• RU
  • icon На проверке: 4
Меню

Наладка сверлильного станка модели 2Р135Ф2-1

  • Добавлен: 26.04.2026
  • Размер: 286 KB
  • Закачек: 0

Описание

Наладка сверлильного станка модели 2Р135Ф2-1

Состав проекта

icon
icon Чертеж.bak
icon Наладка .cdw
icon Чертеж.cdw
icon чистовик.docx
Материал представляет собой zip архив с файлами, которые открываются в программах:
  • Компас или КОМПАС-3D Viewer
  • Microsoft Word

Дополнительная информация

Контент чертежей

icon Наладка .cdw

Наладка .cdw
Сверло спиральное изношеное
Сверло спиральное Р6М5
Сверление отв. 2357910
ДП 5.05050202 058 2000
Центровать отверстия
Операция - сверлильная с ЧПУ
Оборудование-вертикально-сверлильный станок 2Р135Ф2-1
Приспособление для сверления-цанговая оправка
Циклограммы перемещения инструмента по осям XY
Циклограммы перемещения инструмента по оси Х
Схема револьверной головки
Центровать отверстия 1 10

icon Чертеж.cdw

Чертеж.cdw
КП 5.05.05.02.02.27.1000
СТАЛЬ 45 ГОСТ1050-88

icon чистовик.docx

Провідне місце в подальшому рості економіки належить галузям машинобудування які забезпечують матеріальну основу технічного прогресу усіх галузей народного господарства. Нині машинобудування має в розпорядженні потужну продуктивну базу що випускає понад чверть усієї промислової продукції країни.
Практичному здійсненню широкого застосування оснащення і устаткування засобів механізації і автоматизації що відповідають сучасним досягненням науки і техніки сприяє дина Система Техологічної Підготовки Виробництва (ЕСТПВ) що забезпечує для усіх підприємств і організацій системний підхід до оптимізації вибору методів і засобів технологічної підготовки виробництва (ТПВ). дність структур і положень ТВП передбачає взаємозв'язок її з іншими фундаментальними підсистемами автоматизованих систем управління (АСУ) усіх рівнів із застосуванням технічних засобів обробки інформації.
Технічне переозброєння машинобудування на базі складної високопродуктивної техніки поставила завдання підготовки висококваліфікованого персоналу що бере участь в її створенні освоєнні і експлуатація. У вказаних процесах беруть участь конструктори технологи програмісти налагоджують оператори фахівці інструментальних і ремонтних служб організатори виробництва. Високий рівень підготовки тих що налагоджують повинен передбачати отримання ними глибоких теоретичних знань.
Успіх у справі може бути досягнутий тільки при чіткому виконанні і взаємодії технологічної підготовки виробництва ремонтообслуживания инструментообеспечения підготовки кадрів організації праці плануванні робіт і забезпеченні заготівлями контролю готової продукції стружкоудалении.
При виконанні курсового проекту я прагну впровадити у виробництво досягнення науки і техніки високопродуктивні методи обробки з метою ) досягнення вищої продуктивності праці і високої якості виробів що випускаються.
Технологічна частина
1. Опис конструкції деталі
1.1. Опис призначення і конструкції деталі
Деталь фланець відноситься до класу деталей тіл обертання.
По конструкції фланець має сім отворів по діаметру для закріплення. Материал детали: Сталь 45 ГОСТ 1050-88. Габаритні размери детали: Dmax = 198мм L = 28мм. З наибільш високою точністю оброблюється поверхні 3 і 5 оброблювані по параметру Ra = 32мкм.
Розмір поле допуску відхилення
Призначення поверхні деталі
Для покращення умов складання
Обмежує довжину деталі
Внутрішня поверхня 11
1.2 Аналіз технічних вимог
Аналізу піддаються усі технічні вимоги викладенні текстом над основним написом креслення а також вимоги проставлені умовним графічними зображеннями.
Зміст технічних вимог
Аналіз технічних вимог
Гострі кромки притупити
З метою покращення умов збірки техніки безпеки
З метою не затемняти креслення
Радіальне биття поверхні відносно вісі А не більше 003мм
Для забезпечення кращих умов роботи вузла
1.3 Аналіз технологічності конструкції.
Провожу аналіз технологічності деталі з метою з’ясувати що в ній технологічно а що ні які утруднення можуть виникнути при її виготовленні.
Вивчивши креслення деталі технологічні вимоги на її виготовлення параметри точності і шорсткості властивості матеріалу встановлюю що:
- на кресленні нанесені усі необхідні для виготовлення деталі розміри з
параметрами шорсткості і точності безпосередній вимір розмірів
можливий звичайними засобами виміру;
- механічної обробки яких-небудь поверхонь деталі шляхом застосування
точного способу отримання заготовки можливо;
- конструкція деталі допускає можливість застосування економічного
способа отримання заготовки;
конструкцію деталі не можна спростити змінити матеріал деталі що
виготовляється не доцільно;
- деталь не має поверхонь незручних для обробки;
- деталь дозволяє застосувати високопродуктивні методи обробки: точіння
поверхонь на верстатах на верстатах з ЧПУ:
- деталь дозволяє застосувати прогресивні режими різання;
- необхідна точність розмірів точність геометричних форми і взаємного
розташування поверхонь не викликають технологічних труднощів і можуть
бути забезпечені на верстатах нормальної точності.
Количественный анализ технологичности конструкции производят по таким по таким показателям:
Визначаю коефіцієнт уніфікації конструктивних елементів:
Kу.э.= Qу.э.Qэ.= 1114=0785-технологічна.
