Дипломный проект. Обоснование формы организации и способа обслуживания машинно-тракторного парка

Опора.cdw

Палець.cdw

Плита опорна.cdw

Шпилька.cdw

Розтяжка.cdw

Кронштейн.cdw

П_дставка шрн_рна.cdw

Схема СПТО.cdw

Показники роботи МТП.cdw

Граф_ки завантаження(Тарахкало).cdw

Економ_чна-ефективн_сть проекту.cdw

Шток.cdw

Верхн_й корпус.cdw

Мембрана.cdw

Каимера зм_нного тиску.cdw

Нижн_й корпус.cdw

Пневмокамера.cdw

План-граф_к ТО _ ремонту трактор_в(Тарахкало).cdw

Схема планування майстерн_ ПТО на 20 трактор_в(Тарахкало).cdw

Пояснювальна записка.doc

Виробничо-технічна характеристика господарства
1.Загальні відомості
2.Склад і використання МТП господарства
3.Матеріальна база та організація технічного обслуговування МТП в господарстві
Проект технічного обслуговування машинно-тракторного парку
1.Система технічного обслуговування МТП
2.Управління і планування технічного обслуговування
3.Розрахунок річного обсягу робіт по ТО МТП господарства
Організація інженерної служби технічного обслуговування машиннотракторного парку
1.Обрунтування форми організації та методу технічного обслуговування машинно-тракторного парку
2.Обрунтування структури інженерно-технічної служби
3.Організація зберігання сільськогосподарської техніки
4.Організація нафтогосподарства
5.Розробка поста технічного обслуговування та діагностики
6.Визначення кількісного складу ланки ТО
Конструкторська розробка "Калібратор пневматичний"
1.Обрунтування необхідності конструкторської розробки
2.Будова та принцип роботи
3.Розрахунок замикаючої й регулювальної пружин
4.Розрахунок гвинта на міцність
Техніко-економічне обрунтування проекту
1.Економічне обрунтування технологічної частини проекту
2.Розрахунок витрат на виготовлення пристрою
3.Розрахунок витрат на експлуатацію пристрою
1.Шкідливі та небезпечні виробничі фактори
2.Аналіз стану охорони праці господарстві
3.Причини виробничого травматизму за останні три роки
4.Динаміка виробничого травматизму та захворювань
5.Заходи спрямовані на покращення умов праці в господарстві
6.Безпека праці та виробнича санітарія
7.Розрахунок освітлення та вентиляції
8.Протипожежний захист в господарстві
9.Необхідність конструкторської розробки
10.Будова принцип роботи пристрою
11.Розрахунок та обрунтування основних параметрів
Екологічна експертиза обслуговування МТП
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Дипломний проект включає пояснювальну записку розміщену на 70 сторінках машинописного тексту і графічну частину на 8 аркушах формату А1.
У дипломному проекті дана характеристика виробничо-господарської діяльності госопдарства проаналізований стан та організація технічного обслуговування і ремонту МТП в господарстві.
Складений план-графік ТО і ремонту тракторів підрахована трудомісткість обчислений склад ланки ТО.
З врахуванням досвіду передових господарств України запропоновано пункт технічного обслуговування пост діагностики та вибрано обладнання для них.
Запропонований пристрій для діагностування циліндро-поршневої групи дизельних двигунів.
Проведений аналіз виробничого травматизму в господарстві та розроблені заходи з охороні праці при технічному обслуговування і ремонті машин.
Проведена екологічна експертиза проекту.
Обчислена економічна ефективність проекту.
Ключові слова: технічне обслуговування періодичність технічного обслуговування трудомісткість машинно-тракторний парк технічне діагностування пневматичний калібратор.
Високопродуктивне використання сучасних тракторів і сільськогосподарських машин можливе тільки за умови підтримання їх в працездатному стані тобто при своєчасному технічному обслуговуванні.
В нинішній час значно виросли обсяги роль і значення технічного обслуговування всієї техніки що використовується. Технічне обслуговування (ТО) стало важливішою галуззю сфери послуг. Особливо це стосується нашої країни коли в господарства поступають багато машин різноманітних марок з різних країн без технічної документації без навчання експлуатаційного персоналу правилам використання обслуговування без відповідної матеріально-технічної бази мастил запасних частин.
Основний смисл ТО заключається в підтриманні машин і обладнання в постійній технічній готовності до використання і забезпеченні їх високої ефективності під час експлуатації.
Впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів величезний і постійно зростаючий парк нової складної техніки вимагають розвитку і постійного вдосконалення усіх ланок системи ТО. Одною з прогресивних тенденцій у сфері ТО є активний розвиток її матеріально-технічної бази і в першу чергу використання спеціалізованого обладнання для діагностики. Без швидкої і об'єктивної оцінки технічного стану обладнання неможливе його якісне ТО.
На сучасному ринку спостерігається зростаючий попит на обладнання для діагностики ТО і ремонту машин. Система ТО стає все більш важливим фактором забезпечення високої ефективності економіки розвитку продуктивних сил і об'ємів випуску продукції. Навіть невеликі упущення в сітці ТО дають величезні збитки в окремих галузях і економіці в цілому.
Спеціалізоване технічне обслуговування машинно-тракторного парку засноване на розподілі праці трактористів-машиністів та майстрів-наладчиків по обслуговуванню машин забезпечує широке впровадження в практику сільськогосподарського виробництва системи стаціонарних та пересувних майстерень по обслуговуванню МТП.
Здійснюваний в наш час перехід тракторів на нову збільшену періодичність технічного обслуговування порівняно з попередньою скорочує вдвічі число зупинок тракторів на складні види ТО та знижує їх загальну трудомісткість на 20 30%.
У господарстві є більше 40 тракторів і інша с.-г. техніка. Налагодження технічного обслуговування призведе до підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку.
Вирішенню цієї задачі і присвячений даний дипломний проект.
Виробничо-технічна характеристика господарства
1 Загальні відомості
Земельний масив господарства компактний — розташовується з півночі на південь на дев'ять кілометрів з заходу на схід - на п'ять кілометрів.
За існуючим станом у господарстві утворилось два виробничих підрозділи тобто дві комплексні польові бригади кожна з яких має укомплектовані виробничі центри та польові стани тракторного парку.
Загальна кількість населення - 2316 чоловік в тому числі працездатних 1240 чол. Чисельність членів - 476 чоловік. Беруть участь в сільськогосподарському виробництві — 594 чоловіка.
На одного працюючого в сільськогосподарському виробництві доводиться 44 га сільськогосподарських угідь в тому числі орної землі - 26 га.
Відпрацьовано одним працюючим за рік 280 днів в тому числі чоловіками - 285 а жінками - 275 днів за рік.
У вирішенні питань напрямку спеціалізації організації території та використання техніки важливу роль складають рунтово-кліматичні умови де розташоване господарство та рельєф території його землекористування.
Клімат району де розташоване господарство помірно-континентальний. Напрямок вітрів по періодах року:
навесні - східний та південно-східний;
влітку - північно-західний та західний;
восени - південний та південно-західний;
взимку - південно-східний.
Перші приморозки спостерігаються 4 жовтня інколи 11 листопада останні приморозки - 24 квітня інколи 13 травня. Середня тривалість вегетаційного періоду становить 196 днів.
За вегетаційний період сума опадів дорівнює 320 мм при середній кількості днів з опадами 51.
Найбільш холодним періодом є третя декада січня та перша декада лютого найбільш теплим - третя декада липня. Абсолютний мінімум температури повітря (-36°С) спостерігається у січні а максимум (+38°С) - у червні.
Несприятливі погодні умови для сільськогосподарських культур такі:
а) часті відлиги взимку в результаті чого на проталинах утворюється льодяна кірка яка призводить до загибелі озимини;
б) ранні приморозки які скорочують вегетаційний період;
в)наявність днів з відносною вологістю повітря нижче 30%;
г)нерівномірний розподіл опадів протягом вегетаційного періоду. В цілому клімат сприятливий для виробництва продукції рослинництва та тваринництва на яких спеціалізується господарство.
рунтовий покрив господарства — не складний. Розмаїття рунтоутворюючих порід викликало утворення різних типів рунтів. Найбільш поширена рунтоутворююча порода - переважно лесова на якій утворились глибокі суглинисті чорноземи.
рунти цієї групи складають головну частину орних земель господарства та на них розташовані поля польових та кормових сівозмін. рунтові води залягають на глибині 7 12 метрів і на рунти не впливають.
рунти середньо забезпечені поживними речовинами. Поля розташовані на цих рунтах потребують внесення органічних та мінеральних добрив.
В господарстві вирощують озимі та ярі зернові картоплю овочі кукурудзу на силос однорічні та багаторічні трави бобові та кормові коренеплоди.
Запроектована система сівозмін у господарстві передбачає виконання планів по виробництву сільськогосподарської продукції повне забезпечення тваринництва кормами правильне чергування культур та розташування їх з урахуванням біологічних особливостей кожної культури впровадження прогресивних форм організації праці правильний обробіток рунтів котрий повинен забезпечити охорону рунтів від ерозії та інших несприятливих процесів ефективне використання органічних та мінеральних добрив створення умов для високопродуктивного використання сільськогосподарських машин зменшення витрат на внутрішньогосподарські перевезення.
Строки початку сільськогосподарських робіт наведені в таблиці 1.
Строки початку сільськогосподарських робіт
Середні строки початку та тривалість
Початок польових робіт
Раннє весняне боронування
Посів ранніх культур
Посів пізніх культур
Косіння трав на сіно
Збирання ранніх зернових
Збирання сінажних культур
Збирання інших культур
Збирання пізніх культур
Як видно з таблиці весняні роботи в господарстві починаються на початку квітня та тривають до глибокої осені але це не означає що взимку не ведуться роботи в полі. В зимові місяці проводиться вивіз органічних добрив на поля при наявності снігу - проводиться снігозатримання.
Закриття вологи в господарстві проводиться за два робочих дні що має суттєвий вплив на врожайність сільськогосподарських культур. Збирання зернових проводиться за 10 днів що сприяє значному зменшенню втрат зерна.
Господарство розташоване на лівому березі річки Псьол. Рельєф його території складний. За характером та будовою поверхні водного режиму та господарському використанню можна виділити дві частини:
а)підвищену (південна та центральна частини) на якій знаходяться май
же всі орні землі та населений пункт;
б)понижену (західна частина господарства та долина річки Псьол) на якій розташовані технічні сівозміни та природні кормові угіддя.
Загальна вирівняність земельного масиву сприяє механізованій обробці рунтів та посівів збиранню та транспортуванню продукції. Площа полів становить в середньому 90.95 га. Довжина гонів в середньому складає 900 1000 м.
У господарстві в цілому правильно організовані польові роботи вони виконуються в стислі агротехнічні строки що дозволяє збирати непогані врожаї всіх сільськогосподарських культур. з наявних в районі тридцяти господарств це господарство завжди знаходиться в першій п'ятірці по врожайності сільськогосподарських культур.
Структура земельних угідь та посівних площ
Господарство рентабельне з власною розвиненою переробною базою. Спеціалізується на виробництві м'яса та молока. Структура земельних угідь представлена в таблиці 2.
Структура земельних угідь
Загальна земельна площа
В т.ч. с.-г. угіддя всього
Як видно з таблиці господарство невелике за площею. Сільськогосподарські угіддя займають 9305% від загальної земельної площі.
