Электрификация технологических процессов в икроножном доме

Чертеж1Теплотехніка.Диплом бак.dwg

КУр.doc

Загальна характеристика виробничого об’єкта 6
Технологічна частина
1 Обгрунтування та вибір технологічного процесу 7
1.1Приготування та роздача кормів 9
1.2Розрахунок водопостачання в телятнику 9
1.3Прибирання гною в телятнику 13
2 Обгрунтування та вибір технологічного обладнання 15
3Розробка питань з енергозбереження 17
Електротехнічна частина
1Розробка електроприводів 19
2Обгрунтування та вибір електротехнологічного
2.1Розрахунок освітлення в телятнику 26
2.2Розрахунок опалення в телятнику 31
2.3Розрахунок системи вентиляції33
3Розрахунок та вибір силових і освітлювальних проводок37
4Розрахунок електричних навантажень та вибір джерела живлення 38
5Вибір пускової та захисної апаратури42
Розробка електричної схеми керування кормороздавачем
РВК-Ф-74 з плавким пуском та зупинкою46
Розробка заходів з експлуатації електричного обладнання та безпеки праці
1Заходи з експлуатації електричного обладнання на об’єкті49
2Заходи з безпеки праці в телятнику50
3Розрахунок річного споживання електричної енергії на
Одним із головних завдань що постачають перед агропромисловим комплексом країни є підвищення продуктивності та якості продукції сільського господарства шляхом впровадження сучасних інженерно-технічних рішень новітніх технологій розробки енергоресурсозберігаючих процесів високоефективних систем робочих машин та енергетичного обладнання засобів автоматизації та керування.
Головною ознакою сільськогосподарської енергетики є використання електрообладнання в специфічних умовах які визначаються різноманітністю технологій виробництва якістю і надійністю електропостачання технічним рівнем і умовами експлуатації. Постійне поновлення парку агропромислового комплексу більш досконалим і сучасним електрообладнанням апаратурою керування та автоматизації не завжди обумовлює вирішення питань підвищення енергоефективності. Як приклади достатньо енерговитрат них галузей сільського господарства можна назвати рослинництво тваринництво що і є основними виробниками сільськогосподарської продукції.
У зв’язку з цим подальший розвиток сільськогосподарської енергетики потребує розробки та реалізації комплексної електрифікації та автоматизації виробничих процесів заходів щодо економії і зменшення втрат електроенергії продукції сільського господарства. До таких заходів в першу чергу належать розробки та впровадження низькогосподарських технологічних процесів та обладнання сільськогосподарських виробництв модернізація і вдосконалення існуючого електрообладнання систем електропостачання підвищення рівня технічного стану сільських електричних мереж поліпшення умов експлуатації та обслуговування електрообладнання.
Вирощування телят є однією з ведучих галузей тваринництва. Основним напрямком її розвитку є збільшення виробництва продукції при різному
зниженні собівартості. В сучасних умовах це можливо при подальшій інтенсивності всіх галузей сільського господарства на базі комплексної механізації та автоматизації. Широке та всебічне використання електричної енергії є одна з основних умов стійкого розвитку сільськогосподарського виробництва. Нинішній стан розвитку електрифікації сільськогосподарського виробництва характеризується переходом до комплексної електрифікації.
Комплексна електрифікація - це вища економічно ефективна і раціональна стадія електрифікації виробничих процесів. Вона передбачає гармонійне поєднання прогресивної машинної технології виробництва автоматизованої системи електрифікованих машин раціональної дорганізації праці і виробництва при всебічному використанні електроенергії. При комплексній електрифікації широко використовують електричний привод електронагрівальні установки електричне освітлення й опромінення електротехнологічні установки різних видів та призначення.
Електрифікація сільськогосподарського виробництва створила умови для розвитку автоматизації технологічних процесів. Автоматизація є найвищим етапом розвитку машинної техніки. Відомо що автоматизація дає можливість в 15 2 рази зменшити трудомісткість продукції істотно поліпшити умови праці сільських працівників зекономити до 20% електроенергії. Широке застосування засобів і систем автоматизації в майбутньому сприятиме докорінному удосконаленню технологій і техніки сільського господарства зменшенню трудо- і енерговитрат на одиницю продукції.
Визначними критеріями виробничої діяльності галузей являються: якість продукції зниження затрат праці рентабельність і захист навколишнього середовища.
Враховуючи вище сказане було поставлена задача оцінити технічний рівень технологій які використовуються та технічних засобів з метою розробки пропозицій по вдосконаленню техніки і технологій для збільшення ефективності вирощування телят
Загальна характеристика виробничого об’єкта
Об’єктом проектування являється телятник на 120 голів. Щоб значно скоротити затрати праці на виробництво м’яса використовують сучасні засоби механізації роздавання кормів та видалення гною тварини в телятнику утримуються на безприв’язному утриманні в боксах.
Напування тварин забезпечується автонапувалками ПА-1. Роздача кормів здійснюється кормороздавачами КТУ-10. Для забезпечення необхідного повітрообміну в телятнику використовується система штучної вентиляції.
Для управління електроустановками застосовуються застарівши пускачі типу ПАЕ та ПМЕ автоматичні вимикачі АЕ-2000. Апаратура управління знаходиться у незадовільному стані.
Оскільки результати обстеження показали що комплексна механізація і електрифікація на фермі недостатня використовується застаріле обладнання мета даного проекту являється реконструкція електрообладнання ферми та побудова нових телятників.
Отже проведемо заміну старого обладнання на нове. Наприклад для управління електроустановками застосуємо електромагнітні пускачі типу ПМЛ з електротепловим реле РТЛ автоматичні вимикачі замінимо на сучасніші ВА-51 а кормороздавачі РВК-Ф-74.
Заземлення електроустановок виконано згідно з вимогами ПУЭ та знаходиться в доброму стані.
1. Обгрунтування та вибір технологічного процесу
Рівень виробництва тваринницької продукції будь-якого господарства характеризується величинами надою молока від корови добовими приростами живої маси і питомими затратами кормів праці та засобів і визначаються в основному застосованою технологією тобто системою способів і прийомів перетворення сировини в сотовий продукт а також організацією виробництва.
Сукупність прямих і непрямих трудових впливів та засобів праці складає виробничий процес. Прямі впливи безпосередньо пов’язані із зміною розміщення форми розмірів і властивостей переробленої сировини.
