Проект вентиляции магазина непродовольственных товаров

схема вентил.dwg

курсак вентиляция.docx

1. Вихідні данні для проектування
1. Розрахункові параметри зовнішнього повітря
Температуру зовнішнього повітря для розрахунку витяжної вентиляції з природнім спонуканням приймають =5°С.
Вміст вуглекислого газу в зовнішньому повітрі вз (лм3) приймають в залежності від типу населеного пункту згідно дод. 2. Всі параметри зовнішнього повітря записують в табл.1.1.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря
Для м.Львів;Рбар= 970 гПа; 48півн.ш.; вз=05 лм3
2. Розрахункові параметри внутрішнього повітря
Параметри внутрішнього повітря потрібно приймати в залежності від призначення приміщення і розрахункового періоду року за даними нормативних матеріалів на проектування [21 26 31 та ін.] а також за [19 дод. 1]. Гранично допустимі концентрації (ГДК) вуглекислого газу вв(лм3) в повітрі приміщення приймають в залежності від їх призначення згідно дод. 3. Всі параметри внутрішнього повітря записують в табл.1.2.
Розрахункові параметри внутрішнього повітря
Температура для розрахунку С
ТЕПЛОВТРАТИ ПРИМЩЕННЯ
Втрати тепла приміщеннями громадської будівлі складаються з наступних складових: тепловтрати крізь зовнішні огородження на нагрівання інфільтраційного повітря на нагрівання повітря яке надходить через зовнішні двері при відсутності повітряних завіс та ін.
Тепловтрати крізь зовнішні огородження при проектуванні опалення розраховують за методикою викладеною в для всіх опалювальних приміщень будівлі. В даному курсовому проекті необхідно визначити тепловтрати тільки для одного-двох приміщень для яких повітрообмін розраховують за рівнянням теплового і повітряного балансів.
Втрати тепла крізь зовнішні огородження в режимі опалення можна наближено визначити за формулою Вт
де а – коефіцієнт який враховує район будівництва визначається за формулою
де q- питома теплова характеристика будівлі Вт(м3·К); визначається за додатком 4 в залежності від призначення будівлі; Vз- об’єм опалювальної частини будівлі за зовнішнім обміром м3 (висоту відраховують від поверхні землі); - температури повітря для розрахунку опалення відповідно внутрішня і зовнішня °С.
Загальні теплові витрати в режимі опалення складають Вт
Тепловтрати в режимі вентиляції визначаються за формулою Вт
де tвtоп - температури внутрішнього повітря для розрахунку відповідно вентиляції і опалення °С; tз.в.tз.оп.- температури зовнішнього повітря для розрахунку відповідно вентиляції і опалення °С (для холодного періоду tз.в=tз.оп).
ВИЗНАЧЕННЯ КЛЬКОСТ ШКДЛИВИХ ВИДЛЕНЬ
В громадських будівлях основними шкідливими виділеннями є надлишкова тепло (повне і явне) волога і вуглекислий газ. Визначення шкідливих виділень в проекті виконується для одного-двох приміщень будівлі для всіх розрахункових періодів року.
1 Надходження тепла в приміщення
1.1 Надходження тепла від людей
Тепловиділення людини складається з віддачі явної і прихованої теплоти і залежать в основному від ступеня важкості виконуваної ним роботи а також температури оточуючого повітря. В усіх випадках явні надходження тепла збільшують як температуру повітря так і його ентальпію. Приховані надходження тепла обумовлені випаровуванням вологи збільшують тільки ентальпію повітря температура його залишається незмінною.
Повна кількість тепла (сума явного і прихованого) визначається за формулою Вт
Явна кількість теплоти Вт
де qпі qяі- тепловиділення однією людиною відповідно повне і явне Вт; nі - кількість людей в приміщенні з однаковим фізичним навантаженням чол.
Зокрема для підприємств харчування інтенсивність навантаження відвідувачів приймають рівною легкій роботі а обслуговуючого персоналу - роботі середньої важкості.
1.2 Надходження тепла від джерел штучного освітлення
Визначають за формулою Вт
де - сумарна потужність джерел електричного освітлення кВт; - частка теплоти яка надходить у приміщення.
