Проектирование литейного цеха завода тракторных запчастей мощностью 15000 тонн в год

3.1 (2).doc

Таблиця 3.1 Баланс металу
поз. Груповий потік або дільниця Придатне литво Ливники зливи брак
Рідкий метал Угар та безповоротні втрати Металозавалка Клас шихти
Спосіб плавлення Тип плавильного
агрегату % [pic] % [pic] % [pic] % [pic] % [pic] 1
3736746 95 101426 5 5338208 100 1067642 Дугова піч ДСП-
65175 Дугова піч ДСП-12 3 12 60 1745568 35 1018248
2763816 5 145464 100 290928 Дугова піч ДСП-12 Всього
85258 1799734 4884992 2571048 5142097 Кількість

1.1.doc

Ливарний комплекс заводу хімічного машинобудування на випуск 20000 т
придатних виливків за рік.
Таблиця1.1 Номенклатура виливків ливарного цеху
нд.Код Найменування деталі МатеріМаса КількістьГабаритні розміри виливка Режим термічного оброблення
поз.деталі ал виливка деталей мм
довжина ширина висота 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1
ФЛ-4101 Кришка 1 25Л 36 4 400 200 10
Нагрів і охолодження на повітрі + середній відпуск 2 ФЛ-4102 Педаль
Л 100 4 100 50 400 3 ФЛ-4103 Штуцер 25Л 80 8 100
0 4 ФЛ-4104 Кришка 2 25Л 60 2 400 200 20 5 ФЛ-4105
Водило 35Л 105 4 100 100 200 6 ФЛ-4106 Кришка 3 25Л 198
500 300 30 7 ФЛ-4107 Корпус 1 35Л 39 4 200 100 100
ФЛ-4108 Стакан 35Л 147 2 200 300 9 ФЛ-4109 Поршень 1
Л 52 2 200 200 10 ФЛ-4110 Кришка 4 25Л 164 1 400
0 30 11 ФЛ-4111 Поршень 2 35Л 72 4 250 200 12 ФЛ-
12 Кришка 5 25Л 60 2 400 200 20 13 ФЛ-4113 Важіль 35Л
6 2 200 200 400 14 ФЛ-4114 Чашка 1 25Л 425 2 300
0 15 ФЛ-4115 Чашка 2 25Л 472 2 300 550 16 ФЛ-4116
Корпус 2 35Л 402 2 300 400 500 17 ФЛ-4117 Колодка 35Л 204
300 200 50 18 ФЛ-4118 Корпус 3 25Л 451 2 300 400 500
ФЛ-4119 Корпус 4 25Л 310 2 300 400 400 20 ФЛ-4120
Кулак обертовий 35Л 255 2 100 100 200 21 ФЛ-4121 Корпус 5
Л 306 2 300 400 400 22 ФЛ-4122 Супорт 35Л 742 2 500
0 23 ФЛ-4123 Маточина 1 35Л 692 1 200 200 300 24 ФЛ-
24 Маточина 2 35Л 920 2 300 300 400 25 ФЛ-4125 Корпус 6
Л 626 1 200 200 300 26 ФЛ-4126 Барабан 20Л 508 2 400
0 27 ФЛ-4127 Корпус 7 20Л 1300 1 400 400 300 28 ФЛ-
28 Козирок 20Л 1155 1 300 400 400 29 ФЛ-4129 Корпус 8 20Л
82 1 500 400 400 30 ФЛ-4130 Корпус 9 20Л 1920 1 500
0 500 31 ФЛ-4131 Корпус картера 20Л 1960 1 500 400 500

Таблиця 3.6.doc

Таблиця 3.11. – Кількість стрижневих ліній машин
Група Середньо-гоМодель Кількість ліній машин
Потокова стрижнів Кількість стрижнів надинна машини Продукти-вн Коефіцієнт
лінія або за масоюрічну програму кількість лінії ість завантажен-н
дільниця кг стрижнів зйомівгод я Кз
прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 16 368816 103 Л16Х 60
8 2 094 2 170 52688 15 ЛП011 9 178 2 089

Чертеж1.frw

ПЛЦ готовое.doc

При проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий технічний
рівень та економічну ефективність максимально використовуючи досягнення
Таблиця 1.1. – Номенклатура виливків ливарного
ндекс Код Найменування Матеріал Маса Кількість Габаритні розміри Режим термічного
пози- деталі Деталі виливка вилив- деталей на виливка мм оброблення
Для власних потреб приймаємо 10% від виробничої програми ливарного
Х = Ротр. * 01 = 15054.88 * 01 = 1505.488 т.
Для власних потреб приймаємо 1506 т.
Режим роботи цеху і фонди часу
Режим роботи ливарного цеху визначається виконанням операцій
технологічного процесу виготовлення виливків в часі і просторі. Від
прийнятого режиму роботи залежить організація виробничого процесу.
Найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
профілактики і ремонту устаткування.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устаткування та робітників:
- календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
- номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
Фн = 250(роб.днів) · 8 (1 зміна) = 2000 год;
Фн = 2000 – 160 = 1840 год.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня Фн становить 4000 годин при роботі
в дві зміни (250 робочих днів).
00 – 7% = 280 год ( не запланованих утрат);
00 - 280 = 3720 год.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Режим роботи чавуноливарного цеху та річний фонд часу
Найменування відділень цеху дільниць тип КількіДійсний річний фонд
нустатковання сть часу год
Плавильне відділення з дільницею приготування2 3720 1840
шихти ЧТ10294. (7%)
Формувальне відділення. 2 3520 1840
Формувальні лінії:КЛ91265СМ. (12%)
Стрижневе відділення. 2 3600 1840
Стрижнева лінія 2Б83 (10%)
Сумішоприготувальне відділення з бункерами 2 3600 1840
відстійниками. Змішувачі моделі 15204. (10%)
Відділення фінішних операцій: 2 3600 1840
– дільниця видалення стрижнів; (10%)
– відокремлення ливникової системи;
– очищення і зачищення виливків;
дільниця рунтування.
Галтувальний барабан 312; дробометний барабан
322; дробометна камера 42817.
Термічна обробка СОД-3056; 3 5400 1840
Складання балансу металу за марками чавуну що виплавляються
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із чавуну
марок: СЧ30 та спец.чавуну. Виливки мають масу від 5 кг до 34 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
Кількість печей визначаємо за формулою :
где Вр- кількість рідкого металу з урахуванням 10% на власні потреби
Кн –коефіцієнт нерівномірності виплавлення і використання
рідкого металу (11 12);
ф д-дійсний фонд часу роботи печі;
q-продуктивність плавильного агрегатутгод.
Приймаємо печі кількістю 3 шт
Визначаємо годинну потребу у рідкому металі:
Q=Q’*25=5.9*2.5=1475
Коефіцієнт завантаження печей визначаємо розділивши розраховану кількість
печей на їх прийняту кількість:
Таблиця 3.1. - Баланс металу
нд. поз. Груповий Придатне литвоЛивники Рідкий метал Угар та Метало-завалка
потік або зливи без-повор
В якості плавильного агрегату вибираємо індукційну тигельну піч
промислової частоти.
Розрахунок необхідної кількості плавильних агрегатів
Розрахунок плавильних агрегатів здійснюється за кількістю рідкого
металу необхідного для виконання річної програми випуску придатних
виливків з урахуванням витрат на ливникові системи і брак.
Розрахунок плавильних печей здійснюємо виходячи із того факту що в
цеху виплавляються сірий чавун.
Виходячи з того що в плавильному відділенні виплавляється два різних
сплави і з того що одна піч може перебувати на ремонті то приймаємо 4
Коефіцієнт завантаження печей дорівнює:
Таблиця 3.2. - Розрахунок електропечей
ДільМарка сплаву Потрібна кількість рідкого Тип печі
Визначення річної кількості форм
Для розрахунку кількості форм визначаємо спочатку кількість виливків в
формі а потім кількість форм за рік в залежності від кількості виливків за
Таблиця 3.4. – Визначення річної кількості форм
Код деталі НайменуванМарка Кількість Маса Робочі Кількість
ня деталісплаву виливків за виливківрозміривилив-ків
рік кг опок у формі
ФЛ4205 Корпус СЧ30 42882
Разом 309665 108763
Потім окремо по кожній лінії сумується кількість форм і визначається річна
кількість форм на рік.
Знаючи кількість форм за рік визначаємо потрібну кількість форм за годину
Де Nрік – кількість форм за годину;
20 -фонд часу для формувального відділення годрік
Таблиця 3.5. – Зведена відомість кількості форм
Потокова лінія Група виливків Внутрішні розміри Річний випуск Середньогодинна
або за масою кг опок (L*B*H) мм кількість форм
Виливки 800*700*300300 750008 159576 45
До 34 кг 800*700*300300 75548 150089 43
Потреба у формувальних блок – лініях для кожної потокової лінії для
формувального відділення визначається за формулою :
де Вр – річна кількість форм у потоці шт.;
q – циклова продуктивність лінії формгод.;
Фд – дійсний річний фонд роботи устаткування год;
n – потрібна кількість ліній шт.
N1=159576(3520*60)=076 шт
N2=150089(3520*60)=071 шт
Таблиця 3.6. – Кількість формувальних автоматів ліній машин
Група Середньо-гМодель Кількість ліній
Потокова виливків Робочі розміри одинна машини Продукти-внмашин автоматів Коефіцієнт
лінія або за масою опок (L*B*H) мм кількість лінії ість завантажен-н
дільниця кг форм автомата формгод я Кз
№ кількість стрижнів маса
ФЛ4205Корпус редуктора №1 42882
за рік на на на машині всього
потоковій потоковій 28Б3
-25 175 Піскострільний 257292 - 257292 257292 257292
Обидві масові групи стрижнів виготовляються на машині 2Б83.
Кількість стрижневих машин визначаємо за формулою:
де: Вр – річна потреба в стрижнях шт.;
Кн – коефіцієнт нерівномірності;
Фд – дійсний фонд часу для стрижневого відділення;
q – продуктивність машини зйомівгод.
Таблиця 3.10 – Завантаження устатковання для виготовлення стрижнів
нд. поз. Код Найменування деталі
Таблиця 3.11. – Кількість стрижневих ліній машин
Група Середньо-гМодель Кількість ліній машин
Потокова стрижнів Кількість стрижнів одинна машини Продукти-вн Коефіцієнт
лінія або за масоюна річну програму кількість лінії ість завантажен-н
дільниця кг стрижнів зйомівгод я Кз
Продуктивність м3год. 50
Частота обертання обхв. 386
Діаметр чаші мм 2016
Кількість змішувачів визначаємо за формулою:
де: Вр – кількість суміші на річну програму м3рік;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для сумішоприготувального
відділення на відміну від інших відділень приймаємо Кн = 2.
q – продуктивність змішувача м3год.
Фд – фонд часу сумішоприготувального відділення годрік
Приймаємо кількість змішувачів 6 шт
Розрахунок відділення фінішних операцій
У відділенні фінішних операцій виконуються операції видалення стрижнів
із виливків відокремлення ливникових систем і надливів очищення
обрубування зачищення термічного оброблення повторне очищення
виправлення дефектів виливків і їх рунтування.
Міністерство освіти і науки України
Національний Технічний Університет України»КП»
Розрахункова-графічна робота
З дисципліни:»проектування ливарних цехів»
ЗАВДАННЯ №5 НА ПРОЕКТУВАННЯ ЧАВУННОЛИВАРНОГО ЦЕХУ
ЗАВОДУ ТРАКТОРНИХ ЗАПЧАСТИН
Виконала ст.-ка гр..ФЛ42

Таблиця 3.8.doc

Таблиця 3.8 – Обсяг виробництва стрижневого відділення
нд Стрижні Потреба в стрижнях Маса
ексКод Найменування Річна стрижнів
поздеталі деталі кількість на річну
иці виливків програму
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 20 ФЛ4220 Бугель 13172 1 76 1
172 14490 1101 21 ФЛ4221 Чашка верхня 13172 1 80 1
172 14490 1159 22 ФЛ4222 Чашка нижня 13172 1 62 1 13172
490 898 23 ФЛ4223 Грибок 13172 1 65 1 13172 14490 942
ФЛ4224 Опора 13172 1 10 1 13172 14490 145 25 ФЛ4225
Корпус вентиля 13172 1 1600 1 13172 14490 23184 26 ФЛ4226
Кришка верхня 13172 1 150 1 13172 14490 2173 27 ФЛ4227
Кришка нижня 13172 1 115 1 13172 14490 1666 28 ФЛ4228
Бугель 13172 1 79 1 13172 14490 1145 29 ФЛ4229 Чашка
верхня 13172 1 85 1 13172 14490 1231 30 ФЛ4230 Чашка нижня
172 1 63 1 13172 14490 913 31 ФЛ4231 Грибок 13172 1
1 13172 14490 1014 32 ФЛ4232 Опора 13172 1 12 1

Хрущ.dwg

Таблиця 3.6 Допечатать (2).doc

Таблиця 3.6 - Маршрутна технологія та завантаження стрижневого відділення
ндКод Найменування Маса КількіЗагальні дані Прорама та
ексдеталі деталі виливкасть устаткування
№ стрижня Кількість стрижнів маса стрижня Габаритні розміри
стрижня мм Стрижнів у ящику Зйомів на річну програму Тип та модель
устаткування На деталь На річну програму Одного кг На
річну програму т Довжина Ширина Висота 1 ФЛ-92-01 Корпус 1
00 2090 1 1 2090 275 5748 275 206 138 4 523 ЛП059 2
ФЛ-92-02 Блок 1200 8360 1 1 8360 300 25080 300 225 150 4
90 ЛП059 3 ФЛ-92-03 Півмуфта 1250 4180 1 1 4180 313
063 313 234 156 4 1045 ЛП059 4 ФЛ-92-04 Колесо зубчасте
00 6270 1 1 6270 375 23513 375 281 188 4 1568 ЛП059 5
ФЛ92-05 Опора верхня 2000 4180 1 1 4180 500 20900 500 375
0 4 1045 ЛП059 6 ФЛ-92-06 Корпус підчіпника 1 2100 4180 1 1
80 525 21945 525 394 263 2 2090 ЛП059 7 ФЛ-92-07 Опора
нижня 2100 4180 1 1 4180 525 21945 525 394 263 2 2090 ЛП059
ФЛ-92-08 Шків гальма 2450 4180 1 1 4180 613 25603 613
9 306 2 2090 ЛП059 9 ФЛ-92-09 Корпус підчіпника 2 2500 2090
1 2090 625 13063 625 469 313 2 1045 ЛП059 10 ФЛ-92-10
Корпус підчіпника 3 2800 2090 1 1 2090 700 14630 700 525 350
1045 ЛП059 11 ФЛ-92-11 Диск верхній 3200 2090 1 1 2090
0 16720 800 600 400 2 1045 ЛП059 12 ФЛ-92-12 Корпус
редуктора 3300 2090 1 1 2090 825 17243 825 619 413 2 1045
ЛП059 13 ФЛ-92-13 Колесо неробоче 3560 4180 1 1 4180 890
202 890 668 445 2 2090 ЛП059 14 ФЛ-92-14 Колесо зубчате
40 4180 1 1 4180 910 38038 910 683 455 2 2090 ЛП059 15
ФЛ-92-15 Корпус 2 3680 2090 1 1 2090 920 19228 920 690 460
1045 ЛП059 16 ФЛ-92-16 Стакан редуктора 4020 4180 1 1 4180
05 42009 1005 754 503 1 4180 ЛП059 17 ФЛ-92-17 Маточина 1
60 4180 1 1 4180 1040 43472 1040 780 520 1 4180 ЛП059
ФЛ-92-18 Кришка редуктора 4820 2090 1 1 2090 1205 25185
05 904 603 1 2090 ЛП059 19 ФЛ-92-19 Корпус редуктора 5250
90 1 1 2090 1313 27431 1313 984 656 1 2090 ЛП059 20 ФЛ-
-20 Колесо рушійне 5100 2090 1 1 2090 1275 26648 1275 956
8 1 2090 ЛП059 21 ФЛ-92-21 Маточина 2 5880 2090 1 1 2090
70 30723 1470 1103 735 1 2090 ЛП059 22 ФЛ-92-22 Картер
редуктора 6080 2090 1 1 2090 1520 31768 1520 1140 760 1 2090
ЛП059 23 ФЛ-92-23 Важіль 6500 4180 1 1 4180 1625 67925
25 1219 813 1 4180 ЛП059 24 ФЛ-92-24 Стакан 7500 4180 1 1
80 1875 78375 1875 1406 938 1 4180 ЛП059 25 ФЛ-92-25 Диск
нижній 8800 2090 1 1 2090 2200 45980 2200 1650 1100 1 2090
ЛП059 26 ФЛ-92-26 Кришка 7250 2090 1 1 2090 1813 37881
13 1359 906 1 2090 ЛП059 Всього 101740 87780
ФЛ32с.3201. 1110.000.ПЗ

1.1 (2).doc

Ливарний комплекс сталевого литва заводу портальних кранів на випуск 30000
т придатних виливків за рік.
Таблиця1.1 Номенклатура виливків ливарного цеху
нд.Код Найменування деталі МатеріМаса КількістьГабаритні розміри виливка Режим термічного оброблення
поз.деталі ал виливка деталей мм
довжина ширина висота 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1
ФЛ-51-01 Корпус 1 20Л 110 1 300 200 150
Нормалізація та відпуск 2 ФЛ-51-02 Блок 25Л 120 4 100 60 30
ФЛ-51-03 Півмуфта 25Л 125 2 40 50 4 ФЛ-51-04 Колесо
зубчасте 35Л 150 3 120 5 ФЛ-51-05 Опора верхня 20Л 200
150 20 6 ФЛ-51-06 Корпус підчіпника 1 25Л 210 2 100
7 ФЛ-51-07 Опора нижня 35Л 210 2 200 20 8 ФЛ-51-08
Шків гальма 25Л 245 2 80 10 9 ФЛ-51-09 Корпус підчіпника 2
Л 250 1 110 10 10 ФЛ-51-10 Корпус підчіпника 3 20Л 280
120 10 11 ФЛ-51-11 Диск верхній 35Л 320 1 125
ФЛ-51-12 Корпус редуктора 25Л 330 1 70 40 30 13 ФЛ-51-13
Колесо неробоче 35Л 356 2 130 10 14 ФЛ-51-14 Колесо
зубчате 35Л 364 2 132 10 15 ФЛ-51-15 Корпус 2 25Л 368 1
0 65 30 16 ФЛ-51-16 Стакан редуктора 35Л 402 2 140 20
ФЛ-51-17 Маточина 1 35Л 416 2 150 30 18 ФЛ-51-18
Кришка редуктора 25Л 482 1 70 40 50 19 ФЛ-51-19 Корпус
редуктора 25Л 525 1 100 60 50 20 ФЛ-51-20 Колесо рушійне 35Л
0 1 150 10 21 ФЛ-51-21 Маточина 2 35Л 588 1 160
22 ФЛ-51-22 Картер редуктора 35Л 608 1 100 40 10 23
ФЛ-51-23 Важіль 20Л 650 2 1000 60 24 ФЛ-51-24 Стакан 35Л
0 2 300 50 25 ФЛ-51-25 Диск нижній 35Л 880 1 200
26 ФЛ-51-26 Кришка 20Л 725 1 100 40 30

Хрущ.doc

Техніко-економічне обрунтування і завдання на проектування ливарного
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва
Вибір типу і структури цеху 8
Виробнича програма 8
Характеристика виробництва 11
Загальна компоновка і схема цеху 12
Режим роботи цеху і фонди часу 14
Розраховування виробничих відділень .16
1 Розраховування плавильного відділення ..16
2 Розраховування формувально – складально – заливально –
вибивального відділення .20
3 Розраховування стрижневого відділення 23
4 Розраховування сумішоприготувального відділення 25
5 Розраховування відділення фінішних операцій .27
Допоміжні відділення .30
Складське господарство 31
Внутрішньоцеховий транспорт 33
Енергетична частина 34
Будівельна частина .37
Охорона праці і екологія 39
Техніко-економічні показники роботи цеху 42
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧНЕ ОБРУНТУВАННЯ
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ЛИВАРНОГО ЦЕХУ
Спроектувати сталеливарний цех який здатний виконувати такі завдання:
- для проектування використати номенклатуру яка наведена у таблиці
- потужність цеху - 25000 т. придатних виливків за рік;
- максимально застосовувати автоматизацію і механізацію виробничих
процесів з використанням сучасних досягнень ливарної науки та
- місце розташування спроектованого цеху м.Кременчук;
- основні джерела забезпечення підприємства при його експлуатації:
металічні матеріали – металобази м. Кременчука вода – міське
водопостачання електроенергія і тепло – Трипільська ТЕС газ –
місцева мережа газу;
- для очищення та скидання стічних вод – замкнена система водоочищення
і загальна міська каналізація;
- в проекті передбачити такі технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в електродугових печах;
) формоутворення – автоматизована формувальна лінія;
) виготовлення стрижнів – з використанням ХТС;
) сумішоприготування – традиційні методи з максимальною
)фінішні операції – максимальна механізація процесів видалення
стрижнів із виливків відокремлення ливникових систем від виливків
очищення зачищення та термічного оброблення виливків.
Таблиця 1.1 - Номенклатура виливків ливарного цеху
АНАЛЗ ВИРОБНИЧО ПРОГРАМИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА. ВИБР ТИПУ
1 Виробнича програма
Задачею даного проекту є проектування ливарного комплексу тракторного
заводу потужністью 25000 тонн придатних виливків за рік.
Цех заданий для проектування відноситься до ливарних цехів масового
виробництва для яких номенклатура виливків складає не більше 200
найменувань і має масу виливків – від 32 кг до 434 кг. При
проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий технічний
рівень та економічну ефективність максимально використовуючи досягнення
Таблиця 1.2 – Точна (подетальна) виробнича програма
ндек№ деталі Виріб вузол МатерМаса кг Кількість Річна програма випуску виливків
с деталь іал на виріб
Сумарна маса усіх виробів що випускається цехом з огляду на кількість
виливків на виріб складає 417 кг.
N = 25000000 417 = 59952 (виробів)
Робимо виливків на 59952 виробів тоді цех випустить рівно 25 000 тонн
2 Характеристика виробництва
Сталеливарний цех призначений для виробництва виливків із сталі марок
Л45Л. Потужність цеху 25000 тонн придатного литва за рік. За характером
виробництва цех відноситься до цехів масового виробництва з номенклатурою
що не перевищує 200 найменувань. Цех виготовляє виливки середньої
Основними параметрами вибору технологічного процесу і устаткування для
виготовлення виливків є: характер виробництва маса і габарити виливків їх
клас точності рід металу вид виробничої програми і потужність цеху.
Виходячи з цього робим класифікацію виробництва.
За родом сплаву – сталеливарний цех який відноситься до цехів масового
виробництва за масою одного виливка – цех дрібного литва.
Виходячи з вищенаведеного приймаємо що в проектованому цеху виливки
вироблятиму в разових піщаноглинястих формах по-сирому. Приймаємо єдину
формувальну суміш. Максимально автоматизовані такі операції: дозування
компонентів суміші формування складання форм.
За структурою цех складається з таких основних та допоміжних
відділень і дільниць: виробничі відділення (плавильне; формувально-
складально-заливально-вибивальне стрижневе сумішоприготувальне фінішних
операцій); допомiжнi: (ремонтне каркасне) дільниці: ( ремонту та сушіння
ковшів); склади (склад шихтових і формувальних матеріалів модельного
оснащення опок готових виливків).
3 Загальна компоновка цеху
В проекті передбачена спеціалізація технологічного процесу шляхом
створення окремих потоків для виготовлення однорідних груп виливків за
масою складності родом металу і габаритними розмірами. Схема компоновки
відділень ливарного цеху що проектується наведена на рис. 1.1.
Всі вихідні матеріали - пісок глина сталевий брухт феросплави тощо -
в ливарний цех завозять залізничним транспортом.
З плавильного відділення рідкий метал в ковшах транспортують
монорейковим краном у формувально-складально-заливально-вибивальне
відділення де його розливають у форми. Виливки після охолодження і
видалення із форм транспортують пластинчастим конвейєром у відділення
фінішних операцій де здійснюють операції відокремлення елементів
литникових систем видалення стрижнів обрубування очищення термічного
оброблення виливків та їх фарбування.
З відділення фінішних операцій передавальними візками виливки подають
на дільницю контрольної перевірки а потім якщо виливки мають дефекти на
дільницю виправлення дефектів. Після обрубування і зачищення виливки
подають у відділення термічного оброблення – защищення рунтування а
потім на склад готової продукції.
Формувальні матеріали (пісок) після просіювання і сушіння
пневмотранспортом подають в сумішоприготувальне відділення. Готові суміші
стрічковими конвейєрами подаються в формувальне відділення.
Склад формувальних матеріалів
Склад шихтових матеріалів
Плавильне відділення
Формувальне Формувальне
відділення Стрижневе відділення
Відділення фінішних операцій
Склад готової продукції
Адміністративно-побутові приміщення
Рисунок 1.1 – Схема компоновки ливарного цеху
РЕЖИМ РОБОТИ ЦЕХУ ФОНДИ ЧАСУ
Для роботи сталеливарного цеху потужністю 25000 тонн придатних виливків
найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції виконуються
одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним є двозмінний
паралельний режим при якому третя зміна відводиться для термообробки і
ремонту устаткування.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устатковання та робітників.
Фк - календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
Фн - номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
З урахуванням святкових і вихідних днів рік має 250 робочих днів. При
однозмінному режимі роботи робочого номінальний фонд становить
Фн = 250 8 = 2000 годин.
Фн = 250 16 = 4000 годин- при двозмінному режимі роботи.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня і 4-х тижневій відпустці дійсний
фонд часу робітника становить
Фд = 2000 – ( 4 40 ) = 1840 годин.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Режим роботи сталеливарного цеху та річний фонд часу
Найменування відділень цеху дільниць тип КількіДійсний річний фонд
нустатковання сть часу год
Плавильне з дільницею приготування шихти 2 3720 1840
Формувально – складально – заливально – 2 3520 1840
лінія мод. КЛ91265СМ
Стрижневе лінії з використанням ХТС ЛП046 2 3520 1840
Сумішоприготувальне змішувач мод. 15108 2 3600 1840
Відділення фінішних операцій: 2 3680 1840
Термічна обробка виливків
Допоміжні склади формувальних матеріалів і 2 3935 1840
Розрахування виробничих відділень цеху
Вихідними даними для розраховування є: виробнича програма вид
технологічного процесу прийнятий режим роботи цеху результати раніше
виконаних розрахунків і нормативні дані.
Тип технологічного устаткування вибирають виходячи з особливостей
прийнятого технологічного процесу і умов забезпечення заданої якості
продукції. За можливістю потрібно застосовувати однотипне устатковання
оскільки це значно полегшує його експлуатацію і знижує об’єм витрат на
Допоміжне устаткування і необхідна кількість оснащення повинні
забезпечити безперебійну роботу основного технологічного устаткування а
транспортні засоби – об'єднати технологічне устаткування у потокові лінії.
1 Розрахування плавильного відділення
Вихідними даними для розраховування плавильного відділення є кількість
металу кожної марки ливарних сплавів необхідна для забезпечення виробничої
Для виплавлення сталі використовують електродугові печі оскільки вони
забезпечують можливість відносно швидкого одержання якісного металу і його
видачу на місця заливання форм.
1.1 Складання балансу металу за марками сталей що виплавляються.
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із сталей марок:
Л 45Л. Виливки мають масу від 32 до 434 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
Угар і безповоротні втрати складають - 5%.
Вихід придатного литва :
-для 35Л45Л знаходиться у межах 60-65 %. Приймаємо 60 %.
Ливники зливи брак складають - 35 %.
Таблиця 3.1 – Баланс металу
ндМарка Придатне Ливники брак Рідкий металУгар і бв Метало
екссталі литво витрати завалка
Стальний брухт 57 13144 57 10604 57 23750
Зворот власного 35 8071 35 6512 35 14583
Феросиліцій 3 692 3 558 3 1250
Феромарганець 5 1153 5 930 5 2083
Разом 100 23061 100 18605 100 41666
При роботі з плавильними агрегатами періодичної дії потрібно щоб ківш
приймав увесь метал одноразово. Беручи це до уваги будемо використовувати
стопорні роздаткові ковші; ковші місткістю 15 т.
Для розрахунку необхідної кількості ковшів потрібно знати яка маса рідкого
металу кожної марки сталі розливається у форми.
Таблиця 3.4- Відомість парку ковшів
Тип ковша Місткість Денна маса Кількість Кількість ковшів
розрахун-ковприйнята
Роздавальний 15 - - 8 8
2 Розрахування формувально-складального-вибивального відділення
В цьому відділенні здійснюються операції формування складання
заливання охолодження і вибивання форм. Як вказано вище виливки
виготовляють методом лиття в разові піщаноглиняні форми по вогкому.
Відділення складається з двох дільниць. Дільниця №1- лінія пезопочної
формовки мод.КЛ202. Дільниця №2 – автоматична лінія КЛ91265СМ.
Дільниця розміщується в прогоні шириною 24 метри. Формування
виконується на автоматичних лініях. На лініях виконуються наступні
операції: формування проставлення стрижнів у форми передавання форм на
Заливання і охолодження форм відбувається на конвейєрі. Вибивання
виливків із форм виконується на вибивній гратці.
Таблиця 3.5 – Визначення річної кількості форм
№ Деталь Марка КількісМаса ВнутрішКілМаса виливків в формі кг
дет сплаву ть виливні ькі
алі деталейків розміристь
Висота форми в стопці мм 180 300
Металоємність форми кг 10 25
Продуктивність формгод 220
Тиск пресування МПа (кгссм2) 4(40)
Потужність кВт 1386
Габаритні розміри мм 39150х5785х5540
Технічна характеристика лінії моделі КЛ91265СМ:
Розміри опок мм 800х700х300300
Продуктивність формгод 60
Металоємність форми кг: 30 50
Тиск пресування МПа (кгссм2) 052(52)
Габаритні розміри мм 27300х9750х4800
3 Розрахування стрижневого відділення
Оскількі відсутня технологічна документація об’єм виробництва та
орієнтовану номенклатуру стрижнів сталеливарного цеху визначають за
нормативами розрахункової кількості стрижнів на 1 тонну придатних виливків.
Для стрижнів вибираємо комплекс устатковання для виготовлення стрижнів
з ХТС на стрижневій лінії ЛП046.
Кількість ліній визначаємо за формулою:
М = N Кн (Тд – t) д (3.5)
де М – кількість ліній шт.;
N – річна кі лькість стрижнів шт.;
Тд – дійсний річний фонд часу роботи установки год;
д – продуктивність тгод;
t – час затрачений на переналадку оснащення год.
Тоді кількість ліній моделі ЛП046:
Таблиця 3.6 – Розрахункова відомість стрижневого відділення
Продуктивність зйомів год 90
Маса стрижнів кг: 16
Габаритні розміри мм 20720х4260
4 Розраховування сумішоприготувального відділення
При виготовленні виливків методом лиття в разові піщаноглиняні форми
якість і склад формувальних сумішей є одним з основних факторів одержання
виливків із заданими властивостями.
В сталеливарному цеху застосовуємо єдину формувальну суміш слідую чого
- оборотна суміш 8992 %
- кварцовий пісок 7 %
- крохмальні добавки 008 %
Загальні витрати формувальної і стрижневої суміші визначають при
розраховуванні формувального і стрижневого відділення виходячи з об’єму і
кількості форм що виготовляються протягом року для всієї номенклатури
виливків з відрахуванням об’єму зайнятого виливками з ливниковими
системами і стрижнями. Розраховуємо потрібну кількість формувальної і
стрижневої суміші для кожної масової групи виливків. Результати розрахунку
наведені в таблиці 3.8.
Основним завданням сумішоприготувального відділення є безперебійне
забезпечення формувальних ліній необхідними сумішами.
Тому змішувачі розташовуємо безпосередньо біля ліній виготовлення форм.
Таблиця 3.7 – Витрати формувальної і стрижневої суміші
ГрупаРічна Розмір Об’єм Об’єм Витрати сумішей м3рік.
виливкількістопок форми форм
ків ь форм (довжиназ м3рік
в ущільненому станів розпушеному стані
Продуктивність м3год. 44
Тривалість перемішування хв. 5
Діаметр чаші мм 3024
Готова формувальна суміш періодично і рівномірно відбирається системою
стрічкових конвейєрів з більшою пропускною здатністю шириною стрічки 1000
Стрижнева суміш готується безпосередньо в стрижневому відділенні на
Склад стрижневої суміші:
- кварцевий пісок 100 %
- Затверджувач(КЧ-41) 025-05 %
5 Розраховування відділення фінішних операцій
У відділенні фінішних операцій виконуються операції видалення стрижнів
із виливків відокремлення литникових систем і надливів очищення
обрубування зачищення термічного оброблення рунтування.
Для кожної групи виливків призначаємо технологічні потоки фінішних
Вибивання стрижнів для виливків відбувається у барабані безперервноі
Кількість устаткування розраховуємо за формулою:
де n – розрахункова кількість устаткування шт.;
Q – потужність технологічного потоку т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності виробництва та використання проміжної
Фд - дійсний річний фонд часу роботи устаткування год;
q - продуктивність устаткування тгод.
n = 25000 113680 5 = 14.
Приймаємо 2 барабана моделі 314 продуктивністю 5 тгод. безперервної дії.
Визначаємо кількість дробометних барабанів:
n = 25000 113680 5 = 14 .
Приймаємо 2 дробометний барабан моделі 42313 продуктивністю 5 тгод
Зачистка відбувається за допомогою стаціонарних шліфувальних кругів.
n = 25000 113680 18 = 415.
Приймаємо 5 стаціонарних шліфувальних круга.
Для сталей 35Л 45Л передбачена термічна обробка виливків. Для
нормалізації виливків приймаємо термічні камерні печі з висувним подом з
одночасним навантаженням 40 т S пода =189 м²
Розрахунок однотипних термічних печей ведеться за формулою:
де n – кількість однотипних печей;
Q – маса виливків на річну програму т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для термічних печей Кн = 11
Р – продуктивність печі тгод.
Продуктивність печей періодичної дії розраховуємо за формулою:
де m – садка печі т;
t – тривалість циклу термооброблення виливків год.
n = 25000 11 3680 26 = 28
Приймаємо чотири камерні печі з виїзним подом моделі СДО – 3056.
Після термооброблення виливки піддаються очищення від окалини
дробеметному барабані моделі 42313.
На дільницях рунтовки виконуються слідуючи операції: обдування
стиснутим повітрям мийка сушіння перед рунтуванням рунтування сушка
після рунтування. Обладнання: машини для мийки прохідні рунтувальні
камери прохідна сушильна камера.
Технічна характеристика камерної печі з виїзним подом моделі СДО – 3056:
Розміри робочого простору м 30х56х20
Габаритні розміри м 59х190х54
ДОПОМЖН ВДДЛЕННЯ ДЛЬНИЦ ТА
1 Цехові комори для зберігання допоміжних матеріалів інструменту і
Зберігання допоміжних матеріалів інструменту запасних частин
устаткування спец одягу здійснюється в цехових коморах. Цехові комори
розташовані на площах основних відділень цеху в місцях зручних для
приміщень між колонами будівлі. Площа комор прийнята 25 м2 на 1000 т
випуску литва за рік. х площа складає 625 м2.
2 Санітарно–технічна майстерня
Санітарно-технічна майстерня виконує функції щодо підтримання у
робочому стані водопроводу каналізації опалення і вентиляції цеху. Ця
служба має розгалужену систему контролю роботи і виклику чергових слюсарів.
Вона є частиною системи автоматизованого управління цехом.
3 Цехові лабараторії
Цехові лабораторії призначені для оперативного контролю хімічного
аналізу металу під час його плавлення поточного контролю якості
формувальних матеріалів формувальних і стрижневих сумішей. Площа хімічної
і спектральної лабораторії для цеху даної потужності складає – 72 м2 площа
лабораторії формувальних матеріалів – 36 м2. Розміщені на площах
відповідних відділень.
СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Склад шихтових матеріалів знаходиться поряд з плавильним відділенням.
Загальна площа складу визначається за формулою:
Fскл=Fтех + Fзас + Fпу
Fтех – площа технологічних дільниць м2;
Fзак – площа засіків м2;
Fпу – площа занята пристроями для подачі матеріалів м2.
Площа засіків для шихти:
Fзак=11 (f1 + f2 + + fn)
f – розрахункова площа для окремих компонентів шихти м2.ї
розраховуємо за формулою:
fзш=М а . b к Фд Н γ
М – потужність цеху тгод;
а – норма витрат компоненту шихти від металозавалки %
b –норма зберігання компоненту шихти днів;
к – вихід придатного %;
Фд – річний фонд роботи обладнання днів
Н- висота зберігання компонентів шихти м.
γ - насипна маса компонентів шихти тм3.
Таблиця 5.1 – Розраховані площі зберігання шихтових матеріалів
Найменування ПотребаТермЗапасНасипВисРозрахПрийня
матеріалу трік ін т на отаунковата
збер масазбеплощаплоща
Брухт сталевий 23750 20 1300 25 3 173 175
Феросиліцій 1250 10 34 17 2 10 12
Феромарганець 2083 10 57 17 2 17 20
ЗВВ 14583 20 800 2 3 133 140
Формувальний пісок 61880 30 5086 17 5 1650 1700
Бентоніт 13566 30 1115 15 5 320 335
Молоте вугілля 3094 20 1695 08 3 42 46
Склади шихтових матеріалів мають дільниці приймання і зберігання
шихтових матеріалів дозування шихти очищення звороту власного
Пісок на склад поступає у вагонах які розвантажуються при відкриванні
нижніх люків. Для сушіння піску та глини на складі передбачена дільниця
обладнана барабанними сушарками.
ВНУТРШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ
У ливарному цеху що проектується склад шихтових матеріалів
обслуговується мостовими кранами які обладнуються магнітними шайбами за
допомогою яких проводиться завантаження металічної шихти у добові бункери
а також грейферами для завантаження у добові бункери сипких шихтових
Склад шихти і формувальних матеріалів обслуговують два мостових крани
вантажопідйомністю 10 тонн.
Плавильне відділення обслуговує два мостових крани вантажопідйомністю
Формувально-складально-заливально-вибивальне відділення обслуговує два
мостових крани вантажопідйомністю 10 тонн. Відділення фінішних операцій –
два крани вантажопідйомністю 10 тонн кожний.
Для транспортування піску і порошкових матеріалів – пневмотранспорт;
для подачі стрижневих і формувальних сумішей до місць виготовлення форм і
стрижнів – стрічкові конвеєри;
Виливки після вибивання подаються за допомогою пластинчастого конвеєра;
для транспортування і складання стрижнів використовуються підвісні
штовхальні конвеєри.
ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
У сталеливарному цеху використовують електроенергію стиснуте повітря
газ воду теплоносії.
Електроенергію в ливарному цеху використовують на технологічні потреби
силові установки освітлення та слабкострумове господарство.
Загальні витрати електроенергії цехом визначають за формулою:
W = (Wт + Wс + Wо) К
де W – загальна кількість витрат електроенергії кВт год.
Wт – річні витрати електроенергії на технологічні потреби кВт
Wс – річні витрати електроенергії на електроприводи силових
Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
К – коефіцієнт втрат електроенергії у мережі.
Розраховування річних витрат електроенергії на технологічні потреби
здійснюємо за питомими нормами витрат електроенергії на 1 тонну придатного
де Wт – витрати електроенергії на технологічні потреби (плавлення
металу термічне оброблення виливків тощо) кВт год.
Pт – питомі витрати електроенергії на технологічні потреби при
виробництві 1 т. придатного литва кВт год.
Gт – річний випуск придатного литва т рік.
Wт = 900 25000 + 450 25000 = 34 107 кВт год.
Витрати електроенергії на силові установки дорівнюють
Wс = 1100 25000 = 07 107 кВт год.
Розраховування витрат електроенергії на освітлення проводимо за
де Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
g – питомі витрати електроенергії за 1 год. На 1 м2 площі цеху (для
виробничих відділень g = 15 18 Вт) для складських приміщень – g = 8 10
Вт і для побутових приміщень – g = 8 Вт);
F – освітлювальна площа м2;
Фо – річна кількість годин освітлювального навантаження (при двозмінній
роботі - Фо = 2300 2500 год.) тоді:
Wо = 0001 (10480 17 2400 + 1240 8 2400) = 426 107Вт год
Отже загальна потреба в електроенергії на рік дорівнює:
W = ( 34 107 + 07 107 + 04 107) 105 = 47 107 кВт год.
Розраховування витрат стисненого повітря проводимо на річну програму
де Qв – річні витрати стисненого повітря на річну програму м3.
д – витрати стиснутого повітря на 1 т литва м3.
Gр – випуск виливків за рік т;
– коефіцієнт що враховує втрати повітря в мережі
Qв =15 800 25000 = 300 105 м3
Витрати води для приготування формувальної і стрижневої суміші
визначаємо за формулою:
де Vв – витрати води на рік м3;
у – процент вологи у суміші %;
Рну – річні витрати неущільненої суміші трік.
Vв = 5 446671 100 = 22333 м3
Витрати води на технологічні потреби визначаємо за формулою:
де Рн.в. – норми витрат води на технологічні потреби на 1 т литва м3;
Gр – річний випуск виливків т;
Vв. т. = 13 25000 = 325000 м3рік
Норми витрат води на побутові потреби такі:
- на господарчо – питні потреби – 45 літрів на 1 сітку за годину;
- душові - 500 літрів на сітку за годину ( при роботі душевих – 45
- умивальники – 200 літрів на 1 кран за годину;
- миття підлоги цеху – 3 літри на 1 м2 за добу.
Втрати теплоти розраховуємо за формулою:
де: Vб – площа будівлі (Vб = 131000 м3);
q – кількість теплоти для опалення будівель (q = 60 130Втм3).
Приймаємо q = 95 Втм3;
G = 131000 95 = 12445 107 Вт
Тепло подається у цех у вигляді перегрітої до 150 ºС пари трубами та
Витрати природного газу на рік визначаємо за формулою: ( при цьому
приймаємо що 1 м3 природного газу дорівнює 117 кг умовного палива)
де: qг – кількість умовного палива (газу) на тонну литва (qг =
0 170м3) приймаємо 155 м3;
Gр – маса придатного литва на рік кг.
М = 117 155 25000000 = 4533750000 кгрік умовного палива за рік.
1 Елементи конструкції будівлі
Ширина поперечних прогонів в яких розміщуються склад формувальних
шихтових матеріалів і плавильне відділення відповідно розміщуються в
поперечних прогонах шириною 24 метри.
Носійними конструкціями будівлі ливарного цеху є фундамент колони
стіни перекриття. Ливарний цех що проектується відноситься до велико -
прогонових будівель виконується з носійним каркасом із залізобетонних
колон. Крок колон по периметру будівлі 6 метрів а в середині – 12 метрів.
Колони в прогонах якими рухаються мостові крани мають консолі для опору
підкранових балок які виготовляються у вигляді двотаврових конструкцій.
Фундамент під колони виконують із залізобетонної ступінчастої
конструкції і підколонника.
Для покрівлі цеху в прогонах шириною 24 метри приймають трапецієподібні
ферми. Зверху на них укладають плити – покриття довжиною 12 метрів.
Покрівлю виконують багатошаровою з водостійкого матеріалу який укладають з
використанням бітумної мастики на шар утеплювача із скловати.
Як стіновий матеріал використовують керамзитобетонні панелі. Торцеві
стіни крім власної маси сприймають значне вітрове навантаження тому з
метою забезпечення необхідної стійкості і надійності такі стіни
встановлюють з додатковими залізобетонними колонами.
Ворота в ливарному цеху встановлюють для транспортування матеріалів і
виливків а також для евакуації людей. х виготовляють розсувними з
механічним відкриванням і закриванням. Розмір воріт 40х42
метри. Пройоми обладнують повітро - тепловими завісами. Розміри воріт на
залізничний транспорт мають 47х56 метріа. Покриття підлоги – чавунні
2 Побутові і адміністративно – службові приміщення
У цеху передбачені приміщення санітарно – побутового призначення
громадського харчування охорони здоров`я культурного обслуговування
управління технологічне бюро.
Розміщені адміністративно – побутові приміщення в будівлі з спеціальним
дахом. Залізобетонний каркас виконаний колонами з розмірами в перерізі
0х400 мм. Стіни муровані легкобетонними блоками. Перегородки мурують з
шлакогібсобетонних блоків.
У душових кімнатах умивальних і інших приміщеннях з вологим режимом
стіни облицьовані на висоту до 3 метрів від підлоги глазурованими плитками.
Підлогу роблять бетонною. В адміністративних приміщеннях підлога покрита
утеплювальним лінолеумом
3 Опалення і вентиляція
У цеху передбачена система повітряного опалення яка сполучена з
приточною вентиляцією з підігрівом приточного повітря в калориферах.
Температура підігрітого повітря не більше 60 ºС при подачі його на висоті
менше 35 метрів від підлоги і на відстані більше 2 метрів від
У цеху використовують загальнообмінну і місцеву вентиляції.
Загальнообмінна вентиляція підтримує повітряне середовище в усьому
об’ємі приміщення забезпечує відповідну кратність обміну повітря.
Місцева вентиляція передбачає подачу повітря в деякі обмежені місця
робочої зони або видалення забрудненого повітря від місць видалення
Цех насичений устаткуванням яке як правило являється джерелом шуму
вібрацій які впливають на нервово-психологічний і фізичний стан людини.
Джерелом найбільшої вібрації є вибивні решітки змішувачі дробометні
камери пневмозубила дробівка в результаті чого може виникнути
віброхвороба. Допустимий рівень вібраційного шуму при загальних вібраціях
на постійних робочих місцях складає 100 дБА.
Задачею вентиляції є забезпечення чистим повітрям приміщення і
утворення метеорологічних умов.
У проектованому цеху на всіх ділянках встановлюється припливно-витяжна
вентиляції. Крім цього на робочих місцях де виділяється значна кількість
пилу газу і тепла встановлюється місцева вентиляція у вигляді установок
повітряного дозування і витяжних зонтів. Робітники повинні використовувати
заходи індивідуального захисту органів дихання.
При системі комбінованого штучного освітлення необхідно щоб
світильники загального освітлення створювали не менше 10% нормованого
освітлення. Затемнення робочих місць мостовими кранами повинно бути
компенсоване допоміжними світильниками установленими на еластичних
підвісках на кранах. Основні проходи цеху повинні бути обладнанні аварійним
освітленням не менш ніж 03 лк світильники місцевого і загального
призначення на висоті підвісок не менше 25 м і повинні живитися від мережі
напруги не більше 36 Вт. Освітленість на шкалах пристроїв передбачається не
менше 500 лк при люмінесцентних лампах і 300 лк при лампах накалювання.
Освітлення від світильників на пультах управління не менш 150 лк при
люмінесцентних лампах і 50 лк при лампах накалювання.
Безпечність експлуатації при нормальному режимі роботи електроустановок
забезпечується наступними захисними заходами: застосуванням ізоляції
недоступністю напругопровідних частин блокіровками безпечності
застосуванням малих напруг захисне заземлення і використання
електрозахисних засобів.
Для зменшення шуму в проектуючому цеху встановлюють віброізольований
фундамент і амортизатори під обладнання для попередження передачі вібрації
на будівельні конструкції; відокремлюють менш шумні ділянки і конторські
приміщення стінками і перегородками які мають досить велику звукоізоляцію.
Використовують засоби індивідуального захисту.
Основні причини виникнення пожежі в ливарному цеху – загорання
електропроводки використання легкозаймистих речовин наявність відкритого
Для забезпечення в цеху пожежної безпеки передбачені наступні заходи:
- навколо цеху повинен бути розміщений зовнішній водопровід який
має гідранти розташовані через 100 м;
- біля цеху повинні бути передбачені проїзні дороги;
- біля можливих місць виникнення пожежі розміщується такий
інвентар: ящики пожежні ломи багри сокири азбестове полотно;
- всі ємності з пальним та вибухонебезпечними речовинами ізольовані
і розташовані на необхідній відстані від можливих джерел появи
- на випадок виникнення пожежі передбачена сигналізація та прямий
телефонний зв’язок з пожежною охороною.
2 Заходи по захисту навколишнього середовища
Технологічні процеси виготовлення виливків включає в себе багато
операцій при виконанні яких виділяється пил аерозолі і гази.
Пил утворюється при підготовці шихтових формувальних і стрижневих
матеріалів плавленні сплавів випуску металу з печі заливанні форм і при
Металургійні підприємства викидають пил 348% із них 10% ливарне
Хімічний склад викиду в атмосферу дуже різноманітний. В повітря
надходить до мільйону забруднених органічних речовин різного виду.
Основними домішками є:
- оксид вуглецю – 32%;
- двооксид сірки – 15%;
- вуглекисні -0 10%;
для осадження пилу в цехах необхідна установка – пиловловлювач: -
відцентрові скрубери через які буде проходити видалене повітря.
Основний вид забруднення стічної води: пісок пил флюси. Стічна вода
видаляється через цехову каналізаційну систему яка входить в
загальнозаводську каналізаційну систему.
Для очищення стічної води ливарного цеху вибираємо систему зворотного
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ ЦЕХУ
Застосування будівництва або реконструкції цехів впровадження у
виробництво нових машин приладів технологічних процесів вдосконалення
організації виробництва повинно супроводжуватись зниженням надлишків у
порівнянні з існуючими виробничими процесами технологіями.
При проектуванні цеху використовувались традиційні добре відомі
технології агрегати методи роботи керування. Особливу увагу було
приділяли виробництву застосуванню комплексної механізації та
Розраховуємо необхідну кількість працюючих за формулою:
де tc – середня трудомісткість виготовлення 1 т придатного литва в нормо-
Q2-річний випуск придатного литва т;
(д- дійсний фонд часу одного працюючого.
Таким чином кількість виробничих працівників складає 80 осіб.
Допоміжних працівників приймаємо в 2 рази меньше – 40 осіб;
нженерно- технічні працівники – 5 осіб;
Конторські працівники – 5 осіб.
Молодший обслуговуючий персонал – 5 осіб;
Всього у цеху осіб.135
Таблиця 9.1 - Техніко-економічні показники ливарного цеху
Показники Одиниці Показники по
Річний випуск литва т 25 000
Кількість працюючих в тому числі: осіб 135
Виробничі працівники осіб 80
Загальна площа цеху м2 11448
Виробнича площа цеху м2 10800
Випуск литва на одного працівника т 185
Випуск литва на одного виробничого
Зйом с 1 м2 загальної площі т 218
Зйом с 1 м виробничої площі т 231
Використовування в цеху сучасного вітчизняного устаткування дає
можливість використовувати прогресивні технічні процеси виготовлення
виливків у разових формах. Стрижні виконані з використанням сумішей ХТС.
Завдяки обраному методу виготовлення форм по вогкому відсутня операція
сушіння форм що скорочує цикл виготовлення виливків підвищує
продуктивність цеху а також відпадає необхідність у додаткових печах для
Економічні розрахунки підтверджують правильність виконаного проекту
цеху і вибору технологічних процесів виготовлення сталевих виливків.
Сталеливарний цех на випуск 25000т литва за рік може бути
рекомендований для впровадження у виробництво.
ФоЗоПоПозначення Найменування Кіль Примітка
ФЛ32.3216. 0403.001.КП Документація
А1 ФЛ32.3216. 0403.001.КП Креслення плану цеху
Бункер волого піску 6
Полігональне сито 3
Установка для сушки піску 3
Бункер сухого піску 6
Ковшове відділення 1
Установка для сушки ковшів 1
Візок передавальний Q = 20 1
Роздавальний ківш 2
Автоматична лінія 1
Стрижнева лінія мод. ЛП046 3
Фарбувальна камера 2
Змішувач мод. 15208 3
Автоматичнва лінія 1
Стенд обрубки та обрізки 2
Галтувальний барабан мод. 1
ФЛ32.3220. 0403.001.СП
ЗмАрк№ докум. ПідпиДат
Хрущ ПЛАН ЦЕХУ Літ. Аркуш Аркушів
Дробометний барабан 4
Камерна піч СДО-3056 4
Стаціонарні зачисні станки 6
Камера для сушіння 2
Камера для фарбування 2
Дробеметна барабан мод. 2
Логинов И. З. Проектирование литейных цехов. – Минск: Высшая шк.
Проектирование литейных цехов и заводов под ред. В. М. Шестопала –
т.2. – М.: Машиностроение 1974 – 294 с.
Фанталов Л. И. Кноре Б. В. Четвертухин С. И. Основы проектирования
литейных цехов и заводов. – М.: Машиностроение 1979. – 376 с.
Справочник молодого литейщика. – 3-е изд. перераб. и дополн. М.:
Высшая школа 1991. – 319 с.
Дорошенко С. П. Ващенко К. И. Наливная формовка. – К.: Высшая
школа. Главное издательство 1980. – 176 с.
Матвеенко И. В. Тарский В. Л. Оборудование литейных цехов. – М.:
Машиностроение 1976. – 440 с.
Чунаев М. В. Анализ факторов эффективности автоматических
дробеметных установок. Литейное производство 1965 №12.
Туманский Б.В.Проектування ливарних цехів. – К.: НОК ВО.- 1992
ФЛ32.3220. 0403.000.ПЗ
Завдання на проектування
ФЛ02.0220.0403.000.ПЗ
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва. Вибір типу і
ФЛ02.0204.0403.000.ПЗ
Техніко-економічні показники цеху
ФЛ91. 9118.1110.006 ДП
ФЛ91. 9118.1110.005ПЗ
Енергетична частина проекту
Скадське господарство
Допоміжні відділення
Режим роботи цеху і фонди часу

