Прокладка подземного канализационного стального трубопровода дюкером через водную преграду в зимний период

Титулка2.doc

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України.
Національний університет «Львівська Політехніка»
Розрахунково-графічна робота
На тему: прокладка підземного каналізаційного сталевого трубопроводу
дюкером через водну перешкоду в зимовий період

Технологычна карта.docx

Укартіприведенатехнологіяукладаннячавуннихнапірнихтрубопроводівзовнішніхмережводопроводузадопомогоюталівілебідокпредставленісхемимеханізаціїосвітленіпитанняякостіробітбезпекиіохоронипраціекологічноїіпожежноїбезпекиробітприведенівказівкипоорганізаціїробочогомісцяданапотребавматеріально-технічнихресурсахприведенітехніко-економічніпоказники.Картаможезастосовуватисясамостійноатакожускладіпроектувиробництваробітвякостітехнологічногодокументупривиробництвіробітнабудівельнихоб'єктах.СправжнякартарозробленаспівробітникамиВАТПКТИпромстройзаучастюТОВ"Тектоплан":НовіковаЕ.И.-розробкакартикомп'ютернаобробкаіграфіка;СавінаО.А.-комп'ютернаобробкаіграфіка;ЧорнихВ.В.-технологічнийсупровідрозробки;БычковскийБ.И.-розробкакартитехнічнекерівництвокоректураінормоконтроль;КолобовА.В.-загальнетехнічнекерівництворозробкою обмеженихумовахіснуючоїміськоїзабудови"введенівдіюв2002р.і"Правилпідготовкиівиробництваземлянихробітоблаштуванняізмістубудівельнихмайданчиківвм.Москві"затвердженихпостановоюУрядуМоскви№ 857-ППвід07.12.2004р.1.4ВиробництворобітпопрокладеннюіперевлаштуваннюінженернихмережікомунікаційдозволяєтьсявиконуватизанаявностіордераоформленогоуповноважениморганомУрядуМоскви.1.5Формавикористаннякартипередбачаєзверненняїїусферіінформаційнихтехнологійзвключеннямубазуданихзатехнологієюіорганізацієюбудівельнихпроцесівавтоматизованогоробочогомісцятехнологабудівельноговиробництва(АРМТСП)замовникаі картипередбачаєзверненняїїусферіінформаційнихтехнологійзвключеннямубазуданихзатехнологієюіорганізацієюбудівельнихпроцесівавтоматизованогоробочогомісцятехнологабудівельноговиробництва(АРМТСП)замовникаіпідрядника.
ОРГАНЗАЦЯТЕХНОЛОГЯВИКОНАННЯРОБТ2.1Допочаткувиробництваробітпоукладаннючавуннихнапірнихтрубопроводівзовнішніхмережводопроводу необхідно:-отриматинаступнідокументи:а)проектвиробництваробітаботехнологічнукарту;б)планрозташуваннятрубопроводущопрокладаєтьсязвказівкоюіснуючихпідземнихкомунікаційатакожповітрянихмережутомучисліконтактнихмережміськоготранспорту;-встановитиінвентарнібудівлііспорудизгіднозбудгенпланомбудівельногомайданчика;-ознайомитиучасниківбудівництвазпроектомвиробництваробітізправиламибезпекипраціпідрозписку;-розробитигрунтвтраншеї;-встановитикріпленняукосівтраншеї(принеобхідності);-забезпечитиводовідливзтраншеї;-прокластитимчасові- Встановити вздовж траси тимчасові репери пов'язані нівелірними ходами з постійними реперами;
- Закріпити осі розкладки чавунних труб на брівці траншеї з установкою вешек;
- Встановити по нівеліру дві визирки на брівці траншеї з урахуванням заданого проектом ухилу трубопроводу і закріпити їх на відстані 35-40 м одна від одної;
- Винести вісь трубопроводу з установкою в траншеї вішек;
- Виконати тимчасове електроосвітлення;
- Очистити кінці труб від забруднень;
- Укласти уздовж траси триденний запас труб;
- Забезпечити робітників інструментом і пристосуваннями монтажними механізмами інвентарем та іншими матеріалами.
2 Технологічною картою передбачається наступна послідовність робіт з укладання чавунних напірних трубопроводів зовнішніх мереж водопроводу:
- Вирівнювання і зачищення дна траншеї риття приямків в місцях стикування чавунних труб влаштування основи під труби;
- Стропування чавунних труб трубопроводу;
- Укладання труб трубопроводу в траншею;
- Перевірка положення труб візуванням і центруванням;
- Закріплення труб шляхом підсипки і ущільнення грунту;
- Розстроповування труб;
- Конопатка та ущільнення стиків між трубами;
- Зачеканення стиків трубопроводу Азбестоцемент;
- трапецієвидний кільцевий паз; 2 - роструб; 3 – резинова прокладка; 4 – кінець з фаскою
Рисунок 1 - розтрубні з'єднання чавунних напірних труб (ТУ 14-3-1247-83) без пристрою замку
Чавунні труби що випускаються за ТУ 14-3-1247-83 під гумову ущільнювальну манжету призначаються для будівництва напірних трубопроводів з внутрішнім розрахунковим тиском Рр не більше 04 від величини випробувального гідростатичного тиску Рісп труб яким випробовуються ці труби на заводі-виробнику. Труби можуть застосовуватися також для будівництва трубопроводів що працюють під вакуумом.
Чавунні труби по ГОСТ 9583-75 * (всіх класів) з герметизацією розтрубного з'єднання прядив'яної або Пеньковий-сізальской пасмом і пристроєм асбестоцементного замку призначаються для будівництва напірних трубопроводів з внутрішнім розрахунковим тиском Рр не більше 1 МПа (10 кгссм2).
а - манжета з «ластівчин хвіст» Б-1 і Б-2 для труб по ТУ 14-3-1247-83; б - манжета укорочена 1-Б-1 і 1-Б-2 і універсальна полегшена БХ для труб по ТУ 14-3-1247-83
Рисунок 2 - Гумова ущільнювальна манжета (ТУ 38.105895-73).
- бітумна мастика 2 - асбестоцементний замок глибиною А 3 - розтруб; 4 - гладкий кінець труби 5 - ущільнювальна пасмо.
Рисунок 3 - Розтрубна стикове з'єднання чавунних напірних труб (ГОСТ 9583-75 *) з пристроєм
4 Торці циліндричної частини труб повинні бути перпендикулярні осі труб і мати з зовнішньої сторони фаску. Відхилення від перпендикулярності не повинно перевищувати 05 °.
5 Кожна поставляється партія труб маркується заводом-виробником упаковується і транспортується у відповідності з технічними умовами на виготовлення труб і вимог ГОСТ 10692-80 *.
На торцевій поверхні розтруба кожної труби повинні бути зазначені: товарний знак або скорочене найменування підприємства-виробника рік виготовлення і умовний прохід в мм.
6 Роботи з укладання чавунного напірного трубопроводу зовнішніх мереж водопроводу ведуться бригадою у складі:
монтажник зовнішніх трубопроводів 5 розряду (M1) -1 чоловік;
- «- 4 розряду (М2) -1 чоловік;
- «- 3 розряду (М3 М4 і M5) -3 людини;
- «- 2 розряду (М6) -1 осіб.
7 Навантаження труб і муфт на транспортні засоби а також розвантаження їх виробляють за допомогою механізмів (крана талів автонавантажувача лебідок та ін) відповідної вантажопідйомності оснащених вантажозахоплювальними пристроями що задовольняють вимогам Ростехнагляду Росії і виключають пошкодження труб. В якості таких вантажозахоплювальних пристроїв можна використовувати кліщів захвати.
На складі труби і муфти слід зберігати в штабелях розсортованими за діаметрами довжині класам (типам) міцності і укладеними рядами. Висоту дерев'яних підкладок або лежней необхідно приймати такою щоб був забезпечений доступ до труб з торців для зовнішнього огляду і контрольного проміру.
8 Монтаж трубопроводів повинен проводитися згідно з проектом виробництва робіт та технологічними картами після перевірки відповідності проекту розмірів траншеї кріплення стінок відміток дна а при надземному прокладанні - опорних конструкцій. Результати перевірки повинні бути відображені в журналі виконання робіт.
9 Перед укладанням трубопроводу з чавунних труб необхідно підготувати підставу і перевірити відповідність ухилу проекту. Робочий-монтажник М4 ставить ходову визирками на дно траншеї слідуючи схилу утримує її в вертикальному положенні. Монтажник М3 перебуваючи у передньої нерухомої визирки спостерігає за тим щоб крайки постійних і ходових візирок перебували в одній площині. За результатами візування визначають на яку глибину необхідно зняти грунт або підсипати. Після чого монтажники М5 і М6 лопатами знімають шар грунту або підсипають пісок з ущільненням перевіряючи рівність за допомогою рейки.
Робочі M1 і М2 за допомогою рулетки відзначають місця для риття приямків представлених на малюнку 4 в яких будуть з'єднуватися чавунні труби. Розміри приямків в залежності від матеріалу ущільнювача і діаметра трубопроводу наведені в таблиці 1.
Рисунок 4- Схема организации приямков
Таблица 1– Розміри приямків
Матеріал труб Стикове з'єднання Ущільнювач Умовний прохід трубопроводу мм Розміри приямків м
довжина ширина глибина
Чавунні напірні розтрубні Пенькова просмолена пасмо До 300 включно 05 Dн + 05 03
Більше 300 1 Dн + 07 04
Гумова манжета До 300 включно 05 Dн + 02 01
Герметик До 300 включно 05 Dн + 05 02
Більше 300 1 Dн + 07 03
Примітка - Dн - зовнішній діаметр розтруба.
10 При укладанні труб необхідно дотримуватися проектне положення трубопроводу в плані і в профілі. Підстава під труби має бути попередньо осушено та очищено. Не допускається робити укладання труб на промерзле дно траншеї.
До опускання труб у траншею внутрішню поверхню їх слід очистити від забруднень і сторонніх предметів. Особливо ретельно очищають від забруднень маслами внутрішню поверхню розтрубів і муфт а також зовнішню поверхню гладких кінців труб що входять в розтруб або муфту. Захоплення труб при опусканні їх у траншею слід здійснювати пристосуваннями що забезпечують їх збереження у місцях захоплення.
Укладання та монтаж труб слід починати як правило з ділянок зниженого профілю найбільш віддалених від складу труб розташованих ближче до діючих напірним трубопроводами або іншими джерелами водопостачання з тим щоб використовувати закінчується монтаж перші ділянки трубопроводу для випробування наступних ділянок. Труби розтрубного типу при монтажі переважно укладати в траншею розтрубом вперед по ходу укладання трубопроводу.
Труби уздовж траншеї слід розташовувати біля її бровки так щоб вони не заважали механізмам які працюють на прокладання трубопроводу а огляд їх кінців надягання гумових кілець захоплення і опускання труб у траншею були б найбільш зручними. Труби та механізми повинні бути розміщені так щоб з кожного стоянки механізму можливо було опустити в траншею найбільшу кількість труб. Розкладка труб по брівці траншеї проводиться проти її ухилу розтрубами вперед.
11 Укладання чавунних труб в траншею проводиться за допомогою електроталі типу ТЕ2-511 вантажопідйомністю 2 т. Таль підвішується до виготовленим за окремими кресленнями козлам що представляють із себе металеву раму на колесах встановлену на рейки або укладений по землі швелер. У рамі влаштовуються спеціальні лежня і майданчик для закочування труб у траншею. Пересування рами з талью по рейках здійснюється за допомогою електричної монтажної лебідки вантажопідйомністю 15 т і блочка. Трос від лебідки вантажопідйомністю 15 т перекидається через блочок розташований в протилежній стороні від електролебідки.
За лежня монтажники М3 і М4 доставляють трубу на майданчик влаштовану на металевій майданчику далі проводять строповку труби. Стропування чавунних труб здійснюється за допомогою кліщового захоплення вантажопідйомністю 20 т згідно малюнку 5 по центру тяжіння труби.
- кліщовий захват; 2 - труба; 3 - гак підйомного механізму
Рисунок 5 - Стропування труб
За допомогою електроталі трубу по ГОСТ 9583-75 опускають у траншею. МонтажнікіM1 і М2 стоячи на дні траншеї приймають і направляють подану трубу так щоб її вісь в горизонтальній площині збіглася з віссю раніше укладених труб. Трубу утримують на вазі на рівні раніше покладеної на відстані 20-30 см від неї. Монтажник M1 відсуває що знаходиться на вазі трубу в розтруб раніше покладеної. Монтажник М2 піднімає розтрубний кінець вгору заводить нижню частину гладкого кінця труби в розтруб і щупом представленим на малюнку 6 перевіряється внутрішній зазор між трубами.
Малюнок 6 - Щуп для виміру величини зазору між торцями труб що стикуються
Зазори між торцем труби і внутрішньої наполегливої поверхнею розтруба (незалежно від матеріалу закладення стику) слід приймати для труб діаметром:
- Понад 300 мм - 8-10 мм.
Монтаж труб по ТУ 14-3-12-4783 черговість яких показана на малюнку 7 роблять у наступному порядку:
а) за допомогою шаблону і крейди на циліндричній частині труби що укладається на відстані
б) в кільцевій паз розтруба вкладають гумову ущільнювальну манжету при цьому необхідно перевірити правильність розміщення гребеня манжети в кільцевому пазі. У разі забруднення паза грунтом або набряками бітумної ізоляції його слід попередньо очистити;
в) зовнішню поверхню циліндричної частини монтируемой труби до крейдяний позначки і внутрішню поверхню манжети змащують графітогліцеріновой мастилом наступного складу за об'ємом: графіт пластинчастий - 40-45% гліцерин - 35-40%; вода - 20-25%. Витрата мастила - 200 г на 1 м2 робочої змащуємо поверхні;
г) вмонтовується труба подається до раніше покладеної і центрується після чого за допомогою монтажного пристосування (талі і лебідки) кінець монтируемой труби вводять в розтруб покладеної до обмежувальної.
а - нанесення лінії обмеження введення циліндричного кінця труби; б - установка манжети в розтруб; в - мастило зовнішньої поверхні циліндричного кінця труби і внутрішньої поверхні манжети; г - змонтований стик;
- лінія обмеження введення циліндричного кінця труби; 2 - манжета; 3 - мастило;
lцк - довжина циліндричного кінця труби
Малюнок 7 - Порядок монтажу трубопроводів з чавунних труб зі стикових з'єднанням на гумовій манжеті
При опусканні труб в траншею а також при їх укладанні не повинні допускатися удари труб один про одного і про тверді предмети.
Орієнтовна схема виробництва робіт показана на малюнку 8.
Кожна труба при укладанні на природну підставу для уникнення нерівномірного осідання повинна по всій своїй довжині (крім частини розташованої в приямках) спиратися на непорушений грунт. При переборі грунту необхідно провести його підсипку і ущільнити до куплені. = 096. Застосування будь-яких підкладок під труби для їх вирівнювання не допускається.
12 Укладання першої труби повинна виробляється з особливо ретельною перевіркою проектного ухилу а укладання всіх наступних труб перевіряється за допомогою візирок.
Монтажник M1 встановлює на лоток труби що укладається ходову визирками а монтажник M2 перебуваючи у передньої нерухомої визирки стежить за тим щоб верх ходової визирки знаходився на лінії візування. Залежно від результатів візування монтажники M5 і М6 підкопують або підсипають грунт під трубу а потім трамбують його.
