Рекомендации по проектированию котельных установок на природном газе

Two Типовой проект.dwg

КОТЕЛЬНАЯ С ТРЕМЯ КОТЛАМИ КВ-ГМ-35-150
И ТРЕМЯ КОТЛАМИ ДЕ-25-14ГМ.
ЗАКРЫТАЯ СИСТЕМА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ.
ТОПЛИВО - ГАЗ И МАЗУТ.
ПЛАН РАЗМЕЩЕНИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ

GOST 21.606-95.pdf

МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ
Система проектной документации для строительства
ПРАВИЛА ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОЧЕЙ ДОКУМЕНТАЦИИ
ТЕПЛОМЕХАНИЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ КОТЕЛЬНЫХ
Sistem of design documents for construction. Rules for execution
of working documentation of heatmechancal solutions of boiler
Дата введения 1995-09-01
методологии нормирования и стандартизации в строительстве (ГП ЦНС)
ВНЕСЕН Минстроем России
ПРИНЯТ Межгосударственной научно-технической комиссией по стандартизации и
техническому нормированию в строительстве 19 апреля 1995 г.
За принятие стандарта проголосовали;
Наименование государства
Республика Казахстан
Кыргызская Республика
Российская Федерация
Республика Таджикистан
Республика Узбекистан
Наименование органа государственного
управления строительством
Госупрархитектуры Республики Армения
Минстрой Республики Казахстан
Госстрой Кыргызской Республики
Минархстрой Республики Молдова
Госстрой Республики Таджикистан
Госкомархитектстрой Республики
.ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ с 1 сентября 1995 г. в качестве государственного стандарта
Российской Федерации постановлением Минстроя России от 5 июня 1995 г. № 18—54
Настоящий стандарт устанавливает состав и правила оформления рабочей документации
отопительно-производственных
производственных котельных.
В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие стандарты:
ГОСТ 21.101—93 СПДС. Основные требования к рабочей документации
ГОСТ 21.110—95 СПДС. Правила выполнения спецификации оборудования изделий и
ГОСТ 21.114—95 СГ1ДС. Правила выполнения эскизных чертежей общих видов нетиповых
ГОСТ 21.205—93 СПДС. Условные обозначения элементов санитарно-технических систем
ГОСТ 21.405—93 СПДС. Правила выполнения рабочей документации тепловой изоляции
оборудования и трубопроводов
ГОСТ 21.501—93 СПДС. Правила выполнения архитектурно-строительных рабочих
1 Рабочую документацию тепломеханических решений котельных выполняют в
соответствии с требованиями настоящего стандарта и других стандартов Системы проектной
документации для строительства (СПДС).
2 В состав рабочей документации тепломеханических решений котельных включают:
— рабочие чертежи предназначенные для производства строительно-монтажных работ
(основной комплект рабочих чертежей марки ТМ);
— эскизные чертежи общих видов нетиповых изделий конструкций устройств монтажных
блоков (далее—эскизные чертежи общих видов нетиповых изделий) по ГОСТ 21.114;
— спецификацию оборудования изделий и материалов по ГОСТ 21.110;
— опросные листы и габаритные чертежи.*
3 В состав основного комплекта рабочих чертежей марки ТМ включают:
— общие данные по рабочим чертежам;
— чертежи (планы и разрезы) расположения оборудования;
— чертежи (планы и разрезы) расположения трубопроводов;
— чертежи (планы разрезы и схемы) тепломеханических установок.
4 Для трубопроводов принимают буквенно-цифровые обозначения по ГОСТ 21.205 а
также приведенные в таблице 1.
Трубопровод питательной воды
Трубопровод непрерывной продувки
Трубопровод периодической продувки
Трубопровод подпиточной воды
Трубопровод дренажный напорный
Трубопровод дренажный безнапорный
Трубопровод атмосферный
Трубопровод паровоздушной смеси
Примечание — При наличии в чертежах нескольких одноименных (одного вида)
трубопроводов каждый из которых требуется выделить им присваивают
обозначения состоящие из буквенно-цифрового обозначения приведенного в
таблице с добавлением порядкового номера трубопровода отделяя их точкой.
ПРИМЕР — Т91.1; Т91.2
* Выполняют при необходимости
5 Обозначение диаметра трубопровода наносят на полке линии-выноски в соответствии с
В том случае когда на полке линии-выноски наносят буквенно-цифровое обозначение
трубопровода диаметр трубопровода указывают под полкой линии-выноски в соответствии с
Обозначение диаметра трубопровода на схемах допускается указывать непосредственно над
изображением трубопровода в соответствии с рисунком 1в.
6 .Тепломеханическое оборудование установки (блоки) воздуховоды и газоходы
обозначают маркой "К" с добавлением порядкового номера в пределах марки.
ПРИМЕР — К1; К2; К2.1; К2.2; К2.3
7 Рекомендуемые масштабы изображений на чертежах приведены в таблице 2.
Наименование изображения
Планы и разрезы чертежей расположения 1:50; 1:100; 1:200
Планы и разрезы чертежей установок
Схемы в аксонометрической проекции
Фрагменты планов и разрезов чертежей 1:20; 1:50; 1:100
расположения оборудования и трубопроводов
Узлы при детальном изображении
Эскизные чертежи общих видов нетиповых 1:5; 1:10; 1:20; 1:50
ОБЩИЕ ДАННЫЕ ПО РАБОЧИМ ЧЕРТЕЖАМ
1 В состав общих данных по рабочим чертежам марки ТМ в дополнение к данным
предусмотренным ГОСТ 21.101 включают:
— основные показатели по рабочим чертежам марки ТМ — в таблице по форме 1.
Допускается при необходимости предусматривать в таблице дополнительные графы;
— ведомость техномонтажную — по форме 1 ГОСТ 21.405. Ведомость спецификаций
предусмотренную ГОСТ 21.101 в составе общих данных по рабочим чертежам марки ТМ не
2 В общих указаниях которые входят в состав общих данных по рабочим чертежам марки
ТМ в дополнение к сведениям предусмотренным ГОСТ 21.101 приводят:
— характеристики установок (блоков);
— расчетные параметры наружного воздуха;
— данные о транспортируемой среде (наименование расход параметры);
— требования к изготовлению монтажу испытанию антикоррозионной защите и тепловой
изоляции трубопроводов воздуховодов и газоходов;
— особые требования к установкам (взрывобезопасность кислотостойкость и др.).
ЧЕРТЕЖИ РАСПОЛОЖЕНИЯ ОБОРУДОВАНИЯ
1 На планах и разрезах чертежей расположения оборудования наносят и указывают:
— координационные оси здания (сооружения) и расстояния между ними;
— строительные конструкции;
— отметки чистых полов этажей и основных площадок;
— размерные привязки оборудования установок (блоков) к координационным осям или
элементам конструкций здания (сооружения);
— позиционные обозначения (марки) оборудования установок (блоков) воздуховодов
(газоходов) на полке линии-выноски.
На планах кроме того указывают наименования помещений и категории помещений по
взрывопожарной и пожарной опасности (в прямоугольнике размером 5х8 мм) а на разрезах —
отметки уровней основных элементов оборудования установок (блоков). Допускается
наименования помещений и категории помещений по взрывопожарной и пожарной опасности
приводить в экспликации помещений по форме 2 ГОСТ 21.501.
Примеры выполнения плана и разреза чертежей расположения оборудования приведены в
2 При сложном многоярусном расположении элементов оборудования установок (блоков)
воздуховодов (газоходов) в одном этаже выполняют планы на различных уровнях в пределах
3 На планах разрезах и их фрагментах оборудование установки (блоки) воздуховоды
(газоходы) изображают упрощенно толстой основной линией.
Строительные конструкции на планах разрезах и их фрагментах изображают тонкой
4 В чертежах тепломеханических решений котельных наименования планов разрезов и их
фрагментов выполняют по правилам предусмотренным ГОСТ 21.101.
При наличии двух и более планов на разных уровнях в пределах этажа в наименованиях
планов указывают обозначение плоскости горизонтального разреза.
При выполнении части плана в наименовании указывают оси ограничивающие эту часть
ПРИМЕР — План на отм. 0000 между осями 1—8 и А—Д
5 Наименования планов и разрезов чертежей расположения оборудования в основной
надписи указывают полностью.
ПРИМЕР — Расположение оборудования. План на отм. 0000. Разрез 1—1
1 Тепловую схему (далее—схема) выполняют без соблюдения масштаба действительное
пространственное расположение оборудования и трубопроводов учитывают приближенно.
2 Оборудование трубопроводы арматуру и другие устройства на схеме указывают
условными графическими обозначениями. При необходимости оборудование на схеме
изображают упрощенными внешними очертаниями.
3 Проектируемые трубопроводы арматуру и другие устройства на схеме изображают
сплошной толстой основной линией.
Оборудование а также трубопроводы арматуру и другие устройства поставляемые
комплектно с оборудованием или существующие изображают сплошной тонкой линией.
4 На схеме наносят и указывают:
— оборудование трубопроводы арматуру и другие устройства;
— буквенно-цифровые обозначения трубопроводов как правило в разрывах линий
— диаметры трубопроводов;
— позиционные обозначения (марки) оборудования;
— диаметры и тип специальной арматуры при необходимости (стальной с
электроприводом и др.);
— направление потока транспортируемой среды. Допускается указывать на схеме границу
проектирования (поставки).
Пример выполнения схемы приведен в приложении Б.
5 На листе где изображена схема приводят при необходимости узлы схемы и текстовые
6 Схему допускается выполнять в аксонометрической фронтальной изометрической
При большой протяженности иили сложном расположении трубопроводов допускается
изображать их с разрывом в виде пунктирной линии. Места разрывов трубопроводов
обозначают строчными буквами.
На схеме выполненной в аксонометрической проекции в дополнение к сведениям
предусмотренным 6.4 указывают:
— отметки уровня осей трубопроводов;
— уклоны трубопроводов;
— размеры горизонтальных участков трубопроводов (при наличии разрывов).
7 В основной надписи наименование схемы указывают полностью.
ПРИМЕР — Схема тепловая
ЧЕРТЕЖИ РАСПОЛОЖЕНИЯ ТРУБОПРОВОДОВ
1 На планах и разрезах чертежей расположения трубопроводов наносят и указывают:
— оборудование установки (блоки);
— размерные привязки оборудования установок (блоков) трубопроводов опор (креплений)
и компенсаторов к координационным осям или элементам конструкций здания (сооружения);
— позиционные обозначения (марки) оборудования установок (блоков);
— позиционные обозначения арматуры закладных конструкций опор (креплений)
трубопроводов и других устройств;
— буквенно-цифровые обозначения трубопроводов;
— обозначение уклона трубопровода;
— длину прямого участка трубопровода при наличии сужающего устройства.
На разрезах кроме того указывают отметки уровней осей трубопроводов.
Примеры выполнения плана и разреза чертежей расположения трубопроводов приведены в
2 При сложном многоярусном расположении трубопроводов в одном этаже выполняют
планы на. различных уровнях в пределах этажа.
3 На планах разрезах и их фрагментах трубопроводы арматуру и другие устройства
изображают толстой основной линией оборудование установки (блоки) и строительные
конструкции — тонкой линией.
4 Трубопроводы арматуру и другие устройства на планах разрезах и их фрагментах
изображают упрощенно или условными графическими обозначениями в зависимости от
масштаба чертежа и диаметра трубопровода.
Трубопроводы у которых на чертеже диаметры равны 2 мм и более. изображают
упрощенно двумя линиями.
При выполнении. трубопровода упрощенно двумя линиями арматуру и другие устройства
изображают также упрощенно с учетом их габаритных размеров.
Опоры (крепления) трубопровода как правило на планах и разрезах указывают условными
графическими обозначениями.
Закладные конструкции на трубопроводах указывают точками диаметром 2 мм.
5 Чертежи (планы разрезы и их фрагменты и узлы) расположения трубопроводов
выполняют как правило на группу трубопроводов.
ПРИМЕР — Основные трубопроводы
При малой насыщенности изображений следует совмещать планы и разрезы отдельных
групп трубопроводов.
При большой насыщенности изображений допускается выполнять чертежи (планы разрезы
и их фрагменты и узлы) расположения для каждого трубопровода имеющего самостоятельное
буквенно-цифровое обозначение.
6 К чертежам расположения трубопроводов как правило составляют спецификацию по
форме 7 ГОСТ 21.101. При необходимости спецификацию составляют по форме 8 ГОСТ 21.101
с учетом каждого трубопровода имеющего самостоятельное обозначение.
Спецификацию помещают как правило на листе где изображены планы чертежей
расположения трубопроводов. Допускается выполнить спецификацию на отдельных листах.
7 В спецификацию к чертежам расположения трубопроводов включают арматуру
закладные конструкции опоры (крепления) трубопроводов и другие устройства а также
трубопроводы по каждому диаметру.
Элементы трубопроводов (отводы переходы тройники крестовины фланцы болты гайки
шайбы прокладки) в спецификацию не включают.
8 В графах спецификации указывают:
— в графе "Поз." — позиционное обозначение изделия (порядковый номер записи изделия в
спецификацию). Для трубопроводов графу как правило не заполняют;
— в графе "Обозначение" — обозначение документа на изделие (стандарта технических
условии типового чертежа эскизного чертежа общего вида нетипового изделия и др.);
— в графе "Наименование" — наименование изделия в соответствии с документом на
— в графе "Кол." — количество изделии (трубопроводов);
— в графе "Масса ед. кг." — массу одного изделия;
— в графе "Примечание" — единицы измерения относительную площадь сужающего
устройства и другие дополнительные сведения.
9 В спецификации к чертежам расположения трубопроводов изделия записывают по
группам в следующей последовательности:
— закладные конструкции;
— трубопроводы по каждому диаметру.
10 Наименования планов и разрезов чертежей расположения трубопроводов принимают
В основной надписи наименование планов и разрезов указывают полностью.
Расположение трубопроводов. План на отм. 0000.
Расположение основных трубопроводов. План на отм. 0000.
Расположение питательного трубопровода. План на отм. 0000.
ЧЕРТЕЖИ ТЕПЛОМЕХАНИЧЕСКИХ УСТАНОВОК
1 Чертежи тепломеханических установок в т.ч. блоков (далее — чертежи установок)
следует выполнять при наличии в установке двух и более составных частей (элементов
установки) необходимости показа способов крепления составных частей установки между
собой или к опорным конструкциям отсутствии типовых монтажных чертежей или монтажных
чертежей завода-изготовителя. В остальных случаях чертежи установок не выполняют.
2 На планах и разрезах чертежей установок элементы установок изображают упрощенно.
При необходимости показа способов крепления составных частей установки или их соединения
между собой соответствующие элементы изображают детально как правило на узлах планов и
Правила изображения трубопроводов арматуры конденсационных и других устройств на
планах и разрезах чертежей установок принимают по 7.4.
3 На планах и разрезах чертежей установок наносят и указывают:
— отметки чистых полов этажей (площадок);
— размерные привязки установок к координационным осям или к элементам конструкций
здания (сооружения);
— основные размеры и отметки уровней элементов установок;
— длину прямого участка трубопровода при наличии сужающего устройства;
— позиционные обозначения оборудования арматуры закладных конструкций и других
На планах и разрезах кроме элементов установок указывают строительные конструкции.
4 Схемы установок выполняют в соответствии с разделом 6. На схемах установок
указывают позиционные обозначения оборудования арматуры закладных конструкции и
5 На планах разрезах и узлах чертежей установок оборудование конструкции установок
трубопроводы арматуру и другие устройства изображают толстой основной линией
строительные конструкции —тонкой линией.
Воздуховоды (газоходы) расположенные над установкой на планах в необходимых
случаях изображают утолщенной штрихпунктирной линией (наложенная проекция).
Примеры выполнения плана разреза и схемы чертежей установок приведены в приложении
6 На чертежах установок приводят при необходимости технические требования к
7 К чертежам установок составляют спецификацию по форме 7 ГОСТ 21.101 и помещают
как правило на листе где изображены планы чертежей установок. Допускается выполнять
спецификацию на отдельных листах.
8 В спецификацию к чертежам установок включают оборудование конструкции
установок арматуру закладные конструкции и другие устройства а также трубопроводы по
9 В графе "Поз." указывают позиционное обозначение изделия (порядковый номер записи
изделия в спецификацию) в пределах марки установки.
Для марки "К2" при выполнении на листе или группе листов одной установки в графе
Поз." указывают: "1 2 3 и т.д.".
Для марки "К2" при выполнении на листе или группе листов двух и более установок в
графе "Поз." указывают: "2.1 2.2 2.3 и т.д.
Для трубопроводов графу как правило не заполняют.
В графе "Наименование" для каждой установки записывают буквенно-цифровое
обозначение по 3.6 в виде заголовка и подчеркивают.
10 В спецификации изделия записывают по группам в следующей последовательности:
11 В наименованиях установок указывают буквенно-цифровые обозначения установок по
В основной надписи наименование установки .указывают полностью.
ПРИМЕР — Установка подпиточных насосов К8
ЭСКИЗНЫЕ ЧЕРТЕЖИ ОБЩИХ ВИДОВ НЕТИПОВЫХ ИЗДЕЛИЙ
1 Эскизные чертежи общих видов нетиповых изделий (далее — эскизные чертежи)
выполняют по ГОСТ 21.114 с учетом требований настоящего стандарта.
2 Эскизные чертежи разрабатывают на несложные в изготовлении нетиповые изделия
(конструкции устройства монтажные блоки (кроме тепломеханического оборудования
индивидуального изготовления) элементы воздуховодов (газоходов) опорные конструкции и
конструкции креплений трубопроводов воздуховодов (газоходов) тепломеханического
оборудования и связанных с ними обслуживающих площадок и др.) предусмотренные
основным комплектом рабочих чертежей марки ТМ при отсутствии их серийного
производства типовых чертежей (документации массового применения) стандартов или других
документов на эти изделия.
3 Эскизный чертеж определяет исходную конструкцию нетипового изделия содержит
упрощенное изображение основные параметры и технические требования к изделию в объеме
исходных данных (задания) необходимых для разработки конструкторской документации.
4 В наименовании нетипового изделия указывают буквенно-цифровое обозначение в
пределах каждого вида нетипового изделия и при необходимости в скобках позиционное
обозначение предусмотренное основным комплектом рабочих чертежей марки ТМ по 3.6.
ПРИМЕР — Блок теплообменников БТ1 (К8.3)
5 Наименования составных частей нетипового изделия на эскизном чертеже указывают в
таблице размещаемой как правило на том же листе что и изображение изделия. На полках
линий-выносок указывают номера позиций составных частей нетипового изделия включенных
Таблицу выполняют по форме 7 ГОСТ 21.101. Графу "Масса ед. кг" как правило не
заполняют. Ориентировочную массу нетипового изделия приводят в конце таблицы.
СПЕЦИФИКАЦИЯ ОБОРУДОВАНИЯ ИЗДЕЛИЙ И МАТЕРИАЛОВ
1 Спецификацию оборудования изделий и материалов (далее — Спецификация)
выполняют по ГОСТ 21.110 с учетом требований настоящего стандарта.
2 Спецификацию составляют по разделам:
— изделия и материалы.
Наименование каждого раздела записывают в виде заголовка в графе 2 и подчеркивают.
В раздел "Оборудование" включают тепломеханическое оборудование установки (блоки)
воздуховоды и газоходы указанные на планах и разрезах чертежей расположения
Для оборудования установок (блоков) воздуховодов и газоходов в графе 1 Спецификации
указывают позиционное обозначение (марку) по 3.6.
В раздел "Изделия и материалы" включают арматуру (в т.ч. клапаны регулирующие)
закладные конструкции опоры (крепления) трубопроводов и другие устройства трубопроводы
по каждому диаметру конструкции теплоизоляционные а также материалы предусмотренные
основным комплектом рабочих чертежей. Для изделии и материалов в графе 2 Спецификации
перед их наименованиями указывают порядковый номер записи изделия (материала) в
Спецификации в пределах раздела.
3 В Спецификацию оборудование изделия и материалы записывают по группам в
следующей последовательности:
в разделе "Оборудование":
— тепломеханическое оборудование установки (блоки);
в разделе "Изделия и материалы":
— трубопроводы по каждому диаметру;
— конструкции теплоизоляционные;
шайбы прокладки) в Спецификацию не включают.
4 В Спецификации принимают следующие единицы измерений:
— оборудование установки (блоки) воздуховоды газоходы арматура закладные
конструкции опоры (крепления) трубопроводов и другие устройства— шт.;
— материалы изоляционные — м3;
— материалы покрытий и защиты — м2;
— другие материалы — кг.
ОПРОСНЫЕ ЛИСТЫ И ГАБАРИТНЫЕ ЧЕРТЕЖИ
1 Опросные листы и габаритные чертежи выполняют в соответствии с данными заводовизготовителей оборудования и комплектуют их в виде отдельного выпуска с наименованием
Выпуску "Опросные листы'' присваивают самостоятельное обозначение состоящее из
обозначения основного комплекта рабочих чертежей марки ТМ и через точку шифра "ОЛ".
Обозначение указывают на титульном листе выпуска опросных листов.
ПРИМЕР— 2345—11—ТМ.ОЛ
2 После титульного листа выпуска опросных листов помещают содержание.
Содержание выполняют по форме 2 ГОСТ 21.101. Содержанию присваивают обозначение
состоящее из обозначения выпуска опросных листов и шифра "С".
ПРИМЕР — 2345—11—ТМ.ОЛС
Листы содержания оформляют основной надписью. На первом листе содержания основную
надпись выполняют по форме 5 ГОСТ 21.101 и на последующих листах — по форме 6 ГОСТ
101. В графе 5 основной надписи указывают "Содержание".
В графах содержания (форма 2 ГОСТ 21.101) указывают:
— в графе "Обозначение" — обозначение или порядковый номер опросного листа
(габаритного чертежа);
— в графе "Наименование" — наименование опросного листа (габаритного чертежа) в
полном соответствии с наименованием указанным на опросном листе (габаритном чертеже);
— в графе "Примечание" — сведения об изменениях вносимых в опросные листы
(габаритные чертежи).
3 В наименовании опросного листа (габаритного чертежа) указывают обозначение или
порядковый номер в пределах выпуска и при необходимости в скобках позиционное
обозначение предусмотренное основным комплектом рабочих чертежей марки ТМ.
4в опросные листы (габаритные чертежи) вносят в соответствии с ГОСТ
101 с учетом дополнительных требований настоящего стандарта.
Изменения в опросные листы (габаритные чертежи) вносят самостоятельно в пределах
каждого опросного листа (габаритного чертежа).
Сведения об изменениях вносимых в опросные листы (габаритные чертежи) приводят в
графе "Примечание" содержания выпуска опросных листов.
Таблицу регистрации изменении (форма 10 ГОСТ 21.101) не выполняют.
5 Выпуск опросных листов записывают в разделе "Прилагаемые документы" ведомости
ссылочных и прилагаемых документов входящей в общие данные по рабочим чертежам
основного комплекта марки ТМ.
Форма 1 ОСНОВНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ПО РАБОЧИМ ЧЕРТЕЖАМ МАРКИ ТМ
Примеры выполнения плана и разреза чертежей расположения оборудования
Пример выполнения схемы
Примеры выполнения плана и разреза чертежей расположения трубопроводов
Примеры выполнения плана разреза и схемы чертежей установок
Общие данные по рабочим чертежам
Чертежи расположения оборудования
Чертежи расположения трубопроводов
Чертежи тепломеханических установок
Эскизные чертежи общих видов нетиповых изделий
Спецификация оборудования изделий и материалов
Опросные листы .и габаритные чертежи
Приложение А Примеры выполнения плана и разреза чертежей расположения оборудования
Приложение Б Пример выполнения схемы
Приложение В Примеры выполнения плана и разреза чертежей расположения трубопроводов
Приложение Г Примеры выполнения плана разреза и схемы чертежей установок
Ключевые слова: рабочая документация тепломеханических решений котельных состав и

ROU.DWG

K4.DWG

BDE25.DWG

AL TO.DWG

DE-B1.DWG

AL CNSG.DWG

qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg
cnsg1 cnsg2 cnsg3 cnsg4 cnsg5 cnsg6 cnsg7 cnsg8 cnsg9 cnsg10
Znaceni> pokazateley dl> tiporazmera
Cista> neytralna> voda

