Расчет агрегатного участка для комплексного автотранспортного предприятия

40 - Висновки.docx

07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
В даному курсовому проекті проведені розрахунки агрегатної дільниці в яких розраховані нормативи по пробігу автомобіля за рік трудомісткість виконання певного виду робіт розраховано число постів на кожен вид роботи число працівників кількість обладнання міцніть з’єднань вентиляцію приміщення та освітлення самої дільниці.
Таблиця 5.1 – Нормативні показники агрегатної дільниці
Обліковий склад парку
Періодичність до ТО-1 км
Періодичність до ТО-2 км
Кількість Д-1 за рік
Кількість Д-2 за рік
Кількість ТО-1 за рік
Кількість ТО-2 за рік
Річний обсяг робіт з ТО і ПР люд.-год.
Трудомісткість виконання робіт ЩО люд.-год.
Трудомісткість виконання робіт ТО-1 люд.-год.
Трудомісткість виконання робіт ТО-2 люд.-год.
Трудомісткість виконання робіт ПР люд.-год.
Число штатних робітників
Число робочих постів
Число одиниць технологічного обладнання
Загальний пробіг автомобілів за рік
Кількість світильників
Кількість вентиляторів

8 - 1.1.docx

1 Техніко-економічне обрунтування проекту
1 Виробнича діяльність і структура підприємства.
Автотранспортне підприємство складається з адміністрації і основних служб: експлуатаційної - організовує та здійснює перевезення вантажів і пасажирів у відповідності з встановленими планами і завданнями;
технічної - забезпечує технічну готовність автомобілів до роботи на лінії очолюється головним інженером;
обслуговуючої - забезпечує виробництво енергоресурсами інформаційним обслуговуванням прибирання приміщень і території контролює якість технічного обслуговування і ремонту.
Технічна служба включає наступні підрозділи:
виробничо-допоміжні цехи або ділянки: (агрегатний слюсарно-механічний електротехнічний акумуляторний паливної апаратури ремонт холодильних установок шиномонтувальний кузнечно-ресорний мийки і змащення зварювальний медницкий кузовний малярний); зону поточного ремонту; зону першого технічного обслуговування; зону другого технічного обслуговування; зону щоденного огляду.
До обслуговуючої службі відносяться: Гараж-стоянка АЗС контрольно-технічний пункт.
Технологічний процес ТО і ремонту автомобіля здійснюється на робочих постах. Розрізняють два методи організації робіт:
На універсальних постах - всі роботи даного виду ТО або ремонту проводиться на одному посту групою робітників-універсалів або робочих різних спеціальностей
На спеціалізованих постах - обсяг робіт даного виду ТО чи ремонту розчленований з урахуванням однорідності робіт або раціональної їх сумісності. Роботи на постах можуть бути організовані паралельно або утворювати потокову лінію.
07010602 ПК ТЕА 017 ЗП

31 - 32 Констр. частина.docx

3 Конструкторська частина
07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
1 Огляд існуючого обладнання та обрунтування вибору конструкції
Сучасний спеціаліст повинен добре орієнтуватись у досить широкому спектрі технологічного обладнання для ТО і ремонту автомобілів яке існує на ринку знати його характеристики та принцип дії вміти впроваджувати його у виробництво.
Згідно з темою курсового проекту попереднього аналізу технології виконання робіт на агрегатній дільниці та підборі технологічного обладнання а також для підвищення продуктивністі праці якості робіт з одночасним зниженням матеріальних витрат покращенням умов праці та створення умов для уникнення травматизму було доцільно вибрати процес запресовування поршневого пальця у верхню голівку шатуна за допомогою спеціального пристосування.
2 Технічна характеристика будова і функціонування
Таблиця 3.1 - Технічна характеристика
Значення показника мм
Діаметр отвору в поршні
3 Призначення і місце застосування пристрою
Технологія запресовування поршневого пальця у верхню голівку шатуна має своє місце на постах агрегатної дільниці з ПР двигунів так як це є одним із технологічних процесів збирання двигуна в цілому. Тому для полегшення робіт зі збору ДВЗ на посту доцільним буде використання цієї технології.
4 Розрахунок конструкції
Розраховуємо зусилля в різьбовому з’єднанні: діаметр різьби - 8мм.
Прикладне зусилля - 200 МПа
де d – Діаметр різьби.
Aзр=2314824=5024 (мм)
Розраховуємо допустиму напругу:
де P – Прикладне зусилля.
При виготовленні цього різьбового з’єднання було додержано всі технологічні вимоги.
5 Особливості монтажу налагодження пуску та експлуатації
Технологія запресовування пальця короткими оправками. Поршень кладемо на дерев'яну підкладку. Вставляємо між бобишками поршня нагріту головку шатуна підтримуючи його рукою в рукавиці за нижню частину. ншою рукою встановлюємо палець в отвір бобишек поршня і у верхню голівку шатуна (зусилля незначне) так щоб палець виступав з поршня на 5 7 мм
Оправкою з відрегульованим розміром вставляємо палець остаточно. ноді доводиться по оправці злегка постукати молотком. Якщо палець просто провалюється до дерев'яної підкладки це в переважній більшості випадків означає що шатун непридатний для перепресування пальця.