Таблиця 3.7.doc

Таблиця 3.7. – Маршрутна технологія та завантаження стрижневого
ндКод Назва деталі Річна Загальні дані Програма та устатковання
№ стрижня кількість стрижнів маса стрижнів габаритні розміри
стрижня мм Стрижнів у
ящикуЗйомів на річну програмуТип та модель стрижневої
або машини на деталь на річну програму одного кг на
річну програму т довжина ширина висота 1 2 3 4 5 6 7 8
10 11 12 13 14 15 2 ФЛ4202 Кришка верхня 13172 1 1 13172
Л16Х 3 ФЛ4203 Кришка нижня 13172 1 1 13172 25 330 1
172 4 ФЛ4204 Бугель 13172 1 1 13172 60 790 1
172 5 ФЛ4205 Чашка верхня 13172 1 1 13172 60 790
13172 6 ФЛ4206 Чашка нижня 13172 1 1 13172 40 527
13172 7 ФЛ4207 Грибок 13172 1 1 13172 30 395 1
172 8 ФЛ4208 Опора 13172 1 1 13172 05 66 1 13172
ФЛ4210 Кришка верхня 13172 1 1 13172 65 856 1
172 11 ФЛ4211 Кришка нижня 13172 1 1 13172 35 461
13172 12 ФЛ4212 Бугель 13172 1 1 13172 65 856 1
172 13 ФЛ4213 Чашка верхня 13172 1 1 13172 70 922
13172 14 ФЛ4214 Чашка нижня 13172 1 1 13172 52 685
13172 15 ФЛ4215 Грибок 13172 1 1 13172 55 724 1
172 16 ФЛ4216 Опора 13172 1 1 13172 06 79 1 13172
ФЛ4218 Кришка верхня 13172 1 1 13172 85 1120 1
172 19 ФЛ4219 Кришка нижня 13172 1 1 13172 62 817
13172 20 ФЛ4220 Бугель 13172 1 1 13172 76 1001 1
172 21 ФЛ4221 Чашка верхня 13172 1 1 13172 80 1054
13172 22 ФЛ4222 Чашка нижня 13172 1 1 13172 62 817
13172 Продовження табл. 3.7.
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 23 ФЛ4223 Грибок
Л16Х 24 ФЛ4224 Опора 13172 1 1 13172 10 132 1 13172
ФЛ4226 Кришка верхня 13172 1 1 13172 150 1976 1
172 27 ФЛ4227 Кришка нижня 13172 1 1 13172 115 1515
13172 28 ФЛ4228 Бугель 13172 1 1 13172 79 1040
13172 29 ФЛ4229 Чашка верхня 13172 1 1 13172 85 1120
13172 30 ФЛ4230 Чашка нижня 13172 1 1 13172 63 830
13172 31 ФЛ4231 Грибок 13172 1 1 13172 70 922
13172 32 ФЛ4232 Опора 13172 1 1 13172 12 158 1
172 1 ФЛ4201 Корпус вентиля 13172 1 1 13172 258 3401
ЛП011 9 ФЛ4209 Корпус вентиля 13172 1 1 13172 750 9880
13172 17 ФЛ4217 Корпус вентиля 13172 1 1 13172 1110
621 1 13172 25 ФЛ4225 Корпус вентиля 13172 1 1
172 1600 21080 1 13172

охрана .doc

11. ОХОРОНА ПРАЦ ТА ЕКОЛОГЯ
Згідно Закону України про охорону праці проектування виробничих
об’єктів повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці.
Охорона праці – це система правових соціально – економічних
організаційно – технічних санітарно – гігієнічних і лікувально -
профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров’я і
працездатності людини в процесі праці.
Мета охорони праці – це формування у спеціалістів системи теоретичних
та прикладних знань з правових економічних організаційних питань
створення безпечних умов праці захисту людей на виробництві.
Тема даного розділу дипломного проекту – аналіз небезпечних та
шкідливих виробничих факторів які можуть мати місце при роботі
проектованого цеху та розробка заходів і засобів які спрямовані на
мінімізацію їх несприятливого впливу на працюючу людину .
Дипломний проект виконується в ливарному цеху ВАТ «Марганецький
рудоремонтний завод» «Проект ливарного цеху заводу сантехнічного
Робота в цеху що проектується пов’язана з небезпекою тому метою
розділу є розробка заходів спрямованих на забезпечення нешкідливих та
здорових умов праці в цеху що проектується розробка заходів на ділянках
що проектуються (на усунення та зниження травматизму працівників). Основним
завданням проекту є розробка заходів та засобів з охорони праці та довкілля
у плавильно-заливальному відділенні ливарного комплексу вагонобудівного
заводу при виплавці сталевого литва потужністю 10.000 тон придатних
2 Матеріали які використовуються
В роботі використовуються такі матеріли:
- чушковий чавун марки ПЛ – 2
- зворот власного виробництва
- модифікатори: ФС–45 ФМн75.
3 Параметри підприємства та аналіз НШВФ
Площа складає 24012 м2.
Висота від підлоги до низу покриття 12 м
Площа дільниці на одного працюючого 27м2
Площа приміщення згідно вимог СН 245-71 «Санитарные нормы
проектирования промышленных предприятий» повинна бути не менше 45 м2
відповідно на кожного працівника. Працівники які працюють на дільниці
мають постійні робочі місця.
Загальна схема ливарної дільниці зображена на рис.11.1.
Рисунок 11.1- Схематичне зображення плавильно-заливального відділення
цеху що проектується
де 1 – приміщення системи охолодження плавильного комплексу; 2 –
індукційні електричні печі; 3 – генераторний комплекс; 4 – дільниця
підготовки ковшів та тиглів; 5 – дільниця шихтових матеріалів; 6 – плац
заливальної дільниці.
Шкідливий виробничий фактор – це фактор вплив якого за певних
умов може призвести до захворювання зниження працездатності або
негативного впливу на здоров’я нащадків.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ) які мають місце при
виконанні дипломної НДР можна розділити на фізичні та хімічні.
- освітлення (природнє і штучне)
- Загазованість та запиленість
- Підйомно транспортні механізми
- Захисту навколишнього середовища
Мікрокліматичні умови – це параметри температури відносної
вологості швидкості руху повітря в робочій зоні або в зоні обслуговування
та на постійних робочих місцях встановлені відповідними нормами.
Оптимальними мікрокліматичними умовами вважаються такі умови при яких
має місце найвища працездатність та хороше самопочуття.
Працівники які працюють на дільниці мають постійні робочі місця.
Так як робота потребує значного фізичного навантаження пов’язана із
постійним переміщенням а також перенесенням значних вантажів вага яких
нерідко перевищує 10 кг то можна вважати що категорія робіт за ступенем
важкості буде . Енерговитрати організму людини при цій категорії робіт
становлять 291 – 349 Ккалгод. .
Результати виміру мікроклімату зведемо у таблицю 11.1
Таблиця 11.1 Результати виміру метеорологічних факторів в лабораторії
Період року Місце визначення КатегоТемпера-туВідносна
параметрів ря ра вологість %
Сушка ковшів заливання Оксид вуглецю 200 122 аерозоль
форм плавка сталі (СО)
Плавка сталі заливання Оксид марганцю 005 003 аерозоль
Футерування ковшів та Пил який вміщує 1 065 аерозоль
тиглів пил формувальних > 10% кварцу
Повітря робочої зони цеху відповідає санітарним нормам оскільки
робочі місця не постійні а кількість шкідливих речовин у повітрі не
перевищують гранично допустимі концентрації в робочій зоні.
Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та способів призначених
для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування
виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного
середовища що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.
Основне завдання вентиляції – вилучити із приміщення забруднене або
нагріте повітря та подати свіже тобто забезпечити в приміщеннях
метеорологічні умови що відповідають нормативним вимогам а також
виключити можливість вмісту в повітрі шкідливих речовин які перевищують
гранично допустимі концентрації (ГДК).
На дільниці передбачено місцеві витяжні зонти які передбачені для
вловлювання потоків шкідливих речовин направлені вгору. х доцільно
використовувати у випадку коли джерело утворення пилу парів та газів
переміщується по площі робочого місця як в горизонтальній так і у
вертикальній площинах.
Рисунок 11.3 - Схема вентиляції
де 1 – пристрій для забирання свіжого повітря; 2 – пристрої для
обробки повітря (очистка сушка зволоження); 3 – вентилятор; 4 –
магістральний повітропровід; 5 – пристрій для підігрівання повітря
(калорифер); 6 – насадки для подачі повітря в приміщення.
3.6 Електробезпека. Аналіз небезпеки враження електричним струмом
Згідно ГОСТ 12.1.030-80 та ПУЕ–97 приміщення за класифікацією
виробничих приміщень по безпеці поразки електрострумом відноситься до
Згідно з Правилами обладнання електрообладнання” допустимий опір
заземлювального пристрою для устаткування напругою до 1000 В і потужністю
0 кВ дорівнює 4 Ом. Довжина заземлювача 3 метри ширина 40 мм відстань
від поверхні до заземлювача 06 м.
Рис.11.4 Схема позначення розмірів для розрахунку захисного заземлення:
– заземлювач; 2 - з'єднувальна стрічка.
Опір рунту в місці розташування пристрою що заземлюється:
визначаємо опір заземлювача розтікання струму:
R1 [pic][pic] (11.4)
де b – ширина м; t – відстань до центра
заземлювача при заглибленні його t0 >05м t0 – відстань до заземлювача м.
умовне число заземлювання визначаємо:
[pic][pic] =[pic] (11.6)
де – коефіцієнт використання одиничних заземлювачів;
k – коефіцієнт сезонності
Rn = [pic] [pic] (11.7)
За умовним числом заземлювачів і відстані між ними а = 2 м знаходимо
= 048 і уточнюємо k (по графіку )[ 12]
За графіком визначаємо коефіцієнт використання смуги:
Сумарне заземлення опору одиночних заземлювачів:
Загальний опір заземлюю чого пристрою:
Доторкання до металічної конструкції буде безпечно оскільки загальний
опір розтіканню струму менше Rдоп= 4 Ом.
Основні причини виникнення пожежі в ливарному цеху – загорання
електропроводки використання легкозаймистих речовин наявність відкритого
Категорія приміщення по пожежній безпеці Г згідно ОНТП24 – 86
вибухонебезпечна зона –клас 22 згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 .
При виникненні пожежі необхідно мати вогнегасники ОУ – 2 ОУ – 5 ОУ –
або ОП – 1 ОП – 2 ОП – 5 ОП – 10які розміщені на кожній дільниці в
Можливі причини пожежі:
- порушення ізоляції електромережі чи кабелів;
- несправність індукційних електропечей;
- замикання у шафі генераторної плавильного комплексу;
- прорив металу через тигель та порушення системи охолодження.
При виникненні пожежі використовується пісок порошкові вогнегасники марки
ВП 1 ВП 2 ВП – 1Ва також оповіщається весь персонал та пожежна бригада
швидкого реагування. Встановлено пожежні щити та ящики для піску місткістю
та 30 м³ що укомплектовані совковою лопатою. Вогнегасники та інвентар
мають червоне пофарбування. Приміщення цеху обладнано пожежними гідрантами
укомплектовано вогнегасниками та пожежними щитами. Використовуємо порошкові
вогнегасники так як у вогнегасника ефект застосування порошків складається
з хімічного гальмування реакції горіння утворюються на поверхні речовини
що горить ізолювальної плівки утворення хмари порошку яка має властивості
екрану механічного збивання полум’я твердими частинками порошку та
виштовхування кисню із зони горіння за рахунок виділення СО2. Порошки
застосовують при горінні електроустаткування та лужних і лужно-земельних
металів (Mg Na K) які не можна гасити водою та водяними розчинами.
При виникненні надзвичайних ситуацій чи аварії для захисту здоров’я та
життя працівників необхідно евакуювати персонал а також сповістити
системою сигналізації та прямим телефонним зв’язком пожежну охорону
підприємства та міста. На рис.11.5 наведено план евакуації працівників
цеху що проектується.
Для запобігання пожежі та аварійних ситуацій необхідно додержуватися
правил техніки безпеки пожежної безпеки правил експлуатації обладнання та
Рис. 11.5 План евакуації працівників та матеріальних цінностей
плавильно-заливального відділення
Для забезпечення в цеху пожежної безпеки передбачені наступні заходи:
- навколо цеху повинен бути розміщений зовнішній водопровід який
має гідранти розташовані через кожні 100 м;
- біля цеху повинні бути передбачені проїзні дороги;
- біля можливих місць виникнення пожежі розміщується такий
інвентар: ящики пожежні ломи багри сокири азбестове полотно;
- всі ємності з пальним та вибухонебезпечними речовинами ізольовані
і розташовані на необхідній відстані від можливих джерел появи
- на випадок виникнення пожежі передбачені оповіщувачі К 1
комбіновані які розташовуються один на 100 метрів квадратних і
виходячи з площі дільниці приймаємо 180та прямий телефонний
зв’язок з пожежною охороною.
3.8 Вантажопідіймальні та транспортні механізми
При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт у плавильно-
заливальному відділенні застосовуються вантажопідіймальні засоби та
механізми: мостовий кран вантажопід’ємністю 5 т тельфери з
вантажопідємністю 2 т електровізок з вантажопід’ємністю 15 т.
Технологічний процес плавильно-заливального відділення вимагає робіт
пов’язаних з: навантажуванням опок вивантажуванням шихти вогнетривких
матеріалів складуванням і транспортуванням різних вантажів тому роботи
виконуються згідно ГОСТу 12.3.009-76 «Работы погрузочно-разгрузочные. Общин
требования безопасности» ГОСТу 12.3.020-80 «Процессы перемещения грузов на
предприятиях. Общие требования безопасности».
Усі роботи що пов’язані з переміщенням вантажів без використання
механізованого та автоматизованого устаткування згідно законодавства не
повинні перевищувати норми: для чоловіків – до 50 кг на відстань до 25м і
на висоту до 3 м для жінок та дітей віком до 18 років – до 15 кг на
відстань до 25м і на висоту до 3 м.
В процесі тривалої експлуатації транспортні засоби виходять із ладу
та можуть призвести до травматизму робочих або втрати життя. Тому треба
проводити повний технічний огляд вантажопідіймальних машин який включає в
себе: огляд їх стану в цілому металоконструкцій та окремих механізмів
статичні і динамічні випробування. А також контроль строп зі стальних
канатів гаків та пристрої для захоплення вантажу. Вимоги щодо
випробування вантажнопідіймального устаткування наведено в основному
нормативному документі НПАОП 0.00-1.03-2 «Правила будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних кранів». Також слід робити періодичний
плановий та позаплановий технічний огляд машин:
- частковий (без статичних та динамічних випробувань) один раз на
- повний один раз на три роки за вийнятком тих що рідко
Перед роботою та в процесі експлуатації проводиться огляд найбільш
навантажених та відповідальних деталей вантажопідйомного механізму. Дозвіл
на пуск в роботу вантажопідіймальної машини яка підлягає реєстрації в
органах Держнаглядохоронпраці видається інспектором на підставі її
3.9 Заходи по захисту навколишнього середовища
Згідно ГОСТ 17.2.3.02.78 визначаються заходи по захисту навколишнього
середовища та екології .Ефективність уловлення викидів в атмосферу
Технологічні процеси виготовлення виливків включає в себе багато
операцій при виконанні яких виділяється пил гази і аерозолі .
Пил утворюється при підготовці шихтових формувальних і стрижневих
матеріалів плавленні сплавів випуску металу з печі заливанні форм і при
Металургійні підприємства викидають пил 348% із них 10% ливарне
Хімічний склад викиду в атмосферу дуже різноманітний. В повітря
надходить до мільйону забруднених органічних речовин різного виду.
Основними домішками є:
- оксид вуглецю – 32%;
- вуглекисли -0 10%;
Для осадження пилу в цехах необхідна установка – пиловловлювач: -
відцентрові скрубери ВТ з ефективністю уловлення 80% через які буде
проходити видалене повітря.
Для очищення газів цеху передбачені адсорбенти пиловловлювачі –
виконуються за допомогою електрофільтрів ПТ–8 з ефективністю уловлення 85
% Повітря яке видаляється вентиляційними системами із цеху після очищення
має шкідливі домішки в допустимих нормах концентрації .
Основний вид забруднення стічної води: пісок пил флюси. Стічна вода
видаляється через цехову каналізаційну систему яка входить в
загальнозаводську каналізаційну систему.
Для очищення стічної води ливарного цеху вибираємо систему зворотного
водопостачання. Питаннями охорони навколишнього середовища на підприємстві
займаються в лабораторії направлення якої є удосконалення очисних
установок а також питання захисту навколишнього середовища.
ФЛ21.2117.1101.000.ПЗ
Охорона праці та екологія

рец. клименко.doc

на дипломний проект студентки VI курсу інженерно- фізичного факультету
Національного технічного університету України «КП» гр.ФЛ42
Петрової Олени Анатоліївни
На тему: «Ливарний комплекс чавунного та кольорового литва заводу
сантехнічного обладнання з розробленням технології виготовлення виливків»
Виробничою програмою ливарного цеху спроектованого студенткою
Петровою О.А. передбачалось щорічне виготовлення 37 найменувань виливків з
чавунних та латунних сплавів вагою від 012 до 97 кг серійністю до 500
На прикладі типових представників програми цеху "Корпусі" та "Кришки
студентка Петрова О.А. розробила технологію їх виробництва обрав
необхідні матеріали та устаткування спроектувала потрібну технологічну
оснастку. Обрунтування технології зроблено на основі аналізу вхідних даних
завдання і повністю відповідають вхідним даним проекту.
При плануванні цеху передбачені всі технологічні ділянки необхідні
для підготування формувальних і шихтових матеріалів виробництва форм
стрижнів та рідкого металу заливання і охолодження форм фінішних операцій
і контролю якості виливків. Проведено вибір типів і розрахунок кількості
потрібного парку машин і механізмів з’єднаних транспортними вантажними
потоками. У цеху передбачені служби управління допоміжні служби побутові
і складські приміщення. Виконані розрахунки прийняті рішення і відповідні
креслення проекту цеху відповідають сучасним вимогам техніки.
Проектна частина виконана на необхідному рівні повною мірою
охоплює усі розрахунки і графічну частину – правильно вибрані технології
плавлення металу забезпечення рідким металом дільниць заливання тощо.
На сучасному рівні розраховані та спроектовані інші відділення
цеху грамотно вибрані вантажні потокі що забезпечує нормальний ритм
роботи ливарого цеху. Ця робота характеризує студ. Петрову О.А. як таку що
зможе вирішувати у виробничих умовах завдання середньої складності.
Технологічна та спеціальна частини проекту органічно доповнюють
проектну і доповнюють загальну позитивну оцінку проекту та його виконавця.
Позитивним аспектом проекту в цілому є і те що в спроектованому
цеху можна виготовляти виливки з різних сплавів і різними методами. Така
універсальність цехів в теперішній час покращує показники роботи
Дипломний проект виконаний на високому рівні і в повному об'ємі
має усі складові оформлений грамотно відповідно до вимог чинних
нормативних документів заслуговує оцінки «добре» а його автор Петрова
Олена Анатоліївна присвоєння кваліфікації інженера-металурга за
спеціальністю 7.090.403 – Ливарне виробництво чорних та кольрових металів.
с.н.c. доц. кафедри ФХТМ

3.8.doc

Таблиця 3.8 Обсяг виробництва стрижневого відділення:
ндКод Найменування деталіРічна Стрижні Потреба в стрижнях Маса стрижнів
. деталі к-сть на річну
поз виливків програму т
Номер Габар. розміри Маса кг На виливок На річний випуск
стрижнів вилив. Річна з
урахуваням браку виливка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 ФЛ-
01 Кришка 1 32944 1 15*10*10 03 1 32944 362384 1087152 2
ФЛ-4102 Педаль 32944 1 18*12*10 09 1 32944 362384 3261456 3
ФЛ-4103 Штуцер 65888 1 14*10 072 1 65888 724768 521833 4
ФЛ-4104 Кришка 2 16472 1 10*10*10 054 1 16472 181192 9784368
ФЛ-4105 Водило 32944 1 18*13*10 0945 1 32944 362384 3424529
ФЛ-4106 Кришка 3 16472 1 35*24*16 1782 1 16472 181192
Корпус 1 32944 1 10*10*10 0351 1 32944 362384 1271968
944 2 10*10*10 0351 1 32944 362384 1271968 8 ФЛ-4108
Стакан 16472 1 26*12 1323 1 16472 181192 239717 9 ФЛ-4109
Поршень 1 16472 1 10*10 0468 1 16472 181192 8479786 10 ФЛ-
10 Кришка 4 8236 1 29*21*13 1476 1 8236 90596 1337197 11
ФЛ-4111 Поршень 2 32944 1 12*10 0648 1 32944 362384 2348248
ФЛ-4112 Кришка 5 16472 1 10*10*10 054 1 16472 181192
84368 13 ФЛ-4113 Важіль 16472 1 44*31*20 2214 1 16472
1192 4011591 14 ФЛ-4114 Чашка 1 16472 1 76*34 3825 1
472 181192 6930594 15 ФЛ-4115 Чашка 2 16472 1 84*38 4248
16472 181192 7697036 16 ФЛ-4116 Корпус 2 16472 1 72*50*32
18 1 16472 181192 6555527 16472 2 75*50*32 3618 1
472 181192 6555527 17 ФЛ-4117 Колодка 65888 1 36*26*16
36 1 65888 724768 1330674 18 ФЛ-4118 Корпус 3 16472 1
*57*36 4059 1 16472 181192 7354583 16472 2 81*57*36
79 1 16472 181192 7354583 19 ФЛ-4119 Корпус 4 16472 1 1
472 181192 5055257 16472 2 55*39*25 279 1 16472
1192 5055257 20 ФЛ-4120 Кулак обертовий 16472 1 45*32*20
95 1 16472 181192 4158356 21 ФЛ-4121 Корпус 5 16472 1
*39*24 2754 1 16472 181192 4990028 16472 2 55*39*24
78 1 16472 181192 4990028 22 ФЛ-4122 Супорт 16472 1 1
472 181192 121000 23 ФЛ-4123 Маточина 1 16472 1 124*87*56
28 1 16472 181192 1128464 24 ФЛ-4124 Маточина 2 8236 1
5*116*74 828 1 8236 90596 7501349 25 ФЛ-4125 Корпус 6
472 1 112*79*50 5634 1 16472 181192 1020836 16472 2
2*79*50 5634 1 16472 181192 1020836 26 ФЛ-4126 Барабан
36 1 91*41 4572 1 8236 90596 4142049 27 ФЛ-4127 Корпус 7
472 1 234*164*105 117 1 16472 181192 2119946 16472
234*164*105 117 1 16472 181192 2119946 28 ФЛ-4128 Козирок
36 1 207*146*93 10395 1 8236 90596 9417454 29 ФЛ-4129
36 1 302*211*136 15138 1 8236 90596 1371442 8236 2
2*211*136 15138 1 8236 90596 1371442 30 ФЛ-4130 Корпус 9
36 1 345*241*155 1728 1 8236 90596 1565499 8236 2
5*241*155 1728 1 8236 90596 1565499 31 ФЛ-4131 Корпус
36 1 352*246*158 1764 1 8236 90596 1598113 8236 2
2*246*158 1764 1 8236 90596 1598113

1.2.doc

Таблиця 1.2 Точна (подетальна) виробнича програма ливарного цеху
ндКод Найменування Мате-рМаса кг Кількість наРічна програма випуску виливків
. деталі деталі іал і виріб
На власні потреби 19018

Формувальне відділення(A3).frw

в.doc

4. Розрахунок стрижневого відділення
На всю програму використовуємо дві масові групи стрижнів: 1-а група –
до 6кг; 2-а група – 6-16 кг. Стрижні першої масової групи виготовляємо у
нагрітій оснастці а другої – з використанням ХТС. Приймаємо що у
стрижневому ящику будемо виготовляти один стрижень. Враховуючи максимальну
масу стрижня вибираємо стрижневу лінію для другої групи та машину для
Для першої групи стрижнів обираємо машину 2Б83 для другої–лінію
Всі дані зводимо в таблиці 3.7 3.8 39.
Необхідну кількість машин 2Б83 та ліній Л16Х розраховуємо за формулою:
де В[pic]–кількість зйомів стрижнів на річну програму за масовими групами
q–продуктивність машини (лінії)зйомівгод
Необхідна кількість ліній Л16Х складає:
Середньогодинну кількість стрижнів визначаємо як відношення загальної
кількості стрижнів до дійсного фонду часу стрижневого відділення.
Для машини 2Б83: [pic]штгод
Для лінії Л16Х: [pic]штгод
Коефіцієнт завантаження для першої та другої груп за розрахунками
складає: К[pic]=[pic].
Дані розрахунку приведені в табл. 3.10 3.11.