NKC3.DWG

Proekt DBN Kotelni.pdf

ДЕРЖАВН БУДВЕЛЬН НОРМИ УКРАНИ
ДБН В.2.5Видання офіційне
Публічне акціонерне товариство «Проектний та
науково-дослідний інститут
теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і
П.Зембицький (науковий керівник) О.Погіба
Д.Михайлюк .Пашковський М. Терехов.
ПКБ «МГ» (В.Липа П.Матічин В.Духота В.Циба);
ТК «Променергетик» (В.Крижевський);
ПАТ «Гіпроцивільпромбуд» (Ю.Юрочковський);
ТОВ «Полісся-нтерм» (О. Шамко)
назва підрозділу суб’єкта нормування який є замовником у
називному відмінку із зазначенням назви суб’єкта нормування
назва заінтересованого органу у називному відмінку
(реквізити листів-погоджень)
ЗАТВЕРДЖЕНО: Міністерство регіонального розвитку будівництва та
житлово-комунального господарства України
наказ Мінрегіону України від
дата та номер документа яким затверджено
дата набрання чинності будівельними нормами
Право власності на цей документ належить державі. Цей документ не може
бути повністю чи частково відтворений тиражований і розповсюджений як
офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку
будівництва та житлово-комунального господарства України
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1
НОРМАТИВН ПОСИЛАННЯ 1
ТЕРМНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 5
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ТРАНСПОРТ 10
1 Генеральний план 10
ОБ'МНО-ПЛАНУВАЛЬН КОНСТРУКТИВН РШЕННЯ 122
КОТЛИ ВОДОГРЙН ТЕПЛОГЕНЕРАТОРИ ХВОСТОВ ПОВЕРХН НАГРВАННЯ
НШ ГЕНЕРАТОРИ ЕНЕРГ 16
ГАЗОПОВТРЯНИЙ ТРАКТ ДИМОВ ТРУБИ ОЧИЩЕННЯ ДИМОВИХ ГАЗВ 17
1 Загальні вимоги 17
2 Газоповітряний тракт 17
4 Очищення димових газів 19
ДОПОМЖНЕ ОБЛАДНАННЯ 21
ВОДОПДГОТОВКА ВОДНО-ХМЧНИЙ РЕЖИМ 24
1 Загальні вимоги 24
2 Попереднє оброблення води 25.
3 Докотлове оброблення води для живлення парових котлів 26
4 Продування парових котлів 27
5 Обладнання і споруди водопідготовчих установок 28
6 Оброблення конденсату 29
РОЗВАНТАЖЕННЯ ПРИЙОМ СКЛАДУВАННЯ ПОДАВАННЯ ПАЛИВА В
1 Загальні вимоги 30
4 Газоподібне паливо 35
ЗОЛОШЛАКОВИДАЛЕННЯ 36
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНЧН ПРИСТРО 37
1 Загальні вимоги 40
2 Захист обладнання 41
4 Автоматичне регулювання 43
5 Контроль технологічних параметрів 44
ОПАЛЕННЯ ВЕНТИЛЯЦЯ 48
ВОДОПРОВД КАНАЛЗАЦЯ 49
ДОДАТКОВ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ КОТЕЛЕНЬ ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ
БУДВНИЦТВА В РАЙОНАХ З СЕЙСМЧНСТЮ 7 БАЛВ БЛЬШЕ 51
ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 52
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ 53
ДОДАТОК А (обов’язковий) КАТЕГОР ПРИМЩЕНЬ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ
ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ СТУПНЬ ВОГНЕСТЙКОСТ БУДИНКВ
(ПРИМЩЕНЬ) СПОРУД КОТЕЛЕНЬ 55
ДОДАТОК Б (обов’язковий) ПЕРЕЛК ПРОФЕСЙ ПРАЦВНИКВ КОТЕЛЕНЬ ЗА
ГРУПАМИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСВ СКЛАД СПЕЦАЛЬНИХ ПОБУТОВИХ
ПРИМЩЕНЬ ТА ОБЛАДНАННЯ 57
ДОДАТОК В (довідковий) МНМАЛЬН ВДСТАН У ПРОСВТ МЖ ПОВЕРХНЯМИ
ТЕПЛОЗОЛЯЦЙНИХ КОНСТРУКЦЙ СУМЖНИХ ТРУБОПРОВОДВ ВД
ПОВЕРХН ТЕПЛОВО ЗОЛЯЦ ТРУБОПРОВОДВ ДО БУДВЕЛЬНИХ
КОНСТРУКЦЙ БУДИНКУ 58
ДОДАТОК Г (обов’язковий) ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДИНКВ (ПРИМЩЕНЬ) СПОРУД
КОТЕЛЕНЬ ЗА УМОВАМИ СЕРЕДОВИЩА 59
ДОДАТОК Д (обов’язковий) ТЕМПЕРАТУРА ПОВТРЯ В РОБОЧЙ ЗОН
ВИРОБНИЧИХ ПРИМЩЕНЬ СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦ СПОСОБИ ПОДАВАННЯ
ДОДАТОК Е (довідковий) КЛАСИФКАЦЯ КОТЕЛЕНЬ 62
ДОДАТОК Ж ББЛОГРАФЯ 63
пр. ДБН В.2.5-ХХ-ХХХХ
Boiler installations
Ці норми встановлюють суміщені будівельні і технологічні вимоги на
проектування нових реконструкцію та технічне переоснащення існуючих
котелень (котельних установок) незалежно від їх продуктивності з паровими
водогрійними і пароводогрійними котлами водогрійними теплогенераторами
на основі водонагрівачів (проточних ємкісних або контактного нагріву) з
надлишковим тиском пари не більше 39 МПа температурою води не вище
Ці норми не поширюються на проектування котелень теплових
електростанцій пересувних котелень електрокотелень котелень з котламиутилізаторами котлами з високотемпературними органічними теплоносіями та
іншими енерготехнологічними котлами котелень з котлами водогрійними
теплогенераторами на основі водонагрівачів на які не поширюються вимоги
котлонагляду НПАОП 0.00-1.08 та НПАОП 0.00-1.26 продуктивністю до
Вимоги цих норм є обов’язковими для застосування юридичними та
фізичними особами – суб’єктами господарської діяльності у галузі будівництва
незалежно від форм власності.
Тут і далі – надлишковий тиск.
У цих нормах є посилання на такі документи:
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських та
ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє
середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств будинків і
споруд. Основні положення проектування
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.1.1-12:2006 Будівництво у сейсмічних районах України
ДБН В.1.2-10-2008 Система забезпечення надійності та безпеки
будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму
ДБН В.2.2-9:2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення
ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового
ДБН В.2.3-4:2007 Автомобільні дороги
ДБН В.2.5-20-2001. Газопостачання
ДБН В.2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об’єктів цивільного
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.5-39:2008 Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі
ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель
СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии (Захист
будівельних конструкцій від корозії)
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.
(Внутрішній водопровід і каналізація будинків)
СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.
(Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди)
СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения.
(Каналізація. Зовнішні мережі і споруди)
СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование
(Опалення вентиляція і кондиціювання)
СНиП 2.09.02-85* Производственные здания. (Виробничі будинки)
СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий. (Споруди
промислових підприємств)
СНиП 2.04.14-88 Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов.
(Теплова ізоляція обладнання і трубопроводів)
СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства. (Електротехнічні
СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации. (Системи автоматизації)
СНиП -12-77 Защита от шума. (Захист від шуму)
СНиП -58-75 Электростанции тепловые. (Електростанції теплові)
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія.
ДСТУ 2369-94 Котли опалювальні водогрійні. Терміни та визначення
ДСТУ 4808:2007 Джерела централізованого питного водопостачання.
Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання
ДСТУ 2042-92 Брикети торф’яні на комунально-побутові потреби.
ДСТУ 2043-92 Торф фрезерний для виробництва брикетів. Технічні
ДСТУ 3472-96 Вугілля буре кам’яне та антрацит. Класифікація
ДСТУ 3868-99 Паливо дизельне. Технічні умови
ДСТУ 4047-2001 Гази вуглеводневі скраплені паливні для комунальнопобутового споживання. Технічні умови.
ДСТУ 4058-2001 Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови.
ДСТУ 4083-2002 Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови
ДСТУ 4840:2007 Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови
ДСТУ 7123-2009 Лушпиння соняшнику. Технічні умови
ДСТУ 7124:2009 Лушпиння соняшникове пресоване гранульоване.
ДСТУ 7146:2010 Вугілля кам’яне та антрацит для побутових потреб.
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 нженерне обладнання будинків і споруд.
Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны. (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря
ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот.
Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
(ССБП. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і
вимоги до проведення контролю)
ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического
электричества. Общие требования. (Пожежовибухобезпечність статичної
електрики. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электрические поля. Допустимые уровни на
рабочих местах и требования к проведению контроля. (ССБП. Електричні поля.
Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю)
ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического
электричества. Общие технические требования. (ССБП. Засоби захисту від
статичної електрики. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления
допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями.
(Охорона природи. Атмосфера. Правила установлення допустимих викидів
шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 2184-77 Кислота серная техническая. Технические условия.
(Кислота сірчана технічна. Технічні умови)
ГОСТ 5542-87 Газы горючие природные для промышленного и
коммунально-бытового назначения. Технические условия. (Гази горючі
природні для промислового і комунально-побутового призначення. Технічні
ГОСТ 10433-75 Топливо нефтяное для газотурбинных установок.
Технические условия. (Паливо нафтове для газотурбінних установок. Технічні
ГОСТ 21204-83 Горелки газовые промышленные. Классификация Общие
технические требования маркировка и хранение. (Пальники газові промислові.
Класифікація. Загальні технічні вимоги маркування та зберігання)
ГОСТ 50902-96 Торф топливный для пылевидного сжигания.
Технические условия. (Торф паливний для пиловидного спалювання)
ГСТУ 320.00149943.010-98 Паливо пічне побутове (ППП). Технічні
РСТ 1297-82 Напівбрикети торф’яні. Технічні умови
РСТ 1996-90 Торф кусковий паливний. Технічні умови
НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови та безпечної експлуатації парових
та водогрійних котлів
НПАОП 0.00-1.11-98 Правила будови і безпечної експлуатації
трубопроводів пари та гарячої води
НПАОП 0.00-1.20-98 Правила безпеки систем газопостачання України
НПАОП 0.00-1.26-96 Правила будови та безпечної експлуатації парових
котлів з тиском пари не вище 0.07 МПа (0.7 ктссм2) та водогрійних котлів і
водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С
Електрообладнання спеціальних установок
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
НАПБ Б 03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень будинків та
зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
НАПБ Б 03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників
ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення
від впливу електромагнітних випромінювань
ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для
ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з
промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я
ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з
джерелами електромагнітних полів
СанПиН 42-120-4948-89 Санитарные нормы допустимых уровней
инфразвука и низкочастотного шума на территории жилой застройки.
(Санітарні норми допустимих рівнів інфразвуку і низькочастотного шуму на
території житлової забудови)
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму
ультразвуку та інфразвуку
ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної і
ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря
населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)
СН 174-75 Инструкция по проектированию электроснабжения
промышленных предприятий. (нструкція з проектування електропостачання
СН 441-72* Указания по проектированию ограждений площадок и
участков предприятий зданий и сооружений. (Вказівки по проектуванню
огорож майданчиків і ділянок підприємств будинків і споруд)
СН 1304-75 Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых
помещениях. (Санітарні норми допустимих вібрацій у житлових приміщеннях)
СН 1757-77 Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности
(Санітарно-гігієнічні
напруженості електростатичного поля)
СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых
и общественных зданий и на территории жилой застройки. (Санітарні норми
допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на
ПУЕ-2009 Правила улаштування електроустановок
ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок. (Правила улаштування
ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском
насичених парів не вище 933 кПа
СОУ-40.1.44.101-2005 Вугілля на відкритих складах електростанцій.
нструкція із зберігання
ТЕРМНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни вжиті в цих будівельних нормах та визначення
позначених ними понять.
1 Будинок основний - будинок (споруда) з прибудованою
вбудованою або даховою котельнею.
2 Водонагрівач ємкісний - прилад водогрійний поверхневий
призначений для нагрівання об’єму води продуктами згоряння палива без
примусової циркуляції води.
3 Водонагрівач контактного нагріву - прилад водогрійний
призначений для нагрівання води продуктами згоряння палива при їх
безпосередньому контакті з водою.
4 Водонагрівач проточний - прилад водогрійний поверхневий
призначений для нагріванням води продуктами згоряння палива під час її
5 Енергетичне паливо – горючі речовини які економічно доцільні
при спаленні в технічному обладнанні для отримання в промислових цілях
значної кількості теплоти
6 Зал котельний - приміщення в якому встановлюють котли
теплогенератори і допоміжне обладнання.
7 Зал машинний - приміщення в якому встановлюють когенераційні
та тригенераційні установки.
8 Котел водогрійний – за НПАОП 0.00-1.08.
9 Котел паровий – за НПАОП 0.00-1.08.
10 Котел пароводогрійний – за НПАОП 0.00-1.08.
11 Котельня (котельна установка) – сукупність обладнання і
механізмів що включає котли теплогенератори на основі водонагрівачів
допоміжне устаткування та призначений для вироблення теплової енергії у
вигляді водяної пари або гарячої води з органічного палива з метою
теплопостачання розташована в приміщенні будинку споруді чи їх
12 Котельня вбудована – котельня розташована в межах
огороджувальних конструкцій будинку споруди (крім горища) і відокремлена
від суміжних приміщень протипожежними перешкодами.
13 Котельня виробнича - котельня призначена для забезпечення
теплотою виробничих потреб.
14 Котельня виробничо-опалювальна – котельня призначена для
забезпечення теплотою систем опалення вентиляції гарячого водопостачання
і виробничих потреб.
15 Котельня відкрита – котельня в якій закриті передні фронтові
стіни котлів водогрійних теплогенераторів (чи нижні частини котлів
водогрійних теплогенераторів) в приміщенні де знаходиться обслуговуючий
персонал насоси водопідготовка (крім деаераторів) щитові або захищені від
атмосферних опадів тільки котли і водогрійні теплогенератори службові
побутові приміщення – закриті.
16 Котельня дахова – котельня розташована на плоскій покрівлі або
в горищному приміщенні (у тому числі технічному горищі) будинку споруди і
відокремлена від суміжних приміщень протипожежними перешкодами.
17 Котельня другої категорії – котельня яка не відносять до котелень
18 Котельня закрита – котельня в якій все основне та допоміжне
обладнання розташовано в приміщеннях.
19 Котельня напіввідкрита – котельня у якій обладнання що не
потребує постійного нагляду встановлено назовні.
20 Котельня окремо розташована – будинок споруда котельні що
віддалена від інших будинків споруд.
21 Котельня опалювальна – котельня призначена для забезпечення
теплотою систем опалення вентиляції і гарячого водопостачання.
22 Котельня першої категорії – котельня що є єдиним джерелом
теплоти системи теплопостачання і забезпечує споживачів першої категорії
які не мають індивідуальних резервних джерел теплоти.
23 Котельня прибудована – котельня розташована ззовні основного
будинку споруди і відокремлена від суміжних приміщень основного будинку
споруди протипожежною стіною.
24 Споживачі першої категорії - за ДБН В.2.5-39.
25 Теплогенератор водогрійний – водонагрівач (проточний ємкісний
або контактного нагріву) призначений для нагрівання води продуктами
26 Установка когенераційна - комплекс обладнання для
комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
27 Установка тригенераційна - комплекс обладнання
комбінованого виробництва електричної теплової енергії та холоду.
1 При проектуванні котелень крім цих будівельних норм необхідно
дотримуватись вимог НПАОП 0.00-1.08 НПАОП 0.00-1.26 НПАОП 0.00-1.11
а також вимог НАПБ А.01.001 ДБН В.1.1-7 НПАОП 0.00-1.20 ДБН В.2.5-20
ДБН 360 ДБН В.2.2-9 ДБН В.2.2-15 ДБН В.2.2-27 СНиП 2.03.11 СНиП
09.02 СНиП 2.09.03 СНиП -12 [5] ПУЭ ПУЕ та інших чинних в Україні
нормативних документів.
2 За технологічною схемою котельні допускається проектувати в
комплексі з альтернативними джерелами теплоти (сонячними колекторами
тепловими насосами теплогенераторами перетворення кінетичної енергії води
в теплову тощо) котлами з електричним підігрівом електричними
водонагрівачами у тому числі накопичувальними а також з агрегатами
одиночної потужності не більше 25 МВт для когенерації тригенерації.
3 При проектуванні прибудованих вбудованих і дахових котелень
повинні враховуватися вимоги нормативних документів на проектування
основних будинків і споруд.
4 Для виробничих будинків допускається проектування прибудованих
вбудованих та дахових котелень.
Дахові котельні проектують на природному газі з водогрійними
котлами водогрійними теплогенераторами що працюють із температурою
нагріву води не вище 115 °С.
Продуктивність котелень для виробничих будинків не нормується.
5 Для житлових будинків допускається проектування прибудованих та
дахових котелень при застосуванні водогрійних котлів водогрійних
теплогенераторів із температурою нагріву води не вище 115 °С.
Роботу дахових котелень передбачають на природному газі.
Роботу прибудованих котелень допускається передбачати на
природному газі твердому та рідкому паливі з температурою спалаху парів не
Продуктивність дахових та прибудованих котелень приймають не вище
МВт з одиничною потужністю котла не більше 125 МВт.
Забороняється влаштування двох та більше дахових котелень на одній
6 Для громадських будинків і споруд адміністративних і побутових
будинків допускається проектування прибудованих вбудованих та дахових
котелень при застосуванні водогрійних котлів водогрійних теплогенераторів
із температурою нагріву води не вище 115 °С.
Роботу прибудованих і вбудованих котелень допускається передбачати
на природному газі твердому та рідкому паливі з температурою спалаху парів
7 Продуктивність прибудованих та дахових котелень для громадських
будинків приймають з урахуванням теплових навантажень основних будинків
та за необхідності подачі теплоносіїв іншим споживачам від внутрішніх
теплових мереж основного будинку.
8 Загальна продуктивність котлів водогрійних теплогенераторів які
встановлюють у вбудованих котельнях для громадських будинків і споруд
адміністративних і побутових будинків не повинна перевищувати:
а) 50 МВт при роботі котлів та водогрійних теплогенераторів на
природному газі та рідкому паливі (з одиничною потужністю котла не більше
б) 17 МВт при роботі котлів водогрійних теплогенераторів на твердому
паливі (при загальному максимальному виході золи та шлаку в котельні не
9 Не допускається проектування котелень прибудованих вбудованих
дахових для будинків споруд закладів: дитячих дошкільних позашкільних та
навчальних; навчальних; охорони здоров’я та відпочинку з стаціонаром
готелів тимчасового розміщення (проживання); фізкультурно-оздоровчих;
соціального захисту населення; а також будинків і споруд для перебування
маломобільних груп населення будинків з атріумами.
10 Не допускається проектування котелень що безпосередньо
примикають або розташовані безпосередньо над та під приміщеннями
громадського призначення розрахованими для одночасного постійного або
тимчасового перебування більше 50 осіб а також приміщеннями фойє та залів
для глядачів торговельними приміщеннями магазинів приміщеннями класів
та аудиторій учбових закладів залів їдалень ресторанів роздягальних і
мильних лазень душових залів очікувань групових кімнат дитячих закладів і
приміщеннями функціонально аналогічними зазначеним.
11 Не допускається передбачати улаштування котлів водогрійних
теплогенераторів на рідкому паливі з температурою спалаху парів нижче 61
°С у підвалах; котлів та водогрійних теплогенераторів на газоподібному
паливі - в підвальних поверхах а на скраплених газах - у підвальних і
12 Дахові котельні на плоскій покрівлі проектують окремо
розташованими або прибудованими до інших споруд або їх частин з
урахуванням вимог 4.9 4.10.
13 Протипожежні відстані від дахової котельні що розташовується на
плоскій покрівлі до приміщень основного і інших будинків що підносяться
над цією покрівлею приймають з урахуванням вимог ДБН 360.
14 Котельні з когенераційною або тригенераційною установками
проектують окремо розташованими або прибудованими та вбудованими до
виробничих будинків і споруд.
15 Класифікацію споживачів теплоти за надійністю теплопостачання
визначають відповідно до ДБН В.2.5-39.
16 Теплові навантаження для розрахунку і вибору обладнання
котелень визначають для трьох режимів роботи:
максимально-зимового – при середній температурі зовнішнього повітря за
найбільш холодну п’ятиденку;
найбільш холодного місяця – при середній температурі зовнішнього
повітря за найбільш холодний місяць;
літнього – при розрахунковій температурі зовнішнього повітря теплого
періоду (розрахункові параметри А).
Зазначені середні і розрахункові температури зовнішнього повітря
приймають відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27 та СНиП 2.04.05.
17 Для теплопостачання будинків і споруд що мають чергове
опалення або в роботі систем опалення яких допускаються перерви
передбачають роботу обладнання котельні за цих умов.
18 Розрахункову погодинну продуктивність котельні визначають
сумою погодинних витрат теплоти на опалення і вентиляцію при
максимально-зимовому режимі розрахункових витрат теплоти на гаряче
водопостачання і розрахункових витрат теплоти на технологічні потреби.
При визначенні розрахункової продуктивності котельні враховують
витрати теплоти на власні потреби котельні і втрати теплоти в котельні і в
19 Суму розрахункових погодинних витрат теплоти допускається
знижувати за рахунок застосування залежного регулювання відпуску
теплоносія на опалення і вентиляцію від навантаження гарячого
водопостачання (з урахуванням теплоакумулюючої здатності опалювальних
20 Кількість і одиничну продуктивність котлоагрегатів. водогрійних
теплогенераторів що встановлюють у котельні потрібно вибирати за
розрахунковою продуктивністю котельні з урахуванням режиму роботи
котлоагрегатів водогрійних теплогенераторів та допоміжного технологічного
обладнання для роботи при мінімальному навантаженні котельні без
вимушеного дроселювання або скидання теплоносіїв в атмосферу.
21 У разі виходу з ладу найбільшого за продуктивністю котла
водогрійного теплогенератора котельні першої категорії повинні
забезпечувати відпуск теплоносія споживачам першої категорії:
на технологічне теплопостачання і системи вентиляції – у кількості що
визначається мінімально допустимими навантаженнями (незалежно від
температури зовнішнього повітря);
на опалення і гаряче водопостачання – в кількості що визначається за
режимом найбільш холодного місяця з урахуванням вимог нормативних
документів на проектування теплопостачання конкретних споживачів.
22 У разі виходу з ладу котла водогрійного теплогенератора
незалежно від категорії котельні кількість теплоносія що відпускається
споживачам другої та третьої категорій не нормується.
23 Кількість котлів водогрійних теплогенераторів що встановлюють у
котельні визначають на основі техніко-економічних розрахунків.
Встановлення в котельні одного котла чи водогрійного теплогенератора
допускається передбачати у виробничих котельнях другої категорії.
24 Компонування котлоагрегатів водогрійних теплогенераторів і їх
допоміжного обладнання приймають з урахуванням вимог заводів-виробників.
25 Поза будівлями котелень на відкритих майданчиках допускається
розміщення тягодуттьових машин золоуловлювачів економайзерів
деаераторів декарбонізаторів освітлювачів баків різного призначення
підігрівачів мазуту тощо за умови забезпечення надійної і безпечної
експлуатації захисту від замерзання трубопроводів і арматури а також
охорони навколишнього природного середовища від забруднення і шуму.
26 Технологічна схема і компонувальні рішення котельні повинні
забезпечувати механізацію і автоматизацію технологічних процесів безпечне
та зручне обслуговування обладнання мінімальну протяжність комунікацій
можливість за необхідності в'їзду в котельню підлогового транспорту для
транспортування вузлів обладнання і трубопроводів при проведенні
27 Допускається передбачати стаціонарні вантажопідйомні механізми
(талі тельфери підвісні і мостові крани тощо).
28 У котельнях допускається не передбачати майданчики або
приміщення для проведення ремонту обладнання арматури приладів
контролю і регулювання при виконанні робіт з його ремонту промисловими
підприємствами або спеціалізованими організаціями.
29 Розташування котлів і допоміжного обладнання в котельнях
(відстань між котлами котлами і будівельними конструкціями ширину
проходів) а також улаштування площадок і сходів для обслуговування
обладнання передбачають відповідно до НПАОП 0.00-1.08 НПАОП 0.00-1.26
з урахуванням вимог заводів-виробників.
30 Для прибудованих вбудованих і дахових котелень допускається
розташування обладнання водопідготовки підігрівання та транспортування
мережної води в інших окремих приміщеннях основного будинку на покрівлі
та в інших будинках на прилеглій території.
31 Приміщення котельні необхідно обладнувати первинними засобами
пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б 03.001.
32 Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою і
ступінь вогнестійкості будинків (приміщень) і споруд котелень приймають
згідно з додатком А.
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ТРАНСПОРТ
1.1 Земельні ділянки будинки і споруди для будівництва і
розташування котелень вибирають відповідно до схеми теплопостачання
проектів планування і забудови міст селищ і сільських населених пунктів
генеральних планів підприємств схем генеральних планів груп підприємств із
загальними об'єктами (промислових вузлів).
1.2 Генеральним планом котельні передбачають розміщення
збільшувально-складальних майданчиків складських і тимчасових споруд
необхідних на період проведення будівельно-монтажних робіт.
Поза приміщеннями прибудованих вбудованих та дахових котелень
рекомендується передбачати майданчик для тимчасового розміщення
матеріалів та обладнання на період проведення ремонтних робіт.
1.3 Склади палива реагентів матеріалів приміщення лабораторій а
також допоміжні приміщення котелень що розміщуються на територіях
(майданчиках) промислових підприємств можуть об'єднуватися з
аналогічними будинками приміщеннями і спорудами цих підприємств.
1.4 На території (майданчику) котельні потрібно розташовувати
головний корпус споруди паливного господарства і золошлаковидалення
трансформаторну підстанцію газорегуляторний пункт станцію збирання і
перекачування конденсату баки-акумулятори гарячого водопостачання
споруду водопідготовки і реагентного господарства.
Зазначені будинки і споруди допускається об'єднувати при дотриманні
вимог розділу 13 цих норм.
1.5 Місткість складів рідкого палива не повинна перевищувати
величин регламентованих ВБН В.2.2-58.1 для складів другої групи.
1.6 Огорожу території котельні проектують відповідно до вимог СН
1. Висоту огорожі слід приймати не менше 2 м.
Будинки і споруди котелень що розташовуються на території
промислових підприємств допускається не огороджувати.
1.7 За межами території котельні допускається розташовувати
розвантажувальні пристрої паливоподачі паливні склади золошлаковідвали
станції збирання і перекачування конденсату баки-акумулятори гарячого
водопостачання насосні станції і резервуари протипожежного і питного
водопостачання. Мазутне господарство баки-акумулятори гарячого
водопостачання резервуари протипожежного і питного водопостачання
повинні мати огорожі. Висоту огорожі слід приймати не менше 2 м.
1.8 Систему дощового водовідведення з території котельні проектують
відкриту а в умовах існуючої забудови – в системі з мережами дощової
каналізації підприємства або району в якому розміщено котельню.
1.9 При неможливості використання золи і шлаку для потреб
будівництва і будівельної індустрії золошлаковідвали потрібно проектувати
а) розміри території золошлаковідвалів передбачають з урахуванням
роботи котельні протягом не менше 25 років із виділенням першої черги
будівництва розрахованої на експлуатацію котельні протягом 10 років;
б) золошлаковідвали розміщують поблизу території котельні
використовуючи за можливості непридатні для сільського господарства
земельні ділянки низини яри заболочені місця вироблені кар'єри що
підлягають благоустрою з урахуванням перспективного розвитку району
в) забезпечено захист водоймищ від можливого винесення золи і шлаку
дощовими або паводковими водами.
2.1 Транспортну схему котельні приймають з урахуванням її
розрахункової продуктивності черговості будівництва і перспективи
2.2 Для котелень продуктивністю більше 60 МВт при постачанні
палива або вивезенні золи і шлаку автомобільним транспортом основний
автомобільний в'їзд на територію котельні повинен мати дві смуги руху.
Для котелень продуктивністю 60 МВт і менше незалежно від способу
подачі палива і вивезення золи і шлаку достатньо передбачати влаштування
однієї смуги під'їзної автомобільної дороги шириною не менше 45 м.
2.3 Необхідно передбачати можливість під'їзду автомобільного
транспорту до будинків і споруд котелень та обладнання що встановлюється
на відкритих майданчиках.
Дороги для автомобільного транспорту які забезпечують ведення
технологічного процесу повинні мати покриття капітального типу відповідно
до вимог ДБН В.2.3-4.
ОБ'МНО-ПЛАНУВАЛЬН КОНСТРУКТИВН РШЕННЯ
1 При проектуванні будинків і споруд котелень потрібно
дотримуватись вимог ДБН В.2.2-28 СНиП 2.09.02 СНиП 2.09.03 і цих
2 Котельні що споруджують на території виробничих об’єктів можуть
бути закритими напіввідкритими та відкритими.
3 Відкриті котельні можна споруджувати у районах де розрахункова
температура повітря складає мінус 20 °С і вище.
4 На території житлових масивів споруджують закриті котельні.
5 При розміщенні в приміщеннях прибудованих вбудованих і дахових
котелень обладнання яке є джерелом підвищеного шуму та вібрації
передбачають відповідні заходи згідно з вимогами СНиП -12.
6 При проектуванні котелень потрібно забезпечувати єдине
архітектурне і композиційне рішення всіх будинків і споруд враховувати
характер навколишньої забудови.
7 Приміщення дахової котельні слід приймати одноповерховим.
8 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення будинків і споруд
котелень за необхідності повинні допускати можливість їх розширення.
9 Для забезпечення можливості великоблочного монтажу обладнання в
стінах і перекриттях будівель котелень передбачають монтажні прорізи.
Такі прорізи як правило передбачають у торцевій стіні з боку розширення
10 Вбудовані та дахові котельні відокремлюють від суміжних
приміщень протипожежними стінами перегородками та перекриттями з
межею вогнестійкості яка відповідає ступеню вогнестійкості будинку ( II
III та IIIа) згідно ДБН В. 1.1-7. Прибудовані котельні відокремлюють від
приміщень основного будинку глухою протипожежною стіною межу
вогнестійкості якої визначають як для вбудованих та дахових котелень. Стіни
перегородки і міжповерхові перекриття що відділяють вбудовані і дахові
котельні від інших приміщень а також стіни що відокремлюють прибудовані
котельні від основного будинку повинні бути парогазонепроникними.
11 Допускається передбачати будинки дахових котелень з
продуктивністю не більше 50 МВт (з одиничною потужністю котла не більше
5 МВт) що встановлюються на плоскій покрівлі а також будинки окремо
розташованих котелень продуктивністю не більше 15 МВт (у тому числі блокмодульні заводського виготовлення) із ступенем вогнестійкості а.
Для котелень що відносяться до першої категорії за надійністю відпуску
теплоносія споживачам не допускається передбачати будинки зі ступеня
вогнестійкості нижче .
12 У приміщеннях котельного залу вбудованих і дахових котелень
при використанні газоподібного чи рідкого палива належить передбачати
зовнішні легкоскидні огороджувальні конструкції площу і конструкцію яких
приймають при використанні газоподібного палива – як для приміщень
категорії А а при використанні рідкого палива як для приміщень категорії Б з
додержанням безпеки для людей при їх спрацюванні.
Віконні прорізи слід обладнувати сіткою для попередження можливого
розкидання скла не порушуючи вимоги до пожежної евакуації.
13 Виходи з вбудованих і прибудованих котелень належить
передбачати безпосередньо назовні. Марші сходів для вбудованих котелень
допускається розташовувати в габаритах загальних сходових кліток
відокремлюючи ці марші від іншої частини сходової клітки протипожежними
перегородками з межею вогнестійкості не менше Е 45 і протипожежним
перекриттям з межею вогнестійкості не менше REI 45.
14 З дахової котельні передбачають не менше двох виходів
розташованих з протилежних боків один з яких – основний сполучає
котельню зі сходовою кліткою основного будинку. При довжині приміщення
котельні до 12 м допускається влаштування одного виходу.
При розташуванні котельні на плоскій покрівлі передбачають виходи
(вихід) з котельні безпосередньо на покрівлю і вихід на покрівлю з основної
будівлі маршовими сходами.
15 Допускається безпосередній вихід із дахової котельні що
розташовується на плоскій покрівлі або в об'ємі горища на загальну сходову
клітку через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу. Можливість
використання загальних сходових кліток і ліфтів для експлуатації дахових
котелень визначається розрахунком з урахуванням пропускної спроможності
сходових кліток основного будинку призначення та технічних характеристик
ліфтів і експлуатаційних потреб котельні.
16 При улаштуванні проходів до дахової котельні і площадок для
обслуговування обладнання через плоскі покрівлі конструкція і матеріали
(негорючі) покриття повинні забезпечувати безпечний прохід з урахуванням
переміщення вантажів при експлуатації і ремонті обладнання котельні.
Проходи і площадки обслуговування повинні мати негорючі поручні
