Теплообменник труба в трубе

ОПИС.spw

Теплообмінник "труба в трубі
Пояснювальна записка
Складальне креслення
Елемент "труба в трубі

Опора.cdw

На виді зпереду та зліва у розриві знаходяться 6 L-подібних
нерівнобічних трубних кріплень.
Зварні шви згідно з ГОСТ 16037-70.

ЧертежA0.cdw

Поверхня теплообміну м
*Розміри для довідок.
Матеріал деталей апарату - Х18Н10Т (ГОСТ 5632-72)
прокладок - пароніт А-25-1 ПОН (ГОСТ 15180-86).
Технічна характеристика

Kursach 1 chast.doc

Національний технічний університет україни
“київський політехнічний Нститут”
нженерно-хімічний факультет
Кафедра машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв
до курсового проекту
Тема проекту: Теплообмінник «труба в трубі»
Вихідні дані до проекту:
Продуктивність : 7 тгод
Початкова температура NaOH: 15ºС
Кінцева температура NaOH: 55ºС
Нагрівальний агент: конденсат зміна температур від 105 ºС до 75 ºС
Перелік питань які мають бути розроблені: 1) Вступ; 2) Призначення
та область застосування апарату; 3) Технічна характеристика; 4)
Відповідність розробленого виробу вимогам техніки безпеки; 5)
Розрахунки що підтверджують працездатність та надійність
конструкції; 7) Висновки.
Перелік графічного матеріалу: Теплообмінник – А0 опора – А2 елемент
Проектування теплообмінника «труба в трубі»: Курсова робота з курсу
Процеси і апарати хімічних виробництв-2" НТУУ «КП»; Керівник О.П.
Мельник . - К. 2013. - 32 с.: Викон. О.С. Труфанов.
Робота складається з вступу восьми розділів висновків списку
посилань. Загальний обсяг роботи становить 27 сторінок 4 малюнка та 1
Робота містить розрахунок процесу нагрівання і конструкції
теплообмінного апарата.
Метою роботи є визначення геометричних розмірів та параметрів процесу
в теплообмінному апараті призначеному для нагрівання 7 тгод 20% розчину
NaOH від 15оС до температури 55оС конденсатом.
Було здійснено розрахунки що підтверджують працездатність та
надійність конструкції: параметричний конструктивний та гідравлічний
розрахунки на міцність та надійність елементів конструкції апарату. Було
виконано складальне креслення теплообміннику та його основних складальних
Графічна частина виконана у середовищі КОМПАС – 3DV12 і включає в
себе складальні креслення: теплообмінник– А0 опора – А2 елемент труба в
трубі – А2. До складальних креслень складено специфікації.
ТЕПЛООБМН РОЗЧИН КОЕФЦНТ ТЕПЛОПЕРЕДАЧ ТЕПЛООБМННИК
НАГРВАННЯ ТЕПЛОПЕРЕНОС
Призначення та область застосування виробу .8
Технічна характеристика 9
Опис та обрунтування вибраної конструкції теплообмінника 10
1 Опис конструкції основних складальних одиниць та деталей
2 Вибір матеріалів 11
3 Порівняння основних показників обраної конструкції з
4 Відповідність розробленого виробу вимогам техніки безпеки 12
Розрахунки що підтверджують працездатність і надійність
1 Тепловий розрахунок теплообмінника 14
2 Конструктивний розрахунок 20
3 Гідравлічний розрахунок ..22
4 Розрахунок болтових з’єднань .24

