Расчет и проектирование электроснабжения промышленных цехов и территории завода

2 7.docx

2.7 Розрахунок струмів споживачів. Вибір проводів комутаційно-захисної апаратури та розподільчих пунктів та щитків.
Вибір площі перерізу провідників починаємо з відгалужень до окремих ЕП і проводимо в напрямку до джерела живлення. Розрахунок ведемо в табличній формі дані заносимо в таблицю 2.7.1.
Показую розрахунок одного ЕС на прикладі центрувального верстату який на кресленні позначений під номером 13. Дані для розрахунку величин даного пункуту беру з таблиці 2.2.2.
де – номінальна потужність ЕП ;
– номінальна напруга кВ.
Вибираємо провід з типу АПВ 4(1х2) згідно ПУЕ табл. 1.3.5.
Розраховані дані для кожного ЕС заношу в таблицю 2.7.1.
Для прикладу групи ЕС наводжу розрахунок РП 2. Від РП 2 живляться 4 5 9 10 11 12 16 17 18 електроспоживачі.
де – номінальна потужність ЕП 4 5 9 10 11 12 16 17 18 кВт;
Вибираємо провід з типу АПВ 4(1х150) згідно ПУЕ табл. 1.3.5.
Аналогічно вибираю та розраховую дані для РП 1 РП 2 РП 3 РП4 і заношу їх в табл. 2.7.2.
Розрахунок струмів і вибір провідників для ЕС
Позначення та площа перерізу провідників мм2
Ток. 8-ми шпиндельний напівавтомат
Токарно-револьверний верстат
Токарно-гвинторізний верстат
Вертикально-свердлильний верстат
Центрувальний верстат
Токарний напівавтомат
Ток. 8- ми шпиндельний напівавтомат
Алмазно-розточний верстат
Токарно – гвинторізний верстат
Перетворювач дугової електрозварки
Зварювальний трансформатор ПВ=40%
Автомат імпульсно-дугової наплавки
Випрямляч зварювальний
Для РП 1 кидаємо додаткову кабельну лінію яка буде живити споживачів оскільки струм який споживають споживачі даного РП перевищує струм який можна передати по одному кабелі.
Розрахунок струмів і вибір провідників для РП
АВВГ (3х240+1х120) АВВГ (3х150+1х50)
Вибір запобіжників робимо з умови:
де . – струм плавкої вставки запобіжника А;
– піковий струм при пуску електричних двигунів А;
– коефіцієнт що враховує умови пуску двигуна (α = 25 – при легкому пуску α = 16 – 2 – при середньому або важкому пуску).
де – кратність струму пускового моменту
( = 5 – для двигуна = 3 – для печей = 2 – для освітлення;= 125 – для зварочних агрегатів;);
– номінальний струм ЕП.
Для прикладу зробимо розрахунок для ЕП 1
Розраховуємо піковий струм за формулою:
Вибираємо орієнтовний струм плавкої вставки > 1173 А. Вибираємо запобіжник типу ПН2 із параметрами: =250 А = 250 А.
Аналогічно вибираємо запобіжники для інших електроприймачів.
Дані заносимо в табл. 2.7.3
Аналогічно вибираємо запобіжники до розподільчих пунктів.
Дані щодо вибору запобіжників наведені в таблиці 2.7.4
Вибір запобіжників для РП

2 8.docx

2.8 Розрахунок захисного заземлення цеху і робочого заземлення КТП.
Захисне заземлення забезпечує зниження напруги дотику при замиканні на корпус до відносно безпечних значень шляхом зменшення потенціалу заземленого обладнання; вирівнювання потенціалів підвищенням потенціалів місця на якому стоїть людина до значень що близькі до потенціалу заземлених конструктивних частин обладнання.
Захисне заземлення застосовується в трифазних три провідних мережах до 1 кВ з ізольованою нейтраллю.
При захисному заземленні корпуси ЕО з’єднуються із заземлювачем за допомогою заземлюючих провідників.
З погляду електробезпечності у виробничих приміщеннях висока ефективність захисного заземлення можлива лише тоді якщо в умовах експлуатації підтримується великий опір ізоляції всієї мережі що значно обмежує величину струму в місці КЗ.
При розрахунку пристрою робочого заземлення (ПЗ) визначають тип заземлювачів їх кількість та місце розташування а також переріз заземлюючих провідників. Розрахунок ПЗ являє собою визначення опору розтікання струму штучних заземлювачів який не перевищить нормативного значення і залежить від провідності рунту конструкції заземлювача і глибини закладання.
Приймаємо ПЗ для внутрішньо цехової КТР із зовнішнього боку цеху з розташуванням вертикальних заземлювачів за контуром з відстанню між ними а = 5. Матеріал вертикальних заземлювачів – кругла сталь (електрод) діаметром d = 18 мм і довжиною lВ = 5 м. Метод занурення вертикальних заземлювачів – вкручування. Верхні кінці вертикальних заземлювачів занурені на глибину tг=07 м і приварені до горизонтального заземлювача із сталевої смуги шириною b = 40 мм і висотою h = 4 мм.
При виконанні ПЗ одночасно для заземлення ЕО до і понад 1 кВ приймається опір ПЗ тієї установки де він є мінімальним. Зі сторони напруги 038022 кВ R3≤4 Ом. Остаточно приймається R3. ном≤4 Ом.
Величина питомого опору грунту ρ у місці спорудження ПЗ який рекомендується для розрахунків беру з таблиці Р.1 додатка Р [4] для чорнозему ρтабл=10 Ом м.
Коефіцієнти вертикальної прокладки Кв і горизонтальної прокладки КГ приймаю з таблиці Р.2 додатка Р [4] ( для 1-го кліматичного району Кв=165; КГ=55).
Розрахункові питомі опори грунту для вертикальних і горизонтальних заземлювачів визначаються наступним чином:
Визначаю опір розтікання одного вертикального електрода діаметром d = 18 мм і довжиною lВ = 5 м при зануренні на глибину tг=07 м за формулою:
З таблиці Р.4 додатка Р без урахування горизонтальних смуг при попередньо вибраній кількості електродів у контурі n=20та відношенні alB=1 вибирається коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів з урахуванням екранування КВ.В.Е=047 (середня величина). Наближена кількість вертикальних заземлювачів обчислюю за формулою:
Приймається найближча більша ціла кількість вертикальних заземлювачів n=4 шт.
Визначаю опір розтікання горизонтального заземлювача зі сталевої смуги шириною b і висотою h за формулою:
З таблиці Р.5 додатка Р при кількості вертикальних заземлювачів у контурі n=4та при визначеному відношенні alB=1 вибирається коефіцієнт використання горизонтальної смуги КВ.Г.Е=03 (середня величина). Тоді опір розтікання горизонтального заземлювача з урахуванням екранування визначаю так:
Визначаю уточнений опір вертикальних електродів з урахуванням горизонтальної смуги:
Уточнену кількість вертикальних електродів з урахуванням n=4alB=1 КВ.В.Е=069 ( з таблиці Р.4 додатка Р) визначаю за формулою:
Остаточно приймаю 2 вертикальних електроди.

