Наладка и эксплуатация сверлильного станка с ЧПУ 2Р135Ф2
- Добавлен: 26.04.2026
- Размер: 190 KB
- Закачек: 0
Подписаться на ежедневные обновления каталога:
Описание
Наладка и эксплуатация сверлильного станка с ЧПУ 2Р135Ф2
Состав проекта
|
|
|
|
|
|
|
|
Материал представляет собой zip архив с файлами, которые открываются в программах:
- Microsoft Word
- Компас или КОМПАС-3D Viewer
Дополнительная информация
Контент чертежей
текст.DOC
1. Опис конструкції деталі
1.1 Опис призначення і конструкції деталі
Деталь має наскрізний центральний отвір та декілька отворів поза
Габаритні розміри : а=370 в=380; L=20мм.
З найбільш високою точністю оброблюється поверхня М20х2-8Н
Найбільш високою якістю характеризується поверхня М20х2-8Н
оброблювана за параметром Ra=32мкм.
Виконую ескіз деталі з позначенням оброблюваних поверхонь.
Характеристику кожної оброблюваної поверхні по точності шорсткості
і сполучає мості у вузлі заносимо в таблицю.
Позначення Розмір поле Допуск Шорсткість Призначення
поверхні допуску Т(мм) Ra (мкм) поверхні деталі
Фаска 1357 10х45 036 12.5 Обмежує розмір
Зовнішня L 370 ± IT142 14 125 Обмежує розмір
Зовнішня L 380 ± IT142 14 125 Обмежує розмір
Поверхня 910 L20 ± IT142 052 125 Обмежує розмір
Різьбовий М20х2-8Н - 32 Для покращення
отвір 11 умов складання
Фаска 12 1х45° - 12.5 Для покращення
Отвір 13 102Н9 0.08 63 Для покращення
Радіус 1415 R4 - 125 Для покращення
Поверхня 1617L28 ± IT142 052 125 Для покращення
1.2 Аналіз технічних вимог
Аналізу піддаються усі технічні вимоги викладенні текстом над
основним написом креслення а також вимоги проставлені умовним
графічними зображеннями.
Зміст технічних вимог Аналіз технічних вимог
Н14 h14 ± IT142 Накладається з метою не затемнення
Відхилення осі паралельності З метою покращення умов збірки кращого
отвору відносно фрезерованих пазівсполучення
Гострі кромки притупити З метою покращення умов збірки техніки
1.3 Аналіз технологічності конструкції.
Провожу аналіз технологічності деталі з метою з’ясувати що в ній
технологічно а що ні які утруднення можуть виникнути при її
Вивчивши креслення деталі технологічні вимоги на її виготовлення
параметри точності і шорсткості властивості матеріалу встановлюю
- на кресленні нанесені усі необхідні для виготовлення деталі
параметрами шорсткості і точності безпосередній вимір
можливий звичайними засобами виміру;
- виключення механічної обробки будь-яких поверхонь деталі
- застосування точного способу отримання заготовки не можливо;
- конструкція деталі допускає можливість
застосування економічного
способа отримання заготовки;
- конструкцію деталі не можна спростити змінити матеріал
деталі що виготовляється не доцільно;
- деталь не має поверхонь незручних для обробки;
- деталь дозволяє застосувати високопродуктивні методи обробки:
точіння поверхонь на верстатах на верстатах з ЧПУ:
- деталь дозволяє застосувати прогресивні режими різання;
- необхідна точність розмірів точність геометричних форми і
взаємного розташування поверхонь не викликають технологічних
труднощів і можуть бути забезпечені на верстатах нормальної
). Визначаю коефіцієнт уніфікації конструктивних елементів:
Де Qe.: - кількість елементів деталі;
Qy.e. - кількість уніфікованих елементів деталі;
Ку.е= 2122=09508(технологічно)
). Коефіцієнт використання матеріалу заготовки:
Ки.м.= Мд.мз = 2353779=06206 (технологічно)
Де: Мд. - маса деталі Мд.= 235 кг
Мз. - маса заготовки М з.= 3779 кг
). Коефіцієнт точності обробки:
[pic]Кт.о.= 1-(1 Аср.)
Де: Аср – середній квалітет точності:
Аср.=(1n1+2n2+3n3+ +17n17)(n1+n2+n3+ +n17)
Аср. =( 9x1+14x28)(1+28)=1382
[pic]Кт.о.= 1-(11382)=0.920.8 (технологічно)
). Коефіцієнт шорсткості обробки:
Де: Бср- середня шорсткість поверхонь деталі
Бср.= (08n1+1.6n2+3.2n3+6.3n4+12.5n5)(n1+n2+n3+n4+n5)
Бср = (3.2x8+6.3x1+12.5x20)(8+1+20)=1179
Кш.о = 1-(11179)=0910.8(технологічно)
Розраховані коефіцієнти і якісний аналіз дають основу вважати
деталь технологічною.
1.4 Матеріал деталі його склад і властивості
В якості матеріалу для заданої деталі прийнята якісна
конструкційна вуглецева сталь 35 ГОСТ 1050-88.
Хім. склад сталі 35 ГОСТ 1050-88
Кремній Марганець Нікель Сера Вуглець Фосфор Хром
(Si) (Mn) (Ni) (S) (C) (P) (Cr)
Механічні властивості сталі 35 ГОСТ 1050-88
тМпа врМпав % % аn Джсм²НВ (не більше)
Не меньш горячекатана отожжена
Де: т—межа плинності
вр- межа міцності при розтягуванні
в – відносне подовження після розриву
– відносне звуження після розриву
Фізичні властивості сталі 35 ГОСТ 1050-88
ТемпературМодуль Модуль пружності ЩільністКоефіцієнт Питома
а нормальної при зрушенні ь кгм³ лінійного теплоємніст
випробуванпружності Екрученням G МПа розширення ь (С
ня ГПа (а 10-6 Дж(кгхС
-100 2х10 78х10 7810 11649 0469
Технологічні властивості сталі 35 ГОСТ 1050-88
Оброблюваність різанням – задовільна
Зварюваність – задовільна
Обробка тиском – висока
Корозійна стійкість – низька
Температура кування 1300 700С
2 Вибір типу виробництва
Прийнятий тип виробництва великою мірою впливає на прийнятний
технологічний процес механічної обробки на продуктивність і
собівартість обробки деталі.
