Станция обслуживания автомобилей на участке дороги Доброполье - Покровск

А1ТЕП + Техкарта.zip.cdw

А1Діагност план+Відомість.zip.cdw

А1Діагностування стенд.zip.cdw

А1Діагностування розріз.zip.cdw

А1План Генеральний.cdw

А1Робочі креслення деталей.zip.cdw

А1План виробничого.zip.cdw

!ДП.docx

ЕКСПЛУАТАЦЙНА ЧАСТИНА .
1 Загальна характеристика підприємства .
2 Вибір та обгрунтування вихідних даних ..
ТЕХНОЛОГЧНА ЧАСТИНА .
1 Розрахунки виробничої програми СТО .
2 Визначення річних обсягів робіт станції
3 Розподіл обсягів робіт станції
4 Обсяги робіт по самообслуговуванню
5 Проектування робочих постів і автомобіле-місць .
6 Визначення чисельності виробничих робiтникiв .
7 Площі виробничих приміщень
7.1.Розрахунки площ дільниць з ТО та ремонту автомобілів .
7.2. Розрахунки площ зони ТО i ПР ..
8 Площі складiв i стоянок
9 Розрахунки допоміжних та побутових примiщень
СПЕЦАЛЬНА ЧАСТИНА. ДЛЬНИЦЯ ДАГНОСТУВАННЯ .
1 Характеристика і призначення дільниці ..
2 Загальний технологічний процес дільниці ..
3 Основні роботи з діагностування .
4 Технологічне оснащення дільниці .
5 Правила техніки безпеки виконання робіт на дільниці .
6 Санiтарно-технічні вимоги до приміщення
КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА. СТЕНД ДЛЯ ДАГНОСТИКИ ГАЛЬМВНО СИСТЕМИ АВТОМОБЛЯ ..
1 Призначення стенда .
2 Огляд існуючих аналогів та обрунтування обраної конструкції ..
3 Технічна характеристика стенда
4 Устрій і робота стенда .
5 Правила техніки безпеки при роботі зі стендом
ЕКОЛОГЧНСТЬ ТА БЕЗПЕЧНСТЬ ПРОЕКТА
1 Аналіз і характеристика основних виробничих шкідливостей і небезпек на підприємстві ..
2 Заходи з профілактики виробничих шкідливостей та небезпек .
3 Протипожежні заходи на СТО ..
ОРГАНЗАЦЙНО-КОНОМЧНА ЧАСТИНА
1 Планування обсягів виробництва послуг з ТО та ремонту ..
2 Планування матеріально-технічного забезпечення .
3 Економічна ефективність впровадження гальмівного стенда ..
ДОДАТОК А. Відомість основного технологічного устаткування
Транспортна галузь будь-якої промислово розвинутої держави є основою її економіки. Транспорт забезпечує просторове переміщення робочої сили сировини комплектуючих засобів праці та готової продукції створюючи об'єктивні умови для безперервного функціонування виробництва комплексного взаємопов'язаного розвитку всіх його секторів. Доставляючи готову продукцію праці споживачам транспорт завершує процес матеріального виробництва а перевезення пасажирів поряд з виробничими вирішує і соціальні проблеми.
Транспортна галузь України з її розвинутою мережею автошляхів маршрутів пасажирського транспорту автомобільних станцій та вантажних митних терміналів забезпечує задоволення потреб у наданні транспортних послуг та розвитку всіх сфер бізнесу. У сфері транспорту а також складського господарства поштової та кур’єрської діяльності зайнято близько 6% загальної кількості працюючого населення. Функіонування сільського господарства металургійного виробництва вугільної промисловості видобутку нафту та газу роздрібної торгівлі зв'язку і поштових послуг оборони та інших галузей напряму залежить від транспорту. Серед підсистем транспортної системи автомобільний транспорт є провідною складовою частиною і сполучною ланкою між усіма іншими видами транспорту. Найбільшим підрозділом автотранспортної підсистеми є технічна експлуатація автомобілів що забезпечує підтримку рухомого складу в технічно справному стані. Система технічного обслуговування і ремонту повинна організувати технічну експлуатацію автомобілів так щоб забезпечувався необхідний рівень надійності їх роботи.
Сьогодні сфера автосервісу в Україні є престижним бізнесом що інтенсивно розвивається. Щорічно зростає парк автомобілів крім того цей бізнес потребує відносно невеликих інвестицій характеризується швидкою віддачею капіталу значним постійно зростаючим попитом. Незважаючи на бурхливі темпи розвитку автосервісу поки рано говорити про задоволення попиту на його послуги. Автосервіс розвинений в основному у великих містах крім того більшість існуючих СТО не відображає сутності автосервісу з точки зору рівня технічного оснащення кваліфікації персоналу якості запасних частин організації роботи з клієнтурою.
Необхідність створення добре оснащеної організованої і розгалуженої мережі автотранспортних підприємств однією з головних ланок якої є СТОА обрунтовується окрім технічних наступними показниками:
- економічними: кошти вкладені у продаж запчастин і технічне обслуговування автомобілів забезпечують прибутки більші ніж при вкладенні у виробництво автомобілів приблизно удвічі;
- соціальними: небезпека транспортних засобів для здоров’я і життя громадян є значною. За даними загальної світової статистики число дорожньо-транспортних пригод внаслідок несправності автомобілів становить 10-15% від загального числа ДТП.
ЕКСПЛУАТАЦЙНА ЧАСТИНА
1Загальна характеристика підприємства
Основним призначенням дорожної станції технічного обслуговування є усунення відмов і несправностей що найчастіше виникають в дорозі у транзитних транспортних засобів та виконання обслуговувань малої трудомісткості.
На дорозі між містами Добропілля і Покровськ доцільно мати дорожну станцію. Через ці міста проходить автошлях Т 0515(Костянтинопіль – Олександрівка) – автомобільний шлях територіального значення в Донецькій області загальною довжиною 925км. На автошляху наявні великі стабільні вантажо- та пасажиропотоки. Таким чином в даному районі є необхідність в дорожній СТО яка б виконувала технічне обслуговування і ремонт рухомого складу миття зберігання автомобілів.
Місце розташування станції – поблизу м. Родинське Покровського району Донецької області. Населення міста складає близько 12 тис. осіб. Проектована станція автосервісу знаходиться поруч з автошляхом територіального значення Т 0515 по якому проходить велика кількість легкових вантажних автомобілів та автобусів тому попит на роботу автосервісу буде затребуваний. Зважаючи на великі стабільні вантажо- та пасажиропотоки довколишні АТП не справляються із збільшеними потоками. В даному районі існує гостра нестача підприємств автосервісу відсутні добре оснащені СТО а з урахуванням розвитку будівництва в цьому районі попит на автосервісні послуги буде постійно зростати.
Створення виробничих потужностей біля міста Родинське дозволить створити додаткові робочі місця для працездатного населення міста залучивши місцевих мешканців до виконання робіт на станції на постійній і тимчасовій основі.
Враховуючи розташування СТО і види транспорту що постійно переміщуються автошляхом Т 0515 в даному проекті розроблена універсальна дорожня станція. Послугами підприємства будуть користуватись як водії автотранспортних засобів які проживають в регіоні місця розташування СТО так і ті що проїжджають автошляхом Т 0515 повз міста. Продукцією підприємства є послуги з технічного обслуговування і ремонту легкових автомобілів різних типів марок і моделей а також вантажних автомобілів та автобусів.
Проектована станція технічного обслуговування автомобілів є багато-функціональним підприємством яке виконує широкий спектр робіт і послуг з обслуговування і ремонту автомобілів. До послуг СТОА входять прибирально-мийні послуги діагностування технічного стану автомобілів агрегатів і вузлів протикорозійна підготовка кузовів автомобілів відновний ремонт автомобілів капітальний ремонт агрегатів і вузлів продаж запасних частин матеріалів і приладдя зберігання автомобілів технічна допомога на автодорогах.
2Вибір та обгрунтування вихідних даних
Предметом проектування підприємства окрім вибору місця розміщення виробництва і типу забудови є виробничі процеси (виготовлення та збирання) включаючи процеси матеріально-технічного забезпечення – логістики (транспор-тування зберігання перевалка сортування та ін.) а також необхідні допоміжні виробничі процеси (ремонт виготовлення механізмів та ін.).
Процес проектування станції технічного обслуговування являє собою по суті інвестиційний процес. Головним його змістом є вироблення економічних рішень що стосуються виробничих процесів і їх раціональне втілення. Прийняті в процесі проектування технологічні або проектні рішення мають орієнтуватись на досягнення високих показників роботи підприємства та отримання економічного ефекту від їх впровадження. Проект станції має передбачати максимальне використання виробничих площ створення оптимальної виробничої бази здатної забезпечити високий рівень технічної готовності рухомого складу при низьких витратах на її утримання.
Проектована станція за цільовим призначенням і характером виробничої діяльності відноситься до станцій комплексного обслуговування. СТО буде здійснювати увесь комплекс робіт з обслуговування та ремонту автомобілів. Технологічне обладнання що застосовується на підприємстві універсальне для виробництва ТО і ТР різних марок та типів автомобілів.
Крім виконання робіт з ТО підприємство буде займатися продажем запасних частин та експлуатаційних матеріалів найбільш необхідних для транзитних автомобілів.
Перспективність станції визначається інтенсивністю руху автомобілів по дорозі наявністю аналогічних підприємств можливих напрямків розвитку інфраструктури автомобільного транспорту можливостей використання станції для обслуговування і ремонту автомобілів даного регіону.
За рахунок автомобілів шо проїжджають трасою Т 0515 в тому числі легкових автомобілів вантажних та автобусів буде забезпечено необхідне навантаження підприємства і завантаження частково або повністю виробничих потужностей.
Проблеми кадрового забезпечення будуть вирішуватись за рахунок близько розташованого міста Родинське мешканці якого зможуть працювати на станції з постійною або тимчасовою зайнятістю.
Виробничу потужність і розмір проектованої дорожньої СТО визначимо шляхом оцінювання кількості автомобілів які обслуговуються протягом дня і числом робочих постів [1]:
Число робочих постів визначимо за формулою
Xp = (Tn * f) (Фp * Pcp) (1.1)
де Тп - річний об'єм постових робіт люд.г.;
і - коефіцієнт нерівномірніоті подачі автомобілів на пости СТО для дорожніх СТО f = 11-14;
Фр - річний фонд робочого часу поста г;
Рср - середнє число робітників на посту люд.