- металева рама 2 - електроталь 3 - рейки 4 - лежня з майданчиком; 5-електролебідка; 6 - чавунні труби; 7 - ящик для цементного розчину; 8 - інвентарний перехідний місток; 9 - інвентарна сходи; 10 - пересувна електростанція ; 11 - блочок; 12 - полушпали
- робоче місце монтажників
Рисунок 8 - Схема виробництва робіт
Центрування наступних труб при укладанні проводиться за допомогою рухомого схилу підвішеного до натягнутої по осі трубопроводу причалке і дощатої шаблону що вставляється в торець труби. Причалка натягується по осі траншеї від колодязя до колодязя і кріпиться до інвентарної обноски. Центровка труб з боку розтруба показана на рисунку 9.
Рисунок 9 - Центровка труб з боку розтруба
13 Центровка гладкого кінця труби повинна забезпечувати однаковий зазор між зовнішньою поверхнею гладкого кінця труби що укладається і внутрішньою поверхнею розтруба покладеної труби рівний 10 мм. Центрування труби що укладається проводиться шляхом тимчасового закріплення її клинами. Монтажники кувалдами забивають дерев'яні клини що розміщуються по колу труби на відстані приблизно 25 см один від одного між розтрубом раніше укладеної труби і гладким кінцем укладається домагаючись освіти рівномірного зазору. Орієнтовна схема центрування чавунних труб за допомогою клинів (зубил) прокладаються в кільцевий простір показана на малюнку 10.
а) становище труби в розтруб до центрування б) підкладка зубил для центрування в) кінцеве положення труби в розтруб при правильному центруванні i - величина кільцевого зазору
Рисунок 10 - Центрування труб із боку гладкого кінця (у розтрубі покладеної труби)
Зазори між торцем труби і внутрішньої впертій поверхнею розтруба перевіряються дротяним щупом як показано на малюнку 11 в наступній послідовності:
- Вставляють щуп у щілину між розтрубом і гладким кінцем монтируемой труби з частковим поворотом;
- Підтискають щуп до упору до торцевої частини труби що укладається і роблять зарубки;
- Потім упирають щуп у раніше покладену трубу і знову роблять зарубки;
- Вимірюють відстань між зарубками з додатком діаметра щупа.
- дротяний щуп; 2 - зазор між торцями труб що стикуються (розмір С)
Малюнок 11 - Схема виміру величини зазору між торцями труб що стикуються
14 Для перевірки правильності розташування труб у плані монтажники M1 і М2устанавлівают на труби по схилу інвентарні вішки: одну - на кінець труби що укладається іншу - на раніше покладену. Монтажник M1 орієнтуючись по нерухомій вішці перевіряє правильність укладання труби в плані. При необхідності монтажники M5 і М6 ломами зміщують розтрубний кінець труби в потрібну сторону. Схема перевірки правильності укладання труби в плані представлена на малюнку 12.
Рисунок 12 - Схема перевірки правильності укладання труби
15 При прокладанні трубопроводів водопостачання на прямолінійній ділянці траси з'єднуються кінці суміжних труб повинні бути відцентровані так щоб ширина розтрубної щілини була однаковою по всьому колу.
Після укладання й центрування труби проводиться її закріплення шляхом підсипання і ущільнення грунту з обох сторін на висоту не менше 05 діаметру труби при цьому місце стропування на трубі не засинає. Потім монтажники расстроповивают трубу. Один монтажник обережно звільняє строп з-під труби а інший притримує трубу від можливого зсуву.
16 Прокладка напірних водопроводів по пологій кривій без застосування фасонних частин допускається для розтрубних труб зі стиковими з'єднаннями на гумовій прокладці з кутом повороту в кожному стику не більше 2 градусів для труб з умовним діаметром до 600 мм і 1 градуса для труб з умовним діаметром понад 600 мм .
17 Монтаж чавунних труб що випускаються відповідно до ГОСТ 9583-75 * слід здійснювати з ущільненням розтрубних з'єднань прядив'яної просмоленому або битуминизированная (або Пеньковий-сізальской) пасмом і пристроєм асбестоцементного замку або тільки герметиком а труб що випускаються відповідно до ТУ 14 -3-1247-83 гумовими ущільнювальними манжетами що поставляються комплектно з трубами без пристрою замку.
18 Водонепроникність стикового з'єднання чавунних труб виготовлених погостювати 9583-75 * забезпечується ущільненням розтрубної щілини прядив'яної просмоленому або битуминизированная а також Пенькове-сізальской пасмом згідно малюнку 13.
- ущільнення з Пеньковий пасма; 2 - асбестоцементний замок (розмір А);
А = 35-40 мм для труб діаметром 65-400 мм;
А = 50-60 мм для труб діаметром більше 400 мм
Малюнок 13 - Розтрубні з'єднання з ущільненням з прядив'яної пасма
Пасмо до введення її в розтрубну щілина повинна бути щільно скручена в джгут; товщина джгута повинна бути трохи більше ширини розтрубної щілини. Джгут можна виготовляти як у вигляді одного відрізка розрахованого на конопатку всієї глибини розтрубної щілини призначеної для заповнення пасмом так і у вигляді окремих коротких відрізків рівних довжині кола розтрубної щілини з припуском 5-10 см на перекриття кінців джгута. В останньому випадку джгут повинен закладатися так щоб стикуються кінці його розташовувалися у розбіг.
Прядивна пасмо для ущільнення стикових з'єднань труб за ГОСТ 9583-75 * повинна бути просмоленому або битуминизированная. Непросочених пасмо застосовувати заборонено. Промисловість випускає пасмо прядив'яну прокладочні з пряжі довгого прядіння бельной і просочену що відповідає вимогам технічних умов ТУ 17-05-044-77.
Бітумінізірованіе пасма слід здійснювати централізовано шляхом просочення її в нафтовому бітумі M-IV розведеному в бензині II сорту (склад за вагою: бітуму-5% бензи-на-95%) при забезпеченні належного контролю за якістю.
Прядивна пасмо вживана для ущільнення розтрубних стиків повинна бути сухою і не повинна містити вогнища і забруднень маслом землею і т. п.
У зв'язку з дефіцитністю прядив'яної пасма для закладення стиків рекомендується застосовувати комбіновану Пенькове-сізальскую пасмо що виготовлено за ТУ 17 РСФСР 40-9165-78. У порівнянні з пеньковим волокном сізальское волокно характеризується підвищеною жорсткістю і міцністю (в = 50-58 кгсмм2) і тому гірше ущільнюється.
Пасмо що вводиться в розтрубну щілину слід ущільнювати (конопатити) пошарово вручну сильними ударами молотка по конопатці або механізованим способом за допомогою пневмоінструменту до відмови. Достатність ступеня ущільнення кожного шару пасма (з одного обороту джгута) в розтрубної щілини визначається по характерному пружному відскоку металевої конопатки при ударі по ній молотком.
Набір конопаток і карбувань для закладення стиків прядив'яної пасмом і Азбестоцемент наводиться на малюнку 14
Малюнок 14 - конопатку і карбування.
19 Після закінчення конопатки негайно приступають до зачеканці стику азбестоцементним розчином. Змішування сухої азбестоцементної суміші приготовленої централізовано що складається з азбесту 30% портландцементу 70% водою проводиться на місці виробництва робіт в кількості необхідній для закладення стику. Монтажник насипає на деко частина азбестоцементної суміші ретельно перемішує її і зволоживши перед самим вживанням подає до місця укладання. Зволожена азбестоцементна суміш володіє в'язкістю завдяки якій з неї можна робити валики порівняно легко вводяться в кільцевий зазор.
Зачеканення кільцевої щілини стику виробляють шарами по 10 мм з зачеканенням кожного шару. Монтажник закладає зволожену азбестоцементну суміш у розтруб спочатку руками а потім розподіляючи її рівномірно по колу розтруба до відмови проштовхує в кільцевий зазор тупий конопаткою. Далі монтажник зачеканівают стик б'ючи кувалдою з карбування. Карбованого стик прикривають вологою мішковиною рогожею або землею на 24 години.
Розтрубне з'єднання з ущільнювачем з Пеньковий пасма показано на малюнку 13.
20 Закінчивши підготовку підстави і риття приямка для наступної труби землекопи слідом за укладанням частково засипають трубопровід одночасно з двох сторін. Приямки і стики залишають не засипаними.
При засипці трубопроводів слід вживати заходів щодо запобігання ушкоджень труб.
21 Будівництво підземних переходів напірних трубопроводів через автодороги трамвайні колії та міські проїзди повинні здійснюватися спеціалізованими організаціями у відповідність з вимогами СНиП 3.02.01-87 розділу 8 СНиП III-42-80 * розділу 4 СНиП 3.05.04-85 *. Способи прокладання трубопровідних підземних переходів визначаються проектом.
22 Після закінчення робіт з монтажу труб і закладенні стиків проводять випробування трубопроводу. При відсутності в проекті вказівки про спосіб випробування напірні трубопроводи підлягають випробуванню на міцність і герметичність як правило гідравлічним способом. Залежно від кліматичних умов у районі будівництва і при відсутності води може бути застосований пневматичний спосіб випробування для трубопроводів з внутрішнім розрахунковим тиском згідно СНіП 3.05.04-85 * для підземних чавунних не більше Рр 05 МПа (5 кгссм2).
Трубопроводи з чавунних труб незалежно від способу випробування слід випробовувати при довжині менше 1 км за один прийом; при більшій довжині - ділянками не більше 1 км. Довжину випробувальних ділянок чавунних трубопроводів при гідравлічному способі випробування дозволяється застосовувати понад 1 км за умови що величина допустимої витрати подкаченний води повинна визначатися як для ділянки довжиною 1 км.
23 Випробування чавунних напірних трубопроводів усіх класів повинно здійснюватися будівельно-монтажною організацією як правило у два етапи:
перший - попереднє випробування на міцність і герметичність що виконується після засипки пазух з підбиттям грунту на половину вертикального діаметру і присипкою труб відповідно до вимог СНиП 3.02.01-87 але до установки арматури (гідрантів запобіжних клапанів вантузів) із залишеними відкритими для огляду стиковими з'єднаннями; це випробування допускається виконувати без участі представників замовника і експлуатаційної організації з складанням акту що затверджується головним інженером будівельної організації. Попередня перевірка трубопроводу випробувальним тиском триває не менше 10 хв.;
другий - приймальне (остаточне) випробування на міцність і герметичність слід виконувати після повної засипки траншеї і завершення всіх робіт на даній ділянці трубопроводу за участю представників замовника і експлуатаційної організації з складанням акту про результати випробування. Остаточне гідравлічне випробування може бути розпочате не раніше 24 годин після заповнення трубопроводу водою. Після закінчення гідравлічного випробування трубопровід заповнюють водою промивають до появи води без каламутних домішок. Потім воду спускають і виробляють хлорування. Хлорне вода повинна знаходитися в трубопроводі не менше доби. Після хлорування здійснюється вторинна промивання водою.
Обидва етапи випробування повинні виконуватися до установки гідрантів вантузів запобіжних клапанів замість яких на час випробування слід встановлювати фланцеві заглушки. Попереднє випробування трубопроводів доступних огляду в робочому стані або підлягають в процесі будівництва негайної засипці (виробництво робіт у зимовий час в обмежених умовах) при відповідному обгрунтуванні в проектах допускається не виробляти.
До попереднього випробування трубопровід слід присипати місцевим грунтом на половину його діаметру ретельно ущільнити і підбити пазухи залишаючи стики відкритими (не присипати) а потім після проведення попереднього випробування слід присипати труби цим же грунтом на 02 м вище їх верху (перший етап засипки) з ущільненням. Щоб виключити зсув трубопроводу при випробуванні допускається додаткова присипка - на конус середній частині кожної труби.
24 Трубопроводи що прокладаються на переходах через залізниці та автомобільні дороги I і II категорій підлягають попередньому випробуванню після укладання робочого трубопроводу у футлярі (кожусі) до заповнення міжтрубному простору порожнини футляра і до засипання робочого і приймального котлованів переходу.
25 Попереднє і приймальне гідравлічне випробування чавунного напірного трубопроводу на міцність і герметичність слід проводити в наступному порядку.
При проведенні випробування на міцність:
- Підвищити тиск у трубопроводі до випробувального Рі і шляхом підкачки води підтримувати його протягом не менше 10 хвилин не допускаючи зниження тиску більше ніж на 01 МПа (1 кгссм2);
- Знизити випробувальний тиск до внутрішнього розрахункового тиску Рр і підтримуючи його шляхом підкачування води провести огляд трубопроводу з метою виявлення дефектів на ньому протягом часу необхідного для виконання цього огляду;
- У разі виявлення дефектів усунути їх і провести повторне випробування трубопроводу.
Після закінчення випробування трубопроводу на міцність приступити до випробування його на герметичність для цього необхідно:
- Тиск в трубопроводі підвищити до величини випробувального тиску на герметичність Рг;
- Зафіксувати час початку випробування Тн і заміряти початковий рівень води в мірній бачку hн;
- Зробити спостереження за падінням тиску в трубопроводі при цьому можуть мати місце три варіанти падіння тиску:
перший - якщо протягом 10 хвилин тиск впаде не менш ніж на два ділення шкали манометра але не впаде нижче внутрішнього розрахункового тиску Рр то на цьому спостереження за падінням тиску закінчити;
другий - якщо протягом 10 хвилин тиск впаде менше ніж на дві поділки шкали манометра то спостереження за зниженням тиску до внутрішнього розрахункового тиску Рр слід продовжити доти поки тиск впаде не менш ніж на два ділення шкали манометра; при цьому тривалість спостереження для чавунних трубопроводів не повинна бути більше 1 години. Якщо після закінчення цього часу тиск не знизиться до внутрішнього розрахункового тиску Рр то слід зробити скидання води з трубопроводу в мірний бачок або заміряти обсяг скинутої води іншим способом;
