Электропитание участка механического цеха №7 промышленного предприятия

розділ6 +.docx

6 ВИБР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТВ
1 Вибір електричних апаратів в електричній мережі напругою до 1 кВ
Вибір комутаційних та захисних ЕА починається з вибору типів шаф розподільного пристрою (РП) НН ЦТП і ПРЕ. Номінальна потужність трансформатора ЦТП Sном.т=630 кВА тому вибирається КТП яка комплектується шафою вводу типу ШНВ-2У3 та лінійними шафами ШНЛ-4У3 (таблиця П.1 додатка П [1]). В якості СРШ вибираються шафи типу СПМ75. Вибору підлягають ввідні та лінійні автомати РП НН ЦТП а також рубильник та запобіжники якими комплектується СРШ7. Слід зазначити що з метою повного використання апаратури РП НН КТП ввідна та лінійні шафи замовляються у нестандартній комплектації.
1.1 Вибір автомата вводу
В якості ввідного автомату попередньо вибирається автомат типу ВА55-41 виробництва ВАТ «Контактор» (м. Ульянівськ Російська Федерація).
Автомат вводу вибирається за наступними умовами:
за номінальною напругою
Uном.а≥Uном.м В (6.1)
за номінальним струмом автомата
Iном.а≥Iф=KрезIном.т А (6.2)
Так для одно-трансформаторної ПС без резервування Kрез=1 Тоді
Iном.а=1000 А>Iф=1957=957 А.
за номінальним струмом розчеплювача
Iном.р=1000 А>Iф=957 А;
за номінальним струмом автомату та його розчеплювача
Iном.а≥Iном.р А (6.4)
Iном.а=1000 А=Iном.р=1000 А;
за номінальним струмом теплового розчеплювача
Iс.п=125Iном.а≥11Iф А (6.5)
Iс.п=1251000=1250 А≥11Iф=11957=10527 А;
за умовою відстройки від пікових струмів
Iс.в≥6-10Iном.т А (6.6)
Iс.в=71000=7000 А>6Iном.т=6957=5742 А;
за номінальним струмом вимикання автомата
Iном.в.а≥Iп.0=IК1(3) кА (6.7)
Iном.в.а=60 кА>IК1(3)=91 кА;
за умовою чутливості
Iк1(1)≥125Iс.в кА (6.8)
Iк1(1)=1375 кА>125Iс.в=1257=875 кА.
Остаточно вибирається ввідний автомат ВА55-41 з такими параметрами: Uном.а=660 В Iном.а=1000 А Iном.р=1000 А Iс.п=1250 А Iс.в=7000 А Iном.в.а=60 кА.
1.2 Вибір лінійних автоматів
В якості лінійних для КТП вибираються шафи типу ШНЛ-4У3 (таблиця П.3 додатка П [1]) які зазвичай комплектуються автоматами ВА52-35 А3720 ВА53-39 А3730Ф ВА55-39 А3790 ВА52-39 ВА51-39. Однак з метою повного використання лінійних автоматів та недопущення завищення перерізів кабелів живильної мережі необхідно згідно спеціального замовлення комплектувати шафи ШНЛ-4У3 струмообмежувальними автоматами з електромагнітними та тепловими розчеплювачами ВА52-31 та ВА52-39. Комплектація ввідної шафи ШНВ-2У3 також має бути нестандартною: в якості лінійних автоматів вибираються автомати типу ВА52-31.
Результати вибору лінійного автомату QF3 який живить магістраль СРШ9+СРШ8 наводяться в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 Каталожні та розрахункові дані лінійного автомату QF2
За номінальним струмом
теплового розчеплювача
Iу.т.р=125Iном.т.р≥11Iр.2
5Iпік=125855==1068 А
За умовою чутливості
Результати вибору інших лінійних автоматів наводяться в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Результати вибору лінійних автоматів
До СРШ4+СРШ3+ СРШ2+СРШ1
До СРШ10+СРШ11 +СРШ12
1.3 Вибір електричних апаратів силової розподільної шафи
В якості СРШ7 що живить ЕП №39 – ЕП №44 вибирається шафа типу СПМ-75-4 яка комплектується рубильником РС-2-2Л (номінальний струм рубильника Iном.р=250 А) запобіжниками НПН2-60. Вибір запобіжника який захищає провід що живить ЕП №44 здійснюється за наступними умовами:
Uном.зап≥Uном.м В (6.9)
Uном.зап=380 В=Uном.м=380 В;
за номінальним струмом запобіжника
Iном.зап≥Iр.1=Iном.д А (6.10)
Iном.зап=60 А>Iр.1=Iном.д=136 А;
за номінальним струмом плавкої вставки запобіжника. Так для вертикально- шпонофрезерного верстату (ЕП №44).
Iном.вст≥Iпуск25 А (6.11)
Iном.вст=30 А>Iпуск25=6825=272 А.
Таким чином вибирається плавка вставка запобіжника на номінальний струм Iном.вст=30 А. Перевірка вибраної плавкої вставки здійснюється за наступними умовами:
за здатністю вимикання
Iном.в.зап≥IК(3) кА (6.12)
Iном.в.зап=10 кА>IК3(3)=14 кА;
IК3(1)Iном.вст≥3 (6.13)
IК3(1)Iном.вст=032003=106>3.
Результати вибору інших запобіжників якими укомплектована СРШ7 наводяться в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3 – Результати вибору запобіжників
Продовження таблиці 6.3
2 Узгодження вибраного перерізу провідників електричної мережі напругою до 1 кВ з вибраними апаратами захисту
Переріз проводів і кабелів необхідно перевірити за умовою узгодження відповідності вибраним апаратам захисту за формулою
Iдоп'≥KзахIзах А (6.14)
де Iзах – струм апарату захисту (для запобіжника – номінальний струм плавкої вставки а для автомата – струм уставки теплового розчіплювача А);
Kзах – нормована кратність допустимого струмового навантаження на провідники щодо параметрів захисних апаратів. Згідно [2] коефіцієнт захисту для запобіжників для проводів з резиновою та аналогічною за тепловими характеристиками ізоляцією для невибухонебезпечних промислових підприємств складає Kзах=1; для автоматів з регульованою обернено залежною від струму характеристикою для проводів з резиновою та аналогічною за тепловими характеристиками ізоляцією Kзах=1.
Перевірка виконується для одного кабелю площею поперечного перерізу Sст=10 мм2 з допустимим тривалим струмом Iдоп'=386 А який живить магістраль СРШ9+СРШ8. Встановлений автоматичний вимикач типу ВА52-31 з номінальним струмом Iном.т.р=40 А.
Iдоп'=386 АKзахIзах=140=40 А.
Умова не виконується тому з таблиці М.9 додатка М [1] вибирається ка-бель марки АВВГ з перерізом жили Sст=16 мм2 з Iдоп=60 А. З урахуванням умов прокладки та відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов за формулою (4.9)
Iдоп'=1109260=552 А.
Тоді 552 А>40 А. Умова виконується.
Остаточно вибирається кабель АВВГ(3х16+1х10).
Аналогічно проводиться перевірка кабелів для інших ділянок живильної та розподільної мереж. Результати узгодження перерізів кабелів живильної мережі наводяться в таблиці 6.4 а розподільної – в таблиці 6.5
Таблиця 6.4 – Результати узгодження перерізу кабелів живильної мережі з апара- тами захисту
Таблиця 6.5 – Результати узгодження перерізу проводів розподільної мережі з апаратами захисту

додаток Д.docx

Результат розрахунку струмів однофазного короткого замикання на персональному комп’ютері
KHIRITSANU O. ЗEC-101
РАСЧЕТ ТОКОВ ОДHОФАЗHОГО КОРОТКОГО ЗАМЫКАHИЯ
И C Х О Д Н Ы Е Д А Н Н Ы Е
Количество участков= 6
! 630.00000 ! 5.50000 ! 0.40000 !
! 5.92000 ! 0.00000 ! 0.00600 !
! 15.43000 ! 0.00000 ! 0.02500 !
! 24.08000 ! 0.00000 ! 0.01600 !
! 29.64000 ! 0.00000 ! 0.00800 !
! N Уч-ка ! Ток однофазного к.з.А !
-------------------------------------

Розділ 1+.docx

КП 7.05070103.ЗЕС-101.05 ПЗ
ВИБР СХЕМИ ТА КОНСТРУКТИВНОГО ВИКОНАННЯ ЦЕХОВО СИЛОВО ЕЛЕКТРИЧНО МЕРЕЖ
Вибір схеми цехової силової електричної мережі
Вибір схеми цехової силової мережі яка проектується здійснюється з урахуванням наступних вимог:
– гарантування необхідної електробезпеки як для працюючих в цеху так і для електротехнічного персоналу що обслуговує мережу;
– забезпечення необхідної надійності електропостачання залежно від категорії ЕП;
– мінімальні витрати;
– зручність в експлуатації;
– відповідність характеру навколишнього середовища;
– застосування індустріальних і швидкісних методів монтажу;
– забезпечення селективності роботи захисту.
Лінії цехової силової мережі які відходять від шин низької напруги (НН) ЦТП до силових розподільних шаф (СРШ) утворюють живильну мережу а лінії які підводять електроенергію безпосередньо до ЕП – розподільну.
За завданням трансформаторна підстанція (ТП) цеху отримує живлення від шин НН головної понижувальної підстанції (ГПП) підприємства за радіальною схемою. Тому джерело живлення (ДЖ) у мережі напругою понад 1 кВ та напруга на його шинах зазначені у вихідних даних і вибору не підлягають.
Цехова силова електрична мережа виконується за змішаною схемою. Застосування змішаної схеми дає можливість використовувати переваги як радіальних так і магістральних схем (висока надійність електропостачання спрощення розподільного пристрою (РП) НН зменшення втрат електроенергії та ланок комутації).
Від одно-трансформаторної ЦТП за магістральною схемою отримують живлення СРШ4–СРШ3–СРШ2–СРШ1 СРШ7–СРШ6–СРШ5 СРШ9–СРШ8 СРШ10–СРШ11–СРШ12 . За радіальною схемою отримують живлення щиток робочого освітлення (ЩРО) щиток аварійного освітлення (ЩАО) сусіднього цеху розподільний пункт сусідньої ділянки цеху. За радіальною схемою до шин НН ЦТП приєднується і комплектна конденсаторна установка (ККУ). Уся розподільна мережа виконується також за радіальною схемою.
2 Конструктивне виконання живильної і розподільної цехової силової мережі
Особливістю цехової силової мережі НН є досить велика довжина та доступність порівняно з мережею середньої напруги (СН) тому від її устрою залежить не лише надійна робота ЕП але й безпека людей.
Конструктивно цехова живильна мережа виконується кабелями. Кабельні лінії виконують так щоб у процесі монтажу й експлуатації в кабелях не виникали небезпечні механічні напруги та пошкодження. Для цього усі кабелі укладають із запасом за довжиною який достатній для компенсації теплових деформацій як для самого кабелю при коливаннях струмового навантаження й температури навколишнього середовища так і конструкцій на яких кабель прокладений. По території цеху живильні кабелі прокладаються у кабельних каналах а також на стінах і колонах (у лотках коробах та гофрованих трубах). Нормальне середовище цеху дозволяє застосовувати відкрите прокладення кабелів. Бажано щоб траса кабелів була прямолінійною та віддаленою від різних трубопроводів.
Конструктивно розподільна мережа виконується проводами у металевих трубах які вмуровуються у підлогу. При прокладанні проводів усередині цеху застосовуються алюмінієві одножильні ізольовані проводи марки АПВ.