Якщо потужність світильників невідома то величину можна визначити за формулою Вт
де F-площа підлоги приміщення м2; Nпит- питома потужність світильників Втм2 приймається за дод. 5.
Для світильників будь-якого типу встановлених безпосередньо у приміщенні величину осв приймають рівній 095. Якщо арматура і лампи знаходяться поза приміщенням (за заскленою поверхнею на горищі) або в потоці витяжного повітря осв приймають рівною: для люмінесцентних світильників 055 для ламп накалювання - 085.
Варто мати на увазі що штучне освітлення звичайно діє тільки частину доби і як правило надходження теплоти від нього не співпадають у часі з надходженням теплоти від сонячної радіації.
1.3 Надходження тепла від сонячної радіації
Надходження тепла за рахунок сонячної радіації враховується в теплий період при температурі зовнішнього повітря 8С і більше. Теплота від сонячної радіації надходить в приміщення крізь засклені поверхні перекриття і зовнішні стіни. В розрахунках вентиляції звичайно враховують тільки теплоту яка надходить крізь засклені поверхні і перекриття.
Надходження тепла за рахунок сонячної радіації нерівномірно в часі тому для знаходження максимального сумарного навантаження на систему припливно-витяжної вентиляції визначають погодинне або з інтервалом дві години надходження тепла. При цьому враховується запізнювання нагрівання повітря по відношенню до часу надходження теплоти.
Кількість теплоти яка надходить у приміщення від сонячної радіації можна наближено визначити за формулою Вт:
для засклених поверхонь
де Fост. Fп- площі відповідно заскленої поверхні і перекриття м2; qост qп - надходження теплоти від сонячної радіації крізь 1 м2 відповідно заскленої поверхні Втм2; Аост - коефіцієнтякий залежить від характеру заскленої поверхні і сонцезахисних пристроїв; Кп- коефіцієнт теплопередачі перекриття Вт(м2·К).
При підрахунку загальних надходжень теплоти від сонячної радіації необхідно приймати більшу з двох величин: надходження теплоти крізь засклену поверхню розташовану в одній стіні в сумі з надходженнями теплоти крізь перекриття або надходження теплоти крізь засклені поверхні розташовані в двох взаємно перпендикулярних стінах з коефіцієнтом 07 в сумі з надходженнями теплоти крізь перекриття.
1.4 Тепловіддача опалювальних приладів
В приміщеннях з надлишками теплоти в холодний період року не завжди передбачається вимкнення опалювальних приладів. В цьому випадку при визначенні сумарних теплонадходжень в приміщення в даний період року враховують також тепловіддачу опалювальних приладів (Вт) при внутрішніх та зовнішніх умовах для вентиляції яка визначається по формулі
де - загальні тепловтрати у режимі опалення Вт визначаються за формулою (3.5); - середні температури теплоносія в опалювальних приладах відповідно в режимі вентиляції і опалення ºС; -температури внутрішнього повітря для розрахунку відповідно вентиляції і опалення ºС.
При розрахунку середніх температур теплоносія в опалювальних приладах водяного опалення приймають граничні температури теплоносія встановлені нормами [19]. Температуру зворотної води приймають рівною 70°С.
1.5 Визначення загальних теплонадходжень в приміщення
Сума теплонадходжень від усіх джерел теплоти визначається для тих годин доби коли експлуатується дане приміщення. Результати розрахунку зручно представити в табличній формі (табл. 3.1) при цьому окремо підсумовуються дані за графами 3 8.
Розрахунок тепло надходжень
Джерела теплонадходжень
1.6. Складання теплового балансу
Різниця сумарних надходжень Qнад і втрат тепла Qвтр.в визначає надлишки тепла ΔQнадл або нестачу тепла ΔQнест в приміщенні які повинні бути відповідно асимільовані або компенсовані вентиляційним повітрям.
Надлишки тепла або нестачу визначають для трьох розрахункових періодів року за повним і явною теплом. Результати розрахунку заносять до табл. 3.2.
