Курсовая работа по ВСТВ

Чертеж8.cdw

Чертеж9.cdw

Чертеж2.cdw

Чертеж6.cdw

Чертеж3.cdw

Чертеж1.cdw

Чертеж7.cdw

Курсач ВСТВ.docx

Задача №1. Визначення допусків гладких циліндричних з'єднань5
Задача №2. Визначення виконавчих розмірів та допусків гладких граничних
Задача №3. Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипників кочення 10
Задача №4. Розрахунок розмірного ланцюга при забезпеченні точності вихідної ланки 13
Задача №5. Визначення допусків різьбового з'єднання 16
Задача №6. Встановлення числових значень допусків зубчастої передачі 18
Задача №7. Визначення допусків шліцевого з'єднання 20
Задача №8. Визначення допусків шпонкового з'єднання 22
Основною складовою курсу "Взаємозамінність стандартизація та технічні вимірювання" є визначення допусків посадок і відхилень для забезпечення взаємозамінності.
дність вимірів — стан вимірів при якому результати виражені в узаконених одиницях і похибка вимірів відома з заданою точністю.
Точність — якість вимірів яка відображає близькість їх результату до істинного значення.
Метрологія — наука про виміри про методи забезпечення їхньої єдності про способи досягнення необхідної точності.
Стандартизація спирається на метрологію яка забезпечує вірність і відтворення результату вимірювання.
Стандартизація — встановлення правил норм і вимог виконання яких забезпечить оптимальну якість продукції.
Стандарт — найдоцільніше вирішення повторюваної задачі для досягнення визначеної мети це нормативний документ який примусово контролюється державою.
Технічні умови — основний документ який нормує якість. Без них забороняється виробництво.
Якість продукції — сукупність властивостей продукції що задовольняє визначені потреби.
Надійність — властивість об'єкта зберігати у часі свої характеристики.
Мета виконання курсової роботи — закріпити теоретичні знання а також розвинути практичні навички застосування допусків і посадок згідно з їх призначенням.Задача №1. Визначення допусків гладких циліндричних з'єднань
Завдання: Для трьох циліндричних з'єднань: із зазором з натягом по перехідній посадці необхідно:
-визначити допуски розмірів отвору та валу;
-зобразити схеми полів допусків отвору та валу;
-проставити на рисунках з'єднання позначення посадок згідно з СКД;
-для перехідної посадки визначити найбільш ймовірні величини зазорів і натягів та визначити відсоток з'єднань з натягом.
Дані в таблицях : «Граничні відхилення валів з розмірами від 1 до 500 мм (СТ РЕВ 144-88)»; «Граничні відхилення отворів з розмірами від 1 до 500 мм (за СТ РЕВ 144-88)».
З'єднання із зазором ø 42 Н7g6
З'єднання ø 42 Н7g6 виконано у систе
мі валу (основний вал). Відхилення отвору за 7-м квалітетом вала — за 8 квалітетом.
За таблицею СТ СЗВ 144-88 [4] обираємо граничні відхилення:
-верхнє граничне відхилення ЕS = +25 мкм;
-нижнє граничне відхилення Е = 0 мкм;
-верхнє граничне відхилення еs = -9 мкм;
-нижнє граничне відхилення еі = -25 мкм. Допуски отвору та вала
ТD = ЕS - Е = 25-0 = 25 мкм;
Тd = еs - еі = -9 - (-25) = 16 мкм.
Smax = ЕS - еі = 25 - (-25) = 50 мкм.
Smin = Е - еs =0-(-9)= 9мкм.
Sm = 05(Smax + Smin) = 05(50+9) = 295 мкм.
Тs = ТD + Тd = 25+16 = 41мкм. Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.1.
Таблиця 1.1- Результати аналізу з'єднання із зазором
З'єднання із натягом ø42 P7h6
З'єднання ø42 P7h6 виконано у системі отвору (основний отвір). Відхилення отвору за 7-м квалітетом відхилення вала — за 6-м квалітетом. Обираємо граничні відхилення:
- верхнє граничне відхилення ЕS = -17мкм;
- нижнє граничне відхилення Е = -42 мкм;
- верхнє граничне відхилення еs = 0 мкм;
- нижнє граничне відхилення еі = -16 мкм.