2.1 (3).doc

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ
НАЦОНАЛЬНИЙ ТЕХНЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ УКРАНИ
«КИВСЬКИЙ ПОЛТЕХНЧНИЙ НСТИТУТ»
З дисципліни «Проектування ливарних цехів»
«Проектування чавуноливарного цеху заводу легкових автомобiлей »
Таблиця 2.1. Режими роботи ливарного цеху та фонди часу.
ндекс Найменування відділення КількістьДійсний річний фонд часу год
позиціїдільниці тип устатковуванняробочих
устатковування робітники
Плавильне відділення з 2 3720(7%) 1840
дільницею підготування шихти
Формувальне відділення 2 3520(12%) 1840
Стрижневе відділення 2 3600(10%) 1840
Відділення фінішних операцій2 3680(8%) 1840
Дільниця термічного 2 3680(8%) 1840
Допоміжні операції 2 3720(7%) 1840
Сумішоприготувальне 2 3600(10%) 1840
Студентка 5-го курсу

Спецификация Хвост.doc

Формат Зона Поз. Позначення Найменування Кіл. Примітка
Складальне креслення
ФЛ51.5122.1101.000.001 Склад сирого піску 4
ФЛ51.5122.1101.000.002 Елеватор 2
ФЛ51.5122.1101.000.003 Полігональне сито 4
ФЛ51.5122.1101.000.004 Камерний насос 3
ФЛ51.5122.1101.000.005 Склад сухого піску 12
ФЛ51.5122.1101.000.006 Склади зберігання добавок 4
ФЛ51.5122.1101.000.007 Закрома для шихти 18
ФЛ51.5122.1101.000.008 Дозатор для шихти 3
ФЛ51.5122.1101.000.009 Трансформаторна підстанція 4
ФЛ51.5122.1101.000.010 Піч ДСП-12 4
ФЛ51.5122.1101.000.011 Роздаточний ківш 2
ФЛ51.5122.1101.000.012 Стенд для сушіння ковшів 3
ФЛ51.5122.1101.000.013 Змішувач котковий 2
ФЛ51.5122.1101.000.014 Поворотний стіл лінії Л653Н2
ФЛ51.5122.1101.000.015 Механізм зйому форм з 2
ФЛ51.5122.1101.000.016 Вибивна решітка бракованих
ФЛ51.5122.1101.000.017 Механізм очистки піддонів 2
ФЛ51.5122.1101.000.018 Зіштовхував кому 2
ФЛ51.5122.1101.000.019 Вибивний прес 2
ЗмАрк№ докум. ПідписДата
Розроб.Хвостенко Літ. Аркуш Аркушів
ФоЗоПозПозначення Найменування КілПримітка
ФЛ51.5122.1101.000.020 Вибивна решітка 2
ФЛ51.5122.1101.000.021 Механізм витяжки 2
ФЛ51.5122.1101.000.022 Механізм зрізання залишку 2
ФЛ51.5122.1101.000.023 Механізм струшування і
ФЛ51.5122.1101.000.024 Механізм очистки і
ФЛ51.5122.1101.000.025 Дозатор формувальної суміші2
ФЛ51.5122.1101.000.026 Кантувач опок 2
ФЛ51.5122.1101.000.027 Механізм збору опок 2
ФЛ51.5122.1101.000.028 Дозатор облицювальної 2
ФЛ51.5122.1101.000.029 Механізм встановлення
ФЛ51.5122.1101.000.030 Механізм фрезерування 2
ФЛ51.5122.1101.000.031 Механізм збору форм 2
ФЛ51.5122.1101.000.032 Змішувач неперервної дії
ФЛ51.5122.1101.000.033 Ківшевий елеватор 3
ФЛ51.5122.1101.000.034 Сито 3
ФЛ51.5122.1101.000.035 Магнітна сепарація 3
ФЛ51.5122.1101.000.036 Стрижнева лінія ЛП059 2
ФЛ51.5122.1101.000.037 Поворотно-витяжна машина 4
ФЛ51.5122.1101.000.038 Стрижневий піскодувний
ФЛ51.5122.1101.000.039 Змішувач лопатевий
ФЛ51.5122.1101.000.040 Термічна піч СНО-3М з
ФЛ51.5122.1101.000.041 Відділення технічного 2
ФЛ51.51226.1101.000.042 Мийна камера 2
ФЛ51.51226.1101.000.043 Дробометна очисна камера
ФЛ51.51226.1101.000.044 Зачищу вальні верстати 6
ФЛ51.51226.1101.000.045 Візок 8

Проектування ЛЦ.doc

ндекс Код Найменування Матеріал Маса ви- Кількість деталей Габаритні
розміри мм Режим позиції деталі деталі виливка ливка кг на
один виріб довжина ширина висота то 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
ФЛ3105 Траверса 1 СЧ-20 593 2 300 200 100 Відпал 2 ФЛ3106
Траверса 2 СЧ-20 682 2 350 250 100 Те ж 3 ФЛ3107 Кривошип СЧ-
1610 2 500 300 200 Те ж 4 ФЛ3108 Плита фунд. СЧ-30 1580 4
0 300 200 Те ж 5 ФЛ3109 Станина 1 СЧ-30 2340 1 800 500 500
Те ж 6 ФЛ3110 Станина 2 СЧ-30 2074 1 750 500 450 Те ж 7
ФЛ3111 Станина 3 СЧ-30 1920 1 800 550 400 Те ж 8 ФЛ3112
Станина 4 СЧ-30 1706 1 600 500 500 Те ж 9 ФЛ3113 Станина 5 СЧ-
3503 1 900 700 600 Те ж 10 ФЛ3114 Станина 6 СЧ-30 2370 1
0 600 400 Те ж 11 ФЛ3115 Плантшайба СЧ-30 5650 2 1100 1000
0 Те ж 12 ФЛ3116 Противага СЧ-20 5080 1 1050 900 1100 Те ж
ФЛ3117 Колона СЧ-20 2030 4 700 600 900 Те ж 14 ФЛ3118
Рукав СЧ-20 1120 2 900 650 800 Те ж 15 ФЛ3119 Упор задній СЧ-
980 1 400 350 400 Те ж 16 ФЛ3120 Корпус візка СЧ-30 4860 1
00 1000 1150 Те ж 17 ФЛ3121 Стояк правий СЧ-30 2370 1 900
0 1000 Те ж 18 ФЛ3122 Стояк лівий СЧ-30 3390 1 1125 900
10 Те ж 19 ФЛ3123 Станина 7 СЧ-30 4520 1 1450 1110 1200 Те
ж 20 ФЛ3124 Станина 8 СЧ-30 5820 1 1600 1400 1350 Те ж 21
ФЛ3125 Станина 9 СЧ-30 2650 1 1250 900 1300 Те ж 22 ФЛ3126
Плита фунд. СЧ-20 3340 1 1500 1200 900 Те ж Таблиця 1.1. –
Номенклатура виливків ливарного цеху великого чавунного литва
верстатобудівного заводу
МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ
НАЦОНАЛЬНИЙ ТЕХНЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ УКРАНИ “КП”
Кафедра ливарного виробництва чорних і кольорових металів
з дисципліни “Проектування ливарних цехів”
На тему: ”Проектування ливарного комплексу заводу хімічного
Техніко – економічне обгрунтування і завдання на проектування
ливарного цеху. Аналіз виробничої програми
Режими роботи ливарного цеху та фонди часу
Розраховування плавильного відділення
У техніко-економічному обгрунтуванні наводиться економічна
характеристика району в якому намічено будівництво численність
населення наявність шляхів сполучення; дані про потужність й асортимент
готової продукції підприємства що проектується; орієнтовні дані про
джерела постачання сировини палива електроенергії води газу тощо.
Завдання: спроектувати ливарний комплекс верстатобудівного заводу на
випуск 40 тис. тон придатних виливків за рік.
Номенклатура виливків чавуноливарного цеху заводу хімічного машинобудування
нд. Найменування виробів Маса виливка Кількість виливків Марка Режим
позиціїі виливків кг на 1 виріб сплаву ТО
Траверса 1 593 2 СЧ-20 Відпал
Траверса 2 682 2 СЧ-20 Те ж
Кривошип 1610 2 СЧ-20 Те ж
Плита 1580 4 СЧ-30 Те ж
Станина 1 2340 1 СЧ-30 Те ж
Станина 2 2074 1 СЧ-30 Те ж
Станина 3 1920 1 СЧ-30 Те ж
Станина 4 1706 1 СЧ-30 Те ж
Станина 5 3503 1 СЧ-30 Те ж
Станина 6 2370 1 СЧ-30 Те ж
Плантшайба 5650 2 СЧ-30 Те ж
Противага 5080 1 СЧ-20 Те ж
Колона 2030 4 СЧ-20 Те ж
Рукав 1120 2 СЧ-20 Те ж
Упор задній 980 1 СЧ-20 Те ж
Корпус візка 4860 1 СЧ-30 Те ж
Стояк правий 2370 1 СЧ-30 Те ж
Стояк лівий 3390 1 СЧ-30 Те ж
Станина 7 4520 1 СЧ-30 Те ж
Станина 8 5820 1 СЧ-30 Те ж
Станина 9 2650 1 СЧ-30 Те ж
Плита 3340 1 СЧ-20 Те ж
Виходячи з цього спроектувати ливарний комплекс на підставі таких
вихідних даних та вимог:
)для проектування використати номенклатуру виливків наведену в
)цех повинен забезпечувати випуск 40 тис. тон придатних виливків за рік;
)максимально використати автоматизацію і механізацію технологічних
процесів та окремих операцій досягнення ливарної науки і технологій;
)місце розташування ливарного комплексу що проектується: м.Запоріжжя;
)основні джерела забезпечення нормальної роботи ливарного комплексу:
- металеві матеріали – місцеві заводи;
- вода – міське водопостачання;
- електроенергія – Запорізька ТЕС;
- тепло і газ – місцеві мережі;
)для очищення та скидання стічних вод використовувати замкнену
систему водоочищення і загальну міську каналізацію;
)в проекті використати такі основні технологічні процеси:
- плавлення металу здійснювати в індукційних електропечах;
- для формоутворення використовувати автоматичні (механізовані
- виготовлення стрижнів – з використаням ХТС (гаряча оснастка
плаковані сипкі суміші холодне тверднення тощо);
- сумішоприготування – з максимальним використанням автоматизації
- фінішні операції: видалення стрижнів із виливків відокремлення
елементів ливникової системи від виливків очищення зачищення
то фарбування тощо – з використанням сучасного устатковування;
)кількість жителів міста (від 500тис. до 1 млн.) забезпечує
підприємство робочою силою;
)через місто проходить автомагістраль Сімферополь - Москва.
Залізнична вузлова станція розташована в 5км від запланованого будівництва.
Аналіз виробничої програми. Основою для розробки технологічної частини
проекту ливарного цеху є виробнича програма.
Програма повинна містити в собі завдання на річний випуск литва для
кожного виробу та роду металу. Випуск запасних частин литва передбачається
Маючи програму приступають до аналізу її складу ціллю якого є виявлення
характера виробництва що намічається.
Точна програма передбачає розробку технологічних даних для кожного
виливка та використовується при проектуванні ливарних цехів великосерійного
і масового виробництва з установленою та обмеженою номенклатурою литва.
На основі документації програми детально розробляють технологічний процес
для кожного найменування виливків та подетальну відомість (технологічну
карту) розрахункових технологічних даних по операціям процесу. Розрахункові
дані по кожній деталі зводяться до таблиці.
У даному випадку підприємство спеціалізується на виготовленні
великогабаритних верстатів для комплектації яких ливарний комплекс
виготовляє широку номенклатуру виливків: станини траверси стояки плити
Матеріал виливків: 36% - виливки з чавуну марки СЧ-20 64% - з
чавуну марки СЧ-30.Загальна потужність складає 40 тис.тонрік металу.
Аналіз точної виробничої програми зведений у табл.1.2. Перед
проведенням аналізу всю номенклатуру виливків ділимо на дві масові групи.
Масу деталі розраховуємо виходячи з того що вона становить
На запасні частини відводимо 5 % від загальної кількості
В теперішній час у ливарних цехах застосовуються два режими роботи:
послідовний (ступінчастий) і паралельний.
При проектуванні вибір оптимального режиму роботи ливарного цеху
залежить від виробничої потужності серійності виробництва і
технологічної складності литва роду металу типу плавильних агрегатів та
Як режим роботи ливарного цеху у даному випадку приймаємо трьохзмінний
послідовний режим за якого плавильне відділення працює в другу та третю
зміну а формувальне – у першу та другу.
Таблиця 2.1 – Режими роботи ливарного цеху та фонди часу
ндексНайменування К-ть Дійсний річний фонд часу
від-ня робочих год.
позицідільницітип змін на устатковування робітники
лення шихти 2 3720 1840
Дільниця 3 5580 1840
У плавильному відділенні виконується велика кількість операцій:
основні та додаткові.
приймання і розвантаження шихтових матеріалів і вогнетривів;
завантаження складових шихти у дозувальні пристрої;
дозування складових шихти;
підготовлення шихти до завантаження у піч (прожарювання підігрівання
завантаження шихти у піч;
відбирання проб металу для визначення його якості;
випускання шлаку та розплаву із плавильного агрегату;
позапічне оброблення розплаву
передавання рідкого металу на місця заливання ливарних форм
заправлення печі після випускання металу.
До допоміжних операцій відносяться:
приготування футерувальних смішей;
ремонт і сушіння футеровки плавильних печей і ковшів;
набирання склепінь для дугових електропечей;
підігрівання ковшів і пристроїв для позапічного оброблення металу;
контроль якості металу;
контроль за параметрами процесу плавлення;
прибирання і перероблення шлаків відходів після вибивання печі
очищення газів води і інших матеріалів.
Плавильне відділення складається з двох основних дільниць: дільниці
підготовлення і дозування шихти та дільниці плавлення.
Розраховування плавильного відділення зводиться до табл.3.1 та
табл.3.2. У даному випадку у плавильному відділенні виплавляють дві марки
сірого чавуну: СЧ-20 та СЧ-30 в індукційних тигельних печах промислової
частоти за якими і здійснюємо розрахунок.
Розрахунок електропечей (табл.3.2) здійснюємо виходячи з потрібної
кількості рідкого металу враховуючи те що ще плюс 10% - кількість литих
деталей для власних потреб. Місткість печей вибираємо за місткістю печей
для 25 годинної їх роботи. Середньогодинну продуктивність визначаємо
відношенням загальної кількості рідкого металу до фонду часу роботи
плавильного відділення.

3.3.doc

Таблиця 3.3. Визначення річної кількості форм.
га масова група (маса виливків більше 5 кг)

1 лист Игорь.cdw

3.10,3.11.doc

Таблиця 3.10 – Розподіл стрижнів за групами та способами виготовлення
Група Середня Спосіб Кількість стрижнів
стрижнів маса виготовлення
за рік на на на машині на машині
потоковій потоковій
прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 6 кг 896728 249 2Б83 120
3 08 2 16 кг 672546 187 Л16Х 90 25 3 08

мои таблички.doc

Таблиця 1.1. – Номенклатура виливків ливарного цеху
ндекс Код Найменування Матеріал Маса Кількість Габаритні розміри Режим термічного
пози- деталі Деталі виливка вилив- деталей на виливка мм оброблення
Для власних потреб приймаємо 10% від виробничої програми ливарного
Х = Ротр. * 01 = 15054.88 * 01 = 1505.488 т.
Для власних потреб приймаємо 1506 т.
Таблиця 2.1. – Режим роботи ливарного цеху та фонди часу
ндекс Найменування Кількість Дійсний річний фонд
позиції відділень дільниць тип робочих змінчасу год.
устаткування на добу
устаткування робітника
Плавильне відділення з
дільницею підготовлення 2 3720 1840
Формувальне відділення 2 3520 1840
Стрижневе відділення із
складами готових до 2 3600 1840
використання стрижнів
Сумішеприготувальне
відділення з 2 3680 1840
бункерами-відстійниками
Відділення фінішних
Дільниця очищення литва 2 3760 1840
Дільниця термічного
Таблиця 3.1. - Баланс металу
нд. поз. Груповий Придатне литвоЛивники Рідкий метал Угар та Метало-завалка
потік або зливи без-повор
В якості плавильного агрегату вибираємо індукційну тигельну піч
промислової частоти.

5,6,7,8,9 лист.dwg

3.1.doc

Таблиця 3.1 Баланс металу
поз. Груповий потік або дільниця Придатне литво Ливники зливи брак
Рідкий метал Угар та безповоротні втрати Металозавалка Клас шихти
Спосіб плавлення Тип плавильного
агрегату % [pic] % [pic] % [pic] % [pic] % [pic] 1
3736746 95 101426 5 5338208 100 1067642 Дугова піч ДСП-
65175 Дугова піч ДСП-12 3 12 60 1745568 35 1018248
2763816 5 145464 100 290928 Дугова піч ДСП-12 Всього
85258 1799734 4884992 2571048 5142097 Кількість

3.7 (2).doc

Таблиця 3.7. Обсяг виробництва стрижневого відділення.

Розрахункова робота по ПЛЦ.doc

Л 1. Аналіз завдання та підготування вихідних даних для проектування
Виходячи з завдання проектуємо ливарний комплекс заводу легкових
автомобiлей на підставах таких вихідних даних:
- для проектування використовуємо номенклатуру виливків наведену в
- цех повинен забезпечувати випуск 500 тис. автомоб
- максимально використати автоматизацію і механізацію технологічних
процесів та окремих операцій досягнення ливарної науки та
- місце розташування ливарного комплексу що проектується-
- основні джерела забезпечення роботи великого сталевого литва
заводу хімічного машинобудування:
) металеві матеріали (металобази);
) вода – міське водопостачання;
) електроенергія – Трипільська ТЕС;
) тепло і газ – місцеві мережі.
- для очищення та скидання стічних вод використовувати замкнену
систему водопостачання і загальну міську каналізацію;
- в проекті використати такі основні технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в індукційних електропечах;
) для формоутворення використовувати автоматичні лінії;
) виготовлення стрижнів з використанням гарячої оснастки ;
) сумішеприготування – з максимальним використанням
автоматизації окремих операцій;
) фінішні операції видалення стрижнів із виливків
відокремлення елементів ливникової системи від виливків
очищення зачищення термічне оброблення фарбування тощо –
з використанням сучасного устаткування;
- кількість жителів на 50 тис.міста забезпечує підприємство робочою
- околицею міста (через місто) проходить автомагістраль залізнична
вузлова станція розташована в 5 км від запланованого будівництва.
МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ
НАЦОНАЛЬНИЙ ТЕХНЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ УКРАНИ
«КИВСЬКИЙ ПОЛТЕХНЧНИЙ НСТИТУТ»
З дисципліни «Проектування ливарних цехів»
«Проектування чавуноливарного цеху заводу легкових автомобiлей »
Розрахунок плавильного вiддiлення
Вихідними даними для проектування плавильного вiддiлення є кiлькiсть
рiдого металу необхiдного для виконання виробничоi прграми iз рiзних
Послiдовнiсть виконання розрахунків:
Здіснення аналізу характерних сплавів.
Складання балансу металу за марками сплаву.
Вибір технологічного процесу плавлення даних сплавів.
Вибрати необхідну кiлькiсть устаткування I розрахунок.
Розрахунок необхiдної кiлькiсть шихти .
Розрахнок кiлькiстi ковшiв і ковшової дiльницi.
Планування вiддiлення.
Планування формувального вiддiлення
Послідовність виконання проектування:
Виконати аналіз класифікації ливарної форми.
Визначити обсяг виробництва які необхідні виконати протягом року.
Вибрати технологічний процес виготовлення ливарних форм їх зміцнення
заливання та охолодження і вибивання виливків.
Вибрати основне технологічне устаткування.
Визначити необхідну кількість устаткування .
Розрахувати парк опок.
Здійснити компоновку формувальних відділень.
Визначити заходи що до техніки безпеки охорони праці та
навколишнього середовища.
Проектування стрижневого відділення.
Організація роботи стрижневого відділення залежить від типу виробництва.
Виконання операцій: виконання стрижнів компоновка стрижнів підсушування
і сушка фарбування знову сушка відправку на склад готових стрижнів.
Послідовність проектування:
Визначення номенклатури виливків які потребують використання стрижнів.
Аналіз класифікації стрижнів.
Розподіл стрижнів за масовою групою.
Визначення обсягів виробництва кожної масової групи.
Вибрати технологічний процес кожної масової групи.
Визначити основне і допоміжне технологічне устаткування та визначити
Визначити допоміжні дільниці і склади.
Розробити схему вантажопотоків.
Визначити площі стрижневих відділень.
Вибрати най оптимальний варіант компоновки устаткування.
Заходи техніки безпеки.
Студентка 5-го курсу