Конкретні технологічні процеси розрізняються такі операції: основні допоміжні та супроводжуючі.
Основні операції визначають головний напрямок технологічного процесу. Наприклад основні операції- подріблення сухого зерна дозування компонентів і білково-вітамінних добавок їх змішування – вказує на те що це технологічний процес приготування комбікормів. В телятнику такою операцією є приготування кукурудзяного силосу. До допоміжних які застосовуються в телятнику відносяться навантаження та транспортування кормів прибирання гною та завантаження його в тракторний прицеп. Супроводжуючі технологічні операції – приготування добавокживильних розчинів та інше – можуть не входити в склад конкретного технологічного процесу.
Завдяки механізації обслуговування тварин передбачає створення сприятливих умов для нормального розвитку цього процесу з метою максимального використання генетичного потенціалу тварин.
Даним проектом передбачена комплексна електрифікація технологічних процесів приготування і роздачі кормів водопостачання видалення гною вентиляції і опалення підприємницьких приміщень та освітлення телятника на 120 голів.
На даній фермі годівля тварин здійснюється повноцінними кормовими змішувачами. В раціон годівлі входять: молоко сіно злакове бобове кукурудзяний силос концентрати сіль поварена кормовий фосфат.
1.1 ПРИГОТУВАННЯ ТА РОЗДАЧА КОРМВ
Приготування якісних кормосумішей проектується здійснювати в кормоцеху з електрифікованими поточними технологічними лініями в безперервної дії з мінімальними затратами ручної праці і високої продуктивності. В кормоцеху є наступні технологічні лінії: термохімічна обробка силосу соломи сіна хімічних добавок змішування і вмдача готової кормо суміші.
Зимний раціон кормів приведений в табл..1. Літом передбачено вигул телят на пасовищах.
Табл.1.Зимова добова потреба в нормах
Роздача кормів в стійловому приміщенні здійснюється кормороздавачами РВК-Ф-74.
1.2. РОЗРАХУНОК ВОДОПОСТАЧАННЯ В ТЕЛЯТНИКУ
Продуктивність і стан здоров’я тварин та птиці залежать не тільки від рівня годівлі а також від своєчасногов забезпечення їх доброякісною водою. Джерелами водопостачання ферм бувають бурові свердловини шахтові колодязі та відкриті водойми.
Для напування тварин залежно від їх виду рекомендується вода яка має температурув в межах 8-25с без сторонніх запахів смаку та кольору. Забрудненість (вміст органічних та мінеральних речовин) не повинна перевищувати 2мсл.
Кількість води необхідна для потреб ферми визначається за СниП 11-34-74.
Максимальні витрати води на фермі за годину розраховують за формолою:
де q-норма водопостачання для однієї тварини лгод
N- кількість тварингол
Кдоб- коефіцієнт добової нерівномірності водопостачання
Кгод-коефіцієнт годинної нерівномірності водопостачання
Витрати води за секунду:
де - максимальні витрати води за годинну лгод
- витрати води на гасіння пожежі лс
Проектом передбачено постачання води з артезіанської свердловини. В якості. напіврегулюючого обладнання прийнята металева. збірно-блокова водонапірна башта.
Висоту розміщення водонапірного бака розраховуємо за формулою:
де Нв-величина вільного напору м
hc-максимальні витрати в розподільчому трубопроводі м
де - коефіцієнт тертя при швидкості V=1мс
V-швидкість руху води в трубі мс
Приймаємо діаметр труби 110мм
Місцеві втрати визначаємо за формулою:
Hм=01hm=01*556=0556 м
Максимальні втрати в розподільчому трубопроводі рівні:
Звідси висота водонапірного бака становить:
Приймаємо металеву збірно-блокову водонапірну башту 20 метрів. Для вибору насосної установки крім годинної потреби необхідно визначити напір:
де Нвс- висота всмоктуванням
Нн- висота нагнітанням
Нвт- втрати в нагнітаючому трубопроводім
Величину втрат в нагнітаючому трубопроводі знаходимо за формулою:
Тоді напір води буде рівний:
По максимальній часовій потребі води і розраховуємо напор і вибираємо насос типу ЭЦВ-25-100.
Основні технічні дані знаходяться в табл.2
Табл..2 Основні технічні дані насоса ЭЦВ-25-100
Подача при номінальному режимі
Напір при номінальному режимі
Потужність двигуна кВт
Діаметр свердловини дюйм
Для керування насосом приймаємо станцію управління заглибними насосами «Каскад 11-0-4»з номінальним струмом автоматичного вимикання для двигуна н=25А
Напування тварин в телятнику здійснюється з автонапувалок ПА-1. А напування на вигульних майданчиках- за допомогою автонапувалок з електрообігрівом води типу АГК-4
1.3. ПРИБИРАННЯ ГНОЮ В ТЕЛЯТНИКУ
Вчасне прибирання гною в тваринницьких приміщеннях ефективне використання його - одна з важливих народногосподарських проблем значення якої зростає залежно від фермерських господарств удосконалення їх технічного оснащення підвищення вимог .до санітарно-гігієнічних умов утримання тварин а також до якості продукції що виробляється. Проблему прибирання та утилізацію гною розглядають враховуючи такі умови:
- забезпечення фізіологічного комфорту при утриманні тварин;
- захист навколишнього середовища;
- використання гною в першу чергу як органічні добрива;
Ця проблема охоплює три складних завдання:
- прибирання тваринницьких приміщень і видалення гною зі сховищ;
- складання знезараження. та зберігання;
- його використання;
В телятнику прибирання гною здійснюється скребковими транспортерами типу ТСН-160А. Технічні характеристики. даного транспортера приведенні в табл.3
Табл..3 Технічні характеристики ТСН-160А
Стаціонарно ланцюгово скребковий
Довжина горизонтального транспортера м
К-ть голів що обслуговуються на 1 трактор
Висота завантаження гноюм
Встановленна потужністькВт
Передаточне число привода горизонтал. транспортера
Швидкість руху горизонтального транспортера
Кількість гною що виділяється тваринами за добу визначається за формулою:
де q-кількість гною що виділяється твариноют;
N- кількість тварин в приміщенні;
Тривалість роботи ТСН -160А за добу становить:
де 3-кількість прибирання за добу;
n-кількість транспортерів;
qтр- продуктивність одного транспортератгод;
В телятнику встановлено три гноєприбиральних .скребкових транспортера ТСН-160А. За допомогою похилого транспортера гній. вивантажується в тракторний причіп 2ПГС і транспортується до гноєсховищ.