третій - якщо протягом 10 хвилин тиск впаде нижче внутрішнього розрахункового тиску Рр то подальше випробування трубопроводу припинити і вжити заходів для виявлення і усунення прихованих дефектів трубопроводу шляхом витримування його під внутрішнім розрахунковим тиском Рр до тих пір поки при ретельному огляді не будуть виявлені дефекти що викликали неприпустиме падіння тиску в трубопроводі.
Після закінчення спостереження за падінням тиску в трубопроводі за першим варіантом і завершення скидання води по другому варіанту необхідно виконати наступне:
- Підкачкою води з мірного бочка тиск в трубопроводі підвищити до величини випробувального тиску на герметичність Рг зафіксувати час закінчення випробування на герметичність Тк і заміряти кінцевий рівень води в мірній бочці hк;
- Визначити тривалість випробування трубопроводу (Тк-Тн) хв. Обсяг подкаченний в трубопровід води з мірного бачка Q (для першого варіанту) різниця між обсягами подкаченний в трубопровід і скинутої з нього води або обсяг додатково подкаченний в трубопроводі води Q (для другого варіанту) і розрахувати величину фактичної витрати додаткового обсягу вкаченной водиqn л хв за формулою: qn = Q (Tk-Tн).
Величини внутрішнього розрахункового тиску Рр і випробувального тиску Рі для проведення попереднього та приймального випробувань чавунного напірного трубопроводу на міцність повинні бути визначені проектом відповідно до вимог СНиП 2.04.02-84 і вказані в робочій документації.
Величина випробувального тиску на герметичність Рг для проведення як попереднього так і приймального випробувань напірного трубопроводу повинна бути рівною величині внутрішнього розрахункового тиску Рр плюс величина DР приймаючи у відповідності з таблицею 4 СНиП 3.05.04-85 * залежно від верхньої межі вимірювання тиску класу точності і ціни поділки шкали манометра. При цьому величина Рг не повинна перевищувати величини приймального випробувального тиску класу точності і ціни поділки класу точності і ціни поділки трубопроводу на міцність Рі.
Для проведення випробування трубопроводи рекомендується підключати до діючих напірним мереж з можливо великим напором щоб по можливості уникнути застосування спеціального насоса або преса.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ Тред ПОЖЕЖНО ЕКОЛОГЧНО БЕЗПЕКИ
1 При виробництві робіт з укладання зовнішніх мереж водопроводу з чавунних напірних труб пов'язаних з розміщенням робітників у траншеї можуть виникнути такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори пов'язані з характером роботи:
- Обрушают гірські породи (грунт);
- Рухомі машини та їх робочі органи а також пересуваються ними предмети;
- Розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 13 м і більше;
- Підвищена напруга в електричному ланцюзі замикання якого може відбутися через тіло людини;
- Хімічно небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
2 Для попередження впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів безпеку робіт при укладанні трубопроводів і розміщенні робочих місць в траншеї повинна бути забезпечена дотриманням таких заходів з охорони праці.:
- Дотримання безпечної крутизни незакріплених укосів траншей з урахуванням навантаження від машин і грунту;
- Вибір типів машин та засобів малої механізації що застосовуються при укладанні труб і місць їх встановлення;
- Додаткові заходи щодо контролю і забезпечення стійкості укосів у зв'язку з сезонними змінами;
- Визначення місць установки і типів огорож котлованів і траншей а також сходів для спуску працівників до місця робіт.
3 До виконання робіт з монтажу зовнішніх мереж водопроводу з чавунних напірних труб допускаються особи не молодше 18 років які мають професійні навички пройшли медичний огляд і визнані придатними які отримали знання з безпечних методів і прийомів праці згідно ГОСТ 12.0.004-90 "ССБТ. Організація навчання безпеки праці. Загальні положення » склали іспити кваліфікаційній комісії в установленому порядку та отримали відповідні посвідчення.
4 Перед допуском до робіт з монтажу зовнішніх мереж необхідно провести первинний інструктаж на робочому місці з безпечних методів праці з записом результатів інструктажу в «Журнал реєстрації інструктажу на робочому місці». Знову прийняті на роботу повинні пройти вступний інструктаж з записом в «Журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці».
5 Виробничі території ділянки робіт повинні бути забезпечені необхідними засобами колективного та індивідуального захисту працюючих первинними засобами пожежогасіння а також засобами зв'язку сигналізації та іншими технічними засобами забезпечення безпечних умов праці відповідно до вимог чинних нормативних документів та умовами угод.
6 Для руху пішоходів через траншеї встановлюються перехідні містки шириною 1 м з поручнями висотою 11 м з суцільною обшивкою знизу на висоту 015 м і проміжної планкою на висоті 05 м від настилу.
7 Для проходу робітників у траншеї і їх підйому необхідно використовувати трапи або маршові сходи шириною не менше 06 м обладнані поручнями і встановленими за кордоном небезпечної зони.
8 При прокладанні водопроводу з виходом на проїжджу частину вулиці необхідно забезпечити збереження споруд контактної мережі.
9 Матеріали слід розміщувати відповідно до вимог СНиП 12-03-2001 «Безпека праці в будівництві. Частина 1. Загальні вимоги »і міжгалузевих правил з охорони праці на вирівняних майданчиках вживаючи заходів проти самовільного зсуву осідання осипання і розкочування складованих матеріалів.
10 Перед допуском робітників у траншеї глибиною більше 13 м повинна бути перевірена стійкість укосів або кріплення стін. При появі зсувних явищ або тріщин вжити заходів проти обвалення грунту.
Монтаж чавунних напірних трубопроводів зовнішніх мереж водопроводу дозволяється проводити тільки під керівництвом бригадира або майстра.
11 Робітники та ТП зайняті на роботах з експлуатації тимчасових електроустановок повинні бути навчені безпечним прийомам робіт і знати прийоми звільнення від струму постраждалих осіб та надання їм першої медичної допомоги.
12 Для підходу до талям і лебідок повинні бути влаштовані надійні підмостки і переносні містки.
13 Усі пускові пристрої розміщуються так щоб виключити можливість пуску механізмів сторонніми особами.
14 При укладанні трубопроводів необхідно користуватися тільки справним обладнанням та устаткуванням.
15 Усі струмопровідні частини машин і механізмів з електроживленням повинні бути заземлені.
16 До управління будівельними машинами забороняється допускати робітників які не мають посвідчень на право керування машиною.
17 При випробуванні чавунних напірних трубопроводів необхідно дотримуватись вимог СНиП 3.05.04-85 *.
18 Установка огляд прийом в експлуатацію вантажопідіймальних і такелажні пристроїв здійснюється згідно вимог ПБ 10-382-00 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» Держнаглядохоронпраці України. Усі вантажопідіймальні і такелажні засоби перед початком експлуатації а також періодично в процесі роботи повинні перевірятися і випробовуватися згідно з вимогами Держгірпромнагляду України.
19 Робочі зони і ділянки виробництва робіт у населених пунктах або на території діючих організацій які виходять на вулицю проїзди у двори населених пунктів а також в інших місцях можливого руху людей і транспорту щоб уникнути доступу сторонніх осіб повинні бути огороджені захисними огородженнями згідно ГОСТ 23407-78 з установкою на них добре видимих як вдень так і в темний час доби попереджувальних написів і знаків а у нічний час - і сигнальне освітлення.
20 Будівельно-монтажні роботи з укладання чавунних напірних водопроводів зовнішніх мереж із застосуванням машин в охоронній зоні діючої лінії електропередачі слід проводити під безпосереднім керівництвом особи відповідальної за безпеку виробництва робіт за наявності письмового дозволу організації - власника лінії та наряду-допуску який визначає безпечні умови робіт і видається відповідно до вимог п. 4.11 СНиП 12-03-2001 при виконанні наступних заходів безпеки.
20.1 При установці будівельних машин і застосуванні транспортних засобів з підіймається кузовом в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі необхідно зняти напругу з повітряної лінії електропередачі.
20.2 При обгрунтованої неможливості зняття напруги з повітряної лінії електропередачі роботу будівельних машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється проводити за умови виконання таких вимог:
а) відстань від підйомної або висувної частини будівельної машини в будь-якому її положенні до що під напругою повітряної лінії електропередачі повинна бути не менше зазначеного в таблиці 2 СНіП 12-03-2001;
б) корпусу машин за винятком машин на гусеничному ходу при їх установці безпосередньо на грунті повинні бути заземлені за допомогою інвентарного переносного заземлення.
21 Тимчасове електроосвітлення будівельної площі ділянок робіт робочих місць проїздів і проходів до них у темний час доби повинно відповідати требованіямГОСТ 12.1.046-85. Освітленість робочих місць повинна бути не менше 30 лк будмайданчика - не менше 10 лк. Огородження повинні бути освітлені сигнальними електролампами напругою не вище 42 В. Освітленість повинна бути рівномірною без сліпучої дії освітлювальних пристосувань на працюючих. Будівельне виробництво в неосвітлених місцях не допускається. Проект тимчасового електроосвітлення виконує спеціалізована організація на замовлення підрядника.
22 При роботі в колодязях камерах повинні бути прийняті заходи що забезпечують повну безпеку людей.
23 До роботи з електрифікованим інструментом допускаються тільки робітники що пройшли спеціальне навчання згідно ГОСТ 12.0.004-90 "ССБТ. Організація навчання безпеки праці. Загальні положення »і первинний інструктаж на робочому місці з безпеки і охорони праці які мають третю групу з електробезпеки.
24 При роботі слід дотримуватися вимог ППБ 01-03 «Правила пожежної безпеки в Російській Федерації» і ГОСТ 12.1.004-91 * "ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги ».
25 Розтин інженерних мереж дозволяється за наявності ордера і наряд допуску у присутності представників експлуатуючих організацій тільки після уточнення їх розташування на трасі шурфуванням. Роботи слід робити вручну без застосування лому або кирки.
26 При виробництві робіт з укладання напірних трубопроводів зовнішніх мереж водопроводу з чавунних розтрубних труб у м. Москві слід додатково здійснювати заходи та роботи з охорони навколишнього природного середовища згідно «Правил підготовки та виконання земляних робіт облаштування та утримання будівельних майданчиків у м. Москві».
27 При виробництві робіт з укладання трубопроводу з чавунних напірних труб слід керуватися вимогами СНиП 12-03-2001 і СНиП 12-04-2002.
ПОТРЕБА В матеріально-технічних ресурсів
1 Потреба в машинах обладнанні механізми та інструменти визначається з заліком виконуваних робіт призначення та технічних характеристик відповідно до таблиці 5.
Таблиця 5 - Відомість потреби машин механізмів пристроїв
Технічна характеристика
Агрегат для пресування трубопровода
Глубина ущільнення м04 м3ч45Р = 810 кг
Пересувна електростанція
Викопування приямків
Очистка центрування труб
Вертикальне вимірювання
Набор конопаток и чеканок
2 Потреба в основних матеріалах виробах і напівфабрикатах на укладання 100 м чавунних напірних трубопроводів наведена в таблиці 6.
Таблиця 6 - Відомість потреби в матеріалах виробах і конструкціях
Труби чавунні розтрубні напірні Dу = 300 mm L = 4 м ТУ 14-3-1247-83
Труби чавунні розтрубні напірні Dу = 500 mm L = 5 м ГОСТ 9583-75 *
Гумові ущільнюючі манжети Б-1 або Б-2 Dу = 300 мм
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ
1 Калькуляція витрат праці та машинного часу і календарний графік виконання робіт складені на укладання напірного трубопроводу протяжністю 100 м
- 1-й варіант: з чавунних труб по ТУ 14-3-1247-83 Dу = 300 мм при довжині 4 м;
2 Для виконання робіт з укладання чавунних напірних трубопроводів зовнішніх мереж водопроводу прийняти згідно з таблицею 7 наступний чисельно-кваліфікаційний склад бригади з професій з розподілом роботи між ланками:Таблица
Монтажники зовнішніх трубопроводів:
Зачистка дна траншеї риття приямків монтаж трубопроводів підбиття грунтом закладення стиків установка засувок пристрій колодязів.
Гідравлічне випробування трубопроводу хлорування і промивка
3 Витрати праці і машинного часу на влаштування трубопроводу підраховані по «диним нормам і розцінками на будівельні монтажні та ремонтно-будівельні роботи» введеним в дію в 1987 р. і представлені в таблиці 8.
4 Тривалість робіт на пристрій трубопроводу визначається календарним планом робіт представленим у таблиці 9.
Таблиця 8 - Калькуляція витрат праці та машинного часу
Измеритель конечной продукции - 100 м трубопровода
Обгрунтування (ЕНиР)
машиниста чол-г (робота машин маш.-г.)
машиниста чол.-г. (робота машин маш.-г.)
Вирівнювання і зачистка дна траншей
Е9-2-3 №5б К=125 Вводная часть п. 15
Укладка чугунних труб (ТУ 14-3-1247-83)D=300 мм з ущільненням за допомогою талі і лебідки до 3 м
Е2-1-47Б Табл. 2 №1е
Підбивка труб грунтом з ущільненням при довжині 2 м
Гідравлічне випробування чугунного трубопроводу до 500 м
Промивка трубопроводу хлором
5 Техніко-економічні показники.
5.1 Укладання чавунних труб (ТУ 14-3-1247-83) Dу = 300 мм:
- Протяжність трубопроводу м 1000
- Витрати праці на одне введення чол. - Ч. 8712
- Тривалість робіт ч. 2075
5.2 Укладання чавунних труб (ГОСТ 9583-75 *) Dу = 500 мм:
- Витрати праці на одне введення чол. - Ч. 13818
- Тривалість робіт ч. +3349
5.3 Нормами передбачена укладання чавунних труб в траншеях глибиною до 3 м з природною вологістю грунту.
При більшій глибині укладання чавунних труб норму часу помножити на 11 (ВЧ-1) а при укладанні труб в траншеї в грунтах насичених водою тобто в умовах налипання грунту на взуття інструменти труби деталі кріплення і т.п. норму часу множити на 12 (ВЧ-7).
Таблиця 9- Календарний план

