Технология производства пива

1.doc

Магнітний сепаратор ДКМ
Вальцева дробарка Millstar ML-5
Накопичувальний бункер
Заторний апарат MTK-D3000-V187
Хмелевідділювач HMT-16
Збірник гарячого сусла WPRT-V24
Відцентровий сепаратор W-D3000-V26
Сусловарильний апарат WKT-D3550-V319
Пластинчастий теплообмінник
Збірник промивної води WWT-V88
Фільтраційний апарат LT-D4200

чертеж блок схемы.cdw

Титулка.doc

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України
Національний університет харчових технологій
Розрахунково-графічна робота
за темою «Технологія виготовлення пива»
Виконав: студент гр. М-4-1
Перевірив: Миколів .М.

висновок.docx

У даній розрахунково-графічній роботі я вивчив технологію виробництва пива сировину для його виробництва навчився розраховувати та підбирати обладнання яке використовується за технологією виготовлення пива попрактикувався складати та креслити технологічні схеми з дотриманням усіх вимог. В свою чергу я покращив знання з англійської мови адже частину матеріалу я взяв із англійськомовних джерел.

3.doc

Апарат для доброджування
Танк для відфільтрованого пива
Фільтр-прес Ш4-ВФС-100
Збірник для дріжджів
Насос для молодого пива
Розмножувач дріжджів
Збірник залишків дріжджів
Бак для охолодження води

