Проектирование литейного цеха завода портальных кранов 30000 т

Спецификация Хвост.doc

Формат Зона Поз. Позначення Найменування Кіл. Примітка
Складальне креслення
ФЛ51.5122.1101.000.001 Склад сирого піску 4
ФЛ51.5122.1101.000.002 Елеватор 2
ФЛ51.5122.1101.000.003 Полігональне сито 4
ФЛ51.5122.1101.000.004 Камерний насос 3
ФЛ51.5122.1101.000.005 Склад сухого піску 12
ФЛ51.5122.1101.000.006 Склади зберігання добавок 4
ФЛ51.5122.1101.000.007 Закрома для шихти 18
ФЛ51.5122.1101.000.008 Дозатор для шихти 3
ФЛ51.5122.1101.000.009 Трансформаторна підстанція 4
ФЛ51.5122.1101.000.010 Піч ДСП-12 4
ФЛ51.5122.1101.000.011 Роздаточний ківш 2
ФЛ51.5122.1101.000.012 Стенд для сушіння ковшів 3
ФЛ51.5122.1101.000.013 Змішувач котковий 2
ФЛ51.5122.1101.000.014 Поворотний стіл лінії Л653Н2
ФЛ51.5122.1101.000.015 Механізм зйому форм з 2
ФЛ51.5122.1101.000.016 Вибивна решітка бракованих
ФЛ51.5122.1101.000.017 Механізм очистки піддонів 2
ФЛ51.5122.1101.000.018 Зіштовхував кому 2
ФЛ51.5122.1101.000.019 Вибивний прес 2
ЗмАрк№ докум. ПідписДата
Розроб.Хвостенко Літ. Аркуш Аркушів
ФоЗоПозПозначення Найменування КілПримітка
ФЛ51.5122.1101.000.020 Вибивна решітка 2
ФЛ51.5122.1101.000.021 Механізм витяжки 2
ФЛ51.5122.1101.000.022 Механізм зрізання залишку 2
ФЛ51.5122.1101.000.023 Механізм струшування і
ФЛ51.5122.1101.000.024 Механізм очистки і
ФЛ51.5122.1101.000.025 Дозатор формувальної суміші2
ФЛ51.5122.1101.000.026 Кантувач опок 2
ФЛ51.5122.1101.000.027 Механізм збору опок 2
ФЛ51.5122.1101.000.028 Дозатор облицювальної 2
ФЛ51.5122.1101.000.029 Механізм встановлення
ФЛ51.5122.1101.000.030 Механізм фрезерування 2
ФЛ51.5122.1101.000.031 Механізм збору форм 2
ФЛ51.5122.1101.000.032 Змішувач неперервної дії
ФЛ51.5122.1101.000.033 Ківшевий елеватор 3
ФЛ51.5122.1101.000.034 Сито 3
ФЛ51.5122.1101.000.035 Магнітна сепарація 3
ФЛ51.5122.1101.000.036 Стрижнева лінія ЛП059 2
ФЛ51.5122.1101.000.037 Поворотно-витяжна машина 4
ФЛ51.5122.1101.000.038 Стрижневий піскодувний
ФЛ51.5122.1101.000.039 Змішувач лопатевий
ФЛ51.5122.1101.000.040 Термічна піч СНО-3М з
ФЛ51.5122.1101.000.041 Відділення технічного 2
ФЛ51.51226.1101.000.042 Мийна камера 2
ФЛ51.51226.1101.000.043 Дробометна очисна камера
ФЛ51.51226.1101.000.044 Зачищу вальні верстати 6
ФЛ51.51226.1101.000.045 Візок 8

1 лист Игорь.cdw

Хвостенко.doc

Техніко-економічне обрунтування і завдання на проектування ливарного
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва
Вибір типу і структури цеху 8
Виробнича програма 8
Характеристика виробництва 11
Загальна компоновка і схема цеху 12
Режим роботи цеху і фонди часу 14
Розраховування виробничих відділень .16
1 Розраховування плавильного відділення ..16
2 Розраховування формувально – складально – заливально –
вибивального відділення .20
3 Розраховування стрижневого відділення 22
4 Розраховування сумішоприготувального відділення 23
5 Розраховування відділення фінішних операцій .26
Енергетична частина . .29
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧНЕ ОБРУНТУВАННЯ
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ ЛИВАРНОГО ЦЕХУ
Спроектувати сталеливарний цех який здатний виконувати такі завдання:
- для проектування використати номенклатуру яка наведена у таблиці
- потужність цеху - 30000 т. придатних виливків за рік;
- максимально застосовувати автоматизацію і механізацію виробничих
процесів з використанням сучасних досягнень ливарної науки та
- місце розташування спроектованого цеху м.Кременчук;
- основні джерела забезпечення підприємства при його експлуатації:
металічні матеріали – металобази м. Кременчука вода – міське
водопостачання електроенергія і тепло – Трипільська ТЕС газ –
місцева мережа газу;
- для очищення та скидання стічних вод – замкнена система водоочищення
і загальна міська каналізація;
- в проекті передбачити такі технологічні процеси:
) плавлення металу здійснювати в електродугових печах;
) формоутворення – автоматизована формувальна лінія;
) виготовлення стрижнів – з використанням ХТС;
) сумішоприготування – традиційні методи з максимальною
)фінішні операції – максимальна механізація процесів видалення
стрижнів із виливків відокремлення ливникових систем від виливків
очищення зачищення та термічного оброблення виливків.