tekhnologicheskaya karta na ukladku stalnykh napornykh truboprovodov naruzh.pdf

Открытое акционерное общество
Проектно-конструкторский и
промышленного строительства
Генеральный директор
ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА
НА УКЛАДКУ СТАЛЬНЫХ НАПОРНЫХ
ТРУБОПРОВОДОВ НАРУЖНОЙ СЕТИ
ПРИ ПОМОЩИ ТРУБОУКЛАДЧИКОВ И КРАНОВ
ОРГАНИЗАЦИЯ И ТЕХНОЛОГИЯ ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТ
ТРЕБОВАНИЯ К КАЧЕСТВУ И ПРИЕМКЕ РАБОТ.
ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ И ОХРАНЫ ТРУДА
ПОЖАРНОЙ И ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
ПОТРЕБНОСТЬ В МАТЕРИАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ РЕСУРСАХ
ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ.
ПЕРЕЧЕНЬ ИСПОЛЬЗОВАННОЙ НОРМАТИВНОТЕХНИЧЕСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
В технологической карте приведена технология прокладки
стальных напорных трубопроводов наружной сети при помощи
трубоукладчиков и кранов. Представлены схемы механизации
освещены вопросы качества работ безопасности и охраны труда
экологической и пожарной безопасности работ. Приведены
указания по организации рабочего места дана потребность в
материально-технических
техникоэкономические показатели.
Карта предназначена для мастеров и прорабов строительных
организаций и может включаться в проект производства работ в
качестве технологического документа при производстве работ на
строительных объектах.
Новикова Е.И. - разработка карты компьютерная обработка и
Савина О. А. - компьютерная обработка и графика;
Черных В.В. - технологическое сопровождение разработкой;
Бычковский Б.И. - разработка карты техническое руководство
корректура и нормоконтроль;
Колобов А.В. - общее техническое руководство разработкой
технологических карт;
к.т.н. Едличка С.Ю. - общее
технологической документацией;
к.т.н. Фельдман В.Д. - методическое руководство.
1 Технологическая карта предназначена для использования
инженерно-техническим
персоналом строительных организаций при прокладке стальных
напорных трубопроводов наружной сети.
2 Привязка технологической карты к местным условиям
строительства заключается в уточнении объемов работ средств
механизации и потребности в материально-технических ресурсах
а также в уточнении схемы организации процесса соответственно
фактическим условиям работ калькуляции и календарного плана
3 При привязке технологической карты к объекту строительства
необходимо учитывать требования СНиП 3.05.04-85* «Наружные
сети и сооружения водоснабжения и канализации»
«Организационно-технологического регламента строительства
(реконструкции) объектов в стесненных условиях существующей
городской застройки» введенного в действие в 2002 г. и «Правил
подготовки и производства земляных работ обустройства и
содержания строительных площадок в г. Москве» утвержденных
постановлением Правительства Москвы №857-ПП от 7.12.2004 г.
4 Производство работ по прокладке и переустройству
инженерных сетей и коммуникаций разрешается выполнять при
Правительства Москвы.
ТЕХНОЛОГИЯ ВЫПОЛНЕНИЯ
1 До начала производства работ по укладке стальных напорных
трубопроводов необходимо:
- получить следующую документацию:
а) проект производства работ или технологическую карту;
б) план расположения прокладываемой наружной сети и ее
удаление от существующих подземных коммуникаций а также от
воздушных сетей в том числе от контактных сетей городского
- установить инвентарные здания и сооружения
стройгенплану строительной площадки;
- произвести при необходимости согласно проекту организации
дорожного движения установку разделительных тумб и дорожных
- установить информационные
- установить сигнальное освещение;
- ознакомить участников строительства с проектом производства
работ (технологической картой) и с требованиями безопасности
- оградить участок производства работ;
- определить места расположения подземных коммуникаций
шурфованием и закрепить их на местности соответствующими
знаками или надписями а при их пересечении произвести их
защиту от механических повреждений коробами и подвесить к
жестким перемычкам (прогонам);
- разобрать дорожное покрытие при необходимости
- разработать грунт в траншее необходимой ширины с недобором
грунта до проектной отметки на 8-10 см (или устроить
искусственное основание) в соответствии с требованиями проекта
или технологии производства работ и ПОС с выбросом грунта в
отвал либо погрузкой в автосамосвалы;
- установить крепления откосов траншеи (при необходимости);
- отрыть приямки в местах стыковки звеньев труб или труб;
- обеспечить водоотлив из траншеи (при необходимости);
- установить вдоль трассы временные реперы
нивелирными ходами с постоянными реперами;
- закрепить оси раскладки звеньев труб на бровке траншеи с
- установить по нивелиру две визирки на бровке траншеи с
учетом заданного проектом уклона лотков трубопровода и
закрепить их на расстоянии 35-40 м одна от другой;
- вынести ось трубопровода с установкой в траншее вешек;
- очистить концы труб
деформированные кромки;
- обеспечить рабочих инструментом
средствами индивидуальной защиты.
2 Для прокладки наружного трубопровода применять трубы
согласно проекту или стальные электросварные по ГОСТ 10704-91
и ГОСТ 10705-80* устанавливающие сортамент стальных
прямошовных труб по длине в зависимости от диаметра.
По длине согласно ГОСТу 10704-91 трубы в зависимости от
диаметра изготовляются:
при диаметре труб до 30 мм - не менее 2 м;
при диаметре труб свыше 30 до 70 мм - не менее 3 м;
при диаметре труб свыше 70 до 152 мм - не менее 4 м;
при диаметре труб свыше 152 мм - не менее 5 м.
По требованию потребителя трубы групп А и В диаметром свыше
2 мм должны изготавливаться длиной не менее 10 м; трубы всех
групп диаметром до 70 мм - длиной не менее 4 м.
при диаметре труб до 70 мм - от 5 до 9 м;
при диаметре труб свыше 70 до 219 мм - от 6 до 9 м;
при диаметре труб свыше 219 до 426 мм - от 10 до 12 м.
Ширина земляного полотна допускает укладку трубопровода
звеньями. Максимальная длина звена - 40 м.
В качестве представителя для расчетов затрат труда и
машинного времени принята труба по ГОСТу 10704-91 длиной 10
м диаметром 273 мм и звено длиной 40 м.
3 Технологической картой предусматривается следующая
последовательность работ по укладке стальных напорных
трубопроводов наружной сети в траншею:
- укладка и выверка лежней вдоль проектируемой трассы;
- укладка стальных труб на лежни;
- очистка и подготовка кромок труб;
- центрирование и поддерживание труб при прихватке стыка;
- сварка труб в звено с поворотом их при сварке;
- заделка гидроизоляцией заваренных стыков между трубами;
- удаление лежней и установка звена труб на инвентарные
- доработка грунта и зачистка дна траншеи и приямков
средствами малой механизации либо вручную;
- строповка звена стальных труб (или труб) на бровке траншеи;
- подача звена стальных труб (или трубы) в траншею;
- укладка звена труб (или трубы) в проектное положение;
- стыковка центрирование и прихватка звена стальных труб (или
трубы) электросваркой;
- выверка положения звена стальных труб (или трубы);
- подбивка уложенного звена стальных труб (или трубы) грунтом;
- сварка неповоротного стыка звеньев труб (или отдельных труб);
- антикоррозионная защита стыков трубопровода;
- испытание трубопровода.
4 Установка лежней вблизи траншей с неукрепленными
откосами устанавливается согласно таблице 1 СНиП 12-03-2001 а
при глубине траншеи более 5 м разрешается только за пределами
призмы обрушения. Укладка труб на лежни и в траншею
кранами-трубоукладчиками
характеристики которых указаны в таблице 1 автомобильными
кранами технические характеристики которых указаны в таблице
или экскаваторами с навесным крановым оборудованием в
пределах грузовысотных характеристик.
Для подбора гусеничных кранов и кранов на пневмоходу может
быть использован каталог «Стреловые самоходные краны. Часть
Таблица 1 - Технические характеристики
Марка трубоукладчиков
ремонтномеханический завод
5 Работа по прокладке трубопровода из стальных труб
выполняется звеном монтажников-трубоукладчиков в количестве
человек и звеном изолировщиков - 3 человека. Сварочные
работы выполняют два электросварщика не входящие в состав
звена монтажников. При прокладке трубопроводов 600 мм и более
в состав звена могут быть включены монтажник 6 разряда и
монтажник 3 разряда по 1 человеку. Количество машин и
механизмов принимается в зависимости от объема работ и
диаметра используемых труб.
6 Раскладка лежней вдоль траншеи для укладки труб
монтажниками-трубоукладчиками.
Монтажники натягивают рулетку вдоль оси раскладки звеньев и
размечают по ней положение лежней после чего подносят лежни
и раскладывают их по разметке так чтобы середина лежней
совпадала с осью раскладки. По концам крайних лежней забивают
четыре стальных стержня и натягивают между ними шпагат на
уровне верха крайних лежней. Затем предварительно сдвинув
промежуточные лежни укладывают их по уровню крайних срезая
или подбивая лопатами грунт под ними. Расстояние между
лежнями назначается в зависимости от принятых в проекте длин
Таблица 2 - Технические характеристики
автомобильных кранов.
КС-2561К СМК-10 СМК-101 КС-3562А КС-3562Б КС-3571 КС-3575А КС-357
7 Монтажники T1 и Т2 no рулетке размечают центр трубы.
Машинист устанавливает кран-трубоукладчик на расстоянии
около 1 м от трубы так чтобы стрела находилась над центром ее
тяжести и опускает строп-полотенце. Монтажник-трубоукладчик
Т1 уходит на безопасное расстояние а монтажник Т2 стропует
первую трубу после чего машинист крана приподнимает ее на
Убедившись в правильности строповки и надежности действия
тормозов он продолжает подъем на высоту до 1 м после чего по
команде стропальщика укладывает трубу на лежни так чтобы ее
стыкуемый конец находился примерно на равном расстоянии от
промежуточных лежней.
Монтажники стоя у обоих концов трубы удерживают ее от
Таким же способом укладывают вторую трубу. Расстояние между
краями уложенных труб должно быть около 05 м.
Схема организации рабочего места при укладке труб на лежни
для последующего соединения в звено показана на рисунке 1.
- кран-трубоукладчик; 2 - лежни; 3 - бровка траншеи; 4 - ось траншеи; 5 - ось
раскладки труб; 6 -сварочный агрегат 7 - трубы; 8 - ось движения кранатрубоукладчика; 9 - граница опасной зоны; 10 - ограждение траншеи; 11 лестница для спуска в траншею; 12 - водосборный приямок; 13 - насос для
Т1 Т2 Т3 Т4 Э1 Э2 - рабочие места исполнителей
Рисунок 1 - Схема организации рабочего места при укладке труб на лежни
8 Монтажники Т3 и Т4 с помощью зубил и молотков очищают
кромки трубы от грязи и наледи стальными щетками или
шлифмашинками ИЭ-2011 зачищают кромки труб до
металлического блеска на длину не менее 10 мм снаружи и
Машинист устанавливает кран-трубоукладчик у середины
второй трубы и опускает строп-полотенце. Монтажник Т2
закрепляет строп-полотенце и подает команду машинисту крана
приподнять трубу на 05 м над лежнями и переместить к месту
стыковки. Монтажники Т1 и Т2 укладывают трубу на лежни и
центрируют стыки после чего рихтуют и закрепляют ее забивая
молотком деревянные клинья. Затем они устанавливают на стык
наружный центратор и поворотом винтового рычага до отказа
универсальным шаблоном проверяет величину зазора между
торцами стыкуемых труб (15-25 мм по всей окружности стыка).
В случае несоответствия величины зазора указанным размерам
машинист подъемом крюка делает натяжку стропа а монтажники
при помощи ломов изменяют величину зазора после чего
Монтажники окончательно центрируют стык затянув рычаг
центратора до отказа.
Электросварщики прихватывают стык в нескольких местах
располагая швы на равных расстояниях по окружности. По
окончании прихватки монтажники Т1 и Т2 снимают центратор со
Электросварщики сваривают стык трехслойным швом соблюдая
установленный режим сварки и зачищая каждый слой шва перед
наложением следующего шва. Порядок наложения шва при сварке
труб в звено показан на рисунке 2.
Рисунок 2 - Порядок наложения слоев шва при сварке
Швы накладывают при двух положениях стыкуемого звена.
После наложения сварного шва на четверти окружности трубы с
каждой стороны монтажники-трубоукладчики поворачивают звено
труб и закрепляют его на лежнях у стыка забивая молотком
сваренного звена труб и опускает строп-полотенце. По команде
монтажника машинист приподнимает звено на высоту 05 м и
рабочие удаляют два лежня и подводят под конец звена труб
инвентарную подкладку а машинист крана-трубоукладчика
опускает на нее конец звена. Монтажник снимает стропполотенце. Другой конец звена труб устанавливают на
инвентарную подкладку таким же способом после чего звено
считается подготовленным к укладке в траншею.
9 Зачистка дна траншеи и приямков на всем протяжении
использованием лопат ходовой визирки и визирок на бровке
траншеи с учетом проектного уклона трубопровода. Толщину
срезки недобора грунта определяют по ходовой визирке и
визиркам на бровке траншеи. Зачистка должна производиться
участками равными длине трубы (либо звена если принято такое
решение по месту). Недобор грунта из приямков и дна траншеи
грузоподъемных механизмов.
10 После зачистки дна траншеи и приямков монтажники по
двое на каждом конце звена труб (или отдельных труб) размечают
с помощью рулетки места строповки звена (или трубы) для
Для перемещения трубы (звена) в проектное положение
машинист устанавливает трубоукладчик (либо кран) напротив
укладываемой трубы (либо звена) так чтобы его стрела находилась
над серединой трубы либо над отмеченными местами звена и
опускает крюк. Монтажники попарно Т1 Т2 и Т3 Т4 заводят
стропы-полотенца под укладываемую трубу (звено) и цепляют их
за крюки крана после чего монтажник (сигнальщик) Т1 подает
команду на подъем трубы (звена). Монтажники тем временем при
наличии крепления стенок в траншее снимают распорки
крепления в месте монтажа трубы (звена).
11 Машинист после получения команды приподнимает трубу
(звено) сначала на 20-30 см и убедившись в правильности
строповки и надежности действия тормозов поднимает на высоту
м и опусканием стрелы одновременно направляет трубу (звено) в
Монтажники Т1 Т2 и ТЗ Т4 находясь на бровке траншеи с
помощью веревочных расчалок удерживают трубу (звено) от
разворота. По команде монтажника (сигнальщика) Т1 машинист
опускает трубу (звено) приостановив спуск на расстоянии 05 м от
12 Монтажники Т1 Т2 Т3 и Т4 спускаются в траншею
принимают трубу (звено) подводят ее к ранее уложенным и
сваренным в звено или плеть трубам и укладывают ее на
основание. После восстановления крепления стенок траншеи они
центрируют стыки на глаз при помощи ломов после чего
фиксируют положение трубы подручными средствами.
Монтажники Т3 и Т4 устанавливают на стык наружный центратор
отцентрированный стык.
Электросварщик универсальным шаблоном проверяет величину
зазора между торцами стыкуемых труб который должен быть в
пределах 15-25 мм по всей окружности стыка. В случае
монтажники Т3 и Т4 винтовым рычагом ослабляют центратор
машинист движением стрелы изменяет величину зазора а
монтажники Т1 Т2 Т3 и Т4 помогают ему ломами после чего
фиксируется новое положение трубы. Затем монтажники Т3 и Т4
окончательно центрируют стык затянув рычаг центратора до
отказа. Электросварщик переносит провода к стыку и закрепляет
вилку провода заземления на трубе. Он прихватывает стык в шести
местах располагая швы длиной 50-60 мм на равном расстоянии
друг от друга по окружности стыка после чего монтажники Т3 и
Т4 снимают центратор со стыка. Монтажники T1 и Т2 в это время
стальными щетками или шлифмашинками ИЭ-2011 зачищают до
металлического блеска концы следующей трубы (звена) на длине
не менее 10 мм снаружи и внутри.
монтажниками T1 и Т2 один из которых (Т2) устанавливает на
лоток укладываемой трубы (звена) ходовую визирку а второй
монтажник T1 находясь у передней линии неподвижной визирки
обноски следит за тем чтобы верх ходовой визирки находился на
При необходимости он подает сигнал машинисту приподнять или
опустить трубу (звено) а монтажники Т3 и Т4 срезают или
подбивают грунт под трубой (звеном). Затем монтажник T1 при
помощи угольника с уровнем отмечает на концах укладываемого
звена (трубы) положение оси трубопровода а монтажники Т3 и Т4