Допуски отвору та вала
ТD = ЕS - Е =-17-(-42)= 28 мкм;
Тd = еs - еі = 0-(-16) = 16 мкм.
Nmax = еs - Е = 0-(-42) = 42 мкм.
Nmin = еі - ЕS = -16-(-17) = 1 мкм.
Nm = 05(Nmax + Nmin )= 05(42 + 1) =215 мкм.
ТN = ТD + Тd = 44 мкм.
Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 - Результати аналізу з'єднання із натягом
З'єднання по перехідній посадці ø42 H7j6
З'єднання ø42 H7j6виконано у системі вала (основний вал). Граничні відхилення становлять:
- верхнє граничне відхилення ЕS = 25 мкм;
- нижнє граничне відхилення Е = 0 мкм;
- верхнє граничне відхилення еs = 11 мкм;
- нижнє граничне відхилення еі = -5 мкм.
ТD = ЕS - Е =25-0= 25 мкм;
Тd = еs - еі = 11 - (-5) = 16 мкм.
Smax = ЕS - еі = 25 - (-5) = 30 мкм.
Nmax = es - Е = 11 - 0= 11 мкм.
Sm = 05(Smax - Nmax) = 05(30-11) = 95 мкм.
ТN = ТD + Тd = 25+16 = 41 мкм. Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Результати аналізу з'єднання по перехідній посадці
У перехідних посадках ступінь легкості складання та розкладання з'єднання визначаємо вірогідністю отримання у них зазорів та натягів.
Обчислюємо кількість з'єднань із натягом (у відсотках від загального числа з'єднань).
Можна очікувати що розподіл випадкових величин відхилень розмірів отвору та вала підпорядковується функції нормального розподілу (закону Гауса).
Середнє квадратичне відхилення допуску посадки
Центр групування кривої розподілу натягів-зазорів співпадає з лінією середнього натягу тобто відповідає найбільш вірогідним розмірам отвору та вала:
Визначимо множник довірчого інтервалу який відповідає границі між натягом та зазором на графіку розсіювання зазорів
Таким чином відносна кількість з'єднань із зазором буде 05 + 0328 = 0828 або 828%. З'єднань із натягом відповідно 172%
Задача №2. Визначення виконавчих розмірів та допусків гладких граничних калібрів
Завдання: Для гладкого циліндричного з'єднання із зазором:
-побудувати схеми розташування полів допусків (з числовими значеннями відхилень) гладких граничних калібрів для контролю валу та отвору;
-виконати ескізи калібрів вказавши на них виконавчі розміри робочих поверхонь шорсткості та маркування. Отримані результати занести до таблиці.
Визначення розмірів калібру-пробки ø42 Н7
Знаходимо граничні відхилення: ЕS =+25 мкм Е =0 мкм. Граничні розміри отвору: «Граничні відхилення отворів з розмірами від 1 до 500 мм (за СТ РЕВ 144-88)».
Dmах = Dном. + ЕS = 42 + 0025 = 42025 мм;
Dmin = Dном. + Е = 42 + 0= 42 мм.
За табл. «Допуски та відхилення калібрів мкм (за СТ РЕВ 157-75 і СТ РЕВ 1920-79)» для 7-го квалітету знаходимо дані для розрахунку калібру-пробки: Н = 4 мкм;
Z = 35 мкм; Y = 3 мкм. Обчислюємо виконавчі розміри калібру-пробки.
Найбільший розмір прохідного нового калібру-пробки:
ПРmах = Dmin + Z + Н2 = 42 + 00035 + 00042 = 42055 мм.
Проставляємо на кресленні розмір калібру ПР 420055-0004 мм.
Виконавчі розміри: найбільший — 420055 мм; найменший — 420015 мм.
Найменший розмір зношеного прохідного калібру-пробки:
ПРзн. = Dmin - Y = 42-0003= 41997 мм.
Якщо калібр ПР має вказаний розмір або менший то подальше його використання неприпустиме.
Найбільший розмір непрохідного нового калібру-пробки:
НЕmах = Dmах + Н2 = 42025 + 00042 = 42027 мм.
Розмір калібру НЕ що проставляється на кресленні: НЕ 42027-0004 мм.
Виконавчі розміри: найбільший — 42027 мм; найменший — 42023 мм.