Таблиця 1.1. - Номенклатура виливків ливарного цеху
АНАЛЗ ВИРОБНИЧО ПРОГРАМИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА. ВИБР ТИПУ
1 Виробнича програма
Задачею даного проекту є проектування ливарного комплексу заводу
портальних кранів потужністю 30000 тонн придатних виливків за рік.
Цех заданий для проектування відноситься до ливарних цехів масового
виробництва для яких номенклатура виливків складає не більше 200
найменувань і має масу виливків – від 110 кг до 880 кг. При
проектуванні підприємства необхідно забезпечити його високий технічний
рівень та економічну ефективність максимально використовуючи досягнення
Таблиця 1.2. Точна виробнича програма ливарного цеху
ндКод деталі Найменування МатеМаса кг Кількість Річна програма випуску виливків
Склад шихтових матеріалів
Плавильне відділення
Формувальне Формувальне
відділення Сумішоприготувальвідділення
Відділення фінішних операцій
Склад готової продукції
Рисунок 1.1 – Схема компоновки ливарного
РЕЖИМ РОБОТИ ЦЕХУ ФОНДИ ЧАСУ
Для роботи сталеливарного цеху потужністю 30 000 тонн придатних
виливків найкращим є такий режим роботи коли всі технологічні операції
виконуються одночасно на різних виробничих дільницях. Найбільш оптимальним
є двозмінний паралельний режим при якому третя зміна відводиться для
термообробки і ремонту устаткування.
Далі встановлюємо фонди часу роботи устатковання та робітників.
Фк - календарний: Фк = 365 24 =8760 год;
Фн - номінальний Фн час протягом якого може виконуватися робота за
прийнятим режимом без урахування планових і непередбачуваних утрат часу;
З урахуванням святкових і вихідних днів рік має 250 робочих днів. При
однозмінному режимі роботи робочого номінальний фонд становить
Фн = 250 8 = 2000 годин.
Фн = 250 16 = 4000 годин- при двозмінному режимі роботи.
- дійсний Фд визначається шляхом віднімання від номінального
фонду утрат часу на освоєння виробництва та непередбачуваних утрат.
За умови 40-годинного робочого тижня і 4-х тижневій відпустці дійсний
фонд часу робітника становить
Фд = 2000 – ( 4 40 ) = 1840 годин.
Всі дані щодо режиму роботи цеху і фондів часу наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Режим роботи ливарного цеху та фонди часу
ндексНайменування Кількість Дійсний річний фонд
позицівідділення робочих змін часу год
ї дільниці тип на добу
УстаткуваннРобітника
Плавильне 2 3720 (7%) 1840
Формувальне 2 3520 (12%) 1840
Стрижневе 2 3600 (10%) 1840
Відділення 2 3680 (8%) 1840
Дільниця 3 5520 (8%) 1840
Допоміжні служби2 3600(10%) 1840
Розрахування виробничих відділень цеху
Вихідними даними для розраховування є: виробнича програма вид
технологічного процесу прийнятий режим роботи цеху результати раніше
виконаних розрахунків і нормативні дані.
Тип технологічного устаткування вибирають виходячи з особливостей
прийнятого технологічного процесу і умов забезпечення заданої якості
продукції. За можливістю потрібно застосовувати однотипне устатковання
оскільки це значно полегшує його експлуатацію і знижує об’єм витрат на
Допоміжне устаткування і необхідна кількість оснащення повинні
забезпечити безперебійну роботу основного технологічного устаткування а
транспортні засоби – об'єднати технологічне устаткування у потокові лінії.
1 Розрахування плавильного відділення
Вихідними даними для розраховування плавильного відділення є кількість
металу кожної марки ливарних сплавів необхідна для забезпечення виробничої
Для виплавлення сталі використовують електродугові печі оскільки вони
забезпечують можливість відносно швидкого одержання якісного металу і його
видачу на місця заливання форм.
1.1 Складання балансу металу за марками сталей що виплавляються.
Виробництво виливків у цеху що проектується здійснюється із сталей марок:
Л 25Л 35Л. Виливки мають масу від 110 до 880 кг.
Для визначення маси металозавалки потрібно знати масу придатного литва
за рік масу металу що витрачається на ливникові системи витрати металу
на брак угар та безповоротні втрати.
Угар і безповоротні втрати складають - 5%.
Вихід придатного литва :
-для 20Л 25Л 35Л знаходиться у межах 60-65 %. Приймаємо 60 %.
