Аппарат вертикального выполнения для обработки неагрессивной среды

Лаз а3.cdw

-11.OK.010.02.02.000 CK

записка.doc

В багатьох технологічних процесах
застосовуються об’ємні апарати з
мішалками які працюють під тиском.
Основним елементом апарата є
циліндрична обичайка. Вертикальні
обичайки закриваються знизу і зверху а
горизонтальні – з боків деталями які
називаються днищами. На відміну від
днищ які мають з обичайкою нероз’ємне
з’єднання кришки є від’ємними
частинами апаратів. Днища і кришки
виготовляють з тих же матеріалів що й
Приєднання до апаратів кришок і
з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців.
Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і
контрольно-вимірювальних пристроїв
здійснюється за допомогою штуцерів.
Великим поширенням користуються
фланцеві штуцери рідше зустрічаються
Для огляду апарата завантаження
сировиною і очищення апарата а також
для збирання та розбирання внутрішніх
пристроїв використовуються люки і
лази. При з’ємних кришках апарати
можуть бути без люків.
Встановлення апаратів на фундаменті
здійснюється за допомогою лап і опор.
Видаляється рідина з апарата через
нижній штуцер або по трубі
Апаратура під тиском пошкодження якої
може призвести до нещасного випадку
повинна відповідати вимогам інспекції
Державного гірничотехнічного нагляду.
Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами
знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується по
спеціальним інструкціям.
Обігрів апаратів зазвичай здійснюють
за допомогою сорочок діаметр яких
приймають на 40 100 мм більше діаметра
До корпуса сталевого апарату
приварюють сорочку. Обігріваючу рідину
подають в сорочку через нижній штуцер
а видаляють через верхній щоб сорочка
була завжди заповнена теплоагентом.
Обігріваючий пар подають в сорочку
через верхній штуцер а через нижній
відводять конденсат.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК ОБИЧАЙКИ
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарат що
працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність:
Sоб ? товщина стінки обичайки мм;
P ? тиск в апаратіНмм2;
DВ ? внутрішній діаметр апарата мм;
[у] ? нормативна допустима напруга
Нмм2 яку обираємо за даними ГОСТу 1050-60;
ц ? коефіцієнт міцності зварного
поздовжнього шва який характеризує
міцність зварювального шва в
порівнянні з міцністю основного
Для Сталі 20 [у]=14575 Нмм2. Прибавка для
компенсації корозії для неагресивної
рідини обираємо 1 мм. За формулою (1.1)
знаходимо товщину стінки обичайки:
Товщину стінки розраховану за
формулою (1.1) округлюємо у бік
збільшення до цілого парного значення
і приймаємо Sоб=8 мм.
2.Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища
(рис.1.1) що працює під внутрішнім
тиском розраховуємо на міцність за
R- радіус кривизни у вершині днища:
Отже радіус еліптичного днища за
формулою (1.3) дорівнює:
Рисунок 1.1 ? Днище нижнє еліптичне
hв= 500- внутрішня висота еліптичної
частини днища мм. [1].
За формулою (1.2) визначаємо товщину
3. Товщина верхнього еліптичного днища
Товщину стінки верхнього еліптичного
днища (рис. 1.2)розраховуємо за формулою
(1.2) що й для нижнього днища:
Рисунок 1.2 ? Днище верхнє еліптичне
і приймаємо Sкр=8 мм.
РОЗРАХУНОК ВИСОТИ АПАРАТУ
1 Розрахунок висоти обичайки
Для даного апарату розрахуємо висоту
обичайки за формулою:
? внутрішній діаметр апарату м
? ємність апарату мі
2 Розрахунок висоти апарату
Для даного внутрішнього діаметру
обичайки ми підібрали верхнє та нижнє
днища висота яких складає hд=500мм. Отже
висота апарату знаходиться за
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ
Фланці – деталі масового виготовлення
і їх обирають згідно ГОСТу.
За допомогою фланців виконують
роз’ємне з’єднання апаратів та
трубопроводів. Найбільш поширені
фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею і фланці приварні
в стик з ущільненою поверхнею виступ -
западина”. Плоскі приварні фланці
застосовують головним чином при тисках
до 25Нмм2. При більш високих тисках
перевагу надають фланцям привареним в
