Дренажная сеть города

Профиль.cdw

Генплан отв.cdw

КП ОТВ.doc

Вихідні дані .. .. 4-5
Середнє водовідведення з кожного житлового кварталу 6-9
Розрахунок водовідведення від промислових підприємств 10-11
Визначення розрахункових витрат на ділянці мережі 12-14
Гідравлічний розрахунок каналізаційнаих колекторів 15-18
Гідравлічний розрахунок дюкеру .19-20
Гідравлічний розрахунок дощового колектора 21-23
Завдання на курсовий проект передбачає проектування мереж водовідведення міста Одеса. Згідно рекомендацій СниП 2.04.03-85 «Канализация. Наружные сети и сооружения» побутові та стічні води скидаємо безпосередньо до загально сплавної міської каналізаційної мережі. Також проектуємо напівроздільну дощову систему згідно якої дощові води скидаємо безпосередньо до річки.
При проектуванні мережі використовуємо поліетиленові труби. Ухили мережі приймаємо за таблицями Константинов Ю.М. Василенко А.А.
Найменша глибина закладання каналізаційних трубопроводів повинна прийматись на основі досвіду експлуатації мережі в даному районі. Для України мінімальна глибина закладання каналізаційної мережі 09м до верху труби.
Місто за кліматичними і геологічними умовами відповідає місту Одеса.
Повторюваність вітрів наведено в таблиці 1.1.
Дані про місто наведені в таблиці 1.2 та про підприємства в таблиці 1.3.
Вихідні дані про місто
Щільність населення тис. чолкм2
Ступінь благоустрою жилої забудови
Глибина залягання грунтових вод м
Розбивка території кварталу по роду поверхні %:
чорне щебіночне покриття доріг;
Вихідні дані про підприємства
Кількість продукції що виробляється
Питоме водовідведення на одиницю продукції м3
Кількість працю-ючих
Процент працюючих в цехах з підвищеним тепловиділенням
Процент тих хто користується душем
Концентрація забруднень які скидаються в міську мережу стічних вод мгл
за максимальну зміну
Біохімічне споживання кисню
Завод штучного волокна
Середнє водовідведення з кожного житлового кварталу
Питоме водоспоживання згідно ступеню благоустрою району і даних експлуатації системи водопостачання міста складає:
для району – nw1 = 300 лдоб. чол. а для району - nw2 = 210 лдоб. чол.
Величина питомого стоку витрата стічних вод з одиниці площі яка дорівнює:
де П – щільність населення чол.км2;
- питоме водовідведення лчол. доб.;
400 - кількість секунд у добі.
Враховуючи що питоме водоспоживання дорівнює питомому водовідведенню розраховується питомий стік для районів міста.
Відповідно витрати з кожного кварталу розраховуються за формулою:
- заселена площа кожного кварталу.
Отримані розрахункові значення занесені до таблиці 2.1
Середнє водовідведення з житлових кварталів по районах
Щільність населення чолкв.км
Питомий стік л(с.кв.км)
Сумарна витрат стічних вод від населення
Площа житлових кварталів
Кількість мешканців чол
Питоме водовідведення лчол.доб
Середня величина водовідведення
Загальний коефіцієнт нерівномірності
Розрахунок водовідведення від промислових підприємств
Норма водовідведення від промислових підприємств складає: 25ллюдину за зміну в звичайних цехах. У цехах із значним тепловиділенням: 45 лзміну на одного працюючого.
Норма промислового стоку задається технологами по виробництву:
-при відсутності таких даних водовідведення приймається рівномірним на протязі зміни.
-норма душового стоку: 375лна одну душову сітку на протязі 45хв. миття.
Зведена відомість водовідведення
Середньодобове куб.мдоб
Максимальне годинне куб.мгод.
Кількість робітників по змінах в цехах
Кількість продукції яку випускають
Одиниця виміру продукції
Пиома втрата стічних вод на одиницю продукції
Виробничі стічні води
Господарсько-фіскальні води
Розрахункова витрата лс
Коефіцієнт нерівномірності
Максимальне водовідведення
Питоме водовідведення лробітника
Кількість робітників на одну душову сітку (кільк. корист. душом)
Витрата душової сітки лгод
Кількість душових сіток
Витрата за зміну куб.м
Визначення водовідведення від підприємства
Визначення розрахункових витрат на ділянці мережі
Для гідравлічного розрахунку визначаємо витрати на ділянках мережі. Всі колектори розбиваємо на розрахункові ділянки. Довжину ділянки приймаємо такою щоб в її границях зміна витрати стічних вод не вимагала зміни діаметра більш ніж на один розмір за сортаментом і де поздовжній похил лишається постійним. Розрахункові ділянки приймаємо рівними довжині кварталу або відстані від одного бокового приєднання до наступного. Розрахункові витрати записуємо до табл. 4.1. При гідравлічному розрахунку приймаємо що вся шляхова витрата надходить на початку ділянки і без змін протікає по ній.