де: Qe.: - кількість елементів деталі;
Qy.e. - кількість уніфікованих елементів деталі;
Ку.е.>06 — показник технологічності
Коефіцієнт точності обробки:
де: Aср.– среднийквалитет точности;
Aср. = 1n1 + 2n2 + 3n3 + + 14n14 n1 +n2 + n3 + n14
Aср. = 6·2+8·2+9·2+10+11·2+14·142+2+2+1+2+14=274 23=119
Kт.о.=1-1119=0916>08-показник технологічний.
Коефіцієнт шорсткості обробки:
де: Бср– середня шорсткість поверхні деталі
Бср=1n+2n+ +14nn1+n2+ +n14
Бср =4*12+6*2 14 = 42
Kш.о.=1-142=066>06-показник технологічний.
Коефіцієнт використання матеріалу заготовки
Де: Мд. – маса деталі по даним креслення: Мд. = 265 кг
Мз = (n4)(22²-11.7²)*3.2*(182.γ)= 379
Ки.м.= Мд.Мз.= 265379=0699
1.4 Матеріал деталі його склад і властивості
В якості матеріалу для заданої деталі прийнята якісна конструкційна вуглецева сталь 45 ГОСТ 1050-88. З неї виготовляють деталі котрим пред’являються потребі високої пластичності.
Хімічний склад сталі 45 ГОСТ 1050-88.
Механічні властивості сталі 45 ГОСТ 1050-88.
Фізичні властивості сталі 45 ГОСТ 1050-88
де: - границя текучості в кгмм2;
- границя щільності в кгмм2;
- відносне здовження %;
- ударна щільності кгмсм2;
НВ – твердість зхідного матеріалу.
Технологічні властивості сталі 45 ГОСТ1050-74
Оброблюваність різанням – задовільна
Зварюваність – задовільна
Обробка тиском – висока
Корозійна стійкість – низька
Температура кування 1300 700С
2 Вибір типу виробництва
Прийнятий тип виробництва великою мірою впливає на прийнятний технологічний процес механічної обробки на продуктивність і собівартість обробки деталі.
Оскільки штучний час за операціями технологічного процесу невідомий тип виробництва обираю укрупнено згідно з таблицею. оскільки маса деталі 2.65 кг а річний випуск 4500шт – тип виробництва серійний.
Відповідно до ДСТУ2960-95 серійне виробництво характеризується одночасним виготовленням обмеженою номенклатурою однорідної продукції випуск якої періодично повторюється упродовж тривалого періоду. Приймаю 100 деталей.
Розмір партії P=4500*5253 = 88.9
Організаційно-технологічна характеристика серійного виробництва:
форма організації виробничого процесу предметно-потокова;
технологічне устаткування універсальне спеціалізоване та верстати з ЧПУ
розміщення технологічного устаткування групове по ходу технологічного процесу;
види технологічних процесів типові групові і одиничні;
ступінь деталізації технологічних процесів маршрутний маршрутно-операційний і операційний;
пристосування – УНП СНП СРП УСП;
кваліфікація робітників середня 3 5 розряд
різальний і вимірювальний інструмент універсальний спеціалізований і спеціальний;
нормування укрупнене і подетальне
собівартість середня.
Характерною рисою серійного виробництва – це виготовлення продукції серіями (партіями) які запускаються у виробництво одночасно. Від величини партії залежить норма штучно - калькуляційного часу на операцію а так само цілий ряд техніко-економічних показників проекту.
Плани обробки поверхонь
Для розробки технологічного процесу важливим етапом являється призначення планів обробки поверхонь з метою зясування в яких послідовностях необхідно обробляти кожну поверхню і скільки етапів необхідно для досягнення необхідної точності шорсткості поверхонь і виконання технічних вимог.
Отвір ø121 IT14 ; Rа =6.3
Точіння IТ14 Rа= 6.3
Зовнішня поверхня ø198 IТ14; Rа =63
Точіння IТ14 Rа= 63.
Зовнішня поверхня ø134; Rа =63
Точіння чернове IТ14 Rа= 63
Отвір ступінчастий ø13- ø9 ; Rа = 63
Свердління IТ14; Rа = 63
Цикування ø13 IТ14 Rа = 63
4 Розробка технічного маршруту обробки деталі
Номер найменування і стислий зміст технологічної операції
Найменування і модель устаткування
Транспортування Перемістити заготовки до місця початку обробки на ділянці
Електро-навантажувачQ=1.5т
Токарна з ЧПУ Токарна чернова і чистова обработка
Круглошліфо-вальний полуавтомат 3М151
Електро-навантажувач Q=1.5т
Розробка УП обробки деталі на верстаті з ЧПУ
Згідно завдання на КП я розроблю питання наладки та обслуговування свердлильного верстата з ЧПУ
оброблювальна деталь – фланець
матеріал деталі – сталь 45 ГОСТ1050-88
характер заготовки – штампування після токарної обробки
характер обробки –свердлування ступінчатого отвору
обладнання – свердлувальний верстат 2Р135Ф2-1
Встановити деталь закріпити розкріпити зняти і відкласти
Центрувати за програмою витримавши розміри 1 2.
Свердлувати за програмою витримавши розміри 1 2 3.
Цековати за програмою витримавши розміри 1 4 5.
Пристосування – патрон трикулачковий самоценруючийся.
Допоміжний інструмент – нструментальний диск УГ 9321 шестипозиційний.
Режучій інструмент – свердло центрувальне свердло спіральне ø9 цековка ø13.
Вимірювальний інструмент – ЩЦ1 0 125мм 01мм.
Матеріал ріжучої частини
Свердло спіральне (зношене з під-точеною перемичкою)
Принятый мерительный инструмент:
Наименование измерительного инструмента
Контролируемые размеры
Штангенциркуль ШЦ1–0 125; 01
1.2 Розрахунок режимів різання
В якості початкових даних приймаю відомості викладені вищі.