Тех схема пива.cdw

Непосредственно работа.docx

Пиво – це ігристий освіжаючий напій з характерним ароматом і приємним гіркуватим смаком насичений двооксидом вуглецю. Він вгамовує спрагу підвищує тонус організму сприяє правильному обміну речовин. У ньому містяться вуглеводи білки вітаміни органічні кислоти. Роблять його на великих заводах що знаходяться в містах; продуктивність таких заводів 1-12 мільйонів декалітрів у рік. Поряд з ними існують невеликі підприємства – пивоварні що орієнтовані на невеликий асортимент і малу продуктивність.
Пиво - третій за популярністю напій у світі (після води та чаю) і найпопулярніший алкогольний напій у світі. Технологія пива заснована головним чином на життєдіяльності зерен ячменю і пивних дріжджів. При приготуванні пива протікають багато фізико-хімічних біохімічних та інших процесів які зумовлюють якісні та смакові показники готового продукту.
Завдяки приємному смаку тонізуючій дії пиво має великий попит у населення. Будучи слабкоалкогольним напоєм пиво в багатьох країнах виступає суперником міцних алкогольних напоїв. Залежно від сорту пиво містить 4-10% легкозасвоюваних живильних речовин головним чином вуглеводів невелика кількість амінокислот і інші продукти розщеплювання білка а також мінеральні речовини. Крім того в нім міститься 15-7% спирту до 04% вуглекислого газу гіркі і дубильні речовини хмеливши органічні кислоти.
З 2002 року споживання пива в Україні декілька зросло перевищивши 20-літровий (на душу населення) показник. Темні сорти пінного напою як і раніше представляють лише кожний восьмий літр виготовленого пива.
Сьогодні все пиво на українському ринку оператори поділяють на три цінові категорії. Низька (нижче середньої) - пиво вироблене дрібними й середніми заводами (районного та обласного масштабу). Основну масу такого пива споживають у регіоні виробництва. Середня - найбільш масштабна за пропозицією виробляється великими вітчизняними заводами.
Вище середньої - включає в себе всі імпортні марки й марки великих вітчизняних виробників. Присутність своїх марок у більшості регіонів забезпечують лише такі виробники як «Оболонь» «Славутич» «Янтар».
Об'єми виробництва пива в Україні на 2003 рік складали 160 млн. дал на рік. Проектна потужність ЗАТ «Оболонь» - 12216 млн. дал в рік обсяг виробництва пивзаводу «Рогань» - 14 млн. дал на рік ЗАТ «ПБК «Славутич»» виготовляє 72 млн. дал пива на рік.
Виробники пива щодня розширюють асортимент своєї продукції. Успіх товару будь-якої торгівельної марки на ринку прямо залежить від конкурентоспроможності товару.
ОПИС СИРОВИНИ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ПИВА
Для приготування пива потрібно чотири види сировини: ячмінь хміль вода і дріжджі. Якість цієї сировини впливає на якість продукції що виготовляється. Завдяки знанням властивостей сировини можна свідомо керувати технологічним процесом.
Основна сировина для приготування пива - ячмінь. Приблизно третина світового врожаю ячменю використовується для приготування пивоварного солоду. Основними якісними показниками ячменю є показники за пророщуваністю екстрактивністю вмістом крохмалю і білків. Пророщуваність повинна бути в межах 90—95 %.
Екстрактивність — це кількість сухих речовин спроможних перейти в розчинний стан під впливом ферментів солоду — коливається від 80 до 95 % залежно від сорту ячменю і місця його вирощування.
Вміст крохмалю — показник який зумовлює цінність пивоварного ячменю. Хороший пивоварний ячмінь повинен містити не менше 60 % крохмалю і не більше 10 % білка. Високі білкові ячмені як правило мають низьку екстрактивність унаслідок чого рентабельність їх переробки на пиво зменшується.
При виробництві світлих сортів пива використовують також рис або рисову січку і кукурудзу. Рис багатий на крохмаль і бідний на розчинені білки. Кукурудза багата на жир який не бажаний для пивоваріння тому тут використовують знежирену кукурудзу.
Хміль надає пиву специфічних ароматичних і смакових якостей зумовлених вмістом у ньому смол і ефірних масел. Хміль підвищує стійкість пива завдяки вмісту антисептичних речовин.
У складі пива міститься 80—90 % води. Якість її значною мірою впливає на якість пива. У пивоварінні вода йде на приготування солоду і пивного сусла на промивку дріжджів миття устаткування та інше. Багато з солей води вступають у реакції з речовинами солоду хмелю і впливають на склад сусла. Тому пиво одного й того ж найменування на різних заводах може бути різним. Воду піддають спеціальній обробці вона не повинна мати сторонніх присмаків і запахів.
Перед використанням для варіння пива ячмінь повинен бути перероблений в солод.