Тепловий баланс приміщення
Теплона-пруженість Втм3
2 Надходження вологи в приміщення
2.1 Виділення вологи людиною
Кількість вологи яка виділяється людиною залежить від інтенсивності роботи температури навколишнього повітря і визначається за формулою кггод
де - виділення вологи однією людиною ггод;
ni - кількість людей в приміщенні з однаковою інтенсивністю фізичного навантаження чол.
3 Газові надходження в приміщення
В приміщеннях громадських будівель визначальною газовою шкідливістю є вуглекислий газ який виділяється людьми.
Кількість виділеного вуглекислого газу залежить тільки від інтенсивності роботи і визначається за формулою лгод
де М1 ni- кількість людей в приміщенні з однаковою інтенсивністю фізичного навантаження чол.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОВТРООБМНВ
1 Параметри припливного повітря
В теплий період року температура припливного повітря tпр°С співпадає з температурою зовнішнього повітря (за параметром А). Підігрів припливного повітря в повітроводах і вентиляторі в установках без охолодження повітря в теплий період року не враховується. Необхідні вказівки по визначенню параметрів зовнішнього повітря наведені в розділі 1.2.
В холодний період року температура припливного повітря може бути визначена за формулою °С
де tв - температура повітря в зоні що обслуговується °С приймається за
табл. 2.2; Δt - температурний перепад °С приймається для громадських будівель при висоті приміщення до 3 м Δt=2 3°С при висоті більше 3 м
2 Параметри повітряяке видаляється з приміщення
Температура повітря яке видаляється з верхньої зони приміщення звичайно вище температури в зоні що обслуговується і залежить від багатьох факторів основними з яких є: взаємне розташування припливних і витяжних отворів напрямок швидкість і температура припливного повітря висота приміщення теплонапруженість і ін.
Температура повітря яке видаляється з верхньої зони приміщення при наявності надлишків теплоти може бути визначена за формулою °С
де Нприм - висота приміщення в « чистоті » м; grad t - градієнт температури по висоті приміщення який залежить від теплонапруженості об’єму приміщення °См.
3. Розрахунок повітрообмінів за шкідливими виділеннями
3.1 Загальні положення
При одночасному виділенні в приміщенні значної кількості теплоти і вологи розрахунок повітрообмінів при загальнообмінній вентиляції виконують графоаналітичним методом з побудовою процесів на -d діаграмі вологого повітря. До таких приміщень належать: зали для глядачів кінотеатрів і клубів обідні зали і гарячі цехи підприємств харчування спортивні зали торгові зали магазинів аудиторії і т. д.
Потрібний повітрообмін для асиміляції надлишкової теплоти і вологи змінюється в залежності від сезонної зміни параметрів зовнішнього повітря. У зв’язку з цим повітрообмін визначають для трьох періодів року: теплого перехідного і холодного.
Системи загальнообмінної вентиляції застосовують з рециркуляцією внутрішнього повітря і без неї. В приміщеннях підприємств харчування рециркуляція допускається лише в межах одного приміщення. В залах для глядачів аудиторіях і в ряді інших приміщень допустимо застосовувати рециркуляцію. Мінімальну кількість зовнішнього повітря для цих приміщень приймають з розрахунком на видалення вуглекислого газу або за нормою на одну людину [19].
Визначення необхідного повітрообміну в приміщенні для розбавлення концентрації вуглекислого газу до гранично допустимої виконується за формулою кггод
де — кількість вуглекислого газу який виділяється в приміщенні лгод (див. розд. 3.3); взвв - концентрації вуглекислого газу відповідно в зовнішньому і внутрішньому повітрі лм3; ρзρв - густина відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря при розрахункових температурах кгм3. Повітрообмін за мінімальною кількістю зовнішнього повітря на одну людину кггод
де m- нормована питома витрата повітря на одну людину м3год для приміщень в яких люди знаходяться до трьох годин безперервно m= 20 м3год; n - кількість людей в приміщенні чол.
Необхідно використовувати теплоту видаленого з приміщення повітря для нагріву припливного шляхом використання теплоутилізаторів.
