Дипломный проект - Склад готовой продукции стекольного завода

Лист 6 конструкції.dwg

Лист 10 тбв.dwg

ЛИСТ 3 Архітектура.dwg

Лист 1 конструкції-порівняння.dwg

ЛИСТ 8 КОНСТРУКЦІЇ.dwg

ЛИСТ 9 Фундаменти.dwg

Лист 2 Архітектура.dwg

ЛИСТ 7 КОНСТРУКЦІЇ.dwg

Лист 11 тбв календарний.dwg

Лист 5 конструкції.dwg

Зміст.doc

Загальна характеристика ділянки
1. Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
2. Транспортні розв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
Характеристика функціонального процесу
Опис прийнятого рішення та обрунтування
Конструктивні рішення
1. Несучі конструкції. Обрунтування їх вибору
2. Огороджуючи конструкції. Обрунтування прийнятих конструкцій
Технологічна схема складу
План будівельного майданчика та інженерно – геологічний розріз
Література для виконання дипломного проекту
Ділянка під будівництво складу готової продукції склозаводу розташована із східного боку території заводу скловиробів у місті Овруч Житомирської області. Сам склозавод розміщений також на східних околицях міста.
З півдня до складу продукції прибудовані приміщення адміністративно –побутового корпусу цеху склотари (II система). З заходу до складу прибудовані приміщення цеху склотари та складу продукції що реконструюється.
Температурний режим забудови характеризується :
-середньорічна температура зовнішнього повітря: ;
-середня температура повітря найбільш холодного місяця (січня): ;
-середня температура повітря найбільш теплого місяця: ;
-абсолютна мінімальна температура за останні 50 років спостережень: ;
-абсолютна максимальна температура за останні 50 років спостережень: ;
Вітрові впливи характеризуються середньою швидкістю вітру по напрямках і повторюваністю (в %) по румбах. Ці характеристики наведені в додатку 4([20]).
2. Транспортні зв'язки.і
Екологічний вплив на оточуюче середовище
На території склозаводу існують склади різного призначення. До більшості них підведені залізничш колії які мають вихід на залізничну магістраль між м. Овруч і м. Коростень.
Поблизу заводу йде транспортна магістраль на Київ а також на Мозир. Таким чином завод має транспортні зв'язки з усіма регіонами України.
Склад готової продукції безпосередньо має під'їзні шляхи естакаду що забезпечує безпосередній зв'язок з виробничими корпусами та складами. Зі Складом готової продукції межує транспортний коридор для зв'язку з цехом склотари та адміністративно-побутовим корпусом.
Технологічні процеси виробництва супроводжуються утворенням диму сажі виділенням небезпечних парів постійні умови підвищених температур. Виникає небезпека вибуху газів так як на території заводу розміщена газо зарядна станція.
Енергетичне забезпечення виробництва виконується ГПП 11010 кВ розташованої на території заводу. Водопостачання з міської мережі.
Таким чином обрана площадка для будівництва вигідна тим що поряд з нею розташовані майже всі необхідні мережі зв'язку: зовнішній транспортний зв’язок і зв'язок з цехом склотари через транспортний коридор.
Забезпечення робочою силою—з міста Овруч та з інших близько розташованих населених пунктів.
Споруда що проектується призначена для складування та відпуску готової продукції склозаводу вмістимістю 580 млн. умовних банок в рік. Також в складі зберігаються піддони плівка та картон вогнетриви. Зв'язок з цехом склотари здійснюється через транспортний коридор шириною 6 м.
Вогнетриви зі складу електрокарами підвозять в зал цеху склотари. Піддони плівку та картон транспортують в пакувальні відділення цеху склотари звідки електрокарами пакети скло продукції відправляються безпосередньо в склад. Розвантаження та складування здійснюється підвісними кранами вантажопідйомністю =2т.
Опис прийнятого рішення та його обрунтування
В залежності від об'єму продукції що підлягає зберіганню та складуванню приймаємо розміри в плані 144x60 м висоту до низу крокв'яних конструкцій 9.6 м. Будівля має 6 прольотів довжиною 24 м. В кожному прольоті встановлюється підвісний кран вантажопідйомністю =2т двох пролітний. Крок колон 6 м. в торці будівлі встановлюють фахверкові колони через 6 м. Всі прольоти розділені проти пожежними перегородками товщиною 80 мм на окремі склади. Між складами передбачено встановлення воріт 18x24 м а також з кожного складу назовні передбачено відсувні ворота 3x3 м і двері 091x21 м. Допоміжні приміщення - теплопункт та приміщення електрозасувок розміщені на відмітці 0.000 і перекриваються на відмітці +3000 залізобетонною плитою. Товщина цегляних стін допоміжних приміщень 250 мм. Зі сторони транспортного коридору стіна виконана цегляна товщиною 380 мм і передбачено встановлення двохстворчатих воріт 3x3 м.
На випадок евакуації використовуються ворота рівномірно розміщені по периметру.
Будівля відноситься до II класу відповідальності і відповідає ступеню вогнестійкості IIа.
Конструктивні рішення
При проектуванні каркасу будівлі були обрані металеві конструкції в зв’язку з перевагами які вони мають: легкість менші розміри в порівнянні з залізобетонними конструкціями менші транспортні витрати при доставці елементів каркасу на будівельний майданчик менший час монтажу можливість демонтажу каркасу після закінчення експлуатації будівлі.Для основних несучих елементів каркасу будівлі застосовані традиційні рішення: колони—наскрізного перерізу незмінного по висоті з двох швелерів з решіткою; ферми—з замкнутих гнуто зварних прямокутних профілів з паралельними поясами (ухил верхнього поясу 15%) які забезпечують істотну економію металу в порівняні з фермами з парних кутиків і в той же час не такі складні у виготовлені як ферми з труб. Ферми з ГЗП також мають меншу площу горизонтальних поверхонь на які можливе осідання технологічного пилу набагато простіші в пофарбуванні менш чутливі до корозії (при герметизації ГЗП). Крокв'яні ферми ставляться з кроком 6 м. Прогони представляють собою швелери №20. Огороджуючі елементи покрівлі вкладаються на профільований настил із стального оцинкованого листа. Підкранові балки підвісного крану являють собою перфорований двотавр довжиною 12 м. розрізні.Просторова жорсткість будівлі забезпечується системою вертикальних і горизонтальних в'язей. Панелі огородження кріпляться до ригелів які розміщують через 3 м по висоті колони
2. Огороджуючі конструкції. Обрунтування прийнятих конструкцій
Враховуючи підвищені вимоги до теплотехнічних якостей огороджуючи конструкцій доцільно використовувати в якості стін легкі трьохшарові металеві панелі типу "сандвіч" які відрізняються від традиційних залізобетонних стінових панелей істотно меншою власною вагою при можливості досягнення більших термічних опорів при використані ефективних утеплювачів (мінераловатних плит тощо) Конструкція таких панелей передбачає використання стального оцинкованого листа в зовнішній і у внутрішній обшивках. Утеплювач до обтиснення обшивками має товщину 130 мм після обтиснення—100 мм. Ширина панелей 1 м.; при монтажу вони спираються на цегляну ділянку зовнішніх стін висотою 12 м а по висоті кріпляться до ригелів що приварюються до фахверкових колон які розташовують з кроком 6 м.
В конструкції покрівлі також використаний ефективний утеплювач який при порівняно невеликій власній вазі (26% від навантажень на профільований настил) забезпечує високий термічний опір конструкції покриття. В якості водоізоляційного шару використаний 4-х шаровий рубероїдний настил з захистом шару гравію втисненого в бітумну мастику. Водоізоляційний термоізоляційний шари і пароізоляція—1 шар руберойду—лежать на стальному профільованому настилі який опирається на розташовані з кроком 3 м прогони.
Цегляні ділянки зовнішніх стін виконуються із силікатної цегли (ГОСТ 379-79) марки 75 на пластифікованому розчині марки 50. кладку вести під наступне тинькування.
У відкоси віконних і дверних прорізів ділянок цегляних стін закласти дерев'яні антисептовані кілки 120x250x65 (по два на кожну сторону прорізу) для кріплення віконних і дверних коробок. Всі дерев'яні елементи які стикаються з цегляною кладкою чи бетоном повинні бути антисептовані і ізольовані прокладкою шару толю.
Для зменшення тепловтрат у віконних і зовнішніх дверних заповненнях повинно бути забезпечене ущільнення притворів пінополіуретановими прокладками (ГОСТ 10174-72). Стики заповнити герметизуючою мастикою.
Підлоги по периметру утеплити в зоні приєднання до зовнішніх стін на ширину 08 м шляхом вкладання на рунт втрамбований щебенем шару керамзиту товщиною 120 мм з об'ємною вагою не більше 600 кгм3.

Охорона.doc

7.1.1. Основні поняття і гігієнічні вимоги до
виробничого освітлення
Основним елементом життєвого середовищ людини є світло. Дія світла на людину багатогранна. Сітчатка ока за образним виразом є "винесеною назовні частиною мозку". Тому зір і мислення повязані воєдино і біологічна дія світла на людину завжди супроводиться психофізіологічним і естетичним впливом.
Світло впливає на психіку людини на її нервову систему. Природне світло дозволяє робітникам в приміщенні мати зоровий контакт з навколишнім середовищем а його зміна (залежно від часу хмарності) усуває монотонність в роботі.
Людина без природного світла відчуває себе ізольованою від зовнішнього світу і природи скаржиться на неприємні відчуття втрату почуття часу одноманітність і статичність світлового середовища. У людини складається враження що вона працює в нічний час.
Умови для зорової праці при штучному освітленні можна створити навіть кращі ніж при природному але світловий режим за своїми світлотехнічними біологічними і психологічними показниками не буде еквівалентним природному світлу.
Дослідженнями встановлено що оптимальна освітленість лежить в межах від 1000 до 1200 лк при цьому забезпечується найвища продуктивність праці найменша втома і мінімум помилок. В існуючих нормативних документах прийняті норми освітлення значно нижчі.
Штучне освітлення від'ємно діє на самопочуття і настрій працюючих внаслідок одноманітності і статичності світлової обстановки.
У більшості працівників у приміщеннях з виключно штучним освітленням або із слабким природним у світлий час доби спостерігаються неприємні відчуття при вході в приміщення і особливо при виході з нього. Ці відємні відчуття пояснюються великою різницею в рівнях яскравості всередині і ззовні приміщення.
Якщо інтегральна схема освітлення правильно виконана то додаткове штучне освітлення практично не помічається людиною і в неї створюється враження що приміщення насичене одним природним світлом. Це досягається тим що штучне освітлення в інтегральній схемі за своїми характеристиками (рівнем освітлення спектром напрямленню світлових потоків) найбільш наближене до природного.
Нераціональне освітлення приміщань призводить до зорового дискомфорту відвертає увагу зменшує сконцентрованість посилює зорову втому знижує розумову і фізичну працездатність сприяє розвитку ряду захворювань.
При належному освітленні практично не буває захворювань професійною хворобою - ністагмом ознаками якого в судорожний рух яблука ока трясіння голови послаблення зору і різке зниження видимості при заході сонця. Хворому ністагмом світло нерухомої лампи ввижається стрибаючим. Вважається що причиною ністагми є часта зміна світла і тіней при слабкому штучному освітленні.
При зниженні зорової здібності людним виникають такі хвороби як близорукість катаракта та ін.
Також недопустиме і явище осліплення освітлювальною апаратурою.
Таким чином не тільки недостатнє але й надмірне яскраве освітлення дуже погано повивчається на зорові функції людини яка отримує основну інформацію від навколишнього середовища через очі.
1.2. Світлові і електричні характеристики джерел світла
До найрозповсюдженіших джерел світла належать лампи розжарювання - нормальні (з колбами з кольорового скла) дзеркальні та прожекторні.
Освітлювальні лампи виготовляться різної напруги і потужності. Лампи потужністю до 60 Вт виготовляють пустотними а вище за 60 Вт - газонаповненими. Джерелом світла в цих лампах служить спіральна вольфрамова нитка.
Основним параметром що визначає світлові характеристики лампи розжарювання є температура нитки розжарювання.
Одним із основних недоліків цих ламп є висока температура нагріву вольфрамової нитки в зв'язку з чим вони небезпечні в пожежному відношенні.
Основною характеристикою лампи є світлова віддача - відношення світлового потоку лампи до потужності що споживає лампа. Світловий потік а значить і світлова віддача ламп підвищується з підвищенням її потужності. З метою підвищення віддачі ламп їх випускають з подвійною спіраллю вольфрамової нитки - біспірвльні.
Для місцевого освітлення в переносних світильниках часто використовують низьковольтні лампи напругою 12 і 36 В потужністю 15 25 40 В.
Згідно з ДЕСТ 6625-70 термін служби ламп розжарювання загального призначення становить 1000 годин. Протягом цього часу лампа або перегоряє або світловий потік її зменшується більш як на 20%. Сучасні лампи мають низький ККД що дорівнює 08-28%.
Недоліком цих ламп в те що в спектрі їх випромінювання домінує видиме випромінювання в жовтих і червоних частинах спектру і недостатньо синього і фіолетового випромінювання. Тому склад випромінювання ламп розжарювання істотно відрізняється від денного світла що змінює кольорову передачу яка не дозволяв ефективно використовувати їх для освітлення робіт пов'язаних з необхідністю точного розпізнавання кольорів.
До недоліків ламп розжарювання належать також велика яскравість і близькість які викликають сліпучу дію на очі що може призвести до аварії.
Ці недоліки ламп розжарювання привели до полків нових джерел світла. Рішення цього питання було знайдемо шляхом використання явища люмінесценції. Відкриття і виробництво люмінесцентних ламп розширило можливості використання світла в житті людини.
Конструктивно сучасна люмінесцентна лампа являв собою циліндричну скляну трубку довжина і діаметр якої визначаються потужністю лампи. Внутрішню поверхню трубки вгрівають тонким паром люмінофорів. Після відкачки повітря всередину лампи вводять дозовану кількість ртуті а також під невеликим тиском аргон для кращого запалювання лампи.
Люмінесцентні лампи мають значні переваги перед лампами розжарювання: ККД 49-96% термін служби згідно з ДЕСТ 6825-70 досягає 3000-7000 годин а світлова віддача за цей час падав в середньому на 20-30%.
На термін служби люмінесцентних ламп помітно впливає напруга в мережі. Підвищення напруги призводить до руйнування лампи а пониження - до того що вона взагалі не загоряється. Люмінесцентні лампи розраховані на роботу за температури навколишнього середовища 15 40°С. Нормальна робота ламп розрахована на відносну вологість повітря 60-65%.
Залежно від люмінофору що впливав на колір випромінювання лампи можуть мати різнив спектральний склад і служити джерелом денного білого м’якого і кольорового освітлення. Зараз виготовляють люмінесцентні лампи п’яти типів: денного світла (ЛДЦ ЛД) білого (ЛБ) холодно-білого (ЛХБ) і тепло-білого (ЛТБ).
Найщиріше розповсюджені для освітлення лампи "білого світла” (ЛБ) як найбільш економічні що найкраще задовольняють сприймання кольорів. Лампи "денного світла" використовують в тих випадках коли необхідно забезпечити точне сприйняття відтінків-кольору.
Форма люмінесцентних ламп може бути різноманітною: круглою еліпсоїдною U - подібною лінійною зигзагоподібною та ін. Дня освітлення звичайно використовують циліндричні трубки діаметром 16 54 мм довжиною 230 1500 мм. Колір трубки визначається складом газового наповнення сортом і кольором скла. Наповнення трубок неоном дає червоний колір гелієм - жовтий сумішшю неону і ртутних парів - синій колір.
До переваг люмінесцентних ламп належить те що вони дають м'яке розсіяне світло з майже певною відсутністю тіней і полисків на освітлювальній поверхні.
Вони мають незначну ступінь яскравості (не більш як 086 стільб) порівняно з лампами розжарювання у яких яскравість нитки становить 300 стільб. Тому люмінесцентні лампи не чинять сліпучої дії.
До переваги цих ламп треба віднести те що поверхня трубки нагрівається до температури 40 50 °С що має велике значення особливо за умов теплого клімату.
Недоліки цих ламп: вони дають стробоскопічний ефект - явище спотворення зорового сприйняття в змінюючомуся світловому потоці обєктів що обертаються. Воно виникає тоді коди збігається кратність змін частотних характеристик об'єктів і світлового потоку. Це може бути причиною аварії і травми тому ці лампи не використовуються дія місцевого освітлення а лише для потреб загального освітлення. За рахунок деяких технічних засобів небезпека стробоскопічного ефекту може бути послаблена.
Недоліком цих ламп є й те що вони потребують додаткових пристроїв для вмикання їх у мережу (дроселі і конденсатори) що ускладнює конструкцію робить її дорожчою.
Велика роль в освітленні належить дуговим ртутно-люмінесцентним лампам високого тиску (ДРЛ). Ці лампи використовуються для освітлення вулиць і промислових підприємств. Світловий ККД їх становить 59-81% термін служби - 10000 годин вони мають високу світлову віддачу і велику яскравість. Світловий потік випромінюваний цими ламп досягає 60000 лм.
До найпотужніших газорозрядних ламп належать ксенонові. Потужність їх досягає 100 кВт. Виходячи з того що вони мають велику потужність і високу яскравість їх застосовують для освітлення великих площ архітектурних ансамблів потужних гідроелектростанцій і т. ін. Перевага цих ламп полягає в тому що вони створюють біле світло і забезпечують точну передачу кольорів.
1.3. Освітлювальні установки
Сукупність освітлювальної арматури з лампою називають освітлювальною установкою. х поділяють на дві групі: освітлювальні установки для освітлення близько розміщених предметів називають світильниками а для освітлення віддалених предметів - прожекторами.
Основне призначення світильників: створити з найменшими втратми освітленість що відповідає вимогам; захистити очі людини від сліпучої яскравості джерела світла створити сприятливі умови зорової праці; перерозподілити світловий потік у потрібному напрямку; захисти джерело від механічних пошкоджень і забруднення а також дія закріплення джерела світла і підведення до нього електричного струму Для виконання цих функцій служить освітлювальна арматура. Найвідповідальнішою функцією її є перерозподіл світлового потоку для того щоб раціонально його використовувати.
Джерело світла саме по собі випромінює світловий потік у всіх напрямках навколишнього середовища а задача полягає в тому щоб забезпечити необхідну освітленість на робочих поверхнях. Перерозподіл світлового потоку джерела досягається тим що використовуються різні розсіювачі і відбивачі. Світлорозподіл залежно від матеріалу розсіювача може змінюватись в широких межах - від практично рівномірного всіма напрямками простору до різко вираженого в необхідному напрямку.
За характером розподілу світлового патоку світильники поділяють на п'ять груп: прямого світла переважно прямого світла; розсіяного світла переважно відбитого світла; відбитого світла.
Найбільше поширення отримали світильники прямого світла у них не менш як 90% світлового потоку випромінюється в нижню півсферу. Друга функція освітлювальної арматури дуже важлива - це захист очей від надмірної яскравості джерела світла. Сучасні лампи розжарювання мають дуже високу яскравість нитки розжарювання яка в лампах високої потужності досягає величини порядку 1000 - 1200 сБ. Захист очей від сліпучої яскравості лампи здійснюється так званим захисним кутом світильника. Це кут між горизонтальною лінією що проходять через тіло розжарювання лампи і гранично лінією що з'єднує край нитки лампи з протилежним краєм арматури. Світильники що мають захисний кут менший за 30° не можуть забезпечити повний захист очей від блиску.
Освітлювальна арматура захищає колбу лампи розжарювання від механічних пошкоджень а також від пилу який зсідаючи на колбі поглинає значну частку світлового потоку.
До освітлювальної арматури ставлять ряд серйозних додаткових вимог особливо до тих установок що призначені для пожеженебезпечних і особливо вибухонебезпечних приміщень.
За конструктивним виконанням освітлювальні установки поділяють на шість груп: відкриті захищенні вологозахищені пилонепроникні вибухозахищенні і спеціального призначення.
У світильниках які призначені для освітлення пожеженебезпечних приміщень конструкція освітлювальної арматури повинна бути такою щоб повністю виключити попадання легкозаймистого пилу всередину світильника і дотикання до колби. Основними показниками для вибору світильників є характеристика умов виробничого середовища.
1.4. Види і системи освітлення
Основним нормативним документом що визначає вимоги до проектування освітлення є СНиП П-4-79 "Природне і штучне освітлення”. Норми проектування" а для проектування освітлення території будівництва -ДЕСТ 12.1.046-86 "Будівництво. Норми освітлення будівельних майданчиків".
На практиці використовують такі системи штучного освітлення: загальне місцеве і комбіноване.
Загальне штучне освітлення проектується так щоб світло розподілялось по всьому освітлювальному просторі його проектують на всю площу приміщення при виконанні робіт невисокої точності.
Місцеве освітлення проектується для створення необхідного освітлення тільки в зоні виконання робіт що має незначну площину. Для місцевого освітлення використовуються стаціонарні чи переносні світильники конструкція кріплення яких має шарнірно-фіксуючі елементи що дозволяє вибрати найраціональніше їх положення. Світильники місцевого освітлення з будь-якими лампами забезпечуються відбивачами з захисним кутом не менш як 30°. Місцеве освітлення обовязково має індивідуальний вимикач який розмінується в вигідному для користування місці.
Але застосування виключно місцевого освітлення може викликати контраст між яскраво освітленою поверхнею і недостатньо освітленими предметами. Воно шкідливо позначається на зоровій функції робітника і може бути причиною нещасного випадку. Використання лише місцевого освітлення в виробничих приміщеннях забороняється. Тому в виробничих умовах найчастіше використовують комбіноване освітлення - це загальне освітлення в поєднанні з місцевим. Комбіноване освітлення проектується там де проводяться роботи високої точності де виникає необхідність спрямувати світловий потік безпосередньо на робочу поверхню коли характер робіт вимагає напруження зору якщо загальне освітлення створює різко падаючі тіні коли необхідно освітлювати вертикальні і нахилені поверхні а також там де невисока щільність робочих місць. При цьому заощаджується електроенергія за рахунок вимикання місцевих світильників біля верстатів що не працюють.
Розміщення світильників для загального освітлення повинно бути рівномірним і симетричним. Тільки в приміщеннях з нерівномірним розміщенням робочих місць дозволяється локалізоване розміщення світильників.
Висота підвісу світильників залежить від конструкції світильника і потужності ламп. Найвигідніша висота підвішування світильників становить 2 4 м.
За призначенням штучне освітлення буває робоче аварійне евакуаційне та охоронне. Робоче освітлення служить для створення нормального освітлення робочих місць і виробничих приміщень.
Аварійне освітлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Розрізняють два різновиди аварійного освітлення; аварійне освітлення для продовження роботи і аварійне освітлення для безпечної евакуації людей з приміщення.
Аварійне освітлення для продовження роботи передбачається в виробничих приміщеннях в тому випадку коли вимикання робочого освітлення і порушення в зв'язку з цим нормальної роботи може викликати вибух пожежу отруєння людей порушення безперервного технологічного процесу нормальної роботи життєво важливих об'єктів - електростанція диспетчерських пунктів вузлів радіопередач і зв’язку насосних установок водопостачання каналізації і теплофікації вентиляції і кондиціонування повітря.
На згаданих і аналогічних за характером об’єктах одночасно з робочим необхідно передбачити аварійне освітлення яке має незалежне джерело струму що гарантує на робочих поверхнях не менше 10% робочого освітлення але не меню як 2 лк всередині приміщення і не нижче за 1 лк на території виробництва.
Евакуаційне освітлення (на випадок аварійного виникання робочого освітлення) передбачають в місцях виходу людей з приміщень.
Світильники евакуаційного як і аварійного освітлення живляться від незалежного автономного джерела. Вони можуть функціонувати одночасно з світильниками робочого освітлення або ж автоматично вмикатися в момент аварійного вимикання робочого освітлення. Ці світильники за типом розміром і кольором повинні відрізнятись від світильників робочого освітлення.
Охоронне освітлення використовується в тих випадках коли немає спеціальних технічних засобів охорони. Воно встановлюється вздовж границь території освітленість на рівні землі повинна бути не нижчою за 05 лк.
1.5. Розрахунки штучного освітлення
Природне і штучне освітлення виробничих і побутових приміщень повинне відповідати СНиП П-4-79. Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях згідно з цим документом встановлюють залежно від найменшого розміру розрізнюваного об’єкта розраду зорової роботи контрасту фону яскравості виду світильників.
При світлотехнічних розрахунках необхідно визначити такі параметри: норму освітленості вид та систему освітлення джерело світла тип світильників їх кількість та розміщення.
Ці питання вирішується на основі знайомства з характером зорової роботи і технологією виробництва.
При розрахунках освітлювальної установки необхідно зважати на те що в процесі експлуатації освітленість буде знижуватись за рахунок-зменшення світлового потоку а також забруднення освітлювальної арматури стін і стелі освітлювального приміщення. Тому якщо розрахувати освітлення тільки за нормами без урахування названих чинників рівень фактичного освітлення з часом стане нижче за нормативний. Щоб запобігти цьому треба вводити коефіцієнт що підвищує розрахункове значення освітлення порівняно з нормативним. Він називається коефіцієнтом запасу і добирається залежно від запилення освітлюваного приміщення і періодичності очистки світильників.
Для приміщення зі значним виділенням пилу диму і кіптяви коефіцієнт запасу дорівнює 5 для приміщень з незначним виділенням тілу диму і кіптяви - 13.
Добір певної системи освітлення визначається характером робіт по проводитимуться в приміщенні. Так само й тип світильників вибирають згідно з характером виробничого процесу і умовами середовища. В приміщеннях з нормальною вологістю при відсутності виділення вогневибухо-небезпечних газів чи пилу використовують світильники в відкритому виготовленні до них належать "Універсаль” “Глубоковипромінювач емальований" "Люцета" та ін.
У запилених приміщеннях якщо пил не є легкозаймистим і вибухонебезпечним повинні використовуватись закриті або герметичні світильники - "Універсаль" з замінювачем фарфоровий напівгерметичний та ін. Добір їх залежить від кількості і характеру пилу.
У вибухонебезпечних приміщеннях використовують світильники в ви-бухозахищеному виконанні (світильних ВЗГ).
У практиці прийнято два способи розміщення світильників загального освітлення: рівномірне і локалізоване. При рівномірному віддаль між світильниками витримується незмінною в ряду і між рядами. Це використовується в тих випадках де обладнання рівномірно розмішене по всій площі припікання. Локалізоване розмічання світильників цілком залежить від розміщення обладнання.
1.6. Метод коефіцієнта використання світлового потоку
Метод використовується для розрахунків загального рівномірного освітлення чистих приміщень.
Визначити висоту підвісу світильників над підлогою по формулі:
де: - висота приміщення м.
Приймаємо паралельне розташування світильників у плані (Рис .7.1.)
Визначаємо відстань між світильниками:
а) при паралельному розташуванні
Визначаємо кількість світильників у приміщенні:
де: - довжина приміщення м.
- прийнята відстань між світильниками м.
- ширина приміщення м.
Визначаємо загальну кількість світильників:
Визначаємо індекс приміщення по формулі:
Визначаємо коефіцієнт відбиття світла від стін стелі .
По індексу приміщення коефіцієнтах відбиття світла від стін та стелі прийнятому типові світильника визначаємо коефіцієнт світлового потоку
Визначаємо коефіцієнт запасу який враховує зниження освітленості за рахунок зменшення світлового потоку джерела світла через забруднення освітленої арматури стін та стелі а також завдяки запиленості приміщення
Визначаємо світловий потік одного світильника по формулі:
де Ен – нормативне значення освітленості лк;
К – коефіцієнт запасу;
S – площа приміщення м2;
z – коефіцієнт нерівномірності освітлення; дорівнює відношенню мінімального освітлення до середнього;
N – кількість світильників;
h - коефіцієнт використання світлового потоку світильника.
За отриманим значенням світлового потоку добирається найближча стандартна лампа потік якої повинен відрізнятись від розрахункового як правило не більш як на -10 або +20%. При неможливості добору світлового потоку Ф з такою точністю коректується кількість світильників N.
Коефіцієнт z залежить від багатьох чинників з яких основне значення має відношення відстані між світильниками L до висоти підвісу світильників над робочою поверхнею Нр.
Найчастіше світильники розміщують по кутах квадратних чи прямокутних полів (в цьому випадку z беруть рівним 115).
Приймаємо лампи Б25 світловий потік якої 220 лм. Необхідна кількість ламп 46.
Рис.7.1. Схема розташування освітлювачів
2. Розрахунок заземлюючого пристрою трансформаторної підстанції
Виконуємо розрахунок трансформаторної підстанції
В установках напругою до 1000 В з заземленою нейтраллю опір заземлюючого пристрою до якого приєднується нейтраль трансформатора повинен бути не більше 4 Ом.
Так як заземлюючий пристрій що розраховується одночасно використовується для електроустановки напругою понад 1000 В (трансформаторна підстанція 1004 кВ) з малим струмом замикання на землю (=8 А 500 А) допустимий опір заземлюючого пристрою визначається по формулі:
Рис. 7.2. Схема заземлюючого пристрою трансформаторної підстанції
– запобіжники; 2 - електродвигун; 3 – з’єднувальна штаба;
Визначаємо опір одиничного вертикального стержня по формулі:
де: - довжина стержня м;
- питомий опір грунту ;
- зовнішній діаметр стержня м;
- відстань від поверхні грунту до середини заземлювача м;
Визначаємо орієнтовну кількість вертикальних стержнів:
Приймаємо стержнів виходячи з умови задачі (заземлюючий контур виконаний у вигляді прямокутного чотирикутника).
Приймаємо схему розташування вертикальних заземлювачів по контуру з відстанню між суміжними заземлювачами
Рис. 7.3. Схема розташування вертикальних заземлювачів
Визначаємо довжину з’єднувальної штаби:
Визначаємо опір стальної штаби яка з’єднує заземлювачі:
Визначаємо опір групи стержневих заземлювачів із врахуванням екрануючого впливу з’єднувальної штаби:
- коефіцієнт використання стержневого заземлювача =069.
Визначаємо опір розтіканню струму з’єднувальної штаби із врахуванням екранного впливу вертикальних заземлювачів:
- коефіцієнт використання горизонтального заземлювача(штаби) що з’єднує стержні =040.
Визначаємо загальний опір заземлюючого контуру:
Таким чином розрахована кількість вертикальних заземлювачів задовольняє умови безпеки.

