Автоматизированное проектирование технологического процесса изготовления вилки

зенкерование.frw

расточная.frw

фаски.frw

2.frw

15.frw

6 (2).frw

карта.cdw

Схема роботи револьверної головки:
де ШП - швидкий підвід мм;
РХ - робочий хід мм;
ШВ - швидкий відвід мм
Операція 005 позиція 1
Свердління одного отвору діаметром 20 мм
Операція 005 позиція 2
Зенкерувати однин отвір діаметром 22Н9(
Циклограма переміщення інструмента
для свердлувального верстата
моделі 2Р135Ф2-1 с ЧПУ
Автоматизоване проектування технологічного
процесу виготовлення деталі ТМ 37.12.224 - Вилка

8.frw

16.frw

приспособление.cdw

Розміри для довідок.
Маркувати: 181-3137.
Елементи перевірки: допуск перпендикулярності
торців 9.8 h13 (-0.22) відносно отвору
Стійка індикаторна 181-1363
Пристосування для перевірки
допуска перпендикулярності
Автоматизоване проектування технологічного
процесу виготовлення деталі ТМ 37.12.224 - «Вилка»

Копия 7ОК.frw

12.frw

3.frw

2+.cdw

Операційна станція 1
Свердління чотирьох отворів під метричну різьбу М4-7Н
з утворенням фаски 0.5
Операційна станція 2
Свердління наскрізних чотирьох отворів діаметром
Операційна станція 4
Свердління наскрізних два отвори діаметром
різьбу М4-7Н та діаметр
Операційна станція 5
Нарізання метричної різьби М4-7Н в одному отворі
Операційна станція 6
Нарізання метричної різьби М4-7Н в чотирьох отворах
Операційна станція 3
Свердління одного отвору під метричну різьбу М4-7Н з
утворенням фаски 0.5
Технічна характеристика
Продуктивність верстата 195 деталей на годину
Схема роботи силової головки:
де ШП - швидкий підвід мм;
РХ - робочий хід мм;
В - вигвинчування мм;
ШВ - швидкий відвід мм
нструментальне налагодження
агрегатного верстата
Проект агрегатного свердлильного різьбонарізного напівавтомата для обробки
фланцевої кришки продуктивністю 195 деталей на годину
Циклограма роботи агрегатного верстата

шлифовальная3.frw

1.frw

14.frw

01-Титульный лист.frw

МК 3.frw

заготовка.cdw

1. Гр. -241-285НВ ГОСТ 8479-70.
; невказані радіуси закруглень 2 4 мм.
Допуски припуски за класом точності Т4 група сталі М2
степінь важкості С4 за ГОСТ 1505-89.
Початковий индекст 13
Розмір забеспечується інструментом.
Невказані допуски на радіуси
Допускається зміщєння по розміру не більше 0.8 мм.
Добускається залишковий облой не більше 1 мм в зеві не
Допускається заштамковка заусенця в тіло поковка при
Ширина зрізу не контролювати.
Допускається поверхневі дефекти глубиною не більше 1 мм.
Поковку відчистити від окаліни.
нші ТТ за ГОСТ 8479-70.
Зведено на лінію роз'єму
Сталь45Х ГОСТ 4543-86
Автоматизоване проектування технологічного
процесу виготовлення деталі ТМ 37.12.224 «Вилка»