стиск які мають стовщену шийку що
надає фланцю більшу жорсткість.
Зі збільшенням температури механічна
міцність сталі зменшується при цьому
зі збільшенням температури значення
допустимих робочих тисків в апаратах
опускаються нижче умовних. ноді для
апаратів з високою температурою
середовища приходиться обирати фланці
на більш високий умовний тиск.
Приєднувальні розміри фланців усіх
типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації
лежить поняття про умовний тиск (або
умовний діаметр). Для того щоб не
виготовляти фланці на любий можливий
тиск і будь-який можливий діаметр
обичайки весь неперервний ряд тисків і
діаметрів розбитий на ряд умовних
тисків та діаметрів.
Для Сталі 20 обираємо фланець (рис.3.1)
приварний в стик з ущільненою
поверхнею виступ - западина” згідно
робочого тиску в залежності від
температури і самого середовища.
Таблиця 3.1. ? Параметри фланця
привареного в стик з ущільнюючою
поверхнею ”вступ-впадина”
Розміри ммDвПриєднувальні розміри
Hмм2DнD1D2D3DnDmd0200022052160212121252034210027
Продовження таблиці 3.1
ммb1b2H1H2ШпилькиРізьбаКількість8085185190М2776
Рисунок 3.1 – Фланець приварний в стиск
з ущільнюючою поверхнею
2. Вибір прокладки для фланцевого
Прокладки забезпечують геометричність
фланцевого з’єднання. х виготовляють
з більш м’якого матеріалу ніж
матеріал фланців і при затягуванні
з’єднань вони деформуються і
заповнюють усі подряпини та
заглиблення на поверхні фланців.
Зі збільшенням тиску на прокладку
збільшується геометричність
з’єднання. Зі зменшенням ширини
прокладки збільшується тиск на неї
тому прокладки для фланцевих з’єднань
високого тиску виготовляють більш
Найбільш поширені матеріали прокладок:
картон гума пароніт азбест
фторопласт мідь алюміній м’яка сталь
та інші. Картон використовують при
низьких тисках та температурах для
води та інших нейтральних середовищ;
пароніт – для гарячої води пари та
багатьох хімічних речовин; гуму – для
кислих середовищ; металеві прокладки
Для тиску 10 Нмм2 і температури до 40?С
обираємо паронітову прокладку (рис.3.2.).
Рисунок 3.2 ? Прокладка плоска
паронітову для фланцевого з’єднання.
Таблиця 3.2.?Прокладка плоска для
фланцевого з’єднання мм
3. Розрахунок фланцевих з’єднання
Болти для з’єднання фланців
використовують при тиску в апараті до
Нмм2. При більш високих тисках болти
застосовувати не рекомендується із-за
того що біля головки болта виникають
місцеві напруги. При тисках вище 16
Нмм2 а також при високих температурах
використовують шпильки .
В роботі фланцевих з’єднань можна
Стадія перша: початок зборки; гайка
дотикається до фланця; шпилька не
затягнута; прокладка не стиснена.
Стадія друга: з’єднання зібрано
шпилька затягнена силою V та
подовжилася на Д прокладка стиснена
силою V її товщина зменшилася на Дlп.
Стадія третя: поданий тиск; кришка
намагається піднятися: шпилька
додатково подовжується на Дна цю
ж величину зменшується деформація
Сила що діє на одну шпильку від тиску в
z- кількість шпильок шт.;
Dсп- середній діаметр прокладки мм
Розглядаючи додатково рівняння
деформацій та виводячи коефіцієнт
основного навантаження ч та коефіцієнт
запасу проти розкриття стиску
Кст=125ч15 отримуємо вираз для сумарної
Коефіцієнт основного навантаження:
лп ? податливість прокладки що
дорівнює деформації від одиничної
lп ? товщина прокладки мм
Fп ? площа прокладки що приходься на
Еп ? модулі пружності матеріалу
прокладки. Модуль пружності для
паронітової прокладки рівний 3?103 Нмм2;
лш ? податливість болта ммН;
lш ? довжина шпильки мм
Fш ? площа поперечного перерізу
шпильки (площу шпильок Fш можна брати по
внутрішньому діаметру різі) мм2
Еш ? модулі пружності матеріалу
шпильки який дорівнює
Для сталевих деталей можна прийняти
ч=02 та Кст= 14; при наявності м’яких
прокладок ч=04 та Кст=15. Для паронітової
прокладки приймаємо Кст=15. В першому та
в другому випадку для орієнтовних
розрахунків можна прийняти:
Умова міцності болтів: P≤?[P]
[P] ? допустиме навантаження для
шпильок при розрахунковій температурі.
Перевіряємо міцність шпильок М27 із
