• RU
  • icon На проверке: 13
Меню

Проект горизонтального кожухотрубного конденсатора холодильной установки в цеху копчения мелкой рыбы

  • Добавлен: 24.01.2023
  • Размер: 2 MB
  • Закачек: 0
Узнать, как скачать этот материал

Описание

Проект горизонтального кожухотрубного конденсатора холодильной установки в цеху копчения мелкой рыбы

Состав проекта

icon
icon
icon Спецификация оборудования строительный.cdw.bak
icon
icon платон Чертёж на диплом ТХ.cdw
icon платон Чертёж на диплом ТХ.cdw.bak
icon
icon План цеха Савранский.cdw.bak
icon План цеха Савранский.cdw
icon План цеха.cdw.bak
icon
icon общий вид компресорно конденсаторного агрегата.cdw
icon общий вид компресорно конденсаторного агрегата.cdw.bak
icon
icon деталировка горизонтального кожухотрубного конденсатора.cdw
icon деталировка горизонтального кожухотрубного конденсатора.cdw.bak
icon Спецификация оборудования строительный Платон.cdw
icon
icon Частина будівельна.docx
icon економика диплом.docx
icon Ремонт, монтаж, експлуатаія обладнання.docx
icon охрана труда.docx
icon Висновок.docx
icon Вступ.docx
icon обґрунтування техніко економічне.docx
icon Зміст.docx
icon Список використаної літератури.docx
icon Частина технологічна Платон.docx
icon частина розрахункова.docx

Дополнительная информация

Контент чертежей

icon платон Чертёж на диплом ТХ.cdw

платон Чертёж на диплом ТХ.cdw

icon План цеха Савранский.cdw

План цеха Савранский.cdw

icon общий вид компресорно конденсаторного агрегата.cdw

общий вид компресорно конденсаторного агрегата.cdw

icon деталировка горизонтального кожухотрубного конденсатора.cdw

деталировка горизонтального кожухотрубного конденсатора.cdw

icon Спецификация оборудования строительный Платон.cdw

Спецификация оборудования строительный Платон.cdw

icon Частина будівельна.docx

При проектуванні холодильної установки проектуємо камеру для збереження копченої риби розмірами 69 м а також машинне відділення розмірами 66 м.
При проектуванны холодильника необхідно підібрати матеріали для будівельних конструкцій які повинні бути міцними стійкими до дій навантажень довговічними вогнестійкими економічними з достатньою теплоізоляцією та надійною гідроізоляцією.
При будові холодильників використовують найбільш поширені стрічкові фундаменти із збірних бетонних та залізобетонних блоків - подушок заводського виготовлення що дає ряд переваг: знижуються трудовитрати полегшуються монтажні роботи в зимовий час. Такі фундаменти складаються з уніфікованих фундаментних плит і стінових прямокутних блоків різного розміру.
Стрічковий фундамент представляє собою прямокутник який розташовується безперервно під усім периметром стін. Навантаження від стін може передаватись на стрічкові фундаменти опираючись на фундаменти колон. Під колони закладають роздільно стоячі ступеневі або пирамедальні фундаменти із залізобетона колони приймають квадратної форми 400 х 400 мм.
Зовнішня стінка складається з цегляної кладки в одну цеглину товщиною 240 мм яка покрита з двох сторін цементною штукатуркою по 15 мм в якості теплоізоляції використали пінопласт поліуретановий.
Внутрішні стіни холодильника відділяючі охолоджуєме приміщення від коридорів тамбурів вестибюлів виконуються з тих же матеріалів що і зовнішні тільки товщина цегляної кладки може бути зменшена до 250 мм.
Наружна стінка складається з цементної штукатурки цегляної кладки пароізоляції теплоізоляції та обробного шару.
Найбільш ефективним способом створення надійної і ефективної теплоізоляції холодильної камери є використання тришарових панелей. Ця панель є структурою що складається з двох оцинкованих сталевих листів із зовнішнім полімерним покриттям і залитим під високим тиском між ними ттеермоізоляційного наповнення з пінополіуретану. Такі панелі крім високих теплоізоляційних властивостей (коефіцієнт теплопровідності близько 0023 Вт м2) мають високу несучу здатність і фактично можуть служити в якості будівельних конструкцій (стін стелі підлоги) при побудові камер. При цьому оптимальною для холодильних камер є товщина панелі 60-80мм
Для холодильників характерні безчердачні покриття які повинні бути стійкими довговічними та економічними а кровлі – водонепронекними та непіддаваися впливу хімічних факторів навколишнього середовища .
В якості гідроізоляційних та пароізоляційних матеріалів використовують гідроліз стеклорубіроїд або рубіроїд які наклеюють в декілька шарів на бітумній мастикі.
Нахил крівлі створюється за рахунок використання зварної опорної конструкції під нахилом 15°.
Підлога складається з основи теплоізоляційного шару стяжки та покриття. Основою служать несучі конструкції перекриття і підготовки; теплоізоляцією слугує керамзитний гравій який укладається шаром в 350мм; Стяжки необхідні для вирівнювання або додання жорсткості поверхні для забезпечення нормованого теплозасвоєння підлоги.
Підлога повинна мати необхідну стійкість яка забезпечує тривалу роботоздатність при механічних діях жорсткість повинна бути безпечною для руху людей та транспортних засобів безшумною та жорсткою.
В якості покриття підлоги приймають бетонні плити. Така підлога в найбільшому ступені забезпечує задані потреби.
Для вільного погруження та вигрузки камер вільного руху транспортних засобів в стінах повинні бути встановлені проєми відповідних розмірів які зачиняються дверима. Для зменшення втрат холоду двері повинні легко відчинятися і зачинятися забезпечуючи при цьому щільне прилягання до коробки по всьому периметру.

icon економика диплом.docx

Для впровадження лінії копчення дрібної риби на ПП «Бриз» місто Бердянськ Запорізької області необхідно провести розрахунок економічних показників для того щоб визначити чи економічно доцільним буде впровадження даної лінії копчення
З метою визначення поточних та капітальних витрат складаємо таблицю вихідних даних яка містить перелік показників у натуральній і грошовій формах нормативи для використання у подальших розрахунках. Дані для розрахунків наведено в таблиці 7.1
Таблиця 7.1 Вихідні дані
Найменування показниів
Обсяг виробляємої продукції за рік
Витрати на доставку устаткування до купівельної ціни
Виробнича площа яку займає устаткування
Технічний паспорт розрахунки
Вартість 1 м2виробничої площі
Вартість будівництва
Коефіцієнт використання устаткування
Норми амортизаційних відрахувань:
Закон України «Про оподаткування прибутків»
Продовження таблиці 7.1
Витрати електроенергії
Ціна електроенергії за 1кВтгод
Ціни та тарифи на комунальні послуги
Фонд робочого часу за рік:
Графік роботи підприємства
Тривалість робочої зміни
Чисельність робітників що обслуговують устаткування за одну зміну
Тарифна годинна ставка
Додаткова заробітна плата до основної заробітної плати
Організація оплати праці
Відрахування по заробітній платі на соціальні потреби – єдиний соціальний внесок
Обов’язкові відрахування по фонду заробітної плати
Витрати на охорону праці від заробітної праці
Розхід фреона за рік
Ціна фреона за 1 кг
Утримання та експлуатація устаткування до вартості обладнання
Методика розрахунку собівартості
Рентабельність продукції для визначення ціни
Норматив по харчовій промисловості
2 Визначення капітальних вкладень
Капітальні вкладення — частинаінвестицій спрямована на відтворенняосновних засобіввиробничого і не виробничого призначення на створення нових реконструкцію і розвиток наявних основних засобів включаючи об'єкти соціальної сфери.
Це витрати на придбання довгострокових активів які функціонують протягом тривалого періоду з поступовою амортизацією ціни. До капітальних витрат звичайно відносять початкову вартість будівель та споруд
За функціональною спрямованістю розрізняють валові і чисті капітальні вкладення.
Валові капітальні вкладення – це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури.
Чисті капітальні вкладення – витрати лише на розширене їх відтворення. Виробниче інвестування означає організацію виробничого процесу тобто створення (придбання будівництво тощо) виробничих потужностей і наймання робочої сили.
Капітальні вкладення являють собою витрати на утворення нових розширення реконструкцію модернізацію і технічне переоснащення діючих виробництв. За допомогою капітальних вкладень може здійснюватися як процес так і розширене відтворення основних фондів.
Визначаємо витрати на будівлю:
Визначаємо витрати на доставку і монтаж устаткування:
Холодильна установка – 240000 х 9.5% = 22800 грн
Розрахунок капітальних вкладень наведено в таблиці 7.2
Таблиця 7.2 Розрахунок виробничих інвестицій
Назва основних виробничих фондів
Варті-сть всього грн
Витрати на доставку і монтаж
Бала-нсова вар-тість ОВФ грн
Холодильнра установка
Всого капытальних витрат
3. Визначення поточних витрат
Поточні витрати або операції витрат – це витрати операційної діяльності підприємства тобто експлуатаційні витрати його основної діяльності пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів робіт послуг) яка забезпечує основну частку доходів підприємства. Витрати виробництва представляють у натуральній та вартісних формах.
Для визначення поточних витрат необхідно розрахувати: витрати на енергоресурси; витрати на сировину і основні матеріали; основну та додаткову заробітну плату відрахування на соціальні потреби; амортизаційні відрахування; витрати на утримання та експлуатацію устаткування загально виробничі витрати.
Витрати на енергоресурси – це оплата електроенергії яку потребує устаткування.
Фонд заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану працю відповідно з встановленими нормами праці (норми часу виробки обслуговування посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляд тарифних ставок (окладів) і сдільних розцінок для робочих і посадових окладів – для службовців.
Дотаткова заробітна плата – це заробітна плата нарахована службовцям і працюючим не за фактично виконані роботи або відпрацьованого часу а у відповідності з діючим законодавством у тому числі оплата чергових відпусток працюючих і службовців пільгових годин підлітків часу пов’язаного з виконанням державних громадських обов’язків та інше. Додаткова заробітна плата враховується також як і основна і входить до фонду заробітної плати підприємства.
В свою чергу фонд заробітної плати – це загальна сума коштів у грошовій і натуральній формах розподільча між робітниками організації у відповідності з кількістю і якостю праці.
диний соціальний внесок (відрахування на соціальні потреби) – це обов’язкові відрахування на громадансько державні соціальні страхування. диний соціальний внесок виплачується підприємцем за себе і за кожного найманого працівника. Являється внеском у загальнодержавну систему соціального страхування з метою захисту у випадках передбачених законодавством прав застрахованих лиць на отримання страхових виплат. диний соціальний внесок виплачується на рахунок органів доходів і зборів за місцем обліку підприємства.
Амортизаційні відрахування – це процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт. Що виготовляється з їх допомогою. Для зміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування тобто відрахування певних грошових коштів відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахунки використовуються для повного відтворення зношених основних фондів а також для їх часткового відшкодування.
Розрахунок поточних витрат.
Витрати на енергоресурси:
·07·29·192 = 170016 грн
Витрати на основні матеріали:
Визначення заробітної плати працівника:
Оплата праці відбувається:
-за розрядом погодинна тарифна ставка – 105 грн.
-за V розрядом погодинна тарифна ставка – 112 грн.
за розрядом - 1 чоловік
·10.5 ·2008 = 21084 грн.
за V розрядом – 1 чоловік
·11.2 ·2008 = 224896 грн.
Всього заробітна плата склала:
084 + 224896 = 435736 грн.
Додаткова заробітна плата
5736 · 20%= 871472 грн.
Фонд заробітної плати:
5736 + 871472 = 5228832 грн.
Визначаємо витрати на єдиний соціальний внесок:
28832 · 22% = 1150343 грн.
Витрати на охорону праці
28832 · 85 %= 444450 грн.
Амортизаційні відрахування:
2800 · 20% = 52560 грн.
3000 · 5% = 8190грн.
Поточний ремонт обладнання:
0000 · 7.5% = 18000 грн.
Всього поточних витрат:
0016 + 5020 + 26000 + 3400 + 5228832 + 1150343 + 444450 + 52560 + 8190 + 18000 = 183106.25 грн
Витрати на одиницю продукції:
3106.41 245280 = 075 грн.
4. Економічна ефективність впровадження лінії
Визначаємо оптову ціну на одиницю продукції:
де С – повна собівартість одиниці продукції грн
П – прибуток у ціні визначається
де Р – рентабельність продукції %
Розрахунок господарсько розрахункової оптової ціни за одиницю продукції:
Загальна вартість продукції:
5280 · 084 = 206035.2 грн.
Прибуток від реалізації:
Преал. = РП – СП (7.3)
де СП – повна собівартість всієї продукції грн
Преал. = 2060352 - 18310641 = 2292879грн
Визначення показників економічної ефективності капітальних вкладень грн.
Еаб = ПРЕАЛ. К (7.4)
де ПРЕАЛ. – загальна сума прибутку грн
К – загальна сума виробничих інвестицій (капіталовкладень)
Еаб = 2292879425800= 0.50 грн.
де Ток– строк окупності капітальних вкладень який є оберненим показником до Еаб