ЗП.doc

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
Українська інженерно-педагогічна академія
Кафедра інтегрованих технологій в машинобудуванні та зварювального
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту на тему:
«Автоматизоване проектування технологічного процесу виготовлення деталі ТМ
курсового проекту студентки групи ДТ-К11спец. Каткови Г.В. на тему
Курсовий проект представлений в обсязі 25 сторінок формату А4
пояснювальної записки в тому числу два додатки технологічних процес
виготовлення деталі та одної сторінки специфікації і два аркуши креслення
формату А1 графічної частини (контрольне пристосування для вимірювання
допуску перпендикулярності карта інструментальної наладки на обробку
Пояснювальна записка містить технологічний процес виготовлення
заданої деталі «Вилка» з використанням автоматизованого та універсального
металообробного устаткування згідно до вимог серійності виробництва.
Виконано аналіз технологічності конструкції деталі та її матеріалу.
Обрунтовано та вибрана форма заготовки та спосіб її отримання. Вибране
основне та допоміжне обладнання а також засоби технологічного оснащення.
Розроблено маршрутний та операційний технологічний процес виготовлення
деталі розраховані припуски режими різання та норми години розроблені
управляючі програми для обробки деталі та економічно обрунтований.
Спроектовано контрольне пристосування для контролю перпендикулярності
торцевих поверхонь лапок вилки.
ТЕХНОЛОГЧНА ЧАСТИНА 6
1. Загальна характеристика виробничого процесу 6
2. Службове призначення деталей 7
3 Аналіз технологічності конструкції деталі 8
3.1. Аналіз відповідності номінальних розмірів 8
3.2 Порівняний аналіз точності і шорсткості 9
3.3 Аналіз фізико-хімічних і механічних властивостей
матеріалу жорсткості деталі її форми і розмірів 9
3.4 Аналіз точності і шорсткості базових поверхонь .. 10
3.5 Аналіз раціональної заготовки 10
3.6 Можливість одночасної обробки декількох деталей на
окремих операціях 10
3.7 Аналіз відповідності сполучення поверхонь методам і
засобам механічної обробки . 11
3.8 Можливість застосування типових і стандартних
технологічних процесів . 11
4. Вибір і проектування заготовки 11
4.1 Вибір виду і визначення методу виготовлення 11
5. Проектування заготовки 13
6. Розробка варіантів плану обробки деталей .. 14
7. Розрахунок режимів різання .. 15
8. Проектування контрольного пристосування 19
8.1. Аналіз контролюючої поверхні та бази . 19
8.2. Опис конструкції і роботи пристосування 20
9. Проектування керуючої програми для верстата зі ЧПУ . 20
ПЕРЕЛК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ . 23
А. Технологічна документація (технологічний процес
виготовлення деталі «Вилка»)
Б. Специфікація. Контрольне пристосування для вимірювання
допуску перпендикулярності
В. Креслення деталі «Вилка»
Г. Креслення заготовки
Ринкова економіка заснована на попиті і рівні техніки. Для
створення конкурентоздатної продукції. Необхідно реалізувати дві умови:
зниження собівартості (і в такий спосіб знизити ціну реалізації) і
підвищити якість продукції що збільшує попит. Задача поставлена в
курсовому проекті знизити собівартість продукції за рахунок вибору
оптимальної заготівлі зменшення припусків на обробку що дозволить
зменшити витрату металу на одиницю продукції. Спроектувати найбільш
раціональний технологічний процес і тим самим знизити норму часу на
Велике значення в підвищенні ефективності виробництва має
впровадження нових передових технологій на основі комп'ютеризації всього
технологічного процесу від початку проектування до кінця виготовлення
Широке застосування автоматизації і механізації виготовлення
деталей на базі верстатів з числовим програмним керуванням гнучких
автоматичних систем комплексна механізація вантажно-розвантажувальних
робіт підйомно-транспортних і складських робіт є відчутним резервом
підвищення продуктивності праці.
Основною задачею курсового проекту є розробка такого
технологічного процесу що забезпечив виготовлення заданої деталі з
найменшими витратами тобто знизити собівартість на одиницю продукції.
1 Загальна характеристика виробничого процесу дільниці
Орієнтовно тип виробництва деталі «Вилка» визначається виходячи з
кількості деталей які підлягають обробці на рік і масі деталі. Відповідно
цьому тип виробництва – серійний.
Серійне виробництво характеризується виготовленням деталей
повторюваними партіями (серіями).
