Хирургический корпус на 180 коек (укр. яз)

ТОСП укр.docx

4.1. Технологія будівельного виробництва
1.1.1 Технологічна карта на влаштування котловану
Технологічна карта виконана для виробництва робіт з влаштування котловану.
За основу карти прийняті креслення хірургічного корпусу на 180 ліжок міської лікарні.
Глибина котловану і розміри в плані задані виходячи з габаритів фундаментів з урахуванням піщаної підготовки.
Об'єм котловану 519151 м3.
Розміри котловану в плані 500 × 3022 м.
Глибина котловану 472 м.
Будівництво ведеться в місті Горлівка. Кліматичний район I.
Згідно інженерно-геологічними умовами основою для фундаментів служить глина тугопластична.
Грунт - II групи по труднощі розробки одноківшовими екскаваторами і бульдозерами (таблиця 1 ДБН Д.2.2-1-99)
Крутизна укосів при глибині виїмки до 5 м та виду грунту - глина - 1:05 (таблиця 10.2 ДБН А.3.2-2-2009).
Максимальний рівень грунтових вод відповідає відносній позначці рівної - 598 м.
Роботи виконуються в 1 зміну.
До складу робіт що розглядаються картою входять:
- Розробка та транспортування грунту;
- Ручна та механізована доробка.
- Зворотня засипка з ущільненням
Даний проект виробництва робіт рекомендується для використання при влаштуванні котловану під стрічкові збірні та стовпчасті монолітні фундаменти будівлі лікарні.
Прив'язка ПВР до місцевих умов будівництва полягає в уточненні обсягів робіт засобів механізації і потреби в матеріально-технічних ресурсах а також в уточненні схеми організації процесу відповідно до фактичних габаритами котловану калькуляції і календарного плану виконання робіт.
Розробка котловану проводиться при позитивних температурах повітря.
1.1.2 Відомість пристосувань та єлементів
Відомість пристосувань та єлементів знаходиться на аркуші 6 графічної частини.
1.1.3 Организація и технологія виконання робіт
До початку розробки грунту майбутнього котловану повинні бути виконані наступні роботи:
- Очищення території;
- Зняття рослинного шару грунту;
- Геодезична розбивка;
- Влаштування тимчасових доріг.
Розробка грунту котловану ведеться одноківшевим екскаватором ЕО-4121А з навісним обладнанням пряма лопата ємністю 075 м ³.
Грунт для зворотної засипки розміщується у відвалі на території будівельного майданчика.
Зайвий грунт вивозиться за межі будівельного майданчика вантажівками КамАЗ 55102.
Котлован розробляється торцевими проходками.
1.1.4 Вибір робочого механізму
Вибір марки вантажівки для транспортування грунту залежить :
- Від обсягу ковша екскаватора (для більшої економічної ефективності бажано завантажувати в самоскид ціле кількість ковшів при цьому максимально використовувати вантажопідйомність і обсяг кузова машини);
- Від обсягу кузова (впливає на час завантаження час рейсу кількість необхідних самоскидів витрачені гроші на паливо оренду машин);
- Від марки екскаватора (від марки залежить максимальна висота борту автомобіля);
- Від середньої швидкості руху порожняком і в завантаженому стані (впливає на кількість автосамоскидів необхідних для безперервної роботи екскаватора).
Виходячи з цих вимог для перевезення грунту приймаємо вантажівку ГАЗ 536
Для розробки грунту котловану використовуються гідравлічні екскаватори на пневмоколісному ходу ЕО-4121А з наступними характеристиками:
- Навісне обладнання - пряма лопата;
- Місткість ковша - = 075 м ³.
- Максимальний радіус копання на рівні стоянки – 79 м;
- Найбільша глибина копання - 15 м;
- Тривалість циклу -15 сек. = 025 хв;
- Радіус розвантаження на висоті 56 м - R = 72 м;
- Оптимальний радіус різання на рівні стоянки - 09 × 79 м = 711 м;
- Довжина пересування приймається не більше 075 довжини рукояті екскаватора - ≤ 075 × 56 м = 42 м приймаемо - 35 м.
1.1.5 Калькуляція трудових витрат і заробітної плати
Таблиця 4.1 Калькуляція трудових витрат і заробітної плати
Середній розряд робіт
Розроблення грунту з навантаженням на автомобiлi-самоскиди екскаваторами одноковшовими дизельними на гусеничному ходу з ковшом мiсткiстю 05 [05-063] м3 група грунтiв 2
Розроблення грунту у вiдвал екскаваторами"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом мiсткiстю 05 [05-063] м3 група грунтiв 2
Розробка грунту вручну в траншеях шириною понад 2 м i котлованах площею перерізу до 5м2 з кріпленнями при глибині траншей i котлованів до2 м група грунтiв 2
Ущільнення грунту пневматичними трамбiвками група грунтiв 1 2
1.1.6 Графік проведення робіт
Графік проведення робіт з риття котловану знаходиться на аркуші 6 графічної частини.
1.1.7 Вказівки що до виконання робіт
До початку виробництва земляних робіт необхідно:
- Завершити підготовку фронту робіт (раскорчевку планування знесення і перенесення перешкоджають роботам споруд і комунікацій) відповідно до вимог технології виробництва робіт і ПОБ. У разі виявлення невказаних у проекті підземних споруд та комунікацій необхідно разом з власником вирішити питання їх збереження або винесення за межі будмайданчика;
- Встановити інвентарні будівлі і споруди згідно будгенплану будівельного майданчика;
- Ознайомити учасників будівництва з проектом виробництва земляних робіт і з правилами безпеки праці під розписку;
- Встановити по контуру котловану тимчасові репери пов'язані нівелірними ходами з постійними реперами;
- Зробити розбивку на місцевості контуру котлованів від осей будівлі нанесених на обноски способом промірів. Обноска встановлюється на висоті 04 - 06 м від землі паралельно основних осях утворюючим зовнішній контур будівлі на відстані що забезпечує незмінність її положення у процесі будівництва;
- На обноску за допомогою теодоліта з закріплених на місцевості осьових знаків перенести осі будівлі або споруди;
- Закріпити розбитий контур котловану кілками між якими натягують шнур для вказівки кордону розтину котловану. Всі кілки або штирі що закріплюють контурні кути повинні бути отнівеліровани;
- Оформити актом розбивку котловану з додатком відомостей реперів і прив'язок;
- Виконавцю робіт на виконавчому кресленні передати машиністу екскаватора схему закріплення осей з відстанями в натурі між ними і абсолютними відмітками знаків.
Технологічною картою передбачається наступна послідовність робіт:
- Планування поверхні землі в межах габариту будмайданчика бульдозерами;
- Розробка грунту котловану гідравлічними екскаваторами обладнаними ковшем зворотна лопата з навантаженням у вантажівки;
- Доопрацювання грунту і зачищення підстави котловану вручну.
Виробництво земляних робіт повинно здійснюватися з дотриманням діючих будівельних норм і правил державних стандартів правил технічної експлуатації охорони праці безпеки та інших нормативних документів на проектування будівництво приймання в експлуатацію при авторський нагляд проектної організації технічний нагляд замовника а також державному контролі наглядових органів.
Для забезпечення проектного ухилу поверхня землі повинна бути спланована для вільного проходу по ній ходової частини екскаватора.
1.1.8 Контроль якості
Контроль якості робіт має здійснюватися спеціальними службами будівельних організацій. При виробництві земляних робіт і влаштуванні основ слід виконувати вхідний операційний і приймальний контроль.
Вхідний контроль - контроль вступників матеріалів виробів грунту тощо а також технічної документації в т.ч. проектів виробництва робіт.
Операційний контроль здійснюється в ході виконання будівельних процесів та виробничих операцій і забезпечує своєчасне виявлення дефектів і вжиття заходів щодо їх усунення та попередження. Здійснюється вимірювальним методом або технічним оглядом.
Приймальний контроль - контроль що виконується по завершенні земляних робіт по об'єкту або його етапів за участю замовника. Приймання земляних робіт повинна полягати в перевірці:
- Відміток бровок і підстави котловану;
- Габаритів котловану;
- Якості грунтів основи.
Здача-приймання робіт оформляється актами огляду прихованих робіт перевірки якості грунтів основи у відкритому котловані і опосвідчення і приймання котловану які повинні містити перелік технічної документації на підставі якої були виконані роботи
Зміна планово-висотного положення запроектованих конструкцій в процесі будівельних робіт без узгодження автора проекту категорично забороняється.
Допуски та відхилення при прийманні котлованів знаходяться на аркуші 6 графічної частини.
1.1.9 Техніко-економічні показники
Техніко-економічні показники знаходяться на аркуші 6 графічної частини.
1.1.10 Техніка безпеки при виконанні робочих процесів
При виробництві робіт дотримуватись правил техніки безпеки ДБН А.3.2-2-2009
Потрібно звернути увагу на наступні питання:
До початку виконання земляних робіт у місцях розташування діючих підземних комунікацій повинні бути розроблені та узгоджені заходи щодо безпечних умов праці з організаціями які експлуатують ці комунікації має бути позначено розташування підземних комунікацій на місцевості відповідними знаками або написами.
Виробництво земляних робіт у зоні діючих підземних комунікацій слід здійснювати під безпосереднім керівництвом виконроба або майстра а в охоронній зоні кабелів що знаходяться під напругою або діючого газопроводу крім того під наглядом працівників електро-та газового господарства.
При виявленні вибухонебезпечних матеріалів земляні роботи в цих місцях слід негайно припинити до отримання дозволу від відповідних органів.
Перед початком виконання земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням грунту (звалища скотомогильники кладовища і т.д.) необхідно дозвіл органів Державного санітарного нагляду.
Місця проходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками що освітлюються в нічний час.
Грунт витягнутий з котловану слід розміщувати на відстані не менше ніж 05 м від бровки виїмки.
Розробляти грунт у котлованах і траншеях «підкопом» не допускається.
Валуни і камені а також відшарування грунту виявлені на схилах повинні бути вилучені.
Навантаження грунту на вантажівки повинна проводитися з боку заднього або бокового борту.
1.2 Технологічна карта на влаштування фундаментів та підвалу
1.2.1 Область застосування технологічної карти
Технологічна карта розроблена на зведення збірних та монолітних конструкцій до позначки 0.000 хірургічного корпусу на 180 ліжок міської лікарні з монолітним каркасом і стінами з цегли. Будівля з неповним каркасом. Загальна довжина 438м і ширина 238м. Висота будівлі 255м висота поверху 33.
- влаштування бетонної та піщаної підготовки під фундамент;
- влаштування стрічкових збірних та монолітних фундаментів;
- влаштування фундаментних блоків та стовпчастих монолітних фундаментів;
- влаштування монолітних колон підвалу ;
- влаштування монолітного перекриття над підвалом;
- влаштування горизонтальної та бічної гідроізоляції;
При влаштуванні монолітних фундаментів використовується розбірно-переставна опалубка. Вона має універсальність при бетонуванні самих різних монолітних конструкцій і тому знайшла найбільш масове застосування. ї збирають із дрібно розмірних дощатих або фанерних щитів з обрамленням і ребрами жорсткості. Дерев'яні щити виготовляють з дощок товщиною 25 мм коробчасті щити - з шпунтованих дощок товщиною 28 мм довжиною і шириною кратна укрупненому модулю 400 500600 мм
Роботи ведуться у дві зміни в літній період.
1.2.2 Підрахунок об'ємів робіт по влаштуванню підвалу
Висота підвалу 33м. Товщина стін підвалу - 400 мм. Товщина перекриття над підвалом – 160мм
Таблиця 4.2 Відомість монтованих елементів
Таблиця 4.3 Підрахунок об'ємів цегляної кладки
Ділянка стіни в осях
Розміри ділянки стіни
Площа за вирахуванням отворів м2
Об'єм кладки за вирахуванням перемичок м3
Таблиця 4. 4 Вантажозахватні пристосування
Найменування і призначення пристосування
Вантажопідйомність т
Розрахункова висота м
Строп двовітковий вантажопідйомністю 5т
Цебер неповоротний БН-20.00 СБ БН-1У.00 СБ
1.2.3 Вибір монтажного крану
Вихідними даними для вибору крана є габарити об’ємно-планувальні рішення параметри та робочі положення монтованих конструкцій метод та технологія монтажу умови виконання робіт.
Для монтажу конструкцій підземної частини проектованої будівлі приймаємо гусеничний кран. Стоянки крану визначаються з врахуванням максимального вильоту стріли та вантажопід’ємності на цьому вильоті.
Вибір крану по технічним параметрам:
– по вантажопідємності:
= 23 - вага найбільш важкого елементу(ємкість з бетонною сумішю);
q = 065 т – вага стропа;
– по висоті підйому крюка
де h0 - перевищення споруди над рівнем стоянки крана;
hз - запас по висоті для забезпечення безпеки монтажу (не менше 05 м) м;
hк - висота вантажу на гаку крана;
hс - висота стропування (від верху елемента до гака крана) м;
hп - висота поліспаста м (приймається не менше 15 м)
Виліт при монтажі елементів підземної частини будівлі у відкритому котловані з урахуванням мінімальної відстані крана від бровки котловану визначають за формулою:
а - відстань від найбільш віддаленого елемента до основи укосу м;
в - відстань по горизонталі від основи укосу до найближчої опори машини м
с - половина відстані між опорами м
Рис. Схема визначення параметрів стрілового крана
Вибір марки крану виконуємо по технічним характеристикам гусеничних кранів. Результати вибору зводимо в таблицю:
Таблиця 4.5 Технічні характеристики крану
Монтована конструкція
мкість з бетонною сумішшю
Для виконання робіт по зведенню підземної та надземної частини будівлі приймаємо гусеничний кран СКГ-25 вантажопідйомністю 12 т висотою піднімання гака - 15м і вилітом стріли 225 м.
1.2.4 Калькуляція трудових витрат і заробітної плати
Таблиця 4.6 Калькуляція трудових витрат і заробітної плати
Улаштування бетонної пiдготовки
Улаштування основи пiд фундаменти пiщаної
Збирання і розбирання дерев'яної щитової опалубки з щитів площею до 1м2 для улаштування фундаментів загального призначення під колони об'єм конструкцій м3 до 3
Встановлення арматури окремими стрижнями iз зварюванням вузлiв з арматурою у виглядi плоских сiток в масиви окремi фундаменти i плитнi основи дiаметр арматури мм до 6
Встановлення арматури окремими стрижнями iз зварюванням вузлiв з арматурою у виглядi каркасiв в масиви окремi фундаменти i плитнi основи дiаметр арматури мм понад 12 до 18
Укладання бетонної суміші в конструкції кранами в баддях. Масиви окремі фундаменти і плитні основи об'єм конструкцій м3 до 3
Збирання і розбирання дерев'яної щитової опалубки для улаштування колон висотою до 6 мпериметр м понад 12 до 16
Установлення арматури окремими стрижнями зі зварюванням вузлів в колони і стійки рам з хомутами складної форми діаметр арматури мм свише12 до 18
Укладання бетонної суміші в конструкції кранами в баддях. Колони і стійки рам при найменшій стороні поперечного перетину мм понад 300 до500
Укладання блокiв i плит стрiчкових фундаментiв при глибинi котлована бiльше 4 м маса конструкцiй до 05т
Укладання блокiв i плит стрiчкових фундаментiв при глибинi котлована бiльше 4 м маса конструкцiй до 15т
Укладання блокiв i плит стрiчкових фундаментiв при глибинi котлована бiльше 4 м маса конструкцiй до 35т
Установлення сходових маршiв без зварюваннямасою бiльше 1т
Установлення сходових площадок з обпиранням на стiну при найбiльшiй масi монтажних елементiву будiвлi до 5т
Установлення металевої огорожi з поручнями iз полiвiнiлхлориду
Збирання і розбирання дерев'яної щитової опалубки для улаштування перекриттів[безбалкових] з площею між осями колон понад10м2товщина мм понад 120 до 200
Встановлення арматури окремими стрижнями iззварюванням вузлiв в плити покриття iперекриття з одинарною арматурою дiаметрарматури мм до 6
Встановлення арматури окремими стрижнями iз зварюванням вузлiв в плити покриття i перекриття з одинарною арматурою дiаметр арматури мм понад 12 до 18
Укладання бетонної суміші в конструкції кранами в баддях. Перекриття безбалочне при площі між осями колонм2 понад 20
Мурування перегородок неармованих з цегли керамiчноїтовщиною в 12 цегли при висотi поверху до 4 м
Укладання перемичок масою до 03т
Гiдроiзоляцiя стiн фундаментiв горизонтальна обклеювальна в 1 шар
Гiдроiзоляцiя стiн фундаментiв бiчна обмазувальна бiтумна в 2 шари по вирiвненiй поверхнi бутового мурування цеглi бетону
1.2.5 Вказівки по виробництву робіт
Влаштування стрічкових залізобетонних фундаментів
Роботи з влаштування стрічкових залізобетонних фундаментів включають заготівельні транспортні та монтажно-укладальні роботи.
Безпосередньо перед початком влаштування фундаментів котлован і підстава повинні бути оглянуті представниками геологічної служби проектною організацією і замовником з обов'язковим складанням акта про відповідність несучої здатності грунтів що допускаються напруженнями на грунт.
Проектні осі будівлі повинні бути віднесені від бровки котловану на відстань не менше 1 м і закріплені на обноски.
До початку виконання робіт по розбивці фундаментів повинні бути:
- Надійно закріплені в натурі (монолітами) основні осі будівлі;
- Виконана виконавча планова і висотна зйомка відритого котловану;
При монтажі підземної частини повинні бути виконані:
- Розбиті основні осі фундаментів;
- Проведена детальна розбивка місць установки блоків;
- Складена виконавча геодезична зйомка фундаментів;
Виконавча зйомка підземної частини будівлі повинна здійснюватися від розбивочних осей і реперів.
До початку облаштування фундаментів повинні бути виконані роботи по підготовці основи:
- Впорядковано відмітки основи;
- Перевірена горизонтальність підстави;
- Сплановано підставу.
Влаштування монолітних залізобетонних фундаментів слід починати після влаштування підстилаючого піщаного шару.
Контроль якості монтажу складається з наступних етапів:
- Перевірка правильності виконання геодезичних робіт;
