Моделирование универсально-сборочных устройств в КОМПАС 3D

для библиотеки оснастки УСП.docx

Для установки папки деталей УСП в папку библиотеки КОМПАС необходимо:
Менеджер библиотек (правой кнопкой на свободном поле добавить описание – библиотеки документов);
Тип файла – КОМПАС библиотек моделей;
Имя файла – библиотека оснастки – открыть.

Вал.m3d

Пристрій УСП для фрезерування паза вала.cdw

для фрезерування паза вала
Допуск паралельності загальної осі призми щодо поверхні А
Допуск паралельності загальної осі призми щодо поверхні Б двох
шпонок дорівнює 01 мм.
Задири і забоїни на робочишб поверхнях не допускаються.
Неробочі поверхні оксидівати.
Винт А.М 12 Х 15-6g x 25 ГОСТ149108084
Болт М12-8g x 35 (S18) ГОСТ 15589-70
Болт М12-8g x 35 ГОСТ 15589-70
Болт 7002-2326 ГОСТ 12459-67
Винт А.М4-6g x 12 ГОСТ 11644-75
Винт А.М6-6g x 20 ГОСТ 11644-75
Гайка М12-6H ГОСТ 15522-70
Гайка М16x15-6H ГОСТ 15522-70
Гайка М18-6H ГОСТ 15522-70
Лапка 7089-0063 ГОСТ 12961-67
Опора прямоугольная ГОСТ 31.111.41-83
Прихват 7011-0530 В ГОСТ 4735-69
Пружина ГОСТ 1086-0334
Установ 7052-0033 ГОСТ 13445-68
Шайба C. 12.37 ГОСТ 11371-78
Шайба C. 20.37 ГОСТ 11371-78
Шайба 16 ГОСТ 22355-77
Шпилька М16 x 15-6g x 150 ГОСТ 22042-76
Шпилька М16 x 15-6g x 190 ГОСТ 22042-76
Шпонка 7031-0603 ГОСТ 14737-69
Шпонка 7031-0856 ГОСТ 14737-69
Ось 5-18 a11 x 32.Л. Ст2 ГОСТ 9650-80

Методичка 3d сборка.docx

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
Криворізький національний університет
Кафедра технології машинобудування
до виконання практичної роботи
Технологічна оснастка
«Моделювання універсально-складальних пристроїв
за допомогою програмного продукту «КОМПАС 3DV13»
для студентів спеціальностей
050502 «Технологія машинобудування» та
050503 «Металорізальні верстати та системи»
Укладачі: докт.техн.наук. проф. Кіяновський М. В.
ст. викл. Бугай Л. А. Береза А. Ю.маг. гр. ТМ-07м
Відповідальний за випуск: докт.техн.наук. проф. Кіяновський М. В.
Рецензент: канд.тех.наук. доц. Нечаєа В.П.
Методичні вказівки до виконання практичної роботи з курсу "Технологічна оснастка" для студентів спеціальностей 7.05050201 8.05050201 «Технологія машинобудування» та 7.050503 8.05050301 «Металорізальні верстати та системи» вміщують теоретичні матеріали приклад виконання необхідні для оволодіння курсом.
Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри технології машинобудування; протокол № від
В.о. декана ММФДубровський С.С
Завдання на проектування5
Моделювання верстатного УСП 6
Створення креслення і специфікації до УСП19
Дані методичні вказівки вміщують інформацію про можливості програмного продукту «КОМПАС 3DV13» при створенні 3D складань універсальних верстатних пристосувань. Основною метою створення 3D моделей пристосувань є скорочення періоду проектування даного оснащення та його впровадження у виробництво.
Універсально-складальні пристосування (УСП) відносяться до пристроїв цільового призначення які збираються по мірі необхідності з за здалегідь виготовлених стандартних деталей і збірних одиниць.
Програмний продукт «КОМПАС 3DV13» дозволяє не тільки створювати 3D моделі складань але й має бібліотеки стандартних деталей (в тому числі верстатних пристосувань) а також дозволяє користуватись спеціально створеними бібліотеками моделей що дозволяє максимально швидко і просто скомпонувати верстатне пристосування УСП.
