Реконструкция улиц Б. Хмельницкого и Замарстиновской во Львове

23 Pereh para 060510.dwg

ЛЬВВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
ОБ'КТIВ КОМУНАЛЬНОГО БУДIВНИЦТВА
DESCRIPTION OF REVISION
СХЕМА РОЗТОШВАННЯ ОБ'КТУ
CIRCUIT DESIGN JBJECTS
СХЕМА РОЗТAШУВАННЯ ОБ'КТУ
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
ПЕРЕХДНА ПАРА (БЛОКОВА РЕЙКА - РЕЙКА ТВ-62 НА ШПАЛАХ)

Ttam 6 chas 2.dwg

30 34 Plan Zam znaku Р 112 116.dwg

зміст диплому4.docx

TOC o "1-3" h z u Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт PAGEREF _Toc436665459 h 8
1.Фізико-географічний опис району робіт PAGEREF _Toc436665460 h 8
2.Топографо-геодезичне забезпечення району робіт PAGEREF _Toc436665461 h 10
3.Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи PAGEREF _Toc436665462 h 11
Розділ 2. Створення геодезичної основи PAGEREF _Toc436665463 h 18
1.Проект геодезичної основи PAGEREF _Toc436665464 h 18
2.Рекогностування і закладання пунктів планової основи. Обстеження пунктів полігонометрії PAGEREF _Toc436665465 h 19
3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322 PAGEREF _Toc436665467 h 22
4.Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat28
Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові. PAGEREF _Toc436665469 h 45
1.Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500 PAGEREF _Toc436665470 h 50
2.Топографічне знімання інженерних мереж PAGEREF _Toc436665471 h 52
3.Можливості програми AutoCAD Civil 3D 201358
4.Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCAD Civil 3D 201364
Розділ 4. нженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові69
1.Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького69
2.Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D 201376
2.1.Процес побудови повздовжнього профілю79
2.2.Поперечний профіль траси83
3.Основні вимоги до влаштування трамвайних колій.89
Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт93
1 Виробнича діяльність та структура підприємства93
2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові94
2.1 Підготовчий період94
2.2. Виробничий період та технологія робіт95
2.3. Заключний період96
3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт96
3.1. Кошторисна частина96
3.2. Календарне планування робіт100

план.dwg

15.docx

умови передачі або вимірювання з точок ходу дирекційного кута з похибкою не більше 15 в слабкому місці (середині ходу);
координатна прив'язка - прокладення ходу полігонометрії між двома вихідними пунктами без передачі на них вихідних дирекційних кутів при цьому для виявлення грубих помилок кутових вимірів повинні використовуватися дирекційні кути на орієнтирні знаки або азимути отримані з астрономічних та ін. вимірювань.
Висотна опорна геодезична мережа на території проведення інженерно-геодезичних вишукувань розвивається у вигляді мереж нівелювання II III і IV класів а також технічного нівелювання в залежності від площі і характеру об'єкта будівництва.
Вихідними для розвитку висотної опорної геодезичної мережі для будівництва є пункти державної нівелірної мережі.
Мережа нівелювання повинна створюватися у вигляді окремих ходів систем ходів (полігонів) або у вигляді самостійної мережі і прив'язуватися не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (реперів) як правило вищого класу.
Допускається робити прив'язку ліній нівелювання опорної геодезичної мережі IV класу до реперів державної нівелірної мережі IV класу.
Обробка результатів польових вимірювань при створенні (розвитку) опорної геодезичної мережі повинна проводитися із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.
Врівноваження проводиться методами що забезпечують контроль отриманих результатів і виключають випадкові прорахунки при обробці даних.
Врівноваження планової опорної геодезичної мережі IV класу і нівелірної мережі IV класу повинно проводитися за методом найменших квадратів.
Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів допускається вирівнювати спрощеними способами. При цьому результати обчислень значень кутів слід округляти до цілих секунд а величини довжин ліній і координат до 1 мм.

01 Zag dani 130511.dwg

ДЕРЖАВНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
ОБ'КТIВ КОМУНАЛЬНОГО БУДIВНИЦТВА
DESCRIPTION OF REVISION
СХЕМА РОЗТОШВАННЯ ОБ'КТУ
CIRCUIT DESIGN JBJECTS
THIS DOCUMENT AND THE IDEAS AND DESIGNS
INCORPORATED HEREIN AS AN INSTRUMENT OF
PROFESSIONAL SERVICE IS THE PROPERTY OF
CH2M HILL AND IS NOT TO BE USED IN WHOLE
OR IN PART FOR ANY OTHER PROJECT WITHOUT
THESE PLANS ARE FUNDED BY
INTERNATIONAL DEVELOPMENT
USAID CONTRACT 121-C-00-99-00711-00
THE WRITTEN AUTHORIZATION OF CH2M HILL.
TO BE FUNDED BY A LOAN FROM
THE INTERNATIONAL BANK FOR
RECONSTRUCTION AND DEVELOPMENT
LVIVUKRAINE - ЛЬВIВУКРАIНА
ПРОЕКТ IНФРАСТРУКТУРИ МIСЬКОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
MUNICIPAL WATER INFRASTRUCTURE PROJECT
DK-2800 Kongens Lyngby
Consulting Engineers
Description of Revision
ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАСУВОК
ПЕРЕКЛАДКА ВОДОПРОВОДУ I
СИТУАЦIЙНИЙ ПЛАН Р-НУ ВАРШАВСЬКОI
PIPELINE REPLACEMENT
LOCATION MAP OF THE VARSHAVSKA ST.
СХЕМА РОЗТAШУВАННЯ ОБ'КТУ
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
ПЕРЕЛК ВИДВ РОБТ ЯК ПДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ
Земляные сооруженияоснования и
ВДОМСТЬ ДОКУМЕНТВ НА ЯК ПОСИЛАЮТЬСЯ
розроблений на основі завдання на проектування ТУ відповідних служб та топографо-
Проект ''Реконструкція вулиці Б.Хмельницького (від площі Князя Ярослава Осмомисла
Система координат умовна-міська система висот -Адріатична.
Відомість об'ємів робіт
Вулиці та дороги населених пунктів
Перед початком земляних робіт необхідно викликати представників інженерних
служб для уточнення місцезнаходження відповідних мереж.
В місцях пересічення траси з інженерними мережами будівельно-монтажні роботи
здоров'я людей експлуатацію об'єкта при дотриманні заходів що передбачені
жежних та інших діючих норм і правил і забезпечують безпечну для життя і
Технічні рішення відповідають вимогам екологічних санітарно-гігієнічних протипо-
Розміри на планах подано в метрах.
ДСТУ Б В. 2.7 - 119 - 2003
Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон
дорожній та аеродромний
Правила експлуатації трамвая і тролейбуса
Трамвайні і тролейбусні лінії
Для винесення в натуру осей трамвайних колій в плановому відношенні дано коор-
динати точок які знаходяться в ГУАМ м. Львова у висотному відношенні - відмітки
реперів Rр показаних на поздовжньому профілі.
ВДОМСТЬ КРЕСЛЕНЬ ПРОЕКТУ МАРКИ ТР
План вулиці від ПК 0+00 до ПК 1+84
План вулиці від ПК 1+84 до ПК 3+88.20
План вулиці від ПК 3+88.20 до ПК5+76.40
Конструкція дренажного колодязя.
Схема струмопровідного з'єднання рейок.
Перехідна пара ( блокова рейка - рейка ТВ-62 на шпалах)
Робочі поперечні профілі
Поздовжній профіль від ПК3+00 до ПК6+00
План розкладки плит від ПК0+00 до ПК1+84
План розкладки плит від ПК1+84 до ПК3+88.20
План розкладки плит від ПК3+88.20 до ПК5+76.40
Зведений план інженерних мереж від ПК 0+00 до ПК 1+84
Зведений план інженерних мереж від ПК 1+84 до ПК 3+88.20
Зведений план інженерних мереж від ПК 3+88.20 до ПК5+76.4
Поздовжній профіль від ПК0+00 до ПК3+00
геодезичних вишукувань виконаних ТзОВ ''Моніторинг.''
Типовий поперечний профіль: Тип 1
Типовий поперечний профіль: Тип 2
Конструктивні поперечні профілі: Тип Тип
Перехідна пара ( блокова рейка - рейка ТВ-62 на плитах)
до вул. Мулярської) вул. Замарстинівської ( від вулиці Мулярської до вул. Гайдамацької)
План вулиці від ПК 5+76.40 до ПК7+64
План вулиці від ПК 7+64 до ПК8+94.54
Поздовжній профіль від ПК6+00 до ПК8+94.54
Типовий поперечний профіль: Тип 3
План розкладки плит від ПК5+76.40 до ПК7+64
План розкладки плит від ПК7+64 до ПК8+94.54
Зведений план інженерних мереж від ПК 5+76.4 до ПК7+64
Зведений план інженерних мереж від ПК 7+64 до ПК8+94.54
Організація дорожнього руху від ПК 0+00 до ПК 1+84
Організація дорожнього руху від ПК 1+84 до ПК 3+88.20
Організація дорожнього руху від ПК 3+88.20 до ПК5+76.4
Oрганізація дорожнього руху від ПК 5+76.4 до ПК7+64
Організація дорожнього руху від ПК 7+64 до ПК8+94.54

Реферат до диплому3.docx

Застосування новітніх технологій для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові.
Ерстенюк В.Я. Магістерська кваліфікаційна робота. Кафедра інженерної геодезії. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка» 2015.
? с. текст. част. ? табл. ? рис. ? літер. джерел ? аркушів графіч. част.
У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто комплекс інженерно-геодезичних робіт для створення планово-висотної основи під топографічне знімання вул.Б.Хмельницького у м.Львові з метою її реконструкції.
Детально описано комплекс інженерно-геодезичних робіт по створенню планово-висотної основи під топографічне знімання масштабу 1:500 яка створювалася полігонометрією 2-го розряду та тригонометричним нівелюванням.
Для створення планово-висотної основи використовували електронний тахеометр Nikon DTM 332. Результати вимірів опрацьовувались у спеціалізованій програмі Credo Dat.
Також детально розглянуто комплекс топографо-геодезичних робіт по створенню топографічного плану масштабу 1:500. Топографічне знімання виконувалося тахеометрією від пунктів планово-висотної основи з використанням електронного тахеометра Nikon DTM 332. Для складання топографічного плану використовували програму AutoCad Civil 3D 2013.
Особливу увагу приділили комплексу інженерно-геодезичних робіт які виконують при реконструкції проїжджої частини по вул.Б.Хмельницького.
Розглянули питання по організації та економіці геодезичного виробництва.

21.docx

Кутові виміри виконували таким чином щоби уникнути частого перефокусування візирної труби приладу. Використовували такий хід знімання на тимчасовому робочому центрі: задня точка ходу передня точка ходу настінні знаки. Після переведення труби через зеніт спостереження починають з настінних знаків: настінні знаки передня точка ходу задня точка ходу.
Навпроти двох суміжних настінних знаків обрали тимчасові пункти P1 і P2 таким чином щоби значення кутів 1та 2 знаходилося в межах 88°– 92° а довжини ліній l1 та l2.не перевищували 20 м.
На пунктах 1 та 2 вимірювали лінії l1 і l2 кути 1і 2 відповідно. Розраховали координати тимчасових пунктів P1та P2. Виконали контроль обчислення дирекційного кута αP1P2 та довжини лінії P1P2 який вибрали за вихідний для прив’язуваного ходу[3].
Алгоритм розв’язку знесення координат настінних пунктів на тимчасові знаки за схемою зображеною на рисунку 2.3 та формулами 2.1-2.14.
Рис.2.3 - Схема прив’язки до одинарних настінних знаків
Обчислення дирекційного кута та довжини сторони АВ
AB=XB-XA2+YB-YA2 (2.1)
rAB=ArctgYB-YAXB-XA (2.2)
AB=ПдСх: 180°-rAB (2.3)