icon Ремонт, монтаж, експлуатаія обладнання.docx

4 РЕМОНТ. МОНТАЖ. ЕКСПЛУАТАЦЯ
В процесі експлуатації обладнання зношується і перестає задовольняти пропонованим йому вимогам. Розрізняють два види зносу: фізичний і моральний.
Фізичний знос викликається такими факторами як: динамічні навантаження високі тиску низькі і високі температури тертя корозія і т.д.
Моральний знос пов'язаний з тим що старе обладнання за технічними параметрами відстає від нового.
Основними видами фізичного зносу є: механічний тепловий і хімічний. Механічний знос перш за все виникає від впливу тертя і ударів. Знос тертьових поверхонь відбувається в результаті ерозійного і абразивного впливу. Ерозійний вплив виражається у взаємному зтиранні сполучених деталей. Результатом абразивного впливу є стирання поверхонь пов'язане з потраплянням між ними абразивних частинок. Якщо одна з поверхонь що труться значно м'якше інший то абразивні частинки вдавлюються в неї і викликають знос твердої поверхні.
Тепловий знос деталей відбувається під дією високих або різко мінливих температур що призводить до зменшення опору стирання появи додаткових внутрішніх напружень. Цей вид зносу може призвести до схоплювання матеріалу тертьових пар і розмазування металу по поверхнях деталей.
Хімічний знос відбувається в результаті корозії металевих поверхонь в основному теплообмінних апаратах. До хімічного зносу також відноситься старіння прокладок.
Основні фактори що впливають на знос обладнання:
якість і конструкція машин;
якість збірки при монтажі;
правильно організована експлуатація;
оснащення установки приладами контролю і автоматики;
своєчасний профілактичний огляд і високоякісний ремонт.
ндивідуальний метод ремонту застосовують в основному при ремонті на місцях експлуатаціі середнього і великого холодильного обладнання різних марок і в невеликому обсязі . Особливість методу полягає в тому що весь ремонт виконуться однією бригадою в складі до три або пять чоловік.
Бригада виробляє розбирання машини на вузли а вузли - на деталі. Після дефектації деталі що вимагають ремонту передають для відновлення в ремонтну майстерню а якщо вони прийшли в непридатність замінюють новими. Устаткування знаходиться в ремонті до тих пір поки всі зруйновані і зношені деталі не будуть повністю відновлені або замінені.
Перевагою цього методу є простота організації ремонту. До його недоліків слід віднести тривалість простою обладнання в ремонті високу вартість ремонту і необхідність в висококваліфікованому ремонтному персоналі.
При вузловому методі ремонтується обладнання його розбирають на ряд вузлів подальша розбирання і ремонт яких проводиться спеціалізованими бригадами. Метод застосовують також на місцях експлуатації при наявності значного парку однотипного обладнання. Бригада оснащена спеціальними пристосуваннями інструментами і приладами. Перевагами цього методу є: висока продуктивність праці; висока якість ремонту вузлів і деталей обумовлене спеціалізацією ремонтного персоналу; зниження собівартості ремонту; скорочення простоїв обладнання в ремонті внаслідок розширення фронту робіт.
Поточний метод ремонту передбачає повне знеособлення ремонтується з вузькою спеціалізацією ремонтних робіт. Даний метод застосовується при великій кількості ремонтуючого обладнання однієї марки (в основному малих холодильних майшин) і використовується тільки на спеціалізованих підприємствах для ремонту холодильного обладнання.
Ремонт на базі готових змінних деталей забезпечує сокорочення тимчасових витрат на проведення ремонту з одночасним підвищенням його якості є найбільш ефективним і прогресивним.
Метод передбачає проведення ремонтних робіт шляхом заміни зношених змінних деталей на нові з запасних частин виготовлених централізовано і тільки в ряді випадків шляхом відновлення зношених деталей (перезаливка вкладишів направляючих крейцкопфа та інші). Цей метод може бути застосований на підприємствах забезпечених необходімимі запасними частинами.
Властивість зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонту називається довговічністю.
Ремонто придатністю називається пристосованість до попередження виявлення та усунення пошкоджень і відмов шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту.
Здатність зберігати експлуатаційні показники протягом і після терміну зберігання і транспортування встановленого в технічній документації називається збереженістю.
Властивість обладнання виконувати задані функції зберігаючи експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного проміжку часу називається надійністю.
Здатність не мати відмов протягом необхідного часу при його експлуатації в заданих умовах називається безвідмовністю.
Раптові відмови характеризуються імпульсною зміною параметрів внаслідок поломки заклинювання і так далі.
Поступові відмови характеризуються поступовою зміною одного чи декількох параметрів (потужності споживання електроенергії витрат мастила рівня шуму і вібрації зазору в сполученнях і т.д.) внаслідок зносу тертьових пар засмічення трубопроводів теплообмінних апаратів і інше.
Так як виникнення поступових і раптових відмов різному то і для їх усунення необхідні різні заходи:
планово-попереджувальні заміни для попередження поступових відмов;
профілактичні огляди для попередження раптових відмов.
Для компресорів з меншим ходом поршня час між оглядами і ремонтами збільшується в середньому на 25%.
Зміст робіт при профілактичному огляді поршневого компресора є:
промивка газових і масляних фільтрів;
очищення картера і заміна мастила;
демонтаж промивка та огляд клапанів;
перевірка якості стопорения і затягування шатунних болтів;
огляд гільз циліндрів;
усунення всіх виявлених несправностей або заміна дефектних деталей.
Профілактичний огляд теплообмінних апаратів включає в себе проведення аналізу води і розсолу на присутність фреону перевірку та відновлення щільності розсолу усунення нещільності контроль тиску .
При малому ремонті додатково до заходів профілактичного огляду здійснюються такі види робіт:
заміна пружин і пластин нагнітальних клапанів;
демонтаж розбирання і огляд шатунно-поршневих груп;
огляд поршневих кілець;
розбирання запобіжного клапана і його тарировка;
усунення рисок і натиров на всіх рухомих парах механізму руху.
При проведенні профілактичного огляду і малого ремонту складається дефектна відомість а обладнання зупиняється на вісім або дванадцять годин.
Середній ремонт включає всі роботи передбачені малим ремонтом додатково до яких здійснюються такі види робіт:
перевірка ущільнення гільз;
притирання клапанів;
розбирання сальника і притирання поверхонь що труться;
заміна втулки верхньої головки шатуна;
заміна гумових і паранітові ущільнень;
перевірка натягу буферних пружин;
дефектоскопія шатунних болтів;
перевірка і регулювання лінійного мертвого простору мертвих обсягів і висоти підйому пластин клапанів;
перезаливка вкладишів;
очищення водяний порожнини від накипу.
Середній ремонт зазвичай проводять взимку протягом місяця. У кожухотрубних апаратах негерметичні і заглушені трубки замінюються новими. Компресора з фундаментів зазвичай не знімаються але можливе проведення модернізації обладнання.
Капітальний ремонт характеризується роботами пов'язаними з приведенням в початковий стан або з заміною всіх зношених великих деталей і вузлів для повного відновлення працездатності обладнання.
До робіт середнього ремонту додаються:
заміна гільз поршнів сальника клапанів поршневих пальців роликопідшипників шестеренчатого масляного насоса буферних пружин запобіжного клапана;
дефектоскопія колінчастого вала і його перешліфовка на ремонтний розмір;
установка вкладишів ремонтного розміру;
гідровипробування корпусу;
повна промивка блок-картера;
обкатка компресора в холосту і на холодоагенті.
При капітальному ремонті компресор демонтують і зазвичай пристосовують до середнього ремонту який триває один або три місяці.
Сучасна практика автоматизації системи змащення правильного регулювання режиму роботи регулярного проведення оглядів і малих ремонтів дозволяє відмовитися від капітального ремонту обладнання на десять та п'ятнадцять років. А в ряді випадків пов'язаних з переозброєнням підприємств і збільшенням продуктивності ефективніше взагалі замінити його новим.
Складаємо графік планово запобіжного ремонту на рік
Коефіцієнт ремонтної складності якого складає 85 а рбота працівників складає в дві зміни наступні дані заносимо до таблиці 4.1
Таблиця 4.1 Планування строків ремонтного циклу
КО1О2П1О3О4С1О5О6П2О7О8С2К
Визначаємо трудоємкість згідно даних у таблиці 4.2 робимо наступні розрахунки і заносимо їх до таблиці в таблиці 4.3:
Поточного ремонту R7 857595.
Середнього ремонту R21 8521 1785
Таблиця 4.2 Коефіцієнтів видів робіт
Встановлюмо графік планово запобіжного ремонту який зорієнтовану у таблиці 4.3
Таблиця 4.3 розрахунок трудоємкості робіт
Машина тільки встановлена пуск якої відбувся першого лютого 2016 року графік планово запобіжного ремонту нвказано в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 Графік планово запобіжного ремонту
Продовження таблиці 4.4
Визначааємо трудові витрати результати зараховуємо до таблиці 4.5 :
Слюсарні ОПС 1128332499 3444
Верстатні ПС 238714 952
нші ОПС 204119357 68
Таблиця 4.5 Трудові витрати
Бідьш детальні характеристики графіку планово попереджувальних робіт наведено у додатку А .
При реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств використовують штучний холод зазвичай беруть участь генеральна будівельна організація а також субпідрядні організації монтують технологічне обладнання холодильне обладнання теплосилове санітарно-технічне електротехнічне в тому числі виконують теплоізоляційні види робіт і ряд інших.
Монтаж складних і відповідальних холодильних установок повинен виконуватися спеціалізованими підрозділами.
Будівельні роботи включають в себе прокладку трубопроводів в грунті і на естакадах створення фундаментів опорних конструкцій майданчиків резервуарів конструкцій градирень.
Підрозділи які ведуть санітарно-технічні роботи прокладають підземні підвідні трубопроводи для води і зливу відпрацьованих вод в каналізацію. Підрозділи які ведуть електротехнічні роботи забезпечують освітлення та електропостачання. Пристрої з автоматизації виконуються відповідними спеціалізованими організаціями.
Монтаж невеликих холодильні установки зводиться до установки агрегату прокладання трубопроводів і ліній електропостачання. Середні холодильні установки можуть являти собою компресорно-конденсаторні випарні агрегати з арматурою автоматикою і трубопроводами. У цьому випадку монтаж зводиться до установки на фундамент агрегатів монтажу охолоджуючих приладів допоміжного обладнання трубопроводів.
Великі холодильні установки монтують з окремих елементів: компресорів теплообмінних апаратів насосів трубопроводів водо-охолоджувальних пристроїв.
Монтаж обладнання повинен завершуватися випробуванням системи заповненням її робочою речовиною пробним пуском наладкою і введенням в дію. З метою скорочення термінів будівництва монтаж обладнання може проводитися паралельно з виконанням будівельних робіт. Такий метод називається суміщений.
Монтаж обладнання повинен здійснюватися на основі розробленого проекту або схеми виконання робіт.