- Перевірка правильності виконання робіт з підготовки підстави;
- Перевірка відповідності проекту монтованих елементів і конструкцій будівлі в цілому;
- нструментальна перевірка в процесі монтажних робіт;
Відхилення від проектних розмірів не повинні перевищувати:
- Для фундаментних плит - за довжиною ± 15 мм по ширині ± 15 мм по товщині ± 10 мм;
- Для блоків стін підвалу - по довжині ± 15 мм по ширині ± 15 мм по висоті ± 10 мм;
- Зміщення осей фундаментних плит щодо розбивочних осей -
- Відхилення відміток верхніх опорних поверхонь елементів фундаментів - 10 мм
Влаштування монолітних залізобетонних фундаментів під колони.
Пов'язані із зведенням монолітних конструкцій опалубних робіт є трудомісткими роботами що вимагають значних витрат деревини. У загальному об'ємі залізобетонних робіт вони складають за вартістю від 16 до 30% і по трудомісткості від 40 до 50%
Конструкція опалубки і її кріплень повинна забезпечити необхідну точність бетонованих конструкцій не змінність їх під дією ваги бетонної суміші до її тверднення а також простоту в складки і розбиранню.
Поверхні опалубки прилеглі до бетону повинні бути рівними(струганими)чтобы уникнути подальшої штукатурки бетону; стики між дошками щитів і самими щитами повинні бути щільними і не повинні допускати витікання цементного молока.
Опалубка прямокутного підколонника влаштовується з двох пар щитів з яких одна пара щитів має довжину рівну стороні подколонника а друга пара щитів має довжину 20 – 25 см більше першої пари.
При збірці на місці бетонування короткі щити упираються завивання планки прибиті в кінцях довгих щитів; в середині короткої пари щитів встановлюється розпірка що забезпечує незмінність форми а середина іншої пари щитів скріпляється дротяним стягуванням. Опалубка ступінчастих подколонников робиться таким же чином як і для прямокутного подколонника з тією лише різницею що для установки верхнього ярусу опалубки нижні дошки подовжених щитів верхнього ярусу роблять довше і спирають їх на щити опалубки нижнього ярусу. Установка верхнього ярусу ступінчастого фундаменту проводитися після бетонування нижнього ярусу.
Розбирання опалубки повинна виконувати та ж бригада опалубників яка проводитиме повторне її встановлення.
До монтажу арматури необхідно:
- Ретельно перевірити відповідність опалубки проектним розмірам і якість її виконання;
- Скласти акт приймання опалубки;
- Підготувати до роботи такелажні оснащення інструменти і електрозварювальну апаратуру;
- Очистити від іржі арматуру;
Плоскі каркаси і сітки перевозять пакетами. Просторові каркаси щоб уникнути деформації при перевезенні підсилюють дерев'яними кріпленнями. Арматурні стрижні транспортують зв'язаними в пачки закладні деталі - у ящиках. Арматурні каркаси і сітки кріпляться до транспортних засобів за допомогою поверхневих скруток або розтяжками.
Надіслані на будівельний майданчик арматурні стрижні укладають на стелажах у закритих складах розсортованими за марками діаметрами довжинами а сітки зберігають згорнутими в рулони у вертикальному положенні..
Плоскі і просторові каркаси масою до 50 кг подають до місця монтажу краном в пачках і встановлюють вручну. Окремі стрижні подаються до місця монтажу пучками сітки - за допомогою траверси по три штуки.
На опалубці до встановлення арматурних каркасів крейдою розмічають місця їх розташування. Для тимчасового кріплення арматурних каркасів до опалубки використовуються струбцини.
Тимчасове кріплення каркасів по вертикалі вирівнювання викривлених випусків арматури і встановлення осьового зміщення зварюваних стрижнів здійснюються струбцинами. Після установки і вивірки каркасів до них по одному прив'язують за допомогою дротяних скруток горизонтальні стержні.
Для утворення захисного шару між арматурою і опалубкою встановлюють фіксатори з кроком для стін 1-12 м перекриття - 08-10 м.
Стикування каркасів по вертикалі а також просторових каркасів в горизонталі передбачається зварюванням.
Приймання змонтованої арматури здійснюється до укладання бетонної суміші та оформляється актом на приховані роботи. З цією метою проводять зовнішній огляд та інструментальну перевірку розмірів конструкцій за кресленнями.
Розташування каркасів стержнів їх діаметр кількість і відстань між ними повинні точно відповідати проекту.
Зварні стики вузли і шви виконані при монтажі арматури контролюють зовнішнім оглядом і вибірковими випробуваннями.
До початку укладання бетонної суміші повинні бути виконані наступні
-перевірена правильність установки арматури і опалубки;
-усунуті всі дефекти опалубки;
-перевірено наявність фіксаторів що забезпечують необхідну товщину захисного шару бетону;
-прийняті за актом всі конструкції та їх елементи доступ до яких з метою перевірки правильності встановлення після бетонування неможливий;
-очищені від сміття бруду та іржі опалубка і арматура;
-перевірено роботу всіх механізмів справність пристосувань оснащення й інструментів.
Подача бетонної суміші до місця укладання розглянута:
гусеничним краном СКГ-25 в цебер неповоротний місткістю 1м3 суміші конструкції з бічним вивантаженням і секторних затвором;
До складу робіт з бетонування входять:
-прийом і подача бетонної суміші;
-укладання й ущільнення бетонної суміші;
Автобетонозмішувач заднім ходом під'їжджає до цебера і розвантажується. Потім стріловий кран піднімає цебер і у вертикальному положенні подає його до місця вивантаження. У зоні дії стрілового крана зазвичай розміщують кілька бункерів впритул один до іншого з розрахунком щоб сумарна місткість їх дорівнювала місткості автобетонозмішувача. У цьому випадку завантажуються бетонної сумішшю всі підготовлені цебери і потім стріловий кран подає їх до місця вивантаження.
Бетонну суміш укладають шарами 30-40 см. Кожен шар бетону ретельно ущільнюють глибинними вібраторами. Глибина занурення робочої частини вібратора при ущільненні знову покладеної бетонної суміші в раніше укладений шар - 5-10см. Крок перестановки вібратора не повинен перевищувати 15 радіуса його дії. У кутах і біля стінок опалубки бетонну суміш додатково ущільнюють штикуванням ручними шуровками. Дотик вібратора під час ущільнення бетонної суміші до арматури та опалубки не допускається. Вібрування на одній позиції закінчується при припиненні осідання та появі цементного молока на поверхні бетону. Витягувати вібратор при перестановці слід повільно не включаючи двигуна щоб порожнеча під наконечником рівномірно заповнювалася бетонною сумішшю.
Перерва між етапами бетонування (або укладанням шарів бетонної суміші) повинен бути не менше 40 хвилин але не більше двох годин.
Бетонна суміш в перекритті ущільнюється глибинними і поверхневими вібраторами.
При дотриманні бетону в початковий період твердіння необхідно підтримувати сприятливий температурно-вологісний режим і охороняти його від механічних пошкоджень.
Ходіння людей по забетонованим конструкціям а також установка на них опалубки дозволяється не раніше того часу коли бетон набере міцність не менше 15 кгссм2. Контроль за якістю бетонної суміші виробляє будівельна лабораторія..
Всі дані з контролю якості бетонної суміші заносять в журнал виробництва робіт.
Особливу увагу необхідно приділяти контролю за віброуплотнітелем бетонної суміші. Контроль за процесом вібрування ведеться візуально за ступенем опади суміші припинення виходу з неї бульбашок повітря і появі цементного молока на поверхні укладеного шару бетону.
Мінімальна міцність бетону при розпалубки незавантажених конструкцій повинна бути для вертикальних конструкцій - 02..03МПа з умови збереження їх форми для несучих конструкцій - у залежності від прольоту 70 .. 80% проектної міцності.
Демонтаж опалубки перекриття виробляти в такій послідовності:
-опустити несучі конструкції опалубки на кілька сантиметрів за допомогою гвинтових домкратів рам або телескопічних стійок;
-відірвати листи фанери від опалубленной поверхні;
-демонтувати поздовжні і поперечні балки;
-демонтувати хрестові зв'язку між опорними рамами рами і стійки.
-Роботи з монтажу та демонтажу опалубки виконуються ланкою з чотирьох осіб:
-слюсар будівельний 4розр. – 1 3розр. – 1;
-такелажники 2розр. – 2.
-роботи з установки арматури виконуються ланкою з шести чоловік:
арматурники 6розр. – 1 5розр. – 1 4розр. – 1 3розр. – 1 2розр. – 1; електрозварник 5розр. – 1.
-роботи з укладання бетонної суміші виконуються ланкою з п'яти осіб:
-при подачі бетону баштовим краном:
-бетонщики 4розр. – 1 2розр. – 2;
-оператор 5розр. – 1;
-помічник оператора 4розр. – 1;
бетоняр 4розр. – 1 2розр. – 2.
Гідроізоляційні роботи
Гідроізоляція призначена для захисту будівельних конструкцій будинку від дії грунтових і атмосферних вод.
Гідроізоляційні роботи виконують у відповідності з вимогами СНіП 3.04.01-87 і проекта виробництва робіт. Склад і технологія робіт залежить від виду гідроізоляції.
У процесі виробництва робіт поверхні які ізолюють охороняють від дії рунтових атмосферних вод виробничих рідин. На відкритому повітрі їх ведуть при відсутності атмосферних опадів і температурі зовнішнього повітря не нижче 50 С.
Влаштуванні гідроізоляції предшедствують роботи по підготовки поверхні. Поверхню очищають від сміття пилу; сушать і рунтують.
Окрасочну гідроізоляцію влаштовують по огрунтованої поверхні механізованим засобом. Для подачі до місця роботи гарячого бітума і бітумних мастик використовують авто гудронатори шестирьонні насоси чи апарати які працюють від компресора. Наносять склади бітуморозпилювачами фарборозпилювачами ( для холодних складів) використовуючи форсунки – розпилювачи.
В тиснених умовах поверхні покривають окрасочною гідроізоляцією вручну фібровими трав'яними і волосяними кистями. Гідроізоляцію наносять в два-три шари товщиною 05-3 мм кожний в залежності від матеріала який використовується. Наступні шари гідроізоляції наносять після твердіння і сушки перших шарів.
Офарбовують вертикальні поверхні смугами шириною 1-2 мзверху вниз дотримуючись при цьому перекриття попередніх смуг на 20-25 см.
Для досягнення максимального ефекту ущільнення грунту її необхідно проводити при оптимальній вологості. Допускається відхилення від оптимальної вологості для не зв'язки грунтів в межах 20%. Ущільнення грунту виконують шаром однакової товщини. Близько фундаментів ущільнення грунтів роблять трамбування. Ущільнення грунту проводиться пневматичними трамбівками. Для цього грунт вирівнюють шарами від 0.1 - 0.2 м перший прохід роблять із застосуванням ковзанки більшої площі а наступний меншої площі.
1.2.6 Контроль якості по влаштуванню фундаментів
Технічний регламент операційного контролю якості фундаментів зі збірних залізобетонних елементів складений з метою забезпечення нормативного рівня облаштування стрічкових фундаментів і підвищення надійності об'єктів що зводяться у будівельному комплексі.
Регламент поширюється на облаштування збірних стрічкових фундаментів житлових і громадських будівель а також геодезичні роботи при монтажі фундаментних блоків для нового будівництва реконструкції і ремонту будівель і споруд.
Відповідно до видів робіт по кожному з них наводяться:
- контрольовані параметри і засоби контролю включаючі величини граничних відхилень метод і об'єм контролю і засобу вимірів;
- регламент операційного контролю; здійснюваного в процесі виробничого контролю з переліком контрольованих операцій при вхідному операційному і приймальному контролі якості фундаментів із залізобетонних збірних елементів;
- обов'язкові організаційно-технологічні правила складені на основі нормативних вимог по будівельному виробництву.
При організації і проведенні контролю необхідно:
- перевіряти надійність закріплення разбивочных знаків визначальних положення осей споруд в плані реперів а також обносків і перенесення на неї осей будівель і споруд;
- враховувати місця розташування в котлованах траншеях і поблизу них експлуатованих комунікацій і перевірити виконання заходів по забезпеченню збереження діючих комунікацій і будівель що знаходяться зблизька і споруд.
Виробництво монтажу збірних залізобетонних елементів і контроль якості облаштування фундаментів з них повинні супроводжуватися систематичною своєчасною інструментальною перевіркою правильності кутових і маякових блоків відносно разбивочных осей і відміток на кожній захватке. Після цього послідовно укладаються проміжні блоки на відповідних технологічних етапах.
Після закінчення земляних робіт перед облаштуванням стрічкових фундаментів необхідно ретельно перевірити розташування осей будівель і винести їх на будівельну обноску встановлювану на відстані не менше трьох метрів від бровки котловану.
1.2.7 Техніка безпеки під час виконання робіт
Техника безпеці. Безпека праці при монтажі фундаментів забезпечується дотриманням загальних правил а також конкретних вказівок за технологією виконання процесів і вказівок передбачених проектом виробництва робіт на цьому об'єкті.
Під час роботи в котлованах і траншеях стежать щоб бровки були вільні від матеріалів на ширину до 50 см
У траншею камені подають по жолобах у відсутність робітників не можна камені скидати в траншею і перевертати з тачки. У міру зведення фундаменту прибирають кріплення стінок траншей і котлованів після зняття верхніх розпірок прибирають нижні. Щоб не сталося обвалення по висоті знімають тільки одну або дві дошки одночасно.
Рабочие у траншеї спускаються за допомогою драбини шириною 075 м або приставних сходів з перилами.
Перевірку міцності кріплень стінок траншей і котлованів здійснюють до початку і під час кладки фундаментів. Щоб не сталося обвалення грунту у незакріплених траншей котлованів або кріплення недостатньо надійне і не розраховано на навантаження від матеріалів катальних ходів необхідно краї цих ходів і розміщення матеріалів розташовувати за межами призми обвалення грунту. Майстер визначає цю відстань на місці.
Монтажную зону захищають інвентарними ланками з добре видимими попереджувальними написами або сигналами. Над входами у будівлю влаштовують навіси. Не допускають в монтажну зону сторонніх людей.
Забороняється укладати монтовані блоки на подмости і перекриття.
Элементы підводять до місця установки із зовнішнього боку будівлі або з боку протилежною до робочого місця монтажників.
1.2.8 Післяопераційний контроль якості
Післяопераційний контроль якості при влаштуванні монолітних фундаментів знаходиться на аркуші 7 графічної частини.
Техніко-економічні показники технологічної схеми показані на аркуші 7 графічної частині
1.3. Технологічна карта на зведення надземної частини будівлі
1.3.1 Область застосування технологічної карти
Дана технологічна карта розроблена на виробництво цегляної кладки з влаштуванням монолітних залізобетонних елементів хірургічного корпусу на 180 ліжок міської лікарні що має розміри в плані 238х438м 6-ти поверхового з висотою поверху 33 м.
До складу робіт розглянутих технологічною картою входять:
-бетонування перекриття;
-влаштування цегляної кладки стін з установкою перемичок;
-цегляна кладка перегородок;
-монтаж сходових маршів майданчиків.
1.3.2 Визначення об'ємів будівельно-монтажних робіт
На підставі об'ємно-планувальних рішень визначаються об'єми основних робіт в цілому.
Відповідно до правил визначення об'ємів будівельно-монтажних робіт визначається об'єм кладки зовнішніх і внутрішніх стін перегородок потреба в бетонній суміші для монолітних конструкцій підраховується кількість збірних залізобетонних елементів всіх типів потреба в засобах підмащування інші роботи.
Підрахунок об’ємів по кам’яній кладці виконуємо окремо по кожному конструктивному элементу (зовнішня стіна внутрішня стіна перегородки) по поверхам.
1.3.3 Підрахунок об'ємів робіт по влаштуванню надземної частини
Висота поверху 33м. Товщина зовнішніх стін – 380мм внутрішніх стін -250 мм перегородок -120 мм. Товщина перекриття – 160мм
Таблиця 4.7 Відомість монтованих елементів
Таблиця 4.8 Підрахунок об'ємів цегляної кладки
1.3.4 Калькуляція трудових та грошових витрат на надземну частину
Таблиця 4.9 Калькуляція трудових витрат і заробітної плати
Мурування зовнiшнiх середньої складностi стiн з цегли керамiчної при висотi поверху до 4 м
Мурування внутрiшнiх стiн з цегли керамiчної при висотi поверху до 4 м
Установлення металевої огорожi з поручнями iзтвердолистяних порiд
1.3.5 Матеріально-технічні ресурси
Відповідно до відомості об'ємів робіт на підставі виробничих норм витрати матеріалів визначено потребу в будівельних матеріалах конструкціях деталях виробах яка представлена в відомості в економічному розділі
Потреба в машинах устаткуванні інструменті інвентарі та пристосуваннях для бригади з 15 чоловік приведена на аркуші № 9 графічної частини.
1.3.6 Вибір монтажного механізму
Вихідними даними для вибору крана є габарити об'ємно-планувальні рішення параметри і робочі положення монтируемых конструкцій метод і технологія монтажу умови виконання робіт.
Так як проектовану будівлю багатоповерхове і має більше трьох поверхів для монтажу конструкцій приймаємо баштовий кран. Стоянки крана визначаються з урахуванням максимального вильоту стріли і вантажопідйомності на цьому вильоті.
Вибір крана за технічними параметрами
- за вантажопідйомністю:
-вага найбільш важкого елемента (ємність з бетонною сумішшю)
- з висоти підіймання гака вильоту стріли
Для баштових кранів необхідний виліт гака визначається залежно від ширини будівлі і відстані від крана до споруджуваного будинку (визначаємо графічно).
де Но - перевищення опори монтируемого елемента над рівнем стоянки крана (для кранів встановлених на землі) або над рівнем з якого здійснюється підйом елемента (для кранів встановлених на будинку або спорудження) м;