висотою не менше 09 м із суцільною обшивкою низу на висоту не менше 01 м.
Ширину проходів приймають не менше 1 м.
17 При проектуванні передбачають захисні пристрої та засоби що
запобігають можливості несанкціонованого проникнення у котельні та
доступу до їх допоміжного обладнання розташованого на покрівлі та в інших
окремих приміщеннях основного будинку і на прилеглій території.
18 Конструкцію покрівлі в місці розташування дахової котельні і на
відстані не менше 6 м від зовнішніх стін необхідно виконувати із негорючих
Допускається застосування гідроізоляційної конструкції покрівлі з
горючих матеріалів при умові захисту її від вигорання залізобетонними
плитами або бетонною стяжкою товщиною не менше 20 мм.
19 Відмітка низу прорізів (крім дверних) у зовнішніх стінах дахової
котельні розташованої на плоскій покрівлі повинна перевищувати рівень
прилеглого даху основної будівлі не менше ніж на 05 м.
20 Проходи до дахових котелень та їх допоміжного обладнання
виходи із котелень на загальну сходову клітку допускається суміщати тільки з
проходами до інженерного обладнання і комунікацій будинку.
21 Надбункерні галереї для розміщення транспортних механізмів
паливоподачі повинні бути відділені від котельних залів суцільними
протипожежними перегородками 2-то типу з вогнестійкістю ЕI 15.
22 Внутрішні поверхні огороджувальних конструкцій приміщень
паливоподачі і пилоготування повинні бути гладкими і пофарбовані
вологостійкими фарбами в світлі тони.
Наявні виступи огороджувальних конструкцій повинні бути виконані з ухилом
під кутом 60° до горизонту і пофарбовані вологостійкими фарбами.
23 Металеві сходи і площадки в приміщеннях паливоподачі
проектують наскрізними.
24 Опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій
виробничих приміщень котельні повинен відповідати ДБН В.2.6-31.
25 У будинках і приміщеннях котелень з явними надлишковими
тепловиділеннями величина опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних
конструкцій не нормується за винятком огороджувальних конструкцій зони з
постійним перебуванням персоналу (на висоту 24 м від рівня робочої
Віконні рами вище зазначеного рівня допускається проектувати з
26 Площу і розміщення віконних прорізів у зовнішніх стінах потрібно
визначати за умови природного освітлення а також з урахуванням вимог
аерації для забезпечення необхідної площі отворів що відкриваються та
вимог п. 6.12. Площа віконних отворів повинна бути мінімальною.
Коефіцієнт природного освітлення при боковому освітленні в будинках і
спорудах котелень належить приймати 05 крім приміщень лабораторій щитів
автоматики і ремонтних майстерень для яких цей коефіцієнт приймають 15.
Коефіцієнт природного освітлення приміщень окремо розташованих
установок водопідготовки приймають відповідно до СНиП 2.04.02.
27 Допустимі рівні шуму на постійних робочих місцях та біля щитів
контролю і керування приймають відповідно до ДСН 3.3.6.037 рівні вібрації –
28 Зовнішні огороджувальні конструкції наземної частини споруд
паливоподачі для палива з виходом летких речовин на горючу масу 20 % і
більше (розвантажувальних пристроїв дробильних відділень транспортерних
галерей вузлів пересипання надбункерних галерей) проектують виходячи з
того що площа легкоскидних конструкцій повинна бути не менше 003 м2 на
м3 об'єму приміщення.
Віконні рами в будинках і приміщеннях паливоподачі передбачають
одинарними і розташовують в одній площині з внутрішньою поверхнею стін.
29 Перелік професій працівників котелень за групами виробничих
процесів і склад спеціальних побутових приміщень та пристроїв приймають
згідно з додатком Б.
30 При кількості працюючих у котельні в найбільш численній зміні 30
осіб і більше склад побутових приміщень приймається відповідно до
До чисельності працюючих необхідно включати персонал зайнятий на
ремонтних і налагоджувальних роботах.
31 При кількості працюючих у котельні в найбільш численній зміні від
до 30 осіб передбачають такі допоміжні приміщення: кімната начальника
котельні або конторське приміщення гардеробні з умивальниками туалети
душова кімната приймання їжі і комора прибирального інвентарю.
При кількості працюючих у котельні в найбільш численній зміні менше 12
осіб з перерахованих допоміжних приміщень можна не передбачатися кімнату
начальника котельні або конторське приміщення а також умивальник у
приміщенні гардеробної (допускається користування вмивальником при
туалеті) та кімнату приймання їжі.
32 При експлуатації котелень без постійного перебування
обслуговуючого персоналу необхідно передбачати туалет з умивальником та
шафу для зберігання одягу персоналу зайнятому на ремонтних та
налагоджувальних роботах.
33 В окремо розташованих будинках насосних станцій рідкого палива
з постійним обслуговуючим персоналом передбачають гардеробну туалет
душову кімнату обігріву. В окремо розташованих будинках водопідготовки
передбачають гардеробну туалет душову.
34 Площі приміщень зазначених у пп. 6.30 6.31 6.33 встановлюють
відповідно до ДБН В.2.2-28.
35 Перекриття каналів у приміщеннях котелень рекомендується
передбачати зі збірного залізобетону та влаштовувати їх на рівні чистої
Перекриття ділянок каналів де за умовами експлуатації необхідне зняття
плит можливо передбачати з рифленої сталі.
36 Підлоги вбудованих і дахових котелень повинні мати гідроізоляцію
розраховану на висоту розливу води до 10 см.
37 Транспортерні галереї як правило у місцях їх примикання до
будинків котелень не повинні спиратися на каркас і огороджувальні
конструкції будинку.
38 У котельні можливо передбачати приміщення для складування
1 Види палива та паливні компоненти приймають за державними
стандартами (ДСТУ 4047 ГОСТ 5542 ДСТУ 3472 ДСТУ 4083 ДСТУ 2042
ДСТУ 2043 ДСТУ 7123 ДСТУ 7124 ДСТУ 7146 ГОСТ 50902 РСТ УССР
97 РСТ УССР 1996 ДСТУ 3868 ДСТУ 4058 ДСТУ 4840 ГСТУ
0.00149943.010 ГОСТ 10433) або зареєстровані як альтернативні. Пропорції
змішування сумішевих палив встановлюються відповідною нормативнотехнічною документацією.
2 Для котелень продуктивністю більше 25 МВт для яких газоподібне
паливо встановлено як основне необхідно передбачати резервне паливо. При
розробленні проектів котелень ці види палива слід розглядати як рівнозначні.
3 Для котелень продуктивністю до 25 МВт включно резервне паливо
до газоподібного як правило не передбачають. Для цих котелень віднесених
до першої категорії передбачають аварійне паливо
4 Розпалювання і «підсвічування» котлів передбачають виходячи з
вимог заводів-виробників котлів.
КОТЛИ ВОДОГРЙН ТЕПЛОГЕНЕРАТОРИ ХВОСТОВ
ПОВЕРХН НАГРВАННЯ НШ ГЕНЕРАТОРИ ЕНЕРГ
1 В котельнях застосовують котли водогрійні теплогенератори
заводського виготовлення.
Продуктивність коефіцієнт корисної дії аеродинамічний опір та інші
параметри роботи котлів водогрійних теплогенераторів приймають за
вказівками заводів-виробників або авторів проекту обладнання.
Допоміжне обладнання та заходи необхідні для запалення котлів
водогрійних теплогенераторів утворення киплячого шару захисту металевих
елементів від перегріву очищення внутрішніх і зовнішніх поверхонь нагріву
попередження займання палива в тракті паливоподачі у випадку поширення
вогню з топки тощо передбачають відповідно до вказівок заводів-виробників
або авторів проекту обладнання.
2 Встановлення водогрійних котлів водогрійних теплогенераторів
продуктивністю більше 10 МВт допускається тільки за умови що котельня
забезпечена двома незалежними джерелами живлення електроенергією.
3 При проектуванні котелень потрібно виходити з умов комплектного
постачання котлоагрегатів водогрійних теплогенераторів включаючи топкові
пристрої хвостові поверхні нагріву тягодуттьові установки золоуловлювачі
контрольно-вимірювальні прилади засоби регулювання і керування.
4 Контактні водяні економайзери можливо застосовувати для
нагрівання води систем побутового (за наявності проміжних теплообмінників)
та технологічного гарячого водопостачання.
5 Хвостові поверхні нагрівання потрібно проектувати індивідуально до
кожного котлоагрегату. Проектування групових економайзерів допускається
як виключення для реконструкції котельні.
6 Економайзери застосовують для нагрівання живильної води парових
котлів і води систем теплопостачання.
Допускається переключення економайзерів із нагріву води для закритих
систем теплопостачання на нагрів живильної води котлів.
Не допускається переключення економайзерів із нагріву живильної води
парових котлів на нагрів води для відкритих систем теплопостачання або
систем гарячого водопостачання.
7 Генератори енергії відповідно до 4.2 рекомендується застосовувати у
вигляді модулів комплектної заводської поставки.
ГАЗОПОВТРЯНИЙ ТРАКТ ДИМОВ ТРУБИ
ОЧИЩЕННЯ ДИМОВИХ ГАЗВ
1.1 Газоповітряний тракт котелень проектують відповідно до [6].
2 Газоповітряний тракт
2.1 При проектуванні котелень тягодуттьові установки (димососи і
дуттьові вентилятори) приймають відповідно до вказівок заводів-виробників.
Як правило тягодуттьові установки передбачають індивідуальними до
кожного котлоагрегату водогрійного теплогенератора.
2.2 Групові (для окремих груп котлів водогрійних теплогенераторів)
або загальні (для всієї котельні) тягодуттьові установки допускається
застосовувати для котелень з котлами водогрійними теплогенераторами
продуктивністю не більше 1 МВт.
2.3 Групові або загальні тягодуттьові установки проектують з двома
димососами і двома дуттьовими вентиляторами.
Розрахункову продуктивність котлів водогрійних теплогенераторів для
яких передбачають зазначені установки забезпечують паралельною роботою
двох димососів і двох дуттьових вентиляторів.
2.4 Газовий опір котлів водогрійних теплогенераторів приймають за
вказівками заводів-виробників.
2.5 Газоповітропроводи можуть бути підземними наземними або
Газоповітропроводи виконують з газонепроникних термостійких
негорючих матеріалів.
2.6 Для ділянок газопроводів у яких можливе скупчення золи
передбачають можливість очищення.
2.7 При можливості утворення в газопроводах конденсату
передбачають захист від корозії внутрішніх поверхонь відповідно до
СНиП 2.03.11 та пристрій для відведення конденсату.
3.1 Для котельні передбачають як правило одну димову трубу.
Більшу кількість труб допускається передбачати при відповідному
Для водогрійних теплогенераторів продуктивністю не більше 100 кВт як
правило передбачають відособлені димові труби (газоходи) якщо інше не
передбачене заводом-виробником.
3.2 Висоту димових труб висоту газоходів визначають за даними
аеродинамічного розрахунку [6] і перевіряють відповідно до [7] та ДСП 201.
3.3 Остаточно мінімально допустиму розрахункову висоту димової
труби висоту газоходів приймають із умов:
а) устя повинно бути вище зони вітрового підпору не менше ніж на 05 м;
б) устя повинно бути вище гребня покрівлі будинків (або їх частин)
розташованих в радіусі 25 м від центру труби (газоходу) не менше ніж на 5 м;
в) висота труби повинна забезпечувати умови розсіювання шкідливих викидів димових газів.
Висоту газоходів (димових труб) котлів і водогрійних теплогенераторів
продуктивністю не більше 100 кВт визначають за СНиП 2.04.05.
3.4 Розрахунок висоти димової труби і вибір конструкції захисту
внутрішньої поверхні її ствола від агресивного впливу внутрішнього
середовища необхідно виконувати з урахуванням умов спалення основного і
3.5 Створення підпору в боровах (газопроводах) і газоходах котлів
водогрійних теплогенераторів що не працюють не допускається.
3.6 З метою попередження проникнення димових газів у товщу
конструкцій цегляних і залізобетонних труб не допускається позитивний
статичний тиск на стінки газовідвідного ствола.
Перевірочний розрахунок необхідно виконувати для зимового і літнього
розрахункових режимів роботи котелень.
4 Очищення димових газів
4.1 Котельні призначені для роботи на твердому паливі (вугіллі торфі
сланці біопаливі) обов’язково повинні бути обладнані установками для
очищення димових газів від твердих часток (золи) у випадках коли добуток
А В ≥ 5000 де А - вміст золи на робочу масу палива % В – максимальна
годинна витрата палива кг.
При застосуванні твердого палива як аварійного встановлення
золоуловлювачів не передбачають.
4.2 Вибір обладнання для очищення димових газів від шкідливих
викидів здійснюють залежно від необхідного ступеня очищення. Об'єми газів
приймають за їх робочою температурою.
4.3 Доцільність і методи зниження шкідливих газоподібних викидів
визначають на підставі техніко-економічних обрунтувань.
1 Залежно від виду і характеру середовища що транспортується
трубопроводи котелень поділяються на трубопроводи пари і води
мазутрпроводи трубопроводи паливного газу трубопроводи подачі твердого
палива та шлакозоловидалення трубопроводи ацетилену кисню водню
стисненого повітря трубопроводи агресивних середовищ (частина
трубопроводів водопідготовки трубопроводи кислотних промивань
устаткування тощо) та інші.
Проектування цих трубопроводів здійснюють у відповідності з діючими
правилами та вимогами що пред’являються до кожного з них.
Всі види трубопроводів що транспортують водяну пару з робочим тиском
понад 0.07 МПа або гарячу воду з температурою понад 115 °С підвідомчі
котлонагляду і повинні задовольняти його правилам.
2 При конструюванні трубопроводів котелень крім цих будівельних
норм потрібно дотримуватися вимог ДБН В.2.5-39 НПАОП 0.00-1.11.
забезпечувати оптимальні швидкості середи в трубопроводах компенсацію
теплових подовжень враховувати вимоги до зниження рівнів шуму та
4 Магістральні паропроводи до яких приєднують парові котли
передбачають одинарними секціонованими або подвійними в котельнях
першої категорії і можуть бути одинарними несекціонованими в котельнях
Магістральні живильні трубопроводи парових котлів можливо
передбачати подвійними для котелень першої категорії. В інших випадках ці
трубопроводи передбачають одинарними несекціонованими.
теплопостачання до яких приєднують водогрійні котли водогрійні
теплогенератори водопідігрівальні установки і мережні насоси передбачають
одинарними секціонованими або подвійними для котелень першої категорії
незалежно від величини витрати теплоти і для котелень другої категорії при
витраті теплоти 100 МВт і більше. В інших випадках ці трубопроводи можуть
бути одинарними несекціонованими.
Для котелень із котлами при тиску пари до 007 МПа і температурою води
не більше 115 °С незалежно від категорії магістральні паропроводи живильні
трубопроводи подавальні і зворотні трубопроводи системи теплопостачання
приймають як правило одинарними несекціонованими.
5 Трубопроводи пари і води від магістралей до обладнання і
з'єднувальні трубопроводи між обладнанням як правило передбачають
6 В системах підігрівання води допускається застосування
гідравлічного роз’єднання потоків внутрішнього та зовнішнього контурів з
функціями механічного осадження забруднень з води та відведення повітря.
7 Діаметри трубопроводів пари приймають виходячи з максимальних
годинних розрахункових витрат теплоносія. При цьому швидкості пари
переважно приймають:
для перегрітої пари при умовному проході труб мм:
для насиченої пари при умовному проході труб мм:
8 Мінімальні відстані у просвіті між поверхнями теплоізоляційних
конструкцій суміжних трубопроводів і від поверхні теплової ізоляції
трубопроводів до будівельних конструкцій будинку рекомендується приймати
відповідно до додатку В.
9 Розташування трубопроводів рідкого палива в приміщеннях
котелень передбачають відкритим та не нижче нульової відмітки.
10 Для трубопроводів рідкого палива передбачають сталеві труби (від
магістральних трубопроводів котельні до пальників – із безшовних труб) і
стальну арматуру першого класу герметичності.
Вибір та розташування арматури і трубопроводів газоподібного палива
здійснюють відповідно до ДБН В.2.5-20.
11 Ділянки паропроводів що можуть відключатись а також нижні і
кінцеві точки паропроводів повинні мати пристрої для періодичного
продування і відведення конденсату (штуцера з вентилями).
12 На спускних продувальних і дренажних лініях трубопроводів з
тиском пари до 007 МПа включно і температурою води до 115 °С включно
передбачають встановлення одного запірного вентиля (засувки); на
трубопроводах з тиском пари більше 007 МПа і температурою води більше
5 °С - відповідно до НПАОП 0.00-1.08.
13 Для періодичного спускання води або періодичного продування
котла передбачають загальні збірні спускні і продувальні трубопроводи.
14 Засоби управління арматурою приймаються в залежності від задач
які виконує арматура місця її розташування та ступеня автоматизації системи
яку обслуговує арматура.
15 Можливість і умови заміни запобіжних клапанів на водогрійних
котлах з температурою води не більше 115 С запобіжними клапанами на
загальному трубопроводі до якого приєднані котли визначають за НПАОП
16 У місцях перетинання трубопроводами протипожежних перешкод
та будівельних конструкцій з нормованими межами вогнестійкості слід
забезпечувати нормативну межу вогнестійкості зазначених перешкод та
конструкцій. Кінці гільз можуть виступати або бути на одному рівні з
поверхнями внутрішніх стін перегородок і стель та на 30-50 мм вище
поверхні чистої підлоги.
Для прокладання пучків трубопроводів можливо улаштування прорізів.
17 Для обігріву трубопроводів та захисту від замерзання
застосовують супутники та нагрівальні кабелі.
18 Трубопроводи прибудованих вбудованих і дахових котелень що
проходять усередині основної будівлі є внутрішніми інженерними мережами.
1 Проектом передбачають деаерацію додаткової води та всіх потоків
конденсату які надходять до котельні.
2 Продуктивність деаераторів повинна забезпечувати деаерацію:
живильної води парових котлів – за встановленою продуктивністю
котельні (без урахування резервної продуктивності котлів) з урахуванням
власних потреб котельні;
підживлювальної води при закритих і відкритих системах
теплопостачання для теплових мереж гарячого водопостачання – відповідно до
ДБН В.2.5-39 і СНиП 2.04.01.
3 У проектах котелень з паровими котлами при відкритих системах
теплопостачання і централізованих системах гарячого водопостачання
передбачають як правило окремі деаератори живильної і підживлювальної
води системи теплопостачання (по одному деаератору кожного призначення).
Загальний деаератор можливо передбачати при закритій системі
Запас деаерованої води приймають не менше як на 20 хвилин її витрати.
4 Більше одного деаератора передбачають:
у котельнях першої категорії;
при значних коливаннях навантажень коли один деаератор не може
забезпечувати необхідну якість води;
при навантаженнях які не можуть бути забезпечені одним деаератором.
5 При паралельному включенні двох і більше деаераторів
атмосферного або підвищеного тиску необхідно передбачати зрівнювальні
лінії по воді і парі а також забезпечувати розподіл води і пари пропорційно
продуктивності деаераторів.
Паралельне включення вакуумних деаераторів як правило не
6 Для створення розрідження у вакуумних деаераторах застосовують
як правило вакуум-насоси а також водоструминні або пароструминні
ежектори. Для водоструминних ежекторів передбачають насоси і баки робочої
води. Місткість баків робочої води повинна бути не менше трихвилинної
продуктивності деаератора.
7 У деаераторах живильної води парових котлів попереднє
підігрівання води передбачають тільки виходячи з умови що нагрівання води
в процесі деаерації не повинно перевищувати величин встановлених
документацією на термічні деаератори.
8 У системі живлення парових котлів крім деаераторних баків
додаткові ємкості не передбачають.
9 При вакуумній деаерації підживлювальної води для закритих
систем теплопостачання передбачають установлення проміжних баків
При відкритих системах теплопостачання і централізованих системах гарячого водопостачання подачу води з вакуумних деаераторів як правило передбачають безпосередньо в баки-акумулятори (без установлення проміжних
10 Висоту встановлення деаераторів живильних і конденсатних баків
приймають виходячи з умови створення підпору у відцентрових насосах що
виключає можливість скипання води в насосах.
11 При визначенні продуктивності живильних насосів потрібно
враховувати витрати води:
на живлення всіх робочих парових котлів;
на безперервне продування котлів;
на періодичне продування парових котлів;
на пароохолоджувачі котлів;
на редукційно-охолоджувальні і охолоджувальні установки;
на можливі втрати води або пари.
12 Живильні пристрої котлів приймають відповідно до НПАОП 0.001.08 НПАОП 0.00-1.26.
13 Для живлення котлів з тиском пари не більше 007 МПа слід
передбачати не менше двох живильних насосів у тому числі - один резервний.
Для живлення котлів одиничною продуктивністю не більше 500 кггод
допускається використання ручного насоса як резервного.
14 Для живлення котлів з тиском пари більше 007 МПа можливо
передбачати насоси з паровим приводом (поршневі безмастильні або
турбонасоси) з використанням відпрацьованої пари при цьому резервний
насос передбачають з електроприводом.
При неможливості використання відпрацьованої пари потрібно
насоси тільки з електроприводом – за наявності двох незалежних джерел
живлення електроенергією;
насоси з електричним і паровим приводами – при одному джерелі
живлення електроенергією.
15 Для живлення котлів із тиском пари не більше 05 МПа або котлів
продуктивністю до 1 тгод включно допускається застосування живильних
насосів тільки з електроприводом при одному джерелі живлення
16 Кількість і продуктивність живильних насосів вибирають за
умови щоб у разі зупинки найбільшого за продуктивністю насоса інші
забезпечили подачу води в кількості визначеній з урахуванням п. 11.11.
17 У котельнях другої категорії з котлами в полегшеному або
легкому обмурку з камерним спаленням за умови що теплота акумульована
топкою не може призвести до перегріву металу елементів котла при виході з
ладу живильного насоса і автоматичному відключенні подачі палива в топку
сумарна продуктивність живильних насосів визначається виходячи з вимог
п. 11.11 (без урахування можливої зупинки одного з живильних насосів). У
цьому випадку кількість насосів повинна прийматися не менше двох (без
18 Для котлів з індивідуальним насосним регулюванням рівня води в
барабані насосом що входить до складу котла резервний живильний насос не
19 Живильні насоси з характеристиками що допускають їх
паралельну роботу слід приєднувати до загальних живильних магістралей.
При застосуванні насосів що не допускають їх паралельну роботу
передбачають можливість живлення котлів роздільними магістралями.
20 Продуктивність водопідігрівальних установок визначають за
максимальною годинною витратою теплоти на опалення та вентиляцію і
розрахунковою максимальною витратою теплоти на гаряче водопостачання
які визначають відповідно до ДБН В.2.5-39 з урахуванням режиму роботи
21 Кількість підігрівачів для систем опалення і вентиляції повинна
бути не менше двох. Резервні підігрівачі не передбачають. У котельнях першої
категорії при виході з ладу одного підігрівача інші повинні забезпечувати
відпуск теплоносія в режимі найхолоднішого місяця.
22 Для відпуску води різних параметрів (на опалення і вентиляцію
побутове і технологічне гаряче водопостачання) а також для роботи
підігрівачів у різних режимах (піковому або базисному) рекомендується
передбачати окремі групи водопідігрівальних установок.
23 Вибір напору продуктивності та числа мережних і
підживлювальних насосів для відкритих і закритих систем теплопостачання а
також насосів для установок збирання і перекачування конденсату потрібно
проводити відповідно до ДБН В.2.5-39.
Підживлення систем опалення підключених до водогрійних котелень
продуктивністю не більше 50 МВт із температурою підігріву води не вище
5 С може здійснюватися автоматично або вручну обслуговуючим
24 В установках централізованого гарячого водопостачання кількість
насосів гарячого водопостачання визначають відповідно до режиму роботи
25 Необхідність застосування рециркуляційних насосів для котлів
визначають за тепловою та гідравлічною схемами котельні з урахуванням
вимог заводів-виробників котлів. Кількість насосів загальних для усіх або
групи котлів повинна бути не менше двох без резерву.
При встановленні в котельні не менш двох котлів і відповідному технікоекономічному обрунтуванні допускається встановлення по одному
26 Залежно від якості конденсату що повертається від зовнішніх
споживачів передбачають можливість безпосереднього його подавання до
деаераторів спільного оброблення з вихідною водою або оброблення в
спеціальній установці.
Конденсат від теплоутилізаторів прихованої теплоти пароутворення
димових газів може бути використаний у системі підживлення котлів після
спеціального оброблення або скинутий у каналізацію після нейтралізації.
27 У котельнях для відкритих систем теплопостачання і в котельнях з
установками для централізованого гарячого водопостачання як правило
передбачають баки-акумулятори гарячої води. Вибір баків-акумуляторів їх
розміщення проводять відповідно до ДБН В.2.5-39.
При техніко-економічному обрунтуванні баки-акумулятори можна не
28 Резервні редукційно-охолоджувальні установки редукційні
установки і охолоджувальні установки передбачають на вимогу споживача.
Допускається передбачати обвідні лінії повз редукційні установки з
установленням на них ручних регулюючих пристроїв і запобіжних клапанів.
ВОДОПДГОТОВКА ВОДНО-ХМЧНИЙ РЕЖИМ
1.1 При проектуванні водопідготовки передбачають рішення з
оброблення води для живлення парових котлів систем теплопостачання і
гарячого водопостачання а також з контролю якості води і пари.
Залежно від місцевих умов для підживлення первинного і аварійного
заповнення контурів циркуляції котлів і системи опалення можливо
використовувати воду виготовлену іншими водопідготовчими установками.
При цьому в котельні необхідно передбачати пристрій заповнення та бак запасу
підживлювальної води місткістю не менше 5 % від об'єму системи опалення
1.2 Водно-хімічний режим роботи котельні повинен забезпечувати
роботу котлів водогрійних теплогенераторів пароводяного тракту
тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж без корозійних
пошкоджень і пошкоджень від накипу та шламу на внутрішніх поверхнях
отримання пари і води необхідної якості.
1.3 Технологію обробки води слід вибирати залежно від вимог до
якості пари живильної і котлової води вод для систем теплопостачання і
гарячого водопостачання кількості і якості стоків що скидаються а також від
якості вихідної води.
1.4 Показники якості вихідної води для живлення парових котлів і
підживлення теплових мереж закритих систем теплопостачання необхідно
вибирати на підставі аналізів води виконаних відповідно до ДСТУ 4808.
1.5 Вода для підживлення теплових мереж відкритих систем
теплопостачання і систем гарячого водопостачання повинна відповідати
вимогам ДСанПіН 2.2.4-171.
Санітарну обробку вихідної води для систем гарячого водопостачання в
проектах котелень не передбачають.
1.6 Вимоги до якості живильної води котлової води парових котлів
приймають за НПАОП 0.00-1.08 НПАОП 0.00-1.26 з урахуванням вимог
заводів-виробників котлів.
Показники якості пари парових котлів повинні відповідати вимогам
нормативних документів з показників якості пари відповідних котлів.
1.7 Норми якості води для підживлення теплових мереж і води в
мережі водогрійних котлів водогрійних теплогенераторів повинні
задовольняти вимогам НПАОП 0.00-1.08 НПАОП 0.00-1.26 та враховувати
вимоги заводів-виробників котлів.
1.8 При використанні води з поверхневих джерел передбачають
попереднє оброблення води.
1.9 Спосіб оброблення води для живлення парових котлів приймають
з додержанням допустимої величини продування котлів відповідно до 12.4.2.
теплопостачання і систем гарячого водопостачання а також реагенти і
матеріали що застосовують не повинні погіршувати якість вихідної води.
Матеріали і реагенти що використовують повинні бути дозволені для
застосування в практиці господарсько-питного водопостачання згідно з [1].
2 Попереднє оброблення води
2.1 При використанні води з поверхневих джерел передбачають
попереднє оброблення води:
2.1.1 Фільтрування на освітлювальних фільтрах передбачають для
видалення завислих речовин при їх кількості до 100 мгл.
Попередню коагуляцію передбачають якщо здатність води до окислення
більше 15 мгл О2 або концентрація сполук заліза більше 1 мгл (для
нефільтрованої проби).
2.1.2 Коагуляцію в освітлювачах із подальшим фільтруванням на
освітлювальних фільтрах передбачають для видалення завислих речовин при їх
кількості більше 100 мгл для видалення органічних включень – при здатності
води до окислення більше 15 мгл О2 протягом більше 30 діб щорічно для
зменшення вмісту сполук заліза. Зазначену обробку передбачають при лужності
вихідної води до 15 ммольл).
2.1.3 Вапнування з коагуляцією в освітлювачах і подальшим
фільтруванням на освітлювальних фільтрах передбачають для зменшення
лужності при солевмісту вмісту сполук заліза органічних включень видалення
завислих речовин при їх кількості більше 100 мгл; лужності вихідної води
2.1.4 Содовапнування з коагуляцією в освітлювачах і подальшим
фільтруванням на освітлювальних фільтрах; передбачають для води з
загальною жорсткістю що перевищує загальну лужність.
2.1.5 Зм’якшення їдким натром з коагуляцією і подальшим
фільтруванням на освітлювальних фільтрах застосовують за формулою:
Л в.в. + СО2 = ЖСа + Лн + Дк
Лв.в.– лужність вихідної води ммольл;
СО2 – вміст вільної вуглекислоти у вихідній воді ммольл;
ЖСа – кальцієва жорсткість ммольл;
Лн – надмірна лужність обробленої води яка приймається 1 15 ммольл;
Дк – доза коагулянту яка додається у воду яка обробляється ммольл.
2.2 При застосуванні коагуляції слід передбачати:
підлуження води з лужністю менше 1 ммольл – для інтенсифікації
процесу коагуляції і створення оптимального значення рН;
дозування хлору або розчину хлорного заліза – за наявності колоїдних
органічних речовин а також при коагуляції сірчанокислим закисним залізом.
Для інтенсифікації коагуляції і коагуляції з вапнуванням передбачають
застосування флокулянтів.
Вибір одного із зазначених методів проводять на основі пробної коагуляції
або пробного знезалізнювання вихідної води.
2.3 Дози реагентів для попереднього оброблення води приймають
відповідно до СНиП 2.04.02.
3 Докотлове оброблення води для живлення парових котлів
3.1 Спосіб оброблення води для живлення парових котлів приймають
відповідно до 12.1 і допустимої величини продувки котлів.
3.2 При використанні води господарсько-питного водопроводу води
з поверхневих джерел що пройшла попереднє оброблення згідно з 12.1.8 води
з підземних джерел що пройшла за необхідності знезалізнення а також води
з підземних і поверхневих джерел із вмістом завислих речовин не більше 8
мгл і кольоровістю не більше 30 О рекомендується оброблення води.
а) Натрій-катіонування передбачають для зменшення загальної жорсткості
якщо ця схема допустима за величини продувки котлів концентрації
вуглекислоти в парі відносної лужності.
Після натрій-катіонування застосовують нітрування – для попередження
міжкристалічної корозії металу котлів; амінування – для зменшення вмісту в
парі вільної вуглекислоти і зменшення корозії пароконденсатного тракту;
фосфатування або трилонування – для захисту від відкладень накипу поверхонь
нагріву котлів із тиском пари більше 13 МПа; сульфітування – для видалення
нітритів із живильної води котлів із тиском пари до 39 МПа включно.
б) Водень-натрій-катіонування паралельне або послідовне з нормальною
або «голодною» регенерацією водень-катіонітних фільтрів передбачають для
зменшення жорсткості лужності і солевмісту живильної води а також
кількості вуглекислоти в парі; умови застосування зазначеного методу
приймають відповідно до СНиП 2.04.02.
в) Натрій-хлор-іонування – для зменшення загальної жорсткості у тому
числі карбонатної і вмісту вуглекислоти в парі допускається застосовувати при
відношенні величини бікарбонатної лужності до суми величин сульфатів
нітратів і нітритів рівному або більшому 1 вмісту аніонів сильних кислот (крім
хлор-іона) – рівному або меншому 2 ммольл та відсутності органічних речовин
г) Амоній-натрій-катіонування – для зменшення жорсткості лужності
солевмісту живильної води і вмісту вуглекислоти в парі застосовують якщо в
парі допускається наявність аміаку.
д) Часткове знесолення іонуванням - для зменшення мінералізації води.
ж) Термічне знесолення води.
з) Знесолення води методом зворотного осмосу.
3.3. При натрій-катіонуванні вміст заліза у воді що обробляється не
повинен перевищувати 03 мгл при водень-натрій-катіонуванні – 05 мгл при
натрій-хлор-іонуванні і частковому знесоленні іонуванням залізо повинно бути
відсутнім (перед аніонітними фільтрами).
3.4 Знезалізнення води з підземних джерел потрібно передбачати
шляхом фільтрування аерованої води на фільтрах із зернистим завантаженням
яке покрито оксидами заліза або сполук марганцю.
3.5 При застосуванні водень-катіонування натрій-хлор-іонування
амоній-натрій-катіонування попереднє реагентне зм’якшення в освітлювачах
4 Продування парових котлів
4.1 При розрахунковій величині продування до 2 % передбачають
періодичне продування при розрахунковій величині продування 2 % і більше
крім періодичного передбачають безперервне продування (якщо заводомвиробником котла не передбачено інші умови).
4.2 Величину безперервного продування котлів при тиску пари до
МПа включно приймають не більше 10 % продуктивності котлів при
більшому тиску — не більше 5 %.
Величину продування більше зазначеної допускається приймати за умови
відповідного техніко-економічного обрунтування.
При цьому необхідно дотримуватись вимог заводу-виробника котла щодо
найменшої та найбільшої величин продування.
4.3 Для використання теплоти безперервного продування як правило
передбачають загальні на всі котли сепаратори і теплообмінники.
Допускається передбачати тільки сепаратори при величині безперервного
продування 1 тгод і менше.
5 Обладнання і споруди водопідготовчих установок
визначають для живлення парових котлів за сумою максимальних втрат пари і
конденсату технологічними споживачами втрат води з продувкою і втрат
пари і конденсату в котельні а для підживлення теплових мереж – відповідно
до вимог ДБН В.2.5-39.
При визначенні розрахункової продуктивності водопідготовчих установок
будинкових котелень. підключених тільки до будинкових систем
теплопостачання (без зовнішніх теплових мереж) питомий витік води з систем
теплопостачання основного будинку допускається приймати відповідно до
техніко-економічних розрахунків з урахуванням фактичного витоку з
аналогічних систем та обладнання.