Таблиця 3.1 - Баланс металу
ДільнМарка сплаву Потрібна кількість рідкого металу Тип печі
Поточна лінія (дільниця)
Поточна Група Розмір опок ммРічний випуск Середньогодинн
лінія виливків а кількість
(дільниця)за масою форм
до 250 кг1600*1200*5005615087 14735 5
більше 1600*1200*5005216164633858 10
3 Розрахування стрижневого відділення
Оскількі відсутня технологічна документація об’єм виробництва та
орієнтовану номенклатуру стрижнів сталеливарного цеху визначають за
нормативами розрахункової кількості стрижнів на 1 тонну придатних виливків.
Для стрижнів вибираємо комплекс устатковання для виготовлення стрижнів
з ХТС на стрижневій лінії ЛП059.
Кількість ліній визначаємо за формулою:
М = N Кн (Тд – t) д (3.5)
де М – кількість ліній шт.;
N – річна кількість стрижнів шт.;
Тд – дійсний річний фонд часу роботи установки год;
д – продуктивність тгод;
t – час затрачений на переналадку оснащення год.
Тоді кількість ліній моделі ЛП059:
М = 96558 11 (3600-80) 10 = 27
Приймаємо 3 лініі коефіцієнт завантаження якої
На стрижневій автоматичній лінії виконуються наступні операції:
приготування ХТС заповнення сумішшю стрижневих ящиків і загладжування
поверхні накладання плити на стрижневий ящик перед кантуванням кантування
стрижневих ящиків виймання стрижнів їх фарбування.
Технічна характеристика лінії моделі ЛП059:
Габаритні розміри ящика мм 1250х1058х380
Продуктивність зйомів год 10
Витрата стрижневої суміші м3год 25
Кількість стрижневих ящиків 9
Габартні розміри лінії мм 1790х13200
4 Розраховування сумішоприготувального відділення
При виготовленні виливків методом лиття в разові піщаноглиняні форми
якість і склад формувальних сумішей є одним з основних факторів одержання
виливків із заданими властивостями.
В сталеливарному цеху застосовуємо єдину формувальну суміш слідую чого
- оборотна суміш 8992 %
- кварцовий пісок 7 %
- крохмальні добавки 008 %
Загальні витрати формувальної і стрижневої суміші визначають при
розраховуванні формувального і стрижневого відділення виходячи з об’єму і
кількості форм що виготовляються протягом року для всієї номенклатури
виливків з відрахуванням об’єму зайнятого виливками з ливниковими
системами і стрижнями. Розраховуємо потрібну кількість формувальної і
стрижневої суміші для кожної масової групи виливків. Результати розрахунку
наведені в таблиці 3.8.
Основним завданням сумішоприготувального відділення є безперебійне
забезпечення формувальних ліній необхідними сумішами.
Тому змішувачі розташовуємо безпосередньо біля ліній виготовлення форм.
Таблиця 3.7 – Витрати формувальної і стрижневої суміші
Група Річна Розмір Об’єм Об’єм Витрати сумішей м3рік.
виливківкількісопок форми форм
ть форм(довжиназ м3рік
в ущільненому в розпушеному
в тому числі в тому числі
Кількість змішувачів визначаємо за формулою:
де: Вр – кількість змішуваної суміші на річну програму м3;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для сумішоприготувального відділення
q – продуктивність змішувача м3год.
З = 85773 12 3600 37= 103. Приймаємо 12 змішувачів.
Коефіцієнт завантаження змішувачів:
Вибираємо змішувачі моделі 15108 технічна характеристика якого
представлена в таблиці 3. 8.
Сухі формувальні матеріали доставляють в сумішоприготувальне відділення
з складу формувальних матеріалів за допомогою пневмотранспорту.
Над усіма змішувачами встановлений однаковий комплект бункерів для
оборотної суміші з стрічковими дозаторами решта компонентів дозуються за
масою. Всі змішувачі однакового призначення і взаємозамінні.
Таблиця 3.8 – Технічна характеристика змішувача періодичної дії моделі
ндекс позиції Найменування параметра Значення
Продуктивність м3год. 37
Тривалість перемішування хв. 5
Діаметр чаші мм 2000
Готова формувальна суміш періодично і рівномірно відбирається системою
стрічкових конвейєрів з більшою пропускною здатністю шириною стрічки 1000
Стрижнева суміш готується безпосередньо в стрижневому відділенні на
Склад стрижневої суміші:
- кварцевий пісок 100 %
- Затверджувач(КЧ-41) 025-05 %
5 Розраховування відділення фінішних операцій
У відділенні фінішних операцій виконуються операції видалення стрижнів
із виливків відокремлення литникових систем і надливів очищення
обрубування зачищення термічного оброблення рунтування.
Для кожної групи виливків призначаємо технологічні потоки фінішних
Вибивання стрижнів для виливків відбувається на лінії формовки.