Нз - запас по висоті що вимагається за умовами монтажу для заведення конструкції до місця установки або перенесення її через раніше змонтовані конструкції (не менше 05 м) м;
Нел. - висота елемента в монтажному положенні м;
Носнаст. - висота стропування в робочому положенні від верху монтируемого елемента до низу гака крана м
При зведенні надземної частини необхідний виліт Lтр визначається за формулою:
а - ширина кранової колії м;
b - відстань від кранової колії до проекції найбільш виступаючої частини стіни м;
с- ширина надземної частини будівлі з урахуванням виступаючих елементів (балкони лоджії і т.д.) м.
Відстань від осі обертання крана до найближчої виступаючої частини будинку повинно бути на 07 м більше радіусу габариту нижньої частини крана і на 05 м більше радіусу габариту верхньої частини крана (габарит контргруза стріли габарит кабіни крана і т.д.).
Вибір марки крана виконуємо за технічними характеристиками баштових кранів.
Таблица 4.10 Характеристика крана
Для виконання робіт по зведенню надземної частини будівлі приймаємо баштовий кран КБ-403Б вантажопідйомністю 8 т максимальний виліт стріли 30 м і висотою підйому стріли 298 м.
Вантажні і висотні характеристики крана наведені на аркуші № 8 графічної частини.
1.3.7 Технологія та організація робіт зі зведення надземної частини будівлі
Для початку робіт зі зведення надземної частини повинні бути виконані організаційно-підготовчі заходи відповідно до ДБН-а.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва».
Незалежно від прийнятого рішення організації зведення будівлі мають бути заздалегідь виконані і дотримуватися наступні умови: технічний виробничий персонал має бути ознайомлено методом монтажу проведений інструктаж робітників по техніці безпеки складена і видана калькуляція організованим спеціалізованим і комплексним бригадам; підготовлений необхідний монтажний інвентар і інструмент влаштовано освітлення усього майданчика будівництва проїздів і робочих місць монтажників; пристосування і засоби для забезпечення техніки безпеки : монтажні столи для встановлення перемичечних блоків переносні драбини виготовлені з газових труб переносні світильники для освітлення у вечірній і нічний час робочих місць двохветвев
Бетонування конструкцій виконувати відповідно до вказівок основного проекту і вимогам СНіП 3.03.01-87 «Несучі конструкції що обгороджують»
Доставка і прийом бетонної суміші:
Склад бетонної суміші готуванняправила прийомки методи контролю і транспортування повинні відповідати ДСТУ 7473-94 .
Транспортування і подачу бетонної суміші здійснюється спеціалізованим засобомщо забезпечуються збереження заданих властивостей бетону.
Перед бетонуванням опалубку необхідно очистити від сміття і бруду а арматуру від іржі що відшаровується. Щілини у дерев'яної опалубки варто покрити змащенням. Поверхня раніше покладеного бетону повинно бути очищена від цементної плівки і зволожена або покрита цементним розчином.
Бетонні суміші варто укладати горизонтальними шарами однакової товщини без розривів з напрямком укладання в одну сторону у всіх шарах. Укладання наступного шару бетонної суміші необхідно робити до початку схоплювання бетону попереднього шару. Верхній рівень покладеної бетонної суміші повинний бути на 50 *70 мм нижче верха щитів опалубки.
Висоту вільного скидання що допускається бетонної суміші приймати по таблиці 2 СНіП 3.03.01-87. При більшій висоті скидання сумішіщоб уникнути її розшарування спуск її у вертикальні конструкції варто здійснювати по жолобам що забезпечують повільне сповзання суміші в опалубку. Бетонування виконується без робочих швів.
У процесі бетонування і по закінченні його вживати заходів до запобігання зчеплення з бетоном пробок елементів опалубки і тимчасових кріплень.
Ущільнення бетонної суміші здійснювати вібруванням за допомогою глибинних вібраторів. Крок перестановки глибинних вібраторів не повинний перевищувати 15 радіуса їхньої дії. Глибина занурення вібратора в бетонну суміш повинна забезпечувати поглиблення його в раніше покладений шар.
У місцях де арматура або опалубка перешкоджають належному ущільненню бетонної суміші вібраторами її варто додатково ущільнити штикуванням.
При ущільненні бетонної суміші необхідно стежити потім щоб вібратори не стикалися з арматурою каркаса. Не допускається обпирання вібраторів на арматуру заставні вироби тяжи й інші елемент кріплення опалубки.
У період твердіння бетон необхідно захищати від влучення атмосферних опадів або утрат вологи. У наступному підтримувати температурновологосний режим зі створенням умов що забезпечують наростання його міцності.
Цегляну кладку стін виробляти по робочих кресленнях з дотриманням норм і правил передбачених СНіП III.03.01-87 «Несучі та огороджувальні конструкції» ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» і даної технологічної карти.
До початку робіт по зведенню надземної частини будинку повинні бути виконані наступні роботи:
виконані і здані за актом роботи нульового циклу;
підготовлено інструмент і пристосування
сплановані майданчики для складування цегли і збірних залізобетонних конструкцій на один поверх;
наведені позначки підстав під цегляну кладку;
забезпечені умови безпечного ведення робіт та виробничої санітарії.
Для виконання робіт по зведенню надземної частини будівлі використовується комплексна бригада мулярів-монтажників що складається зі спеціалізованих ланок мулярів 4-го і 3-го розрядів і ланки монтажників 5-го 4-го і 3-го розрядів.
Будівля в плані умовно розбивається на захватки а по висоті на яруси. Кількість делянок і їх розміри встановлені залежно від трудомісткості кладки і змінної виробки ланки. Подача конструкцій і матеріалів до робочого місця здійснюється краном СКГ-3010. Запас цегли повинен складати на 2-4 години потреби розчину - на 40-45 хвилин роботи.
По ходу цегляної кладки монтують збірні елементи сходових маршів плити перекриття і покриття.
Послідовність і прийоми робіт при влаштуванні цегляної кладки.
До початку виробництва кладки необхідно розставити піддони з цеглою і ящики з розчином у разі необхідності встановити підмостки.
Процес кладки складається з:
-подання та розтягнення розчину;
-укладання цегли на розчин із заповненням вертикальних швів;
-перевірки правильності кладки;
Укладання цегли на розчин і заповнення вертикальних швів виконують способами: вприсик з підрізуванням розчину вполуприсик.
Зона складування матеріалів на робочому місці повинна відповідати ширині піддону з цеглою і ящиків з розчином і становить 60-100 см. Відстань між піддонами з цеглою і ящиком з розчином становить 30-40 см. Загальна ширина робочого простору муляра -200-250 см. Цегла розташовують уздовж фронту робіт чергуючи його з ящиками з розчином. При кладці стін з прорізами цегла розташовують навпроти простінків а розчинні ящики навпроти прорізів.
Цегляну кладку стін ведуть ланками «трійка» в яких ведучий муляр кладе верстові ряди один підручний укладає забутку а другий подає матеріали. Кладку перегородок виконує ланка «двійка».
По закінченні кладки кожного поверху обов'язкове перевірка нівеліром горизонтальності і відміток верху кладки. Відхилення у відмітках по висоті поверху повинні бути усунені в рівнях міжповерхових перекриттів.
Монтаж залізобетонних конструкцій.
Монтаж збірних конструкцій проводиться за робочими кресленнями з дотриманням норм і правил передбачених ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві»
Монтаж збірних залізобетонних конструкцій ведеться роздільним методом.
Стропування конструкцій повинна забезпечити їх підйом і подачу до місця монтажу в проектному положенні.
Сходові марші та площадки монтують у міру зведення стін будівлі. Проміжну майданчик і перший марш встановлюють по ходу кладки внутрішніх стін сходової клітки. Поверхову майданчик і другий марш - по закінченні кладки стін поверху.
Бетонування перекриттів
Перед укладанням бетонної суміші перевіряються всі конструктивні елементи і роботи які закриваються в процесі укладання бетонної суміші правильність установки і належне закріплення опалубки і підтримуючих її конструкцій.
Безпосередньо перед укладанням бетонної суміші опалубку очищають від сміття і бруду а арматуру - від відшарувалася іржі. Поверхня опалубки покривають мастилом яка не повинна погіршувати міцнісних якостей залізобетонних конструкцій і залишати слідів на їх поверхні що погіршують зовнішній вигляд.
При укладанні бетонної суміші безперервно спостерігають за станом опалубки і лісів. При появі деформацій або зміщення окремих елементів опалубки лісів або кріплень слід негайно їх усунути і в разі необхідності припинити роботи на цій ділянці. Під час дощу бетонованих ділянку захищають від попадання води на бетонну суміш.
Ущільнення бетонної суміші проводиться глибинними вібраторами з обов'язковою обробкою зовнішньої поверхні загладжуванням і железнением.
Розбирати опалубку перекриття дозволяється після набору бетоном 70% проектної міцності.
1.3.8 Контроль якості при зведенні надземної частини
Контроль якості кладки
Якість цегельної кладки має задовольняти вимогам СНіП III.03.01-87 «Несучі та огороджувальні конструкції». Контроль необхідно здійснювати по ходу кладки і якщо потрібно виробляти прийомку прихованих робіт із складанням актів. Приймання закінчених кам'яних конструкцій повинна супроводжуватися перевіркою:
-правильності прив'язки товщини і заповнення швів а також вертикальності горизонтальності і прямолінійності поверхонь і кутів кладки;
-наявності та правильності установки закладних деталей зв'язків і анкерів;
-якості поверхні фасадних неоштукатуріваемих стін дотримання необхідної перев'язки і розшивки швів.
Відхилення в розмірах кам'яних конструкцій від проектних не повинні перевищувати допустимі відхилення наведені в цій технологічній карті.
Контроль якості бетонних робіт
При виконанні бетонних робіт контроль якості здійснюється на наступних стадіях: при прийманні і зберіганні усіх вихідних матеріалів (цементу піску щебеню гравію арматурної сталі лісоматеріалів і ін) при виготовленні і монтажі арматурних елементів і конструкцій при виготовленні і встановленні елементів опалубки при підготовці основи опалубки до укладання бетонної суміші при приготуванні та транспортуванні бетонної суміші при догляді за бетоном у процесі його твердіння.
1.2.8 Техніка безпеки під час виконання робіт
При виробництві робіт по зведенню стін з цегли необхідно дотримуватись вимог СНиП III.4-80 ** «Техніка безпеки в будівництві».
При переміщенні і подачі на робочі місця краном цегли слід застосовувати піддони та вантажозахватні пристрої що виключають падіння цегли при підйомі.
Рівень кладки після кожного переміщення засобів підмощування повинен бути не менше ніж на 07 м вище рівня робочого настилу чи перекриття.
Не допускається виконання цегляної кладки в положенні стоячи на стіні.
Не допускається кладка стін наступного поверху без установки несучих конструкцій міжповерхового перекриття а також майданчиків і маршів у сходовій клітці.
Робочі настили повинні мати рівну поверхню виступи окремих елементів щита не повинні перевищувати 3 мм а зазор між його елементами - 5мм
Робочі настили повинні мати захисні огородження висотою не менше 1.1 м від рівня настилу. Зазор між стіною і настилом має бути не більше 5 см.
Переміщення конструкцій що монтуються в горизонтальному напрямку проводиться на висоті не менше 05 м над іншими предметами або раніше змонтованими конструкціями.
Поданий елемент опускають над місцем його встановлення не більше ніж на 30 см вище проектного положення після чого виконується наводка його на місце установки.
Переміщення встановленого елемента після звільнення його від вантажів Техніко-економічні показники
Техніко-економічні показники знаходиться на аркуші 8 графічної частини.
1.2.9 Влаштування підлог
Ущільнення і бетонна підготовка
До влаштування бетонного підстилаючого шару виконують щебеневу підготовку шляхом ущільнення разровненную грунту щебенем до стану що виключає можливість опади підлог мотокаткамі ДУ-97. Грунт основи перед укладанням бетонної суміші зволожують щоб він не відсисав вологу з бетону під час його твердіння. Підстильний шар бетонують смугами шириною 3 м з використанням маякових рейок які виставляють по нівеліру так як їх рівень визначає рівень підлоги. Смуги бетонують через одну і ущільнюють поверхневими вібраторами. Лицьову поверхню бетону загладжують брезентовою стрічкою шириною 30 см. Бетон до місця укладання подають за допомогою штукатурної станції СО-114.
Для влаштування підлог на поверхні бетонної основи закріплюють дерев'яні рейки між якими укладають бетонну суміш або цементний розчин і ущільнюють вібрацією. Поверхня розчину вирівнюють за допомогою рейки яку переміщують частими рухами поперек смуги. Поверхня підлоги загладжування сталевими гладилками.
До початку облаштування керамічних підлог готують підставу ліквідуючи на ньому западини вибоїни різкі виступи і опуклості. Керамічну плитку укладають на шар цементно-піщаного розчину починаючи з установки по косинці і рівню марок з плиток в кутах приміщень. Між марками користуючись шнуром рейкою і рівнем настилають маякові ряди по контуру приміщення після чого укладають проміжні плитки. Товщина швів між плитками не повинна перевищувати 2 мм. Укладене плиткове покриття засипають вологою тирсою і оберігають від руху по ньому до закріплення плиток покриття. Через 1-2 доби шви заповнюють цементним тестом надлишки його видаляють гумовим шпателем і вологою ганчіркою. Після схоплювання розчину в швах поверхню підлоги протирають вологою ганчіркою і промивають водою.
Не пізніше ніж за добу до наклейки лінолеуму поверхню вирівнюючого стягування шліфують шліфувальною машинкою очищають від пилу і грунтують. Лінолеум попередньо розкроюється із запасом 3-4 см по довжині (на усадку) і 10 мм на кожен стик по ширині (на прирізку) маркується із зворотного боку укладається в стопки лицьовим шаром вниз і витримується в такому положенні 3-і доби. Наклеюється лінолеум на шар клею що наноситься зубчастими сталевими шпателями на поверхню погрунтованої стяжки і накочується валиками. Стики полотнищ попередньо зварюють на спеціальних машинах струмами високої частоти.
1.2.10 Роботи оздоблювального циклу
Штукатурка поверхонь проводиться за попередньо провешенной поверхні по маякових смугах механізованим способом за допомогою розчинонасоса що входить до складу штукатурного агрегату СО-57. Розчин наноситься в три шари кожен наступний шар наноситься після затвердіння попереднього. Для затірки накривочного шару використовуються затирочні шліфувальні машинки що входять до Нормокомплект штукатурного агрегату. Товщина штукатурки - 10 мм.
Облицювальні роботи
Після вивірки поверхню розбивають на ряди для установки плиток. Укладання починають з встановлення чотирьох маякових плиток по кутах поверхні стіни. Якщо довжина стіни більше 4-х м то між кутовими маяковими плитками встановлюють проміжні. Подальшу установку плиток проводять по шнурах або шаблонами. Ширина швів між плитками повинна бути не більше 1 мм. Для витримування однорідності величини швів застосовуються дерев'яні клини.
До малярних робіт приступають після закінчення всіх загальнобудівельних і монтажних робіт установки арматури електроосвітлення та слабкострумових проводок. Малярські роботи починаються з грунтування поверхні рідкими грунтувальними складами після чого виконується шпаклівка спочатку часткова а потім повна для загального вирівнювання поверхні. Шпаклівка наноситься за допомогою шпаклювального агрегату механізованим способом. Після висихання шпаклювальний шар шліфують шліфувальними колами шкуркою або пемзою до отримання гладкої поверхні. Закінчивши всі підготовчі операції приступають до нанесення лицьового шару фарбування. Для нанесення водних складів застосовується електричний або ручний краскопульт для масляних складів - пневматичні установки з пістолетами-фарборозпилювачами.
2 Організація будівельного виробництва
2.1. Умови організації та здійснення будівництва
Будівництво адміністративного будинку ведеться в весняно-осінній період у м. Горлівка. Кліматологічні умови будівництва: V сніговий район III вітровой район. Грунтові умови: грунт основи - глина тугопластична
Земельна ділянка відведена під будівництво пов'язаний з існуючими дорогами що забезпечує доставку матеріалів автотранспортом. Під'їзні дороги і Внутрішньобудівельні попередньо поліпшуються гранульованим шлаком в підготовчий період надалі їх використовують під постійні дороги та майданчики.
У підготовчий період проводиться повна інженерна підготовка будівництва обладнується побутової містечко і тимчасові приміщення адміністративного господарсько-складського характеру. Доставка конструкцій проводиться автотранспортом.
Будівельний майданчик забезпечується електроенергією від існуючої мережі для водопостачання влаштовується тимчасовий водовідведення з тупикової розводкою від існуючого водопроводу.
При обладнанні будівельного майданчика враховуються вимоги і норми проектування будівельних майданчиків що використовуються при проектуванні будгенплану.
2.2 Рішення за технологічною послідовності і методів виробництва робіт
При підготовці території будівельного майданчика в підготовчий період виконати вертикальне планування підвести тимчасові дороги водопостачання електропостачання обладнати складські майданчики побутової містечко захистити територію інвентарним парканом.
Земляні роботи виконувати послідовно за допомогою одноківшевого екскаватора ЕО-4121А з навісним обладнанням «пряма лопата». Зворотну засипку виробляти після влаштування підвалу бульдозером ДЗ-25 з пошаровим ущільненням відсипаного грунту Пневмотрамбувачи ТР-1.
