Организация и технология строительства

РГР ОргТехнолТМ(2015).doc

Підземне прокладання теплових мереж ..
1 План теплової мережі та вимоги до її прокладання
2 Побудова поздовжнього профілю теплової мережі
3 Визначення об’ємів земляних робіт
Організація виконання робіт по монтажу теплових мереж
1 Вибір екскаватора для розробки траншеї
2 Вибір крана для монтажу конструкцій теплової мережі .
Список використаної літератури
План місцевості - 11
Спосіб прокладання в непрохідному каналі
Напрямок прокладання теплової мережі 21-22-15-14-19-18
Зовнішній діаметр труб - dз тр = 0426 м
Розміри сторін кварталу - а×b = 160×110 м
Приріст горизонталі - h = +12 м
Характеристика грунта - глина
Підземне прокладання теплових мереж
1План теплової мережі та вимоги до її прокладання
Рис. 1. План трасування теплової мережі
Теплова мережа водяна двотрубна.
Для трубопроводів діаметром 426 мм вибираємо канал КЛС 150-90 який укладається на піщану подушку товщиною 100 мм. Ширина траншеї по низу каналу складає 1940 мм а глибина при мінімальному заглибленні верху каналу 500 мм – 1680 мм (рис. 2).
В місцях приєднання відгалужень і установки сальникових компенсаторів влаштовуються теплові камери ТК-6 із збірних залізобетонних блоків. Зовнішні габарити прийнятої теплової камери – 3400×4000×2500(hз) мм. Поздовжня сторона теплової камери орієнтована паралельно напрямку прокладання теплових мереж. Загальна висота котловану під теплову камеру з урахуванням піщаної підготовки (пп = 100мм) та відстані від поверхні землі до верху теплової камери 300 мм дорівнює 2900 мм (рис. 3).
Загальна довжина траншеї 21-22-15-14-19-18 дорівнює 650 м.
Крутизна (1: m) відкосу для глини в траншеях і котлованах: для траншей під канал КЛС150-90 та котловану під теплову камеру ТК-6 глибиною h>15 м – 1: m = 1: 025.
Рис. 2. Поперечний профіль траншеї для каналу КЛС 150-90
(заглиблення верху каналу 05 м)
2 Побудова поздовжнього профілю теплової мережі
За напрямком траси (рис.1) будується поздовжній профіль (рис. 4) на якому у двох координатах показують прокладання теплопроводів: по горизонталі в масштабі 1:5000 відкладають довжини ділянок траси по вертикалі в масштабі 1:500 – глибину закладання та уклони теплової мережі з нанесенням відміток землі (натурних та проектних) існуючих і проектних підземних комунікацій та інших споруд що перетинаються з теплопроводами а також рівень рунтових вод. По горизонталі мережу наносимо розгорнутий план теплової мережі в одну пряму лінію з зображенням теплових камер кутів повороту траси. Прокладання водяної теплової мережі по вертикалі виконують з урахуванням мінімального заглиблення її конструкцій (мінімальне заглиблення непрохідного каналу 05 м; попередньо теплоізольованих теплопроводів – 07 м) допустимих відстаней по вертикалі в просвіті між спорудами і комунікаціями та тепловою мережею мінімальних уклонів теплопроводів в напрямку руху теплоносія 0002. При прийнятих уклонах визначають відмітки: верха та низу каналу – при канальному прокладанні або верху та низу конструкції попередньо ізольованого трубопроводу теплової мережі – при безканальному.
Рис. 3. Розміри котловану під теплову камеру ТК-6
(заглиблення верху камери 03 м)
Позначки землі в місцях монтажу теплових камер визначаємо залежно від відстані на якій вони знаходяться від відповідних горизонталей методом інтерполяції.
Позначки землі по трасі в місцях розміщення теплових камер:
Рис. 4. Поздовжній профіль теплової мережі
3 Визначення об’ємів земляних робіт
Розрахунок об’ємів земляних робіт для прокладання теплової мережі виконано за поздовжнім профілем траси (рис. 4) перерізами траншей (рис. 2) та котлованів під камери (рис. 3).
Об’єм котловану під теплову камеру визначається за формулою:
Об’єм шести котлованів:
Визначаємо довжину траншеї між тепловими камерами по поверхні землі:
l21-22 = 160 – 55 = 1545 м
l22-15 = 110 – (485+55)2 = 10482 м
l 5-14 = 110 – 55 = 1045 м
l 14-19 = 160 – (485+55)2 = 15482 м
l 19-18 = 110 – (485+55)2= 10482 м
Об’єм траншеї між котлованами теплових камер визначається за формулою:
Глибини траншей у місцях розміщення теплових камер визначені за відмітками глибини дна на початку і вкінці траншеї відповідно до повздовжнього графіка теплової мережі (з урахуванням шару підсипки б = 01м):
h21 = 101.4 – 98.6 = 2.8 м;
h22 = 100.4 – 98.02 = 2.38 м;
h15 = 100.8 – 98.31 = 2.49 м;
h14 = 101.43 – 98.59 = 2.84 м;
h19 = 100.46 – 98.18 = 2.28 м;
h18 = 100.07 – 97.89 = 2.18 м.