Кількість устаткування розраховуємо за формулою:
де n – розрахункова кількість устаткування шт.;
Q – потужність технологічного потоку т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності виробництва та використання проміжної
Фд - дійсний річний фонд часу роботи устаткування год;
q - продуктивність устаткування тгод.
Визначаємо кількість дробометних камер:
n = 30000 113680 5 = 179 .
Приймаємо 2 дробометних камери моделі 42827 продуктивністю 5 тгод
періодичної дії з підвісками що обертаються.
Зачистка відбувається за допомогою стаціонарних шліфувальних кругів.
n = 30000 113680 16 = 56.
Приймаємо 6 стаціонарних шліфувальних круга.
Для сталей 20Л 30Л 35Л передбачена термічна обробка виливків. Для
нормалізації виливків приймаємо термічні камерні печі з висувним подом з
одночасним навантаженням 40 т S пода =189 м²
Розрахунок однотипних термічних печей ведеться за формулою:
де n – кількість однотипних печей;
Q – маса виливків на річну програму т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності для термічних печей Кн = 11
Р – продуктивність печі тгод.
Продуктивність печей періодичної дії розраховуємо за формулою:
де m – садка печі т;
t – тривалість циклу термооброблення виливків год.
n = 30000 11 3680 26 = 28
Приймаємо чотири камерні печі з виїзним подом моделі СДО – 3056.
Після термооброблення виливки піддаються очищення від окалини
дробеметному барабані моделі 42313.
На дільницях рунтовки виконуються слідуючи операції: обдування
стиснутим повітрям мийка сушіння перед рунтуванням рунтування сушка
після рунтування. Обладнання: машини для мийки прохідні рунтувальні
камери прохідна сушильна камера.
Технічна характеристика камерної печі з виїзним подом моделі СДО – 3056:
Розміри робочого простору м 30х56х20
Габаритні розміри м 59х190х54
ДОПОМЖН ВДДЛЕННЯ ДЛЬНИЦ ТА
1 Цехові комори для зберігання допоміжних матеріалів інструменту і
Зберігання допоміжних матеріалів інструменту запасних частин
устаткування спец одягу здійснюється в цехових коморах. Цехові комори
розташовані на площах основних відділень цеху в місцях зручних для
приміщень між колонами будівлі. Площа комор прийнята 25 м2 на 1000 т
випуску литва за рік. х площа складає 625 м2.
2 Санітарно–технічна майстерня
Санітарно-технічна майстерня виконує функції щодо підтримання у
робочому стані водопроводу каналізації опалення і вентиляції цеху. Ця
служба має розгалужену систему контролю роботи і виклику чергових слюсарів.
Вона є частиною системи автоматизованого управління цехом.
3 Цехові лабараторії
Цехові лабораторії призначені для оперативного контролю хімічного
аналізу металу під час його плавлення поточного контролю якості
формувальних матеріалів формувальних і стрижневих сумішей. Площа хімічної
і спектральної лабораторії для цеху даної потужності складає – 72 м2 площа
лабораторії формувальних матеріалів – 36 м2. Розміщені на площах
відповідних відділень.
СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Склад шихтових матеріалів знаходиться поряд з плавильним відділенням.
Загальна площа складу визначається за формулою:
Fскл=Fтех + Fзас + Fпу
Fтех – площа технологічних дільниць м2;
Fзак – площа засіків м2;
Fпу – площа занята пристроями для подачі матеріалів м2.
Площа засіків для шихти:
Fзак=11 (f1 + f2 + + fn)
f – розрахункова площа для окремих компонентів шихти м2.ї
розраховуємо за формулою:
fзш=М а . b к Фд Н γ
М – потужність цеху тгод;
а – норма витрат компоненту шихти від металозавалки %
b –норма зберігання компоненту шихти днів;
к – вихід придатного %;
Фд – річний фонд роботи обладнання днів
Н- висота зберігання компонентів шихти м.
γ - насипна маса компонентів шихти тм3.
Таблиця 5.1 – Розраховані площі зберігання шихтових матеріалів
Найменування ПотребаТермЗапасНасипВисРозрахПрийня
матеріалу трік ін т на отаунковата
збер масазбеплощаплоща
Брухт сталевий 23750 20 1300 25 3 173 175
Феросиліцій 1250 10 34 17 2 10 12
Феромарганець 2083 10 57 17 2 17 20
ЗВВ 14583 20 800 2 3 133 140
Формувальний пісок 61880 30 5086 17 5 1650 1700
Бентоніт 13566 30 1115 15 5 320 335
Молоте вугілля 3094 20 1695 08 3 42 46
Склади шихтових матеріалів мають дільниці приймання і зберігання
шихтових матеріалів дозування шихти очищення звороту власного
Пісок на склад поступає у вагонах які розвантажуються при відкриванні
нижніх люків. Для сушіння піску та глини на складі передбачена дільниця
обладнана барабанними сушарками.
ВНУТРШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ
У ливарному цеху що проектується склад шихтових матеріалів
обслуговується мостовими кранами які обладнуються магнітними шайбами за
допомогою яких проводиться завантаження металічної шихти у добові бункери
а також грейферами для завантаження у добові бункери сипких шихтових
Склад шихти і формувальних матеріалів обслуговують по 3 мостових крани
вантажопідйомністю 10 тонн.
Плавильне відділення обслуговує два мостових крани вантажопідйомністю
Формувально-складально-заливально-вибивальне відділення обслуговує два
мостових крани вантажопідйомністю 10 тонн. Відділення фінішних операцій – 3
крани вантажопідйомністю 10 тонн кожний.
Для транспортування піску і порошкових матеріалів – пневмотранспорт;
для подачі стрижневих і формувальних сумішей до місць виготовлення форм і
стрижнів – стрічкові конвеєри;
Виливки після вибивання подаються за допомогою наземного рейкового
транспорту; для транспортування і складання стрижнів електрокари та мостові
У сталеливарному цеху використовують електроенергію стиснуте повітря
газ воду теплоносії.
Електроенергію в ливарному цеху використовують на технологічні потреби
силові установки освітлення та слабкострумове господарство.
Загальні витрати електроенергії цехом визначають за формулою:
W = (Wт + Wс + Wо) К
де W – загальна кількість витрат електроенергії кВт год.
Wт – річні витрати електроенергії на технологічні потреби кВт
Wс – річні витрати електроенергії на електроприводи силових
Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
К – коефіцієнт втрат електроенергії у мережі.
Розраховування річних витрат електроенергії на технологічні потреби
здійснюємо за питомими нормами витрат електроенергії на 1 тонну придатного
де Wт – витрати електроенергії на технологічні потреби (плавлення
металу термічне оброблення виливків тощо) кВт год.
Pт – питомі витрати електроенергії на технологічні потреби при
виробництві 1 т. придатного литва кВт год.
Gт – річний випуск придатного литва т рік.
Wт = 900 30000 + 450 30000 = 405 107 кВт год.
Витрати електроенергії на силові установки дорівнюють
Wс = 1100 30000 = 33 107 кВт год.
Розраховування витрат електроенергії на освітлення проводимо за
де Wо- річні витрати електроенергії на освітлення кВт год;
g – питомі витрати електроенергії за 1 год. На 1 м2 площі цеху (для
виробничих відділень g = 15 18 Вт) для складських приміщень – g = 8 10
Вт і для побутових приміщень – g = 8 Вт);
F – освітлювальна площа м2;
Фо – річна кількість годин освітлювального навантаження (при двозмінній
роботі - Фо = 2300 2500 год.) тоді:
Wо = 0001 (10480 17 2400 + 1240 8 2400) = 426 107Вт год
Отже загальна потреба в електроенергії на рік дорівнює:
W = ( 405 107 + 33 107 + 04 107) 105 = 81 107 кВт год.
Розраховування витрат стисненого повітря проводимо на річну програму
де Qв – річні витрати стисненого повітря на річну програму м3.
д – витрати стиснутого повітря на 1 т литва м3.
Gр – випуск виливків за рік т;
– коефіцієнт що враховує втрати повітря в мережі
Qв =15 800 30000 = 360 105 м3
Витрати води для приготування формувальної і стрижневої суміші
визначаємо за формулою:
де Vв – витрати води на рік м3;
у – процент вологи у суміші %;
Рну – річні витрати неущільненої суміші трік.
Vв = 5 96558 100 = 48279 м3
Витрати води на технологічні потреби визначаємо за формулою:
де Рн.в. – норми витрат води на технологічні потреби на 1 т литва м3;
Gр – річний випуск виливків т;
Vв. т. = 13 30000 = 390000 м3рік
Норми витрат води на побутові потреби такі:
- на господарчо – питні потреби – 45 літрів на 1 сітку за годину;
- душові - 500 літрів на сітку за годину ( при роботі душевих – 45
- умивальники – 200 літрів на 1 кран за годину;
- миття підлоги цеху – 3 літри на 1 м2 за добу.
Втрати теплоти розраховуємо за формулою:
де: Vб – площа будівлі (Vб = 16848 м3);
q – кількість теплоти для опалення будівель (q = 60 130Втм3).
Приймаємо q = 90 Втм3;
G = 16848 90 = 15 106 Вт
Тепло подається у цех у вигляді перегрітої до 150 ºС пари трубами та
Витрати природного газу на рік визначаємо за формулою: ( при цьому
приймаємо що 1 м3 природного газу дорівнює 117 кг умовного палива)
де: qг – кількість умовного палива (газу) на тонну литва (qг =
0 170м3) приймаємо 150 м3;
Gр – маса придатного литва на рік кг.
М = 117 150 30000000 = 5265000000 кгрік умовного палива за рік.
1 Елементи конструкції будівлі
Ширина поперечних прогонів в яких розміщуються склад формувальних
шихтових матеріалів і плавильне відділення відповідно розміщуються в
поперечних прогонах шириною 18 метрів.