Без використання для заповнення будинкових систем теплопостачання
води від інших джерел водопідготовча установка будинкової котельні повинна
забезпечувати первинне або аварійне заповнення всіх об'ємів циркуляції
основного будинку протягом не більше 8 год.
5.2 Обладнання водопідготовки необхідно вибирати за її
розрахунковою продуктивністю. Обладнання попереднього оброблення води
потрібно вибирати з урахуванням витрати на регенерацію фільтрів подальших
стадій водопідготовки (з урахуванням неспівпадання за часом процесів
регенерації) а також з урахуванням витрат освітленої води на власні потреби
5.3 Підігрівачі вихідної води вибирають з розрахунку нагрівання води
до температури не нижче 16 °С але не вище за температуру що допускається
технічними умовами на іонообмінні матеріали. При встановленні освітлювачів
коливання температури вихідної води допускається ± 1 °С.
5.4 Місткість складів зберігання реагентів приймають при
доставлянні: автотранспортом – з розрахунку 10-добової витрати; залізничним
транспортом – місячної витрати; трубопроводами – добової витрати. При
доставлянні реагентів залізничним транспортом передбачають можливість
приймання одного вагона або цистерни. До моменту розвантаження на складі
повинен ураховуватися 10-добовий запас реагентів. Запас реагентів
визначають виходячи з максимальної добової витрати.
При проектуванні складів реагентів потрібно враховувати можливість їх
кооперації з центральними складами підприємств або районних служб
5.5 При розташуванні резервуарів для «мокрого» зберігання реагентів
поза будівлею передбачають пристрої що оберігають розчини від замерзання.
5.6 Склад фільтруючих матеріалів рекомендується розраховувати на
% об'єму матеріалів що завантажуються в освітлювальні і катіонітні
фільтри і на 25 % об'єму матеріалів що завантажуються в аніонітні фільтри.
5.7 Зберігання відпрацьованих сульфовугілля і іонітів на території
котельні не передбачають.
5.8 Проектом передбачають захист від корозії обладнання і
трубопроводів що зазнають впливу корозійного середовища або їх
передбачають у корозійностійкому виконанні.
5.9 Контроль якості пари і води здійснюють у лабораторіях котелень.
За неможливості використання зазначених лабораторій необхідний
контроль передбачають у спеціалізованих лабораторіях промислових
підприємств або районних службах експлуатації систем теплопостачання.
Обсяг хімічного контролю якості води для теплових мереж відкритих
систем теплопостачання і систем гарячого водопостачання повинен відповідати
6 Оброблення конденсату
6.1 Установку очищення виробничого конденсату від забруднень
передбачають при величинах забруднень не більше мгл:
феноли бензоли нафталіни (сумарно)
При величинах забруднень конденсату більших зазначених і за
неможливості оброблення конденсату спільно з вихідною водою а також у
випадках техніко-економічної недоцільності його очищення конденсат до
котельні не приймають.
6.2 Як правило передбачають використання конденсату від
установок мазутопостачання котелень для живлення котлів за необхідності – з
очищенням від мазуту. В окремих випадках обрунтованих технікоекономічними розрахунками допускається скидання конденсату в каналізацію
після відповідного очищення.
РОЗВАНТАЖЕННЯ ПРИЙОМ СКЛАДУВАННЯ
ПОДАВАННЯ ПАЛИВА В КОТЕЛЬНЮ
1.1 Споруди обладнання і механізми необхідні для приймання
розвантаження зберігання переміщення і подавання палива (комбінації
палив) в котельні та топки котлів водогрійних теплогенераторів а також для
його оброблення і підготовки до спалення повинні відповідати видам
властивостям і способу спалення палива продуктивності котельні та її
розташування способу постачання палива.
1.2 Розрахункові характеристики палива приймають за [8] з
урахуванням відомостей отриманих у вихідних даних для проектування.
2.1 Проектування складів твердого палива проводять відповідно до
СОУ-Н МПЕ 40.1.44.101.
2.2 У разі постачання палива залізничним транспортом на площадці
котельні вагонні ваги можливо передбачати у разі їх відсутності на
залізничній станції або на площадці підприємства на якому розміщується
2.3 При постачанні палива автотранспортом на площадці котельні
автомобільні ваги можливо передбачати у разі їх відсутності на базисному
(центральному) складі.
2.4 Фронт розвантаження розвантажувального пристрою і фронт
розвантаження складу палива передбачають суміщеними. Улаштування
окремого фронту розвантаження на складі палива допускається за умови
відповідного обрунтування.
2.5 У приймально-розвантажувальних пристроях передбачають
пристрої для механізованого розвантаження палива а також механізованого
очищення вагонів від залишків палива.
2.6 Склади твердого палива і приймально-розвантажувальні пристрої
як правило проектують відкритими.
Проектування закритих складів палива і приймально-розвантажувальних
пристроїв допускається для районів житлової забудови при стиснених умовах
площадки котельні при спаленні палива непридатного для відкритого
2.7 У разі постачання розфасованого в упаковки палива при
приймально-розвантажувальних
паливоподачі та складів для його зберігання враховують вказівки
підприємств-виробників палива.
2.8 Місткість витратних (оперативних) складів палива достатньо
при постачанні палива автотранспортом – не більше 7-добової витрати (у
даному розділі добова витрата палива визначається для режиму що відповідає
тепловому навантаженню котельні в режимі найбільш холодного місяця);
при постачанні палива залізничним транспортом – не більше 14-добової
Місткість складу палива котелень вугледобувних і вуглепереробних
підприємств за умови подачі вугілля конвеєрним транспортом може бути не
більше 2-добової витрати.
2.9 Для котелень розташованих на відстані до 15 км від
торфовидобувних і торфопереробних підприємств склади палива можна не
2.10 Механізми та обладнання передбачені для складських операцій
не повинні здрібнювати паливо призначене для шарового спалювання.
2.11 Розрахункову погодинну продуктивність системи паливоподачі
котельні визначають за максимальної добової витрати палива котельні (з
урахуванням перспективи розширення котельні) і кількості годин роботи
системи паливоподачі на добу.
2.12 Місткість паливних бункерів котлів і відповідний режим роботи
паливоподачі а також доцільність улаштування загальних паливних бункерів
котельні визначають на основі порівняльного аналізу техніко-економічних
показників можливих варіантів. Запас вугілля в бункерах кожного котла
приймають не менше ніж на 3 год. його роботи запас фрезерного торфу
біопалива – не менше ніж на 15 год.
2.13 Для районів з розрахунковою температурою для проектування
опалення мінус 20 °С і нижче встановлення стрічкових конвеєрів
передбачають у закритих галереях. Висоту галереї в просвіті по вертикалі
приймають не менше 22 м. Ширину галереї приймають з урахуванням
середнього повздовжнього проходу між конвеєрами шириною не менше
00 мм і бокових (ремонтних) проходів уздовж конвеєрів шириною не менше
При одному конвеєрі в галереї проходи повинні бути шириною не менше
Допускаються місцеві звуження (на довжині не більше 1500 мм) основних
проходів до 600 мм бокових – до 350 мм; при цьому в зазначених місцях
конвеєри повинні мати огородження.
У галереях через кожні 100 м необхідно передбачати улаштування
перехідних містків через конвеєри.
2.14 Для районів з розрахунковою температурою для проектування
опалення вище мінус 20 °С допускається передбачати відкрите встановлення
стрічкових конвеєрів з огородженням що запобігає запилюванню.
При цьому застосовують транспортерні стрічки розраховані на
експлуатацію при відповідних мінімальних температурах зовнішнього повітря.
2.15 Проектування установок пилоготування для котелень з камерним
спаленням твердого палива здійснюють за [2].
2.16 Допускається передбачати склади біопаливних гранул у
приміщеннях об’ємом не більше 150 м3 прибудованих до будинків котелень.
3.1 Постачання котелень рідким паливом проектують відповідно до
3.2 Масу палива що надходить до паливосховища визначають
шляхом обміру. Встановлення вагів для визначення маси палива не
3.3 Довжину фронту розвантаження мазуту що застосовується як
аварійне або розпалювальне паливо розраховується за умов:
на одну залізничну цистерну – для котелень продуктивністю до 116 МВт
на дві залізничні цистерни – для котелень продуктивністю більше
3.4 Зливні пристрої для мазуту що доставляється автомобільним
транспортом передбачають на розвантаження однієї автомобільної цистерни.
3.5 Зливні пристрої легкого нафтового палива передбачають для
прийому однієї залізничної або автомобільної цистерни.
3.6 По всій довжині фронту розвантаження мазуту на рівні верху
залізничних цистерн передбачають естакади для обслуговування
розігріваючих пристроїв.
3.7 Для зливання палива із залізничних цистерн передбачають
приймальні лотки. З обох сторін приймальних лотків передбачають бетонні
вимощення з уклоном не менше 005 у бік лотків.
При доставці палива автотранспортом зливання його в приймальну
ємність або безпосередньо в паливосховище передбачають приймальними
лотками або через воронки.
3.8 Уклон лотків і труб якими передбачають злив палива в
паливосховище або приймальну ємність повинен бути не менше 001.
Між лотком (трубою) зливних пристроїв і приймальною ємністю або в
самій ємності передбачають встановлення гідравлічного затвора і підіймальної
3.9 Місткість приймального резервуара для палива що доставляється
залізничним транспортом повинна забезпечувати при аварійній зупинці
перекачувальних насосів прийом палива протягом 30 хв. Розрахунок місткості
резервуара проводять виходячи з нормативного часу зливу в літній період.
3.10 Для перекачування палива з приймального резервуара в
паливосховище передбачають не менше двох насосів (без резервного).
Продуктивність насосів визначають на підставі кількості палива що
зливається в одну ставку і нормативного часу зливання.
3.11 Місткість сховищ рідкого палива залежно від добової витрати
приймають за таблицею № 1.
3.12 Для зберігання основного і резервного палива передбачають не
менше двох резервуарів. Для зберігання аварійного палива допускається
встановлення одного резервуара.
3.13 Загальна місткість резервуарів для зберігання рідких добавок у
разі необхідності їх застосування визначається умовами їх доставки
(місткістю залізничних або автомобільних цистерн) але повинна складати не
менше 05% місткості мазутосховища. Кількість резервуарів приймають не
3.14 Для прибудованих і вбудованих котелень на рідкому паливі для
громадських будинків і споруд адміністративних і побутових будинків
передбачають окремо розташовані паливосховища місткістю розрахованою
на зберігання не менше 10-добової витрати палива визначеної для режиму
Таблиця № 1 Місткість сховищ рідкого палива
Призначення спосіб доставки палива
Основне і резервне що доставляється залізницею або
на 10-добову витрату
автомобільним транспортом
Аварійне для газових котелень залізницею або
Основне резервне і аварійне трубопроводами
Основне паливо - паливо призначене для спалювання протягом усього періоду роботи
котельні або протягом тривалого часу; резервне - для спалювання в періоди запланованих
перерв у подачі основного палива (перерв у подачі природного газу в зимові місяці тощо);
аварійне - для спалювання в короткочасні періоди аварійної відсутності основного або
резервного палива (передбачається в тих випадках коли за умовами теплопостачання
споживачів перерва в роботі котельні недопустима).
відповідному тепловому навантаженню котельні для найбільш холодного
місяця. Кількість резервуарів при цьому не обмежується.
3.15 Температуру розігрівання рідкого палива в залізничних
цистернах приймають 30 °С для мазуту марки 40; 60 °С – для мазуту марки
0; 10 °С – для легкого нафтового палива. Розігрівання палива що
доставляється в автомобільних цистернах не передбачають.
У приймальних ємностях лотках і трубах по яких зливається мазут
передбачають пристрої для підтримування зазначених температур.
3.16 У місцях відбирання рідкого палива з резервуарів
паливосховища температура мазуту марки 40 повинна підтримуватися не
менше 60 °С мазуту марки 100 – не менше 80 °С; легкого нафтового палива –
3.17 Для розігрівання палива в залізничних цистернах можливо
використовувати пару тиском 06 10 МПа. Для розігрівання мазуту в
підігрівачах резервуарах паливосховища приймальних ємностях і зливних
високотемпературну воду температурою не менше 120 °С.
3.18 Для підтримування температури мазуту в резервуарах
паливосховища відповідно до 13.3.16 рекомендується застосовувати
циркуляційну систему розігрівання.
При циркуляційному розігріванні мазуту можливе застосування
незалежної схеми якою передбачається встановлення спеціальних насосів і
підігрівачів або використовуються підігрівачі і насоси подачі мазуту в
Вибір способу циркуляційного розігрівання мазуту проводять на основі
порівняльного аналізу техніко-економічних показників варіантів.
Змієвикові підігрівачі встановлюють у резервуарах тільки в місці
3.19 Подавання палива в резервуари передбачають під рівень палива.
3.20 Для розігрівання палива до температури необхідної за умовами
спалення передбачають не менше двох підігрівачів в тому числі один –
3.21 Кількість насосів для подавання палива із паливосховища (або до
котлів) приймають для котелень першої категорії не менше трьох у тому
числі один резервний для котелень другої категорії – не менше двох в тому
числі один резервний.
Продуктивність насосів подавання палива повинна бути не менше 110 %
максимальної годинної витрати палива при роботі всіх котлів за циркуляційною
схемою і не менше 100 % – за тупиковою схемою.
3.22 Для очищення палива від механічних домішок передбачають
фільтри грубого очищення (до насосів) і тонкого очищення (за підігрівачами
мазуту). Встановлюють не менше двох фільтрів кожного призначення в тому
При трубопровідному подаванні палива фільтри грубого очищення не
3.23 У котельних залах (але не над котлами або економайзерами)
окремо розташованих котелень допускається передбачати встановлення
закритих витратних баків рідкого палива місткістю не більше 5 м 3 для мазуту і
м3 для легкого нафтового палива. Для прибудованих і вбудованих котелень
для виробничих і громадських будинків загальна місткість витратних баків
що встановлюються в приміщенні котельні не повинна перевищувати 08 м3.
При встановленні вказаних баків у приміщеннях котельні потрібно
керуватися ВБН В.2.2-58.1.
3.24 Температура розігрівання мазуту у витратних баках
установлених в приміщеннях котельні не повинна перевищувати 90 °С.
Розігрівання легкого нафтового палива у витратних баках не допускається.
3.25 Дозволяється встановлення резервуарів для палива в
приміщеннях прибудованих до будинків окремо розташованих котелень.
Загальна місткість паливних резервуарів повинна бути не більше 150 м3 для
мазуту і 50 м3 для легкого нафтового палива.
Встановлення насосів подавання палива до пальників і підігрівачів палива
в цих випадках передбачають у приміщенні котельні.
3.26 В котельнях призначених для роботи тільки на рідкому паливі
подавання палива від паливних насосів до котлів передбачають двома
магістралями для котелень першої категорії і однією магістраллю для
котелень другої категорії.
3.27 У випадках коли рідке паливо застосовують як резервне
аварійне або розпалювальне подавання його до котлів передбачають однією
магістраллю незалежно від категорії котельні.
3.28 Подавання теплоносія до установок для паливопостачання
котелень передбачають одним або двома трубопроводами відповідно до
кількості магістралей подавання палива до котлів.
3.29 При подаванні палива і теплоносія двома магістралями кожну з
магістралей розраховують на пропускання 75 % палива і теплоносія що
витрачаються при максимальному навантаженні робочих котлів.
3.30 Для котелень що працюють на рідкому паливі з температурою
спалаху парів 61 С і нижче на паливних мережах потрібно передбачати:
вимикальний пристрій з ізолюючим фланцем на вводі палива в котельню;
швидкодіючий запірний пристрій для автоматичного вимкнення подачі
палива розташований усередині котельні;
запірну арматуру на відгалуженні до кожного котла або пальника;
запірну арматуру на відгалуженні до зливної магістралі.
3.31 Прокладання паливних мереж передбачають надземне.
Допускається підземне прокладання в непрохідних каналах із знімними
перекриттями з мінімальним заглибленням каналів без засипання. У місцях
примикання до зовнішньої стіни будинків канали повинні бути засипані піском
або мати негорючі діафрагми.
3.32 Зберігання на території котельні залишків рідкого палива та
домішок що видаляються при очищенні приймальних ємностей лотків
паливосховищ фільтрів очищення палива підігрівачів палива та інших
пристроїв і обладнання не передбачають.
4 Газоподібне паливо
4.1 Газове обладнання котелень проектують відповідно до ДБН В.2 520 НПАОП 0.00-1.20 і цих норм.
4.2 Для дотримання необхідного тиску газу перед котлами
передбачають газорегулювальні установки газорегулювальні пункти
індивідуально для кожної котельні.
Не допускається розміщення газорегулювальних установок в приміщеннях
вбудованих котелень (крім котелень вбудованих у виробничі будинки) та в
дахових котельнях розташованих у горищних приміщеннях житлових та
громадських будинків.
4.3 Вибір основного обладнання газорегулювальних установок і
газорегулювальних пунктів потрібно здійснювати з розрахункової витрати
газу при максимальній продуктивності котлів що встановлюються без
урахування продуктивності резервних котлів.
4.4 Для котелень призначених для роботи тільки на газоподібному
паливі підведення газу від газорегулювальних установок (газорегулювальних
пунктів) до магістралі котельного залу передбачають двома трубопроводами
для котелень першої категорії і одним трубопроводом для котелень другої
У випадках коли передбачається можливість роботи котелень на двох
видах палива подачу газу передбачають одним трубопроводом незалежно від
4.5 Число паралельних ниток редукування вибирають з урахуванням
4.6 Ввідний газопровід уводиться безпосередньо в приміщення
котельні. На підводі газу повинні бути встановлені:
ізолювальний фланець та вимикальний пристрій;
запірний пристрій для автоматичного вимкнення подачі газу
розташований усередині приміщення котельні безпосередньо біля стіни;
запірна арматура на відгалуженні до кожного котла.
Підключення інших споживачів газу до ввідного газопроводу котельні не
4.7 Для котелень розташованих на висоті вище першого поверху
рекомендується ввідні газопроводи обладнувати пристроями що
перекривають подачу газу до фасадного газопроводу при перевищенні
максимальної розрахункової годинної витрати газу котельнею.
4.8 Газовикористовуюче обладнання продуктивністю більше 100 кВт
у прибудованих вбудованих та дахових котельнях житлових та громадських
будинків повинно мати пальники з приладами автоматизованого контролю
герметичності запірної арматури на підводі газу.
1 У котельнях призначених для роботи на твердому паливі системи
золошлаковидалення повинні забезпечувати надійне і безперебійне видалення
золи і шлаків безпеку обслуговуючого персоналу захист навколишнього
природного середовища від запилення і забруднення.
2 Системи золошлаковидалення необхідно вибирати на підставі:
фізико-хімічних властивостей золи і шлаку; кількості золи і шлаків що
підлягає видаленню з котельні; можливості промислового використання золи і
шлаків; наявності території для золошлаковідвалу і її віддаленості від
котельні; забезпеченості водними ресурсами для гідрозолошлаковидалення.
3 При загальному виході золи і шлаку з котельні в кількості
0 кггод і більше для їх видалення необхідно обов’язково застосовувати
механічні пневматичні або гідравлічні системи золошлаковидалення.
4 При проектуванні загальної (для всієї котельні) системи
механізованого золошлаковидалення як правило передбачають резервні
5 Гідравлічні системи золошлаковидалення проектують відповідно до
1 Вибір і розрахунок теплової ізоляції обладнання газоходів
повітропроводів пилопроводів і трубопроводів виконують відповідно до
2 Як правило трубопроводи та обладнання з температурою
середовища вище 45° С розташовані в приміщенні або ззовні а також їх
фланцеві з’єднання та арматура повинні мати теплову ізоляцію а з
температурою нижче температури оточуючого повітря повинні мати
протикорозійний захист та теплову ізоляцію.
3 Обмурування і ізоляцію котлів та хвостових поверхонь нагріву
приймають відповідно до вимог заводів-виробників котлів.
4 Фарбування покривного шару теплової ізоляції необхідно
передбачати залежно від виду середовища що транспортується в кольори
передбачені відповідними нормативними документами.
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНЧН ПРИСТРО
1 Електротехнічну частину проектів котелень
відповідно до ДБН В.2.5-23 ПУЕ ПУЭ НПАОП 40.1-1.32 СНиП 3.05.06 СН
4 ГОСТ 12.1.018 ГОСТ 12.4.124 а також інших чинних нормативних
документів і цих норм.
2 Електроприймачі котелень за надійністю електропостачання
відносяться до першої або другої категорій що визначаються відповідно до
категорії котельні і ПУЕ.
При цьому системи сигналізації загазованості пожежна охоронна
димовидалення оповіщення про пожежу евакуаційного та аварійного
освітлення повинні забезпечуватися електроенергією за першою категорією
Для підвищення надійності електропостачання котельні її окремих систем
(сигналізації загазованості пожежної охоронної сигналізації затоплення та
інших) рекомендується встановлювати додатково автономні резервні джерела
В котельнях другої категорії з водогрійними котлами одиничною
продуктивністю більше 10 МВт електродвигуни мережних і підживлювальних
насосів відносяться за умовами електропостачання до першої категорії.
3 Вибір електродвигунів пускової апаратури апаратів керування
світильників і проводки здійснюють залежно від характеристик будинків
(приміщень) і споруд за умовами середовища які визначають за додатком Г з
урахуванням таких вимог:
а) електродвигуни витяжних вентиляторів що встановлюють у
приміщеннях котелень із котлами призначеними для роботи на газоподібному і
рідкому паливі з температурою спалаху парів 61°С і нижче повинні бути у
виконанні для вибухонебезпечних зон класу 2 і вибухонебезпечної суміші
категорії А групи Т1. Пускову апаратуру цих вентиляторів і запобіжники як
правило встановлюють поза приміщенням котельні. х виконання повинно
відповідати характеристиці навколишнього середовища. Пускова апаратура та
запобіжники при необхідності встановлення їх у приміщенні котельні
приймають у виконанні для вибухонебезпечних зон класу 2 і
вибухонебезпечної суміші категорії А групи Т1;
б) при розташуванні обладнання водопідготовки насосних станцій і
газорегуляторних установок у загальному приміщенні з котлоагрегатами вибір
енергоустаткування проводять за характеристикою середовища котельного
в) для приміщень паливоподачі обладнаних системою гідроприбирання
вибір виконання електрообладнання проводки і світильників проводять з
урахуванням можливості обмиванню їх водою;
г) електродвигуни для тепломеханічного устаткування з нерівномірним
графіком навантаження як правило слід приймати з регульованою частотою
4 Прокладання кабелів живильних і розподільних мереж виконують у
коробах трубах або відкрито на конструкціях а проводів - у коробах.
Спорудження кабельних коробів у кабельних спорудах а також приміщеннях
паливоподачі та котельних залів твердопаливних котелень не допускається.
Допускається прокладання кабелів в каналах за винятком приміщень
складів та насосних станцій рідкого палива і рідких добавок.
5 Прокладання транзитних кабелів і проводів у приміщеннях і
спорудах паливоподачі не допускається.
6 Для безпечної роботи і збереження обладнання при відключенні
котлоагрегатів передбачають блокування електродвигунів димососів
дуттьових вентиляторів механізмів подавання палива.
7 Блокування електродвигунів механізмів котлів із шаровими
ручними топками не передбачають.
8 У системах паливоподачі пилоготування і золошлаковидалення
передбачають блокування механізмів для забезпечення увімкнення і
вимкнення електродвигунів у певній послідовності що виключає завалювання
окремих механізмів паливом золою або шлаком.
9 Механізми паливоподачі і пилоготування від яких передбачено
місцеве відсмоктування повинні бути зблоковані з вентиляторами
аспіраційних установок.
10 У вбудованих котельнях розташованих у цокольних і підвальних
поверхах передбачають блокувавання електродвигунів систем вентиляції і
механізмів подачі палива.
електродвигунів витяжних вентиляторів з механізмами золошлаковидалення у
період вивантаження золи та шлаку.
12 Автоматичне ввімкнення резервних насосів живильних мережних
підживлювальних гарячого водопостачання подавання рідкого палива
передбачають у випадках аварійного вимкнення працюючого насоса або при
13 Необхідність автоматичного ввімкнення резервних насосів не
зазначених у п. 16.12 визначають при проектуванні відповідно до прийнятої
схеми технологічних процесів.
14 При потужності кожного
підживлювальних насосів більше 40 кВт їх пуск потрібно проводити при
закритій засувці на напірному патрубку насоса; та відповідному блокуванні
електродвигунів насоса і засувки.
15 При роботі насосних станцій рідкого палива без постійного
перебування обслуговуючого персоналу передбачають дистанційне вимкнення
насосів подавання палива з щита котельні а при роботі насосних станцій з
постійним перебуванням обслуговуючого персоналу – дистанційне керування
засувками на трубопроводах рідкого палива на вводі в котельню.
16 Амперметри передбачають у колах електродвигунів (незалежно
від потужності) що піддаються технологічним перевантаженням або якщо з
використанням амперметра ведеться чи контролюється технологічний процес.
17 При дистанційному керуванні електродвигунами з щита біля
електродвигунів передбачають апарати тільки для їх аварійного вимкнення.
18 Котельні приміщення основного будинку в яких розташоване
допоміжне обладнання проходи до цих приміщень до вбудованих і дахових
котелень та до обладнання поза котельнями обладнують робочим і аварійним
19 При площі кожного поверху котельні до 250 м 2 включно для
аварійного освітлення допускається застосування переносних електричних
ліхтарів з акумуляторами або сухими елементами.
20 Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення в
виробничих приміщеннях котелень застосовують напругу не вище 36 В а для
ручних світильників – не вище 12 В.
21 У котельнях призначених для роботи на газоподібному паливі і на
рідкому паливі з температурою спалаху парів 61°С і нижче крім основного
електроосвітлення в нормальному виконанні передбачають окрему групову
лінію освітлення основних проходів світильники і проводка якої повинні бути
у виконанні для вибухонебезпечних зон класу 2 і вибухонебезпечної суміші
категорії А групи Т1. Проводка до цих світильників повинна відповідати
вимогам для вибухонебезпечних приміщень. Пускову арматуру та
запобіжники цих світильників установлюють поза приміщеннями котельні.
22 Електрообладнання включаючи телефонні апарати сигнальні
пристрої до них електричні годинники радіоприймачі пристрої і обладнання
систем автоматичної пожежної сигналізації охоронної сигналізації
сигналізації загазованості і задимленості систем пожежогасіння системи
оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей системи сигналізації
про затоплення і інші подібні слабкострумові споживачі електроенергії яке
працює при перервах у роботі котелень призначених для роботи на
газоподібному паливі і на рідкому паливі з температурою спалаху парів 61°С і
нижче повинно бути у виконанні для вибухонебезпечних зон класу 2 і
вибухонебезпечної суміші категорії А групи Т1.
Внутрішні електромережі зазначеного обладнання і пристроїв повинні
відповідати вимогам для вибухонебезпечних зон за НПАОП 40.1-1.32.
23 Освітленість приміщень і споруд котелень потрібно приймати
відповідно до ДБН В.2.5-28.
24 Блискавкозахист будівель і споруд котелень потрібно виконувати
відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38.
25 Захист від статичної електрики трубопроводів та обладнання
котелень потрібно виконувати відповідно до ГОСТ 12.1.018.
26 Електрощитові котелень не дозволяється розташовувати суміжно з
приміщеннями громадського та житлового призначення або безпосередньо
27 Розподільні пристрої і щити керування електроприймачів
паливоподачі повинні розташовуватись у приміщеннях що не пов'язані з
виробничими приміщеннями паливоподачі.
Розподільні пристрої не допускається вбудовувати в будинки
розвантаження фрезерного торфу.
28 У котельнях передбачають облік витрати електричної енергії.
1.1 В проектах котелень необхідно передбачати захист обладнання
(автоматику безпеки) автоматичне регулювання контроль сигналізацію і
керування технологічними процесами котелень.
1.2 При виконанні проекту автоматизації потрібно дотримуватись
вимог НПАОП 0.00-1.08 НПАОП 0.00-1.26 ДБН В.2.5-20 НПАОП 0.00-1.20
СНиП 3.05.07 ГОСТ 21204 і вимог заводів-виробників обладнання. Засоби
автоматизації приймають такі що серійно виготовляються.
При проектуванні вбудованих та дахових котелень обов’язковим є
врахування технічних рішень та умов з улаштування зв'язку і систем
сигналізації основного будинку технічні рішення з автоматизації обладнання
1.3 У будинках і спорудах котелень допускається передбачати
центральні групові або місцеві щити керування.
1.4 Щити керування забороняється розміщувати під приміщеннями з
мокрими технологічними процесами під душовими санітарними вузлами
вентиляційними камерами з підігріванням повітря гарячою водою а також під
трубопроводами агресивних речовин (кислот лугів тощо).
1.5 Приміщеннях котелень необхідно обладнувати системами
контролю та сигналізації загазованості оксидом вуглецю та паливним газом при використанні газоподібного палива.
2.1 Автоматику безпеки котлів. водогрійних теплогенераторів
приймають відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.08 НПАОП 0.00-1.26
НПАОП 0.00-1.20 та ДБН В.2.5-20 вказівок заводів-виробників.
2.2 Для підігрівачів високого тиску передбачають автоматичне
вимкнення при аварійному підвищенні рівня конденсату в корпусі підігрівача.
2.3 Для системи пилоготування передбачають автоматичне
- подачі води в сушильну шахту при підвищенні температури сушильного
- припинення подачі сушильного агента при підвищенні температури
пилоповітряної або пилогазової суміші після млина;
- відкривання клапанів додавання повітря (холодного або повітря після
першого ступеня повітропідігріву) при пониженні тиску в коробі первинного
- увімкнення вібраторів при аварійному припиненні подачі палива в млин.
2.4 Для шнекових транспортерів розташованих безпосередньо перед
приймальними пристроями топок що працюють на твердому біопаливі
передбачають автоматичне обладнання подачі води при підвищенні
температури в корпусах шнеків (якщо заводами-виробниками не передбачене
2.5 Автоматичне закриття запірних клапаннів на вводі у котельню
газоподібного і рідкого палива необхідно передбачати при спрацюванні
системи сигналізації про загазованість приміщень котельні систем пожежної
охоронної сигналізації при відключенні електроенергії та при відключенні
вентиляції газових котелень розташованих у підвальних і цокольних
При аварійному вимкненні котлів їх пуск проводять після усунення
2.6 У водопідготовчих установках при схемах із підкисленням
передбачають автоматичне вимкнення насосів подачі сірчаної кислоти при
зниженні величини рН води що обробляється
2.7 Граничні відхилення параметрів від номінальних значень при
яких повинен спрацьовувати захист установлюють заводи-виробники
технологічного обладнання.
2.8 Необхідність додаткових умов захисту або зміни параметрів
захисту установлюють за вимогами заводів-виробників котлоагрегатів
водогрійних теплогенераторів пальників та іншого обладнання.
3.1 У котельнях що працюють без постійного перебування
диспетчерський пункт або місце постійного перебування чергового персоналу.
На щиті в котельній фіксується причина виклику обслуговуючого персоналу.
Сигнал виноситься при таких порушеннях нормального режиму роботи
а) несправності обладнання;
б) порушенні електропостачання котельні;
в) пониженні температури в приміщеннях котельні нижче допустимої;
г) спрацюванні сигналізації загазованості приміщень котельні;
д) спрацюванні пожежної сигналізації та установок пожежогасіння (при
е) спрацюванні сигналізації затоплення (при наявності);
ж) спрацюванні охоронної сигналізації;
з) підвищенні температури відхідних газів (для парових котлів
продуктивністю більше 30 тгод і для водогрійних котлів продуктивністю
Сигнали про спрацювання сигналізації загазованості пожежної і
охоронної сигналізації розшифровують у диспетчерському пункті або в місці
постійного перебування чергового персоналу.
3.2 У котельнях з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу
необхідно передбачати світлозвукову сигналізацію:
а) зупинки котла (при спрацюванні захисту);
б) причини спрацювання захисту;
в) зниження температури і тиску рідкого палива в загальному
трубопроводі до котлів;
г) підвищення або зниження тиску газу;
д) зниження тиску води в кожній живильній магістралі (при постійно
працюючих живильних насосах);
е) зниження або підвищення тиску води у зворотному трубопроводі
ж) підвищення або зниження рівня води в баках (деаераційних
акумуляторних систем гарячого водопостачання конденсатних живильної
освітленої декарбонізованої води та ін.) а також пониження рівня промивної
з) підвищення або зниження рівня рідкого палива в резервуарах;
и) підвищення температури рідких добавок у резервуарах зберігання;
к) несправності обладнання установок для постачання котелень рідким
паливом (при їх експлуатації без постійного перебування обслуговуючого
л) підвищення температури підшипників електродвигунів і технологічного
обладнання при вимозі заводів-виробників;
м) зниження величини рН у воді що обробляється (у схемах
водопідготовки з підкисленням);
н) зниження тиску (розрідження) в деаераторі.
4 Автоматичне регулювання
передбачати для котлів водогрійних теплогенераторів з камерними топками
для спалення твердого газоподібного і рідкого палива а також для котлів з
шаровими механізованими топками топками киплячого шару що дозволяють
автоматизувати їх роботу.
Автоматизація процесу горіння для роботи котлів водогрійних
теплогенераторів на аварійному паливі не передбачається.
4.2 Автоматичне регулювання котелень що працюють без постійного
перебування обслуговуючого персоналу повинно передбачати автоматичну
