Расчетно-графические работы по дисциплине Организация строительства

Орган.dwg

Курсовая.docx

Міністерство освіти та науки України
Національний авіаційний університет
Кафедра реконструкції аеропортів та автошляхів
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни «Організація будівництва»
студент групи АП-405
Розрахунко-графічна робота №1
Ділення об'єкту на організаційно-просторові модулі ..4
Основні конструктивні елементи будівлі ..7
Основні обсяги будівельно-монтажних робіт 10
Вибір і обгрунтування методів та способів монтажу 10
Вибір вантажозахватних пристроїв .13
Розрахунок параметрів і вибір монтажних кранів .16
Календарне планування 32
Розрахунко-графічна робота №2
Проектування будівельного генерального плану 34
Список використаної літератури . .41
Будівництво – одна з найважливіших і великих галузей народного господарства.
Продуктом функціонування будівельної галузі є створення цивільних промислових житлових та інших будівель. З розвитком науки і техніки процес будівництва також змінюється і вдосконалюється. В даний час разом з розвитком ринкових відносин і виникненням конкурентного середовища дедалі більше уваги приділяється економічній ефективності виробництва.
Впровадження нових методів будівництва (таких як нові способи монтажу конструкцій підвищення технічного рівня застосування поточного методу введення робіт та ін.) дозволяє значно підвищити ефективність технології будівельного виробництва.
Одноповерхові виробничі будівлі є найбільш поширеним типом інженерних споруд в різних галузях народного господарства. Залежно від характеру розміщуваних виробництв вони мають різноманітні об'ємно-планувальні та конструктивні рішення що визначають кількість монтажних робіт методи їх виконання і застосування для монтажу механізми.
Представлений курсовий проект вирішує питання організації будівельного виробництва на будівельному майданчику.
У курсовому проекті розглянуті питання розробки будівельного генерального плану комплектації найбільш оптимального складу бригади і складання календарного плану виконання робіт.
Розглядається промислова будівля що являє собою одноповерховий цех з розмірами в плані 252х36 м з сіткою колон 18х12 м. Він складається з п’яти температурних блоків довжина яких складає 48 і 60 м. Промислова будівля каркасного типу. Висота поверху до низу несучої конструкції 1105 м. Дана будівля виконується із збірних залізобетонних елементів.
Конструкція перекриття – кроквяні ферми прольотом 18 м плити покриття ребристі 3х12 м.
Огороджувальні конструкції: стінові панелі тришарові з 2-х шарів дрібнозернистого бетону і шару пористого бетону. Обпирання панелей здійснюється на фундаментні балки покладені по периметру будівлі.
Майданчик для будівництва вільний від будівель і має спокійний рівний рельєф місцевості. Постачання майданчика будівництва водою і електроенергією здійснюється від існуючих та діючих мереж. Промислова будівля з каркасною конструктивною системою. Наявність магістральних доріг дозволяє безперешкодно доставляти на будівельний майданчик і її окремі ділянки сировину і конструкції в задані терміни.
На рис. 1 2 та 3 наведені висотна схема розташування конструкцій каркасу одноповерхової промислової будівлі переріз.
Ділення об'єкту на організаційно-просторові модулі
Поєднання різних видів робіт в часі досягається шляхом ділення об'єкту на захватки або ділянки.
В якості захваток приймаються частини споруд або їх конструкцій з однаковими комплексами будівельних робіт (процесами) в межах яких розвиваються і ув'язуються між собою усі приватні потоки що входять до складу даного спеціалізованого потоку що повторюються.
Розміри захваток повинні призначатися з таким розрахунком щоб тривалість виконання окремих процесів на захватці відповідала прийнятої одиниці часу що визначає ритм потоку а межі захваток не порушували архітектурно-планувального і конструктивного рішення споруди і легко могли бути встановлені в натурі.
Має бути передбачена можливість припинення і відновлення виробництва робіт на межах захваток без відступу від вимог норм а також можливість виконання інших процесів на суміжних захватках.
Рис. 1. Висотна схема розташування конструкцій каркаса одноповерхової промислової будівлі
Ділянка є частиною об'єкту що зводиться в межах якої розвиваються і ув'язуються між собою усі спеціалізовані потоки що входять до складу цього об'єктного потоку.
