Секция устройства для очистки свеклы от ботвы с вертикальным расположением валов

Шків БАТІ-ДП. 000. 005. 006..cdw

БАТ-ДП. 000. 005. 006.

ВИСН..doc

Висновки і пропозиції.
Зміст дипломного проекту складається з шести розділів в яких
описана характеристика господарства здійснено планування механізованих
робіт на вирощування та збирання цукрового буряка визначено необхідний
склад МТП для вирощування цієї культури вдосконалено технологію очистки
головок цукрового буряка розроблено конструкцію секції очисеика головок з
вертикальним розміщенням валів описано правила охорони праці при виконанні
даної роботи визначено затрати праці і економічний ефект розробленої
технології очистки головок цукрового буряка.
В першому розділі « Характеристика господарства » дано загальну
характеристику господарства зокрема : його розміщення та напрямок
виробничо – економічної діяльності структуру земельних угідь і посівних
площ склад машинно-тракторного парку. Описані вище показники а також
кліматичні умови і розміщення господарства показують що там є всі
сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур біологічно
чистими способами без використання хімічних засобів впливу на землю і
рослини а набір техніки дозволяє самостійно обробляти наявні площі
У другому розділі « Організація вирощування цукрових буряків.»
підібрано марочний склад тракторів складено технологічну карту
вирощування і збирання цукрового буряка і на її основі розроблено план
механізованих робіт. Після цього побудовано графіки завантаження тракторів.
Проведено розрахунок витрати палива тракторами і визначено потребу в
нафтопродуктах на вирощування цукрового буряка.
У технологічній частині дипломного проекту розроблено технологію
очистки головок цукрового буряка від залишків гички за допомогою машинно-
тракторного агрегату в складі трактора МТЗ-80 і запропонованого
очисника. Для цієї операції складено операційно – технологічну карту
описано основні агротехнічні вимоги. Для підбору машинно – тракторного
агрегату використано спосіб оцінки коефіцієнтів ефективності агрегатів.
За цими показниками визначено оптимальний агрегат використання якого дає
можливість зменшити затрати на посадку завдяки оптимальному вибору складу
агрегату швидкості руху і відповідному збільшенню продуктивності агрегату
в порівнянні з тим що використовується. Для даного агрегату проведено
розрахунок швидкості руху продуктивності витрати палива описано
операції підготовки поля і агрегату до роботи організації роботи і
У конструктивній частині запропоновано конструкцію секції очисника
головок цукрового буряка з вертикальним розміщенням валів. Складальне
креслення пристосування і деталювання зображені на двох форматах А1. В
четвертому розділі записки зроблено опис конструкції пристосування і його
У наступних розділах описані правила охорони праці при виконання с.г.
робіт а також визначено економічну ефективність виконання операції.
Запропонований агрегат в порівнянні з агрегатом що використовується в
господарстві може зменшити затрати на збиранні ц. буряків з 100 площі на
Висновки і пропозиції
БАТ – ДП.043С.МТФ.006.ПЗ

Обід БАТІ-ДП. 000. 006. 006.cdw

БАТ-ДП. 000. 006. 006

ТБ.doc

5. Охорона праці і навколишнього середовища.
1. Загальні заходи безпеки праці.
До роботи на тракторах сільськогосподарських і спеціальних машинах
допускаються особи яким виповнилося 18 років мають посвідчення
тракториста-машиніста а також пройшли інструктаж з техніки безпеки. Як
виняток до роботи на нескладних причіпних і стаціонарних
сільськогосподарських машинах для обслуговування яких не потрібна
наявність прав на керування допускаються особи яким виповнилося 16 років.
Останні повинні вивчити будову машини вміти виконувати необхідні
регулювання та пройти інструктаж з техніки безпеки і протипожежного
Трактористи-машиністи які знаходяться в стані хоча б легкого сп'яніння а
також хворі до керування і обслуговування тракторів не допускаються.
Безпечність і надійність роботи тракторів та інших машин насамперед
залежить від їх технічного стану. У сучасних тракторах навіть незначна
несправність особливо в керуванні може призвести до аварії і нещасного
випадку. Тому під час технічного обслуговування ретельно перевіряють
гальма рульове керування зчеплення і ходову систему.
При перевірці технічного стану машин звертають увагу на наявність і
надійність кріплення захисних засобів над карданними зубчастими
ланцюговими та іншими передачами а також перевіряють наявність та стан
інструменту який додається до машини засобів протипожежного захисту і
Кожний тракторний агрегат який крім тракториста обслуговують інші
працівники обов'язково обладнують двосторонньою сигналізацією. При
підготовці машинно-тракторного агрегату до роботи в нічний час перевіряють
справність освітлення.
Механізатор повинен мати охайний вигляд працювати в застебнутому ретельно
заправленому одязі і головному уборі. Робоче місце (кабіна площадка
керування) підтримують у належному стані. Безпорядок у кабіні утруднює
керування трактором (комбайном) сприяє швидкому стомленню тракториста і
може бути причиною нещасного випадку.
Перед пуском двигуна трактора важіль переключання передач обов'язково
ставлять у нейтральне положення. Невиконання цієї вимоги може призвести до
тяжких наслідків. Щоб виключити можливість пуску двигуна при включеній
передачі трактор повинен бути обладнаний блокувальним пристроєм.
Під'їзджають трактором до причіпної або начіпної машини при малих
обертах колінчастого вала двигуна не допускаючи різких ривків і не
знімаючи ноги з педалі зчеплення. При цьому уважно стежать за дією
працівника який зчіплює або прикріплює машину. З'єднувати причіпну сергу
трактора з причіпним пристроєм машини дозволяється лише при зупинці
трактора і виключеній передачі.
На нових начіпних сільськогосподарських машинах використовують
автоматичну зчіпку яка відзначається безпечністю в роботі дає можливість
начепити машину одному трактористові не виходячи з кабіни трактора.
Перед рушанням з місця впевнюються що в небезпечній зоні відсутні люди.
Потім подають звуковий сигнал з метою попередження працівників на агрегаті
одержують відповідь і плавно починають рух.
Під час руху суворо забороняється сходити і сідати на трактор або
сільськогосподарську машину робити будь-які регулювання перевіряти
кріплення тощо. Ці операції а також доливання масла і палива дозволяється
проводити лише після зупинки агрегату.
У процесі роботи потрібно бути уважним обережним акуратним не
порушувати виробничої дисципліни. Не можна допускати знаходження на машинах
сторонніх осіб передавати керування трактором працівникам які не мають на
Під час сильної грози при роботі в полі необхідно виключити двигун і
відійти від трактора. Після дощу треба бути обережним при русі по крутих
схилах на поворотах і вибоїнах.
Категорично забороняється відпочивати у борозні в копицях сіна або
соломи на обочинах доріг та на ділянках де працюють машинно-тракторні
2. Протипожежні заходи.
При виконанні польових робіт широко використовують легко запальні
речовини і матеріали (бензин гас ацетон бензол дизельне паливо
змащувальні масла ацетилен лісоматеріали і інші вогненебеспечні речовини
і матеріали) що згоряють тому згідно вимог СНіП приміщення залежно від
категорії виробництва класифікуються по вибуховій і пожежній небезпеці.
Будівельні матеріали і конструкції по займистості розділяють на ті що
згоряють важкоспалимі і не згоряють.
До матеріалів що згоряють відносять матеріали які під впливом вогню
або високої температури запалали або тліють і продовжують горіти або тліти
після видалення джерела запалювання (деревина толь руберойд торфоплити).
Важкоспалимі матеріали при тих же діях важко запалюються тліють або
обвуглюються і продовжують горіти або тліти тільки за наявності джерела
запалювання а після його видалення горіння і тління припиняють горіти
(асфальтовий бетон гіпсові і бетонні матеріали що містять більш 8% по
масі органічного наповнювача; мінераловатні плити на бітумному зв'язуючому
при вмісті його від 7 до 15%; глино-солом'яні матеріали об'ємною масою
менше 900 кгм3 вимочені в глиняному розчині; деревина піддана глибокому
просоченню вогнезахисними складниками; цементний фіброліт).
До третьої групи відносять такі матеріали які при тих же діях не
згоряють не запалали не тліють і не обвуглюються (бетон залізобетон
глиняна і силікатна цеглина метали туф мармур гіпсові і гіпсолітові
плити при змісті органічної маси до 8% по масі мінераловатні плити на
синтетичному крохмальнім або бітумному зв'язуючому при вмісті його до 6% .
Будівлі і споруди по вогнестійкості підрозділяються на п'ять ступенів
які визначаються залежно від групи займистості і мінімальних меж
вогнестійкості будівельних конструкцій.
Для підвищення протипожежної стійкості і збереження всієї будівлі від
вогню застосовують протипожежні перешкоди: стіни (брандмауери) і
перекриття. Протипожежні стіни повинні спиратися на фундаменти зводитися
на всю висоту будівлі і розділяти конструкції що згоряють і важкоспалимі.
В будівлях із зовнішніми стінами що згоряють або важкоспалимі
протипожежні стіни повинні виступати за площину зовнішніх стін за карнізи
дахів не менше ніж на 30 см або примикати до ділянок зовнішніх стін що не
згоряють з карнизами що не згоряють вширшки в плані не менше 18м з обох
боків протипожежної стіни. До міжповерхових перекриттів що не згоряють
відносяться перекриття по сталевих балках із заповненням що не згоряє і
залізобетонні (збірні і монолітні). Двері ворота кришки люків і вікна в
протипожежних перешкодах повинні бути вогнетривкими або важкоспалимими з
межам вогнестійкості не менше 1 5 год.
Будівлі де проводяться зварювальні ковальські термічні малярні
вулканізаційні акумуляторні шпалерні і деревооброблювані роботи стендові
випробування двигунів регенерація масел ацетиленогенераторні приміщення
приміщення для зберігання автомобілів склади змащувальних і обтиральних
матеріалів повинні мати вогнетривкі стіни перегородки і перекриття з межею
вогнестійкості не менше 1 год.
3. Заходи по охороні довкілля.
Сучасна технологія вирощування сільськогосподарських культур
передбачає багаторазовий вплив ходових пристроїв машинно-тракторних
агрегатів (МТА) на грунт.
Наприклад поле під озимою пшеницею зазнає як мінімум дворазового
впливу а поле під цукровим буряком — шестиразового. При інтенсивних
технологіях вирощування зернових кількість проходів МТА помітно зростає.
Багаторазові проходи тракторів та інших сільськогосподарських машин і
агрегатів призводять до ущільнення грунтів погіршення їх найважливіших
агрономічних властивостей а в результаті — до зниження урожаїв
сільськогосподарських культур. На типовому чорноземі при багаторазових
проходах тракторів різних марок (Т-16М Т-70С МТЗ-80 ДТ - 75 і особливо —
0К) в шарі до 10 см щільність грунту може перевищити критичну для
більшості сільськогосподарських культур (13—14 гсм3). Це зумовлює
зменшення вмісту в ній повітря нижче критичного рівня (15%) збільшення
твердості (20 кгм2) зменшення водопроникності (до 10—15 ммгод). Такі
негативні зміни виявляються до глибини 50—60 см але глибше 30 см вплив
ходових систем тракторів постійно послаблюється. За даними Естонського НД
землеробства і меліорації різні машини впродовж технологічного процесу
вирощування сільськогосподарських культур проходять по полю від 5 до 10—15
В результаті ущільнення знизилась водопроникність грунту зменшилась
кількість продуктивної вологи в ній а в кінцевому підсумку знизились і
врожаї. При чотириразовому вкатуванні грунту урожай ячменю наприклад
знизився з 384 до 171 цга вівса — зі 333 до 236 ц.
Як показують дослідження наближені межі допустимого навантаження на
грунт при ранньовесняному боронуванні не повинні перевищувати 04 кгсм2
при передпосівному обробітку сівбі та при кочуванні — не більше 05—06
кгсм2; при літніх та осінніх роботах при вологості грунту не вище 60%
повної польової вологомісткості — 10—15 кгсм2. Отже підбираючи машини
та агрегати необхідно враховувати їх» вплив на грунт: тиснення коліс
При інтенсивних опадах вода погано поглинається ущільненим грунтом і
при наявності схилів стікає в нижні частини гідрографічної сітки руйнуючи
і змиваючи поверхневі шари грунту. Отже ущільнення може служити однією з
причин посилення процесів ерозії.
Зменшення пористості значно погіршує повітряний режим грунтів. Це
знижує не лише життєдіяльність коріння і всієї рослини а й активність
рунтової аеробної мікрофлори та фауни — одного з важливих компонентів
рунтової родючості. В кінцевому підсумку грунт набуває властивостей що не
відповідають природним потребам рослин що також призводить до зниження їх
Доступними шляхами боротьби з цим явищем є: використання гусеничних
тракторів при обробітку просапних культур; удосконалення гусеничних
тракторів зокрема застосування пневмогусениць для рівномірного розподілу
тиснення на грунт; розробка напівнавісних машин що дасть можливість
знизити тиск повітря в колесах з метою зменшення ущільнення грунту;
запровадження систем широкозахватних машин що дає змогу значно підвищити
коефіцієнт використання тягового зусилля тракторів їх продуктивність
зменшити навантаження на грунт; розробка систем комбінованих машин з
багатоцільовими робочими органами які виконуватимуть кілька операцій за
один прохід; розробка і впровадження) таких технологій які звели б до
мінімуму кількість операцій; раціональна організація руху при виконанні
виробничих і транспортних робіт; конструювання та виробництво нових машин і
МТА застосування яких ущільнює невелику площу поля; вдосконалення в цьому
ж напрямі машин які вже експлуатуються. Вони повинні бути широкозахватними
і комбінованими (суміщати кілька операцій за один прохід) з багатоцільовими
робочими агрегатами. В перспективі ймовірним є використання так званого
мостового землеробства тобто переміщення агрегатів по спеціально
підготовлених доріжках прикладом такого вирішення сьогодні є вирощування
зернових за інтенсивною технологією з тимчасовими коліями для тракторів.
Досягнення науки і техніки вже зараз дають змогу внести корективи в існуючі
технології а від окремих процесів відмовитись замінивши їх іншими. Так
агротехнічні способи боротьби з бур'янами шкідниками і хворобами значною
мірою замінені застосуванням пестицидів. У комплексі прийомів регулювання
водно-повітряного режиму грунтів важливе місце повинні посісти дренаж і
поливання. Мінеральні добрива хоч і не цілком все ж замінюють собою
органічні. Усе це дає змогу в районах з розвинутою дефляцією грунтів
застосовувати принципово нову систему землеробства основна суть якої
полягає в безплужному обробітку грунту з використанням плоскорізної
В районах вітрової ерозії безплужна система землеробства включає в
себе такі основні ланки: безплужне розпушування грунту з допомогою
плоскорізів на глибину до 16 см; збереження стерні для попередження
видування) розпушеного грунту вітрами посів по стерні спеціальними
сівалками; смугове розміщення культур чергування смуг землі зайнятих
вітрозахисними культурами (наприклад багаторічними травами) із смугами
на яких вирощуються сільськогосподарські культури; застосування гербіцидів
для зменшення кількості бур'янів; хімічний захист посівів від шкідників та
хвороб; посів високостебельних рослин які зменшують шкідливість вітру
затримують сніг від здування використання інших методів снігозатримання;
насадження полезахисних лісо- та кущосмуг.
Для попередження втрат грунту з поля слід будувати дороги з твердим
покриттям що є необхідною умовою також збереження техніки економії
паливно-мастильних матеріалів. Важливе значення має організація очищення
коренеплодів безпосередньо в полі причому очищення не обов'язково
механічного воно може бути і гідравлічним.
БАТ – ДП.043С.МТФ.006.ПЗ
Охорона праці і навколишнього середовища

