Проект поста регулирования углов установки колес универсальной СТО

Задание.doc

ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж»
Відділення механічне
Циклова комісія спеціальних механічних дисциплін
Освітньо-квалифікаційний рівень молодший спеціаліст
Спеціальність 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
голова циклової комісії
спеціальних механічнихдисциплін
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ СТУДЕНТУ
IV КУРСУ ГРУПИ ОРА-42
(прізвище ім'я та по батькові)
Проект поста регулювання кутів встановлення коліс універсальної станції
Вихідні данні для технологічного розрахунку СТОА:
Річна кількість автомобілів що умовно передбачено
для обслуговування на СТОА од
Розподіл автомобілів за класами відсотки
Середньорічний пробіг автомобілів за класами км
Кількість заїздів одного автомобіля на СТОА на рік
Категорія умов експлуатації
Природно кліматичний район
Кількість автомобілів що передбачено для продажу од
Кількість робочих днів на рік дні
Тривалість робочої зміни годин
Кількість робочих змін
В спеціальній частині ДП розробити – пост регулювання кутів встановлення коліс
В спеціальній частині ДП розробити технологічну карту регулювання розвалу-сходження
В конструкторській частині ДП розробити – пристрій для вимірювання сходження коліс
1 Характеристика об’єкту що проектується і аналіз його роботи
2 Організація та технологія ТО і ПР автомобілів
РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГЧНА ЧАСТИНА
1 Вихідні дані прийняті до розрахунку СТОА
2 Розрахунок річних обсягів робіт без врахування потужності СТОА
3Попередній розрахунок кількість постів. Попередній розподіл загальної трудомісткості робіт на постові і дільничні
4Коригування обсягу робіт за потужністю. Визначення кількості постів з урахуванням потужності СТОА
5 Розподіл річного обсягу робіт по їх видам та місцю виконання
6 Розрахунок річного обсягу допоміжних робіт
8 Розрахунок кількості робітників
9 Розрахунок площ приміщень
10 Розрахунок площі забудови під СТОА
1 Призначення зони або дільниці
2 Характеристика зони або дільниці
3Технологічний процес в зоні або дільниці
4 Перелік технологічного обладнання інструменту і устаткування
5Технологічна карта (технологічний процес) на виконання робіт (узгодити з керівником проекту)
6 Правила техніки безпеки виконання робіт в зоні або дільниці
КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
1 Призначення конструкції пристрою стенду тощо
2 Технічна характеристика конструкції пристрою стенду тощо
3 Будова та принцип дії пристрою стенду тощо
4 Розрахунок (приводу перевірочний розрахунок деталі тощо)
5.Правила техніки безпеки під час роботи пристрою
ЕКОЛОГЧНСТЬ БЕЗПЕЧНСТЬ ПРОЕКТУ
1 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів їх характеристика та вплив на організм людини
2 Профілактичні заходи профзахворювань та виробничого травматизму
3 Охорона навколишнього середовища
4 Розрахунок (очисних споруд протипожежного резервуару освітлення вентиляції заземлення та інше після узгодження з керівником проекту)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Графічна частина дипломного проекту:
Виробничий корпуссхема генерального плану
Пости ТО в повному обсязі
Двостійковий підйомник
Технологічна карта на заміну бічної подушки безпеки
Графік виконання дипломного проекту:
Назва розділу проекту
Відсоток готовності підсумок
Розрахунково-технологічна частина
Конструкторська частина
Екологічність та безпечність проекту
Оформлення ПЗ подання проекту на рецензію
Термін видачі завдання 12.05.2014 р.
Термін подання на рецензію20.06.2014 р.
Термін захисту дипломного проекту 23.06.2014 р.
ПЕРЕЛК ДЖЕРЕЛ ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ
Методичні вказівки до курсового (дипломного) проекту з дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів». Технологічний розрахунок станцій технічного обслуговування автомобілів (для студентів денного і заочного відділення спеціальності 5.070106020 «Обслуговування і ремонт автомобілів і двигунів» уклав КузьменкоС.П. – Макіївка: ДВНЗ «МПК» 2009. – 64 с.: іл.
Методичні вказівки до виконання курсового (дипломного) проекту з дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів». Планування станцій технічного обслуговування автомобілів (для студентів денного і заочного відділення спеціальності 5.070106020 «Обслуговування і ремонт автомобілів і двигунів» уклав Кузьменко С.П. – Макіївка: ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» 2009. – 21 с.: іл.
Методичний посібник до оформлення пояснювальних записок з курсових і дипломних проектів та звітів робіт студентів (для студентів спеціальностей 5.05050204 «Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних будівельних і дорожніх машин і обладнання» і 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів») Укладачі: Петрушенко С.М. Кузьменко С.П. Борозенець В.Б. – Макіївка: ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж» 2009. – 24 с.: іл.
ФастовцевГ. В. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей. – М.: Транспорт 1989. – 240с. ил.
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Наказ Міністерства транспорту України від 30 березня 1998 року № 102.
Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів. Наказ Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 року № 792
Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів. Наказ Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 р. № 721
НапольскийГ.М.Технологическое проектирование автотранспортних предприятий и станций технического обслуживания. М.: Транспорт. 1993. – 271с. ил.
НапольскийГ.М. ПугинА.В. Основные положення и нормативы технологического проектирования автотранспортных предприятий. Учебное пособие МАДИ. – М.: 1991. – 89с.
НапольскийГ.М. СолнцевА.А. Технологический расчет и планировка станций технического обслуживания автомобилей: Учебное пособие к курсовому проектированию по дисциплине «Производственно-техническая инфраструктура предприятий автомобильного сервиса» МАДИ (ГТУ) – М.: 2003. – 53 с.
Отраслевые нормы технолологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП–01–91Росавтотранс. М.: Гипро-автотранс 1991. – 184 с.
Технологічне проектування автотранспортних підприємств: Навч. Посіб. За ред. проф. С.. Андрусенка. – К.: Каравела - 2009 – 368 с.
АфанасьєвЛ.Л. КолясинскийБ.С. МасловА.А. Гаражи и станции технического обслуживания. Альбом чертежей. М.: Транспорт. 1980. – 216.
Методические указания по выбору технологического оборудования. Склали: КузьменкоС.П. Пищєва С.В. Макіївка: МПТ 2006. – 40 с.
Методические указания по выбору технологического оборудования для грузовых и автобусных АТП. Донецк. ДПИ. 1990. – 79 с.
Краткий автомобильный справочник. НИИАТ. - М.: Транспорт. 1983. - 220с.
Коммерческие автомобили 2002. - М.: «Третий Рим» 2002. - 236. ил.
СНиП 2.09.04 – 87*. Административные и бытовые сдания
ДБН В.2.3-15:2007. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. – К.: Мін транспорт України 1998.
СНиП – 89 – 80. Генеральные планы промышленных предприятий.
ДНАОП 0.00-1.28–97. Правила охорони праці на автомобільному транспорті. – К. 1997.
НАПБ В.01.054–98. Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України. – К. 1999.
ДБН В.2.3 - 15 – 2007. Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів.
ДСТУБ.А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93). Правила виконання архітектурно– будівельних робочих креслень.
ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення
Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. — К.: Знання-Прес 2004. — 478 с.
Коган Э.И. Хайкин В.А. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта: Учебник для учащихся автотранспортных техникумов. – М: Транспорт 1984. 253с. ил. табл.
Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта: Учебник для студентов автомоб. дор. Вузов. – 3-е изд. перераб. и доп. – М .: Транспорт 1985. – 351с. ил. табл.
Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - К. Т-во Знання КОО 2000. - 203 с.
ГОСТ 17.2.2.03-87 Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерений содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями
ГОСТ 21393-75 Автомобили с дизелями. Дымность отработавших газов. Нормы и методы измерений. Требования безопасности
ГОСТ 23437-79 Двигатели внутреннего сгорания поршневые. Номенклатура диагностических параметров
ДСТУ 2324-93 Автомобілі легкові. Кузови. Приймання до ремонту і видача після ремонту. Порядок.

