Курсовый проект-строительство одноэтажного производственного здания

Техкарта.dwg

Записка.doc

Міністерство освіти і науки України
Зведення одноповерхової промислової будівлі
В теперішній час головним завданням е докорінна реорганізація капітального будівництва та підвищення його ефективності. Реалізація цієї задачі повинна йти шляхом послідовного перетворення будівництва в єдиний промислово будівельний процес зведення об’єктів покращення та розширення номенклатури матеріалів і конструкцій що застосовуються забезпеченням будівництва високопродуктивною технікою широкого впровадження прогресивних науково – технічних досягнень ресурсно та енергозберігаючих технологій економічних об’ємно – планувальних та організаційно – технологічних рішень підвищення якості розробки документації та удосконалення проектно кошторисної справи.
Зведення будівель та споруд складається з ряду будівельних робіт які в свою чергу діляться на окремі процеси. При цьому виконання будівельних робіт здійснюється в визначеній послідовності.
Монтаж будівельних конструкцій є ведучим технологічним процесом який багато в чому визначає загальний термін будівництва об’єкту порядок та методи виконання інших будівельних робіт. Він є комплексно – механізованим процесом зведення будівлі з раніше виготовлених елементів та вузлів і складається з підготовчих транспортних та монтажних процесів що виконуються за допомогою комплексного використання монтажних такелажних транспортних засобів.
В цілях скорочення будівництва роботи суміщають в часі тобто виконують потоковим методом що дозволяє ефективно використовувати машини обладнання та механізми підвищувати продуктивність праці та знизити вартість будівництва.
Аналіз об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівлі
Дана споруда являє собою одноповерхову промислову будівлю яка має в плані прямокутну форму площею 7056м2 з розмірами в осях 84 х 84м.
Будівля складається з чотирьох прольотів розмірами: 18 та 24 м висота верха колон 84 м. Об’єм будівлі складає 592704 м3.
Споруда обладнана двома мостовими кранами вантажопідйомністю 10 т та двома - по 20т.
Каркас одноповерхової промислової будівлі складається із залізобетонних конструкцій.
Просторова жорсткість будівлі забезпечується сумісною роботою фундаментів колон кроквяних конструкцій підкранових балок плит покриття.
Довжина будівлі складає 84м тому необхідно виконувати один температурний шов який розташовано як показано на мал. 1
Колони К1 К2 і К3 приймаємо збірні залізобетонні. Покриття складається з залізобетонних балок ферм і комплексних плит покриття. В якості огороджуючої конструкції приймаємо стінові панелі ПС1 і ПС2. Для освітлення конструктивно приймаємо вікна ОК-1 – збірне металеве стрічкове.
В торцях будівлі розташовуємо 8 воріт з розмірами 36 х 36 м. Для їх кріплення використовуємо фахверкові колони. Стіни прийняті цегляні з цегли М75 на розчині М25 в місцях знаходження воріт.
Відомість монтажних елементів
Таблиця 2.1- Відомість монтажних елементів
Колони крайнього ряду
Колони середнього ряду
Вибір способів та технологій монтажу конструкцій
Для одно поверхової промислової будівлі приймаємо такі методи монтажу як:
-по елементний монтаж. Який найбільш поширений для масових конструкцій споруд (колон ферм балок стінових панелей плит покриття). При монтажі конструктивними елементами або вузлами подають і встановлюють в проектне положення окремі готові конструкції або їх укрупнені частини. Такий метод вимагає мінімальних затрат на підготовчі роботи і він найбільш зручний для монтажа з транспортних засобів.
-метод повороту. Будівля яка зводиться або конструкції збирають в горизонтальному положенні. Повертають конструкції краном або за допомогою спеціальної монтажної оснастки так щоб після виводу споруди або конструкції в вертикальне положення нижній елемент став в проектне положення.
-роздільний монтаж. В цьому методі встановлюють вивіряють і після чого закріплюють послідовно однойменні конструктивні елементи.
-вільний монтаж в якому наводку на опору виконують направляючими діями при вільному переміщенні самої конструкції.
На будівельному майданчику напрям виконання робіт для всіх процесів – повздовжній крім монтажу стінових панелей та замонолічування швів стінових панелей тут застосовано вертикальний метод монтажу. Повздовжній напрям було обрано для більшості конструкцій через те що крок колон йде в повздовжньому напрямку відносно всі А. Вертикальний метод для монтажу стінових панелей є більш раціональний метод через те що з одної стоянки панелі монтуються на всю висоту стіни будівлі.
В якості методу організації праці робітників на майданчику було прийнято потоковий метод. Цей метод було прийнято тому що він забезпечує найбільшу продуктивність праці при найменшій витраті часу на виконання будівництва.
Процес зведення будівлі розбиваємо на три потоки:
монтаж колон підкранових балок вертикальних зв’язків
монтаж ферм балок та плит покриття
монтаж стінових панелей
Спираючись на державні будівельні норми України було прийнято слідуючи послідовність робочих операцій при монтажі залізобетонних конструкцій дивись таблицю 3.1.