Приблизна послідовність і склад робіт по монтажу обладнання:
ознайомлення з проектом;
замовлення необхідного обладнання та матеріалів;
розробка проекту виконання робіт (планово попепереджувальних робіт);
організація монтажної дільниці;
приймання від будівельної організації конструкцій для монтажу обладнання;
доставка обладнання до місця монтажу;
установка і вивірка машин і апаратів на фундаменті;
установка опор для трубопроводів;
монтаж трубопроводів;
випробування трубопроводів на міцність;
установка засобів автоматики;
випробування системи на щільність;
Пристрій теплоізоляції;
вакуумування і осушення системи;
заповнення системи холодоагентом і хладосітелем;
пуско-налагоджувальні роботи;
здавальні випробування.
Монтажні роботи повинні проводитися відповідно до планово попереджувальних ремонтів розроблених організацією яка виконує ці роботи. Проект виконання робіт визначає:
черговість суміщеного виконання монтажних і будівельних робіт;
способи і необхідні механізми для транспортування і підйому обладнання;
технологію виробництва зварювальних робіт;
способи випробування і випробування установок;
потреба в робочій силі і допоміжних матеріалах;
календарні терміни виконання робіт;
В процесі робіт ведеться журнал а по завершенні складаються відповідні акти. Після завершення всіх випробувань складається акт про введення нового підприємства в експлуатацію який повинен бути затверджений керівною організацією. Не допускається виконання монтажних робіт з відступами від проекту без узгодження з проектною організацією.
При виконанні монтажних робіт необхідно також керуватися вимогами технічної документації виробників обладнання трубопроводів арматури приладів і засобів автоматизації; правил будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском; правил будови і безпечної експлуатації технологічних трубопроводів; правил пожежної безпеки.
Перед монтажем має бути перевірено відповідність обладнання (виробів) і матеріалів робочої документації по якій повинен здійснюватися монтаж а також наявність інструкцій по монтажу.
При прийнятті обладнання та вузлів холодильної установки в монтаж необхідно провести їх огляд перевірку комплектності та технічного стану. Вироби з дефектами до монтажу не допускаються.
Устаткування і інші вироби з вичерпаним гарантійним терміном можуть бути допущені до монтажу тільки після проведення на них комплексу робіт передбачених документацією виробника (ревізії усунення дефектів і т.д.). Результати проведених робіт повинні бути занесені в документацію обладнання.
Устаткування вироби та матеріали до монтажу повинні зберігатися відповідно до вимог документації організації виробників. При зберіганні повинен бути забезпечений доступ для огляду створені умови що запобігають ушкодження потрапляння вологи і пилу у внутрішні порожнини.
При виробництві зварювальних робіт і різання металів повинні бути виконані також відповідні вимоги державних стандартів з безпеки електрозварювальних робіт та інструкції з організації безпечного проведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах.
При спорудженні фундаментів і розміщенні на них холодильного обладнання підготовці фундаментних болтів необхідно керуватися технічною документацією виробника обладнання вимогами проекту а також вимогами будівельних норм і правил.
При переміщеннях обладнання трубопроводів та інших вузлів холодильної установки під час монтажних робіт необхідно керуватися документацією виробника вимог стандартів чинних правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів вимогами будівельних норм і правил.
При необхідності проведення зварювальних робіт на посудинах що працюють під тиском слід керуватися технічною документацією на виготовлення посудин проектними рішеннями і правилами будови і безпечної експлуатації посудин що працюють під тиском.
Установка ручної сальниковой арматури маховичками вниз не допускається.
Для електромагнітних вентилів і вентилів з приводом напрямок руху аміаку повинно відповідати зазначеному в інструкції заводу-виготовлювача.
Трубопроводи повинні монтуватися на спеціальних опорах або підвісках які повинні бути розраховані на власну масу трубопроводу масу холодоагенту і теплової ізоляції прийнятих з коефіцієнтом запасу одна ціла дві десяті .
Зварні стики трубопроводів слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від опор і підвісок для труб діаметром менше 50 мм і не менше 200 мм для труб діаметром 50 мм і більше. Теплова ізоляція трубопроводів проводиться після випробування їх на міцність і щільність і усунення всіх виявлених при цьому дефектів. Зварювальні роботи на трубопроводах холодильних установок виробляються при відключенні і звільнення їх від фреону (з продувкою повітрям або інертним газом) і при наявності письмового дозволу на проведення вогневих і газонебезпечних робіт оформленого в установленому порядку.
Випробовуваний (продувається) апарат посудину або ділянку трубопроводів повинен мати запірну арматуру що дозволяє відключити його від системи.
При виконанні монтажних робіт в приміщенні і на ділянках діючої холодильної установки (а також в умовах недіючих вузлів що знаходяться під холодоагентом або не єднаних від іншої частини системи) необхідно оформляти наряд-допуск на ці роботи відповідно до вимог будівельних норм і правил.
Горизонтальні кожухотрубні конденсатори зазвичай встановлюють в приміщенні на металевих або залізобетонних майданчиках . Конденсатор піднімається на тимчасову монтажний майданчик і закочується по напрямних на місце установки за допомогою лебідки закріплену за колону або спеціальний якір .
Перед монтажом обладнання проводять розрахунок фундаменту. Розраховують його розміри і тиск на основання системи загальна схема фундаменту забражена на рис. 4.1.
Рис4.1 Схема фундаменту
Розраховуэмо площу поверхні фундаменту:
де А довжина фундаменту А = 12 м;
В ширина фундаменту В = 6 м.
Визначаємо висоту фундаменту:
де Н1 висота надземної частини фундаментуН1 120 мм;
Н2 висота підземної частини фундаменту Н2 800 мм.
Визначаємо об’єм фундаменту:
Розоаховуємо вагу фундаменту:
де ρ питома вага залізобетону; ρ=25 кНм3
Визначаємо фактичний тиск на основний грунт :
де α коефіцієнт зменшення; α=05;
Gм вага машини Gм260 Н.
Даний фундамент витримує відповідну нормативну нагрузку.
Машини і апарати холодильних установок розміщують так щоб забезпечувалося їх нормальне обслуговування й ремонт.
Обслуговування холодильної установки залежить від підготовці її на роботу пуск регулюванні подачі холодоагента у випарникову систему догляд за холодильною установкою під час роботи установці і вимиканні машин і апаратів дотриманні правил техніки безпеки підтримці чистими і справності машин і створення робочих приміщень і навіть заповненні необхідної звітної документації.
Вступ на чергування змінного персоналу починається з перевірки записів у журналі роботи холодильної станції а закінчується контролем температур основних точок холодильного циклу і перевіркою роботи устаткування холодильної станції.
Обидві зміни наступнаа яка приймає розписуються про прийомні зміни у журналі.
Чергові періодично перевіряють кількість і щільність розсолу подачу води на конденсатори справність аварійної вентиляції наявність необхідних запасними частинами матеріалів і інструмента засобів особистої захисту. Особливу увагу має приділятися перевірці стану тертьових частин компресорів і насосів роботи масляної системи.
Для зручності обслуговуючого персоналу на трубопроводах охолоджувальної води встановлюють оглядові ліхтарі й інші прилади котрі дозволяють стежити за протокою води.
У різних місцях холодильної установки влаштовують також гнізда для приладів потребують як постійного контролю над роботою установки так періодичних випробувань. Манометри термометри та інші вимірювальні прилади встановлюються так щоб під час пуску установки вони перебували у зорі головного механіка та її помічника.
Автоматичну регулюючу арматуру зазвичай дублюють ручною. Це дозволяє продовжувати вироблення холоду на виході з ладу частини приладів автоматичного регулювання.
Середні і великі холодильні установки переважно працюють із ручний системою пуску. Технічна експлуатація їх досить складна й потребує від обслуговуючого персоналу глибоких знань фізичних основ отримання холоду устрою машин апаратів і керування а також роботи з ними.
Для полегшення роботи персоналу в машинних відділеннях холодильних станцій вивішують схеми трубопроводів плани розташування устаткування відомостей про основні параметри холодильних установок.
З метою орієнтації обслуговуючого персоналу в розгалужених схемах трубопроводів їх забарвлюють в умовні кольори. Найчастіше застосовують таке забарвлення:
для трубопроводів хладагента: нагнітальних червоний колір рідинних жовтий всмоктуючих синій;
для трубопроводів розсолу: напірних зелений зворотних коричневий;
для трубопроводів води: напірних блакитний зворотних фіолетовий.
За наявності кількох параметрів холоду на забарвлені трубопроводи завдають що дають машині належити до даного трубопровода.
Ефективна і надійна робота будь-якої холодильної установки залежить не тільки від надійного технічного стану устаткування а й від грамотної його експлуатації. Безпосереднє стеження роботою устаткування ведуть головні механіки їх помічники апаратники чергові слюсарі і електрики.
Основнє їхне завдання підтримка заданих параметрів роботи холодильних машин з найменшою витратою енергії і експлуатаційних матеріалів й суворим виконанням правил техніки безпеки.
Для успішного виконання завдань які надаються експлуатаційним персоналом холодильна установка повинна мати :
високу якість та справність устаткування;
забезпеченість контрольно-вимірювальними приладами;
запасні частини інструменти та ремонтні пристосування;
наявність холодоагенту холодоносія води мастил;
правильне заповнення систем холодоагентом;
відсутність забруднень на поверхнях теплопередачі;
своєчасна профілактика і проведення ремонтів;
високій кваліфікації обслуговуючого персоналу.
Експлуатація холодильних установок регламентується спеціальними інструкціями. Недотримання їх можуть призвести до порушення технологічного процесу у споживачів холоду та підвищенню витрати енергії отримання холоду.
Послідовність окремих операцій під час пуску і зупинці і Порядок обслуговування залежить від конструктивних і експлуатаційних особливостей холодильної установки які обов'язково необхідно відбивати в інструкції з обслуговування.
До експлуатації промислових холодильних установок допускаються особи досягли вісімнадцятирічного віку минулі медичний огляд і мають посвідчення про закінчення навчання обраної вузької спеціальності.
Обслуговуючий персонал повинен добре знати суворо дотримуватися правил і інструкції по експлуатації і ремонту устаткування й приладів холодильних станцій. Машинние відділення холодильних станцій є робочим місцем машиніста та її помічника. Насосні і апаратні відділення обслуговують апаратники підлеглі начальника і погоджують з нею усі свої дії.
Персонал з експлуатацією та ремонтом холодильних установок щорічно складає іспити кваліфікаційної комісії. Результати іспитів оформляють протоколом. Особам сдавшим ці іспити видають спеціальні посвідчення.