6 Наука.doc

6.1.Теоретичні дослідження можливості використання перфорованих елементів в балках кранових шляхів
Для визначення ефективності використання перфорованих двотаврів в балках кранових шляхів проведені теоретичні дослідження пов'язані з питаннями оптимізації перерізів перфорованих двотаврів за двома критеріями:
-за критерієм міцності;
-за критерієм мінімальної маси з умови жорсткості
Застосування в несучих будівельних конструкціях балок із перфорованих двотаврів (рис. 6.1) дозволяє підвищити несучу здатність прокатних двотаврів а 40-50% при цьому жорсткість конструкцій підвищується в 2-25 рази.
Висоту розкрою прокатного двотавра рекомендується проектувати в межах . з умови технологічності виготовлення рекомендується приймати коефіцієнт розкрою тоді .
Розкрій двотавра при врахуванні розрахункових геометричних параметрів перерізу перфорованого двотавра визначається міцністю стикового шва перемички двотавра (рис. 6.1). Оптимальна ширина перемички при врахуванні не провару шва 2 см із умови міцності зварного шва:
де: - розрахункова опорна перерізуючи сила (опорна реакція);
- товщина стінки прокатного двотавра;
- розрахунковий опір стикового зварного шва на зріз за [26];
- відстань між центрами отворів;
- відстань між центрами ваги таврів і отворів (рис. 6.1);
- координата центру ваги тавра в перерізі 3-3 (рис. 6.1)
При оптимальній ширині перемички b визначається другий параметр розкрою:
2. Оптимізація перерізів пружних перфорованих двотаврів із умови міцності
Несуча здатність перфорованого двотавра балки (при прикладанні зосереджених сил) із умови міцності (розрахункова схема зусиль наведена на рис. 6.1) визначається нормальними напруженнями в перерізі 3-3 першого отвору від перерізу балки з максимальним згинаючим розрахунковим моментом Мо з координатою x=m (рис. 6.1):
де: - розрахунковий згинаючий момент від розрахункових навантажень при ;
- розрахункова перерізуючи сила в перерізі 2-2 при .
- момент опору і момент інерції перфорованого двотавра в перерізі 2-2
де: - параметри перерізу прокатного двотавра по сортаменту до розкрою;
де: - момент опору момент інерції і координата центру ваги тавра в перерізі 3-3.
При прикладенні рівномірно – розподіленого навантаження згинаючий момент визначаємо при а перерізу сили - при де:
- координата перерізу з максимальним згинальним моментом .
Для практичних розрахунків розкрою і оптимізації перерізів балок із перефорованих двотаврів рекомендується розрахункові графіки (рис.2.4) при заданих умовах проектування і .
3. Оптимізація міцності сталі перфорованого двотавра мінімальної маси із умови жорсткості
Несуча здатність перфорованого двотавра із умови нормативної жорсткості визначається розрахунковою залежністю:
де: - нормативний згинаючий момент;
- усереднений момент інерції в перерізі отвору де - момент інерції перфорованого двотавра в перерізі 1-1; - теж в центрі отвору які визначаються за формулами:
- коефіцієнт деформативності балки при к=1 де вантажні коефіцієнти приймаються за таблицями:
Для практичних розрахунків визначення оптимальних перерізів перфорованих двотаврів із умови жорсткості рекомендовані графіки (рис. 6.3).Оптимальну міцність (клас) сталі для перфорованого двотавра мінімальної маси із умови нормативної жорсткості за графіками (рис. 6.3) визначаємо із рівняння:
Це рівняння отримане із сумісного розв'язку умов міцності при МзМ2 і стикового зварного шва.
Після визначення оптимального класу сталі двотавра визначаємо розрахунковий опір зварного стикового шва на зріз за [26] і уточнюємо параметри розкрою двотавра—b с=0511-.b Перевіряємо прийнятий уточнений переріз двотавра на міцність за формулою:
4. Техніко-економічне порівняння варіантів прокатних балок
За допомогою розроблених програм на ПЕОМ було оптимізовано 12 варіантів стальних прокатних балок з них: 8 варіантів балок із прокатних двотаврів варіанти із перфорованих прокатних двотаврів.
Варіантне проектування і оптимізація перерізів балок прольотом 1=6 м виконується при однакових умовах проектування. В прокатних балках (варіанти №3478) розглянуто варіанти балок в яких допускається розвиток пластичних деформацій.
Результати оптимізації перерізів 12 варіантів балок записані в табл. 6.1.

Література.doc

Бирюлев В. В. Проектирование и расчет несучих елементов легких металических конструкцій. Учебное пособие. Новосибирск изд.НИСИ им. В.В.Куйбишева. 1981.
Васильєв А. А. Металические конструкции Учебное пособие для вузов Стройиздат 1975.
Беленя Е. И. Металические конструкции учебник для вузов Стройиздат 1985.
Мельникова Н. П. Металические конструкции Справ очник проектировшика Стройиздат 1980.
Мандриков А. П. Примери расчета металических конструкцій: учебное пособие для техникумов Стройиздат 1991-431с.
Рускевич И.Л. “Справочник по инженерно - строительному черчению”. К. 1987.
Архитектурное проектирование: Учебн. Для техникумов М.И. Тосунова М.М. Гаврилова И.В. Полещук. Под ред. М.И. Тосуновой. – М.: Высшая школа 1988. – 288с.
Архитектура гражданских и промышленных зданий. Т.2. Основы проектирования Л.Б. Великовский – М.: Стройиздат 1976. – 215с.с.141-169.
Методичні вказівки 053-2У до виконання курсового проекту з курсу “Механіка рунтів основи і фундаменти” з прикладами розв’язання типових задач для студентів спеціальностей 29.03 і 29.08 всіх форм навчання Клименко Л.. Рівне:УВГ 1990 – стор.57.
Методичні вказівки 053-71 “нженерно – геологічні умови будівельних майданчиків” додаток до завдання на виконання курсового проекту з курсу “Механіка рунтів основи і фундаменти” студентами спеціальності 6.092101 “Промислове та цивільне будівництво” стаціонарної та заочної форм навчання М.О.Фурсович Г.Ф.Федорчук - Рівне: УДУВГтаП 2002 - 17с.
А.П. Снижко Г.М. Батура Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. ВШ. К. 1991 г.–200 с.
И.П. Сытник Организация планирование и управление строительством. ВШ. К. 1978 г.–376 с.
Рогожин П.С. Гойко А.Ф. Економіка будівельних організацій . –К.: Видавничий дім “Скарби” . 2001 -448с .
Педан М.П. Экономика строительства . –М.: Стройиздат 1982. –571с.
Справочник экономиста-строителя Рогожин П.С. –4-е изд. перераб. и доп. –К.: Будівельник 1980. –386с.
Методичні вказівки з розробки економічної частини дипломного проекту студентами денної та заочної форм навчання спеціальності 7.092101 “Промислове та цивільне будівництво” що виконують дипломні проекти на кафедрі інженерних конструкцій .К. Левун Рівне УДАВГ 1997. –36с. Шифр 067-139.
Державні будівельні норми України . Збірник єдиних середніх кошторисних цін на матеріали вироби і конструкції ( ЗЕКЦ-97) ДБН IV-4-97 . Частина I. Будівельні матеріали . -Вид. офіц. –К.: Держкоммістобудування України 1997. –342с.
Державні будівельні норми України . Збірник єдиних середніх кошторисних цін на матеріали вироби і конструкції ( ЗЕКЦ-97) ДБН IV-4-97 . Частина II. Будівельні конструкції та вироби . -Вид. офіц. –К.: Держкоммістобудування України 1997. –169с.
Державні будівельні норми України . Збірник єдиних середніх кошторисних цін на матеріали вироби і конструкції ( ЗЕКЦ-97) ДБН IV-4-97 . Частина III. Матеріали та вироби для санітарно-технічних робіт . -Вид. офіц. –К.: Держкоммістобудування України 1997. –143с.
Державні будівельні норми України . Збірник єдиних середніх кошторисних цін на матеріали вироби і конструкції ( ЗЕКЦ-97) ДБН IV-4-97 . Частина IV. Місцеві матеріали . -Вид. офіц. –К.: Держкоммістобудування України 1997. –360с.
Державні будівельні норми України . Збірник єдиних середніх кошторисних цін на матеріали вироби і конструкції ( ЗЕКЦ-97) ДБН IV-4-97 . Частина V. Матеріали вироби і конструкції для монтажних та спеціальних будівельних робіт . -Вид. офіц. –К.: Держкоммістобудування України 1997. –268с.
Державні будівельні норми України . Збірник кошторисних цін на вантажі для будівництва ( ЗКЦПВ-97) . -Вид. офіц. –К.: Держкоммістобудування України 1997. –317с.
Державні будівельні норми України . Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи : ДБН Д.1.1-2-99 . -Вид. офіц. –К. 2000. –18с.
Державні будівельні норми України . Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи : Збірник 6 . Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні : ДБН Д.2.2-6-99. -Вид. офіц. –К. 2000. –66с.
Державні будівельні норми України . Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи : Збірник 7. Бетонні та залізобетонні конструкції збірні : ДБН Д.2.2-7-99. -Вид. офіц. –К. 2000. –103с.
Державні будівельні норми України . Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи : Збірник 8 . Конструкції з цегли та блоків : ДБН Д.2.2-8-99. -Вид. офіц. –К. 2000. –102с.
Державні будівельні норми України . Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи : Збірник 13 . Захист будівельних конструкцій та устаткування від корозії : ДБН Д.2.2-13-99. -Вид. офіц. –К. 2000. –56с.
Державні будівельні норми України . Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи : Збірник 15 . Оздоблювальні роботи : ДБН Д.2.2-15-99. -Вид. офіц. –К. 2000. –102с.
Строительные краны . Справочник В.П. Станевский . –К.: Будівельник 1984. –240с.
Державні будівельні норми України . Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельніх машин та механізмів : ДБН Д.2.7-2000. -Вид. офіц. –К.: “нпроект” 2001. –180с.
Державні будівельні норми України . Збірник норм та розцінок для визначення кошторисної вартості експлуатації будівельніх машин та механізмів (ЗНіРЕМ-9397) ДБН IV-3-97 . –Вид. офіц. –К.: Держкоммістобудування України 1997. –125с.
Державні будівельні норми України . Правила визначення вартості будівництва : ДБН Д.1.1-1-2000. -Вид. офіц. –К. 2000. –185с.
Практика формування взаємовідносин у будівництві в умовах однорівеневої системи ціноутворення . Збірник офіційних нормативних документів Уклад. А.В. Беркута Л.. Губень В.Г. ванькіна Т.О. Шаденова . Держбуд України . –К.: НФВ “нпроект” 2002. –320с.
Державні будівельні норми України . Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи : Збірник 1. Зеляні роботи : ДБН Д.2.2-1-99. -Вид. офіц. –К. 2000. –184с.
Щодо поточних цін на матеріали вироби та конструкції при визначенні вартості будівництва за однорівневою системою ціноутворення . –Рівне ЦНТ 2001 . 50с.
Методичні вказівки до розробки розділу “Економіка будівництва” в дипломних проектах студентами денної та заочної форм навчання за фахом 7.092101 “Прмислове та цивільне будівництво” . К. Левун РДТУ 1999 . –64с. Шифр 067-140 .
Охрана труда в строительстве. Учебник для строительных вузов и факультетов. Пчелинцев В.А. – М.: Высш. шк. 1991. – 272с.: ил.
Инженерные решения по охране труда в строительстве. Справочник строителя. Орлов Г.Г. – М.: Стройиздат 1985. – 278с.: ил.
Методичні вказівки до розробки питань з охорони праці в дипломних проектах для студентів спеціальностей 7.09.2102 “Промислове та цивільне
будівництво”. Кривець О.П. –Рівне: РДТУ 2000 –27с.
ДБН В.1.2- 2_2006 Нагрузки и воздействия. – 2006.
СНиП 2.01.01-82 “Строительная климатология и геофизика”.
СНиП 11-3-79* “Строительная теплотехника”.
СНиП 2-23-81* “Стальне конструкции” Госстрой СССР 1991-96с.
СНиП 2.01.07 – 84*. Бетонные и железобетонные конструкции. – М: Стройиздат 1989. – 80с.
СНиП 2.02.01-83 “Основания зданий и сооружений”.
СНиП 1.04.03–85. Нормы продолжительности строительства из задела в строительстве зданий сооружений и предприятий. М. Строиздат 1987.–522с.
СНиП -4-80* “Правила производства и приемки работ”.
СНиП 2.01.02 – 85* “Противопожарние норми“

теп.doc

ТЕХНКО – ЕКОНОМЧН ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ
Загальна площа – 8640 м2
Корисна ( житлова ) площа – 8640 м2
Будівельний об’єм – 82944 м3
Загальна кошторисна вартість – 28347564 тис.грн.
Кошторисна собівартість (вартість БМР) – 16537739 тис.грн.
Прямі витрати – 14533887 тис.грн.
Загальновиробничі витрати – 2003852 тис.грн.
Кошторисний прибуток – 823107 тис.грн.
Вартість 1м2 загальної площі – 328 тис.грн.
Вартість 1м3 об’єму – 0341 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість – 262530 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата – 3489935 тис.грн.
Термін будівництва - 300
Виробітка – 503949 грн.люд.-день
Рентабельність 736 %
Рентабельність (за кошторисом) - це відношення кошторисного прибутку до загальних витрат тобто
Ркошт = (ПкоштВзаг.кошт - Пкошт)100% де
Пкошт – кошторисний прибуток тис.грн.
Взаг.кошт – загальна кошторисна вартість тис.грн.