Таблиця 3.1- Структура комплексного процесу
Складові робочі процеси і операції
Встановлення колони та тимчасове закріплення
Замонолічування стиків
Монтаж зб під- кранових балок
Встановлення підкранової балки
Вивірка підкранової балки
Зварювання закладних деталей
Монтаж зб кроквяних балок
Монтаж зб кроквяних ферм
Монтаж зб плит покриття
Укладання плити покриття
Улаштування опалубки
Влаштування температурних швів
Монтаж зб стінових панелей
Встановлення панелі
Заповнення вертикальних швів цементним розчином
Герметизація вертикальних та горизонтальних швів
Після вибору послідовності робочих операцій та технології монтажу залізобетонних конструкцій визначаємо необхідну кількість інструментів приладів матеріалів та монтажних пристосувань. Всі дані зводимо до таблиць 3.2-3.5.Таблиця 3.2 – Потреба в устаткуванні інструменті приладах
Устаткування інструменти і пристрої
Технічна характеристика
Колони крайніх середніх рядів фахверко- вих та підкрано- вих балок
Траверса для монтажу пря мокутних колон масою до 10т
РУ-455-69 ЦНИИОМТП промстальконструкция
Траверса для підкранових балок
Траверса ПК Глав сталь конструкція 185
Металевий кондуктор
Для колон вагою до 10т та висотою до 12 м
Установка Пневмобетон”
Рулетка вимірювальна
Кроквяні ферми балки та плити покриття
Траверса для монтажу ферм прольотом 24м
ПИ Промсталько нструкия 15946р-11
Траверса для монтажу балок прольотом 18м
ПК Сталь монтаж 1950-53
Траверса для монтажу плит покриття
ПИ Промсталькон струкция 2006-78
Траверса для монтажу кроквяних балок
ПИ Промсталькон струкция 1968р-9
ПИ Промстальконс трукция 2008-09
Промстройпроект 04-001
Прольот 6м маса 005т
ПИ Промстальконст рукция 21059м
Тимчасове огородження
Промстаконструк ция 4570р-2
Вібратор внутрішній Віброспис”
Продовження таблиці 3.2
Монтаж стінових панелей
Траверса для монтажу стінових панелей масою до 5т
Промстальконструк ция 15946 р-10
Установка Пнемо- бетон” для замонолі-чування стиків колон
Конструкція ЦНИИОМПТ
Продуктивність 2-3 м3год
Таблиця 3.4- Відомість вантажозахоплювальних пристроїв
Конструкція яку монтують
Вантажозахоплювальний пристрій
Вантажопідйомність т
РУ455-69 ЦНИИОМТП промстальконструкция
Продовження таблиці 3.4.
ПИ Пром сталькон струкия 15946р-11
ПИ Пром сталькон струкция 2006-78
Промстальконструкция 15946р-10
Таблиця 3.5- Потреба в матеріалах
Кількість на 1 конструкцію
Кількість на весь обсяг
Підкранова балка БК6-АV
Кроквяна балка 1БДР18-4К7
Кроквяна ферма 1ФС24-1Ав
Плита покриття 1ПГ-4
Розчин опоряджувальний
Стінові панелі ПС600.12.30-- ПС635.12.30--
Попередньо визначаємо проходки крана для кожного потоку окремо. Необхідно дотримуватися такої умови щоб з однієї стоянки змонтувати максимальну кількість елементів при достатній стійкості крана. Збірні елементи розкладають в монтажній зоні крана але не ближче Rхв+07 та 1м від дороги. Місце стоянки крана залежить від вильоту стріли вантажопідйомності крана та висоти підіймання гака крана.
Проходки кранів показані на рисунках 3.1-3.3.
Рисунок 3.1- Проходка крана при монтажі колон та підкранових балок
Рисунок 3.2- Проходка крана при монтажі ферм балок та плит покриття.
Рисунок 3.3- Проходка крана при монтажі стінових панелей
Калькуляція трудових витрат і заробітної плати
На основі вихідних даних відомостей необхідних матеріалів і конструкцій складається калькуляція трудових витрат і заробітної плати (таблиця 4.1)
При складані калькуляції враховуються всі витрати праці робітників машин і заробітна плата не тільки на основні процеси але й на допоміжні процеси і операції якщо вони не входять в основну норму.
Норма часу та розцінка приймаються відповідно по [2] та [3] а склад ланки – по відповідним типовим технологічним нормам картам трудових процесів параграфам НР і узгоджуються з середнім розрядом робіт та машинним часом в таблицях норм [2].
Таблиця 4.1- Калькуляція трудових витрат заробітної плати
Витрати праці на весь обсяг робіт
Розцінка на од вим грн.
Вартість праці на весь обсяг грн.