список літератури.docx

Рудницький В. Г. Внутрішньоцехове електропостачання. Курсове проектування: Навчальний посібник. – Суми: ВДТ «Університетська книга» 2007. – 280 с.
Правила улаштування електроустановок. – Х.: Форт 2009. – 704 с.

Перелік скорочень.doc

ГПП – головна понижувальна підстанція
ДЖ – джерело живлення
ДРЛ – дугова ртутна люмінесцентна
ЕА – електричний апарат
ЕРС – електрорушійна сила
ЕУ – електроустановка
КЗ – коротке замикання
ККУ – комплектна конденсаторна установка
КТП – комплектна трансформаторна підстанція
ПЗ – пристрій заземлення
ПРЕ – пункт розподілення електроенергії
ПУЕ – правила улаштування електроустановок
РП – розподільний пристрій
СЕП – система електропостачання
СН – середня напруга
СРШ – силова розподільна шафа
ТП – трансформаторна підстанція
ТС – трансформатор струму
ЦТП – цехова трансформаторна підстанція
ШНЛ – шафа низьковольтна лінійна
ЩАО – щиток аварійного освітлення
ЩРО – щиток робочого освітлення
ЯЕ – якість електроенергії
КП 7.05070103.ЗЕС-101.05 ПЗ

розділ3 +.docx

3 ВИБР КЛЬКОСТ ТА ПОТУЖНОСТ ТРАНСФОРМАТОРВ ЦЕХОВИХ ПДСТАНЦЙ КОМПЕНСУЮЧИХ ПРИСТРОВ
1 Вибір кількості коефіцієнта завантаження та потужності трансформаторів цехових підстанцій
ЕП ділянки цеху належать до 3-ї категорії надійності електропостачання тому вибирається однотрансформаторна підстанція з коефіцієнтом завантаження трансформатора =09.
Номінальна потужність трансформатора вибирається за формулою
Sном.т≥Sном.т.р=Pр.ЦТПNт кВА (3.1)
де Sном.т – повна номінальна потужність трансформатора кВА;
Pр.ЦТП – сумарне розрахункове активне навантаження ЦТП кВт;
N – кількість трансформаторів ТП шт.;
т – коефіцієнт завантаження трансформатора в.о.
Sном.т≥Sном.т.р=3691109=4101 кВА.
З таблиці Л.1 додатка Л [1] вибирається трансформатор номінальною потужністю Sном.т=630 кВА типу ТМЗ-6306. Технічні дані трансформатора наводяться в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Технічні дані трансформатора ТМЗ-6306
Номінальна потужність кВА
2 Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 04 кВ
Максимальна реактивна потужність яку доцільно передавати через трансформатор ЦТП у мережу напругою до 1 кВ для забезпечення бажаного коефіцієнта завантаження трансформатора визначається за формулою
Qт=(NтSном.т)2-Pр.ЦТП2 квар (3.2)
Qт=(109630)2-36912=4304 квар.
Потужність конденсаторних установок із конденсаторами номінальною напругою 04 кВ визначається так:
Qн.к=Qр.ЦТП-Qт квар (3.3)
де Qр.ЦТП – сумарне розрахункове реактивне навантаження ЦТП квар.
Qн.к=3513-4304=-79 квар.
Якщо Qн.к≤0 то встановлювати конденсатори з номінальною напругою 04 кВ не потрібно

розділ2 частина треря +.docx

2.3 Визначення розрахункового силового навантаження на третьому рівні електропостачання
На 3-му рівні електропостачання кількість ЕП зазвичай значно більша ніж на 2-му рівні електропостачання. Результуюче навантаження завжди менше від суми їх номінальних потужностей і буде або більше (у разу малої кількості ЕП) або менше (у разі значної кількості ЕП) середнього навантаження за максимально завантажену зміну що характеризується коефіцієнтами розрахункових активних навантажень Kр.а і розрахункових реактивних навантаженьKр.р. На цьому рівні електропостачання коефіцієнт розрахункових активних навантажень Kр.а залежить від ефективного числа ЕП nе середньовиваженого коефіцієнта використання Kв.св та сталої часу нагрівання мережі T0 яка приймається рівною T0 = 25 год.
На 3-му рівні електропостачання через значну кількість ЕП величина ефективного числа ЕП nе визначається за спрощеною формулою
nе=2i=1mpном.ipном.макс (2.12)
де m — кількість ЕП (без резервних) які живляться від шин НН ЦТП;
pном.макс— номінальна активна потужність найпотужнішого ЕП усієї групи кВт.
nе=2(632+612+318+36+292+412+256+16+
←++248+646+216+2102+258+61+645+662+16+
←++434+212+326+342)16=473.
Остаточно приймається nе=47
Середньовиважений коефіцієнт використання активної потужності визначається за формулою (2.7) для всіх працюючих ЕП кількістю m
Kв.св=87+87+46+44+49+129+5+6+22+20+456+456+234+232+281+616+30+372++
←++375+66+136+126+243+332=018.
З таблиці К.3 додатка К [1] для nе=47і Kв.св=018 коефіцієнт розра-хункового активного навантаження Kр.а=075.
На 3-му рівні електропостачання розрахункове силове активне навантаження визначається за формулою
Pр.3=Kр.а'i=1mkв.ipном.i кВт (2.13)
Pр.3=075698=524 кВт.
На 3-му рівні електропостачання коефіцієнт розрахункового активного навантаження та коефіцієнт розрахункового реактивного навантаження приймаються рівними (Kр.а=Kр.р=08) тому розрахункове реактивне силове навантаження визначається як
Qр.3=Kр.р'i=1mkв.ipном.itgφном.i квар (2.14)
Qр.3=075(111+111+58+55+72+159+73+102+
+38+35+65+86)=724 квар.
Розрахункове повне силове навантаження на 3-му рівні електропостачання визначається так:
Sр.3=Pр.32+Qр.32 кВА (2.15)
Sр.3=5242+7242=894 кВА.
Розрахунковий струм 3-го рівня електропостачання визначається за формулою
Iр.3=Sр.33Uном А (2.16)
Iр.3=8943038=1360 А.
4 Попередній розрахунок навантаження загального електричного освітлення цеху методом коефіцієнта попиту
Встановлене (номінальне) навантаження загального освітлення цеху можна визначити за формулою
Pуст.о=kpп.оF10-3 кВт (2.17)
де k — коефіцієнт який враховує потужність пускових приладів залежно від джерела світла (для дугових ртутних люмінесцентних (ДРЛ) ламп k = 11);
pп.о — питома установлена потужність загального освітлення цеху (приймається рівною (pп.о=11 Втм2);
— площа цеху яка підлягає освітленню (F=656202=1325 м2).
Розрахункове активне реактивне та повне навантаження загального освітлення цеху визначаються так:
Pр.о=Kп.оPуст.о кВт (2.18)
де Kп.о — коефіцієнт попиту загального освітлення (приймається рівним Kп.о=095 в.о);
Qр.о=Pр.оtgφо.i квар (2.19)
Sр.о=Pр.о2+Qр.о2 кВА (2.20)
За формулами (2.17) — (2.20)
Pуст.о=1111132510-3=160 кВт
Qр.о=152173=263 квар
Sр.о=1522+2632=304 кВА.
Розрахунковий струм визначається як
Iр.о=Sр.о3Uном А (2.21)
5 Визначення розрахункового навантаження цехової трансформаторної підстанції
Загальне розрахункове активне навантаження ЦТП визначається за формулою
Pр.ЦТП=Pр.3+Pр.о+Pр.а.о+Pр.сц кВт (2.22)
де Pр.а.о – розрахункове активне навантаження аварійного освітлення (приймається Pр.а.о=01Pр.о=01289=29 кВт);
Pр.сц – розрахункове активне навантаження сусідньої ділянки цеху кВт.
Загальне розрахункове реактивне навантаження ЦТП визначається як
Qр.ЦТП=Qр.3+Qр.о+Qр.а.о+Qр.сц квар (2.23)
де Qр.а.о – розрахункове реактивне навантаження аварійного освітлення (приймається Qр.а.о=01Qр.о=01499=49 квар);
Qр.сц – розрахункове реактивне навантаження сусідньої ділянки цеху квар.
Загальне розрахункове повне навантаження ЦТП визначається так
Sр.ЦТП=Pр.ЦТП2+Qр.ЦТП2 кВА (2.24)
При цьому розрахунковий струм
Iр.ЦТП=Sр.ЦТП3Uном А (2.25)
За формулами (2.22) – (2.25)
Pр.ЦТП=524+152+15+300=3691 кВт
Qр.ЦТП=724+263+26+250=3513 квар
Sр.ЦТП=36912+35132=5095 кВА
Iр.ЦТП=50953038=775 А.
6 Розрахунок пікових струмів
Піковий струм від групи в якій більше 5 ЕП напругою до 1 кВ визначається так:
Iпік=Iпуск.макс+Iр.2-kвIном.макс А (2.26)
де Iпуск.макс– найбільший з пускових струмів одного ЕД у групі за паспортними даними А;
Iр.2 – розрахунковий струм усіх ЕП групи (розрахунковий струм 2-го рівня електропостачання) А;
kв – коефіцієнт використання ЕД з найбільшим пусковим струмом в.о.;
Iном.макс – номінальний струм ЕД з найбільшим пусковим струмом А.
Так для магістралі до якої приєднані СРШ1 СРШ2 СРШ3 і СРШ4 за фор-мулою (2.26)
Iпік=139+729-02279=2068 А.
Результати розрахунків для інших магістралей наводяться в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Розрахунок пікових навантажень
Дані найпотужнішого ЕП