диплом готовий6.docx

Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт
Вулиця Богдана Хмельницького— одна з найстаріших вулицьЛьвова що відома ще зXIII століття. Важлива транспортна магістраль що йде на північ від центру і до виїзду з міста.
У XIII ст. вулиця називалася Волинським шляхом оскільки саме вона пов’язувала Львів з Волинню. В кінці XVIII ст. вулиця стала називатися Жовківська тому що переходила в шлях до Жовкви а у 1936 р. її перейменували у вулицю С. Жолкевського на честь польського полководця засновника Жовкви. Сучасна назва – вул. Богдана Хмельницького – була дана в грудні 1944 р.
Так склалося історично що ще за Данила Галицького в цій місцевості проживали переважно ремісники тому ця вулиця свого часу була важливим промисловим районом Львова.
Вулиця Б. Хмельницького забудована в основному дво-триповерховими чиншовими кам’яницями (прибутковими будинками) другої половини XIX ст.
В наші дні вулиця — складова частина Північного промислового району міста. Вигляд її значно змінився. Заасфальтована проїжджа частина з’явились нові будинки. Як і раніше вулиця залишається важливою транспортною артерією — через неї здійснюється зв'язок і з Волинню і з Києвом і з закордоном.
Фізико-географічний опис району робіт
Головною артерією колишнього Жовківського передмістя була Жовківська (раніше Волинська) дорога. Тепер це вулиця Богдана Хмельницького. Протяжність її складає 4950м.
Координати початку - 49°5041пн.ш.24°0145сх.д.
Координати кінця - 49°5242пн.ш.24°0355сх.д.
Львівськийкліматєпомірно-континентальним з м’якою зимою і теплимлітом. Середньомісячнатемператураповітря становить 4°Cусічніі +18°C улипні. Абсолютний максимум температури повітря (+370°C) зафіксований усерпні1921року абсолютний мінімум — (336°C) 10лютого1929року; максимальна кількістьопадів(1422 мм) випала1893року. Загалом за останні 100–120 років температураповітряу Львовімає тенденцію до підвищення. За цей період середньорічна температура підвищилася принаймні на 1°C.Вологість повітряв середньому за рік становить 79%. Найчастіше дмутьзахіднівітри найрідше— північно-східні.
Львів характеризується найбільшою кількістю опадів і найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України що спричинено чи не найменшоюконтинентальністюмісцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740мм атмосферних опадів: найменше— в січні найбільше— влипні.
Станом на1 травня2013року населення Львова становило 757594 жителів. Під часостаннього перепису населення який пройшов у 2001 році населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису у1989році— 815 тисяч.
Львів є одним з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять європейськіта міжнародні автошляхи які з'єднують Львів зКиєвомБудапештомВаршавоютаКраковом національні автошляхи якими Львів з'єднаний з іншими містамиЗахідної України.
Сучасний Львів є важливимзалізничнимвузлом через який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецькоївано-ФранківськоїтаЗакарпатської) з іншою частиною держави.
Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького розташований всього за 6км відцентру міста сполучає Львів з найбільшими містамиУкраїниРосіїПольщіталіїзраїлюНімеччиниспаніїТуреччини.
Основним видом громадського транспорту у Львові єавтобуси що курсують у режимі маршрутного таксі. На них припадає 64% пасажирських перевезень. снує 53 міських та 21 приміський маршрут вартість проїзду становить 4 гривні. До послуг львів'ян також 10 тролейбуснихі10 трамвайнихмаршрутів.
В далекій перспективі розглядається також можливістьбудівництва метрополітену яке попередньо заплановане на2020—2030-тіроки [1].
Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
На підготовчому етапі вишукувальних робіт було встановлено що на район робіт наявні карти масштабів 1:25 000 1:10 000 1:5 000 та матеріали аерофотознімання 1989 р.
З пунктів планово-висотної основи наявні 4 настінні марки полігонометрії IV класу. Координати яких наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Вихідні пункти планово-висотної основи
Настінна марка наведена на рисунку 1.1.
Рис.1.1 – Настінна марка типу 143
Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи
Перед початком виконання робіт необхідно ознайомитись з нормативними вимогами до полігонометрії 2-го розряду та тригонометричного нівелювання які наведені в таблицях 1.2 та 1.3.
Таблиця 1.2 – Нормативні вимоги до полігонометрії 1 розряду
Гранична довжина ходу км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками
Граничний периметр полігону км
Довжини сторін ходу км: найбільша найменша середня
Кількість сторін у ході не більше
Відносна помилка ходу не більше
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в полігонах) кутові секунди не більше
Кутова нев'язка ходу або полігона кутові секунди не більше де n - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м
Таблиця 1.3 – Нормативні вимоги до тригонометричного нівелювання
Тригонометричне нівелювання
Коливання значень вертикальних кутів та місця нуля що обчислені з окремих прийомів не повинно перевищувати
Розходження між прямим і зворотним перевищенням для однієї і тієї самої сторони на кожні 100 м відстані не повинно бути більшим відсм
Нев'язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати де n - кількість ліній у ході S - довжина лінії в метрах см
Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю см
При проведенні інженерно-геодезичних вишукувань лінійних споруд геодезичною основою слугують точки (пункти) планово-висотної знімальної геодезичної мережі створюваної у вигляді магістральних ходів що прокладаються уздовж траси.
Магістральні ходи знімальної геодезичної мережі при вишукуваннях лінійних споруд повинні бути прив'язані в плані і по висоті до пунктів державної або опорної геодезичної мережі не рідше ніж через 30 км.
При віддаленні пунктів державної або опорної геодезичної мережі від траси на відстань більше 5 км допускається замість планової прив'язки визначати не рідше ніж через 15 км істинні азимути сторін магістрального ходу. Методи визначення дійсних азимутів і вимоги до точності вимірювань повинні встановлюватися в програмі вишукувань.
Опорна геодезична мережа повинна проектуватися з урахуванням її подальшого використання при геодезичному забезпеченні будівництва та експлуатації об'єкта.
Щільність пунктів опорної геодезичної мережі при проведенні інженерно-геодезичних вишукувань слід встановлювати в програмі вишукувань з розрахунку:
- не менше чотирьох пунктів на 1 км² на забудованих територіях;
- один пункт на 1 км² на незабудованих територіях.
Гранична похибка взаємного планового положення суміжних пунктів опорної геодезичної мережі після її вирівнювання не повинна перевищувати 5см.
Планове положення пунктів опорної геодезичної мережі при інженерно-геодезичних вишукуваннях необхідно визначати методами тріангуляції полігонометрії трилатерації побудови лінійно-кутових мереж а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури (приймачі GPS і ін).
Висотна прив'язка центрів пунктів опорної геодезичної мережі повинна проводитися нівелюванням IV класу або технічним (тригонометричним) нівелюванням з урахуванням типів закладених центрів а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури.
Методики визначення координат і висот пунктів (точок) геодезичної апаратури виміру довжин базисних (вихідних) сторін у тріангуляції а також виміру довжин сторін у полігонометрії електронними тахеометрами слід приймати виходячи з вимог до точності вимірювань і вказівок фірм (підприємств ) - виготовлювачів цих приладів.
Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти і два вихідних дирекційних кута.
Допускаються за відсутності видимості на суміжні пункти:
продовження ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів що спирається на два вихідних пункти без кутової прив'язки до вихідного дирекційного кута на одному із них;
прокладення замкнутого ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів що спирається на один вихідний пункт і один вихідний дирекційний напрямок за умови передачі або вимірювання з точок ходу дирекційного кута з похибкою не більше 15 в слабкому місці (середині ходу);
координатна прив'язка - прокладення ходу полігонометрії між двома вихідними пунктами без передачі на них вихідних дирекційних кутів при цьому для виявлення грубих помилок кутових вимірів повинні використовуватися дирекційні кути на орієнтирні знаки або азимути отримані з астрономічних та ін. вимірювань.
Висотна опорна геодезична мережа на території проведення інженерно-геодезичних вишукувань розвивається у вигляді мереж нівелювання II III і IV класів а також технічного нівелювання в залежності від площі і характеру об'єкта будівництва.
Вихідними для розвитку висотної опорної геодезичної мережі для будівництва є пункти державної нівелірної мережі.
Мережа нівелювання повинна створюватися у вигляді окремих ходів систем ходів (полігонів) або у вигляді самостійної мережі і прив'язуватися не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (реперів) як правило вищого класу.
Допускається робити прив'язку ліній нівелювання опорної геодезичної мережі IV класу до реперів державної нівелірної мережі IV класу.
Обробка результатів польових вимірювань при створенні (розвитку) опорної геодезичної мережі повинна проводитися із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.
Врівноваження проводиться методами що забезпечують контроль отриманих результатів і виключають випадкові прорахунки при обробці даних.
Врівноваження планової опорної геодезичної мережі IV класу і нівелірної мережі IV класу повинно проводитися за методом найменших квадратів.
Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів допускається вирівнювати спрощеними способами. При цьому результати обчислень значень кутів слід округляти до цілих секунд а величини довжин ліній і координат до 1 мм.
Програми для автоматизованої обробки результатів вимірювань при створенні (розвитку) опорних геодезичних мереж повинні передбачати друк:
вихідної інформації;
результатів рахунки;
оцінки точності вимірювань.
В результаті виконання інженерно-геодезичних вишукувань по створенню геодезичної основи повинні бути представлені:
відомості обстеження вихідних геодезичних пунктів (марок реперів та ін.);
схеми планово-висотних геодезичних мереж із зазначенням прив'язок до вихідних пунктів;
матеріали обчислень врівноваження і оцінки точності відомості (каталоги) координат і висот геодезичних пунктів нівелірних знаків і точок закріплених постійними знаками;
дані про метрологічну атестацію засобів вимірювань (досліджень перевірок еталонування приладів компарування рейок мірних приладів і т.д.);
акти про здачу геодезичних пунктів і точок геодезичних мереж закріплених постійними знаками на спостереження за їх збереженням;
акти польового (камерального) контролю.
По опорній геодезичній мережі додатково подаються:
картки установлених постійних геодезичних знаків і центрів;
журнали вимірювання напрямків (кутів) зведення виміряних напрямків і листи графічного визначення елементів приведення;
абриси геодезичних пунктів прив'язаних до постійних предметів місцевості;
абриси знаків нівелювання (марок стінних та грунтових реперів);
журнали вимірювання базисів і довжин ліній матеріали по визначенню їх висот;
журнали нівелювання;
відомості перевищень.
По планово-висотній знімальній геодезичній мережі додатково подаються:
абриси точок закріплених постійними знаками і точок постійного знімального обгрунтування;
журнали вимірювання кутів і ліній технічного та тригонометричного нівелювання[2].
Розділ 2. Створення геодезичної основи
Початковим етапом геодезичних робіт при реконструкції вул.Б.Хмельницького є створення геодезичної основи. Було створено планову та висотну геодезичну основу. Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних марок полігонометрії 1-го розряду. Висотна основа була створена у вигляді ходу тригонометричного нівелювання.
Проект геодезичної основи
Створення геодезичної основи для реконструкції вул.Б.Хмельницького було заплановано: планової – полігонометрією 2-го розряду (рис.2.1); висотної – тригонометричним нівелюванням (рис.2.2) по пунктам полігонометрії 2-го розряду.
Рис.2.1 - Планова геодезична основа
Рис.2.2 - Висотна геодезична основа
Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних пунктів полігонометрії 1-го розряду. Загальна довжина ходу – 970596 м. найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам [1] до полігонометрії 2-го розряду. Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.
Рекогностування і закладання пунктів планової основи.
Обстеження пунктів полігонометрії
Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак пункту його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.
Вихідними пунктами планово-висотної основи необхідної для реконструкції вул.Б.Хмельницького були пункти полігонометрії IV класу 1-го розряду у вигляді настінних марок.
При огляді настінних марок полігонометрії IV класу встановлено що вони знаходяться у доброму стані і можуть бути використані для створення геодезичної основи.
Крім того при рекогностуванні пунктів полігонометрії 1-го розряду знайдено і закріплено тимчасовими пунктами 6 пунктів полігонометрії 2-го розряду.
Прив’язка крайніх точок полігонометричного ходу виконується знесенням координат кутовою засічкою з двох настінних марок на тимчасові пункти з обох країв ходу.
В умовах міської забудови часто відбувається закріплення пунктів полігонометрії настінними знаками.
Пункт полігонометрії може бути закріплений одним настінним знаком або групою з двох – трьох знаків які утворюють відновлювані або орієнтувальні системи.
Передача координат на настінні знаки з робочих центрів може виконуватися методами редукування полярним кутовою та лінійною засічками.
Метод полярної засічки застосовують коли безпосереднє вимірювання відстані від тимчасових робочих центрів до настінних знаків ускладнено інтенсивним рухом транспорту та пішоходів (наприклад на перехресті вулиць).
Напрями на настінні знаки у полігонометрії IV класу вимірювали трьома прийомами візуючи на шпильки які вставлені у отвори настінних пунктів.
У полігонометрії 1 та 2 розрядів виміри на настінні знаки виконували одночасно з вимірюванням основних кутів лінії ходу.
Кутові виміри виконували таким чином щоби уникнути частого перефокусування візирної труби приладу. Використовували такий хід знімання на тимчасовому робочому центрі: задня точка ходу передня точка ходу настінні знаки. Після переведення труби через зеніт спостереження починають з настінних знаків: настінні знаки передня точка ходу задня точка ходу.
Навпроти двох суміжних настінних знаків обрали тимчасові пункти P1 і P2 таким чином щоби значення кутів 1та 2 знаходилося в межах 88°– 92° а довжини ліній l1 та l2.не перевищували 20 м.
На пунктах 1 та 2 вимірювали лінії l1 і l2 кути 1і 2 відповідно. Розраховали координати тимчасових пунктів P1та P2. Виконали контроль обчислення дирекційного кута αP1P2 та довжини лінії P1P2 який вибрали за вихідний для прив’язуваного ходу[3].
Алгоритм розв’язку знесення координат настінних пунктів на тимчасові знаки за схемою зображеною на рисунку 2.3 та формулами 2.1-2.14.
Рис.2.3 - Схема прив’язки до одинарних настінних знаків
Обчислення дирекційного кута та довжини сторони АВ
AB=XB-XA2+YB-YA2 (2.1)
rAB=ArctgYB-YAXB-XA (2.2)
AB=ПдСх: 180°-rAB (2.3)
з трикутника ABA1 де сторона BA1=h2-h1 (2.7)
Обчислення дирекційних кутів сторін AP1 з AAP1 та ВP2 з BBP2
AP1=AB++180°-1=BA+-1 (2.9)
BP2=BA-180++2=AB++2 (2.10)
Обчислення координат координат точок Р1 і Р2 з AAP1 і BBP2
XP1=XA+l1cosAP1 (2.11)
YP1=YA+l1sinAP1 (2.12)
XP2=XB+l2cosBP2 (2.13)
YP2=YB+l2sinBP2 (2.14)
3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322
Вимірювання кутів ліній і перевищень геодезичної основи заплановано виконувати електронним тахеометром Nikon DTM-322. Електронний тахеометр Nikon DTM-322 є модернізованою моделлю тахеометра DTM-332 із серії DTM-302. Модернізація торкнулася джерела живлення: дорогий Ni-MH акумулятор замінений комплектом з 4 побутових батарейок типорозміру AA. Наряду з моделлю 5-ти секундної точності також з'явилася модель трисекундній точності з двосторонньою панеллю керування. Тепер DTM-322 є найдешевшими з усіх тахеометрів Nikon зберігаючи при цьому всі основні переваги цих інструментів.
Тахеометр Nikon DTM-322 важить разом з батареєю всього 5 кг. Мале споживання електроенергії можливість використання не тільки акумулятора але і звичайних батарейок типу АА можливість застосування в різних погодних умовах найскладніших обставинах дозволяє тахеометру DTM-322 стати надійним помічником інженера-геодезиста в будь-якій ситуації і знайти рішення самого складно завдання.
Зі всієї лінійки тахеометрів Nikon DTM-322 є універсальним і недорогим тахеометром для великого спектру робіт.
Завдяки легендарнії оптиці Nikon зображення зорової труби яскраве і чітке. Ви побачите різницю коли дивитеся через оптику Nikon навіть в умовах низької видимості. Особливо на великих відстанях візування набагато менше спотворень. Оптика Nikon зводить до мінімуму втому очей і допоможе набагато легше проводити тривалі робочі дні.
Тахеометр Nikon DTM-322 є одним з найшвидших у своєму класі. Витративши менше часу ви можете швидко перейти через процедури установки станції безпосередньо до зйомки. Зовнішній вигляд тахеометра зображено на рисунку 2.4 технічні характеристики тахеометра наведено в таблиці 2.1.
Рис.2.4 – Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322
Таблиця 2.1 - Технічні характеристики електронного тахеометра Nikon DTM-322
Мінімальна фокусна відстань
Фотоелектричний інкрементний датчик кута
Діапазон вимірювань (хороші умови)
на відбивну плівку 50мм
при t от -10°С до +40°С
при t от -20°С до -10°С от +40°С до +50°С
Графічний ЖК 128 х 64 пікселів
Продовження таблиці 2.1
підсвічування дисплея
мінімальна відстань фокусування
інструмент (з батареєю)
транспортувальний кейс
Зовнішні умови експлуатації
безперервне вимірювання відстаней і кутів
Стандартна комплектація:
USB-кабель передачі даних;
інструкція (CD-диск);
юстувальні інструменти.
Перед проведенням польових робіт виконували наступні перевірки приладу:
Перевірка циліндричного рівня
Головна умова. Вісь циліндричного рівня повинна бути перпендикулярна осі обертання інструменту.
Для перевірки циліндричного рівня:
Встановимо інструмент на штатив.
Виконаємо процедуру нівелювання.
Повернемо алідаду на 180 °.
Перевіряємо чи залилась бульбашка в центрі.
Якщо бульбашка змістилась то необхідно виконати процедуру
Оскільки бульбашка залишилася у центрі циліндричного рівня то він не потребує юстування.
Перевірка круглого рівня.
Головна умова. Якщо бульбашка знаходиться не в нуль-пункті виконати юстування юстувальними гвинтами круглого рівня.
Оскільки бульбашка знаходиться в нуль-пункті то круглий рівень не потребує юстування.
Перевірка оптичного центрира.
Головна умова. Оптичні осі центрира повинні збігатися з вертикальними осями інструменту.
Для перевірки оптичного центрира:
Ставимо інструмент на штатив.
Поміщаємо лист товстого паперу з намальованою міткою X на землю під інструментом.
Поки ви дивимся через оптичний центрирпідлаштовуємо рівневі гвинти поки малюнок X не буде в центрі візирної марки.
Повертаємо алідаду на 180 °.
Якщо картинка за місцем збігається з центром візирної марки ніяких налаштувань не потрібно.
Так як оптичні осі центрира збігаються з вертикальними осями інструменту то перевірка виконується.
Помилка місця нуля вертикального круга та колімаційна помилка.
Встановлюємо інструмент на штатив.
Виконуєм процедуру нівелювання.
Повертаєм зорову трубу в положення КЛ.
Наводимо на точку розташовану в межах 45 ° від горизонтальної площини.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК1 головного екрана вимірювань.
Повертаємо інструмент на 180 ° і зорову трубу в становище КП.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК2.
Складаємо обидва вертикальних кута разом ВК1 + ВК2.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 °.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Горизонт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 180 ° або 540 °.
- Якщо ВК1 + ВК2 не дають в сумі одного з значень наведених вище необхідне юстування.
Оскільки нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 ° то юстування не потрібне[4].
Отже кути лінії і перевищення при створенні геодезичної основи вимірювали електронним тахеометром Nikon DTM 322.
Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat
Результати вимірів опрацьовували у програмі Credo Dat.
Система CREDO виробництва білоруської компанії "Кредо-Диалог" - один з найстаріших продуктів для обробки матеріалів геодезичних вищукувань та автоматизованого проектування що використовуються в країнах колишнього СРСР. Ядром системи є програмне забезпечення CREDO DAT призначене для обробки матеріалів польвих вишукувань та створення цифрових планів та карт.
Вихідними даними для програми CREDO DAT є растрові файли картографічних матеріалів файли даних електронних тахеометрів (виміри йабо координати) GNSS-систем (координати йабо вектора) рукописні журнали вимірів кутів ліній і перевищень координати й висоти вихідних точок робочі схеми мереж і розрахунків.
Основні функції CREDO DAT:
імпорт даних електронних тахеометрів у форматах: Sokkia (SDR2
імпорт результатів постобробки ГНСС вимірів з файлів форматів: SNAP-файли (PINACLE) дані по станціях і базових лініях *.t
імпорт прямокутних координат і вимірів з текстових файлів у довільних форматах що налаштовуються користувачем;
завантаження растрових підложок підготовлених у програмах ТРАНСФОРМ MapInfo ArcV
настроювання та використання декількох класифікаторів обробка кодових рядків розширеної системи кодування для польової реєстрації геометричної й атрибутивної інформації про топографічні об'єкти;
створення й використання власних систем (наборів кодів) польового кодування;
введення й табличне редагування даних включаючи роботу з буфером обміну для станцій ходів пунктів векторів ГНСС й окремих вимірів відключеннявідновлення пунктів і вимірів робота з блоками даних використання інтерактивних графічних операцій;
попередня обробка вимірів облік різних виправлень - атмосферних вплив кривизни Землі та рефракції перехід на поверхню відносності. Приведення напрямків і ліній на еліпсоїд площину в проекції Меркатора в системах координат СК42 СК63 СК95 МСК NNN UTM та їм подібних або користувальницьких зі значеннями довготи осьового меридіана що налаштовується зсуву по X Y і масштабом по осьовому меридіану;облік аномалій висот геоїда (модель EGM2008) у супутникових висотних вимірах;
виявлення локалізація й нейтралізація грубих помилок у вихідних даних лінійних кутових вимірах і нівелюванні автоматично (Lp-метрика) у діалоговому режимі (трасування);
спільне або роздільне вирівнювання планових супутникових вимірів (лінійно-кутових) і висотних (систем і ходів геометричного тригонометричного нівелювання) геодезичних мереж різних форм класів і методів (комбінації методів) створення що виконується параметричним способом по методу найменших квадратів. Забезпечена можливість виконувати спільне вирівнювання вимірів різної точності й різних методик з розгорнутою оцінкою точності що включає еліпси помилок;
поетапне або спільне вирівнювання багаторангових мереж;
перетворення координат перерахування координат із прямокутних у геодезичні;
розрахунок зворотних геодезичних задач у різних видах з видачею відомостей;
обробка тахеометричного знімання з формуванням точкових лінійних і площинних топографічних об'єктів і їхніх атрибутів за даними польового кодування;
інтерактивне формування точкових лінійних і площинних топографічних об'єктів і їхніх атрибутів за даними польових абрисів;
проектування опорних геодезичних мереж (у тому числі з урахуванням помилок вихідних пунктів) вибір оптимальної схеми мережі необхідних і достатніх вимірів підбор точності вимірів;
створення відомостей і каталогів видача їх у прийнятій формі.
настроювання вихідних документів відповідно до національних стандартів або стандартів підприємства настроювання на будь-які мови включаючи мови типу іврит або арабська з використанням редактора шаблонів;
створення креслень іпланшетів (1:500-1:5000) схем планово-висотного обрунтування в прийнятих або власноруч створених умовних позначеннях повне оформлення в креслярській моделі та друк графічних документів;
експорт результатів у розповсюджені формати: DXF (AutoCAD) MIFMID (MapInfo) у формати CREDO (CDX) у текстові формати що настроюються користувачем;
експорт даних через послідовний порт безпосередньо в електронні тахеометри;
Результатом роботи програми є: креслення йпланшетипланів масштабу 1:500 - 1:5000 із зарамковим оформленням векторні плани у форматах CREDO (CDX) DXF MIFMID (MapInfo) Shape-file (ArcView) текстові файли у форматах що настроюються користувачем каталоги й відомості вимірів координат і оцінок.
Основними сферами застосування CREDO DAT є:
лінійні та площадні інженерні вишукування при проектуванні об'єктів промислового цивільного та транспортного будівництва;
геодезичне забезпечення будівництва;
маркшейдерське забезпечення робіт при видобутку й транспортуванні нафти та газу;
підготовка інформації для кадастрових систем (наземні методи збору інформації);
геодезичне забезпечення геофізичних методів розвідки;
маркшейдерське забезпечення видобутку корисних копалин відкритим способом;
створення й реконструкція міських межових державних опорних мереж[5].
В даному програмному забезпеченні я виконувала вирівнювання та оцінку точності планової та висотної основи. На місцевості був прокладений полігонометричний 2-го розряду та хід тригонометричного нівелювання. За даними вимірів я виконала їх опрацювання.
Для початку створила новий проект в програмному забезпеченні Credo Dat (Рис.2.5).
Рис.2.5 - Створення проекту
У вкладці «Пункти ПВО» вказую координати вихідних пунктів та їх висоти (Рис.2.6).
Рис.2.6 - Вихідні пункти
У вкладці «Дирекційні кути» ввожу дирекцій ний кут лінії ПП1-ПП2 (Рис.2.7).
Рис.2.7 - Дирекційний кут
Перехожу у вкладку «Теодолітні ходи» та ввожу результати вимірів (назва станції горизонтальний кутвідстань та вказую клас полігонометрії) (Рис.2.8).
Рис.2.8 - Введення результатів вимірів
Увкладці «Нівелірні ходи» ввожу дані нівелювання (Рис.2.9).
Рис.2.9 - Дані нівелювання
Після введення всіх необхідних даних виконую попереднє опрацювання. Для цього захожу у вкладку «Розрахунки»-«Розрахунок» (Рис. 2.10).
Рис.2.10 - Попереднє опрацювання результатів вимірів
Після цього я виконала аналіз мережі – «Розрахунки»-«Аналіз»-«L1-аналіз» (Рис.2.11).
Рис.2.11 - L1-аналіз
Після виконаних операцій необхідно провести вирівнювання. Для цього захожу у вкладку «Розрахунки»-«Вирівнювання»-«Розрахунок» (Рис.2.12).
Рис.2.12 - Вирівнювання
В правій частині робочого вікна можна побачити побудований полігонометричний хід за даними вимірів введених в попередніх пунктах (Рис.2.13).
Рис.2.13 - Хід полігонометрії
Кінцевим результатом моїх робіт є відомості. Для виведення відомостей на екран я захожу у вкладку «Відомості» і вибираю необхідні мені відомості (Рис.2.14).
Рис.2.14 - Відомості
Результати вирівнювання і оцінки точності планової і висотної основи наведено у таблицях 2.2.- 2.10. За результатами вирівнювання складено каталог координат і висот пунктів геодезичної основи (табл.2.11). Технічні характеристики мережі наведено в таблицях 2.12 2.13.
Таблиця 2.2 – Відомість теодолітного ходу
Вирівняна відстань м
Таблиця 2.3 – Відомість поправок у кути і відстані
Таблиця 2.4 – Характеристики теодолітного ходу
Нев’язки перед вирівнюванням м
Нев’язки по вирівняних дирекційних кутах
Вирівняне перевищення:
Таблиця 2.5 – Відомість нівелірного ходу
Таблиця 2.6 – Характеристики нівелірного ходу
Таблиця 2.7 – Відомість оцінки точності планової основи
Лінійно-кутова мережа
Таблиця 2.8 – Відомість оцінки точності висотної основи
Таблиця 2.9 – Поправки за результатами вирівнювання
У виміряні відстані м
Таблиця 2.10 – Відомість оцінки точності положення пунктів за результатами вирівнювання
Таблиця 2.11 – Каталог координат і висот пунктів геодезичної основи
Планово-висотна основа
Таблиця 2.12 – Технічні характеристики теодолітного ходу
Загальна довжина ходів м
Таблиця 2.13 – Технічні характеристики нівелірного ходу
Тригоном. нівелювання
Аналізуючи таблиці 2.12 і 2.13 можна зробити висновок що дані ходи задовільняють вимоги зазначені в інструкції з топографічного знімання.
Загальна довжина ходу – 970596 м найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Як бачимо лінійна та кутова нев’язки в допуску.
Отримана відносна помилка ходу становить 1:150 000 і не перевищує гранично допустимої 1:5 000. Висотна нев’язка теж знаходиться в допуску так як при fhдоп =0020м fhмакс=0010м. Отже створена геодезична основа задовольняє вимоги до полігонометрії 2-го розряду та тригонометричного нівелювання.
Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові.
На наступному етапі польових робіт було виконано топографічне знімання вул. Б. Хмельницького у масштабі 1:500.
Топографічне знімання виконувалося тахеометрією з пунктів геодезичної основи координати яких визначено попередньо.
Вимірювання на місцевості в результаті якого дістають географічне зображення території називають зніманням. Воно включає знімання ситуації (контурів і місцевих об’єктів) та рельєфу і проводиться разом чи окремо. Точку з якої знімають називають станцією.
Знімання ситуації – це знімання в горизонтальній площині тобто знімання планове контурне.
За результатами топографічного знімання створюють топографічний план із зображенням ситуації і рельєфу в заданому масштабі. Для проведення топографічних знімань на місцевості закріплюють пункти місцеположення яких обчислено в прийнятій системі координат. Сукупність таких пунктів становить знімальну основу.
Горизонтальне знімання місцевості при якому кути та відстані вимірюють тахеометром називають тахеометричним зніманням. Знімальну основу можна будувати різними способами. Основним видом планово-знімальної основи під час тахеометричного знімання є тахеометричний хід.
Тахеометричним ходом називають побудований на місцевості зімкнутий або розімкнутий многокутник в якому горизонтальні кути та відстані вимірюють тахеометром який забезпечує встановлену точність.
Процес тахеометричного знімання місцевості можна розділити на такі етапи:
Для одержання планового розміщення об’єктів застосовують такі способи знімань:
Спосіб перпендикулярів (ординат або прямокутних координат) полягає в тому що розміщення окремих точок місцевості визначають відносно базису чи сторони полігона. За вісь абсцис зазвичай слугує пряма лінія (вона ж базис) а перпендикулярні до неї напрями відіграють роль ординат. Спосіб перпендикулярів часто застосовують під час знімання витягнутих кривих і ламаних контурів об’єктів місцевості розташованих поблизу сторін полігона а також визначення відстаней недоступних для безпосереднього вимірювання (рис.3.1).
Рис.3.1 - Спосіб перпендикулярів
Спосіб полярних координат застосовують під час знімання ситуації на відкритій слабко розчленованій місцевості. Положення будь-якої точки на площині визначають полярним кутом утвореним полярною віссю і напрямом на точку яку знімають та відстанню (радіусом-вектором) l від полюса до цієї точки (рис. 3.2). Полюсом знімання є центр компаса чи іншого кутомірного приладу встановленого на станції (точці знімальної мережі). За полярну вісь приймають північний 6 напрям магнітного меридіана або напрям на візирну ціль (віху рейку) передньої станції.
Рис.3.2 - Спосіб полярних координат
Спосіб засічок. Під час знімання важкодоступних або віддалених точок на відкритій місцевості застосовують спосіб кутових засічок. Для цього кутомірним приладом вимірюють кути і в точках 3 і 4 між стороною полігона і напрямами на дерево яке знімають (рис. 3.3а). Дерево на плані буде одержане в перетині напрямів побудованих за цими кутами. Найліпші результати одержують коли кут при шуканій точці близький до 90°; засічки під кутом до 30° і понад 150° дають неточні положення знімальних точок.
Рис.3.3 - Спосіб засічок: а – кутових; б – лінійних
У разі знімання доступних об’єктів з чіткими обрисами (будівлі інженерні споруди тощо) розташованих поблизу сторін полігона можна застосувати спосіб лінійних засічок (рис. 3.3б). У цьому випадку з двох вихідних точок вимірюють два лінійні відрізки до точки яку знімають. Тоді положення шуканої точки на плані одержать у перетині виміряних відрізків відкладених у масштабі від вихідних точок.
Спосіб обходу застосовують у закритій місцевості для знімання об’єктів які не можна зняти з точок і сторін робочої основи (полігона). В цьому випадку навкруги об’єкта який знімають прокладають додатковий знімальний хід з прив’язкою до основного ходу (рис. 3.4). Межі контуру знімають від сторін додаткового ходу способом перпендикулярів. Якщо контур об’єкта який знімають має прямолінійні межі (сільськогосподарські угіддя лісонасадження забудови тощо) то знімальний хід прокладають безпосередньо вздовж меж об’єкта. В цьому випадку обриси ходу і будуть контурами знімального об’єкта.
Рис.3.4 - Спосіб обходу
Спосіб створів (промірів) застосовують у випадках коли межі ситуації перетинають сторони полігона або продовження сторін для визначення положення допоміжних опорних точок під час знімання забудованих територій особливо в поєднанні зі способами перпендикулярів та лінійних засічок (рис. 3.5).
Рис. 3.5 - Спосіб створів (промірів)
Тахеометричне знімання є найбільш розповсюдженим видом наземних топографічних знімань які виконуються при проведенні інженерних вишукувань трас доріг ЛЕП трубопроводів об'єктів будівництва інвентаризації земель створенні державного земельного кадастру складанні проектів відведення земельних ділянок. Тахеометричне знімання належить до топографічних або контурно-висотних знімань в результаті яких одержують плани невеликих ділянок місцевості у великих (1:500 – 1:5 000) масштабах.
Слово «тахеометрія» в перекладі з грецької означає «швидке вимірювання». Швидкість вимірювання під час тахеометричного знімання досягається тим що положення точки місцевості визначається на плані й по висоті при одному наведенні труби приладу на рейку встановлену в даній точці (рис.3.6).
Рис.3.6 - Принцип тахнометричного знімання
При використанні технічних теодолітів сутність тахеометричного знімання зводиться до визначення просторових полярних координат ( D) точок місцевості та подальшого нанесення цих точок на план. При цьому горизонтальний кут між початковим напрямом (АВ) і напрямом на точку (N) що знімається вимірюють за допомогою горизонтального круга вертикальний кут – вертикального круга теодоліта а відстань D до точки – N нитковим віддалеміром. Отже планове положення знімальних точок місцевості визначається полярним способом а перевищення точок – методом тригонометричного нівелювання яке здійснюється за допомогою похилого променя візування . Для тахеометричного знімання місцевості знімальне орунтування створюють у вигляді тахеометричних ходів[6].
Вздовж вул.Б. Хмельницького було виконане топографічне знімання в масштабі 1:500. Особлива увага приділялась зніманню контурів будівель і споруд зніманню проїжджої частини та трамвайних колій. Ретельно нівелювали вісь дороги кромку дороги трамвайні колії бордюрний камінь та тротуари. Загальна довжина вулиці становила 895 м від ПК0+00 до ПК8+9454. Поперечники були розбиті через кожні 5 м.
Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500
Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
При тахеометричному зніманні знаходили висотне положення всіх характерних точок ситуації та рельєфу що дозволили відобразити на плані подробиці місцевості та рельєфу за допомогою горизонталей з необхідною для даного масштабу точністю.
Технічні параметри тахеометричного знімання регламентує нструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500. Так при масштабі знімання 1:500 і висоті перерізу рельєфу 05 м при використанні електронних тахеометрів віддалі від знімальних станцій до пікетів при зніманні рельєфу і контурів не повинні перевищувати 500 м а віддалі між пікетами – 15 м[7].
При виконанні тахеометричного знімання станціями слугували пункти полігонометричного ходу точки знімального обрунтування.
В електронного тахеометра Nikon DTM-322 є спеціальний режим знімання для якого необхідно створювати окремий файл де будуть зберігатися всі дані знімання (висоти відбивача приладу номери станцій результати орієнтування і вимірювань тощо). У такому випадку з метою забезпечення високої швидкості вимірювань їх результати майже не відображаються на дисплеї а автоматично заносяться у файл знімання що дуже зручно для досвідчених спеціалістів.
Порядок роботи на станціїпри виконанні тахеометричного знімання електронним тахеометром Nikon DTM-322:
Встановлювали тахеометр на точку знімальної основи (пункт полігонометрії точка теодолітного ходу тощо) і приводили тахеометр на станції у робоче положення (центрують за допомогою оптичного центрира і горизонтують). Створили новий файл для запису даних і виміряли віхою висотуiприладу над пунктом яку записали у пам’ять приладу.
Виконали орієнтування приладу на задній або передній пункти полігонометричного ходу. Для цього встановивши на горизонтальному крузі відлік 0º00'00'' навели зорову трубу при КЛ на центр відбивача віхи встановленої на іншому пункті знімальної основи та натиснули клавішу (0°ГК) на першій сторінці режиму вимірювання кутів яка з’являється на дисплеї за замовчанням. Натиснули клавішу (Да). Орієнтування виконано.
Далі виконали знімання ситуації та рельєфу місцевості у такий спосіб.
При крузі ліворуч (КЛ) зорову трубу за годинниковою стрілкою навели чітко на центр призми відбивача закріпленого на вісі встановленій на першій пікетній точці.При цьому бульбашку круглого рівня утримували чітко на середині.На екрані відобразилось значення вертикального і горизонтального кутів та відстань.
Усі результати вимірювань записали упам`ять приладу.
Подальше знімання виконували аналогічно вимірюючи горизонтальний і вертикальний кути горизонтальне прокладання і перевищення на кожний пікет.
Одночасно із вимірюваннями на станції складали абрис знімання.
Робота на станції закінчилась візуванням на точку орієнтування. Зміна значення орієнтирного напрямку за період знімання на станції при вимірюванні електронними тахеометрами допускається не більше 20''. Якщо відхилення перевищує допустиме роботу на станції слід повторити.
З метою контролю якості виконання тахеометричного знімання додатково проводять вимірювання з кожної станції на декілька пікетів що вже визначені із сусідніх станцій.
В таблиці 3.1. наведено нормативні вимоги тахеометричного знімання різних масштабів.
Таблиця 3.1 - Нормативні вимоги тахеометричного знімання
Висота перерізу рельєфу
Максимальна відстань (м)
Після виконання польових робіт приступили до виконання камерального опрацювання даних.
Камеральне опрацювання даних включає в себе такі етапи:
Обчислення журналу тахеометричного ходу;
Обчислення відомості координат точок тахеометричного ходу;
Обчислення відомості висот тахеометричного ходу;
Викреслення схеми тахеометричного ходу та складання плану знімання.
Топографічне знімання інженерних мереж
Вздовж вул.Б.Хмельницького було виконано топографічне знімання підземних та наземних інженерних мереж.
нженерні мережі є основним елементом інженерного благоустрою міських територій. Озеленення вулиць і мікрорайонів повинне виконуватися в повному узгодженні з розташуванням інженерних мереж у підземному просторі. Проїжджа частина вулиць і проїзди в мікрорайонах як правило повинні бути вільними від роздільного прокладання трубопроводів і кабелів. Проектувати інженерні мережі треба як комплексну систему що поєднує всі підземні наземні й надземні мережі і споруди з урахуванням перспективного розвитку міста. У проектно-конструкторській документації прийняті такі позначення інженерних мереж:
ВО - водогінні мережі;
КО - каналізаційні мережі;
ГО - газові мережі;
ТО - теплові мережі;
WО - силові електричні мережі;
VО - слабкострумові електричні мережі.
Класифікація міських інженерних мереж
Трасування інженерних мереж визначає їхній напрямок на плані міста. При виборі траси необхідно враховувати:
- мінімальну довжину мереж;
- прямолінійність (паралельність червоної лінії забудови осям вулиць) перетинання вулиць під кутом 900 ;
- висоту рунтових вод;
- наявність існуючих і нових намічуваних до будівництва комунікацій;
- мінімальне розбирання дорожнього покриття;
- індустріальність робіт;
- максимальну механізацію будівельно-монтажних робіт;
- створення шумозахисних зелених смуг;
- архітектурно-планувальні рішення.
За технологічними особливостями інженерні мережі поділяють на:
- теплопроводи систем центрального теплопостачання з максимальною температурою води від джерела тепла 1500С;
-газопроводи високого середнього і низького тиску; водопроводи зовнішньої мережі господарсько-питного водопостачання;
-каналізаційні мережі систем міської каналізації включаючи водостік для видалення атмосферних вод;
-електричні мережі систем електропостачання (кабелі напругою до 1кВ і високої на- пруги 6-10 кВ) і телефонна мережа.
За методом прокладання –застосовують наступні методи прокладання міських інженерних мереж:
- роздільний метод прокладання трубопроводів і кабелів;
- суміщений метод прокладання трубопроводів і кабелів.
При роздільному підземному методі прокладання трубопроводів і ка- белів для кожної комунікації влаштовується своя траншея. Незважаючи на ряд недоліків цей метод широко використовується в містах при будівництві інженерних мереж.
Недолік роздільного підземного методу прокладання:
- великий обсяг земельних робіт;
- корозія сталевих і чавунних трубопроводів;
- труднощі в проведенні ремонтних робіт; - велике розкопування території.
Роздільний надземний метод прокладання на території міст можливий з дозволу архітектурного нагляду для газопроводів транспортуючих природний газ кабелів слабкострумової електричної мережі. Звичайно ці мережі прокладають по двірських фасадах на висоті не менше 2 м (вище вікон 1 по- верху). Для газопроводів допускається цокольне прокладання.
Переваги в порівнянні з роздільним підземним методом прокладання:
- зменшення вартості будівництва;
- зниження експлуатаційних витрат;
- зменшення трудомісткості будівельних робіт;
- підвищення надійності за рахунок зниження кількості аварій через можливість постійного спостереження за станом мереж;
- зниження трудомісткості ізоляційних робіт;
- зменшення корозії трубопроводів.
Суміщений метод прокладання інженерних мереж в одній траншеї застосовується з 1954р.
Переваги цього методу в порівнянні з роздільним методом прокладання мереж у землі:
- зниження вартості будівництва;
- зменшення обсягу земельних робіт;
- зменшення ширини технічної смуги;
- скорочення термінів будівництва.
Недоліки цього методу:
- збільшення глибини закладання;
- складність розробки східчастих траншей механізованим способом;
- складність влаштування вводів мереж у будинки;
- зниження надійності за рахунок корозії трубопроводів і кабелів.
Суміщений надземний метод прокладання на опорах і по стінах будинків застосовують на території промислових підприємств. У міському будівництві суміщене прокладання газопроводів і слабкострумових кабелів допускається по дворових фасадах будинків.
Каналізаційні мережі за призначенням розподіляються:
на приймальні (Пр) - розташовуються в мікрорайонах від будинків або зливових колодязів до збиральних мереж;
збиральні (З) - прокладають в розподільних смугах вулиць або на території мікрорайону;
відвідні (Від) - розміщують як правило від межі міста до очисних споруд.
Топографічне знімання комунікацій включає:
отримання копій матеріалів попередніх зйомок (виконавчих креслень топографічних планів матеріалів контрольної зйомки);
рекогностування (відшукання комунікацій на місцевості визначення місць пошуку підземних прокладок);
обстеження і знімання підземних комунікацій споруд які мають вихід на поверхню (в колодязях);
обстеження і знімання комунікацій споруд які не мають виходів на поверхню (в шурфах);
камеральне опрацювання результатів складання плану інженерних мереж і схеми з їх технічними характеристиками.
Знімання підземних комунікацій виконується з метою складання спеціалізованих планів що відображають підземний стан даної території. Ці плани необхідні для технічної інвентаризації комунікацій при їхній експлуатації а також для рішення проектних завдань при будівництві. Знімання підземних комунікацій залежно від призначення створюваних планів характеру знімання території і щільності розміщення мереж може виконуватися в масштабах 1:5000 – 1:500 а в окремих випадках для складних місць промислових майданчиків – 1:200. На промислових і міських територіях найчастіше підземні мережі знімають у масштабі 1:500. Плани більш дрібних масштабів є документами облікового (довідкового) характеру. Вимоги до точності планового знімання всіх видів комунікацій приблизно однакові. На забудованих територіях середня квадратична помилка в положенні окремих ліній між собою й відносно контуру споруд становить 010 – 015 м. На незабудованих територіях з рідкою мережею комунікацій ця помилка може доходити до 05 м. Точність висотного знімання комунікацій залежить від вимог до дотримання проектних позначок й нахилів. Для самопливних трубопроводів помилку в позначках лотків сусідніх колодязів допускають не більше 5 – 10 мм а відхилення від проектних нахилів – до 10 – 20% від величини самого нахилу.
Процес знімання підземних комунікацій можна умовно розділити на два етапи: підготовчий і безпосередньо знімальний. У підготовчий період виконують рекогностування мереж на місцевості збирають дані про число прокладань колодязів про розміри діаметрів і матеріал труб тиск в газовій мережі напругу в кабельних мережах й інші інженерні відомості які повинні бути відображені на плані підземних комунікацій. У цей же період на ділянці знімання створюють планово-висотне геодезичне обрунтування якщо воно відсутнє або недостатнє по частоті розташування наявних пунктів. Безпосереднє знімання підземної комунікації виконують після знаходження (визначення місця розташування) всіх її елементів на місцевості. Найпростіший випадок – коли виконується виконавче знімання прокладеної підземної комунікації в незасипаній траншеї тобто відразу ж після закінчення.Для вже експлуатованих мереж при відсутності виконавчої документації застосовують метод шурфування тобто риють глибокі поперечні траншеї (шурфи) на такій відстані одна від одної щоб можна було з достатньою ймовірністю виявити й визначити положення всіх необхідних комунікацій.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогностування і обстеження[8].
Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають:
-журнали вимірювання кутів довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;
-абриси обстеження і прив'язок підземних споруд;
-схеми знімальної основи (теодолітних і нівелірних ходів);
-відомості обчислення координат кутів кварталів будівель і підземних комунікацій;
-схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1:2000 і 1:5000;
-таблицю характеристик підземних комунікацій;
-технічний звіт або пояснювальну записку.
Результати тахеометричного знімання та знімання інженерних геодезичних мереж одночасно опрацьовувалися у програмі Autodesk AutoCAD Civil 3D.
Можливості програми AutoCAD Civil 3D 2013
Autodesk AutoCAD Civil 3D - система автоматизованого проектування об'єктів інфраструктури і випуску документації по них заснована на технології інформаційного моделювання інженерних споруд (BIM).
Autodesk AutoCAD Civil 3D призначений для інженерів що працюють над проектами транспортних споруд землеустрою та водних ресурсів. Користувачі отримують можливість координувати проекти досліджувати проектні альтернативи моделювати процес експлуатації об'єктів і випускати високоякісну документацію. Все це відбувається у звичній програмному середовищі AutoCAD.
Autodesk AutoCAD Civil 3D знайшов застосування в таких областях як інженерно-геодезичні вишукування проектування транспортних споруд об'єктів генпланів промислового і цивільного будівництва трубопровідних мереж та інших.
Проектування коридорів: при створенні інтелектуальних моделей доріг автомагістралей та інших транспортних споруд використовуються функції моделювання коридорів.
У AutoCAD Civil 3D є засоби проектування напірних трубопровідних мереж. Серед удосконалень для цих об'єктів - компоновка на основі профілів і по 3D-компасу.
Самопливні трубопровідні мережі: системи господарсько-побутової та зливової каналізації створюються на підставі правил.
Моделі рельєфу підтримують динамічні зв'язки з вихідними даними - структурними лініями моделями коридорів і об'єктами профілізації.
Формування земельних ділянок: застосування інструментів автоматизованого формування ділянок спільно з картографічною інформацією та даними топознімання допомагає швидше опрацьовувати проектні варіанти.
Робота над єдиною узгодженою моделлю забезпечує скоординованість дій учасників проектного колективу на всіх етапах - від геодезичних вишукувань до підготовки документації.
Моделювання мостових переходів та їх компонентів (доступний тільки в складі інфраструктури Design Suite 2014 Преміум і Ultimate).
Робота з даними геології: модуль нженерно-геологічні (доступний тільки в нфраструктура Design Suite 2014 Преміум і Ultimate) спрощує імпорт і використання даних про свердловинах.
Проектування залізничних колій.
Геопросторовий аналіз.
Розрахунок зливової каналізації.
Аналіз моделі: при деталізації проекту фахівці в реальному часі отримують інформацію про вплив внесених змін.
Візуальний аналіз: для більш переконливою візуалізації моделей коридорів ви можете застосовувати різні матеріали для елементів коридору - наприклад асфальт або бетон.
Аналіз річкових потоків.
Топозйомка і складання карт
Моделювання поверхонь: інструменти моделювання рельєфу підтримують широкий спектр вихідних даних у тому числі файли DEM лідар (лазерне сканування) СГП і результати наземної топознімання.
Створення топографічних карт.
Використання даних лазерного сканування: хмари точок формуються на основі даних лазерного сканування.
Стандарти оформлення креслень: велика бібліотека креслярських стилів AutoCAD Civil 3D в якій враховується безліч національних стандартів дозволяє контролювати зовнішній вигляд креслень.
Робоча документація: програма автоматично формує робочу документацію в тому числі забезпечені поясненнями креслення поздовжніх і поперечних профілів а також відомості земляних робіт.
Випуск карток: картографічні функції дозволяють створювати карти які деталізують окремі ділянки проекту і доповнюють креслення специфічною інформацією.
Звіти та таблиці: кількісна інформація про моделі (. Довжина ліній обсяги та ін) в реальному часі заноситься в динамічні таблиці.
Взаємодоповнюючі робочі процеси
Темпи проектування об'єктів інфраструктури підвищуються завдяки можливостям взаємодії з Autodesk.
Наочна візуалізація моделей AutoCAD Civil 3D здійснюється в Autodesk 3ds Max Дизайн - програмному продукті для 3D-моделювання анімації рендеринга і композитинга.
Координації ПРОЕКТВ У реальному часі сприяє застосування таких продуктів як Autodesk Vault Collaboration AEC (для управління даними) і Autodesk Buzzsaw наданого за моделлю "Програмне забезпечення як послуга SaaS.
Реальна здійсненність проектів розроблених в AutoCAD Civil 3D перевіряється в Autodesk Navisworks.
Підвищенню рівня співпраці між проектувальниками будівельних конструкцій та інфраструктури сприяє спільне застосування AutoCAD Civil 3D і Autodesk Revit Structure - САПР на основі технології інформаційного моделювання (BIM).
Креслення створені в САПР AutoCAD Civil 3D +2014 можуть також відкриватися і редагуватися в AutoCAD Civil 3D 2013.
Хмарні сервіси: креслення можуть зберігатися і відкриватися в хмарі за допомогою Autodesk 360. Для спільного доступу та перегляду їх служить мобільний додаток Autodesk AutoCAD WS.
- Швидке формування концепції і виконання проекту;
- Гнучке проектування засноване на взаємодії об'єктів що дозволяє добитися акуратності і зв'язності всіх частин проекту;
- Багатокористувацький доступ до проекту і його елементам;
- Можливість швидкої розробки оцінки проекту та підготовки вихідний документації;
- Поєднання креслярських можливостей AutoCAD і спеціалізованих функцій проектування;
- Багатий набір функцій API (інтерфейс прикладного програмування) що дозволяє будувати рішення засновані на загальних моделях даних;
- Можливість розширення функціоналу;
- Модель динамічного проектування що містить основні елементи геометрії і підтримуюча інтелектуальні зв'язки між об'єктами (точки поверхні земельні ділянки дороги і планування);
- Підтримка креслярських стандартів і стилів;
- Автоматичне формування планів;
- Функціональні Можливості AutoCAD Map 3D. AutoCAD Civil 3D - нова версія програмного продукту лінійки Civil 3D розробку якої здійснює компанія Autodesk.
Цей продукт призначений для інженерів що працюють в галузі промислового і цивільного будівництва а також для архітекторів надає функціональні та інструментальні засоби необхідні на всіх етапах виконання проекту:
- нженерно-геологічні вишукування;
- Геодезичні й інженерно-технічні вишукування;
- Виконавча зйомка і винесення проекту в натуру;
- Земельний кадастр;
- Проектування генеральних планів;
- Розрахунок обсягів земляних робіт;
- Ландшафтне проектування та благоустрій;
- Трубопровідні каналізаційні мережі;
- Оформлення проектної документації;
- Проектування доріг;
- Проектування об'єктів інфраструктури та їх елементів;
- Моніторинг деформаційних явищ;
- Охорона навколишнього середовища.
AutoCAD Civil 3D- програма нового покоління що базується на платформі AUTOCAD і призначена для землевпорядників проектувальників генплану проектувальників лінійних споруд.
У основі AUTOCAD Civil 3D лежить випробувана на практиці технологія динамічного моделювання об'єднуюча процеси проектування і створення робочих креслень.
Завдання вирішувані за допомогою AUTOCAD Civil 3D:
Геодезичні дослідження;
Горизонтальне планування;
Розбиття дорожньої мережі і майданчиків забудови;
Вертикальне планування на основі 3D-модели місцевості;
нженерні мережі (тепло- водо- електропостачання каналізація і ін.)
Благоустрій і озеленення.
Проектування автомобільних і залізних доріг
Проектування продольного профілю дороги;
Коректування профілю в інтерактивному режимі збереження варіантів і відновлення їх для подальшого аналізу;
Проектування поперечних профілів земляного полотна і відповідних технічних споруд;
Проектування колекторних і комунікаційних систем;
Облік швидкісних характеристик ділянок дороги;
Розрахунок об'ємів земляних і планувальних робіт;
Паспортизація і кадастр об'єктів дороги.
Цифрові моделі місцевості і поверхні
Моделі складних поверхонь в AUTOCAD Civil 3D підтримують динамічні зв'язки з вихідними даними — горизонталями характерними лініями моделями коридорів і об'єктами профілізації. Сформована поверхня використовується для відображення горизонталей областей водозбору напрямів стоку результатів аналізу по ухилах і висотних відмітках. Вона повністю готова до візуалізації.
Поверхня використовується як основа для здобуття подовжніх і поперечних профілів планів профілізації і коридорів. Будь-які зміни вихідних даних наводять до автоматичного оновлення поверхонь і пов'язаних з ними елементів проекту.
AUTOCAD Civil 3D містить інструменти для планування земляних робіт які дозволяють моделювати поверхні для проектів будь-якого типа.
Картограми - діаграми переміщення земляних мас є важливим засобом комунікації між проектувальниками і будівельниками.
У AUTOCAD Civil 3D вони дають ясне уявлення про відстані об'єми і напрями переміщення грунту розташування кар'єрів і місця вивантаження[9].
Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Топографічні плани масштабу 1:500 використовуються:
- для складання виконавчих планів промислових підприємств багатоповерхової забудови житлово-цивільного будівництва з мережею підземних інженерних комунікацій генеральних планів ділянок будівництва та робочих креслень багатоповерхової забудови для проведення вертикального планування складання планів існуючих підземних мереж та споруд і прив'язки будівель та споруд до ділянок забудови міста;
- для складання робочих креслень гребель головнго вузла басейнів добового регулювання зрівнювальних шахт напірних трубопроводів будівель ГЕС та інших споруд;
- для кадастру населених пунктів із складною забудовою.
Топографічні плани масштабу 1:500 є основою для складання планів всього масштабного ряду.
Першим кроком для створення топографічного плану є імпорт польового журналу.
AutoCAD Civil 3D дозволяє імпортувати польові журнали з усіх електронних тахеометрів і GPRS.
Будь-який проект починається зі складання топографічного плану місцевості в AutoCAD Civil 3D - зі створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР). снує кілька основних методів отримання даних для поверхні. Це може бути імпорт файлу з інформацією про точки обробка існуючого креслення з горизонталями.
Дляспрощенняроботи з великою кількістю різних точок їх краще розділяти їх наГрупи точок.
Опрацювання даних та створення топографічного плану в масштабі 1:500 виконувалось в такій послідовності:
ВОбласті інструментівнавкладці«Навігатор»клацнутиПКМна колекціїГрупи точокі вибратиСтворити (Рис.3.7).
Рис.3.7 - Створення групи точок
В діалоговомувікні«Властивістьгрупи точок» на вкладці «нформація» задайте м'я групи точок«ЧЗ» на вкладці«Співпадання вихідних описів» ставимо галочку в рядку з кодомTOPO* і натиснітьOK (Рис.3.8).
Рис.3.8 - Париметри групи точок
Для формування цифрової моделі місцевості використаємо даніГрупи точок ЧЗ.
ВОбласті інструментівна вкладці«Навігатор»клацнутиПКМна колекції«Поверхні»і вибрати«Створити поверхню» (Рис.3.9).
Рис.3.9 - Створення поверхні
У діалоговому вікні«Створенняповерхні»задайтем'яповерхні–«ЧЗ» Стильповерхні-«Горизонталі 05м » і натиснітьOK.
Для того щоб на отриманій поверхні підписати горизонталі перейдіть на вкладку«Анотації»настрічціі виберіть«Додати мітки=>Поверхня=>Додати мітки поверхні» (Рис.3.10).
Рис.3.10 - Підпис горизонталей
У діалоговому вікні виберіть«Додавання міток» виберіть«Типмітки Горизонталь-Декілька»і натисніть«Додати» потім вкажіть початкову й наступні точки лінії що перетинає горизонталі які потрібно підписати.
Після завершення розміщення горизонталей закрити вікно«Додавання міток».
Після цього відображаємо ситуацію на плані. Вибираємо або створюємо потрібний шар. Після чого на стрічці у вкладці «Главная» вибираємо інструмент «Полилиния».
Виконуємо відповідне оформлення отриманого топографічного плану.
Готовий топографічний план масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м показано на рисунку 3.11. Для роздруку топографічний план було поділено на 6 аркушів один з яких наведено у додатку А.
Складений під час камеральних вишукувальних робіт топографічний план масштабу 1:500 у подальшому використовувався для складання проекту реконструкції вул.Б.Хмельницького від ПК0+00 до ПК8+9454.
Рис.3.11 – Топографічний план району робіт
Розділ 4. нженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові
У процесі експлуатації автомобільні дороги та дорожні споруди піддаються багаторічному і багаторазовому впливу рухомих автомобілів і природно-кліматичних факторів.
Під спільною дією навантажень і клімату в автомобільній дорозі і дорожніх спорудах накопичуються втомні і залишкові деформації з'являються руйнування. Цьому сприяє поступове зростання інтенсивності руху і особливо збільшення осьових навантажень автомобілів і частки важких автомобілів у складі транспортного потоку.
Виникає необхідність значного поліпшення геометричних параметрів дороги міцності та інших характеристик дорожнього одягу штучних споруд інженерного обладнання та облаштування тобто перебудови дороги або її реконструкції.
Капітальний ремонт - вибірковий ремонт окремих ділянок покриття відновлення поперечного профілю проїжджої частини та земляного полотна поліпшення системи водовідведення з відновленням міцності і умов проїзду по штучних спорудах. Вартість робіт може змінюватися від 3000 доларів за кілометр для доріг з нижчими типами дорожніх одягів до 20000 доларів за кілометр для доріг з капітальними і полегшеними типами дорожніх одягів залежно від їх типу і стану.
Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького
При проведенні реконструкцій вул.Б.Хмельницького було виконано ряд робіт а саме:
Підготовчі роботи повинні бути виконані до початку реконструкції дороги.
До складу основних підготовчих робіт входять: створення геодезичної розмічувальної основи; перенос і перевлаштування повітряних і кабельних ліній електропередачі ліній зв'язку різних трубопроводів колекторів та інших комунікацій розчищення дорожньої смуги і територій відведених під кар'єри та резерви підготовка і посилення місцевих доріг на які планується перевести рух з дороги або будівництво об'їзних доріг а також будівництво тимчасових доріг до грунтових кар'єрів і кар'єрів піщаних гравійних і кам'яних матеріалів.
До складу додаткових робіт і заходів входять: зняття існуючих знаків огорож напрямних стовпчиків стовпів і щогл для освітлювальних ліхтарів; розбирання та видалення павільйонів на автобусних зупинках; розбирання укріплень укосів водовідвідних лотків і канав; розробка схем руху транспорту на ділянці реконструкції дороги і т.д.
Геодезичною розмічувальною основою на місцевості слугували знаки що закріплюють в плані вздовж дороги вершини кутів поворотів і головні точки кривих а також точки на прямих ділянках не рідше ніж через 1 км і репери вздовж дороги не рідше ніж через 2 км.
Основні знаки і репери повинні мати надійну конструкцію у вигляді стовпів або паль встановлених за межами смуги відведення у відповідності зі спеціальними вимогами.
Перед виконанням земляних робіт проводилася деталізація геодезичної розмічувальної основи. При цьому виконали розмічування всіх пікетів і плюсових точок з винесенням за смугу відводу; розбили кругові та перехідні криві з винесенням і закріпленням проміжних точок.
Детальне розмічування можна виконувати не одночасно на всій протяжності дороги а в міру просування фронту робіт з доробком враховуючи швидкість потоку.
Підлягають також зміцненню укоси насипів і виїмок водовідвідних лотків і канав..
Види і склад засобів механізації застосовуваних для зняття інженерного обладнання та облаштування а також зміцнення укосів залежать від їх видів матеріалів та обсягів робіт.
Великі труднощі при реконструкції дороги виникають з перенесенням і перебудовою повітряних наземних і підземних комунікацій. Як правило за час від будівництва до реконструкції дороги вона обростає різними видами комунікацій що мають а частіше не мають відношення до самої дороги. Це лінії технологічного і загальної зв'язку лінії електропередач у вигляді повітряних ліній або кабелів високої напруги наземних і підземних трубопроводів колекторів та інших комунікацій. Найчастіше ці комунікації розташовані у смузі відведення дороги або на певній відстані від неї і можуть бути пошкоджені в процесі виробництва робіт з реконструкції дороги. Нерідкі випадки коли кабелі ліній зв'язку та електропостачання освітлювальних систем укладені безпосередньо в тіло земляного полотна. Тому необхідно приділяти особливу увагу роботам по перенесенню і перевлаштування інженерних комунікацій позначенню місць їх розташування біля дороги.
Роботи по перенесенню і перевлаштування комунікацій проводились за спеціальними проектами спеціалізованими організаціями за окремим графіком узгодженим з підрядною організацією що здійснює основні роботи з реконструкції дороги.
До початку земляних робіт розчистили дорожню смугу і площі відведені для кар'єрів резервів будівель і споруд від лісу чагарнику пнів порубкових залишків великих каменів будівельного сміття і т.д.
Розчистку дорожньої смуги здійснювали по окремих дільницях у порядку черговості виконання земляних робіт тими ж методами і засобами що при будівництві нових доріг.
Після розчищення дорожньої смуги на всій площі де передбачені земляні роботи знімали родючий шар грунту на глибину визначену проектом і укладали його у відвали для подальшого використання при відновленні (рекультивація) порушених і малопродуктивних сільськогосподарських земель а також при благоустрої майданчиків. Однак при реконструкції доріг необхідно звертати особливу увагу на якість і склад родючого шару що знімається з поверхні дорожньої смуги що безпосередньо примикає до існуючої дорозі.
Зняття родючого грунту виконували автогрейдерами і бульдозерами. Особливе місце в підготовчих роботах займали заходи з організації руху автомобілів при реконструкції дороги яке істотно зросло через рух транспорту. Організація руху транспортного потоку вирішується з урахуванням інтенсивності руху видів робіт з реконструкції дороги протяжності реконструйованих ділянок наявності поруч інших доріг рельєфу місцевості та інших місцевих умов.
Кращим для безпечного проведення робіт є варіант перенесення руху з реконструйованої ділянки дороги на інші дороги що проходять паралельно ділянці реконструкції. У багатьох випадках для зняття руху з ділянки дороги на час виконання робіт будують спеціальні об'їзди. Поширеним є варіант закриття однієї половини проїжджої частини з пропуском руху по іншій половині.
Для цього влаштовують дорожній одяг на всю ширину узбіччя і організовують додаткову смугу руху.
У всіх випадках необхідна розробка спеціальних схем організації руху розстановки знаків огородження та освітлення ділянок виробництва робіт відповідно до вимог чинних правил.
Капітальний ремонт виконувався відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації.
Польове трасування ведуть на стадії робочого проектування для пошуку місцевих поліпшень траси її остаточного перенесення й закріплення на місцевості.
Основою для польового трасування слугували матеріали камерального трасування. Проект траси розроблений у камеральних умовах винесли у натуру (на місцевість) по даним прив'язок кутів повороту до пунктів геодезичної основи або найближчих контурів місцевості. Перевагу надавали виносу точок траси від пунктів геодезичної основи як більше надійному й точному.
Роботи в полі почали зі знаходження необхідних геодезичних або контурних точок від яких робили відповідні кутові й лінійні побудови для визначення положення вихідних точок траси у тому числі й початкової. На точках траси знайдених на місцевості установлювали віхи й обстежували намічені напрямки зокрема переходи через водотоки і яри перетинання існуючих магістралей й інші складні місця.
Остаточно обране положення вершив кутів повороту закріпили на місцевості.
Між закріпленими вершинами кутів повороту траси проклали полігонометричний хід вимірюючи праві по ходу кути 12і т.д. і довжини сторін L1L2и т. д. Кути повороту φ траси визначили як доповнення правого кута до 180°. При повороті лінії вправо φп=180°-; при повороті вліво φл=0 —180°. Кути вимірювали одним прийомом із середньою квадратичною помилкою 05'.
Для контролю кутових вимірів одночасно по бусолі вимірювали прямі й зворотні магнітні азимути сторін траси.
За результатами вимірів кутів і ліній і даним планової прив'язки траси до пунктів геодезичної основи обчислили координати вершин кутів повороту.
При польовому трасуванні розбивали пікетаж траси. Початкова точка траси служила нульовим пікетом. ї фіксували як всі пікети й плюсові точки за допомогою кола діаметром 30мм довжиною 150мм що забивають майже урівень із землею.
Для розбивки пікетажу кожну лінію траси провішували за допомогою тахеометра.
Пікети розбивали через 5м.
На кутах повороту трас вставляли кругові й перехідні криві.
Основні елементи кругової кривої траси : φ - кут повороту вимірюваний у натурі; R - радіус кривої призначуваний залежно від умов місцевості й категорії дороги; А = СВ=Т - довжина дотичних названа тангенсом й обчислювальна за формулою Т=Rtg(φ2) АFВ=K - довжина кругової кривої обумовлена за формулою K=R(φ180); СF=Б- довжина бісектриси що обчислюють за формулою Б=R(sесφ2- 1); Д=2Т-К- домір; Д=Rх(2tg φ2 - φ180).
У практиці елементи кругових трас знаходять по таблицях складеним по аргументах R і φ. Точки початку НК середини СК і кінця КК кругової кривої називають головними.
На круговий кривих пікетаж розбивають по лініях тангенсів. Спочатку за виміряним значенням кута повороту φ і прийнятому радіусу R з таблиць кругових кривих вибирають елементи кривої: тангенс Т довжину кривої K бісектрису Б и домір Д. Потім по вже певному пікетажному значенню вершини кута ВК розраховують пікетажні найменування головних точок кривій і знайшовши їх на місцевості закріплюють. При цьому початок кривій ПК знаходять проміром від уже закріпленого найближчого пікету а середину кривій СК - відкладенням відстані Б по бісектрисі кута повороту.
Розмічування пікетів від вершини кута по іншому тангенсі починають із відкладення від вершини кута ВК доміру Д уважаючи що його кінець має те ж пікетажне значення що й вершини кута. Від кінця відкладають відстань до найближчого цілого пікету. Далі звичайним шляхом розмічують пікети до наступного кута повороту. Знаючи пікетажне значення кінця кривої КК по ходу розмічування знаходять його на лінії тангенса й закріплюють.
Розмічені в такий спосіб пікети розташовані на дотичних а вони повинні перебувати на осі траси тобто на кривій. Пікети переносяться з дотичних на криву методом прямокутних координат. Дані одержують зі спеціальних таблиць . По прийнятому радіусі кривої R= 1000м і довжині до ділянки кривої від початку (або симетрично від кінця) її до пікету що виносить по таблиці вибирають значення (К-х) - кривій без абсциси й y - ординати. Криву без абсциси (К- х) відкладають рулеткою від відповідного пікету тимчасово закріпленого на дотичній убік протилежний вершині кута тобто до початку (або кінцю) кривої а ординату відкладають зі знайденої точки по перпендикулярі до дотичної. Перпендикуляр до дотичної при y5м намічають «на око» а при y>5м напрямок перпендикуляра задають за допомогою екера або теодоліта.
Для характеристики поперечного ухилу місцевості розмічують поперечні профілі в обидва боки від траси на 15 30 м і більше залежно від характеру схилу й типу дороги. Поперечні профілі призначають на такій відстані один від іншого щоб місцевість між ними мала одноманітний ухил.
У процесі розмічування пікетажу ведуть журнал у якому показують всі основні елементи траси пункти геодезичної основи ситуацію окремі елементи рельєфу в смузі шириною по 50 100 м з кожної сторони від осі майбутньої дороги. Всі дані надалі поміщають у відповідних графах поздовжнього профілю.
Розмічування пікетажу ведуть по тій же лінії по якій виконують безпосередній промір між вершинами кутів при прокладанні теодолітного ходу що дозволяє контролювати лінійні виміри. Відстань Lконтрміж суміжними вершинами кута повинна дорівнювати різниці їхніх пікетажних значень плюс домір на задній вершині: Lконтр=ПКn+1-ПКn+Dn.
Різниця L безпосередньо вимірюваної лінії й отриманої по вищенаведеній формулі у відносній мірі не повинна перевищувати 11000 - у сприятливих умовах вимірів 1500 - у несприятливих умовах.
Для складання поздовжнього й поперечного профілів траси й визначення позначок реперів встановлюваних уздовж траси виконують нівелювання. Нівелювання по ходу звичайно ведуть методом із середини установлюючи рівність плечей «на око».
Польовий контроль нівелювання роблять на станції й у ході між реперами з відомими позначками. Розбіжності між перевищеннями отриманими на станції спостережень двома нівелірами або по двох сторонах рейок не повинні перевищувати 7 10мм. Нев'язка в ході між реперами с відомими позначками не повинна перевищувати 50мм де L - довжина ходу км[10].
По закінченні польових робіт матеріали трасування обробляють: перевіряють польові журнали зрівнюють нівелірні й теодолітні ходи обчислюють позначки й координати точок траси створюють плани поздовжній і поперечний профілі ділянок дороги.
По вул.Б.Хмельницького при реконструкції проїжджої частини була запланована повна зміна земляного корита дороги згідно технічного завдання. Тому немає необхідності виконувати ретельне нівелювання проїжджої частини кромки дорожнього полотна бордюрного каменю на поперечниках. Важливо визначити поздовжній ухил проїжджої частини дороги та визначитися з типовим поперечним розрізом для влаштування земляного корита та верхнього полотна дороги.
Влаштування верхнього полотна дороги по вул.Б.Хмельницького ускладнюється необхідністю влаштування трамвайних колій. Для зменшення вібраційного навантаження на будівлі технічним завданням передбачено закладання трамвайних колій у спеціальну бетонну подушку.
На наступному етапі камеральних робіт складали поздовжній профіль дороги.
Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Під час польового відновлення осі дороги було встановлено і винесено на натуру вершини кутів повороту ( якщо не було доступа до їх місцезнаходження то воно визначалося на цифровій карті у програмі AutoCAD Civil 3D 2013. На наступному етапі інженерно-геодезичних камеральних робіт складали поздовжній профіль від ПК0+00 до ПК8+9454 м по вул.Б.Хмельницького крім того було складено поперечні профілі через 5 м.
Поздовжнім профілем дороги називається умовне зображення розрізу дороги вертикальною площиною що проходить через її вісь. Поздовжній профіль показує рельєф поверхні землі по осі дороги положення лінії брівки земляного полотна дороги відносно поверхні землі рунтовий розріз по осі дороги та розміщення штучних споруд.
Внаслідок того що поздовжній профіль є одним з основних документів на підставі якого здійснюється будівництво дороги його оформляють строго у відповідності з діючими вимогами.
Для більшої наочності вертикальний масштаб профілю беруть більшим ніж горизонтальний. Співвідношення масштабів становить 1:10. Для поздовжнього профілю дороги що проходить у рівнинній та горбистій місцевості приймають масштаби: горизонтальний - 1 : 5000 (50 м в 1 см) вертикальний -1: 500 (5 м в I см). На гірських дорогах де умови місцевості дуже важкі застосовують більш великі масштаби: горизонтальний 1 : 2000 вертикальний I : 200.
Креслення поздовжнього профілю по суті складається з двох частин: сітки з дванадцятьма горизонтальними графами в яких наведені цифрові дані польових і проектних робіт і верхній графічної частини яка изображае1 вертикальний розріз дороги вздовж її осі.
Лінію поверхні землі креслять за відмітками отриманим в результаті інструментальних зйомок при вишукуваннях. Ця лінія характеризує рельєф місцевості по трасі дороги.
Проектна лінія характеризує поздовжній профіль пороги бровки земляного полотна. ї викреслюють з обчисленим проектних позначок. Різниця між проектною відміткою та відміткою поверхні землі на одному поперечнику називається робочою відміткою; вона показує висоту насипу або глибину виїмки.
При проходженні проектної лінії вище лінії поверхні землі земляне полотно зводять в насипу робочі позначки підписують над проектною лінією. При проходженні її нижче лінії поверхні землі земляне полотно влаштовують у виїмці.
При цьому робочі позначки підписують під проектною лінією. Точки переходу насипу у виїмку і навпаки тобто точки перетину проектної лінії з лінією поверхні землі називаються нульовими точками.
При проектуванні проектної лінії в першу чергу повинні бути задоволені вимоги безпеки зручності і економічності руху автомобілів при цьому повинні бути враховані топографічні грунтові гідрологічні та інші природні умови місцевості. У складних рельєфних умовах вибір кращого варіанту проектної лінії дуже складний у зв'язку з обмеженнями норм проектування (поздовжні ухили радіуси вертикальних кривих та ін). Оптимальне рішення може бути знайдено з використанням електронно-обчислювальних машин.
На поздовжньому профілі нижче лінії на поверхні землі 2 см і паралельно їй наносять грунтовий профіль траси на якому умовними позначеннями зображують грунти. Для зручності проектування проектної лінії і надалі використання поздовжнього профілю для розмічувальних робіт в сітці поздовжнього профілю внизу показують розгорнутий план траси. У графі 11 призводять номери пікетів та основні відомості про кривих. (Пікет - відстань по трасі автомобільної дороги рівна 100 м.)
Побудова поздовжнього профілю поверхні землі по осі дороги починають з визначення позначки пікетних і плюсових точок.Після цього приступають до викреслювання поздовжнього профілю поверхні землі відкладаючи значення відміток по ординатам над пікетами й плюсами від умовного горизонту.
Побудова проектної лінії.Поздовжній профіль траси проектують у вигляді плавної лінії що складається з прямолінійних ділянок та вертикальних кривих.При проектуванні поздовжнього профілю повинні бути забезпечені:1.Стійкістьземляного полотна та дорожнього одягу на протязі року при будь-яких змінах кліматичних умов.2. Найменша будівельна вартість дороги.3. Зручність і безпека руху автомобілів з найменшою вартістю перевезень.
Процес побудови повздовжнього профілю
Для створення профілю на головній панелі меню кнопку «Profile» та вибираємо «Create Surface Profile» (Рис.4.1.).
Рис.4.1 - Створення профілю
В вікні яке відкриється потрібно вибрати трасу по якій профіль буде проходити поверхню яку цей профіль буде «різати» та натиснути на «Draw in profile view» для того щоб настроїти параметри викреслення самого профілю.
Задається траса для профілю його ім’я стиль виду профілю (Рис.4.2).
Рис.4.2 - Характеристики профіля
Станції між якими профіль буде закладатися (за замовчуванням на всю довжину траси) (Рис.4.3).
Рис.4.3 - Межі профіля
Висота самого профілю (Рис.4.4)
Рис.4.4 - Висота профіля
Підсумовуються характеристики профілю у вигляді таблиці (Рис.4.5).
Рис.4.5 - Параметри профіля
Підбирається інформація яка буде відображатися в таблиці під самим профілем (Рис.4.6).
Рис.4.6 - Оформлення таблиці
Далі тиснемо на «Create Profile View» та вказуємо місце на кресленні де буде відображатися профіль.
Побудова проектного профілю.
87395654050Для створення проектного профілю в головній панелі меню натиснути на кнопку «Profile» вибираємо «Profile creation tools» та вибираємо вид профілю (Рис.4.7).
Рис.4.7 - Побудова проектного профілю
З’являється панель для побудови і редагування створеного профілю. Вибираємо «Draw Tangents with Curves»та починаємо будувати профіль (Рис.4.8).
Рис.4.8 - Панель побудови профілю
Повздовжній профіль траси по вул.Б.Хмельницького від ПК0+00 до ПК8+9454 наведено у додатку Б.
Поперечний профіль траси
Розріз дороги площиною перпендикулярною до його осі називається поперечним профілем дороги. Одним з основних елементів поперечного профілю дороги є земляне полотно. Земляне полотно - споруда на якій розташована проїжджа частина дороги. Проїжджа частина призначена для руху автомобілів як правило має дорожній одяг з різних будівельних матеріалів. Верхній шар дорожнього одягу що знаходиться безпосередньо під впливом коліс автомобілів називається дорожнім покриттям. По боках проїжджої частини розміщуються узбіччя підвищують міцність краю дорожнього одягу і забезпечують безпеку руху.
В залежності від рельєфу місцевості земляне полотно влаштовують на рівні поверхні землі в насипу або виїмки.
Крім насипів і виїмок земляне полоню включає в себе бічні канави (кювети) для осушення дороги і відводу від неї води і резерви - неглибокі вироблення вздовж дороги з яких було взято грунт для відсипки насипу. Бокові резерви так само як і кювети є засобом водовідведення.
При влаштуванні виїмок рунт зазвичай використовується для зведення суміжних насипів і лише у виняткових випадках коли з-за дальності перевезення використовувати в насипу його недоцільно грунт вивозять за межі смуги відведення або отсыпают збоку виїмки в призми правильної форми звані відвалами або кавальєрами. Кавальєри размешают на відстані не менше 5 м від укосу виїмки їх висота не повинна перевищувати 3 м.
При розміщенні земляного полотна на косогорі для відводу води від полотна з нагірної сторони влаштовують кювети нагірні канави кювети-резерви та інші водовідвідні споруди. Проїзні частини автомобільних доріг I категорії на косогорі можуть бути влаштовані в різних рівнях.
Лінії що відокремлюють проїжджу частину від узбіч називаються кромками проїжджої частини. Відстань між кромками проїжджої частини визначає ширину проїзної частини дороги.
Лінії що відокремлюють узбіччя від внутрішніх укосів земляного полотна називаються брівками земляного полотна: відповідно відстань між брівками земляного полотна називають шириною земляного полотна. Висота насипу або глибина виїмки визначається відстанню від брівки земляного полотна до поверхні землі на осі дороги.
Крутизна укосів повинна забезпечувати стійкість земляного полотна і сприяти забезпеченню безпеки руху.
При проходженні дороги через населені пункти її поперечний профіль має свої конструктивні особливості. У невеликих населених пунктах сільській місцевості для кращого забезпечення з'їзду з дороги автомобільну дорогу будують в невеликих насипах (02-03 м). Поперечні профілі міських вулиць і доріг розміри окремих елементів і загальна ширина встановлюються в залежно від величини міста категорії вулиць і доріг інтенсивності руху всіх видів міського та транзитного транспорту і пішоходів а також переважаючої поверховості забудови способу відведення поверхневих вод і т. д.
Ширину вулиць між фасадами будинків («червону лінію») приймають зазвичай в межах: 30-50 м для загальноміських і 25-35 м для районних магістральних вулиць; при наявності швидкісного транзитного руху - в межах 100 м з виділенням окремих проїзних частин для пропуску швидкісного рухи.
Міська вулиця має проїжджу частину руху автомобілів та інших видів транспорту тротуари для пішоходів та озеленені смуги для ізоляції пішоходів і забудови від вуличного руху. Крім того міська вулиця може мати трамвайні колії розташовані в межах проїзної частини або на відокремленому полотні.
Під вулицею розміщуються підземні комунікації: кабелі електричного струму телефонно-телеграфні лінії водопровід газопровід каналізація і т. д. У великих містах для зручності експлуатації підземні мережі розміщують у загальних бетонних колекторах-тунелях
Складення поперечного профілю. На стрічці інтерфейсу на вкладці Основне вибираємо Осі перетинів.
Лівою кнопкою миші вибираємо трасу на плані.
У вікні створення груп осей перетину натискаємо ОК.
З'являється панель нструментів для роботи з осями перетину(Рис.4.10).
Рис.4.10 - Створення груп осей
Вибираємо Методи створення осей перетину і метод За діапазоном пікетів. Вказуєм ширину.
У вікні налаштувань можна задати потрібний інтервал поперечників налаштувати ширину поперечних перерізів і встановити побудову поперечників в потрібних місцях геометрії траси. Натискаємо ОК.
Уздовж коридору з'являться лінії поперечних перерізів (Рис.4.11).
Рис.4.11- Параметри попречника
Створення видів поперечних перерізів. Лівою кнопкою миші вибираємо поперечний переріз в плані і на стрічці інтерфейсу вибираємо команду Створити кілька видів перетинів (Рис.4.12).
Рис.4.12 - Створення видів перетинів
У вікні створення видів натискаємо на кнопку вибору шаблону (Рис.4.13).
Рис.4.13 - Вибір шаблону
У вікні компоновки також натискаємо на іконку вибору шаблону (Рис.4.14).
Рис.4.14 - Вибір компоновки
У вікні області даних задаємо наступні поверхні для стилів.
Відмітка земляного полотна: Поверхность1 - Під'їзна дорога Дорожнє покриття.
Для стилю Відмітка землі в Поверхні поставте Дорожнє покриття а для Поверхні 2 - ЦМР.
Для стилю Відстань встановіть Поверхня ЦМР (Рис.4.15).
Рис.4.15 - Параметри області даних
Переходимо у вкладку Таблиці видів перетинів.
Вибираємо Стиль таблиці Виїмка-Насип М 1: 100 і натискаємо на Додати.
Прив'язку виду перетину поставити Вгорі зліва.
Прив'язку таблиці Вгорі справа (Рис.4.16).
Рис.4.16 - Таблиця видів перетинів
Натискаємо на кнопку Створити види перетинів і вказуємо розташування поперечних перерізів.
Для прикладу у додатку В наведено типовий поперечний профіль траси по вул..Б.Хмельницького.
Основні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Трамвайні колії треба проектувати двоколійними. В утруднених умовах можна передбачати окремі одноколійні ділянки колії.
Для виконання будівельних чи ремонтних робіт на двоколійних лініях тимчасово можна проектувати сплетення трамвайних колій та влаштування одноколійних ділянок завдовжки не більше ніж 500 м.
Трамвайні колії треба проектувати на:
-суміщеному полотні дороги загального користування;
-відокремленому полотні відділеному від проїзної частини чи тротуару розподільною смугою;
-власному полотні переважно на заміських ділянках трамвайної лінії.
Трамвайні колії для швидкісних лінії трамвая чи окремі ділянки швидкісного руху треба проектувати на власному чи відокремленому полотні а поза межами населених пунктів - тільки на власному полотні.
Полотно трамвайної колії повинно мати огорожу яка унеможливлює доступ до колії інших учасників дорожнього руху крім спецтранспорту для обслуговування та ремонту колії та контактної мережі. Шумозахисні екрани можна вважати огорожею якщо вони унеможливлюють доступ до колії інших учасників дорожнього руху.
Для окремих ділянок колії можна проектувати тунелі чи естакади.
На перегонах швидкісних ліній трамвая які прокладають на забудованій території треба передбачати транспортні розв'язки надземні чи підземні пішохідні переходи.
У разі розташування трамвайної колії на власному полотні треба передбачати такі границі смуги відведення в межах яких можна розмістити трамвайну колію технологічні проїзди для обслуговування та ремонту трамвайної колії й контактної мережі опори контактної мережі снігозахиснілісосмуги та інші споруди трамвайної лінії.
Трамвайні лінії треба проектувати для руху трамвайних вагонів які мають габаритні розміри згідно з ДСТУ4070.
Відстань у плані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках повинна забезпечувати такі зазори безпеки:
- між трамвайним вагоном і опорою контактної мережі яка розташована у міжколійному просторі не менше ніж 300 мм;
- між сходинкою трамвайного вагона і краєм посадочного майданчика який перевищує висоту головки рейки не менше ніж 50 мм;
- між трамвайними вагонами за відсутності опор контактної мережі у міжколійних просторах чи трамвайним вагоном і будь-яким транспортним засобом як на прямих так і на кривих ділянках колії - не менше ніж 600 мм. На початку і в кінці кривих ділянок зазор безпеки можна зменшити до 300 мм на відстані не більше ніж 20 м[11].
В таблицях 4.1 і 4.2 наведено нормативні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Таблиця 4.1 - Мінімальні відстані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках
Умови для яких регламентована відстань між осями колій
Відстань між осями коліймм
Трамвайні колії поза межами деподе відсутні опори у між колійному просторі
Трамвайні колії поза межами деподе у між колійному просторі встановлена огорожаа опори відсутні
Трамвайні колії поза межами деподе наявні опри у між колійному просторі
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонів
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонівміж якими знаходиться пожежний проїзд
Трамвайні колії призначені для сумісної експлуатації трамвайних вагонів залізницьде опори контактної мережі в між колійному просторі відсутні
Таблиця 4.2 – Мінімальна відстань між осями суміжних кривих ділянок трамвайної колії
Радіус колової кривої м
Відстань між осями колій на прямих ділянках колії мм
Відстань між осями суміжних трамвайних колій на кривих ділянках не менше мм
При відновленні трамвайних колій по вул.Б.Хмельницького було заплановано для зменшення вібрування і впливу на бувлі вкладати їх у бетонну подушку.
По вул.Б.Хмельницького закладено 2 трамвайні колії у два боки. Всі наведені вище нормативні вимоги [3] при проектуванні було враховано.
Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт
1 Виробнича діяльність та структура підприємства
Даний дипломний проект виконано на базі матеріалів по результатам комплексних інженерних вишукувань під реконструкцію вул.Б.Хмельницького у м.Львові розроблених ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД".
Львівський філіал інституту “Укрдіпрокомунбуд” створено згідно з Розпорядженням Міністерства комунального господарства УССР за № 102 у жовтні 1964 року як філію Харківського інституту “Укрдіпрокомунбуд”. Постановою Держбуду УРСР за № 45 від 14.03.89р. створено Державне підприємство “Львівський державний інститут проектування комунального будівництва“Львівдіпрокомунбуд”.Структура інституту “Львівдіпрокомунбуд” складається з виробничих відділів які здійснюють проектно - вишукувальні роботи для будівництва реконструкцій розширення та капітального ремонту об’єктів комунального промислового житлово-цивільного призначення відділ технічної інвентаризації.
ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД" очолює директор Хаврон Олег вгенович в обов’язки якого входить керівництво та організація вишукувальних робіт а також відповідає за нормоконтроль.
Структуру ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД" наведено на рис. 5.1.
Начальник відділу інженерної геодезії
Рисунок 5.1– ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД
2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові
Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул.Б.Хмельницького включає в себе наступні етапи:
Виробничий період та технологія робіт
2.1 Підготовчий період
Згідно "ДБН А.2.1-1-2008 [5]. нженерні вишукування для будівництва" інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:
- підготовчий - отримання технічного завдання замовника збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років рекогностування території складання програми вишукувань;
- польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості повноти та точності;
- камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів складання та передавання замовнику звіту передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.
В підготовчий період було проведено аналіз вихідних матеріалів вишукування минулих років тобто проведено топографо-геодезична вивченість району робіт рекогностування району робіт складання програми вишукувань з метою визначення обсягу виконуваних робіт для складання кошторису і підготовки та укладання договору на виконання топографо-геодезичних робіт.
Основу складання проекту становить технічне завдання яке видає вища організація або замовник.
У технічному завданні на виконання геодезичних робіт зазначають:
) назву об’єкта його підпорядкованість і місцезнаходження згідно з адміністративним розподілом;
) загальну характеристику об’єкта;
) мету і призначення робіт;
) види та обсяги робіт;
) черговість виконання робіт терміни видачі проміжних документів технічних звітів тощо.
Перед виїздом в поле були виконані такі перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322:
Перевірка циліндричного рівня.
Підготовчий період передбачає збір аналіз та узагальнення матеріалів про умови району робіт уточнення проекту і графіку виконання робіт забезпечення всіх підрозділів необхідними приладами і спорядженням.
Для створення планово-висотної геодезичної основи та тахеометричного знімання використовували електронний тахеометр Nikon DTM-322.
2.2. Виробничий період та технологія робіт
На наступному етапі робіт приступають до основного виду робіт: виконання комплексу топографо-геодезичних робіт.
Польові роботи – це остаточне рекогностування території виконання робіт закладення пунктів топографо-геодезичної основи прокладання полігонометричних ходів проведення топографічного знімання з точок топографо-геодезичної основи ведення абрису.
Рекогностування – це огляд на місцевості виявлення стану та придатності для використання пунктів опорної геодезичної мережі огляд території топографічної зйомки вивчення видимості для закладки і подальшого використання для топографічного знімання найоптимальнішим способом.
В польових умовах нами були виконані наступні роботи:
- Обстеження пунктів полігонометрії та закладання нових пунктів.
- Прокладання полігонометричного ходу.
- Топографічне знімання.
2.3. Заключний період
В результаті проведених польових робіт представляються:
- схема полігонометричного ходу;
- журнали вимірювання ліній кутів (напрямків);
- матеріали дослідження приладу;
- матеріали польової обробки і контролів;
- пояснювальна записка.
3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт
Після розробки проекту підраховують обсяг робіт визначають потреби в приладах матеріалах транспорті технічному персоналі і робочій силі.
3.1. Кошторисна частина
На основі цього складають кошторис витрат і план організації робіт. Всі ці документи потім уточнюють на підставі даних рекогностування.
Кошторис – це документ в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті. Загальна кошторисна вартість топографо-геодезичних робіт запроектованих на обєкт складається:
- на польові і камеральні роботи;
- на організаційно-ліквідаційні роботи;
- на підрядні роботи.
За своїм характером витрати підприємства поділяються на основні і накладні. Вартість проектних і пошукових робіт визначається кошторисами які складаються на кожен вид робіт. До загальної вартості робіт включаються витрати по зовнішньому і внутрішньому транспорті організаційно-ліквідаційні витрати вартість яких залежить від польових робіт.
На підставі технічного завдання замовника і програми робіт було складено кошторис на топографо-геодезичні роботи (табл. 5.1) та календарний план виконання робіт (табл. 5.3).
При складанні кошторису використовувались нині діючі нормативні акти:
Сборник цен на изыскательские работы для капитального строительства часть I – IV Утвержден постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 16 июля1981 г. № 121 с дополнениями утвержденными постановлением Госстроя СССР от 1 марта1990 г. № 22[12];
Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000 від 14.12.2000 № 285[13];
У Збірнику цін [14] для кожного процесу наведено характеристики категорій складності склад робіт і вартість польових та камеральних робіт (якщо вони є). Наведений склад робіт для кожного процесу є коротким переліком основних операцій які в залежності від конкретних умов можуть змінюватись без коригування розцінок.
Вартість наведена в карбованцях (станом на 1982 рік) у вигляді дробу де чисельник – вартість польових робіт а знаменник – вартість камеральних робіт які включають витрати виробництва за статтями основних витрат:
- основна зарплата працівників;
- додаткова зарплата працівників;
- відрахування на соціальні заходи;
Крім того використовуючи Збірник цін можна розрахувати:
- транспортні витрати;
- інші витрати пов'язані з безпосереднім виконанням робіт.
Таблиця 5.1 – Кошторис на топографо-геодезичні роботи
Характеристика виду робіт
№ частин розділів таблиць параграфів і пунктів вказівок до розділу або розділу (СЦ) на проектні та вишукувальні роботи для будівництва
Пошук і технічний огляд знаків полігонометрії 4 класу
Т 81 §2 категорія складності
Виготовлення та закладання центрів геодезичних пунктів
Т 12 §7 категорія складності
Рекогностування вимір кутів та ліній в полігонометрії 2 розряду
Т 18 §3 категорія складності IV
Тахеометричне знімання 1:500 з висотою перерізу рельєфу 05 м.
Т 27 §4 категорія складності V
Складання програми та технічного звіту
Разом польових робіт
Внутрішній транспорт
(5% від 3414540)х121
(10%від(3414540+170727))х121
Організаційно– ліквідаційні витрати
(6% від(3414540+170727))х121
З врахуванням коефіцієнту к=832
Всього за кошторисом
3.2. Календарне планування робіт
Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу прив’язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.
Календарний графік лежить в основі сіткового та календарного планування. Сіткове та календарне планування входять в свою чергу складовою частиною в автоматизовану систему управління виробництвом.
Принциповою особливістю календарного графіка є те що його побудова забезпечує виділення найбільш важливих робіт із загального циклу.
Маючи календарний графік по ньому можна провести наглядно оперативний аналіз виробництва контроль по всім видах робіт і саме управління. Таким чином календарні графіки дають напевне уявлення про технологічну послідовність робіт і дозволяють виявити взаємозв'язок між окремими роботами. Календарний графік представляє собою лінійні графіки на які кожній роботі надається календарний план початку і кінця. Календарне планування входить в розділ оперативного планування і контролю ведення робіт.
При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об’єкті.
Розрахунок трудових витрат та складання календарного плану виконання всіх видів робіт на даному об’єкті виконано на підставі «Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи» затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів №29М від 19.02.2003 р.
Розрахунок трудових витрат та календарний графік на виконання комплексу робіт представлені в таблицях 5.2 та 5.3.
Таблиця 5.2 – Розрахунок трудових витрат
бригадо-днів на одиницю продукції
Таблиця 5.3– Календарний план виконання комплексу ТГР
Тахеометричне знімання 1:500 з висотою перерізу рельєфу 05 м