Монтаж колон вагою до 6т
Монтаж колон вагою до 8т
Монтаж колон вагою до 3т
Монтаж підкранових балок вагою до 5 т
Монтаж кроквяних балок вагою до 10 т
Монтаж кроквяних ферм вагою до 10 т
Монтаж плит покриття довжиною 6м площею до 20 м2
Монтаж стінових пане лей площею до 10 м2
Монтаж стінових пане лей площею до 20 м2
Продовження таблиці 4.1
Замонолічування вертикальних швів стінових панелей
Герметизація вертикальних швів стінових панелей
Герметизація горизонтальних швів стінових панелей
Аналіз будівельно-технологічних та організаційних рішень
При монтажі будівель в основу організації робіт покладають такі принципи:
-всі монтажні процеси виконуються потоковим методом за допомогою машин та механізмів узгоджених між собою по продуктивності
-порядок монтажу об’єкта забезпечує послідовне здавання в експлуатацію окремих ділянок для подальшого виконання на них будівельних робіт
-послідовність монтажу конструкцій гарантує стійкість і геометричну незмінність монтованої конструкції на всіх стадіях монтажу та її міцність
-прийняті методи монтажу відповідають вимогам ведення монтажних будівельних та спеціальних робіт за суміщенням графіком
Монтаж одноповерхової промислової будівель ведеться методом повороту а також роздільним по елементним та вільним видом монтажа. Самостійними потоками монтують фундаментні балки колони і підкранові балки ферми та плити покрівлі конструкції огородження.
Виходячи з об’ємно-планувального рішення будівлі калькуляції трудових витрат і розчленувавши весь процес монтажу каркаса на окремі складові будівля ділиться на захватки та встановлюється черговість потоків на захватках. Бажано щоб розмір захватки був кратним розміру кроку між температурними швами.
Слід враховувати що захвати для окремих потоків можуть не співпадати
Якщо в проекті не обумовлено міцність бетону в стиках приймати 70% від проектної міцності в стиках між колонами і фундаментами до початку встановлення на колони інших конструкцій. При невиконанні цієї умови для збереження нерозривності потоку слід застосувати спеціальних заходів або збільшити розмір захватки.
Виконуємо розбивку будівлі на захватки для кожного потоку:
Потік – монтаж колон
Розбиваємо будівлю на захватки
Потік – монтаж ферм балок і плит покриття
Потік – монтаж стінових панелей
Розбиваємо будівлю на I захватки
Заповнюємо таблицю технологічних розрахунків 5.1 Дані таблиці 5.1. служать основою для побудови графіка виконання робіт
Вибір монтажних кранів
Вибір монтажних кранів здійснюється у два етапи. На першому визначаються необхідні технічні характеристики крана: монтажна маса Qм виліт стріли Lм і монтажна висота Нм. За цими даними вибирається не менше двох варіантів кранів які мають робочі характеристики рівні або трохи більше розрахункових. Необхідні монтажні характеристики визначаються для основних елементів найбільш характерних у кожній групі.
1 Визначення потрібних параметрів монтажного крана.
Для визначення необхідних параметрів монтажного крана необхідно мати такі вихідні дані:
-конфігурацію розміри конструктивне рішення будівлі
-габарити масу проектні відмітки встановлення і розташування в плані конструкцій що підлягають монтажу
-тип масу монтажної оснастки і пристосування монтажну висоту монтажних пристосувань
-методи і способи схеми монтажу конструкцій
Схема для визначення розрахункових параметрів стрілового крану наведені на міліметровці
Де Q – маса елемента т
Sq – маса монтажних пристосувань які встановлюються на елементи перед його підйомом т
Нм = h1 + h2 + h3 + h4(6.2)
де h1 – висота від рівня стоянки крана до опори на яку встановлюються елемент м
h2 = (05-1)м – перевищення нижньої частини елемента над опорною поверхнею м
h3 – висота (товщина) елемента який встановлюється м
h4 –розрахункова висота м
Мінімальна висота блока стріли над рівнем стоянки крана визначається з виразу:
де hn – висота поліспаста слід приймати не менше 2м
Вибір крана для колони
Вибір крана для плит покриття
Нпп = 12+05+03+045=1325 м
Вибір крана для стінової панелі
Qсп = 47+045 = 515 т
Нсп =12+05+18+18 =161 м
Мінімальна висота блока стріли на рівнем стоянки крана визначається за формулою:
де hП- висота поліспасту у стисненому стані або мінімальна відстань від гаку до головки стріли (hП=2м).
НМ- монтажна висота.
потік (монтаж колони) НС=109+2=129м
потік (плита покриття та ферма) НС=1325+2=1525м
потік (стінова панель) НС=161+2=181 м
Монтаж конструкцій до яких є вільний доступ бажано вести на мінімальному вильоті при цьому слід враховувати що максимальний кут нахилу стріли 75-770.
Виліт крана для конструкцій (колон кроквяних балок і ферм підкранових балок) буде вестися на мінімальному вильоті з урахуванням зазору між конструкцією і поворотною частиною крана (075 м).
Кут який забезпечує мінімальну довжину стріли крана визначається за формулою:
де -висота шарніра кріплення стріли над землею (15-2м)
b- габаритний розмір елемента який монтують
с- мінімальна відстань на лінії ймовірного дотику від осі крана до елемента.
Мінімальна довжина стріли визначається за формулою:
потік (монтаж колони) м
потік (плита покриття та ферма) м
потік (стінова панель) м
Виліт гака визначаємо за формулою:
де - відстань від осі обертання до шарніра кріплення стріли =13-18 м.