Розрахунок веду згідно нормативів режимів різання приведених в довіднику Барановского Ю.В. «Розрахунок режимів різання».
Перехід 2: Центування.
Глибинарізання t = мм.
Стійкість інструменту Т=80хв.
Швидкість різання Vтабл. = 25мхв.
Поправочні коефіцієнти:
К1 = 08 – враховує оброблюваний матеріал;
К2 = 105 – враховує матеріал інструменту і стійкість;
К3 = 10 – враховує умови праці.
Vрасч. = 2508105=2125мхв;
n2=100021253144=1692обхв.
Приймаю по верстату ncт2 = 1400 обхв. Код S12.
Vдейств. =414003141000=1758мхв.
Sмин = 011400 = 140ммхвприймаю Sмин = 125ммхв.Код F12.
Довжина робочого ходу
Перехід 3:Свердління отворів 9мм.
Глибина різання t = 45мм.
Стійкість інструменту Т = 80хв.
Швидкість різанняVтабл. = 19мхв.
К1 = 08; К2 = 105; К3 = 10.
Vрасч. = 190810510=1596мхв;
n3=100015963149=564 обхв.
Приймаю заверстатомn3 = 550 обхв. Код S10.
Vдейств. = 31495501000 = 1554 мхв.
Sмин = 028550 = 154ммхв.
Приймаю Sмин = 150 ммхв.Код F13.
Lpx3 = 15+3+2= 20мм.
tм3 = 720150=093 хв.
Перехід 4:Цековання отворів13.
Глибина різання t = 2мм.
Швидкість різання Vтабл. = 23мхв.
К1 = 08; К2 = 105; К3 = 10
Vрасч. = 230810510=1932мхв.
n4=1000193231413=473обхв.
Приймаю за верстатом n4 = 450 обхв. Код S10.
Vдейств. = 450314131000 =1836 мхв.
Sмин = 035450 = 157ммхв.
Приймаю Sмин = 240 ммхв. Код F14.
Сумарний час на операцію
Σtм= 028+056+023=107хв.
Так як обробляються дуже малі діаметри топеревірку на потужність виконувати нецелісообразно.
Закріплюю за переходами позиції револьверної головки та коректори.
Перехід 4 – Т03 L03.
Розробка циклограми і опорних точок
Розробку циклограми виконую з урахуванням прийнятого змісту операції ріжучого інструменту та можливостей системи програмування 2П22
Виконуваного циклограму в координатах Х і Y.
Виконуючи рукопис УП я враховую зміст операції розраховані режими різання циклограми і опорні точки і можливості прийнятої системи ЧПУ 2П32.
:1G82 T01 L01 F12 S13 R0 Z200 X0 Y-9000 ПС
№7 Х7000 Y-5600 G52 ПС
:8 G81 T02 L02 F13 S10 R0 Z1500 X0 Y-9000 ПС
№14 Х7000 Y-5600 G51 ПС
:15 G81 T03 L03 F14 S11 R0 Z800 X0 Y-9000 ПС
№21Х7000 Y-5600 G51 ПС
2Розрахунок норми часу на операцію
Вихідні дані: Операція 020 Свердлильна з ЧПУ.
сталь 45 ГОСТ1050-88;
обробка сьоми ступінчатих отворів 13 9;
верстат моделі 2Р135Ф2-1;
трикулачковий самоцентруючийся патрон;
розмір партії деталей
сумарний машинний час
потужність електродвигуна верстата
Визначаю основний час:
де:tв.а.-допоміжний автоматичний час
tx.x- час холостих ходів
tсм – час зміни інструменту
tв.а = 051+012=063хв;
Тодіtо = 107+045=152хв.
Розраховую допоміжний ручний час
де: tу - час установки тазняття деталі
tопер – час зв’язаний з операцією
tопер=004+003=007хв;
4хв - включити верстат кнопкою;
3хв - відкрити-закрити захист;
Перемотку перфострічки не виконую – стрічка склеєна.
tизм - час виміру - перекривається основним та в розрахунок штучного часу не приймається;
Коефіцієнт що враховує час обробки партії деталей.
Кt.в = 1 відповідно допоміжний корегований часtв.к=030хв.
Визначаю сумарну тривалість обробки партії деталей
Тпартии=152+03100480=038зміни
tоп=tо+ tв.к=152+03=182хв.
Час обслуговування робочого місця
tобсл=18210100=0182 хв.
tшт= tоп.к.+ tобсл= 182+0182=202хв.
Підготовчо-завершальний час:
час на організаційну підготовку – 12хв;
час на наадку верстата інструментів пристосування:
). встановити зняти пристосування – 4хв;
). встановити зняти ріжучий інструмент - 3·15=45хв;
). встановити початкові координати – 13хв;
). встановити перфострічку – 1хв;
). перевірка УП в покадровому режимі – 6хв;
Штучно-калькуляційний час
tшт.к. = 202+288100=23хв.
Наладка і експлуатація верстата
1. Опис верстата і системи ЧПУ.
Верстат 2Р135Ф2 - свердлувальний з ЧПУ застосовується для обробки складних деталей типу корпусів фланців кришок панелей і інших деталей що вимагають застосування великого числа різних різальних інструментів без попередньої розмітки і кондукторів. Окрім свердління на верстаті можна виконувати розгортання нарізування різьблення розточування і зенкерування а також легке фрезерування деталей із сталі чавуну і кольорових металів в умовах дрібносерійного і серійного виробництва. Клас точності верстата Н. Він оснащений хрестовим столом двокоординатним позиційним облаштуванням числового програмного управління і шестипозиційною револьверною голівкою яка служить для зменшення часу зміни інструменту.