Визначення розмірів калібру-скоби ø42g6
Визначаємо граничні відхилення: еs = -9; еі =-25 мкм. («Граничні відхилення валів з розмірами від 1 до 500 мм (СТ РЕВ 144-88)».Граничні відхилення валу становлять dma dmin = 41975 мм.
За табл. «Допуски та відхилення калібрів мкм (за СТ РЕВ 157-75 і СТ РЕВ 1920-79) »для 6-го квалітету знаходимо дані для розрахунку розміру калібру- скоби: Z1 =35 мкм; Y1 = 3 мкм; Н1 = 4 мкм; Нp = 15 мкм. Найменший розмір прохідного нового калібру-скоби:
ПРmin = dmax –Z1- Н12 = 41991-00035-00042 = 419855 мм. Проставляємо розмір на кресленні калібру ПР 419855+0004 мм.
Виконавчі розміри: найменший — 419855 мм; найбільший — 419895 мм. Найбільший розмір зношеного прохідного калібру-скоби:
ПРзн. = dmax + Y1 = 41991+0003= 41994 мм. Найменший розмір непрохідного калібру-скоби:
НЕmin = dmin – Н12 = 41975-00042=41973 мм.
Проставляємо на кресленні розмір калібру НЕ 41973+0004мм.
Виконавчі розміри: найменший — 41973мм; найбільший — 41979 мм.
Розміри контркалібрів:
К-ПРтах = dmax - + Нр2 =41991-00035+000152=4198825 мм. Проставляємо на кресленні розмір калібру К-ПР 4198825+00015мм.
К-НЕтах = dmin + Нр2 = 41991+000152=4197575 мм.
Проставляємо на кресленні розмір калібру К-НЕ 4197575-00015 мм.
К-Hmax = dmax + Y1 + Нр2 = 41991+0003+000152=4199475 мм. Проставляємо на кресленні розмір калібру К-H 4199475-00015 мм. Допустима шорсткість не повинна перевищувати 10% допуску на розмір та по значенню складати не більше 016 мкм.
Таблиця 2.1 - Результати розрахунків калібрів
Граничні розміри калібрів
Задача №3. Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипників кочення
Завдання: Для підшипника кочення посадженого на суцільний вал:
-визначити посадки внутрішнього та зовнішнього кілець;
-побудувати розташування полів допусків;
-зробити перевірку на наявність посадкового зазору за найбільшим
натягом обраної посадки;
-визначити виконавчі розміри посадкових поверхонь;
-надати складальне креслення вузла.
Обираємо вихідні дані для проведення розрахунків : підшипник №104; клас точності підшипника — 0; радіальне навантаження — Fr = 1500 Н; навантаження кілець: внутрішнього — циркуляційне; зовнішнього — місцеве; режим роботи — легкий або нормальний.
За ГОСТ 8338-75 визначаємо тип підшипника та його основні розміри. Підшипник №104 — кульковий радіальний однорядний особливо легкої серії.
-внутрішній діаметр — d = 20 мм;
-зовнішній діаметр — D = 43 мм;
-ширина — В = 12 мм;
-радіус заокруглення — г =1 мм.
нтенсивність навантаження визначаємо за формулою
де Fr - радіальне навантаження;
Вр - робоча ширина посадкового місця:
Вг= В-2г = 12-21 = 10 мм
де К1- динамічний коефіцієнт (при перевантаженні до 150% помірних поштовхах та вібрації К1 = 1);
К2- коефіцієнт що враховує ступінь ослаблення посадкового натягу при порожнистому валі або при тонкостінному корпусі (при суцільному валі К2 = 1).
Pr=(1.50.01) 11=150 кHм.
За знайденою інтенсивністю навантаження з таблиць «Допустимі інтенсивності навантажень на посадкові поверхні при циркуляційному навантажені кілець підшипників» «Поля допусків при місцевому навантаженні кілець підшипників» знаходимо:
-поле допуску вала —
-поле допуску для отвору в корпусі — Н7.
Граничні відхилення для вала й отвору в корпусі визначаємо за таблицями допусків і посадок СТ РЕВ 144-88.
-верхнє граничне відхилення: еs' = +65 мкм;
нижнє граничне відхилення: еі' = -65 мкм.