3 5.docx

3.5 Компонування схеми електропостачання заводу
Мережу електропостачання заводу проводимо кабелями що знаходяться під землею для захисту її від пошкоджень і впливу зовнішніх чинників.
Електропостачання ТП100.4 слід виконувати кабельними лініями по магістральній або радикальній схемі. Використовую кабелі АСБ 10 для передачі напруги 19 кВ і 0ю4 між цехами для живлення ЕС в середині цехів використовую АПВ і АВВГ. В даному курсовому проекті вибрана змішана схема живлення об’єктів заводу. Потужність трансформаторів по всіх ЦТП не перевищує 1600 кВА. Всі кабелі показані на генплані проложені в траншеях. Всі лінії прокладені в одній траншеї так як по ПУЕ дозволяє прокладання до 6 кабелів по напрузі 10 кВ в одній траншеї.
Живлення освітлення території розділено на дві частини і відбувається від ЦТП 5 і ЦТП 11.
Для 1 категорії електроспоживачів необхідний резервний генератор. Його місце розташування і лінії живлення споживачів напругою 04 кВ відображено на КП 09.16.00.00.001 а однолінійна схема електропостачання заводу на кресленні КП 09.16.00.00.002.
Компенсаторні установки реактивної потужності стоять на всіх лініях живлення цехів. Згідно проведених розрахунків і даних таблиці 3.2.1 встановлення компенсаційної установки на ГПП не є необхідним бо реактивна складова споживачів потужності рівна 3% що є допустимим значенням.
Для забезпечення повного завантаження трансформаторів деякі цехи не мають власних ЦТП.
Для цеху 10 доні про ЦТП були розраховані і наведені в табл. 2.5.1.
Розрахунок решта ЦТР виконую наступним чином:повну потужність для цехів беру з таблиці 3.2.1. Для 1 і 2 категорії електроспоживачів повна потужність яких не перевищує 750 кВА значення повної розрахункової потужності трансформатора обчислюю за формулою:
Де - розрахункова потужність цеху або сума розрахункових потужностей об’єднаних живленням від однієї ЦТП;
- число трансформаторів на ЦТП приймемо ;
- коефіцієнт завантаження приймаю для 1 і 2 категорії. Для 3 категорії електроспоживачів .
Для електроспоживачів потужність яких більша 750 кВА ставлю три трансформатори на паралельну роботу. Розрахунок значення повної потужності для одного трансформатора обчислюю за наступною формулою:
- коефіцієнт завантаження при 3 трансформаторах .
Дані по вибору трансформаторів їх числа і параметрів заношу в таблицю 3.5.1.
Число і потужність цехових трансформаторних підстанцій
Ковальсько-пресовий цех
Освітлення території
Цех консервації і упакування
Автотранспортний цех
Заготівельно-зварочний цех
Компресорний цех 04 кВ
Насосна оборот. водопост.
Насосно-фільтрована станція
Станція очистки масел
Насосна виробничого оборотного водопостачання
Склад готової продукції
LINK Excel.Sheet.12 "H:КП ЕП 2014СтаціонарПалиця В.А3_5.xlsx" Лист1!R4C1:R38C11 a f 4 h * MERGEFORMAT
Кзав к-ент завантаження

РОЗДІЛ 1.docx

Коротка характеристика об’єкту проектування.
В даному курсовому проекті розглядається електропостачання машинобудівного заводу.
Машинобудівний завод — підприємство яке спеціалізується на виготовленні (збиранні) машин.
Технологічний цикл машинобудівного заводу включає три стадії:
виготовлення заготовок (розкрій лиття ковка штампування і ін.);
обробка заготовок (різання нагрівання і ін.);
складання (з'єднання болтові зварні клейові і ін.).
Технологічне проектування починають з розробки маршрутної технології яка передбачає послідовність виконання основних робіт. Вибирають найбільш економічний спосіб виготовлення заготовок (лиття ковка і ін.) встановлюють технологічний процес їх обробки (різання термообробка і ін.) а потім і складання. Розроблений технологічний процес оформлюють рядом документів в яких регламентовані всі основні положення режими і показники прийнятої технології. Найважливіший документ — технологічна карта що містить усі дані про технологію виготовлення певної деталі або виробу повний опис процесу виробництва за кожною операцією із зазначенням необхідного обладнання інструменту пристосувань режимів робіт норм часу кваліфікації і розряду робітника. Основним технічним документом виробництва є робоче креслення (детальне вузлове складальне) що дає інформацію про форму розміри матеріал деталі види обробки і з'єднання деталей.
Різні етапи виробничого процесу на машинобудівному заводі здійснюються звичайно в окремих цехах: розкрійному ливарному пресовому
ковальському механічному термічному складальному. Тому машинобудівний завод можна розглядувати як сукупність ряду виробництв які зв'язані між собою єдиним технологічним процесом.
Надходження електроенергії і розхід її по цехам по групам споживачів а також втрати електроенергії відображаються в електробалансі заводу. По даним електробалансу визначають окремі споживання електроенергії в цехах. Важливе значення для оцінки раціонального використання електроенергії мають також споживання електроенергії віднесені до одиниці продукції і доля
вартості затраченої електроенергії в собівартості продукції.
Система електропостачання складається:
) установки приймання електроенергії від енергосистеми – головна понижувальна підстанція ( ГПП ); електроенергія приймається в залежності від потужності підприємства на напругу 10 – 220 кВ і трансформують на напругу необхідну для роз приділення енергії території підприємства;
) розподільні мережі високої напруги; номінальна напруга такої мережі знаходиться в межах 6 – 35 кВ але не виключає застосування інших напруг. До складу цієї мережі входять призначені для живлення електроприймачів високої напруги.
) цехові трансформатори і перетворювальні підстанції.
) підключені до розподільчої мережі заводу місцеві джерела – активної і
реактивної електроенергії.
) цехові мережі низької напруги ( НН ) з номінальною напругою 380 кВ; в мережах до яких підключені потужні електроприймачі використовують більш високу напругу ( 660В ).
) підключених до цехових мереж місцевих джерел активної і реактивної електроенергії резервні генераторні установки акумулятори та інші установки що гарантують безперебійне електропостачання.
Характеристика електроспоживачів і вимоги щодо їх живлення.
Більшість споживачів машинобудівного заводу відносяться до 2 категорії а це означає що живлення таких споживачів використовують 2 незалежні ЛЕП і 2 трансформаторів.
З погляду забезпечення надійного і безперебійного живлення приймачі електричної енергії діляться на три категорії.
До 1 категорії відносять електроприймачі перерви електропостачання яких може спричинити за собою: небезпека для життя людей значний збиток народному господарству пошкодження дорогого основного устаткування масовий брак продукції розлад складного технологічного процесу порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. електроприймачі повинні забезпечуватися електроживленням від 2 і більш джерел причому перерва в електропостачанні допускається на час АВР 1-2 сек.
В 2 категорію входять електроприймачі перерви електропостачання яких приводить до масового недовідпуску продукції масового простою робітників механізмів і промислового транспорту порушенню нормальної діяльності значного числа міських і сільських жителів. Для приймачів перерви живлення допускається на час яких необхідний для включення резерву але не більше 1-2 год.
До 3 категорії відносять решта електроприймачів які не відповідають під визначення до 1 і 2 категорій.
Це головним чином різні допоміжні механізми в основних цехах цехи несерійного виробництва. Перерви на весь час ремонту але не більше ніж на 1 добу.
3 Нормативно-технічна документація проектування електропосчтачанння
Нормативно-технічні документи – це офіційні документи які встановлюють правила загальні принципи та характеристики які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів (державні стандарти стандарти підприємства технічні умови технічні описи будівельні норми і правила нормативи рецептура і т.д.). В нашому випадку – система правил загальні принципи і характеристики електропостачання.
Проекти електричної частини підприємств повинні розроблятися з урахуванням вимог діючої нормативно-технічної документації. В Україні основними нормативно-технічними документами є:
а) державні стандарти України (ДСТУ);
б) стандарти підприємств (СТП);
в) державні будівельні норми і правила (ДБН);
г) технічні описи (ТО);
д) технічні умови (ТУ);
е) керівні документи (КД);
ж) загальнодержавні класифікатори інформації (ЗДКУ);
В цьому курсовому проекті використовувався такий нормативний документ як ПУЕ Правила улаштування електроустановок. А Також користувалися різноманітними ГОСТами і ДБН:
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.
Перспективні підходи щодо підвищення ефективності систем електропостачання на даному об’єкті.
Економія електроенергії в електроосвітлювальних установках полягає в тому щоб при мінімальних її витратах шляхом правильної експлуатації освітлювальних установок забезпечити нормовану освітленість робочих місць виробничих приміщень й територій та створити умови для найбільш продуктивної праці робітників.
Простим і ефективним засобом економії електроенергії в освітлювальних установках є недопущення роботи вуличного освітлення у денний час а робочого освітлення виробничих приміщень і територій — у неробочий час. Крім того необхідно максимально використовувати природне освітлення шляхом періодичного фарбування приміщень і очищення вікон. За рахунок цього заходу можна зменшити тривалість роботи ламп у зимовий час на 15 а у літній на 90 %.
Щоб підвищити ефективність використання електроенергії в освітлювальних установках необхідно використовувати найбільш економічні джерела світла і світильники.
Необхідно періодично очищати лампи й світильники від пилу бруду конденсату пари які знижують їх ККД.
Обстеження електрогосподарства промпідприємства є складним комплексним завданням спрямованим на виявлення резервів економії енергоресурсів та розробку рекомендацій і технічних рішень для їхньої практичної реалізації.
Основними споживачами електроенергії на промисловому підприємстві є:
електропривод - до 70% від споживаної електроенергії;
електротермічні установки - до 30%;
освітлення - до 10%;
електротранспорт - до 10%.
Методи обстеження системи електропостачання промпідприємства різні і залежать від глибини обстеження їх тривалості використання діагностичних приладів і пр. У зв'язку з цим методи обстеження можна умовно розділити на 3 групи:
Методи прискореного обстеження електрообладнання промислового підприємства (цеху дільниці);
Методи поглибленого обстеження та аналізу використання електроенергії на промисловому підприємстві;
Методика організації цільового енергетичного моніторингу з реалізації заходів та технічних рішень щодо економії електричної енергії.
До методів поглибленого обстеження відносять :
методи складання енергобалансів промпідприємства;
методи встановлення нормативного витрачання електричної енергії за видами обладнання.
Головною метою поглибленого обстеження є виявлення резервів економії електроенергії.