цб.doc

2. Організація вирощування цукрових буряків.
1. Загальна характеристика культури.
Табл. 2.1 Біологічні особливості цукрового буряка.
світла Рослина довгого дня вимоглива до інтенсивності сонячного
нтенсивність нагромадження цукру залежить від кількості
сонячних днів у другій половині вегетації (серпень
вологи Дуже вимогливий
Транспіраційний коефіцієнт 240-400
Критичний період – інтенсивний ріст коренеплодів у
Може брати вологу з глибини 25 м
У дощову хмарну погоду зменшується цукристість
температури Насіння починає проростати при +4-5°С
Оптимальна температура проростання +15-17°С (сходи
з’являються на 7-8й день)
У фазі вилочки може загинути при -3-4°С
Восени перед збиранням витримує приморозки до -5°С
При температурі 6-8°С нагромадження цукру припиняється
Зібрані неприкриті коренеплоди пошкоджуються при -2°С
Оптимальна температура для росту і розвитку – 20-22°С
Жаростійка культура – фотосинтез відбувається при +40°С
рунту Найкраще росте на родючих багатих органікою рунтах:
чорноземах дерново-лучних темно-сірих опідзолених
Менший врожай отримують на сірих і світло-сірих рунтах
Непридатні важкі глинисті а також бідні піщані рунти
Табл. 2.2 Характеристика зон буряківництва
Зона буряківництва поділяється на три частини:
Зона достатнього Зона нестійкого Зона недостатнього
зволоження зволоження зволоження
Розміщена у північній На півночі межує з зоноюПівденні райони
частині України. Межує здостатнього зволоження Лісостепу і Степу
Хмельницькою на півдні –
Вінницькою Могилів-Подільський –
Чернігівською Черкаси – Полтава
Полтавською Сумською і
Черкаською областями
При розміщенні цукрового буряку у сівозміні необхідно:
Повертати на попереднє поле не раніше ніж через три роки (для того
щоб уникнути нагромадження шкідників хвороб зниження врожайності та
цукристості); при зараженні рунту нематодою – через 5 років а при
сильному – через 6-7 років.
Визначити оптимальну частку цукрового буряку як просапної культури.
Систематичне нагромадження та збереження вологи в рунті.
Внесення органічних добрив під цукровий буряк або під попередник.
Агротехнічні методи боротьби із бур’янами в кожному полі сівозміни з
використанням хімічних засобів як додаткових. Боротьба із
“проблемними” бур’янами в інших ланках сівозміни.
нтегрований захист посівів від шкідників і хвороб.
Оптимальне використання властивостей цукрового буряку як попередника.
Цукровий буряк є вимогливим не тільки до попередників але й до перед
Табл. 2.3 Попередники цекрового буряка.
Показник Зона зволоження
достатнього нестійкого недостатнього
Основний попередникОзима пшениця
(увипадку загибелі озимої пшениці її слід
пересівати не кукурудзою а ярими зерновими)
Перед попередник - конюшина - багаторічні - чистий пар
однорічного або бобові злакові - зайнятий пар
двохрічного трави однорічного-зернобобові
використання використання (горох)
- кукурудза на - гречка
Цб як попередник Озима та яра Ярі зернові зернобобові
НЕ РЕКОМЕНДУТЬСЯ Вирощувати цукровий буряк після соняшника кукурудзи
капустяних культур (вражаються нематодою). Проте якщо
швидкорослі капустяні культури вирощуються на сидерат
то популяції нематод скорочуються.
2. Технологічні процеси вирощування культури.
2.1.Система внесення добрив.
- основне (70-90% від загальної кількості);
Норми внесення мінеральних добрив розраховують балансовим методом
враховуючи заплановану врожайність.
Азот (N) – на першому етапі вегетації для побудови рослини
Фосфор (Р) – протягом всього періоду вегетації. Під час сходів – це
потужна коренева система
Калій (К) – друга половина вегетації. Недостатній вміст призводить до
зниження цукристості та посухостійкості. Найкраще використовувати
натрієву селітру – натрій впливає як калій.
Бор (В) – недостатня кількість призводить до гниття головки
Табл. 2.4 Орієнтовні норми внесення добрив
Вид добрив Зона зволоження
Органічне (гній) – 40-50 тга 3540 тга 25-30 тга
перед оранкою (під цб) (під цб) (вносити під
N (по д.р.) 160-180 120-160 110-140
P (по д.р.) 150-170 130-150 120-150
K (по д.р.) 170-190 150-190 100-150
P 15-20 15-20 15-20
NРК 40 30 Не ефективне
На 100 ц коренеплодів з відповідною кількістю гички виноситься: N – 40-60
кг P – 15-20 кг K – 50-70 кг.
Табл. 2.5 Норми позакореневого підживлення мікроелементами
Добрива Тип грунту Приклад добрива Норма внесення
Марганцеві Чорноземи звичайні і Сірчанокислий 250-300 лга
(підвищують карбонатні солонці марганець 01% розчину
Мідні Торфоболотні. Розчин 03-06 кгга
На дерново-підзолистих сірчанокислої мідід.р.
сірих лісових легких
піщаних – раз у п’ять
Цинкові Чорноземи з невеликим Сірчанокислий цинк01% розчин
(підвищують вмістом цинку
Молібденові Дерново-підзолистий сіріМолібденовокислий 01% розчин
лісові чорноземи амоній
опідзолені та вилугувані
(з кислою реакцією0
Кобальтові Дерново-підзолисті Сірчанокислий 01% розчин
піщані сірі лісові кобальт
чорноземи вилугувані та
інші що бідні на рухомий
2.2. Обробіток грунту
Табл. 2.6 Технолгія проведення обробітку грунту.
В зоні недостатнього зволоження дозволяє додатково отримати 20-30 цга
. Основний обробіток рунту
Напівпаровий Поліпшений зяблевий
(в районах з достатнім зволоженням; (в більш посушливих районах;
на полях з однорічними бур’янами) на полях з багаторічними
Серпнева оранка після дискового 1. Лущення дисковими боронами
лущення (5-6 см). Глибина оранки (6-8 см).
-30 см. 2. Лущення лемішне (12-14 см).
2-3 культивації протягом вересня.3. Лущення дискове (6-8 см).
В кінці осені глибокий 4. Боронування. Протягом вересня
безполицевий обробіток. культивації.
В кінці вересня оранка.
. Весняний обробіток рунту
Починається із закриття вологи Шлейф-борони.
(боронування) при потребі
Передпосівний обробіток за допомогою комбінованих агрегатів
(вирівнювання рунту подрібнення грудок розпушення ущільнення
Підготовка насіння до сівби проводиться лише на насіннєвих заводах. Насіння
цукрових буряків поділяють на фракції:
- >55 – шліфують до 45-55 мм.
На насіннєвих заводах насіння протруюють можуть інкрустувати або дражують
що є найкраще так як підвищує якість сівби.
Насіння реалізується посівними одиницями (1 пос.од. – 100 тис. насінин).
До сівби приступають коли грунт прогрівається на глибині 10 см до 5-6°С.
Норма висіву встановлюється в залежності від способу регулювання густоти
рослин. На один гектар висівають 12-18 а інколи і більше посівних
одиниць. Найбільш прогресивна сівба на кінцеву густоту (в умовах високої
вологості і культури землеробства). При сівбі на кінцеву густоту на
погонний метр припадає 7-9 насінин при механічному вздовж рядному
проріджуванні – 14-15 насінин при низькій культурі землеробства
застосуванні букетування ручної прополки – >16.
Дражоване насіння рекомендується сіяти в зоні достатнього зволоження а в
зоні нестійкого зволоження – в оптимально ранні строки. В посушливих
районах або при низькій культурі землеробства дражоване насіння
використовувати не варто. В таких випадках краще використовувати просто
Спосіб сівби – широкорядний (45 см). В умовах зрошення ширину міжрядь можна
Насіння заробляють на глибину 2-3 см в посушливих районах – на 3-4 см.
2.4. Догляд за посівами
Після сівби поле обов’язково коткують. В зоні достатнього зволоження можна
не коткувати. Сходи з’являються протягом 10 днів.
Досходовий догляд – проводять при потребідо сходове боронування для
знищення бур’янів та рунтової кірки.
Післясходовий догляд:
мілкий обробіток рунту – міжрядний (шаровка або шарування);
після сходове боронування при потребі;
перший міжрядний обробіток рунту – фаза 2-3 справжніх листків
формування густоти на протязі тижня до появи 3-4 справжніх листків;
другий міжрядний обробіток рунту – 3-4 справжніх листки глибина – 12-
третій міжрядний обробіток рунту – перед змиканням листків у
міжряддях на глибину 10 см;
підживлення (поєднують із другим та третім міжрядним обробітком
інтегрований захист.
При хімічному догляді за посівами міжрядні обробітки рунту не проводяться.
Цукровий буряк є мало конкурентною культурою по відношенню до бур’янів
особливо в перший період вегетації. В системі основного обробітку
рекомендується при потребі використовувати гербіциди суцільної дії.
Найбільш критичний період по відношенню до бур’янів є перші 4-6 тижнів
після сходів. Для захисту посівів від бур’янів рекомендуються дві системи
внесення гербіцидів:
- комбінована – внесення рунтових гербіцидів і як правило двічі – після
- після сходова – 2х частіше 3х разове внесення після сходових
рунтові гербіциди вносять до сівби. Перше внесення після сходових
гербіциді проводять у фазу першої пари справжніх листків або навіть у
фазу сім’ядоль цукрових буряків.
Для захисту рослин від шкідників та хвороб на початкових етапах розвитку
культури обов’язково обробляють насіння препаратами інсектицидної та
Найбільш поширені шкідники: довгоносик чорний сірий буряковий; бурякова
блішка бурякова крихітка дротяники совки. При потребі у фазу сходів
посіви обробляють проти шкідників інсектицидами.
Найбільш поширені хвороби:
коренеїд -- вражає проростки; розвитку сприяють важкі грунти райони з
затяжними холодними веснами різкі коливання температури надлишок або
нестача вологи в рунті збільшення глибини заробки насіння;
церкоспороз -- кінець липня серпень; розвивається в районах з теплим
вологим кліматом та в періоди коли тривалі вологі періоди чергуються
з короткочасними засушливими;
гнилі – у вологі теплі роки;
борошниста роса – в період жаркої сухої погоди;
переноспороз -- розвитку сприяє висока вологість.
Рекомендується в кінці серпня-початку вересня проводити глибокий міжрядний
обробіток рунту культиваторами обладнаними долотами для якісного
проведення збирання.
Цукрові буряки треба зібрати максимум до 20 жовтня. Раннє збирання зменшує
вихід цукру з гектара пізнє пов’язане з втратами врожаю внаслідок
несприятливих погодних умов – тривалі дощі сніг морози. У вересні
урожайність зростає на 15-30% цукристість – на 14-18%. Збирати можна
потоковим (не втрачається вага але потрібно багато машин) перевалочним
(втрачається багато маси) або потоково-перевалочним (рекомендується як
найкращий) способами.
Коренеплоди в день збирання вивозять на бурякоприймальні пункти щоб не
допускати їх висихання на полі.
лікувальний – 1ша декада при 10-12°С та відносній вологості повітря
охолоджений – кожну добу температуру знижують на 05-1°С до +1°С;
основний – продовольчі – 0 - +1°С маточні - +1-2°С ВВП 90-95%.
3. Проектування комплексу машин для вирощування і збирання культури.
нтенсивна механізована технологія вирощування та збирання цукрових
буряків рунтується на високій культурі землеробства і застосуванні
комплексів високопродуктивних машин узгоджених з технологією
механізованих робіт шириною захвату (рядністю) і продуктивністю. Так на
основі багаторічних досліджень для бурякосійних господарств
науково–дослідний інститут цукрових буряків (НЦ) рекомендує напівпаровий
Він передбачає дискове лущення стерні в два сліди глибоку оранку в
першій половині серпня ярусними плугами ПНЯ–6–42 ПНЯ–4–40 ПЯ–3–35 і
поверхневий обробіток поля зубовими дисковими боронами та культиваторами
у міру ущільнення рунту й появи сходів бур'янів безполицеве
розпушування пізно восени на глибину 16–20 см впоперек оранки.
У кислі рунти вносять дефекат вапнякове або доломітове борошно.
Безпосередньо під цукрові буряки або під попередник вносять до 50 тга
органічних добрив розкидачами РУН–Ф–15М ПРТ–16М ПРТ–10 МТО–6 РПО–6
Мінеральні добрива рекомендується вносити як правило в три строки:
під глибоку оранку (близько 75–80 %) під час сівби (до 10–15%) і в
період вегетації для підживлення рослин (решту). За умови недостатнього
зволоження буряки не підживлюють. Добрива вносять лише восени під оранку
та весною під час сівби. Для основного внесення мінеральних добрив
використовують розкидачі МВУ–16 МВУ–8Б МВУ–5А 1РМГ–4Б МВД–900.
Ранньовесняні роботи починають з розпушення рунту широкозахватними
агрегатами на базі гусеничних тракторів зчіпок важких зубових борін
БЗТС–10 (перший ряд) і легких борін ЗОР–07 або ЗБП–06А (другий ряд).
Поверхню рунту також вирівнюють агрегатом із шлейф–борін ШБ–25А (перший
ряд) і легких борін (другий ряд). Добру якість роботи забезпечують
вирівнювачі рунту ВП–8Б і ВПН–56А в агрегаті з тракторами класу 5(4) і
Передпосівний обробіток рунту виконують в єдиному технологічному процесі
з сівбою. Добру якість на передпосівному обробітку можуть забезпечити
просапні культиватори УСМК–54Б та широкозахватні беззчіпкові
культиватори КШУ–18 і КШУ–12 обладнані вирівнювальними пристроями або
комбіновані агрегати типу вропак”.
Для сівби і догляду за посівами буряків використовують комплекси
–рядних (ССТ–12Б ССТ–12В СТВ–12 УПС–12 СУ–12 УСМК–54Б УСМК–5.4В)
і 18–рядних машин (ССТ–18Б КОЗР–81–01 КРШ–81). Використовують також
сівалки іноземного виробництва зокрема ДжонДір1760 а також культиватори
ДД–886. З метою зменшення витрати гербіцидів і поліпшення екології їх
вносять стрічковим способом підживлювачем–обприскувачем ПОМ–630–1
одночасно з сівбою або міжрядним обробітком.
Господарства одержують насіння в посівних одиницях ( 100 тис.
насінин) оброблене захисно–стимулюючими речовинами.
Сівалки ССТ–12Б і ССТ–12В обладнують слідоутворювачем та двома
щілинорізами і колесами–копірами. Слідоутворювач кріплять між сьомою і
восьмою посівними секціями. Місце встановлення щілинорізів залежить від
того з яким трактором агрегатують сівалку. При використанні колісного
трактора класу 14 з колією 18 м їх кріплять між третьою і четвертою та
дев'ятою і десятою посівними секціями. Якщо ж сівалку агрегатують з