Збірка в КОМПАС-3D - тривимірна модель яка об'єднує моделі деталей і стандартних виробів і містить інформацію про взаємне положення цих компонентів і залежності між параметрами їх елементів. Користувач задає склад збірки вносячи в неї нові компоненти або видаляючи існуючі. Моделі компонентів записані в окремих файлах на диску. У файлі збірки зберігаються посилання на ці компоненти. Користувач може вказати взаємне положення компонентів збірки задавши параметричні зв'язки між їхніми гранями ребрами і вершинами (наприклад збіг граней двох деталей або співвісність втулки й отвору). Ці параметричні зв'язки називаються сполученнями.
Бібліотека стандартних виробів - інструмент для доступу до інформаційної бази стандартних виробів з робочого місця КОМПАС-3D.Бібліотека стандартних виробів дає можливість користувачам КОМПАС-3D працювати з єдиною базою стандартних виробів.
Бібліотека моделей в КОМПАС-3D – це бібліотека створена користувачем яка містить параметричні моделі. Параметричні моделі створюються на деталі які мають однакову форму але різні параметри (розміри). Таким чином деталь з Бібліотеки моделей можна створити і вставити в збірку вказавши її основні параметри система за цими параметрами побудує необхідну модель.
Методичні вказівки мають практичні вказівки щодо проектування складань верстатних пристосувань в системі КОМПАС-3D користування бібліотекою стандартних елементів та бібліотекою параметричних моделей КОМПАС-3D.
ЗАВДАННЯ ДО ПРОЕКТУВАННЯ
В технологічному процесі обробки східчастого вала (рисунок 2.1) в умовах серійного виробництва є фрезерна операція по виготовленню шпонкової канавки. Потрібно змоделювати пристосування для цієї операції.
Деталь - східчастий сталевий вал матеріал – сталь 45 ГОСТ 1050-88 маса – 14 кг.
Верстат – горизонтально-фрезерний моделі 6Р82Г. Посадкове місце верстата для пристосування – стіл з робочою поверхнею 1250×320 мм і трьома Т-подібними пазами шириною 18 мм у верхній частині паза розташованими із кроком 70 мм.
Операція - фрезерування відкритого шпонкового паза шириною 20 мм і довжиною 25 мм із повною глибиною 70 мм і з виходом дна паза по радіусу мм (рисунок 2.1).
нструмент - тристороння дискова фреза D = 80 мм.
Рисунок 2.1 – Ескіз операції фрезерування паза
Технологічні бази для заданої операції - в якості технологічних баз будемо використовувати дві циліндричні поверхні 652h9 і лівий торець вала оскільки від нього задана довжина канавки. В якості поверхні яка буде сприймати затискну силу обираємо циліндричну поверхню 90 мм.
МОДЕЛЮВАННЯ ВЕРСТАТНОГО УСП
Конструювання пристосування починаємо з підбору елементів УСП в залежності від параметрів оброблюваної та базових поверхонь деталі а також параметрів стола верстату.
Базування циліндричних поверхонь будемо здійснювати за допомогою двох призм упор в торець - за допомогою циліндричної опори. Призми закріплюються на плиті УСП по Т-подібним пазам за допомогою шпонок з гвинтами. Плита базується на столі верстату також Т-подібним пазам за допомогою шпонок з гвинтами та двох болтів які вводиться в Т-подібні пази столу верстату. Роль напрямного елемента для фрези буде виконувати кутовий установ встановлені на прямокутній опорі по центральному отвору якої буде базуватися циліндрична опора. Прямокутна опора закріплюється на плиті за допомогою шпонок. Закріплення деталі здійснюється прихватом який встановлюється на плиті за допомогою шпильок.
Обираємо серію виробів УСП за [1 стор.305 табл.1]. Так як маса деталі 14 кг то серія виробів УСП – 3 з шириною пазів 12 мм.
В програмі КОМПАС створюємо нову збірку (команди «Создать»-«Сборку»).