Недостатня потужність та розмір підприємства призведе до того що автомобілі своєчасно і якісно не отримають обслуговування а отже збільшуються втрати через простоїв автомобілів в технічно несправному стані і поломок на лінії. Зайва виробнича потужність також призводитиме до втрат підприємства через додаткові витрати на будівництво утримання та обслуговування потужностей а також оплати податків на землю і майно. Причому зайві виробничі потужності не забезпечують відчутного приросту продуктивності роботи автомобілів.
Необхідна потужність підприємства головним чином залежить від кількості і складу транзитних автомобілів які рухаються по дорозі. Визначимо кількість автомобілів які будуть сходити з дороги через технічні обставини виходячи із середньої інтенсивності руху автомобілів по дорозі і показника сходу автомобілів з дороги за формулою:
де р - інтенсивність руху автомобілів по дорозі автом.добу;
Р - частка автомобілів які сходять з дороги для виконання робіт з ТО і ремонту протягом одного дня.
Враховуючи те що частина власників проводять ТО і ПР самостійно а також передбачаючи можливість збільшення парку автомобілів що обслуговуються за рахунок сусідніх населених пунктів і перспективи зростання інтенсивності руху автомобілів на дорозі розрахункове число автомобілів що обслуговуються на станції протягом дня визначимо за формулою [1]:
Nсто= N*К1*К2*К3*К4 (1.3)
де К1 - коефіцієнт попиту послуг СТО який залежить від наступних умов: вартості послуг фінансових можливостей власників конкурентонасиченості місця розташування (нявкість інших дорожніх СТО) та інше. Враховуючи достатній рівень фінансових співвідношень замовник - виконавець і відсутність підприємств автосервісу у районі дії СТО приймаємо К1 = 056.
К2 - коефіцієнт перспективного зростання приймаємо К2 = 106.
К3 – частка загального числа сходів автомобілів які будуть користуватись послугами дорожньої СТО К3 приймаємо рівним 06.
К4 - частка місцевих (не транзитних) автомобілів які будуть користуватись послугами дорожньої СТО. К4 приймаємо рівним 108.
Проектована станція буде універсальною і комплексного типу. Вона також буде мати машину технічної допомоги і одну пересувну діагностичну станцію. Діагностична станція проводитеме діагностування на дорозі з метою зменшення обсягів транспортування автомобілів на ремонт на СТО а також буде виконувати технічні огляди транспортних засобів за завданнями органів ДА.
За даними вимірювань інтенсивності руху по дорозі розподіл автомобілів за типами приблизно наступний:
-легкові автомобілі 70-80%
нтенсивність руху загальна і за марками визначались вимірюваннями в літній період.
Режим роботи СТО визначається числом днів роботи підприємства і тривалістю робочого дня. Вихідні дані для розрахунку приймаємо з урахуванням призначення СТО її місце розташування (дорожня) і видів виконуваних послуг а також за результатами аналізу роботи діючих СТО нормативів і рекомендацій [1]. Приймаємо наступний режим роботи СТО:
-число днів роботи підприємства – 365 днів
-кількість змін – 15 зміни
-тривалість робочої зміни – 8 годин.
Вихідні дані для розрахунку СТО наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 - Вихідні дані для разрахунку СТО
Найменування показника
нтенсивність руху на дорозі автом.добу
Частка ТЗякі сходять з дорогиод1000 од.: легкові
Розподіл Тз за видами % від інтенсивн.
Коефіцієнт попиту послуг
Частка загального числа сходів автом.користувач.СТО
(з урахуванням надання послуг машинами технічної
Коефіцієнт перспективного зростання
Коеф. місцевих (не транзитних) користувачів СТО
Кількість заїздів автомобілів на СТО за добу
Коеф.корект.норми трудом.в залежн.від розм.СТО
Серед.трудом.робіт ТО і Р по одному заїзду
Трудомісткість прибирально-мийних робіт люд. г
Число днів роботи СТО за рік
Коефіцієнт використання робочого часу поста
Число змін роботи зони ТО і ремонту
Число змін роботи зони прибир.-мийних робітдіагн.
Коеф.нерівномірності поступання автомоб.на пости
Тривалість зміни прибирально-мийної дільниці г
Продуктивність мийної установки автг
Частка допоміжніх постів на один робочий пост
Продовження таблиці 1.1
Частка місць очікування на один робочий пост
Число автом.-місць зберігання на 10 робочих постів
Площа автомобіля в плані квм
Визначимо кількість заїздів автомобілів на СТО за добу:
Ncто = р*(Рл*Л*001+Рв*В*001 +Ра* А*001)*К1*К2*К3*К4= 1189 12.
ТЕХНОЛОГIЧНА ЧАСТИНА
1 Розрахунки виробничої програми СТО
Для станції обслуговування виробнича програма є основним показником для розрахунку річних обсягів робіт на основі яких визначаються чисельність робітників площі виробничих складських адміністративних та допоміжних приміщень. Виробнича програма дорожніх СТО характеризуються числом обслуговуваних автомобілів за поточний рік (кількість сходів автомобілів з лінії) або трудомісткістю робіт обслуговування автомобілів по яким на станції виконуються роботи по підтримці технічного стану протягом року. Розмір виробничої програми на підприємстві дає можливість впроваджувати ті чи інші технологічні процеси технічного обслуговування та ремонту. Виробнича програма є визначальною при розробці структури управління підприємством. Складовими частинами виробничої програми станції є виробничі програми прибирально-мийних робіт робіт з ТО і ремонту ТЗ.
На дорожній СТО прибирально-мийні роботи виконуються не тільки перед ТО і ПР а і як самостійний вид послуг для транзитних транспортних засобів. Враховуючи це загальну кількість заїздів всіх автомобілів на СТО за рік Nпм на прибирально-мийні роботи визначаємо з розрахунку 04-06% автомобілів від інтенсивності руху по дорозі.
Таким чином приймаємо Nпм рівним кількості заїздів автомобілів на СТО для виконання обслуговування і ремонту з коефіцієнтом 11-12. Цей коефіцієнт буде враховувати заїзди автомобілів на СТО виключно для проведення прибирально-мийних робіт. Число заїздів за рік в зону прибирально-мийних робіт буде визначатись за формулою [2]:
Nпм = 115 Nтор (2.1)
де Nтор - річна кількість заїздів автомобілів на СТО для виконання ТО і ремонту автомобілів. Визначається за формулою:
Nтор = Ncто * Дрр(2.2)
де Nсто - кількість заїздів автомобілів на СТО за день для обслуговування і ремонту;
Дрр - кількість робочих днів за рік.
Денна виробнича програма прибирально-мийних робіт визначається за формулою:
Nд = Nсто * 115=12*115=138 (2.3)
Кількість заїздів автомобілів за рік
Асто = Дрр * Ncто=4380.
Розрахунки виробничої програми зведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Виробнича програма СТО
Коефіцієнт перспективного зростання
Частка автом.від сходукористувач.СТО
Коефіцієнт місцев.автом.користувач. СТО
Кількість заїздів автомобілів за добу
Кільк.прибир.-мийн.обслуг. за добу
Кільк.прибир.-мийн. обслуг. за рік
2 Визначення річних обсягів робіт станції
Обсяг робіт за рік дорожніх станцій технічного обслуговування включає роботи з ТО ПР автомобілів прибир
Річний обсяг робіт з ТО і ПР (у люд.г.) визначається за формулою [2]:
Ттопрр = Астор * tз (2.5)
де Астор - очікуване число автомобілів які протягом року будуть звертатись на СТО для виконання технічного обслуговування і ремонту автомобілів;
tз - трудомісткість робіт по одному заїзду.
Річний обсяг прибирально-мийних робіт визначається виходячи з числа заїздів автомобілів на станцію за рік для виконання прибирально-мийних робіт і середньої трудомісткості цих робіт за формулою [2]:
Тпмр = Nпм *tпм (2.6)
де tпм - середня трудомісткість прибирально-мийних робіт приймаємо tпм =01
Розрахунки річних обсягів робіт приведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Річні обсяги робіт
Види технічних впливів
Прибирально-мийні роботи
Технічне обслуговування та ПР
Для визначення річного обсягу робіт кожної дільниці загальний річний обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів отриманий у результаті розрахунку розподіляється за видами робіт і по місцю їх виконання відповідно до процентного розподілу. Розподіл приведено в табл.2.3 [1 2].
Таблиця 2.3 - Розподіл трудомісткостей робіт з ТО та ПР
Регулюв.по кутам устан.коліс
Ремонт і регулювання гальм
По приладам системи живлення
Ремонт вузлів систем агрег.
Для формування структурних підрозділів роботи технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів розподілимо в групи за функціональною ознакою. Розподіл загального обсягу робіт за функціональною ознакою приведений в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Розподіл робіт за функціональною ознакою
Дільниця діагностування
Систем живлення і електрообл.
Усього робіт з ТО і ремонту автомобілів:
Отримані річні обсяги робіт і місця їх виконання використовуються для визначення кількості робітників по виробничим дільницям а також для розрахунку чисельності робочих постів основного виробництва.
4 Обсяги робіт по самообслуговуванню
Крім робіт з ТО і ПР на станції технічного обслуговування виконуються допоміжні роботи обсяг яких складає в межах 20 30% від загального обсягу робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобілів Тсумр [12].
Тдопр = 022 * Тсумр(2.9)
Тдопр = 022 * 24747=54443люд г.
До складу допоміжних робіт входять роботи по прибиранню помешкань і територій (15-20%) прийманню збереженню і видачі матеріальних цінностей (10%) транспортні і перегін автомобілів (25-35%) а також роботи по самообслу-говуванню підприємства (обслуговування і ремонт технологічного устаткування зон і ділянок інженерних комунікацій утриманню і ремонту будівель виготовленню і ремонту нестандартного устаткування й інструменту) що виконуються в самостійних підрозділах - головного механіка або на відповідних виробничих ділянках. Обсяг робіт по самообслуговуванню підприємства складає 45-50% від обсягу допоміжних робіт тобто 10-15% від загального обсягу робіт по автомобілям Тсумр [2].
Тсамр=0.1* Тсумр (2.10)
Тсамр= 01 * 24747 =25 люд г.
Роботи по самообслуговуванню підприємства виконуються на дільниці відділу головного механіка та на виробничих дільницях.
5 Проектування робочих постів і автомобіле-місць
Для робіт ТО і ПР число робочих постів визначаємо за формулою [2]:
Хр = (Тп * f) (Фп * Рср)= 17669 * 135(2336*15) = 6807 (2.11)
де Тп - річний обсяг постових робіт;
f - коефіцієнт нерівномірності подавання автомобілів на пости ТО і ремонту;
Фп - фонд робочого часу поста ТО і ремонту;
Рср - середнє число робітників на одному посту ТО і ПР приймаємо Рср =1.0-2.0.