Оскільки штучний час за операціями технологічного процесу
невідомий тип виробництва обираю укрупнено згідно з таблицею.
оскільки маса деталі 235 кг а річний випуск 4500– тип
виробництва серійний.
Для серійного виробництва партія випуску деталей :
Р=(Nxa)253=57: приймаю Р=50 деталей
де: Nгод – годова програма (в шт.)
t – необходимий запас деталей на складе в днях для
средних деталей 4..10 дней
Фд. = 253 – число рабочих днів у році
Кількість партій: n=NP=450050= 90
За 1 рік запускатиметься 90 партія по 50 деталей.
Відповідно до ДСТУ2960-95 серійне виробництво характеризується
одночасним виготовленням обмеженою номенклатурою однорідної
продукції випуск якої періодично повторюється упродовж тривалого
Організаційно-технологічна характеристика серійного виробництва:
- форма організації виробничого процесу предметно-потокова;
- технологічне устаткування універсальне спеціалізоване та верстати з ЧПУ
- розміщення технологічного устаткування групове по ходу технологічного
- види технологічних процесів типові групові і одиничні;
- ступінь деталізації технологічних процесів маршрутний маршрутно-
операційний і операційний;
- пристосування – УНП СНП СРП УСП;
- кваліфікація робітників середня 3 5 розряд
- різальний і вимірювальний інструмент універсальний спеціалізований і
- нормування укрупнене і подетальне
- собівартість середня.
Характерною рисою серійного виробництва – це виготовлення
продукції серіями (партіями) які запускаються у виробництво
одночасно. Від величини партії залежить норма штучно -
калькуляційного часу на операцію а так само
цілий ряд техніко-економічних показників проекту.
Плани обробки поверхонь
Для розробки технологічного процесу важливим етапом являється
призначення планів обробки поверхонь з метою зясування в яких
послідовностях необхідно обробляти кожну поверхню і скільки
етапів необхідно для досягнення необхідної точності шорсткості
поверхонь і виконання технічних вимог.
- Різьбовій отвір М20х2
Свердління Ra=12.5 мкм
Різьбо-нарізання Ra=125 мкм
Розточування фаски Ra=12.5 мкм
- Отвір 102 Ra=63 мкм
Розточування Ra=63 мкм;
- Поверхня торця 20 ± Ra=63 мкм
Фрезерування Ra=63 мкм
Фрезерування Ra=12.5 мкм
- Поверхня торця 370 ± Ra=12?5 мкм
- Поверхня торця 380 ± Ra=125 мкм
Розробка технічного маршруту обробки деталі
Номер найменування і Найменування і модель
стислий зміст устаткування Технологічні бази
технологічної операції
1 Транспортування Електро-навантажувач
Перемістити заготовки Q=1.5т -
обробка отворів і пазівФрезерний з ЧПУ
та контуру детали 6Р13РФ3
0 Свердлильна з ЧПУ Свердлильний з ЧПУ
Обробка отворів 2Р135Ф2
5 Промивання Машина мийна -
0 Контроль Стіл ВТК -
6 Транспортування Електро-навантажувач -
Розробка УП обробки деталі на верстаті з ЧПУ
Згідно завдання на КП я розроблю питання наладки та
обслуговування свердлильного верстата з ЧПУ
Операція 010 – Свердлильна з ЧПУ
!. оброблювальна деталь – Плита
матеріал деталі – сталь 35 ГОСТ1050-88
характер заготовки – лист
характер обробки – свердління та нарізання різьби
обладнання – свердлильний верстат з ЧПУ моделі 2Р135Ф2
Розробка операційної технології :
Технологічний зміст операції:
) Встановити деталь закріпити розкріпити зняти і відкласти
) Центрувати за програмою 8 отворів витримуючи розмирі 1267
) Свердлити за програмою 8 отворів витримуючи розміри 1 4
) Нарізати різьбу за програмою 8 різьбових отвори витримуючи розміри
) Перевірити розміри 1..35 згідно норм контролю
)Укласти деталь в тару
Призначаю оснащення і інструмент для виконання операції:
Пристосування:Зажими для стола верстата.
Допоміжний інструмент: перехідні втулки з конусом Морзе
Прийнятий різальний інструмент:
Найменування Основні розміриГОСТ частини
інструменту інструменту
Свердло спіральне 25мм 10903-77 Р6М5 19265-77
зношене з підточкою
Свердло спіральне 20 10903-77 Р6М5 19265-77
Мітчик М20х2 24705-81 Р6М5 19265-77
Прийнятий вимірювальний інструмент
Найменування ГОСТ на інструмент Параметри які
вимірювального контролюються
Штангенциркуль ШЦ-1; 166-80 L=20
Калібр-пробка ПР та НЕ 14810-69 20
Калібр-пробка різьбова 24708-81 М20х2-8Н
Калібр для контролю Спеціальний
розташування отворів
Розрахунок режимів різання
Виконую розрахунок по переходам.
Перехід 2-центрування.
Глибина різання t = 2 мм
Стійкість T = 100 хв
Швидкість різання Vтабл. = 32 мхв.