Плита з Т-подібними пазами виконує роль корпусного елемента пристосування УСП тому моделювання збірки починаємо з плити. Параметри плити обираємо за [1 стор.315 табл.16]. В системі «Компас» ці плити знаходяться в бібліотеці моделей. На головній панелі команд послідовно обираємо «Сервис – Менеджер библиотек – Библиотека оснастки – Плиты прямоугольные ГОСТ 31.111.41-83 - Плита прямоугольная серия 3 тип 2». На панелі властивостей що відкриється є вкладка «Переменные». Ця вкладка містить дві змінні величини які можуть змінюватись в заданих межах – N та N1 – це кількість пазів по ширині та по довжині плити. Відстань між пазами нормована і складає за [1 стор.315 табл.16] 60 мм тобто змінюючи кількість пазів моделі користувач фактично задає значення довжини та ширини плити. Так як довжина деталі складає 420 мм то довжину плити приймаємо такою ж. Звідси в таблиці змінних панелі властивостей кількість пазів по довжині плити N вказуємо 6 кількість пазів по ширині плити N вказуємо 3. Вказуємо в якості координат прив’язки плити початок координат і нажимаємо кнопку «Создать объект» (рисунок 3.1 та 3.2). Для того щоб плита не рухалась в процесі складання збірки то фіксуємо її положення щодо осей координат («Дерево модели – Компоненты – Плита прямоуг. – Включить фиксацию»).
Рисунок 3.1 – Ввід змінних параметрів моделі плити та координат іі розташування
Рисунок 3.2 – Плита прямокутна ГОСТ 31.111.41-83
На плиту необхідно установити призми за [1 стор.321 табл.27]. Обираємо тип призми 1 кут призми α 120° - від цих параметрів залежать всі інші параметри призми довжина L=45 мм ширина B=90 мм висотаН=60 мм. Призми також знаходяться в Бібліотеці остастки «Компас» («Сервис – Менеджер библиотек – Библиотека оснастки – Призмы опорные ГОСТ 31.111.41-83 - Призма опорная тип 1»).В таблиці змінних вводимо обрані параметри призми (рисунок 3.3) та задаємо моделі довільне положення у просторі.
Рисунок 3.3 - Ввід змінних параметрів
моделі призми за ГОСТ 31.111.41-83
Закріплення призм на плиті здійснюється за допомогою шпонок з гвинтами які знаходяться в Бібліотеці стандартних виробів «Компас». Обираємо шпонку («Библиотеки - Стандартные изделия –Вставить элемент – Элементы станочных приспособлений – Шпонки – Шпонка призматическая привертная ГОСТ 14737-79 исп. 1»). Вибираємо ширину шпонки за шириною паза – В=12 мм. Нажимаємо кнопку «Применить».
Примітка: Після команди «Применить» буде запропоновано створити об’єкт специфікації необхідно погодитися і нажати кнопку «Ок». Ця пропозиція буде з’являтися кожного разу коли у збірці буде використовуватись стандартні деталі з Бібліотека стандартних елементів Компас. Автоматичне створення об’єктів специфікації для всіх стандартних деталей значно полегшує створення специфікації збірки вцілому.
Задаємо положення шпонки щодо призми за допомогою вкладки панелі команд «Сопряжения». Отвір шпонки повинен бути співвісним з отвором під шпоночний гвинт призми (команда «Соосность»). Шпонка повинна знаходитися в П-подібомупазі призми (команда «Совпадение»). Для того щоб зорієнтувати шпонку в пазі використовуємо команду «Параллельность».
Примітка: Для того щоб створити зв’язок «Соосность» необхідно нажати команду «Соосность» на моделях послідовно обрати дві діаметральні поверхні які повинні бути співвісні. Для того щоб створити зв’язок «Совпадение» необхідно нажати команду «Совпадение» на моделях послідовно обрати дві плоскі поверхні які повинні співпадати. Для того щоб створити зв’язок «Параллельность» необхідно нажати команду «Параллельность» на моделях послідовно обрати дві грані поверхонь які повинні бути паралельними.