Зведення надземної частини будівлі виробляти після зворотної засипки. Роботи робити потоковим методом. Будівля розбити на захватки. В якості захватки прийняти один поверх будівлі.
По закінченні зведення надземної частини будівлі виконуються покрівельні роботи. Подача матеріалів на покрівлю здійснюється щогловими підйомниками ТП-9 встановленими на торцях будівлі. Під час влаштування рулонної покрівлі забороняється виконання зовнішніх робіт.
Подача матеріалів і механізоване нанесення штукатурних шарів виконується за допомогою штукатурна станція СО-57.
По закінченню всіх видів мокрих оздоблювальних робіт виконується забарвлення поверхонь клейовими і олійними сумішами за допомогою Нормокомплект механізованого інструменту що входить до складу малярської станції СО-115. Пристрій лінолеумових підлог виконується після виконання мокрих оздоблювальних процесів.
Після закінчення покрівельних робіт монтажу віконного заповнення виконується утеплення зовнішніх стін штукатурка і дисперсна забарвлення фасаду. Роботи виконувати з риштувань за допомогою пістолетів-фарборозпилювачів.
По закінченні зовнішніх оздоблювальних робіт виконати пристрій вимощення та благоустрій території з озелененням.
2.3 Обсяги будівельно-монтажних робіт і їх трудомісткість
Обсяги загальнобудівельних робіт основного періоду підраховуються на підставі архітектурно-будівельних креслень проекту та специфікацій збірних конструкцій в одиницях виміру прийнятих в ДБН Д.2.2-15-99.
Таблиця 4.11 Зведена відомість підрахунку обсягів робіт
Формула підрахунку або посилання на специфікації
Розробка грунту вручну в траншеях шириною понад 2 м i котлованах площею перерiзу до 5м2 з крiпленнями при глибинi траншей i котлованiв до2 м група грунтiв 2
Ущiльнення грунту пневматичними трамбiвками група грунтiв 1 2
Встановлення арматури окремими стрижнями iззварюванням вузлiв в плити покриття iперекриття з одинарною арматурою дiаметрарматури мм до 6 т
Мурування перегородок неармованих з цегли керамiчної товщиною в 12 цегли при висотi поверху до 4 м
Ущiльнення грунту щебенем техпідпілля
Улаштування пiдстилаючих бетонних шарiв техпідпілля
Улаштування гiдроiзоляцiї обклеювальної iзолом на мастицi бiтумiноль перший шар
Улаштуваннятепло- i звукоiзоляцiї засипної керамзитової
Улаштування стяжок цементнихтовщиною 20 мм
Улаштування покриттів з гранітокерамічних плиток на клеючій суміші Cerezit CM-11 кількість плиток в 1м2 понад 7 до 12 шт
Улаштування покриттів з лінолеуму ПВХ-TARKETT
Улаштування плiнтусiв полiвiнiлхлоридних на клеї КН-2
Установлення ламінованих дверних блоків із застосуванням анкерів і монтажної піни марка блоку ДГ-21-7
Установлення дверних блокiв у зовнiшнiх i внутрiшнiх прорiзах кам'яних стiн площа прорiзу до 3м2
Поліпшене штукатурення внутрішніх поверхонь стін по каменюта бетону цементно-вапняним абоцементним розчином вручну з подачею розчину штукатурною станцією продуктивністю 4 м3год.
Полiпшене штукатурення вапняним розчином по каменю i бетону стiн
Облицювання поверхонь гранітокерамічними плитками. Стіни число плиток в 1м2 понад 7 штдо 12 шт
Підготування поверхонь стін розчином із гіпсутовщиною шару 1 мм при нанесенні за 2 рази
Підготування поверхонь стель розчином із сатенгіпсутовщиною шару 15 мм при нанесенні за 3 рази
Полiпшене фарбування стiн полiвiнiлацетатними водоемульсiйними сумiшами по штукатурцi
Полiпшене фарбування стельполiвiнiлацетатними водоемульсiйними сумiшамипо штукатурцi 100м2
Обклеювання стiнтисненими шпалерами по штукатурцiта бетону
Улаштування покриття мозаїчного [терраццо]товщиною 20 мм без малюнка
Улаштування пароiзоляцiї обклеювальної в одиншар
Утеплення покриттiв плитами з мiнеральної ватиабо перлiту на бiтумнiй мастицi в один шар
Улаштування вирiвнюючих стяжок цементно-пiщанихтовщиною 15 мм
Грунтування основ iз бетону або розчину пiд водоiзоляцiйний покрiвельний килим
Улаштування покрiвель скатних iз наплавлюваних матерiалiв у два шари
Заповнення віконних прорізів в стінах житлових і громадських будівель готовими блоками зметалопластику площа прорізу понад 1 до 2 м
Заповнення віконних прорізів в стінах житлових і громадських будівель готовими блоками зметалопластику площа прорізу понад 2 до 3 м
Полiпшене фарбування стель полiвiнiлацетатними водоемульсiйними сумiшами по збiрних конструкцiях пiдготовлених пiд фарбування
Полiпшене фарбування стiн полiвiнiлацетатними водоемульсiйними сумiшами по збiрних конструкцiях пiдготовлених пiд фарбування
Обклеювання стiн важкими шпалерами по штукатурцiта бетону
Утеплення фасадів мінеральними плитамитовщиною 100 ммта оздоблення декоротивним розчином потехнології CEREZIT. Стіни гладкі
Зовнiшнє облицювання по бетоннiй поверхнi стiнплитками фасадними керамiчними кольоровимитипу "кабанчик" на цементному розчинi 100м2
Улаштування основи пiдтротуари з цегляного або вапнякового щебенютовщиною 12 см
Улаштування одношарових асфальтобетонних покриттiв дорiжок iтротуарiв iз литої дрiбнозернистої асфальтобетонної сумiшiтовщиною 3 см
Улаштування ганкiв iз входом зтрьох сторiн утри сходини
Підрахунок трудомісткості робіт виконаний відповідно до нормативів трудомісткості будівельно-монтажних робіт відповідно до ДБН Д.2.2-15-99 в табличній формі.
Таблица 4.12. Ведомость трудозатрат
Витрати праці робітників люд.-год не зайнятих обслуговуванням машин
2.4. Нормативна тривалість будівництва об'єкта
Нормативна тривалість будівництва об'єкта визначається відповідно до СНиП 1.04.03-85 «Норми тривалості будівництва і заділу в будівництві підприємств будівель і споруд».
Нормативна тривалість будівництва - 166 місяців
в тому числі тривалість підготовчого періоду - 1 місяць.
Початок будівництва - березень 2013 року.
Скорочення термінів будівництва приймається в розмірі 5-7% від нормативного.
2.5 Потреба в матеріально-технічних ресурсах
Виходячи з номенклатури будівельно-монтажних робіт та технології їх виконання визначаємо потребу в будівельних машинах і механізмах в матеріалах конструкціях і виробах.
Потреба в матеріалах конструкціях і виробах визначена за даними «Відомості обсягів робіт» і нормам витрати матеріалів згідно з ДБН Д.2.2-99 і представлена Відомістю матеріально-технічних ресурсів у розділі «Економіка будівництва»
Таблиця 4.13 Відомість потреби в будівельних машинах механізмах і засобах малої механізації.
Потужність двигуна кВт
Екскаватор одноківшовий
Трамбування пневматична
Зварювальний трансформатор
Установка для наклейки наплавляються матеріалів
Фарбувальний агрегат
2.6 Будівельний генеральний план
Будівельний генеральний план розроблений з метою вирішення питань раціонального використання будівельного майданчика розташування виробничих установок розміщення складського господарства адміністративно-побутових приміщень встановлення місця розташування і протяжності тимчасових доріг мереж водопроводу каналізації енергопостачання та інших комунікацій обслуговуючих будівництво.
Проектування будгенплану здійснюється в такій послідовності:
- Розміщення і прив'язка будівельних машин і механізмів із зазначенням небезпечної зони провадження робіт;
- Прокладання трас загальномайданчикових і приоб'єктних автомобільних доріг;
- Розміщення адміністративно-побутових будівель;
- Розміщення складів і будівель виробничого призначення;
- Розміщення мереж тимчасового електропостачання водопостачання каналізації теплопостачання.
Всі елементи тимчасового будівельного господарства на будгенпланом відображені умовними позначеннями.
На стройгенплан нанесені позначення типів і марок будівельних машин і механізмів прийнятих для виробництва будівельно-монтажних робіт їх зони обслуговування і небезпечні зони.
Зона обслуговування крана визначається максимальним необхідним вильотом гака і максимальним робочим ділянкою кранового шляху небезпечна зона рівна максимальному вильоту гака крана плюс 7 м при висоті падіння вантажу до 20 м.
Тимчасові Внутрішньобудівельні автомобільні дороги запроектовані по трасах постійних доріг. Відстань від кромки узбіччя Внутрішньобудівельні автомобільних доріг до складських майданчиків приймаються за ДБН А.3.2-2-2009 рівним 2 м.
Розміщення складів на будгенпланом ув'язано з наявністю під'їзних доріг під'їздів від основних трас доріг до місць приймання та розвантаження матеріалів. До складах передбачається вільний під'їзд засобів зовнішнього і внутрішнього транспорту і підводка ліній електроосвітлення. Склади повинні стояти від краю дороги на 2 м. При складуванні виробів конструкцій і деталей передбачені поздовжні і поперечні проходи шириною 1 м.
Адміністративні та побутові будівлі розміщені на будгенпланом компактно згруповані у побутовій містечко. При виборі розміщення побутового містечка враховані наступні фактори:
- Максимальне наближення до споруджуваного об'єкта лініям комунікацій пункту харчування та ін;
- Наявність зручних майданчиків під містечко під'їзних шляхів переходів;
- Мінімальна кількість переміщень містечка за весь період будівництва.
2.7 Розрахунок потреби в побутових і адміністративних приміщеннях
Площа тимчасових будівель і споруд визначаємо за максимальної чисельності працюючих на будівельному майданчику та нормативної площі на одну людину що користується даним приміщенням.
Кількість працюючих визначаємо за формулою:
N заг. = (Nроб + Nітр + Nслуж + Nмоп) · 105
де Nроб - кількість робітників у найбільш інтенсивну зміну
Nітр - число інженерно-технічних працівників
Nслуж - число службовців
Nмоп - число працівників молодшого обслуговуючого персоналу
5 - коефіцієнт який враховує відпустки хвороби виконання громадських обязонностей
Співвідношення категорій робітників для житлово-цивільного будівництва:
Nітр = (8785) · 8 = 9чел
Nслуж = (8785) · 5 = 6чел
Nслуж = (8785) · 2 = 3чел
Nзаг = (87 +9 +6 +3) · 105 = 111чел
Площа приміщень визначаємо за нормами проектування санітарно-побутових приміщень
Таблиця 4.14 Розрахунок тимчасових будівель
Гардеробна з умивальником
Приміщення для прийому їжі
Приміщення для сушіння одягу і обігріву робочих
2.8 Розрахунок тимчасових складських майданчиків
На будівельному майданчику передбачені:
· Відкриті майданчики для зберігання цегли збірних залізобетонних конструкцій та інших матеріалів і конструкцій на які не впливають коливання температури і вологості;
· Навіси для зберігання столярних виробів рулонних матеріалів і т. д.;
· Закриті опалювальні склади для зберігання лакофарбових матеріалів і не опалювальні для зберігання мінеральної вати скла покрівельної сталі.
Розрахунок виконуємо в табличній формі. Загальну потребу в матеріалах беремо з «Ведомости матеріалів» тривалість виконання робіт - з календарного плану.
Кількість матеріалу що підлягає зберіганню на складі слід визначати за формулою:
Таблица 4.15 Відомість розрахунку складських приміщень
Найменування матеріалів
Тривалість споживання Т дн.
Найбільший добовий витрата Р0 = Р Т
Коефіцієнт нерівномірності споживання k1
Коефіцієнт нерівномірності споживання k2
Прийнятий запас Рn=P0k1k2n
Норма зберігання матеріалів на 1м2 складу V
Корисна площа складу Fn=PnV
Коефіцієнт на проходи
Загальна розрахункова площа складу S=Fn
Сухі суміші і грунтовки
Хіміко-маскательні матеріали
2.9 Організація і розрахунок тимчасового водопостачання
Розрахунок потреби будівельного майданчика у воді
Забезпечення будівельного майданчика водою передбачається з тимчасового водопроводу який підключається до існуючого водопроводу. Для протипожежних цілей проектується на території майданчика постійний водопровід з пожежними гідрантами які можуть використовуватися ви період будівництва.
Вода на будівельному майданчику витрачається на виробничі господарсько-побутові потреби а також на випадки гасіння пожеж. Розрахунок проводиться для періоду будівництва з найбільш інтенсивним водоспоживанням окремо для виробничо-побутових потреб і для пожежогасіння.
При проектуванні тимчасового водопроводу проводиться розрахунок загальної кошторисної витрати води на виробничі потреби Qпр. і господарські потреби Qхоз.
Для розрахунку витрати води на виробничі потреби вибираємо ті роботи де витрачається найбільшу кількість води за зміну. Для виконання бетонних робіт в обсязі 24174 м3 потрібно питома витрата води 200л на м3. Роботи виконуються протягом 42день. Добовий темп виконання робіт 5753м3. Потреба у воді 5753200=115060л
Секундний витрата води на виробничі потреби треба визначати за формулою:
Секундна витрата води на господарсько-побутові потреби треба визначати за формулою:
де - максимальна кількість робітників у зміну ;
норма питомої витрати води на одного працюючого у зміну
- норма споживання води на прийом водного душа
коефіцієнт що враховує ставлення користуються душем до найбільшої кількості робітників у зміну
Витрата води на пожежогасіння слід приймати при площі будівельного майданчика до 30 га рівним 10 лс
Оскільки поблизу об'єкту що будується на відстані що задовольняє вимогам пожежної безпеки на постійному водопроводі встановлені пожежні гідранти то розрахунок води на пожежогасіння не виробляємо.
Загальна потреба у воді визначається за формулою:
Розрахунок діаметрів труб водопровідної мережі треба визначати за формулою:
де V - швидкість руху води по трубах приймаючи для великих
діаметрів 15- 20 мс для малих – 07 – 12 мс = 314
Приймаємо діаметр труб - 20 мм для тимчасового виробничо- господарського водопроводу.
Розрахунок потреби будівельного майданчика в електроенергії
Електроенергія на будівельному майданчику споживається для живлення машин тобто виробничих потреб для зовнішнього та внутрішнього освітлення і на технологічні потреби. Розрахунок витрати електроенергії треба виконувати на день максимального її споживання за календарного графіку.
Загальну необхідну потужність трансформаторів необхідних для забезпечення електроенергією будівельного майданчика слід визначати за формулою:
де α - коефіцієнт що враховує втрати потужності в низьковольтної мережі (α= 1.05);
cos φ - коефіцієнт потужності
Рс - силова потужність машини або установки КВт
Pт - потрібна потужність на технологічні потреби кВт
Pов - потрібна потужність необхідна для внутрішнього освітлення кВт
k1k2k3k4 - коефіцієнти попиту залежні від числа споживачів
Таблиця 4.20 Виробничі потужності наведені
Найменування машин і механізмів
Загальна потужність кВт
Поверхневий вибратор
Для технологічних потреб використовуємо зварювальний трансформатор СТЕ-24 потужністю 54 кВт.
Таблиця 4.21 Розрахунок потреби будівництва в електроенергії
Найменування споживачів
Внутрішнє освітлення
Санітарно-побутові приміщення
Закриті склади і навіси
Освітлення будівельного майданчика
Загальна максимальна потужність
Приймаємо силовий трансформатор типу ТМ-3206 потужністю 320 кВт максимальна напруга 63 кВт.
Розрахунок штучного охоронного освітлення будівельного майданчика
Кількість світильників для штучного освітлення треба підбирати залежно від освітлюваної площі і потужності ламп розжарювання.
Кількість світильників (прожекторів) слід розраховувати за формулою:
де E - нормована освітленість у люксах ;
k - коефіцієнт запасу рівний 1.5;
S - освітлювана площа м2;
F - світловий потік ламп розжарювання ;
n - к.к.д. прожектори (0.35-0.38);
v - коефіцієнт використання світлового потоку (при освітленні
великих площ 0.9 малих - 0.7-0.8);
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (0.75).
П=215128001820003808075=9 шт
Організація будівельного майданчика і будівельного господарства
Рекомендується наступна послідовність розробки графічної частини будгенплану:
- розмістити у споруджуваного будинку будівельні крани і підйомники намітити шляхи їх переміщення визначити зони роботи кранів підйомників та небезпечні зони для перебування людей;
- прив'язати тимчасові автодороги з урахуванням зони дії будівельних кранів;
- в безпосередній близькості від під'їзних доріг у зоні роботи кранів розмістити відкриті складські майданчики встановити навіси і закриті склади; організувати майданчики укрупнювального складання конструкцій;
- розташувати інвентарні адміністративні і санітарно-побутові тимчасові будівлі виробничі приміщення на ділянці будівельного майданчика поза зоною дії кранів у видаленні від робочих місць не далі м:
гардеробні умивальні душові - 500
приміщення для обігріву робітників - 150
питні установки - 75.
Пункти харчування розміщувати не ближче 20 м від туалетів вигрібних ям сміттєзбиральників. Вказати шляхи під'їзду і підходу до тимчасових будівель;
- завдати траси тимчасових мереж електропостачання та електроосвітлення водопостачання телефонізації та диспетчерського зв'язку підключити їх до джерел споживання;
- з урахуванням виконаних напрацювань визначити межі території будівельного майданчика і її обмеження.
На стройгенплане повинні бути вказані місця прийому бункерів з розчином і бетоном установки протипожежних щитів стендів виробничих показників і інформації розміщення наочної агітації щодо безпечного виконання робіт і протипожежної техніки зазначені точки підключення тимчасових мереж до постійних.
Всі елементи тимчасового будівельного господарства (дороги комунікації огорожі машини і механізми та ін.) на будгенплану слід показувати умовними позначеннями;
Що будується тимчасових будівель і споруд майданчиків складів на стройгенплане треба присвоювати цифрові позначення і складати експлікація;
Слід вказати на вимоги по огорожі майданчики і небезпечних зон організація стоку води з поверхні пристрої перетинів автомобільних і залізних доріг складування та зберігання матеріалів і конструкцій дотримання протипожежних заходів (установка гідрантів протипожежних щитів запасних резервуарів). Зазначаються місця проходів та проїздів у небезпечних зонах наочної агітації щодо безпеки праці та протипожежної техніки.