По кожному розрахунковому колектору починаємо розрахунок з початкових ділянок. Загальні коефіцієнти нерівномірності визначаємо залежно від сумарної середньої витрати згідно СниП 2.04.03.-85 інтерполюючи значення коефіцієнтів для проміжних величин витрат. Також до таблиці записуємо зосереджені витрати від промислових підприємств. У разі наявності районних насосних станцій розрахункова витрата для наступної дільниці після насосної станції визначається як зосереджена витрата по витраті насосів.
Розрахункова ділянка
Середня витрата від житлових кварталів
Загальні коефіцієнти нерівномірності
Від житлових кварталів
Головний колектор I району
Бічний колектор району
Головний колектор району
Продовження таблиці 4.1
Гідравлічний розрахунок каналізаційних колекторів
Проектування мережі полягає в трасуванні на плані визначенні висотного положення для забезпечення прийому всіх бокових колекторів і отриманні оптимальних глибин закладання а також у визначенні діаметрів похилів ступеня наповнення й інших елементів мережі.
Перед початком гідравлічного розрахунку складаємо поздовжній профілі поверхні землі по розрахункових колекторах. Гідравлічний розрахунок виконуємо паралельно з проектуванням згідно табл.6.1 і нанесенням на поздовжній профіль отриманих результатів.
Вихідними даними для розрахунку є довжина ділянки та витрати на ній слід знайти по таблицях а також наповнення та ухил каналізації при допустимій швидкості руху. Для визначення цих параметрів користуємось Гидравлическим расчетом сетей водоотведения” Константинов Ю.М. Василенко А.А. и др. Труби беремо поліетиленові.
Розрахункове наповнення приймається в залежності від діаметру труб:
Повне наповнення каналізаційних труб відводящих побутові та стічні води може бути тільки в разі коротко часових залпових аварійних водоскидів.
Розрахункові швидкості руху стічних вод
Розрахункова швидкість повинна бути не менша мінімально-допустимої а мінімально допустима швидкість приймається в залежності від складу та крупності завислих речовин та від діаметру.
Мінімальна швидкість V мс
Найбільша розрахункова швидкість стічних вод приймається:
-металеві труби - 8мс;
-неметалеві – 758мс.
Ухил труб та каналів
Найменші ухили труб і каналів слід приймати в залежності від допустимих мінімальних швидкостей руху стічних вод.
Найменший ухил при розрахункових наповненнях усіх систем каналізації слід приймати:
-для труб діаметром 160мм – 0005;
-для труб діаметром 200мм – 0005.
Ухил групи розрахункових ділянок приймається рівним ухилу поверхні землі або більшим за цей ухил в зв’язку з не обхід
ністю досягнення розрахункових швидкостей.
Подальший гідравлічний розрахунок має метою знаходження відміток лотка каналізаційних труб та поверхні рідини у вузлових точках а також глибину закладання мережі.
Найменша глибина закладання каналізаційних трубопроводів повинна прийматися на основі досвіду експлуатації мережі в даному районі. При відсутності таких даних мінімальна глибина закладання каналізаційного колектора (для України) не менше 09м до верху труби рахуючи від відмітки паніровки. В умовах України глибина проникнення нульової температури завжди менша 09м
Розрахункова витраталс
Глибина закладання м
Головний колектор II району
Бічний колектор I району
Продовження таблиці 5.1
Гідравлічний розрахунок дюкера
Довжина дюкеру L=65м максимальна витрата максимальна витрата Qmax= 4793лс = 048м3с мінімальна витрата Qmin= 1917лс = 019м3с. Швидкість руху стічних вод у колекторі до дюкеру і за ним при пропуску розрахункової витрати =175 мс середня гідравлічна крупність суміші u0= 012мс кінематична в'язкість стічної води15*10-6 . Глибина закладання підвідного колектора 241м. Дюкер проектуємо в дві нитки. Приймаємо у першому наближені швидкість руху стічної води в дюкері при розрахунковому режимі рівною 18 мс обчислюємо діаметр трубопроводу із співвідношення:
Виходячи з отриманих даних приймаємо дюкер зі стальних електрозварних труб з розрахунковим внутрішнім діаметром d=450мм. Потрібну незамулюючу швидкість руху стічних вод обчислюємо за формулою:
Швидкість руху стічних вод при пропуску максимальної витрати по двох трубопроводах d=450мм.
Отримана швидкість руху є незамулююча. Розраховуємо швидкість при роботі одного трубопровода при мінімальних витратах :
Що задовольняє вимогам СНиП.