Таблиця 6.1.1-Необхідні параметри крана
Плита покриття (1ПГ-4) ферма (1ФС24-1Ав)
Стінова панель (ПС600.18.30--)
2 Вибір варіантів вантажопідйомних машин
Відповідно необхідним параметрам кранів для монтажу характерних конструкцій потоків для виконання монтажних робіт кожним потоком вибирають не менше двох варіантів кранів які мають характери тиски рівні необхідним або трохи більші.
Таблиця 6.2.1- Вибір придатних кранів для монтажу
Плита покриття (1ПГ-4) ферма (1ФС24-1Ав)
Технічну оцінку вибраних варіантів здійснюють за допомогою коефіцієнтів використання вантажопідйомності кранів при монтажі найбільш важкої конструкції Кв’ та конструкції середньої ваги Кв’’
де Рmax – маса найбільш важкої конструкції т
Рср – середньозважена маса одного елемента конструкцій монтаж яких здійснюється даним краном т
Qкр – вантажопідйомність крана т
Середньозважену масу елементів у потоці можна визначити за формулою
де Рі та Nі – відповідно маса в тонах та кількість конструкцій і-го типу в даному потоці.
Монтаж покриття потік
Монтаж стінових панелей потік
Величини визначених коефіцієнтів заносимо до таблиці 6
Таблиця 6.3 Технологічна оцінка варіантів механізації монтажних робіт
Найменування показників
Коефіцієнт використання вантажопідйомності кранів при монтажі найбільш важкої конструкції Кв’
Коефіцієнт використання вантажопідйомності кранів при монтажі конструкцій середньої ваги Кв’’
3 Економічне порівняння варіантів механізації монтажного процесу
Економічне порівняння варіантів проводиться за такими показниками як тривалість виконання монтажних робіт в робочих змінах собівартість і трудомісткість монтажу однієї тони конструкцій
В курсовому проекті порівняння кранів здійснюється по собівартості монтажу однієї тони конструкцій
3.1 Тривалість виконання монтажних робіт в змінах окремим кранам на об’єкті залежить від його експлуатаційної продуктивності. може бути визначена з виразу:
де Тог – тривалість роботи крана на об’єкті відповідно до виробничих норм м год
tзм – тривалість зміни год
Ко – коефіцієнт який враховує внутрішньо змінні перерви з організаційних причин Ко = 075
де Ni – кількість елементів і-го різновиду монтаж яких здійснює даний кран
t ці – тривалість циклу по підйому і встановленню елемента і-го різновиду хв.
Кm – коефіцієнт який враховує внутрішньо змінні перерви з конструктивно-технічних та технологічних причин для стрілових кранів які працюють на виносних опорах Кm =085 а без виносних опор Кm = 08
tці = tмі + tруч(6.11)
де tмі – час роботи машини хв.
tруч - час виконання ручних операцій хв.
де Нч – висота підйому або спускання гака м
Q1 Q2 – відповідно швидкість підйому і опускання гака мхв.
a - кут повороту стріли крана від місця складування до місця встановлення конструкції град
п – частота обертання повротної платформи крана обхв.
Кпов Кг – коефіцієнти що характеризують ту частину часу протягом якої рух що розглядається не суміщається з часом виконання основного руху – підйомом або спусканням вантажу Кпов = Кг = 075
в 1поз – відстань горизонтального переміщення гака відповідно з вантажем і порожнього за рахунок зміни вильоту стріли м
Lo – відстань яку долає кран для частки від ділення всієї відстані яку долає кран за час виконання монтажних робіт елементів і-го виду на їх кількість м
Усереднена змінна експлуатаційна продуктивність крана
Собівартість монтажу однієї тони конструкцій визначається за формулою:
де 015 – коефіцієнт амортизаційних відрахувань
Вк – вартість крана грн.
Сп – поточні експлуатаційні втрати протягом зміни грн.
потік (монтаж колони)
tЦ=304+10788=11092 хв
tЦ=209+10788= 10997 хв
потік (плита покриття та ферма)
tЦ=453+ 15225= 15678 хв
tЦ=569+ 15225= 15794хв
потік (стінова панель)
tЦ=706+7678= 8384 хв
tЦ=404+7678= 8082 хв
3.2 Собівартість монтажу однієї тонни конструкцій визначається за формулою:
Приймаю такі марки кранів для монтажу конструкцій:
Технологічна карта на монтаж колон та підкранових балок
1 Опис технологічного процесу монтажу конструкцій
Для більш раціонального використання ресурсів крана (зменшується кількість стоянок та відстань переміщення крана) та зменшення витрат на монтажні роботи приймаємо що монтаж колон та підкранових балок буде вестися одночасно.
Готовність попередніх робіт.
