструктивними і технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин;
–зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання наприклад за рахунок застосування спеціальних сидінь майданчиків з пасивною пружинною ізоляцією гумових поролонових та ін. вібропоглинаючих матеріалів мастил тощо;
–виключення контакту працюючих с поверхнями що вібрують за межами робочого місця чи робочої зони (встановлення захисних засобів сигналізацій блокування попереджувальних написів і т.д.);
–обладнання постійних робочих місць амортизуючими сидіннями.
До індивідуальних засобів захисту працюючих від шкідливого впливу вібрації на організм належать спеціальне віброзахисне взуття та віброзахисні рукавиці.
Норми освітленості виробничих цехів у м’ясопереробній галузі
Розряд та під розряд
Лампи розжарювання лк
Забій і переробка худоби
Обробка обвалювання жилування м’яса виготовлення фаршу шприцювання ковбас
Виготовлення фаршу і тіста для пельменів
Формування пельменів
Стерилізація консервів
Холодильники компресорні
Машинне та апаратне відділення холодильного устаткування
Виробничі лабораторії
Класифікація приміщень за чинниками виробничого середовища
(відповідно до ДНАОП 0.00-1.32.01 Правила устрою електроустановок)
Залежно від умов виробничі приміщення бувають:
- сухі – відносна вологість повітря буває до 60%;
- вологі – це умови з вологістю повітря від 60% до 75%;
- сирі – вологість перевищує 75%;
- гарячі – де температура повітря перевищує 35 °С;
- запилені – де така кількість пилу що він осідає на проводах і попадає в машини і апарати;
- хімічно активні умови – де агресивне середовище руйнує ізоляцію на струмопровідних частинах електрообладнання.
Згідно з ДНАОП 0.00-1.32.01 всі виробничі умови за рівнем небезпеки поділяються на три категорії:
– без підвищеної небезпеки;
– з підвищеною небезпекою;
– особливо небезпечні.
До категорії відносяться сухі без пилу приміщення де відсутні ознаки I і I категорій.
До II категорії належать умови які характеризуються однією з умов що викликає підвищену небезпеку:
- відносна вологість повітря понад 75%;
- струмопровідний пил;
- температура понад 35 °С; або короткочасно 40 °С; незалежно від пори року;
- можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі;
- наявність струмопровідних підлог земляних залізобетонних цегляних і ін.
До I категорії що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі що мають одну з таких ознак:
- дощ сніг або у приміщення вологість близька до 100% (обладнання підлоги і стіни постійно вкриті вологою);
- хімічно активне середовище з їдкими парами і газами що руйнують ізоляцію;
- одночасно наявні дві або більше умов з ознаками приміщень I категорії.
Найнебезпечнішими є умови I категорії. За ступенем небезпеки роботи на зовнішніх установках прирівнюються до робіт особливо небезпечних (I категорія).
Таблиця 1. И - Категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки
(витяг з НАПБ Б.03.002-2007 Нормы определения категорий помещений зданий и наружных установок по взрывопожарной и пожарной
Характеристика речовин та матеріалів які знаходяться (обертаються) у приміщенні
вибухопожежо-небезпечна
Горючі гази легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 ºС у такій кількості що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні який перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали які здатні до вибуху і горіння в разі взаємодії з водою киснем повітря або один з одним у такій кількості що розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Горючі пил або волокна легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище за 28 ºС горючі рідини в такій кількості що здатні утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші при займанні яких розвивається надмірний тиск вибуху в приміщенні який перевищує 5 кПа.
Горючі та важкогорючі рідини тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил і волокна) речовини та матеріали здатні тільки горіти при взаємодії з водою киснем повітря або один з одним за умови що приміщення в яких вони є в наявності або обертаються не належать до категорій А і Б.
Негорючі речовини та матеріали в гарячому розжареному та розплавленому стані процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла іскор і полум'я; горючі гази рідини та тверді речовини які спалюються або утилізуються як паливо.
Негорючі рідини і матеріали у холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування охолодження та гідроприводу обладнання в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 02 МПа; кабельні електропровідники до обладнання окремі предмети меблів на місцях.