Втрати напору в дюкері визначаємо за формулою:
для чого обчислюємо коефіцієнт тертя по формулі:
для стальних труб 79
Значення коефіцієнтів місцевих опорів в дюкері: вхід у трубу – 05; вихід з труби – 1;в колінах – 007.
Втрати напору в дюкері при пропуску Qmax по двом трубопроводам:
Таким чином для пропуску розрахункової витрати по двом трубопроводам дюкеру різниця відміток лотків верхньої і нижньої камер повинна бути рівна
h=131м. Звичайно ця різниця позначок повинна забезпечувати і пропуск мінімальних витрат по одному трубопроводу так як швидкість руху в цьому випадку така як і при визначенні втрат напору в розрахунковому режимі.
В умовах аварійного режиму дюкеру втрати напору обчислюємо по формулі:
Визначаємо гідравлічний коефіцієнт тертя і втрати напору в дюкері:
Отже при роботі одного трубопроводу для пропуску розрахункової витрати в підвідному колекторі стічна рідина підіймається на499-027=445м.
Так як глибина закладання підвідного колектора складає 499м то переливу стічних вод через люки колодязів підвідного колектора не буде.
Гідравлічний розрахунок дощового колектора
Розрахунок дощової мережі виконуємо для одного (двох) басейнів стоку. Скид поверхневого стоку проектуємо у водний об’єкт. Басейн стоку визначаємо згідно з горизонталями по плану міста. Визначаємо розрахункові ділянки. Ділянки приймаємо в границях кварталу або залежно від розташування дощоприймачів. Дощоприймачі визначають у місцях де ширина потоку в лотку вулиці буде сягати 2м.
Розрахункові витрати дощових вод q (лс) визначаємо за методом граничних інтенсивностей ” з урахуванням площі F коефіцієнту стоку інтенсивності дощу q20 та періоду однократного перевищення розрахункової інтенсивності Р та інших параметрів:
zmid – середнє значення коефіцієнта що характеризує поверхню басейну стоку:
– коефіцієнт що враховує заповнення вільної ємності мережі в момент виникнення напірного режиму =065.
tr - час добігання дощових вод по поверхні землі лотка і трубах до розрахункової ділянки;
tсоп – 5хв – час концентрації стоку;
tсап – 2хв – час добігання дощових вод по каналу до першого дощоприймача;
tр - час про бігання дощових вод по трубах до розрахункового перерізу
А – параметр який визначається за формулою:
q20 – інтенсивність дощу в лс на 1га (q20 = 95);
mr – середня кількість дощів за рік 70;
γ – показник ступеню який дорівнює 182.
Гідравлічний розрахунок дощового колектору
Василенко А.А. Курсовое проектирование. - К.: Выща шк.. Головное изд - во 1988 256 з; 73 табл. - 32 ил. - Библиогр.: 34 назв.
Внутренние водопровод и канализация зданий. Нормы проектирования: СНиП 2.04.01-85- Утв Гос. ком. СССР по делам строительства.- М.: Стройиздат 1986.- 56с.
Водоснабжение Наружные сети и сооружения Нормы проектирования: СНиП 2.04.02.84: Утв. Гос. ком. СССР по делам строительства.- М.: Стройиздат 1985.- 136с.
Гидравлический расчёт сетей водоотведения: Расчёт табл. Ю. М. Константинов А. А. Василенко А. А. Сапухин Б.Ф. Батченко.- К-: Будівельник 1987.- 120 с..
Василенко О.А. Водовідвідні мережі. Навчальний посібник. - К: КНУБА 2006 - 97с.
Канализация Наружные сети и сооружения. Нормы проектирования: СНиП 2.04.03-85: Утв. Гос. ком. СССР по делам строительства.- М.: Стройиздат 1985.- 72 с.
Канализация населёних мест и промышленных предприятий: Справ проектировщика Под ред. Н. В. Самохина.- 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Стройиздат 1981.- 639 с.
Фёдоров Н.Ф. Курганов А.М. Алексєєв М. И. Канализационные сети. Примеры расчёта.- 3-е изд. перераб. и доп.- М.: Стройиздат 1985.- 323 с.
Шевелев Ф.А. Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчёта водопроводных труб: Справ пособие.- 6-е изд. перераб. и доп.- М.: Стройиздат 1984.- 116с.
Економика водопроводно-канализационного строительства и хозяйства С.М. Шифрин Ю.П. Панибратов Ю.Н. Казанський и др.; Под ред. З М. Щифрина - М.; Л.: Стройиздат 1982.-319с.
Методические указания по применению правил охраны поверхносных вод от загрязнения сточными водами. - М.; Х.:ВНИИВО 1982 - 81с.