Шпонка на призмі закріплюється гвинтом («Библиотеки-Стандартные изделия–Вставитьэлемент – Крепежные изделия – Винты – Винты нормальные – Винт ГОСТ 11644-75»). Діаметр гвинта обираємо за діаметром отвору шпонки D=4мм довжина гвинта L=12 мм. Нажимаємо кнопку «Применить» і послідовно виділяємо на моделі циліндричну поверхню отвору шпонки і плоску поверхню шпонки під шляпку гвинта далі нажимаємо «Создатьобъект». Таким чином гвинт встановиться на шпонку і буде одразу пов’язаний з нею сполученнями «Соосность» та «Совпадение».
В результаті цих побудов шпонка з гвинтом повинні бути закріплені на призмі нерухомо (рисунок 3.4).
Примітка: Щоб перевірити нерухомість елементів один відносно одного необхідно скористатись командою «Редактированиесборки» - «Переместить компонент» і спробувати пересунути моделі. Якщо вони не рухаються то побудова виконана вірно.
Рисунок 3.4 – Призма зі шпонкою закріпленою гвинтом
Тепер базуємо призму на плиті за допомогою зв’язків «Соосность» (центрального отвору призми і крайнього верхнього зправа різьбового отвору плити); «Параллельность» (грані призми до відповідної грані плити) «Совпадение» (нижньої площини призми і з верхньою площиною плити). Таким чином призма повинна буди нерухомо закріплена на плиті (рисунок 3.5).
Рисунок 3.5 – Розміщення Призми на плиті
Для того щоб закріпити на плиті другу призму скористаємося функцією побудови масивів оскільки призми мають однакові параметри. В дереві моделі виділяємо призму опорну і заходимо в «Массивы – Массив по сетке». На вкладці «Список объектов» повина бути вказана призма опорна. На вкладці «Параметри – Первая ось» вказуємо вісь Х «Количество по первой оси N1» вказуємо 2 «Шаг по первой оси Шаг1» вказуємо 240 мм вказуємо напрям масиву так щоб друга призма знаходилися на перетині пазів плити. Отримуємо дві призми нерухомо розташовані на плиті.
Кожна з призм закріплюється на плиті двома шпонками. Для кого щоб побудувати ще 3 шпонки з гвинтами також скористаємося операцією масивів. В дереві моделі виділяємо шпонку і гвинт і заходимо в «Массивы – Массив по сетке». На вкладці «Список объектов» повинні бути вказанішпонка і гвинт. На вкладці «Параметри – Первая ось» вказуємо вісь Х «Количество по первой оси N1» вказуємо 2 «Шаг по первой оси Шаг1» вказуємо 240 мм вказуємо напрям масиву так щоб шпонка знаходилася в пазі призми. На вкладці «Параметри – Вторая ось» вказуємо вісь Y «Количество по второй оси N2» вказуємо 2 «Шаг по второй оси Шаг2» вказуємо 60 мм вказуємо напрям масиву так щоб шпонки знаходилися в пазі призми навпроти отворів призми (рисунок 3.6).
Рисунок 3.6 – Ввід параметрів масиву шпонок
Отримуємо дві призми нерухомо розташовані на плиті за допомогою чотирьох шпонок (рисунок 3.7).
Рисунок 3.7 – Призми закріплені на плиті за допомогою шпонок
На призмах розташовуємо деталь. Додаємо модель деталі до збірки («Редактированиесборки – Добавить изфайла») і задаємо їй довільне положення. Накладаємо на вал сполучення «Касание» з базуючи ми поверхнями призми і «Паралельность» грані паза вала відповідній грані плити.
Примітка: Для того щоб створити сполучення «Касание» необхідно обрати команди «Сопряжение – Касание» а потім послідовно вказати циліндричну поверхню вала діаметром 625 мм і плоску базуючу поверхню однієї з призм та на панелі властивостей обрати напрям сполучення. Після цього треба здійснити ті ж дії але вказати іншу базуючу поверхню призми.
В результаті цих побудов вал повинен розташуватися на призмахі рухатися тільки вздовж осі Х (рисунок3.8).