icon охрана труда.docx

6. ОХОРОНА ПРАЦ ТА ТЕХНКА БЕЗПЕКИ
Коротка характеристика соціально - економічного значення питань охорони праці в Україні
Поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці – це система правових соціально-економічних організаційно-технічних санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Головною метою охорони праці – є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці умов безпечної експлуатації обладнання зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і як наслідок зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. Умови праці на робочому місці безпека технологічних процесів машин механізмів устаткування та інших засобів виробництва стан засобів колективного та індивідуального захисту працівників а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Зміст поняття “охорона праці” містить в собі також питання соціального страхування трудівників від нещасних випадків і професійних захворювань права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я відшкодування моральної шкоди а також охорону праці жінок неповнолітніх інвалідів та інші.
Створення служби охорони праці на підприємствах будь-якої форми власності передбачено Законом України «Про охорону праці» та є обов'язком роботодавця якщо кількість найманих працівників становить 50 і більше осіб. Діє така служба на підставі Типового положення затвердженого Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (Наказ від 15.11.2004 № 255). Підпорядковується служба охорони праці безпосередньо роботодавцю. На підставі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва видів діяльності кількості працівників умов праці та інших факторів роботодавець розробляє Положення про службу охорони праці відповідного підприємства.
Відомо що на підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб створення цілої служби не є обов'язковим і доцільним. Функції служби охорони праці в такому випадку можуть виконувати в порядку сумісництва особи які мають відповідну
Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів основними з яких є Закон України «Про охорону праці» та Кодекс законів про працю. До законодавчої бази також належать Закони України: «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань які спричинили втрату працездатності» «Про охорону здоров’я» «Про пожежну безпеку» «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та інші. х доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти – це стандарти інструкції правила норми положення статути та інші документи яким надано чинність правових норм обов’язкових для виконання усіма уставами і працівниками.
Державна політика України щодо охорони праці виходить з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя и здоров’я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. В реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов і безпеки праці зменшення рівнів травматизму та професійної захворюваності.
В Україні прийнята і реалізується Національна програма поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища що булла затверджена кабінетом міністрів на основі якої були розроблені галузеві та регіональні програми поліпшення стану охорони праці.
мовірність загинути отримати травму чи набути професійне захворювання існує на тих підприємствах установах та організаціях де нехтуються правила безпеки і не виконуються вимоги охорони праці. Людина яка володіє професійними навичками та знаннями правил безпеки передбачає цей ризик і застосовує заходи які його зменшують або зовсім виключають.
Суспільно-політичні та соціально-економічні реформи що здійснюються в нашій країні не можуть бути ефективно реалізовані без докорінних змін у сфері праці. Безпечні умови виробництва стоять поруч з такими суспільними потребами людини як харчування житло одяг лікування екологічно чисте середовище тощо.
Підприємства що переробляють сільськогосподарську продукцію (харчові м’ясо-молочні хлібопекарні виробні та інші) характеризуються досить складним технологічним обладнанням фізико-хімічними процесами і важкими умовами праці. Тут застосовуються лінії автоматичної дії великої потужності фасувальні автомати апарати що працюють під тиском та розрідженням енергетичні установки тощо.
Широке впровадження комп’ютерної техніки що дає змогу автоматизувати багато рутинних операцій одержати доступ до численних джерел інформації швидко проводити потрібні розрахунки та інше підвищує продуктивність праці. Проте активне впровадження у практику персональних комп’ютерів має і негативну сторону – з’являються фактори які несприятливо впливають на здоров’я працюючої людини.
Холодильне виробництво – це галузь народного господарства яка має широкий розвиток. в той же час холодильне виробництво можна віднести до виробництв з підвищеною небезпекою. Наявність установок що працюють під великим тиском використання в якості хладогентів вибухонебезпечних та ядовитих речовин потребує підвищеної уваги до питань охорони праці.
Тому безпечні умови праці по підприємствах виробництвах можуть бути забезпечені тільки при суворому дотримані норм безпеки виробничої санітарії і пожежної безпеки.
Охорона навколишнього середовища.
Охорона навколишнього середовища являє собою форму відносин між суспільством і природою. Вона здійснюється різними засобами: економічними правовими науково-технічними санітарно-гігієнічними біологічними та іншими.
В загальному випадку проблема охорони навколишнього середовища зводиться до вирішення двох завдань:
- організації раціонального природокористування;
- забезпечення чистоти природних (екологічних) систем.
При здійснені різних видів економічної діяльності суб’єкти господарювання використовують різноманітні природні ресурси: землю воду корисні копалин тощо. Проте ресурси ці обмежені. Обмеженість природних ресурсів є головною умовою що накладається на розвиток економіки і відповідно зростання суспільного добробуту. Наслідком обмеженості природних ресурсів є конкуренція за їх застосування тобто суперництво між альтернативними цілями використання ресурсів.
Ще одним не менш важливим завданням охорони навколишнього середовища є забезпечення чистоти природних екологічних систем тобто водного середовища повітряного басейну рунтових покровів тощо.
Економічна діяльність у всіх її проявах здійснює забруднення навколишнього середовища. У процесі цієї діяльності забруднюються і стають дефіцитними ресурси повітря води територій що здавалися нескінченними.
Однією з причин забруднення навколишнього середовища є збільшення обсягу відходів та викидів. До них відносять: не використані у виробництві матеріали що не підлягають подальшій переробці або продукти що відслужили свій термін споживання різні пакувальні матеріали відвали породи тощо.
Завданням держави є розробка на основі наукових досліджень програми заходів у галузі охорони навколишнього середовища і формування достатніх фінансових коштів на екологічні потреби й покриття екологічних витрат.
Охорона навколишнього середовища в холодильній галузі забезпечується ретельною герметизацією холодильних систем недопущенням витік хладогентів при ремонтах огляд демонтаж обладнання і трубопроводів контролем за недопущенням витоків хладогентів під час вироблення холоду у відповідності з інструкціями організацій виробників холодильних установок.
Найбільш ефективним є впровадження прогресивних безвідходних технологій удосконалення щодо утилізації відходів прийняття і дотримання міжнародних норм з охорони навколишнього середовища.
Аналіз умов та знарядь праці «на підприємстві цеху дільниці» що проектується
Потенційна небезпека– це така небезпека яка має неявний характер і проявляється в умовах які важко передбачити.
Потенційна небезпека може реалізуватися у формі хвороб або травм. Але наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов: небезпека реально існує і діє; людина знаходиться в зоні дії небезпеки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту. Умови за якими небезпека може реалізуватися в подію називаються небезпечною ситуацією. Ситуацію за якої проявляється велика можливість виникнення нещасного випадку прийнято називати небезпечною або аварійною а коли загинули люди – катастрофічною.
Більшість рибопереробних заводів в нашій країні влаштовані порівняно недавно з урахуванням всіх сучасних вимог техніки безпеки та охорони праці робочих. У приміщеннях багато світла повітря вони обладнані вентиляційними пристроями. Всі люки похилих спусків повинні бути огороджені запобіжними поручнями всі пристрої для транспортування рибної продукції і відходів такі як: вертикальні і похилі стрічкові і пластинчасті конвеєри транспортери елеватори повинні мати огорожі з сітки. Майданчики на яких приймають і сортують рибну сировину потребуються в хорошому освітленні вентиляцій. Робочі місця і прилягаючі майданчики для миття рибного сировини і допоміжного обладнання повинні покриватися анти ковзаю чим покриттям так-би запобігти травматизацію обслугованого персоналу. Всі машини повинні бути оснащені блокувальними пристроями які запобігають пуск машини при знятих захисних механізму.
Передумовою організації роботи із створення сприятливих умов праці є об’єктивна оцінка їх фактичного стану. При цьому разом з аналізом і оцінкою окремих чинників що впливають на формування умов праці важливо виразити все різноманіття дії виробничого середовища за допомогою єдиного показника.
Кількісна і якісна оцінка сукупної дії всіх чинників виробничого середовища на працездатність здоров’я і життєдіяльності людини знаходить вираз в показнику тяжкості праці. Це поняття застосоване як фізичної так і до розумової праці. Під впливом умов праці формуються три основні функціональні стани організму: нормальне прикордонне (між нормою та патологією) і патологічне.
Кожний стан має власні відмінні ознаки і від того в якому з них знаходиться організм людини залежить результат цього трудової діяльності і здоров’я.
Виконання будь-якої роботи протягом тривалого часу супроводжується втомленням організму що проявляється в зниженні працездатності людини.
Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища які впливають на працездатність і здоров’я людини в процесі роботи. На підприємстві існують небезпечні фактори (хімічні фізичні біологічні) що можуть мати місце під час експлуатації устаткування.
Шкідливий виробничий фактор – це виробничий фактор дія якого на організм працівника в певних умовах призводить до захворюваності або зниженню працездатності.
Виробничі шкідливі фактори поділяються на: фізичні біологічні психофізичні.
Фізіологічні поділяються на: машини і механізми газові повітряні парові електроенергетичні пожежні вибухові відхилення тиску вібрація освітлення.
Хімічні поділяються: за характером дії на організм людини (токсичні подразнюючі канцерогенні мутагенні) за шляхом проникнення в організм (через дихальну систему систему травлення та шкірний покров).
До біологічних належать: мікроорганізми та макроорганізми.
Психофізичні діляться на: фізичні перевантаження (соматичні динамічні гідродинамічні) та нервово психічні перевантаження (розумове аналізаторів монотонність праці емоційне).
Виробнича санітарія і гігієна праці.
Головним завданням будь-якої галузі промисловості є збільшення продуктивності праці. Разом з тим людина що працює проводить на виробництві значну частину свого життя. Тому для її нормальної життєдіяльності в умовах виробництва треба створити санітарні умови які б дали змогу їй працювати не перевтомлюючись та зберігати своє здоров’я.
Гігієна праці – це наука яка вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально- профілактичних заходів які спрямовані на утворення найбільш сприятливих умов праці забезпечення здоров’я та великого рівня працездатності людини.
Виробнича санітарія – це система організаційний та технічних заходів які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення та категорії робіт. Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.
Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності.
Основні нормативні документи – це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.
Пил – основний шкідливий фактор на багатьох промислових підприємствах обумовлений недосконалістю технічних процесів. Природний пил знаходиться в повітрі промислових центрах де діють великі підприємства. Він не буває нижче 05 мгм3 а на робочих місцях запиленість повітря іноді сягає 100 мгм3.
На підприємствах функціонує приточно-витяжна вентиляція як штучна так і природня.
Для господарсько-питного водопосточання необхідно використовувати води питної якості які повинні відповідати ГОСТ 2874-82.
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до температури вологості швидкості руху повітря і вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих підприємств визначено ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Повітря робочої зони».
Згідно з цим ГОСТ під робочою зоною розуміють простір заввишки до 2 м над рівнем підлоги або майданчика на яких розташовано місця постійного або тимчасового перебування працівника. Постійним називають робоче місце на якому працівник перебуває більше половини свого робочого часу або більше 2 годин безперервно. Працездатність людини та її самопочуття залежить не тільки від складу повітря але й від мікроклімату.
Мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови внутрішнього довкілля цих приміщень які є поєднанням температуривологості та швидкості руху повітря а також температури поверхонь наявних у приміщенні конструкцій технологічного обладнання та їх теплового випромінення. Мікроклімат характеризують такі признаки: температура відносна вологість швидкість руху повітря та інтенсивність теплового випрюмінювання.
Оптимальні мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату які за умови тривалої і систематичної дії на людину забезпечують підтримання нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакцій терморегулювання. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.
Допустимі мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів мікроклімату які за умови тривалої і систематичної дії на людину можуть спричинити короткочасні та швидкоминучі зміни функціонального та теплового стану організму і напруження реакції терморегуляції що не виходить за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не вимикає ушкоджень або порушень стану здоров’я але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Виробничі будівлі та приміщення.
Правильне розміщення і розташування підприємств харчової промисловості відіграє дуже важливу роль в захисті населення від шкідливих речовин пари диму копоті шуму та шкідливого впливу стічних вод. Будівлі і споруди повинні групуватися в зони: сировину основного виробництва допоміжного виробництва.
Місце розташування території підприємства повинно забезпечувати можливість дотримування санітарних і протипожежних норм охороні водоймищ земель атмосфери від забруднення.
По відношенню до житлових будівель підприємства потрібно розміщувати з повітряного боку щодо вітрів пануючого напрямку і відокремлювати їх санітарно-захисними зонами.
До будівель в яких знаходиться холодильний агрегат та холодильник в цілому слід виконувати такі вимоги:
- Забороняється розташовувати холодильні машини на лісничих майданчиках під сходами та в безпосередній близькості до вхідних дверцят будівлі. Також забороняється встановлювати холодильні машини в коридорах та кімнатах суспільних будівель де знаходяться діти (школи дитячі садки та ін.) або хворі (санаторії лікарні поліклники ). Ця потреба не відноситься к герметичним холодильним машинам вмонтованим в охолоджуюче обладнання або кондиціонери;
- Проходи для обслуговування холодильної машини не повинні бути менше:
- головний прохід і прохід від електрощита до виступаючих частин машини – 12 м;
- прохід між виступаючими частинами машини – 1м.
- Підлога повинна бути рівною горючого матеріалу не підвергатися швидкому зносу бути масло стійкою та неслизькою;
- Двері охолоджуваного приміщення повинні відкриватися в бік виходу з цих приміщень;
- Приміщення в якому встановлена аміачна установка повинно бути обладнане вентиляцією яка забезпечує стан повітряної средиу відповідності з вимогами «Санітарних норм проектування промислових підприємств».
Освітлення виробничих приміщень.
Світло з однією з найважливіших умов існування людини. Воно впливає на стан організму правильно організоване освітлення стимулює перебіг процесів вищої нервової діяльності та підвищує працездатність. При недостатньому освітленні людина працює менш продуктивніше швидко втомлюється зростає ймовірність помилкових дій що може спричинити травматизм. Вважають що близько 5% травм можуть бути спричинені через таку професійну хворобу як робоча міопія (короткозорість).
Стан освітлення виробничих приміщень повинен відповідати таким умовам: бути достатнім рівномірним не утворювати тіней на робочих місцях не засліплювати працюючих. Виконання цих умов сприяє підтримці високого рівня працездатності зберігає здоров’я людини та зменшує травматизм.
Виробниче освітлення буває трьох типів:
Природне – це пряме або відбите світло сонця що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях.
Штучне – здійснюється за допомогою штучного освітлення (лампою) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби або таких приміщеннях які не мають природного освітлення або в пахмурні погодні умови.
Сполучне (суміщене) – одночасне поєднання природного та штучного освітлення.
Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяються на: робоче аварійне евакуаційне та охоронне.
Робоче освітлення створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності людини.
Аварійне освітлення вмикається при вимкнені робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення вмикається для евакуації людей з приміщень під час виникнення аварійної ситуації.
Охоронне освітлення встановлюють вздовж меж охоронних територій.
Заходи щодо захисту від шуму і вібрації.
Шумом називають неупорядковані набори звуків різної частоти та інтенсивності що хаотично змінюються з часом. Джерелом шуму є будь-який процес що спричиняє місцеве змінення тиску або механічні коливання у твердих рідких чи газоподібних середовищах.
Джерелом шуму можуть бути двигуни насоси компресори турбіни та ін. що мають рухомі деталі.
Наприклад рівень шуму: при клепанні та рубанні листової сталі – від 118 до 130 дБ; при роботі дерево оброблювальних верстатів – від 100 до 120 дБ; ткацьких верстатів – до 105 дБ; побутовий шум пов’язаний із життєдіяльністю людей складає 45-60 дБ.
Шум високої інтенсивності негативно впливає на організм людини і може привести до професійного захворювання. Від дії високих рівнів шуму людина зазнає: спецефічних уражень органів слуху; порушення функціонального стану нервової системи та інших органів. Так при роботі за умов високого інтенсивного шуму у працівників притупляється увага гальмуються реакціїнастає швидка втома безсоння людина стає неуважною та роздратованою.
Ефективний захист працівника від несприятливого впливу шуму вимагає здійснення комплексу організаційних технічних і медичних заходів на етапах проектування будування й експлуатації виробничих підприємств машин і устаткування.
Ефективним шляхом розв’язання проблеми боротьби із шумом є зниження його рівня в самому джерелі через змінення технології і конструкції машин.
У тих випадках коли технічні засоби не забезпечують вимог чинних нормативів необхідно обмежувати тривалість впливу шуму і застосувати протишуми . Протишуми – це засоби індивідуального захисту органів слуху. х підрозділяють на три типи: вкладені навушники і шоломи.
За характером дії на людину розрізняють загальну та місцеву (локальну) вібрації. Загальна вібрація передається на організм через опорні поверхні тіла людини. Локальну вібрацію на руки людини передають ручні машини та механізовані інструменти.
За впливом на людину розрізняють вібрації: низькочастотні (до 32 Гц) та високо-частотні (від 63 Гц та вище).
Вібрація впливає на вестибулярний апарат людини і центральну нервову систему.
Тривалий вплив інтенсивної вібрації знижує продуктивність праці зростає кількість та важкість нещасних випадків.
Комплекс хворобливих змін в організмі спричинених впливом вібрації називають вібраційною хворобою.
Система заходів з вібраційного захисту передбачає:
- обмеження вібрації та нормування допустимих їх рівнів;
- здійснення технічних заходів щодо зниження вібрацій у джерелах їх виникнення і на шляхах поширення;
- застосування лікувально-профілактичних заходів та відпочинку для працівників вібраційно небезпечних професій;
- застосування засобів індивідуального захисту.
Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів та засобів що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму електромагнітного поля і статичної електрики.
Електротравма – це травма спричинена дією електричного струму. Залежно від наслідків цих травм їх умовно розділяють на: місцеві (коли виникає місцеве ушкодження організму) та загальні (коли уражається вісь організм і порушується нормальна діяльність життєво важливих органів і систем.
Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
- система технічних засобів і заходів (реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці виготовлені і монтажі відповідно до чинних нормативів);
- система електро захисних засобів (ізоляція струмопровідних частин; блокування безпеки; засоби орієнтації в електроустановках; захисне розділення електричних мереж та ін.);
- система організаційно-технічних заходів і засобів (засоби індивідуального захисту; захисне заземлення та занулення).
Захисне заземлення – це невмисне електричне з’єднання з землею металевих неструмопровідних частин електроустановок які можуть опинитися під напругою.
Захисне занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмопровідних частин які можуть опинитись під напругою.
Холодильне обладнання широко використовується на підприємствах оптової і роздрібної торгівлі.
Воно відноситься до обладнання підвищеної небезпеки так як служить для виробництва холоду і використовує електричне живлення токсичні та пожежно та вибухово небезпечні холодоагенти (фреон R22) що знаходяться в трубопровідній системі під високим тиском.
Види травм одержуваних оператором при експлуатації холодильної камери МКТ 60 2-0-1 Ф50
переохолодження при знаходженні в морозильних камерах зберігання товарів;
ураження електричним струмом при зіткненні з струмоведучою частиною;
отруєння холодоагентом в разі його витоку з трубопроводів;
ураження органів зору та шкіри при витоку холодоагенту;
отримання опіків в разі пожежі або вибуху холодоагенту;
отримання механічних травм в разі розриву трубопроводу або руйнування компресора.
Згідно з правилами техніки безпеки компресори фреонових холодильних установок холодопродуктивністю від 1000 ккалгод і вище розміщують в окремому машинному відділенні з двома виходами які повинні відкриватися тільки назовні. У приміщенні необхідно мати аварійне освітлення і витяжну вентиляцію. Спільна робота аварійної та звичайної вентиляції повинна забезпечити десятикратний обмін повітрям. Для екстреної зупинки компресорів і фреонових насосів в машинному відділенні поруч з виходом встановлюється спеціальний вимикач який одночасно автоматично вмикає аварійну вентиляцію.
Сполучні трубопроводи фреонових холодильних установок фарбують в наступні кольори: всмоктувальні синій; нагнітальні червоний; рідинні жовтий; ропні сірий; водяні зелений.
У машинному відділенні повинні бути аптечки гумові фартухи рукавички і протигази. Крім того в ньому вивішують основні правила по експлуатації холодильної установки і надання долікарської допомоги при отруєнні холодоагентами.
Перед введенням в експлуатацію холодильна установка підлягає реєстрації в місцевому органі . Приймання в експлуатацію холодильної установки проводиться за участю представника технічної інспекції профспілки.
Згідно зі встановленими правилами змонтоване холодильне обладнання приймається ремонтними підприємствами на комплексне обслуговування за договором.
На підприємстві наказом адміністрації повинні бути призначені особи відповідальні за безпечну експлуатацію холодильної установки. В процесі експлуатації установки необхідно перевіряти герметичність фреонової системи що забезпечує відсутність витоку фреону і неможливість попадання повітря в систему.
Місця витоку фреону виявляють за допомогою хімічного індикатора фільтрувального паперу. При наявності в повітрі фреону індикатор набуває голубе забарвлення.
Велику роль в запобіганні можливих аварій холодильних установок грають запобіжні пристрої і прилади автоматичного захисту (реле теплорегулючі вентилі) за допомогою яких зупиняється компресор в разі різкої зміни режиму роботи і подається аварійний сигнал.
Всі рухомі частини машин повинні бути огороджені. У машинному відділенні забороняється зберігання газу бензину та інших легкозаймистих рідин. Не допускається розташовувати в одному приміщенні з холодильними агрегатами прилади з відкритим полум'ям.
При установці агрегатів в машинному відділенні необхідно передбачати проходи які повинні бути не менше 1-15 м.
Повинна бути передбачена припливно-витяжна вентиляція.
Виявлення витоку фреону надають особливого значення так як вона може стати причиною отруєння обслуговуючого персоналу або пожежі. Для визначення місця витоку фреону використовують галоїдні електронні шукачі витоку холодоагенту або галоїдні лампи. Витік фреону можна виявити за допомогою мильної піни або шляхом протирання передбачуваного місця бензином а потім обертанням його чистим аркушем білого паперу. Поява жирного плями буде свідчити про витік холодоагенту. При значній витоку фреону слід негайно зупинити компресор включити вентиляцію або відкрити вікна і двер і усунути витік.
Не можна експлуатувати холодильні установки після закінчення терміну чергового щорічного випробування і перевірки захисного заземлення електромережі та електрообладнання. Небезпечно користуватися холодильною установкою якщо струмонесучі частини магнітних пускачів рубильників електродвигунів приладів автоматики не закриті кожухами а агрегати не мають огороджень. Не можна примусово включати холодильну установку при несправних приладах автоматики і заклинювати електричні контакти приладів.
Не рідше одного разу на рік спеціальна комісія повинна перевіряти знання персоналу з обслуговування холодильної установки. Результати перевірки зазначають в журналі керівника цеху.
Механічно небезпечні місця знаходяться в області компресора біля зєднання електродвигуна з самим компресором. Необхідно притримуватися правил техніки безпеки під час експлуатації.
До роботи з експлуатації холодильників допускаються працівники які пройшли навчання інструктаж з охорони праці та електробезпеки та з техніки безпеки а також оволоділи практичними навиками безпечної роботи холодильного обладнання:
кожен працівник закладу що користується холодильником повинен дотримуватися правил внутрішнього розпорядку в закладі;
необхідно впевнитися у справності інвентарю та посуду потрібного для виконання даної роботи;
підтримувати своє робоче місце в чистоті;
додержуватись правил особистої гігієни;
курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях;
дозволяється використовувати тільки справні деталі для ремонту;
Вимоги даної інструкції є обов'язковими для всіх користувачів. Невиконання цих вимог розглядається як порушення виробничої дисципліни.
Вимоги безпеки перед початком роботи:
перевірити справність холодильника та щільність прилягання його дверей;
не дозволяється зберігання сторонніх предметів в камерах холодильника;
перевірити стан електропроводки електрошнура вилки;
при вмиканні в електромережу холодильника одночасно не доторкатися до пристроїв які мають природне заземлення радіатори центрального опалення водопровідні крани мийки.
Вимоги безпеки під час роботи:
не завантажувати холодильник продуктами вище допустимої норми вказаної в паспорті;
не застосовувати механічний спосіб видалення інею з холодильної камери (випарювача);
Вимоги безпеки під час аварійних ситуацій:
при виникненні ознак замикання електропроводки на корпус холодильної установки (при дотику до металевих частин) холодильник відключити від мережі;
при виявленні ненормальної роботи компресора (електродвигуна) відключити його;
при виявленні зауважень в роботі холодильної установки доповісти керівникові чи директору закладу.
Вимоги безпеки після закінчення роботи:
відтаювання холодильної камери (випаровувача) холодильника проводити один раз на тиждень для цього виключити холодильну установку за допомогою регулюючої станції;
після прибирання холодильної камери провітрити його протягом 30-40 хвилин;
не вилучати сніговий покров з випаровувала гострими предметами.
Пожежну безпеку забезпечують системи запобігання пожежі та протипожежного захисту а також організаційно-технічні заходи.
Первинні засоби пожежогасіння застосовуються для боротьби з пожежами на початкових стадіях. До них належать: пожежні крани вогнегасники пожежний інвентар (резервуари з водою ящик з піском пожежні відра та ін.) а також різний переносний пожежний інструмент.
Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем що розповсюджується у часі і просторі. Спричинити пожежу та вибух на підприємстві можуть: порушення правил і норм
пожежної безпеки не дотримання Закону «Про пожежну безпеку».
Основою пожежогасіння є примусове припинення процесу горіння.
Навчання інструктажі працівників з питань охорони праці.
Основним нормативно-правовим актом що встановлює порядок та види навчання а також форми перевірки знань з охорони праці є НПАОПО.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці».
Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб проводиться під час прийняття їх на роботу і періодично один раз на три роки.
Позачергове навчання і перевірка знань з охорони праці проводиться при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду що потребує додаткових знань з питань охорони праці.
За характером і часом проведення інструктажі з охорони праці поділяються на:
Вступний інструктаж. Проводиться з усіма працівниками щойно прийнятими на роботу незалежно від їх освіти стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій які прибули на підприємство і беруть участь у виробничому процесі. Проводиться спеціалістом служби охорони праці.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником. Проводиться індивідуально або групою осіб одного фаху.
Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремими працюючими або групою працівників. Які виконують однотипні роботи. Цей інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці:
-на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці;
-для робіт без підвищеної небезпеки – 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться:
-у разі введення в дію нових або переглянутих змін та доповнень в охорону праці;
-у разі зміни технологічного процесу заміни або модернізації устаткування;
-у разі порушення вимог техніки безпеки та правил охорони праці що можуть призвести або призвели до травм аварій то що.
Цільовій інструктаж проводиться:
-у разі ліквідації аварії або стихійного лиха;
-у разі проведення робіт на які оформлюється наряд-допуск наказ або розпорядження.
Первинний повторний позаплановий та цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник цеху дільниці майстер).