3.2 Повітрообмін за надлишками теплоти і вологи
Розрахунок ведуть в наступній послідовності:
НаI-dдіаграму наносять точку Н яка визначає параметри
зовнішнього повітря в теплий період року (табл. 2.1) і проводять ізотерми внутрішнього повітря в зоні що обслуговується tв і повітря що видаляється з верхньої зони приміщення tу.
Кутовий коефіцієнт променя процесу кДжг
де - надлишки повної теплоти кДжгод приймаються з табл. 3.2; - кількість вологи яка надходить в приміщення ггод приймають з табл. 3.3.
З точки Н (П) проводять промінь процесу і на перетині з ізотермами tв і tув
точках В і У знаходять всі інші параметри повітря (в у dв dу φв φу).
Всі задані і знайдені параметри повітря в табл. 4.1.
Необхідний повітрообмін за надлишками повної теплоти кггод
Необхідний повітрообмін за надлишками явної теплоти кггод
де - надлишки явної теплоти кДжгод; С – теплоємність повітря кДж(кгК).
Необхідний повітрообмін за надлишками вологи кггод
Для ТП приймається повітрообмін:
Параметри повітря в вентиляційному процесі
вентиляційному процесі
Зовнішнє (припливне)
(в зоні що обслуговується)
Видаляється з верхньої зони
(прямоточна венти-ляція)
3.2.3 Холодний період
Порядок розрахунку повітрообмінів в холодний період року визначається схемою вентиляції приміщення.
При прямоточній схемі на -d діаграму наносять точку Н яка визначає параметри зовнішнього повітря в холодний період року. З цієї точки по лінії d=соnst проводять промінь процесу який визначає нагрів повітря в калорифері до перетину з ізотермою tn. Як і в попередніх випадках побудову на -d діаграмі і розрахунок виконують за формулами:
Для ХП приймається повітрообмін:
3.4 Вибір розрахункового повітрообміну
Розрахунковий повітрообмін в приміщеннях при механічній вентиляції визначають керуючись наступними міркуваннями:
Природне провітрювання приміщення крізь відкриті отвори в теплий період року неможливо за технологічними конструктивними або іншими причинами. В такому випадку за розрахунковий повітрообмін (для підбору вентилятора фільтрів калориферів і інших елементів вентиляційної системи) приймається більший з повітрообмінів за трьома періодами року.
Для великих приміщень при неможливому природному провітрюванні в теплий період року можливий варіант з двома припливними вентустановками. В теплий період працюють дві установки в холодний період - одна при цьому одна з вентустановок може не мати калориферів.
Якщо в приміщенні можливе природне провітрювання в теплий період року то за розрахунковий повітрообмін для механічної припливної системи вентиляції приймають більший з повітрообмінів за холодним і перехідним періодами. Продуктивність витяжної системи в такому випадку приймається рівною більшому з необхідних повітрообмінів для трьох періодів року.
При цьому припливна система розраховується на холодний або перехідний період а витяжка - в багатьох випадках на теплий період. В теплий період при відкритих вікнах ця система забезпечує необхідний повітрообмін а в холодний і перехідний періоди продуктивність витяжної системи зменшується шляхом дроселювання.
Для приміщень в яких допустимо і можливо здійснювати в теплий період року наскрізне провітрювання продуктивність витяжної системи приймають рівній продуктивності припливної системи.
4 Розрахунок повітрообмінів за нормативною кратністю
Для інших допоміжних приміщень повітрообмін визначають за нормативними кратностями м3год
де Kр - нормативна кратність повітрообміну год-1 V–внутрішній об’єм приміщення м3.
При відсутності в довідковій літературі і нормах вказівок по величині нормативної кратності для деяких приміщень за узгодженням з викладачем допускається приймати з певним обрунтуванням довільну величину.