Курсач готовый2.doc

Процеси теплообміну мають велике значення в хімічній енергетичній
металургійній харчовій та інших напрямах промисловості.
В хімічній промисловості широко розповсюджені теплові процеси
нагрівання і охолодження рідин та газів та конденсація пари які
проводяться в теплообмінних апаратах (теплообмінниках).
Теплообмінниками називають апарати які призначені для передачі тепла
від одних речовин до інших. Речовини які приймають участь в процесі
передачі тепла називають теплоносіями. Теплоносії які мають більш високу
температуру за середовище що нагрівається і віддає тепло називають
нагріваючими агентами а теплоносії у яких нижча температура –охолоджуючими
Вибір теплоносія залежить від температури яка потрібна для нагрівання
та охолодження і необхідності її регулювання.
По способу передачі тепла розрізняють теплообмінні апарати поверхневі і
змішувальні. У першому випадку передача тепла відбувається через розділяючі
тверді стінки у другому – безпосереднім контактом (змішуванням) нагрітих і
холодних середовищ (рідин газів твердих речовин). Поверхневі апарати
підрозділяються на рекуперативні і регенеративні. У рекуперативних апаратах
тепло від гарячих теплоносіїв до холодних передається через поділяючу їхню
стінку поверхню якої називається теплообмінною поверхнею чи поверхнею
теплообміну. У регенеративних апаратах обидва теплоносії позмінно
стикаються з однією і тією ж стінкою що нагрівається (акумулюючи тепло)
при проходженні гарячого потоку і що охолоджується (віддаючи акумульоване
тепло) при наступному проходженні холодного потоку. Регенератори – апарати
періодичної дії рекуператори можуть працювати як у періодичному так і в
безперервному режимах.
В даному курсовому проекті вирішується задача розрахунку і
конструювання теплообмінника типу «труба в трубі» який по конструктивному
оформленню являється різновидом кожухотрубного теплообмінника.
Основні вимоги пред'явлені до даного апарату технологічним регламентом
виробництва заключаються в створенні апарата що поєднує корозійну
стійкість з надійністю у роботі простотою конструкції.
Призначення та область застосування виробу
Теплообмінник типу «труба в трубі» відноситься до числа поверхневих
теплообмінників що найбільш часто використовуються і в яких перенос тепла
між робочими середовищами відбувається через розділяючу їх поверхню
теплообміну – глуху стінку. В даному теплообміннику відбувається процес
підігріву розчину NaOH конденсатом. Один із теплоносіїв в нашому випадку
конденсат рухається по внутрішніх трубах а конденсат – по зовнішніх
трубах. При цьому в апараті має місце режим протитоку.
Стабільність роботи теплообмінника досягається деяким збільшенням
простору теплообміну в порівнянні з розрахованою що забезпечує стійкі
показники роботи теплообмінника в умовах поступового забруднення стінок
Технічна характеристика
Продуктивність по 20% розчину NaOH: 7 [p
Початкова температура 20% розчину NaOH: 15 ºС;
Кінцева температура 20% розчину NaOH: 75 ºС;
Початкова температура конденсату: 105 ºС;
Кінцева температура водяної пари: 55 ºС;
Поверхня теплообміну: 1575 м2.
Опис та обрунтування вибраної конструкції теплообмінника
Опис конструкції основних складальних одиниць та деталей
Апарат являє собою вертикальну раму на яку кріпляться елементи труба
в трубі” внутрішні труби яких зєднуються між собою калачами а зовнішні –
патрубками перехід з одного ряду до другого забезпечується великим калачом
(для труби діаметром 48) та патрубками які з’єднані фланцями (для труби
діаметром 76). Елемент труба в трубі” кріпиться до рами за допомогою
Елемент труба в трубі складається із зовнішньої труби діаметром
мм внутріншьої труби діаметром 48 мм заглушок з двох боків двох
патрубків які приварені до зовнішньої труби і чотирьох фланців. В даному
теплообміннику присутні шістнадцять таких елементів.
Опора складається із рами стійки і кутка опорного. Рама це стальний
лист шириною 5мм який приварений до стійки. Стійка являє собою балку
двотаврову. Куток опорний являється нерівнобічним кутком 100х200 на який
за допомогою хомута кріпиться елемент труба в трубі”.
Калач являє собою зігнуту трубу діаметром 48 мм на яку з обох боків
приварено по фланцю. Герметичність фланцевих зєднань забезпечують
Завдяки невеликому поперечному перетину в цих теплообмінниках
досягаються великі швидкості теплоносіїв як в трубах так і в міжтрубному
Для вибору конструктивних матеріалів які будуть використовуватися для
виробництва даного апарату необхідно враховувати потужності виробництва а
