Проект штампа для холодной и горячей ковки деталей из стали 40

Пуансон КП.ТГШКШ.МД01.02.15.cdw

Сталь 7ХЗ ГОСТ 4543-71

Вставка для фіксації.cdw

1. Твердiсть HRB 310
Невказанi гранiчнi вiдгiлення h9 H9
Сталь 40Х ОСТ 14-1-228-88

Виштовхувач верх.cdw

1. Твердість HRB 410
Невказані граничні відхилення h9H9 IT92
Сталь 7ХЗ ГОСТ4543-71

ТГШ КУРС. Записка.docx

Основна мета курсової роботи: закріпити теоретичний матеріал реалізувати на практиці знання щодо розробки технологічних процесів і конструювання штампів набути практичні навики роботи технолога. Для цього виходячи з креслення деталі «Фланець вала» (КП.ТГШКШ.МД01.02.01.) серійності випуску та технічних умов її виготовлення розробити технологію виготовлення викову на одному з основних видів штампувального устаткування.
Суть роботи технолога зводиться до розробки технології виготовлення викову за отриманим кресленням деталі знаючи її серійність випуску. Конструктор повинен спроектувати оснастку яка потрібна для виготовлення цього викову. Все це виконується з урахуванням багатьох факторів: наявності на виробництві певного обладнання та устаткування; економії матеріалу; передбачити заходи безпеки тощо тобто щоб мінімізувати витрати на виготовлення викову з метою підвищення техніко-економічних показників виготовлення та отримання підприємством гарантованого прибутку.
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГЧНОГО ПРОЦЕСУ.
1. Співставлення можливих варіантів виготовлення викову.
Фланець вала являє собою тіло обертання з розмірами відповідно до креслення КП.ТГШКШ.МД01.02.01. з габаритами: D = 150 мм
Н = 475 мм h = 295 мм відноситься до другої технологічної групи (штампується в торець) має масу 231 кг. виготовлена з матеріалу - Сталь 40 ГОСТ 1050-88.
Призначення детали фланець вала– передача крутного моменту .виробництва – масове.
Виков на цю деталь можна отримати штампуванням на молотах на КГШП на гвинтовому пресі.
Я Приймаю штампування на КГШП по відкритій схемі тому що ККД втричі вищій ніж при штампуванні на молотах вище продуктивність простіше виготовлення і монтування оснасткиє можливісиь механізація та а автоматзації менші штампувальні ухили оскільки є виштовхувачі. На відміну від штампування на гвинтових пресах є можливість змістити ручаї від центра і виділити додаткове місце для процесу осадки заготівки.
Відкрита схема штампування прийнята через те що наявність тонкого полотна ускаднює якісне заповнення ручая при закритому (безоблойному штампувані).
При цьому штампується точний виков отримання з відносно неточної заготівки (тобто мінімізація витрат на роботи по підготовці заготівок що суттєво при масовому виробництві).
2. Розроблення креслення викову.
2.1. Призначення й обрунтування лінії роз'єму штампа.
Оскільки виков другої групи приймаємо плоский роз'єм штампа (шифр роз'єму - ).
Лінія роз’єму штампу розташована у площині найбільшого розміру – діаметр 150 мм на висоті 47.5 мм від нижнього торця викову. Мінімальна товщина перемички s=0.1d=0.1x47.5=475мм розташована на відстані 20мм від верхнього торця викову. (див. КП.ТГШКШ. МД01.02.02)
2.2. Призначення напусків.
Напуск – додатковий шар металу завдяки якому спрощуємо конфігурацію викову.
2.3. Призначення та обрунтування класу точності викову.
Для штампування на КГШП по відкритій схемі згідно з [1] с. 28 табл. 1 9 призначаємо клас точності викову - Т4.
Матеріал деталі – Сталь 40 ГОСТ 1050-88. відноситься до групи М2 згідно з [1] с. 8 табл. 1.
2.5. Розрахункова маса викову.
Для визначення припусків і допусків призначаю розрахункову масу викову яка орієнтовно враховує напуски і припуски:
де = 231 кг - маса деталі за кресленням Фланець вала;
Кр - розрахунковий коефіцієнт Кр = 15 18 ([1] с. 31 табл. 20) Приймаю Кр= 16 тоді
2.6. Складність викову деталі.
Знаючи розрахункову масу викову його об'єм: (2.2)
де g - питома вага сталі g = 78 гсм3.