6,1,наука.doc

6.1. Теоретичні дослідження можливості використання перфорованих елементів в балках кранових шляхів
Для визначення ефективності використання перфорованих двотаврів в балках кранових шляхів проведені теоретичні дослідження пов'язані з питаннями оптимізації перерізів перфорованих двотаврів за двома критеріями:
-за критерієм міцності;
-за критерієм мінімальної маси з умови жорсткості
Застосування в несучих будівельних конструкціях балок із перфорованих двотаврів (рис.6.1) дозволяє підвищити несучу здатність прокатних двотаврів а 40-50% при цьому жорсткість конструкцій підвищується в 2-25 рази.
Висоту розкрою прокатного двотавра рекомендується проектувати в межах . з умови технологічності виготовлення рекомендується приймати коефіцієнт розкрою тоді .
Розкрій двотавра при врахуванні розрахункових геометричних параметрів перерізу перфорованого двотавра визначається міцністю стикового шва перемички двотавра (рис. 6.1). Оптимальна ширина перемички при врахуванні не провару шва 2 см із умови міцності зварного шва:
де: - розрахункова опорна перерізуючи сила (опорна реакція);
- товщина стінки прокатного двотавра;
- розрахунковий опір стикового зварного шва на зріз за [26];
- відстань між центрами отворів;
- відстань між центрами ваги таврів і отворів (рис. 6.1);
- координата центру ваги тавра в перерізі 3-3 (рис. 6.1)
При оптимальній ширині перемички b визначається другий параметр розкрою:
1.1. Оптимізація перерізів пружних перфорованих двотаврів із умови міцності
Несуча здатність перфорованого двотавра балки (при прикладанні зосереджених сил) із умови міцності (розрахункова схема зусиль наведена на рис. 6.1) визначається нормальними напруженнями в перерізі 3-3 першого отвору від перерізу балки з максимальним згинаючим розрахунковим моментом Мо з координатою x=m (рис. 6.1):

Охорона2.doc

7.1. Заходи з промсанітарії та охорона праці.
Проектування виробничих об’єктів розробку нових технологій засобів виробництва засобів колективного та індивідуального захисту працюючих слід проводити з урахуванням вимог охорони праці.
Жодне підприємство цех дільниця виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію якщо на них незабезпечені здорові та безпечні умови праці.
Забороняється будівництво або реконструкція виробничих об’єктів і впровадження нових технологій для даного підприємства технології без попередньої експертизи робочого проекту на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Експертиза проектної документації на її відповідність нормативним актам про охорону праці проводиться згідно з постановою Кабінету Міністрів №431 від 23 червня 1994року «Про порядок проведення державної експертизи проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці».
Експертизу проектів реєстрацію огляди випробування виробничих об’єктів прийняття їх в експлуатацію незалежно від форм власності здійснюють органи Державного комітету по нагляду за охороною праці. Введення в експлуатацію вказаних об’єктів без дозволу цього комітету забороняється.
Протягом усього періоду будівництва чи реконструкції а також під час введення об’єкта завершеного будівництва в експлуатацію проектні організації зобов’язані здійснювати авторський нагляд. Авторський нагляд здійснюється відповідно до договору який укладається між проектною організацією і власником.
Машини механізми устаткування транспортні засоби й технологічні процеси що впроваджують у виробництво повинні мати відповідні сертифікати що засвідчують їхню безпечність для життя й здоров’я людей у процесі їх використання. Перелік продукції яка підлягає обов’язковій сертифікації затверджує Держстандарт.
Згідно з чинним законодавством роботодавець повинен отримати дозвіл на початок та перелік видів робіт на підприємстві діяльність якого пов’язана з використанням процесів та устаткування підвищеної небезпеки. Перелік видів робіт об’єктів машин механізмів устаткування підвищеної небезпеки визначає Кабінет Міністрів.
Дозвіл на початок роботи підприємства видає Державний комітет з нагляду за охороною праці в порядку встановленому Кабінетом міністрів у постанові від 6 жовтня 1993 року № 831. Дозвіл на початок роботи підприємства є офіційним документом який дозволяє експлуатацію підприємства в робочому режимі.
Для одержання дозволу власник подає відповідному органу Держнаглядохоронпраці заяву а також довідку про реєстрацію підприємства ліцензію на вид діяльності довідку про відповідність професійної кваліфікації посадових осіб профілю виробництва та ін.
Якщо роботодавець не одержав зазначеного дозволу місцевий орган виконавчої влади вживає заходів щодо скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови що протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не вжив належних заходів для їх усунення.
Забороняється застосовувати у виробництві шкідливі речовини в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації на які не зроблені гранично допустимі нормативи і які пройшли токсикологічну експертизу.
снуюча система гігієнічної стандартизації та сертифікації продукції дає змогу оцінити не більш як 20% продукції яка виготовляється на підприємстві або яку воно імпортує.
У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин власник зобов’язаний повідомити про це органи Держаного нагляду за охороною праці розробити та узгодити з ними відповідні заходи щодо захисту здоров’я і життя працівників.
Експлуатація або виконання придбаних за кордоном технологій машин механізмів хімічних речовин та їх сполук допускається лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правових актів з охорони праці що є чинними на території України.
Транспортування довгомірних вантажів здійснюється спеціальним автотранспортом вантажі розміщуються і закріплюються так щоб уникнути їх перекошування чи падіння.
Під час розвантажувальних робіт стропова вантажу повинна виключати можливість падіння або ковзання його. Забороняється забороняється знаходитись будь-кому в кабіні автомобіля при навантажувальних і розвантажувальних роботах.
Складувати вироби і матеріали необхідно тільки у спеціально відведених для цього місцях. При транспортуванні горючих матеріалів таких як фарби бітум необхідно не обхідно приймати міри проти їх можливого перегріву і загорання.
Земляні роботи дозволяється виконувати тільки по затвердженому проекту виробництва робіт. В безпосередній близькості до електрокабелів газопроводів грунт повинен розроблятись в ручну. Забороняється стороннім особам знаходитись в зоні роботи екскаватора чи бульдозера. Для цього необхідно встановлювати спеціальні знаки.
При виконанні земляних робіт необхідно дотримуватися таких вимог:
.До початку виконання земляних робіт у місцях розташування діючих підземних комунікацій мають бути розроблені і погоджені з організаціями що експлуатують ці комунікації заходи з безпечних умов праці а розміщення підземних комунікацій на місцевості позначено відповідними знаками або написами.
Виконання земляних робіт у зоні діючих підземних комунікацій слід проводити під безпосереднім керівництвом виконроба чи майстра а в околишній зоні кабелю що знаходиться під напругою чи діючого газопроводу крім цього під наглядом працівників електрогосподарства чи газового господарства.
Котловани що розробляються на вулицях проїздах населених пунктів а також у місцях де проходить рух людей чи транспорту мають бути огороджені захисними огородженнями з врахуванням вимог ГОСТ 2347-78. На огородженнях необхідно встановити попереджувальні знаки а у нічний час - сигнальне освітлення. Місце переходів людей через траншеї мають бути обладнане перехідними мостами освітлені в нічний час.
При виявленні вибухонебезпечних матеріалів земляні роботи в цих місцях слід негайно припинити до отримання дозволу від відповідних служб.
Грунт вийнятий з котловану потрібно розміщувати на відстані не менше 05 м від бровки виїмки.
Розробляти грунт в котлованах "підкосом" не дозволяється.
Перед допуском працівників в котлован глибиною більше 13 м повинна бути перевірена стійкість відкосів.
Котловани і траншеї розроблені в зимовий період після відлиги мають бути оглянуті а по результатам огляду мають бути прийняті заходи із забезпечення стійкості відкосів.
При вилученні грунту з виїмок з допомогою бадді необхідно влаштовувати захисні козирки для укриття працюючих у виїмці.
Навантаження грунту в автосамоскиди повинні виконуватись зі сторони задніх чи бокових бортів.
При встановленні металевих колон та ферм підкранових балок з використанням зварних апаратів останні повинні бути заземлені і встановлені на спеціальні площадки.
Для подачі бетону в опалубку із бетоновоза необхідно використовувати спеціальні пристрої які дозволяють легко закріплювати подаючий рукав на місці.
При виконанні зб робіт необхідно жорстко виконувати СНиП П-4-80 Техніка безпеки в будівництві " та дотримуватися призначених правил.
Розбирання опалубки ф-тів ведеться з дозволу виробника робіт який
дається після досягненням бетону міцності що забезпечує збережень поверхонь і кромок кутів забетонованих конструкцій.
Матеріали від розробки негайно опускають на землю розсортовують їх видаляють виступаючі цвяхи скоби та складають в штабелі по марках.
Електродугову зварку ведуть особи які мають відповідні посвідчення на право виконання зварних робіт.
Всі вантажопідйомні машини механізми та пристосування перед експлуатацією перевіряють відповідно до правил Держміськтехнагляду.
При роботі з електровібраторами необхідно використовувати спеціальні пристосування які понижують вібрацію тіла робочого. Також необхідно мати спеціальний допуск до виконання робіт.
Монтаж будівельних конструкцій можуть виконувати тільки особи які отримали спеціальний допуск і мають посвідчення на право виконання монтажних робіт які пройшли медогляд інструктаж по техніці безпеки і пожежній безпеці. До верхолазних робіт допускаються спеціально підготовлені особи які мають тарифний розряд не нижче і стаж монтажних робіт неменше 1 року. Стропову вантажів може виконувати тільки стропальник який має допуск таких робіт.
Забороняється стороннім особам знаходитися в зоні дії монтажного крана. Робітники-монтажники повинні мати спецодяг: каски і пояси безпеки які прикріплюються до закріплених конструкцій під час роботи на висоті. Під час монтажу монтажники повинні знаходитись на спеціальних пересувних площадках оснащених поручнями які виключають падіння з висоти. Розстроповка конструкцій дозволяється тільки після її надійного закріплення. Конструкції які переміщаються повинні бути підняті вище виступаючих частин будівлі на 05 1м. особи які відповідають за утримання вантажопідйомних пристроїв оглядають траверси не рідше ніж через 6 місяців захвати через місяць стропи через кожні 10 днів. На будівельному майданчику повинна існувати єдина система каналізації зв’язку стропальників і крановщика. Вантажопідйомні машини механізми і пристосування до початку робіт повинні бути зареєстровані і технічно засвідчені у відповідності з правилами Держгортехнагляду.
Приступати до влаштування покрівлі можна тільки після перевірки надійності несучих конструкцій і огороджуючи конструкцій покрівлі. Робітники забезпечується спецодягом. Зону можливого падіння вантажів огороджують. Забороняється виконувати покрівельні роботи при густому тумані під час сильного дощу. Забороняється палити під час роботи з мастиками. На місці виконання робіт повинні бут засоби пожежогасіння: вогнегасники ящик з піском лопати. Під час малярних робіт робітники повинні забезпечуватись спецодягом окулярами і засобами захисту дихальних шляхів. При фарбуванні конструкцій в середині приміщення перебування в ньому більше 4 год не допускається.
Відходи будівельного виробництва і сміття необхідно складувати в спеціальних місцях а потім вивозити. Не допускається знищувати зелені насадження які не заважають будівництву.
2. Розрахунки штучного освітлення
Природне і штучне освітлення виробничих і побутових приміщень повинне відповідати СНиП П-4-79. Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях згідно з цим документом встановлюють залежно від найменшого розміру розрізнюваного об’єкта розраду зорової роботи контрасту фону яскравості виду світильників.
При світлотехнічних розрахунках необхідно визначити такі параметри: норму освітленості вид та систему освітлення джерело світла тип світильників їх кількість та розміщення.
Ці питання вирішується на основі знайомства з характером зорової роботи і технологією виробництва.
При розрахунках освітлювальної установки необхідно зважати на те що в процесі експлуатації освітленість буде знижуватись за рахунок-зменшення світлового потоку а також забруднення освітлювальної арматури стін і стелі освітлювального приміщення. Тому якщо розрахувати освітлення тільки за нормами без урахування названих чинників рівень фактичного освітлення з часом стане нижче за нормативний. Щоб запобігти цьому треба вводити коефіцієнт що підвищує розрахункове значення освітлення порівняно з нормативним. Він називається коефіцієнтом запасу і добирається залежно від запилення освітлюваного приміщення і періодичності очистки світильників.
Добір певної системи освітлення визначається характером робіт по проводитимуться в приміщенні. Так само й тип світильників вибирають згідно з характером виробничого процесу і умовами середовища. В приміщеннях з нормальною вологістю при відсутності виділення вогневибухо-небезпечних газів чи пилу використовують світильники в відкритому виготовленні до них належать "Універсаль” “Глубоковипромінювач емальований" "Люцета" та ін.
У запилених приміщеннях якщо пил не є легкозаймистим і вибухонебезпечним повинні використовуватись закриті або герметичні світильники - "Універсаль" з замінювачем фарфоровий напівгерметичний та ін. Добір їх залежить від кількості і характеру пилу.
У вибухонебезпечних приміщеннях використовують світильники в ви-бухозахищеному виконанні (світильних ВЗГ).
У практиці прийнято два способи розміщення світильників загального освітлення: рівномірне і локалізоване. При рівномірному віддаль між світильниками витримується незмінною в ряду і між рядами. Це використовується в тих випадках де обладнання рівномірно розмішене по всій площі припікання. Локалізоване розмічання світильників цілком залежить від розміщення обладнання.
Технологічний процес в будівлі можливий з супроводженням розбиття скла а тому робітники забезпечуються необхідними засобами захисту: захисними костюмами взуттям рукавицями касками захисними окулярами.
Токоведучі проводи освітлення і електрозасувок повинні надійно бути ізольованими.
Підвісні крани обладнані звуковою і світловою сигналізацією.
умови рівномірного розташування евакуаційних виходів ворота і двері будівлі розташовані по всьому периметру будівлі.
Площа розміри і розташування вікон і світлових ліхтарів забезпечують нормальні умови зорової роботи в світлу пору доби.
Склад обладнаний автоматичною системою пожежегасіння пожежною драбиною.
3. Метод коефіцієнта використання світлового потоку
Метод використовується для розрахунків загального рівномірного освітлення чистих приміщень.
Визначити висоту підвісу світильників над підлогою по формулі:
де: - висота приміщення м.
Приймаємо паралельне розташування світильників у плані (Рис .7.1.)
Визначаємо відстань між світильниками:
а) при паралельному розташуванні
Визначаємо кількість світильників у приміщенні:
де: - довжина приміщення м.
- прийнята відстань між світильниками м.
- ширина приміщення м.
Визначаємо загальну кількість світильників:
Визначаємо індекс приміщення по формулі:
Визначаємо коефіцієнт відбиття світла від стін стелі .
По індексу приміщення коефіцієнтах відбиття світла від стін та стелі прийнятому типові світильника визначаємо коефіцієнт світлового потоку
Визначаємо коефіцієнт запасу який враховує зниження освітленості за рахунок зменшення світлового потоку джерела світла через забруднення освітленої арматури стін та стелі а також завдяки запиленості приміщення
Визначаємо світловий потік одного світильника по формулі:
де Ен – нормативне значення освітленості лк;
К – коефіцієнт запасу;
S – площа приміщення м2;
z – коефіцієнт нерівномірності освітлення; дорівнює відношенню мінімального освітлення до середнього;
N – кількість світильників;
h - коефіцієнт використання світлового потоку світильника.
За отриманим значенням світлового потоку добирається найближча стандартна лампа потік якої повинен відрізнятись від розрахункового як правило не більш як на -10 або +20%. При неможливості добору світлового потоку Ф з такою точністю коректується кількість світильників N.
Коефіцієнт z залежить від багатьох чинників з яких основне значення має відношення відстані між світильниками L до висоти підвісу світильників над робочою поверхнею Нр.
Найчастіше світильники розміщують по кутах квадратних чи прямокутних полів (в цьому випадку z беруть рівним 115).
Приймаємо п’ять ламп Б25 світловий потік якої 1100 лм. Необхідна кількість ламп 50.
Рис.7.1. Схема розташування освітлювачів
4. Розрахунок заземлюючого пристрою трансформаторної підстанції
Виконуємо розрахунок трансформаторної підстанції
В установках напругою до 1000 В з заземленою нейтраллю опір заземлюючого пристрою до якого приєднується нейтраль трансформатора повинен бути не більше 4 Ом.
Так як заземлюючий пристрій що розраховується одночасно використовується для електроустановки напругою понад 1000 В (трансформаторна підстанція 1004 кВ) з малим струмом замикання на землю (=8 А 500 А) допустимий опір заземлюючого пристрою визначається по формулі:
Рис. 7.2. Схема заземлюючого пристрою трансформаторної підстанції
– запобіжники; 2 - електродвигун; 3 – з’єднувальна штаба;
Визначаємо опір одиничного вертикального стержня по формулі:
де: - довжина стержня м;
- питомий опір грунту ;
- зовнішній діаметр стержня м;
- відстань від поверхні грунту до середини заземлювача м;
Визначаємо орієнтовну кількість вертикальних стержнів:
Приймаємо стержнів виходячи з умови задачі (заземлюючий контур виконаний у вигляді прямокутного чотирикутника).
Приймаємо схему розташування вертикальних заземлювачів по контуру з відстанню між суміжними заземлювачами
Рис. 7.3. Схема розташування вертикальних заземлювачів
Визначаємо довжину з’єднувальної штаби:
Визначаємо опір стальної штаби яка з’єднує заземлювачі:
Визначаємо опір групи стержневих заземлювачів із врахуванням екрануючого впливу з’єднувальної штаби:
- коефіцієнт використання стержневого заземлювача =069.
Визначаємо опір розтіканню струму з’єднувальної штаби із врахуванням екранного впливу вертикальних заземлювачів:
- коефіцієнт використання горизонтального заземлювача(штаби) що з’єднує стержні =040.
Визначаємо загальний опір заземлюючого контуру:
Таким чином розрахована кількість вертикальних заземлювачів задовольняє умови безпеки.

іге.doc

Основні фізичні характеристики
Похідні фізичні характеристики
Міцнісні характеристики
Грунтово-рослинний шар.
Пісок дрібний щільний малого ступеня водонасичення
Пісок пилуватий середньої щільності водонасичений
Суглинок м’якопластичний
Пісок середньої крупності середньої щільності водонасичений
Фізико-механічні характеристики грунтів табл.3.5

5 тбв.doc

4.1. Нормативна тривалість будівництва
Нормативна тривалість будівництва визначається за СНиП 1.04.03-85* і складає 103 місяців в тому числі підготовчий період 15 місяців.
2. Проектування календарного плану виконання робіт
2.1. Підрахунок обсягів робіт та визначення працеємності маншноємності і заробітної плати
Обсяги робіт та їх склад визначені на основі креслень архітектурної та конструктивної частин за загальновідомими формулами. Працеємність машино - ємність заробітна плата та склад бригад визначені за збірниками ЕНиР. Розрахунки виконані в таблиці 4.1.
2.2. Методи виконання окремих будівельних робіт
Земляні роботи виконуються бульдозером ДЗ-18 та екскаватором ЕО-24А.
рунт під фундаменти каркасу виконується у вигляді траншеї під рампу і транспортний коридор розробляється у котловани.
Розроблений рунт частково вивозиться з зворотною засипкою.
Влаштування монолітних залізобетонних фундаментів виконується у металевій опалубці. Встановлення фундаментних сіток та каркасів передбачені за допомогою крану та вручну. Вкладання бетонної суміші в фундаменти передбачен з бункерів. При пониженій відносній вологості та при бетонуванні фундаментів влітку обов'язковим є догляд за бетоном.
Зворотня засипка рунтом виконується пошарово бульдозером з ущільненням шарів рунту електротрамбовками типу НЭ-4502.
Для монтажу конструкцій (крім покриття) використовують кран типу КС-3575А. Виробництво робіт під час монтажу колон та стійок розглянуто в розробленій технологічній карті на монтаж колон та стійок.
До монтажу конструкцій покриття складу виконуємо перекриття транспортного коридору по підлозі і зведення цегляної стіни транспортного коридору.
Монтаж конструкцій покриття виконується поштучно з укрупненим складням крокв'яних ферм паралельно монтуються залізобетонні перегородки. Перед монтажем конструкції фарбуються. Вкладаються по прогонам зенітні ліхтарі профнастил.
Зовнішнє стінове заповнення (стінові стальні панелі віконні панелі) встановлюються після зведення цегляного цоколю до відмітки 1.200 та монтажу ригелів каркасу стін причому стальні та віконні панелі монтуються укрупненими частинами—картинами.
Покрівельні роботи виконуються після монтажу конструкцій покриття оскільки після нього виконується також з'єднання кінців прогонів планками та накладання додаткових листів профнастилу на щілини.
Калькуляція трудових витрат
На весь об'єм люд-днів
Зрізання рослинного шару бульдозером з переміщенням у відвал до 50 м.
Розробка рунту -ї категорії у траншеях: - у відвал.
Переміщення рунту -ї категорії з відвала у резерв до 50 м бульдозером.
Зворотна засипка котловану бульдозером
Ущільнення рунту пневмотрамбівками
Влаштування збірних зб фундаментів
Влаштування перегородок
Монтаж фундаментних балок
Монтаж металевих ферм
Монтаж гофрованого профнастилу
Монтаж стінових панелей
Влаштування пароізоляції
Влаштування утеплювача
Влаштування гідроізоляційного килиму з захистним покриттям
Заповнення дверних прорізів
Заповнення віконних прорізів
Скління віконних прорізів
Ущільнення рунту з втопленням щебеню
Влаштування підстилаю чого шару
Влаштування бетонної підлоги
Влаштування підлоги з керамічної плитки