Річний фонд робочого часу поста:
Фп = Дрр * Тзм * h=365*8*08=2336 год. (2.12)
де Дрр - число днів роботи СТО за рік;
Тзм - тривалість зміни г.;
h - коефіцієнт використання робочого часу поста.
При механізованих прибирально-мийних роботах число робочих постів визначамо за формулою:
Хпм = (Nд * f) (Тпм * Ау * h) (2.13)
де Nд - добове число заїздів для виконання прибирально-мийних робіт;
Nд = Nпмр Дрз (2.14)
де Дрз - кількість робочих днів за рік дільниці прибирально-мийних робіт;
Тпм - добова тривалість роботи прибирально-мийної дільниці г.;
Ау - продуктивність мийної установки автг;
Хпм = (138 * 14) (8 * 4* 08)=075.
При такій добовій програмі застосування автоматичної мийної установки економічно невиправдано тому що вона буде працювати менше години (продуктивність 60-90 автг). Тому проектуємо механізований пост прибирально-мийних робіт оснащений ручною мийною установкою і пилососом для проведення робіт.
До допоміжних постів відносяться пости приймання і видачі автомобілів на ТО і ремонт пости сушіння після мийки. Загальне число допоміжних постів визначається з умови 0.25-0.6 поста на один робочий пост.
На виробничих дільницях передбачаються також автомобіле-місця очікування з розрахунку 0.3-0.5 автомобіле-місця на один робочий пост.
Для збереження нових прийнятих у ТО і ремонт автомобілів а також готових до видачі після обслуговування передбачаються автомобіле-місця збереження з розрахунку 2-5 автомобіле-місць на 1 робочий пост.
Відкриті стоянки для автомобілів клієнтури і персоналу станції визначаються з розрахунку 7-10 автомобіле-місць на 10 робочих постів [10].
Розрахунки постів та автомобіле-місць зведені у табл.2.5.
Таблиця 2.5 - Розрахунки числа постів ТО і ремонту
Фонд робоч.часу поста ТО Рдіагност.приб-мийних робіт
Кількість робітників на посту:
Коефіцієнт нерівномірн. подавання автомобілів на пости
Добова кількість заїздів для проведення мийних робіт
Потужність мийної установки
Число робочих постів: для ТО і ПР: розраховане
для діагностування: розраховане
для прибирально-мийних робіт: розраховане
Усього робочих постів
Кількість допоміжних постів
з них: приймання діагност. і видачі
прибирання і сушіння після мийки
технічної допомоги на дорозі
Кількість місць очікування
Місця для зберегання автомобілів
Місця на відкритих стоянках
6 Визначення чисельності виробничих робiтникiв
До виробничих робітників вiдносятся робiтники дiльниць що безпосередньо виконують роботи з ТО та ПР рухомого складу. Розрiзняють технологiчно необхiдну чисельність робiтникiв (явочну) i штатну (облiкову). На станції технологiчно необхiдна чисельність робiтникiв забезпечує виконання добової а штатна - рiчної виробничої програми з ТО i ПР. Розрахунки проводяться окремо по кожному структурному підрозділу підприємства.Технологічно необхідна кількість виробничих робітників [2]:
де Трі - річна трудомісткість робіт і-го структурного підрозділу;
Фм - річний фонд часу робочого місця.Штатна кількість робітників:
де Фш - річний фонд часу штатного робітника.
Фонд часу робочого місця визначається за формулою:
Фм = Дрр * tзм - Дпс * tcк (2.17)
де Дрр - кількість робочих днів за рік;tзм - тривалість зміни г;
Дпс - кількість передсвяткових днівДпс = 10 днів.
tcк- час на який скорочується зміна в передсвяткові дні tск = 1 г.
Фонд часу штатного робітника складає Фш =1751 год.
Число допомiжних робiтникiв приймаємо 25% вiд кiлькостi основних робiтникiв.
Розрахунки чисельності робітників СТО наведені в табл. 2.6.
Таблиця 2.6 - Чисельність робiтникiв.
Найменування структурного
Основні виробництва:
Зона прибирально-мийних робіт
Разом по основним підрозділам:
Разом по допоміжним дільницям:
Усього прийнято робітн. ТО і Р
Таблиця 2.7 - Чисельність допомiжних робiтникiв
Робітники зайняті ремонтом обладнання будівель
Допоміжні роб.(перегін автом.складс.роботи і інші)
7 Площі виробничих приміщень
Площi станцiї обслуговування автомобiлiв по своему функцiональному призначенню подiляються на 3 основнi групи: виробничо-складськi збереження автомобiлiв та допомiжнi. До складу виробничо-складських приміщень входять зона ТО та ПР виробничi дiльниці склади а також технiчнi приміщення енергетичних та санiтарно-технiчних служб (компрессорнi насоснi трансформаторнi вентиляцiйнi камери i т.і.). Для малих СТО при невеличкiй виробничiй программi деякi дiлянки з однорiдним характером робiт а також окремi складськi приміщення можуть бути поєднанi.До складу допомiжних входять: санiтарно-побутовi приміщення пункти суспiльного харчування охорони здоров'я керування помешкання для занять.
7.1.Розрахунки площ дільниць з ТО та ремонту автомобілів
Площі дільниць та цехів визначаються двома методами [12].
Згідно з першим методом площі цих приміщень визначаються по чисельності працюючих в найбільш чисельній зміні.При цьому загальна площа повинна бути не менш ніж 20 кв.м на одного працюючого в найбiльш чисельнiй змiнi. За другим методом площа дільниці:
де fоб - площа обладнання в плані.
Кінцево приймаємо більшу площа. Розрахунок площ виробничо-допоміжних дільниць приведений в таблиці 2.8 2.9.Відомість основного технологічного устаткування розташована у Додатку А до пояснювальної записки.
7.2. Розрахунки площ зони ТО i ПР
Площа зони ТО та поточного ремонту визначається за формулою:
Fз = fa * Xз * Кп (2.20)
де fa - площа що займана автомобiлем у планi кв.м
Таблица 2.8 - Площі приміщень дільниць кв.м
Найменування дільниці
Площа обладнання в плані
Систем живл.і електрообл.
Необхiдно також враховувати що в зонi технічного обслуговування і ремонту крім робочих постів знаходяться допоміжні пости та автомобiле-мiсця очікування тому площа збiльшуєтся на величину цих площ: Fдоп і Fоч.
Розрахунки площ основних виробництв допоміжніх постів та місць очікування наведені в табл. 2.9 2.10.
Таблиця 2.9 - Площі основних виробництв зайняті робочими постами
Загальні площі основних виробництв включають площі зайняті робочими та допоміжними постами а також автомобіле-місця очікування автомобілями виконання робіт. Сумарні площі основних виробництв призначених для проведення робіт приведені в табл. 2.11.
Таблиця 2.10 - Площі допоміжних постів та автомобіле-місць
Коеф.щільності розставл.
Приймання видачі і діагностуваня
Продовження таблиці 2.10
Автомобіле-місця очікування ТО і ремонту
Таблиця 2.11 - Площі дільниць з постами для обслуговування автомобілів кв.м
Найменування постів і автом.-місць
Приймання видачі і діагностування автомоб.
ТО ремонт систем і агрег. АТЗ
8 Площі складiв i стоянок
Для дорожньої СТО площi складських приміщень визначаємо по питомiй площi складу на один робочий пост за формулою:
Аск = fck * Хр 1000(2.21)
де fck - питома площа складу в кв.м на 1 робочий пост
Астор - кількість постів обслуговування та ремонту.Склади розташовані в виробничому корпусі і на території.Результати розрахунків приведені в табл. 2.12.
Таблиця 2.12 - Розрахунок площi складiв.
Склад запасних частин
Склад мастильних матеріалів
9 Розрахунки допоміжних та побутових примiщень
Орiєнтовно загальну площу побутових примiщень на попередньому етапі проектування визначимо iз розрахунку 5 кв.м на працівника. Крiм цього для дорожніх станцiй передбачається примiщення для клiєнтiв площа яких приймаємо з розрахунку на один рабочий пост для СТО – 5 кв.м.
Площу примiщень для продажу дрiбних запасних частин та комплектуючих приймаємо з розрахунку 35% від складу запасних частин.Площа комори для збереження комплектуючих знятих з автомобiля на час ремонту і обслуговання приймається з розрахунку 6 кв.м на один рабочий пост. Площа зони збереження (стоянки) автомобiлiв визначається за формулою [23]:
Fx = fа * Aст * Кп(2.22)
де fа - площа автомоб
Кп - коефiцiєнт щiльностi розмiщення автомобiле-мiсць збереження приймаємо Кп = 3.
Результати розрахунків приведені в табл. 2.13.
Таблиця 2.13 - Розрахунки площ допоміжних приміщень кв.м
Комора для знятих з
автомобіля комплектуючих
Зона збереження автомобілів
Зона відкритої стоянки
Разом площі допоміжних приміщень:
Разом площі стоянок:
Загальна площа виробн. складс.і допом. приміщень:
Загальна площа споруд СТО:
СПЕЦIАЛЬНА ЧАСТИНА. ДЛЬНИЦЯ ДАГНОСТУВАННЯ
1 Характеристика і призначення дільниці
Дільниця діагностування призначена для визначення технічного стану автомобіля його агрегатів механізмів і вузлів з можливістю прогнозування залишкового ресурсу на підставі даних про поточний технічний стан і динаміку його зміни. Специфічною властивістю що відрізняє діагностування від звичайного визначення технічного стану є перш за все виявлення прихованих несправностей без розбирання. Діагностування підтримує на належному рівні надійність автомобілів зменшує витрату запасних частин матеріалів і трудових витрат на ТО і ремонт.
Діагностика автомобіля проводиться за заявкою автовласників як самостійний вид послуг або при прийманні автомобіля на СТО. Крім того діагностування проводиться при виконанні технічних дій на автомобіль якщо до кінця не ясний характер несправності або результат попереднього діагностування викликає сумнів та перед видачею автомобіля власнику для перевірки якості зробленого ТО і ТР [3 4].
Режим роботи дільниці: одна зміна 8 годин. Дільниця працює 365 днів на рік.