ведомость1.cdw

Участок.cdw

Лист 1.cdw

Спецификация.spw

Чертеж.cdw

Техкарта.cdw

готовая ПЗ-Подобрий.doc

Пояснювальна засписка 94 сторінки 4 рисунка 32 таблиці 14 джерел
АВТОМОБЛЬ. ДЛЬНИЦЯ ПОСТ ПРИЙМАННЯ ТРУДОМСТКСТЬ. ОБЛАДНАННЯ. БЕЗПЕКА ПРОТИПОЖЕЖНА ВЕНТИЛЯЦЯ.СТЕНД РОБОТИ БЧНО ПОДУШКИ БЕЗПЕКИ АВТОМОБЛЯ. ПРОФЛАКТИЧН ЗАХОДИ ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩАРОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВТЛЕННЯ. ОСНОВН ФОНДИ. ФОНДИ ОПЛАТИ ПРАЦ ФОНД СОЦАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ. КАПТАЛЬН ВКЛАДЕННЯ ВИТРАТИ ЕНЕРГОРЕСУРСВ. СОБВАРТСТЬ ВАРТСТЬ РОБТ ПОСЛУГ ОБОРОТН КОШТИ. ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ.
Об'єкт проектування: СТОА на 14 виробничих постів.
Мета роботи: технологічне планування поста регулювання кутів встановлення коліс
У дипломному проекті виконано: описання характеристики об'єкту що проектується і аналіз його роботи організації та технології поста регулювання кутів встановлення коліс.
Виконано розрахунок: річного обсягу робіт СТОА. кількості робочих постів.
розподіл загальної трудомісткості робіт кількості робітників площ приміщень
СТОАплощі забудови під СТОА.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ..9
1 Характеристика об’єкту що проектується і аналіз його роботи 9
2 Організація та технологія ТО і ПР автомобілів 10
РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГЧНА ЧАСТИНА 14
1 Вихідні данні прийняті до розрахунку СТОА ..14
2 Розрахунок річних обсягів робіт без врахування потужності СТОА .14
3 Попередній розрахунок кількість постів. Попередній розподіл загаль-
ної трудомісткості робіт на постові і дільничні ..19
4 Коригування обсягу робіт за потужністю. Визначення кількості постів
з урахуванням потужності СТОА .19
5 Розподіл річного обсягу робіт по їх видам та місцю роботи 20
6 Розрахунок річного обсягу допоміжних робіт ..21
7 Розрахунок постів 22
8 Розрахунок кількості робітників 28
9 Розрахунок площ приміщень ..33
10 Розрахунок площі забудови під СТОА 44
11 Планування СТОА .44
СПЕЦАЛЬНА ЧАСТИНА .46
1 Призначення зони або дільниці ..46
2 Характеристика зони або дільниці .46
3 Технологічний процес в зоні або дільниці 46
4 Перелік технологічного обладнання інструменту і устаткуванню 52
5 Технологічна карта (технологічний процес) на виконання робіт 53
6 Правила техніки безпеки виконання робіт в зоні або дільниці 55
КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 57
1 Призначення конструкції пристрою стенду тощо ..57
2 Будова та принцип дії пристрою стенду тощо .57
3 Розрахунок (приводу перевірочний розрахунок деталі тощо) 58
ЕКОЛОГЧНСТЬ БЕЗПЕЧНСТЬ ПРОЕКТУ 61
1 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів
їх характеристика та вплив на організм людини ..61
2 Профілактичні заходи профзахворювань та виробничого травматизму..63
3 Охорона навколишнього середовища ..64
4 Розрахунок освітлення ..66
ЕКОНОМЧНА ЧАСТИНА 68
1 Розрахунок фонду оплати праці 68
2 Розрахунок витрат на запасні частини і матеріали .72
3 Розрахунок будівельних об’ємів будівель і споруд 73
4 Розрахунок капітальних вкладень в будівництво та технічне
устаткування підприємства та вартості основних фондів 74
5 Розрахунок витрат енергоресурсів 75
6 Визначення адміністративно-господарські витрати 79
7 Витрати і калькуляція собівартості та визначення вартості послуг по
проведенню ТО і ПР рухомого складу автотранспорту 80
8 Розрахунок оборотних коштів ..81
9 Розрахунок економічних показників використання основних фондів 81
СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 85
Додаток А. Відомість технологічного обладнання по дільницям86
Неможливо представити життя сучасного суспільства без легкових автомобілів. Автомобіль і людина нерозривно зв'язали себе з того самого часу коли людина оцінила незаперечні достоїнства саморушної коляски що приводиться в рух двигуном.
Експлуатація несправного автомобіля нерентабельна (різко зростає вірогідність відмов збільшуються експлуатаційні витрати) шкідлива (збільшується забруднення навколишнього середовища) і небезпечна для власника і інших членів суспільства (особливо якщо ці несправності пов'язані з системами автомобіля які впливають на безпеку руху). Невчасне нерегулярне і неякісне проведення профілактичних робіт (ТО діагностика) викликають підвищений знос деталей агрегатів і передчасний вихід їх з ладу.
Значне збільшення кількості автомобілів ускладнення їх конструкції і необхідність систематичних профілактичних робіт зумовили появу нової галузі промисловості – автотехобслуговування.
Проте в даний час далеко не всі СТОА можуть надавати послуги у необхідному обсязі.
Багато СТО спроектовано десятки років назад і не мають необхідної виробничої бази для технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У них відсутні пости необхідних розмірів підйомні засоби необхідної вантажопідйомності діагностичне і інше обладнання. У цих умовах необхідно або створювати СТО з виробничою базою розрахованою на експлуатацію рухомого складу особливо у великої кількості або реконструювати діючі підприємства.
У положенні що склалося в народному господарстві найскорішу віддачу дає будівництво нових станцій технічного огляду автомобілів. Будівництво нових СТО крім народногосподарського ефекту дає і значний соціальний ефект в поліпшенні обслуговування населення.
Найважливішими напрямками удосконалювання ТО і ремонту легкових автомобілів що належать населенню є: техніко-економічне обрунтування концентрації спеціалізації і кооперації виробництва на індустріальній основі; підвищення рівня автоматизації і механізації виробничих процесів; застосування прогресивних технологічних процесів заснованих на типових операціях; удосконалювання організації матеріально-технічного забезпечення; підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і зниження матеріало- і трудомісткості галузі; освоєння сучасних форм обслуговування наприклад за попередніми заявками а також виїзними бригадами й ін.; застосування нових більш розроблених у технологічній і будівельний частині проектів при будівництві і реконструкції діючих СТОА з урахуванням фактичної потреби по видам робіт а також можливості їх подальшого поетапного розвитку; упровадження систем керування виробництвом і якістю послуг розширення програми по підготовці кадрів; популяризація діяльності системи автотехобслуговування; підвищення якості послуг і розробка заходів матеріального і морального стимулювання його забезпечення.
Сучасна система автосервісу автомобілів індивідуального і комерційного користування включає підприємства по виконанню як комплексного обслуговування (т.е. всіх видів ТО і ремонту) так і спеціалізованих по окремих видах робіт. Розміри цих підприємств коливаються від 1 до 25 і більш робочих постів.
Окрім виконання робіт по обслуговуванню автомобілів ці підприємства можуть займатися продажем запасних частин експлуатаційних матеріалів а деякі продажем нових автомобілів.
Сучасні СТОА здійснюють: продаж автомобілів і перепродажне обслуговування нових і старих автомобілів; продаж запасних частин експлуатаційних матеріалів і приналежностей до них; ТО і ТР у гарантійний і післягарантійний періоди експлуатації; відновлювальний ремонт автомобілів у тому числі усунення пошкоджень кузова автомобіля викликаних дорожньо-транспортним випадком.
Зазначені роботи виконують у залежності від наявності на СТОА відповідних виробничих ділянок.
1 Характеристика об’єкту що проектується і аналіз його роботи
Універсальна комплексна СТОА розташована в районному центрі призначена для обслуговування парку автомобілів що належать населенню у містах і сільських населених пунктах району.
Запроектована СТОА розрахована на 1100 автомобілів що теоретично будуть обслуговуватися на станції серед них 297 автомобілів що належать до особо малого класу 484 автомобіля що належать до малого класу та 319 автомобілів належать до середього класу.
На СТОА передбачене: продаж автомобілів і передпродажне обслуговування нових і старих автомобілів; продаж запасних частин експлуатаційних матеріалів і принадлежностей до них: ТО і ПР у гарантійний і післягарантійний період; відновлюваний ремонт автомобілів у тому числі усунення пошкоджень кузова автомобіля що виникли в наслідку дорожньо-транспортних пригод. Крім основної виробничої діяльності на СТОА організовані консультації по технічним питанням товарознавча експертиза оформлюються претензії.
Для забезпечення зазначених технологічних робіт на станції передбачене:
Основні виробничі пости (діагностування ТО мастильний регулювальний по колесам регулювальний по гальмам електротехнічний системи живлення ремонту вузлів і агрегатів кузовні фарбувальні). Виробничі пости забезпечені відповідним технологічним устаткуванням і призначені для виконання технічних впливів безпосередньо на автомобілі для підтримки і відновлення його технічного стану і зовнішнього вигляду. Допоміжні пости (приймання-видачі сушіння після миття очікування зберігання). Допоміжні пости призначені для виконання на автомобілі технологічно допоміжних але необхідних для підтримки і відновлення його технічно справного стану і зовнішнього виду.
Виробничі дільниці (електротехнічна ремонту приладів системи живлення шиномонтажна ремонту вузлів і агрегатів кузовна оббивна та арматурна слюсарно-механічна). Виробничі дільниці забезпечені відповідним технологічним устаткуванням і призначені для виконання технічних впливів на агрегати деталі і вузли що зняті з автомобіля для підтримки і відновлення його технічного стану і зовнішнього вигляду.
нші приміщення (складські адміністративно-побутові приміщення для замовників приміщення для продажу запчастин і автокосметики магазин для продажу автомобілів).
На СТОА запроектована зона для миття автомобілів яка розташована окремо від головного виробничого корпусу що забезпечує незалежний від роботи СТОА процес миття автомобілів
2 Організація та технологія ТО і ПР автомобілів
Підтримання автомобілів індивідуального використання в технічно справному стані забезпечується шляхом своєчасного проведення ТО і ПР за повноту об'єму і якість котрих відповідальні СТОА і автомайстерні що виконують відповідні роботи.
Структура системи ТО і ПР легкових автомобілів (мал. 1.1) включає основні елементи загальні документи і склад робіт. Автомобіль від виробництва до списання періодично підлягає трьом комплексам технічних впливів ТО і ПР ( при передпродажній підготовці в гарантійний і після гарантійний період експлуатації).
Основою організації робот на СТОА є Положення по технічному обслуговуванні і ремонті легкових автомобілів що належать населенню. Це Положення обов'язково для всіх організацій і підприємств що виконують ТО і ремонт автомобілів.
Технічне обслуговування автомобілів являє собою комплекс робіт що направлені на попередження відмов і несправностей підтримку автомобілів в справному стані і забезпечення надійної безпечної і економічної їх експлуатації. Технічне обслуговування включає наступні види робіт: прибирально-мийні контрольно-діагностичні кріпильні регулювальні електротехнічні роботи по системі живлення шинні заправочні і змащувальні.
По періодичності переліку і трудомісткості виконання робіт по ТО легкових автомобілів підрозділяються на види: щоденне технічне обслуговування (ЩО) періодичне технічне обслуговування (ТО) сезонне обслуговування (СО).
ЩО включає заправні роботи і контроль направлений на щоденне забезпечення безпечності і підтримку належного зовнішнього виду автомобіля. Більша частина ЩО виконується власником автомобіля самостійно перед виїздом в путі або по поверненню на місто стоянки.
Структура і склад системи ТО і ПР легкових автомобілів на СТОА що належать населенню ТО передбачає виконання визначеного об'єму робіт через встановлений експлуатаційною документацією пробіг автомобіля.
СО включає роботи по підготуванню автомобілів к експлуатації у холодний і теплий час року відповідно рекомендаціям підприємств-виготовлювачів.
Ремонт - комплекс робіт по усуненню виниклих несправностей і встановленню працездатності автомобіля (агрегату). Ремонт автомобілів (агрегатів) включає контрольно-діагностичні розбірально-складальні слюсарні механічні мідницькі зварювальні жерстяницькі оббивні фарбувальні шиномонтажні електротехнічні і інші роботи. Він виконується по потребі і в відповідності з призначенням характером і об'ємом робот що
виконуються підрозділяється на поточний (ПР) і капітальний (КР).
Малюнок 1.1 - Структура і склад системи ТО і ПР легкових автомобілів
ПР призначений для усунення виниклих відмов і несправностей шляхом проведення необхідних робіт з відновленням або заміною: у агрегату - окремих деталей або вузлів крім базових; у автомобіля - окремих деталей вузлів або агрегатів що потребують поточного або капітального ремонту.