Присадибні ділянки займають близько 228% загальної земельної площі та складають 60 га. Господарство має гарні лісові угіддя які складаються в основному з хвойних порід дерев.
Пасовища займають 582% сільськогосподарських угідь та становлять 153 га які мають велике сільськогосподарське значення для випасу великої рогатої худоби.
2 Склад і використання МТП господарства
У господарстві машинно-тракторний парк налічує 43 трактори у тому числі 15 гусеничних і 28 колісних.
В таблиці 3 наведений марочний та кількісний склад тракторного парку а також його технічний стан.
Всі роботи по обробітку рунту сівбі сільськогосподарських культур та догляду за посівами виконуються сільськогосподарськими машинами. Перелік сільськогосподарських машин та марочний склад наведений в таблиці 4.
Марочний склад тракторного парку господарства
Кількість витраченого палива від початку експлуатації або КР кг
Вид останнього ремонту
Як видно з таблиці тракторний парк господарства цілком забезпечує потреби виробництва але дуже багато застарілої техніки. Практично парк за останні роки не оновлюється.
Марочний склад сільськогосподарських машин
Плуги загального призначення
Машини для внесення мінеральних та органічних добрив
Для проведення збиральних робіт у господарстві є зернозбиральні та спеціальні комбайни. Вони дозволяють здійснювати збиральні роботи в стислі агротехнічні строки.
Марочний склад комбайнів їх кількісний склад та напрацювання в фізичних гектарах за сезон протягом попереднього року наведені в таблиці 5.
В наступній таблиці наведені основні показники діяльності та використання МТП господарства за три попередні роки.
У 2006 році різко зросли техніко-економічні показники діяльності господарства.
Валове виробництво збільшилось порівняно з 2005 роком на 293 тис. гривень при тій же площі орної землі. Це свідчить про підвищення інтенсифікації виробництва.
Марочний склад комбайнів
Середнє напрацювання га
Показники роботи МТП
Передове господарство
Середньорічна кількість постійно працюючих
Валове виробництво тис. грн
На одного працюючого тис. грнчол.
На 1 га орної землі тис. грн.га
Прибуток загальний тис. грн.
На 1 робітника тис. грн.чол.
На 1 га орної землі тис. грнга
Вартість МТП загальна тис. грн.
На 1 робітника тис. грнчол.
Коефіцієнт змінності
Обсяг мех. робіт зага-
На 1 га орної землі .ет.гафіз.га
у.ет.тр. річне у.ет.га
Напрацювання за змі-
Витрата палива загаль-
На 1 у.ет.га грн.у.ет.га
Рентабельність виробництва становила 386% що значно вище ніж середній показник по району.
Коефіцієнт змінності зріс незначно.
Витрата палива на умовний еталонний гектар понизилася.
Собівартість умовного еталонного гектара зменшилась на одну копійку що свідчить про те що необхідно більш широко застосовувати індустріальні технології вирощування сільськогосподарських культур підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва.
3 Матеріальна база та організація технічного обслуговування МТП в господарстві
Однією з головних умов високопродуктивного використання машин у сільському господарстві є правильна організація технічного обслуговування. Недотримання правил технічного обслуговування призводить до значного погіршення технічного стану машин а також до недопустимого збільшення строків виконання сільськогосподарських робіт. В наш час у господарстві виконується планово-попереджувальна система технічного обслуговування.
Планування технічного обслуговування машинно-тракторного парку в господарстві здійснюється на підставі витраченого палива. Однак строки проведення технічного обслуговування не завжди дотримуються що негативно позначається на роботі техніки. В господарстві технічне обслуговування та усунення несправностей виконується майстром-наладчиком та слюсарем-ремонтником за безпосередньою участю трактористів.
Для проведення ТО та діагностування техніки в майстерні господарства дуже мало місця а також бракує обладнання пристосувань та необхідного інструменту. Мастильні матеріали знаходяться в закритому приміщенні ведеться технічна документація а також облік паливо-мастильних матеріалів що сприяє проведенню технічного обслуговування.
Матеріально-технічна база ТО машинно-тракторного парку має такий склад: майстерня сектор зберігання машин та нафтогосподарство. Зберігання машин здійснюється на відкритих майданчиках але вже завершується спорудження двох ангарів для зберігання техніки.
Вся техніка виставлена на підставки; роликові ланцюги привідні паси гідро циліндри та шланги до них зняті всі шини розвантажені та вкриті захисним шаром розчину алюмінієвої пудри та оліфи. Зняті вузли та деталі зберігаються на складі.
Заправка тракторів та комбайнів паливо-мастильними матеріалами здійснюється обліковцем-заправником на нафтоскладі а в напружені періоди дозаправка в полі виконується автозаправником.
На території машинно-тракторного парку розташований регулювальний майданчик для технологічного налагодження сільськогосподарських машин а також майданчик для їх очистки та миття.
До числа культурно-побутових приміщень відноситься будинок механізатора в якому знаходяться: кімната для зберігання верхнього одягу душова кімната для відпочинку. також їдальня.
Висновки та задачі дипломного проектування
На підставі аналізу використання та стану технічного обслуговування машинно-тракторного парку господарства можна зробити такі висновки:
-технічне обслуговування тракторів та сільськогосподарських машин
виконується несвоєчасно через відсутність відповідної матеріально-технічної бази;
-коефіцієнт технічної готовності машинно-тракторного парку господарства знаходиться на низькому рівні;
-зберігання техніки здійснюється з відхиленням від Держстандарту
51-85 переважає відкритий спосіб зберігання;
-пост діагностики та технічного обслуговування не укомплектований та підлягає розширенню його приміщення.
На підставі зробленого аналізу намічаються такі задачі дипломного проектування:
-запровадити в підприємстві систему технічного обслуговування машинно-тракторного парку спеціалізованою ланкою;
-розробити пост діагностики та технічного обслуговування тракторів;
-розробити заходи по охороні праці та техніці безпеки при проведенні технічного обслуговування і ремонту техніки;
-розробити нові більш продуктивні засоби діагностики та ТО;
-виконати техніко-економічне обрунтування проекту.
Проект технічного обслуговування машинно-тракторного парку господарства
1 Система технічного обслуговування МТП
У нас в країні і за рубежем прийнята планово-запобіжна система технічного обслуговування машинно-тракторного парку.
Планово-запобіжною системою передбачено такі види технічного обслуговування (табл. 7).
Види технічних обслуговувань тракторів і сільськогосподарських машин (ГОСТ 20793-86).
Види технічного обслуговування
Трактори самохідні шасі
Комбайни складні самохідні і причіпні машини
Сівалки і саджалки жатки косарки машини для внесення добрив
рунтообробні машини причепи
ТО при експлуатаційній обкатці
ТО в особливих умовах експлуатації
ТО при зберіганні (підготовці зберіганні закінченні)
Технічне обслуговування машин планується і проводиться в залежності від відпрацьованого часу в годинах або кількості витраченого палива (в кілограмах або літрах) або виробітку в фізичних чи умовних одиницях. З організаційних причин технічне обслуговування тракторів рекомендується проводити по кількості витраченого палива.
Періодичність технічного обслуговування тракторів в годинах відпрацьованого часу однакова і дорівнює 125 годин (для тракторів випуску до 1982 року - 60 годин). Допускається відхилення в строках проведення технічних обслуговувань тракторів в межах до 10% (для ТО-1 і ТО-2) і до 5% для ТО-3 сільськогосподарських машин - до 20%. Планування і проведення технічного обслуговування тракторів в Україні рекомендується проводити по кількості витраченого палива в літрах. Якщо місячна витрата палива менше встановленої періодичності ТО то чергове ТО проводиться раз на місяць.
Експлуатація машин без проведення чергового ТО не допускається.
Технічне обслуговування при обкатці проводиться під час підготовки проведення і по закінченні обкатки.
Щозмінне технічне обслуговування рекомендується проводити перед початком зміни або в перерві між змінами (через 7-10 годин роботи).
Сезонне технічне обслуговування тракторів слід проводити при переході середньодобової температури повітря через 5 градусів і його рекомендується поєднувати з черговим плановим ТО.
Технічне обслуговування машин в особливих умовах експлуатації проводять під час роботи в пустелі в умовах високогір'я при низьких температурах на каменистих болотистих і піщаних рунтах.
Технічне обслуговування при підготовці до зберігання проводять не пізніше 10 днів після закінчення періоду використання. ТО в процесі зберігання проводять раз на місяць при зберіганні на відкритих майданчиках і під навісами та раз в два місяці при зберіганні в закритих приміщеннях.
ТО при зніманні із зберігання слід проводити не пізніше 15 днів до початку використання.
Технічне обслуговування при зберіганні сільськогосподарської техніки проводяться згідно з вимогами ГОСТ 7751-85.
В основу вказаної системи ТО можуть бути покладені такі основні стратегії технічного обслуговування і ремонту:
-регламентована (планова) в залежності від виробітку календарного часу чи кількості витраченого пального;
-за станом з періодичним чи безперервним контролем (діагностуванням);
-комбінована (частина операцій регламентується а частина проводиться
за станом деталі чи вузла).
Схема періодичності технічних обслуговувань і ремонтів тракторів в годинах відпрацьованого часу за новим державним стандартом
Періодичність ТО в інших одиницях для різних марок тракторів різна і наведена в табл. 8.
На підприємстві де експлуатуються і обслуговуються трактори і машини повинен вестись облік їх наробітку щодня наростаючим підсумком з початку експлуатації нового або капітально відремонтованого трактора чи машини.
Для зручності планування і організації технічного обслуговування ведеться облік витраченого палива кількість якого точніше відображає спрацювання деталей машин і пропорційна виконаній роботі. Крім того лічильник мотогодин не завжди справний і кількість мотогодин не входить у звітну документацію.
Для комбайнів і інших сільськогосподарських машин допускається визначати наробіток в фізичних гектарах і інших одиницях.
ТО-2 комбайнів та інших складних сільськогосподарських машин слід проводити при наробітку більше 300 годин за сезон. Якщо наробіток менший проведення ТО-2 необхідно суміщати з підготовкою машин до тривалого зберігання.
Періодичність планових технічних обслуговувань і ремонтів тракторів в літрах витраченого палива
Види технічного обслуговування і ремонту
2 Управління і планування технічного обслуговування.
Управління постановкою на всі види ТО крім щозмінного здійснюється з метою дотримання періодичності і строків їх проведення та забезпечення раціонального завантаження майстрів - наладчиків. При цьому обов'язково враховують виробничу ситуацію і технічний стан МТП тобто чергове ТО можна провести раніше або пізніше встановленої періодичності (в межах допустимих відхилень) в залежності від терміновості виконання с.-г. робіт.
Глибина розробки плану ремонтів і ТО залежить від рівня планування і обліку механізованих робіт в господарстві. Якщо нема вихідних даних то про який план може йти мова.
Періодичність технічного обслуговування комбайнів і
складних с.-г. машин
Марка комбайна сільськогосподарської машини
Періодичність л. фіз.га
Зернозбиральні комбайни:
Коренезбиральні машини:
Гичкозбиральна машина БМ-6А
Кормозбиральний комбайн КСК-100