icon Висновок.docx

Надійність підтримки необхідної температури зберігання багато в чому залежить від якості теплоізоляції камери. снують певні вимоги до теплоізоляції холодильних камер. Вони обумовлені економічними вимогами. Так при використанні панелей з недостатньою теплоізоляцією знижується вартість самої камери але в зв'язку збільшенням теплопритоков в робочий об'єм камери потрібно холодильний агрегат підвищеної потужності а отже зростає вартість агрегату і експлуатаційні витрати. При завищеною теплоізоляції навпаки зростає вартість камери але знижується вартість агрегату і експлуатаційні витрати. Тому вибір правильного типу і товщини ізоляції є дуже важливим для подальшої роботи системи

icon Вступ.docx

Харчова промисловість України — це тисячі великих середніх і малих підприємств різної форми власності які виробляють майже
відсотків від загального обсягу промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції — це напої м'ясні і молочні продукти тютюнові вироби хліб і хлібобулочні вироби жири та багато іншої продукції . На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для харчової промисловості так як ця галузь дуже залежить від інших галузей - машинобудівної хімічної нафтопереробної і особливо платоспроможності населення.
Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний людський геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. Останнім часом розвиток харчової промисловості в Україні характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва спрацюванням знарядь праці скороченням обсягів і асортименту продукції погіршенням її якості затуханням інвестиційного та інноваційного процесів витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі. Харчова промисловість - одна з провідних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів а й усього народного господарства України.
Для галузей харчової промисловості характерна певна невідповідність переробних потужностей наявній сировинній базі тому велика частина продукції не переробляється. Необхідне будівництво оснащених новітнім обладнанням невеликих підприємств які могли б швидко переорієнтуватися на випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції в основному ці фактори впливають на рибну промисловість
Копчена риба – смачний поживний продукт який отримують димовим способом піддаючи рибу обробці повітряно-димовою сумішшю і просочуючи її летючими речовинамищо знаходяться в димі і утворюються в процесі тління деревини. Під дією смолистих речовин спиртів органічних кислот риба набуває оригінального запаху і кольору при цьому не втрачаючи свій індивідуальний смак. Ці ароматичні речовини володіючи особливим запахом смаком та іншими властивостями впливають на формування товарних властивостей копчених рибних продуктів. У той же час утворення характерних якостей копченої риби пов’язують також з акумуляцією нових речовинякі виникають при взаємодії складових диму з жирами білками вуглеводами що містяться в рибі а також з екстрактивними речовинами які утворюються при дозріванні риби.
Розрізняють 3 види копчення риб холодне що відбувається при температурі до 40°C напівгаряче – 60-80°C гаряче – 80-170°C.
Зберігають таку рибу в добре провітрюваних сухих приміщеннях при відносній вологості повітря 75-80 % і температурі від -2°C до -5°C. При дотриманні всіх умов копчена риба може зберігатися до 60 діб.
Холодильник це промислове підприємство (або цех) в приміщеннях якого за допомогою холодильної установки підтримують певні режими необхідні для обробки та зберігання продуктів які швидко псуються. Холодильник складається з технологічної будівлі і компресорного цеху з прибудованим до нього машиннимним відділенням.
Виробництво штучного холоду тобто досягнення температур нижче температури навколишнього середовища та здійснення різних технологічних процесів при цих температурах знаходять застосування в багатьох галузях народного господарства. Холодильна техніка виявилася потрібною майже всім областям людської діяльності. Розвиток деяких галузей не можна собі уявити без застосування штучного холоду.
У харчовій промисловості холод забезпечує тривале збереження високої якості продуктів які швидко псуються; і саме через недостатнє використання холоду в світі втрачається в середньому двадцять п’ять відсотків вироблених харчових продуктів.
Метою дипломного проекту є впровадження холодильної установки типу МКТ6021 ПБ-50 яка необхідна для зберігання копченої риби. З цією метою слід навести техніко-економічне обгрунтування яке доказує доціальність цього впровадження .У частині технологічній проектуємо та описуємо апаратурно-технологічну схему копчення . У разрохунковій частині слід виконати конструктивний та тепловий розрахунок які необхідні для подальшого проектування холодильника на робочих кресленнях . У розділі ремонту монтажу та експлуатації слід висвітлити питання з організації проведення монтажу та ремонтних робіт де необхідно розрахувати фундамент для холодильного устаткування та машинного відділення скласти графік планово попереджувальних робіт. У розділі автомаизації необхідно підібрати прилади для автоматичного контролю холодильної установки. В частині будівельній необхідно вказати всі будівельні матеріали та вказати основні положення архітектурного будування при проектуванні холодильної камери та машинного відділення. В розділі охорони праці необхідно вказати основні поняття щодо роботи персоналу з холодильними установками положення про техніку безпеки навести коротку характеристику соціально - економічного значення з питань охорони праці в Україні.

icon обґрунтування техніко економічне.docx

1 ТЕХНКО-ЕКОНОМЧНЕ ОБРУНТУВАННЯ
ПП «Бриз» було засновано у 2005 році у місті Бердянськ. Зараз ПП «Бриз» займає лідерську позицію на ринку з продажу рибної продукції.
Рибний цех «Бриз» складається з 12-ти модулів повної заводської готовності. Цех укомплектований всім необхідним обладнанням та комунікаціями для повного технологічного циклу первинної переробки риби і виготовлення напівфабрикатів. Цех оснащений холодильними камерами для зберігання сировини і готової продукції побутовими приміщеннями для персоналу. Цех відповідає санітарно-гігієнічним вимогам Росспоживнагляду нормам пожежної та електробезпеки правилам безпеки праці.
Первинна переробка 5000 кг на добу риби з отриманням і зберіганням наступних видів риби : мойва солона (тихоокеанська і атлантична) «мойва» копчена упакована у вакуумну упак . Риба в'ялена: риба (річкова) в'ялена упакована в вакуумну упаковку. Риба копчена: риба гарячого копчення (палтус камбала скумбрія тріска навага минь і ін.) В вакуумну упаковку; риба холодного копчення (лососеві оселедцеві і скумбрієві види) в вакуумну упаковку.
Технічні характеристики цеху
Габарити: розміри (габаритні) мм - 18 000 х 18 000 х 4500;. Електропостачання: встановлена потужність 70 кВт; напругу живлення 380220 В ± 5%; електрична мережа 5-дротова - L1 L2 L3 N PE. Водопостачання: якість води що подається - відповідно до СанПіН 2.1.4.1074-01; витрата води 10 м3 добу; тиск води що подається від 2 до 4 атмосфер; температура води що подається не більше 6°C .
Каналізація швидкість відводу стоків: 35 м3 год - Кліматіческіе умови експлуатації: температура навколишнього середовища від 35 до 40 °C .
Цех укомплектований всім необхідним обладнанням для переробки посолу копчення транспортування упакування переробленої сировини і її подальще збереження в холодильних камерах
Холодильне зберігання є найсучаснішим методом консервування проте воно має недоліки зокрема пліснявіння. Низькі температури зберігання від -5 до -10 °C самі по собі не спричинюють повної загибелі мікрофлори а тим більше її спорових форм. Характерною особливістю плісеневих грибів є те що вони можуть розвиватися за низької температури (до —23°С) за якої бактерії не розвиваються.
Пліснявіння скорочує терміни зберігання що в свою чергу перешкоджає утворенню запасів і порушує планове постачання. використання холоду — ефективний метод консервування харчових продуктів але він не завжди можливий і економічно вигідний оскільки потребує створення холоду на всіх ділянках товарно-виробничого ланцюга тому необхідно з економічного плану впроваджувати інші методи консервування татких як засолювання копчення та в’ялення.
Вплив високих концентрацій осмотично діючих речовин на зберігання риби сприяють плазмолізу клітин мяса риби і у результаті чого мікроорганізми впадають в анабіотичний стан і втрачають здатність псувати харчові продукти.
Як осмотично діючу речовину для консервування рибних продуктів використовують сіль. Для того щоб надійно зберегти цим способом харчові продукти слід викликати стійкий плазмоліз мікробних клітин а для цього потрібні досить високі концентрації цих речовин (не менше ніж 10 — 12 % солі).
Для більш ефективного зберігання якості копченої риби був введений в цех вакуумний пакувальний пристрій який забезпечує зберігання всіх смакових властивостей а також запобігає висушуванню продуктів в холодильній камері оскільки вона укомплектовано повітряохолоджувачами що запобігає утворенню надмірної вологи.

icon Зміст.docx

Завдання до курсового проекту 4
Техніко-економічне обрунтування 10
Частина технологічна 11
Частина розрахункова 17
1 Визначення числа і розмірів камер 17
2 Розрахунок теплопритоків в камери холодильника 20
3 Вибір розрахункового робочого режиму 36
4 Побудова циклу холодильної машини і визначення 41 параметрів холодоагенту
5 Тепловий розрахунок одноступеневої холодильної 43
машини і вибір компресора
6 Розрахунок горизонтального кожухотрубного 49
Ремонт. Монтаж. Експлуатація 62
КП 5.05050208.41.14.000 ПЗ
Проект холодильної установки в цеху копчення дрібної риби на ПП
Охорона праці і техніка безпеки 83
Частина економічна 89
Список використаної літератури 97
ДП 5.05050208.41.14.000 ТХ Схема копчення дрібної риби
ДП 5.05050208.41.14.000 АБ Цех копчення дрібної риби
ДП 5.05050208.41.14.000 В3 Холодильний агрегат МКТ6021
ДП 5.05050208.41.14.100 ВЗ Трубна рещітка
ДП 5.05050208.41.14.200 ВЗ горизонтальний кожухотрубний конденсатор
ДП 5.05050208.41.14.300 ВЗ Запобіжний клапан
ДП 5.05050208.41.14.001 Патрубок з вбудованими фланцями

icon Список використаної літератури.docx

СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ
Арсеньев В.М. Методические указания к курсовому проектированию объемных компрессоров «Термодинамический расчет поршневого холодильного компрессора». - Харьков: ХПИ 1984 - 10 с.
Бамбушек Е.М. Бухарин Н.Н. и др. Тепловые и конструктивные расчеты холодильных машин. - Л.: Машиностроение 1987 - 424
Гіль .М. та ін. Пристрій монтаж технічне обслуговування і ремонт холодильних установок. - М .: Харчова промисловість 1973 - 464 с.
Бамбушек Е.М. Бухарин Н.Н. и др. Тепловые и конструктивные расчеты холодильных машин. - Л.: Машиностроение 1987 - 424 с.
Свердлов Г.З. Явнель Б.К. Курсове та дипломне проектування холодильних установок і установок кондиціонування повітря. - М .: Харчова промисловість 1972. - 382 с.
Румянцев Ю.Д. Калюнов В.С. Холодильна техніка: Підручник для вузів. - СПб .: Изд-во «Професія» 2003. - 360 с.
Конвісер .А. Канарчук Е.А. Самотокін А.Г. Холодильна техніка та холодильна технологія. Лабороторного практикум. - К .: Вища школа 1978. -120 с.
Зеленівська .Х. Каплан Л.Г. Малі холодильні машини і установки: Малі холодильні установки. - М .: харчова промисловість 1979. - 448 с.
Чумак .Г. Никульшина Д.Г. Холодильні установки. Проектування: Учеб. Посібник для вузів. - К .: Вища. шк. 1988 - 280 с.
Кочетков Н.Д. Холодильна техніка. - М .: Машинобудування 1966 - 408 с.
Костенко О.М. пристрій ремонт і обслуговування холодильного обладнання. - К .: Основа 2004. - 408 с..
Кошкин Н.Н. Сакуна И.А и др. Холодильные машины. - Л.: Машиностроение 1985 - 542 с.
Чернавский Н.М. Курсовое проектирование деталей машин. - М.: Машиностроение 1989.
Френкель М.И. Поршневые компрессоры. - Л.: Машиностроение 1969 - 743 с.
Ужанський В.С. Автоматизація холодильних машин і установок.
Усов А.В. холодильные установки монтаж ревизия ремонт учебное пособие.