2 Загальний технологічний процес дільниці
На дільниці виконуються контрольно-діагностичні роботи призначені для визначення технічного стану агрегатів вузлів і систем що забезпечують безпеку руху автомобіля. У загальне діагностування входять наступні види діагностування:
- діагностування при прийманні автомобіля на СТО з метою перевірки вузлів і агрегатів які забезпечують безпеку дорожнього руху;
- контрольне діагностування з метою перевірки якості виконаних на СТОА робіт по ТО і ремонту автомобіля.
За послідовністю виконання робіт щодо інших робіт технічного обслуговування та поточного ремонту діагностування що проводиться на дільниці поділяється на:
- попереднє яке виконується перед проведенням інших робіт технічного обслуговування та поточного ремонту;
- заключне яке виконується після проведення названих робіт;
- супутнє операції якого супроводжують виконання регулювальних робіт в процесах технічного обслуговування і поточного ремонту.
Первинним етапом діагностики є суб'єктивний контроль який полягає в з'ясуванні у водія ознак несправностей або особливостей функціонування автомобіля і його систем у візуальній оцінці працездатності систем і агрегатів автомобіля а також оцінці їх стану і працездатності прослуховуванням. Суб'єктивний контроль дозволяє виявити очевидні несправності однак для сучасного автомобіля необхідний об'єктивний контроль із застосуванням інструментальних засобів діагностування.
нструментальні засоби технічного діагностування – апаратура і програмне забезпечення за допомогою яких здійснюється об'єктивний контроль. На сучасних автомобілях встановлюються вбудовані засоби технічного діагностування (що входять до складу бортових систем автомобіля). Вони практично завжди використовуються при виконанні діагностики але і самі можуть бути її об'єктом [3 4].
3 Основні роботи з діагностування
Роботи на ділянці виконуються відповідно до передових технологічних процесів із застосування обладнання що сертифіковане і внесене до Державного рееєстру ЗВТ України. На ділянці діагностування виконуються наступні види робіт:
- перевірка і регулювання кутів установки керованих коліс автомобіля (розвал сходження кут поздовжнього нахилу вісі повороту колеса);
- діагностика стану гальмівної системи автомобіля;
- контроль стану передньої підвіски і рульового управління;
- діагностика стану системи освітлення та світлової сигналізації;
- діагностика стану електронно-цифрової системи управління двигуном (зчитування кодів несправностей);
- перевірка стану електрообладнання та системи запалювання автомобіля;
- діагностика стану циліндропоршневої групи і газорозподільного механізму;
- візуальний огляд автомобіля;
- визначення (прогнозування) залишкового ресурсу окремих вузлів і всього автомобіля в цілому [4].
4 Технологічне оснащення дільниці
Для виконання операцій діагностування на дільниці передбачене наступне обладнання:
-Стенд для перевірки ефективності роботи гальмівної системи автомобіля;
-Підйомник і система регулювання кута встановлення коліс;
-Комплекс діагностичного обладнання;
-Прилад для визначення технічного стану циліндропоршневої групи двигунів;
-Прилад для перевірки паливного насоса;
-Блок діагностування бортового комп'ютеру;
-Прилад для перевірки рульового управління автомобілів [45].
5 Правила техніки безпеки виконання робіт на дільниці
Керівник СТО зобов'язаний здійснювати загальне керівництво і контроль за охороною праці в організації створювати працівникам умови праці що відповідають вимогам законодавства України вживати необхідних заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на кожному робочому місці. Працівники і керівники допускаються до самостійної роботи тільки після проходження навчання тобто інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Технологічне обладнання а також обладнання виробничого приміщення повинно бути виконане з дотриманням норм електробезпеки. Всі електродвигуни обладнання з електричним приводом а також пульти управління необхідно надійно заземлювати або зануляти. Робота без заземлення або занулення не допускається. Заземлювальні провідники повинні бути доступні для огляду і захищені від корозії.
Несправності які викликають іскріння коротке замикання нагрівання і провисання проводів зіткнення їх один з одним або з елементами будівлі і різними предметами повинні негайно усуватися [6].
У виробничій зоні діагностування не допускається:
- зберігання легкозаймистих і горючих рідин кислот фарб карбіду кальцію і т.ін.;
- зберігання чистих обтиральних матеріалів разом з використаними;
- захаращення проходів і виходів з приміщення (матеріалами обладнанням тарою тощо).
При проведенні робіт забороняється:
- перебувати в оглядовій канаві під естакадою при переміщенні по ним транспортних засобів;
- працювати на несправному обладнанні а також з несправними інструментами і пристосуваннями;
- самостійно усувати несправності обладнання.
Підчас роботи працівник допущений до виконання робіт напідіймачі автомобільномуповинен:
- підіймання обслуговування і опускання автомобілів повинне проходити на технічно справному підіймачі
- приступати до виконання робіт по обслуговуванню автомобіля в піднятому стані на підіймачі треба тільки після того як він буде вимитий очищений від бруду льоду і снігу
- перед обслуговуванням автомобіля на підіймачі необхідно впевнитися що він надійно установлений на захватах підіймача та усунуті всі небезпечні фактори що можуть спричинити зсув автомобіля вперед-назад вправо-вліво з лап підіймача або самовільне опускання захватів підіймача
- використовувати випадкові предмети як підставки під транспортний засіб не допускається.
Для перевірки ефективності гальмівних систем на стенді необхідно вжити заходів що виключають мимовільне скочування автомобіля з валиків стенда [7].
Граничні значення параметрів що характеризують мікроклімат в приміщенні встановлюються відповідно до санітарних норм відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень [8].
Система опалювання приміщення виконується з умови забезпечення оптимальних умов праці в робочій зоні виробничих приміщень відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99. Оптимальні величини температури відносної вологості та швидкості руху повітря для робіт середньої важкості наступні:
-температура повітря: в холодний період року – 19-21 °С в теплий період року – 21-23 °С
-відносна вологість повітря – 60-40
-швідкість руху повітря – 02-03 мс.
Система опалення повинна забезпечувати рівномірне нагрівання повітря в приміщенні можливість місцевого регулювання і вимикання. Усі вентиляційні системи повинні перебувати в справному стані. Система теплопостачання має забезпечити:
- рівномірне нагрівання повітря приміщень;
- вибухо- і пожежну безпеку;
- найменше забруднення повітря приміщень шкідливими виділеннями і неприємними запахами;
- безшумність надійність і зручність в експлуатації [8].
Електропостачання підприємства здійснюється від мережі високої напруги місцевої електропостачальної організації 6-10 кВ з перетворенням трансформа-торною підстанцією в напругу 220-380 В для силових і освітлювальних установок.
До силового електроустаткування підприємства відносяться електродвигуни верстатів компресорів насосів технологічного устаткування підйомно-транспортних механізмів системи вентиляції зварювальні трансформатори і випрямлячі.
Вентиляція виробничої будівлі призначена для створення організованого повітрообміну з метою забезпечення нормальних умов в робочій зоні приміщення. В приміщенні передбачена загальнообмінна приточно-витяжна вентиляція.
Система водопостачання підприємства складається з господарчо-питного виробничого і протипожежного водопроводу. Господарсько-питний водопровід забезпечує підприємство водою яка відповідає вимогам до питної води. Виробничий водопровід забезпечує поставку на підприємство води для технічних потреб.
Каналізація забезпечує відведення стічних вод підприємства. Система внутрішньої каналізації складається з побутової зливової та виробничої каналізації. Відпрацьовані розчини кислот лугів електролітів та інших хімічних речовин зливаються в каналізацію лише після їх нейтралізації та очищення. Толуол ацетон бензин мінеральні мастила заборонено зливати до каналізаційної мережі.
Стисле повітря служить для роботи пневматичного інструменту і стендів. Стиснене повітря для виробничих цехів і дільниць виробляється повітряними компресорами які повинні бути встановлені в компресорному приміщенні. Приміщення повинно бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією.
Освітлення. Освітленість виробничого приміщення на рівні підлоги постів діагностування повинна становити не менше 200 лк а в оглядовій канаві на рівні низу транспортного засобу - не менше ніж 150 лк.
Захисне заземлення. Всі електродвигуни обладнання з електричним приводом а також пульти управління обладнання мають бути надійно заземлені. Заземлювальні провідники повинні бути доступні для огляду та захищені від корозії
Пожежна сигналізація і пожежогасіння. Для забезпечення пожежної безпеки в приміщенні мають бути передбачені первинні засоби пожежогасіння та пожежний інвентар які міститься в справному стані і перебуває на видних місцях. Вогнегасники ящики для піску бочки для води відра ручки лопат і інше пожежне обладнання пофарбовані в червоний колір. До них забезпечується вільний доступ. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників та іншого пожежного інвентаря на видних місцях встановлюються вказівні знаки [9].
КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА. СТЕНД ДЛЯ ДАГНОСТИКИ ГАЛЬМВНО СИСТЕМИ АВТОМОБЛЯ
1 Призначення стенда
Гальмівні стенди призначені для контролю ефективності гальмування і стійкості автотранспортних засобів при гальмуванні.
Дія гальмівних стендів заснована на аналізі гальмівних сил зчеплення загальмованих коліс автомобіля з робочою поверхнею стенду. В проекті вибрана конструкція універсального роликового стенда який призначений для перевірки гальмівних систем транспортних засобів контролю ефективності гальмування і стійкості при гальмуванні автотранспортних засобів з навантаженням на вісь до 3500 кг тобто легкових повнопривідних мікроавтобусів та невеликих вантажівок.
2 Огляд існуючих аналогів та обрунтування обраної конструкції
Сучасні діючі зразки гальмівних стендів різноманітні за своєю конструкцією та розрізняються за трьома основними напрямками – принципом дії максимально допустимій вазі випробуваного автомобіля а також способу установки в на діагностичній дільниці. За принципом дії і способом зняття даних гальмівні стенди поділяють на два основних типи – майданчикові (платформні) і роликові (барабанні) [4].
Майданчиковий гальмівний стенд для легкових автомобілів має чотири вимірювальні платформи по дві на кожну вісь автомобіля оснащені датчиками і приладову стійку з'єднану з платформами електричним кабелем.
За допомогою майданчикового гальмівного стенду можна виміряти гальмівну силу на кожному колесі (для звичайного і ручного гальм) а також різницю гальмівних сил на кожній вісі.
У процесі діагностування автомобіль зі швидкістю 6-10 кмгод наїжджає колесами на платформи стенду і гальмує. Вимірювання гальмівних сил засноване на вимірі переміщення платформ яке відбувається за рахунок виникнення сил інерції системи автомобіль – платформа і сил тертя між шинами і поверхнею платформ. Це переміщення пропорційне загальній гальмівній силі автомобіля фіксується за допомогою датчиків встановлених під вимірювальними платформами. Сигнали від датчиків передаються в комп'ютер який видає на дисплей і принтер з інтервалами в 005 с значення максимальної гальмівної сили на дисплей – світлову індикацію нерівномірності гальмування коліс кожної вісі і значення в процентах ефективності гальмування.