РОЗД_Л 1.doc

Економіка будівництва
1.Загальна характеристика ділянки.
1.1.Географічне положення ділянки. Кліматичні умови.
Ділянка під будівництво заводу алюмінієвих будівельних матеріалів розташована в місті Києві на півночі України. В місті Києві транспортне сполучення забезпечення сировиною є на високому рівні.
Температурний режим території забудови характеризують:
середньорічна температура зовнішнього повітря tріч.сер. = 75 ºС;
середня температура повітря найбільш холодного місяця (січня)
середня температура повітря найбільш жаркого місяця (липня)
абсолютна мінімальна температура повітря tm
абсолютна максимальна температура повітря tmax = 40 ºС.
Вітровий режим характеризується основним напрямком вітру та максимальною швидкістю. Основний напрямок : взимку – північно-західний влітку – південно-східний.
Максимальна швидкість вітру :
1.2. Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище.
На територію цеху підвіз матеріалів а також вивіз продукції здійснюється автомобільним транспортом. Автомобільні дороги заводу з’єднані з транспортними шляхами і залізничною магістраллю міста Києва і через них здійснюється зв’язок з іншими крупними містами області.
Технологічні процеси що проходять в цеху супроводжуються виділенням шкідливих газів для виведення яких передбачені димові труби.
Енергетичне забезпечення виробництва є від існуючих ліній мережі міста. Потреби в воді (технічній та питній) забезпечуються з існуючих мереж міста Києва.
Отже вибраний для будівництва майданчик добре підходить для будівництва даного заводу. Потреби в транспорті воді енергії робочій силі можуть бути повністю задоволені. Також ділянка є зручною завдяки пологому рельєфу місцевості.
1.3. нженерно-геологічні та гідрогеологічні умови будівництва.
нженерно-геологічні та гідрологічні умови будівництва наведені в розділі 5.
2. Генеральний план.
2.1. Обгрунтування прийнятого рішення.
Будівля що проектується розташована на ділянці довгим боком з південного заходу на північний схід. Протипожежні та санітарні віддалі від житлового корпусу витримані. Навкруг будівлі розташовані ділянки озеленення. Для забезпечення протипожежних вимог навкруг будівлі забезпечений проїзд автотранспорту по дорогах з твердим покриттям. Біля заводу передбачені автомобільні шляхи. Також є два виїзди за межі заводу. Вздовж узбіч шляхів передбачені пішохідні доріжки.
При проектуванні вертикального планування ділянки використаний метод проектних позначок який дозволяє раціонально використати особливості рельєфу що має ухил в південно східному напрямку. Ухили автошляхів вздовж осі прийняті і=0001 ухили інших ділянок і=0003. Вибір напрямку ухилів зумовлений існуючим рельєфом та умовами стоку атмосферних опадів. По периметру будівлі передбачена відмостка шириною 15м з ухилом від будівлі і=0002.
2.2. Заходи з дотримання санітарних та пожежних норм і охорни навколишнього середовища.
Для забезпечення санітарних норм навколо будівлі влаштовуються ділянки озеленення. На ділянках озеленення передбачені захисні смуги з дерев а також кущі насаджується газон. На території цеху передбачені площадки для відпочинку та гімнастичних вправ працюючих.
При визначенні віддалей між спорудами враховані вимоги СНиП 2.01.02-85 “Протипожежні норми”.
2.3. ТЕП генерального плану.
До основних техніко-економічних показників генерального плану відносять :
площа ділянки 38346 м2
площа забудови 16069 м2
площа озеленення 7436 м2
3. Об’ємно-планувальне рішення.
3.1. Характеристика технологічного процесу.
Завод алюмінієвих будівельних конструкцій призначений для виготовлення конструкцій для будівельної галузі.
Сировиною для даного цеху є алюміній що завозиться автомобільним шляхом з металургійного заводу або лом який поступає з різних машинобудівних заводів.
-Виробничі відділення або ділянки що організовуються по технологічному і предметному признаку. До них відносяться плавильні формовочно – заливочно – вибивні стержневі сумішоприготувальні і очисні відділення ділянки обрубки термічної обробки і рунтовки заготовок. В виробничих відділеннях виконуються наступні технологічні операції: приготування металу формувальних і стержневих сумішей виготовлення форм стержнів сушка форм збірка і підготовка форм до заливки заливка форм вибивання відливок з форм їх чистка і обрубка.
-Допоміжні відділення або ділянки до яких відносяться: ремонтно механічне і енергетичне ковшове відділення підготовки свіжих формових матеріалів регенерації сумішей каркасне відділення лабораторія.
-Склади шихти свіжих матеріалів.
-Службові приміщення.
3.2. Опис прийнятого рішення та його обгрунтування.
Виходячи з технології виробництва даного цеху викладеній в п. 2.3.1 приймаємо розміри споруди в плані 144 x 96 м чотири прольоти по 24м. Висота до низу підкрокв’яних конструкцій складає 84м. Крок колон по крайніх та середніх рядах призначаємо 60м. В цеху запроектовані ворота розміром 3x3м і 36 x 36м. Для вентилювання приміщення цеху передбачені вентиляційні камери. У будівлі обладнані кімнати для відпочинку та туалети.
Склад побутових приміщень призначений мінімально необхідним. Передбачено по два чоловічих та жіночих туалети обладнаних також умивальниками. Запроектовані кімнати для відпочинку та зняття психологічного розвантаження.
Для організації евакуації призначені проходи розташовані в будівлі.
3.3. Розрахунок освітленості приміщень.
Розрахунок освітленості виконується для 17 точок які розташовані на висоті 08м від рівня чистої підлоги по осі 9 (вздовж поперечного перерізу будівлі).
Крайні точки розташовані на відстані 1 м від повздовжніх розбивочних осей.
Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості приймаємо
eн = 1% (третій розряд зорової праці). Нормативне значення КЕО:
енV = енIII·m·c = 5·09·075=0675%
де m=09 – коефіцієнт світлового клімату для V поясу світлового клімату (м. Краматорськ);
c = 075 – коефіцієнт сонячного клімату.
При двосторонньому освітленні
де Бі – геометричний КЕО в і-тій точці при бічному освітленні що враховує пряме світло небосхилу;
о= 12345 – загальний коефіцієнт світлопропускання;
– коефіцієнт світлопропускання матеріалу для подвійного віконного скла 1 = 08;
– коефіцієнт враховуючий втрати світла в рамах для подвійних стальних перепльотів 2 = 09;
– коефіцієнт враховуючий втрати світла в несучих конструкціях 3 = 09 для ліхтарів та 3 = 09 для вікон;
– коефіцієнт враховуючий втрати світла в сонцезахисних пристроях (за їх відсутності 4 = 10);
– коефіцієнт враховуючий втрати світла в захисній сітці 5 = 09.
Таким чином для бічного освітлення :
оБ= 12345 = 0809101010 = 058;
для верхнього освітлення :
оВ = 12345 = 0806091009 = 0389.
qі – коефіцієнт враховуючий нерівномірну яскравість захмареного неба;
ві – геометричний КЕО в і-тій точці при верхньому освітленні.
Значення Бі та ві визначаються за формулами :
ві = 0.01 (n3і n2і ) де
n1і – кількість прменів за графіком СНИП -4-79 “стественное и искуственное освещение” які проходять з небосхилу через світлові отвори в і-ту точку на поперечному перерізі приміщення;
n2і – кількість променів за графіком СНИП -4-79 “Естественное и искуственное освещение” які проходять з небосхилу через світлові отвори в і-ту точку на плані приміщення;
n3і – кількість променів за графіком СНИП -4-79 “Естественное и искуственное освещение” які проходять з небосхилу через світлові отвори в і-ту точку на поперечному перерізі приміщення.
Всі розрахунки виконуємо в табличній формі (таблиця 2).
Примітка: – кут перевищення центру отвору;
Nn – номер напівкругу графіка.
Середнє значення КЕО знаходимо за формулою:
+715+356+184+092+146+176++20+176+)=269%>067%
Тобто природного освітлення достатньо при роботі в світлу пору доби.
4. Конструктивні рішення.
4.1. Несучі конструкції. Обгрунтування їх вибору.
Конструктивна система будівлі – каркасна.
При проектуванні каркасу будівлі використовуються металеві конструкції у зв’зку з такими перевагами: легкість менша трудомісткість при збиранні доставці елементів каркасу на будівельний майданчик можливість демонтажу після закінчення строку експлуатації будівлі.
Для основних несучих елементів каркасу будівлі застосовані традиційні рішення: колони –суцільного перерізу; ферма - трапецевидна прольотом 24м; підкранові балки розрізні. Крок ферм колон та підкранових балок 6м. В якості покриття використовується профільований настил зі стального оцинкованого листа.
Просторова жорсткість будівлі забезпечується системами в’язей : вертикальних – портальні в’язі посередині будівлі в місці температурного шва будівлі які сприймають навантаження від горизонтального гальмування кранів вздовж будівлі і тиск вітру на торці будівлі; горизонтальних – між вузлами нижніх поясів ферм (хрестові в’язі) які забезпечують стійкість нижніх поясів ферм а також спільну роботу поперечних рам при місцевих навантаженнях.
До розрахунку КПО Таблиця 1.1
4.2. Огороджуючі конструкції. Обгрунтування прийнятих конструкцій.
В якості стін використовуються легкі металеві панелі типу “сендвіч” які відрізняються невеликою власною вагою. Конструкція таких панелей передбачає використання стального оцинкованого профільованого листа в зовнішній і внутрішній обшивках та утеплювача між ними. Товщина таких панелей 380мм. Панелі опираються на колони і фахверкові стійки розташовані між колонами на відстані 6м.
В покрівлі в якості водоізоляційного килиму застосовуються чотири шари руберойду з захисним шаром гравію. В якості теплоізоляції застосовуються мінераловатні плити на синтетичному в’яжучому. Водоізоляційний термоізоляційний шар і пароізоляція лежать на стальному профільованому настилі який опирається на розташовані з кроком 3м прогони.
Для заповнення отворів використані : вікна – стальні віконні панелі з подвійним засклінням склопакетами двері – звичайні дерев’яні за ГОСТ 14624-84 ворота – металеві відкатні. Зовнішні стінові панелі за серією 1.432.2-19.
4.3. Теплотехнічний розрахунок стіни.
Розрахунок виконуємо за СНиП -3-79*.
Потрібний опір теплопередачі огороджуючої конструкції що відповідає санітарно-гігієнічним умовам визначають за формулою:
n – коефіцієнт що приймається в залежності від розташування зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції по відношенню до зовнішнього повітря;
tв – розрахункова температура внутрішнього повітря за ГОСТ 12.1.005-88 ºС;
tн – розрахункова температура зовнішнього повітря ºС;
Δtн – нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря та температурою внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції приймаємо найбільш можливий Δtн =7ºС;
αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджуючих конструкцій Вт (мºС).
Фактичне значення опору теплопередачі стінових панелей:
– товщина шару утеплювача м;
λ – розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріала Вт(мºС);
αз – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції Вт(мºС).
Рис.1.1.Конструкція стіни
4.4. Матеріали для зведення будівлі. Обрунтування їх вибору.
Для зведення будівлі використовуються металеві колони та ферми що виготовляються за індивідуальними кресленнями і розрахунок яких наведений в подальших розділах. Для влаштування покриття використовують бітумну мастику руберойд.
В якості службових сходів використовуються стальні сходи за ГОСТ 23120-78.
Конструкція підлог визначається особливостями технологічних процесів які відбуваються в цеху. Оскільки на підлогу діють великі навантаження від технологічного обладнання машин і механізмів то потрібна посилена конструкція підлоги з високоміцних матеріалів особливо це стосується місць встановлення пресів та місць проїзду вагонеток. Тому в цеху доцільно використати підлогу яка має такий склад : бетон М400 – 30мм підстилаючий шар із бетону М200 – 140мм щебінь втрамбований в грунт – 40мм.
5. Архітектурно-художнє рішення будівлі.
5.1. Використання засобів і прийомів архітектурної композиції.
Архітектурна композиція виражена у вигляді пропорційного відношення довжини будівлі до ширини (15:1) а також ширини до висоти (8:1).
Тектоніка будівлі утворюється вертикальними та горизонтальними швами між стіновими панелями.
Принцип художнього контрасту виражений в пофарбуванні стін що зменшує одноманітність стінових панелей сірого кольору.
6. Санітарно-технічне обладнання.
В проектуємій будівлі передбачена водяна система опалення від центральної котельні. Передача тепла здійснюється тепловими мережами які прокладаються в загальних колекторах спільно з іншими комунікаціями. Вентиляція – витяжна примусова а також приточно-витяжна природна. Туалети та кімнати відпочинку обладнані системами як холодного так і гарячого водопостачання. Каналізація – роздільна для побутових та виробничих стоків; дощова каналізація спільна з побутовою. Електропостачання здійснюється через заводську систему.

3 фундаменти.doc

3.1. нжненерно – геологічні умови будівельного майданчика
Під забудову відведена ділянка розміром 80х180 м з незначним схилом поверхні: від абсолютної відмітки 190.00 в південно – західній частині до абсолютної позначки 188.00 в північно – східній частині.
Бурінням 3 – ох свердловин глибиною 155 метрів та лабораторним аналізом встановлено 5 інженерно – геологічні елементи (ГЕ). Для оцінки інженерно – геологічних умов і рекомендацій щодо влаштування фундаментів знаходимо всі характеристики рунтів і даємо назву цим рунтам.
1.1. Встановлення повних назв рунтів визначення повних фізичних характеристик рунтів
ГЕ – 1 – рослинний шар товщиною 03 метра.
ГЕ – 2 – піщаний грунт товщиною 28 – 45 метрів.
Дані лабораторних аналізів цього рунту наведені в табл. 3.1.
Дані лабораторних аналізів ГЕ – 2
Гранулометричний склад - вміст частинок в % крупністю
Фізико-механічні характеристики
За гранулометричним складом даний грунт називається дрібним піском так як маса частинок крупніших 01 мм складає 762% що більше потрібних 75%.
Визначаємо похідні фізичні характеристики рунту згідно з табл. Б10 ДСТУ Б В.2.1-2-96:
- коефіцієнт пористості . Дрібний пісок з коефіцієнтом пористості що менше 06 – є щільним;
- коефіцієнт водонасичення :
. Згідно з табл. Б17 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо що пісок малого ступеня водонасичення ().
Повна назва: пісок дрібний щільний малого ступеня водонасичення.
Визначаємо розрахункові характеристики рунту для розрахунку за I-ю і II-ю групами граничних станів:
ГЕ – 3 – піщаний грунт потужністю 12 – 16 метрів.
Дані лабораторних аналізів цього рунту наведені в табл. 3.2.
Дані лабораторних аналізів ГЕ – 3
За гранулометричним складом даний грунт називається пилуватим піском так як маса частинок крупніших 01 мм складає 57% що менше 75%.
- коефіцієнт пористості . пилуватий пісок з коефіцієнтом пористості що більше 06 і менше 08 – є піском середньої щільності;
. Згідно з табл. Б17 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо що пісок водонасичений ().
Повна назва: пісок пилуватий середньої щільності водонасичений.
ГЕ – 4 – пилувато – глинистий грунт товщиною 44-46 метрів.
Дані лабораторних аналізів цього рунту наведені в табл. 3.3.
Дані лабораторних аналізів ГЕ – 4
Фізико-механічні характеристики грунту
Відносне просідання при тиску кПа
Визначаємо похідні фізичні характеристики:
- число пластичності: %. Згідно з табл. Б11 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо що гунт - суглинок ().
- показник текучості: . Згідно з табл. Б14 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо що суглинок називається м’якопластичний ().
- коефіцієнт пористості:.
-коефіцієнт водонасичення:. Суглинок водонасичений ().
Повна назва: суглинок м’якопластичний насичений водою.
ГЕ – 5 – піщаний грунт товщиною 44-49 метрів.
Дані лабораторних аналізів цього рунту наведені в табл. 3.4.
Дані лабораторних аналізів ГЕ – 5
За гранулометричним складом даний грунт називається піском середньої крупності так як маса частинок крупніших 025 мм складає 57% що більше 50%.
- коефіцієнт пористості . Пісок середньої крупності з коефіцієнтом пористості що більше 06 і менше 08 – є піском середньої щільності;
Повна назва: пісок середньої крупності середньої щільності водонасичений.
Отримані дані про фізико – механічні характеристики грунтів заносимо в таблицю 3.5. і викреслюємо інженерно – геологічний розріз (Рис.3.1).
1.2. Висновки та рекомендації
Лабораторним аналізом зразків грунту відібраних при бурінні на відведеній ділянці під замовлення ділянці свердловин глибиною 155 м. встановлено що геолого – літологічна будова майданчика має такий вигляд:
ГЕ-1 – Грунтово – рослинний шар потужністю 03 м;
ГЕ-2 – пісок дрібний щільний малого ступеня водонасичення потужністю 28-45 м;
ГЕ-3 – пісок пилуватий середньої щільності водонасичений потужністю 12-16 м;
ГЕ-4 – суглинок м’якопластичний водонасичений потужністю 44-46 м;
ГЕ-5 – пісок середньої крупності середньої щільності водонасичений потужністю 44-49 м;
Підземні води залягають на глибині 91-106 м.
Оскільки на будівельному майданчику на глибину 44-59 м залягають піски щільні і середньої щільності нижче йде шар м’якопластичного суглинку товщою 44-46 м то доцільним буде влаштування фундаментів мілкого закладення.
Глибина закладання фундаменту визначається гідрогеологічними та конструктивними особливостями і залежить від глибини промерзання рунту рівня підземних вод призначення будівлі навантажень на фундаменти.
2. Визначення навантажень на фундаменти
Збір навантажень від ваги покриття колон стінових панелей снігового і кранового навантаження проводиться в розрахунково – конструктивному розділі при розрахунку рами.
За результатом розрахунку на ЕОМ були отримані слідуючі розрахункові значення для для розрахунку фундаментів під колону для II-ї групи граничних станів:
-для колони крайнього ряду: ;
-для колони середнього ряду: ;
3.Визначення глибини закладання фундаменту
В даному випадку глибина закладання фундаментів залежить від глибини промерзання і рівня рунтових вод.
Нормативна глибина промерзання =08 м.
Оскільки фундамент опирається на дрібні піски а спеціальним дослідженням встановлено що вони не здатні до здіймання то глибина закладання як внутрішніх так і зовнішніх фундаментів призначається незалежно від
- коефіцієнт що враховує період зведення будівлі =11.
В даному випадку будівлі без підвалу з підлогою утепленою по периметру в зоні примикання до зовнішніх стін на ширину 08 м шаром керамзиту товщиною 120 мм з об’ємною вагою не більше 600.
Рівень рунтових вод знаходиться на глибині 91 м від поверхні рунту тобто рунтової води на глибину закладання не впливають.
Отже приймаємо глибину закладання фундаменту d=205 м.
4. Визначення розмірів підошви фундаментів
Наближена площа підошви:
де: R0=400 кПа розрахунковий опір для піску дрібного щільного малого ступеня водонасичення (табл.2.2 [22]);
=20кНм3 - усереднене значення питомої ваги матеріалу фундаменту і грунту на його обрізах;
d=205 м – глибина закладання фундаменту;
- вертикальне навантаження.
4.1. Фундамент під колону крайнього ряду
В першому наближенні визначаємо площу підошви фундаменту:
Розраховуємо близький за площею фундамент з розмірами підошви з моментом опору:
Уточнюємо розрахунковий опір рунту за формулою 7[22]:
де: -коефіцієнти умов роботи приймаємо по таблиці 3[23];
k – коефіцієнт приймається рівним 1 якщо міцні сні характеристики грунту визначені безпосередньо;
-коефіцієнти прийняті по табл.4[23] для :;
kz – коефіцієнт який приймається рівним 1 при b10м;
- ширина підошви фундаменту м;
- питома вага рунту який залягає нижче підошви фундаменту:
- питома вага рунту який залягає вище підошви фундаменту:
- розрахункове значення питомого зчеплення рунту який залягає під підошвою фундаменту;
– глибина закладання фундаменту;
Перевіряємо виконання умов:
Перевіряємо ексцентриситет який повинен бути: м.
Рис 3.2. Епюра тиску під підошвою фундаменту під колону
Оскільки всі умови виконуються то фундамент задовольняє вимоги щодо обмеження крайового тиску.
Конструктивно анкери заводяться в бетон на глибину 1000 мм.
Отже остаточно приймаємо фундамент серії 1412-177 марки ФА2-1 з розмірами:
-підколонника: 12х12х12 м;
-плитної частини: 18х18х03 м.
Рис 3.3.До визначення закладання фундаменту
4.2. Фундамент під колону середнього ряду
З конструктивних міркувань приймаємо розмір підошви фундаменту 15х15 м для якого з моментом опору
Розрахунковий опір під підошвою фундаменту:
Рис 3.3. Епюра тиску під підошвою фундаменту під колону
Отже остаточно приймаємо фундамент серії 1412-177 марки ФА1-1 з розмірами:
-плитної частини: 15х15х03 м.
5. Визначення осідання фундаменту методом пошарового підсумування
Розрахунок основ за деформаціями проводять з метою обмеження сумісних деформацій основ і фундаментів такими величинами за яких гарантується нормальна експлуатація споруди. При цьому повинна виконуватись умова:
де S – сумісна деформація основи і споруди визначається розрахунком
Su – гранично допустиме значення сумісних деформацій визначається за дод. 4 [22].
Осідання основи і фундаменту за методом пошарового підсумовування визначається за формулою:
де: = 08 – коефіцієнт який враховує неможливість бічного розширення грунту;
n – кількість розрахункових шарів на які ділять стисливу товщу
hi – товщина розрахункового шару
Ei – модуль деформації ГЕ у якому знаходиться розрахунковий шар.
ZPI – додаткові вертикальне напруження в і-тому шарі грунту:
де: - додаткове напруження від зовнішнього навантаження на рівні підошви фундаменту:
Р - середній тиск під підошвою фундаменту;
- питома вага рунту який залягає вище підошви фундаменту;
- вертикальні напруження від власної ваги рунту на рівні підошви фундаменту.
Вертикальне напруження від власної ваги грунту будь – якого шару на будь – якій глибині визначається:
де: hi – питома вага і товщина розрахункового шару.
Питома вага грунту нижче рівня рунтових вод визначається:
де:- питома вага частинок рунту
- коефіцієнт пористості замоченого водою рунту.
Нижня межа стисливої площі Hc буде проходити там де виконується умова:
Розрахунок осідання фундаментів виконуємо в табличній формі (табл.3.6 3.7).
Згідно з додатком 4 [22] гранична деформація основ у виробничій одноповерховій будівлі з повним стальним каркасом: =12 см;
Відносна різниця осідань
де: - відстань між сусідніми фундаментами.
Згідно табл.3.6 3.7 осідання фундаментів:
Відносна різниця осідань :