2 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ВИБР ТЕХНОЛОГЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
Нині в аграрному виробництві все більш широке застосування знаходять електротехнологічні процеси та відповідне електротехнологічне обладнання.
Дослідження та практика показують що електротехнології в різних галузях сільськогосподарського виробництва являють собою основу для удосконалення існуючих технологій вирішують питання підвищення продуктивності та якості продукції питання енергоресурсозбереження.
Питання застосування електротехнологічного обладнання настільке
актуальне що розробка та вибір такого обладнання нині може являти собою одну. з найважливіших частин випускної бакалаврської роботи творчою частиною самостійної роботи.
Особливістю електротехнологічних процесів є можливість безпосередньої дії електричної енергії або проміжних перетворень її на об’єкти обробки. У багатьох технологічних процесах електрична енергія виконує роль безпосереднього .робочого органу який передаючи енергію об’єкту обробки виконує конкретну робочу функцію.
Технології та обладнання із застосуванням електричного поля обумовлюють прискорення росту рослин підвищення врожайності за рахунок інтенсифікації передпосівної обробки насіння підвищують ефективність процесів стерилізації сепарації обробки продуктів харчування.
Комплексна механізація та автоматизація у тваринництві нерозривно пов’язана з технічним переозброєнням і підвищенням загального технічного рівня та енергетичного оснащення галузі.
У сучасному тваринництві створена матеріально-технічна база що забезпечує механізацію водопостачання на 95-97% роздавання кормів на 67-94% видалення гною з приміщень на 90-94%.
Комплексна механізація на фермах і промислових підприємствах ВРХ становить 66%.
До цього часу наприклад у телятниках більше 46% операцій виконувалися вручну.
Це стосується зокрема роздавання комбікормів та грубих кормів очищення стійл та годівниць. Крім того у тваринництві застосовується значна кількість завантаження обслуговуючого персоналу у малій мірі підвищує продуктивність праці не скорочує істотно потреби в кількості тваринників.
Система машин для комплексної механізації тваринництва включає 1027 найменувань технічних засобів серед яких 200 різних комплектів обладнання і комплексних потокових ліній та 250автоматизованих засобів.
Ця система передбачає застосування передових технологій і необхідних засобів. автоматизації для різних виробничих напрямків тваринництва типів годівель та рівнів концентрації а також комп’ютеризації виробничих процесів. Перш за все збільшується виробництво техніки оснащення сучасних. спеціалізованих тваринницьких ферм.
До цієї техніки підвищуються вимоги щодо експлуатаційної надійності та довговічливості .
В телятнику будемо використовувати наступне. технологічне обладнання:
- кормороздавачі РВК-Ф-74 для роздачі кормів;
- гноєприбиральний транспортер ТСН-160А;
- автонапувалку ПА-1;
- Вентилятори ВО-Ф-56А;
- електрокалорифери типу СФОЦ-1005 для обігріву телят;
3. РОЗРОБКА ПИТАНЬ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Особливу увагу фахівців звертають на економію електроенергії в різних галузях виробництва в тому числі і в зовнішньому освітленні промислових та сільськогосподарських підприємств. Це викликано як надмірним споживанням електроенергії так і труднощами з постачанняма і недостатнім виробництвом електроенергії на атомних станціях України. Першим етапом процесу економії електроенергії є комплексне енергетичне обстеження об’єкта і розробка за його висновками заходів щодо економії. Це стосується
також і освітлення бо воно є вагомим споживачем електроенергії.
В даному випадку одним з основних заходів є заміна світильників. Це один з найбільш ефективних засобів у зв’язку з більшим коефіцієнтома корисної дії нового світильника більш раціональним спрямуванням його потоків та раціональним його розміщенням.
В телятнику застосовують лампи типу Б. Даним проектом передбачена заміна ламп на лампи розжарювання типу БК. Порівнюючи ці лампиа видно що лампи типу Б-215-225-150 мають світловий потік Фл=1350 Лм а лампи типу БК-215-225-100 відповідає потік Фл=1020Лм. Тобто виконується заміщення ламп на менш потужні що призводить до економії на кожній ламп
Економія електроенергії в цьому випадку визначається за формулою:
де- витрати електроенергії за рік при застосуванні старих ламп кВтгод;
- витрати електроенергії за рік при застосуванні нових ламп кВтгод;
де Рл - номінальна потужність ламп кВт;
Nл – кількість ламп в приміщеннігод;
tдоб – середньодобовий час лампгод;
Мріч – середнє число робочих днів;
Відповідно знаходимо витрати електроенергії в телятнику при застосуванні нових ламп:
Отже економія електроенергії рівна:
ЕЛЕКТРОТЕХНЧНА ЧАСТИНА
1. РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОПРИВОДВ
Електропривід повинен якісно забезпечувати нормальний хід технологіч-
ного процесу при розрахунковій продуктивності робочої машини та високу економічну ефективність. Оскільки всі машини з електродвигунами то вибір не проводиться а робимо перевірку вибраного двигуна.
На прикладі вентилятора розглянемо розрахунок і вибір електродвигуна по потужності частоті обертання електричній модифікації кліматичному виконанні часу розгону допустимій температурі нагріву.
Механічна характеристика робочої машини:
де Мсо – момент рушення для машини з магнітним пуском Мсо=01МнНм;
Мсн- номінальний момент який визначається по існуючому двигуну;
w – значення кутової швидкості;
wн – номінальна кутова швидкість;
х – показник степені х=2;
По частоті обертання визначаємо кутову швидкість:
де n – номінальна частота обертання робочої машини обхв;
Визначаємо номінальний момент за формулою:
де Рн – потужність існуючого двигуна кВт; Рн=037кВт;
Приймаємо w = 01020304050607080.
Отже знаходимо Мс і заносимо дані в табл..
Будуємо графік механічної характеристики вентилятора w=f(Mc)
Визначаємо потужність двигуна за формулою:
де Рроз – розрахункова потужність двигуна кВт;
Lв- продуктивність вентиляторам3год;
Подачу повітря розраховують за наступною формулою:
Lв=Кг * Lпит м3год (17)
де Кг – кількість голів гол;
Lпит – норма подачі повітря яка приходить на один вентилятор
Отже розрахункова потужність двигуна рівна:
Звідси визначаємо потужність двигуна:
де Кз – коефіцієнт запасу;
Рдв= 018*118= 022кВт
Приймаємо електродвигуна АИРП80А6У2 потужність Рдв=037кВт з частотою обертання n=930 обхв.