11 - 30 Техн. частина.docx

2 Розрахунково-організаційна частина
1 Розрахунок виробничої програми ТО і ремонту ДТЗ
Виробнича програма АТП - це обсяг робіт з ТО і ремонту ДТЗ який виконується за певний період(добурікцикл). Виробнича програма може розраховуватись різними методами – статистичним табличним графічним аналітичним та ін. Найбільш поширеним є аналітичний метод розрахунку.
1.1 Вибір і коригування нормативів ТО і ремонту ДТЗ
Перед розрахунком виробничої програми встановлюється періодичність ТО-1 і ТО-2 ресурс ДТЗ до списання або пробіг до КР тривалість простою в ТО і ПР дні простою в КР трудомісткість ЩО ТО-1 ТО-1 ПР.
07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
1.1.1 Вибір нормативів
Згідно [1 ст.279 дод. 9] вибирають нормативні періодичності ТО пробігу до КР днів простою і трудомісткості ТО і ПР (згідно з ОНТП-01-91[6]) результати заносять в таблицю 2.1
У даній групі частина автобусів (200 од.( AКР1)) має пробіг з початку експлуатації менше нормативного значення(LКР1н) до першого КР а друга частина (200 од. (AКР2)) – більше цього значення. За формулою визначаємо середньозважене нормативне значення пробігу до КР:
LКРн=LКР1н(AКР1+08AКР2)AКР1+AКР2 2.1
LКРн=700000(200+08200)200+200=630000 (км)
Таблиця 2.1 – Вибрані нормативні дані
Періодичність пробіг ресурс
Тривалість простою в
Автобус середнього класу А-092 «Богдан»
1.1.2 Коригування нормативів
Коригування здійснюється за допомогою п’яти коефіцієнтів коригування К1 – К5 які враховують п’ять основних факторів:
К1 – категорія умов експлуатації;
К2 – модифікація ДТЗ;
К3 – природно-кліматичні умови;
К4 – кількість ДТЗ технологічно сумісної групи;
К5 – умови зберігання ДТЗ.
Згідно [1 ст.277 дод. 8] Значення коригуючих коефіцієнтів (згідно з ОНТП-01-91[6]) результати заносять в таблицю 2.2
Таблиця 2.2 - Значення коригуючих коефіцієнтів
Скориговані значення нормативів ТО і ПР визначаємо за формулами:
періодичності пробігу до ТО-1:
LТО-1к= LТО-1нК1К3 (2.2)
LТО-1к= 500011=5000 (км)
Періодичності пробігу до ТО-2:
LТО-2к= LТО-2нК1К3 (2.3)
LТО-2к= 2000011=20000 (км)
LКРк= LКРнК1К2К3 (2.4)
LКРк= 630000111=630000 (км)
ДТО і ПРк= ДТО і ПРнК2 (2.5)
ДТО і ПРк= 0301=030 (днів)
Трудомісткості виконання ЩО:
де Км – коефіцієнт механізації виконання мийних робіт при ЩО. При застосуванні мийної установки згідно з ОНТП-01-91 Км = 1.
tщо= 0411=04 (люд.-год)
Трудомісткості виконання ТО-1:
tТО-1= tТО-1нК2К4 (2.7)
tТО-1= 75109=675 (люд.-год)
Трудомісткості виконання ТО-2:
tТО-2= tТО-2нК2К4 (2.8)
tТО-2= 30109=27 (люд.-год)
Трудомісткості виконання ПР:
tПР= tПРнК1К2К3К4К5 (2.9)
tПР= 38111091=342 (люд.-год1000)
Скориговані значення пробігів LТО-1 кLТО-2кLКРк скорегуємо ще раз за кратністю між собою і кратністю середньодобового пробігу.
Коригування за кратністю:
Періодичності пробігу до ТО-1:
-кількість днів між сусідніми ТО-1: nд=LТО-1кlсд (2.10)
nд=5000425=1176 12 (днів)
LТО-1=12425=5100 (км)
-кількість періодів ТО-1 у періоді ТО-2: nТО-1=LТО-2кLТО-1 (2.12)
nТО-1=200005100=3924
LТО-2=nТО-1LТО-1 (2.13)
LТО-2=45100=20400 (км)
-кількість періодів ТО-2 до КР: nТО-2=LКРкLТО-2 (2.14)
nТО-2=70000020400=341334
LКР=nТО-2LТО-2 (2.15)
LКР=3420400=693600 (км)
Результати розрахунків заносяться в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 - Значення нормативів ТО і ремонту ДТЗ
Ресурс (Пробіг до КР)
Тривалість простою в КР
Тривалість простою в ТО і ПР
1.2 Визначення річного пробігу автомобілівЗмн.
Вихідними величинами для визначення річного пробігу є середньодобовий пробіг і коефіцієнт випуску автомобілів який визначається через коефіцієнт технічної готовності.
Коефіцієнт технічної готовності αт визначає частку технічно справних ДТЗ у загальній обліковій кількості ДТЗ на підприємістві. Він залежить від тривалості простою автомобілів під час проведення технічного обслуговування і ремонту.
Для автомобілів яким планується КР на авторемонтному підприємстві коефіцієнт технічної готовності визначається з урахуванням днів простою в КР і днів транспортування автомобіля до місця виконання КР:
αт=11+lсд(ДТО і ПР1000+Дкр+ДтрLКР) (2.16)
αт=11+425(0301000+18+1693600)=086
Коефіцієнт випуску αв визначає частку автомобілів що виїжджають на лінію в загальній обліковій кілкості рухомого складу на підприємстві. Він залежить від кількості днів роботи автомобілів і коефіцієнта технічної готовності та знаходиться за формулою:
де Дк – кількість календарних днів у році дні.
Загальний річний пробіг усіх автомобілів:
Lр=AобlсдДкαв (2.18)
де Aоб - число автомобілів розрахункової групи од.
Lр=400425365071=44055500 (км)
Результати розрахунків заносяться в таблицю 2.4
Таблиця 2.4 – Коефіцієнти технічної готовності і випуску і річний пробіг ДТЗ
Розрахункова група ДТЗ
Коефіцієнт технічної готовності
1.3 Розрахунок виробничої програми в кількісних показниках
Річна програма технічного обслуговування і діагностування автомобілів являє собою кількість обслуговувань даного виду за рік і визначається для ДТЗ за формулами:
NКРр=44055500693000=6357
NТО-2р=LрLТО-2-NКРр (2.20)
NТО-2р=4405550020400-6357=209601
NТО-1р=LрLТО-1-NКРр-NТО-2р (2.21)
NТО-1р=440555005100-6357-209601=647875
NЩОр=44055500425=103660
NД-1р=11NТО-1р+NТО-2р (2.24)
NД-1р=11647875+209601=9222635
NД-2р=12NТО-2р (2.25)
NД-2р=12209601=2515212
Добова програма технічного обслуговування і діагностування автомобілів являє собою кількість обслуговувань даного виду за добу. Залежить від кількості робочих днів відповідної зони обслуговування. Кількість днів роботи зони ЩО як правило відповідає кількості днів роботи автомобілів у році Др. Кількість робочих днів зон ТО-1 і ТО-2 відповідає режиму роботи зон ТО і ПР.
Кількість обслуговувань за добу для ДТЗ визначається за формулами:
NЩОд=NЩОрДр; NЩОд=103660303=34211 (2.26)
NТО-1д=NТО-1рДр.з.; NТО-1д=647875303=2138 (2.27)
NТО-2д=NТО-2рДр.з.; NТО-2д=209601303=691 (2.28)
NД-1д=NД-1рДр.з.; NД-1д=9222635303=3043 (2.29)
NД-2д=NД-2рДр.з.; NД-2д=2515212303=830 (2.30)
Результати розрахунків заносяться в таблицю 2.5
Таблиця 2.5 – Річна добова програми ТО і ремонту ДТЗ
1.4 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках
Виробнича програма в трудових показниках являє собою річний обсяг(трудомісткість) робіт ТО і ПР у людино-годинах визначається на основі річної виробничої програми в кількісних показниках і скоригованої трудомісткості одиниці обслуговування.
1.4.1 Трудомісткість ЩО.
Згідно з [1 дод. 11] роботи ЩО поділяються на такі види:
-ЩОд – добове ЩО включає такі роботи: прибиральні мийні заправні контрольно-діагностичні ремонтні.
-ЩОт – додаткові роботи ЩО які виконуються перед ТО-1 ТО-2 ПР і включать роботи поглибленого миття і прибирання: прибиральні мийні.
Трудомісткість ЩОд ЩОт і загальна трудомісткість ЩО визначається за формулами:
TЩОд=NЩОрtЩО; (2.31)
TЩОт=(NТО-1р+NТО-2р)05tЩОKЩОпр; (2.32)
TЩО=TЩОд+TЩОт (2.33)
де KЩОпр – коефіцієнт що враховую виконання ЩО при ПР пов’язаному із заміною агрегатів (приймається рівним 16)
TЩОт=647875+209601050416=274392
TЩО=41464+274392=4420792
1.4.2 Трудомісткість ТО-1 ТО-2 і СО.
Технологія виконання регламентних робіт технічного обслуговування передбачає одночасне виконання робіт супутнього ПР і робіт сезонного
обслуговування. Тому при визначенні річного обсягу робіт ТО-1 і ТО-2 необхідно попередньо розрахувати річну трудомісткість супутнього ПР - TТО-1ПР і TТО-2ПР а також трудомісткість сезонного обслуговування - Tсо. Ці показники розраховуються за формулами:
TТО-1ПР=NТО-1рtТО-1KТОПР; (2.34)
TТО-2ПР=NТО-2рtТО-2KТОПР; (2.35)
Tсо=NсорtТО-2Kсо (2.36)
де KТОПР- коефіцієнт що враховую частку робіт супутнього ПР при виконанні робіт ТО (приймається рівним 015 02);
Kсо - коефіцієнт що враховую частку робіт СО в трудомісткості ТО-2 (приймаємо 02 для помірного клімату).
TТО-1ПР=64787567502=874631(люд.-год)
TТО-2ПР=2096012702=1131845(люд.-год)
Tсо=8002702=4320(люд.-год)
Річний обсяг робіт ТО-1 і ТО-2 визначається за формулами:
TТО-1=NТО-1рtТО-1+TТО-1ПР (2.37)
TТО-2=NТО-2рtТО-2+TТО-2ПР+Tсо (2.38)
TТО-1=647875675+874631=5247787(люд.-год)
TТО-2=20960127+1131845+4320=7223072(люд.-год)
1.4.3 Трудомісткість ПР.
Річний обсяг робіт ПР визначається виходячи з річного пробігу групи автомобілів і скоригованої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу. Від цієї величини необхідно відняти трудомісткість супутнього ПР який виконується спільно з роботами ТО:
TПР=Lр1000tПР-TТО-1ПР-TТО-2ПР (2.39)
TПР=440555001000342-874631-1131845=13060505 (люд.-год)
1.4.4 Трудомісткість Д-1 і Д-2.
За наявності на підприємстві окремих постів діагностики (Д-1 Д-2 або універсального поста діагностики) необхідно визначати річний обсяг діагностичних робіт:
TД-1=TТО-1Д-1+TПРД-1; (2.40)