ПЗ.docx

Завдання на проектування
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ЛИВАРНОГО ЦЕХУ
Техніко-економічне обгрунтування і завдання на проектування ливарного комплексу заводу хімічного машинобудування: виходячи з цього спроектувати ливарний комплекс який здатний виконувати такі завдання та вимоги:
для проектування використати номенклатуру виливків наведену у таблиці 1.1;
цех повинен забезпечувати випуск - 20000 т. придатних виливків за рік;
максимально застосовувати автоматизацію і механізацію технологічних процесів та окремих операцій досягненнь ливарної науки і технології;
місце розташування спроектованого ливарного комплексу біля м.Київ;
основні джерела забезпечення роботи ливарного комплексу:
металічні матеріали – шихта;
вода – міське водопостачання;
електроенергія – ТЕЦ ТЕС ГЕС
тепло і газ – місцева мережа газу;
для очищення та скидання стічних вод – замкнену систему водоочищення і загальну міську каналізацію;
в проекті передбачити такі основні технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в індукційних печах;
) формоутворення – автоматизована формувальна лінія;
) виготовлення стрижнів – з використанням ХТС;
) сумішоприготування – з максимальним використанням Зм.
) фінішні операції – видалення стрижнів із виливків відокремлення ливникових систем очищення зачищення термічне оброблення фарбування.
- з використанням сучасного устаткування;
- кількість жителів міста (100000);
- околицею міста проходить автомагістраль. Залізнично вузлова станція розташована в 5 км від запланованого будівництва.
Задачею даного проекту є проектування цеху сірого чавуну заводу хімічного машинобудування потужністю 20000 тонн придатних виливків за рік.
При проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий технічний рівень та економічну ефективність максимально використовуючи досягнення науки і техніки.
Першорядне значення для технічної перебудови усіх галузей промисловості країни має розвиток машинобудування яке значною мірою залежить від технічного рівня ливарного виробництва. Відомо що литі деталі у різних машинах складають 40 – 80 % загальної їх маси та приблизно 25% вартості їх виготовлення.
Литі заготовки за розмірами і конфігурацією найбільшою мірою наближаються до готових деталей а об’єм їх механічного оброблення менший ніж при використані заготовок виготовлених куванням штампуванням тощо. Литтям можна виготовляти заготовки різних габаритних розмірів складності за порівняно короткий час і з високими механічними та експлуатаційними характеристиками.
У зв’язку із становленням промисловості у тому числі і машинобудування виникає потреба у будівництві нових або реконструкції та технічному переозброєнні існуючих ливарних цехів. Це вимагає також відновлення роботи проектних організацій.
В проекті запропоновані найефективніші варіанти технологічних процесів виготовлення литих заготовок та оптимального використання високопродуктивного устаткування яке забезпечує ці технологічні процеси. Приділена увага питанням уникнення перетину вантажопотоків визначення площ основних і допоміжних відділень вибору типу будівлі розміщення устаткування і транспортних засобів а також покращання умов праці в цеху. Важливим фактором даного проекту є наближення виробника виливків до замовника.
Ливарний цех спроектований для серійного виробництва чавунних виливків різної маси. Серійність виливків визначила рівень механізації і автоматизації окремих операцій технологічних процесів лиття в цілому у ливарному цеху.
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва. Вибір типу і структури цеху
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва. Вибір типу і структури цеху.
1 Виробнича програма.
Чавуноливарний цех потужністю 20000 тонн придатного литва за рік призначений для виробництва виливків в хімічному машинобудуванні.
Цех заданий для проектування відноситься до ливарних цехів великосерійного виробництва для яких номенклатура виливків складає не більше за 200 найменувань і серійність не менше 1000в рік і має масу виливків – від 3 кг до 120 кг.
Номенклатуру виливків розбиваємо на дві масові групи:
група – маса виливків складає від 3 до 20 кг
група – виливків складає від 20 до 120 кг
Для виливків розраховуємо їхню кількість виходячи з річної програми цеху.
Для цього визничаємо кількості воробів за рік. Спочатку розраховуємо масу литва на один виріб (це алгебраїчна сума мас усіх виливків за номенклатурою) яка складає 1033 кг. Потім розраховуємо кількість виробів на рік.
N = 20000 1033 = 19350 виробів за рік
Тобто якщо цех буде випускати 19350 виробів за рік це буде відповати продуктивності 20000 тис тон за рік.
2 Аналіз виробничої програми
За даними таблиці 1.1 і зробленого розрахунку річної кількості виливків кожного найменування складаємо точну виробничу програму ливарного цеху (таблиця 1.2).
3. Характеристика виробництва і вибір цеху.
Ливарний цех призначений для виробництва виливків із чавуну СЧ25 та СЧ20. Потужність цеху 20000 тонн придатного литва за рік. За характером виробництва цех відноситься до цехів велико серійного виробництва з номенклатурою що не перевищує 200 найменувань. Цех виготовляє виливки середньої складності.
Основними параметрами вибору технологічного процесу і устаткування для виготовлення виливків є: характер виробництва маса і габарити виливків їх клас точності рід металу вид виробничої програми і потужність цеху.
Виходячи з вищенаведеного приймаємо що в проектованому цеху дрібне литво виробляється в разових піщано – глинистих сирих формах.
За структурою цех складається із таких основних та допоміжних відділень і дільниць:
-виробничі відділення
) плавильне відділення;
) формувально-складально-заливально-вибивальне відділення;
)стрижневе відділення;
) сумішоприготувальне відділення;
) відділення фінішних операцій;
-допоміжні відділення:
) ремонтно-механічні майстерні;
) ремонту та сушіння ковшів;
) поновлення суміші;
) цехові лабораторії;
) склад шихтових і формувальних матеріалів;
) модельної оснастки;
-адміністративно-побутові приміщення.
З урахуванням характеру виробництва і обмеженої номенклатури виливків проектування ливарного цеху здійснювалось з використанням точної програми (номенклатура виливків не перевищує 200 найменувань а цех відноситься до цехів з серійним виробництвом). Точна (подетальна) виробнича програма випуску виливків наведена в таблиці 1.2.
4.Тип і структура цеху
Ливарний цех відноситься до групи основних цехів підприємства.
Саме у ливарному цеху починається технологічний процес виробництва деталей.
В проекті передбачена спеціалізація технологічного процесу шляхом створення окремих потоків для виготовлення однорідних груп виливків за масою складності родом металу і габаритними розмірами. Ливарний цех розміщується в будівлі прямокутної форми з довжиною 276 метрів і шириною 84 метри.
Схема компоновки відділень і дільниць ливарного цеху що проектується наведена на рис. 1.1
Всі вихідні матеріали пісок глина сталевий і чавунний брухт феросплави тощо в ливарний цех завозять залізничним транспортом.
З плавильного відділення рідкий метал в ковшах транспортують монорейковим краном або передавальним візком у формувальне відділення де його розливають у форми. Готові виливки після охолодження і видалення із форм транспортують пластинчастим конвеєром у відділення фінішних операцій де здійснюють операції видалення стрижнів відокремлення елементів ливникових систем обрубування очищення термічного оброблення виливків повторного очищення виливків та їх фарбування.
Після обрубування і зачищення виливки подають у відділення рунтування а потім на склад готової продукції.
Формувальні матеріали (пісок) після просіювання і сушіння пневмотранспортом подають в сумішоприготувальне відділення. Готові суміші стрічковими конвеєрами подається в стрижневе і формувальне відділення. Схема вантажопотоків в ливарному цеху що проектується наведена на рис 1.2.
Рисунок 1.1 – Схема компонування ливарного цеху що проектується.
–склад формувальних матеріалів;
–склад шихтових матеріалів;
- плавильне відділення;
- формувальне відділення;
- стрижньове відділення;
– сумішоприготувальне відділення;
- відділення фінішних операцій;
- склад готової продукції;
– адміністративно-побутові приміщення.
Рис.1.2 – Схема вантажопотоків у ливарному цехущо проектується.
рідкий метал оборотна суміш
шихтові матеріали придатні виливки
формувальна і стрижнева суміш формувальні матеріал
Режим роботи цеху і фонди часу
Режим роботи ливарного цеху визначається виконанням операцій технологічного процесу виготовлення виливків в часі і просторі. Від прийнятого режиму роботи залежить організація виробничого процесу.
Найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для профілактики і ремонту устаткування.
Фактори які обумовлюють вибір режиму роботи цеху: маса виливка потужність цеху тощо. Отже в даному курсовому проекті приймаємо паралельний – двозмінний режим роботи що дозволяє раціонально використовувати устаткування і площі цеху.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устаткування та робітників:
- календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
- номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
Фн = 250(роб.днів) · 8 (1 зміна) = 2000 год;
Фн = 2000 – 160 = 1840 год.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня Фн становить 4000 годин при роботі в дві зміни (250 робочих днів).
00 – 7% = 280 год ( не запланованих утрат);
00 - 280 = 3720 год.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Режим роботи чавуноливарного цеху та річний фонд часу
Найменування відділень цеху дільниць тип устатковання
Кількість робочих змін на добу
Дійсний річний фонд часу год
Плавильне відділення з дільницею приготування шихти ЧТ625.
Формувальне відділення.
Формувальні лінії:АЛ2002 та Л651С.
Стрижневе відділення.
Стрижнева лінія 2Б83 та машина 2Б87
Сумішоприготувальне відділення з бункерами відстійниками. Змішувачі моделі 15204.
Відділення фінішних операцій:
– дільниця видалення стрижнів; – відокремлення ливникової системи;
– очищення і зачищення виливків;
дільниця рунтування.
Галтувальний барабан 312; дробометний барабан 42322; дробометна камера 42817.
Термічна обробка СОД-3056;
Розрахунок виробничих відділень цеху
Розрахунок виробничих відділень ливарного цеху складається із:
– визначення вихідних даних;
– вибору технологічних процесів;
– вибору технологічного устаткування яке забезпечує ці технологічні процеси;
– розрахунок кількості технологічного устаткування;
– визначення типу і кількості допоміжного устаткування оснастки і транспортних засобів;
– виконання компоновки (технологічного плананування) відділення;
– визначення площі відділення.
Вихідними даними для розрахунку є: виробнича програма вид технологічного процесу прийнятий режим роботи цеху результати раніше виконаних розрахунків і нормативні дані.
Тип технологічного устаткування вибирають виходячи з особливостей прийнятого технологічного процесу і умов забезпечення заданої якості продукції. За можливістю потрібно застосовувати однотипне устаткування оскільки це значно полегшує його експлуатацію і знижує об’єм витрат на ремонтні роботи.
Допоміжне устаткування і необхідна кількість оснастки повинні забезпечити безперебійну роботу основного технологічного устаткування а транспортні засоби – об’єднати технологічне устаткування у потокові лінії та забезпечити безперебійну передачу матеріалів і виробів між допоміжними
дільницями і основними відділеннями.
1.Розрахунок плавильного відділення
Вихідними даними для розрахунку плавильного відділення є кількість металу кожної марки ливарних сплавів необхідна для забезпечення виробничої програми.
Для виплавлення чавуну використовують індукційні печі. Ці печі компактні прості в експлуатації і управлінні гнучкі в роботі.
Розрахунок плавильного відділення полягає у складанні балансу металу за марками чавуну що виплавляються у виборі технологічного процесу та типу і визначенні кількості плавильних агрегатів. Так як маса виливків не перевищує 120 кг то будемо використовувати процес лиття у сирі піщано-глинясті форми.
В якості плавильного агрегату будемо використовувати індукційні чавуноплавильні печі ЧТ-1025 .
Завантаження шихти в піч буде електромагнітом і спочатку буде завантажуватись дрібна шихта та стружка а потім крупна шихта (це щоб не руйнувати футерівку).
Випускання металу відбувається нахилом печі.
Головною перевагою плавлення чавуну складає можливість швидкого розігріву металу до потрібної температури та при цьому зберігати «холодний» шлак що дає можливість уникати сильного угару легуючих компонентів та сприяє отриманню металу точного хімічного складу.
Суттєво покращуються санітарно-гігієнічні умови праці так як обслуговуючий персонал не піддається шкідливим діям тепла пилу шуму газів від спалювання палива. Знижається питома витрата вогнетривких матеріалів – для індукційних печей вона складає 3 кгт литва [ 1] .
1.1. Складання балансу металу за марками чавуну що виплавляються
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із чавуну марок: СЧ20 та СЧ25. Виливки мають масу від 1 кг до 112 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу на брак угар та безповоротні втрати.
За таблицею 4.69 [ 2 ] встановлюємо процент угару і безповоротних втрат металу з урахуванням наведеного вище теоретичного матеріалу. Угар і безповоротні втрати складають 5%.
Річні витрати металу на ливникові системи та брак визначаємо за відповідними таблицями і приймаємо 32%.
Вихід придатного литва визначаємо за таблицею 4.70 [ 3 ]. Він залежить від галузі промисловості марки сплаву маси виливка і способу його виготовлення. На основі розрахунків потрібної кількості металу складаємо баланс металу який наведений в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Баланс металу.
груповий потік або дільниця
угар і безповортні втрати
тип плавильного агрегату
ндукційна піч промислової частоти
Примітка: потрібна кількість рідкого металу прийнята за 100 % тоді металозавалка буде 105% це з урахуванням металу на угар та безповоротні втрати.
1.2 Розрахунок необхідної кількості плавильних агрегатів
Розрахунок плавильних агрегатів здійснюється за кількістю рідкого металу необхідного для виконання річної програми випуску придатних виливків з урахуванням витрат на ливникові системи і брак.
Розрахунок плавильних печей здійснюємо виходячи із того факту що в цеху виплавляються сірий чавун.
Визначаємо годинну потребу в рідкому металі тобто продуктивність плавильного відділення за формулою 3.1:
де: Вг – середньо годинна продуктивність плавильного відділення тгод.;
Фд – дійсний річний фонд часу роботи устаткування тобто плавильних печей год.
Вр – маса рідкого металу на річну програму трік з урахуванням 10% :
Тоді продуктивність ливарного цеху:
Вг = 29412 3720 = 79 тгод
Такий режим роботи взаємопов’язаних плавильного і формувального відділень може забезпечити використання сучасних індукційних печей:
Виходячи з наведених параметрів визначаємо кількість печей за формулою:
n = Вр Кн.(Фдq) (3.2)
де n – кількість печей шт.;
Вр – маса рідкого металу на річну програму трік з урахуванням 10%;
Кн – коефіцієнт нерівномірності виплавлення і використання рідкого металу Кн = 12 13;
Фд – дійсний річний фонд часу роботи печі год.;
q – продуктивність печі яка складає 495 тгод.
За формулою (3.2) визначаємо необхідну кількість індукційних печей:
n =29412 ·12 (3720·495) = 191
Виходячи з того що в плавильному відділенні виплавляється два різних сплави і з того що одна піч може перебувати на ремонті то приймаємо 4 печі.
Коефіцієнт завантаження печей дорівнює:
Таблиця 3.2. Розрахунок електропечей.
Дільниця поточна лінія
Потрібна кількість рідкого металу т
продуктивність плавильного агрегату тгод
Середньогодинна продуктивність т год
Кількість електропечей
Коефіцієнт завантаження Кз
Розрахунок кількості електропечей приведений разом з коефіцієнтом нерівномірності яки складає 1.2.
1.3 Розрахунок необхідної кількості шихти
Розраховуємо шихту для плавлення ковкого чавуну СЧ20 СЧ25.
При розрахунку необхідних шихтових матеріалів і їх кількості враховують плавильний агрегат процес плавки і витрати матеріалів на виплавку 1 тонни рідкого металу.
Хімічній склад сірого чавуну марок СЧ20 та СЧ25 наведений у табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Хімічний склад чавуну що виплавляються у ливарному цеху (ГОСТ 977-88)
Марка ковкого чавуну
Таблиця 3.4 – Відомість витрат шихтових матеріалів.
Зворот власного виробництва
1.4 Розрахунок парку ковшів
Розрахунок парку ковшів полягає в наступному:
вибираємо тип ковша і його місткість;
визначаємо кількість ковшів.
Для транспортування рідкого металу і заливання форм вибираємо чайникові ковші які забезпечують заливання форм без попадання у них шлаку.
В залежності від типу плавильної печі її місткості роду металу характеристики виливків за масою і режиму роботи цеху підбираємо місткість ковшів і визначаємо їх кількість.
Виходячи з цього будемо використовувати чайникові ковші місткістю 200 кг ( з урахуванням шлаку).
Для розраховування необхідної кількості ковшів потрібно знати яка маса рідкого металу кожної марки розливається у форми. Оскільки виплавляються подібний чавун то ковші можна використовувати для будь-якої марки.
Необхідна добова норма металу визначається за формулою:
де Qд – кількість металу що розливається у форми щодня т;
Qв – кількість металу що виплавляється за рік т;
t – загальний робочий час годдоба;
Фд – дійсний річний фонд часу роботи плавильних печей год.
Тоді Qд = 29412 16 3720 = 1265 т
Таблиця 3.5 – Відомість парку ковшів
Маса витрат металу за добу час т
1.5 Планування плавильного відділення
В результаті проведених розрахунків визначили що кількість індукційних печей рівна 4 На площині плавильного відділення
розташовуємо індукційні печі та устаткування для приготування футерувальної суміші та дільницю ремонту ковшів.
2 Розрахунок формувально – складально – заливально – вибивального відділення
В цьому відділенні здійснюються операції формування складання заливання охолодження і вибивання форм.
Відділення складається з двох дільниць. Дільниця №1 для виробництва виливків вагою до 21 кг. Формування виконується на автоматичній лінії моделі КЛ2002.
Автоматична лінія призначена для виготовлення виливків з чавуну в сирих одноразових пісчано-глинистих формах в умовах масового виробництва.
Форми виготовляють методом верхнього пресування при нижньому роз положенні модельного комплекту на пневмоважільних формувальних автоматах які являються формоутворювальним агрегатом для ліній даного типу. Рівномірність ущільнення суміші у формі забезпечується використанням диференціальної багато плунжерної головки та додатковою вібрацією.
Технологічний процес виготовлення виливків на цій лінії включає такі операції: роздільне формування верхніх і нижніх напівформ кантування нижньої пів форми на 180 зрізання надлишків суміші з контр ладу нижніх полуформ простановку в нижні полуформи стрижнів двократну кантовку
верхніх полуформ збирання форм укладання полуформ на плити прижимання зібраних полуформ перед заливанням заливання охолодження форм знімання форм з плит вибивання виливківподавання відпрацьованої суміші у сумішоприготувальне відділення.
Дільниця №2 для виробництва виливків вагою 21 112 кг також розміщена в прогоні шириною 24 метри. Формування виконується на лінії Л651.
Технологічний процес виготовлення виливків на цій лінії включає такі операції: послідовне формування верхніх і нижніх напівформ фрезерування ливникової воронки в верхній півформі кантування верхньої півформи встановлення нижньої пів форми на піддон збирання форми навантаження форм заливання зняття вантажів охолодження видавлювання кому суміші та відділення виливка від суміші розділення опок очищення внутрішніх поверхонь опок від залишків суміші кантування нижньої півформи і подачу півформ на формування.
Точна (подетальна) виборча програма ливарного цеху представлена в таблиці 3.6
Табл. 3.6.Точна (подетальна) виборча програма ливарного цеху.
річна програма випуску деталей
-ша масова група масою від 1 до 21кг
кільце оливовивідне1
кільце оливовивідне2
сума річного випуску виливків
-га масова група масою від 21 до 120 кг
стріла права передня
кількість виробів на рік
загальна маса деталей на рікт
Примітка: маса виливка -- це маса деталі + ливникова система
Для розрахунку кількості форм визначаємо спочатку кількість виливків в формі а потім кількість форм за рік в залежності від кількості виливків за рік.
Так як форми можуть відбраковуватись то на брак форм приймаємо коєфіціент 11
Розархунок кількості форм за рік
Nрік=Nв*11Nф формрік(3.4)
Де Nрік – кількість форм за рік;
Nв – кількість виливків за рік;
Nф – кількість виливків у формі;
– коєфіціент браку форм.
Потім окремо по кожній лінії сумується кількість форм і визначається річна кількість форм на рік.
Знаючи кількість форм за рік визначаємо потрібну кількість форм за годину
Де Nгод – кількість форм за годину;
20 -- фонд часу для формувального відділення годрік.
Об’єм форм на річну програму визначаємо за наступною формулою:
V=A*B*H*Nрік м3рік(3.6)
Де АВН – габаритні розміри форми
Об’єм однієї форми м3:
Iділ: 06·045·025 = 00674;
IIділ: 12·10·08 = 096.
Об’єм форм на річну програму м3рік:
дільниця 00674*1098*3520=26050
дільниця 096*604*3520=204104
Примітка: розрахунки були проведені за допомогою ЕВМ і дані були занесені до таблиці 37
Розрахувавши отримали наступні значення:
продуктивність лінії КЛ2002 буде 115 форм за годину
продуктивність лінії Л651 буде 66 форм за годину
цю продуктивність можуть виконувати дані лінії див. характеристику ліній нижче.
Підсумки розрахунків кількості ливарних форм на річну програму виливків заносимо у таблицю 3.8:
Таблиця 3.8 Зведена відомість кількості форм.
Середньогодинна к-сть форм шт
Технічна характеристика лінії АЛ2002
Габаритні розміри форм (брикетів) мм (ДхШхВ): 600х450х180-300.
Циклова продуктивність: 300 формгод.
Металоємність форм: до 25 кг.
Тиск пресування: до 4 МПа.
Час охолодження виливка: 10-20 хв.
Число працюючих які обслуговують лінію: 3.
Витрати стисненого повітря: 96 м3год.
Води для охолодження: 03 м3год.
Потужність 1386 КВт.
Габаритні розміри (ДхШхВ)мм: 39150х5758х5540.
Технічна характеристика лінії типу Л651:
в світу – 1200х1000;
Продуктивність циклова формгод: 80.
Середня маса виливків кг: 160.
Кількість робітників що обслуговують лінію в одну зміну: 5.
Тиск пресування Мпа (кгссм2): до 16 (16).
Витрати формувальної суміші м3год: 160.
Робочий тиск в гідросистемі Мпа (кгссм2): 63 (63).
Подача насосів (200х8) лхв.: 1600.
Кількість оливи що заливається в гідросистему л: 9000.
Витрати стисненого повітря м3хв.: 650.
Швидкість переміщення форм по роликовим конвеєрам мхв.:
на дільниці охолодження – 63;
на збиранні і заливанні – 132.
Встановлена потужність кВт: 585.
Габаритні розміри лінії мм: 96340х27100х5820.
Маса комплекту що постачається т: 900.
2.1. Розрахування кількості формувальних ліній.
Потреба у формувальних блок – лініях для кожної потокової лінії для формувального відділення визначається за формулою [11]:
Р = Nф (q Фд ) (3.7)
де Nф – річна кількість форм у потоці шт.;
q – циклова продуктивність лінії формгод.;
Фд – дійсний річний фонд роботи устаткування год;
Р – потрібна кількість ліній шт.
Для потокової лінії №1 кількість блок – ліній розраховуємо за формулою 3.5:
Р1 = 446985( 300 3520) = 042шт.
Приймаємо одну автоматичну ливарну лінію моделі АЛ2002. Коефіцієнт завантаження – 042.
Для потокової лінії №2 кількість механізованих ліній розраховуємо за формулою 3.5:
Р2 = 255420(80 3520) = 090 шт.
Приймаємо одну автоматичну лінію моделі Л651.
Коефіцієнт завантаження – 090.
Необхідну кількість автоматичних ліній представлено в таблиці 3.9:
Таблиця 3.9 - Кількість формувальних ліній.
Найменування виливків у групі литва кг
Внутрішній розмір опок мм
Середньогодинна кількість
Модель або тип формувальної ліній машин
Продуктивність форм ліній або машин формгод
Кількість форм ліній машин
Коефіцієнт завантаження K
2.2 Розрахунок парку опок
Розрахунок парку опок ведеться тільки для лінії Л651 оскільки лінія КЛ2002 безопокова.
Розрахунок парку опок для формувальних дільниць ведеться в залежності від їх циклу обертання і визначається за формулою:
Поп = (125 – 13) Nф Т (3.8)
Де: Поп – розрахунковий парк пар опок на потоковій лінії шт.;
5 – 13 – коефіцієнт що враховує резерв і ремонтний запас опок;
Nф – кількість форм виготовлених на лінії за год.;
Т – цикл обертання опок год. ( Т = 2 4 год.).
Поп 1 = 125 66 3 = 250 шт
Парк опок з розмірами в світу 1200х1000х400 складається з 250*2=260 опок. Так як форма скаладається з двох опок.
3 Розрахунок стрижневого відділення
В зв’язку з відсутністю технологічної документації на стрижні об’єм виробництва та орієнтовану номенклатуру стрижнів чавуноливарного цеху визначаємо за нормативами розрахункової кількості стрижнів на 1 тонну придатних виливків.
Таблиця 3.10 – Склад стрижневої суміші що застосовується в ливарному цеху
зв’язуючий компонент БС - 40
Зв’язуючий компонент БС – 40 (карбомідофуранова смола)
щільність – 122 103 кгм3
в’язкість – 20 30 с;
Каталізатор ОК (ГОСТ 10678 – 76) ортофосфорна кислота.
Визначаємо кількість стрижнів для кожної масової групи:
Розрахунок ведеться за нормами кількості стрижнів та обємом стрижнів на тону придатних виливків і поділяється на групи виливків за масою та групи стрижнів за масою табл33 [3] і розраховується за формулою:
Де С – кількість стрижнів штрік.;
Сг—сумарна кількість стрижнів певної масової групи для певної
групи виливків за масою;
Лг – кількість тон придатного литва для певної масової групи виливків.
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 0 до 21 кгна тону придатних виливків: (46+21+144)· 5011= 407895 штрік
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 20 до 112 кгна тону придатних виливків : (165+59+135) ·14988= 538069штрік
Сумарна кількість стрижнів масою від 0 до 6 кг складає:
7895+538069=945964 штрік
група стрижнів від 6 до 40 кг виливків масою від 0 до 21 кгна тону придатних виливків: (18+05+05+04)· 5011= 16035 штрік
V група стрижнів від 6 до 40 кг для виливків масою від 21 до 112 кгна тону придатних виливків: (52+25+13+28)· 14988= 176858 штрік
Сумарна кількість стрижнів масою від 6 до 40 кг складає:
035+176858=192893штрік
Розрахуємо потоки по об’єму:
Де V – об’єм стрижнів дм3рік;
Vг— сумарний об’єм стрижнів певної масової групи для певної
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 0 до 21 кгна тону придатних виливків (по об’єму суміші дм3): (140+211+370) ·5011= 361293 дм3т
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 21 до 112 кгна тону придатних виливків (по об’єму суміші дм3): (50+61+310) ·14988=
Сумарний об’єм стрижнів масою від 0 до 6 кг складає:
1293+630994=992287дм3рік
група стрижнів до 40 кг виливків масою від 0 до 21 кгна тону придатних виливків: (105+48+75+88)· 5011= 158347 дм3т
V група стрижнів до 40 кг для виливків масою від 20 до 112 кгна тону придатних виливків: (250+194+165+540)· 14988= 1722121 дм3т
Сумарний об’єм стрижнів масою від 6 до 40 кг складає:
8347+1722121=1880468 дм3рік
Для першої групи стрижнів вибираємо машину 2Б83. Для другої групи стрижнів вибираємо машину 2Б87.
Кількість стрижневих машин визначаємо за формулою:
Лс = Вр Кн(Фдq) (3.11)
де: Вр – річна потреба в стрижнях шт.;
Кн – коефіцієнт нерівномірності;
Фд – дійсний фонд часу для стрижневого відділення;
q – продуктивність машини зйомівгод.
Так як за один з’єм може воготовлятися декілька стрижнів то в середньому приймаємо що за один з’єм виготовляється 2 стрижні.
Лс = (9459642)·115( 3600·200) = 075
Приймаємо 1 стрижневу машину для стрижнів масою до 6 кг.
Лс = (1928932) ·115 (3600·80) = 038
Приймаємо 1 стрижневу машину.
Готові стрижні через систему роликових конвеєрів подаються на фарбування а потім в прохідну сушарку для підсушування. Пофарбовані стрижні сушать протягом 15 – 20 хвилин при температурі 200 250 ºС [2].
Технічні характеристики машин представлені в таблицях 3.11 та 3.12.
Таблиця 3.11 – Технічна характеристика стрижневої машини моделі 2Б83.
Найменування параметра
Найбільша маса стрижнів
Габаритні розміри стрижневого ящика
Продуктивністьзйомівгод
Таблиця 3.12 – Технічна характеристика стрижневої машини 2Б87.
Стрижневе відділення цеху що проектується розміщується в повздовжньому прогоні шириною 24 метри і примикає до формувальних прогонів. В стрижневому відділенні виділена площа під склад стрижнів.
Дані щодо розрахунку стрижневого відділення представленні в таблиці 3.13
4 Розрахунок сумішоприготувального відділення
При виготовленні виливків методом лиття в разові піщано – глинясті форми якість і склад формувальних сумішей є одним з основних факторів одержання виливків із заданими властивостями.
Для одержання форм на потоковій лінії №1 застосовується суміш з підвищеною текучістю яка дозволяє одержати найбільш якісний відбиток і найбільш рівномірний ступінь ущільнення.
Склад і властивості єдиної формувальної суміші наведені в таблиці 3.14.
Таблиця 3.14 – Склад і властивості формувальної суміші .
Масова доля складових %
Характеристика суміші
Міцність на стиск в вологому стані кПа
Загальні витрати формувальної і стрижневої суміші визначають при розраховуванні формувального і стрижневого відділення виходячи з об’єму і кількості форм що виготовляються протягом року для всієї номенклатури виливків з відрахуванням об’єму зайнятого виливками з ливниковими системами і стрижнями.
Основним завданням сумішоприготувального відділення є безперебійне забезпечення формувальних ліній необхідними сумішами.
Тому змішувачі розташовуємо безпосередньо біля ліній виготовлення форм.
Вибираємо змішувачі неперервної дії моделі 15204 технічна характеристика якого представлена в таблиці 3.15
Таблиця 3.15 – Технічна характеристика змішувача періодичної дії моделі 15104.
Продуктивність м3год.
Частота обертання обхв.
Кількість змішувачів визначаємо за формулою:
де: Вр – кількість суміші на річну програму м3рік;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для сумішоприготувального відділення на відміну від інших відділень приймаємо Кн = 2.
q – продуктивність змішувача м3год.
Фд – фонд часу сумішоприготувального відділення годрік
Так як в формах ущільнена суміш а змішувач готує не ущільнену то кількість формувальної суміші треба помножити на коефіціен 165 що дорівнює ступіню ущільнення суміші та добавити 10% на безповоротні втрати суміші .
Об’єм формувальної суміші визначаємо перемножуючи об’єм форми якою буде заповнена формувальна суміш на кількість форм даного об’єму.
Тоді для забезпечення лінії АЛ2002 об’єм форм якої складає 00675 м3 кількість змішувачів моделі 15204 складає:
З = 4469851100675165 2 ( 3800 50) = 0572
Для лінії Л651 також вибираємо змішувачі моделі 15204 технічна характеристика якого представлена в таблиці 3.15.
Кількість змішувачів для лінії Л651 об’єм форм якої складає 096 м3 розраховуємо за формулою 3.14.
Тоді: З = 25542011096165 2 3800 50= 467
Сумарна кількість змішувачів яка потрібна для приготування формувальної суміші складає:
Приймаємо 7 змішувачів моделі15104.
Коефіцієнт завантаження змішувачів моделі 15104: Кз=52427=074.
Результати розрахунку кількості змішувачів заносимо до таблиці 3.16
Таблиця 3.16 – Розрахунок кількості змішувачів
продуктивність м3год.
коефіцієнт завантаження Кз
Сухі формувальні матеріали доставляють в сумішоприготувальне відділення з складу формувальних матеріалів за допомогою пневмотранспорту а потім гвинтовими конвейєрами передаються у добові бункери.
Над усіма змішувачами встановлений однаковий комплект бункерів для оборотної суміші з стрічковими дозаторами решта компонентів дозуються за масою. Всі змішувачі однакового призначення і взаємозамінні.
Готова формувальна суміш періодично і рівномірно відбирається системою стрічкових конвеєрів з більшою пропускною здатністю шириною стрічки 1000 мм.
Розрахунок змішувачів для стрижневої суміші.
Сумарна кількість стрижневої суміші складає кількість суміші яка потрібна для виготовлення стрижнів на стрижневій лінії Л912Б83 та на лінії Л912Б87 і яка скаладає:
2287+1880468=2872755дм3рік = 2872755 м3рік
Розраховуємо кількість змішувачів для виготовлення стрижнів
виконуємо за формулою 3.12:
Так як суміш розрихлена то приймаємо що 1т суміші займає об’єм рівний 1 м3.
73*165*2(3800*4)=062
Для стрижневого відділення приймаємо 1 змішувач моделі 4727.
Технічна характеристика змішувача моделі 4727:
Продуктивність: 4тгод
Габаритні розміри (ДхШхВ) мм: 36х076х30
Фарбування форм і стрижнів для середнього і крупного литва використовують фарби на основі графіту.
З метою повернення оборотної суміші у виробництво у цеху застосовуємо поновлення її властивостей. Поновлення суміші – це оброблення використаної суміші з метою повторного використання піску у виробництві яке не повинно знижувати якість виливків. В даному ливарному цеху найбільш ефективна комбінована схема поновлення. Підготування оборотної суміші складається з наступних операцій: роздавлення грудок діставання і видаленя грудок що залишилися і неметалічних вкраплень охолодження і стабілізацію заданих температури і вологості.
5 Розрахунок відділення фінішних операцій
У відділенні фінішних операцій виконуються операції видалення стрижнів із виливків відокремлення ливникових систем і надливів очищення обрубування зачищення термічного оброблення повторне очищення виправлення дефектів виливків і їх рунтування.
Фінішні операції для виливків масою до 21 кг (виготовлених на лінії КЛ2002)
Виливки виготовленні на ливарному конвейєрі після вибивання пластинчастим конвейєром подаються в галтувальний барабан безперервної дії моделі 312 де проводять вибивання стрижнів і часткове очищення поверхні виливків від пригару. Далі виливки поступають в дробометний барабан моделі 42322 а потім пластинчастим конвеєром подаються на робочі місця обрубників.
Кількість однотипного устаткування розраховуємо за формулою:
n = Q Кн (Фд q) (3.13)
де n – розрахункова кількість устаткування шт.;
Q – потужність технологічного потоку трік;
Кн – коефіцієнт нерівномірності виробництва та використання проміжної продукції;
Фд - дійсний річний фонд часу роботи устаткування год;
q - продуктивність устаткування тгод.
Розрахунок кількості галтувальних барабанів моделі 312.
n =6741 11(3600 5) = 041 шт.
Приймаємо 1 галтувальний барабан моделі 312 продуктивністю 5 тгод. безперервної дії.
Визначаємо кількість дробометних барабанів моделі 42322М:
n = 6741 11(3600 6) = 034
Приймаємо 1 дробометний барабан моделі 42322М продуктивністю 6 тгод конвеєрного типу періодичної дії з Кз=061.
Технічна характеристика галтувального барабану безперервної дії моделі 312 наведена в таблиці 3.17
Таблиця 3.17 – Технічна характеристика галтувального барабана моделі 312.
Частота обертання хв-1
Діаметр робочого простору барабана мм
Місткість барабана м3
Маса завантажувального литва кг
Потужність електродвигуна кВт
Технічна характеристика очищувального дробометного барабану моделі 42322М наведена в таблиці 3.18.
Таблиця 3.18 – Технічна характеристика дробометного барабану моделі 42322.
Найбільша маса завантаження кг
Об’єм робочого простору м3
Установлена потужність кВт
Далі виливки ідуть на термічне оброблення.
Фінішні операції для виливків масою від 21 до 120 кг (виготовлених на лінії Л651)
Кількість устаткування розраховуємо за формулою 3.13:
Розрахунок кількості дробеметних камер.
n2 = 22033 11(3600 123) = 054
Приймаємо 1 дробометну камеру моделі 42817.
Характеристика очищувальної дробометної камери моделі 42723 наведена в таблиці 3.19.
Таблиця 3.19 – Технічна характеристика дробометної камери моделі 42723.
Продуктивність тгод.
Габаритні розміри виливків м
Число дробеметних апаратів
Установлення потужність кВт
Розрахунок кількості гідрокамер для видалення стрижнів за формулою 3.13:
n=220331.1(36008)=084
приймаємо 1 гідрокамеру моделі ЛН-415.
Технічна характеристика гідрокамери моделі ЛН-415:
Габаритні розміри виликів (ДхШхВ) м: 43х43х25 ;
Найбільша маса завантаженнякг: 120;
Продуктивність тгод: 36..9 ;
Габарині розміри м (ДхШ): 6х6 ;
Потужність електродвигунів кВт: 460.
Видалення залишків ливникової систему здійснюється відбиванням молотком. Зачищення місць живильників і інших дрібних дефектів здійснюється – обдирочно-шліфувальними верстатами: підвісними або стаціонарними в залежності від маси виливка.
Для термооброблення чавуну марок СЧ20 та СЧ25 вибираємо піч періодичної дії. Вибираємо піч моделі СДО – 3056 з масою осадки в піч 40 т. Робоча температура складає 550С. Тривалість циклу термооброблення 19 год. Так як процес термообробки однаковий для обох груп виливків то термічне оброблення проходить для обох груп виливків одночасно і може проходити в одній печі.
Розрахунок однотипних термічних печей ведеться за формулою:
n = Q Кн (Фд Р) (3.14)
де: n – кількість однотипних печей;
Q – маса виливків на річну програму т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для термічних печей (Кн = 11 13);
Р – продуктивність печі тгод.
Продуктивність печей періодичної дії розраховуємо за формулою:
де: m – садка печі т;
t – тривалість циклу термооброблення виливків год.
n = 20000 11 5400 21 = 194 шт.
Приймаємо 3 камерні печі з виїзним подом моделі СДО – 3056.
Для виявлення зовнішніх тріщин застосовують магнетний дефектоскоп типу КС – 55. Для контролю виливків до яких пред’являються підвищені вимоги щодо гідрощільності у відділені призначена дільниця гідро випробувань.
Допоміжні відділення дільниці та служби
Допоміжні відділення дільниці та служби цеху.
1 Майстерні для ремонту модельно – опочної оснастки
Для поточного ремонту модельної оснастки передбачені модельники і слюсарі з розрахунку один робочий на випуск 6 7 тисяч тонн придатного литва за рік.
Дільниця займає площу – 25 м3.
2 Цехові комори для зберігання допоміжних матеріалів інструменту і спец одягу
Зберігання допоміжних матеріалів інструменту запасних частин устаткування спец одягу здійснюється в цехових коморах. Цехові комори розташовані на площах основних відділень цеху в місцях зручних для приміщень між колонами будівлі. Площа комор прийнята 25 м2 на 1000 т випуску литва за рік. х площа складає 50 м2.
3 Ремонтно – механічна майстерня для поточного і середнього ремонту ливарного устаткування
Ремонтна служба цеху (служба механіка і енергетика) виконує малий і середній ремонти устаткування а також ремонт інструменту оснастки автоматики з застосуванням методів по вузлового ремонту. Ремонтні служби цеху виповнюють тільки міжремонтне обслуговування. Площа цехових служб механіка і енергетика для потужності цеху що проектується дорівнює 300 м2. [2]
У процесі розроблення робочих креслень розміри площ уточнюються в залежності від планування. Оскільки серед устаткування є електричні печі то площі цехової служби механіка і енергетика приймаються з коефіцієнтом 11 15 і становить 320 м2 [2]
4 Санітарно-технічна майстерня
Санітарно-технічна майстерня виконує функції щодо підтримання у робочому стані водопроводу каналізації опалення і вентиляції цеху. Ця служба має розгалужену систему контролю роботи і виклику чергових слюсарів. Вона є частиною системи автоматизованого управління цехом.
5 Електроремонтна майстерня
Електроремонтна служба забезпечує догляд і нормальну експлуатацію електроустаткування і освітлення цеху. У системі планово-попереджувального ремонту (ППР) передбачено централізоване виконання службами цеху ремонту електротехнічного устаткування КіПу і автоматики. [2]
6 Цехові лабораторії
Лабораторія експрес-аналізу металу призначена для оперативного контролю його хімічного аналізу під час його плавлення; ; лабораторія формувальних матеріалів – для поточного контролю якості формувальних матеріалів формувальних і стрижневих сумішей. Перша розміщена у службово-адміністративному корпусі цеху друга – в сумішоприготувальному відділенні.
Площа хімічної і спектральної лабораторії для цеху даної потужності складає – 72 м2 площа лабораторії формувальних матеріалів – 36 м2.
Склади шихтових і формувальних матеріалів
Для розрахунку необхідних площ зберігання матеріалів потрібно розраховувати за формулою (5.1) кількість матеріалів на складі:
Qск = Q2м Нзб Тк (5.1)
де: Qск – кількість матеріалів на складі т;
Нзб – норма зберігання дн.;
Q2м – річні витрати т;
Тк – календарний фонд часу дн.;
Для площі зайнятої матеріалами використовуємо формулу:
Fм = Qск р Нзб Кз (5.2)
де: Fм – площа зберігання матеріалу м3;
Qск – кількість матеріалу на складі м;
Нзб – висота зберігання матеріалу м;
Кз – коефіцієнт завантаження засіків.
Таблиця 5.1 – Розраховані площі зберігання шихтових матеріалів
Найменування матеріалу
Термін зберігання дн.
Розрахункова площа м2
Площа для прийому и сортування приймається із розрахунку 20 м2 на 1000т. Проходи і проїзди 10-15% від придатної площі.Склад шихти розташован у поперечному прогоні шириною 18 м.
Склади шихтових матеріалів мають дільниці приймання і зберігання шихтових матеріалів дозування шихти очищення звороту власного виробництва.
Пісок на склад поступає у вагонах які розвантажуються при відкриванні нижніх люків. Для сушіння піску та глини на складі передбачена дільниця обладнана барабанними сушарками.
Внутрішньоцеховий транспорт
Внутрішньоцеховий транспорт.
Ливарне виробництво характеризується багаторазовим переміщенням великої кількості різних вантажів тому транспортні операції є важливою складовою виробничого процесу.
У ливарному цеху що проектується склад шихтових матеріалів обслуговується мостовими кранами які обладнуються магнетними шайбами за допомогою яких проводиться завантаження металічної шихти у добові бункери а також грейферами для завантаження у добові бункери сипких шихтових матеріалів.
Кількість кранів що обслуговують склад шихтових матеріалів плавильне відділення дільниці формування склад формувальних матеріалів і відділення фінішних операцій приймаємо наступні [2].
Склад шихти і формувальних матеріалів та склад готової продукції обслуговують по два мостових крани вантажопідйомністю 10 тонн.
Формувальні стрижневе і сумішеприготувальне відділення обслуговують 3 крани вантажопідємністю15 тонн
Відділення фінішних операцій обслуговують 2 крани вантажопідємністю 15 тонн
Плавильне відділення обслуговує два мостових крани вантажопідйомністю 20 тонн.
Виливки після вибивання подаються за допомогою пластинчастого конвейєра; для транспортування і складання стрижнів використовуються підвісні штовхальні конвейєри.
Енергетична частина проекту
У сталеливарному цеху використовують електроенергію стиснуте повітря газ воду теплоносії.
Електроенергію в ливарному цеху використовують на технологічні потреби силові установки освітлення та слабкострумове господарство.
Загальні витрати електроенергії цехом визначають за формулою:
W = (Wт + Wс + Wо) К (7.1)
де W – загальна кількість витрат електроенергії кВт год.
Wт – річні витрати електроенергії на технологічні потреби кВт год;
Wс – річні витрати електроенергії на електроприводи силових установок кВт год;
Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
К – коефіцієнт втрат електроенергії у мережі.
Розраховування річних витрат електроенергії на технологічні потреби здійснюємо за питомими нормами витрат електроенергії на 1 тонну
придатного литва за формулою:
де: Wт – витрати електроенергії на технологічні потреби (плавлення металу термічне оброблення виливків тощо) кВт год.
Pт – питомі витрати електроенергії на технологічні потреби при виробництві 1 т. придатного литва кВт год.
Gт – річний випуск придатного литва т рік.
Wт = 900 20000 + 450 20000 = 27 107 кВт год.
В таблиці 6.3 [1] наведена питома потужність силового устаткування на 1 т придатного литва тоді витрати електроенергії на силові установки
Wс = 1100 20000 = 22 107 кВт год.
Розрахунок витрат електроенергії на освітлення проводимо за формулою:
Wо = 0001 g F Фо (7.3)
де: Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
g – питомі витрати електроенергії за 1 год. На 1 м2 площі цеху (для виробничих відділень g = 15 18 Вт) для складських приміщень – g = 8 10 Вт і для побутових приміщень – g = 8 Вт);
F – освітлювальна площа м2;
Фо – річна кількість годин освітлювального навантаження (при двозмінній роботі - Фо = 2300 2500 год.) тоді:
Wо =0001 (10800 17 2400 + 28512 8 2400 + 936 · 8 · 2400) = 1006 107 Вт год =0100 107 кВт год
Отже загальна потреба в електроенергії на рік дорівнює:
W = (27 107+ 22 107 + 0100 107) 105 = 525 107 кВт год.
Розраховування витрат стиснутого повітря проводимо на річну програму з урахуванням питомих витрат на 1 тонну литва таблиця 6.3 [1]
де: Qв – річні витрати стиснутого повітря на річну програму м3.
д – витрати стиснутого повітря на 1 т литва м3.
Gр – випуск виливків за рік т;
– коефіцієнт що враховує втрати повітря в мережі
Qв =15 800 20000 = 24 107 м3
Витрати води на технологічні потреби визначаємо користуючись даними таблиці 6.3 [1] за формулою:
Vв. т. = Рн.в. Gр (7.5)
де: Рн.в. – норми витрат води на технологічні потреби на 1 т литва м3;
Gр – річний випуск виливків т;
Vв. т. = 13 20000 = 260000 м3рік
Норми витрат води на побутові потреби такі:
- на господарчо – питні потреби – 45 літрів на 1 людину за зміну;
- душові - 500 літрів на сітку за годину ( при роботі душевих – 45 хв.)
- умивальники – 200 літрів на 1 кран за годину;
- миття підлоги цеху – 3 літри на 1 м2 за добу.
Тепло подається у цех у вигляді перегрітої до 150 ºС пари трубами та через калорифери.
Витрати природного газу на рік визначаємо за формулою: ( при цьому приймаємо що 1 м3 природного газу дорівнює 117 кг умовного палива)
де: qг – кількість умовного палива (газу) на тонну литва (qг = 140 170м3) приймаємо 155 м3;
Gр – маса придатного литва на рік кг.
М = 117 155 20000 = 3627000 кгрік = 3627 т умовного палива за рік.
Цех розміщений в одноповерховій будівлі. Цех складається з відділень. Ширина поперечних прогонів в яких розміщуються склад формувальних шихтових матеріалів і плавильне відділення відповідно розміщуються в поперечних прогонах шириною 24 метри.
Носійними конструкціями будівлі ливарного цеху є фундамент колони стіни перекриття. Ливарний цех що проектується виконується з носійним каркасом із залізобетонних колон. Крок колон по периметру будівлі 6 метрів. Колони в прогонах якими рухаються мостові крани мають консолі для опору підкранових балок які виготовляються у вигляді двотаврових конструкцій.
Фундамент під колони виконують із залізобетонної ступінчастої конструкції і підколонника.
Для покрівлі цеху в прогонах шириною 24 метри приймають трапецієподібні ферми. Зверху на них укладають плити – покриття довжиною 12 метрів. Покрівлю виконують багатошаровою з водостійкого матеріалу який укладають з використанням бітумної мастики на шар утеплювача із скловати.
Як стіновий матеріал використовують керамзитобетонні панелі. Торцеві стіни крім власної маси сприймають значне вітрове навантаження тому з метою забезпечення необхідної стійкості і надійності такі стіни встановлюють з додатковими залізобетонними колонами.
Ворота в ливарному цеху встановлюють для транспортування матеріалів і виливків а також для евакуації людей. х виготовляють розсувними з механічним відкриванням і закриванням. Розмір воріт 36х42
метри. Пройоми обладнують повітро - тепловими завісами. Розміри воріт на
залізничний транспорт мають 49х54 метріа. Покриття підлоги – чавунні
плити які укладають на бетонну стяжку.
У цеху передбачена система повітряного опалення яка сполучена з приточною вентиляцією з підігрівом приточного повітря в калориферах.
У цеху використовують загальнообмінну і місцеву вентиляції.
Загальнообмінна вентиляція підтримує повітряне середовище в усьому об’ємі приміщення забезпечує відповідну кратність обміну повітря.
Місцева вентиляція передбачає подачу повітря в деякі обмежені місця робочої зони або видалення забрудненого повітря від місць видалення шкідливих речовин.
Охорона праці і екологія
Охорона праці та навколишнього середовища.
Протипожежна техніка.
Згідно Закону України про охорону праці проектування виробничих об’єктів повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці.
Роботи по важкості праці відносяться до категорії середньої важкості (ДСН 3.6.042 – 99). Оптимальні величини температури вологості і швидкості руху повітря являються:
в теплий період року температура повітря 20 22 ºС відносна вологість 40 60% швидкість руху повітря 04 мс;
в холодний період року температура повітря 17 19 ºС відносна вологість 40 60% швидкість руху повітря не більше 04 мс.
В цеху що проектується існують шкідливі та небезпечні фактори трьох груп: фізичні хімічних і психофізіологічні згідно з ГОСТ 12.0.003 – 74.
Плавильне відділення в якому установлені електродугові печі ЧТ-625 та відділення фінішних операцій піддаються великій загазованості. Найбільш небезпечними являються пари марганцю які виділяються при плавці металу та пиловидна фракція що виділяється при очищенні виливків.
Концентрація газів спостерігається на заливній ділянці коли після заливання металу в форму суміш вигорає або розпадається зв’язуюче яке зв’язує протипригарні добавки і затверджувачі.
На дільниці сушіння форм і стрижнів джерелом утворення газів є камерні сушильні печі що виділяють продукти згорання палива і розповсюдження зв’язуючих при термічній обробці форм і стрижнів.
На дільниці вибивання форм на вибивній гратці при підготовці шихтових матеріалів для використання повітря в значній мірі забруднене кварцовим пилом.
Велика кількість пилу утворюється в відділеннях фінішних операцій та очищення литва.
В установках приготування ХТС на дільницях регенерації формувальної і стрижневої суміші виділяється велика кількість шкідливих і отруйних речовин вміст яких в повітрі не повинен перевищувати ГДК.
При експлуатації електроустановок виникає небезпека враження електричним струмом.
Джерелом тепла є плавильні і термічні печі сушильні печі установки підігріву ковшів і сушіння стопорів.
При заливанні металу можливе його розбризкування утворення іскор звідси можливість отримання опіків.
Цех насичений устаткуванням яке як правило являється джерелом шуму вібрацій які впливають на нервово-психологічний і фізичний стан людини. Джерелом найбільшого шуму в даному ливарному цеху є шум від формувальних та стрижневих ліній від галтувальних барабанів та дробеструйних дробеметних установок.
Джерелом найбільшої вібрації є вибивні решітки змішувачі дробометні камери пневмозубила дробівка в результаті чого може виникнути віброхвороба.
Задачею вентиляції є забезпечення чистим повітрям приміщення і утворення метеорологічних умов.
У проектованому цеху на всіх ділянках встановлюється припливно-витяжна вентиляції а також встановлюється місцева вентиляція у вигляді установок повітряного дозування і витяжних зонтів.
Природне освітлення приміщень регламентовано нормами СН і П 11 – 4 – 79. в якості нормованої величини для природного освітлення прийнята величина – коефіцієнт освітлення.
Для ливарних цехів коефіцієнт природного освітлення повинен бути 07 1. Природне освітлення залежить від часу дня року і метеріоумов.
При системі комбінованого штучного освітлення необхідно щоб світильники загального освітлення створювали не менше 10% нормованого освітлення. Затемнення робочих місць мостовими кранами повинно бути
компенсоване допоміжними світильниками установленими на еластичних підвісках на кранах. Основні проходи цеху повинні бути обладнанні аварійним освітленням.
Безпечність експлуатації при нормальному режимі роботи електроустановок забезпечується наступними захисними заходами: застосуванням ізоляції недоступністю напругопровідних частин блокувальниками безпечності застосуванням малих напруг захисне заземлення і використання електрозахисних засобів.
Для зменшення шуму в проектуючому цеху встановлюють віброізольований фундамент і амортизатори під обладнання для попередження передачі вібрації на будівельні конструкції; відокремлюють менш шумні ділянки і конторські приміщення стінками і перегородками які мають досить велику звукоізоляцію. Використовують засоби індивідуального захисту по ГОСТ 12.4.051 – 78.
Основні причини виникнення пожежі в ливарному цеху – загорання електропроводки використання легкозаймистих речовин наявність відкритого джерела вогню.
Категорія приміщення по пожежній безпеці Г (ОМТП24 – 86).
Для забезпечення в цеху пожежної безпеки передбачені наступні заходи:
навколо цеху повинен бути розміщений зовнішній водопровід який має гідранти розташовані через 100 м;
біля цеху повинні бути передбачені проїзні дороги;
біля можливих місць виникнення пожежі розміщується такий інвентар: ящики з піском пожежні ломи багри сокири азбестове полотно;
всі ємності з пальним та вибухонебезпечними речовинами ізольовані і розташовані на необхідній відстані від можливих джерел появи полум’я;
на випадок виникнення пожежі передбачена сигналізація та прямий телефонний зв’язок з пожежною охороною.
Технологічні процеси виготовлення виливків включає в себе багато операцій при виконанні яких виділяється пил аерозолі і гази.
Пил утворюється при підготовці шихтових формувальних і стрижневих матеріалів плавленні сплавів випуску металу з печі заливанні форм і при фінішних операціях.
Металургійні підприємства викидають пил 348% із них 10% ливарне виробництво.
Хімічний склад викиду в атмосферу дуже різноманітний. В повітря надходить до мільйону забруднених органічних речовин різного виду.
Основними домішками є:
оксид вуглецю – 32%;
двооксид сірки – 15%;
для осадження пилу в цехах необхідна установка – пиловловлювач: - відцентрові скрубери ВТ через які буде проходити видалене повітря.
Для очищення газів цеху передбачені адсорбенти пиловловлювачі – виконуються за допомогою електрофільтрів ПТ – 8.
Повітря яке видаляється вентиляційними системами із цеху після очищення має шкідливі домішки в допустимих нормах концентрації (8).
Основний вид забруднення стічної води: пісок пил флюси. Стічна вода видаляється через цехову каналізаційну систему яка входить в загальнозаводську каналізаційну систему.
Для очищення стічної води ливарного цеху вибираємо систему зворотного водопостачання.
Питаннями охорони навколишнього середовища на підприємстві
займаються в лабораторії направлення якої є удосконалення очисних
установок а також питання захисту навколишнього середовища.
Техніко-економічні показники
Основні техніко – економічні показники роботи цеху показані у таблиці 10.1
Кількість робітників у цеху (загальна)
Виробничих робітників
Допоміжних робітників
Розрахунок основних виробничих працівників ведеться за формулою:
Pc= (tcQrec Tд)100 (10.1)
де tc– середня трудоєкість виготовлення 1т придатного лиття н-ч;
Qr– річний випуск придатного лиття т;
ec – середній процент виконання норм ec=99%;
Tд – дійсний фонд часу одного працівника в год Tд=1840 год.
Розраховуємо кількість інших працівників виходячи з співвідношення працівників ( у відсотках до виробничих працівників). [1]
Даний цех виробництва виливків з сірого чавуну заводу хімічного машинобудування проектувався на основі високовиробничого механізованого та автоматизованого обладнання відповідно до технічних санітарних вимог та охорони навколишнього середовища.
Виробництво виливків відбувається на автоматичних формувальних лініях з використанням сирих піщано-глинистих форм.
Плавильне відділення обладнане індукційними тигельними печами. Вони гнучкі в роботі забезпечують відбирання металу великими порціями та безперебійно також можуть працювати в одну дві зміни або цілодобово.
Піч час роботи над курсовим проектом були більш глибоко розглянуті питання проектування ливарних цехів використані найбільш сучасні ефективні технологічні лінії. За рахунок високого рівня автоматизації та механізації виробничих процесів спроектований цех має підвищені техніко-економічні показники.
Логинов И. З. Проектирование литейных цехов. – Минск: Высшая школа 1375. – 320 с.
Проектирование литейных цехов и заводов под ред. В. М. Шестопала – т.2. – М.: Машиностроение 1974 – 294 с.
Туманский Б.Ф. Проектирование литейных цехов.– К.: Віпол1992.–188с.
Матвеенко И. В. Тарский В. Л. Оборудование литейных цехов. – М.: Машиностроение 1976. – 440 с.
Сафронов В. Я. Справочник по литейному оборудованию. М.: Машиностроение 1985. – 320 с.
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни Проектування ливарних цехів” для студентів спеціальності Ливарне виробництво чорних та кольорових металів” Укл. В.П.Авдокушин Г..Федоров.–К.: НТУУ”КПИ”2000 – 46с.

Таблиця 3.10.doc

Таблиця 3.10 – Завантаження устатковання для виготовлення стрижнів
нд. поз. Код деталі Найменування деталі Номер стрижня Кількість
зйомівТип стрижневої лінії машини Продуктивність лінії машини
зйомівгод Необхідна кількість ліній машин Маса стрижнів на річну
програму т 1 2 3 4 5 6 7 8 9 2 ФЛ4202 Кришка верхня 1
1 3 ФЛ4203 Кришка нижня 1 13172 330 4 ФЛ4204
Бугель 1 13172 790 5 ФЛ4205 Чашка верхня 1 13172
0 6 ФЛ4206 Чашка нижня 1 13172 527 7 ФЛ4207 Грибок
13172 395 8 ФЛ4208 Опора 1 13172 66 10
ФЛ4210 Кришка верхня 1 13172 856 11 ФЛ4211 Кришка нижня
13172 461 12 ФЛ4212 Бугель 1 13172 856 13
ФЛ4213 Чашка верхня 1 13172 922 14 ФЛ4214 Чашка нижня 1
172 685 15 ФЛ4215 Грибок 1 13172 724 16
ФЛ4216 Опора 1 13172 79 18 ФЛ4218 Кришка верхня 1 13172
20 19 ФЛ4219 Кришка нижня 1 13172 817 20
ФЛ4220 Бугель 1 13172 1001 21 ФЛ4221 Чашка верхня 1
172 1054 22 ФЛ4222 Чашка нижня 1 13172 817 23
ФЛ4223 Грибок 1 13172 856 24 ФЛ4224 Опора 1 13172
2 26 ФЛ4226 Кришка верхня 1 13172 1976 27 ФЛ4227
Кришка нижня 1 13172 1515 28 ФЛ4228 Бугель 1 13172
40 29 ФЛ4229 Чашка верхня 1 13172 1120 30 ФЛ4230
Чашка нижня 1 13172 830 31 ФЛ4231 Грибок 1 13172
2 32 ФЛ4232 Опора 1 13172 158 1 ФЛ4201 Корпус
01 9 ФЛ4209 Корпус вентиля 1 13172 9880 17 ФЛ4217
Корпус вентиля 1 13172 14621 25 ФЛ4225 Корпус вентиля 1