Поправочні коефіцієнти:
К1=08 – враховуючи оброблювальний матеріал;
К2=095 – враховуючи матеріал інструменту та стійкість;
К3=1 – враховуючи умови праці;
Vрасч.= 32х08х095х1=2435 мхв.
n= (1000х2435)(314х4)=1000 обхв. приймаю по верстату
Vдейств.= (314х8х1000)1000=2512 мхв.
Sмин=012х1000=120 ммхв; приймаю по верстату Sмин=125 ммхв.
S действ =1251000=0125ммоб
Розрахунок довжини робочого ходу:
Lрез. = 2 мм – довжина різання
y = 0 – врізання та перебіг
Δ = 1мм – додаткова довжина
Машинний час tмаш= (Lр.х.х i)Sмаш = (3х8)125 = 019 хв.
Перехід 3-свердління отвору 19
Глибина різання t = 10 мм
Швидкість різання Vтабл. = 24 мхв.
Vрасч.= 24х08х095х1=1824 мхв.
n= (1000х1824)(314х19)=3057 обхв. приймаю по верстату
Vдейств.= (314х8х250)1000=149 мхв.
Sмин=03х250=75 ммхв; приймаю по верстату Sмин=80 ммхв. код
S действ =80250=032ммоб
Lрез. = 20 мм – довжина різання
y = 66 – врізання та перебіг
Δ = 2 мм – додаткова довжина
Машинний час tмаш= (Lр.х.х i)Sмаш = (286х8)80 = 286 хв.
Перехід 4 – нарізання різьби М20х2
Глибина різання t = 1 мм
Швидкість різання Vтабл. = 13 мхв.
Vрасч.= 13х08х095х1=988 мхв.
n= (1000х988)(314х20)=1573 обхв. приймаю по верстату
Sмин=2х125=250 ммхв; приймаю по верстату Sмин=250 ммхв. код
S действ =250125=208ммоб
Машинний час tмаш= (Lр.х.х i)Sмаш = (22х8)260 = 07 хв.
За потужністю режими не перевіряю т.я. оброблювані отвори для
цього верстата не великі за діаметром.
Сумарний машинний час:
Σtмаш= 019+286+07=375 хв
Закріплюю за позиціями револьверної головки ріжучі інструменти
Розробка циклограми і опорних точок.
Циклограма руху інструменту і координати опорних
точок показані на листі
:001 G82 T01 L01 M13 S11 F12 R0 Z400 X0 Y-10500 ПС
№8 Х7424 Y-7424 G52 ПС
:009 G81 T02 L02 M13 S07 F10 R0 Z2730 X0 Y-10500 ПС
№10 X-7424 Y-7424 ПС
№16 Х7424 Y-7424 G51 ПС
:017 G84 T03 L03 М13 S05 F15 R0 Z2200 X0 Y-10500 ПС
№18 X-7424 Y-7424 ПС
№24 Х7424 Y-7424 G54 ПС
Розрахунок норм часу на операцію
Операція 015 Свердлильна з ЧПУ
- Оброблювальна деталь - пліта
- сталь 35 ГОСТ 1050-88
- Характер обробки - свердління
- Устаткування - верстат моделі 2Р135Ф2
- Пристосування - самоцентруючий патрон з
- Маса заготовки – 377 кг
- Партія деталей - 4500 шт.
- Потужність ел. Двигуна верстата - 11кВт
- Спосіб введення УП – з перфострічки
- Сумарний машинний час - Σtмаш=375 хв
Визначаємо основний час на операцію по формулі
tо = Σtмаш.+tавт.доп (хв)
Де: tавт.доп - автоматичний допоміжний час
tо=005х(8+8+8)+ 375 =495
Визначаємо склад ручного допоміжного часу по формулі
tруч.доп=tуст.+tопер+tвим
Де: tуст=10 хв. – час на установку-знаття деталі
tопер=003+004=007 хв. – час зв’язаний з виконанням
- включити верстат 004 хв
- відкрити загороджувальний щиток закрити 003 хв.
tвим- час на контрольні виміри –перекривається основним і не
tруч.доп=10+007=107 хв
Визначаємо величину допоміжного корегувального
tв.к.=035х10=019 хв.
Знаходимо величину оперативного корегувального часу
tоп.к=495+035=53 хв.
Визначаємо час на обслуговування робочого місця
tобс=tоп.к.x(aобс100)
Визначаємо норму штучного часу на операцію
Знаходимо величини що становлять підготовчо-завершальний
- отримати наряд – 4 хв;
- ознайомлення з роботою – 3 хв;
- інструктаж майстра – 3 хв;
- встановити пристосування – 5 хв;
- встановити різальний інструмент – 15х3=45 хв;
- встановити вихідне положення – 13 хв;
- встановити програмо носій – 1 хв;
- обробити пробну деталь – 14 хв;
Визначаємо норму штучно-калькуляційного часу:
tш.к=583+(35850)=66 хв.
тексeseeee.DOC
1. Опис верстата і системи ЧПУ.
Верстат 2Р135Ф2 - свердлувальний з ЧПУ застосовується для
обробки складних деталей типу корпусів фланців кришок панелей і
інших деталей що вимагають застосування великого числа різних
різальних інструментів без попередньої розмітки і кондукторів. Окрім
свердління на верстаті можна виконувати розгортання нарізування
різьблення розточування і зенкерування а також легке фрезерування
деталей із сталі чавуну і кольорових металів в умовах
дрібносерійного і серійного виробництва. Клас точності верстата Н.
Він оснащений хрестовим столом двокоординатним позиційним
облаштуванням числового програмного управління і шестипозиційною
револьверною голівкою яка служить для зменшення часу зміни
Конструктивно верстат виконаний у вигляді вертикальної колони
і основи. У верхній частині колони розташовані привід редуктор
супорта і противага ззаду колони змонтований головний привід з
коробкою швидкостей. Попереду на тих що прямокутних що направляють
встановлені супорт з шестипозиційною револьверною голівкою; на
основі - хрестовий стіл з приводом подач.