розділ2 частина перша +.docx

2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
1 Визначення розрахункового силового навантаження на першому рівні електропостачання
На 1-му рівні електропостачання навантаження на провід створюється одним ЕП тому для всіх таких приєднань розрахункові активні реактивні та повні навантаження 1-го рівня електропостачання визначаються за формулами
pр.1=kзpном кВт (2.1)
qр.1=pр.1tgφ квар (2.2)
sр.1=pр.12+qр.12 кВА (2.3)
де kз — коефіцієнт завантаження ЕП який приймається рівним kз=1;
pном — номінальна потужність ЕП кВт;
tgφ — коефіцієнт реактивної потужності який відповідає паспортному значенню коефіцієнта потужності яке характерне для даного ЕП.
Розрахунковий струм на 1-му рівні електропостачання визначається як
Iр.1=sр.13Uном А (2.4)
де Uном — номінальна напруга електричної мережі кВ.
Пусковий струм ЕП визначається так:
Iпуск=kпускIном.ЕП А (2.5)
де kпуск — коефіцієнт пуску;
Iном.ЕП — номінальний струм ЕП А.
Так для універсального зубофрезерного верстата за формулами (2.1) – (2.5)
sр.1=322+5542=64 кВА
Отримані за формулами (2.1) – (2.5) результати розрахунків для інших верстатів наводяться в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 — Розрахункове силове навантаження на першому рівні електропос-
Настільно-свердлильний
Токарно-гвинторізний
Продовження таблиці 2.1
Вертикально-фрезерний
Вертикально-протяжний
Універсальний зубострогальний
2 Визначення розрахункового силового навантаження на другому рівні електропостачання методом розрахункових коефіцієнтів
На 2-му рівні електропостачання навантаження на живильну лінію створюється групою ЕП які приєднані до ПРЕ. Оскільки одночасно з максимальним навантаженням усі ЕП не працюють то результуюче навантаження завжди менше від суми їх номінальних потужностей і буде більшим від середнього навантаження за максимально завантажену зміну або дорівнювати йому що характеризується коефіцієнтами розрахункових активних навантажень Kр.а і розрахункових реактивних навантажень Kр.р. Коефіцієнт розрахункових активних навантажень Kр.а залежить від ефективного числа ЕП nе середньовиваженого коефіцієнта використання Kв.св та сталої часу нагрівання мережі T0 яка на 2-му рівні електропостачання приймається рівною T0=10 хв. (розрахунковий інтервал часу 3T0=30 хв).
Ефективне число ЕП визначається як
nе=(i=1npном.i)2i=1npном.i2 (2.6)
де n — кількість ЕП у групі шт.;
pном.i — номінальна потужність i-го ЕП при ТВ = 100 % кВт.
Знайдені за формулою (2.6) значення nеокругляються до найближчого меншого цілого числа.
Число ефективних ЕП nе приймається рівним дійсному числу ЕП n якщо відношення потужностей найбільш та найменш потужного ЕП не перевищує 3 pном.максpном.мін≤3.
Середньовиважений коефіцієнт використання активної потужності визначається так:
Kв.св=i=1kkв.ipном.ii=1kpном.i=Pсм.ii=1kpном.i в.о (2.7)
Pсм.i— групове середнє активне навантаження за максимально завантажену зміну кВт.
Числові значення коефіцієнтів розрахункових активних навантажень наводяться в таблиці К.2 додатка К [1].
На 2-му рівні електропостачання розрахункове силове активне та реактивне навантаження для n ЕП в групі визначається за формулами
Pр.2=Kр.аi=1nkв.ipном.i=Kр.аi=1nPсм.i кВт (2.8)
Qр.2=Kр.рi=1nkв.ipном.itgφном.i=Kр.рi=1nQсм.i квар (2.9)
де Qсм.i — групове середнє реактивне навантаження за максимально завантажену зміну квар.
У формулі (2.17) коефіцієнт розрахункових реактивних навантажень Kр.р при числі ефективних ЕП nе≤10 приймається Kр.р=11 а при nе≥10 приймається Kр.р=1.
У випадках коли розрахункове активне навантаження групи ЕП Pр.2 менше за номінальну потужність найпотужнішого ЕП групи слід приймається
Якщо до вузла приєднано до трьох ЕП включно то розрахункове навантаження приймається рівним сумі їх номінальних потужностей.
Розрахункове силове повне навантаження на 2-му рівні електропостачання визначається так:
Sр.2=Pр.22+Qр.22 кВА (2.10)
Розрахунковий струм 2-го рівня електропостачання визначається за формулою
Iр.2=Sр.23Uном А. (2.11)
Сумарне середньозмінне активне навантаження для всіх ЕП СРШ1
Pсм.i=301632+30212=8.74кВт.
Визначається розрахункове навантаження для лінії яка живить СРШ1.
Ефективне число ЕП СРШ1 визначається за формулою (2.6) оскільки відношення pном.максpном.мін=8125=324≥3
nе=(332+312)23322+3122=45 шт.
Остаточно приймається nе=4
Середньовиважений коефіцієнт використання активної потужності за формулою (2.7) визначається як
Kв.св=8.74332+312=019=02.
З таблиці К.2 додатка К [1] для nе=4шт. і Kв.св=02 коефіцієнт розрахункового активного навантаження Kр.а=191=2.
За формулою (2.8) визначається розрахункове активне навантаження СРШ1
При nе=4 шт.10коефіцієнт розрахункового реактивного навантаження Kр.р=11. Розрахункове реактивне навантаження СРШ1 за формулою (2.9) визначається як
Qр.2=11111=122 квар.
За формулою (2.10) розрахункове повне навантаження СРШ1 визначається так:
Sр.2=1752+1222=213 кВА.
Розрахунковий струм СРШ1 визначається за формулою (2.11)
За аналогією виконується розрахунок навантаження всіх живильних ліній на 2-му рівні електропостачання. Результати розрахунків наводяться в таблиці 2.2.

розділ2 частина друга +.docx

Таблиця 2.2 — Визначення розрахункового навантаження споживачів електроенергії цеху
виважений коефіціент викори-стання
Усього по СРШ1+СРШ2+
Продовження таблиці 2.2
Усього по СРШ7+СРШ6+
Усього по СРШ12+СРШ11
Усього по СРШ12+СРШ11СРШ10

додаток В.docx

Результат розрахунку систематичного перевантаження трансформатора
на персональному комп’ютері
СИСТЕМАТИЧЕСКАЯ ПЕРЕГРУЗКА ТР-РОВ
st= 630 KBA. PK= 7.6 KBT. PX= 1.31 KBT. Sm= 673 кВА. tв= 25 GRAD.
ДОПУСТИМАЯ МАКСИМАЛЬНАЯ НАГРУЗКА ТРАНСФОРМАТОРА 719.811 КВА.
ВОЗМОЖНО УВЕЛИЧЕНИЕ НАГРУЗКИ ПОДСТАНЦИИ НА 6.955568 % ot Sm
СУТОЧНЫЙ ИЗНОС ИЗОЛЯЦИИ .9900002 O.E.
N СТУПЕНЕЙ НАГРУЗКА ЗАГРУЗКА ТЕМПЕРАТУРА ТЕМПЕРАТУРА ИЗНОС
СУТОЧНОГО НА СТУПЕНИ ТРАНСФОРМА МАСЛА ОБМОТКИ ИЗОЛЯЦИИ НА
ГРАФИКА KBA. ТОРА О.Е ГРАД. ГРАД. СТУПЕНИО.Е