Рисунок 3.9 – Вал розташований на призмах
Далі необхідно обмежити рух вала по осі Х за допомогою опори а також задати напрям руху фрези через установ. В якості установчого елементу для опори і установа обираємо опору прямокутну з установочним отвором типу 1 за [1 стор.319 табл.24]. Для третьої серії обираємо параметри опори:довжинуL=80 ммширину B=60 мм висотуH=70 мм. Опори даного типу знаходяться в Бібліотеці моделей Компас «Сервис – Менеджер библиотек – Библиотека оснастки – Опори прямокутні ГОСТ 31.111.41-83- Опора прямокутні з установчим отвором тип 1».
В таблицю змінних вводимо значення обраних параметрів опори (рисунок 3.10) і задаємо їй довільне положення відносно осей координат.
Рисунок 3.10 – Значення параметрів опори прямокутної
На опорі прямокутній базуємо опору вала в якості якої обираємо стандартну вісь («Библиотеки-Стандартные изделия – Вставить элемент – Подшипники и детали машин – Оси ГОСТ 9650-80 – Ось ГОСТ 9650-80 тип 5 исп. Л»).
Діаметр вісі обираємо за значенням діаметру центрального отвору опори прямокутної 18 мм. В якості співвісного отвору обираємо центральний отвір опори прямокутної а в якості об’єкту спів падання – одну з торцевих сторін опори прямокутної (рисунок 3.11).
Рисунок 3.11 – Базування вісі на опорі прямокутній
Потім на опорі прямокутній необхідно закріпити установ. Установ знаходиться в Бібліотеці стандартних елементів Компас («Библиотеки-Стандартные изделия – Вставить элемент – Элементы станочных приспособлений –Установы–Установ угловой для станочных приспособлений ГОСТ 13445-68»).
Обираємо ширину установа В=40 мм і задаємо йому довільне положення. Для базування установа на опорі прямокутній скористаємося прив’язками «Соосность» (центрального отвору установа і центрального різьбового отвору опори прямокутної) і «Совпадиние» (верхньої площини опори прямокутної і установчої площини установа) і «Параллельность» (грані установа відповідній грані опори прямокутної.
Закріпляємо установ за допомогою гвинта («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия – Винты – Винты нормальные – Винт ГОСТ 1491-80 (А)»).
Обираємо параметри гвинта: діаметр різьби - 12 мм крок - 15 мм довжина гвинта – 25 мм. Гвинт повинен бути співвісним з отвором установа і нижня площина шляпки гвинта повинна співпадати з відповідною площиною установа.
Тепер надаємо установу визначене кутове положення відносно опори прямокутної за допомогою шпонки («Библиотеки - Стандартные изделия – Вставить элемент – Элементы станочных приспособлений – Шпонки – Шпонка призматическая привертная ГОСТ 14737-79 исп. 1»).
Ширина паза – В=12 мм. Надаємо шпонці положення відносно опори прямокутної за допомогою сполучень і закріплюємо її за допомогою гвинта як описано на сторінці 5.
Результат побудов показано на рисунку 3.12.
Рисунок 3.12 – Опора прямокутна з закріпленим установом
Задаємо сполучення «На расстоянии» и виділяємо послідовно вертикальний торець установу (якого повинна торкнутися фреза перед обробкою) і відповідний вертикальний торець паза валу. Вводимо відстань 0 мм на панелі властивостей. Таким чином фреза буде налаштована на необхідний розмір.
Щоб надати опорі визначеного положення відносно плити пристрою скористаємося прив’язкою «Совпадение» (нижньої площини опори прямокутної і верхньої площини плити а також грані шпонкового паза опори і грані відповідного шпонкового паза плити). Таким чином опора прямокутна буде знаходитися на плиті.
Далі задаємо сполучення «Совпадение» торця вісі і торця вала для того щоб вал не рухався по осі Х.