2.2-2,3.doc

2.2 Розрахунок електричних навантажень цехів
Розрахункове навантаження електроприймачів і розподільчих пунктів цеху
буду визначати за методом упорядкованих діаграм. Основою цього метода є
теплова модель провідника і максимальна модель групового графіка
навантаження у якому середнє значення і коефіцієнт форми (імовірності
характеристики) співпадають з відповідними характеристиками сумарного
графіка. У результаті цього модель графіка (максимальна) є зростаючою
упорядкованою діаграмою де тривалість графіка дорівнює 480 хвилин (час
робочої зміни) а для ординати моделі навантаження використовується
рівномірний закон ймовірноного розподілення. [Василега П.О.].
Приклад розрахунку проводжу на основі даних механічного цеху.
Зразок розрахунку для однотипних ЕС.
Назва ЕС (графа 1) таблиця 2.2.2:
Токарний 8-ми шпіндельний напівавтомат
Кількість ЕС n штук в групі (графа 2) таблиці 2.2.2 згідно завдання:
Номінальна потужність одного ЕС групи pн кВт (графа 3) таблиці 2.2.2
Групова (загальна) номінальна потужність Рн кВт (графа 4) таблиці
Коефіцієнт використання ЕС за довідниковими даними (графа 5) таблиці
Коефіцієнт реактивної потужності ЕС за довідниковими даними (графа 6)
Розрахункова величина [pic] (графа 7) таблиці 2.2.2:
Розрахункова величина [pic] (графа 8) таблиці 2.2.2:
Розрахункова величина [pic] (графа 9) таблиці 2.2.2:
Зразок розрахунку для вузла живлення РП 2.
Кількість ЕС штук в вузлі (графа 2) таблиці 2.2.2:
Номінальна потужність найменш потужного ЕС найбільш потужного ЕС
вузла кВт (графа 3) таблиці 2.2.2:
Групова номінальна потужність вузла [pic] кВт (графа 4) таблиці
Розрахункова величина [pic] для вузла (графа 7) таблиці 2.2.2:
Розрахункова величина [pic] для вузла (графа 8) таблиці 2.2.2:
Коефіцієнт використання для вузла живлення (графа 5) таблиці 2.2.2:
Коефіцієнт реактивної потужності для вузла (графа 6) таблиці 2.2.2:
Ефективне число ЕС [pic] (графа 10) таблиці 2.2.2:
Отримане число заокруглюю в меншу сторону:
При [pic]коефіцієнт розрахункового навантаження визначається з таблиці
Таблиця коефіцієнту розрахункового навантаження
В залежності від коефіцієнта використання (графа 5) таблиці 2.2.2 і
ефективного числа ЕС (графа 10) таблиці 2.2.2 визначаю коефіцієнт
розрахункової загрузки:
Розрахункова активна потужність (графа 12) таблиці 2.2.2:
Розрахункова реактивна потужність (графа 13) таблиці 2.2.2. Оскільки
[pic] то розрахунок для розрахункової реактивної потужності проводимо по
Розрахункова повна потужність (графа 14) таблиці 2.2.2 визначається за
Розраховую розрахунковий струм по формулі:
Аналогічно роблю розрахунки для кожного ЕС на ШР1 і РЩ розраховую
дані для кожного вузла і цеху в загальному. Дані розрахунків заношу в
таблицю 2.2.1 для механічного цеху.
Електричне навантаження механічного цеху
Вихідні дані Розрахункові Ефективне К-нт Расчетная мощность Струм
величини число ЕС розрахун А
Ток. 8-ми шпіндельний напівавтомат
Токарно-револьверний верстат
Токарно-гвинторізний верстат
Перетворювач дугової електрозварки 1
В формулах (2.3.1) [pic] - розрахункова потужність і того об’єкту
хі - координата х і того об’єкта [pic] - сумарна розрахункова потужність
Дані електричних навантажень механічного і зварювального цехів.
№ [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
Продовження таблиці 2.3.2
Сумарна потужність цеху кВт 5381
Координата центру х0 110003
Координата центру у0 1170106
Центр електричного навантаження механічного цеху зображено на
кресленні КП 30.00.00.003.
Оскільки ТП займає орієнтовно 15м2 для даного випадку то її
встановлення в визначеному місці неможливе. Встановлюю якомога ближче до
визначеного центру електричних навантажень з таким урахування щоб вона не
заважала роботі цеху.