Таблиця 1.К – Класифікація пожеж (згідно з ГОСТ 27331-87*
Классификация пожаров)
Характеристика горючого середовища або об’єкту що горить
Звичайні тверді горючі матеріали (дерево вугілля папір гума текстильні матеріали тощо) горіння яких супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням
Горючі рідини й матеріали що плавляться при нагріванні (мазут бензин лаки масла спирт стеарин каучук деякі синтетичні матеріали тощо) і не розчиняються у воді (підклас В2)
Горючі гази (водень ацетилен вуглеводні тощо)
Горіння легких металів за винятком лужних (підклас Д1) лужних (підклас Д2) і металовмісних сполук (підклас Д3)
Електроустаткування під напругою
Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон (згідно ДНАОП 0.00-1.32.01 Правила устрою електроустановок)
Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон визначається «Правилами устрою електроустановок». Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також стосується установок що розміщені на відкритій території. Таким чином усі приміщення або їх окремі зони поділяються на пожежонебезпечні та вибухонебезпечні. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином щоб під час їх експлуатації виключити можливість виникнення вибуху або пожежі від теплового прояву електроструму.
Пожежонебезпечна зона – це простір у приміщенні або за його межами у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини як при нормальному технологічному процесі так і при його порушенні в такій кількості яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чотири класи:
Пожежонебезпечна зона класу П- – простір у приміщенні у якому знаходиться горюча рідина — рідина що має температуру спалаху більшу за +610С.
Пожежонебезпечна зона класу П- – простір у приміщенні у якому можуть накопичуватися та виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалахування більшою за 65 гм3.
Пожежонебезпечна зона класу П-а – простір у приміщенні у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.
Пожежонебезпечна зона класу П- – простір поза приміщенням у якому знаходяться горючі рідини пожежонебезпечний пил та волокна або тверді горючі речовини і матеріали.
Вибухонебезпечна зона – це простір у приміщенні або за його межами у якому є в наявності чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші.
Клас вибухонебезпечної зони згідно з яким здійснюється вибір і розміщення електроустановок у залежності від частоти і тривалості присутнього вибухонебезпечного середовища визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.
Клас вибухонебезпечних зон характерних виробництв та категорія і група вибухонебезпечної суміші повинні відображатися у нормах технологічного проектування або у галузевих переліках виробництв з вибухопожежонебезпеки.
Газо – пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0 1 2 а пило-повітряні - вибухонебезпечні зони класів 20 21 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і у меншій мірі в робочому просторі (вугільна хімічна нафтопереробна промисловість).
Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота – ситуація коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).
Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє а якщо воно виникає то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) які не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.
Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газопароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.
Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто у кількості достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям і простір де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.
Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів які можуть утворювати небезпечну концентрацію пило-повітряної суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 22 – простір у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто і існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання що утримує пил який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.
Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами
пожежогасіння (згідно з НАПБ Б.03.001-2004 Типові нормами належності
Норми належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств
Мінімальна кількість порошкових вогнегасників
Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини кг
Пересувний вогнегасник
(з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини кг
Приміщення категорії А Б а також В з наявністю горючих газів та рідин
На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.1.6 табл. на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.1.2; 150 м2 – згідно з п.1.3; 250 м2 – згідно з п.1.4; 500 м2 – згідно з п.1.5; 1000 м2 – згідно з п.1.6 табл.
Приміщення категорії В за відсутності горючих газів і рідин
Більше 500 до 1000 включно
На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл. на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл.
Приміщення категорії Г
На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.3.5 табл. на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.3.1; 100 м2 – згідно з п.3.2; 300 м2 – згідно з п.3.3; 500 м2 – згідно з п.3.4; 1000 м2 – згідно з п.3.5 табл.
Приміщення категорій Г і Д
На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.4.4 табл. на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.4.1; 150 м2 – згідно з п.4.2; 500 м2 – згідно з п.4.3; 1000 м2 – згідно з п.4.4 табл.
Знаком "-" позначені порошкові вогнегасники які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.
За наявності в приміщенні ймовірності виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів для якого ця кількість більша.
Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей із приміщення.