Конструктивно верстат виконаний у вигляді вертикальної колони і основи. У верхній частині колони розташовані привід редуктор супорта і противага ззаду колони змонтований головний привід з коробкою швидкостей. Попереду на тих що прямокутних що направляють встановлені супорт з шестипозиційною револьверною голівкою; на основі - хрестовий стіл з приводом подач.
Шпиндель отримує обертання від електродвигуна через коробку швидкостей керованою електромагнітними муфтами що забезпечують швидкість вихідного валу. Конічний редуктор передачі обертання на шпиндель змонтований з супорті. Мастило коробки швидкостей здійснюється від насоса встановленого біля електродвигуна і приведеного в обертання через клиноременную передачу. Цим же насосом забезпечується мастило конічного редуктора ланцюга приводу шпинделя.
Супорт револьверної голівки переміщається від електродвигуна постійного струму через редуктор подач що має п'ять валів змонтованих на шарикопідшипниках в окремому корпусі і ходовий гвинт на якому переміщається супорт у вертикальному положенні. Кінець ходового гвинта сполучений жорсткою муфтою з декадним перетворювачем типу КП-3. швидке переміщення супорта і робоча подача.
Верстат має великі діапазони чисел оборотів шпинделя і подач які повністю забезпечують вибір нормативних режимів різання при обробці різних конструкційних матеріалів.
Коротка технічна характеристика верстата моделі 2Р135Ф2.
Найбільший діаметр свердління отвору по сталі 30мм
Найбільший діаметр нарізуваного різьблення М24
Найбільша ширина фрезерування ..60мм
Число частот обертання шпинделя12
Межі частот обертання шпинделя315-1400обхв
Число подач по осі X18
Межі подач10-500ммхв
Розміри робочої поверхні столу400 х 710мм
Пристрій ЧПУ типу 2П32 призначено для управління процесом позиціонування і прямокутної обробки (паралельною координатним осям). Програмоносій - восьмидорожечная перфострічка спосіб завдання переміщення в абсолютних значеннях координат. цифрова індикація передбачено введення 15 коректорів на довжину інструменту. Система числового програмного управління замкнута в якості датчиків зворотного зв'язку використовується сельсин БС 15 5А.
Точність позиціонування столу і санчат 005мм дискретність завдання переміщень і цифрової індикації 001мм. Число керованих координат 3 з них одночасно 2. Можливо програмування постійних циклів свердління розточування зенкування і нарізування різьблення.
2.1 Підготовка верстата до роботи
Верстати на заводи-замовники поступають запакованими в дерев'яні ящики; частіше всього один верстат навіть якщо він не розібраний на декілька частин займає декілька ящиків. У окремій упаковці знаходяться електричні шафи гідростанція оснащення інструмент запчастини і пристосування для налаштування інструментів. На кожному ящику проставлені номер а через дріб — загальне число ящиків упаковки. У зовнішньому конверті на кожному ящику і усередині ящика є пакувальний лист в якому перераховані усі окремі вузли пристрої приладдя документація які знаходяться в цьому ящику.
Розпаковування верстата слід розпочинати з ящика № 1 в якому знаходиться супровідна документація для того щоб не виконати до ознайомлення з правилами розпаковування і транспортування верстата ніяких неправильних дій. Недотримання вказівок по транспортуванню верстата неуважне або зневажливе відношення до них можуть привести до пошкодїення верстата або до втрати точності. Піднімати верстати дозволяється тросами і канатами (не ланцюгами) в місцях зіткнення тросів з частинами верстата слід прокласти спеціальні захисні валики. Кут між тросами не повинен перевищувати 30°. Розпаковувати УЧПУ в зимовий час слід через добу після того як вони поступили в приміщення з кімнатною температурою.
Важкі верстати встановлюють на спеціальні фундаменти а легші — безпосередньо на бетонному підлогу цеху. Фундамент розподіляє вагу верстата через нижню площ>^ на грунт. Маючи велику масу фундамент гасить вібрацію і будучи жорстко сполучений із станиною увели-чивает загальну жорсткість системи. Неправильна конструкція або невірне виготовлення фундаменту призводить до виникнення вібрацій або до зміщення верстата на фундаменті і зрештою до втрати геометричної точності.
На бетонний фундамент верстат може бути встановлений не раніше чим через 7 діб після закінчення укладання бетону а пуск верстата дозволяється на 22-й день. Міцність бетону в готовому фундаменті грубо може бути оцінена по звуку при ударах по ньому молотком.
Віброізоляцію верстатів легкої і середньої категорії з достатньою жорсткою станиною можна забезпечити установкою їх на пружних "опорах наприклад віброопорах або віброізоляторах (профільних гумових килимках) безпосередньо на бетонній підлозі цеху
Роботи по з'єднанню окремих частин верстата специфічні для кожної моделі і їх треба виконувати в строгій відповідності з інструкцією заводу-виготівника. Спочатку сполучають механічні вузли потім пристиковують вузли пневматики і гідравліки стикують електричні шафи і елект-ронні пристрої. Після цього роблять заземлення верстата і електричне підключення його до трифазної чотирипровідної мережі змінного струму напругою 380220 В (з коливаннями + 10 — 15%) частотою 50 ± 1 Гц. Опір контура не повинен перевищувати 4 Ом. Живлення УЧПУ в цілях підвищення завадозахищеності може бути здійснене від окремого мотор-генератора або силового трансформатора.
Після установки і підключення слідує уважно оглянути усі доступні місця. Необхідно переконатися у відсутності ушкоджень ізоляції і коротких замикань перевірити чистоту місткостей для олії надійність з'єднання трубопроводів. Якщо в якомусь з резервуарів збереглася заводська олія то краще всього провести аналіз який повинен встановити марку олії підтвердити відсутність в нім домішок і вологи. Усі індивідуальні точки змазування необхідно заповнити олією відповідно до карти і схеми змазування. Не слід поспішати з пуском верстата якщо він нещодавно переставлений в закрите приміщення оскільки необхідно дати час для просушування ізоляції проводів і обмоток двигунів. Мінімальний термін такої витримки різний залежно від вологості повітря і пори року : влітку в суху погоду — до діб взимку в сиру погоду — до трьох діб.
