Теплоснабжение городского округа

Лист21.cdw

Лист 1.cdw

Альонка.doc

Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики газопостачання
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ РАЙОНУ МСТА
Пояснювальна записка
з дисципліни “Теплопостачання”
до курсового проекту за спеціальністю
092108 – Теплогазопостачання і вентиляція
-12.ТП.318.00.000 ПЗ
Керівник курсового проекту
к.т.н. доц. В. В. Джеджула
Розробила ст. гр. 1ТГ-06
ОПИС СИСТЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ 5
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ РАЙОНУ МСТА .6
ПОБУДОВА ГРАФКВ ВИТРАТИ ТЕПЛОТИ .8
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВИТРАТ ТЕПЛОНОСЯ В ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖАХ 15
ГДРАВЛЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВОДЯНИХ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ 18
ПОБУДОВА П’ЗОМЕТРИЧНОГО ГРАФКА .20
ПДБР МЕРЕЖНИХ ТА ПДЖИВЛЮВАЛЬНИХ НАСОСВ 22
ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ЗОЛЯЦЙНО КОНСТРУКЦ 24
РОЗРАХУНОК ПДБР КОМПЕНСАТОРВ ТА ОПОР ..
РОЗРАХУНОК ЗУСИЛЬ НА ОПОРИ .30
РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ГАРЯЧО ВОДИ 31
РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ ПОТОКВ НА ПОТРЕБИ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ .32
ГДРАВЛЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПОДАЮЧО МЕРЕЖ СИСТЕМИ 35
РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ ВТРАТ ЦИРКУЛЯЦЙНИХ ВИТРАТ ..37
ГДРАВЛЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДУ ЦИРКУЛЯЦЙНОГО КЛЬЦЯ 38
Завдання курсового проекту полягає в розрахунку зовнішніх теплових мереж кварталу та розрахунку гарячого водопостачання ресторану у м. Запоріжжя. Необхідно здійснити обрунтування способу регулювання гідравлічні розрахунки системи з ув’язкою відгалужень підібрати опори сальникові компенсатори мережні насоси відповідне обладнання матеріали розрахунок системи гарячого водопостачання з визначенням витрат теплоносія та гідравлічним розрахунком мереж. Дана робота містить сторінки пояснювальної записки з таблицями графіками годинних та річних витрат теплоти на ГВС опалення і вентиляцію та розрахунками. До роботи додається список використаної літератури. Розрахункова схема мережі п’єзометричний графік аксонометрична схема системи гарячого водопостачання та плани будівлі виносяться в графічну частину (2 аркуша).
На сьогоднішній день в Україні дуже розвинена система централізованого теплопостачання громадських адміністративних та промислових об’єктів. Системи централізованого теплопостачання забезпечують теплом та гарячою водою майже половину населення України але витрати енергоресурсів більші в 2-3 рази ніж в розвинених країнах.
Останні дослідження показали економічну доцільність збереження значної долі участі крупних опалювальних котельних установок в покритті споживання теплової енергії. Особливо доцільним є використання когенераційних станцій які одночасно виробляють теплову та електричну енергію.
Особливу увагу на сьогоднішній день приділяють можливості використання місцевих поновлюваних джерел енергій оскільки Україна залежна від імпорту енергоресурсів з інших країн які постійно збільшують тарифи що негативно впливає на інфляційні показники та економіку в цілому. Раціональне використання енергоресурсів потребує перш за все правильного проектування монтажу та експлуатації систем теплопостачання.
Згідно завдання на виконання курсового проекту з дисципліни “Теплопостачання” необхідно запроектувати систему теплопостачання району міста Миколаїв з заходами енергозбереження.
Район міста Миколаїв територіально поділено на шість кварталів:
Квартал I – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне F=15 га.
Квартал II – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне F=24 га.
Квартал II – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне F=10 га.
Квартал IV – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне F=15 га.
Квартал V – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне F=17 га.
Квартал V – забудова багатоповерховими будівлями. Гаряче водопостачання та опалення індивідуальне F=14 га.
