Расчет и обоснование электрооборудования и электроснабжения объекта

1.7 диплом лебедь.docx

7 ВИБР ЧИСЛА ТИПУ СИЛОВИХ ТРАНСФОРМАТОРВ ПДСТАНЦЙ
У виборі джерела живлення для дільниці №1 цеху паливної апаратури ДП «Завод ім. В.О.Малишева» віддаємо перевагу комплектній трансформаторній підстанції (КТП).
Трансформаторну підстанцію називають комплектною при поставці трансформаторів щита низької напруги та інших елементів у зібраному вигляді або у вигляді повністю підготовленому для збирання.
КТП призначені для прийому електричної енергії трифазного змінного струму промисловою частотою 50 Гц напругою 10 кВ перетворення в напругу 04 кВ і розподілення по споживачам.
Перевагами КТП перед іншими трансформаторними підстанціями є:
) простота підключення і введення в експлуатацію;
) зручність при транспортуванні;
) двостороннє обслуговування;
) модульна конструкція відсіки вимикачів збираються блоками;
) доставляються повністю або майже повністю зібраними;
) безпека персоналу що обслуговує.
Комплектні трансформаторні підстанції використовуються для електропостачання промислових підприємств і встановлюються всередині неопалюваних приміщень або в цехах.
В залежності від категорії надійності електроживлення споживачів згідно «Правил улаштування електроустановок» (ПУЕ) КТП бувають одно та двохтрансформаторними.
Для та категорії надійності електропостачання використовуються двохтрансформаторні КТП а для категорії використовуються однотрансформаторні.
Трансформатори в КТП потрібно використовувати одного типу для їх
синхронної роботи. Обирати трансформатори треба за потужністю підключених до них споживачів з урахуванням коефіцієнту завантаження для того щоб у випадку аварії однієї лінії її навантаження брав на себе другий трансформатор. Не допускається робота коли коефіцієнт завантаження менше 07 у такому випадку відбуваються втрати електроенергії.
На дільниці №1 цеху паливної апаратури що проектується використовуємо двотрансформаторну КТП з трансформаторами типу ТМЗ так як споживачі цеху відносяться до другої категорії надійності електропостачання.
Розрахунок і вибір числа типу і потужності трансформаторів КТП виконується в наступному порядку:
7.1 Визначаємо середньозмінну повну потужність Sзм.ц кВА цеху за формулою
Sзм. = Рмах2+(Qмах-Qконд.пр.)2 (1.7.1)
де Pmax і Qmax - відповідно активна і реактивна максимальна
потужності дільниці за зміну відповідно кВт і квар
(береться з розділу 1.5);
Qконд – реактивна потужність конденсаторної установки що вибрано в
попередньому розділі (п.1.6.7) квар.
Sзм. = 187682+(21310-180)2 = 19058
7.2 За значенням розрахованної потужності дільниці Sзм.ц кВА за каталогом ВАТ Укрелектроапарат” або за довідниковою літературою вибираємо тип і потужність трансформатора для комплектної трансформаторної підстанції.
Так як згідно з ПУЕ дільниця відноситься до категорії надійності електропостачання пропонується на території КТП встановити 2 трансформатора типу ТМЗ – 160 кВА кожен.
Потужність обрана з урахуванням підключення споживачів сусіднього цеху повна максимальна потужність яких складає 370 кВА.
7.3 Економічність використання трансформатора перевіряється за значенням коефіцієнта завантаження трансформатора який визначається як відношення повної потужності навантаження цеху до номінальної потужності обраного трансформатора за формулою
Кз = Sзм.+ SсSн.тр.×n (1.7.2)
де Sзм. - розрахована середньозмінна повна потужність цеху кВА;
Sн.тр. - номінальна потужність обраного трансформатора кВА;
n – кількість трансформаторів шт.
Sс - потужність сусіднього цеху кВА.
Кз = 19058+37160×2 = 071
Висновок: Так як коефіцієнт завантаження дорівнює 071 і знаходиться в межах допустимого для категорії надійності електроспоживачів кількість та потужність трансформаторів обрано вірно.

2.1 диплом лебедь.docx

1 ТЕХНЧН ДАН ЕЛЕМЕНТВ СХЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ОБ'КТА
В цьому підрозділі на основі розрахунків електричних навантажень (підрозділ 1.5) і даних комп'ютерного розрахунку елементів захисної апаратури (підрозділ 1.8) вибираються за довідниками основні технічні дані всієї системи електропостачання об'єкта.
Дані вибору заносять до таблиць 2.1.1 2.1.2 2.1.3.
Таблиця 2.1.1 – Технічні дані розподільчої мережі
Продовження таблиці 2.1.1
Таблиця 2.1.2 – Технічні дані живлячої мережі
Позначення за планом
Тип шафи або шинопровода
Розрахунковий струм А
Струм плавкої вставки або розчеплювача А
Таблиця 2.1.3 – Технічні дані пристроїв системи електропостачання
Найменування пристрою
Тип конденсатора джерела світла і т.і.
Трансформа-торна підстанція
Компенсуючий пристрій

1.9 диплом лебедь.docx

9 РОЗРАХУНОК ЗАЗЕМЛЮЮЧОГО ПРИСТРОЮ
Захисне заземлення – це допоміжне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих не струмопровідних частин що можуть виявитися під напругою. Захисне штучне заземлення призначено для усунення небезпеки ураження електричним струмом людей при зіткненні з металевими частинами електрообладнання які опинилися під напругою. Захисне заземлення має за мету знизити напругу дотику між корпусом електроустановки і землею до 42 В і менше що виникає в результаті ушкодження чи пробою ізоляції струмопровідних частин. Захисне заземлення варто відокремити від заземлення для захисту від розрядів статичної й атмосферної електрики.
Допоміжне з'єднання з землею нейтральних точок обмоток генераторів силових і вимірювальних трансформаторів дугогасних апаратів та інших ланцюгів для забезпечення нормальної роботи електроустановок називається робочим заземленням. Заземлення для захисту від розрядів статичної й атмосферної електрики здійснюється для відводу цих зарядів у землю.
Для правильного розрахунку заземлюючого пристрою необхідно спочатку визначити тип заземлювачів (природні чи штучні) їх спосіб розміщення по периметру об'єкта кількість заземлювачів та опір заземлюючого пристрою який не повинен перевищувати значення що регламентується ПУЕ і складає 4 Ом.
Розрахунок контура заземлення споруди що проектується виконується в наступному порядку:
9.1 У відповідності до ПУЕ встановлюємо допустиме значення опору заземлюючого пристрою Rз Ом. Якщо заземлюючий пристрій є загальним для установок з різною напругою то за розрахункове значення опору заземлюючого пристрою приймають найменше з допустимих. Згідно ПУЕ захисне заземлення установок напругою до 1000 В повинно мати опір не більше 4 Ом.
В якості штучних заземлювачів приймаємо :
9.2.1 Для вертикального заглиблення в землю:
- сталеві стержні діаметром 14 мм;
- кутову сталь із товщиною стінки не менш 35 мм;
- сталеві труби (некондиційні) із товщиною стінки не менш 35 мм;
Приймаємо довжину вертикальних стержневих електродів 3 м а електродів з кутової сталі 3 м. Верхній кінець вертикального заземлювача доцільно заглиблюємо на 06 м від поверхні землі.
9.2.2 Для горизонтальної прокладки:
- сталеві полоси товщиною 4 мм;
- кутову сталь діаметром 6 мм.
9.3 Розраховуємо опір одиночного вертикального заземлювача Ro Ом верхній кінець якого заглиблено на глибину 06 м від поверхні рунту за формулою
Rо=0336ρрllg2ld+0.5lg4H+l4H-l (1.9.1)
d – діаметр заземлювача м;
H – відстань від поверхні рунту до середини заземлювача м;
ρp – розрахунковий питомий опір рунту Омм який визначається за формулою
де ρ – табличне значення питомого опору рунту Омм. Вибираємо за таблицею 1.9.1 електронного посібника. Для чорнозему ρ = 20 Омм;
Кс – коефіцієнт сезонності вертикального заземлювача. Визначається в залежності від кліматичної зони що в ній розташовано об’єкт що проектується за таблицею 1.9.2 електронного посібника. Кс = 15
Rо=0336303lg230014+05lg421+3421-3=216
9.4 Знаходимо довжину горизонтальної полоси зв’язку lп м що з’єднує вертикальні заземлювачі між собою виходячи з розмірів об’єкта що проектується за формулою
де А – довжина об’єкта м;
В – ширина об’єкта м.
9.5 Розраховуємо опір горизонтальної полоси зв’язку Rп Ом за формулою
Rп=0336ρp1lпlg2lпbпHп (1.9.4)
де bп – ширина полоси м;
Hп – відстань від поверхні рунту до середини ширини полоси приймаємо Hп = 1102 м;
ρр1 – розрахунковий питомий опір рунту який визначається за формулою
де ρ – табличне значення питомого опору рунту Омм. Вибираємо за таблицею 1.9.1 електронного посібника. ρ = 20 Ом м ;
Кп – коефіцієнт сезонності горизонтального заземлювача.
Визначається в залежності від кліматичної зони що в ній
розташовано об’єкт що проектується за таблицею 1.9.2
електронного посібника. Кп = 35
Rп=033670168lg216800041102=157
9.6 Розраховуємо кількість вертикальних заземлювачів nза формулою
де а – відстань між вертикальними заземлювачами м. Приймається в
межах 3–6 м. Обираємо а = 6 м
9.7 Визначаємо опір штучного заземлюючого пристрою Rш Ом що складається з n вертикальних заземлювачів які з’єднані між собою горизонтальною полосою зв’язку за формулою
Rш=RоRпRог+Rпnв (1.9.7)
де г і в – коефіцієнти використання заземлювачів. Вибираються в залежності від конструкційного оформлення заземлюючого пристрою за таблицею 1.9.3 та 1.9.4 електронного посібника. г = 03; в = 072
Rш=21615721603+15729072=086
9.8 Виходячи з розрахунків ми бачимо що розрахункове значення Rш не перевищує 4 Ом чим відповідає вимогам ПУЕ.