2.2Установка і наладка пристосування різального інструменту
Пристосування трикулачковий патрон оснащений пневматичним механізованим приводом базується на спеціальній плиті.
Наладка пристосування полягає в переустановленні кулачків на діаметр по якому закріплюється фланець.
Різальний інструмент базується в шпинделі за допомогою конусів Морзе. Шпиндель верстата виконаний з конусом Морзе №4. Якщо у інструменту хвостовик виконаний з конусом Морзе менше ніж в шпинделі застосовують різні перехідні втулки. В даному випадку вживані інструменти мають конус Морзе №2 отже перехідні втулки застосовую Морзе №2 на Морзе №4.
2.3Введення управляючої програми і її редагування
Введення управляючої програми виконує налагоджувальник після перевірки правильності функціонування УЧПУ шляхом прогону тест-програми записаної на перфострічці. Потім у ФСУ встановлюється перфострічка з програмою обробки заданої деталі на цій операції. Програма прив'язується до оброблюваної деталі.
Швидше і точніше визначити нуль програми можна використовуя координатні переміщення верстата і спеціальні вимірювальні пристосування.
Налагоджувальники для швидкої і точної прив'язки координатної системи програми до відлікової системи верстата в ручному режимі обробляють в розмір найближчі з боку інструментів поверхні заготівлі і в цьому положенні скидають на нуль свідчення цифрової індикації.
Дуже відповідальним етапом роботи налагоджувальника є відладка нової управляючої програми в ході якої перевіряють оптимальність її по параметрах продуктивності якості обробки відсутності вібрацій стійкості інструментів прийнятного сходу стружки. За результатами пробної обробки виконують коригування (редагування) управляючої програми.
Оцінивши хід виконання і результати обробки налагожувальник дає укладення про можливе коригування управляючої програми. Може виникнути необхідність змінити ряд елементів технологічного процесу: порядок виконання переходів; базування і закріплення заготівлі види різальних інструментів режими різання та ін. Зазвичай налагоджувальник передає свої рекомендації програмістові який здійснює корегування управляючої програми. Виготовляють нові програмоносіїв і повторно перевіряють програму.
2.4 Опис кінематики основних і допоміжних рухів
Кінематична схема верстата складається з наступних незалежних кінематичних ланцюгів: приводу головного руху (обертання шпинделів револьверної голівки); приводу подач хрестового столу; приводу супорта з револьверною голівкою; повороту револьверної голівки; випресовки інструменту з шпинделів.
Ланцюг головного руху: двухшвидкосний асінхронний електродвигун М1 (N=445 кВт; п =1470990 обхв) — зубчаста передача 2941—вал —вал II (через передачі 2448 та 3636 при включених муфтах Мх и М2 або через передачу 1456 при включеній муфті М3)—вал III через передачі 1456 и 4824 при включених муфтах М4 и М5)—вал V (через конічну зубчасту передачу 2121—на один з шпинделей револьверної головки через передачі 3542; 3149; 4947; 4735).
Ланцюг приводу подач хрестового столу має два редуктори один з якихздійснює рух столу по санчатах (вісь х) а другий - рух салазок по станині (вісь у)Кінематичний ланцюг приводу салазок забезпечиває їх швидке середнє і
повільне переміщення. Швидке переміщення (із швидкістю 7000 ммхв) : електродвигун М4 (N=06 кВт; п=1Ш обхв) -передачі 1640; 3422; 2252; 5234- кульковий гвинт.
Переміщення з середньою швидкістю (200 ммхв): електродвигун М4— передачі 1664; 2555; 2555; 3842; 2252; 5234—кульковий гвинт.
Повільне переміщення (зі швидкістю 50 ммхв): електродвигун М4—передачі 1664; 2555; 2555; 1664; 2252;5234—кульковий гвинт. На шариковому ходовому гвинті змонтован датчик зворотнього зв’язку.
Переміщення столу по салакам відбувається від електродвигуна М5 (N=06кВт; n=1380 обхв); кінематичний ланцюг приводу цього переміщення аналогічний кінематичному ланцюгу приводу переміщення салазок.
Ланцюг приводу супорта з револьверною головкою: електродвиггун М2 постійнного току (N=13 кВт; п = 50 2600 обхв)—передача 1386 (або передача 3737—черв'ячна передача 425—ходовий гвинт оснащений тормозною муфтою та датчиком зворотного зв'язку Б3.
Ланцюг приводу поворота револьверної головки: електродвигун МЗ (N=0709 кВт; п=1400 2700 обхв)— передача 2357—черв'ячна передача 128 — передача 1658— корпус револьверної головки.
Випресовка інструментів з шпинделів: електродвигун МЗ—передача 1852 (при включеній муфті)— черв'ячна передача 128—передача 2121—ексцентрик змонтований в пазу осі поворота револьверної головки та випресовующий інструмент.
Змазування супорта револьверної голівки здійснюється примусово за наступною схемою: електродвигун МЗ - передачі 1852; 5275 - ексцентрик ЭЗ що приводить в дію плунжерный насос.
3 Технічне обслуговування
3.1 Структура ремонтного циклу і його обгрунтування
Ремонтом називають роботи по відновленню справності устаткування. Прийнята нині система передбачає два основні види планового ремонту (ПР) механічною і електричною частин верстатів з ЧПУ (двовидова структура) : поточний і капітальний а також неплановий ремонт (НР) здійснюваний по потребі.