TД-2=TТО-2Д-2+TПРД-2 (2.41)
де TТО-1Д-1TПРД-1- трудомісткість загального діагностування в обсязі робіт ТО-1 (8% від загального обсягу робіт ТО-1) і ПР (1% від загального обсягу робіт ПР) відповідно люд.-год;
TТО-2Д-2TПРД-2- трудомісткість поглибленого діагностування в обсязі робіт ТО-2 (7% від загального обсягу робіт ТО-2) і ПР(1% від загального обсягу робіт ПР) відповідно люд.-год
TД-1=419823+130605=550428 (люд.-год)
TД-2=505615+130605=63622 (люд.-год)
Загальна трудомісткість робіт ТО і ПР АТП визначається за формулою:
TΣ=TЩО+TТО-1+TТО-2+TПР (2.42)
TΣ=4420792+5347787+7223072+13060505=30052156 (люд.-год)
Результати розрахунків заносяться в таблицю 2.6
Таблиця 2.6 – Загальна трудомісткість робіт ТО і ПР на АТП
1.4.5 Трудомісткість робіт агрегатної дільниці.
Загальна трудомісткість робіт агрегатної дільниці розраховується за формулою:
Tiагр=TПРCПРi100 (2.43)
де CПРi - частка (%) трудомісткості робіт у річній трудомісткості.
Згідно з [1дод.11] частка трудомісткості робіт у річній трудомісткості 17%.
Tiагр=1306050517100=2220286 (люд.-год)
2 Розрахунок чисельності робітників
Розрізнять явочну чисельність виконавців робіт Pя потрібну для виконання добової виробничої програми і штатну чисельність Pш потрібну для виконання річної програми.
2.1 Розрахунок фонду часу робочого місця та ефективного фонду часу робітника.
Фонд часу робочого місця агрегатної дільниці визначаємо за формулою:
Фр.м.=Др.з.зм-Дпс-2Дпв (2.44)
де Дпс – кількість передсвяткових днів в які тривалість робочої зміни скорочується на одну годину (Дпс рівна кількості святкових днів Дсв) і дорівнює 10 днів.
зм - тривалість робочої зміни рекомендовано при шестиденному робочому тижні зм=7год.
Дпв – кількість передвихідних днів в яких тривалість робочої зміни скорочується на дві години при шестиденному робочому тижні (Дпв рівна кількості вихідних днів Двих) і дорівнює 52 дні.
Фр.м.=3037-10-252=2007 (год.)
Ефективний фонд часу робітника агрегатної дільниці визначаємо за формулою:
Фв.р.=Фр.м.-(Двідосн+Двіддод+Дпов)зм (2.45)
де Двідосн Двіддод - кількість днів основної і додаткової відпустки дні;
Дпов – кількість пропусків спричинених хворобою та з інших поважних причинприймаємо 7 днів.
Згідно з [1дод.18 та відповідно до КЗпП і Галузевої угоди] Двідосн=18 днів Двіддод=7 днів.
Фв.р.=2007-18+7+77=1783 (год.)
Результати розрахунків заносяться в таблицю 2.7
Таблиця 2.7 - Вихідні дані для розрахунку чисельності робітників
Основна відпусткадні
Додаткова відпусткадні
Пропуск з хвороби та ін. причин дні
При шестиденному робочому тижні
Слюсарі з виконання агрегатних робіт
2.2 Розрахунок чисельності виробничих робітників.
Розрахункову чисельність явочних і штатних виробничих робітників визначаємо за формулами:
Pя=T (2.46)Pш=TiагрФв.р.. (2.47)
Pя=22202862007=1106 (чол.);Pш=22202861783=1245 (чол.).
2.3 Розрахунок чисельності допоміжних робітників.
Розрахунок чисельності допоміжних робітників виконується на основі розрахунку чисельності виробничих робітників за формулою:
Pдоп=PшCдоп100 (2.48)
де Cдоп – норматив співвідношення допоміжних і виробничих робітників %.
Згідно з [1 дод. 19] Cдоп=30%.
Pдоп=124530100=375 4 (чол.).
Результати розрахунків заносяться в таблицю 2.8
Таблиця 2.8 – Чисельність робітників на дільниці
3 Розрахунок кількості постів агрегатної дільниці
Розрахункова мінімальна кількість постів агрегатної дільниці для виконання робіт з ПР може бути визначена за формулою:
Xагрi=TiагрKрДр.з.cзмPпп (2.49)
де Kр – коефіцієнт резервування постів для компенсації нерівномірного їх завантаження. Згідно [1 дод. 21] Kр=135;
c – число змін протягом доби. c = 1.
Pп – число робітників що одночасно працюють на посту. Згідно [1 дод. 22] Pп=15;
п - коефіцієнт використання робочого часу поста. Знідно [1 дод. 23] п=098.
Xагрi=22202861353031715098=29973861311787=96110 постів.
4 Розрахункові показники робіт агрегатної дільниці
Розрахункові показники допоміжних робіт АТП визначаються для підприємства в цілому. При цьому трудомісткість допоміжних робіт Tдоп обчислюється за формулою:
Tдоп=TΣCдоп100 (2.50)
де Cдоп – частка (%) допоміжних робіт від загальної трудомісткості (відповідає відсотковому відношенню чисельності виробничих і допоміжних робітників). Згідно з [1 дод. 19] Cдоп = 30%.
Tдоп=3005215630100=9015647 (люд.-год)
Таблиця 2.9 – Розрахункові показники робіт агрегатної дільниці
Чисельність робітників чол.
5 Організація виробничих підрозділів ТО і ПР ДТЗ та загальна організація виробничого процесу
Агрегати і вузли автомобіля які неможливо відремонтувати на постах ПР (безпосередньо на автомобілі) необхідно демонтувати. Вони доставляються на відповідні ремонтні дільниці де виконується їх ремонт. При агрегатному методі поточного ремонту на місце знятого встановлюється агрегат з ремонтного фонду новий або відремонтований раніше.
Для виконання ремонту знятих з автомобіля агрегатів і вузлів на підприємстві створюються спеціалізовані виробничі дільниці. Обсяг ремонтних дій одного виду на автотранспортних підприємствах як правило недостатній для технологічної спеціалізації дільниць і тому в більшості застосовують вузлову спеціалізацію рунтуючись на технологічному процесі відновлення основних деталей вузла. Приклад схеми технологічного процесу виконання поточного ремонту агрегатів на агрегатній дільниці показаний на рисунку 2.1.
При організації виробничих дільниць намагаються забезпечити найкоротші виробничі зв'язки між зоною ПР і кожною виробничою дільницею або складами запасних частин і дільницями. Переміщення деталей і агрегатів у процесі ремонту різними виробничими дільницями істотно ускладнює організацію робіт тому доцільно деякі види робіт об’єднувати. Така спеціалізація виробничих дільниць забезпечує в основному їх прямі виробничі зв'язки із зоною ПР при індивідуальному методі ремонту і зі складами при агрегатному методі ремонту.
Разом з тим для ремонту деяких деталей і агрегатів необхідно послідовно застосовувати технологічні операції декількох виробничих дільниць. Для ремонту агрегатів часто потрібне відновлення а в окремих випадках і виготовлення нових деталей особливо кріпильних. Виробничі дільниці зони цехи і відділення слід розміщувати з урахуванням найменшого маневрування для заїздів і виїздів. Склад агрегатів і запчастин - поруч з агрегатною дільницею.
Основним критерієм за яким визначається необхідність об’єднання декількох виробничих дільниць в одну є річна трудомісткість робіт на цих дільницях.
Обсяг робіт на дільницях не дивлячись на випадковий характер потоку ремонту автомобілів можна планувати застосовуючи агрегатний метод ремонту. Наприклад для агрегатної дільниці планують добову програму ремонту двигунів коробок передач і т.д. забезпечуючи підтримку в справочному стані необхідного оборотного фонду агрегатів. Разом з тим ряд робіт на дільницях проводиться безпосередньо за потребою зон робочих постів.
Рис. 2.1 – Схема технологічного процесу ремонту агрегатів
6 Організація робочих місць у виробничих підрозділах ТО і ПР ДТЗ
Робоче місце - це зона трудової діяльності виконавця оснащена технологічним устаткуванням пристосуваннями й інструментом для виконання конкретної роботи. Робочі місця в умовах сучасного підприємства
автомобільного транспорту є системою нерозривно зв'язаних ланок. Цей зв'язок визначається єдністю виробничого процесу пропорційним співвідношенням змінних завдань на всіх робочих місцях промисловими комунікаціями подачі стисненого повітря електроенергії води та ін.
Кожний виробничий підрозділ ТО і ПР ДТЗ налічує деяку кількість робочих місць. Організація робочих місць у межах одного виробничого підрозділу постових чи дільничних робіт ТО і ПР ДТЗ передбачає:
визначення кількості і розташування робочих місць у приміщенні виробничого підрозділу. При цьому враховується те що один робочий пост може мати кілька робочих місць;
розподіл всього обсягу робіт між постами і робочими місцями та закріплення за кожним робочим місцем переліку робіт відповідних видів;
закріплення робітників відповідних спеціальностей і кваліфікації для виконання робіт на робочих місцях. Організацію робочих місць рекомендується виконувати паралельно з підбором технологічного обладнання для відповідної зони чи дільниці і попереднім плануванням даного виробничого підрозділу. Це дасть змогу попередньо визначити кількість і розташування робочих місць які забезпечать виконання всього переліку запланованих робіт. Розподіл дільничних робіт ПР виконується в межах відповідного виробничого підрозділу тільки між робочими місцями і виконавцями. Змн.