Носійними конструкціями будівлі ливарного цеху є фундамент колони
стіни перекриття. Ливарний цех що проектується відноситься до велико -
прогонових будівель виконується з носійним каркасом із залізобетонних
колон. Крок колон по периметру будівлі 6 метрів а в середині – 12 метрів.
Колони в прогонах якими рухаються мостові крани мають консолі для опору
підкранових балок які виготовляються у вигляді двотаврових конструкцій.
Фундамент під колони виконують із залізобетонної ступінчастої
конструкції і підколонника.
Для покрівлі цеху в прогонах шириною 18 метрів приймають
трапецієподібні ферми. Зверху на них укладають плити – покриття довжиною 6
метрів. Покрівлю виконують багатошаровою з водостійкого матеріалу який
укладають з використанням бітумної мастики на шар утеплювача із скловати.
Як стіновий матеріал використовують керамзитобетонні панелі. Торцеві
стіни крім власної маси сприймають значне вітрове навантаження тому з
метою забезпечення необхідної стійкості і надійності такі стіни
встановлюють з додатковими залізобетонними колонами.
Ворота в ливарному цеху встановлюють для транспортування матеріалів і
виливків а також для евакуації людей. х виготовляють розсувними з
механічним відкриванням і закриванням. Розмір воріт 40х42
метри. Пройоми обладнують повітро - тепловими завісами. Розміри воріт на
залізничний транспорт мають 47х56 метріа. Покриття підлоги – чавунні
2 Побутові і адміністративно – службові приміщення
У цеху передбачені приміщення санітарно – побутового призначення
громадського харчування охорони здоров`я культурного обслуговування
управління технологічне бюро.
Розміщені адміністративно – побутові приміщення в будівлі з спеціальним
дахом. Залізобетонний каркас виконаний колонами з розмірами в перерізі
0х400 мм. Стіни муровані легкобетонними блоками. Перегородки мурують з
шлакогібсобетонних блоків.
У душових кімнатах умивальних і інших приміщеннях з вологим режимом
стіни облицьовані на висоту до 3 метрів від підлоги глазурованими плитками.
Підлогу роблять бетонною. В адміністративних приміщеннях підлога покрита
утеплювальним лінолеумом
3 Опалення і вентиляція
У цеху передбачена система повітряного опалення яка сполучена з
приточною вентиляцією з підігрівом приточного повітря в калориферах.
Температура підігрітого повітря не більше 60 ºС при подачі його на висоті
менше 35 метрів від підлоги і на відстані більше 2 метрів від
У цеху використовують загальнообмінну і місцеву вентиляції.
Загальнообмінна вентиляція підтримує повітряне середовище в усьому
об’ємі приміщення забезпечує відповідну кратність обміну повітря.
Місцева вентиляція передбачає подачу повітря в деякі обмежені місця
робочої зони або видалення забрудненого повітря від місць видалення
Цех насичений устаткуванням яке як правило являється джерелом шуму
вібрацій які впливають на нервово-психологічний і фізичний стан людини.
Джерелом найбільшої вібрації є вибивні решітки змішувачі дробометні
камери пневмозубила дробівка в результаті чого може виникнути
віброхвороба. Допустимий рівень вібраційного шуму при загальних вібраціях
на постійних робочих місцях складає 100 дБА.
Задачею вентиляції є забезпечення чистим повітрям приміщення і
утворення метеорологічних умов.
У проектованому цеху на всіх ділянках встановлюється припливно-витяжна
вентиляції. Крім цього на робочих місцях де виділяється значна кількість
пилу газу і тепла встановлюється місцева вентиляція у вигляді установок
повітряного дозування і витяжних зонтів. Робітники повинні використовувати
заходи індивідуального захисту органів дихання.
При системі комбінованого штучного освітлення необхідно щоб
світильники загального освітлення створювали не менше 10% нормованого
освітлення. Затемнення робочих місць мостовими кранами повинно бути
компенсоване допоміжними світильниками установленими на еластичних
підвісках на кранах. Основні проходи цеху повинні бути обладнанні аварійним
освітленням не менш ніж 03 лк світильники місцевого і загального
призначення на висоті підвісок не менше 25 м і повинні живитися від мережі
напруги не більше 36 Вт. Освітленість на шкалах пристроїв передбачається не
менше 500 лк при люмінесцентних лампах і 300 лк при лампах накалювання.
Освітлення від світильників на пультах управління не менш 150 лк при
люмінесцентних лампах і 50 лк при лампах накалювання.
Безпечність експлуатації при нормальному режимі роботи електроустановок
забезпечується наступними захисними заходами: застосуванням ізоляції
недоступністю напругопровідних частин блокіровками безпечності
застосуванням малих напруг захисне заземлення і використання
електрозахисних засобів.
Для зменшення шуму в проектуючому цеху встановлюють віброізольований
фундамент і амортизатори під обладнання для попередження передачі вібрації
на будівельні конструкції; відокремлюють менш шумні ділянки і конторські
приміщення стінками і перегородками які мають досить велику звукоізоляцію.