Самохідна косарка КПС-5Г
Силосозбиральні комбайни:
Кукурудзозбиральні комбайни:
КСКУ-6 "Херсонець-200
Картоплезбиральний комбайн ККУ-2 "Дружба
Льонозбиральний комбайн ЛКВ-4Т
Примітка. В дужках наведена періодичність ТО на підбиранні валків.
Управління постановкою на ТО включає три взаємопов'язані етапи:
-оперативне управління постановкою на ТО;
-контроль своєчасності проведення ТО.
ГОСТ 20793-86 "Тракторы и машины сельскохозяйственные. Техническое обслуживание." передбачає складання річних і місячних планів технічного обслуговування і ремонту с.-г. техніки.
Що означає скласти план ремонтів і ТО? По-перше треба визначити види і строки проведення ремонту і ТО по кожній машині. По-друге визначити трудомісткість кількість обслуговуючого персоналу і засобів механізації ТО. нарешті необхідно обчислити потребу в матеріалах і грошових коштах.
Вихідними даними для складання планів - графіків ремонтів і ТО є такі:
обліковий склад МТП;
річний план використання машин або госпрозрахункове завдання з календарними строками виконання с.-г. робіт;
плановий виробіток і витрата пального;
технічний стан кожної машини на початок планованого періоду;
періодичність ТО і ремонтів;
нормативи трудомісткості ТО і ремонтів;
нормативи затрат на ТО і ремонти;
режим роботи МТП (тривалість зміни норми виробітку і витрати палива);
наявність засобів механізації ремонту і технічного обслуговування;
режим роботи спеціалізованих ланок ТО;
віддаленість польових станів від центральної майстерні чи майстерні
снує декілька методик визначення кількості ремонтів і ТО. Ми в своєму дипломному проекті використаємо аналітичний спосіб який покладено в основу всіх інших способів.
Кількість ТО і ремонтів (К) по кожному трактору визначається за такими формулами [5]:
де Qo Qпр QTO-3 QTO-2 QTO-1 - кількість витраченого палива від початку експлуатації або від останнього капітального ремонту поточного ремонту ТО-3 ТО-2 ТО-1 відповідно; Qпл - запланована витрата палива на період.
Дані про розподіл механізованих робіт по маркам тракторів на протязі року наведено в таблиці 10.
Розділ механізованих робіт на протязі року
Керуючись даними таблиці 10 розподіляємо річне навантаження в одиницях витрати палива та будуємо таблицю 11.
Розподіл річного навантаження по місяцям л палива
Розподіл річного навантаження і по місяцях л
Розрахунки за формулами (1) (5) проведемо на прикладі трактора
Т-150К господарський номер 1 (таблиця 3).
Таким чином на наступний рік трактору Т-150К №1 необхідно провести капітальний ремонт і 2 технічних обслуговування №1.
Аналогічні розрахунки проводимо по всім іншим тракторам і дані зводимо в таблицю.
Враховуючи одноманітність і трудомісткість подібних розрахунків складемо простеньку програму і обчислення будемо проводити за допомогою електронних таблиць Місrоsоft Ехсеl 97. План-графік технічних обслуговувань і ремонтів тракторів наведений в додатку і на аркуші 2 графічної частини проекту.
План-графік ТО комбайнів
Планований обсяг робіт га
Число ТО на одну машину
3 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО МТП господарства
Для розрахунку річного обсягу робіт по ТО тракторів та комбайнів визначаємо затрати праці на ТО-1 ТО-2 ТО-3 СТО-ВЛ СТО-ОЗ по кожній марці машин ЗTj :
де ЗТі— нормативна трудомісткість і-то виду планового обслуговування по кожній марці машин; пГ - кількість і-го виду обслуговувань запланованих на
рік по кожній марці машин; т - кількість марок машин.
Трудомісткість ТО і ремонтів тракторів представлена в таблиці 13 а комбайнів в таблиці 14.
Трудомісткість ТО та ремонтів трактора
Для наведеного вище трактора Т-150К №1 трудомісткість ТО буде 38 години (19*2 = 38)
Трудомісткість ТО та ремонту комбайнів
Трудомісткість періодичних обслуговувань нескладних сільськогосподарських машин приймається рівною 035 045 від трудомісткості обслуговування ТО-1 ТО-2 ТО-3 тракторів.
Для врахування трудомісткості на усунення дрібних несправностей при технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку слід збільшити сумарну трудомісткість обслуговування тракторів на 15 20%.
Використовуючи дані про технічний стан річне та місячне навантаження на кожний трактор періодичність проведення технічних обслуговувань та ремонтів можна скласти річний план-графік проведення технічних обслуговувань та ремонтів. План-графік технічних обслуговувань та ремонтів складається в два етапи.
Iетап - побудова річних планів технічних обслуговувань та ремонтів по
окремим маркам тракторів.
IIетап — побудова зведеного плану-графіка технічних обслуговувань та ремонтів всіх тракторів господарства.
Річний план-графік технічного обслуговування та ремонтів по окремим маркам тракторів будується в прямокутній системі координат та групується в таблицю. По осі абсцис будується шкала часу в місяцях а по осі ординат -марки і номери тракторів (див. графічну частину проекту).
Організація інженерної служби технічного обслуговування машинно-тракторного парку
1 Обрунтування форми організації та методу технічного обслуговування машинно-тракторного парку
Значення інженерно-технічної служби та її функції визначаються вимогами виробництва. Особливість та складність полягає в тому що в механізованому виробництві вони тісно пов'язані з основними технологічними службами: агрономічною та зоотехнічною.
Підвищення ефективності використання техніки багато в чому залежить від дотримання вимог по підготовці її до роботи. Вдосконалення організації інженерно-технічного забезпечення покликане сприяти підвищенню ефективності експлуатації технічного обслуговування ремонту та зберігання техніки сільськогосподарського підприємства.
Необхідною умовою покращення експлуатації техніки є забезпечення її працездатності яка повинна гарантуватися інженерно-технічною службою сільськогосподарських підприємств. Отже ремонтно-обслуговуючі бази необхідно розвивати в місцях концентрації техніки тобто безпосередньо на центральних садибах господарств.
Діяльність ремонтно-обслуговуючого виробництва на принципах госпрозрахунку зі створенням єдиного агропромислового комплексу більш повно буде здійснюватися в основному на рівні господарства. Враховуючи що використання потужностей ремонтно-обслуговуючої бази підприємствами значно менше проектних показників 100% ефективності можна досягти лише при умові повного забезпечення матеріально-технічними та трудовими ресурсами.
Ремонтно-обслуговуюча база сільськогосподарських підприємств агропромислового комплексу України постійно збільшується. Загальна потужність її у 1980 році склада 1716 тисяч умовних ремонтів а в 1991 році -понад 35 млн. тобто збільшилась у 21 рази.
Найбільш поширені форми організації технічного обслуговування та ремонту машин - силами і засобами господарств за участю спеціалістів обслуговуючих підприємств - близько 70% обсягу робіт виконуваних господарствами 27% інші 3%.
Ремонтно-обслуговуюча база підприємств та організацій агропрому України по характеру виконуваних робіт поділяється на три рівні. Перший рівень - це ремонтно-обслуговуючі виробництва сільськогосподарських підприємств:
-на центральній садибі - ремонтна майстерня і пункт технічного обслуговування МТП;
-в окремих бригадах на фермах і комплексах - пункти технічного обслуговування МТП.
Другий рівень - це районне ремонтно-обслуговуюче підприємство.
Третій рівень - спеціалізовані ремонтні підприємства та науково-виробничі об'єднання призначені для виконання найбільш складних та трудомістких видів ремонту машин.
2 Обрунтування структури інженерно-технічної служби господарства
Різниця в структурі інженерно-технічної служби господарств що визначається їх розмірами неухильно веде до того що обов'язки спеціалістів в різних схемах не однакові. Дійсно в майстерні невеликого господарства завідуючий - організатор і технолог а в крупному господарстві технологією займається інший спеціаліст.
Головні і старші спеціалісти маючи під своїм керівництвом інженерів та техніків все більше переходять від функцій прямого виконання робіт до функцій планування контролю узгодження. Тому розроблені посадові інструкції завжди прив'язані до певного типу господарств і структурної схеми. Отже не може бути єдиної посадової інструкції для спеціалістів. їх доводиться розробляти на підставі типової інструкції стосовно до умов господарства і структурної схеми.
Група ремонту - зазвичай самий крупний після автогаражу колектив механізаторів в колгоспі. В ній декілька інженерно-технічних працівників -зав. майстернею інженер-контролер інженер по ремонту нормувальник бухгалтер постійні кваліфіковані робочі майстерні комірник складу запасних частин.
У госопдарстві інженерно-технічна служба складається з головного інженера інженера по експлуатації машинно-тракторного парку інженера по ремонту завідуючого автогаражем завідуючого майстернею бригадирів тракторних бригад механіків тракторних бригад майстрів-наладчиків слюсарів-наладчиків бухгалтера обліковця-заправника.
Служба зайнята ремонтом та технічним обслуговування всіх сільськогосподарських машин включаючи трактори і комбайни забезпечує експлуатаційні показники машин та агрегатів. В основному всі види ТО машин виконуються силами і засобами господарства.
Найбільш прості операції по технічному обслуговуванню машин виконують трактористи-машиністи а складні операції виконують спеціалізовані ланки з використанням діагностичного обладнання з розподілом праці між робочими.
Один з методів управління постановкою машин на чергове ТО - видача палива по лімітно-заборним відомостям з в казанням ліміту. Видачу палива провадить обліковець-заправник контролює цей процес майстер-наладчик за допомогою якого провадяться всі види ТО.
У господарстві інженерно-технічна служба складається з головного інженера інженера по експлуатації машинно-тракторного парку інженера по ремонту завідуючого автогаражем завідуючого майстернею бригадирів тракторних бригад механіків тракторних бригад майстрів-наладчиків слюсарів-наладчиків бухгалтера обліковця-заправника.
Один з методів управління постановкою машин на чергове ТО - видача палива по лімітно-заборним відомостям з вказанням ліміту. Видачу палива провадить обліковець-заправник контролює цей процес майстер-наладчик за допомогою якого провадяться всі види ТО.
При визначенні площі сектора зберігання необхідно знати кількість машин та їх габаритні розміри відстань між рядами машин повинна бути 6 12 метрів між машинами в ряду 04 15 метра. Крім того необхідно передбачити 5 10% додаткової резервної площі для нових машин що надходять.
Площа поста зовнішньої мийки повинна бути визначена по машині з найбільшими габаритними розмірами.
Площа регулювальних майданчиків повинна забезпечувати вільну установку та регулювання зернозбиральних комбайнів та тракторів з начіпними або причіпними машинами.
Майданчик для усунення несправностей машин повинен бути розрахований на одночасну установку зернозбирального комбайна та трактора з начіпними або причіпними знаряддями.
Відповідальність за підготовку і організацію зберігання машин покладається на керівників сільськогосподарських підприємств і підрозділів а вся поточна робота - на інженерну службу господарства під керівництвом головного інженера.
Готується та ставиться техніка на зберігання механізаторами за участю слюсарів машинного двору чи ланки майстра-наладчика. Вони ж обслуговують техніку під час тривалого зберігання та знімають її зі зберігання перед ремонтом чи підготовкою до роботи.
Стан машин при зберіганні у закритих приміщеннях перевіряється робітниками машинного двору через кожні два місяці а на відкритих майданчиках та під навісами - щомісячно або відразу ж після припинення сильних вітрів дощів та снігових заносів.