Найбільший граничний розмір вала
dmax = d + еs' = 20+00065 = 200065 мм. Найменший граничний розмір вала
dmin = d + еі' =20+(-00065) = 199935 мм. Допуск розміру вала
Тd = 200065-199935=0013 мм.
Для отвору у корпусі ø 43Н7
-верхнє граничне відхилення: ЕS' = +25 мкм;
-нижнє граничне відхилення: Е' = +0 мкм. Найбільший граничний розмір отвору
Dmax = D + ЕS' = 34+0025 = 340025 мм. Найменший граничний розмір отвору
Dmin = D + Е' = 34+0 = 34 мм.
Допуск розміру отвору
ТD= Dmax - Dmin = 34025 - 34 = 0025 мм.
Граничні відхилення зовнішнього та внутрішнього кілець підшипника визначаємо за таблицями: «Точність розмірів форми та взаємного розташування поверхонь.Підшипники кулькові та роликові радіальні й кулькові радіально-упорні. Кільця внутрішні класи точності 0 і 6 (за ГОСТ 520-71)» « Точність розмірів форми та взаємного розташування поверхонь. Підшипники кулькові і роликові радіальні та кулькові радіально-упорні. Кільця зовнішні (за ГОСТ 520-71)»
Внутрішнє кільце підшипника ø 20 мм 0 клас точності підшипника
-верхнє граничне відхилення: ЕSП = 0 мкм;
-нижнє граничне відхилення: ЕП = -10 мкм. Найбільший граничний розмір
dmax = d + ЕSП = 20 + 0 = 20 мм. Найменший граничний розмір
dmin = d+ ЕП = 20 + (-001) = 1999 мм.
Допуск внутрішнього кільця
Тd = dmax - dmin = 20-1999 = 001 мм.
Зовнішнє кільце підшипника ø 43 0 клас точності підшипника
-верхнє граничне відхилення: еsп = 0 мкм;
-нижнє граничне відхилення: еіп = -11 мкм. Найбільший граничний розмір
Dmах = D + еsп = 34+ 0 = 34 мм
Найменший граничний розмір
Dmin = D + еіп = 34 + (-0011) = 33989 мм.
Допуск зовнішнього кільця підшипника
ТD = Dmах - Dmin = 34-33989=0011 мм.
Розглянемо з'єднання:
Вал - внутрішнє кільце підшипника. З графічної побудови видно що з'єднання відноситься до перехідних посадок. Основні параметри з'єднання вала з внутрішньою обоймою
Найбільший натяг Nmax = еs - ЕП =65-(-10)=165 мкм.
Найбільший зазор Smax = ЕSП - еі = 0 - (-65) = 65 мкм.
Середній натяг Nm= 05(165 + (-65)) = 115 мкм.
Корпус - зовнішнє кільце. З графічної побудови видно що з'єднання відноситься до з'єднань із зазором . Основні параметри наступні:
Smax = ЕS - еіп = 25 - (-11) = 36 мкм.
Sm= 05(Smax + Smin) = 05(36 + 0) = 18 мкм.
Щоб уникнути розриву кілець найбільший натяг посадки не повинен перевищувати значення допустимого натягу N Д0П який визначаємо за формулою:
Оскільки при обраній посадці найбільший натяг внутрішнього кільця складає лише 165 мкм то запас міцності кільця цілком достатній.
За ГОСТ 10356-83 визначаємо допуск циліндричності: поверхні вала — 65 мкм (половина допуску на вал) поверхні отвору у корпусі — 125 мкм (половина допуску на отвір).
Шорсткість посадкових поверхонь отвору в корпусі і вала повинна бути для посадки підшипників класу 0 Rа = 125 мкм.
Задача №4. Розрахунок розмірного ланцюга при забезпеченні точності вихідної ланки
Завдання: За заданим кресленням складальної одиниці (вузла) з номінальними розмірами деталей розміру та точності замикаючої ланки:
-скласти схему розмірного ланцюга з позначенням збільшуючих та зменшуючих ланок;
-визначити допуски складаючих розмірів.
Розрахунок виконати методом повної взаємозамінності та теоретико- ймовірнісним методом.
Метод повної взаємозамінності
Складемо схему розмірного ланцюга :
-кількість ланок m = 8;
-кількість ланок з відомими допусками к = 2 (допуски підшипників);
-кількість збільшуючих ланок n = 1 (А6);
-кількість зменшуючих ланок р = 6 (А1 А2 (2 шт.)А4 А5);
-замикаюча ланка АΣ.