Колона. До початку монтажних робіт надземної частини будівлі повинні бути виконані всі роботи нульового циклу: влаштування монолітних фундаментів перевірені відмітки дна стакану фундаментів нанесенні на стаканах фундаментів з 4 боків відмітки рівня низу колони і повинна бути виконана підливка в стакани фундаментів до проектного рівня (якщо потрібно). На фундаменти повині бути нанесенні мітки розбивочних вісей а на колонах - вісеві риски. Організовані склади в зоні дії стрілових кранів а також завезені конструкції з урахуванням запасена 2-5 днів роботи бригади.
Підкранова балка. Перед монтажем підкранових балок колони повинні бути змонтовані в прольоті. Розчин в стаканах фундаментів повинен набрати міцність не менше 70 % від проектної
Складування конструкцій.
Доставлені на склад конструкції розвантажують на підготовленій площі в процесі розвантаження сортируючи їх по маркам або по черзі подачі на монтаж згідно до технологічної карти. Конструкції укладають на прокладки так щоб вони не доторкалися до землі. У штабеля конструкції укладають з урахуванням забезпечення строповки конструкцій без порушення стійкості біля стоячих конструкцій; між штабелями роблять проходи шириною не менше 1м. у повздовжньому напрямку а у поперечному через 25м. Для підходу до торців конструкцій між штабелями влаштовують розриви 07м. Колони та підкранові балки складують в горизонтальному положенні в 2-3 яруси і не вище ніж 2м по висоті. При складуванні конструкцій необхідно притримуватись вимог які передбаченні Будівельними нормами і правилами ч.3:”Організація виробництва і прийомка робіт” “Технічна безпека на будівництві”.
Конструкції балки складуються безпосередньо в монтажній зоні крана:
Колони укладаються поряд з стаканом фундаменту в який вона буде змонтована під невеликим кутом 30-400 відносно вісі. Це забезпечує малу відстань транспортування конструкції та зменшення витрат часу на її монтаж
Підкранова балка укладаються напроти місця майбутнього монтажу паралельно вісі це дозволяє скоротити час на монтаж конструкції.
Такі способи складування було прийнято через великий проліт між колонами який становить 18 та 24 м.
Підготовка елементів до монтажу.
Перевіряють: геометричні розміри наявність тріщин раковин маркировку колони на наявність штампу ВТК наявність вічевих рисок та при необхідності повинен нанести їх заново. Очищуються закладні деталі від іржі та бруду. Наносяться монтажні риски на фундаментах та на колони після їх монтажу. На колону приварюються дробини колиски. До підкранової балки до торців прив’язують пенькові канати. Виконують зачистку закладних деталей конструкцій від іржі металевими щітками.
Стропування конструкцій.
Стропування колон виконують траверсою згідно зі схемою строповки. Одночасно з цим прив’язується відтяжка із конопляного канату котрий утримує колону від різних ударів а під час підняття розвертає її в потрібному напрямку. Для стропування колони верхній кінець трохи піднімають і підставляють брус потім надівають траверсу.
Стропування підкранових балок виконують кліщовим захватом згідно зі схемою строповки. Фракційний захват працює на основі використання сил тертя які з’являються між поверхнею конструкції та притискаючих частинах захвату.
Після строповки яку виконують два строповщика один - 3 розряду інший - 2 розряду конструкцію піднімають на 20-40 см від землі і монтажники перевіряють надійність і вірність строповки. Закінчивши перевірку монтажник подає команду машиністу крана почати підйом та переміщення колони (підкранової балки) до потрібного місця на будівельному майданчику.
Піднімання встановлення конструкцій в робоче положення та їх вивірка.
Машиніст крана піднявши колону на 50-80см над рівнем встановлених фундаментів переміщує її по найкоротшій відстані до підготовленого фундаменту. Під час перевезення монтажник 2 розряду супроводжує її за допомогою пенькового канату утримуючи її від гойдання та обертання. Монтажники які знаходяться біля підготовленого фундаменту приймають її руками за бокові грані зупиняють та орієнтують її на монтажні риски фундаменту. Потім за допомогою кондуктора та монтажного лома встановлюють та вивіряють колону по монтажним рискам які є як на фундаменті так і на колоні за цим двома теодолітами перевіряють положення колони та дають команди машиністу о суміщенні колони в ту чи іншу сторону до проектного положення (якщо це потрібно).
Машиніст крана піднявши підкранову балку на 20-30см над рівнем консолі колони. Під час підіймання два монтажника 2 розряду супроводжують її за допомогою пенькового канату утримуючи її від гойдання та обертання. Монтажники які знаходяться на спеціальних площадках які прикріпленні до колон приймають її руками за торці зупиняють та орієнтують її на анкерні болти які знаходяться на консолі колоні. Вивірку виконує бригада за допомогою монтажних ломів та сталевого метра. Монтажник та електрозварник за допомогою монтажних ломів рихтують один кінець балки а два монтажники на іншому кінці добиваються повного збігу вісьових рисок відстані між вісями балки та колони вимірюються сталевим метром.
Тимчасове закріплення конструкцій.
Тимчасове закріплення конструкцій це операція яка забезпечує їх стійкість в проектному положенні на час вивірки та постійного закріплення конструкції. Колони тимчасово можуть закріплюватися клинами кондукторами розчалками підкосами.
