Расчет и подбор фланцевых соединений и элементов аппаратов под давлением
- Добавлен: 26.04.2026
- Размер: 9 MB
- Закачек: 0
Описание
Состав проекта
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- Microsoft Word
- Компас или КОМПАС-3D Viewer
Дополнительная информация
т тулка (2).doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики і газопостачання
АПАРАТ ДЛЯ ОБРОБКИ НЕАГРЕСИВНИХ В’ЯЗКИХ РДИН
Пояснювальна записка
з дисципліни “Основи конструювання”
до курсового проекту за спеціальністю
-11.ОК.006.00.000 ПЗ
Керівник курсового проекту
ктн. доц. Пішенін В.О.
Розробив студент гр.ТЕ-04
ГАВУРА ЗАПИСКА.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
ПРОЕКТУВАННЯ КОРПУСА ФЛЬТРА ВЕРТИКАЛЬНОГО ОДНОКАМЕРНОГО
Пояснювальна записка
з дисципліни ” Основи конструювання ”
до курсового проекту за спеціальністю
Керівник курсової роботи
Розробив студент гр. ТЕ-04
В даному курсовому проекті проектується корпус фільтра вертикального
однокамерного. При проектуванні розраховуються товщини стінки апарата
об’єм проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при проектуванні
підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків та по
підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На першому листі
повинен бути накреслений корпус фільтра вертикального однокамерного а на
іншому – деталь з апарата на вибір викладача.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНКИ
1 Розрахунок товщини стінки обичайки
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища ..
3 Розрахунок товщини елементів кришки
ПДБР ФЛАНЦЯ ДЛЯ КРПЛЕННЯ КРИШКИ ДО ОБЕЧАЙКИ..
1 Підбір фланця по розмірах ..
2 Підбір прокладки для фланцевих з’єднань
3 Перевірка болтів на міцність ..
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
2 Підбір штуцерів ..
3 Розрахунок закріплених кілець .
4 Розрахунок опори апарату .
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ
1 Розрахунок мішалки лопатевої ..
2 Підбір торцевого ущільнення .. ..
3 Підбір опори та стойки під
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ
В багатьох технологічних процесах застосовуються об’ємні апарати з
мішалками які працюють під тиском.
Основним елементом апарата є циліндрична обичайка. Вертикальні
обичайки закриваються знизу і зверху а горизонтальні – з боків деталями
які називаються днищами. На відміну від днищ які мають з обичайкою
нероз’ємне з’єднання кришки є від’ємними частинами апаратів. Днища і
кришки виготовляють з тих же матеріалів що й обичайки.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно-вимірювальних
пристроїв здійснюється за допомогою штуцерів. Великим поширенням
користуються фланцеві штуцери рідше зустрічаються штуцери різьбові.
Для огляду апарата завантаження сировиною і очищення апарата а
також для збирання та розбирання внутрішніх пристроїв використовуються люки
і лази. При з’ємних кришках апарати можуть бути без люків.
Встановлення апаратів на фундаменті здійснюється за допомогою лап і
Видаляється рідина з апарата через нижній штуцер або по трубі
Апаратура під тиском пошкодження якої може призвести до нещасного
випадку повинна відповідати вимогам інспекції Державного гірничотехнічного
нагляду. Апарати з токсичними і вибухонебезпечними середовищами знаходяться
під особливим наглядом. х експлуатація виконується по спеціальним
Обігрів апаратів зазвичай здійснюють за допомогою сорочок діаметр
яких приймають на 40 100 мм більше діаметра апарату.
До корпуса сталевого апарату приварюють сорочку. Обігріваючу рідину
подають в сорочку через нижній штуцер а видаляють через верхній щоб
сорочка була завжди заповнена теплоагентом. Обігріваючий пар подають в
сорочку через верхній штуцер а через нижній відводять конденсат.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК
1 Розрахунок товщини стінки обичайки
Для розрахунків з довідника підбираємо:
- коефіцієнт міцності зварного поздовжнього шва - [pic](для
одностороннього при автоматичному зварюванні).
- прибавку для компенсацій корозії - С. Величина С прибавки
встановлюється з урахуванням швидкості корозії і терміна слугування
апарата(зазвичай 15-20 років). Зазвичай назначають С=1 мм в
відповідальних випадках С=2-3 мм. Для даного випадку було вибрано С=1 мм.
- нормативне допустиме напруження [pic].
Значення допустимого напруження вибирається по виду сталі та по
температурі стінки апарату. Для вироблення апарату було підібрано сталь 20
а температура стінки задана за умовою [pic]. За цими параметрами підбираємо
Товщину стінки обичайки апарата який працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність по формулі
де S – товщина стінки обичайки мм;
p – тиск в апараті [p
С – прибавка для компенсації корозії;
Підставивши значення в формулу (1.1) отримаємо:
Розрахунок товщини еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища що працює під тиском (рис 1.3)
де R - радіус кривизни в вершині днища мм;
Значення [pic] вибираємо з довідника в залежності від внутрішнього
діаметра апарату [pic] - [pic].
Рисунок 1.2 – Днище еліптичне
Радіус кривизни в вершині днища розраховуємо по формулі
Підставивши відповідні значенні в формулу (1.9) отримаємо
ПДБР ФЛАНЦЯ ДЛЯ КРПЛЕННЯ КРИШКИ ДО ОБЕЧАЙКИ
2 Визначення розмірів фланця
За допомогою фланців здійснюються роз'ємні з’єднання апаратів і
трубопроводів. Найбільше поширення мають фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею і фланці приварні в стик з ущільненою поверхнею
виступ - впадина". Плоскі приварні фланці застосовують головним чином при
тисках до 25 Нмм2. При більш високих тисках перевагу віддають фланцям
приварним в стик які мають стовщену шийку яка придає фланцю велику
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані чим
забезпечується взаємозаміна. В основі уніфікації лежать поняття про умовний
тиск і умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на любий
допустимий тиск і любий можливий діаметр обичайки весь неперервний ряд
тисків і діаметрів розбитий на ряд умовних тисків і діаметрів.
Для апаратів з вуглецевих і низьколегованих сталей які призначенні
для роботи до 64 Нмм2 дають перевагу приймати тиск наприклад 03; 06;
; 16; 25; 40; 64 і інші. Таким чином якщо потрібно вибрати фланець
на тиск якого немає в ряді умовних тисків то слідує вибирати фланець на
наступний більший тиск.
з збільшенням температури механічна міцність сталі понижується. Тому
із збільшенням температури допустимі робочі тиски в апаратах виявляються
нижче умовних. ноді для апаратів з високою температурою середовища
необхідно вибирати фланці на більший умовний тиск.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановлений ГОСТом 9617-67. Слідує
пам'ятати що поняття умовного переходу введено для уніфікації
приєднувальних розмірів. До фланця з визначеним умовним проходом можна
приєднати не одну а декілька труб з розмірами які знаходяться в деяких
допустимих межах. Для апаратів діаметри умовний і внутрішній можуть
Фланці апаратів із вибухо- отруто- і пожежонебезпечними речовинами
розраховують на тиск 1 - 16Нмм2 навіть якщо тиск в апараті менший.
Фланці підібрані по ГОСТу або по нормалі в розрахунку не
потребують. х розміри такі що забезпечується міцність і щільність
Вибираємо матеріал фланця - Сталь20 при температурі 10-200°С.
Матеріал болтів при р=16Нмм2-Сталь 35Х гайки із Сталі 35.
Умовне позначення фланця - Фланець 1400 – 16-Сталь 20 ГН 26-0297-68.
Приєднувальні розміри фланця наведені в Таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Приєднувальні розміри фланця приварного в стик з
ущільненою поверхнею виступ - впадина
[pic] [pic] [pic] [pic][pic]
Умовне позначення прокладки – 1400-16 ГН 26-02-106-68
3 Перевірка болтів на міцність
Болти для з’єднання фланців приймають при тиску в апараті до 16
Нмм2. При більш високих тисках болти приймати не варто через те що у
головки болта виникають місцеві напруження.
В роботі фланцевих болтів можна спостерігати три стадії:
Стадія перша(рис 2.4 а) – початок зборки; гайка торкається фланця;
болт не затягнутий; прокладка не стиснута.
Стадія друга(рис 2.4 б) – з’єднання зібране: болт затягнутий силою V
і видовжився на [p прокладка зжата силою V її товщина зменшилась на
Стадія третя(рис 2.4 в) – подається тиск: кришка віджимається від
фланця; болт додатково видовжується на [p на цю ж величину [pic]
зменшується деформація прокладки.
Рисунок 2.4 – Стадії роботи фланцевих болтів
Розглянемо додатково рівняння деформацій [pic] і вводячи коефіцієнт
головного навантаження [pic] і коефіцієнт запасу проти розкриття стика
[pic] отримуємо вираз для сумарної болтової сили
Коефіцієнт головного навантаження
де [pic]- піддатливість прокладки рівна деформації від одиничної
[pic] - піддатливість болта
[pic] - площа прокладки на один болт і проща поперечного перерізу
[pic] - модулі пружності матеріла прокладки і болта ([pic][pic])
Перевіряємо міцність болтів М22 із сталі 35Х які встановлені в
а) піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта(див. Рис. 2.1)
де а – товщина прокладки.
б) піддатливість частини прокладки яка приходиться на один болт:
де площа прокладки яка приходиться на один болт
в) коефіцієнт головного навантаження
г) зусилля від тиску в апараті що припадає на один болт
де середній діаметр прокладки
д) сумарне зусилля на болт
де коефіцієнт запасу міцності затяжки проти розкриття стика приймаємо
З розрахунків можна зробити висновок що болти із сталі 35Х у
кількості [pic]при температурі 30°С працювати не будуть. Тому потрібно
збільшити кількість болтів для цього виконаємо наступні дії враховуючи що
допустиме навантаження на один болт дорівнює [pic]:
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
Люки і лази призначаються для огляду очистки і ремонту внутрішньої
порожнини апаратів а також для монтажу і демонтажу вузлів які знаходяться
в середині апарата і для загрузки сировини.
Апарати діаметром 800 мм і більше повинні мати лаз для огляду. Лази
мають діаметр 450-500мм і лише в крайньому випадку 400мм.
Якщо потрібно проводити монтаж внутрішніх пристроїв без залізання в
апарат то застосовують люки діаметром не менше 150мм щоб в них вільно
проходила рука робочого.
Кришку лаза роблять у вигляді заглушки на болтах коли лазом
користуються рідко. Коли часто відкривати люки і лази то вони мають
кришки на відкидних болтах. Люки для загрузки сировини які необхідно
постійно відкривати і закривати забезпечують для швидкого притискання
Обичайки люків виготовлять з тих же матеріалів що й обичайки
апаратів. Фланці і заглушки - з тих же матеріалів що й фланці апаратів.
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляють з того ж
матеріалу що й сам апарат.
Щоб розрахувати лаз потрібно підібрати його діаметр [pic]по
внутрішньому діаметрі [pic]. Враховуючи те що [pic] можна підібрати -
Розрахункові дані лаза табл.3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахункові розміри кришки лаза і фланця стального плоского
Штуцера використовують для приєднаня до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних
прииборів.Штуцера(рис.3.2) складається з патрубка(короткого відрізка труби)
і фланця. Зазвичай їх приварюють до апарату по варіанту 1. В тих випадках
коли в середині апарата повинна бути гладка поаерхня зварювання
здійснюється по варіанту 2.
Рисунок 3.2 – Штуцер зварний
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручну заводку
фланцевих болтів зі сторони апарата. Виготовляють штуцера з фланцями
приварними плоскими гладкими на [pic] по нормалі Н 999-65 штуцера з
фланцями приварними в стик гладкими на [pic] по нормалі Н 1001-65.
Так як арматуру яка приєднується до фланця зазвичай не випускають
на умовний тиск менше [pic] то вибирають їх до апаратів низького тиску.
Умовний прохід [pic] приймаємо 300 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл.
Таблиця 3.3 – Данні для розрахунку штуцера
мм Отвори під болти [pic] Кількість болтів М20
Рисунок 3.3 – Штуцер з фланцем приварним плоским
4 Розрахунок опори апарату
Опори служать для встановлення апаратів на фундамент. Опора має
обичайку циліндричної або конічної форми і фундаментне кільце із полосової
сталі яка приварена до обичайки. Опору приварюють до корпусу апарата
суцільним швом. Такого типа опори застосовують головним чином при
встановлені вертикальних апаратів із зовні приміщення особливо при
співвідношенні висоти апарата і діаметра [pic]. Малі опори іноді
встановлюють на трубчастих опорах.
При встановлені апарата всередині приміщення на полу застосовують
окремі опорні лапи. Зазвичай апарати встановлюють на чотири лапи рідко на
три. Вибирають лапи по нормалі в залежності від навантаження. При
підвішуванні апарата на несучій конструкції або між перекриттями
застосовують бокові підвісні лапи які вибирають по МХ 64-56 .
В даному курсовому проекті використовуються опори з еліптичною
обичайкою(рис. 3.5).
Рисунок 3.5 –Опори вертикальних апаратів
Для того щоб уникнути вм'ятин обичайки між лапою і обичайкою
апаратів іноді розміщують прокладку. Питоме навантаження на опорній
поверхні лап не повинно перевищувати 100 Нмм2(для сталі і чавуна).
Для подальших розрахунків потрібно визначити об’єм апарата V що
знаходиться за формулою:
де [pic] - об’єм обичайки м3
[pic] - об’єм еліптичної кришки апарата м3
Підставивши відповідні значення в формулу 3.2 отримаємо:
Вага чистого металу навантаження на бетон:
Знаходимо вагу апарата при гідравлічному досліді:
Знаходимо навантаження на опору:
Знаходимо питоме навантаження на опору:
Що є менше допустимого навантаження.
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ.
Вимоги до техніки безпеки наведені в галузевих правилах вони
підлягають реєстрації в органах Держнагляду охорони праці України. Нагляд
за такими об’єктами організовує керівник підприємства який несе
відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання ремонтних робіт. Для
своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що працює під тиском
воно підлягає технічному контролю перед запуском в роботу періодично і
позачергово. Перед запуском у роботу такі апарати мають бути оглянуті
органами Держнагляду охорони праці України які їх реєструють і видають
дозвіл на експлуатацію. Періодичний технічний контроль існує двох видів:
- зовнішній та внутрішній огляд один раз на чотири роки.
- гідравлічне випробування один раз на вісім років.
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджують в порядку
встановленої вище вказаною організацією. На корпусі апарату прикріплюють
пластину на якій нанесені паспортні дані:
- назва підприємства виробника номер рік виготовлення робочий
та пробний тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань апарат має перебувати під тиском не
Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску
і температури середовища. Манометри повинні мати клас точності 25 і таку
шкалу щоб межа вимірювання тиску знаходилась в першій третині шкали.
Перевірку манометрів та їх опломбування проводять один раз в рік а через
шість місяців проводять перевірку контрольними манометрами.
В даному курсовому проекті було розраховано корпус фільтра
вертикального однокамерного який працює під тиском.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка розташована
вертикально та закривається із однієї сторони еліптичною кришкою а з іншої
Підрахувавши товщини обичайки днища і кришки було визначено та
підібрано за даними параметрами: штуцер лаз опори фланці болти для
Зробивши всі розрахунки апарат було спроектовано на форматі А1.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982 -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М:
Вышэйшая школа 1961. -582 с
Додаток А (2).docx
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
Керівник доц. к.т.н.
На розробку корпуса кожухотрубчастого водо-водяного теплообмінника з жорстким закріпленням трубної дошки
(витрата води 400 тгод)
Область застосування виробу — підготовка технологічної води на підприємствах теплопостачання.
Основа для розробки – робочий навчальний план з Основ конструювання (ОК).
Мета та призначення розробки: а) мета розробки – отримання практичних навиків розрахунків та конструювання апаратів та вузлів теплотехнологічних апаратів та пристроїв; б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з дисципліни ОК.
Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни ОК літературні патентні та інші технічні матеріали з розрахунку та конструювання деталей машин та теплотехнологічного устаткування.
1 Склад виробу та вимоги до конструктивної будови
1.1 Корпус – циліндричний з’єднаний з днищами фланцевим з’єднанням
1.2 До обечайки приварені дві опори для встановлення корпуса на фундамент
1.3 В обичайці передбачені два штуцери для подачі та відводу води що гріє Dу=150 мм
1.4 В днищі передбачені два штуцери для подачі та відводу води що нагрівається Dу=250 мм
1.5 В нижній частині корпусу розміщений штуцер для вивантаження твердих часток
1.6 До обичайки приварені косинки для транспортування апарату
2 Показники призначення
2.1 Зовнішній діаметр апарату мм.480.
2.2 Довжина апарату мм. 2655.
Додаток А (продовження)
2.7 Форма нижнього та верхнього днищ еліптична
2.9 Опорна поверхня бетонна
3 Вимоги до надійності
3.1 Термін служби привода рок.10.
3.3 Корпус повинен відповідати вимогам збереженості і ремонтопридатності
4 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації
4.1 При конструюванні корпуса слід максимально використовувати стандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів і конструкцій в різних вузлах корпуса)
4.2 Графічна та текстова документація розробленого привода повинна відповідати всім діючим стандартам України
Стадії та етапи розробки привода включають елементи технічної пропозиції ескізного та технічних проектів
Крайні терміни виконання КП
Порядок контролю та прийняття
Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.
Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.
Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.
(підпис прізвище та ініціали)
Лаз а3.cdw
СпецификацияК.spw
Складальне креслення
2 Розрахунок товщини ст нки апарату.docx
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
КОРПУС КОЖУХОТРУБЧАСТОГО ВОДО-ВОДЯНОГО ТЕПЛООБМННИКА З ЖОРСТКИМ ЗАКРПЛЕННЯМ ТРУБНИХ ДОЩОК
Пояснювальна записка
з дисципліни “ Основи конструювання”
до курсового проекту за спеціальністю
-11.ОК.035.00.000 ПЗ
Керівник курсової роботи
(прізвище та ініціали)
Розробив студент гр. 2ТЕ-06
(підпис прізвище та ініціали)
В даному курсовому проекті проектується корпус кожухотрубчастого водо-водяного теплообмінника з жорстким закріпленням трубних дощок. Корпус оснащений косинками для підйому теплообмінника при транспортуванні двома нижніми і верхніми штуцерами для підводу та відводу речовини що гріє та речовини що нагріває.
Проводиться розрахунок товщини стінок теплообмінника товщини стінки обичайки еліптичних днищ трубної дошки. Підбираються фланці штуцері опори контрольні пристрої. Перевіряються на міцність фланцеві болти та болти кришок проводиться розрахунок опор апарату. Виконуються креслення: загальне складальне та робочі креслення деталей.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК КОЖУХОТРУБЧАСТОГО ТЕПЛООБМНННИКА .
Розрахунок товщини стінки обичайки .
Розрахунок товщини стінки еліптичних днищ
Розрахунок фланцевих болтів кришки на міцність ..
Розрахунок трубної дошки
Укріплення отворів .
ПРИСТРО ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ..
Розрахунок внутрішніх діаметрів штуцерів ..
Перевірка фланцевих болтів на міцність ..
Перевірка зварювального шва штуцера ..
ОПОРИ ТА СТРОПОВ ЕЛЕМЕНТИ ..
Вибір опори апарату ..
Розрахунок опори апарату .
3 Вибір стропових елементів
4 Розрахунок стропових елементів ..
ПДБР КОНТРОЛЬНО - ВИМРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДВ .
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ ..
Теплообмінні апарати знайшли широке застосування як самостійні агрегати або як важливі елементи складних технологічних установок в енергетичній хімічній нафтовій харчовій та інших видах промисловості.
Процеси теплообміну здійснюють для різних цілей і між різними теплоносіями.
По способу передачі тепла теплообмінні апарати розділяють на три групи:
рекуперативні в яких теплопередача здійснюється через стінку що розділяє два теплоносія;
регенеративні в яких тепло гарячого теплоносія віддається твердому тілу-насадці а потім холодний теплоносій омиваючи насадку охолоджує її при цьому нагріваючись;
змішувальні в яких теплообмін відбувається при безпосередньому зіткненні теплоносіїв
Кожухотрубчасті теплообмінники є самими розповсюдженими апаратами в промисловості. Вони складаються з пучків труб закріплених в трубних решітках кожухів кришок патрубків опор і в залежності від призначення – з інших вузлів. Корпус кожухотрубчастого теплообмінника являє собою циліндр зварених між собою з одного або кількох листів (зазвичай сталевих). До країв кожуха приварені фланці для з’єднання з кришками. Трубчатку кожухотрубних апаратів виготовляють з прямих чи вигнутих труб зовнішнім діаметром від 12 до 57 мм. Трубні решітки (дошки) слугують для закріплення в них пучка труб за допомогою розвальцьовки заварки запайки чи сальникових закріплень. Трубні решітки або приварюють до кожуху або затискають болтами між фланцями корпуса і кришки або з’єднують болтами тільки з фланцями вільної камери. Кришки кожухотрубних апаратів мають плоску конічну сферичну а частіше еліптичну форму [1].
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК КОЖУХОТРУБЧАСТОГО ТЕПЛООБМНННИКА
Розрахунок товщини стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата що працює під внутрішнім тиском розраховуємо на міцність за формулою:
де Sд — товщина стінки обичайки мм;
р — тиск в апараті Нмм2;
Dз — зовнішній діаметр апарата мм;
[] — нормативне допустиме напруження Нмм2;
φ— коефіцієнт міцності зварного подовжнього шва який приймаємо 07 як для стикового одностороннього ручного шва.
Матеріал стінки приймаємо Сталь 10. Допустиме напруження при t=104 С складає [] =12472 Нмм2.
Розрахунок ведемо по тиску 012 МПа оскільки вода що нагріває безпосередньо контактує з обичайкою.
З урахуванням міцності обичайки приймаємо її товщину sоб=6 (мм).
2 Розрахунок товщини стінки еліптичних днищ
Товщину стінки еліптичного днища що працює під внутрішнім тиском розраховують на міцність за формулою
де R – радіус кривини у вершині днища мм;
hв – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних днищ відношення hвDв = 025 та R=Dв.
Рисунок 1.1 – Днище еліптичне
Тоді товщина стінки днища
Dв=Dз-2Sст [мм](1.5)
Навантаження на кришки апарату створює тиск в трубах з водою що гріється. Розрахунок ведеться по тиску 08 МПа.
Товщину днищ приймаємо 6 мм за ГОСТом 6533-68.
3 Розрахунок фланцевих болтів кришки на міцність
За галузевою нормаллю ГН 26-02-95-68 обираємо фланець
Таблиця 1.1 – Фланець плоский приварний
z кількість болтів М24
Обираємо прокладку плоску для фланцевих з'єднань (за ГН 26-02-105-68)
Таблиця 1.2 – Прокладка паронітова
Розрахункова довжина болта
Площа поперечного перерізу болта
де d – діаметр болта.
де Еб – модуль пружності матеріалу болта (Нмм2). В даному випадку модуль пружності матеріалу болта Еб=215103 (Нмм2).
Площа прокладки що приходиться на один болт.
Піддатливість частини прокладки що приходиться на один болт
Коефіцієнт основного навантаження
Середній діаметр прокладки
Зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт
Сумарне зусилля на болт
де Кст – коефіцієнт запасу проти розкриття тиску. В даному випадку приймаємо Кст=15.
Перевіряємо міцність болтів М24 із Сталі 35 встановлених в кількості z = 8для фланця з умовним діаметром 150 мм.
Допустима сила[Р] для М24 із сталі 35 при 20С – 37 кН тому болтове з’єднання буде надійним.
4 Розрахунок трубної дошки
Для закріплення труб у трубній дошці використовують розвальцьовування. Найбільш поширеним показником степеню розвальцювання є сумарна деформація труби (зменшення товщини її стінки) і отвору що вальцюється в решітці – очка (збільшення його діаметра) яка отримується з моменту дотику стінки труби і стінки очка.
Рисунок 1.2 – Трубна дошка
Для надійної розвальцьовування товщина трубної дошки має бути не менше
hм=dn8+5 мм для стальної трубної решітки
5 Укріплення отворів
В обичайках та днищах апаратів є різні отвори: для штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку апарату. Для відновлення міцності стінки її укріплюють встановлюючи укріплюючи елементи.
Діаметр неукріпленого отвору не повинен перевищувати 06 внутрішнього діаметра циліндра.