5 Вентиляційний баланс
Повітрообміни розраховані для всіх приміщень будівлі (за нормативною кратністю і за шкідливими виділеннями) заносять в табл. 4.3 і підсумовують окремо за припливом і витяжкою для кожного поверху при коридорній системі або групи приміщень на поверху які виходять в спільний коридор (шлюз). Різниця між ними - дебаланс за припливом або витяжкою подається (видаляється) в спільне приміщення (коридор або шлюз). Наприклад витяжка з гардеробу курильних і санвузлів що сполучаються з вестибюлем компенсується подачею відповідного об’єму повітря в вестибюль (понад нормативного двократного припливу). Великі приміщення наприклад зали для глядачів і торгові зали необхідно балансувати окремо.
Розрахункові повітрообміни
зберігання тари і контейнерів
зберігання упакувальних матеріалів
зберігання прибирального інвентаря
тех. прим. (вент.камера)
розвантажувальна платформа
КОНСТРУЮВАННЯ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦ
Оптимальне конструктивне рішення систем вентиляції може бути забезпечено тільки в результаті розгляду декількох варіантів і вибору з них найбільш економічного і зручного при експлуатації.
1 Розміщення вентиляційних решіток каналів і повітроводів
Ефективність припливно-витяжної загальнообмінної вентиляції залежить від вірного розподілу припливного повітря і розташування витяжних отворів. Враховуючі порівняно невелику інтенсивність тепло- і вологовиділень в громадських будівлях а також особливості припливних течій і всмоктуючих факелів в більшості випадків влаштовують приплив в верхню зону і витяжку з верхньої зони приміщення.
В деяких приміщеннях у відповідності з нормами передбачають тільки витяжку з верхньої зони а приплив здійснюється крізь нещільності дверних отворів які відділяють ці приміщення від коридорів або суміжних приміщень в які подається надлишок повітря.
В приміщеннях з зосередженими джерелами тепловиділень (гарячі цеха кінопроекційні і т.п.) припливні течії не повинні порушувати роботу місцевих відсмоктувачів або при відсутності останніх розбивати природну конвективну течію над джерелом.
Щоб уникнути утворення застійних зон витяжні решітки слід розташовувати так щоб зона всмоктування не знаходилась в зоні поширення припливного факелу. В громадських будівлях припливні і витяжні решітки зазвичай розташовують на відстані 05м від стелі уздовж однієї стіни при можливо більшій відстані між ними. Причому витяжні отвори доцільно розміщувати дещо вище припливних враховуючі наявність в верхній частині приміщення забрудненої шкідливими виділеннями теплової «подушки».
В приміщеннях для подачі або видалення повітря встановлюють решітки дифузори або повітроводи рівномірної роздачі.
Після вибору місць розташування витяжних і припливних отворів їх з’єднують мережею повітроводів (каналів). Дуже важливо вірно обрати приміщення які обслуговуються одними припливними і витяжними установками. Не можна об’єднувати однією вентиляційною установкою неоднорідні приміщення з різними режимами експлуатації. Так наприклад витяжні канали з санітарних вузлів душових курильних і інших приміщень з різким неприємним запахом об’єднують в системи тільки з собі подібними або приєднують до окремих вентиляційних установок. Для вентиляції окремих приміщень в будівлях висотою не більш 5-ти поверхів встановлюють окремі вертикальні канали з витяжними решітками. При коридорній схемі планування можлива поверхова прокладка уздовж коридору горизонтальних припливних каналів з випуском крізь відгалуження в окремі приміщення.
Витяжні канали з приміщення виводяться на горище або під стелю верхнього поверху при перекритті без горища. Об’єднання цих каналів в системи виконується на горищі або під стелею верхнього поверху горизонтальними магістральними каналами (повітроводами).
В будівлі як правило достатньо передбачити одну-дві установки припливної вентиляції. Радіус дії припливної установки (в плані) не повинен перевищувати 50м. Радіус дії витяжної вентиляції при механічному спонуканні руху повітря –
м при природному - до 8м.
В громадських будівлях в межах приміщення необхідно передбачати повітроводи переважно прямокутного перерізу з неметалевих матеріалів. Перевага прямокутних повітроводів в тому що вони краще вписуються в інтер’єр приміщення. При наявності в приміщенні внутрішніх капітальних стін в них слід розташовувати вертикальні витяжні і припливні канали. Розміри каналів в цегляних стінах приймають кратними половині цегли. З врахуванням швів в кладці розміри каналів можуть бути 140х140 мм 140х270 мм і т.д. Мінімальна відстань між однойменними каналами - половина цегли між припливними і витяжними каналами - одна цегла між каналом і дверними отворами - півтори цегли.