Сталі 35Х встановлених в кількості z=76
? піддатливість шпильки обраховуємо
? піддатливість частини прокладки що
приходиться на одну шпильку обрахуємо
? коефіцієнт основного навантаження
обраховуємо за формулою (3.3.):
? зусилля від тиску в апараті що
приходиться на одну шпильку
обраховуємо за формулою (3.1.):
? сумарне зусилля на шпильку
обраховуємо за формулою (3.2.):
Допустима сила [Р] для М27 із Сталі 35Х при
?С ? 59кН а при 200?С?43кН [1]. Умова
міцності забезпечується оскільки 43кН
ПРИСТРО ДЛЯ З’ДНАННЯ
ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ ТА УСТАНОВКИ
Штуцери використовують для приєднання
до апарату трубопроводів і арматури а
також для встановлення
контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцери (рис.4.1)
складаються з патрубка (короткого
відрізка труби) і фланця. Зазвичай
штуцери приварюють до апарату за
варіантом 1. В тих випадках коли в
апараті повинна бути гладенька
поверхня зварювання виконується за
Найменша висота штуцера повинна
забезпечувати зручний підвід шпильок з
боку апарату. Виготовляють штуцери з
фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску py= 1
Нмм2; штуцери з фланцями приварними в
стик гладенькими для умовного тиску py=
Оскільки арматуру що приєднується до
штуцерів не виготовляють для умовного
тиску менше 1 Нмм2 то вибирати штуцери
до апаратів низького тиску необхідно
для умовного тиску 1Нмм2 тому для тиску
7 МПа вибираємо штуцери з фланцями
приварними плоскими гладенькими для
умовного тиску py= 1 Нмм2 (мал..4.2).
Рисунок 4.1 – Штуцер зварний
Вибрані розрахункові данні для штуцера
(рис. 4.2) наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Данні для розрахунку
Прохідний умовний діаметр
DуLdнSDнD1D2fbОпори під
болтиd0Кількість150220159628024021224238
Рисунок 4.2 ? Штуцер з фланцем
приварним плоским гладеньким.
2 Розрахунок бокового лазу
Апарати діаметром 800 мм та більше
повинні мати лаз для огляду. Лази мають
діаметр 450-500 мм. Лише в крайньому
випадку 400 мм (пролізти у верхньому
одязі через отвір 400 мм може не всякий
робітник). Кришку лаза виконують у
вигляді заглушки на болтах якщо лазом
користуються рідко. Ті лази що часто
відкриваються мають кришки на
Розрахуємо лаз (рис.4.3)діаметром 450 мм
Апарат виготовлений зі Сталі 20 при
t=40?С приймаємо допустиму напругу
Коефіцієнт міцності зварного
міцність зварювального шва з міцністю
основного металу при автоматичному
Товщину стінки лазу приймаємо 8 мм.
Рисунок 4.3 – Лаз з фланцем плоским
Таблиця 4.2. ? Лаз з фланцем сталевим
плоским приварним гладеньким для ру=1
DвlDнD1D2bb1S не менше Отвори під шпильки
М27450280590550520323062324
Розміри прокладки [1]:
зовнішній діаметр 509мм;
внутрішній діаметр 480мм.
3 Укріплення отворів
В обичайках та днищах апаратів є різні
отвори: для штуцерів люків лазі та
інших пристроїв. Ці отвори послаблюють
стінку апарату. Для відновлення
міцності стінки її укріплюють
встановлюючи елементи.
Діаметр неукріпленого отвору не
повинен перевищувати 0.6 внутрішнього
діаметру циліндра а його абсолютна
величина не повинна перевищувати 200мм.
Отвори з великими діаметрами потрібно
Зазвичай отвори укріплюють способом
зварювання накладок до тіла патрубка і
до стінки ємності. Ці накладки
укріплюючи кільця забезпечують
сигнальним отвором з різьбою М10х15 для
перевірки герметичності зварювального
шва. Шви змазують мильною піною і коли
через сигнальний отвір підводять
стиснуте повітря то навіть невеличкі
тріщини стають помітними.
При визначенні розмірів укріплюючого
кільця (рис.4.4) ? товщини h та діаметру
Dк виходять з того що площа поперечного
перерізу кільця повина бути рівною
При h=S приймають Dк=(1.7ч2)d.
Зовнішній діаметр укріплюю чого кільця
не повинен бути більший подвоєного
діаметра отвору патрубка тому що
місцеві напруги які виникають на краю
отвору швидко зменшуються і на
відстані рівній половині діаметра
становляться дуже незначними.
діаметр Dк=(1.7ч2)d=(1.7ч2)?450=765ч900мм.
Приймаємо h=Dк=8x800мм.
Рисунок 4.4 – Укріплююче кільце
4 Підбір косинок для підйому апарату