Кліматичні дані району будівництва прийнято згідно [6 табл.1.3] і становлять:
Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення ;
Теж для вентиляції ;
Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період
Тривалість опалювального періоду nо=182 доби = 4368год;
ОПИС СИСТЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Важливий показник комфортності житла — наявність в нім систем гарячого водопостачання приєднаних до централізованого теплопостачання. В даний час в крупних містах такими системами обладналися більшість житлових будівель.
Джерелом теплової енергії є котельня що виробляє теплову енергію. Споживачем теплоти є житловий сектор району міста. Як теплоносій використовуємо воду.
Двохтрубну трасу теплової мережі закритого типу в районі міста розміщуємо переважно у відведених для інженерних мереж технічних смугах паралельно червоним лініям вулиць доріг і проїздів поза проїжджою частиною і смуги деревних насаджень. На території району де відсутнє капітальне дорожнє покриття прокладаємо теплопроводи по проїздам. Діаметри трубопроводів по умовам безпеки вибираємо не більше 500 мм. Перетинання доріг проїздів інших комунікацій а також будівель і споруд передбачаємо під прямим кутом. Прокладання теплопроводів виконуємо безканальним способом. При підземному прокладанні для розміщення запірної арматури спускних і повітряних пристроїв сальникових компенсаторів та іншого обладнання що потребує постійного доступу і обслуговування влаштовуємо теплові камери. Нахил теплових мереж незалежно від напрямку руху теплоносія і способу прокладання виконуємо не менше 0002.
Використовуємо водяні двотрубні теплові мережі що подають теплоносій одночасно на опалення гаряче водопостачання та технологічні потреби. Схеми квартальних теплових мереж приймаємо тупиковими без резервування. Теплові мережі виконуємо із стальних електрозварних труб. На виводах теплових мереж від джерела теплоти на вводах в центральні теплові пункти з сумарним тепловим навантаженням на опалення і гаряче водопостачання 02 МВт і більше використовуємо стальну арматуру. Компенсацію температурних деформацій в теплових мережах забезпечуємо сальниковими компенсаторами.
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ РАЙОНУ МСТА
1 Визначення кількості жителів району міста
де Р – густина населення (чол.га)
F – площа кварталу (га).
2 Визначення загальної житлової площі будинків що знаходяться в районах
де f – загальна житлова площа (м2чол)
ma- кількість жителів в кварталі (чол).
3 Визначення теплового навантаження району міста
3.1 Теплове навантаження на опалення
де q0 – укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків на 1м2 загальної площі приймаємо за додатком 2 [1]
k1 – коефіцієнт який враховує тепловий потік на опалення громадських будівель приймаємо k1=025.
3.2 Максимальні теплові потоки на вентиляцію
де k2 – коефіцієнт який враховує тепловий потік на вентиляцію громадських будівель; для будівель які побудовані після 1985 року k2=06.
3.3 Середньогодинні теплові навантаження на гаряче водопостачання
де qh – укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину (Вт); приймаємо з додатка 3 [1]
Розрахунки теплоспоживання зводимо до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахунок теплового споживання кварталів району
ПОБУДОВА ГРАФКВ ВИТРАТИ ТЕПЛОТИ
Графіки теплового споживання годинні річні по тривалості теплового навантаження річні по місяцям необхідні для рішення ряду питань централізованого теплопостачання: визначення витрат палива вибору обладнання джерел теплоти вибору режиму завантаження і графіку ремонту цього обладнання вибору параметрів теплоносія а також для техніко-економічних розрахунків при проектуванні та експлуатації систем теплопостачання.
1 Побудова річного графіка теплового споживання по місяцях
Для побудови річного графіка теплового споживання по місяцях знаходимо середньомісячні температури зовнішнього повітря за формулами 6 7 8
Аналогічно виконуємо розрахунки для наступних місяців опалювального періоду. Розрахунки зведемо в таблицю 4.2.
Таблиця 4.1 – Середньогодинні витрати теплоти по місяцях року
За результатами табличних даних побудуємо річний графіка теплового споживання по місяцях (додаток 1).