Найбільший діаметр який можна проектувати без укріплень при >0.5:
де Dвн – внутрішній діаметр обичайки мм;
- товщина стінки обичайки мм;
С – прибавка на корозію С=3 мм;
Найбільший діаметр який можна проектувати без укріплень при
де Р – тиск в апараті Р=012 Нмм2;
[] – нормативне допустиме напруження (Нмм2) []=124 Нмм2.
Оскільки φ005 рахуємо за формулою (1.7)
Діаметри отворів в апараті не перевищують даний діаметр. Отже їх укріплювати непотрібно.
ПРИСТРО ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ
Умови поставленого завдання найкраще задовольняє фланець плоский приварний з гладкою ущільненою поверхнею. Такий фланець застосовується при тисках до 25 нмм2. За нормаллю ОН 26-02-95-68 підбираємо плоский приварний фланець з гладкою ущільненою поверхнею за ГОСТ 1255-67 [2] оскільки він найбільше відповідає умовам роботи заданому апарату.
Рисунок 2.1 - Фланець плоский приварний
Для забезпечення герметичності фланцевого з’єднання використовують прокладки. Матеріал прокладки м’якший за матеріал фланців. При затягуванні прокладка деформується та заповнює всі заглиблення на поверхні фланців.
Користуючись вихідними даними вибираємо паронітові прокладки 150-10 П ОН 26-02-105-68 та 250-10 П ОН 26-02-105-68.
Рисунок 2.2 – Прокладка паронітова
3 Розрахунок внутрішніх діаметрів штуцерів
При розрахунках масової витрати апарата користуються наступною формулою
де Fтр – площа поперечного перерізу труби пере тискання;
W – швидкість руху рідини що складає 24 мс для води що нагрівається для води що гріє швидкість складає 15 мс;
D – внутрішній діаметр труби пере тискання;
ρ – густина води що складає 9922 кгм3 при t=40 С.
Прийнявши швидкість W=24 мс отримуємо наступну формулу для розрахунку внутрішнього діаметра штуцера.
Для води що нагрівається
d=4111111314100024=0244 м.
За нормаллю ОН 26-02-95-68 вибираємо діаметр штуцера 250 мм.
Для води що гріється
d=42222314992215=0137 м.
Рисунок 2.3 – Штуцер з фланцем приварним плоским
За нормаллю ОН 26-02-95-68 приймаємо діаметр штуцера 150 мм
Таблиця 2.1 – Фланці приварні плоскі
За нормаллю ГН 26-02-106-68 обираємо паронітові прокладки
Таблиця 2.2 – Прокладки паронітові
Умовне позначення прокладок: прокладка 150-10 ОН 26-02-106-68 прокладка 250-10 ОН 26-02-106-68.
4 Розрахунок фланцевих болтів на міцність
За формулами (1.6) – (1.14) перевіряємо міцність болтів М24 із Сталі 35 встановлених в кількості z = 8для фланця з умовним діаметром 150 мм.
Допустима сила [Р] для М24 із сталі 35 при 20С – 37 кН тому болтове з’єднання буде надійним.
Перевіряємо міцність болтів М24 із Сталі 35 встановлених в кількості z = 12для фланця з умовним діаметром 250 мм.
Допустима сила[Р] для М24 із сталі 35 при 200С – 35 кН тому болтове з’єднання буде надійним.
5 Перевірка зварювального шва штуцера
Перевіряємо міцність шва для Сталі 20 з катетом k=s = 6 мм допустиме навантаження ['] = 160 Нмм2. Розрахунок ведеться за наступною формулою:
де – напруження матеріалу зварного шва МПа;
– зовнішній діаметр патрубка мм;
– коефіцієнт проплавлення шва який приймаємо 07;
k – катет зварювального шва;
– допустиме напруження матеріалу зварного шва МПа.
Умова міцності виконується. Зварювальний шов штуцера витримає дане навантаження.
1 Вибір опори апарату
Для встановлення апаратів на фундамент використовують опори. Опора приварюється до апарата суцільним швом. Такого типу опори використовують при встановленні вертикальних апаратів не в приміщенні особливо при співвідношенні висоти апарату та діаметра НD5. Малі апарати іноді встановлюють на трубчатих опорах .
Питоме навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати:
для дерев'яного настилу2 Нмм2;
для цегляної кладки08 Нмм2;
для сталі та чавуну100 Нмм2.
Тому виходячи із вище наведеного обираємо опори з підкладним листом для горизонтальних апаратів.
2 Розрахунок опори апарату
Товщина стінок S=6 мм; маса конструкції заповненої водою m=1200 кг. Опорна поверхня бетонна.
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях
G= mg = 120098=11760 (Н).
Площа опорної поверхні
Приймаємо кількість опор n=2 запас для питомого навантаження к=075.
Рисунок 3.1 – Опора апарату
Питоме навантаження на опору
Питоме навантаження на опору не перевищує допустимого. Тому дані опори повністю задовольняють конструкційніим потреби.
Зварювальний шов між обичайкою та підкладним листом виконується внапуск. Катет шва буде дорівнювати товщині підкладного листа k=s=4 (мм).
3 Вибір стропових елементів
Стропові елементи призначені для підйому апарата при транспортуванні. Косинка (рис. 4.5) виготовляється з листової сталі Ст3 тієї ж товщини що і стінка обичайки 6 мм і має вигляд пластини з отвором. Косинка приварюється тавровим з’єднанням до металевої пластини тієї ж товщини зміцнення стику і зменшення навантаження на зварні шви. Пластина в свою чергу вигинається по радіусу кривизни днища і приварюється до нього в напуск.
Рисунок 3.2 Косинка
4 Розрахунок стропових елементів
Умова міцності для зварного шва:
де F сила що діє на зварний шов дорівнює половині ваги апарату тобто – 054300=2150 (Н);
k катет зварного шва який рівний товщині підкладного листа k=6 (мм);
коефіцієнт проплавлення який приймається для ручного зварювання рівним 07;
допустиме напруження матеріалу шва приймається 150 МПа.
За формулою (2.6) перевіряємо шов на міцність
Отже зварювальний шов повністю відповідає конструкційним потребам.
Контрольно-вимірювальні прилади
Гільзи призначені для установки в них скляних термометрів або термопар. х виготовляють із шматка труби з завареним наглухо кінцем і приєднуються до корпусу апарату або до штуцера за допомогою фланців або приварюються. нколи застосовують латунні гільзи які вкручуються в приварений патрубок. Довгі гільзи виготовляють із товстих труб або укріплюють ребрами жорсткості.
Вибираємо термометр П41241291 – це термометр прямого виконання. Діапазон вимірювання від 0 до 100°С з ціною поділки 1°С. Довжина верхньої частини 240мм нижньої – 291мм.
В даному випадку застосовуються приварні гільзи:
Рисунок 4.1 – Гільза приварна
Для визначення тиску робочого середовища кожен теплообмінний апарат оборудують манометрами.
В теплообмінному апараті манометри встановлюють на штуцерах для входу і виходу води що гріє і води що нагрівається.
Манометр має бути встановлений вертикально або з нахилом в перед до добре освітлюватись також повинен бути доступний для повірки. Максимальна висота на якій може бути встановлений манометр складає для манометрів з номінальним діаметром не менше 100 мм – 2 м не менше 160 мм – 5 м не менше 250 мм – більше 5м. На апаратах (в тому числі теплообмінних) установка манометрів на висоті більше 5 м від площадки обслуговування заборонена.
В даному випадку можна використовувати як і трубчасті так і пластинчасті манометри.
Клас точності цих манометрів відносно тиску в апараті буде складати 25.
Манометр потрібно вибирати з такою шкалою щоб при робочому тиску стрілка його знаходилася на середині шкали. На шкалі манометра повинна бути нанесена червона риска яка визначала б найвищий допустимий тиск з врахуванням добавленого тиску від маси стовпа рідини при низько опущених манометрах. Червона риска на шкалі може бути замінена на пластинку покрашену в червоний колір яка прикріплена до корпуса манометра.
Рисунок 4.2 – Встановлення манометра
Отже вибираємо: 1) трубчастий манометр з корпусом діаметром 60 мм класом точності 25 і діапазоном вимірювань 0 6 кгссм2; 2) трубчастий манометр з корпусом діаметром 60 мм класом точності 25 і діапазоном вимірювань 0 2 кгссм2.
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом 210x297 мм у твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа температура стінки °С робоче середовище та його корозійні властивості місткість м3) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів). Наводиться перелік арматури контрольно – вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
Вимоги щодо техніки безпеки наведені в галузевих правилах. Нагляд за такими об’єктами організовується керівником підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих об’єктів. Перед запуском у роботу такі об’єкти мають бути оглянуті органами держнаглядохоронпраці які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію.
При гідравлічних випробуваннях апарат має перебувати під пробним тиском не менше 10 хв. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску і температури середовища. Манометр має бути з класом точності не більше 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання знаходилась в першій третині шкали.
Виробниче обладнання має бути пожежо – та вибухонебезпечним. Елементи конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є джерелом небезпеки. Конструкція повинна виключати можливість дотику працюючих до гарячих частин.
на тему.doc
Розділ 1. Світ шукає енергію. 4
Енергія - з чого все почалося 8
Скільки потрібно енергії 12
Розділ 2. Альтернативні джерела енергії. 15
Зберігання вітрової енергії 19
Енергія світового океану 27
Теплова енергія океану 27
Енергія приливів і відливів. 28
Енергія морських течій 30
Воднева енергетика 40
Сучасні і перспективні методи виробництва водню 41
Використання водню 42
Список літератури 46
Енергія - не тільки одне з найчастіше обговорюваних сьогодні понять; крім
свого основного фізичного (а в ширшому сенсі - природничонаукового) змісту
вона має численні економічні технічні політичні і інші аспекти.
Людству потрібна енергія причому потреби в ній збільшуються з кожним
роком. Разом з тим запаси традиційних природних палив (нафти вугілля газу
і ін.) кінцеві. Кінцеві також і запаси ядерного палива - урану з якого
можна отримувати в реакторах плутоній. Практично невичерпні запаси
термоядерного палива - водню проте керовані термоядерні реакції поки не
освоєні і невідомо коли вони будуть використані для промислового отримання
енергії в чистому вигляді тобто без участі в цьому процесі реакторів
ділення. Залишаються два шляхи: строга економія при витрачанні
енергоресурсів і використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії.
Дана дипломна робота є коротким але обширним оглядом сучасного стану
енергоресурсів людства. У роботі розглянутий розвиток енергетики як галузі
народного господарства еволюція джерел енергії а також проблеми освоєння
і використання нових ресурсів енергії (альтернативні джерела енергії). Мета
роботи - перш за все ознайомитися з сучасним положенням справ в цій
незвичайно широкій проблематиці аналіз нових шляхів отримання практично
корисних форм енергії.
До нових форм первинної енергії в першу чергу відносяться: сонячна і
геотермальна енергія приливна атомна енергія вітру і енергія хвиль. На
відміну від викопних палив ці форми енергії не обмежені геологічно
накопиченими запасами (якщо атомну енергію розглядати разом з
термоядерною). Це означає що їх використання і споживання не веде до
неминучого вичерпання запасів.
Розглянуті в роботі нові схеми перетворення енергії можна об'єднати єдиним
терміном “екоенергетика” під яким маються на увазі будь-які методи
отримання чистої енергії що не викликають забруднення навколишнього
середовища. Розділ 1. Світ шукає енергію
Це вислів відомого індійського ученого ніколи не звучав так актуально як в
наші дні коли людство не зважаючи на величезні фінансові витрати
докладає всі зусилля для пошуку нових шляхів отримання енергії.
Проблеми пов'язані з походженням економічністю технічним освоєнням і
способами використання різних джерел енергії були і будуть невід'ємною
частиною життя на наший планеті. Прямо або побічно з ними стикається кожен
житель Землі. Розуміння принципів виробництва і споживання енергії складає
необхідну передумову для успішного вирішення тих що набувають все велику
гостроту проблем сучасності і в ще більшому ступені - найближчого
Світ в якому ми живемо можна вивчати з самих різних крапок зір. Нові
знання ведуть до постійного їх звуження до все більшій диференціації
наукових дисциплін і відповідних ним областей людської діяльності.
Результати об'єктивної оцінки “стану справ” в цих областях вельми різні.
Чому ж саме зараз як ніколи гостро встало питання: що чекає людство -
енергетичний голод або енергетичний достаток? Не сходять із сторінок газет
і журналів статті про енергетичну кризу. з-за нафти виникають війни
розцвітають і бідніють держави змінялися уряди. До розряду газетних
сенсацій стали відносити повідомлення про запуск нових установок або про
нові винаходи в області енергетики. Розробляються гігантські енергетичні
програми здійснення яких зажадає величезних зусиль і величезних
матеріальних витрат.
Рівень матеріальної а кінець кінцем і духовної культури людей знаходиться
в прямій залежності від кількості енергії наявної в їх розпорядженні. Щоб
добути руду виплавити з неї метал побудувати будинок зробити будь-яку
річ потрібно витратити енергію. А потреби людини весь час ростуть та і
людей стає все більше.
Так за чим же зупинка? Учені і винахідники вже давно розробили численні
способи виробництва енергії в першу чергу електричної. Давайте тоді
будувати все більше і більше електростанцій і енергії буде стільки
скільки знадобиться! Таке здавалося б очевидне рішення складної задачі
виявляється таїть в собі немало підводних каменів.
Невблаганні закони природи стверджують що отримати енергію придатну для
використання можна тільки за рахунок її перетворень з інших форм. Вічні
двигуни нібито що проводять енергію і що нізвідки не її беруть на жаль
неможливі. А структура світового енергогосподарства до сьогоднішнього дня
склалася таким чином що чотири з кожних п'яти проведених кіловат виходять
в принципі тим же способом яким користувалася первісна людина для
зігрівання тобто при спалюванні палива або при використанні запасеної в
нім хімічної енергії перетворенні її в електричну на теплових
Звичайно способи спалювання палива стали набагато складнішими і досконало.
Нові чинники - збільшені ціни на нафту швидкий розвиток атомної
енергетики зростання вимог до захисту навколишнього середовища зажадали
нового підходу до енергетики.
У розробці енергетичної програми взяли участь видні учені країни фахівці
різних міністерств і відомств. За допомогою новітніх математичних моделей
електронно-обчислювальні машини розрахували декілька сотень варіантів
структури майбутнього енергетичного балансу. Були знайдені принципові
рішення що визначили стратегію розвитку енергетики на прийдешні
На жаль запаси нафти газу вугілля зовсім не нескінченні. Природі щоб
створити ці запаси було потрібно мільйони років витрачені вони будуть за
сотні років. Сьогодні в світі сталі серйозно замислюватися над тим як не
допустити хижацького розграбування земних багатств. Адже лише за цієї умови
запасів палива може вистачити на століття. На жаль багато нафтовидобувних
країн живуть сьогоднішнім днем. Вони нещадно витрачають даровані їм
природою нафтові запаси. Зараз багато з цих країн особливо в районі
Персидської затоки буквально купаються в золоті не замислюючись що через
декілька десятків років ці запаси вичерпаються. Що ж відбудеться тоді - а
це рано чи пізно трапиться - коли родовища нафти і газу будуть вичерпані?
Підвищення цін на нафту необхідну не тільки енергетиці але і транспорту
і хімії що відбулося примусило задуматися про інші види палива придатні
для заміни нафті і газу. Особливо замислювалися тоді ті країни де немає
власних запасів нафти і газу і яким доводиться їх купувати.
А поки в світі все більше вчених інженерів займаються пошуками нових
нетрадиційних джерел які могли б узяти на себе хоч би частина турбот по
постачанню людства енергією. Рішення цієї задачі дослідники шукають на
різних шляхах. Найпринаднішим звичайно є використання вічних
поновлюваних джерел енергії-енергії поточної води і вітру океанських
приливів і відливів тепла земних надр сонця. Багато уваги приділяється
розвитку атомної енергетики учені шукають способи відтворення на Землі
процесів що протікають в зірках і забезпечують їх колосальними запасами
Енергія - з чого все почалося
Сьогодні нам може здаватися що розвиток і вдосконалення людини відбувався
неймовірно поволі. Йому в буквальному розумінні слова доводилося чекати
милостей від природи. Він був практично беззахисний перед холодом йому
невпинно загрожували дикі звіри його життя постійно висіло на волоску. Але
поступово людина розвинулася настільки що зумів знайти зброю яка у
поєднанні із здатністю мислити і творити остаточно прославило його над всім
живим оточенням. Спочатку вогонь здобували випадково - наприклад з дерев
що горять в які ударила блискавка потім стали здобувати свідомо: за
рахунок тертя один об одного двох відповідних шматків дерева чоловік вперше
запалив вогонь 80-150 тисяч років назад.
Після цього люди вже не відмовлялися від можливості використовувати вогонь
в боротьбі проти суворих холодів і хижих звірів для приготування здобутої
їжі. Скільки спритності наполегливість досвіду та і просто везіння це
вимагало! Уявимо собі людину оточену незайманою природою - без споруд
які б його захищали без знання хоч би елементарних фізичних законів із
запасом слів що не перевищує декількох десятків. До цього відкриття людина
йшла дуже довго і розповсюджувалося Воно повільно але ознаменувало собою
один з найважливіших переломних етапів в історії цивілізації.
Впродовж сторіч ступінь використання нових джерел енергії - домашніх
тварин вітру і води - залишалася дуже низькою. Головним же джерелом
енергії за допомогою якої людина будувала житло обробляла поля
“подорожувала” захищалася і нападала служила сила його власних рук і ніг.
так тривало приблизно до середини нашого тисячоліття. Правда вже в 1470
р. був спущений на воду перший великий чотирьохщогловий корабель; близько
00 р. геніальний Леонардо да Вінчі запропонував не тільки вельми дотепну
модель ткацького верстата але і проект споруди машини що літає. Йому ж
належать багато інших для того часу просто фантастичні ідеї і задуми
здійснення яких повинне було сприяти розширенню знань і продуктивних сил.
Але справжній перелом в технічній думці людства наступив порівняно недавно
небагато чим більше трьох сторіч тому.
Одним з перших гігантів на шляху наукового прогресу людства поза сумнівом
був . Ньютон. Цей видатний англійський природодослідник все своє довге
життя і неабиякий талант присвятив павуку: фізиці астрономії і математиці.
Він сформулював основні закони класичної механіки розробив теорію тяжіння
заклав основи гідродинаміки і акустики значною мірою сприяв розвитку
оптики разом з Лейбніцем створив початки теорії числення нескінченно малих
і теорії симетричних функцій. Фізику XVIII і XIX сторіч по праву називають
ньютонівською. Праці Ньютона багато в чому допомогли помножити силу
людських м'язів і творчі можливості людського мозку.
Промислова революція - так ми часто називаємо цю епоху великих відкриттів -
істотно змінила перебіг життя на наший планеті. Одним з її наслідків було
остаточне падіння феодалізму який вже не міг пристосуватися до розвитку
нових продуктивних сил і зміцнення капіталістичних виробничих відносин.
Потім відбулося безліч відкриттів пов'язаних з магнітними властивостями
електричного струму. Французький фізик Андре Ампер став основоположником
нової науки - вчення про електромагнетизм. Звідси залишався один крок до
створення електродвигуна. Цей вирішальний крок допомогли зробити великий
англійський фізик і хімік колишній учень палітурника Майкл Фарадей
німецький фізик що жив і працював в Росії. Герман Якобі і багато інших
відомих і невідомих механіків фізики і хіміки. Перші електродвигуни
працювали від вдосконалених елементів вольтів. Вони володіли малою
потужністю і поступово були витіснені двигунами змінного струму. Для цього
потрібно було створити нові джерела такого струму - генератори а потім
турбіни щоб приводити їх в рух.
Шлях до загальної електрифікації проходив через безліч крупних і дрібних
відкриттів і винаходів. Але це був логічний і цілеспрямований шлях.
Електричну енергію легко можна передавати на великі відстані і
безпосередньо використовувати для найрізноманітніших цілей. Всі колишні
машини і механізми вимагали “палива” тобто джерела енергії безпосередньо
на місці: парова машина не в змозі працювати без достатньої кількості
палива вітряний млин - без вітру водяний млин - без потоку води. А
електричний двигун працює і за сотні кілометрів від джерела споживаної ним
Скільки людям потрібно енергії
Народження енергетики відбулося декілька мільйонів років тому коли люди
навчилися використовувати вогонь. Вогонь давав їм тепло і світло був
джерелом натхнення і оптимізму зброєю проти ворогів і диких звірів
лікувальним засобом помічником в землеробстві консервантом продуктів
технологічним засобом і т.д.
Впродовж багатьох років вогонь підтримувався шляхом спалювання рослинних
енергоносіїв (деревини чагарників очерету трави сухих водоростей і
т.п.) а потім була виявлена можливість використовувати для підтримки вогню
викопні речовини: кам'яне вугілля нафта сланці торф.
Прийшов час пояснити що ж таке енергія тобто величина вимірювана
кілоджоулями. Відома і інша фізична величина - робота що має ту ж
розмірність що і енергія.
Виявляється питання має принципове значення. Енергія - слово грецьке
таке що означає в перекладі діяльність.. Терміном "енергія" позначають
єдину скалярну міру різних форм руху матерії. Енергію можна отримати при
згоранні 1кг вугілля або 1кг нафти які називаються енергоносіями. Закони
фізики затверджують: та робота яку можна отримати в реальних машинах і
використовувати на наші потреби буде завжди менше енергії в енергоносії.
Енергія - це по суті справи енергетичний потенціал (або просто
потенціал) а робота - це та частина потенціалу яка дає корисний ефект. До
цих пір за традицією ще застосовують поняття потенційної і кінетичної
енергії хоча насправді із-за величезної різноманітності видів енергії було
б доцільно користуватися єдиним терміном - енергія. Таким чином робота
здійснюється в процесі перетворення одних видів енергії в інших і
характеризує корисну її частину отриману в процесі такого перетворення.
Розсіяна в процесі здійснення роботи енергія незмінно перетворюється на
тепло яке повідомляється навколишньому простору. Оскільки процеси
перетворення одних видів енергії в інших нескінченні будь-яка робота
врешті-решт переходить в тепло тобто знецінюється. Це означає що чим
більше людство здобуває вугілля нафти і інших енергоресурсів тим більше
воно зрештою нагріває навколишнє середовище.
Прогноз зростання потреби в енергії найчастіше пов'язують із зростанням
чисельності населення Землі.
Світ наповнений енергією яка може бути використана для здійснення роботи
різного характеру. Енергія може знаходитися і знаходиться в людях і
тваринах в каменях і рослинах у викопному паливі деревах і повітрі в
річках і озерах а ми у свою чергу розглянемо способи витягання цієї
енергії і її перетворення.
Розділ 2.Альтернативні джерела енергії.
Ми живемо на дні повітряного океану в світі вітрів. Люди давно це
зрозуміли вони постійно відчували на собі дію вітру хоча довгий час не
могли пояснити багато явищ.
Величезна енергія рухомих повітряних мас. Запаси енергії вітру більш ніж в
сто разів перевищують запаси гідроенергії всіх річок планети. Постійно і
всюди на землі дмуть вітри - від легкого вітерцю що несе бажану прохолоду
в літню спеку до могутніх ураганів що приносять незліченну утрату і
руйнування. Завжди неспокійний повітряний океан на дні якого ми живемо.
Вітри що дмуть на просторах наший країни могли б легко задовольнити всі
її потреби в електроенергії! Чому ж такий рясний доступний та і екологічно
чисте джерело енергії так слабо використовується? В наші дні двигуни що
використовують вітер покривають всього одну тисячну світових потреб в
Середньорічна швидкість вітру на висоті 20-30 м над поверхнею Землі повинна
бути чималою щоб потужність повітряного потоку що проходить через
належним чином орієнтований вертикальний перетин досягала значення
прийнятного для перетворення. Вітроенергетична установка розташована на
майданчику де середньорічна питома потужність повітряного потоку складає
близько 500 Втм2 (швидкість повітряного потоку при цьому рівна 7 мс)
може перетворити в електроенергію близько 175 з цих 500 Втм2.