роботу основного і допоміжного обладнання котельні залежно від заданих
параметрів роботи і з урахуванням автоматизації теплоспоживаючих
установок. При аварійному відключенні котлів водогрійних теплогенераторів
їх запуск проводять вручну після усунення несправностей.
4.3 Для парових котлів (крім котлів-бойлерів з відбиранням пари поза
бойлером яке не перевищує 2 тгод.) необхідно передбачати автоматичне
регулювання живлення водою; при тиску пари до 007 МПа включно
допускається ручне регулювання живлення котла.
4.4 Для пилоготувальних установок із бункером пилу необхідно
передбачати регулятори: завантаження млина паливом; тиску (розрідження)
сушильного агента перед млином; температури пилоповітряної суміші після
млина (для всіх палив крім антрациту).
4.5 При застосуванні схеми пилоготування з прямим вдуванням пилу
в топки котлів необхідно передбачати регулятор витрати первинного повітря
що подається в млини і регулятор температури пилоповітряної (пилогазової)
суміші за млином (для всіх палив крім антрациту).
4.6 У циркуляційних трубопроводах гарячого водопостачання і в
трубопроводі перед мережними насосами необхідно передбачати автоматичне
підтримування тиску.
4.7 Для деаератора атмосферного і підвищеного тиску необхідно
передбачати автоматичне регулювання рівня води і тиску. При паралельному
включенні декількох деаераторів з однаковим тиском пари передбачають
загальні автоматичні регулятори.
підтримування температури деаерованої води.
При подаванні води з вакуумних деаераторів безпосередньо в бакиакумулятори гарячого водопостачання регулювання рівня води в баках не
передбачають. Для проміжних баків деаерованої води передбачають
автоматичне регулювання рівня води в цих баках.
4.9 В деаераційних установках систем теплопостачання передбачають
автоматичне підтримування температури води що надходить у деаератори.
4.10 Для редукційних установок необхідно передбачати автоматичне
регулювання тиску для редукційно-охолоджувальних установок – тиску і
температури для охолоджувальних установок – температури пари.
4.11 Для пароводяних підігрівачів передбачають автоматичне
регулювання рівня конденсату.
4.12 У котельні передбачають автоматичне підтримування заданої
температури води що надходить у системи теплопостачання і гарячого
водопостачання а також задану температуру зворотної води що надходить у
котли водогрійні теплогенератори якщо останнє передбачене заводомвиробником.
Для котелень із водогрійними котлами водогрійними теплогенераторами
що обладнані топками не призначеними для автоматичного регулювання
процесу горіння автоматичне регулювання температури води допускається не
4.13 Для водопідготовчих установок передбачають автоматичне
регулювання: температури підігрівання вихідної води (за наявності
технологічних вимог); рівня в баках декарбонізованої і освітленої води;
витрати реагентів (автоматичне подавання нітратів не виконується).
4.14 У котельні необхідно передбачати регулятори тиску
газоподібного палива температури і тиску рідкого палива.
5 Контроль технологічних параметрів
5.1 Для контролю параметрів спостереження за якими необхідне при
експлуатації котельні передбачають показуючі прилади; для контролю
параметрів зміна яких може призвести до аварійного стану обладнання сигналізуючі показуючі прилади а для контролю параметрів облік яких
необхідний для проведення аналізу роботи обладнання або господарських
розрахунків - реєструючі або підсумовуючі прилади.
контрольновимірювальними приладами повинно відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.08
НПАОП 0.00-1.26 ДБН В.2.5-20 НПАОП 0.00-1.20 та вказівкам заводіввиробників.
5.2 У котельні необхідно передбачати показуючі прилади для
а) тиску повітря після дуттьового вентилятора кожного регулювального
органу для котлів водогрійних теплогенераторів що мають зонне дуття перед
пальниками за регулювальними органами пневмозакидачами і під решітками;
б) температури відхідних газів (показуючий і реєструючий для парових
котлів продуктивністю більше 30 тгод. і для водогрійних котлів
продуктивністю більше 20 МВт);
в) температури повітря до і після повітропідігрівника;
г) тиску пари перед мазутними форсунками (пальниками);
д) розрідження перед димососом;
е) вмісту кисню у відхідних газах (переносний газоаналізатор для парових
котлів продуктивністю до 30 тгод. включно і для водогрійних котлів
продуктивністю до 20 МВт включно автоматичний показуючий і реєструючий
газоаналізатор для котлів більшої продуктивності;
ж) температури пилоповітряної суміші в пилопроводах перед пальниками
при транспортуванні пилу гарячим повітрям;
з) витрати пари в загальному паропроводі для котлів продуктивністю до 30
тгод. (показуючий і реєструючий);
и) витрати пари від котла для парових котлів продуктивністю більше
к) витрати газоподібного і рідкого палива на котел для парових котлів
продуктивністю більше 30 тгод. водогрійних котлів продуктивністю більше 35
МВт (підсумовуючі і реєструючі);
л) витрати живильної води до котла для парових котлів продуктивністю
більше 30 тгод (показуючий і реєструючий);
м) витрати води через котел для водогрійних котлів з температурою води
більше 115°С (показуючий і реєструючий).
н) тиску відхідних газів.
5.3 Для систем пилоготування необхідно передбачати показуючі
прилади для вимірювання:
а) температури повітря перед млином або підсушуючим пристроєм;
б) температури пилоповітряної суміші після млина;
в) температури пилу в бункері (для всіх палив крім антрациту);
г) аеродінамічного опору кульових барабанних і середньохідних млинів.
5.4 При проектуванні необхідно передбачати показуючі прилади для
а) температури подавальної і зворотної мережної води;
б) температури води в живильних магістралях перед котлами (тільки при
встановленні підігрівачів високого тиску);
в) температури конденсату що повертається в котельню (у кожному
г) температури рідкого палива на вході в котельню;
д) тиску в подавальних і зворотних трубопроводах теплових мереж (до і
е) тиску води в живильних магістралях;
ж) тиску рідкого і газоподібного палива в магістралях перед котлами.
5.5 При проектуванні необхідно передбачати реєструючі прилади для
а) температури перегрітої пари в загальному паропроводі до споживачів;
б) температури води в подавальних трубопроводах систем
теплопостачання і гарячого водопостачання і в кожному зворотному
в) температури конденсату що повертається;
г) тиску пари в загальному паропроводі до споживача (при вимозі
д) тиску води в кожному зворотному трубопроводі системи
е) тиску і температури газу в загальному газопроводі котельні;
ж) витрати води в кожному подавальному трубопроводі систем
теплопостачання і гарячого водопостачання (підсумовуючий);
з) витрати пари до споживача (підсумовуючий);
и) витрати води що надходить на підживлення теплової мережі при її
кількості 2 тгод і більше (підсумовуючий);
к) витрати циркуляційної води гарячого водопостачання (підсумовуючий);
л) витрати конденсату що повертається (підсумовуючий);
м) витрати газу в загальному газопроводі котельні (підсумовуючий);
н) витрати рідкого палива в подавальній і зворотній магістралях
о) витрати теплоти з теплоносіями що відпускаються споживачам
5.6 Для деаераційних установок необхідно передбачати показуючі
а) температури і рівня деаерованої води в баках;
б) температури води що надходить в деаератор;
в) тиску пари в деаераторах атмосферного і підвищеного тиску (показуючі
г) розрідження у вакуумних деаераторах (показуючі і реєструючі);
д) тиску гріючої пари що підводиться до деаератора.
5.7 Для насосних установок необхідно передбачати показуючі
а) тиску води рідкого палива і рідких добавок у всмоктуючих патрубках
(після запірної арматури) і в напірних патрубках (до запірної арматури) усіх
б) тиску пари перед паровими живильними насосами;
в) тиску пари після парових живильних насосів (при використанні
відпрацьованої пари).
5.8 В установках для нагрівання води і мазуту необхідно передбачати
показуючі прилади для вимірювання:
а) температури середовища що нагрівається і гріючої води до і після
кожного підігрівача;
б) температури конденсату після охолоджувачів конденсату;
в) тиску середовища що нагрівається в загальному трубопроводі до
підігрівачів і за кожним підігрівачем;
г) тиску пари до підігрівачів.
5.9 Для водопідготовчих установок (крім приладів зазначених у
5.7 17.5.8) необхідно передбачати показуючі прилади для вимірювання:
а) тиску води до і після кожного фільтра;
б) витрати води що надходить до кожного іонітового фільтра (при
встановленні двох фільтрів передбачають загальний витратомір на обидва
в) витрати води що надходить на водопідготовку (підсумовуючий);
г) витрати води на спушування фільтрів;
д) витрати води після кожного освітлювального фільтра;
е) витрати води що надходить до кожного ежектора приготування
регенераційного розчину;
ж) рівня води в баках;
з) тиску води що надходить на водопідготовку.
5.10 Для установок постачання котелень рідким паливом (крім
приладів зазначених у 17.5.7 17.5.8) необхідно передбачати показуючі
прилади для вимірювання: температури палива в баках; тиску палива до і
після фільтрів; рівня палива в резервуарах і приймальній ємності.
5.11 Для установок прийому і введення рідких добавок (крім
приладів зазначених у 17.5.7 17.5.8) необхідно передбачати показуючий
прилад для вимірювання температури добавок у резервуарах.
редукційно-охолоджувальних
охолоджувальних установок необхідно передбачати показуючі прилади для
а) температури перегрітої пари в підвідному паропроводі;
б) температури охолодженої пари;
в) тиску пари в підвідному паропроводі;
г) тиску редукованої пари.
5.13 Для системи пневмозолошлаковидалення необхідно передбачати
показуючі прилади для вимірювання: тиску пари до ежекційної вакуумної
установки; розрідження у повітропроводі між осаджувальною камерою і
вакуумною установкою; розрідження на виході з вакуумної установки до
5.14 Обладнання котельні приладами комерційного обліку витрати
теплоти на опалення гаряче водопостачання витрати вихідної і
підживлювальної води природного газу (загальна витрата) електроенергії
передбачають відповідно до умов розрахунку з постачальниками і
Прилади можуть встановлюватися як у приміщенні котельні так і в інших
приміщеннях. Прилади обліку витрати природного газу розміщують відповідно
Якщо споживачем теплоти є власник котельні то допускається не
передбачати в котельні відповідні прилади комерційного обліку. При цьому
розрахунок витрати теплоти на опалення і гаряче водопостачання допускається
проводити виходячи з технічних даних котельні витрати природного газу і
1 При проектуванні опалення і вентиляції котелень потрібно
дотримуватись вимог СНиП 2.04.05 та цих норм.
2 Мікроклімат робочої зони виробничих приміщень котелень
приймають за ДСН 3.3.6.042 виходячи із наступних категорій робіт за
легка – у приміщеннях щитових і лабораторій;
важка – в котельних залах і зольних приміщеннях при роботі котлів на
твердому паливі з ручним обслуговуванням топкових пристроїв;
середня – в інших приміщеннях.
3 Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря у робочій зоні
приймають за ГОСТ 12.1.005.
4 При проектуванні систем опалення розрахункові температури
повітря в приміщеннях приймають за додатком Д.
5 У приміщеннях з тепловиділеннями передбачають опалення у
випадках якщо надлишки теплоти не забезпечують підтримки у виробничій
зоні температур повітря зазначених у додатку Д.
6 При розрахункових температурах зовнішнього повітря мінус 15°С
(параметри Б) і нижче потрібно додатково перевіряти баланс теплоти в нижній
зоні висотою до 4 м котельного залу.
7 Для виробничих приміщень проектують системи повітряного
У допоміжних приміщеннях а також у лабораторіях щитових і
майстернях допускається приймати системи опалення з місцевими
нагрівальними приладами.
8 Гранична температура на поверхні нагрівальних приладів у
приміщеннях де можливе виділення пилу не повинна перевищувати 130 °С
при використанні котлів на вугіллі 110°С - на торфі.
У цих приміщеннях передбачають нагрівальні прилади з гладкою
поверхнею як правило регістри з гладких труб.
9 Систему опалення приміщень прибудованих вбудованих і дахових
котелень можливо передбачати незалежною від системи опалення основного
будинку у тому числі наприклад за допомогою газових конвекторів
підключених до відокремленого вводу природного газу електронагрівачів.
10 Для приміщень що мають надлишки теплоти передбачають
природну вентиляцію.
За неможливості забезпечення необхідного повітрообміну за рахунок
природної вентиляції проектують вентиляцію з механічним спонуканням (або
змішану). Системи вентиляції способи подачі і видалення повітря необхідно
приймати згідно з додатком Д.
11 Для приміщень з газовикористовуючим обладнанням вбудованих і
дахових котелень а також прибудованих і окремо розташованих які мають
площу 200 м2 і менше або висоту приміщення 6 м і менше необхідно
передбачати не менше трикратного повітрообміну за 1 год без урахування
повітря що засмоктується для горіння.
12 Конструкція витяжних вентиляторів у приміщеннях котелень із
котлами призначеними для роботи на газоподібному і рідкому паливі з
температурою спалаху парів 61°С і нижче повинна виключати можливість
13 При проектуванні вентиляції приміщень котелень передбачають
очищення повітря що видаляється аспіраційними установками (перед
викидом у атмосферу) відповідно до СНиП 2.04.05.
14 Для приміщень насосних станцій рідкого палива необхідно
передбачати десятикратний повітрообмін за 1 год. Видалення повітря з цих
приміщень необхідно передбачати у розмірі 23 з нижньої і 13 з верхньої зон
загальної кількості повітря що видаляється. В приміщеннях насосних станцій
рідкого палива з виробництвами категорії Б необхідно передбачати дві
припливні і дві витяжні вентиляційні установки продуктивністю 100 % кожна.
Допускається застосування однієї припливної і однієї витяжної установки з
резервними вентиляторами.
При висоті приміщення менше 6 м кратність повітрообміну потрібно
збільшувати з розрахунку 25 % на кожний метр зниження висоти.
1.1 Водопровід котелень передбачають відповідно до СНиП 2.04.02
СНиП 2.04.01 та вимог цих норм.
1.2 Для котелень залежно від схеми водопостачання району
передбачають об'єднаний водопровід для подачі води на господарсько-питні
виробничі і протипожежні потреби або роздільний водопровід — виробничий
господарсько-питний і протипожежний. Протипожежний водопровід може
бути об'єднаний з господарсько-питним або виробничим.
1.3 Для котелень першої категорії необхідно передбачати не менше
двох вводів для об'єднаного або виробничого водопроводу.
При приєднанні до тупикових мереж водопроводу передбачають резервуар
запасу води на час ліквідації аварії відповідно до СНиП 2.04.02.
1.4 Кількість води на виробничі потреби котелень визначають сумою
а) на водопідготовку включаючи власні потреби;
б) на охолоджування обладнання і механізмів;
в) на гідравлічні виконавчі механізми;
г) на охолоджування шлаку;
д) на систему гідравлічного золошлаковидалення;
е) на мокре прибирання приміщень (із розрахунку 04 лм2 площі підлоги
один раз за добу протягом 1 год.);
ж) на мокре прибирання транспортерних галерей паливоподачі (із
розрахунку 04 лм2 внутрішньої поверхні галерей один раз за добу протягом 1
Витрати води по підпунктах «б – д» приймають за даними заводів-виробників
Витрати на мокре прибирання приймають при визначенні добових витрат води.
При розрахунку максимальних годинних витрат потрібно приймати що
прибирання проводиться в період найменшого водоспоживання.
1.5 Протипожежний водопровід установлення пожежних кранів і
умови їх розміщення необхідно приймати відповідно до СНиП 2.04.01.
1.6 Дренчерні завіси передбачають у місцях примикання
транспортерних галерей до головного корпусу котельні вузлів пересипання і
дробильних відділень.
Керування пуском дренчерних завіс передбачають з щита паливоподачі з
диспетчерського пункту або місця постійного перебування чергового персоналу
та в місцях установлення дренчерних завіс за допомогою пускових кнопок.
нтенсивність зрошення дренчерних завіс приймають відповідно до СНиП
1.7 Гасіння пожежі на складах вугілля і торфу необхідно передбачати
відповідно до СОУ-Н 40.1.44.101 СНиП -58.
1.8 Гасіння пожежі на складах рідкого палива необхідно передбачати
відповідно до ВБН В.2.2-58.1.
1.9 Витрату води на зовнішнє пожежогасіння приймають за
найбільшою витратою що визначають для кожної з споруд.
1.10 Для приміщень паливоподачі і котельного залу при роботі на
твердому і рідкому паливі необхідно передбачати мокре прибирання для чого
потрібно встановлювати поливальні крани діаметром 25 мм з розрахунку
довжини поливального шланга 20 40 м.
1.11 У котельнях як правило застосовують оборотну систему
водопостачання для охолоджування обладнання і механізмів. Прямоточна
система водопостачання може застосовуватися при достатніх водних ресурсах
і відповідному техніко-економічному обрунтуванні.
1.12 Використання питної води на виробничі потреби котельні за
наявності виробничої мережі водопроводу не допускається.
2.1 Проектування каналізації передбачають відповідно до СНиП
04.03 СНиП 2.04.01 і вимог цих будівельних норм.
2.2 Умови скидання стічних вод повинні відповідати вимогам [4].
2.3 У котельнях проектують побутову каналізацію виробничу
каналізацію (одну або декілька залежно від характеру забруднення стоків) і
внутрішні водостоки.
Стічні води від котелень розташованих у підвальних і цокольних
поверхах повинні відводитись окремо від каналізаційних систем основного
будинку. Системи каналізації цих котелень як правило проектують
самопливні із захистом від затоплення приміщень.
2.4 Каналізацію необхідно передбачати з очищенням на місцевих
установках стоків забруднених механічними домішками від освітлювачів і
фільтрів в установках попереднього очищення води від миття підлог і інших
стоків перед випуском у зовнішню мережу каналізації або направляти стоки у
золошлаковідвали. При техніко-економічному обрунтуванні передбачають
2.5 Випуск стічних вод забруднених солями жорсткості
передбачають у мережі виробничої або побутової каналізації.
2.6 Для приймання аварійних розливів стічних вод від миття підлог і
стін передбачають встановлення лотків і трапів.
2.7 Виробничі стічні води а також дощові стоки забруднені рідким
паливом перед випуском у мережу дощової каналізації очищають до
допустимих концентрацій в місці відведення відповідно до СНиП 2.04.03.
2.8 При розрахунку споруд для очищення дощових стічних вод що
поступають від складів рідкого палива кількість дощових вод приймають
виходячи з об’ємів надходження їх протягом 20 хв.
2.9 Для прийому аварійних розливів у дахових і вбудованих
котельнях передбачають не менше двох трапів.
ДОДАТКОВ ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ
КОТЕЛЕНЬ ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ БУДВНИЦТВА
В РАЙОНАХ З СЕЙСМЧНСТЮ 7 БАЛВ БЛЬШЕ
1.1 Розрахункову сейсмічність будинків і споруд котелень приймають
відповідно до розрахункової сейсмічності будинків і споруд для
теплопостачання яких проектують котельні відповідно до ДБН В.1.1-12.
1.2 У проектах котелень необхідно передбачати котли і обладнання
конструкція яких розрахована заводом-виробником для встановлення в
районах необхідної розрахункової сейсмічності.
1.3 При прокладанні трубопроводів через стіни і фундаменти жорстке
закріплення труб не допускається. Розміри отворів для пропускання труб
повинні забезпечувати зазор не менше 10 мм за наявності просадних рунтів
зазор по висоті повинен бути не менше 20 мм; пакування зазору потрібно
виконувати щільними негорючими еластичними матеріалами які забезпечують
1.4 На вводах і виводах з будинків або споруд у місцях приєднання
трубопроводів до насосів з'єднання вертикальних ділянок трубопроводів з
горизонтальними в місцях різкої зміни напряму траси трубопроводів
необхідно передбачати з'єднання що допускають кутові і подовжні
переміщення кінців трубопроводів.
1.5 У котельнях не допускається встановлення рухомих коткових і
кулькових опор трубопроводів.
енергозбереження передбачені вимогами відповідних нормативно-технічних
документів із сфери енергозбереження.
2 На стадії проектування котелень їх ефективність визначається
вибором типу котельні що відповідає характеру теплових навантажень;
вибором ефективного обладнання та схем комунікацій комплексною
автоматизацією технологічних процесів; комплексною механізацією
трудомістких процесів.
3 Ефективності проектних рішень з енергозбереження крім іншого
сприятиме використання в технологічній схемі котельні нетрадиційних
джерел енергії (за п. 4.2) застосування котелень без магістральних теплових
мереж (за пп. 4.4 - 4.5) утилізація теплоти відхідних газів (за п. 8.4)
використання тепла безперервного продування (за п. 12.4.3) збереження
конденсату (за п. 12.6.2) використання ефективної теплової ізоляції
обладнання і трубопроводів (за п. 15.1) застосування регульованої частоти
обертання електродвигунів (за п. 16.3).
ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
1 При проектуванні котелень необхідно передбачати заходи з
охорони навколишнього природного середовища. Функціонування котелень
не повинно приводити до забруднення довкілля (повітря поверхневих вод
рунту) шкідливими речовинами (факторами) вище встановлених норм.
2 Вимоги щодо обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря впливів на земельні ресурси (мазутосховища шлакозоловідвали
тощо) поводження з промисловими та побутовими відходами охорони
водних ресурсів контролю за впливами на об'єкти довкілля запобігання
забруднення об'єктів довкілля тощо приймаються за відповідними законами
України будівельними та відомчими нормами іншими нормативними
документами санітарного та природоохоронного законодавства.
3 В складі проектної документації розробляється проект оцінки
впливу на навколишнє природне середовище відповідно до ДБН А.2.2-1.
4 Вимоги щодо поводження з промисловими відходами приймають з
урахуванням ДСанПіН 2.2.7.029.
5 Планувальні та конструктивні будівельні і технологічні рішення
котелень повинні забезпечувати вимоги до шуму вібрації електромагнітного
та електростатичного полів від обладнання та трубопроводів котелень у
виробничій зоні на прилеглій території та в приміщеннях основних будинків
відповідно до вимог СНиП -12 ДБН В.1.2-10 ДСН 3.3.6.037 ДСанПіН 239
ДСНіП 3.3.6-096 СанПиН 42-120-4948 ДСН 3.3.6.039 СН 1304 СН 1757 СН
77 ГОСТ 12.1.006 ГОСТ 12.1.045. Заходи щодо захисту від шкідливих
впливів обрунтовують відповідними розрахунками.
1 Проектування котелень має відповідати вимогам НАПБ А. 01.001
протипожежним водопостачанням засобами виявлення та гасіння пожежі
відповідно до вимог НАПБ А. 01.001 ДБН В.1.1-7.
3 Потреба котельні в первинних засобах пожежогасіння та знаках
пожежної безпеки повинна визначатись на стадії проектування.
4 Автоматичне припинення подачі газоподібного і рідкого палива в
котельню передбачають відповідно 17.2.5.
5 Пожежна безпека електромереж повинна відповідати вимогам ПУЕ
6 Необхідність обладнання будинків і споруд котельні системами
оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей визначають згідно з
ТЕХНКО-ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ
1 При проектуванні за необхідності потрібно проводити порівняння
техніко-економічних показників варіантів вибору основного і допоміжного
обладнання ступеня автоматизації компонувальних і схемних рішень а
також розміщення котельні на генплані.
2 У проекті повинні бути зазначені (з дотриманням вимог
конфіденційності) такі показники:
розрахункова продуктивність котельні (з урахуванням власних потреб
котельні і втрат теплоти в ній) МВт (тгод.);
установлена продуктивність котельні МВт (тгод.);
річне вироблення теплоти тис. ГДж;
річний відпуск теплоти споживачам тис. ГДж;
річна кількість годин використання встановленої продуктивності год.;
річна витрата палива:
- натурального тис. т (млн. м3);
- умовного тис. т у.п.;
установлена потужність струмоприймачів кВт;
річна витрата електроенергії тис. кВт·год.;
річна витрата води. тис. м3;
чисельність персоналу осіб;
будівельний об'єм головного корпусу м3;
загальна площа забудови будинків і споруд м2;
коефіцієнт забудови;
загальна кошторисна вартість будівництва котельні (за необхідності)
тис. грн. у тому числі:
- будівельно-монтажні роботи тис. грн.;
- обладнання тис. грн.;
річні експлуатаційні витрати тис. грн.;
питомі показники на 1 МВт установленої продуктивності:
- капітальні витрати тис. грн.МВт;
- потужність струмоприймачів кВтМВт;
- чисельність персоналу осібМВт;
питома витрата умовного палива на 1 ГДж відпущеної теплоти
собівартість 1 ГДж відпущеної теплоти грн. в тому числі:
- паливна складова грн.ГДж;
- приведені витрати на 1 ГДж відпущеної теплоти грн.ГДж
та техніко-економічні показники з оцінки роботи обладнання
передбаченого 4.2 (коефіцієнт корисної дії установки питомі витрати палива на
одиницю виробленої електричної і теплової енергії та їхні собівартості тощо).
У проекті реконструкції котельні приводять показники до і після її
реконструкції та очікуваний річний економічний ефект після реконструкції.
ДОДАТОК А (обов’язковий)
КАТЕГОР ПРИМЩЕНЬ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ ПОЖЕЖНОЮ
НЕБЕЗПЕКОЮ СТУПНЬ ВОГНЕСТЙКОСТ БУДИНКВ
(ПРИМЩЕНЬ) СПОРУД КОТЕЛЕНЬ
Будинок (приміщення) споруда
Котельний зал приміщення димососів і деаераторів
Приміщення водопідготовки
Приміщення щитів керування щитів станцій
Приміщення закритих розподільних пристроїв із
вимикачами і апаратурою що містить більше 60 кг
масла в одиниці обладнання
вимикачами і апаратурою що містить 60 кг масла і
менше в одиниці обладнання
Приміщення комплектних трансформаторних підстанцій трансформаторні камери із маслонаповненими
Приміщення паливоподачі твердого палива: надбункерна галерея вузли пересипання дробильні відділення
для вугілля і кускового торфу закриті розвантажувальні
(приймальні) пристрої транспортні галереї
Приміщення розморожувальних пристроїв для
Відкриті розвантажувальні естакади для твердого
Відкриті склади твердого палива
Закриті склади твердого палива.
Відкриті транспортерні галереї і будинки скреперних
лебідок для твердого палива.
Окремі приміщення пилоприготувальних установок.
Приймально-зливні пристрої закриті склади і насосні станції рідкого палива з температурою спалаху пари
до 61 °С включно а також насосні станції при застосуванні рідкого палива нагрітого в умовах виробництва
до температури спалаху і вище
Приймально-зливні пристрої закриті склади і
насосні станції рідкого палива з температурою спалаху
Приміщення газорозподільних пунктів і складів
Золоуловлювальні пристрої і споруди систем сухого
золошлаковидалення. Газоходи.
Багерна насосна станція шламова насосна станція і
інші споруди систем «мокрого» золошлаковидалення.
Насосні станції конденсату і протипожежного
Насосні станції господарсько-фекальних вод і
питного водопостачання
Ремонтні майстерні без ливарні кузні і зварювальної
Склади активованого вугілля і сульфовугілля
Машинний зал з когенераційними три генераційними установками
Машинний зал дизельної електростанції з
технологічним підвалом
Приміщення баків дизельного палива
Зовнішні огороджувальні конструкції приміщень паливоподачі з виробництвом
категорії В зазначених у 8 даного додатку необхідно проектувати згідно з 6.28 цих
Ступінь вогнестійкості будинків а приймають для котелень що зазначені в 6.11
цих будівельних норм.
Визначення категорій приміщень будинків споруд що не зазначені у даному
додатку здійснюють за НАПБ Б 03.002.
Ступінь вогнестійкості приміщень будинків споруд що не зазначені у даному
додатку приймають як для аналогічних за технологічним призначенням приміщень
будинків споруд наведених у цьому додатку.
ДОДАТОК Б (обов’язковий)
ПЕРЕЛК ПРОФЕСЙ ПРАЦВНИКВ КОТЕЛЕНЬ ЗА ГРУПАМИ
ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСВ СКЛАД СПЕЦАЛЬНИХ ПОБУТОВИХ
ПРИМЩЕНЬ ТА ОБЛАДНАННЯ
Старший машиніст машиніст (оператор) машиніст
допоміжного обладнання:
а) в котельнях при роботі на
б) в котельнях при роботі на
твердому паливі (при шаровому
Слюсар слюсар-електрик
Експлуатаційний персонал
Робітники складів вапна
Робітники складів кислот
автокранів; робітники складів
твердого і рідкого палива;
виробничих Спеціальні побутові приміщення і обладнання
Штучна вентиляція шаф для робочого одягу
Приміщення для обігрівання працюючих;
пристрої для сушіння робочого одягу і
взуття що установлюються в приміщенні
для обігрівання працюючих; штучна
вентиляція шаф робочого одягу (тільки для
Знепилювання одягу відповідно до
Групи виробничих процесів для працюючих на тих або інших ділянках виробництв
відносяться також до інженерно-технічного і обслуговуючого персоналу цих дільниць.
Приміщення для знепилювання робочого одягу і респіраторні в котельні не
передбачають. Знепилювання одягу передбачають в шафах робочого одягу побутовим
Зберігання всіх видів одягу передбачають у загальній гардеробній у закритих
У випадку розташування приміщення для обігрівання працюючих у будинках і
спорудах паливоподачі сушіння взуття і одягу передбачають у будинку котельні у
окремому приміщенні.
ДОДАТОК В (довідковий)
МНМАЛЬН ВДСТАН У ПРОСВТ МЖ ПОВЕРХНЯМИ
ТЕПЛОЗОЛЯЦЙНИХ КОНСТРУКЦЙ СУМЖНИХ ТРУБОПРОВОДВ
ВД ПОВЕРХН ТЕПЛОВО ЗОЛЯЦ ТРУБОПРОВОДВ ДО
БУДВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ БУДИНКУ
Мінімальна відстань у просвіті від поверхні теплоізоляційної
поверхні теплоізоляційної конструкції
суміжного трубопроводу
ДОДАТОК Г (обов’язковий)
ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДИНКВ (ПРИМЩЕНЬ) СПОРУД КОТЕЛЕНЬ
ЗА УМОВАМИ СЕРЕДОВИЩА
Котельні зали з котлами що обладнані камерними топками
для спалення газоподібного рідкого або твердого палива;
приміщення деаераторів
Котельні зали з котлами що обладнані шаровими топками
для спалення твердого палива
Приміщення насосних станцій для перекачування холодних
середовищ (вихідної води реагентів протипожежного
водопостачання багерних насосних станцій і т.інш.)
Приміщення резервуарів реагентів
Склади сульфовугілля і активованого вугілля
Пожежонебезпечні класу
Зольні приміщення при сухому золошлаковидаленні
Зольні приміщення при гідрозолошлаковидаленні або при
мокрому скреперному золошлаковидаленні
Приміщення паливоподачі (за винятком дробильних
відділень для фрезерного торфу) закриті склади вугілля
Дробильні відділення для фрезерного торфу
пилоприготувальні установки в окремих приміщеннях
Вибухонебезпечні класу 2
Відкриті склади і транспортерні галереї вугілля і торфу
Приміщення газорозподільних пунктів і складів горючих
Приміщення закритих складів насосних станцій рідкого
палива присадок і станцій очищення стічних вод з
температурою спалаху пари 61 °С і нижче
Зовнішні приймально-зливні пристрої і резервуари для
зберігання рідкого палива і присадок з температурою спалаху
температурою спалаху пари вище 61 °С
ДОДАТОК Д (обов’язковий)
ТЕМПЕРАТУРА ПОВТРЯ В РОБОЧЙ ЗОН ВИРОБНИЧИХ
ПРИМЩЕНЬ СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦ СПОСОБИ ПОДАВАННЯ
Припливна вентиляція у
з Природна. За Природна з
витяжкою повітря з необхідності подачею
верхньої зони та за з механічним повітря
рахунок підсосу в спонуканням робочу зону
газоповітряний тракт
необхідності з механічним спонуканням
спонуканням Природна
відсмоктування від на
Загальнообмінна з Природна
видаленням повітря подачею
подачею поз верхньої зони
місцеві відсмоктування від
надбункерна галемісць пилення
Насосні станції: Тепло
перебування обслуговуючого персоналу в окремих
Припливна вентиляція
З механічним Те саме
З механічним Природна з
спонуканням і подачею
З механічним спонуканням
та подачею повітря в
розосереджено з очищенням
Кондиціювання повітря
Відповідно до СНиП -58
У вбудованих котельнях що розташовані у підвалі цокольному поверсі
передбачають вентиляцію з механічним спонуканням. При розрахунку повітрообміну
необхідно також враховувати кількість повітря що подається в топки котлів.
ДОДАТОК Е (довідковий)
Е.1 Класифікація котелень за призначенням – опалювальні виробничоопалювальні виробничі.
Е.2 Класифікація котелень за планувальним вирішенням – окремо
розташовані прибудовані вбудовані дахові.
Е.3 Класифікація котелень за надійністю відпуску теплоносія споживачам
– котельні першої категорії надійності котельні другої категорії надійності.
Е.4 Класифікація котелень за видом теплоносія що відпускається - парові
водогрійні пароводогрійні.
Е.5 Класифікація котелень за архітектурно-будівельним вирішенням –
закриті напіввідкриті відкриті.
Е.6 Класифікація котелень за агрегатним станом палива - твердопаливні
рідкопаливні газові багатопаливні.
Перечень № 3238-85 материалов и реагентов разрешенных Главным
санитарно-эпидемиологическим управлением МЗ СССР для применения
в практике хозяйственно-питьевого водоснабжения. (Перелік № 3235-85
матеріалів і реагентів дозволених Головним санітарно-епідеміологічним
управлінням Мінздраву СРСР для застосування у практиці
господарсько-питного водопостачання (М. Мінздрав СРСР 1985)
Расчет и проектирование пылеприготовительных установок котельных
агрегатов (нормативные материалы): Руководящие указания. Л.: Изд-во
НПО ЦКТИ 1971. Розрахунок і проектування пилоготувальних
установок агрегатів (нормативні матеріали): Керівні вказівки. Л.: Вид-во
Правила технічної експлуатації теплових установок
Затверджені наказом Мінпаливенерго від 14.02.2007 № 71
Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі
системи каналізації населених пунктів України. Затверджено наказом
Держбуду України від 19.02.2002 № 37 та зареєстровані в Мінюсті
Правила подачі та використання природного газу в народному
господарстві України. Затверджені наказом Держкомнафтогазу від
Аэродинамический расчет котельных установок (нормативный метод).
Л.: Энергия. 1977 – 256 с. (Аеродинамічний розрахунок котельних
установок (нормативний метод). Л.: Енергія. 1977 – 256 с)
ОНД-86 Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе
вредных веществ содержащихся в выбросах предприятий. (Методика
розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин
що містяться у викидах підприємств)
Тепловой расчет котельных агрегатов. Нормативный метод Под ред.
Н.В. Кузнецова. – М.: Энергия 1973. – 296 с. (Тепловий розрахунок
котельних агрегатів. Нормативний метод Під редакцією М.В.
Кузнецова. – М.: Енергія 1973 – 296 с.)
вимоги водогрійний котел водогрійний теплогенератор котел котельня
котельна установка паливо паровий котел пароводогрійний котел
проектування теплопостачання джерело теплопостачання.
Директор ПАТ «УкрНДінжпроект»
відповідальний виконавець