icon Частина технологічна Платон.docx

2 ЧАСТИНА ТЕХНОЛОГЧНА
На рис. 2.2 зображена схема лініївиробництва копченої риби розробленої приватним підприємством «Бриз» . Продуктивністьлінії 30 тон риби узміну. Ця лінія маєпозитивніхарактеристики щодо різноманітності виду копченоїриби безперервність процесу виробництва за рахунок достатнього її рівнямеханізаціїіавтоматизації
рис. 2.2 схема лінії виробництва копченої риби
Лінія виробництва риби гарячого копчення включаєбасейн 1 для розморожування риби зпохилим стрічковим транспортером 2 машину для сортування риби 3 забезпечену накопичувачами і конвеєром відходів риборазділюючу машину 4 мийнумашину 5 посолочну машину 6 транспортер 7 для ополіскування риби операційний стіл 8 для насадки і розміщення риби на носіях (прошивка обв'язка наколка тощо) трисекційне комбінований коптильний пристрій 9 до першої секції коптильного пристрою під'єднано парогенератор для отримання перегрітої пари до другої секції приєднаний дозатордеревини звідки по стрічковому транспортеру тирсап одається в змішувач а потім в димогенератор звідки за допомогою вентилятора подається відпрацьоване зовнішнє повітря з третьої секціїі коптильний дим подається в другу секцію коптильного апарату для проведення власне копчення риби після цього продукт потрапляє втретю секцію коптильного пристрою для охолодження до якої приєднаний вентилятор для подачі повітря а далі на інспекційні транспортні пристрої 9 входять три секції: перша секція 10 для підсушування і проварювання риби з парогенератором 11 для отримання перегрітої пари другасекція 12 для копчення риби і третя секція 14 для охолодження. У нижній частині першої секції 10 розміщений розподільник пару 22 який з'єднаний зпарогенератором 11 що знаходиться перед коптильним пристроєм 1 . Другасекція 12 в якій проводять власне гаряче копчення риби коптильним димом забезпечена дозатором деревини 15 змішувачем 16 димогенератором 17 і вентилятором 18. Третясекція 14 в якій проводять охолодження риби оснащена вентилятором 19. Продукт розміщуєтьсянавізках 13 які послідовно проходять три секції апарату 9. Далі продукт надходить до стрічкового транспортеру 20 який постачає копчену рибу в пакувальний пристрій 21 після чого фасований готовий продукт поступаж на збереження в холодильну камеру 23.
Найбільш близьким за своєю технічною суттю до виготовлення копченої риби є механізована лінія копчення риби що включає для ополіскування риби бункер-живильник посолочнуюмашину транспортер для ополіскування транспортер підсушування коптильну піч з димогенератором інспекційний транспортер Продуктивність лінії 2 тдобу споживана потужність 85 кВт тривалістькопчення 3-5 годин
Недоліками відомої лінії є:
- низька енергетична ефективність роботи технологічного обладнання лінії із за складності своєчасного підведення різних за природою і призначенням теплоносіїв (пари повітря і коптильного диму) на кожній стадії волого теплової обробкириби;
- значні матеріальні витрати зумовлені перевантаженням риби з однієї робочої камери в іншу і високою часткою ручної праці;
- невисока якість готової рибної продукції внаслідок часта).
Технічною задачею винаходу є зменшення енергетичних витрат внаслідок усунення допоміжних і перевантажувальних операцій та об'єднання підсушування проварки копчення і охолодження риби в одному апараті підвищення якості рибної продукції гарячого копчення за рахунок збільшення технологічних можливостей лінії адаптованої для переробки різноманітних видів риб підвищення якості готової рибної продукції за рахунок усунення змішування різних за природою і призначенням теплоносіїв (пари повітряікоптильного диму) при перевантаженні риби зоднієї робочої камери в іншу зниження матеріальних ресурсів за рахунок скорочення частки ручної праці.
Та інспекційний транспортер при цьому в нижній частині першої секції трисекційного апарата розміщений розподільник пару який з'єднаний з парогенератором перегрітої пари що використовується для підсушування і проварювання Лінія виробництва риби гарячого копчення включає бункер живильник басейн для розморожування посолочную машину пристрій підсушування трисекційний апарат підсушування проварки гарячого копчення і охолодження риби друга секція призначена для проведення гарячого копчення риби коптильним димом і вентилятора подається відпрацьований зовнішнє повітря з третьої секції призначеної для охолодження копченої риби
Трьохсекційна машина
Виконана з нержавіючої сталі. Встановлюється на регульовані опори. Місткість куб. 05 м Кількість секцій 3 Габаритні розміри мм 1880х680х1060 Маса кг 40
Виконана з нержавіючої сталі. Встановлюється на регульовані опори. Місткість куб. 08 м Кількість секцій 2 Габаритні розміри мм 1880х680х1060 Маса кг 150
Термодимова камера для копчення.
Працює наступним чином. підлягає обробці продукт поміщають в контейнер який завантажують в камеру і камеру закривають дверцятами. Отвір у задній стінці камери закривають заслінкою. Включають калорифери і вентилятор. Всередині камери відбувається циркуляція повітря в результаті якої повітря засмоктується через ежектор і нагнітається вентилятором через рециркуляційні колектори проходячи через калорифери повітря нагрівається і надходить всередину шиберів. При досягненні заданої температури робочого середовища яка реєструється датчиком через форсунку здійснюється впорскування води в камеру. Утворюється конденсат збирається у відстійнику камери звідки відводиться через відповідний штуцер.
При досягненні заданої температури продукту яка відстежується відповідним датчиком і витримці при цій температурі заданий час система управління видає команду на відключення калориферів холодне повітря через систему заслінок всмоктується ежектором за допомогою вентилятора і надходить у камеру охолоджуючи її і витісняючи пароповітряне середовище на утилізацію. Таким чином здійснюється термічна обробка харчових продуктів в пароповітряному середовищі.
При гарячому копченні поряд з вентилятором і калориферами включається в роботу димогенератор. Під дією вакуму що створюється вентилятором в енжекторі через систему підведення коптильного препарату останній висмоктується з димогенератора і перемішуючись із повітрям утворює робочу суміш яка підігрівається в калорифері і надходить у камеру. Концентрація коптильного препарату регулюється подачею холодного повітря.
Технічні характеристики: матеріал корпусу - сталь 35; робоча завантаження камери 100 кг ; температура в камері: 20-130°С вологість у камері 100 %; становлена потужність: 135 кВт габаритні розміри:- 2000 маса 925 кг
Камера для в'ялення риби КВР - 500
Камера призначена для в'ялення Внутрішня поверхня стін камери виготовлені із нержавіючої сталі зовнішні поверхні – зі сталі сталі 35 пофарбованої порошковою фарбою.
Технічні характеристики: висота 2700мм ширина 2800мм довжина 3600мм Напруження 380В встановлена потужність 11 кВт.
Апарат для очистки риби МЗР- 3500 Т
Чищення риби від луски забезпечується механічною дією загострених кромок скребка який обертається з великою швидкістю. Одночасно скребок пересувається у напрямі протилежному росту луски. Робочим інструментом пристрою для чищення риби є скребок. Скребок – це металева фреза із спіральними зубцями що закінчуються конусною шорсткою поверхнею з дрібною насічкою для чищення важкодоступних місць риби (під плавниками). Всередині скребка знаходиться отвір з різьбою для з'єднання скребка з обертовим валом.