В приміщеннях зі значними вологовиділеннями повітроводи влаштовують з тонколистової оцинкованої сталі.
Повітроводи які прокладають в вентиляційних камерах (припливних або витяжних з механічним спонуканням) звичайно виконують з тонколистової сталі і для зручності монтажу і розміщення - прямокутного перерізу. Металеві повітроводи і фасоні частини до них виконують з уніфікованих деталей які слід приймати за нормалями.
2 Попередній розрахунок повітроводів і решіток
Встановивши в приміщенні місця розміщення припливних і витяжних решіток необхідно попередньо визначити їх кількість і розміри а також кількість і переріз каналів і повітроводів підведених до цих решіток.
Загальна площа для даного приміщення м2:
витяжних або припливних каналів
живого перерізу витяжних або припливних решіток
де L- об’єм вентиляційного повітря м3год приймають за табл. 4.3; к ж.п.р.- швидкості що рекомендуються в каналах і живому перерізі решіток мс приймають за.
Розрахунок необхідно виконувати послідовно по приміщенням з одночасним розміщенням каналів на планах окремо за припливом і витяжкою. Розрахунок витяжних каналів і решіток оформлюють у вигляді табл. 5.1. Аналогічно оформлюють таблиці по припливним каналам і решіткам.
Перерізи магістральних повітроводів і збірних каналів також попередньо розраховують керуючись рекомендованими швидкостями.
Отримані орієнтовні розміри решіток каналів і повітроводів уточнюють при проведенні аеродинамічного розрахунку вентиляційних систем (див. розд. 6).
3. Розміщення вентиляційних установок (камер)
Вентиляційні камери - це приміщення для розміщення вентиляційного обладнання: вентиляторів калориферів фільтрів і т.д.
При проектуванні слід розміщувати припливні і витяжні камери в центрі даної системи. При цьому зменшується довжина магістральних повітроводів скорочується витрата матеріалів на їх виготовлення зменшуються втрати тиску в системі а також втрати і підсмоктування повітря в вентиляційній мережі.
Для громадських будівель обладнання припливних систем повинно бути розміщено окремо від витяжних систем в різних вентиляційних камерах за виключенням обладнання припливно-рециркуляційних систем. Обладнання припливних систем розташовують як правило в підпіллі або на першому поверсі будівлі з врахуванням зручного розміщення повітрозабірних пристроїв.
Щоб уникнути передачі шуму крізь перекриття і стіни не допускається розташовувати припливні камери під залами для глядачів залами нарад і іншими приміщеннями які характеризуються пониженим рівнем допустимого звукового тиску.
Витяжні установки розташовуються в виділених вогнетривкими перегородками приміщеннях на горищі будівлі або на технічному поверсі. Можливе розміщення витяжних установок на даху будівлі.
Висоту приміщення для вентиляційних установок слід приймати не менш ніж на 08м більше висоти обладнання але не менше 18м від підлоги до низу перекриття. Ширину проходу між виступаючими частинами обладнання а також між обладнанням і стінами або колонами слід передбачати не менше 07м.
В приміщеннях для обладнання витяжних систем слід передбачати витяжну вентиляцію з не менш ніж однократною витратою повітря. В приміщеннях припливних установок забезпечується організований приплив повітря з витратою не менше двократного обміну.
АЕРОДИНАМЧНИЙ РОЗРАХУНОК
Метою аеродинамічного розрахунку системи вентиляції є визначення розмірів перерізів усіх дільниць системи при заданих витратах повітря крізь них а також втрат тиску на окремих дільницях і в системі в цілому.