розділ4 +.docx

4 ВИБР ПЕРЕРЗУ ПРОВДНИКВ
1 Вибір перерізу кабельної лінії напругою 6 кВ
Вибір перерізу кабельної лінії напругою 6 кВ здійснюється за нормальним режимом навантаження а перевірка вибраного перерізу – за максимальним режимом і на стійкість за аварійним режимом. Вибору підлягають: кабельна лінія яка з’єднує трансформатор першої ЦТП з шинами НН ГПП.
Вибір перерізу кабельних ліній проводиться у три етапи:
) Вибір перерізу за нормальним режимом навантаження.
У нормальному режимі роботи переріз кабелю напругою понад 1 кВ вибирається за економічною густиною струму. Економічно вигідний переріз кабелю визначається за формулою
Sек=Iнормjек мм2 (4.1)
де Iнорм струм нормального режиму А;
jек нормоване значення економічно вигідної густини струму (згідно таблиці М.1 додатку М [1] для кабелів з алюмінієвими жилами та паперовою ізоляцією при кількості годин використання максимуму навантаження за рік Тмакс = = (1000 – 3000) годрік (що відповідає роботі підприємства в одну зміну) приймається jек=16 Амм2 ).
За значенням економічно вигідного перерізу кабелю вибирається найближче стандартне значення перерізу Sст.
Відповідно до вихідних даних курсового проекту живлення ЦТП здійснюється за радіальною схемою кабельною лінією від шин розподільного пристрою НН ГПП.
Струм нормального режиму кабельної лінії яка з’єднує трансформатор ЦТП з шинами розподільного пристрою НН ГПП визначається так:
Iнорм.=Iном.т=Sном.т3Uном.т А (4.2)
де Iном.т – номінальний струм трансформатора А;
Sном.т номінальна потужність трансформатора кВА;
Uном.т номінальна первинна напруга трансформатора кВ.
Вибирається стандартне значення перерізу жили кабелю Sст=35 мм2.
) Перевірка перерізу провідників за форсованим режимом.
Переріз провідника вибраний за економічною густиною струму перевіряється на нагрівання за величиною його максимального навантаження
KперIдоп'≥Iф=KрезIнорм А (4.5)
де Kпер коефіцієнт допустимого перевантаження який приймається рівнимKпер=1.
Iдоп' допустимий довготривалий струм з урахуванням відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов А;
Iф струм форсованого режиму А;
Kрез коефіцієнт резервування який для однотрансформаторної ПС без резервування приймається рівним Kрез=1.
Допустимий довготривалий струм з урахуванням відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов визначається за формулою
Iдоп'=KсерKпрIдоп А (4.6)
де Kпр поправковий коефіцієнт на кількість кабелів які лежать поруч у землі (приймається Kпр=1);
Kсер поправковий коефіцієнт на температуру навколишнього середовища якщо вона відмінна від стандартної (приймається Kсер=1);
Iдоп допустимий тривалий струм провідника стандартного перерізу для стандартних умов (для однієї окремої лінії; стандартних температур для землі та води +15 і +25 для повітря) залежно від матеріалу жил їхньої ізоляції та способу прокладення А .
Умови навколишнього середовища не відрізняються від стандартних тому Iдоп'=Iдоп.
З таблиці М.6 додатка М [1] для трижильних кабелів марки ААШв напругою 6 кВ і перерізом жили 35 мм2 Iдоп.=125 А.
Перевірка кабелів виконується за умовою (4.6).
125=125 А>Iф=1606=606 А.
Умова виконується. Кабель з перерізом жили 35 мм2 може працювати у форсованому режимі без перегріву ізоляції.
) Перевірка перерізу провідників на термічну стійкість при аварійному режимі.
Критерієм термічної стійкості провідників є кінцева температура їх нагрівання при проходженні по них струму КЗ яка не повинна перевищувати короткотривалої допустимої нормованої температури. Для спрощення розрахунків термічна здатність може бути оцінена найменшим перерізом провідника термостійким до струмів КЗ
Sмін=BкC=Iк2tC=IкtC мм2 (4.7)
де Bк тепловий імпульс струму КЗ А2с;
Iк=Iп.0(3) початкове значення періодичної складової струму трифазного КЗ на шинах НН ГПП А;
t дійсний час вимикання КЗ (при радіальній схемі живлення ЦТП від шин НН ГПП приймається t=02 с );
C – температурний коефіцієнт який враховує обмеження допустимої температури провідника (наводиться в довідкових таблицях) Ас12мм2. З таблиці М.8 додатку М [1] приймається C=92 Ас12мм2.
Sмін=46000292=224 мм2.
В результаті розрахунку умова Sст>Sмін виконується.
Таким чином від шин НН ГПП до ЦТП остаточно вибирається кабель марки ААШв6(3х35).
2 Вибір перерізів кабелів силової живильної мережі до 1 кВ
В електричних мережах напругою до 1 кВ переріз живильних мереж в основному вибирають за умовами нагрівання або за економічною густиною струму лише в разі досить великої кількості годин використання максимуму навантаження (понад 4000 – 5000 год) яка в цехових електричних мережах буває досить рідко. Основною умовою вибору перерізу провідників є величина нагрівання їх електричним струмом у нормальному форсованому та аварійному режимах. Для всіх видів провідників та умов їх застосування головним у виборі перерізу є нагрівання яке визначається двома ефектами теплового впливу: максимально допустимою температурою та тепловим зносом ізоляції для даного режиму й класу ізоляції.
Вибір перерізу кабелю при нагріванні в нормальному режимі полягає у визначенні такого мінімального перерізу який допускає струм не менше розрахункового
де Iр.2 – розрахунковий струм 2-го рівня електропостачання А.
Допустимий тривалий струм для кабелів з врахуванням умов прокладення та відхилення параметрів навколишнього середовища від стандартних умов при їх довготривалому характері визначається з урахуванням поправкового коефіцієнта Kпопр так:
Iдоп'=KсерKпрKпопрIдоп А (4.9)
де Kпопр – поправковий коефіцієнт який вводиться при визначенні Iдоп'для чотирижильних кабелів з пластмасовою ізоляцією напругою до 1 кВ якщо допустимі тривалі струми взяті з таблиці М.9 додатку М [1] як для трижильних кабелів (приймається Kпопр=092).
Для кабелів прокладених у повітрі всередині або поза цехом за будь якої їх кількості поправковий коефіцієнт на кількість кабелів які лежать поруч у землі приймається рівним Kпр=1. Температура навколишнього середовища не відрізняється від нормованої (Tсер=Tсер.н=25) тому поправковий коефіцієнт на температуру навколишнього середовища приймається рівним Kсер=1.
Вибір перерізу лише за умов допустимого нагрівання призводить до великих втрат активної потужності та значних втрат напруги. Для остаточного вибору перерізу кабелю слід провести всі перевірки відповідно до вимог ПУЕ: за умов допустимої втрати напруги та відповідності до захисного апарата.
Форсований режим в електричних мережах напругою до 1 кВ буває досить рідко .
Втрата напруги в кабелях у відсотках визначається як
Uкб=Pр.2Rкб+Qр.2Xкб10Uном2 % (4.10)
де Pр.2 і Qр.2 розрахункові активне та реактивне навантаження 2-го рівня електропостачання відповідно кВт і квар;
Rр.2 і Xр.2 активний та реактивний опори кабелю відповідно Ом;
Uном номінальна напруга електричної мережікВ.
Активний та реактивний опори кабелю обчислюють за формулами
де і – питомий активний і питомий реактивний опори кабелю відповідно Омкм;
lкб – довжина кабельної лінії км.
Перевірка за умовою відповідності до захисного апарата виконується після вибору захисних апаратів. Таким чином остаточно за умовами нагрівання вибирається лише той переріз кабелю для якого виконується умова (4.9) а також виконуються умови допустимої втрати напруги й відповідності до захисного апарата.
Вибирається переріз кабелю живильної мережі на ділянці до СРШ1. З таблиці 2.2 розрахунковий струм 2-го рівня електропостачання лінії яка живить СРШ1 Iр.2=321 А. З таблиці М.9 додатка М [1] допустимий тривалий струм для трижильного кабелю при прокладанні в повітрі зі стандартним перерізом струмопровідної алюмінієвої жили Sст=10 мм2 допустимий струм Iдоп=42 А. За формулою (4.8) і (4.9)
Iдоп'=1109242=386 А>Iр.2=321 А.
З таблиці 2.2 розрахункове активне навантаження 2-го рівня електропостачання Pр.2=174 кВт розрахункове реактивне навантаження 2-го рівня електропостачання Qр.2=122квар. З таблиці М.11 додатка М [1] для кабелю з стандартним перерізом струмопровідної жили Sст=10 мм2 приймаються такі питомі опори кабелю: r0=312 мОмм x0=0099 мОмм. Довжина кабелю lкб=6 м. Тоді за формулами (4.11) і (4.12)
Rкб=3120006=00187 Ом
Xкб=00990006=0000594 Ом.
Uкб=177400187+122059410-3100382=023 %.
Оскільки величина втрати напруги в кабелі не перевищує допустимої (5 %) то переріз кабелю вибраний правильно.
Таким чином вибирається чотирьохжильний кабель з алюмінієвими жилами з полівінілхлоридною ізоляцією в полівінілхлоридній оболонці АВВГ(3х10+1х6). Остаточний переріз кабелю вибирається лише після перевірки за умови відповідності захисному апарату в підрозділі 6.2.
Результати вибору кабелів для інших ділянок живильної мережі наводяться в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Вибір перерізу кабелів живильної мережі
До сусідньої ділянки цеху
3 Вибір перерізу провідників розподільної мережі напругою до 1 кВ
В електричних мережах напругою до 1 кВ переріз проводу розподільної мережі завжди вибирають за умовою нагрівання в нормальному режимі за формулою
де Iр.1 – розрахунковий струм 1-го рівня електропостачання (номінальний струм ЕП) А.
Для остаточного вибору перерізу проводу слід провести всі перевірки відповідно до вимог ПУЕ: за механічною міцністю допустимою втратою напруги та за умовою відповідності захисному апарату (підрозділ 6.3).
За умовою механічної міцності мінімальний переріз алюмінієвих проводів – 25 мм2 мідних – 15 мм2.
Втрата напруги в проводах у відсотках визначається як
Uкб=pр.1Rпр+qр.1Xпр10Uном2 % (4.14)
де pр.1 і qр.1- розрахункові активне та реактивне навантаження 1-го рівня електропостачання відповідно кВт і квар;
Rпр і Xпр- активний та реактивний опори проводів відповідноОм;
Uном- номінальна напруга електричної мережікВ.
Активний та реактивний опори проводів обчислюють за формулами
Xпр=x0lпр Ом. (4.16)
lпр – довжина проводу км.
В курсовому проекті вибору підлягає переріз проводів однієї ділянки розподільної мережі – мережі від СРШ1 до ЕП № 44 (ЕП №44 – найвіддаленіший від шин НН ЦТП ЕП). З таблиці 2.1 для ЕП № 44 Iр.1 = 136 А pр.1 = 45 кВт qр.1 = 78 квар. З таблиці М.10 додатка М [1] для трьох одножильних проводів з полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами прокладених в одній трубі для стандартного перерізу Sст = 25 мм2 допустимий струм для стандартних умов Iдоп = 19 А (провід з перерізом жили менше за Sст = 25 мм2 брати не доцільно за умовою механічної міцності). Умови навколишнього середовища не відрізняються від нормованих тому
Iдоп'=19 А≥Iр.1=136 А.
З таблиці М.11 додатку М [1] для проводу зі стандартним перерізом жили Sст = 25 мм2 приймаються такі питомі опори: r0 = 125 Омкм x0 = 0116 Омкм. Довжина проводу до найбільш віддаленого ЕП № 3 lпр = 7 м. Тоді за формулами (4.15) і (4.16)
Rпр=1250007=00875 Ом
Xпр=01160007=0000812 Ом.
Uкб=4500875+780000812100382=039 %.
Оскільки величина втрати напруги не перевищує допустимої (5 %) то умова перевірки проводу за допустимою втратою напруги виконується.
Для трьох проводів стандартного перерізу Sст = 25 мм2 прокладених у сталевій трубі з таблиці Ж.13 додатка Ж умовний прохід сталевої труби становить 15 мм. Таким чином вибирається провід АПВ3(1х25) Т15.
Сумарні втрати напруги в живильній та розподільній мережах (на ділянці від шин НН ЦТП до ЕП № 44) визначаються так:
UΣ=Uкб.1+Uкб.2+Uкб.3+Uпр. % (4.17)
де Uкб.1 – втрати напруги в кабельній лінії на ділянці від шин НН ЦТП до СРШ5 %;
Uкб.2 – втрати напруги в кабельній лінії на ділянці від СРШ5 до СРШ6 %;
Uкб.3 – втрати напруги в кабельній лінії на ділянці від СРШ6 до СРШ7 %;
Uпр. – втрати напруги в проводі який живить ЕП № 44 %;
UΣ=074+042+007+039=162 %.
Оскільки величина сумарних втрат напруги на ділянці від шин НН ЦТП до ЕП № 44 не перевищує допустимої UΣ=1625% то перерізи кабелів та проводів на цій ділянці вибрані правильно.

