Организация возведения земляной гребли с береговым водосбросом

жбк Щелкунов.dwg

Фрагмент плана перекрытия. Опалубка
Армирование плиты перекрытия. Раскладка сеток
Привязка к Кр3Кр3аКр4
Проектирование конструкций многоэтажного здания с неполным каркасом
Фрагмент плана перекрытия армирование плиты перекрытия Б2-Б1 разрезы 1-1 - 11-11 Кр1-Кр5 С5 таблицы
ХНУСАnКафедра ЖБКnгр. Г-46
привязка к КР1 и Кр2
Арматурный каркас Кр3
Арматурный каркас Кр3а
Арматурный каркас Кр4
Арматурный каркас Кр5
В проекте приняты следующие условные обозначения:nБ -1 - Главная балка перекрытияnБ - 2 - Второстепенная балка перекрытияn2. Армирование плиты перекрытия балок Б -1 и Б - 2 разработано в сварных каркасах и сеткахn3. Все каркасы и сетки варить точечной электросваркой на контактных аппаратах
Армирование Б-2. Раскладка верхних сеток

курсач плотина.dwg

поздовжній профіль по трасі берегового водоскиду Мг 1:1000; Мв 1:200
Полуплан швидкотока М 1:200
естественная поверхность земли
Поперечний переріз підводящего каналу М 1:200
Поперечний переріз скидного каналу М 1:200
План скидного шлюзу М 1:200
Поздовжній розріз швидкотоку М 1:200
зведення берегового водоскиду
Земляна гребля з береговим водоскидом
Отметки поверхности земли
Продольный профиль по трасе берегового водозброса Мг 1:1000; Мв 1:200
Проектирование земляной плотины
План гидроузла продольный разрез по створу гидроузла поперечные сечения плотины (русловое и пойменное) детали плотины (гребень дренаж бермы крепление верхового и низового откосов)
Карта насипу та розрiвнювання грунту
Вiсь вiдсипаючоi полоси грунту
Вiсь вiдсипки конусiв грунту
Карта ущiльнення грунту
Отметки поверхности земли м
сборные ж.б. плиты t = 015 м
щебень t = (010 - 015) м
выравнивающий слой песка t = 02 м
ж.б. надолбы через 2 м
Гребень плотины М 1:100
щебень с гравием t = 025 м
гравий с песком t = 025 м
Продольный разрез по створу гидроузла nМг 1:1000 Мв 1:200
Русловое сечение плотины М 1:400
Пойменное сечение плотины М 1:200
Дренажный банкет М 1:25
песок кр. t = 0.15 м
песок мел. t = 0.15 м
Крепление верхового откоса М 1:25
монолитный бетон t = 0.5 м
Берма верхового откоса М 1:25
Берма низового откоса М 1:25
слой растительного грунта с посевом трав
Крепление низового откоса М 1:25
Схема к расчёту фильтрации через земляную плотину с наслонным дренажём
Схема к расчёту фильтрации через однородную земляную плотину с дренажным банкетом
Русловое сечение плотины М 1:200
Схема к расчёту устойчивости низового откоса земляной плотины
продольный профиль по трасе берегового водозброса Мг 1:1000; Мв 1:200
Поздовжній профіль по трасі берегового водоскиду Мг 1:1000; Мв 1:200
План споруд гідровузла М 1:2000
Поздовжній розріз швидкотоку М 1:400
Схема к гидравлическому расчёту быстротока
Організація зведення
План греблі. Поперечний переріз греблі. Карта
насипу розрівнювання та ущільнення грунту.
Календарний графік. Графіки руху робочих кадрів
Планування будівельного майданчика
Зрізування рослинного шару
Розробка грунту під зуб
Рихлення грунту під основу
Улаштування дренажної призми
Планування відкосів греблі
Улаштування зворотнього фільтру
Улаштування кам`яної накидки
Календарний графік виконання робіт по об`єкту
Карта насипу та розрівнювання грунту
Вісь відсипаючої полоси грунту
Вісь відсипки конусів грунту
h = 186 м; d = 372 м.
Карта ущільнення грунту
насип із крупного піска
Улаштування тіла греблі:
Улаштування основи під дорогу
Назва професій робочих
Машиніст екскаватора
Машиніст автосамоскиду
Машаніст автогрейдера
Графік руху робочих кадрів по об`єкту
Графік руху основних будівельних машин по об`єкту
та основних будівельних машин по об`єкту.
Русловий переріз греблі М 1:200
Фрагмент плану перекриття М 1:200
Армування плити перекриття. Розклад сіток
Армування БМ-2. Розкладка верхніх сіток
Спецефікація монолітної балки Бм-1
Армування плити перекриття БМ-2;
Армування БМ-1 розрізи таблиці
Фрагмент плану перекриття
Монолітне балкове перекриття
Групова специфікація балки Бм-1
В проекты прийняты слiдуючi позначення:
Бм-1 - головна балка перекриття
Бм-2 - другорядна балка перекриття
Всi каркаси i сiтки варити початковим
зварюванням на контактних апаратах

МВ Курс Гребля.doc

Міністерство освіти науки молоді та спорту України
ХАРКВСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ БУДВНИЦТВА ТА АРХТЕКТУРИ
Спеціальність 6.06010102
до виконання курсового проекту
«ОРГАНЗАЦЯ ЗВЕДЕННЯ ЗЕМЛЯНО ГРЕБЛ»
ХАРКВСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ
БУДВНИЦТВА ТА АРХТЕКТУРИ
Спеціальність 6.060101
Перший проректор університету Д.Л. Череднік
Усі цитати цифровий фактичний Затверджено на засіданні
матеріал та бібліографічні організації будівельного
відомості виробництва
перевірено написання одиниць протокол № 2 від 16.10.2012 р.
відповідає стандартам
Автори: А.В. Дружинін
Відповідальний за випуск А.В. Дружинін
Декан будівельного факультету .А.