Основні переваги майданчикових гальмівних стендів:
- малий час що витрачається на проведення вимірювань;
- можливість перевіряти автомобілі з будь-яким типом повного приводу;
- зручність в монтажі.
До недоліків майданчикових стендів відносять наступні:
- значна площа необхідна для розміщення стенда і розгону автомобіля перед в'їздом на стенд;
- залежність точності вимірювання гальмівної сили від відхилення напрямку руху автомобіля щодо вісі стенда;
- недостатня безпека проведення робіт на стенді при рухомому автомобілі;
- немає можливості визначення питомих гальмівних зусиль на кожному колесі;
- немає можливості визначити зусилля гальмування стоянковим гальмом при рушанні автомобіля з місця;
- не визначається зусилля на педалі гальма.
В даний час гальмівні стенди роликового типу найбільш поширені. На гальмівних стендах роликового типу тестуються наступні параметри: гальмівна сила на кожному колесі питома гальмівна сила коефіцієнт нерівномірності гальмівних сил зусилля на органах управління (педаль ручник) час спрацьовування гальмівної системи гальмівний шлях. Додатково проводиться зважування автомобіля на кожне колесо.
Стенди забезпечують наступні режими контролю: робоче контрольне гальмування екстрене гальмування гальмування стоянковим гальмом.
Гальмівні роликові стенди складаються з наступних частин виготовлених у вигляді окремих виробів і з'єднаних між собою за допомогою електричних кабелів: силова шафа вимірювальна стійка з пультом управління і дисплеєм або приладами реєстрації параметрів один або два опорно-роликових блоки.
Гальмівні стенди роликового типу випускаються для легкових автомобілів вантажних автомобілів і автобусів мотоциклів та іншої двоколісної мототехніки. Стенди для легкових автомобілів монтуються в приямки гладкої підлоги для вантажних автомобілів – на оглядовій канаві.
Основною частиною гальмівного роликового стенда є опорно-роликовий блок. У рамі блоку розташовуються два опорно-силовимірювальних пристрої кожен з яких складається з пари опорно-приводних роликів приводу вимірювального пристрою гальмівних сил зважувального пристрою та контактного датчика обертання колеса.
Принцип вимірювання гальмівних сил автомобіля заснований на зрівнова-жуванні рушійного моменту створюваного приводом стенду і підведеного до роликів гальмівним моментом автомобіля від сил що виникають на гальмівних колодках і барабанах або пластинах і дисках в кожному колесі.
Серед основних переваг роликових гальмівних стендів наступні:
- якісний результат оскільки повторні випробування проходять в точно таких же умовах (особливу важливість має збереження швидкості обертання коліс) що і попередні;
- дослідження всієї поверхні гальмування;
- збереження фізичної картини гальмування. При використанні роликових гальмівних стендів зусилля передається ззовні і гальмівна система поглинає енергію що надійшла (не зважаючи на відсутність кінетичної енергії випробуваного автомобіля);
- безпека проведення випробувань оскільки кінетична енергія випробуваного автомобіля дорівнює нулю.
До недоліків роликових гальмівних стендів відносять:
- контакт шини з роликом є відносно невеликого діаметра і істотно відрізняється від контакту при русі по рівному асфальту;
- вартість роликового гальмівного стенду зазвичай вища ніж майданчикового стенду [4].
Виходячи з усіх переваг і недоліків майданчикових і роликових гальмівних стендів вибираємо роликовий гальмівний стенд СТМ 3500 М оскільки за допомогою нього можна визначити більшу кількість параметрів необхідних для перевірки технічного стану гальмівної системи автомобіля. Стенд дозволяє отримати якісні результати випробування різних типів автомобілів при цьому забезпечується безпека проведення випробувань.
3 Технічна характеристика стенда
Гальмівний стенд СТМ-3500 сертифікований та атестований в Україні а також внесений в Державний реєстр ЗВТ. Стенд відповідає вимогам чинних нормативних документів а саме ДСТУ 3333-96 «Стенди роликові для перевірки гальмівних систем дорожніх транспортних засобів в умовах експлуатації. Загальні технічні вимоги» та ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» .
Технічні характеристики приладу гальмівний стенд СТМ-3500:
Діапазон вимірювання гальмівної сили на кожному колесі перевіряючої вісі - від 0 кН до 10 кН.
Межа допустимої відносної похибки - не більше ±3%.
Діапазон вимірювання зусилля на органі керування - від 0 Н до 1000 Н.
Межа допустимої відносної похибки - не більше ±5%.
Діапазон вимірювання маси (ваги) вісі - від 0 кг до 3500 кг.
Потужність споживана стендом - не більше 7 кВт.
Час встановлення робочого режиму - не більше 15 хв.
Час безперервної роботи стенду - не менше 8 год.
Середній термін служби - не менше 8 років.
Параметри чотирьохпровідної трифазної мережі електроживлення:
- напруга - від 323 В до 418 В;
- частота - 50 ± 1 Гц.
Робочий діапазон температур опорного пристрою - від -30° С до +50° С.
- Роликова установка - не більше 2340
- Шафа керування - не більше 550
- Роликова установка - не більше 470 кг;
- Шафа керування - не більше 20 кг;
Основні конструкційні особливості СТМ-3500:
-Автоматичне або ручне керування режимами вимірювання;
-Забезпечує висвітлення результатів вимірювань і службової інформації на екран монітора та інформаційне табло.
-Роздруківка протоколу вимірювань і графіків гальмівних сил.
-Команди оператору і водієві транспортного засобу відображаються на екрані монітора і дублюються на світлофорі або віддаленому дисплеї.
-Відключення приводу роликів відбувається при досягненні встановленого значення коефіцієнта проковзування між колесами автомобіля і приводними роликами;
-Стенд забезпечує можливість самоцентрування автомобіля при випробуваннях автоматичне включення і відключення приводів при наїзді і виїзді.
-Динамічний вимір гальмівних сил коліс і осьових навантажень при гальмуванні з урахуванням завантаження осей при гальмуванні.
-Підвищена зносостійкість роликів що забезпечується спеціальним загартуванням і обробкою поверхні. Покриття роликів стійке до шипованих шин.
-Антикорозійний захист всіх елементів роликової установки СТМ.
Гальмівний стенд забезпечує автоматичне виконання вимірювань і розрахунок наступних параметрів ефективності гальмування:
- Маса вісі діагностується кг;
- Зусилля на органах керування Н;
- Час спрацьовування гальмівної системи с;
- Питома гальмівна сила кожного з коліс кН;
- Відносна різниця гальмівних сил однієї вісі;
- Овальність коліс вісі діагностується [10].
4 Устрій і робота стенда
Гальмівний стенд СТМ 3500 м відноситься до роликових стендів силового типу принцип роботи якого полягає в примусовому обертанні коліс вісі автомобіля від опорних роликів і вимірі сил що виникають на поверхні опорних роликів при гальмуванні. Роликовий стенд силового типу включає в себе роликову установку стійку управління у вигляді шафки з дверцятами датчик зусилля і світлофор. Функціональна схема стенду наведена на рис. 4.1 [10].
Підготовка стенду до роботи включає наступні етапи.
Підключити 3-х фазну напругу живлення до вхідного вимикача.
Перед початком роботи замінити в мотор-редукторах глухі заливні пробки на пробки з отворами (сапун). Перевірити наявність масла в мотор-редукторах і наявність мастила в корпусах підшипників роликів. При необхідності заповнити відповідною змазкою.
Встановити загальний автоматичний вимикач у включений стан. Включити стенд. Потім включити комп'ютер. На екрані монітора з'явитися головне меню програми що управляє роботи стенду. Вибрати з головного меню пункт «Допоміжні програми» і подрежим «перевірка обладнання». Провести перевірку обладнання.
Для проведення комплексної перевірки підготувати справний автомобіль зі справною гальмівною системою з навантаженням на вісь не більше 3500 кг.
Рисунок 4.1 - Функціональна схема стенду: ДВ-1 ДВ-2 ДВ-3 ДВ-4 - датчики ваги; ДТС-Л ДТС-П - лівий і правий датчики гальмівної сили; ДН-Л ДН-П - лівий і правий датчики наявності автомобіля; ДБ-Л ДБ-П - лівий і правий датчики блокування
Провести повну діагностику гальмівної системи автомобіля. Про правильне функціонування всіх датчиків і програм свідчить відсутність повідомлень про помилки що виводяться на екран монітора.
Порядок роботи зі стендом. Робота на стенді здійснюється по командам на екрані монітора світлофора або інформаційного табло.
Порядок роботи зі стендом полягає в наступному:
- включити стійку управління;
- включити ПК. Завантажити програму управління гальмівним стендом;
- обрати потрібний режим роботи в головному меню;
- обрати транспортний засіб що діагностується з бази даних або ввести новий;
- вибрати режим діагностування: автоматичний або ручний;
- закріпити датчик зусилля на педалі гальма ТЗ;
- просушити гальмівні колодки і барабани в підрежимів «Просушка». Для цього по команді на екрані монітора світлофора або інформаційному табло «В'їжджай» заїхати на роликову установку. Потім по команді «Плавно гальмуй» натиснути на педаль гальма. Процес просушування триваєє близько 20 с або до моменту пробуксовки одним з коліс;
- провести відбір проб максимальних гальмівних сил коефіцієнта нерівномірності гальмівних сил коліс і зусилля на органі управління в підрежимі «Повне навантаження». За командою «Плавно гальмуй» натиснути на педаль гальма;
- провести вимірювання опору обертанню незагальмованих коліс і визначити коефіцієнт овальності в підрежимі «Часткове навантаження». Після початку обертання роликів протягом 4 с відбувається вимір опору обертанню незагальмованих коліс. Педаль гальма при цьому повинна залишатися відпущеною. Потім по команді «Плавно гальмуй» натиснути на педаль гальма до появи команди «Утримуй». За цією командою утримувати педаль гальма в незмінному положенні до подачі команди «Відпустити» після чого педаль плавно відпустити. Після подачі команди «Утримуй» протягом 8 с відбувається набір даних для розрахунку даних при неповному навантаженні гальмівної системи;
- виконати відбір проб максимальних гальмівних сил створюваних стояночною системою і зусилля на органі управління в підрежимі «Стояночний». Для цього по команді «Плавно гальмуй» привести в дію стояночну гальмівну систему впливаючи на орган управління (важіль або педаль) через датчик зусилля. При наявності на ТЗ ручного крана керування приводом гальмівної системи допускається приведення в дію стояночної системи без використання датчика зусилля;
- по команді «Виїжджай» здійснити з’їзд вісі що діагностується з роликової установки.