Після очистки та мийки машини на мийному майданчику її перевозять на майданчик для відновлення місць пошкоджень пофарбування та нанесення захисних покриттів.
В подальшому машину установлюють на місце тривалого зберігання причому при розташуванні на відкритому майданчику чи під навісом з неї знімають та здають на склад агрегати вузли деталі та інструмент що потребує складського зберігання.
Склад розміщується в секторі зберігання стаціонарного пункту технічного обслуговування або машинному дворі і має три ізольовані одне від одного відділення: для акумуляторних батарей для інших знятих агрегатів вузлів деталей і інструмента. В усіх відділеннях складу повинні бути необхідні стелажі підставки та ящики.
В період складського зберігання щомісячно перевіряється щільність та рівень електроліту в аккумуляторних батареях та при необхідності проводиться підзарядка.
Камери вкладені в надутому вигляді всередині покришок через кожні 2 З місяці перевертаються на стелажах а ті що зберігаються окремо перекладаються по колу на напівкруглих кронштейнах стелажів через кожні 1 2 місяці.
Для швидкої і правильної установки техніки на зберігання восени під час завершення польових робіт в господарствах доцільно створювати спеці-алізіовані ланки по підготовці техніки до тривалого зберігання. Так можна створювати окремі ланки по підготовці до зберігання зернозбиральних та інших комбайнів рунтообробних та посівних машин.
Склад ланок вибирається з таким розрахунком щоб завершити установку техніки на зберігання не пізніше ніж через 10 днів після закінчення польових робіт. Успіх роботи ланок значною мірою залежить від того наскільки вони оснащені необхідним обладнанням із засобами механізації і очистки консервації та установки техніки в місцях зберігання.
4 Організація нафто господарства
При виборі організаційної структури нафтогосподарства колгоспу найбільш раціональною є наступна схема: база нафтогосподарства - спеціальні транспортні засоби - пост заправки - заправний агрегат. Дана схема дає можливість безпосередньої заправки машинно-тракторних агрегатів збереження якості нафтопродуктів і зменшення втрат за рахунок мінімальної кількості перекачок та перевантажень палива.
Річна потреба в дизельному паливі визначається з урахуванням річного обсягу механізованих робіт та нормативної витрати палива затвердженої у господарстві витратою палива на технічне обслуговування зберігання машинно-тракторного парку ремонт та обкатку за формулою:
Q=Q1+Q2+Q3+Q4+Q5 (7)
де Q1 - річна витрата палива на виконання тракторних робіт кг;
Q2 - річна витрата палива на технічний догляд тракторів кг;
Q3 - річна витрата палива на ремонт та обкатку нових та відремонтованих тракторів кг;
Q4 - річна витрата палива на переїзди кг;
Q5 - річна витрата палива на роботу стаціонарних двигунів кг.
Визначимо складові рівняння (7).
де W - річний обсяг механізованих робіт у.е.га;
q- нормативна витрата палива по господарству (д = 87 кгу.е.га).
Тоді річна витрата палива на виконання тракторних робіт буде:
Q1=159512*87=138775 кг.
Визначимо річну витрату палива 02 на технічне обслуговування тракторів:
Річна витрата палива Q3 на ремонт та обкатку нових і відремонтованих двигунів визначаємо з річного плану-графіку ТО і ремонту тракторів та норм витрати палива на ремонт та обкатку тракторів:
де пр - річна кількість ремонтів; Q3 - норма витрати палива на ремонт та обкатку.
Витрата палива на холості переїзди тракторних агрегатів в залежності від відстані і кількості переїздів визначаємо за формулою:
Q4=0.04*138775=5551 кг.
Річна витрата палива двигунами на стаціонарних роботах визначаємо за часом роботи двигунів за рік і нормою годинної витрати палива:
де т— кількість годин роботи двигунів за рік год. т =(140 150) год.;
qгод -годинна витрата палива кггод.
Загальна витрата палива:
Q= 138775 +13877 + 5551 +1125 = 152102 кг
Потребу господарства в інших видах ПММ визначаємо в процентному співвідношенні до планової річної витрати палива.
В господарствах крім необхідної кількості палива та інших видів ПММ повинен бути виробничий запас основного виду палива та інших ПММ який необхідний для забезпечення виробничих потреб господарства. Приймаємо його рівним 8 10% від річної витрати палива. Тоді виробничий запас палива та інших ПММ в господарстві складе - див. таблицю 15.
Виробничий запас ПММ у господарстві
Найменування нафтопродукта
Потім складаємо зведену відомість потреби машинно-тракторного парку в нафтопродуктах на рік та представляємо у вигляді таблиці 16.
Визначаємо кількість резервуарів для зберігання нафтопродуктів. Об'єм місткостей для зберігання нафтопродуктів визначаємо за формулою:
де Q - річна витрата палива кг; п - процентна кількість виробничого запасу по відношенню до річної витрати; - коефіцієнт наповнення місткості; = 095 [5].
Визначаємо об'єм резервуарних місткостей для інших видів ПММ за формулою:
де Р - витрата ПММ в % до витрати основного виду палива.
Потреба нафтопродуктів на рік м3
Найменування нафтопродукту
Трансмісійне масло: м3.
Приймаємо для зберігання дизельного палива два резервуари по 10 м . Для зберігання інших видів ПММ використовуємо металеві бочки місткістю 200 літрів. Обладнання та інвентар нафтосховища наведені в таблиці 17.
Обладнання нафтосховища м3
Найменування місткостей та інвентаря
Резервуар горизонтальний
Паливороздавальна колонка
Маслороздавальна колонка
Таким чином для вдосконалення ТО необхідно придбати обладнання та пристосування які дозволять з достатньою точністю та повнотою визначити технічний стан основних вузлів тракторів та комбайнів а також передбачити введення безрозбірної діагностики технічного стану машин що значно підвищить продуктивність праці.
Якість ТО машин в числі інших факторів знаходиться в залежності від матеріально-технічної бази та її використання.
На підставі аналізу стану служби технічного обслуговування МТП в господарстві виконуємо детальну розробку спрямовану на вдосконалення матеріально-технічної бази технічного обслуговування машин.
5 Розробка поста технічного обслуговування та діагностики тракторів
Виробнича площа поста ТО та діагностики може бути визначена за питомою площею на одне машино-місце:
де т - кількість одночасно обслуговуваних машин. При кількості тракторів до 20приймаємо т = при 20 30т = 2 а при ЗО 40 тракторів т = 3; Sm - габаритна площа обслуговування найбільшого трактора м ; kn- коефіцієнт що враховує щільність розстановки обладнання наявність переходів у приміщенні звичайно kп=4 б. 8 = 3-35-5 = 825 М2
Після визначення виробничої площі поста діагностики та ТО по розмірам обладнання та довідникам [3 18 19 21] вибираємо обладнання для технічної діагностики і ТО та зводимо в таблицю 18.
Обладнання поста діагностики та ТО
Обладнання та інвентар
Пристрій для визначення зносу гусениць тракторів
Пристрій для перевірки натягу пасів
Лінійка універсальна для перевірки сходження коліс
Пристосування для регулювання зазору клапанів
Комплект для діагностування тракторів
Пристрій для визначення тиску
Пристосування для визначення зазорів клапанів механізму газорозподілу
Кутовий люфтовимірювач
Пристосування для перевірки стану паливної апаратури
Пристосування для діагностування гідросистеми трансмісії та ВВП
Пристрій для вимірювання вільного ходу педалей гальма і зчеплення
Установка для промивання системи мащення тракторів
Апарат для нанесення антикорозійних мастил
Комплект майстра-наладчика
нструментальний візок
Двохлапочний зйомник
Пристосування для знаття форсунок
Пристосування для виготовлення прокладок
Пристосування для монтажа і демонтажа клапанних пружин двигунів
Пристосування для зняття ведучих коліс тракторів
Пристосування для підкачування шин
Агрегат для підготовки техніки для зберігання
Пристрій для вимірювання зазорів в кривошипному механізмі
Для поста діагностики в подальшому в господарство планується придбати діагностичний стенд КИ-8948 ГОСНИТИ який забезпечує перевірку працездатності агрегатів та систем колісних тракторів. На стенді визначають гальмівну силу коліс зусилля та потужність на прокручування трансміссії силу тяги та тягову потужність зусилля на гідроначіпному пристрої трактора витрату палива параметри реле-регулятора генератора стартера та інших приладів електрообладнання.
Загальна маса стенда - 7000 кг;
Встановлена потужність - 61 кВт;
Місткість паливного бака- 100 л;
Продуктивність системи відсмоктування газів - 6400 м3 за годину.
Для обслуговування тракторів та сільгоспмашин які працюють на віддалених полях та не повертаються до кінця зміни на ПТО та враховуючи що найближчим часом МТП збільшиться та поповниться новою технікою приймаємо один агрегат АТО-4822 на базі автомобіля ГАЗ-52-01. ПТО являється основною базою обслуговування МТП.
Агрегат технічного обслуговування (АТО) призначений для проведення ТО і ТО-2 тракторів комбайнів та складних сільськогосподарських машин в польових умовах і при постановці техніки на зберігання.
За допомогою АТО-4822 виконують механізовану очистку машин та деталей дозаправку машин нафтопродуктами та водою змащування підшипникових вузлів збір відпрацьованого масла обдувку деталей та складальних одиниць стисненим повітрям накачування пневматичних шин продувку радіаторів та трубопроводів пофарбування машин нанесення антикорозійних покрить на поверхні робочих органів машин при підготовці їх до зберігання.
Агрегат постачається наборами слюсарного інструменту та пристосувань для регулювання складальних одиниць машини та усунення дрібних несправностей.
В графічній частині проекту по даному розділу представлено план поста технічного обслуговування та діагностики з розстановкою обладнання.
6 Визначення кількісного складу ланки ТО
Для розрахунку кількісного складу ланки технічного обслуговування приймаємо сумарні затрати праці по технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку на плановий період та річний фонд часу одного робітника.
Річний форд часу одного працівника визначаємо за формулою:
де Др- кількість робочих днів за рік; t - тривалість зміни год.; - коефіцієнт що враховує втрати робочого часу через хвороби інші причини приймається рівним 095 3.
Др=365-В-О-П=365-52-18-8=287год.
де В - вихідні дні; О - дні відпусток; 77- святкові дні.
Ф = 287 7 095 = 190855 год.
Кількість робітників у ланці ТО визначаємо за формулою:
де — коефіцієнт використання часу зміни. Приймаємо 095 3
Але оскільки ми залучаємо до виконання ТО машин трактористів розрахунок ведемо за формулою:
де ρ - коефіцієнт який враховує частку робіт виконуваних ланкою ТО
Таким чином на ПТО буде працювати майстер-наладчик та його помічник.
Конструкторська розробка "Калібратор пневматичний".
1 Обрунтування необхідності конструкторської розробки.
Вимоги до конструкторської розробки:
-Підвищення продуктивності праці;
-Можливість виготовлення в майстерні господарства;
-Відповідність вимогам охорони праці виробничої санітарії;
-Підвищення якості операції яка виконується;
-Незначна вартість виготовлення;
-Термін окупності - не більше трьох років.
В якості конструкторської розробки в дипломному проекті пропонується калібратор пневматичний - пристрій для безрозбірної перевірки циліндро-поршневої групи двигуна ЗМЗ-53 по витраті повітря через нещільності. Цей пристрій дозволяє оцінити герметичність всієї камери згорання.
Технічний стан циліндро-поршневої групи двигуна має велике значення для продуктивного використання автомобіля. Якщо вона знаходиться у справному стані то як показує практика середні втрати часу на пуск двигуна за зміну не перевищує 1 2% її тривалості витрата палива на експлуатацію автомобіля зменшується на 8 10%. Якщо ж вона несправна то затрудняється запуск двигуна збільшується витрата палива і мастила на експлуатацію автомобіля.