Затверджено на засіданні кафедри
організації будівельного
Протокол № 2 від 16.10.2012 р.
Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Організація зведення
земляної греблі» для студентів спеціальності 6.06010102- «Гідротехнічне
будівництво» Укладачі: А.В. Дружинін А.. Андронов О.А. Давиденко. –
Харків: ХНУБА 2013.-26с.
Рецензент: Н.В. Обухова
Кафедра організації будівельного виробництва
Даний курсовий проект виконується студентами після вивчення відповідної
дисципліни і виконання курсового проекту з розрахунку земляної греблі.
Курсовий проект складається із графічної частини (аркуш формату А1) та
розрахунково-пояснювальної записки.
Склад пояснювальної записки:
Завдання на проектування.
Підготовка будівництва обєкта.
Обгрунтування потокової організації зведення обєкта.
Організаційно-технологічні схеми будівництва.
Календарний графік виконання робіт на обєкті.
Техніко-економічні показники.
Склад графічної частини.
План та розріз обєкта.
Фрагмент технологічної карти на виконання земляних робіт зі зведення
Графік руху робочих кадрів на обєкті.
Графік руху основних будівельних машин на обєкті.
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
Вихідними даними є результат курсового проекту з розрахунку земляної
греблі який виконувався на кафедрі гідротехнічних споруд.
Мета проекту – розробка системи організаційно-технологічних рішень щодо
будівництва обєкта що забезпечує виконання контракту будівельної
У розділі «Вступ» студент повинен обрунтувати актуальність теми
сучасний стан гідротехнічного будівництва в Україні умови будівництва
обєкта в оптимальні строки та з мінімальними витратами.
У розділі 1 «Підготовка будівництва обєкта» згідно з ДБН А.3.1-5-2009
обгрунтовується перелік робіт які необхідно виконати на даному етапі.
У розділі 2 «Обгрунтування потокової організації зведення обєкта»
обрунтовується весь комплекс основних робіт вибираються методи
організації будівництва параметри і схеми розвитку потоків.
У розділі 3 «Організаційно-технологічні схеми будівництва» визначається
обсяг будівельних робіт потреба в будівельних машинах обрунтовуються
засоби механізації та методи виконання робіт .
У розділі 4 «Календарний графік виконання робіт на обєкті» наводиться
формування структури обєктного потоку визначення трудо та машиномісткості
робіт формування варіантів складу бригад робітників визначення тривалості
приватних та спеціалізованих потоків.
У розділі 5 «Техніко-економічні показники» слід розрахувати і навести
Будівельний обсяг будови м3.
Трудомісткість загальнобудівельних робіт люд.-дн.
Тривалість будівництва дн.
ЗВЕДЕННЯ ОДНОРДНИХ ГРУНТОВИХ ГРЕБЕЛЬ
Зведення рунтових гребель включає підготовчі роботи в створі і
кар'єрі розробку матеріалу в кар'єрі або в корисній виїмці його
завантаження на транспорт та доставку до місця укладання укладання
рунтових матеріалів в тіло греблі і нарешті роботи з планування і
закріплення укосів. рунтові греблі зводять відсипанням насухо або у воду і
намиванням. Однорідні рунтові греблі були споруджені у складі гідровузлів
Волзького Дніпровського каскадів гідроелектростанцій.
Підготовчі роботи. До складу підготовчих робіт входять улаштування
землевозних доріг розбивка елементів тіла греблі на місцевості підготовка
поверхні основи відведення поверхневих та рунтових вод.
Для транспортування рунту завжди прагнуть використовувати постійні і
тимчасові внутрішньобудівельні дороги. Тимчасові землевозні дороги
влаштовують для зв'язку кар'єрів з мережею внутрішньо будівельних доріг.
Землевозні дороги можуть бути з двостороннім або одностороннім (кільцевою
Перед початком зведення елементів греблі виконують геодезичні розбивні
роботи з установки планових і висотних розбивних знаків які закріплюють на
місцевості і зберігають на весь період будівництва. Потім основу греблі
очищають від дерев і чагарників викорчовують пні видаляють валунники;
переносять існуючі споруди за межі споруд які будуть зводитися; з
поверхні основи греблі видаляють вивітрену і зруйновану скелю торф
наноси. Родючий шар зазвичай знімають і складають для використання під час
рекультивації земель. Грунт основи розробляють з недобором до проектних
відміток на 015-02 м. Залишений захисний шар видаляють безпосередньо
перед відсипанням грунта в тіло греблі.
Перед розробкою кар'єрів проводять геологічну розвідку за
результатами якої визначають межі залягання і запаси придатні для відсипки
греблі матеріалів. Роботи на кар'єрі починають з видалення покривних
(вскришних) непридатних для використання порід. Вскришні роботи виконують
заздалегідь або паралельно з розробкою корисної маси.
Рентабельність кар'єрних розробок визначається коефіцієнтом вскришу -
відношенням обсягів вскришних порід і корисного матеріалу що добувається.
Як правило коефіцієнт розкриву не повинен перевищувати 03.
При шарі вскришу до 2 м звичайно розробку здійснюють землерийно-
транспортними машинами при більшому шарі екскаваторами на транспорт або у
відвал з кількома перекиданнями. Рослинний грунт знімають окремо складають
і використовують для рекультивації.
Матеріал для зведення грунтових гребель. Для зведення насипних гребель
використовують практично будь-які грунти за винятком пливунів що містять
більше 5% від маси органічних речовин що розклалися.
Тіло греблі зводять зазвичай із супіску або суглинку з дрібного або
середньої крупності піску гравійних або галечникових грунтів з піщчаним
наповненням при цьому повинні бути забезпечені рівномірність зернового
складу та суфозійна стійкість споруди. Для дренажів і кріплення укосів
використовують і великий гравелистий пісок крупнообломкові грунти й
камінь. Ці матеріали не повинні містити водорозчинні включення а для
споруд I і II класів камінь повинен мати достатню міцність.