В нашому випадку використовуються кондуктори. Кондуктор складається з двох частин які з’єднанні між собою 4 стяжними болтами (перший вдягається на стакану частину фундамента інша на колону). На поверхню фундаменту після установки в його стакан колони встановлюють дві частини кондуктора і зафіксовують їх болтами. Стійкість колони забезпечується за рахунок розширеної бази нижньої частини кондуктора. Колону вирівнюють по осях за допомогою спеціальних домкратів які впираються в стінки стакану фундамента. На будівельному майданчику буде використовуватися 3 кондуктори які забезпечать своєчасне виконання робіт та зменшать вартість будівництва.
Оскільки монтаж підкранових балок виконується на вазі” то тимчасового закріплення непередбачено.
Постійне закріплення колони.
Постійне закріплення колон здійснюється за допомогою замонолічування стакана фундаменту в якому стоїть колона. Бетон привозять на майданчик перед початком робіт у стані бетонної суміші. Замонолічування стику виконують два бетонника один-3 розряду інший-2 розряду бетоном марки В225 за допомогою пневмонагнітача подають у стакан фундаменту через шланг на кінці якого стоїть гасильний пристрій пневмонагнітач одночасно з бетонуванням стаканів фундаментів використовується для влаштування бетонної підлоги на іншій захватці. Після бетонування коли бетон в шві набирає 70% від проектної міцності тільки тоді з колони кондуктор; тепер колона готова для послідуючого монтажу підкранових балок. До цього монтаж елементів на колону заборонений згідно з правилами безпеки праці на будівництві. Для прискорення набирання бетону проектної міцності використовується прискорювач - нітріт натрія який забезпечує швидке твердіння бетону.
Постійне закріплення підкранової балки здійснюється за допомогою зварювання електродами Е-42 з діаметром стержня 8 мм закладних деталей на колоні та балці без подальшого оброблення зварених місць через незначний розмір шва між балками.
Так як в кроках по осях Б В та Г кран з одної стоянки буде монтувати 4 підкранові балки це дозволить максимально завантажити потужності крана та зменшити кількість проходок що дає зменшення строків будівництва та підвищення продуктивності праці. Такий підхід збільшить витрати парці на цих стоянках на 28% що не перевищує 30% встановлених ДБН-ами.
2 Контроль якості будівельно-монтажних робіт
При прийманні монтажних робіт в першу чергу перевіряють: відповідність змонтованих конструкцій проекту; готовність збудованої будівлі або її частини до виконання наступних будівельно-монтажних робіт; якість монтажних робіт; відповідність точності змонтованих конструкцій допускам передбаченим проектом та ДБН; якість зварювання та заробки стиків і швів; якість елементів та їх обробки; виконання інших спеціальних вимог проекту.
Приймання змонтованих збірних залізобетонних конструкції. Спочатку приймають скриті роботи а потім окремо конструкції і всю будівлю.
Приманю підлягають слідуючи роботи :
-армування вузлів стикованих елементів підлягаючих замонолічуванню;
-антикорозійний захист стальних деталей;
-заробка і герметизація швів;
Монтажні роботи приймаються після закріплення елементів у проектному положенні і не раніше проектного зміцнювання бетону. В процесі здавання-приймання виконують контрольні заміри а в необхідних випадках – виробничі та лабораторні іспити.
Збірні конструкції споруди приймають для подальшого виконання робіт після закінчення монтажу конструкцій кожного поверху.
Приймання усіх видів робіт затверджують актом за участю представника генерального підрядника та монтажної організації.
Для приймання змонтованих конструкцій необхідно підготувати: паспорта на збірні конструкції та елементи видані підприємством-виробником; сертифікати на матеріали які використовуються при монтажі та електроди для зварки; робочі креслення конструкцій з нанесеними на них відхиленнями від проекту допущені при монтажі і узгоджені з проектними організаціями; журнали монтажних зварних робіт і заробки стиків; документація лабораторних іспитів зварки і замонолічених стиків; акти приймання змонтованих конструкцій; акти на приховані роботи; данні про результати інструментальної перевірки конструкцій; опис дипломів зварювальників працюючих при монтажі конструкцій.
Таблиця 7.3.1- Оперативний контроль робіт при монтажі колон.
Операції які підлягають контролю
Підготовка місця для установки колон
Установка монтажного обладнання
Замонолічування колон у стаканах фундаментів.
Склад контролю (Що контролю вати)
Наявність паспортів відповідність проектним геометричним розмірам. Зовнішні дефекти. Нанесення розбивочних осей рисок розміри опірних площадок. Наявність і правильність розміщення закладних деталей.
Очищення стаканів фундаментів від бруду.
Точність фіксування оснастки (згідно проекту). Розміри стакана фундамента (згідно проекту). Наявність рисок на фундаменті.
Правиль ність технології монтажу. Точність установки.
Відповідність проектним маркам електродів розміри швів.
Марка консистенція бетонної суміші
Спосіб контролю (як контролю вати)
Візуально метр складений металевий
Візуально стандартний конус
Час контролю (коли контро лю вати)
Хто залучається до перевірки
Які роботи відносяться до прихованих
Зварювання закладних деталей колони та фундамента
Таблиця 7.3.2- Оперативний контроль робіт при підкранових балок.