На цьому діагностика вісі закінчується діагностика наступних осей здійснюється аналогічно [10].
5 Правила техніки безпеки при роботі
При експлуатації стенда необхідно виконувати наступні основні правила. До роботи зі стендом допускаються тільки особи які пройшли інструктаж з техніки безпеки.
При монтажі випробуваннях і всіх видах технічного обслуговування стенду можуть виникнути наступні види небезпек:
- небезпека травмування рухомими частинами.
Заходи що забезпечують захист від електронебезпеки:
- на корпусі силової шафи і на рамі роликового установки встановлені заземлювальні затискачі;
- електричний опір ізоляції між силовими а також пов'язаними з ними ланцюгами і заземлювальним затискачем силової шафи не менше 20 МОм;
- електрична ізоляція між силовими а також пов'язаними з ними ланцюгами і заземлювальним затискачем силової шафи витримує протягом однієї хвилини без пробою і поверхневого перекриття дію випробувальної напруги змінного струму 2000 В частоти 50 Гц;
- електричний опір між затискачем контуру заземлення і заземлюючими зажимами силової шафи і роликового установки не більше 4 Ом.
Заходи що забезпечують захист від травмування рухомими частинами:
- ланцюгові передачі роликового установки закриті кришкою;
- при відключенні і відновленні живлення неможливе самовільне включення мотор-редукторів роликової установки.
Також слід суворо дотримуватись заходів безпеки при експлуатації стенду:
- силова шафа гальмівний стенд та корпус системного блоку персонального комп'ютера повинні бути з'єднані з контуром заземлення;
- робота на стенді з несправним заземленням забороняється;
- включення робочого режиму стенду повинно проводитися після перевірки роботи мотор-редукторів і всіх датчиків;
- при роботі зі стендом слід виконувати інструкції що видаються робочою програмою на екран монітора світлофор і інформаційне табло;
- в процесі регламентних робіт і ремонту стенду забороняється проводити зміну деталей під напругою і залишати без нагляду стенд під напругою;
- роботи не пов'язані з електричними схемами стенду повинні проводитися після відключення стенду від загальної електричної мережі;
- не рідше одного разу на рік проводити перевірку і вимірювання опору ізоляції [10].
ЕКОЛОГЧНСТЬ ТА БЕЗПЕЧНСТЬ ПРОЕКТА
1 Аналіз і характеристика основних виробничих шкідливостей і небезпек на підприємстві
Підприємство надає автосервісні послуги. До послуг проектованої станції входять прибирально-мийні послуги діагностування технічного стану автомобілів агрегатів і вузлів протикорозійна обробка кузовів ТЗ шиномонтаж відновний а також капітальний ремонт агрегатів і вузлів продаж запасних частин матеріалів і приладдя послуги зберігання автомобілів та технічна допомога на дорозі.
На станціях технічного обслуговування використовується різноманітне обладнання та значна кількість хімічних речовин що обумовлює наявність різних виробничих шкідливих та небезпечний факторів які негативно впливають на стан здоров’я і самопочуття працівник а також на навколишнє природнє середовище. Аналіз і характеристика основних виробничих шкідливих і небезпечних факторів станцій технічного обслуговування автомобілів наведено в табл. 5.1.
На автотранспортних підприємствах питанням охорони навколишнього середовища приділяється недостатня увага. В результаті їх діяльності атмосферне повітря забруднюється відпрацьованими газами двигунів ТЗ газами що виділяються при електрогазозварювальних роботах аерозолями парами кислот та електролітів на акумуляторній дільниці шкідливими речовинами при фарбуванні парами при паянні та ін. Шкідливим також є забруднення води яка використовується при зовнішньому митті техніки при митті агрегатів та вузлів. Забруднена вода містить змиті пил бруд кислоти та різні хімічні речовини з яких готують миючи розчини. Лише невелика частина мийних розчинів проходить очищення. Відпрацьоване масло яке заливають із агрегатів та вузлів автомобілів в незначному об’ємі поступає на регенерацію при цьому деяка його частина розливається під час зливання і забруднює робочі місця обладнання одяг та робітників [411].
Таблиця 5.1 Небезпечні та шкідливі фактори
Найменув. небезпек і шкідливого фактора
Коротка характеристика
Вплив на людину та на навколишнє середовище
Ураження електричним током
На ступінь ураження електричним током впливає: сила току який протікає через чоловіка частота і тривалість впливу індивідуальні властивості організму
Шиномонтажна вулканізаційна РПСЖ дільниці
Електрон який проходить через тіло чоловіка проявляє термічний електромагнітний біологічний вплив на чоловіка
Травмування інструментом
Головними причинами небезпеки є неправильне використання недостатня справність і використання інструменту не призначеного для даної роботи.
Агрегатна слюсарно-механічна акумуляторна шинна
ТО і ремонту діагностування
Механічний вплив: травми рук
Гранично допустимий рівень шуму який не викликає захворювань або відхилень у стані здоров'я працівника становить 80 дБ. Визначальною також є частота звуку. Людина більш чутлива до високих частот ніж до низьких.
Стрес погіршення концентрації уваги зниження слухової чутливості серцево-судинна недостатність захворювання шлунково-кишкового тракту
Продовження таблиці 5.1
Загазова-ність в приміщенні
У повітрі СТО наявні чадний газ окис азоту гази що виділяються при зварюванні пил з металевими та гумовими частинками аерозольні суспензії пари від автохімії та бензину розчинників фарб і лаків.
Отруєння втрата свідомості захворювання летальні випадки.
Вплив електрозварювання
Зварювальні процеси відрізняються інтенсивними тепловиділеннями (променистими і конвективними) пиловиділенням що веде до запиленості приміщень токсичним дрібнодисперсним пилом і газовиділеннями
Агрегатна слюсарно-механічна ТО і ремонту
Подразнення дихальних шляхів і очей головні болі втрата свідомості задишка судоми і ураження нервової системи сухість у роті біль в грудях захворювання травних органів захворювання легень і органів кровообігу
Невідповідність параметрам середовища по метеорологічним умовам
Умови внутрішнього середовища визначаються поєднанням температури відносної вологості та швидкості руху повітря температури оточуючих поверхонь та інтенсивності теплового випромінювання.
Агрегатна слюсарно-механічна акумуляторна шинна ТО і ремонту діагностування
Простудні захворювання переохолодження перегрів організму пересихання слизових оболонок дихальних шляхів зниження працездатності порушення процесу терморегуляції
нфразвук виникає при роботі вентиляторів трансформаторів
Шиномонтажна ковальс.-ресорна мідницька дільниці
Зниження слухової чутливості порушення функцій органів травлення непритомність
2 Заходи з профілактики виробничих шкідливостей та небезпек
Для ослаблення впливу шкідливих та небезпечних факторів необхідно виконати ряд профілактичних заходів [6789].
2.1 Електробезпека на підприємстві має забезпечуватись безпечною конструкцією електроустаткування механічними засобами та організаційними заходами індивідуальними засобами захисту. До технічних засобів і заходів належать: захисне заземлення та занулення вирівнювання потенціалів мала напруга електричний розділ сіток захисні вимикачі компенсація токів заземленням відгородження блокування запобіжні пристрої знаки безпеки а також засоби захисту.
2.2 При постановці ТЗ на ремонт чи обслуговування його необхідно поставити на ручне гальмо заглушити двигун ввімкнути знижену передачу перекрити подачу палива (для дизеля) при ремонті на майданчику підкласти під колеса не менше ніж два упори.
2.3 Після постановки автомобіля на ремонт необхідно вивісити на кермо напис «Двигун не запускати - працюють люди».
2.4 При виявленні під час огляду устаткування приладів систем (освітлення вентиляції) несправностей чи недоліків які перешкоджають безпечній праці працівник не приступаючи до роботи повинен доповісти про це начальнику.
2.5 Роботи з кислотою необхідно виконувати із застосуванням індивідуальних засобів захисту а саме: костюм хб з кислотозахисним просоченням напівчоботи гумові фартух гумовий окуляри захисні рукавички кислотолугостійкі.
2.6 При проведенні зварювальних робіт працівник забезпечується індивідуальними засобами захисту до яких входять: спеціальний костюм зварника або брезентовий костюм що має відповідне маркування азбестові або брезентові нарукавники черевики з відповідним маркуванням захисні окуляри маски теплі підстилки. При облаштуванні стаціонарних зварювальних постів передбачена місцева вентиляція – відсмоктувачі. При виробництві зварювальних робіт в важкодоступних місцях або замкнутих просторах застосовуються переносні вентиляційні пристрої що забезпечують видалення не менше 150 куб.м повітря за годину.
2.7 Газ із балонів ТЗ на якому повинні проводитися зварювальні фарбувальні роботи а також роботи пов'язані з усуненням несправностей газової системи живлення або її зняттям попередньо повністю зливається на спеціальному місці (посту). Газові балони продуваються стисненим повітрям або інертними газами.
2.8 Користуватися вантажопідйомними механізмами дозволяється працівнику тільки після проходження відповідного навчання або щорічної перевірки знань по керуванню вантажопідйомними механізмами.
2.7 Усунення утворення пилу на робочих місцях ведеться головним шляхом зміни технології виробництва і зволоження повітря. Замість порошкоподібних продуктів використовують брикети гранули пасти розчини замінюють токсичні речовини на нетоксичні. Для запобігання запиленості повітря виконуються наступні заходи: заміна сухих процесів мокрими; герметизація обладнання; виділення агрегатів які запилюють робочу зону в ізольовані приміщення з влаштуванням дистанційного керування. Видалення пилу відбувається безпосередньо з місць пилоутворення.
2.8 Відпрацьовані гази від вихлопної труби вилучають шляхом монтажу місцевих відсопів на постах для технічного обслуговування ремонту і перевірки технічного стану машин та їх агрегатів де за технологією передбачається обов'язкова робота двигуна ТЗ. Місцеві відсопи розташовують так щоб повітряний поток не проходив через область дихання робітників. Для захисту робітників використовують респіратори та захисні окуляри.
2.9 Для боротьби з шумом використовують індивідуальні засоби захисту – протишумові навушники які закривають вушну раковину зовні а також запроваджують раціональні режими праці та відпочинку.