По умовам пуску і перенавантажувальної можливості не перевіряється оскільки пуск вентилятора вважається легким пуском і режимом роботи S1. Ступінь захистом Р-55.
Визначаємо приведений до валу двигуна момент інерції привода:
де jпр- приведений до валу двигуна момент інерції кгм2;
jдв- момент інерції двигуна;
і- передаточне число;
Момент інерції вентилятор визначаємо за наступного формулою:
де m- маса вентилятора;
R-радіус вентилятора;
Номінальні дані електродвигуна
Розрахунок і побудову механічної характеристики електродвигуна виконаємо по каталожним даним:
де Sн- номінальне ковзання двигуна;
nc- синхронна частота обертання електродвигуна обхв;
nн- номінальна частота обертанняобхв;
М3=22Мн=22*37=814Нм (22)
де Мкр- кратність максимального моменту до номінального;
Отже звідси знаходимо Sкр:
Будуємо механічну характеристику електродвигуна
Розрахунок механічної характеристики при відхиленні напруги %
М=Мдв*(095)2 Нм (26)
Врахуємо розхид параметрів двигуна від середніх:% %
Визначаємо синхронну швидкість за формулою:
де f- частота мережі;
р- число пар полюсів;
Визначаємо час розгону двигуна за формулою:
де - час розгону двигуна на першій ділянціс;
- швидкість обертання на першій ділянціс-1;
Мдин- середній момент двигуна на першій ділянці Нм;
Аналогіно t2 =716; ; ; ; ;
Вибір інших електродвигунів аналогічний приведемо в табл..4
Гноєприбира-льний транспортер
2 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ВИБР ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
2.1. РОЗРАХУНОК ОСВТЛЕННЯ В ТЕЛЯТНИКУ
Освітлення в приміщенні – один з суттєвих факторів мікроклімату який впливає на продуктивність тварин. Воно повинно відповідати нормам технологічного проектування.
Для освітлення приміщень доцільно максимально використовувати дане світло. Розрахунок освітлення в телятнику методом коефіцієнта використання світлового потоку. Прийнята система загального рівномірного освітлення. В якості джерела світла приймаються лампи розжарювання так як вони випускаються в широкому асортименті дешеві та надійні в експлуатації.
Відстань між сусідніми світильниками визначається за формулою:
де - найвигідніша відносна відстань між світильниками;
Нр- розрахункова висотам;
Величину вибираємо з умови:
де та - відповідно світлотехнічні та економічно вигідна відносна відстань.
Приймаємо =15 для кривої світла Д
де Н- висота приміщення м ;
hc-відстань від стелі до світлового центру світильника м ;
kp- рівень робочої поверхні над підлогою;
При довжині освітленого приміщення А=72м та ширина В=24 м кількість світильників в ряду становить:
Приймаємо 7 рядів в телятнику. Отже загальна кількість світильників рівна:
Відстань від стін до світильників визначаємо за формулою:
Коефіцієнт використання світлового потоку залежить від коефіцієнтів відображення стелі стін робочої поверхні індикації приміщення – і:
Для світильника типу НСП01 з косинусної кривою сили світла типу Д при рн=50% рс=30% рр=10% та і= 465 коефіцієнт використання світлового потоку рівний: . Світловий потік лампи необхідний для забезпечення заданої максимальної освітленості визначається за наступною формулою:
де Еm Еm згідно з “Галузевими нормами освітлення сільськогосподарських підприємств споруд будівель” в телятнику з привязним утриманням найменша. Освітленість допускається 30лк;
S-площа приміщення м2;
Кз – коефіцієнт запаса;
z- коефіцієнт нерівномірності освітлення;
N- кількість світильників шт;
- коефіцієнт використання світлового потоку;
Отже світловий потік лампи рівний:
Найближча лампа БК230-270-100 яка має світловий потік Ф=935лм
Фактична освітленість визначається за формулою:
Відхилення фактичної освітленості від нормованої визначається за формулою:
що задовольняє допустиме відхилення:-10%+20%. Розрахунок освітлення в щитовій виконаний методом питомої потужності. Нормована освітленість Ен=50 лк площа приміщення S=13м2.
Потужність лампи визначається за формулою:
де N- кількість світильників шт
Приймаємо лампу розжарювання Б215-225-150
Освітлення тамбурів проводиться аналогічно. Нормована освітленість Ен=10лк площа приміщення 736 м2 питома потужність Рпит=35Втм2 кількість світильників N=4 шт
Приймаємо лампу розжарювання Б215-225-60. Результати розрахунків заведені в світлотехнічну відомість.
Загальна встановлена потужність в стійловому приміщенні визначається за формулою:
де Р- потужність лампи кВт;
N-кількість ламп в приміщені шт;
Чергове освітлення приймається 10% від загальної кількості світильників:
Розраховуємо потужність вуличного освітлення за формулою:
Потужність чергової групи:
Потужність першої групи:
Потужність другої групи:
Потужність третьої групи:
Потужність четвертої групи:
Потужність п’ятої групи:
Р5=006+4*006+2*015+2*006+006+006+015=099кВт
В 5 групу входить і вуличне освітлення отже:
Всі дані про інші приміщення розміщенні в табл.5
Табл.5 Світлотехнічна відомість
цієнт від обра-ження
Стійлове приміще-ння
Приміщ для концкормів
Тамбур для причепа з гноєм
2.2. РОЗРАХУНОК ОПАЛЕННЯ В ТЕЛЯТНИКУ
Опалення тваринницьких приміщень застосовують в тому випадку коли кількість тепла яке виділяють тварини недостатньо для компенсації його втрат через обмежувальні конструкції для нагрівання свіжого повітря що надходить у приміщення та випаровування вологи із змочених та відкритих водних поверхонь посліду та глибокої підстилки. Опалення передбачають в разі коли подальше збільшення термічного опору обмежувальних конструкцій економічно недоцільне порівняно із системою штучного обігрівання.