Як уже згадувалось раніше солод — це пророслі зерна злакових культур. При солодорощенні в ячмені накопичуються ферменти й утворюються речовини які зумовлюють забарвлення смак і аромат солоду необхідні для створення пива з характерними властивостями.
Процес солодорощення ячменю поділяється на такі технологічні операції: очистка і сортування зерна промивка замочування і пророщування сушіння солоду.
Готовий сухий солод має солодкуватий смак і характерний аромат. Зі 100 kg сортированого ячменю одержують 77—80 kg готового сухого солоду.
Для приготування пива у відповідності до рецептур використовують:
солод пивоваренний ячмінний карамельний солод;
воду питну за ГОСТом 2874-82;
хміль за ГОСТом 21947-76;
хмелеві екстракти дозволені до використанні Міністерством охорони здоров'я України;
хміль молотий брикетований або гранульований;
несолоджені матеріали: ячмінь за ГОСТом 5060-86; крупа рисова за ГОСТом 6292-93; крупа кукурудзяна за ГОСТом 6002-69; борошно соєве дезодороване за ГОСТом 3898-56;
цукор-пісок за ГОСТом 21-94;
ферментні препарати дозволені до використання Міністерством охорони здоров'я України;
кислота харчова молочна за ГОСТом 490-2006;
кальцій хлористий та гіпс.
ОПИС АПАРАТНО-ТЕХНОЛОГЧНО СХЕМИ
Свіжоприготований сухий солод очищений від паростків подають в приймальний бункер 1 звідки норією 2 піднімають на ваги 4 зважують і шнеком 5 розподіляють по силосах б де витримують його не менше 4-5 тижнів. При цьому вологість солоду від 3-4% підвищується до 5-6%. Відлежатися солод з силосів пневматичним транспортером направляють на подальшу переробку. Під дією вакуум-насоса 7 в разгрузітеле 8 і трубопроводах створюється розрідження. Атмосферне повітря засмоктується через воронки 3 захоплюючи з собою солод і піднімає його в разгрузітель 8. З разгрузітеля через шлюзовий затвор солод надходить в полірувальну машину 9 де очищається від пилу інших домішок і норією 2 подається через магнітний сепаратор 10 на автоматичні ваги 4. Для прискорення процесу екстрагування компонентів зерна солод після зважування подрібнюють в вальцьовий дробарці 11 і накопичують в бункері 12.
Дроблений солод змішують з гарячою водою температурою близько 54 ° С в заторному котлі 13а. Після ретельного перемішування (затирання) частину затору (суміш солоду з водою) насосом 14 перекачують в інший заторний котел 136. Тут цю частину затору нагрівають до температури 68-70 °С. При цьому відбувається оцукрювання-процес гідролізу крохмалю ферментами при затирання з утворенням розчинних не офарблюються йодом Сахаров і декстринів. Велика частина нерозчинних речовин (вуглеводи білки та ін.) під дією ферментів перетворюється на розчинні. Потім затор доводять до кипіння і після короткочасного кип'ятіння (для розварювання великих часток солоду - крупки) затор (першої відварки) насосом 14 повертають у котел 13а. При змішуванні кип'яченої частини затору із затором що залишилися в котлі 13а температура всієї маси встановлюється 70 °С що необхідно для його оцукрювання.
По закінченні оцукрювання частина затору знову перекачують насосом 14 в котел 136 (друга відварки) для нагрівання до кипіння і розварювання крупи. Другу відварки повертають в котел 13а де після змішування обох частин затору температура підвищується до 75-78 °С. Потім всю масу з котла 13а насосом 14 перекачують в один із фільтраційних апаратів 24 і відокремлюють сусло від дробини. Сусло водний розчин екстрактивних речовин одержуваних при затирання.
Отримуєме на початку фільтрування каламутне сусло насосом 21 повертають назад у фільтраційний апарат. Прозоре сусло (перше сусло) проходячи через фільтраційну батарею або через регулятор тиску 22 стікає в один з сусловарильним котлів 19.
Промиту солодовий дробину (гуща що залишилася після фільтрування затору і промивання його гарячою водою) з фільтраційного апарату насосом 29 перекачують в роздавальний бункер для продажу на корм худобі. Промивна вода що містить невелику кількість екстрактивних речовин стікає в збірник 23 звідки насосом 14 перекачується в котел 13а для приготування наступного затору.
У сусловарочному котлі 19 сусло кип'ятять з хмелем. При кип'ятінні в сусло переходять гіркі й ароматичні речовини хмелю випарюється деяка кількість води відбувається часткова денатурація білків і стерилізація сусла. Гаряче сусло спускають в хмелевідділювач 16 де затримуються виварені хмелеві пелюстки а сусло насосом 15 перекачується в збірник гарячого сусла 17.
Цей спосіб приготування гарячого сусла не є єдиним але він набув найбільшого поширення.