Норми належності водяних та водо-пінних вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств
Мінімальна кількість водяних або водопінних вогнегасників
Приміщення категорій А Б а також В з наявністю горючих рідин
Приміщення категорії В за відсутності горючих рідин
На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.3.5 табл на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.3.1; 100 м2 – згідно з п.3.2; 300 м2 – згідно з п.3.3; 500 м2 – згідно з п.3.4; 1000 м2 – згідно з п.3.5 табл.
Приміщення категорій Г Д
На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.4.4 табл.5.5 на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.4.1; 150 м2 – згідно з п.4.2; 500 м2 – згідно з п.4.3; 1000 м2 – згідно з п.4.4 табл.5.5.
Знаком "-" позначені водяні та водопінні вогнегасники які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.
Для гасіння пожеж класу В слід застосовувати водяні вогнегасники із зарядом води з добавками що забезпечують гасіння пожеж класу В.
Норми належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств
Мінімальна кількість вуглекислотних вогнегасників
Переносний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини кг
Пересувний вогнегасник із зарядом
вогнегасної речовини кг
Більше 25 до 50 включно
Більше 50 до 150 включно
Більше 150 до 250 включно
Більше 250 до 500 включно
Більше 50 до 100включно
Більше 100 до 300 включно
Більше 300 до 500включно
На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл. на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл.
Знаком "-" позначені вуглекислотні вогнегасники які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.
Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати ймовірність зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення.
Перелік об'єктів різного призначення які повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
Найменування об'єктів ям рекомендується оснащувати
Громадські будинки та споруди квартири житлових будинків приміщення гуртожитків будинки індивідуальної забудови кіоски
Виробничі сільськогосподарські складські та лабораторні будинки і приміщення адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств громадські будинки та споруди гаражі та автомайстерні
Громадські будинки та споруди квартири житлових будинків приміщення гуртожитків будинки індивідуальної забудови адміністративні та побутові будинки і приміщення та споруди промислових підприємств лабораторні приміщення гаражі та автомайстерні кіоски та торговельні ятки
Громадські будинки та приміщення з наявністю ПЕОМ приміщення обчислювальних центрів споруди промислових підприємств
Громадські будинки споруди та приміщення з наявністю ПЕОМ приміщення обчислювальних центрів споруди промислових підприємств
Квартири житлових будинків приміщення гуртожитків будинки ндивідуальної забудови приміщення для зберігання автомототранспорту що розташовані в підвальних та цокольних поверхах житлових будинків пересувні ремонтні майстерні та лабораторії
ВП-5Виробничі сільськогосподарські складські та лабораторні
ВП-6будинки та приміщення адміністративні та побутові будин-
ВП-9пл й приміщення та споруди промислових підприємств
Виробничі сільськогосподарські складські та лабораторні будинки та приміщення адміністративні та побутові будинки й приміщення та споруди промислових підприємств громадські будинки та споруди гаражі та автомайстерні
* Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати ймовірність зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення.
** Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей із приміщення
Перелік об'єктів різного призначення які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
Виробничі сільськогосподарські складські будинки і приміщення та споруди промислових підприємств склади нафти та нафтопродуктів автозаправні станції
ВВК-18енергетичних об'єктів склади нафти та
Споруди промислових підприємств та енергетичних об'єктів склади нафти та нафтопродуктів автозаправні станції
Виробничі сільськогосподарські складські будинки і приміщення споруди промислових підприємств гаражі та автомайстерні склади нафти та нафтопродуктів автозаправні станції
* Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати ймовірність зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення.
Утримання евакуаційних шляхів і виходів
(витяг з НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні)
Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень їх конструктивні й планувальні рішення умови освітленості забезпечення незадимленості протяжність шляхів евакуації їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей які знаходяться в приміщеннях будівель через евакуаційні виходи.
У будівлях та спорудах що мають два поверхи і більше у разі одночасного перебування на поверсі більше 25осіб повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів але не менше двох.
У разі розміщення технологічного експозиційного та іншого обладнання у приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та
інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.
Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори які легко відмикаються.