по отвесу устанавливают на размеченные места вешки.
Монтажник T1 ориентируясь на вешку установленную на ранее
уложенную трубу проверяет правильность укладки трубы (звена) в
При необходимости монтажники Т2 Т3 и Т4 ломами смещают
конец трубы (звена) в нужную сторону после чего производится
расстроповка трубы (звена) при этом придерживая трубу (звено)
ломами пока машинист не уведет стрелу.
14 После окончательной выверки и увода стрелы с траверсой
и стропами из зоны монтажа трубы (звена) монтажники T1 T2
Т3 и Т4 лопатами подбивают трубу песчаным грунтом на высоту
ее диаметра с послойным уплотнением ручными трамбовками.
Толщина уплотняемого слоя грунта не должна превышать 25-30
15 После подбивки трубы (звена) производится сварка
неповоротного стыка трубы с ранее уложенной трубой (звеном)
согласно проекту. Электросварщик сваривает стык в три слоя.
Первый слой шва он наплавляет электродами диаметром 3 мм при
силе тока 100-150 А; второй и третий слои- электродами диаметром
мм при силе тока 140-180 А. Общая толщина сварного шва
должна превышать толщину стенок труб на 1-3 мм. Порядок
наложения слоев шва при сварке неповоротного стыка
представлен на рисунке 2 на котором стрелками показаны
направление сварки начало и конец шва на участках стыка.
При перерывах в сварке между слоями более 10 мин а также
после сварки для снижения скорости охлаждения швов сварные
стыки целесообразно укрывать сухими теплозащитными поясами
из асбестовых тканей.
После наложения каждого шва электросварщик специальным
зубилом и стальной щеткой очищает его от окалины и шлака а
брызги металла срубает зубилом. На поверхности трубы у стыка
электросварщик наплавляет шифр присвоенного ему клейма.
Клеймо наносят на расстоянии 100-150 мм от стыка в верхней
полуокружности трубы. Изолировщики в это время производят
обработку концов сваренных труб.
Сварку и прихватку стыковых соединений труб (звеньев)
допускается производить при температуре наружного воздуха
согласно указаниям таблицы 3.
Таблица 3 - Указания по сварке трубопроводов при
температуре окружающего воздуха ниже 0°С
До минус 30°С без подогрева; До минус 20°С без подогрева;
ниже минус30°С с подогревом
подогрева; ниже минус
До 0°С без подогрева; ниже 0°С с
подогревом стыка до 100-150°С
При температуре окружающего воздуха ниже минус 20°С сварка
трубопроводов должна выполняться по специальной технологии.
При сварке трубопроводов из легированных сталей необходимость подогрева
и температура определяются по специальной инструкции
Способы сварки типы конструктивные элементы и размеры
соответствовать ГОСТ 16037-80*.
При многослойной сварке каждый слой перед наложением шва
должен быть очищен от шлака и брызг металла. Участки металла
шва с порами раковинами и трещинами должны быть вырублены
до основного металла а кратеры швов заварены.
При ручной электродуговой сварке отдельные слои шва должны
быть наложены так чтобы замыкающие участки их в соседних
слоях не совпадали один с другим.
Трубы из низколегированных сталей марок 10Г2С 09Г2С
ХГС 17ГС и других аналогичных марок с толщиной стенки до
мм можно сваривать при температуре воздуха до минус 30°С
предварительного подогрева.
При ветре свыше 10 мс а также при выпадении атмосферных
осадков производить сварочные работы без инвентарных укрытий
При перерыве в работе более 2 часов концы свариваемого
участка водопровода следует закрыть инвентарными заглушками
для предотвращения попадания внутрь трубы снега грязи и т.п.
После окончания сварочных работ наружная изоляция труб в
местах сварных соединений должна быть восстановлена в
соответствии с проектом.
16 Прокладку подземных трубопроводов под дорогами следует
осуществлять при постоянном маркшейдерско-геодезическом
предусмотренного проектом планового и высотного положения
футляров и трубопроводов. Отклонения защитных футляров
перехода от проектного положения для напорных трубопроводов
не должно превышать:
- по горизонтали 1%;
- по вертикали 15% от длины футляра.
На рисунке 3 приведена возможная схема
трубопровода через проезжую часть автодороги.
Траншеи проходящие через проезжую часть автодорог должны
быть ограждены защитными ограждениями с учетом требований
ГОСТ 23407-78. На ограждении необходимо устанавливать
предупредительные надписи и знаки (сужение дороги (налево
направо) дорожные работы ограничение скорости импульсная
стрелка). Места прохода людей через траншею должны быть
оборудованы переходными мостиками. В темное время суток
территория строительной площадки должна быть освещена в
соответствии с требованиями ГОСТ 12.1.046-85.
Схема организации рабочего места при прокладке трубопровода
с использованием автомобильного крана показана на рисунке 4
(правая сторона проезжей части дороги) и рисунке 5 (левая
сторона проезжей части дороги).
- проезжая часть полосы движения; 2 - разделительная полоса;
- обочина; 4 - дорожный барьер; 5 - водопроводные колодцы; 6 проектируемый переход водопровода; 7 - линия раздела по
захваткам; 8 - трубы водопровода; 9 - проложенный участок
водопровода; 10 - направление движения автотранспорта
Рисунок 3 - Возможная схема перехода трубопровода через
проезжую часть автодороги
- обочина; 4 - дорожный барьер; 5 - водопроводные колодцы; 6 проектируемый переход водопровода; 7 - дорожные тумбы; 8 трубы водопроводные; 9 - проложенный участок водопровода; 10 направление движения автотранспорта; 11 - лежни; 12 сварочный агрегат 13 - ворота; 14 - импульсная стрелка; 15 сужение дороги (налево направо); 16 - дорожные работы; 17 ограничение скорости; 18 -ограждение траншеи и участка работ;
- лестница для спуска в траншею.
T1 Т2 Т3 Т4 Т5 Э1 Э2 - рабочие места исполнителей.
-x---------x- - линия ограничения зоны действия крана
Рисунок 4 - Схема организации рабочего места при укладке
трубопровода при переходе его через проезжую часть
(правая сторона проезжей части автодороги)
- обочина; 4 - дорожный барьер; 5 - водопроводные колодцы; 6 проектируемый переход водопровода; 7 - дорожные тумбы; 8 трубы водопроводные; 9 - проложенный участок водопровода; 10 направление движения автотранспорта; 11 - лежни; 12 сварочный агрегат; 13 - ворота; 14 - импульсная стрелка; 15 сужение дороги (налево направо); 16 - дорожные работы; 17 -
ограничение скорости; 18 - ограждение траншеи и участка работ;
Рисунок 5 - Схема организации рабочего места при укладке
(левая сторона проезжей части автодороги)
17 При пересечении проектируемого трубопровода с
действующими коммуникациями (электрокабели кабели связи
водопровод газопровод теплосеть и др.) конструктивное решение
которых дается в проектной документации не защищенными от
механических повреждений в процессе разработки грунта
производится их защита деревянным коробом (или футляром) с
подвеской к переброшенным через траншею трубам (прогонам)
скруткам и тяжами с траверсами сечения которых определяются
проектом. Укладка водопроводных труб в зависимости от наличия
и количества инженерных сетей и отметок их заложения
производится секциями или отдельными трубами заводя их под
коммуникации с той или другой стороны. Примеры пересечения
трубопровода при прокладке подземных коммуникаций с кабелем
связи и электрокабелями представлен на рисунке 6 а схема
защиты сетей водопровода канализации и газопровода - на
Рисунок 6 - Примерная схема пересечения трубопровода с
кабелями связи и МКС
Рисунок 7 - Схема защиты и подвески сетей водопровода
канализации и газопровода
Вскрытие инженерных сетей разрешается при наличии ордера
и наряд-допуска в присутствии представителей эксплуатирующих
организаций только после уточнения их расположения на трассе.
Работы производить вручную без применения лома или кирки.
18 После окончания всех монтажных работ трубопровод
испытывается давлением на прочность и герметичность
гидравлическим способом.
Испытание напорных трубопроводов всех классов должно
строительно-монтажной
правило в два этапа:
Первый - предварительное испытание на прочность и
герметичность выполняемое после засыпки пазух с подбивкой
грунта на половину вертикального диаметра и присыпки труб в
соответствии с требованиями СНиП 3.02.01-87 с остальными
открытыми для осмотра стыковыми соединениями; это испытание
допускается выполнять без участия представителей заказчика и
эксплутационной организации с составлением акта;
Второй - приемочное (окончательное) испытание на прочность
и герметичность следует выполнять после засыпки трубопровода
при участии представителей заказчика и эксплутационной
организации с составлением акта о результатах испытания.
Гидравлическое испытание производится в следующем порядке:
- во время заполнения трубопровода водой из него удаляется
воздух через воздухоспускные краны;
- в трубопроводе устанавливается пробное давление равное
рабочему и выдерживается в течение времени потребного для
осмотра стыков но не менее чем 10 минут;
- если во время испытания пробным давлением не будет
обнаружено каких-либо дефектов или утечек оно доводится до
Давление при гидравлическом испытании для трубопроводов
принимается равным рабочему с коэффициентом 125 но не менее
МПа (16 кгссм2) - для испытания подающих трубопроводов и
МПа (10 кгссм2) - для обратных.
Результаты гидравлического испытания следует считать
удовлетворительными если во время их проведения не произошло
падения давления а в сварных швах труб и корпусах арматуры
не обнаружено признаков разрыва и утечка воды не превышает
установленных величин.
водоснабжения (непосредственный водозабор) после промывки
должны быть подвергнуты санитарной обработке в соответствии с
правилами утвержденными Главной Государственной санитарной
19 При производстве работ по укладке стальных напорных
трубопроводов должны соблюдаться правила производства и
приемки работ согласно СНиП 12-01-2004 «Организация
строительства» СНиП 3.01.03-84 «Геодезические работы в
строительстве» и СНиП 3.05.04-85* «Наружные сети и сооружения
водоснабжения и канализации».
ТРЕБОВАНИЯ К КАЧЕСТВУ
1 Контроль качества работ по прокладке наружных
трубопроводов из стальных напорных труб включает входной
контроль рабочей документации и используемых материалов и
конструкций операционный контроль технологических процессов
и оценку соответствия выполненных работ с оформлением акта
скрытых работ и акта приемки.
2 Входной контроль качества включает контроль поступающих
материалов изделий и т.п. а также технической документации.
При входном контроле проектной документации следует
проанализировать представленную документацию включая ПОС
ППР и рабочую документацию проверив при этом:
- наличие ссылок на материалы и изделия;
- наличие перечня работ и конструкций показатели качества
которых влияют на безопасность объекта и подлежат оценке
соответствия в процессе строительства объекта;
- наличие предельных значений контролируемых по указанному
перечню параметров допускаемых уровней несоответствия по
- наличие указаний о методах контроля и измерений в том числе
в виде ссылок на соответствующие нормативные документы.
При входном контроле проверяются соответствие проекту
размеров траншеи состояние откосов крепление стенок отметок
дна и при надземной прокладке - опорных конструкций.
При входном контроле поступающих труб необходимо проверять
наличие сертификатов и паспортов.
Участки труб с вмятинами свыше 35% диаметра трубы или
имеющие надрывы должны быть удалены. Концы труб с забоинами
или задирами фасок глубиной свыше 5 мм подлежат обрезке.
Согласно ГОСТу 10704-91 предельное отклонение по наружному
диаметру конуса трубы не должны превышать указанных в таблице
Таблица 4 - Предельные отклонения по наружному
диаметру конуса трубы
Предельные отклонения по наружному диаметру при
точности и изготовления
св. 480 до 1020 вкл.
св. 1020 до 1220 вкл.
св. 1220 до 1420 вкл.
Результаты входного контроля должны быть задокументированы в
«Журнале входного учета и контроля качества получаемых
деталей материалов конструкций и оборудования».
3 Операционный контроль осуществляется в ходе выполнения
строительных процессов производственных
своевременное выявление дефектов и принятие мер по их
преимущественно измерительным методом или техническим
4 При контроле качества сварных соединений стальных
трубопроводов следует выполнять:
- операционный контроль в процессе сборки и сварки
трубопровода в соответствии с требованиями СНиП 12-01-2004;
- проверку сплошности сварных стыков с выявлением
внутренних дефектов одним из неразрушающих (физических)
гаммаграфическим) по ГОСТ 7512-82* или ультразвуковым по
Применение ультразвукового метода допускается только в
сочетании с радиографическим которым должно быть проверено
не менее 10% общего числа стыков подлежащих контролю.
5 При операционном контроле качества сварных соединений
стандартам конструктивных элементов и размеров сварных
соединений способа сварки качества сварочных материалов
подготовки кромок величины зазоров числа прихваток а также
исправности сварочного оборудования.
6 Внешнему осмотру подлежат все сварные стыки. На
трубопроводах сварные стыки сваренные без подкладного кольца
подвергаются внешнему осмотру и измерению размеров снаружи
и изнутри трубы при диаметре труб 1020 мм и более в остальных
случаях – только снаружи. Перед осмотром сварной шов и
прилегающие к нему поверхности труб на ширину не менее 20
мм (по обе стороны шва) должны быть очищены от шлака брызг
расплавленного металла окалины и других загрязнений.
Качество сварного шва по результатам внешнего осмотра
считается удовлетворительным если не обнаружено:
- трещин в шве и прилегающей зоне;
- отступлений от допускаемых размеров и формы шва;
- подрезов западаний между валиками наплывов прожогов
незаваренных кратеров и выходящих на поверхность пор
непроваров или провисаний в корне шва (при осмотре стыка
- смещений кромок труб превышающих допускаемые размеры.
7 Проверке качества сварных швов физическими методами
контроля подвергаются трубопроводы водоснабжения с расчетным
давлением: до 1 МПа (10 кгссм2) в объеме не менее 2% (но не
менее одного стыка на каждого сварщика); 1-2 МПа (10-20 кгс
см2) - в объеме не менее 5% (но не менее двух стыков на каждого
сварщика); свыше 2 МПа (20 кгссм2) - в объеме не менее 10% (но
не менее трех стыков на каждого сварщика).
8 Сварные стыки для контроля физическими методами
отбираются в присутствии представителя заказчика который
записывает в журнале производства работ сведения об отобранных
для контроля стыках (местоположение клеймо сварщика и др.).
9 Сварные швы следует браковать если при проверке
физическими методами контроля обнаружены трещины не
заваренные кратеры прожоги свищи а также непровары в корне
шва выполненного на подкладном кольце.
При проверке сварных швов радиографическим
допустимыми дефектами считаются:
- поры и включения размеры которых не превышают
максимально допустимых по ГОСТ 23055-78* для 7-го класса
- непровары вогнутость и превышение проплава в корне шва
выполненного электродуговой сваркой без подкладного кольца
высота (глубина) которых не превышает 10% номинальной
толщины стенки а суммарная длина - 13 внутреннего периметра
10 При выявлении физическими методами контроля
недопустимых дефектов в сварных швах эти дефекты следует
устранить и произвести повторный контроль качества удвоенного
числа швов по сравнению с указанным в п. 3.8. В случае выявления
недопустимых дефектов при повторном контроле должны быть
проконтролированы все стыки выполненные данным сварщиком.
11 Участки сварного шва с недопустимыми дефектами
подлежат исправлению путем местной выборки и последующей
подварки (как правило без переварки всего сварного соединения)
если суммарная длина выборок после удаления дефектных
участков не превышает суммарной длины указанной в ГОСТ
055-78* для 7-го класса.
Исправление дефектов в стыках следует производить дуговой
Подрезы должны исправляться наплавкой ниточных валиков
высотой не более 2-3 мм. Трещины длиной менее 50 мм
засверливаются по концам вырубаются тщательно зачищаются и
завариваются в несколько слоев.
12 Результаты проверки качества сварных стыков стальных
оформлять актом (протоколом) а результаты операционного
контроля качества фиксируются в общих или специальных