рп.dwg

План цеху з розташуванням електроспоживачів №10

2 9.docx

2.9 Заходи електробезпеки та заземлення
Електробезпека— це система організаційних та технічних заходів і засобів що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму електричної дуги електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.
При експлуатації і ремонті електричного обладнання та мереж людина може опинитися в сфері дії електричного поля чи безпосередньому зіткненні з знаходяться під напругою проводками електричного струму. У результаті проходження струму через дозволить статися порушення його життєдіяльних функцій.
Електричний струм проходячи через тіло людини може надавати біологічне теплове механічне і хімічне дії. Біологічна дія полягає в здатності електричного струму дратувати і порушувати живі тканини організму теплове - в здатності викликати опіки тіла механічне - спричинить розриву тканин а хімічне - до електролізу крові.
Дія електричного струму на організм людини може з'явитися причиною електротравми. Електротравма - це травма викликана впливом електричного струму або електричної дуги. Умовно електротравми ділять на місцеві і загальні. При місцевих електротравмах виникає місцеве ушкодження організму що виражаються в появі електричних опіків електричних знаків в металізації шкіри механічних пошкодженнях та електроофтальмія (запалення зовнішніх оболонок очей). Загальні електротравми або електричні удари призводять до поразки всього організму що виражається в порушенні або повне припинення діяльності найбільш життєво важливих органів та систем - легких (дихання) серця (кровообігу).
Характер впливу електричного струму на людину і тяжкість ураження потерпілого залежить від багатьох факторів.
До факторів що впливають на результат поразки електричним струмом відносять:
) величина напруги;
) рід і частота струму;
) навколишнє середовище;
Для виключення небезпеки дотику до струмопровідних частин електрообладнання необхідно забезпечити їх недоступність. Це досягається за допомогою розташування струмопровідних частин на недоступній висоті або в недоступному місці а якщо таке розташування неможливе— застосування огорож і бар'єрів.
Також до способів захисту від ураження струмом належать:
електрична ізоляція;
захист від випадкового дотику до струмоведучих частин;
захисне заземлення занулення зрівнювання електричних потенціалів;
захисне відключення;
застосування наднизької (безпечної) напруги;
контроль і профілактика пошкодження ізоляції;
захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу;
електричне розділення кіл;
застосування індивідуальних захисних засобів;

2 6.doc

6. Вибір схеми та компонування внутрішнього електропостачання цехів
Внутрішньоцеховий розподіл енергії проводимо в трубах щоб захистити
провідники від зовнішнього впливу. Для живлення електроспоживачів
використовую кабелі АПВ які знаходяться в трубах.
Оскільки потужності обладнання яке є в цеху великі то вибираємо
радіальну схему живлення. На відповідному кресленні зображаю схему
електропостачання цеху яка передбачає з’єднання електроприймачів з
розподільчими пунктами. Зважаючи на потужність і розміщення приймачів
електричної енергії встановлюємо 4 розподільчих пунктів для механічного
цеху. Загальна кількість ЕС-39. Список електроспоживачів по РП наведено в
табл.. 2.2.2 пункту 2.2 даного розділу курсового проекту.

3.docx

3.7. Вибір проводів та комутаційно-захисної апаратури ГПП (110 кВ)
Розрахуємо за формулою первинний струм трансформатора ТЛС-2000110:
Для даного значення струму виберемо провідник і апарат захисту.
Для лінії 110 кВ виберемо провідник АС-1627.
Для захисту від перевантажень і коротких замикань зі сторони 110 кВ виберемо запобіжник ПВТ-104. Його технічні дані наведені в таблиці 3.7.1 [14 c. 188-189].
Технічні дані запобіжника ПВТ-104
Номінальна напруга кВ
Номінальний струм відключення кА
Розрахуємо вторинний струм трансформатора ТЛС-2000-11010:
Для захисту від перевантажень і коротких замикань зі сторони 10 кВ виберемо маломасляний вимикач ВВМ-10. Його технічні дані наведені в таблиці 3.7.2 [15 c. 178-179].
Технічні дані маломасляного вимикача ВВМ-10

3 10..docx

3.10 Розрахунок захисного і робочого заземлення ГПП.
Розрахуємо пристрої заземлення двотрансформаторної підстанції 2х4000 кВА напругою 11010 кВ. Для розрахунку виберемо наступні вихідні дані:
мережа 110 кВ працює з ізольованою нейтраллю;
на стороні низької напруги 10 кВ нейтраль є ізольованою;
найбільший розрахунковий струм замикання на землю через пристрій заземлення на стороні 10 кВ А;
грунт у місці спорудження – суглинок;
кліматичний район де розташований проектований цех – третій;
опір природних заземлювачів прийняти рівним
Намічається пристрої заземлення для внутрішньо цехової підстанції із зовнішнього боку цеху з розташуванням вертикальних заземлювачів за контуром з відстанню між ними м. Матеріал вертикальних заземлювачів – кругла сталь (електрод) діаметром мм і довжиною м. Метод занурення вертикальних заземлювачів – вкручування. Верхні кінці вертикальних заземлювачів занурені на глибину м і приварені до горизонтального заземлювача із сталевої смуги шириною мм і висотою мм.
В електроустановках напругою 10 кВ якщо пристрої заземлення одночасно використовується і для електроустановки з напругою до 1 кВ опір пристрою заземлення визначається за формулою
причому приймається В і його величина має бути не більшою ніж 10 Ом. З урахуванням вихідних даних
При виконанні пристрої заземлення одночасно для заземлення електричного обладнання до і понад 1 кВ приймається опір пристрою заземлення тієї установки де він є мінімальним. Зі сторони напруги 038022 Ом. Остаточно приймається Ом.
Величина питомого опору грунту (Омм) у місці спорудження пристрою заземлення який рекомендується для розрахунків береться з таблиць.
Коефіцієнти вертикальної прокладки і горизонтальної прокладки приймаються приймається з таблиць (для 3-го кліматичного району ) .
Розрахункові питомі опори рунту для вертикальних і горизонтальних заземлювачів визначаються відповідно так:
Таким чином для суглинку
Визначається опір розтікання одного вертикального електрода діаметром мм і довжиною м при занурені на глибину м
З таблиці без урахування горизонтальних смуг при попередньо вибраній кількості електродів у контурі та відношенні вибирається коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів з урахуванням екранування . Наближена кількість вертикальних заземлювачів обчислюється за формулою
Приймається найближча більша ціла кількість вертикальних заземлювачів
Визначається опір розтікання горизонтального заземлювача зі сталевої смуги шириною і висотою за формулою
З таблиці при кількості вертикальних заземлювачів у контурі і при визначеному відношенні вибирається коефіцієнт використання горизонтального заземлювача з урахуванням екранування визначається так:
Визначається уточнений опір вертикальних електродів з урахуванням горизонтальної смуги
Уточнена кількість вертикальних електродів визначається з урахуванням за формулою
Остаточно приймаємо 12 вертикальних електродів.

3 6.docx

3.6 Вибір проводів та комутаційно-захисної апаратури ГПП (10 кВ)
Вибір площі перерізу провідників починаємо з відгалужень до окремих цехів і проводимо в напрямку до джерела живлення. Розрахунок ведемо в табличній формі дані заносимо в таблицю 3.6.1.
Показую розрахунок одного струму трансформатора на ТП 1. Дані для розрахунку величин даного пункуту беру з таблиці 3.5.1.
де – номінальна потужність трансформатора кВА ;
– номінальна первинна напруга трансформатора кВ.
Вибираємо провід з типу ААШв 3х16 згідно ПУЕ табл. 1.3.16.
Розраховані дані для трансформатора заношу в таблицю 3.6.1.
Призначення та плрща перерізу провідника
Для захисту всіх трансформаторів використаємо високовольтні запобіжники.
Запобіжник вибирається за наступних умов:
струм плавкої вставки
номінальний струм патрона
Результати вибору запобіжників наведено в таблиці 3.6.2
Вибір запобіжників для захисту цехових підстанцій
ПКТ101-10-10-20-125У3
ПКТ 103-10-100-125У3
ПКТ102-10-315-40-315У3