Енергія що міститься в потоці рухомого повітря пропорційна кубу швидкості
вітру. Проте не вся енергія повітряного потоку може бути використана навіть
за допомогою ідеального пристрою. Теоретично коефіцієнт корисного
використання енергії повітряного потоку може бути рівний 593 %. На
практиці згідно з опублікованими даними максимальний коефіцієнт корисного
використання енергії вітру рівний приблизно 50 % проте і цей показник
досягається не при всіх швидкостях а тільки при оптимальній швидкості
передбаченій проектом. Крім того частина енергії повітряного потоку
втрачається при перетворенні механічної енергії в електричну яке
здійснюється з ККД зазвичай 75-95 %. Враховуючи всі ці чинники питома
електрична потужність складає 30-40 % потужності повітряного потоку. Проте
іноді вітер має швидкість що виходить за межі розрахункових швидкостей.
Новітні дослідження направлені переважно на отримання електричної енергії з
енергії вітру. Прагнення використання вітру як енергії привело до появи на
світло безлічі агрегатів. Деякі з них досягають десятків метрів у висоту
і як вважають з часом вони могли б утворити справжню електричну мережу.
Споруджуються спеціальні станції переважно постійного струму. Вітряне
колесо приводить в рух динамо-машину - генератор електричного струму який
одночасно заряджає паралельно сполучені акумулятори. Акумуляторна батарея
автоматично підключається до генератора в той момент коли напруга на його
вихідних клемах стає більше ніж на клемах батареї і також автоматично
відключається при протилежному співвідношенні.
Широкому застосуванню агрегатів для перетворення вітру в енергію в
звичайних умовах поки перешкоджає їх висока собівартість. Навряд чи
потрібно говорити що за вітер платити не потрібно проте машини потрібні
для того щоб запрягти його в роботу обходяться дуже дорого.
Зберігання вітряної енергії.
При використанні вітру виникає серйозна проблема: надлишок енергії в
легковажну погоду і недолік її в періоди безвітря. Як же накопичувати і
зберегти про запас енергію вітру? Простий спосіб полягає в тому що вітряне
колесо рухає насос який накачує воду в розташований вище резервуар а
потім вода стікаючи з нього приводить в дію водяну турбіну і генератор
постійного або змінного струму. снують і інші способи і проекти: від
звичайних хоч і малопотужних акумуляторних батарей до розкручування
гігантських маховиків або нагнітання стислого повітря в підземні печери і
аж до виробництва водню як паливо. Особливо перспективним представляється
останній спосіб. Електричний струм розкладає воду на кисень і водень.
Водень можна зберігати в зрідженому вигляді і спалювати в топках теплових
електростанцій у міру потреби.
Багато тисячоліть вірно служить людині енергія води. Запаси її на Землі
колосальні. Недаремно деякі учені вважають що нашу планету правильніше
було б називати не Земля а Вода - адже близько трьох чвертей поверхні
планети покрито водою. Величезним акумулятором енергії служить Світовий
океан що поглинає велику її частину що поступає від Сонця. Тут
відбуваються приливи і відливи виникають могутні океанські течії.
Народжуються могутні річки що несуть величезні маси води в моря і океани.
Зрозуміло що людство у пошуках енергії не могло пройти мимо таких
гігантських її запасів. Раніше всього люди навчилися використовувати
Вода була першим джерелом енергії і ймовірно першою машиною в якій
людина використовувала енергію води була примітивна водяна турбіна. Понад
00 років тому горці на Ближньому Сході вже користувалися водяним колесом
у вигляді валу з лопатками. Суть пристрою зводилася до наступного. Потік
води відведений із струмка або річки тисне на лопатки передаючи їм свою
кінетичну енергію. Лопатки приходять в рух а оскільки вони жорстко
скріпляють з валом вал обертається. З ним у свою чергу скріпляє млинове
жорно яке разом з валом обертається по відношенню до нерухомого нижнього
жорна. Саме так працювали перші “механізовані” млини для зерна. Але їх
споруджували тільки в гірських районах де є річки і струмки з великим
перепадом і сильним натиском. На поволі поточних потоках водяні колеса з
горизонтально розміщеними лопатками малоефективні.
У сучасній гідроелектростанції маса води з великою швидкістю спрямовується
на лопатки турбін. Вода із-за дамби тече - через захисну сітку і
регульований затвор - по сталевому трубопроводу до турбіни над якою
встановлений генератор. Механічна енергія води за допомогою турбіни
передається генераторам і в них перетвориться в електричну. Після
здійснення роботи вода стікає в річку через тунель що поступово
розширюється втрачаючи при цьому свою швидкість.
Гідроелектростанції класифікуються по потужності на дрібних (зі
встановленою електричною потужністю до 02 Мвт) малих (до 2 Мвт) середніх
(до 20 Мвт) і великих (понад 20 Мвт). Другий критерій по якому
розділяються гідроелектростанції - натиск. Розрізняють низьконапірні
(натиск до 10 м) середнього натиску (до 100 м) і високонапірні (понад 100
м). У окремих випадках дамби високонапірних ГЕС досягають висоти 240 м.
Такі дамби зосереджують перед турбінами водну енергію накопичуючи воду і
піднімаючи її рівень.
Турбіна - енергетично дуже вигідна машина тому що вода легко і просто
міняє поступальну ходу на обертальну. Той же принцип часто використовують і
в машинах які зовні зовсім не схожі на водяне колесо (якщо на лопатки
впливає пара то мова йде про паровій турбіні).
Переваги гідроелектростанцій очевидні - постійно поновлюваний самою
природою запас енергії простота експлуатації відсутність забруднення
навколишнього середовища. Проте споруда дамби крупної гідроелектростанції
виявилася завданням куди складнішою ніж споруда невеликої. Щоб привести в
обертання могутні гідротурбіни потрібно накопичити за дамбою величезний
запас води. Для споруди дамби потрібно укласти таку кількість матеріалів
що об'єм гігантських єгипетських пірамід в порівнянні з ним покажеться
Але поки людям служить лише невелика частина гідроенергетичного потенціалу
землі. Щорічно величезні потоки води що утворилися від дощів і танення
снігів стікають в моря невикористаними. Якби вдалося затримати їх за
допомогою дамб людство отримало б додатково колосальну кількість енергії.
Енергія світового океану
Різке збільшення цін на паливо труднощі з його отриманому повідомлення
про виснаження паливних ресурсів - всі ці видимі ознаки енергетичної кризи
викликали останніми роками в багатьох країнах значний інтерес до нових
джерел енергії зокрема до енергії Світового океану.
Теплова енергія океану
Відомо що запаси енергії в Світовому океані колосальні адже дві третини
земної поверхні (361 млн. км2) займають моря і океани - акваторія Тихого
океану складає 180 млн. км2. Атлантичного - 93 млн. км2 ндійського - 75
Останні десятиліття характеризується певними успіхами у використанні
теплової енергії океану. Так створені установки міні-ОТЕС і ОТЕС-1 (ОТЕС -
початкові букви англійських слів Осеаn Тhеrmal Energy Conversion тобто
перетворення теплової енергії океану - мова йде про перетворенні в
електричну енергію). У серпні 1979 р. поблизу Гавайських островів почала
працювати теплоенергетична установка міні-ОТЕС. Пробна експлуатація
установки протягом трьох з половиною місяців показала її достатню
надійність. При безперервній цілодобовій роботі не було зривів якщо але
вважати дрібних технічних неполадок що зазвичай виникають при
випробуваннях будь-яких нових установок. ї повна потужність складала в
середньому 487 кВт максимальна -53 кВт; 12 кВт (максимум 15) установка
віддавала в зовнішню мережу на корисне навантаження точніше - на зарядку
акумуляторів. Решта потужності що виробляється витрачалася на власні
потреби установки. До їх числа входять витрати анергії на роботу трьох
насосів втрати в двох теплообмінниках турбіні і в генераторі електричної
Три насоси було потрібно з наступного розрахунку: один - для подачі теплою
види з океану другий - для підкачки холодної води з глибини близько 700м
третій - для перекачування вторинної робочої рідини усередині самої
системи тобто з конденсатора у випарник. Як вторинна робочий рідини
застосовується аміак.
Вперше в історії техніки установка міні-ОТЕС змогла віддати в зовнішнє
навантаження корисну потужність одночасно покривши і власні потреби.
Досвід отриманий при експлуатації міні-ОТЕС дозволив швидко приступити до
проектування ще могутніших систем подібного типу.
Енергія приливів і відливів.
Століттями люди роздумували над причиною морських приливів і відливів.
Сьогодні ми достовірно знаємо що могутнє природне явище - ритмічний рух
морських вод викликають сили тяжіння Місяця і Сонця. У морських просторах
приливи чергуються з відливами теоретично через 6 год. 12 хв. 30 с. Якщо
Місяць Сонце і Земля знаходяться на одній прямій Сонце своїм тяжінням
підсилює дію Місяця і тоді наступає сильний прилив. Коли ж Сонце стоїть
під прямим кутом до відрізка Земля-Місяць (квадратура) наступає слабкий
прилив (квадратура або мала вода). Сильний і слабкий приливи чергуються
Проте дійсний хід приливу і відливу вельми складний. На нього впливають
особливості руху небесних тіл характер берегової лінії глибина води
морські течії і вітер.
Найвищі і сильніші приливні хвилі виникають в дрібних і вузьких затоках або
гирлах річок що впадають в моря і океани. Приливна хвиля ндійського
океану котиться проти перебігу Гангу на відстань 250 км. від його гирла.
Приливна хвиля Атлантичного океану розповсюджується на 900 км. вгору по
Амазонки. У закритих морях наприклад Чорному або Середземному виникають
малі приливні хвилі заввишки 50-70 див.
Максимально можлива потужність в одному циклі підливши - відливши тобто
від одного приливу до іншого виражається рівнянням:
де р - щільність води g - прискорення сили тяжіння S - площа приливного
басейну R - різниця рівнів при приливі.
Як видно з (формули для використання приливної енергії найбільш
відповідними можна рахувати такі місця на морському побережжі де приливи
мають велику амплітуду а контур і рельєф берега дозволяють влаштувати
великі замкнуті “басейни”.
Потужність електростанцій в деяких місцях могла б скласти 2-20 Мвт.
Перша морська приливна електростанція потужністю 635 кВт була побудована в
13 р. в бухті Ліверпуля.
Енергія морських течій
Невичерпні запаси кінетичної енергії морських течій накопичені в океанах і
морях можна перетворювати на механічну і електричну енергію за допомогою
турбін занурених у воду (подібно до вітряних млинів “занурених” в
Найважливіша і найвідоміша морська течія - Гольфстрім.
В даний час у ряді країн і в першу чергу в Англії ведуться інтенсивні
роботи по використанню енергії морських хвиль. Британські острови мають
дуже довгу берегову лінію до в багатьох місцях море залишається бурхливим
протягом тривалого часу.
Один з проектів використання морських хвиль заснований на принципі водяного
стовпа що коливається. У гігантських “коробах” без дна і з отворами вгорі
під впливом хвиль рівень води то піднімається то опускається. Стовп води
діє на зразок поршня: засмоктує повітря і нагнітає його в лопатки турбін.
Головну трудність тут складає узгодження інерції робочих коліс турбін з
кількістю повітря в коробах так щоб за рахунок інерції зберігалася
постійною швидкість обертання турбінних валів в широкому діапазоні умов на
Для стародавніх народів Сонце було богом.
Своєю життєдайною силою Сонце завжди викликало у людей відчуття поклоніння
і страху. Народи тісно пов'язані з природою чекали від нього милостивих
дарів - урожаю і достатку гарної погоди і свіжого дощу або ж кари -
негоди бур граду. Тому в народному мистецтві ми усюди бачимо зображення
Сонця: над фасадами будинків на вишивках в різьбленні і т.п.
Майже всі джерела енергії про які ми до цих пір говорили так або інакше
використовують енергію Сонця: вугілля нафта природний газ суть не що
інше як “законсервована” сонячна енергія. Вона поміщена в цьому паливі з
незапам'ятних часів; під дією сонячного тепла і світла на Землі росли
рослини накопичували в собі енергію а потім в результаті тривалих
процесів перетворилися на паливо що вживалося сьогодні. Сонце щороку дасть
людству мільярди тонн зерна і деревини. Енергія річок і гірських водопадів
також походить від Сонця яке підтримує кругообіг води на Землі.
У всіх приведених прикладах сонячна енергія використовується побічно через
багато проміжних перетворень. Принадно було б виключити ці перетворення і
знайти спосіб безпосередньо перетворювати теплове і світлове випромінювання
Сонця падаюче на Землю в механічну або електричну енергію. Всього за три
дні Сонце посилає на Землю стільки енергії скільки її міститься у всіх
розвіданих запасах викопних палив а за 1 з - 170 млрд. Дж. Велику частину
цієї енергії розсіює або поглинає атмосфера особливо хмари і лише третина
її досягає земній поверхні. Вся енергія що випускається Сонцем більше
тієї її частині яку отримує Земля в 5000000000 разів. Але навіть така
“нікчемна” величина в 1600 разів більше енергії яку дає решта всіх джерел
разом узяті. Сонячна енергія падаюча на поверхню одного озера
еквівалентна потужності крупної електростанції.
Сьогодні для перетворення сонячного випромінювання в електричну енергію ми
маємо в своєму розпорядженні дві можливості: використовувати сонячну
енергію як джерело тепла для вироблення електроенергії традиційними
способами (наприклад за допомогою турбогенераторів) або ж безпосередньо
перетворювати сонячну енергію в електричний струм в сонячних елементах.
Сонячну енергію використовують також після її концентрації за допомогою
дзеркал - для плавлення речовин дистиляції води нагріву опалювання і
Оскільки енергія сонячного випромінювання розподілена за великою площею
(іншими словами має низьку щільність) будь-яка установка для прямого
використання сонячної енергії повинна мати збираючий пристрій (колектор) з
достатньою поверхнею.
Простий пристрій такого роду - це колектор чорна плита добре ізольована
знизу. Вона прикрита склом або пластмасою яка пропускає світло але не
пропускає інфрачервоне теплове випромінювання. У просторі між плитою і
склом найчастіше розміщують чорні трубки через які течуть вода масло
ртуть повітря сірчистий ангідрид і т.п. Сонячне випромінювання
проникаючи через скло або пластмасу в колектор поглинається чорними
трубками і плитою і нагріває робочу речовину в трубках. Теплове
випромінювання не може вийти з колектора тому температура в нім значно
вища (па 200-500°С) ніж температура навколишнього повітря. У цьому
виявляється так званий парниковий ефект. Звичайні садові парники по суті
справи є простими колекторами сонячного випромінювання. Але чим далі від
тропіків тим менш ефективний горизонтальний колектор а повертати його
услід за Сонцем дуже важко і дорого. Тому такі колектори як правило
встановлюють під певним оптимальним кутом на південь.
Складнішим і дорожчим колектором є увігнуте дзеркало яке зосереджує
падаюче випромінювання в малому об'ємі біля певної геометричної крапки -
фокусу. Відзеркалювальна поверхня дзеркала виконана з металізованої
пластмаси або складена з багатьох малих плоских дзеркал прикріплених до
великої параболічної підстави. Завдяки спеціальним механізмам колектори
такого типу постійно повернені до Сонця це дозволяє збирати можливо більшу
кількість сонячного випромінювання. Температура в робочому просторі
дзеркальних колекторів досягає 3000°С і вище.
Сонячна енергетика відноситься до найбільш матеріаломістких видів
виробництва енергії.
На думку фахівців найпривабливішою ідеєю щодо перетворення сонячної
енергії є використання фотоелектричного ефекту в напівпровідниках.
Але для прикладу електростанція на сонячних батареях поблизу екватора з
добовим виробленням 500 МВт·ч (приблизно стільки енергії виробляє досить
велика ГЕС). Ясно що таке величезна кількість сонячних напівпровідникових
елементів може. окупитися тільки тоді коли їх виробництво буде дійсне
дешево. Ефективність сонячних електростанцій в інших зонах Землі була б
мала із-за нестійких атмосферних умов щодо слабкої інтенсивності сонячної
радіації яку тут навіть в сонячні дні сильніше поглинає атмосфера а також
коливань обумовлених чергуванням дня і ночі.
Проте сонячні фотоелементи вже сьогодні знаходять своє специфічне
застосування. Вони виявилися практично незамінними джерелами електричного
струму в ракетах супутниках і автоматичних міжпланетних станціях а на
Землі - в першу чергу для живлення телефонних мереж в не електрифікованих
районах або ж для малих споживачів струму (радіоапаратура електричні
бритви і запальнички і т.п.).
При дослідженні розпаду атомних ядер виявилось що кожне ядро важить менше
ніж сума мас його протонів і нейтронів. Це пояснюється тим що при
об'єднанні протонів і нейтронів в ядро виділяється багато енергії. Спад
маси ядер на 1г еквівалентний такій кількості теплової енергії яке вийшло
б при спалюванні 300 вагонів кам'яного вугілля. Не дивно тому що
дослідники доклали всіх сил прагнучи знайти ключ який дозволив би
“відкрити” атомне ядро і вивільнити приховану в нім величезну енергію.
Спочатку це завдання здавалося нерозв'язним. Як інструмент учені не
випадково вибрали нейтрон. Ця частинка електрично нейтральна і на неї не
діють електричні сили відштовхування. Тому нейтрон легко може проникнути в
атомне ядро. Нейтронами бомбардували ядра атомів окремих елементів. Коли ж
черга дійшла до урану виявилося що цей важкий елемент поводиться інакше
ніж інші. До речі слід нагадати що уран що зустрічається в природі
містить три ізотопи: уран-238 (238U) уран-235 (235U) і уран-234 (234U)
причому цифра означає масове число.
Атомне ядро урану-235 виявилося значно менш стійким чим ядра інших
елементів і ізотопів. Під дією одного нейтрона наступає ділення
(розщеплювання) урану його ядро розпадається па два приблизно однакових
уламка наприклад на ядра криптону і барію. Ці осколки з величезними
швидкостями розлітаються у різних напрямах.
Але головне в цьому процесі що при розпаді одного ядра урану виникають два-
три нові вільні нейтрони. Причина полягає в тому що важке ядро урану
містить більше нейтронів чим їх потрібний для утворення двох менших
атомних ядер. “Будівельного матеріалу” дуже багато і атомне ядро повинне
від нього позбавитися.
Кожен з нових нейтронів може зробити те ж що зробив перший коли розщепнув
одне ядро. Насправді вигідна калькуляція: замість одного нейтрона
отримуємо два-три з такою ж здатністю розщепнути наступні два-три ядра
урану-235. так продовжується далі: відбувається ланцюгова реакція і
якщо нею не управляти вона набуває лавинного характеру і закінчується
щонайпотужнішим вибухом - вибухом атомної бомби. Навчившись регулювати цей
процес люди дістали можливість практично безперервно отримувати енергію з
атомних ядер урану. Управління цим процесом здійснюють в ядерних реакторах.
Ядерний реактор - пристрій в якому протікає керована ланцюгова реакція.
При цьому розпад атомних ядер служить регульованим джерелом і тепла і
Перший проект ядерного реактора розробив в 1939 р. французький вчений
Фредерік Жоліо-кюрі. Але незабаром Францію окуповували фашисти і проект не
Ланцюгова реакція ділення урану вперше була здійснена в 1942 р. в США в
реакторі який група дослідників на чолі з італійським ученим Енріко Фермі
побудувала в приміщенні стадіону університету Чікаго. Цей реактор мав
розміри 6х6х67 м і потужність 20 кВт; він працював без зовнішнього
Небаченими темпами розвивається сьогодні атомна енергетика.
В принципі енергетичний ядерний реактор влаштований досить просто - в нім
так само як і в звичайному казані вода перетворюється на пару. Для цього
використовують енергію що виділяється при ланцюговій реакції розпаду
атомів урану або іншого ядерного палива. На атомній електростанції немає
величезного парового казана що складається з тисяч кілометрів сталевих
трубок по яких при величезному тиску циркулює вода перетворюючись на
Атомні реактори на теплових нейтронах розрізняються між собою головним
чином по двох ознаках: які речовини використовуються як сповільнювач
нейтронів і які як теплоносій за допомогою якого проводиться відведення
тепла з активної зони реактора.
Але все-таки майбутнє ядерної енергетики мабуть залишиться за реакторами-
розмножувачами. Звичайні реактори використовують сповільнені нейтрони які
викликають ланцюгову реакцію в досить рідкісному ізотопі - урані-235 якого
в природному урані всього біля одного відсотка. Саме тому доводиться
будувати величезні заводи на яких буквально просівають атоми урану
вибираючи з них атоми лише одного сорту урану-235. Решта урану в звичайних
реакторах використовуватися не може. Виникає питання: а чи вистачить цього
рідкісного ізотопу урану на скільки-небудь тривалий час або ж людство знов
зіткнеться з проблемою браку енергетичних ресурсів ?
Немає сумніву в тому що атомна енергетика зайняла міцне місце в
енергетичному балансі людства. Вона безумовно розвиватиметься і надалі без
відмовлено поставляючи таку необхідну людям енергію. Проте знадобляться
додаткові заходи по забезпеченню надійності атомних електростанцій їх
безаварійної роботи а учені і інженери зуміють знайти необхідні рішення.
Багато фахівців висловлюють побоювання по приводу все зростаючій тенденції
до суцільної електрифікації економіки і господарства: на теплових
електростанціях спалюється все більше хімічного палива а сотні нових
атомних електростанцій як і сонячні вітряні і геотермальні станції що
зароджуються у все ширшому масштабі (і врешті-решт виключно) працюватимуть
для виробництва електричної енергії. Тому учені зайняті пошуком принципово
нових енергетичних систем.
Передача електроенергії по проводах обходиться дуже дорого: вона складає
біля третини собівартості енергії для споживача. Щоб понизити витрати
будують лінії електропередачі все більш високої напруги - воно скоро
досягне 1500 кВ. Але повітряні високовольтні лінії вимагають відчуження
великої земельної площі до того ж вони уразливі для дуже сильних вітрів і
інших метеорологічних чинників. А підземні кабельні лінії обходяться в 10 -
разів дорожче і їх прокладають лише у виняткових випадках (наприклад
коли це викликано міркуваннями архітектури або надійності).
Серйозну проблему складає накопичення і зберігання електроенергії оскільки
електростанції найекономічніше працюють при постійній потужності і повному
навантаженні. Тим часом попит на електроенергію міняється протягом доби
тижні і роки так що потужність електростанцій доводиться до нього
пристосовувати. дину можливість зберігати про запас великі кількості
електроенергії в даний час дають гідроакумулюючі електростанції але і вони
у свою чергу пов'язані з безліччю проблем.
Всі ці проблеми що стоять перед сучасною енергетикою могло б - на думку
багатьох фахівців - вирішити використання водню як паливо і створення так
званого водневого енергетичного господарства.
Водень найпростіший і легший зі всіх хімічних елементів можна вважати
ідеальним паливом. Він є усюди де є вода. При спалюванні водню утворюється
вода яку можна знову розкласти на водень і кисень причому цей процес не
викликає ніякого забруднення навколишнього середовища. Водневе полум'я не
виділяє в атмосферу продуктів якими неминуче супроводжується горіння будь-
яких інших видів палива: вуглекислого газу окислу вуглецю сірчистого
газу вуглеводнів золи органічних перекисів н т.п. Водень володіє дуже
високою теплотворною здатністю: при спалюванні 1 г водню виходить 120 Дж
теплової енергії а при спалюванні 1 г бензину - тільки 47 Дж.
Водень можна транспортувати і розподіляти по трубопроводах як природний
газ. Трубопровідний транспорт палива - найдешевший спосіб дальньої передачі
енергії. До того ж трубопроводи прокладаються під землею що не порушує
ландшафту. Газопроводи займають менше земельної площі чим повітряні
електричні лінії. Передача енергії у формі газоподібного водню по
трубопроводу діаметром 750мм на відстань понад 80км. обійдеться дешевшим
ніж передача тоги ж кількості енергії у формі змінного струму по підземному
кабелю. На відстанях більше 450км. трубопровідний транспорт водню дешевший
ніж використання повітряної лінії електропередачі постійного струму з
напругою 40кВ а па відстані понад 900км. - дешевше за повітряну лінію
електропередачі змінного струму з напругою 500 кВ.
Водень - синтетичне паливо. Його можна отримувати з вугілля нафти
природного газу або шляхом розкладання води. Згідно оцінкам сьогодні в
світі проводять і споживають близько 20 млн. т водню в рік. Половина цієї
кількості витрачається на виробництво аміаку і добрив а інша - на
видалення сірки з газоподібного палива в металургії для гідрогенізації
вугілля і інших палив. У сучасній економіці водень залишається швидше
хімічним ніж енергетичною сировиною.