Розрахунок опалення телятника виконаний на основі теплового балансу:
Qоп=Qогор+Qв+Qт кДжгод (39)
де Qогор- кількість теплоти що витрачається через огорожу поверхні кДжгод;
Qв- кількість теплоти яка втрачається при вентиляції кДжгод;
Qт- кількість теплоти що виділяється тваринами кДжгод;
Qт=qт*N кДжгод; (40)
де qт- кількість теплоти що виділяється однією твариною кДжгод;
N-кількість тварин гол;
Qт=120*1150=138000 кДжгод
Кількість теплоти яка втрачається при вентиляції розраховується за формулою:
Qв=Lвл*Сп*j(Qв-Qз) кДжгод; (41)
де Lвл- розрахунковий повітрообмін м3год;
Сп- теплоємність повітря;
j- густина повітря кгм3
Qв і Qз- температура внутрішнього та зовнішнього повітря;
Qв=859644*1*1276(10-(-15))=2742264 кДжгод;
Кількість теплоти що втрачається через огороджу:
Qогор=qo*V(Qв-Qз) кДжгод (42)
де qо- теплова характеристика приміщення;
V- об’єм приміщення по зовнішніх вимірахм3;
V=2AH+2BH+Sв= 1824+5472+1728=24576 м3 (43)
Qогор= 25*24576(10-(-15))= 153600 кДжгод
Для обігріву телятника приймаємо чотири електрокалорифера типу СФОЦ-1005-И1 технічні характеристики вентилятора в табл..6
Табл.6. Технічні характеристики СФОЦ-1005-И1
в тому числі : нагрівників
Подача вентилятора м2с
Частота обертання вала двигуна обхв
Маса електрокалорифери з щитовим управлінням кг
2.3. РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦ
Забезпечення нормального функціонування с.г виробництв у тваринництві птахівництві тепличному господарстві найважливішу роль у створенні якого відіграють вентиляція та опалення.
Відомо що в загальному енергобалансі витрати електроенергії на вентиляцію теплопостачання та нагрів становлять до 70 75% а наприклад у тваринництві досягають 85 90% всього енергоспоживання. Значні витрати електроенергії обумовленні необхідністю підтримання фізичних та хімічних факторів повітряного середовища застосуванням теплової енергії.
Для вирішення цих проблем доцільно використовувати різне опалювально-вентиляційне обладнання комплекси вентиляційного обладнання електрокалорифери теплогенератори і тепло вентилятори електроводонагрівники пароутворювачі та водогрійні котли.
Систему вентиляції застосовують для підтримання мікроклімату в тваринницьких приміщеннях на рівні нормативних вимог.
Відхилення параметрів мікроклімату в телятнику від уставлених норм призводить до зменшення приросту маси до 20%-30% збільшення відходу молодняка до 5-40%. При цьому додатково витрачаються норми скорочується строк використання обладнання машин та самих приміщень зменшується стійкість тварин до різних захворювань.
Розрахунок вентиляції в телятнику розраховуємо для зимового періоду. Максимальна кількість повітря необхідна для вентиляції приміщення в зимовий період визначається декількома способами.
Розрахунок вентиляції по вмісту вологи.
Кількість повітря яка необхідна для розчинення водяних парів за годинну визначається за формулою:
де Gт –кількість вологи що виділяється однією твариною у вигляді пари ггод;
Кі – коефіцієнт що враховує випаровування вологи з підлоги напувалок та інших конструкцій;
N- кількість тварин гол ;
dв- допустимий вміст вологи повітря в приміщенні гм3;
dн – вміст вологи в атмосферному повітрі. гм3;
Значення dв і dн визначаються за формулами:
Dн= dнас.н* гм3 (46)
де dнас.в і dнас.н - відповідно вологовміст вологості внутрішнього та зовнішнього повітря в насиченому стані при розрахункових температурах гм3;
- відносна вологість внутрішнього та зовнішнього повітря %;
Відносна вологість внутрішнього та зовнішнього повітря а зовнішнього
Отже кількість повітря яка необхідна для розчинення водяних парів за годинну рівна:
Розрахунок вентиляції по вмісту вуглекислого газу
Кількість припливного повітря необхідного для зниження концентрації вуглекислого газу визначається за формулою:
де Gco2- кількість вуглекислого газу що виділяється тваринами в приміщенні за годинну;
К2- коефіцієнт що враховує виділення вуглекислого газу мікроорганізмами і підлогою;
Св- допустимий вміст вуглекислого газу в повітрі приміщення лм3;
Сн- вміст вуглекислого газу в атмосферному повітрі;
Gсо2=qсо2*N= 57*120=6840лгод (48)
Мінімальний допустимий повітрообмін який необхідний для нормальної життєдіяльності тварин визначається наступним чином:
а- мінімально допустимий повітрообмін на 1ц живої маси м3год;
N- кількість тварин гол;
Кратність обміну повітря в приміщенні визначаємо за формулою:
де А-довжина телятника
Оскільки то приймаємо комплект вентиляційного обладнання з вентиляторами ВО-Ф-56А.
Продуктивність вентилятора 6000 м3год.
Кількість вентиляторів:
де Lв-продуктивність вентилятора м3год;
Приймаємо три вентилятора для рівномірного розподілу повітря в приміщенні.
Технічні характеристики вентилятора приведені в табл.7.
Табл.7 Технічні характеристики вентилятора ВО-Ф-56А
Діаметр робочого колеса мм
Продуктивність при тиску 196 Па
Частота обертання робочого колеса
Потужність електродвигуна кВт
Масса вентилятора кг
Керування електродвигунами вентиляторів здійснюється за допомогою безконтактного пристрою ТСУ-2-КЛУЗ технічна характеристика приведена в табл.8
Табл.8 Технічні характеристики ТСУ-2-КЛУЗ
Кількість фаз які живляться від мережішт
Межа регулювання вихідної напруги
Встановлена температура
Точність регулювання температури в зоні активної вентиляції
3. РОЗРАХУНОК ТА ВИБР СИЛОВИХ ОСВТЛЮВАЛЬНИХ ПРОВОДОК
Електричні проводки поділяються на зовнішні внутрішні та вводи від повітряних ліній. Проводи та кабелі вибирають за тривало- допустимим струмом і розрахунок зводять до вибору площі поперечного перерізу з врахуванням матеріалу проводів та способу прокладання.
Вид електропроводки марку та спосіб прокладання проводів або кабелів вибирають залежно від призначення цінності та архітектурних особливостей будівлі умов навколишнього середовища. Характеристики електроприймачів вимог техніки безпеки протипожежних правил.