При цьому необхідно врахувати що один робітник може працювати на декількох робочих місцях. Попередньо скласти відомість технологічного обладнання. При цьому необхідно врахувати види робіт які планується виконувати в межах даної дільниці чи в умовах даного підприємства. Користуючись типовими планами дільниць ПР на основі загального виробничого процесу виконати попереднє планування дільниці з розташуванням вибраного технологічного обладнання.Визначити кількість і розташування робочих місць у приміщенні та перелік і обсяги робіт які планується виконувати на кожному робочому місці. Виходячи з обсягу робіт визначити розрахункову кількість робітників на кожне робоче місце. Якщо розрахункова кількість робітників на одному робочому місці менша одиниці то один робітник закріплюється за кількома робочими місцями. Групуючи трудомісткості виконання різних робіт домогтися того щоб кількість виконавців на робочих місцях була близька до цілого числа. Користуючись тарифно-кваліфікаційними довідниками або таблицями додатка 26 вибрати необхідні спеціальності і розряди робітників.
Для виконання агрегатних робіт автобусів А-092 «Богдан» прийнято 10 універсальних постів. Річний обсяг агрегатних робіт становить 2220286 люд.-год. Роботи виконуються в 1 зміну. Обсяг робіт ділимо порівну між десятьма постами. Таким чином на один пост з ремонту агрегатів припадає 222026 люд.-год.
Кількість робітників для виконання агрегатних робіт становить 12 чол. Робітників ділимо порівну між постами. Два робітника будуть на більш відповідальних місцях або підвищеної небезпеки. Це робітники нижчої кваліфікації які будуть виконувати різні роботи на різних постах. Таким чином на одному посту агрегатної дільниці буде працювати один робітник.
Розподіл агрегатних робіт між робочими місцями і виконавцями виконуємо в межах кожного поста. Для розподілу обсягів робіт між робочими місцями одного поста визначаємо три основних робочих місця: знизу автомобіля зверху автомобіля і збоку автомобіля. Робочі місця поза межами постів в зоні агрегатної дільниці відсутні. Визначаємо перелік і обсяг робіт на кожному робочому місці згідно [1 дод. 28] розподілу трудомісткості ПР. Результати заносимо в таблицю 2.10
Таблиця 2.10 – Організація робочих місць на постах агрегатної дільниці
Вид робіт на робочому місці агрегати і системи які обслуговуються
Число виконавців чол.
Спеціальність розряд
ПР системи живлення й електрообладнання
ПР гальмівної системи
ПР рульового керування і регулювання кутів встановлення керованих коліс
7 Підбір технологічного обладнання
Обладнання для виконання робіт на постах ТО ПР і діагностики а також у виробничих дільницях і цехах ПР приймається у відповідності з технологічною необхідністю виходячи з умов забезпечення технологічних процесів ТО і ПР у даному виробничому підрозділі підприємства.
Кількість технологічного обладнання визначають за ступенем його використання. Якщо обладнання використовується протягом всієї робочої зміни то його кількість визначається виходячи з річної трудомісткості певного виду робіт з використанням цього обладнання:
Nоб=TiагрДр.об.змсP (2.51)
де Др.об. - кількість робочих днів обладнання за рік дні;
- коефіцієнт використання обладнання – відношення часу роботи обладнання до тривалості робочої зміни. Коефіцієнт залежить від роду і призначення обладнання. В умовах АТП приймаємо 1;
P – число робітників що одночасно працюють на даному обладнанні чол.
Nоб=22202863037111=22202862121=104710 (од.)
Таблиця 2.11 – Відомість технологічного обладнання для агрегатної дільниці
Обладнання прилади пристрої
Підйомно-транспортне і підйомно-оглядове обладнання
Кран-балка електрична канатна
Основне технологічне обладнання і прилади
Верстат точильно-шліфувальний
Прес монтажно-запресовочний
Верстат для розточування гальмівних барабанів і обточування гальмівних колодок
Верстат вертикально-сверлильний
Стенд для розбирання і збирання КП
Стенд для розбирання збирання редукторів
Стенд для випробування КП
Продовження табл. 2.11
Стенд для розбирання і регулювання зчеплення автомобілів з дизельним двигуном
Стенд для ремонту передніх і задніх мостів автомобілів (пересувні гвинтові зажими)
Прес пневматичний для заклепування накладок
Організаційна оснастка і допоміжне обладнання
Установка для миття деталей в гасі
Верстак слюсарний з лещатами
Шафа для приладів і матеріалів
Підставка під агрегати
Підставка під обладнання
Пристрої та пристосування
Комплект інструментів слюсаря (великий)
8 Розрахунок рівня механізації у виробничому підрозділі
Під механізацією розуміють часткову або повну зміну мускульної праці людини машинною а також заміну менш досконалих машин і механізмів більш досконалими. При цьому людина бере участь в управлінні процесом і контролює хід його виконанням.
Таблиця 2.12 – Показники визначення рівня механізації у виробничому підрозділі
Номер робочого місця
Обладнання на робочому місці
Річна трудомісткість люд.-год.
Механізо-вано-ручних
Рівень механізованої і механізовано-ручної праці в загальних трудовитратах розраховуються за формулами:
Rм=TмT (2.52) Rмр=03TмрTiагр100% (2.53)
де Rм – рівень механізованої праці в загальних трудовитратах%;
Rмр – рівень механізовано-ручної праці в загальних трудовитратах%.
Rм=11101432220286100%=50%; Rмр=0311101432220286100%=15%
Рівень механізації в загальних трудовитратах у виробничому підрозділі розраховується за формулою:
9 Технологічне планування об’єкта проектування
9.1 Розрахунок площ приміщень
Для розрахунку площ виробничих приміщень може бути використаний один з методів:
аналітичний (приблизний) - за питомою площею що припадає на один автомобіль одиницю обладнання або одного робітника;
графічний (більш точний) - за планувальною схемою на якій у прийнятому масштабі кресляться пости (потокові лінії) і вибране технологічне обладнання з урахуванням категорії ДТЗ та з дотриманням усіх нор- матчвних відстаней між автомобілями обладнання і елементами будівель;
графо-аналітичний (комбінований метод) — шляхом графічного планування й аналітичних обчислень.
У кінцевому результаті площа приміщень виробничих зон і дільниць уточнюється графічним методом при виконанні планування. Розрахункова площа виробничого приміщення може бути дещо змінена при виконанні планування: до 20% — для приміщень з площею до 100 м2; до 10% — для приміщень з площею понад 100 м2.
Площа агрегатної дільниці визначається сумарною площею виробничого обладнання і щільністю його розташування:
Fоб - сумарна площа виробничого обладнання розташованого поза площею зайнятою автомобілями м2;
Kщ – коефіцієнт щільності розташування обладнання для агрегатної дільниці приймаємо 45.
Fд=359645=16182 (м2)
Перевіримо площу агрегатної дільниці за питомою площею на одного робітника використовуючи формулу:
Fд=f1+f2(Pя-1) (2.56)
де f1f2 – відповідно питома площа яка припадає на першого і кожного наступного робітника. Згідно [1 дод. 30] f1=22; f2=14.
Fд=22+1411-1=162 (м2)
При виконанні планування розміри приміщення агрегатної дільниці вибираємо 12 x 14.
Площа агрегатної дільниці уточнюється до значення 168 (м2).
9.2 Описання планувальних рішень
На агрегатній дільниці виконується ремонт більшості агрегатів автомобіля (двигун і його вузли зчеплення коробка передач карданна передача задній і передній мости рульове керування) причому в основному заміною несправних деталей. Частково на цій же дільниці відновлюють деталі переважно слюсарним інструментом. Відповідно до технології виконання мийні роботи з агрегатної дільниці можуть бути виділені в окреме приміщення - дільницю миття агрегатів. Решта груп технологічних операцій виконується в одному приміщенні розміщуючи устаткування в технологічній послідовності робіт. Розбірно-складальні роботи на агрегатній дільниці як правило проводять на спеціальних стендах що забезпечують можливість підходу до агрегата з різних боків а також поворот і нахил агрегата для зручності роботи. Агрегати встановлюються на стенди за допомогою кран-балки тому стенди повинні бути розташовані в зоні їх дії. Для розбирання знятих з агрегата вузлів передбачають слюсарні верстаки столи і стелажі. Окрім звичайних ключів різного типу при розбірно-складальних роботах застосовують гайковерти різні спеціальні знімачі і пристосування а також преси. Зняті з агрегатів деталі миють у ваннах або в спеціальних установках. Для можливості кращого візуального огляду деталі можуть продуватися стисненим повітрям. Контроль сортування і комплектування деталей проводять за допомогою звичайного вимірювального інструменту і окремих спеціальних приладів. Такий інструмент як правило розміщується на окремому столі. Для відновлення деталей окрім слюсарного інструменту і вертикально-свердлильного верстата часто застосовують спеціалізовані пристосування і верстати.