Використовують засоби індивідуального захисту.
Основні причини виникнення пожежі в ливарному цеху – загорання
електропроводки використання легкозаймистих речовин наявність відкритого
Для забезпечення в цеху пожежної безпеки передбачені наступні заходи:
- навколо цеху повинен бути розміщений зовнішній водопровід який
має гідранти розташовані через 100 м;
- біля цеху повинні бути передбачені проїзні дороги;
- біля можливих місць виникнення пожежі розміщується такий
інвентар: ящики пожежні ломи багри сокири азбестове полотно;
- всі ємності з пальним та вибухонебезпечними речовинами ізольовані
і розташовані на необхідній відстані від можливих джерел появи
- на випадок виникнення пожежі передбачена сигналізація та прямий
телефонний зв’язок з пожежною охороною.
2 Заходи по захисту навколишнього середовища
Технологічні процеси виготовлення виливків включає в себе багато
операцій при виконанні яких виділяється пил аерозолі і гази.
Пил утворюється при підготовці шихтових формувальних і стрижневих
матеріалів плавленні сплавів випуску металу з печі заливанні форм і при
Металургійні підприємства викидають пил 348% із них 10% ливарне
Хімічний склад викиду в атмосферу дуже різноманітний. В повітря
надходить до мільйону забруднених органічних речовин різного виду.
Основними домішками є:
- оксид вуглецю – 32%;
- двооксид сірки – 15%;
- вуглекисні -0 10%;
для осадження пилу в цехах необхідна установка – пиловловлювач: -
відцентрові скрубери через які буде проходити видалене повітря.
Основний вид забруднення стічної води: пісок пил флюси. Стічна вода
видаляється через цехову каналізаційну систему яка входить в
загальнозаводську каналізаційну систему.
Для очищення стічної води ливарного цеху вибираємо систему зворотного
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ ЦЕХУ
Застосування будівництва або реконструкції цехів впровадження у
виробництво нових машин приладів технологічних процесів вдосконалення
організації виробництва повинно супроводжуватись зниженням надлишків у
порівнянні з існуючими виробничими процесами технологіями.
При проектуванні цеху використовувались традиційні добре відомі
технології агрегати методи роботи керування. Особливу увагу було
приділяли виробництву застосуванню комплексної механізації та
Розраховуємо необхідну кількість працюючих за формулою:
де tc – середня трудомісткість виготовлення 1 т придатного литва в нормо-
Q2-річний випуск придатного литва т;
(д- дійсний фонд часу одного працюючого.
Таким чином кількість виробничих працівників складає 80 осіб.
Допоміжних працівників приймаємо в 2 рази меньше – 40 осіб;
нженерно- технічні працівники – 5 осіб;
Конторські працівники – 5 осіб.
Молодший обслуговуючий персонал – 5 осіб;
Всього у цеху осіб.135
Таблиця 9.1 - Техніко-економічні показники ливарного цеху
Показники Одиниці Показники по
Річний випуск литва т 30 000
Кількість працюючих в тому числі: осіб 135
Виробничі працівники осіб 80
Загальна площа цеху м2 16848
Виробнича площа цеху м2 15000
Випуск литва на одного працівника т 222
Випуск литва на одного виробничого
Зйом с 1 м2 загальної площі т 218
Зйом с 1 м виробничої площі т 231
Використовування в цеху сучасного вітчизняного устаткування дає
можливість використовувати прогресивні технічні процеси виготовлення
виливків у разових формах. Стрижні виконані з використанням сумішей ХТС.
Завдяки обраному методу виготовлення форм по вогкому відсутня операція
сушіння форм що скорочує цикл виготовлення виливків підвищує
продуктивність цеху а також відпадає необхідність у додаткових печах для
Економічні розрахунки підтверджують правильність виконаного проекту
цеху і вибору технологічних процесів виготовлення сталевих виливків.
Сталеливарний цех на випуск 30000т литва за рік може бути
рекомендований для впровадження у виробництво.
Логинов И. З. Проектирование литейных цехов. – Минск: Высшая шк.
Проектирование литейных цехов и заводов под ред. В. М. Шестопала –
т.2. – М.: Машиностроение 1974 – 294 с.
Фанталов Л. И. Кноре Б. В. Четвертухин С. И. Основы проектирования
литейных цехов и заводов. – М.: Машиностроение 1979. – 376 с.
Справочник молодого литейщика. – 3-е изд. перераб. и дополн. М.:
Высшая школа 1991. – 319 с.
Дорошенко С. П. Ващенко К. И. Наливная формовка. – К.: Высшая
школа. Главное издательство 1980. – 176 с.
Матвеенко И. В. Тарский В. Л. Оборудование литейных цехов. – М.:
Машиностроение 1976. – 440 с.
Чунаев М. В. Анализ факторов эффективности автоматических
дробеметных установок. Литейное производство 1965 №12.