На підприємствах серійного виробництва значна частина
устаткування складається з універсальних верстатів оснащених як
спеціальними так і універсально-налагоджувальними і збірними
пристосуваннями й інструментами що дозволяє знизити трудомісткість і
знизити вартість виробництва.
В умовах серійного виробництва представляється можливим
розташувати устаткування в послідовності технологічного процесу для однієї
чи декількох деталей що вимагають однакового порядку обробки зі строгим
дотриманням принципів взаємозамінності при обробці.
При невеликій трудомісткості чи обробки недостатньо великий
програмі випуску доцільно обробляти заготовки партіями з послідовним
виконанням операцій тобто після обробки всіх заготівель партії на одній
операції робити обробку цієї партії на наступній операції. При цьому час
обробки на різних верстатах не узгоджується.
Заготовки під час роботи зберігають у верстатів а потім
транспортують цілою партією.
Деталь «Вилка» повинна виготовлятися з мінімальними трудовими і
матеріальними витратами. Ці витрати можна скоротити в значній мірі
правильним вибором варіанта технологічного процесу його оснащення
механізації й автоматизації застосування оптимальних режимів обробки і
правильній підготовці виробництва. На трудомісткість виготовлення деталі
впливає її конструкція і технологічні вимоги на виготовлення.
Технологічність найважливіша технічна основа що забезпечує використання
конструкторських технологічних резервів.
2 Службове призначення деталі
Опис об’єкту виробництва і службове призначення деталей.
Деталь «Вилка» за номером 151.37.228-2 (рис. 1.1 п.41) яка
насадження на вісь 16 і зафіксована гвинтом 41 призначена для переключання
блок шестерень у коробці передач універсальних швидкісних тракторів марок Т-
0 та Т-150К що випускаються Харківським тракторним заводом. Трактор Т-
0 має гусеничний рушій а Т-150К – колісний.
Рис. 1.1. Коробка передач трактора Т-150К.
3 Аналіз технологічності конструкції деталі
3.1 Аналіз відповідності номінальних розмірів
Застосування стандартних лінійних розмірів доцільно для
поверхонь які підлягають точній механічній обробці особливо для
посадкових поверхонь що сприяє стандартизації ріжучого контрольно-
вимірювального і матеріального інструмента і полегшує настроювання
Аналіз відповідності номінальних розмірів нормальним лінійним
Номінальний розмірВідповідність номінальним лінійним розмірам не
на кресленні з рядів відповідає
0 (R70) + відповідає
Більшість розмірів (13) входять у ряди нормальних лінійних
розмірів відповідно до ГОСТ 8032-84 і входять у ряди: у ряд R5 потрапило 2
розміри у ряд R10 – 3 у ряд R20 – 4 у ряд R40 – 1 у додатковий ряд R80
потрапило 3 розміри. Не входять не в один із рядів – 8 розмірів.
Конструкторові необхідно для підвищення технологічності переглянути
розміри виходячи з рядів номінальних розмірів.
3.2 Порівняний аналіз точності і шорсткості
Відповідності точності і шорсткості
Номінальний Точність розміру Шорсткість Rа мкм Висновки
розмір (квалітет) зазначена
на кресленнірекомендується
[pic] Rz40 Rz40 Відповідає
4 (R57) [pic] Rz40 Rz40 Відповідає
8 [pic] Rz20 Rz20 Відповідає
3.3 Аналіз фізико-хімічних і механічних властивостей матеріалу
жорсткості деталі її форми і розмірів
Загальні відомості про сталь 45Х за ГОСТ 4543-71
Замінник сталі: 40Х 50Х 45ХЦ 40ХГТ 40ХФ 40Х2АФЕ.
Вид поставкиСортовий прокат: ГОСТ 4543-71 ГОСТ 2591-71. ГОСТ 8559-75
Шліфований пруток і серебрянка ГОСТ 14955-77. ГОСТ 19903-74.
Кування і куті заготовки ГОСТ 8479-70 ГОСТ 1131-71.
Призначення вали шестірні осі болти шатуни й інші деталі до яких
висувається вимоги підвищеної твердості зносостійкості
міцності і працюючі при незначних ударних навантаженнях.
Хімічний склад у відсотках за ГОСТ 4543-71
С вуглецьSi марганецьнікель сірка фосфор Cr хром мідь не
кремній не не більше
Механічні властивості сталі 45Х.
Характеристики механічної властивості Значення
Межа текучості [pic][pic] 833
Тимчасовий опір [pic][pic] 1030
Твердість по Брюнелю [pic] 229
Питома в’язкість [pic] [pic] 490
Відносне подовження (звуження) [pic] 9 (45)
Фізичні властивості сталі 45Х.
Температура випробувань [pic] 20 100 200
Модуль нормальної пружності [pic][pic]206 – –
Модуль пружності при зрушенні крученням78 – –
Щільність [pic] [pic] 7820 – –
Температура випробувань [pic] 20- 100 20- 200 20- 300
Коефіцієнт лінійного розширення 12.8 13.0 13.7
3.4 Аналіз точності і шорсткості базових поверхонь