1.5 диплом лебедь.docx

5 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
Електроприймачі включені в електричну мережу для роботи створюють в мережі електричне навантаження яке виражаються в одиницях потужності або струму. Електроприймачі приєднуються до електричних мереж по одному або групами. До складу групи можуть входити електроприймачі як однакового так і різного призначення і режимів роботи. Режим роботи системи електропостачання однакових приймачів або їх груп залежить від режиму роботи або сполучень режимів роботи одиночних приймачів або їх груп.
У процесі роботи електроприймачів характер навантаження в мережі може залишатися незмінним змінюватися в окремих або всіх фазах супроводжуватися появою вищих гармонік струму або напруги. У зв'язку з цим навантаження в мережі можна розділити на спокійне симетричне (переважаюча більшість трифазних електроприймачів) несиметричне і нелінійне. Різкозмінне несиметричне і нелінійне навантаження відносяться до специфічних навантажень.
В залежності від режимів роботи електрообладнання необхідно вибрати метод розрахунку електронавантаження. При режимах роботи з постійним і змінним графіками навантажень доцільно застосовувати метод упорядкованих діаграм як найбільш простий і економічний.
Розрахунок електричних навантажень енергетичного цеху виконується методом упорядкованих діаграм для одного довільно обраного вузла системи електропостачання об'єкта (ШРА-1) в наступному порядку:
5.1 За таблицею 2.3 [10] визначити коефіцієнт використання електрообладнання Кв коефіцієнт активної cosφ та реактивної tgφ потужності кожної одиниці електрообладнання об’єкта що проектується.
Все електрообладнання розподілити на характерні групи за коефіцієнтом використання і занести до таблиці 1.5.1
Таблиця 1.5.1 – Характерні групи електрообладнання
Коефіцієнт використання Кв
Коефіцієнт активної потужності cosφ
Коефіцієнт реактивної потужності tgφ
В: Зварювальний агрегат
5.2 Визначаємо номінальну потужність кожної характерної групи і по розрахунковому вузлу в цілому. Результати заносимо до таблиці 1.5.2
Таблиця 1.5.2 – Потужність характерної групи
Кількість одиниць обладнання шт
5.3 Визначаємо ефективне число електроприймачів nефза формулою
nеф = (Рн)2Рн2 (1.5.1)
де Рн - номінальна потужність кожної одиниці обладнання кВт.
nеф = 16752752×4+102×3+552×17+22×7 = 26
5.4 Визначаємо середню активну потужність Рзм кВт за найбільш завантажену зміну за формулою
Рзм = Рн * Кв (1.5.2)771525155575Змн.
де Рн - номінальна сумарна потужність характерної групи
електроприймачів кВт;
Кв - коефіцієнт використання характерної групи
По групі А РзмА = 30 × 065 = 195
По групі В РзмВ = 30 × 035 = 105
По групі С РзмС = 1075 × 05 = 5375
Разом по розрахунковій групі Рзм кВт знаходимо за формулою
Рзм = РзмА + РзмВ + РзмС (1.5.3)
Рзм = 195+ 105 + 5375 = 8375
5.5 Визначаємо середню реактивну потужність Qзм квар за найбільш завантажену зміну за формулою
Qзм = Рзм * tgφ (1.5.4)
де tgφ - коефіцієнт реактивної потужності характерної групи
По групі А QзмА = 195× 075 = 1462
По групі В QзмВ = 105 × 173 = 1819
По групі С QзмС = 5375 × 102 = 5484
Разом по розрахунковій групі Qзм квар визначаємо за формулою
Qзм = QзмА + QзмВ + QзмС (1.5.5)
Qзм = 1462 + 1819 + 5484= 8765
5.6 Визначаємо середню повну потужність Sзм кВАза найбільш завантажену зміну за формулою
Sзм = Рзм2+Qзм2 (1.5.6)
Sзм = 83752+87652 = 12123
5.7 Знаходимо коефіцієнт використання обладнання Кв по розрахунковій групі в цілому за формулою
де Рн - сумарна номінальна потужність електроприймачів р розрахункового вузла.
5.8 За значенням коефіцієнта використання Кв і по ефективному числу електроприймачів nеф за таблицею 2.4 (3) знаходимо коефіцієнт максимума Км по розрахунковому вузлу. Для nеф= 26і Кв= 05 обираємо Км= 116
5.9 Визначаємо максимальні навантаження по розрахунковому вузлу.
5.9.1 Знаходимо максимальну активну потужність Рм кВт за формулою
Рм = Рзм * Км (1.5.8)
Рм = 8375 × 116 = 9715
5.9.2 Знаходимо максимальну реактивну потужність Qзм квар за формулою
Приймаємо Qм = Qзм якщо nеф ≥ 10
5.9.3 Знаходимо максимальну повну потужність Sм кВА за формулою
Sм = Рм2+Qм2 (1.5.10)
Sм = 97152+87652 = 13084
5.10 Розрахунок електричних навантажень для інших вузлів системи електропостачання енергетичного цеху що проектується виконується аналогічно за допомогою прикладної комп'ютерної програми.
Роздрукування розрахунків додається

1.3 диплом лебедь.docx

3 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРВ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОСВТЛЕННЯ ОБ'КТА
Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи стомлюваність сприяє підвищенню продуктивності праці благотворно впливає на виробниче середовище надаючи позитивну психологічну дію на працюючу людину підвищує безпеку праці і знижує травматизм. Недостатність освітлення приводить до напруги зору ослабляє увагу приводить до настання передчасної стомленості.
Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення роздратування і різь в очах. Невірний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні відблиски та дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань тому важливий правильний розрахунок освітленості.
Освітлення ділиться на природне та штучне. В даному випадку ми розглядаємо штучне.
Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче аварійне евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне місцеве та комбіноване.
Система загального освітлення призначена для освітлення всього при-міщення вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях при виконанні робіт різноманітних за характером на певних робочих місцях при наявності стаціонарного затемнюю чого обладнання та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь воно може бути стаціонарним (наприклад для контролю за якістю
продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення
освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді контролю параметрів ремонті). Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні а головне безпечними при експлуатації. Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.
Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт —VIII розрядів точності за зоровими параметрами та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.
Аварійне освітлення — освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Аварійне освітлення (хімічні заводи металургійні комбінати тощо) передбачається якщо відключення робочого освітлення може викликати:
вибухи пожежі отруєння людей;
тривале порушення технологічного процесу;
порушення роботи таких об'єктів як електростанції насосні станції водопостачання каналізації і теплофікації та ін.;
для виробничих приміщень з кількістю працівників у них понад 50 осіб.
Живлення аварійного освітлення має бути надійним і здійснюватися від незалежного джерела постачання (акумулятор дизельна електростанція (ДЕС) система шин від інших джерел живлення).
Евакуаційне освітлення (аварійне освітлення для евакуації) - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення створюється в місцях небезпечних для проходження людей у проходах і на сходах передбачених для евакуації людей (понад 50 осіб) основними проходами виробничих приміщень у яких працює
понад 50 осіб. На відкритих територіях Еmin = 02 лк у приміщеннях Еmin = 05 лк.
Охоронне освітлення передбачається вздовж меж території що охороняється в нічний час. Мінімальне охоронне освітлення Еmin = 05 лк на рівні землі або на рівні 05 м від землі на одній стороні вертикальної площі перпендикулярної до лінії межі.
Для охоронного а також чергового (освітлення в неробочий час) освітлення звичайно виділяється частина світильників робочого чи аварійного освітлення.
Розрахунок параметрів електричного освітлення об’єкта що проектується виконується методом питомої потужності в наступному порядку:
3.1 Визначаємо площу об’єкта S м2 що проектується за формулою
де А – довжина приміщення м A = 60;
В – ширина приміщення м В = 42.
3.2 За таблицею 6.2[1] визначаємо норму освітлення Етабл лк для даного типу приміщення
3.3 За таблицею 6.9 [1] вибираємо значення питомої потужності Рп Втм2 при нормі освітленості в 100 лк.
3.4 При нормі освітленості Е = Етабл питома потужність Рп Втм2 визначається за формулою
Рп = Рп. табл *n (1.3.2)
3.5 Розраховуємо встановлену потужність Рвст Вт всіх освітлювачів які необхідно розташувати в приміщенні для підтримання нормованої освітленості
Рвст = Рп * S (1.3.3)
де Рп – питома потужність при нормованій освітленості Втм2;
S – площа приміщення об’єкта що проектується м2.
Рвст = 132 * 2520 = 33264
3.6 Знаходимо середньозмінну потужність освітлення Рзм. осв Вт за формулою
Рзм. осв = Рвст * Кв (1.3.4)
де Кв – коефіцієнт використання мережі освітлення. Приймаємо його р рівним Кв = 085
Рзм. осв = 33264* 085 = 282744
3.7 За довідковою літературою або каталогами продукції провідних виробників світлотехнічної продукції вибираємо тип світильника та тип кількість і потужність ламп в світильнику.
Вибрали світильники типу РСП12В-400 з однією дугорозрядною лампою типу ДРЛ потужністю 400 Вт .
3.8 Розраховуємо кількість світильників Nякі мають бути розташовані в приміщенні об’єкта що проектується за формулою
де Росв – потужність одного освітлювача яка визначається за формулою
Росв = n * Рл (1.3.6)
n – кількість ламп в світильникуn= 1;
Рл – потужність однієї лампи Вт Рл = 400.
Росв = 1 * 400 = 400
3.9 Визначаємо номінальний струм Iн А мережі освітлення за формулою
де Uн – номінальна напруга мережі освітлення Uн = 380 В.
3.10 За розрахованим номінальним струмом використовуючи довідникову літературу вибираємо марку та переріз кабелю для живлення щита освітлення що до нього приєднуються всі групові лінії світильників.
Обираємо чотирьохжильний кабель марки АВВГ 4×25 номінальний струм якого становить 82 А.
3.11 Дані світлотехнічного розрахунку заносимо до таблиці 1.3.1
Таблиця 1.3.1 – Дані світлотехнічного розрахунку
кість світильників шт.
Сумарна потужність освітлюваної мережі

1.6 диплом лебедь.docx

6 ВИБР КОМПЕНСУЮЧИХ ПРИСТРОВ РЕАКТИВНО
За оцінками наведеними у різних джерелах середньостатистичні втрати електроенергії в мережах споживача лежать в межах 8-16%. Однією з основних причин таких втрат як і раніше залишається недостатній рівень компенсації реактивних навантажень за допомогою пристроїв що компенсують. Найбільш поширеним типом компенсуючих пристроїв є регульовані конденсаторні установки (КУ). До їх достоїнств можна віднести низькі втрати активної потужності простота підключення та обслуговування можливість підключення практично в будь-якому вузлі системи енергоспоживання. Автоматичне регулювання потужності КУ дає можливість компенсувати змінну реактивного навантаження трансформаторних підстанцій (ТП) підприємств що в кінцевому підсумку призводить до зменшення струму в лініях передавання зменшення загальної споживаної потужності і дозволяє реалізувати найбільш економічний режим роботи мережі підтримуючи відхилення напруги на шинах ТП в допустимих межах.
Автоматичне регулювання потужності КУ може здійснюватися залежно від добового графіка навантаження за значенням параметра коефіцієнта потужності за рівнем і знаком реактивної потужності (генерація або споживання)за струмом навантаження або за кількома параметрами одночасно (наприклад за часом добиза реактивною потужністю та напругою).
Регулювання за часом доби використовується при досить стабільних графіках навантаженняза реактивною потужністю або необхідності виконання приписів енергопостачальної організаціїз генерації (споживання) заданого рівня потужності в певний час доби.
Автоматичне регулювання за величиною і знаком реактивної потужності доцільно вести в тому випадку якщо енергосистема забезпечує відповідні рівні напруги на вводі споживачеві з економічних чи інших міркувань необхідно забезпечити компенсацію або підтримка реактивної складової потужності з максимальною точністю.
Регулювання за рівнем напруги застосовується як правило разом з регулюванням за іншими критеріями і при необхідності підтримання сталості напруги з допустимими відхиленнями у вузлі.
При різко змінному графіку навантаження по потужності і свідомо відомому характер реактивності регулювання можна виробляти за рівнем струму навантаження або в поєднанні з іншими параметрами.
Для кожного вузла енергосистеми споживача повинна виконуватися умова балансу активної та реактивної потужностей тобтогенеруєтьсяпотужність жорстко визначається її споживанням. При порушенні у вузлі балансу потужностей виникають перетоки реактивної енергії змінюється напруга і як наслідок зростають втрати.
У більшості практичних випадків проглядається технічна та економічна доцільність повної або близької до неї компенсації реактивної потужності у вузлі її споживання з регулюванням за основним параметром - реактивної потужності. Таке регулювання як правило збігається з регулюванням по напрузі.
Вітчизняному споживачеві зацікавленому в зниженні власних втрат і економії енергоресурсів сьогодні пропонується досить широка номенклатура імпортних і вітчизняних КУ. Для правильного визначення необхідних технічних параметрів КУ і її оптимального використання надалі споживач змушений сам або за допомогою енергосервісних компаній оцінити основні параметри: повну потужність крок регулювання по потужності регулюючий ефект за напругою
Розрахунок і вибір типу та потужності конденсаторного пристрою для компенсації реактивної потужності і підвищення коефіцієнта потужності виконується в наступному порядку:
6.1 Визначаємо змінну активну потужність Рц кВт дільниці за формулою
Рц = РШРА1+РШРА2+РШРА3+РОСВ (1.6.1)
де РШРА1 РШРА2 РШРА3 – активна середньозмінна потужність окремого
вузла схеми електропостачання кВт;
РОСВ – активна потужність мережі освітлення кВт.
Рц = 8375+2388+3929+2686= 17377
6.2 Визначаємо змінну реактивну потужність Qц квар дільниці за формулою
Qц=QШРА1+QШРА2+QШРА3+QОСВ (1.6.2)
де QШРА1 QШРА2 QШРА3 –реактивна середньозмінна потужність окремого
вузла схеми електропостачання квар;
QОСВ – реактивна потужність мережі освітлення квар.
Qц = 8765+4884+5997+1664= 21310
6.3 Розраховуємо повну потужність Sц кВА дільниці за формулою
Sц = Рц2+Qц2 (1.6.3)
Sц = 173772+213102 = 27497
6.4 Визначаємо коефіцієнт потужності cosφ дільниці до компенсації за формулою
cosφ1ц = Рц Sц (1.6.4)
cosφ1ц = 1737727497= 063
6.5 Визначаємо коефіцієнт реактивної потужності tgφ дільниці до компенсації за формулою
tgφ1ц = Qц Рц (1.6.5)
tgφ1ц = 2131017377= 123
6.6 Визначаємо реактивну потужність Qконд.пр. квар компенсуючого пристрою за формулою
Qконд.пр = Рц*(tgφ1ц- tgφ2ц) (1.6.6)
де tgφ2ц - коефіцієнт реактивної потужності після компенсації до
заданного значення cosφ2ц = 096 tgφ2ц = 0292.
Qконд.пр = 17377*(123 – 0292) = 16299
6.7 За значенням розрахованної реактивної потужності Qконд.пр. по каталогу продукції ВАТ «Вінницяелектро» вибираємо дві конденсаторні установки типу УК 05-04-90 У3 з номінальною напругою 04 кВ та потужністю 90 квар.