Килими килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги і бути помірнонебезпечними щодо токсичності продуктів горіння мати помірну димоутворювальну здатність згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" та відповідати групам поширення полум'я РП1 РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 "Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я".
Сходові марші й площадки повинні мати справні огорожі із поручнями котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.
Сходові клітки внутрішні відкриті та зовнішні сходи коридори проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.
Шляхи евакуації що не мають природного освітлення повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей).
улаштовувати на шляхах евакуації пороги виступи турнікети двері розсувні підйомні такі що обертаються та інші пристрої які перешкоджають вільній евакуації людей;
захаращувати шляхи евакуації (коридори проходи сходові марші й площадки вестибюлі холи тамбури тощо) меблями обладнанням різними матеріалами та готовою продукцією навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;
забивати заварювати замикати на навісні замки болтові з'єднання та інші запори що важко відчиняються зсередини зовнішні евакуаційні двері будівель;
застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель а також сходів та сходових площадок;
розташовувати у тамбурах виходів за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків гардероби вішалки для одягу сушарні пристосовувати їх для торгівлі а також зберігання у тому числі тимчасового будь-якого інвентарю та матеріалу;
захаращувати меблями устаткуванням та іншими предметами двері люки на балконах і лоджіях переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;
знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;
улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення у т.ч. кіоски ятки а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників) прокладати газопроводи трубопроводи з ЛЗР та ГР повітроводи;
улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали а також інші сторонні предмети;
розташовувати в ліфтових холах комори кіоски ятки тощо;
установлювати телекамери в проходах таким чином щоб вони перешкоджали евакуації людей;
робити засклення або закладання жалюзі й отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;
знімати передбачені проектом двері вестибюлів холів тамбурів і сходових кліток;
заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах всупереч передбаченому за проектом;
знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток коридорів холів тамбурів тощо а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;
зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;
розвішувати у сходових клітках на стінах стенди панно тощо;
улаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації.
Допускається передбачати один евакуаційний вихід:
а)з будь-якого поверху виробничих будівель I і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не більше п’яти і площі поверху не більше 300кв. м;
б)із приміщення розташованого на будь-якому поверсі (крім підвального і цокольного) якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує: 5 чол.—в приміщенні категорій АБ; 25 чол.—категорії В; 50 чол.—категорій ГД;
в)із приміщень категорії Д площею не більше 300кв. метрів і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п’яти розташованого на будь-якому поверсі (окрім першого) на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59СНиП 2.09.02–85.Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25м.
Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід як правило передбачати через відособлені сходові клітки які мають вихід безпосередньо назовні.
Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування.
Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В що не прилягають до зовнішніх стін допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20Па (2кгскв.м).
Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше—1м дверей—не менше 08м.
Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридору зменшену:
–на половину ширини полотна дверей—при однобічному розташуванні дверей;
–на ширину полотна дверей—при двобічному розташуванні дверей.
Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2м.
Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі.
Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2м.
Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм.
Зображення первинних засобів пожежогасіння та шляхів евакуації
Рис. 1.Р – План евакуації з (вказати назву виробничої будівлі)
Для позначення шляхів евакуації і виходів назовні на планах пожежного захисту слід використовувати символи за ГОСТ 12.1.114 – 82:
Основний евакуаційний шлях
Запасний евакуаційний шлях
Вогнегасник переносний
Вогнегасник пересувний
Знак просто-рової орієнтації «Ви знаходитесь тут»
Оповіщувач пожежний
звуковий (сирена гудок дзвоник та ін.)
Пункт пожежного зв’язку
Пожежні оповіщувачі:
Пристрій ручного пуску
(кнопка важіль тумблер та ін.)
Перелік орієнтовних питань для підготовки
до захисту дипломного проекту
Назвіть найбільш характерні потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори які можуть виникнути при реалізації технології?
Якими параметрами визначається мікроклімат робочої зони виробничого приміщення?
Наведіть нормовані значення метеорологічних параметрів у виробничих приміщеннях?
Назвіть категорію робіт по ступеню важкості які виконуються при реалізації технології. Наведіть приклади.