також характеристики середовищ.
В даному завданні речовина яка підігрівається 20% розчин NaOH –
агресивне середовище. Отже треба обрати леговану сталь яка дасть змогу
нормально працювати в цьому середовищі. Тому обираємо сталь Х18Н10Т ГОСТ
32–72 яка володіє достатньою міцністю та стійкістю в агресивних
середовищах щоб задовольнити вимогам процесу.
Порівняння основних показників обраної конструкції з аналогами
Теплообмінники “труба в трубі” включають декілька розташованих один
над одним елементів причому кожен елемент складається з двох труб –
зовнішньої труби великого діаметра і внутрішньої труби малого діаметра.
Внутрішні труби як і зовнішні з’єднанні між собою послідовно. Для
можливості очистки внутрішні труби з’єднують за допомогою з’ємних калачів.
Приклад апарату що застосовується на виробництві наведений на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Конструкція теплообмінника труба в трубі”
Переваги теплообмінників “труба в трубі”:
) високий коефіцієнт тепловіддачі внаслідок великої швидкості обох
) простота виготовлення.
Недоліки теплообмінників “труба в трубі”:
) висока вартість через витрати металу на зовнішні труби що не
приймають участі в теплообміні;
) труднощі при очистці міжтрубного простору.
Відповідність розробленого виробу вимогам техніки безпеки
Конструкція апарата повинна бути надійною забезпечувати безпеку при
експлуатації та передбачувати можливість огляду чищення промивки
продувки та ремонту апарата. Внутрішні пристрої в апараті повинні бути як
Конструкція апарата який зігрівається гарячим паром чи газом повинна
забезпечувати надійне охолодження стінок які знаходяться під тиском до
розрахункової температури.
Електричне обладнання повинно відповідати відповідним вимогам.
Зварні шви повинні розташовуватись поза опор апарата. У випадках коли
ця вимога не може бути виконана необхідно передбачити контроль підопорних
Відхилення зовнішнього діаметру обичайки не повинні перевищувати (1%
від номінального зовнішнього діаметра. При цьому овальність в будь–якому
поперечному перерізі не повинна перевищувати 1%.
Ремонт під час роботи не допускається.
Обслуговуючий персонал повинен неухильно виконувати інструкції по
режиму роботи та безпечному обслуговуванню апарата і своєчасно перевіряти
справність арматури вимірювальних приладів передаточних пристроїв.
Апарат повинен бути зупинено при:
а) підвищенні тиску вище допустимого;
б) несправності запобіжних клапанів;
в) виявленні недоліків в елементах апарата;
г) виникненні пожеж які загрожують апарату під тиском;
д) несправності манометра;
е) несправності або нестачі засобів кріплення;
ж) несправності показника рівня рідини;
з) несправності запобіжних блокувальних пристроїв;
і) несправності (відсутності) передбачених проектом
контрольно–вимірювальних приладів та засобів автоматики [8].
Розрахунки що підтверджують працездатність і надійність конструкції
Тепловий розрахунок теплообмінника
Метою даного розрахунку є визначення значення коефіцієнтів
тепловіддачі теплопередачі визначення площі теплообміну кількості секцій
та кількостей теплообмінників у кожній секції.
Холодний носій: NaOH 20% зміна температури: від 15°С до 30°С;
Гарячий носій: конденсат зміна температури: від 105°С до
Масова витрата кгс 194.
Схема процесу представлена на рисунку 4.1.
Рисунок 4.1 – Схема процесу нагрівання NaOH
Обираємо протиточний рух теплоносіїв. Тоді температурна схема
теплообмінника буде такою як представлено на рис.4.2.
Середня різниця температур
Δtм = t1н – t2к = 105 – 75 = 30 ºС
Δtб = t1к – t2н =55 – 15 = 40 ºС
Відношення ΔtбΔtм = 4030 = 13 2 отже
Δtср = (Δtб + Δtм)2= (40 + 30)2 = 35 ºС
Рисунок 4.2 - Схема руху теплоносіїв
Середня температура конденсату:
t1порівн = (t1н + t1к) 2 = (105+55)2 = 80 ºС
Середня температура розчину:
t2порівн = t1порівн – (tcр = 80 – 35 = 45 (С.
Таблиця 4.1 – Вихідні дані
С1 кДж(кг·К) С2 кДж(кг·К) λ1 Вт(м·К) λ2 Вт(м·К) 1 Па·с 2
Па·с ρ1 кгм³ ρ2 кгм³ 419 361 0675 0677 0355(10-3 229(10-
Теплове навантаження апарата:
Q = 105G2c2(t2н - t2к)
де c2= 361 кДжкгК – теплоємність розчину [1 c.248]
G2- масова витрата розчину.
5 - коефіцієнт що враховує втрати в навколишнє середовище.
G2 = 70003600 = 194 кгс
Q = 105(194 361(75 - 15) = 4412 кВт.
де с1 = 419 кДжкг·К – теплоємність води при 80 ºС [1c.537].
G1 = 4412419(105-55) = 211 кгс.
Розрахуємо обємні витрати носіїв:
Визначимо орієнтовну площу теплообміну прийнявши К=1000 Втм²К:
Вибір основних конструктивних розмірів апарата:
Приймаємо що апарат виготовлений із труб 48х4 (внутрішня труба)
і 76х4 (зовнішня труба) зображено на рис.4.3 [2c. 61].
[pic]Рисунок 4.3 - Теплообмінний елемент.
Оптимальні умови теплообміну можливі при турбулентному режимі руху (Re
> 10000). Тому швидкість розчину в трубах повинна бути більше w’2:
w’2 = Re2(2 (dвн(2)= 10000(229(10-3(0040(1205) = 048 мс
де (2 = 229(10-3 Па(с – в'язкість розчину [1 c.516]
(2 = 1205 кгм3 – густина розчину [1c.512]
d2 = 0040 – внутрішній діаметр труби.
Число паралельно працюючих труб 48x4:
n` = G2(0785dвн2w`2(2) = 194(0785(00402(048(1205) =
Для забезпечення стійкого турбулентного режиму руху води приймаємо n'
= 2 тоді фактична швидкість розчину буде дорівнювати:
w2 = G2(0785dвн2n`2(2) = 1940785(00402(2(1205= 064
Критерій Рейнольдса для розчину:
Re2 = (w2d2(2)(2 = (064(0040(1205)229(10-3 = 13490
Режим руху – турбулентний.
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до розчину
Nu2 = 0023(Re208(Pr204((Pr2Pr2ст)025
Pr2 = с(( = 361(2290677 = 122
(2 = 0677 Втм(К - коефіцієнт теплопровідності [3c.55]
Приймемо в першому наближенні (Pr2Pr2ст)025 = 1 тоді
Nu2 = 0023(1349008(12204 = 1260
(2 = Nu2(2dвн = 1260(06770040 =2132 Вт(м2(K)
Коефіцієнт тепловіддачі від конденсату до стінки
Швидкість води в міжтрубному просторі:
w1 = G1[(10785(Dвн2 – dн2)n] = 211(972(0785((00682 – 00482)(2) =
де (1 = 972 кгм3 – густина води при 80 (С [1c. 537]
Dвн = 0068 м – внутрішній діаметр великої труби
dн = 0048 м – зовнішній діаметр малої труби.
Критерій Рейнольдса для води:
де (1 = 0355(10-3 – в'язкість води при 80 (С [1c. 537]
dэ – еквівалентний діаметр межтрубного простору.
dэ = Dвн-dн = 0068 – 0048 = 0020 м
Re1 = 060(0020(9720355(10-3 = 32636
Режим руху - турбулентний.
Nu1 = 0023(Re108(Pr104((Pr1Pr1ст)025
Критерій Прандтля для води Pr1 = 221[1c. 537]
Приймемо в першому наближенні (Pr1Pr1ст)025 = 1 тоді
Nu1 = 0023(3263608(22104 = 1290
(1 = Nu1(1dэ = 1290(06750020 =4352 Вт(м2(K)
де (1=0675 Вт(м(K) – теплопровідність води при 80 (С [1c. 537]
Визначимо термічний опір стінок враховуючи забруднення:
де ( = 0004 м - товщина стінки
(cт = 175 Вт(м(К) – теплопровідність нерж. стали [1c. 529]
r1=r2=15800 м(КВт – тепловий опір забруднень [1c. 531]
[pic] = (0004175) + (15800) + (15800) = 573(10-4 м(КВт
Визначимо значення коефіцієнта теплопередачі:
К = 1(12132+ 573(10-4 + 14352) = 786 Вт(м2(К)
tст2 = t2+ К(tср(2= 450 + 786(3502132 = 579(С–tttt
Prст2= 96 ( (1ут =2132((12296) 025 =2263 Вт(м2(К).
tст1 = t1 – K(tср(1 = 800 – 786(3504352 = 737(С–tttt
(1 = 4352(221243) 025 = 4250 Вт(м2(К).
Уточнений розрахунок коефіцієнта теплопередачі
K = 1(12263 + 573(10-4+14250) = 800 Вт(м2(К)
Перевіряємо температуру стінки
tст1 = t1 – K(tср(1 = 800 – 800(3504250 = 734(С–tttt
tст2 = t2 – K(tср(2 = 450+ 800(3502263 = 574(С
Отримані значення близькі до раніше прийнятих і подальшого уточнення
Поверхня теплообміну складатиме
F = Q( K(tср) =4412(103(800(350) =1575 м2
Вибір стандартного апарата
За ГОСТ 8930-78 [2c. 61] вибираємо стандартні нерозбірні елементи
довжиною 60 м для яких поверхня теплообміну дорівнює 090 м2 тоді число
елементів в одному ряді складе:
N = F(n1) =1575(2(090) = 875 приймаємо N = 9
Висновок: в результаті теплового розрахунку було встановлено що
поверхня теплообміну становить 1575 м² кількість елементів труба в
трубі” становить 9 в 2 ряда коефіцієнт теплопередачі становить 800
Конструктивний розрахунок
Перш за все матеріал апарату має бути хімічно та корозійностійким в
заданому середовищі та в заданих умовах. Матеріал повинен добре піддаватись
зварці та відповідно бути міцним та пластичним в робочих умовах а також
мати якомога меншу вартість та не бути дефіцитним.
Даним умовам відповідає високолегована сталь марки Х18 Н10Т(ГОСТ
Матеріал прокладок – пароніт А–25–1 ПОН (ГОСТ 15180–86). Значення
припустимого напруження обраної сталі при tmin = 20 °С [pic]=140 МПа tmax
=150 °С [pic]=120 МПа.
Для розрахунків обираємо [pic]=120 МПа. Модуль поздовжньої пружності
[pic] МПа. Приймаємо коефіцієнт міцності зварних швів [pic] = 0.9.
Діаметр штуцера для подачі розчину NaOH та конденсату.
Розчин NaOH подається безпосередньо у внутрішню трубу 48х4 через
штуцер Б. Конденсат подається в міжтрубний простір через штуцер Г.
Діаметр штуцера для подачі водяної пари знаходимо з умови
неперервності потоку:
де [pic]– перетин штуцера.
Звідси перетворюючи ці вирази отримаємо:
[pic]– витрата водяної пари [pic]= [pic].
Розрахуємо товщину обичайки:
С – технологічна прибавка до розрахункової товщини стінок.