Базовою поверхнею у деталі «Вилка» являється отвір діаметром
[pic] з шорсткістю поверхні [pic].
3.5 Аналіз раціональної заготовки
Вибір заготовки варто робити на підставі аналізу конфігурації
деталі її матеріалу і типу виробництва технологічних вимог тощо.
Для виготовлення деталі «Вилка» можуть бути обрані наступні варіанти видів
заготовки: гарячекатаний прокат круглого перетину; кування циліндрична
гладка; штампування на горизонтально-кувальній машині.
Виходячи з виду виробництва технологічного призначання
експлуатаційних вимог габаритних розмірів і конфігурації деталі та її
подальших оброблюваних поверхонь можна зробити висновок про те що буде
раціонально заготовку отримати машиною ковкою.
3.6 Можливість одночасної обробки декількох деталей на окремих операціях
З огляду на прості оброблювані поверхні (отвори площині) вилки
та зіставляючи їх з криволінійної формою самої кованої заготовки можна
зробити висновок про те що є можливість обробляти деякі поверхні деталі на
одному універсальному (плоскошліфувальному) або на агрегатно-
свердлувальному верстатах при умові затиску їх у спеціальних спроектованих
затискних пристосуваннях.
3.7 Аналіз відповідності сполучення поверхонь методам і засобам
Запропонований варіант отримання заготовки – поковка отриману на
горизонтально-кувальній машині яка дозволяє зменшити припуски на наступну
механічну обробку яка передбачає отримання потрібної шорсткості при
відповідній точності розміру одержувати заготовки з високими механічними
властивостями одержати заготовку максимально наближену до форми і розмірів
3.8 Можливість застосування типових і стандартних технологічних процесів
Отже при розгляді деталі (Вилки) на кресленні і проаналізувавши
практично всі технічні і технологічні вимоги які пред’являє конструктор а
саме: матеріал деталі; точність геометричних елементів конструкції деталі
(діаметрів довжин різьби радіусів кутів тощо) уніфіковані і шорсткість
поверхонь які деякі можна обробляти на універсальних верстатах і можна
проконтролювати стандартизованим контрольно-вимірювальним інструментом
(штангенциркуль мікрометр шаблон кутомір калібр пробка тощо); має
зручні базові поверхні; можливість вільного підведення і виходу ріжучого
інструмента при механічній обробці тощо можна зробити висновок про те що
деталь типу «Вилка» можна вважати технологічною конструкцією.
4 Вибір і проектування заготовки
4.1 Вибір виду і визначення методу виготовлення заготовки
З урахуванням технологічної характеристики матеріалу деталі
(сталь 45Х) властивості здатність до пластичної деформації в гарячому і
холодному стані можливість структурних змін при прокаті та інших способах
одержання заготовки (розташування волокон при обрізці або штампуванні
наявність зерен у відливку) тощо; конструктивні форми деталі; необхідну
точність виконання оброблених і необроблених поверхонь деталі; тип
виробництва й обсяг випуску обираємо метод виготовлення заготовки –
кування на молотах у підкладному штампі на молотах пресах на
горизонтально-кувальній машині – ГКМ і т.д.;
Необхідно враховувати що обраний засіб одержання заготовки
повинний забезпечувати її раціональне використання і найменшу собівартість
деталі з урахуванням витрат на матеріали виготовлення заготовки і
При техніко-економічному обрунтуванні вибору вихідної заготовки
користувалися методичні вказівки [2] а також рекомендаціями кафедри
економіки підприємств.
Було обрано два технологічно доцільних варіанти отримання
заготовки (перший варіант – поковка другий – круглій гарячекатаний прокат)
і проведені економічне порівняння вартості виготовлення деталі з обох
Техніко-економічні розрахунки виконувалися на комп’ютері а
результати розрахунку оформлені у таблиці 1.7.
Вихідні дані для техніко-економічного обрунтування заготовки
Найменування параметрів РозмірністУмовна Числові дані
Маса заготовки кг. Мз 1.7 41
Чиста маса деталі кг. Qчд 1.17 1.17
Ціна 1кг відходів грн. Цвх 2.20 2.20
Оптова ціна 1т заготовки грн. Цоз 9333. 2873
Транспортно-заготівельні витрати ( амз 5 7
Коефіцієнт маси заготовки Кмз 0.63 1.00
Коефіцієнт складності заготовки Ксл 1.00 1.00
Коефіцієнт обсягу виробництва Кіп 3 3
Показник зміни точності ( Вмз 1.00 1.30
Годинні витрати по експлуатації грн. Счд 3000 4000
Тарифна ставка розряду роботи коп. lрс - -
Коефіцієнт багатоверстатного Kрмо 0.18 0.18
Оптова ціна верстата грн. Цст 400 000 500 000
Доставка і монтаж верстата ( вст 4 4
Габарити верстата м2 φгс - -