журналах работ журналах геотехнического контроля и других
документах предусмотренных действующей в данной организации
системой управления качеством.
13 Зазор между трубопроводом и сборной частью бетонных или
кирпичных упоров должен быть плотно заполнен бетонной смесью
или цементным раствором.
14 При устройстве трубопровода из стальных труб подлежат
приемке с составлением актов освидетельствования скрытых работ
по форме приведенной в СНиП 12-01-2004 следующие этапы и
элементы скрытых работ: подготовка основания под трубопроводы
устройство упоров величина зазоров и выполнение уплотнений
противокоррозионная защита трубопроводов герметизация мест
БЕЗОПАСНОСТИ И ОХРАНЫ
1 При производстве работ по прокладке стальных напорных
трубопроводов связанных с размещением рабочих в траншее
производственные факторы связанные с характером работы:
- обрушающиеся горные породы (грунты);
- падающие предметы (куски породы);
- движущиеся машины и
передвигаемые ими предметы;
- расположение рабочего места вблизи перепада по высоте 13 м
- повышенное напряжение в электрической цепи замыкание
которой может произойти через тело человека;
- химически опасные и вредные производственные факторы.
2 Для предупреждения воздействия на работников опасных
и вредных производственных факторов безопасность работ при
укладке трубопроводов и размещении рабочих мест в траншее
должна быть обеспечена соблюдением следующих мероприятий по
- соблюдение безопасной крутизны незакрепленных откосов
траншей с учетом нагрузки от машин и грунта;
- выбор типов машин и средств малой механизации
применяемых при укладке труб и мест их установки;
- дополнительные мероприятия по контролю и обеспечению
устойчивости откосов в связи с сезонными изменениями;
- определение мест установки и типов ограждений котлованов и
траншей а также лестниц для спуска работников к месту работ.
3 К работе по укладке стальных напорных трубопроводов
допускаются лица не моложе 18 лет имеющие профессиональные
признанные годными получившие знания по безопасным методам
и приемам труда согласно ГОСТ 12.0.004-90 «ССБТ. Организация
обучения безопасности труда. Общие положения» сдавшие
экзамены квалификационной комиссии в установленном порядке и
получившие соответствующее удостоверение.
Внеочередной инструктаж по безопасности труда проводится
при переводе рабочих с одного объекта на другой при изменении
условий производства работ нарушении бригадой правил и
инструкций по безопасности труда.
4 К сварке стыков стальных трубопроводов допускаются
сварщики при наличии документов на право производства
сварочных работ в соответствии с Правилами аттестации
сварщиков утвержденными Госгортехнадзором России. Каждый
сварщик должен иметь присвоенное ему клеймо. Сварщик обязан
выбирать или наплавлять клеймо на расстоянии 30-50 мм от стыка
со стороны доступной для осмотра.
5 Перед началом работ необходимо провести инструктаж по
безопасным методам труда и безопасности работ.
6 Траншеи на улицах проездах во дворах населенных пунктов
или на территории действующих организаций а также местах
где происходит движение людей или транспорта во избежание
доступа посторонних лиц должны быть ограждены защитным
ограждением с учетом требований ГОСТ 23407-78. На ограждении
необходимо устанавливать предупредительные надписи и знаки а
в ночное время - сигнальное освещение.
7 Производственные территории участки работ должны быть
индивидуальной защиты в числе которых оградительный
устройства изолирующие устройства и покрытия рукавицы каски
строительные очки защитные и др. первичными средствами
пожаротушения а также средствами связи сигнализации и
другими техническими средствами обеспечения безопасных
условий труда в соответствии с требованиями действующих
нормативных документов и условиями соглашений.
8 Строительно-монтажные работы с применением машин в
охранной зоне действующей линии электропередачи следует
ответственного за безопасность производства работ при наличии
письменного разрешения организации-владельца линии и нарядадопуска определяющего безопасные условия работ и выдаваемого
в соответствии с требованиями п. 4.11 СНиП 12-03-2001 при
выполнении следующих мер безопасности.
транспортных средств с поднимаемым кузовом в охранной зоне
воздушной линии электропередачи необходимо снять напряжение
с воздушной линии электропередачи.
При обоснованной невозможности снятия напряжения с
воздушной линии электропередачи работу строительных машин в
охранной зоне линии электропередачи разрешается производить
по наряд допуску при условии выполнения следующих требований:
а) расстояние от подъемной или выдвижной части строительной
машины в любом ее положении до находящейся под напряжением
воздушной линии электропередачи должно быть не менее
указанного в таблице 5.
Таблица 5 - Минимальное расстояние до
воздушной линии электропередач (СНиП
Напряжение воздушной
линии электропередачи кВ
минимально измеряемое
техническими средствами
б) корпуса машин за исключением машин на гусеничном ходу
при их установке непосредственно на грунте должны быть
заземлены при помощи инвентарного переносного заземления.
9 Для движения пешеходов через траншеи установить
переходные мостики шириной 1 м с перилами высотой 11 м со
сплошной обшивкой внизу на высоту 015 м и промежуточной
планкой на высоте 05 м от настила. Ходить по прогонам к которым
подвешиваются существующие сети воспрещается.
10 Для спуска рабочих в траншеи использовать трапы шириной
м с ограждениями или лестницы оборудованные перилами.
11 Территория строительных работ в темное время суток
должна быть освещена в соответствии с требованиями ГОСТ
1.046-85: освещенность рабочих мест должна быть не менее 30
лк стройплощадки - не менее 10 лк. Ограждения должны быть
освещены сигнальными электролампами напряжением не выше
В. Проект временного освещения и электроснабжения
разрабатывает подрядчик.
12 При прокладке водопровода с выходом на проезжую часть
улицы обеспечить сохранность сооружений контактной сети а
работы выполнять при наличии проекта организации дорожного
движения и наряд допуска.
13 Материалы следует размещать в соответствии с
строительстве. Часть 1. Общие требования» и межотраслевых
правил по охране труда на выровненных площадках принимая
меры против самопроизвольного смещения просадки осыпания и
раскатывания складируемых материалов следующим образом:
- трубы стальные диаметром до 300 мм укладываются в штабель
высотой до 3 м на подкладках и с прокладками с концевыми
- трубы стальные диаметром более 300 мм укладываются в
штабель высотой до 3 м в седло без прокладок с концевыми
14 Перед допуском рабочих в траншеи глубиной более 13 м
должна быть проверена устойчивость откосов или крепления стен.
15 При выполнении сварочных работ на открытом воздухе во
время осадков места сварки должны быть защищены от влаги и
16 Рабочие и ИТР занятые на работах по эксплуатации
временных электроустановок должны соблюдать требования
СНиП 12-03-2001 и ПОТ Р М-016-2001 и быть обучены безопасным
приемам работ и знать приемы освобождения от тока
пострадавших лиц и оказания им первой медицинской помощи.
Рабочие занятые на работах с электроинструментом должны быть
аттестованы на II группу электробезопасности.
17 Все пусковые устройства размещаются так чтобы
исключить возможность пуска механизмов посторонними лицами.
18 Все токоведущие части машин
электропитанием должны быть заземлены.
19 Гигиенические требования к организации работ и рабочих
мест по укладке стальных напорных трубопроводов даны в СанПиН
2.3.1384-03 а требования электробезопасности - согласно СНиП
20 К управлению строительными машинами запрещается
допускать рабочих не имеющих удостоверений на право
21 Установка освидетельствование прием в эксплуатацию
грузоподъемных устройств осуществляется согласно требований
ПБ 10-382-00 «Правила устройства и безопасной эксплуатации
грузоподъемных кранов» Госгортехнадзора России.
22 При работе со сварщиком слесарь - сантехник должен
пользоваться защитными очками.
23 При работе около токоведущих проводов необходимо их
отключение а при невозможности отключения - ограждение
24 Запрещается монтаж
состоянии без подкладки.
25 Во время грозы все работы на трассе должны быть
прекращены а работающие удалены от труб в безопасное место.
26 Для опускания труб в траншею можно применять только
цельные стальные тросы и канаты; срощенные тросы и канаты
использовать запрещается.
27 При подъеме и укладке труб водопровода рабочая зона
должна быть ограждена предупредительными хорошо видимыми
в любое время знаками безопасности выполненными по ГОСТ Р
28 При производстве сварочных работ необходимо чтобы
электросварочный аппарат располагался в стороне от проходов
и проездов корпус его должен быть обязательно заземлен;
электробезопасности.
29 При строительстве новых расширении и реконструкции
действующих трубопроводных сетей меры по охране окружающей
среды следует принимать в соответствии с требованиями СНиП
-01-2004 СНиП 3.05.03-85 и СанПиН 2.2.3.1384-03.
30 Не разрешается без согласования с соответствующей
службой: производить земляные работы на расстоянии менее 2
м до стволов деревьев и менее 1 м до кустарника; перемещение
грузов на расстоянии менее 05 м до крон или стволов деревьев;
складирование труб и других материалов на расстоянии менее 2
м до стволов деревьев без устройства вокруг них временных
ограждающих (защитных) конструкций.
31 Промывку трубопроводов гидравлическим способом следует
выполнять с повторным использованием воды. Опорожнение
производить в места указанные в проекте производства работ и
согласованные с соответствующими службами. Сброс воды из
траншеи производить в согласованные места.
32 Территория строительной площадки после окончания
строительно-монтажных работ должна быть очищена от мусора.
33 Особое внимание следует обратить на безопасность рабочих
при укладке труб в траншею с креплением стенок. Эту работу
производят такелажники а также рабочие обученные безопасным
применяемых при этом кранов и приспособлений массу труб и
других поднимаемых деталей.
34 При производстве работ по прокладке стальных напорных
трубопроводов следует руководствоваться требованиями:
- СНиП 12-03-2001 «Безопасность труда в строительстве. Часть 1.
- СНиП 12-04-2002 «Безопасность труда в строительстве. Часть 2.
Строительное производство»;
- Организационно-технического регламента строительства
- ПБ 10-573-03 «Правила устройства и безопасной эксплуатации
трубопроводов пара и горячей воды». Госгортехнадзор России М.
- ПБ 10-382-00 «Правила устройства и безопасной эксплуатации
грузоподъемных кранов». Госгортехнадзор России М. 2000 г.;
- ППБ 01-03 «Правила пожарной безопасности в Российской
35 При производстве работ в г. Москве следует дополнительно
руководствоваться «Правилами подготовки и производства
земляных работ обустройства и содержания строительных
площадок в г. Москве».
МАТЕРИАЛЬНОТЕХНИЧЕСКИХ РЕСУРСАХ
1 Потребность в машинах оборудовании механизмах и
инструментах определяется с учетом выполняемых работ
назначения и технических характеристик в соответствии с
Таблица 6 - Ведомость потребности машин
механизмов приспособлений инструмента и
Инвентарь трубоукладчика-испытателя
ТЕХНИКОЭКОНОМИЧЕСКИЕ
1 Калькуляция затрат труда и машинного времени и
календарный график производства работ составлены на укладку
стальных напорных труб 273 мм длиной по 10 м в траншее
2 Затраты труда и машинного времени на укладку стальных
напорных трубопроводов краном-трубоукладчиком и краном
подсчитаны по «Единым нормам и расценкам на строительные
монтажные и ремонтно-строительные работы» введенным в
действие в 1987 г. и представлены в таблицах 7 и 8.
3 Продолжительность работ на укладку стальных напорных
трубопроводов определяется календарными планами работ
представленными в таблицах 9 и 10.
Таблица 7 - Калькуляция затрат труда и
машинного времени при работе трубоукладчика
Измеритель конечной продукции - 80 м трубопровода
Е9-2-12 №3 а стыков стальных труб стык
Таблица 8 - Калькуляция затрат труда и
машинного времени при работе краном
Измеритель конечной продукции – 80 м теплопровода
Е9-2-1 Табл. Укладка звеньев труб
в траншею без распор
Таблица 9 - Календарный план производства работ
при работе трубоукладчиком
Перемещение труб на шт.
Сборка труб в звенья
Сварка стыков труб в стык
Устройство изоляции стык
Таблица 10 - Календарный план производства
работ при работе краном
Измеритель конечной продукции -.80 м труб
Сварка стыков труб в
Укладка звена труб в
4 Технико-экономические показатели составляют:
Наименование показателя
Протяженность стального
Затраты труда: - рабочих машинистов
Затраты машинного времени
Продолжительность работ
НОРМАТИВНОТЕХНИЧЕСКОЙ
СНиП 12-03-2001 «Безопасность труда в строительстве. Часть
СНиП 12-04-2002 «Безопасность труда в строительстве. Часть
Строительное производство».
СНиП 2.05.06-85* «Магистральные трубопроводы».
СНиП 23-05-95* «Естественное и искусственное освещение».
СНиП 12-01-2004 «Организация строительства».
СНиП 3.01.03-84 «Геодезические работы в строительстве».
СНиП 3.04.03-85 «Защита
сооружений от коррозии».
СНиП 2.03.11-85 «Защита строительных конструкций от
ГОСТ 12.0.004-90 «Организация обучения безопасности
труда. Общие положения».
ГОСТ 12.1.004-91* «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие
ГОСТ 12.1.046-85 «ССБТ. Строительство. Нормы освещения
строительных площадок».
ГОСТ 12.1.051-90 «ССБТ. Электробезопасность. Расстояние
напряжением свыше 1000 В».
ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное.
Общие технические требования безопасности».
ГОСТ 12.4.011-89 «ССБТ. Средства защиты работающих.
Общие требования и классификация».
ГОСТ Р 12.4.026-2001 «ССБТ. Цвета сигнальные знаки
безопасности и разметка сигнальная. Общие технические
требования и характеристики. Методы испытаний».
ГОСТ 12.4.087-84 «ССБТ. Строительство. Каски строительные.
Технические условия».
ГОСТ 7512-82* «Контроль неразрушающий. Соединения
сварные. Радиографический метод».
прямошовные. Сортамент».
ГОСТ 14782-86 «Контроль неразрушающий. Соединения
сварные. Методы ультразвуковые».
трубопроводов. Основные
типы конструктивные элементы и
ГОСТ 23055-78* «Контроль неразрушающий. Сварка металлов
плавлением. Классификация сварных соединений по результатам
радиографического контроля».
ГОСТ 23407-78 «Ограждения инвентарные строительных
площадок и участков производства работ. Технические условия».
Операционно-технологический регламент строительства
Пособие по приемке и вводу в эксплуатацию объектов
инженерной инфраструктуры коммунального хозяйства в г.
ПОТ Р М-007-98 Правила по охране труда при погрузочноразгрузочных работах и размещении грузов.
ПОТ Р М-016-2001 Межотраслевые правила по охране труда
(правила безопасности) при эксплуатации электроустановок.
законодательно-правовых
нормативных справочно-методических и других документов
необходимых при проектировании строительстве и эксплуатации
ПБ 03-273-99 Правила аттестации сварщиков и специалистов
сварочного производства. Госгортехнадзор России М. 1999.
ПБ 10-382-00 «Правила устройства и безопасной
эксплуатации грузоподъемных кранов». Госгортехнадзор России
ППБ 01-03 «Правила пожарной безопасности в Российской
Федерации». МЧС России М 2003
Правила подготовки и производства земляных работ
обустройства и содержания строительных площадок в г. Москве.
Постановление правительства Москвы № 857-ПП от 07.12.2004 г.
ЕНиР. Единые нормы и расценки на строительные
монтажные и ремонтно-строительные работы. Сборник Е9
газоснабжения и канализации». Выпуск 2 «Наружные сети и
ЕНиР Единые нормы и расценки на строительные
монтажные и ремонтно-строительные работы. Сборник Е22
«Сварочные работы». Выпуск 2 «Трубопроводы».
монтажные и ремонтно-строительные работы. Сборник Е25.
«Такелажные работы».
ПКТИпромстрой М. 1996 г.
Стреловые самоходные краны. Часть 2. Пневмоколесные и
СП 12-135-2003 Безопасность труда в
Отраслевые типовые инструкции по охране труда.
СанПиН 2.2.3.1384-03
организации строительного производства и строительных работ.
Технологическая карта по прокладке наружного водопровода
Технологическая карта на устройство ввода водопровода в
Технологическая карта на прокладку стальных трубопроводов