Аеродинамічний розрахунок систем вентиляції виконують після розрахунку повітрообмінів а також попереднього визначення розмірів перерізу повітроводів і решіток. Після цього креслять аксонометричну схему системи вентиляції яку розбивають на окремі розрахункові дільниці. Розрахункова дільниця характеризується постійною за довжиною витратою повітря. Спочатку послідовно - від кінця мережі до вентилятора нумерують дільниці основного магістрального напрямку а потім - всі інші. В системах з механічним спонуканням магістральним є найбільш протяжний напрямок який має більше навантаження на дільницях.
Розрахунок виконують за методом питомих втрат тиску. Питомі втрати на тертя R Пам в круглих стальних повітроводах визначають користуючись таблицею [9табл. 22.15] або номограмою [5 рис. 6.4]. При визначенні втрат тиску в прямокутних повітроводах використовують таблицю і номограму складені для круглих повітроводів але при цьому розраховують еквівалентний діаметр. На практиці проектування як правило використовується еквівалентний за швидкістю діаметр м
де a b- розміри сторін прямокутного повітроводу м.
При розрахунку слід приймати нормовані розміри круглих і прямокутних повітроводів значення яких наведено в [9табл. 22.1 22.2]. Слід мати на увазі що в прямокутному повітроводі і відповідному йому круглому повітроводі з умовним діаметром при рівності швидкостей руху повітря витрати повітря не співпадуть.
Дійсну швидкість в прямокутному повітроводі визначають за формулою мс
де L- розрахункова витрата повітря на дільниці м3год.
Питому втрату тиску для прямокутного повітроводу визначають за значенням dе іV не приймаючи до уваги фактичну витрату повітря.
Втрату тиску на тертя на ділянці мережі повітроводів довжиною l визначають за формулою Па
Якщо повітроводи виготовляють не стальні а з іншого матеріалу з абсолютною шорсткістю Ке мм яка відрізняється від шорсткості листової сталі (Ке=01 мм) то на величину Rвводять поправку n. Значення Ке і n наведені в
[9табл. 22.11 22.12].
Втрати тиску на місцеві опори визначаються за формулою Па
де - сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці; ρ - густина повітря кгм3.
Коефіцієнти місцевих опорів визначаються за [5 табл. 22.16 22.43]. Коефі-цієнти місцевих опорів для уніфікованих деталей повітроводів наведені в [7 табл. 4.49 4.54]. При виборі величини коефіцієнтів місцевих опорів необхідно звертати увагу на те до якої швидкості відноситься табличне значення коефіцієнта і при необхідності робити перерахунок.
Розрахунок втрат тиску на тертя і місцеві опори виконують послідовно спочатку за ділянками магістрального напрямку потім за відгалуженнями записуючі відповідні величини в табл. 6.1. і 6.2.
Гравітаційний тиск в системах з природньою вентиляцією Па
де – прискорення вільного падіння 981 мс2; – різниця відміток між виходом на ззовні вентиляційного зонту до середини решітки м; – густина зовнішнього повітря при температурі 50С кгм3; – густина внутрішнього повітря в холодний період при температурі 180С кгм3.
ПДБР ВЕНТИЛЯЦЙНОГО ОБЛАДНАННЯ
Припливні вентиляційні установки підбираються за каталогами сучасних виробників при цьому використовуються спеціальні комп’ютерні програми розроблені виробниками обладнання [2]. В проекті який програма компонує автоматично містяться докладні характеристики підібраного обладнання креслення установки. Підібрана припливна установка Systemair Danvent DV 60 VDI6022 [14]. Характеристики підібраної припливної установки наведені в додатку 1.
Радіальний (відцентровий) вентилятор підбирають за відомою продуктивністю L(м3год) і повному тиску Р (Па)
де Lсист - загальна розрахункова витрата повітря в системі вентиляції м3год;
- коефіцієнт який враховує підсмоктування або витік повітря в повітроводах для стальних пластмасових і азбестоцементних повітроводів довжиною до 50м =11 в інших випадках =115; - загальні втрати тиску в системі Па визначаються за формулою (6.5).
Вентилятори підбирають за зведеним графіком і індивідуальним характеристикам наведеним в [15 с.110]. При підборі вентилятора необхідно щоб його ККД в робочій точці складав не менше 90% від максимального.
Вихідні дані для підбору і фактично підібрані моделі дахових вентиляторів Solar & Palau [12] наведені в таблиці 7.1.