Вартість 1 м2 будинку грн. Цзд 2500 2500
Річна програма Вг - -
Фонд часу верстата ч. Fдо 1860 1860
Коефіцієнт виконання норм Кн 1.2 1.21
Коефіцієнт додаткової площі γгс 1.00 1.20
Отже порівнявши ці два методи отримання заготовок можна зробити
висновок про те що отримання заготовки методом кування є най більш
прийнятним з огляду на техніко-економічні показники так як має мінімальні
витрати на іі виготовлення.
5 Проектування заготовки
Розрахунок припусків і розмірів заготовки (поковки) проводилися у
відповідності з методикою викладеною в [5 6].
Аналітичний розрахунок припусків виконувався для двох поверхонь –
діаметральної і лінійної самих точних і з найменшою шорсткістю на
кресленні деталі. нші припуски визначались по таблиці методичних вказівок
даним з урахуванням поправочного коефіцієнта.
Основою розрахунку є розрахунок мінімальних операційних
припусків величини яких повинні бути достатні для того щоб компенсувати
всі похибки що залишилися в результаті попередніх операцій а також
похибки установки на виконуваній операції. Розрахунок оформлений в таблиці
8 ведучи розрахунок від деталі до заготовки.
Розрахункова таблиця для визначення припусків і розмірів вихідної
НомНайменування КваСкладові припуску ДопОпераційні Розміри
ер операції літмкм ускприпуски оброблюваних
опе ет ( мкм поверхонь мм
базових контролюються
0 Заготівельна горизонтально-кувал– –
5 Вертикально-свердлильн2Р135Ф2-1 с ЧПУ 1 2 1
0 Вертикально-свердлильн2Н125 1 2 2
5 Слюсарна Верстак слюсарний – –
0 Технічний контроль Контрольна плита 1 2 1 2
5 Термічна Термічна піч – –
0 Плоскошліфувальна (А 3Б722 3 4 5 3 4
5 Горизонтально-розточувКК-3796 3 6 5
0 Слюсарна Верстак слюсарний – –
5 Горизонтально-фрезерна6М82Г 3 2 6 6 7 8 9 10
5 Технічний контроль Контрольна плита 3 6 7 8 9 10
0 Агрегатна Агрегатний верстат 2 3 7 11
5 Технічний контроль Контрольна плита 3 11
0 Термічна Термічна піч – –
5 Промивка Мийна машина – –
0 Технічний контроль Контрольна плита – –
Примітка: У даному технологічному маршруті не зазначені
транспортні операції й операції по міжопераційному контролі.
Вибір металообробного устаткування здійснювався виходячи з
обраного маршруту механічної обробки при цьому враховувалися наступні
основні фактори: обсяг випуску деталей тип виробництва розмір деталі
вимоги до точності і шорсткості поверхонь. На підставі цих даних було
вибрано групу і модель верстата на кожну технологічну операцію.
7 Розрахунок режимів різання
5 Вертикально-свердлильна
Свердлувати отвір діаметром 20 мм глубина резания: [pic] отже
[pic]. Визначаємо подачу: [pic]. [8 стор. 277].
Швидкість різання: [p [p [p [p [pic]
– період стійкості; [pic] – поправочний коефіцієнт на швидкість різання що
враховує фактичні умови різання: [pic] де [pic] коефіцієнт на обробний
матеріал коефіцієнт на інструментальний матеріал; [pic] коефіцієнт що
враховує глибину ісвердління [pic] при [pic][pic]. Тоді [pic].
Визначення частоти обертання свердла: [pic].
Виходячи з технічних можливостей верстата 2Н135 приймаємо
наступні режими: [pic] [pic] [pic][pic].
Зенкерувати отвір діаметром 22 мм глубина резания: [pic].
Визначаємо подачу: [pic]. [8 стор. 277].
Швидкість різання: [p [p [p [p
[p [p [pic] – поправочний коефіцієнт на
швидкість різання що враховує фактичні умови різання: [pic] де [pic]
коефіцієнт на обробний матеріал коефіцієнт на інструментальний матеріал;
[pic] коефіцієнт що враховує глибину ісвердління [pic] при [pic][pic].
5 Плоскошліфувальна (А Б)
Шліфувати торцеві сторони вилок глубина резания: [pic] на дві
сторони.. Визначаємо подачу: швидкість абразивного круга [pic] швидкість
заготовки [pic] глибина шліфування [pic] подовжня подача[pic] [8 стор.
0 Горизонтально-фрезерна
Фрезерувати одночасно паза і уступу набором фрез які кріпляться
на оправці. Ширина паза 18 мм ширина уступу 26 мм та глибини 23 мм
відповідно. Подачу фрези приймаємо на один зуб [pic] [8 стр.283].
Швидкість різання для даного виду обробки: [pic] де [pic] –
Коефіцієнт для визначення швидкості різання [p
[p [pic]– період стійкості фрези [pic] [8
стр.290 табл.40]; [p [pic]– голубина
різання [p [p [pic]– ширина фрезерування
[p [pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]– показники степені у
[pic]– коефіцієнт враховуючий вплив марки інструментальної сталі швидкості
фрезерування [p [pic]– коефіцієнт враховуючий
якість оброблюваного матеріалу [pic] де [pic]– коефіцієнт характеризуючи