Сучасні і перспективні методи виробництва водню
Зараз водень проводять головним чином (близько 80%) з нафти. Але це
неекономічний для енергетики процес тому що енергія що отримується з
такого водню обходиться в 35 разу дорожче ніж енергія від спалювання
бензину. До того ж собівартість такого водню постійно зростає у міру
підвищення цін на нафту.
Невелику кількість водню отримують шляхом електролізу. Виробництво водню
методом електролізу води обходиться дорожчим ніж вироблення його з нафти
але воно розширюватиметься і з розвитком атомної енергетики стане дешевше.
Поблизу атомних електростанцій можна розмістити станції електролізу води
де вся енергія вироблена електростанцією піде на розкладання води з
утворенням водню. Правда ціна електролітичного водню залишиться вищою за
ціну електричного струму зате витрати на транспортування і розподіл водню
настільки малі що остаточна ціна для споживача буде цілком прийнятна в
порівнянні з ціною електроенергії.
Сьогодні дослідники інтенсивно працюють над здешевленням технологічних
процесів великотоннажного виробництва водню за рахунок ефективнішого
розкладання води використовуючи високотемпературний електроліз водяної
пари застосовуючи каталізатори і т.п.
Коли водень стане таким же доступним паливом як сьогодні природний газ
він зможе усюди його замінити. Водень можна буде спалювати в кухонних
плитах у водонагрівачах і опалювальних печах забезпечених пальниками які
майже або зовсім не відрізнятимуться від сучасних пальників вживаних для
спалювання природного газу.
Як ми вже говорили при спалюванні водню не залишається ніяких шкідливих
продуктів згорання. Тому відпадає потреба в системах відведення цих
продуктів для опалювальних пристроїв що працюють на водні Більш того
водяну пару що утворюється при горінні можна вважати корисним продуктом --
він зволожує повітря (як відомо в сучасних квартирах з центральним
опалюванням повітря дуже сухе). А відсутність димарів не тільки сприяє
економії будівельних витрат але і підвищує до. п. д. опалювання на 30%.
Водень може служити і хімічною сировиною в багатьох галузях промисловості
наприклад при виробництві добрив і продуктів харчування в металургії і
нафтохімії. Його можна використовувати і для вироблення електроенергії на
місцевих теплових електростанціях.
Незаперечна роль енергії в підтримці і подальшому розвитку цивілізації. У
сучасному суспільстві важко знайти хоч би одну область людської діяльності
яка не вимагала б - прямо або побічно - більше енергії чим її можуть дати
За час існування наший цивілізації багато раз відбувалася зміна традиційних
джерел енергії на нових досконаліших. не тому що старе джерело було
Сонце світило і обігрівало людину завжди: і проте одного разу люди
приручили вогонь почали палити деревину. Потім деревина поступилася місцем
кам'яному вугіллю. Запаси деревини здавалися безмежними але парові машини
вимагали калорійнішого "корму".
Але і це був лише етап. Вугілля незабаром поступається своїм лідерством на
енергетичному ринку нафти.
ось новий виток в наші дні провідними видами палива поки залишаються
нафта і газ. Але за кожним новим кубометром газу або тонної нафти потрібно
йти все далі на північ або схід зариватися все глибше в землю. Зрозуміло
що нафта і газ з кожним роком коштуватимуть нам все дорожче.
Заміна? Потрібний новий лідер енергетики. Ним поза сумнівом стануть
Запаси урану якщо скажімо порівнювати їх із запасами вугілля начебто не
так вже і великі. Та зате на одиницю ваги він містить в собі енергії в
мільйони разів більше ніж вугілля.
А підсумок такий: при отриманні електроенергії на АЕС потрібно витратити
вважається в сто тисяч разів менше засобів і праці чим при витяганні
енергії з вугілля. ядерне пальне приходить на зміну нафти і вугіллю
Завжди було так: наступне джерело енергії було і могутнішим. То була якщо
можна так виразитися "войовнича" лінія енергетики.
У гонитві за надлишком енергії чоловік все глибше занурювався в стихійний
світ природних явищ і до якоїсь пори не дуже замислювався про наслідки
своїх справ і вчинків.
Але часи змінилися. Поза сумнівом в майбутньому паралельно з лінією
інтенсивного розвитку енергетики отримають широкі права громадянства і
лінія екстенсивна: розосереджені джерела енергії не дуже великої
потужності та зате з високим ККД екологічно чисті зручні в обігу.
Розповідь про енергію може бути нескінченна необчислені альтернативні
форми її використання за умови що ми повинні розробити для цього ефективні
і економічні методи. Не так важливо яке ваша думка про потреби енергетики
про джерела енергії її якість і собівартість. Нам мабуть. слід лише
погодитися з тим що сказав вчений мудрець ім'я якого залишилося
невідомим: "Немає простих рішень є тільки розумний вибір".
ЛОПАТЕВА МИШАЛКА.cdw
Опора рпивода(А3).cdw
Сталь 20 ГОСТ 1050-88
СПЕЦИФИКАЦИЯ КРИШКА.frw
терм.frw
записка.doc
застосовуються об’ємні апарати з
мішалками які працюють під тиском.
Основним елементом апарата є
циліндрична обичайка. Вертикальні
обичайки закриваються знизу і зверху а
горизонтальні – з боків деталями які
називаються днищами. На відміну від
днищ які мають з обичайкою нероз’ємне
з’єднання кришки є від’ємними
частинами апаратів. Днища і кришки
виготовляють з тих же матеріалів що й
Приєднання до апаратів кришок і
з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців.
Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і
контрольно-вимірювальних пристроїв
здійснюється за допомогою штуцерів.
Великим поширенням користуються
фланцеві штуцери рідше зустрічаються
Для огляду апарата завантаження
сировиною і очищення апарата а також
для збирання та розбирання внутрішніх
пристроїв використовуються люки і
лази. При з’ємних кришках апарати
можуть бути без люків.
Встановлення апаратів на фундаменті
здійснюється за допомогою лап і опор.
Видаляється рідина з апарата через
нижній штуцер або по трубі
Апаратура під тиском пошкодження якої
може призвести до нещасного випадку
повинна відповідати вимогам інспекції
Державного гірничотехнічного нагляду.
Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами
знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується по
спеціальним інструкціям.
Обігрів апаратів зазвичай здійснюють
за допомогою сорочок діаметр яких
приймають на 40 100 мм більше діаметра
До корпуса сталевого апарату
приварюють сорочку. Обігріваючу рідину
подають в сорочку через нижній штуцер
а видаляють через верхній щоб сорочка
була завжди заповнена теплоагентом.
Обігріваючий пар подають в сорочку
через верхній штуцер а через нижній
відводять конденсат.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК ОБИЧАЙКИ
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарат що
працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність:
Sоб ? товщина стінки обичайки мм;
P ? тиск в апаратіНмм2;
DВ ? внутрішній діаметр апарата мм;
[у] ? нормативна допустима напруга
Нмм2 яку обираємо за даними ГОСТу 1050-60;
ц ? коефіцієнт міцності зварного
поздовжнього шва який характеризує
міцність зварювального шва в
порівнянні з міцністю основного
Для Сталі 20 [у]=14575 Нмм2. Прибавка для
компенсації корозії для неагресивної
рідини обираємо 1 мм. За формулою (1.1)
знаходимо товщину стінки обичайки:
Товщину стінки розраховану за
формулою (1.1) округлюємо у бік
збільшення до цілого парного значення
і приймаємо Sоб=8 мм.
2.Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища
(рис.1.1) що працює під внутрішнім
тиском розраховуємо на міцність за
R- радіус кривизни у вершині днища:
Отже радіус еліптичного днища за
формулою (1.3) дорівнює:
Рисунок 1.1 ? Днище нижнє еліптичне
hв= 500- внутрішня висота еліптичної
частини днища мм. [1].
За формулою (1.2) визначаємо товщину
3. Товщина верхнього еліптичного днища
Товщину стінки верхнього еліптичного
днища (рис. 1.2)розраховуємо за формулою
(1.2) що й для нижнього днища:
Рисунок 1.2 ? Днище верхнє еліптичне
і приймаємо Sкр=8 мм.
РОЗРАХУНОК ВИСОТИ АПАРАТУ
1 Розрахунок висоти обичайки
Для даного апарату розрахуємо висоту
обичайки за формулою:
? внутрішній діаметр апарату м
? ємність апарату мі
2 Розрахунок висоти апарату
Для даного внутрішнього діаметру
обичайки ми підібрали верхнє та нижнє
днища висота яких складає hд=500мм. Отже
висота апарату знаходиться за
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ
Фланці – деталі масового виготовлення
і їх обирають згідно ГОСТу.
За допомогою фланців виконують
роз’ємне з’єднання апаратів та
трубопроводів. Найбільш поширені
фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею і фланці приварні
в стик з ущільненою поверхнею виступ -
западина”. Плоскі приварні фланці
застосовують головним чином при тисках
до 25Нмм2. При більш високих тисках
перевагу надають фланцям привареним в
стиск які мають стовщену шийку що
надає фланцю більшу жорсткість.
Зі збільшенням температури механічна
міцність сталі зменшується при цьому
зі збільшенням температури значення
допустимих робочих тисків в апаратах
опускаються нижче умовних. ноді для
апаратів з високою температурою
середовища приходиться обирати фланці
на більш високий умовний тиск.
Приєднувальні розміри фланців усіх
типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації
лежить поняття про умовний тиск (або
умовний діаметр). Для того щоб не
виготовляти фланці на любий можливий
тиск і будь-який можливий діаметр
обичайки весь неперервний ряд тисків і
діаметрів розбитий на ряд умовних
тисків та діаметрів.
Для Сталі 20 обираємо фланець (рис.3.1)
приварний в стик з ущільненою
поверхнею виступ - западина” згідно
робочого тиску в залежності від
температури і самого середовища.
Таблиця 3.1. ? Параметри фланця
привареного в стик з ущільнюючою
поверхнею ”вступ-впадина”
Розміри ммDвПриєднувальні розміри
Hмм2DнD1D2D3DnDmd0200022052160212121252034210027
Продовження таблиці 3.1
ммb1b2H1H2ШпилькиРізьбаКількість8085185190М2776
Рисунок 3.1 – Фланець приварний в стиск
з ущільнюючою поверхнею
2. Вибір прокладки для фланцевого
Прокладки забезпечують геометричність
фланцевого з’єднання. х виготовляють
з більш м’якого матеріалу ніж
матеріал фланців і при затягуванні
з’єднань вони деформуються і
заповнюють усі подряпини та
заглиблення на поверхні фланців.
Зі збільшенням тиску на прокладку
збільшується геометричність
з’єднання. Зі зменшенням ширини
прокладки збільшується тиск на неї
тому прокладки для фланцевих з’єднань
високого тиску виготовляють більш
Найбільш поширені матеріали прокладок:
картон гума пароніт азбест
фторопласт мідь алюміній м’яка сталь
та інші. Картон використовують при
низьких тисках та температурах для
води та інших нейтральних середовищ;
пароніт – для гарячої води пари та
багатьох хімічних речовин; гуму – для
кислих середовищ; металеві прокладки
Для тиску 10 Нмм2 і температури до 40?С
обираємо паронітову прокладку (рис.3.2.).
Рисунок 3.2 ? Прокладка плоска
паронітову для фланцевого з’єднання.
Таблиця 3.2.?Прокладка плоска для
фланцевого з’єднання мм
3. Розрахунок фланцевих з’єднання
Болти для з’єднання фланців
використовують при тиску в апараті до
Нмм2. При більш високих тисках болти
застосовувати не рекомендується із-за
того що біля головки болта виникають
місцеві напруги. При тисках вище 16
Нмм2 а також при високих температурах
використовують шпильки .
В роботі фланцевих з’єднань можна
Стадія перша: початок зборки; гайка
дотикається до фланця; шпилька не
затягнута; прокладка не стиснена.
Стадія друга: з’єднання зібрано
шпилька затягнена силою V та
подовжилася на Д прокладка стиснена
силою V її товщина зменшилася на Дlп.
Стадія третя: поданий тиск; кришка
намагається піднятися: шпилька
додатково подовжується на Дна цю
ж величину зменшується деформація
Сила що діє на одну шпильку від тиску в
z- кількість шпильок шт.;
Dсп- середній діаметр прокладки мм
Розглядаючи додатково рівняння
деформацій та виводячи коефіцієнт
основного навантаження ч та коефіцієнт
запасу проти розкриття стиску
Кст=125ч15 отримуємо вираз для сумарної
Коефіцієнт основного навантаження:
лп ? податливість прокладки що
дорівнює деформації від одиничної
lп ? товщина прокладки мм
Fп ? площа прокладки що приходься на
Еп ? модулі пружності матеріалу
прокладки. Модуль пружності для
паронітової прокладки рівний 3?103 Нмм2;
лш ? податливість болта ммН;
lш ? довжина шпильки мм
Fш ? площа поперечного перерізу
шпильки (площу шпильок Fш можна брати по
внутрішньому діаметру різі) мм2
Еш ? модулі пружності матеріалу
шпильки який дорівнює
Для сталевих деталей можна прийняти
ч=02 та Кст= 14; при наявності м’яких
прокладок ч=04 та Кст=15. Для паронітової
прокладки приймаємо Кст=15. В першому та
в другому випадку для орієнтовних
розрахунків можна прийняти:
Умова міцності болтів: P≤?[P]
[P] ? допустиме навантаження для
шпильок при розрахунковій температурі.
Перевіряємо міцність шпильок М27 із
Сталі 35Х встановлених в кількості z=76
? піддатливість шпильки обраховуємо
? піддатливість частини прокладки що
приходиться на одну шпильку обрахуємо
? коефіцієнт основного навантаження
обраховуємо за формулою (3.3.):
? зусилля від тиску в апараті що
приходиться на одну шпильку
обраховуємо за формулою (3.1.):
? сумарне зусилля на шпильку
обраховуємо за формулою (3.2.):
Допустима сила [Р] для М27 із Сталі 35Х при
?С ? 59кН а при 200?С?43кН [1]. Умова
міцності забезпечується оскільки 43кН
ПРИСТРО ДЛЯ З’ДНАННЯ
ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ ТА УСТАНОВКИ
Штуцери використовують для приєднання
до апарату трубопроводів і арматури а
також для встановлення
контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцери (рис.4.1)
складаються з патрубка (короткого
відрізка труби) і фланця. Зазвичай
штуцери приварюють до апарату за
варіантом 1. В тих випадках коли в
апараті повинна бути гладенька
поверхня зварювання виконується за
Найменша висота штуцера повинна
забезпечувати зручний підвід шпильок з
боку апарату. Виготовляють штуцери з
фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску py= 1
Нмм2; штуцери з фланцями приварними в
стик гладенькими для умовного тиску py=
Оскільки арматуру що приєднується до
штуцерів не виготовляють для умовного
тиску менше 1 Нмм2 то вибирати штуцери
до апаратів низького тиску необхідно
для умовного тиску 1Нмм2 тому для тиску
7 МПа вибираємо штуцери з фланцями
приварними плоскими гладенькими для
умовного тиску py= 1 Нмм2 (мал..4.2).
Рисунок 4.1 – Штуцер зварний
Вибрані розрахункові данні для штуцера
(рис. 4.2) наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Данні для розрахунку
Прохідний умовний діаметр
DуLdнSDнD1D2fbОпори під
болтиd0Кількість150220159628024021224238
Рисунок 4.2 ? Штуцер з фланцем
приварним плоским гладеньким.
2 Розрахунок бокового лазу
Апарати діаметром 800 мм та більше
повинні мати лаз для огляду. Лази мають
діаметр 450-500 мм. Лише в крайньому
випадку 400 мм (пролізти у верхньому
одязі через отвір 400 мм може не всякий
робітник). Кришку лаза виконують у
вигляді заглушки на болтах якщо лазом
користуються рідко. Ті лази що часто
відкриваються мають кришки на
Розрахуємо лаз (рис.4.3)діаметром 450 мм
Апарат виготовлений зі Сталі 20 при
t=40?С приймаємо допустиму напругу
Коефіцієнт міцності зварного
міцність зварювального шва з міцністю
основного металу при автоматичному
Товщину стінки лазу приймаємо 8 мм.
Рисунок 4.3 – Лаз з фланцем плоским
Таблиця 4.2. ? Лаз з фланцем сталевим
плоским приварним гладеньким для ру=1
DвlDнD1D2bb1S не менше Отвори під шпильки
М27450280590550520323062324
Розміри прокладки [1]:
зовнішній діаметр 509мм;
внутрішній діаметр 480мм.
3 Укріплення отворів
В обичайках та днищах апаратів є різні
отвори: для штуцерів люків лазі та
інших пристроїв. Ці отвори послаблюють
стінку апарату. Для відновлення
міцності стінки її укріплюють
встановлюючи елементи.
Діаметр неукріпленого отвору не
повинен перевищувати 0.6 внутрішнього
діаметру циліндра а його абсолютна
величина не повинна перевищувати 200мм.
Отвори з великими діаметрами потрібно
Зазвичай отвори укріплюють способом
зварювання накладок до тіла патрубка і
до стінки ємності. Ці накладки
укріплюючи кільця забезпечують
сигнальним отвором з різьбою М10х15 для
перевірки герметичності зварювального
шва. Шви змазують мильною піною і коли
через сигнальний отвір підводять
стиснуте повітря то навіть невеличкі
тріщини стають помітними.
При визначенні розмірів укріплюючого
кільця (рис.4.4) ? товщини h та діаметру
Dк виходять з того що площа поперечного
перерізу кільця повина бути рівною
При h=S приймають Dк=(1.7ч2)d.
Зовнішній діаметр укріплюю чого кільця
не повинен бути більший подвоєного
діаметра отвору патрубка тому що
місцеві напруги які виникають на краю
отвору швидко зменшуються і на
відстані рівній половині діаметра
становляться дуже незначними.
діаметр Dк=(1.7ч2)d=(1.7ч2)?450=765ч900мм.
Приймаємо h=Dк=8x800мм.
Рисунок 4.4 – Укріплююче кільце
4 Підбір косинок для підйому апарату
при транспортуванні та розрахунок
Косинка (рис. 4.5) виготовляється з
листової сталі Ст3 тієї ж товщини що і
стінка обичайки ? 8 мм і має вигляд
пластини з отвором. Косинка
приварюється тавровим з’єднанням до
металевої пластини тієї ж товщини
зміцнення стику і зменшення
навантаження на зварні шви. Пластина в
свою чергу вигинається по радіусу
кривизни днища і приварюється до нього
Умова міцності для зварного шву:
F ? сила що діє на зварний шов
дорівнює половині ваги апарату тобто
K ? катет зварного шва
l ? довжина зварного шва дорівнює
периметру пластини l =340 мм
в ? коефіцієнт проплавлення який
приймається для ручного зварювання
[ф] ? допустиме напруження матеріалу
шва приймається 150 МПа.
Отже катет шва обраховується за такою
Рисунок 4.5 ? Косинка для підйому
апарата при транспортуванні
Опори служать для встановлення
апаратів на фундамент. Опора має
обичайку циліндричної або конічної
форми і фундаментне кільце із
стрічкової сталі що приварюється до
обичайки. Опору приварюють до корпусу
апарата суцільним швом. Такого типу
опори застосовують головним чином при
встановлені вертикальних апаратів не в
приміщенні особливо при
співвідношенні висоти апарату і
діаметру. Малі опори іноді
встановлюють на трубчастих опорах.
Для вертикального апарату що має
еліптичне верхнє та нижнє днище
підібрати стальні зварні лапи (рис. 4.6).
Вага апарату при гідравлічних
Таблиця 4.3. ? Лапи сталеві зварні
Допустиме навантаження на лапу
мм2LBB1B2HhSlD619980170118181204252148115923
Питоме навантаження на опру:
n ? кількість підвісних лап;
Fоп ? опорна площа одної лапи.
Рисунок 4.6. ? Лапи стальні зварювальні
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО
1 Розрахунок мішалки лопатевої
Мішалки лопатеві рамні та якірні
(рис.5.1) працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) і дають
рідині обертаючий рух. Розмах
лопатевої мішалки dм приймають
Рисунок 5.1 – Мішалки:
Рамні мішалки використовують для
перемішування забруднених та в’язких
рідин. Обрис мішалки повторює
конфігурацію днища апарату що
дозволяє зробити зазор між мішалкою і
стінками апарату мінімальним.
Створюється інтенсивне перемішування
безпосередньо у стінок апарату і
відбувається очищення їх від налипання
Перемішуючі пристрої ? мішалки
приводяться у дію стандартними
електродвигунами. Для пониження
кутової швидкості застосовуються
редуктори і клиноременеві передачі.
Наявність надлишкового тиску чи
вакууму в апараті вимагає щоб ввід
валу мішалки в апарат був ущільнений за
допомогою сальника чи торцевого
Приводи до мішалок звичайно
встановлюються на кришці апарата на
скойках. Стоїки кріпляться на кришках
апаратів за допомогою опор.
Мішалки лопатеві якірні працюють з
невеликими кутовими швидкостями (не
більше 80 обхв) і надають рідині
В даному курсовому проекті дана за
умовою лопатева мішалка (рис.5.2)
Якірна мішалка dм=1200мм повинна
працювати з частотою обертання nл=31.8
Таблиця 5.1. ? Перемішуючі лопатеві
пристрої (згідно МН 5864-66):
dмКутова швид-кістьПара-
вищаПито-ма потуж-ність
кВтdbSd1h1aa1D2радсобхвДина-мічний
коефі-цієнт вЧяз-костіГус-тина
кгм312003.331.8300013000.36012512110130808013
Підберемо асинхронний двигун за даними
з таблиці 5.1. якщо відомі передаточне
число двигуна і=23; коефіцієнт корисної
дії приводу ?=0.85 та потужність що
витрачається на тертя в сальнику
Потужність яка втрачається:
Потужність електродвигуна:
Частота обертання електродвигуна:
Вибираємо електродвигун АО2-32-6[2]:
Рисунок 5.2 Пристрій для перемішування
речовини: мішалка лопатева.
Тоді частота обертання мішалки буде:
КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ.
Для кращого нагляду за апаратом
застосовуємо манометри та термометри.
Згідно з довідковими даними ми
вибираємо вимірювальні прилади з
параметрами що наведені нижче.
Вибираємо термометр П41241291 – це
термометр прямого виконання тобто
вимірює температуру шляхом доторкання.
Діапазон вимірювання від 0 до 100°С з
ціною поділки 1°С. Довжина верхньої
частини 240мм нижньої – 291мм.
Кожну посудину і самостійну порожнину
з різним тиском опоряджуємо
манометрами прямої дії. Манометр
встановлюємо на штуцері посудини.
Манометри повинні мати клас точності
-25 – при робочому тиску посудини до 25
-15 – при робочому тиску посудини
понад 25 МПа (25кгссм2);
Манометр вибираємо з такою шкалою щоб
межа вимірювання робочого тиску
знаходилась у другій третині шкали. На
шкалі манометра нанесемо червону
риску яка вказувала б на робочий тиск
посудини. Замість червоної риски
можемо також прикріпити до корпуса
манометра металеву пластинку
пофарбовану в червоний колір і щільно
прилягаючу до скла манометра.
Манометр встановлюємо так щоб його
покази можна було чітко бачити
обслуговуючому персоналу. Номінальний
діаметр корпуса манометрів що
встановлюються на висоті до 2 м від
рівня площадки спостереження за ним
повинен бути не менше 100 мм а на висоті
від 2 до 3м не менше 160 мм. Встановлювати
манометри на висоті понад 3м від рівня
площадки обслуговування
У необхідних випадках манометр залежно
від умов роботи і властивостей
середовища що міститься в посудині
потрібно спорядити сифонною трубкою чи
масляним буфером або іншими
пристроями що захищають його від
безпосередньої дії середовища і
температури та забезпечують надійну
Отже вибираємо манометр з корпусом
діаметром 60 мм класом точності 25 і
діапазоном вимірювань 0 6 кгссм2.
Посудини що працюють при змінюваній
температурі стінок мають бути
забезпечуємо приладами для контролю
швидкості та рівномірності
прогрівання по довжині висоті посудини
і реперами для контролю теплових
переміщень. Необхідність оснащення
посудин вказаними приладами і
реперами а також допустима швидкість
нагрівання та охолодження посудин
визначаються розробником проекту і
повинні бути зазначені в паспорті або
інструкції з монтажу та експлуатації.