трактором Т–70С то між третьою і четвертою та восьмою і дев'ятою
Якщо насіння має лабораторну схожість не менше 90 % сіють 12–15 шт.
на 1 м рядка. У цьому випадку одержують 8–10 сходів і застосовують
механізоване формування густоти рослин. При високій культурі землеробства
сіють на кінцеву густоту (8–10 насінин на 1 м рядка).
Науково обрунтованою системою догляду за посівами передбачено
виконання таких механізованих операцій: суцільне розпушування рунту до
появи сходів культиваторами обладнаними ротаційними робочими органами і
роторами без шлейфів; перше розпушування рунту в міжряддях і захисних
зонах рядків (шаровку) з використанням захисних дисків односторонніх
плоскорізальних лап і ротаційних батарей; формування густоти посівів
механічними (УСМП–54) і автоматичними (ПСА–27 ПСА–54) проріджувачами
або просапними культиваторами (УСМК–54Б); підживлення рослин (у зоні
достатнього зволоження) рідкими мінеральними добривами
(УСМК–54+ПОМ–630–1) і сухими (УСМК–54Б); міжрядні обробітки посівів
культиваторами обладнаними спеціальними підгортачами для присипання
бур'янів рунтом у захисних зонах і рядках; хімічний захист рослин
підживлювачами–обприскувачами типу ПОМ–630–1 тощо.
Агрегати водять по борозенці слідоутворювача (до появи сходів) з
використанням знятих з сівалки і встановлених на просапний культиватор
щілинорізів і коліс–копірів. Це дає змогу своєчасно і якісно обробити
посіви зменшити захисні зони рядка до 5 см частково або повністю
усунути затрати ручної праці.
За рекомендаціями НЦ на період збирання густота насаджень буряків
повинна становити: у районах достатнього зволоження 115–120 тис.га
нестійкого 110–115 а в районах недостатнього зволоження 100–105 тис.га
рівномірно розміщених рослин.
Вибір того чи іншого способу збирання цукрових буряків залежить від
потреби в гичці агрокліматичних умов наявності транспорту та інших
факторів. Орієнтовний склад комплексів машин для вирощування та збирання
цукрових буряків на площі 1000 га наведено в таблиці 13.29.
За 25–30 днів до початку збирання врожаю посіви доцільно обробити
фізіологічне активними речовинами які збільшують вихід цукру на 3–5
цга. Для цього використовують 15–25 кгга гідразиду малеїнової кислоти
(ГМК–натрій) розчиненої у 200–300 л води при наземному обприскуванні
машинами типу ПОМ–630–1.
Цукрові буряки збирають в основному потоковим і потоково–перевалочним
способом без ручного доочищення коренеплодів. Найпоширенішим е
потоково–перевалочний спосіб. Якщо відстань перевезення коренеплодів до
км дві третини збиральних машин працюють за потоковим способом решта
— за перевалочним; якщо ж відстань до 16–20 км — половина машин збирає
потоковим а половина — перевалочним; до 21–30 км і більше перевагу
віддають перевалочному способу. При достатній кількості транспортних
засобів і чіткій організації роботи урожай доцільно збирати потоковим
Цукрові буряки можна збирати сучасними комплексами машин за такими
технологічними схемами:
o гичка збирається у транспортні засоби коренеплоди у бункер
коренезбиральної машини з наступним навантаженням у транспортні
засоби чи на краю поля або ж з подачею коренеплодів у транспорт що
рухається поруч (машини БМ–6Б і КБ–6);
o гичка збирається у транспортні засоби коренеплоди викопуються і
укладаються у валок з наступним їх підбиранням доочищенням і
навантаженням у транспортні засоби (машини БМ–6Б КВЦБ–12
o гичка збирається у транспортні засоби або розкидається по полю
коренеплоди викопуються машиною і укладаються у валок з наступним
підбиранням їх доочищенням і подачею в транспортні засоби (машини
o гичка розкидається по полю коренеплоди у бункер комбайна з
наступним навантаженням у транспортні засоби чи укладанням у бурт на
полі ( комбайн Лектра V–2 фірма Моро).
4. Складання технологічної карти вирощування цукрового буряка.
Вихідними даними для складання технологічної карти є: назва культури;
попередники; площа та конфігурація поля планова врожайність даної
культури (основної і побічної) тга; норми висіву насіння внесення
добрив пестицидів тга; відстань перевезення продукції км; склад
Розробку технологічіної карти починають з вибору технології виробництва
культур. Наприклад інтенсивна технологія передбачає розміщення культури за
кращими попередниками проведення високоякісного обробітку грунту внесення
науково обрунтованих норм органічних і мінеральних добрив
високоефективних сортів насіння проведення рослинної та рунтової
діагностики застосування високоефективних гербіцидів інсектицидів та
фунгіцидів (тобто застосування інтегрованого захисту рослин) впровадження
прогресивного комплексу машин і науково обрунтованих форм організації
Послідовність складання та розрахунку технологічної карти.
Заповнення граф агрономічної частини (1 7):
встановлення переліку технологічних операцій (гр. 1 2) який повинен
відповідати прийнятій технології та можливості впровадження комплексної
механізації всіх виробничих операцій. Послідовність операцій єдина для
всіх культур і доцільно користуватися рекомендаціями науково-дослідних
Агронормативи та основні показники якості проставляють у гр. 3.
Наприклад операція: посів цукрового буряка. У гр. З проставляємо: глибина
загортання насіння а = З см норма висіву 35 кгга. У гр. 2 проставляємо
назву операції і її розмірність.
Розмірність технологічної операції:
- обробіток грунту внесення добрив і сівба міжрядний обробіток
- навантаження розвантаження т;
- транспортні роботи для тракторних МТА для автотранспорту т.км;
- погодинні механізовані роботи (трамбування силосної маси тощо) год;
- землерийні роботи м.
Фізичний обсяг робіт (гр. 4) повинен відповідати обєму їх виконання.
Наприклад сівба озимої пшениці: норма висіву 02 тга площа 300 га то
обсяг робіт з навантаження зерна буде становити 60 т.
Агротехнічні строки виконання операції приймають з урахуванням
оптимальних строків виконання робіт та досвіду господарств (гр. 56). їх
визначають відповідно до агронормативів наведених у довідникових
матеріалах (див. додатки). Слід враховувати що технологічні операції
виробництва с.-г культур необхідно узгоджувати за часом.
Для сумісних операцій календарні строки повинні бути одинакові.
Наприклад підвезення насіння і добрив передпосівна культивація та сівба.
Календарні строки виконання операції встановлюють на основі агровимог.
Наприклад сівба озимої пшениці триває 6-8 днів.
Тривалість робочого дня (гр.7) встановлюють на основі прийнятого у
господарстві робочого дня з урахуванням агронормативів що відводяться на
виконання даної операції. Тривалість робочого дня може бути: 714211020
Кількість робочих днів (гр. 6) встановлюється:
- для весняного і осіннього періодів (085 09) від календарного
періоду тобто (085 09) Дк
- для літнього періоду — 09 095 від календарного періоду тобто
де Дк - календарний період виконання операцій днів.
Найбільш відповідальним етапом складання технологічної карти є вибір та
розрахунок складу агрегату (гр. 8 11).
Склад агрегату для виконання кожної технологічної операції необхідно
вибирати так щоб забезпечити задану якість роботи максимальну
продуктивність МТА повне використання тягових можливостей енергетичної
частини при мінімальних витратах коштів па одиницю роботи.
Перевагу надають складним багатоопераційним агрегатам. На операціях з
підвищеною енергомісткістю та на великих масивах доцільно використовувати
енергонасичені швидкісні агрегати.
Машинно-тракторні агрегати підбирають так щоб вони були
взаємопов'язані у виробничому циклі за рядністю та продуктивністю.
Наприклад рядність сівалок просапних культиваторів та комплексу машин для
МТЗ-82+ССТ-12В; МТЗ-82+УСМК-54В; МТЗ-82+БМ-6Б КС-6Б-01.
Підібрані МТА повинні забезпечувати рунтозахисну систему землеробства
зниження витрати палива кращі умови праці обслуговуючого персоналу.
Норму виробітку за зміну (гр. 12) та норму витрати палива на одиницю
роботи (гр 23) встановлюють за типовими нормами виробітку і витрати палива
на механізовані польові роботи.
Виробіток агрегату за годину змінного часу (гр. 13) визначають
[pic] - виробіток МТА за зміну газм
Wгод - виробіток МТА за годину змінного часу гагод;
Якщо змінна норма виробітку невстановлена (нові агрегати) то їх
визначають за технічною характеристикою машини та коефіцієнтом
використання часу зміни
[pic]W Т год × Тзм ×
де W Т год - годинна продуктивність машини за технічною характеристикою
Тзм - тривалість зміни год Тзм=7 год;
- коефіцієнт використання часу зміни.
Виробіток агрегату за робочий день (добу)(гр. 14) становить
або гр. 14 = гр.13× гр.5 га
де Тд - тривалість робочого дня (доби) в годинах.
Кількість агрегатів (гр. 15) необхідних для виконання даної операції
визначають за формулою
Чисельність трактористів-машиністів визначають за формулою
[pic] = [pic] [pic] осіб
або гр.17 = гр. 15[pic] гр. 11 осіб
[pic] - чисельність механізаторів необхідних для виконання заданої
[pic] - чисельність механізаторів що обслуговують один агрегат осіб.
або гр.18 =гр.7[pic] гр.13 осіб
де [pic]- чисельність допоміжних працівників які необхідні для виконання
[pic] - чисельність допоміжних працівників що обслуговують один агрегат
Затрати праці на одиницю роботи визначають за формулою
Затрати праці на операцію визначають за формулою
Кількість нормо-змін розраховують за формулою
або гр.19=гр.4:гр.12
Обсяг тракторних робіт в умовних еталонних гектарах визначають
або гр.20 = [pic]гр.19 ум.ет.га '
де [pic] - обсяг трфкторних робіт в ум.ет.га для виконання заданої
Нзм- кількість виконаних нормозмін шт.
[pic]- еталонний виробіток даної марки трактора за зміну ум.ет.га.
Т-150К[pic]=105 ум.ет.га.
МТЗ-82 [pic]=49 ум.ет.га.
ЮМЗ-6Л[pic]ф =42 ум.ет.га.
Т-25 [pic]=21 ум.ет.га.
Витрати палива для виконання даної операції
або гр.24= гр.23[pic] гр.4 кг
[pic]- витрати палива на одиницю роботи кгга
[pic] - загальний обсяг роботи га т ткм.
5. Побудова графіка машиновикористання.
Для з'ясування повної картини завантаження комплексу машин протягом
періоду виробництва заданої культури на підставі запроектованої
технологічної карти будують графік машиновикористання.
Графіком мащиновикористання називається діаграма яка показує скільки
тракторів певного типу повинно працювати в різний період на механізованих
Графік будують у прямокутних декартових координатах. З технологічної
карти використовуємо гр. 5 6 і 15. У прийнятому масщтабі на осі абсцис
відкладають (1 2 мм на один день) календарні строки по місяцях а по осі
ординат відкладають кількість тракторів (наприклад 10 см один трактор).
При цьому на графіку одержують прямокутник площа якою відображає необхідну
кількість тракторів (машино-днів) необхідних для виконання виробничої
Для гнучкості користування в прямокутнику проставляємо номер (код)
Прямокутники штрихують залежно від того яким енергетичним засобом
виконують операцію. Операції що виконуються одночасно на графіку
зображуються прямокутниками побудованими послідовно один над другим.
їх загальна висота (верхня межа на графіку) визначає кількість
енергетичних засобів необхідних для виконання запланованого обсягу
механізованих робіт при виробництві даної культури.
Якщо на графіку максимальна потреба в енергетичних засобах виявляється
більшою ніж розрахункова і тільки на короткому проміжку календарного
строку - пікове навантаження то потрібно внести корегування в технологічну
карту і провести корегування графіка з таким розрахунком щоб не було
негативного впливу на кінцевий виробничий результат.
6. Визначення потреби в паливо-мастильних матеріалах.
Річну потребу в паливно-мастильних матеріалах визначають на основі
плану механізованих робіт і норм витрати палива на одиницю роботи
виходячи з технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур
та планових виробничих завдань.
У дипломному проекті потребу в паливно-мастильних матеріалах досить
визначити на зазначений у завданні період і лише на виконання
механізованих робіт тракторами роботу двигунів і комбайнів та на обкатку
тракторів і технічне обслуговування техніки.
Розрахунки потреби в основному паливі виконуються для кожної марки
трактора окремо виходячи із обсягу робіт в фізичних одиницях і норм
витрати палива на одиницю роботи.
Згідно з виконаними раніше розрахунками потреба основного палива
для тракторів становить:
Т-150К – 3480кг. МТЗ-82 – 3320 кг. ДжонДір – 2900кг
До витрати основного палива згідно з планом механізованих робіт
додаються витрати на холості переїзди тракторів переміщення
сільськогосподарських машин з поля на поле тощо. Ці витрати становлять в
межах 3 5% від витрат на виконання операцій.
Визначаємо загальну потребу в основному паливі за марками кг:
Для ДжонДір Qз=2900[p
Для Т-150К Qз=3480+[p
Для МТЗ-82 Qз=3320 +[p
Для комбайнів Qз = 3100 + [pic] 3193 кг.
Пусковий бензин і мастильні матеріали визначають в процентному
відношенні від основного палива.
Таблиця 2.7 Потреба в нафтопродуктах
Марка ПотребаПусковий Моторне масло для ТрансмісійКонсистентні
тракторів в бензин дизельних двигунівне масло мастила
Норма % від основ. Потреба кг
Норма Потреба КількістьНорма Потреба
витрати дизельного витрати дизельног
ДжонДір 1 38 38 1 148 148
Т-150К 1 40 40 0 255 0
МТЗ-82 2 38 76 1 148 148
Загальну потребу палива і мастильних матеріалів для виконання
механізованих робіт підсумовуємо за видами усіх витрат і зводимо в
Таблиця 2.9. Загальна потреба паливо-мастильних матеріалів.
Види витрат ПММ Паливо Пусковий Масло Масло Конс.
дизельнебензин кгмоторне трансмісійнмастила
Для 13184 100 665 105 44
Всього 133866 119 665 105 44
Організація вирощування цукрових буряків
Технологія вирощування озимої пшениці
БАТ – ДП. 061. МТФ. 068. ПЗ