Хвостенко.doc

Техніко-економічне обрунтування і завдання на проектування ливарного
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва
Вибір типу і структури цеху 8
Виробнича програма 8
Характеристика виробництва 11
Загальна компоновка і схема цеху 12
Режим роботи цеху і фонди часу 14
Розраховування виробничих відділень .16
1 Розраховування плавильного відділення ..16
2 Розраховування формувально – складально – заливально –
вибивального відділення .20
3 Розраховування стрижневого відділення 22
4 Розраховування сумішоприготувального відділення 23
5 Розраховування відділення фінішних операцій .26
Допоміжні відділення .29
Складське господарство 30
Внутрішньоцеховий транспорт 32
Енергетична частина 33
Будівельна частина .36
Охорона праці і екологія 38
Техніко-економічні показники роботи цеху 41
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧНЕ ОБРУНТУВАННЯ
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ЛИВАРНОГО ЦЕХУ
Спроектувати сталеливарний цех який здатний виконувати такі завдання:
- для проектування використати номенклатуру яка наведена у таблиці
- потужність цеху - 30000 т. придатних виливків за рік;
- максимально застосовувати автоматизацію і механізацію виробничих
процесів з використанням сучасних досягнень ливарної науки та
- місце розташування спроектованого цеху м.Кременчук;
- основні джерела забезпечення підприємства при його експлуатації:
металічні матеріали – металобази м. Кременчука вода – міське
водопостачання електроенергія і тепло – Трипільська ТЕС газ –
місцева мережа газу;
- для очищення та скидання стічних вод – замкнена система водоочищення
і загальна міська каналізація;
- в проекті передбачити такі технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в електродугових печах;
) формоутворення – автоматизована формувальна лінія;
) виготовлення стрижнів – з використанням ХТС;
) сумішоприготування – традиційні методи з максимальною
)фінішні операції – максимальна механізація процесів видалення
стрижнів із виливків відокремлення ливникових систем від виливків
очищення зачищення та термічного оброблення виливків.
Таблиця 1.1. - Номенклатура виливків ливарного цеху
АНАЛЗ ВИРОБНИЧО ПРОГРАМИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА. ВИБР ТИПУ
1 Виробнича програма
Задачею даного проекту є проектування ливарного комплексу заводу
портальних кранів потужністю 30000 тонн придатних виливків за рік.
Цех заданий для проектування відноситься до ливарних цехів масового
виробництва для яких номенклатура виливків складає не більше 200
найменувань і має масу виливків – від 110 кг до 880 кг. При
проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий технічний
рівень та економічну ефективність максимально використовуючи досягнення
Таблиця 1.2. Точна виробнича програма ливарного цеху
ндКод деталі Найменування МатеМаса кг Кількість Річна програма випуску виливків
Склад шихтових матеріалів
Плавильне відділення
Формувальне Формувальне
відділення Сумішоприготувальвідділення
Відділення фінішних операцій
Склад готової продукції
Рисунок 1.1 – Схема компоновки ливарного
РЕЖИМ РОБОТИ ЦЕХУ ФОНДИ ЧАСУ
Для роботи сталеливарного цеху потужністю 30 000 тонн придатних
виливків найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
термообробки і ремонту устаткування.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устатковання та робітників.
Фк - календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
Фн - номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
З урахуванням святкових і вихідних днів рік має 250 робочих днів. При
однозмінному режимі роботи робочого номінальний фонд становить
Фн = 250 8 = 2000 годин.
Фн = 250 16 = 4000 годин- при двозмінному режимі роботи.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня і 4-х тижневій відпустці дійсний
фонд часу робітника становить
Фд = 2000 – ( 4 40 ) = 1840 годин.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Режим роботи ливарного цеху та фонди часу
ндексНайменування Кількість Дійсний річний фонд
позицівідділення робочих змін часу год
ї дільниці тип на добу
УстаткуваннРобітника
Плавильне 2 3720 (7%) 1840
Формувальне 2 3520 (12%) 1840
Стрижневе 2 3600 (10%) 1840
Відділення 2 3680 (8%) 1840
Дільниця 3 5520 (8%) 1840
Допоміжні служби2 3600(10%) 1840
Розрахування виробничих відділень цеху
Вихідними даними для розраховування є: виробнича програма вид
технологічного процесу прийнятий режим роботи цеху результати раніше
виконаних розрахунків і нормативні дані.
Тип технологічного устаткування вибирають виходячи з особливостей
прийнятого технологічного процесу і умов забезпечення заданої якості
продукції. За можливістю потрібно застосовувати однотипне устатковання
оскільки це значно полегшує його експлуатацію і знижує об’єм витрат на
Допоміжне устаткування і необхідна кількість оснащення повинні
забезпечити безперебійну роботу основного технологічного устаткування а
транспортні засоби – об'єднати технологічне устаткування у потокові лінії.
1 Розрахування плавильного відділення
Вихідними даними для розраховування плавильного відділення є кількість
металу кожної марки ливарних сплавів необхідна для забезпечення виробничої
Для виплавлення сталі використовують електродугові печі оскільки вони
забезпечують можливість відносно швидкого одержання якісного металу і його
видачу на місця заливання форм.
1.1 Складання балансу металу за марками сталей що виплавляються.
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із сталей марок:
Л 25Л 35Л. Виливки мають масу від 110 до 880 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
Угар і безповоротні втрати складають - 5%.
Вихід придатного литва :
-для 20Л 25Л 35Л знаходиться у межах 60-65 %. Приймаємо 60 %.
Таблиця 3.1 - Баланс металу
ДільнМарка сплаву Потрібна кількість рідкого металу Тип печі
Поточна лінія (дільниця)
Поточна Група Розмір опок ммРічний випуск Середньогодинн
лінія виливків а кількість
(дільниця)за масою форм
до 250 кг1600*1200*5005615087 14735 5
більше 1600*1200*5005216164633858 10
3 Розрахування стрижневого відділення
Оскількі відсутня технологічна документація об’єм виробництва та
орієнтовану номенклатуру стрижнів сталеливарного цеху визначають за
нормативами розрахункової кількості стрижнів на 1 тонну придатних виливків.
Для стрижнів вибираємо комплекс устатковання для виготовлення стрижнів
з ХТС на стрижневій лінії ЛП059.
Кількість ліній визначаємо за формулою:
М = N Кн (Тд – t) д (3.5)
де М – кількість ліній шт.;
N – річна кількість стрижнів шт.;
Тд – дійсний річний фонд часу роботи установки год;
д – продуктивність тгод;
t – час затрачений на переналадку оснащення год.
Тоді кількість ліній моделі ЛП059:
М = 96558 11 (3600-80) 10 = 27
Приймаємо 3 лініі коефіцієнт завантаження якої
На стрижневій автоматичній лінії виконуються наступні операції:
приготування ХТС заповнення сумішшю стрижневих ящиків і загладжування
поверхні накладання плити на стрижневий ящик перед кантуванням кантування
стрижневих ящиків виймання стрижнів їх фарбування.
Технічна характеристика лінії моделі ЛП059:
Габаритні розміри ящика мм 1250х1058х380
Продуктивність зйомів год 10
Витрата стрижневої суміші м3год 25
Кількість стрижневих ящиків 9
Габартні розміри лінії мм 1790х13200
4 Розраховування сумішоприготувального відділення
При виготовленні виливків методом лиття в разові піщаноглиняні форми
якість і склад формувальних сумішей є одним з основних факторів одержання
виливків із заданими властивостями.
В сталеливарному цеху застосовуємо єдину формувальну суміш слідую чого
- оборотна суміш 8992 %
- кварцовий пісок 7 %
- крохмальні добавки 008 %
Загальні витрати формувальної і стрижневої суміші визначають при
розраховуванні формувального і стрижневого відділення виходячи з об’єму і
кількості форм що виготовляються протягом року для всієї номенклатури
виливків з відрахуванням об’єму зайнятого виливками з ливниковими
системами і стрижнями. Розраховуємо потрібну кількість формувальної і
стрижневої суміші для кожної масової групи виливків. Результати розрахунку
наведені в таблиці 3.8.
Основним завданням сумішоприготувального відділення є безперебійне
забезпечення формувальних ліній необхідними сумішами.
Тому змішувачі розташовуємо безпосередньо біля ліній виготовлення форм.
Таблиця 3.7 – Витрати формувальної і стрижневої суміші
Група Річна Розмір Об’єм Об’єм Витрати сумішей м3рік.
виливківкількісопок форми форм
ть форм(довжиназ м3рік
в ущільненому в розпушеному
в тому числі в тому числі
Кількість змішувачів визначаємо за формулою:
де: Вр – кількість змішуваної суміші на річну програму м3;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для сумішоприготувального відділення
q – продуктивність змішувача м3год.
З = 85773 12 3600 37= 103. Приймаємо 12 змішувачів.
Коефіцієнт завантаження змішувачів:
Вибираємо змішувачі моделі 15108 технічна характеристика якого
представлена в таблиці 3. 8.
Сухі формувальні матеріали доставляють в сумішоприготувальне відділення
з складу формувальних матеріалів за допомогою пневмотранспорту.
Над усіма змішувачами встановлений однаковий комплект бункерів для
оборотної суміші з стрічковими дозаторами решта компонентів дозуються за
масою. Всі змішувачі однакового призначення і взаємозамінні.
Таблиця 3.8 – Технічна характеристика змішувача періодичної дії моделі
ндекс позиції Найменування параметра Значення
Продуктивність м3год. 37
Тривалість перемішування хв. 5
Діаметр чаші мм 2000
Готова формувальна суміш періодично і рівномірно відбирається системою
стрічкових конвейєрів з більшою пропускною здатністю шириною стрічки 1000
Стрижнева суміш готується безпосередньо в стрижневому відділенні на
Склад стрижневої суміші:
- кварцевий пісок 100 %
- Затверджувач(КЧ-41) 025-05 %
5 Розраховування відділення фінішних операцій
У відділенні фінішних операцій виконуються операції видалення стрижнів
із виливків відокремлення литникових систем і надливів очищення
обрубування зачищення термічного оброблення рунтування.
Для кожної групи виливків призначаємо технологічні потоки фінішних
Вибивання стрижнів для виливків відбувається на лінії формовки.
Кількість устаткування розраховуємо за формулою:
де n – розрахункова кількість устаткування шт.;
Q – потужність технологічного потоку т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності виробництва та використання проміжної
Фд - дійсний річний фонд часу роботи устаткування год;
q - продуктивність устаткування тгод.
Визначаємо кількість дробометних камер:
n = 30000 113680 5 = 179 .
Приймаємо 2 дробометних камери моделі 42827 продуктивністю 5 тгод
періодичної дії з підвісками що обертаються.
Зачистка відбувається за допомогою стаціонарних шліфувальних кругів.
n = 30000 113680 16 = 56.
Приймаємо 6 стаціонарних шліфувальних круга.
Для сталей 20Л 30Л 35Л передбачена термічна обробка виливків. Для
нормалізації виливків приймаємо термічні камерні печі з висувним подом з
одночасним навантаженням 40 т S пода =189 м²
Розрахунок однотипних термічних печей ведеться за формулою:
де n – кількість однотипних печей;
Q – маса виливків на річну програму т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для термічних печей Кн = 11
Р – продуктивність печі тгод.
Продуктивність печей періодичної дії розраховуємо за формулою:
де m – садка печі т;
t – тривалість циклу термооброблення виливків год.
n = 30000 11 3680 26 = 28
Приймаємо чотири камерні печі з виїзним подом моделі СДО – 3056.
Після термооброблення виливки піддаються очищення від окалини
дробеметному барабані моделі 42313.
На дільницях рунтовки виконуються слідуючи операції: обдування
стиснутим повітрям мийка сушіння перед рунтуванням рунтування сушка
після рунтування. Обладнання: машини для мийки прохідні рунтувальні
камери прохідна сушильна камера.
Технічна характеристика камерної печі з виїзним подом моделі СДО – 3056:
Розміри робочого простору м 30х56х20
Габаритні розміри м 59х190х54
ДОПОМЖН ВДДЛЕННЯ ДЛЬНИЦ ТА
1 Цехові комори для зберігання допоміжних матеріалів інструменту і
Зберігання допоміжних матеріалів інструменту запасних частин
устаткування спец одягу здійснюється в цехових коморах. Цехові комори
розташовані на площах основних відділень цеху в місцях зручних для
приміщень між колонами будівлі. Площа комор прийнята 25 м2 на 1000 т
випуску литва за рік. х площа складає 625 м2.
2 Санітарно–технічна майстерня
Санітарно-технічна майстерня виконує функції щодо підтримання у
робочому стані водопроводу каналізації опалення і вентиляції цеху. Ця
служба має розгалужену систему контролю роботи і виклику чергових слюсарів.
Вона є частиною системи автоматизованого управління цехом.
3 Цехові лабараторії
Цехові лабораторії призначені для оперативного контролю хімічного
аналізу металу під час його плавлення поточного контролю якості
формувальних матеріалів формувальних і стрижневих сумішей. Площа хімічної
і спектральної лабораторії для цеху даної потужності складає – 72 м2 площа
лабораторії формувальних матеріалів – 36 м2. Розміщені на площах
відповідних відділень.
СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Склад шихтових матеріалів знаходиться поряд з плавильним відділенням.
Загальна площа складу визначається за формулою:
Fскл=Fтех + Fзас + Fпу
Fтех – площа технологічних дільниць м2;
Fзак – площа засіків м2;
Fпу – площа занята пристроями для подачі матеріалів м2.
Площа засіків для шихти:
Fзак=11 (f1 + f2 + + fn)
f – розрахункова площа для окремих компонентів шихти м2.ї
розраховуємо за формулою:
fзш=М а . b к Фд Н γ
М – потужність цеху тгод;
а – норма витрат компоненту шихти від металозавалки %
b –норма зберігання компоненту шихти днів;
к – вихід придатного %;
Фд – річний фонд роботи обладнання днів
Н- висота зберігання компонентів шихти м.
γ - насипна маса компонентів шихти тм3.
Таблиця 5.1 – Розраховані площі зберігання шихтових матеріалів
Найменування ПотребаТермЗапасНасипВисРозрахПрийня
матеріалу трік ін т на отаунковата
збер масазбеплощаплоща
Брухт сталевий 23750 20 1300 25 3 173 175
Феросиліцій 1250 10 34 17 2 10 12
Феромарганець 2083 10 57 17 2 17 20
ЗВВ 14583 20 800 2 3 133 140
Формувальний пісок 61880 30 5086 17 5 1650 1700
Бентоніт 13566 30 1115 15 5 320 335
Молоте вугілля 3094 20 1695 08 3 42 46
Склади шихтових матеріалів мають дільниці приймання і зберігання
шихтових матеріалів дозування шихти очищення звороту власного
Пісок на склад поступає у вагонах які розвантажуються при відкриванні
нижніх люків. Для сушіння піску та глини на складі передбачена дільниця
обладнана барабанними сушарками.
ВНУТРШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ
У ливарному цеху що проектується склад шихтових матеріалів
обслуговується мостовими кранами які обладнуються магнітними шайбами за
допомогою яких проводиться завантаження металічної шихти у добові бункери
а також грейферами для завантаження у добові бункери сипких шихтових
Склад шихти і формувальних матеріалів обслуговують по 3 мостових крани
вантажопідйомністю 10 тонн.
Плавильне відділення обслуговує два мостових крани вантажопідйомністю
Формувально-складально-заливально-вибивальне відділення обслуговує два
мостових крани вантажопідйомністю 10 тонн. Відділення фінішних операцій – 3
крани вантажопідйомністю 10 тонн кожний.
Для транспортування піску і порошкових матеріалів – пневмотранспорт;
для подачі стрижневих і формувальних сумішей до місць виготовлення форм і
стрижнів – стрічкові конвеєри;
Виливки після вибивання подаються за допомогою наземного рейкового
транспорту; для транспортування і складання стрижнів електрокари та мостові
ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
У сталеливарному цеху використовують електроенергію стиснуте повітря
газ воду теплоносії.
Електроенергію в ливарному цеху використовують на технологічні потреби
силові установки освітлення та слабкострумове господарство.
Загальні витрати електроенергії цехом визначають за формулою:
W = (Wт + Wс + Wо) К
де W – загальна кількість витрат електроенергії кВт год.
Wт – річні витрати електроенергії на технологічні потреби кВт
Wс – річні витрати електроенергії на електроприводи силових
Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
К – коефіцієнт втрат електроенергії у мережі.
Розраховування річних витрат електроенергії на технологічні потреби
здійснюємо за питомими нормами витрат електроенергії на 1 тонну придатного
де Wт – витрати електроенергії на технологічні потреби (плавлення
металу термічне оброблення виливків тощо) кВт год.
Pт – питомі витрати електроенергії на технологічні потреби при
виробництві 1 т. придатного литва кВт год.
Gт – річний випуск придатного литва т рік.
Wт = 900 30000 + 450 30000 = 405 107 кВт год.
Витрати електроенергії на силові установки дорівнюють
Wс = 1100 30000 = 33 107 кВт год.
Розраховування витрат електроенергії на освітлення проводимо за
де Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
g – питомі витрати електроенергії за 1 год. На 1 м2 площі цеху (для
виробничих відділень g = 15 18 Вт) для складських приміщень – g = 8 10
Вт і для побутових приміщень – g = 8 Вт);
F – освітлювальна площа м2;
Фо – річна кількість годин освітлювального навантаження (при двозмінній
роботі - Фо = 2300 2500 год.) тоді:
Wо = 0001 (10480 17 2400 + 1240 8 2400) = 426 107Вт год
Отже загальна потреба в електроенергії на рік дорівнює:
W = ( 405 107 + 33 107 + 04 107) 105 = 81 107 кВт год.
Розраховування витрат стисненого повітря проводимо на річну програму
де Qв – річні витрати стисненого повітря на річну програму м3.
д – витрати стиснутого повітря на 1 т литва м3.
Gр – випуск виливків за рік т;
– коефіцієнт що враховує втрати повітря в мережі
Qв =15 800 30000 = 360 105 м3
Витрати води для приготування формувальної і стрижневої суміші
визначаємо за формулою:
де Vв – витрати води на рік м3;
у – процент вологи у суміші %;
Рну – річні витрати неущільненої суміші трік.
Vв = 5 96558 100 = 48279 м3
Витрати води на технологічні потреби визначаємо за формулою:
де Рн.в. – норми витрат води на технологічні потреби на 1 т литва м3;
Gр – річний випуск виливків т;
Vв. т. = 13 30000 = 390000 м3рік
Норми витрат води на побутові потреби такі:
- на господарчо – питні потреби – 45 літрів на 1 сітку за годину;
- душові - 500 літрів на сітку за годину ( при роботі душевих – 45
- умивальники – 200 літрів на 1 кран за годину;
- миття підлоги цеху – 3 літри на 1 м2 за добу.
Втрати теплоти розраховуємо за формулою:
де: Vб – площа будівлі (Vб = 16848 м3);
q – кількість теплоти для опалення будівель (q = 60 130Втм3).
Приймаємо q = 90 Втм3;
G = 16848 90 = 15 106 Вт
Тепло подається у цех у вигляді перегрітої до 150 ºС пари трубами та
Витрати природного газу на рік визначаємо за формулою: ( при цьому
приймаємо що 1 м3 природного газу дорівнює 117 кг умовного палива)
де: qг – кількість умовного палива (газу) на тонну литва (qг =
0 170м3) приймаємо 150 м3;
Gр – маса придатного литва на рік кг.
М = 117 150 30000000 = 5265000000 кгрік умовного палива за рік.
1 Елементи конструкції будівлі
Ширина поперечних прогонів в яких розміщуються склад формувальних
шихтових матеріалів і плавильне відділення відповідно розміщуються в
поперечних прогонах шириною 18 метрів.
Носійними конструкціями будівлі ливарного цеху є фундамент колони
стіни перекриття. Ливарний цех що проектується відноситься до велико -
прогонових будівель виконується з носійним каркасом із залізобетонних
колон. Крок колон по периметру будівлі 6 метрів а в середині – 12 метрів.
Колони в прогонах якими рухаються мостові крани мають консолі для опору
підкранових балок які виготовляються у вигляді двотаврових конструкцій.
Фундамент під колони виконують із залізобетонної ступінчастої
конструкції і підколонника.
Для покрівлі цеху в прогонах шириною 18 метрів приймають
трапецієподібні ферми. Зверху на них укладають плити – покриття довжиною 6
метрів. Покрівлю виконують багатошаровою з водостійкого матеріалу який
укладають з використанням бітумної мастики на шар утеплювача із скловати.
Як стіновий матеріал використовують керамзитобетонні панелі. Торцеві
стіни крім власної маси сприймають значне вітрове навантаження тому з
метою забезпечення необхідної стійкості і надійності такі стіни
встановлюють з додатковими залізобетонними колонами.
Ворота в ливарному цеху встановлюють для транспортування матеріалів і
виливків а також для евакуації людей. х виготовляють розсувними з
механічним відкриванням і закриванням. Розмір воріт 40х42
метри. Пройоми обладнують повітро - тепловими завісами. Розміри воріт на
залізничний транспорт мають 47х56 метріа. Покриття підлоги – чавунні
2 Побутові і адміністративно – службові приміщення
У цеху передбачені приміщення санітарно – побутового призначення
громадського харчування охорони здоров`я культурного обслуговування
управління технологічне бюро.
Розміщені адміністративно – побутові приміщення в будівлі з спеціальним
дахом. Залізобетонний каркас виконаний колонами з розмірами в перерізі
0х400 мм. Стіни муровані легкобетонними блоками. Перегородки мурують з
шлакогібсобетонних блоків.
У душових кімнатах умивальних і інших приміщеннях з вологим режимом
стіни облицьовані на висоту до 3 метрів від підлоги глазурованими плитками.
Підлогу роблять бетонною. В адміністративних приміщеннях підлога покрита
утеплювальним лінолеумом
3 Опалення і вентиляція
У цеху передбачена система повітряного опалення яка сполучена з
приточною вентиляцією з підігрівом приточного повітря в калориферах.
Температура підігрітого повітря не більше 60 ºС при подачі його на висоті
менше 35 метрів від підлоги і на відстані більше 2 метрів від
У цеху використовують загальнообмінну і місцеву вентиляції.
Загальнообмінна вентиляція підтримує повітряне середовище в усьому
об’ємі приміщення забезпечує відповідну кратність обміну повітря.
Місцева вентиляція передбачає подачу повітря в деякі обмежені місця
робочої зони або видалення забрудненого повітря від місць видалення
Цех насичений устаткуванням яке як правило являється джерелом шуму
вібрацій які впливають на нервово-психологічний і фізичний стан людини.
Джерелом найбільшої вібрації є вибивні решітки змішувачі дробометні
камери пневмозубила дробівка в результаті чого може виникнути
віброхвороба. Допустимий рівень вібраційного шуму при загальних вібраціях
на постійних робочих місцях складає 100 дБА.
Задачею вентиляції є забезпечення чистим повітрям приміщення і
утворення метеорологічних умов.
У проектованому цеху на всіх ділянках встановлюється припливно-витяжна
вентиляції. Крім цього на робочих місцях де виділяється значна кількість
пилу газу і тепла встановлюється місцева вентиляція у вигляді установок
повітряного дозування і витяжних зонтів. Робітники повинні використовувати
заходи індивідуального захисту органів дихання.
При системі комбінованого штучного освітлення необхідно щоб
світильники загального освітлення створювали не менше 10% нормованого
освітлення. Затемнення робочих місць мостовими кранами повинно бути
компенсоване допоміжними світильниками установленими на еластичних
підвісках на кранах. Основні проходи цеху повинні бути обладнанні аварійним
освітленням не менш ніж 03 лк світильники місцевого і загального
призначення на висоті підвісок не менше 25 м і повинні живитися від мережі
напруги не більше 36 Вт. Освітленість на шкалах пристроїв передбачається не
менше 500 лк при люмінесцентних лампах і 300 лк при лампах накалювання.
Освітлення від світильників на пультах управління не менш 150 лк при
люмінесцентних лампах і 50 лк при лампах накалювання.
Безпечність експлуатації при нормальному режимі роботи електроустановок
забезпечується наступними захисними заходами: застосуванням ізоляції
недоступністю напругопровідних частин блокіровками безпечності
застосуванням малих напруг захисне заземлення і використання
електрозахисних засобів.
Для зменшення шуму в проектуючому цеху встановлюють віброізольований
фундамент і амортизатори під обладнання для попередження передачі вібрації
на будівельні конструкції; відокремлюють менш шумні ділянки і конторські
приміщення стінками і перегородками які мають досить велику звукоізоляцію.
Використовують засоби індивідуального захисту.
Основні причини виникнення пожежі в ливарному цеху – загорання
електропроводки використання легкозаймистих речовин наявність відкритого
Для забезпечення в цеху пожежної безпеки передбачені наступні заходи:
- навколо цеху повинен бути розміщений зовнішній водопровід який
має гідранти розташовані через 100 м;
- біля цеху повинні бути передбачені проїзні дороги;
- біля можливих місць виникнення пожежі розміщується такий
інвентар: ящики пожежні ломи багри сокири азбестове полотно;
- всі ємності з пальним та вибухонебезпечними речовинами ізольовані
і розташовані на необхідній відстані від можливих джерел появи
- на випадок виникнення пожежі передбачена сигналізація та прямий
телефонний зв’язок з пожежною охороною.
2 Заходи по захисту навколишнього середовища
Технологічні процеси виготовлення виливків включає в себе багато
операцій при виконанні яких виділяється пил аерозолі і гази.
Пил утворюється при підготовці шихтових формувальних і стрижневих
матеріалів плавленні сплавів випуску металу з печі заливанні форм і при
Металургійні підприємства викидають пил 348% із них 10% ливарне
Хімічний склад викиду в атмосферу дуже різноманітний. В повітря
надходить до мільйону забруднених органічних речовин різного виду.
Основними домішками є:
- оксид вуглецю – 32%;
- двооксид сірки – 15%;
- вуглекисні -0 10%;
для осадження пилу в цехах необхідна установка – пиловловлювач: -
відцентрові скрубери через які буде проходити видалене повітря.
Основний вид забруднення стічної води: пісок пил флюси. Стічна вода
видаляється через цехову каналізаційну систему яка входить в
загальнозаводську каналізаційну систему.
Для очищення стічної води ливарного цеху вибираємо систему зворотного
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ ЦЕХУ
Застосування будівництва або реконструкції цехів впровадження у
виробництво нових машин приладів технологічних процесів вдосконалення
організації виробництва повинно супроводжуватись зниженням надлишків у
порівнянні з існуючими виробничими процесами технологіями.
При проектуванні цеху використовувались традиційні добре відомі
технології агрегати методи роботи керування. Особливу увагу було
приділяли виробництву застосуванню комплексної механізації та
Розраховуємо необхідну кількість працюючих за формулою:
де tc – середня трудомісткість виготовлення 1 т придатного литва в нормо-
Q2-річний випуск придатного литва т;
(д- дійсний фонд часу одного працюючого.
Таким чином кількість виробничих працівників складає 80 осіб.
Допоміжних працівників приймаємо в 2 рази меньше – 40 осіб;
нженерно- технічні працівники – 5 осіб;
Конторські працівники – 5 осіб.
Молодший обслуговуючий персонал – 5 осіб;
Всього у цеху осіб.135
Таблиця 9.1 - Техніко-економічні показники ливарного цеху
Показники Одиниці Показники по
Річний випуск литва т 30 000
Кількість працюючих в тому числі: осіб 135
Виробничі працівники осіб 80
Загальна площа цеху м2 16848
Виробнича площа цеху м2 15000
Випуск литва на одного працівника т 222
Випуск литва на одного виробничого
Зйом с 1 м2 загальної площі т 218
Зйом с 1 м виробничої площі т 231
Використовування в цеху сучасного вітчизняного устаткування дає
можливість використовувати прогресивні технічні процеси виготовлення
виливків у разових формах. Стрижні виконані з використанням сумішей ХТС.
Завдяки обраному методу виготовлення форм по вогкому відсутня операція
сушіння форм що скорочує цикл виготовлення виливків підвищує
продуктивність цеху а також відпадає необхідність у додаткових печах для
Економічні розрахунки підтверджують правильність виконаного проекту
цеху і вибору технологічних процесів виготовлення сталевих виливків.
Сталеливарний цех на випуск 30000т литва за рік може бути
рекомендований для впровадження у виробництво.
Логинов И. З. Проектирование литейных цехов. – Минск: Высшая шк.
Проектирование литейных цехов и заводов под ред. В. М. Шестопала –
т.2. – М.: Машиностроение 1974 – 294 с.
Фанталов Л. И. Кноре Б. В. Четвертухин С. И. Основы проектирования
литейных цехов и заводов. – М.: Машиностроение 1979. – 376 с.
Справочник молодого литейщика. – 3-е изд. перераб. и дополн. М.:
Высшая школа 1991. – 319 с.
Дорошенко С. П. Ващенко К. И. Наливная формовка. – К.: Высшая
школа. Главное издательство 1980. – 176 с.
Матвеенко И. В. Тарский В. Л. Оборудование литейных цехов. – М.:
Машиностроение 1976. – 440 с.
Чунаев М. В. Анализ факторов эффективности автоматических
дробеметных установок. Литейное производство 1965 №12.
Туманский Б.В.Проектування ливарних цехів. – К.: НОК ВО.- 1992
ФЛ51.5122. 1110.000.ПЗ
Завдання на проектування
ФЛ02.0220.0403.000.ПЗ
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва. Вибір типу і
ФЛ02.0204.0403.000.ПЗ
Техніко-економічні показники цеху
ФЛ91. 9118.1110.006 ДП
ФЛ91. 9118.1110.005ПЗ
Енергетична частина проекту
Допоміжні відділення
Скадське господарство
Режим роботи цеху і фонди часу

Таблиця 3.2-3.3.doc

Таблиця 3.2. - Розрахунок електропечей
ДільМарка сплаву Потрібна кількість рідкого Тип печі
Сталевий брухт 55 180724 535 18673 36745
Зворот власного 42 138008 40 139612 27762
Феромарганець 18 5915 15 5235 1115
ФС45 09 2957 08 279 575
Добавки та 03 986 02 70 169
Чавунний брухт 4 1396 1396
Всього 100 32859 100 34903 67762

ПЗ.doc

Аналіз виробничої програми 6
1.Виробнича програма ..6
2.Аналіз виробничої програми ..6
3.Характеристика виробництва і вибір цеху ..10
4.Вибір типу і структури цеху 11
Режим роботи цеху і фонди часу .13
Розраховування виробничих відділень ..15
1 Розраховування плавильного відділення 16
2 Розраховування формувально – складально –
заливально – вибивального відділення 23
3 Розраховування стрижневого відділення .29
4 Розраховування сумішоприготувального відділення 35
5 Розраховування відділення фінішних операцій ..39
Допоміжні відділення 41
1.Складське господарство ..41
2.Внутрішньоцеховий транспорт .45
3.Енергетична частина ..47
4. Будівельна частина 50
5. Охорона праці і екологія 51
У зв’язку із становленням промисловості у тому числі і
машинобудування виникає потреба у будівництві нових або
реконструкцітехнічному переозброєнні існуючих ливарних цехів. Це вимагає
також відновлення роботи проектних організацій.
Задачею даного курсового проекту є проектування чавуноливарного цеху
машинобудівного заводу потужністю 35801 тонн придатних виливків за рік.
При проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий
технічний рівень та економічну ефективність максимально використовуючи
досягнення науки і техніки. При проектуванні даного цеху опиралися на
головні технічні направлення в галузі машинобудування а також на правила
та рекомендації щодо проектування і будування користувалися каталогами
типових проектів чинними нормативами та керівними нормативними документами
з ливарного виробництва.
В проекті запропоновані найефективніші варіанти технологічних процесів
виготовлення литих заготовок та оптимального використання
високопродуктивного устатковання яке забезпечує ці технологічні процеси.
Приділена увага питанням уникнення перетину вантажопотоків визначення площ
основних і допоміжних відділень вибору типу будівлі розміщення
устатковання і транспортних засобів а також покращення умов праці в цеху.
Важливим фактором даного проекту є наближення виробника виливків до
Ливарний цех спроектований для серійного виробництва чавунних виливків
різної маси. Серійність виливків визначила рівень механізації і
автоматизації окремих операцій технологічних процесів лиття в цілому у
АНАЛЗ ВИРОБНИЧО ПРОГРАМИ
1.Виробнича програма
Чавуноливарний цех потужністю 35801 тонн придатного литва за рік
призначений для виробництва виливків з сірого та високоміцного чавуну.
Цех відноситься до ливарних цехів серійного виробництва для яких
номенклатура виливків складає не більше за 200 найменувань і серійність не
менше 1000в рік і має масу виливків – від 120 кг до 920 кг.
.Аналіз виробничої програми
За даними таблиці 1.1 і зробленого розрахунку річної кількості виливків
кожного найменування складаємо точну виробничу програму ливарного цеху
На річну програму за даними таблиці 1.3 виробляється така кількість
із чавуну СЧ20: 23304 т;
із чавуну ВЧ400: 11497 т.
Таблиця 1.1 - Номенклатура виливків чавуноливарного цеху
машинобудівного заводу
ндКод НаймменуванняМатеріаМаса КількіГабаритні розміри Режим
ексдеталі деталі л виливсть виливка мм ТО
Рис.1.1 - Схема компонування ливарного цеху:
-плавильне відділення і склад шихтових та формувальних матеріалів;
-формувально-складально-заливально-вибивальне відділення;
-сумішоприготувальне відділення; 4-стрижневе відділення; 5-відділення
фінішних операцій; 6-склад готової продукції
РЕЖИМ РОБОТИ ЦЕХУ ФОНДИ ЧАСУ
Режим роботи ливарного цеху визначається виконанням операцій
технологічного процесу виготовлення виливків в часі і просторі. Від
прийнятого режиму роботи залежить організація виробничого процесу.
Найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
профілактики і ремонту устаткування.
Фактори які обумовлюють вибір режиму роботи цеху: маса виливка
потужність цеху тощо. Отже в даному курсовому проекті приймаємо паралельний
– двозмінний режим роботи що дозволяє раціонально використовувати
устатковання і площі цеху.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устатковання та робітників.
- календарний фонд часу: Фк = 365 24 =8760 год; використовується
під час розраховування складів формувальних і шихтових матеріалів;
- номінальний Фн фонд часу: Фн =250 8 = 2000 год; час протягом
якого може виконуватися робота устатковання за прийнятим режимом без
урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
- дійсний Фд фонд часу визначається шляхом віднімання від
номінального фонду утрат часу на освоєння виробництва та
непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня Фн становить 4000 годин при роботі
в дві зміни (250 робочих днів).
Фонд часу робочих становить 1840 годин при 24-х денній відпустці.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2. 1.
Таблиця 2.1 - Режим роботи та фонди часу
ндексНайменування Кількість дійсний річний фонд
відділень дільниць рбочих часу год
позицітип устатковання змін на добу устаткованнробочого
Плавильне відділення з2 3720 1840
підготовкою шихтових і
Фомувальне відділення 2 3520 1840
Сумішоприготувальне 2 3600 1840
бункерами-відстійникам
Стрижневе відділення 2 3600 1840
Відділення фінішних 2 3600 1840
Ремонтне відділення 2 3840 1840
Відділення термічної 3 5520 1840
РОЗРАХОВУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ВДДЛЕНЬ ЦЕХУ
Розраховування виробничих відділень ливарного цеху складається із:
- визначення вихідних даних;
- вибору технологічних процесів;
- вибору технологічного устатковання яке забезпечує ці
технологічні процеси;
- розраховування кількості технологічного устатковання;
-визначення типу і кількості допоміжного устатковання оснастки і
транспортних засобів;
- виконання компоновки (технологічної паніровки) відділення;
- визначення площі відділення.
Вихідними даними для розраховування є: виробнича програма вид
технологічного процесу прийнятий режим роботи цеху результати раніше
виконаних розрахунків і нормативні дані.
Середньогодинні дані не можна використовувати для розраховування
кількості устаткування ці дані потрібно збільшувати на коефіцієнт
нерівномірності Кн витрачання і виробництва.
Тип технологічного устатковання вибирають виходячи з особливостей
прийнятого технологічного процесу і умов забезпечення заданої якості
продукції. При інших рівних умовах перевагу потрібно віддавати
устаткованню яке забезпечує високий рівень автоматизації виконання
технологічного процесу і такому яке має найбільший коефіцієнт
завантаження. За можливістю потрібно застосовувати однотипне устатковання
оскільки це значно полегшує його експлуатацію і знижує об’єм
витрат на ремонтні роботи.
Допоміжне устаткування і необхідна кількість оснастки повинні
забезпечити безперебійну роботу основного технологічного устаткування
а транспортні засоби – об’єднати технологічне устаткування у потокові лінії
та забезпечити безперебійну передачу матеріалів і виробів між допоміжними
дільницями і основними відділеннями.
1.Розрахування плавильного відділення
Вихідними даними для розраховування плавильного відділення є кількість
металу кожної марки ливарних сплавів необхідна для забезпечення виробничої
програми. В даному проекті чавуноливарного цеху машинобудівного заводу
річна кількість металу марок СЧ20 ВЧ400 становить відповідо 31072 трік
030 трік. Для виплавлення чавуну використовують індукційні електропечі
промислової частоти ЧТ 3171 оскільки вони забезпечують можливість
відносно швидкого одержання якісного металу і його видачу на місця
снують кислий і основний процеси проведення плавки в залежності від
вимог до виливків і футеровки. Віддається перевага основному процесу
оскільки при ньому можна отримати рідкий метал чистим від домішок з малим
вмістом сірки і фосфору. Цього не можна здійснити у печах з кислою
футеровкою. При основному процесі плавлення вказані елементи можна видалити
із металу шляхом наведення у ванні високоосновного шлаку а тому до
шихтових матеріалів не пред’являють особливо високих вимог щодо обмеження
вмісту фосфору і сірки.
Розраховування плавильного відділення полягає у складанні балансу
металу за марками сталі що виплавляються у виборі технологічного процесу
та типу і визначенні кількості плавильних агрегатів та у розраховуванні
витрат шихтових матеріалів на річний випуск виливків парку ковшів і
ковшової дільниці розроблення планування відділення.
1.1 Складання балансу металу за марками сплавів що виплавляються
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється з чавуну
марок: СЧ20 ВЧ400. Виливки мають масу від 120 кг до 920 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
За таблицею 4.69.[2] встановлюємо процент угару і безповоротних втрат
металу з урахуванням наведеного вище теоретичного матеріалу. Угар і
безповоротні втрати складають 4%.
Річні витрати металу на придатні виливки ливникові системи та брак
визначаємо за відповідними таблицями.
Вихід придатного литва визначаємо за таблицею 4.70. [3]. Він залежить
від галузі промисловості марки сплаву маси виливка і способу його
виготовлення. На основі розрахунків потрібної кількості металу складаємо
баланс металу який наведений в таблиці 3.1.
1.2 Розраховування необхідної кількості плавильних агрегатів
Розраховування плавильних агрегатів здійснюється за кількістю рідкого
металу необхідного для виконання річної програми випуску придатних
виливків з урахуванням витрат на ливникові системи і брак.
Розраховування плавильних печей здійснюємо виходячи із того факту що
в цеху виплавляється сірий і високоміцний чавун тоді в кожній печі можна
виплавити будь-яку із двох марок.
Визначаємо годинну потребу в рідкому металі тобто продуктивність
плавильного відділення за формулою 3.1:
де: Qпв – продуктивність плавильного відділення тгод.;
Вр – кількість рідкого металу що виплавляється в цеху трік;
Фд – дійсний річний фонд часу роботи устатковання тобто плавильних
Тоді продуктивність ливарного цеху:
Qпв = 50102 3720 = 135 тгод
Місткість індукційної печі:
Отже кожну годину робочого часу на формувальні дільниці необхідно
подавати 135 тонн рідкого чавуну.
Такий режим роботи і взаємозв'язок плавильного і формувального
відділень може забезпечити використання індукційних печей промислової
частоти моделі ЧТ 3171.
Визначаємо кількість печей за формулою:
де n – кількість печей шт.;
Вр – маса рідкого металу на річну програму трік;
Кн – коефіцієнт нерівномірності виплавлення і використання рідкого
Фд – дійсний річний фонд часу роботи печі год.;
q – годинна продуктивність печі тгод.
Для ЧТ 3171 годинна продуктивність дорівнює 1000 тгод.
За формулою (3.3) визначаємо необхідну кількість електропечей
n = 50102 115 1000 3720 = 162
Таким чином для плавки чавуну приймаємо дві печі ЧТ 3171.
Коефіцієнт завантаження печей дорівнює:
де n1 – прийнята кількість електричних печей шт.
На основі проведених розрахунків складаємо відомість розрахунку
плавильних печей (таблиця 3.2).
Для безперебійного забезпечення формувального відділення рідким металом
використовуємо міксери моделі ЧТ 3171 – по одному на одну піч.
1.3 Розраховування необхідної кількості шихти
Розраховуємо шихту для плавлення чавуну марок СЧ20 ВЧ400. При
розраховуванні необхідних шихтових матеріалів і їх кількості враховують
плавильний агрегат процес проведення плавки і витрати матеріалів на
виплавку 1 тонни рідкого металу (таблиця 3.3).
1.4. Розраховування парку ковшів
Розраховування парку ковшів полягає в наступному:
- вибираємо тип ковша і його місткість;
- визначаємо кількість ковшів.
Для транспортування рідкого металу і заливання форм вибираємо чайникові
ковші які забезпечують заливання форм без попадання у них шлаку і
рухаються за допомогою електрокари.
В залежності від типу плавильної печі її місткості роду металу
характеристики виливків за масою і режиму роботи цеху підбираємо місткість
ковшів і визначаємо їх кількість.
При роботі з плавильними агрегатами періодичної дії до яких
відносяться електричні індукційні печі потрібно щоб ківш приймав увесь
метал одноразово. Виходячи з цього будемо використовувати чайникові ковші
місткістю 1000 кг ( з урахуванням шлаку).
Необхідна денна норма металу визначається за формулою:
де Qд – кількість металу що розливається у форми щодня т;
Qв – кількість металу що виплавляється за рік т;
Фд – дійсний річний фонд часу роботи плавильних печей год.
Qд = 50102 8 3720 = 108 т
Для забезпечення нормального режиму заливання ливарних форм необхідно
використовувати 4 ковша на кожну лінію.
На підставі розрахунків складаємо відомість парку ковшів таблиця 3.4.
Таблиця 3.4 – Відомість парку ковшів
Тип ковша Місткість Маса Цикл Кількість
кг витрат обертання ковшів
чайниковий 1000 108 15 4
В результаті проведених розрахунків визначили що кількість печей
рівна 2Площу плавильного відділення розбиваємо на 2 дільниці:
- дільниця підготування шихти
- дільниця плавлення;
На першій дільниці знаходиться устатковання для подрібнення шихти
приготування футерувальної суміші місце для завантажувальних баддей ваги
для контролю дозування шихти.
На другій дільниці розташовуються печі стенди для ремонту сушіння і
Таблиця 3.3 - Відомість витрат шихтових
ндексНайменування Марки сплавів Всього
позицішихти СЧ20 ВЧ400
2 РОЗРАХОВУВАННЯ ФОРМУВАЛЬНО – СКЛАДАЛЬНО – ЗАЛИВАЛЬНОГО ВДДЛЕННЯ
В цьому відділенні здійснюються операції формування складання
заливання охолодження і вибивання форм. Як вказано вище виливки
виготовляють методом лиття в разові об'ємні піщано – глинясті форми.
Цех має два формувально - складально – заливальних відділення.
Перше відділення призначене для виробництва виливків масою до 350 кг.
Дільниця розміщується в прогоні шириною 24 метри. Формування виконується на
автоматичній лінії типу Л013. На лінії виконуються наступні операції:
формовка на машинах 234М передавання півформ на приймальні роликові
конвеєри і установка нижніх пів форм на піддони – «кранова» операція
кантовка «верху»; зборка форм; транспортування на заливку; охолодження та
Друге відділення призначене для виробництва виливків масою від 412 до
0 кг. Формування виконується на автоматичній ливарній лінії типу
Л015А. В лінії кантовка «верху» і зборка форм являються «крановими»
операціями. Для обох ліній перестановка форм на вибивну установку подача
порожніх опок до машин і установка на машини також «кранові» операції
тобто ті що виконуються з допомогою мостового крану або іншого цехового
вантажопідйомного устаткування.
Транспортуючі роликові конвеєри що зв'язують ділянки і агрегати лінії
єз'являютьсяявляються накопичувачами і дозволяють цим ділянкам і
агрегатам працювати незалежно один від одного оскількитому що швидкість
руху переміщуваних предметів по роликових конвеєрах (опок підопочних
плит півформ і форм) приблизно в 45 раза вище технологічно необхідної
швидкості потоку. Тому
оброблені на попередньому агрегаті предмети швидко зосереджуються перед
подальшимнаступним агрегатом створюючи міжопераційний заділ.
Довжина лінії залежить від необхідного часу охолоджуванняохолодження
виливківвиливкавідливки і забезпечення розміщення мінімальних
міжопераційних заділів на ділянках. Оптимальна довжина лінії для розміщення
належних міжопераційних заділів повинна бути не менше 62—65 м. При довжині
лінії 48 мм-кодів основна її перевага-чеснотадостоїнство незалежна
робота ділянок практично зникає зв'язок між ділянками стає жорстким.
Технологічний цикл виготовлення виливківвиливківвідливок на лініях
типутипа Л013 та Л015А включає наступніслідуючі операції: ущільнення
формувальної суміші струшуванням; підняття пів форми на перекидному столі
переміщення її до механізму витяжки і поворот на 180°;підйом приймального
механізму з нівеліром і приймання півформи; повільну і швидку протяжку
моделі з увімкненим вібратором установку пів форми на приймальний
роликовий конвеєр; зворотній поворот перекидного столу з модельною
оснасткою і установку його на струшувальний механізм простановку в
нижні півформи стрижнівстержнів; збираннязборкузбирання форм;
укладання форм на підопочні плити; привантаження зібраних півформ перед
заливкою; заливку; охолоджуванняохолодження форм; зняття форм з
підопочних плит; витискування грудки суміші зіз опок; вибивку
виливоквиливківвідливок; роз'єднання (розпаровку) комплекту
порожніхпустих опок; очищенняочистку опок від залишків суміші і подачу
їх на ділянку формування.
Роликові конвеєри лінії набирають зіз окремих уніфікованих секцій.
Секції виготовляють завдовжки 4 5 і 6 мм-кодів (основна довжина). Це
дозволяє компонувати ділянки з точністю доіз точністю до 1 мм-коду і
відповідно підбиратидобирати необхідну довжину ділянок і всієї лінії.
Затримка опок форм і підопочних плит на роликових конвеєрах
проводитьсявиробляєсправляє відсікачами важелі-опори яких
повертаютьсяобертаються в горизонтальній площиніплоскості і
перекривають шляхколіюдорогу руху.
У лінії використаний кантувач опок барабанного типутипа.
Кількість разових об’ємних форм що необхідна для виконання проектної
програми випуску виливків визначена з урахуванням розподілу виливків за
потоковими лініями і представлена в таблиці 3.5. Зведена відомість
кількості форм та кількість формувальних ліній приведені в таблиці 3.6 та
Кількість автоматичних формувальних ліній визначають за формулою:
де Вр – річна кількість форм на потоковій лінії шт.;
q – циклова продуктивність лінії формгод;
к – коефіцієнт браку форм і виливків (к = 0.94 – 0.96 ).
N1 =453900.94352010= 137
N2 = 34710094352010 = 105
2.1 Розрахування парку опок
Розрахування парку опок для формувальних дільниць ведеться в залежності
від їх циклу обертання і визначається за формулою:
де: Поп – розрахунковий парк опок на потоковій лінії шт.;
5 13 – коефіцієнт що враховує резерв і ремонтний запас опок;
Nф – кількість форм виготовлених на лінії за год.;
Т – цикл обертання опок год. ( Т = 2 4 год.);
Поп1 = 125 13 2 =33 шт
Парк опок з розмірами в світу 1600х1200х500500 складається з 33 опок.
Поп2 = 125102 = 25 шт
Парк опок з розмірами в світу 1700х1500х500700 складається з 25 опок.
Для зберігання опок передбачають відкриті естакади.
Таблиця 3.6 – Зведена відомість кількості форм
Потокова Група Робочі розміри Річний випуск Середньогодинна
лінія абовиливківопок LxBxH мм кількість форм
Л013 до 350 1600х1200х5005012453 45390 13
Л015А до 920 1700х1500х5007023348 34710 10
Таблиця 3.7 – Кількість формувальних ліній
Пото-коГрупа Робочі Середньо-Тип Продук-тКількість Коефі-
ва виливківрозміри годинна формува-ивність формувальних цієнт
лінія за масоюопок кількістьльної формува-ліній заван-
або LxBxH мм формлінії льних тажен-
наймену- витрати трік кварцовий пісок оборотна суміш
теЗаЗ На кількість діб тонн м3
Креслення плану цеху
ндукційна піч промислової
Стенд для сушіння ковшів 2
Барабан дробометний м.423221
Лінія формувально 2
Бункер металевої шихти 10
Стрижнева лінія 28Б3 2
Змішувачі періодичної дії 3
Дробометний барабан 42322 1
Галтувальний барабан 312 1
Піч камерна СДО -3056 2
Конвеєр стрічковий 1
ФЛ21.2125.1110.005.ПЗ
.Фаустов ПЛАН ЦЕХУ Літ. Аркуш Аркушів
ФЛ32. 3202.1110.005ПЗ
Розрахування виробничих відділень цеху
Аналіз виробничої програми.
ФЛ32.3202.1110.005ПЗ
Режим роботи цеху і фонди часу
Внутрішньоцеховий транспорт
ФЛ32. 3202.1110.005 ПЗ
Допоміжні відділення дільниці та служби цеху
Розрахування формувально- складально – заливального відділення
Розрахування стрижневого відділення
Розрахування сумішоприготувального відділення
Розрахування відділення фінішних операцій
Енергетична частина проекту

Плавильне відділення.cdw

Плавильне відділення
чавуноливарного цеху

3.6.doc

Талбиця 3.6 Кількість формувальних автоматів машин.
Потокова Найменування Внутрішні робочі Середньо- Модель або тип ПродуктивнК-сть. форм Коеф.
лінія або виливків у групі розміри опок (LxBxH) годинна формувальної ість автом. машинзавантажен
дільниця литва мм кількість лінії формува-ль ня Кз
форм автоматичної ної лінії
розрахункова прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 до
0 1600х1200х500500 9 НЛ453С 25 035 1 035 Від 250 до 880
00х1500х700700 10 Л015А 4 236 3 078

Записка.DOC

Завдання на проектування ливарного
Номенклатура виробів та виробнича програма
Аналіз виробничої програми і підготовка вихідних даних для
Характеристика виробництва і вибір основних технологічних процесів виготовлення
Визначення типу і структури
Режим роботи і фонди часу роботи устаткування та робочих 11
Розрахунок основних виробничих відділень
Формувально-складально-заливально-вибивальне відділення 15
Сумішоприготувальне
Відділення фінішних
Допоміжні відділення дільниці і служби
Адміністративно-господарські
Охорона праці і навколишнього середовища. Протипожежна техніка 33
ФЛ71.14.1110.006 КП
ЗмАрк№ докум. ПідпиДата
Розроб.Попова Проект чавуноливарного цеху Літ
И.П. крупного литва
верстатобудівного заводу на
випуск 50000 т придатних
Ливарне виробництво є основною заготівельною базою машинобудування. Литі деталі
використовує більшість галузей народного господарства. Вага литих деталей у
машинах складає в середньому 40—80% а вартість і трудомісткість їхній приблизно
% усіх витрат на виріб. Литі заготовки за розмірами і конфігурацією в
найбільшій мірі наближаються до готових деталей а обсяг їхньої механічної
обробки менше ніж на заготовках одержуваних іншими методами. Литтям можна
одержувати з різних сплавів вироби будь-яких габаритів складності і маси за
порівняно короткий час з досить високими механічними й експлуатаційними
Перший механізований ливарний цех з конвеєрами в СРСР був побудований і
запущений у травні 1930 р. у м. Ленінграді. Пуск цього цеху в експлуатацію
ознаменував нову еру в розвитку вітчизняного ливарного виробництва.
У післявоєнні роки за короткий термін були відновлені і побудовані нові ливарні
цехи на більш високому рівні і в 1950 р. випуск виливків за номенклатурою і
масою перевищив довоєнний рівень. В ці роки проектування йшло шляхом створення
дрібних і середніх цехів потужністю 5—12 тис. трік. Наприкінці 50-х років
сформовані методи проектування ливарних цехів були докорінно змінені. Зміна
практики проектування полягало у відмовленні від будівництва дрібних і середніх
цехів і переході до будівництва великих спеціалізованих
комплексно-механізованих цехів потокового виробництва з окремими
автоматизованими процесами.
Розвиток спеціалізації створило умови для підвищення наукового рівня
проектування. Розроблена класифікація головних напрямків спеціалізації ливарного
виробництва передбачає для різних груп виливків спеціалізацію за родом сплаву
спільностю технологічних процесів номенклатурою виливків потужністю
вантажопідйомних пристроїв і ін. На основі цієї класифікації в 60-х роках у
практику проектування ливарних цехів був упроваджений комплексний типовий метод.
Сутність методу полягає в розробці ряду оптимальних типових

Таблиця 1.1 (2).doc

Таблиця 1.1. – Номенклатура виливків ливарного цеху
ндекс Код Найменування Матеріал Маса Кількість Габаритні розміри Режим термічного
пози- деталі деталі виливка вилив- деталей на виливка мм оброблення
довжина ширина висота 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1
ФЛ4201 Корпус вентиля СЧ20 1126 1 500 250 500
0-600°С 2 ФЛ4202 Кришка верхня СЧ25 145 1 250 50 3
ФЛ4203 Кришка нижня СЧ25 105 1 200 50 4 ФЛ4204 Бугель
СЧ20 233 1 400 250 50 5 ФЛ4205 Чашка верхня СЧ25 241 1
0 110 6 ФЛ4206 Чашка нижня СЧ25 158 1 200 75 7
ФЛ4207 Грибок СЧ25 112 1 150 100 8 ФЛ4208 Опора СЧ25 43
50 100 9 ФЛ4209 Корпус вентиля СЧ20 2363 1 850 300 850
ФЛ4210 Кришка верхня СЧ25 270 1 300 75 11 ФЛ4211
Кришка нижня СЧ25 134 1 250 50 12 ФЛ4212 Бугель СЧ20 272
450 300 140 13 ФЛ4213 Чашка верхня СЧ25 294 1 300 75
ФЛ4214 Чашка нижня СЧ25 203 1 250 75 15 ФЛ4215
Грибок СЧ25 217 1 200 125 16 ФЛ4216 Опора СЧ25 52 1 60
0 17 ФЛ4217 Корпус вентиля СЧ20 3406 1 1200 350 1200
Продовження табл. 1.1.
2 3 4 5 6 7 8 9 10 18 ФЛ4218 Кришка верхня СЧ25 384 1
0-600°С 19 ФЛ4219 Кришка нижня СЧ25 248 1 300 75 20
ФЛ4220 Бугель СЧ20 322 1 450 350 150 21 ФЛ4221 Чашка
верхня СЧ25 365 1 350 150 22 ФЛ4222 Чашка нижня СЧ25 256
300 130 23 ФЛ4223 Грибок СЧ25 271 1 250 140 24
ФЛ4224 Опора СЧ25 64 1 65 110 25 ФЛ4225 Корпус вентиля
СЧ20 5282 1 1550 400 1550 26 ФЛ4226 Кришка верхня СЧ25
4 1 400 110 27 ФЛ4227 Кришка нижня СЧ25 464 1 350 90
ФЛ4228 Бугель СЧ20 348 1 450 350 150 29 ФЛ4229
Чашка верхня СЧ25 384 1 370 150 30 ФЛ4230 Чашка нижня
СЧ25 268 1 320 130 31 ФЛ4231 Грибок СЧ25 293 1 270 140
ФЛ4232 Опора СЧ25 72 1 70 110

а.doc

Задачею даної розрахунково-графічної роботи є проектування
ливарного цеху заводу великовантажних автомобілей на випуск 40000 тон
придатних виливків на рік.
Техніко-економічне обгрунтування проектування ливарного цеху
включає такі вимоги:
-для проектування використати номенклатуру виливків наведену у
- цех повинен забезпечувати випуск - 40000 т. придатних виливків за
- максимально застосовувати автоматизацію і механізацію технологічних
процесів та окремих операцій досягнення ливарної науки і
- місце розташування спроектованого ливарного комплексу м.Біла Церква;
- основні джерела забезпечення роботи ливарного комплексу:
) металічні матеріали – шихта;
) вода – міське водопостачання;
) тепло і газ – місцева мережа газу;
- для очищення та скидання стічних вод – замкнену систему водоочищення
і загальну міську каналізацію;
- в проекті передбачити такі основні технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в дугових печах;
) формоутворення – автоматизована формувальна лінія;
) виготовлення стрижнів – з використанням ХТС;
) сумішоприготування – з максимальною автоматизацією окремих операцій
) фінішні операції – видалення стрижнів із виливків відокремлення
ливникових систем очищення зачищення термічне оброблення фарбування з
використанням сучасного устаткування;
- кількість жителів міста (330000 чол.);
- околицею міста проходить автомагістраль. Залізнична вузлова станція
розташована в 5 км від запланованого будівництва.