Середньомісячні температури зовнішнього повітря
2 Побудова опалювально-побутового графіка температур
Попередньо виконаємо розрахунок і побудову опалювально-побутового графіка температур з температурою мережевої води в подаючому трубопроводі для точки зламу 1= 70 С. Для температур зовнішнього повітря tз=+10; 0; -10; -15; -20С розрахуємо значення температур мережевої води для систем опалення 1о 2о 3о використовуючи залежності (9) (10) (11).
Обрахуємо значення величин Δt Δ за виразами (12) (13) (14):
Для значення відповідно складуть
Використовуючи розрахункоаі дані і прийнявши мінімальну температуру мережевої води в подаючому трубопроводі побудуєм опалювально-побутовий графік температур (додаток 2).
Точці зламу температурного графіку будуть відповідати температури мережевої води і температура зовнішнього повітря Отримані значення температур мережевої води для опалювально-побутового графіка зведемо в таблицю 4.1.
Таблиця 4.2 – Розрахунок температурного графіку мережевої води
для закритої системи теплопостачання
3 Побудова підвищеного температурного графіка
Задавшись величиною недогріву визначимо температуру водопровідної води що нагрівається після водонагрівача ступеня
Балансове навантаження ГВП
Сумарний перепад температур мережевої води в обох ступенях водонагрівачів
Перепад температур мережевої води в водонагрівачі ступеню для діапазона температур від до
Перепад температур мережевої води для ступеня водонагрівача
Визначаємо значення величини і для діапазону температур зовнішнього повітря від до за формулами 20 21
Температура мережевої води і в подаючому і зворотньому трубопроводах для підвищеного температурного графіка визначимо за формулами 22 23
Для побудови графіка температури мережевої води в зворотньому трубопроводі після калориферів систем вентиляції в діапазоні температур зовнішнього повітря від до використаємо формулу 24
Визначимо для . Попредньо задамося значенням . Визначимо температурні напори в калорифері і відповідно для до
Обчислимо ліві і праві частини рівняння 24
Оскільки числові значення правої і лівої частин рівняння близькі по значенню (різниця становить 143% що не перевищує 3%) приймемо значення як кінцеве.
Для систем вентиляції з циркуляцією повітря визначимо температуру мережевої води після калориферів для
відповідають . Задамося
Так як 09941 приймаємо
Використовуючи розрахункоаі дані побудуєм підвищений температурний графік (додаток 3).
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВИТРАТ ТЕПЛОНОСЯ В ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖАХ
Розрахункова витрата мережевої води визначається окремо для опалення вентиляції і гарячого водопостачання за формулами 30 31 32
Сумарну витрату теплоносія визначатимемо за формулою 33
- коефіцієнт що враховує частку середньогодинної витрати води на гаряче водопостачання при регулювання за навантаженням на опалення.
Приймаємо за таблицею 1.1 [1].
Розрахунки зведем в таблицю 5.1
Таблиця 5.1 – Розрахункові витрати теплоносія
ГДРАВЛЧНИЙ РОЗРАХУНОК ВОДЯНИХ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ
Основною задачею гідравлічного розрахунку являється визначення діаметрів трубопроводів а також втрат тиску на ділянках теплових мереж.
По результатам гідравлічних розрахунків розробляють гідравлічні режими системи теплопостачання підбирають мережні і підживлювальні насоси авто регулятори дросельні пристрої обладнання теплових пунктів.
Розрахунок проводимо у такій послідовності
Розбиваємо схему теплової мережі на розрахункові ділянки
Визначаємо довжину та розрахункову витрату ткплоносія кожної ділянки
Задаємось величиною швидкості і з залежності 34 виражаємо діаметр підбираємо найближчий більший діаметр умовного проходу відповідно додатку 2 [1].
За прийнятим діаметром умовного проходу уточнюємо значення швидкості за залежністю 34
Визначаємо величину місцевого опору
Таблиця 6.1 – Величина місцевого опору
сальниковий компенсатор
трійник на відгалуження
Продовження таблиці 6.1
Обчислюємо втрати на місцевих опорах за формулою 35
Обчислюємо критерій Рейнольдса за формулою 36
- кінематична в’язкість теплоносія визначаємо за таблицею 6 [2].