Визначене положення опори прямокутної відносно плити задається за допомогою двох шпонок з гвинтами.Для цього додаємо з Бібліотеки стандартних деталей шпонку за допомогою сполучень базуємо її на опорі прямокутній і закріплюємо за допомогою гвинта як описано на стор. 5. Для побудови другої шпонки з гвинтом скористаємося опцією «Масив по сетке». В дереві моделі виділяємо шпонку і гвинт і заходимо в «Массивы – Массив по сетке». На вкладці «Список объектов» повинні бути вказанішпонка і гвинт. На вкладці «Параметри – Первая ось» вказуємо вісь Y «Количество по первой оси N1» вказуємо 2 «Шаг по первой оси Шаг1» вказуємо 525 мм вказуємо напрям масиву так щоб шпонка знаходилася в пазуопори.
Таким чином вал позбавлений п’яти ступенів вільності а також задано напрям руху фрези за допомогою установа. Результат побудов показано на рисунку 3.13.
Рисунок 3.13 – Вал установлений на призмах з упором в торець
Наступний крок в проектуванні пристосування є закріплення заготовки яке відбувається за допомогою прижима. Опорними елементами прижима є дві шпильки вкучені у відповідні отвори плити.
Додаємо до збірки першу шпильку («Библиотеки - Стандартныеизделия – Вставить элемент – Крепежные изделия – Шпильки – Шпильки для деталей с гладким отверстием – Шпилька ГОСТ 22042-76 исп. 1»). Діаметр різьби обираємо за діаметром різьбових отворів плити 16 мм крок різьби – 15 мм довжина шпильки 190 мм. Задаємо шпильці довільне положення. Накладаємо сполучення «Соосность» (шпильки і відповідного різьбового отвору плити) а також «На расстоянии» (нижнього торця шпильки і верхньої площини плити на відстань яку шпилька «загвинтиться» в плиту наприклад 10 мм). Шпильку фіксуємо шайбою («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия –Шайбы – Шайба ГОСТ 22355-77») и гайкою («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия –Гайки – Гайки шестигранные – Гайка ГОСТ 15522-70 исп. 1»). х положення задаємо за допомогою сполучень «Соосность» и «Совпадение».
Таким самим чином додаємо другу шпильку її довжину обираємо 150 мм. Так як друга шпилька фіксується тими ж елементами що і перша можемо скористатись «Масивом по сетке». Виділяємо шайбу і гайку в дереві моделі і заходимо в «Массивы – Массив по сетке». На вкладці «Список объектов» повинні бути вказанігайка і шайба. На вкладці «Параметри – Первая ось» вказуємо вісь Y «Количество по первой оси N1» вказуємо 2 «Шаг по первой оси Шаг1» вказуємо 60 мм вказуємо напрям масиву так щоб гайка і шайба знаходилися на другій шпильці (рисунок 3. 14).
Рисунок 3.14 – Шпильки закріплені у отворах плити
На першу шпильку необхідно встановити пружину яка буде працювати на розтяг. Пружина знаходиться в бібліотеці стандартних моделей («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Элементы станочных приспособлений – Пружины–Пружина растяжения ГОСТ 18794-80»). Вказуємо параметри пружини: діаметр пружини 18 мм обираємо більшим ніж діаметр шпильки всі інші параметри пружини обираємо в залежності від її діаметру за ГОСТ 18794-80 і заносимо і таблицю змінних на панелі властивостей також вводимо координати точки прив’язки(рисунок 3.15). В дереві побудови визиваємо контекстне меню пружини і обираємо команду «Включить фиксацию».
Рисунок 3.15 – Параметри пружини за ГОСТ ГОСТ 18794-80
На пружину встановлюємо шайбу. Скористаємося командою «Масив по сетке». В дереві моделі виділяємо шайбу і заходимо в «Массивы – Массив по сетке». На вкладці «Список объектов» повинна бути вказанашайба. На вкладці «Параметри – Первая ось» вказуємо вісь Z «Количество по первой оси N1» вказуємо 2 «Шаг по первой оси Шаг1» вказуємо 112 мм вказуємо напрям масиву так щоб шайба знаходилася над пружиною.