Нерідко подібні ускладнення пов'язані із спрацюванням циліндро-поршневої групи двигуна тобто: циліндра поршня поршневих кілець.
Ступінь спрацювання деталей циліндро-поршневої групи звичайно визначають після розбирання двигуна і дефектування деталей що приводить до тривалого простою автомобіля.
Технічний стан циліндро-поршневої групи можна визначити по величині відносної нещільності яка вимірюється пневматичним калібратором. В основу конструкції таких пристроїв покладений принцип вимірювання сумарних зазорів нещільностей в спряженнях які викликаються несправностями тобто по перепаду тиску повітря.
В дипломному проекті рекомендовано для поста діагностування ТО автомобілів господарства пневматичний калібратор. Цей пристрій простий по конструкції його можна виготовити в майстерні господарства.
2 Будова та принцип роботи
Пневматичний калібратор складається із камери постійного і змінного тиску редуктора тиску. Камери постійного і змінного тиску з'єднуються між собою штуцерами через змінну шайбу з калібрувальним отвором.
Площа перерізу калібрувальним отвору змінної шайби підбирається в залежності від нещільності яка вимірюється. Камеру змінного тиску з'єднують гумовим патрубком з циліндром який перевіряється за допомогою спеціального штуцера який ставлять замість свічки запалювання. Вкрутивши штуцер в потрібне положення - фіксують його і подають у пристрій стиснене повітря від ресивера компресорної установки. За допомогою редуктора тиску по манометру встановлюють в камері постійний тиск в 072МПа. По показанням манометра які при постійному тиску в камері залежать від нещільностей в циліндрі роблять висновки про спрацювання двигуна. Чим менше тиск по манометру тим більше спрацювання циліндро-поршневої групи двигуна.
Щоб від показів манометра перейти до величини нещільності циліндра використовують калібровочні криві які маються для кожної із трьох змінних шайб з діаметром отворів 2; 3 і 5 мм. Цих шайб достатньо для перевірки двигунів ЗМЗ-53 з різною ступінню спрацювання.
При малому спрацюванню слід користуватися змінною шайбою з меншим перерізом отвору більшому - з більшим перерізом отвору.
Недоліком цього пристрою є те що при подачі в циліндр повітря тиск якого не перевищує 072МПа поршневі кільця не прижимаються до нижніх опор площин канавок поршня. Це приводить до додаткового витікання повітря із циліндра а відповідно до неправильного визначення сумарних нещільностей в циліндрі. Відповідну посадку поршневих кілець на нижню опору поверхні канавок поршня можна здійснити якщо використати повний тиск компресорної установки - 15МПа.
Для подачі такого тиску в циліндр проектом пропонується в описаному вище пристрої встановити магістраль продування циліндра яка складається із спеціального штуцера і патрубка а також розподільника повітря.
За допомогою спеціального штуцера і патрубка магістраль продування одним кінцем приєднується до повітропроводу перед редуктором тиску. А іншим до розподільника який одночасно з'єднується з вимірювальною камерою і циліндром двигуна який перевіряємо.
За допомогою такої реконструкції пристрою можна перед початком вимірювання щільно посадити поршневі кільця на своє місце.
3. Розрахунок замикаючої й регулювальної пружин.
Вихідні дані для розрахунку:
Тиск повітря яке поступає від ресивера компресорної установки:
Р1= 15 МПа = 15x106 Па.
Тиск повітря на виході із редуктора:
Р2 = 072 МПа = 072x106 Па.
Коливання тиску повітря який виходить із редуктора:
*Р2 = 146 МПа = 146x10° Па.
де Дк - діаметр клапана по кресленню м.
де dm - діаметр мембрани по кресленню м.
Площа отвору який запирає клапан:
де d0 - діаметр отвору по кресленню м; dшт - діаметр штока клапана по кресленню м.
Визначаємо зусилля які діють на пружини під час роботи редуктора тиску:
Рис.З - Схема прикладання сил при закритому клапані редуктора.
На рисунку 3 прийняті наступні позначення:
G1- зусилля пружини (запірної) при закритому клапані Н;
G2 - зусилля пружини (регулювальної) при закритому клапані Н;
Р1- сила тиску повітря на клапан на вході Н;
Р2 - сила тиску повітря на манометр Н;
Р3 — сила тиску повітря на клапан Н.
з умови рівноваги штока в закритому положенні клапана маємо:
P1+G1+P2+P3+G2=0 (23)
де Р1 = Р1*S1 = 15*106 * 0785*10-4 = 785 Н;
G1=0 (приймаємо для спрощення розрахунку)
P2=(P2+*P2)*S2=(072*106+146*106)*49*10-4=186H
P3=(P2+*P2)*S2=(072*106+146*106)*0165*10-4=626H
G2=G2max=P1+P2 –P3=785+186-626=2582H (24)
Рис.4 - Схема положення редуктора і прикладання сил при відкритому клапані.
G1- зусилля пружини (запірної) при відкритому клапані Н;
G2 - зусилля пружини (регулювальної) при відкритому клапані Н;
з умови рівноваги штока в відкритому положенні клапана маємо:
P1-G1+P2-P3-G2=0 (25)
P2=(P2+*P2)*S2=(072*106+146*106)*49*10-4=196H
P3=(P2+*P2)*S2=(072*106+146*106)*0165*10-4=67H
Тоді зусилля дії замикаючої пружини рівне:
G1=G1max=P1+P2 –P3=785+196-67=2678H (26)
Хід клапана із одного крайнього положення до другого приймаємо рівним:
Вибір матеріалу і визначення особливих параметрів пружини. Для пружини відповідного призначення з відносно невеликим напруженням рекомендується холодно-витягнутий пружинний дріт із сталі 8АЕ-1350 підвищеної міцності. її позначення по ГОСТ слідуючи: дріт--П-2.00 ГОСТ 9389-75.Для цього дроту: 3 = 15*108 Нм2;[]тах = 45
Е = 8x108Нм2. Приймаємо граничне робоче напруження рівним:
[] = 075 * []тах = 075 х*45*108 = 337*108Нм2 Для визначення основних параметрів пружини необхідно визначити навантаження яке викликає в пружині напруження в 98хЮ7 Нм2. Це навантаження визначаємо по формулі:
По знайденому навантаженню визначаємо основні розміри пружин:
Регулювальна пружина (Р10 = 75 Н)
-діаметр дроту d — 0004 м;
-середній діаметр пружини Д' = 0020 м;
-внутрішній діаметр пружини Д1' = 0016 м;
-відстань між витками при Р0 = 75 Н- = 03*10 -3 м.
Запірна пружина Р10 = 79 Н)
-діаметр дроту d = 0004 м;
-середній діаметр пружини Д = 0020 м;
-внутрішній діаметр пружиниД1= 0016 м;
-відстань між витками при Р10 = 79 Н- = 03 *10-3 м.
Проводимо уточнений розрахунок пружини.
Найбільше напруження в перерізі витків Gтах знайдемо по формулі:
де k- коефіцієнт який залежить від відношення:
Необхідну кількість робочих витків визначаємо по формулі:
Для утворення надійної опорної поверхні на кожному кільці пружини добавляється по 075 опорних витків частково зшліфованих на площу перпендикулярну до вісі пружини отже повне число витків пружини рівне:
і= 125 + 2 х 075 = 14витків;
і1 = 122 +2 хО75 = 137 витків.
Довжина пружини стиснутої до дотику витків визначається по формулі:
На=(іп-05)*d=(14-0.5)*0.004=0.054м
На1=(іп1-05)*d=(137-0.5)*0.004=0.053м
Зазор між витками регулювальної і запірної пружин вибираємо рівними:
h=0004+(001014)-0004=0076м
h1=0004+(0010137)-0004=0076м
Повний хід пружини до граничного стиску рівний:
Сила стиску пружини до дотику витків:
Довжина пружини рівна:
Но=0057+125*(0076-0004)=0164м
Но1=0057+128*(0077-0004)=0105м
Кут підйому осі витків:
Довжина заготовки для пружини рівна:
4 Розрахунок гвинта на міцність
Визначимо напруження яке виникає у гвинті за формулою:
де Р - діюча на гвинт сила Р = 2582 Н; F- площа перерізу гвинта мм2; [] -допустиме напруження для сталі 45 [] = 160 МПа = 160 Нмм2 Площа перерізу гвинта рівна:
де dBH — внутрішній діаметр різьби гвинта мм.
Внутрішній діаметр різьби гвинта знайдемо із нерівності:
з конструктивних міркувань приймаємо внутрішній діаметр різьби 12051 мм. Отже
Знайдемо напруження у небезпечних перерізах гвинта і побудуємо епюри зовнішньої сили (N) напружень (). За формулою:
Техніко-економічне обрунтування проекту
1 Економічне обрунтування технологічної частини проекту
Основними показниками ефективності технічного обслуговування і ремонту МТП є такі:
– підвищення продуктивності машин та відповідно зменшення затрат
праці і трудомісткості робіт;
– зниження втрат продукції;
– зменшення затрат енергії матеріалів і коштів;
– строк окупності додаткових капіталовкладень.
Визначимо ріст продуктивності праці на технічному обслуговуванні МТП.
Затрати праці на виконання ТО і ремонтів МТП обчислюються за формулою:
де Н – затрати праці год.;
Nij – кількість технічних обслуговувань j-го трактора.
Розрахунки проведені в технологічній частині проекту. Загальні затрати праці на ремонт і ТО МТП складуть Н = 20162 год.
Тоді економія праці по всьому комплексу робіт складе:
де Нф – затрати праці по господарству за базовий період год.
Еп = 2700 – 20162 = 6838год
Визначимо ріст продуктивності праці:
Таким чином продуктивність праці зросте на 237 відсотка.
Експлуатаційні затрати обчислюються за такою формулою:
Sе = З + А + Спмм + Срто + Сд (47)
де З – заробітна плата з нарахуваннями грн.;
А – амортизаційні відрахування грн.;
Спмм – вартість паливно-мастильних матеріалів грн.;
Срто – відрахування на ремонт і технічне обслуговування грн.;
Сд – додаткові витрати грн.
Заробітну плату на виконання робіт по ТО обчислюємо за таким виразом:
З = [(ПмТм + ПсТс) Н + 03 11 n Твм] Кн. (48)
де Пм Пс – коефіцієнти які враховують розподіл робіт між майстрами-наладчиками і їх помічниками (слюсарями);
Тм Тс – годинна тарифна ставка майстра-наладчика і допоміжного працівника відповідно грнгод;
n – кількість майстрів що працюють на пересувних агрегатах ТО;
Те м - місячна тарифна ставка водія грн.;
Кн. –коефіцієнт який враховує нарахування на заробітну плату (Кн = 1375).
З = [(03 100 + 07 08) 20162 + 03 11 1 14200] 1375 = 302848грн
Амортизаційні відрахування обчислюються за формулою:
де Бс Бо Бп – балансова вартість споруд обладнання пересувних агрегатів відповідно грн.;
ас а0 ап – відповідно процент відрахувань на амортизацію споруд обладнання і пересувних агрегатів.
За формулою подібною формулі (49) обчислюються відрахування на ремонт і технічне обслуговування тільки замість процентів амортизації підставляються проценти відрахувань на ремонт і технічне обслуговування споруд обладнання пересувних агрегатів (3 4 7%):
Обчислимо вартість паливно-мастильних матеріалів:
де Q – норма витрати палива л;
Ц – комплексна ціна пального (з врахуванням витрат масел і мастил) грнл.
Спмм = 6236 4.00 = 12472.0грн
Додаткові витрати включають витрати на допоміжні матеріали (См) інвентар (Сінв) освітлення (Сосв) воду (Св) та накладні (Сн):
Сд = См + Сінв + Сосв + Св + Сн (51)
Витрати на допоміжні матеріали приймаємо в розмірі 10% від вартості основних матеріалів:
См = 2830 01 =28300 грн.
Витрати на малоцінний інвентар беремо з розрахунку 100грн. на одного працівника:
Сінв = 4 100 = 40000 грн.
Витрати на освітлення обчислюють в залежності від площі приміщення плюс 15% для вартового освітлення:
Сосв = Кп Рвст Тосв Це (52)
де Кп – коефіцієнт попиту (Кп = 08);
Рвст – встановлена потужність освітлювальних приладів кВт;
Тосв – тривалість користування освітлювальними приладами на протязі року год;
Це – ціна 1 кВт-години електроенергії грн.
Сосв = 08 268 2300 0156 = 76927грн
Витрати на воду для побутових потреб обчислюються з розрахунку 13 грн. на одного виробничника і 5 грн. на одного інженерно-технічного працівника:
Св=13 4 + 5 1 = 5700грн
Накладні затрати включають до себе загальновиробничі і загальногосподарські витрати які складають 30 40% від суми заробітної плати амортизації та відрахувань на ремонт і технічне обслуговування:
Сн = 03 (3 + А + Срто) (53)
До загальновиробничих витрат відноситься заробітна плата допоміжного і інженерно-технічного персоналу сфери експлуатації МТП витрати на охорону праці і техніку безпеки канцелярські і інші витрати.
До числа загальногосподарських витрат відносять адміністративно-управлінські та господарські пов'язані з експлуатацією машинно-тракторного парку.
