Механизация производственных и технологических линий яйценоскости путем совершенствования системы водоснабжения

Спец Л1.cdw

Записка_Потапчук.doc

Міністерство аграрної політики України
Житомирський національний агроекологічний університет
Факультет механізації сільського господарства
Кафедра машиновикористання
«ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ»
Завідуючий кафедрою Мельник М.В.
«Механізація потоково-технологічних ліній виробництва яєць на птахокомплексі ПОСП “Нива” Коростенського району Житомирської області з удосконаленням системи водопостачання»
Спеціальність 7.091.902 Механізація сільського господарства”
Консультанти з питань:
Житомирський національний агроекологічний університет
Кафедра машиновикористання
на дипломний проект студенту
(прізвище ім’я по-батькові студента)
Тема проекту: «Механізація потоково-технологічних ліній виробництва яєць на птахокомплексі ПОСП “Нива” Коростенського району Житомирської області з удосконаленням системи водопостачання» затверджена наказом по університету від 26 жовтня 2009 р. № 2346 ст
Консультанти дипломного проекту
виконання дипломного проекту
Назва етапів дипломного проекту
нформаційний пошук до теми проекту
Підготовка першого розділу
Підготовка розрахунково-технологічної частини
Патентний пошук і розроблення конструктивної частини
Розроблення заходів екологічної безпеки на об'єкті проектування
Підготування організаційно-економічної частини проекту
Виконання графічної частини
Попередній захист розробок на засіданні кафедри
Здача дипломного проекту в деканат на рецензію
Захист дипломних проектів
АНАЛЗ ГОСПОДАРСЬКО ДЯЛЬНОСТ9
1 Стисла характеристика природнокліматичних умов9
2 Аналіз кормовиробництва10
ВИБР ТА ОБГРУНТУВАННЯ СХЕМИ ТЕХНОЛОГЧНОГО ПРОЦЕСУ НА КОМПЛЕКС12
1 Опис вибір та обрунтування схем технологічного процесу12
2 Приготування кормів14
5 Прибирання посліду19
6 Система мікроклімату20
7 Технічне обслуговування обладнання22
8 Генеральний план птахо комплексу26
ТЕХНОЛОГЧНИЙ РОЗРАХУНОК29
1 Розрахунок необхідної кількості кормів для цеху29
2 Розрахунок кількості машин і обладнання для приготування і роздачі кормів32
3 Розрахунок лінії видалення і транспортування посліду33
4. Розрахунок необхідних транспортних засобів35
4.1 Розрахунок числа машин для транспортування комбікорму з майданчиків в склад птахо комплексу35
4.2 Розрахунок транспортних засобів для перевезення корму до пташників37
4.3 Розрахунок транспортних засобів для перевезення посліду із гноєзбірника у гноєсховище38
5. Розрахунок водопостачання і напування птахів39
КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА41
1 Технічний опис запропонованого пристрою41
2 Склад улаштування і робота виробу42
3 Розрахунок деталей. Розрахунок пружини вентиля запірного43
4 Технічне обслуговування45
Безпека життєдіяльності46
1 Аналіз стану охорони праці46
2 Техніка безпеки і виробнича санітарія50
3 Правила техніки безпеки при експлуатації та обслуговуванні машин для створення і регулювання мікроклімату53
4 Розрахунок освітлення приміщення54
5 Охорона навколишнього середовища55
6. Пожежна небезпека56
ЕКОНОМЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ58
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ68
Дипломний проект на тему: «Механізація потоково-технологічних ліній виробництва яєць на птахокомплексі ПОСП “Нива” Коростенського району Житомирської області з удосконаленням системи водопостачання». Складається з 6 розділів викладених на 70 сторінках друкованого тексту та містить 7 аркушів формату А1.
В проекті встановлено можливість створення птахоферми на базі ПОСП «Нива» розглянуто та розраховано потокові лінії птахокомлексу. В конструкційній частині удосконалено систему водопостачання з розробленням запірного вентиля. Проект містить також економічну частину та розділ з охорони праці.
Ключові слова: ПТАХОКОМПЛЕКС ЯЙЦЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ ВЕНТИЛЬ ЛНЯ ТЕХНОЛОГЯ
Найважливіший фактор індустріалізації тваринництва – поліпшення технічного оснащення ферм і підвищення енергоозброєності праці.
Задачами цього фактора є: збільшення виробництва і підвищення якості продукції тваринництва шляхом укріплення матеріально-технічної бази росту продуктивності праці прискорення введення досягнення науки техніки і передового досвіду здійснення поглибленої механізації і концентрації виробництва на основі сільськогосподарської кооперації.
Реалізація машин для комплексної механізації тваринництва дозволяє завершити комплексну механізацію і автоматизацію процесів на великих тваринницьких комплексах механізацію процесів на існуючих фермах та тих що реконструюються перейти від використання окремих машин у тваринництві до системи технічних ліній що обслуговують механізацію основних та допоміжних навантажувально-розвантажувальних робіт введення нової системи машин зберегти експлуатаційні витрати на виробництво продукції тваринництва на 25-30% знизити прямі витрати праці в 15-2 рази порівняно з досягнутим рівнем у колгоспах та радгоспах зменшити потребу в обслуговуючому персоналі.
Птахівництво першим серед інших галузей тваринництва почало перехід на промислову основу. Швидкого розвитку набуває автоматизація всіх виробничих процесів. Механізація та автоматизація складає зараз невід’ємну частину сучасної технології птахівництва його технологічну основу.
На базі механізації та автоматизації відбувається різке посилення і концентрація виробництва розвиток найбільш прогресивного кліткового утримання птахів.
Подальше удосконалення технології виробництва яєць і м’яса птиці всіх видів пропонує збільшення виходу продукції з одиниці площі виробничих приміщень при одночасному зниженні її собівартості. Обов’язковою умовою при цьому слід вважати максимальне зниження витрат праці.
Удосконалення технологічних процесів у птахівництві направлене на вирішення в першу чергу таких задач:
– подальшої спеціалізації птахівництва хазяйств і ферм різного напрямку;
– розробка і введення ресурсозберігаючих прийомів нормативів і параметрів технологічного процесу виробництва яєць і м’яса птахів;
– широке введення при виготовленні продукції птахівництва різних форм підряду в тому числі орендного;
– розробка більш деталізованих норм та основних конструктивних вимог для утворення найбільш досконалого і надійного в роботі комплексного технологічного обладнання що забезпечує повну механізацію і необхідний рівень автоматизації технологічних процесів;
– розробка найбільш зручних конструкцій кліткових батарей що забезпечують тривалу експлуатацію птахів та отримання високої продуктивності.
При розгляданні вузлових питань подальшого розвитку птахівництва треба забезпечити комплексний підхід до розширення якості продукції максимально скоротити втрати всіх видів сировини.
Тому обрана мною тема для дипломного проекту дає можливість в більш повному обсязі вирішити проблему що була визначена вище а також значно підвищити ефективність земле використання виробничих фондів зміцнити хазяйський розрахунок підвищити рентабельність сільськогосподарського виробництва ввести передовий досвід удосконалити організацію праці та виготовлення в господарстві нашої країни.
Підвищення ефективності виробництва м’яса птахів визначається масштабами застосування нового технологічного обладнання рівнем механізації та автоматизації. Промислове птахівництво утворило сприятливі умови для введення високовиробничого обладнання його удосконалення для різних груп птахів. Для сучасного птахівничого обладнання характерне зниження витрат праці на одиницю продукції матеріалоємності на птаха – місто.
Завдяки цьому праця оператора птахокомплексів і птахоферм наповнюється новим змістом. Тепер головне в роботі оператора – це не тяжка фізична праця а механізоване управління усім складним крупним виробництвом що включає багатотисячне поголів’я птахів десятки і сотні механізмів електрообладнання та апаратуру автоматики.
АНАЛЗ ГОСПОДАРСЬКО ДЯЛЬНОСТ
1 Стисла характеристика природнокліматичних умов
Здійснення внутрішньогосподарської спеціалізації дає можливість господарству найбільш ефективно використати природні та економічні умови.
ПОСП “Нива” Коростенського району Житомирської області знаходиться в зоні помірного клімату з достатньою вологістю.
Основні кліматичні характеристики такі:
– середня річна температура +70С;
– річна сума опадів на території птахо комплексу 400-420мм;
– нормативна глибина промерзання рунту 115см.
Ефективна волога накопичується за рахунок зимових опадів. Середня висота снігового покрову не перевищує 18см.
Умови рельєфу земляного масиву господарства дозволяє широко застосовувати сучасну техніку при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Грунт – суглинки що переважають в господарстві мають середню потужність гумусового шару – до 40см хороші фізико-хімічні властивості та середню родючість.
Загальна площа земле використання 1236га всього сільськогосподарських угідь 928га в тому числі нива 653га.
Для поліпшення культурно-побутових умов планується побудувати спортивний комплекс та два 40-квартирних будинки.