Наведіть нормативні показники шуму та вібрації у виробничому приміщенні в якому реалізується дана технологія.
Перелічити які колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих від шуму та вібрації запропоновані в проекті.
Яка система природного освітлення застосована для виробничих приміщень? Обрунтуйте.
Назвіть основні вимоги до розташування та компонування основного і допоміжного технологічного обладнання?
Класифікуйте приміщення де розташовано технологічну лінію за чинниками виробничого середовища.
Назвіть основні вимоги електробезпеки при реалізації технології.
Класифікуйте приміщення з небезпеки ураження електричним струмом в якому розташована технологічна лінія.
Який клас пожежі характерний для виробничого приміщення де реалізується запропонована технологія?
Якими умовами нормуються параметри мікроклімату?
Який показник нормує природне освітлення і в яких одиницях вимірюється?
Який показник нормує штучне освітлення одиниці вимірювання.
Які джерела штучного освітлення знаєте і які встановлюється в цехах?
Які засоби індивідуального захисту передбачені у вашій галузі?
Які первинні засоби пожежогасіння застосовані в проекті?
Обрунтуйте вибір типу та кількості вогнегасників.
Яка кількість евакуаційних виходів передбачена проектом?
Назвіть основні вимоги щодо утримання шляхів евакуації.
Назвіть характерні причини пожеж і вибухів які можуть виникнути при експлуатації технологічної лінії.
Які нормативні документи були застосовані при роботі над розділом «Охорона праці»?
Назвіть органи нагляду і контролю за дотриманням вимог охорони праці.
Список рекомендованої літератури
Законодавство України про охорону праці (збірник нормативних документів). Київ: Держнаглядохоронпраці Основа” 1995.
ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.
ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.
ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
ДСН 3.3.6.037 – 99. Санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку.
ДСН 3.3.6.039 – 99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.
ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення.
ДНАОП 0.01-1.01-95. Правила пожарной безопасности в Украине. Киев 1995.
ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском.
ГОСТ 12.1.005-88.ССТБ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
НПАОП 15.1-1.06-99. Правила охорони праці для працівників м’ясопереробних цехів.
НПАОП 15.0-3.03-98. Типові норми видачі спеціального одягу спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам м’ясної та молочної промисловості (із змінами від 03.07.02. Наказ № 305 Мінпраці України).
НПАОП 15.1-1.07-99. Правила охорони праці для працівників виробництв забою та первинної обробки тваринницької сировини.
НПАОП 15.1-7.02-85. ОСТ49-216-85. М’ясожирове виробництво. Загальні вимоги безпеки.
ГОСТ12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности.
ГОСТ 12.3.020-80 ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности.
ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности.
В.В. Беляев. Охрана труда на предприятиях мясной и молочной промышленности. – Москва: «Легкая и пищевая промышленность». 1982.
Правила устройства электроустановок (ПУЭ)
ДСТУ IEC 61140:2005 Захист проти ураження електричним струмом. Загальні аспекти щодо установок та обладнання.