Шпиндель отримує обертання від електродвигуна через коробку
швидкостей керованою електромагнітними муфтами що забезпечують
швидкість вихідного валу. Конічний редуктор передачі обертання на
шпиндель змонтований з супорті. Мастило коробки швидкостей
здійснюється від насоса встановленого біля електродвигуна і
приведеного в обертання через клиноременную передачу. Цим же насосом
забезпечується мастило конічного редуктора ланцюга приводу шпинделя.
Супорт револьверної голівки переміщається від електродвигуна
постійного струму через редуктор подач що має п'ять валів
змонтованих на шарикопідшипниках в окремому корпусі і ходовий
гвинт на якому переміщається супорт у вертикальному положенні.
Кінець ходового гвинта сполучений жорсткою муфтою з декадним
перетворювачем типу КП-3. швидке переміщення супорта і робоча
Верстат має великі діапазони чисел оборотів шпинделя і подач
які повністю забезпечують вибір нормативних режимів різання при
обробці різних конструкційних матеріалів.
Коротка технічна характеристика верстата моделі 2Р135Ф2.
Найбільший діаметр свердління отвору по сталі 30мм
Найбільший діаметр нарізуваного різьблення М24
Найбільша ширина фрезерування 60мм
Число інструментів 6
Число частот обертання шпинделя 12
Межі частот обертання шпинделя 315-1400обхв
Число подач по осі X 18
Межі подач 10-500ммхв
Розміри робочої поверхні столу 400 х 710мм
Пристрій ЧПУ типу 2П32 призначено для управління процесом
позиціонування і прямокутної обробки (паралельною координатним
осям). Програмоносій - восьмидорожечная перфострічка спосіб
завдання переміщення в абсолютних значеннях координат. цифрова
індикація передбачено введення 15 коректорів на довжину
інструменту. Система числового програмного управління замкнута в
якості датчиків зворотного зв'язку використовується сельсин БС 15
Точність позиціонування столу і санчат 005мм дискретність
завдання переміщень і цифрової індикації 001мм. Число керованих
координат 3 з них одночасно 2. Можливо програмування постійних
циклів свердління розточування зенкування і нарізування
2.1 Підготовка верстата до роботи
Верстати на заводи-замовники поступають запакованими в дерев'яні
ящики; частіше всього один верстат навіть якщо він не розібраний на
декілька частин займає декілька ящиків. У окремій упаковці
знаходяться електричні шафи гідростанція оснащення інструмент
запчастини і пристосування для налаштування інструментів. На кожному
ящику проставлені номер а через дріб — загальне число ящиків
упаковки. У зовнішньому конверті на кожному ящику і усередині ящика
є пакувальний лист в якому перераховані усі окремі вузли пристрої
приладдя документація які знаходяться в цьому ящику.
Розпаковування верстата слід розпочинати з ящика № 1 в якому
знаходиться супровідна документація для того щоб не виконати до
ознайомлення з правилами розпаковування і транспортування верстата
ніяких неправильних дій. Недотримання вказівок по транспортуванню
верстата неуважне або зневажливе відношення до них можуть привести
до пошкодїення верстата або до втрати точності. Піднімати верстати
дозволяється тросами і канатами (не ланцюгами) в місцях зіткнення
тросів з частинами верстата слід прокласти спеціальні захисні
валики. Кут між тросами не повинен перевищувати 30°. Розпаковувати
УЧПУ в зимовий час слід через добу після того як вони поступили в
приміщення з кімнатною температурою.
Важкі верстати встановлюють на спеціальні фундаменти а легші
— безпосередньо на бетонному підлогу цеху. Фундамент розподіляє вагу
верстата через нижню площ>^ на грунт. Маючи велику масу фундамент
гасить вібрацію і будучи жорстко сполучений із станиною увели-
чивает загальну жорсткість системи. Неправильна конструкція або
невірне виготовлення фундаменту призводить до виникнення вібрацій
або до зміщення верстата на фундаменті і зрештою до втрати
геометричної точності.
На бетонний фундамент верстат може бути встановлений не раніше
чим через 7 діб після закінчення укладання бетону а пуск верстата
дозволяється на 22-й день. Міцність бетону в готовому фундаменті
грубо може бути оцінена по звуку при ударах по ньому молотком.
Віброізоляцію верстатів легкої і середньої категорії з
достатньою жорсткою станиною можна забезпечити установкою їх на
пружних "опорах наприклад віброопорах або віброізоляторах
(профільних гумових килимках) безпосередньо на бетонній підлозі цеху
Роботи по з'єднанню окремих частин верстата специфічні для
кожної моделі і їх треба виконувати в строгій відповідності з
інструкцією заводу-виготівника. Спочатку сполучають механічні вузли
потім пристиковують вузли пневматики і гідравліки стикують
електричні шафи і елект-ронні пристрої. Після цього роблять
заземлення верстата і електричне підключення його до трифазної
чотирипровідної мережі змінного струму напругою 380220 В (з
коливаннями + 10 — 15%) частотою 50 ± 1 Гц. Опір контура не
повинен перевищувати 4 Ом. Живлення УЧПУ в цілях підвищення
завадозахищеності може бути здійснене від окремого мотор-генератора
або силового трансформатора.