2 Аналіз кормовиробництва
За останні декілька років загальна кількість посівних площ залишилась незмінною. Однак необхідно відзначити що застосування інтенсивності технології дало можливість збільшити врожайність озимої пшениці та ячменю які використовуються для виготовлення комбікормів для птиці. Динаміка посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур приведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Динаміка посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур
Найменування культур
Показниками які характеризують виробничу діяльність господарства є витрати праці на вирощування продукції рослинництва та її собівартість (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2 – Витрати праці та собівартості продукції рослинництва
витрати праці люд.-год.ц
Зернові без кукурудзи
Так як кормова база знаходиться на достатньому рівні а в регіоні відсутні великі птахо-комплекси то в даному проекті пропонується створення птахоферми на базі ПОСП “Нива” Коростенського району Житомирської області.
ВИБР ТА ОБГРУНТУВАННЯ СХЕМИ ТЕХНОЛОГЧНОГО ПРОЦЕСУ НА КОМПЛЕКС
1 Опис вибір та обрунтування схем технологічного процесу
Технологія виробництва яєць розроблена на основі норм технологічного проектування птахівничих господарств НТП-е-х-и-78 з урахуванням санітарно-ветеринарних вимог. Для утримання курей передбачаються будівлі павільйонного типу які мають габарити 18х138 м і складаються з приміщення для птахів та підсобних приміщень розташованих в торці. Вони розраховані на посадку курей віком від 140 днів до 540 днів. В пташнику буде встановлено комплект обладнання БКН-3А – 6 кліткових батарей з механізацією процесів годування поїння та прибирання посліду.
Птахів годують повноцінними кормами які доставляють із складу кормів завантажником ЗСК-10 в бункери для сухих кормів БСК-10А. З бункеру корм подають на транспортер ТУУ-2А потім – в кормороздавачі кліткових батарей. З мікро чашкових поїлок якими обладнана кліткова батареї птахи отримують воду.
Послід з кожного ярусу кліткових батарей потрапляє в траншеї які проходять під батареями звідки механізмами МПС-6М доставляється на скребковий транспортер НКЦ-718 а з допомогою останнього – в транспортні засоби.
При заміні поголів’я будівельні конструкції і обладнання пташника очищують системи пересувними складними машинами СМ-1 а потім – мобільними автодезустановками УСД що обслуговують всю зону птахівничого господарства.
Для забезпечення необхідної вентиляції використовуються комплекти обладнання “Клімат-4М”. Системи автоматики цього обладнання дозволяють регулювати температуру повітря від 5 до 350С шляхом зміни повітрообміну. Опалення здійснюється за допомогою тепло генераторів. Пташник обслуговують пташниці і слюсар-оператор. Вони здійснюють нагляд за птахами та обладнанням.
Оскільки птахо комплекс має велике поголів’я птахів особливу увагу необхідно приділити ветеринарно-санітарним заходам охороні господарства від занесення інфекційних захворювань.
В господарстві паралельно з організаційно-господарськими заходами проводять ветеринарно-санітарні та протиепідемічні заходи які складають основну частину загальної технології виготовлення. Тому перш ніж складати план протиепідемічних ветеринарно-санітарних заходів складають в цілому по господарству технологічну карту-графік.
Після того як технологічна карта-графік складена головний ветеринарний лікар господарства складає план протиепідемічних та ветеринарно-санітарних заходів в цілому по господарству та взагалі. В цьому плані мають бути передбачені:
– діагностичні обстеження птахів на туберкульоз гельмінтози та інші захворювання в залежності від епідемічних обставин;
– вакцинації та ревакцинації птахів в залежності від епідемічної ситуації в господарстві та оточуючій його місцевості;
– поточні дезинфекції дезинеризації дезинсекції та дератизації;
– санація (оздоровлення) птахівничих приміщень і лабораторій за зонами та цехами;
– контроль напруження імунітету і клінічного стану птахів;
– медикаментозні профілактики в процесі вирощування молодняку і утримання дорослого поголів’я птахів;
– контроль якості кормів що надходять інкубаційних яєць питної води і санітарного стану приміщень і територій;
– роботи з людьми з питань профілактики захворювань птахів в конкретному господарстві;
– розрахунок на біопрепарати деззасоби медикаменти підсобну робочу силу і ветеринарну техніку.
Затверджений план протиепідемічних і ветеринарно-санітарних заходів – програмний документ який визначає всебічний обсяг робіт з ліквідації та попередження захворювань птахів а також визначає режим роботи в цілому птахівничому господарстві. Він є законом для всіх служб і осіб що працюють в даному господарстві.
2 Приготування кормів
Найбільш раціональний шлях використання кормових ресурсів в птахівництві – виробництво повно раціонних кормів.
Комбікорм –це складна однорідна суміш очищена та подрібнена до необхідної величини кормових засобів і мікро добавок що виробляється на науково обрунтованій рецептурі та забезпечує повноцінне годування птахів.
Але нерідко комбікорм що доставляється з комбікормових заводів не відповідає необхідним вимогам. Тому передбачається цех зі збагачення комбікормів які надходять з комбікормових заводів необхідними добавками з метою їх коректування повноцінності.
Компонентами збагачення можуть бути: подрібнене зерно трав’яне рибне і м’ясо-кісткове борошно мікроелементи і БВД премікси виготовлені на основі наповнювача комбікорму. Премікси являють собою однорідну суміш подрібнених до необхідної величини біологічно активних речовин і наповнювача.
Для різних видів і віків птахів премікс різний. В нашій країні застосовують 1%-ний премікс який вводиться на 1т комбікормів в кількості 10кг. В ННТНП рекомендується для курей нусушок використовувати премікс та кого складу з розрахунку на 1т комбікорму:
вітамін АФз – 300мг;
вітамін Е – 20гр групи В – 100гр;
вітамін С – 2кг В12 – 500гр;
біват – 2кг Вн – 3кг.
Мікроелементи: марганець – 300гр залізо – 50гр кобальт – 10гр мідь – 50гр.
Рецептура збагачення комбікорму що є на птахокомплексі розробляється лабораторією виходячи з якісного складу комбікорму що надходять на птахо комплекс і наявність компонентів для збагачення.
Цех являє собою блок виробничих та підсобно-побутових приміщень бункерних ємностей для робочого запасу сировини і готової продукції.
Технологічна схема збагачення комбікормів вміщує чотири основні операції:
- завантажник бункерів робочого запасу сировини ємністю 60т. на одну зміну роботи цеху. Комбікорм який підлягає збагаченню подають із складу комбікормів;
- подача комбікорму на змішувачі С-12 туди подаються і інші компоненти;
- змішування збагаченого комбікорму з компонентами незбагаченого;
- завантаження бункерів готової продукції загальної ємністю 60т. з наступним їх відвантаженням на автотранспорт для доставки комбікорму до пташників.
Комбікорм що підлягає збагаченню подається в цех транспортом ТСЦ-50 із складу кормів з’єднуючою естакадою і завантажуються в бункер цеху.
Зерно та інша сировина доставляється до цеху автотранспортом і розвантажується авторозвантажувачем в завальну яму і через конвеєр направляється в бункер. При подаванні сировини вона з бункеру подається на змішувачі через важелі у відповідності зі схемою технологічного процесу.
При подаванні зернової сировини воно в залежності від необхідності подається із бункеру конвеєра на подрібнення. Подрібнене зерно можна в потоці направити через важелі на змішувач або ж в інший бункер на тимчасове зберігання. Задана кількість подрібненого зерна що видається важелями в підвісний бункер визначається кількістю відвісив важелів за імпульсним лічильником пульта управління важелями. Після необхідної кількості відвісив за якими в пультовій стежить оператор необхідно закрити засув підвісного бункеру при обраному перекручування перехідного клапана подрібнене зерно подається на змішувачі.
Задана кількість комбікорму направляється на змішувач визначається також кількість відвісив і аналогічно процесу дозування дробленого зерна.
Робочий запас трав’яного борошна зберігається в приміщеннях куди доставляється автотранспортом. З цього приміщення трав’яне борошно подається в змішувач С-12 через шафу для розсортування.
М’ясо-кісткове борошно гравій підвозять транспортом до цеху і подають в склади преміксів.
З допомогою малої механізації ці компоненти подаються на завантажувальному транспортері змішувачів.
Потрібна кількість компонентів визначається важенням або за допомогою обсягів.
Мікродобавки БВД премікси та інші компоненти зберігаються і вводяться в корм в приміщеннях для приготування преміксів.
Мікродобавки перед змішуванням подрібнюються подаються в над дозаторний бункер.
Вітаміни під тиском повітря подають на дозатор де проходить рівномірне введення їх в наповнювач. Потім всі компоненти подаються в прийомну лійку завантажувального транспортеру змішувача С-12. Змішувач С-12 перероблює в годину 70 тонн комбікорму. Завантаження змішувача проводиться всіма необхідними для рецепту компонентами.
Після змішування збагачений комбікорм через норії 1-2х20 і транспортером ТСЦ-5025 подається в бункери готової продукції з яких відбувається його відпускання в автотранспортні засоби через гвинтові конвеєри.
В перспективі також намічається ввести гранулювання комбікорму. Процес гранулювання враховує поживні достоїнства комбікорму.
При гранулюванні комбікорм оброблюють гарячим паром при температурі 1200С а потім пресують. Нагрівання і пресування збільшує щільність комбікорму руйнують оболонки клітин і прокалених зерен що підвищує ступінь їх засвоєння організмом.
Корми на комплекс доставляється автомобільним транспортом у порціях і після його збагачення автокормовозами ЗСК-10 або ЗСК-15 доставляється до пташників де розвантажується в бункери типу БСК які встановлені біля пташників.