Підготовка місця для установки балок
Установка підкранових балок
Наявність паспортів відповідність проектним геометричним розмірам. Зовнішні дефекти. Нанесення розбивочних осей рисок. Наявність і правильність розміщення закладних деталей.
Очищення закладних деталей колон та підкранових балок від іржі металевими щітками.
Точність фіксування оснастки (згідно проекту). Наявність рисок на підкрановій балці
Правильність технології монтажу. Точність установки.
Календарний графік зведення будівлі
В графік заносять роботи: монтаж колон на окремих захватках монтаж підкранових балок монтаж ферм монтаж балок покриття монтаж плит покриття монтаж стінових панелей цегляна кладка встановлення воріт скління вікон влаштування оснастки.
До графіка заносять обсяги робіт що відповідають вище вказаним операціям.
Тривалість виконання робіт в днях визначають як відношення трудомісткості робіт до складу ланки
Склад ланки визначають згідно ДБН а кількість змін рекомендують брати: при механізованому процесі – 2 ручному – 1
До графіка заносять тільки робочі дні. Якщо робота виконується у дві зміни то їх на графіку показують двома лініями.
Роботи на будівельному майданчику починають 1 березня 2004р.
Будівельний генеральний план
1 Опис прийнятих рішень
Будгенплан розроблено на монтажу колон та підкранових балок з урахуванням рішень генерального плану об’єкта і відповідно технології спорудження об’єкта прийнятій у календарному плані дотримання вимог охорони праці техніки безпеки протипожежних вимог і санітарних норм охорони довкілля раціонального використання площі будмайданчика найменших витрат на спорудження тимчасових будівель та споруд згідно діючих нормативних документів.
Зв’язок будівельного майданчика з зовнішніми шляхами сполучення здійснюється дорогами з удосконаленим твердим покриттям об’єкт розташований в міській зоні.
Відстань від підприємств будіндустрії до об’єкту 15 км.
Для транспортування конструкцій будівельних матеріалів обладнання запроектовані кільцеві тимчасові дороги з максимальним використанням постійних доріг. Дороги запроектовані односторонні шириною 4м з їх розширенням на поворотах. Матеріал доріг – збірні залізобетонні плити. Між дорогою і складами (утеплювача руберойду цегли та ін.) передбачена смуга шириною 4 м для стоянки транспорту в період розвантаження будматеріалів і конструкцій.
На будівельному майданчику передбачено: один в’їзд та один виїзд.
Складування матеріалів від дороги ведеться на відстані не менше 1м.
Для організації складського господарства на будівельному майданчику передбачено:
-відкриті площадки для зберігання цегли збірних залізобетонних конструкцій та інших матеріалів на які не впливають коливання температури та вологість;
- навіси для зберігання столярних виробів рулонних матеріалів та ін.;
- закриті склади для зберігання лакофарбових матеріалів скла спецодягу тощо;
Складування матеріалів ведеться за марками типами розмірами з урахуванням висоти складування проходів проїздів та норм складування матеріалів. Майданчик для складування матеріалів ущільнюється планується з нахилом і=005% від будівлі для стоку поверхневих вод.
Побутові приміщення використовуються пересувного та контейнерного типу. На будівельному майданчику прийняті побутові приміщення згідно з діючими нормами.
Водопостачання будмайданчику здійснюється від існуючої водопровідної мережі діаметром 200 прокладеної поряд з будівельним майданчиком.
Постачання електроенергією здійснюється підключенням трансформаторної підстанції до існуючої електромережі напругою 10кВт.
При проектуванні будгенплану передбачено загальне освітлення будмайданчику з застосуванням прожекторів розміщених на опорах освітлювальної мережі
Територія будівництва огороджується 2 метровим парканом.
Для зменшення площ складів та забезпечення достатньої кількості будівельних матеріалів площа складів розраховується на 3 дні.
2 Розрахунок необхідної кількості тимчасових будівель
Найбільша кількість людей на зміну 11 чоловік.
Приймаємо робітників в субпідрядних організаціях Nсуб = 10 чол.
Кількість інженерно технічних робітників визначається як 12% від Nмах:
Nітп.= Nмах ·012=012 · 11 = 1 чол.
Загальна чисельність робітників на будівництві
Nзаг = Nмах + Nін. + Nсуб = 11 + 1 + 10 = 22 чол.
Кількість робітників які користуються їдальньою приймаємо як 50% від Nзаг
Nроб = 05·Nзаг=05·22 = 11 чол
Питома площа на одного робітника що користується їдальнею складає f = 08-1м2
Визначаю площу їдальні
Fнеобх = Nроб · f = 11 · 1 = 11 м2
Приймаємо їдальню типа “П” розмірами 6х27 м площею 14 м2 в кількості 1 штуки.
Розрахунок інших будівель і споруд виконано в табличній формі.