Допуск замикаючої ланки TΣ= 640 мкм.
де а - кількість одиниць допуску. В межах одного й того ж квалітету а постійне тому розміри в одному квалітеті мають однакову ступінь точності;
і - одиниця допуску — виражає залежність допуску від номінального розміру та служить базою для визначення стандартних допусків для розмірів.
Допуск замикаючої ланки дорівнює сумі допусків складаючих ланок.
Знаючи розмір підшипника та його клас точності визначаємо у 6-му класі точності для розміру b= 27 мм допуск розміру — 120 мкм.
Таблиця 4.1- Одиниці допуску
Номінальний розмір мм
Значення одиниці допуску і мкм
Підставивши значення величин отримаємо
Отримана кількість одиниць допуску знаходиться між 9-м та 10-м квалітетами точності (a9 = 40 a10 = 64) («Кількість одиниць допуску а в допускові даного квалітету»). Призначаємо на всі ланки розмірного ланцюга крім ланкидопуски за 9-м квалітетом точності. Ланкавибрана ув'язувальною з тієї причини що її конструкція дозволить виконати розмірза більш точним квалітетом.
Тоді за табл. «Значення допусків для розмірів до 500 мм (за СТ РЕВ 145-88)»знаходимо допуски на розміри ланок:
Т1 = 25 мкм; Т2 = 120 мкм; Т3 - поки не визначений; Т4 = 74 мкм; Т5 = 30 мкм; Т6 = 100 мкм.
Допуск ув'язувальної ланки знайдений за основним рівнянням розмірного ланцюга:
Т3 = ТΣ - (Т1 + 2Т2 + Т4 + Т5 + Т6) == 640 - (25 + 2 120 +76 + 30 + 100) = 169 мкм. Допуск ланки(Т3 = 169 мкм) знаходиться між 11-м і 12-м квалітетами. Оскільки всі ланки виконуємо за 9-м квалітетом то не доцільно ланкувиготовляти за грубішим квалітетом. Приймаємо допуск для ланкитеж за 9-м квалітетом: Т3(9) = 52 мкм.
Знаходимо граничні відхилення для всіх ланок у мкм. Для складаючих ланок приймаємо поля допусків: на збільшуючі — як на основний отвір а на зменшуючі — як на основні вали:
А1 = 3-0025 мм; А2 = 27-0120 мм;= 19-0052 мм; А4 = 55-0074 мм; А5 = 4-0025 мм;
Остаточно визначаємо граничне відхилення замикаючої (вихідної) ланки виходячи із формулювання:
-верхнє відхилення замикаючої ланки дорівнює різниці сум верхніх відхилень збільшуючих ланок та нижніх відхилень зменшуючих;
-нижнє відхилення замикаючого розміру дорівнює різниці сум нижніх відхилень збільшуючих та верхніх відхилень зменшуючих розмірів тобто:
ES(AΣ)=100-(-25-2120-52-74-25)=516 мкм
Результати розрахунків методом min-max
Прийнятий квалітет точності
Теоретико-ймовірнісний метод
Знайдена кількість одиниць допуску знаходиться між 12-м та 13-м квалітетами точності. Призначаємо на всі ланки розмірного ланцюга крім ланкидопуски за 12 квалітетом :
Т1 = 100 мкм; Т2 = 210 мкм; Т3 - поки не визначений; Т4 = 300 мкм; Т5 = 120 мкм; Т6 = 400 мкм.
Визначаємо допуск ув'язувальної ланки:
Отриманий допуск лежить між 12-м та 13-м квалітетами точності (Т3(12) = 210 мкм Т3(13) = 330 мкм). Доцільно призначити допуск за 12 квалітетом: Т3 = 210 мкм. Назначаємо поля допусків:
-для зменшуючих ланок — h 12;
-для збільшуючих ланок — Н12.
Знаходимо середені відхилення складаючих ланок: Ет(А1) = -50; Ет(А2) = -105; Ет(А3) = -105; Ет(А4) = -150; Ет(А5) = -60; Ет(А6) = +200.(Т62).
Середнє відхилення замикаючої (вихідної) ланки
Ет (Σ)= 200 - ( -50 - 2 105 - 105 - 150 - 60) = 775.