Описана фігура деталі - циліндр 15 см довжиною L = 475 см. Об'єм цього циліндру:
де R = 75 см - радіус циліндра.
= R2 L = 314 752 18 = 99828см3.
Співвідношення об'єму викова до об'єму описаної фігури
С = 4738 99828= 047- що відповідає ступеню складності С2 ([1] с. 30).
2.7. Вихідний індекс.
Знаючи розрахункову масу викову МПР = 3696кг групу сталі М2 групу складності С2 і клас точності Т4 визначаю вихідний індекс ([1] с.10 табл.2). Вихідний індекс - 10.
2.9. Основні припуски.
Знаючи вихідний індекс (10) для кожного розміру враховуючи шорсткість визначаю основні припуски за [1] с. 1213 табл. 3 і записую їх до табл. 2.1 позиція 3. Припуски призначаю лише на поверхні які будуть оброблюватись.
2.10. Додаткові припуски.
За [1]с. 14.15 п. 4.3.1 - 4.3.3 визначаю додаткові припуски які враховують
зміщення поверхні роз’єму штампа (для горизонтальних розмірів викову - діаметрів) зігнутість викову і відхилення від паралельності (для вертикальних розмірів - товщин) та заношу їх до графи 4 табл. 2.1.
2.11. Номінальний розмір викову.
Визначаю номінальні розміри викову шляхом додавання до зовнішнього розміру деталі (віднімання від внутрішнього) сумарного подвоєного припуску. Результати розрахунку заношу до графи 6 табл. 2.1.
За вихідним індексом і розмірами викову визначаю допуски на основні розміри викову за [1] с. 17-19 табл. 8 і записую їх до графи 7 табл. 2.1. Допуск на товщину визначається для найбільшого розміру товщини і поширюється на всі розміри товщини. До графи 8 табл. 2.1 заношу розміри викову із відповідними допустимими відхиленнями.
2.13. «Гарячі» розміри викову.
Для визначення розмірів ручаю штампа розраховую «гарячі» розміри викову. Для цього зовнішні розміри викову збільшую на величину температурної усадки тобто на 12% (помноживши (розділивши) номінальні розміри викову на 1012). Значення «гарячих» розмірів заношу до графи 9 табл. 2.1.
2.14. Технічні умови виготовлення викову.
Призначаю технічні умови виготовлення викову.
Мінімальні радіуси заокруглень: зовнішні R = 2мм внутрішні R = 4 мм ([1]с. 15 табл. 7).
Допустимі відхилення штампових ухилів: зовнішніх 5 внутрішніх 7
([1]с. 26 табл. 18).
Допустима величина зміщення по поверхні роз'єму штампа не більше
мм ([1] с. 20. табл. 9).
Величина залишкового облою не більше 09мм ([1] с. 21 табл.10).
Допустима величина висоти завусня на викові по контуру
обрізування облою не повинна перевищувати 3 мм ([1] с. 21).
Допустиме радіальне биття циліндричних поверхонь не повинен
перевищувати 08 мм (подвоєне значення з [1] с. 23 табл. 13).
Допустиме відхилення штампувальних ухилів: зовнішніх ±0.25х5=±1.25 внутрішніх ±0.25х7=±1.75 ([1]с. 27 п. 5.24).
Допустимі відхилення радіусів заокруглення зовнішніх внутрішніх кутів 1.0мм і 2.0мм відповідно([1]с. 25 табл. 17).
Допустимі відхилення від концентричності пробитого у викові отвору не більше 1.0 мм ([1]с. 22 п. 5.15 с.23 табл. 12).
Допустимі відхилення по зігнутості від площинності і прямолінійності плоских поверхонь не більше 0.8 мм ([1]с. 23 п. 5.16 табл. 13).
Креслення викову за номінальними розмірами - див. креслення КП.ТГШКШ.МД01.02.02. Креслення викову за «гарячими» розмірами - див. креслення КП.ТГШКШ.МД01.02.03.
3. Призначення способу нагрівання заготівок перед
Для нагріву заготівок найбільш широко використовують полум'яні печі електропечі установки контактного електронагріву і індукційні нагрівачі. Суттєвим недоліком нагріву в полум'яних печах є зневуглецювання поверхонь сталевих заготівок та високий поверхневий вигар. Під час індукційного електронагріву у порівнянні з звичайним нагрівом в полум'яних печах за рахунок різкого зменшення часу нагрівання підвищується продуктивність нагріву. Крім того шар окалини зменшується в 4-5 разів втрата металу на вигар зменшується від 10-1.5% до 02-0.4% а зневуглецювання практично не відбувається. До того ж забезпечується точність температур нагрівання що виключає перегрів. Але індукційне нагрівання має і недолік - воно у декілька разів дорожче за полум'яне. Враховуючи матеріал викову – Сталь 40 масовість виробництва остаточно призначаю індукційне нагрівання.