КР призначений для відновлення працездатності агрегатів з забезпеченням гарантованого пробігу при умові виконання правил експлуатації. Він передбачає повне розбирання об'єкту ремонту дефектування відновлення або заміну складальних частин з послідуючим складанням регулюванням і випробуванням. При КР вузлів і агрегатів повинно забезпечуватися відновлення до рівня нових виробів або близького до нього стану: зазорів натягів взаємного розташування деталей (осей площин і ін.) мікро і мікрогеометрії робочих поверхонь структури і міцності металів форм і зовнішнього вигляду складальних частин агрегату.
При представленні послуг по ТО і ремонту легкових автомобілів що належать населенню СТОА керується Правилами представлення і використання послугами станцій технічного обслуговування і виконує наступні види робіт послуг:
ТО (також в гарантійний період експлуатації) річний технічний огляд з виданням довідки для ДА і інші роботи по обслуговуванню;
ремонт вузлів і деталей двигуна систем живлення і охолодження системи випуску газів зчеплення коробки передач роздавальної коробки карданного вала ведучого моста підвіски автомобіля коліс і ступиць рульового керування механізму гальмів електрообладнання радіообладнання приналежностей кузова також жерстяницько-зварювальні арматурні оббивні фарбувальні роботи і інше;
інші послуги - приймання попередніх замовлень на ТО і ПР. переобладнання автомобілів відновлення агрегатів вузлів і деталей підготування к сезонної експлуатації передпродажне підготування продаж автомобілів запасних частин інструменту при належностей і засобів уходу встановлення ременів безпеки на автомобілях що мають місця кріплення і додаткових виробів (радіоприймачів фартухів коліс захисних пластин картера і ін.) обробку і антикорозійне покриття автомобілів і їх консервацію проведення консультацій по питанням ТО ремонту зберігання і експлуатації автомобілів складання розрахунку вартості ремонту після аварії комісійну торгівлю автомобілів деталей вузлів і агрегатів. Передпродажне підготовка автомобілів.
Якість автомобіля при продажу повинно відповідати вимогам технічних умов завода-виготовлювача. Передпродажне підготування виконуються з метою представлення покупцю технічно справного і підготовленого к експлуатації автомобіля. Необхідність проведення передпродажного підготування обумовлено тім. що при доставлені автомобілів до місця продажу і під час їх зберігання поверхня кузову і салону забруднюється порушуються деякі регулювання виявляються різні пошкодження і дрібні недоліки. Крім того перед продажем необхідно видалити з покрашеної поверхні кузову шар тимчасового проти корозійного захисту перевірити наявність спеціальних рідин і масел в системах і агрегатах стан агрегатів вузлів і систем особливо що забезпечують безпеку руху а також наявність технічної документації і її відповідність маркуванню агрегатів наявність комплектуючих виробів і при належностей виконати їх встановлення на автомобіль.
Обслуговування автомобілів під час гарантійного періоду експлуатації.
Роботи гарантійного обслуговування включають ТО і гарантійний ремонт. Під час гарантійного пробігу ТО окрема регламентованих робіт що встановлені заводом-виготовлювачем включають також контроль стану агрегатів і вузлів для виявлення і усунення несправностей. Вказані несправності усуваються шляхом гарантійного ремонту. ТО виконується на СТОА власником за напічний розрахунок. В об'єм робіт ТО можуть бути включені окремі додаткові діагностичні або профілактичні роботи.
Обслуговування автомобілів під час післягарантійного періоду експлуатації.
Технічне обслуговування включає: ТО по талонам ЩО ТО і CO.
РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГЧНА ЧАСТИНА
1 Вихідні дані прийняті до розрахунку СТОА
Тип СТОА- універсальна
Річна кількість автомобілів що умовно передбачено
для обслуговування на СТОА од- 1100
Розподіл автомобілів за класами відсотки
- особливо малий - 27
Середньодобовий пробіг автомобілів за класами км
- особливо малий - 11800
Кількість заїздів одного автомобіля на СТОА на рік- 2
Категорія умов експлуатації- 3
Природно кліматичний район- помірно-теплий
Кількість автомобілів що передбачено для продажу од- 480
Кількість робочих днів на рік дні- 305
Тривалість робочої зміни годин- 8
Кількість робочих змін - 2
2 Розрахунок річних обсягів робіт без врахування потужності СТОА
Річний обсяг робіт на СТОА включає до свого складу роботи (послуги) з ТО та ПР прибирильно-мийні роботи роботи повязані з прийманням та видачею автомобіля роботи по протикорозійному обробленню кузовів автомобілів і їх передпродажному підготовленню.
2.1 Річний обсяг робіт з ТО та ПР без врахування потужності СТОА
Річний обсяг робіт з ТО та ПР автомобілів визначаємо за формулою приведена нормативна питома трудомісткість ТО та ПР без врахування умов експлуатації природно-кліматичних умов тому нормативну питому трудоміст-кість ПР необхідно скорегувати з врахуванням коефіцієнтів К1 і К3.
де NCTOA.і – річна кількість автомобілів що умовно передбачено для обслуговування на СТОА за класами
LP – середньодобовий пробіг автомобіля км;
tTO – питома трудомісткість ТО люд.-год1000 км [ 1 ];
tПР – питома трудомісткість ПР люд.-год1000 км [ 1 ];
к1 – коефіцієнт коригування умов експлуатації
к3 – коефіцієнт корегування природно - кліматичних умов [ 1 ].
Для особливо малого класу річна трудомісткість дорівнює:
NСТОА.ос.м.к= 1100 . 027 = 297 автомобілів
Розрахунок річного обсягу робіт з ТО та ПР для інших класів виконуємо за формулою (2.1) аналогічно і зводимо до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Розрахунок річного обсягу робіт з ТО і ПР
Кількість автомо-білів за класами NСТОА.і
Середньо- річний пробіг Lp км
Питома трудомісткість
Коефі-ціенти коригу-вання
Річна трудоміст-кість ТО та ПР ТТО-ПР
2.2 Річний обсяг прибирально – мийних робіт (ПМР)
Річний обсяг ПМР визначаємо за формулою (2.2).
де N З.ПМР – кількість заїздів в рік для виконання ПМР;
t ПМР – середня трудомісткість ПМР люд.-год [ 5 ].
Прибирально-мийні роботи на СТОА виконуються безпосередньо перед ТО та ПР або як самостійний вид послуг (комерційний). У першому випадку випадкова кількість заїздів на ПМР (технологічне миття) дорівнює кількості автомобілів що обслуговуються на СТОА за рік тобто
де d – кількість заїздів одного автомобіля на СТОА на рік дивись завдання.
Кількість технологічних заїздів автомобілів особливо малого класу на ПРМ дорівнює:
Якщо на СТОА ПМР виконуються як самостійний вид послуг то кількість заїздів відповідно до [ 2 ] може бути прийняти з розрахунку одного заїзду Lз дорівнює від 800 до 1000 км пробігу. Таким чином кількість заїздів на ПМР як самостійний вид послуг (комерційна мийка автомобілів) визначається:
Кількість комерційних заїздів автомобілів особливо малого класу на ПРМ дорівнює:
де LЗ - пробіг автомобіля до заїзду на ПМР км;
Приймаймо пробіг автомобіля до заїзду на ПМР який дорівнює 900 км.
Тоді річний обсяг ПМР дорівнює:
(594+3894). 015 = 673 люд. -год.
Розрахунок річного обсягу ПМР для інших класів виконуємо аналогічно
за формулами (2.2) – (2.4) і зводимо до таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Розрахунок річного обсягу робіт з ПМР
Кількість заїздів для миття автомобілів
Трудо-міст-кість tПМР люд. -год
Трудомісткість виконуємих робіт з миття автомобілів
2.3 Річний обсяг робіт по прийманню і видачі автомобілів
Річний обсяг робіт по прийманню і видачі визначається за формулою:
де tП-В - разова трудомісткість одного заїзду на роботи пов’язані з прийманням і видачею автомобілів люд.-год [ 1 ].
2.4 Річний обсяг робіт по протикорозійній обробці кузовів автомобілів
Річний обсяг робіт по протикорозійній обробці кузовів автомобілів визначається за формулою:
де NЗ.ПК – кількість заїздів автомобілів в рік на протикорозійну обробку кузовів;
Частота проведення робіт по протикорозійній обробці складає від 3 до 5 років тобто від 02 до 03 заїздів на рік і визначається за формулою:
де tПК - разова трудомісткість одного заїзду на роботи по протикорозійній обробці (захисту) кузова люд. -год. [ 1 ].
2.5 Річний обсяг робіт по передпродажній підготовці автомобілів
Річний обсяг робіт по передпродажній підготовці автомобілів визначається за формулою:
де NПП - кількість автомобілів що продаються за рік.
tПП - трудомісткість передпродажної підготовки одного автомобіля [ 1 ].
Розрахунок для особо малого класу за формулами (2.2) – (2.8) зводимо до таблиці 2.3.
7. 2 . 015 = 89 люд.год
5 . 297 = 74 заїздів
0 . 350 = 1680 люд.год
Загальний річний обсяг робіт визначається за формулою:
Розрахунок загального річного обсягу робіт для кожного класу автомобілів формулою 2.9 виконуємо у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Розрахунок річного обсягу робіт СТОА
Кількість автомобілів
Трудомісткість виду впливу люд. –год
Загаль-ний обсяг робіт СТОА Т
3 Попередній розрахунок кількість постів. Попередній розподіл загальної трудомісткості робіт на постові і дільничні
Розподіл трудомісткості проводиться орієнтовано по середньому значенню відповідно до [ 1 5 ] приймаймо: постові - 7784 % дільничні - 2216 %.
Обсяг постових робіт визначається
(7784 100) . 74276= 57816 люд. год
де Т - загальний обсяг робіт СТОА люд.-год;
Кількість постів у першому наближенні визначаємо за формулою:
де Т! - загальний обсяг постових робіт СТОА люд.-год;
φ - коефіцієнт що враховує нерівномірності завантаження постів на СТОА;
Для попередніх розрахунків приймаймо φ = 112 [ 1 2 ];
ДРАБ.Р - кількість робочих днів за рік;
Тзм - тривалість зміни;
С - кількість зміни;
РП - середня кількість робочих що одночасно працюють на посту; Для по - передніх розрахунків приймаймо середнє значення Рп =15 [ 1 2 ].
П - коефіцієнт використання робочого часу поста. Для попередніх розра-хунків приймаймо по [ 1 ] середнє значення П для однієї зміни - 094 двох - 093.
4 Коригування обсягу робіт за потужністю. Визначення кількості постів з урахуванням потужності СТОА
Коригування за портужністю СТОА здійснюється за допомогою коефіцієнта К5 який враховує потужність СТОА (за кількістю постів).
Скоригована трудомісткість визначається за формулою:
Тскор = Т . К5 (211)
де Т – загальний обсяг робіт СТОА люд.год
К5 – коефіцієнт який враховує потужність СТОА.
Відповідно до [ 1 ] приймаймо коефіцієнт К5 який дорівнює 10.
Тскор = 74276 . 10 = 74276 люд.год
Кількість постів з урахуванням потужності СТОА визначається:
де Тскор – скоригований загальний обсяг робіт СТОА люд.год;
φ- коефіцієнт що враховує нерівномірності завантаження постів на СТОА;
Для попередніх розрахунків приймаймо φ=112.
Кп – доля потових робот в загальному об’ємі ;
Драб.р – кількість робочіх днів за рік;
Тзм – тривалі зміни;
С – кількість зміни;
Рп – середня кількість робочих що одночасно працюють на посту;
Для попередніх розрахунків приймаймо середне значення Рп=15
- коефіцієнт використання робочого часу поста. Для попередніх розрахунків приймаймо середне значення для однієї зміни – 094 двох – 093.
Приймаємо 9 робочих постів
5 Розподіл річного обсягу робіт по їх видам та місцю виконання
Виконуємо розподіл річного обсягу робіт з ТО і ПР по видам і місцю виконання і результат розподілу виконуємо враховуючи кількість робочих остів відповідно до [1] і заносимо до таблиці 2.4.
Трудомісткості посту діагностування визначається у відсотках відповідно до [1 ] від скорегованої трудомісткості визначеною за формулою (2.12).
276 . 005 = 3714 люд. - год
Розрахунок за формулою (2.12) зводимо до таблиці 2.4 відповідно до виду робіт що виконуються.
Таблиця 2.4 – Розподіл обсягу робіт з ТО і ПР по видам і місцю виконання
Розподіл обсягу робіт за місцем їх виконання
На виробничих дільницях
Регулювальні по установленню кутів
Ремонт і регулювання гальмів
Роботи по системі живлення
Ремонт вузлів і агрегатів
6 Розрахунок річного обсягу допоміжних робіт
Річний обсяг допоміжних робіт визначається як певна доля загального річного обсягу робіт на СТОА.
Для СТОА з кількістю постів – 9 приймаймо обсяг допоміжних робіт 03.
276 . 03 = 22283 люд.год
Розподіл допоміжних робіт проводимо у відповідності до [ 1 ] результати заносимо до таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Розподіл обсягу допоміжних робіт
Роботи по самообслуговуванню:
Ремонт обслуговування технологічного обладнання оснастки та інструменту
Ремонт та обслуговування інженерного обладнання мереж та комунікацій
Обслуговування компресорного обладнання
Приймання зберігання і видача матеріальних цінностей
Прибирання приміщень і території
7.1 Розрахунок кількості виробничих постів