чертеж лебедь 1.cdw

Діліниця №1 цеху паливної апаратури
План розташування обладнання

ЗМІСТ диплом лебедь.docx

Електропостачання налагоджування та експлуатація електроустаткування дільниці №1 цеху паливної апаратури
ДП "Завод ім.ВО.Малишева".
Пояснювальна записка
Розрахунок та обрунтування електрообладнання і електропостачання об'єкта .
Характеристика електрообладнання об'єкта ..
Визначення режимів роботи електрообладнання
Розрахунок параметрів електричного освітлення об'єкта .
Вибір схеми електропостачання об'єкта .
Розрахунок електричного навантаження .
Вибір компенсуючих пристроїв реактивної потужності
Вибір числа і типу силових трансформаторів і підстанцій
Розрахунок електричних мереж і вибір захисних апаратів ..
Розрахунок заземлюючого пристрою ..
Технологічний розділ ..
1 Технічні дані елементів схеми електропостачання об'єкта ..
Маршрутна технологія електромонтажних робіт
Конструкторський розділ .
1 Обгрунтування конструкції елемента системи електропостачання об'єкта
2 Схема електрична принципова елемента системи електропостачання об'єкта ..
Експлуатація та налагоджування електроустаткування
1 Експлуатація мережі освітлення ..
2 Налагоджування мережі освітлення
Організація охорони праці та захисту навколишнього середовища .
1 Виробнича санітарія та заходи з її забезпечення у виробничому підрозділі що проектується
2 Техніка безпеки під час проведення електромонтажних робіт .
3 Пожежна безпека на виробництві
4 Організація захисту навколишнього середовища ..
Організаційно економічний .
1 Організаційно – технічна підготовка електромонтажних робіт
2 Організація електромонтажних робіт .
3 Організація пусконалагоджувальних робіт
4 Локальний кошторис на електромонтажні роботи
5 Розрахунок загальновиробничих витрат в складі договірної ціни .
6 Економічно – організаційне забезпечення реалізації технологічного процесу електромонтажних робіт .
6.1 Розрахунок чисельного складу бригади монтажників ..
6.2 Вибір та обрунтування форм і методів організації праці
6.3 Складання договору підряду
6.4 Економіко – організаційні показники проекту ..

5.3 диплом лебедь.docx

3 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА НА ВИРОБНИЦТВ
Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем що розповсюджується у часі і просторі та створює загрозу життю та здоров'ю людей навколишньому середовищу призводить до матеріальних збитків.
Пожежна небезпека – можливість виникнення та розвитку пожежі в
будь-якій речовині процесі стані. Слід зазначити що пожеж небезпечних не беває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров'ю людини (наприклад лісової пожежі) то завдають збитків довкіллю призводить до значних матеріальних витрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів:
- токсичні продукти згорання;
- підвищена температура середовища;
- недостатність кисню;
- руйнування будівельних конструкцій;
- вибухи витікання небезпечних речовин що відбуваються в наслідок пожежі;
Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (АБВГД).
Категорія А. (Вибухопожежонебезпечна) – це горючі гази легкозаймисті рідини з температурою спалоху не більше 28 Со в такій кількості що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою киснем повітря або з одним в такій кількості що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б. (Вибухопожежонебезпечна) - це приміщення (будівлі) в яких знаходяться горючий пил або волокна легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28 °С та горючі рідини в такій кількості що можуть утворювати вибухонебезпечні пило- або пароповітряні суміші при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні що перевищує 5 кПа.
Категорія В. (Пожежонебезпечна) - це приміщення (будівлі) в яких знаходяться горючі та важкогорючі рідини тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали речовини та матеріали здатні при взаємодії з водою киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови що вони не належать до категорій А чи Б.
Категорія Г. Це приміщення (будівлі) в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в гарячому розжареному або розплавленому стані процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла іскор полум'я; горючі гази рідини тверді речовини які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Це приміщення (будівлі) в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали в холодному стані.
Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструкторських та планувальних рішень будівель споруд приміщень та до їх вогнестійкості. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою на стадії проектування визначають розробники технологічного процесу згідно з нормами технологічного проектування ОНТП-24-86 та відомчими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих підприємств організаціями що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органів державного пожежного нагляду. Категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки а також клас зони за правилами улаштування електроустановок в тому числі для зовнішніх виробничих і
складських дільниць повинні бути позначені на вхідних дверях до приміщення та назовні.
Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях. Згідно з ПУЕ приміщення поділяються на вибухонебезпечні (В-1 В-1а В-1б В-1г В-2 В-2а) і пожежонебезпечні (П-1 П-2 П-2а П-3) зони.
Дільниця №1 цеху паливної апаратури ДП “Завод ім. В. О. Малишева” присутні первинні засоби пожежозагіння. х розміщують на пожежних щитах які встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит на 5000 м2. Вони мають бути пофарбовані в червоний колір а пожежний інструмент в чорний.
До первинних засобів пожежогасіння належать:
- пожежні крани-комплекти ручні насоси;
- лопати ломи сокири гаки пили та багри;
- ящики з піском бочки з водою;
- азбестові полотнища повстяні мати та інші.
Результати аналізу пожежної безпеки на виробництві заносимо до таблиці 5.3.1.
Таблиця 5.3.1 - Характеристика пожежної безпеки приміщення
Категорія примі-щення за вибухопо-жежоне-безпекою
Ступінь вогнес-тійкості
Первинні засоби пожежога-
первинних засобів пожежога-сіння
Щит з вогнегасником лопатою ломом сокирою гаком багром пилою; ящик з піском бочки з водою ручні насоси пожежні крани-комплекти

3.1 диплом лебедь.docx

РОЗДЛ 3 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ
1 ОБГРУНТУВАННЯ КОНСТРУКЦ ЕЛЕМЕНТА СИСТЕМИ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ОБ’КТА
Небезпечним в електромережі вважається напруга понад 36 вольт. Вторинна напруга холостого ходу зварювальних трансформаторів досягає 80 вольт і при проведенні електрозварювальних робіт зварювальник може отримати електротравму а в сирих приміщеннях і з летальним результатом.
Вторинна напруга холостого ходу в процесі зварювання знижується по крутопадаючій навантажувальній характеристиці.
Застосування зварювальних апаратів з низькою напругою вторинного ланцюга призведе до нестійкого запалюванням зварювальної дуги тривалість часу запалювання не менше 20 мсек - не нижче часу дотику зварювального електрода з виробом. Практично всі заводські зварювальні трансформатори мають напругу холостого ходу в межах 80 вольт і робоча напруга в 36-46 вольт змінного струму при максимальному струмі зварювальної дуги.
Використання стаціонарних пристроїв по зниженню напруги холостого ходу зварювальних апаратів в переносному варіанті неможливо з ряду причин: великі габарити і вага обов'язкове вторинне заземлення збої в роботі від нечіткого включення при застосуванні релейного комутації.
Знизити вторинну напругу зварювального апарату можливо простими методами:
Встановити в первинний ланцюг резистор - реостат з плавним регулюванням опору. Недолік такого пристрою - великі габарити і втрати електроенергії на нагрів опору неможливість автоматично підтримувати напругу вторинного ланцюга в заданих межах.
Позбутися від теплових втрат можна другим методом – живлення первинної обмотки через розділовий конденсатор недолік такого включення
полягає в тому що за певних умов створюється резонанс напруг і їх майже двократне зростання на конденсаторі і обмотках трансформатора. Це може привести до виходу з ладу цих елементів і навіть загоряння .
Третій спосіб зниження напруги холостого ходу простий по реалізації але вимагає додаткових витрат на виконання схеми обмеження холостого ходу зварювального апарату дозволяє підтримувати вторинна напруга на безпечному рівні скільки завгодно тривалий час автоматично майже миттєво запалює дугу при будь-якому стані поверхні зварюваного металу .
Тому найефективнішим способом знизити вторинну напругу зварювального апарату буде використання пристрою обмеження напруги холостого ходу зварювального трансформатора.
Цілі використання пристрою:
) захист персоналу при виробництві зварювальних роботах в небезпечних промислових і побутових умовах
) зниження напруги зварювального ланцюга до допустимих меж
) обмеження завантаження електромережі струмами холостого ходу
) зниження температури зварювального трансформатора при роботі
) поліпшення якості зварювання за рахунок можливого регулювання зварювального струму та сталого запалювання дуги
) економія електроенергії витрачається агрегатом на холостий хід.
Характеристики пристрою:
Напруга електромережі -220380 В.
Потужність зварювального апарату - не обмежена.
Зварювальний струм - не обмежений.
Напруга холостого ходу зварювального ланцюга - 16-36 Вольт змінного струму.
Напруга запалювання зварювальної дуги -80 -120 вольт.
Час запалювання зварювальної дуги 8-16 мсек.
Частота мережі 50 Гц.
Економія електроенергії при ПВ 30% до 62%.
Регулювання струму 36%.
Принцип роботи пристрою полягає в попередньому обмеженні напруги холостого ходу зварювального ланцюга автоматичного сталого запалювання зварювальної дуги шляхом короткочасної подачі підвищеної напруги в зварювальний ланцюг і підтримка зварювального струму у встановлених межах.
Наладку пристрою починають з контролю напруги на резистори. Верхній вивод резистора попередньо від схеми відключити. Резистором при тимчасово замкнутих виводах встановити вторинну напругу зварювального трансформатора не нижче 16 вольт і не вище 36 вольт залежно від умов експлуатації. Далі замкнувши зварювальний ланцюг електродом діаметром 3 мм встановити резистором момент перемикання таймера з підвищення яскравості контрольного світло діода і по появі повної напруги на вторинній обмотці трансформатора . Резистором виконується регулювання зварювального струму в невеликих межах.
Конструкція пристрою обмеження напруги холостого ходу зварювального трансформатора представляє собою силовий зварювальний трансформатор з ланцюгами захисту і комутації первинного кола та елементів вторинного кола – діодного моста дроселя і конденсатора фільтра.
Радіодеталі в схемі встановлені заводського виконання: резистори МЛТ -0125 або С-29 -012 резистор R16 потужністю не менше двох ват. Конденсатори типу КМ і К50. Транзистори зворотного провідності з коефіцієнтом підсилення не менше В -100 типу КТ315 і КТ815Б відповідно зі схемою. Замість таймера DA1 можна встановити аналог серії 555 або 7555.
Тип застосовуваного симістора залежить від зварювального трансформатора. Трансформатор струму Т2 типу ТК 20 -1005.
Трансформатор живлення Т1 - ТПП -112 на напругу 8-10 вольт і струм не менше 100 мА потужністю 8-15 ват.
Плата пристрою обмеження холостого ходу зварювального
трансформатора встановлена в корпусі відповідного розміру окремо розміщений трансформатор струму Т2 можливий варіант установки пристрою поза корпусу зварювального апарату.