Зважаючи на фізичні умови проводи і кабелі вибирають взалежності по тривало допустимому струмі згідно з умови:
де розр- розрахунковий струм окремих споживачів
Проведемо розрахунок і вибір для двигунів гноєприбирального транспортеру ТСН-160А. Отже для двигунів:
Вибираємо провід АПВ(4х25). Живлення до двигунів здійснюється за допомогою проводу АПВ прокладеного в трубі. Діаметр труби визначають за формулою:
де n- кількість жил шт;
Провід прокладенний в трубі з умовним проходом 15 мм (ГОСТ 3262-79)
4. РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ВИБР ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ
Вирішення питання створення ресурсоенергозберігаючих електрифікованих технологій значно залежить від правильного розрахунку електричного навантаження на вводі до обєкта споживання енергії що обумовлює не тільки підвищення ефективності роботи електрообладнання у виробничих умовах але й раціональне використання провідникових матеріалів зменшення витрат напруги.
При розрахунках електричного навантаження на вводі визначають активнее та реактивне навантаження повне навантаження та розрахунковий струм.
Розрахункове навантаження визначається на підставі установленої потужності електроспоживачів і в першу чергу за номінальною потужністю електродвигунів робочих машин або за трифазними споживачами.
Для розрахункових навантажень у сільськогосподарських виробництвах використовують різні методи. Так для сільськогосподарських споживачів електроенергії які працюють за відомим графіком роботи та у тривалому режимі розрахунок здійснюють за графіком електричних навантажень.
Розрахунковим навантаженням називають найбільше з середніх значень повної потужності за проміжок часу яке може виникнути на вводі до споживача.
В якості прикладу розрахунок виконаний для електрообладнання призначеного для обігріву приміщення.
Споживану потужність електродвигунів визначаємо за формулою:
де Рн- номінальна встановлена потужність кВт;
Кз- коефіцієнт завантаження електроприймача по споживаній потужності який залежить від виконання певної технічної операції;
Рсп=10065*1=1538 кВт
Для інших механізмів розрахунок аналогічний. На основі розрахункових потужностей будуємо графік електричних навантажень який показаний в табл..9
Визначаємо два максимуми навантажень:
- денний максимум Рр.д=ЕРрі*Ко кВт (56)
- вечірній максимум Рр.в= ЕРр.і*Ко кВт (57)
де Рр.і- сумарне навантаження в денний чи вечірній максимум кВт;
Ко- коефіцієнт одночасності який залежить від кількості споживачів;
Рр.д=2316*065=1505 кВт
Рр.в=2272*065=1477кВт
Визначаємо розрахункове навантаження на вводі в телятник. Проводиться розрахунок в денний та вечірній максимум:
- денний максимум Sр.д= кВА; (58)
- вечірній максимум кВА; (59)
Розрахункове навантаження на вводі інших приміщень прийняті по РУМ і заведені в табл..9. Для живлення споживачів в телятнику використовуємо одну трансформаторну комплектну підстанцію напругою 1004кВ типу КТП251004-90У1 з номінальною потужністю 25кВА.
Графік електричних навантажень в телятнику наведений на малюнку 3.
5 ВИБР ПУСКОВО ТА ЗАХИСНО АПАРАТУРИ
Електричні апарати що застосовуються для комутації електричних кіл та проведення струму називають комутаційними апаратами. За призначенням вони поділяються на апарати керування за допомогою яких здійснюється пуск-зупинка і зміна режиму роботи електродвигуна та апарати захисту які захищають його від струмів короткого замикання перевантаження роботи на двох фазах тощо.
Для захисту електродвигунів від коротких замикань застосовуються автоматичні вимикачі з електромагнітними розчіплювачами або плавкі запобіжники.
Для захисту електродвигунів від коротких замикань застосовуються автоматичні вимикачі з тепловими розчіплювачами теплові реле та. реле з температурним захистом.
Від перевантаження електродвигуни необхідно захищати в тих випадках коли з технологічних причин можливе перевантаження робочих машин які приводяться. в рух цими електродвигунами а також при особливо важких умовах пуску треба обмежити тривалість пуску при зниженній напрузі.
Для забезпечення довгострокової і надійної роботи електропривода велике значення має структура управління та захисту. х вибирають за родом струму напругою потужністю числом полюсів вимогами до електричного значення від ненормальних режимів роботи електроспоживачів і електричних кіл та за виконанням залежно від умов навколишнього середовища.
Вибір пускозахисної апаратури виконаємо на прикладі електропривода скребкового транспортера ТСН-160А.
електродвигун АИР112МВ6СУ2;
номінальна потужність Рн=4кВт;
номінальний струм н=915А;
кратність пускового моменту Кі=6;
електродвигун АИР80В4СУ2;
номінальна потужність Рн=15кВт;
номінальний струм н=36А;
кратність пускового моменту Кі=5;
Для захисту електродвигуна від струмів короткого замикання і тривалих навантажень вибраний автоматичний вимикач виходячи з умов:
де Uн.АВ – номінальна напруга автоматичного вимикача В;
Uн.ел.м – номінальна напруга електричної мережіВ;
н.р.АВ- номінальний струм розчіплювалаА;
відс.р.АВ – номінальний струм відсічки розчіплювала автоматичного вимикачаА;
гр.в.зд- гранично вимикаюча здатністьА;
к.з- струм трифазного короткого замиканняА;
Номінальний струм двигуна розраховуємо за формулою:
де Ко- коефіцієнт одночасності роботи що залежить від кількості споживачів;
Кз- коефіцієнт завантаження;
н.дв=065(11*915+11*36)=911А
Отже приймаємо автоматичний вимикач типу ВА51Г26-34. Для інших двигунів розрахунок і вибір автоматичних вимикачів проводимо аналогічно.
Вибираємо електромагнітний. пускач для подачі живлення і керування роботою двигуна за умовами:
де Uн.мп- номінальна напруга електромагнітного пускачаВ;
Uел.м- номінальна напруга електричної мережіВ;
н.мп – номінальний струм електромагнітного пускачаА;
н.дв – номінальний струм двигунаА;
н.т.реле – номінальний струм теплового релеА;
неспр.т.р – номінальний струм не спрацювання теплового релеА;
Uкот – номінальна напруга котушки електромагнітного пускачаВ;
Для горизонтального транспортера вибираємо електромагнітний пускач ПМЛ1210СУ1 з електротепловим реле типу РТЛ1016-04. Для управління гноєприбирального транспортера вибираємо низьковольтний комплектний пристрій ЯАА-3274У3 Р54
Для інших двигунів. розрахунок і вибір електротеплових реле та магнітних пускачів поведемо аналогічно.