Методические указания к выполнению КП.doc

Расчет тепловой схемы котельной производится с целью определения
расхода пара и воды для отдельных узлов при характерных режимах работы
котельной и составления общего материального баланса пара и воды.
На расчетной тепловой схеме котельной указываются направления основных
потоков теплоносителя его расходы и параметры. Расчетом определяется
температура различных потоков воды (сетевой подпиточной химочищенной
исходной) и конденсата.
Результаты расчета тепловой схемы являются исходными данными для
выбора основного и вспомогательного оборудования трубопроводов котельной.
Прежде чем приступить к расчётам принципиальной тепловой схемы
котельной необходимо внимательно ознакомиться с заданием и подобрать все
необходимые информационные материалы (свойства воды и пара альбом таблиц
и планов оборудования). Следует изучить все узлы тепловой схемы
ознакомиться с конструкцией редукционно-охладительной установки
деаэратора сепаратора непрерывной продувки подогревателей и т.д.
При расчете каждого узла тепловой схемы следует составить его
принципиальную схему с указанием всех параметров. Далее составить тепловой
и материальный баланс работы отдельно для каждого элемента схемы.
Курсовой проект состоит из пояснительной записки объёмом 30-40 стр.
(формат А4) и двух листов графической части (формат А2): принципиальная
тепловая схема котельной и план расстановки оборудования.
Последовательность выполнения курсового проекта:
- разработка принципиальной тепловой схемы котельной;
- расчет тепловой схемы (тепловой и гидравлический расчеты)
- выбор оборудования с обоснованием;
- выполнение плана расстановки оборудования.
ПРИНЦИПИАЛЬНАЯ ТЕПЛОВАЯ СХЕМА ПАРОВОДОГРЕЙНОЙ КОТЕЛНОЙ
ОСНОВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ ТЕПЛОВОЙ СХЕМЫ
Редукционно-охладительная установка (РОУ)
Для обеспечения надежности работы потребителей пара в переходных
режимах используют редукционно-охладительные (РОУ) охладительные (ОУ) и
редукционные (РУ) установки. Основной принцип работы РОУ – снижение
параметров пара за счет дросселирования (мятия) .и охлаждения его водой
вводимой в охладитель в распыленном состоянии. В охладителе РОУ основная
часть воды испаряется а другая - с температурой кипения отводится в
конденсационные баки или непосредственно в деаэратор.
Основные параметры РОУ ОУ РУ и технические требования к их
проектированию и изготовлению должны соответствовать ОСТ 108.026.06-79
Установки редукционно-охладительные. Общие технические условия".
Сепаратор непрерывной продувки
Непрерывная продувка барабанных котлоагрегатов. осуществляется для
уменьшения шлакосодержания котловой воды и получения пара надлежащей
чистоты. Величина продувки (в процентах от производительности котлоагрегата
зависит от солесодержания питательной воды типа котлоагрегата ).
Теплообменное оборудование.
Теплообменное оборудование в котельных применяется для подогрева
питательной и сетевой воды для охлаждения выпара из деаэратора и
сепаратора непрерывной продувки.
По греющему теплоносителю теплообменники подразделяются на пароводяные
и водоводяные. Расчет теплообменного оборудования основывается на решение
материального и теплового баланса. При расчете определяются расходы
теплоносителей и их параметры. По уравнению теплопередачи определятся
площадь поверхности теплообмена. Далее на основании полученных данных
выбирается тип количество и схема подключения теплообменников.
Растворенные в воде кислород и углекислота вызывают коррозию
поверхностей нагрева котлоагрегатов трубопроводов арматуры причем
коррозия увеличивается с повышением давления пара. Поэтому вода перед
подачей в котельные агрегаты подвергаются деаэрации (дегазации). В
настоящее время применяется в основном термическая дегазация.
Деаэратор предназначен для удаления газообразных примесей из
теплоносителя. Его также можно рассматривать как теплообменник
смешивающегося типа поскольку в нём происходит нагрев и кипение
теплоносителя из которого удаляют неконденсируемые газы за счёт тепловой
энергии пара. Условное обозначение деаэратора атмосферного типа следующие
ДА-3 где 3 - расход деаэрированной воды тч.
Насосное оборудование.
В котельных в зависимости от их назначения устанавливаются следующие
виды насосов: сетевые рециркуляционные подпиточные питательные
конденсатные насосы сырой воды насосы-дозаторы и др.
Выбираются насосы по таблицам их технических характеристик с учётом
необходимых подачи и напора.
Предназначены для обеспечения циркуляции воды в тепловых сетях.
Количество сетевых насосов не должно быть менее двух. Их суммарная подача
должна быть такой чтобы при выходе из строя любого насоса оставшиеся
обеспечивали подачу максимального расхода сетевой воды. Напор сетевых
насосов выбирается из условия преодоления гидравлического сопротивления
сети при расчётном максимальном расходе воды и сопротивления котлов
бойлеров и соединительных трубопроводов. Сетевые насосы рекомендуется
устанавливать однотипными. Это облегчает их эксплуатацию и производство
Предназначены для поддержания необходимо давления в кипятильных трубах
котельных агрегатов. При снижении уровня воды ниже допустимых пределов
кипятильные трубы могут оголиться и перегреться что в свою очередь может
привести к взрыву котла.
В котельных с паровыми котлами устанавливаются питательные насосы
которые могут быть центробежными и поршневыми с электрическим и паровым
приводом. Число таких насосов должно быть не менее 2 при независимых
приводах. Один или больше питательных насосов должны быть с паровым
приводом. Допускается чтобы все питательные насосы имели паровой привод а
при наличии двух независимых источников злектроэнергии - электрический.
Суммарная подача питательных насосов определяется расчетной
паропроизводительностью котлоагрегатов с учетом затрат воды на непрерывную
продувку и РОУ при запасе в 10%. При этом количество питательных насосов
выбирается таким что в случае выхода из строя наиболее мощного из них
остальные обеспечивают требующуюся подачу питательной воды.
Напор питательных насосов должен быть не меньше давления создаваемого
паровыми котлами с 10% запасом а в случае использования подогревателей
питательной воды то с учетом сопротивления теплообменника еще на 10%
больше. В качестве питательных используются насосы типов ПЭ ЦНСГ ПЭ ЦВ
Насосы сырой воды. Подача насосов сырой воды определяется расходом
сырой воды полученным при расчёте принципиальной тепловой схемы. Их напор
обычно лежит в пределах от 40 до 60 м.вод.ст. Минимальный напор
определяется исходя из гидравлического расчета схемы. В качестве насосов
сырой воды используются насосы типов К и Д.
Подпиточные насосы. Применяются с целью компенсации потерь воды в
закрытых системах теплоснабжения а также для покрытия затрат воды на
горячее водоснабжение. Подача подпиточных насосов в закрытых системах
теплоснабжения определяется двойной потребностью в воде на покрытие потерь
чем обеспечивается возможность аварийной подпитки системы. Подача этих
насосов в открытых системах теплоснабжения определяется затратами воды на
горячее водоснабжение и удвоенными потерями. Количество этих насосов не
должно быть менее 2 при одном резервном насосе. Напор подпиточных насосов
определяется суммой давления воды в обратной магистрали и гидравлическими
сопротивлениями трубопроводов и запорной арматуры линии подпитки. В
качестве насосов для подпитки применяются насосы типов К КМ Д ЦН.
Материальный баланс пара
Перед выполнением расчета необходимо разобраться в схеме и представить
материальный баланс пара.
Согласно принципиальной тепловой схеме с паровых котлов пар в
количестве D1 расходуется на технологию Dтехн отопление Dотоп и
собственные нужды паровой Dснкп и водогрейной Dснкв частей котельной.
Рис. 1.2. Схема для составления материального баланса
Расход пара на собственные нужды котельной Dснк включает в себя расход
пара на деаэрацию на подогрев питательной и химически очищенной воды:
где [pic] и [pic] – расход пара на деаэраторы паровой и водогрейной
[pic] – расход пара на подогрев в теплообменнике 21 питательной воды
[pic] – расход пара на подогрев в теплообменнике 9 химически очищенной
Расчет представленных частей материального баланса выполняется по ниже
следующей методике. Расчет необходимо начинать с «крайних» элементов схемы
и поэтапно уточнять данные.
Расчет принципиальной тепловой схемы
Расход пара на технологические нужды Dтехн тч
Давление пара на технологические нужды Ртехн МПа
Температура потребляемого пара tтехн 0С
Тепловая мощность водогрейной части котельной Qmax Гкалч
Категория потребителей теплоты
Расход пара на собственные нужды в паровой части котельной в
первом приближении можно принять равным 10% от технологического
Dснкп=01·Dтехн тч (1.1.)
Расход сетевой воды через пиковые подогреватели 11 определяется
исходя из тепловой нагрузки и должен обеспечивать не менее 20%
максимальной отопительной нагрузки
[pic] - энтальпия сетевой воды в ОЛТС кДжкг.
Расход пара на отопление и горячее водоснабжение.
На принципиальной тепловой схеме подогрев воды на отопление и ГВС
осуществляется водогрейных котлах. Для обеспечения пиковой нагрузки а
также в случае аварий предусмотрены пиковые подогреватели (бойлеры) -
теплообменник 11. Пиковые подогреватели должны обеспечивать не менее 20%
максимальной отопительной нагрузки. Расход пара на отопление подогревателей
определяется из теплового баланса согласно схеме 1.3.
Тепловой баланс теплообменника 11:
где [pic]- коэффициент учитывающий потери тепла подогревателем в
окружающую среду ([p
[pic] - энтальпия пара на входе в т.о.11. (согласно схеме определяется
[pic] энтальпия конденсата на выходе из т.о. 11 (согласно схеме
определяется при Р=02МПа);
Расход пара на отопление (пароводяные подогреватели 11)
Определение расхода пара в деаэраторах водогрейной части котельной
можно принять (в первом приближении) равным 2% от расхода пара на
Dснкв=002·Dотоп тч (1.5.)
Суммарный расход пара (первое приближение)
Выбор паровых и водогрейных котлов
На данном этапе необходимо выбрать тип паровых и водогрейных котлов.
При выборе типа котлов необходимо учитывать что давление и температура
пара перед РОУ должны быть больше или равны давлению и температуре пара
после РОУ. Водогрейные котлы выбираются исходя из тепловой мощности.
Характеристики котельных агрегатов указаны в [1].
После выполнения всего расчета схемы количество котлов и их тепловая
мощность будет уточнена.
Таблица 1.1 - Характеристика паровых котлов
Марка ПроизводитеПараметры перегретого ТемператураГабаритные размеры мм
котла льность пара питательной
Давление Температура
[pic]– коэффициент потерь воды в сети теплоснабжения ([pic]).
Расчет деаэратора водогрейной части котельной
На схеме деаэратора водогрейной части котельной вводим условные
Gдвв – расход деаэрированной воды тч;
Dдрв – расход пара на деаэратор водогрейной части
Dвып – расход выпара из деаэратора тч;
Gсвв – расход сырой воды на деаэратор водогрейной
части котельной тч;
iдв – энтальпия деарированной воды определяется
при давлении 012 МПа - вода в состоянии
iвыпв- энтальпия выпара из деаратора определяется
при давлении 012 МПа - пар в состоянии
iсвв - энтальпия сырой воды кДжкг
Рис. 1.4. Схема деаэратора
Согласно приведенной схеме и принятым условным обозначениям запишем
тепловой баланс воды и пара в деаэраторе:
Далее необходимо выполнить расчет неизвестных составляющих приведенного
Расход деаэрированной воды водогрейной части котельной Gдвв.
Деаэраторы в водогрейной части котельной подготавливают воду для подпитки
системы теплоснабжения. Допускается в системе теплоснабжения потери воды
до 2% от общего расхода горячей воды в прямой ветви теплоснабжения Gплтс.
Таким образом необходимый расход деаэрированной воды в водогрейной части
котельной составляет:
Gдвв=002· Gплтс тч (1.8.)
Расход выпара из деаэратора водогрейной части котельной [pic]
Расходом выпара из деаэратора атмосферного типа обычно задаются полагая
его равным 2(5 кг на каждую тонну деаэрированной воды:
Расчет сеператора непрерывной продувки
На схеме сеператора непрерывной продувки вводим необходимые обозначения
Gсеп – расход воды идущей из котельных агрегатов в сепаратор непрерывной
Gсеп2 – расход продувочной воды сепаратора тч;
[pic] - энтальпия воды идущая на сепаратор в состоянии насыщения при
давлении на выходе из котлов кДжкг;
[pic] - энтальпия воды и выпара на выходе из сепаратора определяется
при давлении в сепараторе.
Расход воды идущей из котельных агрегатов в сепаратор непрерывной
Расход выпара из деаэратора непрерывной продувки определяется из
совместного решения теплового и материального балансов составленных для
Расход продувочной воды сепаратора
Расход питательной воды в паровые котлы [pic]
Расчет редукционно-охладительной установки (РОУ)
В РОУ поступает пар из паровых котлов (D1 i1) и вода из деаэратора
(Gроу iроу). Часть воды в РОУ переходит в пар а часть в количестве (Gроу
находится в кипящем состоянии при давлении Р2.
Эффективная работа РОУ возможна если выполняется следующее условие:
Если условие 1.14 не выполняется то в РОУ нет необходимости и
соответственно Gроу=0. Снижение давление пара осуществляется с помощью
задвижек а снижение температуры пара с помощью охладительных устройств
(ОУ) у конечного потребителя.
В противном случае необходимо составить материальный и тепловой баланс
РОУ и определять расход воды на РОУ
где [pic] - коэффициент учитывающий потери теплоты РОУ в окружающую
среду; [pic] - коэффициент учитывающий долю воды которая не испаряется в
РОУ и находится там при давлении вторичного пара; [pic] – энтальпия
кипящей воды при давлении Р2=Ртехн кДжкг; [pic] – энтальпия воды идущей
в РОУ ([pic] ) кДжкг.
Расчет деаэратора паровой части котельной
Расход деаэрированой воды в паровой части котельной [pic]
Согласно принципиальной схеме котельной вода из деаэратора поступает в
РОУ и котельные агрегаты:
Расход выпара из деаэраторов паровой части котельной [pic]
Расход сырой воды на деаэрацию в водогрейной части котельной можно
найти из материального баланса деаэратора:
Расход сырой воды в деаэратор паровой части котельной из материального
Расчет теплообменника позиции 21
Теплообменник поз.21 необходим если температура питательной воды
на входе в паровые котлов выше чем температура воды на выходе из
деаэратора. В случе если температура воды после деаэратора достаточна
для подачи в котел тогда т.о. 21 в схеме отсутствует.
Тепловая мощность подогревателя
Расхода пара на теплообменник (из уравнения теплового баланса):
Площадь поверхности теплообмена
где k - коэффициент теплоотдачи принимаем для пароводяных
теплообменников в соответствии с рекомендациями [7] равным 1500 Втм2 град
для водоводянных 300 Вт(м2·°С);
[pic] – среднелогарифмический температурный напор.
Площадь поперечного сечения трубок (для воды) при
плотности воды [pic]=1 тм3 и скорости её течения в трубках [pic]=2 мс
Исходя из полученных результатов из [1] выбираем необходимый тип и
количество теплообменных аппаратов позиции 21 заполняем таблицу.
Характеристика пароводяных подогревателей
ОбозначеОбщая Наружный Число Число ПлощадьПлощадь живого Теплопро
ние длина и ходов трубокповерхнсечения изводите
подогревкорпусавнутренни ости м2 льность
ателя мм й нагрева Гкалчас
где [pic] – коэффициент учитывающий расход воды на собственные
нужды первой ступени химводоочистки [p
[pic] – коэффициент учитывающий расход воды на собственные нужды
первой ступени химводоочистки [pic].
Расчет теплообменника позиции 9
Теплообменник поз.9 необходим для подогрева сырой водопроводной
воды до требуемой температуры перед первой ступенью химической очистки
Расчет тепловой мощности расхода пара площади поверхности нагрева
и поперечного сечения для прохода воды осуществляется по методике
количество теплообменных аппаратов позиции 9.
где [pic] – энтальпия воды на выходе из сепаратора (вода в состоянии
кипения при давлении 017МПа) кДжкг;
[pic] – энтальпия сырой воды на входе в т.о.7 определяется согласно
тепловой схемы котельной °С.
Расчет тепловой мощности площади поверхности нагрева и поперечного
сечения для прохода воды осуществляется по методике изложенной в п.3.20
количество теплообменных аппаратов позиции 7.
Характеристика скоростных секционных водоводяных теплообменников
Наружный и Длина Число Площадь Площадь живого
внутренний подогревателтрубок поверхностисечения м2
Обозначдиаметры я Z нагрева
ение корпуса с калачами F м2
Расчет теплообменника позиции 20
Теплообменник поз.20 необходим для нагрева сырой воды перед деаэрацией
в водогрейной части котельной.
Результатом расчет т.о. поз.20 является определение температуры
нагрева сырой воды tсв20".
Температура деаэрированной воды после т.о. 20 равняется температуре
воды в ОЛТС. Расчет тепловой мощности площади поверхности нагрева и
поперечного сечения для прохода воды осуществляется по методике изложенной
в п.3.20. Исходя из полученных результатов из [1] выбираем необходимый тип
и количество теплообменных аппаратов позиции 20.
Расчет теплообменника позиции 17
Теплообменник поз.17 необходим для нагрева сырой воды перед деаэрацией
в водогрейной части котельной за счет теплоты выпара из деаэратора .
Результатом расчет т.о. поз.17 является определение температуры
нагрева сырой воды tсв17".
Температура сконденсировавшегося выпара равна 30°С.
сечения для прохода воды осуществляется по методике изложенной в п.3.20.
количество теплообменных аппаратов позиции 17.
Уточняем расход пара на деаэратор паровой части котельной
Для точного определения расхода пара на деаэратор в паровой части
котельной необходимо составить тепловой баланс деаэратора с учетом всех
входящих и исходящих теплоносителей
Из теплового баланса расход пара:
Энтальпия сырой воды на входе в деаэратор iсвв= tсв17"·419 кДжкг.
Уточняем расходы пара на собственные нужды паровой и водогрейной
части котельной а также суммарный расход пара необходимый на
Суммарный расход пара на выходе из паровых котлов должен быть не менее
Выбор количества паровых котельных агрегатов
При выборе количества котлов необходимо учитывать что
производительность одного котла должна выбираться из расчёта покрытия
потребности в паре за счёт использования 3-5 однотипных котлов. Увеличение
количества котлов сверх 5 нецелесообразно из-за неоправданного возрастания
эксплуатационных расходов. Уменьшение количества агрегатов до 2 приводит к
снижению к.п.д. котлов на малых нагрузках котельной.
В п.3.7. был выполнен выбор типа котельных агрегатов по параметрам
перегретого пара. Далее необходимо подобрать оптимальную паро-
производительность и количество паровых котлов.
Ориентировочное значение необходимого количества паровых котлов:
[pic] (округляем) (1.32)
[pic]- производительность одного парового котла тч.
При установке количества nк котлов они будут работать при нагрузке Nп
отличной от номинальной и равной:
допустимо не менее 50%
Если нагрузка котлов Nп составляет менее 50% то необходимо выбрать
котлы с меньшей мощностью и увеличить их количество до nк2.
При выходе одного из строя котельного агрегата оставшиеся должны
обеспечить не менее 85% от необходимой тепловой нагрузки.
Минимальная тепловая нагрузка (при 85%)
При выходе одного из строя оставшиеся обеспечат
Должно выполнятся условие
Результаты выбора оптимального количества паровых котлов необходимо
где [pic]- теплопроизводительность водогрейной части котельной в
максимально зимнем режиме МВт;
[pic]- теплопроизводительность одного водогрейного котла Гкалч.
При установке количества nв котлов они будут работать при нагрузке Nв
Если нагрузка котлов Nв составляет менее 50% то необходимо выбрать
котлы с меньшей мощностью и увеличить их количество до nв2.
Вариант Марка котла Производительность
не менее 50% [pic] Гкалч [pic] Гкалч
После этого необходимо написать окончательное решение по типу и
количеству водогрейных котлов.
Выбор деаэраторов для паровой части котельной. В соответствии с
расчетом принципиальной тепловой схемы производительность деаэратора
паровой части котельной Gдвп. Из [2] выбираем для паровой части котельной
деаэратор соответствующего типа .
Выбор деаэраторов для водогрейной части котельной. По результатам
расчета принципиальной тепловой схемы производительность деаэратора
водогрейной части котельной Gдвв. В соответствии с [2] выбираем для
водогрейной части котельной деаэратор соответствующего типа.
Выбор системы фильтрации воды.
Выбор диаметра трубопроводов.
Система отвода дымовых газов.
Компоновочные решения.
Эенергозбережение. Экономика.
АЛЬБОМ ПЛАНОВ ОБЩИХ ВИДОВ АГРЕГАТОВ И АППАРАТОВ КОТЕЛЬНОЙ ТАБЛИЦ.
(ПРИЛОЖЕНИЕ К МЕТОДИЧЕСКИМ УКАЗАНИЯМ К ВЫПОЛНЕНИЮ КУРСОВОГО ПРОЕКТА ПО
ДИСЦИПЛИНЕ "ОСНОВЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ И САПР") - ДНЕПРОПЕТРОВСК: ГМЕТАУ 1996.
Алабовський О.М. Боженко М.Ф. Хоренженко Ю.В. Проектування
котелень промислових пiдпри(мств.-К.:Вища шк.1992.-208 с.
Бузников Е.Ф. и др. Производственные и отопительные котельные
T.Ф.Бузников К.Ф.Роддатис Э.Я.Берзиньш.- 2-е изд. переработанное.-
М.:Энергоатомиздат 1984.-с.248 ил.
Ривкин С.Л. Александров А.А. Теплофизические свойства воды и
водяного пара. Справочник. М.:Энергоатомиздат 1984.-80с.
Методические указания к выполнению курсового проекта по дисциплине
“Источники и системы теплоснабжения промышленных предприятий” для студентов
специальности 10.07.- Днепропетровск: ДМетИ 1991. - 37с.
Рис. 1.1 Принципиальная тепловая схема промышленной пароводогрейной
-котлоагрегаты паровые; 2-редукционно-охладительная установка; 3-
деаэраторы питательной воды; 4-охладители выпара деаэраторов питательной
воды; 5-сепараторы непрерывной продувки; 6-насосы питательной воды; 7-
охладители продувочной воды; 8-первая ступень химической очистки воды; 9-
подогреватели сырой воды; 10-насосы сырой воды; 11-подогреватели сетевой
воды; 12-насосы циркуляционные; 13-насосы подпиточной воды; 14-вентили
регулируемого перепуска; 15-вторая ступень химической очистки воды; 16-
деаэраторы подпиточной воды; 17-охладители выпара деаэраторов подпиточной
воды; 18-котлоагрегаты водогрейные; 19-рециркуляционные насосы; 20-
охладители деаэрированной воды; 21-подогреватели питательной воды
Рис.1.3– Схема теплообменника 11
Рис.1.7 – Схема теплообменника 21
Рис. 1.8 – Схема теплообменника 9
Рис. 1.9 – Схема теплообменника 7.
Рис. 1.10 – Схема теплообменника 20.
Рис. 1.11 – Схема теплообменника 17.

SXEM PWK.DWG

АЛЬБОМ ТАБЛИЦ И ПЛАНОВ РАСПОЛОЖЕНИЯ ОБОРУДОВАНИЯ. ФП.doc

планов общих видов агрегатов и аппаратов котельной таблиц
(Приложение к методическим указаниям к выполнению курсового проекта по
дисциплине "Основы проектирования и САПР")
г. Днепропетровск НМетАУ
Имена файлов с чертежами агрегатов
ГАЗОМАЗУТНЫЕ ПАРОВЫЕ ГАЗОМАЗУТНЫЕ ПАРОВЫЕ
КОТЛЫ ТИПА ДЕ КОТЛЫ
Имя файла ОбозначениеИмя файла Обозначение
Газомазутные водогрейные котлы малой и средней
Da5 ДА-52 Da100 ДА-10025
Da15 ДА-154 Da200 ДА-20050
Da25 ДА-258 Da300 ДА -30075
Скоростные пароводяные подогреватели.
PPw1 ПП2-6-2-II PPw4 ПП1-76-7-IV
PPw2 ПП2-24-7-IVPPw5 ПП1-108-7-I
PPw3 ПП1-53-7-II- -
Характеристики газо-мазутных паровых котлов типа ДЕ
НаименованиМарка котла
характеристДЕ-4-ДЕ-65ДЕ-10-ДЕ-16-1ДЕ-25-1
ики 14ГМ -14ГМ 14ГМ 4ГМ 4ГМ
Паропроизво414 673 1035 1656 2688
Давление 14 14 14 14 14
насыщенного194 194 194 194 194
перегретого225 225 225 225 225
Тип ВДН-9ВДН-10ВДН-10ДН-112ДН-125
Тип ВДН-8ВДН-9 ВДН-10ВДН-11ВДН-11
мм: 4280 5048 6478 9255 11500
длина 4300 4300 4300 4665 4775
ширина 5050 5050 4425 4720 4634
Характеристики газомазутных паровых котлов
средней производительности
Наименование Марка котла
БМ-35 ГМ-50-1БКЗ-75-39ГМА
Давление пара Мпа39 14 39
перегретого пара 440 250 440
питательной воды 145 100 145
длина 9030 10500 11120
ширина 5780 5300 7430
высота 18300 17100 24535
Производитель Мощность
Марка ность м3ч Напорк.п.д
насоса Мпа .% электрод
К-4530 30 0348 62 75
К-9020 60 0257 76 75
К-12 126 0225 75 13
К-18 220 0207 77 22
Д200-36 200 036 72 40
Д200-95 200 095 70 75
Д320-50 320 05 76 75
Д320-70 320 07 78 100
Д500-36 500 038 80 110
Д500-65 500 065 76 132
НКу-140 140 049 65 40
НКу-150 150 035 66 30
НКу-250 250 032 66 40
КС-10-5510 055 - 55
КС-10-11010 11 - 10
КС-20-11020 11 - 17
КС-30-15030 15 - 22
КС-50-11050 11 - 30
КС-80-15580 155 - 55
КСД-120-585 135 062..- 40
КСД-140-180 140 15 - 100
КСД-230-5230 055 - 75
Основные характеристики деаэраторов типа ДА
Марка Производительно Полезная ёмкость
деаэратора сть тч бака-аккумулятора
Основные характеристики скоростных
секционных водоводяных теплообменников
НаружныйДлина ЧиПлощаПлощадь
и подогрслдь живого
Обозначенивнутренневатело поверсечения м2
корпусакалачаокнагре
ОСТ-34-588 4220 0.35 62
ОСТ-34-588 4300 1.31 08
ОСТ-34-588 4340 2.24 85
ОСТ-34-588 4424 3.54 93
ОСТ-34-588 4620 6.9 7
ОСТ-34-588 4832 12 85
ОСТ-34-588 5032 9 20.3 79
ОСТ-34-588 5232 1 28 25
ОСТ-34-588 5430 6 40.1 25
ОСТ-34-588 5624 3 52.5 56
ОСТ-34-588 5552 0 83.4 27
ОСТ-34-588 4220 0.74 62
ОСТ-34-588 4300 1.3 08
ОСТ-34-588 4340 1.22 85
ОСТ-34-588 4424 3.52 93
ОСТ-34-588 4620 6.88 7
ОСТ-34-588 4832 11.9 85
ОСТ-34-588 5032 9 20.2 79
ОСТ-34-588 5232 1 27.9 25
ОСТ-34-588 5430 6 9.9 25
на выполнение курсового проекта
пароводогрейной промышленно-отопительной котельной
ПерваПодачаВтоДавлениТемперТреТепловая
я пара раяе атура тьяпроизводител
буквапотреббукпотреблпотреббукьность
вариаителямва яемого ляемогва котельной
нта варпара о варпри
D2 ианp2 МПапара ианмаксимальном
тч та t2 0Ста зимнем
A (0)20 A 04 160 A 14
B (1)40 B 04 200 B 18
C (2)60 C 05 170 C 20
D (3)80 D 05 210 D 30
E (4)120 E 06 180 E 35
F (5)160 F 06 220 F 45
G (6)190 G 08 190 G 70
H (7)240 H 08 230 H 90
I (8)80 I 12 200 I 100
J (9)100 J 12 240 J 140
K 130 K 04 190 K 160
L 150 L 04 210 L 220
Основные характеристики скоростных пароводяных подогревателей
ая внутр ЧисПлощадсечения лоп
ОбозначедлиеннийЧисло ь м2 рои
ние на диамело труповерх зво
подогревкортры ходбокности дит
ателя пускорпуов нагрев ель
ПП2-9-7-35532532 68 95 0061000916
ПП2-17-73574264То 124172 0108000929
ПП2-24-73634804“ 176244 0135001342
ПП2-6-2-2553253“ 68 63 0061000505
ПП2-11-22574264“ 124114 0108009610
ПП2-16-22634804“ 17616 0135001315
ПП2-9-7-35532534 68 95 0061000211
ПП2-17-73574264То 124172 0108000420
ПП2-24-73684804“ 176244 0135000629
ПП1-9-7-36032532 68 95 0061005216
ПП1-17-73654264То 124172 0108000929
ПП1-24-73724804“ 176244 0135001342
ПП1-53-73886306“ 392539 0219003092
ПП1-76-73787207“ 560768 0277004313
ПП1-108-4138208“ 792108 0349006018
ПП1-6-2-2603253“ 68 63 0051000605
ПП1-11-22654264“ 124114 0108000910
ПП1-16-22724804“ 17616 0135001315
ПП1-21-22875505“ 232212 0162001819
ПП1-35-22886306“ 392363 0219003033
ПП1-50-22987207“ 560505 0277004350
ПП1-71-23138208“ 79271 0349006068
ПП1-9-7-36032534 68 95 0061000211
ПП1-17-73654264То 124172 0106000420
ПП1-24-73724804“ 176244 0135000629
ПП1-32-73785305“ 23232 0162000938
ПП1-53-73886306“ 392539 0219001565
ПП1-76-73987207“ 560768 0277002194
ПП1-108-4138208“ 792108 0349003013
Д630-90 630 09 80 250
Д800-28 800 028 86 110
Д800-57 800 057 82 200
Д1000-40 1000 04 87 160
CЭ500-70 500 07 82 160
CЭ800-55 800 055 81 200
CЭ800-100800 1 80 320
CЭ1250-701250 07 80 320
CЭ2500-602500 06 86 500
CЭ2500-182500 18 84 1600
CД-9 1200 067 - 320
CД-9x2 1260 123 - 630
CД-13 2500 189 - 1600
ЦН400-105400 105 78 200
ЦН400-210400 21 78 400
ЦН1000-181000 18 80 630
ПЭ65-40 65 39 65 108
ПЭ65-53 65 52 65 143
ПЭ250-40 250 39 75 370
ЦНС38-15438 154 - 30
ЦНСГ38-1538 154 - 30
ЦНС38-17638 176 - 30
ЦНСГ38-1738 176 - 30
ЦНСГ60-1660 165 - 55
ЦНС60-19860 198 - 55
ЦНСГ60-1960 198 - 55
ЦНС60-26460 264 - 75
ЦНСГ60-2660 264 - 75
ЦВ-5140 10 205 - 22
НКу-90 90 098 64 22
Характеристики газомазутных водогрейных котлов
малой и средней теплопроизводительности
НаименованМарка котла
КВ-ГМ-КВ-ГМ-КВ-ГМ-КВ-ГМ-КВ-ГМ-3
на входе 150 150 150 150 150
водытч 495 804 1235 247 370
сопротивле017 017 0147 0225 0186
размеры 6400 7900 8500 9700 11800
мм: 3500 3500 3200 3200 3200
длина 6700 6700 7300 7300 7300
Характеристики насосов используемых в котельных
КМ-8111 0174 555 15
К-2018 11 021 56 22
КМ-201820 0185 68 22
К-2030 10 0345 506 4
КМ-203020 0308 64 4
Альбом является приложением к методическим указаниям по выполнению
курсового проекта по дисциплине "Основы проектирования и САПР".
В нём представлен ряд справочных данных касающихся технических
характеристик аппаратов и агрегатов промышленной пароводогрейной котельной
и общие виды (планы) этих аппаратов.
Скоростные секционные водоводяные теплообменники
Имя файла Обозначение Имя файла Обозначение
TOWW07 ОСТ-34-588-6TOWW11 ОСТ-34
TOWW08 8 TOWW12 -588-68
ОСТ-34-588-6 ОСТ-34
TOWW19 ОСТ-34-588-6TOWW21 ОСТ-34-588-68
TOWW20 8 TOWW22 ОСТ-34
Nkc1 КС32-150-2 Nkc3 КС50-110-2
Nkc2 КС50-55-2 Nkc4 КС80-155-2
Насосы типа ЦНСГ Насосы типа СЭ
Имя файла Обозначение Имя файлаОбозначение
Cnsg1 ЦНСГ 38-44 SE1 СЭ 500-70
Cnsg2 ЦНСГ 38-88 SE2 СЭ 800-70
Cnsg3 ЦНСГ 38-132 SE3 СЭ 800-100
Cnsg4 ЦНСГ 38-176 SE4 СЭ 1250-70
Cnsg5 ЦНСГ 38-220 SE5 СЭ 1250-140
Cnsg6 ЦНСГ 60-65 SE6 СЭ 2500-60
Cnsg7 ЦНСГ 60-132 SE7 СЭ 2500-70
Cnsg8 ЦНСГ 60-198 SE8 СЭ 2500-160
Cnsg9 ЦНСГ 60-264 SE9 СЭ 2500-180
Насосы типа Д Насосы типа К
Имя файлаОбозначение Имя файлаОбозначение
Ntd1 Д200-36 K1 К200-150-25
Ntd2 Д315-50 K2 К150-125-25
Ntd3 Д500-63 K3 К50-32-125
Ntd4 Д630-90 K4 К65-50-160
Ntd5 Д800-56 K5 К80-65-160
Ntd6 Д1600-90 K6 К100-65-200
Схема редукционно-охладительной установки

GM-50.DWG

AL K.DWG

BKZ75.DWG

K6.DWG

BKM35.DWG

TEPLO3 2.DWG

Teplo4.dwg

NTD2.DWG

ROUPRO.DWG

BKZ BM.DWG

K5.DWG

TEPLO3.DWG

Drawing1 ТП.dwg

КОТЕЛЬНАЯ С ТРЕМЯ КОТЛАМИ КВ-ГМ-35-150nИ ТРЕМЯ КОТЛАМИ ДЕ-25-141МnЗАКРЫТАЯ СИСТЕМА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯnТОПЛИВО-ГАЗ И МАЗУТ
СХЕМА СОЕДИНЕНИЙ ВПУ
В ПОДПИТОЧНЫЙ ДЕАЭРАТОР
В ПИТАТЕЛЬНЫЙ ДЕАЭРАТОР
ЗАГРЯЗНЁННЫЙ КОНДЕНСАТ
ЗАГРУЗКА ХЛОРИДА НАТРИЯ
ОБРАТНАЯ СЕТЕВАЯ ВОДА
ЭКСПЛУАТАЦИЯ ОБОРУДОВАНИЯ
Na-катионитовый фильтр 1 ступениn( 2000 Нсл=2.5 мnБлок Na-катионитовых фильтровn2 ступени ( 1000 Нсл=1.5 мnБлок насосов исходной водыnБН2-К100-65-200nБак взрыхления V=16м3nНасосо взрыхления К80-65-160nБак мокрого хранения соли V=40 м3nНасос раствора солиnХ50-32-125Д-с С-у4
nn37nn38nn39n40n41n42
Блок приготовления раствора солиnЭжектор водосоляной дляnФильтров ( 2000nЭжектор водосоляной дляnФильтров ( 1000nЭжектор водосоляной дляnФильтров ( 720nФильтр коксовый для очистки nКонденсата ( 720 Нсл=1мnФильтр Na-катионитовый для nУмягчения конденсата n( 720 Нсл=1.5м
n44nn45nn46nn47 nn48
Наименование и марка

TO.DWG

AL SE.DWG

DEB1.DWG

NKC1.DWG

AL GM.DWG

AL D.DWG

Drawing3 ТП..dwg

КОТЕЛЬНАЯ С ТРЕМЯ КОТЛАМИ КВ-ГМ-35-150nИ ТРЕМЯ КОТЛАМИ ДЕ-25-141МnЗАКРЫТАЯ СИСТЕМА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯnТОПЛИВО-ГАЗ И МАЗУТ
ТЕПЛОВАЯ СХЕМА КОТЕЛЬНОЙ .ПАРОВАЯ ЧАСТЬ.
В ПИТАТЕЛЬНЫЙnДЕАЭРАТОР
ИЗ БАКА nОРОШАЮЩЕЙnВОДЫ
В БАК ОРОШАЮЩЕЙnВОДЫ
ПАР НА МАЗУТНОЕ nХОЗЯЙСТВО
ПАР НА nПРОИЗВОДСТВО
ПАР НА ПОДПИТОЧНЫЙnДЕАЭРАТОР
КОНДЕНСАТ С МАЗУТНОГОnХОЗЯЙСТВА
ПОДВОДnИСХОДНОЙ ВОДЫ
МАЗУТ В ПРИЁМНУЮnЁМКОСТЬ
В ПРОДУВОЧНЫЙnКОЛОДЕЦ