3.2 диплом лебедь.docx

3.2 СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА ПРИНЦИПОВА ЕЛЕМЕНТА СИСТЕМИ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ОБ’КТА
Схема пристрою обмеження холостого ходу зварювального апарата складається з бюджетного силового зварювального трансформатора Т3 з ланцюгами захисту FU1 і комутації SA1 первинного кола та елементів вторинної ланцюга - діодного моста VD7 дроселя L 1 і конденсатора фільтра C7.
У розрив первинного ланцюга зварювального трансформатора включений потужний сімістор VS1 з ланцюгами захисту від перешкод С6 R15.
У вторинному ланцюзі зварювального трансформатора Т3 встановлений трансформатор струму Т2 для зняття сигналу зворотного зв'язку необхідного для запуску схеми і регулювання зварювального струму.
Для гальванічної розв'язки схеми блоку управління від небезпечного впливу електромережі живлення електронної схеми виконано через силовий трансформатор Т1 а управління сімістором VS1 відбувається через діністорную оптопару DA2 включену в колекторний ланцюг підсилювача на транзисторі VT2. Світлодіодний індикатор HL1 вказує на робочий стан пристрою.
Програмований аналоговий таймер на мікросхемі DA1 дозволяє встановити необхідні режими роботи пристрою за часом.
Вхідний підсилювач сигналу зворотного зв'язку на транзисторі VT1 дозволяє попередньо підсилити слабкий сигнал до рівня достатнього для перемикання таймера в робочий режим з відпрацюванням функцій - обмеження напруги холостого ходу імпульсного запалювання зварювальної електродуги і установки робочого струму в залежності від перетину зварювального електрода.
При проходженні зварювального струму на обмотці (1) трансформатора струму Т2 виникає невелика напруга яка після випрямлення доданим мостом VD4 згладжується конденсатором С4 і стабілізується на рівні трьох вольт стабілізатором VD3. C інсталяційного резистора R7 через зворотній діод VD2 напруга зворотного зв'язку надходить на вхід попереднього підсилювача на
транзисторі VT1. Коефіцієнт посилення залежить від властивостей транзистора і номіналів резисторів R1 R2 R3. Початкова напруга на колекторі величиною в 23 Uп забороняє запуск таймера DA1 а за наявності вхідного сигналу зворотного зв'язку транзистор VT1 миттєво переключається і напруга на колекторі знижується до 13 Uп що створює умови для запуску таймера. Конденсатор С2 покращує умови перемикання і затримує відключення на частки секунди при розриві зварювального електрода захищаючи від втрати дуги.
Низький рівень на вході 2DA1 нижнього компаратора таймера знаходиться в стані чекаючого мультивібратора дозволяє його роботу і на виході (3) з'являється високий рівень.
Режим мультівібратор на таймері починає генерувати на виході імпульс прямокутного напруги тривалістю Т1 = 11(R4+R5) C1 по закінченню цього процесу і по досягненню напруги на конденсаторі величини 23U спрацьовує верхній компаратор по входу (6)DA1 вихід мікросхеми перемикається в нульовий стан внутрішній транзистор таймера відкриється і розрядить конденсатор С1 з часом Т2 = С1R6 . При наявності сигналу зворотного зв'язку процес генерування прямокутних імпульсів продовжиться.
Живлення мікросхеми та попереднього підсилювача виконано від параметричного стабілізатора на стабілітроні VD1 і обмежувальний резистор R8.
мпульси позитивної полярності через резистор R9 з виходу 3 DA1 таймера надходять на базу VT2 підсилювача на транзисторі а резисторами R7 встановлюється напруга холостого ходу вторинної обмотки зварювального трансформатора.
Транзистор VT2 з частотою певної параметрами зовнішніх елементів таймера DA1 через оптопару DA2 відкриває сімістор VS1 в обох полярностях змінного струму мережі.
Схема електрична принципова або схема з’єднання елемента системи електропостачання об’єкта наводиться в графічній частині проекта.

6.4-6.6 диплом лебедь.docx

6 ЕКОНОМКО – ОРГАНЗАЦЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛЗАЦ ТЕХНОЛОГЧНОГО ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ РОБТ
6.1 РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОГО СКЛАДУ БРИГАДИ МОНТАЖНИКВ
Цей розрахунок дає можливість планувати чисельні показники трудових ресурсів необхідних для виконання повного обсягу технологічного процесу монтажу електрообладнання. Він враховує трудомісткість монтажних робіт терміни виконання робіт та критерії організації праці (тривалість робочого тижня тривалість зміни рівень виконання норм).
Розрахунок чисельності робітників-монтажників Чроб осіб здійснюється за формулою
де Ткошт – кошторисна трудомісткість на обсяг робіт взята з ''Локального
кошторису'' люд-годин;
Тн – термін виконання монтажних робіт встановлених замовником
tз – тривалість зміни (8 годин);
Вн – рівень виконання норм (приймається в межах 11-12)
Середньомісячна заробітна плата одного робітника- монтажника ЗПср.м грн. розраховується за формулою
де Км – кількість місяців роботи робітників- монтажників.
6.2 ВИБР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ФОРМ МЕТОДВ ОРГАНЗАЦ ПРАЦ
Організація праці робітників які виконують певний обсяг електромонтажних робіт повинна бути спрямована на підвищення продуктивності праці зниження трудомісткості та собівартості проведення електромонтажних робіт. Максимальна ефективність бригадної форми праці досягається завдяки злагодженості в роботі суміщення професій.
Для проведення заданого обсягу електромонтажних робіт необхідно створити бригаду робітників з 8 осіб до складу якої входять робітники певних професій.
Розподіляємо отриману численність бригади за такими професіями:
- 2 електромонтажника;
- 2 електромеханіка;
Бригаду очолює електромеханік 6-го розряду.
6.3 СКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ ПДРЯДУ
Електромонтажне підприємство (керівник Лебедь . Л.) та колектив бригади електромонтажників (бригадир Караван М. Г.) заключили колективний договір:
Електромонтажне підприємство доручає а колектив бригади приймає до виконання такі показники:
- виконання електромонтажних робіт в обсязі 359419 грн.;
- отримання від проведення робіт прибутку у розмірі 78729 грн..
Бригаді встановлюється норматив заробітної плати у розмірі 52313 грн. При виконанні умов договору бригаді гарантується заробітна плата на рівні нормативу при цьому колектив має право набирати в бригаду необхідну кількість робітників та інженерно-технічних працівників. Кількість робітників бригади складає 8 осіб.
Колектив бригади забов'язується:
- забезпечити виконання робіт за проектом та іншими нормативними документами у встановлені замовником терміни;
- безкоштовно забезпечити ліквідацію поламок та браку який виник за виною бригади.
Керівництво електромонтажного підприємства забов'язується:
- забезпечити виконання робіт необхідними матеріалами машинами та механізмами у встановлені терміни та у кількості необхідній для виконання плану;
- не змінювати без дозволу колективу бригади показники які зазначені в пунктах 1 та 2;
- своєчасно закупляти основні виробничі фонди з урахуванням технічного розвитку.
У випадку не виконання однією із сторін умов цього договору до порушника застосовуються санкції що передбачені законодавством.
Умови договору оговорені та затверджені на засіданні бригади (Протокол №5 від 05.05.2014 р.)
Строк виконання договору з 06.05.2014 р. до 30.06.2014 р.
Договір складено у двох примірниках по одному для кожної із сторін.
Начальник електромонтажного підприємства
Бригадир електромонтажників
6.4 ЕКОНОМКО – ОРГАНЗАЦЙН ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ
Таблиця 6.6.4 – Економіко – організаційні показники проекту
Найменування показників
Обгрунтування джерело
Кошторисна вартість проекту
т.''Локальний кошторис''
Тривалість робіт роб. днів.
Затрати праці люд-год.
Чисельність бригади осіб
Середня заробітна плата
робітника-монтажника грн.
Сума податків в договірній
т.''Договірна ціна''
Адміністративні витрати в
договірній ціні грн.
т.''Договірна ціна''
Висновок: Виходячи з заданої теми дипломного проекту ми провели відповідні організаційно – економічні розрахунки визначили такі основні показники проекту як: кошторисна вартість всього проекту яка дорівнює 359419 грн. договірна ціна за яку підрядник згоден виконати замовлення 438148 грн. кошторисна заробітна плата 57544 грн. кошторисна трудомісткість 2776 люд – год. Для організації робіт у цеху що проектується ми обрали бригадну форму організації праці так як саме вона спрямована на підвищення продуктивності Змн.
праці зниження трудомісткості та собівартості проведення електромонтажних робіт. Чисельність бригади складає 8 осіб середня заробітна плата одного робітника дорівнює 3776 грн.
Електромонтажне підприємство та колектив бригади заключили договір підряду в якому встановили термін виконання робіт - 40 днів та інші умови здійснення робіт.
Отримані результати дозволяють визначити прибуток який отримає електромонтажне підприємство. Його величина становить 78729 грн. Рентабільність проекту 22 %. На основі цих результатів підтверджується доцільність розробленого проекту.
4 Л О К А Л Ь Н И Й К О Ш Т О Р И С
на електромонтажні роботи цеху паливної апаратури
Кошторисна вартість проекту: 359419 тис.грн..
Кошторисна трудомісткість: 2776 тис. грн.
Кошторисна заробітна плата: 57544 тис. грн..
Середній розряд робіт: 391 розряд
Складено в поточних цінах станом на 1 травня 2014 року.
Таблиця 6.4 – Локальний кошторис на електромонтажні роботи
Назви робіт і зат-рат одиниці ви-мірювання
Вартість одиниці грн.
Загальна вартість грн
Затрати праці робітників люд.-годне занятих обслуго-
Монтаж підстан-ції комплектної напругою до 10 кВ з трансфор-матором потуж-ністю до 400 кВА (підстанція)
Продовження таблиці 6.4
Монтаж шафи комплектного розподільчого пристрою
Монтаж комп-лектного конден-саторного прис-трою встанов-леного на конст-рукціях масою до 100кг (01)
Монтаж труб ста-левих в готових бороздах по основі підлоги діаметром до 20 мм (100м)
Монтаж проводів перерізом до 4 мм2 (100м)
Монтаж шинопро-воду розподільчо-го закритого змін-ного струму до 250А на конструк-ціях по колонам (100м) ШРА
Монтаж коробок на відпайках з запобіжником або роз'єдначем або автоматом пока-зувачем напруги до розподільчого шинопроводу (100шт)
Монтаж верти-кальних заземлю-вачів зі сталі діа-метром до 14 мм (10шт)
Монтаж горизон-тальних заземлю-вачів зі смугової сталі перерізом 160мм2 (100м)
Монтаж вводів гнучких діамет-ром металорукава до 27 мм (100м)
Розгалудження до пристроїв підклю-чення жил кабелів та проводів зовні-ньої мережі до за-жимів апаратів й приладів встанов-лених на прист-роях перерізом жили до 4 мм2 (100жил)
Монтаж освіт-лювачів з ртутни-ми лампами ви-сокого тиску (100 шт)
Монтаж щита освітлення масою до 40кг (шт)
Трансформатор потужністю до 160 кВА (шт)
Комплектний роз-подільчий прист-рій
Комплектна кон-денсаторна уста-новка (шт)
Провід перерізом 4мм2 (100м)
Вертикальні за-землювачі (10шт)
Горизонтальна смуга заземлення (100м)
Освітлювачі з ртутними лампами (100шт)
Автоматичний вимикач (шт)
Труби сталеви діаметром до 20мм (100м)
Всого прямі затрати за кошторисом Пзк
Вартість матеріаліввиробів і конструкцій Вмвк
Вартість обладнання Во
Всього заробітна плата ЗПв
Всього трудомісткість Тв
Загальновиробничі витрати ЗВВ
Трудомісткість в загальновиробничих витратах Тзвв
Заробітна плата в загальновиробничих витратах ЗПзвв
Всього за кошторисом КВ
Кошторисна трудомісткість Ткошт
Кошторисна заробітна плата ЗПкошт
5.1 РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ В СКЛАД ДОГОВРНО ЦНИ
К1 – Усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункованої трудомісткості робіт які передбачаються в прямих витратах до трудозатрат працівників заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах.
К2 – Усереднений показник визначення коштів на покриття інших статей загальновиробничих витрат грн.люд-год.
Складено в поточних цінах станом на 01.05.2014 року
Таблиця 6.5.1 – Рорахунок загальновиробничих витрат в складі договірної
в загальнови-робничих
Кошти на покриття інших статей в загально-виробничих
Які здійснюються в травні 2014 року
Складена в поточних цінах на 01.05.2014 року
Таблиця 6.5 – Договірна ціна
Прямі затрати за кошторисом в тому числі:
Заробітна плата будівельників і монтажників
Вартість матеріальних ресурсів
Вартість експлуатації будівельних машин і механізмівВартість обладнання
Загально виробничі затрати
Кошторисний прибуток – 155 грн.люд-год.
Кошти на покриття адміністративних затрат будівельно-монтажних організацій – 05грнлюд.год
Продовження таблиці 6.5
Закон України про податок на додану вартість
Податок на додану вартість – 20%
Всього з ПДВ: (Договірна ціна)