Після установки і підключення слідує уважно оглянути усі
доступні місця. Необхідно переконатися у відсутності ушкоджень
ізоляції і коротких замикань перевірити чистоту місткостей для
олії надійність з'єднання трубопроводів. Якщо в якомусь з
резервуарів збереглася заводська олія то краще всього провести
аналіз який повинен встановити марку олії підтвердити відсутність
в нім домішок і вологи. Усі індивідуальні точки змазування необхідно
заповнити олією відповідно до карти і схеми змазування. Не слід
поспішати з пуском верстата якщо він нещодавно переставлений в
закрите приміщення оскільки необхідно дати час для просушування
ізоляції проводів і обмоток двигунів. Мінімальний термін такої
витримки різний залежно від вологості повітря і пори року : влітку в
суху погоду — до діб взимку в сиру погоду — до трьох діб.
2.2 Установка і наладка пристосування різального інструменту
Пристосування трикулачковий патрон оснащений пневматичним
механізованим приводом базується на спеціальній плиті.
Наладка пристосування полягає в переустановленні кулачків на
діаметр по якому закріплюється гальмівний шків.
Різальний інструмент базується в шпинделі за допомогою конусів
Морзе. Шпиндель верстата виконаний з конусом Морзе №4. Якщо у
інструменту хвостовик виконаний з конусом Морзе менше ніж в
шпинделі застосовують різні перехідні втулки. В даному випадку
вживані інструменти мають конус Морзе №2 отже перехідні втулки
застосовую Морзе №2 на Морзе №4.
2.3 Введення управляючої програми і її редагування
Введення управляючої програми виконує
налагоджувальник після перевірки правильності функціонування УЧПУ
шляхом прогону тест-програми записаної на перфострічці. Потім у
ФСУ встановлюється перфострічка з програмою обробки заданої деталі
на цій операції. Програма прив'язується до оброблюваної деталі.
Швидше і точніше визначити нуль програми можна використовуя
координатні переміщення верстата і спеціальні вимірювальні
Налагоджувальники для швидкої і точної прив'язки координатної
системи програми до відлікової системи верстата в ручному режимі
обробляють в розмір найближчі з боку інструментів поверхні заготівлі
і в цьому положенні скидають на нуль свідчення цифрової індикації.
Дуже відповідальним етапом роботи налагоджувальника є відладка
нової управляючої програми в ході якої перевіряють оптимальність її
по параметрах продуктивності якості обробки відсутності вібрацій
стійкості інструментів прийнятного сходу стружки. За результатами
пробної обробки виконують коригування (редагування) управляючої
Оцінивши хід виконання і результати обробки налагожувальник
дає укладення про можливе коригування управляючої програми. Може
виникнути необхідність змінити ряд елементів технологічного процесу:
порядок виконання переходів; базування і закріплення заготівлі види
різальних інструментів режими різання та ін. Зазвичай
налагоджувальник передає свої рекомендації програмістові який
здійснює корегування управляючої програми. Виготовляють нові
програмоносіїв і повторно перевіряють програму.
2.4 Опис кінематики основних і допоміжних рухів
Кінематична схема верстата складається з наступних незалежних
кінематичних ланцюгів: приводу головного руху (обертання шпинделів
револьверної голівки); приводу подач хрестового столу; приводу
супорта з револьверною голівкою; повороту револьверної голівки;
випресовки інструменту з шпинделів.
Ланцюг головного руху: двухшвидкосний асінхронний
електродвигун М1 (N=445 кВт; п =1470990 обхв) — зубчаста
передача 2941—вал —вал II (через передачі 2448 та 3636
при включених муфтах Мх и М2 або через передачу 1456 при
включеній муфті М3)—вал III через передачі 1456 и 4824 при
включених муфтах М4 и М5)—вал V (через конічну зубчасту передачу
21—на один з шпинделей револьверної головки через передачі
Ланцюг приводу подач хрестового столу має два редуктори один
здійснює рух столу по санчатах (вісь х) а другий - рух салазок по
Кінематичний ланцюг приводу салазок забезпечиває їх швидке
повільне переміщення. Швидке переміщення (із швидкістю 7000 ммхв)
: електродвигун М4 (N=06 кВт; п=1Ш обхв) -передачі 1640; 3422;
52; 5234- кульковий гвинт.
Переміщення з середньою швидкістю (200 ммхв): електродвигун
М4— передачі 1664; 2555; 2555; 3842; 2252;
Повільне переміщення (зі швидкістю 50 ммхв): електродвигун
М4—передачі 1664; 2555; 2555; 1664; 2252;5234—кульковий гвинт.
На шариковому ходовому гвинті змонтован датчик зворотнього зв’язку.
Переміщення столу по салакам відбувається від електродвигуна
М5 (N=06кВт; n=1380 обхв); кінематичний ланцюг приводу цього
переміщення аналогічний кінематичному ланцюгу приводу переміщення
Ланцюг приводу супорта з револьверною головкою: електродвиггун
М2 постійнного току (N=13 кВт; п = 50 2600 обхв)—передача 1386
(або передача 3737—черв'ячна передача 425—ходовий гвинт оснащений
тормозною муфтою та датчиком зворотного зв'язку Б3.
Ланцюг приводу поворота револьверної головки: електродвигун МЗ
(N=0709 кВт; п=1400 2700 обхв)— передача 2357—черв'ячна
передача 128 — передача 1658— корпус револьверної головки.
Випресовка інструментів з шпинделів: електродвигун МЗ—передача
52 (при включеній муфті)— черв'ячна передача 128—передача
21—ексцентрик змонтований в пазу осі поворота револьверної
головки та випресовующий інструмент.
Змазування супорта револьверної голівки здійснюється примусово
за наступною схемою: електродвигун МЗ - передачі 1852; 5275 -
ексцентрик ЭЗ що приводить в дію плунжерный насос.
3 Технічне обслуговування
3.1 Структура ремонтного циклу і його обгрунтування
Ремонтом називають роботи по відновленню справності устаткування.