групу сталі за оброблюваністю [p [pic]– показник степені [pic] [8
стр.262 табл.2]; [pic]– коефіцієнт враховуючий стан поверхні [pic][8
стр.263 табл.5] приймаємо без корки. Отже:
Розрахунок режимів різання за допомогою електронної програми
[16]. Розрахунки режимів різання показані у таблиці 1.9.
Визначаємо довжину робочого ходу інструмента (рис. 1.3):
Рис. 1.3 – Схема визначення довжини робочого ходу свердла де [p [p
- операційна станція 1 2 4: [p 2.
Зенкерування; 4. Нарізання різьби).
- операційна станція 3: [pic] – (зенкування фаски).
Разработчик> Katkova A.V.
Номер диам.глуб.длинапода-скор.час-осе-мо- мо-
обра-реза-реза- ча реза-тотавая ментщ-
агинпе Наименование ботки ния ния ния
гарухо мм мм мм мм м об Н Нм
1 1Сверление 7.0 3.50 20.00.083 15.9 722 277 10.1
1 1Зенкерование 8.3 0.65 20.00.298 12.8 490 89 10.0
1 1Зенкование 10.0 0.85 1.00.090 18.9 600 19 10.0
1 1Резьбонарезани 10.0 1.50 20.01.500 3.4 109 0 150.2
Номерпода-час-осе-мо-
Расчетная производительность 191 детчас
На рис. 1.6 зображено циклограми роботи силових головок де ШП –
швидкий підвід; ШВ – швидкий відвід; РП – робоча подача; [pic] – хід
інструмента; [p [pic]– час.
Рис. 1.6 – Циклограма роботи силових головок.
8 Проектування контрольного пристосування
8.1 Аналіз контролюючої поверхні та бази
Контроль відхилення і допуску розташування поверхонь лапок вилки.
На креслення (рис. 1.3) показаний залежний допуск і конструктивні розміри
деталі для проектування контрольного пристосування.
Залежний допуск – це допуск чи розташування форми що вказується
на кресленні у виді значення що допускається перевищувати на величину що
залежить від відхилення дійсного розміру розглянутого елемента від
максимуму матеріалу.
Залежний допуск – перемінний допуск його мінімальне значення
вказується в кресленні і допускається перевищувати за рахунок зміни
розмірів розглянутих елементів але так щоб їхні лінійні розміри не
виходили за межі запропонованих допусків.
Залежні допуски розташування як правило призначають у тих
випадках коли необхідно забезпечити збирання деталей що сполучаються
одночасно по декількох поверхнях.
Рис. 1.7. Допуск перпендикулярності поверхонь лапок «Вилки»
8.2 Опис конструкції і роботи пристосування
Контрольне пристосування для визначення перпендикулярності
бокових поверхонь лапок відносно базового отвору показане на рис. 1.8.
Рис. 1.9. Контрольне пристосування.
Контрольне пристосування складається і працює наступним чином. До
сталевої плити 4 (влаштовується на контрольний стіл) розмірами: ширина –
0 мм довжина – 450 мм товщина – 20 мм прикріплений фланець 3 гвинтами
попередньо зацентрований конусним штифтом 8. У торцевий отвір фланця 3
влаштована втулка 2 з отвором і зовнішньою конічним виточкою і фіксуючись
гвинтом 6. Далі на конічну виточку влаштовують деталь «Вилку» базовим
отвором. Після цього у отвір втулки влаштовують стрижень 1 яки своєю
конічною виточкою входить у отвір деталі фіксуючи її.
ндикаторна стійка влаштовується на плиту після чого лапка
індикатора часового типу налагоджується на одну з лапок «Вилки». Рухаючи
індикаторну стійку по плиті 4 визначають перпендикулярні відхилення
поверхонь лапок відносно базової поверхні «Б» які не повинні перевищувати
9. Проектування керуючої програми для верстата зі ЧПУ
Проектуємо керуючу програму на свердлильну операцію 005.
Вертикально-свердлильний верстат 2Р135Ф2-1 призначений для
свердління зенкерування розгортання нарізування різьблення легкого
прямолінійного фрезерування деталей зі сталі чавуна і кольорових металів в
умовах дрібносерійного і серійного виробництва. Револьверна голівка з
автоматичною зміною інструмента і хрестовий стіл із програмним керуванням
дозволяють робити координатну обробку деталей типу кришок фланців панелей
і т.д. без попередньої розмітки і застосування кондукторів. Клас точності
Технічна характеристика верстата 2Р135Ф2-1. Найбільший діаметр
оброблюваної деталі 35 мм; найбільший діаметр нарізання різьблення М24;
найбільша ширина фрезерування 60 мм; число інструментів 6; число частот
обертання шпинделя (усьогопо програмі) 1212; межі частот обертання
шпинделя 355-1600 хв-1; число подач по осі Z 18; межі робочих подач по осі
Z 10-500 ммхв; швидкості швидкого переміщення столу і салазок 7000 ммхв
а при фрезеруванні 2200 ммхв; швидкість швидкого переміщення супорта 4000
ммхв; розмір робочої поверхні столу 400Х710 мм; габаритні розміри верстата
Пристрій ЧПУ типу 2П32-3 призначено для керування процесом