чертеж лебедь 2.cdw

Дільниця №1 цеху паливної апаратури
Схема електропостачання
Пускорегулююча апаратура
Номінальна потужність кВт

2.2 диплом лебедь.docx

2 МАРШРУТНА ТЕХНОЛОГЯ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ РОБТ
Розробляємо маршрутну технологію електромонтажних робіт у вигляді таблиці 2.2.1
Таблиця 2.2.1 – Маршрутна технологія електромонтажних робіт
Монтаж комплектної трансформаторної підстанції напругою до 10 кВ потужністю до 400 кВА
Монтаж комплектного конденсаторного пристрою масою до 100 кг
Монтаж шафи комплектного розподільчого пристрою
Монтаж проводів по будівельним конструкціям і панелях; перерізом до 16 мм2
Монтаж по основі підлоги сталевих труб діаметром до 25 мм
Монтаж гнучких вводів діаметром металорукава до 27 мм
Затягування проводів в прокладені труби та метало рукави
Перший провід: сумарний переріз до 6 мм2
Кожен наступний: сумарний переріз до 6 мм2
Монтаж розподільчих критих шинопроводів змінного струму на струм до 630 А на колонах
Монтаж відгалуджувальних коробок до розподільчого шинопроводу
Монтаж мережі заземлення електротехнічних установок.
Заземлювач вертикальний зі круглої сталі діаметром 14 мм
Заземлювач горизонтальний зі смугової сталі 160 мм2
Провідник заземлюючий відкрито по будівельних конструкціях зі смугової сталі 100 мм2
Перемичка заземлююча тросова
Продовження таблиці2.2.1
Монтаж електричних машин для вентиляторних установок масою до 005 Т
Розведення по пристроях та підключення жил кабелів або проводів до затискачів перерізом до 10 мм2
Монтаж світильників з ртутними лампами з кількістю ламп в світильнику 1 штука
Монтаж щита освітлення до 40 кг
Пусконалагоджувальні роботи складають від 5 до 10 % трудозатрат на електромонтажні роботи

6.1-6.3 диплом лебедь.docx

ОРГАНЗАЦЙНО – ЕКОНОМЧНИЙ
1 ОРГАНЗАЦЙНО – ТЕХНЧНА ПДГОТОВКА ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ РОБТ
Для будівельних - монтажного виробництва велике значення має підготовка виробництва робіт.
Будівництво нових промислових підприємств дозволяється починати тільки після виконання комплексу організаційно - технічних підготовчих заходів які проходять в три етапи:організаційні заходи що виконуються до початку робіт на будівельному майданчику; підготовчий період в якому виконуються будівельно – монтажні роботи по підготовці будівничого майданчику до будівництва основних об’єктів; підготовчі роботи що виконуються до початку будівництва кожного пускового комплексу чи об’єкта.
На першому етапі затверджують технічний проект зі зведеними кошторисно-фінансовими розрахунками встановлюються шляхи забезпечення будівничими матеріалами конструкціями і деталями розробляються і затверджуються робочі креслення та кошторис специфікація для замовлення обладнання пристроїв кабельних та інших приладів; визначаються будівельні і монтажні організації які будуть залучені до будівництва умови розміщення та обслуговування робітників інші організаційні заходи.
Підготовка виробництва починається з детального вивчення проектно – кошторисної документації та розробки проекту виробництва робіт. На основі проектних даних визначаються необхідні матеріально – технічні та трудові ресурси складаються лінійні та сіткові графіки заявки на робочу силу матеріали та обладнання визначається чисельність і організаційна структура монтажних дільниць. До початку монтажу електрообладнання виконуються роботи поряд з будівельними а у майстернях управління починається виготовлення великих блоків та вузлів а також комплектація матеріалів і обладнання по об’єктам монтажу.
Основним документом згідно з яким висуваються вимоги монтажників до будівельної готовності об’єкта є Будівельні норми і правила.
Вимоги що висуваються до будівельної частини електротехнічних приміщень для монтажу технологічного обладнання різноманітні.
Підготовку виробництва електромонтажних робіт поділяють на проектно – технічну та виробничу. Проектно – технічна – це заключення договорів на виробництво монтажних робіт розробка проектів та видача заявок на матеріали ознайомлення з проектно – кошторисною документацією на електроконструкції і обладнання узгодження складу етапів і комплексу робіт.
Виробнича підготовка – це спільна робота з будівельниками на першій стадії монтажу. Загальними для всіх електромонтажних організацій є наступні питання: обробка проектної документації перевірка і складання кошторису калькуляція вибір методів виробництва електромонтажних робіт доставка матеріалів та обладнання в монтажну зону.
Підрозділи які займаються підготовкою виробництва робіт за призначенням поділяються на наступні напрямки:
Комплексна підготовка виробництва ( відділ підготовки виробництва технологічна дільниця );
нженерна підготовка виробництва (групи підготовки виробництва група розробки проектного виробництва робіт та монтажної технології проектна група);
Кошторисні підрозділи ( групи: кошторисно – договірна проектно –кошторисна кошторисна кошторисно – договірний відділ);
Матеріально – технічне забезпечення і комплектація (групи: технічного постачання реалізація комплектація відділ постачання складське господарство).
Всі ці підрозділи у різних комбінаціях присутні у всіх управліннях Главекс-тромонтажу і утворюють службу підготовки виробництва.
.2 ОРГАНЗАЦЯ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ РОБТ
Електромонтажні роботи які проходять на майданчику будівництва складаються з комплексу підготовчих та монтажних робіт виконуються як разом із будівельниками так і після закінчення будівельної частини об'єкту.
Обов'язковою умовою організації електромонтажних робіт є своєчасне складання проектів виробництва робіт в яких з достатньою повнотою повинні бути розглянуті питання групової організації праці сіткового планування та управління підприємством.
Сучасні методи виробництва електромонтажних робіт потребують раціональної послідовності і суміщення будівельних та монтажних робіт а саме поділ монтажу на дві стадії.
Виконання робіт в дві стадії дозволяє здійснювати більш чітке планування і взаємодію будівельних і монтажних робіт можливість виконувати електромонтажні роботи в другій стадії з мінімальними втратами праці.
Перша стадія включає підготовчі роботи: встановлення закладних та кріпіжних деталей монтаж комунікацій для скритого прокладання проводів і кабелів ревізію і попереднє нагородження обладнання.
Трудомісткість електромонтажних робіт - це затрати робочого часу у людоно - годинах на монтаж одиниці обладнання.
Розрізняють три види трудоміскості: нормативну планову фактичну. Нормативну трудоміскість визначають за одиничними чи відомчими державними нормами і розцінками. Фактичну трудомісність визначається на основі нормативної з урахуванням обсягу виконання робіт.
В сучасних умовах найбільш широке застосування знаходить організація праці за допомогою ланок ( 2 - 4 особи) та бригад електромонтажників (4 - 6 а іноді 8 - 12 осіб) в яких з найбільшою ефективністю використовується злагодженість в роботі цілої групи робітників різної кваліфікації їх колективна зацікавленість в кінцевому результаті загальної праці. Саме при колективній праці
бригад утворюються сприятливі умови для ефективної праці.
Продуктивність 730885236220Змн.
праці і якості електромонтажних робіт залежить від ступеня введення прогресивної організації праці передової технології і механізації трудових процесів.
3 ОРГАНЗАЦЯ ПУСКОНАЛАГОДЖУВАЛЬНИХ РОБТ
Пусконалагоджувальні робіти є важливою кінцевою ланкою будівельного виробництва робіт. Ці робіти виконується висококлафікованими спеціалістами.
Налагодження обладнання та електричних мереж в електрообладнаннях охоплює наступні етапи роботи:
- перевірку якості електромонтажних робот на відповідність їх робочим кресленням проекту;
- перевірку встановленої апаратури градирування і зняття в необхідних випадках характеристик;
- випробування апаратури обладнання вторинних і первинних мереж кабельних ліній мереж заземлення;
- перевірку та налагодження робіт електричних мереж дистанційного керування;
- налагодження елементів автоматичного управління у відповідальності з вимогами технічного режиму.
Результати перевірок зняття характеристик налагодження апаратури та інших робіт що входять в комплекс налагодження оформлюються у вигляді протоколів встановленої форми які додаються до акту здачі об'єкта в есплуатації. Пусконолагоджувальні роботи виконуються по окремому спеціальному графіку виконують в три етапи.
На першому етапі виконують роботи по налагодження та перевірці окремих елементів електрообладнання відповідно цього проекту вірність виконання схем вторинних мереж. В цей період напруга на первинні та вторинні мережі не подається.
Другий етап налагоджувальних робіт починається після встановлення всього обладнання по проекту та повної готовності монтажу джерел живлення. На цьому етапі виконуються роботи по перевірці під напругою змонтованих схем і взаємодія цих елементів.
Початок третього етапу визначається повним закінченням електро - та механомонтажних а також будівельновідділочних робіт. Виконуються налагоджувальні роботи по забезпечуванн743585203200Змн.
ю працездатності електрообладнання згідно з технологією налагоджування електрообладнання визначеною технічною документацією.