4. Визначення маси викову і заготівки
Розбиваю виков на прості геометричні фігури (див. рис. 2.1) та розраховую об'єм кожної фігури.
Vвик = (V1 + V2 +V3 +V4 ) (2.6)
V1 = d24*h = 314* 365²4 *295= 488515мм3
V2 = d24*h = 314*1191²4* 216 = 2905176мм3
Vвик =488515+ 2905176=3393691 мм3
Об'єм викова с перемичкой
Маса викова с перемичкой
Мвик = 33936*78=27кг.
Рис. 2.1. Схема визначення об’єму викова.
Попередньо задаюсь зусиллям пресу – 1600 тс. і для цього зусилля визначаю параметри відповідних облойних канавок (див. рис. 2.2) користуючись [3] с. 45 табл. 10.
Визначаю робоче зусилля користуючись формулами взятими з [3] с.32-33.
Для визначення габаритів вставки чистового ручая потрібно до розмірів проекції «гарячого» викову на площину роз’єму штампу додати товщину стінок штампу які мають бути не менше прилеглої глибини ручая але не менше 35 мм.
Dвст=Dвик+2*35=1556+70=2256мм.
За цією розрахунковою величиною найближчий більший нормалізований розмір вставки Dвст=226мм за яким і визначаю тонаж потрібного КГШП 1600 тс.
Визначаємо об’єм облою. Для цього потрібно визначити розміри облойної канавки які в свою чергу залежать від тоннажу преса. Для даного тоннажу визначаю параметри відповідних облойних канавок користуючись ([3] с.183 184 табл.2).
Рис. 2.2. Параметри облойної канавки.
де s = 80кгмм2 – напруження текучості Сталь 40 що відповідає температурі 1000С при штампуванні ([2] с. 35 табл. 17);
b = 6 мм – ширина містка облойної канавки;
hз = 2 .5мм – товщина облою;
– площа містка облойної канавки;
– площа проекції викову на поверхню роз'єму;
Р = 8 [(15 + 0562.5) 30104+ (15 + 6 2.5 + 00815382.5)185687] =13754 тс.
Оскільки розрахункове значення зусилля близьке до раніше прийнятого то приймаємо КГШП зусиллям 1600 тс.
Знаючи параметри облойної канавки розраховую об'єм облою:
Vоб = Р (b h + В h1) (2.8)
де Р = мм – периметр викову;
h = 2.5 мм – висота містка облойної канавки;
h1 = 6 мм – висота магазину облойної канавки;
В – залежить від маси викову для виковів маса яких більша за 2 кг В = 20мм ([4] с. 4).
Vоб = 483 (6 25 + 20 6) = 65205 мм3.
Для індукційного електронагрівання втрати металу від вигару:
Vвиг = Квиг (Vвик + Vоб) (2.9)
де Квиг – коефіцієнт вигару для електронагрівання Квиг = 0002 0004
приймаємо Квиг = 0004.
Vвиг = 0004 (3393691+65205) =16182мм3
4.4. Об'єм заготівки.
Визначаємо об'єм заготівки як суму об'ємів викову облою та вигару:
Vзаг = Vвик + Vоб + Vвиг (2.10)
Vзаг = 3393691+ 65205+ 16182=4061923мм3
Мзаг = Vзаг g = 4061923 78 = 31кг.
5. Призначення технологічних переходів.
Оскільки виков відноситься до другої групи виковів які штампуються в торець то призначаю операцію осадки на 30% з метою збиття окалини і штампувані в чистовому ручаї.
Знаючи об'єм заготівки визначаю її розміри - висоту та діаметр враховуючи що їх співвідношення повинно бути близько 2.
Орієнтовно приймаю: Dзаг = 75мм.
Стандартний діаметр заготівки згідно з [2] с. 44 табл. 29 :
Осаджування заготовки на 30% з Lзаг = 92 мм до L = 64мм.
Dзаг = 75 мм до D = =80мм.
По отриманому діаметру заготівку будемо розташовувати в чистовому ручаї штампу
6. Призначення термічного режиму та вибір нагрівального устаткування.
6.1. Допустимий інтервал температур.
Виходячи з матеріалу викову – Сталь 40 за [2] с. 99 табл. 2 визначаю
допустимий інтервал температур штампування:
– температура початку штампування максимальна С 1260
– температура кінця штампування °С:
– рекомендований інтервал температур штампування °С 1200 – 800
Час протягом якого буде штампуватись виков:
Тсек = Трх + Т1п + Т2п + Ттр (2.11)
де Ттр – час транспортування заготівки від нагрівального устаткування до пресу:
де L = 3 м – відстань між устаткуванням;
V = 02 мс – швидкість руху.
Tрх = 1с – час одного робочого ходу
Т1п = 3 с – час встановлення заготівки в чистовий ручай і натиснення на педаль;
Т2п = 2 с – час перекладання викову з ручая в ручай і натиснення на педаль;
Тсек = 1+3+2+10 = 16 с
6.2. Розрахункове значення технологічного інтервалу температур штампування.
Виходячи із залежності Доброхотова визначаю на скільки градусів охолоне заготівка - виков за визначений час охолодження:
ΔТ = Тсек 0006 Нпр (2.13)
де Нпр – приведена висота викову:
Нпр = Vвик Fп (2.14)
– площа проекції викову на поверхню роз'єму
Нпр = 4061923 185687 = 218мм
ΔТ = 16 (0006 218) = 122°.
ΔТ = 122°є абсолютною величиною технологічного інтервалу температур штампування.
Маючи на увазі неточність визначення температури при штампуванні та можливі затримки процесу штампування розраховану величину технологічного інтервалу збільшую на 15-20% і отримую: ΔТ =140 °. Від нижньої межі технологічного інтервалу температур штампування яка була призначена при розрахунку робочого зусилля (1000° – температура при якій бралася величина межі текучості) відкладаю отримане значення технологічного інтервалу ΔТ = 140° і отримую значення технологічного інтервалу температур: початок штампування –1125° закінчення – 1000°
6.3. Нагрівальне устаткування.
Користуючись ([2] с. 151 – 176) вибираю тип та типорозмір нагрівального устаткування: прискорене індукційне нагрівання струмами частоти 2500 Гц.
Характеристика індуктора та режими роботи для прискореного індукційного
нагрівання ([2] с. 159 табл. 9).
Внутрішній діаметр мм
Кількість заготівок в індукторі
Середня потужність від генератора кВт
Темп видачі заготівок сек.
Час нагрівання заготівок сек.
Продуктивність кггод
6.4. Спосіб охолодження.
Виходячи із властивостей матеріалу викову – Сталь 40 користуючись [2] с. 109 – 113 приймаю охолодження заготівок після штампування на повітрі.
7. Боротьба з окалиноутворенням і видалення окалини перед штампуванням.
Для зменшення витрат металу на вигар я використовую індукційне нагрівання заготівок. При цьому шар окалини зменшується в 4 – 5 разів втрата металу на вигар зменшується від 15 – 2% до 02 – 0.4% а зневуглецювання практично не відбувається – втрати менше ніж при полум'яному нагріванні.
Призначаю операцію осадки на 30% з метою збиття окалини.
8. Штампувальне устаткування.
Перевіримо можливість встановлення на прес - КГШП зусиллям 1600 тс. стандартного блоку
Основні параметри кривошипного гарячештампувального преса зусиллям 1600 тс. ([2]с.185табл.15а) ГОСТ 6809-53
Число ходів поковзня в хв.
Штампова висота Н при нижньому положенні поковзня та верхньому положенні клинової подушки мм
Розміри поковзня мм:
Величина регулювання відстані між столом та поковзнем мм
9. Обрізування облою і пробиття перемички.
9.1. Вид обрізування.
Масове виробництво вимагає поточної організації праці. Оскільки штампування відбувається в "лініях" підвищується продуктивність КГШП і обладнання для обрізування облою за рахунок зменшення транспортних витрат та використання проміжних складів.
Холодне” обрізування облою більш продуктивне але вимагає наявності додаткових операцій.
Призначаю "гаряче" обрізування облою.
9.2. Тип обрізного штампу.
Вибираю обрізний штамп в якому здійснюється обрізування облою і пробиття перемички за один робочий хід.
9.3. Зусилля обрізування облою.
Необхідне зусилля обрізного пресу визначають за формулою:
Р = (15 18) в Fзр.обл. [3] с. 255 (2.15)
де в – тимчасовий опір розриву для Сталь 40 при температурі обрізування 900: в =81 кг мм2 ([2]с.35таб.17).
Fзр.обл. – площа зрізу яка є добутком периметру (П) на товщину зрізу (S):
Fзр.обл. = П S = ПS (h + Δ + r) (2.16)
де h = 2.5 мм – товщина облою на містку;
Δ = 0.7 – позитивний допуск на виков по висоті (п.2.2.8 табл. 2.1);