41 - Література.docx

07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
.Кукурудзяк Ю.Ю. Дипломне проектування виробничих підрозділів підприємств автомобільного транспорту. : навчальний посібник Ю.Ю.Кукурудзяк О.В.Рудь Л.В.Кукурудзяк – Вінниця: ПП «Едельвейс і К0» 2010.– 336с.
. С..Андрусенко Технологічне проектування автотранспортних підприємств : Навчальний полсібник. – К.Каравела 2009– 368с.
Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. – К.: Знання - Прес 2004.
Канарчук В.. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3кн. Кн.2. Організація й управління; Підручник В..Канарчук О.А.Лудченко А.Д.Чигринець.–К.; Вища шк.. 1994.– 383с.
. Методичні вказівки для виконання курсового проекту під редакцією викладача спеціальних автомобільних дисциплін Бузиновського С.М.ЧПТ 2010р.
Альбом типових проектів АТП ЧПТ

2 - Завдання.docx

ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛТЕХНЧНИЙ ТЕХНКУМ
Циклова комісія загально технічних дисциплін та профілюючих спеціальності 5.07010602
Відділення: «Обслуговування транспортних засобів»
Напрям підготовки 6.070106 "Автомобільний транспорт
Спеціальність: 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»
для виконання курсового проекту з дисципліни: ’’ Технічна експлуатація автомобілів ’’
Вихідні дані для проекту:
Тип марка автомобіля
нвентарна (облікова) кількість автомобілів
Технічний стан автомобілів: до капітального ремонту(КР)
Технічний стан автомобілів: після капітального ремонту(КР)
Кількість днів роботи автомобілів в році
Час транспортування автомобіля у капітальний ремонт
Середньодобовий пробіг автомобіля
Категорія умов експлуатації
Клімат в якому проходить експлуатація автомобілів
Пробіг до капітального ремонту (КР)
Рекомендована структура пояснювальної записки:
Відомість курсового проекту.
Завдання на проектування.
Техніко-економічне обрунтування проекту
1 Виробнича діяльність і структура підприємства.
3 Коротка технічна характеристика автомобіля.
4 Перелік нормативних документів на які є посилання в проекті
Розрахунково-організаційна частина
1 Розрахунок виробничої програми ТО і ремонту ДТЗ
1.1 Вибір і корегування нормативів ТО і ремонту ДТЗ
1.2 Визначення річного пробігу автомобілів
1.3 Розрахунок виробничої програми в кількісних показниках.
1.4 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках.
2 Розрахунок чисельності робітників.
3 Розрахунок кількості постів ТО ПР і діагностики ДТЗ
4 Розрахункові показники робіт ТО ПР ДТЗ.
5 Організація виробничих підрозділів ТО і ПР ДТЗ та загальна організація виробничого процесу
6 Організація робочих місць у виробничих підрозділах ТО і ПР ДТЗ
7 Підбір технологічного обладнання.
8 Розрахунок рівня механізації у виробничому підрозділі
9 Технологічне планування об’єкта проектування.
9.1 Розрахунок площ приміщень
9.2Описання планувальних рішень
Конструкторська частина
1 Огляд існуючого обладнання та обрунтування вибору конструкції.
2 Технічна характеристика будова і функціонування.
3 Призначення і місце застосування пристрою
4 Розрахунок конструкції.
5 Особливості монтажу налагодження пуску та експлуатації.
Безпека життєдіяльності
1 Виробнича санітарія та гігієна
2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
3 Розрахунок вентиляції приміщення.
4 Розрахунок освітлення приміщення
5 Техніка безпеки і електробезпека.
7 Охорона навколишнього середовища.
Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Аркуш1(формат А1): План-схема дільниці (зони) і розміщення технологічного обладнання.
Аркуш 2 (формат А1): Загальний вигляд пристосування (складальне креслення) ( формат А2) та робочі креслення деталей ( формат А4 А3) не менше трьох деталей
Аркуш 3 ( формат А4) Специфікація складального креслення
Рекомендована література для виконання курсового проекту:
.Кукурудзяк Ю.Ю. Дипломне проектування виробничих підрозділів підприємств автомобільного транспорту. : навчальний посібник Ю.Ю.Кукурудзяк О.В.Рудь Л.В.Кукурудзяк – Вінниця: ПП «Едельвейс і К0» 2010.– 336с.
. С..Андрусенко Технологічне проектування автотранспортних підприємств : Навчальний полсібник. – К.Каравела 2009– 368с.
Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. – К.: Знання - Прес 2004.
Канарчук В.. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3кн. Кн.2. Організація й управління; Підручник В..Канарчук О.А.Лудченко А.Д.Чигринець.–К.; Вища шк.. 1994.– 383с.
. Методичні вказівки для виконання курсового проекту під редакцією викладача спеціальних автомобільних дисциплін Бузиновського С.М.ЧПТ 2010р.
Альбом типових проектів АТП ЧПТ