Гаряче сусло зі збірки 17 стікає в відцентровий сепаратор 18 в якому воно очищається від зважених часток білка. З сепаратора сусло нагнітається в пластинчастий теплообмінник 20 де охолоджується до 5-6 °С а потім надходить у збірник 25 звідки його перекачують в бродильні танки. Відварене і охолоджене сусло зі стандартною концентрацією екстрактивних речовин називається «початковим суслом».
Для забезпечення чистоти бродіння насінні дріжджі періодично замінюють дріжджами чистої культури одержуваними з однієї клітини в стерильних умовах. Для розмноження дріжджів чистої культури охмелене сусло після очищення його в сепараторі 18 стерилізують в апараті 26 і перекачують в бродильні апарати 27 і 28 в які вводять чисту культуру дріжджів (з лабораторії). Подальше розмноження дріжджів відбувається в танку 60.
Охолоджене (початкове) сусло зливається в закриті бродильні танки 55 і 59 сюди ж додають дріжджі з танка 60 для бродіння. По закінченні головного бродіння що протікає протягом 6-8 діб молоде пиво насосом 57 перекачують в танки 52 і 53 для доброджування.
Дріжджі що залишаються на дні бродильних танків за допомогою вакууму що створюється вакуум-насосом 61 направляються в збірник 62 для повторного використання або в збірник 56 для продажу. з збірки 56 тиском стисненого діоксиду вуглецю дріжджі переміщаються в фільтр-прес 55. Пиво відфільтроване у фільтр-пресі зливається в танк 54 для переробки. Відмивання дріжджів від залишків пива і охолодження їх виробляють водою охолоджуваної в баку 63.
Доброджування молодого пива відбувається в танках для доброджування протягом 21-90 діб в залежності від типу виготовляємого пива і прийнятої технології. По закінченні доброджування пиво під тиском діоксиду вуглецю стікає з танків 52 і 53 в змішувач 51 потім насосом 50 нагнітається в сепаратори-освітлювачі 49.
У сепараторі-освітлювачі пиво звільняється від зважених у ньому дріжджів різних інших мікроорганізмів і дрібних частинок. ноді після сепарування для надання готовому напою повної прозорості і блиску його фільтрують у фільтр-пресі 48. Освітлене пиво охолоджується розсолом в пластинчастому теплообміннику 47 насичується діоксидом вуглецю в карбонізатори 46 і зливається в збірники 45.
Відфільтроване пиво зі збірки 45 під тиском С02 подають у відділення розливу. Ящики з брудними пляшками подаються з складу до автомата 44 який витягує пляшки з ящиків. Пластинчастим транспортером 42 пляшки направляються в пляшкомийні машини 40 з лужним розчином що надходять з бака 31. Порожні ящики після очищення від сміття в автоматі 43 стрічковим транспортером 41 подаються до автомата 33 для укладання в них пляшок з продукцією. Вимиті пляшки з мийної машини 40 пластинчастим транспортером 34 передаються до світлового екрану 39 для відбраковування а потім до лінії машин-автоматів: розливних 38 укупорювачних 37 бракеражного напівавтомата 36 етикетирувального 35 і до укладальника пляшок в ящики 33. Готова продукція транспортерами передається в експедицію.
Металічні або осмолені деревяні бочки а також кеги перед заповненням їх пивом ополіскуються всередині за допомогою шприца потім омиваються ззовні на напівавтоматі 32 знову ополіскуються всередині потім ізобаричним апаратом 30 заповнюються пивом укупорюються вручну і направляються в експедицію.
РОЗРАХУНОК ОБЛАДНАННЯ
Устаткування відділення приймання і підробітку зернопродуктів
Приймальний пристрій розраховується з умов забезпечення добового прийому (з надходження) зернопродуктів. З продуктового розрахунку випливає що для випуску 39 млн.дал пива в рік в даному асортименті річна потреба підприємства в зернопродуктах наступна т:
Світлий солод 693417781
Втрати солоду при розвантаженні беруть 015% а при зберіганні 01%. Річна кількість зернопродуктів які підлягають прийому:
де М з.год - річна потреба в зернопродуктах т;
П р - втрати при розвантаженні%;
П х - втрати при зберіганні%.
Тривалість надходження зернопродуктів у плині року 200 робочих днів. При коефіцієнті надходження зернопродуктів на місяць що дорівнює 15 у добу надійде:
де П п - тривалість надходження зернопродуктів т
Q рік - річна кількість зернопродуктів т
К з - коефіцієнт заповнення.
Норію для підйому зернопродуктів підбираємо по добовому надходженню зернопродуктів в одну зміну (8 год). Продуктивність норії для заводу дорівнює: Q = 5214 8 = 65 т ч. Приймаємо норію НЦГ-20 (поз. 4). При транспортуванні солоду насипною щільністю 053 т м 3 коефіцієнті використання норії 085 продуктивність її дорівнює: 20 053 085 076 = 1186 12 т ч.
Технічна характеристика норії НЦГ-20
по важкому зерну ρ=076тм3
Швидкість стрічки м с
Потужність електродвигуна кВт
Число ковшів в одному ряду по ширині стрічки