табл.3.9.doc

Таблиця 3.9 – Завантаження устатковання для виготовлення стрижнів
нд. поз. Код Найменування деталі Номер
ФЛ4227 Кронштейн 11 1

Таблиця 1.1.doc

Таблиця 1.1. – Номенклатура виливків ливарного цеху
ндекс Код Найменування Матеріал Маса Кількість Габаритні розміри Режим термічного
пози- деталі деталі виливка вилив- деталей на виливка мм оброблення
довжина ширина висота 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1
ФЛ4201 Кронштейн 1 35Л 66.0 2 300 150 100
Нормалізація-відпуск 2 ФЛ4202 Кронштейн 2 35Л 35.0 1 400 230 100
ФЛ4203 Кронштейн 3 35Л 6.6 1 120 65 60 4 ФЛ4204
Кронштейн 4 35Л 10.0 1 225 95 85 5 ФЛ4205 Накладка 1 35Л
6 2 210 90 80 6 ФЛ4206 Кронштейн 5 35Л 13 2 110 60 55
ФЛ4207 Кронштейн 6 35Л 32.2 1 300 210 150 8 ФЛ4208
Корпус 1 35Л 6.1 1 100 50 40 9 ФЛ4209 Сідло 45Л 268.0 2
0 260 155 10 ФЛ4210 Кронштейн 7 35Л 22.0 2 200 105 80
ФЛ4211 Кронштейн 8 35Л 21.0 2 255 125 95 12 ФЛ4212
Кронштейн 9 35Л 78.0 2 400 250 125 13 ФЛ4213 Картер 35Л
0 1 500 210 105 14 ФЛ4214 Корпус кулака 1 45Л 31.8 1 310
0 180 15 ФЛ4215 Кронштейн 10 35Л 86.0 2 420 230 140
ФЛ4216 Важіль 1 35Л 11.0 1 350 200 100 17 ФЛ4217 Важіль
35Л 12.4 1 355 225 95
Продовження табл. 1.1.
2 3 4 5 6 7 8 9 10 18 ФЛ4218 Важіль 3 35Л 10.8 1 200
Нормалізація-відпуск 19 ФЛ4219 Важіль 4 35Л 9.4 1 220 90 80
ФЛ4220 Важіль 5 35Л 7.0 1 140 70 60 21 ФЛ4221 Важіль 6
Л 7.6 1 200 80 70 22 ФЛ4222 Важіль 7 35Л 7.2 1 150 75
23 ФЛ4223 Важіль 8 35Л 8.3 1 215 95 80 24 ФЛ4224
Корпус кулака 2 45Л 31.5 1 280 120 90 25 ФЛ4225 Накладка 2
Л 21.0 2 250 120 90 26 ФЛ4226 Корпус 2 35Л 12.7 1 400
0 150 27 ФЛ4227 Кронштейн 11 35Л 47.2 2 300 220 100
ФЛ4228 Опора 45Л 41.6 4 250 100 85 29 ФЛ4229 Маточина
Л 260.0 4 500 225 125
Розраховуємо масу литва на один виріб (алгебраїчна сума мас всіх виливків
за номенклатурою) що складає 1249кг.
Кількість виробів на рік: N=[pic] штрік. Тобто якщо цех буде випускати
026 виробів за рік то це буде відповідати продуктивності 40000 тон за

б.doc

3. Розрахунок формувального відділення
Для розрахунку кількості форм визначаємо спочатку кількість виливків
в формі а потім кількість форм за рік в залежності від кількості виливків
Виходячи з металомісткості форми обираємо лінії: для першої масової
групи виливків формування буде виконуватись на лінії КЛ2002 для другої-
Автоматична лінія КЛ2002 призначена для виготовлення дрібних
виливків в сирих пісчано-глинистих формах в умовах масового та
великосерійного виробництва.
Форми виготовляють методом верхнього пресування при нижньому розположенні
модельного комплекту на пневмоважільних формувальних автоматах які
являються формоутворювальним агрегатом для ліній даного типу.
Рівномірність ущільнення суміші у формі забезпечується використанням
диференціальної багатоплунжерної головки та додатковою вібрацією.
Технологічний процес виготовлення виливків на цій лінії включає такі
операції: роздільне формування верхніх і нижніх напівформ кантування
нижньої півформи на 180 зрізання надлишків суміші з контрладу нижніх
півформ простановку в нижні півформи стрижнів двократну кантовку
верхніх півформ збирання форм укладання півформ на плити прижимання
зібраних півформ перед заливанням заливання охолодження форм знімання
форм з плит вибивання виливківподавання відпрацьованої суміші у
сумішоприготувальне відділення.
Технологічний процес виготовлення виливків на лінії Л651 включає
такі операції: послідовне формування верхніх і нижніх напівформ
фрезерування ливникової воронки в верхній півформі кантування верхньої
півформи встановлення нижньої півформи на піддон збирання форми
навантаження форм заливання зняття вантажів охолодження видавлювання
кому суміші та відділення виливка від суміші розділення опок очищення
внутрішніх поверхонь опок від залишків суміші кантування нижньої півформи
і подачу півформ на формування.
Середньогодинну кількість форм визначаємо як відношення загальної
кількості форм до фонду часу формувального відділення. Тому для першої
масової групи виливків середньогодинна кількість форм складає: [pic]=120
формгод а для другої: [pic]=77 формгод.
Кількість ліній розраховуємо за формулою:
q – циклова продуктивність лінії формгод.;
Фд – дійсний річний фонд роботи устаткування год;
Кількість ліній КЛ2002:
Приймаємо одну лінію.
Кількість ліній Л651:
Коефіцієнт завантаження для лінії КЛ2002 складає [pic][pic] а для лінії
Л651: [pic][pic]=[pic]
Отримані дані зводимо в табл. 3.4 3.5 3.6

Копия Таблиця 3.1.doc

2. Розрахунок плавильного відділення
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із сталі
марок: 35Л та 45Л. Виливки мають масу від 61 кг до 134 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати. Угар і безповоротні втрати складають
%. Річні витрати металу на ливникові системи та брак визначаємо за
відповідними таблицями і приймаємо 32%.
Вихід придатного литва залежить від галузі промисловості марки сплаву
маси виливка і способу його виготовлення. Оскільки виливки другої групи
масивні то використовуємо при їх виготовленні надливи. Тому вихід
придатного для другої групи виливків складає 60% а для першої групи-58%.
Заповнення форм проводимо за двоступеневим методом: спочатку метал
випускаємо в розливальний ківш а потім в заливальний( конічний з носиком
На основі розрахунків потрібної кількості металу складаємо баланс металу
який наведений в таблиці 3.1
Таблиця 3.1. - Баланс металу
нд. поз. Груповий потік або дільниця Придатне литво Ливники зливи
брак Рідкий метал Угар та без-поворотні втрати Метало-завалка Клас
шихти Спосіб плавлен-
ня Тип плавильного агрегату % трік % трік % трік % трік
% трік 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 1
Л 58 190582 42 138008 94 308874 6 13143 100 3285896 1
електро-плавлення ДСП-12 2 45Л 60 209418 40 139612 94 328088
20942 100 34903 1 ДСП-12 Всього 40000 27762 636962

Таблиця 1.2 (2).doc

Таблиця 1.2. – Точна ( подетальна ) виробнича програма ливарного цеху
Маса кг Кількість Річна програма випуску виливків
нд. Код Найменування Мате-рі на виріб
поз. деталі деталі ал і
Для власних потреб приймаємо 10% від виробничої програми ливарного
Х = Ротр. * 01 = 249992 * 01 = 249992 т .

титульні листи .doc

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ
НАЦОНАЛЬНИЙ ТЕХНЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ УКРАНИ
КИВСЬКИЙ ПОЛТЕХНЧНИЙ НСТИТУТ”
нженерно-фізичний факультет
Кафедра ливарного виробництва чорних і кольорових металів
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня ”спеціаліста”
з напряму підготовки 0904 – Металургія за спеціальністю 7.90403 – Ливарне
виробництво чорних і кольорових металів
на тему: Ливарний комплекс чавунного та кольорового литва
сантехнічного обладнання з розробленням технології
Студент групи_ ФЛ-21 _Мужиченко вген Олексадрович
(шифр групи) (прізвище ім’я по
Керівник проекту канд. техн. наук доцент Косячков В.О.
(вчені ступінь та звання прізвище ініціали)
Економічна частина канд. техн. наук доцент Кривда В.._
(назва розділу ДП (ДР)) (вчені ступінь та звання прізвище
Охорона праці ст. викладач Сергійчук Г.П.
Нормоконтроль канд. техн. наук доцент Федоров Г..
Національний технічний університет України
Київський політехнічний інститут”
Факультет (інститут) інженерно-фізичний
Кафедра Ливарного виробництва чорних і кольорових металів
Спеціальність Ливарне виробництво чорних і кольорових металів
наказом по університету №
на дипломний проект (роботу) освітньо-кваліфікаційного рівня
студенту_ Мужиченку вгену Олександровичу
(прізвище ім’я по батькові)
Тема проекту (роботи) Ливарний комплекс чавунного та кольорового литва__
заводу сантехнічного обладнання з
технології виготовлення
затверджена наказом по університету від ”__30__”_лютого_2007р.№_14992С
Термін здачі студентом закінченого проекту(роботи) ”19” січня 2008 р.
Вихідні дані проекту (роботи)_потужність 10.000 тонн литва в
(визначаються кількісні або (та) якісні показники яким повинен відповідати
об’єкт проектування наукового дослідження)
Перелік питань які мають бути розроблені :
а) основна частина_1) обрунтувати технологічні рішення для номенклатури
_ виливків; 2) розробити технології двох виливків
) розрахувати основні відділення ливарного
- відділення литва під
) обрунтувати вибір обладнання і навести конструктивні
б) економічна частина Визначити необхідні інвестиції в спорудження
та розрахувати основні техніко-економічні показники
в) охорона праці та навколишнього середовища Розробка заходів та засобів
охорони праці та довкілля при виливки литва різної маси і
Перелік графічного (ілюстративного) матеріалу
) план цеху; 2) переріз цеху; 3) корпус; 4) кришка; 5) модельна
) форма зібрана; 7) машина лиття під тиском моделі 711А07СМ; 8)
для вприскування рідкого металу; 9) типові порівняльні техніко-
з економічних питань доцент Кривда В..
(вчене звання ПБ посада)
з питань охорони праці ст. викладач Сергійчук Г.П. ст.
з нормоконтролю канд. техн. наук доцент Федоров
Дата видачі завдання ”03”вересня 2007 р.
дипломного проекту (роботи)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН-ГРАФК
ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ(РОБОТИ)
№ Назва етапів роботи та
зппитань які мають бути Термін Позначки керівника
розроблені відповідно довиконання про виконання завдань
Обрунтування 03.09.2007-24.09.200
технологічних рішень для7
номенклатури виливків
Розроблення технології 24.09.2007-02.10.200
Розрахунок основних 02.10.2007-02.11.200
відділень ливарного 7
Обрунтування вибору 02.11.2007-30.11.200
обладнання і наведення 7
конструктивних приладів
Економічна частина 30.11.2007-07.12.200
Охорона праці та 07.12.2007-21.12.200
навколишнього середовища7

Таблиця 1.2.doc

Таблиця 1.2. – Точна ( подетальна ) виробнича програма ливарного цеху
Маса кг Кількість Річна програма випуску виливків
нд. Код Найменування Мате-рі на виріб
поз. деталі деталі ал і
Номенклатуру виливків розбиваємо на дві масові групи:
група-маса виливків до 20 кг;
група-маса виливків до 200кг.
Для власних потреб приймаємо 10% від виробничої програми ливарного
цеху тобто 4000т.(табл.1.2)

1,2,3,4 лист.dwg

Fшл. = 47смnкіл. = 2штn Fшл. = 94см
Fжив = 317смnкіл. = 2штn Fжив = 635см
Fст = 15смnкіл. = 1штn Fст = 15см
Fжив = 156смnкіл. = 2штn Fжив = 312см
Fшл. = 68смnкіл. = 1штn Fшл. = 68см
Fст = 183смnкіл. = 1штn Fст = 183см
ФЛ21.2117.1101.003 ДП
ФЛ21.2117.1101.004 ДП
ФЛ21.2117.1101.006 ДП
Складальне креслення
ФЛ21.2117.1101.005 ДП

1.1,1.2.doc

Табл. 1.1. Номенклатура виливків цеху великого сталевого литва.
ндекс позиції Код деталі Найменування деталі Матеріал Маса
Загальна маса метала за рiк = 500000*1117= 55850000кг = 55850т
Табл. 1.2.Точна (подетальна) виборча програма ливарного цеху.
ФЛ3112 Розподiльний вал ВЧ70 71 83 1 83 490000 4067 2
0000 83 500000 4150 3 ФЛ3110 Кришка редуктора заднього моста
ВЧ50 71 84 1 84 475000 3990 5 25000 210 500000 4200 11
ФЛ3118 Маточина СЧ30 72 85 2 17 900000 7650 10 100000 850
00000 8500 2 ФЛ3109 Корпус редуктора заднього моста ВЧ50 82
1 96 495000 4752 - 5000 48 500000 4800 6 ФЛ3113 Супорт
переднього гальма ВЧ70 153 180 2 32 950000 17100 5 50000 900
00000 18000 1 ФЛ3108 Блок цилiндрiв СЧ30 319 375 1 375
0000 16875 5 50000 1875 500000 18750 Сума рiчного випуску
виливкiв 2 групи = 58400т
Загальна сума рiчного випуску виливкiв =16350 +

Документ Microsoft Word.doc

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ЛИВАРНОГО ЦЕХУ
Техніко-економічне обгрунтування і завдання на проектування ливарного
комплексу заводу хімічного машинобудування: виходячи з цього
спроектувати ливарний комплекс який здатний виконувати такі завдання
- для проектування використати номенклатуру виливків наведену у
- цех повинен забезпечувати випуск - 20000 т. придатних виливків за
- максимально застосовувати автоматизацію і механізацію технологічних
процесів та окремих операцій досягненнь ливарної науки і
- місце розташування спроектованого ливарного комплексу біля м.Київ;
- основні джерела забезпечення роботи ливарного комплексу:
) металічні матеріали – шихта;
) вода – міське водопостачання;
) електроенергія – ТЕЦ ТЕС ГЕС
) тепло і газ – місцева мережа газу;
- для очищення та скидання стічних вод – замкнену систему водоочищення
і загальну міську каналізацію;
- в проекті передбачити такі основні технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в індукційних печах;
) формоутворення – автоматизована формувальна лінія;
) виготовлення стрижнів – з використанням ХТС;
) сумішоприготування – з максимальним використанням автоматизації;
) фінішні операції – видалення стрижнів із виливків відокремлення
ливникових систем очищення зачищення термічне оброблення фарбування.
- з використанням сучасного устаткування;
- кількість жителів міста (100000);
- околицею міста проходить автомагістраль. Залізнично вузлова
станція розташована в 5 км від запланованого будівництва.
Задачею даного проекту є проектування цеху сірого чавуну заводу
хімічного машинобудування потужністю 20000 тонн придатних виливків за рік.
При проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий
технічний рівень та економічну ефективність максимально використовуючи
досягнення науки і техніки.
Першорядне значення для технічної перебудови усіх галузей промисловості
країни має розвиток машинобудування яке значною мірою залежить від
технічного рівня ливарного виробництва. Відомо що литі деталі у різних
машинах складають 40 – 80 % загальної їх маси та приблизно 25% вартості їх
Литі заготовки за розмірами і конфігурацією найбільшою мірою
наближаються до готових деталей а об’єм їх механічного оброблення менший
ніж при використані заготовок виготовлених куванням штампуванням тощо.
Литтям можна виготовляти заготовки різних габаритних розмірів складності
за порівняно короткий час і з високими механічними та експлуатаційними
У зв’язку із становленням промисловості у тому числі і
машинобудування виникає потреба у будівництві нових або реконструкції та
технічному переозброєнні існуючих ливарних цехів. Це вимагає також
відновлення роботи проектних організацій.
В проекті запропоновані найефективніші варіанти технологічних процесів
виготовлення литих заготовок та оптимального використання
високопродуктивного устаткування яке забезпечує ці технологічні процеси.
Приділена увага питанням уникнення перетину вантажопотоків визначення площ
основних і допоміжних відділень вибору типу будівлі розміщення
устаткування і транспортних засобів а також покращання умов праці в цеху.
Важливим фактором даного проекту є наближення виробника виливків до
Ливарний цех спроектований для серійного виробництва чавунних виливків
різної маси. Серійність виливків визначила рівень механізації і
автоматизації окремих операцій технологічних процесів лиття в цілому у
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва. Вибір типу і
1 Виробнича програма.
Чавуноливарний цех потужністю 20000 тонн придатного литва за рік
призначений для виробництва виливків в хімічному машинобудуванні.
Цех заданий для проектування відноситься до ливарних цехів
великосерійного виробництва для яких номенклатура виливків складає не
більше за 200 найменувань і серійність не менше 1000в рік і має масу
виливків – від 3 кг до 120 кг.
Номенклатуру виливків розбиваємо на дві масові групи:
група – маса виливків складає від 3 до 20 кг
група – виливків складає від 20 до 120 кг
Для виливків розраховуємо їхню кількість виходячи з річної програми
Для цього визничаємо кількості воробів за рік. Спочатку розраховуємо
масу литва на один виріб (це алгебраїчна сума мас усіх виливків за
номенклатурою) яка складає 1033 кг. Потім розраховуємо кількість виробів
N = 20000 1033 = 19350 виробів за рік
Тобто якщо цех буде випускати 19350 виробів за рік це буде відповати
продуктивності 20000 тис тон за рік.
2 Аналіз виробничої програми
За даними таблиці 1.1 і зробленого розрахунку річної кількості виливків
кожного найменування складаємо точну виробничу програму ливарного цеху
3. Характеристика виробництва і вибір цеху.
Ливарний цех призначений для виробництва виливків із чавуну СЧ25 та
СЧ20. Потужність цеху 20000 тонн придатного литва за рік. За характером
виробництва цех відноситься до цехів велико серійного виробництва з
номенклатурою що не перевищує 200 найменувань. Цех виготовляє виливки
середньої складності.
Основними параметрами вибору технологічного процесу і устаткування для
виготовлення виливків є: характер виробництва маса і габарити виливків їх
клас точності рід металу вид виробничої програми і потужність цеху.
Виходячи з вищенаведеного приймаємо що в проектованому цеху дрібне
литво виробляється в разових піщано – глинистих сирих формах.
За структурою цех складається із таких основних та допоміжних відділень
-виробничі відділення
) плавильне відділення;
) формувально-складально-заливально-вибивальне відділення;
)стрижневе відділення;
) сумішоприготувальне відділення;
) відділення фінішних операцій;
-допоміжні відділення:
) ремонтно-механічні майстерні;
) ремонту та сушіння ковшів;
) поновлення суміші;
) цехові лабораторії;
) склад шихтових і формувальних матеріалів;
) модельної оснастки;
-адміністративно-побутові приміщення.
З урахуванням характеру виробництва і обмеженої номенклатури виливків
проектування ливарного цеху здійснювалось з використанням точної програми
(номенклатура виливків не перевищує 200 найменувань а цех відноситься до
цехів з серійним виробництвом). Точна (подетальна) виробнича програма
випуску виливків наведена в таблиці 1.2.
Режим роботи цеху і фонди часу
Режим роботи ливарного цеху визначається виконанням операцій
технологічного процесу виготовлення виливків в часі і просторі. Від
прийнятого режиму роботи залежить організація виробничого процесу.
Найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
профілактики і ремонту устаткування.
Фактори які обумовлюють вибір режиму роботи цеху: маса виливка
потужність цеху тощо. Отже в даному курсовому проекті приймаємо паралельний
– двозмінний режим роботи що дозволяє раціонально використовувати
устаткування і площі цеху.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устаткування та робітників:
- календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
- номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
Фн = 250(роб.днів) · 8 (1 зміна) = 2000 год;
Фн = 2000 – 160 = 1840 год.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня Фн становить 4000 годин при роботі
в дві зміни (250 робочих днів).
00 – 7% = 280 год ( не запланованих утрат);
00 - 280 = 3720 год.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Режим роботи чавуноливарного цеху та річний фонд часу
Найменування відділень цеху дільниць тип КількіДійсний річний фонд
нустатковання сть часу год
Плавильне відділення з дільницею приготування2 3720 1840
Формувальне відділення. 2 3520 1840
Формувальні лінії:АЛ2002 та Л651С. (12%)
Стрижневе відділення. 2 3600 1840
Стрижнева лінія 2Б83 та машина 2Б87 (10%)
Сумішоприготувальне відділення з бункерами 2 3600 1840
відстійниками. Змішувачі моделі 15204. (10%)
Відділення фінішних операцій: 2 3600 1840
– дільниця видалення стрижнів; (10%)
– відокремлення ливникової системи;
– очищення і зачищення виливків;
дільниця рунтування.
Галтувальний барабан 312; дробометний барабан
322; дробометна камера 42817.
Термічна обробка СОД-3056; 3 5400 1840
Розрахунок виробничих відділень цеху
Розрахунок виробничих відділень ливарного цеху складається із:
– визначення вихідних даних;
– вибору технологічних процесів;
– вибору технологічного устаткування яке забезпечує ці технологічні
– розрахунок кількості технологічного устаткування;
– визначення типу і кількості допоміжного устаткування оснастки і
транспортних засобів;
– виконання компоновки (технологічного плананування) відділення;
– визначення площі відділення.
Вихідними даними для розрахунку є: виробнича програма вид
технологічного процесу прийнятий режим роботи цеху результати раніше
виконаних розрахунків і нормативні дані.
Тип технологічного устаткування вибирають виходячи з особливостей
прийнятого технологічного процесу і умов забезпечення заданої якості
продукції. За можливістю потрібно застосовувати однотипне устаткування
оскільки це значно полегшує його експлуатацію і знижує об’єм витрат на
Допоміжне устаткування і необхідна кількість оснастки повинні
забезпечити безперебійну роботу основного технологічного устаткування а
транспортні засоби – об’єднати технологічне устаткування у потокові лінії
та забезпечити безперебійну передачу матеріалів і виробів між допоміжними
дільницями і основними відділеннями.
1.Розрахунок плавильного відділення
Вихідними даними для розрахунку плавильного відділення є кількість
металу кожної марки ливарних сплавів необхідна для забезпечення виробничої
Для виплавлення чавуну використовують індукційні печі. Ці печі
компактні прості в експлуатації і управлінні гнучкі в роботі.
Розрахунок плавильного відділення полягає у складанні балансу металу за
марками чавуну що виплавляються у виборі технологічного процесу та типу і
визначенні кількості плавильних агрегатів. Так як маса виливків не
перевищує 120 кг то будемо використовувати процес лиття у сирі піщано-
В якості плавильного агрегату будемо використовувати індукційні
чавуноплавильні печі ЧТ-1025 .
Завантаження шихти в піч буде електромагнітом і спочатку буде
завантажуватись дрібна шихта та стружка а потім крупна шихта (це щоб не
руйнувати футерівку).
Випускання металу відбувається нахилом печі.
Головною перевагою плавлення чавуну складає можливість швидкого
розігріву металу до потрібної температури та при цьому зберігати «холодний»
шлак що дає можливість уникати сильного угару легуючих компонентів та
сприяє отриманню металу точного хімічного складу.
Суттєво покращуються санітарно-гігієнічні умови праці так як
обслуговуючий персонал не піддається шкідливим діям тепла пилу шуму
газів від спалювання палива. Знижається питома витрата вогнетривких
матеріалів – для індукційних печей вона складає 3 кгт литва [ 1] .
1.1. Складання балансу металу за марками чавуну що виплавляються
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із чавуну
марок: СЧ20 та СЧ25. Виливки мають масу від 1 кг до 112 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
За таблицею 4.69 [ 2 ] встановлюємо процент угару і безповоротних втрат
металу з урахуванням наведеного вище теоретичного матеріалу. Угар і
безповоротні втрати складають 5%.
Річні витрати металу на ливникові системи та брак визначаємо за
відповідними таблицями і приймаємо 32%.
Вихід придатного литва визначаємо за таблицею 4.70 [ 3 ]. Він залежить
від галузі промисловості марки сплаву маси виливка і способу його
виготовлення. На основі розрахунків потрібної кількості металу складаємо
баланс металу який наведений в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Баланс металу.
ДільницяМарка ПотрібнаТип МісткіспродуктивнісСередньогодиннКількість Коефіцієнт
сплавукількістпечі ть ть а електропечей завантаженн
поточна ь печі тплавильного продуктивність я Кз
лінія рідкого агрегату т год
Розрахунок кількості електропечей приведений разом з
коефіцієнтом нерівномірності яки складає 1.2.
1.3 Розрахунок необхідної кількості шихти
Розраховуємо шихту для плавлення ковкого чавуну СЧ20 СЧ25.
При розрахунку необхідних шихтових матеріалів і їх кількості враховують
плавильний агрегат процес плавки і витрати матеріалів на виплавку 1 тонни
Хімічній склад сірого чавуну марок СЧ20 та СЧ25 наведений у табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Хімічний склад чавуну що виплавляються у ливарному цеху
Марка Хімічний склад %
СЧ 20 33 35 07 10 14 24 015 02
СЧ 25 32 34 07 10 14 22 015 02
Таблиця 3.4 – Відомість витрат шихтових матеріалів.
№ Найменування Марка сплаву Всього
% трік % трік % трік
Зворот власного 25 2502 25 4850 25 7353
Чавунний брухт 32 3203 32 6208 32 9411
Сталевий брухт 15 1501 15 2910 15 41117
Чушковий чавун 16 1601 16 3104 16 4705
Стружка 10 1001 9 1746 10 2941
Феросиліцій 1 100 2 388 1 294
феромарганец 1 100 1 194 1 294
сума 10510 20371 30881
1.5 Планування плавильного відділення
В результаті проведених розрахунків визначили що кількість
індукційних печей рівна 4 На площині плавильного відділення
розташовуємо індукційні печі та устаткування для приготування
футерувальної суміші та дільницю ремонту ковшів.
2 Розрахунок формувально – складально – заливально – вибивального
В цьому відділенні здійснюються операції формування складання
заливання охолодження і вибивання форм.
Відділення складається з двох дільниць. Дільниця №1 для виробництва
виливків вагою до 21 кг. Формування виконується на автоматичній лінії
Автоматична лінія призначена для виготовлення виливків з чавуну в сирих
одноразових пісчано-глинистих формах в умовах масового виробництва.
Форми виготовляють методом верхнього пресування при нижньому роз
положенні модельного комплекту на пневмоважільних формувальних автоматах
які являються формоутворювальним агрегатом для ліній даного типу.
Рівномірність ущільнення суміші у формі забезпечується використанням
диференціальної багато плунжерної головки та додатковою вібрацією.
Технологічний процес виготовлення виливків на цій лінії включає такі
операції: роздільне формування верхніх і нижніх напівформ кантування
нижньої пів форми на 180 зрізання надлишків суміші з контр ладу нижніх
полуформ простановку в нижні полуформи стрижнів двократну кантовку
верхніх полуформ збирання форм укладання полуформ на плити прижимання
зібраних полуформ перед заливанням заливання охолодження форм знімання
форм з плит вибивання виливківподавання відпрацьованої суміші у
сумішоприготувальне відділення.
Дільниця №2 для виробництва виливків вагою 21 112 кг також розміщена
в прогоні шириною 24 метри. Формування виконується на лінії Л651.
операції: послідовне формування верхніх і нижніх напівформ фрезерування
ливникової воронки в верхній півформі кантування верхньої півформи
встановлення нижньої пів форми на піддон збирання форми навантаження форм
заливання зняття вантажів охолодження видавлювання кому суміші та
відділення виливка від суміші розділення опок очищення внутрішніх
поверхонь опок від залишків суміші кантування нижньої півформи і подачу
півформ на формування.
Точна (подетальна) виборча програма ливарного цеху представлена в
Табл. 3.6.Точна (подетальна) виборча програма ливарного цеху.
індкод найменування матерімаса кг кількістрічна програма випуску деталей
на основні на зп всьго
ФЛ30 корпуСЧ-20 681002 1368 34830
Для розрахунку кількості форм визначаємо спочатку кількість виливків в
формі а потім кількість форм за рік в залежності від кількості виливків за
Так як форми можуть відбраковуватись то на брак форм приймаємо коєфіціент
Розархунок кількості форм за рік
Nрік=Nв*11Nф формрік (3.4)
Де Nрік – кількість форм за рік;
Nв – кількість виливків за рік;
Nф – кількість виливків у формі;
– коєфіціент браку форм.
Потім окремо по кожній лінії сумується кількість форм і визначається річна
кількість форм на рік.
Знаючи кількість форм за рік визначаємо потрібну кількість форм за годину
Nгод= Nрік3520 (3.5)
Де Nгод – кількість форм за годину;
20 -- фонд часу для формувального відділення годрік.
Об’єм форм на річну програму визначаємо за наступною формулою:
V=A*B*H*Nрік м3рік (3.6)
Де АВН – габаритні розміри форми
Об’єм однієї форми м3:
Iділ: 06·045·025 = 00674;
IIділ: 12·10·08 = 096.
Об’єм форм на річну програму м3рік:
дільниця 00674*1098*3520=26050
дільниця 096*604*3520=204104
Примітка: розрахунки були проведені за допомогою ЕВМ і дані були занесені
Розрахувавши отримали наступні значення:
■ продуктивність лінії КЛ2002 буде 115 форм за годину
■ продуктивність лінії Л651 буде 66 форм за годину
цю продуктивність можуть виконувати дані лінії див. характеристику
Підсумки розрахунків кількості ливарних форм на річну програму виливків
заносимо у таблицю 3.8:
Таблиця 3.8 Зведена відомість кількості форм.
Потокова Групи Разом опок Річний випуск Середньогодинна
лінія або виливків (LxBxH) мм к-сть форм
дільниця 0 – 21 600х450х150100 6741 446985 115
дільниця 21– 112 1200х1000х4004022033 255420 66
Технічна характеристика лінії АЛ2002
Габаритні розміри форм (брикетів) мм (ДхШхВ): 600х450х180-300.
Циклова продуктивність: 300 формгод.
Металоємність форм: до 25 кг.
Тиск пресування: до 4 МПа.
Час охолодження виливка: 10-20 хв.
Число працюючих які обслуговують лінію: 3.
Витрати стисненого повітря: 96 м3год.
Води для охолодження: 03 м3год.
Потужність 1386 КВт.
Габаритні розміри (ДхШхВ)мм: 39150х5758х5540.
Технічна характеристика лінії типу Л651:
в світу – 1200х1000;
Продуктивність циклова формгод: 80.
Середня маса виливків кг: 160.
Кількість робітників що обслуговують лінію в одну зміну: 5.
Тиск пресування Мпа (кгссм2): до 16 (16).
Витрати формувальної суміші м3год: 160.
Робочий тиск в гідросистемі Мпа (кгссм2): 63 (63).
Подача насосів (200х8) лхв.: 1600.
Кількість оливи що заливається в гідросистему л: 9000.
Витрати стисненого повітря м3хв.: 650.
Швидкість переміщення форм по роликовим конвеєрам мхв.:
на дільниці охолодження – 63;
на збиранні і заливанні – 132.
Встановлена потужність кВт: 585.
Габаритні розміри лінії мм: 96340х27100х5820.
Маса комплекту що постачається т: 900.
2.1. Розрахування кількості формувальних ліній.
Потреба у формувальних блок – лініях для кожної потокової лінії для
формувального відділення визначається за формулою [11]:
Р = Nф (q Фд ) (3.7)
де Nф – річна кількість форм у потоці шт.;
q – циклова продуктивність лінії формгод.;
Фд – дійсний річний фонд роботи устаткування год;
Р – потрібна кількість ліній шт.
Для потокової лінії №1 кількість блок – ліній розраховуємо за формулою
Р1 = 446985( 300 3520) = 042шт.
Приймаємо одну автоматичну ливарну лінію моделі АЛ2002. Коефіцієнт
Для потокової лінії №2 кількість механізованих ліній розраховуємо за
Р2 = 255420(80 3520) = 090 шт.
Приймаємо одну автоматичну лінію моделі Л651.
Коефіцієнт завантаження – 090.
Необхідну кількість автоматичних ліній представлено в таблиці 3.9:
Таблиця 3.9 - Кількість формувальних ліній.
ПотоковаНайменуВнутрішСередньоМодель Продукт Коефіці
лінія вання ній годинна або типивністьКількість форм єнт
або виливкірозмір кількістформуваформ ліній машин заванта
Дільниців у опок ь льної ліній ження
групі мм Форм ліній або K
литва шт.год машин машин
пісок % зв’язуючий каталізатор живучість хв час
компонент БС -ОК% твердінняхв
5 974 19 – 20 06 5 8 35 40
Зв’язуючий компонент БС – 40 (карбомідофуранова смола)
- щільність – 122 103 кгм3
- в’язкість – 20 30 с;
- коксове число – 398
Каталізатор ОК (ГОСТ 10678 – 76) ортофосфорна кислота.
Визначаємо кількість стрижнів для кожної масової групи:
Розрахунок ведеться за нормами кількості стрижнів та обємом стрижнів
на тону придатних виливків і поділяється на групи виливків за масою та
групи стрижнів за масою табл33 [3] і розраховується за формулою:
Де С – кількість стрижнів штрік.;
Сг—сумарна кількість стрижнів певної масової групи для певної
групи виливків за масою;
Лг – кількість тон придатного литва для певної масової групи виливків.
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 0 до 21 кгна тону
придатних виливків: (46+21+144)· 5011= 407895 штрік
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 20 до 112 кгна
тону придатних виливків : (165+59+135) ·14988= 538069штрік
Сумарна кількість стрижнів масою від 0 до 6 кг складає:
7895+538069=945964 штрік
група стрижнів від 6 до 40 кг виливків масою від 0 до 21 кг шт
на тону придатних виливків: (18+05+05+04)· 5011= 16035 штрік
V група стрижнів від 6 до 40 кг для виливків масою від 21 до 112
кгна тону придатних виливків: (52+25+13+28)· 14988= 176858 штрік
Сумарна кількість стрижнів масою від 6 до 40 кг складає:
035+176858=192893штрік
Розрахуємо потоки по об’єму:
Де V – об’єм стрижнів дм3рік;
Vг— сумарний об’єм стрижнів певної масової групи для певної
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 0 до 21
кгна тону придатних виливків (по об’єму суміші дм3): (140+211+370)
група стрижнів до 6 кг для виливків масою від 21 до 112
кгна тону придатних виливків (по об’єму суміші дм3): (50+61+310)
Сумарний об’єм стрижнів масою від 0 до 6 кг складає:
1293+630994=992287дм3рік
група стрижнів до 40 кг виливків масою від 0 до 21 кг на
тону придатних виливків: (105+48+75+88)· 5011= 158347 дм3т
V група стрижнів до 40 кг для виливків масою від 20 до 112 кг на
тону придатних виливків: (250+194+165+540)· 14988= 1722121 дм3т
Сумарний об’єм стрижнів масою від 6 до 40 кг складає:
8347+1722121=1880468 дм3рік
Для першої групи стрижнів вибираємо машину 2Б83. Для другої групи
стрижнів вибираємо машину 2Б87.
Кількість стрижневих машин визначаємо за формулою:
де: Вр – річна потреба в стрижнях шт.;
Кн – коефіцієнт нерівномірності;
Фд – дійсний фонд часу для стрижневого відділення;
q – продуктивність машини зйомівгод.
Так як за один з’єм може воготовлятися декілька стрижнів то в
середньому приймаємо що за один з’єм виготовляється 2 стрижні.
Приймаємо 1 стрижневу машину для стрижнів масою до 6 кг.
Приймаємо 1 стрижневу машину.
Готові стрижні через систему роликових конвеєрів подаються на
фарбування а потім в прохідну сушарку для підсушування. Пофарбовані
стрижні сушать протягом 15 – 20 хвилин при температурі 200 250 ºС [2].
Технічні характеристики машин представлені в таблицях 3.11 та 3.12.
Таблиця 3.11 – Технічна характеристика стрижневої машини моделі
ндексНайменування параметра Значення
Найбільша маса стрижнів 6
Габаритні розміри 400х320х400
Продуктивністьзйомівго300
Таблиця 3.12 – Технічна характеристика стрижневої машини 2Б87.
Найбільша маса стрижнів 40
Габаритні розміри 800х600х400
Продуктивністьзйомівго80
Стрижневе відділення цеху що проектується розміщується в повздовжньому
прогоні шириною 24 метри і примикає до формувальних прогонів. В стрижневому
відділенні виділена площа під склад стрижнів.
Дані щодо розрахунку стрижневого відділення представленні в таблиці
Частота обертання хв-1 273
Діаметр робочого простору барабана мм 900
Місткість барабана м3 16
Маса завантажувального литва кг 2000
Потужність електродвигуна кВт 22
Технічна характеристика очищувального дробометного барабану моделі
322М наведена в таблиці 3.18.
Таблиця 3.18 – Технічна характеристика дробометного барабану моделі
нд. Найменування параметра Значення
Продуктивність тгод 5
Найбільша маса завантаження кг 200
Об’єм робочого простору м3 12
Установлена потужність кВт 70
Габаритні розміри м 76 45 71
Далі виливки ідуть на термічне оброблення.
Фінішні операції для виливків масою від 21 до 120 кг (виготовлених на
Кількість устаткування розраховуємо за формулою 3.13:
Розрахунок кількості дробеметних камер.
n2 = 22033 11(3600 123) = 054
Приймаємо 1 дробометну камеру моделі 42817.
Характеристика очищувальної дробометної камери моделі 42723 наведена в
Таблиця 3.19 – Технічна характеристика дробометної камери моделі 42723.
Продуктивність тгод. 123
Габаритні розміри виливків м 20 20 25
Число дробеметних апаратів 8
Установлення потужність кВт 220
Розрахунок кількості гідрокамер для видалення стрижнів за формулою
n=220331.1(36008)=084
приймаємо 1 гідрокамеру моделі ЛН-415.
Технічна характеристика гідрокамери моделі ЛН-415:
Габаритні розміри виликів (ДхШхВ) м: 43х43х25 ;
Найбільша маса завантаженнякг: 120;
Продуктивність тгод: 36..9 ;
Габарині розміри м (ДхШ): 6х6 ;
Потужність електродвигунів кВт: 460.
Видалення залишків ливникової систему здійснюється відбиванням
молотком. Зачищення місць живильників і інших дрібних дефектів здійснюється
– обдирочно-шліфувальними верстатами: підвісними або стаціонарними в
залежності від маси виливка.
Для термооброблення чавуну марок СЧ20 та СЧ25 вибираємо піч
періодичної дії. Вибираємо піч моделі СДО – 3056 з масою осадки в піч 40
т. Робоча температура складає 550С. Тривалість циклу термооброблення
год. Так як процес термообробки однаковий для обох груп виливків то
термічне оброблення проходить для обох груп виливків одночасно і може
проходити в одній печі.
Розрахунок однотипних термічних печей ведеться за формулою:
де: n – кількість однотипних печей;
Q – маса виливків на річну програму т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для термічних печей (Кн =
Р – продуктивність печі тгод.
Продуктивність печей періодичної дії розраховуємо за формулою:
де: m – садка печі т;
t – тривалість циклу термооброблення виливків год.
n = 20000 11 5400 21 = 194 шт.
Приймаємо 3 камерні печі з виїзним подом моделі СДО – 3056.
Для виявлення зовнішніх тріщин застосовують магнетний дефектоскоп типу
КС – 55. Для контролю виливків до яких пред’являються підвищені вимоги
щодо гідрощільності у відділені призначена дільниця гідро випробувань.
Склади шихтових і формувальних матеріалів
Для розрахунку необхідних площ зберігання матеріалів потрібно
розраховувати за формулою (5.1) кількість матеріалів на складі:
Qск = Q2м Нзб Тк (5.1)
де: Qск – кількість матеріалів на складі т;
Нзб – норма зберігання дн.;
Q2м – річні витрати т;
Тк – календарний фонд часу дн.;
Для площі зайнятої матеріалами використовуємо формулу:
Fм = Qск р Нзб Кз (5.2)
де: Fм – площа зберігання матеріалу м3;
Qск – кількість матеріалу на складі м;
Нзб – висота зберігання матеріалу м;
Кз – коефіцієнт завантаження засіків.
Таблиця 5.1 – Розраховані площі зберігання шихтових матеріалів
Найменування матеріалу Потреба трік Термін зберігання дн.
Річний випуск тонн 20000
Кількість робітників у осіб 463
Виробничих робітників осіб 213
Допоміжних робітників осіб 167
Загальна площа цеху М2 20736
Розрахунок основних виробничих працівників ведеться за формулою:
де tc– середня трудоєкість виготовлення 1т придатного лиття н-ч;
Qr– річний випуск придатного лиття т;
ec – середній процент виконання норм ec=99%;
Tд – дійсний фонд часу одного працівника в год Tд=1840 год.
Розраховуємо кількість інших працівників виходячи з співвідношення
працівників ( у відсотках до виробничих працівників). [1]
Даний цех виробництва виливків з сірого чавуну заводу хімічного
машинобудування проектувався на основі високовиробничого механізованого та
автоматизованого обладнання відповідно до технічних санітарних вимог
та охорони навколишнього середовища.
Виробництво виливків відбувається на автоматичних формувальних лініях
з використанням сирих піщано-глинистих форм.
Плавильне відділення обладнане індукційними тигельними печами. Вони
гнучкі в роботі забезпечують відбирання металу великими порціями та
безперебійно також можуть працювати в одну дві зміни або цілодобово.
Піч час роботи над курсовим проектом були більш глибоко розглянуті
питання проектування ливарних цехів використані найбільш сучасні ефективні
технологічні лінії. За рахунок високого рівня автоматизації та механізації
виробничих процесів спроектований цех має підвищені техніко-економічні
Логинов И. З. Проектирование литейных цехов. – Минск: Высшая школа
Проектирование литейных цехов и заводов под ред. В. М. Шестопала –
т.2. – М.: Машиностроение 1974 – 294 с.
Туманский Б.Ф. Проектирование литейных цехов.– К.:
Матвеенко И. В. Тарский В. Л. Оборудование литейных цехов. – М.:
Машиностроение 1976. – 440 с.
Сафронов В. Я. Справочник по литейному оборудованию. М.:
Машиностроение 1985. – 320 с.
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни
Проектування ливарних цехів” для студентів спеціальності Ливарне
виробництво чорних та кольорових металів” Укл. В.П.Авдокушин
Г..Федоров.–К.: НТУУ”КПИ”2000 – 46с.
Завдання на проектування