Укладання рунту. Для забезпечення безперервності процесу зведення
греблі робочу поверхню насипу розбивають в плані на рівновеликі за площею
карти (рис.1) і на кожній послідовно виконують такі основні роботи
(операції): 1 - відсипання рунту автосамоскидами; 2 - пошарове
розрівнювання рунту бульдозерами і зволоження (підсушку); 3 - пошарове
ущільнення рунту ущільнювальними засобами. У разі необхідності кількість
операцій може бути доповнена або скорочено. Так грунт з оптимальною
природною вологістю не вимагає додаткового зволоження. Зв'язний грунт
зазвичай дозволожується в кар'єрі що також виключає підсушку на карті. Під
час доставки рунту скреперами тракторними причепами операції з
розвантаження та розрівнювання поєднуються. Площа карт які одночасно
відсипаються залежить від змінної продуктивності Р ведучого механізму
тривалості роботи на карті змін N і товщини шару відсипки h:
Довжина карти обмежується найменшою довжиною ділянки яка ущільнюється
і залежить від типу ущільнюючого засобу та прийнятої схеми його руху; її
призначають зазвичай від 50 до 100 м при ущільненні самохідними катками і
до 200 м - причіпними. Спосіб доставки грунту на карти (автосамоскидами або
скреперами) залежить від відстані підвезення рельєфу місцевості і
висотного розташування кар'єру. Грунт розвантажують по всій площі карти в
шаховому порядку конусами і розрівнюють смугами. Відстань між смугами і між
конусами в смузі повинна бути такою щоб при розрівнюванні грунт повністю
вкладався в проміжки між конусами і утворювався шар заданої товщини. Для
розрівнювання грунту вздовж смуг застосовують бульдозер з відвалом ширина
якого на 01-02 м більше діаметра підошви конуса.
Зведення однорідних земляних гребель (без протифільтраційних
елементів) починають з відсипання рунту в найбільш знижені ділянки
горизонтальними або слабо похилими (з ухилом до 05% у бік верхнього б'єфу)
шарами для забезпечення стоку атмосферних опадів. Уразі наявності зуба
глибокого сполучення дамби з основою укладання рунту починають з нього.
Основу перед відсипанням рунту зволожують (або підсушують) до оптимальної
вологості а потім ущільнюють. Безпосередньо перед укладанням першого шару
із зв'язних рунтів гладку поверхню ущільненої основи рихлять боронуванням
на глибину до 5 см. Також рихлять поверхню кожного ущільненого шару рунту
перед укладанням на нього наступного. Цього не роблять у процесі ущільнення
рунту кулачковими або пневмоколісними
Рисунок 1 - Схема зведення однорідної земляної греблі
Ущільнення рунту. Якість ущільнення рунту обумовлюється зерновим
складом вихідною вологістю а також значною мірою характером зовнішнього
впливу що чиниться на нього ущільнююча машина.
Частинки сухого рунту через сили тертя і зчеплення надають більший
опір їх ущільненню. У міру збільшення вологості сили тертя зменшується і
грунт ущільнюється краще. При досягненні оптимальної вологості грунт може
бути ущільнений до максимальної щільності. Збільшення зволоження понад
оптимальну вологість утруднює ущільнення а при дуже високій вологості
робить ущільнення неможливим.
Глинисті грунти які мають більшу зв'язність ускладнюють їх
ущільнення. Через малі коефіцієнти фільтрації глин надзвичайно подовжуються
терміни видавлювання води з-під грунту під навантаженням створюваним
грунтоущільнюючою машиною що також ускладнює ущільнення. При ущільненні
грунту під впливом вібраційних навантажень частки грунту отримують різні
прискорення зв'язок між частинками порушується вони приходять у рух і
грунт осідаючи ущільнюється.
Для отримання необхідної щільності кожен шар грунту ущільнюється за
кілька проходок катка - зазвичай шість-вісім проходок. Після певної
кількості проходок збільшення щільності уповільнюється і нарешті
припиняється. Для вибору ущільнюючого засобу та отримання необхідної
щільності проводять дослідну укатку. Необхідна кількість проходок катка
визначається укаткою шару грунту заданої товщини при вологості з якою
грунт буде укладатися в насип. Для цього після кожної проходки визначають
щільність грунту і будують графік залежності щільності від кількості
проходок. Необхідна кількість проходок визначається за заданою щільності.
Розрізняють чотири способи ущільнення: трамбування укочування
вібрування і вібротрамбуваня.
Трамбування виконують трамбуючими плитами (масою від 15 до 40 т і
розміром 08 * 08 або 13 * 13 м) які є змінним обладнанням екскаватора.
Глибина ущільнення в умовах п'ятиразового падіння плити з висоти 1 м
становить 06-07 м при триразовому падінні з висоти 2 м - до 08 м а при
використовуванні важких трамбуючих плит масою до 40 т при скиданні з
великої висоти (до 40м) глибина ущільнення досягає 9-10 м.
Машини динамічної дії (трамбуючи машини) ущільнюють грунт ударами
працюючого органу який падає з висоти. Ефект ущільнення при використанні
трамбуючих машин визначається не тільки масою робочого органу але й
швидкістю яку він має в момент удару.
Укочування виконують машини циклічної (статичної) дії які за способом
пересування можуть бути самохідними і причіпними за конструкцією -
гладенькими ребристими кулачковими решітчастими і на пневматичних
шинах. Ці машини ущільнюють грунт силою власної ваги в результаті
короткочасного прикладання навантаження що створює каток під час
проходження. У грунті в результаті цього виникають незворотні деформації
які визначають ефект ущільнення.