Далі необхідно установити на шпильки прихват який знаходиться в Бібліотеці стандартних елементів («Библиотеки - Стандартные изделия – Вставить элемент – Элементы станочных приспособлений – Прихваты – Прихват передвижной ГОСТ 4735-69 исп. 2»). Обираємо параметри прихвату «Под стержень диаметром» - 16 мм (за діаметром шпильки) довжина прихвату L- 160 мм. Задаємо сполучення «Касание» нижньої площини прихвату і відповідної циліндричної поверхні вала. А також сполучення «Соосность» отвору прихвату і першої шпильки» і «Параллельність» грані прихвату відповідній грані плити.
Прихват також закріпюємо шайбою та гайкою. Виділяємо шайбу і гайку в дереві моделі і заходимо в «Массивы – Массив по сетке». На вкладці «Список объектов» повинні бути вказанігайка і шайба. На вкладці «Параметри – Первая ось» вказуємо вісь Z «Количество по первой оси N1» вказуємо 2 «Шаг по первой оси Шаг1» вказуємо 140 мм вказуємо напрям масиву так щоб гайка і шайба знаходилися над прихватом (рисунок 3. 16).Таким чином вал закріплено на плиті.
Рисунок 3.16 – Прихват встановлений на шпильках
Закріплення плити на столі верстату відбувається за допомогою кутника який знаходиться в Бібліотеці моделей Компас «Сервис – Менеджер библиотек – Библиотека оснастки – Угольники – Лапка ГОСТ 12961-67». Задаємо параметри лапки у таблиці змінних на панелі властивостей. Висоту лапки задаємо у відповідності з висотою плити. Діаметр болта який з’єднує лапку зі столом верстату задаємо за розміром паза верстату (враховуючи зрізану частину пазових болтів)20 мм. Діаметр болта який з’єднує лапку з плитою пристосування задаємо за розміром паза плити 12 мм. Всі інщі параметри задаємо в залежності від згаданих вище за ГОСТ (рисунок 3.17).
Рисунок 3.17 – Параметри лапки за ГОСТ 12961-67
Положення лапки щодо плити задаємо за допомогою сполучень «На расстоянии» нижньої площини плити і нижньої площини лапки (відстань 0 мм) та бокової площини плити і відповідної бокової площини лапки (відстань 60 мм).
Лапка кріпиться до плити за допомогою двох болтів. Додаємо перший болт («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия –Болты – Болты с шестигранной головкой – Болт ГОСТ 15589-70 исп. 1»). Діаметр болта обираємо 12 мм довжина 40 мм. В якості співвісного елементу вказуємо відповідний отвір лапки в якості співпадаючого елементу вказуємо внутрішню стінку Т-подібного паза плити.Болт на лапці закріплюємо шайбою («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия –Шайбы – Шайба ГОСТ 11371-78 – исп. 1»)та гайкою («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия – Гайки – Гайки шестигранные – Гайка ГОСТ 15522-70 исп. 1»). Діаметр гайки 12 мм крок різьби 175 мм (відповідно до кроку болта). За допомогою сполучень «Соосность» та «Совпадиние».
Так як лапка прикріплюється до плити двома однаковими болтами скористаємося командою «Масив по сетке». Виділяємо болт і гайку в дереві моделі і заходимо в «Массивы – Массив по сетке». На вкладці «Список объектов» повинні бути вказаніболт і шайба. На вкладці «Параметри – Первая ось» вказуємо вісь Y «Количество по первой оси N1» вказуємо 2 «Шаг по первой оси Шаг1» вказуємо 90 мм вказуємо напрям масиву так щоб болт і шайба знаходилися в другому отворі лапки (рисунок 3. 18).
Рисунок 3.18 – Закріплення лапки на плиті
Лапка кріпиться до стола верстату за допомогою болта («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Элементы станочных приспособлений –Болты – Болт усиленный к пазам станочным обработанным ГОСТ12459-67 исп. 2»). Діаметр болта обираємо 20 мм (тоді зрізана частина болта буде відповідати ширині пазу столу верстата 18 мм) довжина 100 мм. В якості співвісного елементу вказуємо відповідний пів отвір лапки. Далі скористаємося сполученням «На расстоянии» вказуємо послідовно нижню площину шляпки болта і нижню площину лапки та відстань 55 мм. Болт на лапці закріплюємо шайбою («Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия –Шайбы – Шайба ГОСТ 11371-78 – исп. 1»)та гайкою(«Библиотеки – Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия – Гайки – Гайки шестигранные – Гайка ГОСТ 15522-70 исп. 1»). Діаметр гайки 18 мм крок різьби 175 мм (відповідно до кроку болта). За допомогою сполучень «Соосность» та «Совпадиние»(рисунок 3. 19).