4.doc

4. Конструктивна частина.
1. Опис призначення і конструкції пристосування.
При збиранні коренеплодів велика увага приділяється очищенню їх від
гички буряків. Для цього використовують гичкозбиральну машину БМ-6. Але для
більш ефективного очищення крім БМ-6 використовують додатково доочисник
головок. На даний час найбільш поширеним є очисник ОГД-6.
По типу агрегатування ОГД-6 - навісний. Двохвальний очищувач
призначений для очищення головок коренеплодів цукрового буряка від решток
гички після проходу гичкозбиральної машини настроєної на підвищений зріз.
Підвищена надійність роторів і підшипникових вузлів значне збільшення
pecypca робочих елементів Двохвальний очищувач забезпечує очищення головок
коренеплодів знижує засміченість сировини що здається на цукрові заводи
і втрати цукру при зберіганні коренеплодів завдяки меншому пошкодженню
головок при підвищеному зрізі гички. Агрегатується з тpaктоpaми класів 11
Одним з недоліків такого очисника є досить велика потреба потужності
двигуна трактора і часткове пошкодження буряка що впливає на термін
зберігання коренеплодів.
Запропонований робочий орган (приставка) до серійних коренезбиральних
машин призначений повністю механізувати очищення від гички коренеплодів.
Секція приводиться в дію гідромотором 3 (рис 4.1.) марки ГМШ-50Ц.
На відміну від існуючих конструкцій в запропонованому пристосуванні змінено
напрям руху очисних пластин.
Будова пристосування показана на рис. 4.1. крім цього розроблено
складальне креслення пристосування і деталювання основних складових частин.
Рис. 4.1. Секція очисника головок буряка.
Робочий орган оснащений вертикальним валом 4 з шківом 5 . З нижньої
сторони (шківа) закріплена циліндрична обойма 6 на якій за допомогою
хрестовин 8 навішені жорсткі пластини 7 прямокутної форми виготовлені із
плоского гумового паса. Паси прикріплені до обойми і хрестовини за
допомогою болтового зєднання М8 (поз. 13 14 15). Нижні кінці пластин
розведені в сторони і зафіксовані за допомогою стальних пластин таким
чином щоб вільні звисаючі кінці пластин мали невеликий кут нахилу до
горизонтальної площини. Кут нахилу пластин при необхідності регулюють
підгинанням стальних пластин хрестовини. Передача обертів до інших секцій
здійснюється за допомогою пасової передачі 16. Секції кріпляться на брусі
Пластини легко копіюють мікрорельєф грунту і плавно доторкаються по
виступаючих із грунту головках коренеплодів. Похиле розміщення пластин
допомагає видаленню бокових листків які стеляться по землі. Хрестовина має
достатній запас для руху пластин в різних напрямках.
БАТ – ДП.043С.МТФ.006.ПЗ
Конструктивна частина