Знаючи середнє відхилення замикаючої ланки визначимо уточнене поле замикаючої ланки за формулою
ЕS(Σ) = Ет(Σ) + 05 Т Σ = 775+ 05 63773 = 1094 мкм;
Е(Σ) = EI(Σ)-05Т Σ = 775-0563773 = 456125 мкм. Скоректоване значення вихідного розміру
Результати розрахунку теоретико-ймовірнісним методом
Результати розрахунків заносимо до таблиці.
При порівнянні результатів розрахунків видно що використовуючи теоретико-ймовірнісний метод можна значно розширити допуски з незначним відсотком браку що особливо важливо при великій кількості складаючих ланок так як метод повної
взаємозамінності потребує складної виконавчої точності .Задача №5. Визначення допусків різьбового з'єднання
Завдання: За даним номінальним діаметром:
-побудувати схему розташування полів допусків болта та гайки;
-заповнити таблицю чисельних значень діаметрів граничних відхилень та допусків різьби болта і гайки.
Отже призначена посадка М100 х 1 5 - 6Н6g
За табл. «Довжини згвинчування» [1] різьба припадає у групу N (нормальні). Задаємося класом точності - середнім. Він забезпечує міцність з'єднання широко застосовується у різьбових з'єднаннях загального призначення.
Номінальні значення діаметрів та крок різьби:
d(D) = 100000 мм; Р = 15 мм.
За таблицею «Основні розміри метричної різьби мм (за СТ РЕВ 181-75 і СТ РЕВ 182-75)» при Р = 1 5 мм:
d3 = 9816 мм; D1 = 98376 мм.
За таблицею «Граничні відхилення діаметрів зовнішньої різьби (за СТ РЕВ 640-77)» знаходимо граничні відхилення для болта:
-еs для dd1d2= -32 мкм;
-еі для d = -164 мкм;
-еі для d2 = -268 мкм.
Граничні відхилення гайки обираємо за таблицею «Граничні відхилення діаметрів внутрішньої різьби (за СТ РЕВ 640-77) »
-ЕS для D2 = +224 мкм;
-ЕS для D1= +300 мкм;
-Е для DD1D2= 0 мкм.
Визначаємо граничні значення діаметрів для болта і гайки.
Граничні значення діаметрів для болта:
d3max = 9816-0032=98128 мм.
Граничні значення діаметрів для гайки:
Dmin = D = 100000 мм.
Діаметри d3 min і Dmax - не нормуються.
R=0.144P; d3 = d – 2(1724)H=
Результати розрахунків діаметрів граничних відхилень та допусків різьби болта та гайки
Граничні відхилення діаметрів мкм
Граничні значення діаметрів мм
Задача №6. Встановлення числових значень допусків зубчастої передачі
Завдання: Для спряження пари зубчастих коліс:
-встановити числові значення контрольованих показників;
-виконати робоче креслення зубчастого колеса згідно з СКД та ГОСТ
При виконанні контрольного завдання норми степені й точності зубчастого колеса задані.
Для спряження пари зубчастих коліс норми ступіней точності 8-В ГОСТ 1643-81;
m = 5.5 мм z = 34 встановити числові значення контрольованих показників.
При визначенні допусків на зубчасті колеса та точності монтажу для досягнення якісної роботи необхідно забезпечити:
-кінематичну точність;
За табл. «Норми кінематичної точності. Допуск на коливання довжини загальної нормалі Fvw(ГОСТ 1643-81)» Fvw= 50 мкм.
Допуск на радіальне биття зубчастого вінця Fг (ГОСТ 1643-81) складає Fг = 71 мкм.
Допуск відхилення колового кроку(за табл. « Граничне відхилення кроку ^ (ГОСТ 1643-81)»: fpt = ±38 мкм.
За таблицею «Сумарна пляма контакту (ГОСТ 1643-81)» для 7-ї ступені точності знаходимо
-за висотою зубців — не менше 40%;
-за довжиною зубів — не менше 50%.
Обираємо шорсткість Rz = 20 мкм. «Шорсткість робочої поверхні зубів»
За таблицею «Гарантований бічний зазор Jп mіп і граничні відхилення міжосьової відстані fа при m > 1 мм (ГОСТ 1643-81)» для виду спряження D Jп min = 185 мкм та граничне відхилення міжосьової відстані при aw = 180 250 мм становить fа = ±90 мкм.