r = 1.6 мм – радіус заокруглення біля облою (п.2.4.2 рис. 2.2).
Р = 16 (2154 + 1645) 81 = 4923504 кгмм
Виходячи з конструктивних особливостей обрізного штампу його габаритних розмірів користуючись [2] с 189 табл. 21 приймаю обрізний кривошипний прес зусиллям 160 тс з гідропневматичною подушкою.
Технічна характеристика кривошипного обрізного преса зусиллям 160 тс
(ГОСТ 10026-62) [2] с. 189 табл. 21.
Число ходів поковзня за хвилину
Найбільша відстань між столом та поковзнем в його нижньому положенні Н мм
Розміри стола мм : L
Розміри отвору стола мм: L1
Розміри поковзня мм: L2
Товщина підштампової плити h мм
Використовую блок універсального штампу для обрізування облою
00-0127 за ГОСТ 23211-78 .
10. Видалення окалини після штампування.
Користуючись [3] с. 299 – 329 приймаю спосіб видалення окалини з викову дрібоструминною очисткою тому що цей спосіб дешевий і продуктивний. При дрібоструминній очистці не відбувається втрат основного металу і зміни механічних властивостей.
Для очистки виковів від окалини в умовах масового виробництва приймаю очисний дрібоструминний стрічковий барабан безперервної дії (ГОСТ10955-64).
Технічна характеристика очисного дрібоструминного стрічкового барабану безперервної дії:
Продуктивність тгод
Найбільша вага очищаємих виковів кг
Найбільші розміри очищаємих виковів мм
Розміри робочої порожнини барабану мм:
Кількість дрібоструминних головок
Найбільша вага машини т
Кут нахилу вісі барабану град
11. Контроль якості виковів.
Виходячи з конфігурації викову та розробленої технології його виготовлення користуючись [3] с. 354 – 342 навожу можливі види браку при його виготовленні:
– брак що виникає від вихідного матеріалу (риски шлакові включення флокени тощо).
– брак що виникає під час різання штанг на заготівки (торцеві тріщини невідповідність довжини).
– брак що виникає під час нагрівання заготівок (перепал перегрів).
– брак що виникає при штампуванні на КГШП ( незаповнення фігури затиски тощо).
11.2. Методи контролю якості виковів.
Користуючись [3] с. 342-356 призначаю:
– хімічний аналіз в лабораторії партії вихідного матеріалу.
– візуальний огляд для виявлення поверхневих дефектів; проводиться на всіх стадіях виготовлення викову; контроль форми і всіх геометричних розмірів.
– ультразвуковий метод виявлення внутрішніх дефектів після очищення від окалини.
КОНСТРУЮВАННЯ ШТАМПВ.
За визначеним тоннажем пресу (1600 тс) визначаю габарити ручаєвих вставок стандартного штампу КГШП.
Рис. 3.1. Універсальний блок по МН 4808-63
На рис. 3.1 зображено типовий трьохручаєвий блок для пресу зусиллям 1600 тс. В нижній плиті 1 також як і в верхній 2 вмонтовані підкладні плити 6 закріпленні гвинтами 13. Зверненні до вставок бокові поверхні планок 4 мають нахил 7° до вертикалі. Прихвати 12 впираються однією гранню в нахилену грань вставки а іншою - в термічно оброблену підкладку 5 запобігаючи вироботці виступів плит. Як підкладки так і виступ мають нахил 15° від вертикалі. Вставки закріплені болтами 11 та планками 4 з нахиленою на 10° гранню. При затяжці болтів 14 набір вставок притискається цими клиновими планками до протилежних стінок гнізд плит.
Опорні пластини 3 між цими стінками та вставками передбачені для компенсування похибок виготовлення плит та для регулювання вставок при відхиленні їх розмірів по ширині.
Чистовий ручай розташований в призматичній вставці. Вставку з чистовим ручаєм розміщуємо по осі поковзня праворуч розташовуємо фіксуючі вставку ліворуч – вставку для осадки.
2 Штамп для обрізування облою.
Згідно з розробленою технологією вибираю з ряду типових конструкцій штамп для обрізування облою і пробиття перемички (КП.ТГШКШ.МД01.02.20).