Пости по своєму технологічному призначенню поділяються на робітничі і допоміжні.
Робочі пости – автомобіле-місця оснащені відповідним технологічним обладнанням і призначений для технічного впливу на автомобіль підтримання і відновлення його технічного стану і зовнішнього вигляду (пости ПМР діагностування ТО і ПР кузовних фарбувальних і протикорозійних робіт).
Чисельність робочих постів і-го впливу дорівнює:
де Тпоста.і - загальний обсяг постових робіт і-го посту СТОА люд.-год;
φ - коефіцієнт нерівномірності потрапляння автомобілів на СТО;
ДРАБ.Р - кількість робочих днів за рік;
Тзм - тривалість зміни;
С - тривалість зміни;
Рп - середня кількість робочих що одночасно працюють на посту;
П - коефіцієнт використання робочого часу поста;
X = 3714 . 110 = 095 робочий пост.
Результати розрахунку за формулою (2.14) зводимо до таблиці 2.6
Таблиця 2.6 – Розрахунок кількості виробничих постів
Обсяг робіт на і-му пості Тпоста.і люд. -год
Кількість працюючих РП
Регулювання по установленню. кутів
Кузовніарматурнізварювані
Примітка. Шиномонтажний і акумуляторний пост не передбачаються зазначені роботи виконуються на посту ремонту вузлів і агрегатів або на вільному. Оббивальні роботи передбачається проводити на кузовному посту
7.2 Розрахунок кількості постів миття
Кількість постів ПМР які виконуються перед ТО і ПР визначається за формулою (2.14) яка має вид:
де - трудомісткість ПМР які виконуються перед ТО і ПР люд.-год;
Значення трудомісткості дивись таблиця 2.2
Рп - середня кількість робочих що одночасно працюють на посту (середнє; значення з врахуванням прибиральних і мийних робіт) приймаймо Рп = 15
П - коефіцієнт використання робочого часу поста миття (середнє значення
з врахуванням прибиральних і мийних робіт) для однієї зміни - 094 двох - 095
Пост ПМР перед ТО і ПР не передбачається
Кількість робочих постів для виконання комерційного миття автомобілів при наявності механізованої установки визначаймо:
де Nд - добова кількість заїздів на СТОА;
де - кількість заїздів на рік на ПМР як самостійний вид послуг (комерційне миття автомобілів) дивись таблиця 2.2;
420 305 = 51 заїздів
φм - коефіцієнт нерівномірності потрапляння автомобілів на пости комерційного миття.
ТОБ - добова тривалість роботи посту ПМР год;
NM - продуктивність мийної установки (за паспортним даним мийної установки) авто. год.
Приймаємо NМ = 4 авто.час – для поста поєднаного миття автомобіля з низу і верху;
П - коефіцієнт використання робочого часу поста миття (середнє значення з врахуванням прибиральних і мийних робіт).
Для СТОА що проектується приймаймо 1 пост ПМР (для виконання миття автомобілів перед ТО і ПР а також для їх комерційного миття).
7.3 Розрахунок кількості постів протикорозійної обробки кузову
Кількість постів призначених для протикорозійної обробки кузову визна-чається за формулою (2.14) яка має вид:
де Тпк - трудомісткість робіт з протикорозійного оброблення кузову люд.-год; Значення трудомісткості Тпк дивись таблиця 2.3.
Пост протикорозійного оброблення кузову автомобілів не передбачається.
7.4 Розрахунок кількості постів передпродажної підготовки
Кількість постів призначених для передпродажної підготовки визначається за формулою (2.14) яка має вид:
де Тпп - трудомісткість робіт по передпродажному підготуванню автомо-білів люд.-год; Значення трудомісткості Тпп дивись таблиця 2.3.
П - коефіцієнт використання робочого часу поста приймання і видачі.
Приймаємо для передпродажного підготування автомобілів 1 пост.
7.5 Розрахунок кількості допоміжних постів
Допоміжні пости – автомобіле-місце що має або не має оснащення технологічним обладнанням на котрих виконуються технологічно допоміжні операції (пости приймання і видачі підготовлення і сушіння на фарбувальному посту пости контролю тощо).
7.5.1 Розрахунок кількості постів приймання і видачі
Кількість постів приймання і видачі визначається за формулою (2.19) яка має вигляд:
де Nд - добова кількість заїздів на СТОА відповідно до 2.7.2;
φп-в - коефіцієнт нерівномірності потрапляння автомобілів на пости приймання і видачі.
ТП-в - добова тривалість роботи посту ПМР год;
NП-В - пропускна здатність поста приймання і видачі автомобілів авто. год.;
П - коефіцієнт використання робочого часу поста приймання і видачі (середнє значення дорівнює для однієї зміни - 093 двох - 092).
Приймаймо 1 пост приймання і видачі.
7.5.2 Розрахунок кількості постів контролю
Кількість постів контролю після ТО і ПР не визначаємо а приймаємо що контрольні роботи виконуються на тих самих постах де проводяться ТО і ПР
7.5.3 Розрахунок кількості постів сушіння після миття
Кількість постів сушіння автомобілів після миття визначається залежно від пропускної здатності постів миття зокрема від продуктивності машини для миття а також тривалості сушіння.
В проекті приймаємо кількість постів для сушіння автомобілів які дорівнюють кількості постів для миття тобто Хс.м = 1 пост.
7.5.4 Розрахунок кількості допоміжних постів підготовки сушіння перед фарбуванням
Кількість постів сушіння пісял фарбування не враховуємо тому що використовуємо сушільно-фарбувальні камери.
7.6 Розрахунок кількості автомобіле - місць
В залежності від конкретних умов можуть бути запроектовані автомобіле- місця очікування і зберігання що можуть бути розташовані як у закритих приміщеннях так і на відкритих майданчиках.
7.6.1 Розрахунок кількості автомобіле-місць очикування
Автомобіле-місце очікування – місце що зайняте автомобілями які очікують поставки на пости ТО і ПР. В разі потреби автомобіле - місця можуть бути використані для виконання окремих видів робіт ТО і ПР. Тому відстань на автомобіле-місці між автомобілями між автомобілями та елементами будівель повинні бути такі самі як і для робочих постів.
Кількість автомобіле-місць що очікують встановлення на пости ТО і ПР визначаються у межах від 03 до 05 автомобіле-місць на один робочий пост тобто Ха-м.ч = 11. 04 = 4 автомобіле-місць.
7.6.2 Розрахунок кількості автомобіле - місць зберігання
Автомобіле - місця зберігання передбачаються для автомобілів які надій шли на ТО і ПР. х кількість приймається з розрахунку 15 на один робочий пост для дорожніх станцій і 3 місця для міських СТОА.
Таку кількість автомобіле-місць повинна мати станція для зберігання автомобілів які чекають обслуговування чи готові до видачі замовнику тобто Ха-м.з = 11 . 3 = 33 автомобіле-місць.
7.6.3 Розрахунок кількості автомобіле - місць для стоянки клієнтів та персоналу
Кількість місць для стоянки автомобілів клієнтів та персоналу станції по за межами території СТОА приймаємо 2 місця стоянки на робочий пост тобто Ха-м.с.к.п = 11. 2 = 22 автомобіле-місць .
7.6.4 Розрахунок кількості автомобіле - місць для автомагазину
Кількість автомобіле-місць на відкритій стоянці магазину визначаймо за формулою:
де NПРОД - кількість автомобілів що передбачено для продажу на рік.
ДЗ - кількість днів запасу (від 1 до 15 днів).
ДРАБ.Д - число робочих днів магазину на рік (як для СТОА) дн.
Для демонстрації нових автомобілів в приміщенні станції передбачаймо – – 4 автомобіле-місця.
8 Розрахунок кількості робітників
8.1 Розрахунок кількості виробничих робітників
Технологічно необхідна (явочна) кількість виробничих працівників РТ та РШ визначається за формулами:
де Т - річний обсяг робіт СТОА люд. –год.;
ФТ і ФШ - відповідно річний фонд часу технологічно необхідного працівника при роботі в одну зміну год.
Для спеціальностей з шкідливими умовами праці встановлені фонди Фт = 1780 год та Фш = 1560 год (35 год тривалість робочого тижня і 24 дня відпустки). Для всіх інших спеціальностей Фт = 2020 год та Фш = 1770 год (40 год. тривалість робочого тижня і 24 дня відпустки) або приймаймо відповідно до таблиці А.7 [1].
Розрахунок за формулами (2.21) і (2.22) зводимо до таблиці 2.7
Таблиця 2.7 – Розрахунок кількості виробничих робітникі
Кількість виробничих працівників
Кількість виробничих працівників
Регулювальні по установленню кутів
Ремонт і регулю-вання гальмів
Продовження таблиці 2.7
Протикорозійна обробка кузову
Передпродажна підготовка авто.
Разом по вироб-ничим постам:
8.2 Розрахункова кількість допоміжних працівників.
Чисельність допоміжних робітників встановлюється нормативно в залежності від штатної чисельності виробничих робітників.
де Ршт - штатна кількість виробничих робітників (на постах і дільницях); Відповідно до таблиці 2.7 приймаймо Рш = 64 робітників.
ш - відсоток допоміжних робітників в залежності від штатної кількості
виробничих робітників;
По [ 1 ] приймаємо ш = 30 відсотків .
Розподіл чисельності допоміжних робітників виконуємо по [ 1 ] і зводимо до таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 - Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт.
Види допоміжних робіт
Прибирання приміщень
Прибирання території
8.3 Розрахунок чисельності персоналу
Чисельність персоналу керівників спеціалістів молодшого обслуговуючого персоналу та пожежно-сторожової охорони приймається в залежності від розміру станції (кількості постів) за рекомендаціями [ 5 ].
Таблиця 2.9 - Чисельність персоналу СТОА
Найменування підрозділу (посади)
Загальне керівництво
Техніко-економічне планування
Організації праці і заробітної плати
Бухгалтерський облік і фінансова діяльність
Комплектування і підготовка кадрів
Загальне діловодство і господарське обслуговування
Матеріально-технічне постачання
Виробничо-технічна служба
Молодший обслуговуючий персонал (МОП)
Пожежно-сторожова охорона (ПСО)
Додатково необхідно врахувати кількість персоналу стола замовлень який входить до структури сервісного центру СТОА і включає різні посади відповідно до [ 6 10 ] які зводимо до таблиці 2.10.
Таблиця 2.10 - Чисельність персоналу стола замовлень
Найменування підрозділу
Прийнята кількість чол.
Начальник сервісного центру
Майстер - приймальник
Майстер по ремонту ТО і ПР
Майстер кузовного відділення
Майстер фарбувального відділення
В залежності від умов і організації продажу автомобілів структура відділу може включати різні посади відповідно до [ 6 10 ] які зводимо до таблиці 2.11
Таблиця 2.11 - Чисельність персоналу по продажу автомобілів і запчастин
Начальник відділу продаж
Адміністратор відділу продаж
Продавець-консультант
Менеджер по продажу
Менеджер по кредиту
Начальник складу нових автомобілів
Комірник складу автомобілів
Продаж автозапчастин:
Продавець-консультант по зч
Комірник складу запчастин
9 Розрахунок площ приміщень
9.1 Розрахунок площі виробничих постів
Виробнича площа що займається робочими і допоміжними постами автомобіле-містами очікування і зберігання визначається наступним чином:
де fa - площа яку займає автомобілі у плані м2 (по габаритним розмірам автомобіля);
X - кількість постів;
кП - коефіцієнт щільності розташування постів.
Коефіцієнт кП представляє собою відношення площі яку займають автомобілі проїздами проходами робочими місцями к сумі площі проекції автомобіля в плані. Значення коефіцієнту кП залежить в основному від способу розташування автомобілів. При односторонньому розташуванні постів кП = 6 7 при двосторонньому розташуванні кП = 4 5.
Для розрахунку площі поста приймаймо автомобіль ГАЗ - 3102з найбільшими розмірами у плані ( довжина – 496 ширина – 18 м ) [ 17 18 ].
Площа самого габаритного автомобіля що обслуговується в плані дорівнює:
Розрахунок площі виробничих постів зводимо до таблиці 2.12.
Таблиця 2.12 - Розрахунок площі робочих постів
Продовження таблиці 2.12
Кузовні арматурні оббивка зварювальні
Протикорозійна обробка кузова
Передпродажна підготовка автомобілів
9.2 Розрахунок площ виробничих дільниць
Площа дільниці по ремонту вузлів систем і агрегатів визначається.
де f1 - питома площа дільниці яка приходиться на першого робітника цієї дільниці чол.
f2 - питома площа дільниці що приходиться на кожного наступного робітника цієї дільниці чол.
РТ - кількість робочих місць на дільниці яка чисельно дорівнює технологічно необхідній чисельності робітників що одночасно працюють на дільниці в найбільш завантажену зміну дивись таблицю 2.7.
Площі дільниць яку рахуємо по обладнанню визначаємо за формулою:
де fобл - площа підлоги у пла ні яку займає обладнання м2.
Кщ - коефіцієнт щільності розточування обладнання відповідно до [ 2 3 ].
Таблиця 2.13 - Розрахунок площі виробничих дільниць
Види дільничних робіт
Кузовні арматурні оббив.
Загальна виробнича площа (робочих постів і дільниці)
Площа внутрішніх проїздів (дорівнює від 20 до 25 % виробничої площі)
9.3 Розрахунок площі допоміжних постів
Розрахунок площі допоміжних постів і автомобіле-місць виконуємо за формулою(2.21) і зводимо до таблиці 2.14
Таблиця 2.14 - Розрахунок площі допоміжних постів і автомобіле-місць
Місце розташування посту
підготовка під фарбування