Вальці або колеса катка статичної дії можуть бути жорсткими та
еластичними. У першому випадку валець під час роботи не деформується а
деформується тільки грунт. У другому випадку колеса не тільки стискають
грунт але й деформуються самі що збільшує площу їх контактної поверхні з
грунтом і тиск по ній розподіляється більш рівномірно.
Катки з гладеньким вальцем представляють собою самохідний або
причіпний дво або тривальцевий агрегат масою до 155 т. Самохідні катки
призначені для укочування смуги шириною 13-18 м а причіпні - смуги
шириною яка залежить від числа паралельно розташованих вальців у зчепі
при товщині шару грунту в обох випадках 01-025 м. Найменша довжина
ущільнюваної смуги 50 м. Самохідні катки застосовуються в основному для
ущільнення незв'язних грунтів так як під час роботи на зв'язаних грунтах
не вдається отримати рівномірне за товщиною шару ущільнення а поверхня
карти виходить гладкою що вимагає рихлення її перед відсипанням
Причіпні кулачкові котки призначені для ущільнення глинистого грунту
шарами товщиною до 05 м смугою 18-4 м при найменшій її довжині 120-200
м. На поверхні їх вальця розташовують у шаховому порядку кулачки довжиною
що дорівнює 1 6 - 1 7 діаметра вальця. Розрізняють катки легкі - маса
до 8 т середні - до 16 т і важкі - до 28 т. Не рекомендується
застосовувати їх в районах з суворим кліматом так як перфорований грунт
швидко охолоджується.
Пневмоколісні катки на шинах високого тиску складаються з кількох (від
трьох до восьми) коліс шириною 17-68 см насаджених на одній або двох осях.
Зазор між колесами не перевищує 04-05 їх ширини.
Стандартом передбачені чотири типи причіпних катків: легкі - маса з
баластом 15 т середні - 25 т важкі - 50 т і особливо важкі - 100 т; три
типи напівпричіпних катків: легкі - маса з баластом 15 т середні - 30 т і
важкі - 45 т; три типи самохідних пневмоколісних катків: легкі - 10-15 т
середні - 20-30 т і важкі - 40-50 т. Пневмоколісні катки застосовують при
ущільненні як сипучих так і зв'язних грунтів шаром 50-75 м за чотири-шість
проходок. Необхідний для ущільнення грунтів тиск створюється шляхом як
збільшення баласту так і зміною тиску повітря в шинах. При ущільненні
пневмоколісними катками пісків тиск в шинах повинен бути 02 супісків -
-04 суглинків і глин 05-06 МПа. Ширина ущільнюваної смуги становить
-28 м найменша довжина для самохідного катка 50 м для
напівпричіпного 200 м.
Вібрування доцільно застосовувати для ущільнення пісків супісків
гравійно-піщаних і щебенево-піщаних сумішей гравію та щебеню оскільки в
них відсутні або мізерно малі сили зчеплення. Вібраційні катки ефективніше
статичних рівної маси. Найменша довжина смуги яка ущільнюється цими
Вібротрамбуванням можна ущільнювати сипучі і зв'язні грунти.
Вібротрамбуючі машини поверхової дії масою до 1-2 т ущільнюють глинисті
грунти шаром до 1 м супіщані - до 15 м і піщані до 2 м.
Планування і закріплення укосів. Для запобігання укосів грунтових
гребель від обвалення або сповзання виконують планування і кріплення
укосів. Недоущільнену кайму укосу зрізують бульдозером у міру відсипання
дамби. Зрізаний грунт переміщають вгору для укладання в черговий шар. Для
укріплення укосів застосовують посів трав кам'яний накид відсипання
гравію або укладання збірних або монолітних залізобетонних плит.
Зведення грунтових гребель відсипанням грунту у воду. Цей метод
використовують у випадках перезволоження грунтів і неможливості або
недоцільності їх підсушування особливо в зимових умовах. При відсипці
зв'язних грунтів у воду не потрібно їх ущільнення. Ущільнення грунту
відбувається за рахунок власної ваги чому сприяють фізико-механічні
процеси що відбуваються у грунті.
Процес зведення греблі відсипанням грунту у воду полягає в наступному.
Тіло греблі або будь-який її елемент розбивають на карти які насухо
обваловують дамбами з того ж грунту висотою рівною товщині шару що
відсипається. Обваловані карти заповнюють водою нижче позначки гребеня дамб
обвалування на h (рис.2). Розміри карт призначають звичайно виходячи з
змінної продуктивності обладнання. Грунт з кар'єру подають на греблю і
вивантажують безпосередньо в прудок або на брівку дамби або відсипаної
частини греблі і потім зіштовхують бульдозером під укіс у воду.
Рисунок 2 - Схема зведення греблі відсипанням грунту у воду:
- дамба обвалування; 2 - прудок; 3 - грунт що відсипаний у воду 4 -
грунт що відсипаний насухо; 5 - фільтри; 6 - кам'яна накидка
Контроль якості робіт. До складу спостережень за зведенням грунтових
гребель входять: контроль за якістю і ущільненням грунтів під час
підготовки основи; контроль за якістю грунту в кар'єрах і правильність його
розробки; контроль за дотриманням проектної технології укладання і
ущільнення грунту в споруді; контроль за додержанням геометричних розмірів
споруди і його елементів. Кожен день не частіше 2 разів за зміну
відбирають з кар'єру для аналізу не менше однієї проби на кожні 300 м3
розробленого або укладеного в насип грунту. При цьому визначають зерновий
склад і максимальну крупність природну і оптимальну вологість
пластичність щільність грунту кут внутрішнього тертя зчеплення
коефіцієнт фільтрації грунту. Всі дані контрольних спостережень
систематизують в окремих журналах [2].
ВИЗНАЧЕННЯ ОБМВ РОБТ З ЗВЕДЕННЯ ГРЕБЛ
Визначення об’ємів земляних робіт
Для визначення об’ємів земеляних робіт потрібно на поздовжньому профілі
по осі споруди позначити характерні місця зламу рельєфу місцевості та
виділити геометричні елементи греблі. Обчислити обєми по кожному елементу
споруди у характерних точках а результати занести до таблиці (додаток Б).