Для відділення феродомішок перед подрібненням встановлюємо магнітні колонки типу ДКМ Технічна характеристика магнітної колонки ДКМ
Найбільша пропускна здатність т год
Ефективність очищення від металомагнітних домішок не менше%
при розмірах домішок понад 2 мм
при розмірах домішок до 2 мм
Діаметр вхідного патрубка мм
Габаритні розміри мм
Розрахунок та підбір обладнання варильного цеху
Варильні агрегати є основним технологічним устаткуванням по продуктивності якого розраховують продуктивність або пропускну здатність іншого обладнання варильного цеху.
У зв'язку з тим що робота пивоварного заводу схильна певною мірою сезонності варильні агрегати підбирають по добовому витраті зернопродуктів у найбільш напружені квартали коли випуск продукції досягає 30% від річного. У цих умовах витрата зернопродуктів за добу складе:
де Мз.г. – річна маса зернопродуктів переробляються в рік т (береться зі зведеної таблиці розрахунку продуктів);
5 - число робочих діб варильного цеху на місяць;
- число місяців в кварталі.
Оборотність варильного агрегату приймаємо для 6-тіаппаратного 10 об сут.
Розділивши добовий витрата зернопродуктів на відповідну оборотність варильного апарату знаходимо приблизну одноразову засип (З) по якій підбираємо відповідний варильний агрегат:
За приблизною засипі підбираємо варильний агрегат на 3 т одноразової засипі Huppmann до складу якого входить: установка для дроблення зволоженого солоду Millstar ML-5 два заторно-отварочних апарату MTK-D3000-V18 7 фільтраційний апарат LT-D4200 і бункер дробин збірник гарячого сусла WPRT-V24 збірки промивних вод WWT-V8 8 сусловарочному апарат WKT-D3550-V31 9 ємність завдання хмелю HMT-16 і гідроциклони апарат Whirpool W-D3000-V26 Полірований солод подається в дробарку для полмолу зернопродуктов Millstar ML-4
Технічна характеристика дробарки Millstar ML-5
Продуктивність помелу т год
Встановлена потужність кВт
Місткість бункера м3
Фільтраційний апарат LT-D4200
Технічна характеристика фільтраційного апарату LT-D4200
Площа поверхні фільтрації м2
Частота обертання розпушувально механізму об хв
при промиванні дробини
при вивантаженні дробини
Розрахунок обладнання цеху бродіння та доброджування з періодичної схемою
Бродильні апарати. Для зручності в роботі та обліку продукції бродильного цеху місткість апаратів приймаємо кратною обсягом охолодженого сусла одержуваному з 1 варіння пива «Жигулівське» яке в асортименті продукції становить найбільшу кількість. З продуктового розрахунку кількість холодного сусла «Жигулівського» отриманого з 100 кг зернопродуктів становить 59366 дав. Тоді обсяг холодного сусла з 1 варіння:
Повна місткість апарату для прийому сусла 1 варіння при коефіцієнті заповнення 09 складе:
Приймаємо до установки бродильні апарати Б-604 місткістю 210 м3
Потрібне кількість апаратів розраховується для кожного сорту пива за наступною формулою:
де Q - річна кількість охолодженого сусла дм 3;
V - корисний об'єм одного бродильного апарату дм 3;
z - оборотність бродильного апарату в рік.
де 298 - кількість діб роботи бродильного цеху на місяць;
33 - кількість місяців роботи бродильного цеху в рік;
- час необхідний для заповнення спорожнення та мийки апарату після кожного обороту ч.
Визначимо оборотність бродильного апарату в рік
Отже потрібне кількість бродильних апаратів для даних сортів пива складе:
Технічна характеристика бродильного апарату Б-604
Діаметр апарату D мм
Відстань між опорами мм
Пивні насоси. Щодоби підлягає перекачуванню молоде пиво 10 варок з бродильних апаратів з корисною місткістю 178098 м 3 кожен. Перекачування молодого пива з одного апарату повинна тривати не більше 2 годин 1 тому подача (продуктивність) насоса повинна бути рівною: 178098 2 = 89 м 3ч.
Для перекачування молодого пива вибираємо 2 відцентрових насоса (поз. 70) марки НВ-1 вихрового типу продуктивністю 5 м 3 ч.
Технічна характеристика насоса НВ-1
частота обертання об хв
Апарат для доброджування пива. Приймаємо що апарат вміщує пиво одночасно з двох бродильних апаратів. Попередньо знаходимо співвідношення між обсягом молодого пива і охолодженого сусла.
де 1039 і 1066 - обсяги молодого пива і холодного сусла отримані на 1 дал готового пива.
У такому ж співвідношенні повинна і знаходитися і корисна місткість бродильних апаратів і для доброджування тобто: 178098 · 0975 · 2 = 3473 м3.
Повна місткість апарату для доброджування пива при коефіцієнті заповнення 098:
Приймаємо танк доброджування місткістю 400 м 3. При діаметрі апарату 3200 мм довжина його циліндричної частини дорівнює:
Технічна характеристика апарату для доброджування пива
Внутрішній діаметр апарату D мм
Кількість апаратів для доброджування визначається для кожного найменування пива за формулою:
де Q - річна кількість молодого пива дм 3;
V - корисна місткість апарату для доброджування дм 3;
z - кількість оборотів апаратів для доброджування в рік рівне для:
Тоді кількість апаратів для даних сортів складе:
Розрахунок та підбір обладнання фільтраційного відділення
Сепаратори для освітлення пива. Для відділення дріжджів молодого пива використовують герметизовані Суслова сепаратори. Кількість молодого пива надходить на освітлення становить:
Приймаємо до установки 2 сепаратора марки А1-ВСО (поз. 78) продуктивністю 8500 дм3 год Тривалість роботи сепараторів становить:
Технічна характеристика сепаратора А1-ВСО
Частота обертання барабана мин-1
Максимальний діаметр барабана мм
Число комплектних тарілок
Діаметр утворюючої тарілки мм
Кут нахилу твірної тарілки град
Величина межтарелочного зазору мм
Частота обертання мин-1
З сепаратора пиво перекачується насосом ОНЦ(ХМ)-12520
Технічна характеристика насосом ОНЦ (ХМ) -125 20
Фільтри для пива. Фільтрація пива здійснюється протягом 21 діб на місяць або 238 діб на рік у дві зміни по 7 ч. Тоді кількість пива складе:
де 102 - коефіцієнт перерахунку товарного пива в фільтроване.
Для здійснення фільтрації 119388 дал год пива приймемо фільтр-прес (поз. 81) марки Ш4-ВФС-100 продуктивністю 1200 дал ч. Фільтр призначений для знепліднювати фільтрації пива через фільтрувальний картон під великим тиском
Технічна характеристика фільтра Ш4-ВФС-100
Габаритні розміри мм:
Пиво з фільтр-преса перекачується насосом ОНЦ (ХМ) -125 20 у пластинчастий охолоджувач
Технічна характеристика насосу ОНЦ (ХМ) -125 20
Пластинчастий охолоджувач. Для здійснення охолодження 119388 дал год пива до 050С приймаємо 2 пластинчастих охолоджувача АОЗ-У6 продуктивністю 6 м3ч кожен.
Технічна характеристика охолоджувача АОЗ-У6
Витрата розсолу м3час
Габаритні розміри мм
Карбонізатори. Недостатньо насичене діоксидом вуглецю пиво при доброжуванні піддається додатковому насиченню діоксидом вуглецю в Карбонізатори. Для можливості одночасного насичення пива діоксидом вуглецю встановлюємо колончатий Карбонізатори марки ВКП-12 продуктивністю 1200 далч.
Технічна характеристика Карбонізатора ВКП-12
Вміст СО2 в пиві при виході з карбонізатора масс %
Температура пива що надходить в Карбонізатор оС
Тиск пива що надходить в карбонизатор МПа не менее
Заходи по удосконаленню
Рідка вуглекислота яка широко використовується у виробництві пива застосовується також в системах пожежогасіння у вогнегасниках і для виробництва газованої води і лимонаду. Вуглекислий газ використовується як захисне середовище при зварці дротом але при високих температурах відбувається його дисоціація з виділенням кисню. Виділяється кисень окисляє метал. У зв'язку з цим доводиться в зварювальний дріт вводити розкислювачі такі як марганець і кремній. ншим наслідком впливу кисню також пов'язаного з окисленням є різке зниження поверхневого натягу що призводить серед іншого до більш інтенсивного розбризкування металу ніж при зварюванні в аргоні або гелії. Вуглекислота в балончиках застосовується в пневматичній зброї (в газобалонної пневматики) і в якості джерела енергії для двигунів в авіамоделювання а також для накачування шин камер велосипедних коліс. Коли вуглекислота застосовується в газовій фазі то для зберігання вона використовується під тиском як скраплений газ у вигляді рідкої фази. Зберігання вуглекислоти в балоні в зрідженому стані набагато вигідніше ніж у вигляді газу. Вуглекислота має порівняно низьку критичну температуру 31 ° С. Коли в 40-літровий балон з нормальним тиском 100 кгс сm ² залито 30 кг зрідженого вуглекислого газу то при температурі 31 ° С в балоні буде тільки рідка фаза з тиском 100 кгс сm ². Якщо температура буде вищою то слід зменшити заповнення балона або використовувати балони з більш високим робочим тиском. Якщо вуглекислота буде охолоджуватися то при температурі 21 ° С при нормальному заповненні в балоні з'явиться газова фаза.
Список використаної літератури:
Кунце В. Мит Г. Технология солода и пива: перевод с немецкого Спб-2001 Издательство «Профессия»
Ермолаева Г.А. Колчева Р.А. - Технология и оборудование производства пива и безалкогольных напитков 2000
Материалы сайтов ведущих производителей пива за рубежом

2.doc

Стерілізувальний апарат
Бродильний апарат Б-604
Насос для дробини HB-1
Бак з лужним розчином
Пластинчастий транспортер
Етикеровочний автомат
Бракеражний напівавтомат
Укупорювальний напівавтомат
Розливочний напівавтомат
Стрічковий транспортер
Пластинчатий транспортер
Пляшкодіставальний автомат
Пластинчастий теплообмінник АОЗ-У6
Фільтр-прес Ш4-ВФС-100
Нагнітаючий насос ОНЦ-12520