при транспортуванні та розрахунок
Косинка (рис. 4.5) виготовляється з
листової сталі Ст3 тієї ж товщини що і
стінка обичайки ? 8 мм і має вигляд
пластини з отвором. Косинка
приварюється тавровим з’єднанням до
металевої пластини тієї ж товщини
зміцнення стику і зменшення
навантаження на зварні шви. Пластина в
свою чергу вигинається по радіусу
кривизни днища і приварюється до нього
Умова міцності для зварного шву:
F ? сила що діє на зварний шов
дорівнює половині ваги апарату тобто
K ? катет зварного шва
l ? довжина зварного шва дорівнює
периметру пластини l =340 мм
в ? коефіцієнт проплавлення який
приймається для ручного зварювання
[ф] ? допустиме напруження матеріалу
шва приймається 150 МПа.
Отже катет шва обраховується за такою
Рисунок 4.5 ? Косинка для підйому
апарата при транспортуванні
Опори служать для встановлення
апаратів на фундамент. Опора має
обичайку циліндричної або конічної
форми і фундаментне кільце із
стрічкової сталі що приварюється до
обичайки. Опору приварюють до корпусу
апарата суцільним швом. Такого типу
опори застосовують головним чином при
встановлені вертикальних апаратів не в
приміщенні особливо при
співвідношенні висоти апарату і
діаметру. Малі опори іноді
встановлюють на трубчастих опорах.
Для вертикального апарату що має
еліптичне верхнє та нижнє днище
підібрати стальні зварні лапи (рис. 4.6).
Вага апарату при гідравлічних
Таблиця 4.3. ? Лапи сталеві зварні
Допустиме навантаження на лапу
мм2LBB1B2HhSlD619980170118181204252148115923
Питоме навантаження на опру:
n ? кількість підвісних лап;
Fоп ? опорна площа одної лапи.
Рисунок 4.6. ? Лапи стальні зварювальні
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО
1 Розрахунок мішалки лопатевої
Мішалки лопатеві рамні та якірні
(рис.5.1) працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) і дають
рідині обертаючий рух. Розмах
лопатевої мішалки dм приймають
Рисунок 5.1 – Мішалки:
Рамні мішалки використовують для
перемішування забруднених та в’язких
рідин. Обрис мішалки повторює
конфігурацію днища апарату що
дозволяє зробити зазор між мішалкою і
стінками апарату мінімальним.
Створюється інтенсивне перемішування
безпосередньо у стінок апарату і
відбувається очищення їх від налипання
Перемішуючі пристрої ? мішалки
приводяться у дію стандартними
електродвигунами. Для пониження
кутової швидкості застосовуються
редуктори і клиноременеві передачі.
Наявність надлишкового тиску чи
вакууму в апараті вимагає щоб ввід
валу мішалки в апарат був ущільнений за
допомогою сальника чи торцевого
Приводи до мішалок звичайно
встановлюються на кришці апарата на
скойках. Стоїки кріпляться на кришках
апаратів за допомогою опор.
Мішалки лопатеві якірні працюють з
невеликими кутовими швидкостями (не
більше 80 обхв) і надають рідині
В даному курсовому проекті дана за
умовою лопатева мішалка (рис.5.2)
Якірна мішалка dм=1200мм повинна
працювати з частотою обертання nл=31.8
Таблиця 5.1. ? Перемішуючі лопатеві
пристрої (згідно МН 5864-66):
dмКутова швид-кістьПара-
вищаПито-ма потуж-ність
кВтdbSd1h1aa1D2радсобхвДина-мічний
коефі-цієнт вЧяз-костіГус-тина
кгм312003.331.8300013000.36012512110130808013
Підберемо асинхронний двигун за даними
з таблиці 5.1. якщо відомі передаточне
число двигуна і=23; коефіцієнт корисної
дії приводу ?=0.85 та потужність що
витрачається на тертя в сальнику
Потужність яка втрачається:
Потужність електродвигуна:
Частота обертання електродвигуна:
Вибираємо електродвигун АО2-32-6[2]:
Рисунок 5.2 Пристрій для перемішування
речовини: мішалка лопатева.
Тоді частота обертання мішалки буде:
КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ.
Для кращого нагляду за апаратом
застосовуємо манометри та термометри.
Згідно з довідковими даними ми
вибираємо вимірювальні прилади з
параметрами що наведені нижче.
Вибираємо термометр П41241291 – це
термометр прямого виконання тобто
вимірює температуру шляхом доторкання.
Діапазон вимірювання від 0 до 100°С з
ціною поділки 1°С. Довжина верхньої
частини 240мм нижньої – 291мм.