Завантажувач сухих кормів ЗСК-10 і ЗСК-15 призначені для доставки і завантаження комбікорму в зовнішні бункери пташника. Виконані на шасі автомобілів відповідно ЗИЛ-130АН і КамАЗ-5320 ємність бункерів 8 і 11м3 продуктивність при вивантаженні 193 і 184тг.
Бункери БСК-10А призначені для прийому тимчасового зберігання (3-5 діб) і завантаження сухих кормів в бункери-дозатори (або транспортери ТУУ-2 ТУУ-2А) які розташовані в пташнику конструктивно бункер виконано у вигляді ємності із завантажувальною горловиною і кришкою у верхній частині змінює стійки засуви і датчик рівня корму. Встановлюють бункер на фундаменті біля пташника похилий транспортер через отвір в стіні вводять всередину приміщення.
В приміщення корм потрапляє на кормотранспортер ТУУ-2. Кожна клітинна бактерія має бункер-дозатор який заповнюється із горизонтального транспортеру ТУУ-2 пов’язано із зовнішнім бункером БСК-10.
Вздовж кожного ряду кліток встановлено жолобкові годівниці. З бункеру-дозатору корм за напрямним рукавом одночасно потрапляє в жолобкові годівниці-кормороздачи кожного кола і роздається ланцюговим або тросово-шайбовим кормороздавачем.
Привод кормороздавача від електродвигуна через редукторі ланцюгові передачі. Кормороздавачі включаються до роботи за заданою програмою за допомогою часового механізму через визначений час. По мірі витрати корму і зниження його рівня в дозаторі за допомогою датчиків включається в роботу горизонтальний ТУУ-2 і похилий шнековий транспортер бункеру БСК-10.
Слід також звертати увагу на освітлення в клітках. Необхідно щоб зони розташування поїлок та годівниць були добре освітлені.
Для виключення травмування курчат в годівницю вставляють сітчасті вкладиші що оберігають птахів від потрапляння лапами в ціль кормороздавача.
Механізація та автоматизація водопостачання і напування птахів дозволяє значно скоротити витрати праці знизити собівартість і збільшити вихід готової продукції. Крім того своєчасне і безперервне водопостачання сприяє нормальному виконанню виробничо-зоотехнічних процесів підвищує протипожежну безпеку виробничих приміщень і санітарний стан птахокомплексів.
Для птахівничих підприємств вимагається значна кількість доброякісної води: на напування птахів для приготування кормів очищення ємностей обладнання і приміщень та на інші цілі.
При виборі технологічного обладнання для механізації водопостачання птахокомплексів необхідно знати вид і число вживань на норми і режим водовживання протягом доби.
Для подавання води застосовують навантаження центробіжного насосу типу ЕЦВ. Насоси цього типу багатоступінчастого вертикального положення. З глибинних свердловин вода подається у водонапірну башту і звідти по системі водопостачання розподіляється за кормоцехами з птахами та іншими допоміжним приміщенням. Поїлки повинні забезпечувати автоматичне напування птахів чистою водою температури якої повинні бути близькі до температури води у пташнику. Число поїлок та їх довжину визначають зоотехнічними нормами. В господарстві можуть застосовуватися поїлки проточного типу або крапельні. Кожна з них має свої переваги та недоліки. При поточному напуванні спостерігається перевитрата води. Крапельні поїлки зручні для монтажу немає перевитрати води але вони мають властивості відмови води через підвищений вміст у води заліза. Тому проектується установка жолобкових поїлок з перериваною подачею води. Вода з водопроводу надходить до проміжного баку оснащеного поплавковим регулятором який автоматично з’єднує жолоб поїлки з водопроводом що подає харчування за мірою споживання її птахами. З баку води потрапляє до фільтру а потім через електромагнітний фільтр в жолобкові поїлки. Електромагнітний клапан вмикає подачу води реле часу.
5 Прибирання посліду
Концентрація виробництва яєць і м’яса птахів у великих птахівничих господарствах привела до різкого збільшення маси гною скупченого на обмеженій виробничій площі. Обладнання для прибирання гною повинно забезпечити регулярне його видалення за строго заданим режимом. Для прибирання гною з пташників застосовується установка прибирання гною з каналів під батареями МАС-6М транспортер для вивантаження гною з пташників НКЦ-718.
Для прибирання гною над верхньою частиною кліток першого та другого ярусів за всією довжиною батареї встановлені нахильні гноєві настили із оцинкованої сталі. Гній із кліток другого та третього ярусів потрапляє частково на нахильні настили скочується по ним через щілину в гнойовий канал а залишки гною відкидаються двоскребковим канатним транспортером за всією довжиною батареї. Вмикають скребки в роботу вручну або автоматичні за заданою програмою 1 чи 2 рази на добу. З-під батарей гнойова маса прибирається установкою МПС-6М. При швидкості руху скребків 9мхв в каналах шириною 1870мм продуктивність гноєприбиральника складає 1000кгч (потужність електроприводу 22кВт). Потім гній скидається в канал побудованого гноєприбиральника в якості якого застосовується транспортер НКЦ-718. Ланцюгово-скребковий транспортер НКЦ встановлюють в каналах з дерев’яною обшивкою розмірами 320х120мм потужність електроприводу 22кВт. При швидкості руху ланцюга 288тхв транспортер забезпечує продуктивність 4-55тгод. Транспортер НКЦ скидає гній або безпосередньо в транспортний засіб або в гноєзбірник звідки гній потім завантажується в транспортні засоби і проводиться в гноєсховище.
Експлуатація гнойового обладнання виконується підготовленими робочими черговими слюсарями які обслуговують обладнання в пташниках за інструкціями затвердженими головним інженером птахокомплексу.
В їх задачу входить щоденний огляд гнойового обладнання змащування частин згідно схемі технічного обслуговування малий ремонт пов’язаний із заміною кріплення та інших нескладних деталей.
6 Система мікроклімату
Продуктивність птахів в значній мірі залежить від мікроклімату температури відносної вологості газового складу механічного та бактеріального забруднення повітря швидкості та напрямку повітряного потоку освітлення і довготи світлового дня.
Для утворення необхідних температурно-вологових умов в пташниках підтримується температура з точністю до 5-6% і зниження обсягу шкідливих газів (аміак сірководень вуглекислий газ) до гранично допустимих концентрацій обирає комплект “Клімат-47М-01”. В комплект входять: осьові вентилятори ВО-4-71А автоматичні вимикачі станції управління і сіровод екранований. Вентилятори розміщують рівномірно за периметром будівлі. Роботи витяжних вентиляційних систем передбачені в ручних і автоматичних режимах. Терморегулятор ПТР-3-04 на падіння температури зменшує повітрообмін спочатку зниженням числа обертів електродвигунів потім відключення окремих груп вентиляторів. При досягненні температури повітря в пташнику аварійного рівня відключаються всі вентилятори.
Для забезпечення необхідного зволоження повітря застосовують комплект К-П-6 з набором зволожувачів УВ-60. Комплексне використання названого обладнання дозволяє підтримувати заданий мікрокліматичний режим в птахівничих приміщеннях.
Для підтримання оптимальної температури повітря в пташнику в зимовий період застосовують теплогенератори ТГ-25.
Станції управління теплогенераторами забезпечують їх роботу в ручному і автоматичному режимі (3 режими: “опалення автоматичне” “опалення ручне” “вентиляція ручна”). Температура нагрітого повітря регулюється зміною його подачі через теплогенератор.
Рівень освітлення в зоні розміщення птахів – важливий технологічний фактор. Для забезпечення нормативного освітлення в птахівничих приміщеннях використовують лампи розжарювання і світильники із газорозрядними лампами. Лампи розжарювання забезпечують плавну зміну освітленості в необхідних межах.
Централізована система ЩЕП-1 призначена для управління світловим режимом або іншими технологічними процесами в деяких пташниках (відділення господарство в цілому). Складається з пульта управління (в диспетчерській) пускових обладнань (в пташниках) і кабелів зв’язку. Число незалежних програм – 30 діапазон регулювання продовження світлового дня 0-24 і точність виконання заданих програм ±1 мк максимальна довжина кабельних ліній зв’язку – 2км при діаметрі жили кабелю 07 мм. Відомо що систематичне штучне ультрафіолетове опромінювання птахів що знижується різними захворюваннями і падінням молодняку. При клітковій технології вирощуванні воно попереджує розвиток рахіту і дозволяє запобігти введенню в раціон птахів вітаміну Д. Витрати електроенергії складають на одну голову в місяць всього 006 кВт. Тому й пропонується використовувати стаціонарні установки “Луч-2”. Установка “Луч” за своєю дією наближається до ефекту використання спектрального опромінювання птахів і знижує захворюваність молодняку інтенсифікує обмінні процеси організму поліпшує засвоювання поживних речовин кормів. Управління роботою інфрачервоних і ультрафіолетових ламп програмне. Установки для інфрачервоного опромінювання є одним з елементів метода забезпечення оптимальних умов утримання птахів. Енергія корма перетворюється в організмі птахів в інші види енергії що витрачаються не лише на біологічні процеси росту і життєдіяльності організму але й на підтримання визначеної температури тіла. Якщо птахи знаходяться в холодному вологому приміщенні то енергія корма витрачається на боротьбу з переохолодженням тіла якщо ж в спекотному то енергія витрачається на боротьбу організму з перегрівом. Тому для птахів слід створювати такі умови утримання щоб витрата енергії корму на терморегулювання організму була мінімальна.