02 06 Plan Zam 13 12 11 izm.dwg

50.docx

Вздовж вул.Б. Хмельницького було виконане топографічне знімання в масштабі 1:500. Особлива увага приділялась зніманню контурів будівель і споруд зніманню проїжджої частини та трамвайних колій. Ретельно нівелювали вісь дороги кромку дороги трамвайні колії бордюрний камінь та тротуари. Загальна довжина вулиці становила 895 м від ПК0+00 до ПК8+9454. Поперечники були розбиті через кожні 5 м.
Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500
Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
При тахеометричному зніманні знаходили висотне положення всіх характерних точок ситуації та рельєфу що дозволили відобразити на плані подробиці місцевості та рельєфу за допомогою горизонталей з необхідною для даного масштабу точністю.
Технічні параметри тахеометричного знімання регламентує нструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500. Так при масштабі знімання 1:500 і висоті перерізу рельєфу 05 м при використанні електронних тахеометрів віддалі від знімальних станцій до пікетів при зніманні рельєфу і контурів не повинні перевищувати 500 м а віддалі між пікетами – 15 м[7].
При виконанні тахеометричного знімання станціями слугували пункти полігонометричного ходу точки знімального обрунтування.
В електронного тахеометра Nikon DTM-322 є спеціальний режим знімання для якого необхідно створювати окремий файл де будуть зберігатися всі дані знімання (висоти відбивача приладу номери станцій результати орієнтування і вимірювань тощо). У такому випадку з метою забезпечення високої швидкості вимірювань їх результати майже не відображаються на дисплеї а автоматично заносяться у файл знімання що дуже зручно для досвідчених спеціалістів.

19.docx

Рис.2.2 - Висотна геодезична основа
Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних пунктів полігонометрії 1-го розряду. Загальна довжина ходу – 970596 м. найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам [1] до полігонометрії 2-го розряду. Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.
Рекогностування і закладання пунктів планової основи.
Обстеження пунктів полігонометрії
Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак

2 6 Zam kontakt P 86 90.dwg

57.docx

більше 5 – 10 мм а відхилення від проектних нахилів – до 10 – 20% від величини самого нахилу.
Процес знімання підземних комунікацій можна умовно розділити на два етапи: підготовчий і безпосередньо знімальний. У підготовчий період виконують рекогностування мереж на місцевості збирають дані про число прокладань колодязів про розміри діаметрів і матеріал труб тиск в газовій мережі напругу в кабельних мережах й інші інженерні відомості які повинні бути відображені на плані підземних комунікацій. У цей же період на ділянці знімання створюють планово-висотне геодезичне обрунтування якщо воно відсутнє або недостатнє по частоті розташування наявних пунктів. Безпосереднє знімання підземної комунікації виконують після знаходження (визначення місця розташування) всіх її елементів на місцевості. Найпростіший випадок – коли виконується виконавче знімання прокладеної підземної комунікації в незасипаній траншеї тобто відразу ж після закінчення.Для вже експлуатованих мереж при відсутності виконавчої документації застосовують метод шурфування тобто риють глибокі поперечні траншеї (шурфи) на такій відстані одна від одної щоб можна було з достатньою ймовірністю виявити й визначити положення всіх необхідних комунікацій.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогностування і обстеження[8].
Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають:
-журнали вимірювання кутів довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;
-абриси обстеження і прив'язок підземних споруд;
-схеми знімальної основи (теодолітних і нівелірних ходів);
-відомості обчислення координат кутів кварталів будівель і підземних комунікацій;