виснок і перелік літ..doc

Електропостачанням називається забезпечення споживачів електричною
енергією. Сукупність електроустановок що призначенні для забезпечення
споживачів електричною енергією називається системою електропостачання.
В даному курсовому проекті розроблялася система електропостачання
машинобудівного заводу. Були проведені розрахунки електропостачання
механічного цеху та електропостачання заводу.
В курсовому проекті було розроблено схему електропостачання
механічного цеху визначили необхідний трансформатор розподільчі пункти
вибрані лампочки ДРЛ-1000 їх кількість та місце розташування. Також були
проведені розрахунки струмів споживачів та вибрані марки кабелі які
будуть прокладені від розподільчих пунктів до електроспоживачів.
Список використаних джерел інформації
Васелега П. О. Електропостачання: Навчальний посібник. – Суми: ВТД
«Університецька книга» 2008. – 415с.
Пилипчук Р. В. Щиренко В.В. Яремчук Р. Ю. Промышленное
освещение: Методико-справочное пособие. – Тернополь 2006. – 432с.
Правила улаштування електроустановок УДК 621.31 (060.13). вид. 3-
тє перероб. доп. – Мінпаливного України 2010 – 736с.
Природне та штучне світлення ДБН В.2.5. – 28 – 2006 – Київ: Мінбуд
Рудницький В. Г. Внутрішньозаводське електропостачання: Начальний
посібник. – Суми: «Університецька книга» 2006. – 153с.
Рудницький В. Г. Внутрішньоцехове електропостачання: Начальний
посібник. – Суми: «Університецька книга» 2007. – 279с.
Синенко Л.С. Электроснабжение: Навчальний посыбник. – Красноярск

3 3.docx

3.3 Визначення розрахункового навантаження із мережі зовнішнього електропостачання заводу
Визначаємо сумарне активне навантаження кВт враховуючи втрати і коефіцієнт рівнозначності максимумів навантажень окремих частин за формулою:
де - розрахункова сумарна потужність всіх цехів підприємства а також освітлення в тому числі кВТ;
- втрати активної потужності в лініях ЕП окремо механічного цеху плюс всіх цехів які залишилися:
- втрати активної потужності в трансформаторі окремо механічного цеху плюс всіх цехівякі залишилися:
- коефіцієнт рівнозначності максимумів .
Визначаємо сумарне реактивне навантаження кВт враховуючи втрати і коефіцієнт рівнозначності максимумів навантажень окремих частин за формулою:
де - розрахункова сумарна потужність всіх цехів підприємства а також освітлення в тому числі кВАр;
- втрати реактивної потужності в трансформаторі окремо механічного цеху плюс всіх цехівякі залишилися:
Знаходжу активну потужність на схему зовнішнього навантаження кВт за формулою:
де - реактивна потужність яку може видати система підприємству в режимі максимальних навантажень кВАр.
Знаходжу повну розрахункову потужність заводу на передачу електричної енергії на схему зовнішнього електропостачання кВА за формулою:
Визначаю потужність компенсуючи пристроїв реактивної потужності кВАр за формулою:
Оскільки получилось від’ємне значення то завод не віддає в електромережу реактивну складову потужності.

2 4..doc

2.4. Розташування і вибір комплектних трансформаторних підстанцій (КТП)
Вибір потужності цехових трансформаторів проводиться по питомій
густині навантаження цеху і повному розрахунковому навантаженню вузла.
При виборі цехових трансформаторів слід враховувати величину струмів
короткого замикання яка не повинна перевищувати номінальних значень
допустимих для захисних апаратів (автоматів і запобіжників) напругою до 1
кВ. При виборі кількості трансформаторів цехових підстанцій слід виходити з
принципу розукрупнення підстанцій. Цехові трансформатори повинні
розміщуватися з найбільшим наближенням до центру навантаження що живиться
ними з деяким зсувом у сторону джерела живлення (ДЖ). При цьому повинні
дотримуватися вимоги мінімуму займаної корисної площі цеху відсутності
перешкод виробничому процесу дотримання електричної й пожежної безпеки
Визначаємо втрати потужностей для механічного цеху:
Знаходимо розрахункову сумарну повну потужність механічного цеху за
[pic]= [pic]+ [pic]=23759+26= 26359 кВА (2.4.1)
Знаходимо втрати активної потужності в лініях [pic]кВт
Знаходимо втрати активної потужності в трансформаторах [pic]кВт за
Визначаємо розрахункову активну потужність враховану з втратами
електричної енергії для механічного цеху [pic] кВт за формулою:
Знаходимо втрати реактивної потужності в трансформаторах [pic] кВАр
Визначаємо розрахункову реактивну потужність враховану з втратами
електричної енергії для механічного цеху значення [pic]беру з таблиці див.
пункт вище з врахуванням максимального некомпенсованого значення реактивної
потужності [pic] кВАр за формулою:
Визначаємо розрахункову повну потужність враховану з втратами
електричної енергії [pic] кВА за формулою:
Потужність трансформаторів вибираємо по формулі ([pic]) для II
категорії електроспоживачів:
Для механічного цеху .
- коефіцієнт який враховує допустиме перенавантаження трансформаторів
у після аварійний режим.
З вище проведених розрахунків вибираємо комплектну двохтрансформаторну
підстанцію потужністю 250 кВА для механічного цеху так як в ньому
знаходяться електроспоживачі другої категорії надійності електропотачання.
За даними нижче наведеними в таблиці вибараю для механічного
Проводжу аналогічні розрахунки для зварювального цеху і заношу зведені
дані в таблицю 2.5.1.
Дані розрахунку КТП заданих цехів
кВА [pic] Механічний цех 26359 791 527 23194 2636 16989

вибір проводів.docx

Дані розрахунку зводяться в табл. 2.7.4
Позначення та площа перерізу провідників мм2
Ток. 8-ми шпиндельний напівавтомат
Токарно-револьверний верстат
Токарно-гвинторізний верстат
Вертикально-свердлильний верстат
Центрувальний верстат
Токарний напівавтомат
Ток. 8- ми шпиндельний напівавтомат
Алмазно-розточний верстат
Токарно – гвинторізний верстат
Перетворювач дугової електрозварки
Зварювальний трансформатор ПВ=40%
Автомат імпульсно-дугової наплавки
Випрямляч зварювальний

титулка.docx

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний технічний університет імені вана Пулюя
Кафедра Енергозбереження і
енергетичного менеджменту
З курсу «Електропостачання »
“Електропостачання машинобудівного заводу”

3 2.docx

3.2 Розрахунок електричного навантаження заводу
Електричні потужності механічного цеху нам відомі з пункту 2.2 курсового проекту для розрахунку потужності решти цехів користуємося методом коефіцієнта використання.
Приклад розрахунку електричного навантаження для механічного цеху. Значення для – активна розрахункова потужність цеху з табл. 2.2.2 кВт і
– реактивна некомпенсована потужність цеху кВАр беремо з табл. 2.5.1 в подальшому в таблиці 3.2.1 заносяться параметри компенсаційної установки з вказаним мінімальним ступенем компенсації для кожного цеху аналогічно пункту 2.5.
Розрахункова сумарна активна потужність цеху визначається за формулою:
Розрахункова сумарна реактивна потужність цеху визначається за формулою:
По формулах (3.2.1) і (3.2.2) і значення і враховуються лише для 10 цеху де параметри освітлення обчислювалися окремо в пункті 2.1.
Розрахункова повна потужність цеху визначається за формулою:
Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.2.1 для розрахунку загальних даних заводу враховуємо параметри навантаження освітлення території яке ми розраховували в пункті 3.1 курсового проекту.