Сн = 03 ( 302848 + 1439386 + 710270) = 735751 грн.
Тоді додаткові витрати за формулою (51) складуть 886678грн. а експлуатаційні затрати згідно з формулою (47) дорівнюватимуть 4586382грн. Приведені витрати обчислюються за таким виразом:
Sприв = Sе + е Кд(54)
де е – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (для сільського господарства е = 015 [4]);
Кд – додаткові капіталовкладення на будівництво і придбання обладнання грн.
Балансова вартість споруд і обладнання для технічного обслуговування в господарстві дорівнює 18664000 грн. а по проекту - 25760500 грн. тобто Кд = 7096500 грн.
Sприв = 4586382 + 015 7096500 = 5650857 грн.
Середні за останні 3 роки витрати на технічну експлуатацію по господарству складають 6520000 грн.
Річний економічний ефект визначається через приведені затрати:
Ер = Sприв.ф – Sприв.п (53)
Ер = 6520000 – 5650857 = 869143грн.
Обчислимо строк окупності додаткових капіталовкладень:
Враховуючи те що у додаткові капіталовкладення входить вартість об'єктів термін амортизації яких становить 25 років (пункт діагностики) строк їх окупності нас влаштовує.
Визначимо коефіцієнт технічної готовності:
де Дінв Дпр – відповідно тривалість перебування машин в господарстві на протязі року (інвентарних днів) і простоїв на ремонті в днях.
де Ккр Кпр – коефіцієнти обхвату капітальним і поточним ремонтом відповідно;
Нкр Нпр – річний обсяг роботи по капітальному і поточному ремонту машин год;
Nтр – запланована чисельність тракторів.
Тоді запроектований коефіцієнт технічної готовності буде
Результати розрахунків занесемо в підсумкову таблицю.
2 Розрахунок витрат на виготовлення пристрою
Витрати на виготовлення конструкції визначаються за формулою:
Свиг = См + Спв + Сзп + Сн + Спр (59)
де См – вартість матеріалів грн.;
Спв – вартість виробів які потрібно закупити грн.;
Сзп – заробітна плата грн.;
Сн – нарахування на заробітну плату грн.;
Сп.р – накладні витрати грн.
Вартість матеріалів орієнтовно дозволяється визначити за формулою:
де Gм – загальна вага матеріалу кг;
См – ціна матеріалу грн.
Для виготовлення компресиметра потрібно закупити два манометра із шкалою від 0 10МПа та редуктор тиску:
Спв = 2 Сман + Сред (61)
Спв = 2 15 + 65 = 95грн
Заробітну плату на виготовлення пристрою визначаємо виходячи із видів робіт тарифних ставок коефіцієнтів доплат. Результати розрахунків приводимо в таблиці 19
Тарифна заробітна плата
Годинна ставка грн.год.
Тарифна заробітна плата грн.
Збирання і налагодження
Звідси заробітна плата складе:
Сзп = Ст. Кр Кпд Кд (62)
де Ст - тарифна ставка грн.;
Кр - районний коефіцієнт (Кр = 103);
Кпд - коефіцієнт який враховує премії доплати (Кпд = 122);
Кд - коефіцієнт який враховує додаткову оплату (Кд = 1062).
Сзп = 1917 103 122 1062 = 2558грн
Накладні витрати складають 150% від суми заробітної плати.
Снр = 2558 15 = 3837грн
Нарахування на заробітну плату та державне страхування 51%.
Сн = 3837 051 = 1957грн
Загальні затрати на виготовлення пристрою приведені в таблиці 35.
Загальні витрати на виготовлення пристрою
Вартість закуплених виробів
Нарахування на заробітну плату
3 Розрахунок витрат на експлуатацію пристрою.
У витрати на експлуатацію входять: амортизаційні витрати витрати на ТО ремонт пристрою вартість матеріалів вартість ПММ заробітна плата обслуговуючого персоналу витрати на електроенергію воду послуги автотранспорту тощо.
Для даного пристрою затрати складають:
Сексп = А + Р + Сзп + Сел + Снр (63)
де А - амортизаційні відрахування грн;
Р - відрахування на ТО ремонт грн;
Сзп. - заробітна плата грн;
Сел - вартість електроенергії грн;
Снр. - накладні витрати грн.
Амортизаційні відрахування (загальні) визначаються із залежності:
де Бпр - балансова вартість пристрою грн;
а' - норма амортизаційних відрахувань (а' = 20%).
Відрахування на ТО і ремонти:
де а" - норма відрахувань на ТО ремонти (а" = 8%).
Вартість електроенергії на експлуатацію пристрою:
де Wел - потреба в електроенергії кВт год.;
Сел - вартість 1 кВтхгод електроенергії грн. (Сел = 0.40грн.)
Оскільки діагностування циліндро-поршневої групи двигуна проводиться при ТО-2 і при цьому використовується запропонований пристрій - калібра-тор пневматичний то кількість операцій з його використанням складає 27 а враховуючи поточні ремонти (20% від загальної кількості автомобілів марки ГАЗ) це складає:
Nоп = 27 + 4 = 31 операція
Трудомісткість однієї операції по діагностуванню циліндро-поршневої групи двигуна рівна 30 40хв. або 05 066год. Отже загальна тривалість використання пристрою буде рівна:
де t1 - трудомісткість однієї операції год.
Топ1 = 31 066 = 2046год
Отже враховуючи потужність компресорної установки (3 кВт) потреба в електроенергії складе:
де Wк – потужність компресорної установки кВт.
Сел. = 6138 040 = 24.5грн
Діагностування циліндро-поршневої групи якщо воно проводиться вручну проходить після повного розбирання двигуна і складає 45-5год. Тоді річна трудомісткість по діагностуванню циліндро-поршневої групи рівна:
Витрати на заробітну плату:
Сзп = Тр1 f Кдот (69)
де Тр1 - річний об'єм робіт який виконується за допомогою пристрою год.;
f - годинна тарифна ставка одного робітника грн.;
Кдот - коефіцієнт який враховує всі види доплат.
Сзп = 2046 3.4 14 = 2062грн
Накладні витрати складають 30% від суми заробітної плати амортизації затрат на ТО ремонти.
Снр = (2046 + 3633 + 1453) 03 = 2144грн
Загальні експлуатаційні витрати складуть:
Сексп = 3633 + 1453 + 2062 + 675 + 2144 = 9967грн
Для економічної оцінки конструкторської розробки калібратора пневматичного всі дані вище приведених розрахунків зводимо в таблицю 21.
Вихідні дані по конструкторській розробці
Найменування показників
Вартість виготовлення грн.
Затрати на експлуатацію грн.
В т.ч. заробітна плата
вартість електроенергії
витрати на ТО ремонт
Заробітна плата при діагностуванні циліндро-поршневої групи вручну складає:
Сзпвр = 155 081 14 = 17577грн
Зниження витрат праці по всьому обсягу робіт при використанні пристрою складає:
ΔТ = 155 – 2046 = 13454год
Продуктивність праці складе:
– при виконанні вручну:
де Nоп.вр - кількість операцій які виконуються вручну.
– при виконанні робіт за допомогою пристрою:
де Nоп.пр - кількість операцій які виконуються за допомогою пристрою.
Ріст продуктивності праці:
Економії на експлуатаційних витратах по виконанню операцій не має тому що застосування пристрою дорожче від виконання робіт вручну на 587 грн. але використання пристрою скорочує простої автомобілів на 13454 год. що відповідно виражається через річну економію:
де Sпр - збитки від простою вантажного автомобіля за 1 год грн. (в середньому 15грн.).
Ер = 13454 15 = 20181грн
Строк окупності пристрою можна визначити за формулою:
де Кпр - додаткові капіталовкладення (вартість пристрою) грн.
Аналіз проведених розрахунків дозволяє зробити наступні висновки: запропонований пристрій для безрозбірної перевірки циліндро-поршневої групи двигуна ЗМЗ-53 по витраті повітря через нещільності - калібратор пневматичний повністю відповідає всім вимогам до діагностування циліндро-поршневої групи. Вартість виготовлення пристрою в умовах майстерні складає всього 18164 грн. Затрати на експлуатацію - 9967 грн. що дає річну економію коштів на суму 20181 грн. Строк окупності цього пристрою складає 01 року.
Впровадження калібратора пневматичного зменшує трудомісткість діагностування циліндро-поршневої групи на 13454 год. і значно покращує ефективність діагностування.
1. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори
Умови праці характеризуються оціночними показниками мікроклімату наявністю в робочій зоні шкідливих та небезпечних виробничих факторів психофізичним та естетичним елементами.
Умови праці - це складне об'єктивне суспільне явище що формується в процесі трудової діяльності під впливом взаємопов'язаних факторів соціально-економічного характеру що впливають на здоров'я працездатність людини на її відношення до праці та ступінь задоволення від неї на ефективність праці та інші економічні результати виробництва.
Це визначення розкриває сутність умов праці за Держстандартом 12.0.003-80 як сукупність факторів виробничої сфери що мають вплив на працездатність та здоров'я людини в процесі праці. Суттєвий вплив на умови праці мають шкідливі та небезпечні виробничі фактори які за природою дії класифікуються (Держстандарт 12.0.003-80) на такі групи: фізичні хімічні біологічні та психофізичні.
2. Аналіз стану охорони праці в господарстві
Організація роботи по охороні праці в господарстві здійснюється згідно "Положення про роботу з охорони праці на підприємствах і установах системи Держагропрому та в сільськогосподарських підприємствах" затвердженого в ЦК профспілки робочих та службовців сільськогосподарського виробництва "Правил вимог безпеки при роботі на тракторах та сільськогосподарських машинах".
Аналізуючи стан охорони праці в господарстві можна виділити такі позитивні сторони:
– за стан охорони праці відповідають як головні спеціалісти так і керівники дільниць;
– крім інженера служби охорони праці на кожній виробничій дільниці призначені особи відповідальні за стан охорони праці;
– на кожній дільниці ведуться журнали реєстрації інструктажів з вимог безпеки праці;
– регулярно проводиться навчання виробничого персоналу правилам безпечної роботи;
– працівникам видається спецодяг згідно з діючими нормами;
– в приміщенні машинно-тракторного парку є кабінет з охорони праці;
– на робочих місцях є інструкції-пам'ятки.
Однак слід відзначити що в господарстві мають місце і деякі порушення вимог безпеки праці:
– немає планів безпечних маршрутів руху техніки;
– на дільницях господарства недостатня кількість санітарно-побутових приміщень;
– відсутні графіки небезпечних робіт.
3 Причини виробничого травматизму за останні три роки
Травмуючими факторами на посту технічної діагностики та технічного обслуговування можуть бути рухомі та обертові частини машин обладнання несправні інструменти та пристосування підйомно-транспортні засоби падаючі з висоти предмети електричний струм.
При роботі трактора на посту діагностики необхідно слідкувати за газами що прориваються та негайно усувати їх витік.
Основними причинами виробничого травматизму є:
– недостатня навченість кадрів правилам безпеки праці;
– технічна невідповідність машин вимогам безпеки праці;
Аналіз травматизму за останні три роки можна провести за статистичною звітністю. Визначимо оціночні показники травматизму за формулами:
Показник частоти травматизму:
де Т - число травм за аналізований період;
Р - середньодобова кількість працюючих за той же період.
Показник тяжкості травматизму:
де Д - звітне число днів втрачених через непрацездатність всіма працівниками через нещасні випадки.
Коефіцієнт непрацездатності:
Коефіцієнт охорони праці (Коп) визначаємо за формулою:
Коп. = (Квжп + Кдп + Кбто + Кбшв + Кзоп + Кбтп) (79)
де Квжп – коефіцієнт втрат живої праці; визначається відношенням фактично відпрацьованих людино-днів до планових днів або змін:
де Р - число працюючих;
Д - кількість робочих днів за розглянутий період;
Ртр.зах. – число потерпілих через виробничий травматизм та захворювання;
ДтР.зах. – число втрачених днів через травматизм та захворювання;
Кдм. – коефіцієнт дотримання правил безпеки визначається відношенням числа працюючих які дотримуються правил безпеки до загального числа працюючих;
Кб.т.о. – коефіцієнт безпеки технологічного обладнання машинно-тракторних агрегатів (відношення числа обладнання машин що відповідають вимогам безпеки згідно ГОСТ ССБТ до загального числа обладнання машин);
Кбшт – коефіцієнт безпеки технологічних процесів (відношення числа технологічних процесів які відповідають вимогам безпеки до загального числа технологічних процесів);