Вимоги до техніки безпеки наведені в
галузевих правилах вони підлягають
реєстрації в органах Держнагляду
охорони праці України. Нагляд за такими
об’єктами організовує керівник
підприємства який несе
відповідальність за безпечну
експлуатацію та виконання ремонтних
робіт. Для своєчасного виявлення
можливих дефектів обладнання що
працює під тиском воно підлягає
технічному контролю перед запуском в
роботу періодично і позачергово. Перед
запуском у роботу такі апарати мають
бути оглянуті органами Держнагляду
охорони праці України які їх
реєструють і видають дозвіл на
експлуатацію. Періодичний технічний
контроль існує двох видів:
-зовнішній та внутрішній огляд один
-гідравлічне випробування один раз на
Проект і технічні умови на
виготовлення посудин погоджують в
порядку встановленої вище вказаною
організацією. На корпусі апарату
прикріплюють пластину на якій нанесені
-назва підприємства виробника номер
рік виготовлення робочий та пробний
тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань
апарат має перебувати під тиском не
Апарат обладнують запірною арматурою
приладами для вимірювання тиску і
температури середовища. Манометри
повинні мати клас точності 25 і таку
шкалу щоб межа вимірювання тиску
знаходилась в першій третині шкали.
Перевірку манометрів та їх
опломбування проводять один раз в рік
а через шість місяців проводять
перевірку контрольними манометрами.
В даному курсовому проекті було
розраховано апарат для неагресивного
середовища вертикальний який працює
Основним із елементів апарата є
циліндрична обичайка яка розташована
вертикально та закривається із однієї
сторони еліптичною кришкою а з іншої
Підрахувавши товщини обичайки днища і
кришки було визначено та підібрано за
даними параметрами: штуцер лаз опори
фланці шпильки для з'єднань.
Зробивши всі розрахунки апарат було
спроектовано на форматі А1.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М.
Расчеты деталей машин: Справочное
пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора.
–М: Машиностроение 1982. -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета
трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая
Допатьев А.Д. Конструирование и
расчет химических апаратов. –М: Высшая
Спец днище.spw
Складальне креслення
Спец до бака.spw
Складальне креслення
Шайба 36 Н ГОСТ 6402-70
СТИЙКА ПИД РЕДУКТОР 3.cdw
Спец до бака (2).spw
Складальне креслення
Шайба 27 Н ГОСТ 6402-70
стойка п д редуктор.frw
ВСТУП.doc
є деаерація води тобто видалення з неї газових домішок при температурі
насичення (кипіння).
По принципу дії деаератори поділяють на термічні десорбіційні та
хімічні. Також деаератори бувають двох тисків – атмосферного (ДСА) та
підвищеного тиску (ДСП) [1].
Деаераторний бак являє собою горизонтальний циліндричний корпус з
еліптичними днищами а також з дренажним технологічним резервними
штуцерами та штуцерами витратних трубопроводів.
Приєднання до апарату люків штуцерів та з’єднання його окремих
частин виконується за допомогою зварювання.
Встановлення контрольно-вимірювальних приладів(манометра термометра)
здійснюється за допомогою штуцерів та гільз. У більшості випадків гільзи
служать для установки в них сляних термометрів або термопар а штуцери –
для встановлення манометрів.
Для огляду апарату завантаження сировини та очистки апарату служать
Встановлення апарату на фундаменті виконується за допомогою лап та
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК АПАРАТУ
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою
де Sоб — товщина стінки обичайки мм;
DB — внутрішній діаметр апарата мм;
φ— коефіцієнт міцності зварного шва. Для зварювання апарату
обираємо стиковий двосторонній ручний шов для якого φ=095;
[] — нормативне допустиме напруження. Оскільки апарат
призначений для видалення із води газових домішок то матеріал повинен бути
стійкий отже обираємо Сталь 10 для якої за ГОСТ 1050 – 60 []=118 Нмм2;
р — тиск в апараті Нмм2;
C – прибавка для компенсації корозії. Приймаємо С=1 мм.
2 Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища що працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність за формулою
Оскільки товщина стінки обичайки та товщина стінки еліптичного днища
розраховується за аналогічними формулами то Sоб=Sдн=12 (мм) тому що
згідно рекомендацій отримане значення округлюємо до більшого парного числа.
ПРИСТРО ДЛЯ ЗДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ
Приєднання до апаратів трубопроводів виконується за допомогою
штуцерів. Необхідно встановити в апараті такі штуцери: дренажний
резервний технологічний штуцер витратних трубопроводів.
За даним значенням діаметру Dу=150 мм дренажного штуцеру знайдемо
де V – ємність апарату м3;
– час. Приймаємо =3600с.
За даним значенням діаметру Dу=125 мм резервного штуцеру знайдемо
За даним значенням діаметру Dу=100 мм резервного штуцеру знайдемо
За даним значенням діаметру Dу=250 мм технологічного штуцеру знайдемо
За даним значенням діаметру Dу=300 мм штуцера витратних трубопроводів
Зображення штуцера показано на рисунку 2.1
Рисунок 2.1 – Штуцер
Технологічні і конструктивні розміри штуцерів наведені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – Штуцери з фланцями приварними плоскими гладенькими для
тиску ру=10 нмм2 (за Н 999-65) мм
Прохід1 dн S Dн D1 D2 f b
Розрахуємо товщину плоскої кришки люка за формулою
де k1 – коефіцієнт що визначається за діаграмою в залежності від
відношення [pic] В будь-якому випадку значення коефіцієнта k1 повинно бути
k1 ( 05. Приймаємо k=05;
[pic] – середній діаметр прокладки. Згідно із значенням тиску
приймаємо що прокладка паронітова діаметри якої будуть дорівнювати:
D9=559 мм D10=531 мм.
Dб – діаметр болтового кола
b0= bп – розрахункова ширина прокладки
m=25 – прокладочний коефіцієнт;
Товщина плоскої кришки люка буде дорівнювати
3 Розрахунок болтів люка на міцність
Матеріал болтів – Сталь 35Х.
Матеріал гайок – Сталь 35.
Перевіряємо міцність болтів М20 із Сталь 35Х у кількості z=24 шт.
де [pic] – розрахункова довжина болтамм.
Приймаємо a1=2 мм; b=35 мм.
[pic] – площа болта мм2:
[pic] – модуль пружності матеріалу болта.
Піддатливість частини прокладки що приходиться на один болт
[pic] – модуль пружності матеріалу прокладки.
Коефіцієнт осьового навантаження
Зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт
Сумарне зусилля на болт
де kст – коефіцієнт запасу затяжки проти розкриття стику прийнятий
Допустима сила [P] для М20 зі сталі 35Х при 20°С – 25 кН а при
0°С – 18 кН тому болт буде працювати надійно.
4 Розрахунок люка для зливання води із деаераторної колони
Заданий діаметр люка для зливання води із деаераторної колони
становить Dу=1300 мм.
Товщину стінки люка для зливання води із деаераторної колони
розраховуємо за формулою
6 Укріплення отворів
В обичайках та днищах апаратів є різні отвори: для штуцерів люків
лазів та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку апарату. Для
відновлення міцності стінки її укріплюють встановлюючи укріплюючи
Найбільший діаметр який можна проектувати без спеціальних укріплень
розрахуємо за наступними формулами:
де =Sоб – товщина стінки мм.
Оскільки діаметр люка Dу=500 мм перевищує діаметр який можна
проектувати без спеціальних укріплень то потрібно використати накладку
Товщину укріплюючого кільця приймаємо рівною товщині стінки апарату
Зовнішній діаметр кільця
Dк = (17(2)(Dу =(17(2)(500 = 850(1000 (мм).
Приймаємо h ( Dк =12 ( 900 (мм).
Діаметр люка для зливання води із деаераторної колони становить
Dу=1300 мм отже необхідно виконати укріплення. Нехай товщина укріплюючого
кільця дорівнює товщині стінки апарату
Dк = (17(2)(Dу =(17(2)(1300 = 2210(2600 (мм).
Приймаємо h ( Dк =12 ( 2400 (мм).
Дренажний штуцер має діаметр Dу=150 мм отже потрібно виконувати
Dк = (17(2)(Dу =(17(2)(150 = 255(300 (мм).
Приймаємо h ( Dк =12 ( 280 (мм).
Оскільки резервний штуцер має діаметр Dу=125 мм то потрібно
використати накладку
Dк = (17(2)(Dу =(17(2)(125 = 2125(250 (мм).
Приймаємо h ( Dк =12 ( 232 (мм).
Технологічний штуцер діаметром Dу=250 мм також слід укріпити
Dк = (17(2)(Dу =(17(2)(250 = 425(500 (мм).
Приймаємо h ( Dк =12 ( 460 (мм).
Штуцер витратних трубопроводів має діаметр Dу=300 мм отже необхідно
Dк = (17(2)(Dу =(17(2)(300 = 425(550 (мм).
Опори служать для встановлення апаратів на фундамент. Для бетону
питоме навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 2
Запишемо вагу апарату: [pic].
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях буде дорівнювати
де Gап – вага апарату кН;
ρ – густина речовини [pic].
Приймаємо що в апараті 2 лапи. Визначимо навантаження на кожну лапу
Питоме навантаження на опорну поверхню
Оскільки умова виконується то лапи підібрані надійно.
Опора зображена на рисунку 3.1. Розміри опори наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Опори горизонтальних апаратів
D ммb ммB ммH ммh1 ммh2 ммd1 ммd2 ммF
мм2340020030029902390219036М4888969448
Рисунок 3.1 – Опори горизонтальних апаратів
ВИБР КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДВ
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри та термометри.
Манометр може бути встановлений на штуцері посудини або трубопроводі запірної арматури. Манометр повинен бути встановлений так щоб його покази можна було чітко бачити обслуговуючому персоналу.
Для даного корпусу деаераторного баку вибираємо манометр з діаметром корпусу 100 мм клас точності якого 25 а верхня межа вимірювання і надлишкового тиску – 06 – 1600 кгссм2.
Манометр приєднується до баку за допомогою штуцера діаметром
Манометр зображений на рисунку 4.1.
Рисунок 4.1 – Манометр
Для даної робочої температури вибираємо термометр прямого виконання №6 з ціною поділки 1°С довжина верхньої частини якого становить L1=240 мм а нижньої – L2=160мм.
Термометр П 6 1240160 ГОСТ 2823 – 73.
Термометр зоражений на рисунку 4.2 [3].
Рисунок 4.2 – Термометр
ПЕРЕВРКА ЗВАРЮВАЛЬНИХ ШВВ НА МЦНСТЬ
Для зварювання обираємо електрод Э42. Для того щоб розрахувати міцність шва який з'єднує штуцери і корпус аппарату використаємо формулу
Dн – зовнішній діаметр патрубка штуцера мм;
– коефіцієнт проплавлення. Приймаємо =07;
k – катет шва мм. Приймаємо рівним товщині стінки патрубка.
Допустиме напруження матеріалу зварного шва
Зварювальний шов між дренажним штуцером та корпусом
Зварювальний шов між резервним штуцером та корпусом
Зварювальний шов між технологічним штуцером та корпусом
Зварювальний шов між штуцером витратних трубопроводів і корпусом
Отже виходячи із розрахунків шви підібрано надійно.
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ
У виробничу безпеку входять засоби по створенню найбільш сприятливих умов для збереження здоров’я робітників запобігання нещасних випадків і травматизму.
Основними умовами охорони праці і виробничої безпеки є: захист працівників від загазованості виконання вимог щодо освітлення захист від шуму та вібрації виконання вимог з електробезпеки.
На все основне обладнання в обов’язковому порядку повинні бути паспорти в яких вказані пристрої призначення технічна характеристика вимоги безпеки під час експлуатації та ремонту. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа температура стінки °С робоче середовище та його корозійні властивості місткість м3) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів. Наводиться перелік арматури контрольно – вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
Вимоги щодо техніки безпеки наведені в галузевих правилах. Нагляд за такими обєктами організовується керівником підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих обєктів. Перед запуском у роботу такі обєкти мають бути оглянуті органами держнаглядохоронпраці які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним. Елементи конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є джерелом небезпеки. Конструкція повинна виключати можливість дотику працюючих до гарячих чи переохолоджених частин.
Важливим показником виробничої безпеки є те що раціональна організація робочого місця при монтажі та ремонті повинна передбачати мобільність а також збереження усіх вимог безпеки [3].
В даному курсовому проекті було спроектовано апарат горизонтального виконання – корпус деаераторного баку.
При проектуванні розраховано товщини стінки апарата (обичайки та еліптичного днища)які становлять Sоб=Sдн=12 (мм) товщина стінки люка що дорівнює Sл=6 (мм) та проводилися розрахунки на міцність апарата. По заданих параметрах (технічних характеристиках) підбиралися штуцера люки опорні лапи.
По закінченню розрахунків виконується загальне креслення на форматі А1 а також креслення на форматах– штуцер фланець люк опора.
Проектирование монтаж и эксплуатация тепломассообменных установок: Учеб. пособие для вузов А. М. Бакластов В. А. Горбенко П. Г. Удыма; Под ред. А. М. Бакластова - М. : Энергоатомиздат 1981 - 231 с.
Справочник конструктора-машиностроителя Анурьев В.И — М.: Машиностроение 1979. – 545 с.
Система технического обслуживания и ремонта энергетического оборудования. Справочник Ящура А.И. – М.: Издательство НЦ ЭНАС 2005. – 382 с.
Методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей Уклад. Г.Л. Лисенко А.Г. Буда Р.Р.Обертюх – Вінниця: ВНТУ 2006. –58 с.
Міністерство освіти та науки України
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
На розробку корпуса деаераторного баку горизонтального виконання.
Область застосування –деаерація води тобто видалення з неї газових домішок при температурі насичення (кипіння).
Основа для розробки – робочий навчальний план ОК
Мета та призначення розробки: а) мета розробки – отримання практичних навиків розрахунків та конструювання корпуса деаераторного баку горизонтального виконання; б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з дисципліни ОК
Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни ОК літературні патентні та інші технічні матеріали з розрахунку та конструювання корпусів апаратів
1 Склад деаераторного баку та вимоги до конструктивної будови
1.1 Деаераторний бак повинен складатися з корпуса трубопроводів запірної арматури.
1.2 Габаритні розміри деаераторного баку – внутрішній діаметр апарату 3400 мм довжина апарату 7360 мм
1.3 Спосіб кріплення арматури апарату – зварний
2 Показники призначення
2.1 Робочий тиск МПа .. 07
2.2 Робоча температура ºС до 164
2.3 Вага конструкції т . 29
4 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації
4.1 При конструюванні вузлів деаераторного баку слід максимально використовувати стандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів і конструкцій в різних вузлах привода)
4.2 Графічна та текстова документація розробленого солерозчинника повинна відповідати всім діючим стандартам України
Додаток А (продовження)
Стадії та етапи розробки деаераторного баку включають елементи технічної пропозиції ескізного та технічного проектів
Крайні терміни виконання КП
Порядок контролю та прийняття
Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.
Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.
Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.
(підпис прізвище та ініціали)
– 11.ОК.009.00.000 ПЗ
-11.ОК.021.00.000.ПЗ
-11.ОК.009.00.000.ПЗ
т тулка.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики і газопостачання
АПАРАТ ДЛЯ ОБРОБКИ НЕАГРЕСИВНИХ В’ЯЗКИХ РДИН
Пояснювальна записка
з дисципліни “Основи конструювання”
до курсового проекту за спеціальністю
-11.ОК.006.00.000 ПЗ
Керівник курсового проекту
ктн. доц. Пішенін В.О.
Розробив студент гр.ТЕ-04
орг.docx
-11.006.ОК.00.00.000
1 Розрахунок товщини стінки плоскої кришки 4
2 Розрахунок товщини стінки трубної дошки ..5
3 Розрахунок довжини корпуса для водяного та парового простору .5
4 Розрахунок діаметра і довжини труб ..7
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ 8
1 Підбір фланця по розмірах 8
2 Підбір прокладки для фланцевих з’єднань .9
3 Перевірка болтів на міцність ..10
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ 13
1 Підбір штуцерів 13
2 Розрахунок опори апарату ..16
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ 18
1 Підбір термометрів ..18
2 Підбір манометрів 19
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ 20
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК
Розрахунок товщини стінки плоскої кришки
Товщину плоскої круглої кришки апарату що працює під тиском розраховують на міцність за формулою
Sкр= kDв Р + С (1.1)
Де k - коефіцієнт що залежить від конструкції кришки
Dв - внутрішній діаметр апарату мм;
Sкр – товщина стінки кришки мм;
p – тиск в апараті ;
- нормативне допустиме напруження ;
С – прибавка для компенсації корозії;
Для подальших розрахунків з довідника були підібрані:
-прибавку для компенсацій корозії – С. Величина С прибавки встановлюється з урахуванням швидкості корозії і терміна слугування апарата(зазвичай 15-20 років). Зазвичай назначають С=1 мм в відповідальних випадках С=2-3 мм. Для даного випадку було вибрано С=2 мм.
-нормативне допустиме напруження .
Значення допустимого напруження вибирається по виду сталі та по температурі стінки апарату. Для вироблення апарату було підібрано сталь 20 а температура стінки задана за умовою . За цими параметрами підбираємо -
Підставивши значення для першого середовища (водяний простір) в формулу (1.1) отримаємо:
Sкр= 08*51404142 + 2 = 2382 (мм)
Товщину стінки отриману по формулі (1.1) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину стінки кришки 24 (мм)
Підставивши значення для другого середовища (паровий простір) в формулу (1) отримаємо:
Sкр= 08*514012142 + 2 = 1195 (мм)
Товщину стінки отриману по формулі (1.1) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину стінки кришки 14 (мм)
2 Розрахунок товщини стінки трубної дошки
Товщину трубної дошки розраховують за формулою:
де: С – прибавка для сталевих труб дошки для сталі С = 5
dзв - зовнішній діаметр трубок мм
hтд - товщина трубної дошки мм
Підставивши значення в формулу (1.2) отримаємо:
hтд=4458 + 5 = 106 (мм)
Товщину трубної дошки отриману по формулі (1.2) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину дошки 12 (мм)
3 Розрахунок довжини корпуса для водяного та парового простору
Для того щоб розрахувати довжину водяного простору спочатку необхідно визначити об’єм води в водяному просторі за формулою:
де: V – об’єм в водяному просторі (м3);
m – маса води в посудині (кг);
ρ – густина води ( м3кг );
Підставивши значення маси і густини в формулу (1.3)маємо:
V0 = 720999.7 = 0.72 (м3)
У нас вода знаходиться також у трубках отже об’єм що займає вода дорівнює:
де: d – внутрішній діаметр трубки (мм);
Підставивши всі значення в формулу (1.4)маємо:
V1 = 3.14*(0.045)24*16.4*4=0.1 (м3)
V2 = 3.14*(0.045)24*13.2*4=0.084 (м3)
V3 = 3.14*(0.045)24*10.1*6=0.096 (м3)
V1 = V1 + V2 + V3 (1.5)
V1 = 0.1 + 0.084 + 0.096 = 0.28 (м3)
Щоб знайти об’єм води в посудині необхідно від загальної густини відняти густину яка знаходиться в трубках:
V = 0.72 – 0.28 = 0.44 (м3)
Тепер знаходимо довжину водяного простору з рівняння 1.4 :
V – об’єм води в водяному просторі (м3);
d – внутрішній діаметр бачка (мм);
Підставимо всі значення в формулу 1.4 будемо мати:
l= 044314(530)24 = 2130 (мм)
Врахувавши що при заливці бачка в верхні його частині залишиться повітря тоді довжина буде 2500 (мм)
4 Розрахунок діаметра і довжини труб
Для того щоб розрахувати довжину і діаметр труб у нас задана площа теплообміну 24 м2
де: d – діаметр трубки м;
За нормами для кожного діаметра труби є крок . Приймаємо діаметр 45 мм з кроком 58 мм. У нас виходить що кількість труб дорівнює 28. Тепер визначаємо їхню довжину. Приймаємо три ряди П-подібних труб (колін) виходить що ми можемо встановити 4 коліна довжиною 164 м; 4 коліна довжиною 132 м; і 6 колін довжиною 101 м.
Сумарна площа буде дорівнювати сумі площ усіх колін (з рівняння (1.8)):
S = 314*0045((164*4) + (132*4) + 101*6) = 251 м2
Отже: діаметр труби 45 довжиною 397 м
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ
1 Підбір фланця по розмірах
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають по нормалям та ГОСТам. Найбільше поширення мають фланці по нормалі ОН 26-02-95-68 на плоскі приварні гладкі фланці та по нормалі ОН 26-02-97-68 на фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею "виступ западина".
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані що забезпечує взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на любий можливий тиск і діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий на ряд умовних тисків і діаметрів.
Ряд умовних тисків встановлений ГОСТом 9493-60. деякі з цих стандартних умовних тисків в Нмм" наведені нижче: 025; 0.3. 04; 05; 0.6; 08;10; 125; 16 20; 25; 32; 40; 50; 64; 80. Для апаратів із вуглецевої сталі призначених для роботи до 64 Нмм" переважно використовувати ті значення тисків що підкреслені. Таким чином якщо потрібно вибрати фланець на тиск якого немає серед переліку умовних тисків то треба вибирати фланець на наступне більше значення тиску.
Зі збільшенням температури механічна міцність сталі знижується. Тому зі збільшенням температури значення допустимих робочих тисків в апаратах опускаються нижче умовних. ноді для апаратів з високою температурою середовища приходиться вибирати фланці на більш високий умовний тиск.
Рисунок 2.1 – Фланцеве з’єднання(Фланець плоский приварний гладкий)
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановленний ГОСТом 9617-67. Слідує пам'ятати що поняття умовного прохода введено для унифікації приєднувальних розмірів. До фланця з визначеним умовним проходом можна приєднати не одну а декілька труб з розмірами які знаходяться в деяких Змн.
допустимих межах. Для апаратів діаметри умовний і внутрішній можуть співпадати.
Фланці підібрані по ГОСТу або по нормалі в розрахунку не потребують. х розміри такі що забезпечується міцність і щільність з'єднань.
Вибираємо матеріал фланця - Сталь20 при температурі 10-200°С. Матеріал болтів при р=04 Нмм2-Сталь 35 гайки із Сталі 25.
Умовне позначення фланця - Фланець 500 - 04 - Сталь 20 ОН 26-02-95-68. Таблиця 2.1 – Приєднувальні розміри приварного плоского гладкого фланця
Приєднувальні розміри фланця
Рисунок 2.2 – Фланці приварні плоскі гладкі (по ОН 26-02-95-68)
2 Підбір прокладки для фланцевого з'єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з'єднання. Так як прокладки виготовляють із матеріала більш м'якого ніж матеріал фланців то при затягуванні з'єднання вони деформуються і заповнюють всі заглиблення і подряпини поверхні фланців.
З збільшенням тиску на прокладку зростає герметичність з’єднання. З зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї тому прокладки для фланцевих з’єднань високого тиску роблять більш вузькими.
Найбільш використовуються наступні прокладкові матеріали: картон гума пароніт азбест фторопласт мідь алюміній м’ягка сталь та інші.
Картон використовують при низьких темпратурах і тиску для води та інших нейтральних середовищ. Пароніт – для гарячої води пара та багатьох хімічних речовин. Гуму – для кислих середовищ.
В даній курсовій роботі будуть використовуватись прокладки з гуми тому що вони оптимально підходять для параметрів які задані умовою( температура дорівнює ).
Вибираємо прокладку плоску для фланцевих з’єднань яку виготовляють по нормалі ОН 26-02-105-68(рис 2.3).
Рисуок 2.3 – Прокладка плоска
Вибрані виходячи з вище розрахованих данних розміри плоскої прокладки наведені а Табл 2.2
Таблиця 2.2 – Прокладка проска для фланцевих з’єднань
(по ОН 26-02-105-68)
Умовна назва прокладки – 500-04-Р ОН 26-02-105-68
3 Перевірка болтів на міцність
Болти для з’єднання фланців приймають при тиску в апараті до 16 Нмм2. При більш високих тисках болти приймати не варто через те що у головки болта виникають місцеві напруження. При тисках більше ніж 16 Нмм2. а також при високих температурах використовують шпильки.