РОЗД6~1.doc

6. Економічна частина.
1. Визначення затрат праці на одиницю роботи.
Затрати праці на виконаня механізованих робіт характеризують
рівень досконалості виконання операції. Якщо роботу виконують машино-
трактрним агрегатом затрати праці (годга) залежать від кількості
обслуговуючого персоналу і продуктивності агрегату
де пм – кількість механізаторів які обслуговують агрегат пм = 1
пд – кількість допоміжних працівників пд = 0;
Wгод – годинна продуктивність га (Wгод = [pic])
Wзмр=115газм – розрахункова (з розділу 3.3);
Wзмг = 8 газм – згідно типових норм (Л2)
Затрати праці на 1га очищення головок буряків трактором МТЗ - 80 в
агрегаті з очисником головок за даними розділу 3.3
( nм = 1; nд = 0; W год = [pic] = 164 гагод )
Зп = [pic] = 061 люд*годга.
тоді як затрати праці в господарстві становлять:
W год = [pic] =114 гагод
Зп = [pic] = 088 люд*годга
2. Визначення затрат праці на одиницю продукції.
Затрати праці на одиницю продукції (годт) визначають за формулою
[pic]Зп – сума затрат праці по всіх операціях на виробництво
Ук – урожайність культури тга.
Дані для визначення затрат праці на одиницю продукції беремо з плану
механізованих робіт (лист А1 №1) [pic]Зп = 1408 люд.годга
Затрати праці на вирощування 1 тони цукрового бурякя при урожайності в
господарстві 300 цга будуть становити:
Зпп = [pic] = 047 люд.годт.
3. Визначення прямих витрат.
Експлуатаційні витрати (грн.га) на виконання операції визначаємо за
С = С1+ С2 + С3 + С4
де С1 – оплата праці обслуговуючого персоналу грн.га
C2 – вартість палива і мастильних матеріалів грн.га
С3 – амортизаційні відрахування на агрегат грн.га
С4 – витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування грн.га
Визначаємо оплату праці обслуговуючого персоналу за формулою:
де п1 п2 пі – кількість робітників що обслуговують агрегат( окремо по
кожній кваліфікації) (п1 = 1);
П1 П2 П3 – відповідно оплата праці за змінну норму виробітку
трактористу – машиністу допоміжним працівникам;
В – нарахування на заробітну плату (3676% )
Оплата праці тракториста – машиніста складається з таких елементів:
П1 = З0 + Зкл + Зяк + Зст.грн.
де Зо – заробітна плата основна. ( При відрядній оплаті праці тарифна
ставка тракториста – машиніста встановлюється згідно з розрядом
роботи).В господарстві основна заробітна плата з 1.04. 2012р.
встановлена на рівні мінімальної заробітної плати (1094 грнмісяць)і
становить 1094 22 = 50грн. за зміну.
Зкл. – заробітна плата за класність (трактористу- машиністу II класу
– 10% трактористу – машиністу I класу – 20% від тарифної ставки);
Зяк. – надбавка за високу якість виконаної роботи (в господарстві
встановлено 20% від тарифної ставки)
Зст. – надбавка за стаж від суми основної і додаткової оплати згідно
нормативами прийнятими в господарстві (за безперервний стаж
роботи 3 5 років – 8%; 6 10 років – 10% 11 15років – 15%
понад 15 років – 16%).
Зст. = (50 + 10+ 10) [pic] = 7 грн.
Заробітна плата тракториста – машиніста становитиме:
П1 =(50 + 10+ 10+ 7) = 77 грн.
Отже для виконання міжрядного обробітку кукурудзи при кількості
трактористів п1 = 1 заробітна плата становитиме П1 = 77 грн.
Нарахування на фонд оплати праці (3676% ) становитиме
В = (п1П1 + п2П2 + піПі)*3764100 = [pic] = 283 грн.
Wзм – змінна продуктивність газм (Wзм = 115 газм з розділу 3.2.).
Отже С1 = [pic] = 916 грн.га.
Вартість нафтопродуктів в грн.га витрачених на фізичний га
визначаємо за формулою :
Qга – витрата палива кгга (Qга = 92 кгга з розділу 3.2.);
Ц – комплексна вартість 1кг палива з урахуванням мастильнтх
матеріалів і пускового бензину грн.кг
Ціну комплксного палива визначаємо виходячи з дійсних цін на нафтопродукти:
Дизельне паливо – 10.6 грнл = 1232 грнкг.
Бензин – 102 грнл = 14 грнкг.
Мастильні матеріали – 15 грнл = 166 грнкг.
Враховуючи процент використання взятий з розділу 2цього проекту одержуємо
ціну комплексного палива:
Ц = 1232 + 14*1100 + 166*75100 = 137 грнкг.
Отже С2 = 92* 137 = 12604 грн.га.
Амортизаційні відрахування грн.га визначаємо за формулою
Бтр Бм Бз – відповідно балансова вартість трактора машини і зчіпки
вартість за каталогом. Для нашого прикладу :
атр. ам аз – відповідно норма амортизаційних відрахувань від
балансової вартості трактора машини зчіпки %.
(атр. = 175% ; а м = 125%);
[pic] t тр.ф t м.ф tз.ф. – відповідно фактичний річний наробіток
трактора машини зчіпки.(з додатку Л6)
Wгод – годинна продуктивність агрегату гагод;
(Wгод = [pic] = [pic]= 164 гагод).
Отже С3 = [pic] + [pic] = 1667 грн.га
Відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування
грн.га визначаємо за формулою :
С4 = [pic] + [pic] + [pic]
де Ртр Рм Рз – відповідно норми відрахувань на поточний ремонт і
обслуговування трактора машини зчіпки %
(Ртр. = 60%; Рм = 180%);
тр.н tм.н. tз.н - відповідно нормативне річне завантаження трактора
зчіпкигод.(tтр.= 1200;[pic]t м = 200)
Отже С4 = [pic] + [pic] = 1182 грн.га.
Прямі експлуатаційні витрати на 1га очистки головок ц. буряка агрегатом в
складі трактора МТЗ-82 і запроектованого очисника будуть становити:
С = 916 + 12604 + 1667 + 1182 = 16372 грнга.
Економічна ефективність від впровадження розробленої в проекті
технології на площі 100га за прямими експлуатаційними витратами
Е = ( С гос. – С ) F де
Сгос. – прямі експлуатаційні витрати при існуючій організації робіт
С – прямі експлуатаційні витрати запроектованої організації робіт грнга;
F – площа обробітку га (F = 100га).
Отже Е = (23539 -16372)100 = 7167 грн.
Одержані дані вносимо в таблицю №6.1.
Таблиця №6.1. Показники прямих витрат очистки головок ц. буряка трактором
МТЗ-80 в агрегаті з запроектованим очисником.
№пп Показники По проекту По господарству
Оплата праці персоналу грнга.916 1316
Вартість паливо-мастильних 12604 18125
Амортизаційні відрахування 1667 24
Відраххування на поточний 1182 17
обслуговування грнга.
Експлуатаційні витратигрнга. 16372 23539
Економічна ефективність від 7167 -
впровадженого пристрою грн.
БАТ – ДП.043С .МТФ.006.ПЗ
БАТ – ДП.043С.МСГ.006.ПЗ

Документ Microsoft Word.doc

cs.wazzup.com.ua:27001
cs.wazzup.com.ua:27002
cs.wazzup.com.ua:27003
cs.wazzup.com.ua:27004
cs.wazzup.com.ua:27005
cs.wazzup.com.ua:27010
cs.wazzup.com.ua:27011
cs.wazzup.com.ua:27012
cs.wazzup.com.ua:27013
cs.wazzup.com.ua:27014

Відбійна пластина БАТІ-ДП. 000. 007. 006.cdw

БАТ-ДП. 000. 007. 006
Смесь резиновая В-14 ТУ 005.1166-87

відгук 1.doc

На дипломний проект студента групи М-41М Колісника Юліана Михайловича
Тема проекту : «Організація виробництва цукрових буряків в ТзОВ «Жива
земля» Бережанського району Тернопільської області з розробкою технології
очищення від гички.»
Короткий зміст прийнятих рішень: Описано технологію вирощування ц. буряків
проведено проектування комплексу машин для вирощування і збирання культури
розроблено план робіт МТП господарства. В технологічній частині
обрунтовано вибір агрегату для очистки головок буряка від гички.
Розроблено конструкцію секції очисника головок.
Висновок про відповідність дипломного проекту завданню і якості
оформлення записки і графічної частини:
дипломний проект виконаний згідно виданого завдання а записка і графічна
частина виконані згідно вимог СТД і СКД.
Рівень теоретичної і практичної підготовки дипломника: володіє
достатніми теоретичними знаннями і практичними навиками які може
самостійно застосовувати для вирішення організаційних і технологічних
Основні недоліки проекту:
- відсутня нумерація формул;
- відсутні посилання на літературу;
Практичні сторони проекту найбільш цікаві конструкторські і
технологічні рішення: Детально розроблено план механізованих робіт
раціонально завантажено трактори. Запропонована конструкція пристосування
може покращити якість очистки буряків від гички.
Актуальність новизна технічних рішень і можливість впровадження у
виробництво (учбовий реальний пошуковий науково – дослідний):
Запропонований пристрій дає можливість зменшити затрати на виконання
роботи і може бути використаний замість серійної машини ОГД-6.
Оцінка дипломного проекту: «добре»
ВП Національного університету біоресурсів і природокористування України
Бережанський агротехнічний інститут
Підрозділ підготовки молодших спеціалістів
графічний матеріал - 4 аркуші формату А1.
Коротка характеристика проекту і відповідність прийнятих інженерних
рішень вимогам нормативних матеріалів:
Дипломний проект виконаний згідно завдання.
Пояснювальна записка містить 6 розділів.
- характеристику господарства його земельних угідь і матеріально –
технічного забезпечення;
- розроблено план механізованих робіт при вирощуванні цукрового
- розроблено технологію очищення буряка від гички за допомогою
запропонованого доочисника;
- запропоновано конструкцію секції доочисника головок цукрового
буряка від гички описано його конструкцію розроблено конструкцію окремих
складових частин секції;
- описано вимоги правил охорони праці при виконанні механізованих
робіт в рослинництві;
- визначено прямі витрати при виконанні операції і визначено
економічний ефект від впровадження описаної технології.
Актуальність та глибина конструкторської розробки проекту:
В конструктивній частині проведено обгрунтування необхідності впровадження
запропонованої конструкції розроблені креслення деталей дають можливість
виконати пристосування в умовах господарства. Таке пристосування є досить
ефективними при очищенні буряків від гички дає можливість зменшити
затрати при збиранні цукрового буряка і може забезпечити більшу якість при
Якість оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту:
Пояснювальна записка і графічна частина проекту виконані з
дотриманням вимог СТД і СКД.
Позитивні сторони проекту:
- Обгрунтування підбору марочного складу тракторів;
- Дотримання послідовності при плануванні організації робіт по
вирощуванню цукрового буряка;
- Детальний опис технології проведення очищення буряка.
Що з розробок проекту викликає практичну зацікавленість та
рекомендується у виробництво:
Заслуговує уваги організація проведення механізованих робіт опис
технології очищення буряків від гички.
Запропонований пристрій може ефективно виконувати очищення буряків від
гички замінивши існуючий доочисник ОГД-6.
Недоліки дипломного проекту:
- відсутність наскрізної нумерації формул;
Дипломний проект відповідає сучасним вимогам виконаний на достатньому
професійно - технічному рівні а його автор Колісник Юліан Михайлович
заслуговує оцінку «добре» і присвоєння кваліфікації техніка - механіка