Рисунок 3.19 – Базування установчого болта на лапці
Осьове положення пристосування щодо столу верстату задається за допомогою шпонок з гвинтами. Обираємо шпонку («Библиотеки - Стандартные изделия – Вставить элемент – Элементы станочных приспособлений – Шпонки – Шпонка призматическая привертная ГОСТ 14737-79 исп. 3»). Ширину шпонки обираємо за шириної Т-подібного пазу столу верстату 18 мм. Тоді як ширина вузької частини шпонки буде рівною ширині П-подібного паза верстату 12 мм. Гвинт обираємо («Библиотеки - Стандартные изделия – Вставить элемент – Крепежные изделия – Винты – Винты нормальные – Винт ГОСТ 11644-75»). Діаметр гвинта обираємо за діаметром отвору шпонки D=6мм довжина гвинта L=20 мм. Шпонка і гвинт кріпляться в П-подібні пази на нижній площині плити за методикою описаною на стор. 5 (рисунок 3.19).
Необхідно побудувати таку ж лапку з болтами і шпонку з іншої сторони плити. Побудуємо додаткову площину. На панелі задач обираємо команди «Вспомагательная геометри – Смещенная плоскость». В дереві побудови вказуємо базову площину ZY. На панелі властивостей вводимо відстань 210 мм і вказуємо напрям зміщення так щоб допоміжна площина знаходилася посередині плити. В дереві побудови обираємо компоненти: лапку три болта шпонку і гвинт. Обираємо команду «Массивы – Зеркальный массив». На панелі задач вказуємо побудовану площину. Маємо симетрично побудований масив.
Рисунок 3.20 – Універсальний верстатний пристрій для
фрезерування паза вала.
СТВОРЕННЯ КРЕСЛЕННЯ СПЕЦИФКАЦ УСП
Для того щоб з 3D моделі пристосування створити креслення необхідно скористатися командою на панелі задач «Редактирование сборки – Новый чертеж из модели». Програма перейдев режим 2D креслення. На панелі властивостей вказуємо масштаб 1:15. На полі креслення вказуємо точку прив’язки виду. Маємо вид збірки зверху. Тепер необхідно створити вид збірки спереду в розрізі. Для цього на панелі задач обираємо «Обозначения – Линия разреза». Вказуємо початкову точку розрізу потім вмикаємо на панелі властивостей опцію «Сложный разрез». Вказуємо точки перегину розрізу вимикаємо опцію складного розрізу і створюємо розріз. Таким самим чином створюємо необхідну кількість розрізів і виглядів пристосування. Оброблювану деталь позначаємо на кресленні тонкими лініями. Після цього наносимо всі необхідні розміри і посадки. Вносимо технічні вимоги («Вставка-Технические требования»).
Для того щоб створити специфікацію необхідно скористатись командою: «Спецификация – Спецификация на листе – Показать». У цій специфікації вже присутні всі деталі які були вставлені у збірку з Бібліотеки стандартних елементів. Переходимо у режим редагування подвійно клацнувши на поле специфікації на кресленні. Нажимаємо кнопку «Добавить вспомогательный обьект» і вносимо у специфікацію ті деталі позначення яких система не створила автоматично (це опора прямокутна лапка і пружина). Нажимаємо кнопку «Расставить позиции» и система нумерує всі об’єкти специфікації попорядку. Зберігаємо зміни і закриваємо вікно редагування. Розставляємо позиції на креслені користаючись командою «Обозначения – Обозначения позиций».
Креслення пристосування див. додаток 1.
Вардашкин Б.Н. Данилевский В.В.Справочник Станочные приспособления – М. Машиностроение 1984 г. Т.2

Эскиз операции.frw