Поточний ремонт (ТР) — це плановий ремонт що виконується з метою гарантованого забезпечення працездатності устаткування до наступного ремонту і що складається із заміни або відновлення деталей з необхідним для цього об'ємом розбірних складальних і регулювальних робіт. Поточний ремонт проводять після напрацювання верстатом нормативного числа годинника оперативного часу.
Капітальний ремонт (КР) — це плановий ремонт що виконується з метою відновлення справності і гарантованого забезпечення працездатності до наступного капітального ремонту полягає у відновленні координації вузлів і первинних траєкторій їх взаємного переміщення при одночасному відновленні витраченого ресурсу устаткування.
До комплексу робіт по відновленню працездатності устаткування відносять один з видів непланового ремонту — аварійний ремонт (АР) викликаний дефектами конструкції виготовлення або ремонту верстатів порушенням правил їх технічної експлуатації.
Усі роботи по плановому ремонту треба виконувати аналогічно технічному обслуговуванню в певній послідовності утворюючи ремонтні цикли що повторюються. Ремонтний цикл характеризується тривалістю і структурою і завершується капітальним ремонтом.
Ремонтний цикл – час експлуатації верстату між двома капітальними ремонтами. Розраховується за формулою:
Т.у.ф. – 16800 . 1 .1.5 . 1 . 1 . 1 =25200 час.
Структура ремонтного циклу – перелік робіт виконаних за час ремонтного циклу. Призначається структура відповідно СТОРО в залежності від виду обладнання його маси і точності. Для даного верстату це:
КР – ТР –ТР –ТР- ТР – ТР - ТР –ТР –ТР- ТР – ТР - КР
В циклі число поточних ремонтів – 8.
В міжремонтному циклі число оглядів – 2.
Визначають час міжремонтного періоду:
Т м.о.=Тм.р. п + 1 =252008 + 1 =2844 час.
Визначено час між оглядового періоду:
Т м.о. = Т м.р.п + 1 = 2844 2 + 1 =948 час.
Отже для даного верстату через 948 год його експлуатації необхідно виконати плановий огляд за програмою СТОРО.
Тривалість ремонтного циклу (Тц.р) вертикально-сверлильного верстата з ЧПУ моделі 2Р135Ф2 визначаємо по формулі:
ТцР= 16800×Км× Кт ×Ки× Кнс×Кв
Км - обробляємий матеріал
Км - 075 Кх - клас точності Кт = 1
Ки - застосовнаний інструмент Ки = 1
Кнс - маса верстата Кнс = 1
Кв - порядковий номер плануємого ремонтного циклу Кв = 1.
Тцр- 16800×10×1×1×1×1= 16800годин.
Тцр- 168003550=4 роки
3.2 Основні види робіт по ТО верстата
До технічного обслуговування відносять роботи по підтримці працездатності верстатів і машин при зберіганні транспортуванні підготовці до використання і використанні. Технічне обслуговування включає також нагляд за правильним устаткуванням приміщення в якому верстат експлуатуватимуть. Разом з плановими обов'язковими роботами технічне обслуговування включає також роботи що виконуються при виникненні випадкових відмов.
Різні види робіт по технічному обслуговуванню механічної електричної і електронної частин верстата виконують слюсарі-ремонтники електрики електронщики оператори мастильники.
Функції мастильника може виконувати слюсар комплексної бригади. При щозмінному профілактичному огляді (Ов) на початку зміни оператор перевіряє зовнішнім оглядом відсутність ушкоджень що перешкоджають пуску верстата і правильності функціонування усіх систем. Черговий слюсар упевняється у відсутності вібрацій шумів нагріву підшипників перевіряє тиск в системах відсутність витоків олії справність обгороджувань. Черговий електрик перевіряє
температуру підшипників і обмоток електродвигунів справність пускової апаратури і заземлення. Впродовж зміни чергові слюсар електрик і електронщик
виконують щозмінні огляди по своїх спеціальних графіках без зупинки устаткування. В процесі щозмінних оглядів проводять заміну найбільш быстроизнашивающихся деталей і елементів верстатів і УЧПУ і при необхідності —профілактичне регулювання.
Плановий огляд (О) виконують відповідно до графіку з метою перевірки
стану вузлів і облаштувань верстата отримання і накопичення інформації про знос деталей необхідною для підготовки майбутніх ремонтів. Плановий огляд здійснюють через певне число годин роботи верстата як правило без розбирання (З вузлів. Перевіряють міцність і щільність нерухомих з'єднань стан тих що направляють натягнення пружин справність обмежувачів перемикачів упорів
обгороджувань; стан мастильної системи і гідравліки. Виявляють зношені деталі що вимагають заміни при найближчому плановому ремонті.
Через кожні 500годин роботи перевіряють значення живлячої напруги
оглядають заземлення потім заміряють мікроомметром М-246 і мостом опорів
М-316 перехідний опір кожного із стиків частин заземлення і опір шини заземлення від УЧПУ до контура заземлення (допускається не більше 01 Ом).
У керівництві по обслуговуванню верстатів з ЧПУ приведені схем] змазування з наочною вказівкою місць змазування вживаних мастильний матеріалів способів і періодичності їх внесення а також карта змазування в якії перераховані місця змазування згруповані по однаковій періодичності з вказівкок сортів мастильних матеріалів.
Профілактичне регулювання механізмів заміну бьістроизнашивающихся деталей і повторне підтягування кріпильних з'єднань виконують для підтримка первинної продуктивності точності і безпеки умов роботи на верстаті ще погіршуються по мірі зношування і деформації окремих деталей і елементів а також для попередження прогресуючого зношування запобігання поломкам деталей і ушкоджень з ними зв'язаних.