Нормами енергетичного опромінювання встановлені такі добові дози: для курчат (бройлерів) – 10 80 енерг. гм3 (при щоденному постійному збільшенні опромінювання).
7 Технічне обслуговування обладнання
Надійність – довговічна робото здатність обладнання залежить перш за все від кваліфікації і відповідної підготовки обслуговуючого персоналу від своєчасного і систематичного проведення технічного обслуговування.
В процесі експлуатації технологічного і електричного обладнання слід керуватися заводськими інструкціями і правилами технічної експлуатації та безпеки обслуговування електроустановок.
При щомісячному технічному обслуговуванні кліткового обладнання виконуються слідуючи операції:
– очищують лезо ніжкою скребків від гною жолоба поїлок від багна шафа управління клеми і коробку кінцевих вимикачів;
– перевіряють щільність закриття сталевих отворів редукторів ступінь натягнення ланцюгів пасів;
– переконуються у відсутності сторонніх предметів поблизу агрегатів що обертаються і рухаються;
– перевіряють стан і кріплення скребків і канатів спарених установок для регулярного прибирання гною;
– змащують поверхні що труться за схемою змащування яка вказана в заводській інструкції.
Під час технічного обслуговування (раз на місяць) виконують всі роботи передбачені щоденним технічним обслуговуванням і крім того:
– додатково перевіряють кріплення проводів механізмів надійність заземлення електродвигунів і струмопроводів ізоляцію приводних пасів каната скребкового;
– змащують механізми що обертаються і деталі що труться;
– перевіряють кріплення анкерних болтів і болтів приводних натяжних станцій редукторів при необхідності підтягують їх;
– змащують сполучуючи вузли і деталі згідно нормі та схемі змащування;
– знімають та промивають ланцюги в гасі і змащують деталі що відпрацювали;
– спускають з редукторів масло а корпуси промивають гасом або дизельним паливом;
– перевіряють зношення зірочок капронових накладок блоків аварійних пристроїв підшипників і при необхідності їх заміняють;
– очищують і дезінфікують батарею заміняють масло в редукторах;
– перевіряють надійність кріплення деталей каркасу скребків і канату відновлюють фарбування зовнішніх поверхонь батарей;
– підшипники заповнюють універсальним мастилом УМ (солідолом);
– у випадку зношення пасів їх заміняють.
Технічне обслуговування обладнання для утворення мікроклімату.
Безпечна та продуктивна робота тепло генератора багато в чому залежить від правильного і своєчасного техобслуговування окремих вузлів і агрегатів.
При щоденному технічному обслуговуванні (ЩТО) виконують такі операції: протирають корпус тепло генератора і форсунку перевіряють наявність палива щільність з’єднання паливної системи (протікання палива недопустиме).
При періодичному технічному обслуговуванні (ПТО) один раз на місяць виконують такі операції:
– очищують паливний фільтр розпилювачі електроди запалювання датчик контролю;
– перевіряють зазор між електродами;
– перевіряють справність штепсельного з’єднання на форсунці;
– зміщують сітку на в смоктуючому повітропроводі розбирають розпилювач і протирають його чистою ганчіркою вихідні отвори розпилювача обережно прочищають кілкою мідною дротиною забороняється застосовувати сталеву дротину;
– перевіряють надійність стікання палива електромагнітним клапаном;
– перевіряють справність контактів і цілісність котушок реле пускачів затяжку болтових з’єднань настройку датчиків системи управління.
Один раз на півроку необхідно оглядати станцію управління всі електричні з’єднання очищувати від пилу і бруду зачищати контакти регулювати температуру чистити теплогенератори.
Чищення теплогенераторів слід проводити наприкінці опалювального сезону але не рідше 1 разу в 6 місяць.
Перед експлуатацією системи вентиляції необхідно провести зовнішній огляд обладнання перевірити правильність електричних з’єднань випробувати електровентилятори і настроїти терморегулятори. При щоденному технічному обслуговуванні виконують такі операції:
– перевіряють надійність кріплення робіт коліс електровентиляторів на валу двигуна прокручуючи робочі колеса від руки;
– перевіряють кріплення автотрансформатора;
– оглядають станцію управління при цьому звертають увагу на надійність кріплення станції на стіні і перевіряють цілісність ручок перемикачів наявність сигнальних ламп в арматурі скла і пломб в терморегуляторах з’єднуючих проводів;
– переконуються що панелі датчиків встановлені правильно в зоні його розташування немає потоків повітря а екранований провід заземлення;
– після зовнішнього огляду всіх елементів перевіряють правильність електричних з’єднань і їх надійність.
При періодичному технічному обслуговуванню через кожні 6 місяців виконують такі операції:
– перевіряють надійність кріплення робочого колеса вентилятора на валу двигуна;
– перевіряють кріплення кронштейнів затяжку контргайок сальників;
– очищають від пилу бруду і видаляють з електровентилятора побічні предмети які потрапили до нього;
– перевіряють надійність заземлення;
– спускають конденсат.
Не менш ніж раз на рік (через 4000г. роботи) додають мастило шприцом через маслянки розміщені на двигунах. Для змащування одного підшипникового вузла достатньо п’ять-десять нагнітань шприцом. Якщо вали не створюють підвищеного шуму і вібрацій допускається заміна підшипників і через більш тривалі строки.
Після тривалої перерви в роботі електровентилятора (шість місяців і більше) заміряють опір ізоляції прослуховують її; якщо необхідно спускають конденсат роблять пробний пуск.
Контроль за правильною експлуатацією і технічним станом технологічного обладнання з цією метою черговим технічним персоналом (слюсарями електриками та ін.) так і виробничими робітниками в обов’язки яких входить безпосереднє обслуговування машин.
8 Генеральний план птахо комплексу
Птахівниці виробництва в основному розміщуються навколо великих міст і промислових центрів для того щоб можна було забезпечувати населення свіжою високоякісною продукцією – дієтичним яйцем і курячим м’ясом.
Приватна діяльність птахівничого виробництва життєздатність і продуктивність птахів здебільшого зумовлені правильним розташуванням господарства. Зменшенню витрат на будівництво виробництва сприяє вибір ділянок зі спокійним рельєфом і рунтами що не вимагають улаштування дорогих фундаментів будівель і споруд.
Будівництво повинно проводитися на землях що придатні для сільськогосподарського використання. Для підвезення сировини і вивезення продукції (і відходів виробництва) передбачаються відповідні під’їзні путі. Всі транспортні потоки організують за короткими маршрутами з максимальними розворотними майданчиками і окремим під’їздами до будівель ділянки території які вільні від забудівель і доріг зазеленіють.
Виробничий комплекс складається з таких майданчиків:
- зона промислового поголів’я;
- адміністративно-господарська зона;
- зона очисних споруд.
Адміністративно-господарські зони розміщені з підвітряної сторони відносно інших зон. В адміністративно-господарській зоні зосереджені всі основні споруди обслуговуючого і адміністративного призначення. Всі зони об’єднані в єдине поняття – птахо комплекс до якого ведуть асфальтовані дороги. Заїзд на птахо комплекс обладнаний санперепустником. Весь птахо комплекс має огорожу. Улаштування території птахо комплексу полягає в улаштуванні твердих покриттів майданчиків проїздів. Перед в’їздом на птахокмплекс передбачаються майданчики для під’їзду розвороту і стоянки автомобілів.
Вся територія птахо комплексу має зовнішнє освітлення.
Зони вирощування бройлерів функціонують як підрозділи птахо комплексу. Тракторні ремонтно-будівельні роботи матеріально-технічне забезпечення планування фінансування і зооветеринарне обслуговування виконується суспільними службами і підрозділами.
Робота пташниць з догляду за бройлерами здійснюється згідно розпорядку дня затвердженого директором (табл.2.1).
Слюсар-оператор слідкує за роботою механізмів технологічного обладнання і забезпечує безперервну роботу вентиляційно-очисного обладнання проводить технологічний догляд і заявковий ремонт обладнання. Процеси підготовки пташників і обладнання до прийому чергової партії курчат завантаження і вивантаження їх виконує спеціалізована бригада.
Режим роботи – однозмінний з 7-годинним робочим днем (з 2-годииною обідньою перервою) 6-денним робочим тижнем і ковзним графіком вихідних днів основних робітників. В нічний час на території зони залишаються робітники сторожової охорони а при необхідності і чергові оператори.
Таблиця 2.1 – Приблизний розпорядок дня роботи пташниць
Підготовка до роботи
Огляд птахів збирання дохлих і підняття слабких
Обхід пташників перевірка вентиляції кормороздавачів і годівниць
ТЕХНОЛОГЧНИЙ РОЗРАХУНОК
1 Розрахунок необхідної кількості кормів для цеху
Відомо що як недокорм так і перекорм тварини ведуть до зниження продуктивності і збільшенню собівартості продукції. Керуючись рецептом визначають сумарну добову кількість кормів для годування всього поголів’я. Відсотковий вміст кожного компоненту для кожної вікової групи однаковий. З комбікормового заводу на птахо комплекс комбікорм потрапляє в такому складі:
кукурудза пшениця ячмінь шрот соняшник рибне борошно вапняк сіль.