Визначаємо за формулою 37
Обчислюємо втрати тиску по довжині за формулою 38
Приймаємо діаметр умовного проходу 230 мм
Аналогічно проводимо розрахунок для решти ділянок і розрахунки зводимо в таблицю 6.2
Таблиця 6.2 – Гідравлічний розрахунок водяних теплових мереж
Сумарні втрати по головній магістралі становлять 406 м.в.ст.
ПОБУДОВА П’ЗОМЕТРИЧНИХ ГРАФКВ
Для побудови п’єзометричного графіку приймемо масштаби: вертикальний Мв 1:1000 та горизонтальний Мг 1:10000. Побудуємо (графічна частина) використовуючи горизонталі та довжини ділянок і поздовжні профілі головної магістралі району (ділянки 1357911). Прийнявши попередньо напір на всмоктувальній стороні мережних насосів будуємо лінію втрат напору зворотної магістралі тепломережі А. Перебільшення точки А1 по відношенню до точки А буде рівним втратам напору в зворотній магістралі які для закритих систем приймаються рівними втратам напору в падаючій магістралі і складає в даному випадку 406 м. Далі будуємо лінію А1В – лінію розташовуваного напору для системи теплопостачання кварталу VI. Розрахунковий напір в кварталі VI становить 1407 м. Потім будуємо лінію втрат напору падаючої магістралі тепломережі ВВ1. Перевищення точки В1 по відношенню до точки В рівно втратам напору в падаючій магістралі та складає 406 м.
Далі будуємо лінію В1Е – лінію втрат напору в теплофікаційному обладнанні джерела тепла які приймаємо 25м. Розташування лінії статичного напору D-D вибрано з умови недопущення "оголення" "роздавлювання" і скипання теплоносія.
ПДБР МЕРЕЖНИХ ТА ПДЖИВЛЮВАЛЬНИХ НАСОСВ
1 Підбір мережевих насосів
Напір мережних насосів належить визначати для опалювального і неопалювального періодів і приймати рівним сумі втрат напору в установках на джерелі теплоти в падаючому і зворотному трубопроводах а також в місцевій системі тепло споживання
Потрібну подачу мережного насосу для закритої системи в опалювальний період визначимо по формулі 42
Число мережних насосів належить приймати не менше двох один з яких – резервний.
По [1 дод. 19 табл. 19.1] приймаємо до установки по паралельній схемі 2 робочих насоси СЭ 1250-140-16 і 1 резервний насос. ККД насосу становить 82%.
2 Підпір підживлювальних насосів
Напір підживлювальних насосів повинен визначатись з умов підтримання в водяних теплових мережах статичного напору і визначення втрат напору в підживлювальній лінії величина яких при відсутності більш точних даних приймається рівною 10-20 метрів
де – різниця відміток рівня води в підживлювальному баці і осі підживлювальних насосів.
Розрахункова витрата води на компенсацію втрати приймаються в розмірі 075% від об’єму води в системі теплопостачання аварійна витрата на компенсацію втрати приймається 2% від об’єму води в системі теплопостачання. Об’єм води в системі теплопостачання допускається приймати рівним 65м3 на 1 МВт розрахункового теплового потоку при закритій системі теплопостачання.
тоді подача підживлювальних насосів складе
де – сумарна витрата теплоти.
За [1 табл. 19.2 додаток 19] приймаємо 1 підживлювальний насос 3К-9 плюс один резервний насос.
ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ЗОЛЯЦЙНО КОНСТРУКЦ
При нормованій густині теплового потоку визначимо товщину теплової ізоляції для двохтрубної прокладки ділянки теплової мережі 1 з dз=630 мм прокладеної в каналі типу МКЛ-6. Глибина закладання каналу hк=10м. Середньорічна температура рунту на глибині залягання осі трубопроводів . Коефіцієнт теплопровідності .