ekonomic Kukharskyy.docx

Опис підприємства і галузі
Публічне акціонерне товариство “Холдингова компанія Еко Дім “знаходиться за адресою: м.Львів вул.Бескидська 44.
Загальна площа приміщень становить 6480 кв. метрів. Площа офісних приміщень становить 1152 кв. метрів а побутового- 5300 кв.метрів. ТОВ належним чином зареєстровано і сплачує податки.
Компанія має право здійснювати всі види будівельної діяльності серед яких такі як:
Загальне будівництво будівель житлового та промислового значення
Виробництво виробів з бетону для будівництва
Діяльність у сфері інженірінгу
Монтаж будівель і споруд зі збірних конструкцій
Архітектурна діяльність
Монтаж металевих будівельних конструкцій
Виконання всіх будівельних робіт що вимагають спеціальної кваліфікації
Монтаж іншого інженерного обладнання
Виконання штукатурних робіт
Виконання столярних і теслярських робіт
Виконання електромонтажних робіт
Виконання малярних робіт
Виконання інших оздоблювальних і завершальних робіт
К-сть робочих місяців кв
Адміністративний персонал
Генеральний директор
Начальник автогосподарства
Організаційні структури
З. Закупівельна вартість обладнання
Вантажний автомобіль
Малоцінні швидкозношуючі предмети
нвентарне обладнання
Витрати на паливо мастильні матеріали
К-сть год роботи обладнаня
Загальна вартість грн
Автомобіль вантажний
Витрати на паливо мастильні матеріали на адміністративні цілі :
автомобіль на 9 місяців – 18000 грн
Витрати на електроенергію
Загальні витрати кВт*год
Загальні витрати грн
Витрати електроенергії на адміністративні цілі :
комп’ютер + принтер + факс + телефон + електрочайник = 145235грн
Амортизаційні відрахування
Амортизаційні відрахування до 1 року
Амортизаційні відрахування за час роботи
Орендний платіж одиничний
Витрати на матеріали 825647грн
Вартість доставки 78543 грн
Загальний кошторис виконання робіт
зп лінійного персоналу
витрати на екплуат. маш. і механ.
) Загально-господарські витрати
зп (адміністр.+ допоміж. персонал)
Чистий дохід= Д-ПДВ-П= 6234158-17265485=45076095 грн
Прибуток= 45076095-170969223-314549= 248336827 грн
Чистий прибуток= 248996827*081= 20168742 грн

Структура управління.dwg

Водій автоновантажувача
Організаційна структура управління
Комерційний директор
Начальник автогосподарства
Начальник відділу охорони праці

Титулка 1.doc

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України.
Національний університет «Львівська Політехніка»
На:Укладання чугунних трубопроводів
Зовнішніх мереж трубопроводу за допомогою

Zadacha 36.docx

Провести прокладку підземного каналізаційного сталевого трубопроводу дюкером через водну перешкоду (рис. 46 а) в зимовий період при наступних умовах:
Глубина вкладання від льодоставу
Рис. 46. Схема прокладки дюкера через водну перешкоду: а - профіль траншеї під трубопровід; 6 - козловий кран-вигляд спереду;
та збоку; I - прокладається труба (дюкер); 2 - таль; 3 - проріз в крижаному покриві (майна); 4 – лежанки
середня температура зовнішнього повітря - 7 С; зовнішній діаметр дюкера (ГОСТ 10704-63) D = 1020 мм; товщина стінки б = 14 мм; матеріал труб ст. 4 (гарячекатані) [38; стор 1181. Межа текучості т = 2500 кПсм2[38;
стор 118]; довжина плетіння 350 м; ізоляція трубопроводу вельми посилена в суцільний футуровці з дерев'яних рейок 30 х 60 мм; глибина водної перешкоди Н = 8м; швидкість течії річки V = 08 м сек; товщина льоду hл = 060 м грунт на дні річки піщаний.
Рішення. Рекомендований план рішення: 1) визначення складу робіт з будівництва підводного переходу і послідовності їх виконання; 2) вибір способу укладання трубопроводу з льоду; 3) визначення необхідної товщини льоду для розміщення трубопроводу біля краю ополонки; 4) перевірка міцності трубопроводу при укладанні на необхідну глибину .
Визначення складу робіт і послідовності їх виконання. У загальний комплекс будівництва підводного переходу входять роботи що виконуються в такій технологічній послідовності: підготовчі роботи з будівництва підсобних споруд; підводна розробка траншей по дну річки для укладання трубопроводу; доставка з трубозварювальної бази секцій трубопроводу; зварка і збірка секцій трубопроводу в батіг по довжині переходу; очистка ізоляція і футерування плетіння трубопроводу; пневматична випробування на міцність і герметичність дюкера; занурення і укладання дюкера на дно траншеї; берегоукріплювальні та інші роботи.
У задачі розглядаються провідні процеси - занурення і укладання трубопроводу.
Вибір способу укладання трубопроводу з льоду. Лід створює сприятливі умови для будівництва підводного переходу. Перед зануренням трубопроводу в льоду влаштовується ополонку (майна). Пробивають ополонку за допомогою вибуху або вирізують лід електропривідними дисковими пилами.
Приймається для збереження несучої здатності крижаного покриву річки випилювання льоду електропривідними дисковими пилами. Ширина ополонки визначається обраним методом виробництва земляних робіт і повинна забезпечувати вільний прохід укладається трубопроводу. Занурювати трубопровід можна двома способами: з льоду за допомогою опори; вільним зануренням із заливкою трубопроводу водою.
Як менш трудомісткий приймається спосіб вільного занурення що допускається технічними умовами для каналізаційно-водопровідних трубопроводів із заливкою водою з одного берега (рис. 466).
Визначення необхідної товщини льоду. Необхідна товщина льоду для розміщення трубопроводу біля краю ополонки на опорних лежанках визначається за емпіричною формулою 135; стр. 420].
де h – товщина льоду см;
Р - навантаження на лід передана через лежанки Т.
Для визначення навантаження на лежання знаходиться величина максимального прольоту з умови міцності батоги трубопроводу за формулою [35; стор 419]:
де - розрахункове напруження на вигин для сталевих труб (СНиП П-Д. 10-62 ст. 19);
=981 16 104 кнм2 (1600 кГсм2);
W - момент опору перерізу труби м3
W=D4- d=D-2=102-002=1м;
W=3141024-051432*102=0098м3
- коефіцієнт максимального опорного моменту багатопролітної нерозрізної балки; q — вага трубопроводу з ізоляцією в повітрі кн на 1 м; приймається [31; стор. 118]
q = 128 + 102 = 23 кн на 1 м.
l=981*16*104*009801*163307. Приймаємо 300м.
P=ql=163×300=489 кн 49Т.
З врахуванням лежанок і іншого устаткування приймається до розрахунку Р = 490 кн (71 Т).
Необхідна товщина льоду: h=1571=40см.
Фактична товщина льоду hл = 045 м що перевищує розрахункову і виключає необхідність посилення крижаного покриву наморожуванням. Враховуючи що тривале навантаження на лід приводить до його деформації час перебування плетіння на льоду обмежується і визначається в годиннику по емпіричній формулі 135; стор. 421]:
де Рд — навантаження що допускається на лід даної товщини кн; визначається з вираження [35; стор. 421]
л — тимчасовий опір льоду розтягуванню; л=1380 кнм2 (14 кГсм2);
b1і b2-лінійні розміри площі опори грузу м; b1=02; b2=35;
Рд=22704554*138002+35=37840455=378*036138кн 14Т
– коефіцієнт умов роботи льоду; приймається =2
t=200138-7022+1138*702200×1387296602200*1442
Таким чином плетіння може знаходитися на одному місці не більше 39 календарних діб. При необхідності більшого часу перебування вантажу слід скоротити проліт між лежанками.
Перевірка міцності трубопроводу. Максимальна глибина на яку можна укласти трубопровід без понтонів визначається напругою що виникають при зануренні плетіння у воду і межею текучості металу труби (СНіП I стор. 426] :
Hт=Rmax231502rcp*1009812
Мал. 47. Розрахункова схема визначення максимальної глибини прокладки дюкера: а — зміна коефіцієнтів а і b залежно від зміни відношення Рвqв ; б — визначення максимального моменту на ділянці b.
- коефіцієнт приймається залежно від відношення Рвqв по графіку 135 стор. 427] приведеному на мал. 47а;
Рв — вага 1 м трубопроводу заповненого водою у воді; Рв = (128 + 202 — 218) 112 кн (128 кн — вага трубопроводу; 202 кн — вага води в заповненому трубопроводі; 218 кн — вага води витисненої трубопроводом);
qв – піднімальна сила води; qв=218-128=09 кн;
при Рвqв>1 приймаємо а;
при Рвqв1 приймаємо b;
rcp – середній радіус труби;
Рвqв=11209=124>1. З графіка на рис. 47а коефіцієнт а=0258.
Середній радіус визначається з виразу:
rcp=Dн2=102*02552=036м.
Найбільше сумарне напруження в трубопроводі при вільному зануренні визначається по формулі:
де а – найбільше напруження в трубопроводі на відстані a при Рвqв>1(див. розрахункову схему трубопроводу рис. 47б);
г – напруження в трубопроводі від гідродинамічного тиску потоку води.
Для визначення а приміняється формула:
а=56125rcp H*10*981=561250259001*025810*10*981=
7×104кнм2 (2320 кГ см2).
Визначення г проводиться по формулі:
D – зовнішній діаметр ізольованої і футерованої труби; D=102 м;
γв – обємна вага води; γв=1000 кГм3.
Для визначення Рх заздалегідь обчислюється коефіцієнт Сх залежно від числа Рейнольдса що характеризує режим потоку
Де - коефіцієнт кінематичної в'язкості см2сек; приймається для води водоймища з температурою 0°С = 00179.
Rе=60*48900179=13000013*105.
Величина Сх приймається 05
Px=05*06*10000422*981*981322 нм (24 кГм)
а напруження в трубопроводі буде:
г=01*00235*40200022354кнм2 236кГсм2.
Сумарне напруження що виникає в трубопроводі при опусканні способом вільного занурення
max=227*1042+18802227*104 кнм2 2320 кГсм2.
Максимальна глибина на яку можливо укладати трубопровід дюкера без понтонів складає:
Hт=Rmax231502rcp*1009812=
=245*10431500258202590010*1009812124м
що не перевищує задану глибину.
У результаті перевірочних розрахунків здатності льоду і максимально можливої глибини укладання трубопроводу способом вільного занурення що несе без понтонів приймається опускання дюкера з лежанок за допомогою двох козлових кранів обладнаних лебідкою вантажопідйомністю 10 Т (мал. 466).
Технологічний процес опускання складається з наступних етапів: виготовлення і спуск на воду за допомогою козлових кранів плетіння довжина якого відповідає водному простору що перекривається; заклад і закріплення батога із заглушеними торцями в створі переходу; заливка води в кінець з якого починають опускання трубопроводу і занурення його на дно траншеї (при заливці не допускається освіта в трубопроводі повітряних мішків); контроль правильності занурення трубопроводу водолазами загону підводно-технічних робіт.
Таблиця 59. Варіанти задачі 36
Найменування показників
Температура зовнішнього повітря град С
Глибина водної перешкоди м
Швидкість течії річки мсек
золяція трубопроводу
Достатньо посилена в суцільній

Документ Microsoft Word.docx

Опис підприємства і галузі
ТОВ «вробуд» знаходиться за адресою: м.Львів вул.Б.Хмельницького 98.
Загальна площа приміщень становить 4000 кв. метрів. Площа офісних приміщень становить 1080 кв. метрів а побутового- 2900 кв.метрів. ТОВ належним чином зареєстровано є сумлінним платником податків.
Компанія має право здійснює такі види діяльності:
Монтаж будівель і споруд зі збірних конструкцій
Монтаж металевих будівельних конструкцій
Виробництво інших будівельних робіт що вимагають спеціальної кваліфікації
Виробництво електромонтажних робіт
Монтаж іншого інженерного обладнання
Виробництво штукатурних робіт
Виробництво столярних і теслярських робіт
Виробництво малярних робіт
Виробництво інших оздоблювальних і завершальних робіт
Архітектурна діяльність
Компанія добре оснащена технікою та сучасним інструментом використовує для виробничих цілей два особистих автомобіля і критий вантажний автомобіль.
К-сть робочих місяців кв
Адміністративний персонал
Генеральний директор
Комерційний директор
Начальник відділу охорони праці
Начальник автогосподарства
Організаційні структури
З. Закупівельна вартість обладнання
Малоцінні швидкозношуючі предмети
нвентарне обладнання
Витрати на паливо мастильні матеріали
К-сть год роботи обладнаня
Загальна вартість грн
Витрати на паливо мастильні матеріали на адміністративні цілі :
автомобіль на 9 місяців – 5400 грн
Витрати на електроенергію
Загальні витрати кВт*год
Загальні витрати грн
Витрати електроенергії на адміністративні цілі :
комп’ютер + принтер + факс + телефон + електрочайник = 134280 грн
Амортизаційні відрахування
Амортизаційні відрахування до 1 року
Амортизаційні відрахування за час роботи
Орендний платіж одиничний
Витрати на матеріали 692566 грн
Вартість доставки 59670 грн
Загальний кошторис виконання робіт
зп лінійного персоналу
витрати на екплуат. маш. і механ.
) Загально-господарські витрати
зп (адміністр.+ допоміж. персонал)
Чистий дохід= Д-ПДВ-П= 6747518-16868795=50606385 грн
Прибуток= 50606385-14885326-381471= 31906349 грн
Чистий прибуток= 31906349*081= 25844143 грн