Ці об’єми застосовуються для обміру робіт і приймання їх від бригад під час
складанні нарядів технічних карт і календарного планування будівництва.
Визначення об’ємів бетонних робіт
Розрахунок об’ємів бетонних робіт здійснюється шляхом визначення
поперечних перерізів елементів бетонних споруд і представлення їх у вигляді
елементарних геометричних фігур.
Потім перемножуючи величину площі поперечних перерізів на довжину
відповідних елементів бетонних споруд знаходимо проектний об’єм бетонних
робіт. Усі розрахунки з визначення проектних і виробничих об’ємів бетонних
робіт зводимо до таблиці (додаток Б).
Визначення об’ємів монтажних робіт
Розрахунки проектних об’ємів монтажних робіт здійснюємо аналогічно до
розрахунків цих об’ємів для бетонних робіт у табличній формі .
За елементи об’єм яких визначаємо у якості монтажних робіт приймаємо
елементи дороги - плити покриття і елементи кріплення укосів – плити.
ПОБУДОВА КАЛЕНДАРНИХ ГРАФКВ
У календарному графіку будівництва об'єкта встановлюються послідовність
і терміни виконання будівельно-монтажних робіт потреба в людях
будівельних машинах конструкціях матеріалах устаткуванні. Він
розробляється у вигляді таблиці у лівій частині якої наведені вихідні дані
(на підставі вибору методів виконання робіт і будівельних машин) а в
правій частині - лінійний графік роботи в масштабі часу (додаток В).
На основі календарного графіка складають такі графіки:
* руху робочих кадрів по об'єкту (додаток Г) ;
* руху основних будівельних машин по об'єкту (додаток Д).
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ КОМПЛЕКТА МАШИН
Технологічна схема улаштування котловану передбачає розробку рунту
екскаватором. В комплект машин для розробки котловану входять одноківшеві
екскаватори з різним змінним обладнанням (пряма лопата зворотна лопата
драглайн тощо) автосамоскиди бульдозери машини і механізми для
ущільнення рунту. Провідною машиною комплекту є екскаватор.
Загальний об’єм робіт (рунту) впливає на вибір потужності провідних
машин. Чим більше об’єм робіт тим більшою може бути прийнята потужність
провідної машини (місткість ковша екскаватора).
У гідротехнічному будівництві найбільш поширена організаційна схема
виймання – екскаватор у тупиковому або фронтальному забої уступу з
навантаженням та транспортуванням гірничої маси автосамоскидами у відвал
або в споруди на відстань до 3 км. Для цієї схеми провідними є розрахунок
змінної продуктивності (норми виробітку) екскаватора за формулою
де Пе - змінна продуктивність екскаватора куб.м гірничої маси в
Тзм – тривалість зміни (Тзм=480 хв);
Тпз - час на виконання підготовчо-завершальної роботи (Тпз=35
Тос –час на особисті справи (Тос=10 хв);
Вк – об’єм гірничої маси в цілому в одному ковші куб.м (залежить
від технічних характеристик екскаватора) (додаток А);
Чк – число ковшів в одному самоскиді (залежить від технічних
характеристик екскаватора) (додаток А);
Тна – час навантаження одного автосамоскида хв. (приймаємо
Туп – час установлення автосамоскиду під навантаження хв. (
Час навантаження одного автосамоскида (Тна) можна визначити за
Тна = (Вк*Чк) (Е*Чек*Кек)
де Е – місткість ковша екскаватора куб.м;
Чек – число циклів екскавації за хвилину якщо тривалість
екскаваторного циклу складає Тц Чек = 60 Тц;
Кек – коефіцієнт екскавації що залежить від категорії грунтів за
важкістю екскавації.
Місячну інтенсивність виймання грунту можна розрахувати за формулою:
де ек – місячна інтенсивність виймання грунту в споруді куб.м;
Пеі – змінна продуктивність і-го екскаваторакуб.м;
Нзмі – число змін роботи на добу (Нзмі=1- 2 зміни);
Нді – число днів роботи і-го екскаватора за місяць (Нді=20 днів):
к - кількість екскаваторів що працюють протягом місяця.
Для забезпечення місячної інтенсивності виймання грунту необхідно
обгрунтувати кількість автосамоскидів які повинні обслуговувати
екскаватор виходячи зі змінної продуктивності автосамоскида:
де Пав – змінна продуктивність автосасмоскиду по гірничій масі в
Чав - число автосамоскидів зайнятих в роботі на 1 екскаватор;
Тоб – час обороту(рейсу) автосамоскида залежно від відстані
транспортування умов навантаження та розвантаження хв .
Наприклад під час виконання транспортування на відстань 3 км
У випадку використання гірничої маси для насипу греблі
перемички банкету дамби зворотного засипання пазух бетоних споруд
відвалів полотна доріг розрахунки слід починати з визначення пропускої
можливості точки розвантаження та їх кількості залежно від способу насипу
Пропускну можливість фронту розвантаження можна визначити за формулою
де Ппр- пропускна можливість фронту розвантаження куб.мзміну;
Чроз – число точок на фронті розвантаження ;
Тр – час розвантаження автосамоскида хв (Тр=085-10);
Тм – час на установлення під розвантаженняхвилин (Тм=06-10).