Розглянемо додатково рівняння деформацій і вводячи коефіцієнт головного навантаження і коефіцієнт запаса проти розкриття стика отримуємо вираз для сумарної болтової сили
Коефіцієнт головного навантаження
де - піддатливість прокладки рівна деформації від одиничної сили;
- піддатливість болта;
- товщина прокладки і довжина болта мм;
- площа прокладки на один болт і проща поперечного перерізу болта ();
- модулі пружності матеріала прокладки і болта(;
Перевіряємо міцність болтів М20 із сталі 35 які встановлені в кількості z=20 шт.
а)піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта
б)піддатливість частини прокладки яка приходиться на один болт:
де площа прокладки яка приходиться на один болт;
а – товщина прокладки;
в)коефіцієнт головного навантаження
г)зусилля від тиску в апараті що припадає на один болт
де середній діаметр прокладки
д)сумарне зусилля на болт
де коефіцієнт запасу міцності затяжки проти розкриття стика приймаємо .
З розрахунків можна зробити висновок що болти із сталі 20 при температурі від 10 до 104 °С будуть працювати нормально.
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ АПАРАТУ
Штуцера використовують для приєднаня до апарату трубопроводів і арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних прииборів.Штуцера(рис.3.2) складається з патрубка(короткого відрізка труби) і фланця. Зазвичай їх приварюють до апарату по варіанту 1. В тих випадках коли в середині апарата повинна бути гладка поаерхня зварювання здійснюється по варіанту 2.
Рисунок 3.1 – Штуцер зварний
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручну заводку фланцевих болтів зі сторони апарата. Виготовляють штуцера з фланцями приварними плоскими гладкими на по нормалі Н 999-65 штуцера з фланцями приварними встик гладкими на по нормалі Н 1001-65.
Так як арматуру яка приєднується до фланця зазвичай не випускають на умовний тиск менше то вибирають їх до апаратів низького тиску.
Умовний прохід для входу і виходу води вираховуємо за витратою і за швидкістю. Для того щоб труби в охолоднику не гуділи приймаємо швидкість 04 мс .
Витрата в одні трубці:
V= * * d24 * n (3.1)
Де – швидкість в трубці мс;
d – діаметр трубки м;
n – кількість трубок
V- Витрата охолодної води через n трубок м3 с
V= 04*31415* 005424 * 7 = 00064 м3 с
За цією ж формулою визначаємо діаметр проходу приймаючи швидкість в штуцері 15 мс:
d = 4*V* =4*0.00643.1415*1.5 = 0.073 (м) = 73 (мм)
Беремо значення умовного проходу 100 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл.. 3.3.
Таблиця 3.1 – Данні для розрахунку штуцера
Кількість болтів М20
Рисунок 3.2 – Штуцер з фланцем приварним плоским. Умовне позначення : Штуцер 015-50-150Н999-65
Для входу випару приймаємо значення умовного проходу 200 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл.. 3.2
Таблиця 3.2 – Данні для розрахунку штуцера
Для зливання конденсату приймаємо значення умовного проходу 50 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл.. 3.3.
Таблиця 3.3– Данні для розрахунку штуцера
Для виходу повітря приймаємо значення умовного проходу 15 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Данні для розрахунку штуцера
2 Розрахунок опори апаратуЗмн.
Опора служить для встановлення апарату на фундамент. Опора складається з обичайки циліндричної або конічної форми та фундаментальне кільце із стрічкової сталі що приварюються до обичайки. Такого типу опори встановлюють при встановлені вертикальних апаратів.
Питоме навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 2Нмм2 для бетону.
У даному випадку можна застосувати опору для горизонтального апарату яка зображена на малюнку 3.
Рис 3.3 – Опора горизонтальних апаратів
Для того щоб уникнути вм'ятин обичайки між лапою і обичайкою апаратів іноді розміщують прокладку. Питоме навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 100 Нмм2(для сталі і чавуна).
Для подальших розрахунків потрібно визначити вагу апарату що знаходиться за формулою:
де: m – маса установки (кг)
g – прискорення вільного падіння (мс2)
G = 1750 * 9.81 = 17.16 ( кH)
Питоме навантаження на опору:
де: q – навантаження на опору (Нмм2 );
G – вагу апарату ( кH);
Fоп – опорна площа однієї лапи (мм2);
Підставимо значення і визначимо загальне навантаження:
q = 198*1032* 887685 = 012 Нмм2
З розрахунків можна зробити висновок що опора цілком витримає масу апарата.
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ
1 Підбір термометрів
Технічні скляні термометри із занурюваною нижньою частиною призначені для вимірювання температури від -90 до +600 0 С.
Залежно від форми нижньої частини термометри поставляють в двох виконаннях: прямі П; кутові К.
Довжина нижньої частини термометрії з верхніми межами вимірювання від 400 до 600° з повинна бути не менше 103 мм і не більш 403 мм.
Термометри з діапазоном вимірювання температур від -30 до 600 0С наповнюють ртуттю марки P1 і Р2
У залежності від призначення термометри з діапазоном від -6О до +200° З наповнюють толуолом поліетилсиліксаном по ГОСТ 13004-07 гасом по ГОСТ 4753-68 чи іншою термометричною органічною рідиною.
Термометрична рідина не ртутних термометрів повинна бути підфарбована фарбником що не забезпечується в процесі експлуатації термометра.
Значення вірогідності безвідмовної роботи термометрів за 1000 ч при довірчій вірогідності Р*= 08 повинне бути не нижчим 08 а за половину заданого часу - 0.84.
У моєму випадку доцільно використати термометр для вимірювання температури в водяному просторі та паровому просторі це термометр П 4 1240160 ГОСТ 2823-73.
Для визначення тиску робочого середовища кожен котел чи посудина має маномет. На парових котлах манометр приєднують до парового простору барабана (корпуса) котла. За наявності пароперегрівача манометр встановлюють також за пароперегрівачах. На прямоточном котлі манометр встановлюють за пароперегрівачем . Замість триходового крана дозволяється встановити вентиль що дозволяє про переводити всі операції які можна виконувати за допомогою триходового крана відключати манометр від котла.
На посудинах що працюють під тиском понад 25 кгссм* або з температурою середовища вищий 250° а також під тиском пари отруйних або вибухонебезпечних середовищ замість триходового крана можна встановлюватись окремий штуцер для під'єднування контрольного манометра.
На посудинах переривчастої дії (якщо є можливість знімати манометр для перевірки його) а також на пересувних посудинах установка триходового крана не обов'язкова.
З'єднання манометра з паровим котлом чи посудиною здійснюється за допомогою сифонової трубки діаметром 10 мм заповненої конденсатом пари. Вода в трубці запобігає проникливо пара всередину трубчастої пружини .
Замість сифонової трубки може бити застосовано інше аналогічною пристрій з гідравлічним затвором.
Манометри що експлуатуються в умовах відмінних від нормальних повинні мати захисні пристрої.
Крім манометрів прямою дії застосовують електричні.
rightbottomПеревірка манометрів з їх опломбуванням (тавруванням) повинна вироблятися не рідше одного разу в 12 міс. в порядку встановленому ГОСТ 1568-70 . Крім того манометри повинні перевірятися підприємством не рідше 1 разу в місяць.
У моєму випадку доцільно встановити манометр з трьох ходовим краном. Для водяного простору підійде манометр по ГОСТ 8625-69 клас точності якого 2.5 максимальний тиск 6 кгссм2. Для парового простору доцільно застосувати манометр того ж ГОСТу класу точності 2.5 максимальний тиск 2 кгссм2.
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ
-11.ОК.028.00.00.000 ПЗ
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом 210*297 мм у твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа температура стінки °С робоче середовище та його корозійні властивості місткість м3) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного металу дані про зварювання (паяння)) дані про штуцери фланці кришки і кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів. Наводиться перелік арматури контрольно–вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
На корпусі апарата прикріплюють пластину на яку нанесені паспортні дані:
– назва підприємства-виробника;
– робочий та пробний тиск;
– допустимі температури стінки.
Вимоги щодо техніки безпеки наведені в галузевих правилах. Нагляд за такими об’єктами організовується керівником підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих обєктів. Перед запуском у роботу такі моб’єкти мають бути оглянуті органами держнаглядохоронпраці які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію.
Для своєчасного виявлення можливих об’єктів обладнання що працює під тиском підлягає технічному опосвідченню перед запуском у роботу періодично та позачергово.
Періодичне технічне опосвідчення існує двох видів:
Зовнішній та внутрішній огляд один раз на 4 роки;
Гідравлічні випробування один раз на 8 років.
При гідравлічних випробуваннях апарат має перебувати під пробним тиском не меньше 10 хв. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску і температури середовища. Манометр має бути з класом точності не більше 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання знаходилась в першій третині шкали.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним. Елементи конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є джерелом небезпеки. Конструкція повинна виключати можливість дотику працюючих до гарячих чи переохолоджених частин.
ЛАПА ПИДВИСНА.cdw
2 Розрахунок товщини ст нки апарату2.docx
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
КОРПУС КОЖУХОТРУБЧАСТОГО ВОДО-ВОДЯНОГО ТЕПЛООБМННИКА З ЖОРСТКИМ ЗАКРПЛЕННЯМ ТРУБНИХ ДОЩОК
Пояснювальна записка
з дисципліни “ Основи конструювання”
до курсового проекту за спеціальністю
-11.ОК.035.00.000 ПЗ
Керівник курсової роботи
(прізвище та ініціали)
Розробив студент гр. 2ТЕ-06
(підпис прізвище та ініціали)
В даному курсовому проекті проектується корпус кожухотрубчастого водо-водяного теплообмінника з жорстким закріпленням трубних дощок. Корпус оснащений косинками для підйому теплообмінника при транспортуванні двома нижніми і верхніми штуцерами для підводу та відводу речовини що гріє та речовини що нагріває.
Проводиться розрахунок товщини стінок теплообмінника товщини стінки обичайки еліптичних днищ трубної дошки. Підбираються фланці штуцері опори контрольні пристрої. Перевіряються на міцність фланцеві болти та болти кришок проводиться розрахунок опор апарату. Виконуються креслення: загальне складальне та робочі креслення деталей.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК КОЖУХОТРУБЧАСТОГО ТЕПЛООБМНННИКА 6
Розрахунок товщини стінки обичайки 6
Розрахунок товщини стінки еліптичних днищ ..6
Перевірка фланцевих болтів кришки на міцність 7
Розрахунок трубної дошки 10
Укріплення отворів ..10
ПРИСТРО ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ..12
Розрахунок внутрішніх діаметрів штуцерів 13
Перевірка фланцевих болтів штуцерів на міцність 15
Перевірка зварювального шва штуцера на міцність .16
ОПОРИ ТА СТРОПОВ ЕЛЕМЕНТИ .17
Вибір опори апарату .17
Розрахунок опори апарату 17
3 Вибір стропових елементів ..19
4 Розрахунок стропових елементів .19
ПДБР КОНТРОЛЬНО - ВИМРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДВ ..21
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ .23
Теплообмінник кожухотрубчастий водо-водяний
Додаток А Технічне завдання .26
Теплообмінні апарати знайшли широке застосування як самостійні агрегати або як важливі елементи складних технологічних установок в енергетичній хімічній нафтовій харчовій та інших видах промисловості.
Процеси теплообміну здійснюють для різних цілей і між різними теплоносіями.
По способу передачі тепла теплообмінні апарати розділяють на три групи:
рекуперативні в яких теплопередача здійснюється через стінку що розділяє два теплоносія;
регенеративні в яких тепло гарячого теплоносія віддається твердому тілу-насадці а потім холодний теплоносій омиваючи насадку охолоджує її при цьому нагріваючись;
змішувальні в яких теплообмін відбувається при безпосередньому зіткненні теплоносіїв
Кожухотрубчасті теплообмінники є самими розповсюдженими апаратами в промисловості. Вони складаються з пучків труб закріплених в трубних решітках кожухів кришок патрубків опор і в залежності від призначення – з інших вузлів. Корпус кожухотрубчастого теплообмінника являє собою циліндр зварених між собою з одного або кількох листів (зазвичай сталевих). До країв кожуха приварені фланці для з’єднання з кришками. Трубчатку кожухотрубних апаратів виготовляють з прямих чи вигнутих труб зовнішнім діаметром від 12 до 57 мм. Трубні решітки (дошки) слугують для закріплення в них пучка труб за допомогою розвальцьовки заварки запайки чи сальникових закріплень. Трубні решітки або приварюють до кожуху або затискають болтами між фланцями корпуса і кришки або з’єднують болтами тільки з фланцями вільної камери. Кришки кожухотрубних апаратів мають плоску конічну сферичну а частіше еліптичну форму [1].
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК КОЖУХОТРУБЧАСТОГО ТЕПЛООБМНННИКА
Розрахунок товщини стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата що працює під внутрішнім тиском розраховуємо на міцність за формулою:
де Sд — товщина стінки обичайки мм;
р — тиск в апараті Нмм2;
Dз — зовнішній діаметр апарата мм;
[] — нормативне допустиме напруження Нмм2;
φ— коефіцієнт міцності зварного подовжнього шва який приймаємо 07 як для стикового одностороннього ручного шва.
Матеріал стінки приймаємо Сталь 10. Допустиме напруження при t=104 С складає [] =12472 Нмм2.
Розрахунок ведемо по тиску 012 МПа оскільки вода що нагріває безпосередньо контактує з обичайкою.
Виконавши розрахунок приймаємо товщину обичайки sоб=6 (мм). Дана товщина стінки забезпечить міцність конструкції. Дані розрахунку округлюються до найбільшого парного значення. В будь-якому випадку товщину стінок апаратів рекомендовано приймати не менше 3-4 мм.
2 Розрахунок товщини стінки еліптичних днищ
Товщину стінки еліптичного днища що працює під внутрішнім тиском розраховують на міцність за формулою
де R – радіус кривини у вершині днища мм;
hв – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних днищ відношення hвDв = 025 та R=Dв.
Рисунок 1.1 – Днище еліптичне
Тоді товщина стінки днища
Dв=Dз-2Sст [мм](1.5)
Навантаження на кришки апарату створює тиск в трубах з водою що гріється. Розрахунок ведеться по тиску 08 МПа.
Округливши отримане значення до більшого парного числа приймаємо товщину днища S=6 мм.
3 Перевірка фланцевих болтів кришки на міцність
За галузевою нормаллю ГН 26-02-95-68 обираємо фланець
Таблиця 1.1 – Фланець плоский приварний
z кількість болтів М24
Обираємо прокладку плоску для фланцевих з'єднань (за ГН 26-02-105-68)
Таблиця 1.2 – Прокладка паронітова
Розрахункова довжина болта
Площа поперечного перерізу болта
де d – діаметр болта.
де Еб – модуль пружності матеріалу болта (Нмм2). В даному випадку модуль пружності матеріалу болта Еб=215103 (Нмм2).
Площа прокладки що приходиться на один болт.
Піддатливість частини прокладки що приходиться на один болт
Коефіцієнт основного навантаження
Середній діаметр прокладки
Зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт
Сумарне зусилля на болт
де Кст – коефіцієнт запасу проти розкриття тиску. В даному випадку приймаємо Кст=15.
Перевіряємо міцність болтів М24 із Сталі 35 встановлених в кількості z = 8для фланця з умовним діаметром 150 мм.
Допустима сила[Р] для М24 із сталі 35 при 20С – 37 кН тому болтове з’єднання буде надійним.
4 Розрахунок трубної дошки
Для закріплення труб у трубній дошці використовують розвальцьовування. Найбільш поширеним показником степеню розвальцювання є сумарна деформація труби (зменшення товщини її стінки) і отвору що вальцюється в решітці – очка (збільшення його діаметра) яка отримується з моменту дотику стінки труби і стінки очка.
Рисунок 1.2 – Трубна дошка
Для надійної розвальцьовування товщина трубної дошки має бути не менше
hм = dn + 5 мм для стальної трубної решітки
5 Укріплення отворів
В обичайках та днищах апаратів є різні отвори: для штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку апарату. Для відновлення міцності стінки її укріплюють встановлюючи укріплюючи елементи.
Діаметр неукріпленого отвору не повинен перевищувати 06 внутрішнього діаметра циліндра.
Найбільший діаметр який можна проектувати без укріплень при >0.5:
де Dвн – внутрішній діаметр обичайки мм;
- товщина стінки обичайки мм;
С – прибавка на корозію С=3 мм;
Найбільший діаметр який можна проектувати без укріплень при
де Р – тиск в апараті Р=012 Нмм2;
[] – нормативне допустиме напруження (Нмм2) []=124 Нмм2.
Оскільки φ005 рахуємо за формулою (1.7)
Діаметри отворів у апараті не перевищують даний діаметр. Отже їх укріплювати непотрібно.
ПРИСТРО ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ
Умови поставленого завдання найкраще задовольняє фланець плоский приварний з гладкою ущільненою поверхнею. Такий фланець застосовується при тисках до 25 нмм2. За нормаллю ОН 26-02-95-68 підбираємо плоский приварний фланець з гладкою ущільненою поверхнею за ГОСТ 1255-67 [2] оскільки він найбільше відповідає умовам роботи заданому апарату.
Рисунок 2.1 - Фланець плоский приварний
Для забезпечення герметичності фланцевого з’єднання використовують прокладки. Матеріал прокладки м’якший за матеріал фланців. При затягуванні прокладка деформується та заповнює всі заглиблення на поверхні фланців.
Користуючись вихідними даними вибираємо паронітові прокладки 150-10 П ОН 26-02-105-68 та 250-10 П ОН 26-02-105-68.
Рисунок 2.2 – Прокладка паронітова
3 Розрахунок внутрішніх діаметрів штуцерів
При розрахунках масової витрати апарата користуються наступною формулою
де Fтр – площа поперечного перерізу труби пере тискання;
W – швидкість руху рідини що складає 24 мс для води що нагрівається для води що гріє швидкість складає 15 мс;
D – внутрішній діаметр труби пере тискання;
ρ – густина води що складає 9922 кгм3 при t=40 С.
Прийнявши швидкість W=24 мс отримуємо наступну формулу для розрахунку внутрішнього діаметра штуцера.
Для води що нагрівається
d=4111111314100024=0244 м.
За нормаллю ОН 26-02-95-68 вибираємо діаметр штуцера 250 мм.
Для води що гріється
d=42222314992215=0137 м.
Рисунок 2.3 – Штуцер з фланцем приварним плоским
За нормаллю ОН 26-02-95-68 приймаємо діаметр штуцера 150 мм
Таблиця 2.1 – Фланці приварні плоскі
За нормаллю ГН 26-02-106-68 обираємо паронітові прокладки
Таблиця 2.2 – Прокладки паронітові
Умовне позначення прокладок: прокладка 150-10 ОН 26-02-106-68 прокладка 250-10 ОН 26-02-106-68.
4 Розрахунок фланцевих болтів штуцерів на міцність
За формулами (1.6) – (1.14) перевіряємо міцність болтів М24 із Сталі 35 встановлених в кількості z = 8для фланця з умовним діаметром 150 мм.
Допустима сила [Р] для М24 із сталі 35 при 20С – 37 кН тому болтове з’єднання буде надійним.
Перевіряємо міцність болтів М24 із Сталі 35 встановлених в кількості z = 12для фланця з умовним діаметром 250 мм.
Допустима сила[Р] для М24 із сталі 35 при 200С – 35 кН тому болтове з’єднання буде надійним.
5 Перевірка зварювального шва штуцера на міцність
Перевіряємо міцність шва для Сталі 20 з катетом k=s = 6 мм допустиме навантаження ['] = 160 Нмм2. Розрахунок ведеться за наступною формулою:
де – напруження матеріалу зварного шва МПа;
– зовнішній діаметр патрубка мм;
– коефіцієнт проплавлення шва який приймаємо 07;
k – катет зварювального шва;
– допустиме напруження матеріалу зварного шва МПа.
Умова міцності виконується. Зварювальний шов штуцера витримає дане навантаження.
1 Вибір опори апарату
Для встановлення апаратів на фундамент використовують опори. Опора приварюється до апарата суцільним швом. Такого типу опори використовують при встановленні вертикальних апаратів не в приміщенні особливо при співвідношенні висоти апарату та діаметра НD5. Малі апарати іноді встановлюють на трубчатих опорах .
Тому виходячи із вище наведеного обираємо опори з підкладним листом для горизонтальних апаратів.
2 Розрахунок опори апарату
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях
G= mg = 120098=11760 (Н).
Площа опорної поверхні
Приймаємо кількість опор n=2 запас для питомого навантаження к=075.
Рисунок 3.1 – Опора апарату
Питоме навантаження на опору
Питоме навантаження на опору не перевищує допустимого. Тому дані опори повністю задовольняють конструкційніим потреби.
Зварювальний шов між обичайкою та підкладним листом виконується внапуск. Катет шва буде дорівнювати товщині підкладного листа k=s=4 (мм).
3 Вибір стропових елементів
Стропові елементи призначені для підйому апарата при транспортуванні. Вухо (рис. 3.2) виготовляється з листової сталі Ст3 тієї ж товщини що і стінка обичайки 6 мм і має вигляд пластини з отвором. Вухо приварюється тавровим з’єднанням до металевої пластини тієї ж товщини зміцнення стику і зменшення навантаження на зварні шви. Пластина в свою чергу вигинається по радіусу кривизни днища і приварюється до нього в напуск.
4 Розрахунок стропових елементів
Умова міцності для зварного шва:
де F сила що діє на зварний шов дорівнює половині ваги апарату тобто – 054300=2150 (Н);
k катет зварного шва який рівний товщині підкладного листа k=6 (мм);
коефіцієнт проплавлення який приймається для ручного зварювання рівним 07;
допустиме напруження матеріалу шва приймається 150 МПа.
За формулою (2.6) перевіряємо шов на міцність
Отже зварювальний шов повністю відповідає конструкційним потребам.
Контрольно-вимірювальні прилади
Гільзи (рис 4.1) призначені для установки в них скляних термометрів або термопар. х виготовляють із шматка труби з завареним наглухо кінцем і приєднуються до корпусу апарату або до штуцера за допомогою фланців або приварюються. нколи застосовують латунні гільзи які вкручуються в приварений патрубок. Довгі гільзи виготовляють із товстих труб або укріплюють ребрами жорсткості.
Рисунок 4.1 – Гільза приварна
90190506730Вибираємо термометр П51241 291 – це термометр прямого виконання №5. Діапазон вимірювання від 0 до 160°С з ціною поділки 1°С. Довжина верхньої частини 240мм нижньої – 291мм (рис. 4.2).
Рисунок 4.2 - Термометр
Для визначення тиску робочого середовища кожен теплообмінний апарат оборудують манометрами.
В теплообмінному апараті манометри встановлюють на штуцерах для входу і виходу води що гріє і води що нагрівається.
Манометр має бути встановлений вертикально або з нахилом в перед до добре освітлюватись також повинен бути доступний для повірки. Максимальна висота на якій може бути встановлений манометр складає для манометрів з номінальним діаметром не менше 100 мм – 2 м не менше 160 мм – 5 м не менше 250 мм – більше 5м. На апаратах (в тому числі теплообмінних) установка манометрів на висоті більше 5 м від площадки обслуговування заборонена.
В даному випадку можна використовувати як і трубчасті так і пластинчасті манометри.Клас точності цих манометрів відносно тиску в апараті буде складати 25.
Манометр потрібно вибирати з такою шкалою щоб при робочому тиску стрілка його знаходилася на середині шкали. На шкалі манометра повинна бути нанесена червона риска яка визначала б найвищий допустимий тиск з врахуванням добавленого тиску від маси стовпа рідини при низько опущених манометрах. Червона риска на шкалі може бути замінена на пластинку покрашену в червоний колір яка прикріплена до корпуса манометра.
Рисунок 4.3 – Встановлення манометра
Отже вибираємо: 1) трубчастий манометр з корпусом діаметром 60 мм класом точності 25 і діапазоном вимірювань 0 6 кгссм2; 2) трубчастий манометр з корпусом діаметром 60 мм класом точності 25 і діапазоном вимірювань 0 2 кгссм2.
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом 210x297 мм у твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа температура стінки °С робоче середовище та його корозійні властивості місткість м3) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів). Наводиться перелік арматури контрольно – вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
Вимоги щодо техніки безпеки наведені в галузевих правилах. Нагляд за такими об’єктами організовується керівником підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих об’єктів. Перед запуском у роботу такі об’єкти мають бути оглянуті органами держнаглядохоронпраці які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію.