Хрестовина БАТІ-ДП. 000. 008. 006.cdw

БАТ-ДП. 000. 008. 006
Сталь 15 ГОСТ 1050-88

Чертеж1.cdw

БАТ-ДП. 000. 001. 006
6 х 80х 6 ГОСТ 8645-68

Чертеж.cdw

ГОСТ 14806-80-Т5-Рн3-
БАТ-ДП. 000. 000. 006. СК
Секція пристрою для очищення

відгук.doc

На дипломний проект студента групи М-41М групи Барбарича Володимира
Тема проекту: Організація ремонтно-обслуговуючих робіт в ПАП«Явір»
Тернопільської області з розробкою технологічного процесу ТО-2 автомобілів
Короткий зміст прийнятих рішень: Розроблено план ремонтних робіт в
майстерні господарства визначено трудомісткість робіт і кількість
необхідних робітників. В технологічній частині розроблено технологію
проведення ТО автомобілів і запропоновано операційну карту для проведеня ТО-
Запропоновано конструкцію пристосування для випресовування шворнів
цапфи передньої балки вантажних автомобілів.
Висновок про відповідність дипломного проекту завданню і якості
оформлення записки і графічної частини:
дипломний проект виконаний згідно виданого завдання а записка і графічна
частина виконані згідно вимог СТД і СКД.
Рівень теоретичної і практичної підготовки дипломника: володіє
достатніми теоретичними знаннями і практичними навиками які може
самостійно застосовувати для вирішення організаційних і технологічних
Основні недоліки проекту:
- у розд. 3 5 відсутня нумерація формул
- відсутні посилання на літературу;
Практичні сторони проекту найбільш цікаві конструкторські і
технологічні рішення: Детально розроблено план-графік проведення ТО і
ремонтів раціонально завантажено робітників майстерні роботами по ТО і
ремонтах розроблено технологічну карту виконання ТО-2 автомобілів.
Запропонована конструкція пристосування практично може зменшити час заміни
спрацьованих елементів зєднання цапфи з передньою балкою автомобіля.
Актуальність новизна технічних рішень і можливість впровадження у
виробництво (учбовий реальний пошуковий науково – дослідний):
Запропонований пристрій дає можливість зменшити затрати на виконання
ремонтних робіт є простим для виготовлення і практичного використання.
Оцінка дипломного проекту: «добре»
ВП Національного університету біоресурсів і природокористування України
Бережанський агротехнічний інститут
Підрозділ підготовки молодших спеціалістів
На дипломний проект студента групи групи М-41М Барбарича Володимира
графічний матеріал - 4 аркуші формату А1.
Коротка характеристика проекту і відповідність прийнятих інженерних
рішень вимогам нормативних матеріалів:
Дипломний проект виконаний згідно завдання.
Пояснювальна записка містить 6 розділів.
- характеристику господарства його земельних угідь і матеріально –
технічного забезпечення;
- розроблено план – графік проведення ремонтних робіт за МТП
господарства визначено трудомісткість робіт і кількість необхідних
робітників по кожному виду робіт;
- розроблено технологію проведення ТО-2 в умовах господарства;
- запропоновано конструкцію для демонтажу шворнів передньої
балки вантажних автомобілів розроблено складальне креслення і деталювання
складальних одиниць;
- описано вимоги правил охорони праці при виконанні ремонтно-
обслуговуючих робіт;
- визначено собівартість проведення умовного технічного обслуговування
автомобіля для заданих умов.
Актуальність та глибина конструкторської розробки проекту:
В конструктивній частині проведено обгрунтування необхідності впровадження
запропонованої конструкції добре розроблені креслення деталей. Таке
пристосування є досить ефективними при виконанні демонтажу шворнів
зменшує дає можливість зменшити час на заміну спрацьованих деталей
шарнірного з’єднання: поворотна цапфа – балка автомобіля.
Якість оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту:
Пояснювальна записка і графічна частина проекту виконані з
дотриманням вимог СТД і СКД.
Позитивні сторони проекту:
- Планування ремонтно – обслуговуючих робіт за МТП з врахуванням всіх
вимог і рекомендацій;
- Прослідковується певна послідовності при виконанні організації
роботи ремонтних робіт;
- Технологічна карта проведення ТО автомобіля.
Що з розробок проекту викликає практичну зацікавленість та
рекомендується у виробництво:
Заслуговує уваги організація проведення ремонтно-обслуговуючих робіт опис
технології проведення ТО автомобілів і організація зон ТО.
Запропонований пристрій може ефективно використовуватися при заміні
спрацьованих елементів шарнірного зєднання передньої балки автомобіля.
Недоліки дипломного проекту:
- відсутність наскрізної нумерації формул;
Дипломний проект виконаний на достатньому професійно - технічному рівні
відповідає сучасним вимогам а його автор Барбарич Володимир Васильвич
заслуговує оцінку «добре» і присвоєння кваліфікації техніка - механіка

РОЗД1~1.doc

1 Характеристика господарства
. Загальні відомості про господарство.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Жива земля” Бережанського
району Тернопільської області розташоване в селі Потутори і діє пятий
рік. Підприємство виникло на базі колишнього колгоспу і охоплює приблизно
Керівник - випускник Київської сільгоспакадемії ван Бойко. Мета
створення - зберегти землю здоровою застосовуючи біологічні способи
обробітку рунту відновити його родючість забезпечити позитивний вплив
на здоров'я людей тварин і рослин.
Господарство вирощує ячмінь цукрові буряки пшеницю.
Землі відведені під органічні культури протягом трьох років обробляються
без застосування хімдобрив. Родючість рунтів підтримують за допомогою
сівозміни та добрив лише мікробіологічного рослинного або тваринного
Важливим компонентом органічного землеробства є біодинамічні
препарати з природних продуктів які застосовують для підвищення чутливості
рослин і рунтових організмів. Ними обприскують не лише рунт насіння а й
листя рослин кущів і дерев для стимуляції фотосинтезу та поліпшення якості
Центр господарства село Потутори розміщене на віддалі 7 км. від
районного центру міста Бережани а від обласного центру міста Тернопіль –
на віддалі 58 км. Залізнична станція розташована в селі Потутори на
відстані 3 км від центральної садиби господарства.
Територія господарства знаходиться в межах мікрокліматичного району
холодного Поділля зони Західного Лісостепу яка характеризується м’яким
достатньо зволоженим помірно-континентальним кліматом. Тривалість теплого
періоду становить приблизно 200 днів.
Структура земельних угідь господарства «Жива земля» Наведено в
Таблиця 1.1 – Структура земельних угідь господарства
Назва земельних угідь Площа га Структура%
Сіножаті і пасовища 42 105
Таблиця 1.2 – Посівні площі та урожайність сільськогосподарських культур
№ пп Назва культур Площа га УрожайністьСтруктура
Озима пшениця 160 32 457
Цукровий буряк 100 300 114
Багаторічні трави 10 110 114
Однорічні трави 20 124 57
Як видно з таблиці 1.2 629% всіх посівних площ зайняті зерновими
культурами решту 371% - під цукровим буряком і кормовими культурами.
2. Матеріально-технічна база господарства.
Товариство “Жива земля” має відповідний машинно-тракторний парк який
забезпечує виконання всіх технічних операцій по вирощуванні
сільськогосподарських культур. Склад автотракторного парку наведено в
таблицях 1.3 і 1.4. Автотракторний парк знаходиться в центральній садибі
господарства. На території МТП знаходяться площадки для зберігання
сільськогосподарських машин навіси де зберігаються с.г. машини і
Таблиця 1.3 – Склад тракторів їх технічний стан
№ Марка трактора Господарський Рік придбання Виробіток з
Т–150К 3231 1985 20000
МТЗ–82 5943 1989 18200
ДжонДір-8400 1084 2004 20000
Таблиця 1.4 – Склад автомобілів їх технічний стан
№ Марка автомобіля Господарський Рік придбання Пробіг від
ГАЗ–53 0275 1983 176000
ГАЗ–52 8546 1982 270000
ГАЗ–52 7961 1979 180000
Господарство повністю забезпечене набором сільськогосподарських машин
для вирощування сільськогосподарських культур. Склад парку
сільськогосподарських машин наведено в таблиці 1.5.
Таблиці 1.5 – Склад сільськогосподарських машин та їх кількість
Назва машини Кіль-Назва машини Кіль-
Комбайни зернозбиральі 1 Сівалки зернові 2
Комбайн силосозбиральний Сівалки технічних 1
Комбайн бурякозбиральний Косарки 1
Зерноочисні машини 4 Граблі 1
Сушарки 1 Стогоклади
Плуги 3 Розкидачі орг. добрив
Лущильники 1 Розкидачі мін. добрив 1
Культиватори парові 2 Борони зубові 24
Культиватори просапні 1 Зчіпки 1
В ремонтну базу господарства входять: майстерня машинний двір цехи
які дозволяють проводити технічне обслуговування і ремонт
сільськогосподарської техніки тракторів та автомобілів безпосередньо в
господарстві. В господарстві працюють досвідчені механізатори які мають
досить великий досвід роботи і підтримують техніку в працездатному стані.
Характеристика ремонтної бази господарства наведена в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 – Склад ремонтно-обслуговуючої бази
Назва об’єкта Кількість Обладнання Кількість
Кран мостовий КМ-32 1
Машинний двір Усустановка для мащення 1
Верстат свердлильний
Ковальський цех Ванна мийна ОМ-1316 1
Слюсарний цех Верстак слюсарний 3
Зварювальна дільниця 1 Трансформатор
зварювальний ТСП-2 1
з аналіз матеріально-технічної бази господарства видно що
господарство має необхідний склад МТП і ремонтно-обслуговуючої бази
завдяки чому може успішно виконувати всі заплановані роботи в
БАТ - ДП. 043С. МТФ. 006. ПЗ

зміст.doc

Характеристика господарства.
1. Загальні відомості про господарство.
2. Матеріально – технічна база господарства.
Організація вирощування цукрових буряків.
1. Загальна характеристика культури.
2. Технологічні процеси вирощування культури.
3. Проектування комплексу машин для вирощування і збирання культури.
4. Складання технологічної карти вирощування цукрового буряка.
5. Побудова графіка машино використання.
6. Визначення потреби в паливо-мастильних матеріалах.
Технологія очищення цукрового буряка від гички.
1. Агротехнічні вимоги.
2. Комплектування агрегату.
3. Розрахунок складу МТА.
4. Правила підготовки МТА до роботи.
5. Правила підготовки поля до роботи.
6. Організація роботи агрегату в загінці.
7. Контроль і оцінка якості роботи.
Конструктивна частина.
1. Опис призначення і конструкції пристосування.
Охорона праці і навколишнього середовища.
1. Загальні заходи безпеки праці.
2. Протипожежні заходи.
3. Заходи по охороні довкілля.
1. Визначення затрат праці на одиницю роботи.
2. Визначення затрат праці на одиницю продукції.
3. Визначення прямих експлуатаційних витрат.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
БАТ - ДП. 043С. МТФ. 006. ПЗ

вступ.doc

Цукровий буряк - найважливіша технічна культура що має велике
народногосподарське значення. Це єдина сільськогосподарська культура в
нашій країні що дає сировину для виробництва цукру. Збільшення валового
збору цукрових буряків в країні передбачається за рахунок зростання її
врожайності підвищення якості коренеплодів запобігання втрат при
зберіганні і переробці бурякової сировини.
Крім використання безпосередньо в їжу цей продукт тобто цукор -
невід'ємний компонент кондитерського плодоовочеконсервна макаронного та
інших видів виробництва. Його використовують і для виготовлення ферментів.
Особливу цінність представляє цукор для відновлення сил: хворому або
видужуючому спортсменові або людині що виконує важку фізичну роботу.
Цікаво що цукор набуває все більшого значення і як сировина для хімічної
промисловості: його застосовують для виробництва миючих поверхнево-
активних і емульгуючих засобів барвників і високополімерних сполук. У
нашій країні широко впроваджується у виробництво інтенсивна технологія
вирощування цукрового буряка розроблена науково-дослідними установами.
Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних механізованих технологічних
прийомів та організаційних заходів що забезпечують підвищення врожайності
і збільшення виходу цукру з гектара посівів цукрових буряків при
скороченні затрат ручної праці в 2-3 рази. нтенсивна технологія
вирощування розроблена для бурякосійних господарств та іншими науково-
дослідними установами та організаціями у тісній співдружності з
сільськогосподарськими органами і передовиками виробництва є національним
надбанням країни і не поступається зарубіжним технологіям.
Досвід показав що головні умови її високої ефективності -
застосування всіх агротехнічних прийомів вирощування цукрового буряка в
комплексі і високоякісне їх виконання в оптимальні терміни.
Важливою умовою інтенсифікації виробництва є виключення ручної праці
на всіх операціях заміна його машинним. В даний час застосовується ручна
праця при обробленні і формуванні густоти насаджень рослин прополці
бур'янів і збирання врожаю. Скорочуючи витрати праці тільки на цих
операціях можна створити умови для інтенсифікації технології вирощування
цукрового буряка довівши витрати праці до 70-90 чол год на гектар.
Розвитку буряківництва повинна приділятися постійна увага. На жаль
забезпеченість в необхідній техніці транспортних та вантажних засобах
мінеральних добривах високоефективних гербіцидах і хімічних засобах
захисту від шкідників і хвороб недостатня.
За останні роки в результаті економічної кризи практично повністю
зруйнована матеріально-технічна база бурякосійних господарств що призвело
до зниження не тільки врожайності коренеплодів а й витіснення буряків
іншими менш трудомісткими культурами.
Однак і в таких умовах цукровий буряк залишається однією з провідних
культур що визначають економіку не тільки окремого господарства а й
сільськогосподарської галузі в цілому.
БАТ - ДП. 043С. МТФ. 006. ПЗ