розділ7 +.docx

7 КОНСТРУКТИВНЕ ВИКОНАННЯ ЦЕХОВО ТРАНСФОРМАТОРНО ПДСТАНЦ
1 Конструктивне виконання цехової трансформаторної підстанції
Для живлення ЕП ділянки цеху застосовується однотрансформаторна КТП внутрішньої установки.
Живлення КТП здійснюється за радіальною схемою від РП 6 кВ ГПП підприємства. Ввідний пристрій зі сторони середньої напруги СН КТП типу ШВВ-2 являє собою закриту металеву шафу з вимикачем навантаження типу ВНП і з запобіжником типу ПКТ в якій для відключення однієї з ліній СН є знімні шинні накладки. Між ШВВ-2 і трансформатором встановлюється короб.
В КТП встановлюється силовий трансформатор типу ТМЗ-6306 (Т – трифазний М – з природним масляним охолодженням З – з герметичним баком підвищеної міцності з азотною подушкою) з вторинною напругою 04 кВ. Розподільні пристрої НН КТП складаються з набору силових шаф: ввідної шафи типу ШНВ-2У3 та 2-х лінійних шаф типу ШНЛ-4У3. З метою повного використання апаратури РП НН КТП ввідна та лінійні шафи замовляються у нестандартній комплектації. Для обліку електроенергії застосовується лічильники які розміщені в шафі обліку що кріпиться до шафи вводу.
Підлога приміщення КТП виконуються з ухилом 2° у бік маслоприймача. Ширина проходу вздовж КТП має бути не меншою ніж 1 м щоб забезпечити можливість викочування трансформатора та інших апаратів. Висота приміщень КТП складається з висоти виступних частин шаф КТП плюс 08 м до стелі та 03 м до балок але допускається менша висота при забезпечення зручності й безпеки під час заміни ремонту та налагодження обладнання КТП.

розділ5 +.docx

5 РОЗРАХУНОК СТРУМВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ
1 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання в електричних мережах напругою понад 1 кВ
На рисунку 5.1 наведена розрахункова схема для розрахунку струмів трифазного КЗ. Точка К – задана величина початкового над перехідного струму трифазного КЗ на шинах розподільного пристрою НН ГПП. Розрахунок струмів КЗ ведеться в п’яти точках: точка К1 – шини НН ЦТП точка К1’ – за лінійним автоматом точка К2 – шини СРШ7 точка К2’ – за запобіжником; точка К3 – на виводах найбільш віддаленого ЕП. Розрахунок виконується в іменованих одиницях. Струми КЗ визначаються при попередньо вибраних перерізах провідників (розділ 4).
Для розрахунку використовуються вихідні дані до курсової роботи та розрахункові дані які отримані в попередніх розділах.
Вихідні дані системи:
– напруга на шинах НН ГПП UНН.ГПП=63 кВ;
– величина початкового над перехідного струму трифазного КЗ на шинах розподільного пристрою НН ГПП Iп0с=46 кА.
Вихідні дані трансформатора:
– номінальна потужність Sном.т=630 кВА;
– номінальна напруга обмотки ВН Uном.ВН=6 кВ;
– номінальна напруга обмотки НН Uном.НН=04 кВ.
Вихідні дані автоматів:
– QF1: ВА55–41 Iном.а=1000 А;
– QF2: ВА51-31 Iном.а=100 А.
Вихідні дані трансформаторів струму (ТС):
– ТА1 з коефіцієнтом трансформації 10005;
– ТА2 з коефіцієнтом трансформації 1005.
Рисунок 5.1 – Розрахункова схема
Вихідні дані кабельних ліній:
– Кб2: АВВГ(3х35+1х25)
– Кб3: АВВГ(3х16+1х10)
– Кб4: АВВГ(3х4+1х25)
Вихідні дані проводу:
– Пр: АПВ3(1х25) Т15 lпр = 7 м.
На рисунку 5.2 наведена схема заміщення для розрахунку струмів трифазного КЗ у точках К1 К1’ К2 К2’ та К3.
Рисунок 5.2 – Схема заміщення
-й етап. Розрахунок параметрів електричної схеми заміщення.
) Електрорушійна сила (ЕРС) та опір системи приведені до ступеня НН розраховуються так:
Eс=UНН.ГППUном.сер.ННUном.сер.ВН103 кВ (5.1)
Xс=UНН.ГПП3Iп0сUном.сер.ННUном.сер.ВН2103 мОм (5.2)
де Uном.сер.ВН і Uном.сер.НН – середньономінальні напруги на ступенях ВН та НН кВ.
За формулами (5.1) і (5.2)
Xс=631734604632103=319 мОм.
) З таблиці М.11 додатка М [1] для кабельної лінії напругою 6 кВ (Кб1) приймаються такі значення питомих активного та індуктивного опорів:
r0=0894 мОмм x0=0087 мОмм.
Активний та індуктивний опори кабельної лінії Кб1 які приведені до ступеня НН визначаються за формулами
Rкб.1=r0lкб.1Uном.сер.ННUном.сер.ВН2 мОм (5.3)
Rкб.1=089415004632=054 мОм
Xкб.1=x0lкб.1Uном.сер.ННUном.сер.ВН2 мОм (5.4)
Xкб.1=008715004632=0052 мОм.
) Активний та індуктивний опори прямої послідовності трансформатора які приведені до ступеня НН визначаються як
Rт=Pк.номUном.НН2Sном.т2106 мОм (5.5)
Xт=Uк2-100Pк.номSном.т2Uном.НН2Sном.т104 мОм (5.6)
де Uк – номінальна напруга короткого замикання %;
Pк.ном – номінальні втрати КЗ у трансформаторі кВт.
За формулами (5.5) – (5.6)
Rт=760426302106=306 мОм
Xт=552-100766302 042630104=1363 мОм.
) З таблиці М.11 додатка М [1] для кабельних ліній напругою до 1 кВ приймаються такі значення питомих активних та індуктивних опорів:
Кб4-r0=781 мОмм x0=0102 мОмм.
За формулами (4.11) і (4.12) активні та індуктивні опори кабельних ліній Кб2 Кб3 Кб4 визначаються так:
Rкб.2=089430=268 мОм
Rкб.4=78113=1015 мОм
) З таблиці М.11 додатка М [1] для проводу до ЕП № 3 приймаються такі значення питомих опорів: r0=125 мОмм За формулами (4.15) і (4.16) активний та індуктивний опори проводу визначаються як
-й етап. Визначення діючого значення періодичної складової струму трифазного КЗ у початковий момент (початкового над перехідного струму) у різних точках схеми.
) Визначення струму трифазного металевого КЗ у точці К1.
Сумарні опори відносно точки К1 визначаються наступним чином:
RΣК1=Rкб.1+Rт+Rа.1+Rта.1+Rк.1 мОм (5.7)
XΣК1=Xс+Xкб.1+Xт+Xа.1+Xта.1 мОм (5.8)
де Rа.1 і Xа.1 – активний і індуктивний опори струмових котушок і перехідних опорів рухомих контактів ввідного автомату ( з таблиці Н.1 додатку Н [1] для автомату з номінальним струмомIном.а=1000 А Rа.1=025 мОм Xа.1=01 мОм);
Rта.1 і Xта.1 – активний та індуктивний опори первинних обмоток ТС (з таблиці Н.2 додатку Н [1] для ТС класу точності 2 з коефіцієнтом трансформації 10005 Rта.1=0 Xта.1=0);
Rк.1 – сумарний активний опір різних контактів і контактних з’єднань (на розподільних пристроях НН трансформаторів ПС Rк.1=15 мОм).
За формулами (5.7) і (5.8)
RΣК1=054+306+025+0+15=1885 мОм
XΣК1=319+0052+1363+01+0=1694 мОм.
Початкове діюче значення періодичної складової струму при трифазному металевому КЗ визначається як
IК1(0)=Eс3RΣК12+XΣК12 кА (5.9)
IК1(0)=40017318852+16942=91 кА.
) Визначення струму трифазного металевого КЗ у точці К1’
Сумарні опори відносно точки К1’ визначаються так:
RΣК1'=RΣК1+Rа.2 мОм (5.10)
XΣК1'=XΣК1+Xа.2 мОм (5.11)
Де Rа.2 і Xа.2 – активний і індуктивний опори струмових котушок і перехідних опорів рухомих контактів лінійного автомату (з таблиці Н.1 додатку Н [1] для автомату з номінальним струмом Iном.а=100 А Rа.2=215 мОм Xа.2=12 мОм).
За формулами (5.10) і (5.11)
RΣК1'=1857+215=210 мОм
XΣК1'=1646+12=1814 мОм.
Початкове діюче значення періодичної складової струму при трифазному металевому КЗ визначається так:
IК1'(0)=Eс3RΣК1'2+XΣК1'2 кА (5.12)
IК1'(0)=4001732102+18142=83 кА.
) Визначення струму трифазного металевого КЗ у точках К2 та К2'.
Сумарні опори відносно точки К2 визначаються як
RΣК2=RΣК1+Rта.2+Rкб.2+Rкб.3+Rкб.4+Rкб.5+Rк.3 мОм (5.13)
XΣК2=XΣК1'+Xта.2+Xкб.2+Xкб.3+Xкб.4+Xкб.5 мОм (5.14)
де Rта.2 і Xта.2 – активний та індуктивний опори первинних обмоток ТС (з таблиці Н.2 додатку Н [1] для ТС класу точності 2 з коефіцієнтом трансформації 1005 Rта.2=075 мОм Xта.2=07 мОм);
Rк.3 – сумарний активний опір різних контактів і контактних з’єднань (на вторинних цехових розподільних пунктах Rк.3=25 мОм).
За формулами (5.13) та (5.14)
RΣК2=210+075+268+234+1015-15+25=18345 мОм
XΣК2=1814+07+26+11+13=238 мОм.
Початкове діюче значення періодичної складової струму при трифазному металевому КЗ в точці К2 визначається наступним чином:
IК2(0)=Eс3RΣК22+XΣК22 кА (5.15)
IК2(0)=400173183452+2382=125 кА.
Перехідний опір контактів запобіжника незначний тому початкове діюче значення періодичної складової струму при трифазному металевому КЗ в точці К2' приймається рівним початковому діючому значенню періодичної складової струму при трифазному металевому КЗ в точці К2 IК2'0=IК20=125 кА.
) Визначення струму трифазного металевого КЗ у точці К3.
Сумарні опори відносно точки К3 визначаються як
RΣК3=RΣК2+Rпр+Rк.4 мОм (5.16)
XΣК3=XΣК2+Xпр мОм (5.17)
де Rк.4 – сумарний активний опір різних контактів і контактних з’єднань (на затискачах ЕА установлених безпосередньо у ЕП які живляться від вторинних розподільних пунктів Rк.4=30 мОм).
За формулами (5.16) та (5.17)
RΣК3=18345+875-25+30=27595 мОм
XΣК3=238+0812=246 мОм.
Початкове діюче значення періодичної складової струму при трифазному металевому КЗ в точці К3 визначається так:
IК3(0)=Eс3RΣК32+XΣК32 кА (5.18)
IК3(0)=400173275952+2462=14 кА.
етап. Визначення ударних струмів у різних точках схеми.
) Ударний струм у точці К1 визначається як
iуд.К1=kу.К12IК1(0) кА (5.19)
де kу.К1– ударний коефіцієнт який для точки К1 приймається рівним kу.К1=15.
iуд.К1=15291=193 кА.
Ударний струм у точці К1’ визначається як
iуд.К1'=kу.К1'2IК1'(0) кА
iуд.К1'=15283=176 кА
) Ударний струм у точці К2 визначається так
iуд.К2=kу.К22IК2(0) кА (5.20)
де kу.К2– ударний коефіцієнт який для точки К2 приймається рівним kу.К2=1.
) Ударний струм у точці К3 визначається наступним чином:
iуд.К3=kу.К32IК3(0) кА (5.21)
де kу.К3– ударний коефіцієнт який для точки К3 приймається рівним kу.К3=1.
2 Розрахунок струмів однофазного короткого замикання
Початкове діюче значення періодичної складової струму однофазного металевого КЗ в електричній мережі напругою до 1 кВ визначається за формулою
IК(1)=UфZт(1)3+Zпт кА (5.22)
де Uф – фазна напруга мережі В;
Zпт – повний опір петлі «фаза-нуль» від трансформатора до точки КЗ мОм;
Zт(1) – повний опір знижувального трансформатора струмам однофазного КЗ мОм.
Потужність живильної енергосистеми незначна Xс=319 мОм>01Xт=011363=136 мОм) тому початкове діюче значення періодичної складової струму однофазного металевого КЗ визначається за формулою
Zт(1)=R1т+R2т+R0т+2Rс2+X1т+X2т+X0т+2Xс2 мОм (5.23)
де R1т і X1т – активний і індуктивний опори трансформатора струмам прямої послідовності мОм;
R2т і X2т – активний і індуктивний опори трансформатора струмам зворотної послідовності мОм;
R0т і X0т – активний і індуктивний опори трансформатора струмам нульової послідовності мОм;
Rс – активний опір системи (приймається Rс=01Xс=0132=032 мОм).
Згідно таблиці Н.3 додатку Н [1] активні та індуктивні трансформатора ТМЗ-6306 (схема з’єднання обмоток трансформатора ) опори струмам прямої зворотної та нульової послідовності становлять: R1т=R2т=R0т=34 мОм X1т=X2т=X0т=135 мОм.
Zт(1)=34+34+34+20322+135+135+135+2322=48 мОм.
Розрахункова схема та схема заміщення для розрахунку струмів короткого замикання наводяться на рисунках 5.3 та 5.4.
Повний опір петлі «фаза-нуль» до точки К2 визначається так:
Zпт.К2=zп.пт.кб.2lкб.2+zп.пт.кб.3lкб.3+zп.пт.кб.4lкб.4+zп.пт.кб.5lкб.5 мОм (5.24)
З таблиці Н.7 додатку Н [1] повні питомі опори zп.пт.i ланцюга «фаза-нуль» для чотирижильних кабелів з алюмінієвими жилами такі: zп.пт.кб.2=254 мОмм zп.пт.кб.3=592 мОмм zп.пт.кб.4=2408 мОмм.
Zпт.К2=25430+59212+240813=460 мОм.
Повний опір петлі «фаза-нуль» до точки К3 визначається як
Zпт.К3=Zпт.К2+zп.пт.прlпр мОм (5.25)
З таблиці Н.7 додатку Н [1] повний питомий опір ланцюга «фаза-нуль» для проводу АПВ3(1х25) Т15 становить zп.пт.пр=2964 мОмм. Тоді
Zпт.К3=460+29647=667 мОм.
Рисунок 5.3 – Розрахункова схема для розрахунку
струмів однофазного короткого замикання
Zт(1) Zпт.кб2 Zпт.кб3 Zпт.кб4 Zпт.зап.
Рисунок 5.4 – Схема заміщення для розрахунку
За формулою (5.22) струми однофазного КЗ в точках К1 К2 К3 визначаються так:
IК1(1)=220483=1375 кА
IК2(1)=220483+460=046 кА
IК3(1)=220483+667=032 кА.