Підбір дахових вентиляторів Solar & Palau
Витрата повітря Lсист м3год
Загальні втрати тиску Рn Па
Продуктивність L м3год
Підібраний вентилятор
Технічні характеристики підібраних дахових вентиляторів Solar & Palau представлені в таблиці 7.2.
Технічні характеристики підібраних дахових вентиляторів для витяжних систем Solar & Palau
Споживана потужність (Вт)
Максимально споживаний
Максимальна продуктивність (м3год)
Максимальна температура 0С
Рівень звукового тиску (dB(А))
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Методичні вказівки до курсового проекту «Вентиляція громадської будівлі» з дисципліни «Вентиляція».
Ю.Волков О.Д. Проектирование вентиляции промышленного здания: Учебное пособие для вузов. - Харьков: Высшая школа 1989. - 240 с.
ДБН В.2.2-16-2005Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади Держбуд України. К. 2005. – 133 с.
Справочник проектировщика. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч.3. Вентиляция и кондиционирование воздуха. Кн. 2 Б.В. Баркалов Н.Н. Павлов С.С. Амирджанов и др.; Под ред. Н.Н. Павлова и Ю.И. Шиллера. – 4-е изд. перераб. и доп. – М: Стройиздат 1992. - 416 с.
СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха Госстрой СССР. М.: АПП ЦИТП 1992. - 64 с.
Русланов Г.В. Розкин М.Я. Ямпольский З.Л. Отопление и вентиляция жилых и гражданских зданий: ПроектированиеСправочник. - К.:Будивельник1983.- 272 с.
Курсовое и дипломное проектирование по вентиляции гражданских и промышленных зданий: Учебное пособие для вузов В.П. Титов З.В. Сазонов Ю.С. Краснов и др.-М.: Стройиздат 1985.-208 с.
Каменев П.Н. Тертичник Е.И. Вентиляция. Учебное пособие. – М. Изд-во АСВ 2008. – 616 с.
ДБН В.2.2-9-2009Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення Мінрегіонбуд України. К. 2009. – 51 с.
Шарыгина А.Н. Гриднева И.Ю. Санитарная техника в общественном питании. - Учебник для вузов - М.: Экономика 1985 - 209 с.
Каталог вентиляционного оборудования фирмы «Soler&Palau» 2006г.
Каталоги вентиляционных воздухораспределителей Madel.
Вихідні данні для проектування . 4
1. Розрахункові параметри зовнішнього повітря ..4
2. Розрахункові параметри внутрішнього повітря.. .4
Тепловитрати приміщення 5
Визначення кількості шкідливих виділень ..6
1 Надходження тепла в приміщення ..6
1.1. Надходження тепла від людей . 6
1.2 Надходження тепла від джерел штучного освітлення ..7
1.3 Надходження тепла від сонячної радіації ..7
1.4 Тепловіддача опалювальних приладів 8
1.5 Визначення загальних теплонадходжень в приміщення 9
1.6. Складання теплового балансу ..9
2 Надходження вологи в приміщення ..10
2.1 Виділення вологи людиною 10
3 Газові надходження в приміщення 10
Визначення повітрообміні 11
1 Параметри припливного повітря 11
2 Параметри повітряяке видаляється з приміщення ..11
3. Розрахунок повітрообмінів за шкідливими виділеннями ..11
3.1 Загальні положення ..11
3.2 Повітрообмін за надлишками теплоти і вологи 13
3.2.1 Теплий період 13
3.2.3 Холодний період 15
3.4 Вибір розрахункового повітрообміну .17
4 Розрахунок повітрообмінів за нормативною кратністю ..17
5 Вентиляційний баланс .18
Конструювання систем вентиляції .20
1. Розміщення вентиляційних решіток каналів і повітроводів .20
2. Попередній розрахунок повітроводів і решіток 21
3. Розміщення вентиляційних установок (камер) 22
Аєродинамічний розрахунок вентиляційних систем .25
1 Загальні вказівки .25
Підбір вентиляційного обладнання 29
Список використаних джерел . 37