ТЭП.docx

Техніко-економічні показники
Найменування показників од. виміру
Обемно-планувальні рішення
1 Будівельний об’єм будівлім3
4 Нормативна площа м2м2
Показники кошторисної вартості
1 Договірна ціна (тис.грн)
2 Кошторисна вартість (тис.грн)
3 Кошторисна вартість будівельних робіт (грн.)
4 Кошторисна вартість 1 м3 будівельного об’єму (грн.м3)
5 Кошторисна вартість 1 м2 загальної площі (грн.м2)
6 Кошторисна вартість 1 м2 нормативної площі (грн.м2)
Показники організаційно-технологічних рішень
1 Трудомісткість робіт люд-дн.
2 Трудомісткість на 1 м3 будівельного обсягу люд-дн.м3
3 Тривалість будівництва міс.
4 Середньоденна зарплата грн.люд-дн.
При розрахунку показників враховані ДБН А.2.2-3-97.

3.dwg

компановка.dwg

2.dwg

4.dwg

1.dwg

ТОСП3.dwg

Архитектура (имп. Компас).dwg

архетиктура 3 укр.docx

Будівлі суспільного призначення разом з вимогами функціональної доцільності і художньої виразності повинні також задовольняти вимогам міцності довговічності і економіки.
Будівля складається з окремих взаємозв'язаних структурних частин і елементів що мають певне значення. До них відносяться фундаменти стіни окремі опори перекриття покрівля перегородки вікна і двері.
Будівля повинна задовольняти наступним вимогам: відповідати своєму призначенню тобто створювати якнайкращі умови для оздоровлення людей; бути міцними стійкими довговічними; безпечними в пожежному відношенні; задовольняти санітарно-гігієнічним економічним і архітектурним вимогам.
Якість будівель визначається ступенем їх довговічності і вогнестійкості експлуатаційними якостями і характером тих що пред'являються до ним вимог. Довговічність будівлі залежить від довговічності конструкцій яка забезпечується застосуванням матеріалів що мають належну стійкість (морозо- волого- і біостійкість стійкість проти корозії високої температури циклічних температурних коливань і інших руйнуючих дій навколишнього середовища) а також спеціальними конструктивними рішеннями. Довговічність захищаючих конструкцій визначається терміном їх служби без втрати необхідних експлуатаційних якостей.
Проектована будівля - хірургічний корпус на 180 ліжок призначене для будівництва в м. Горлівка в I кліматичній зоні з нормальним вологісним режимом.
Площа ділянки - 48265м2. Рельєф місцевості спокійний з природним ухилом що забезпечує стік дощових вод. Ділянка без підробітку гірничими виробками. Основний грунт - глина. Тип місцевості - IV.
Розрахункова температура зовнішнього повітря становить -22°
Проектована будівля розташоване на території міської лікарні.
Будинки і споруди на ділянці розміщені компактно з урахуванням санітарних та протипожежних розривів за ДБН 360 -92 **. Будівля розташована згідно панівним зимовим і літнім вітрам де переважаючі холодні вітри дмуть в торець будівлі. Таке розміщення будівлі також забезпечує сприятливі умови для
природного освітлення і провітрювання будівлі
Таблиця 1.1 Повторюваність напрямку вітру% (м. Горлівка)
Прилегла до комплексу територія упорядковується. Запроектовано мощення з тротуарної плитки і пристрій газонів.
Генеральний план розроблений з урахуванням створення умов безпечного руху як автомобільного транспорту так і безпечного руху пішоходів. Підхід до об'єкту здійснюється за існуючим тротуару.
Для вивезення і тимчасового зберігання побутових відходів існує майданчик для збирання сміття з встановленими контейнерами на прилеглій території. Біля входів у корпус передбачено установка урн контейнерного типу.
На генплані за проектом передбачені елементи озеленення і благоустрою. Вільна від забудов і тротуарів територія ділянки максимально озеленена груповими і рядовими посадками дерев листяних і хвойних порід. Всі тротуари та майданчики огороджені рядовий посадкою чагарнику і засіяних багаторічної газонної травою.
Велику частину території займають зелені насадження що благотворно впливає на оточуюче середовище та психологічний стан людини. Генеральний план корпусу розроблений відповідно до рішень прийнятих проектною пропозицією.
Озеленення території ділянки розроблено з урахуванням планувального рішення даної ділянки наявність підземних інженерних комунікацій рунтових умов а також функціонального призначення проектованих насаджень.
Для посадки прийняті породи дерев і чагарників стійкі в умовах міста. На всіх озеленених ділянках проводиться посів газону з багаторічних трав. Для посадки застосовуються саджанці і дерева у віці 3-5 років .
Техніко-економічні показники генплану
Найменування показників
Площа зайнята будівлями і спорудами
Коефіцієнт щільності забудови
Коефіцієнт озеленення
Площа доріг і майданчиків
Коефіцієнт доріг і тротуарів
2 Вертикальне планування майданчика
Визначення чорних позначок методом інтерполяції:
Н1ч=14179м; Н2ч=1413м; Н3ч=141м; Н4ч=14144м;
Визначення среднепланіровочной позначки будинку:
n-кількість кутів будинку
(14179+1413+141+14144)4=14138м
Визначення позначки чистої підлоги:
Визначення червоної позначки найбільш високого кута будівлі:
H1кр=14198-04=14158м
Визначення червоних відміток кутів будинку:
Визначення відносних відміток (робочі позначки):
h1= 14158-14198=-04м
h2= 14137-14198=-061м
h3= 14127-14198=-071м
h4= 14148-14198=-05м
3 Об'ємно-планувальні рішення
Будівля хірургічного корпусу складної форми з розмірами в осях 438 х238м.
Конструктивна схема будівлі – з неповним каркасом з несучими цегляними стінами монолітними зб колонами монолітними зб безбалковими перекриттями.
У основу планувального рішення хірургічного корпусу покладено здійснення функціонального процесу. При складанні проекту плану будівлі було встановлений склад окремих приміщень їх форму і розміри залежно від характеру розміщення людей і устаткування. Приміщення в будівлі за призначенням підрозділяють на наступні групи:
Головні приміщення призначені для основних функцій будівлі (палати для хворих операційна процедурні кабінети і т. д.)
Підсобні приміщення призначені для допоміжних функцій (санітарні вузли комори вестибюль гардероб кімнати особистої гігієни і т. д.)
Комунікаційні приміщення – вертикальні (сходи ліфти) і горизонтальні (коридори).
Характеристика будівлі:
- ступень довговічності ll
- ступень вогнестійкості ll
Товщини стін будівлі:
- зовнішні стіни - 380мм
- внутрішні стіни та перегородки 250120 мм.
- висота поверху - 33 м;
- висота будівлі -255 м
Таблиця 1.2 Експлікація приміщень
Кімната для зберігання R апарату
Ренго - діагностичний кабінет
Тимчасове зберігання речей
Кімната занять з персоналом
Зберігання прибирального інвентарю
Прогулянковий вестибюль
Кімната особистої гігієни жінок
Гардероб вуличного одягу персоналу
Управління медгазами
Типовий поверх (2 – 6)
Кімната для обробки суден і миття клейонок
Комора чистої білизни
Комора брудної білизни
Пост чергової сестри
Кімната переносної апаратури
Кімната старшої сестри
4 Розрахункова частина
Розрахунок вертикальної огороджувальної конструкції
Визначити товщину шару що утеплює зовнішньої цегляної стіни
хірургічного корпусу. Район будівництва - м. Горлівка.
Штукатурний шар-20мм
Утеплювач - за розрахунком
Цегляна кладка - 380мм
Штукатурний шар - 20мм
Згідно з ДБН В 2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель»
м. Горлівка - I кліматична зона.
Розрахункова температура внутрішнього повітря tв = 20°С розрахункове значення відносної вологості φв = 50% що відповідає нормальному вологісного режиму приміщень та умовам експлуатації – Б.
Зовнішня температура повітря tн=-220С що відповідає I кліматичній зоні.
В якості вертикальної огороджувальної конструкції приймаємо цегляну стіну з повнотілої цегли на цементно-піщаному розчині. Розміщення теплоізоляційного шару всередині - утеплювач з мінеральної вати Rockwool FASROCK щільність - 135кгм3.
Коефіцієнти теплопередачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь αв = 87 Вт(м2·К) αн = 23 Вт(м2·К).
Коефіцієнти теплопровідності матеріалів (за додатком Л ДБН В.2.6-31: 2006):
- розчин вапняно-піщаний; λ1 = 093 Вт (м К)
- утеплювач з мінеральної вати ROCKWOOL FASROCK ρ = 135кгм3;
- кладка цегляна з повнотілої цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині ρ = 1800кгм3; λ2 = 081 Вт (м К)
- розчин цементно-піщаний ρ = 1600кгм3; λ2 = 081 Вт (м К)
Мінімально допустимий опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції = 28 м2·КВт.
Товщина теплоізоляційного шару:
(2.8-18.7-002093-038081-0008081-123)0.039=0.084м
З урахуванням уніфікації розмірів матеріалів приймаємо товщину утеплювача 100мм
Товщина стіни з урахуванням всіх шарів складе-480мм.
Перевірка на утворенні конденсату на внутрішній поверхні огороджувальної конструкції.
Приведений опір теплопередачі розраховується стіни:
7+002093+010039+038081+0008081+123=322м²Вт
Температура внутрішньої поверхні огородження складе:
=21-(21-(-22))3.228.7=1947
Температура точки росы при tв=21 φв=50% складе:
=201-(575-000206·1273.2) 2=1032
7+1333(1+014·21)2=25463Па
Умова виконується конденсат не утворюється товщина і матеріал шару утеплювача підібрані вірно.
Розрахунок горизонтальної огороджувальної конструкції
Склад покрівлі (рис. 5.9):
- цементно-піщана стяжка - 002
- пароізоляційна плівка - 0002;
- утеплювач з мінераловатних плит Rockwoo
- Цементно-піщана стяжка - 0055
- Гідроізоляція - 2 шари гидроїзола на гарячій бітумній мастиці - 0003
Рис. 5.9. Розрахункова схема покриття
Коефіцієнти теплопередачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь αв = 87 Вт(м2·К) αн = 23 Вт(м22;)
– плита покриття - залізобетонна монолітна плита товщиною 160 мм - λ1 = 204Втм2;
- цементне піщане стягування - λ2 = 081Втм2;
– пароізоляційна плівка – λ3 = 012 Вт(м2;);
– утеплювач з мінераловатних плит «Rockwoo);
- цементне піщане стягування = λ5 = 081Втм2;
- гідроізоляція - 2 шари гидроїзола на гарячій бітумній мастиці – λ6 = 01Втм2;
Мінімально допустимий опір теплопередачі огороджувальної конструкції: = 33 м2·КВт
Товщина шару що утеплює:
З урахуванням уніфікації розмірів матеріалів приймаємо товщину утеплювача 150 мм.
Приведений опір теплопередачі огороджувальної конструкції складе:
>= 369 > 33– умова виконується.
Остаточно приймаємо товщину утеплювача 150 мм.
5 Характеристика конструктивних елементів будівлі
В якості основи була прийнята - глина тугопластична. Рівень рунтових вод (УГВ - 13600) нижче позначки фундаментів.
Фундаменти задовольняють наступним основним вимогам: володіють достатньою міцністю і стійкістю на перекидання і ковзання в площині підошви чинять опір впливу грунтових і агресивних вод а також впливу атмосферних чинників (морозостійкість) відповідають по довговічності терміну служби будівлі.
Фундаменти - стовпчасті під колони каркаса бетон класу В15 стрічкові збірні з бетонних блоків стін підвалів під зовнішні стіни за ДСТУ Б В.2.6-108-2010.
Глибина закладання фундаменту дорівнює -4720 м.
Монолітні ділянки виконані з бетону марки М75.
Вертикальна гідроізоляція фундаментів що стикаються з грунтом виконується гарячим бітумом за два рази.
По периметру будівлі передбачено пристрій вимощення з асфальту по щебеневій основі шириною 1 м з ухилом 3% від будівлі.
Стіни – основні захисні конструкції будівель і споруд. Стіни виконані із звичайної повнотілої обпаленої глиняної цеглини пластичного пресування марки М100 по ГОСТ-530-80 γ=1800кгм3 на розчині марки М50. При кладці стін застосовується система багаторядної перев'язки. Зовнішні стіни будівлі утепляються утеплювачем з мінеральної вати ROCKWOOL FASROCK γ=135кгм3 завтовшки 100 мм. Товщина зовнішньої стіни з утеплювачем складає 480мм.
Внутрішні стіни і перегородки виконуються з цеглини КР5018015 за ГОСТ 530-80 на розчині М50 товщиною 250 та 120мм.
Колони з монолітного з б бетону класу В30. Перетин колон 400х400мм.
Перекриття складаються з несучої частини передавальної навантаження на окремі опори і що захищає до складу якої входять підлоги і стелі. Перекриття задовольняють вимогам міцності жорсткості вогнестійкості довговічності звукоізоляції а також і теплоізоляції. Перекриття приміщень з мокрими процесами водонепроникні..
Перекриття монолітне з б. Виконується з важкого бетону В25 крупність заповнювача більш 40мм. Товщина перекриття 160мм.
Сходи із збірного залізобетону сходові марші по серії 1.151.1-6 в.1 і майданчики по серії 1.152.1-8 в.1.Застосовуються сходи двохмаршеві . Кількість ступенів в одному марші 11 штук. Сходові майданчики своїми кінцями спираються на бічні стіни сходової клітки.
Огорожі на драбинах (поручні) сталеві з дерев'яним поручнем. Стійки огорожі закладають на цементному розчині в кубла наявні в ступенях. Висота огорожі рівна 850 мм по вертикалі (від поверхні проступі або майданчики до верху поручня). У двох маршовим сходам висота подступенка 150мм а довжина проступі 300 мм. Це обумовлено обмеженими габаритами місця де розміщений сходовий марш. Ширина маршу 1325 м і 1425 м.
Сходова клітина має природне освітлення через вікна у зовнішніх стінах.