Розміри і межі ділянок встановлюються з умов конструктивно-планувального рішення того або іншого об'єкту з урахуванням вимог по забезпеченню просторової жорсткості і стійкості частин споруд.
На рис. 4 зображено ділення будівлі на захватки по температурним швам.
Основні конструктивні елементи будівлі
Номенклатура основних уніфікованих збірних залізобетонних виробів призначена для застосування при проектуванні повнозбірних будівель різного призначення – промислових житлових громадських та сільськогосподарських відповідних рекомендацій ДБН. Ця номенклатура забезпечує можливість комплексного будівництва всіх необхідних типів будинків.
У номенклатурі встановлені типорозміри виробів тобто геометричні розміри граничні розрахункові навантаження та окремі вимоги до конструкцій необхідні для визначення області їх застосування. Марки виробів з уточненням перетину матеріалу армування розміщення закладних деталей і т.д. встановлюються на стадії робочих креслень типових проектів. Для несучих конструкцій перекриттів у номенклатурі вказані граничні розрахункові навантаження без врахування власної ваги виробу що забезпечує взаємозамінність виробів які розрізняються по перерізу наявності або відсутності порожнеч їх формі та іншим конструктивним ознакам.
Специфікація елементів збірних конструкцій наведена в таблиці 1.
Таблиця 1. Збірні залізобетонні конструкції
Основні обсяги будівельно-монтажних робіт
За об'ємно-планувальними рішеннями будівлі і конструктивними особливостям визначаємо кількість елементів необхідних для зведення цієї споруди. За складеним переліком збірних конструкцій встановлюємо їх марку.
Маркування виконується літерами і цифровими індексами при цьому літери відповідають абревіатурі назві конструкції. Усі дані заносимо в таблицю 2 конструкції в роботі приймаємо збірними тобто заводського виготовлення.
Вибір і обгрунтування методів та способів монтажу
Монтаж збірних конструкцій одноповерхових промислових будівель ведуть спеціалізованими потоками кожному з яких надають комплект транспортних та монтажних машин та відповідну монтажну оснастку.
Таблиця 2. Відомість об’ємів робіт
При цьому кожний спеціалізований потік обслуговує монтажну ділянку межі якого відповідають прольоту будівелі або секції обмеженої температурними швами.
Методи монтажу конструкцій залежать від: конструктивних особливостей будівлі і роботи конструкції в процесі монтажу; послідовності установки конструктивних елементів; послідовності складання конструкцій по вертикалі; способів зведення і установки конструкцій на опори; точності установки конструкцій на опори.
Для монтажу одноповерхових промислових будівель в залежності від послідовності установки конструктивних елементів застосовують диференційований (роздільний) комплексний (поєднаний) і комбінований (змішаний) методи монтажу.
Колони монтують окремим потоком після підготовки дна стакана фундаментів та інструментальної перевірки їх в плані й по вертикалі відповідно до вимог проекту. Колони доставляють на будівельний майданчик автотранспортом при цьому важкі доставляють до монтажного крана за часовим графіком і монтують безпосередньо з транспортних засобів.
Місця стропування колон мають бути доступні для ведення робіт. Під час монтажу кран переміщується уздовж ряду колон на мінімальному вильоті стріли. Підняті краном колони опускають в фундамент поєднуючи осьові риски в нижній частині колон з осьовими рисками на фундаменті.
Вивіряння і тимчасове закріплення колон виконують інвентарними клиновими вкладками з додатковим кріпленням розчалками оскільки висота колон майже 12 м. Після установки ряду колон їх проектне положення остаточно вивіряють і монолітять стики колон з фундаментами. Колони під замонолічування здаються партіями.
Застосування диференційованого методу при цьому викликане тим що до початку монтажу інших збірних елементів будівлі бетон в стиках колон з фундаментами повинен мати не менше 70% проектної міцності що досягається через 2-3 дні.
Підкранові балки доцільно монтувати самостійним потоком безпосередньо з транспортних засобів. Встановлення балок в проектне положення виконують по осьовим позначкам на балках і консолях колон. Балки тимчасово закріплюють на опорах за допомогою анкерних болтів. Остаточну вивірку підкранових балок виконують в межах монтажної захватки за допомогою геодезичних приладів після чого приварюють всі кріплення деталей балок до закладних деталей колон.
Конструкції покриття (кроквяні ферми та плити покриття) монтують комплексним методом окремим потоком.