позиціонування і прямокутної обробки (рівнобіжної координатним осям).
Програмоносій – восьмидоріжкова перфострічка спосіб завдання переміщень в
абсолютних значеннях координат. Мається цифрова індикація передбачений
уведення 15 корекцій на довжину інструмента. Система ЧПУ замкнута як
датчики зворотного зв'язку використовують сельсин БС155А. Точність
позиціонування столу і салазок 005 мм дискретність завдання переміщень і
цифрової індикації 001 мм. Число керованих координат усьогоз них
Основні механізми і рухи вертикально-свердлильного верстата
Р135Ф2-1. На основі установлена колона по вертикальних напрямних якої
переміщається супорт с револьверною голівкою (подача по осі Z). На колоні
закріплені коробки швидкостей що передає головний рух шпинделю і коробки
подач супорта. Хрестовий стіл що складається зі столу і салазок робить
два взаємноперпендикулярні рухи подачі по осях X' Y' від редукторів. Рух
інструмента показаний на рис. 1.10.
Рис. 1.10. Операція 005: а) перша позиція свердлильна; б) друга позиція
При виконанні курсового проекту було розроблений технологічний
процес виготовлення заданої деталі «Вилка» з використанням автоматизованого
та універсального металообробного устаткування згідно до вимог серійності
виробництва. У курсовому проекті виконано аналіз технологічності
конструкції деталі та її матеріалу. Було обрунтовано та вибрана форма
заготовки та спосіб її отримання. Вибране основне та допоміжне обладнання
а також засоби технологічного оснащення. Розроблено маршрутний та
операційний технологічний процес виготовлення деталі розраховані припуски
режими різання та норми години розроблені управляючі програми для обробки
деталі та економічно обрунтований.
Також було спроектовано контрольне пристосування для контролю
перпендикулярності торцевих поверхонь лапок вилки.
При виконанні даного курсового проекту були отриманні необхідні
вміння та навички проектування та розрахунку основних елементів
технологічного процесу а також покращення та удосконалення отриманих
ПЕРЕЛК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ
Технологія машинобудування і приладобудування. Методичні
вказівки по проектуванню і оформленню технологічних процесів механічної
обробки і складання Упорядники: Зільбер О.Г. Арпентьєв Б.М. Купріянов
О.В. –Харків: УПА 2003. - 80 с.
Технологія машинобудування. Методичні вказівки до курсового та
курсового проектування. Техніко-економічне обрунтування вибору
прогресивних заготівок і показників економічної ефективності варіантів їх
механічної обробки з розрахунком на ЕОМ Маліцький .Ф. – Харків: УПА
Технологичность конструкций: Рабочая программа методические
указания по курсу и по выполнению контрольных и практических работ
Зильбер А.Г. Латышев Н.В. – Харьков: УЗПИ 1990. – 110 с.
Проектирование и производство заготовок: Методические указания
по выполнению контрольных работ Зильбер А.Г. Шматков Е.В. – Харьков:
Технология машиностроения: Методические указания по расчету
припусков и размеров заготовок Зильбер А.Г. – Харьков: УЗПИ 1985. – 56
Технология машиностроения: Таблицы для расчета припусков и
размеров исходной заготовки Зильбер А.Г. – Харьков: УЗПИ 1985. – 68 с.
Картавов С.А. Технология машиностроения (специальная часть). -
Киев: Вища шк. 1984. - 272 с.
Справочник технолога машиностроителя. Т.2 Под ред. А.Г.
Косиловой Р.К. Мещерякова. - М.: Машиностроение 1985. – 496 с.
Ансеров М.А. Приспособления для металлорежущих станков. - М.:
Машиностроение 1975. - 550 с.
Болотин Х.Л. Костромин Ф.П. Станочные приспособления.
Конструирование и расчет. - М.: Машиностроение 1959. – 399 с.
Станочные приспособления: В 2 т. Т. 1: Справочник А. И.
Астахов [и др.]; ред. Б.Н. Вардашкин А.А. Шатилов. – М.: Машиностроение
Шатин Вячеслав Павлович. Справочник конструктора-
инструментальщика. Режущий и накатной инструмент В. П. Шатин Ю. В. Шатин.
- М.: Машиностроение 1975. - 456 с.: ил.
Общемашиностроительные нормативы режимов резания для
технического нормирования работ на металлорежущих станках. Ч.I. - М.:
Машиностроение 1974. – 416 с.
технического нормирования работ на металлорежущих станках. Ч. II. - М.:
Машиностроение 1974. – 200 с.
технического нормирования работ на металлорежущих станках. Ч. 3- - М.:
Машиностроение 1975. – 223 с.
Электронная программа «Расчет режимов резания технологических
переходов реализуемых на агрегатных станках» версия 1.1 разработчик док.
к.т.н. Пермяков Александр Анатольевич.