ТЕХНОЛ~1.DOC

ОЧИЩЕННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКА ВД ГИЧКИ МТА В СКЛАД МТЗ – 80 ОЧИСНИКА
НАЗВА ГРУППАРАМЕТРИ ВИМОГИ СХЕМИ
УМОВИ ПЛОЩА – 100 га
РОБОТИ ДОВЖИНА ГОНВ –750 м.
ВЕЛИЧИНА ПДЙОМУ – 3%
ПИТОМИЙ ОПР –903 кН
ОЧИЩЕННЯ ВД ГИЧКИ – ДО
Н ВИМОГИ ЗРЗ НИЖЧЕ ОСНОВИ
ТРАКТОР МТЗ - 80 ОЧИСНИК
АГРЕГАТУ РОБОЧА ШИРИНА ЗАХВАТУ –
ЙОГО ДО МНМ. РАДУС ПОВОРОТУ –
КНЕМ. ДОВЖИНА АГРЕГАТУ –
ПРОВЕСТИ ЩОЗМННИЙ ОГЛЯД
ВДРЕГУЛЮВАТИ ОЧИСНИК НА
ОГЛЯНУТИ ПОЛЕ УСУНУТИ
ПДГОТОВКАРОЗБИТИ ПОВОРОТН СМУГИ
ПОЛЯ ШИРИНА СМУГИ – 108 м.
СПОСБ ШИРИНА ЗАГНКИ –3078 м [pic]
РУХУ КЛЬКСТЬ ЗАГНОК – 4
ШВИДКСТЬ СПОСБ РУХУ –КОМБНОВАНИЙ
РУХУ РОБОЧА ПЕРЕДАЧА – v
ШВИДКСТЬ РУХУ – 913
ТРИВАЛСТЬ ЦИКЛУ хв.
Тз =[pic][pic]+ 2tn хв.
ПОКАЗНИКИ Тз=[pic]хв.
ОРГАНЗАЦПРОДУКТИВНСТЬ ЗА ЦИКЛ –
КЛЬКСТЬ ЦИКЛВ ЗА ЗМНУ
ПРОДУКТИВНСТЬ – 115
ВИТРАТИ ПАЛИВА НА 1 ГА -
ВЗЯТИ ПРОБУ ГИЧКИ ПО ШИРИН МАШИНИ НА
ВДХОДИ БУРЯКА В ГИЧКУ – ДОВЖИН 20 МЕТРВ
КОНТРОЛЬ ДО 5% ВД МАСИ 2. РОЗБИРАЮТЬ ПРОБУ ГИЧКИ ЗБРАНО З
ЯКОСТ ВДХОДИ ЦУКРОНОСНО ДЛЯНКИ ДОВЖИНОЮ 20 МЕТРВ
МАСИ У ГИЧКУ ПРИ 3. ПЕРЕТРУШУЮТЬ ГИЧКУ З ДЛЯНОК

Чертеж3.cdw

БАТ-ДП. 000. 004. 006
Сталь 45 ГОСТ 1050-88

3РОЗДЛ~1.doc

3. Технологія очищення цукрового буряка від гички.
1. Агротехнічні вимоги
Збирання цукрового буряка включає слідуючі операції: витягування коренів з
грунту очищення від землі і гички укладання коренів на полі в бурти і
навантаження в транспортні засоби.
По агротехнічних вимогах незалежно від форми коренів і розмірів гички
повнота підкопування коренів повинна становити не менше 98% кількість
пошкоджених коренів – не більше 3% чистота зрізу головок (гладкий зріз) –
не менше 75% відхід цукристої маси з відрізаною гичкою – не більше 3%.
Гичка повинна бути незабрудненою.
Гичкозбиральні машини повинні забезпечувати зрізування головок
коренеплодів на рівні зелених листочків. Допускається до 10-15%
коренеплодів з нижчим зрізом а вище головок на 2 см. не більше 5%.
Кількість необбитої гички не повинна перевищувати 5%.
2. Комплектування агрегату.
Раціональність агрегату визначається відповідністю трактора і
сільськогосподарських машин для виконання операцій та оптимальним
співвідношенням тягового зусилля (потужності) трактора з робочим опором
машин які входять до складу агрегату в межах допустимих агротехнічних
Встановлення оптимального співвідношення між тяговим зусиллям трактора і
опорами машин (тяговий режим роботи агрегату) здійснюється різними
способами: практичним аналітичним графічним за допомогою таблиць і т. д.
Можливі варіанти очищення від гички і порівняльна ефективність їх
використання наведені в таблиці 3.1. Склад МТА підбираємо з наявних в
господарстві тракторів і с.г. машин.
Таблиця 3.1.Порівняльна ефективність використання МТА на збиранні гички
Склад агрегату Витрата ПродуктивністьПрямі
палива кгга експлуатац
ЮМЗ-6 + ОГД-2 61 59 1285
МТЗ-80 + ОГД-2 63 62 12446
МТЗ-80 + очисник головок 92 112 993
Як видно із таблиці агрегат в складі МТЗ-80 і запропонований очисник
головок переважає інші агрегати більшою продуктивністю і меншими
експлуатаційними затратами.
3 Розрахунок складу МТА.
В агрегатах робочі органи яких приводяться в дію від ВВП або
гідромотором крім опору пересуванню виникає ще й додатковий опір внаслідок
приведення механізмів у дію.
Проводимо розрахунок машино-тракторного агрегату в складі трактора МТЗ-80
і навісного пристосування для очистки цукрового буряка від гички який
приводиться в дію від ВВП.
Вихідні дані для розрахунку:
Урожайність гички цукрового буряка – 20 тга (2 кгм2)
Залишок гички після зрізу – 25%
Величина підйому – 3%
Вага трактора – Qтр= 37600 Н
Вага пристосування – Qм= 5500 Н
Коефіцієнт опору кочення – f= 007
Агротехнічна швидкість [pic]V = до 8 кмгод
Коефіцієнт буксування – = 13%
Обгрунтування складу агрегату виконуємо у такій послідовності:
Для роботи агрегату потрібно забезпечити таку умову
Nпp — потужність для приведення в дію механізмів машини кВт;
Nввп — потужність яка може передаватись через ВВП при русі
Nn -питома потужність для приведення в дію робочих органів
кВт*скг (Nn =45 кВт*скг);
q — секундна передача маси в машину кгс
де Bp— робоча ширина захвату машини м (Bp = 225м);
Vp—робоча швидкість агрегату мс
Для визначення робочої швидкості з технічної характеристики вибираємо
теоретично можливу швидкість агрегату на відповідній передачі.
Vт5 =105 кмгод Vт4 = 89 кмгод
З урахуванням буксування
V5p=Vт5*(1-б100)=105*(1-13100)=913 кмгод.
V4p= 89*(1-13100)=774 кмгод.
Vp5=913 кмгод=254 мс
Vp4=774 кмгод=215 мс
У — урожайність гички ц. буряка У = 2 кгм2 а залишок після зрізу
гички – 2[pic] = 05 кг.
Q5 = 225* 254*05= 286 кгс;
Nnp5=45*286= 1287 кВт.
Q4 = 225* 215*05= 242 кгс;
Nnp4=45*242= 1088 кВт.
Nв — потужність яка може передаватись через ВВП при русі агрегату
визначаємо за формулою:
Nг= Ne* г-((Rкоч.тр+Rкоч.м)*Vт* г )3.6*тр* б
де Nе — ефективна потужність двигуна кВт (Ne = 55кВт);
ввп —:к. к. д. ВВП (ввп = 09);
Vт — теоретична швидкість агрегату кмгод.
тр — к. к. д. трансмісії трактора ( тр =093);
б- коефіцієнт буксування б =(1-13100) б =087
Rкоч.тр. Rкоч.м — відповідно опір на пересування трактора і
сільськогосподарської машини кН.
Rкоч.тр = 37600*(007+003) = 376 кН
R.м = 5500*(007+003) = 055 кН
Qтр Gм—відповідно вага трактора і вага сільськогосподарської
машини Н (Qтp =37600 Н Gм = 5500 Н);
f — коефіцієнт опору перекочування ( f = 007);
і — величина підйому (і = 003);
Nв5 =55*09-(376+055)*105*0936*093*087=3552 кВт
Nв4 =55*09-(376+055)*89*0936*093*087=3765 кВт
Таким чином умова Nпр Nввп задовольняється як на 5-й передачі бо
87 3552 так і на четвертій – 1088 3765 .
Отже скомплектований агрегат підібраний добре.
Для оцінки раціонального комплектування агрегату необхідно визначити
коефіцієнт використання тягового зусилля трактора
де Raгp. — загальний опір агрегату кН;
Pн.гак — тягове зусилля трактора відповідної передачі кН
де— RкочRпід відповідно опір машини перекочуванню і підйому кН.
Отже: враховуючи опір коченню і підйому
Rкоч= Rкоч.тр.+ Rкоч.м =376 + 055 = 431кН
Rд—додатковий опір який чинять робочі органи що приводяться в дію ВВП
визначаємо за формулою
Rд5=3600*1287*093913= 4719 Н = 472 кН
Rд4=3600*1088*093774= 4706 Н = 47 кН
Rагр5 = 431+472 =903кН.
Rагр4 = 431+47=901 кН.
Розрахунки показують що скомплектований агрегат працюватиме ефективно.
Для роботи можна використовувати як 4- ту так і 5 – ту передачу передачу.
Визначаємо змінну продуктивність газм.
де Вр — робоча ширина захвату агрегату м
Вк—конструктивна ширина агрегату (Вк = 135м);
— коефіцієнт використання ширини захвату агрегату ( =10).
Вр = 225 *10 = 225 м;
Vp— робоча швидкість агрегату кмгод.
Тр— чистий робочий час год.
Тр = Тзм* де. Тзм — час зміни (Тзм = 7 год);
— коефіцієнт використання часу зміни ( = 08). Отже:
W5 зм=01*225*913*56= 115 газм;
Визначаємо витрату палива на 1 га обробітку кгга.
Qзм— витрата палива за зміну кгзм;
Wзм— змінна продуктивність газм.
Qзм = Qp*Tp + Qx*Tx+Qз*Tз де
Qp Qx Qз — відповідно годинна витрата палива при виконанні роботи
холостому русі на зупинках (Qp = 16 кгга; Qх = 10 кгга;
Тр Тх Тз — відповідно час робочих і холостих рухів час зупинок год
Тр = Тзм = 7 *08 = 56 год;
Тх = Тз =( Тзм - Тр)2 = (7-56)2 = 07 год.
Qзм = 16*56+10*07+2*07 = 10584 кгзм;
QIга = 10584115 = 92 кгга;
5. Правила підготовки поля до роботи.
Ефективне використання агрегатів і якість виконання операцій залежить від
правильної підготовки поля.
Підготовка поля включає такі елементи:
Огляд поля з метою усунення перешкод які негативно впливають на якість
виконання операцій і продуктивність агрегатів.
Вибір напряму і способу руху. При цьому враховують агро технічні
вимоги до операції та особливості агрегату.
При виборі способу руху потрібно враховувати вид робіт форму поля і
довжину гонів. Способи руху поділяють на гонові діагональні та кругові.
Вибраний спосіб руху повинен забезпечувати найбільшу продуктивність і
економічність роботи агрегату а також обов'язкове додержання агротехнічних
Відмітка поворотних смуг.
Для гонових способів руху на кінцях загінок треба залишати смуги для
холостих заїздів. Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і
Орієнтовну величину поворотної смуги визначають за формулами:
при петльових поворотах Е =3*Rm
при безпетльових поворотах E=1.5*Rmin+la
а—кінематична довжина агрегату м.
Остаточно ширина поворотної смуги приймається кратною ширині захвату
агрегату щоб при наступному обробітку її агрегат проходив ціле число
Радіуси поворотів агрегатів колісних тракторів з начіпними машинами
приймаються в межах Rmin = 25 80 м.
Кінематична довжина агрегатів визначається за формулою:
тр —кінематична довжина тракторам;
з— кінематична довжина зчіпки м;
м — кінематична довжина сільськогосподарської машини м.
При збиранні буряків поворотні смуги повинні бути кратні ширині сівалки.
Тому ширину поворотної смуги визначаємо для висівного агрегату який
складається з трактора Т-70С і сівалки ССТ-12Б.
Для трактора з начіпним пристроєм приймаємо радіус повороту Rmin= 3м.
Кінематична довжина агрегату становить:
тр=245м; 1м=15м. (з додатку Л6)
Тоді 1а= 245+15=395 м.
Величина поворотної смуги буде становити:
E = 15*3 + 29 = 74м.
Для посівного агрегату ширина поворотної смуги Е = 10.8м. яка
засівається двома проходами сівалки ССТ-12Б.
Поворотні смуги відмічають вішками з наступним нарізанням борозен.
Розбивання поля на загінки. Загінка — це ділянка поля призначена для
роботи агрегату протягом двох-трьох змін. Для кожного агрегату відводять
індивідуальну загінку.
Орієнтовну оптимальну ширину загінки при русі всклад і врозгін визначають
L - довжина загінки м; L = 750м.
Wзм – змінна норма виробітку агрегату Wзм = 115 газм.
Сопт = [pic] = 306м.
Оптимальна ширина загінки приймається кратною ширині захвату агрегату.
[pic] = 11358 проходи агрегату приймаємо 114 проходи
Тоді Сопт = 114*27 = 3078 м.
6. Організація роботи агрегату в загінці.
Найбільш ефективно використовувати бурякозбиральну техніку груповим
методом. Розміри груп комплексів бурякозбиральних машин залежать від
конкретних умов їх використання.
При збиранні кормових буряків агрегати можуть рухатьсь всклад
врозгін чергуванням врозгін – всклад та комбінованим.
Найбільш широко застосовують спосіб руху чергуванням врозгін –
всклад. Для цього важливо дотримуватись оптимального співвідношення
між способами руху врозгін і всклад залежно від прийнятої ширини
При збиранні цукрових буряків роздільним способом особливо в
несприятливих умовах важливо мати максимально можливий інтервал у
часі між гичко- та коренезбиральною машинами. Таку змогу дає
комбінований спосіб руху. нтервал між машинами при цьому способі
майже в три рази більший ніж при способі руху чергуванням врозгін –
всклад. Ширина загінки для комбінованого способу руху рекомендується
2 рядки – 729 м. При цьому збільшується кількість перших проходів
агрегатів при розбиванні поля на загінки що потребує чіткого
дотримання технологічної дисципліни а саме: для транспортування гички
та коренеплодів потрібно застосовувати тільки тракторні транспортні
засоби ведучі колеса яких мають вузькі шини а ширина колії дорівнює
При більших значеннях ширини загінки значно збільшуються холості
Способи руху тільки всклад або тільки врозгін на збиранні
цукрових буряків використовувати недоцільно тому що ефективність
значно нижча порівняно із способами чергуванням врозгін – всклад та
7. Контроль і оцінка якості роботи.
Якість проведення очистки коренеплодів оцінюють не менше двох разів
на день. Показники якості способи їх визначення допус тимі значення
огріхів вказані в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2. Контроль і оцінка якості збирання кормових буряків.
Показники Способи визначення Градація Бали
Повнота збирання гички Збирають загублену гичку на 95 5
% ділянках довжиною 20м по ширині93 4
захвату машини. 90 3
Відходи цукроносної масиРозбирають пробу гички 1 5
у гичку при її зібра-ної з ділянок довжиною 3 4
обрізуванні % 20м по ширині захвату машини. 5 3
Забрудненість гички Перетрушують гичку з ділянок 02 5
землею % при визначенні відходів 03 4
цукроносної маси. 15 3
Збирання коренеплодів
Повнота підкопування і На ділянці довжиною 20м по 99 5
підбирання коренеплодівширині захвату машини 98 4
% підбирають і підраховують 97 3
загублені коренеплоди.
Пошкодження корене – Розбирають пробу коренепло-дів10(1) 5
плодів всього( у тому зібраних з ділянки довжи-ною 15(3) 4
числі 20м по ширині захвату машини. 20(5) 3
сильнопошко-джених)
Забрудненість вороху Розбирають пробу при 1 5
коренеплодів зеленою визначе-нні пошкоджень 2 4
масою % коренепло-дів(або за довідкою 3 3
лабораторії цукрового заводу)
4. Правила підготовки МТА до роботи.
Перед початком роботи необхідно провести підготовку агрегату.
Під час підготовки агрегату в складі трактора МТЗ-80 і очисника головок
регулюють колію трактора зміною положення дисків так щоб вона становила
00мм. Після цього необхідно навісити очисник головок і за допомогою
регулювання навіски встановити його в положення яке забезпечить очистку
шести рядів головок буряка від гички.
Потім проводять технічний огляд як трактора так і очисника головок.
В операції технічного огляду входять слідуючі роботи:
- перевірка комплектності трактора і машини;
- перевірка кріплення вузлів і агрегатів;
- перевірка справності механізмів керування і гідросистеми;
- ліквідація підтікання паливо-мастильних матеріалів;
- очистка робочих органів;
- перевірка кріплення обертових частин машини.
Особливу увагу необхідно приділити перевірці справності
гідросистеми трактора.
В гідравлічній начіпній системі потрібно підтримувати
герметичність зєднань та ущільнень своєчасно доливати оливу та та
проводити її заміну промивати фільтри та змащувати вузли начіпного
Загальний стан гідросистеми перевіряють при робочому двигуні.
Тривалість повного підіймання не повинна перевищувати 5 секунд а
опускання повинно відбуватися за 3 секунди.
Щільність спряжень силового циліндра та золотників розподільника
оцінюють за величиною усадки штока силового циліндра. Для цього
піднімають машину і в такому положенні вимірюють довжину штока
циліндра. Слідуюче вимірювання проводять через 30 хв. Усадка не
повинна перевищувати 40-50 мм.
БАТ – ДП.043С .МТФ.006.ПЗ
БАТ – ДП.043С.МТФ.006.ПЗ