Блок універсального штампа суміщеної дії для обрізування облою і пробиття перемички на кривошипних пресах за ГОСТ 23211-78 складається з верхньої 4 і нижньої 1 плит. Направлення руху верхньої плити здійснюється колонками 9 і направляючими втулками 7. Колонки запресовані в верхню плиту втулки – в нижню. До верхньої плити за допомогою пуансонотримача 6 підкладки 5 та штифтів 18 кріпиться штовхаючий пуансон (КП.ТГШКШ.МД01.02.16). На нижній плиті гвинтами зафіксована державка 2 на яку встановлюється прошивач ( КП.ТГШКШ.МД01.02.15) за допомогою гвинтів 17. Також на нижню плиту встановлюється матриця (КП.ТГШКШ.МД01.02.18) по посадці і фіксується прихватами 8 з болтами 12.
Виков встановлюється в матрицю так що облой впирається в ріжучу крайку матриці. При робочому ході пуансон штовхаючого типу проштовхує виков крізь матрицю при цьому обрізується облой. Під час подальшого робочого ходу виков опускається на прошивач і відбувається пробиття перемички.
Під час зворотнього ходу поковзня працює гідропневмоподушка; три стержневих виштовхувачі 3 піднімають циліндричний виштовхувач (КП.ТГШКШ.МД01.02.19) який знімає виков з прошивача і виштовхує виков з матриці.
Оскільки зазор між пуансоном і матрицею невеликий то можливо що облой залишиться на пуансоні. В даному випадку облой буде знятий кліщами коваля з проточки на пуансоні штовхаючого типу.
Блок 1000-0127 ГОСТ 23211-78
Рис.3.2. Блок 1000-0127 ГОСТ 23211-78.
ЕКСПЛУАТАЦЯ ШТАМПВ ТА Х СТЙКСТЬ.
При типовому кріпленні штампів КГШП використовують слідуючий порядок їх встановлення:
) встановлюють підштампову (клинову) плиту так щоб закрита висота штампового простору преса була б на 2 - 3 мм більшою за закриту висоту штампу;
) піднімають поковзень у верхнє положення;
) вилучають зі стола бокові клини;
) встановлюють краном складений штамп на переносний або відкидний рольганг перед столом пресу;
)перекинувши трос крюка крана з протилежної від рольганга сторони преса переміщують краном штамп з рольганга на стіл преса та видаляють рольганг;
) кріплять верхню вставку до поковзня з кінцевою затяжкою болтів;
) кріплять болтами нижню вставку до столу залишаючи зазори по 3-4 мм в кріпленні;
) одиночними холостими ходами вирівнюють по напрямним колонкам та втулкам положення нижньої частини блоку по відношенню до верхньої:
) підігрівають ручаєві вставки;
) відштампувавши перший пробний виков у разі потреби усувають зсув шляхом видалення відповідних підкладок в кріпленні ручаєвих вставок та піднімають підштампову плиту для отримання виковів потрібної висоти з врахуванням верхнього відхилення виходячи з того що при подальшому
нагріванні пакету висота виковів буде поступово зменшуватись; затягують болти кріплення нижньої вставки встановлюють та затягують бокові клини; штампують другий пробний виков та після його контролю приступають до штампування партії.
Стійкість ручаєвих вставок менше пов'язана з зусиллям пресу чим стійкість молотових штампів з масою падаючих частин молота.
В залежності від форми виковів стійкість штампувальних ручаїв на пресі (до відновлення) 7000 – 15000([3]с 395) Стійкість підкладок на 20 – 35% вище стійкості молотових штампів. Стійкість державок та інших деталей штампа складає десятки та сотні тисяч виковів.
Штампувальник повинен засвоїти правила техніки безпеки. Перед початком роботи на КГШП потрібно перевірити справність обладнання та правильність встановлення штампу на стіл пресу.
На відкритих пресах необхідно передбачити огородження кривошипно – шатунного механізму і приводного валу які б запобігали падінню їх частин при можливих поломках.
Поковки стальные штампованные. Допуски припуски и кузнечныенапуски. ГОСТ 7505-89 М. 1990.
Ковка и объемная штамповка стали. Справочник в двух томах под.ред. М.В. Сторожева М. «Машиностроение» 1967 г. Том 1.
Ковка и объемная штамповка стали. Справочник в двух томах под.ред. М.В. Сторожева М. «Машиностроение» 1967 г. Том 2.
ващенко В.В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи здисципліни "Технологія гарячого штампування та конструюванняштампів" Київ НТУУ "КП".