5.1 диплом лебедь.docx

ОРГАНЗАЦЯ ОХОРОНИ ПРАЦ ТА ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
1 ВИРОБНИЧА САНТАРЯ ТА ЗАХОДИ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВИРОБНИЧОМУ ПДРОЗДЛ ЩО ПРОЕКТУТЬСЯ
При комплексному проведенні робіт засоби механізації і персонал концентруються на ремонтованому об'єкті. Метод комплексного проведення робіт при експлуатаційному обслуговуванні електричних мереж дозволяє:
- перейти від вибіркових і сезонних робіт до планомірного і впорядкованого ведення експлуатаційного обслуговування;
- підвищити продуктивність праці персоналу за рахунок виключення невиробничих витрат праці на підготовчо – заключні операції (підготовку інструменту і матеріалів організацію робочих місць вимикання і вмикання електроустановок) переходи і переїзди підвищення рівня механізації робіт шляхом концентрації механізмів на об'єкті;
- скоротити загальний час ремонту і технічного обслуговування в тому числі простоювання об'єктів електромереж у вимкненому стані;
- підвищити рівень технічного керівництва поліпшити організацію і умови праці персоналу контроль за дотриманням заходів з техніки безпеки;
- забезпечити якість робіт виявлення і ліквідацію дефектів обладнання елементів і споруд електричних мереж;
- раціонально використовувати трудові та матеріальні ресурси.
Бригади централізованого обслуговування повинні бути забезпечені:
- автотранспортом спецмеханізмами та машинами засобами механізації такелажем інструментом та інвентарем;
- необхідною технічною документацією та інструкціями;
- комплексом споруд (склади майстерні гаражі лабораторії тощо).
Спецмеханізми машини пристрої та інше обладнання закріплюється за бригадами які цими механізмами постійно користуються. Відповідальний за їх технічний стан своєчасний ремонт і випробовування несуть підрозділи Обленерго та відособлені підрозділи електроенергетичної системи.
Вибір методу ремонту і технічного обслуговування проводиться на базі техніко – економічного обрунтування з урахуванням місцевих умов в тому числі забезпечення матеріальними ресурсами засобами механізації транспорту кваліфікації і кількості персоналу та інших факторів.
Періодичність і тривалість ремонту і технічного обслуговування об'єктів електричних мереж встановлюється нормативно – технічною документацією в залежності від технічного стану об'єкта місцевих умов експлуатації.
При ремонті і технічному обслуговуванні об'єктів електричних мереж необхідно виконувати вимоги нормативних технологічних та конструкторських документів:
'' Повітряні лінії електропередачі напругою 35 кВ і вище. нструкція з експлуатації ''.
- технологічними картами;
- картами організації праці;
Під час механічного оброблення на металорізальних верстатах виникають чинники які надають несприятливі фактори для людини. Такими чинниками є вібрація шум травми органів зору опіки відкритих частин тіла каліцтво і т.п. Найбільшу небезпеку становлять обертові і рухомі частини верстатів відлітає гаряча стружка виділення парів і газів під час роботи зі мастильно – охолодної рідини і технічних мастил. Працюючи на круглошліфувальних верстатах утворюється металевий і абразивний пил концентрацією 4-6 мгм3 (гранично припустиму концентрацію по ГОСТ 12.01.005-88 становить 4-10 мгм3) під час роботи устаткуванні виділяється надлишкове тепло.
Щоб запобігти впливу шкідливих і найнебезпечніших чинників на робітників дільниці забезпечується проведення паспортизації санітарно – технічного стану підрозділів розробляється та виконуються комплексні плани поліпшення умов і охорони праці та санітарно – оздоровчі заходи. Разом з керівництвом підрозділів служба охорони праці організує своєчасне випробування технічний огляд різних установок і механізмів.
Технологічні процеси пов'язані із пилом шкідливими парами чи газами слід здійснювати в окремих помешканнях або на спеціально ізольованих ділянках виробничих приміщень обладнаних припливно – витяжною вентиляцією з штучним спонуканням і забезпечення засобами захисту працюючих.
Системи контролю та управління технологічними процесами мають забезпечувати своєчасну інформацію про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників (граничних значень тисків випромінювань температур рівнів концентрацій зокрема і шкідливі речовини) з допомогою контрольно – вимірювальних приладів та звукової чи світлової сигналізації; мають забезпечувати дотримання послідовності технологічного процесу автоматичні зупинки і відключення устаткування від джерел енергії при несправностях порушеннях технологічного регламенту аваріях.
Підприємства мають забезпечуватися водою придатної для пиття і місцевих господарських потреб. Доброякісна вода мусить бути без запаху безбарвної прозорою прохолодною мати якісний смак. Вона має бути без шкідливих здоров'ю речовин і мікробів. Цим вимогам передусім відповідає водогінна вода яка попередньо піддається очищенню. За відсутності водогону із дозволу органів місцевого санітарного нагляду допускається користування водою з артезіанської свердловини шахтного колодязя і навіть рік і відкритих водойм за умови спеціального знешкодження її шляхом кіп'ятіння.
Температура відносна вологість і швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях камерах і складах має відповідати нормам технологічного
проектування підприємств. Рівні шуму на виробничих приміщеннях має перебувати не більше діючим санітарним нормам. В усіх життєвих помешканнях із шумливим устаткуванням необхідно прийняти зниження шуму до 50-60 дБ.
Природне і штучне освітлення виробничих та інших приміщень робочих місць має забезпечувати освітленість достатню для безпечного та комфортного перебування та пересування працівників безпечного виконання роботи і становитиме від 100 до 400 лк залежно від призначення приміщення. Організація постійних робочих місць без природнього освітлення якщо це визначено вимогами проведення технологічного процесу заборонена.
Розташування і встановлення обладнання в виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам технологічного проектування забезпечувати зручність і безпеку працівників під час монтажу (демонтажі) введення в експлуатацію використанні за призначенням технічне обслуговування і ремонті устаткування можливість механізації трудомістких операцій за дотриманням вимог передбачених експлуатаційною документацією.
Таблиця 5.1.1 – Характеристика умов праці
Характеристика умов праці
Засоби захисту. Затверджені параметри
Основні небезпечні та шкідливі фактори
вібрація фізичні психологічні
Засоби автоматизації чи механізації
захисні огорожі кожухи
Клас приміщення щодо ураження електричним струмом
Продовження таблиці 5.1.1
Засоби захисту від ураження електричним струмом
золюючи та електровимірювальні кліщі показчики напруги діелектричні рукавички слюсарно – монтажний інструмент із ізолюючими рукоятками. Додатковими засобами використовуваними для роботи з електроустановками є діелектричні калоші та килими переносні заземлення ізолюючі підставки й накладки огороджувальні пристрої знаки безпеки.
Категорія важкості праці
в теплий період року 21-23
в холодний період року 18-20
Відносна вологість %
Освітленість на робочому місці лк

Схема зварювального трансформатора ХМК 4.500000.000 Е5.cdw

Схема пристрою обмеження
напруги холостого ходу
зварювального трансформатора
Аналогова інтегральна схема
Зварювальний трансформатор

5.2 диплом лебедь.docx

2 ТЕХНКА БЕЗПЕКИ ПД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЕЛЕКТРОМОНТАЖНИХ РОБТ
Загальні відомості. Електромонтажні роботи в розподільчих пристроях і цехах на електричних станціях підстанціях і лініях електропередач як правило виконуються спеціальними монтажними організаціями.
Заходи безпеки під час виконання робіт з монтажними механізмами.
Такелажні роботи повинні проводитись при спостереженні досвідчених працівників. яких призначено наказом по підприємству і котрі несуть відповідальність за безпеку цих робіт. Під час проведення такелажних робіт робітників необхідно забезпечити необхідними пристроями і механізмами які полегшують роботу по підняттю і переміщенню вантажів. Роботи що виконуються на висоті до 28 м від землі здійснюються за допомогою гідропідйомника.
Заходи безпеки під час монтажу кабельних ліній. При прокладці кабеля вручну вантаж не повинен перевищувати 35 кг для чоловіків і 20 кг для жінок. При покладці кабеля по стінам на значній відстані від підлоги використовують помости з огорожею. При роботах з епоксидним компаундом (муфти) необхідним є застосування засобів індивідуального захисту шкіри органів дихання і зору.
Заходи безпеки під час монтажу повітряних ліній електропередачі. Підйом чи опускання опор повітряних ЛЕП здійснюють за допомогою механізмів. Монтажникам забороняється залазити на підняту опору до закінчення її закріплення. Під час робіт забороняється знаходження людей під опорою чи підйомником. Заборонено залишати котловани не засипаними на час перерви.
Заходи безпеки під час монтажу розподільчих пристроїв силових Трансформаторів і електричних машин. Трансформатори розвантажують із залізнодорожних платформ по похилому скату з кутом нахилу небільше 10°.З
боку протилежного напрямку спуску трансформатор підтримують відтяжками за допомогою лебідки. Під час підйому сердечника з баку забороняється здійснювати будь-які роботи на сердечнику чи баку.
Здійснення робіт в діючих електроустановках.
Роботи що здійснюються в діючих електроустановках по заходам електробезпеки розділяються на чотири категорії:
) при повному знятті напруги;
) при частковому знятті напруги - лише на ділянках де проводяться роботи;
) без зняття напруги поблизу струмоведучих частин і на них;
) без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин.
До початку ремонтних чи налагоджувальних робіт мають бути виконані технічні і організаційні заходи. які забезпечують безпеку працюючих.
Технічні заходи. До них належать: відключення на ділянці виділеній для проведення робіт і прийняття заходів проти помилкового включення чи самовключення; установка тимчасових огорож і вивішування попереджувальних плакатів; перевірка відсутності напруги на частині установки виділеної для роботи; приєднання до заземлюючої шини накладення заземлення (безпосередньо після перевірки відсутності напруги) і вивішування плаката "Працювати тут".
Організаційні заходи. До них належать: оформлення наряду розпорядження чи допуску до роботи; перерва в роботі перехід на інше робоче місце закінчення робіт; нагляд під час роботи.
Наряд - це письмове розпорядження на роботу в електроустановках яке виначає місце. час початку і закінчення роботи. умови її безпечного проведення склад бригади і осіб що відповідають за безпеку робіт.
Допуск ремонтної бригади і нагляд за її роботою. Допускаючий до роботи разом з відповідальним і виконавцем робіт перевіряють правильність підготовки робочого місця і склад бригади. Допускаючий вказує місце 662940180975Змн.
відсутність напруги на струмоведучих частинах. При цьому допускаючий
проводить усний інструктаж про особливості даної електроустановки і про безпеку робіт і вручає виконавцю один екземпляр оформленого наряду. Нагляд за виконанням робіт здійснює виконавець котрий не повинен відлучатись від бригади.
Дотримання правил техніки безпеки знижує ризик враження електричним струмом.