14 Rab pop LESY 120511.dwg

диплом готовий+зміст.docx

TOC o "1-3" h z u Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт PAGEREF _Toc436665459 h 8
1.Фізико-географічний опис району робіт PAGEREF _Toc436665460 h 8
2.Топографо-геодезичне забезпечення району робіт PAGEREF _Toc436665461 h 10
3.Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи PAGEREF _Toc436665462 h 11
Розділ 2. Створення геодезичної основи PAGEREF _Toc436665463 h 18
1.Проект геодезичної основи PAGEREF _Toc436665464 h 18
2.Рекогностування і закладання пунктів планової основи. Обстеження пунктів полігонометрії PAGEREF _Toc436665465 h 19
3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322 PAGEREF _Toc436665467 h 22
4.Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat28
Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові. PAGEREF _Toc436665469 h 45
1.Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500 PAGEREF _Toc436665470 h 50
2.Топографічне знімання інженерних мереж PAGEREF _Toc436665471 h 52
3.Можливості програми AutoCAD Civil 3D 201358
4.Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCAD Civil 3D 201364
Розділ 4. нженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові69
1.Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького69
2.Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D 201376
2.1.Процес побудови повздовжнього профілю79
2.2.Поперечний профіль траси83
3.Основні вимоги до влаштування трамвайних колій.89
Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт93
1 Виробнича діяльність та структура підприємства93
2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові94
2.1 Підготовчий період94
2.2. Виробничий період та технологія робіт95
2.3. Заключний період96
3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт96
3.1. Кошторисна частина96
3.2. Календарне планування робіт100
Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт
Вулиця Богдана Хмельницького— одна з найстаріших вулицьЛьвова що відома ще зXIII століття. Важлива транспортна магістраль що йде на північ від центру і до виїзду з міста.
У XIII ст. вулиця називалася Волинським шляхом оскільки саме вона пов’язувала Львів з Волинню. В кінці XVIII ст. вулиця стала називатися Жовківська тому що переходила в шлях до Жовкви а у 1936 р. її перейменували у вулицю С. Жолкевського на честь польського полководця засновника Жовкви. Сучасна назва – вул. Богдана Хмельницького – була дана в грудні 1944 р.
Так склалося історично що ще за Данила Галицького в цій місцевості проживали переважно ремісники тому ця вулиця свого часу була важливим промисловим районом Львова.
Вулиця Б. Хмельницького забудована в основному дво-триповерховими чиншовими кам’яницями (прибутковими будинками) другої половини XIX ст.
В наші дні вулиця — складова частина Північного промислового району міста. Вигляд її значно змінився. Заасфальтована проїжджа частина з’явились нові будинки. Як і раніше вулиця залишається важливою транспортною артерією — через неї здійснюється зв'язок і з Волинню і з Києвом і з закордоном.
Фізико-географічний опис району робіт
Головною артерією колишнього Жовківського передмістя була Жовківська (раніше Волинська) дорога. Тепер це вулиця Богдана Хмельницького. Протяжність її складає 4950м.
Координати початку - 49°5041пн.ш.24°0145сх.д.
Координати кінця - 49°5242пн.ш.24°0355сх.д.
Львівськийкліматєпомірно-континентальним з м’якою зимою і теплимлітом. Середньомісячнатемператураповітря становить 4°Cусічніі +18°C улипні. Абсолютний максимум температури повітря (+370°C) зафіксований усерпні1921року абсолютний мінімум — (336°C) 10лютого1929року; максимальна кількістьопадів(1422 мм) випала1893року. Загалом за останні 100–120 років температураповітряу Львовімає тенденцію до підвищення. За цей період середньорічна температура підвищилася принаймні на 1°C.Вологість повітряв середньому за рік становить 79%. Найчастіше дмутьзахіднівітри найрідше— північно-східні.
Львів характеризується найбільшою кількістю опадів і найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України що спричинено чи не найменшоюконтинентальністюмісцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740мм атмосферних опадів: найменше— в січні найбільше— влипні.
Станом на1 травня2013року населення Львова становило 757594 жителів. Під часостаннього перепису населення який пройшов у 2001 році населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису у1989році— 815 тисяч.
Львів є одним з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять європейськіта міжнародні автошляхи які з'єднують Львів зКиєвомБудапештомВаршавоютаКраковом національні автошляхи якими Львів з'єднаний з іншими містамиЗахідної України.
Сучасний Львів є важливимзалізничнимвузлом через який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецькоївано-ФранківськоїтаЗакарпатської) з іншою частиною держави.
Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького розташований всього за 6км відцентру міста сполучає Львів з найбільшими містамиУкраїниРосіїПольщіталіїзраїлюНімеччиниспаніїТуреччини.
Основним видом громадського транспорту у Львові єавтобуси що курсують у режимі маршрутного таксі. На них припадає 64% пасажирських перевезень. снує 53 міських та 21 приміський маршрут вартість проїзду становить 4 гривні. До послуг львів'ян також 10 тролейбуснихі10 трамвайнихмаршрутів.
В далекій перспективі розглядається також можливістьбудівництва метрополітену яке попередньо заплановане на2020—2030-тіроки.
Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
На підготовчому етапі вишукувальних робіт було встановлено що на район робіт наявні карти масштабів 1:25 000 1:10 000 1:5 000 та матеріали аерофотознімання 1989 р.
З пунктів планово-висотної основи наявні 4 настінні марки полігонометрії IV класу. Координати яких наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Вихідні пункти планово-висотної основи
Настінна марка наведена на рисунку 1.1.
Рис.1.1 – Настінна марка типу 143
Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи
Перед початком виконання робіт необхідно ознайомитись з нормативними вимогами до полігонометрії 2-го розряду та тригонометричного нівелювання які наведені в таблицях 1.2 та 1.3.
Таблиця 1.2 – Нормативні вимоги до полігонометрії 1 розряду
Гранична довжина ходу км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками
Граничний периметр полігону км
Довжини сторін ходу км: найбільша найменша середня
Кількість сторін у ході не більше
Відносна помилка ходу не більше
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в полігонах) кутові секунди не більше
Кутова нев'язка ходу або полігона кутові секунди не більше де n - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м
Таблиця 1.3 – Нормативні вимоги до тригонометричного нівелювання
Тригонометричне нівелювання
Коливання значень вертикальних кутів та місця нуля що обчислені з окремих прийомів не повинно перевищувати
Розходження між прямим і зворотним перевищенням для однієї і тієї самої сторони на кожні 100 м відстані не повинно бути більшим відсм
Нев'язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати де n - кількість ліній у ході S - довжина лінії в метрах см
Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю см
При проведенні інженерно-геодезичних вишукувань лінійних споруд геодезичною основою слугують точки (пункти) планово-висотної знімальної геодезичної мережі створюваної у вигляді магістральних ходів що прокладаються уздовж траси.
Магістральні ходи знімальної геодезичної мережі при вишукуваннях лінійних споруд повинні бути прив'язані в плані і по висоті до пунктів державної або опорної геодезичної мережі не рідше ніж через 30 км.
При віддаленні пунктів державної або опорної геодезичної мережі від траси на відстань більше 5 км допускається замість планової прив'язки визначати не рідше ніж через 15 км істинні азимути сторін магістрального ходу. Методи визначення дійсних азимутів і вимоги до точності вимірювань повинні встановлюватися в програмі вишукувань.
Опорна геодезична мережа повинна проектуватися з урахуванням її подальшого використання при геодезичному забезпеченні будівництва та експлуатації об'єкта.
Щільність пунктів опорної геодезичної мережі при проведенні інженерно-геодезичних вишукувань слід встановлювати в програмі вишукувань з розрахунку:
- не менше чотирьох пунктів на 1 км² на забудованих територіях;
- один пункт на 1 км² на незабудованих територіях.
Гранична похибка взаємного планового положення суміжних пунктів опорної геодезичної мережі після її вирівнювання не повинна перевищувати 5см.
Планове положення пунктів опорної геодезичної мережі при інженерно-геодезичних вишукуваннях необхідно визначати методами тріангуляції полігонометрії трилатерації побудови лінійно-кутових мереж а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури (приймачі GPS і ін).
Висотна прив'язка центрів пунктів опорної геодезичної мережі повинна проводитися нівелюванням IV класу або технічним (тригонометричним) нівелюванням з урахуванням типів закладених центрів а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури.
Методики визначення координат і висот пунктів (точок) геодезичної апаратури виміру довжин базисних (вихідних) сторін у тріангуляції а також виміру довжин сторін у полігонометрії електронними тахеометрами слід приймати виходячи з вимог до точності вимірювань і вказівок фірм (підприємств ) - виготовлювачів цих приладів.
Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти і два вихідних дирекційних кута.
Допускаються за відсутності видимості на суміжні пункти:
продовження ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів що спирається на два вихідних пункти без кутової прив'язки до вихідного дирекційного кута на одному із них;
прокладення замкнутого ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів що спирається на один вихідний пункт і один вихідний дирекційний напрямок за умови передачі або вимірювання з точок ходу дирекційного кута з похибкою не більше 15 в слабкому місці (середині ходу);
координатна прив'язка - прокладення ходу полігонометрії між двома вихідними пунктами без передачі на них вихідних дирекційних кутів при цьому для виявлення грубих помилок кутових вимірів повинні використовуватися дирекційні кути на орієнтирні знаки або азимути отримані з астрономічних та ін. вимірювань.
Висотна опорна геодезична мережа на території проведення інженерно-геодезичних вишукувань розвивається у вигляді мереж нівелювання II III і IV класів а також технічного нівелювання в залежності від площі і характеру об'єкта будівництва.
Вихідними для розвитку висотної опорної геодезичної мережі для будівництва є пункти державної нівелірної мережі.
Мережа нівелювання повинна створюватися у вигляді окремих ходів систем ходів (полігонів) або у вигляді самостійної мережі і прив'язуватися не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (реперів) як правило вищого класу.
Допускається робити прив'язку ліній нівелювання опорної геодезичної мережі IV класу до реперів державної нівелірної мережі IV класу.
Обробка результатів польових вимірювань при створенні (розвитку) опорної геодезичної мережі повинна проводитися із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.
Врівноваження проводиться методами що забезпечують контроль отриманих результатів і виключають випадкові прорахунки при обробці даних.
Врівноваження планової опорної геодезичної мережі IV класу і нівелірної мережі IV класу повинно проводитися за методом найменших квадратів.
Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів допускається вирівнювати спрощеними способами. При цьому результати обчислень значень кутів слід округляти до цілих секунд а величини довжин ліній і координат до 1 мм [1].
Програми для автоматизованої обробки результатів вимірювань при створенні (розвитку) опорних геодезичних мереж повинні передбачати друк:
вихідної інформації;
результатів рахунки;
оцінки точності вимірювань.
В результаті виконання інженерно-геодезичних вишукувань по створенню геодезичної основи повинні бути представлені:
відомості обстеження вихідних геодезичних пунктів (марок реперів та ін.);
схеми планово-висотних геодезичних мереж із зазначенням прив'язок до вихідних пунктів;
матеріали обчислень врівноваження і оцінки точності відомості (каталоги) координат і висот геодезичних пунктів нівелірних знаків і точок закріплених постійними знаками;
дані про метрологічну атестацію засобів вимірювань (досліджень перевірок еталонування приладів компарування рейок мірних приладів і т.д.);
акти про здачу геодезичних пунктів і точок геодезичних мереж закріплених постійними знаками на спостереження за їх збереженням;
акти польового (камерального) контролю.
По опорній геодезичній мережі додатково подаються:
картки установлених постійних геодезичних знаків і центрів;
журнали вимірювання напрямків (кутів) зведення виміряних напрямків і листи графічного визначення елементів приведення;
абриси геодезичних пунктів прив'язаних до постійних предметів місцевості;
абриси знаків нівелювання (марок стінних та грунтових реперів);
журнали вимірювання базисів і довжин ліній матеріали по визначенню їх висот;
журнали нівелювання;
відомості перевищень.
По планово-висотній знімальній геодезичній мережі додатково подаються:
абриси точок закріплених постійними знаками і точок постійного знімального обгрунтування;
журнали вимірювання кутів і ліній технічного та тригонометричного нівелювання.
Розділ 2. Створення геодезичної основи
Початковим етапом геодезичних робіт при реконструкції вул.Б.Хмельницького є створення геодезичної основи. Було створено планову та висотну геодезичну основу. Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних марок полігонометрії 1-го розряду. Висотна основа була створена у вигляді ходу тригонометричного нівелювання.
Проект геодезичної основи
Створення геодезичної основи для реконструкції вул.Б.Хмельницького було заплановано: планової – полігонометрією 2-го розряду (рис.2.1); висотної – тригонометричним нівелюванням (рис.2.2) по пунктам полігонометрії 2-го розряду.
Рис.2.1 - Планова геодезична основа
Рис.2.2 - Висотна геодезична основа
Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних пунктів полігонометрії 1-го розряду. Загальна довжина ходу – 970596 м. найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам [1] до полігонометрії 2-го розряду. Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.
Рекогностування і закладання пунктів планової основи.
Обстеження пунктів полігонометрії
Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак пункту його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.
Вихідними пунктами планово-висотної основи необхідної для реконструкції вул.Б.Хмельницького були пункти полігонометрії IV класу 1-го розряду у вигляді настінних марок.
При огляді настінних марок полігонометрії IV класу встановлено що вони знаходяться у доброму стані і можуть бути використані для створення геодезичної основи.
Крім того при рекогностуванні пунктів полігонометрії 1-го розряду знайдено і закріплено тимчасовими пунктами 6 пунктів полігонометрії 2-го розряду.
Прив’язка крайніх точок полігонометричного ходу виконується знесенням координат кутовою засічкою з двох настінних марок на тимчасові пункти з обох країв ходу.
В умовах міської забудови часто відбувається закріплення пунктів полігонометрії настінними знаками [2].
Пункт полігонометрії може бути закріплений одним настінним знаком або групою з двох – трьох знаків які утворюють відновлювані або орієнтувальні системи.
Передача координат на настінні знаки з робочих центрів може виконуватися методами редукування полярним кутовою та лінійною засічками.
Метод полярної засічки застосовують коли безпосереднє вимірювання відстані від тимчасових робочих центрів до настінних знаків ускладнено інтенсивним рухом транспорту та пішоходів (наприклад на перехресті вулиць).
Напрями на настінні знаки у полігонометрії IV класу вимірювали трьома прийомами візуючи на шпильки які вставлені у отвори настінних пунктів.
У полігонометрії 1 та 2 розрядів виміри на настінні знаки виконували одночасно з вимірюванням основних кутів лінії ходу.
Кутові виміри виконували таким чином щоби уникнути частого перефокусування візирної труби приладу. Використовували такий хід знімання на тимчасовому робочому центрі: задня точка ходу передня точка ходу настінні знаки. Після переведення труби через зеніт спостереження починають з настінних знаків: настінні знаки передня точка ходу задня точка ходу.
Навпроти двох суміжних настінних знаків обрали тимчасові пункти P1 і P2 таким чином щоби значення кутів 1та 2 знаходилося в межах 88°– 92° а довжини ліній l1 та l2.не перевищували 20 м.
На пунктах 1 та 2 вимірювали лінії l1 і l2 кути 1і 2 відповідно. Розраховали координати тимчасових пунктів P1та P2. Виконали контроль обчислення дирекційного кута αP1P2 та довжини лінії P1P2 який вибрали за вихідний для прив’язуваного ходу.
Алгоритм розв’язку знесення координат настінних пунктів на тимчасові знаки за схемою зображеною на рисунку 2.3 та формулами 2.1-2.14.
Рис.2.3 - Схема прив’язки до одинарних настінних знаків
Обчислення дирекційного кута та довжини сторони АВ
AB=XB-XA2+YB-YA2 (2.1)
rAB=ArctgYB-YAXB-XA (2.2)
AB=ПдСх: 180°-rAB (2.3)
з трикутника ABA1 де сторона BA1=h2-h1 (2.7)
Обчислення дирекційних кутів сторін AP1 з AAP1 та ВP2 з BBP2
AP1=AB++180°-1=BA+-1 (2.9)
BP2=BA-180++2=AB++2 (2.10)
Обчислення координат координат точок Р1 і Р2 з AAP1 і BBP2
XP1=XA+l1cosAP1 (2.11)
YP1=YA+l1sinAP1 (2.12)
XP2=XB+l2cosBP2 (2.13)
YP2=YB+l2sinBP2 (2.14)
3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322
Вимірювання кутів ліній і перевищень геодезичної основи заплановано виконувати електронним тахеометром Nikon DTM-322. Електронний тахеометр Nikon DTM-322 є модернізованою моделлю тахеометра DTM-332 із серії DTM-302. Модернізація торкнулася джерела живлення: дорогий Ni-MH акумулятор замінений комплектом з 4 побутових батарейок типорозміру AA. Наряду з моделлю 5-ти секундної точності також з'явилася модель трисекундній точності з двосторонньою панеллю керування. Тепер DTM-322 є найдешевшими з усіх тахеометрів Nikon зберігаючи при цьому всі основні переваги цих інструментів.
Тахеометр Nikon DTM-322 важить разом з батареєю всього 5 кг. Мале споживання електроенергії можливість використання не тільки акумулятора але і звичайних батарейок типу АА можливість застосування в різних погодних умовах найскладніших обставинах дозволяє тахеометру DTM-322 стати надійним помічником інженера-геодезиста в будь-якій ситуації і знайти рішення самого складно завдання.
Зі всієї лінійки тахеометрів Nikon DTM-322 є універсальним і недорогим тахеометром для великого спектру робіт.
Завдяки легендарнії оптиці Nikon зображення зорової труби яскраве і чітке. Ви побачите різницю коли дивитеся через оптику Nikon навіть в умовах низької видимості. Особливо на великих відстанях візування набагато менше спотворень. Оптика Nikon зводить до мінімуму втому очей і допоможе набагато легше проводити тривалі робочі дні.
Тахеометр Nikon DTM-322 є одним з найшвидших у своєму класі. Витративши менше часу ви можете швидко перейти через процедури установки станції безпосередньо до зйомки. Зовнішній вигляд тахеометра зображено на рисунку 2.4 технічні характеристики тахеометра наведено в таблиці 2.1.
Рис.2.4 – Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322
Таблиця 2.1 - Технічні характеристики електронного тахеометра Nikon DTM-322
Мінімальна фокусна відстань
Фотоелектричний інкрементний датчик кута
Діапазон вимірювань (хороші умови)
на відбивну плівку 50мм
при t от -10°С до +40°С
при t от -20°С до -10°С от +40°С до +50°С
Графічний ЖК 128 х 64 пікселів
Продовження таблиці 2.1
підсвічування дисплея
мінімальна відстань фокусування
інструмент (з батареєю)
транспортувальний кейс
Зовнішні умови експлуатації
безперервне вимірювання відстаней і кутів
Стандартна комплектація:
USB-кабель передачі даних;
інструкція (CD-диск);
юстувальні інструменти.
Перед проведенням польових робіт виконували наступні перевірки приладу:
Перевірка циліндричного рівня
Головна умова. Вісь циліндричного рівня повинна бути перпендикулярна осі обертання інструменту.
Для перевірки циліндричного рівня:
Встановимо інструмент на штатив.
Виконаємо процедуру нівелювання.
Повернемо алідаду на 180 °.
Перевіряємо чи залилась бульбашка в центрі.
Якщо бульбашка змістилась то необхідно виконати процедуру
Оскільки бульбашка залишилася у центрі циліндричного рівня то він не потребує юстування.
Перевірка круглого рівня.
Головна умова. Якщо бульбашка знаходиться не в нуль-пункті виконати юстування юстувальними гвинтами круглого рівня.
Оскільки бульбашка знаходиться в нуль-пункті то круглий рівень не потребує юстування.
Перевірка оптичного центрира.
Головна умова. Оптичні осі центрира повинні збігатися з вертикальними осями інструменту.
Для перевірки оптичного центрира:
Ставимо інструмент на штатив.
Поміщаємо лист товстого паперу з намальованою міткою X на землю під інструментом.
Поки ви дивимся через оптичний центрирпідлаштовуємо рівневі гвинти поки малюнок X не буде в центрі візирної марки.
Повертаємо алідаду на 180 °.
Якщо картинка за місцем збігається з центром візирної марки ніяких налаштувань не потрібно.
Так як оптичні осі центрира збігаються з вертикальними осями інструменту то перевірка виконується.
Помилка місця нуля вертикального круга та колімаційна помилка.
Встановлюємо інструмент на штатив.
Виконуєм процедуру нівелювання.
Повертаєм зорову трубу в положення КЛ.
Наводимо на точку розташовану в межах 45 ° від горизонтальної площини.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК1 головного екрана вимірювань.
Повертаємо інструмент на 180 ° і зорову трубу в становище КП.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК2.
Складаємо обидва вертикальних кута разом ВК1 + ВК2.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 °.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Горизонт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 180 ° або 540 °.
- Якщо ВК1 + ВК2 не дають в сумі одного з значень наведених вище необхідне юстування.
Оскільки нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 ° то юстування не потрібне.
Отже кути лінії і перевищення при створенні геодезичної основи вимірювали електронним тахеометром Nikon DTM 322.
Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat
Результати вимірів опрацьовували у програмі Credo Dat.
Система CREDO виробництва білоруської компанії "Кредо-Диалог" - один з найстаріших продуктів для обробки матеріалів геодезичних вищукувань та автоматизованого проектування що використовуються в країнах колишнього СРСР. Ядром системи є програмне забезпечення CREDO DAT призначене для обробки матеріалів польвих вишукувань та створення цифрових планів та карт.
Вихідними даними для програми CREDO DAT є растрові файли картографічних матеріалів файли даних електронних тахеометрів (виміри йабо координати) GNSS-систем (координати йабо вектора) рукописні журнали вимірів кутів ліній і перевищень координати й висоти вихідних точок робочі схеми мереж і розрахунків.
Основні функції CREDO DAT:
імпорт даних електронних тахеометрів у форматах: Sokkia (SDR2
імпорт результатів постобробки ГНСС вимірів з файлів форматів: SNAP-файли (PINACLE) дані по станціях і базових лініях *.t
імпорт прямокутних координат і вимірів з текстових файлів у довільних форматах що налаштовуються користувачем;
завантаження растрових підложок підготовлених у програмах ТРАНСФОРМ MapInfo ArcV
настроювання та використання декількох класифікаторів обробка кодових рядків розширеної системи кодування для польової реєстрації геометричної й атрибутивної інформації про топографічні об'єкти;
створення й використання власних систем (наборів кодів) польового кодування;
введення й табличне редагування даних включаючи роботу з буфером обміну для станцій ходів пунктів векторів ГНСС й окремих вимірів відключеннявідновлення пунктів і вимірів робота з блоками даних використання інтерактивних графічних операцій;
попередня обробка вимірів облік різних виправлень - атмосферних вплив кривизни Землі та рефракції перехід на поверхню відносності. Приведення напрямків і ліній на еліпсоїд площину в проекції Меркатора в системах координат СК42 СК63 СК95 МСК NNN UTM та їм подібних або користувальницьких зі значеннями довготи осьового меридіана що налаштовується зсуву по X Y і масштабом по осьовому меридіану;облік аномалій висот геоїда (модель EGM2008) у супутникових висотних вимірах;
виявлення локалізація й нейтралізація грубих помилок у вихідних даних лінійних кутових вимірах і нівелюванні автоматично (Lp-метрика) у діалоговому режимі (трасування);
спільне або роздільне вирівнювання планових супутникових вимірів (лінійно-кутових) і висотних (систем і ходів геометричного тригонометричного нівелювання) геодезичних мереж різних форм класів і методів (комбінації методів) створення що виконується параметричним способом по методу найменших квадратів. Забезпечена можливість виконувати спільне вирівнювання вимірів різної точності й різних методик з розгорнутою оцінкою точності що включає еліпси помилок;
поетапне або спільне вирівнювання багаторангових мереж;
перетворення координат перерахування координат із прямокутних у геодезичні;
розрахунок зворотних геодезичних задач у різних видах з видачею відомостей;
обробка тахеометричного знімання з формуванням точкових лінійних і площинних топографічних об'єктів і їхніх атрибутів за даними польового кодування;
інтерактивне формування точкових лінійних і площинних топографічних об'єктів і їхніх атрибутів за даними польових абрисів;
проектування опорних геодезичних мереж (у тому числі з урахуванням помилок вихідних пунктів) вибір оптимальної схеми мережі необхідних і достатніх вимірів підбор точності вимірів;
створення відомостей і каталогів видача їх у прийнятій формі.
настроювання вихідних документів відповідно до національних стандартів або стандартів підприємства настроювання на будь-які мови включаючи мови типу іврит або арабська з використанням редактора шаблонів;
створення креслень іпланшетів (1:500-1:5000) схем планово-висотного обрунтування в прийнятих або власноруч створених умовних позначеннях повне оформлення в креслярській моделі та друк графічних документів;
експорт результатів у розповсюджені формати: DXF (AutoCAD) MIFMID (MapInfo) у формати CREDO (CDX) у текстові формати що настроюються користувачем;
експорт даних через послідовний порт безпосередньо в електронні тахеометри;
Результатом роботи програми є: креслення йпланшетипланів масштабу 1:500 - 1:5000 із зарамковим оформленням векторні плани у форматах CREDO (CDX) DXF MIFMID (MapInfo) Shape-file (ArcView) текстові файли у форматах що настроюються користувачем каталоги й відомості вимірів координат і оцінок.
Основними сферами застосування CREDO DAT є:
лінійні та площадні інженерні вишукування при проектуванні об'єктів промислового цивільного та транспортного будівництва;
геодезичне забезпечення будівництва;
маркшейдерське забезпечення робіт при видобутку й транспортуванні нафти та газу;
підготовка інформації для кадастрових систем (наземні методи збору інформації);
геодезичне забезпечення геофізичних методів розвідки;
маркшейдерське забезпечення видобутку корисних копалин відкритим способом;
створення й реконструкція міських межових державних опорних мереж.
В даному програмному забезпеченні я виконувала вирівнювання та оцінку точності планової та висотної основи. На місцевості був прокладений полігонометричний 2-го розряду та хід тригонометричного нівелювання. За даними вимірів я виконала їх опрацювання.
Для початку створила новий проект в програмному забезпеченні Credo Dat (Рис.2.5).
Рис.2.5 - Створення проекту
У вкладці «Пункти ПВО» вказую координати вихідних пунктів та їх висоти (Рис.2.6).
Рис.2.6 - Вихідні пункти
У вкладці «Дирекційні кути» ввожу дирекцій ний кут лінії ПП1-ПП2 (Рис.2.7).
Рис.2.7 - Дирекційний кут
Перехожу у вкладку «Теодолітні ходи» та ввожу результати вимірів (назва станції горизонтальний кутвідстань та вказую клас полігонометрії) (Рис.2.8).
Рис.2.8 - Введення результатів вимірів
Увкладці «Нівелірні ходи» ввожу дані нівелювання (Рис.2.9).
Рис.2.9 - Дані нівелювання
Після введення всіх необхідних даних виконую попереднє опрацювання. Для цього захожу у вкладку «Розрахунки»-«Розрахунок» (Рис. 2.10).
Рис.2.10 - Попереднє опрацювання результатів вимірів
Після цього я виконала аналіз мережі – «Розрахунки»-«Аналіз»-«L1-аналіз» (Рис.2.11).
Рис.2.11 - L1-аналіз
Після виконаних операцій необхідно провести вирівнювання. Для цього захожу у вкладку «Розрахунки»-«Вирівнювання»-«Розрахунок» (Рис.2.12).
Рис.2.12 - Вирівнювання
В правій частині робочого вікна можна побачити побудований полігонометричний хід за даними вимірів введених в попередніх пунктах (Рис.2.13).
Рис.2.13 - Хід полігонометрії
Кінцевим результатом моїх робіт є відомості. Для виведення відомостей на екран я захожу у вкладку «Відомості» і вибираю необхідні мені відомості (Рис.2.14).
Рис.2.14 - Відомості
Результати вирівнювання і оцінки точності планової і висотної основи наведено у таблицях 2.2.- 2.10. За результатами вирівнювання складено каталог координат і висот пунктів геодезичної основи (табл.2.11). Технічні характеристики мережі наведено в таблицях 2.12 2.13.
Таблиця 2.2 – Відомість теодолітного ходу
Вирівняна відстань м
Таблиця 2.3 – Відомість поправок у кути і відстані
Таблиця 2.4 – Характеристики теодолітного ходу
Нев’язки перед вирівнюванням м
Нев’язки по вирівняних дирекційних кутах
Вирівняне перевищення:
Таблиця 2.5 – Відомість нівелірного ходу
Таблиця 2.6 – Характеристики нівелірного ходу
Таблиця 2.7 – Відомість оцінки точності планової основи
Лінійно-кутова мережа
Таблиця 2.8 – Відомість оцінки точності висотної основи
Таблиця 2.9 – Поправки за результатами вирівнювання
У виміряні відстані м
Таблиця 2.10 – Відомість оцінки точності положення пунктів за результатами вирівнювання
Таблиця 2.11 – Каталог координат і висот пунктів геодезичної основи
Планово-висотна основа
Таблиця 2.12 – Технічні характеристики теодолітного ходу
Загальна довжина ходів м
Таблиця 2.13 – Технічні характеристики нівелірного ходу
Тригоном. нівелювання
Аналізуючи таблиці 2.12 і 2.13 можна зробити висновок що дані ходи задовільняють вимоги зазначені в інструкції з топографічного знімання.
Загальна довжина ходу – 970596 м найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Як бачимо лінійна та кутова нев’язки в допуску.
Отримана відносна помилка ходу становить 1:150 000 і не перевищує гранично допустимої 1:5 000. Висотна нев’язка теж знаходиться в допуску так як при fhдоп =0020м fhмакс=0010м. Отже створена геодезична основа задовольняє вимоги до полігонометрії 2-го розряду та тригонометричного нівелювання.
Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові.
На наступному етапі польових робіт було виконано топографічне знімання вул. Б. Хмельницького у масштабі 1:500.
Топографічне знімання виконувалося тахеометрією з пунктів геодезичної основи координати яких визначено попередньо.
Вимірювання на місцевості в результаті якого дістають географічне зображення території називають зніманням. Воно включає знімання ситуації (контурів і місцевих об’єктів) та рельєфу і проводиться разом чи окремо. Точку з якої знімають називають станцією.
Знімання ситуації – це знімання в горизонтальній площині тобто знімання планове контурне.
За результатами топографічного знімання створюють топографічний план із зображенням ситуації і рельєфу в заданому масштабі. Для проведення топографічних знімань на місцевості закріплюють пункти місцеположення яких обчислено в прийнятій системі координат. Сукупність таких пунктів становить знімальну основу.
Горизонтальне знімання місцевості при якому кути та відстані вимірюють тахеометром називають тахеометричним зніманням. Знімальну основу можна будувати різними способами. Основним видом планово-знімальної основи під час тахеометричного знімання є тахеометричний хід.
Тахеометричним ходом називають побудований на місцевості зімкнутий або розімкнутий многокутник в якому горизонтальні кути та відстані вимірюють тахеометром який забезпечує встановлену точність.
Процес тахеометричного знімання місцевості можна розділити на такі етапи:
Для одержання планового розміщення об’єктів застосовують такі способи знімань:
Спосіб перпендикулярів (ординат або прямокутних координат) полягає в тому що розміщення окремих точок місцевості визначають відносно базису чи сторони полігона. За вісь абсцис зазвичай слугує пряма лінія (вона ж базис) а перпендикулярні до неї напрями відіграють роль ординат. Спосіб перпендикулярів часто застосовують під час знімання витягнутих кривих і ламаних контурів об’єктів місцевості розташованих поблизу сторін полігона а також визначення відстаней недоступних для безпосереднього вимірювання (рис.3.1).
Рис.3.1 - Спосіб перпендикулярів
Спосіб полярних координат застосовують під час знімання ситуації на відкритій слабко розчленованій місцевості. Положення будь-якої точки на площині визначають полярним кутом утвореним полярною віссю і напрямом на точку яку знімають та відстанню (радіусом-вектором) l від полюса до цієї точки (рис. 3.2). Полюсом знімання є центр компаса чи іншого кутомірного приладу встановленого на станції (точці знімальної мережі). За полярну вісь приймають північний 6 напрям магнітного меридіана або напрям на візирну ціль (віху рейку) передньої станції.
Рис.3.2 - Спосіб полярних координат
Спосіб засічок. Під час знімання важкодоступних або віддалених точок на відкритій місцевості застосовують спосіб кутових засічок. Для цього кутомірним приладом вимірюють кути і в точках 3 і 4 між стороною полігона і напрямами на дерево яке знімають (рис. 3.3а). Дерево на плані буде одержане в перетині напрямів побудованих за цими кутами. Найліпші результати одержують коли кут при шуканій точці близький до 90°; засічки під кутом до 30° і понад 150° дають неточні положення знімальних точок.
Рис.3.3 - Спосіб засічок: а – кутових; б – лінійних
У разі знімання доступних об’єктів з чіткими обрисами (будівлі інженерні споруди тощо) розташованих поблизу сторін полігона можна застосувати спосіб лінійних засічок (рис. 3.3б). У цьому випадку з двох вихідних точок вимірюють два лінійні відрізки до точки яку знімають. Тоді положення шуканої точки на плані одержать у перетині виміряних відрізків відкладених у масштабі від вихідних точок.
Спосіб обходу застосовують у закритій місцевості для знімання об’єктів які не можна зняти з точок і сторін робочої основи (полігона). В цьому випадку навкруги об’єкта який знімають прокладають додатковий знімальний хід з прив’язкою до основного ходу (рис. 3.4). Межі контуру знімають від сторін додаткового ходу способом перпендикулярів. Якщо контур об’єкта який знімають має прямолінійні межі (сільськогосподарські угіддя лісонасадження забудови тощо) то знімальний хід прокладають безпосередньо вздовж меж об’єкта. В цьому випадку обриси ходу і будуть контурами знімального об’єкта.
Рис.3.4 - Спосіб обходу
Спосіб створів (промірів) застосовують у випадках коли межі ситуації перетинають сторони полігона або продовження сторін для визначення положення допоміжних опорних точок під час знімання забудованих територій особливо в поєднанні зі способами перпендикулярів та лінійних засічок (рис. 3.5).
Рис. 3.5 - Спосіб створів (промірів)
Тахеометричне знімання є найбільш розповсюдженим видом наземних топографічних знімань які виконуються при проведенні інженерних вишукувань трас доріг ЛЕП трубопроводів об'єктів будівництва інвентаризації земель створенні державного земельного кадастру складанні проектів відведення земельних ділянок. Тахеометричне знімання належить до топографічних або контурно-висотних знімань в результаті яких одержують плани невеликих ділянок місцевості у великих (1:500 – 1:5 000) масштабах.
Слово «тахеометрія» в перекладі з грецької означає «швидке вимірювання». Швидкість вимірювання під час тахеометричного знімання досягається тим що положення точки місцевості визначається на плані й по висоті при одному наведенні труби приладу на рейку встановлену в даній точці (рис.3.6).
Рис.3.6 - Принцип тахнометричного знімання
При використанні технічних теодолітів сутність тахеометричного знімання зводиться до визначення просторових полярних координат ( D) точок місцевості та подальшого нанесення цих точок на план. При цьому горизонтальний кут між початковим напрямом (АВ) і напрямом на точку (N) що знімається вимірюють за допомогою горизонтального круга вертикальний кут – вертикального круга теодоліта а відстань D до точки – N нитковим віддалеміром. Отже планове положення знімальних точок місцевості визначається полярним способом а перевищення точок – методом тригонометричного нівелювання яке здійснюється за допомогою похилого променя візування . Для тахеометричного знімання місцевості знімальне орунтування створюють у вигляді тахеометричних ходів.
Вздовж вул.Б. Хмельницького було виконане топографічне знімання в масштабі 1:500. Особлива увага приділялась зніманню контурів будівель і споруд зніманню проїжджої частини та трамвайних колій. Ретельно нівелювали вісь дороги кромку дороги трамвайні колії бордюрний камінь та тротуари. Загальна довжина вулиці становила 895 м від ПК0+00 до ПК8+9454. Поперечники були розбиті через кожні 5 м.
Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500
Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
При тахеометричному зніманні знаходили висотне положення всіх характерних точок ситуації та рельєфу що дозволили відобразити на плані подробиці місцевості та рельєфу за допомогою горизонталей з необхідною для даного масштабу точністю.
Технічні параметри тахеометричного знімання регламентує нструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500. Так при масштабі знімання 1:500 і висоті перерізу рельєфу 05 м при використанні електронних тахеометрів віддалі від знімальних станцій до пікетів при зніманні рельєфу і контурів не повинні перевищувати 500 м а віддалі між пікетами – 15 м.
При виконанні тахеометричного знімання станціями слугували пункти полігонометричного ходу точки знімального обрунтування.
В електронного тахеометра Nikon DTM-322 є спеціальний режим знімання для якого необхідно створювати окремий файл де будуть зберігатися всі дані знімання (висоти відбивача приладу номери станцій результати орієнтування і вимірювань тощо). У такому випадку з метою забезпечення високої швидкості вимірювань їх результати майже не відображаються на дисплеї а автоматично заносяться у файл знімання що дуже зручно для досвідчених спеціалістів.
Порядок роботи на станціїпри виконанні тахеометричного знімання електронним тахеометром Nikon DTM-322:
Встановлювали тахеометр на точку знімальної основи (пункт полігонометрії точка теодолітного ходу тощо) і приводили тахеометр на станції у робоче положення (центрують за допомогою оптичного центрира і горизонтують). Створили новий файл для запису даних і виміряли віхою висотуiприладу над пунктом яку записали у пам’ять приладу.
Виконали орієнтування приладу на задній або передній пункти полігонометричного ходу. Для цього встановивши на горизонтальному крузі відлік 0º00'00'' навели зорову трубу при КЛ на центр відбивача віхи встановленої на іншому пункті знімальної основи та натиснули клавішу (0°ГК) на першій сторінці режиму вимірювання кутів яка з’являється на дисплеї за замовчанням. Натиснули клавішу (Да). Орієнтування виконано.
Далі виконали знімання ситуації та рельєфу місцевості у такий спосіб.
При крузі ліворуч (КЛ) зорову трубу за годинниковою стрілкою навели чітко на центр призми відбивача закріпленого на вісі встановленій на першій пікетній точці.При цьому бульбашку круглого рівня утримували чітко на середині.На екрані відобразилось значення вертикального і горизонтального кутів та відстань.
Усі результати вимірювань записали упам`ять приладу.
Подальше знімання виконували аналогічно вимірюючи горизонтальний і вертикальний кути горизонтальне прокладання і перевищення на кожний пікет.
Одночасно із вимірюваннями на станції складали абрис знімання.
Робота на станції закінчилась візуванням на точку орієнтування. Зміна значення орієнтирного напрямку за період знімання на станції при вимірюванні електронними тахеометрами допускається не більше 20''. Якщо відхилення перевищує допустиме роботу на станції слід повторити.
З метою контролю якості виконання тахеометричного знімання додатково проводять вимірювання з кожної станції на декілька пікетів що вже визначені із сусідніх станцій.
В таблиці 3.1. наведено нормативні вимоги тахеометричного знімання різних масштабів.
Таблиця 3.1 - Нормативні вимоги тахеометричного знімання
Висота перерізу рельєфу
Максимальна відстань (м)
Після виконання польових робіт приступили до виконання камерального опрацювання даних.
Камеральне опрацювання даних включає в себе такі етапи:
Обчислення журналу тахеометричного ходу;
Обчислення відомості координат точок тахеометричного ходу;
Обчислення відомості висот тахеометричного ходу;
Викреслення схеми тахеометричного ходу та складання плану знімання.
Топографічне знімання інженерних мереж
Вздовж вул.Б.Хмельницького було виконано топографічне знімання підземних та наземних інженерних мереж.
нженерні мережі є основним елементом інженерного благоустрою міських територій. Озеленення вулиць і мікрорайонів повинне виконуватися в повному узгодженні з розташуванням інженерних мереж у підземному просторі. Проїжджа частина вулиць і проїзди в мікрорайонах як правило повинні бути вільними від роздільного прокладання трубопроводів і кабелів. Проектувати інженерні мережі треба як комплексну систему що поєднує всі підземні наземні й надземні мережі і споруди з урахуванням перспективного розвитку міста. У проектно-конструкторській документації прийняті такі позначення інженерних мереж:
ВО - водогінні мережі;
КО - каналізаційні мережі;
ГО - газові мережі;
ТО - теплові мережі;
WО - силові електричні мережі;
VО - слабкострумові електричні мережі.
Класифікація міських інженерних мереж
Трасування інженерних мереж визначає їхній напрямок на плані міста. При виборі траси необхідно враховувати:
- мінімальну довжину мереж;
- прямолінійність (паралельність червоної лінії забудови осям вулиць) перетинання вулиць під кутом 900 ;
- висоту рунтових вод;
- наявність існуючих і нових намічуваних до будівництва комунікацій;
- мінімальне розбирання дорожнього покриття;
- індустріальність робіт;
- максимальну механізацію будівельно-монтажних робіт;
- створення шумозахисних зелених смуг;
- архітектурно-планувальні рішення.
За технологічними особливостями інженерні мережі поділяють на:
- теплопроводи систем центрального теплопостачання з максимальною температурою води від джерела тепла 1500С;
-газопроводи високого середнього і низького тиску; водопроводи зовнішньої мережі господарсько-питного водопостачання;
-каналізаційні мережі систем міської каналізації включаючи водостік для видалення атмосферних вод;
-електричні мережі систем електропостачання (кабелі напругою до 1кВ і високої на- пруги 6-10 кВ) і телефонна мережа.
За методом прокладання –застосовують наступні методи прокладання міських інженерних мереж:
- роздільний метод прокладання трубопроводів і кабелів;
- суміщений метод прокладання трубопроводів і кабелів.
При роздільному підземному методі прокладання трубопроводів і ка- белів для кожної комунікації влаштовується своя траншея. Незважаючи на ряд недоліків цей метод широко використовується в містах при будівництві інженерних мереж.
Недолік роздільного підземного методу прокладання:
- великий обсяг земельних робіт;
- корозія сталевих і чавунних трубопроводів;
- труднощі в проведенні ремонтних робіт; - велике розкопування території.
Роздільний надземний метод прокладання на території міст можливий з дозволу архітектурного нагляду для газопроводів транспортуючих природний газ кабелів слабкострумової електричної мережі. Звичайно ці мережі прокладають по двірських фасадах на висоті не менше 2 м (вище вікон 1 по- верху). Для газопроводів допускається цокольне прокладання.
Переваги в порівнянні з роздільним підземним методом прокладання:
- зменшення вартості будівництва;
- зниження експлуатаційних витрат;
- зменшення трудомісткості будівельних робіт;
- підвищення надійності за рахунок зниження кількості аварій через можливість постійного спостереження за станом мереж;
- зниження трудомісткості ізоляційних робіт;
- зменшення корозії трубопроводів.
Суміщений метод прокладання інженерних мереж в одній траншеї застосовується з 1954р.
Переваги цього методу в порівнянні з роздільним методом прокладання мереж у землі:
- зниження вартості будівництва;
- зменшення обсягу земельних робіт;
- зменшення ширини технічної смуги;
- скорочення термінів будівництва.
Недоліки цього методу:
- збільшення глибини закладання;
- складність розробки східчастих траншей механізованим способом;
- складність влаштування вводів мереж у будинки;
- зниження надійності за рахунок корозії трубопроводів і кабелів.
Суміщений надземний метод прокладання на опорах і по стінах будинків застосовують на території промислових підприємств. У міському будівництві суміщене прокладання газопроводів і слабкострумових кабелів допускається по дворових фасадах будинків.
Каналізаційні мережі за призначенням розподіляються:
на приймальні (Пр) - розташовуються в мікрорайонах від будинків або зливових колодязів до збиральних мереж;
збиральні (З) - прокладають в розподільних смугах вулиць або на території мікрорайону;
відвідні (Від) - розміщують як правило від межі міста до очисних споруд.
Топографічне знімання комунікацій включає:
отримання копій матеріалів попередніх зйомок (виконавчих креслень топографічних планів матеріалів контрольної зйомки);
рекогностування (відшукання комунікацій на місцевості визначення місць пошуку підземних прокладок);
обстеження і знімання підземних комунікацій споруд які мають вихід на поверхню (в колодязях);
обстеження і знімання комунікацій споруд які не мають виходів на поверхню (в шурфах);
камеральне опрацювання результатів складання плану інженерних мереж і схеми з їх технічними характеристиками.
Знімання підземних комунікацій виконується з метою складання спеціалізованих планів що відображають підземний стан даної території. Ці плани необхідні для технічної інвентаризації комунікацій при їхній експлуатації а також для рішення проектних завдань при будівництві. Знімання підземних комунікацій залежно від призначення створюваних планів характеру знімання території і щільності розміщення мереж може виконуватися в масштабах 1:5000 – 1:500 а в окремих випадках для складних місць промислових майданчиків – 1:200. На промислових і міських територіях найчастіше підземні мережі знімають у масштабі 1:500. Плани більш дрібних масштабів є документами облікового (довідкового) характеру. Вимоги до точності планового знімання всіх видів комунікацій приблизно однакові. На забудованих територіях середня квадратична помилка в положенні окремих ліній між собою й відносно контуру споруд становить 010 – 015 м. На незабудованих територіях з рідкою мережею комунікацій ця помилка може доходити до 05 м. Точність висотного знімання комунікацій залежить від вимог до дотримання проектних позначок й нахилів. Для самопливних трубопроводів помилку в позначках лотків сусідніх колодязів допускають не більше 5 – 10 мм а відхилення від проектних нахилів – до 10 – 20% від величини самого нахилу.
Процес знімання підземних комунікацій можна умовно розділити на два етапи: підготовчий і безпосередньо знімальний. У підготовчий період виконують рекогностування мереж на місцевості збирають дані про число прокладань колодязів про розміри діаметрів і матеріал труб тиск в газовій мережі напругу в кабельних мережах й інші інженерні відомості які повинні бути відображені на плані підземних комунікацій. У цей же період на ділянці знімання створюють планово-висотне геодезичне обрунтування якщо воно відсутнє або недостатнє по частоті розташування наявних пунктів. Безпосереднє знімання підземної комунікації виконують після знаходження (визначення місця розташування) всіх її елементів на місцевості. Найпростіший випадок – коли виконується виконавче знімання прокладеної підземної комунікації в незасипаній траншеї тобто відразу ж після закінчення.Для вже експлуатованих мереж при відсутності виконавчої документації застосовують метод шурфування тобто риють глибокі поперечні траншеї (шурфи) на такій відстані одна від одної щоб можна було з достатньою ймовірністю виявити й визначити положення всіх необхідних комунікацій.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогностування і обстеження.
Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають:
-журнали вимірювання кутів довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;
-абриси обстеження і прив'язок підземних споруд;
-схеми знімальної основи (теодолітних і нівелірних ходів);
-відомості обчислення координат кутів кварталів будівель і підземних комунікацій;
-схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1:2000 і 1:5000;
-таблицю характеристик підземних комунікацій;
-технічний звіт або пояснювальну записку.
Результати тахеометричного знімання та знімання інженерних геодезичних мереж одночасно опрацьовувалися у програмі Autodesk AutoCAD Civil 3D.
Можливості програми AutoCAD Civil 3D 2013
Autodesk AutoCAD Civil 3D - система автоматизованого проектування об'єктів інфраструктури і випуску документації по них заснована на технології інформаційного моделювання інженерних споруд (BIM).
Autodesk AutoCAD Civil 3D призначений для інженерів що працюють над проектами транспортних споруд землеустрою та водних ресурсів. Користувачі отримують можливість координувати проекти досліджувати проектні альтернативи моделювати процес експлуатації об'єктів і випускати високоякісну документацію. Все це відбувається у звичній програмному середовищі AutoCAD.
Autodesk AutoCAD Civil 3D знайшов застосування в таких областях як інженерно-геодезичні вишукування проектування транспортних споруд об'єктів генпланів промислового і цивільного будівництва трубопровідних мереж та інших.
Проектування коридорів: при створенні інтелектуальних моделей доріг автомагістралей та інших транспортних споруд використовуються функції моделювання коридорів.
У AutoCAD Civil 3D є засоби проектування напірних трубопровідних мереж. Серед удосконалень для цих об'єктів - компоновка на основі профілів і по 3D-компасу.
Самопливні трубопровідні мережі: системи господарсько-побутової та зливової каналізації створюються на підставі правил.
Моделі рельєфу підтримують динамічні зв'язки з вихідними даними - структурними лініями моделями коридорів і об'єктами профілізації.
Формування земельних ділянок: застосування інструментів автоматизованого формування ділянок спільно з картографічною інформацією та даними топознімання допомагає швидше опрацьовувати проектні варіанти.
Робота над єдиною узгодженою моделлю забезпечує скоординованість дій учасників проектного колективу на всіх етапах - від геодезичних вишукувань до підготовки документації.
Моделювання мостових переходів та їх компонентів (доступний тільки в складі інфраструктури Design Suite 2014 Преміум і Ultimate).
Робота з даними геології: модуль нженерно-геологічні (доступний тільки в нфраструктура Design Suite 2014 Преміум і Ultimate) спрощує імпорт і використання даних про свердловинах.
Проектування залізничних колій.
Геопросторовий аналіз.
Розрахунок зливової каналізації.
Аналіз моделі: при деталізації проекту фахівці в реальному часі отримують інформацію про вплив внесених змін.
Візуальний аналіз: для більш переконливою візуалізації моделей коридорів ви можете застосовувати різні матеріали для елементів коридору - наприклад асфальт або бетон.
Аналіз річкових потоків.
Топозйомка і складання карт
Моделювання поверхонь: інструменти моделювання рельєфу підтримують широкий спектр вихідних даних у тому числі файли DEM лідар (лазерне сканування) СГП і результати наземної топознімання.
Створення топографічних карт.
Використання даних лазерного сканування: хмари точок формуються на основі даних лазерного сканування.
Стандарти оформлення креслень: велика бібліотека креслярських стилів AutoCAD Civil 3D в якій враховується безліч національних стандартів дозволяє контролювати зовнішній вигляд креслень.
Робоча документація: програма автоматично формує робочу документацію в тому числі забезпечені поясненнями креслення поздовжніх і поперечних профілів а також відомості земляних робіт.
Випуск карток: картографічні функції дозволяють створювати карти які деталізують окремі ділянки проекту і доповнюють креслення специфічною інформацією.
Звіти та таблиці: кількісна інформація про моделі (. Довжина ліній обсяги та ін) в реальному часі заноситься в динамічні таблиці.
Взаємодоповнюючі робочі процеси
Темпи проектування об'єктів інфраструктури підвищуються завдяки можливостям взаємодії з Autodesk.
Наочна візуалізація моделей AutoCAD Civil 3D здійснюється в Autodesk 3ds Max Дизайн - програмному продукті для 3D-моделювання анімації рендеринга і композитинга.
Координації ПРОЕКТВ У реальному часі сприяє застосування таких продуктів як Autodesk Vault Collaboration AEC (для управління даними) і Autodesk Buzzsaw наданого за моделлю "Програмне забезпечення як послуга SaaS.
Реальна здійсненність проектів розроблених в AutoCAD Civil 3D перевіряється в Autodesk Navisworks.
Підвищенню рівня співпраці між проектувальниками будівельних конструкцій та інфраструктури сприяє спільне застосування AutoCAD Civil 3D і Autodesk Revit Structure - САПР на основі технології інформаційного моделювання (BIM).
Креслення створені в САПР AutoCAD Civil 3D +2014 можуть також відкриватися і редагуватися в AutoCAD Civil 3D 2013.
Хмарні сервіси: креслення можуть зберігатися і відкриватися в хмарі за допомогою Autodesk 360. Для спільного доступу та перегляду їх служить мобільний додаток Autodesk AutoCAD WS.
- Швидке формування концепції і виконання проекту;
- Гнучке проектування засноване на взаємодії об'єктів що дозволяє добитися акуратності і зв'язності всіх частин проекту;
- Багатокористувацький доступ до проекту і його елементам;
- Можливість швидкої розробки оцінки проекту та підготовки вихідний документації;
- Поєднання креслярських можливостей AutoCAD і спеціалізованих функцій проектування;
- Багатий набір функцій API (інтерфейс прикладного програмування) що дозволяє будувати рішення засновані на загальних моделях даних;
- Можливість розширення функціоналу;
- Модель динамічного проектування що містить основні елементи геометрії і підтримуюча інтелектуальні зв'язки між об'єктами (точки поверхні земельні ділянки дороги і планування);
- Підтримка креслярських стандартів і стилів;
- Автоматичне формування планів;
- Функціональні Можливості AutoCAD Map 3D. AutoCAD Civil 3D - нова версія програмного продукту лінійки Civil 3D розробку якої здійснює компанія Autodesk.
Цей продукт призначений для інженерів що працюють в галузі промислового і цивільного будівництва а також для архітекторів надає функціональні та інструментальні засоби необхідні на всіх етапах виконання проекту:
- нженерно-геологічні вишукування;
- Геодезичні й інженерно-технічні вишукування;
- Виконавча зйомка і винесення проекту в натуру;
- Земельний кадастр;
- Проектування генеральних планів;
- Розрахунок обсягів земляних робіт;
- Ландшафтне проектування та благоустрій;
- Трубопровідні каналізаційні мережі;
- Оформлення проектної документації;
- Проектування доріг;
- Проектування об'єктів інфраструктури та їх елементів;
- Моніторинг деформаційних явищ;
- Охорона навколишнього середовища.
AutoCAD Civil 3D- програма нового покоління що базується на платформі AUTOCAD і призначена для землевпорядників проектувальників генплану проектувальників лінійних споруд.
У основі AUTOCAD Civil 3D лежить випробувана на практиці технологія динамічного моделювання об'єднуюча процеси проектування і створення робочих креслень.
Завдання вирішувані за допомогою AUTOCAD Civil 3D:
Геодезичні дослідження;
Горизонтальне планування;
Розбиття дорожньої мережі і майданчиків забудови;
Вертикальне планування на основі 3D-модели місцевості;
нженерні мережі (тепло- водо- електропостачання каналізація і ін.)
Благоустрій і озеленення.
Проектування автомобільних і залізних доріг
Проектування продольного профілю дороги;
Коректування профілю в інтерактивному режимі збереження варіантів і відновлення їх для подальшого аналізу;
Проектування поперечних профілів земляного полотна і відповідних технічних споруд;
Проектування колекторних і комунікаційних систем;
Облік швидкісних характеристик ділянок дороги;
Розрахунок об'ємів земляних і планувальних робіт;
Паспортизація і кадастр об'єктів дороги.
Цифрові моделі місцевості і поверхні
Моделі складних поверхонь в AUTOCAD Civil 3D підтримують динамічні зв'язки з вихідними даними — горизонталями характерними лініями моделями коридорів і об'єктами профілізації. Сформована поверхня використовується для відображення горизонталей областей водозбору напрямів стоку результатів аналізу по ухилах і висотних відмітках. Вона повністю готова до візуалізації.
Поверхня використовується як основа для здобуття подовжніх і поперечних профілів планів профілізації і коридорів. Будь-які зміни вихідних даних наводять до автоматичного оновлення поверхонь і пов'язаних з ними елементів проекту.
AUTOCAD Civil 3D містить інструменти для планування земляних робіт які дозволяють моделювати поверхні для проектів будь-якого типа.
Картограми - діаграми переміщення земляних мас є важливим засобом комунікації між проектувальниками і будівельниками.
У AUTOCAD Civil 3D вони дають ясне уявлення про відстані об'єми і напрями переміщення грунту розташування кар'єрів і місця вивантаження.
Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Топографічні плани масштабу 1:500 використовуються:
- для складання виконавчих планів промислових підприємств багатоповерхової забудови житлово-цивільного будівництва з мережею підземних інженерних комунікацій генеральних планів ділянок будівництва та робочих креслень багатоповерхової забудови для проведення вертикального планування складання планів існуючих підземних мереж та споруд і прив'язки будівель та споруд до ділянок забудови міста;
- для складання робочих креслень гребель головнго вузла басейнів добового регулювання зрівнювальних шахт напірних трубопроводів будівель ГЕС та інших споруд;
- для кадастру населених пунктів із складною забудовою.
Топографічні плани масштабу 1:500 є основою для складання планів всього масштабного ряду.
Першим кроком для створення топографічного плану є імпорт польового журналу.
AutoCAD Civil 3D дозволяє імпортувати польові журнали з усіх електронних тахеометрів і GPRS.
Будь-який проект починається зі складання топографічного плану місцевості в AutoCAD Civil 3D - зі створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР). снує кілька основних методів отримання даних для поверхні. Це може бути імпорт файлу з інформацією про точки обробка існуючого креслення з горизонталями.
Дляспрощенняроботи з великою кількістю різних точок їх краще розділяти їх наГрупи точок.
Опрацювання даних та створення топографічного плану в масштабі 1:500 виконувалось в такій послідовності:
ВОбласті інструментівнавкладці«Навігатор»клацнутиПКМна колекціїГрупи точокі вибратиСтворити (Рис.3.7).
Рис.3.7 - Створення групи точок
В діалоговомувікні«Властивістьгрупи точок» на вкладці «нформація» задайте м'я групи точок«ЧЗ» на вкладці«Співпадання вихідних описів» ставимо галочку в рядку з кодомTOPO* і натиснітьOK (Рис.3.8).
Рис.3.8 - Париметри групи точок
Для формування цифрової моделі місцевості використаємо даніГрупи точок ЧЗ.
ВОбласті інструментівна вкладці«Навігатор»клацнутиПКМна колекції«Поверхні»і вибрати«Створити поверхню» (Рис.3.9).
Рис.3.9 - Створення поверхні
У діалоговому вікні«Створенняповерхні»задайтем'яповерхні–«ЧЗ» Стильповерхні-«Горизонталі 05м » і натиснітьOK.
Для того щоб на отриманій поверхні підписати горизонталі перейдіть на вкладку«Анотації»настрічціі виберіть«Додати мітки=>Поверхня=>Додати мітки поверхні» (Рис.3.10).
Рис.3.10 - Підпис горизонталей
У діалоговому вікні виберіть«Додавання міток» виберіть«Типмітки Горизонталь-Декілька»і натисніть«Додати» потім вкажіть початкову й наступні точки лінії що перетинає горизонталі які потрібно підписати.
Після завершення розміщення горизонталей закрити вікно«Додавання міток».
Після цього відображаємо ситуацію на плані. Вибираємо або створюємо потрібний шар. Після чого на стрічці у вкладці «Главная» вибираємо інструмент «Полилиния».
Виконуємо відповідне оформлення отриманого топографічного плану.
Готовий топографічний план масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м показано на рисунку 3.11. Для роздруку топографічний план було поділено на 6 аркушів один з яких наведено у додатку А.
Складений під час камеральних вишукувальних робіт топографічний план масштабу 1:500 у подальшому використовувався для складання проекту реконструкції вул.Б.Хмельницького від ПК0+00 до ПК8+9454.
Рис.3.11 – Топографічний план району робіт
Розділ 4. нженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові
У процесі експлуатації автомобільні дороги та дорожні споруди піддаються багаторічному і багаторазовому впливу рухомих автомобілів і природно-кліматичних факторів.
Під спільною дією навантажень і клімату в автомобільній дорозі і дорожніх спорудах накопичуються втомні і залишкові деформації з'являються руйнування. Цьому сприяє поступове зростання інтенсивності руху і особливо збільшення осьових навантажень автомобілів і частки важких автомобілів у складі транспортного потоку.
Виникає необхідність значного поліпшення геометричних параметрів дороги міцності та інших характеристик дорожнього одягу штучних споруд інженерного обладнання та облаштування тобто перебудови дороги або її реконструкції.
Капітальний ремонт - вибірковий ремонт окремих ділянок покриття відновлення поперечного профілю проїжджої частини та земляного полотна поліпшення системи водовідведення з відновленням міцності і умов проїзду по штучних спорудах. Вартість робіт може змінюватися від 3000 доларів за кілометр для доріг з нижчими типами дорожніх одягів до 20000 доларів за кілометр для доріг з капітальними і полегшеними типами дорожніх одягів залежно від їх типу і стану.
Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького
При проведенні реконструкцій вул.Б.Хмельницького було виконано ряд робіт а саме:
Підготовчі роботи повинні бути виконані до початку реконструкції дороги.
До складу основних підготовчих робіт входять: створення геодезичної розмічувальної основи; перенос і перевлаштування повітряних і кабельних ліній електропередачі ліній зв'язку різних трубопроводів колекторів та інших комунікацій розчищення дорожньої смуги і територій відведених під кар'єри та резерви підготовка і посилення місцевих доріг на які планується перевести рух з дороги або будівництво об'їзних доріг а також будівництво тимчасових доріг до грунтових кар'єрів і кар'єрів піщаних гравійних і кам'яних матеріалів.
До складу додаткових робіт і заходів входять: зняття існуючих знаків огорож напрямних стовпчиків стовпів і щогл для освітлювальних ліхтарів; розбирання та видалення павільйонів на автобусних зупинках; розбирання укріплень укосів водовідвідних лотків і канав; розробка схем руху транспорту на ділянці реконструкції дороги і т.д.
Геодезичною розмічувальною основою на місцевості слугували знаки що закріплюють в плані вздовж дороги вершини кутів поворотів і головні точки кривих а також точки на прямих ділянках не рідше ніж через 1 км і репери вздовж дороги не рідше ніж через 2 км.
Основні знаки і репери повинні мати надійну конструкцію у вигляді стовпів або паль встановлених за межами смуги відведення у відповідності зі спеціальними вимогами.
Перед виконанням земляних робіт проводилася деталізація геодезичної розмічувальної основи. При цьому виконали розмічування всіх пікетів і плюсових точок з винесенням за смугу відводу; розбили кругові та перехідні криві з винесенням і закріпленням проміжних точок.
Детальне розмічування можна виконувати не одночасно на всій протяжності дороги а в міру просування фронту робіт з доробком враховуючи швидкість потоку.
Підлягають також зміцненню укоси насипів і виїмок водовідвідних лотків і канав..
Види і склад засобів механізації застосовуваних для зняття інженерного обладнання та облаштування а також зміцнення укосів залежать від їх видів матеріалів та обсягів робіт.
Великі труднощі при реконструкції дороги виникають з перенесенням і перебудовою повітряних наземних і підземних комунікацій. Як правило за час від будівництва до реконструкції дороги вона обростає різними видами комунікацій що мають а частіше не мають відношення до самої дороги. Це лінії технологічного і загальної зв'язку лінії електропередач у вигляді повітряних ліній або кабелів високої напруги наземних і підземних трубопроводів колекторів та інших комунікацій. Найчастіше ці комунікації розташовані у смузі відведення дороги або на певній відстані від неї і можуть бути пошкоджені в процесі виробництва робіт з реконструкції дороги. Нерідкі випадки коли кабелі ліній зв'язку та електропостачання освітлювальних систем укладені безпосередньо в тіло земляного полотна. Тому необхідно приділяти особливу увагу роботам по перенесенню і перевлаштування інженерних комунікацій позначенню місць їх розташування біля дороги.
Роботи по перенесенню і перевлаштування комунікацій проводились за спеціальними проектами спеціалізованими організаціями за окремим графіком узгодженим з підрядною організацією що здійснює основні роботи з реконструкції дороги.
До початку земляних робіт розчистили дорожню смугу і площі відведені для кар'єрів резервів будівель і споруд від лісу чагарнику пнів порубкових залишків великих каменів будівельного сміття і т.д.
Розчистку дорожньої смуги здійснювали по окремих дільницях у порядку черговості виконання земляних робіт тими ж методами і засобами що при будівництві нових доріг.
Після розчищення дорожньої смуги на всій площі де передбачені земляні роботи знімали родючий шар грунту на глибину визначену проектом і укладали його у відвали для подальшого використання при відновленні (рекультивація) порушених і малопродуктивних сільськогосподарських земель а також при благоустрої майданчиків. Однак при реконструкції доріг необхідно звертати особливу увагу на якість і склад родючого шару що знімається з поверхні дорожньої смуги що безпосередньо примикає до існуючої дорозі.
Зняття родючого грунту виконували автогрейдерами і бульдозерами. Особливе місце в підготовчих роботах займали заходи з організації руху автомобілів при реконструкції дороги яке істотно зросло через рух транспорту. Організація руху транспортного потоку вирішується з урахуванням інтенсивності руху видів робіт з реконструкції дороги протяжності реконструйованих ділянок наявності поруч інших доріг рельєфу місцевості та інших місцевих умов.
Кращим для безпечного проведення робіт є варіант перенесення руху з реконструйованої ділянки дороги на інші дороги що проходять паралельно ділянці реконструкції. У багатьох випадках для зняття руху з ділянки дороги на час виконання робіт будують спеціальні об'їзди. Поширеним є варіант закриття однієї половини проїжджої частини з пропуском руху по іншій половині.
Для цього влаштовують дорожній одяг на всю ширину узбіччя і організовують додаткову смугу руху.
У всіх випадках необхідна розробка спеціальних схем організації руху розстановки знаків огородження та освітлення ділянок виробництва робіт відповідно до вимог чинних правил.
Капітальний ремонт виконувався відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації.
Польове трасування ведуть на стадії робочого проектування для пошуку місцевих поліпшень траси її остаточного перенесення й закріплення на місцевості.
Основою для польового трасування слугували матеріали камерального трасування. Проект траси розроблений у камеральних умовах винесли у натуру (на місцевість) по даним прив'язок кутів повороту до пунктів геодезичної основи або найближчих контурів місцевості. Перевагу надавали виносу точок траси від пунктів геодезичної основи як більше надійному й точному.
Роботи в полі почали зі знаходження необхідних геодезичних або контурних точок від яких робили відповідні кутові й лінійні побудови для визначення положення вихідних точок траси у тому числі й початкової. На точках траси знайдених на місцевості установлювали віхи й обстежували намічені напрямки зокрема переходи через водотоки і яри перетинання існуючих магістралей й інші складні місця.
Остаточно обране положення вершив кутів повороту закріпили на місцевості.
Між закріпленими вершинами кутів повороту траси проклали полігонометричний хід вимірюючи праві по ходу кути 12і т.д. і довжини сторін L1L2и т. д. Кути повороту φ траси визначили як доповнення правого кута до 180°. При повороті лінії вправо φп=180°-; при повороті вліво φл=0 —180°. Кути вимірювали одним прийомом із середньою квадратичною помилкою 05'.
Для контролю кутових вимірів одночасно по бусолі вимірювали прямі й зворотні магнітні азимути сторін траси.
За результатами вимірів кутів і ліній і даним планової прив'язки траси до пунктів геодезичної основи обчислили координати вершин кутів повороту.
При польовому трасуванні розбивали пікетаж траси. Початкова точка траси служила нульовим пікетом. ї фіксували як всі пікети й плюсові точки за допомогою кола діаметром 30мм довжиною 150мм що забивають майже урівень із землею.
Для розбивки пікетажу кожну лінію траси провішували за допомогою тахеометра.
Пікети розбивали через 5м.
На кутах повороту трас вставляли кругові й перехідні криві.
Основні елементи кругової кривої траси : φ - кут повороту вимірюваний у натурі; R - радіус кривої призначуваний залежно від умов місцевості й категорії дороги; А = СВ=Т - довжина дотичних названа тангенсом й обчислювальна за формулою Т=Rtg(φ2) АFВ=K - довжина кругової кривої обумовлена за формулою K=R(φ180); СF=Б- довжина бісектриси що обчислюють за формулою Б=R(sесφ2- 1); Д=2Т-К- домір; Д=Rх(2tg φ2 - φ180).
У практиці елементи кругових трас знаходять по таблицях складеним по аргументах R і φ. Точки початку НК середини СК і кінця КК кругової кривої називають головними.
На круговий кривих пікетаж розбивають по лініях тангенсів. Спочатку за виміряним значенням кута повороту φ і прийнятому радіусу R з таблиць кругових кривих вибирають елементи кривої: тангенс Т довжину кривої K бісектрису Б и домір Д. Потім по вже певному пікетажному значенню вершини кута ВК розраховують пікетажні найменування головних точок кривій і знайшовши їх на місцевості закріплюють. При цьому початок кривій ПК знаходять проміром від уже закріпленого найближчого пікету а середину кривій СК - відкладенням відстані Б по бісектрисі кута повороту.
Розмічування пікетів від вершини кута по іншому тангенсі починають із відкладення від вершини кута ВК доміру Д уважаючи що його кінець має те ж пікетажне значення що й вершини кута. Від кінця відкладають відстань до найближчого цілого пікету. Далі звичайним шляхом розмічують пікети до наступного кута повороту. Знаючи пікетажне значення кінця кривої КК по ходу розмічування знаходять його на лінії тангенса й закріплюють.
Розмічені в такий спосіб пікети розташовані на дотичних а вони повинні перебувати на осі траси тобто на кривій. Пікети переносяться з дотичних на криву методом прямокутних координат. Дані одержують зі спеціальних таблиць . По прийнятому радіусі кривої R= 1000м і довжині до ділянки кривої від початку (або симетрично від кінця) її до пікету що виносить по таблиці вибирають значення (К-х) - кривій без абсциси й y - ординати. Криву без абсциси (К- х) відкладають рулеткою від відповідного пікету тимчасово закріпленого на дотичній убік протилежний вершині кута тобто до початку (або кінцю) кривої а ординату відкладають зі знайденої точки по перпендикулярі до дотичної. Перпендикуляр до дотичної при y5м намічають «на око» а при y>5м напрямок перпендикуляра задають за допомогою екера або теодоліта.
Для характеристики поперечного ухилу місцевості розмічують поперечні профілі в обидва боки від траси на 15 30 м і більше залежно від характеру схилу й типу дороги. Поперечні профілі призначають на такій відстані один від іншого щоб місцевість між ними мала одноманітний ухил.
У процесі розмічування пікетажу ведуть журнал у якому показують всі основні елементи траси пункти геодезичної основи ситуацію окремі елементи рельєфу в смузі шириною по 50 100 м з кожної сторони від осі майбутньої дороги. Всі дані надалі поміщають у відповідних графах поздовжнього профілю.
Розмічування пікетажу ведуть по тій же лінії по якій виконують безпосередній промір між вершинами кутів при прокладанні теодолітного ходу що дозволяє контролювати лінійні виміри. Відстань Lконтрміж суміжними вершинами кута повинна дорівнювати різниці їхніх пікетажних значень плюс домір на задній вершині: Lконтр=ПКn+1-ПКn+Dn.
Різниця L безпосередньо вимірюваної лінії й отриманої по вищенаведеній формулі у відносній мірі не повинна перевищувати 11000 - у сприятливих умовах вимірів 1500 - у несприятливих умовах.
Для складання поздовжнього й поперечного профілів траси й визначення позначок реперів встановлюваних уздовж траси виконують нівелювання. Нівелювання по ходу звичайно ведуть методом із середини установлюючи рівність плечей «на око».
Польовий контроль нівелювання роблять на станції й у ході між реперами з відомими позначками. Розбіжності між перевищеннями отриманими на станції спостережень двома нівелірами або по двох сторонах рейок не повинні перевищувати 7 10мм. Нев'язка в ході між реперами с відомими позначками не повинна перевищувати 50мм де L - довжина ходу км.
По закінченні польових робіт матеріали трасування обробляють: перевіряють польові журнали зрівнюють нівелірні й теодолітні ходи обчислюють позначки й координати точок траси створюють плани поздовжній і поперечний профілі ділянок дороги.
По вул.Б.Хмельницького при реконструкції проїжджої частини була запланована повна зміна земляного корита дороги згідно технічного завдання. Тому немає необхідності виконувати ретельне нівелювання проїжджої частини кромки дорожнього полотна бордюрного каменю на поперечниках. Важливо визначити поздовжній ухил проїжджої частини дороги та визначитися з типовим поперечним розрізом для влаштування земляного корита та верхнього полотна дороги.
Влаштування верхнього полотна дороги по вул.Б.Хмельницького ускладнюється необхідністю влаштування трамвайних колій. Для зменшення вібраційного навантаження на будівлі технічним завданням передбачено закладання трамвайних колій у спеціальну бетонну подушку.
На наступному етапі камеральних робіт складали поздовжній профіль дороги.
Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Під час польового відновлення осі дороги було встановлено і винесено на натуру вершини кутів повороту ( якщо не було доступа до їх місцезнаходження то воно визначалося на цифровій карті у програмі AutoCAD Civil 3D 2013. На наступному етапі інженерно-геодезичних камеральних робіт складали поздовжній профіль від ПК0+00 до ПК8+9454 м по вул.Б.Хмельницького крім того було складено поперечні профілі через 5 м.
Поздовжнім профілем дороги називається умовне зображення розрізу дороги вертикальною площиною що проходить через її вісь. Поздовжній профіль показує рельєф поверхні землі по осі дороги положення лінії брівки земляного полотна дороги відносно поверхні землі рунтовий розріз по осі дороги та розміщення штучних споруд.
Внаслідок того що поздовжній профіль є одним з основних документів на підставі якого здійснюється будівництво дороги його оформляють строго у відповідності з діючими вимогами.
Для більшої наочності вертикальний масштаб профілю беруть більшим ніж горизонтальний. Співвідношення масштабів становить 1:10. Для поздовжнього профілю дороги що проходить у рівнинній та горбистій місцевості приймають масштаби: горизонтальний - 1 : 5000 (50 м в 1 см) вертикальний -1: 500 (5 м в I см). На гірських дорогах де умови місцевості дуже важкі застосовують більш великі масштаби: горизонтальний 1 : 2000 вертикальний I : 200.
Креслення поздовжнього профілю по суті складається з двох частин: сітки з дванадцятьма горизонтальними графами в яких наведені цифрові дані польових і проектних робіт і верхній графічної частини яка изображае1 вертикальний розріз дороги вздовж її осі.
Лінію поверхні землі креслять за відмітками отриманим в результаті інструментальних зйомок при вишукуваннях. Ця лінія характеризує рельєф місцевості по трасі дороги.
Проектна лінія характеризує поздовжній профіль пороги бровки земляного полотна. ї викреслюють з обчисленим проектних позначок. Різниця між проектною відміткою та відміткою поверхні землі на одному поперечнику називається робочою відміткою; вона показує висоту насипу або глибину виїмки.
При проходженні проектної лінії вище лінії поверхні землі земляне полотно зводять в насипу робочі позначки підписують над проектною лінією. При проходженні її нижче лінії поверхні землі земляне полотно влаштовують у виїмці.
При цьому робочі позначки підписують під проектною лінією. Точки переходу насипу у виїмку і навпаки тобто точки перетину проектної лінії з лінією поверхні землі називаються нульовими точками.
При проектуванні проектної лінії в першу чергу повинні бути задоволені вимоги безпеки зручності і економічності руху автомобілів при цьому повинні бути враховані топографічні грунтові гідрологічні та інші природні умови місцевості. У складних рельєфних умовах вибір кращого варіанту проектної лінії дуже складний у зв'язку з обмеженнями норм проектування (поздовжні ухили радіуси вертикальних кривих та ін). Оптимальне рішення може бути знайдено з використанням електронно-обчислювальних машин.
На поздовжньому профілі нижче лінії на поверхні землі 2 см і паралельно їй наносять грунтовий профіль траси на якому умовними позначеннями зображують грунти. Для зручності проектування проектної лінії і надалі використання поздовжнього профілю для розмічувальних робіт в сітці поздовжнього профілю внизу показують розгорнутий план траси. У графі 11 призводять номери пікетів та основні відомості про кривих. (Пікет - відстань по трасі автомобільної дороги рівна 100 м.)
Побудова поздовжнього профілю поверхні землі по осі дороги починають з визначення позначки пікетних і плюсових точок.Після цього приступають до викреслювання поздовжнього профілю поверхні землі відкладаючи значення відміток по ординатам над пікетами й плюсами від умовного горизонту.
Побудова проектної лінії.Поздовжній профіль траси проектують у вигляді плавної лінії що складається з прямолінійних ділянок та вертикальних кривих.При проектуванні поздовжнього профілю повинні бути забезпечені:1.Стійкістьземляного полотна та дорожнього одягу на протязі року при будь-яких змінах кліматичних умов.2. Найменша будівельна вартість дороги.3. Зручність і безпека руху автомобілів з найменшою вартістю перевезень.
Процес побудови повздовжнього профілю
Для створення профілю на головній панелі меню кнопку «Profile» та вибираємо «Create Surface Profile» (Рис.4.1.).
Рис.4.1 - Створення профілю
В вікні яке відкриється потрібно вибрати трасу по якій профіль буде проходити поверхню яку цей профіль буде «різати» та натиснути на «Draw in profile view» для того щоб настроїти параметри викреслення самого профілю.
Задається траса для профілю його ім’я стиль виду профілю (Рис.4.2).
Рис.4.2 - Характеристики профіля
Станції між якими профіль буде закладатися (за замовчуванням на всю довжину траси) (Рис.4.3).
Рис.4.3 - Межі профіля
Висота самого профілю (Рис.4.4)
Рис.4.4 - Висота профіля
Підсумовуються характеристики профілю у вигляді таблиці (Рис.4.5).
Рис.4.5 - Параметри профіля
Підбирається інформація яка буде відображатися в таблиці під самим профілем (Рис.4.6).
Рис.4.6 - Оформлення таблиці
Далі тиснемо на «Create Profile View» та вказуємо місце на кресленні де буде відображатися профіль.
Побудова проектного профілю.
87395654050Для створення проектного профілю в головній панелі меню натиснути на кнопку «Profile» вибираємо «Profile creation tools» та вибираємо вид профілю (Рис.4.7).
Рис.4.7 - Побудова проектного профілю
З’являється панель для побудови і редагування створеного профілю. Вибираємо «Draw Tangents with Curves»та починаємо будувати профіль (Рис.4.8).
Рис.4.8 - Панель побудови профілю
Повздовжній профіль траси по вул.Б.Хмельницького від ПК0+00 до ПК8+9454 наведено у додатку Б.
Поперечний профіль траси
Розріз дороги площиною перпендикулярною до його осі називається поперечним профілем дороги. Одним з основних елементів поперечного профілю дороги є земляне полотно. Земляне полотно - споруда на якій розташована проїжджа частина дороги. Проїжджа частина призначена для руху автомобілів як правило має дорожній одяг з різних будівельних матеріалів. Верхній шар дорожнього одягу що знаходиться безпосередньо під впливом коліс автомобілів називається дорожнім покриттям. По боках проїжджої частини розміщуються узбіччя підвищують міцність краю дорожнього одягу і забезпечують безпеку руху.
В залежності від рельєфу місцевості земляне полотно влаштовують на рівні поверхні землі в насипу або виїмки.
Крім насипів і виїмок земляне полоню включає в себе бічні канави (кювети) для осушення дороги і відводу від неї води і резерви - неглибокі вироблення вздовж дороги з яких було взято грунт для відсипки насипу. Бокові резерви так само як і кювети є засобом водовідведення.
При влаштуванні виїмок рунт зазвичай використовується для зведення суміжних насипів і лише у виняткових випадках коли з-за дальності перевезення використовувати в насипу його недоцільно грунт вивозять за межі смуги відведення або отсыпают збоку виїмки в призми правильної форми звані відвалами або кавальєрами. Кавальєри размешают на відстані не менше 5 м від укосу виїмки їх висота не повинна перевищувати 3 м.
При розміщенні земляного полотна на косогорі для відводу води від полотна з нагірної сторони влаштовують кювети нагірні канави кювети-резерви та інші водовідвідні споруди. Проїзні частини автомобільних доріг I категорії на косогорі можуть бути влаштовані в різних рівнях.
Лінії що відокремлюють проїжджу частину від узбіч називаються кромками проїжджої частини. Відстань між кромками проїжджої частини визначає ширину проїзної частини дороги.
Лінії що відокремлюють узбіччя від внутрішніх укосів земляного полотна називаються брівками земляного полотна: відповідно відстань між брівками земляного полотна називають шириною земляного полотна. Висота насипу або глибина виїмки визначається відстанню від брівки земляного полотна до поверхні землі на осі дороги.
Крутизна укосів повинна забезпечувати стійкість земляного полотна і сприяти забезпеченню безпеки руху.
При проходженні дороги через населені пункти її поперечний профіль має свої конструктивні особливості. У невеликих населених пунктах сільській місцевості для кращого забезпечення з'їзду з дороги автомобільну дорогу будують в невеликих насипах (02-03 м). Поперечні профілі міських вулиць і доріг розміри окремих елементів і загальна ширина встановлюються в залежно від величини міста категорії вулиць і доріг інтенсивності руху всіх видів міського та транзитного транспорту і пішоходів а також переважаючої поверховості забудови способу відведення поверхневих вод і т. д.
Ширину вулиць між фасадами будинків («червону лінію») приймають зазвичай в межах: 30-50 м для загальноміських і 25-35 м для районних магістральних вулиць; при наявності швидкісного транзитного руху - в межах 100 м з виділенням окремих проїзних частин для пропуску швидкісного рухи.
Міська вулиця має проїжджу частину руху автомобілів та інших видів транспорту тротуари для пішоходів та озеленені смуги для ізоляції пішоходів і забудови від вуличного руху. Крім того міська вулиця може мати трамвайні колії розташовані в межах проїзної частини або на відокремленому полотні.
Під вулицею розміщуються підземні комунікації: кабелі електричного струму телефонно-телеграфні лінії водопровід газопровід каналізація і т. д. У великих містах для зручності експлуатації підземні мережі розміщують у загальних бетонних колекторах-тунелях
Складення поперечного профілю. На стрічці інтерфейсу на вкладці Основне вибираємо Осі перетинів.
Лівою кнопкою миші вибираємо трасу на плані.
У вікні створення груп осей перетину натискаємо ОК.
З'являється панель нструментів для роботи з осями перетину(Рис.4.10).
Рис.4.10 - Створення груп осей
Вибираємо Методи створення осей перетину і метод За діапазоном пікетів. Вказуєм ширину.
У вікні налаштувань можна задати потрібний інтервал поперечників налаштувати ширину поперечних перерізів і встановити побудову поперечників в потрібних місцях геометрії траси. Натискаємо ОК.
Уздовж коридору з'являться лінії поперечних перерізів (Рис.4.11).
Рис.4.11- Параметри попречника
Створення видів поперечних перерізів. Лівою кнопкою миші вибираємо поперечний переріз в плані і на стрічці інтерфейсу вибираємо команду Створити кілька видів перетинів (Рис.4.12).
Рис.4.12 - Створення видів перетинів
У вікні створення видів натискаємо на кнопку вибору шаблону (Рис.4.13).
Рис.4.13 - Вибір шаблону
У вікні компоновки також натискаємо на іконку вибору шаблону (Рис.4.14).
Рис.4.14 - Вибір компоновки
У вікні області даних задаємо наступні поверхні для стилів.
Відмітка земляного полотна: Поверхность1 - Під'їзна дорога Дорожнє покриття.
Для стилю Відмітка землі в Поверхні поставте Дорожнє покриття а для Поверхні 2 - ЦМР.
Для стилю Відстань встановіть Поверхня ЦМР (Рис.4.15).
Рис.4.15 - Параметри області даних
Переходимо у вкладку Таблиці видів перетинів.
Вибираємо Стиль таблиці Виїмка-Насип М 1: 100 і натискаємо на Додати.
Прив'язку виду перетину поставити Вгорі зліва.
Прив'язку таблиці Вгорі справа (Рис.4.16).
Рис.4.16 - Таблиця видів перетинів
Натискаємо на кнопку Створити види перетинів і вказуємо розташування поперечних перерізів.
Для прикладу у додатку В наведено типовий поперечний профіль траси по вул..Б.Хмельницького.
Основні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Трамвайні колії треба проектувати двоколійними. В утруднених умовах можна передбачати окремі одноколійні ділянки колії.
Для виконання будівельних чи ремонтних робіт на двоколійних лініях тимчасово можна проектувати сплетення трамвайних колій та влаштування одноколійних ділянок завдовжки не більше ніж 500 м.
Трамвайні колії треба проектувати на:
-суміщеному полотні дороги загального користування;
-відокремленому полотні відділеному від проїзної частини чи тротуару розподільною смугою;
-власному полотні переважно на заміських ділянках трамвайної лінії.
Трамвайні колії для швидкісних лінії трамвая чи окремі ділянки швидкісного руху треба проектувати на власному чи відокремленому полотні а поза межами населених пунктів - тільки на власному полотні.
Полотно трамвайної колії повинно мати огорожу яка унеможливлює доступ до колії інших учасників дорожнього руху крім спецтранспорту для обслуговування та ремонту колії та контактної мережі. Шумозахисні екрани можна вважати огорожею якщо вони унеможливлюють доступ до колії інших учасників дорожнього руху.
Для окремих ділянок колії можна проектувати тунелі чи естакади.
На перегонах швидкісних ліній трамвая які прокладають на забудованій території треба передбачати транспортні розв'язки надземні чи підземні пішохідні переходи.
У разі розташування трамвайної колії на власному полотні треба передбачати такі границі смуги відведення в межах яких можна розмістити трамвайну колію технологічні проїзди для обслуговування та ремонту трамвайної колії й контактної мережі опори контактної мережі снігозахиснілісосмуги та інші споруди трамвайної лінії.
Трамвайні лінії треба проектувати для руху трамвайних вагонів які мають габаритні розміри згідно з ДСТУ4070.
Відстань у плані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках повинна забезпечувати такі зазори безпеки:
- між трамвайним вагоном і опорою контактної мережі яка розташована у міжколійному просторі не менше ніж 300 мм;
- між сходинкою трамвайного вагона і краєм посадочного майданчика який перевищує висоту головки рейки не менше ніж 50 мм;
- між трамвайними вагонами за відсутності опор контактної мережі у міжколійних просторах чи трамвайним вагоном і будь-яким транспортним засобом як на прямих так і на кривих ділянках колії - не менше ніж 600 мм. На початку і в кінці кривих ділянок зазор безпеки можна зменшити до 300 мм на відстані не більше ніж 20 м.
В таблицях 4.1 і 4.2 наведено нормативні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Таблиця 4.1 - Мінімальні відстані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках
Умови для яких регламентована відстань між осями колій
Відстань між осями коліймм
Трамвайні колії поза межами деподе відсутні опори у між колійному просторі
Трамвайні колії поза межами деподе у між колійному просторі встановлена огорожаа опори відсутні
Трамвайні колії поза межами деподе наявні опри у між колійному просторі
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонів
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонівміж якими знаходиться пожежний проїзд
Трамвайні колії призначені для сумісної експлуатації трамвайних вагонів залізницьде опори контактної мережі в між колійному просторі відсутні
Таблиця 4.2 – Мінімальна відстань між осями суміжних кривих ділянок трамвайної колії
Радіус колової кривої м
Відстань між осями колій на прямих ділянках колії мм
Відстань між осями суміжних трамвайних колій на кривих ділянках не менше мм
При відновленні трамвайних колій по вул.Б.Хмельницького було заплановано для зменшення вібрування і впливу на бувлі вкладати їх у бетонну подушку.
По вул.Б.Хмельницького закладено 2 трамвайні колії у два боки. Всі наведені вище нормативні вимоги [3] при проектуванні було враховано.
Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт
1 Виробнича діяльність та структура підприємства
Даний дипломний проект виконано на базі матеріалів по результатам комплексних інженерних вишукувань під реконструкцію вул.Б.Хмельницького у м.Львові розроблених ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД".
Львівський філіал інституту “Укрдіпрокомунбуд” створено згідно з Розпорядженням Міністерства комунального господарства УССР за № 102 у жовтні 1964 року як філію Харківського інституту “Укрдіпрокомунбуд”. Постановою Держбуду УРСР за № 45 від 14.03.89р. створено Державне підприємство “Львівський державний інститут проектування комунального будівництва“Львівдіпрокомунбуд”.Структура інституту “Львівдіпрокомунбуд” складається з виробничих відділів які здійснюють проектно - вишукувальні роботи для будівництва реконструкцій розширення та капітального ремонту об’єктів комунального промислового житлово-цивільного призначення відділ технічної інвентаризації.
ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД" очолює директор Хаврон Олег вгенович в обов’язки якого входить керівництво та організація вишукувальних робіт а також відповідає за нормоконтроль.
Структуру ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД" наведено на рис. 5.1.
Начальник відділу інженерної геодезії
Рисунок 5.1– ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД
2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові
Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул.Б.Хмельницького включає в себе наступні етапи:
Виробничий період та технологія робіт
2.1 Підготовчий період
Згідно "ДБН А.2.1-1-2008 [5]. нженерні вишукування для будівництва" інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:
- підготовчий - отримання технічного завдання замовника збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років рекогностування території складання програми вишукувань;
- польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості повноти та точності;
- камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів складання та передавання замовнику звіту передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.
В підготовчий період було проведено аналіз вихідних матеріалів вишукування минулих років тобто проведено топографо-геодезична вивченість району робіт рекогностування району робіт складання програми вишукувань з метою визначення обсягу виконуваних робіт для складання кошторису і підготовки та укладання договору на виконання топографо-геодезичних робіт.
Основу складання проекту становить технічне завдання яке видає вища організація або замовник.
У технічному завданні на виконання геодезичних робіт зазначають:
) назву об’єкта його підпорядкованість і місцезнаходження згідно з адміністративним розподілом;
) загальну характеристику об’єкта;
) мету і призначення робіт;
) види та обсяги робіт;
) черговість виконання робіт терміни видачі проміжних документів технічних звітів тощо.
Перед виїздом в поле були виконані такі перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322:
Перевірка циліндричного рівня.
Підготовчий період передбачає збір аналіз та узагальнення матеріалів про умови району робіт уточнення проекту і графіку виконання робіт забезпечення всіх підрозділів необхідними приладами і спорядженням.
Для створення планово-висотної геодезичної основи та тахеометричного знімання використовували електронний тахеометр Nikon DTM-322.
2.2. Виробничий період та технологія робіт
На наступному етапі робіт приступають до основного виду робіт: виконання комплексу топографо-геодезичних робіт.
Польові роботи – це остаточне рекогностування території виконання робіт закладення пунктів топографо-геодезичної основи прокладання полігонометричних ходів проведення топографічного знімання з точок топографо-геодезичної основи ведення абрису.
Рекогностування – це огляд на місцевості виявлення стану та придатності для використання пунктів опорної геодезичної мережі огляд території топографічної зйомки вивчення видимості для закладки і подальшого використання для топографічного знімання найоптимальнішим способом.
В польових умовах нами були виконані наступні роботи:
- Обстеження пунктів полігонометрії та закладання нових пунктів.
- Прокладання полігонометричного ходу.
- Топографічне знімання.
2.3. Заключний період
В результаті проведених польових робіт представляються:
- схема полігонометричного ходу;
- журнали вимірювання ліній кутів (напрямків);
- матеріали дослідження приладу;
- матеріали польової обробки і контролів;
- пояснювальна записка.
3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт
Після розробки проекту підраховують обсяг робіт визначають потреби в приладах матеріалах транспорті технічному персоналі і робочій силі.
3.1. Кошторисна частина
На основі цього складають кошторис витрат і план організації робіт. Всі ці документи потім уточнюють на підставі даних рекогностування.
Кошторис – це документ в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті. Загальна кошторисна вартість топографо-геодезичних робіт запроектованих на обєкт складається:
- на польові і камеральні роботи;
- на організаційно-ліквідаційні роботи;
- на підрядні роботи.
За своїм характером витрати підприємства поділяються на основні і накладні. Вартість проектних і пошукових робіт визначається кошторисами які складаються на кожен вид робіт. До загальної вартості робіт включаються витрати по зовнішньому і внутрішньому транспорті організаційно-ліквідаційні витрати вартість яких залежить від польових робіт.
На підставі технічного завдання замовника і програми робіт було складено кошторис на топографо-геодезичні роботи (табл. 5.1) та календарний план виконання робіт (табл. 5.3).
При складанні кошторису використовувались нині діючі нормативні акти:
Сборник цен на изыскательские работы для капитального строительства часть I – IV Утвержден постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 16 июля1981 г. № 121 с дополнениями утвержденными постановлением Госстроя СССР от 1 марта1990 г. № 22;
Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000 від 14.12.2000 № 285;
У Збірнику цін [4] для кожного процесу наведено характеристики категорій складності склад робіт і вартість польових та камеральних робіт (якщо вони є). Наведений склад робіт для кожного процесу є коротким переліком основних операцій які в залежності від конкретних умов можуть змінюватись без коригування розцінок.
Вартість наведена в карбованцях (станом на 1982 рік) у вигляді дробу де чисельник – вартість польових робіт а знаменник – вартість камеральних робіт які включають витрати виробництва за статтями основних витрат:
- основна зарплата працівників;
- додаткова зарплата працівників;
- відрахування на соціальні заходи;
Крім того використовуючи Збірник цін можна розрахувати:
- транспортні витрати;
- інші витрати пов'язані з безпосереднім виконанням робіт.
Таблиця 5.1 – Кошторис на топографо-геодезичні роботи
Характеристика виду робіт
№ частин розділів таблиць параграфів і пунктів вказівок до розділу або розділу (СЦ) на проектні та вишукувальні роботи для будівництва
Пошук і технічний огляд знаків полігонометрії 4 класу
Т 81 §2 категорія складності
Виготовлення та закладання центрів геодезичних пунктів
Т 12 §7 категорія складності
Рекогностування вимір кутів та ліній в полігонометрії 2 розряду
Т 18 §3 категорія складності IV
Тахеометричне знімання 1:500 з висотою перерізу рельєфу 05 м.
Т 27 §4 категорія складності V
Складання програми та технічного звіту
Разом польових робіт
Внутрішній транспорт
(5% від 3414540)х121
(10%від(3414540+170727))х121
Організаційно– ліквідаційні витрати
(6% від(3414540+170727))х121
З врахуванням коефіцієнту к=832
Всього за кошторисом
3.2. Календарне планування робіт
Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу прив’язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.
Календарний графік лежить в основі сіткового та календарного планування. Сіткове та календарне планування входять в свою чергу складовою частиною в автоматизовану систему управління виробництвом.
Принциповою особливістю календарного графіка є те що його побудова забезпечує виділення найбільш важливих робіт із загального циклу.
Маючи календарний графік по ньому можна провести наглядно оперативний аналіз виробництва контроль по всім видах робіт і саме управління. Таким чином календарні графіки дають напевне уявлення про технологічну послідовність робіт і дозволяють виявити взаємозв'язок між окремими роботами. Календарний графік представляє собою лінійні графіки на які кожній роботі надається календарний план початку і кінця. Календарне планування входить в розділ оперативного планування і контролю ведення робіт.
При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об’єкті.
Розрахунок трудових витрат та складання календарного плану виконання всіх видів робіт на даному об’єкті виконано на підставі «Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи» затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів №29М від 19.02.2003 р.
Розрахунок трудових витрат та календарний графік на виконання комплексу робіт представлені в таблицях 5.2 та 5.3.
Таблиця 5.2 – Розрахунок трудових витрат
бригадо-днів на одиницю продукції
Таблиця 5.3– Календарний план виконання комплексу ТГР
Тахеометричне знімання 1:500 з висотою перерізу рельєфу 05 м