Прийнята нині система передбачає два основні види планового ремонту
(ПР) механічною і електричною частин верстатів з ЧПУ (двовидова
структура) : поточний і капітальний а також неплановий ремонт (НР)
здійснюваний по потребі.
Поточний ремонт (ТР) — це плановий ремонт що виконується з
метою гарантованого забезпечення працездатності устаткування до
наступного ремонту і що складається із заміни або відновлення
деталей з необхідним для цього об'ємом розбірних складальних і
регулювальних робіт. Поточний ремонт проводять після напрацювання
верстатом нормативного числа годинника оперативного часу.
Капітальний ремонт (КР) — це плановий ремонт що виконується з
метою відновлення справності і гарантованого забезпечення
працездатності до наступного капітального ремонту полягає у
відновленні координації вузлів і первинних траєкторій їх взаємного
переміщення при одночасному відновленні витраченого ресурсу
До комплексу робіт по відновленню працездатності устаткування
відносять один з видів непланового ремонту — аварійний ремонт (АР)
викликаний дефектами конструкції виготовлення або ремонту
верстатів порушенням правил їх технічної експлуатації.
Усі роботи по плановому ремонту треба виконувати аналогічно
технічному обслуговуванню в певній послідовності утворюючи ремонтні
цикли що повторюються. Ремонтний цикл характеризується тривалістю і
структурою і завершується капітальним ремонтом.
Тривалість ремонтного циклу (Тц.р) вертикально-сверлильного
верстата з ЧПУ моделі 2Р135Ф2 визначаємо по формулі:
ТцР= 16800×Км× Кт ×Ки× Кнс×Кв
Км - обробляємий матеріал
Км - 075 Кх - клас точності Кт = 1
Ки - застосовнаний інструмент Ки = 1
Кнс - маса верстата Кнс = 1
Кв - порядковий номер плануємого ремонтного циклу Кв = 1.
Тцр- 16800×075×1×1×1×1= 12600годин.
3.2 Основні види робіт по ТО верстата
До технічного обслуговування відносять роботи по підтримці
працездатності верстатів і машин при зберіганні транспортуванні
підготовці до використання і використанні. Технічне обслуговування
включає також нагляд за правильним устаткуванням приміщення в якому
верстат експлуатуватимуть. Разом з плановими обов'язковими роботами
технічне обслуговування включає також роботи що виконуються при
виникненні випадкових відмов.
Різні види робіт по технічному обслуговуванню механічної
електричної і електронної частин верстата виконують слюсарі-
ремонтники електрики електронщики оператори мастильники.
Функції мастильника може виконувати слюсар комплексної
бригади. При щозмінному профілактичному огляді (Ов) на початку зміни
оператор перевіряє зовнішнім оглядом відсутність ушкоджень що
перешкоджають пуску верстата і правильності функціонування усіх
систем. Черговий слюсар упевняється у відсутності вібрацій шумів
нагріву підшипників перевіряє тиск в системах відсутність витоків
олії справність обгороджувань. Черговий електрик перевіряє
температуру підшипників і обмоток електродвигунів
справність пускової апаратури і заземлення. Впродовж зміни чергові
слюсар електрик і електронщик
виконують щозмінні огляди по своїх спеціальних графіках без
зупинки устаткування. В процесі щозмінних оглядів проводять заміну
найбільш быстроизнашивающихся деталей і елементів верстатів і УЧПУ
і при необхідності —профілактичне регулювання.
Плановий огляд (О) виконують відповідно до графіку з метою
стану вузлів і облаштувань верстата отримання і накопичення
інформації про знос деталей необхідною для підготовки майбутніх
ремонтів. Плановий огляд здійснюють через певне число годин роботи
верстата як правило без розбирання (З вузлів. Перевіряють міцність
і щільність нерухомих з'єднань стан тих що направляють натягнення
пружин справність обмежувачів перемикачів упорів
обгороджувань; стан мастильної системи і гідравліки. Виявляють
зношені деталі що вимагають заміни при найближчому плановому
Через кожні 500годин роботи перевіряють значення живлячої
оглядають заземлення потім заміряють мікроомметром М-246 і мостом
М-316 перехідний опір кожного із стиків частин заземлення і опір
шини заземлення від УЧПУ до контура заземлення (допускається не
У керівництві по обслуговуванню верстатів з ЧПУ приведені
схем] змазування з наочною вказівкою місць змазування вживаних
мастильний матеріалів способів і періодичності їх внесення а також
карта змазування в якії перераховані місця змазування згруповані
по однаковій періодичності з вказівкок сортів мастильних матеріалів.
Профілактичне регулювання механізмів заміну
бьістроизнашивающихся деталей і повторне підтягування кріпильних
з'єднань виконують для підтримка первинної продуктивності точності
і безпеки умов роботи на верстаті ще погіршуються по мірі
зношування і деформації окремих деталей і елементів а також для
попередження прогресуючого зношування запобігання поломкам деталей
і ушкоджень з ними зв'язаних.