Кожну посудину і самостійну порожнину
з різним тиском опоряджуємо
манометрами прямої дії. Манометр
встановлюємо на штуцері посудини.
Манометри повинні мати клас точності
-25 – при робочому тиску посудини до 25
-15 – при робочому тиску посудини
понад 25 МПа (25кгссм2);
Манометр вибираємо з такою шкалою щоб
межа вимірювання робочого тиску
знаходилась у другій третині шкали. На
шкалі манометра нанесемо червону
риску яка вказувала б на робочий тиск
посудини. Замість червоної риски
можемо також прикріпити до корпуса
манометра металеву пластинку
пофарбовану в червоний колір і щільно
прилягаючу до скла манометра.
Манометр встановлюємо так щоб його
покази можна було чітко бачити
обслуговуючому персоналу. Номінальний
діаметр корпуса манометрів що
встановлюються на висоті до 2 м від
рівня площадки спостереження за ним
повинен бути не менше 100 мм а на висоті
від 2 до 3м не менше 160 мм. Встановлювати
манометри на висоті понад 3м від рівня
площадки обслуговування
У необхідних випадках манометр залежно
від умов роботи і властивостей
середовища що міститься в посудині
потрібно спорядити сифонною трубкою чи
масляним буфером або іншими
пристроями що захищають його від
безпосередньої дії середовища і
температури та забезпечують надійну
Отже вибираємо манометр з корпусом
діаметром 60 мм класом точності 25 і
діапазоном вимірювань 0 6 кгссм2.
Посудини що працюють при змінюваній
температурі стінок мають бути
забезпечуємо приладами для контролю
швидкості та рівномірності
прогрівання по довжині висоті посудини
і реперами для контролю теплових
переміщень. Необхідність оснащення
посудин вказаними приладами і
реперами а також допустима швидкість
нагрівання та охолодження посудин
визначаються розробником проекту і
повинні бути зазначені в паспорті або
інструкції з монтажу та експлуатації.
Вимоги до техніки безпеки наведені в
галузевих правилах вони підлягають
реєстрації в органах Держнагляду
охорони праці України. Нагляд за такими
об’єктами організовує керівник
підприємства який несе
відповідальність за безпечну
експлуатацію та виконання ремонтних
робіт. Для своєчасного виявлення
можливих дефектів обладнання що
працює під тиском воно підлягає
технічному контролю перед запуском в
роботу періодично і позачергово. Перед
запуском у роботу такі апарати мають
бути оглянуті органами Держнагляду
охорони праці України які їх
реєструють і видають дозвіл на
експлуатацію. Періодичний технічний
контроль існує двох видів:
-зовнішній та внутрішній огляд один
-гідравлічне випробування один раз на
Проект і технічні умови на
виготовлення посудин погоджують в
порядку встановленої вище вказаною
організацією. На корпусі апарату
прикріплюють пластину на якій нанесені
-назва підприємства виробника номер
рік виготовлення робочий та пробний
тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань
апарат має перебувати під тиском не
Апарат обладнують запірною арматурою
приладами для вимірювання тиску і
температури середовища. Манометри
повинні мати клас точності 25 і таку
шкалу щоб межа вимірювання тиску
знаходилась в першій третині шкали.
Перевірку манометрів та їх
опломбування проводять один раз в рік
а через шість місяців проводять
перевірку контрольними манометрами.
В даному курсовому проекті було
розраховано апарат для неагресивного
середовища вертикальний який працює
Основним із елементів апарата є
циліндрична обичайка яка розташована
вертикально та закривається із однієї
сторони еліптичною кришкою а з іншої
Підрахувавши товщини обичайки днища і
кришки було визначено та підібрано за
даними параметрами: штуцер лаз опори
фланці шпильки для з'єднань.
Зробивши всі розрахунки апарат було
спроектовано на форматі А1.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М.
Расчеты деталей машин: Справочное
пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора.
–М: Машиностроение 1982. -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета
трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая
Допатьев А.Д. Конструирование и
расчет химических апаратов. –М: Высшая