зміст1.doc

Розробка технологічного процесу
1. Співставлення можливих варіантів виготовлення викову.
2. Розроблення креслення викову.
2.1. Призначення й обрунтування лінії роз'єму штампа.
2.2. Призначення напусків.
2.3. Призначення та обрунтування класу точності викову.
2.5. Ступінь складності викову.
2.6. Розрахункова маса викову.
2.7. Вихідний індекс.
2.8. Таблиця основних розмірів з основними припусками та допусками.
2.9. Основні припуски.
2.10. Додаткові припуски.
2.11. Номінальний розмір викову.
2.13. «Гарячі» розміри викову.
2.14. Технічні умови виготовлення викову.
3. Призначення способу нагрівання заготівок перед штампуванням.
4. Визначення маси викову і заготівки.
4.4. Об'єм заготовки.
5. Призначення технологічних переходів.
6. Призначення термічного режиму та вибір нагрівального устаткування.
6.1. Допустимий інтервал температур.
6.2. Розрахункове значення технологічного інтервалу температур
6.3. Нагрівальне устаткування.
6.4. Спосіб охолодження.
7. Боротьба з окалиноутворенням і видалення окалини перед штампуванням.
8. Штампувальне устаткування.
9. Обрізування облою і пробиття перемички.
9.1. Вид обрізування.
9.2. Тип обрізного штампу.
9.3. Зусилля обрізування облою.
КП.ТГШКШ. МД01.02.00.ПЗ