Місце розміщення шахти ліфта – окремо від сходової клітини конструкція - цегляна. У шахті ліфта присутні: два пасажирські ліфти вантажопідйомністю 400 кг розміром кабіни 1100*950*2100 швидкість підйому 1 мс відповідно до [4]. Машинне відділення ліфта розміщується на покрівлі.
Лікарняні ліфти повідомляються з підвалом.
Дах з технічним поверхом вентильована з рулонної покрівлею і внутрішнім водостоком
Покрівля в будівлі плоска поєднана з ухилом 2%.
Пароізоляція - 1 шар гидроїзола на гарячій бітумній мастиці.
Утеплювач - жорсткі мінераловатні плити.
Гідроізоляційний шар - 2 шари руберойду на бітумній мастиці по ц п стяжки.
У місцях примикання рулонного килима до парапетним стінах влаштовують два додаткових шару гидроїзола. Рулонний килим піднімають на висоту 300мм і перекривають фартухом з покрівельної сталі. У місцях пропуску вентиляційних шахт влаштовують три додаткових шару гидроїзола з бортиком в шахту.
Водостік внутрішній організований.
Підлоги задовольняють вимогам міцності опірності зносу безшумності зручності прибирання. Прийняті покриття підлоги в залежності від призначення приміщень - з керамічної плитки по цементно-піщаній стяжці в операційнних ЛГЖ приміщеннях прибирального інвентарю зберігання брудної білизни душових санвузлах лінолеум в кабінетах гардеробні палатах.
Табл. 1. 4. Експлікація підлог.
Найменування або номер приміщення
Тип підлоги по пректу
Схема підлоги або вузла по серії
Елементи підлоги та їх товщина
Бетон шліфований - 30мм
Цементно-піщана стяжка М150 - 20мм
Підстильний шар бетону В7 5 - 100мм
Грунт ущільнений щебенем - 100мм
покриття з лінолеуму
прошарок клейкої мастики
цементно-піщана розчин М-150
Плитка керамічна - 8мм
Цементно-піщана стяжка М150 - 22мм
Гідроізоляція - 2 шари гидроїзола на гарячій бітумній мастиці - 5мм
Підсипка - гравій керамзитовий - 25мм
Монолітна з б плита перекриття - 160мм
поверх (4;5;14;15;24;25;32;33;35;36)
-6 поверхи (5-9;20;21)
поверх (1;3;6-8;11-13;16;17;27-29;31;34)
-6 поверхи (1;3;4;15;19)
звукоізоляція з керамзиту γ=4кНм3
залізобетонна плита перекриття
Внутрішнє оздоблення приміщень
Внутрішнє оздоблення приміщень виконується в залежності від типу і призначення приміщень а також від виду поверхні - акрилова забарвлення штукатурка поліпшена облицювання керамічною плиткою.
Стіни вестибюля холів коридорів оброблені акриловою фарбою.
У приміщеннях з вологим режимом роботи та піддаються вологою поточної дезінфекції (передопераційних операційних перев'язувальних стерилізаційних наркозних процедурних а також душових санвузлах ЛГЖ ванних мийних клізмових приготування деззасобів прибирального інвентарю зберігання брудної білизни буфетних лабораторіях обробки хірургічних інструментів санпропускниках) запроектована облицювання глазурованою керамічною плитки. У рентген кабінеті - баритові штукатурка з подальшою акрилової забарвленням на всю висоту.
Передбачена наступна обробка стель:
- У всіх приміщеннях воднодисперсійна фарбування;
- У рентген кабінеті - баритові штукатурка з подальшою масляної забарвленням.
В обробці інтер'єрів передбачені світлі спокійні тони. Коридорами основних шляхів руху хворих і лікарняних каталок запроектовані відбійні дошки на висоті 08 м.
Таблиця 1.3 Відомість обробки приміщень
Вид обробки елементів інтер'єру
Стіни або перегородки
Акрилове фарбування
Ренгено - діагностичний кабінет
Зберігання прибирального інвентаря
У проекті передбачена металізована компазітна теплоізолирующа фасадна система штукатурка по теплоізолюючому шару з боку фасадів акрилова фарбування.
Цоколь будівлі - плитка керамічна
У корпусі організований головний вхід з великим ганком і пандусом: для під'їзду машин швидкої допомоги та для пересування маломобільної групи хворих. Крім цього передбачені два розосереджених евакуаційних виходи.
Всі кабінети з постійним перебуванням людей мають природне освітлення.
Загальні коридори висвітлені з торців вікнами.
Передбачені поверхові світлові кармани.
Вікна та вхідні двері прийняті металопластикові з потрійний склопакет.
Особливості виконання дверей в спец. приміщеннях згідно з протипожежними вимогами.
Таблиця 1.4 Відомість віконних і дверних прорізів
Таблиця 1.5 Специфікація елементів заповнення прорізів
Кіл-ть на поверх шт.
Перемички укладаються над віконними і дверними отворами зовнішніх і внутрішніх стін збірні залізобетонні за ДСТУ Б В.2.6-55_2008
Таблиця 1.7 Специфікація перемичок
5 Санітарно-технічне та інженерне обладнання будинків
Джерело теплопостачання - центральна міська котельня.
Точки підключення - існуюча теплотраса 159 мм.
Теплоносій - вода з параметрами 70-95 ° C.
Прокладка теплової мережі підземна в непрохідних каналах лотковоютипу з ухилом у бік теплофікаційної камери.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря для розрахунку опалення та вентиляції для холодного періоду року мінус 35 для теплого періоду для вентиляції 2280 С для кондиціонування 2690 С.
Джерело теплопостачання - ТЕЦ. Теплопостачання передбачено від вузла керування розташованого в приміщенні теплового пункту. Параметри теплоносія в системі опалення - 85-650С.
Система опалення - вертикальна однотрубна з нижнім розведенням магістралей під стелею і над підлогою підвалу.
В якості нагрівальних приладів прийняті опалювальні прилади з гладкою поверхнею.
Випуск повітря передбачений через крани Маєвського.
Для регулювання тепловіддачі опалювальних приладів передбачена установка терморегуляторів.
Магістральні трубопроводи систем опалення прокладаються з ухилом 0002. На стояках і гілках систем опалення передбачається установка відключає і спускний арматури. Трубопроводи систем опалення діаметром до 50 мм прийняті із сталевих водогазопровідних труб діаметром понад 50 мм з електрозварювальних труб.
Проектом передбачена припливно-витяжна вентиляція з природним і механічним спонуканням. Використовувані вентилятори канальні безшумні.
Для виключення можливості надходження забрудненого повітря з сходово-ліфтових холів в палатні відділення та операційні передбачений підпір повітря в тамбур-шлюзи.
Для очищення повітря використовуються фільтри класу EU3 і EU7. Для операційних наркозних і реанімаційних палат додатково встановлюються бактерицидні фільтри. Витяжні установки - вентилятори канальні Systemair і радіальні вентилятори ВР-86-77.
Приплив повітря передбачений у верхню зону витяжка передбачена з верхньої і нижньої зони для приміщень операційних реанімаційних палат процедурної рентгентерапії для решти приміщень - з верхньої зони.
В якості решіток прийняті припливно-витяжні грати з регульованими напрямними повітряного потоку і регулюванням витрати повітря дифузори для стельової установки.
Вентиляційні установки встановлюються в окремих звукоізольованих приміщеннях.
Для забезпечення нормованого рівня шуму на припливних і витяжних системах передбачена установка шумоглушників.
Для загальнообмінної вентиляції та протипожежного передбачені самостійні повітрозабірні шахти.
Обладнання витяжних систем розташовується в венткамерах розташованих на горищі.
Блискавкозахист будівлі виконана відповідно до «нструкції по влаштуванню блискавкозахисту будівель споруд і промислових комунікацій» СВ - 153-34.21.122 - 2003 шляхом укладання на покрівлю блискавкопри сітки. Радіостойка телеантена та ін виступаючі над дахом металеві елементи приєднані до блискавкопри сітці. Над виступаючими над дахом неметалевими елементами (шахтами вентиляційними пристроями) встановлені стрижневі блискавкоприймачі висотою 0.2 м приєднані до блискавкопри сітці.
Від блискавкопри сітки по периметру будівлі приховано під облицюванням фасаду (використаний неспаленний утеплювач) найкоротшими шляхами прокладені струмовідводи (сталь ∅8 мм).
Кожен токоотвод приєднується до горизонтального заземлювача виконаному з смугової сталі 50х5 мм прокладеної по периметру будівлі по фундаменту на глибині 07 м від планувальної позначки. У кількості заземлювачів блискавкозахисту використовується також контур повторного заземлення.
Блискавкозахист кисневої станції в дизельної електростанції запроектована окремо стоять стрижневими блискавкоприймачами.
Водопостачання та водовідведення
Проект зовнішніх мереж водопостачання виконаний на підставі технічних умов «Міськводоканал».
Джерело водопостачання - міські мережі водопроводу.
Водопровід об'єднаний господарсько-питної і протипожежний.
Система холодного водопостачання об'єднана господарсько-протипожежна з двома вводами водопроводу 100 мм.
Водопостачання запроектовано двома вводами від двох існуючих незалежних водопроводів.
Система гарячого водопостачання відкрита від вузла управління у системі передбачена циркуляція гарячої води. Циркуляційні стояки приєднані до збірного циркуляційного трубопроводу системи.
В якості резервного гарячого водопостачання передбачені водонагрівачі.
Прокладка розвідних мереж внутрішнього водопроводу холодної та гарячої води виконана під стелею підвалу.
Стояки системи гарячого водопостачання ізолюються ізоляційними покриттями - Енергофлекс білого кольору з самоклеющейся плівкою ППЕ-С товщина ізоляції складає 20 мм.
Неізольовані трубопроводи фарбуються олійною фарбою за 2 рази.
Прокладання стояків і розводка внутрішнього водопроводу холодної та гарячої води виконана відкрито в сан. вузлах.
Прокладка трубопроводів передбачена з ухилом не менше 0005
Випуск повітря для системи гарячого водопостачання передбачений через водорозбірну арматуру розташовану у верхніх поверхах. У нижніх точках систем трубопроводів передбачені спускні пристрої.
На вводі водопроводу встановлено лічильник холодної води ВСХ-25.
Прокладка відвідних трубопроводів від приладів які встановлюються в лікувальних кабінетах лікарняних палатах процедурних та інших підсобних приміщеннях передбачена над підлогою з пристроєм облицювання і гідроізоляції.
Трапи 50 встановлені в передопераційних ванних в приміщеннях обробки суден зберігання прибирального інвентарю буфетних.
Каналізаційні трубопроводи що прокладаються на горищі ізолюються матами прошивними з базальтового волокна товщиною 50 мм з покривним шаром з рулонного склопластику.
Всі стояки що проходять в коридорі приховані в короба.
Мережа побутової каналізації вентилюється через збірний стояк який виводиться через покрівлю на висоту 05 м від покрівлі.
По ступені безперебійності електроживлення всі основні споживачі електроенергії на будівельному майданчику ставляться до другої категорії. Живлення споживачів другої категорії допускається по одній лінії електропередачі й з перервою електропостачання на час необхідне для включення резервного живлення діями чергового персоналу.
Електроприймачи у приміщеннях одержують електроенергію від ВРП від розподільного пункту розташованого в приміщенні майстерні. Розподільний пункт контори з'єднується із ВРП кабельною лінією в земляній траншеї.
Розподільний пункт що харчує споруджуваний будинок з'єднується із ВРП кабельною лінією виконаною кабелем КГ прокладеним у земляній траншеї.
Проектом передбачено такі види освітлення: робоче (загальне місцеве ремонтне) аварійне (освітлення безпеки і евакуаційне) і чергове.
Ремонтне освітлення передбачається в електрощитовій в венткамерах в водомірному і тепловому вузлі - Uн = 36В.
Для загального освітлення приміщень прийняті світильники із суцільними (закритими) розсіювачами з люмінесцентними лампами у допоміжних приміщеннях з лампами розжарювання.
У приміщеннях до яких пред'являються вимоги щодо створення правильної передачі кольору запроектовані люмінесцентні світильники з лампами ЛХЕ в інших приміщеннях типу ЛБ.
Типи світильників їх розміщення обрані відповідно з призначенням приміщень і з пристроєм підвісних стель (за завданням архітектора).
Ступінь захисту світильників які встановлюються в приміщеннях які піддаються в процесі експлуатації обробці дезінфікуючими засобами прийняті за вимогами що пред'являються до особливо сирим приміщенням.
Аварійне освітлення передбачено в операційних блоках реанімаційних перев'язувальних маніпуляційних процедурних приймальному відділенні на постах чергових медичних сестер у машинних відділеннях ліфтів тощо в коридорах та на шляхах евакуації.
Світильники аварійного освітлення виділяються з числа світильників загального освітлення і живляться від мережі аварійного освітлення.
Рентгенодіагностичний кабінет
Рентгенівські апарати насичується самостійними живлять лініями від ВРП.
Пульт управління приєднується до живильної мережі через вимикач навантаження. Вимикач навантаження встановлений не далі 15 м від пульта управління рентгенівським апаратом.
Поруч з дверима процедурної рентгенотерапії на висоті не більше 17 м встановлений світильник з написом «Не заходити". Управління світильником передбачено з кімнати управління рентгенапаратом.
Слабкострумові пристрої
Телефонний зв'язок радіофікація та кабельне телебачення мережу нтернет (кабель).