Формула має сенс при виконанні умови:
Тоді можна зробити висновок що товщина стінок підходить для даної
Перевіримо міцність стінок труб від дії тиску.
Товщина стінок зовнішньої і внутрішньої труб відповідно дорівнює:
Sзов = 5 ммСзов = 09 мм;
Sвн = 4 мм Свн = 09 мм.
Припустимий тиск тоді становить:
де [pic] – внутрішній діаметр зовнішньої труби.
Отже умова міцності виконується.
Для внутрішньої труби:
Тобто умова міцності виконується.
Гідравлічний розрахунок
Метою розрахунку є обчислення гідравлічного опору трубної конструкції.
Коефіцієнт тертя розчину трубах:
Швидкість розчину в трубах: w2 = 064 мс
Відносна шорсткість:
e2 = (dвн = 000020040 = 00050
де ( = 00002 м - шорсткість труб [2c. 14]
Коефіцієнт тертя. Тому що виконується умова:
е2 = 100005 =2000 Re2 560e2 = 5600005 = 112000
то коефіцієнт тертя буде дорівнювати:
(2 = 011(е2 + 68Re2)025 = 011(0005 + 6813490)025 =
Сума місцевих опорів:
(( = (1 + (2 + 4(3 = 05 + 10 + 8(0154 = 273
де (1 = 05 – вхід у трубу [2c.14]
(2 = 10 – вихід із труби
(3 = АВ = 14(011 = 0154 – відвід круглого перетину
Гідравлічний опір трубного простору:
[pic] = (0035(6·90040 + 273)1205(06422 =12334 Па
Необхідний напір насоса
Н = (Р((g) =12334(1205(98) = 104 м
Об'ємна секундна витрата
Q = G( = 1941205= 00016 м3з
Висновок: По цих двох величинах вибираємо відцентровий насос Х830
для якого продуктивність Q = 24(10-3 м3с напір Н = 17 м [2c. 38].
Коефіцієнт тертя для води в міжтрубному просторі:
Швидкість води в міжтрубному просторі w1= 060 мс
e1= (dэ = 000020020 = 00100.
Тому що виконується умова:
е1 = 100010 = 1000 Re1 560e1 = 56000100 = 56000
отже коефіцієнт тертя буде дорівнює:
(1 = 011(е1 + 68Re1)025 = 011((00100 + 6832636)025 =
(( =9((1 + (2) = 135
Гідравлічний опір міжтрубного простору:
[pic] = (0036(6·90020 + 135)(972(06022 =19368 Па
Н = (Р((g) = 19368(972(98) = 20 м
Об'ємна секундна витрата:
Q = G ( = 211972 = 217(10-3 м3з
Висновок: По цим двох величинах вибираємо відцентровий насос Х830
для якого продуктивність Q = 24(10-3 м3з напір Н = 17 м [2c. 38]
Розрахунок болтових з’єднань
За методикою наведеною в [8] маємо:
Розрахункова сила від середовища:
Розрахункова сила осьового стиснення:
Розтягуюче зусилля в болтах:
Згинаючий момент зовнішніх сил М для даного апарату приймаємо рівним
нулю константа жорсткості α = 145 за [8] середній діаметр ущільнення D =
Перевіримо мінімальне значення розтягуючого зусилля в болтах (q = 20
Кількість болтів враховуючи для обраних болтів яке становить 110
В рамках даної курсовї роботи було визначено геометричні розміри та
гідравлічний опір теплообмінника «труба в трубі» для нагріву розчину NaOH
% від 15 °С до 90 °С водяною парою з продуктивністю подачі розчину NaCl
За умови заданої продуктивності вибрано однопотоковий теплообмінник з
наступними характеристиками:
площа поверхні теплообміну – 1575 [p
діаметр внутрішньої труби – 48
діаметр внутрішньої труби – 76х4 мм;
Вибрана конструкція відповідає вимогам державних стандартів України та
вимогам техніки безпеки і експлуатації.
Результати роботи можуть бути використані з навчальною метою при
виконанні завдань з курсу “Процеси та апарати хімічного виробництва”.
Для забезпечення даної умови був спроектований і накреслений за
допомогою графічного редактора КОМПАС 3D-V13 теплообмінник який
складається із однієї секції та пяти елементів труба в трубі”.
Також було проведено розрахунки які підтвердили міцність конструкції:
робочий тиск менший за максимально допустимий напруга на болтові зєднання
менша за максимально допустиму.
Павлов К.Ф. Романков П.Г. Носков А.А. Примеры и задачи по курс
процессов и аппаратов.Л.:Химия1987 576 с.
Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по
проектированию Под ред. Ю.И.Дытнерского. М.:Химия 1983. 272
Теплофизические свойства газов растворителей и растворов солей.
Справочник Сост. Е.М.Шадрина и др. Иваново. 2004.
Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора. Л.: Машиностроение
Ленингр. отд-ние 1984.-464с.
Иоффе И.Л. Проэктирование процессов и аппаратов химической
технологии.-Л.:Ленингр. отд-ние 1991.
Касаткин А. Г. Основные процессы и аппараты химической
технологии.– М.: Химия 1971.-784с.
Кувшинский М.Н. Соболева А.П. Курсовое проэктирование по
предмету «Процессы и аппараты химической промышленности».-М.:
Высш. Школа 1980.-223с.
Лащинский А.А. Толчинский А.Р. Основы конструирования и расчёта
химической аппаратуры. -Л.: Машиностроение1969.-752с.
Микульонок Доброногов «Основы конструирования фланцевых