Якщо приймати за 100% – 005кг комбікорму який розходиться на одну голову за добу тоді можна визначити кількість комбікорму що потрапляє до кормоцеху для споживання одним курчам за добу з таких співвідношень
Тепер визначають потрібну добову норму кожного компонента необхідного на 1 голову:
– м’ясо-кісткове борошно
Потім визначаємо добову витрату кормів на все поголів’я
Сумарну добову витрату кормів визначаємо за формулою
До цієї сумарної добової дози комбікорму треба додати 250гр. марганцю і 125гр. антиоксиданту з розрахунку на 1 птаха.
Визначаємо річну необхідність в комбікормах:
де к – коефіцієнт що враховує витрати кормів під час зберігання і транспортування ;
t – кількість днів на рік.
Разове видавання кормів всьому поголів’ю
де кр – кратність годування .
Запас концентрованих кормів на птахо комплексі повинен становити 16% потрібної кількості. Для його зберігання застосовують склади зблоковані з кормоцехом.
Загальний обсяг складських приміщень:
де ρ – об’ємна маса комбікорму;
Кількість комбікорму в складі:
Для вертикального переміщення сипких і гранульованих кормів зернової і м’ясної сировини і продуктів на переробки в процесі приготування комбікормів використовують стрічкові ковшові норії а для горизонтального переміщення – ланцюгові транспортери і шнеки. Гвинтові конвеєри (шнеки) застосовують також для прошивання складових частин комбікормів після їх дозування. Переміщення за горизонталлю коренеклубнеплодів суміші подрібненого силосу з комбікормом та інших продуктів у цехах (відділеннях) здійснюється стрічковими і скребковими транспортерами. Для переміщення сипких вантажів за вертикаллю (похила площина) користуються гравітаційними (самотічними) пристроями.
2 Розрахунок кількості машин і обладнання для приготування і роздачі кормів
При збагаченні комбікорму розрахунок продуктивності технологічної лінії виконується за формулою
при – сумарна маса комбікорму і компонентів добового раціону птахів т.
t3=5хв – час завантаження;
t2=15хв – час змішування;
t6=5хв – час вивантаження;
t7=5+15+5=25хв=04годин;
z – число циклів змішування за час роботи кормоцеху z=17.
Годинна продуктивність змішувача С-12 дорівнює 75тг.
Число змішувачів необхідне для змішування добової подачі корму
З метою запобігання перевантажень приймають 1 змішувач С-12.
Визначаємо кількість транспортерів що подають збагачену суміш до змішувача. Вибираємо скребковий транспортер ТС-40С продуктивністю тгод.
Кількість транспортерів
Приймаємо один транспортер ТС-40С.
Кількість транспортерів які використовують для транспортування комбікорму зі складу до цеху збагачення.
Вибираємо транспортер ТСЦ-50
Приймаємо один транспортер ТСЦ-50.
Число транспортерів що використовуються для завантаження комбікорму в змішувач.
Вибираємо норію НЦ-20
Приймаємо одну норію НЦ-20.
3 Розрахунок лінії видалення і транспортування посліду
Обладнання для прибирання і переробки посліду повинно забезпечувати регулярне його видалення за строго заданим режимом. Продуктивність стрічкової лінії з видалення посліду визначаємо за формулою:
Т – час роботи лінії за добу; год.
Вихід посліду від всього поголів’я птахів
Добовий вихід посліду з пташника
де mi – поголів’я птахів в одному пташнику.
Вибираємо транспортери для видалення посліду з пташника до гноєзбірника. Приймаємо для видалення посліду з каналів під батареями механізм гнойовий скребковий МПС-6М продуктивністю 1000кгг.
Поперечний прибиральник приймають продуктивністю 4-55тгод.
Визначаємо об’єм сховища з урахуванням добового виходу посліду
де Дзб – тривалість зберігання посліду (доба);
ρг – об’ємна маса гною.
Як бачимо площа гноєсховища не відзначається великими розмірами. Значить є можливість будувати гноєзбірники великого об’єму що дозволяє у випадку несвоєчасного вивозу гарантувати звільнення настилів від гною в пташниках.
На початку розвитку промислового птахівництва в процесі прибирання гною дотримуються ручної праці. Завдяки технічній комплексній механізації зараз ручна праця повністю виключена на всіх операціях прибирання і переробки гною і всі ці операції виконують системою взаємопов’язаних машин.
4. Розрахунок необхідних транспортних засобів
Потреба в транспортних засобах визначається виходячи з обсягів транспортних робіт і продуктивності агрегату в даних умовах. При цьому слід враховувати пропускну здатність пунктів навантаження і розвантаження а також клас доріг.
Основними транспортними роботами на птахокомплексі є:
- доставка комбікорму з розвантажувального майданчику в кормоцех птахо комплексу;
- роздача комбікорму з кормоцеху за бункерами пташників;
- вивезення посліду з гноєзбірників пташників в гноєсховища.
Також необхідно відзначити що крім основних транспортних робіт є ще й інші. Так наприклад для транспортування бройлерів в пташнику при їх вивантаженні з кліток на забивання застосовується контейнер ТКБ-Ф-1. Його можна також застосовувати для висаджування добових курчат в батареї і ручної роздачі корму особливо в перші дні вирощування молодняку.
4.1 Розрахунок числа машин для транспортування комбікорму з майданчиків в склад птахо комплексу
Розрахунок ведеться виходячи з потрібної кількості кормів в складі. В нашому випадку 1459000 кг. Маємо на увазі що щодобова витрата комбікорму складає 24750 кг. Для транспортування пропонується використовувати спеціалізований кормовіз із пневмовивантаженням ПСП-24 з натягом КамАЗ-5410.
Визначаємо вантажооберт
де Qт – кількість вантажу що підлягає перевезенню т;
Lсер – середня відстань перевезення
де км – відстань від птахокомплексу до залізничної станції;
км – відстань від птахокомплексу до комбікормового заводу.
Продуктивність транспортного засобу за зміну
де g – номінальна вантажопідйомність т.
де годин – продуктивність зміни;
годин – підготовчо-заключний час;
де tрв – час руху з вантажем г;
tрх – час руху без вантажу г;
tпр – час простою під навантаженням і розвантаженням г.
Визначаємо число машин за добу
Приймаємо дві машини.
4.2 Розрахунок транспортних засобів для перевезення корму до пташників
Для транспортування пропонується використовувати автокормовіз ЗСК-Ф-10А який змонтовано на маси автомобіля ЗНЛ-130АН.
де Qт – кількість вантажу який підлягає перевезенню т;
Lсер – середня відстань перевезення км.
Продуктивність транспортера за зміну
де g – номінальна вантажопідйомність ;
Нр – кількість рейсів;
де Тзм – час зміни = 7годин;
Тпз – підготовчо-заключний час = 05г.
де tрв – час руху з вантажем =01г;
tрх – час руху холостого =01г;
tнр – час навантаження-розвантаження =03г.
Число машин що експлуатуються
Приймаємо дві машини ЗСК-Ф-10А.
4.3 Розрахунок транспортних засобів для перевезення посліду із гноєзбірника у гноєсховище
Для цієї операції пропонується використовувати агрегат що складається з трактора Т-150К з ємністю МЖТ-10.
Навантаження гною здійснюється центробіжним насосом НЖН-200.
де g – кількість вантажу що підлягає перевезенню
Lсер – середня відстань перевезення;
Продуктивність тракторного агрегату за зміну
де g – номінальна вантажопідйомність
Нр – кількість рейсів за зміну.
де Тзм=7годин – час зміни;
Тпз – час підготовчо-заключних робіт = 05г;
tрх – час руху без вантажу г;
tнр – час під навантаження і розвантаження г.
Визначаємо число експлуатаційних агрегатів:
Приймаємо три рейси.
5. Розрахунок водопостачання і напування птахів
Норми споживання води беремо за СНіП 11-31-74 і зводимо в таблицю3.1.
Таблиця 3.1 – Зведена таблиця водоспоживання
Найменування споживача
Норми води на одиницю в лдоба
Середньодобова витрата води в лдоба
Обслуговуючий персонал
Визначаємо середню добову потребу в воді за кількістю птахів у відповідності з існуючими нормами 300145м3доб. Визначаємо максимальну добову витрату води з врахуванням коефіцієнту нерівномірності
де кдоб – коефіцієнт добової нерівномірності.
Визначаємо максимальну секундну витрату води
де кг – коефіцієнт годинної нерівномірності .
Визначаємо величину повного напору
де hв – висота всмоктування;
hн – висота нагнітання м.
де V – швидкість руху води мс;
L – довжина водопроводу м;
d – 150мм діаметр трубопроводу ;
– коефіцієнт місцевих опорів в трубопроводах.
Визначаємо діаметр труб
Діаметр труб водопроводу обираємо 150мм.
При виборі насосу треба дотримуватися умови:
Вибираємо насос ЕПН-120-50.
КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
1 Технічний опис запропонованого пристрою
Для птахівництва як і для інших галузей тваринництва велике значення мають розробка та впровадження ресурсозберігаючих технологій які забезпечували б високу продуктивність птахів при порівняно невеликих матеріальних витратах.