ТАБЛ.1.3.Документ Microsoft Office Word (2).docx

Таблиця 1.2 - Точна (подетальна) виробнича програма
Річна програма для випуску виливків
ФЛ32.3202.1110.005ПЗ
Табл.3.1 – Баланс металу
Угар та безповоротні втрати
Табл.3.2 - Розрахунок електропечей
Кількість електропечей
Таблиця 3.5 - Визначення річної кількості ливарних форм
Кількість виливків за рік шт
Робочі розміри опок мм
Кіль-кість виливків у фор-мі шт
Маса виливків у фор-мі кг
Кіль-кість форм за рік шт
Таблиця 3.8 – Об'єм виробництва стрижневого відділення
Потреба у стрижнях шт
Маса стрижнів на річну програмут

Документ Microsoft Office Word.docx

Таблиця 1.1 - Програма цехів масового та крупносерійного виробництва
Річний випуск виливків т
ФЛ32. 3202. 1110. 000 ПЗ
Таблиця 1.2 - Номенклатура виливків чавуноливарного цеху машинобудівного заводу
Наймменування деталі
Кількість деталей на 1 виріб шт
Габаритні розміри виливка мм
Таблиця 6.1 – Розрахунок витрат формувальної суміші
Внутрішні розміри опок
Випуск виливків трік
Середня маса виливків у формі кг
Розрахована кількість форм на рік шт
Розрахований обєм м рік
Розраховані витрати суміші(єдиної) трік

Таблиця 3.8 (2).doc

Таблиця 3.8 – Обсяг виробництва стрижневого відділення
нде Стрижні Потреба в стрижнях Маса
кс Код Найменування Річна стрижнів
позидеталі деталі кількість на річну
ції виливків програму
Разом 1569274 14123466 925182
В умовах масового виробництва обсяги виробництва стрижневого відділення
визначаємо за технологічними картами. Утрати через брак приймаємо 10% .

Таблиця 3.4-3.5-3,6.doc

Таблиця 3.4. – Визначення річної кількості форм
Продовження табл. 3.4.
Таблиця 3.5. – Зведена відомість кількості форм
Потокова лінія Група виливків Внутрішні розміри Річний випуск Середньогодинна
або за масою кг опок (L*B*H) мм кількість форм
КЛ2002 20 600×450×300300 78239 424344 120
Л651 200 1200×1000×400400 321764 272221 77
Таблиця 3.6. – Кількість формувальних автоматів ліній машин
Група Середньо-гоМодель Кількість ліній
Потокова виливків Робочі розміри опок динна машини Продукти-внмашин автоматів Коефіцієнт
лінія або за масою(L*B*H) мм кількість лінії ість завантажен-н
дільниця кг форм автомата формгод я Кз
прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 КЛ2002 20 600×450×300300
0 КЛ2002 300 071 1 071 Л651 200 1200×1000×400400 77 Л651

Юра Фёдоров.cdw

Ливарний комплекс верстатобудівного
заводу на випуск 40000 т
придатних виливків за рік
Плавильне відділення

Таблиця 2.1 (2).doc

Таблиця 2.1. – Режим роботи ливарного цеху та фонди часу
ндекс Найменування Кількість Дійсний річний фонд
позиції відділень дільниць тип робочих змінчасу год.
устаткування на добу
устаткування робітника
Плавильне відділення з
дільницею підготовлення 2 3720 1840
Формувальне відділення 2 3520 1840
Стрижневе відділення із
складами готових до 2 3600 1840
використання стрижнів
Сумішеприготувальне
відділення з 2 3680 1840
бункерами-відстійниками
Відділення фінішних
Дільниця очищення литва 2 3760 1840
Дільниця термічного

Таблиця 2.1.doc

1. Режим роботи ливарного цеху та фонди часу
Режим роботи ливарного цеху визначається виконанням операцій
технологічного процесу виготовлення виливків в часі і просторі. Від
прийнятого режиму роботи залежить організація виробничого процесу.
Найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
профілактики і ремонту устаткування.
Фактори які обумовлюють вибір режиму роботи цеху: маса виливка
потужність цеху тощо. Приймаємо паралельний – двозмінний режим роботи що
дозволяє раціонально використовувати устаткування і площі цеху.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устаткування та робітників:
- календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
- номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
Фн = 250(роб.днів) · 8 (1 зміна) = 2000 год;
Фн = 2000 – 160 = 1840 год.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня Фн становить 4000 годин при роботі
в дві зміни (250 робочих днів).
00 – 7% = 280 год ( не запланованих утрат);
00 - 280 = 3720 год.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. – Режим роботи ливарного цеху та фонди часу
ндекс Найменування Кількість Дійсний річний фонд
позиції відділень дільниць тип робочих змінчасу год.
устаткування на добу
устаткування робітника
Плавильне відділення з
дільницею підготовлення 2 3720 1840
Формувальне відділення 2 3520 1840
Формувальна лінія КЛ2002 (12%)
Стрижневе відділення із
складами готових до 2 3600 1840
використання стрижнів (10%)
Стрижнева лінія Л16Х та
Сумішеприготувальне
відділення з 2 3680 1840
бункерами-відстійниками (8%)
Відділення фінішних
Дільниця очищення литва 2 3720 1840
Дільниця термічного
нші служби 2 3800 1840

1 лист Игорь (2).cdw

3.8,3.9.doc

ндекс позиції Код деталі Найменуван ня деталі Номер стрижня Кiлькiсть
зйомiвТип стрижневих машин Продуктивнiсть машини зйомiвгод
Необхiдна кiлькiсть машинПлоща сушiл.плит на рiчну програму
стриж.м2 Маса стриж.на рiчну программу т 1 2 3 4 5 6 7 8 9
1ша масова група ( маса виливків до 5 кг)
ФЛ3112 Розподiльний вал 1 1 Машина стрижнева пiскодувна
напiвавтоматична 2Б83 400 6 91200 3000000 3 ФЛ3110 Кришка
редуктора заднього моста 1 1 91200 3000000 11 ФЛ3118
Маточина 1 1 182400 6000000 2 ФЛ3109 Корпус редуктора
заднього моста 1 1 91200 1250000 2 1 91200
00000 6 ФЛ3113 Супорт переднього гальма 1 1 182400
00000 1 ФЛ3108 Блок цилiндрiв 1 1 91200 3000000
91200 3000000 Таблиця 3.8. Завантажувальне устаткування для
виготовлення стрижнiв.
Сл= 4400000* 113600* 400= 34шт.
Сл= 6600000* 113600* 400= 504шт
Таблиця 3.8. Завантажувальне устаткування для виготовлення стрижнiв.
Група стрижнiв Дiльниця стриж. вiддiленяя Потрiбна кiлькiстьТип
стрижневих машин лiнiй Продуктивнiсть стриж.машин лiнiй Кiлькiсть
стриж.машин лiнiй Коефіцієнт завантаження Кз стрижнiв зйомiв
тгод. зйомiвгод. розрахована прийнята за рiк за год за
рiк за год 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1 До 5
кг 4400000 1223 4400000 1223 2Б83 400 34 4 085 2 5 40 кг

3.3-3.4-3.5.doc

Таблиця 3.3 Визначення річної кількості форм
нд. Найменування деталіМарка сплаву Маса виливків Внутрішні розміри
поз. опок (L*B*H) мм
До 250 1600*1200*500500 63118 32395 9
Від 250 до 880 1700х1500х700700 2454078 35182 10
Талбиця 3.5 Кількість формувальних автоматів машин.
Потокова Найменування Внутрішні робочі Середньо- Модель або тип ПродуктивнК-сть. форм Коеф.
лінія або виливків у групі розміри опок (LxBxH) годинна формувальної ість автом. машинзавантажен
дільниця литва мм кількість лінії формува-ль ня Кз
форм автоматичної ної лінії
розрахункова прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 до
0 1600*1200*500500 9 НЛ453С 25 035 1 035 Від 250 до 880
00х1500х700700 10 Л015А 4 236 3 078

Аа.dwg

ФС 61.6110.1140.003 ДП

3.9-3.10.doc

Табличка 3.9 Розподіл стрижнів за групами та способами виготовлення.
Група Середня Спосіб Кількість стрижнів Всього
стрижнів за маса виготовлення
за рік на потоковійна на
лінії 1 потоковіймаш.
рік за год за рік за год [pic] [pic] Розрахо-вана Прийня-та 1
Л9128Б5 192 120 18 2 09 6-18 2 144953 40 144953 40 ЛП061

План цеха.cdw

ВДДЛЕННЯ ФНШНИХ ОПЕРАЦЙ
СКЛАД ГОТОВО ПРОДУКЦ
ПЛАВИЛЬНЕ ВДДЛЕННЯ ТА ШИХТОВ МАТЕРАЛИ

3.7.doc

Таблиця 3.7- Маршрутна технологія та завантаження стрижневого відділення
ндКод Назва деталі Річна Загальні дані Програма та устатковання
Номер cтрижня на деталь
на річну програму Маса стрижнів Габаритні розміри
стрижня Стрижнів в ящику Зйомів на річну програму Тип та модель
стрижневої лінії або машини одногокг на річну
програму Lмм Bмм Hмм 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
14 15 1 ФЛ-4101 Кришка 1 32944 1 1 32944 03 98832 15
10 1 32944 Л9128Б5 2 ФЛ-4102 Педаль 32944 1 1 32944 09
6496 18 12 10 1 32944 3 ФЛ-4103 Штуцер 65888 1 1 65888
2 4743936 14 10 1 65888 4 ФЛ-4104 Кришка 2 16472 1 1
472 054 889488 10 10 10 1 16472 5 ФЛ-4105 Водило 32944
1 32944 0945 3113208 18 13 10 1 32944 6 ФЛ-4106 Кришка
16472 1 1 16472 1782 293531 35 24 16 1 16472 7 ФЛ-4107
Корпус 1 32944 1 1 32944 0351 1156334 10 10 10 1 32944
944 2 1 32944 0351 1156334 10 10 10 1 32944 8 ФЛ-
08 Стакан 16472 1 1 16472 1323 2179246 26 12 1 16472
ФЛ-4109 Поршень 1 16472 1 1 16472 0468 7708896 10 10 1
472 10 ФЛ-4110 Кришка 4 8236 1 1 8236 1476 1215634 29
13 1 8236 11 ФЛ-4111 Поршень 2 32944 1 1 32944 0648
34771 12 10 1 32944 12 ФЛ-4112 Кришка 5 16472 1 1
472 054 889488 10 10 10 1 16472 13 ФЛ-4113 Важіль 16472
1 16472 2214 3646901 44 31 20 1 16472 14 ФЛ-4114 Чашка
16472 1 1 16472 3825 630054 76 34 1 16472 15 ФЛ-4115
Чашка 2 16472 1 1 16472 4248 6997306 84 38 1 16472 16
ФЛ-4116 Корпус 2 16472 1 1 16472 3618 595957 72 50 32 1
ФЛ-4117 Колодка 65888 1 1 65888 1836 1209704 36 26 16
65888 18 ФЛ-4118 Корпус 3 16472 1 1 16472 4059 6685985
36 1 16472 Продовження таблиці 3.7 8236 2 1 8236 1764
5283 352 246 158 1 8236 19 ФЛ-4119
Корпус 5 16472 1 1 16472 279 4595688 55 39 25 1 16472
472 2 1 16472 279 4595688 55 39 25 1 16472 20 ФЛ-
Супорт 16472 1 1 16472 2295 3780324 45 32 20 1 16472 21
Маточина 1 16472 1 1 16472 2754 4536389 55 39 24 1 16472
472 2 1 16472 2754 4536389 55 39 24 1 16472 22 ФЛ-
22 Маточина 2 16472 1 1 16472 6678 110000 133 60 1 16472
ЛП061 23 ФЛ-4123 Корпус 6
472 1 1 16472 6228 1025876 124 87 56 1 16472 24 ФЛ-
Барабан 8236 1 1 8236 828 6819408 165 116 74 1 8236 25
472 2 1 16472 5634 9280325 112 79 50 1 16472 26 ФЛ-
Козирок 8236 1 1 8236 4572 3765499 91 41 1 8236 27 ФЛ-
472 2 1 16472 117 1927224 234 164 105 1 16472 28 ФЛ-
36 1 1 8236 10395 8561322 207 146 93 1 8236 29 ФЛ-
36 2 1 8236 15138 1246766 302 211 136 1 8236 30 ФЛ-
1 8236 1728 1423181 345 241 155 1 8236 31 ФЛ-4131
8236 1764 145283 352 246 158 1 8236

Копия таблицы.doc

Таблиця 2.1 - Режим роботи та фонди часу Форма 05
ндексНайменування відділень Кількість дійсний річний фонд
дільниць рбочих часу год
позицітип устатковання змін на добу устаткованнробочого
Плавильне відділення з 2 3720 1840
підготовкою шихтових і
формувальних матеріалів
Фомувальне відділення 2 3520 1840
Сумішоприготувальне 2 3600 1840
бункерами-відстійниками
Стрижневе відділення з 2 3600 1840
каркасною дільницею
Відділення фінішних 2 3600 1840
Ремонтне 2 3840 1840
Термічної обробки 3 5520 1840
Таблиця 1.1 - Програма цехів масового та Форма 01
крупносерійного виробництва
позиції виробів виливкічастин на
Професія спеціальність Кваліфікаційний розряд
Найменування Витрати трік Кварцовий Оборотна суміш бентоніт добавки
розрахованЗ урахуванням
Поточна Група Розмір опок Річний Середньгодинна
лінія виливків випуск
або за масою LxBxH мм виливків форм кількість
Л 255 Від 18 до 900х600х200219425 525000 149
АЛ 23714 Від 1 до 10800х600х200 26600 1038328 295
Таблиця 4.3 – Кількість формувальних автоматів
виливків у розмір кількість формформувальних формувальнихавтоматів або ліній завантаження
групі опок автоматів
литва LxBxH ліній машин
ндекс Код Найменуванн
Таблиця 7.1 – Розрахунок устатковання відділення фінішних операцій
литва випуск литва устатковання устатковання завантаження
Продукти Коефіцієнт завантаженняКз
Найменування Витратитгод вністьмкількість
ндексНайменування Марки Всього
позицішихти СЧ30 ВЧ-50 ВЧ70
Таблиця 5.2 – Завантаження устаткування для виготовлення стрижнів
ндКод Назва деталі № КількістьТип Продуктивніс
ексдета стризйомів стрижневої ть
позлі жня машини устаткування
НайменуванняВитратитгод ктивнкількість завантаженняКз
розраховані максимальні
розрахМаксималнайментип Продкількість Коефіцієнт
овані ьні ування укти завантаженн
За розрахунком З урахуванням утрат На кількість діб тонн м3
Висота зберіганням Площам2 За розрахунком
прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Чушковий чавун
93 4049 35 30 320 46 закрома 4 2085 209 брухт 21652
518 35 30 1780 258 закрома 4 7127 713 зворот 22179
066 18 5 304 44 закрома 4 2506 251 феросплави 1881 1956
30 155 224 закрома 2 87 87 флюси 2131 2344 17 30 175
вогнетриви 7602 8362 17 30 625 252 силос 2 Всього
295 3359 7314 1258 1259 Всього формувальних матеріалів
9002 634802 165 45 65219 38364 закрома 4 2411 2412
ФЛ32.3205.1110.005ПЗ
ФЛ32. 3205.1110.005ПЗ
ФЛ32.3202.1101.006ПЗ

Хвостенко (2).doc

Техніко-економічне обрунтування і завдання на проектування ливарного
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва
Вибір типу і структури цеху 8
Виробнича програма 8
Характеристика виробництва 11
Загальна компоновка і схема цеху 12
Режим роботи цеху і фонди часу 14
Розраховування виробничих відділень .16
1 Розраховування плавильного відділення ..16
2 Розраховування формувально – складально – заливально –
вибивального відділення .20
3 Розраховування стрижневого відділення 22
4 Розраховування сумішоприготувального відділення 23
5 Розраховування відділення фінішних операцій .26
Енергетична частина . .29
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧНЕ ОБРУНТУВАННЯ
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ЛИВАРНОГО ЦЕХУ
Спроектувати сталеливарний цех який здатний виконувати такі завдання:
- для проектування використати номенклатуру яка наведена у таблиці
- потужність цеху - 30000 т. придатних виливків за рік;
- максимально застосовувати автоматизацію і механізацію виробничих
процесів з використанням сучасних досягнень ливарної науки та
- місце розташування спроектованого цеху м.Кременчук;
- основні джерела забезпечення підприємства при його експлуатації:
металічні матеріали – металобази м. Кременчука вода – міське
водопостачання електроенергія і тепло – Трипільська ТЕС газ –
місцева мережа газу;
- для очищення та скидання стічних вод – замкнена система водоочищення
і загальна міська каналізація;
- в проекті передбачити такі технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в електродугових печах;
) формоутворення – автоматизована формувальна лінія;
) виготовлення стрижнів – з використанням ХТС;
) сумішоприготування – традиційні методи з максимальною
)фінішні операції – максимальна механізація процесів видалення
стрижнів із виливків відокремлення ливникових систем від виливків
очищення зачищення та термічного оброблення виливків.
Таблиця 1.1. - Номенклатура виливків ливарного цеху
АНАЛЗ ВИРОБНИЧО ПРОГРАМИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА. ВИБР ТИПУ
1 Виробнича програма
Задачею даного проекту є проектування ливарного комплексу заводу
портальних кранів потужністю 30000 тонн придатних виливків за рік.
Цех заданий для проектування відноситься до ливарних цехів масового
виробництва для яких номенклатура виливків складає не більше 200
найменувань і має масу виливків – від 110 кг до 880 кг. При
проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий технічний
рівень та економічну ефективність максимально використовуючи досягнення
Таблиця 1.2. Точна виробнича програма ливарного цеху
ндКод деталі Найменування МатеМаса кг Кількість Річна програма випуску виливків
Склад шихтових матеріалів
Плавильне відділення
Формувальне Формувальне
відділення Сумішоприготувальвідділення
Відділення фінішних операцій
Склад готової продукції
Рисунок 1.1 – Схема компоновки ливарного
РЕЖИМ РОБОТИ ЦЕХУ ФОНДИ ЧАСУ
Для роботи сталеливарного цеху потужністю 30 000 тонн придатних
виливків найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
термообробки і ремонту устаткування.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устатковання та робітників.
Фк - календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
Фн - номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
З урахуванням святкових і вихідних днів рік має 250 робочих днів. При
однозмінному режимі роботи робочого номінальний фонд становить
Фн = 250 8 = 2000 годин.
Фн = 250 16 = 4000 годин- при двозмінному режимі роботи.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня і 4-х тижневій відпустці дійсний
фонд часу робітника становить
Фд = 2000 – ( 4 40 ) = 1840 годин.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Режим роботи ливарного цеху та фонди часу
ндексНайменування Кількість Дійсний річний фонд
позицівідділення робочих змін часу год
ї дільниці тип на добу
УстаткуваннРобітника
Плавильне 2 3720 (7%) 1840
Формувальне 2 3520 (12%) 1840
Стрижневе 2 3600 (10%) 1840
Відділення 2 3680 (8%) 1840
Дільниця 3 5520 (8%) 1840
Допоміжні служби2 3600(10%) 1840
Розрахування виробничих відділень цеху
Вихідними даними для розраховування є: виробнича програма вид
технологічного процесу прийнятий режим роботи цеху результати раніше
виконаних розрахунків і нормативні дані.
Тип технологічного устаткування вибирають виходячи з особливостей
прийнятого технологічного процесу і умов забезпечення заданої якості
продукції. За можливістю потрібно застосовувати однотипне устатковання
оскільки це значно полегшує його експлуатацію і знижує об’єм витрат на
Допоміжне устаткування і необхідна кількість оснащення повинні
забезпечити безперебійну роботу основного технологічного устаткування а
транспортні засоби – об'єднати технологічне устаткування у потокові лінії.
1 Розрахування плавильного відділення
Вихідними даними для розраховування плавильного відділення є кількість
металу кожної марки ливарних сплавів необхідна для забезпечення виробничої
Для виплавлення сталі використовують електродугові печі оскільки вони
забезпечують можливість відносно швидкого одержання якісного металу і його
видачу на місця заливання форм.
1.1 Складання балансу металу за марками сталей що виплавляються.
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із сталей марок:
Л 25Л 35Л. Виливки мають масу від 110 до 880 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
Угар і безповоротні втрати складають - 5%.
Вихід придатного литва :
-для 20Л 25Л 35Л знаходиться у межах 60-65 %. Приймаємо 60 %.
Таблиця 3.1 - Баланс металу
ДільнМарка сплаву Потрібна кількість рідкого металу Тип печі
Поточна лінія (дільниця)
Поточна Група Розмір опок ммРічний випуск Середньогодинн
лінія виливків а кількість
(дільниця)за масою форм
до 250 кг1600*1200*5005615087 14735 5
більше 1600*1200*5005216164633858 10
3 Розрахування стрижневого відділення
Оскількі відсутня технологічна документація об’єм виробництва та
орієнтовану номенклатуру стрижнів сталеливарного цеху визначають за
нормативами розрахункової кількості стрижнів на 1 тонну придатних виливків.
Для стрижнів вибираємо комплекс устатковання для виготовлення стрижнів
з ХТС на стрижневій лінії ЛП059.
Кількість ліній визначаємо за формулою:
М = N Кн (Тд – t) д (3.5)
де М – кількість ліній шт.;
N – річна кількість стрижнів шт.;
Тд – дійсний річний фонд часу роботи установки год;
д – продуктивність тгод;
t – час затрачений на переналадку оснащення год.
Тоді кількість ліній моделі ЛП059:
М = 96558 11 (3600-80) 10 = 27
Приймаємо 3 лініі коефіцієнт завантаження якої
На стрижневій автоматичній лінії виконуються наступні операції:
приготування ХТС заповнення сумішшю стрижневих ящиків і загладжування
поверхні накладання плити на стрижневий ящик перед кантуванням кантування
стрижневих ящиків виймання стрижнів їх фарбування.
Технічна характеристика лінії моделі ЛП059:
Габаритні розміри ящика мм 1250х1058х380
Продуктивність зйомів год 10
Витрата стрижневої суміші м3год 25
Кількість стрижневих ящиків 9
Габартні розміри лінії мм 1790х13200
4 Розраховування сумішоприготувального відділення
При виготовленні виливків методом лиття в разові піщаноглиняні форми
якість і склад формувальних сумішей є одним з основних факторів одержання
виливків із заданими властивостями.
В сталеливарному цеху застосовуємо єдину формувальну суміш слідую чого
- оборотна суміш 8992 %
- кварцовий пісок 7 %
- крохмальні добавки 008 %
Загальні витрати формувальної і стрижневої суміші визначають при
розраховуванні формувального і стрижневого відділення виходячи з об’єму і
кількості форм що виготовляються протягом року для всієї номенклатури
виливків з відрахуванням об’єму зайнятого виливками з ливниковими
системами і стрижнями. Розраховуємо потрібну кількість формувальної і
стрижневої суміші для кожної масової групи виливків. Результати розрахунку
наведені в таблиці 3.8.
Основним завданням сумішоприготувального відділення є безперебійне
забезпечення формувальних ліній необхідними сумішами.
Тому змішувачі розташовуємо безпосередньо біля ліній виготовлення форм.
Таблиця 3.7 – Витрати формувальної і стрижневої суміші
Група Річна Розмір Об’єм Об’єм Витрати сумішей м3рік.
виливківкількісопок форми форм
ть форм(довжиназ м3рік
в ущільненому в розпушеному
в тому числі в тому числі
Кількість змішувачів визначаємо за формулою:
де: Вр – кількість змішуваної суміші на річну програму м3;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для сумішоприготувального відділення
q – продуктивність змішувача м3год.
З = 85773 12 3600 37= 103. Приймаємо 12 змішувачів.
Коефіцієнт завантаження змішувачів:
Вибираємо змішувачі моделі 15108 технічна характеристика якого
представлена в таблиці 3. 8.
Сухі формувальні матеріали доставляють в сумішоприготувальне відділення
з складу формувальних матеріалів за допомогою пневмотранспорту.
Над усіма змішувачами встановлений однаковий комплект бункерів для
оборотної суміші з стрічковими дозаторами решта компонентів дозуються за
масою. Всі змішувачі однакового призначення і взаємозамінні.
Таблиця 3.8 – Технічна характеристика змішувача періодичної дії моделі
ндекс позиції Найменування параметра Значення
Продуктивність м3год. 37
Тривалість перемішування хв. 5
Діаметр чаші мм 2000
Готова формувальна суміш періодично і рівномірно відбирається системою
стрічкових конвейєрів з більшою пропускною здатністю шириною стрічки 1000
Стрижнева суміш готується безпосередньо в стрижневому відділенні на
Склад стрижневої суміші:
- кварцевий пісок 100 %
- Затверджувач(КЧ-41) 025-05 %
5 Розраховування відділення фінішних операцій
У відділенні фінішних операцій виконуються операції видалення стрижнів
із виливків відокремлення литникових систем і надливів очищення
обрубування зачищення термічного оброблення рунтування.
Для кожної групи виливків призначаємо технологічні потоки фінішних
Вибивання стрижнів для виливків відбувається на лінії формовки.
Кількість устаткування розраховуємо за формулою:
де n – розрахункова кількість устаткування шт.;
Q – потужність технологічного потоку т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності виробництва та використання проміжної
Фд - дійсний річний фонд часу роботи устаткування год;
q - продуктивність устаткування тгод.
Визначаємо кількість дробометних камер:
n = 30000 113680 5 = 179 .
Приймаємо 2 дробометних камери моделі 42827 продуктивністю 5 тгод
періодичної дії з підвісками що обертаються.
Зачистка відбувається за допомогою стаціонарних шліфувальних кругів.
n = 30000 113680 16 = 56.
Приймаємо 6 стаціонарних шліфувальних круга.
Для сталей 20Л 30Л 35Л передбачена термічна обробка виливків. Для
нормалізації виливків приймаємо термічні камерні печі з висувним подом з
одночасним навантаженням 40 т S пода =189 м²
Розрахунок однотипних термічних печей ведеться за формулою:
де n – кількість однотипних печей;
Q – маса виливків на річну програму т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для термічних печей Кн = 11
Р – продуктивність печі тгод.
Продуктивність печей періодичної дії розраховуємо за формулою:
де m – садка печі т;
t – тривалість циклу термооброблення виливків год.
n = 30000 11 3680 26 = 28
Приймаємо чотири камерні печі з виїзним подом моделі СДО – 3056.
Після термооброблення виливки піддаються очищення від окалини
дробеметному барабані моделі 42313.
На дільницях рунтовки виконуються слідуючи операції: обдування
стиснутим повітрям мийка сушіння перед рунтуванням рунтування сушка
після рунтування. Обладнання: машини для мийки прохідні рунтувальні
камери прохідна сушильна камера.
Технічна характеристика камерної печі з виїзним подом моделі СДО – 3056:
Розміри робочого простору м 30х56х20
Габаритні розміри м 59х190х54
ДОПОМЖН ВДДЛЕННЯ ДЛЬНИЦ ТА
1 Цехові комори для зберігання допоміжних матеріалів інструменту і
Зберігання допоміжних матеріалів інструменту запасних частин
устаткування спец одягу здійснюється в цехових коморах. Цехові комори
розташовані на площах основних відділень цеху в місцях зручних для
приміщень між колонами будівлі. Площа комор прийнята 25 м2 на 1000 т
випуску литва за рік. х площа складає 625 м2.
2 Санітарно–технічна майстерня
Санітарно-технічна майстерня виконує функції щодо підтримання у
робочому стані водопроводу каналізації опалення і вентиляції цеху. Ця
служба має розгалужену систему контролю роботи і виклику чергових слюсарів.
Вона є частиною системи автоматизованого управління цехом.
3 Цехові лабараторії
Цехові лабораторії призначені для оперативного контролю хімічного
аналізу металу під час його плавлення поточного контролю якості
формувальних матеріалів формувальних і стрижневих сумішей. Площа хімічної
і спектральної лабораторії для цеху даної потужності складає – 72 м2 площа
лабораторії формувальних матеріалів – 36 м2. Розміщені на площах
відповідних відділень.
СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Склад шихтових матеріалів знаходиться поряд з плавильним відділенням.
Загальна площа складу визначається за формулою:
Fскл=Fтех + Fзас + Fпу
Fтех – площа технологічних дільниць м2;
Fзак – площа засіків м2;
Fпу – площа занята пристроями для подачі матеріалів м2.
Площа засіків для шихти:
Fзак=11 (f1 + f2 + + fn)
f – розрахункова площа для окремих компонентів шихти м2.ї
розраховуємо за формулою:
fзш=М а . b к Фд Н γ
М – потужність цеху тгод;
а – норма витрат компоненту шихти від металозавалки %
b –норма зберігання компоненту шихти днів;
к – вихід придатного %;
Фд – річний фонд роботи обладнання днів
Н- висота зберігання компонентів шихти м.
γ - насипна маса компонентів шихти тм3.
Таблиця 5.1 – Розраховані площі зберігання шихтових матеріалів
Найменування ПотребаТермЗапасНасипВисРозрахПрийня
матеріалу трік ін т на отаунковата
збер масазбеплощаплоща
Брухт сталевий 23750 20 1300 25 3 173 175
Феросиліцій 1250 10 34 17 2 10 12
Феромарганець 2083 10 57 17 2 17 20
ЗВВ 14583 20 800 2 3 133 140
Формувальний пісок 61880 30 5086 17 5 1650 1700
Бентоніт 13566 30 1115 15 5 320 335
Молоте вугілля 3094 20 1695 08 3 42 46
Склади шихтових матеріалів мають дільниці приймання і зберігання
шихтових матеріалів дозування шихти очищення звороту власного
Пісок на склад поступає у вагонах які розвантажуються при відкриванні
нижніх люків. Для сушіння піску та глини на складі передбачена дільниця
обладнана барабанними сушарками.
ВНУТРШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ
У ливарному цеху що проектується склад шихтових матеріалів
обслуговується мостовими кранами які обладнуються магнітними шайбами за
допомогою яких проводиться завантаження металічної шихти у добові бункери
а також грейферами для завантаження у добові бункери сипких шихтових
Склад шихти і формувальних матеріалів обслуговують по 3 мостових крани
вантажопідйомністю 10 тонн.
Плавильне відділення обслуговує два мостових крани вантажопідйомністю
Формувально-складально-заливально-вибивальне відділення обслуговує два
мостових крани вантажопідйомністю 10 тонн. Відділення фінішних операцій – 3
крани вантажопідйомністю 10 тонн кожний.
Для транспортування піску і порошкових матеріалів – пневмотранспорт;
для подачі стрижневих і формувальних сумішей до місць виготовлення форм і
стрижнів – стрічкові конвеєри;
Виливки після вибивання подаються за допомогою наземного рейкового
транспорту; для транспортування і складання стрижнів електрокари та мостові
У сталеливарному цеху використовують електроенергію стиснуте повітря
газ воду теплоносії.
Електроенергію в ливарному цеху використовують на технологічні потреби
силові установки освітлення та слабкострумове господарство.
Загальні витрати електроенергії цехом визначають за формулою:
W = (Wт + Wс + Wо) К
де W – загальна кількість витрат електроенергії кВт год.
Wт – річні витрати електроенергії на технологічні потреби кВт
Wс – річні витрати електроенергії на електроприводи силових
Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
К – коефіцієнт втрат електроенергії у мережі.
Розраховування річних витрат електроенергії на технологічні потреби
здійснюємо за питомими нормами витрат електроенергії на 1 тонну придатного
де Wт – витрати електроенергії на технологічні потреби (плавлення
металу термічне оброблення виливків тощо) кВт год.
Pт – питомі витрати електроенергії на технологічні потреби при
виробництві 1 т. придатного литва кВт год.
Gт – річний випуск придатного литва т рік.
Wт = 900 30000 + 450 30000 = 405 107 кВт год.
Витрати електроенергії на силові установки дорівнюють
Wс = 1100 30000 = 33 107 кВт год.
Розраховування витрат електроенергії на освітлення проводимо за
де Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
g – питомі витрати електроенергії за 1 год. На 1 м2 площі цеху (для
виробничих відділень g = 15 18 Вт) для складських приміщень – g = 8 10
Вт і для побутових приміщень – g = 8 Вт);
F – освітлювальна площа м2;
Фо – річна кількість годин освітлювального навантаження (при двозмінній
роботі - Фо = 2300 2500 год.) тоді:
Wо = 0001 (10480 17 2400 + 1240 8 2400) = 426 107Вт год
Отже загальна потреба в електроенергії на рік дорівнює:
W = ( 405 107 + 33 107 + 04 107) 105 = 81 107 кВт год.
Розраховування витрат стисненого повітря проводимо на річну програму
де Qв – річні витрати стисненого повітря на річну програму м3.
д – витрати стиснутого повітря на 1 т литва м3.
Gр – випуск виливків за рік т;
– коефіцієнт що враховує втрати повітря в мережі
Qв =15 800 30000 = 360 105 м3
Витрати води для приготування формувальної і стрижневої суміші
визначаємо за формулою:
де Vв – витрати води на рік м3;
у – процент вологи у суміші %;
Рну – річні витрати неущільненої суміші трік.
Vв = 5 96558 100 = 48279 м3
Витрати води на технологічні потреби визначаємо за формулою:
де Рн.в. – норми витрат води на технологічні потреби на 1 т литва м3;
Gр – річний випуск виливків т;
Vв. т. = 13 30000 = 390000 м3рік
Норми витрат води на побутові потреби такі:
- на господарчо – питні потреби – 45 літрів на 1 сітку за годину;
- душові - 500 літрів на сітку за годину ( при роботі душевих – 45
- умивальники – 200 літрів на 1 кран за годину;
- миття підлоги цеху – 3 літри на 1 м2 за добу.
Втрати теплоти розраховуємо за формулою:
де: Vб – площа будівлі (Vб = 16848 м3);
q – кількість теплоти для опалення будівель (q = 60 130Втм3).
Приймаємо q = 90 Втм3;
G = 16848 90 = 15 106 Вт
Тепло подається у цех у вигляді перегрітої до 150 ºС пари трубами та
Витрати природного газу на рік визначаємо за формулою: ( при цьому
приймаємо що 1 м3 природного газу дорівнює 117 кг умовного палива)
де: qг – кількість умовного палива (газу) на тонну литва (qг =
0 170м3) приймаємо 150 м3;
Gр – маса придатного литва на рік кг.
М = 117 150 30000000 = 5265000000 кгрік умовного палива за рік.
1 Елементи конструкції будівлі
Ширина поперечних прогонів в яких розміщуються склад формувальних
шихтових матеріалів і плавильне відділення відповідно розміщуються в
поперечних прогонах шириною 18 метрів.
Носійними конструкціями будівлі ливарного цеху є фундамент колони
стіни перекриття. Ливарний цех що проектується відноситься до велико -
прогонових будівель виконується з носійним каркасом із залізобетонних
колон. Крок колон по периметру будівлі 6 метрів а в середині – 12 метрів.
Колони в прогонах якими рухаються мостові крани мають консолі для опору
підкранових балок які виготовляються у вигляді двотаврових конструкцій.
Фундамент під колони виконують із залізобетонної ступінчастої
конструкції і підколонника.
Для покрівлі цеху в прогонах шириною 18 метрів приймають
трапецієподібні ферми. Зверху на них укладають плити – покриття довжиною 6
метрів. Покрівлю виконують багатошаровою з водостійкого матеріалу який
укладають з використанням бітумної мастики на шар утеплювача із скловати.
Як стіновий матеріал використовують керамзитобетонні панелі. Торцеві
стіни крім власної маси сприймають значне вітрове навантаження тому з
метою забезпечення необхідної стійкості і надійності такі стіни
встановлюють з додатковими залізобетонними колонами.
Ворота в ливарному цеху встановлюють для транспортування матеріалів і
виливків а також для евакуації людей. х виготовляють розсувними з
механічним відкриванням і закриванням. Розмір воріт 40х42
метри. Пройоми обладнують повітро - тепловими завісами. Розміри воріт на
залізничний транспорт мають 47х56 метріа. Покриття підлоги – чавунні
2 Побутові і адміністративно – службові приміщення
У цеху передбачені приміщення санітарно – побутового призначення
громадського харчування охорони здоров`я культурного обслуговування
управління технологічне бюро.
Розміщені адміністративно – побутові приміщення в будівлі з спеціальним
дахом. Залізобетонний каркас виконаний колонами з розмірами в перерізі
0х400 мм. Стіни муровані легкобетонними блоками. Перегородки мурують з
шлакогібсобетонних блоків.
У душових кімнатах умивальних і інших приміщеннях з вологим режимом
стіни облицьовані на висоту до 3 метрів від підлоги глазурованими плитками.
Підлогу роблять бетонною. В адміністративних приміщеннях підлога покрита
утеплювальним лінолеумом
3 Опалення і вентиляція
У цеху передбачена система повітряного опалення яка сполучена з
приточною вентиляцією з підігрівом приточного повітря в калориферах.
Температура підігрітого повітря не більше 60 ºС при подачі його на висоті
менше 35 метрів від підлоги і на відстані більше 2 метрів від
У цеху використовують загальнообмінну і місцеву вентиляції.
Загальнообмінна вентиляція підтримує повітряне середовище в усьому
об’ємі приміщення забезпечує відповідну кратність обміну повітря.
Місцева вентиляція передбачає подачу повітря в деякі обмежені місця
робочої зони або видалення забрудненого повітря від місць видалення
Цех насичений устаткуванням яке як правило являється джерелом шуму
вібрацій які впливають на нервово-психологічний і фізичний стан людини.
Джерелом найбільшої вібрації є вибивні решітки змішувачі дробометні
камери пневмозубила дробівка в результаті чого може виникнути
віброхвороба. Допустимий рівень вібраційного шуму при загальних вібраціях
на постійних робочих місцях складає 100 дБА.
Задачею вентиляції є забезпечення чистим повітрям приміщення і
утворення метеорологічних умов.
У проектованому цеху на всіх ділянках встановлюється припливно-витяжна
вентиляції. Крім цього на робочих місцях де виділяється значна кількість
пилу газу і тепла встановлюється місцева вентиляція у вигляді установок
повітряного дозування і витяжних зонтів. Робітники повинні використовувати
заходи індивідуального захисту органів дихання.
При системі комбінованого штучного освітлення необхідно щоб
світильники загального освітлення створювали не менше 10% нормованого
освітлення. Затемнення робочих місць мостовими кранами повинно бути
компенсоване допоміжними світильниками установленими на еластичних
підвісках на кранах. Основні проходи цеху повинні бути обладнанні аварійним
освітленням не менш ніж 03 лк світильники місцевого і загального
призначення на висоті підвісок не менше 25 м і повинні живитися від мережі
напруги не більше 36 Вт. Освітленість на шкалах пристроїв передбачається не
менше 500 лк при люмінесцентних лампах і 300 лк при лампах накалювання.
Освітлення від світильників на пультах управління не менш 150 лк при
люмінесцентних лампах і 50 лк при лампах накалювання.
Безпечність експлуатації при нормальному режимі роботи електроустановок
забезпечується наступними захисними заходами: застосуванням ізоляції
недоступністю напругопровідних частин блокіровками безпечності
застосуванням малих напруг захисне заземлення і використання
електрозахисних засобів.
Для зменшення шуму в проектуючому цеху встановлюють віброізольований
фундамент і амортизатори під обладнання для попередження передачі вібрації
на будівельні конструкції; відокремлюють менш шумні ділянки і конторські
приміщення стінками і перегородками які мають досить велику звукоізоляцію.
Використовують засоби індивідуального захисту.
Основні причини виникнення пожежі в ливарному цеху – загорання
електропроводки використання легкозаймистих речовин наявність відкритого
Для забезпечення в цеху пожежної безпеки передбачені наступні заходи:
- навколо цеху повинен бути розміщений зовнішній водопровід який
має гідранти розташовані через 100 м;
- біля цеху повинні бути передбачені проїзні дороги;
- біля можливих місць виникнення пожежі розміщується такий
інвентар: ящики пожежні ломи багри сокири азбестове полотно;
- всі ємності з пальним та вибухонебезпечними речовинами ізольовані
і розташовані на необхідній відстані від можливих джерел появи
- на випадок виникнення пожежі передбачена сигналізація та прямий
телефонний зв’язок з пожежною охороною.
2 Заходи по захисту навколишнього середовища
Технологічні процеси виготовлення виливків включає в себе багато
операцій при виконанні яких виділяється пил аерозолі і гази.
Пил утворюється при підготовці шихтових формувальних і стрижневих
матеріалів плавленні сплавів випуску металу з печі заливанні форм і при
Металургійні підприємства викидають пил 348% із них 10% ливарне
Хімічний склад викиду в атмосферу дуже різноманітний. В повітря
надходить до мільйону забруднених органічних речовин різного виду.
Основними домішками є:
- оксид вуглецю – 32%;
- двооксид сірки – 15%;
- вуглекисні -0 10%;
для осадження пилу в цехах необхідна установка – пиловловлювач: -
відцентрові скрубери через які буде проходити видалене повітря.
Основний вид забруднення стічної води: пісок пил флюси. Стічна вода
видаляється через цехову каналізаційну систему яка входить в
загальнозаводську каналізаційну систему.
Для очищення стічної води ливарного цеху вибираємо систему зворотного
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ ЦЕХУ
Застосування будівництва або реконструкції цехів впровадження у
виробництво нових машин приладів технологічних процесів вдосконалення
організації виробництва повинно супроводжуватись зниженням надлишків у
порівнянні з існуючими виробничими процесами технологіями.
При проектуванні цеху використовувались традиційні добре відомі
технології агрегати методи роботи керування. Особливу увагу було
приділяли виробництву застосуванню комплексної механізації та
Розраховуємо необхідну кількість працюючих за формулою:
де tc – середня трудомісткість виготовлення 1 т придатного литва в нормо-
Q2-річний випуск придатного литва т;
(д- дійсний фонд часу одного працюючого.
Таким чином кількість виробничих працівників складає 80 осіб.
Допоміжних працівників приймаємо в 2 рази меньше – 40 осіб;
нженерно- технічні працівники – 5 осіб;
Конторські працівники – 5 осіб.
Молодший обслуговуючий персонал – 5 осіб;
Всього у цеху осіб.135
Таблиця 9.1 - Техніко-економічні показники ливарного цеху
Показники Одиниці Показники по
Річний випуск литва т 30 000
Кількість працюючих в тому числі: осіб 135
Виробничі працівники осіб 80
Загальна площа цеху м2 16848
Виробнича площа цеху м2 15000
Випуск литва на одного працівника т 222
Випуск литва на одного виробничого
Зйом с 1 м2 загальної площі т 218
Зйом с 1 м виробничої площі т 231
Використовування в цеху сучасного вітчизняного устаткування дає
можливість використовувати прогресивні технічні процеси виготовлення
виливків у разових формах. Стрижні виконані з використанням сумішей ХТС.
Завдяки обраному методу виготовлення форм по вогкому відсутня операція
сушіння форм що скорочує цикл виготовлення виливків підвищує
продуктивність цеху а також відпадає необхідність у додаткових печах для
Економічні розрахунки підтверджують правильність виконаного проекту
цеху і вибору технологічних процесів виготовлення сталевих виливків.
Сталеливарний цех на випуск 30000т литва за рік може бути
рекомендований для впровадження у виробництво.
Логинов И. З. Проектирование литейных цехов. – Минск: Высшая шк.
Проектирование литейных цехов и заводов под ред. В. М. Шестопала –
т.2. – М.: Машиностроение 1974 – 294 с.
Фанталов Л. И. Кноре Б. В. Четвертухин С. И. Основы проектирования
литейных цехов и заводов. – М.: Машиностроение 1979. – 376 с.
Справочник молодого литейщика. – 3-е изд. перераб. и дополн. М.:
Высшая школа 1991. – 319 с.
Дорошенко С. П. Ващенко К. И. Наливная формовка. – К.: Высшая
школа. Главное издательство 1980. – 176 с.
Матвеенко И. В. Тарский В. Л. Оборудование литейных цехов. – М.:
Машиностроение 1976. – 440 с.
Чунаев М. В. Анализ факторов эффективности автоматических
дробеметных установок. Литейное производство 1965 №12.
Туманский Б.В.Проектування ливарних цехів. – К.: НОК ВО.- 1992
ФЛ51.5122. 1110.000.ПЗ
Завдання на проектування
ФЛ02.0204.0403.000.ПЗ
ФЛ02.0220.0403.000.ПЗ
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва. Вибір типу і
Режим роботи цеху і фонди часу
ФЛ32.3201. 1110.000.ПЗ
Допоміжні відділення
Скадське господарство
ФЛ32с.9201. 1110.000.ПЗ
ФЛ91. 9118.1110.005ПЗ
ФЛ91. 9118.1110.006 ДП
Техніко-економічні показники цеху