При гідравлічних випробуваннях апарат має перебувати під пробним тиском не менше 10 хв. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску і температури середовища. Манометр має бути з класом точності не більше 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання знаходилась в першій третині шкали.
Виробниче обладнання має бути пожежо – та вибухонебезпечним. Елементи конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є джерелом небезпеки. Конструкція повинна виключати можливість дотику працюючих до гарячих частин.
В даному курсовому проекті було спроектовано корпус кожухотрубачстого водо-водяного теплообмінного апарату який працює під тиском.
В процесі розрахунку отримали значення товщини стінки обичайки та еліптичних днищ Sоб=6 мм і Sдн=6 мм товщину трубної дошки hм=7 мм внутрішніх діаметрів штуцерів d1=150 мм d2=250 мм.
Також було підібрано опори та стропові елементи фланці та контрольно-вимірювальні прилади.
Креслення апарату подано на форматі А1.
Анурьев В.И Справочник конструктора-машиностроителя — М.: Машиностроение 1979 в 3 т.
Проектирование монтаж и эксплуатация тепломассообменных установок: Учеб. пособие для вузов А. М. Бакластов В. А. Горбенко П. Г. Удыма; Под ред. А. М. Бакластова -М. : Энергоатомиздат 1981 - 336 с.
Промышленные тепломасообменные процесы и установки: Учебник для вузовА.М.Бакластов О. Л. Данилов и др.; Под ред. А. М. Бакластова. - М.: Энергоатомиздат 1986. –382 с.
Промышленная теплоэнергетика и теплотехника: Справочник А. М. Бакластов В.М. Бродянский В.М. Голубев и др.; Под общ. ред. В. А. Григорьева и В. М. Зорина. - М.: Энергоатомиздат 1983. - 552 с. (Теплоенергетика й теплотехника).
Гальперин Н. И. Основные процессы и аппараты химической технологии. - М.: Химия 1981.-312 с.
Проектирование процессов и аппаратов пищевых производств Под ред. В. Н. Стабникова. -К.: Вища школа 1982. - 199 с.
Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “Низькотемпературні теплотехнологічні процеси і устаткування” для студентів бакалаврського напрямку 6.0905 – “Енергетика” Укладач С. Й. Ткаченко. - Вінниця ВДТУ 1997. - 54 с.
Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “Високо- і середньотемпературні теплотехнологічні процеси і устаткування” для студентів бакалаврського напрямку 6.0905 - "Енергетика” Укладач С. Й. Ткаченко. - Вінниця ВДТУ 1997.-44с.
Міністерство освіти та науки України
Керівник старший викладач
На розробку корпуса кожухотрубчастого водо-водяного теплообмінника з жорстким закріпленням трубної дошки
(витрата води 400 тгод)
Область застосування виробу — підготовка технологічної води на підприємствах теплопостачання.
Основа для розробки – робочий навчальний план з Основ конструювання (ОК).
Мета та призначення розробки: а) мета розробки – отримання практичних навиків розрахунків та конструювання апаратів та вузлів теплотехнологічних апаратів та пристроїв; б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з дисципліни ОК.
Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни ОК літературні патентні та інші технічні матеріали з розрахунку та конструювання деталей машин та теплотехнологічного устаткування.
1 Склад виробу та вимоги до конструктивної будови
1.1 Корпус – циліндричний з’єднаний з днищами фланцевим з’єднанням
1.2 До обечайки приварені дві опори для встановлення корпуса на фундамент
1.3 В обичайці передбачені два штуцери для подачі та відводу води що гріє Dу=150 мм
1.4 В днищі передбачені два штуцери для подачі та відводу води що нагрівається Dу=250 мм
1.5 В нижній частині корпусу розміщений штуцер для вивантаження твердих часток
1.6 До обичайки приварені косинки для транспортування апарату
Додаток А (продовження)
2 Показники призначення
2.1 Зовнішній діаметр апарату мм.480.
2.2 Довжина апарату мм. 2655.
2.7 Форма нижнього та верхнього днищ еліптична
3 Вимоги до надійності
3.1 Термін служби привода рок.10.
3.3 Корпус повинен відповідати вимогам збереженості і ремонтопридатності
4 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації
4.1 При конструюванні корпуса слід максимально використовувати стандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів і конструкцій в різних вузлах корпуса)
4.2 Графічна та текстова документація розробленого привода повинна відповідати всім діючим стандартам України
Стадії та етапи розробки привода включають елементи технічної пропозиції ескізного та технічних проектів
Крайні терміни виконання КП
Порядок контролю та прийняття
Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.
Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.
Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.
м шалка як рна2.cdw
дренаж.frw
Чертеж 12.cdw
Поверхня теплообміну - 24 м
Робочий тиск в паровому прсторі - 01 - 12 кгссм
Робочий тиск в водяному просторі - 4 кгссм
Робоча температура в корпусі - 40-104
Робоча температура в трубній системі - 10-80
Вага охолодника заповниного водою - 1750 кг
-11.006.ОК.00.00.000
охолодник випару ОВВ-24
ОПОРА ПИВОДУ.cdw
Лаз.cdw
Специф кац я 3.cdw
-11.006.ОК.00.00.000 СК
-11.006.ОК.01.00.000
-11.006.ОК.02.00.000
Складальне креслення
-11.006.ОК.03.00.000
-11.006.ОК.04.00.000
спец.cdw
Плоска прокладка 200-04
Плоска прокладка 500-04
А3-Мешалка перепоблена.cdw
ОПОРА ПРИВОДА 1.cdw
Сталь 20 ГОСТ 1050-88
ШТУЦЕР-готовий.cdw
Шт для тр.frw
ЛИТОВЧУК ЗАПИСКА 2.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
з дисципліни: Основи конструювання”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
-43.251.00.00.000 ПЗ
Н.контролер. к.т.н. доц.
В даному курсовому проекті проектується солерозчинник. При
проектуванні розраховуються товщини стінки апарата об’єм проводяться
розрахунки на міцність апарата. Також при проектуванні підбирається ряд
деталей до апарата. По закінченню розрахунків та по підібраних деталях
кресляться два креслення на форматі А1. На першому листі повинен бути
накреслений солерозчинник а на іншому – деталь з апарата на вибір
Розрахунок товщини стінки
1 Розрахунок товщини стінки обичайки
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища .
3 Розрахунок товщини стінки еліптичної кришки .
Розрахунок пристроїв для з’єднання проводів огляду установки апарату
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
2 Розрахунок болтів на міцність
4 Розрахунок закріплених кілець
Контрольно-вимірювальні прилади .. ..
Заходи з охорони праці .
Список літератури .
Солерозчинники призначені для приготування регенераційних розчинів
повареної солі і сульфату амонію для катіонних фільтрів а також для
освітлення регенераційних розчинів реагентів на водопідготовчих установках
невеликого виробництва промислових і опалювальних котельнях.
При натріє-катіонуванні поварена сіль а при амоній-натрій-
катіонуванні поварена сіль з сульфатом амонію завантажується в
солерозчинник через лючок на верхньому днищі в кількості необхідній для
регенерації одного фільтру. Потім в апарат подається вода під тиском до 06
МПа. Коли вона проходить через реагент утворюється розчин освітлення якого
проходить при фільтрування через шар фільтруючого матеріалу який
знаходиться в розчиннику.
Розчин що вийшов з солерозчинника прямує в регенеруючий фільтр.
Закінчення розчинення реагенту в солерозчиннику контролюється при відборі
проб розчину через пробовідбірний кран встановлений на трубопроводі
розчину який виходить з розчинника.
Перед завантаженням нової порції реагенту в розчинник фільтруючу масу
промивають потоком води направленим знизу вгору.
Ця процедура виконується при кожному завантаженні солерозчинника
реагентом чи через декілька завантажень в залежності від ступеня
забруднення реагенту що розчиняється.
Солерозчинник складається з наступних основних елементів: корпуса
нижнього і верхнього розприділяючих пристроїв трубопроводів запірної
арматури і пробовідбірного пристрою.
Корпус – циліндричний зварний із листової сталі з привареними
штампованими еліптичними днищами. До нижнього днища приварені три опори для
установки солерозчинника на фундамент на верхньому днищі передбачено
завантажуючий пристрій з швидкозйомною кришкою який використовується для
заповнення солерозчинника фільтруючим матеріалом (кварцовим піском чи
антрацитом) і розчиняємимим реагентами.
До центру нижнього еліптичного днища і верхньої частини корпусу
солерозчинника приєднуються трубопроводи розташовані на фронті
Корпус солерозчинника споряджений повітряником. В нижній частині
корпусу є лючок для гідровивантаження фільтруючого матеріалу.
Нижній розприділяючий пристрій призначений для збору регенеративного
розчину при розчиненні реагентів і подачі води для промивки фільтруючої
маси. Він складається із диску з отворами привареного до нижнього
еліптичного днища таким чином що між днищем і диском утворюється щілина.
Верхній розприділяючий пристрій призначений для підводу води в
солерозчинник при розчиненні реагентів і відводу промивочної води при
промивці фільтруючої маси. Він складається з труби розміщеної в центрі
солерозчинника і направленої в сторону верхнього еліптичного днища. Кінець
цієї труби має відбійний щиток.
Трубопроводи і запірна арматура розміщені по фронт солерозчинника.
Корпус і трубопроводи фронту солерозчинників виготовляються з
В комплект поставки входять: корпус трубопроводи ы арматура в межах
фронту солерозчинника кріпильні деталі і прокладочні матеріали манометр
з триходовим краном.
Розрахунок товщини стінки апарату
Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
де Sоб – товщина стінки обичайки мм;
р – тиск в апараті Нмм²;
Dв – внутрішній діаметр апарата мм;
[] – нормативна допустима напруга Нмм² яку вибираємо за
даними ГОСТ 5632-61 для теплостійких та кислотостійких сталей зокрема для
сталі ОХ18Н10Т при робочі температурі до 40°С.
φ – коефіцієнт міцності зварного подовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
С – прибавка для компенсації корозії приймаємо 3мм.
Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища що працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність за формулою:
hв – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних
днищ відношення hвDв = 025 та R = Dв.
Тоді товщина стінки днища:
[pic] = [pic]+ 0003= 0 003947 м (4 мм)
В будь-якому випадку товщина днища повинна бути не менше товщини
обичайки розрахованої за формулою 1.1 при φ = 10. Для днищ виготовлених
з суцільної заготовки коефіцієнт міцності φ = 10.
Товщина стінки еліптичної кришки
Товщину стінки еліптичної кришки (рис. 1.3) що працює під тиском
розраховують на міцність по формулі
де S – товщина стінки еліптичного днища мм;
p – тиск в апараті [p
φ – коефіцієнт міцності зварного повздовжнього шва;
С – прибавка для компенсації корозії;
Підставивши відповідні значенні в формулу (1.31) отримаємо:
[pic] = [pic]+ 0003= 0003947м (4мм)
Товщину стінки отриману по формулі (1.3) округляємо в сторону
збільшення до цілого числа. За рекомендаціями ГОСТ 6533-68 товщину стінки
апарату приймаємо 4мм[2].
Рисунок 1.3 Еліптична кришка
Розрахунок пристроїв для з’днання трубопроводів огляду
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
Люки і лази призначаються для огляду очистки і ремонту внутрішньої
порожнини апаратів а також для монтажу і демонтажу вузлів які знаходяться
в середині апарата і для загрузки сировини.
Якщо потрібно проводити монтаж внутрішніх пристроїв без залізання в
апарат то застосовують люки діаметром не менше 150мм щоб в них вільно
проходила рука робочого.
Кришку люка роблять у вигляді заглушки на болтах коли люком
користуються рідко. Коли часто відкривати люк то вони мають кришки на
відкидних болтах. Люки для загрузки сировини які необхідно постійно
відкривати і закривати забезпечують для швидкого притискання кришки.
Обичайки люків виготовляють з тих же матеріалів що й обичайки
апаратів. Фланці і заглушки – з тих же матеріалів що й фланці апаратів.
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляють з того ж
матеріалу що й сам апарат.
За нормаллю ОН 26-02-95-68 підбираємо фланець плоский гладенький
Таблиця 2.1.1 - фланець плоский гладенький приварний
DВ*Л Dн D1 D2 b Кількість
мм мм мм мм мм болтів М20
Фланці виготовляють Х18Н10Т болти Х18Н10Т гайки Х18Н10Т.
Таблиця 2.1.2 – Розрахункові розміри кришки люка і фланця стального
плоского приварного гладкого
Товщина стінки люка визначається по формулі:
Підставивши відповідні значення в рівняння 2.1.1 – отримаємо:
[pic]=000335м(=335мм)
Товщину плоскої круглої кришки приєднаної до фланця болтами (рис
1) розраховуємо за формулою:
де k1 – коефіцієнт що визначається за діаграмою в залежності від
b0 – розрахункова ширина прокладки мм;
Dсп – середній діаметр прокладки мм;
Dб – діаметр болтової окружності мм;
[pic][pic] та відношення [pic]
Ширина прокладки [pic]. В нашому випадку [pic]
За прокладочний матеріал обираємо гуму ГОСТ 7338-65 з твердістю по Шору
вище 75за таблицею 100.
Коефіцієнт k1 згідно графіку знаходиться в залежності від
співвідношення [pic] та[pic]. Коефіцієнт k1 = 0.7
Отже за формулою (2.1.2) розраховуємо товщину плоскої круглої кришки:
Рис 2.1 - Товщина плоскої круглої кришки приєднаної до фланця болтами.
Розрахунок болтів на міцність
Болти для з’єднання фланців приймають при тиску в апараті до 16
Нмм2. При більш високих тисках болти приймати не варто через те що у
головки болта виникають місцеві напруження.
Перевіряємо міцність болтів М20 зі сталі Х18Н10Т встановлених у
) піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта:
а модуль пружності матеріалу болта:
Тоді за формулою (2.2.1) маємо:
) піддатливість частини прокладки що приходиться на один болт:
b – ширина прокладки;
h – товщина прокладки.
) коефіцієнт основного навантаження:
) зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт:
де середній діаметр прокладки
) сумарне зусилля на болт:
де коефіцієнт запасу міцності затяжки проти розкриття стику
Штуцера використовують для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приборів.
Штуцера складається з патрубка (короткого відрізка труби) і фланця.
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручну
заводку фланцевих болтів зі сторони апарата. Виготовляють штуцера з
фланцями приварними плоскими гладкими на [pic] по нормалі Н 999-65
штуцера з фланцями приварними в стик гладкими на [pic] по нормалі
Так як арматуру яка приєднується до фланця зазвичай не випускають
на умовний тиск менше [pic] то вибирають їх до апаратів низького тиску.
Умовний прохід [pic] приймаємо 80 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера наведені в табл 2.3.1.
мм2 Отвори під болти [pic] Кількість болтів М20
170 195 160 138 35 32 60 18 4 Таблиця 2.3.1 –
Дані для розрахунку штуцера
Рисунок 2.3 – Штуцер з фланцем приварним плоским
4 Розрахунок закріплених кілець
В обичайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Для відновлення міцності
ослабленої стінки її укріплюють встановлюючи укріпляючі елементи.
Зазвичай отвори укріплюють способом зварювання накладок до тіла
патрубка і до стінки сосуда. Ці накладки які називаються укріпляючими
кільцями поєднують з сигнальним отвором з різьбою М10·15 для перевірки
герметичності зварного шва. Шви змазують обмивальною піною і коли через
сигнальний отвір підходить стиснуте повітря то навіть невелика витік
становиться помітним.
При визначенні розмірів укріпляючого кільця необхідно щоб площа
перерізу кільця була рівна площі яка підлягає компенсації. При h=S
приймають Dк = (17 2)d.
Зовнішній діаметр закріплюючого кільця не повинен бути
більший подвійного діаметра патрубка тому що місцеві напруги які
виникають на краю отвору швидко убиваючи по мірі видалення від краю
отвору і на відстані рівній половині діаметра стають дуже незначними .
Діаметр кільця визначається за формулою:
5 Розрахунок опори апарату
При встановлені апарата всередині приміщення на полу застосовують
окремі опорні лапи. Зазвичай апарати встановлюють на чотири лапи рідко на
три. Вибирають лапи по нормалі в залежності від навантаження.
При встановленні апарата в середині приміщення на полу
використовують окремі опорні лапи (рис 2.5).
Для того щоб уникнути вм'ятин обичайки між лапою і
обичайкою апаратів іноді розміщують прокладку. Питоме навантаження на
опорній поверхні лап не повинно перевищувати 100 Нмм2 (для сталі і
Для подальших розрахунків потрібно визначити об’єм апарата V що
знаходиться за формулою:
Підставивши відповідні значення в відповідну формулу отримаємо:
Вага чистого металу навантаження на бетон – 15кН. Знаходимо вагу
апарата при гідравлічному досліді:
[pic] G =1.5+V·10³=1.5+0.1256·10³=2.756 кН[pic]
Знаходимо питоме навантаження на опору воно має бути ≤2 так як
апарат має бетонну опорну поверхню:
де n – кількість трубчастих стойок;
Fоп – опорна площа трубчастих стойок.
Далі визначаємо опону площу трубчастої стойки:[pic]
Виходячи з формули (2.5.1) знайдемо [pic]:
Тоді задаючись d2 = 80 мм дізнаємось внутрішній діаметр
трубчастої стойки d1 користуючись формулою (2.5.2):
Рис 2.5 – Стойка трубчаста
Кнтрольно-вимірювальні прилади
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском треба
опоряджувати манометрами прямої дії. Манометр може бути встановлений на
штуцері посудини або трубопроводі запірної арматури.
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
- 25 – при робочому тиску посудини до 25 МПа (25 кгссм²);
- 15 – при робочому тиску посудини понад 25 МПа (25 кгссм²);
Манометр треба вибрати з такою шкалою щоб межа вимірювання
робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі
манометра власником посудини має бути нанесена червона риска яка
вказувала б на робочий тиск посудини. Замість червоної риски дозволяється
прикріплювати до корпуса манометра металеву пластинку пофарбовану в
червоний колір і щільно прилягаючу до скла манометра.
Манометр повинен бути встановлений так щоб його покази можна було
чітко бачити обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпуса
манометрів що встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки
спостереження за ним повинен бути не менше 100 мм а на висоті від 2 до
м – не менше 160мм. Встановлювати манометри на висоті понад 3 м від
рівня площадки обслуговування забороняється. Між манометром і посудиною
має бути встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій що
дозволяє проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою
У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і
властивостей середовища що міститься в посудині потрібно спорядити
сифонною трубкою чи масляним буфером або іншими пристроями що захищають
його від безпосередньої дії середовища і температури та забезпечують
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають бути
забезпечення приладами для контролю швидкості та рівномірності прогрівання
по довжині висоті посудини і реперами для контролю теплових приміщень.
Необхідність оснащення посудини вказаними приладами і реперами і допустима
швидкість нагрівання та охолодження посудин визначаються розробником
проекту і повинні бути зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та
Зходи з охорони праці
Вимоги до технічної безпеки наведені в галузевих правилах
експлуатації. Ці вимоги підлягають реєстрації в органах Держохоронпраці
України. Нагляд за такими об’єктами організовує керівник підприємства
який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по
ремонту таких об’єктів.
Для своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що
працюють під тиском необхідно проводити технічне опосвідчення: перед
запуском у роботу періодично і позачергово. Перед запуском у роботу такі
апарати мають бути оглянуті органами Держнаглядуохоронпраці України які
їх реєструють і віддають дозвіл на експлуатацію. Періодичне технічне
опосвідчення існує двох типів: 1) зовнішній та внутрішній нагляд
(проводять не більше 1 разу на 4 роки) ; 2) гідравлічні випробовування
(проводиться не рідше 1 разу на 8 років).
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджуються і
затверджуються в порядку встановленому вище поставленою організацією. На
аппарат складають паспорт та інструкцію по монтажу і безпеки експлуатації.
На корпусі обов’язково прикріплюють пластину на якій нанесені паспортні
а) назва підприємства виробника;
б) серійний номер апарату;
в) рік виготовлення ;
г) робочий та пробний тиск;
д) допустима температура стінок.
При гідравлічних випробовуваннях апарат має перебувати під
пробним тиском не менше 10 хв.
Апарат обладнують запорною арматурою приладами для вимірювання
тиску і температури середовищ. Манометри повинні мати клас точності не
менше 25 і таку шкалу щоб межа вимірювань робочого тиску знаходиться в
першій третині шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять 1
раз в рік а через 6 місяців проводять перевірку манометрів контрольним
Вимоги до безпеки обладнання :
-виробниче обладнання має бути пожежо і вибуховобезпечними;
- використання безпечних матеріалів на виробництво обладнання;
- елементи конструкцій не повинні мати гострих кутів поверхонь з
нерівностями що є джерелом небезпеки;
- конструкція повинна включати можливість дотику працюючих до гарячих чи
переохолоджених частин;
- в разі необхідності в конструкції повинна передбачатися сигналізація або
засоби автоматичної зупинки відключення від джерел енергії при аварії;
- конструкція має передбачати захист від ураження електричним струмом
(заземлення або занулення);
- при експлуатації апаратів не повинні перевищуватися допустимі рівні шуму
- герметизація обладнання;
- правила експлуатації систем управління обладнання.
В даному курсовому проекті було розраховано солерозчинник.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка
розташована вертикально та закривається із однієї сторони еліптичною
кришкою а з іншої еліптичним днищем.
Підрахувавши товщини обичайки днища і кришки було визначено та
підібрано за даними параметрами: штуцер опори фланці болти для
Зробивши всі розрахунки апарат було спроектовано на форматі А1.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982 -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая школа
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Вышэйшая
Doc2 (2).doc
труба.cdw
Специф кац я 2.cdw
охолодника випару ОВВ-24
-11.006.ОК.00.00.000 СК
-11.006.ОК.01.00.000
-11.006.ОК.02.00.000
-11.006.ОК.03.00.000
-11.006.ОК.04.00.000
-11.006.ОК.05.00.000
Складальне креслення
7 Контрольно.doc
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри та
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском треба опоряджувати
манометрами прямої дії. Манометр може бути встановлений на штуцері посудини
або трубопроводі запірної арматури.
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
* 25 - при робочому тиску посудини до 25 МПа (25кгссм');
* 15 - при робочому тиску посудини понад 25 МПа (25кгссм");
Манометр треба вибрати з такою шкалою щоб межа вимірювання
робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра
власником посудини має бути нанесена червона риска яка вказувала б на
робочий тиск посудини. Замість червоної риски дозволяється прикріплювати до
корпуса манометра металеву пластинку пофарбовану в червоний колір і щільно
прилягаючу до скла манометра.
Манометр повинен бути встановлений так щоб його покази можна було чітко
бачити обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпуса манометрів що
встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за ним
повинен бути не менше 100мм а на висоті від 2 до Зм не менше 160мм.
Встановлювати манометри на висоті понад Зм від рівня площадки
обслуговування забороняється. Між манометром і посудиною має бути
встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій що дозволяє
проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою контрольного.
У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і властивостей
соредовища що міститься в посудині потрібно спорядити сифонною трубкою чи
масляним буфером або іншими пристроями що захищають його від
безпосередньої дії середовища і температури та забезпечують надійну роботу.
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають бути
забезпечення приладами для контролю швидкості та рівномірності прогрівання
по довжині висоті посудини і реперами для контролю теплових переміщень.
Необхідність оснащення посудин вказаними приладами і реперами і допустима
швидкість нагрівання та охолодження посудин визначаються розробником
проекту і повинні бути зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та
СТИЙКА ПИД РЕДУКТОР 1.cdw
ОПОРА СПЕЦИФИКАЦИЯ.frw
М шалка.cdw
маном.frw
Коэффициент теплоотдачи лучеиспусканием в значительной степени зависит от содержания С--126ba5998f.doc
содержания СО2 и Н2О в газах и абсолютной температуры газа в четвертой
степени. Значения этих коэффициентов можно подсчитать по приведенным ниже
формулам (3-18) и (3-19).
Пример 1-2. Произвести тепловой и конструктивный расчеты основных
деталей секционного водоводяного подогревателя теплосети Мосэнерго (рис. 1-
) при следующих условиях:
схема движения теплоносителей — противоток;
производительность аппарата Q= 175 ■ 106 Джс (Вт) = 15 Гкалч;
температура греющей воды '1=130°С и ^''i = 100 °С:
температуры нагреваемой воды t'2=62°C и Г'2 = 92°С;
поверхность нагрева выполнена из латунных трубок диаметром dBBldB= 1416
теплопроводность материала трубок Я='1049 Вт(м-°С);
толщина накипи 6н = 02 мм;
теплопроводность накипи Ан = 349 Вт(м-°С);
коэффициент учитывающий потери тепла в окружающую среду т) = 097.