KOMK.DWG

KVGM.DWG

Пример КП.docx

Министерство образования и науки МОЛОДЕЖИ И СПОРТА украины
Национальная металлургическая академия Украины
Кафедра промышленной теплоэнергетики
ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
по дисциплине: «Интегрированные компьютерные технологии»
«ПРОеКТ ПРОМЫШЛЕННОЙ пароводогрейной котельной»
студент группы ПТЭ-07мА.С. Строменко
доцент кафедры ПТЭС.Н. Форись
ОСНОВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ ТЕПЛОВОЙ СХЕМЫ 4
МАТЕРИАЛЬНЫЙ БАЛАНС ПАРА 8
РАСЧЕТ ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ ТЕПЛОВОЙ СХЕМЫ 9
ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕПЛООБМЕННОГО ОБОРУДОВАНИЯ 25
ВЫБОР КОЛИЧЕСТВА ПАРОВЫХ КОТЛОВ 26
ВЫБОР КОЛИЧЕСТВА ВОДОГРЕЙНЫХ КОТЛОВ 27
ВЫБОР ДЕАЭРАТОРОВ 30
ПЕРЕЧЕНЬ ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ 34
Расчет тепловой схемы котельной производится с целью определения расхода пара и воды для отдельных узлов при характерных режимах работы котельной и составления общего материального баланса пара и воды.
На расчетной тепловой схеме котельной указываются направления основных потоков теплоносителя его расходы и параметры. Расчетом определяется температура различных потоков воды (сетевой подпиточной химочищенной исходной) и конденсата.
Результаты расчета схемы являются исходными данными для выбора оборудования отдельных узлов тепловой схемы и основных трубопроводов котельной.
Прежде чем приступить к расчётам принципиальной тепловой схемы котельной необходимо внимательно ознакомиться с заданием и подобрать все необходимые материалы. Следует изучить все узлы тепловой схемы ознакомиться с конструкцией редукционно-охладительной установки деаэратора подогревателей и т.д.
При расчете каждого узла тепловой схемы следует составить его принципиальную схему с указанием всех параметров. Далее составить тепловой и материальный баланс работы отдельно для каждого элемента схемы.
Необходимо помнить что в тепловых схемах приняты деаэраторы атмосферного типа.
Курсовой проект состоит из пояснительной записки (формат А4) и двух листов графической часть (формат А2): принципиальная тепловая схема котельной и план расстановки оборудования.
ОСНОВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ ТЕПЛОВОЙ СХЕМЫ
1 Принципиальная тепловая схема котельной.
Принципиальная тепловая схема котельной расчет которой будет производиться в ходе выполнения работы представлена на рисунке 1.1.
Рис. 1.1 – Принципиальная тепловая схема промышленной
пароводогрейной котельной
– паровые котлоагрегаты; 2 – редукционно-охладительная установка; 3 – деаэраторы питательной воды; 4 – охладители выпара деаэраторов питательной воды; 5 – сепараторы непрерывной продувки; 6 – насосы питательной воды; 7 – охладители продувочной воды; 8 – первая ступень химической очистки воды; 9 – подогреватели сырой воды; 10 – насосы сырой воды; 11 – подогреватели сетевой воды; 12 – насосы циркуляционные; 13 – насосы подпиточной воды; 14 – вентили регулируемого перепуска; 15 – вторая ступень химической очистки воды; 16 – деаэраторы подпиточной воды; 17 – охладители выпара деаэраторов подпиточной воды; 18 – водогрейные котлоагрегат; 19 – рециркуляционные насосы; 20 – охладители деаэрированной воды; 21 – подогреватели питательной воды
2 Редукционно-охладительная установка.
Для обеспечения надежности работы потребителей пара в переходных режимах используют редукционно-охладительные РОУ охладительные (ОУ) и редукционные (РУ) установки. Основной принцип работы РОУ – снижение параметров пара за счет дросселирования и охлаждения его водой вводимой в охладитель в распыленном состоянии. В охладителе РОУ основная часть воды испаряется а другая – с температурой кипения отводится в конденсационные баки или непосредственно в деаэратор.
Основные параметры РОУ ОУ и РУ и технические требования к их проектированию и изготовлению должны соответствовать ОСТ 108.026.06-79 «Установки редукционно-охладительные. Общие технические условия».
3 Сепаратор непрерывной продувки.
Непрерывная продувка барабанных котлоагрегатов осуществляется для уменьшения содержания шлака в котловой воде и получения пара надлежащей чистоты. Величина продувки (в процентах от производительности котлоагрегата) зависит от содержания солей в питательной воде типа котлоагрегата.
4 Теплообменное оборудование.
Теплообменное оборудование в котельных применяется для подогрева питательной и сетевой воды для охлаждения выпара из деаэратора и сепаратора непрерывной продувки.
По греющему теплоносителю теплообменники подразделяются на пароводяные и водоводяные. Расчет теплообменного оборудования основывается на решении материального и теплового балансов. При расчете определяются расходы теплоносителей и их параметры. По уравнению теплопередачи определяется площадь поверхности теплообмена. Далее на основании полученных данных выбирается тип количество и схема подключения теплообменников.
Растворенные в воде кислород и углекислота вызывают коррозию поверхностей нагрева котлоагрегатов трубопроводов арматуры причем коррозия увеличивается с повышением давления пара. Поэтому вода перед подачей в котлы подвергается деаэрации (дегазации). В настоящее время применяется в основном термическая дегазация.
Деаэратор предназначен для удаления газообразных примесей из теплоносителя. Его также можно рассматривать как теплообменник смешивающего типа поскольку в нем происходит нагрев и кипение теплоносителя из которого удаляют неконденсируемые газы за счет тепловой энергии пара. Условное обозначение деаэратора атмосферного типа следующее: ДА-3 где 3 – расход деаэрированной воды тч.
6 Насосное оборудование.
В котельных в зависимости от их назначения устанавливаются следующие виды насосов: сетевые рециркуляционные подпиточные питательные конденсатные насосы сырой воды насосы-дозаторы и др.
Выбираются насосы по таблицам их технических характеристик с учетом необходимых подачи и напора.
Предназначены для обеспечения циркуляции воды в тепловых сетях. Количество сетевых насосов не должно быть менее двух. Их суммарная подача должна быть такой чтобы при выходе из строя любого насоса оставшиеся обеспечивали подачу максимального расхода сетевой воды. Напор сетевых насосов выбирается из условия преодоления гидравлического сопротивления сети при расчетном максимальном расходе воды и сопротивления котлов бойлеров и соединительных трубопроводов. Сетевые насосы рекомендуется устанавливать однотипными. Это облегчит их эксплуатация и производство ремонтных работ.
6.2 Питательные насосы.
Предназначены для поддержания необходимого давления в кипятильных трубах котельных агрегатов. При снижении уровня воды ниже допустимых пределов кипятильные трубы могут оголиться и перегреться что в свою очередь может привести к взрыву котла.
В котельных с паровыми котлами устанавливаются питательные насосы которые могут быть центробежными и поршневыми с электрическим и паровым приводом. Число таких насосов должно быть не менее 2 при независимых приводах. Один или больше питательных насосов должны быть с паровым приводом. Допускается чтобы все питательные насосы имели паровой привод а при наличии двух независимых источников электроэнергии – электрический. При этом количество питательных насосов выбирается таким что в случае выхода из строя наиболее мощного из них остальные обеспечивают требующуюся подачу питательной воды.
Напор питательных насосов должен быть не меньше давления создаваемого паровыми котлами с 10% запасом а в случае использования подогревателей питательной воды с учетом теплообменника – еще на10% больше. В качестве питательных используются насосы типов ПЭ ЦНСГ ЦВ ПНП-1.
6.3 Насосы сырой воды.
Подача насосов сырой воды определяется расходом сырой воды полученным при расчете принципиальной тепловой схемы. Их напор обычно лежит в пределах от 40 до 60 м. вод. ст. Минимальный напор определяется исходя из гидравлического расчета схемы. В качестве насосов сырой воды используются насосы типов К и Д.
6.4 Подпиточные насосы.
Применяются с целью компенсации потерь воды в закрытых системах теплоснабжения а также для покрытия затрат воды на горячее водоснабжение. Подача подпиточных насосов в закрытых системах теплоснабжения определяется двойной потребностью в воде на покрытие потерь чем обеспечивается возможность аварийной подпитки системы. Подача этих насосов в открытых системах теплоснабжения определяется затратами воды на горячее водоснабжение и удвоенными потерями. Количество этих насосов не должно быть менее 2 при одном резервном насосе. Напор подпиточных насосов определяется суммой давления воды в обратной магистрали и гидравлическими сопротивлениями трубопроводов и запорной арматуры линии подпитки. В качестве насосов для подпитки применяются насосы типов К КМ Д ЦН.
МАТЕРИАЛЬНЫЙ БАЛАНС ПАРА
Перед выполнением расчета необходимо разобраться в схеме и представить материальный баланс пара.
Согласно принципиальной тепловой схеме пар с паровых котлов в количестве Dк расходуется на технологию Dтехн отопление Dотоп и собственные нужды паровой Dснкп и водогрейной Dснкв частей котельной.
Рис. 2.1 – Схема отборов пара
Расход пара на собственные нужды паровой части котельной включает в себя расход пара на деаэрацию на подогрев питательной и химически очищенной воды:
Расход пара на собственные нужды водогрейной части котельной:
Здесь: и – расход пара на деаэраторы паровой и водогрейной части котельной тч;
– расход пара на подогрев в теплообменнике 21 питательной воды паровых котлов тч;
– расход пара на подогрев в теплообменнике 9 химочищенной воды тч.
Расчет представленных частей материального баланса производился по изложенной далее методике. Расчет начинался с «крайних» элементов схемы затем поэтапно уточнялись данные.
РАСЧЕТ ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ ТЕПЛОВОЙ СХЕМЫ
расход пара на технологические нужны ;
давление пара на технологические нужды ;
температура потребляемого пара ;
тепловая мощность водогрейной части котельной .
2 Расход пара на собственные нужды в паровой части котельной в первом приближении можно принять равным 10% от расхода пара на технологические нужды:
3 Расход сетевой воды через пиковые подогреватели 11 определяется исходя из тепловой нагрузки и должен обеспечивать не менее 20% от максимальной отопительной нагрузки:
Здесь: – энтальпия сетевой воды в ПЛТС кДжкг;
– энтальпия сетевой воды в ОЛТС кДжкг.
4 Расход пара на отопление и горячее водоснабжение (ГВС).
Согласно принципиальной тепловой схеме котельной подогрев воды на отопление и ГВС осуществляется в водогрейных котлах. Для обеспечения пиковой нагрузки а также в случае аварий предусмотрены пиковые подогреватели (бойлеры) позиции 11. Расход пара на их отопление определяется из теплового баланса согласно схеме на рисунке 3.1.
275057402830Рис. 3.1 – Схема теплообменника 11
Рис. 3.1 – Схема теплообменника 11
Тепловой баланс теплообменника 11:
Здесь: – коэффициент учитывающий потери тепла подогревателем в окружающую среду ();
– энтальпия пара на входе в теплообменник 11 (согласно тепловой схеме котельной определяется при );
– энтальпия пара на выходе из теплообменника 11 (согласно тепловой схеме котельной определяется при ).
Расход пара на отопление теплообменника 11:
5 Расход пара в деаэраторах водогрейной части котельной можно принять в первом приближении равным 2% от расхода пара на отопление теплообменника 11:
6 Суммарный расход пара в первом приближении составит:
7 Выбор паровых и водогрейных котлов.
На данном этапе необходимо выбрать тип и количество паровых и водогрейных котлов. При выборе типа котлов необходимо учитывать что давление и температура пара перед РОУ должны быть выше или равны давлению и температуре пара после РОУ. Водогрейные котлы выбираются исходя из тепловой мощности а паровые – исходя из производительности. Характеристики котельных агрегатов приведены в [1].
По окончании выполнения расчета схемы количество котлов и их тепловая мощность будут уточнены. Характеристики выбранных на данном этапе котельных агрегатов сведены в таблицы 3.1 и 3.2.
Таблица 3.1 – Характеристики паровых котлов
Габаритные размеры мм
Таблица 3.2 – Характеристики водогрейных котлов
8 Расход воды в подающей линии тепловой сети:
Здесь: – температура воды в подающей линии тепловой сети С;
– температура воды в обратной линии тепловой сети С;
– коэффициент потерь воды в сети теплоснабжения ().
9 Расчет деаэратора водогрейной части котельной.
Схема деаэратора водогрейной части котельной представлена на рисунке 3.2. Условные обозначения на схеме:
– количество деаэрированной воды тч;
– расход пара на деаэратор водогрейной части котельной тч;
– количество выпара из деаэратора тч;
– расход сырой воды на деаэратор водогрейной части котельной тч;
– энтальпия деаэрированной воды (определяется при давлении 012 МПа – вода в состоянии насыщения) кДжкг;
– энтальпия выпара из деаэратора (определяется при давлении 012 МПа – пар в состоянии насыщения) кДжкг;
– энтальпия сырой воды кДжкг.
Рис. 3.2 – Схема деаэратора водогрейной части котельной
Согласно приведенной схеме и принятым условным обозначениям можно составить тепловой баланс воды и пара в деаэраторе:
Далее выполняется расчет неизвестных составляющих приведенного теплового баланса деаэратора.
Расход деаэрированной воды в водогрейной части котельной .
Деаэраторы в водогрейной части котельной подготавливают воду для подпитки системы теплоснабжения. Допустимые потери воды в системе теплоснабжения составляют до 2% от общего расхода горячей воды в прямой ветви теплоснабжения . Таким образом необходимый расход деаэрированной воды составит:
Расход выпара из деаэратора водогрейной части котельной .
Расходом выпара из деаэратора атмосферного типа обычно задаются полагая его равным 2 5 кг на каждую тонну деаэрированной воды. Таким образом:
10 Расчет сепаратора непрерывной продувки
Схема сепаратора непрерывной продувки представлена на рисунке 3.3. Условные обозначения на схеме:
– расход выпара из сепаратора непрерывной продувки тч;
– расход воды идущей из котельных агрегатов в сепаратор тч;
– расход продувочной воды сепаратора тч;
– энтальпия воды идущей в сепаратор в состоянии насыщения при давлении на входе в котлы кДжкг;
и – энтальпии воды и выпара на выходе из сепаратора (вода и пар в состоянии насыщения при давлении в сепараторе равном 017 МПа).
Рис. 3.3 – Схема сепаратора непрерывной продувки
Давление воды на входе в котлы принимается большим на 20% чем давление перегретого пара. Это связано с необходимостью преодоления гидравлического сопротивления котельных агрегатов. Таким образом давление и соответственно энтальпия воды идущей из котлов в сепаратор составят:
Расход воды идущей из котельных агрегатов в сепаратор непрерывной продувки:
Здесь: – коэффициент расхода продувочной воды ().
Расход выпара из сепаратора непрерывной продувки определяется из совместного решения теплового и материального балансов составленных для схемы:
Расход продувочной воды сепаратора определяется из соотношения:
11 Расчет расхода питательной воды паровых котлов.
12 Расчет редукционно-охладительной установки (РОУ).
В РОУ поступает пар из паровых котлов ( ) и вода из деаэратора ( ). Часть воды в РОУ переходит в пар а часть в количестве находится в кипящем состоянии при давлении . Схема РОУ представлена на рисунке 3.4.
Рис. 3.4 – Схема редукционно-охладительной установки
Эффективная работа РОУ возможна если выполняется следующее условие:
Условие 3.14 выполняется следовательно необходимо определить расход воды на РОУ. Сделать это возможно путем совместного решения уравнений теплового и материального балансов РОУ:
Здесь: – коэффициент учитывающий потери теплоты РОУ в окружающую среду ();
– коэффициент учитывающий долю воды которая не испаряется в РОУ и находится там при давлении вторичного пара ();
– энтальпия кипящей воды при давлении кДжкг;
– энтальпия воды идущей в РОУ () кДжкг.
13 Расчет деаэратора паровой части котельной.
Расход деаэрированной воды в паровой части котельной . Согласно принципиальной схеме котельной вода из деаэратора поступает в РОУ и котельные агрегаты:
Расход выпара из деаэратора паровой части котельной .
Расход сырой воды на деаэрацию в водогрейной части котельной определяется из материального баланса деаэратора водогрейной части:
Расход сырой воды на деаэрацию в паровой части котельной определяется из материального баланса деаэратора паровой части:
14 Расчет теплообменника позиции 21.
Присутствие теплообменника позиции 21 на тепловой схеме необходимо поскольку температура питательной воды на входе в паровые котлы выше чем температура воды на выходе из деаэратора. Схема теплообменника представлена на рисунке 3.5.
Рис. 3.5 – Схема теплообменника 21
Тепловая мощность подогревателя:
Расход пара на теплообменник:
Площадь поверхности теплообмена:
Здесь: – коэффициент теплопередачи (в соответствии с рекомендациями [7] принимается равным для пароводяных теплообменников и – для водоводяных);
– поправка на схему движения теплоносителей ();
– среднелогарифмический температурный напор С:
Площадь поперечного сечения трубок (для воды) при плотности воды и скорости ее течения в трубках должна быть равна:
Исходя из полученных результатов из [1] был выбран теплообменный аппарат ПП2-17-7-II в количестве 2 шт.
15 Расчет теплообменника позиции 9.
Теплообменник позиции 9 (рис. 3.6) необходим для подогрева сырой водопроводной воды до требуемой температуры перед первой ступенью химической очистки воды.
Расход сырой воды через теплообменник позиции 9:
Здесь: – коэффициент учитывающий расход воды на собственные нужды первой ступени химводоочистки ();
– коэффициент учитывающий расход воды на собственные нужды второй ступени химводоочистки ().
Рис. 3.6 – Схема теплообменника 9
Тепловая мощность теплообменника:
Среднелогарифмический температурный напор:
Исходя из полученных результатов из [1] был выбран теплообменный аппарат ПП2-9-7-II в количестве 1 шт.
16 Расчет теплообменника позиции 7.
Теплообменник позиции 7 служит для охлаждения воды идущей из сепаратора непрерывной продувки и нагрева сырой воды перед деаэрацией. Схема теплообменника приводится на рисунке 3.7.
Рис. 3.7 – Схема теплообменника 7
Температура сырой воды после теплообменника 7:
Здесь: – энтальпия воды на выходе из сепаратора (вода в состоянии кипения при давлении 017 МПа) кДжкг;
– энтальпия воды направляемой в дренаж при температуре 30 С кДжкг;
– энтальпия сырой воды на входе в теплообменник 7 (определяется согласно тепловой схеме котельной при температуре 27 С) кДжкг.
Исходя из полученных результатов из [1] был выбран теплообменный аппарат 37ОСТ-34-588-68 в количестве 2 шт.
17 Расчет теплообменника позиции 20.
Теплообменник позиции 20 необходим для нагрева сырой воды перед деаэрацией в водогрейной части котельной. Схема теплообменника представлена на рисунке 3.8.
Рис. 3.8 – Схема теплообменника 20
Температура нагрева сырой воды:
Здесь: – энтальпия воды на выходе из деаэратора (вода в состоянии кипения при давлении 012 МПа) кДжкг;
– энтальпия воды направляемой в ОЛТС при температуре 70 С кДжкг;
– энтальпия сырой воды на входе в теплообменник 20 (определяется согласно тепловой схеме котельной при температуре 29 С) кДжкг.
Исходя из полученных результатов из [1] был выбран теплообменный аппарат 10ОСТ-34-588-68 в количестве 2 шт.
18 Расчет теплообменника позиции 17.
Теплообменник позиции 17 необходим для нагрева сырой воды перед деаэрацией в водогрейной части котельной за счет выпара из деаэратора. Схема теплообменника представлена на рисунке 3.9.
Рис. 3.9 – Схема теплообменника 17
Здесь: – энтальпия выпара на выходе из деаэратора (пар в состоянии насыщения при давлении 012 МПа) кДжкг;
– энтальпия конденсата пара направляемого после работы в теплообменнике в дренаж с температурой 30 С кДжкг;
– энтальпия сырой воды на входе в теплообменник 17 (определяется при температуре на выходе из теплообменника 20 равной 64 С) кДжкг.
Исходя из полученных результатов из [1] был выбран теплообменный аппарат ПП1-6-2-II в количестве 1 шт.
19 Расчет теплообменника позиции 4.
Теплообменник позиции 4 необходим для нагрева сырой воды перед деаэрацией в паровой части котельной за счет выпара из деаэратора. Схема теплообменника представлена на рисунке 3.10.
Рис. 3.10 – Схема теплообменника 4
– энтальпия сырой воды на входе в теплообменник 4 (определяется при температуре на выходе из теплообменника 7 равной 30 С) кДжкг.
20 Расчет теплообменника позиции 11.
Теплообменник позиции 11 – пиковый подогреватель – необходим для обеспечения пиковой нагрузки а также в случае аварий. Схема теплообменника представлена на рисунке 3.11.
Рис. 3.11 – Схема теплообменника 11
Исходя из полученных результатов из [1] был выбран теплообменный аппарат ПП1-76-7-II в количестве 1 шт.
21 Уточнение расхода пара на деаэратор паровой части котельной.
Для точного определения расхода пара на деаэратор в паровой части котельной быо составлен тепловой баланс с учетом всех входящих и исходящих теплоносителей. Схема для расчета деаэратора приведена на рисунке 3.12.
Из теплового баланса деаэратора определяется расход пара:
Рис. 3.12 – Схема деаэратора паровой части котельной
Таким образом расход пара на деаэратор в паровой части котельной составит:
22 Уточнение расхода пара на деаэратор водогрейной части котельной.
23 Уточнение расходов пара на собственные нужды паровой и водогрейной частей котельной а также суммарного расхода пара необходимого на выходе из котлов.
Суммарный расход пара на выходе из котлов должен быть не менее:
ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕПЛООБМЕННОГО ОБОРУДОВАНИЯ
В предыдущем пункте приводились расчеты пароводяных и водоводяных теплообменников результатом которых стал выбор необходимого типа и количества аппаратов. В таблицах 4.1 и 4.2 приведены характеристики выбранных теплообменников.
Таблица 4.1 – Характеристики пароводяных теплообменников
Обозначение теплообменника
НР и ВН диаметры корпуса
Площадь живого сечения
Таблица 4.2 – Характеристики водоводяных теплообменников
Длина теплообменника с калачами
Здесь: НР – наружный; ВН – внутренний; ППН – площадь поверхности нагрева; МТП – межтрубное пространство; ТПЗ – теплопроизводительность.
ВЫБОР КОЛИЧЕСТВА ПАРОВЫХ КОТЛОВ
В п. 3.7 был выполнен выбор типа котельных агрегатов по параметрам перегретого пара. Далее необходимо подобрать оптимальную паропроизводительность и количество паровых котлов.
Ориентировочное значение необходимого количества паровых котлов БМ-35:
Здесь: – суммарный расход пара необходимый на выходе из котлов тч;
– производительность одного парового котла тч.
При установке количества котлов они будут работать при нагрузке отличной от номинальной и равной:
Нагрузка котлов составляет более 50% что удовлетворяет необходимым условиям поэтому ориентировочное количество котлов принимается в качестве действительного (то есть ) и далее окончательно проверяется по покрытию нагрузки в аварийных ситуациях.
При выходе из строя одного котельного агрегата оставшиеся должны обеспечить не менее 85% от необходимой тепловой нагрузки.
Минимальная тепловая нагрузка (при 85%):
При выходе одного котла из строя оставшиеся обеспечат:
Должно выполняться условие:
Очевидно что условие 5.5 выполняется. С учетом необходимого расхода и параметров пара а так же того факта что вышеперечисленным условиям удовлетворит только количество котлов БМ-35 равное 2было принято окончательное решение по выбору котельных агрегатов для водогрейной части котельной: котлы БМ-35 в количестве 2 шт.
ВЫБОР КОЛИЧЕСТВА ВОДОГРЕЙНЫХ КОТЛОВ
В п. 3.7 по теплопроизводительности были выбраны водогрейные котлы. Далее необходимо подобрать оптимальное количество водогрейных котлов в 3-х вариантах.
1 Вариант 1 – котлы КВ-ГМ-10.
Ориентировочное значение необходимого количества паровых котлов:
Здесь: – теплопроизводительность водогрейной части котельной при максимальной отопительной нагрузке Гкалч;
– теплопроизводительность одного водогрейного котла Гкалч.
Нагрузка котлов составляет более 50% что удовлетворяет необходимым условиям.
Условие 6.5 выполняется следовательно 1-й вариант выбора количества котлов принимается к рассмотрению.
2 Вариант 2 – котлы КВ-ГМ-65.
Условие 6.10 выполняется следовательно 2-й вариант выбора количества котлов принимается к рассмотрению.
3 Вариант 3 – котлы КВ-ГМ-65.
Условие 6.15 выполняется следовательно 3-й вариант выбора количества котлов принимается к рассмотрению.
4 Окончательное решение по типу и количеству водогрейных котлов.
Результаты выбора оптимального типа и количества водогрейных котельных агрегатов сведены в таблицу 6.1.
Таблица 6.1 – Варианты типов и количеств водогрейных котлов
Теплопроизводительность котла
На основании сравнения трех вариантов из таблицы 6.1 были приняты к установке котельные агрегаты типа КВ-ГМ-65 в количестве 3 шт.
1 Выбор деаэраторов для паровой части котельной.
В соответствии с расчетом принципиальной тепловой схемы производительность деаэратора паровой части котельной составила 525 тч. Из [2] был выбран для паровой части котельной деаэратор соответствующего типа: ДА-10025.
2 Выбор деаэраторов для водогрейной части котельной.
В соответствии с расчетом принципиальной тепловой схемы производительность деаэратора водогрейной части котельной составила 393 тч. Из [2] был выбран для водогрейной части котельной деаэратор соответствующего типа: ДА-52.
Насосы выбираются по таблицам их технических характеристик [1] с учетом необходимых подачи и напора .
1 Циркуляционные насосы (позиция 12).
Здесь: – гидравлическое сопротивление тепловой сети. Принимается равным 35 м вод. ст. так как неизвестны параметры потребителя горячей воды.
Таким образом с учетом рекомендаций приведенных в [2] из [1] были выбраны для установке насосы 4К-8 количеством 2 шт.
Производительность каждого из насосов составляет 112 м3ч а создаваемый ими напор – 045 МПа.
Насосы должны подключаться параллельно с тем чтобы обеспечить подачу требуемого количества воды.
С учетом необходимости аварийного резерва окончательно принято решение об установке 3-х насосов 4К-8.
2 Подпиточные насосы (позиция 13).
Количество этих насосов не должно быть менее 2 при одном резервном насосе. В качестве насосов для подпитки применяются насосы типов К КМ Д ЦН.
Здесь: – гидравлическое сопротивление котельного агрегата м вод. ст.;
– напор деаэрированной воды (определяется высотой расположения деаэратора – 7 м от уровня пола котельной) м вод. ст.
Таким образом с учетом рекомендаций приведенных в [2] из [1] был выбран для установки один насос 2К-2018.
Производительность насоса – 11 м3ч создаваемый им напор – 021 МПа.
С учетом необходимости аварийного резерва окончательно принято решение об установке 2-х насосов 2К-2018.
3 Насосы питательной воды (позиция 6).
В качестве питательных используются насосы типов ПЭ ЦНСГ ЦВ ПНП-1.
Здесь: - давление перегретого пара вырабатываемого котлом с учетом гидравлического сопротивления котла которое должен преодолеть насос.
Таким образом с учетом рекомендаций приведенных в [2] из [1] были выбраны для установке насосы ЦНСГ60-264 количеством 2 шт.
Производительность каждого из насосов составляет 60 м3ч а создаваемый ими напор – 0264 МПа.
Насосы должны подключаться последовательно для создания требуемого напора питательной воды.
С учетом необходимости стопроцентного аварийного резерва насосов питательной воды окончательно принято решение об установке 4-х насосов ЦНСГ60-264.
4 Насосы сырой воды (позиция 10).
В качестве насосов сырой воды используются насосы типов К и Д. Напор определяется исходя из количества (5 шт.) и величины (принято 10%) гидравлических сопротивлений на пути воды и давления воды в деаэраторе .
Таким образом с учетом рекомендаций приведенных в [2] из [1] был выбран для установки один насос 3К-4530.
Производительность насоса – 45 м3ч создаваемый им напор – 031 МПа.
С учетом необходимости аварийного резерва окончательно принято решение об установке 2-х насосов 3К-4530.
В ходе выполнения курсового проекта была рассчитана принципиальная тепловая схема промышленной пароводогрейной котельной осуществлен выбор оборудования и выполнен компоновочный чертеж котельной.
Расчет показал необходимость наличия всех элементов тепловой схемы. Основные результаты расчета и выбора оборудования для наглядности сведены в таблицу.
Сводная таблица результатов расчета и выбора оборудования
Параметр и размерность
Марка и количество оборудования
Т-ра перегретого пара С
Суммарный расход пара тч
Т-ра сетевой воды (ПЛОЛ) С
– Пиковый подогреватель (теплообменник пароводяной)
Расход сетевой воды тч
Т-ра питательной воды С
– Теплообменник пароводяной
Расход питательной воды тч
– Деаэратор паровой части котельной
Расход сырой воды тч
Расход подпиточной воды тч
– Деаэратор водогрейной части котельной
Т-ра нагрева сырой воды в водогрейной части котельной С
Т-ра нагрева сырой воды в паровой части котельной С
ПЕРЕЧЕНЬ ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
Альбом планов общих видов агрегатов и аппаратов котельной таблиц. (Приложение к методическим указаниям к выполнению курсового проекта по дисциплине "Основы проектирования и САПР") - Днепропетровск: ГМетАУ 1996.
Алабовський О.М. Боженко М.Ф. Хоренженко Ю.В. Проектування котелень промислових пiдпримств.-К.:Вища шк.1992.-208 с.
Бузников Е.Ф. и др. Производственные и отопительные котельные T.Ф.Бузников К.Ф.Роддатис Э.Я.Берзиньш.- 2-е изд. переработанное.- М.:Энергоатомиздат 1984.-с.248 ил.
Ривкин С.Л. Александров А.А. Теплофизические свойства воды и водяного пара. Справочник. М.:Энергоатомиздат 1984.-80с.
Методические указания к выполнению курсового проекта по дисциплине “Источники и системы теплоснабжения промышленных предприятий” для студентов специальности 10.07.- Днепропетровск: ДМетИ 1991. - 37с.

Drawing4 ТП..dwg

В продувочный колодец
В питательный деаэратор
Сетевая вода обратная
КОТЕЛЬНАЯ С ТРЕМЯ КОТЛАМИ КВ-ГМ-35-150nИ ТРЕМЯ КОТЛАМИ ДЕ-25-141МnЗАКРЫТАЯ СИСТЕМА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯnТОПЛИВО-ГАЗ И МАЗУТ
Тепловая часть котельной. Водогрейная часть
Условные обозначения
* Раствор поваренной солиn* Дренаж безнапорныйn* Конденсат (очищенный)n* Паровоздушная смесьn* Вода исходнаяn* Мазут всасывающийn* Вода питательнаяn* Сетевая вода прямая
* Грязевикnn* Клапан регулировочныйnn* Диафрагмаnn* Пар Р=1.4 МПаn* Пар Р=0.6 МПаn* Пар Р=0.12 МПаn* Дренаж напорныйn* Вода Nа-катионированная n после 1 ступениn* Вода Nа-катионированнаяn после 2 ступениn* Конденсат замазученныйn* Вода попиточнаяn* Сетевая вода обратная