ДНАОП 0.00–1.21–98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
ГОСТ 12.1.030-81. Защитное заземление. Зануление
ГОСТ 12.1.029-80* «ССБТ. Способы и методы защиты от шума. Классификация»
Структура розділу «Охорона праці»
Графічна частина проекту
Перелік орієнтовних питань для підготовки до захисту дипломного проекту

Генеральный план предприятия ФОП Миллер.dwg

Условные обозначения
Газораспределительный пункт
Сооружения (подземные)
Генеральный план предприятия
ОНАПТ ТМ41 каф. ТМРМП
Проектирование "ФОП Миллер" с проектированием цеха по производству быстрозамороженых готовых мясных блюд
Сооружения (наземные)
Наименование показателей
Площадь промышленной площадки
Коэффициент использования территории
Технико-экономические показатели
Экспликация зданий и сооружений
Административно-бытовой корпус
Трансформаторная подстанция
Резервуар для хранения мазута
Резервуар для пожарного запаса воды
Насосная станция для пожарных резервуаров
Насосная станция для мазута
Насосная станция для воды
Блок подсобных помещений
А. Материальный склад
Б. Механическая мастерская
Наименование зданий (сооружений)
Цех по производству быстрозамороженных готовых мясных блюд
Песколовка жироловка
Эстакада для мойки машин
Бензо-грязеуловитель

Лист Экономики.dwg

Компоновка и план эвакуации.dwg

Компоновка цеха по производству быстрозамороженных готовых мясных блюд
План эвакуации предприятия "ФОП Миллер
Компоновка цеха по быстрозамороженным готовым мясным блюдам
Технологическая схема производства соусов и гарниров
Приготовление бульона
Фасовка и упаковка продуктов
Прием и упаковка в ящики
Шоковое замораживание
Прием и зачистка полутуш
Измельчение на волчке
Перемешивание в мешалке
Формовка на формовочном аппарате
Тепловая обработка полуфабрикатов
Взвешивание и отправление на фасовку
Укладка мясного сырья
дозировка гарнира и соуса
Хранение и отправка на реализацию
Мойка и чиста овощей
Пассеровка компонентов
Подготовка зеленого горошка
Просеивание и удаление металопримесей
Прием и инспекция крупы
Производство гарниров
Технологическая схема производства рубленных блюд

Технологические схемы БЗГМБ в аппаратурном виде.dwg

Технологическая схема производства вареных колбас
t=90±10°С 30-150 минут w=20-50%
р=4-6*10(в 5 степени Па)
Натуральная оболочка
t=24°С время 30мин-6ч
t=-10 -12°С v=1-3 мс
t=5 8°С время 48-72ч
t=16-20°С время до 24 ч.
t=0-4°С время до 8 ч.
t=2±2°С время 6-24 ч.
прием с накопителя и зачистка полутуш
вертикальная обвалка полутуш
Тепловая обработка полуфабрикатов
Фасовка и упаковка продуктов
Шоковое замораживание
Прием и упаковка в ящики
Хранение и отправка на реализацию
Пассеровка компонентов
Технологическая схема по производству котлет с соусом и гарниром
Измельчение на волчке
Перемешивание в мешалке
Формовка на котлетном автомате
Взвешивание полуфабрикатов
Взвешивание и отправление на фасовку
Приготовление бульона
Прием и инспекция крупы
Прием и инспекция картофеля
Мойка и чистка картофеля
Приготовление бульна
Подготовка белого корня
Технологическая схема производства рубленных блюд (котлет)
Проссеивание и удаление металопримесей
Технологическая схема производства тушеной говядины с гарниром и соусом
Взвешивание и упаковка в ящики
Прием с накопителя и зачистка полутуш
Нарезка согласно рецептуре
укладка мясного сырья
дозировка гарнира и соуса
Технологическая схема по производству соусов и гарниров
Производство Гарниров
Мойка и чиста овощей
Подготовка зеленого горошка
- подвесной путь (монорельсовые весы) 2 - площадка зачистки 3 - площадка разделки 4 - стол обвалки 5 - технологическая тележка 6 - весы напольные 7 - подъемник 8 - волчек 9 - мешалка 10 - формовочный аппарат 11- тунель доведения до готовности 12 - конвейер фасовки 13 - дозатор 14 - упаковочный аппарат 15- скороморозильная камера 16 - желоб для спуска продуктов 17 - технологический стол 18 - весы настольные 19 - грузовая тележка 20 - камера хранения готового продукта 21 - панировочная машина
- подвесной путь (монорельсовые весы) 2 - площадка зачистки 3 - площадка разделки 4 - технологическая тележка 5 - стол обвалки 6 - весы напольные 7 - подъемник 8 - волчек 9 - мешалка 10 - формовочный аппарат 11- туннель доведения до готовности 12 - конвейер фасовки 13 - дозатор 14 - упаковочный аппарат 15- камера шокового замораживания 16 - желоб для спуска продуктов 17 - технологический стол 18 - весы настольные 19 - грузовая тележка 20 - камера хранения готового продукта 21 - панировочная машина