Теплова ізоляція – мати теплоізоляційні з мінеральної вати на синтетичному в’яжучому. Середньорічна температура теплоносія вибирається згідно з завданням і складає в падаючому трубопроводі в зворотному .
Визначаємо внутрішній dв.е і зовнішній dз.е еквівалентні діаметри каналу по внутрішнім (241×1105 м) і зовнішнім (262×1355 м) розмірах його поперечного перерізу
Визначаємо термічний опір стінки каналу
При термічний опір грунту становить
Визначаємо температури ізоляційних шарів подаючого і зворотнього трубопроводів
Коефіцієнти теплопровідності теплової іщоляції для подаючого і зворотнього трубопроводів
Термічний опір поверхні теплоізоляційного шару
Приймаємо за додатком 8 [1] лінійну густину теплових потоків для подаючого і зворотнього
Сумарні термічні опори для подаючого і звортнього трубопроводів при
Коефіцієнт взаємного впливу температурних полів подаючого і звротнього трубопроводів
Необхідні термічні опори шарів для подаючого і зворотнього трубопроводів
Визначимо величину В для подаючого і зворотнього трубопроводів
Потрібні товщини шарів теплоізоляції для подаючого і зворотнього трубопроводів
Приймаємо товщину основного шару ізоляції для подаючого і зворотнього трубопроводів однаковою і рівною 140 мм так як розрахункова товщина перевищує граничну.
РОЗРАХУНОК ПДБР КОМПЕНСАТОРВ ТА ОПОР
1 Підбір сальникових компенсаторів
В теплових мережах в наш час широко використовуються сальникові сильфоні П - подібні компенсатори. Компенсатори повинні мати достатню компенсуючу здатність для сприйняття температурного подовження ділянки трубопроводу між нерухомими опорами.
Розрахуємо кількість односторонніх сальникових компенсаторів для ділянки теплової мережі 1 з діаметром dз= 630 мм і довжиною L=170 м. Визначимо реакцію компенсатора Рк при робочому тискові Рр=15 МПа розрахункова температура теплоносія розрахункова температура зовнішнього повітря
Прийнявши коефіцієнт температурного подовження визначимо подовження ділянки трубопроводу
Згідно [1 дод.14 табл. 14.1] визначимо компенсуючу здатність одностороннього сальникового компенсатора і довжину сальникової набивки . Розрахункова компенсуючи здатність компенсатора складе
Кількість компенсаторів n на розрахунковій ділянці складе
Реакція сальникового компенсатора – сила тертя в сальниковій набивці визначається по формулі
де – робочий тиск теплоносія МПа;
– довжина шару набивки по осі сальникового компенсатора м;
– зовнішній діаметр патрубка сальникового компенсатора м;
– коефіцієнт тертя набивки об метал приймається рівним 015.
Аналогічно підбираємо сальникові компенсатори до відповідних ділянок. Розрахунок зводимо в таблицю 10.1
Таблиця 10.1 – Підбір сальникових компенсаторів
Компе-нсуюча здатність
Кількість опор вибирається в залежності від діаметра і довжини ділянки. Відстань між нерухомими опорами вибираємо відповідно до діаметра ділянки за дод. 7 [1].
Для ділянки 11 з діаметром 630 мм відстань між опорами становить 160 м. Так як загальна довжина ділянки 170 м то до встановлення приймаємо 2 нерухомих опори – на початку ділянки і через 160 м. Аналгічно розраховуємо кожну ділянку і розрахунок зводимо у таблицю 10.2
Таблиця 10.2 – Підбір опор на ділянках
Продовження таблиці 10.2
РОЗРАХУНОК ЗУСИЛЬ НА ОПОРИ
Для виконання механічного розрахунку потрібно визначити навантаження на опору.
Вертикальне нормативне навантаження на опору для ділянки 11 належить визначати по формулі:
де q – вага одного метра трубопроводу в робочому стані що включає вагу труби теплоізоляційної конструкції і води та приймається згідно [1 табл. 1.8] Нм;
– проліт між нерухомими опорами [1 дод. 7] м.