21 Dren kol 060411.dwg

31.docx

лінійні та площадні інженерні вишукування при проектуванні об'єктів промислового цивільного та транспортного будівництва;
геодезичне забезпечення будівництва;
маркшейдерське забезпечення робіт при видобутку й транспортуванні нафти та газу;
підготовка інформації для кадастрових систем (наземні методи збору інформації);
геодезичне забезпечення геофізичних методів розвідки;
маркшейдерське забезпечення видобутку корисних копалин відкритим способом;
створення й реконструкція міських межових державних опорних мереж[5].
В даному програмному забезпеченні я виконувала вирівнювання та оцінку точності планової та висотної основи. На місцевості був прокладений полігонометричний 2-го розряду та хід тригонометричного нівелювання. За даними вимірів я виконала їх опрацювання.
Для початку створила новий проект в програмному забезпеченні Credo Dat (Рис.2.5).
Рис.2.5 - Створення проекту

20.docx

пункту його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.
Вихідними пунктами планово-висотної основи необхідної для реконструкції вул.Б.Хмельницького були пункти полігонометрії 1-го розряду у вигляді настінних марок.
При огляді настінних марок полігонометрії IV класу встановлено що вони знаходяться у доброму стані і можуть бути використані для створення геодезичної основи.
Крім того при рекогностуванні пунктів полігонометрії 1-го розряду знайдено і закріплено тимчасовими пунктами 6 пунктів полігонометрії 2-го розряду.
Прив’язка крайніх точок полігонометричного ходу виконується знесенням координат кутовою засічкою з двох настінних марок на тимчасові пункти з обох країв ходу.
В умовах міської забудови часто відбувається закріплення пунктів полігонометрії настінними знаками.
Пункт полігонометрії може бути закріплений одним настінним знаком або групою з двох – трьох знаків які утворюють відновлювані або орієнтувальні системи.
Передача координат на настінні знаки з робочих центрів може виконуватися методами редукування полярним кутовою та лінійною засічками.
Метод полярної засічки застосовують коли безпосереднє вимірювання відстані від тимчасових робочих центрів до настінних знаків ускладнено інтенсивним рухом транспорту та пішоходів (наприклад на перехресті вулиць).
Напрями на настінні знаки у полігонометрії IV класу вимірювали трьома прийомами візуючи на шпильки які вставлені у отвори настінних пунктів.
У полігонометрії 1 та 2 розрядів виміри на настінні знаки виконували одночасно з вимірюванням основних кутів лінії ходу.

Вступ до диплому5.docx

У магістерській кваліфікаційній роботі описується застосування новітніх технологій для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вулиці Б.Хмельницького у м.Львові.
Магістерська кваліфікаційна робота складається із вступу п’яти розділів висновку і списку літератури.
У першому розділі описана фізико-географічна характеристика району робіт топографо-геодезичне забезпечення району робіт та наведено нормативні вимоги до створення планово-висотної основи.
Другий розділ присвячений створенню геодезичної основи на територію робіт описаний процес обстеження пунктів наявної геодезичної основи настінних марок полігонометрії IV класу 1-го розряду та закріплення тимчасовими пунктами пунктів полігонометрії 2-го розряду. Також описано процес знесення координат полярною засічкою з двох настінних марок на тимчасові пункти з обох країв ходу. Наведено технічні характеристики електронного тахеометра яким виконувались вимірювання та описано виконані його перевірки. В даному розділі описано процес виконання вирівнювання та оцінки точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat та зроблені відповідні висновки.
Третій розділ містить перелік видів геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького включаючи топографічне знімання інженерних мереж. Описано можливості програми Autodesk AutoCAD Civil 3D 2013 та процес складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 05 м.
В четвертому розділі розглянуто основні інженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул.Б.Хмельницького. Описано поетапно процес складання поздовжнього і поперечного профілю у програмі AutoCAD Civil 3D 2013. Також наведено основні нормативні вимоги до влаштування трамвайних колій.
У п’ятому розділі були розглянуті питання організації та економіки геодезичних досліджень. Було складено кошторис виконаних робіт та складено календарний графік робіт.

Ttam 6 chas 1.dwg

24 Pereh para 060510.dwg

ЛЬВВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
ОБ'КТIВ КОМУНАЛЬНОГО БУДIВНИЦТВА
DESCRIPTION OF REVISION
СХЕМА РОЗТОШВАННЯ ОБ'КТУ
CIRCUIT DESIGN JBJECTS
СХЕМА РОЗТAШУВАННЯ ОБ'КТУ
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
ПЕРЕХДНА ПАРА (БЛОКОВА РЕЙКА - РЕЙКА ТВ-62 НА ПЛИТАХ)

17.docx

відомості перевищень.
По планово-висотній знімальній геодезичній мережі додатково подаються:
абриси точок закріплених постійними знаками і точок постійного знімального обгрунтування;
журнали вимірювання кутів і ліній технічного та тригонометричного нівелювання[2].