2.10 Шкідливий вплив нафтопродуктів знижується облаштуванням підлоги з матеріалів що стійкі до впливу цих речовин та не поглинають їх. На території підприємства виділяються і обладнуються місця для збору матеріалів що були використані при усуненні наслідків протікання нафтопродуктів. Не допускається потрапляння нафтопродуктів на відкриті частини тіла і одяг. При потраплянні нафтопродуктів на тіло їх слід змити теплою водою з милом не допускаючи висихання. Якщо на одяг потрапили нафтопродукти його необхідно зняти та провітрювати на відкритому повітрі до зникнення запаху.
3 Протипожежні заходи на СТО
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України відповідальність за стан пожежної безпеки підприємств покладається на їхніх керівників а також уповноважених ними осіб. Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна визначають в договорі оренди. Пожежна техніка та протипожежне обладнання що застосовуються для попередження пожеж і для їх гасіння повинні мати державний сертифікат якості відповідно до правил обов'язкової сертифікації продукції протипожежного призначення.
Протипожежний захист об’єктів СТО організується у відповідності з правилами пожежної безпеки [912].
3.1 Організаційно-технічні заходи з пожежної безпеки включають наступні: організацію пожежної охорони на підприємстві; паспортизацію речовин матеріалів технологічних процесів і об'єктів автотранспортного підприємства в частині забезпечення пожежної безпеки; розробку інструкцій щодо порядку роботи з пожежонебезпечними речовинами та матеріалами про дотримання протипожежного режиму а також організацію евакуації людей і техніки та дії людей при виникненні пожежі.
3.2 На підприємстві розроблена загальнооб'єктна інструкція про заходи пожежної безпеки для всіх вибухопожежонебезпечних пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщень.
3.3 На території СТО як у виробничих адміністративних так і в складських та допоміжних приміщеннях встановлено суворий протипожежний режим. Відведені та обладнані спеціальні місця для куріння.
3.4 Для підвищень протипожежної стійкості і запобігання поширенню вогню по будівлі використані спеціальні перепони вогнетривкі перекриття. Матеріали у протипожежних перешкодах - вогнетривкі і важкозгораємі з межею вогнестійкості не менше 15 год.
3.3 Будівлі СТО де проводяться ковальсько-ресорні зварювальні малярні та акумуляторні роботи мають вогнетривкі стіни перегородки і покриття з межею вогнестійкості не менше 1 год.
3.4 Для попередження поширення пожежі на території підприємства між будівлями і спорудами передбачені протипожежні розриви. Найменші відстані між будівлями і спорудами приймають в залежності від ступеня їх вогнестійкості.
3.5 Територія СТО захищається парканом в якому є спеціальні проїзди і в'їзди (ворота).
3.6 Для використаного обтирального матеріалу встановлені металеві ящики з кришками. Для зберігання легко - займистих і горючих речовин визначені місця і встановлені допустимі кількості їх одноразового зберігання.
3.7 Автомобілі які спрямовуються на ТО і ТР не повинні мати течі палива а горловини паливних баків повинні бути закриті кришками. Число автомобілів в приміщенні зон не повинно перевищувати встановленої норми.
- використовувати легкозаймисті рідини (бензин розчинник і т.п.) для протирання автомобіля і миття його агрегатів;
- зберігати ПММ кислоти фарби карбід кальцію і т.п. в кількості більшій змінної потреби;
- зберігати разом використані і чисті обтиральні матеріали;
- загороджувати проходи і виходи з приміщень матеріалами обладнанням знятими агрегатами і т.п .;
- в разі протоки палива або масла слід негайно видалити його за допомогою піску або тирси.
3.9 Для ліквідації займань на СТО використовують первинні засоби пожежогасіння: ручні і пересувні вогнегасники пісок кошми азбестові покривала ломи сокири пожежні відра ящик з піском. Всі засоби пожежогасіння пофарбовані в червоний колір. За справність та повноту комплектності пожежного інвентарю та первинних засобів пожежогасіння що розміщені у виробничих приміщеннях складах несуть відповідальність начальники ділянок цехів відділень складів та інші відповідальні особи.
3.10 Будівлі СТО оснащено протипожежною сигналізацією.
Таблиця 5.2 Характеристика виробництв з пожежної безпеки [9]
Найменування дільниці зони
Шиномонтажна і вулканізаційна
Оббивальна і ремонтно-будівельна
4 Розрахунок загальнообмінної вентиляції
Боротьба з забрудненням повітря на виробництві є однією з найбільш важливих задач по забезпеченню нормальних умов праці. Шкідливими речовинами на СТО є чадний газ окис азоту гази що виділяються при зварюванні пил з гумовими та металевими часточками аерозольні суспензії пари від різних автохімічних засобів а також палива розчинників фарб і лаків.
Застосовуємо загальнообмінну вентиляцію та місцеві відсопи.
Розрахунок загальнообмінної вентиляції ведеться за кратністю обміну повітря впродовж часу [2].
Кратність обміну повітря:
де С1 - концентрація шкідливих речовин в повітрі на дільниці С1 = 62 см3м3;
G - гранично-допустима концентрація шкідливих речовин в повітріG 30 см3 м3.
Необхідний об’єм притічного повітря
де V - об’єм приміщення
V = L * B * H = 30*54*6= 9 720 м3 (5.3)
де L В Н - відповідно довжина ширина та висота приміщення.
Тоді необхідний об’єм притічного повітря:
Vпр = 207 * 12 960 = 201204 м3
5 Охорона навколишнього середовища
В процесі діяльності СТО відбувається забруднення всіх компонентів навколишнього середовища а саме: атмосферного повітря водних ресурсів грунту. Основним джерелом викидів шкідливих речовин є відпрацьовані гази двигунів ТЗ випаровування з систем живлення підтікання палива і мастил в процесі роботи та обслуговування ТЗ а також продукти спрацювання фрикційних накладок зчеплення накладок гальмівних колодок та шин.
Для зменшення негативного впливу виробничого процесу на навколишнє природнє середовище проектом передбачаються заходи по зниженню забруднення повітря відпрацьованими газами двигунів. Забруднені гази що виділяються при таких роботах як паяння зварювання уловлюються і пропускаються через фільтри. На дільниці ремонту акумуляторних батарей їх зарядка а також приготування електроліту виконується у шафах із обладнаною витяжною вентиляцією.
Підприємство споживає воду у великій кількості для технологічних потреб. Найбільше використовується води на миття автомобілів при щоденному обслуговуванні. У стічній воді СТО містяться наступні види забруднень: колоїдні і зважені речовини мінерального і органічного походження; забруднення нафтового і олійного походження.
З метою раціонального використання водних ресурсів охорони навколишнього природного середовища і скорочення матеріальних витрат для автомийки використовується оборотне водопостачання. При зворотному водопостачанні вода після миття автомобілів очищується і відстоюється в очисних спорудах підприємства звідки насосами повторно подається на мийку. Оборотне водопостачання дозволяє скоротити витрату водопровідної води на 80-90%.
Для очищення забруднених стічних вод на проектованому підприємстві використано наступне обладнання: ємність для стічної води пісковловлювач гідроциклон фільтр грубого очищення фільтр тонкого очищення ємність очищеної води шламозбірник маслозбірник [45].
ОРГАНЗАЦЙНО-ЕКОНОМЧНА ЧАСТИНА
1 Планування обсягів виробництва послуг з ТО та ремонту
Визначення загального обсягу послуг по поточному ремонту і технічному обслуговуванню легкових автомобілів проводиться за формулою [25]:
Отопр = Сн-г* Ттопр + Озб грн.(6.1)
де Ттопр - річна трудомісткість робіт за видами послуг люд.год;
Сн-г - вартість одної нормо-години послуг грн Сн-г=253грнг. (за даними діючих СТОА);
Озб - обсяг послуг по зберіганню автомобілів на стоянках тривалого і тимчасового зберігання (10% від Отопр). Визначається за формулою:
Озб =001*Отопр грн. (6.2)
Загальний обсяг послуг і продукції визначається за формулою:
Оз = Отопр+ Оін грн(6.3)
де Оін - обсяг реалізації інших послуг і продукції (транспортування автомобілів продажів запасних частин ГСМекспертиза автомобілів) приймається 3-6 % від Отопр
Оiн = (003-006)*Отопр грн.(6.4)
Основні розрахункові показники плану реалізації послуг СТОА наведені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 - План реалізації послуг
Обсяг реалізації послуг по ТО і ремонту
легкових автомобілів (без зберігання) грн.
Обсяг послуг по зберіганню автомобілів
Обсяг реалізації інших послуг і продукції грн.
Загальний обсяг послуг і продукції грн.
2 Планування матеріально-технічного забезпечення
Річні витрати силової електроенергії визначається за формулою:
Рел.с=Нптс * К1 * К2 * Хр * Тз * Др * Кс(6.5)
Рел.с = 918328 квт.г
де Нптс - питома норма витрати силової електроенергії на один робочий пост квт.год Нптс = 4 квт.г;
К1 - корегувальний коефіцієнт в залежності від потужності СТОА приймаємо К1 = 104;
К2 - корегувальний коефіцієнт в залежності від типу обслуговуємих автомобілів приймаємо К2 = 105;
Хр - кількість робочих постів на СТОА;
Тз - тривалість роботи устаткування за добу год;Др - кількість робочих днів СТОА за рік;
Кс - коефіцієнт попиту на споживання електроенергії Кс = 08.
Річні витрати електроенергії на освітлення виробничих приміщень
Рел.осв =Нел.осв * Fзаг * Тосв * Др * 0001 квт.г(6.6)
Рел.осв. = 301946 квт.г
де Нел.осв - середня витрата освітлювальної електроенергії (15 вт на 1 м кв виробничої площі протягом 1000 годин);
Fзаг - виробнича площа м2;
Тосв - тривалість освітлення протягом доби г Тосв = 5 г.
Річні витрати гарячої води на технологічні цілі:
Ртехвд =Нтехпт * К1 * К2 * Хр * Тз * Др * 0001 м3(6.7)
де Нтехпт - питома норма витрати гарячої води на один робочий пост на годину тис.ккалг Нтехпт =132 тис.ккалг;
- тепломісткість води ( = 4190 ккалм.к.гр). Річні витрати газу на опалення споруд СТОА:
Ропгв = Нопгв * S * Фоп м куб(6.8)
де Нопгв - питома норма витрати газу на опалення 1м кв приміщення на годину (у середньому 00082 м3 м2 г.);
Фоп - тривалість опалювального сезону год;
Фоп = Доп * 24 Фоп = 3360 год.