К6мл – коефіцієнт безпеки шкідливості виробництва (відношення числа шкідливостей відповідаючих нормам за ГОСТ ССБТ до загального числа запланових заходів);
Кзпо – коефіцієнт виконання планових заходів з охорони праці (число виконаних заходів до загального числа запланованих заходів).
Кожний коефіцієнт визначається у відсотках тобто множиться на 100. Якщо загальний коефіцієнт охорони праці становить менше 75% то робота вважається незадовільною; 75 80% - задовільною; 81 95% - гарною; 96 100% - відмінною.
Оціночні показники травматизму визначаємо за наведеними вище формулами.
4 Динаміка виробничого травматизму та захворювань
Статистичні дані що характеризують виробничий травматизм у господарстві наведені в таблиці 22.
Аналіз травматизму та захворюваності
Середньодобова кількість працюючих чол.
Енергозабезпеченість праці кВтчол.
Число травм випадків
Число днів втрачених через травматизм
Сплачено через травматизм грн.
Вартість зіпсованого обладнання грн.
Дні втрачені через захворювання (крім вагітності)
Сплачено через захворювання грн.
Витрати на охорону праці грн.
Ріст програми виробництва на 1 працюючого грн.
Показник частоти травматизму
Показник тяжкості травматизму
Коефіцієнт непрацездатності
Коефіцієнт охорони праці
Аналізуючи таблицю ми бачимо що стан справ з охорони праці в господарстві у цілому задовільний. Число травм з кожним роком зменшується зменшується також і число втрачених через травматизм робочих днів але надто повільними темпами. Звідси - незначне збільшення в часі коефіцієнта тяжкості травматизму. Цей коефіцієнт необхідно зменшити. Коефіцієнт частоти травматизму та коефіцієнт непрацездатності за розглянутий період також зменшується і це дуже добре. Для цього необхідно і надалі покращувати умови праці в господарстві.
5. Заходи спрямовані на покращення умов праці в господарстві
Заходи з охорони праці в господарстві на 2007 рік наведені в табл. 23. Вони розроблені для більш ефективної організації роботи в сфері охорони праці.
Крім цих заходів додатково передбачено:
– організація групи контролю за станом охорони праці безпеки роботи та виробничої санітарії;
– проведення заходів що сприяють підвищенню виробничої дисципліни.
Заходи з охорони праці
Найменування заходів та місце впровадження
Тваринницькі будівлі обладнати побутовими кімнатами
нженер з безпеки та охорони праці
Придбати плакати-пам'ятки
Встановити опалювачі в побутових приміщеннях
Організувати курсове навчання працівників з охорони праці
Обладнати літні душові для механізаторів
Бригадири тракторних бригад
Виготовити та встановити захисні пристосування на сівалки
6 Безпека праці та виробнича санітарія
Безпека праці та виробнича санітарія - це захист організму людини від виробничих шкідливостей. Тому в проекті враховані ці задачі а у відповідності з цим на пункті технічного обслуговування заплановані наступні санітарно-побутові умови:
– будинок механізатора в якому є кімната для прийому їжі куточок відпочинку. Будинок побудовано згідно вимог СН-245-71 на відстані 50 м від виробничих приміщень та споруд;
– з метою дотримання безпеки із майстерні винесена котельня що не було передбачено типовим проектом;
Розрахунок потреби спецодягу та індивідуальних засобів захисту для механізаторів та робочих майстерні наведено у таблиці 24.
Необхідну кількість спецодягу та індивідуальних засобів захисту розраховуємо за формулою:
де Рх - середньосписочне число робочих;
Н - термін служби засобів захисту місяців;
Ф - фактично наявні у господарстві.
Потреба у спец інвентарі та спецодязі
Найменування інд. засобів захисту
7. Розрахунок освітлення та вентиляції. Розрахунок освітлення.
Розрахунок штучного освітлення виконуємо за світловим потоком.
Габаритні розміри поста – 12 х 6 х 5 м
Напруга електромережі – 220 В
Покриття стін та стелі – крейдою
Розстановка обладнання – вздовж
Світильники типу "Універсал" з розташуванням двома паралельними рядами;
Висота робочої поверхніНр = 1м;
Нормальна освітленістьЕн = 180лк.
Розрахунковий світловий потік визначаємо за формулою:
де S = 72 м - площа освітлюваного приміщення;
R = 14 - коефіцієнт запасу зниження освітленості у зв'язку зі старінням ламп та забрудненням світильників;
Z = 12 - коефіцієнт що враховує нерівномірність освітлення;
r = 047 - коефіцієнт використання світлового потоку ламп залежить від к.к.д. та кривої світлорозподілення світильників;
N=6 - кількість світильників.
Розрахунок витяжної вентиляції
Масове виділення окису вуглецю окисів азоту та альдегідів при маневруванні технічному обслуговуванні ремонті та регулюванні двигунів в пункті технічного обслуговування та майстернях визначається (для дизельних двигунів):
де В - робочий об'єм циліндрів двигуна л;
Р – об'ємна частка шкідливих речовин у відпрацьованих газах;
Т - час роботи двигуна (приймається виходячи з норм технологічного проектування).
Масову частку (в гкг) аерозолів свинцю що виділяються при роботі двигунів на етилованому бензині визначаємо за формулою:
де К - масовий вміст тетраетилсвинцю в бензині гкг.
Розрахунок природної вентиляції
Площа прийнятого перерізу кватирки береться в межах 2 4% від площі підлоги.
де S - площа підлоги приміщення м2.
8 Протипожежний захист в господарстві
У господарстві є в наявності такі засоби для пожежегасіння:
– пожежна машина – 1;
– водонапірні башти обладнані для заправки машин водою – 7;
– пожежні щити – 16;
– вогнегасники – 104;
Передбачена також огорожа складу ПММ у вигляді канави навколо всього складу. Всі місткості для палива обладнані заземленням.
Розрахункова витрата води на гасіння пожежі:
де q - питома витрата води q = 5 20 лс;
t - час гасіння пожежі t = 3 год;
Z - кількість одночасних пожеж Z = 1 3.
Q = 3.6 10 3 1 = 108м3
Проектом передбачено широке застосування первинних засобів пожежегасіння. До них відносяться: відра ємності з водою ящики з піском лопати ломи сокири та ін. Решта засобів пожежегасіння наведені в табл. 25.
В паливних баках машин встановлених на зберігання знаходиться легкозаймиста рідина що може стати причиною розповсюдження вогню чи вибуху. Тому із зони пожежі необхідно швидко вивести техніку будь-якими способами одночасно збиваючи полум'я з машин та конструкцій будівель водяними струменями.
При гасінні пожеж на складах і базах зберігання легкозаймистих та горючих рідин організують пінні потоки на вогонь чи перекачку нафтопродуктів з резервуара що горить.
Засоби пожежегасіння
Найменування об'єктів
9. Необхідність конструкторської розробки
Трактори і машини які експлуатуються в сільському виробництві підлягають зберіганню згідно ГОСТ 7751-85. При постановці сільськогосподарської техніки на довге зберігання їх очищають від бруду міндобрив і миють використовуючи різні методи. Після чого встановлюють на підставки в горизонтальному положенні.
снуючі методи підйому комбайнів гідравлічними ручними домкратами трудоємні і займають багато часу (15-2 години) так як це пов'язано з додатковим використанням підставок під домкрати. В дипломному проекті пропонується розробка універсального пристрою для підйому зернозбираючих комбайнів.
10 Будова принцип роботи пристрою.
Пристрій для підйому зернозбиральних комбайнів виробляється з гідро циліндру (11-100) з гідравлічними шлангами від трактору МТЗ-80 (ЮМЗ-6) при цьому цепи вилки штоку і нижньої кришки гідро циліндру відрізають чотири шпильки заміняємо на шпильки з подовженою різьбою для нижньої головки. З отворами з'єднаний захват який зварений з квадратним видвижним валом (20 х 20 х 1400) шланга від культиватора. Квадратний вал вставлений в держатель - трубу діаметром 45 мм довжиною 1500 мм в якому він вільно переміщається за допомогою двох роликів. Останні знаходяться в кінці держателя на відстані 200 мм один від одного в прорізах труби діаметрально протилежних. Вісь роликів закріплена до держателя за допомогою зварки. Балансуюча пружина від жатки ЖВН-6 утримує пристрій в піднятому положенні та забезпечує роботу механізму без особливих зусиль. Розтяжка утримує пристрій в транспортному положенні від розкачування. Держатель закріплюємо шарнірно до опорної вісі опорну вісь виставляємо до отвору прищепної скоби. Для обмеження опускання її в скобі мається приварене кільце. Опора приварена до верхньої частини штока циліндру. Дякуючи вільному переміщенню видвижного валу в держателі повороту верхньої площини відносно поворотної вісі пристрій легко встановлюється під ту частину комбайна яку потрібно підняти або опустити.
Розсувна опора гідро циліндра дозволяє без його перестановки одночасно піднімати або опускати передню або задню частини комбайна повністю. Цей пристрій може бути використаний для підйому інших сільськогосподарських машин з відповідним дорожнім просвітом.
11 Розрахунок та обрунтування основних параметрів.
Проводимо розрахунок міцності при згині видвижного валу підйомника. Вал виробляється з сталі 30. Для цієї сталі допустима напруга складає:
Небезпечний перетин буде в з'єднанні:
Момент опору в даному випадку:
Екологічна експертиза обслуговування МТП
Екологічна експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально створених державних органів а також громадських формувань та об'єднань громадян що рунтуються на міжгалузевому екологічному дослідженні аналізу та відповідності правилам і відомчим вимогам охорони навколишнього середовища і раціонального природо використання з метою упередження негативного впливу на навколишнє середовище та забезпечення сприятливого його стану.
лютого 1995 р. В Україні був прийнятий закон про екологічну експертизу в якому висвітлені суть задачі види об'єкти та суб'єкти екологічної експертизи.
Екологічна експертиза проводиться для виконання міжгалузевого економічного дослідження аналізу та оцінки передпроектних проектних та інших матеріалів та об'єктів реалізація і дія яких може негативно вплинути або ж впливає на стан навколишнього середовища та здоров'я людей.
Метою експертизи є запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища та здоров'я людей а також оцінки ступеня екобезпеки господарської діяльності та експлуатації на окремих територіях і об'єктах.
Екологічна експертиза переслідує певні цілі. її мета - забезпечення науково обрунтованого визначення відповідності практичних рішень сучасним екологічним вимогам перед їх затвердженням можливого негативного впливу на екосистему планованих проектованих та функціональних об'єктів в процесі їх реалізації підтримання динамічної природної рівноваги і сприятливого стану навколишнього середовища.
Суть екологічної експертизи полягає в системі врахування комплексів всіх можливих економічних і соціально-економічних наслідків здійснення проектів функціонування народногосподарських об'єктів прийняття рішень спрямованих на упередження їх негативного впливу на навколишнє середовище та на вирішення намічених задач з найменшою затратою ресурсів та мінімальними негативними наслідками.
Перед екологічною експертизою стоять наступні задачі: визначення екологічного ризику;
– встановлення відповідності об'єктів вимогам екологічного законодавства;
– оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього середовища;
– оцінка ефективності та повноти обрунтування заходів щодо охорони навколишнього середовища; підготовка всебічно обрунтованих висновків.
Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інші нормативно-правові акти перед проектні матеріали документація з впровадження нової техніки технології матеріалів речовин продукції реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів.
Суб'єктами екологічної експертизи є:
). Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України його органи на місцях.