Ферми і плити покриття прольотом 12 м рекомендується монтувати з транспортних засобів однак допускається варіант монтажу всіх елементів конструкцій покриття з попередньою розкладкою.
Кроквяні ферми встановлюють в проектне положення з сполученням осьових відміток на їх торцях з відмітками на опорних поверхнях нижчих конструкцій (колон) після чого їх закріплюють зварюванням із закладними елементами колон.
Стійкість перших двох кроквяних конструкцій забезпечують розчалками закріпленими за пересувні інвентарні якоря і замонолічених у стакани фундаментів колон. Стійкість наступних ферм забезпечують за допомогою інвентарних розпірок закріплених до раніше змонтованої ферми.
Одночасно з монтажем ферм встановлюють усі передбачені проектом постійні зв'язки та розпори.
Тимчасові розпори та розчалки знімають в ході монтажу але після приварювання плит покриття. Для забезпечення стійкості монтованих елементів їх складують в спеціальні касети.
Монтаж плит покриття здійснюють після установки і постійного кріплення чергової ферми. Це забезпечує необхідну жорсткість осередку покриття. Плити покриття розкладаються по обидві сторони з обох боків від монтажного крану в штабеля. Число штабелів плит і їх розміщення визначають з умови покриття осередку між фермами з однією стоянкою крану.
Після укладання кожної плити її закладні деталі мають бути приварені до закладних деталей верхнього пояса ферми не менше ніж в трьох точках.
Монтаж огороджувальних конструкцій та фундаментних балок здійснюють комплесним потоком після закінчення монтажу каркаса будівлі. Панелі навішують відразу на всю висоту будівлі між сусідніми колонами зазвичай в ув'язці з процесами по установці віконних палітурок і закладанню швів між елементами.
Вибір вантажозахватних пристроїв
Під час монтажу будівельних конструкцій використовують вантажозахватні пристрої (траверси стропи) для підйому збірних елементів; технічні засоби для вивірки та попереднього закріплення конструкцій; оснастку що забезпечує зручну і безпечну роботу монтажників на висоті.
Вибір вантажозахватних пристроїв (стропів траверс) виконуюсть для кожного конструктивного елементу будівлі. При цьому прагнуть використати одно й те саме пристосування для підйому кількох збірних елементів. Загальна кількість пристосувань на будівельному майданчику має бути найменшою.
Рис. 5. Схема руху крана на I захватці при установці фундаментних блоків
Рис. 6. Схема руху крана на I захватці при установці колон
Рис. 7. Схема руху крана на I захватці при установці підкранових балок
Рис. 8. Схема руху крана на I захватці при установці стінових панелей
Рис. 9. Схема руху крана на I захватці при установці плит покриття
Траверси застосовують для підйому довгомірних конструкцій коли використання звичайних строп виявляється неможливим.
Вивірку та тимчасове закріплення колон в стаканах фундаменту здійснюють за допомогою клинів (сталевих залізобетонних або дерев'яних).
Вивірку та тимчасове закріплення підкранових балок виконують за допомогою спеціального кондуктора – струбцини. Ферми і кроквяні балки закріплюють по верхньому поясу монтажною інвентарною розпором або плитою покриття.
Вибір вантажозахватних пристроїв технічних засобів для попереднього закріплення і монтажних пристосувань записуємо у таблицю 3.
Розрахунок параметрів і вибір монтажних кранів
Вибір крана для кожного монтажного потоку проводять за технічними параметрами. У загальному вигляді вибір крану складається з відбору за параметричною відповідністю вимогам об'єкту перевірки їх відповідності за технологічними обмеженнями і остаточній оцінці за результатами техніко-економічного розрахунку.
Таблиця 3. Технологічне оснащення та обладнання для монтажу збірних залізобетонних конструкцій промислових будівель
Вантажопід-йомність т
Розрахункова висота м
Монтаж фундаментних блоків
Монтаж підкранових балок
Монтаж плит покриття
Монтаж стінових панелей
Тимчасове кріплення ферм та колон
Тимчасове кріплення ферм
Розвантаження конструкцій
Вибір монтажного крану за технічними характеристиками розпочинають з уточнення наступних даних: ваги елементів параметрів монтажного оснащення і вантажозахватних пристроїв; габаритів та проектних положень елементі. На підставі цих даних обирають групу елементів що характеризується максимальними монтажними параметрами для яких визначають мінімальні необхідні параметри крану.