За таблицею «Найменше додаткове зміщення вихідного контуру для зубчастого колеса із зовнішніми зубами Енs (ГОСТ 1643-81)» визначаємо значення Енs =220 мкм.
За таблицею «Допуск на зміщення вихідного контуру Тн мкм (ГОСТ 1643-81) » визначаємо допуск на зміщення вихідного контуру в залежності від виду спряження В виду допуску бокового зазору (Ь) і допуску на радіальне биття Fr: Тн = 500 мкм.
Найменше відхилення довжини загальної нормалі в тілі зуба:
Еwms = (Енs + 035Fr) 0684 = (220 + 073 71) 0684 =18593 мкм.
Допуск на середню довжину загальної нормалі:
Тwm = (Тн - 07Fr) 0684 = (500 - 07 71) 0684 = 308 мкм.
Визначаємо дійсну довжину нормалі:
W1 =(W'+0684-x1)m = 108386355 = 59.61 мм (хі=0)
де W1- номінальна довжина загальної нормалі;
W'- довжина загальної нормалі при m = 10 мм (Значення довжини загальної нормалі W для прямозубих і косозубих коліс при m = 1 мм а = 20° і х = 0 мм);
X1 - коефіцієнт радіального зміщення; (X1=0)
m - модуль зачеплення.
Дійсна довжина загальної нормалі що вказується на кресленні W= мм-
Визначаємо постійну хорду зуба та висоту до неї. Ділильний діаметр зубчастого колеса
d = mz = 5534= 187 мм.
Діаметр по вершинах зубів
dа =d + 2(hа+х)m = 187+2(1 + 0)55 = 188 мм. Номінальна товщина зуба за постійною хордою
SС = (1387 + 0643х) m = (1387 + 06430) 55 = 76285 мм. Висота головки зуба постійної хорди
hс = 05-(dа -d-0364-Sс) = 05 (188 -187 - 036476285) = 0888мм. Найменше відхилення товщини зуба за постійною хордою
Есз = 0728ЕНз = 0728220 = 16016 мкм.
Допуск на товщину зуба за постійною хордою (у тіло зуба)
Тс = 0728Тн = 0728500=364 мкм.
SС =(Sс-ЕСs)-Тс = (76285 -016)-0364 =7469-0364 мм.
Оформлення креслень циліндричних зубчастих коліс
Креслення зубчастого колеса виконується згідно з ССКД за ГОСТ 2.403-75.
Допуск на радіальне биття діаметра вершин зубів
Fda=06 Fr = 06220 = 132 мкм.
Значення Fda визначаємо у менший бік до стандартного значення. Тобто
Відхилення зовнішнього циліндра заготовки за h 2.
Допуск на торцеве биття приймаємо за табл. « Допуски на торцеве биття базового торцю Fт циліндричних зубчастих коліс із m > 1 мм »:
Fт = (10127)100 = 127 мкм.
Приймаємо Fт = 0015 мм.
Відхилення ширини зубчастого вінця b за полем допуску h 12.
Задача №7. Визначення допусків шліцевого з'єднання
Завдання: Для шліцевого прямобічного перерізу:
-визначити метод центрування точність та характер сполучення;
-побудувати схему розташування полів допусків;
-виконати ескіз умовного позначення шліцевого валу шліцевої втулки та шліцевого з'єднання з вказуванням геометричних розмірів шорсткості поверхні та технічних вимог.
Номінальний розмір зовнішнього діаметра 38 мм. За табл. «Основні розміри прямобічних шліцевих з'єднань мм (за СТ РЕВ 188—75)» маємо: z х d х D = 8 х 46 х 54 мм; b = 9 мм де z - кількість шліців; d - внутрішній діаметр; D - зовнішній діаметр; b - ширина шліца.
Маємо центрування за внутрішнім діаметром d. При цьому приймаємо поля допусків та посадки :
—для розміру D = 54 мм – H12a11 «Поля допусків нецентруючих діаметрів (за СТ РЕВ 187-75)»;
—для розміру d = 46 мм –H7g6
—для розміру b = 9 мм – D9h8
Обираємо значення граничних відхилень полів допусків із таблиць «Граничні відхилення валів з розмірами від 1 до 500 мм(СТ РЕВ 144-88)» «Граничні відхилення отворів з розмірами від 1 до 500 мм (за СТ РЕВ 144-88)»визначаємо основні параметри з'єднань:
-для з'єднання ø 46H7g6
ø 46H7: ЕS = +25 мкм; Е = 0;
ø 46g6: еs = -9 мкм; еі = -25 мкм.