Спец до бака.spw

08-11.ОК.006.00.000 СК
Складальне креслення
Шайба 27 Н ГОСТ 6402-70

змист.doc

Розрахунок товщини стінок
2.Товщина стінки еліптичного
3. Товщина верхнього еліптичного
2. Вибір прокладки для фланцевого
3. Розрахунок фланцевих
Пристрої для з’єднання
трубопроводів огляду та установки
2 Розрахунок бокового
4 Підбір косинок для підйому апарату
при транспортуванні та розрахунок
Вузли та деталі перемішуючого
1 Розрахунок мішалки
Контрольно-вимірювальні

анотация.doc

В даному курсовому проекті
проектується апарат вертикального
виконання. При проектуванні
розраховуються товщини стінки апарата
товщина стінки лаза об’єм та
проводяться розрахунки на міцність
апарата. Також при проектуванні
підбираються ряд деталей до апарата. По
закінченню розрахунків та по
підібраних деталях кресляться два
креслення на форматі А1. На пешому лислі
повинен бути наклеслений апарат
вертикального виконання а на іншому ?
деталь з апарата на вибір викладача.

Технне завдання.doc

Міністерство освіти та науки України
Вінницький національний технічний
нститут будівництва теплоенергетики
Керівник доц. к. т. н.
На розробку апарату вертикального для
обробки неагресивного середовища
густиною від 1000 кгм3 до 1100 кгм3.
Область застосування:.
Мета та призначення розробки: а) мета
розробки – отримання практичних
навиків розрахунків та конструювання
апаратів теплоенергетичного
призначення; б) призначення розробки –
навчальний курсовий проект з
дисципліни основи конструювання.
Джерела розробки – індивідуальне
завдання на курсовий проект з
дисципліни ОК літературні патентні та
інші технічні матеріали з розрахунку
та конструювання апаратів.
1.Склад апарату: обичайка нижнє та
верхнє еліптичні днища два штуцера для
підводу та відводу речовини боковий
лаз для огляду та ремонту установки.
2.Габаритні розміри апарату: довжина
апарату – 4026 мм. ширина – 2020 мм.
3.Спосіб кріплення деталей до апарату
– фланцеве з’єднання.
Крайні терміни виконання КП
Початок розробки “13” вересня 2006р.
Кінець розробки “29” грудня 2006р.
Порядок контролю та прийняття.
Виконання етапів графічної та
розрахункової документації курсового
проекту контролюється викладачем
згідно з графіком виконання проекту.
прийняття проекту здійснюється
комісією затвердженою зав. кафедрою
згідно з графіком захисту.
Коректування технічного завдання
допускається з дозволу керівника
Розробив студент групи ТЕ-04 Семеняк .

Спецификация лазу.spw

-11.OK.010.02.02.000 CK
Складальне креслення
-11.OK.010.02.02.001
-11.OK.010.02.02.002
-11.OK.010.02.02.003
-11.OK.010.02.02.004

бак на а1.cdw

лапи.frw

мишалка а2.cdw

-11.ОК.027.00.000.СК