Автомобіле-місця чекання:
постанови на пост ТО і ПР
Автомобіле-місце зберігання:
для персоналу і клієнтів
для продажу на відкритій стоянці
для продажу на закритій стоянці у автосалоні
9.4 Розрахунок площ технічних приміщень
Таблиця 2.15 - Розподіл площі технічних приміщень
Найменування технічних приміщень
Фарбоприготовча кімната
Трансформаторна(на території)-
9.5 Розрахунок площ складських приміщень
Площа складських приміщень СТОА визначається [ 2 5 ]в залежності від кількості автомобілів які комплексно обслуговуються:
Таблиця 2.16 - Площі складських приміщень
Найменування складських приміщень
Питома площа (f) на 1000 автомобілів м2
Площа приміщення складу м2
Запасні частини та деталі
Двигунів агрегатів і вузлів
Експлуатаційних матеріалів
Фарбувальних матеріалів
Мастильних матеріалів
Кисню і ацетилену у балонах
Крім вищенаведених складських приміщень передбачаємо комору для зберігання вузлів агрегатів автоприладдя знятих з автомобіля на час виконання робіт на станції а також приміщення для зберігання запасних частин автоприладдя інструменту і автокосметики що призначені для продажу на СТОА.
Площа комори для зберігання агрегатів вузлів автоприладдя знятих з автомобіля приймаємо у розмірі 16 м2 на один робочий пост по ремонту агрегатів кузовних і фарбувальних робіт
FКОМ = 16 (1+1+1) = 16+16+16 = 48м2
Площа приміщення для зберігання запасних частин і іншого призначеного для продажу на СТОА приймаємо в розмірі 10 % площі складу запасних частин і деталей.
9.6 Розрахунок площ адміністративно - побутових приміщень
Таблиця 2.17 - Розрахунок площі адміністративно – побутових [ 6 9 19 ]
Найменування приміщень
Розрахункові норми (питомі або мінімальні)
м2 на один автомобіль в демонстраційній залі
-12 м2 на один робочий пост
Кімната начальника відділу продаж
Кімната адміністра- тора відділу продаж
Кімната продавців - консультантів
м2 на першого і 5 м2 для наступного дивись формула (2.22)
Кімната менеджера по продажу автомобілів
Кімната менеджера по кредиту автомобілів
Кімната начальника складу нових автомоб.
м2 на першого і 3 м2 для наступного дивись формула (2.22)
Продовження таблиці 2.17
Автомагазин (продаж зп):
Кімната начальника відділу продаж зч
Кімната начальника сервісного центру
Кімната майстрів приймальників
Кімната майстрів по ремонту ТО і ПР
м2 на першого і 5 м2 для наступного "див. формула (2.22)
Кімната майстрів кузовного відділення
Кімната майстрів фарбувального відділення
Продовження таблиці 2.17
Адміністративно-побутові приміщення:
Гардероби (роздягальні)
5 08 м2 на кожного виробничого і доп. робітника МОП
м2 на кожну кабінку (1 кабінка на 3 5 чоловік)
Туалети для службовців
м2 на 10 20 службовців (мж) + 4 клієнта автосалону
м2 на 10 службовців більшої зміни + 4 клієнта автосалону (не менш 4 м2)
м2 на 15 20 виробничих робочих
м2 на 3 5 чоловік працюючих в більшій зміні
6 м2 на одного спец.
15 м2 на одного кер.
приймальна керівника (не менш 9 м2 )
2 м2 для всіх категорій (не менш 9 м2)
м2 при кількості працюючих від 50 до 150 чоловік 18 м2 при кількості працюючих від 151 до 300 чоловік
м2 при кількості працюючих до 200 чоловік
12 м2 на робітника + 5 м2 кухн (не менш 12 м2)
Попередньо загальна площа виробничого корпусу СТОА дорівню
Остаточно площу виробничого корпусу СТОА приймаємо за сіткою колон по планувальному рішенню з врахуванням кількості поверхів будівлі СТОА.
Таблиця 2.18 - Додаткова (рекомендована) для планування і уточнення площі головного виробничого корпусу (ГВК) СТОА
Таблиця 2.18. Розрахунок площі виробничого корпусу.
Кількість штатних робітників
Регулювальні по установленню кутів передніх колес
Кузовні арматурні (жерстяницькі мідницькі зварювальні)
Всього по виробничим зонам:
Підготовка під фарбування
Чекання постановки на пости ТО і ПР
Зберігання до і після ТО і ПР
Зберігання для персоналу і клієнтів
Зберігання для продажу на відкритій площадці
Зберігання для продажу на закритій площадці
Продовження таблиці 2.18
Ремонту системи живлення
ПР вузлів і агрегатів
Складські приміщення
Склад для зберігання знятих запчастин
Склад запчастин для продажу
Кімната адміністратора відділу продаж
Кімната продавців консультантів
Кімната менеджера по кредиту
Кімната менеджера по продажу
Кімната начальника складу автомобілів
Кімната майстрів по ТО і ПР
Адміністративні приміщення
Вмивальні для службовців
Вмивальні для робітників
Туалетні для службовців
Туалетні для робітників
Кімната для спеціалістів
Кімната для керівника
Прийомна для керівника
Кількість квадратів сітки колон (6х6 м) площею 36 м2 - 62 шт.
Виробничий корпус СТОА складається з двох прямокутників загальна площа яких за сіткою колон дорівнює - 2268 м2.
10 Розрахунок площі забудови під СТОА
На стадії техніко - економічного обрунтування проекту і при попередніх розрахунках необхідна площа земельної ділянки дорівнює:
де FГ.В.К- площа головного виробничого корпусу (площа виробничих складських і адміністративно побутових приміщень відповідно до сітки колон) м2;
FВ.ЗБ- площа відкритої стояки автомобілів для зберігання автомобілів (автомобілі які очікують постановлення на пости ТО і ПР готові до видачі відкрита стоянка магазину) технічні приміщення м2;
FВ.В - площа відкритої площадки для виробничих відходів м2;.
FН.В.В - площа відкритої площадки для шкідливих відходів з подальшою утилізацією м2;
FО.С - площа під очисні споруди СТОА м2;
FЩО - площа постів миття автомобілів передбачених на СТОА (враховувати якщо пости миття розташовані на території) м2;
Кз - щільність забудови території відсотків.
76 + 756 +2840 + 30 +30+ 18
Остаточно площу забудови СТОА приймаємо по планувальному рішенню.
Загальна площа земельної ділянки дорівнює 181 га і щільність забудови 30 відсотків.
На території СТОА розташовується: виробничий корпус з адміністративно-побутовими приміщеннями і автосалоном автомобіле-місце чекання і зберігання склад знятих деталей та склад кисню і ацетилену у балонах площа для відходів.
Рух по території передбачує круговий без перетинання потоків що зменшує вірогідність ДТП.
До території СТОА передбачається один в’їзд та один виїзд.
У виробничому корпусі передбачається чотири в’їздів-виїздів на територію СТОА. Один в’їзд передбачається через пост миття. Також передбачається окремий в’їзд-виїзд автосалон.
Висота адміністративно-побутового корпусу становить 33 м виробничого корпусу 48 м складських приміщень 26 м.
Крок сітки колон дорівнює 6-ти метрам пролет 18 метрів. По периметру будівлі колони розташовано через кожних 6 метрів. Ворота запроектовані підіймального типа шириною 3 метри і заввишки 3 метра. Двері використовувані при проектуванні мають розміри 2000х2400 мм –двухстулковi а також 1000х2400 мм - одностулкові.
Вікна уздовж стіни з підйомниками зроблені у вигляді ветража тобто застосоване суцільне скліннящо покращує природнэ освітлення. Такi ж вікна застосувуються в адміністративних приміщеннях.
Підлоги в зоні ТО і ПР кузовному відділені ділянці діагностики складі запасних частин: покриття - бетон із щебенем. 25 мм; шар-бетон що підстилає. 120 мм; гідроізоляційний шар - шар щебеню з підживленням бітуму - 50 мм; підстава - грунт. У кімнаті відпочинку гардеробної покриття - лінолеум. У душовій туалетній покриття - керамічна плитка шліфований бетон. На постах в застосовуються двостійкові підйомники за виключенням поста по регулюванню установки кутів повороту коліс на нім застосовується чотирьохстоєчний підйомник.
Стіни будинку обгороджують приміщення від зовнішніх температурних і атмосферних впливів несуть навантаження від перекриття даху до фундаменту. Стіни повинні забезпечувати нормальний температурно-вологий режим СТОА.
Усередині будинку стіни виконані з залізобетонних плит товщиною 400 мм. Перегородки усередині зон. цехів і ділянок виконані теж із плит товщиною 200 мм.
1 Призначення поста регулювання кутів встановлення коліс
Пост регулювання кутів встановлення коліс призначений для регулювання кутів розвалу сходження та повздовжнього кута нахилу коліс.
Неправильні установки кутів розвалу сходження й співвідношення кутів повороту коліс приводять до того що в місцях контакту коліс із дорогою вони не тільки продовжують обертатися але й частково сковзають по ній. Проковзування коліс приводить до підвищеного зношування шин додатковим енергетичним витратам. Неточно встановлені кути поперечного й поздовжнього нахилу осі порушують стабілізацію коліс. У зв'язку із цим плями контакту шин лівого й правого коліс розташовуються неоднаково стосовно проекції осі повороту на площину дороги.
В разі неможливості встановлення нормативних значень кутів встановлення коліс через зношування різьблення або інших елементів підвіски. Автомобіль встановлюють на пост ремонту вузлів та агрегатів для усунення несправності.
2 Характеристика поста регулювання кутів встановлення коліс
Пост регулювання кутів встановлення окліс знаходиться в зоні ТО в повному обсязі в головному виробничому корпусі. Річний обсяг робіт поста складає 3714 люд. год.
На пості працює – 2 робітника в першу зміну.
Площа поста по разрахунку – 46 кв. м по плануванню – 48 кв. м.
3Технологічний процес на посту регулювання кутів встановлення коліс
Регулювання сходження передніх коліс
Регулювання сходження передніх коліс у всіх легкових автомобілів роблять зміною довжини тяг за рахунок обертання регулювальних муфт кермової трапеції.
Рисунок 3.1. Регулювання сходження передніх коліс
Після регулювання муфти затягують гайками або стяжними хомутами. При регулюванні необхідно довжину лівої й правої тяг змінювати на однакову величину інакше зміниться вихідне положення кермового колеса. Сходження коліс можна вимірювати як у міліметрах так і в градусах. Для окремих автомобілів регулюється сходження не тільки передньої але й задньої осі установки спеціальних гумометалевих шарнірів зі зміщеною віссю важелів підвіски.
Необхідний кут нахилу осі встановлюють регулювальними шайбами розташованими між віссю нижнього важеля й поперечкою знімаючи їх з однієї осі й додаючи в іншу (ВАЗ “Опель”) або ексцентриковими болтами важеля підвіски при ослаблених гайках кріплення переднього болта (“Мерседес”). Кут розвалу встановлюють регулювальними шайбами додаючи або забираючи їх одночасно з обох осей (ВАЗ “Опель”) або ексцентриковими болтами (“Мерседес” “Москвич – 2141” ВАЗ — 2109).
Кути повороту коліс регулюються положенням регулювальних болтів що обмежують кут повороту.
Для певних легкових автомобілів кути установки регулюють поворотом верхньої телескопічної стійки при ослабленні гайок її кріплення (“Вольво”). Для деяких моделей автомобілів (БМВ) передбачається регулювання тільки сходження коліс.
Перед регулюванням сходження передніх коліс потрібно ретельно виконати всі регулювальні операції.
Рисунок 3.2. Регулювання розвалу передніх коліс і закріплення шарніра стійки:
– шарнір-стабілізатор; 2 – задня чашка; 3 4 – гайки; 5 – болт кріплення шарніра; 6 – фланець чохла; 7 – регулювальний болт
Повинне бути перевірене кріплення:
важеля кермової трапеції до поворотної стійки;
конусів пальців кульових шарнірів кермових тяг;
сошки й маятникового важеля.
Зазори в шарнірних з'єднаннях кермових тяг можуть призвести до величини сходження коліс тому для виключення можливих помилок при вимірі сходження коліс необхідно розтиснути їх попереду з невеликим зусиллям.
Якщо сходження коліс регулюється на спеціальному стенді по шинах то необхідно обов'язково знайти крапки рівного биття боковины шины. Ці крапки позначені крейдою повинні перебувати в горизонтальній площині що проходити через центр коліс. При цьому сходження коліс повинне становити 1-3 мм.
Якщо сходження коліс перевищує припустимі величини на 3— 4 мм то регулювати можна шляхом зміни довжини будь-якої бічної тяги.
При цьому необхідно:
Відпустити контргайки 7 лівої або правої бічної тяги. Гайка розташована близько до поздовжньої осі автомобіля має ліве різьблення.
Вставити борідок в отвір муфти 6 і повертаючи її змінити довжину бічної тяги.
Після одержання необхідної величини сходження коліс необхідно законтрить обидві контргайки притримуючи наконечники від провертання. Торці обох головок бічної тяги повинні бути перпендикулярні осям їх кульових пальців. Після законтрування муфти бічної тяги контргайками необхідно повторити вимір сходження коліс перекочуючи автомобіль.
При розбиранні кермового привода зі зміною довжини бічних тяг або при розбіжності спиць кермового колеса з горизонтальною площиною при русі автомобіля по прямій сходження коліс і положення спиць кермового колеса потрібно регулювати в наступному порядку:
Установити сошку разом з маятниковим важелем паралельно поздовжньої осі автомобіля.