зміст.docx

TOC o "1-3" h z u Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт8
1.Фізико-географічний опис району робіт8
2.Топографо-геодезичне забезпечення району робіт10
3.Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи11
Розділ 2. Створення геодезичної основи під торографічне знімання вул.Б.Хмельницького у м.Львові18
1.Проект геодезичної основи18
2.Рекогностування і закладання пунктів планової основи. Обстеження пунктів полігонометрії19
3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-32222
4.Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat28
Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові.45
1.Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500 50
2.Топографічне знімання інженерних мереж по вул.Б.Хмельницького52
3.Можливості програми AutoCAD Civil 3D 201358
4.Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCAD Civil 3D 201364
Розділ 4. нженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові69
1.Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького69
2.Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D 201376
2.1.Процес побудови повздовжнього профілю79
2.2.Складання поперечного профілю траси по вул.Б.Хмельницького83
3.Основні вимоги до влаштування трамвайних колій.89
Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт93
1 Виробнича діяльність та структура підприємства93
2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові94
2.1 Підготовчий період94
2.2. Виробничий період та технологія робіт95
2.3. Заключний період96
3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт96
3.1. Кошторисна частина96
3.2. Календарне планування робіт100

доповідь.docx

Доброго дня шановні викладачі та студенти. До вашої уваги пропонується магістерська кваліфікаційна робота на тему: «Застосування новітніх технологій для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул.Б.Хмельницького у м.Львові».
Розглянемо фізико-географічний опис району наших робіт.
Вулиця Богдана Хмельницького— одна з найстаріших вулицьЛьвова що відома ще зXIII століття. Важлива транспортна магістраль що йде на північ від центру і до виїзду з міста.
У XIII ст. вулиця називалася Волинським шляхом. В кінці XVIII ст. вулиця стала називатися Жовківська. Сучасна назва – вул. Богдана Хмельницького – була дана в грудні 1944 р.
Протяжність її складає 4950м.
Починається вона відплощі Ярослава Осмомисла. Проходить через такі львівські місцевості якПідзамчеЗамарстинівіЗбоїщаі закінчується на виїзді з міста.
На підготовчому етапі вишукувальних робіт було встановлено що на район робіт наявні карти масштабів 1:25 000 1:10 000 1:5 000 та матеріали аерофотознімання 1989 р.
Вихідними пунктами планово-висотної основи необхідної для реконструкції вул.Б.Хмельницького були пункти полігонометрії 1-го розряду у вигляді настінних марок.
При огляді настінних марок полігонометрії 1-го розряду встановлено що вони знаходяться у доброму стані і можуть бути використані для створення геодезичної основи.
Початковим етапом геодезичних робіт при реконструкції вул.Б.Хмельницького є створення геодезичної основи. Було створено планову та висотну геодезичну основу.
При рекогностуванні пунктів полігонометрії 1-го розряду знайдено і закріплено тимчасовими пунктами 6 пунктів полігонометрії 2-го розряду.
Прив’язка крайніх точок полігонометричного ходу виконувалася знесенням координат кутовою засічкою з двох настінних марок на тимчасові пункти з обох країв ходу.
Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних марок полігонометрії 1-го розряду. Загальна довжина ходу – 970596 м. найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Висотна основа створювалася одночасно з плановою тригонометричним нівелюванням.
Вимірювання кутів ліній і перевищень геодезичної основи виконували електронним тахеометром Nikon DTM-322. Зовнішній вигляд та технічні характеристики зображено на слайді.
Вирівнювання отриманих результатів виконували у програмі Credo Dat. Запроектований полігонометричний хід 2-го розряду довжиною 0971 км відповідає вимогам до полігонометрії 2-го розряду оскільки за результатами вирівнювання кутова нев’язка (f=596'' при fдоп=2829'' та відносна помилка ходу (Fs[S]=1150000 при допустимій Fs[S]=15000) знаходяться в допуску.
Висотна основа створювалася одночасно з плановою тригонометричним нівелюванням і опрацьовувалася у програмі Credo Dat.
За результатами оцінки точності висотної основи встановлено що отримана висотна нев`язка fh=1 см не перевищує гранично допустимої fhдоп.=2 см.
За результатами опрацювання вимірів складено каталог координат та висот пунктів геодезичної основи з максимальною точністю у їх положенні 11 см що не перевищує допустимої 2 см для полігонометрії 2-го розряду.
Було проведено ряд інженерно-геодезичних робіт при топографічному знімання масштабу 1:500 по вул.Б.Хмельницького дотримуючись вимог інструкції з топографічного знімання.
З пунктів геодезичної основи виконувалося тахеометричне знімання ситуації та характерних точок рельєфу. Вздовж вул.Б.Хмельницького було виконано топографічне знімання підземних та наземних інженерних мереж.
Результати вимірів було опрацьовано у програмі AutoCAD Civil 3D та складено топографічний план району робіт в масштабі 1:500.
Після проведення комплексу інженерно-геодезичних робіт для реконструкції вул.Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D було складено поздовжній та типовий поперечний профіль траси. При виборі поперечного профілю було враховано прокладання трамвайних колій вздовж вулиці в спеціальну бетонну подушку.
Під час польового відновлення осі дороги було встановлено і винесено на натуру вершини кутів повороту. На наступному етапі інженерно-геодезичних камеральних робіт складали поздовжній профіль від ПК0+00 до ПК8+9454 м по вул.Б.Хмельницького крім того було складено поперечні профілі.
Також було розглянуто питання з організації та економіки в результаті чого було складено календарне планування організації робіт та кошторис загальною вартістю робіт 457874 грн. 72 коп.