Сборочное.cdw

Розрахунок агрегатної дільниці
для комплексного АТП (Оправка)
для комплексного АТП
(Регулювальна гайка)
(Направляюча втулка)
для комплексного АТП (Гвинт)
07010602 ПК ТЕА 017 КР
07010602 ПК ТЕА 017 КС
Сталь 45 ГОСТ 1050-74

6 - Анотація.docx

Курсовий проект з дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів»
на тему: «Розрахунок агрегатної дільниці для комплексного АТП»
виконано на підставі наказу від «28» лютого 2013 року № 65-у.
Проект відповідає вимогам діючих нормативних документів з технологічного проектування АТП з технічної експлуатації автомобілів умовам охорони праці виробничої санітарії та екологічної безпеки складається з пояснювальної записки на 42 аркушах і графічної частини на двох аркушах формату А1.
07010602 ПК ТЕА 017 ЗП

Дільниця(Финал) Варіант 2.cdw

План агрегатної дільниці на позн.
Верстат для розточування гальмівних
барабанів і обточування гальмівних колодок
Стенд для розбирання
Стенд для розбирання і регулювання
зчеплення автомобілів з дизельним ДВЗ
Стенд для ремонту передніх і задніх мостів
автомобілів (пересувні гвинтові зажими)
Прес пневматичний для
заклепування накладок
агрегатної дільниці для
07010602 ПК ТЕА 017 П
Кран-балка електрична канатна
Верстат точильно-шліфувальний
Прес монтажно-запресовочний
Верстат вертикально-свердлильний
Стенд для розбирання і збирання КП
Стенд для випробування КП
Установка для миття деталей в гасі
Верстак слюсарний з лещатами
Шафа для приладів і матеріалів
Підставка під агрегати
Підставка під обладнання
Експлікація обладнання виробничого приміщення