Лист 3.dwg

Кафедра ЕП ННДЗОnIЕЕ ОНПУ
КП 7.05070103.ЗЕС-101.05
Конструктивне виконання цехової КТП та компенсуючого пристрою
Схема nголовнихnланцюгів
Силовийn трансформатор
Номери комірок автоматів
Доn сусід.nділ.nцеху
шафа високовольтного вводу
силовий трансформатор
струмопровід у коробі
шафа низьковольтна ввідна
шафа низьковольтна лінійна
кабелі живильної мережі напругою 6 кВ
кабелі живильної мережі напругою до 1 кВ

Початок мій.docx

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ
Одеський національний політехнічний університет
Кафедра електропостачання та менеджменту
РОЗРАХУНКОВОПОЯСНЮВАЛЬНА
ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ДИСЦИПЛНИ
“ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПРОМИСЛОВИХ
Тема «Електропостачання ділянки механічного цеху № 7»
ОДЕСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ ПОЛТЕХНЧНИЙ УНВЕРСИТЕТ
Кафедра електропостачання
Дисципліна ”Електропостачання промислових підприємств”
Спеціальність 7.05070103 – електротехнічні системи електроспоживання
Курс 6 Група ЗЕС-101 Семестр 11
студента Хіріцану Олександр Михайлович
Тема проекту «Електропостачання ділянки механічного цеху № 7»
Строк здачі кінець 13 тижня
Вихідні дані 3.1 Генплан цеху (ділянки цеху) з розташуванням технологіч-гічного обладнання 3.2 Відомості про електричні навантаження 3.3 Дані для розрахунку струмів короткого замикання 3.4 Додаткові вихідні дані
Зміст розрахунково-пояснювальної записки 4.1 Вступ 4.2 Вибір схеми і конструктивного виконання цехової електричної мережі 4.3 Розрахунок електричних навантажень 4.4 Вибір кількості та потужності трансформаторів цехової трансформаторної підстанції з урахуванням компенсації реактивної потужності 4.5 Вибір перерізу провідників 4.6 Розрахунок струмів короткого замикання 4.7 Вибір електричних апаратів 4.8 Конструктивне виконання цехової трансформаторної підстанції та компенсуючого пристрою 4.9 Електробезпека та заземлення 4.10 Висновки 4.11 Список літератури 4.12 Додатки
Перелік графічного матеріалу 5.1 План цеху з розташуванням технологіч-гічного обладнання і нанесенням цехової трансформаторної підстанції силових електричних мереж 6 кВ та до 038 кВ пристроєм заземлення – 1 а 5.2 Схема електропостачання ділянки цеху – 1 а 5.3 Конструктивне виконання цехової трансформаторної підстанції та компенсуючих пристроїв схема заповнення цехової трансформаторної підстанції – 1 а Усього: 3 а
видачі завдання 07.09.2015 р.
виконання курсового проекту
Етап виконання курсового проекту
Узгодження вихідних даних
Вибір місця для цехової трансформаторної підстанції схеми цехової електричної мережі та її конструктивного виконання. Нанесення на генплан цеху (ділянки цеху) живильної і розподільної мережі цехової трансформаторної підстанції пунктів розподілу електроенергії (аркуш № 1)
Розрахунок електричних навантажень
Вибір кількості та потужності трансформаторів
цехової підстанції потужності та місця
розташування компенсуючих пристроїв
Вибір перерізу провідників понад і до 1 кВ. Накреслення аркушу № 1
Розрахунок струмів короткого замикання
Вибір електричних апаратів. Розроблення розрахункової схеми електричної мережі
понад і до 1 кВ. Накреслення аркуша № 2
Конструктивне виконання цехової ТП і
компенсуючих пристроїв. Накреслення
Розрахунок пристрою заземлення
Оформлення розрахунково-пояснюваль-
ної записки та графічної частини. Здача
курсового проекту на перевірку
Захист курсового проекту
КП 7.05070103.ЗЕС-101.5 ПЗ
Установлена потужність ЕП ділянки цеху кВт
Категорія надійності електропостачання
Живлення цехової ТП здійснюється за радіальною схемою кабельними лініями від шин ГПП напругою кВ
Відстань від ГПП до цехової ТП м
Тип комірок які встановлені в розподільному пристрої НН ГПП
Величина діючого значення періодичної складової струму трифазного КЗ на шинах ГПП кА
Характеристика рунту в місці пристрою заземлення: верхні пласти рунту
Розрахункове навантаження сусідньої ділянки цеху:
Студент О. М. Хіріцану
Керівник В.В. Бондаренко
Електропостачання ділянки механічного цеху № 7
Розрахунково-пояснювальна записка містить 86 сторінок 10 таблиць 5 рисунків 2 джерела літератури 6 додатків.
Об’єктом проектування є електропостачання ділянки механічного цеху.
Мета роботи – розробка оптимальної системи електропостачання ділянки механічного цеху № 7.
Під час роботи зібрані вихідні дані: генплан ділянки цеху з розташуванням технологічного обладнання електричні навантаження число змін категорія надійності електропостачання схема живлення цехової трансформаторної підстанції напруга на шинах джерела живлення відстань від джерела живлення до цехової трансформаторної підстанції тип комірок розподільного пристрою джерела живлення дані для розрахунку струмів короткого замикання середовище цеху характеристика рунту в місці пристрою заземлення розрахункове навантаження сусіднього цеху.
Результатом роботи є вибір оптимальної схеми і конструктивного виконання цехової силової мережі розрахунок електричних навантажень на різних рівнях електропостачання вибір кількості та потужності трансформаторів цехової трансформаторної підстанції вибір перерізу провідників напругою до та понад 1 кВ розрахунок втрат і відхилень напруги у цеховій силовій мережі розрахунок струмів трифазного та однофазного коротких замикань вибір електричних апаратів напругою до 1 кВ конструктивне виконання цехової трансформаторної підстанції з типових елементів розробка заходів щодо забезпечення електробезпеки розрахунок контуру заземлення цехової трансформаторної підстанції.
ЕЛЕКТРОПРИЙМАЧ ЕЛЕКТРИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ЦЕХОВА ТРАНСФОРМАТОРНА ПДСТАНЦЯ КАБЕЛЬ ЖИВИЛЬНА МЕРЕЖА РОЗПОДЛЬНА МЕРЕЖА ТРАНСФОРМАТОР СТРУМ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ ЕЛЕКТРИЧН АПАРАТИ ПЕРЕРЗ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА ЗАЗЕМЛЕННЯ.
PAGE * MERGEFORMAT 6
Вибір схеми та конструктивного виконання цехової силової
електричної мережі 10
1 Вибір схеми цехової силової електричної
2 Конструктивне виконання живильної та розподільної цехової
Розрахунок електричних навантажень 12
1 Визначення розрахункового силового навантаження
на першому рівні електропостачання 12
2 Визначення розрахункового силового навантаження
на другому рівні електропостачання 16
3 Визначення розрахункового силового навантаження
на третьому рівні електропостачання 26
4 Попередній розрахунок навантаження загального
електричного освітлення цеху 28
5 Визначення розрахункового навантаження цехової
трансформаторної підстанції 30
6 Розрахунок пікових струмів 31
Вибір кількості та потужності трансформаторів цехової трансформаторної підстанції з урахуванням компенсації реактивної потужності 33
Вибір перерізу провідників 35
1 Вибір перерізу кабельної лінії напругою понад 1 кВ 35
2 Вибір перерізу провідників живильної мережі напругою до 1 кВ 41
3 Вибір перерізу провідників розподільної мережі напругою до 1 кВ 45
Розрахунок струмів короткого замикання 48
1 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання 48
2 Розрахунок струмів однофазного короткого замикання 58
Вибір електричних апаратів 62
1 Вибір електричних апаратів в електричній мережі
2 Узгодження вибраного перерізу провідників електричної
мережі напругою до 1 кВ з вибраними апаратами захисту 67
Конструктивне виконання цехової трансформаторної підстанції
та компенсуючого пристрою 70
1 Конструктивне виконання цехової трансформаторної
2 Конструктивне виконання компенсуючого пристрою 71
Електробезпека та заземлення 72
1 Заходи щодо забезпечення електробезпеки 72
2 Розрахунок заземлення цехової трансформаторної підстанції 72
Список літератури 77
Додаток А. Основні технічні дані електроприймачів 78
Додаток Б. Вибір потужності трансформатора і компенсуючих пристроїв
за допомогою програми WTKU 82
Додаток В. Результат розрахунку систематичного перевантаження
трансформатора на персональному комп’ютері .83
Додаток Г. Результат розрахунку струмів трифазного короткого замикання
на персональному комп’ютері 84
Додаток Д. Результат розрахунку струмів однофазного короткого замикання
на персональному комп’ютері 85
Додаток Е. Результат розрахунку заземлення цехової трансформаторної
підстанції на персональному комп’ютері 86
ГРАФЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
Аркуш № 1: План цеху з розташуванням технологічного обладнання цеховою КТП електричними мережами 6 кВ та до 1 кВ пристроєм заземлення ЦТП.
Аркуш № 2: Схема електропостачання цеху.
Аркуш № 3: Конструктивне виконання ЦТП та компенсуючих пристроїв схема ЦТП.