Для комутації електричних кіл керування вибираємо кнопочний пост типу ПКЕ722-2У2 в якому кнопка чорного кольору – кнопка «пуск» а червоного - кнопка «стоп». Для інших установок апартуру вибираємо аналогічно.
Для захисту від струмів короткого замикання вибираємо запобіжник за умовами:
де Uн- номінальна напруга запобіжникаВ;
зп.н- номінальний струм запобіжникаА;
пл.вст – номінальний струм плавкої вставкиА;
Розрахунок третьої умови:
А>065(915+36+15+131)+
В даному випадку вибираємо запобіжник типу ПН2-100-10У3.
Узгодження. струмів захисних з тривало допустимим струмом проводів заклечається в тому щоб тривало допустимий струм провода був більший чи рівний струму уставки теплового розчіплювала:
Для даного транспортера маємо:
Отже захист вибрано вірно.
РОЗРОБКА ЕЛЕКТРИЧНО СХЕМИ КЕРУВАННЯ КОРМОРОЗДАВАЧЕМ РВК-Ф-74 З ПЛАВКИМ ПУСКОМ ЗУПИНКОЮ
Більшість стаціонарних транспортерів входять до складу потокових ліній і система керування ними є складовою частиною загальної схеми керування потоковою лінією.
Елементами автоматизації стаціонарних транспортерів є блокування послідовності пуску і зупинки блокування що контролюють цілісність транспортуючого органу кінцеві та шляхові вимикачі реле часу та програмні пристрої регулятори подачі транспортованого продукту апарати захисту від коротких замикань і перевантажень.
Для запобігання завалу завантажувальної головки зернової норії при її аварійній зупинці схемами керування передбачають автоматичний пристрій який керує засувкою завантажувального вікна. Після вимикання двигуна норії пристрій закриває засувку що припиняє надходження зерна до ковшів.
Двигуни привода транспортерів працюють при повному завантаженні тому обрив фази призводить до їх зупинки. Для надійності захисту двигунів від перегрівання передбачають тепловий або температурний захист.
Транспортер РВК-Ф-74 призначенний для роздавання кормів на фермах ВРХ. Складається з робочого органу кормового жолоб натяжної станції привода та шафи керування. Робочим органом є стрічка з прикріпленим до неї канатом і кругло ланковим ланцюгом або ланцюг та скребкове полотно розміщене на половині замкненого контуру. Привід складається з рами на якій розміщена привідна станція і кінцевих вимикачів. Передача крутного моменту від двигуна до робочого органу здійснюється через редуктор і ланцюгову передачу.
Робочий процес відбувається так. Корм завантажується мобльним кормороздавачем у бункер вмикається привід робочого органа який переміщує його вздовж кормового жолоба.
При повному переміщенні робочого органа вздовж фронту годівлі привід зупиняється за командою кінцевого вимикача. Перед початком наступної годівлі робочий орган вмикають на зворотній рух при цьому залишки корму скидаються спеціальним скребковим у приямок. Коли робочий орган досягає вихідного положення привід автоматично вимикається.
Схемою керування транспортером- роздавачем передбачено реверсивне керування двигуном привода з двох місць автоматичну зупинку в кінцевих положеннях звукову сигналізацію перед кожним пуском світлову сигналізацію про наявність напруги живлення захист від коротких замикань і перевантажень електричне блокування пускача.
Для пуску двигуна М вмикають автоматичний вимикач QF і натискують кнопку SB2.2 або SB3 подаючи живлення на котушку реле часу КТ1. Реле КТ1 контактом КТ1:2 без витримки часу вмикає дзвінок а через певний час контактом КТ 1.1 вмикає контактор КМ 1.1. Останній головними контактами вмикає двигун у мережу а допоміжним розмикаючим контактом вимикає дзвінок НА1. При досягненні стрічкою кінцевого положення спеціальний упор натискує на кінцевий вимикач SQ1 і привід зупиняється. Для реверсування робочого органа натискують на кнопку SB2.3 або SB4. спарцьовує реле часу КТ2 яке контактом КТ2.2 вмикає дзвінок НА1 а контактом КТ2.1 з витримкою часу – контактор КМ1.2. У вихідному положенні робочий орган зупиняється після розмикання контакту кінцевого вимикача SQ2. Для аварійної зупинки передбачені кнопки SB1 та SB2.1.
Захист від коротких замикань здійснюється автоматичним вимикачем QF захист від перевантажень – тепловим реле КК1. Лампа НL1 сигналізує про наявність напруги живлення.
Проектом передбачено плавкий пуск і зупинку кормороздавачем.
Пристрої плавного пуску використовуються для плавного пуску та зупинку трифазних асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором.
Переваги використання данного пристрою є очевидні:
- безударний пуск двигуна плавне гальмування динамічне гальмування;
- регулювання моменту зменшення пускового струму;
- зменшення перевантаження та перегріву двигуна зменшення електричних втрат в електродвигуні;
- усунення ривків в механічній частині обладнання;
Використовують пристрої плавного пуску використовують для керування привідними двигунами насосів компресорів вентиляторів транспортерів спеціальних механізмів які потребують плавного пуску для убезпечення від поломки механічної частини. Основні технічні характеристики подані в табл. 10.
Табл.10. Технічне характеристики пристроїв плавного пуску
Напруга живлення(однофазні)В
Напруга живлення(трифазні) В
РОЗРОБКА ЗАХОДВ З ЕКСПЛУАТАЦ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА БЕЗПЕКИ ПРАЦ.
1.ЗАХОДИ З ЕКСПЛУАТАЦ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ НА ОБ’КТ
У сільськогосподарському виробництві все ширше застосовують засоби автоматизації які встановлюють у різних технологічних лініях. Велика частина приміщень ферми по умовам навколишнього середовища. відносяться до сирих та особливо сирих приміщень з хімічно агресивним середовищем. Для цієї категорії приміщень характерні наступні небезпеки: наявність хімічно-активного середовища велика відносна вологість повітря. При цьому підлога стіни і всі предмети. покриті вологою а хімічно-активне середовище руйнує засоби автоматизації. та ізоляцію проводок що не виключна можливість ураження електричним струмом тварин та обслуговуючого персоналу. Строки технічного обслуговування і поточний ремонт засобів автоматизації в приміщеннях особливо сирих з хімічно агресивним середовищем наведені в табл..11
Табл..11 Строки технічного обслуговування і поточного ремонту
Технічне обслуговування
Сухі і вологі приміщення
Сухі і запиленні приміщення
Особливо сирі з агресивно хімічним середовищем приміщення
На відкритому повітрі
Зміст робіт з обслуговування ремонту і зберігання залежить від виду засобів автоматизації і визначається згідно з інструкцією з експлуатації і системою ППРЭ.