Установити кермове колесо на шліци вала керування в положення відповідне до прямолінійного руху тобто так щоб шліци були розташовані горизонтально.
Установити ліве переднє колесо в положення прямолінійного руху. Положення колеса визначається за допомогою шнура 8 натягнутого від шини заднього колеса до шини лівого переднього колеса на висоті трохи нижче їх центрів (шнур не винний стосуватися ковпачка маточини; декоративний ковпак переднього колеса винний бути зняти). Через різницю колії передніх і задніх коліс між шнуром і передньою частиною боковины шини заднього колеса підкладається брусок 9 товщиною 10 мм. Натягнутий шнурок винний одночасно стосуватися боковини шини у двох крапках показаних па малюнку стрілками. Положення переднього колеса змінюється укорочуванням або подовженням лівої бічної тяги кермової трапеції. Положення сошки не повинне змінюватися.
Установити необхідне сходження передніх коліс вимірюючи довжину правої бічної тяги.
Рисунок 3.3. Установка передніх коліс для регулювання їх сходження:
- маятниковий важіль; 2 - сошка; 3 і 7 - контргайки; 4 - болт;
- кронштейн обмежника попорота; 6 - сполучна муфта бічної тяги;
Регулювання кута розвалу
Кут розвалу можна регулювати без зняття передніх коліс повертаючи колеса для полегшення доступу до болтів кріплення осі.
Кут розвалу регулюється переміщенням верхнього важеля в горизонтальній площині за рахунок зміни кількості регулювальних прокладок 11 установлених між опорою поперечки й віссю верхнього важеля.
При збільшенні кількості прокладок верхній важіль а разом з ним і верхній кінець стійки наближаються до поздовжньої осі автомобіля і кут розвалу зменшується. При зменшенні прокладок верхній кінець стійки віддаляється від поздовжньої осі і кут розвалу збільшується. При переміщенні осі верхнього важеля на товщину однієї регулювальної прокладки 15 мм кут розвалу змінюється на 0° 19.
Рис.3.4 Передня підвіска:
— підвіска; 2 — пружина підвіски; 3 — прокладка пружини; 4 — прес-маслянка; 5 — різьбова втулка; 6 — амортизатор; 7 — грязезахисна втулка; 8 — стопорна пластина; 9 10 21 33 і 39 — болт; 11— регулювальна прокладка; 12 — колодка; 13 23 31 і 41 — гайки; 14 і 21 — шайби; 15 і 38 — чашки; 16 — подушка; 17 — буфер відбою; 18 — кульовий шарнір; 19 — поворотна стійка; 20 — маточина; 22 — ковпак маточини; 24 — гвинт; 25 — гальмовий барабан; 26 — кульова опора; 28 — кронштейн амортизатора; 29 — конусна втулка; 30 — розпірна втулка; 32 — буфер стиску; 34 — нижній важіль; 35 — вісь нижнього важеля; 36 — тримач осі; 37 — сайлент- блок; 40 — обмежувальна шайба
При регулюванні кута розвалу необхідно:
розігнути стопорну пластину 8 на головках болтів кріплення осі верхнього важеля;
послабити або вивернути болт 10 кріплення регулювальних прокладок до осі верхнього важеля;
викрутити болти 9 кріплення осі верхнього важеля до опори поперечини настільки щоб можна було вільно вийняти регулювальні прокладки.
На торці прокладок передбачене вилучення за яке зачіпають викруткою або іншим металевим предметом піднімають прокладку нагору й потім видаляють.
Експлуатація автомобіля у важких дорожніх умовах може привести до випадку коли при видаленні всіх регулювальних прокладок не вдається встановити позитивний кут розвалу. У цьому випадку відрегулювати кут розвалу можна вилучивши колодки 12 кріплення регулювальних прокладок. Для цього повністю викручують болти кріплення осі верхнього важеля й болт кріплення прокладок а потім виймають колодку. Видалення колодки збільшує кут розвалу на 0° 38. Якщо виявиться що й цього недостатньо те можна зняти (зішліфувати) на 3 мм площину осі верхнього важеля що прилягає до опори поперечки .
Необхідно пам'ятати що при розширенні діапазону регулювання кута розвалу слід збільшити довжину різьбової частини болта кріплення осі верхнього важеля або підкласти шайби під головки болтів. Скоби установлені раніше при регулюванні кута поздовжнього нахилу осі повороту повинні бути поставлені на колишнє місце. При відсутності спеціального стенда кут розвалу можна визначити за допомогою скроні. Для цього потрібна горизонтальний майданчик перевірений попередньо за рівнем. На ободах коліс повинні бути знайдені крапки рівного бічного биття по яких надалі визначається кут розвалу. Ці крапки повинні перебувати у вертикальній площині що проходити через вісь обертання колеса. Шнур скроні укріплений на передньому крилі автомобіля винний лежати в площині що проходити через крапки рівного биття обода колеса.
Кут розвалу визначається різницею розмірів Б-А обмірюваних по ободу на діаметрі 340 мм. Різниця розмірів винна становити 15—75 мм що відповідає куту розвалу 0° 45 +- 0°30. Бажано мати різницю розмірів Б-А = 45 мм відповідну до номінального кута розвалу коліс. Різниця розмірів лівого колеса не винна відрізнятися від різниці розмірів правого колеса більш ніж на 3 мм. Одна регулювальна прокладка при її видаленні або при постановці змінює кут розвалу на 0° 19 а різниця розмірів В-А — на 19 мм.
4 Перелік технологічного обладнання інструменту і устаткування
Таблиця 3.1- перелік технологічного обладнання
вантажопідйомність 4т
Набір гайкових ключів
Кількість предметів 24розміри голівок 6-32 мм
Компьютерний стенд для вимірювання кутів встановлення коліс
Ящик для інструменту
Динамометричний ключ
Діапазон 40-200 Нм вага 11 кг
5Технологічна карта на виконання робіт
Технологічна карта регулювання розвалу передніх коліс і закріплення шарніра стійки
Виконавець-слюсар 4-го розряду.
Трудомісткість робіт – 972 люд. год.
Регулювання виконують при справному кермовому керуванні та ходовій частині при нормальному тиску повітря в шинах при різниці висоти протектора зліва і права не більше 2 мм при спорядженій масі
Таблиця 3.2 – Технологічна карта регулювання розвалу передніх коліс
Найменування і склад робіт (операцій)
Місце виконан-ня операції
Норма часу на операцію люд.год.
Технічні умови і вказівки
Встановити автомобіль на підйомник
Виконувати техніку безпеки
Встановити датчики на колеса автомобіля. Провести вимірювання кутів встановлення коліс
Пристрій для вимірювання кутів встановлення коліс
Сходження коліс 0±10'
Кут розвалу коліс -30'±30'
При необхідності провести регулювання кутів сходження коліс
Ослабити затягування болта 1
Перемістити кронштейн 2 балки так щоб розвал коліс з обох сторін був однаковим
Максимально припустима різниця кутів розвалу правого і лівого коліс 30'
Перевірити кут нахилу осі повороту колеса.
Кут нахилу осі повороту колеса 4°28'±30'
Замінити болти 1 та затягнути їх моментом 70 Н·м потім повернути на 90°
динамометричний ключ
Для перевірки сходження передніх коліс встановити колеса в положення прямолінійного руху автомобіля.
Ослабити затягування контргайок 1 з обох боків (рис. 3.6)
Повертаючи рульові тяги 2 за шестигранник добитися бажаного сходження коліс.
Довжина правої та лівої рульових тяг повинна бути однаковою
Затягнути контргайки 1.
Після повороту рульових тяг захисні чохли рульового механізму не повинні бути перекручені
Ще раз перевірити сходження коліс та при необхідності повторити регулювання
Рисунок 3.5 Регулювання розвалу передніх коліс
– болт кріплення кронштейну балки; 2 – кронштейн балки передньої підвіски; 3 – балка передньої підвіски
Рисунок 3.6 Регулювання сходження передніх коліс
– контргайка; 2 – рульова тяга; 3 – наконечник тяги
6 Правила техніки безпеки виконання робіт в зоні або дільниці
Перед початком робіт.
Надіти й упорядкувати спецодяг: застебнути рукава заправити одяг так щоб не було кінців що розвиваються.
Оглянути робоче місце прибрати сторонні предмети що заважають роботі переконатися в тому що робоче місце достатньо освітлене і світло не буде сліпити очі. Напруга місцевого освітлення не повинна перевищувати 36V а переносних ламп 12V. Робочий інструмент і деталі розміщують у зручному і безпечному для використання порядку. Переконатися втому що робочий інструмент пристосування і засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам техніки безпеки.
Автомобіль вивішений на підіймачі необхідно встановити на телескопічну стійку. Працювати під автомобілем піднятим на підіймачі але не встановленим на телескопічні стійки забороняється.
Робоче місце утримувати в чистоті не захаращувати стороннім інструментом. При розбирально – складальних роботах застосовувати справні гайковерти та ключі. Гайки що важко відкручуються замочити спеціальним розчином а потім відвернути ключем.
Після закінчення роботи.
Упорядкувати робоче місце інструмент і пристосування: протерти і скласти у відведені для них місця. Перевірити надійність установки на телескопічних стійках. Залишати автомобіль піднятим підіймачем (домкратом) забороняється. Повідомити бригадиру або майстру про всі порушення і неполадки що були в процесі роботи.
Конструкторська частина
1 Призначення й область застосування пристосування
Дане пристосування застосовується для контролю кутів установки керованих коліс автомобілів.
Про кути установки коліс судять по різниці відстаней між торцями гальмових барабанів позаду й попереду балки в горизонтальній діаметральній площині.
Залежно від моделі автомобіля різниця зазначених відстаней повинна бути 05 25 мм.
2 Будова та принцип дії пристосування
Рисунок 4.1. Пристрій пристосування
Пристрій складається зі штанги 1 стійок лівої 2 і правої 3 гайки 4 втулки 5 рамки 6 гвинтів 7 і 8 пальців 9 і 10.
Перед початком роботи необхідно:
Установити колеса автомобіля в нейтральне положення відповідно до прямолінійного руху.
Зняти по дві гумові заглушки на гальмових щитках.
Нульову позначку на рамці поз. 6 сполучити з нульовим діленням на лінійці стійки поз. 2. Рамку поз. 6 закріпити гвинтом.
Втулку поз. 5 відвести до упору вправо й закріпити гвинтом поз. 7.
Порядок проведення вимірів:
Пристосування встановити на виріб позад балки так щоб пальці поз. 9 і 10 упиралися в торці барабанів і затягти гайку поз. 4.
Відпустити гвинт поз.7 і подати втулку поз. 5 до упору в рамку поз. 6 затягти гвинт поз. 7.
Установити шкалу на лінійці на початок відліку по ноніусу на рамці.
Відпустити гайку поз. 4 відвести палець поз. 9 вправо й зняти пристосування з виробу.
Пристосування встановити попереду балки так щоб пальці поз. 9 і 10 упиралися в торці барабанів і затягти гайку поз. 4.
Відпустити гвинт на рамці поз. 6 і подати її до упору у втулку поз. 5 затягти гвинт поз. 7.
По шкалі на лінійці й по ноніусу на рамці поз. 6 визначити розмір.
Колеса вважати встановленими правильно якщо розмір перебуває в межах допуску.
3 Розрахунок пристосування
Визначимо необхідний діаметр різьблення гвинта поз. 7.
Зазначений гвинт служить для фіксації втулки поз. 5. Затягування гвинта проводиться вручну моментом що забезпечують запобігання руху втулки. Тому за максимально припустиму навантаження на різьблення ухвалюємо максимальну силу яку можна прикласти при затягуванні вручну.
Приймаємо матеріал гвинта – сталь 20.
Для обраного матеріалу гвинта визначаємо границя текучості
Коефіцієнт запасу міцності ухвалюємо орієнтуючись на діаметр різьблення гвинта в інтервалі 6 16 мм.
Визначаємо припустиму напругу розтягання
Визначаємо з урахуванням скручування гвинта розрахункову силу затягування:
де k – коефіцієнт запасу по зсуву;
Т – обертаючий момент;
f – коефіцієнт тертя;
Умова міцності гвинта на розтягання
З умови міцності гвинта на розтягання визначаємо розрахунковий діаметр різьблення гвинта
Приймаємо різьблення гвинта М6 із кроком p = 05 мм виходячи з умови що
Остаточно приймаємо різьблення гвинта М6×05.
Рисунок 4.2. Ескіз гвинта
Екологічність і безпечність проекту
1 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів їх характеристика та вплив на організм людини
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори (НШВФ) по природі їхньої дії на організм людини підрозділяються на чотири групи: фізичні хімічні біологічні й психофізіологічні.
Дія багатьох НШВФ можна запобігти за допомогою колективних засобів захисту. До цих засобів ставляться організація безпечних технологічних процесів правильна організація руху транспортних коштів і інших його учасників на території АТП механізація процесів і дистанційне керування ними вилучення із уживання токсичних речовин пристрій вентиляції опалення й т.д. Коли колективні засоби недостатньо ефективні застосовують ЗЗ. Розглянемо ті фізичні й хімічних НШВФ на АТП для запобігання впливу яких на людину найбільше часто використають ЗЗ.
Гострі крайки задирки шорсткість поверхонь механічно впливають головним чином на руки працюючих викликаючи порізи проколи стирання шкіри. ноді вони приведуть до травмування й інших частин тіла (при бляхарських верстатних слюсарних і інших роботах). До травмування очей можуть привести осколки що відлітають із великою швидкістю тверді частки при верстатних роботах і рубанні металу. Ноги травмуються при падінні важких предметів тиску вантажів ударів у шкарпеткову частину. У якості ЗЗ від цих небезпечних виробничих факторів використають костюми комбінезони рукавиці рукавички черевики й захисні окуляри.