33 - 39 БЖД.docx

4 Безпека життєдіяльності
1 Виробнича санітарія та гігієна
1.1 Вимоги гігієни і промсанітарії
Виробничі приміщення в агрегатній дільниці потрібно утримувати в чистоті. В них регулярно проводити вологе прибирання очищення підлоги від масел бруду.
В приміщенні дільниці передбачається система опалення вентиляції внутрішнього водопроводу гарячого водозабезпечення каналізації і стиснутого повітря.
Система опалення виконується з умов забезпечення дільниці відповідним температурним режимом. Використовується центральне опалення джерелом якого служить котельне підприємства.
Для забезпечення необхідних параметрів повітряного середовища використовується на дільниці приточно-витяжна вентиляція розрахована на видалення шкідливих речовин нормалізації повітряного середовища.
Для забезпечення водою технологічного обладнання (мийна машина) дільниця забезпечується водопровідною мережею.
Витрати води на технологічні потреби визначаються характеристикою мийної машини.
Джерелом водозабезпечення служить водопровідна сітка.
Гаряче водопостачання для потреби обладнання проводиться від теплової сітки (в зимовий період) або індивідуальним водопідігрівачем (в літній період).
Підприємство обладнане фекальною і виробничою каналізацією. Стічні води від виробничих дільниць перед спуском в каналізацію очищуються на місцевих очисних установках.Змн.
07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
Для захисту виробничих приміщень від проникнення в них через прийомники шкідливих парів і газів каналізаційні випуски оснащені гідравлічними затворами і рознімними фланцями.
1.6 Стиснене повітря
Для забезпечення обладнання стисненим повітрям на дільниці виконати систему повітрозабезпечення. Джерелом повітрозабезпечення служить автономна компресорна установка.
2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
Небезпечним називається виробничий фактор вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Якщо ж виробничий фактор призводить до захворювання або зниження працездатності то його вважають шкідливим.
До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на агрегатній дільниці відносяться: рухомі машини і механізми рухомі частини виробничого обладнання що пересуваються вироби (матеріали заготовки); підвищені рівні шуму вібрації; підвищені або знижені вологість рухливість; підвищене значення напруги в електричних ланцюгах; підвищені рівні статичної електрики електромагнітних випромінювань підвищена напруженість електричного магнітного полів; відсутність або нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; прямий і відбитий блискіт.
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні дратівливі що впливають на репродуктивну функцію. Шляхами проникнення в організм людини вони діляться на проникаючі через органи дихання шкірні покриви і слизові оболонки.
До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження перенапруження аналізаторів монотонність праці емоційні перевантаження).
3 Розрахунок вентиляції приміщення
3.1 Розрахунок повітрообміну
Виробничі допоміжні і санітарно-побутові приміщення повинні бути обладнанні опаленням і загально обмінною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог нормативних документів.
Для виробничих дільниць і цехів ПР повітрообмін характеризується кратність повітрообміну hпов яка показує відношення об’єму повітря що подається (вилучається) за одиницю часу до об’єму приміщення.
Необхідний повітрообмін визначають за формулою:
Vпов=Fпрhпрhпов (4.1)
де Fпр– площа приміщення м2;
hпр – висота приміщення м;
Згідно з [1 дод. 32] hпр=48;
hпов – коефіцієнт кратності повітрообміну год-1;
Згідно з [1 дод. 37] hпов=3;
Vпов=168483=24192 (м3год)
3.2 Вибір вентилятора
Вибір вентилятора залежить від вибраного типу системи вентиляції (загальна або місцева) яка організована в приміщенні. Система вентиляції вибирається виходячи з особливостей умов праці виду та концентрації шкідливих речовин парів і газів які виділяються в повітря при виконанні робіт. Тип і модель вентилятора вибирають виходячи з його призначення і технічних характеристик. При цьому використовують каталоги виробників обладнання для промислових систем вентиляції (приклади деяких вентиляторів наведені в додатку 40).
Необхідна продуктивність вентилятора Wвент [м3год] визначається з умови:
WвентΣ≥Vпов; WвентΣ=Wвентnвент (4.2)
де nвент - кількість встановлених вентиляторів.
Згідно з [1 дод. 40] вибираємо вентилятор моделі ЦАГИ-5 з продуктивністю Wвент=2500 м3год. Встановлюємо один вентилятор (nвент=1). При цьому виконуються умова: WвентΣ≥Vпов.
4 Розрахунок освітлення приміщення
Виробниче освітлення яке правильно спроектоване і виконане поліпшує умови зорової роботи знижує втому сприяє підвищенню продуктивності праці і якості виконання робіт підвищує безпеку праці і зменшує виробничий травматизм.
4.1 Розрахунок штучного освітлення.
Штучне освітлення передбачається в усіх виробничих і побутових приміщеннях де недостатньо природного світла а також для освітлення приміщень у темний період доби.
Розрахунок штучного освітлення виконується методом коефіцієнта використання світлового потоку . Для визначення коефіцієнта розрахо-вують індекс приміщення за формулою:
де ab – відповідно довжина і ширина приміщення м
hсв - висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею м. Приймається залежно від висоти приміщення. hсв=48 м.
i=121448(12+14)=1681248=135
Для розрахунків коефіцієнт світлового потоку залежно від індексу приміщення i приймаємо 04.
Загальний світловий потік Фзаг(лм) необхідний для освітлення приміщення розраховується за формулою:
де E – норма освітленості лк;
Згідно з [1 дод. 42] E = 300 (лк);
Kз – коефіцієнт запасу для газорозрядних ламп Kз=15;
Zн – коефіцієнт нерівномірності освітлення приймаємо 12;
Фзаг=3001681512040=226800 лм.
Кількість світильників які будуть забезпечувати необхідний рівень освітленості робочих місць розраховують за формулою:
де Фл – світловий потік однієї лами лм;
nл - кількість ламп в одному світильнику од.
Для встановлення вибираємо згідно з [1 дод. 43] люмінесцентні лампи ЛБ 80 зі світловим потоком Фл=5220 лм. Кількість ламп в одному світильнику nл=2 од.
Nсв=22680052202=22680010440=217222 (світильники)
4.2 Розрахунок природного освітлення.
Природне освітлення сприятливо впливає на органи зору стимулює фізіологічні процеси покращує процеси обміну речовин в організмі в цілому. Сонячне випромінювання зігріває і знезаражує повітря очищуючи його від збудників багатьох хвороб. Окрім того природне світло має і психологічну дію створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.
Розрахункова площа вікон яка необхідна для забезпечення нормативної освітленості визначається за формулою:
Sв.р.=eнKЗвKбудFпр100вr (4.6)
де eн - нормативний коефіцієнт природного освітлення згідно з [1 дод. 42] eн=09;
в – світлова характеристика вікна яка залежить від типу матеріалу вікна згідно з [1 дод. 41] в=95;
Kбуд – коефіцієнт урахування затінення сусідніми будинками визначають залежно від відстані до сусідньої будівлі до висоти розміщення карнизу сусідньої будівлі. Kбуд=1;
в – загальний коефіцієнт світло проникнення віконного скла приймається в=063;
r - коефіцієнт урахування підвищення освітленості при боковому освітлені r=13.
Sв.р.=091595116810006313=21546819=2631(м2)
У приміщені встановлюються вікна шириною 22 м і висотою 28 м. Площа одного вікна – 616 м2 Отже необхідна кількість вікон визначається за формулою:
де Sв – площа одного вікна прийнятого для встановлення м2.
nв=2631616=4274 (вікна)
5 Техніка безпеки і електробезпека
5.1Техніка безпеки в агрегатній дільниці
Перед початком роботи:
- одягнути і привести в порядок спец. одяг;
- підготувати робоче місце;
- перевірити справність інструменту обладнання;
- при виявленні несправності інструментів обладнання електропостачання - повідомити майстра рем. зони.
- зняття транспортування і встановлення вузлів і агрегатів на стенди проводити тільки з допомогою піднімально-транспортних засобів;
- розбирання і збирання агрегатів виконувати тільки на столі або на стендах при допомозі знімачів і відповідних пристроїв;
- при збиранні і випробовуванні агрегат надійно закріпити на стенді;
- зняття і установку пружин проводити з допомогою спеціальних пристроїв;
- знятті деталі складувати на стелажах;
- забороняється застосовувати етилований бензин для миття деталей і вузлів;
- не допускати попадання мастильних матеріалів на підлогу;
- при отриманні травми на виробництві негайно звертатися за допомогою і повідомити про даний випадок майстру рем. зони.
Після закінчення роботи:
- вимкнути обладнання і привести робоче місце в порядок;
- прибрати інструменти пристрої в відведене для цього місце;
- повідомити майстру про всі недоліки виявлені під час роботи;
- заборонено мити руки в маслі бензині керосині і витирати їх ганчір'ям забрудненим тирсою і стружкою.
По степені надійності електропостачання всі споживачі електроенергії на агрегатній дільниці відносяться до другої категорії (з підвищеною небезпекою). Електропостачання здійснюється від місцевих електромереж
Силові розподільчі пункти рекомендуються серії СПА-63 з захистом відходячих ліній автоматичними вимикачами серії А3100.
В якості пускової апаратури рекомендуються магнітні пускачі серії ПА; ПМЕ. Розподільчі пункти пускові прилади необхідно розміщувати в спеціально відведеному приміщенні.
Корпуси електродвигунів розподільних пунктів пускових приладів світильників - повинні бути заземлені.
З цією метою в приміщенні дільниці повинен бути проведений спеціальний контур із стрічкової сталі 4х40 мм який під'єднується до кожного двигуна і до контура заземлення дільниці.
Опір заземляючого контура повинен бути не більше 4 Ом.
В агрегатній дільниці забороняється:
- загромаджувати підходи до місця розміщення первинних засобів пожежегасіння;
- встановлювати на шляху евакуації: обладнання меблі різні предмети;
- прибирати приміщення з застосуванням бензину і других легкозаймистих речовин;
- залишати в приміщеннях після закінчення роботи включене обладнання;
- користуватися електронагрівальними приладами в місцях спеціально не обладнаних для цієї мети;
- працювати з використанням відкритого полум'я.
На агрегатній дільниці необхідно встановити пожежну сигналізацію. Автоматичні повідомлювачі рекомендуються типу ТРВ. На дільниці встановлюються пожежні щити оснащені вогнегасниками ОХП-10; ОУ-2 і іншими засобами пожежегасіння.
Всі вище вказані засоби фарбуються в червоний колір.
Кожен з працівників агрегатної дільниці повинен щорічно проходити навчання і періодичні інструктажі з протипожежної безпеки.
7 Охорона навколишнього середовища
Для зменшення шкідливої дії на навколишнє середовище при проектуванні будівництві і експлуатації виробничих приміщень повинні виконуватися природоохоронні заходи.
З цією метою навколо виробничих корпусів повинна бути розташована природно-захисна зона шириною не менше 30 м.