Технологическая схема производства соусов и гарниров
Прием и зачистка полутуш
Формовка на формовочном аппарате
Укладка мясного сырья
Просеивание и удаление металопримесей
Производство гарниров
Технологическая схема производства рубленных блюд
Технологическая схема по производству блинчиков с начинкой
Замес теста с добавлением компонентов рецептуры
Выпекание блинного листа
Завертывание блинных листов
Технологическая схема по производству сосисок и сарделек с гарниром и соусом
Прием и подготовка сосисок и сарделек
- подвесной путь (монорельсовые весы) 2 - площадка зачистки 3 - площадка разделки 4 - стол обвалки 5 - технологическая тележка 6 - весы напольные 7 - подъемник 8 - волчек 9 - мешалка 10 - формовочный аппарат 11- туннель доведения до готовности 12 - конвейер фасовки 13 - дозатор 14 - упаковочный аппарат 15- скороморозильная камера 16 - желоб для спуска продуктов 17 - технологический стол 18 - весы настольные 19 - грузовая тележка 20 - камера хранения готового продукта 21 - панировочная машина
- тельфер 2 - технологическая тележка 3 - костедробилка 4 - варочный котел для пригот. бульона 5 - электрическая плита 6 - варочный котел для составления соуса 7 - насос дозатор 8 - гомогенизатор 9 - весы напольные 10 - мешки с овощами 11- подъемник 12 - моющая машина для овощей 13 - варочный аппарат 14 - резательная машина 15- машина для просеивания муки 16 - мешки с крупой 17 - технологический стол 18 - просеивательная машина 19 - машина для мойки круп 20 - машина для варки круп 21 - технологический стол 22 - конвейер упаковки 23 - дозатор 24 - упаковочный аппарат 25 - камера шокового замораживания 26 - желоб для спуска готового продукта 27 - технологический стол 28 - грузовая тележка 29 - камера хранения готового продукта
- монорельсовые весы 2 - площадка разделки 3 - стол обвалки 4 - весы напольные 5 - технологическая тележка 6 - машина для нарезки мяса 7 - тоннель для доведения до готовности 8 - тельфер 9 - варочный котел 10 - конвейер упаковки 11- дозатор 12 - упаковочный аппарат 13 - камера шокового замораживания 14 - желоб для спуска готового продукта 15- технологический стол 16 - весы настольные 17 - грузовая тележка 18 - камера хранения готового продукта 19 - площадка зачистки
- просеиватель для муки 2 - технологическая тележка 3 - аппарат для замеса теста 4 - подъемник 5 - аппарат для выпекания блинного листа 6 - дозатор 7 - участок завертывания блинного листа 8 - упаковочный аппарат 9 - камера шокового замораживания 10 - желоб для спуска готового продукта 11- технологический стол 12 - весы настольные 13 - ящик 14 - камера хранения готового продукта
- технологический стол 2 - весы настольные 3 - туннель доведения до готовности 4 - конвейер упаковки 5 - дозатор 6 - упаковочный аппарат 7 - камера шокового замораживания 8 - желоб для спуска готового продукта 9 - технологический стол 10 - грузовая тележка 11- камера хранения готового продукта

План цеха (ФОП Миллер).dwg

Прием и накопление меланжа
Прием и подготовка зеленого горошка
Камера хранения бзгмб
Склад тары и упаковки
Помещение для заточки ножей и другого инвентаря
Камера кондиционирования
Отдел упаковки и замораживания продукции
Нарезка Гуляша и Говядины
Прием и накопление круп
Прием и накопление овощей
чан для разморозки меланжа
Аппарат для варки круп
Обработка не мясного сырья
Мойка и чистка овощей
Термическая обработка соусов
Термическая обработка мясного сырья
Накопление сосисок и сарделек
Накопление Томат-пасты
Вентиляционное отделение
Хранение дез. средств
приготовление дез. р-ра
Помещение воздушного компрессора
Прием и подготовка муки
Комната дежурного слесаря
Слесарная мастерская
Тестомесильная машина
Плита для пассировки
Отделение для подготовки упаковочных материалов
Протирочно-резательная машина для овощей
Аппарат для варки овощей
Аппарат для мойки крупы
Просеивание и удаление металлопримесей
План цеха по быстрозамороженным готовым мясным блюдам
Компоновка цеха по производству быстрозамороженных готовых мясных блюд