11-Вставка для осадки нижня11.cdw

1. Твердість HRB 380
Невказані граничні відхилення h9H9 IT92
Сталь 7Х3 ГОСТ 5950-2000

Державка КП.ТГШКШ.МД01.02.17.cdw

Сталь 40Х ГОСТ 4543-71

ВСТАВНИЙ ЗНАК.cdw

зміст 2.doc

2.9.4. Обрізний прес.
10. Очищення окалини після штампування.
11. Контроль якості виковів.
11.2. Методи контролю якості виковів.
Конструювання штампів.
1.1. Опис штампу КГШП.
1.2.Матеріали та норми твердості деталей штампів КГШП.
2.Штамп для обрізування облою.
2.1. Опис штампу для обрізування облою.
2.2.Матеріали та норми твердості деталей штампу для обрізання облою. 20
Експлуатація штампів та їх стійкість.

верхня вставка.cdw

Поверхню ручая обробити до шорсткості 02 мкм.
Сталь 5ХГМ ГОСТ 5950-2000

Виштовхувач КП.ТГШКШ.МД01.02.19.cdw

Сталь 7ХЗ ГОСТ4543-71

10-Вставка для осадки верхня11.cdw

1. Твердість HRB 380
Невказані граничні відхилення h9H9 IT92
Сталь 7Х3 ГОСТ 5950-2000

Фланец вала.cdw

Сталь 40 ГОСТ 1050-88

Компоновка штампу для обрізування облою і пробиття перемички КП.ТГШКШ.МД01.02.20.cdw

Компоновка штампу для
і пробиття перемички

Холодний виков.cdw

1. Ступінь складності С2
штампувальні ухили: зовнішні 5 внутрішні 7
радіуси скруглень: зовнішні 20 мм внутрішні 60мм
Фланець вала (виков)
інспекційне креслення
Сталь 40 ГОСТ 1050-88

Виштовхувач нижный.cdw

1. Твердість HRB 410
Невказані граничні відхилення h9H9 IT92
Сталь 7ХЗ ГОСТ4543-71

Компоновка блоку штампу.cdw

Технологічні переходи.cdw

Штампування в чистому ручаї
Осаджування з формуванням порожнини
Технологічні переходи
Сталь 40ГОСТ 1050-88
-й перехід обрізування облою та пробиття перемичок

Державка призматична.cdw

1.Твердiсть HRC..360
Невказанi гранiчнi вiдгiлення h9 H9
Сталь 40Х ОСТ 14-1-228-88

ВСТАВКА НИЖНЯ.cdw

Форму та розміри ручая виконати згідно
креслення викову для виготовлення штампу.
Поверхню ручая обробити до шорсткості 02 мкм.
Радіуси скруглень внутрішні 2мм зовнішні 4мм.

Матриця КП.ТГШКШ.МД01.02.18.cdw

Сталь 8ХЗ ГОСТ 4543-71

Пуансон штовхаючий КП.ТГШКШ.МД01.02.16.cdw

Сталь 7Х3 ГОСТ4543-71

Гарячий виков.cdw

1. Ступінь складності С2
штампувальні ухили: зовнішні 5 внутрішні 7
радіуси скруглень: зовнішні 20 мм внутрішні 60мм
Сталь 40 ГОСТ 1050-88