снуюча зараз практика утримання птиці передбачає постійний доступ їх до кормів і особливо до води що іноді призводить до нераціональної їх витрати. Крім того надлишкове споживання води само по собі знижує ефективність використання птахами корму внаслідок більш швидкого проходження його через шлунково-кишковий тракт призводить до розрідження гною що в свою чергу ускладнює його прибирання погіршує мікроклімат в пташниках. Продуктивність птахів падає.
Між тим встановлено що загальна тривалість споживання води протягом доби невелика і складає у курей за деякими даними 20хв.
Відомо наприклад що при експлуатації жолобкових поїлок велика кількість води потрапляє до каналізації коефіцієнт використання її безпосередньо птахами дуже низький. Враховуючи все вищевказане пропонується застосувати для напування птахів жолобкові поїлки з перериваним подаванням води.
Технічний опис має на меті докладне ознайомлення з комплектністю улаштуванням і принципом дії системи водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води забезпечуючи тим самим правильну її експлуатацію на виробництві.
Система водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води призначена для найбільш економного і раціонального напування птахів. ї перевагою є простота у використанні і надійність а разом з тим економна витрата води.
Система водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води являє собою пристрій що дозволяє автоматично у визначені проміжки часу подавати питну воду в жолоби.
2 Склад улаштування і робота виробу
Система водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води складається з основних частин:
двох вирівнювальних баків розташованих на протилежних кінцях кліткової батареї; двох пристроїв для очищення води; двох вентилів запірних з електромагнітним приводом; двох розподільних пристроїв і системи труб жолобів і трубок.
Вирівнювальні баки являють собою бак з клапаном і поплавком. Коли рівень води знижується поплавок опускається і відкриває клапан – вода подається. При досягненні визначеного рівня поплавок піднімає і закриває клапан.
Вентиль запірний з електромагнітним приводом складається з корпуса в якому розташовано клапан що перекриває прохід води; штоки і електромагніти. При подачі напруги на електромагніт виникає магнітне поле що підіймає шток який в свою чергу піднімає клапан і вентиль відкривається. При припиненні подачі напруги клапан повертається у вихідне положення під дією пружини.
Як вже було зазначено вище птахам необхідний досить незначний час для угамування потреби в воді. Тому вода в жолобкові поїлки подається на 15-30 хвилин 8-10 раз на добу в залежності від тривалості в пташнику за рекомендованим графіком.
Електрообладнання управління напування що включає в себе і роль часу за рекомендованим графіком в автоматичному режимі і закриває запірний вентиль тим самим забезпечує перериване подавання води в поїлки.
Налагодження і регулювання жолобкової системи поїння з перериваним подаванням проточної води виконують напування підключення електрообладнання управління напування в положенні “Ручного управління”.
Після цього заповнюють жолоби водою і регулюють рівень води. Рівень води в жолобі поїлки повинен бути горизонтальним висоти 15-20мм підтікання води в стоках не допускається.
3 Розрахунок деталей. Розрахунок пружини вентиля запірного
Вихідні дані: максимальне осьове зусилля що розвивається пружиною Н при її деформації мм; середній діаметр пружини мм; пружина працює в умовах циклічних навантажень з числом циклів за час роботи при коефіцієнті асиметрії навантажень .
Орієнтуючись на виготовлення пружини з крупного дроту III групи точності діаметром d від 2 до 3 мм вибираємо границю міцності цього дроту МПа. Тоді допустиме напруження скручування витків буде визначатися за формулою:
при кL – коефіцієнт довговічності пружини .
Якщо попередньо взяти індекс пружини то коефіцієнт який враховує привезення витків буде дорівнювати
Необхідний діаметр дроту для виготовлення пружини знаходимо за формулою:
Візьмемо стандартний діаметр пружини дроту мм. Тоді фактичний індекс пружини
При граничному навантаженні Н розраховані напруження скручування в витках пружини прийнятих параметрів
що менше ніж допустиме МПа.
Необхідна кількість витків робочих пружин розраховуємо за формулою
де МПа – модуль пружності при зміщенні дна такі:
Загально кількість витків пружини
При максимальному остьовому навантаженні Н мінімальний зазор між витками
Шаг витків навантаженої пружини
Довжина пружини стальної до торкання витків
Довжина навантаженої пружини
Довжина дроту для виготовлення пружини
Пружину виготовляють з дроту який виготовляють із високопородних сталей 65 і 70 і легованих сталей 65Г 60С2А 50ХФА та ін.
Ми обираємо високовуглецеву сталь марки 65 і 70 бо мають в стані доставки механічні властивості що дозволяють застосовувати її без закалювання (твердість НВ255-285). Такі виготовлення пружини з таких сталей підлягають лише відпуску для зняття напруги що виникає в процесі волочіння і навивки в холодному стані.
Вуглецевий пружинний дріт випускається діаметром до 8мм трьох основним класів: нормальної міцності (III) підвищеної міцності (II) і високої міцності (I).
4 Технічне обслуговування
Надійність і довговічна робото здатності обладнання залежать перш за все від кваліфікації та відповідної підготовки обслуговуючого персоналу від своєчасності та систематичного проведення технічного обслуговування.
Щомісячне технічне обслуговування системи напування включає такий перелік робіт (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 – Перелік робіт що виконується при ЕТО
Зміст операцій і порядок їх проведення
Перевірити зовнішнім оглядом технічний стан кріплення і горизонтальність встановлення поїлок герметичність стиків.
Відсутність тяги у стикових з’єднаннях. Протікання в стикових з’єднаннях усувається шляхом протравлення соляною кислотою і промазування в два шари епоксидною смолою.
Очистити (один раз на тиждень) поїлки від залишків корму пилу пуху гною і промити водою. Відрегулювати рівень води.
Рівень води в жолобі повинен бути однаковим за всією довжиною і знаходитись в межах 10-20мм.
Безпека життєдіяльності
1 Аналіз стану охорони праці
Велике значення для запобігання травматизму на виробництві має проведення аналізу причин обставин та інших факторів що викликають нещасні випадки.
В результаті аналізу встановлюються основні причини виникнення травм встановлюються травмуючі фактори види робіт при виконанні яких виникли нещасні випадки. За результатами аналізу можуть бути обрунтовані пропозиції для проведення конкретних профілактичних заходів спрямованих на підвищення безпеки праці.
Аналіз причин нещасних випадків дає можливість оцінити стан умов праці та виробничого травматизму на виробництві та обрунтувати включення конкретних заходів з покращення умов охорони праці в плані соціального розвитку колективів комплексні плани покращення умов охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів узгоджується за охороною праці та іншими документами.
Аналіз травматизму проводиться на основі матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві передбачених Положенням про розслідування і врахуванні нещасних випадків.
Основою для проведення аналізу нещасних випадків служать акти форми Н-1 акти спеціального розслідування групових важких і смертельних нещасних випадків звіти потерпілих при нещасних випадках і про витрати на заходи з охорони праці та інші документи пов’язані з розслідуванням місць обставин механічного стану машин що використовуються загального стану та рівня професійної підготовки потерпілих.
В результаті аналізу встановлюють причини нещасливих випадків пов’язаних з недоліками конструкцій використаних машин і обладнання на яких працювали потерпілі з недоліками в організації праці виконанні виробничих процесів навчанні працюючих безпечним прийомам і методам праці. На птахо комплексі проводиться 3-ступінчастий контроль за станом технічки безпеки. В усіх підрозділах є куточки з техніки безпеки де знаходяться інструкції наочні посібники інша документація а також проводяться інструктажі.
В кабінеті з техніки безпеки знаходяться наочні посібники плакати тематичні розклади занять і лекцій з охорони праці схеми безпечного маршруту руху. Тут же проводиться вступний інструктаж інженером з охорони праці.
В день проведення більшого за обсягом стану аналізу охорони праці в господарстві складаємо таблицю 5.1
Таблиця 5.1 – Аналіз стану безпеки життєдіяльності та основні показники
Найменування показників
Середнє число працюючих люд.
Число втрачених днів через травми
Сплачено через травматизм
Коефіцієнт частоти травматизму
Коефіцієнт важкості травматизму
Коефіцієнт непрацездатності
Загальний коефіцієнт з безпеки життєдіяльності
Оціночні показники травматизму визначаються за формулами.
Коефіцієнт частоти травматизму
де Т – число травм за період;
р – статичне число працюючих.
Коефіцієнт важкості травматизму
де Д – число днів витрачених за непрацездатністю через нещасні випадки всіма робочими:
Коефіцієнт з безпеки життєдіяльності
де КВЖП – коефіцієнт використання живої праці.
де р – число працюючих;
Д – кількість робочих днів за час що аналізується;
Ртр.захв. – число потерпілих через виробничий травматизм и захворювання;
Дтр.захв. – число втрачених днів через травматизм і захворювання;
Кдп – коефіцієнт дотримання правил техніки безпеки що визначається співвідношенням числа працюючих які дотримуються правил безпеки до загального числа працюючих;
Кбто – коефіцієнт безпеки технічного обладнання (визначається співвідношенням числа обладнання машин що відповідають вимогам безпеки до загального числа машин);
Кбшв – коефіцієнт безпеки шкідливості виробництва;
Кзоп – коефіцієнт виконання планових заходів з охорони праці;
Кбтп – коефіцієнт безпеки технічних процесів.