До технічних параметрів самохідних стрілових кранів відносяться: вантажопідйомність Р найбільша висота підйому гака найбільший виліт гака довжина стріли . При цьому слід врахувати що стрілові самохідні крани мають змінну вантажопідйомність яка залежить від вильоту крюка.
Обов’язково при виборі крана треба врахувати що довжина похило розташованої стріли і її виліт залежать також і від допустимого наближення стріли до монтованого елементу.
Вантажопідйомність висота підйому і виліт крюка мають для кожного крану певні значення які наводяться в паспорті на кран і в довідниках. В усіх випадках вибору крану отримане значення необхідної довжини стріли має бути рівне або менше довжини стріли крану що приймається а необхідний виліт крюка повинен бути не менше мінімального по паспорту крану.
За необхідними параметрами робиться попередній вибір кранів з технічними характеристиками близькими до потрібних тобто встановлюється технічна можливість використання крану цього типорозміру. Порівняння монтажних кранів за економічними параметрами доцільно виконувати коли крани з різною ходовою частиною та обладнанням. Вони повинні бути близькі між собою по вантажопідйомності. Якщо порівнювати крани різної вантажопідйомності то економічним буде кран меншою вантажопідйомності.
Розрахунок монтажної ваги висоти і довжини стріли крану для монтажу збірних фундаментних блоків.
Визначаємо монтажну висоту при влаштуванні збірного фундаментного блоку:
де 08 м – запас по висоті для забезпечення безпеки монтажу;
м – висота фундаментного блоку;
м – висота стропування;
м – довжина вантажного поліспаста крана.
Обчислюємо оптимальний кут нахилу стріли крана до горизонту:
де 15 м – відстань від осі обертання стріли до осі кріплення крана;
м – відстань від осі кріплення стріли до рівня стоянки крана;
м – виліт гака стріли.
Розраховуємо довжину стріли крана:
Рис. 10. Схема для визначення необхідних технічних параметрів стрілового самохідного крана при влаштуванні збірного фундаментного блоку
Знаходимо монтажну масу збірного фундаментного блоку:
Таблиця 4. Техніко-економічні параметри кранів для встановлення фундаментних блоків
Вантажопідйомність т
Висота підйому крюка м
Швидкість підйома вантажу мхв
Обертання платформи крану обхв
Рис. 11. Схема монтажних кранів КС-4561А та МКГ-16
На підставі порівняння техніко-економічних показників остаточно для монтажу конструкцій обираємо кран КС-4561А як найбільш економічний варіант.
Розрахунок монтажної ваги висоти і довжини стріли крану для монтажу збірних фундаментних блоків
Визначаємо монтажну висоту при влаштуванні колони:
85 м – висота колони;
Рис. 12. Схема для визначення необхідних технічних параметрів стрілового самохідного крана при влаштуванні колони
Знаходимо монтажну масу колони:
Таблиця 5. Техніко-економічні параметри кранів для встановлення колон
Рис. 13. Схема монтажних кранів КС-6362А та СКГ-30
На підставі порівняння техніко-економічних показників остаточно для монтажу конструкцій обираємо кран СКГ-30 як найбільш економічний варіант.
Розрахунок монтажної ваги висоти і довжини стріли крану для монтажу підкранових балок
Визначаємо монтажну висоту при влаштуванні підкранової балки:
де 1288 м – перевищення опори монтованого елемента над рівнем стоянки крана;
м – запас по висоті для забезпечення безпеки монтажу;
Рис. 14. Схема для визначення необхідних технічних параметрів стрілового самохідного крана при влаштуванні балки
Знаходимо монтажну масу балки:
Таблиця 6. Техніко-економічні параметри кранів для встановлення підкранових балок
Рис. 15. Схема монтажних кранів КС-5363 та СКГ-30
Розрахунок монтажної ваги висоти і довжини стріли крану для монтажу балок покриття
Приймаємо довжину гуська . Оптимальний кут нахилу гуська до горизонту становить .