розділ8 +.docx

8 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ
1 Заходи щодо забезпечення електробезпеки
Пошкодження ізоляції електрообладнання може призвести до появи на корпусах та інших металевих не струмоведучих частинах ЕУ напруги яка небезпечна для життя людини. Всі потенційно небезпечні частини повинні бути заземлені або занулені.
Відповідно до пункту 1.7.38 [2] в чотирьох-провідних мережах трифазного струму глухе заземлення нейтралі є обов’язковим а згідно з пунктом 1.7.34 [2] в трифазних мережах до 1 кВ із глухозаземленою нейтраллю металеві корпуса ЕУ мають бути обов’язково занулені. В ЕУ понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю (пункт 1.7.41 [2]) застосовується захисне заземлення.
Захисне заземлення забезпечує зниження напруги дотику при замиканні на корпус до відносно безпечних значень шляхом зменшення потенціалу заземленого обладнання або вирівнювання потенціалу.
Захисне занулення гарантує безпеку персоналу при замиканні на конструктивних частинах шляхом швидкого автоматичного вимкнення пошкодженого обладнання.
В даному курсовому проекті виконується розрахунок контуру заземлення КТП.
2 Розрахунок заземлення цехової трансформаторної підстанції
При розрахунку пристрою заземлення (ПЗ) визначають тип заземлювачів їх кількість та місце розміщення а також переріз заземлюючих провідників. Розрахунок ПЗ являє собою визначення опору розтікання струму штучних заземлювачів який не перевищить нормованого значення Rз.норм і залежить від провідності рунту конструкції заземлювача та глибини його закладання. Оскільки використовується один заземлюючий пристрій для ЕУ з різною напругою то в якості нормованого опору приймається мінімальний тобто Rз.норм=4 Ом (для ЕУ з глухозаземленою нейтраллю номінальною напругою 038 кВ).
Намічається ПЗ для внутрішньоцехової ТП із зовнішнього боку цеху із розташуванням вертикальних заземлювачів в ряд з відстанню між ними a=10 м. Матеріал вертикальних заземлювачів – кругла сталь (електрод) діаметром d=14 мм та довжиною lВ=5 м. Метод занурення вертикальних заземлювачів – вкручування. Верхні кінці вертикальних заземлювачів занурені на глибину tг=07 м і приварені до горизонтального заземлювача із сталевої смуги шириною b=40 мм і товщиною h=4мм. Кліматична зона I. На рисунку 8.1 показана конструкція ПЗ.
Рисунок 8.1 – Конструкція пристрою заземлення:
– вертикальний заземлювач; 2 – горизонтальний заземлювач;
– заземлюючий провідник
Розрахункові питомі опори рунту для вертикальних і горизонтальних заземлювачів визначається так:
де ρ – питомий опір рунту Омм;
KвKг - коефіцієнти вертикальної та горизонтальної прокладки відповідно
(з таблиці Р.2 додатка Р [1] для I кліматичного району Kв=13 Kг=25).
Питомий опір рунту для вертикальних заземлювачів визначається за формулою (8.1) (для чернозему ρ=20 Омм)
Питомий опір рунту для горизонтальних заземлювачів визначається за формулою (8.2) (для суглинку ρ=100 Омм)
Опір розтікання одного вертикального заземлювача визначається за формулою
Rз.в=0366ρр.вlВlg2lВd+12lg4tв+lВ4tв-lВ Ом (8.3)
Rз.в=0366265lg250014+12lg432+5432-5=575 Ом.
З таблиці Р.4 додатка Р [1] без врахування горизонтальних смуг при попередньо вибраній кількості електродів n=5та відношенні alВ=2 вибирається коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів Kв.в.е=081. Наближена кількість вертикальних заземлювачів обчислюється за формулою
n=Rз.вKв.в.еRз.норм (8.4)
Приймається кількість вертикальних заземлювачів n=2
Визначається опір розтікання струму для горизонтальних електродів
Rз.г=0366ρр.гlГlg2lГ2btг Ом (8.4)
Rз.г=0366250102lg210224010-307=19 Ом.
З таблиці Р.5 додатка Р [1] при кількості вертикальних заземлювачів в ряду n=2та при визначеному відношенні alВ=2 визначається коефіцієнт використання горизонтальної смуги Kв.г.е=089. Опір розтікання струму для горизонтальних заземлювачів з урахуванням екранування визначається так:
Rз.г.е=Rз.гKв.г.е Ом (8.5)
Rз.г.е=19089=213 Ом.
Уточнене значення опору вертикальних електродів з урахуванням горизонтальної полоси визначається так:
Rз.в.е=Rз.г.еRз.нормRз.г.е-Rз.норм Ом (8.6)
Rз.в.е=2314231-4=492 Ом.
Уточнена кількість вертикальних електродів визначається з урахуванням n=2шт. alВ=2 Kв.в.е=090.
n=Rз.вKв.в.еRз.в.е (8.7)

додаток Б.docx

Вибір потужності трансформатора і компенсуючих пристроїв
за допомогою програми WTU
КУРСОВОЙ ПРОЕКТ ПО ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЮ
Выбоp КТП и компенсиpующих устpойств
И С Х О Д Н Ы Е Д А Н Н Ы Е
Pм= 470.300 МВТ Qм= 475.300 МВАР
Рад= 0.000 MBT Qад= 0.000 MBAP
Qэ= %316.7 MBT K= 0.900
N= 0 ШТ Qсд= 0.001 MBAP
D1= 0.000 KBT D2= 0.000 KBT
C= 106.000 РУБКВТ В1= 650.000 РУБМВАР
Z2= 1500.000 РУБ B2= 140.000 РУБМВАР
Z3= 3000.000 РУБМВАР E= 0.223 1ГОД
Z4= 1600.000 РУБМВАР F= 1728 КВ МЕТРОВ
Р Е З У Л Ь Т А Т Ы Р А С Ч Е Т А
СТОИМОСТЬ КТППРИХОДЯЩАЯСЯ НА 1 ТР-РC1= 13950 РУБ
КОЭФФИЦИЕНТ МОЩНОСТИ РАВЕН 0.848
ВАРИАНТ С 848 ТРАНСФОРМАТОРАМИ МОЩНОСТЬЮ 630 КВА
ВАРИАНТ КОМПЕНСАЦИИ ЗАТРАТЫ = %4748900 РУБГОД
МОЩНОСТЬ СД = 0.00 MВАР
МОЩНОСТЬ ВКБ = 0.00 MВАР
МОЩНОСТЬ НКБ =467.28 MBAP
KОЭФФИЦИЕНТ ЗАГРУЗКИ ТРАНСФОРМАТОРОВ = 0.90
Qэ= 0.000 MBT K= 0.900
КОЭФФИЦИЕНТ МОЩНОСТИ РАВЕН 1.000
ВАРИАНТ КОМПЕНСАЦИИ ЗАТРАТЫ = %4750807 РУБГОД
МОЩНОСТЬ ВКБ = 3.92 MВАР
ВАРИАНТ КОМПЕНСАЦИИ ЗАТРАТЫ = %4755926.5 РУБГОД
МОЩНОСТЬ НКБ =475.30 MBAP
ВЫБОР ТРАHСФОРМАТОРОВ И КОМПЕHСИРУЮЩИХ УСТРОЙСТВ ЗАВЕРШЕH