7.frw

спець.cdw

Пристосування для перевірки
допуску перпендикулярності
Автоматизоване проектування технологічного процесу
виготовлення деталі ТМ 37.12.224 - «Вилка»

Копия 6.frw

МК 2.frw

7 (2).frw

фрезерная5.frw

9.frw

8ОК.frw

10.frw

11.frw

Копия 9ОК.frw

6.frw

4.frw

МК 1.frw

деталь.cdw

1. НВ 241 285. На ділянках Г і Д НRC 42 55;
Невказані граничні відхилення розмірів по обробленим поверхням
Останні техничні вимоги до штамповки за другим класом точності
ГОСТ 7505-74 і групі ГОСт 8479-70;
Маркувати шрифтом ПО-5 ГОСт 2930-62
Допускається заріз поверхонь Ж які виникають при обробці поверхні Е;
Допускаеться контролювати вільним проходженням під власною вагою
деталі поверхонь Е через зазорне більше ніж 9.9 мм встановлену
перпендикулярно осі поверхонь В і зафіксовану болтом на оправці;
При самостійній постачанні виробу:
а) законсервувати цілком відповідно інструкції 00450. 25000. 00024.
Для Т-155 категорія умов зберігання Ж (жосткі) термін захищенності без
переконсервування 5 років;
б) виріб упакувати у деревяний ящик У120-001 за ГОСТ 15841-88 з
маркеруванням за ГОСТ 14192-77;
в) до виробу прикріпитибігрку 352У з вказівкою позначення виріб і
торгівельного знака підприємства виробника. Дату упакування
гарантований термін захищенності виробу без переконсервування і умов
зберігання вказати в пакувальному акркуші покласти у ящик;
г) правила прийому за ГОСТ 16768-71;
д) транспортувати і зберізання законсервованіх виробів за ГОСТ 15150-69;
е) гарантованій термін експлуатації 12 місяців для виробів идущие
При експортном і експортно-тропічному виконанні для Т-155.
з) маркувати позначення на бірці 534У-А привязумої до кожного виробу;
ж) запакувати у деревяний ящик за ГОСТ 10.65-72 з додотковіим
маркеруванняму відповідності вимогам зак-наряду.
Сталь45Х ГОСТ 4543-86

5.frw

сверление.frw