Виходячи з останнього коефіцієнту можна вважати роботу з охорони праці – задовільною.
Керуючись даними таблиці будуємо графік коефіцієнтів травматизму.
Рис.5.1 – Графік коефіцієнтів травматизму
Побудувавши графік бачимо що останній рік коефіцієнт важкості травматизму збільшився і коефіцієнт частоти травматизму зменшився. нженеру з техніки безпеки а також іншим спеціальностям в усіх підрозділах необхідно перевіряти виконання правил вимог з техніки безпеки всіма працюючими і вести серед них роботу з недопускання порушень техніки безпеки.
Основні причини нещасних випадків – технічні та організаційні.
Технічні причини – конструктивні недоліки машин механізмів технологічного електротехнічного та іншого обладнання пристроїв та інструментів несправність незадовільний технічний стан будівель недосконалість технічних процесів.
Організаційні причини – порушення технологічних процесів незадовільна організація робіт відсутність засобів індивідуального захисту недоліки в навчанні та інструктуванні працюючих на безпечних місцях праці використання працюючих не за спеціальністю та інші.
Детальне вивчення причин виникнення нещасних випадків виробничого травматизму і захворювань повинно бути використано при розробці в птахівничих господарствах відповідних заходів: з попередження захворювань на виробництві для загального поліпшення умов праці.
Найважливішими умовами для виконання і дотримання кожним робітником вимог технічної безпеки є велике значення відповідних правил і конструкцій на кожному робочому місці.
2 Техніка безпеки і виробнича санітарія
Для безпеки роботи і для зменшення кількості нещасних випадків необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.
Техніка безпеки при експлуатації машин і обладнання кліткових батарей:
– кліткові батареї не повинні мати гострих кромок і загусениць не повинні мати в проходах полів між клітковими батареями вибоїн і тріщин;
– під час роботи механізмів кліткової батареї чистити регулювати і змащувати їх забороняється;
– прибирання кліток відбувається із застосуванням притирального інвентарю: щіток скребків та засобів індивідуального захисту;
Таблиця 5.2 – Заходи що проектуються з ТБ
Найменування заходів і місця їх впровадження
Сума витрат тис.грн.
Відмітка про виконання
Впровадити методи оперативного контролю за станом ТБ на всіх виробничих ділянках.
Нач. виробничих ділянок інженер з ТБ
Укомплектувати робочі місця всіх ділянок і цехів достатньою кількістю аптечок.
Виготовити 10 лежаків для водіїв автотранспортної техніки.
Враховувати захисні загородження на рідиннозбірні ями.
Відремонтувати і запустити душову.
Відремонтувати санвузол ремонтної майстерні.
Забезпечити всі виробничі ділянки достатньою кількістю табличок з попереджуючими та заборонним підписами.
Обновити пожежні щити в цехах.
Перевірити переатестацію робітників на роботах з підвищеною небезпечністю.
Відновити аспіраційну систему очищення повітря в кормоцеху і складі комбікормів
Провести перезарядку 100вогнегасників
– шківи проводів з приводними пасами ланцюги повинні бути закритими кожухами;
– обертальні деталі механізмів (шківи вали та ін.) повинні бути пофарбовані в червоний або жовтий колір і мати огородження;
– при несправному обладнанні та відсутності огороджень працювати категорично забороняється;
– в приміщенні пташника не повинно бути сторонніх людей;
– забороняється зберігати в приміщенні керосин бензин та інші легкозапальні речовини;
– треба періодично перевіряти щільність шпонок що закріплюють шківи двигунів а також наявність змазки в редукторах і підшипниках;
– забороняється регулювати змащувати очищувати обладнання при ввімкнутих механізмах;
– експлуатацію електрообладнання проводити відповідно до заводської інструкції і у відповідності з діючими правилами інструкціями і наказами з питань техніки безпеки і виробничої санітарії;
– до роботи з електрообладнанням допускаються люди що вивчили заводську інструкцію і знають Правила техніки безпеки персонал що зайнятий га роботі з електрообладнанням проходять медичне засвідчення та інструктаж при допусканні до роботи і подальший додатковий інструктаж не менш ніж один раз в три місяці;
– всі деталі та вузли обладнання які знаходяться під напругою повинні бути закритими;
– перед проведенням профілактичного огляду необхідно зняти напругу з електропристроїв;
– всі корпуса електрообладнання повинні бути заземлені;
– застосування нестандартних запобіжників категорично заборонено;
– про вмикання електрообладнання в цілому і окремих механізмів обов’язково попередити присутніх;
– ремонтувати і регулювати механізми можна лише при відключенні загального рубильника на силовому щитку.
При цьому на рубильнику повинен бути вивішений плакат “Не вмикати – працюють люди”. Крім того треба зняти запобіжні силові вставки.
3 Правила техніки безпеки при експлуатації та обслуговуванні машин для створення і регулювання мікроклімату
До обслуговування теплогенератора допускаються люди що вивчили керівництво з експлуатації що мають групу з техніки безпеки і пройшли на робочому місці відповідний інструктаж електро- і пожежної небезпеки.
Перед пуском теплогенератора перевіряють справність заземлення опору заземлення у відповідності до Правил влаштування електроустановок.
Ретельно перевіряють всі електричні та механічні вузли.
Пуск теплогенератора обов’язково слід почати з продування камери згорання повітрям особливо при гарячій камері згорання (після короткочасної зупинки) інакше може відбутися вибух парів керосину.
– знаходитись поблизу форсунки і нахилятися над оглядовим вікном в момент пуску (обслуговуючий персонал в цей час повинен бути біля станції управління);
– допускати сторонніх людей де в приміщенні встановлено теплогенератор;
– запалювати робочу суміш через оглядове вікно;
– використовувати паливо з домішуванням води (якщо в опалювальній системі знайдено паливо теплогенератор необхідно зупинити і усунути несправність);
– працювати без захисної сітки на всмоктуючому повітроводі теплогенератора.
Необхідно постійно стежити за теплогенератором який працює в ручному режимі. Не можна ремонтувати теплогенератор під час роботи.
При експлуатації електрообладнання системи вентиляції слід керуватися Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Електродвигуни автотрансформатор станція управління металеві корпуса вимикачів та інші металеві потоковвідні частини що не знаходяться під напругою повинні бути надійно заземлені та приєднані до заземлюючого контуру.
Без заземлення вмикати електрообладнання під напругою забороняється. Двері станції управління повинні бути постійно закриті. Працювати з відкритими дверима забороняється.
Обслуговувати електровентилятори можна лише після технічних двигунів від мережі.
4 Розрахунок освітлення приміщення
Обираємо тип освітлення.
Застосовуємо пилонепроникаюче виконання ПН.
Обираємо відстань між світильниками і коефіцієнт нерівномірності світлового потоку . Висота підвісу світильника 4м.
Визначаємо кількість рядів світильників
де Q – ширина кормоцеху;
L – відстань між світильниками м.
Відстань між світильниками в ряді
Кількість світильників в ряді
Всього світильників для освітлення приміщення
Обираємо лампу НБН-220-60 напругою 220В потужністю 60Вт.
Sп – площа вікон м2;
rв – світлова характеристика вікон ;
в – загальний коефіцієнт світлопропускання вікна з урахуванням затемнення ;
Г1 – коефіцієнт що враховує віддзеркалення світла від внутрішньої поверхні приміщення .
5 Охорона навколишнього середовища
Серед багатьох проблем важливого значення набула проблема охорони навколишнього середовища від забруднення. Головна особливість сучасності – прогресивно зростаючий розвиток всіх виробництв спрямований на тимчасове задоволення матеріальних та культурних потреб людей.
Зараз вже немає сумніву в тому що несприятливі зміни навколишнього середовища можуть досягнути такого практичного рівня при якому пристосування сили тваринних та рослинних видів виявляються недостатніми для збереження видів і їх оптимальної чисельності.
Для запобігання забруднення навколишнього середовища також керуються такими міркуваннями.
Над територією землекористування що належить птахівничому господарству треба встановити суворий агротехнічний контроль. Одним із заходів яке відбувається в найближчий час є забезпечення птахівничих комплексів необхідною кількістю спеціального транспорту для своєчасного видалення гною з гноєзбиральників а також достатньою кількістю гноєсховищ.
При проектуванні птахівничого комплексу необхідно враховувати щоб територія на землевикористання дозволяла значною мірою утилізувати гній як добриво причому річна потреба по азоту на 1га не повинна перевищувати 200кггод. При виборі площі гноєсховища слід провести всебічну оцінку природних умов захисту поверхневих рунтових і підземних вод від можливого їх забруднення.
Також необхідний суворий контроль за скиданням стічних вод в каналізацію. Стічні води перед скиданням необхідно очистити. З точки зору захисту населених пунктів від шкідливих викидів і запасів тваринницьких і птахівничих виробництв доцільно навколо птахокомплексу влаштувати санітарно-захисну зону і зелених насаджень і дерев.
6. Пожежна небезпека
В умовах праці сільськогосподарських виробництв основними причинами виникнення пожеж є:
– несправність пристроїв опалення;
– недотримання правил пожежної небезпеки;
– несправність електрообладнання і електропроводки.