де Доп - кількість днів опалювання приміщень за рік Доп = 140 дн;
S - площа опалювальних приміщень м2; Річні витрати води на технологічні потреби
Рв.тех = Нтехпт * К1 * К2 * Хр * Др м куб(6.9)
де Нтехпт - питома норма витрати води на технологічні потреби на один робочий пост м куб Нтехпт =12м куб.
Річні витрати питної води
Рв.п = Нппт * К1* К2 * Хр * Др м куб (6.10)
де Нппт - питома норма витрати питної води на один робочий пост м куб Н ппт = 012 м куб.
Річні витрати оборотної води:
Рв.об = Нобпт * К1 * К2 * Хр * Др м куб(6.11)
де Нобпт - питома витрата оборотної води Нобпт =22 м куб.
Загальні витрати води:
Рв.сум = Рв.тех + Рв.п + Рв.об м куб(6.12)
Річні стічні води на побутове споживання:
Рс.в = Нсвпт * К1 * К2 * Хр * Др м куб(6.13)
де Нстпт - питома норма витрати стічної води на побутове споживання на один робочий пост Нстпт = 21 м3.
Рв.с = Нв.спт * К1 * К2 * Хр * Др м куб(6.14)
де Нспт - питома норма виробничих стоків на один робочий пост приймаємо Нспт = 11м3.
Загальні об'єми стічної води:
Рст.в.сум = Рс.в + Рв.с м куб(6.15)
Рст.в.сум = 114791 м3.
Річні витрати стиснутого повітря:
Рс.п = Нсппт * К1 * К2 * Хр * Др м куб(6.16)
де Нсппт - питома норма витрати стиснутого повітря на один робочий пост м3постдобу Нсппт = 4 м3 п.дб
Результати розрахунків споживання усіх видів енергії води стиснутого повітря і витрат на них наведені в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 - Розрахунок витрат ресурсів
Витрати гарячої води:
Витр.газу на опалення
Продовження таблиці 6.2
Сумарні витрати на ресурси
3 Економічна ефективність впровадження стенда
Економічна ефективність визначається за методикою рекомендованою для використання в галузі автомобільного транспорту [5].
Економічний ефект від впровадження стенду визначається за формулою:
Енг = Ппз - Се - Кпр (6.17)
де Ппз - зниження витрат по фонду заробітньої платні грн;
Се - поточні експлуатаційні витрати грн;
Кпр - капітальні витрати приведені до експлуатаційних через коефіцієнт ефективності 015 грн.
Термін окупності капітальних вкладень визначається за формулою:
де К - капітальні витрати на впровадження грн.
Витрати на ремонт визначаються за формулою:
де Тр - сумарна трудомісткість робіт люд.г; Сгр - годинна тарифна ставка ремонтного робітника грн
Розрахунки виконані в табл. 6.14.
Таблиця 6.14 - Основні техніко-економічні показники СТОА
Кількість робочих постів
Кількість обслуговуємих автомобілів
Кількість автомобіле-заїздів для ПМ робіт
Загальний обсяг реалізації послуг
Виробка на один робочий пост
Чисельність працюючих
у т.ч.: виробничих робітників
Річна виробка на одного працюючого
Сумарні витрати ресурсів
Таблиця 6.15 - Ефективність впровадження стенда діагностування гальм
Найменування та позначення
Річна програма використання Np
Годинна тарифна ставка робітника Сгр
Капітальні витрати на впровадження К
Вартість конструкції Цс
Поточні витрати необх.на експлуат. Се
Середня трудомістк.операції tд
Сумарна трудомісткість робіт Тр
Витрати на ремонт по заробітній платні Зр
Капіт.витратиприведені до експлуат.Кпр
Прирощ.приб.за рахунок зниж.витрат на ЗП Пзп
Зведений госпрозрахунковий ефект Енг
Термін окупності капітальних вкладень О
Таким чином на підставі виконаних розрахунків можна зробити висновок що впровадження пропонованого обладнання а саме – стенду роликового для діагностування гальмівної системи автомобілів є рентабельним та економічно вигідним. Втілення цього проекту може забезпечити значну економію витрат зведений госпрозрахунковий ефект складе більше 47 тис.грн. термін окупності капітальних вкладень на впровадження стенда діагностування гальм складе майже 3 роки.
Проведені дослідження показали що на дорозі між містами Добропілля і Покровськ доцільно мати дорожну станцію технічного обслуговування. В цьому районі прогнозується попит на послуги проектованої СТО а саме – на обслуговування і ремонт рухомого складу миття зберігання автомобілів.
В даному проекті була спроектована дорожня станція технічного обслуговування яка має 9 робочих постів (7 постів – для ТО і ПР 1 – пост діагностування 1 – пост прибирально-мийних робіт) а також 4 допоміжних постів (2 пости – приймання діагностування і видачі автомобілів 1 пост – прибирання і сушіння після мийки 1 пост – технічної допомоги на дорозі). Загальна трудомісткість проектованої станції складає 27 417 люд.-год на рік.
До складу спроектованої станції технічного обслуговування входять зона ТО та ПР виробничі дільниці склади а також допоміжні площі. Виробнича будівля має розміри 30 x 54 м висота 60 м. Для виконання основних технологічних процесів станції було підібрано необхідне обладнання технологічна і організаційна оснастка. Загальна площа виробничих складських і допоміжних приміщень складає 1620 м2 загальна площа споруд СТО – 3375 м2.
У спеціальній частині проекту була розроблена дільниця діагностування. Дільниця призначена для визначення технічного стану автомобіля його агрегатів механізмів і вузлів з можливістю прогнозування залишкового ресурсу на підставі даних про поточний технічний стан і динаміку його зміни. Діагностування підтримує на належному рівні надійність транспортних засобів зменшує витрату запчастин матеріалів а також трудових витрат на ТО і ремонт.
У конструкторській частині проекту розроблено модернізацію обладнання дільниці діагностування із використанням роликового гальмівного стенду СТМ 3500 М. Запропонований стенд дозволяє отримати більшу кількість характеристик необхідних для перевірки технічного стану гальмівної системи автомобіля у порівнянні з іншими гальмівними стендами. За допомоги стенду можна отримати якісні результати випробування різних типів автомобілів при цьому забезпечується безпека проведення випробувань.
У розділі «Екологічність та безпечність проекта» було проведено аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів визначені їх характеристики та вплив на організм людини наведено технічні заходи попередження профзахворювань та виробничого травматизму викладено заходи щодо охорони навколишнього середовища запроектовано вентиляцію загальнообмінного типу та місцеві відсопи.
В економічній частині проекту було розраховано основні техніко-економічні показники підприємства а також економічну ефективність впровадження роликового гальмівного стенду на дільниці діагностування. Відповідно до проведених розрахунків можна зробити висновок що впровадження пропонованого обладнання а саме – стенду роликового для діагностування гальмівної системи автомобілів СТМ-3500 М є рентабельним та економічно вигідним. Реалізація цього проекту може забезпечити значну економію витрат зведений госпрозрахунковий ефект складе більше 47 тис.грн. термін окупності капітальних вкладень на впровадження стенда діагностування гальм складе майже 3 роки.
Мастепан М.А. Кузьміна В.П. Методичні вказівки до дипломного та курсового проєктування з курсу "Технічна експлуатація автомобілів". Технологічне проєктування підприємств автомобільного транспорту. - 34 с.
Методические указания по нормам и нормативам к проектированию и реконструкции АТП и СТО. - Донецк: ДПИ 1990. - 47 с.
Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. - М.: Транспорт 1993. - 271с.
Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. К.: Кондор 2008. — 536 с.
Технолоriчне проектування автотранспортних підприємств: Навч. посiб. За ред. проф. C.I. Андрусенка. – К.: Каравела 2009. – 368 с.
ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
ДНАОП 0.00-1.28-97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті.
ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту.
Стенды тормозные СТМ 3500 М. Руководство по эксплуатации.
Канарчук В.. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3-х кн. Кн.2. Організація планування й управління: Підручник В.. Канарчук О.А. Лудченко А.Д. Чигринець - К.: Вища шк. 1994. – 383 с.
Кодекс цивільного захисту України.
Методические указания к разработке графической части дипломных проектов. - Донецк: ДПИ 1987. - 64 с.
ОНТП-01-91. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта. - М.: Гипроавтотранс 1991. - 184 с.
Методические указания по выбору технологического оборудования для предприятий автомобильного транспорта. - Краматорск: Дон НАБА 2020. - 32 с.
Афанасьев Л.Л. Колясинский Б.С. Маслов А.А. Гаражи и станции тех-нического обслуживания автомобилей: Альбом чертежей. - М.: Транспорт 1980. - 216 с.
Відомість основного технологічного устаткування
Найменування устаткування
Габаритні розміри мм
Шафа для приладів і пристроїв
Стелаж для приладів і пристроїв
Стенд для перевірки гідроприводів гальма і зчеплення автомобілів
Стенд для збирання і розбирання двигунів автомобілів
Ванна для миття деталей
Комплект інструменту автомеханіка
Стенд ремонту передніх та задніх мостів
Слюсарно-механічна дільниця
Пресове й верстатне обладнання
Дільниця систем живл. і електрообладн.
Комплект інструменту для електрообладнання автомобілів
Стенд для перевірки генераторів реле-регуляторів і стартерів
Прилад для перевірки трамблерів
Прилад для перевірки якорів генераторів стартерів і електродвигунів
Установка для прискореної зарядки акумуляторних батарей
Пробники акумуляторні
Універсальна установка для пуску двигунів в холодну пору
Комплект приладів та інструментів для акумуляторних батарей
Гайковерт для гайок коліс
Стелаж для зберігання покришок і коліс
Комплект ключів гайкових комбінованих
Підставка для обладнання
Набори інструменту і пристосувань з гідравлічним приводом для редагування кузова автомобілів
Установка для заправки трансмісійним маслом
Двостійковий підйомник
Комплекс діагност. обладнання
Прилад для визначення технічного стану циліндропоршневої групи двигунів
Прилад для перевірки рульового управління автомобілів
Прилад для перевірки паливного насоса
Стенд перевірки гальм автомобілів
Блок діагностування бортового комп'ютеру
Прилад для дослідження фракційного складу і якості вихлопних газів
Пристрій для визначення зазорів кривошипно-шатунного механізму
Стетоскоп автомобільний електронний
Стробоскоп для діагностики несправностей
Установка для діагностики і очищення електромагнітних форсунок
Віброметр-індикатор стану підшипників
Набір для перевірки сигналів електронних систем впорскування
Пристрій портативний для видалення вихлопних газів
Шафа для зберігання приладів та інструменту