Титулка.docx

-194310-27241500Національний технічний університет україни
“київський політехнічний Нститут”
нженерно-хімічний факультет
Кафедра машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв
з кредитного модуля:
Процеси і апарати хімічної технології - 2.Механічні гідромеханічні масообмінні процеси
на тему: Теплообмінник «труба в трубі»
Студента курсу групи ХН-01 Труфанова О.С.
напряму підготовки 6.051301 «Хімічна технологія»
спеціальності « Хімічна технологія неорганічних
спеціалізація «Хімічна технологія неорганічного синтезу сорбентів каталізаторів та каталітичних процесів»
Керівник асистент Мельник О.П.
(вчене звання науковий ступінь прізвище та ініціали)
Національний технічний університет україни
Пояснювальна записка
до курсового проекту
на тему: Теплообмінник кожухотрубний

Спецификация.spw

Складальне креслення
Елемент "труба в трубі
Патрубок міжсекційний
Елемент "Труба в трубі"з'єднувальний
Болт М8-8g x 40 ГОСТ 15589-70
Болт М14-8g x 45 ГОСТ 15589-70

Спецификация опора.spw

Складальне креслення

Спецификация Труба.spw

Складальне креслення
Труба зовнішня ГОСТ 8731-78
Труба внутрішня ГОСТ 8731-78

Труба в Трубе.cdw

*Розміри для довідок.
Зварні шви згідно з ГОСТ 16037-80.