3.3 Випробування верстата
Первинний пуск верстата вимагає підвищеної уваги. За допомогою спеціальних ключів необхідно перевірити легкість ручного переміщення робочих органів. Встановити усі перемикачі управління на пультах в початкове положення: усі кнопки не натиснуті тумблери в середньому положенні руків'я регулювання значення подачі повернена в крайнє ліве положення в пам'яті пристрою ЧПУ немає інформації про корекцію інструментів. Перевірити положення упорів аварійного останову робочих органів в кінцевому положенні. На клемних наборах в шафі управління відключити дроти живлення електродвигунів. Включити ввідний автомат і усі захисні автомати в шафі управління. Перевірити дію блокуючих і сигналізуючих облаштувань шафи управління. За допомогою кнопок і перемикачів пультів управління верстата і пристрою ЧПУ перевірити чіткість спрацьовування магнітних пускачів і реле. Відновити підключення до клемних наборів раніше від'єднаних дротів.
Дефекти в роботі механізмів і пристроїв проявляються у вигляді шуму вібрації стука мимовільного перемикання або виключення зайвого нагріву підшипників зубчастих передач електродвигунів і електроапаратури нерівномірностіобертання і переміщення хитавиці. Великі дефекти усувають ті що налагоджуютьзаводу-виготівника. Якщо недоліки можуть бути ліквідовані в результатірегулювальних робіт то ці роботи може виконувати персонал заводу-споживача.
Перевірка геометричної точності. До проведення наступних етапів випробування верстат слід вивірити по рівню відносно горизонтальної або іншій заданій площині. Відхилення положення робочих органів при русі повинне знаходитися в межах 004 ммм для верстатів класів точності Н і П і 002 ммм для щ верстатів класів точності В А і С. Потім необхідно приступити до перевірки верстата при роботі на неодруженому ходу. Під час цього етапу перевіряють відповідно до свідоцтва про приймання геометричну точність і жорсткість
верстата відпрацьовують команди за програмою перевіряють відповідність відпрацьовуваних швидкостей шпинделя і подач запрограмованим і відповідність довжини шляху розгону і гальмування паспортним даним верстата.
Перевірка надійності. Безвідмовність верстата перевіряють при роботі його в автоматичному режимі на неодруженому ходу по спеціальній тест-программі яка
передбачає багатократні переміщення робочих органів з різними подачами в усьому діапазоні довжин перемикання усіх частот обертання шпинделя включення і відміну коректорів інструментів включення і виключення допоміжних команд повороти столів зміну інструментів і т. д. Тест-програма складена так щоб при випробуванні в роботі взяли участь абсолютно усі механізми і облаштування верстата пройшли перевірку усі системи УЧПУ. Досвід приймання верстатів з ЧПУ показує що час роботи по тест-программе повинен складати не менше 16 ч безперервної роботи. Про надійність судять по відсутності збоїв і відмов пол стабільності повернення робочих органів в початкове положення.
Перевірка верстата в роботі. Перевіряють у оброблених зразків точність розмірів правильність взаємного розташування і геометричної форми поверхонь.
При позитивних результатах випробувань верстат передають в експлуатацію по акту в складанні якого беруть участь представники відділів головного механіка і технічного контролю а також цеху в якому верстат змонтований.
Приблизно через 200годин роботи слідує верстат оглянути промити резервуари і індивідуальні мастильні точки і заповнити їх свіжим мастильним матеріалом. З цієї миті верстат переводять на режим нормальної експлуатації. На нього складають план-графік оглядів промивань перевірок точності і ремонтів відповідно до встановленої для верстатів з ЧПУ периодичночностью.
3.4 Вибір механізмів і оснащення для ТО і ремонту верстата
Для підвищення продуктивності якості виконуваних робіт полегшенняробіт по ТО і ремонту устаткування застосовують різне устаткування оснащення.При виконанні робіт по технічному обслуговуванню устаткування
- набори оправлянь оснащення для перевірки верстатів на геометричну точність;
- набір слюсарного інструменту;
- вимірювальний інструмент - штангенциркуль індикатори мікрометри прилади електровимірювань;
-пересувні верстаки з лещатами і набором пристосувань і іншого оснащення; о - - механізований інструмент - електродрилі пневмоинструмент;
- щозаправні станції для поповнення і заміни мастильних матеріалів;
- збиральні машини технічні пилососи для підтримки чистоти;При виконанні ремонтних робіт використовують:
- устаткування для забарвлення відремонтованого устаткування; - гальванічне устаткування - при необхідності;
- мийні ванни машини - для миття деталей верстатів;
- зварювальне устаткування - для наплавлення поверхонь проведення зварювальних робіт;
- підйомно-транспортні механізми необхідні для демонтажу верстата його розбирання і зборки;
-верстатне устаткування при ремонті базових деталей верстатів при виготовленні запасних деталей.
3.5 Організація робочого місця слюсаря по ТО і ремонту верстата.
Продуктивна експлуатація верстатів з ЧПУ можлива при чітко організованому інструментальному і ремонтному обслуговуванні верстата оперативному забезпеченні верстатів технічною документацією раціональною організацією робочих місць.
Робоче місце слюсаря ремонтника - зона в якій розташований верстав допоміжне устаткування використовуване при виконанні технічного обслуговування і ремонтів. Розрізняють постійне робоче місце (у ремонтній баз або на обслуговуваній ділянці) і тимчасове (біля обслуговуваного верстата).
На робоче місце має бути достатнє загальне і місцеве освітлення. Для короткочасного відпочинку або виконання деяких робіт має бути табурет або спеціальний стілець з підйомним сидінням. Мають бути встановлені захисні пристрої передбачені правилами охорони праці і техніки безпеки. У приміщенні повинні підтримуватися нормальна температура повітря. Робоче місце має бути чистим не засмічено і повинне забезпечити безпечну і продуктивну роботу слюсаря.