конструкции3.dwg

Схемы расположения верхней и нижней рабочей арматуры. Схемы расположения верхней и нижней дополнительной арматуры. Спецификация плиты. Узлы.
лицензия АВ №153364 от 21.12.2006.
Мухаммед Р. Строительство и размещение здания магазина по адресу: г. Луганск
кв. Ленинского комсомола (возле дома №2-б).
Хiрургiчний корпус на 180 лiжок
Схема армування монолітної плити Пм1-1М1:100(верхня та нижня сітка) Розріз 1-1; 2-2; С-1 М 1:25
Схема армування монолітної плити Пм1-1 (верхня сітка) М1:100
Специфікація плити Пм1-1
Відомість витрати сталі Пм1-1
Схема армування монолітної плити Пм1-1 (нижня сітка) М1:200
Захисний шар бетону для нижньої робочої арматури плити витримати 20 мм за допомогою фікспаторов захисного шару. 2. Обрамляючу арматуру отворів
що знаходиться в зоні колон
укладати в верхній частині монолітної плити. 3. Стрижні що обрамляють отвори заводити за грань отвору не менше 500мм.
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 14600
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 41200
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 44200
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 26500
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 33800
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 4400
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 7400
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 4300
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 20700
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 24300
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 2900
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 10730
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 6800
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 3800
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 7900
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 3500
А240С ДСТУ 3760 2006 L= 140
А400С ДСТУ 3760 2006 L= 2350

КБ - 403.docx

КБ-403 (КБ-403А КБ-403Б)
КБ-403 (КБк-160.2) - кран на рельсовом ходу с поворотной башней переменной высоты и балочной стрелой предназначен для возведения жилых промышленных административных зданий и сооружений высотой до 16 этажей и массой монтируемых элементов до 8т. Кран относится к 4ой группе башенных кранов и использует общие с кранами этой группы основные узлы. Все модификации этого крана (КБ-403А КБ-403Б) производились на Нязепетровском Заводе Строительных Машин г. Нязепетровск. Часть кранов производилась Московским заводом Московского «ПО Строймаш». Современный кран КБ-403Б является глубокой модернизацией первых кранов этой размерной группы с балочной стрелой и имеет ряд принципиальных конструктивных изменений.
Технические характеристики крана башенного КБ-403БИсполнения КБ-403Б КБ-403Б.1 КБ-403Б.2 КБ-403Б.3Максимальный грузовой момент тм 120
Грузоподъёмность т максимальная 8
при максимальном вылете горизонтальной стрелы 3 35
при максимальном вылете наклонной стрелы под углом 30° 37 43
максимальный горизонтальной стрелы 30
максимальный наклонной стрелы 263
при максимальной грузоподъёмности 15 165минимальный 56
Высота подъёма максимальная м
стрелы горизонтальной число секций 416 3645 2984 2423стрелы наклонной 547 491 435 379
Глубина опускания максимальная м 5
Угол поворота градусы 1080
Скорость ммин подъёма (опускания) груза до 8 т 40
подъёма (опускания) крюковой подвески 55плавной посадки груза до 8 т 5грузовой тележки с грузом до 8 т 30передвижения крана 18
Частота вращения об.мин 065
Мощность электродвигателя кВт грузовой лебёдки основной 55грузовой лебёдки вспомогательной 3016стреловой лебёдки 15тележечной лебёдки 5механизма поворота 5механизма передвижения крана 55 х 2 = 11
Суммарная мощность электродвигателей 121
Геометрические параметры м колея х база 6 х 6задний габарит 38
Масса т конструктивная 505 492 479 466 противовесов 30 (+-03)
Расчётная нагрузка ходового колеса на рельс кН 270
Сейсмичность баллы 1-6 по СНиП II-7-81
Ветровой район III V VI VII
Технические характеристики башенного крана КБ-403Б
Предназначен для строительства жилых и гражданских зданий высотой до 16 этажей.
Длина стрелы увеличена и посредством вставных секций меняется от 20 до 30 м. Кран может работать и с наклонной стрелой причем изменение вылета передвижением грузовой тележки сопровождается движением груза по траектории близкой к горизонтальной.
Достоинства крана КБ-403Б по сравнению с основной моделью — повышенный грузовой момент широкий диапазон вылета повышенная скорость передвижения меньшее время цикла большая точность установки груза большая производительность. Основные параметры крана К.Б-403Б приведены в таблице.
Частота вращения башенного крана
База башенного крана
Высота подъема башенного крана
Скорость башенного крана КБ-403Б
Подъема (опускания) груза
Передвижения башенного крана
Передвижения грузовой тележки
Кран башенный КБ-403
строительный передвижной полноповоротный кран на рельсовом ходу с поворотной башней и балочной стрелой с грузовой тележкой. Снабжен многодвигательным электроприводом переменного тока.
Кран обеспечивает вертикальное и горизонтальное перемещение строительных материалов непосредственно к рабочему месту в любой точке строящегося здания.
Кран может работать и с наклонной стрелой причем изменение вылета передвижением грузовой тележки сопровождается движением груза по траектории близкой к горизонтальной.
Кран башенный КБ-403 предназначен для механизации строительных и монтажных работ в жилищном и гражданском строительстве сооружений высотой до 575м с массой монтируемых элементов до 8 т. С объекта на объект перевозится в собранном виде и монтируется собственными механизмами и с помощью автокрана.
Технические характеристики различных исполнений башенного крана КБ-403:
Наименование параметра
Максимальная грузоподъемность т
Максимальный грузовой момент т·м
Максимальная высота подъема м:
при горизонтальной стреле
Максимальная длина стрелы м
Минимальный вылет стрелы м
Внешний вид и габаритные размеры башенного крана КБ-403:
Скорость подъемаопускания ммин
Скорость посадки ммин
Скорость передвижения крана ммин
Скорость передвижения грузовой тележки ммин
Скорость поворота обмин
Электрические характеристики:
Потребляемая мощность: 120 кВт