з наведеного прикладу відомо що під час будівництва банкету або
греблі виконуючи насип насухо Чроз=3 Тр=10 Тм=10 :
для забезпечення безперервної такої пропускної можливості в роботі
повинно бути не менше ніж 4 екскаватори (11145.62771) та 36
автосамоскидів( 9*4) що за ритмічної роботи забезпечить надходження на
фронт розвантаження 11000 куб.м гірничої маси за зміну. Якщо роботи зі
зведення греблі не залежать від безперервної роботи ведучої машини –
екскаватора і безперервної технології насипу греблі а виконуються згідно
зі складною технологічною послідовністю яка вимагає технічних і
технологічних перерв то кількість вантажних автомобілів слід прийняти
таку щоб забезпечила виконання фронту робіт (в нашому прикладі – 9
Насип греблі насухо передбачає:
- підготовку основи – грунт виймається на глибину до 1 м й
розпушується для кращого контакту з насипом на ширину споруди;
- грунт доставляють скреперами або автосамоскидами на фронт
розвантаження (дільницю–карту на якій вони розвантажуються в шахматному
порядку по усій площі карти);
- у межах карти грунт розрівнюється бульдозером та провадиться
зволожування усієї карти поливом водою;
- завершальним процесом є ущільнення грунту спеціальними катками до
проектної товщини шару що залежить від типу машин з урахуванням
властивостей грунту і може складати від 01м до20м.
У роботі доцільно мати три дільниці-карти і виконувати роботи
поточним методом з ритмом – 1 зміна: на першій карті – розвантаження
другій – розрівнювання та зволоження на третій –ущільнення. Площа кожної з
карт визначається виходячи зі змінної продуктивності провідної машини та
товщини шару відсипу. Довжина карти обмежена найменшою довжиною дільниці
що ущільнюється і яка залежить від типу провідної ущільнюючої машини та
схеми руху і призначається від 10м (моторні катки) до 200 м (причепні
катки). Необхідна кількість проходок катка встановлюється дослідним шляхом.
Змінну продуктивність провідної ущільнюючої машини (Пум куб.м) можна
визначити за формулою
де Шп – ширина полоси машиним;
Нш –товщина шару ущільненням;
ШВ- середня швидкість переміщення каткакм год;
Кк – коефіцієнт використання ширини катка Кк=08-09;.
Чкт - число проходок катка по одному місцю шт.
Площу дільниці- карти (Мк кв м) при цьому можно визничити наступним чином:
Наприклад під час при роботи кулачкового причепного катка з
параметрами: Шп=30м Нш=05мШВ= 6 кмгод. Кк=09 Чкм=5:
Мк= 1174505=2349 м2.
Якщо ширина споруди на рівні ущільнення складає 50 м то довжина карти
повинна складати 234950= 47 м. Далі слід обрати бульдозер та
автополивалку з відповідною продуктивністю та визначити кількість робочих
автосамоскидів для постачання грунту на 1 карту 11745317 = 37 4 .
Під час відсипу грунту в воду карту заповнюють водою на глибину
нижчу за верхню брівку (03-075м) створюють умови для безпечного
розвантаження автосамоскидів визначають число точок розвантаження які й
визначають пропускну спроможність фронту розвантаження й заповнення карти
з ущільненням за рахунок власної ваги грунту.
Серед гідротехнічних споруд особливе місце займають перемички –
тимчасові напорні споруди призначені для огорожі котлованів у яких
будуються основні споруди гідровузла. Вони повинні забезпечити черговість
зведення постійних споруд відповідати контурам котлованів бути надійними
та економічними за рахунок використання місцевих матеріалів.
Залежно від матеріалу вони можуть бути земляні камененакидні
ряжеві шпунтові та змішані і повинні будуватися в період найменших витрат
води з виключенням пошкодження паводком.
Дикман Д.Т. Организация планирование и управление строительним
производством. Учебник для строительных вузов –М:Издательство АВС
Технология производства гидротехнических работ: Учебник для
техникумов В.Я. Шайтанов В.М. Брауде А.М. Михеев М.В. Шайтанов.-
-е изд. перераб. и доп. - М.: Энергоатом1990.
Производство гидротехнических работ А.И. Чураков Б.А. Волнин П.Д.
Степанов В.Я. Шайтанов; Под общ.ред.А.И.Чуракова.-
Хамзин С.К. Карасев А.К. Технология строительного производства.
Курсовое и дипломное проектирование.- М.:Высшая школа1989 .
Державні будівельні норми України. Організація будівельного
виробництва. ДБН А.3.1-5-99.-К:2011.
Ушацкий С.А. та ін. Організація зведення і реконструкції будівель та
споруд.-К.:Вища школа. 1992.
Дружинин А.В. Методические указания по моделированию на ПЭВМ
рыночных отношений в строительстве. – Харьков: ХГТУСА1994.
Методичні вказівки до оформлення курсових та дипломних проектів
ДБН Д.2.2-99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні
роботи РЕКН. Київ. Держбуд України 1999.
Таблиця А.1 – Технічні характеристики повно поворотних одноківшевих
гідравлічних екскаваторів
Показники ЭО-4121Б ЭО-4224 ЭО - 4125 ЭО -
(ЭО-4124) ЭО-4125А 4322
зворотно 10 125; 10; 08; 065;
грейфера 065 075; 06
пересування кмгод 28 25 180
копання м 58 7360 585
копання м 90 94; 93; (94); 90
Найбiльша висота 97
таження м 50 52; 50; (50); 53; 526
Габаритнi розмiри м: 55
довжина 78 1025 1015
Таблиця А.2 – Технічні характеристики легких бульдозерів
Показники ДЗ-42 ДЗ-101 ДЧ- 104 Д»- 130
Базовий трактор ДТ – 75 – С2Т-4АЛ1 Т 4А1 Т 90
керування Гідравлічне Гідравлічне Гідравлічне Гідравлічно
тип НеповоротнийНеповоротний Поворотний Неповоротни
довжина 2520 2600 2600 2560
висота 800 та 950' 950 990 940
відвал м5 15 17 17 173
довжина 4650 4630 4900 4825
ширина 2560 2860 3280 2560
висота 2333 2535 2510 2850
бульдозера 6925 9645 10330 8110
обладнання 1020 1440 1440 1440
Таблиця А.3 – Характеристика параметрів автосамоскидів для транспортування
Основні Марки автосамоскидів
параметри МАЗ ЯАЗ - БелАЗ БелАЗ
довжина 592 819 83 1051
ширина 26 265 322 34
висота 255 272 3'67 365
куюва м' 4 8 143 22
Висота до перчу бо 75 105 115 14
Рекомендована ємність 215 258 43 43
тора ц м' 065- 125 -2-3 3-4
Час витрачений на 125 2
маневрування під час
навантаження Ти хв 2
з маневруванням Ти 19
Відомість потреби в будівельних матеріалах та виробах і конструкціях
№ Найменування Один. виміру Формула Усього по
підрахунку будівництві
Календарний графік виконання робіт на обєкті
№ Найменування робіт Обсяг робіт Затрати праці люд.дн.