економіка з загорецької.doc

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України.
Національний університет «Львівська Політехніка»
Економіка будівництва
Економічне обгрунтування створення підприємства по виробництву бруківки
потужністю 8; 32 тис. м2 в рік
Опис підприємства і галузі .
Маркетингове дослідження .
Технологічна схема і опис основних виробничих процесів
Організаційний план
нвестиційний план ..
Мета проекту. нвестиційний задум та наміри.
Даний проект розроблений з метою будівництва цеху по випуску
вібропресованої бруківки: одношарової 6см потужністю 50 тис м2 в рік та
двошарової бруківки 8см потужністю 150 тис. м2 в рік. Дана бруківка має
високі фізико-механічні та споживчі показники тому проект можна вважати
економічно ефективним.
Передінвестиційний період тривав 3 місяці і включав:
- підписання установчих документів;
- ліцензування продукції;
- сертифікація продукції;
- складання бізнес-плану;
- укладання договору з підрядниками на монтажі та пусконаладжувальні
- домовленість щодо постачання матеріалів;
- договір про інвестиційне кредитування;
- договір про постачання обладнання.
нвестування здійснюється в декілька етапів. Першим етапом є
введення підприємства в експлуатацію. Потім здійснюється безпосереднє
інвестування на закупівлю необхідного обладнання та його монтаж.
Наступним етапом є закупівля і транспортування матеріалів. нвестування у
виробництво вібропресованої бруківки здійснюється власником – інвестором.
Дане підприємство розміщене в м. Дрогобичі. Виробництво бруківки
орієнтується на ринок міста та області. Приміщення для здійснення
виробничого процесу планується брати в оренду. Придбання нового
обладнання здійснюється за власні кошти. Майбутнє підприємство буде
розташоване поблизу автомобільних шляхів що полегшить доставку
сировинних матеріалів і збуту готової продукції.
Опис підприємства і галузі.
Бетонна тротуарна плитка (ФЕМ) виготовляється переважно за двома
технологіями: методом напівсухого вібропрасування і методом вібролиття.
Обидві ці технології однаковою мірою мають «право на життя».Завдяки
щільному укладанню бетонної суміші із застосуванням механічного впливу і
малому вмістові води в початковому складі бетону здійснюється сучасне і
надійне укладання тротуарів. Тротуарна плитка виготовлена методом
вибролиття практично втратила свої позиції насамперед-у у великих
містах. Вона не відповідає багатьом вимогами які існують сьогодні до
цього виду продукції. Крім того неабияке значення тут має й ціна
продукції. Справа в тому що найдорожчою частиною бетонної сумуші є
цемент а вібропрасування допомагає уникнути перевитрати цементу і тим
самим знизити собівартість продукції стабілізувати технологічний процес
і отримувати вироби стабільної високої якості.
Процес виготовлення включає декілька основних етапів: підготовка
форм приготування в бетонної суміші формування на вібростолі витримка
виробів протягом доби у формах розпалубка упаковка і зберігання. Форми
для виготовлення виробів можуть використовуватися пластикові гумові і
резино-подібні. Форми перед заливкою в них бетону змащують спеціальним
складами або заливають бетон без попереднього змазування форм. Сформовані
на технологічних палетах вироби штабелюють для подальшого дозрівання.
Згодом після проходження відповідного контролю пакують їх на палетах
транспортують на склад і врешті-решт вироби потрапляють до споживача.
Бруківка - це сезонний товар виробництво і реалізація якого
відбувається переважно у весняно-осінній період. Добре вираженні
сезонні коливання на цьому ринку пов’язані з тим що виробництво і процес
укладання тротуарної плитки можуть здійснювати при температурі вищій за 0
Перед пакетування в піддони для подальшого відвантаження продукція
проходить відповідний контроль за якістю. Взірці продукції також
надсилаються на контроль та для випробування фізико-технічних
властивостей до Львівського державного науково-проектного інституту
«ЛьвівбудллНДпроект»
Бруківка що виготовлятиметься на нашому підприємстві методом
вібропрасування характеризується наступними показниками: висока міцність
в однорідність структури високоякісна фактура лицьової поверхні висока
морозостійкість екологічність низький коефіцієнт водопоглинання та
стирання лицьової поверхні.
Маркетингове дослідження.
Провівши відповідні дослідження було з’ясовано що економічна
ефективність проекту по випуску вібропресованої бруківки забезпечена.
Адже бруківка має широкий діапазон застосування а саме: мощення міських
пішохідних тротуарів і автомобільних доріг смуг розгону та гальмування
транспорту складів що значно розширює ринок збуту. Також враховуючи
незадовільний стан більшості доріг і тротуарів у м. Дрогобичі та районі
можна зробити висновок що ринок ще довго не буде заповнений.
Переважна більшість виробників бетонної бруківки відзначають що
попит на тротуарну плитку за останній рік виріс орієнтовно на 10-15%.
Також помічена підвищена увага приватного споживача. Минулого року його
частка на ринку становила близько 50%.
Виділяються три основні категорії споживачів на ринку бруківки:
будівельні організації що купують для виконання робіт на замовлення
державних властей; будівельні організації що купують бруківку для
власних потреб або для виконання робіт на замовлення; приватні і
юридичні особи що купують бруківку для власних потреб.
Щодо відпускних цін на основні види бруківки за останні декілька років
істотно не змінилися і знаходяться в межах 80-90грн за 1 м2 бруківки
залежно від технології виробництва товщини і кольору.
Проте не дивлячись на те що всі виробники відзначили зростання
об’єму українського ринку тротуарної плитку більш-меш точно оцінити
об’єм даного ринку узявся жоден з опитаних виробників. Як пояснили
фахівці вирахувати об’єм українського ринку бруківки практично
нереально оскільки більшість виробників орієнтовані на роботу виключно в
своєму регіоні і не мають жодного уявлення про те яка ситуація склалася
на інших регіональних ринках тротуарної плитки.
Проте не дивлячись на всю збалансованість українського ринку
бруківки не слід забувати про реальну конкуренцію між виробниками. За
даними фахівців основна боротьба ведеться між представниками різних
технологій виробництва бруківки: вібролиття і вібропрасування. У цій
боротьбі застосовують як цінові так і нецінові методи. Основними
ціновими методами є використання різних систем знижок. До нецінових
відносять: підвищення якості власної продукції надання супутніх послуг
проведення ретельного розробленої рекламної кампанії і т.д.
Технологічна схема і опис виробничих процесів.
Технологія виготовлення вібропресованої бруківки включає в себе
Приймання та складування матеріалів;
Приготування бетонної суміші;
Набирання міцності в камері дозрівання;
Пакування та складування готової продукції.
Перший пост приймання та складування матеріалів розрахований в
часі на 5 днів. Після цього виконують переміщення матеріалів за допомогою
скіпового транспортера до місця приготування бетонної суміші а саме
змішування усіх складових щебінь пісок цемент вода та пігменти.
Останню операцію виконує бетономішалка відповідної продуктивності. Потім
стрічковий транспортер переміщає приготовану суміш на пост формування
виробів де готовою бетонною сумішшю заповнюють форми та ущільнюють за
допомогою преса автомата і одного преса півавтомата. Далі сформовані
вироби поступають на попередню витримку у камері дозрівання 3 доби до
набирання нею необхідної міцності при вологості 100% і температурі
повітря не нижчій 20С. Потім її пакують складаючи «лицем» до «спини» на
піддони та зв’язуючи пакувальною лентою. Зверху покривають поліетиленовою
стрейч-плівкою і за допомогою автонавантажувача переміщають на склад
Підприємства виготовляє бруківку прямокутної форми розміром 10×20см.
Вона розміщується на палєтах по 10 відповідно на одній палеті
міститься 0.2м2 бруківки.
Розрахунок обсягів виробництва бруківки
прес півавтомат 1 прес автомат
Тривалість одного циклу 3хв 15хв
Кількість циклів за 1 60хв3хв=20 6015=40
Площа бруківки 02*20=4 м2 02*40=8 м2
Площа бруківки 4*8=32 м2 8*8=64 м2
Площа бруківки 32*20=640 м2 64*20=1280 м2
Площа бруківки 640*9=5760 м2 1280*9=11520 м2
виготовленної за рік
Об’єм нижнього шару 6-ти 004*32*5=64м2 -
см бруківки виготовленої
Об’єм верхнього шару 6-ти002*32*5=32м2 -
Об’єм нижнього шару 8-ти - 008*64*5=256м2
Кількість сировини необхідної на 5 днів:
Верхній шар бруківки:
-щебінь(0-5)1300*32=41т
-цемент 380*(64+256)=122 т
-пісок 500*(64+256)=16 т
-щебінь (5-10)1200*(64+256)=386 т
-цемент 16+122=138 т
Пост 1. Приймання та складування матеріалів.
На пості №1 здійснюється вивантаження сировинних матеріалів на
спеціально передбачених ділянках – щебінь та пісок цемент – у бункери.
Величини площ необхідних для складування сировини становлять:
- цемент : 2 бункери місткістю по 12 т і площею 4 м2..Загальна площа S=8
- щебвідсів(0-5): S=202м2 (при висоті насипу 15м)
- щебвідсів(5-10): S=187м2(при висоті насипу 15м)
- пісок: S=908м2(при висоті насипу 15м)
Загальна площа під складування становить:
S=8+202+187+908=378м2
Враховуючи проходи Sзаг = 45 м2
Пост2.Приготування бетонної суміші.
Попередньо зважені матеріали подані в змішувач перемішуються у
відповідності з заданою програмою. В програму роботи змішувача для
кожного замісу складається тривалість перемішування. Перемішана готова
суміш подається на преси. Цикл перемішування верхнього шару бетонної
суміші становить 15 хвилин а нижнього – 10хв.
Підбираємо змішувач для верхнього шару бруківки:
·6015·07=084м3>024м3год
Підбираємо змішувач для нижнього шару бруківки:
·6010·07=126м3>12м3год
Приймаємо для приготування бетонної суміші 4 змішувачі продуктивністю
м3. Площа приміщення 40м2.
Пост 3. Формування виробів.
Приготування бетонною сумішшю заповнюють форми та ущільнюють її за
допомогою одного напівавтоматичного та одного автоматичного преса.
Завантаження суміші в бункер здійснюється за допомогою стрічкового
транспортера. Площа виробничого цеху становить 25м2.
Пост 4. Попередня витримка.
Спресовану бруківку місткістю по 10 штук в одній палеті
відносять на склад попередньої витримки де їх розміщують на спеціальних
Період дозрівання триває 1 добу. 1 стелаж – 10 палетів;
За добу виготовляється 32 м2 6-ти сантиметрової бруківки та 64 м2
-ми сантиметрової для розміщення якої нам потрібно стелажів:
Площа одного стелажу: 04м2.
Площа усіх стелажів: 04·48=192м2
Необхідна площа під пост з врахування місця для доступу – 35 м2
Пост 5. Дозрівання виробів.
На склад дозрівання виробів бруківки переносять зі складу попередньої
Загальна площа 6-ти сантиметрової бруківки за 3 доби: 32*3=96 м2. Площа
піддона 1 м2. На піддон складають бруківку у 16 рядів у висоту звідси:
Загальна площа 8-ми сантиметрової бруківки за 3 доби: 64*3=192 м2. Площа
піддона 1м2. На піддони складають бруківки у 12 рядів у висоту звідси:
Потрібна площа під склад – 22м2
З урахуванням проходів: 22*14= 308 м2
Кількість піддонів на 1 рік: 22*20*3=1320 шт.
Пост 6. Пакування та складання готової продукції.
Пакування бруківки здійснюється на піддонах складаючи її «лицем»
до «спини» та зв’язують пакувальною лентою а також для забезпечення
подальшого твердіння та збереження товарного вигляду її покривають
поліетиленовою стрейл-плівкою. Розрахунок проводимо виходячи з того що
на складі бруківка буде зберігатись 3 місяці. Склад готової продукції
розміщений назовні під навісом площею 200м2. Переміщення бруківки до
складу здійснюється за допомогою автонавантажувача.
Sцеху=45+10+15+35+308=1358м2
Приймаємо площу цеху рівною 160м2
Приміщення і розташування
Дане приміщення що буде розташоване у м.Дрогобичі загальною площею
0м2 включає в себе такі приміщення:
- Склад сировинної продукції – 45м2
- Виробничий цех – 25м2
- Склад попередньої витримки – 35м2
- Склад дозрівання – 308м2
- Адміністративно-побутові приміщення – 50м2
- Склад готової продукції розташовуємо на зовні приміщення – 200м2
Організація виробництва
Підприємство розраховане на виробництво бруківки на протязі 9 місяців в
році що відбувається в 1 зміну. Виходячи з технологічних потреб
кількість робітників та обслуговуючого персоналу буде становити 19 осіб.
Нарахування на ФОП в місяць
Назва фонду Ставка%
Фонд соціального страхування 14
Фонд страхування від нещасних 208
Персонал підприємства і фонд оплати праці
Посада Кількість Заробітна Нарахування ФОПгрн. Всього
Загально виробнича група
Закупівельна вартість обладнання і витрати на його монтаж
Назва обладнання КількістьВартість Вартість Загальна
одиниці грн.монтажу грн. вартість
Виробниче обладнання
Бетономішалка (об’єм 1м3)
Бункер для цементу (12т)
Вантажний автомобіль «ЗЛ-131»
Загальна вартість всіх затрат
нвестиції – види майнових та інтелектуальних цінностей що
вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності з метою отримання
Розрахунок інвестиційних витрат
Найменування витрат Вартість витрат грн..
Витрати попереднього періоду
Ліцензування і сертифікація
Науково-дослідні роботи
Група№3 Виробниче обладнання
Гурпа№4 ЕЩМ та допом. Облад. Меблі
Джерала фінансування – власні і залучені кошти
879180+66000=2053918грн. Власні кошти становлять 30% з підрахованої
суми 2053918*03=6161754грн. Кошти які беруться в кредит під 225%
річних 2053918*07=14377426грн. На рік відсотки будуть становити
377426*0225=3234920грн. за 1 місяць – 323492012=299576грн.
Спочатку підраховуємо амортизацію на 6 років. Згідно Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 1.01.2003 є чотири
групи основних фондів.
Підприємство володіє основними фондами трьох груп.
Група №2: автомобільний транспорт побутові електронні оптичні
електромеханічні прилади та інструменти інше офісне обладнання
устаткування та приладдя до них – 10%;
Група №3: будь-які інші основні фонди не включені до груп 124 – 15%;
Група №4: ЕОМ інші машини для автоматичного оброблення інформації їх
програмне забезпечення пов’язані з ним засоби зчитування або друку
інформації інші інформаційні системи телефони мікрофони рації
вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів(предметів) меблі –
Розрахунок амортизаційних відрахувань
Група№2 200000 180000 162000 145800 131220 118098
Група№3 773550 6575175 5588898 4750563 4037978 3432281
Група№4 45200 42488 399387 375424 352896 331722
Сума 1387445 1191769 1029698 880911 758090
Розрахунок витрат сировини.
Для виробництва одношарової бруківки товщиною 6см використовують таку
сировину:щебінь(фракцій 5-10) пісок цемент вода витрати яких за певні
періоди наведені в наступних таблицях:
Витрати сировини на 1м2 бруківки
Вид Шар Назва Витрата Ціна за ВартістЗагальні
бруківки бруківки матеріалу на 1м2 одиницю безь витрати
-ти Нижній шарцемент 152кг 45грнміш 1438
щебінь(5-196кг 125грнт
Бетономішалка 4 055 8 439
Прес півавтомат1 1 8 399
Прес автомат 1 2 8 798
Стрічковий 1 15 8 598
На місяць: 3315·20=663грн;
На рік: 663·9=5967грн.
Витрати на електроенергію в адміністративних цілях:
На рік 60·12=720грн.
Витрата 1 літра дизельного палива становить705грн.
Розрахунок витрат палива транспортом
Вид транспорту Кількість Витрата палива за Вартість палива
Автонавантажувач 1 12 1692
На місяць: 282*20=5650грн;
На рік:5650*9=50760грн;
Витрати на послуги зв’язку:
На рік:200*9=1800грн;
Витрати на опалення:
На рік: 650*3=1950грнрік;
На рік:300*12=3600грн;
Покупні комплектуючі(упаковка тара):
Ціна 1-го піддона становить 15грн. Кількість піддонів становить на рік
Ціна 1м2 поліетиленової плівки для упаковки бруківки становить 26грн.
За 3 місяці 9000грн. За місяць 3000грн. За рік 27000грн.
Малоцінні та швидкозношуючі предмети (канцтоварипобутова хімія):
На рік:200*12=2400грн.