Рис. 16. Схема для визначення необхідних технічних параметрів стрілового самохідного крана при влаштуванні плити покриття
Визначаємо монтажну висоту при влаштуванні плити покриття:
де 1288 м – перевищення опори монтованого елемента над рівнем стоянки крана;
5 м – товщина плити покриття;
Визначаємо відстань від осі обертання гуська до рівня стоянки крана:
де 12 м – відстань від краю елемента до осі стріли;
0 м – довжина збірного елемента.
Розраховуємо довжину стріли крана який обладнаний гуськом:
де 16 м – відстань від осі кріплення стріли до рівня стоянки крана.
Визначаємо виліт гака стріли:
де 15 м – відстань від осі обертання крана до осі кріплення стріли.
Визначаємо монтажну масу плити покриття:
Таблиця 7. Техніко-економічні параметри кранів для встановлення плит покриття
На підставі порівняння техніко-економічних показників остаточно для монтажу конструкцій обираємо кран СКГ-40А як найбільш економічний варіант.
Розрахунок монтажної ваги висоти і довжини стріли крану для монтажу стінових панелей
Визначаємо монтажну висоту при влаштуванні стінової панелі:
де 108 м – перевищення опори монтованого елемента над рівнем стоянки крана;
м – висота стінової панелі;
Рис. 17. Схема монтажних кранів МКТ-40 та СКГ-40а
де 15 м – відстань від осі обертання крана до осі кріплення стріли;
м – виліт гака стріли
Рис. 18. Схема для визначення необхідних технічних параметрів стрілового самохідного крана при влаштуванні стінових панелей
Обчислюємо монтажну вагу збірного фундаментного блоку:
Таблиця 8. Техніко-економічні параметри кранів для встановлення стінових панелей
На підставі порівняння техніко-економічних показників остаточно для монтажу конструкцій обираємо кран КС-4362 як найбільш економічний варіант.
Рис. 19. Схема монтажних кранів КС-4362 та ДЕК-251
Календарне планування
Для розробки календарного графіка необхідно визначити тривалість кожного технологічного процесу. Зробити це можна склавши попередньо калькуляцію (відомість) витрат праці використовуючи норми часу ЕНиР.
У табличній частині наводяться основні дані по кожному будівельному процесу чи комплексу процесів (робіт) – обсяг трудомісткість кількість робітників і основних будівельних машин змінність і тривалість виконання роботи. У графічної частини плану кожна робота зображується у вигляді відрізка прямої лінії довжина якого відповідає тривалості виконання роботи в прийнятому масштабі часу. Розміщення окремих робіт і процесів комплексів робіт і процесів уздовж шкали часу характеризує прийняту технологічну послідовність будівництва будівлі.
Початковий план у зв'язку з певними додатковими вимогами щодо скорочення термінів будівництва рівномірному використанню або використанню в певний час будь-яких конкретних будівельних машин устаткування спеціалізованих робочих бригад коригується: оптимізується на підготовчій стадії або приводиться у відповідність з реальною обстановкою в процесі будівництва об'єкта.
Проектування будівельного генерального плану
На основі календарного плану вирішуються питання використання існуючих будівель або тих що споруджуються для потреб будівництва. Виходячи з кількості будівельних конструкцій виробів і матеріалів які потрібні на той чи інший період будівництва проектується складське господарство. Від кількості робітників на будівельному майданчику яка визначається на підставі календарного плану залежать розміри і місця розташування будівель санітарно-побутового та адміністративного призначення.
Разом з тим вплив будгенплану на календарний план не менш важливий. Розроблений варіант будівельного генерального плану впливає на основні параметри календарного плану (послідовність тривалість інтенсивність виконання робіт терміни використання ресурсів кількість робітників).
Від якості рішень які прийняті при розробці будгенплана залежить виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до запроектованого календарного плану. Вдало запроектований будгенплан багато в чому сприяє скороченню загальної тривалості будівництва і навпаки недостатньо продумані рішення можуть призвести до порушення термінів виконання робіт та збитків. Це особливо стосується обмежених умов будівельного майданчика.
Розрахунок тимчасових будинків адміністративно-господарського і санітарно-побутового призначення
Розрахунок побутових приміщень виконуємо за максимальною кількістю працюючих на будівельному майданчику та нормативної площі на одну людину. У число працюючих входять робітники ТП службовці і МОП.