Робоче місце повинне мати достатні розміри для зручного розміщення устаткування і оснащення. На нім мають бути:
ящик для непридатних деталей;
дерев'яні грати у верстака;
ванна для промивання деталей;
підйомно - транспортний ручний візок;
слюсарний верстак з лещатами;
настільний свердлувальний верстат на підставці;
шафи для зберігання запасних деталей пристосування і інструментів. Ефективність праці робочих верстатників підвищується при поєднанні
професій і багатоверстатному обслуговуванні. Виконання одним робітником функцій і робіт що відносяться до різних професій - одно із засобів повнішого використання робочого часу ущільнення робочого дня. Для операторів верстатів з ЧПУ розширення трудових функ-ций йде по напрямах обслуговування верстатів різних моделей і груп а також виконання верстатниками функцій тих що налагоджують.
На робочому місці розмішують прймальні столики з інструментальними ящиками стелажі з видвижнигми платформами для пристосувань стелажі-підставки і грати під ноги.
У ящиках приймального столу фрезерувальника зберігають вимірювальний і слюсарно-монтажний інструмент засоби догляду за верстатом а також видану на робоче місце технічну документацію. З вимірювальних інструментів в обов'язковий комплект входять штангенциркуль штангенглубиномер металева вимірювальна лінійка набір щупов прямокутний повірочний косинець.
3.6 Техніка безпеки при наладці і ТО верстата.
Процес налаштування верстата вимагає від того що налагоджує підвищеної уваги суворого дотримання інструкцій по налаштуванню верстата правил експлуатації і техніки безпеки. Загальними для усіх верстатів з ЧПУ являються наступні положення.
Перед натисненням кнопки «Пуск» упевнитися чи в потрібному положенні знаходиться перемикач режимів роботи пристрою ЧПУ.
Упевнитися що путні куркульки попереджувальних остановов і параметричні обмежувачі ходу по кожній з координат встановлені в положеннях що забезпечують безаварійну роботу.
Перевірити справність і правильність спрацьовування блокувальних пристроїв (кінцевих вимикачів запобіжних муфт).
При перевірці нової програми вести роботу в напівавтоматичному режиміперед відробітком чергового кадру осмислити майбутні дії верстата і перевіритиможливість безаварійного їх здійснення. Звернути першочергову увагу на напряммайбутнього переміщення потім на його значення і швидкість.
При виконанні автоматичного циклу стежити щоб захисні кожгки обгороджування були закриті. Спостереження виконувати через прозорі екрани.
У разі непередбачених переміщень робочих органів натиснути кнопку «Стоп» у разі виникнення аварійної ситуації що вимагає зупинки верстата натиснути аварійну кнопку «Загальний стоп».
При спільному налаштуванні верстата двома особами перемикання і включення органів управління повинен робити тільки один з учасників попереджаючи іншого про виконувані дії.
При перевірці дії і взаємодії вузлів не знаходитися в зоні переміщень робочих органів.
Усі види ремонтних робіт проводити при відключеному електроживленні. Вивісити плакат «Не включати. Працюють люди» або «Не включати — ремонт». Переконатися що в гідравлічних магістралях відсутній тиск олії.
При роботі за програмою уважно стежити за станом різальних ідопоміжних інструментів.
При роботі на верстатах з ЧПУ необхідно виконувати вимоги по техніцібезпеки і виробничої санітарії ГОСТ 12.2.009-80 і ТОСТ 12.2.061-81.
Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора Ленинград. 1984г
В.Г. Сорокин. Марочник сталей. М. Машиностроение. 198
Обработка материалов резанием. Справочник под ред. Монахова. М. 1974г
Обработка материалов резанием.
Справочник технолога под ред. Панова A.A. М. 1988г.
Нормативы режимов резания при обработке на станках с ЧПУ. Днепропетровск 1985г.
Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т. Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К.Мещерякова. М.: Машиностроение. 1985. Т1.656с; Т2. 496с.
Режимы резания металлов. Справочник.Под редакцией Ю.В. Барановского. М. 1972г.
Горбацевич А.Ф. и др. Курсовое проектирование по технологии машиностроения. Минск 1983г.
Общемашиностроительные нормативы времени и режимов резания на работы выполняемые на станках с ЧПУ. М. 1980г.
Ю.Кузнецов Ю.И. и др. Конструирование станочных приспособлений для
станков с ЧПУ. М. 1988г.
.Кузнецов Ю.И. и др. Справочник. Оснастка для станков с ЧПУ. М.1990г
Дерябин А.Л. Программирование технологических процессов для станков с
Марголит Р.Б.Эксплуатация и наладка станков с программным управлением и промышленных роботов: Учебное пособие для машиностроительных техникумов. - М.: Машиностроение 1991г. 272стр.: ил.
Завдання на курсовий проект
1. Опис конструкції заданої деталі
Опис призначення і конструкції деталі
Аналіз технологічності
Вибір типу виробництва
Розробка маршрутної технології
Розробка операційної технології
Розрахунок режимів різання
Розробка циклограми і розрахунок опорних точок
6. Розрахунок норми часу на операцію
Опис верстата і системи ЧПУ
Підготовка верстата до роботи
Установка і наладка пристрою різального інструменту
Ведення програми що управляє і редагування
Опис кінематики робочих і допоміжних рухів
3. Технічне обслуговування верстата
Структура ремонтного циклу і його обгрунтування
Основні види робіт по ТЕ верстата
Випробування верстата
Вибір механізмів оснащення по ТЕ і ремонту верстата
Організація робочого місця слюсаря з ТЕ і ремонту верстата
Техніка безпеки при налагодженні і ТЕ верстата
up Наверх