Графік руху основних будівельних машин на обєктів
№ Найменівання Одиниця КількістьЗмінність Середньодобова
вимірювання машин кількість машин по
земляної греблі» для студентів спеціальності 6.06010102 – «Гідротехнічне
Укладачі: Дружинін Анатолій Вікторович
Андронов Анатолій горович
Давиденко Оксана Анатоліївна
Редактор Л.. Христенко
План 2013р. поз.41 . Формат 6084 116.
Підп. до друку Обл.-вид.арк.10
Надруковано на ризографі . Умов. друк.арк. 098
Тираж 50 прим. Зам. № 2290 .
ХНУБА 61002 Харків вул.Сумська 40
Підготовлено та надруковано РВВ Харківського державного технічного
університету будівництва та архітектури

жбк 20 вар..doc

Потрібно розрахувати й зконструювати багато прольотну плиту та багато
прольотну другорядну балку монолітного залізобетонного ребристого
перекриття 3-прольотного багатоповерхового будинку з неповним каркасом і
жорсткою несучою системою при таких відправних даних:
Район будівництва – Дніпропетровськ
Кількість поверхів: [pic] шт.
Висота поверху [pic]м
Глибина підвалу [pic]м
Прольоти будинку [pic]м
Кількість прольотів[pic]
Тимчасове навантаження на перекриття [pic]кНм²
Матеріал стін – Блоки з туфа пиляні
Монолітне ребристе перекриття балкового типу
1 Компонування монолітного ребристого перекриття
В даному курсовому проекті проектується монолітне зб ребристе
перекриття з балковими плитами. Головні балки перекриття Бм1 розмістимо у
напрямку поперечних рядів колон. Другорядні балки зорієнтуємо поперек
головних балок. Другорядні балки приймаємо в межах l=17 27м та можна
визначити за формулою [pic].
З конструктивних міркувань приймаємо шаг другорядних балок:
) 4 балки з шагом 19м;
Мал. 1. Маркіровочна схема
Прив’язку стін до розмічувальних осей будинку рекомендується
виконувати у відповідності із принципами уніфікації геометричних
параметрів будівель.
2.Визначення розміру головної балки.
Висота перерізу ребра визначається за формулою:
призначається кратно 01м.
Ширина перерізу ребра:
призначається кратно 005м.
Приймаємо: h1=760мм.
Приймаємо: b1=0380м.
3. Визначення розмірів другорядних балок.
призначається кратно 05м.
Приймаємо: h2=580мм.
Приймаємо: b2=0290м.
Глибина обпирання залізобетонних елементів на кам’яні стіни
визначається з урахуванням умов міцності кам’яного мурування при локальному
стискові достатньої довжини зони анкетування робочої арматури за гранню
опори багаторічного досвіду проектування подібних конструкцій.
Для головних балок Бм1:
Для другорядних балок Бм2:
Глибину обпирання призначаємо кратно розмірам цегли:
1 Розрахунок і конструювання монолітної плити
2 Визначення навантажень
Навантаження на [pic]плити
№ Різновиди навантаження Характеристична[pic[picРозрахункове
пп характеристика елементів Нм2 (кНм2) ] ] Нм2 (кНм2)
1 Асфальто-бетон 044 12 0950528
2 Легкий бетон 044 12 0950432
3 Залізобетонна плита 036 12 095396
4 Перегородки ρ=100 кгм2 33 12 09512
1 Корисне навантаження Vоп=105 12 095
3 Розрахункова схема зусилля
Перевіряємо співвідношення прольотів плити [pic] отже. Плита буде
практично знаходитись в одноосному напруженому стані працюватиме лише в
напрямку коротких прольотів і буде відноситись до типу балкових плит.
Розрахункова модель такої балкової плити приймається у вигляді смужки
шириною в=1м. Розрахункову смужку плити представляємо як багатопро-літну
нерозрізну балку з погонним рівномірно розподіленим навантаженням.
Визначаємо погонне розрахункове навантаження на смужку плити шириною [pic]
з урахуванням навантаження на [pic].
q=(go+Vo)bгр=(3.041+1.719)1=4.760(кНм)
Розрахункові прольоти плити визначаємо за формулами:
Визначаємо згинальні моменти.
Максимальні величини згинаючих моментів у смужці плити визначаємо з
урахуванням перерозподілу внаслідок пластичних деформацій а також
склепового ефекту за формулами:
На другій опорі «В»: [pic]
На третій опорі «С»: [pic]
Коректуємо товщину плити.
Приймаємо важкий бетон марки В15 який має такі характеристики:
[pic] - коефіцієнт умов роботи бетону
[pic] - розрахункова призмова міцність
[pic] - розрахункова міцність на розтяг
Визначаємо клас потрібної арматури:
Арматура для плити: дріт діаметром 4мм Вр1 [pic] - розрахунковий опір при
[pic] - висота стиснутої зони з відповідним коефіцієнтом [pic]
4 Розрахунок подовжньої арматури
2.3.1 Переріз у другому прольоті.