3.2-3.3.doc

Таблиця 3.2 Розрахунок електропечей.
ДільнМарка сплаву Потрібна кількість рідкого металу
Зворот власного виробництва 35 3549910 35 3874206 35 9673356
Сталевий брухт 612 6207271 602 6663634 592 1636179
Чавунний брухт 2 202852 3 3320748 4 1105526
Феросиліцій 09 91283 09 9962244 09 2487434
Феромарганець 09 91283 09 9962244 09 2487434
Всього 100 10142600100 1106916 100 2763816

3.4-3.5.doc

Таблиця 3.4 Визначення річної кількості форм
нд. Найменування деталіМарка сплаву Маса виливків кг Внутрішні розміри
поз. опок (L*B*H) мм
До 20 800х700х300300 321204 144130 41
Від 20 до 200 1200х1000х400400 304732 181192 51

Таблиця 3.2-3.3 (2).doc

Таблиця 3.2. - Розрахунок електропечей
ДільМарка сплаву Потрібна кількість рідкого Тип печі
Брухт чавунний 19 445544 15 148239 178 593783
Брухт сталевий 10 234497 14 138356 112 372853
Стружка 40 937988 40 395304 40 1333292
Зворот власного 21 492444 21 207535 21 699979
Феросиліцій 3 70349 3 29648 3 99997
Феромарганець 5 117248 5 49413 5 166661
Ферохром 2 46900 2 19765 2 66665
Всього 100 2344970 100 988260 100 3333230

3.2 (2).doc

Таблиця 3.2. Розрахунок електропечі.
Дільниця поточна лінія Марка сплаву Потрібна кількість рідкого металу т
Тип печі Місткість печі т Тривалість циклу плавлення год
Середньогодинна продуктивність т год Кількість електропечей Коефіцієнт
завантаження Кз за розрахуванням прийнята 1 2 3 4
6 7 8 9 10 1 ВЧ50 26880 ЧТ-6025 18 25 72 132 2
ВЧ70 378581 255 102 3 СЧ30 446667 30 12
всього 1094048 735 294 396 4 099
8803720= 72тгод Q= 25
85813720= 102тгод Q= 25 *
66673720= 12тгод Q= 25
Кiлькiсть плавильних агрегатив: П=Вр*Кн Фд*q

пректування ТАБЛИЧКИ.doc

Задачею даного проекту є проектування чавунноливарного цеху заводу
тракторних запчастин потужністю 15000 тонн придатних виливків за рік.
При проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий
технічний рівень та економічну ефективність максимально використовуючи
досягнення науки і техніки.
Таблиця 1.1. – Номенклатура виливків ливарного
ндекс Код Найменування Матеріал Маса Кількість Габаритні розміри Режим термічного
пози- деталі Деталі виливка вилив- деталей на виливка мм оброблення
Для власних потреб приймаємо 10% від виробничої програми ливарного
Х = Ротр. * 01 = 15054.88 * 01 = 1505.488 т.
Для власних потреб приймаємо 1506 т.
Режим роботи цеху і фонди часу
Режим роботи ливарного цеху визначається виконанням операцій
технологічного процесу виготовлення виливків в часі і просторі. Від
прийнятого режиму роботи залежить організація виробничого процесу.
Найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
профілактики і ремонту устаткування.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устаткування та робітників:
- календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
- номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
Фн = 250(роб.днів) · 8 (1 зміна) = 2000 год;
Фн = 2000 – 160 = 1840 год.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня Фн становить 4000 годин при роботі
в дві зміни (250 робочих днів).
00 – 7% = 280 год ( не запланованих утрат);
00 - 280 = 3720 год.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Режим роботи чавуноливарного цеху та річний фонд часу
Найменування відділень цеху дільниць тип КількіДійсний річний фонд
нустатковання сть часу год
Плавильне відділення з дільницею приготування2 3720 1840
шихти ЧТ10294. (7%)
Формувальне відділення. 2 3520 1840
Формувальні лінії:КЛ91265СМ. (12%)
Стрижневе відділення. 2 3600 1840
Стрижнева лінія 2Б83 (10%)
Сумішоприготувальне відділення з бункерами 2 3600 1840
відстійниками. Змішувачі моделі 15204. (10%)
Відділення фінішних операцій: 2 3600 1840
– дільниця видалення стрижнів; (10%)
– відокремлення ливникової системи;
– очищення і зачищення виливків;
дільниця рунтування.
Галтувальний барабан 312; дробометний барабан
322; дробометна камера 42817.
Термічна обробка СОД-3056; 3 5400 1840
Складання балансу металу за марками чавуну що виплавляються
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із чавуну
марок: СЧ30 та спец.чавуну. Виливки мають масу від 5 кг до 34 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
Кількість печей визначаємо за формулою :
где Вр- кількість рідкого металу з урахуванням 10% на власні потреби
Кн –коефіцієнт нерівномірності виплавлення і використання
рідкого металу (11 12);
ф д-дійсний фонд часу роботи печі;
q-продуктивність плавильного агрегатутгод.
Приймаємо печі кількістю 3 шт
Визначаємо годинну потребу у рідкому металі:
Q=Q’*25=5.9*2.5=1475
Коефіцієнт завантаження печей визначаємо розділивши розраховану кількість
печей на їх прийняту кількість:
Таблиця 3.1. - Баланс металу
нд. поз. Груповий Придатне литвоЛивники Рідкий метал Угар та Метало-завалка
потік або зливи без-повор
В якості плавильного агрегату вибираємо індукційну тигельну піч
промислової частоти.
Розрахунок необхідної кількості плавильних агрегатів
Розрахунок плавильних агрегатів здійснюється за кількістю рідкого
металу необхідного для виконання річної програми випуску придатних
виливків з урахуванням витрат на ливникові системи і брак.
Розрахунок плавильних печей здійснюємо виходячи із того факту що в
цеху виплавляються сірий чавун.
Виходячи з того що в плавильному відділенні виплавляється два різних
сплави і з того що одна піч може перебувати на ремонті то приймаємо 4
Коефіцієнт завантаження печей дорівнює:
Таблиця 3.2. - Розрахунок електропечей
ДільМарка сплаву Потрібна кількість рідкого Тип печі
Визначення річної кількості форм
Для розрахунку кількості форм визначаємо спочатку кількість виливків в
формі а потім кількість форм за рік в залежності від кількості виливків за
Таблиця 3.4. – Визначення річної кількості форм
Код деталі НайменуванМарка сплаву КількістМаса Робочі
ня деталі ь виливкірозміри
ФЛ4201 Корпус СЧ20 13172 1126 1483170
Разом 24999200 217340 1116712

Таблиця 3.4-3.51.doc

Таблиця 3.4. – Визначення річної кількості форм
Код деталі НайменуванМарка сплаву КількістМаса Робочі
ня деталі ь виливкірозміри
ФЛ4201 Корпус СЧ20 13172 1126 1483170
Разом 24999200 130627 1115248
Таблиця 3.5. – Зведена відомість кількості форм
Потокова лінія Група виливків Внутрішні розміри Річний випуск Середньогодинна
або за масою кг опок (L*B*H) мм кількість форм
ИЛ225 70 1000*800*(300200) 895965 100990 29
Л015А 700 1600*1500*(500500) 1603955 29637 8

2.1.doc

Таблиця 2.1 Режими роботи ливарного цеху та фонди часу год.
нд. Найменування відділень дільниць тип устаткування Кількість Дійсний річний фонд часу год
устаткування робітника
Плавильне відділення з дільницею підготовлення шихти 2 3720 1840
Формувальне відділення (автоматичні лінії) 2 3520 1840
Стрижневе відділення з дільницею зберігання стрижнів 2 3600 1840
Сумішоприготувальне відділення з бункерами відстійниками 2 3720 1840
Відділення фінішних операцій 2 3600 1840
Дільниця термічного оброблення
Допоміжні служби 2 3600 1840

рец. кудь.doc

на дипломний проект студентки VI курсу інженерно- фізичного факультету
Національного технічного університету України «КП» гр.ФЛ42
Петрової Олени Анатоліївни
На тему: «Ливарний комплекс чавунного та кольорового литва заводу
сантехнічного обладнання з розробленням технології виготовлення виливків»
Виробничою програмою ливарного цеху спроектованого студенткою
Петровою О.А. передбачалось щорічне виготовлення 37 найменувань виливків з
чавунних та латунних сплавів вагою від 012 до 97 кг серійністю до 500
На прикладі типових представників програми цеху "Корпусі" та "Кришки
студентка Петрова О.А. розробила технологію їх виробництва обрав
необхідні матеріали та устаткування спроектувала потрібну технологічну
оснастку. Обрунтування технології зроблено на основі аналізу вхідних даних
завдання і повністю відповідають вхідним даним проекту.
При плануванні цеху передбачені всі технологічні ділянки необхідні
для підготування формувальних і шихтових матеріалів виробництва форм
стрижнів та рідкого металу заливання і охолодження форм фінішних операцій
і контролю якості виливків. Проведено вибір типів і розрахунок кількості
потрібного парку машин і механізмів з’єднаних транспортними вантажними
потоками. У цеху передбачені служби управління допоміжні служби побутові
і складські приміщення. Виконані розрахунки прийняті рішення і відповідні
креслення проекту цеху відповідають сучасним вимогам техніки.
Проектна частина виконана на необхідному рівні повною мірою
охоплює усі розрахунки і графічну частину – правильно вибрані технології
плавлення металу забезпечення рідким металом дільниць заливання тощо.
На сучасному рівні розраховані та спроектовані інші відділення
цеху грамотно вибрані вантажні потокі що забезпечує нормальний ритм
роботи ливарого цеху. Ця робота характеризує студ. Петрову О.А. як таку що
зможе вирішувати у виробничих умовах завдання середньої складності.
Технологічна та спеціальна частини проекту органічно доповнюють
проектну і доповнюють загальну позитивну оцінку проекту та його виконавця.
Позитивним аспектом проекту в цілому є і те що в спроектованому
цеху можна виготовляти виливки з різних сплавів і різними методами. Така
універсальність цехів в теперішній час покращує показники роботи
Дипломний проект виконаний на високому рівні і в повному об'ємі
має усі складові оформлений грамотно відповідно до вимог чинних
нормативних документів заслуговує оцінки «добре» а його автор Петрова
Олена Анатоліївна присвоєння кваліфікації інженера-металурга за
спеціальністю 7.090.403 – Ливарне виробництво чорних та кольрових металів.
С.н.с К.т.н доц. кафедри ФХТМ

економіка Петрова исправленная.doc

12. ОРГАНЗАЦЙНО – ЕКОНОМЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
1 Організаційний розділ
1.1 Розрахунок чисельності основних та допоміжних робітників
1.1.1 Основні робітники
Чисельність основних робітників визначаємо за нормами обслуговування
основного технологічного устаткування.
Плановий час роботи одного працівника за рік розраховуємо шляхом
складання балансу робочого часу. Цей розрахунок представлений у таблиці
Таблиця 12.1 – Плановий баланс робочого часу за рік
ндексНайменування витрат часу Кількість
Кількість номенклатурних днів за рік 365
Неробочі дні у тому числі: 114
1 Загальнодержавні та релігійні свята 10
Режимний час підприємства 251
Витрати робочого часу працівників у тому числі: 38
2 Чергові та додаткові відпустки 24
3 Невиходи з дозволу адміністрації 1
4 Скорочення робочого часу матерям підліткам та інш. 1
Плановий фонд робіт за рік днів 210
На підставі балансу робочого часу визначаємо обліковий склад
робітників який визначається за допомогою коефіцієнта облікового складу
де: Фреж – режимний річний фонд роботи підприємства днів;
Фпл – плановий фонд роботи працівника за рік днів.
1.1.2 Допоміжні робітники
Чисельність цієї категорії персоналу за професіями та розрядами
їх частиною по відношенню до чисельності основних робітників.
1.2 Управлінський персонал
Чисельність управлінського персоналу встановлюємо виходячи із структури
1.3 Загальна чисельність працівників
Загальна чисельність робітників приведена в таблиці 12.2.
Відомість працюючих в цеху
Таблиця 12.2- Загальна чисельність робітників
Професія Кваліфікаці КоефіцОбліковий
спеціальність я розряд ієнт склад
Шихтувальник 4 1 1 2 118 3
Плавильник 5 1 1 118 2
Стрижнювальник 4 1 1 118 1
Вибивальник 3 1 1 118 1
Сумішоприготувач 4 1 1 118 1
Терміст 4 1 1 118 2
Шліфувальник 3 1 1 118 2
Крановик 4 1 1 118 1
Вантажник 3 1 1 118 2
Різноробочий 3 1 1 2 118 2
Слюсар по ремонту 5 1 1 118 2
Електромонтер 4 1 1 118 1
УПРАВЛНСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ
Начальник цеху 1 1 1
Заст.. начальник 1 1 1
нженер-технолог 1 1 1
1.4. Розрахунок фондів заробітної плати
Витрати на оплату праці складаються з:
- основної заробітної плати;
- додаткової заробітної плати;
- інших заохочувальних та компенсаційних витрат.
Розрахунок фондів заробітної плати основних та допоміжних
робітників наведено в таблиці 12.3.
Таблиця 12.3 - Розрахунок фондів заробітної плати
Професія ГодОбПланПланОсновРозрахунок додаткової плати
спеціальність ин ліовийовийна
Крановик 853 1 1680
посад. окладчол зар. плати
Начальник цеху2450 1 2450
Начальник 1500 1 1500
Старший 1350 1 1350
Майстер 1230 1 1230
нженер-технол1200 1 1200
Механік 1250 1 1250
Загальний фонд заробітної плати складає:
68064 + 8055936 + 10980 = 23395015 грн.
1.5. Розрахунок показника продуктивності праці
продуктивність праці – це річний обсяг продукції виробленої з
розрахунку на одного працівника цеху.
де: G – продуктивність роботи цеху трік;
P – продуктивність праці тособу;
Nзаг - загальна кількість основних та допоміжних працівників і
управлінського персоналу осіб.
P = 60025 = 24 тособу
2 Економічний розділ
2.1 Розрахунок капітальних вкладень
Капітальні вкладення у об’єкт який проектується складається з
капітальних вкладень у основні фонди та нормовані оборотні кошти.
Таблиця 12.5 – Розрахунок капітальних вкладень в устаткуваннях
Найменування та модель Кількість Вартість Загальна
устаткування за од вартість
ОСНОВНЕ ТЕХНОЛОГЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
Механізована зачищу вальна 1 81750 81750
Електрогідравлічна установка 1 121750 121750
Електродугові печі мод. ЧТ – 1 8390 8390
Формувальна машина 1 3250 3250
Змішувач для ХТС 1 2215 2215
Стрижнева машина – 2Б83 1 4200 4200
Разом 221555 221555
ДОПОМЖНЕ УСТАТКОВАННЯ
Дробеметна камера мод. 42322М 1 10860 10860
Вибивна гратка мод. 428 1 6500 6500
Дробеметний барабан 1 7530 7530
Шліфувальний верстат 1 1750 1750
Дробоструйна камера 1 57800 57800
Сито полігональне 1 1930 1930
Стенд сушки ковшів 2 2000 4000
Сушило 2 13230 26460
Разом 101600 116830
ПДЙОМНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАДНАННЯ
Кран т 3 6160 18480
Електромостовий 5т 3 10065 30195
Стрічковий транспорт 15 930 13950
При розрахунку вартості транспортного устаткування на його монтаж і
наладку додають витрати у розмірі 10 – 25% від його вартості.
Капітальні вкладення у виробничі будівлі та споруди визначаємо із площі
цеху і нормативів вартості будівельних конструкцій та проводок.
Ці розрахунки заносимо до таблиці 12.6.
Таблиця 12.6 – Капітальні вкладення у споруди
Елементи Тип будівлі Вартість Об’єм Розміри
будівельно-монтаж робіт будівлі м3 капіталовкладе
них робіт грн.м3 ння
Приміщення Виробничо 50 40 30240 71281512009
Водопостачання Виробничо 035 30240 712810184 3208
Каналізація Виробничо 03 30240 71289072 7484
Електропроводка Виробничо 05 0630240 712815120 4277
Вентиляція Виробничо 07 0830240 712821168 5702
Зовнішній Загальні 06 22421
Невраховані Загальні 725 270418
Капітальні вкладення в пристрої складають 20% від вартості
Кпр 404510 02 = 80902 грн
Розмір обігових коштів які необхідні для безперервної виробничої
діяльності цеху розраховуються за елементами:
- виробничі запаси сировини матеріалів;
Розмір капітальних вкладень у виробничі запаси матеріалів розраховано
Кз = Мпл n3 Тпл грн.
де: Мпл – суми витрат на матеріали даного різновиду у плановому
n3 - норма планового запасу матеріалів днів;
Тпл – кількість днів у плановому періоді.
Дані про суму витрат на матеріали зводимо до таблиці 12.7.
Таблиця 12.7 – Визначення вартості основних матеріалів та флюсів на
Назва матеріалу Необхідна Вартість Вартість
кількість т грн.т загальна
Сталевий брухт 140 1900 266000
Чавунний брухт 300 1600 480000
Феросплави 50 11060 553000
Алюміній чушковий 70 18000 1260000
Зворот власного 140 700 98000
Розмір капітальних вкладень у поточні виробничі запаси:
Кз =2657000 20 360 = 147611 грн.
Величину резервного технологічного запасу беремо у розмірі 50% від
вартості оцінки планового запасу.
Кр.3 = 05 147611= 738055 грн
Сума оборотних коштів у незавершеному виробництві розраховується таким
об. Ку.п.в. = Впл Тд Кнв Тпл
де: Впл – виробництво товарної продукції у плановому періоді по
виробничою собівартістю грн.
Тд – тривалість циклу виготовлення продукції днів;
об. Ку.п.в. = 2657000 2 08 360 = 1180889 грн.
Вартість всіх інших елементів оборотних коштів складає близько 25% від
вартості планового запасу матеріалів.
Кост = 025 147611 = 3690275 грн.
Сумарний розмір оборотних коштів складає:
902 – 738055 + 1180889 + 3690275 = 5580814грн.
Після цього загальні номінальні вкладення в таблиці 12.8.
Таблиця 12.8 – Розрахунок загальних капітальних вкладень
Елементи капітальних вкладень Вартість
Будівлі виробничі та побутові 2167 379
Основне технологічне 1206 211
Підйомно – транспортне 128 22
Нормативні оборотні кошти 13328 68
Загалом у виробничі фонди 17173 100
2.2 Визначення планової собівартості одиниці продукції
Розрахунок проводимо згідно з переліком калькуляційних статей цехової
) Витрати силової електроенергії в кВт годрік на виконання
виробничих операцій визначаємо [ 7 ]:
Ес = ( Му FЕ Кз.в Кз.н Ко ) Кс n
де: Му – сумарна потужність електродвигунів кВт;
FЕ – ефективний фонд часу роботи електродвигунів за рік год;
Кз.в – коефіцієнт завантаження електродвигунів за часом;
Ко – коефіцієнт одночасної роботи двигунів;
Кз.н – коефіцієнт завантаження за потужністю;
Кс – коефіцієнт завантаження електродвигунів з розрахунком витрат
Ес = ( 10560 3890 051 1 06 ) (065 095) = 26000000 кВт
Кількість електроенергії для освітлення приміщень:
Ео = ( С Мср FЕ Кс ) 1000 кВт годрік
де: С – кількість ліхтарів од.;
Мср – середня потужність одного ліхтаря кВт;
FЕ – ефективний фонд часу роботи ліхтаря за рік год.
Ео = Мn Fе n кВт трік
де: Мn – продуктивність печей кВт;
Ео = 3890 095 335700 = 426000 кВт трік
Визначаємо витрати електроенергії враховуючи вартість 1 кВт год
електроенергії яка складає 249 коп.
СЕ = ( 20356259 + 360311 – 131929350 ) 0249 = 55429 грн.
Витрати стиснутого повітря для кожної одиниці устаткування
n = Кn P Fе k1 К3 м3год
де: Кn – коефіцієнт кий враховує витрати повітря в трубопроводах;
Р – витрати повітря за годину м3 ;
k1 – коефіцієнт використання повітря;
К3 – коефіцієнт завантаження приміщення;
n = 15 1980 3890 10 085 = 12000000 м3год.
Витрати на стиснуте повітря ведемо з розрахунку 16 грн. за 100 м3 :
Сп = 12000000 16 = 15890 грн.
Кількість води що витрачається визначаємо з розрахунку 100 м3год на
технологічні та побутові потреби:
0 л на один кран 500 л на одну сітку душа 45 л на одну особу за
зміну ( господарчі потреби ) 3 л на полив 1 м3 підлоги на добу.
Вартість води 12 грн. за 1 м3 для технічної води та 15 грн. – для
Розрахунок занесено до таблиці 12.9.
Таблиця 12.9 – Визначення витрат на воду
Напрям Кількість Фонд Норма Річні Вартість
витрачення од. обл. часу годвитрат витрати грн.
Печі ЧТ – 3 3890 12 130000 46680
Мийка - 1840 045 1104 2208
Душові - 172 50 5175 1035
Питна вода - 045 3375 1012
Підлога - 30 959 1918
Газ для сушіння ковшів і піску:
Середні витрати 220 м3год;
Qr = 220 3890 = 855800 м3
Вартість газу визначаємо з розрахунку 1010 грн. за 1000 м3 вона
10 8558 = 864358 грн.
) Витрати на допоміжні матеріали поділяються на:
а) витрати на матеріали для технологічного процесу складають
б) витрати на матеріали для експлуатації устаткування 1176400 грн.;
) Витрати на отримання в робочому стані на ремонт устаткування
приймається у розмірі 10 20% від його балансової вартості:
4510 012 = 4854112 грн.
Витрати на ремонт будівель та споруд складають 2% від їх вартості.
(2167074 + 1494646) 0015 01 = 5493 грн.
) Розрахунок річних амортизаційних відрахувань представлено у таблиці
Таблиця 12.10 – Розрахунок річних амортизаційних відрахувань
Групи основних фондів Вартість Норми Вартість
фондів амортизаційних амортизаційних
грн. відрахувань % відрахувань
Будівлі споруди 2167074 5 108354
Основне та допоміжне 404510 15 60677
Транспортні засоби 66125 25 1653125
Оснастка та інвентар 54930 25 13733
) Транспортні засоби розраховуємо у розмірі на 1 т литва:
) Витрати пов’язані з забезпеченням охорони праці та техніки безпеки
складають приблизно 30 грн. на кожного працівника: 25 30 = 750 грн.
) поштово – телеграфічні витрати визначаємо з розрахунку 50 грн. на
) Витрати на дослідження та випробовування слід приймати рівними 5%
від основної заробітної плати основних робітників:
1360 005 = 8518 грн.
) Витрати на винахідництво та раціоналізацію приймаються рівними 40
грн. на кожного працівника:
) нші невраховані витрати можна приймати рівними 2 – 8 грн. на тонну
600 = 3000 грн. результати розрахунку загально виробничих цехових
витрат зводимо до таблиці 12.11.
Таблиця 12.11 – Загальновиробничі витрати по цеху
Найменування статті витрат Сума тис грн.
Заробітна плата(основна та додаткова):
1 – допоміжних працівників 4657
2 – управлінського персоналу 2469
3 – нарахування на соціальні заходи 3012
Енергетичні витрати:
1 – електроенергія 554
2 – стиснуте повітря 158
Допоміжні матеріали
1 – матеріал для здійснення технологічного 917
2 – матеріали для експлуатації устаткування1214
3 – матеріали для цехових потреб
Ремонт та утримання в робочому стані
1 – устаткування 1794
1 – устаткування 224
Транспортні витрати 18
Витрати на дослідження випробування 85
Витрати на охорону праці 075
Витрати на винахідництво та раціоналізацію 1
Поштово – телеграфні та канцелярські 04
Таблиця 12.12 – Планова калькуляція собівартості 1 т рідкого металу та
Найменування % до Кількість наПланова цінаВартість
статей витрат металозавалк1 т виливківза 1 т грн на 1 т
сталевий брухт 32 42336 2200 931392
чавунний брухт 21 27783 2000 55566
зворот власного 43 56889 1350 7680015
феросплави 1 1323 15000 19845
алюміній чушковий 2 2646 20500 54243
Загалом рідкого 96 1270 -
Відходи 270 1350 -1890
Заробітна плата 424
Відрахування на 135
2.3 Розрахунок показників економічної ефективності проектного рішення
Для порівняння варіантів технічних рішень застосовуємо такі
показники економічної ефективності:
– трудомісткість продукції:
t = Чосн Фплор Q нормо год т
де: Чосн – чисельність основних робітників чол.;
Фплор – плановий час роботи робітника за рік год;
Q – плановий річний обсяг виробництва продукції т.
t = 12 1680 600 = 336 нормо годт
– капіталомісткість продукції:
де: КQ = 147611 600 = 24602 грнт
– період окупності капітальних витрат Пок = ( Кзаг РПр) Пнок
де: РПр – річна сума грошового потоку грн.
Пнок – нормативний період окупності (3 5років).
РПр = 075 (Ц – Сп) Q + А
де: 075 – коефіцієнт частки чистого продукту;
Ц – ринкова ціна продукції;
Сп – повна собівартість продукції;
А – загальна річна сума амортизаційних відрахувань грн.;
По даним заводу – аналога повна собівартість продукції яка включає
крім цехової собівартості ще і адміністративні витрати та поза виробничі
витрати на маркетинг та збут на 38% перевищує цехову собівартість.
Сп = 340358 138 = 469694 грн.
РПр = 075 (56220 – 469694) 600+ 346284 = 564039 грн.
Пок = 293864319 564039= 521 років.
Для розрахунок планової собівартості продукції складаємо планову
калькуляцію яка представлена у таблиці 12.12.
Перелік типових порівняльних техніко – економічних показників наведені
Таблиця 12.13 – Типові порівняльні ТЕП
Найменування показників Одиниця Значення за варіантами
базовий спроектований
Річний плановий обсяг виробництва т 400 600
Загальна площа цеху м2 4034 8400
Виробнича площа цеху м2 2760 1921
Загальна чисельність працюючих у т.осіб 30 25
1 Основних осіб 15 12
2 Допоміжних осіб 9 8
3 Управлінський персонал осіб 6 5
Середньомісячний заробіток одного грн. 2300 2500
Продуктивність праці тосіб 30 336
Технологічна трудомісткість норма год 181 245
Цехова собівартість однієї тонни грн. т 5620 471845
Період окупності рік - 521
Організаційно – економічна частина проекту
ФЛ42.4113.1101.000ПЗ

Таблиця 3.1,3.6.doc

Таблиця 3.1. - Баланс металу
нд. поз. Груповий Придатне литво Ливники Рідкий металУгар та Метало-завалка Клас шихти
потік або зливи брак без-поворот
прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Л650 70 1000*800*(300200)
Л650 38 080 1 080 Л015А 700 1600*1500*(500500) 8 235М

3.4,3.5.doc

Таблиця 3.4. Зведена відомість кількості форм.
Потокова Група Розміри опок Річний випуск Середньогодинна
лінія абовиливків кількість форм
До 5 кг 600×450×200200 16350 693841 197
5 40 кг 800×600×300300 58400 68805 20
Таблиця 3.5. Кількість формувальних автоматів машин ліній.
ПотНайменуваВнутрішні розміриСереднМодель ПродуктивКількістьКоефі
оконня опок (L×B×H) мм ьогодиабо тип ність формувальцієнт
ва виливків нна формувальформувальних заван
ліну групі кількіної ної лініїліній тажен
ія литва сть лінії або машин ня Кз
або форм машини машини
n= (693841+ 68805) 3520 * 300= 0725шт

Таблиця 3.11.doc

Таблиця 3.11. – Кількість стрижневих ліній машин
Група Середньо-гоМодель Кількість ліній машин
Потокова стрижнів Кількість стрижнів надинна машини Продукти-вн Коефіцієнт
лінія або за масоюрічну програму кількість лінії ість завантажен-н
дільниця кг стрижнів зйомівгод я Кз
прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 6 кг 896728 249 2Б83 120
3 08 2 16 кг 672546 187 Л16Х 90 25 3 08

1.2 (2).doc

Таблиця 1.2 Точна (подетальна) виробнича програма ливарного цеху
ндКод Найменування Мате-рМаса кг Кількість наРічна програма випуску виливків
. деталі деталі іал і виріб

рецензія.doc

на дипломний проект студента VI курсу інженерно- фізичного факультету
Національного технічного університету України «КП» гр.ФЛ21
Мужиченка вгена Олександровича
На тему: «Ливарний комплекс чавунного та кольорового литва заводу
сантехнічного обладнання з розробленням технології виготовлення виливків»
Виробничою програмою ливарного цеху спроектованого студентом
Мужиченком .О. передбачалось щорічне виготовлення 36 найменувань виливків
з чавунних та латунних сплавів вагою від 0.15 до 48 кг серійністю до 10000
На прикладі типових представників програми цеху "Корпусі" та "Кришки
студент Мужиченко .О. розробив технологію їх виробництва обрав необхідні
матеріали та устаткування спроектував потрібну технологічну оснастку.
Обрунтування технології зроблено на основі аналізу вхідних даних завдання
і повністю відповідають вхідним даним проекту.
При плануванні цеху передбачені всі технологічні ділянки необхідні
для підготування формувальних і шихтових матеріалів виробництва форм
стрижнів та рідкого металу заливання і охолодження форм фінішних операцій
і контролю якості виливків. Проведено вибір типів і розрахунок кількості
потрібного парку машин і механізмів з’єднаних транспортними вантажними
потоками. У цеху передбачені служби управління допоміжні служби побутові
і складські приміщення. Виконані розрахунки прийняті рішення і відповідні
креслення проекту цеху відповідають сучасним вимогам техніки.
Проектна частина виконана на необхідному рівні повною мірою
охоплює усі розрахунки і графічну частину – првильно вибрані технології
плавлення металу забезпечення рідким металом дільниць заливання тощо.
На сучасному рівні розраховані та спроектовані інші відділення
цеху грамотно вибрані вантажні потокі що забезпечує нормальний ритм
роботи ливарого цеху. Ця робота характеризує студ. Мужиченка .О. як
такого що зможе вирішувати у виробничих умовах завдання середньої
Технологічна та спеціальна частини проекту органічно доповнюють
проектну і доповнюють загальну позитивну оцінку проекту та його виконавця.
Позитивним аспектом проекту в цілому є і те що в спроектованому
цеху можна виготовляти виливки з різних сплавів і різними методами. Така
універсальність цехів в теперішній час покращує показники роботи
Дипломний проект виконаний на високому рівні і в повному об'ємі
має усі складові оформлений грамотно відповідно до вимог чинних
нормативних документів заслуговує оцінки «відмінно» а його автор
вген Олександрович присвоєння кваліфікації інженера-металурга за
спеціальністю 7.090.403 – Ливарне виробництво чорних та кольрових металів.
К.т.н. доц. кафедри ФХТМ

разрез Игорь.cdw

Ливарний комплекс заводу портальних
кранів на випуск 30000 т
придатних виливків на рік

таблиці.doc

Таблиця 1.1 – Номенклатура виливків чавуноливарного цеху
нд. Код Найменування Матеріал Маса Кільк. Режим
поз. деталі деталі виливка виливка дет. на термічного
ФЛ2101 Корпус 1 ЛЦ40С 015 1
ФЛ2102 Корпус2 ЛЦ40С 025 1
ФЛ2103 Корпус3 ЛЦ40С 033 1
ФЛ2104 Корпус4 ЛЦ40С 042 1
ФЛ2105 Бугель 1 ЛЦ40С 045 2
ФЛ2106 Бугель2 ЛЦ40С 052 2
ФЛ2107 Бугель3 ЛЦ40С 053 2
ФЛ2108 Бугель4 ЛЦ40С 054 2
ФЛ2109 Затвор 1 ЛЦ40С 056 3
ФЛ2110 Затвор2 ЛЦ40С 065 3
ФЛ2111 Затвор3 ЛЦ40С 068 3
ФЛ2112 Затвор4 ЛЦ40С 082 3
ФЛ2113 Упор 1 ЛЦ40С 085 2
ФЛ2114 Упор2 ЛЦ40С 142 2
ФЛ2115 Упор3 ЛЦ40С 152 2
ФЛ2116 Кришка нижня 1СЧ25 21 2
ФЛ2117 Кришка нижня 2СЧ25 13 2
ФЛ2118 Кришка нижня 3СЧ25 145 2
ФЛ2119 Кришка верхняяСЧ25 186 2
ФЛ2120 Кришка верхняяСЧ25 214 2
ФЛ2121 Чашка нижня3 СЧ25 233 2
ФЛ2122 Кришка верхняяСЧ25 248 2
ФЛ2123 Чашка нижня1 СЧ25 284 1
ФЛ2124 Чашка верхня1 СЧ25 329 1
ФЛ2125 Чашка нижня2 СЧ25 33 1
ФЛ2126 Чашка верхня2 СЧ25 35 1
ФЛ2127 Чашка верхня3 СЧ25 37 1
ФЛ2128 Грибок1 СЧ20 387 2
ФЛ2129 Грибок3 СЧ20 388 2
ФЛ2130 Грибок2 СЧ20 392 2
ФЛ2131 Бугель1 СЧ20 394 2
ФЛ2132 Бугель2 СЧ20 40 2
ФЛ2133 Бугель3 СЧ20 402 2
ФЛ2134 Корпус вентиляСЧ20 431 1
ФЛ2135 Корпус вентиляСЧ20 46 1
ФЛ2136 Корпус вентиляСЧ20 48 1
Таблиця 3.1 – Баланс металу
ндекМарка Придатне Ливники Рідкий металУгар і бвМетало
с сталі литво брак витрати завалка
в ущільненому станів розпушеному
тип продуктивністькількість коефіцієнт
розрахованаприйнята
965 15112 15 318 4 079