диплом готовий.docx

Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт
Вулиця Богдана Хмельницького— одна з найстаріших вулицьЛьвова що відома ще зXIII століття. Важлива транспортна магістраль що йде на північ від центру і до виїзду з міста.
У XIII ст. вулиця називалася Волинським шляхом оскільки саме вона пов’язувала Львів з Волинню. В кінці XVIII ст. вулиця стала називатися Жовківська тому що переходила в шлях до Жовкви а у 1936 р. її перейменували у вулицю С. Жолкевського на честь польського полководця засновника Жовкви. Сучасна назва – вул. Богдана Хмельницького – була дана в грудні 1944 р.
Так склалося історично що ще за Данила Галицького в цій місцевості проживали переважно ремісники тому ця вулиця свого часу була важливим промисловим районом Львова.
Вулиця Б. Хмельницького забудована в основному дво-триповерховими чиншовими кам’яницями (прибутковими будинками) другої половини XIX ст.
В наші дні вулиця — складова частина Північного промислового району міста. Вигляд її значно змінився. Заасфальтована проїжджа частина з’явились нові будинки. Як і раніше вулиця залишається важливою транспортною артерією — через неї здійснюється зв'язок і з Волинню і з Києвом і з закордоном.
Фізико-географічний опис району робіт
Головною артерією колишнього Жовківського передмістя була Жовківська (раніше Волинська) дорога. Тепер це вулиця Богдана Хмельницького. Протяжність її складає 4950м.
Координати початку - 49°5041пн.ш.24°0145сх.д.
Координати кінця - 49°5242пн.ш.24°0355сх.д.
Львівськийкліматєпомірно-континентальним з м’якою зимою і теплимлітом. Середньомісячнатемператураповітря становить 4°Cусічніі +18°C улипні. Абсолютний максимум температури повітря (+370°C) зафіксований усерпні1921року абсолютний мінімум — (336°C) 10лютого1929року; максимальна кількістьопадів(1422 мм) випала1893року. Загалом за останні 100–120 років температураповітряу Львовімає тенденцію до підвищення. За цей період середньорічна температура підвищилася принаймні на 1°C.Вологість повітряв середньому за рік становить 79%. Найчастіше дмутьзахіднівітри найрідше— північно-східні.
Львів характеризується найбільшою кількістю опадів і найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України що спричинено чи не найменшоюконтинентальністюмісцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740мм атмосферних опадів: найменше— в січні найбільше— влипні.
Станом на1 травня2013року населення Львова становило 757594 жителів. Під часостаннього перепису населення який пройшов у 2001 році населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису у1989році— 815 тисяч.
Львів є одним з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять європейськіта міжнародні автошляхи які з'єднують Львів зКиєвомБудапештомВаршавоютаКраковом національні автошляхи якими Львів з'єднаний з іншими містамиЗахідної України.
Сучасний Львів є важливимзалізничнимвузлом через який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецькоївано-ФранківськоїтаЗакарпатської) з іншою частиною держави.
Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького розташований всього за 6км відцентру міста сполучає Львів з найбільшими містамиУкраїниРосіїПольщіталіїзраїлюНімеччиниспаніїТуреччини.
Основним видом громадського транспорту у Львові єавтобуси що курсують у режимі маршрутного таксі. На них припадає 64% пасажирських перевезень. снує 53 міських та 21 приміський маршрут вартість проїзду становить 4 гривні. До послуг львів'ян також 10 тролейбуснихі10 трамвайнихмаршрутів.
В далекій перспективі розглядається також можливістьбудівництва метрополітену яке попередньо заплановане на2020—2030-тіроки [1].
Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
На підготовчому етапі вишукувальних робіт було встановлено що на район робіт наявні карти масштабів 1:25 000 1:10 000 1:5 000 та матеріали аерофотознімання 1989 р.
З пунктів планово-висотної основи наявні 4 настінні марки полігонометрії IV класу. Координати яких наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Вихідні пункти планово-висотної основи
Настінна марка наведена на рисунку 1.1.
Рис.1.1 – Настінна марка типу 143
Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи
Перед початком виконання робіт необхідно ознайомитись з нормативними вимогами до полігонометрії 2-го розряду та тригонометричного нівелювання які наведені в таблицях 1.2 та 1.3.
Таблиця 1.2 – Нормативні вимоги до полігонометрії 1 розряду
Гранична довжина ходу км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками
Граничний периметр полігону км
Довжини сторін ходу км: найбільша найменша середня
Кількість сторін у ході не більше
Відносна помилка ходу не більше
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в полігонах) кутові секунди не більше
Кутова нев'язка ходу або полігона кутові секунди не більше де n - кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м
Таблиця 1.3 – Нормативні вимоги до тригонометричного нівелювання
Тригонометричне нівелювання
Коливання значень вертикальних кутів та місця нуля що обчислені з окремих прийомів не повинно перевищувати
Розходження між прямим і зворотним перевищенням для однієї і тієї самої сторони на кожні 100 м відстані не повинно бути більшим відсм
Нев'язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати де n - кількість ліній у ході S - довжина лінії в метрах см
Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю см
При проведенні інженерно-геодезичних вишукувань лінійних споруд геодезичною основою слугують точки (пункти) планово-висотної знімальної геодезичної мережі створюваної у вигляді магістральних ходів що прокладаються уздовж траси.
Магістральні ходи знімальної геодезичної мережі при вишукуваннях лінійних споруд повинні бути прив'язані в плані і по висоті до пунктів державної або опорної геодезичної мережі не рідше ніж через 30 км.
При віддаленні пунктів державної або опорної геодезичної мережі від траси на відстань більше 5 км допускається замість планової прив'язки визначати не рідше ніж через 15 км істинні азимути сторін магістрального ходу. Методи визначення дійсних азимутів і вимоги до точності вимірювань повинні встановлюватися в програмі вишукувань.
Опорна геодезична мережа повинна проектуватися з урахуванням її подальшого використання при геодезичному забезпеченні будівництва та експлуатації об'єкта.
Щільність пунктів опорної геодезичної мережі при проведенні інженерно-геодезичних вишукувань слід встановлювати в програмі вишукувань з розрахунку:
- не менше чотирьох пунктів на 1 км² на забудованих територіях;
- один пункт на 1 км² на незабудованих територіях.
Гранична похибка взаємного планового положення суміжних пунктів опорної геодезичної мережі після її вирівнювання не повинна перевищувати 5см.
Планове положення пунктів опорної геодезичної мережі при інженерно-геодезичних вишукуваннях необхідно визначати методами тріангуляції полігонометрії трилатерації побудови лінійно-кутових мереж а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури (приймачі GPS і ін).
Висотна прив'язка центрів пунктів опорної геодезичної мережі повинна проводитися нівелюванням IV класу або технічним (тригонометричним) нівелюванням з урахуванням типів закладених центрів а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури.
Методики визначення координат і висот пунктів (точок) геодезичної апаратури виміру довжин базисних (вихідних) сторін у тріангуляції а також виміру довжин сторін у полігонометрії електронними тахеометрами слід приймати виходячи з вимог до точності вимірювань і вказівок фірм (підприємств ) - виготовлювачів цих приладів.
Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти і два вихідних дирекційних кута.
Допускаються за відсутності видимості на суміжні пункти:
продовження ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів що спирається на два вихідних пункти без кутової прив'язки до вихідного дирекційного кута на одному із них;
прокладення замкнутого ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів що спирається на один вихідний пункт і один вихідний дирекційний напрямок за умови передачі або вимірювання з точок ходу дирекційного кута з похибкою не більше 15 в слабкому місці (середині ходу);
координатна прив'язка - прокладення ходу полігонометрії між двома вихідними пунктами без передачі на них вихідних дирекційних кутів при цьому для виявлення грубих помилок кутових вимірів повинні використовуватися дирекційні кути на орієнтирні знаки або азимути отримані з астрономічних та ін. вимірювань.
Висотна опорна геодезична мережа на території проведення інженерно-геодезичних вишукувань розвивається у вигляді мереж нівелювання II III і IV класів а також технічного нівелювання в залежності від площі і характеру об'єкта будівництва.
Вихідними для розвитку висотної опорної геодезичної мережі для будівництва є пункти державної нівелірної мережі.
Мережа нівелювання повинна створюватися у вигляді окремих ходів систем ходів (полігонів) або у вигляді самостійної мережі і прив'язуватися не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (реперів) як правило вищого класу.
Допускається робити прив'язку ліній нівелювання опорної геодезичної мережі IV класу до реперів державної нівелірної мережі IV класу.
Обробка результатів польових вимірювань при створенні (розвитку) опорної геодезичної мережі повинна проводитися із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.
Врівноваження проводиться методами що забезпечують контроль отриманих результатів і виключають випадкові прорахунки при обробці даних.
Врівноваження планової опорної геодезичної мережі IV класу і нівелірної мережі IV класу повинно проводитися за методом найменших квадратів.
Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів допускається вирівнювати спрощеними способами. При цьому результати обчислень значень кутів слід округляти до цілих секунд а величини довжин ліній і координат до 1 мм.
Програми для автоматизованої обробки результатів вимірювань при створенні (розвитку) опорних геодезичних мереж повинні передбачати друк:
вихідної інформації;
результатів рахунки;
оцінки точності вимірювань.
В результаті виконання інженерно-геодезичних вишукувань по створенню геодезичної основи повинні бути представлені:
відомості обстеження вихідних геодезичних пунктів (марок реперів та ін.);
схеми планово-висотних геодезичних мереж із зазначенням прив'язок до вихідних пунктів;
матеріали обчислень врівноваження і оцінки точності відомості (каталоги) координат і висот геодезичних пунктів нівелірних знаків і точок закріплених постійними знаками;
дані про метрологічну атестацію засобів вимірювань (досліджень перевірок еталонування приладів компарування рейок мірних приладів і т.д.);
акти про здачу геодезичних пунктів і точок геодезичних мереж закріплених постійними знаками на спостереження за їх збереженням;
акти польового (камерального) контролю.
По опорній геодезичній мережі додатково подаються:
картки установлених постійних геодезичних знаків і центрів;
журнали вимірювання напрямків (кутів) зведення виміряних напрямків і листи графічного визначення елементів приведення;
абриси геодезичних пунктів прив'язаних до постійних предметів місцевості;
абриси знаків нівелювання (марок стінних та грунтових реперів);
журнали вимірювання базисів і довжин ліній матеріали по визначенню їх висот;
журнали нівелювання;
відомості перевищень.
По планово-висотній знімальній геодезичній мережі додатково подаються:
абриси точок закріплених постійними знаками і точок постійного знімального обгрунтування;
журнали вимірювання кутів і ліній технічного та тригонометричного нівелювання[2].
Розділ 2. Створення геодезичної основи
Початковим етапом геодезичних робіт при реконструкції вул.Б.Хмельницького є створення геодезичної основи. Було створено планову та висотну геодезичну основу. Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних марок полігонометрії 1-го розряду. Висотна основа була створена у вигляді ходу тригонометричного нівелювання.
Проект геодезичної основи
Створення геодезичної основи для реконструкції вул.Б.Хмельницького було заплановано: планової – полігонометрією 2-го розряду (рис.2.1); висотної – тригонометричним нівелюванням (рис.2.2) по пунктам полігонометрії 2-го розряду.
Рис.2.1 - Планова геодезична основа
Рис.2.2 - Висотна геодезична основа
Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних пунктів полігонометрії 1-го розряду. Загальна довжина ходу – 970596 м. найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам [1] до полігонометрії 2-го розряду. Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.
Рекогностування і закладання пунктів планової основи.
Обстеження пунктів полігонометрії
Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак пункту його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.
Вихідними пунктами планово-висотної основи необхідної для реконструкції вул.Б.Хмельницького були пункти полігонометрії IV класу 1-го розряду у вигляді настінних марок.
При огляді настінних марок полігонометрії IV класу встановлено що вони знаходяться у доброму стані і можуть бути використані для створення геодезичної основи.
Крім того при рекогностуванні пунктів полігонометрії 1-го розряду знайдено і закріплено тимчасовими пунктами 6 пунктів полігонометрії 2-го розряду.
Прив’язка крайніх точок полігонометричного ходу виконується знесенням координат кутовою засічкою з двох настінних марок на тимчасові пункти з обох країв ходу.
В умовах міської забудови часто відбувається закріплення пунктів полігонометрії настінними знаками.
Пункт полігонометрії може бути закріплений одним настінним знаком або групою з двох – трьох знаків які утворюють відновлювані або орієнтувальні системи.
Передача координат на настінні знаки з робочих центрів може виконуватися методами редукування полярним кутовою та лінійною засічками.
Метод полярної засічки застосовують коли безпосереднє вимірювання відстані від тимчасових робочих центрів до настінних знаків ускладнено інтенсивним рухом транспорту та пішоходів (наприклад на перехресті вулиць).
Напрями на настінні знаки у полігонометрії IV класу вимірювали трьома прийомами візуючи на шпильки які вставлені у отвори настінних пунктів.
У полігонометрії 1 та 2 розрядів виміри на настінні знаки виконували одночасно з вимірюванням основних кутів лінії ходу.
Кутові виміри виконували таким чином щоби уникнути частого перефокусування візирної труби приладу. Використовували такий хід знімання на тимчасовому робочому центрі: задня точка ходу передня точка ходу настінні знаки. Після переведення труби через зеніт спостереження починають з настінних знаків: настінні знаки передня точка ходу задня точка ходу.
Навпроти двох суміжних настінних знаків обрали тимчасові пункти P1 і P2 таким чином щоби значення кутів 1та 2 знаходилося в межах 88°– 92° а довжини ліній l1 та l2.не перевищували 20 м.
На пунктах 1 та 2 вимірювали лінії l1 і l2 кути 1і 2 відповідно. Розраховали координати тимчасових пунктів P1та P2. Виконали контроль обчислення дирекційного кута αP1P2 та довжини лінії P1P2 який вибрали за вихідний для прив’язуваного ходу[3].
Алгоритм розв’язку знесення координат настінних пунктів на тимчасові знаки за схемою зображеною на рисунку 2.3 та формулами 2.1-2.14.
Рис.2.3 - Схема прив’язки до одинарних настінних знаків
Обчислення дирекційного кута та довжини сторони АВ
AB=XB-XA2+YB-YA2 (2.1)
rAB=ArctgYB-YAXB-XA (2.2)
AB=ПдСх: 180°-rAB (2.3)
з трикутника ABA1 де сторона BA1=h2-h1 (2.7)
Обчислення дирекційних кутів сторін AP1 з AAP1 та ВP2 з BBP2
AP1=AB++180°-1=BA+-1 (2.9)
BP2=BA-180++2=AB++2 (2.10)
Обчислення координат координат точок Р1 і Р2 з AAP1 і BBP2
XP1=XA+l1cosAP1 (2.11)
YP1=YA+l1sinAP1 (2.12)
XP2=XB+l2cosBP2 (2.13)
YP2=YB+l2sinBP2 (2.14)
3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322
Вимірювання кутів ліній і перевищень геодезичної основи заплановано виконувати електронним тахеометром Nikon DTM-322. Електронний тахеометр Nikon DTM-322 є модернізованою моделлю тахеометра DTM-332 із серії DTM-302. Модернізація торкнулася джерела живлення: дорогий Ni-MH акумулятор замінений комплектом з 4 побутових батарейок типорозміру AA. Наряду з моделлю 5-ти секундної точності також з'явилася модель трисекундній точності з двосторонньою панеллю керування. Тепер DTM-322 є найдешевшими з усіх тахеометрів Nikon зберігаючи при цьому всі основні переваги цих інструментів.
Тахеометр Nikon DTM-322 важить разом з батареєю всього 5 кг. Мале споживання електроенергії можливість використання не тільки акумулятора але і звичайних батарейок типу АА можливість застосування в різних погодних умовах найскладніших обставинах дозволяє тахеометру DTM-322 стати надійним помічником інженера-геодезиста в будь-якій ситуації і знайти рішення самого складно завдання.
Зі всієї лінійки тахеометрів Nikon DTM-322 є універсальним і недорогим тахеометром для великого спектру робіт.
Завдяки легендарнії оптиці Nikon зображення зорової труби яскраве і чітке. Ви побачите різницю коли дивитеся через оптику Nikon навіть в умовах низької видимості. Особливо на великих відстанях візування набагато менше спотворень. Оптика Nikon зводить до мінімуму втому очей і допоможе набагато легше проводити тривалі робочі дні.
Тахеометр Nikon DTM-322 є одним з найшвидших у своєму класі. Витративши менше часу ви можете швидко перейти через процедури установки станції безпосередньо до зйомки. Зовнішній вигляд тахеометра зображено на рисунку 2.4 технічні характеристики тахеометра наведено в таблиці 2.1.
Рис.2.4 – Зовнішній вигляд тахеометра Nikon DTM-322
Таблиця 2.1 - Технічні характеристики електронного тахеометра Nikon DTM-322
Мінімальна фокусна відстань
Фотоелектричний інкрементний датчик кута
Діапазон вимірювань (хороші умови)
на відбивну плівку 50мм
при t от -10°С до +40°С
при t от -20°С до -10°С от +40°С до +50°С
Графічний ЖК 128 х 64 пікселів
Продовження таблиці 2.1
підсвічування дисплея
мінімальна відстань фокусування
інструмент (з батареєю)
транспортувальний кейс
Зовнішні умови експлуатації
безперервне вимірювання відстаней і кутів
Стандартна комплектація:
USB-кабель передачі даних;
інструкція (CD-диск);
юстувальні інструменти.
Перед проведенням польових робіт виконували наступні перевірки приладу:
Перевірка циліндричного рівня
Головна умова. Вісь циліндричного рівня повинна бути перпендикулярна осі обертання інструменту.
Для перевірки циліндричного рівня:
Встановимо інструмент на штатив.
Виконаємо процедуру нівелювання.
Повернемо алідаду на 180 °.
Перевіряємо чи залилась бульбашка в центрі.
Якщо бульбашка змістилась то необхідно виконати процедуру
Оскільки бульбашка залишилася у центрі циліндричного рівня то він не потребує юстування.
Перевірка круглого рівня.
Головна умова. Якщо бульбашка знаходиться не в нуль-пункті виконати юстування юстувальними гвинтами круглого рівня.
Оскільки бульбашка знаходиться в нуль-пункті то круглий рівень не потребує юстування.
Перевірка оптичного центрира.
Головна умова. Оптичні осі центрира повинні збігатися з вертикальними осями інструменту.
Для перевірки оптичного центрира:
Ставимо інструмент на штатив.
Поміщаємо лист товстого паперу з намальованою міткою X на землю під інструментом.
Поки ви дивимся через оптичний центрирпідлаштовуємо рівневі гвинти поки малюнок X не буде в центрі візирної марки.
Повертаємо алідаду на 180 °.
Якщо картинка за місцем збігається з центром візирної марки ніяких налаштувань не потрібно.
Так як оптичні осі центрира збігаються з вертикальними осями інструменту то перевірка виконується.
Помилка місця нуля вертикального круга та колімаційна помилка.
Встановлюємо інструмент на штатив.
Виконуєм процедуру нівелювання.
Повертаєм зорову трубу в положення КЛ.
Наводимо на точку розташовану в межах 45 ° від горизонтальної площини.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК1 головного екрана вимірювань.
Повертаємо інструмент на 180 ° і зорову трубу в становище КП.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК2.
Складаємо обидва вертикальних кута разом ВК1 + ВК2.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 °.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Горизонт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 180 ° або 540 °.
- Якщо ВК1 + ВК2 не дають в сумі одного з значень наведених вище необхідне юстування.
Оскільки нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 ° то юстування не потрібне[4].
Отже кути лінії і перевищення при створенні геодезичної основи вимірювали електронним тахеометром Nikon DTM 322.
Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat
Результати вимірів опрацьовували у програмі Credo Dat.
Система CREDO виробництва білоруської компанії "Кредо-Диалог" - один з найстаріших продуктів для обробки матеріалів геодезичних вищукувань та автоматизованого проектування що використовуються в країнах колишнього СРСР. Ядром системи є програмне забезпечення CREDO DAT призначене для обробки матеріалів польвих вишукувань та створення цифрових планів та карт.
Вихідними даними для програми CREDO DAT є растрові файли картографічних матеріалів файли даних електронних тахеометрів (виміри йабо координати) GNSS-систем (координати йабо вектора) рукописні журнали вимірів кутів ліній і перевищень координати й висоти вихідних точок робочі схеми мереж і розрахунків.
Основні функції CREDO DAT:
імпорт даних електронних тахеометрів у форматах: Sokkia (SDR2
імпорт результатів постобробки ГНСС вимірів з файлів форматів: SNAP-файли (PINACLE) дані по станціях і базових лініях *.t
імпорт прямокутних координат і вимірів з текстових файлів у довільних форматах що налаштовуються користувачем;
завантаження растрових підложок підготовлених у програмах ТРАНСФОРМ MapInfo ArcV
настроювання та використання декількох класифікаторів обробка кодових рядків розширеної системи кодування для польової реєстрації геометричної й атрибутивної інформації про топографічні об'єкти;
створення й використання власних систем (наборів кодів) польового кодування;
введення й табличне редагування даних включаючи роботу з буфером обміну для станцій ходів пунктів векторів ГНСС й окремих вимірів відключеннявідновлення пунктів і вимірів робота з блоками даних використання інтерактивних графічних операцій;
попередня обробка вимірів облік різних виправлень - атмосферних вплив кривизни Землі та рефракції перехід на поверхню відносності. Приведення напрямків і ліній на еліпсоїд площину в проекції Меркатора в системах координат СК42 СК63 СК95 МСК NNN UTM та їм подібних або користувальницьких зі значеннями довготи осьового меридіана що налаштовується зсуву по X Y і масштабом по осьовому меридіану;облік аномалій висот геоїда (модель EGM2008) у супутникових висотних вимірах;
виявлення локалізація й нейтралізація грубих помилок у вихідних даних лінійних кутових вимірах і нівелюванні автоматично (Lp-метрика) у діалоговому режимі (трасування);
спільне або роздільне вирівнювання планових супутникових вимірів (лінійно-кутових) і висотних (систем і ходів геометричного тригонометричного нівелювання) геодезичних мереж різних форм класів і методів (комбінації методів) створення що виконується параметричним способом по методу найменших квадратів. Забезпечена можливість виконувати спільне вирівнювання вимірів різної точності й різних методик з розгорнутою оцінкою точності що включає еліпси помилок;
поетапне або спільне вирівнювання багаторангових мереж;
перетворення координат перерахування координат із прямокутних у геодезичні;
розрахунок зворотних геодезичних задач у різних видах з видачею відомостей;
обробка тахеометричного знімання з формуванням точкових лінійних і площинних топографічних об'єктів і їхніх атрибутів за даними польового кодування;
інтерактивне формування точкових лінійних і площинних топографічних об'єктів і їхніх атрибутів за даними польових абрисів;
проектування опорних геодезичних мереж (у тому числі з урахуванням помилок вихідних пунктів) вибір оптимальної схеми мережі необхідних і достатніх вимірів підбор точності вимірів;
створення відомостей і каталогів видача їх у прийнятій формі.
настроювання вихідних документів відповідно до національних стандартів або стандартів підприємства настроювання на будь-які мови включаючи мови типу іврит або арабська з використанням редактора шаблонів;
створення креслень іпланшетів (1:500-1:5000) схем планово-висотного обрунтування в прийнятих або власноруч створених умовних позначеннях повне оформлення в креслярській моделі та друк графічних документів;
експорт результатів у розповсюджені формати: DXF (AutoCAD) MIFMID (MapInfo) у формати CREDO (CDX) у текстові формати що настроюються користувачем;
експорт даних через послідовний порт безпосередньо в електронні тахеометри;
Результатом роботи програми є: креслення йпланшетипланів масштабу 1:500 - 1:5000 із зарамковим оформленням векторні плани у форматах CREDO (CDX) DXF MIFMID (MapInfo) Shape-file (ArcView) текстові файли у форматах що настроюються користувачем каталоги й відомості вимірів координат і оцінок.
Основними сферами застосування CREDO DAT є:
лінійні та площадні інженерні вишукування при проектуванні об'єктів промислового цивільного та транспортного будівництва;
геодезичне забезпечення будівництва;
маркшейдерське забезпечення робіт при видобутку й транспортуванні нафти та газу;
підготовка інформації для кадастрових систем (наземні методи збору інформації);
геодезичне забезпечення геофізичних методів розвідки;
маркшейдерське забезпечення видобутку корисних копалин відкритим способом;
створення й реконструкція міських межових державних опорних мереж[5].
В даному програмному забезпеченні я виконувала вирівнювання та оцінку точності планової та висотної основи. На місцевості був прокладений полігонометричний 2-го розряду та хід тригонометричного нівелювання. За даними вимірів я виконала їх опрацювання.
Для початку створила новий проект в програмному забезпеченні Credo Dat (Рис.2.5).
Рис.2.5 - Створення проекту
У вкладці «Пункти ПВО» вказую координати вихідних пунктів та їх висоти (Рис.2.6).
Рис.2.6 - Вихідні пункти
У вкладці «Дирекційні кути» ввожу дирекцій ний кут лінії ПП1-ПП2 (Рис.2.7).
Рис.2.7 - Дирекційний кут
Перехожу у вкладку «Теодолітні ходи» та ввожу результати вимірів (назва станції горизонтальний кутвідстань та вказую клас полігонометрії) (Рис.2.8).
Рис.2.8 - Введення результатів вимірів
Увкладці «Нівелірні ходи» ввожу дані нівелювання (Рис.2.9).
Рис.2.9 - Дані нівелювання
Після введення всіх необхідних даних виконую попереднє опрацювання. Для цього захожу у вкладку «Розрахунки»-«Розрахунок» (Рис. 2.10).
Рис.2.10 - Попереднє опрацювання результатів вимірів
Після цього я виконала аналіз мережі – «Розрахунки»-«Аналіз»-«L1-аналіз» (Рис.2.11).
Рис.2.11 - L1-аналіз
Після виконаних операцій необхідно провести вирівнювання. Для цього захожу у вкладку «Розрахунки»-«Вирівнювання»-«Розрахунок» (Рис.2.12).
Рис.2.12 - Вирівнювання
В правій частині робочого вікна можна побачити побудований полігонометричний хід за даними вимірів введених в попередніх пунктах (Рис.2.13).
Рис.2.13 - Хід полігонометрії
Кінцевим результатом моїх робіт є відомості. Для виведення відомостей на екран я захожу у вкладку «Відомості» і вибираю необхідні мені відомості (Рис.2.14).
Рис.2.14 - Відомості
Результати вирівнювання і оцінки точності планової і висотної основи наведено у таблицях 2.2.- 2.10. За результатами вирівнювання складено каталог координат і висот пунктів геодезичної основи (табл.2.11). Технічні характеристики мережі наведено в таблицях 2.12 2.13.
Таблиця 2.2 – Відомість теодолітного ходу
Вирівняна відстань м
Таблиця 2.3 – Відомість поправок у кути і відстані
Таблиця 2.4 – Характеристики теодолітного ходу
Нев’язки перед вирівнюванням м
Нев’язки по вирівняних дирекційних кутах
Вирівняне перевищення:
Таблиця 2.5 – Відомість нівелірного ходу
Таблиця 2.6 – Характеристики нівелірного ходу
Таблиця 2.7 – Відомість оцінки точності планової основи
Лінійно-кутова мережа
Таблиця 2.8 – Відомість оцінки точності висотної основи
Таблиця 2.9 – Поправки за результатами вирівнювання
У виміряні відстані м
Таблиця 2.10 – Відомість оцінки точності положення пунктів за результатами вирівнювання
Таблиця 2.11 – Каталог координат і висот пунктів геодезичної основи
Планово-висотна основа
Таблиця 2.12 – Технічні характеристики теодолітного ходу
Загальна довжина ходів м
Таблиця 2.13 – Технічні характеристики нівелірного ходу
Тригоном. нівелювання
Аналізуючи таблиці 2.12 і 2.13 можна зробити висновок що дані ходи задовільняють вимоги зазначені в інструкції з топографічного знімання.
Загальна довжина ходу – 970596 м найменша сторона - 121778 м найбільша – 169650 м. Як бачимо лінійна та кутова нев’язки в допуску.
Отримана відносна помилка ходу становить 1:150 000 і не перевищує гранично допустимої 1:5 000. Висотна нев’язка теж знаходиться в допуску так як при fhдоп =0020м fhмакс=0010м. Отже створена геодезична основа задовольняє вимоги до полігонометрії 2-го розряду та тригонометричного нівелювання.
Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові.
На наступному етапі польових робіт було виконано топографічне знімання вул. Б. Хмельницького у масштабі 1:500.
Топографічне знімання виконувалося тахеометрією з пунктів геодезичної основи координати яких визначено попередньо.
Вимірювання на місцевості в результаті якого дістають географічне зображення території називають зніманням. Воно включає знімання ситуації (контурів і місцевих об’єктів) та рельєфу і проводиться разом чи окремо. Точку з якої знімають називають станцією.
Знімання ситуації – це знімання в горизонтальній площині тобто знімання планове контурне.
За результатами топографічного знімання створюють топографічний план із зображенням ситуації і рельєфу в заданому масштабі. Для проведення топографічних знімань на місцевості закріплюють пункти місцеположення яких обчислено в прийнятій системі координат. Сукупність таких пунктів становить знімальну основу.
Горизонтальне знімання місцевості при якому кути та відстані вимірюють тахеометром називають тахеометричним зніманням. Знімальну основу можна будувати різними способами. Основним видом планово-знімальної основи під час тахеометричного знімання є тахеометричний хід.
Тахеометричним ходом називають побудований на місцевості зімкнутий або розімкнутий многокутник в якому горизонтальні кути та відстані вимірюють тахеометром який забезпечує встановлену точність.
Процес тахеометричного знімання місцевості можна розділити на такі етапи:
Для одержання планового розміщення об’єктів застосовують такі способи знімань:
Спосіб перпендикулярів (ординат або прямокутних координат) полягає в тому що розміщення окремих точок місцевості визначають відносно базису чи сторони полігона. За вісь абсцис зазвичай слугує пряма лінія (вона ж базис) а перпендикулярні до неї напрями відіграють роль ординат. Спосіб перпендикулярів часто застосовують під час знімання витягнутих кривих і ламаних контурів об’єктів місцевості розташованих поблизу сторін полігона а також визначення відстаней недоступних для безпосереднього вимірювання (рис.3.1).
Рис.3.1 - Спосіб перпендикулярів
Спосіб полярних координат застосовують під час знімання ситуації на відкритій слабко розчленованій місцевості. Положення будь-якої точки на площині визначають полярним кутом утвореним полярною віссю і напрямом на точку яку знімають та відстанню (радіусом-вектором) l від полюса до цієї точки (рис. 3.2). Полюсом знімання є центр компаса чи іншого кутомірного приладу встановленого на станції (точці знімальної мережі). За полярну вісь приймають північний 6 напрям магнітного меридіана або напрям на візирну ціль (віху рейку) передньої станції.
Рис.3.2 - Спосіб полярних координат
Спосіб засічок. Під час знімання важкодоступних або віддалених точок на відкритій місцевості застосовують спосіб кутових засічок. Для цього кутомірним приладом вимірюють кути і в точках 3 і 4 між стороною полігона і напрямами на дерево яке знімають (рис. 3.3а). Дерево на плані буде одержане в перетині напрямів побудованих за цими кутами. Найліпші результати одержують коли кут при шуканій точці близький до 90°; засічки під кутом до 30° і понад 150° дають неточні положення знімальних точок.
Рис.3.3 - Спосіб засічок: а – кутових; б – лінійних
У разі знімання доступних об’єктів з чіткими обрисами (будівлі інженерні споруди тощо) розташованих поблизу сторін полігона можна застосувати спосіб лінійних засічок (рис. 3.3б). У цьому випадку з двох вихідних точок вимірюють два лінійні відрізки до точки яку знімають. Тоді положення шуканої точки на плані одержать у перетині виміряних відрізків відкладених у масштабі від вихідних точок.
Спосіб обходу застосовують у закритій місцевості для знімання об’єктів які не можна зняти з точок і сторін робочої основи (полігона). В цьому випадку навкруги об’єкта який знімають прокладають додатковий знімальний хід з прив’язкою до основного ходу (рис. 3.4). Межі контуру знімають від сторін додаткового ходу способом перпендикулярів. Якщо контур об’єкта який знімають має прямолінійні межі (сільськогосподарські угіддя лісонасадження забудови тощо) то знімальний хід прокладають безпосередньо вздовж меж об’єкта. В цьому випадку обриси ходу і будуть контурами знімального об’єкта.
Рис.3.4 - Спосіб обходу
Спосіб створів (промірів) застосовують у випадках коли межі ситуації перетинають сторони полігона або продовження сторін для визначення положення допоміжних опорних точок під час знімання забудованих територій особливо в поєднанні зі способами перпендикулярів та лінійних засічок (рис. 3.5).
Рис. 3.5 - Спосіб створів (промірів)
Тахеометричне знімання є найбільш розповсюдженим видом наземних топографічних знімань які виконуються при проведенні інженерних вишукувань трас доріг ЛЕП трубопроводів об'єктів будівництва інвентаризації земель створенні державного земельного кадастру складанні проектів відведення земельних ділянок. Тахеометричне знімання належить до топографічних або контурно-висотних знімань в результаті яких одержують плани невеликих ділянок місцевості у великих (1:500 – 1:5 000) масштабах.
Слово «тахеометрія» в перекладі з грецької означає «швидке вимірювання». Швидкість вимірювання під час тахеометричного знімання досягається тим що положення точки місцевості визначається на плані й по висоті при одному наведенні труби приладу на рейку встановлену в даній точці (рис.3.6).
Рис.3.6 - Принцип тахнометричного знімання
При використанні технічних теодолітів сутність тахеометричного знімання зводиться до визначення просторових полярних координат ( D) точок місцевості та подальшого нанесення цих точок на план. При цьому горизонтальний кут між початковим напрямом (АВ) і напрямом на точку (N) що знімається вимірюють за допомогою горизонтального круга вертикальний кут – вертикального круга теодоліта а відстань D до точки – N нитковим віддалеміром. Отже планове положення знімальних точок місцевості визначається полярним способом а перевищення точок – методом тригонометричного нівелювання яке здійснюється за допомогою похилого променя візування . Для тахеометричного знімання місцевості знімальне орунтування створюють у вигляді тахеометричних ходів[6].
Вздовж вул.Б. Хмельницького було виконане топографічне знімання в масштабі 1:500. Особлива увага приділялась зніманню контурів будівель і споруд зніманню проїжджої частини та трамвайних колій. Ретельно нівелювали вісь дороги кромку дороги трамвайні колії бордюрний камінь та тротуари. Загальна довжина вулиці становила 895 м від ПК0+00 до ПК8+9454. Поперечники були розбиті через кожні 5 м.
Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500
Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
При тахеометричному зніманні знаходили висотне положення всіх характерних точок ситуації та рельєфу що дозволили відобразити на плані подробиці місцевості та рельєфу за допомогою горизонталей з необхідною для даного масштабу точністю.
Технічні параметри тахеометричного знімання регламентує нструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500. Так при масштабі знімання 1:500 і висоті перерізу рельєфу 05 м при використанні електронних тахеометрів віддалі від знімальних станцій до пікетів при зніманні рельєфу і контурів не повинні перевищувати 500 м а віддалі між пікетами – 15 м[7].
При виконанні тахеометричного знімання станціями слугували пункти полігонометричного ходу точки знімального обрунтування.
В електронного тахеометра Nikon DTM-322 є спеціальний режим знімання для якого необхідно створювати окремий файл де будуть зберігатися всі дані знімання (висоти відбивача приладу номери станцій результати орієнтування і вимірювань тощо). У такому випадку з метою забезпечення високої швидкості вимірювань їх результати майже не відображаються на дисплеї а автоматично заносяться у файл знімання що дуже зручно для досвідчених спеціалістів.
Порядок роботи на станціїпри виконанні тахеометричного знімання електронним тахеометром Nikon DTM-322:
Встановлювали тахеометр на точку знімальної основи (пункт полігонометрії точка теодолітного ходу тощо) і приводили тахеометр на станції у робоче положення (центрують за допомогою оптичного центрира і горизонтують). Створили новий файл для запису даних і виміряли віхою висотуiприладу над пунктом яку записали у пам’ять приладу.
Виконали орієнтування приладу на задній або передній пункти полігонометричного ходу. Для цього встановивши на горизонтальному крузі відлік 0º00'00'' навели зорову трубу при КЛ на центр відбивача віхи встановленої на іншому пункті знімальної основи та натиснули клавішу (0°ГК) на першій сторінці режиму вимірювання кутів яка з’являється на дисплеї за замовчанням. Натиснули клавішу (Да). Орієнтування виконано.
Далі виконали знімання ситуації та рельєфу місцевості у такий спосіб.
При крузі ліворуч (КЛ) зорову трубу за годинниковою стрілкою навели чітко на центр призми відбивача закріпленого на вісі встановленій на першій пікетній точці.При цьому бульбашку круглого рівня утримували чітко на середині.На екрані відобразилось значення вертикального і горизонтального кутів та відстань.
Усі результати вимірювань записали упам`ять приладу.
Подальше знімання виконували аналогічно вимірюючи горизонтальний і вертикальний кути горизонтальне прокладання і перевищення на кожний пікет.
Одночасно із вимірюваннями на станції складали абрис знімання.
Робота на станції закінчилась візуванням на точку орієнтування. Зміна значення орієнтирного напрямку за період знімання на станції при вимірюванні електронними тахеометрами допускається не більше 20''. Якщо відхилення перевищує допустиме роботу на станції слід повторити.
З метою контролю якості виконання тахеометричного знімання додатково проводять вимірювання з кожної станції на декілька пікетів що вже визначені із сусідніх станцій.
В таблиці 3.1. наведено нормативні вимоги тахеометричного знімання різних масштабів.
Таблиця 3.1 - Нормативні вимоги тахеометричного знімання
Висота перерізу рельєфу
Максимальна відстань (м)
Після виконання польових робіт приступили до виконання камерального опрацювання даних.
Камеральне опрацювання даних включає в себе такі етапи:
Обчислення журналу тахеометричного ходу;
Обчислення відомості координат точок тахеометричного ходу;
Обчислення відомості висот тахеометричного ходу;
Викреслення схеми тахеометричного ходу та складання плану знімання.
Топографічне знімання інженерних мереж
Вздовж вул.Б.Хмельницького було виконано топографічне знімання підземних та наземних інженерних мереж.
нженерні мережі є основним елементом інженерного благоустрою міських територій. Озеленення вулиць і мікрорайонів повинне виконуватися в повному узгодженні з розташуванням інженерних мереж у підземному просторі. Проїжджа частина вулиць і проїзди в мікрорайонах як правило повинні бути вільними від роздільного прокладання трубопроводів і кабелів. Проектувати інженерні мережі треба як комплексну систему що поєднує всі підземні наземні й надземні мережі і споруди з урахуванням перспективного розвитку міста. У проектно-конструкторській документації прийняті такі позначення інженерних мереж:
ВО - водогінні мережі;
КО - каналізаційні мережі;
ГО - газові мережі;
ТО - теплові мережі;
WО - силові електричні мережі;
VО - слабкострумові електричні мережі.
Класифікація міських інженерних мереж
Трасування інженерних мереж визначає їхній напрямок на плані міста. При виборі траси необхідно враховувати:
- мінімальну довжину мереж;
- прямолінійність (паралельність червоної лінії забудови осям вулиць) перетинання вулиць під кутом 900 ;
- висоту рунтових вод;
- наявність існуючих і нових намічуваних до будівництва комунікацій;
- мінімальне розбирання дорожнього покриття;
- індустріальність робіт;
- максимальну механізацію будівельно-монтажних робіт;
- створення шумозахисних зелених смуг;
- архітектурно-планувальні рішення.
За технологічними особливостями інженерні мережі поділяють на:
- теплопроводи систем центрального теплопостачання з максимальною температурою води від джерела тепла 1500С;
-газопроводи високого середнього і низького тиску; водопроводи зовнішньої мережі господарсько-питного водопостачання;
-каналізаційні мережі систем міської каналізації включаючи водостік для видалення атмосферних вод;
-електричні мережі систем електропостачання (кабелі напругою до 1кВ і високої на- пруги 6-10 кВ) і телефонна мережа.
За методом прокладання –застосовують наступні методи прокладання міських інженерних мереж:
- роздільний метод прокладання трубопроводів і кабелів;
- суміщений метод прокладання трубопроводів і кабелів.
При роздільному підземному методі прокладання трубопроводів і ка- белів для кожної комунікації влаштовується своя траншея. Незважаючи на ряд недоліків цей метод широко використовується в містах при будівництві інженерних мереж.
Недолік роздільного підземного методу прокладання:
- великий обсяг земельних робіт;
- корозія сталевих і чавунних трубопроводів;
- труднощі в проведенні ремонтних робіт; - велике розкопування території.
Роздільний надземний метод прокладання на території міст можливий з дозволу архітектурного нагляду для газопроводів транспортуючих природний газ кабелів слабкострумової електричної мережі. Звичайно ці мережі прокладають по двірських фасадах на висоті не менше 2 м (вище вікон 1 по- верху). Для газопроводів допускається цокольне прокладання.
Переваги в порівнянні з роздільним підземним методом прокладання:
- зменшення вартості будівництва;
- зниження експлуатаційних витрат;
- зменшення трудомісткості будівельних робіт;
- підвищення надійності за рахунок зниження кількості аварій через можливість постійного спостереження за станом мереж;
- зниження трудомісткості ізоляційних робіт;
- зменшення корозії трубопроводів.
Суміщений метод прокладання інженерних мереж в одній траншеї застосовується з 1954р.
Переваги цього методу в порівнянні з роздільним методом прокладання мереж у землі:
- зниження вартості будівництва;
- зменшення обсягу земельних робіт;
- зменшення ширини технічної смуги;
- скорочення термінів будівництва.
Недоліки цього методу:
- збільшення глибини закладання;
- складність розробки східчастих траншей механізованим способом;
- складність влаштування вводів мереж у будинки;
- зниження надійності за рахунок корозії трубопроводів і кабелів.
Суміщений надземний метод прокладання на опорах і по стінах будинків застосовують на території промислових підприємств. У міському будівництві суміщене прокладання газопроводів і слабкострумових кабелів допускається по дворових фасадах будинків.
Каналізаційні мережі за призначенням розподіляються:
на приймальні (Пр) - розташовуються в мікрорайонах від будинків або зливових колодязів до збиральних мереж;
збиральні (З) - прокладають в розподільних смугах вулиць або на території мікрорайону;
відвідні (Від) - розміщують як правило від межі міста до очисних споруд.
Топографічне знімання комунікацій включає:
отримання копій матеріалів попередніх зйомок (виконавчих креслень топографічних планів матеріалів контрольної зйомки);
рекогностування (відшукання комунікацій на місцевості визначення місць пошуку підземних прокладок);
обстеження і знімання підземних комунікацій споруд які мають вихід на поверхню (в колодязях);
обстеження і знімання комунікацій споруд які не мають виходів на поверхню (в шурфах);
камеральне опрацювання результатів складання плану інженерних мереж і схеми з їх технічними характеристиками.
Знімання підземних комунікацій виконується з метою складання спеціалізованих планів що відображають підземний стан даної території. Ці плани необхідні для технічної інвентаризації комунікацій при їхній експлуатації а також для рішення проектних завдань при будівництві. Знімання підземних комунікацій залежно від призначення створюваних планів характеру знімання території і щільності розміщення мереж може виконуватися в масштабах 1:5000 – 1:500 а в окремих випадках для складних місць промислових майданчиків – 1:200. На промислових і міських територіях найчастіше підземні мережі знімають у масштабі 1:500. Плани більш дрібних масштабів є документами облікового (довідкового) характеру. Вимоги до точності планового знімання всіх видів комунікацій приблизно однакові. На забудованих територіях середня квадратична помилка в положенні окремих ліній між собою й відносно контуру споруд становить 010 – 015 м. На незабудованих територіях з рідкою мережею комунікацій ця помилка може доходити до 05 м. Точність висотного знімання комунікацій залежить від вимог до дотримання проектних позначок й нахилів. Для самопливних трубопроводів помилку в позначках лотків сусідніх колодязів допускають не більше 5 – 10 мм а відхилення від проектних нахилів – до 10 – 20% від величини самого нахилу.
Процес знімання підземних комунікацій можна умовно розділити на два етапи: підготовчий і безпосередньо знімальний. У підготовчий період виконують рекогностування мереж на місцевості збирають дані про число прокладань колодязів про розміри діаметрів і матеріал труб тиск в газовій мережі напругу в кабельних мережах й інші інженерні відомості які повинні бути відображені на плані підземних комунікацій. У цей же період на ділянці знімання створюють планово-висотне геодезичне обрунтування якщо воно відсутнє або недостатнє по частоті розташування наявних пунктів. Безпосереднє знімання підземної комунікації виконують після знаходження (визначення місця розташування) всіх її елементів на місцевості. Найпростіший випадок – коли виконується виконавче знімання прокладеної підземної комунікації в незасипаній траншеї тобто відразу ж після закінчення.Для вже експлуатованих мереж при відсутності виконавчої документації застосовують метод шурфування тобто риють глибокі поперечні траншеї (шурфи) на такій відстані одна від одної щоб можна було з достатньою ймовірністю виявити й визначити положення всіх необхідних комунікацій.
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогностування і обстеження[8].
Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають:
-журнали вимірювання кутів довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;
-абриси обстеження і прив'язок підземних споруд;
-схеми знімальної основи (теодолітних і нівелірних ходів);
-відомості обчислення координат кутів кварталів будівель і підземних комунікацій;
-схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1:2000 і 1:5000;
-таблицю характеристик підземних комунікацій;
-технічний звіт або пояснювальну записку.
Результати тахеометричного знімання та знімання інженерних геодезичних мереж одночасно опрацьовувалися у програмі Autodesk AutoCAD Civil 3D.
Можливості програми AutoCAD Civil 3D 2013
Autodesk AutoCAD Civil 3D - система автоматизованого проектування об'єктів інфраструктури і випуску документації по них заснована на технології інформаційного моделювання інженерних споруд (BIM).
Autodesk AutoCAD Civil 3D призначений для інженерів що працюють над проектами транспортних споруд землеустрою та водних ресурсів. Користувачі отримують можливість координувати проекти досліджувати проектні альтернативи моделювати процес експлуатації об'єктів і випускати високоякісну документацію. Все це відбувається у звичній програмному середовищі AutoCAD.
Autodesk AutoCAD Civil 3D знайшов застосування в таких областях як інженерно-геодезичні вишукування проектування транспортних споруд об'єктів генпланів промислового і цивільного будівництва трубопровідних мереж та інших.
Проектування коридорів: при створенні інтелектуальних моделей доріг автомагістралей та інших транспортних споруд використовуються функції моделювання коридорів.
У AutoCAD Civil 3D є засоби проектування напірних трубопровідних мереж. Серед удосконалень для цих об'єктів - компоновка на основі профілів і по 3D-компасу.
Самопливні трубопровідні мережі: системи господарсько-побутової та зливової каналізації створюються на підставі правил.
Моделі рельєфу підтримують динамічні зв'язки з вихідними даними - структурними лініями моделями коридорів і об'єктами профілізації.
Формування земельних ділянок: застосування інструментів автоматизованого формування ділянок спільно з картографічною інформацією та даними топознімання допомагає швидше опрацьовувати проектні варіанти.
Робота над єдиною узгодженою моделлю забезпечує скоординованість дій учасників проектного колективу на всіх етапах - від геодезичних вишукувань до підготовки документації.
Моделювання мостових переходів та їх компонентів (доступний тільки в складі інфраструктури Design Suite 2014 Преміум і Ultimate).
Робота з даними геології: модуль нженерно-геологічні (доступний тільки в нфраструктура Design Suite 2014 Преміум і Ultimate) спрощує імпорт і використання даних про свердловинах.
Проектування залізничних колій.
Геопросторовий аналіз.
Розрахунок зливової каналізації.
Аналіз моделі: при деталізації проекту фахівці в реальному часі отримують інформацію про вплив внесених змін.
Візуальний аналіз: для більш переконливою візуалізації моделей коридорів ви можете застосовувати різні матеріали для елементів коридору - наприклад асфальт або бетон.
Аналіз річкових потоків.
Топозйомка і складання карт
Моделювання поверхонь: інструменти моделювання рельєфу підтримують широкий спектр вихідних даних у тому числі файли DEM лідар (лазерне сканування) СГП і результати наземної топознімання.
Створення топографічних карт.
Використання даних лазерного сканування: хмари точок формуються на основі даних лазерного сканування.
Стандарти оформлення креслень: велика бібліотека креслярських стилів AutoCAD Civil 3D в якій враховується безліч національних стандартів дозволяє контролювати зовнішній вигляд креслень.
Робоча документація: програма автоматично формує робочу документацію в тому числі забезпечені поясненнями креслення поздовжніх і поперечних профілів а також відомості земляних робіт.
Випуск карток: картографічні функції дозволяють створювати карти які деталізують окремі ділянки проекту і доповнюють креслення специфічною інформацією.
Звіти та таблиці: кількісна інформація про моделі (. Довжина ліній обсяги та ін) в реальному часі заноситься в динамічні таблиці.
Взаємодоповнюючі робочі процеси
Темпи проектування об'єктів інфраструктури підвищуються завдяки можливостям взаємодії з Autodesk.
Наочна візуалізація моделей AutoCAD Civil 3D здійснюється в Autodesk 3ds Max Дизайн - програмному продукті для 3D-моделювання анімації рендеринга і композитинга.
Координації ПРОЕКТВ У реальному часі сприяє застосування таких продуктів як Autodesk Vault Collaboration AEC (для управління даними) і Autodesk Buzzsaw наданого за моделлю "Програмне забезпечення як послуга SaaS.
Реальна здійсненність проектів розроблених в AutoCAD Civil 3D перевіряється в Autodesk Navisworks.
Підвищенню рівня співпраці між проектувальниками будівельних конструкцій та інфраструктури сприяє спільне застосування AutoCAD Civil 3D і Autodesk Revit Structure - САПР на основі технології інформаційного моделювання (BIM).
Креслення створені в САПР AutoCAD Civil 3D +2014 можуть також відкриватися і редагуватися в AutoCAD Civil 3D 2013.
Хмарні сервіси: креслення можуть зберігатися і відкриватися в хмарі за допомогою Autodesk 360. Для спільного доступу та перегляду їх служить мобільний додаток Autodesk AutoCAD WS.
- Швидке формування концепції і виконання проекту;
- Гнучке проектування засноване на взаємодії об'єктів що дозволяє добитися акуратності і зв'язності всіх частин проекту;
- Багатокористувацький доступ до проекту і його елементам;
- Можливість швидкої розробки оцінки проекту та підготовки вихідний документації;
- Поєднання креслярських можливостей AutoCAD і спеціалізованих функцій проектування;
- Багатий набір функцій API (інтерфейс прикладного програмування) що дозволяє будувати рішення засновані на загальних моделях даних;
- Можливість розширення функціоналу;
- Модель динамічного проектування що містить основні елементи геометрії і підтримуюча інтелектуальні зв'язки між об'єктами (точки поверхні земельні ділянки дороги і планування);
- Підтримка креслярських стандартів і стилів;
- Автоматичне формування планів;
- Функціональні Можливості AutoCAD Map 3D. AutoCAD Civil 3D - нова версія програмного продукту лінійки Civil 3D розробку якої здійснює компанія Autodesk.
Цей продукт призначений для інженерів що працюють в галузі промислового і цивільного будівництва а також для архітекторів надає функціональні та інструментальні засоби необхідні на всіх етапах виконання проекту:
- нженерно-геологічні вишукування;
- Геодезичні й інженерно-технічні вишукування;
- Виконавча зйомка і винесення проекту в натуру;
- Земельний кадастр;
- Проектування генеральних планів;
- Розрахунок обсягів земляних робіт;
- Ландшафтне проектування та благоустрій;
- Трубопровідні каналізаційні мережі;
- Оформлення проектної документації;
- Проектування доріг;
- Проектування об'єктів інфраструктури та їх елементів;
- Моніторинг деформаційних явищ;
- Охорона навколишнього середовища.
AutoCAD Civil 3D- програма нового покоління що базується на платформі AUTOCAD і призначена для землевпорядників проектувальників генплану проектувальників лінійних споруд.
У основі AUTOCAD Civil 3D лежить випробувана на практиці технологія динамічного моделювання об'єднуюча процеси проектування і створення робочих креслень.
Завдання вирішувані за допомогою AUTOCAD Civil 3D:
Геодезичні дослідження;
Горизонтальне планування;
Розбиття дорожньої мережі і майданчиків забудови;
Вертикальне планування на основі 3D-модели місцевості;
нженерні мережі (тепло- водо- електропостачання каналізація і ін.)
Благоустрій і озеленення.
Проектування автомобільних і залізних доріг
Проектування продольного профілю дороги;
Коректування профілю в інтерактивному режимі збереження варіантів і відновлення їх для подальшого аналізу;
Проектування поперечних профілів земляного полотна і відповідних технічних споруд;
Проектування колекторних і комунікаційних систем;
Облік швидкісних характеристик ділянок дороги;
Розрахунок об'ємів земляних і планувальних робіт;
Паспортизація і кадастр об'єктів дороги.
Цифрові моделі місцевості і поверхні
Моделі складних поверхонь в AUTOCAD Civil 3D підтримують динамічні зв'язки з вихідними даними — горизонталями характерними лініями моделями коридорів і об'єктами профілізації. Сформована поверхня використовується для відображення горизонталей областей водозбору напрямів стоку результатів аналізу по ухилах і висотних відмітках. Вона повністю готова до візуалізації.
Поверхня використовується як основа для здобуття подовжніх і поперечних профілів планів профілізації і коридорів. Будь-які зміни вихідних даних наводять до автоматичного оновлення поверхонь і пов'язаних з ними елементів проекту.
AUTOCAD Civil 3D містить інструменти для планування земляних робіт які дозволяють моделювати поверхні для проектів будь-якого типа.
Картограми - діаграми переміщення земляних мас є важливим засобом комунікації між проектувальниками і будівельниками.
У AUTOCAD Civil 3D вони дають ясне уявлення про відстані об'єми і напрями переміщення грунту розташування кар'єрів і місця вивантаження[9].
Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Топографічні плани масштабу 1:500 використовуються:
- для складання виконавчих планів промислових підприємств багатоповерхової забудови житлово-цивільного будівництва з мережею підземних інженерних комунікацій генеральних планів ділянок будівництва та робочих креслень багатоповерхової забудови для проведення вертикального планування складання планів існуючих підземних мереж та споруд і прив'язки будівель та споруд до ділянок забудови міста;
- для складання робочих креслень гребель головнго вузла басейнів добового регулювання зрівнювальних шахт напірних трубопроводів будівель ГЕС та інших споруд;
- для кадастру населених пунктів із складною забудовою.
Топографічні плани масштабу 1:500 є основою для складання планів всього масштабного ряду.
Першим кроком для створення топографічного плану є імпорт польового журналу.
AutoCAD Civil 3D дозволяє імпортувати польові журнали з усіх електронних тахеометрів і GPRS.
Будь-який проект починається зі складання топографічного плану місцевості в AutoCAD Civil 3D - зі створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР). снує кілька основних методів отримання даних для поверхні. Це може бути імпорт файлу з інформацією про точки обробка існуючого креслення з горизонталями.
Дляспрощенняроботи з великою кількістю різних точок їх краще розділяти їх наГрупи точок.
Опрацювання даних та створення топографічного плану в масштабі 1:500 виконувалось в такій послідовності:
ВОбласті інструментівнавкладці«Навігатор»клацнутиПКМна колекціїГрупи точокі вибратиСтворити (Рис.3.7).
Рис.3.7 - Створення групи точок
В діалоговомувікні«Властивістьгрупи точок» на вкладці «нформація» задайте м'я групи точок«ЧЗ» на вкладці«Співпадання вихідних описів» ставимо галочку в рядку з кодомTOPO* і натиснітьOK (Рис.3.8).
Рис.3.8 - Париметри групи точок
Для формування цифрової моделі місцевості використаємо даніГрупи точок ЧЗ.
ВОбласті інструментівна вкладці«Навігатор»клацнутиПКМна колекції«Поверхні»і вибрати«Створити поверхню» (Рис.3.9).
Рис.3.9 - Створення поверхні
У діалоговому вікні«Створенняповерхні»задайтем'яповерхні–«ЧЗ» Стильповерхні-«Горизонталі 05м » і натиснітьOK.
Для того щоб на отриманій поверхні підписати горизонталі перейдіть на вкладку«Анотації»настрічціі виберіть«Додати мітки=>Поверхня=>Додати мітки поверхні» (Рис.3.10).
Рис.3.10 - Підпис горизонталей
У діалоговому вікні виберіть«Додавання міток» виберіть«Типмітки Горизонталь-Декілька»і натисніть«Додати» потім вкажіть початкову й наступні точки лінії що перетинає горизонталі які потрібно підписати.
Після завершення розміщення горизонталей закрити вікно«Додавання міток».
Після цього відображаємо ситуацію на плані. Вибираємо або створюємо потрібний шар. Після чого на стрічці у вкладці «Главная» вибираємо інструмент «Полилиния».
Виконуємо відповідне оформлення отриманого топографічного плану.
Готовий топографічний план масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м показано на рисунку 3.11. Для роздруку топографічний план було поділено на 6 аркушів один з яких наведено у додатку А.
Складений під час камеральних вишукувальних робіт топографічний план масштабу 1:500 у подальшому використовувався для складання проекту реконструкції вул.Б.Хмельницького від ПК0+00 до ПК8+9454.
Рис.3.11 – Топографічний план району робіт
Розділ 4. нженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові
У процесі експлуатації автомобільні дороги та дорожні споруди піддаються багаторічному і багаторазовому впливу рухомих автомобілів і природно-кліматичних факторів.
Під спільною дією навантажень і клімату в автомобільній дорозі і дорожніх спорудах накопичуються втомні і залишкові деформації з'являються руйнування. Цьому сприяє поступове зростання інтенсивності руху і особливо збільшення осьових навантажень автомобілів і частки важких автомобілів у складі транспортного потоку.
Виникає необхідність значного поліпшення геометричних параметрів дороги міцності та інших характеристик дорожнього одягу штучних споруд інженерного обладнання та облаштування тобто перебудови дороги або її реконструкції.
Капітальний ремонт - вибірковий ремонт окремих ділянок покриття відновлення поперечного профілю проїжджої частини та земляного полотна поліпшення системи водовідведення з відновленням міцності і умов проїзду по штучних спорудах. Вартість робіт може змінюватися від 3000 доларів за кілометр для доріг з нижчими типами дорожніх одягів до 20000 доларів за кілометр для доріг з капітальними і полегшеними типами дорожніх одягів залежно від їх типу і стану.
Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького
При проведенні реконструкцій вул.Б.Хмельницького було виконано ряд робіт а саме:
Підготовчі роботи повинні бути виконані до початку реконструкції дороги.
До складу основних підготовчих робіт входять: створення геодезичної розмічувальної основи; перенос і перевлаштування повітряних і кабельних ліній електропередачі ліній зв'язку різних трубопроводів колекторів та інших комунікацій розчищення дорожньої смуги і територій відведених під кар'єри та резерви підготовка і посилення місцевих доріг на які планується перевести рух з дороги або будівництво об'їзних доріг а також будівництво тимчасових доріг до грунтових кар'єрів і кар'єрів піщаних гравійних і кам'яних матеріалів.
До складу додаткових робіт і заходів входять: зняття існуючих знаків огорож напрямних стовпчиків стовпів і щогл для освітлювальних ліхтарів; розбирання та видалення павільйонів на автобусних зупинках; розбирання укріплень укосів водовідвідних лотків і канав; розробка схем руху транспорту на ділянці реконструкції дороги і т.д.
Геодезичною розмічувальною основою на місцевості слугували знаки що закріплюють в плані вздовж дороги вершини кутів поворотів і головні точки кривих а також точки на прямих ділянках не рідше ніж через 1 км і репери вздовж дороги не рідше ніж через 2 км.
Основні знаки і репери повинні мати надійну конструкцію у вигляді стовпів або паль встановлених за межами смуги відведення у відповідності зі спеціальними вимогами.
Перед виконанням земляних робіт проводилася деталізація геодезичної розмічувальної основи. При цьому виконали розмічування всіх пікетів і плюсових точок з винесенням за смугу відводу; розбили кругові та перехідні криві з винесенням і закріпленням проміжних точок.
Детальне розмічування можна виконувати не одночасно на всій протяжності дороги а в міру просування фронту робіт з доробком враховуючи швидкість потоку.
Підлягають також зміцненню укоси насипів і виїмок водовідвідних лотків і канав..
Види і склад засобів механізації застосовуваних для зняття інженерного обладнання та облаштування а також зміцнення укосів залежать від їх видів матеріалів та обсягів робіт.
Великі труднощі при реконструкції дороги виникають з перенесенням і перебудовою повітряних наземних і підземних комунікацій. Як правило за час від будівництва до реконструкції дороги вона обростає різними видами комунікацій що мають а частіше не мають відношення до самої дороги. Це лінії технологічного і загальної зв'язку лінії електропередач у вигляді повітряних ліній або кабелів високої напруги наземних і підземних трубопроводів колекторів та інших комунікацій. Найчастіше ці комунікації розташовані у смузі відведення дороги або на певній відстані від неї і можуть бути пошкоджені в процесі виробництва робіт з реконструкції дороги. Нерідкі випадки коли кабелі ліній зв'язку та електропостачання освітлювальних систем укладені безпосередньо в тіло земляного полотна. Тому необхідно приділяти особливу увагу роботам по перенесенню і перевлаштування інженерних комунікацій позначенню місць їх розташування біля дороги.
Роботи по перенесенню і перевлаштування комунікацій проводились за спеціальними проектами спеціалізованими організаціями за окремим графіком узгодженим з підрядною організацією що здійснює основні роботи з реконструкції дороги.
До початку земляних робіт розчистили дорожню смугу і площі відведені для кар'єрів резервів будівель і споруд від лісу чагарнику пнів порубкових залишків великих каменів будівельного сміття і т.д.
Розчистку дорожньої смуги здійснювали по окремих дільницях у порядку черговості виконання земляних робіт тими ж методами і засобами що при будівництві нових доріг.
Після розчищення дорожньої смуги на всій площі де передбачені земляні роботи знімали родючий шар грунту на глибину визначену проектом і укладали його у відвали для подальшого використання при відновленні (рекультивація) порушених і малопродуктивних сільськогосподарських земель а також при благоустрої майданчиків. Однак при реконструкції доріг необхідно звертати особливу увагу на якість і склад родючого шару що знімається з поверхні дорожньої смуги що безпосередньо примикає до існуючої дорозі.
Зняття родючого грунту виконували автогрейдерами і бульдозерами. Особливе місце в підготовчих роботах займали заходи з організації руху автомобілів при реконструкції дороги яке істотно зросло через рух транспорту. Організація руху транспортного потоку вирішується з урахуванням інтенсивності руху видів робіт з реконструкції дороги протяжності реконструйованих ділянок наявності поруч інших доріг рельєфу місцевості та інших місцевих умов.
Кращим для безпечного проведення робіт є варіант перенесення руху з реконструйованої ділянки дороги на інші дороги що проходять паралельно ділянці реконструкції. У багатьох випадках для зняття руху з ділянки дороги на час виконання робіт будують спеціальні об'їзди. Поширеним є варіант закриття однієї половини проїжджої частини з пропуском руху по іншій половині.
Для цього влаштовують дорожній одяг на всю ширину узбіччя і організовують додаткову смугу руху.
У всіх випадках необхідна розробка спеціальних схем організації руху розстановки знаків огородження та освітлення ділянок виробництва робіт відповідно до вимог чинних правил.
Капітальний ремонт виконувався відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації.
Польове трасування ведуть на стадії робочого проектування для пошуку місцевих поліпшень траси її остаточного перенесення й закріплення на місцевості.
Основою для польового трасування слугували матеріали камерального трасування. Проект траси розроблений у камеральних умовах винесли у натуру (на місцевість) по даним прив'язок кутів повороту до пунктів геодезичної основи або найближчих контурів місцевості. Перевагу надавали виносу точок траси від пунктів геодезичної основи як більше надійному й точному.
Роботи в полі почали зі знаходження необхідних геодезичних або контурних точок від яких робили відповідні кутові й лінійні побудови для визначення положення вихідних точок траси у тому числі й початкової. На точках траси знайдених на місцевості установлювали віхи й обстежували намічені напрямки зокрема переходи через водотоки і яри перетинання існуючих магістралей й інші складні місця.
Остаточно обране положення вершив кутів повороту закріпили на місцевості.
Між закріпленими вершинами кутів повороту траси проклали полігонометричний хід вимірюючи праві по ходу кути 12і т.д. і довжини сторін L1L2и т. д. Кути повороту φ траси визначили як доповнення правого кута до 180°. При повороті лінії вправо φп=180°-; при повороті вліво φл=0 —180°. Кути вимірювали одним прийомом із середньою квадратичною помилкою 05'.
Для контролю кутових вимірів одночасно по бусолі вимірювали прямі й зворотні магнітні азимути сторін траси.
За результатами вимірів кутів і ліній і даним планової прив'язки траси до пунктів геодезичної основи обчислили координати вершин кутів повороту.
При польовому трасуванні розбивали пікетаж траси. Початкова точка траси служила нульовим пікетом. ї фіксували як всі пікети й плюсові точки за допомогою кола діаметром 30мм довжиною 150мм що забивають майже урівень із землею.
Для розбивки пікетажу кожну лінію траси провішували за допомогою тахеометра.
Пікети розбивали через 5м.
На кутах повороту трас вставляли кругові й перехідні криві.
Основні елементи кругової кривої траси : φ - кут повороту вимірюваний у натурі; R - радіус кривої призначуваний залежно від умов місцевості й категорії дороги; А = СВ=Т - довжина дотичних названа тангенсом й обчислювальна за формулою Т=Rtg(φ2) АFВ=K - довжина кругової кривої обумовлена за формулою K=R(φ180); СF=Б- довжина бісектриси що обчислюють за формулою Б=R(sесφ2- 1); Д=2Т-К- домір; Д=Rх(2tg φ2 - φ180).
У практиці елементи кругових трас знаходять по таблицях складеним по аргументах R і φ. Точки початку НК середини СК і кінця КК кругової кривої називають головними.
На круговий кривих пікетаж розбивають по лініях тангенсів. Спочатку за виміряним значенням кута повороту φ і прийнятому радіусу R з таблиць кругових кривих вибирають елементи кривої: тангенс Т довжину кривої K бісектрису Б и домір Д. Потім по вже певному пікетажному значенню вершини кута ВК розраховують пікетажні найменування головних точок кривій і знайшовши їх на місцевості закріплюють. При цьому початок кривій ПК знаходять проміром від уже закріпленого найближчого пікету а середину кривій СК - відкладенням відстані Б по бісектрисі кута повороту.
Розмічування пікетів від вершини кута по іншому тангенсі починають із відкладення від вершини кута ВК доміру Д уважаючи що його кінець має те ж пікетажне значення що й вершини кута. Від кінця відкладають відстань до найближчого цілого пікету. Далі звичайним шляхом розмічують пікети до наступного кута повороту. Знаючи пікетажне значення кінця кривої КК по ходу розмічування знаходять його на лінії тангенса й закріплюють.
Розмічені в такий спосіб пікети розташовані на дотичних а вони повинні перебувати на осі траси тобто на кривій. Пікети переносяться з дотичних на криву методом прямокутних координат. Дані одержують зі спеціальних таблиць . По прийнятому радіусі кривої R= 1000м і довжині до ділянки кривої від початку (або симетрично від кінця) її до пікету що виносить по таблиці вибирають значення (К-х) - кривій без абсциси й y - ординати. Криву без абсциси (К- х) відкладають рулеткою від відповідного пікету тимчасово закріпленого на дотичній убік протилежний вершині кута тобто до початку (або кінцю) кривої а ординату відкладають зі знайденої точки по перпендикулярі до дотичної. Перпендикуляр до дотичної при y5м намічають «на око» а при y>5м напрямок перпендикуляра задають за допомогою екера або теодоліта.
Для характеристики поперечного ухилу місцевості розмічують поперечні профілі в обидва боки від траси на 15 30 м і більше залежно від характеру схилу й типу дороги. Поперечні профілі призначають на такій відстані один від іншого щоб місцевість між ними мала одноманітний ухил.
У процесі розмічування пікетажу ведуть журнал у якому показують всі основні елементи траси пункти геодезичної основи ситуацію окремі елементи рельєфу в смузі шириною по 50 100 м з кожної сторони від осі майбутньої дороги. Всі дані надалі поміщають у відповідних графах поздовжнього профілю.
Розмічування пікетажу ведуть по тій же лінії по якій виконують безпосередній промір між вершинами кутів при прокладанні теодолітного ходу що дозволяє контролювати лінійні виміри. Відстань Lконтрміж суміжними вершинами кута повинна дорівнювати різниці їхніх пікетажних значень плюс домір на задній вершині: Lконтр=ПКn+1-ПКn+Dn.
Різниця L безпосередньо вимірюваної лінії й отриманої по вищенаведеній формулі у відносній мірі не повинна перевищувати 11000 - у сприятливих умовах вимірів 1500 - у несприятливих умовах.
Для складання поздовжнього й поперечного профілів траси й визначення позначок реперів встановлюваних уздовж траси виконують нівелювання. Нівелювання по ходу звичайно ведуть методом із середини установлюючи рівність плечей «на око».
Польовий контроль нівелювання роблять на станції й у ході між реперами з відомими позначками. Розбіжності між перевищеннями отриманими на станції спостережень двома нівелірами або по двох сторонах рейок не повинні перевищувати 7 10мм. Нев'язка в ході між реперами с відомими позначками не повинна перевищувати 50мм де L - довжина ходу км[10].
По закінченні польових робіт матеріали трасування обробляють: перевіряють польові журнали зрівнюють нівелірні й теодолітні ходи обчислюють позначки й координати точок траси створюють плани поздовжній і поперечний профілі ділянок дороги.
По вул.Б.Хмельницького при реконструкції проїжджої частини була запланована повна зміна земляного корита дороги згідно технічного завдання. Тому немає необхідності виконувати ретельне нівелювання проїжджої частини кромки дорожнього полотна бордюрного каменю на поперечниках. Важливо визначити поздовжній ухил проїжджої частини дороги та визначитися з типовим поперечним розрізом для влаштування земляного корита та верхнього полотна дороги.
Влаштування верхнього полотна дороги по вул.Б.Хмельницького ускладнюється необхідністю влаштування трамвайних колій. Для зменшення вібраційного навантаження на будівлі технічним завданням передбачено закладання трамвайних колій у спеціальну бетонну подушку.
На наступному етапі камеральних робіт складали поздовжній профіль дороги.
Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Під час польового відновлення осі дороги було встановлено і винесено на натуру вершини кутів повороту ( якщо не було доступа до їх місцезнаходження то воно визначалося на цифровій карті у програмі AutoCAD Civil 3D 2013. На наступному етапі інженерно-геодезичних камеральних робіт складали поздовжній профіль від ПК0+00 до ПК8+9454 м по вул.Б.Хмельницького крім того було складено поперечні профілі через 5 м.
Поздовжнім профілем дороги називається умовне зображення розрізу дороги вертикальною площиною що проходить через її вісь. Поздовжній профіль показує рельєф поверхні землі по осі дороги положення лінії брівки земляного полотна дороги відносно поверхні землі рунтовий розріз по осі дороги та розміщення штучних споруд.
Внаслідок того що поздовжній профіль є одним з основних документів на підставі якого здійснюється будівництво дороги його оформляють строго у відповідності з діючими вимогами.
Для більшої наочності вертикальний масштаб профілю беруть більшим ніж горизонтальний. Співвідношення масштабів становить 1:10. Для поздовжнього профілю дороги що проходить у рівнинній та горбистій місцевості приймають масштаби: горизонтальний - 1 : 5000 (50 м в 1 см) вертикальний -1: 500 (5 м в I см). На гірських дорогах де умови місцевості дуже важкі застосовують більш великі масштаби: горизонтальний 1 : 2000 вертикальний I : 200.
Креслення поздовжнього профілю по суті складається з двох частин: сітки з дванадцятьма горизонтальними графами в яких наведені цифрові дані польових і проектних робіт і верхній графічної частини яка изображае1 вертикальний розріз дороги вздовж її осі.
Лінію поверхні землі креслять за відмітками отриманим в результаті інструментальних зйомок при вишукуваннях. Ця лінія характеризує рельєф місцевості по трасі дороги.
Проектна лінія характеризує поздовжній профіль пороги бровки земляного полотна. ї викреслюють з обчисленим проектних позначок. Різниця між проектною відміткою та відміткою поверхні землі на одному поперечнику називається робочою відміткою; вона показує висоту насипу або глибину виїмки.
При проходженні проектної лінії вище лінії поверхні землі земляне полотно зводять в насипу робочі позначки підписують над проектною лінією. При проходженні її нижче лінії поверхні землі земляне полотно влаштовують у виїмці.
При цьому робочі позначки підписують під проектною лінією. Точки переходу насипу у виїмку і навпаки тобто точки перетину проектної лінії з лінією поверхні землі називаються нульовими точками.
При проектуванні проектної лінії в першу чергу повинні бути задоволені вимоги безпеки зручності і економічності руху автомобілів при цьому повинні бути враховані топографічні грунтові гідрологічні та інші природні умови місцевості. У складних рельєфних умовах вибір кращого варіанту проектної лінії дуже складний у зв'язку з обмеженнями норм проектування (поздовжні ухили радіуси вертикальних кривих та ін). Оптимальне рішення може бути знайдено з використанням електронно-обчислювальних машин.
На поздовжньому профілі нижче лінії на поверхні землі 2 см і паралельно їй наносять грунтовий профіль траси на якому умовними позначеннями зображують грунти. Для зручності проектування проектної лінії і надалі використання поздовжнього профілю для розмічувальних робіт в сітці поздовжнього профілю внизу показують розгорнутий план траси. У графі 11 призводять номери пікетів та основні відомості про кривих. (Пікет - відстань по трасі автомобільної дороги рівна 100 м.)
Побудова поздовжнього профілю поверхні землі по осі дороги починають з визначення позначки пікетних і плюсових точок.Після цього приступають до викреслювання поздовжнього профілю поверхні землі відкладаючи значення відміток по ординатам над пікетами й плюсами від умовного горизонту.
Побудова проектної лінії.Поздовжній профіль траси проектують у вигляді плавної лінії що складається з прямолінійних ділянок та вертикальних кривих.При проектуванні поздовжнього профілю повинні бути забезпечені:1.Стійкістьземляного полотна та дорожнього одягу на протязі року при будь-яких змінах кліматичних умов.2. Найменша будівельна вартість дороги.3. Зручність і безпека руху автомобілів з найменшою вартістю перевезень.
Процес побудови повздовжнього профілю
Для створення профілю на головній панелі меню кнопку «Profile» та вибираємо «Create Surface Profile» (Рис.4.1.).
Рис.4.1 - Створення профілю
В вікні яке відкриється потрібно вибрати трасу по якій профіль буде проходити поверхню яку цей профіль буде «різати» та натиснути на «Draw in profile view» для того щоб настроїти параметри викреслення самого профілю.
Задається траса для профілю його ім’я стиль виду профілю (Рис.4.2).
Рис.4.2 - Характеристики профіля
Станції між якими профіль буде закладатися (за замовчуванням на всю довжину траси) (Рис.4.3).
Рис.4.3 - Межі профіля
Висота самого профілю (Рис.4.4)
Рис.4.4 - Висота профіля
Підсумовуються характеристики профілю у вигляді таблиці (Рис.4.5).
Рис.4.5 - Параметри профіля
Підбирається інформація яка буде відображатися в таблиці під самим профілем (Рис.4.6).
Рис.4.6 - Оформлення таблиці
Далі тиснемо на «Create Profile View» та вказуємо місце на кресленні де буде відображатися профіль.
Побудова проектного профілю.
87395654050Для створення проектного профілю в головній панелі меню натиснути на кнопку «Profile» вибираємо «Profile creation tools» та вибираємо вид профілю (Рис.4.7).
Рис.4.7 - Побудова проектного профілю
З’являється панель для побудови і редагування створеного профілю. Вибираємо «Draw Tangents with Curves»та починаємо будувати профіль (Рис.4.8).
Рис.4.8 - Панель побудови профілю
Повздовжній профіль траси по вул.Б.Хмельницького від ПК0+00 до ПК8+9454 наведено у додатку Б.
Поперечний профіль траси
Розріз дороги площиною перпендикулярною до його осі називається поперечним профілем дороги. Одним з основних елементів поперечного профілю дороги є земляне полотно. Земляне полотно - споруда на якій розташована проїжджа частина дороги. Проїжджа частина призначена для руху автомобілів як правило має дорожній одяг з різних будівельних матеріалів. Верхній шар дорожнього одягу що знаходиться безпосередньо під впливом коліс автомобілів називається дорожнім покриттям. По боках проїжджої частини розміщуються узбіччя підвищують міцність краю дорожнього одягу і забезпечують безпеку руху.
В залежності від рельєфу місцевості земляне полотно влаштовують на рівні поверхні землі в насипу або виїмки.
Крім насипів і виїмок земляне полоню включає в себе бічні канави (кювети) для осушення дороги і відводу від неї води і резерви - неглибокі вироблення вздовж дороги з яких було взято грунт для відсипки насипу. Бокові резерви так само як і кювети є засобом водовідведення.
При влаштуванні виїмок рунт зазвичай використовується для зведення суміжних насипів і лише у виняткових випадках коли з-за дальності перевезення використовувати в насипу його недоцільно грунт вивозять за межі смуги відведення або отсыпают збоку виїмки в призми правильної форми звані відвалами або кавальєрами. Кавальєри размешают на відстані не менше 5 м від укосу виїмки їх висота не повинна перевищувати 3 м.
При розміщенні земляного полотна на косогорі для відводу води від полотна з нагірної сторони влаштовують кювети нагірні канави кювети-резерви та інші водовідвідні споруди. Проїзні частини автомобільних доріг I категорії на косогорі можуть бути влаштовані в різних рівнях.
Лінії що відокремлюють проїжджу частину від узбіч називаються кромками проїжджої частини. Відстань між кромками проїжджої частини визначає ширину проїзної частини дороги.
Лінії що відокремлюють узбіччя від внутрішніх укосів земляного полотна називаються брівками земляного полотна: відповідно відстань між брівками земляного полотна називають шириною земляного полотна. Висота насипу або глибина виїмки визначається відстанню від брівки земляного полотна до поверхні землі на осі дороги.
Крутизна укосів повинна забезпечувати стійкість земляного полотна і сприяти забезпеченню безпеки руху.
При проходженні дороги через населені пункти її поперечний профіль має свої конструктивні особливості. У невеликих населених пунктах сільській місцевості для кращого забезпечення з'їзду з дороги автомобільну дорогу будують в невеликих насипах (02-03 м). Поперечні профілі міських вулиць і доріг розміри окремих елементів і загальна ширина встановлюються в залежно від величини міста категорії вулиць і доріг інтенсивності руху всіх видів міського та транзитного транспорту і пішоходів а також переважаючої поверховості забудови способу відведення поверхневих вод і т. д.
Ширину вулиць між фасадами будинків («червону лінію») приймають зазвичай в межах: 30-50 м для загальноміських і 25-35 м для районних магістральних вулиць; при наявності швидкісного транзитного руху - в межах 100 м з виділенням окремих проїзних частин для пропуску швидкісного рухи.
Міська вулиця має проїжджу частину руху автомобілів та інших видів транспорту тротуари для пішоходів та озеленені смуги для ізоляції пішоходів і забудови від вуличного руху. Крім того міська вулиця може мати трамвайні колії розташовані в межах проїзної частини або на відокремленому полотні.
Під вулицею розміщуються підземні комунікації: кабелі електричного струму телефонно-телеграфні лінії водопровід газопровід каналізація і т. д. У великих містах для зручності експлуатації підземні мережі розміщують у загальних бетонних колекторах-тунелях
Складення поперечного профілю. На стрічці інтерфейсу на вкладці Основне вибираємо Осі перетинів.
Лівою кнопкою миші вибираємо трасу на плані.
У вікні створення груп осей перетину натискаємо ОК.
З'являється панель нструментів для роботи з осями перетину(Рис.4.10).
Рис.4.10 - Створення груп осей
Вибираємо Методи створення осей перетину і метод За діапазоном пікетів. Вказуєм ширину.
У вікні налаштувань можна задати потрібний інтервал поперечників налаштувати ширину поперечних перерізів і встановити побудову поперечників в потрібних місцях геометрії траси. Натискаємо ОК.
Уздовж коридору з'являться лінії поперечних перерізів (Рис.4.11).
Рис.4.11- Параметри попречника
Створення видів поперечних перерізів. Лівою кнопкою миші вибираємо поперечний переріз в плані і на стрічці інтерфейсу вибираємо команду Створити кілька видів перетинів (Рис.4.12).
Рис.4.12 - Створення видів перетинів
У вікні створення видів натискаємо на кнопку вибору шаблону (Рис.4.13).
Рис.4.13 - Вибір шаблону
У вікні компоновки також натискаємо на іконку вибору шаблону (Рис.4.14).
Рис.4.14 - Вибір компоновки
У вікні області даних задаємо наступні поверхні для стилів.
Відмітка земляного полотна: Поверхность1 - Під'їзна дорога Дорожнє покриття.
Для стилю Відмітка землі в Поверхні поставте Дорожнє покриття а для Поверхні 2 - ЦМР.
Для стилю Відстань встановіть Поверхня ЦМР (Рис.4.15).
Рис.4.15 - Параметри області даних
Переходимо у вкладку Таблиці видів перетинів.
Вибираємо Стиль таблиці Виїмка-Насип М 1: 100 і натискаємо на Додати.
Прив'язку виду перетину поставити Вгорі зліва.
Прив'язку таблиці Вгорі справа (Рис.4.16).
Рис.4.16 - Таблиця видів перетинів
Натискаємо на кнопку Створити види перетинів і вказуємо розташування поперечних перерізів.
Для прикладу у додатку В наведено типовий поперечний профіль траси по вул..Б.Хмельницького.
Основні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Трамвайні колії треба проектувати двоколійними. В утруднених умовах можна передбачати окремі одноколійні ділянки колії.
Для виконання будівельних чи ремонтних робіт на двоколійних лініях тимчасово можна проектувати сплетення трамвайних колій та влаштування одноколійних ділянок завдовжки не більше ніж 500 м.
Трамвайні колії треба проектувати на:
-суміщеному полотні дороги загального користування;
-відокремленому полотні відділеному від проїзної частини чи тротуару розподільною смугою;
-власному полотні переважно на заміських ділянках трамвайної лінії.
Трамвайні колії для швидкісних лінії трамвая чи окремі ділянки швидкісного руху треба проектувати на власному чи відокремленому полотні а поза межами населених пунктів - тільки на власному полотні.
Полотно трамвайної колії повинно мати огорожу яка унеможливлює доступ до колії інших учасників дорожнього руху крім спецтранспорту для обслуговування та ремонту колії та контактної мережі. Шумозахисні екрани можна вважати огорожею якщо вони унеможливлюють доступ до колії інших учасників дорожнього руху.
Для окремих ділянок колії можна проектувати тунелі чи естакади.
На перегонах швидкісних ліній трамвая які прокладають на забудованій території треба передбачати транспортні розв'язки надземні чи підземні пішохідні переходи.
У разі розташування трамвайної колії на власному полотні треба передбачати такі границі смуги відведення в межах яких можна розмістити трамвайну колію технологічні проїзди для обслуговування та ремонту трамвайної колії й контактної мережі опори контактної мережі снігозахиснілісосмуги та інші споруди трамвайної лінії.
Трамвайні лінії треба проектувати для руху трамвайних вагонів які мають габаритні розміри згідно з ДСТУ4070.
Відстань у плані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках повинна забезпечувати такі зазори безпеки:
- між трамвайним вагоном і опорою контактної мережі яка розташована у міжколійному просторі не менше ніж 300 мм;
- між сходинкою трамвайного вагона і краєм посадочного майданчика який перевищує висоту головки рейки не менше ніж 50 мм;
- між трамвайними вагонами за відсутності опор контактної мережі у міжколійних просторах чи трамвайним вагоном і будь-яким транспортним засобом як на прямих так і на кривих ділянках колії - не менше ніж 600 мм. На початку і в кінці кривих ділянок зазор безпеки можна зменшити до 300 мм на відстані не більше ніж 20 м[11].
В таблицях 4.1 і 4.2 наведено нормативні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Таблиця 4.1 - Мінімальні відстані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках
Умови для яких регламентована відстань між осями колій
Відстань між осями коліймм
Трамвайні колії поза межами деподе відсутні опори у між колійному просторі
Трамвайні колії поза межами деподе у між колійному просторі встановлена огорожаа опори відсутні
Трамвайні колії поза межами деподе наявні опри у між колійному просторі
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонів
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонівміж якими знаходиться пожежний проїзд
Трамвайні колії призначені для сумісної експлуатації трамвайних вагонів залізницьде опори контактної мережі в між колійному просторі відсутні
Таблиця 4.2 – Мінімальна відстань між осями суміжних кривих ділянок трамвайної колії
Радіус колової кривої м
Відстань між осями колій на прямих ділянках колії мм
Відстань між осями суміжних трамвайних колій на кривих ділянках не менше мм
При відновленні трамвайних колій по вул.Б.Хмельницького було заплановано для зменшення вібрування і впливу на бувлі вкладати їх у бетонну подушку.
По вул.Б.Хмельницького закладено 2 трамвайні колії у два боки. Всі наведені вище нормативні вимоги [3] при проектуванні було враховано.
Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт
1 Виробнича діяльність та структура підприємства
Даний дипломний проект виконано на базі матеріалів по результатам комплексних інженерних вишукувань під реконструкцію вул.Б.Хмельницького у м.Львові розроблених ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД".
Львівський філіал інституту “Укрдіпрокомунбуд” створено згідно з Розпорядженням Міністерства комунального господарства УССР за № 102 у жовтні 1964 року як філію Харківського інституту “Укрдіпрокомунбуд”. Постановою Держбуду УРСР за № 45 від 14.03.89р. створено Державне підприємство “Львівський державний інститут проектування комунального будівництва“Львівдіпрокомунбуд”.Структура інституту “Львівдіпрокомунбуд” складається з виробничих відділів які здійснюють проектно - вишукувальні роботи для будівництва реконструкцій розширення та капітального ремонту об’єктів комунального промислового житлово-цивільного призначення відділ технічної інвентаризації.
ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД" очолює директор Хаврон Олег вгенович в обов’язки якого входить керівництво та організація вишукувальних робіт а також відповідає за нормоконтроль.
Структуру ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД" наведено на рис. 5.1.
Начальник відділу інженерної геодезії
Рисунок 5.1– ДП "ЛЬВВДПРОКОМУНБУД
2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові
Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул.Б.Хмельницького включає в себе наступні етапи:
Виробничий період та технологія робіт
2.1 Підготовчий період
Згідно "ДБН А.2.1-1-2008 [5]. нженерні вишукування для будівництва" інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:
- підготовчий - отримання технічного завдання замовника збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років рекогностування території складання програми вишукувань;
- польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості повноти та точності;
- камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів складання та передавання замовнику звіту передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.
В підготовчий період було проведено аналіз вихідних матеріалів вишукування минулих років тобто проведено топографо-геодезична вивченість району робіт рекогностування району робіт складання програми вишукувань з метою визначення обсягу виконуваних робіт для складання кошторису і підготовки та укладання договору на виконання топографо-геодезичних робіт.
Основу складання проекту становить технічне завдання яке видає вища організація або замовник.
У технічному завданні на виконання геодезичних робіт зазначають:
) назву об’єкта його підпорядкованість і місцезнаходження згідно з адміністративним розподілом;
) загальну характеристику об’єкта;
) мету і призначення робіт;
) види та обсяги робіт;
) черговість виконання робіт терміни видачі проміжних документів технічних звітів тощо.
Перед виїздом в поле були виконані такі перевірки електронного тахеометра Nikon DTM-322:
Перевірка циліндричного рівня.
Підготовчий період передбачає збір аналіз та узагальнення матеріалів про умови району робіт уточнення проекту і графіку виконання робіт забезпечення всіх підрозділів необхідними приладами і спорядженням.
Для створення планово-висотної геодезичної основи та тахеометричного знімання використовували електронний тахеометр Nikon DTM-322.
2.2. Виробничий період та технологія робіт
На наступному етапі робіт приступають до основного виду робіт: виконання комплексу топографо-геодезичних робіт.
Польові роботи – це остаточне рекогностування території виконання робіт закладення пунктів топографо-геодезичної основи прокладання полігонометричних ходів проведення топографічного знімання з точок топографо-геодезичної основи ведення абрису.
Рекогностування – це огляд на місцевості виявлення стану та придатності для використання пунктів опорної геодезичної мережі огляд території топографічної зйомки вивчення видимості для закладки і подальшого використання для топографічного знімання найоптимальнішим способом.
В польових умовах нами були виконані наступні роботи:
- Обстеження пунктів полігонометрії та закладання нових пунктів.
- Прокладання полігонометричного ходу.
- Топографічне знімання.
2.3. Заключний період
В результаті проведених польових робіт представляються:
- схема полігонометричного ходу;
- журнали вимірювання ліній кутів (напрямків);
- матеріали дослідження приладу;
- матеріали польової обробки і контролів;
- пояснювальна записка.
3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт
Після розробки проекту підраховують обсяг робіт визначають потреби в приладах матеріалах транспорті технічному персоналі і робочій силі.
3.1. Кошторисна частина
На основі цього складають кошторис витрат і план організації робіт. Всі ці документи потім уточнюють на підставі даних рекогностування.
Кошторис – це документ в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт організацію і обслуговування виробництва на даному об’єкті. Загальна кошторисна вартість топографо-геодезичних робіт запроектованих на обєкт складається:
- на польові і камеральні роботи;
- на організаційно-ліквідаційні роботи;
- на підрядні роботи.
За своїм характером витрати підприємства поділяються на основні і накладні. Вартість проектних і пошукових робіт визначається кошторисами які складаються на кожен вид робіт. До загальної вартості робіт включаються витрати по зовнішньому і внутрішньому транспорті організаційно-ліквідаційні витрати вартість яких залежить від польових робіт.
На підставі технічного завдання замовника і програми робіт було складено кошторис на топографо-геодезичні роботи (табл. 5.1) та календарний план виконання робіт (табл. 5.3).
При складанні кошторису використовувались нині діючі нормативні акти:
Сборник цен на изыскательские работы для капитального строительства часть I – IV Утвержден постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 16 июля1981 г. № 121 с дополнениями утвержденными постановлением Госстроя СССР от 1 марта1990 г. № 22[12];
Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000 від 14.12.2000 № 285[13];
У Збірнику цін [14] для кожного процесу наведено характеристики категорій складності склад робіт і вартість польових та камеральних робіт (якщо вони є). Наведений склад робіт для кожного процесу є коротким переліком основних операцій які в залежності від конкретних умов можуть змінюватись без коригування розцінок.
Вартість наведена в карбованцях (станом на 1982 рік) у вигляді дробу де чисельник – вартість польових робіт а знаменник – вартість камеральних робіт які включають витрати виробництва за статтями основних витрат:
- основна зарплата працівників;
- додаткова зарплата працівників;
- відрахування на соціальні заходи;
Крім того використовуючи Збірник цін можна розрахувати:
- транспортні витрати;
- інші витрати пов'язані з безпосереднім виконанням робіт.
Таблиця 5.1 – Кошторис на топографо-геодезичні роботи
Характеристика виду робіт
№ частин розділів таблиць параграфів і пунктів вказівок до розділу або розділу (СЦ) на проектні та вишукувальні роботи для будівництва
Пошук і технічний огляд знаків полігонометрії 4 класу
Т 81 §2 категорія складності
Виготовлення та закладання центрів геодезичних пунктів
Т 12 §7 категорія складності
Рекогностування вимір кутів та ліній в полігонометрії 2 розряду
Т 18 §3 категорія складності IV
Тахеометричне знімання 1:500 з висотою перерізу рельєфу 05 м.
Т 27 §4 категорія складності V
Складання програми та технічного звіту
Разом польових робіт
Внутрішній транспорт
(5% від 3414540)х121
(10%від(3414540+170727))х121
Організаційно– ліквідаційні витрати
(6% від(3414540+170727))х121
З врахуванням коефіцієнту к=832
Всього за кошторисом
3.2. Календарне планування робіт
Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу прив’язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.
Календарний графік лежить в основі сіткового та календарного планування. Сіткове та календарне планування входять в свою чергу складовою частиною в автоматизовану систему управління виробництвом.
Принциповою особливістю календарного графіка є те що його побудова забезпечує виділення найбільш важливих робіт із загального циклу.
Маючи календарний графік по ньому можна провести наглядно оперативний аналіз виробництва контроль по всім видах робіт і саме управління. Таким чином календарні графіки дають напевне уявлення про технологічну послідовність робіт і дозволяють виявити взаємозв'язок між окремими роботами. Календарний графік представляє собою лінійні графіки на які кожній роботі надається календарний план початку і кінця. Календарне планування входить в розділ оперативного планування і контролю ведення робіт.
При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об’єкті.
Розрахунок трудових витрат та складання календарного плану виконання всіх видів робіт на даному об’єкті виконано на підставі «Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи» затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів №29М від 19.02.2003 р.
Розрахунок трудових витрат та календарний графік на виконання комплексу робіт представлені в таблицях 5.2 та 5.3.
Таблиця 5.2 – Розрахунок трудових витрат
бригадо-днів на одиницю продукції
Таблиця 5.3– Календарний план виконання комплексу ТГР
Тахеометричне знімання 1:500 з висотою перерізу рельєфу 05 м