У виробничих будівлях і спорудах слід мати не менш ніж дві виходи евакуації.
Територія двору розриви між будівлями не повинні бути забруднені будь-якими матеріалами.
Всередині і зовні виробничих приміщень складів для зберігання кормів встановлюють пожежні щити з первинними засобами захисту від пожежі.
Потреба в засобах пожежегасіння розраховуємо на основі “Норм первинних засобів пожежегасіння для виробничих суспільних і жилих приміщень” які приведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 - Потреба в засобах пожежегасіння
Найменування будівель і споруд
Пожежний щит в зборі
Азбес-тове і повстинне полотно
Трансформаторна підстанція
ЕКОНОМЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
Вихідні дані (в порівняльних цінах)
Вихід посліду – 01тгод.
Витрата кормів на 1000 яїць складае 16ц кормових одиниць.
Собівартість 1ц корм. од. дорівнює 70 грн.
Витрата води: кури без автонапування 05лдоб. автонапування – 1лдоб.
Норми споживання електроенергії на 1000 курей дорівнює 12000 кВтг тариф 1кВтг – 0083грн.
Транспортні витрати – 20коп.т.км.
Вартість машин і обладнання – 60% вартості будівлі. Вет. обслуговування – 4коп.гол.
Вартість будівель і споруд – 01 грнгол.
Вартість посліду – 3грнт.
Таблиця 6.1 Норми амортизації та поточного ремонту
Машини та обладнання
Вартість води: гарячої – 15копм3; холодної – 5копм3.
Оплата праці. Навантаження на птахівницю 35000 гол.
Таблиця 6.2 Умови тарифної ставки (за 1 год. роботи)
Робітники тваринництва
Нарахування на зарплату соціальне страхування і забезпечення пенсійний і чорнобильський фонди – 51% доплати за виробничу продукцію – 50% відпускні – 625% або коефіцієнт до основної зарплати 10725.
Закупівельна ціна на яйця курей дорівнює 300 грн за 1000 шт.
Визначення собівартості продукції
Поточні витрати визначаємо за формулою
де О – заробітна плата всіх категорій робітників з нарахуваннями грн.;
А – амортизаційні відрахування грн.;
Т – витрати на поточний ремонт і ТО грн.;
К – вартість кормів грн.;
В – вартість води грн.;
Во – витрати на вет. обслуговування грн.;
Е – вартість електроенергії грн.;
Огв – загальногосподарські та загальновиробничі витрати грн.;
Ов – інші прямі витрати грн.;
Тв – транспортні витрати грн.;
Н – побічні продукти (гній) грн.
Зарплата всіх категорій робітників.
На комплексі працюють 10 пташниць (три – II розряду і сім – III розряду) і чотири оператора (IV – розряду).
Заробітна плата кожної категорії в день
Враховуючі вихідні святкові відпускові дні кількість робочих днів дорівнює 290 значить заробітна плата кожної категорії за рік дорівнює
Тоді загальна зарплата всіх категорій робітників дорівнює
Нарахування на зарплату
Розрахунок капітальних вкладень і вартості машин і обладнання.
Вартість приміщень складає
Вартість машин і обладнання
Загальна сума капіталовкладень
Амортизаційні відрахування на будівлю
Витрати на поточний ремонт і ТО
Амортизаційні відрахування на обладнання і машини
Поточний ремонт обладнання
Загальна сума амортизації
де Аз – амортизаційні відрахування на будівлю;
Ам – амортизаційні відрахування на машини.
Загальна сума витрат на поточний ремонт
Оскільки витрата кормів на 1000 яїць складає 16 ц корм. од. то весь об’єм його буде дорівнювати
Вартість такого комбікорму в цій кількості
Витрата води на одного бройлера – 1бдоба все поголів’я за рік м3 оскільки вартість води 5коп. то
Витрати на вет. обслуговування
Вартість електроенергії
Загальногосподарські та загальновиробничі витрати
Собівартість 1000 яєць при цьому буде 269 грн.
На комплексі з додаванням до вихідного варіанту працює ще 8 пташниць III розряду і 4 оператора IV розряду.
Заробітна плата кожної категорії за рік дорівнює
Загальна заробітна плата всіх категорій робітників
Нараховуємо на зарплату з коефіцієнтом 10725
Обсяг капіталовкладень на будівлі приймаємо на рівні вихідного варіанту – 15060000грн. Вартість машин і обладнання 70% від вартості приміщень тобто грн.
Амортизаційні відрахування на будівлі
Амортизаційні відрахування на машини та обладнання
Витрати на поточний ремонт і ТО – будівлі
Витрати на поточний ремонт машин та обладнання
Оскільки витрата кормів на 1000 яїць сладає 16 к. од. то весь об’єм від буде дорівнювати
Вартість такої кількості комбікормів
Витрата води на 1 курку в проектному варіанті – 05лдоба. На все поголів’я за рік
Собівартість 1000 яїць при цьому буде 227 грн.
3 Техніко-економічні показники
Собівартість виробництва продуктів тваринництва визначається за формулою
де Сз – собівартість виробництва всієї продукції грн.;
Д – кількість виготовленої продукції тваринництва в натуральному вираженні ц.
Трудомісткість виробництва одиниці продукції
де Тз – витрати живої праці на виробництво всієї продукції люд.г.
Продуктивність праці
Річна економія коштів
Валове виробництво продукції в грошовому варіанті
де ц – закупівельна ціна на продукцію тваринництва в натуральному вираженні.
Рівень рентабельності виготовлення
де к – загальні капітальні вкладення.
Річний економічний ефект
де Ев – нормативний коефіцієнт відносної ефективності капітальних вкладень (приймається рівним 015);
Кпв Кпп – питомі капітальні вкладення у вихідному варіанті та варіанті що проектується.
де Кп і К – загальні капітальні вкладення у вихідному варіанті та варіанті що проектується.
де Дв і Дп – кількість виготовленої продукції у вихідному варіанті та варіанті що проектується.
Енергоозброєність праці
де Е – енергетичні засоби що застосовуються на фермах;
р – кількість працюючих на фермах люд.
Електроозброєність праці
де Ао – кількість електроенергії що використовується на виробничі цілі.
кВт.г.люд.; кВт.г.люд.
Строк окупності капітальних вкладень
де к – сумарна кількість вкладень грн.;
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування. Житомир. – 2005. – 195 с.
Герук С.М. Обиход А.. Сукманюк О.М. нженерно-технологічні вимоги до написання дипломних (курсових) проектів і робіт. – Житомир ДАЕУ. – 2006. – 255 с.
Гальперин Д.М. Монтаж наладка и эксплуатация оборудования птицефабрик и птицеферм. – М.: Колос 1976.
Колесник А.П. Курсовое и дипломное проектирование. – М.: Колос 1977.
Погорелец А.Н. Справочник сельского инженера. – К.: Урожай 1988.
Зуев А.А. Гуревок Д.Ф. Технология сельскохозяйственного машиностроения. – М.: Колос 1980.
Воробьев В.П. Дехтярев Г.П. Машины и оборудование птицефабрик и птицеферм. – М.: Колос 1985.
Пигарев Н.В. Столяр Т.А. Шушкевич Е.Г. Технологические производства продуктов животноводства и их переработки. – М.: Агропромиздат 1991.
Киряков Р.И. Справочник механизатора-животновода. – Россельхозиздат 1986.
Гавриленко С.Н. Сухарев Ю.Н. Механизация технологических процессов при выращивании и содержании мясной птицы. – М.: Агропромиздат 1986.
Славин Г.М. Комплексная механизация и автоматизация промышленного птицеводства. – М. Колос 1978.
Мылерин И.А. Бройлерное птицеводство. – М.: Росагропромиздат 1978.
Алексеев Ф.Ф. Аерлян Н.Б. Промышленное птицеводство. – М.: Агропромиздат 1991.
Гряник Г.Н. Охрана труда и пожарная безопасность. – М.: Высшая школа 1981.
Мурашка А.И. Охрана сельскохозяйственных угодий и окружающей среды. – М.: Урожай 1985.
Річні звіти за 2006 2007 2008гг
Богданов В.Н. Малежик Н.Ф. Справочное руководство по черчению. – М.: Машиностроение 1989.
Макеевко М.М. Экономика сельского хозяйства. – М.: Колос 1981.
ГОСТ 2.104-68 ЕСКД Основные надписи.
ГОСТ 2.105-79 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.
ГОСТ 2.108-68 ЕСКД. Спецификация.
ГОСТ 2.109-83 ЕСКД. Основные требования к чертежам.
ГОСТ 2.301-68. ЕСКД. Форматы.
ГОСТ 2.302-68. ЕСКД. Масштабы.
ГОСТ 2.305-68. ЕСКД. Изображение вида разреза и линии.

Потапчук_Лист4.cdw

Потапчук_Лист5.cdw

Потапчук_Лист2.cdw

Потапчук_Лист1.cdw

Потапчук_Лист3.cdw

Рис.6 Детал.3.cdw

Рис.6 Детал.4.cdw

Рис.6 Детал.2.cdw

Рис.6 Общ. вид маш. 1.cdw

Потапчук_Лист7.cdw

Ведомость.cdw