Об’єм траншеї 21-22 (h21 = 2.8 м h22 = 2.38 м) (l21-22 = 154.5 м):
Об’єм траншеї 22-15 (h22 = 238 м h15 = 249 м l22-15 = 104.82 м):
Об’єм траншеї 15-14 (h15 = 249 м h14 = 284 м) (l15-14 = 104.5 м):
Об’єм траншеї 14-19 (h14 = 2.84 м h19 = 2.28 м l14-19= 154.82 м):
Об’єм траншеї 19-18 (h19 = 2.28 м h18 = 2.18 м l19-18 = 104.82 м):
Загальний об’єм траншей і котлованів при прокладанні ТМ 21-22-15-14-19-18:
V = 39474 +112182 + 70574 + 7873 + 110942 + 63395 = 475297 м3
Об’єм землі який необхідно вийняти з траншеї рівний визначеному загальному об’єму траншей і котлованів при ідеально рівній поверхні дна траншеї. Практика виконання земляних робіт підтверджує що навіть при високій кваліфікації екскаваторника дно траншеї необхідно додатково вирівнювати. Для виконання цих робіт використовують робочих землекопів або малогабаритні бульдозери-екскаватори.
Об’єм земляних робіт по підчистці і вирівнюванні дна траншеї визначається за формулою: Vп = п·bп·l м3 де:
п = 0.05 м – товщина шару підчистки траншеї
bп = 1.94 + 1 = 2.94 м – ширина шару підчистки (приймаємо на 1 м більше ширини траншеї по низу).
При сумарній довжині траншеї
l = 154.5+ 104.82+ 104.5 + 154.82+ 100.46 = 619.1 м
загальний об’єм земляних робіт по підчистці рівний
Vп = 0.05·2.94· 619.1 = 97.2 м3 .
Після монтажу теплової мережі (монтажу трубопроводів та перекриття каналів) траншею засипають землею. Об’єм землі для засипання траншеї визначається за формулою:
де Ко.р. = 107 – коефіцієнт остаточного розпушування глини;
Vк = Vтк + Vк + Vпп = 23664 + 70557 + 140.65 = 108286 м3 – об’єм каналу і теплових камер за зовнішніми габаритами разом з піщаною підсипкою;
Vтк = 34·40·25·6 = 23664 м3 – об’єм теплових камер;
Vк = 168·108·6191 = 705.57 м3 – об’єм каналів;
Vппк = 01·194·6191= 13249 м3 – об’єм піщаної підсипки під каналами;
Vпптк = 0.1·34·40·6 = 816 м3 – об’єм піщаної підсипки під тепловою камерою;
Vпп = 13249 + 816 = 140.65 м3 – об’єм піщаної підсипки по всій довжині траси;
Об’єм рунту який необхідно вивозити автотранспортом за межі будівельного майданчику:
Vab = V – Vз =475297– 3430 = 132297 м3.
Об’єм рунту який розробляється механізованим способом:
VМ = V – VП = 475297– 972 = 465577 м3.
Об’єм рунту який розробляється механізованим способом у відвал:
VВ = V – Vab = 475297– 132297 = 343000 м3.
Результати розрахунку об’ємів земляних робіт зводимо в таблиці 1 і 2.
Об’єм траншей і котлованів для прокладання трубопроводів і влаштування теплових камер
Розміри траншеї котловану
ТК 21 22 15 14 19 18.
Відомість об’ємів земляних робіт при розробці траншей і котлованів для прокладання теплових мереж
Об’єм траншей і котлованів м3
Розробка механізованим способом
Підчистка траншей і котлованів вручну
на авто-транспорті Vab м3
Організація виконання робіт по монтажу теплових мереж
Земляні роботи при будівництві теплових мереж виконуються одноковшовими екскаваторами обладнаними зворотною лопатою. ноді використовують також екскаватори обладнані драглайном при розробці глибоких траншей. Використовують також екскаватори обладнані грейфером при розробці траншей з вертикальними стінками і при перехрещенні траншеї з існуючими комунікаціями. Продуктивність екскаватора обладнаного грейфером в два рази нижча його продуктивності обладнаного іншими ковшами.
Для вивезення рунту за межі будівельного майданчика використовують автомобілі-самоскиди які підбираються по місткості кузова і висоті завантаження.
Підчистку дна траншеї виконують робітники-землекопи. Залежно від довжини ділянок діаметра трубопроводів наявності інших комунікацій характеру природних і штучних перешкод трубопроводи укладають в канал методом опускання окремих секцій або безрозмірних ланок за допомогою кранів трубоукладчиків лебідок.
Зворотна засипка траншеї проводиться спочатку вручну вище каналів більше ніж на 100мм. А потім бульдозером загортається траншея і щільно трамбується.