25 29 Plan Zam zved P 79 83.dwg

91.docx

ніж 600 мм. На початку і в кінці кривих ділянок зазор безпеки можна зменшити до 300 мм на відстані не більше ніж 20 м[11].
В таблицях 4.1 і 4.2 наведено нормативні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Таблиця 4.1 - Мінімальні відстані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках
Умови для яких регламентована відстань між осями колій
Відстань між осями коліймм
Трамвайні колії поза межами деподе відсутні опори у між колійному просторі
Трамвайні колії поза межами деподе у між колійному просторі встановлена огорожаа опори відсутні
Трамвайні колії поза межами деподе наявні опри у між колійному просторі
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонів
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонівміж якими знаходиться пожежний проїзд
Трамвайні колії призначені для сумісної експлуатації трамвайних вагонів залізницьде опори контактної мережі в між колійному просторі відсутні

02 06 Plan Zam 13 12 11 izm полігонометричний хід.dwg

22 Shema strum z 080511.dwg

ЛЬВВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
ОБ'КТIВ КОМУНАЛЬНОГО БУДIВНИЦТВА
DESCRIPTION OF REVISION
СХЕМА РОЗТОШВАННЯ ОБ'КТУ
CIRCUIT DESIGN JBJECTS
СХЕМА РОЗТAШУВАННЯ ОБ'КТУ
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
СХЕМА СТРУМОПРОВДНОГО З'ДНАННЯ РЕЙОК
КОРОБКА З СТАЛЕВОГО ЛИСТА З КРИШКОЮ
КАБЕЛ ВВЕДЕН МЖ ПАНЕЛЯМИ В КОРОБЦ
ПЛИТКА ФРМИ "МАГК" h=6см
ЩЕБНЬ ГОСТ 8267-82 h=10см
ПСОК ГОСТ 8236-85 h=5см
БОРТОВИЙ КАМНЬ З ГРСЬКИХ ПОРД
ГОСТ 6665-81 МАРКИ 1ГП
Розміри на листі дані в мм.
Місцезнаходження електричних коробок в плані див. листи ТР2-ТР6.

Титулка до диплому1.docx

Кафедра інженерної геодезії
Пояснювальна записка
до магістерської кваліфікаційної роботи на тему:
Застосування новітніх технологій для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові
Студентка ГДЗм-21 Ерстенюк В.Я.
Керівник проекту к.т.н. доцент Смірнова О.М.
Консультантз організації та економіки Церклевич А.Л
геодезичного виробництва
д.т.н. доцент Церклевич А.Л.

Висновки7.docx

Магістерська кваліфікаційна робота присвячена застосуванню новітніх технологій для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул.Б.Хмельницького у м.Львові.
В результаті комплексу топографо-геодезичних робіт отримано наступні результати:
Розглянуто фізико-географічний опис та топографо-геодезичне забезпечення району робіт. Встановлено що на території району робіт наявні настінні марки які в подальшому використовувались для створення геодезичної основи.
Було запроектовано планову основу у вигляді витягнутого полігонометричного ходу 2-го розряду загальною довжиною 0971 км згідно з нормативними вимогами. Тимчасовими пунктами були закріплені пункти полігонометрії 2-го розряду. Полярною засічкою було проведено знесення координат з настінних марок на тимчасові пункти. Вимірювання кутівліній і перевищень виконували електронним тахеометром Nikon DTM 332 попередньо виконавши головні перевірки. Вирівнювання отриманих результатів виконували у програмі Credo Dat. Запроектований полігонометричний хід 2-го розряду довжиною 0971 км відповідає вимогам до полігонометрії 2-го розряду оскільки за результатами вирівнювання кутова нев’язка (f=596'' при fдоп=2829'') та відносна помилка ходу
( FsS=1150000 при допустимій FsS=110000 ) знаходяться в допуску.
Було проведено ряд інженерно-геодезичних робіт при топографічному знімання масштабу 1:500 по вул.Б.Хмельницького результати яких було опрацьовано у програмі AutoCAD Civil 3D та складено топографічний план району робіт в масштабі 1:500.
Після проведення комплексу інженерно-геодезичних робіт для реконструкції вул.Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D було складено поздовжній та типовий поперечний профіль траси. При виборі типового поперечного профілю було враховано прокладання трамвайних колій вздовж вулиці в спеціальну бетонну подушку.
Також було розглянуто питання з організації та економіки в результаті чого було складено кошторис та календарне планування організації робіт.

07 09 4823 Prod Prof А3.dwg

15 19 Plan Zam 310311 vis rozk pl dwg..dwg

10 11 12 Tip pop 120411.dwg

00-tytul. 190411.dwg

ДЕРЖАВНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
ОБ'КТIВ КОМУНАЛЬНОГО БУДIВНИЦТВА
РЕКОНСТРУКЦЯ ВУЛИЦ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО (ВД ПЛОЩ
КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА ДО ВУЛ. МУЛЯРСЬКО) ВУЛИЦ ЗАМАРСТИНВСЬКО
''ЛЬВВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
КОМУНАЛЬНОГО БУДВНИЦТВА''
ПРОЕКТ ВИГОТОВЛЕНО НА ЗАМОВЛЕННЯ
Управління капітального будівництва
ЛЦЕНЗЯ НА ПРАВО ВИКОНАННЯ РОБТ
№ 051336 серія АВ від 17 лютого 2006р.
BOOK 2.1 DRIVEWAY RAILWAY CONTACT SYSTEM
ГОЛОВНИЙ НЖЕНЕР ПРОЕКТУ B.I. ЧЕРНИШЕВ
ДIRECTOR О.E. HAVRONA
КНИГА 2.1 ДОРОЖНЯ ЧАСТИНАТРАМВАЙН КОЛКОНТАКТНА МЕРЕЖА
RECONSTRUCTION OF B. HMELNYCKOGO ST.(FROM THE PL.
YAROSLAVA OSMOMYSLA FROM THE MULYARSKA ST.) ZAMARSTYNIVSKA ST.
PROJECT CHIEF ENGINEER V.I. CHERNYSHEV
ДИРЕКТОР О.. ХАВРОНА
Львівської міської ради
THE PROJECT IS DEVELOPED ON THE ORDER
of Capital Construction Departament
of Lviv City Council
PUBLIC CONSTRUCTION DESIGNING''
STATE ENTERPRISE '' LVIV STATE INSTITUTE OF
Operating license No. 051336 series AB as of 17 February 2006
(ВД ВУЛИЦ МУЛЯРСЬКО ДО ВУЛ. ГАЙДАМАЦЬКО)
(FROM MULYARSKA ST. TO GAYDAMACKA ST.)

76.docx

Польовий контроль нівелювання роблять на станції й у ході між реперами з відомими позначками. Розбіжності між перевищеннями отриманими на станції спостережень двома нівелірами або по двох сторонах рейок не повинні перевищувати 7 10мм. Нев'язка в ході між реперами с відомими позначками не повинна перевищувати 50мм де L - довжина ходу км[10].
По закінченні польових робіт матеріали трасування обробляють: перевіряють польові журнали зрівнюють нівелірні й теодолітні ходи обчислюють позначки й координати точок траси створюють плани поздовжній і поперечний профілі ділянок дороги.
По вул.Б.Хмельницького при реконструкції проїжджої частини була запланована повна зміна земляного корита дороги згідно технічного завдання. Тому немає необхідності виконувати ретельне нівелювання проїжджої частини кромки дорожнього полотна бордюрного каменю на поперечниках. Важливо визначити поздовжній ухил проїжджої частини дороги та визначитися з типовим поперечним розрізом для влаштування земляного корита та верхнього полотна дороги.
Влаштування верхнього полотна дороги по вул.Б.Хмельницького ускладнюється необхідністю влаштування трамвайних колій. Для зменшення вібраційного навантаження на будівлі технічним завданням передбачено закладання трамвайних колій у спеціальну бетонну подушку.
На наступному етапі камеральних робіт складали поздовжній профіль дороги.
Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Під час польового відновлення осі дороги було встановлено і винесено на натуру вершини кутів повороту ( якщо не було доступа до їх місцезнаходження то воно визначалося на цифровій карті у програмі AutoCAD Civil 3D 2013. На

поздовжній профіль.dwg

4823 zag dani KM 200410.dwg

ДЕРЖАВНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
ОБ'КТIВ КОМУНАЛЬНОГО БУДIВНИЦТВА
DESCRIPTION OF REVISION
СХЕМА РОЗТОШВАННЯ ОБ'КТУ
CIRCUIT DESIGN JBJECTS
СХЕМА РОЗТAШУВАННЯ ОБ'КТУ
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
ПЕРЕЛК ВИДВ РОБТ ЯК ПДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ
ВДОМСТЬ РОЗДЛУ ПРОЕКТУ МАРКИ КМ
ВДОМСТЬ ДОКУМЕНТВ НА ЯК ПОСИЛАЮТЬСЯ
План контактної мережі від ПК 1+84 до ПК 3+8820
Відомість обсягів електромонтажних робіт
План контактної мережі від ПК 0+00 до ПК 1+84
Альбоми конструкцій контактної мережі
трамвая і тролейбуса
План контактної мережі від ПК 3+88.20 до ПК 5+76.40
електрофицированного транспорта
Контактний провід; 25.4 м. - довжина прольоту
Поперечина; 16.2 м. - ії довжина
Електричний з'єднувач (перемичка)
Специфікація обладнання виробів і матеріалів
Проект реконструкції контактної мережі трамвайної лінії виконаний на підставі завдання на проектування дорожнього плану вулиці з нанесеними трамвайними коліями матеріалів технічних вишукувань матеріалів обстежень і ТУ.nПроектом передбачається демонтаж та монтаж контактної мережі з її елементами спецчастинами перемичками і пунктами живлення.nПроект виконаний згідно СНиП 2.05.09-90 і рішень типового проекту Т-95980 том Т-95978 том і Т-95982 том .nПодвіска напівжорстка на гнучких поперечинах контактний провід прийнятий МФ-100.nНатяг контактного проводу виконується згідно монтажних кривих приведених типовому проекті Т-95980 том і Т-95978 том .nПроектні опори встановлюються на віддалі 0.6 м від бортового каменя і на віддалі 1.8 -2.5 м від осі колії.nПункти живлення секційні ізолятори перемички виконуються з збереженням існуючої схем. Демонтажу підлягають опори які загубили свою несучу здатність.nВсі роботи виконувати згідно вимог і норм ПВЕ СНиП і ПЕТТ.
ВДОМСТЬ КРЕСЛЕНЬ ПРОЕКТУ МАРКИ КМ
План контактної мережі від ПК 5+76.40 до ПК 7+64
План контактної мережі від ПК 7+64 до ПК 8+94.54

Реферат до диплому.docx

Застосування новітніх технологій для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові.
Ерстенюк В.Я. Магістерська кваліфікаційна робота. Кафедра інженерної геодезії. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка» 2015.
0 с. текст. част. 22 табл. 42 рис. 14 літер. джерел 3 аркуші графіч. част.
У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто комплекс інженерно-геодезичних робіт для створення планово-висотної основи під топографічне знімання вул.Б.Хмельницького у м.Львові з метою її реконструкції.
Детально описано комплекс інженерно-геодезичних робіт по створенню планово-висотної основи під топографічне знімання масштабу 1:500 яка створювалася полігонометрією 2-го розряду та тригонометричним нівелюванням.
Для створення планово-висотної основи використовували електронний тахеометр Nikon DTM 332. Результати вимірів опрацьовувались у спеціалізованій програмі Credo Dat.
Також детально розглянуто комплекс топографо-геодезичних робіт по створенню топографічного плану масштабу 1:500. Топографічне знімання виконувалося тахеометрією від пунктів планово-висотної основи з використанням електронного тахеометра Nikon DTM 332. Для складання топографічного плану використовували програму AutoCad Civil 3D 2013.
Особливу увагу приділили комплексу інженерно-геодезичних робіт які виконують при реконструкції проїжджої частини по вул.Б.Хмельницького.
Розглянули питання по організації та економіці геодезичного виробництва.

20 Pidkl drenag 050411.dwg

Plan Higun.dwg

4823 Perelik kreslen IZM.dwg

02 06 Plan Zam 13 12 11 izm хыд.dwg

план друк.dwg

план друк-Raskl17.pdf

CHIEF SPEC. Chernyshev V.I.
DESCRIPTION OF REVISION
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
Reconstruction of B. Hmelnyckogo st. (from the pl. Knyazya
Yaroslava Osmomysla from the Mulyarska st.)
Zamarstynivska st.(from Mulyarska st.to Gaydamacka st.)
Plan of lay out of plates from
STA 3+88.2 to STA 5+76.4

13 Konstr pop 050411.dwg

10.docx

Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
На підготовчому етапі вишукувальних робіт було встановлено що на район робіт наявні карти масштабів 1:25 000 1:10 000 1:5 000 та матеріали аерофотознімання 1989 р.
З пунктів планово-висотної основи наявні 4 настінні марки полігонометрії IV класу. Координати яких наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Вихідні пункти планово-висотної основи

27.docx

3. Повертаємо алідаду на 180 °.
Якщо картинка за місцем збігається з центром візирної марки ніяких налаштувань не потрібно.
Так як оптичні осі центрира збігаються з вертикальними осями інструменту то перевірка виконується.
Помилка місця нуля вертикального круга та колімаційна помилка.
Встановлюємо інструмент на штатив.
Виконуєм процедуру нівелювання.
Повертаєм зорову трубу в положення КЛ.
Наводимо на точку розташовану в межах 45 ° від горизонтальної площини.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК1 головного екрана вимірювань.
Повертаємо інструмент на 180 ° і зорову трубу в становище КП.
Беремо відлік вертикального кута в полі ВК2.
Складаємо обидва вертикальних кута разом ВК1 + ВК2.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 °.
- Юстування не вимагається якщо нуль вертикального круга встановлений в "Горизонт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 180 ° або 540 °.
- Якщо ВК1 + ВК2 не дають в сумі одного з значень наведених вище необхідне юстування.
Оскільки нуль вертикального круга встановлений в "Зеніт" і ВК1 + ВК2 дають у сумі 360 ° то юстування не потрібне[4].
Отже кути лінії і перевищення при створенні геодезичної основи вимірювали електронним тахеометром Nikon DTM 322.

97.docx

виробництва на даному об’єкті. Загальна кошторисна вартість топографо-геодезичних робіт запроектованих на обєкт складається:
- на польові і камеральні роботи;
- на організаційно-ліквідаційні роботи;
- на підрядні роботи.
За своїм характером витрати підприємства поділяються на основні і накладні. Вартість проектних і пошукових робіт визначається кошторисами які складаються на кожен вид робіт. До загальної вартості робіт включаються витрати по зовнішньому і внутрішньому транспорті організаційно-ліквідаційні витрати вартість яких залежить від польових робіт.
На підставі технічного завдання замовника і програми робіт було складено кошторис на топографо-геодезичні роботи (табл. 5.1) та календарний план виконання робіт (табл. 5.3).
При складанні кошторису використовувались нині діючі нормативні акти:
Сборник цен на изыскательские работы для капитального строительства часть I – IV Утвержден постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 16 июля1981 г. № 121 с дополнениями утвержденными постановлением Госстроя СССР от 1 марта1990 г. № 22[12];
Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000 від 14.12.2000 № 285[13];
У Збірнику цін [14] для кожного процесу наведено характеристики категорій складності склад робіт і вартість польових та камеральних робіт (якщо вони є). Наведений склад робіт для кожного процесу є коротким переліком основних операцій які в залежності від конкретних умов можуть змінюватись без коригування розцінок.
Вартість наведена в карбованцях (станом на 1982 рік) у вигляді дробу де чисельник – вартість польових робіт а знаменник – вартість камеральних робіт які включають витрати виробництва за статтями основних витрат:

40.docx

Таблиця 2.6 – Характеристики нівелірного ходу
Таблиця 2.7 – Відомість оцінки точності планової основи
Лінійно-кутова мережа
Таблиця 2.8 – Відомість оцінки точності висотної основи
Тригонометричне нівелювання

Висновки.docx

Магістерська кваліфікаційна робота присвячена застосуванню новітніх технологій для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул.Б.Хмельницького у м.Львові.
В результаті комплексу топографо-геодезичних робіт отримано наступні результати:
Розглянуто фізико-географічний опис та топографо-геодезичне забезпечення району робіт. Встановлено що на території району робіт наявні настінні марки полігонометрії 1-го розряду які в подальшому використовувались для створення геодезичної основи.
Було запроектовано планову основу у вигляді витягнутого полігонометричного ходу 2-го розряду загальною довжиною 0971 км згідно з нормативними вимогами. Тимчасовими пунктами були закріплені пункти полігонометрії 2-го розряду. Виконано знесення координат полярною засічкою з настінних марок на тимчасові пункти. Вимірювання кутів ліній і перевищень виконували електронним тахеометром Nikon DTM 332 попередньо виконавши головні перевірки. Вирівнювання отриманих результатів виконували у програмі Credo Dat. Запроектований полігонометричний хід 2-го розряду довжиною 0971 км відповідає вимогам до полігонометрії 2-го розряду оскільки за результатами вирівнювання кутова нев’язка (f=596'' при fдоп=2829'' та відносна помилка ходу (Fs[S]=1150000 при допустимій Fs[S]=15000) знаходяться в допуску.
Висотна основа створювалася одночасно з плановою тригонометричним нівелюванням і опрацьовувалася у програмі Credo Dat.
За результатами оцінки точності висотної основи встановлено що отримана висотна нев`язка fh=1 см не перевищує гранично допустимої fhдоп.=2 см.
За результатами опрацювання вимірів складено каталог координат та висот пунктів геодезичної основи з максимальною точністю у їх положенні 11 см що не перевищує допустимої 2 см для полігонометрії 2-го розряду.
Було проведено ряд інженерно-геодезичних робіт при топографічному знімання масштабу 1:500 по вул.Б.Хмельницького.
З пунктів геодезичної основи виконувалося тахеометричне знімання ситуації та характерних точок рельєфу. Результати вимірів було опрацьовано у програмі AutoCAD Civil 3D та складено топографічний план району робіт в масштабі 1:500.
Після проведення комплексу інженерно-геодезичних робіт для реконструкції вул.Б.Хмельницького у програмі AutoCAD Civil 3D було складено поздовжній та типовий поперечний профіль траси. При виборі поперечного профілю було враховано прокладання трамвайних колій вздовж вулиці в спеціальну бетонну подушку.
Також було розглянуто питання з організації та економіки в результаті чого було складено календарне планування організації робіт та кошторис загальною вартістю робіт 457874 грн. 72 коп.

01 Zag dani 070511.dwg

ДЕРЖАВНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ
ОБ'КТIВ КОМУНАЛЬНОГО БУДIВНИЦТВА
DESCRIPTION OF REVISION
СХЕМА РОЗТОШВАННЯ ОБ'КТУ
CIRCUIT DESIGN JBJECTS
THIS DOCUMENT AND THE IDEAS AND DESIGNS
INCORPORATED HEREIN AS AN INSTRUMENT OF
PROFESSIONAL SERVICE IS THE PROPERTY OF
CH2M HILL AND IS NOT TO BE USED IN WHOLE
OR IN PART FOR ANY OTHER PROJECT WITHOUT
THESE PLANS ARE FUNDED BY
INTERNATIONAL DEVELOPMENT
USAID CONTRACT 121-C-00-99-00711-00
THE WRITTEN AUTHORIZATION OF CH2M HILL.
TO BE FUNDED BY A LOAN FROM
THE INTERNATIONAL BANK FOR
RECONSTRUCTION AND DEVELOPMENT
LVIVUKRAINE - ЛЬВIВУКРАIНА
ПРОЕКТ IНФРАСТРУКТУРИ МIСЬКОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
MUNICIPAL WATER INFRASTRUCTURE PROJECT
DK-2800 Kongens Lyngby
Consulting Engineers
Description of Revision
ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАСУВОК
ПЕРЕКЛАДКА ВОДОПРОВОДУ I
СИТУАЦIЙНИЙ ПЛАН Р-НУ ВАРШАВСЬКОI
PIPELINE REPLACEMENT
LOCATION MAP OF THE VARSHAVSKA ST.
СХЕМА РОЗТAШУВАННЯ ОБ'КТУ
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
ПЕРЕЛК ВИДВ РОБТ ЯК ПДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ
Земляные сооруженияоснования и
ВДОМСТЬ ДОКУМЕНТВ НА ЯК ПОСИЛАЮТЬСЯ
розроблений на основі завдання на проектування ТУ відповідних служб та топографо-
Проект ''Реконструкція вулиці Б.Хмельницького (від площі Князя Ярослава Осмомисла
Система координат умовна-міська система висот -Адріатична.
Відомість об'ємів робіт
Вулиці та дороги населених пунктів
Перед початком земляних робіт необхідно викликати представників інженерних
служб для уточнення місцезнаходження відповідних мереж.
В місцях пересічення траси з інженерними мережами будівельно-монтажні роботи
здоров'я людей експлуатацію об'єкта при дотриманні заходів що передбачені
жежних та інших діючих норм і правил і забезпечують безпечну для життя і
Технічні рішення відповідають вимогам екологічних санітарно-гігієнічних протипо-
Розміри на планах подано в метрах.
ДСТУ Б В. 2.7 - 119 - 2003
Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон
дорожній та аеродромний
Правила експлуатації трамвая і тролейбуса
Трамвайні і тролейбусні лінії
Для винесення в натуру осей трамвайних колій в плановому відношенні дано коор-
динати точок які знаходяться в ГУАМ м. Львова у висотному відношенні - відмітки
реперів Rр показаних на поздовжньому профілі.
ВДОМСТЬ КРЕСЛЕНЬ ПРОЕКТУ МАРКИ ТР
ВДОМСТЬ РОЗДЛУ ПРОЕКТУ МАРКИ ТР
Дорожня частина трамвайні колії
План вулиці від ПК 0+00 до ПК 1+84
План вулиці від ПК 1+84 до ПК 3+88.20
План вулиці від ПК 3+88.20 до ПК5+76.40
Конструкція дренажного колодязя.
Схема струмопровідного з'єднання рейок.
Перехідна пара ( блокова рейка - рейка ТВ-62 на шпалах)
Робочі поперечні профілі
Поздовжній профіль від ПК3+00 до ПК6+00
План розкладки плит від ПК0+00 до ПК1+84
План розкладки плит від ПК1+84 до ПК3+88.20
План розкладки плит від ПК3+88.20 до ПК5+76.40
Зведений план інженерних мереж від ПК 0+00 до ПК 1+84
Зведений план інженерних мереж від ПК 1+84 до ПК 3+88.20
Зведений план інженерних мереж від ПК 3+88.20 до ПК5+76.4
Поздовжній профіль від ПК0+00 до ПК3+00
геодезичних вишукувань виконаних ТзОВ ''Моніторинг.''
Типовий поперечний профіль: Тип 1
Типовий поперечний профіль: Тип 2
Конструктивні поперечні профілі: Тип Тип
Перехідна пара ( блокова рейка - рейка ТВ-62 на плитах)
до вул. Мулярської) вул. Замарстинівської ( від вулиці Мулярської до вул. Гайдамацької)
План вулиці від ПК 5+76.40 до ПК7+64
План вулиці від ПК 7+64 до ПК8+94.54
Поздовжній профіль від ПК6+00 до ПК8+94.54
Типовий поперечний профіль: Тип 3
План розкладки плит від ПК5+76.40 до ПК7+64
План розкладки плит від ПК7+64 до ПК8+94.54
Зведений план інженерних мереж від ПК 5+76.4 до ПК7+64
Зведений план інженерних мереж від ПК 7+64 до ПК8+94.54

49.docx

Тахеометричне знімання є найбільш розповсюдженим видом наземних топографічних знімань які виконуються при проведенні інженерних вишукувань трас доріг ЛЕП трубопроводів об'єктів будівництва інвентаризації земель створенні державного земельного кадастру складанні проектів відведення земельних ділянок. Тахеометричне знімання належить до топографічних або контурно-висотних знімань в результаті яких одержують плани невеликих ділянок місцевості у великих (1:500 – 1:5 000) масштабах.
Слово «тахеометрія» в перекладі з грецької означає «швидке вимірювання». Швидкість вимірювання під час тахеометричного знімання досягається тим що положення точки місцевості визначається на плані й по висоті при одному наведенні труби приладу на рейку встановлену в даній точці (рис.3.6).
Рис.3.6 - Принцип тахнометричного знімання
При використанні технічних теодолітів сутність тахеометричного знімання зводиться до визначення просторових полярних координат ( D) точок місцевості та подальшого нанесення цих точок на план. При цьому горизонтальний кут між початковим напрямом (АВ) і напрямом на точку (N) що знімається вимірюють за допомогою горизонтального круга вертикальний кут – вертикального круга теодоліта а відстань D до точки – N нитковим віддалеміром. Отже планове положення знімальних точок місцевості визначається полярним способом а перевищення точок – методом тригонометричного нівелювання яке здійснюється за допомогою похилого променя візування . Для тахеометричного знімання місцевості знімальне орунтування створюють у вигляді тахеометричних ходів[6].

література.docx

Список використаної літератури
Мельник Б. В.Вулицями старовинного Львова.— Вид. 2-ге зі змінами.— Львів: Світ 2002.— 273с.
нструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000 1:2000 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)
Знесення координат з пунктів міської геодезичної мережі на тимчасові пункти: Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з курсу «нженерна геодезія» для студентів базового напряму «Геодезія картографія та землевпорядкування» спеціальності «Геодезія» Укл.: О.М. Смірнова О.С.Заяць.– Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка» 2014. – 20с.
Электронный тахеометр DTM-322 Руководство пользователя. – Изд.А. - 2009. – 189с.
Ефимова О.К. Калюжин В.А. Автоматизированные информационные системы для камеральной обработки топографо – геодезических данных. Обработка планово – высотного обоснования в системе CREDO – DAT: Метод. указания по выполнению лабораторной работы – Новосибирск СГГА. – 2008. – 49 с.
В. В. Лозинський. Топографічні знімання ділянок місцевості. Навчально-методичний посібник. – Львів 2012.
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Складання топографічного плану за результатами тахеометричного знімання ділянки місцевості» з дисципліни «нженерна геодезія» для студентів за напрямом підготовки 6.060101 «Будівництво» денної та заочної форм навчання Ю.М. Панчук. – Костопіль: КБТК НУВГП 2014 - 28 с.
нженерна геодезія:Підручник С.П.Войтенко. — 2-ге вид. виправл. і допов. — К. : Знання 2012. — 574 с.
Мовчан Д. А. Современный самоучитель работы в AutoCAD Civil 3D. - ДМК-Пресс 2012 г. – 560с.
Федотов Г.А. Изыскания и проектирование автомобильных дорог.Учебник. - Москва 2009 г. 646 с.
ДБН В.2.3-18:2007. Споруди транспорту. Трамвайні та тролейбусні лінії. Загальні вимоги. – Київ 2008.
Сборник цен на изыскательские работы для капитального строител ьства. – М. Стройиздат 1982.
ДБН Д.1.1-7-2000 від 14.12.2000 № 285. Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва.
Збірник укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та топографічні роботи 2003.

92.docx

Таблиця 4.2 – Мінімальна відстань між осями суміжних кривих ділянок трамвайної колії
Радіус колової кривої м
Відстань між осями колій на прямих ділянках колії мм
Відстань між осями суміжних трамвайних колій на кривих ділянках не менше мм
При відновленні трамвайних колій по вул.Б.Хмельницького було заплановано для зменшення вібрування і впливу на бувлі вкладати їх у бетонну подушку.
По вул.Б.Хмельницького закладено 2 трамвайні колії у два боки. Всі наведені вище нормативні вимоги [3] при проектуванні було враховано.

план.pdf

CHIEF SPEC. Chernyshev V.I.
DESCRIPTION OF REVISION
SCHEME OF ORRANGTMENT ON THE OBJECT
Reconstruction of B. Hmelnyckogo st. (from the pl. Knyazya
Yaroslava Osmomysla from the Mulyarska st.)
Zamarstynivska st.(from Mulyarska st.to Gaydamacka st.)
Plan of lay out of plates from
STA 3+88.2 to STA 5+76.4

типовий поперечний профіль.dwg

64.docx

Картограми - діаграми переміщення земляних мас є важливим засобом комунікації між проектувальниками і будівельниками.
У AUTOCAD Civil 3D вони дають ясне уявлення про відстані об'єми і напрями переміщення грунту розташування кар'єрів і місця вивантаження[9].
4. Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCAD Civil 3D 2013
Топографічні плани масштабу 1:500 використовуються:
- для складання виконавчих планів промислових підприємств багатоповерхової забудови житлово-цивільного будівництва з мережею підземних інженерних комунікацій генеральних планів ділянок будівництва та робочих креслень багатоповерхової забудови для проведення вертикального планування складання планів існуючих підземних мереж та споруд і прив'язки будівель та споруд до ділянок забудови міста;
- для складання робочих креслень гребель головнго вузла басейнів добового регулювання зрівнювальних шахт напірних трубопроводів будівель ГЕС та інших споруд;
- для кадастру населених пунктів із складною забудовою.
Топографічні плани масштабу 1:500 є основою для складання планів всього масштабного ряду.
Першим кроком для створення топографічного плану є імпорт польового журналу.
AutoCAD Civil 3D дозволяє імпортувати польові журнали з усіх електронних тахеометрів і GPRS.
Будь-який проект починається зі складання топографічного плану місцевості в AutoCAD Civil 3D - зі створення цифрової моделі рельєфу (ЦМР).