1.1 диплом лебедь.docx

РОЗРАХУНОК ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ОБ'КТА
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ОБ'КТА
Дільниця №1 цеху паливної апаратури ДП “Завод ім. В. О. Малишева” живиться від підстанції яка знаходиться на території цеху . Дільниця цеху спеціалізується на випуску клапанів корпусів клапанів штанг сервопоршнів болтів регульованих форсунок корпусів форсунок розпилювачів корпусів розпилювачів щільових фільтрів.
Дільниця живиться від комплектної трансформаторної підстанції яка знаходиться на території цеху. Все силове обладнання цеху живиться від трьохфазної чотирьох провідної мережі змінного струму напругою 04 кВ та промисловою частотою 50 Гц.
В цеху передбачено вентиляцію що обумовлено санітарно-гігієнічними нормами яка слугує для очищення і переміщення повітря та інших газових сумішей а також пилу і твердих домішок.
В цеху відповідно до СНіП також передбачено системи робочого (загального місцевого) та аварійного освітлення.
Перелік електрообладнання дільниці №1 заносимо до таблиці 1.1
Таблиця 1.1- Перелік електрообладнання дільниці
Назва електроустановки
Номінальна потужність кВт
Зварювальний агрегат
Продовження таблиці 1.1
Автомат різьбонакатувальний
Холодновисадочний автомат
Токарно-револьверний верстат
Фрезерно-центруючий верстат
Різьбообробний верстат
Внутрішньошліфувальний верстат
Токарно-вентирізний верстат
Круглошліфувальний верстат
Вентилятори застосовуються в системах вентиляції і кондиціювання повітря інших газових сумішей пилу та інших твердих домішок. Режим роботи повторно-короткочасний. Для вентиляторних установок цехових приміщень не требується регулювання кутової швидкості приводних двигунів. Тому тут використовують асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором. 735965219710Змн.
Режим роботи тривалий тому їх електропривод нереверсивний з рідкими пусками.
Зварювальний агрегат використовується для зварювання острів генераторів та двигунів постійного струму виготовлення зварювальних кожухів електричних машин хрестовин і т.д. Зварювальний агрегат найчастіше використовується для монтажних та ремонтних роботах. Для утворення дуги використовується зварювальний трансформатор. Режим роботи повторно-короткочасний.
Автомат різьбонакатувальний з роликом і сегментом моделі АБ2516 призначений для холодного накатування різьби на підготовлених заготівках болтів і гвинтів з межею міцності при розтягу не більше 850 МПа. Режим роботи повторно-короткочасний.
Автомат різьбонакатний з плоскими плашками моделі А2418 призначений для накатування (видавлювання) зовнішньої різьби в холодному стані на заготівках болтів гвинтів та інших підготовлених циліндричних деталях. Режим роботи повторно-короткочасний.
Автомат холодновисадочний моделі А121б призначений для
виготовлення заклепок гвинтів шурупів та інших виробів стрижневого типу з каліброваного дроту. Завдяки відносної простоти конструкції швидкої заміни інструментів при переході на інший розмір переналадка з одного розміру виробу на інший автомат може успішно експлуатуватися в масовому і серійному виробництві. Діаметр виробу 2-4мм. Режим роботи повторно-короткочасний.
Токарно-револьверний верстат моделі 1К62ГСП призначений для токарної обробки деталей з каліброваного прутка діаметром від 18 до 25 мм в автоматичному режимі і штучних заготівок діаметром до 125 мм в напівавтоматичному режимі в умовах дрібносерійного і серійного виробництв. На верстаті можна проводити наступні види токарної обробки: обточування розточування підрізування проточку і розточку канавок свердління зенкування розгортання обточування та розточування конічних і криволінійних поверхонь нарізування різьблення різцем мітчиками і плашками.Режим роботи повторно – короткочасний.
Фрезерні верстати призначені для обробки зовнішніх та внутрішніх плоских та фасонах поверхонь різання прямих та вінтових каналок нарізання різьби зовнішньої та внутрішньої зубчастих коліс і т.д. Для електропривода використовується багатошвидкісний асинхронний двигун з короткозамкненим ротором та коробкою швидкостей. Режим роботи повторно – короткочасний.
Фрезерно-центруючий верстат моделі 2Г942 призначений для обробки торців деталей типу валів у серійному і масовому виробництві.
Основні операції: фрезерування торців свердління центрових отворів з двох сторін обточування шийок і зняття фасок на кінцях валів. Крім того на верстаті може проводиться суцільна цехова до діаметра 40 мм кільцева підрізка та розточування. Приводи подач свердлильних і фрезерних шпинделів і затиску деталей а так само упори заготовок гідравлічні. Фрезерування торців свердління торцевих отворів і обточування базових шийок проводиться за одну установку деталі що обробляється що забезпечує високу точність детальної
обробки. Режим роботи повторно-короткочасний707390248920Змн.
Різьбообробний верстат використовується для обробки зовнішньої та внутрішньої різьби. Головним електроприводом цього верстата є асинхронний короткозамкнений двигун. Реголювання частоти обертання шпінделя виконується переключенням шестернів коробки передач. Режим роботи повторно-короткочасний.
Внутрішньошліфувальний верстат використовується для обробки внутрішніх отворів заготовок.
Круглошліфувальні верстати призначені для шліфування циліндрових поверхонь деталів обертання. Режим роботи повторно-короткочасний.
Електроспоживачі дільниці №2 цеху паливної апаратури за характером робіт відноситься до категорії надійності електропостачання рекомендується забезпечувати надійність електро постачання рекомендується забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення.
План розташування обладнання цеху наведено в графічній частині проекту.

навантаження комп.docx

--------------------Схема з'єднання--------------------
Кіл-ть = 4.00 Pmin = 7.50 Pmax = 7.50 Pном = 30.00
m = mxm = 1.00 Kв = 0.65 Cosφ = 0.80 Tanφ = 0.75
Pзм = 19.50 Qзм = 14.62 Nеф = 4.00 Kм = 1.29
Pм = 25.16 Qм = 16.09 Sм = 29.86 Iм = 45.37
E_Pn2 = 225.00 Kм' = 1.10
Кіл-ть = 3.00 Pmin = 10.00 Pmax = 10.00 Pном = 30.00
m = mxm = 1.00 Kв = 0.35 Cosφ = 0.50 Tanφ = 1.73
Pзм = 10.50 Qзм = 18.19 Nеф = 3.00 Kм = 1.87
Pм =19.64 Qм =20.01 Sм =28.03 Iм =42.59
E_Pn2=300.00 Kм' =1.10
Кіл-ть =24.00 Pmin = 2.00 Pmax = 5.50 Pном = 107.50
m = mxm = 2.75 Kв = 0.50 Cosφ =0.70 Tanφ = 1.02
Pзм = 53.75 Qзм = 54.84 Nеф = 21.31 Kм = 1.17
Pм =62.89 Qм =54.84 Sм =83.44 Iм =126.77
E_Pn2 = 542.25 Kм' = 1.00
Кіл-ть = 31.00 Pmin = 2.00 Pmax = 10.00 Pном = 167.50
m = mxm = 5.00 Kв = 0.50 Cosφ = 0.69 Tanφ = 1.05
Pзм = 83.75 Qзм = 87.65 Nеф = 26.29 Kм = 1.16
Pм = 97.15 Qм = 87.65 Sм = 130.84 Iм = 198.80
E_Pn2 = 1067.25 Kм' = 1.00 Iном = 22.88 Iпуск = 114.41
Pм = 19.64 Qм = 20.01 Sм = 28.03 Iм = 42.59
E_Pn2 = 300.00 Kм' =1.10
Кіл-ть = 20.00 Pmin = 3.50 Pmax = 7.50 Pном = 111.50
m = mxm = 2.14 Kв = 0.12 Cosφ = 0.40 Tanφ =2.29
Pзм = 13.38 Qзм = 30.66 Nеф = 18.76 Kм = 1.65
Pм = 22.08 Qм = 30.66 Sм = 37.78 Iм = 57.40
E_Pn2 = 662.75 Kм' = 1.00
Кіл-ть = 23.00 Pmin = 3.50 Pmax = 10.00 Pном = 141.50
m = mxm = 2.86 Kв = 0.17 Cosφ = 0.44 Tanφ = 2.05
Pзм = 23.88 Qзм = 48.84 Nеф = 20.80 Kм = 1.40
Pм = 33.43 Qм = 48.84 Sм = 59.19 Iм = 89.93
E_Pn2 = 962.75 Kм' = 1.00 Iном = 22.88 Iпуск = 114.41
Кіл-ть = 19.00 Pmin = 6.30 Pmax = 11.00 Pном = 164.90
m = mxm = 1.75 Kв = 0.12 Cosφ = 0.40 Tanφ = 2.29
Pзм = 19.79 Qзм = 45.34 Nеф = 17.96 Kм = 1.65
Pм = 32.65 Qм = 45.34 Sм = 55.87 Iм = 84.89
E_Pn2 = 1513.97 Kм' = 1.00
Кіл-ть 4.00 Pmin = 7.50 Pmax = 7.50 Pном = 30.00
Кіл-ть = 23.00 Pmin = 6.30 Pmax = 11.00 Pном = 194.90
m = mxm = 1.75 Kв = 0.20 Cosφ = 0.55 Tanφ = 1.53
Pзм = 39.29 Qзм = 59.97 Nеф = 21.84 Kм = 1.28
Pм = 50.29 Qм = 59.97 Sм = 78.26 Iм = 118.90
E_Pn2 = 1738.97 Kм' = 1.00 Iном = 25.17 Iпуск = 125.85
Кіл-ть = 1.00 Pmin = 28.27 Pmax = 28.27 Pном = 28.27
m = mxm = 1.00 Kв = 0.95 Cosφ = 0.85 Tanφ =0.62
Pзм = 26.86 Qзм = 16.64 Nеф = 1.00 Kм =1.05
Pм = 28.20 Qм = 18.31 Sм = 33.62 Iм = 51.08
E_Pn2 = 799.19 Kм' = 1.10
Кіл-ть = 1.00 Pminim = 28.27 Pmax = 28.27 Pном = 28.27
m = mxm = 1.00 Kв = 0.95 Cosφ = 0.85 Tanφ = 0.62
Pзм = 26.86 Qзм = 16.64 Nеф = 1.00 Kм = 1.05
E_Pn2 =799.19 Kм' = 1.10 Iном = 64.69 Iпуск = 323.43
Кіл-ть = 78.00 Pmin = 2.0 Pmax = 28.27 Pном = 532.17
m = mxm = 14.13 Kв =0.33 Cosφ = 0.63 Tanφ = 1.23
Pзм = 173.77 Qзм = 213.10 Nеф = 62.00 Kм = 1.08
Pм = 187.68 Qм = 213.10 Sм = 283.96 Iм = 431.44
E_Pn2 = 4568.16 Kм' = 1.00 Iном = 64.69 Iпуск = 323.43
Розрахунок виконувався за допомогою програми "Electric Power Calculator v2.0

1.4 диплом лебедь.docx

4 ВИБР СХЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ОБ'КТА
Розрізняють радіальну магістральну мішану схеми живлення.
Радіальні схеми раціонально використовувати в виробничих корпусах які складаються із окремих приміщень при нерівномірності розташування електроприймачів на площинах цеху . Живлення електроприймачів при такій схемі виконується від цехової трансформаторної підстанції (ТП) через силові розподільчі шаф (РШ). Потужні електроприймачі можуть бути підключені прямо до силового щита цехової підстанції. До РШ електроприймачі підключаються або незалежно один від одного або ланцюжком. У радіальній схемі кожна лінія живить одинарне навантаження. Радіальні схеми забезпечують надійність будь-якої категорії електропостачання. Застосовуються також змішані схеми коли є багато різноманітних навантажень. Радіальна розподільна мережа вимагає більшого числа устаткування вона менш зручна й застосовується в основному в цехах з вибухонебезпечним або хімічно активним середовищем. У випадку радіальної схеми на цехових підстанціях є розподільні пристрої або розподільні щити які живлять розподільні пункти або окремі електроприймачі великої потужності. У розподільних щитах є захист ліній що відходять у вигляді автоматичних вимикачів або запобіжників. Для більшої безпеки роботи встановлюються рубильники.
Магістральні схеми використовуються при розташуванні електроприймачів рядами по площі цеху. Магістральні схеми знайшли широке застосування в цехах для живлення великої кількості малопотужних споживачів рівномірно розташованих по цеху наприклад металообробних верстатів. Магістральна розподільна мережа цеху звичайно виконується у вигляді шинопроводу з відгалуженими коробками. Магістральна лінія складається з одинарних ліній кожна з яких живить кілька навантажень. Магістральні лінії дешевші ніж радіальні однак у випадку пошкодження одного із трансформаторів або відгалужень на лінії відключаються всі споживачі цієї лінії.
Комбіновані схеми радіально-магістральні або магістрально-радіальні застосовують із врахуванням розташування електроприймачів і технології виробничого процесу.
В даному курсовому проекті ми обрали магістральну схему живлення: від трансформаторної підстанції живляться три шинопроводи ШРА-1 і ШРА-2 та ШРА-3 до яких провідниками прокладеними в трубах у підлозі приєднуються всі споживачі дільниці.
Схема електропостачання об'єкта наводиться в графічній частині проекту.