1.1арх.doc

1.1.Загальна характеристика ділянки
1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні умови
Ділянка під будівництво складу готової продукції склозаводу розташована із східного боку території заводу скловиробів у місті Овруч Житомирської області. Сам склозавод розміщений також на східних околицях міста.
З півдня до складу продукції прибудовані приміщення адміністративно –побутового корпусу цеху склотари (II система). З заходу до складу прибудовані приміщення цеху склотари та складу продукції що реконструюється.
Температурний режим забудови характеризується :
-середньорічна температура зовнішнього повітря: ;
-середня температура повітря найбільш холодного місяця (січня): ;
-середня температура повітря найбільш теплого місяця: ;
-абсолютна мінімальна температура за останні 50 років спостережень: ;
-абсолютна максимальна температура за останні 50 років спостережень: ;
Вітрові впливи характеризуються середньою швидкістю вітру по напрямках і повторюваністю (в %) по румбах. Ці характеристики наведені в додатку 4([20]).
1.2.Транспортні зв'язки
Екологічний вплив на оточуюче середовище
На території склозаводу існують склади різного призначення. До більшості них підведені залізничні колії які мають вихід на залізничну магістраль між м. Овруч і м. Коростень.
Поблизу заводу йде транспортна магістраль на Київ а також на Мозир. Таким чином завод має транспортні зв'язки з усіма регіонами України.
Склад готової продукції безпосередньо має під'їзні шляхи естакаду що забезпечує безпосередній зв'язок з виробничими корпусами та складами. Зі Складом готової продукції межує транспортний коридор для зв'язку з цехом склотари та адміністративно-побутовим корпусом.
Технологічні процеси виробництва супроводжуються утворенням диму сажі виділенням небезпечних парів постійні умови підвищених температур. Виникає небезпека вибуху газів так як на території заводу розміщена газо зарядна станція.
Енергетичне забезпечення виробництва виконується ГПП 11010 кВ розташованої на території заводу. Водопостачання з міської мережі.
Таким чином обрана площадка для будівництва вигідна тим що поряд з нею розташовані майже всі необхідні мережі зв'язку: зовнішній транспортний зв’язок і зв'язок з цехом склотари через транспортний коридор.
Забезпечення робочою силою - з міста Овруч та з інших близько розташованих населених пунктів.
1.3. нженерно-геологічні та гідрогеологічні умови будівництва
нженерно-геологічні та гідрогеологічні умови будівельного майданчика будуть наведені в розділі III.
2.1. Обрунтування прийнятого рішення
Будівля що проектується розташована на ділянці довгим боком паралельно напрямку на північ. Будівля зводиться методом прибудови до існуючих споруд: півдня—до адміністративно-побутового корпусу цеху склотари ( П система) а заходу до цеху склотари (II система).
З заходу поза цехом склотари є залізнична вітка зі сходу —дорога з площадкою для вантажних автомобілів та тимчасового складування матеріалів. На критерію відведену під будівлю є в'їзд ззовні далі проїжджа дорога йде по круговій схемі і існує другий в'їзд. Вздовж проїзних доріг передбачені пішохідні доріжки. Креслення розбивочного плану та плану організації рельєфу дивитись графічну частину аркуш 2.
При проектуванні плану організації рельєфу використаний метод проектних Позначок який дозволяє раціонально використовувати особливості рельєфу що має ухил в північно-східному напрямку. Ухили автошляхів поперек осі прийняти і=003.
2.2.ТЕП генерального плану
До основних показників генерального плану відносяться:
площа ділянки22000 м2;
площа забудови..10115 м2;
площа замощення.12200 м2;
площа озеленення7040 м2.
3.Об'ємно-планувальне рішення
3.1. Характеристика функціонального процесу
Споруда що проектується призначена для складування та відпуску готової продукції склозаводу вмістимістю 580 млн. умовних банок в рік. Також в складі зберігаються піддони плівка та картон вогнетриви. Зв'язок з цехом склотари здійснюється через транспортний коридор шириною 6 м.Вогнетриви зі складу електрокарами підвозять в зал цеху склотари. Піддони плівку та картон транспортують в пакувальні відділення цеху склотари звідки електрокарами пакети скло продукції відправляються безпосередньо в склад. Розвантаження та складування здійснюється підвісними кранами вантажопідйомністю .
3.2.Опис прийнятого рішення та його обрунтування
В залежності від об'єму продукції що підлягає зберіганню та складуванню приймаємо розміри в плані 144x60 м висоту до низу крокв'яних конструкцій 9.6 м. Будівля має 6 прольотів довжиною 24 м. В кожному прольоті встановлюється підвісний кран вантажопідйомністю =2т двох пролітний. Крок колон 6 м. в торці будівлі встановлюють фахверкові колони через 6 м. Всі прольоти розділені проти пожежними перегородками товщиною 80 мм на окремі склади. Між складами передбачено встановлення воріт 18x24 м а також з кожного складу назовні передбачено відсувні ворота 3x3 м і двері 091x21 м. Допоміжні приміщення - теплопункт та приміщення електрозасувок розміщені на відмітці 0.000 і перекриваються на відмітці +3000 залізобетонною плитою. Товщина цегляних стін допоміжних приміщень 250 мм. Зі сторони транспортного коридору стіна виконана цегляна товщиною 380 мм і передбачено встановлення двохстворчатих воріт 3x3 м.
На випадок евакуації використовуються ворота рівномірно розміщені по периметру.
Будівля відноситься до II класу відповідальності і відповідає ступеню вогнестійкості IIа.
3.3.Розрахунок освітленості приміщень
Розрахунок освітленості виконується для 16-ти точок які розташовані по осі 12 (вздовж поперечного перерізу будівлі). Нормативні значення коефіцієнта природної освітленості (КЕО за СНиП [25] ) приймаємо за табл.1 для робіт невисокої точності . Нормативне значення КЕО:
де: m=0.9 - коефіцієнт світлового клімату для IV поясу світлового клімату м. Овруч) (табл. 4 [25]);
с – 075 - коефіцієнт сонячності клімату (табл. 6 [25]).
Значення КЕО в кожній точці розраховується за формулою (9 [25]):
де: - КЕО в і-тій точці за рахунок верхнього освітлення (ліхтарі);
- КЕО в і-тій точці за рахунок бічного освітлення (вікна). Всі розрахунки виконуються в табличній формі згідно СНиП [25]. Див табл.1.1.
Середнє значення КЕО знаходимо за формулою:
+438+354+25+224+153+181+ +218+224+151+123+154+173+16+156+)=21%
тобто природного освітлення достатньо при роботі в світлу пору доби.
3.4. Розрахунок штучного освітлення
Для визначення світлового потоку використовуємо метод коефіцієнта використання.
Необхідний світловий потік лампи визначають за виразом:
де: - нормативна освітленість лк;
- площа освітлення м2;
- коефіцієнт мінімального освітлення;
- кількість світильників;
- коефіцієнт використання світильників що визначається по індексу приміщення іп та коефіцієнтам відбиття стелі стін та підлоги (рп рс рр);
де =60м і =24м - довжина та ширина приміщення =96 м—розрахункова висота.
У відповідності до СН 81-80 Ен=2 лк. В якості джерела світла вибираємо лампи накалювання.
По табл. Х.6 [12] вибираємо коефіцієнт запасу к=13. коефіцієнт що характеризує нерівномірність освітлення приблизно приймаємо рівним z=115.
Від світло прорізу А
Від світло прорізу В
Від світло прорізу С
Від світло прорізу Д
Від світло прорізу Д1
Від світло прорізу С1
Від світло прорізу В1
Для визначення коефіцієнта використання знаходимо індекс приміщення та по табл. ХШ.7 усереднених значень коефіцієнтів відбиття приймаємо рп=30% рс = рр=10%.
Тоді по табл.ХШ.8 визначаємо
Світловий потік всіх ламп рівний:
По табл. Х.З вибираємо лампи В220-25 які мають світловий потік 220 м. Необхідна кількість ламп—46 шт.
Так як вибраний освітлювач має косинусну характеристику розподілу сили світла то по табл. ХШ.9 =16 тоді економічно-вигідна відстань між освітлювачами буде м. Враховуючи розміри приміщення при-маємо =6м =5м(рис.1.2).
Рис.1.2. Схема розміщення освітлювачів
4. Конструктивні рішення
4.1. Несучі конструкції. Обрунтування їх вибору
При проектуванні каркасу будівлі були обрані металеві конструкції в зв’язку з перевагами які вони мають: легкість менші розміри в порівнянні з залізобетонними конструкціями менші транспортні витрати при доставці елементів каркасу на будівельний майданчик менший час монтажу можливість демонтажу каркасу після закінчення експлуатації будівлі.Для основних несучих елементів каркасу будівлі застосовані традиційні рішення: колони—наскрізного перерізу незмінного по висоті з двох швелерів з решіткою; ферми—з замкнутих гнуто зварних прямокутних профілів з паралельними поясами (ухил верхнього поясу 15%) які забезпечують істотну економію металу в порівняні з фермами з парних кутиків і в той же час не такі складні у виготовлені як ферми з труб. Ферми з ГЗП також мають меншу площу горизонтальних поверхонь на які можливе осідання технологічного пилу набагато простіші в пофарбуванні менш чутливі до корозії (при герметизації ГЗП). Крокв'яні ферми ставляться з кроком 6 м. Прогони представляють собою швелери №20. Огороджуючі елементи покрівлі вкладаються на профільований настил із стального оцинкованого листа. Підкранові балки підвісного крану являють собою перфорований двотавр довжиною 12 м. розрізні.Просторова жорсткість будівлі забезпечується системою вертикальних і горизонтальних в'язей. Панелі огородження кріпляться до ригелів які розміщують через 3 м по висоті колони.
4.2. Огороджуючі конструкції. Обрунтування прийнятих конструкцій
Враховуючи підвищені вимоги до теплотехнічних якостей огороджуючи конструкцій доцільно використовувати в якості стін легкі трьохшарові металеві панелі типу "сандвіч" які відрізняються від традиційних залізобетонних стінових панелей істотно меншою власною вагою при можливості досягнення більших термічних опорів при використані ефективних утеплювачів (мінераловатних плит тощо) Конструкція таких панелей передбачає використання стального оцинкованого листа в зовнішній і у внутрішній обшивках. Утеплювач до обтиснення обшивками має товщину 130 мм після обтиснення—100 мм. Ширина панелей 1 м.; при монтажу вони спираються на цегляну ділянку зовнішніх стін висотою 12 м а по висоті кріпляться до ригелів що приварюються до фахверкових колон які розташовують з кроком 6 м.
В конструкції покрівлі також використаний ефективний утеплювач який при порівняно невеликій власній вазі (26% від навантажень на профільований настил) забезпечує високий термічний опір конструкції покриття. В якості водоізоляційного шару використаний 4-х шаровий рубероїдний настил з захистом шару гравію втисненого в бітумну мастику. Водоізоляційний термоізоляційний шари і пароізоляція—1 шар руберойду—лежать на стальному профільованому настилі який опирається на розташовані з кроком 3 м прогони.
Цегляні ділянки зовнішніх стін виконуються із силікатної цегли (ГОСТ 379-79) марки 75 на пластифікованому розчині марки 50. кладку вести під наступне тинькування.
У відкоси віконних і дверних прорізів ділянок цегляних стін закласти дерев'яні антисептовані кілки 120x250x65 (по два на кожну сторону прорізу) для кріплення віконних і дверних коробок. Всі дерев'яні елементи які стикаються з цегляною кладкою чи бетоном повинні бути антисептовані і ізольовані прокладкою шару толю.
Для зменшення тепловтрат у віконних і зовнішніх дверних заповненнях повинно бути забезпечене ущільнення притворів пінополіуретановими прокладками (ГОСТ 10174-72). Стики заповнити герметизуючою мастикою.
Підлоги по периметру утеплити в зоні приєднання до зовнішніх стін на ширину 08 м шляхом вкладання на рунт втрамбований щебенем шару керамзиту товщиною 120 мм з об'ємною вагою не більше 600 кгм3.
4.3. Теплотехнічний розрахунок стіни
При виконанні розрахунку доцільно враховувати підвищені останнім часом вимоги до теплотехнічних якостей огороджуючих конструкцій. Розрахунок виконуємо за СНиП -3-79*. [24]. Потрібний опір теплопередачі (формула 1 [24]):
де: n – коефіцієнт (табл.8*[24] );
tв =160С– розрахункова температура внутрішнього повітря згідно ГОСТ 12.1.005-76;
tз =-290С – розрахункова температура найбільш холодної доби з забезпеченістю 098 за СНиП 2.01.01-82 прийнята згідно табл.5*[24] при тепловій інерції стін;
де: м-товщина шару утеплювача;
- розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару мінераловатних плит ГОСТ 9573-82 з кгм3 за додатком 3*[24] при умовах експлуатації конструкцій “Б” (додатки 1*2 [24] ) для прийнятого матеріалу стін;
приймаємо - нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні стін (табл.2*[24]);
- температура точки роси за ГОСТ 12.1.005-76
αв =87 Вт (мºС)– коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні стін (табл.4 *[24]);
Фактичне значення опору теплопередачі стінових панелей (формула 4 *[24]):
- коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні стін(табл.6 *[24]);
Розрахунок - для покриття виконуємо аналогічно розрахунку для стін:
де: n – коефіцієнт (табл.3*[24] );
tз=-250С – розрахункова температура найбільш холодної доби з забезпеченістю 098 за СНиП 2.01.01-82 прийнята згідно табл.5*[24] при тепловій інерції покриття;
де: м – товщина водоізоляційного шару із руберойду;
- розрахунковий коефіцієнт теплопровідності рубероїду (п. 186 додатку 3*[24]);
м – товщина шару утеплювача покриття (попередньо);
- розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу утеплювача – жорстких мінераловатних плит ГОСТ9573-82 (п. 33 додатку 3*[24]);
приймаємо згідно табл.2*[24].
Фактичне значення опору теплопередачі покриття:
По п. 3 табл.9*[24] потрібний опір теплопередачі вікон зенітних ліхтарів . Цим вимогам задовольняють конструкції вікон: подвійне засклення в металевих переплетах з (п.5 дод.6*[24]) і зенітних ліхтарів – двошарові скло пакети в металевих переплетах з (п.17 дод.6*[24]).
Таким чином прийняті огороджуючи конструкції і заповнення отворів задовольняють вимогам нормативних документів.
4.4.Матеріали для зведення будівлі. Обрунтування їх вибору.
Конструкція підлог визначається особливостями технологічних процесів в приміщені. На підлоги приміщень діють навантаження від продукції що зберігаються. Експлікація підлог наведена на аркуші 3 графічної частини.Цегляні ділянки зовнішніх стін ведуться під розшивку швів. Цоколь і стіну рампи по осі "М" тинькуються теразитовою штукатуркою з додаванням скляної крихти.
Стальні поверхні стін віконних отворів воріт пофарбувати перхлорвініловими емалями ХВ-110 (ГОСТ 18374-79) в 2 шари по рунтовці АК-070.
Дерев’яні дверні заповнення фарбуються нітрогліфталевими емалями.
5.Архітектурно-художнє рішення будівлі
Принцип пропорційності при моно блочній структурі будівлі знаходить вираз у пропорційному відношенні довжини будівлі до її ширини (2:1) а також відношенні ширини будівлі до її висоти (5:1).
Тектоніка будівлі утворюється вертикальними швами між стіновими панелями. Наявність ребер і западин в зовнішній обшивці панелей підсилює загальний вигляд легкості панельних стін.
Принцип художнього контрасту знайшов вираз у пофарбуванні ділянок стін за якими в нижній частині будівлі (цегляна стіна) виділяється сірий колір а панелі пофарбовані в світло-рожевий колір.
Покриття рампи пофарбоване в світло-червоний колір.
6. Санітарно-технічне обладнання
В проектує мій будівлі передбачена система водяного опалення яка забезпечує зниження тепловіддачі в приміщені в неробочий час як для виробничих будівель класу відповідальності Д при цьому враховується протипожежні і са-нітарні вимоги (п. 7.2 "Справочник проектировшика. Отопление. Часть 1. Строй-дат 1975). Водовідведення внутрішнє.
Електропостачання забезпечується від заводської системи 10 кВ через трансформаторну підстанцію розташовану в цеху склотари.
7. Заходи з промсанітарії та охорони праці
Технологічний процес в будівлі можливий з супроводженням розбиття скла а тому робітники забезпечуються необхідними засобами захисту: захисними костюмами взуттям рукавицями касками захисними окулярами.
Токоведучі проводи освітлення і електрозасувок повинні надійно бути ізольованими.
Підвісні крани обладнані звуковою і світловою сигналізацією.
умови рівномірного розташування евакуаційних виходів ворота і двері будівлі розташовані по всьому периметру будівлі.
Площа розміри і розташування вікон і світлових ліхтарів забезпечують нормальні умови зорової роботи в світлу пору доби.
Склад обладнаний автоматичною системою пожежегасіння пожежною драбиною.