3.3 Випробування верстата
Первинний пуск верстата вимагає підвищеної уваги. За допомогою
спеціальних ключів необхідно перевірити легкість ручного переміщення
робочих органів. Встановити усі перемикачі управління на пультах в
початкове положення: усі кнопки не натиснуті тумблери в середньому
положенні руків'я регулювання значення подачі повернена в крайнє
ліве положення в пам'яті пристрою ЧПУ немає інформації про корекцію
інструментів. Перевірити положення упорів аварійного останову
робочих органів в кінцевому положенні. На клемних наборах в шафі
управління відключити дроти живлення електродвигунів. Включити
ввідний автомат і усі захисні автомати в шафі управління. Перевірити
дію блокуючих і сигналізуючих облаштувань шафи управління. За
допомогою кнопок і перемикачів пультів управління верстата і
пристрою ЧПУ перевірити чіткість спрацьовування магнітних пускачів
і реле. Відновити підключення до клемних наборів раніше
Дефекти в роботі механізмів і пристроїв проявляються у вигляді
шуму вібрації стука мимовільного перемикання або виключення
зайвого нагріву підшипників зубчастих передач електродвигунів
і електроапаратури нерівномірностіобертання і переміщення
хитавиці. Великі дефекти усувають ті що налагоджуютьзаводу-
виготівника. Якщо недоліки можуть бути ліквідовані в
результатірегулювальних робіт то ці роботи може виконувати персонал
Перевірка геометричної точності. До проведення
наступних етапів випробування верстат слід вивірити по рівню
відносно горизонтальної або іншій заданій площині. Відхилення
положення робочих органів при русі повинне знаходитися в межах 004
ммм для верстатів класів точності Н і П і 002 ммм для щ верстатів
класів точності В А і С. Потім необхідно приступити до перевірки
верстата при роботі на неодруженому ходу. Під час цього етапу
перевіряють відповідно до свідоцтва про приймання геометричну
точність і жорсткість
верстата відпрацьовують команди за програмою перевіряють
відповідність відпрацьовуваних швидкостей шпинделя і подач
запрограмованим і відповідність довжини шляху розгону і
гальмування паспортним даним верстата.
Перевірка надійності. Безвідмовність верстата перевіряють при
роботі його в автоматичному режимі на неодруженому ходу по
спеціальній тест-программі яка
передбачає багатократні переміщення робочих органів з різними
подачами в усьому діапазоні довжин перемикання усіх частот
обертання шпинделя включення і відміну коректорів інструментів
включення і виключення допоміжних команд повороти столів зміну
інструментів і т. д. Тест-програма складена так щоб при
випробуванні в роботі взяли участь абсолютно усі механізми і
облаштування верстата пройшли перевірку усі системи УЧПУ. Досвід
приймання верстатів з ЧПУ показує що час роботи по тест-программе
повинен складати не менше 16 ч безперервної роботи. Про надійність
судять по відсутності збоїв і відмов пол стабільності повернення
робочих органів в початкове положення.
Перевірка верстата в роботі. Перевіряють у оброблених зразків
точність розмірів правильність взаємного розташування і
геометричної форми поверхонь.
При позитивних результатах випробувань верстат передають в
експлуатацію по акту в складанні якого беруть участь представники
відділів головного механіка і технічного контролю а також цеху в
якому верстат змонтований.
Приблизно через 200годин роботи слідує верстат оглянути
промити резервуари і індивідуальні мастильні точки і заповнити їх
свіжим мастильним матеріалом. З цієї миті верстат переводять на
режим нормальної експлуатації. На нього складають план-графік
оглядів промивань перевірок точності і ремонтів відповідно до
встановленої для верстатів з ЧПУ периодичночностью.
3.4 Вибір механізмів і оснащення для ТО і ремонту верстата
Для підвищення продуктивності якості виконуваних робіт
робіт по ТО і ремонту устаткування застосовують різне устаткування
При виконанні робіт по технічному обслуговуванню
- набори оправлянь оснащення для перевірки верстатів на геометричну
- набір слюсарного інструменту;
- вимірювальний інструмент - штангенциркуль
індикатори мікрометри прилади електровимірювань;
- пересувні верстаки з лещатами і набором пристосувань і іншого
оснащення; о - - механізований інструмент - електродрилі
- щозаправні станції для поповнення і заміни мастильних матеріалів;
- збиральні машини технічні пилососи для підтримки чистоти;
При виконанні ремонтних робіт використовують:
- устаткування для забарвлення відремонтованого устаткування;
- гальванічне устаткування - при необхідності;
- мийні ванни машини - для миття деталей верстатів;
- зварювальне устаткування - для наплавлення поверхонь
проведення зварювальних робіт;
- підйомно-транспортні механізми необхідні для демонтажу верстата
його розбирання і зборки;
- верстатне устаткування при ремонті базових деталей
верстатів при виготовленні запасних деталей.
3.5 Організація робочого місця слюсаря по ТО і ремонту
Продуктивна експлуатація верстатів з ЧПУ можлива при чітко
організованому інструментальному і ремонтному обслуговуванні
верстата оперативному забезпеченні верстатів технічною
документацією раціональною організацією робочих місць.
Робоче місце слюсаря ремонтника - зона в якій розташований
верстав допоміжне устаткування використовуване при виконанні
технічного обслуговування і ремонтів. Розрізняють постійне робоче
місце (у ремонтній баз або на обслуговуваній ділянці) і тимчасове
(біля обслуговуваного верстата).
На робоче місце має бути достатнє загальне і місцеве
освітлення. Для короткочасного відпочинку або виконання деяких робіт
має бути табурет або спеціальний стілець з підйомним сидінням. Мають
бути встановлені захисні пристрої передбачені правилами охорони
праці і техніки безпеки. У приміщенні повинні підтримуватися
нормальна температура повітря. Робоче місце має бути чистим не
засмічено і повинне забезпечити безпечну і продуктивну роботу
Робоче місце повинне мати достатні розміри для зручного
розміщення устаткування і оснащення. На нім мають бути:
* ящик для непридатних деталей;
* дерев'яні грати у верстака;
* ванна для промивання деталей;
* підйомно - транспортний ручний візок;
* слюсарний верстак з лещатами;
* настільний свердлувальний верстат на підставці;
* шафи для зберігання запасних деталей пристосування і інструментів.