1.2 диплом лебедь.docx

2 ВИЗНАЧЕННЯ РЕЖИМВ РОБОТИ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
Режим роботи електричної машини може бути тривалий короткочасний і повторно – короткочасний. Машини тривалого режиму роботи призначаються для без зупинної експлуатації протягом тривалого періоду часу. Передбачається що машина працює настільки довго що перевищення температури окремих її частин над температурою навколишнього повітря не повинно перевищувати значень що допускаються стандартом.
Машини призначаються для короткочасного режиму роботи протягом нетривалого часу за який температура окремих частин машин не повинна виходити за межі встановлені стандартом після чого вони повинні відключатися або працювати в режимі холостого ходу. Робочий процес передбачається настільки коротким що температура машини повністю остигає. Стандартом встановлені короткочасні режими з тривалістю робочого періоду 15 30 60 і 90 хв.
Машини повторно – короткочасного режиму призначаються для роботи з частими пусками. При цьому робочий цикл що складається з часу протягом якого машина працює і паузи передбачається настільки нетривалим що за час роботи машина не встигає нагрітися до установленої температури а за час зупинки – не встигає охолонути.
Повторно – короткочасні режими роботи характеризуються різною тривалістю включення. Встановлені стандартом тривалості робочого періоду по відношенню до повного періоду циклу (так звані ПВ) становлять 15 25 40 і 60%. Вважають що під час паузи машина знаходиться в спокої і що тривалість одного циклу не перевищує 10 хв.
За технологічним процесом що має місце на дільниці №1 цеху паливної апаратури і категорією надійності електропостачання до якої належить об'єкт визначаємо режим роботи кожної одиниці електрообладнання її коефіцієнт використання Кв і коефіцієнт потужності cosφ. Отримані дані заносимо до
Таблиця 1.2.1 – Режим роботи коефіцієнт використання Кв і коефіцієнт
потужності cosφ електрообладнання
Назва електрообладнання
Коефіцієнт використання Кв
Коефіцієнт потужності cosφ
Зварювальний агрегат
Повторно-короткочасний
Автомат різьбонакатувальний
Холодновисадочний автомат
Токарно – револьвер-
Різьбообробний верстат
Внутрішньо-шліфувальний верстат
Токарно-венторізний верстат
Круглошліфувальний верстат

1.8 диплом лебедь.docx

8 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ВИБР ЗАХИСТНИХ
Електричні провідники повинні відповідати вимогам безпеки надійності і економічності. Тому важливо правильно розрахувати довжину і переріз необхідних для монтажу електричної проводки проводів.
Довжину проводу розраховують за монтажною схемою. Для цього на схемі вимірюють відстані між сусідніми місцями розташування щитків штепсельних розеток вимикачів відгалуджувальних коробок і т. п. Потім користуючись масштабом в якому накреслена схема обчислюють довжину відрізків проводів; до довжини кожного відрізка додають не менше 100 мм (враховується необхідність приєднання проводів). Довжину проводу можна розрахувати також вимірюючи безпосередньо на щитках панелях стінах стелях і відрізки ліній вздовж яких повинні бути прокладені провідники.
Перетин провідника розраховують по втраті напруги і допустимому тривалому струмовому навантаженню. Якщо розраховані перетини виявляться неоднаковими то за остаточний результат приймають величину більшого.
Втрата напруги обумовлена падінням напруги в проводах що сполучають джерело струму з електроприймачем. Вона не повинна перевищувати 5% номінальної напруги джерела електроживлення. Перетин проводів по втраті напруги розраховують при проектуванні електричних мереж від яких живляться електроприймачі промислових підприємстві транспорту великих житлових і громадських будівель і т. п. При проектуванні невеликих електроустановок наприклад електроустановок окремих приміщень саморобних приладів і т. п. втратою напруги в проводах можна знехтувати так як вона дуже мала.
Для захисту електричних мереж використовуємо плавкі запобіжники і автоматичні вимикачі.
Запобіжники – це електричні апарати які захищають обладнання від перенавантаження та короткого замикання. Основними конструктивними еле720090252095Змн.
ментами запобіжника є плавка вставка що плавиться в разі виникнення дуги а також пристрій що безпосередньо відповідає за гасіння дуги.
До переваг запобіжників відносяться:
) Дуже проста конструкція ніж у автомата захисту що майже виключає можливість "поломки механізму" у разі аварійної ситуації запобіжник повноцінно знеструмлює коло;
) Завдяки повільній швидкості спрацьовування плавкі запобіжники можна використати для селективності;
) У асиметричних трифазних колах при аварії на одній фазі живлення
пропаде тільки на одній фазі а інші дві фази залишаться у робочому стані;
) Селективність самих плавких запобіжників один відносно одного є простіший розрахунок селективності ніж у автоматичного вимикача: номінальні струми послідовно сполучених запобіжників повинні відрізнятися один від одного в 16 разів або більше.
До недоліків запобіжників відносяться:
) Неможливість повторного використання;
) При згоранні одного запобіжника в трифазних колах електродвигунів ініціюється зникнення однієї фази що може привести до виходу з ладу електродвигуна;
) Конструкція яка дає можливість шунтування тобто використання " жучків" що призводять до пожеж;
) Перекос фаз в трифазних електричних колах при великих струмах
) Можливість необрунтованої заміни на запобіжник номіналом вище.
Автоматичний вимикач - апарат призначений для нечастих замикань і розмикань електричного кола й тривалого проходження по ньому струму а також для автоматичного розмикання кіл з появою в них короткого замикання перевантажень по струму спадання напруги нижче припустимого зміні напрямку струму або потужності. На відміну від плавких запобіжників що захищають електродвигуни тільки від коротких замикань вимикачі є більш довершеним
засобом захисту. Вони захищають електродвигуни від струмів короткого замикання і струмових перевантажень запобігають роботі на двох фазах і дозволяють швидко відновити електричне коло.
До переваг автоматичних вимикачів відносяться:
) При перевантаженні або короткому замиканні вимикач відключає всі фази кола які захищаються їм завдяки чому виключається можливість однофазної роботи трифазних двигунів;
) Більш досконалий захист ніж у плавких запобіжників завдяки захисним характеристикам спрацьовування.
До недоліків автоматичних вимикачів відносяться:
) Неможливість заміни автомата під напругою;
) Більш висока вартість ніж у запобіжника;
) Після аварійного відключення погіршення властивостей неконтрольований знос контактів якість контакту погіршується.
В даному курсовому проекті в якості захисних апаратів обрано автоматичні вимикачі. Розрахунок електричних мереж та вибір автоматичних вимикачів виконується для електроспоживача (номер за планом №1) в наступному порядку:
8.1 Визначаємо номінальний струм Iн А споживача за формулою
н = Рн3×Uн×cosφ× (1.8.1)
де Рн – номінальна потужність споживача кВт;
Uн – номінальна напруга Uн = 04 кВ;
cosφ – коефіцієнт потужності;
– коефіцієнт корисної дії (ККД).
ККД і cosφ вибираються за таблицею Додатку 3 в залежності від потужності споживача. Для Рн = 75 кВт = 088 cosφ = 086.
н = 753×0.4×0.86×0.88 = 143
8.2 Визначаємо пусковий п А струм споживача за формулою
де Кп – кратність пускового струму значення якої вибирається за
таблицею Додатку 3 в залежності від потужності споживача.
Для Рн = 75 кВт Кп = 75
8.3 Визначаємо номінальний струм розчеплювача н.р. А автоматичного вимикача за умовою
Iн.р ≥ 11×Ipоб (1.8.3)
де Ipоб – робочий струм лінії приймається рівним номінальному струму
споживача Ipоб = Iн А.
Iн.р ≥ 11×143 ≥ 1573
8.4 За таблицею 14.2 або 14.3 1 вибираємо тип автоматичного вимикача і струм розчеплювача Iн.р.ст (струм номінальний розчеплювача стандартний).
Обираємо автоматичний вимикач типу АЕ2026 із номінальним струмом розчеплювача 16 А.
8.5 Знаходимо розрахунковий струм спрацювання спр.р А автоматичного вимикача обраного типу за умовою
Iспр.р ≥ 125×Iп (1.8.4)
де Iп – пусковий струм двигуна споживача А.
Iспр.р ≥ 125×10725 = 13406
8.6 Визначаємо каталожне значення струму спрацювання спр.кат. А за формулою
Iспр.кат. = Кр×Iн.р.ст (1.8.5)
де Кр – кратність струму спрацювання. Вибирається в залежності від
типу автоматичного вимикача за таблицею 1.8.1;
Iн.р.ст - струм номінальний розчеплювача стандартний вибраний в
Таблиця 1.8.1 - Кратність струму спрацювання для різних типів автоматичних
Для автоматичного вимикача типу АЕ20 обираємо Кр =12
Iспр.кат. = 12×16 = 192
8.7 Розрахунковий струм спрацювання не повинен перевищувати каталожне значення струму
Iспр.р ≤ Iспр.кат (1.8.6)
8.8 Значення Iспр.р не перевищує значення Iспр.кат.. Умова виконується тому автоматичний вимикач вибрано правильно.
8.9 За значенням розрахованого номінального струму споживача по
таблиці 7.2 1 вибираємо марку та переріз проводу для підключення споживача до мережі живлення.
Пропонуємо використовувати провід марки АПВ чотириодножильний с перерізом однієї жили 40 мм2.
8.10 Розрахунок і вибір перерізу монтажного проводу та типу і струму розчеплювача автоматичного вимикача для інших електроспоживачів об’єкта виконується аналогічно за допомогою комп'ютерної програми. Роздрукування додається у вигляді таблиці 1.8.2

5.4 диплом лебедь.docx

4 ОРГАНЗАЦЯ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Число всіляких екологічних факторів вважається потенційно необмеженим. Однак у рамках промислової екології найбільш значними є абіотичні фактори ендогенного характеру зумовлені дією промислового виробництва.
До таких факторів повинні бути віднесені хімічні речовини що вноситься в навколишнє природне середовище викидами в атмосферу скидами у воду а також тверді відходи видаляються з виробничого циклу і різноманітний вплив фізичної природи: випромінювання (теплове електромагнітне високочастотне та надвисокочастотне іонізуюче та неіонізуюче різної природи) поля магнітні й електричні шум.
Прояв цих факторів у робочій зоні і на проммайданчику підприємства є сферою охорони праці. Наявність цих факторів за даними зонами в природному середовищі що контактує з виробництвом - сфера інтересів промислової екології . Фактична відсутність кордону між робочою зоною (виробничим середовищем) проммайданчиком та ближнім природним середовищем призводить до того що багато методів розроблені в сфері охорони праці будуть ефективні і при вирішенні задач промисловоїх екології.
З ростом виробничих сил і розширенням господарської діяльності негативні наслідки впливу людини на навколишнє середовище стають все більш відчутними. В даний час негативні впливи людини на природу нерідко призводять до непередбачених змін в екологічних системах у процесах біосфери.
Як біологічний об'єкт людина значною мірою залежить від фізичного середовища. Погіршення її стану відбивається на здоров'ї і працездатності людини.
Навколишнє природне середовище – це середовище життєдіяльності людини.
Закон України ''Про охорону навколишнього середовища'' визначає правові економічні соціальні основи охорони навколишнього середовища.
ДП ''Завод ім. В. О. Малишева'' забруднює навколишнє середовище шкідливими викидами в атмосферу різного походження.
ДП ''Завод ім. В. О. Малишева'' гарантує надання послуг забезпечуючи при цьому підвищення рівня екологічної безпеки виробництва та запобігання негативного впливу на довкілля.
Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природнього середовища або створення умов для цього.
На підприємстві дотримуються вимог діючого природоохоронного законодавства у частині зниження антропогенного впливу виробництва на навколишнє середовище. Побутові відходи вивозять на міський полігон.
В процесі роботи кадрового відділу з'являються паперові і дрібні канцелярські відходи які щодня наприкінці робочого дня проводять вологе прибирання і виносять відходи. Відходи вивозяться за договором спеціальними машинами очисних служб і утилізуються. Робота на ПК типу IBM PCAT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після витікання терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці а також тара повинні допускати нетоксичну переробку після використання.
Вода на підприємстві використовується в санітарно – гігієнічних цілях. Для спуску виробничих і господарських вод передбачають каналізаційні пристрої.