2 5.doc

5. Розрахунок реактивної потужності і вибір компенсуючих пристроїв та
місця їх встановлення
Навантаження підприємств звичайно має індуктивний характер який
спричиняє споживання реактивної потужності. Ця потужність у свою чергу
спричиняє такі негативні явища як збільшення плати за спожиту
електроенергію додаткові втрати в струмопровідних елементах завищення
потужності трансформаторів перерізів кабелів та провідників відхилення
напруги в мережі від номінальної.
Для зменшення негативного впливу реактивної електроенергії
використовують компенсацію реактивної потужності (КРП). Заходи компенсації
реактивної потужності що протікає між джерелами та електроприймачами
природно без використання спеціальних заходів компенсації а тому не
потребують великих матеріальних затрат для їх реалізації. Тому ці заходи
мають впроваджуватися в першу чергу і лише коли їх наслідки будуть
недостатніми для досягнення необхідного ступеня компенсації повинні
розглядатися і впроваджуватися засоби і способи штучної компенсації.
Розрахунок потужності засобів КРП базується на тому що в більшості
випадків компенсувати реактивну потужність як правило економічно
доцільно не повністю ([pic] ) а до певних значень що встановлюються
нормативними документами для характеристики вузлів електропостачальної
Залежно від місця підключення засобів КРП розрізняють індивідуальну
групову та централізовану компенсацію. Для кожного виду компенсації
використовується своя методика розрахунку необхідної потужності засобів
У даному курсовому проекті я вибираю групову компенсацію оскільки
вона є більш поширеною і засоби КРП приєднуються у вузлах живлення групи
електроприймачів. При такій компенсації зменшується перетікання реактивної
потужності в цехових електричних мережах у силових трансформаторах цехових
Перевагою такої компенсації є суттєве збільшення часу використання
засобів КРП. Ефективність використання засобів КРП при такій компенсації
значною мірою залежить від можливості регулювання їх реактивної потужності
залежно від зміни величини коефіцієнту потужності у вузлі підключення
протягом зміни або доби. При такій компенсації підвищується надійність і
зменшуються компенсаційні витрати.
Одним із найбільш поширених засобів КРП при груповій компенсації є
конденсаторні установки. Для визначення необхідної потужності
конденсаторної установки на практиці використовують різні методи
У даній роботі я скористаюсь табличним методом розрахунку.
Розглянемо механічний цех.
Необхідна потужність конденсаторної установки визначається за
[pic] - найбільша активна потужність у вузлі підключення конденсаторної
[pic]- коефіцієнт що визначається з таблиці 5.13 [Василега]
Для визначення величини коефіцієнту [pic] необхідними вихідними даними
є значення коефіцієнту потужності [pic]при роботі без конденсаторної
установки потрібне значення коефіцієнту потужності [pic] при використанні
конденсаторної потужності.
Активна потужність навантаження – 1351 кВт.
Коефіцієнт потужності при роботі без конденсаторної установки [pic] -
Потрібне значення коефіцієнта потужності [pic]при використанні
конденсаторної установки – 097.
Коефіцієнт [pic] згідно таблиці 5.13 [2] – 154.
Необхідна потужність конденсаторної установки буде:
Згідно з таблиці 5.6 [2] номінальна потужність конденсаторної установки
типу УКМ58-04-225-25 УЗ з параметрами:
o номінальна потужність - Qн=225 кВАр;
o величина найменшого ступеня компенсації - Qст=25 кВАр.
Вибір компенсаційних пристроїв
Найбільш розповсюдженим методом компенсації реактивної потужності
являється безпосередньо на підстанції установка конденсаторних пристроїв. З
пункту 2.4 беру значення реактивної потужності і вибираю по них
компенсаційну установку з каталогу Установки конденсаторні. Дані занесені в
Конденсаторні установки 10 цеху
Назва цеху [pic] Назва [pic] Кількість [pic]
кВАр компенсаційної кВАр ступенів кВАр
Механічний 14353 УКАР 2 140 7 20

ЗМІСТ1.docx

РОЗДЛ 1. ОБ’КТ ПРОЕКТУВАННЯ
1. Коротка характеристика об’єкта проектування
2. Характеристика електроспоживачів і вимоги щодо їх живлення
3. Нормативно-технічна документація проектування електропостачання
4. Перспективні підходи щодо підвищення ефективності систем електропостачання
РОЗДЛ 2. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ МЕХАНЧНОГО ЦЕХУ
1. Розрахунок електричного освітлення механічного цеху
2. Розрахунок електричного навантаження механічного цеху
3. Розрахунок і вибір центру електричного навантаження цеху
4. Розташування і вибір комплектної трансформаторної підстанції заданого цеху
5. Розрахунок реактивної потужності і вибір компенсуючих пристроїв та місця їх встановлення
6. Вибір схеми та компонування внутрішнього електропостачання цеху
7. Розрахунок струмів споживачів. Вибір проводів комутаційно-захисної апаратури та розподільчих пунктів та щитків
8. Розрахунок захисного заземлення цеху і робочого заземлення КТП
9. Заходи електробезпеки та заземлення
РОЗДЛ 3. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ МЕХАНЧНОГО ЗАВОДУ
1. Розрахунок електричного освітлення території
2. Розрахунок електричних навантажень заводу
3. Визначення розрахункового навантаження із сітки зовнішнього електропостачання заводу
4. Розрахунок центру електричних навантажень об’єкту проектування вибір місця розташування трансформаторів ГПП. Побудова картограм навантажень
5. Компонування схеми електропостачання заводу
6. Вибір проводів та комутаційно-захисної апаратури ГПП (10 кВ)
7. Вибір проводів та комутаційно-захисної апаратури ГПП (110 кВ)
8. Перевірка перерізу по допустимому спаду напруги для найвіддаленішого
9. Перевірка на струми короткого замикання
10. Розрахунок робочого і захисного заземлення ГПП
11. Комерційний та технологічний облік електроенергії. АСКОЕ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ НФОРМАЦ

3 4.doc

3. 4 Розрахунок центру електричних навантажень заводу проектування вибір
місця розташування трансформаторів і ГПП
Оптимальне розміщення підстанції (ГПП або ПГВ) на території
промислового підприємства - найважливіше питання при побудові систем
електропостачання ГПП слід розміщувати якомога ближче до центрів
навантажень. Кількість трансформаторів ГЗП і ПГВ визначається вимогами
надійності електропостачання з врахуванням категорії споживачів. Надійність
електропостачання підприємства досягається встановленням на підстанції не
менше двох трансформаторів які як правило працюють роздільно. При цьому
дотримується умова що будь-який з трансформаторів що залишилися в роботі
(при аварії з іншим) забезпечує повністю або з деяким обмеженням споживану
Розрахунок центру навантажень проводиться для визначення центру
загрузки споживачів для подальшого встановлення там ГГП (генеральний
Визначаю координати [pic] для кожного об’єкту і обчислюю [pic]
відповідно. Ці дані заношу в таблицю 3.3.1 яка відображає дані
розташування об’єктів на генеральному плані.
В формулах (3.3.1) [pic] – розрахункова потужність і того об’єкту хі
– координата х і того об’єкта [pic] – сумарна розрахункова потужність
Підставивши дані з таблиці 3.3.1 в формулу (3.3.1) обчислюю
координати центру електричних навантажень генерального плану цементного
заводу які потім заношу в таблицю.
Картограма навантажень підприємства являє собою розміщення по плану
підприємства кіл при чому площі обмежені цими колами у вибраному масштабі
рівні розрахунковим навантаженням цехів.
Колонка 6 відображає значення радіуса для окружності картограми
навантаження кожного цеху. Колонка 7 містить значення кутів [pic] для
відображення навантаження освітлення цеху на картографічній окружності. На
кресленні КП 09.39.00.00.001 зображено координати х і у кожного цеху R і
частка інших споживачів електричної енергії на картографічній окружності
відповідно до даних таблиці 3.4.1.
Формула для визначення R в якій m – прийнятий масштаб для визначення
площі круга приймаю m=1.
Для визначення кута [pic] використовую формулу (3.4.3).
Дані електричних навантажень цехів на генеральному плані.
Координата центу електричних навантажень 2741
Координата центру електричних навантажень y0. 2057