Ефективність праці робочих верстатників підвищується при
професій і багатоверстатному обслуговуванні. Виконання одним
робітником функцій і робіт що відносяться до різних професій -
одно із засобів повнішого використання робочого часу ущільнення
робочого дня. Для операторів верстатів з ЧПУ розширення трудових
функ-ций йде по напрямах обслуговування верстатів різних моделей і
груп а також виконання верстатниками функцій тих що налагоджують.
На робочому місці розмішують прймальні столики з
інструментальними ящиками стелажі з видвижнигми платформами для
пристосувань стелажі-підставки і грати під ноги.
У ящиках приймального столу фрезерувальника зберігають
вимірювальний і слюсарно-монтажний інструмент засоби догляду за
верстатом а також видану на робоче місце технічну документацію. З
вимірювальних інструментів в обов'язковий комплект входять
штангенциркуль штангенглубиномер металева вимірювальна лінійка
набір щупов прямокутний повірочний косинець.
3.6 Техніка безпеки при наладці і ТО верстата.
Процес налаштування верстата вимагає від того що налагоджує
підвищеної уваги суворого дотримання інструкцій по налаштуванню
верстата правил експлуатації і техніки безпеки. Загальними для усіх
верстатів з ЧПУ являються наступні положення.
Перед натисненням кнопки «Пуск» упевнитися чи в потрібному
положенні знаходиться перемикач режимів роботи пристрою ЧПУ.
Упевнитися що путні куркульки попереджувальних остановов і
параметричні обмежувачі ходу по кожній з координат встановлені в
положеннях що забезпечують безаварійну роботу.
Перевірити справність і правильність спрацьовування блокувальних
пристроїв (кінцевих вимикачів запобіжних муфт).
При перевірці нової програми вести роботу в
напівавтоматичному режимі
перед відробітком чергового кадру осмислити майбутні дії верстата і
можливість безаварійного їх здійснення. Звернути першочергову увагу
майбутнього переміщення потім на його значення і швидкість.
При виконанні автоматичного циклу стежити щоб захисні кожгки
обгороджування були закриті. Спостереження виконувати через прозорі
У разі непередбачених переміщень робочих органів натиснути кнопку
«Стоп» у разі виникнення аварійної ситуації що вимагає зупинки
верстата натиснути аварійну кнопку «Загальний стоп».
При спільному налаштуванні верстата двома особами перемикання і
включення органів управління повинен робити тільки один з учасників
попереджаючи іншого про виконувані дії.
При перевірці дії і взаємодії вузлів не знаходитися в зоні
переміщень робочих органів.
Усі види ремонтних робіт проводити при відключеному електроживленні.
Вивісити плакат «Не включати. Працюють люди» або «Не включати —
ремонт». Переконатися що в гідравлічних магістралях відсутній тиск
При роботі за програмою уважно стежити за станом різальних
допоміжних інструментів.
При роботі на верстатах з ЧПУ необхідно виконувати вимоги
безпеки і виробничої санітарії ГОСТ 12.2.009-80 і ТОСТ 12.2.061-81.
Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора Ленинград. 1984г
В.Г. Сорокин. Марочник сталей. М. Машиностроение. 198
Обработка материалов резанием. Справочник под ред. Монахова. М.
Обработка материалов резанием.
Справочник технолога под ред. Панова A.A. М. 1988г.
Нормативы режимов резания при обработке на станках с ЧПУ.
Днепропетровск 1985г.
Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т. Под ред. А.Г.
Косиловой и Р.К.Мещерякова. М.: Машиностроение. 1985. Т1.656с; Т2.
Режимы резания металлов. Справочник.
Под редакцией Ю.В. Барановского. М. 1972г.
Горбацевич А.Ф. и др. Курсовое проектирование по технологии
машиностроения. Минск 1983г.
Общемашиностроительные нормативы времени и режимов резания на работы
выполняемые на станках с ЧПУ. М. 1980г.
Ю.Кузнецов Ю.И. и др. Конструирование станочных приспособлений для
станков с ЧПУ. М. 1988г.
.Кузнецов Ю.И. и др. Справочник. Оснастка для станков с ЧПУ.
Дерябин А.Л. Программирование технологических процессов для
Марголит Р.Б.Эксплуатация и наладка станков с программным
управлением и промышленных роботов: Учебное пособие для
машиностроительных техникумов. - М.: Машиностроение 1991г. 272стр.:
Завдання на курсовий проект
Технологічна частина
1. Опис конструкції заданої деталі
Опис призначення і конструкції деталі
Аналіз технічних вимог
Аналіз технологічності
Вибір типу виробництва
Плани обробки поверхонь
Розробка маршрутної технології
Розробка УП обробки деталі на верстаті з ЧПУ
Розробка операційної технології
Розрахунок режимів різання
Розробка циклограми і розрахунок опорних точок
6. Розрахунок норми часу на операцію
Наладка і експлуатація верстата
Опис верстата і системи ЧПУ
Підготовка верстата до роботи
Установка і наладка пристрою різального інструменту
Ведення програми що управляє і редагування
Опис кінематики робочих і допоміжних рухів
3. Технічне обслуговування верстата
Структура ремонтного циклу і його обгрунтування
Основні види робіт по ТЕ верстата
Випробування верстата
Вибір механізмів оснащення по ТЕ і ремонту верстата
Організація робочого місця слюсаря з ТЕ і ремонту
Техніка безпеки при налагодженні і ТЕ верстата
наладка.cdw
багатогранної пластини
прохідний з механічним
многогранной пластини
Найменування та модель верстата
Токарний с ЧПУ 16К20Ф3С32
Найменування пристосування
Патрон поводковий центр плавающий.
Ескіз оброблюванної деталі
робочій хід інструмента
холостий хід інструмента
Т1 Т2 - позиції ріжучого інструменту
Розташування резців в інструментальному диску
Рекомендуемые чертежи
Свободное скачивание на сегодня
Обновление через: 21 час 14 минут