Найбільший та найменший зазори становлять відповідно
Smах = ЕS - еі = 25 - (-25) = 50 мкм;
Smіп = Е – еs = 0 - (-9) = 9 мкм.
-для з'єднання ø54 H12
ø 54 H12: ЕS = +300 мкм; Е = 0;
ø 54 а11: еs = -340 мкм; еі = -530 мкм.
Найбільший та найменший зазори становлять відповідно
Smах = ЕS - еі = 300 - (-530) = 830 мкм;
Smіп = Е - еs = 0 - (-340) = 340 мкм.
- для з єднання ø9D9h8
D9: ЕS = +76 мкм; Е = +40 мкм;
h8: еs = 0 мкм; еі = -22 мкм.
Smах = ЕS - еі = 76- (-22) = 98 мкм;
Smin = Е - еs = 40 - 0 = 40 мкм.
Креслимо схему способу центрування за внутрішнім діаметром d а також дотримуючись одного масштабу креслимо поля допусків з'єднань.
Умовне позначення з'єднання:
- для отвору цього з'єднання
Задача №8. Визначення допусків шпонкового з'єднання
Завдання: Обрати тип шпонкового з'єднання та обрунтувати його. Для обраного типу шпонкового з'єднання:
-побудувати схеми розташування полів допусків для спряжених розмірів
шпонки та пазів валу і втулки в масштабі;
-визначити найбільші та найменші зазори або натяги в спряженнях;
-виконати ескіз валу зі шпонковою канавкою з урахуванням вимог СКД.
Номінальний розмір діаметру з'єднання становить ø 420мм нормальний
характер з'єднання. За таблицею «Поля допусків для різних сполучень шпонкових з'єднань» приймаємо посадку з'єднання шпонки з пазом валу N9h9 та з пазом маточини –Js9h9(нормальне з'єднання).
Розміри призматичної шпонки і перерізу паза приймаємо за СТ РЕВ 189-79 (табл. Основні розміри з'єднань з призматичними шпонками мм ): b = 90 мм; h = 45 мм.
За таблицею « Граничні відхилення розмірів» (за СТ РЕВ 144-88):
-для шпонки 90h9: еs = 0 мкм; еі = -87 мкм;
-для паза маточини 90 Js9: ЕS = +43 мкм; Е = -43 мкм;
-для паза валу: 90N9: ЕS = 0 мкм; Е = -87 мкм.
Для з'єднання шпонки з пазом валу:
Smах = ЕS - еі = 0 - (-87) = 87 мкм;
Nmах = еs - Е = 0 - (-87) = 87 мкм.
Для з'єднання шпонки з пазом маточини
Smах = ЕS - еі = 43 - (-87) = 130 мкм;
Нпах = еs - Е = 0 - (-43) = 43 мкм.
нші розміри приймаємо із таблиці «Граничні відхилення не сполучуваних розмірів з'єднань з призматичними шпонками»: довжина шпонки за h14 висота — заh11. Довжина паза за Н15.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Взаємозамінність стандартизація та технічні вимірювання» для студентів механічних спеціальностей Уклад к.т.н. А.В. Васильєв - Полтава: ПНТУ 2003.
Допуски и посадки: Справочник в 2-х ч. Ч. 1 Под ред. В.Д. Мягкова. — 5- е изд. перераб. и доп. —Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние 1978.
Допуски и посадки: Справочник в 2-х ч. Ч. 2 Под ред. В.Д. Мягкова. — 5- е изд. перераб. и доп. —Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние 1978.
Палей М.А. Тайц Б.А. Лукьянов В.С. и др. Единая система допусков и посадок СЗВ в машиностроении и приборостроении: Справочник: В 2 т. — 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Издательство стандартов 1989. — Т. 1. — 263 с.
Якушев А.И. Взаимозаменяемость стандартизация и технические измерения. -М.:Машиностроение1979

Чертеж5.cdw

Чертеж4.cdw