3 1.doc

РОЗДЛ 3. РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАВОДУ
1 Розрахунок електричного освітлення території
Розрахунок освітлення території проводимо за допомогою формули 3.1.1
Для освітлення території заводу використовуємо лампи типу РКУ. З
паспортних даних коефіцієнт потужності має значення [pic]. В формулі
Рпр – приведене значення освітлювальної загрузки вибирається з
довідника. Для даної території P = 30 Вт.
kвк – коефіцієнт використання вибирається за довідковими даними на
основі типу приміщення території [pic] = 1.
S – проща території S = 1717362 [pic].
Підставивши дані в формулу (3.1.1) отримую:
Враховуючи дані з формули (3.1.2) знаходжу реактивну і повну
потужність електричного освітлення території:
Територія заводу 30 1 1717362 062 5152 31943 6062 360 20
Розділ 3. Розрахунок електропостачання заводу

3 11.docx

3.11 Комерційний та технологічний обліе електроенергії. АСКОЕ.
В наш час час постійного зростання вартості енергоносіїв особливого значення набуває автоматизація контролю за процесами обліку електрое- нергії. Облік може бути комерційним та технічним. Комерційний облік враховує вартість спожитої електроенергії згідно з сіткою тарифних планів для підприємств та населення технічний призначено для обліку розподілу витрат електроенергії в середині підприємства. Головним завданням техні- чного контролю є мінімізація витрат та оптимізація розподілу електроене- ргії в межах промислового підприємства.
Варто врахувати що підприємство не обов'язково може знаходитись концентровано в одному місці воно може мати філії в межах країни обла- сті району міста. Житлові будинки та об’єкти комунального господарю- вання також знаходяться на досить великій території.
З іншого боку будь-який постачальник електроенергії повинен здійс- нювати централізований контроль за витратами всіх клієнтів централізо- вано встановлювати тарифний план та провадити цінову політику опера- тивно реагувати на збої у постачанні та підключати чи відключати клієнтів у будь-якому місті України. Так само і підприємство повинно не тільки ко- нтролювати загальні витрати але і керувати та оптимізувати розподіл еле- ктроенергії серед своїх підрозділів з метою зменшення витрат.
Саме тому необхідно створювати такі системи які поєднали б у собі як комерційний так і технічний облік як облік одного об’єкту так і тери- торіально розподіленої системи як облік взагалі так і керування поста- чанням електроенергії. Такі системи називаються автоматизованими сис- темами комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) [1]. Вони можуть бу- ти частиною систем вищого порядку так званих SCADA (Supervisory Con- trol And Data Acquisition). Відмітимо що для обліку інших ресурсів (газ тепло вода) також існують подібні системи.
АСКОЕ будуються на основі ієрархічного розгалуження. До складу АСКОЕ входять :
-вимірювальна система;
-система збору та обробки даних у режимі реального часу (СОД);
-інформаційний комплекс Головного оператора.
Промислові лічильники (клас 0.5S 0.2S) здійснюють облік активної реактивної та повної потужності за трьома фазами. Лічильник складається з вузла аналого-цифрового перетворення вузла цифрової обробки сигналів на основі мікроконтролеру вузла зв’язку з верхнім рівнем обробки інформації вузла дискретних входів та виходів. Для вузла цифрової обробки сигналів створюється програмне забезпечення призначене для обліку та зберігання поточних значень потужності та передачі їх на обробку. Для пристроїв вимірювальної системи важливим є дотримання нормованих метрологічних характеристик дотримання надійності та резервування даних на випадок збоїв та перезавантажень.
СOД у режимі реального часу є ієрархічною структурою що склада- ється з вузлів які охоплюють всю вимірювальну систему. Вони будуються за ієрархічним каскадним принципом кінцевим обладнанням є інформаційний комплекс Головного оператора системи комерційного обліку. Як правило вузол СОД — це промисловий комп’ютер на якому встановлено операційну систему реального часу (ОСРЧ) або ядро генероване такою ОСРЧ. До основних функцій СОД належить:
-збір та обробка вимірювальної інформації від об’єктів обліку;
-збереження вимірювальної інформації у проміжній базі даних;
-контроль достовірності вимірювальної інформації;
-контроль ліміту для окремих абонентів;
-підтримка сітки тарифних планів.
-ведення єдиного системного часу для всіх частин АСКОЕ;
-контроль технічного стану і керування АСКОЕ.
У більш складних системах є додаткова можливість реакції на позаш- татні ситуації та прийняття рішень у реальному часі.
Система зв’язку між об’єктами обліку та СОД може будуватися на ос-
нові протоколу Modbus-RTU Modbus TCP або звичайного мережного Ethernet використовуючи або кабель RS-485 (Profibus) або виту пару.
Наразі сучасні вимоги до раціонального використання електроенергії
та енергозбереження в Україні вимагають впровадження АСКОЕ у всіх сферах діяльності країни. Розробка таких систем проводиться багатьма ор- ганізаціями та підприємствами. Основні проблемами побудови АСКОЕ:
-створення лічильників які відповідають сучасним метрологічним та економічним вимогам;
-впровадження сучасних економічних ліній зв’язку на основі техно- логій PLS Z
-впровадження надійного програмного забезпечення для об’єктів об- ліку із підтримкою різних протоколів передачі даних;
-розробка програмного забезпечення для СОД впровадження існую- чих чи створення нових ОСРЧ що відповідають вимогам по надійності
достовірності передачі та обробці даних;
-розробка програмного забезпечення для інформаційного комплексу Головного оператора з урахуванням взаємодії з клієнтами;
-розробка програмного інтерфейсу для віддаленої роботи з клієнтами;
-забезпечення захисту АСКОЕ від позаштатних ситуацій збоїв за- безпечення кодування та шифрування інформації багаторівневого захисту доступу до програмного забезпечення приладів обліку.

Лампочки.dwg

ВСТУП.docx

Система електропостачання являє собою енергосистему для передачі електроенергії за допомогою кабельних мереж і активного електрокеруючого устаткування яка слугує для забезпечення надійним і якісним електроживленням усього комплексу устаткування в рамках його функціонального призначення.
Система електропостачання є основою для електроосвітлення основного електроживлення й безперебійного електроживлення. Системи електропостачання промислових підприємств створюються для забезпечення живлення електроенергією промислових приймачів до яких відносяться електродвигуни різних машин і механізмів електричні печі апарати і машини для електрозварювання освітлювальні установки.
Електропостачання прийнято розділяти на зовнішнє і внутрішнє.
Під зовнішнім електропостачанням розуміють комплекс споруд що забезпечують передавання електроенергії від пункту приєднання енергосистеми до пункту приєднання споживача.
Внутрішнє електропостачання — комплекс мереж і підстанцій розташованих на території споживача.
Електроустаткування промислових підприємств й установок проектується монтується і експлуатується відповідно до правил устрою електроустановок (ПУЭ) та інших керівних документів.
Завдання електропостачання:

3 9(.docx

3.9 Перевірка на струми короткого замикання.
Розрахунок струмів КЗ є необхідним для вибору та перевірки струмопровідних частин і електричних апаратів номінальною напругою понад 1 кВ на термічну і електродинамічну стійкість вибору вимикачів розподільного пристрою 10 кВ за комутаційною здатністю.
Алгоритм розрахунку струмів КЗ наступний:
визначається величина номінальної напруги обмотки ВН трансформатора в максимальному режимі при роботі на крайньому відгалужені регульованої обмотки «-РО»
де – відносна максимальна величина діапазону РПН в один із боків від середнього відгалуження регульованої обмотки;
– номінальна напруга обмотки ВН кВ.
Коефіцієнт трансформації трансформатора ГПП у максимальному режимі визначається як
де – номінальна напруга обмотки НН кВ.
ЕРС та опір системи визначаються за формулами
де – напруга в максимальному режимі кВ;
– величина початкового струму трифазного КЗ від системи з боку ВН трансформатора ГПП у максимальному режимі кА;
ндуктивний опір трансформатора розраховується так:
де – напруга КЗ для крайнього відгалуження %;
– номінальна потужність обраних трансформаторів МВА.
Параметри кабелю визначаються за формулами
де – середній індуктивний питомий опір Омкм;
– довжина кабелю км.
Параметри узагальненого навантаження розраховуються за формулами
де – середня номінальна напруга ступеня кВ;
– надперехідна електрорушійна сила навантаження у відносних одиницях
– надперехідний індуктивний опір навантаження у відносних одиницях ;
– повне узагальнене навантаження МВА.
Параметри для перетвореної схеми заміщення визначаються за формулами
Визначення діючого значення періодичної складової струму трифазного КЗ у початковий момент (початкового над перехідного струму). Для визначення цього струму на шинах ГГП 10 кВ необхідно знайти його складові від системи і узагальненого навантаження за формулою
Визначення ударного струму. Для визначення ударного струму необхідно також знайти його складові від системи і узагальненого навантаження для чого визначають ударні коефіцієнти від системи і узагальненого навантаження.
Ударний струм визначається так:
У приблизних розрахунках можна прийняти ударний коефіцієнт: на шинах 10 кВ ГПП при потужності трансформаторів 16 МВА та менше; для узагальненого навантаження ударний коефіцієнт

3 7.docx

3.7 Вибір проводів та комутаційно-захисної апаратури ГПП (110 кВ)
Розрахуємо за формулою (3.6.1) первинний струм трансформатора ТЛС-2000110:
Для даного значення струму виберемо провідник і апарат захисту.
Для лінії 110 кВ виберемо провідник АС-1627.
Для захисту від перевантажень і коротких замикань зі сторони 110 кВ виберемо запобіжник ПВТ-104. Його технічні дані наведені в таблиці 3.7.1
Технічні дані запобіжника ПВТ-104
Номінальна напруга кВ
Номінальний струм відключення кА
Розрахуємо вторинний струм трансформатора ТЛС-2000-11010:
Для захисту від перевантажень і коротких замикань зі сторони 10 кВ виберемо маломасляний вимикач ВВМ-10. Його технічні дані наведені в таблиці 3.7.2.
Технічні дані маломасляного вимикача ВВМ-10

3 8.docx

3.8 Перевірка перерізу по допустимому спаду напруги для найвіддаленішого спожива 10 кВ.
Втрата напруги в проводах у відсотках визначається як
де – розрахункові активне і реактивне навантаження електроспоживачів відповідно кВт і квар;
– активний і реактивний опори проводів відповідно Ом;
Активний і реактивний опори проводів обчислюються за формулами
– активний і реактивний питомі опори проводів відповідно Омкм;
– довжина проводу км.
Для перевірки виберемо цех № 24 – їдальня. Для живлення цього цеху було вибрано кабель ААШв 3х16 довжина якого 3948 м питомий активний опір Омкм реактивний опір Омкм.
Активний і реактивний опори
Допустиме значення напруги 5 % значно більше ніж розраховане отже не потрібно замінювати провідник.

3 2 табл.docx

Ковальсько-пресовий цех
Цех консервації і упакування
Заготівельно-зварочний цех
Автотранспортний цех
Компресорний цех 04 кВ
Насосна оборот. водопост.
Насосно-фільтрована станція
Насосна виробничого оборотного водопостачання
Станція очистки масел
Склад готової продукції
Освітлення території

2.1.docx

РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЦЕХВ
Розрахунок електричного освітлення цехів і території
Для розрахунку освітлення використаємо точковий метод. Даний метод дозволяє визначити в любій точці приміщення освітленість як в горизонтальній так і у вертикальній або похилій площинах.
Розрахунок проводиться за спеціальними формулами графіками та допоміжними таблицями.
В основному точковий метод розрахунку застосовується при розрахунку локалізованого та зовнішнього освітлення. Також у випадках коли частина світильників закривається розташованим в приміщенні обладнаннях при освітленні похилих або вертикальних поверхонь для розрахунку освітлення виробничих приміщень із темними стінами і стелею (ливарні ковальські цехи більшість цехів металургійних заводів).
В основу точкового методу покладене рівняння що зв’язує освітлення і силу світла:
де – сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої поверхні( визначається за КСС або за таблицею вибраного світильника);
- кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком сили світла до розрахункової точки.
- коефіцієнт що враховує дію віддалених від розрахункової точки світильника і відбитого світлового потоку від стін стела підлоги обладнання падаючого на робочу поверхню. В розрахунковій точці приймають в межах 105-12;
- коефіцієнт запасу;
- висота підвісу світильника над робочою поверхнею.
Розрахунок освітлення для механічного цеху
Розрахункові розміри приміщення: довжина – 36 м ширина – 24 м і висота – 8 м.
Розрахуємо висоту підвісу світильника над робочою поверхнею за формулою:
де - висота приміщення;
- висота світильника;
- висота робочої поверхні.
Знайдемо кількість рядів світильників :
Визначаємо кількість світильників в ряді:
Згідно державних нормативів будівництва ДБН В.2.5-28-2006 додаток Е-К вибираємо норму освітленості для механічного цеху - 300 лк.
В залежності від освітленості з додатку Е ДБН В.2.5-28-2006 вибираємо світильник РСП 10В-1000-011 та лампу ДРЛ-1000.
З КСС знаходимо силу світла яка дорівнює 18709 кд.
Знаходимо освітленість :
Розрахункова освітленість відповідає нормі освітленості отже світильник і лампу було вибрано правильно.
Знайдемо площу цеху:
Розрахункову потужність освітлювальної установки визначаємо за формулою:
де - питома густина світлового навантаження на 1 м2 корисної виробничої площі;
Активну потужність освітлення визначаємо за формулою:
де - потужність лампочки;
- кількість лампочок.
Реактивну потужність освітлення визначимо за формулою:
Повну потужність освітлення визначимо за формулою:

2 3.docx

2.3 Розрахунок і вибір центру електричного навантаження цехів
Розрахунок центру навантажень проводиться для визначення центру загрузки споживачів для подальшого встановлення там ТП для групи цехів і деяких окремо.
Визначаю координати для кожного об’єкту і обчислюю відповідно. Ці дані заношу в таблицю 2.3.1 яка відображає дані розташування об’єктів на генеральному плані КП 30.00.00.003.
В формулах (2.3.1) - розрахункова потужність і того об’єкту
хі - координата х і того об’єкта - сумарна розрахункова потужність даного плану.
Дані електричних навантажень механічного і зварювального цехів.
Продовження таблиці 2.3.2
Сумарна потужність цеху кВт
Координата центру х0
Координата центру у0
Центр електричного навантаження механічного цеху зображено на кресленні КП 30.00.00.003.
Оскільки ТП займає орієнтовно 15м2 для даного випадку то її встановлення в визначеному місці неможливе. Встановлюю якомога ближче до визначеного центру електричних навантажень з таким урахування щоб вона не заважала роботі цеху.

завод.dwg

nГенеральний план заводу