Блок початкових даних:
[pic] [pic] для дроту 4Вр1.
Відносна гранична висота стиснутої зони бетону в плитах при умові
іинекнення й розвитку пластичних шарнірів за методом граничного стану
Коефіцієнт вираховування висоти стиснутої зони:
Відносна висота стиснутої зони бетону – з готових таблиць або за
Перевіряємо умови виконання обмеження відносної висоти стиснутої зони:
Потрібна площа перерізу робочої розтягнутої арматури за умовою
рівноваги (для смужки плити шириною 1м):
Приймаємо : 6 діаметрів 7 Вр1 і 6 діаметрів 4 Вр1
5 Переріз у першому прольоті
Rb=105МПа [pic] [pic] для дроту 4Вр1.
Приймаємо : Приймаємо 4 діаметра 5 Вр1 і 3 діаметра 8 Вр1
1 Розрахунок і конструювання другорядної балки
Збір навантажень і визначення зусиль
Розрахункову схему другорядної балки приймаємо у вигляді багато прольотної
нерозрізної балки з погонним рівномірно розподіленим навантаження
Крок другорядних балок [pic]
Розміри поперечного перерізу другорядної балки [pic]
Визначаємо розрахункові прольоти головної бали:
Перший проліт: [pic]
Другий проліт: [pic]
Визначення внутрішніх зусиль:
Максимальні величини внутрішніх зусиль в перервах другорядної балки
визначаємо за методом граничної рівноваги – з урахуванням перерозподілу
зусиль по довжині балки внаслідок пластичних деформацій арматури та бетону.
Згинальні моменти в першому прольоті:
на другій опорі «В» збоку першого прольоту:
на другій опорі «В» збоку другого прольоту
на третій опорі «С» збоку другого прольоту:
2 Коректування висоти перерізу
Розміри поперечного перерізу другорядної балки прийняті орієнтовано в
розділі компоновки перекриття тепер при наявності величин внутрішніх
зусиль маємо можливість уточнити за розрахунком на міцність.
Розрахунок ведемо по перерізу біля другої опори де стиснута зона
бетону знаходиться в нижній частині ребра з дуже малою шириною: b=015м
Згинаючий момент для цього перерізу [pic] а відносну висоту стиснутої зони
приймаємо граничну – з урахуванням умов виникнення і розвитку пластичного
Відповідний коефіцієнт стиснутої зони: [pic]
Залишаємо висоту другорядної балки h=058м
2 Визначення робочої арматури
Робочої розтягнуту подовжню арматуру треба визначити у двох перерізах – у
першому прольоті над опорою «b»
) Знаходимо [pic] звисаючі частини полки з кожного боку ребра [pic]
Розрахункова ширина полки
4 Розрахунок міцності нормального перерізу.
) Визначаємо положення границі зжатої зони:
Умова виконується ми розраховуємо балку прямокутного перерізу з шири-ною
) Приймаємо: [pic] кількість 2[pic] площа 1го стержня А=314см2.
) Приймаємо: 2 діаметри 16 АIII і 2 діаметри 10 АIII
1 Розрахунок і конструювання монолітної головної балки
Розрахункову схему головної балки приймаємо у вигляді трьох пролітної
нерозрізної балки з зосередженими силами F
Крок головних балок 58м
Розміри поперечного перерізу ГБ [pic]
Розрахункове погонне навантаження від власної ваги ГБ:
Розраховуємо повне погонне розрахункове навантаження на ГБ з
урахуванням другорядних балок навантаження на [pic]та власної ваги балки:
Розрахункові прольоти ГБ приймаємо як l01=l=5535м
2 Розрахунок міцності перерізів нормальних до подовжньої осі
Робочої розтягнуту подовжню арматуру треба визначити у трьох перерізах – у
першому прольоті у другому прольоті та над опорою «b»
Знаходимо [pic] звисаючі частини полки з кожного боку ребра [pic]
3 Переріз у першому прольоті
Визначення робочої арматури
Перевіряємо умову знаходження границі стиснутої зони в межах товщини полки
[pic]=115*106*08*007(068-05*007)=415380 Н=415кН
Отже стиснута зона знаходиться в межах товщини полки
У цьому випадку розрахунок таврового перерізу балки виконують так же як
прямокутного перерізу шириною: [pic]
Визначаємо робочу арматуру в першому прольоті.
Коефіцієнт висоти стиснутої зони
Приймаємо: 7 діаметрів 20 АIII
4 Переріз балки на опорі «В»
В опорному перерізі балки діє від’ємний згинаючий момент який спричиняє
розташування стиснутої зони бетону в нижній частині ребра шириною в=025м а
розтягнутої у верхній частині де знаходиться полка. Таким чином робочу
розтягнуту повздовжню арматуру треба розміщувати у верхній частині перерізу
Перевіряємо виконання умови обмеження відносної висоти стиснутої зони в
розрахунках за методом граничної рівноваги з урахуванням перерозподілу
зусиль внаслідок пластичних деформацій:
[pic] - умова виконується
Визначаємо потрібну площу перерізу розтягнутої надопорної арматури:
Приймаємо: 10 діаметрів 18 АIII
Список використаної літератури
Методичні вказівки по виконанню курсового проекту №1 навчального
предмету «Залізобетонні та кам’яні конструкції» Розділ 1 «Монолітне
залізобетонне перекриття»
предмету «Залізобетонні та кам’яні конструкції» Розділ 2 «Кам’яні та
армокам’яні конструкції»
В.Н.Байков Е.Е.Сігалов «Залізобетонні конструкції» Загальний курс
Пособие по проектированию жб конструкций
СНіП 2.03.01-84* Бетонні та залізобетонні конструкції
СНіП 2-22-81 «Кам’яні та армокам’яні конструкції»
ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи»
ГОСТ 23279-85 Сітки арматурні зварні для зб конструкцій та виробів
Комплексный курсовой проект