При роботі на висоті наприклад у процесі обслуговування електроосвітлювальних установок травми виникають через падіння працюючих. Для попередження падіння електромонтери застосовують запобіжні пояси.
Підвищена пильність виникає в приміщеннях при обробці поверхонь під фарбування пульверізаційним фарбуванням автомобілів шероховці покришок обробці фрикційних накладок гальмових колодок зачисних шліфувальних і інших роботах і недостатньо ефективній роботі або відсутності вентиляції.
Пил оказує шкідливу дію головним чином на дихальні шляхи. Вона дратує й травмує слизувату оболонку носа сприяє виникненню катару верхніх дихальних шляхів може привести до розвитку патологічного процесу в легенів (пневмоканиоза). Пил робить дратівна дія й на шкіру знижує її опірність проникненню мікробів і може навіть викликати різні запальні процеси. Більшу небезпеку пил особливо тверді її частки представляє для очей викликаючи їхнє засмічення й травмування.
Для запобігання від пилу на АТП застосовують в основному ЗЗ органів подиху шкіри рук і око. Органи подиху захищають респіраторами (при підготовці поверхонь під фарбування пульверізаційним фарбуванням сухій обробці деталей на верстатах) шкіру рук - рукавицями ока - захисними окулярами
Підвищені температури поверхонь устаткування машин агрегатів і матеріалів іскри бризи розплавленого металу й окалина нерідко є причинами опіків на частку яких доводиться до 65 % від загального числа травм. Найчастіше опіки спостерігалися в процесі ковальсько-ресорних і зварювальних робіт. Тому при виконанні цих робіт для захисту від контакту з нагрітими поверхнями застосовують рукавиці а для захисту від іскор бризів розплавленого металу й окалини крім рукавиць - костюми фартухи черевики захисні окуляри й щитки.
Шум діє на органи слуху й через волокна слухових нервів на центральні й вегетативну нервові системи а вже через них на внутрішні органи людини. Він викликає роздратування приводить до стомлення послабляє увагу сповільнює психічні реакції заважає сприйняттю корисних сигналів. з цих причин у виробничих умовах інтенсивний шум може сприяти виникненню травматизму зниженню якості й продуктивності праці. Шум викликає головний біль запаморочення почуття страху нестійкий емоційний стан сприяє розвитку глухоти. Під впливом слуху притупляється гострота зору змінюються ритми подиху й серцевої діяльності артеріальний тиск порушуються секреторна й моторна функції шлунка. Знизити дія шуму на працюючого до безпечних рівнів дозволяють противошумні навушники й вкладиші.
Електричний струм при недотриманні правил і мер обережності становить серйозну небезпеку. Аналіз статистичних даних показує що нещасні випадки на АТП від поразки електричним струмом становлять 05 - 10 % від загального їхнього числа а нещасні випадки зі смертельним результатом 8 - 10 %від числа нещасних випадків зі смертельним результатом.
Дія електричного струму на організм людини може бути термічним (опіки окремих ділянок тіла нагрівання кровоносних посудин нервових волокон) хімічним (розкладання крові й інших органічних рідин) біологічним (порушення біострумів роздратування й порушення тканин організму) і механічним (розшарування розрив і різні ушкодження тканин організму людини в результаті електродинамічного ефекту й вибухоподібного утворення пари). Проявляється воно у вигляді електротравм электроударів і професійних захворювань.
У якості ЗЗ від поразки електричним струмом на АТП служать діелектричні рукавички й калоші а в якості додаткових ізолюючих засобів захисту діелектричні коврики.
Деякі працівники АТП можуть бути піддані впливу хімічних НШВФ наприклад при обслуговуванні й зарядці акумуляторів фарбувальних антикорозійних і інших роботах.
Нафтопродукти (бензин гас дизельне паливо мастила) при тривалому й частому впливі на шкірний покрив можуть привести до шкірних захворювань. Проникаючи через шкірний покрив в організм людини вони можуть викликати отруєння. Пари нафтопродуктів роблять дратівну й наркотичну дію. При великій їхній концентрації можлива навіть втрата свідомості порушення серцевої діяльності.
Метанол (метиловий спирт) застосовують як розчинник лаків смол і жирів. В організм людини попадає через органи подиху шлунково-кишковий тракт і шкірні покриви. переважно нервовим (нейротропним) і судинною отрутою. Здатний накопичуватися в організмі людини. Легка форма отруєння характеризується головним болем запамороченням нудотою блювотою підвищеною стомлюваністю сонливістю пошатуванням дрібним тремором пальців рук. При важкій формі отруєння відбуваються розлад і втрата зору з'являються судороги слабкий прискорений пульс можливі втрата свідомості й навіть смерть.
Ацетон також використають як розчинник. Він має наркотичні властивості сушить і дратує шкіру.
У якості ЗЗ від метанолу ацетону й інших розчинників застосовують спецодяг рукавиці рукавички дерматологічні засоби й респіратори.
Кислота і її розчини застосовують в акумуляторному й медницко-радіаторному відділеннях. Робить припікальна й дратівна дія на шкіру й слизуваті оболонки викликає дерматит гіперкератоз і навіть омертвіння шкіри. Більшу небезпеку бризи кислоти і її розчинів представляють для очей.
Захист від впливу кислот і їхніх розчинів забезпечують за допомогою костюмів фартухів напівчобіт і гумових рукавичок дерматологічних засобів і захисних окулярів.
Епоксидні смоли є основою эпоксидних клеїв і композицій які використаються для склеювання різних матеріалів і при ремонті автомобілів (закладення тріщин вм'ятин і раковин усунення корозійних ушкоджень на кузові й оперенні). Пари отвердувача можуть викликати отруєння а эпоксидна смола потрапляючи на шкіру різні шкірні захворювання (екземи дерматити й ін.).
Пари отвердувача віддаляються вентиляцією а для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички й дерматологічні засоби.
На СТО ЗЗ застосовують також для захисту від води при мийці автомобілів (костюми плащі фартухи гумові чоботи й калоші) і загальних виробничих забруднень (костюми комбінезони фартухи нарукавники халати взуття дерматологічні засоби).
2 Профілактичні заходи профзахворювань та виробничого травматизму.
Дія багатьох ОВПФ можна запобігти за допомогою колективних засобів захисту. До цих засобів відносяться організації безпечних технологічних процесів правильна організація руху транспортних коштів і інших його учасників на території СТО механізація процесів і дистанційне керування ними вилучення з уживання токсичних речовин пристрій вентиляції і т.п.
Необхідно перевірити наступні заходи щодо профілактики ОВПФ:
-для забезпечення електробезпечності всі електроустановки повинні мати захисне заземлення;
-для переносних світильників використовувати напруга не більш 36 В;
-для забезпечення безпеки робіт на верстатах і стендах їх обладнають захисними екранами огородженнями кожухами;
-застосовувані інструменти повинні бути в справному стані оглядові вибракування інструмента проводиться не рідше одного разу в рік;
-накачивание шин повітрям проводити в спеціально відведених місцях з використанням запобіжних пристосувань;
-роботи з кислотою повинні проводитися тільки в спеціально відведених місцях. Місце роботи повинне мати аспирационную установку;
-шкідливий вплив газів пилу нафтопродуктів знижують установкою на робочому місці витяжкою вентиляції.
Якщо колективні засоби недостатньо ефективні приймають засобу індивідуального захисту: рукавиці спецодяг спец взуття захисні костюми захисні окуляри і маски.
Технологічні ділянки повинні забезпечуватися засобами першої медичної допомоги з укомплектуванням медикаментами відповідно до можливого типу поразки організму.
При перших ознаках поразки шкідливими і небезпечними факторами необхідно звернутися в медичні установи за кваліфікованою медичною допомогою а в екстрених випадках – негайно викликати швидку медичну допомогу
3 Охорона навколишнього середовища
Визначену частку в забрудненні навколишнього середовища вносять СТО. На частку автотранспорту в нашій країні приходиться 133 % загального викиду забруднюючих речовин в атмосферу а в окремих містах країни 60 - 80 %. До складу газів АТЗ що відробили входять такі шкідливі речовини як окис вуглецю окисли азоту різні вуглеводні сірчистий газ з'єднання свинцю сажа. Тільки один справний автомобіль із карбюраторним двигуном у плині року викидає в атмосферу близько 8 - 10 т окису вуглецю. Транспортні засоби є джерелом підвищеного шуму й електромагнітних випромінювань. Шкідливі речовини надходять у навколишнє середовище й у процес ТО і ПР АТЗ. Від ковальської і зварювальної ділянки в навколишнє середовище надходять пил що містить окисли різних металів зварювальні аерозолі токсичні гази від фарбувальної ділянки – пари розчинників аерозолі барвників пил; від ділянки обкатування двигунів – гази що відробили. У стічних водах СТО містяться емульсовані нафтопродукти відпрацьовані мийні й охолодні розчини лужні кислотні термічні і гальванічні скидання грязьові відкладення продукти корозії й інші забруднювачі. Споживаються значні земельні ресурси (території СТО під'їзні колії площадки для збереження дороги автозаправні станції і т.п.).
Найбільше що часто зустрічаються на СТО шкідливі речовини і їхній предельно-допустимі концентрації (ПДК) у повітрі робочої зони встановлені ДСТ 12.1.005-76.
При визначенні змісту шкідливих речовин у повітрі СТО відбираються проби в зонах подиху людей при характерних виробничих умовах з обліком основних технологічних процесів джерел виділення шкідливих речовин і функціонування технологічного устаткування.
Запиленість повітря оцінюють ваганням (гравіметричним) методом. Проби відбираються за допомогою електрораспираторів ЭА-30.
При розробці й організації на СТО технологічних процесів з них по можливості виключені операції і роботи що супроводжуються виділенням залишків тепла вологи і шкідливих речовин.
Як основні заходи по захисту від шкідливих речовин є: розробка інструкцій з безпеки праці при застосуванні шкідливих речовин своєчасний контроль за змістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; спеціальний інструктаж і підготовка обслуговуючого персоналу; удосконалювання конструкції устаткування; пристрій місцевої витяжної вентиляції застосування засобів індивідуального захисту працюючих.
Одним з істотних джерел газопилевибросів на території СТО є горючезмазувальні матеріали що зберігаються на спеціальних складах і заправленнях ГСМ.
У процесі діяльності СТО відбувається забруднення навколишнього середовища гідросфери і рунти.
Шкідливі речовини що забруднюють стічні води СТО являють собою емульсовані нафтопродукти відпрацьовані мийні й охолодні розчини лужні кислотні й ін. для очищення стічних вод застосовують на СТО механічно способи. З очисних установок використана установка що працює на принципі простого відстоювання і фільтрації. Очисні спорудження дозволяють повторно використовувати воду для виробничих нестатків. Застосування оборотного водопостачання скорочує споживання води на виробничі нестатки СТО. Для очищення зливових стічних вод механічним способом використовуються очисні спорудження з двома вертикальними грязевідстійниками з фільтрами і бензо-маслоуло-улювачами з одним вертикальним освітлювач із фільтром доочищення і маслозбірною ємністю.
Принцип роботи очисних споруджень наступний. Забруднена вода від ливнеперехватів надходить у грязевідстійники. У грязевідстійниках частки олії спливають на поверхню води і збираються в маслозбірний лоток а потім переливаються в маслозбірну ємність. Більш важкі забруднюючі речовини опускаються на дно грязевідстійників. У маслозбірної ємності відбувається поділ олії і води що потрапила разом із ним що потім перекачується в другий грязевідстійник. Відстояна в грязевідстійниках вода проходить через фільтри і надходить в освітлювач після чого випускається у водостік.
Фільтри грязевідстойників і освітлювача однакової конструкції. Для їхнього набивання використовуються прокладки з мішковини і між ними три шари стружки дерев листяних порід. Набивання фільтрів заміняється 1 разів у 3-4 тижні влітку й узимку й у 1-2 тижні навесні і восени. Рекультивацією земель СТО не займається й у ході роботи над дипломним проектом це питання не розглядається тому що відсутні землі що підлягають рекультивації.
Основні заходи щодо зменшення впливу СТО на навколишнє середовище 20 26:
Вплив газів двигунів що відробили на організм людини і навколишнє середовище і заходи щодо боротьби з цим шкідливим фактором приведені в розділі «науково-дослідна частина» дипломного проекту.
Система очищення стічних вод.
Очищення викидів в СТО від газу і пароподібних домішок.
Система оборотного водопостачання СТО.
Для запобігання цих забруднень і зниження ступеня їхнього впливу на навколишнє середовище застосовують фільтраційні витяжки нейтралізатори газів що відробили будують очисні спорудження що повторно використовують воду для виробничих цілей. Висота відстійника 2000 мм.
4 Розрахунок штучного освітлення
Розрахунок виконуємо над постом регулювання кутів встановлення коліс:
-ширина – 5 м довжина – 8 м висота – 48 м;
-кількість ламп і потужність – 2 лампи по 18 Вт;
-світловий поток ліхтаря – 1900 лк;
-коефіцієнт відбиття стелі – 50 відсотків стін – 30 відсотків підлоги –
Кількість світильників визначають за формулою
де Е – нормова мінімальна освітленість лк ;
По [ 6 ] приймаємо Е = 150 лк ;
коефіцієнт запасу (приймають в межах від 12 до 20 в залежності від вмісту пилу в повітрі типу джерела світла і розрахункових строків очищення світильників – 2 – 18 раз на рік);
S – площа приміщення що освітлюється ;
де А – довжина приміщення м;
В – ширина приміщення м.
Тоді площа дільниці дорівнює
- коефіцієнт використання випромінювального світильниками потоку світла на розрахунковій площині (визначають за довідковими таблицями залежно від типу світильника коефіцієнтів відбиття підлоги стін стелі та індексу приміщення і) який розраховується за формулою
де А і В – розміри приміщення в плані м;
h – розрахункова висота підвісу світильника над робочою поверхнею м;
і = 40(38(5+8)) = 081
По [ 6 ] приймаймо коефіцієнт використання випромінюваного світильниками потоку світла на розрахунковій площині = 0.28
Оскільки пост не обмежений а знаходиться в приміщенні із додатковим освітленням приймаємо 6 світильників: по 3 в 2 ряди над постом.
За результатом проведення технологічних розрахунків ( виробничої програми обсягу робіт чисельності працівників та площ постів дільниць складських та адміністративно - побутових приміщень) були отримані слідуючи показники які характеризують данні СТОА
Трудомісткість підприємства - 103075 люд.год
Чисельність виробничих працівників - 67 люд.
Площа постів - 540 м2
Складських приміщень - 150 м2
Адміністративно-побутових приміщень - 360 м2
Згідно з проектом пости та дільниці та та деяка частина складів розташована у виробничому корпусі площа якого дорівнює - 2376 м2
Окремо стоїть будівля очисних споруд площа якої дорвнює - 30 м2
Площа стоянки автомобілів – 2127 м2
Коефіцієнт забудови – 18
В спеціальній частині проеку розрахований пост регулювання кутів встановлення коліс площа якгої складає 48 м2.
На основі цих отриманих показників технологічного розрахунку були отримані економічні дані. На основі яких можна проаналізувати ефективність роботи проектованого СТОА серед них:
ПРИБУТОК –1758 ТИС.ГРН.
РЕНТАБЛЬНСТЬ ВИРОБНИЦТВА – 565 %
СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ:
Методичні вказівки до виконання курсового і дипломного проекту з курсу технічна експлуатація автомобілів" Технологічний розрахунок СТОА (для студентів спеціальності 5.07010602 Обслуговування і ремонт автомобілів і двигунів" (денного і заочного відділення)) склав Кузьменко С.П. Пішева С.В - Макіївка. МПТ 2007. - 48 с.
Фастовцев Г. В. Організація технічного обслуговування і ремонту легкових автомобілів. - М.: Транспорт 1989. - 240с.. мул.
Напольській г.м. Путін А. В. Основні положення і нормативи технологічного проектування автотранспортних підприємств. Навчальний посібник МДИ.-М: 1991. -89с.
Напольській Технологічне проектування автотранспортних підприємств і станцій технічного обслуговування М.:Транспорт. 1993. - 271с.
Афанасьєв л.л. Маслов А. А. Колясинській б.с. Гаражі і станції технічного обслуговування - М.: Транспорт. 1980. - 216с.
Крамаренко г.в. Технічна эксплуатация автомобілів. Підручник для Вузів. 2-е видання перераб і доп. - М.: Транспорт. 1983. - 488с.
Суханов Би. Н. Борзих О. Бедарев Ю. Ф. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Посібник з курсового і дипломного проектування. -м.: Транспорт 1985. -224 с.
ОНТП 01 -91. Обшесоюзні норми технологічного проектування підприємств автомобільного транспорту. М.Гипроавтотранс.1991 - 184с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту . М.: Транспорт. 1986 - 72с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів що належать громадянам. М.: НАМИ. 1987 - 58с.
Сніп II - 93 - 74. Підприємства по обслуговуванню автомобілів.
Госстрон СРСР - М.: Стройіздат. 1975 - 18с.
Сніп II - 89 - 80. Генеральні плани промислових підприємств.
ДАОП 0.00- 1.28-97. Правила охорони праці на автомобільному транспорті. - До. 1997.
НАПБ В.01.054 - 98. Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України. - До1999.
Електротехнічна дільниця
Стенд контрольно-випробувальний для генераторів стартерів та іншого ел. обладн.
Стаціонарний. Живлення 3803ф В потужніть 20 кВт. Вага 450 кг.
Прилад для перевірки контрольно-вимірювальних приладів автомобіля
Переносний. Вага 72 кг.
Прилад для перевірки якорів і обмоток збудження стартерів
Настільний. Вага 14 кг. Живлення 220 В
Верстат для проточки колекторів
Настільний. Вага 100 кг.
Пуско-зарядний пристрій
Пересувний. Живлення 230 В напруга 12 В 24 В струм 25 - 140 А. Вага 125 кг.
Прилад для перевірки і регулювання фар
Пересувний. Вага 35 кг.
Двотумбовий з захисним екраном кількість ящиків 6Вага 100 кг.
Підставка під обладнання
Установка для механічного виготовлення електроліта
Пневматичнавага 250 кг.
Продовження таблиці – Відомість обладнання
Тумба інструментальна
Дільниця ремонту системи живлення
Пневматичний тестер регулятор ПНВТ
Стаціонарний Діапазон тиску 01 - 05 МПа.
Стенд для випробування і регулювання форсунок
Погрішність вимірювання ± 15 %. Робочий тиск 0 - 40 МПа Вага 20 кг.
Прилад для перевірки бензонасосів на автомобілях
Установка для очистки любих систем живлення (без демонтажу елементів)
Мах. тиск повітря 8 бар. Вага 15 кг
Компресограф для дизельних двигунів
Межа вимірювання 8 - 40 бар. Вага 34 кг.
Стенд для регулювання паливних насосів високого тиску всіх типів
Стаціонарний гідравлічний. Кількість секцій до 12. Живлення 3803ф В потужність 165 кВт. Вага 850 кг
Установка для перевірки і регулювання газової апаратури
Пневматичний з компресорною установкою. Тиск повітря 1-18; 147-196 МПа. Потужність 10 кВт. Вага 770 кг.
Система комп'ютерний діагностики бензинових і дизельних ДВЗ
Пересувний. Вага 100 кг.
Набір торцевих ключів
Кількість предметів 33розміри голівок 4 -32 мм
Кількість предметів 6Плоскі викрутки 4 6 7 8 мм хрестові №1 №2
Пристрій для усунення віпрацьовних газів
Підкатний з газоприймальним раструбомдовжина гунчкого шлангу 100мдіаметр 100мм.
Акумуляторна дільниця
Вилка навантажувальна
Стаціонарний. Чотирьохканальний регулюємий з автоматичним відключенням. Живлення 3803ф В потужність 15 кВт. Вага 120 кг.
Шафа для заряду акумуляторних батарей
Вана для зливання та приготування електроліту
Об'єм 35 л вага 345 кг
Теліжка для транспортування акумуляторних батарей
Стіл з відсмоктуванням повітря на 2 робочих поста
Комплект інструменту для ТО акумуляторних батарей
Селеновий випрямовувач
Шиномонтажна дільниця
Стенд для монтажу і демонтажу шин легкових автомобілів
Пневматичний. Розмір обслуговуючих шин 12-20 дюймів мах. Зовнішній діаметр 980 мм. мах. ширина ободу 280 мм. Живлення 3803ф В. 078 кВт. Тиск повітря 05-09 МПа. Продуктивність 20 шингод. Вага 300 кг.
Колонка повітряроздавальна для накачки шин вантажних автомобілів
Стаціонарна з електроприводом. Живлення 2201ф В тиск повітря 1 МПа. Вага 125 кг
Верстат для ремонту шин або камер
Вана для перевірки камер
Стац. об'єм 027 м3 вага 488 кг
Пересувна металічна вага 60 кг
Домкрат гідравлічний
Пересувний вантажо-під'ємність 2500 кг ви-сота 440 мм вага 45 кг
Перепоглядний пристрой для накачки шин
Стаціонарий. Вага 48 кг.
Стенд для балансування коліс легкових автомобілів.
Універсальний.Живлення 2201ФВ. 05 кВт.Вага 200 кг
Стелаж для зберігання шин
Дільниця ремонту вузлів і агрегатів
Підлоговий ручний. Зусиллям 15 т. Вага 80 кг.
Стенд для розбирання і збирання двигунів легкових автомобілів
Стаціонарний ручний. Вага 100 кг.
Стенд для розбирання-збирання КПП легкових автомобілів
Стаціонарний універсальний повнообертальний. Вага 45 кг
Стенд для ремонту двигунів
Стационарний вага 150 кг
Стенд для збирання і розбирання телескопічних стійок
Зусилля 4т гідравлічний привід.
Підйомник для легкових автомобілів
Пересувний гідравлічний з ручним привідом вантажопідйомність 20 т. Висита підйому 990 мм. Вага 302 кг.
Стен для розбирання і регулювання рулевих механізмів
Стенд для розбирання та збирання шатуно-поршньової группи
Стенд для ремонту рульових механізмів
Стенд для розбірки-збірки задніх мостів
Стенд для разибрання збірки та регулювання зчеплення
Настільний вага 45 кг
Стелаж для деталей і вузлів
Стаціонарний секційний вага 598 кг.
Кількість предметів 60розміри голівок 4 -32 мм
Кількість предметів 135
Діапазон розмірів від 6х6 до 32х32 мм.
Ширина губок 160 мм. хід губок 200 мм. Вага 55 кг
Клішні зварювальні до зварювального напівавтомату Mastermig 220
Напруга 4003ф В. Потужність 66 кВт. Ток 10 А. Пересувний. Вага 105 кг
Універсальний істочник постійного струму
Призначен для ручної дугового зварювання і наплавки. Живлення 2201ф В. Потужність 14 кВт. Зварювальний ток 2-200 А. Вага 55 кг.
Зварювальний напівавтомат
Напруга 3803ф В. Потужність 3 кВт. Ток 25-190 А. Пересувний. Вага 41 кг
Генератор ацителеновий
Найбільший тиск 001 МПа
Тумбочка для зберігання інструменту
Редуктор ацителеновий
Двухкамерний мах. тиск 012 Мпа
Двухкамерний балон вага 34 кг
Шафа для зберігання балонів витяжна
Стіл для газозварювальних робіт
Стаціонарний вага 210 кг
Стіл для електрозварювальних робіт
Стенд для правки кузовів легкових автомобілів
Набір пристроїв і інструменту для правки кузовів
Кількість предметів 25В набір входить гідравлічний насос з ручним приводом. Вага 48 кг
Установка для нанесення антикорозійних покрить
Пересувна пневматична тиск повітря 07 МПа. Бак 24 л. Довжина рукава 3 м. Вага 10 кг
Відрізна електромашина
Ручна. Діаметр крука 230 мм. частота 6000 обхв. Живлення 2201ф В. потужність 06 кВт.
Плита перевірочно-розміточна
Клас точності 3 для розміточних робіт вага 45 кг
Стіл під питу перевірочну-розміточну
Стенд для ремонту та випробуванню радіаторів
Вантажопідйомність 800 Н вага 335 кг
Стелаж для радіаторів
Стаціонарний вага 230 кг
Стаціонарнийнапольний складнийелектрогідравлічний підйом здійснюється за кузов вантажопідйомність 3 т. Висота підйому 185 м. Потужність 22 кВт. Вага 700 кг. Пульт керування 430х350х950 мм.
Оббивна та арматурна дільниця
Прес-ножиці комбіновані
Товщина металу 13мм Р=22кВт 1130кг
Машинка електро-шліфувальна
Діаметр круга 150ммР=08кВтU=36B 55кг
Товщина металу 25мм Р=05кВт 5кг
Верстак спеціальний для розбирання й збирання подушок та спинок сидінь
Відсмок повітря 1200м3ч 225кг
Верстат для обивання подушок
Пневмопривід вага 180кг
Машинка для шиття зі столом
Для шкіри і брезенту до 8 мм потужність 027 кВт вага 94 кг
Стелаж для подушок та спинок сидінь
Стіл для закрийних робіт
Дерев'янийвага 241кг
Слюсарно-механічна дільниця
Круглошліфувальний верстат
Для перешлифовування шійок кол. валів. Потужність 10 кВт.
Верстат хонінгувальний
Верстат ножовочний (відрізний)
Розмір обробляємого металу 250х250. Потужність 1.5 кВт. Вага 650 кг
Верстат точильний двосторонній
Два кола діаметром 300 мм. Потужність 1.5 1.7 кВт. Вага 260 кг
Верстат токарно-гвинторізний універсальний
Найбільший діаметр виробів 400 мм. Відстань між центрами 1400 мм. Потужність 10 кВт
Двотумбовий кількість ящиків 12Вага 53 кг.
Верстат вертикально-свердлильний
Одношпиндельний діаметр свердла 12 мм. Потужність 0.6 кВт. Вага 120 кг.
Настільний. 3 т. Вага 19 кг.

копус _ 5.07010602.ДП.25.00.41.00.04.cdw

Гайка _ 5.07010602.ДП.25.00.41.00.08.cdw

Планка _ 5.07010602.ДП.25.00.41.00.01.cdw

Винт _ 5.07010602.ДП.25.00.41.00.11.cdw

Палец _ 5.07010602.ДП.25.00.41.00.15.cdw

Штанга _ 5.07010602.ДП.25.00.41.00.05.cdw

Titulny_list.docx

07010602.ДП.25.00.41.00.00.ПЗ
Державний вищій навчальний заклад
«Макіївський політехнічний коледж»
До захисту допущений:
з навчальної частини
ПРОЕКТ ПОСТА РЕГУЛЮВАННЯ КУТВ ВСТАНОВЛЕННЯ КОЛС УНВЕРСАЛЬНО СТАНЦ ТЕХНЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ 1100 АВТОМОБЛВ НА РК
пояснювальна записка до дипломного проекту
Консультант проекту:
(підпис консультанта)
Консультант з економічного
Консультант з екологічності та
(підпис консультанта)
(підпис студентанта)