2.2.констр.doc

2.2. Розбивка сітки колон будівлі
Розміщення колон в плані (рис. 2.1) повинно відповідати вимогам технології економічності і уніфікації об'ємно-планувальних і конструктивних рішень промислових будівель.
В зв'язку з масовим виробництвом уніфікованих 6-ти метрових стінових панелей і віконних панелей в крайніх рядах колон приймаємо крок 6 м. З ціллю ефективного і маневреного використання виробничих площ в середніх рядах колон найбільш поширений крок 12 м. Але оскільки за призначенням будівля не вимагає великої маневреності і потребує влаштування протипожежних перегородок вздовж кожного ряду колон то приймаємо крок середнього ряду 6м.
Рис. 2.1. Розбивка сітки колон будівлі
По середині будівлі влаштовуємо поздовжній температурний шов при цьому приймаємо вставку між осями колон 500 мм
3.Обрунтування вибору системи в'язів
Для забезпечення стійкості каркасу та його просторової роботи для сприйняття вертикальних горизонтальних гальмівних вітрових сейсмічних і інших навантажень для виключення втрати стійкості конструкцій передбачається встановлення вертикальних і горизонтальних в'язей.
а) В'язі по покриттю.
В'язі передбачено встановити в площині верхнього поясу крокв'яних ферм і торцьовому відсіку для вивірки конструкцій і забезпечення їх стійкості під час монтажу. Ці в'язі після монтажу знімаються оскільки жорсткий диск забезпечується профільованим настилом.
В'язі в площині нижнього поясу ВЗ В4 В5 (див. аркуш №5) з опорними вузлами в рівні нижнього поясу створюють жорсткий контур який забезпечує незмінність прямокутного каркасу будівлі в плані. Ці в'язі розміщують в торцях.
Вертикальні в'язі між фермами ВВ1 розміщуємо в місцях де встановлені поперечні горизонтальні в'язі тобто в торцях на рівні поясів крокв'яних ферм.
В крокв'яних фермах зі стійками на колонах при відсутності підкроквяних ферм встановлюємо розпірки по верхньому і нижньому поясу ферм. Також для сприйняття гальмівних горизонтальних зусиль в торцях відсіку встановлюємо похилі вертикальні в'язі ВП2 вони забезпечують незмінність системи шляхів підвісного крану.
б). В'язі по колонах.
Вертикальні в'язі між колонами встановлюємо по середині температурного відсіку. В'язі по верху колон розміщуємо по осі колони.
Всі в'язі представлені і замарковані на аркуші №5 графічної частини.
4.Компоновка поперечної рами
Необхідна висота будівлі від позначки 0.000 (рівня чистої підлоги) до низу крокв'яних конструкцій Н=9.600 м. Відстань від низу крокв'яних конструкцій до низу балки підвісного шляху Ні=042 м.
Розміри колон двохвіткових постійного перерізу Нк= 106 м.
Відстань між осями поясів ферми прийнята hо=2900 мм.
Прив'язка зовнішньої грані колони крайнього ряду до поздовжньої розбивочної осі b0 =0
Розміри колони визначаються за розрахунком.
Поперечний розріз будівлі представлений на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Конструктивна схема каркасу
5. Розрахунок та конструювання підвісної балки кранового шляху
5.1. Визначення навантажень від кранів
Для забезпечення технологічного процесу приймаємо один кран вантажопідйомністю по Q=2 т двох пролітний 2x105=21 м
Рис.2.3. Габарити підвісного крану
Характеристичні значення навантажень: максимальний тиск на каретку—=157 кН; максимальний тиск на колесо—=785 кН; горизонтальні зусилля на 1 каретку—=059 кН;
Вертикальна гранична розрахункова зосереджена сила F від крану з вантажем:
де: п. 7.9. (табл.7.1)[21] для складу T=60 років.
Горизонтальна зосереджена сила H від сил гальмування на одну пару коліс:
Розрахункове вертикальне навантаження на одне колесо:
Розрахункове погонне навантаження викликане власною вагою балки в першому наближені згідно [14]: кнм.
5.2. Статичний розрахунок балки
Для статичного розрахунку багатопролітної нерозрізної балки (згідно [14]) умовно приймаємо балку трипролітною. Відповідно до ліній впливу згинаючих моментів найбільший згинаючий момент в вертикальній площині виникає при розміщені крайнього колеса підвісного крана на відстані 041 від крайньої опори.
Розрахункові згинаючі моменти і поперечні сили а також реакції визначаються за лініями впливу:
де: - ординати відповідних ліній впливу під вантажем.
Рис.2.7. Розміщення крану на балці для визначення
Статичний розрахунок виконуємо на ЕОМ за програмою “Міраж”. Вихідні дані та результати наведені нижче.
6. Підбір перерізу балки.
6.1. Перевірка міцності
Згідно статичному розрахунку балки і ліній впливу (рис. 45 [14]) розрахунковим зусиллям будуть:
Двотаврова балка з перфорованою стінкою виготовляється шляхом зигзагоподібного розрізу (по шаблону) прокатного двотавра 16Б2 і наступного збирання із зсувом на півхвилю і зварюванням виступаючих гребенів встик. Внаслідок цього утворюється симетрична моно – стальна балка.
Схема розкрою та збирання перфорованого двотавра представлена на аркуші 6 графічної частини.
Приймаємо найбільш економічний розріз вихідного двотавра тобто висота гребеня с=8 см а висота двотавра см - висота вихідного двотавра. Тоді загальна висота перфорованої балки становить:
Опорні ділянки задаємо довжиною 336 мм крок зигзаг у 282 мм (рис. 2.9)
Перевірку міцності балки з перфорованою стінкою виконуємо за методикою розробленою на основі експериментальних досліджень ЦНДПроектстальконструкції аналогічно розрахунку безрозкісних ферм способом Віренделя.
Перевіряємо напруження в точках 1 2 3 4 (рис. 2.10) сумуючи нормальні напруження від згинаючих моментів балки з напруженнями від місцевих моментів які виникають від поперечних сил в поясах балки з врахуванням розвитку недружніх деформацій.
Балка виготовляється із сталі С275 для якої згідно табл.51* [26]:
МПа – розрахунковий опір розтягу згину стиску за межею текучості для фасонного прокату товщиною від2 до 10 мм;
МПа – розрахунковий тимчасовий опір розтягу стиску згину для фасонного прокату товщиною від2 до 10 мм;
Напруження в точках:
- відстань між центрами ваги таврів ;
- момент опору верхнього тавра максимальний
- коефіцієнт умов роботи.
Оскільки жорсткість верхнього і нижнього поясів однакова то - поперечну силу між поясами ділимо порівну:
Геометричні характеристики балки наведені в таблиці.
МПа МПа – умова виконується.
- момент опору тавра мінімальний
- коефіцієнт надійності для елементів конструкцій що розраховуються на міцність з використанням розрахункових опорів п.4*[26].
Міцність в точці 3 перевіряємо з врахуваннями моменту викликаного гальмуванням каретки при цьому вважають що момент сприймається тільки нижнім поясом балки:
де: - момент опору поясу балки відносно осі Y:
Всі умови виконуються.
6.2. Перевірка місцевої стійкості стінки
Розрахункова висота стінки між отворами:
В перерізах балки між отворами місцева стійкість стінки забезпечується без ребер якщо виконується умова:
де: - товщина стінки балки;
МПа – модуль пружності сталі.
Таким чином місцева стійкість стінки забезпечена. Загальна стійкість балки забезпечується.
6.3. Перевірка напружень зсуву у шві
Дотичні напруження на рівні горизонтального зварного шва перевіряємо за виразом:
де: - розрахунковий опір зсуву що згідно табл. 1* [26] приймається: ;
де: МПа – нормативний опір розтягу стиску згину для сталі марки С275 при товщині прокату від 2 до 10 мм згідно табл. 51* [26];
- коефіцієнт надійності по матеріалу ( табл. 2* [26]).
6.4. Перевірка місцевої стійкості стінки
Місцева стійкість стінки поблизу опори перевіряється за формулою:
де: - середнє сколююче напруження:
де: - товщина стінок верхнього і нижнього таврів:;
- розрахункові висоти стінок верхнього і нижнього таврів (рис.2.10): .
- критичне напруження зсуву при тобто при відсутності ребер жорсткості:
Отже: отже підкріплення опорних ділянок ребрами жорсткості не потрібне.
6.5. Розрахунок болтів прикріплення балки
Кріплення балок підвісних кранів до ферми виконуємо болтовим на столиках.
Приймаємо болти М20 (4 шт.) класу міцності 4.8. З табл. 58* [26] приймаємо розрахунковий опір болтового з’єднання розтягу: МПа.
Перевіряємо виконання умови:
7. Розрахунок профнастилу
Профільований настил відносять до четвертої групи конструкцій яка включає допоміжні конструкції будівель та споруд (табл. 50* [26]) а також конструкцій та елементів третьої групи при відсутності зварних з’єднань. Для цієї групи сталі рекомендовані сталі: С235 за ГОСТ 27772-88; ВСт3кп товщиною до 4 мм за ГОСТ 10105-80* група В табл. 1; ВСт3кп товщиною 45-10 мм за ГОСТ 10705-80* група В табл. 1; ВСт3кп товщиною 5-15 мм за ГОСТ 10705-80* група В табл. 1 з додатковою вимогою за п. 1.6; ВСт3кп товщиною 55 мм за ГОСТ 10705-80* група В табл. 1; ВСт3кп товщиною 6-10 мм за ГОСТ 10705-80* група В табл. 1; сталі марки БСт3 будь – якого ступеня розкислення за ГОСТ 380-71* (згідно рекомендацій п. 25.4 [18]) групи ХП та ПК з цинковим покриттям 1 – го класу з обох боків за ГОСТ 14918-80*.
З вище перелічених марок сталей остаточно приймаємо профільовану оцинковану сталь марки ВСт3кт.
Нормативне снігове навантаження на 1 поверхні землі КПа; нормативне снігове навантаження на 1 покрівлі: КПа.
Нормативні значення вітрового тиску W=05Нм2
Збір навантажень на профільований настил виконуємо в табличній формі (табл.2.4.)
Збір навантажень на профільований настил
Характеристичне значення кПа
Захисний шар гравію товщиною 20 мм
Гідроізоляційний шар 4- шари рубероїду
Утеплювач – жорсткі мінераловатні плити t=150мм r = 500 кгм3
Пароізоляція 1 – шар рубероїду
Власна вага настилу Н40-711-08
Тимчасове (снігове) навантаження
Попередньо приймаємо профнастил марки Н40-711-08.
Розрахунковою схемою настилу є багато пролітна нерозрізна балка (рис.2.11) в якій розрахункові згинаючі моменти і поперечні сили визначаються (для смуги шириною 1м) за слідуючими формулами:
де: - постійне і тимчасове розподілене навантаження (табл.2.2);
- проліт настилу (між прогонами) м;
- розрахункові коефіцієнти до формул (табл. 13[14]) для 4-х прольтів.
Обраховуємо внутрішні зусилля:
Перевіряємо міцність смуги настилу шириною 1 м за формулами:
а) в прольоті – стиснута широка поличка:
де: - моменту опору (табл.14 [14]);
- розрахунковий опір згину МПа згідно табл.51а [25] для сталі марки ВСт3кп МПа;
- коефіцієнт умов роботи згідно табл.6* [26] .
б) на опорі: - стиснута вузька поличка:
де: - момент опору стиснутої вузької полички табл. 14 [14];
- висота і товщина настилу см;
- розрахунковий опір зсуву МПа згідно табл.2* [26]:
де: МПа – нормативний опір згину для марки ВСт3кп (табл.51а [26]);
- коефіцієнт надійності за матеріалом табл.2* [26];
h=4 см; t=008 см – для настилу марки Н40-711-08 (рис.2.12).
Місцева стійкість гофру настилу:
де: - номінальне нормальне напруження на опорі МПа;
- місцеве напруження від реакції середньої опори нерозрізного настилу:
де: - реакція середньої опори кН.:
- довжина умовної ділянки см на якій розподіляється тиск;
де: - ширина полиці прогону см. Оскільки прогони ще не розраховані то орієнтовано приймаємо см;
см – радіус заокруглення настилу;
- кількість гофрів на ширині 1 м (табл.14 [14]);
- критичне напруження втрати стійкості від нормальних напружень:
де: - розрахунковий коефіцієнт (табл.15 [14]);
- критичне напруження втрати стійкості від місцевих напружень:
де: МПа – коефіцієнт який приймається у відповідності до табл.15 [14];
- коефіцієнт який залежить від ширини полички прогину см;
- приймається при опиранні на швелер.
Перевіряємо умову місцевої стійкості гофра:
- умова виконується.
Прогин настилу визначаємо наближено для крайньої панелі нерозрізного настилу (для смуги шириною 1 м):
де: - максимальні згинаючі моменти кНсм в крайньому прольоті і на опорі нерозрізного настилу від нормативних навантажень:
м – проліт настилу (між прогонами);
Е – модуль пружності для сталі Е=210000МПа;
- момент інерції смуги настилу шириною 1 м (табл.14 [14]) для Н40-711-08:
8. Розрахунок та конструювання прогонів
При кроці крокв’яних ферм 6 м прогони виконуються із прокатних профілів найчастіше всього із швелерів. Прогони кріпляться до поясів за допомогою коротишів із кутиків.
Оскільки ферми покрівлі з паралельними поясами то прогони працюють на згин в площині своєї найбільшої жорсткості.
Підрахунок навантажень на прогон зведений в таблиці 2.5.
Підрахунок навантажень на прогон
Власна вага прогону із прокатного швелера (попередньо)
Рівномірно – розподілене навантаження на прогони:
де: м – ширина панелі ферми по верхньому поясу – відстань між прогонами;
Розрахунковою схемою прогону є двох пролітна нерозрізна балка (рис.2.13) в якій внутрішні зусилля визначаються за формулами:
де: =6м – крок несучих конструкцій;
Згинаючий момент від розрахункового навантаження:
Те ж від нормативного навантаження:
Прогон працює в умовах простого згину.
Необхідний момент опору:
де: МПа – для сталі марки С245;
Приймаємо попередньо за сортаментом гаряче катаний швелер по ГОСТ8240-72* з ухилом внутрішніх граней полиць 20 для якого:
Перевіряємо прогон на прогин:
- умова виконується отже даний номер швелера забезпечить роботу прогону.
9. Розрахунок крокв’яної ферми
9.1. Збір навантажень на ферму
Збір навантажень на ферму виконуємо в табличній формі (табл.2.6)
Збір навантажень на крокв’яну ферму
Власна вага прогонів
Власна вага в’язів і ліхтарів
Власна вага балки кранового шляху
Всього постійних навантажень
9.2. Статичний розрахунок ферми
Для розрахунку на ПЕОМ обчислюємо вузлові зосереджені сили які діють на крокв’яну ферму.
Зосереджене постійне навантаження:
Зосереджене снігове навантаження:
Навантаження від підвісного крану визначаємо за таблицею 238 [13].
При положенні каретки крана біля першої підвіски вертикальні сили рівні:
-біля першої підвіски кн;
-біля другої підвіски кн;
-біля третьої підвіски кн;
При положенні каретки крану біля другої підвіски вертикальні сили рівні:
Розрахункова горизонтальна сила від гальмування візка крана поперек кранового шляху: Т=22кН.
Статичний розрахунок виконуємо за допомогою програми “Міраж”. Розрахункова схема ферми з нумерацією вузлів і стержнів наведена на рис.2.14.
9.3. Підбір перерізів стержнів ферми
Розрахункові зусилля в стержнях ферми за результатами розрахунку на ПЕОМ наведені в табл.2.7.
Розрахункові зусилля в стержнях ферми
Розрахункові зусилля кН
При визначенні необхідності площі стержнів ферми враховані рекомендації [14].
а) Підбір перерізу розтягнутого стержня
Стержень 11 належить до нижнього поясу. Максимальне зусилля . Необхідна площа перерізу:
де: (табл.51* [26]) для фасонного прокату з сталі С245 при товщині ;
- коефіцієнт умов роботи (табл. 6* [26] п.6б).
Приймаємо попередньо ГЗП 140х100х4 за ТУ36-2287-80 де Напруження в елементі від дії розрахункового навантаження:
(п.1 табл. 20* [26])
де: м – відстань між закріпленням нижнього поясу в’язями;
- радіус інерції стержня 140х100х4 з площини ферми.
Останні розтягнуті стержні розраховуємо в табличній формі (табл.2.8).
б) Підбір перерізу стиснутого стержня
Стержень 4 належить до верхнього поясу максимальне зусилля .
Необхідна площа перерізу стержня при (попередньо):
Приймаємо ГЗП 140х5 для якого
за табл. 72 [26] при і коефіцієнт поздовжнього згину тоді напруження в елементі від дії розрахункового навантаження:
Останні стиснуті стержні ферми розраховуємо в табличній формі (табл.2.8).
Примітка: розрахункові довжини стояків визначені згідно табл. 11 [26] п.1 “б” 2 “б” розрахункові довжини розкосів – згідно рис. 2.17.
9.4. Розрахунок і конструювання проміжних вузлів ферми
9.4.1. Розрахунок вузла №2
Розраховуємо шви які прикріплюють розкоси до поясу:
а) стиснутий розкіс 16 квадратного перерізу 100х100х6 мм - кн:
- розрахункова довжина шва за формулою 45 [14]:
-розрахункова висота катета шва по металу шва (формула 46 [14]):
де: см – ширина і висота профілю 100х100х6 мм;
см – товщина профілю 100х100х6 мм;
- поправочний коефіцієнт при ручному зварюванні (табл. 34*[26]);
МПа – розрахунковий опір зрізу по металу шва для електродів Е42 (табл. 55*56 [26]).
Конструктивна висота катета шва де: - мінімальна із товщин елементів які з’єднуються. Приймаємо см.
б) розтягнутий розкіс 18 прямокутного перерізу 100х60х3 мм кн:
- розрахункова довжина щва за формулою 45 [14]:
-Розрахункова висота шва по металу шва за формулою 46 [14]:
-де:см ширина ГЗП 100х60х3 мм;
-см висота ГЗП 100х60х3 мм.
Конструктивна висота катета шва тому виконуємо зміну елемента 18. Приймаємо 100х60х5 мм. При цьому:
Перевіряємо пояс на продавлювання в місці прикріплення стиснутого елемента 16 перерізом 100х100х6 мм. (кН; ).
При при розрахунку на продавлювання . За формулою 47 [14] Граничне зусилля в розкосі:
кН тобто міцність не забезпечена.
Отже виконуємо зміну перерізу верхнього поясу призначаючи для нього ГЗП 140х140х7 мм при цьому:
мм. Перераховуємо зусилля:
кн. – міцність забезпечена.
Перевіряємо пояс на виривання в в місці прикріплення розтягнутого елемента 18 перерізом 100х60х5 мм (кН; ).
При де - площа перерізу ГЗП 140х140х7 мм; - при розрахунку на виривання. За формулою 47 [14] граничне зусилля в розкосі:
Перевіряємо несучу здатність ділянки стінки поясу в площині вузла в місці примикання стиснутого стержня 16 (кН; ).
Оскільки (п. 1512 [18]) то перевірку несучої здатності стінки виконувати не потрібно.
Місцева стійкість стінки поясу в місці опирання прогону забезпечується шляхом приварювання вертикальних ребер до накладки і стінки. Прогони безпосередньо кріпляться до кутиків які приварюються до накладки.
Розтягнута підвіска 17 прямокутного перерізу 80х80х3 мм кріпиться до верхнього поясу на фасонці. Товщина фасонки 10мм.
Розрахункова довжина зварного шва визначається за формулою 120 [26]:
де: 4 – кількість швів;
- коефіцієнт умов роботи шва.
Мінімальна відстань між краями елементів решітки у вузлах приймається: мм t=10 мм – товщина фасонки.
9.4.2. Розрахунок вузла №3
Довжина зварного шва який прикріплює елемент 19 до верхнього поясу за формулою 45 [26]:
Необхідний катет зварного шва (формула 46 [14]):
де: =200 МПа – розрахунковий опір по металу шва при використанні електродів Е46 (табл. 55* 56 [26]).
Приймаємо = 03 см (по товщині стінки ГЗП 80х3).
Перевіряємо пояс на продавлювання в місці прикріплення стиснутого елемента 19 перерізом 80х80х3 мм (кН; ):
-гранична несуча здатність елемента:
кН тобто міцність забезпечена
де: - при продавлюванні:
a=8см; b=14 см; см; см.
Оскільки при розрахунку вузла №2 була збільшена товщина стінки елемента 1 і 2 (з 140х140х5 до 140х140х7 мм) то за конструктивними вимогами приймаємо для всіх елементів верхнього поясу ГЗП 140х140х7 мм.
9.4.3. Розрахунок вузла №4
а) стиснутий розкіс 20 квадратного перерізу 100х100х6 мм кН:
- розрахункова довжина шва (формула 45 [14]):
- розрахункова висота катета шва за формулою 45 [14]:
Приймаємо см – по товщині ГЗП 100х100х6 мм.
б) розтягнутий розкіс 21 прямокутного перерізу 100х60х3 мм за конструктивними вимогами збільшуємо до розмірів 100х60х5 мм з площею . Таким чином для елемента 21 маємо (кН):
- розрахункова довжина шва:
- розрахункова висота катету шва по металу шва:
Приймаємо = 05 см по товщині ГЗП 100х60х5 мм.
Перевіряємо пояс на продавлювання в місці прикріплення стиснутого розкосу 20 перерізом 100х100х6 мм (кН; ).
При - при розрахунку на продавлювання. За формулою 47 [14] при і граничне зусилля в розкосі:
Перевіряємо пояс на виривання в місці прикріплення розтягнутого розкосу 21 перерізом 100х60х5 мм (кН; ).
- при розрахунку на виривання.
Граничне зусилля в розкосі:
кн. – тобто міцність забезпечена.
Перевіряємо несучу здатність ділянки стінки поясу в площині вузла в місці прикріплення стиснутого розкосу 20 з зусиллям кН.
отже у відповідності до п. 15.12 [18] перевірку виконувати не потрібно.
Місцева стійкість стінки поясу в місці опирання прогону забезпечується вертикальними ребрами жорсткості.
9.4.4. Розрахунок вузла №11
Розраховуємо шов який прикріплює елемент решітки 17 до нижнього поясу (кН):
Необхідний катет шва:
Приймаємо = 03 см по найменшій товщині одного із з’єднуваних елементів.
Перевіряємо нижній пояс на продавлювання в місці примикання елемента17 перерізом 80х80х3 мм (кН; ; ) при
- полща поперечного перерізу ГРЗ 140х100х4мм.
Граничне зусилля в розкосі:
Визначаємо розрахункову довжину шва який прикріплює столик підвіски балки кранового шляху до нижнього поясу ферми: приймаємо катет шва по мінімальній товщині із з’єднуваних елементів: = 03 см. Шов розраховуємо на найбільше навантаження від підвісного крану (табл.2.38 [13]): кН.; Т=22 кН.
З конструктивних міркувань приймаємо висоту поперечного вертикального ребра 238 мм t=10 мм; ширина опорного столика 130 мм висота 150 мм довжина 160 мм.
9.4.5. Розрахунок вузла №12
Розрахунок вузла виконується з врахуванням вузлового моменту (е=40 мм).
Врахування вузлового моменту виконується шляхом розподілу його на елементи які збігаються в вузлі пропорційно їх питомим жорсткостям:
- для ГЗП 140х100х4 мм;
- сума питомих жорсткостей елементів які збігаються в вузлі.
Додаткові напруження в елементах:
для ГЗП 140х100х4 мм);
для ГЗП 100х60х5 мм);
для ГЗП 80х80х3 мм);
для ГЗП 100х100х6 мм);
Одержані напруження додаються до напружень від поздовжніх сил у відповідних елементах отримані значення прирівнюються з .
Визначаємо необхідні довжини зварних швів які прикріплюють елементи решітки у вузлі:
(по товщині ГЗП 140х100х4 мм);
Приймаємо см (по товщині ГЗП 80х80х3 мм);
Приймаємо см (по товщині ГЗП 140х100х4 мм);
Перевіряємо пояс на виривання в місці прикріплення елемента 18 перерізом 100х60х5 мм (кН; ; ).
При - полща поперечного перерізу поясу.
Граничне зусилля в розкосі (формула 47 [14]):
що менше зусилля в розкосі в місці примикання його до поясу: кН.
Виконуємо зміну перерізу поясу призначаючи для нього ГЗП 140х100х4. значення в цьому випадку:
отже міцність забезпечена.
Перевіряємо пояс на продавлювання в місці прикріплення стиснутого елемента 20 перерізом 100х100х6 мм.
Геометричні параметри примикання ідентичні параметрам у вузлі №4 при розрахунку якого ця перевірка виконана.
Перевіряємо елемент №18 на продавлювання в місці прикріплення стиснутого елемента №19 перерізом 80х80х3 мм(кН; ; ) при: .
Тоді граничне зусилля в стійці:
що більше кН тобто міцність забезпечена.
см – відстань від перетину правої стінки елемента №19 з верхньою стінкою елементу №18 до перетину верхньої стінки елемента №18 з верхньою стінкою пояса.
9.5. Розрахунок опорних вузлів
9.5.1. Розрахунок вузла№1
Оскільки зусилля в стержні №1 дорівнює 0 то конструювання вузла проводимо без розрахунку.
До оголовка колони приварюється вертикальне ребро його ширина із врахуванням розміщення болтів приймається 85 мм. Отвори під болти виконуємо овальним.
На стержень №1 ставимо заглушку – плиту t=10 мм для захисту коробчатого перерізу від забруднення. До заглушки також приварюємо вертикальне ребро шириною 85 мм. Напуск ребер – 70 мм.
Кріплення здійснюється 2 – ма болтами М20 висота ребра 160 мм.
9.5.2. Розрахунок вузла№10
Розраховуємо шов який прикріплює опорний фланець до нижнього поясу.
де: і - суми вузлових сил від постійного і тимчасового навантаження на всьому прольоті.
Розрахункова довжина шва згідно розрахунку нижнього монтажного вузла см.
При ширині фланця см необхідна його товщина:
Тут: 12 – коефіцієнт який враховує можливі ексцентриситети;
МПа (табл.52* [26]) при МПа для матеріалу фланця – сталі С245 – розрахунковий опір прокату зминанню торцевої поверхні.
Розраховуємо шов який прикріплює елементи решітки у вузлі:
см – мінімальна товщина одного із зварювальних елементів.
Перевіряємо елемент 11 на продавлювання в місці примикання елемента 16 перерізом 100х100х6 мм (кН; ; ; ) при що не відповідає умові . Отже де:
- площа поперечного перерізу поясу;
кН – зусилля в поясі.
тобто міцність забезпечена.
9.6. Розрахунок монтажних вузлів ферми
9.6.1. Розрахунок нижнього монтажного вузла
Розрахунок фланцевого з’єднання на високоміцних болтах виконуємо згідно розділу 27[18].
Величина попереднього натягу болтів:
де: МПа – розрахунковий опір розтягу високоміцного болта;
МПа (табл.61* [26]) для болтів 20 (попередньо) із сталі 40Х “селект” (ГОСТ 4543-71*)
- площа “нетто” попередньо перерізу болта 20 мм.
Згідно п. 27.4. [18] призначаємо для фланця сталь марки 09Г2С-15 за ГОСТ 192852-78* яка відповідає класу сталі С345 (табл. 51б* [26]) для якої при товщині листа t=10 20 мм МПа (табл.51* [26]).
Розрахункове зусилля на болти 1 (рис.2.25):
де: і - коефіцієнти які визначені за табл.30 [18].
- параметр жорсткості болта:
=2 см – діаметр болта; - ширина першої ділянки фланця (рис.2.25); =2см – товщина фланця; см – відстань від осі болта до краю зварного шва.
Отримане значення визначене із умови міцності з’єднання по болтам. Розрахункове зусилля на болти 2 (рис.2.25):
Обчислюємо розрахункові зусилля в болтах із умови міцності фланця на згин:
=1346 за табл.81 [18] при =383 =0862;
=1613 за табл.81 [18] при =2454 =0585;
Таким чином міцність забезпечена.
кн.> =395 кН тобто міцність забезпечена.
Довжина зварного шва який прикріплює фланець до нижнього поясу за формулою 45 [14]:
см необхідний катет шва:
=6 мм згідно табл.38* [26] при напівавтоматичному зварюванні і =10мм.
Розрахунок зварного шва який приєднує елемент 21 до поясу і поясу на виривання елементу 21 ідентичні таким розрахункам вузла №4 тому при конструюванні вузла використані дані розрахунку вузла №4.
Згідно п.27.14 [18] міцність фланцевого з’єднання на дію місцевої поперечної сили перевіряється за формулою:
де: =042 – коефіцієнт тертя згідно п.4 табл. 36* [18];
- контактні зусилля для фланцевих з’єднань елементів замкнутого профілю.
Розраховуємо елемент №22. Призначає переріз з двох гнутих швелерів ГОСТ 8278-83* 80х50х4 для кожного з яких: .
Для перерізу з двох швелерів:
За табл. 72 [26] при МПа і =826 – коефіцієнт поздовжнього згину =0667.
Напруження в елементі від розрахункового навантаження:
МПа МПа отже міцність забезпечена.
Необхідний катет зварного шва який прикріплює один швелер до фланця:
Приймаємо =04 см =8см – розрахункова довжина зварного шва.
В цьому ж вузлі необхідно за конструювати опорний столик підвісної балки кранового шляху. Він являє собою 2 взаємно перпендикулярні ребра. Розміри призначаємо із умови розміщення болтів кріплення підвісної балки і з’єднання 2-х відправ очних марок.
9.6.2. Розрахунок верхнього монтажного вузла
Розраховуємо шов який прикріплює фланець до верхнього поясу:
Необхідний катет зварного шва:
Розраховуємо болтове з’єднання фланців на умовну поперечну силу (п.27.12 [18]):
де: =025 - п.6 табл. [26].
Проектуємо болтове з’єднання з 6 болтів 2 з яких високоміцні 20 мм класу точності С. Міцність з’єднання на поперечну силу (при врахуванні тільки високоміцних болтів):
де: =1698 кН – див. розрахунок нижнього монтажного вузла.
кН. кН але враховуючи наявність додаткових болтів міцність з’єднання на поперечну силу забезпечена.
Розрахунок прикріплення елементу №22 до фланця виконаний в розрахунку нижнього монтажного вузла. Необхідна довжина зварного шва =8см при =04 см розподіляється на 2 однакових шви см з =04 см з виведенням швів на торці швелерів.
10. Розрахунок поперечної рами
10.1. Збір навантажень на раму
На поперечну раму каркасу будівлі діють постійні навантаження від ваги огороджуючи і несучих конструкцій і тимчасові (короткочасні навантаження): технологічні (вплив підвісних кранів) і атмосферні (вплив вітру і снігу).
а) Постійне навантаження.
Сумарне рівномірно розподілене навантаження на раму від конструкцій покриття та покрівлі:
де: =146 кН – розрахункове рівномірно – розподілене навантаження від покрівлі з врахуванням власної ваги ферми з ;
Розрахункове значення розподіленого навантаження від власної ваги колон попередньо приймаємо:
Для стінових панелей типу “сандвіч” нормативне значення власної ваги: . Розрахункове значення від власної ваги панелей:
де: =115 – середній коефіцієнт надійності за навантаженням;
= 095 – коефіцієнт надійності за призначенням.
На одну колону крайнього ряду припадає вага стін:
де: =12 – висота заповнення 6 стіновими панелями;
а=6 – ширина ділянки збору навантажень.
Стінові панелі навішуються на каркас з гнутих профілів нормативна вага якого (на 1 метр висоти стіни): =107 кг при ширині ділянки збору навантажень а=6 м. Тоді маса каркасу:
де: =105 – коефіцієнт надійності за навантаженням для металевих конструкцій.
Питомі навантаження на 1 м. п. висоти колони:
Вага стінових панелей каркасу прикладена з середнім ексцентриситетом м від поздовжньої осі. Це рівнозначно дії розподіленого по висоті колони моменту:
б) Снігове навантаження
Розрахункове рівномірно – розподілене навантаження на раму:
де: =1456 - розрахункове рівномірно – розподілене навантаження на 1 покрівлі (табл.2.5).
в) кранове навантаження
вертикальне та горизонтальне кранове навантаження на раму визначаємо від кранів розміщених у кожному прольоті. Кранове навантаження передається на раму через підвісні балки кранового шляху. Для крана вантажопідйомністю =2т за табл.2.38 [13] при положенні каретки біля IIпідвіски:
Розрахункова горизонтальна сила від гальмування візка крана впоперек кранового шляху: Т=22 кН.
г) вітрове навантаження
граничне розрахункове значення вітрового навантаження визначаємо по формулі 9.1 п. 9.4. [21]
де: - коефіцієнт надійності по граничному значенню вітрового навантаження (в залежності від заданого середнього періоду повторюваності по табл. 9.1 п.9.14 [21] =1035);
=055 - характеристичне значення вітрового тиску (в залежності від вітрового району по карті (рис.9.1) [21]);
С – коефіцієнт який визначається по формулі (9.3) [21];
- аеродинамічний коефіцієнт (згідно додатку [21]) для активного =08 для пасивного =06.
- коефіцієнт висоти будівлі (враховує вітрове навантаження в залежності від висоти будівлі визначається по рис. 9.2 [21] за другим типом місцевості =26);
- коефіцієнти географічної широти (згідно п.9.10. [21] =1);
- коефіцієнт рельєфу (згідно п.9.11 цей коефіцієнт враховує мікрорельєф місцевості поблизу будівельної площадки =1);
- коефіцієнт напряму (враховує нерівномірність вітрового навантаження по напрямку вітру і згідно П.9.12 =1);
- коефіцієнт динамічності (враховує вплив пульсаційного вітрового навантаженя і просторову корекцію вітрового тиску на будівлю =09)
- коефіцієнт який враховує зміну швидкості напору вітру в залежності від висоти х м та типу місцевості і при:
Момент в защемленій стійці рами:
Обчислюємо значення еквівалентного рівномірно – розподіленого вітрового навантаження яке діє на стійку по всій висоті колони. Вітровий тиск на будівлю вище низу ригеля (ферми) замінюємо зосередженою силою W прикладеною до рами в рівні верхи стійки:
=96 м – висота колони
Значення пасивного еквівалентного навантаження:
10.2. Статичний розрахунок рами
Статичний розрахунок рами виконуємо за допомогою пакета програм для розрахунку плоских стержневих систем “Міраж” на ПЕОМ.
Розрахункова схема рами з нумерацією вузлів і стержнів наведена на рис.2.28.
11. Розрахунок та конструювання колони середнього ряду
11.1. Визначення розрахункових зусиль для розрахунку колони
Розрахункову комбінацію зусиль вибираємо з результатів машинного розрахунку поперечної рами.
Розрахунковим зусиллям є:
11.2. Розрахункові довжини колони
Розрахункові довжини колони постійного перерізу обраховуємо за формулою 67 [26];
де: - коефіцієнт розрахункової довжини;
– геометрична довжина колони.
Розрахункова довжина колони в площині рами при шарнірному кріпленні ригеля:
Розрахункова довжина колони із площини рами згідно п.6.13. [26] приймаємо між точками закріплення від зміщення (закріплення в’язів):
11.3. Підбір перерізу стержня колони
Позацентрово – стиснуту колону середнього ряду промислової будівлі з метою зниження трудомісткості виготовлення проектуємо симетричного перерізу. Переріз колони наскрізний із 2 – х швелерів з решіткою.
з умови загальної стійкості таких колон із площини згину поперечні розміри перерізу приймаємо в межах:
м. Приймаємо =50 см.
Необхідна площа перерізу віток позацентрово – стиснутих стержнів визначається як для центрально – стиснутих стержнів:
де: =07 – коефіцієнт стійкості задається попередньо при =80;
=240 МПа – розрахунковий опір згину стиску сталі марки С245 при товщині фасонного прокату мм.
Враховуючи вимоги щодо стійкості колони попередньо приймаємо переріз колони із 2 – х швелерів №27 для яких:
Геометричні характеристики перерізу вітки [27:
Геометричні характеристики перерізу колони 2 [27:
11.4. Перевірка стійкості віток колони
Вітки позацентрово – стиснутих колон перевіряють на стійкість в площині рами паралельній площині з’єднувальної решітки а також із площини рами.
Оскільки переріз колони симетричний то приведені стискуючі зусилля у вітках розподіляються порівну:
Стійкість віток колони в площині рами
де: - відстань між вузлами решітки рис.2.34
Стійкість вітки колони із площини рами:
Стійкість вітки в площині і з площини забезпечена.
Стійкість вітки також забезпечена оскільки переріз симетричний.
11.5. Розрахунок з’єднувальної решітки
Елементи з’єднувальної решітки і їх прикріплення до віток розраховують на зусилля яке виникає в них від умовної поперечної сили яку приймають постійною по всій довжині колони:
де: - поздовжнє зусилля в стержні колони;
- коефіцієнт поздовжнього згину який приймається в площині з’єднувальних елементів по. Приймаємо попередньо =06:
де: = - модуль пружності сталі.
Фактична поперечна сила .
Зусилля в розкосі решітки:
де: - кут нахилу розкосів до вітки рівний:
Необхідна площа розкосу:
де: =075 – коефіцієнт умов роботи для розкосів із одиночних кутиків що прикріплюється однією поличкою (табл.6.[26]);
=06 – приймаємо орієнтовно.
Приймаємо розкоси із кутиків 45х4 мм:
Розрахункова довжина розкосу:
Перевіряємо напруження в розкосі:
Але через обмеженість сортаменту залишаємо кутик 45х4.
11.6. Перевірка стійкості колони як єдиного наскрізного стержня
Розрахунок на стійкість позацентрово – стиснутих стержнів вцілому виконуємо як в площині дії моменту (плоска форма втрати стійкості) так і з площини дії моменту (згинально – крутна втрата стійкості).
Розрахунок на стійкість в площині дії моменту яка співпадає з віссю симетрії виконуємо за формулою 51 [26]:
де: - коефіцієнт стійкості позацентрово – стиснутих стержнів (табл. 51 [26]) за приведеною умовною гнучкістю:
де: - приведена гнучкість стержня колони:
де: - розрахункова гнучкість колони із площини рами;
- площа перерізу двох розкосів;
- площа перерізу віток колони;
- коефіцієнт який залежить від геометричних параметрів решітки.
де: - приведений ексцентриситет:
де:см. – ексцентриситет;
- момент інерції перерізу колони відносно Y-Y.
- відстань від головної осі перерізу перпендикулярної до площини згину до осі найбільш стиснутої вітки але не менш ніж відстань до осі стінки вітки: =2497.
Отже напруження в колоні в площині рами:
Отже стійкість колони в площині рами забезпечена.
Розрахунок на стійкість позацентрово –стиснутого стержня постійного перерізу із площини дії моменту виконуємо за формулою 56 [26]:
де: - коефіцієнти які приймаємо за табл. 10 [26]:
- коефіцієнт який обчислюємо в залежності від - умовна гнучкість:
де: - розрахункова гнучкість із площини рами;
Отже за формулою 9 [26] при 25:
Напруження в стержні із площини рами:
Міцність колони з площини рами забезпечена.
Розраховуємо довжину шва який необхідний для прикріплення розкосу 45х4 до віток колони:
де: =07 – при ручному зварюванні електродами Е46;
=07 см – мінімальний катет шва при товщині більш товстого із зварюваних елементів (табл. 38* [26]);
=180 МПа – розрахунковий опір зрізу по металу шва для електродів типу Е46;
=1 – коефіцієнт умов роботи шва;
кН –зусилля в розкосі.
З конструювання видно що підкріплення стінки в місці примикання решітки не потрібно.
11.7. Розрахунок та конструювання бази колони
Для наскрізних колон при 1000 мм доцільно використовувати загальні бази. Центр опорної плити суміщаємо з центром ваги колони.
Ширина плити приймається на 40-120 мм ширше від перерізу колони.
Розподіл навантажень на фундамент відбувається за допомогою опорної плити розміри якої в плані залежать від зусилля в колоні і міцності бетону фундаменту:
де: =75 МПа – розрахунковий опір бетону марки В125 стиску;
Тоді із умови міцності бетону фундаменту на стиск визначаємо довжину плити:
см отже приймаємо конструктивно довжину плити:
МПа умова виконується
Визначаємо величину розрахункових моментів в плиті бази. Так як напруження в бетоні фундаменту під плитою розподіляється нерівномірно то при визначенні моментів на різних ділянках величину приймаємо найбільшою в межах кожної ділянки (за епюрою напружень в бетоні рис.2.33).
Для першої розрахункової ділянки МПа:
Для другої розрахункової ділянки МПа:
Для третьої розрахункової ділянки
=00928 – коефіцієнт для розрахунку на згин плит опертих на 4 сторони;
=175 МПа – рис.2.33.
Товщина опорної плити бази:
Приймаємо товщину плити: =20 мм.
Виконуємо розрахунок траверси.
Висоту траверси визначаємо із міцності на зріз зварних швів які прикріплюють траверсу до полиць віток. Зварювання виконуємо електродами Е42 з =180 МПа. Катет шва =7мм.
Траверсу розглядаємо як одно пролітну двох консольну балку опорами для якої є вертикальні шви а навантаженням – тиск що дорівнює напруженню у фундаменті по контакту з плитою приведений до площини траверси з половини опорної плити.
Рівномірно – розподілене погонне навантаження на траверсу:
Довжина прольоту траверси =50 см довжина консолі 75 см.
Згинаючий момент в траверсі:
Момент опору перерізу траверси:
Міцність траверси за нормальними напруженнями:
- міцність траверси забезпечена.
Розраховуємо анкерні болти.
Анкерні болти працюють на розтяг і сприймають зусилля які відривають базу від фундаменту і виникаючі при дії моменту.
Виходячи з рівняння рівноваги сил відносно центра ваги стиснутої зони бетону (рис.2.33.):
зусилля в анкерних болтах (з однієї сторони бази):
Необхідна площа перерізу анкерного болта:
де: =170 МПа – розрахунковий опір болтів розтягу класу 4.6.
за табл.62* [26] приймаємо 2 болти 20 з площею . Довжина заробки болта в бетон 1м.
11.8. Конструювання оголовка колони і надколонника
Опирання крокв’яних ферм на колону проектуємо зверху на опорний столик і надколонник.
В колонах середніх рядів в місці опирання граней надколонника за звичай проектують вертикальні і горизонтальні ребра для передачі зусиль від ферми на вітки колон і забезпечення необхідної жорсткості верхньої плити оголовка.
Але в даному випадку грані стійок (надколонника) близько розміщені біля полиць колони і тому ребер жорсткості встановлювати не потрібно.
Верхню плиту оголовка проектуємо розміром 340х540 мм товщиною 20 мм. Також робляться отвори діаметром 23 мм під болти нормальної точності діаметром 20мм якими прикріплюють надколонник. Кількість болтів – 4 штуки.
Надколонник являє собою прокатний двотавр широкополицевий 40Ш4. в нижній і верхній частині надколонника вварюються вертикальні ребра з отворами під болти для прикріплення в’язей.
Конструювання надколонника і оголовка колони представлені на аркуші №8 креслення до ДП.