2. ЗАХОДИ З БЕЗПЕКИ ПРАЦ В ТЕЛЯТНИКУ
За стан охорони праці на сільськогосподарському підприємстві відповідає адміністрація. підприємства на чолі з головою підприємства. Безпосередній контроль та організацію виконання заходів по охоронні праці здійснює інженер по охоронні праці.
На даній фермі передбачено цілий. ряд заходів з охорони праці що забезпечують безпеку обслуговуючого персоналу:
-розподільчі щити в телятнику та в інших приміщеннях розміщенні в електрощитових що обмежує доступ до них сторонніх осіб;
-силову проводку потрібно виконувати. проводом марки АПВ який прокладено в трубі і кабелем марки АВРГ прокладено в трубі також але закріплений накладними скобами по стіні;
-металеві корпуси які можуть з’явитися під напругою внаслідок пробою ізоляції передбачено занулення та заземлення шляхом зєднання їх з магістраллю заземлення;
-для забезпечення безпеки тварин від ураження електричним струмом передбачено пристрій вимірювання потенціалів.
На всіх роботах небезпечних для здоров’я робітникам. повинні видаватись спецодяг спецвзуття миючі засоби.
3.РОЗРАХУНОК РЧНОГО СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНО ЕНЕРГ НА ОБКТ
Для розрахунку річного споживання та. питомих витрат електроенергії. необхідно мати річний графік споживання електроенергії та певні характеристики телятника.
Розрахункове число робочих днів за рік в телятнику становить 365 днів.
Річний фонд робочого часу-3650днів. Продуктивність телятника за рік становить 84000 кг.
Розрахункове річне споживання електроенергії в телятнику визначаємо за формулою:
Аріч=РнТроб кВт (73)
де Рн – встановленна номінальна потужність в телятникукВт;
Троб – тривалість роботи телятника за рік год;
Аріч=3241*3650=1182965кВт
Вартість споживаної електроенергії за рік рівна:
W= 1182965*0156=1845425грн
Питоме споживання електроенергії визначаємо за формулою:
де Qпрод – кількість продукції що виготовляється телятником за рік т;
Технологічнний процес
Технологічний процес
03.01.ВР. 370с.10.02.26.010.ПЗ
Пояснювальна записка
03.01.ВР. 370с. 10.02.26.010.Е3
Принципова електрична схема роздавача кормів РВК-Ф-74
Принципова електрична схема електрокалориферної установки
03.01.ВР. 370с. 10.02.26.010.ЕО
План приміщення з нанесенням освітлювальної проводки.
чна і технологічна схема гноєприбирального транспортера ТСН-160А
02.01.ВР. 370с. 10.02.26.010.ПЗ
НАЦОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ БОРЕСУРСВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАНИ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ НСТИТУТ ЕНЕРГЕТИКИ АВТОМАТИКИ
ФАКУЛЬТЕТ ЕНЕРГЕТИКИ АВТОМАТИКИ
Спеціальність 6.091900
Енергетика сільськогосподарського виробництва
Електропривода та електротехнологій
д.т.н. професор Л.С. Червінський
вчений ступiнь звання пiдпис
Електрифікація технологічних процесів
у телятнику на 120 голів
тема випускної бакалаврської роботи
ВИПУСКНА БАКАЛАВРСЬКА
02.01.ВР. 370с.10.02.26.010.ПЗ
умовне позначення випускної бакалаврської роботи
Студент С.А.Манелюк
пiдпис ініціали та прізвище
Керівник випускної роботи .М. Голодний
вчений ступiнь звання пiдпис ініціали та прізвище
НАЦОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ БОРЕСУРСВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ТЕХНЧНИЙ НСТИТУТ
електрифікованих технологій в аграрному виробництві
доктор технічних наук професор Л.С.Червінський
на виконання випускної бакалаврської роботи
Манелюку Сергію Анатолійовичу
прізвище ім’я та по батькові
Тема роботи __ Електрифікація технологічних процесів у телятнику на 120 голів.
Затверджена наказом ректора вiд 26.02.10 № 370 “с”
Термін здачі студентом завершеної роботи на кафедру 10 05 26
Зміст пояснювальної записки
Загальна характеристика виробничого об’єкту
Перелік графічних матеріаліапів
Лист 1. Принципова електрична схема роздавача кормів РВК-Ф-74.
Лист 2. Принципова електрична електрокалориферної установки СФОЦ-1005И1.
Лист 3. План приміщення з нанесенням освітлювальної проводки.
Лист 4. Принципова електрична і технологічна схема гноєприбирального транспортера ТСН-160А.
Завдання прийняв до виконання С.А.Манелюк
пiдпис студента ініціали та прізвищеотримання завдання 10 05 12 рiк мiсяць число
02.01.ВР.370”С”10.02.26.010.ПЗ
Манелюка Сергія Анатолійовича
Список використаної літератури
“Механізація і автоматизація у тваринництві і птахівництві”. За редакцією О.С.Марченка1995
“Довідник сільського електрика”. За редакцією В.С.Олійника 1989
”Механізація виробництва продукції тваринництва”. За редакцією И.И. Ревека. 1994
“Електрообладнання і автоматизація с.г агрегатів і установок” ”Курсове і дипломне проектування” В.Ф.Гончар. 1985
В.Ф.Гончар ”Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок ”. – К.:Вища школа 1985.-205с
Бородин И.Ф. Недилько Н.М Автоматизация технологических процессов.-М.:Агропромиздат 1986.- 368 с.
Гончар В.Ф. Тищенко Л.П. Електрообладнання і автоматизація с.г агрегатів і установок: Навч. Посібник. – К.: Вища школа.1989.-343 с.
Електропривід с.г машин агрегатів та потокових ліній .Л.Жулай Б.В.Зайцев Ю.М. Лавріненко О.С. Марченко. – К.: Вища освіта 2001.-288 с.