додаток Г.docx

Результат розрахунку струмів трифазного короткого замикання на персональному комп’ютері
КУРСОВОЙ ПРОЕКТ ПО ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЮ
KHIRITSANU O. ЗEC-101
РАСЧET ТОКОВ ТРEXФАЗНОГО КОРОТКОГО ЗАМЫКАНИЯ
И С Х О Д Н Ы Е Д А Н Н Ы Е
Количество участков= 11
! 0.00000 ! 5.60000 ! 0.000 ! 6.300 !
! 0.26100 ! 0.07600 ! 0.200 ! 6.300 !
! 630.00000 ! 5.50000 ! 7.600 ! 6.300 !
! 0.00025 ! 0.00010 ! 0.000 ! 0.400 !
! 0.00215 ! 0.00120 ! 0.000 ! 0.400 !
! 0.00130 ! 0.00120 ! 0.000 ! 0.400 !
! 1.95000 ! 0.09500 ! 0.006 ! 0.400 !
! 5.21000 ! 0.10000 ! 0.025 ! 0.400 !
! 7.81000 ! 0.10200 ! 0.016 ! 0.400 !
! 12.50000 ! 0.11600 ! 0.008 ! 0.400 !
! ! Без учета подпитки и дуги ! С учетом подпитки и дуги !
! Номеp !---------------------------------------------------------------------
!---------! Суммаpные ! Ток к.з.кА. ! Суммаpные ! Ток к.з.кA. !
!Точ-!Учас! сопpотивления ! в конце участка ! сопpотивления !в конце участка !
! ки !тка !---------------------------------------------------------------------
!к.з.!сети! RОм ! XOм !Установ.!Удаpный ! RОм ! XOм ! Устан.!Удаpный !
! 1 ! 1 ! 0.000 ! 0.650! 5.600 ! 15.839 ! 0.000 ! 0.650! 5.600 ! 15.839!
! 2 ! 2 ! 0.052 ! 0.665! 5.455 ! 13.744 ! 0.052 ! 0.665! 5.455 ! 13.744!
! 3 ! 3 ! 0.812 ! 4.045! 0.882 ! 1.910 ! 0.812 ! 4.045! 0.882 ! 1.910!
! 4 ! 4 ! 0.004 ! 0.016! 13.761 ! 29.376 ! 0.004 ! 0.016! 13.761 ! 29.376!
! 5 ! 5 ! 0.006 ! 0.018! 12.484 ! 24.073 ! 0.006 ! 0.018! 12.484 ! 24.073!
! 6 ! 6 ! 0.007 ! 0.019! 11.513 ! 21.364 ! 0.007 ! 0.019! 11.513 ! 21.364!
! 7 ! 7 ! 0.019 ! 0.019! 8.582 ! 12.725 ! 0.020 ! 0.019! 8.398 ! 12.379!
! 8 ! 8 ! 0.030 ! 0.020! 6.355 ! 9.063 ! 0.032 ! 0.020! 6.193 ! 8.820!
! 9 ! 9 ! 0.161 ! 0.022! 1.424 ! 2.014 ! 0.164 ! 0.022! 1.395 ! 1.973!
! 10 ! 10 ! 0.286 ! 0.024! 0.806 ! 1.140 ! 0.292 ! 0.024! 0.789 ! 1.116!
! 11 ! 11 ! 0.386 ! 0.025! 0.598 ! 0.845 ! 0.394 ! 0.025! 0.586 ! 0.828!
--------------------------------------------------------------------------------

Висновки.docx

КП 7.05070103.ЗЕС-101.5 ПЗ
В курсовому проекті була розроблена СЕП ділянки механічного цеху № 7 відповідно до норм та вимог ПУЕ. Ця система складається з однотрансформаторної КТП живильної та розподільної мереж ПРЕ в якості яких використовуються 19 СРШ.
ЕА та провідники вибираються з урахуванням їх роботи у нормальному форсованому режимах та перевіряються на стійкість у аварійному режимі.
Живильна кабельна лінія напругою 6 кВ виконується кабелем марки ААШв-6(335). В цеху переважають ЕП III категорії надійності електропостачання тому вибирається однотрансформаторна КТП з трансформатором типу ТМЗ–6306. КТП комплектується шафою вводу типу ШНВ-2У3 та двома лінійними шафами ШНЛ-4У3. В якості СРШ вибираються шафи типу СПМ75. З метою повного використання апаратури РП НН КТП ввідна та лінійні шафи замовляються у нестандартній комплектації.
Живильна мережа напругою до 1 кВ виконується кабелями марки АВВГ . Розподільна мережа напругою до 1 кВ виконується проводами марки АПВ. Схема електропостачання цеху задовольняє вимогам надійності та виконується таким чином щоб зменшити до мінімуму втрати електроенергії та забезпечити зручність та безпеку при обслуговуванні електрообладнання встановленого в цеху. В якості апаратів захисту живильної мережі виступають автоматичні вимикачі з тепловими та електромагнітними розчеплювачами а в якості апаратів захисту розподільної мережі – запобіжники.
ПЗ ЦТП виконується із зовнішнього боку цеху із розташуванням трьох вертикальних заземлювачів в ряд з відстанню між ними 10 метрів. Вертикальні заземлювачі сполучені між собою за допомогою горизонтального заземлювача який представляє собою сталеву смугу.

ВСТУП.docx

КП 7.05070103.ЗЕС-101.5 ПЗ
Мета курсового проекту – розробити систему внутрішньоцехового електропостачання ділянки цеху яка відповідає основним вимогам до системи електропостачання (СЕП).
У курсовому проекті розробляється СЕП ділянки № 1 механічного цеху № 7 промислового підприємства.
У системі внутрішньоцехового електропостачання відбувається розподіл електроенергії поміж групами та окремими електроприймачами (ЕП) при напрузі до 1 кВ. Така система складається з цехової трансформаторної під-станції (ЦТП) силової живильної та розподільної електричних мереж напругою до 1 кВ різного типу пунктів розподілу електроенергії (ПРЕ) електричної освітлювальної мережі а також різних видів ЕП. Усі ЕП розглядаються як пристрої що формують визначене електричне навантаження й ставлять певні вимоги до засобів забезпечення їх електроенергією.
При проектуванні системи внутрішньоцехового електропостачання достатньо класифікувати ЕП за такими технічними показниками:
– номінальною потужністю;
– споживанням реактивної потужності;
– пусковими струмами;
– ступенем симетрії;
– вимогами до якості електроенергії (ЯЕ);
– надійністю електропостачання.

Лист 2.dwg

Лінійний роз'єднувачnРГ-1101000УХЛ1
- диференційний захист трансформатора;
- струмова відсічка;
Кафедра ЕПННДЗО nIЕЕ ОНПУ
КП 7.05070103.ЗЕС-101.05
Схема nелектропостачання цеху
ВА55-41nIном.а = 1000 АnIном.р = 1000 АnIу.т.р. = 1250 АnIу.е.р. = 7000 А
ВА52-31nIном.а = 100 АnIном.р = 40 АnIу.т.р. = 54 АnIу.е.р. = 120 А
ВА52-31nIном.а = 100 АnIном.р = 80 АnIу.т.р. = 100 АnIу.е.р. = 300 А
ВА52-31nIном.а = 100 АnIном.р = 80 АnIу.т.р. = 100 АnIу.е.р. = 560 А
ВА52-31nIном.а = 100 АnIном.р = 63 АnIу.т.р. = 85 АnIу.е.р. = 441 А
ВА52-39nIном.а = 630 АnIном.р = 630 АnIу.т.р. = 787 АnIу.е.р. = 6300 А
До ділянки № 2 цеху № 7
Марка проводуnкількість nпереріз
максимальний струмовий захист
захист від однофазних замикань на землю
силова розподільна шафа
щит робочого освітлення
ВА52-31nIном.а = 100 АnIном.р = 63 АnIу.т.р. = 85 АnIу.е.р. = 255 А

Лист 1.dwg

Лінійний роз'єднувачnРГ-1101000УХЛ1
- диференційний захист трансформатора;
- струмова відсічка;
Кафедра ЕП ННДЗОnIЕЕ ОНПУ
КП 7.05070103.ЗЕС-101.05
Генплан ділянки цеху
До нульового виводу трансформатора
До корпусу трансформатора
До сусідньої nділянки цеху
силова розподільна шафа
щит робочого освітлення
щит аварійного освітлення
номер електроприймача
живильний кабель напругою 6 кВ
кабельні лінії живильної мережі до 1 кВ
розподільнa мережa до 1 кВ
Номінальна потужність кВт
Універсальний зубофрезерний верстат
Настільно-свердлильний верстат
Токарно-гвинторізний
Токарний багаторізцевий напівавтомат
Вертикально-фрезерний
Вертикально-протяжний
Універсальний зубошлифувальний
Універсальний зубострогальний напівавтомат
Вертикальний шпонофрезерний
Універсальний круглошліфувальний
Універсальний контрольно-обкатний
Настільно-свердлильний

додаток Е.docx

Результат розрахунку заземлення цехової трансформаторної підстанції
на персональному комп’ютері
ПPОСМОТР РЕЗУЛЬТАТОВ
==================== ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ ======================
Естественные заземлители отсутствуют
Вид устройства заземления: линейное
Вертикалные заземлители:
стальной пруток диаметр мм d = 14
Удельное сопротивление грунта Ом.м Rв = 20
Горизонтальный заземлитель:
стальная полоса ширина мм b = 40
Удельное сопротивление грунта Ом.м Rг = 100
Кратность отношения расстояния между
стержнями к длине стержня о.е. Кг = 2
=================== РЕЗУЛЬТАТЫ РАСЧЕТА ====================
Сопротивление устройства заземления Ом Rз = 49
Количество стержней Nв = 2
Длина горизонтального заземлителя м Lг = 10