зміст.doc

Архітектурно-будівельний розділ
Загальна характеристика ділянки ..
Географічне положення ділянки. Кліматичні умови ..
Транспортні зв'язки Екологічний вплив на оточуюче середовище
Обрунтування прийнятого рішення .
ТЕП генерального плану
Об'ємно-планувальне рішення ..
Характеристика функціонального процесу
Опис прийнятого рішення та його обрунтування .
Конструктивні рішення
Несучі конструкції. Обрунтування їх вибору
Огороджуючі конструкції. Обрунтування прийнятих конструкцій .
Теплотехнічний розрахунок стіни .
Матеріали для зведення будівлі. Обрунтування їх вибору
Архітектурно-художнє рішення будівлі
Санітарно-технічне обладнання .
Розрахунково-конструктивний розділ
Порівняння варіантів ферм .
Господарсько-економічна характеристика району будівництва ..
Описання прийнятих до розгляду варіантів
Розрахунок одиничної вартості ферм ..
Капітальні вкладення в базу
Капітальні вкладення на виготовлення металевих конструкцій
Капітальні вкладення на придбання транспортних засобів для перевезення конструкцій .
Капітальні вкладення на придбання монтажних засобів (кранів) ..
Річні експлуатаційні витрати ..
Аналіз і обрунтування вибору варіантів для подальшого проектування
Розбивка сітки колон будівлі
Обрунтування вибору системи в'язі
Компоновка поперечної рами
Розрахунок та конструювання підвісної балки кранового шляху .
Визначення навантажень від кранів .
Статичний розрахунок балки
Підбір перерізу балки ..
Перевірка місцевої стійкості стінки
Перевірка напружень зсуву у шві ..
Розрахунок болтів прикріплення балки .
Розрахунок профнастилу
Розрахунок та конструювання прогонів
Розрахунок крокв’яної ферми .
Збір навантажень на ферму .
Статичний розрахунок ферми
Підбір перерізів стержнів ферми
Розрахунок і конструювання проміжних вузлів ферми
Розрахунок вузла №2
Розрахунок вузла №3
Розрахунок вузла №4
Розрахунок вузла №11 .
Розрахунок вузла №12 .
Розрахунок опорних вузлів .
Розрахунок вузла№10 ..
Розрахунок монтажних вузлів ферми
Розрахунок нижнього монтажного вузла ..
Розрахунок верхнього монтажного вузла ..
Розрахунок поперечної рами ..
Збір навантажень на раму
Статичний розрахунок рами
Розрахунок та конструювання колони середнього ряду ..
Визначення розрахункових зусиль для розрахунку колони
Розрахункові довжини колони
Підбір перерізу стержня колони .
Перевірка стійкості віток колони
Розрахунок з’єднувальної решітки
Перевірка стійкості колони як єдиного наскрізного стержня
Розрахунок та конструювання бази колони ..
Конструювання оголовка колони і надколонника
Основи та фундаменти
нжненерно – геологічні умови будівельного майданчика ..
Встановлення повних назв рунтів визначення повних фізичних характеристик рунтів .
Висновки та рекомендації
Визначення навантажень на фундаменти ..
Визначення глибини закладання фундаменту ..
Визначення розмірів підошви фундаментів ..
Фундамент під колону крайнього ряду .
Фундамент під колону середнього ряду
Визначення осідання фундаменту методом пошарового підсумування
Технологія та організація будівельного виробництва
Нормативна тривалість будівництва ..
Проектування календарного плану виконання робіт .
Підрахунок обсягів робіт та визначення працеємності маншноємності і заробітної плати
Методи виконання окремих будівельних робіт ..
Вибір монтажного крану для монтажу конструкцій
Технологічна карта на монтаж колон
Галузь застосування .
Технологія та організація будівельних робіт ..
Техніко-економічні показники технологічної карти .
Розробка календарного плану
Матеріально-технічні ресурси
Техніка безпеки при виконанні робіт
Показники для проектування буд генплану .
Будівлі адміністративного та санітарно – побутового призначення
Водопостачання будівельного майданчика
Електрозабезпечення будівельного майданчика ..
Економіка будівництва
Науково-дослідний розділ
Теоретичні дослідження можливості використання перфорованих елементів в балках кранових шляхів
Оптимізація перерізів пружних перфорованих двотаврів із умови міцності
Оптимізація міцності сталі перфорованого двотавра мінімальної маси із умови жорсткості ..
Техніко-економічне порівняння варіантів прокатних балок
Заходи з промсанітарії та охорона праці
Розрахунки штучного освітлення ..
Метод коефіцієнта використання світлового потоку
Розрахунок заземлюючого пристрою трансформаторноїпідстанції ..

_ГЕ.doc

Нормативні значення
Розрахункові значення
Грунтово рослинний шар
Пісок дрібний малого ступеня водонасичення середньої щільності
Пісок дрібний водонасичений кварцевий
Фізико-механічні характеристики рунтів будівельного майданчика Таблиця 3. .