Туманский Б.В.Проектування ливарних цехів. – К.: НОК ВО.- 1992
ФЛ51.5122. 1110.000.ПЗ
Завдання на проектування
ФЛ02.0204.0403.000.ПЗ
ФЛ02.0220.0403.000.ПЗ
Аналіз виробничої програми. Характеристика виробництва. Вибір типу і
Режим роботи цеху і фонди часу
ФЛ32.3201. 1110.000.ПЗ
Допоміжні відділення
Скадське господарство
ФЛ32с.9201. 1110.000.ПЗ
ФЛ91. 9118.1110.005ПЗ
ФЛ91. 9118.1110.006 ДП
Техніко-економічні показники цеху

разрез Игорь.cdw

Ливарний комплекс заводу портальних
кранів на випуск 30000 т
придатних виливків на рік

Таблиця 3.6 Допечатать.doc

Таблиця 3.6 - Маршрутна технологія та завантаження стрижневого відділення
ндКод Найменування Маса КількіЗагальні дані Прорама та
ексдеталі деталі виливкасть устаткування
№ стрижня Кількість стрижнів маса стрижня Габаритні розміри
стрижня мм Стрижнів у ящику Зйомів на річну програму Тип та модель
устаткування На деталь На річну програму Одного кг На
річну програму т Довжина Ширина Висота 1 ФЛ-92-01 Корпус 1
00 2090 1 1 2090 275 5748 275 206 138 4 523 ЛП059 2
ФЛ-92-02 Блок 1200 8360 1 1 8360 300 25080 300 225 150 4
90 ЛП059 3 ФЛ-92-03 Півмуфта 1250 4180 1 1 4180 313
063 313 234 156 4 1045 ЛП059 4 ФЛ-92-04 Колесо зубчасте
00 6270 1 1 6270 375 23513 375 281 188 4 1568 ЛП059 5
ФЛ92-05 Опора верхня 2000 4180 1 1 4180 500 20900 500 375
0 4 1045 ЛП059 6 ФЛ-92-06 Корпус підчіпника 1 2100 4180 1 1
80 525 21945 525 394 263 2 2090 ЛП059 7 ФЛ-92-07 Опора
нижня 2100 4180 1 1 4180 525 21945 525 394 263 2 2090 ЛП059
ФЛ-92-08 Шків гальма 2450 4180 1 1 4180 613 25603 613
9 306 2 2090 ЛП059 9 ФЛ-92-09 Корпус підчіпника 2 2500 2090
1 2090 625 13063 625 469 313 2 1045 ЛП059 10 ФЛ-92-10
Корпус підчіпника 3 2800 2090 1 1 2090 700 14630 700 525 350
1045 ЛП059 11 ФЛ-92-11 Диск верхній 3200 2090 1 1 2090
0 16720 800 600 400 2 1045 ЛП059 12 ФЛ-92-12 Корпус
редуктора 3300 2090 1 1 2090 825 17243 825 619 413 2 1045
ЛП059 13 ФЛ-92-13 Колесо неробоче 3560 4180 1 1 4180 890
202 890 668 445 2 2090 ЛП059 14 ФЛ-92-14 Колесо зубчате
40 4180 1 1 4180 910 38038 910 683 455 2 2090 ЛП059 15
ФЛ-92-15 Корпус 2 3680 2090 1 1 2090 920 19228 920 690 460
1045 ЛП059 16 ФЛ-92-16 Стакан редуктора 4020 4180 1 1 4180
05 42009 1005 754 503 1 4180 ЛП059 17 ФЛ-92-17 Маточина 1
60 4180 1 1 4180 1040 43472 1040 780 520 1 4180 ЛП059
ФЛ-92-18 Кришка редуктора 4820 2090 1 1 2090 1205 25185
05 904 603 1 2090 ЛП059 19 ФЛ-92-19 Корпус редуктора 5250
90 1 1 2090 1313 27431 1313 984 656 1 2090 ЛП059 20 ФЛ-
-20 Колесо рушійне 5100 2090 1 1 2090 1275 26648 1275 956
8 1 2090 ЛП059 21 ФЛ-92-21 Маточина 2 5880 2090 1 1 2090
70 30723 1470 1103 735 1 2090 ЛП059 22 ФЛ-92-22 Картер
редуктора 6080 2090 1 1 2090 1520 31768 1520 1140 760 1 2090
ЛП059 23 ФЛ-92-23 Важіль 6500 4180 1 1 4180 1625 67925
25 1219 813 1 4180 ЛП059 24 ФЛ-92-24 Стакан 7500 4180 1 1
80 1875 78375 1875 1406 938 1 4180 ЛП059 25 ФЛ-92-25 Диск
нижній 8800 2090 1 1 2090 2200 45980 2200 1650 1100 1 2090
ЛП059 26 ФЛ-92-26 Кришка 7250 2090 1 1 2090 1813 37881
13 1359 906 1 2090 ЛП059 Всього 101740 87780
ФЛ32с.3201. 1110.000.ПЗ