Загальна кількість працюючих чол визначимо за формулою
де – максимальна кількість робітників за календарним планом чол.;
– кількість інженерно-технічних працівників чол.;
– кількість службовців чол.;
– кількість робітників молодшого обслуговуючого персоналу чол.;
– коефіцієнт що враховує відпустки хвороби учнів практикантів.
За календарним планом чоловік визначаємо кількість ТП службовців та МОП:
Тоді загальна кількість працюючих:
При підборі приміщень необхідно враховувати склад працівників: 100% всіх працюючих чоловіки
Таблиця 10. Розрахунок тимчасових будівель
Найменування тимчасових будівель
Кількість робітників чол.
Норма на 1 робітника м2
Приміщення для сушіння одягу
Приміщення для обігріву
Об’єднуємо гардеробну та приміщення для сушіння одягу:
Об’єднуємо контору прораба і приміщення для обігріву:
Об’єднуємо душові умивальні туалет:
Приймемо для потреб будівельників чотири вагончики (одинарний мобільний контейнер): Енергетик – 270 м2 Контур – 360 м2 та два контейнера Модуль – 1152 м2.
Розрахунок запасу матеріалів і площ тимчасових складських приміщень
Для визначення всіх параметрів тимчасових складів необхідних для складання будівельних матеріалів конструкцій і виробів виконують відповідні розрахунки.
Площа складу залежить від виду способу зберігання матеріалів і їх кількості. Відкриті складські майданчики призначені для зберігання матеріалів що не вимагають захисту від атмосферних дій (залізобетонні конструкції цегла).
Розмір складського майданчика визначається як сума площ складів необхідних для зберігання конструкцій всіх видів на певний період будівництва (підземна або надземна частина) з врахуванням їх максимальної добової потреби.
Максимальна добова потреба в матеріальних ресурсах кожного виду визначається за формулою:
де – кількість матеріальних ресурсів кожного виду необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт протягом всього розрахункового періоду;
– загальна потреба в матеріалі м3;
– час споживання матеріалу у днях згідно графіку;
– коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів;
– коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів.
Прийнятий (розрахунковий) запас матеріальних ресурсів кожного виду на складі в натуральних показниках визначається по формулі:
де n – норма запасу днів.
Таблиця 11. Норма запасу основних матеріалів та виробів на складах будівельних майданчиків
Перевезення автотранспортом
Сталь (арматурна покрівельна) труби лісоматеріали бітум сантехнічні та електротехнічні матеріали кольорові метали
Цемент вапно скло рулонні і азбестоцементні матеріали металоконструкції
Будівельна цегла бутовий камінь сипучі матеріали збірні зб конструкції та труби утеплювачі перегородки
Площа складів визначається за формулою:
де q – розрахункова площа складу.
Таблиця 12. Розрахункова площа складу
Залізобетонні збірні конструкції
Нормативне значення м2м3
Таблиця 13. Розрахунок тимчасових складів
Найменування матеріалів
Час споживання матеріалу днів
Розрахунковий запас матеріалу м3
Розрахункова площа складу м2м3
надходження матеріалів
споживання матеріалів
Рис. 20. Способи складування залізобетонних конструкцій на відкритому майданчику: 1 – підкладка; 2 – прокладка.
Список використаної літератури
Технология строительных процессов: Учебник для вузов А. А Афанасьев. Н. Н. Данилов. В. Д. Копылов и др.; Под ред. Н. Н. Данилова. О. М. Терентьева -2-е изд. перераб.: - М: Высшая школа. 2001.-464 с.
Технология строительного производства. Учебник для вузов Под редакцией Г. М. Бадьина. А. В. Мещанинова - Л.: Строй издат. Ленинград. 1987 - 606 с.
Хамзин С. К.. Карасев А. К. Технология строительного производства. Учебное пособие для строит спец. вузов-М.: Высш. шк. -1995.-393 с.
Каграманов Р. А.. Андреев А. Ф. Применение грузозахватных устройств для строительно-монтажных paбот.-M.:1995-216 с.
Белый Б.Ф. Строительные машины н оборудование: Справочное пособие (для производственников студентов строит. Вузов факультетов и техникумов). - Ростов нД; Феникс 2002 - 592 с.
Схемы входного и операционного контроля качества строительномонтажных работ - часть 1 выпуск 2. Монтаж сборных жб жилых зданий монтаж легких ограждающих конструкций кровли. ПТТ «Оргтехстрой-11». М. 1999- 102 с.