3 - 4 Зміст.docx

07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
Розрахунок агрегатної дільниці для комплексного АТП
Перелік скорочень ..5
Техніко-економічне обрунтування проекту 8
1 Виробнича діяльність і структура підприємства 8
3 Коротка технічна характеристика автомобіля 9
4 Перелік нормативних документів на які є посилання в проекті 10
Розрахунково-організаційна частина ..11
1 Розрахунок виробничої програми ТО і ремонту ДТЗ .11
1.1 Вибір і коригування нормативів ТО і ремонту ДТЗ ..11
1.2 Визначення річного пробігу автомобілів .14
1.3 Розрахунок виробничої програми в кількісних показниках 15
1.4 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках 17
2 Розрахунок чисельності робітників 19
3 Розрахунок кількості постів агрегатної дільниці . 21
4 Розрахункові показники робіт агрегатної дільниці ..21
5 Організація виробничих підрозділів ТО агрегатної дільниці та загальна організація виробничого процесу . . 22
6 Організація робочих місць у виробничих підрозділах агрегатної дільниці.23
7 Підбір технологічного обладнання 25
8 Розрахунок рівня механізації у виробничому підрозділі 28
9 Технологічне планування об’єкта проектування .29
9.1 Розрахунок площ приміщень 29
9.2 Описання планувальних рішень ..30
Конструкторська частина .31
1 Огляд існуючого обладнання та обрунтування вибору конструкції ..31
2 Технічна характеристика будова і функціонування .31
3 Призначення і місце застосування пристрою.. ..31
4 Розрахунок конструкції 31
5 Особливості монтажу налагодження пуску та експлуатації 32
Безпека життєдіяльності 33
1 Виробнича санітарія та гігієна ..33
2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори 34
3 Розрахунок вентиляції приміщення .34
4 Розрахунок освітлення приміщення . 35
5 Техніка безпеки і електробезпека .37
6 Пожежна безпека 38
7 Охорона навколишнього середовища ..39
Зміст графічної частини
Аркуш1(формат А1): План-схема агрегатної дільниці і розміщення технологічного обладнання.
Аркуш 2 (формат А1): Загальний вигляд пристосування та робочі креслення 4 деталей ( формат А4).
Аркуш 3 ( формат А4) Специфікація

5 - Перелік скорочень.docx

07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
ВТБ - виробничо-технічна база;
АТП- автотранспортне підприємство;
Д-1 – діагностика №1;
Д-2 – діагностика №2;
ДТЗ - дорожній транспортний засіб;
КР — капітальний ремонт;
ПР - поточний ремонт;
СО - сезонне обслуговування;
ТО - технічне обслуговування;
ТО-1 - технічне обслуговування №1;
ТО-2- технічне обслуговування №2;
ЩО - щоденне обслуговування;
FРоб –сумарна площа виробничого обладнання;
Аоб - облікова кількість ДТЗ;
Др Др.з. - дні роботи в рік автомобілів і зон ТО і ПР відповідно;
Дт– днів транспортування в капітальний ремонт;
К1 К2 К3 К4 К5 Км - коефіцієнти коригування періодичності і трудомісткості ТО і ПР;
Кщ - коефіцієнт щільності розташування обладнання;
Км – коефіцієнт механізації мийних робіт;
Тто Тпр - річний обсяг робіт ТО і ПР;
Фр.м Фв.р - річний фонд робочого часу відповідно робочого місця та виробничого робітника;
Fд Fз Fп– площа дільниці зони поста;
Lто Lкр Lсп tто tпр _ фактичні (скориговані) значення періодичності ТО пробігу до КР ресурсу трудомісткості ТО і трудомісткості ПР;
Lнто Lнкр Lнсп tнто tнпр _ нормативні значення періодичності ТО пробігу до КР ресурсу трудомісткості ТО і трудомісткості ПР;
Nрто NдтоNзмто – річна добова і змінна програми окремого виду обслуговування;
ХтоХпр – число постів технічного обслуговування поточного ремонту;
Lсд - середньодобовий пробіг;
αт αв — коефіцієнти технічної готовності і випуску автомобілів.

7 - Вступ.docx

07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
Технічна експлуатація автомобілів як галузь практичної діяльності - це комплекс технічних соціальних економічних таорганізаційнихзаходів які забезпечують підтримку автомобільного парку в справному стані при раціональнихвитратахтрудових і матеріальних ресурсів і забезпечення нормальних умов праці і побуту персоналу. Ефективність технічної експлуатації автомобілів забезпечує інженерно-технічна служба.
Однією з найважливіших проблем що стоять перед автомобільнимтранспортом є підвищення експлуатаційної надійності автомобілів. Вирішення цієї проблеми з одного боку забезпечується автомобільною промисловістю за рахунок випуску більш надійних автомобілів з іншого - вдосконаленням методів технічної експлуатації автомобілів. Це вимагає створення необхідної виробничої бази для підтримки рухомого складу в справному стані широкого застосування прогресивних і ресурсозберігаючих технологічнихпроцесівТО і ремонту ефективних засобів механізації роботизації і автоматизації виробничих процесівпідвищення кваліфікаціїперсоналу розширення будівництва та поліпшення якості доріг. Забезпечення працездатності та реалізація потенційних властивостей автомобіля закладених під час створення (зокрема експлуатаційної надійності) зниження витрат на утримання ТО та ремонт зменшеннявідповіднихпростоїв.
Метою виконання курсового проекту з дисципліни ’’Технічна експлуатація автомобілів’’ на тему: “Розрахунок агрегатної дільниці для комплексного АТП” є вивчення техніко-економічного обрунтування розрахунково-організаційної та конструкторської частиниа також безпека життєдіяльності під час виконання певних робіт і в цілому на підприємстві.

42 - Специфікація.doc

Позначення Найменування
А2 5.07010602 ПК ТЕА 017 КС Креслення складальне
А2 5.07010602 ПК ТЕА 017 КС Оправка для запресування
A2 1 5.07010602 ПК ТЕА 017 КС Оправка 1
A2 2 5.07010602 ПК ТЕА 017 КС Регулювальна гайка 1
A2 3 5.07010602 ПК ТЕА 017 КС Направляюча втулка 1
A2 4 5.07010602 ПК ТЕА 017 КС Гвинт 1
07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
Розрахунок агрегатної

1 - Титулка.docx

ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛТЕХНЧНИЙ ТЕХНКУМ
Циклова комісія загально технічних дисциплін та дисциплін професійно-практичної підготовки спеціальності 5.07010602
“Технічна експлуатація автомобілів”
на тему: “РОЗРАХУНОК АГРЕГАТНО ДЛЬНИЦ ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО АТП”
Студента 3 курсу групи РА31
напряму підготовки 070106
“Автомобільний транспорт”
спеціальності 5.07010602 “Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів”
Керівник: викладач Бузиновський С.М.
м. Черкаси – 2013 рік

9 - 10 1.2; 1.3; 1.4.docx

Таблиця 1.1- Вихідні дані для розрахунку курсового проекту
Тип марка автомобіля
нвентарна (облікова) кількість автомобілів
Технічний стан автомобілів: до капітального ремонту(КР)
Технічний стан автомобілів: після капітального ремонту(КР)
Кількість днів роботи автомобілів в році
Час транспортування автомобіля у капітальний ремонт
Середньодобовий пробіг автомобіля
Категорія умов експлуатації
Клімат в якому проходить експлуатація автомобілів
Пробіг до капітального ремонту (КР)
3 Коротка технічна характеристика автобуса А-092 «БОГДАН»
07010602 ПК ТЕА 017 ЗП
Таблиця 1.2 - Технічна характеристика автомобіля А-092 «БОГДАН»
вагонного компонування
Ширина по молдінгу мм
Повна маса транспорту кг
Радіус повороту не менше метри
Кермо (з гідропідсилювачем)
(нормальна місткість)
Число ступенів КП штук
—7 (залежно від модифікації)
дизельний ISUZU 4HG1-T
Розташування двигуна
Продовження табл. 1.2
Відповідність екологічним нормам
Робоча гальмівна система
гідравлічна двоконтурна
5 (А092.02) 22.5 (А092.04) 26.5 (А092.12)
4 Перелік нормативних документів на які посилання в проекті
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту наказ Мінтрансу України від 30 березня 1998 р. № 102.
нструкція з технічного обслуговування і ремонту автомобіля А-092 «БОГДАН»