icon частина розрахункова.docx

ЧАСТИНА РОЗРАХУНКОВА
1 Визначення числа і розмірів камер
Розрахунок холодильника: ємкість 100 т сітка колон 6х12 продукт риба приміщення висотою складає 25 м шириною 6 м довжиною 12 м.
Визначаємо вантажний об’єм камери:
де Е умовна ємкість холодильника T
q норма загрузки qv = 0.45 Tm3
Робимо розрахунки вантажну площу камери:
де висота штабеля вантажа 25 м
Визначаємо будівельну площу камери:
де коефіцієнт використання будівельного майданчику
Проводимо розрахунки які складають число будівельних прямокутників:
де f будівельна площа прямокутника f = 07 м2
Малюнок 3.1 Схема плану розташування стінки колон
Колона 600х1200 масштаб 1:40
Визначаємо ємкість камери:
де прийняте число будівельних прямокутників
2 Розрахунок теплопритоків в камери холодильника
Теплопритоки через стіни перегородки перекриття або покриття (кВт) розраховуємо по формулі:
де дійсний коефіцієнт теплопередачі огородження визначений при розрахунку товщини ізоляційного слою Вт(K);
F площа поверхні огородження температура зовні огородження приймаємо 32
температура повітря в середині охолоджуваного приміщення -5 ;
Визначаємо товщину ізоляційного шару
Конструкція зовнішньої стіни холодильника складається з : цегляної кладки в 2 цегли (400 мм) покрита з обох сторін цементною штукатуркою (по 15 мм). Пароізоляційний шар складається з слоїв бітумної мастики і одного шару гідроізолу (загальна товщина 8 мм. В якості теплоізоляції прийняті плити з пінопласту полістирольного по ГОСТ 15588-70 ; обробний шар штукатурка з пиломатеріалів і вапна по стику в розрахунках для спрощення будуть прийняті два шару цементної штукатурки товщиною 15 мм кожна)
Приймаємо середньорічну температуру повітря в місті Бердянську 117. Опосередковано місто розташовується в південній кліматичній зоні; коефіцієнт теплопередачі для камер зберігання риби з температурою -5 064 Вт(K)
Коефіцієнти теплопередачі і відповідний термічний опір:для зовнішньої поверхні 233 Вт(K) 0043 (K)Вт для внутрішньої ( циркуляція повітря в камерах звичайна ) 8 Вт(K) 0122 (K) Вт
Коефіцієнти теплопровідності матеріалів для стінки показані нижче схематичне зображення яких показано на рисунку 3.2.
Рис 3.2. Конструкція зовнішніх стін холодильників:
залізобетонний пояс;
Визначаємо потрібну товщину ізоляційного шару зовнішньої стінки по формулі :
Коефіцієнт теплопровідності Вт(мK)
Пінопласт полістирольний
Таблиця 3.1. Дані для розрахунку товщини теплоізоляційного
де коефіцієнти теплопровідності ізоляційних і будівельних матеріалів складаючи конструкцію огородження Вт(мK) ;
необхідний коефіцієнт теплопередачі огородження який приймаємо в залежності від характеру огородження і температур по обидві сторони від нього в відповідності з вказівками;
коефіцієнт теплопередачі з зовнішньої або більш теплої сторони огородження Вт(K);
коефіцієнт теплопередачі з внутрішньої або більш холодної сторони огородження Вт(K);
товщина окремих шарів конструкції огородження
Приймаємо товщину ізоляційного шару 90 мм ( 2 шари по 45 мм або 3 шари по 30 мм).
Розраховуємо дійсне значення коефіцієнта теплопередачі по формулі :
Де прийнята товщина вибраного ізоляційного шару м ;
Визначаємо товщину ізоляційного шару підлоги камери і заносимо дані до таблиці 3.2. схема підлоги зображена на рис. 3.3
Коефіцієнт теплопередачі підлоги складає 021 Вт(K)
Приймаємо термічний опір від переходу тепла до поверхні підлоги до повітря камери 0095 (K)Вт
Таблиця 3.2. розрахункові дані теплоізоляційного шару підлоги
Коефіцієнт теплопровідності Вт(м K)
Визначаємо необхідну товщину ізоляційного шару:
Визначаємо теплопритоки від підлоги холодильної камери зображуємо схему теплоізоляції на рис 3.3:
де площа відповідної зони підлоги ;
m коефіцієнт який характеризує відносне зростання термічного опору підлоги при наявності ізоляції;
температура рунту приймаємо 23 ;
умовний коефіцієнт теплопередачі приймаємо = 012 Вт(K)
Рисунок 3.3. Конструкція підлоги холодильників:
армована бетонна стяжка;
керамзитобетон стяжка;
бетонна підготовка;
ущільнений рунт з щебенем.
Визначаємо відносне підвищення термічної напруги при наявності ізоляції підлоги:
де товщина окремих шарів конструкції підлоги м
Проводимо розрахунки перекриття схема якого зображена на рис.3.4.
Рис. 3.4 схема перекриття
покрівельний рулонний шар (пароізоляція)
залізобетонна плита перекриття
Дані конструкції покриття заносимо до таблиці 3.3
пінопласт поліуретановий жорсткий
Розраховуємо товщину ізоляційного шару стелі :
Приймаємо товщину ізоляційного шару 100 мм ( 2 шари по 50 мм або 1 шар 100мм )
Визначаємо дійсне значення коефіцієнту:
Визначаємо теплопритоки від стелі холодильної камери :
де площа стелі в холодильному агрегаті м2
Визначаємо тепло притоки через стіни які контактують з зовнішнім середовищем:
де F площа стіни яка контактує з зовнішнім середовищем;
зовнішня температура повітря яка складає 32
Визначаємо площу зовнішнього перекриття стін схема надходження теплопритоків зображена нижче на рис. 3.5
де периметр стіни холодильного агрегату;
8 120 (32-(-5)) 16872 вт
Рис.3.5 Шляхи надходження теплопритоків
Визначаємо теплопритоки через стіни коридору:
де температура в коридорі яка складає 7 ;
Визначаємо площу стін контактуючих з коридором:
Визначаємо теплопритоки через стінку контакту з переробним цехом :
де температура в переробному цеху яка складає 22
Визначаємо площу перекриття стін з впливом теплопритоків від переробного цеху:
3830(22-(-5))3078 вт
Визначаємо тепло притоки огородження як суму всіх теплопритоків:
87410307338262 3004 Вт
Визначаємо кількість відведеного в одиницю часу тепла (в Вт) необхідно визначити для будь-якого виду холодильної обробки продукту по формулі :
де добове заповнення камери продуктом тдоб;
тривалість холодильної обробки продукту год;
00 перекладний коефіцієнт з тон в кілограми;
00 перекладний коефіцієнт з годин в секунди;
В даний цех поступає біля 12 тон риби на добу ( 118 тдоб).
Температура в холодильній камері складає 5 і відповідно від типу продукту (риба) . По температурі надходження продукту якого складає 23 визначаємо початкову питому ентальпію 3448 кДжкг в кінці процесу холодильної обробки приймаємо 640 кДжкг по температурі 5 .
Виконуємо розрахунок продуктів які надходять і зберігаються в тарі а тому необхідно врахувати тепло яке надходить в камери з тарою.
Тепло приток від тари необхідно визначити по формулі:
де добове надходження тари тдоб;
температура тари при надходженні вантажу;
температура тари при виході вантажу;
Теплоємкість тари складає 2500 кДж кількість працюючих в камері складає 5 робочих.
Всього теплопритоки від продукту і тари складаємо за формулою:
700 3038 38903 Вт 389 кВт
Визначаємо тепло притоки від освітлення по формулі:
де A кількість тепла виділеного освітленням в одиницю часу на 1 площі підлоги приймаємо A 45 Вт ;
F площа камери з обліку сітки колон приймаємо (612 72)
Визначаємо тепло притоки від людей розрахунок якого робимо по формулі :
де 350 теплове виділення однієї людини при важкій фізичній праці;
n число людей працюючих в даному приміщенні
Приймаємо число працюючих в камері n 3 оскільки площа камери 72 200 .
Розраховуємо теплопритоки при відкриванні дверей :
де B питомий приток тепла від відкриття дверей Вт;
Приймаємо питомий тепло приток тепла B по табличним даним при чому змінюючи значення пропорційно висоті 6 м маємо B.
Розраховуємо експлуатаційні теплопритоки за допомогою розрахованих за формулами теплопритоків по окремим видам факторів дані результатів заносимо до таблиці 3.4:
таблиця 3.4. Експлуатаційні теплопритоки
Визначення напругу на камерне обладнання і компресор виражається як сума всіх теплопритоків:
04412181734 45816 Вт
Визначаємо добове надходження вантажу на холодильник:
де кратність вантажних обертів даного розподільчого холодильника ;
коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу в камери;
доля продуктів які надходять в камери зберігання без предварительной холодильній обробці;
E ємність камер зберігання продуктів тон
Для попередніх розрахунків дозволяється прийняти значення які занесені до таблиці 3.2
Таблиця 3.5 дані щодо надходження вантажу у холодильну камеру
Характеристика вантажу
Кратність вантажообороту розподільчого холодильника
Коефіцієнт нерівномірності надходження продуктів в холодильник
Доля продуктів які надходять в камеру холодильника
Визначаємо холодопродуктивність компресора :
де коефіцієнт який враховує витрати в трубопроводах і апаратах холодильної установки 1047;
коефіцієнт робочого часу 09; 22 годдоб
нагрузка на компресор для даної температури кипіння Вт;
Визначаємо робоче навантаження на компресор :
3 Вибір розрахункового робочого режиму
Приймаємо температуру кипіння в залежності від температури повітря в охолоджуваному об’єкті ( приймаємо холодоагент фреон 22) :
де температура кипіння холодоагенту ;
температура конденсації ;
температура переохолодження (рідкого холодоагенту перед терморегулюючим вентелем );
температура всмоктування (пару на вході в компресор);
температура повітря в охолоджувальній камер;
температура холодильного агенту з тисненого в компресорі.
Розраховуємо оптимальну температуру конденсації :
де середня температура води в конденсаторі
Визначаємо температуру переохолодження холодоагенту перед регулюючим краном яка на даний момент вище температури поданої до переохолоджувача води на 3-5 ( приймаємо 28) :
Визначаємо безпечність роботи гарантується при перегріві пару на 515 :
Робимо розрахунки кінцевої температури води даний процес зображено на рис 3.2 :
рис. 3.6 діаграма і d параметрів повітря
4 Побудова циклу холодильної машини і визначення параметрів холодоагенту
Побудова циклу одноступеневої холодильної машини даний цикл зображено на рис.3.6
Рис. 3.7 діаграма робочого циклу
В результаті побудови діаграмі отримали опорні точки побудови робочого циклу:
на перетині ізотерми з лінією сухого насиченого пару;
на перетині ізотерми з лінією сухого і насиченого пару (охолодження парів нагнаних компресором ) ;
на перетині ізотерми з лінією рідини ;
на перетині ізотерми з ізобарою приймаємо 20 (параметри холодильного агенту на виході з конденсатора );
в області перегрітого пару в перетині ліній і ;
в області перегрітого пару на перетині ліній const і ;
в області вологого пару на перетині ліній const і (параметри холодильного агенту на вході у випарник);
Температура перегріву розраховується для фреонових холодильних машин при наявності регенеративного теплообмінника
Температура переохолодження холодильного агенту визначається з теплового балансу .
Проводимо лінії на діаграмі температури кипіння ізотерму і температура на ділянка 1 характеризує параметри холодильного агенту. Температура насиченого пару точка 1 параметри холодильного агенту характеризуючи всмоктування в компресор визначаємо по ( всмоктування) .
Складаємо цикл холодильної машини і визначаємо параметри холодильного агенту у таблиці 3.6
Таблиця 3.6 цикл холодильної машини
5 Тепловий розрахунок одноступеневої холодильної машини і підбір компресора.
Визначаємо холодопродуктивність холодильного агента:
Розраховуємо масову витрату пару масову подачу компресора:
Де напруга на компресор з врахуванням витрат кВт.
Визначаємо об’ємну витрату пару об’мну подачу компресора:
де удельный об’єм всмоктаного пару кг.
По графіку коефіцієнтів подачі робочого циклу визначили коефіцієнт подачі компресора який працює на фреоні 22 в залежності від ступеня стиснення:
Визначаємо описаний об’єм компресора :
Згідно цього об’му в табличних відомостях підбираємо компресор ПБ60 який відповідає об’єму описаний поршнем 0044с
При частоті обертання валу 242.
Розраховуємо теоретичну (адіабатну) потужність компресора :
Розраховуємо дійсну (індикаторну) потужність :
де індикаторний коефіцієнт корисної дії (075 при R22)
Визначаємо ефективну потужність:
де механічний коефіцієнт корисної дії враховуючий витрати на тертя (приймаємо 092 при R22):
Визначаємо дійсний тепловий потік в конденсаторі з урахуванням витрат в процесі стиснення:
Визначаємо тепловий потікякщо холодоагент переохолоджується в конденсаторі:
Визначаємо тепловий потік якщо холодоагент не
переохолоджується в конденсаторі:
5 Розрахунок горизонтального кожухотрубного конденсатора
Визначаємо температуру конденсації :
де нагрів охолоджуючої води ( приймаємо 12);
середня логарифмічна різниця температур
початкова температура води в конденсаторі (приймаємо 18 );
кінцева температура води в кожухотрубному конденсаторі (приймаємо 30);
Розраховуємо масову витрату води через конденсатор :
де удельноя теплоємкість води при середній температурі в конденсаторі (приймаємо 4185 кДж(кгК).
В якості поверхні теплопередачі обираємо шаховий пучок з мідних труб з стандартним зовнішніми ребрами : внутрішній діаметр 00132 ; діаметри окружності виступів впадин відповідно приймаємо 0021 м і 00165; шаг ребер u 0002м;
Площі зовнішньої і внутрішньої поверхні 1м довжини труби відповідно 0149 00415 коефіцієнт оребрення приймаємо 36
Приймаємо швидкість води в агрегаті w 102 мс визначаємо число труб в одному ході :
Приймаємо кількість труб 10 по цьому же рівнянні уточнюємо швидкість води отримуємо w мс .
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі зі сторони води числа Рейнольдса :
де кінематична в’язкість води с.
Розраховуємо коефіцієнт теплопередачі для турбулентного режиму потоку води:
Визначаємо коефіцієнти тепловіддачі води:
де теплопровідність води Вт(м K);
Приймаючи сумарну термічну напругу стінки труби і загородження рівним 26 KВт складаємо рівняння для визначення густини теплового потоку із сторони води:
Для подальших розрахунків необхідно знайти густину теплового потоку. Точне значення на даному етапі розрахунку встановити неможливо тому встановлюємо орієнтовне значення приймаючи 03.
Обчислюємо орієнтовне значення густини теплового потоку:
Визначаємо параметр розміщення трубок в конденсаторі :
де m кількість труб розташованих по великій діагоналі конденсатора;
горизонтальний шаг труб; 13 13002 0026;
відношення довжини труби в апараті до діаметра рещітки (приймаємо 8);
Округлюємо до найближчого числа отримаємо одинадцять горизонтальних рядів труб в апараті коефіцієнт тепловіддачі зі сторони конденсованого холодильного агенту віднесений до внутрішньої поверхні труб:
Де різниця ентальпій холодоагента на виході з конденсатора;
густина води в конденсаторі кгм3
теплопровідність вт(м K) ;
динамічна в’язкість взята для насиченої рідини R 22 при температурі 25 Пас ;
Розраховуємо коефіцієнт який враховує різноманітні умови конденсації на горизонтальних і вертикальних ділянках поверхні труби:
де E ефективність ребра для низьких накатних ребер приймаємо E 1 .
Розраховуємо площу поверхні вертикальних ділянок ребер на 1 довжини труби :
де кут при вершині ребер.
Розраховуємо наведену висоту ребра :
Визначаємо площу поверхні горизонтальних ділянок труби довжиною 1 м:
Визначаємо щільність теплового потоку з боку R22 визначається
наступним рівнянням загального вигляду :
Складаємо систему рівнянь їх загалом за умови що B:
Дана система рівнянь є трансцендентною відносно. Наочний і досить точний результат дає графоаналітичний метод заснований на тому факті що в установленому режимі роботи апарату має місце рівність . Це дозволяє визначити фактичний значення щільності теплового потоку у перетині ординат і абцис двох заданих параметрів які вказані на рис.3.7
За цими даними побудовано криві і які вказані на рис.3.7 . Точка перетину кривих визначає значення
Рис. 3.8 Графоаналітичне визначення густини
Для побудови згаданих параметрів попередньо обчислюють значення q для ряду значень. Результати такого розрахунку наведено нижче у вигляді таблиці 3.7
Таблиця 3.7 Визначення густини теплового потоку
Визначаємо більш точне значення яке знаходимо за інтераціонним рівнянням:
де х значення коефіцієнту 1k = 1333
Діаметр трубної решітки складає :
Для виготовлення кожуха апарату вибираємо тубу з зовнішнім діаметром 426 мм и товщиною стінки 9 мм
Визначаємо площу внутрішньої поверхні теплообмінника:
Розраховуємо довжину однієї труби в апараті:
Проводимо Розрахуноки на міцність обичайки конденсатора.
Обичайка конденсатора виготовляється з листової сталі зварена поздовжній стикового шов двосторонній виконаний ручним електродуговим зварюванням. Коефіцієнт міцності зварного з'єднання 09 .
Приймаємо допустимі напруження нормативне для легованої сталі при t°С = 140 МПa.
Визначаємо доступні напруження для робочого стану:
Розраховуємо доступні напруження при гідравлічних випробуваннях:
Визначаємо розрахунковий тиск для фреону рр = 16 МПа випробувальний тиск ри = рр.
Робимо розрахунки виконавчої товщини стінки обичайки:
up Наверх