тбв.doc

Облицювання стін плиткою
Масляне фарбування віконних та дверних блоків
Фарбування фасаду з риштувань
Влаштування і розбирання риштувань
Влаштування бетонної відмостки
Роботи з влаштування цегляних стін виконуються після монтажу всіх залізобетонних перегородок. Приготування розчину для мурування заливки швів панелей перекриття та деяких робіт з влаштування підлог прийняти таким що виконується на будівельному майданчику в стаціонарному бетонозмішувачі.
Влаштування підлог виконується по щебеневій та бетонній підготовці. Поливання бетонної суміші бункерами. Вкладається з ущільненням поверхневими горами.
Опоряджувальні роботи складаються з тинькування цегляних стін фарбувально-тинькованих та залізобетонних поверхонь стін та перегородок фарбами основі водних розчинів пофарбування стальних конструкцій (колон стійок ригелів підкранових балок в'язів площадок) виконується перхлорвініловими емалями з пістолета-розпилювача та вручну.
Спеціальні роботи (сантехнічні електротехнічні монтаж обладнання) виконується спеціалізованими субпідрядними організаціями.
2.3. Вибір монтажного крану для монтажу конструкцій
Вибір монтажного крана здійснюється за такими монтажними характеристиками:
-необхідна вантажопід’ємність Qм :
Qмп – маса монтажних пристроїв т;
Qк – маса конструкції т;
Qео – маса елементів оббудови т;
для монтажу панелей покриття.
-Монтажна висота Нм :
Hм – відстань від рівня стоянки крана до низу крюка при максимально стягнутому поліспасті м;
Н0 – перевищення опори елемента який монтується над рівнем монтажного крану м;
Не – висота елемента в монтажному положенні м;
Нз – запас по висоті за умовами монтажу для заведення конструкції до місця монтажу або перенесення через раніше змонтовані конструкції (05-05м);
Нс – висота строповки в робочому положенні від верху монтуючого елемента до крану м.
Рис. 4.1. До визначень характеристик крану для монтажу колон
Отже приймаємо кран КС-3575А який знаходиться на балансі будівельної організації і має слідуючі технічні характеристики:
3. Технологічна карта на монтаж колон
3.1. Галузь застосування
Дана технологічна карта розроблена на зведення колон складу готової продукції склозаводу в м. Овруч.
Технологічна карта розроблена на монтаж металевих колон безвивірочним методом. Передбачає максимальну комплексну механізацію робіт з найбільш повним використанням механізмів поточне виробництво робіт рівномірну занятістість робітників забезпечення безпечних умов праці.
3.2. Технологія та організація будівельних робіт
До початку монтажу колон повинні бути виконані такі роботи:
- влаштування фундаментів набір міцності бетоном тіла фундаменту >50% проектного значення;
-монтаж фундаментних балок;
-зворотня засипка і насипка грунту з пошаровим ущільненням;
- датування мережі освітлення будмавданчика;
- підготовка інвентарю пристосувань і засобів для безпечного монтажу краном;
- розташування на майданчику підйомно-транспортного обладнання.
Крім того повинен бути забезпечений вільний проїзд краном КС-3575А до робочих стоянок при встановлені колон повинні бути необхідні вантажопідйомні пристрої (стропи розчалки) повинні бути підготовлені місця розкладки колон до монтажу для їх огляду та нанесення рисок розбивочних осей.
Монтаж колон передбачений безвивірочним способом з попереднім встановленням та вивірюванням опорних плит стійок фахверку—з вивірянням.
Склад робіт під час зведення колон і стійок:
Розвантаження з транспортних засобів опорних плит поблизу місць встановлення.
Зовнішній огляд опорних плит нанесення рисок розбивочних осей.
Встановлення опорних плит з вивірюванням (для опорних плит колон).
Прихватка опорних плит електрозварюванням.
Підливка швидкотвердіючої бетонної суміші під опорні плити.
Розвантаження колон та стійок поблизу місць монтажу.
Зовнішній огляд нанесення рисок розбивочних осей.
Монтаж колон безвивірочним методом.
Монтаж стійок фахверку.
Монтаж в'язей по колонах.
Тривалість виконання робіт працеємність і машиноємність визначаються на вві табл. 4.1.
Контроль якості виконання робіт.
Параметри що підлягають контролю вимоги
Особа що здійснює контроль
Технічні засоби контролю
Вхідний контроль параметрів опорних плит колон стійок в’язей
Відомість основних розмірів проектами наявність проектних розмірів якість заводського зварювання відсутність пошкоджень решітки колон опорних поверхонь опорних плит колон стійок в’язей
Розташування плит в плані (5 мм в обох напрямках) по висоті (± 5 мм) тангенс кута нахилу фрезерованої поверхні плит до горизонтальної поверхні (не більше 00007)—для опорних плит колон
Під час монтажу опорних плит до їх прихватки
Сталева рулетка нівелір прилад для вивірювання опорних поверхонь плит
Заливка бетонної суміші під опорні плити
Відсутність незаповнених
об'ємів під опорними плитами
відповідність марки розчину
Бетонува-льники будівель-
Зміщення верхніх кінців колон з проектних положень (± 15 мм в обох напрямках) нижніх кін-ців (± 5 мм) по висоті (± 5 мм)
Після встановлю-ння колон до прихватки
Зміщення верхніх кінців стійок з проектних положень (± 15 мм в обох напрямках) нижніх кін-ців (± 5 мм) по висоті (±5 мм)
Під час вивірова-ння
Величина зусилля попереднього натягу високоміцних болтів
Під час встанов-лення
3.3. Техніко-економічні показники технологічної карти
Загальні витрати працеємності:
Заробітна плата: робочих
Вага змонтованих конструкцій:
Виробітка: робочих 0869 тлюд.-день;
Машиніста .4368 тлюд.-зм.
4. Розробка календарного плану
Календарний план виконання робіт складається з лівої—розрахункової та правої—графічної частин розроблений на основі переліку робіт по зведенню будівлі наведеного в табл. 4.1 з угрупуванням їх (по можливості) по належності до видів по зведенню окремих частин будівлі опорядженню і т.д.
Спочатку визначаємо тривалість механізованих робіт ритм роботи яких обумовлює всю побудову графіка а потім розраховують тривалість робіт які виконують вручну.
Число змін при використанні основних машин приймають не менше двох. роти без використання машин ведуться тільки в одну зміну. Число робочих в зміну і склад бригади визначаємо у відповідністю з працеємністтю та тривалістю робіт. При розрахунку складу бригади виходять із того що перехід із одної захватки на іншу не повинен змінювати чисельний склад і кваліфікаційний склад бригади тому в бригаді комплектуємо найбільш раціональну структуру розміщення професій.
Календарний план виконання робіт та графік руху робітників представлений на аркуші №10 графічної частини ДП
5. Матеріально-технічні ресурси
Матеріально-технічні рес5фси необхідні для виконання робіт передбачених Оологічній карті наведені в табл. 4.4.
Кран автомобільний КС-3575А
Трансформатор зварювальний
Конопатка стальна К-50
Прилад для вивірювання опорних плит
5.1. Техніка безпеки при виконанні робіт
При розвантажені конструкцій повинні бути дотримані такі вимоги ( §7СНиП Ш-4-80*):
1 Майданчики для розвантажувальних робіт повинні бути сплановані і мати ухил не більше 5%.
2. Строповку вантажів виконувати інвентарними стропами або спеціальними вантажозахватними пристроями. Методи строповки повинні виключати можливість падіння або ковзання вантажу.
3. Не дозволяється строповка вантажів які знаходяться в нестійкому стані а також пересування строповочних пристроїв на при піднятому вантажі.
. При виконанні монтажних робіт повинні бути дотримані такі вимоги (§12СНиП Ш-4-80*):
1. На ділянці де виконуються монтажні роботи не дозволяється виконання інших робіт та присутність сторонніх осіб.
2. Способи строповки елементів конструкцій повинні забезпечувати їх подавання до місця встановлення в положенні близькому до проектного.
3. Конструкції що монтуються під час переміщення повинні утримуватись від гойдання та обертання гнучкими відтяжками.
4. Під час перерв в роботі забороняється лишати підняті елементи конструкцій "на вазі".
5. Розстроповку елементів конструкцій встановлених в проектне положення виконувати після постійного або тимчасового надійного їх закріплення.
6. Забороняється виконувати монтажні роботи при швидкості вітру більше 15 мс обледенінні грозі або тумані.
7. Забороняється знаходження людей під елементами що монтуються довстановлення їх в проектне положення або надійного закріплення.
8.До виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну умовними сигналами між особою яка керує монтажем та машиністом крану. Всі сигнали подаються тільки цією особою за виключенням сигналу "Стоп" який може подати любий робітник що помітив небезпеку.
9.При переміщенні конструкцій відстань між ними та виступаючими частинами вже змонтованих конструкцій повинна бути по горизонталі не менше 1 м по вертикалі—не менше 05 м.
При виконанні електрозварювальних робіт повинні бути виконані такі вимоги ( §6 СНиП -4-80*):
1.Місця виконання електрозварювальних робіт повинні бути звільнені від горючих матеріалів в радіусі не менше 5 м а від вибухонебезпечних матеріалів та установок (в тому числі газових балонів та газогенераторів)—10 м.
2. Для проведення зварювального струму при дуговому зварюванні необхідно застосовувати ізольовані гнучкі кабелі розраховані на роботу при максимальних електричних навантаженнях з врахуванням протяжності циклу зварювання. р
3.Металеві частини електрозварювального обладнання що не знаходяться під напругою а також конструкції що зварюються на весь час зварювання повинні бути заземлені.
4. Виконання електрозварювальних робіт під час дощу або снігу при відсутності навісів над електрозварювальним обладнанням та робочим місцем електрозварювальника не дозволяється.
5.В електрозварювальних апаратах та джерелах їх живлення повинні бути передбачені та встановлені надійні огородження елементів що знаходяться під напругою.
. Організація робочих місць повинна відповідати таким вимогам (§2 СНиП -4-80*):
1.Небезпечні зони при роботі кранів повинні бути позначені знаками безпеки та написами встановленої форми.
2.Межі небезпечних зон в місцях над якими виконується переміщення вантажів кранами встановлюються згідно вимог табл. 1 СНиП -4-
* в кожному конкретному випадку.
3.Будівельний майданчик для запобігання доступу сторонніх осіб повинен бути огороджений конструкція огорож повинна відповідати вимогам ГОСТ 23407-78.
4. Колодязі та інші западини в місцях можливого доступу людей повинні бути захищені кришками щитами або огороджені.
При виконанні земляних робіт повині бути виконані такі вимоги СНиП Ш-4-80*):
1 До початку виконання земляних робіт в місцях розміщення діючих підземних комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з організаціями що експлуатують ці комунікації міроприємства по
безпечним умовам пращ а розміщення підземних комунікацій на місцевості
позначене відповідними знаками чи написами.
2. Виконання земляних робіт в зоні діючих підземних комунікацій слід здійснювати під безпосереднім керівництвом про раба або майстра а в охоронній зоні кабелів що знаходяться під напругою чи діючого газопроводу крім того під наглядом робітників електро чи газового господарства.
3. При виявленні вибухонебезпечних матеріалів земляні роботи цих місцях слід негайно зупинити до отримання дозволу від відповідних органів.
4. рунт вийнятий з котловану чи траншеї слід розмішувати на відстані не менше 05 м від бровки виїмки.
5. Розробляти рунт в котлованах чи траншеях "підкопом" не допускається.
6. Валуни та каміння а також відшарування рунту виявлені на відкосах повинні бути усуненні.
7. Виконання робіт в котлованах та траншеях які піддалися зволоженню допускається лише після ретельного огляду виконавцем робіт (майстром) стану рунту відкосів та обвалення нестійкого рунту в місцях де виявленні "козирки" або тріщини (відшарування).
8. Перед допуском робітників в котловани чи траншеї глибиною більше 13 м повинна бути перевірена стійкість відкосів чи кріплення стін.
9. Навантаження рунту на автосамоскиди повинна виконуватись зі сторони заднього або бокового борта.
10. Одностороння засипка пазух у свіжевикладених підпірних стін та фу
ндаментів допускається після виконання міроприємств що забезпечу
ють стійкість конструкції при прийнятих умовах способах та порядку
При виконанні бетонних та залізобетонних робіт повинні бути виконані вимоги (§11 СНиП П-4-80*):
1. Опалубку яка використовується для зведення монолітних залізобетонних конструкцій необхідно виготовляти та використовувати у відповідності з проектом виконання робіт затвердженим у встановленому порядку.
2.При встановленні елементів опалубки в декілька ярусів кожен слідуючий ярус слід встановлювати лише після закріплення нижнього ярусу.
3. Розміщення на опалубці обладнання та матеріалів не передбачених проектом виконання робіт а також знаходження людей безпосередньо не зайнятих у виконанні робіт на настиланні опалубки не допускається.
4. Зняття опалубки повинно виконуватись (після досягнення бетоном заданої міцності) з дозволу виконавця робіт а особливо відповідальних конструкцій з дозволу головного інженера.
5.Заготовлення та обробка арматури повинні виконуватись в спеціально
призначених для цього та відповідно обладнаних місцях.
6. Елементи каркасів арматури необхідно пакетувати з врахуванням умов їх підйому складування та транспортування до місця монтажу.
7. Бункера (бадді) для бетонної суміші повинні задовольняти ГОСТ 21807-76. Переміщення завантаженого чи порожнього бункера дозволяється лише при закритій засувці
8. Монтаж демонтаж та ремонт бетоновода а також видалення з них затримавшогося бетону (пробок) допускається лише після зниження тиску до атмосферного.
9. Під час прочистки (випробування продування) бетоноводів стиснутим повітрям робітники не зайняті безпосередньо виконанням цих операцій повинні бути усунені від бетоновода на відстань не менше 10 м.
10. Щоденно перед початком вкладання бетону в опалубку необхідно перевіряти стан тари опалубки та засобів підмощування. Виявлені дефекти необхідно відразу усувати.
11. При вкладанні бетону з бадді чи бункера відстань між нижньою кромкою бадді чи бункера та раніше вкладеним бетоном чи поверхнею на яку вкладається бетон повинно бути не більше 1 м якщо інші відстані не передбачені проектом виконання робіт.
12. При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщати вібратор за токоведучі шланги не допускається а при перервах в роботі та при переході з одного місця на інше електровібратори необхідно виключати.
13. Естакади для подачі бетонної суміші автосамоскидами повинні бути обладнані відбійними брусами. Між ввдбійним брусом та огородженням повинні бути передбачені проходи шириною не менше 06 м. На тупикових естакадах повинні бути всановлені поперечні відбійні бруси.
При виконанні покрівельних робіт повинні бути виконані такі вимоги (§11 СНиП П-4-80*):
1. Допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється лише після огляду прорабом чи майстром разом з бригадиром справності несучих конструкцій даху та огородження. При виконанні покрівельних робіт необхідно виконувати вимоги
2. Розміщувати на даху матеріали допускається лише в місцях передбачених проектом виконання робіт з прийняттям мір проти їх падіння в тому числі від дії вітру.
3. Не допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці туману що обмежує видимість в межах фронту робіт грози та вітру швидкістю 15 мс та більше.
4. При виконанні покрівельних робіт з приміненням бітумних мастик приміщення для відпочинку обігрівання людей зберігання та прийняття їжі слід розміщувати не ближче 10 м від робочих місць
6. Показники для проектування буд генплану
6.1. Будівлі адміністративного та санітарно – побутового призначення
Необхідні площі будівель адміністративного та санітарно-побутового при-ення визначаються за формулою:
де: - нормативна площа на одного працюючого залежить від призначення будівлі;
П- кількість працюючих в найбільш чисельний день.
Розрахунки виконані в табличній формі (табл. 4.5).
Розрахунок площ будівель адміністративного та санітарно-побутового призначення
Шифр типового проекту
Розміри будівлі LxBxH м
Корисна площа будівлі
Приміщення для обігріву і сушки одгу
Кімната для приймання їжі
Примітка: кількість працюючих прийнята:
П=22—найбільш чисельна зміна робітників;
П=38—загальна кількість робітників в найбільш чисельний період будівництва(надземна частина);
П=14—кількість чоловіків в найбільш чисельну зміну;
П=8—кількість жінок в найбільш чисельну зміну;
П=4—керівний склад будівництва.
6.2. Приоб'єктні склади
Площа приоб'єктних складів вираховується для періоду будівництва для якого характерне споживання матеріалів та конструкцій в найбільших об'ємах виходячи з нормативів площі складів (табл. 4.5 [52]) нормативів запасів матеріалів та виробів (табл. 6.3 [52]) середньодобового витрачання матеріалів та виробів нерівномірності споживання матеріалів та виробів нерівномірності надходження матеріалів та виробів.
Середньодобова потреба в матеріалах та виробах конкретного виду:
де: - кількість матеріалів (виробів) необхідна для виконання загального обсягу робіт;
- тривалість виконання робіт згідно календарного плану.
Розрахунковий запас:
де: - =13 - коефіцієнт нерівномірності споживання;
- норма запасу матеріалів.
Необхідна площа складу:
де: - =11 (при постачанні автомобільним та залізничним транспортом)—коефщієнт нерівномірності постачання;
- норматив площі складу на одиницю матеріалів (виробів);
- коефіцієнт використання площі складів (табл. 4.5 [52]).
Розрахунок площі складів виконуємо в табличній формі (табл. 4.6).
Розрахунок площі складів
назва матеріалу (виробу)
Прийнявта площа складів (тип закритих складів) їх площа
Стальні колони та стійки
Відправочні марки ферм прогони в'язі
Стінові та віконні панелі
Азбестоцементнілисти
6.3. Водопостачання будівельного майданчика
Для забезпечення будівельного майданчику водою проектуємо об’єднану мережу для виробничих господарсько-питних та протипожежних потреб. Розрахунки посекундної витрати води (л) виконуємо за формулами:
-на виробничі потреби: ;
-на господарські потреби: ;
де: - водоспоживання будівельних робіт (разом з транспортом) за зміну;
А - питомі витрати води на виробничі потреби (табл. 4.6 [52]);
- коефіцієнт погодинної нерівномірності споживання;
- кількість годин роботи до яких віднесені витрати води;
- питомі витрати води на господарські та питні потреби (табл. 4.7 [52]);
- кількість робочих годин в зміні;
- кількість робітників в найбільш чисельну змін;
- коефіцієнт нерівномірності споживання води на санітарно-побутові потреби;
- норма витрати води на прийом одного душа в л;
- коефіцієнт який враховує відношення робітників які користуються душем до найбільшої чисельності робітників у зміну приймається 03 04.
Загальні витрати води на майданчику визначаємо за формулою:
Витрати води на будівництві слідуючі :
-виробничі цілі (Qв);
-господарсько-побутові (Qг);
-душові установки (Qд);
-пожежетушіння (Qп).
Повна потреба у воді складає:
По максимальній потребі знаходимо витрати води на виробничі цілі :
Q1 – максимальні витрати води;
К1 – коефіцієнт нерівномірності споживання води (15);
t – кількість годин в зміну.
Секундні витрати води на господарсько-побутові цілі :
Q2 - максимальні витрати води в зміну на господарсько-питні цілі;
К2 – коефіцієнт нерівномірності споживання води (2).
Секундні витрати води на душові установки :
К3 – коефіцієнт нерівномірності споживання води (1);
t3 – тривалість роботи душової установки .
Для пожежетушіння беремо 10 лс.
Діаметр трубопровода:
Приймаємо діаметр труби d=100мм і пожежний гідрант d=100мм.
6.4. Електрозабезпечення будівельного майданчика
Розрахунок електрозабезпечення зводиться до визначення розрахункового електричного навантаження за формулою:
де: =105 11 – коефіцієнт який враховує втрати в мережі ;
- коефіцієнти попиту які залежать від типу споживачів (табл.4.8 [52]);
- встановлена потужність силових споживачів (табл.4.9 [52]);
- встановлена потужність технологічних споживачів (табл.4.9 [52]);
- потужність внутрішнього освітлення;
- потужність зовнішнього освітлення;
- коефіцієнт потужності (табл.4.8 [52]);
де: 15 кВт—встановлена потужність електротрамбівки ИЭ-4506;
кВт—те ж розчинозмішувача СО-80;
кВт—те ж зварювального трансформатора;
0—площа будмайданчику (:100 м);
15 кВт—норма освітлення 100 м2 будмайданчику або 1 м2 контори медпункту їдальні гардеробів;
03 кВт—норма освітлення 1 м2 побутових приміщень;
7; 75; 244; 1445; 143; 244; 22; 28.8—площі відповідних приміщень.
Для електрозабезпечення будівельного майданчика можливе використання яка розташована на території склозаводу.

2.1.порівняння моє.doc

2.1.1. Господарсько-економічна характеристика району будівництва
Склад готової продукції склозаводу будується у місті Овруч Житомирської області на території заводу.
Пісок та щебінь на будівельний майданчик возиться з кар'єру який знаходиться поблизу смт. Першотравневе на відстані 12 км від будівельного майданчика автосамоскидами марки ЗЛ-ММЗ-554М.
Постачання основних конструкцій здійснюється з заводу металоконструкцій у місті Житомир.
Крокв'яні ферми транспортуються з заводу металоконструкцій на склозавод (м. Овруч) буде здійснюватись автотягачами довжиною 24 м (марки УФ-20 КрАЗ-258).
Відстань перевезення металевих конструкцій покриття - 137 км.
Монтаж конструкцій здійснюється за допомогою крану на гусеничному ходу типу МКТ-25БР на базі шасі ДЕС-50
Будівельно-монтажні роботи на будівельному майданчику виконує СУ-12 міста Овруч. Організація має в наявності необхідні машини: бульдозери і устаткування екскаватори крани самоскиди а також необхідні машини і засоби малої механізації для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті.
В будівельному спеціалізованому управлінні інженерно-технічний персонал та робітники мають досвід в будівництві споруд з металоконструкцій. СУ-12 має достатню кількість робітників для забезпечення безперервної роботи на будівництві.
1.2. Описання прийнятих до розгляду варіантів.
В дипломному проекті необхідно порівняти три варіанти крокв'яних ферм для складу готової продукції склозаводу.
Перший варіант: ферма з паралельними поясами з решіткою та поясами з парних рівнополицевих кутиків довжиною 24 м висотою 315 м.
Другий варіант: ферма з паралельними поясами з решіткою з парних рівнополицевих кутиків та поясами з широкополицевих таврів довжиною 24 м
Третій варіант: ферма з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу довжиною 24 м висотою 29 м.
1.4. Капітальні вкладення в базу
Капітальні вкладення в базу для виконання будівельних робіт визначаються за таким виразом:
Кб – капітальні вкладення в базу будівництва грн.;
Ккм – капітальні вкладення в виробництво збірних конструкцій виробів і матеріалів для монтажних робіт грн.;
Кт – капітальні вкладення на придбання транспортних засобів грн.;
Кмех – капітальні вкладення на придбання монтажних засобів (кранів) або механізмів на виконання монтажних робіт грн.
1.4.1Капітальні вкладення на виготовлення металевих конструкцій
де– відпускна вартість будівельних конструкцій згідно шифру ресурса грн.;
Кошторисна вартість металевої ферми з паралельними поясами із парних кутиків
Кошторисна вартість металевої ферми з паралельними поясами із широкополицевих таврів і решіткою з парних рівнополицевих кутиків:
Кошторисна вартість металевої ферми з парлельними поясами із гнутозварних профілів:
1.4.2. Капітальні вкладення на придбання транспортних засобів для перевезення конструкцій
Виробів матеріалів від постачальника до будівельного майданчика визначають за виразом:
Цб – балансова вартість транспортних засобів грн.; додаток 21.
tнеоб – необхідний час роботи транспортних засобів на будівельному майданчику маш-год.;
tрн =3000 маш-год - нормативний час роботи транспортних засобів на протязі року (середньорічний наробіток ) маш-год. Додаток 1 стр.305 [ 1 ]
Необхідний час роботи транспортних засобів на перевезенні вантажів від постачальника на будівельний майданчик визначають за виразом:
Р– вага вантажу що підлягає перевезенню при максимальному завантаженнют
L – відстань перевезення вантажу км ;
Q – вантажопідйомність транспортних засобів т ;
V – середня швидкість руху транспортних засобів табл. 3 стр.287 [ 1 ]
Квант – коефіцієнт використання транспортних засобів по вантажопідйомності в залежності від виду будівельного вантажу табл.7 гр.6 стр.61-93 [ 2 ]
Визначаємо капітальні вкладення на придбання марки УФ-20 КрАЗ-258 для перевезення конструкцій від залізничної вітки на території заводу до будівельного майданчика
L=137 км – відстань перевезення;
Q=20 т – вантажопідйомність Транспортного засобу (марки УФ-20 КрАЗ-258);
На фермовозах одночасно перевозимо 6 відправних марок ферм тобто по три ферми;
Отже обчислюємо необхідний час роботи транспортних засобів по варіантах:
металевої ферми з паралельними поясами із рівнополицевих кутиків
металевої ферми з паралельними поясами із широкополицевих таврів і решіткою з парних рівнополицевих кутиків
металевої ферми з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу
Балансова вартість транспортного засобу для перевезення конструкцій
Вв - відпускна вартість транспортного засобу згідно прайс-листів ; додаток 21.
Кт.м.= 1.07 коефіцієнт що враховує витрати на перевезення та монтаж транспортного засобу від заводу- постачальника до будівельного майданчика;
Балансова вартість транспортного засобу (марки УФ-20 КрАЗ-258) для перевезення металевої ферми з паралельними поясами з парних рівнополицевих кутиків
Ц=99500107=1064605 грн
Балансова вартість транспортного засобу (марки УФ-20 КрАЗ-258) для перевезення металевої ферми з паралельними поясами із широкополицевих таврів і решіткою з парних рівнополицевих кутиків
Балансова вартість транспортного засобу (марки УФ-20 КрАЗ-258) для перевезення металевої ферми з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу
Ц=99500·107=106465 грн
Тоді капітальні вкладення на придбання транспортних засобів для перевезення конструкцій: металевої ферми з паралельними поясами з парних рівнополицевих кутиків
=(106465·0249)3000=088 грн
металевої ферми з паралельними поясами із широкополицевих таврів і решіткою з парних рівнополицевих кутиків
=(106465·0221)3000=078 грн
=(106465·0217)3000=077 грн
1.4.3. Капітальні вкладення на придбання монтажних засобів (кранів)
або механізмів для виконання монтажних робіт визначають за виразом:
Цб – балансова вартість монтажних засобів (кранів) грн.; додаток 22.
tнеоб – необхідний час роботи крану на будівельному майданчику маш-год.;
tрн – нормативний час роботи крану на протязі року ( середньорічний наробіток ) маш-год додаток 1 стр.305 [1]
Балансова вартість крану для монтажу конструкцій
Вв - відпускна вартість крану згідно прайс-листів ; додаток 22.
Кт.м.= 1.07 - коефіцієнт що враховує витрати на перевезення та монтаж крану від заводу- постачальника до будівельного майданчика.
Балансова вартість крану для монтажу (МКТ-25БР на базі шасі ДЕС-50) металевої ферми з паралельними поясами із рівнополицевих кутиків
Ц=336000·107=359520 грн.
Балансова вартість крану для монтажу (МКТ-25БР на базі шасі ДЕС-50) металевої ферми з паралельними поясами із широкополицевих таврів і решіткою з парних рівнополицевих кутиків
Балансова вартість крану для монтажу (МКТ-25БР на базі шасі ДЕС-50) металевої ферми з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу
Тоді капітальні вкладення на придбання кранів для монтажу конструкцій:
металевої ферми з паралельними поясами із рівнополицевих кутиків =(359520·1624)3000=1946 грн
=(359520·1624)3000=1946 грн
Отже капітальні вкладення в базу згідно формули для монтажу металевої ферми з паралельними поясами із рівнополицевих кутиків
=187720+088+1946= 1896748 грн.
=150750+078+1946= 1527038 грн.
металевої ферми з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу
=91260+077+1946=932137 грн.
1.5. Річні експлуатаційні витрати
Річні експлуатаційні витрати на ремонт і відновлення конструкцій визначають за виразом:
Ер – річні експлуатаційні витрати на ремонт та відновлення конструкцій грн.;
ВБМР - кошторисна собівартість конструкцій у споруді (кошторисна вартість будівельно - монтажних робіт) грн.;
Тс – термін служби конструкції років; додаток 23.
(%) – відсоток відрахування на ремонт і відновлення конструкцій від собівартості конструкцій у споруді; додаток 23.
Річні експлуатаційні витрати на ремонт і відновлення металевої ферми з паралельними поясами із рівнополицевих кутиків
Річні експлуатаційні витрати на ремонт і відновлення металевої ферми з паралельними поясами із широкополицевих таврів і решіткою з парних рівнополицевих кутиків
Річні експлуатаційні витрати на ремонт і відновлення металевої ферми з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу
1.6. Приведені витрати
Техніко-економічна оцінка конструктивних рішень цивільних будівель і споруд проводиться за приведеними витратами.
Приведені витрати визначають на основі Инструкции по определению экономической эффективности капитальных вложений в строительстве” СН 423-71 за формулою: де
Впр – приведені витрати по будівлі споруді грн.;
ВБМР - кошторисна собівартість конструкцій у споруді (кошторисна вартість будівельно - монтажних робіт) грн.;
Ен = 015 - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;
Кб – капітальне вкладення в базу грн.;
–коефіцієнт приведення одночасових витрат по різнодовговічних варіантах до вихідного рівня; додаток 24.
Ер – річні експлуатаційні витрати на ремонт та відновлення конструкцій грн.;
ПР =008 - коефіцієнт приведення.
Приведені витрати по металевої фермі з паралельними поясами із рівнополицевих кутиків
Приведені витрати по металевої ферми з паралельними поясами із широкополицевих таврів і решіткою з парних рівнополицевих кутиків
Приведені витрати по металевої ферми з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу
Всі вище наведені розрахунки зведені в таблиці – Арк. 1
1.7. Аналіз і обрунтування вибору варіантів для подальшого проектування
На основі техніко-економічної оцінки технічних рішень які порівнюються для подальших інженерно-технічних розрахунків проводимо вибір оптимального варіанту конструкцій за найменшими приведеними витратами.
Згідно виконаних розрахунків приведені витрати по металевій фермі з паралельними поясами і решіткою із замкнутих гнуто зварних профілів прямокутного перерізу. Тому і приймаємо для нашого дипломного проекту металеву ферму з паралельними поясами із гнуто зварних профілів.
При рівних значеннях приведених витрат вибір оптимального варіанту проводять за слідуючими показниками: кошторисна вартість конструкції капітальні вкладення в базу праце ємність.