). Міністерство охорони здоров'я України.
). Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях.
). Громадські організації екологічного спрямування.
). нші установи організації і підприємства в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи.
). Окремі громадяни.
В Україні здійснюється державна громадська і інші екологічні експертизи. Висновки державної експертизи є обов'язковими для виконання. Висновки громадських і інших експертиз мають рекомендаційний характер.
Експертом може бути спеціаліст з вищою освітою відповідною спеціальністю кваліфікацією і професійними знаннями який володіє навичками аналізу експертної інформації методикою еколого-експертної оцінки а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років.
Під час сільськогосподарського виробництва навколишнє середовище а саме: повітря вода рунт зазнають шкідливої дії. На рунти негативно впливає сільськогосподарська техніка особливо потужні і металоємкі трактори і самохідні комбайни які ущільнюють рунт руйнують його структуру. Так наприклад при одному проході по полю трактора К-700 рунт під його опорно-приводними колесами руйнується на глибину до 1 м тобто ущільнюється з порушенням гранулометричного складу та структури.
Тому так важливо розробляти оптимальні технологічні карти та застосовувати комбіновані агрегати які зменшують проходи по полю. Використовується малогабаритна техніка використовуються нові прийоми обробітку рунту як наприклад плоскорізний обробіток замість оранки. Шкідливу дію на рунт спричиняють і мінеральні добрива тому вони вносяться в обмеженій кількості. Оскільки мінеральні добрива не повністю використовуються з рунту вони потрапляють в підземні води тим самим заражують прісну воду.
При догляді за посівами використовують отрутохімікати такі як гербіциди пестициди вони негативно впливають на рунти повітря воду забруднюють кінцевий продукт - солому зерно дерева призводять до захворювання і вимирання тварин. Раніше при найширшому застосування добрив і отрутохімікатів на полях можна було зовсім не побачити диких тварин і птиць.
Зараз коли в господарстві немає коштів на мінеральні добрива і отрутохімікати можна спостерігати як на полях з'явилися зайці лисиці птахи. Крім того застосування отрутохімікатів призводить до вимирання мікроорганізмів комах а хімічні елементи потрапляють в готову продукцію - зерно а потім до споживачів. Тому гербіциди вносяться в нашому господарстві в строго дозованій і обмеженій кількості згідно з усіма правилами застосування при умові що механічний обробіток неможливий.
Самохідна техніка така як трактори і комбайни забруднюють повітря вихлопними газами які містять токсичні хімічні елементи.
Для зменшення шкідливої дії виробництва на навколишнє середовище 26 червня 1991 року був прийняти закон України "Про охорону навколишнього середовища". Цей закон передбачає регулювання відносин в галузі охорони використання і відновлення природних ресурсів забезпечення екологічної безпеки упередження та ліквідації шкідливої господарської діяльності зберігання природних ресурсів унікальних територій і природних об'єктів що зв'язані з історичною та культурною спадщиною.
Даний закон включає в себе 16 розділів 72 статті. Об'єктами захисту є: навколишнє природне середовище яке складається із тварин рослин повітря води корисних копалин. Закон містить в собі наступні статті.
З метою проведення екологічної експертизи використання МТП передусім звернемо увагу на місце розташування машинно-тракторного парку з пунктом технічного обслуговування. Тракторна бригада розташована на відстані кількасот метрів від населеного пункту в сухому і незатоплюваному місці вся територія тракторної бригади огороджена і туди не допускаються сторонні люди.
Територія пункту технічного обслуговування майданчики на яких зберігаються сільськогосподарські машини та головний майдан тракторної бригади мають асфальтоване покриття що упереджує попадання в рунт шкідливих речовин: палива мастила та ін.
Транспортні зв'язки між об'єктами тракторної бригади не перетинають основні шляхи.
По периметру вся тракторна бригада огороджена зеленими насадженнями. Отже з точки зору екології розташування МТП досить непогане проте одним із недоліків є відсутність хорошого стоку дощових вод.
Для виконання всіх вимог з охорони навколишнього середовища потрібно передбачити такі заходи:
– забезпечити майданчик очистки та мийки машин пристроями для збору масел та інших відходів;
– відпрацьовані масла не виливати а здавати на регенерацію;
– своєчасно перевіряти двигуни на шкідливі викиди та виконувати регулювання і обслуговування їх систем живлення.
При виконанні всіх правил та вимог по охороні навколишнього середовища необхідно неухильно дотримуватися правил безпеки та виробничої санітарії і виконувати всі заходи спрямовані на покращення умов праці. Умови праці в свою чергу характеризуються оціночними показниками наявністю в робочій зоні шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
Таким чином можна зробити висновок що машинно-тракторний парк господарства відповідає вимогам екологічного законодавства.
Тепер проаналізуємо екологічний стан в зоні роботи пункту технічного обслуговування та діагностики з урахуванням застосування запропонованих у проекті конструкторських розробок.
Загальновідомо що самохідна техніка така як трактори і комбайни забруднюють повітря вихлопними газами що містять токсичні хімічні елементи. Тому дуже важливо максимально скоротити час роботи двигунів щоб зменшити шкідливі викиди в атмосферу і задимленість в зоні пункту технічного обслуговування
При ТО-2 та ТО-3 а також при технічній діагностиці тракторів на посту запускають двигун та випробують його на різних режимах роботи що супроводжується значним димленням. Тому для відводу вихлопних газів з метою захисту обслуговуючого персоналу від шкідливих речовин пропоную таке нескладне пристосування.
Це - газовідвідний пристрій що складається з металевих труб діаметром 80 мм гнучкого рукава з наконечником з'єднуючим вихлопну трубу трактора з газовідвідною трубою фільтр поворотний та підтримуючий кронштейни вентилятори з електродвигунами.
Консоль упор та поворотна різьбова муфта дають можливість газовідвідний пристрій переміщувати при необхідності до стінки де він не заважає що дозволяє застосовувати на посту технічного обслуговування та діагностики кран-балку. Над трактором знаходиться вентиляційний короб у зв'язку з тим що при роботі двигуна 20 30% відпрацьованих газів все-таки будуть потрапляти в приміщення.
Запропонована нами розробка докладно описана у главі 4 та представлена на листах 5 7 спрямована саме на скорочення часу випробувань і трудомісткості технічної діагностики паливної апаратури дизелів адже дозволяє визначати необхідні параметри без розбирання та зняття агрегатів з двигуна. Тому застосування такого пристрою безумовно поліпшить екологічний стан МТП.
Крім того додаткове пристосування для витяжки вихлопних газів які можуть прориватися через нещільності системи відводу забезпечить суттєве покращення умов праці майстрів пункту технічної діагностики.
Таким чином впровадження запропонованих у проекті розробок безпосередньо матиме сприятливий екологічний вплив і забезпечить відповідність діючим вимогам.
Висновки та пропозиції
Дане господарство - середнє за розміром господарство. В господарстві є в наявності понад 40 тракторів 20 комбайнів та інша сільськогосподарська техніка. Проте технічне обслуговування в господарстві не налагоджено.
Для підвищення продуктивності машинно-тракторного парку і зменшення витрат на його експлуатацію необхідно:
– проводити технічне обслуговування тракторів комбайнів та сільськогосподарських машин згідно плану-графіка;
– виконувати ТО більш якісно у зв'язку з застосуванням обладнання яке передбачене на посту діагностики та ТО;
– організувати заправку нафтопродуктами сільськогосподарської техніки закритим способом що підвищить надійність та довговічність роботи паливної апаратури;
Це дозволить підвищити коефіцієнт технічної готовності з 084 до 087; збільшити річне напрацювання тракторів знизити витрати на технічну експлуатацію з 178 грн.у.е.га до 16 грн.у.е.га та отримати економічний ефект в сумі 9400 грн. при терміні окупності 185 роки.
Використання пристосування для безрозбірної перевірки поршневої групи тракторів типу Т-150 дасть економічний ефект в сумі 1199 грн. при терміні окупності 60 днів.
Список використаної літератури
Бузовський .А. Кононенко М.П. Записна книжка інженера-механіка. -К.:Урожай 1992-256 с
Довідник з охорони праці в сільському господарстві С.Д.Лехман В.П.Целінський С.М.Козирев та ін.: за редакцією С.Д.Лехман.-К.: Урожай 1990-400 с
Довідник сільського інженера В.Д.Гречкосій С.М.Погорілець ..Ровенко та ін.: за ред. В.Д.Гречкосія. -К.:Урожай 1991-400с.
Экономика сельского хозяйства под ред.В.А.Добрынина.-М.: Агропромиздат 1990-477 с.
Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві За ред. В.Ю.льченка. -К.: Урожай 1993-288 с.
Евсюков Т.П. Курсовое и дипломное проектирование по эксплуатации машинно-тракторного парка. -М.: Агропромиздат 1985-143 с.
Интенсивные технологии возделывания зерновых и технических культур под ред. А.И.Зинченко и И.М.Карасюка-К.: Высшая шк. Головное издательство 1988-327 с.
Интенсивные технологии возделывания сельскохозяйственных культур Г.В.Коренев Г.Г. Гатаулина А.И.Зинченко и др. под ред.Г.В.Коренева.-М. Агропромиздат 1988- 301 с.
Козлов М.В. Плішко А.А. Агрохімічне забезпечення високопродуктивних технологій вирощування зернових культур. -К.: Урожай 1991 - 232 с
Комплексна механізація виробництва зерна Гречкосій В.Д. Алімов М.Д Сифоренко В..Чайка П.М.: за ред. Гречкосія В.Д. -К.: Урожай 1991-213 с
Машиновикористання в землеробстві. За ред. В.Ю.льченко і Ю.П.Нагірного. -К: Урожай 1996-304 с
Операционная технология возделывания зерновых культур В.Ф.Сайко Н.В.Сокоренко Д.А.Дымкович и др.; Под ред. В.Ф.Сайко -К: Урожай 1990-312 с.
Охрана труда Ф.М.Конарев В.В.Бугаевский М.А.Пережогин и др.: под ред. Конарева.-2 изд.перераб.и доп.-М: Агропромиздат 1988-351 с.
Пруцков Ф.М. Осипов И.П. Интенсивная технология возделования зерновых культур.-М. Росагропромиздат 1990-269 с.
Резниченко Т.П. Лисенко В.П. Трокай В.Г. "Положення про дипломний проект роботу в НАУ" під редакцією Мельничука Д.О. Київ-1998.
Сільськогосподарська екологія В.К.М'якушко Д.О.Мельничук В.Ф.Вольвач та ін. : за ред. В.К.М'якушко. -К.: Урожай 1992-264 с
Справочник экономиста-аграрника Н.П.Кононенко Н.Я.Кушвид П.Т. Саблук и др.: под ред. Н.П.Кононенка Н.Я. Кувшида.-К.:Урожай 1991-120 с.
Иофинов С.А. и др. Справочник по эксплуатации МТП. -М. Агропромиздат 1985.
Вельских И.А. Диагностирование и ТО сельскохозяйственной техники. - М. Колос 1981.
Алилуев В.А. и др. Техническая диагностика тракторов и зерноуборочних комбайнов. -М. Колос 1980.
Колчин А.В. и др. Новые средства и методы диагностирования автотракторных двигателей. -М. Колос 1982.
Иофинов С.А. Эксплуатация машинно-Отракторного парка. -М. Колос 1984
ГОСТ 2.10.4-68; ГОСТ 2.108-68; ГОСТ2.001; ГОСТ2.109-73. Единая система конструкторской документации.
ГОСТ 20760-80. Техническая диагностика. Тракторы. Параметры и качественные признаки технического состояния машин.
ГОСТ 18332-78. Система ТО и ремонта техники. Термины и определения.
ГОСТ20793-86. Тракторы сельскохозяйственные. Правила технического обслуживания.
ГОСТ 2789-73 (СТ СЭВ 638-77). Шероховатости поверхности. Параметры и характеристики.
ГОСТ 2.304-8ЦСТ СЭВ 851-78). ЕСКД. Шрифты чертежные.
ГОСТ 7751-85. Техника используемая в сельском хозяйстве. Правила хранения.
Гречкосей В.Д. и др. Справочник сельского инженера. Киев Урожай 1988