Гусеничный кран СКГ.docx

Гусеничный кран СКГ-50
описание и технические характеристики
Кран СКГ-50 дизель-электрический полноповоротный многомоторный грузоподъемностью 50 т оснащается основными и вспомогательными крюками.
Кран предназначается для монтажа стальных и сборных железобетонных конструкций одно- и многопролетных промышленных цехов легкого и среднего типа и для монтажа гидросооружений.
Различные виды стрелового оборудования гусеничного крана СКГ-50
На поворотной платформе расположена дизель-электрическая станция состоящая из дизеля 6КДМ-50Т и генератора переменного тока СГ-1166.
Кран имеет четыре рабочих движения: подъем (опускание) груза изменение вылета стрелы вращение стрелы передвижение крана. Допускается совмещение любых трех рабочих движений.
Техническая характеристика крана СКГ-50
Ходовой частью крана служат две многоопорные гусеничные тележки. Кран имеет стрелу длиной 15 м (основной подъем) которая оборудуется гуськом длиной 10 м. С помощью вставок длина стрелы может быть увеличена до 30 35 и 40 м; стрелы длиной 30 и 40 м оборудуются также гуськами длиной по 10 м а стрела длиной 35 м - гуськом длиной 289 м.
Гусеничный кран СКГ-25
Кран СКГ-25 дизель-электрический грузоподъемностью 25 т снабжается основным и вспомогательными крюками. Кран предназначается для монтажа сборных железобетонных и стальных конструкций одно- и многопролетных промышленных цехов легкого и среднего типа и для гидротехнического строительства.
Кран СКГ-25 является первым отечественным специальным монтажным гусеничным краном выпущенным в 1954 году.
На кране использована поворотная платформа с силовой установкой механизмами и кабиной - от железнодорожного крана СК-25 и гусеницы - от крана-экскаватора Э-2001; стрелы крана СКГ-25 унифицированны со стрелами крана СК-25.
На платформе расположены дизель-электрическая станция ДСС-3 состоящая из дизеля КДМ-46 (КДМ-100) и генератора переменного тока СГ-606 лебедки стрелоподъемная основного и вспомогательного подъемов (на гуське) пульт управления и кабина.На конце поворотной платформы размещается балласт из чугунных плит.
Привод всех механизмов осуществляется от индивидуальных крановх электродвигателей с фазным ротором получающими питание от собственной дизель-электрической установки или от внешней сети.
Габаритные размеры крана СКГ-25
Кран СКГ-25 грузоподъемность 25 тонн.
Гусеничный кран СКГ-25 является первым советским специальным монтажным гусеничным краном который выпускался с 1954 года. Основное применение крана СКГ-25 — монтаж строительных конструкций. Кран также используется при погрузке и разгрузке тяжелых штучных грузов раскладке и укрупнительной сборке конструкций. СКГ-25 часто используется для монтажа сборных железобетонных и стальных конструкций одно- и многопролетных промышленных цехах легкого и среднего типа и в гидротехническом строительстве.
Кран сконструирован на поворотной платформе с силовой установкой с использованием механизмов и кабины - от железнодорожного крана СК-25 и гусеницы - от крана-экскаватора Э-2001. Стреловое оборудование крана СКГ-25 идентично со стрелами крана СК-25.
На поворотной платформе располагаются дизель-электрическая станция ДСС-3 состоящая из дизеля КДМ-46 (КДМ-100) и генератора переменного тока СГ-606 лебедки стрелоподъемная основного и вспомогательного подъемов (на гуське) пульт управления и кабина.
Гусеничный кран СКГ-25 может работать двумя грузовыми крюками (главным и вспомогательным) как раздельно так и вместе. Машина может поднимать (опускать) груз крюком поднимать (опускать) груз стрелой поворачивать стрелу передвигаться. Дизель-электрический привод оснащенный несколькими моторами позволяет совмещать действия при работе крана.
Стреловое оборудование крана составляют основная стрела длиной 15 метров и 5-метровые вставки для увеличения длины стрелы до 20 и 25 м есть также гусек длиной 5 м.
Технические характеристики
Наибольшая грузоподъемность т
Скорости: подъема груза ммин
поворота платформы обмин
передвижения крана кмчас .
Вылет стрелы с клювом м
Наибольшая высота подъема м
Гусеничный кран СКГ-25
Основное назначение крана — монтаж строительных конструкций. Кран может также осуществлять погрузку и разгрузку тяжелых штучных грузов раскладку и укрупнительную сборку конструкций (рис. 71).
Максимальная грузоподъемность главного подъема крана — 25 г вспомогательного — 5 т.
Кран СКГ-25 может работать двумя грузовыми крюками (главным и вспомогательным) как раздельно так и вместе.
Механизмами крана могут выполняться такие операции: подъем (спуск) груза крюком подъем (спуск) груза стрелой поворот стрелы передвижение крана.
Многомоторный дизель-Электрический привод дает возможность крану совмещать все рабочие движения. При работе крана рекомендуется совмещать по две-три операции как например: подъем (опускание) груза крюком или стрелой с поворотом или передвижением; подъем (опускание) груза крюком с поворотом и передвижением.
Рис. 71. Кран на гусеничном ходу СКГ-25: 1—поворотный круг; 2—гусеничная тележка; 3—балласт; 4—силовая установка; 5—кабина крановщика; 6— портал; 7—стрела; 8—гусек;
Отличительными особенностями конструкции крана являются: многомоторный привод с дизель-электрической силовой установкой переменного тока; многокатковое опорно-поворотное устройство с боковыми направляющими роликами для восприятия отрывающих усилий; отдельные механизмы передвижения для каждой гусеницы крана расположенные по диагонали.
Для крана использованы поворотная платформа с силовой установкой механизмами кабиной и стрелой железнодорожного крана СК-25 а гусеницы — крана-экскаватора Э-2001. Такая унификация узлов значительно упрощает изготовление крана.
Кран работает от электросети переменного тока напряжением 380 в или от собственной электростанции ДСС-3 состоящей из дизеля КДМ-46 мощностью 80 л. с. и генератора переменного тона СГ-606 мощностью 60 ква. Электростанция расположена нч поворотной платформе. На ней же расположены лебедки основного и вспомогательного подъемов и стреловая лебедка механизм поворота пусковая регулирующая аппаратура с пультом управления кабина машиниста и шарнирно соединенная с платформой стрела.
Кран имеет основную стрелу длиной 15 ж и 5-метровые вставки для увеличения длины стрелы до 20 и 25 м; в комплект входит также гусек длиной 5 м.
Стрела удерживается 8-кратным полиспастом с канатным расчалом а гусек — канатной тягой.
Схема запасовки грузового полиспаста основного подъема зависит от грузоподъемности и соответствующей длины стрелы (рис. 72). При длине стрелы 15 м применяется 6-кратный полиспаст при стреле 20—25 м — 4-кратный. Грузовой полиспаст вспомогательного подъема — постоянный 2-кратный.
Торможение груза и стрелы при спуске производится двигателем. Для удерживания на весу груза и стрелы используются колодочные тормозы с короткоходовыми электромагнитами.
Управление грузовой лебедкой основного подъема производится при помощи командоконтроллера остальными механизмами — обычными контроллерами.
Ходовая часть крана состоит из двух многоопорных гусениц и ходовой рамы соединенных четырьмя полуосями. Механизмы передвижения крана смонтированы на консольных площадках прикрепленных к торцовым стенкам ходовой рамы.
Кран снабжен оригинальным ограничителем грузоподъемности учитывающим действие статических и динамических нагрузок а также нагрузок от уклона и ветра. Устройство ограничителя заключается в следующем: на двух кронштейнах прикрепленных к поворотной платформе шарнирно посажены не-равноплечные рычаги. На коротких плечах рычагов помещены обратные ролики длинные плечи соединены вертикальной осью с толкателем упирающимся в рычаг с грузом. Рычаг одним концом посажен на ось а на другом висит груз весом 052 т и линейка воздействующая на конечный выключатель размыкающий главную электрическую цепь. Груз стремиться переместить толкатель и связанные с ним рычаги вниз этим обеспечивается постоянный контакт обратных роликов с опорным кругом.
Общее передаточное отношение рычагов равно 294 это создает давление на ролик и ось кронштейна около 75 т. Ограничитель отрегулирован так что срабатывает как только опрокидывающий момент превышает номинальный на 10% (требование Госгортехнадзора).
Рис. 72. Схемы запасовки канатов крана СКХ-25:
а — стреловой полиспаст; б — полиспаст основного подъема при стреле 15 м; в—то же при стреле 20 и 25 м; г — полиспаст вспомогательного подъема; 1 —барабан лебедки подъема стрелы; 2—барабан лебедки основного подъема; 3—барабан лебедки вспомогательного подъема.
В задней части поворотной платформы крана размещается балласт из чугунных плит общим весом 792 т.
Преимуществом крана СКГ-25 является возможность быстрой самопогрузки на железнодорожные платформы без применения вспомогательных механизмов.
Демонтаж и погрузка крана производится бригадой в составе 6 человек

фундамент3.dwg

Литература_изм.docx

Госстрой Украины. Журнал «Ценообразование в строительстве»: Сборник официальных документов и разъяснений. – К.: Инпроект 2005-2006 г.
ДБН 360-92**. Містобудування. Планування та забудова міських і сільськогосподарських поселень.
ДБН А.3.1-5-2009. Організація будівельного виробництва. – Київ. Міноегіонбуд України 2011
ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Київ.:Міноегіонбуд України 2012
ДБН В.1.1-7-2002 Пожарна безпека в будівництві. Київ Міноегіонбуд України 2002
ДБН В.1.2-2-2006. Навантаження і впливи. – Київ.:Міноегіонбуд України 2006
ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. – Київ.: Міноегіонбуд України 2009.
ДБН Д.2.2-1-99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Центр маркетингових досліджень в будівництві НПО «Созидатель» г.Дніпропетровськ.
ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки і споруди. – Київ.:Міноегіонбуд України 2009
ДБН В.2.2-15-2005.Будинки і споруди. Житлові будинки. Київ. Держбуд України 2005
ДБН В.2.2-17-2006 Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення. Київ Міноегіонбуд України 2006
ДБН В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення.Київ.:Міноегіонбуд України 2010
ДБН В.2.5-28-2006. Природнє і штучне освітлення. Норми проектування. Київ. Міноегіонбуд України 2006
ДБН В.2.6-31-2006 Теплова ізоляція будівель. Київ. Міноегіонбуд України 2006
ДБН В.2.6-33-2008 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Київ .Міноегіонбуд України 2008
ДБН В.2.6-98-2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення. Київ Міноегіонбуд України 2011
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія. Київ Міноегіонбуд України 2011
ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ В.2.6-156 2010 Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Київ.:Міноегіонбуд України 2010
СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. Нормы проектирования. – М.: ЦИТП Госстроя СССР 1984.
СНиП 1.04.03-85. Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий зданий и сооружений. Госстрой ССР Госплан СССР. – М.: Стройиздат 1987. 522 с.
СНиП 2.04.05-91. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования. – М.: ЦИТП Госстроя СССР 1991.
СНиП 2.03.13-88. Полы – М.: ЦИТП Госстроя СССР 1988.
Посiбник з розробки проектiв органiзацiї будiвництва i проектiв виконання робiт(до ДБН А.3.1-5-96 "Органiзацiя будiвельного виробництва") Частина 1 -Київ1997
Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: Учебник для вузов В.В. Адамович Б.Г. Бархин В.А. Варежкин и др.; Под общ. ред. И.Е. Рожина А.И.Урбаха. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Стройиздат 1984. – 543 с. ил.
Архитектурные конструкции З.А. Казбек-Казиев В.В. Беспалов Ю.А. Дыховичный и др.; Под ред. З.А. Казбек-Казиева: Учеб. для вузов по свец. «Архитектура». – М.: Высш. шк. 1989. – 342 с.: ил.
А.А. Афанасьев Н.Н. Данилов В.Д. Копылов Б.В. Сысоев О.М. Тереньтьев. Технология строительных процессов: Учеб. Под ред. Н.Н. Данилова О.М. Тереньтьева. – 2-е изд. перераб. – М.: Высш. шк. 2001. – 464 с.: ил.
Бєловол В.В. Нормуванні праці та кошториси в будівництві. – Суми.: ВВП 2000. – 452 с.
М.В. Берлинов Б.А. Ягупов. Расчет оснований и фундаментов. – М.: Стройиздат 2001 – 272 с.
Дикман Л.Г. Организация жилищно-гражданского строительства. Справочник проектировщика. – М.: Стройиздат 1985. 414 с.
Дикман Л.Г. Организация и планирование строительного производства. М.: Высшая школа 1988. – 559 с.
Драченко Б.Ф. и др. Технология строительного производства Б.Ф. Драченко Л.Г. Ерисова П.Г. Горбенко – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Агропромиздат 1990. – 512 с.: ил. – Учебники и учеб. пособия для учащихся вузов).
Золотницкий Н.Д. Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. – М.: «Высшая школа» 1978. – 408 с.
Инженерная подготовка строительного производства Т.Н. Цай Б.Ф. Ширшиков и др. – М: Стройиздат 1990.–352 с.
нженерні рішення з охорони праці при розробці дипломних проектів інженерно-будівельніх спеціальностей: Навчальний посібник. – Київ; Основа 2000. – 336 с.
А.П. Коршунова Н.Е. Муштаева В.А. Николаев и др.; Технология строительного производства и охрана труда: Учеб. для вузов: Спец. «Архитектура». Под ред. Г.Н. Фомина. – М.: Стройиздат 1987. – 375 с.: ил.
Мандриков А.П. Примеры расчета железобетонных конструкций: Учеб. пособие для техникумов. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Стройиздат 1989. – 506 с. Пособие по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83)НИИОСП им. Герсеванова. – М.: Стройиздат 1986. – 415 с.
Орлов Г.Г. Охрана труда в строительстве. – М.: «Высшая школа» 1984. – 349 с.
Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. – М.: «Высшая школа» 1991. – 272 с.
Расчет и конструирование частей жилых и общественных зданий: справочник проектировщика П.Ф. Вахненко В.Г. Хилобок Н.Т. Андрейко М.Л. Яровой; Под ред. П.Ф. Вахненко – К.: Будівельник 1987. – 424 с.
Рогожин П.С. Гойко А.Ф. Экономика строительных организаций. – К.: «Скарби» 2001 - 465 с.
В.П. Станевский В. Г. Мотсеенко Н.П. Колесник В.В. Кожушко. Строительные краны: Справочник Под общей редакцией кандидата технических наук В.П. Станевского. – К.: Будівельник 1984. – 240 с.
Тугай А.М. Шилов Е.И. Гойко А.Ф. Економіка будівельної організації. – К.: Міленіум 2002. – 224 с.
Цай Т.Н. Гробовой П. Г. и др. Организация строительного производства – Москва издательство ассоциации строительных вузов 1999 – 430 с.
Шахпоронов В. В. Организация строительного производства. Справочник строителя. – М.: Стройиздат 1987. – 450 с.
Шрейбер А. К. Организация и планирование строительного производства. – М.: Стройиздат 1987. – 368 с.
Шутенко Л.Н. и др. Основания и фундаменты. Курсовое и дипломное проектирование Л.Н. Шутенко А.Д. Гильман Ю.Т. Лупан – К.: Вища школа. Головне видавництво 1989. – 328 с.; 108 табл. 135 ил. – Библиогр.: 18 назв.
Экономика строительства: Учебник Под редакцией И.С. Степанова – М.: Юрайт 2002 – 519 с.

конструкции укр.docx

2.1 Розрахунок будівлі в ПК « Мономах 4.5» програми «Компоновка»
Конструктивна схема будівлі – з неповним каркасом
Розміри будівлі в плані м 438х238
Кількість поверхів 6
Позначка планування м -019
Позначка обріза фундаменту -022
Схема розподілу горизонтальних навантажень
при розрахунку всієї будівлі - Рамнов'язева
Характеристики грунту:
Несучий шар грунту глина тугопластична
Питома вага грунту тм3 20
Кут внутрішнього тертя ° 17
Модуль деформації тсм2 700
Коефіцієнт Пуассона 0.38
Таблиця 2.1.1 Матеріали конструкцій
Модуль упругости тсм2
Кирпич обыкн.глиняный
Таблиця 2.1.2 Коефіцієнти навантажень
НагрузкиКоэффициенты
-е основное сочетание
Надежности по ответственности
Таблиця 2.1.3 Сумарні вертикальні навантаження
Нагрузки на отметке низа стен и колонн 1-го этажа
Собственный вес фундаментных плит и дополнительные нагрузки на них
2 Розрахунок плити перекриття в ПК « Мономах 4.5» програмі «Плита»
Рис 2.2.1 Контур плити на позн. -0.060
Таблиця 2.2.1 Контур плити
Контур Плиты ( Толщина плиты 16.00 cm )
Таблиця 2.2.3 Отвори плит
Таблиця 2.2.4 Характеристики матеріалів
Характеристики материалов
Расчетное сопротивление бетона на сжатие
Модуль упругости бетона
Класс продольной арматуры (вдоль Х)
Расчетное сопротивление продольной арматуры на растяжение
Модуль упругости арматуры
Класс продольной арматуры (вдоль Y)
Класс поперечной арматуры
Расчетное сопротивление поперечной арматуры на растяжение
Жесткость упругого основания грунта на сжатие:
Жесткость упругого основания грунта на сдвиг:
Расстояние до центров тяжести арматуры:
Расчет по II предельному состоянию производился
Ширина раскрытия трещин:
Таблиця 2.2.5 Підрахунок навантажень g1 кНм2 від конструкції перекриття
Експлуатаційне значення (gfе=1)
Коефіцієнт надійності за
Граничне розрахункове значення gfm>1
Лінолеум γ=12кНм3; =0003м
Цементно-піщана стяжка М150 γ=16кНм3; =0022м
Гідроізоляція - 2 шари гидроїзола на гарячій бітумній мастиці γ=6кНм3; =0005м
Підсипка - гравій керамзитовий γ=2кНм3; =003м
Власна вага конструкцій врахована у програмних засобах ПК МОНОМАХ автоматично.
Постійне навантаження (перекриття + перегородки) - експлуатаційні значення;
Тривала - 0 (тривала враховується автоматично якщо в розділі «коефіцієнти» стоїть коефіцієнт тривалості (120200 = 06) для короткочасного навантаження (ДБН В.1.2-2: 2006 табл. 6.2 п.3. Кабінети та лабораторії закладів охорони здоров'я).
Короткочасна - характеристичне значення (ДБН В.1.2-2: 2006 табл. 6.2 п.3.Кабінети та лабораторії закладів охорони здоров'я).
Сумарна постійна рівномірно розподілена (перекриття + перегородки) g(12)=022тсм2;
Постійне рівномірно розподілене навантаження (вага перекриття ) g1 = 0048 тсм2;
Постійне рівномірно розподілене (вага перегородок) g2 = 0172тсм2;
b – товщина перегородки;
H – висота перегородки;
γ – питома вага матеріалу перегородки;
Sз – площа завантаження;
g2 =26001229218 954=0172тсм2
Короткочасне рівномірно розподілене навантаження:
Характеристичне значення (ДБН В.1.2-2: 2006 табл. 6.2 п.3. Кабінети та лабораторії закладів охорони здоров'я) g3= 02тсм2;
Таблица 2.2.6 Нагрузки
Таблица 2.2.7 Коэффициенты сочетаний
Таблица 2.2.8 Перемещение экстремумы
Перемещения (экстремумы)
Таблиця 2.2.8 Армування (екстремуми)
Армирование (экстремумы)
Таблиця 2.2.8 Поєднання зусиль (екстремуми)
Сочетания усилий (экстремумы)
- верхню основну арматуру ∅ 18 А400С крок 200
- нижню основну арматуру ∅ 18 А400С крок 200
- верхню додаткову арматуру ∅ 12 А400С крок 200
Схема армування плити перекриття знаходиться на аркуші 6 графічної частини.