ЛТ2~1.doc

використаної літератури.
Діденко М.К. «Експлуатація машинно-тракторного парку». – К.: Вища
Норми виробітку на механізовані роботи. – К.: Урожай 1982
Мартиненко В.П. та інші Довідник тракториста-машиніста. – К.: Урожай
Д.А. Чудаков «Основы теории и расчет трактора и автомобиля». – М.:
Лауш П.В. та інші «Курсове і дипломне проектування.» – К.: Вища школа
Чернилевский Д.В. «Детали машин и механизмов.» – К.: Выща школа 1987
Скороходов Е.А. и др. «Общетехнический справочник.» – М.:
Яковенко М. М. «Технологія механізованих сільськогосподарських робіт
(методичні вказівки).» – Боярка Київська область 1987
БАТ – ДП.0 .МТФ.0 .ПЗ

відгук 2.doc

На дипломний проект студента групи М-41М Качмарського Михайла вановича
Тема проекту: Планування ремонтно-обслуговуючих робіт в МТП ПП «Качан-07»
Козівського району Тернопільської області з розробкою пункту діагностування
Короткий зміст прийнятих рішень: Розроблено план ремонтних робіт МТП
господарства визначено трудомісткість робіт і кількість необхідних
робітників. В технологічній частині розроблено технологію виконання
діагностування тракторів при виконанні технічного обслуговування.
Запропоновано конструкцію динамометричного ключа для контролю ступеня
затягування болтових і шпилькових кріплень.
Висновок про відповідність дипломного проекту завданню і якості
оформлення записки і графічної частини:
дипломний проект виконаний згідно виданого завдання а записка і графічна
частина виконані згідно вимог СТД і СКД.
Рівень теоретичної і практичної підготовки дипломника: володіє
необхідними теоретичними знаннями і практичними навиками які може
самостійно застосовувати для вирішення організаційних і технологічних
Основні недоліки проекту:
- відсутня нумерація формул
- відсутні посилання на літературу;
- виправлення в пояснювальній записці.
Практичні сторони проекту найбільш цікаві конструкторські і
технологічні рішення: Розроблено план-графік проведення ТО і ремонтів
раціонально завантажено майстерню ремонтними роботами розроблено
технологічну послідовність виконання діагностування тракторів.
Запропонована конструкція пристосування може забезпечити перевірку
надійного кріплення всіх болтових або шпилькових зєднань.
Актуальність новизна технічних рішень і можливість впровадження у
виробництво (учбовий реальний пошуковий науково – дослідний):
Запропонований пристрій дає можливість зменшити затрати на виконання
діагностичних робіт і рекомендується для практичного використання.
Оцінка дипломного проекту: «добре»
ВП Національного університету біоресурсів і природокористування України
Бережанський агротехнічний інститут
Підрозділ підготовки молодших спеціалістів
графічний матеріал - 4 аркуші формату А1.
Коротка характеристика проекту і відповідність прийнятих інженерних
рішень вимогам нормативних матеріалів:
Дипломний проект виконаний згідно завдання.
Пояснювальна записка містить 6 розділів.
- характеристику господарства його земельних угідь і матеріально –
технічного забезпечення;
- розроблено план – графік проведення ремонтних робіт за МТП
робітників по кожному виду робіт;
- розроблено технологію діагностування тракторів в умовах
- запропоновано конструкцію динамометричного ключа для
визначення зусиль затягування болтових і шпилькових зєднань розроблено
складальне креслення і деталювання складальних одиниць;
- описано вимоги охорони праці при виконанні ремонтно-обслуговуючих
робіт зроблено розрахунки освітлення і вентиляції;
- визначено собівартість проведення умовного технічного обслуговування
автомобіля для заданих умов.
Актуальність та глибина конструкторської розробки проекту:
В конструктивній частині проведено обгрунтування необхідності впровадження
запропонованої конструкції розроблені креслення деталей. Таке
пристосування є необхідним при виконанні діагностування кріплень деталей
дає можливість зменшити час на перевіркуі надійну затяжку з’єднань.
Якість оформлення пояснювальної записки та графічної частини проекту:
Пояснювальна записка і графічна частина проекту виконані з
дотриманням вимог СТД і СКД.
Позитивні сторони проекту:
- Планування ремонтно – обслуговуючих робіт за МТП з врахуванням всіх
вимог і рекомендацій;
- Дотримання послідовності при виконанні організації ремонтних
- Описання послідовності проведення діагностування з вказуванням
Що з розробок проекту викликає практичну зацікавленість та
рекомендується у виробництво:
Заслуговує уваги організація проведення ремонтно-обслуговуючих робіт опис
технології діагностування тракторів.
Запропонований пристрій може ефективно використовуватися при проведенні
діагностування зєднань що забезпечить їх надійну роботу.
Недоліки дипломного проекту:
- відсутність наскрізної нумерації формул;
Дипломний проект виконаний на достатньому професійно - технічному рівні
відповідає сучасним вимогам а його автор Качмарський Михайло ванович
заслуговує оцінку «добре» і присвоєння кваліфікації техніка - механіка