Горизонтальні нормативні осьові навантаження на опори Н від тертя визначають по формулі
При закритій засувці
При відкритій засувці
де – коефіцієнт тертя на опорах який для ковзних опор при терті сталі об сталь приймають рівним 03.
ОЗРАХУНОК ВИТРАТ ГАРЯЧО ВОДИ
Максимальна секундна витрата води на розрахунковій ділянці мережі гарячого водопостачання qh лс при гідравлічному розрахунку подаючих трубопроводів
де - секундна витрата води лс; для житлових будівель приймається згідно дод.3 [3] ;
- величина що враховує кількість приладів N і імовірність їхньої одночасної дії Р згідно дод.4 [3];
Визначаємо ймовірність дії санітарно-технічних приладів Р в житлових будинках
де - норма витрати гарячої води споживачем лгод під час найбільшого споживання відповідно до дод.3 [3];
N - кількість приладів споживаючих гарячу воду шт.;
U – кількість споживачів води в приміщені U =160 люд.
Визначаємо максимальну годинну витрату гарячої води м3год
де - годинна витрати гарячої води водорозбірним приладом лгод відповідно до дод. 3 [3];
- коефіцієнт що враховує кількість приладів N і імовірність їхньої одночасної дії Р згідно дод.4 [3];
Визначаємо середню годинну витрату м3год за період (добу) найбільшого споживання T год:
де - норма витрати гарячої води споживачем л одним споживачем за добу відповідно до дод3 [3];
Визначаємо годинну витрату за середню добу м3год
де - норма витрати гарячої води споживачем лдобу одним споживачем за середню добу відповідно до дод 3 [3];
РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ ПОТОКВ НА ПОТРЕБИ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
Визначаємо середньогодинний потік за добу найбільшого споживання кВт
Визначаємо середньогодинний потік за середню добу кВт
Визначаємо максимальний тепловий потік протягом години максимального теплоспоживання кВт
де tc – температура холодної води °С в мережі водопроводу приймаємо рівній 5°С;
- тепловтрати трубопроводами системи гарячого водопостачання кВт які визначаємо за формулою:
де – значення що приймається в залежності від типу системи ГВС і ступеня ізоляції стояків приймаємо відповідно до табл 1.2 [3] =025 для ТП з рушникосушками і ізольованими стояками. Отже проведемо розрахунок:
середньогодинний потік за добу найбільшого споживання кВт.
середньогодинний потік за середню добу кВт.
максимальний тепловий потік протягом години максимального теплоспоживання кВт.
ГДРАВЛЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПОДАЮЧО МЕРЕЖ СИСТЕМИ ГВС
Після розробки схеми всередині будинку трубопроводів і трасування зовнішньої мережі складається розрахункова схема ГВС що включає аксонометричну схему всередині будинку. Вибираємо головну гілку системи як найбільш протяжна і навантажена . На розрахунковій схемі нумеруються ділянки проставляються довжини ділянок максимальні секундні витрати води.
У кожній квартирі встановлені мийки із змішувачем ванна із змішувачем і душем. Висота типового поверху будівлі прийнята 3 м. Кількість жителів в квартирі визначена виходячи з норми загальної площі на одну людину f = 18 м2. Загальна кількість жителів в будівлі складе 160 чоловік.
Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектуваня систем опалення . Розрахункова температура мережевої води в подаючому трубопроводі в зворотньому трубопроводі .
Згідно схемі найбільш віддаленим від ТП водорозбірним приладом буде змішувач умивальника водорозбірного стояка Ст.Т3-2 на 5 поверсі будівлі. На розрахунковій гілці проставляються номери ділянок їх довжини в метрах визначені розрахункові секундні витрати . Секундна витрата одним водорозбірним приладом прийнятий рівним 02 лс.
Ймовірність роботи приладів визначається за формулою
Втрати напору на ділянках трубопроводу закритих систем теплопостачання необхідно визначати за формулою
– коефіцієнт що враховує втрати натиску в місцевих опорах значення якого слід приймати:
- 02 – для подаючих і циркуляційних розподільних трубопроводів;
- 05 – для трубопроводів в межах теплових пунктів а також трубопроводів.