35.76.pdf

ПО ПРОЕКТУВАННЮ ДАХОВИХ ВБУДОВАНИХ
ПРИБУДОВАНИХ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК
ТА УСТАНОВЛЕННЯ ПОБУТОВИХ
ТЕПЛОГЕНЕРАТОРВ ПРАЦЮЮЧИХ
ИСС « Зодчий» ( г. Киев у л. М. Кр ивоноса 2а; тф. 249-3 4-04 )
-е видання перероблене та доповнене
(Посібник до СНиП -35-76)
Українським проектним та науково-дослідним
інститутом по газопостачанню теплопостачанню та
комплексному благоустрою міст та селищ України
Управлінням по нагляду в хімічній
нафтопереробній та газовій промисловості
Держнаглядохоронпраці при Мінпраці України
УДПО МВС України Київською регіональною
державною інспекцією з енергозбереження
Управлінням архітектури і будівництва житловоцивільних будинків та споруд
Науково-технічною Радою Держбуду України
(протокол № 64 від 05.11.98 р.)
Відповідальні виконавці:
П.Ю.Зембіцький – керівник
.П.Бабенко М.В.Терехов
«Рекомендації по проектуванню дахових вбудованих і прибудованих
котельних установок та установлення побутових теплогенераторів
працюючих на природному газі» є другим виданням «Рекомендаций по
проектированию модульных котельных установок в помещениях
расположенных в верхних частях зданий («крышных» котельных)
использующих в качестве топлива природный газ».
Перше видання Рекомендацій які поширювалися на проектування
дахових котельних для житлових і громадських будинків та споруд було
розроблено Українським науково-дослідним та проектним інститутом
«УкрНДінжпроект» за завданням Держкоммістобудування України у 1994 р.
При розробці першого видання були ураховані технічні консультації і
будівництва Держкоммістобудування України Управління комунальної
енергетики Держжитлокомунгоспу України Управління по нагляду в газовій
житлово-комунальному та
побутовому господарстві
Держнаглядохоронпраці України КП «Білоцерковський ДБК».
У другому виданні розробленому за дорученням Держбуду України від
12.97 № 2-569 урахований досвід проектування відзиви проектних
організацій рекомендації поширені на проектування дахових котельних для
промислових будинків прибудованих котельних для житлових будинків і
вбудованих у громадські будинки та споруди. Додатково розглянуто
проектування установок з побутовими теплогенераторами.
КЕРВНИЙ ДОКУМЕНТ РЕКОМЕНДАЦ
Рекомендації по проектуванню дахових вбудованих і
прибудованих котельних установок та установлення
побутових теплогенераторів працюючих на природному
газі. 2-е видання перероблене та доповнене (Посібник до
Рекомендації розроблені у розвиток глави СНиП -35-76 «Котельные
Держкоммістобудування України від 20.09.94 № 35 доповнення до глави
(додаток 2) є тимчасовим керівним документом діючим до перероблення
У Рекомендаціях розглядається проектування котельних (домових
цехових) для найнижчої форми централізованого теплопостачання при який
джерело тепла і споживачі що ними обслуговуються знаходяться в межах
одного будинку чи його частини чи кількох близько розміщених будинків.
Основним показником при улаштуванні таких котельних повинна бути
простота обслуговування та ремонту при умові безвідмовності і надійності
роботи яка дозволяє не порушувати умов нормального функціонування
У Рекомендаціях розглянуті питання проектування водогрійних
котельних установок працюючих на природному газі які розміщуються на
плоских покрівлях і в горищних приміщеннях житлових громадських та
виробничих будинків і споруд («дахових» котельних) вбудованих котельних
для громадських будинків і споруд та прибудованих котельних для житлових
будинків з автоматизованими водогрійними котлами малогабаритними
газовими водонагрівачами модулями що складаються з газових проточних
водонагрівачів (блочних котлів) з малою питомою масою повної заводської
готовності далі – теплогенераторів.
Зазначеними джерелами теплопостачання можуть обладнуватися
будинки і споруди які будуються чи реконструюються при відсутності
практичної можливості чи техніко-економічній недоцільності (підтвердженої
відповідним розрахунком) використання централізованого теплопостачання.
При відповідному техніко-економічному обрунтуванні котельні слід
передбачати в комплексі з альтернативними джерелами тепла (наприклад
сонячними колекторами).
Зміна № 1 до СНиП -35-76 «Котельные установки» яка передбачає
проектування дахових котельних для виробничих будинків прибудованих
котельних для житлових будинків та вбудованих у громадські будинки і
споруди працюючих на природному газі наведена у додатку 3.
У додатку 4 розглянуто проектування установлення побутових газових
водогрійних опалювальних теплогенераторів (опалювальних побутових
водогрійних котлів ємких та проточних опалювальних водопідігрівачів
водопідігрівачів) заводського виготовлення на які не поширюються вимоги
Перелік нормативних документів регламентуючих вимоги пожежної
безпеки при проектуванні газифікованих домових цехових котельних
теплогенераторів наведений у додатку 5.
При розробці Рекомендацій був використаний досвід передових країн по
улаштуванню індивідуальних котельних а також позитивний досвід
впровадження модульних котельних установок системи «ФЕГ-ВЕСТАЛ»
сумісного Українсько-Угорського виробництва в Україні (СП «Укрінтерм»
Рекомендації призначені для інженерно-технічних працівників проектних
будівельно-монтажних та експлуатаційних організацій.
Відзиви та побажання з приводу Рекомендацій а також по застосуванню
не розглянутих в Рекомендаціях видів палива (зважаючи на недостатній
досвід їх використання а також враховуючи їх санітарно-гігієнічні та
вибухопожежнонебезпечні властивості) просимо направляти на адресу:
2054 Київ-54 вул.Тургенєвська 38 «УкрНДінжпроект».
1. Дані Рекомендації розроблені у розвиток глави СНиП -35-76
«Котельные установки» і поширюються на проектування водогрійних
котельних установок працюючих на природному газі теплопродуктивністю
до 375 МВт (32 Гкалгод) з температурою води не більше 115 °С які
розміщуються на плоских дахах та в горищних приміщеннях виробничих
житлових та громадських будинків і споруд висотою до 30 м (до карнизу чи
верха парапету) включно («дахових» котельних) а також котельних
прибудованих для житлових будинків та вбудованих для громадських
будинків і споруд при застосуванні водогрійних теплогенераторів що не
мають барабанів з одиночною теплопотужністю до 125 МВт (1 Гкалгод).
2. Можливість розміщення дахових котельних на відмітці вище за
м повинна погоджуватися з територіальними органами державного
3. Не допускається розміщення дахових котельних безпосередньо
над приміщеннями громадського призначення з масовим перебуванням
людей (фойє та залами для глядачів торговельними приміщеннями
магазинів класами та аудиторіями учбових закладів залами їдалень
ресторанів роздягальними і мильними лазень душовими залами очікувань
груповими кімнатами дитячих садків і т. ін.) складами спалимих матеріалів і
приміщеннями з вибухонебезпечними зонами а також приміщеннями
категорій А та Б по вибуховій вибухо-пожежній та пожежній безпеці.
4.Можливість прибудови дахової котельної розміщеної на плоскій
покрівлі до приміщень основного будинку або будинку прибудованому до
основного повинна визначатися з урахуванням вимог до проектування
прибудованих котельних.
5.Протипожежні відстані від дахової котельної розміщеної на плоскій
покрівлі до приміщень основного та інших будинків що підвищуються над
цією покрівлею слід приймати з урахуванням вимог ДБН 360-92
«Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень».
6.Обслуговування котельних здійснюється як правило без постійного
перебування обслуговуючого персоналу.
7. Проектування котельної допускається при наявності підтвердження
від замовника позитивного вирішення питання монтажу експлуатації та
ремонту обладнання котельної та усіх її інженерних мереж.
8. Проектування котельних повинно виконуватися з урахуванням вимог
СНиП -35-76 «Котельные установки» СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение»
«Правил безпеки систем газопостачання України» «Правил будови і
безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 007 МПа
(07 кГссм2) водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву
води не вище 115 °С» «Правил пожежної безпеки в Україні» законодавства
стандартів норм і нормативів з енергозбереження технічних вимог
виготовлювачів обладнання. При проектуванні прибудованих вбудованих та
дахових котельних повинні виконуватися вимоги нормативних документів на
основні будинки і споруди.
9. Забороняється використання у будівництві котельних матеріалів та
речовин на які відсутні дані відносно їх пожежної безпеки.
ОБ'МНО-ПЛАНУВАЛЬН ТА КОНСТРУКТИВН
1.Приміщення дахової котельної приймається одноповерховим.
2.Дахові котельні відокремлюються від суміжних приміщень
негорючими перекриттями і стінами з межею вогнестійкості не менше
5 год. Стіни та міжповерхові перекриття які відокремлюють дахові
котельні від інших приміщень повинні бути парогазонепроникні.
Для дахових котельних які розміщуються на плоскій покрівлі (не в
горищному просторі) допускається застосування легких металевих
огороджувальних конструкцій (панелі стін з кількох профільованих або
плоских металевих листів з утеплювачем із негорючих матеріалів між ними
настили перекриттів також з профільованих металевих листів негорючого
утеплювача і рулонної покрівлі) інших легких збірних конструкцій в тому
числі блок-модулів заводського виготовлення які не чинять значних
статичних навантажень на конструкції будинку з межею вогнестійкості не
Відмітка низу отворів в зовнішніх стінах дахової котельної повинна
перевищувати рівень прилеглої покрівлі основного будинку не менше ніж на
3. Конструкція покрівлі основного будинку у місці розміщення дахової
котельної і на відстані не менше 6 м від зовнішніх стін приміщення дахової
котельної повинна виконуватися з негорючих матеріалів.
Допускається застосування водоізоляційного килима із горючих
матеріалів при умові захисту його від вигоряння залізобетонними плитами
або бетонною стяжкою товщиною не менше 20 мм.
4. з дахової котельної необхідно передбачати не менше двох
виходів розміщених у протилежних сторонах приміщення один з яких
(основний) сполучає котельню зі сходами основного будинку. Основний вихід
рекомендується обладнати тамбуром.
При довжині приміщення котельної до 12 м допускається улаштування
одного (основного) виходу (у відповідності до п.11.6 «Правил будови і
води не вище 115 °С»).
При розміщенні котельної на плоскій покрівлі слід передбачати виходи
(вихід) із котельної безпосередньо на покрівлю та вихід на покрівлю із
основного будинку по маршевих сходах.
5.Вільна висота проходів до приміщення котельної повинна бути не
менше 22 м. Ширина проходів – не менше 1 м; дверей – не менше 08 м.
6.Зовнішні площадки і сходинки для проходу по покрівлі до котельної і
для її обслуговування повинні виконуватися із просічно-витяжного листа
сотової або полосової (на ребро) сталі з розміром отвору не більше 30x30 мм
з поручнями висотою не менше 09 м із суцільною обшивкою по низу на
висоту не менше 100 мм.
7.По вибуховій вибухопожежній і пожежній небезпеці приміщення
котельного залу відноситься до категорії Г.
В приміщенні котельного залу слід передбачити зовнішні легкоскидні
огороджувальні конструкції. Площу легкоскидних конструкцій слід приймати у
відповідності з розрахунком але не менше 005 м2 на 1 м3 об'єму приміщення
котельного залу та відповідних вимог технічних умов підприємстввиготовлювачів обладнання.
Конструкція легкоскидних огорож приймається згідно до п.2.42 СНиП
09.02-85 «Производственные здания».
Віконні отвори при необхідності слід обладнувати сіткою для захисту від
розкидання скла при аваріях.
8.При роботі котельної рівень звукового тиску та вібрації в суміжних
приміщеннях та на прилеглій території не повинен перевищувати допустимих
9.Ремонтні ділянки або приміщення для проведення ремонту
обладнання арматури приладів контролю та регулювання в котельних
допускається не передбачати.
10.При розміщенні в котельній теплогенераторів на основі газових
проточних водопідігрівачів в шафовому виконанні відстань від фронту
обслуговування шаф до протилежних стін котельної або інших частин
будинку а також між фронтами обслуговування шаф розміщених напроти
один одного допускається приймати з урахуванням умов по експлуатації
обладнання але не менше 1 м. При цьому при відкритих шафових дверцях
висунутих деталях обладнання при обслуговуванні вільний прохід повинен
забезпечуватися не менше 08 м.
11.Підлога котельної повинна мати гідроізоляцію розраховану на
висоту заливу водою до 10 см.
ОСНОВНЕ ТА ДОПОМЖНЕ ОБЛАДНАННЯ
1. Вибір типу та кількості обладнання котельної проводиться згідно
СНиП -35-76 «Котельные установки».
При цьому установлену теплопродуктивність котельної допускається
знижувати порівняно з розрахунковою за рахунок застосування залежного
регулювання відпуску тепла на опалення та вентиляцію від навантаження
гарячого водопостачання (з урахуванням теплоакумулюючої здібності
опалювальних приміщень).
2. При проектуванні доцільно застосовувати обладнання комплектної
поставки у вигляді функціонально закінчених зібраних і обв'язаних блоків
заводського виготовлення безфундаментних (натрубних) насосів.
3. Застосовуване обладнання повинно як правило дозволяти
транспортування на верхні відмітки будинку ремонт та заміну без
застосування вантажопідйомних механізмів.
4. В проектах котельних повинні застосовуватися теплогенератори
вітчизняного і зарубіжного виробництва які мають сертифікати відповідності
видані органом по сертифікації відповідного обладнання та дозволи на
застосування видані Держнаглядохоронпраці України у встановленому
5.Кількість циркуляційних та підживлювальних насосів приймається
відповідно з п.5.23 СНиП 2.04.07-86 «Тепловые сети». При цьому в
залежності від місцевих умов резервні насоси можуть бути встановлені
безпосередньо в котельній або зберігатися на складі.
6.При вирішенні питань водопідготовки та воднохімічного режиму
роботи котельних крім вимог розділу 10 СНиП -35-76 «Котельные
установки» повинні враховуватися вимоги до водного режиму котлів у
відповідності з «Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів з
тиском пари не більше 007 МПа (07 кГссм2) водогрійних котлів і
водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С» а також
технічних умов підприємств-виготовлювачів обладнання.
Спосіб обробки води для систем гарячого водопостачання приймається з
урахуванням вимог п.п.11.16 11.17 СНиП 2.04.07-86 «Тепловые сети».
При виборі технології обробки води рекомендується
можливість застосування безстічних схем у тому числі:
протинакипної обробки підживлювальної води з любою жорсткістю у
закритих системах теплопостачання фосфорорганічними комплексонами у
відповідності з рекомендаціями РД 204 УССР 231-90;
антикорозійної електролітичної обробки води середньої та підвищеної
жорсткості на гаряче водопостачання у відповідності з рекомендаціями Р204
протикорозійної обробки води систем підживлення теплових мереж за
допомогою магнієвих фільтрів у відповідності з рекомендаціями Р204 України
7. В залежності від місцевих умов для підживлення первинного та
аварійного заповнення контурів циркуляції котлів та системи опалення може
використовуватися вода виготовлена сторонніми водопідготовчими
установками. При цьому в котельній повинно бути передбачено обладнання
При закритій системі теплопостачання котельню рекомендується
обладнати баком для зберігання підживлювальної води в кількості до 5% від
об'єму системи опалення але не менше 03 м3.
8. Промивка та очищення систем теплопостачання підключених до
котельної здійснюється у відповідності з інструкціями по експлуатації
внутрішніх систем теплопостачання.
1. Проектування трубопроводів котельних повинно здійснюватися у
відповідності з СНиП -35-76 «Котельные установки».
2. В місцях перетину огороджувальних конструкцій трубопроводи
прокладаються в гільзах з негорючих матеріалів.
Заробку зазорів між гільзою і трубопроводом слід робити негорючими
матеріалами забезпечуючи нормовану межу вогнестійкості огороджувальних
4. Трубопроводи котельної які проходять всередині основного будинку
розглядаються як внутрішньобудинкові інженерні мережі.
теплогенераторів автоматикою безпеки та регулювання виконується згідно з
вимогами СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение» СНиП -35-76 «Котельные
установки» та «Правил безпеки систем газопостачання України».
2.Робота котельної передбачається на природному газі тиском до
кПа відповідно до ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для
промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические
3.Підключення котельної до розподільних мереж газопроводів
середнього (до 03 МПа) або високого (до 06 МПа) тиску повинно
здійснюватися через газорегуляторні пункти (ГРП) або газорегуляторні
Улаштування та розміщення ГРП повинно здійснюватися у відповідності
до розділу 5 СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение».
4. Ввідний газопровід до котельної прокладається по зовнішніх
стінах будинків згідно п.4.22 СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение» та вводиться
безпосередньо в приміщення котельної або прокладається до приміщення
котельної по покрівлі на висоті не менше 05 м від низу газопроводу до
покрівлі. Конструкція покрівлі основного будинку на відстані не менше 2 м по
обидві сторони від газопроводу повинна виконуватися із негорючих
матеріалів або захищатися від вигоряння.
Ввідний газопровід повинен бути доступним для обслуговування та
Для обслуговування арматури розміщеної на газопроводі що
прокладається по покриттю будинків повинні улаштовуватися площадки при
необхідності зі сходами.
Газопроводи не повинні погіршувати умови вентиляції та освітлення
основних будинків що мають на покритті ліхтарі.
5.Підключення будь-яких інших споживачів (побутових газових приладів
та апаратів лабораторних пальників) до ввідного газопроводу котельної не
6.Для прокладання ввідного газопроводу по зовнішніх стінах і покрівлі
будинків слід застосовувати труби груп В Г виготовлені із спокійної
маловуглецевої сталі по ГОСТ 380-88 не нижче другої категорії сталі марок
10 15 20 по ГОСТ 1050-88.
7. На ввідному газопроводі в приміщенні
установлюватися швидкодіючий запірний клапан.
8. Проектування внутрішніх газопроводів котельної (в тому числі
продувних) повинно виконуватися з урахуванням вимог викладених у розділі
СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение».
9. Випробування газопроводів на міцність та герметичність повинні
проводитися згідно з вимогами розділу 9 СНиП 3.05.02-88 «Газоснабжение».
ВДВЕДЕННЯ ДИМОВИХ ГАЗВ
1. При проектуванні газоходів котельних слід керуватися відповідними
розділами СНиП -35-76 «Котельные установки» СНиП 2.04.05-91
«Отопление вентиляция и кондиционирование» СНиП 2.04.08-87
2. У котельних з теплогенераторами на основі газових проточних
водопідігрівачів як правило передбачаються відокремлені газоходи для
кожного теплогенеруючого модуля.
теплогенераторів повинна визначатися відповідним розрахунком.
стабілізаторами тяги визначаються згідно технічних умов підприємстввиготовлювачів теплогенераторів результатами аеродинамічного розрахунку
і розрахунку розсіювання викидів шкідливих речовин в атмосферу.
ЕЛЕКТРОТЕХНЧНА ЧАСТИНА. БЛИСКАВКОЗАХИСТ.
ПРОВДНИКОВ ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ
1. Електротехнічна частина проектів котельних повинна розроблятися
згідно з вимогами СНиП -35-76 «Котельные установки» «Правил устройства
электроустановок» (ПУЭ) та інших діючих нормативних документів.
2. Категорія надійності електропостачання електроприймачів котельної
визначається згідно СНиП -35-76 «Котельные установки».
При цьому системи сигналізації загазованості пожежної та охоронної
сигналізації повинні постачатися електроенергією по першій категорії.
Для підвищення надійності електропостачання котельної її окремих
систем (сигналізації загазованості пожежної та охоронної сигналізації та
3. У котельній крім робочого та аварійного електроосвітлення у
нормальному виконанні слід передбачати освітлення основних проходів
світильниками у виконанні для приміщень із вибухонебезпечною зоною класу
В-1a за ПУЕ яке вмикається при вході в приміщення котельної після перерви
в її роботі. Проводка до них повинна відповідати класу вибухонебезпечної
Вимикачі цих світильників виносяться із приміщень котельної назовні та
установлюються відповідно до вимог ПУЕ.
електродвигуни до витяжних вентиляторів що установлюються в приміщенні
котельної повинні бути у виконанні для приміщення із вибухонебезпечною
зоною класу В-1a за ПУЕ.
Проводка до електродвигунів вентиляторів повинна відповідати класу
вибухонебезпечної зони. Пускова апаратура цих вентиляторів повинна
установлюватися поза приміщенням котельної і бути у виконанні відповідним
до характеристики навколишнього середовища.
В разі необхідності установки пускової апаратури в приміщенні
котельної ця апаратура та обладнання приймаються у виконанні для
приміщення із вибухонебезпечною зоною класу В-1a за ПУЕ.
5. Освітлення площадок та сходів для проходу до котельної слід
передбачати згідно ВСН 59-88 «Электрооборудование жилых и
общественных зданий».
6.Необхідність улаштування автоматичного вмикання резервних (АВР)
насосів вирішується відповідно з прийнятою схемою технологічних процесів.
7.Блискавкозахист котельної слід передбачати по II категорії згідно РД
21.122-87 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и
1.Проектування автоматизації технологічного устаткування котельних
виконується згідно з СНиП -35-76 «Котельные установки» СНиП 2.04.08-87
«Газоснабжение» «Правилами безпеки систем газопостачання України».
2.Котельні повинні бути обладнані пристроями контролю та сигналізації
загазованості (при досягненні загазованості приміщення 20% від нижньої
межі займистості природнього газу) пожежної та охоронної сигналізації
згідно зі СНиП 2.04.09-84 «Пожарная автоматика зданий и сооружений».
3.У залежності від місцевих умов підживлення системи опалення може
здійснюватися автоматично або вручну – обслуговуючим персоналом при
4.Проектування захисту теплогенераторів повинно виконуватися з
урахуванням вимог технічних умов підприємств-виготовлювачів обладнання.
5.Система автоматизації теплогенераторів при експлуатації котельної
без постійного перебування обслуговуючого персоналу повинна відповідати
вимогам п.4.6.28 «Правил безпеки систем газопостачання України».
6.Автоматичне регулювання котельних працюючих без постійного
перебування обслуговуючого персоналу повинно передбачати автоматичну
роботу основного і допоміжного обладнання котельної у залежності від
теплоспоживаючих установок. Системи автоматизації повинні забезпечувати
протиаварійний захист обладнання.
Автоматичне закриття швидкодіючого запірного клапана на вводі газу в
котельню повинно бути передбачено при спрацюванні системи сигналізації
про загазованість котельної
відключенні електроенергії.
Запуск котлів при аварійному їх відключенні повинен здійснюватися після
усунення несправності вручну.
7. з котельної працюючої без постійного перебування обслуговуючого
персоналу на диспетчерський пункт або у місце постійного перебування
чергового персоналу слід виносити узагальнений сигнал несправності при
наступних порушеннях нормального режиму роботи котельної:
несправності обладнання;
порушення електропостачання котельної;
зниження температури в приміщеннях котельної нижче допустимої;
спрацювання сигналізації загазованості приміщень котельної;
спрацювання пожежної сигналізації (у разі необхідності);
спрацювання охоронної сигналізації.
При цьому сигнали про спрацювання сигналізації загазованості
пожежної та охоронної сигналізації необхідно розшифровувати в
диспетчерському пункті або в місці постійного перебування чергового
8. За канали зв'язку можуть використовуватися:
багатожильні кабелі що прокладаються в землі
або по стінах будинків;
телефонні пари що виділяються для безпосереднього зв'язку і
арендуються в міській телефонній мережі.
9. Обладнання котельної приладами комерційного обліку витрати
тепла на опалення гаряче водопостачання витрати вихідної і
підживлювальної води природного газу (загальна витрата) електроенергії
передбачається згідно з умовами розрахунку з постачальниками та
споживачами. Прилади можуть установлюватися як у приміщенні котельної
так і в інших приміщеннях. Прилади обліку витрати природного газу
розміщуються згідно з вимогами розділу 13 СНиП 2.04.08- 87
Якщо розрахунки зі споживачами тепла не вимагають розділення
кількості тепла виробленого на опалення та гаряче водопостачання то
допускається не передбачати в котельній відповідні прилади комерційного
обліку. При цьому розрахунок витрати теплоти на опалення та гаряче
водопостачання допускається проводити виходячи із паспортних даних
котельної витрати природного газу та вихідної води.
ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦЯ
1.Опалення та вентиляція в приміщенні котельної проектуються згідно з
розділом 16 СНиП -35-76 «Котельные установки».
передбачати незалежною від системи опалення основного будинку
наприклад за допомогою газових конвекторів.
3.Повітрообмін для приміщення котельної повинен передбачатися
відповідно до вимог абзацу 1 п.16.9 СНиП -35- 76 «Котельные установки».
Система вентиляції як правило приймається природня.
При улаштуванні механічної вентиляції приміщення
вентилятор рекомендується установлювати на припливі.
4. Припливне повітря рекомендується подавати в приміщення
безпосередньо над підлогою в зону не вище 03 м.
5. Припливні отвори не рекомендується розміщувати безпосередньо
напроти газопальникового пристрою. Якщо котельна обладнується
тамбуром то приплив повітря рекомендується здійснювати через тамбур. У
разі відсутності тамбура рекомендується припливні решітки устатковувати
внутрішніми або зовнішніми вітровідбійними щитами.
6.Максимальна швидкість потоку повітря в приміщенні котельного залу
приймається не вище 03 мс.
7.Улаштування виробничих та вентиляційних викидів і приймальних
пристроїв вентиляційних систем основного будинку та котельної повинно
відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 «Отопление вентиляция и
ВОДОПРОВД ТА КАНАЛЗАЦЯ
1. Водопровід та каналізація в приміщенні котельної проектуються
відповідно до СНиП -35-76 «Котельные установки».
2.Установку пожежних кранів у приміщенні котельної при висоті
основного будинку до 30 м допускається не передбачати.
3.Для приймання аварійних розливів в приміщенні котельної
передбачається улаштування в підлозі не менше двох трапів. Систему
аварійного водовідводу рекомендується об'єднувати з внутрішнім
ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ КОТЕЛЬНИХ В
ОСОБЛИВИХ ПРИРОДНИХ УМОВАХ БУДВНИЦТВА
1.При проектуванні котельних для будівництва в районах з
особливими природними умовами слід ураховувати вимоги розділу 18
СНиП -35-76 «Котельные установки» розділу 13 СНиП 2.04.07-86
«Тепловые сети» та розділу 10 СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение».
2.Несуча здатність конструкцій основного будинку і споруди що має
котельні повинна розраховуватися з урахуванням додаткових навантажень
від основного та допоміжного устаткування котельної відповідно до
СНиП -7-81 «Строительство в сейсмических районах».
Кріплення основного та допоміжного обладнання до несучих і
огороджувальних конструкцій приміщень таких котельних повинно
здійснюватись також у відповідності з вказаними нормами.
1. Енергозберігаючі заходи повинні передбачатися по кожному розділу
2. При вирішенні питань ефективного використання природного газу
повинні ураховуватися вимоги «Правил подачі та використання природного
газу в народному господарстві України».
При цьому для найповнішого використання тепла викидних газів в
якості «хвостових» поверхонь нагріву слід застосовувати також
теплоутилізатори використовуючи приховану теплоту пароутворення
Теплоутилізаційне обладнання застосовується в заводській комплектації
ОРГАНЗАЦЯ ЕКСПЛУАТАЦ КОТЕЛЬНИХ
1. Приймання в експлуатацію котельних здійснюється згідно з
вимогами ДБН А.3.1-3-94 «Приймання в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів. Основні положення».
2. Експлуатація котельних регламентується «Правилами будови і
води не вище 115 °С» «Правилами безпеки систем газопостачання України»
«Правилами устройства электроустановок» «Правилами безпечної
експлуатації електроустановок» інструкціями підприємств-виготовлювачів
обладнання посадовими та виробничими інструкціями а також режимними
картами нормативними характеристиками обладнання вказівками та
розпорядженнями адміністрації і т.ін. Експлуатаційні документи повинні
відповідати ГОСТ 2.601-95 «Эксплуатационные документы».
Технічне обслуговування та контроль за роботою котельної здійснюється
персоналом навченим та атестованим за спеціально розробленою
програмою затвердженою в установленому порядку.
3. Періодичний контроль за роботою котельної що працює без
експлуатаційною організацією.
4. Зовні основного будинку на видному місці повинна бути розміщена
вказівка про місцезнаходження чергового персоналу що обслуговує
5.Ремонт обладнання арматури приладів контролю та регулювання
повинен виконуватися спеціалізованими організаціями що мають відповідні
ліцензії з використанням їх інвентарних пристроїв та баз.
6.Потреба котельної в первинних засобах пожежогасіння та знаках
пожежної безпеки повинна визначатися на стадії проектування.
7.Згідно Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення
пожежної безпеки в котельних покладається на їх власників та
уповноважених осіб якщо інше не передбачено відповідним договором.
діючих нормативних документів посилання на які дані
по тексту Рекомендацій
Противопожарные нормы
Отопление вентиляция и кондиционирование
Пожарная автоматика зданий и сооружений
Производственные здания
Приймання в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів. Основні положення
Містобудування. Планування та забудова міських і
Правила безпеки систем газопостачання України
Правила устройства электроустановок (ПУЭ)
Электрооборудование жилых и общественных
Инструкция по устройству молниезащиты зданий и
Рекомендации по технологии обработки воды
комплексонами в закрытых системах
Р 204 Украины 243-93
Рекомендации по противокоррозионной
электролитической обработке воды в системах
горячего водоснабжения
Р 204 Украины 001-96
Рекомендации по противокоррозионной обработке
воды систем подпитки тепловых сетей с помощью
Газы горючие природные для промышленного и
коммунально-бытового назначения. Технические
Эксплуатационные документы.
Правила будови і безпечної експлуатації парових
котлів з тиском пари не більше 007 МПа
(07 кГссм2) водогрійних котлів і водопідігрівачів
з температурою нагріву води не вище 115 °С.
Правила безпечної експлуатації
Строительство в сейсмических районах
Правила пожежної безпеки в Україні
Правила подачі та використання природного газу
в народному господарстві України
ДЕРЖАВНИЙ КОМТЕТ УКРАНИ У СПРАВАХ
МСТОБУДУВАННЯ АРХТЕКТУРИ
«20» вересня 1994 р.
Про затвердження доповнення до СНиП -35-76 «Котельные установки»
Затвердити і ввести в дію з 1 жовтня 1994 року розроблене інститутом
Держжитлокомунгоспом
Держнаглядохоронпраці ГУПО МВС і схвалене науково-технічною Радою
Держкоммістобудування (протокол №1 від 9 вересня 1994 року) доповнення
до СНиП -35-76 «Котельные установки» для застосування на території
Видавництву «Укрархбудінформ» навести в журналі «Будівництво
України» інформацію про затвердження доповнення до СНиП -35-76
«Котельные установки» та опублікувати його.
Голова Держкоммістобудування
СНиП--35-76 «Котельные установки»
Затверджено та надано чинності наказом Держкоммістобудування
України від 20.09.1994 р. № 35
Чинне від 1994.10.01
Пункт 1.7 СНиП -35-76 «Котельные установки» доповнити текстом в
Допускається проектування котелень («дахових») працюючих на
природному газі які розміщуються на плоских дахах та в горищних
приміщеннях житлових та громадських будинків і споруд висотою до дев'яти
(9) поверхів включно при застосуванні водогрійних котлів з температурою
теплоносія не більше 115 °С.
Загальна потужність встановлюваних котлів не повинна перевищувати
Не допускається проектування дахових котелень безпосередньо над
приміщеннями громадського призначення з масовим перебуванням людей
над складами горючих матеріалів і приміщеннями з вибухонебезпечними
Проектування дахових котелень до переробки даних норм і правил
повинно здійснюватись на території України з урахуванням «Рекомендацій по
проектуванню модульних котельних установок в приміщеннях розташованих
у верхніх частинах споруд («дахових» котелень) які використовують як
паливо природний газ» розроблених інститутом «УкрНДінжпроект».
СНиП -35-76 «Котельные установки»
Утверждено и введено в действие приказом Госкомградостроительства
Украины от 20.09.1994р. № 35
Введено в действие с 1994.10.01
Пункт 1.7. СНиП -35-76 «Котельные установки» дополнить текстом
следующего содержания:
Допускается проектирование котельных («крышных») работающих на
природном газе располагаемых на плоских кровлях и в чердачных
помещениях жилых и общественных зданий и сооружений высотой до
девяти (9) этажей включительно при применении водогрейных котлов с
температурой теплоносителя не более 115 °С.
Общая производительность
превышать 348 МВт (3 Гкалч).
Не допускается расположение крышных котельных непосредственно над
помещениями общественного назначения с массовым пребыванием людей
над складами сгораемых материалов и помещениями со взрывоопасными
Проектирование крышных котельных до переработки настоящих норм и
правил должно осуществляться на территории Украины с учетом
«Рекомендаций по проектированию модульных котельных установок в
помещениях расположенных в верхних частях зданий («крышных»
котельных) использующих в качестве топлива природный газ»
ДЕРЖАВНИЙ КОМТЕТ БУДВНИЦТВА АРХТЕКТУРИ ТА
ЖИТЛОВО ПОЛТИКИ УКРАНИ
Про затвердження державних нормативних документів
Затвердити та ввести в дію з 1 січня 1999 року Зміну № 1 СНіП -35-76
«Котельные установки» розроблену ВАТ «УкрНДінжпроект» схвалену на
засіданні Науково-технічної ради (рішення № 64 від 05.11.98 p.).
розповсюдження зазначеного нормативного документа.
від 14 грудня 1998 р. № 285
Зміна № 1 до СНиП -35-76 «Котельные установки». Затверджена
наказом Держбуду України від 14 грудня 1998 р. № 285 для застосування на
території України. Строк введення в дію встановлений з 01.01.99 р.
(викладено мовою оригіналу)
Пункт 1.7 викласти в новій редакції:
«Для жилых зданий допускается проектирование
котельных работающих на природном газе.
помещениях производственных жилых и общественных зданий и
сооружений высотой до 30 м включительно.
Проектирование указанных выше котельных допускается при
применении водогрейных котлов с температурой нагрева воды до 115 °С не
имеющих барабанов теплопроизводительностью каждый не более 125 МВт
(1 Гкалч). Общая теплопроизводительность устанавливаемых котлов не
должна превышать 375 МВт (32 Гкалч)».
з другого речення першого абзацу виключити слова: «на газообразном
Перший абзац доповнити реченням такого змісту:
«Во встроенных котельных допускается предусматривать водогрейные
котлы предназначенные для работы на природном газе не имеющие
барабанов теплопроизводительностью каждый не более 125 МВт (1
Пункт а) доповнити текстом такого змісту: «при работе котлов на
природном газе – 375 МВт (32 Гкалч);».
Пункт 1.10 доповнити текстом такого змісту: «а крышные котельные
непосредственно над указанными помещениями залами ожиданий
групповыми комнатами детских садов и помещениями с взрывоопасными
зонами а также помещениями категорий А и Б по взрывной
взрывопожарной и пожарной опасности».
Управлінням по нагляду в хімічній нафтопереробній та
газовій промисловості Держнаглядохоронпраці при
Мінпраці України УДПО МВС України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Необхідність розробки зміни виявилася у процесі аналізу СНиП -35-76
«Котельные установки» та на підставі «Рекомендацій по проектуванню
дахових вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення
побутових теплогенераторів працюючих на природному газі. 2-е видання
перероблене та доповнене (Посібник до СНиП -35-76)» які розроблені у
розвиток СНиП II-35-76 за дорученням Держбуду України від 02.12.97 р.
Розроблена зміна розширює область застосування котельних не веде
до перегляду окремих положень інших нормативних документів
взаємозв'язаних з СНиП -35-76 у значному ступені гармонізує із подібними
національними нормами Росії сприяє реалізації цілей ресурсо- та енергозбереження.
З введенням в дію зміни №1 втрачає силу доповнення до СНиП -35-76
затверджене наказом Держкоммістобудування України від 20.09.94 р. № 35.
Проектування дахових котельних котельних прибудованих до житлових
будинків вбудованих в громадські будинки при роботі котлів на природному
газі повинно здійснюватися на території України з урахуванням згаданих
Рекомендацій розроблених інститутом УкрНДінжпроект.
Відповідальний виконавець
Проектування установлення побутових газових
водогрійних опалювальних теплогенераторів
Вимоги до улаштування газопостачання автоматизованих побутових
газових теплогенераторів з відводом продуктів згоряння (опалювальних
водогрійних котлів ємкісних і проточних опалювальних водонагрівачів
опалювальних модулів теплопродуктивністю не вище 100 кВт кожний що
складаються із проточних газових водонагрівачів) до приміщень в яких вони
установлюються вентиляція цих приміщень відводу продуктів згоряння і
улаштуванню димоходів повинні прийматися відповідно до СНиП 2.04.08-87
«Газоснабжение» з урахуванням викладеного в цьому додатку.
При цьому в одному з приміщень повинно розміщуватися не більше двох
теплогенераторів. Установка теплогенераторів в декількох приміщеннях для
роботи на загальну систему теплопостачання не допускається.
Проектування установки в одному приміщенні більше двох побутових
опалювальних газових теплогенераторів повинно виконуватися згідно з
нормативними документами на проектування котельних установок.
Застосовувані побутові теплогенератори вітчизняного і зарубіжного
виробництва повинні мати сертифікати відповідності видані органом по
сертифікації відповідного обладнання та дозволи на застосування видані
Держнаглядохоронпраці України у встановленому порядку.
Установлювані теплогенератори можуть використовуватися для
теплопостачання приміщень однієї квартири всього або частини житлового
будинку а також приміщень організацій установ підприємств вбудованих в
Можливість установки побутових газових теплогенераторів в
приміщеннях окремо розташованих прибудованих вбудованих в горищних
приміщеннях та на покрівлях промислових житлових і громадських будинків
та споруд вирішується проектною організацією і експлуатаційною
організацією газового господарства з урахуванням конкретних місцевих умов
та вимог нормативних документів на відповідні будинки і споруди.
Для відводу продуктів згоряння від теплогенераторів можуть
використовуватися димоходи всередині стін будинків і споруд прибудовані
зовнішні і внутрішні спеціальні горизонтальні канали в зовнішніх стінах для
відводу продуктів згоряння від теплогенераторів з герметичною топкою.
Конструкція димоходів димовідводячих труб і застосовувані матеріали
повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів.
Поперечний переріз димоходів і величина тяги повинні забезпечувати
нормальну роботу теплогенераторів на всіх режимах їх роботи.
Температура продуктів згоряння на виході з димоходу повинна як
правило забезпечуватися на 15 °С вище температури точки роси.
Проектування установки теплогенераторів з герметичною топкою з
відводом продуктів згоряння по спеціальному горизонтальному каналу за
зовнішню стіну будинку виконується з урахуванням вимог СНиП 2.04.08-87.
Відповідальність за збереження справний стан і безпечну
експлуатацію теплогенераторів несе власник приміщення в якому вони
нормативних документів регламентуючих вимоги
пожежної безпеки при проектуванні газифікованих
домових цехових котельних установлення побутових
газових водогрійних опалювальних теплогенераторів
Правила пожежної безпеки в Україні.
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность веществ
материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.
Правила безпеки систем газопостачання України. СНиП 2.08.01-89
«Жилые здания». СНиП 2.08.02-89 «Общественные здания и сооружения».
ОБ'МНО-ПЛАНУВАЛЬН ТА КОНСТРУКТИВН РШЕННЯ 6
ОСНОВНЕ ТА ДОПОМЖНЕ ОБЛАДНАННЯ 8
ВДВЕДЕННЯ ДИМОВИХ ГАЗВ 11
ЕЛЕКТРОТЕХНЧНА ЧАСТИНА. БЛИСКАВКОЗАХИСТ. ПРОВДНИКОВ
ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦЯ 13
ВОДОПРОВД ТА КАНАЛЗАЦЯ 14
ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ КОТЕЛЬНИХ В ОСОБЛИВИХ
ПРИРОДНИХ УМОВАХ БУДВНИЦТВА 14
ОРГАНЗАЦЯ ЕКСПЛУАТАЦ КОТЕЛЬНИХ 15
ДОДАТОК 1 ПЕРЕЛК ДЮЧИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТВ
ПОСИЛАННЯ НА ЯК ДАН ПО ТЕКСТУ РЕКОМЕНДАЦЙ 17
ДОДАТОК 2 НАКАЗ ДЕРЖКОММСТОБУДУВАННЯ УКРАНИ
ВД 20.09.1994 Р. № 35 19
ДОДАТОК 3 НАКАЗ ДЕРЖБУДУ УКРАНИ ВД 14.12.98 Р. № 28 22
ДОДАТОК 4 ПРОЕКТУВАННЯ УСТАНОВЛЕННЯ ПОБУТОВИХ ГАЗОВИХ
ВОДОГРЙНИХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ТЕПЛОГЕНЕРАТОРВ 25
ДОДАТОК 5 ПЕРЕЛК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТВ РЕГЛАМЕНТУЮЧИХ
ВИМОГИ ПОЖЕЖНО БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОЕКТУВАНН ГАЗИФКОВАНИХ
ДОМОВИХ ЦЕХОВИХ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВЛЕННЯ ПОБУТОВИХ
ГАЗОВИХ ВОДОГРЙНИХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ ТЕПЛОГЕНЕРАТОРВ 27

Drawing2 ТП..dwg

КОТЕЛЬНАЯ С ТРЕМЯ КОТЛАМИ КВ-ГМ-35-150nИ ТРЕМЯ КОТЛАМИ ДЕ-25-141МnЗАКРЫТАЯ СИСТЕМА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯnТОПЛИВО-ГАЗ И МАЗУТ
КСПЛИКАЦИЯ ОБОРУДОВАНИЯ
Водогрейная часть котельной
Водогрейній котёл КВ-ГМ-35-150
Электровентилятор 30ЦС-85
Контактный теплообменник КТАН-08УГnБлок сетевых насосов БСН-2х250-32nБлок рециркуляционных насосов БРН-3х250-32nБлок сетевых насосов летний БСН-2х320-70nВодокольцевая машина ВВН1-25М1nБлок деаэрационно-подпиточный БДАПП-50-15nБак аварийной подпитки теплосетиn Вместимостью 63м3nТаль ручная передвижная грузоподъёмностью 1 nПо ГОСТ 1103-80nПаровая часть котельнойnПаровой котёл ДЕ-25-14ГМnЭкономайзер ЭБ1-808ИnДымосос ДН-125УnВентилятор ВДН-112УnКрупноблочная деаэрационнао-питательная установка КБДПУ-100-114nКонтактный теплообменник КТАН-08УГnБак-отстойник конденсата вместимостью 63 м3nБак промежуточный вместимостью 1м3nБак отстоявшегося мазута вместимостью 1 м3
Насос конденсатный ВК-226АnНасос замазученного конденсата nШ2-25-1416nВодоводяной подогреватель n13-273х2000-Р-2nПароводяной подогреватнль ПП2-16-21nТаль ручная передвижная nгрузоподъёмностью 1 тс ГОСТ 1103-80n Общекотельное оборудованиеnБлок насосов орашающей водыnБак орошающей воды nвместимомтью 25м3nТокарно-винторезный станок 16Д25nВертикально-сверлильный nстанок 2Н-135-1nОбдирочно-шлифовальный nстанок 3Е-375nВерстак слесарной модели nВС-00000АnТрансформатор сварочный ТДМ503У2nКран подвесной гп 1 тсnБлок редукционной установки БРУ-40
nn1nn1n1nn2nn1nn1n1nn1nn1nn1n1n1n2
nn23nn24n25nn26nn27nn28n29nn30nn31nn32n33n34n35
n3n3n3n3nn3n2nn1nn1n1nn1nn2
n2nn3n3n3n3nnn1nn3nn2n1nn1
n1n2n3n4nn5n6nn7nn8n9nn10nn11nn12nn13nn14n15n16n17nnn18nn19nn20n21

GM50.DWG

AL ROU.DWG

TABSE.DWG

NKC2.DWG

CNSG.DWG

qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg qnsg
cnsg1 cnsg2 cnsg3 cnsg4 cnsg5 cnsg6 cnsg7 cnsg8 cnsg9 cnsg10
Znaceni> pokazateley dl> tiporazmera
Cista> neytralna> voda

NTD1.DWG

AL DA.DWG

NKC4.DWG

First Типовой проект.dwg

КОТЕЛЬНАЯ С ТРЕМЯ КОТЛАМИ КВ-ГМ-35-150
И ТРЕМЯ КОТЛАМИ ДЕ-25-14ГМ.
ЗАКРЫТАЯ СИСТЕМА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ.
ТОПЛИВО - ГАЗ И МАЗУТ.