1 Вибір екскаватора для розробки траншеї
Вибір екскаватора здійснюються за такими параметрами по розробці траншеї:
максимальна глибина;
найбільша ширина по верху траншеї на самій глибокій ділянці;
радіус вивантаження рунту для утворення відвалу.
Максимальна глибина траншеї на ділянці 14-19 становить hт = 2.84 м Найбільша ширина по верху траншеї на ділянці 14-19 при bт = 1.94 м становить:
B = bт + 2hm = 1.94 + 2·(2.84·0.25) = 336 м.
де F – площа поперечного профілю траншеї м2
Кр – коефіцієнт розробки рунту (збільшення об’єму рунту після розробки) Кр для глини приймається в межах 1.24 1.3 Кр=1.27.
F = hт·( bт+hm) =2.84·(1.94+2.84·0.25) = 753 м2.
hв = (7.53·1.27)05 = 309 м.
Схема розробки траншеї екскаватора із зворотною лопатою показана на рисунку 5
Рис.5. Схема розробки траншеї екскаватора із зворотною лопатою
Визначаємо потрібний радіус вивантаження:
Rвив = 0.5·dв + lбр + hm + 0.5· bт
де dв – половина ширини відвалу м;
lбр – ширина бровки (приймається від 0.5 до 1.5 м) м.
Rвив = 309 + 10 + 2.84·0.25 + 05·1.94 = 5.77 м.
За вище наведеними параметрами підбираємо одноковшовий екскаватор із зворотною лопатою на гусеничному ходу ЭО-4111В:
місткість ковша – 0.65 м3;
ширина ковша – 116 м;
глибина копання – 5.8 м;
радіус вивантаження – 8.1 м;
висота вивантаження – 6 м.
Підібраний екскаватор також підходить для копання котлованів під теплові камери глибиною 2.9 м.
Для організації нормальної роботи екскаватора підбираємо автомобілі-самоскиди з об’ємом кузова від трьох до шести ковшів екскаватора. Для даного варіанту найбільше підходить автомобіль 3ИЛ-555 місткістю кузова 31 м3 вантажністю 45т. Вантажна висота – 19 м.
2 Вибір крана для монтажу конструкцій теплової мережі
Кран для монтажу підбирається залежно від монтажних характеристик елементів конструкцій теплової мережі. До цих характеристик відносять:
монтажну масу конструктивних елементів Qм т;
монтажна висота максимальна висота на яку піднімається крюк крану Нм м;
монтажний виліт стріли крану Lм м.
Значення монтажної маси визначається як сума мас елементів які монтуються та пристроїв для монтажу які піднімаються разом з монтажними елементами.
Маса пристроїв для монтажу приймається рівною 8 – 12% від маси монтажних елементів. Монтажна висота при монтажі трубопроводів в траншеях не враховується.
Монтажний виліт стріли крану Lм – проекція стріли крану на земну поверхню визначається для найгірших умов роботи крану:
в найглибшому місці траншеї;
при монтажі найбільш важких монтажних елементів;
в найбільш віддаленому місці траншеї від крану.
Монтажне положення крану для визначення вильоту стріли при монтажі трубопроводів в траншеї показано на рис. 6.
Рис 6. Монтажне положення крану при монтажі трубопроводів
Розрахунковий виліт стріли крана приймається від осі труби до краю гусениці (колеса) з боку траншеї а монтажний виліт від осі труби до центру гусеничного (колісного) ходу.
Розрахунок виконується для найгірших умов роботи крану в найглибшій точці теплової мережі h14 = 2.84 м.
Розрахунковий виліт стріли крану при укладанні трубопроводів в траншею визначаються за формулою:
Lр = A + a1 + dіз + a2 + dіз +a3.
Монтажний виліт стріли крану дорівнює:
де А – відстань від осі найбільш віддаленої труби до краю траншеї м;
a1 – відстань від бровки траншеї до труби м приймається не менше 10 м;
dіз – діаметр труби з ізоляцією м;
а3 – відстань між трубами м приймається від 0.4 до 1.0 м;
а3 – відстань від краю труби до крана (гусениці колеса) м приймається від 10 до15 м;
х - ширина ходу крана (колісного або гусеничного).
Відстань А = bт – 059 + hm = 194 – 059 + 0725 = 206 м
де hм = 2.84*0.25 = 0.725 м;
Lр = 206 + 1.0 + 053 + 10 + 053 + 15 = 662 м.
Lм= 662 + 252 = 787 м.
Найважчий елемент конструкції теплової мережі:
маса секція лотка КЛС 150-90 близько 11.1 т (лоток довжиною 6 м густина бетону 2150 кгм3).
Підбираємо автомобільний кран КС-4571 на базі КрАЗ-257к з вильотом стріли 20 38 м та вантажопідйомністю 12 16 т (при монтажному вильоту стріли крану 787 м вантажопідйомність складає 123 т).

РГР ТехнолТМ ПоздПрофіль)2015).dwg