Гідравлічний розрахунок приведений у таблиці 14.1
Таблиця 14.1 – Гідравлічний розрахунок подаючої системи ГВП
Сумарні втрати напору в розрахунковій гілці склала 849 м (00849 Мпа).
РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ ВТРАТ ЦИРКУЛЯЦЙНИХ ВИТРАТ
Тепловтрати на ділянках визначимо за формулою 85
де q – тепловтрати на 1 м трубопроводу Втм;
l – довжина ділянки трубопроводум.
Сумарні тепловтрати стояків Ст Т3-1 і CтТ3-2 становлять 1008 Вт стояків СтТ3-3 CтТ3-4 CтТ3-5 CтТ3-6 – 504 Вт.
Циркуляційна витрата системи на останній ділянці
Таблиця 15.1 – Розрахунок теплових втрат і циркуляційних витрат
Для всіх вказаних ділянок величина >21 відповідно для них . На основі цього виконаний попередній гідравлічний розрахунок подаючої мережі по секундних витратах (таблиця 14.1) приймаємо як кінцевий.
ГДРАВЛЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДВ ЦИРКУЛЯЦЙНО- ГО КЛЬЦЯ
Розрахункове циркуляційне кільце складається із ділянок подаючого і циркуляційного трубопроводів. Визначаються втрати напору і швидкості руху води на ділянках подаючого трубопроводу при пропуску циркуляційних витрат для прийнятих раніше в режимі максимального водозабору діаметрів трубопроводу. Потім виконується гідравлічний розрахунок циркуляційного трубопроводу. Результати гідравлічного розрахунку циркуляційного кільця зведені в таблицю 16.1
Таблиця 16.1 – Гідравлічний розрахунок циркуляційного кільця
Втрати напору в режимі «чистої циркуляції» в трубопроводах циркуляційного кільця системи складає 0158 м в тому числі в подаючому трубопроводі .
В результаті проведення розрахунків було визначено теплові навантаження району міста побудовано графіки витрати теплоти та регулювання відпуску теплоти. Також визначено розрахункові витрати теплоти проведено гідравлічний розрахунок розроблено графіки тиску підібрано компенсатори розраховано товщину теплової ізоляції для подаючого та зворотнього трубопроводів.
В курсовому проекті запропоновано нові теплопроводи попередньо ізольовані мінеральною ватою що дає змогу значно зменшити тепловтрати.
В проекті запропоновані сальникові компенсатори які мають високу ефективність щодо компенсації температурних розширень трубопроводу. Також підібрано робочі та підживлювальні насоси. Також розраховано систему гарячого водопостачання 5-ти поверхової житлової будівлі.
Тихомиров А.К. Теплоснабжение района города. Методические указания Тихомиров А.К. – Хабаровск 2006- 135с.
Альтшуль А.Д. – Примеры расчетов по гидравлике. Учебное пособие Альтшуль А.Д. Калицун В.И. Майрановский Ф.Г. Пальгунов П.П. – Москва 1976-255 с.
Тихомиров А.К. Горячие водоснабжение жилого микрорайона. Методические указания Тихомиров А.К.– Хабаровск 2007- 140с.
СНиП 2.01.01-82 “Строительная климатология и геофизика”.
Ратушняк Г.С. Проектування захисних конструкцій будівель за теплофізичними параметрами. Навчальний посібник Ратушняк Г.С. Попова Г.С. -Вінниця: ВДТУ 2003.-78с.
СНиП 2.04.01-85. Горячее водоснабжение
СНиП 20407-86. Тепловые сетиГосстрой СРСР. – М.:АПП ЦИТР 1992. – 48 с.
Специфікація обладнання виробів і матеріалів
Найменування та технічна характеристика
Одини-ці вимі-рювання
Сальникові компенсатори
0×8 - 377×9 – 630×8
0×8 – 219×6 – 530×8
0×8 – 273×7 – 480×7
0×7 - 325×7 – 377×9
7×9 – 273×7 – 273×7