Таблиця 9.2.1- Тимчасові будівлі і споруди
Назва тимчасових будівель і споруд
Розрахункова кількість працюючих
Розрахункова площа приміщення
Характеристика прийнятих тимчасових будівель
Нормативна площа на одного робітника
Кількість користувачів
Роздягальня бригади
Площа 30-40м2 не менше 1 приміщень
Таблиця 9.2.2- Розрахунок необхідної кількості складів
Конструкції вироби матеріа ли
Число днів запасу ресурсів
Коефіцієнт споживання матеріалів (К1)
Коефіцієнт споживання матеріалів (К2)
Запас мате ріалів на складі
Коефіцієнт що враховує проходи та проїзди
Характеристика складу
Висота укладання матеріалу
Визначення техніко-економічних показників
Всі техніко-економічні показники по монтажним роботам зведені до таблиці 10.1.
Таблиця 10.1 Техніко-економічні показники
Трудомісткість робіт всього
Затрати праці на одиницю виміру
Виробіток на 1 робочого
Заробітна плата всього
Заробітна плата на одиницю виміру
Середньоденна заробітна плата робочих
Охорона праці та навколишнього середовища
В основі проектування календарного плану виконання робіт по об'єкту закладено принцип повного забезпечення безпечного ведення робіт на всіх етапах будівництва.
При проектуванні робіт підготовчого періоду в першу чергу передбачено будівництво тимчасових будівель та споруд (гардеробні душові їдальня туалет та ін.) що дає змогу виконати тимчасові лінії електромереж та водопостачання влаштувати автомобільні проїзди та пішохідні доріжки огорожу території із загальним охоронним освітленням.
В процесі проектування основного періоду будівництва у календарному плані розроблені такі організаційні заходи:
- технологічна послідовність виконання будівельно-монтажних робіт забезпечує стійкість елементів будівлі;
- при виконанні робіт декількома ланками (будівельними організаціями) календарний план розробляється з урахуванням одночасного виконання робіт на різних висотах в одній вертикалі або в одному і тому ж приміщенні; з цією метою прийнято потоковий метод організації праці де об'єднання спеціалізованих потоків в один є вагомим фактором безпечної організації робіт.
- враховані додаткові роботи що викликані вимогами техніки безпеки а саме:
а) забезпечення стійкості укосів;
в) тимчасове кріплення конструкцій в процесі монтажу;
г) влаштування тимчасових захисних настилів та огорож.
- визначені роботи що виконуються за наряд-допуском:
а) робота в охоронних зонах повітряних ліній електромереж;
б) роботи що виконуються на ділянках де є або може виникнути небезпека що виходить з інших видів робіт що виконуються на суміжних ділянках тощо.
При проектуванні календарного плану передбачена необхідність підготовки і надання фронту робіт субпідрядним організаціям в якомога короткі строки. Спеціальні роботи благоустрій території виконують в узгодженні з роботами надземної частини та з опоряджувальними роботами. У календарному плані показують строки початку та закінчення цих робіт без означення чисельності складу бригад.
Підготовка до виконання електромонтажних та сантехнічних робіт виконується в підземній частині вона починається після монтажу плит покриття і закінчується після монтажу підземної частини будівлі.
В надземній частині спеціальні роботи починаються після влаштування стін на першій захватці та частково закінчуються до початку штукатурних робіт на останній захватці повне закінчення і здача сантехнічних та електромонтажних робіт планується на останній захватці малярних робіт.
Благоустрій території починається після штукатурення поверхонь в будівлі і закінчується разом з опоряджувальними роботами.
Всі розроблені заходи з техніки безпеки прийняті у відповідності зі СНиП II1-4.80.
ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва – К: Держкоммістобудування україни 96
Посібник з розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт
Трепененко Р.И. Альбом чертежей и конструкцій и деталей промышленных зданий
Швиденко В.И. Монтаж строительных конструкций – М Высш школа 1987-423с
Кузнєцов Ю.П.Прыкин Б.В. Резниченко П.Т.
Проектирование земляных и монтажных работ учеб пособие для сторит вузов – Киев 1981-296с
Харабет В.В. Строительно-монтажные работы Инструкционно-технологические карты –К 1990-256с
СниП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкциии 1988-192с
СниП -16-80 Правила производства и приемки работ. Бетонные и железобетонные конструкции сборные 1981-32с
СНУ –93 Сборник сметных норм Украины - К 1993
Рас ход материалов на общестроительные работы Украины. Единичные расценки Украины – К 1997
Строительные краны – К будівельник 1989-296с
СниП –4-80 Техника безопасности в строительстве – М Стройиздат 1982-255с
ДБН У-3-97 Збірник норм і розцінок для визначення кошторисної вартості експлуатації будівельних машин і механізмів
Вибір способів та технологія монтажу конструкцій
Калькуляція Трудових витрат і заробітної плати
Аналіз будівельно-технологічних і організаційних рішень. Таблиця технологічних розрахунків
Розробка технологічної карти на монтаж конструкцій
Розробка календарного графіка будівлі
Розробка будівельного генерального плану на період монтажних робіт
Визначення техніко-еономічних показників

Kalendar&budgen.dwg