Решение. Определяем средний объемный расход греющей воды при tCpi = =
0-103 (130 —100)-948-097
Средний объемный расход нагреваемой воды при te2 = 77 *С
la = c(t"2—t'2)p" °~ 419-Ю3 (92—62)-972 °'0143 М'С
где р'=948 кгм3 и р"=972 кгм3 — плотности воды при соответствующих
температурах; с — теплоемкость воды.
Средний температурный напор в аппарате ACp=Ai = A2 =
0—92=100—62=38°С поскольку в данном случае водяные эквиваленты
теплоносителей почти одинаковы.
Для определения количества трубок в одной секции задаемся скоростью
движения воды в трубках 0)1=15 мс и определяем площадь поперечного
сечения трубок в секции
По табл. 1-3 находим ближайшее конструктивное число трубок равное 62
(при расположении трубок по концентрическим окружностям). Такому количеству
трубок соответствует диаметр аппарата >' = 8s. Принимая шаг по радиусу
s=l4dH т. е. s= = 14-0016=00224 м и кольцевой зазор й=0008 м
определяем внутренний диаметр корпуса:
D=D'+d+2k=8 0022+0016+2 0008=0208 м.
Находим скорость движения воды в межтрубном пространстве. Площадь
поперечного сечения корпуса
Площадь занятая трубками
Площадь межтрубного пространства
Л = ^1—f=0034—00125=00215 м2. Скорость воды в межтрубном
ФЛАНЕЦЬ-готовий.cdw
змист.doc
2.Товщина стінки еліптичного
3. Товщина верхнього еліптичного
2. Вибір прокладки для фланцевого
3. Розрахунок фланцевих
Пристрої для з’єднання
трубопроводів огляду та установки
2 Розрахунок бокового
4 Підбір косинок для підйому апарату
при транспортуванні та розрахунок
Вузли та деталі перемішуючого
1 Розрахунок мішалки
Контрольно-вимірювальні
Днище в зборе.cdw
Додаток А.docx
Вшницький нацюнальний техшчний ушверситет
Ыститут бу;ивництва теплоенергетики та газопостачанн*
Кер1вник niiuenina H. В.
ТЕХН1ЧНЕ ЗАВДАННЯ На розробку корпуса охолодника випару ОВВ-8
Область застосування виробу призначений для конденсацп пари звцщеденоУ J3 деаератора паро-газовоУ cyMiuii i утилпацп тепла gin пари.
Основа для розробкиробочий навчальний план з Основконструювання (ОК).
Мета та призначення розробки: а) мета розробки отриманняпрактичннх навиюв розрахунмв га конструювання апарапв та нуз.пв геплотехнолопчних апарапв та присгроУв; б) призначення розробки - иавчальнийкурсовий проект з дисцишини ОК.
Джерела розробки шдивщуальне завдання на курсовий проект здисциплжи OK ii 1 ерагрнк naieHmi та mini техшчш матер1али з розрахункута конструювання деталей машин та тепло технолопчного устагклвання.
1.Вимоги до конструктивно?будови
1.1.Корпус ци.пндричний з двома фланцевими роз'емними поверхньому та нижньому днищам.
1.2.Корпус Усднусться фланцем.
До обичайки приварен! чотири onopHi лани для встановленнякорпуса на фундамент.
У верхнш частшп обичайки розта1пований штуцер Dv=80 мм топризначений для завашажунання ф!лырувального матер1алу.
До верхнього днища приварен! дв! косинки для шдйому таг ране порту вання корпусу.
У нижнш частин! обичайки розташований штуцер D4-^80 мм якийпризначений для вщводу ф!льтрованоУ води.
Корпус оснащений боков!м лазом для огляду апарату.
2.Показники призначення.
Д!аметрговщина ctihkh мм110010
Довжина апарату мм2000
Робочий тек. Ml laКО
-11Ж.0К 00.00.000 ПЗ
Лаз готовий.spw
-11.OK.006.00.000 CK
Складальне креслення
Прокладка азбестометалева
Трубна дошка.cdw
СПЕЦИФИКАЦИЯ А1.frw
Днище.spw
-11.ОК.021.02.00.000 СК
Складальне креслення
-11.ОК.021.02.01.000
-11.ОК.021.02.02.000
-11.ОК.021.02.00.003
анотация.doc
проектується апарат вертикального
виконання. При проектуванні
розраховуються товщини стінки апарата
товщина стінки лаза об’єм та
проводяться розрахунки на міцність
апарата. Також при проектуванні
підбираються ряд деталей до апарата. По
закінченню розрахунків та по
підібраних деталях кресляться два
креслення на форматі А1. На пешому лислі
повинен бути наклеслений апарат
вертикального виконання а на іншому ?
деталь з апарата на вибір викладача.
Курсова робота МОЯ.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики і газопостачання
КОРПУС ФЛЬТРА ВЕРТИКАЛЬНОГО ОДНОКАМЕРНОГО
Пояснювальна записка
з дисципліни “Основи конструювання”
до курсового проекту за спеціальністю
-11.ОК.029.00.000 ПЗ
Керівник курсового проекту
викладач Пішеніна Н.В.
Розробив студент гр.ТЕ-06
Даний курсовий проект розробляється для проектування апарату
вертикального виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. При
проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина стінки лаза та
проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при проектуванні
підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків та по
підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На першому листі
повинен бути накреслений апарат вертикального виконання а на іншому –
деталь з апарата на вибір викладача.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНКИ ОБИЧАЙКИ 6
1 Розрахунок товщини стінки обичайки . 6
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища . . .7
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ . 9
1 Фланцеві з’єднання . ..9
2 Прокладки для фланцевого з’єднання . 9
3 Розрахунок болтів (шпильок) . 10
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок) .. 11
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ
ТА УСТАНОВКИ АПАРАТУ. 15
1 Підбір штуцерів 15
2 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів 18
3 Укріплення отворів ..20
4 Розрахунок опори апарату . . 21
КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ . .. ..25
ЗАХОДИ З ОХОРОН ПРАЦ 26
Додаток А. Технічне завдання 30
Однокамерний фільтр представляє собою вертикальний циліндричний апарат
який складається зі слідуючих основних елементів: корпусу нижнього і
верхнього розподільчих пристроїв трубопроводів запірної арматури
пробовідбірного пристрою і фільтруючої загрузки.
Корпус фільтра – циліндричний зварний із листової сталі з еліптичними
верхнім і нижнім днищами; верхнє днище приварене до циліндричної обичайки
фільтру; між нижнім днищем і обичайкою є фланцевий роз’єм. До нижнього
днища приварені чотири опори для установки фільтра на фундамент. Фланцевий
роз’єм корпусу фільтра дозволяє здійснювати монтаж і ремонт всіх пристроїв
що знаходяться всередині корпусу фільтра наносити протикорозійні покриття
і закріплювати нижній розподільчий пристрій.
Корпус фільтра оснащений двома боковими лазами. Верхній призначений для
завантаження фільтруючого матеріалу ревізії і ремонту верхнього
розподільчого пристрою а також періодичного огляду стану поверхні
фільтруючого матеріалу. Через нижній лаз здійснюють монтаж всередині
корпусу проводять антикорозійний захист корпусу а також періодичні огляди
і ремонт нижніх розподільчих пристроїв. В центрі верхнього і нижнього днищ
фільтра приварені фланці до яких ззовні по фронту фільтра приєднуються
трубопроводи а всередині – розподільчі пристрої.
На нижньому еліптичному днищі фільтра приварений штуцер для
гідравлічного вивантаження фільтруючого матеріалу; штуцер гідро
завантаження приварений зверху циліндричної частини корпусу. До верхнього
еліптичного днища приварено дві косинки для підйому корпусу фільтра при
транспортуванні і установці на фундамент.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно-вимірювальних
пристроїв здійснюється за допомогою штуцерів.
Для огляду апарата завантаження сировиною і очищення апарата а також
для зборки і розбирання внутрішніх пристроїв використовуються люки і лази.
Встановлення апаратів на фундаменті здійснюється за допомогою лап і
Видаляється рідина з апарата через нижній штуцер.
Апаратура під тиском пошкодження якої може призвести до нещасного
випадку повинна відповідати вимогам інспекції Державного гірничотехнічного
нагляду – Держгірничотех – нагляду. Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується за спеціальними інструкціями.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНКИ АПАРАТУ
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата [1] що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
[pic] – нормативна допустима напруга яку вибираємо за даними ГОСТу
[pic] – коефіцієнт міцності зварного повздовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
Для заданого апарату вибираємо [pic]= 07 – для сталевих апаратів при
стиковому односторонньому ручному шві.
Якби обичайка мала кільцеві зварні шви коефіцієнт міцності таких швів
при розрахунку на внутрішній тиск не враховують.
С – прибавка для компенсації корозії. Величина цієї прибавки
встановлюється враховуючи корозію і термін служби апарату (зазвичай 15-20
Оскільки наш апарат – це фільтр вертикальний однокамерний і робочим
середовищем в ньому є вода яка не являється сильним окислювачем то
Визначимо допустиму напругу [pic][1]. Для цього нам потрібно обрати
марку сталі з якої буде виготовлятися корпус проектуючого фільтра.
Візьмемо вуглецеву та низьколеговану сталь 16 ГС за ГОСТ 5520-62. За
технічними характеристиками апарату фільтра робоча температура внутрішнього
середовища (вода) повинна бути до 35[pic]С. Тому вибираємо [pic] при
Таблиця 1.1 – Нормативні допустимі напруги [pic] при розрахунку
апаратів що працюють під тиском ( за ГОСТ 14249-69)
РозрахункоЗначення [pic] Нмм[pic]
Вуглецеві та низьколеговані сталі
Ст. 3 10 20 09Г2С та 16ГС за
за ГОСТ 380-60 ГОСТ 5520-62
Отже для матерілу апарата [pic] = 170 Нмм[pic].
Розрахуємо товщину стінки обичайки:
2 Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища[1] що працює під внутрішнім тиском
[pic] – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних
днищ (таблиця 1.2) відношення [pic][pic]= 025 та [pic]=[pic].
Рисунок 1.1 – Днище еліптичне відбортоване
Тоді товщина стінки днища
Так як товщина обичайки та товщина стінки днища розраховуються за
аналогічними формулами то [pic]мм.
Таблиця 1.2 – Днища еліптичні відбортовані стальні для посудин
апаратів та котлів (за ГОСТ 6533-68)
[pic] [pic] Товщина стінки s мм
Висота борта h[pic] мм[pic]
За даними таблиці h[pic]= 25 мм h[pic]=275 мм.
За правилами Даржнагляду не дозволяється виготовляти апарати у яких
обичайка з’єднується під кутом. Тому для апаратів днища виготовляють з
відбортованимим краями. Циліндричний борт дозволяє змістити зварювальний
шов від заокругленої частини днища де виникають напруги розтягу та згину.
В результаті відбортовки зварювальні з’єднання більш міцні.
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ
Найбільш поширені фланці плоскі приварні з гладкою ушільненою поверхнею і
фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею “виступ-впадина”. Плоскі
приварні фланці застосовують головним чином при тисках до 25 Нмм[pic].
При більш високих тисках перевагу надають фланцям привареним встик які
мають стовщену шийку що надає фланцю більшу жорсткість.
1 Фланцеві з’єднання
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають за
нормалями та ГОСТами.
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і умовний
діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на будь-який можливий тиск і
діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий на ряд
умовних тисків і діаметрів.
з збільшенням температури механічна міцність сталі знижується. Тому
із збільшенням температури значення допустимих робочих тисків в апаратах
опускаються нижче умовних.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановлений ГОСТом 9617-67. Стандарт
поширюється на циліндричні ємності та апарати з внутрішнім діаметром до
Фланці що підібрані за ГОСТом або за нормалю розрахунків не
потребують. хні геометричні розміри такі що забезпечують міцність та
щільність з’єднання.
2 Прокладки для фланцевого з’єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з’єднання. Так як
прокладки виготовляють із матеріалу більш м’якого ніж матеріал фланців то
при затягуванні з’єднання вони деформуються та заповнюють всі заглибини і
подряпини на поверхні фланців.
з збільшенням тиску на прокладку збільшується герметичність
з’єднання. Так як із зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї
то прокладки для фланцевих з’єднань високого тиску виготовляють більш
Так як в апараті знаходиться вода температура якої до 35 °С та тиск
МПа то краще використати прокладки азбестометалеві – по ОН 26-02-106-
3 Розрахунок болтів (шпильок)
Болти для з’єднання фланців використовуємо при тиску в апараті до 16
Нмм[pic]. При більш високих тисках болти застосовувати не рекомендується
через те що біля головки болта виникають місцеві напруги. При тисках вище
Нмм[pic] а також при високих температурах використовуємо шпильки.
Формула для розрахунку сили що діє на один болт від тиску в апараті:
де z– кількість болтів (шпильок);
[pic]– середній діаметр прокладки мм.
Cумарна сила що розтягує болт де присутні всі три сили що діють на
де [pic] – сила остаточного затягування або сила що необхідна для
підтримання герметичності (ця сила стискає прокладку після пуску тиску).
Вводячи коефіцієнт основного навантаження [pic] та коефіцієнт запасу
проти розкриття стику [pic] = 125 15 отримаємо вираз для сумарної
Коефіцієнт осьового навантаження:
де [pic]– піддатливість прокладки що дорівнює деформації від одиночної
[pic] – піддатливість болта
[pic] та [pic] – площа прокладки що приходиться на один болт та
площа поперечного перерізу болта (площу болтів [pic] можна брати по
зовнішньому діаметру різі а площу шпильок [pic] – по внутрішньому діаметру
[pic] та [pic] – модулі пружності матеріалу прокладки і болта.
Для болтів (шпильок: [pic]=[pic] [pic]=[pic] Нмм[pic]).
Для сталевих деталей примаємо [p при наявності
м’яких прокладок [pic]= 04 та [pic]= 15. в тому і в іншому випадку для
орієнтовних розрахунків можна прийняти
Умова міцності болтів
де [pic] – допустиме навантаження для болтів (шпильок) при розрахунковій
Розрахункову температуру для болтів (шпильок) в з’єднанні таких типів
приймаємо [pic] де [pic] – температура середовища в апараті. При дуже
наближених розрахунках приймають [pic].
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок)
Перевіримо на міцність фланцеві болти (шпильки). Для аппарату що
роектується із заданим тиском [pic] = 10 Нмм[pic] використаємо фланці
приварні плоскі гладенькі (рис.2.1).
Таблиця 2.1 – Фланці приварні плоскі гладенькі (за ОН 26-02-95-68)
[pic] [pic] [pic] [pic] S b к-сть шпильок
Отже для з’єднання ми будемо використовувати не болти а шпильки.
Матеріал фланця буде таким же як і матеріал корпусу фільтра тобто Сталь 16
ГС. Матеріал шпильок – Сталь 35 Х матеріал гайок – Сталь 35.
Умовне позначення фланців: Фланець А-1100-10 – сталь 16 ГС ОН 26-02-95-
За нормаллю ОН 26-02-106-68 підбираємо азбоалюмінієву прокладку з
розмірами(табл. 2.2)
Таблиця 2.2 – Прокладки азбометалеві (рис.2.2) для фланцевих з’єднань
(за ОН 26-02-106-68) мм
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
Умовне позначення прокладки: Прокладка 1400-16 ОН 26-02-106-68.
Перевіряємо міцність шпильок М20 із сталі 35Х всановлених в кількості
Піддатливість шпильки:
де [pic] – розрахункова довжина шпильки [мм]:
l[pic]=2(48+52)+43=2043 (мм)
Піддатливість частини прокладки що приходиться на одну шпильку (за
Площа прокладки що приходиться на одну шпильку:
Тоді піддатливість прокладки
Коефіцієнт основного навантаження (за (2.4))
Зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку (за (2.1))
де середній діаметр прокладки:
Сумарне зусилля на шпильку (за (2.3)):
Допустима сила [pic] для М22 із сталі 35Х при 20[pic]С – 25 кН а при
0[pic]С – 18 кН. Тому немає впевненості що при 35[pic]С шпилька із сталі
Х буде працювати надійно. Отже приймемо матеріал шпильки – 40Х різь –
М20. Для такої різі із цієї сталі [pic] при 20[pic]С – 35 кН а при
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ ТА УСТАНОВКИ
Штуцери використовуємо для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцера складаються з патрубка (короткого відрізка труби)
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід фланцевих
болтів з боку апарату. Виготовляють штуцери з фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску р[pic]=1 Нмм[pic].
Умовний прохід [pic] приймаємо 100 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера (Рис.3.1) наведені в табл. 3.1.
Рисунок 3.1 – Штуцер з фланцем приварним плоким гладеньким для р[pic]=10
Нмм[pic] (за Н 999-65)
Обираємо штуцера приварні плоскі гладенькі так як в апараті умовний
тиск р[pic]=10 Нмм[pic] та за зазначеними в завданні умовні діаметри
[pic]=100 мм та [pic]=80 мм.
Таблиця 3.1 – Штуцери з фланцями плоскими гладенькими для тиску
р[pic]=10 Нмм[pic] (згідно Н 999-65) мм
3 Укріплення отворів
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляємо з того ж
матеріалу що й сам апарат.
В обичайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку
апарату. Для відновлення міцності стінки її укріплюємо встановлюючи
укріплюючі елементи.
Рисунок 3.3 – Укріплення отворів
Розрахуємо φ[pic]для отвору з прохідним діаметром D[pic]=100 мм:
де [pic]- товщина стінки обичайки.
Так як φ[pic]> 05 то найбільший діаметр який можна проектувати
розраховується за формулою м
Отже розрахувавши найбільший діаметр який можна проектувати без
спеціальних укріплень є всі 4 отвори які вирізані для штуцерів. Але отвір
який вирізаний для лазу треба укріплювати способом зварювання накладок до
тіла патрубка і до стінки ємності.
Діаметр кільця визначається за формулою:
D[pic]= (17 2)500 = 850 1000 мм.
Приймаємо: h[pic]D[pic]= 8[pic]925 мм.
4 Розрахунок опори апарату
Для встановлення апаратів на фундамент встановлюємо чотири лапи опорні
для встановлення апарату в приміщенні на підлозі
Вибираємо лапи згідно нормалі в залежності від навантаження. Питоме
навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 2 Нмм2 так
як опорна поверхня фундаменту – бетонна.
Питоме навантаження на опорних поверхнях лап розраховуємо при
максимальній вазі апарату [pic] яка звичайно буває під час гідравлічних
випробувань коли ємність заповнена водою [5].
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях:
де [pic] – вага конструкції і за умовою вона складає 1450 кг = 14210 Н
G=1421+2210=3621 (кН).
Розрахуємо навантаження на кожну лапу:
Згідно нормалі МХ 64-56 приймаємо 3 лапи з допустимим навантаженням на
Таблиця 3.4 – Лапи стальні зварні опорні типу (рис. 3.4)за нормаллю
Допустиме навантаження на лапу кНОпорна площа ммLBB[pic]B[pic]HhSldA2544400250180215290350185169027750
Розрахуємо питоме навантаження на одну опору [Нмм[pic]]:
[pic] – кількість підвісних лап.
що є меншим допустимого навантаження. Робимо висновки що опорні лапи цілком здатні витримати масу апарату.
Рисунок 3.4 – Лапи стальні зварні опорні
Розрахуємо міцність швів. Приймемо [] =102 Нмм[pic].
Міцність зварювального шва:
=[pic] ≤ [] [Нмм[pic]]
де G – вага апарату Нмм[p
D – діаметр труби зовні мм;
[pic] – довжина зварювального шва мм.
=[pic] (МПа) ≤ [] =102 Нмм[pic].
Отже зварювальні шви на опорних лапах витримають навантаження [6].
КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри та термометри.
Згідно з довідковими даними ми вибираємо вимірювальні прилади з такими параметрами:
Термометр П41240291 тобто термометр прямого виконання №4 в діапазоні вимірювань від 0°С до 100°С з ціною поділки 1°С довжина верхньої частини 240 мм нижньої – 291 мм.
Манометр з корпусом діаметром 60 мм з класом точності 25 діапазон вимірювань від 0 до 6 (кгс)cм[pic] [2].
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом 210×297 мм твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа; температура стінки [p робоче середовище та його корозійні властивості; місткість м[pic]) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів). Наводиться перелік арматури контрольно-вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини [7].
Вимоги до техніки безпеки наведені в галузевих правилах вони підлягають реєстрації в органах держохорони праці України. Нагляд за такими об’єктами організовується керівником підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих об’єктів. Для своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що працює під тиском воно підлягає технічному посвідченню перед запуском в роботу періодично і позачергово. Перед запуском у роботу такі апарати мають бути оглянуті органами держнагляду охорони праці України які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію. Періодичне технічне посвідчення існує двох видів:
- зовнішній та внутрішній огляд один раз на чотири роки.
- гідравлічне випробування один раз на вісім років.
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджують в порядку встановленої вище вказаною організацією. На корпусі апарату прикріплюють пластину на якій нанесені паспортні дані: назва підприємства виробника номер рік виготовлення робочий та пробний тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань апарат має перебувати під пробним тиском не менше 10 хвилин. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску і температури середовища. Манометри повинні мати клас точності 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання тиску знаходилась в першій третині шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять один раз в рік а через шість місяців проводять перевірку контрольними манометрами.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним [4]. Елементи конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є джерелом небезпеки. Конструкція повинна включати можливість дотику працюючих до гарячих чи переохолоджених частин [8].
В даному курсовому проекті було спроектовано апарат внутрішнім діаметром [pic]=1100 мм вертикального виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. Даний апарат призначений для фільтрації речовини (води максимальна температура якої не повинна перевищувати 35[pic]С) яка в нього подається для подальшої її експлуатації
При проектуванні були розраховані товщини стінки апарата (обичайки та верхнього і нижнього конічного днищ) [pic]=[pic]= 8 мм товщина стінки лаза S[pic]= 6 мм. Проводилися розрахунки на міцність апарата. По заданих параметрах (технічних характеристиках) підбиралися фланці прокладки до них штуцера лази опорні лапи.
По закінченню розрахунків та по підібраних деталях креслиться загальний вигляд фільтра на форматі А1 та складаються до нього відповідну специфікацію. Потім за вказівкою викладача кресляться 4 креслення: 2 складальні одиниці та 2 деталі ( опорна лапа косинка фланець апарату днище).
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин: Справочное пособие. –М: Высшая школа 1978. 469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Высшая школа 1962. -290 с
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Высшая школа 1961. -582 с
Бажанов В.Д. и др. Расчет конструкций на тепловые взаимодействия. — М.: Высшая школа. 1979.
Проектирование монтаж и эксплуатация тепломассообменных установок: Учеб. пособие для вузов А. М. Бакластов В. А. Горбенко П. Г. Удыма; Под ред. А. М. Бакластова -М. : Энергоатомиздат 1981 - 336 с.
Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “Низькотемпературні теплотехнологічні процеси і устаткування” для студентів бакалаврського напрямку 6.0905 – “Енергетика” Укладач С. Й. Ткаченко. - Вінниця ВДТУ 1997. - 54 с.
Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “Високо- і середньотемпературні теплотехнологічні процеси і устаткування” для студентів бакалаврського напрямку 6.0905 - "Енергетика” Укладач С. Й. Ткаченко. - Вінниця ВДТУ 1997.-44с.
Рисунок 3.2 – Лаз з фланцем сталевими плоскими приварними гладенькими
Рисунок 2.2 – Прокладка азбометалева для фланцевих з’єднань.
Рисунок 2.1— Фланці приварні плоскі гладенькі (за ГН 26-02-95-68)
Технне завдання.doc
Вінницький національний технічний
нститут будівництва теплоенергетики
Керівник доц. к. т. н.
На розробку апарату вертикального для
обробки неагресивного середовища
густиною від 1000 кгм3 до 1100 кгм3.
Область застосування:.
Мета та призначення розробки: а) мета
розробки – отримання практичних
навиків розрахунків та конструювання
апаратів теплоенергетичного
призначення; б) призначення розробки –
навчальний курсовий проект з
дисципліни основи конструювання.
Джерела розробки – індивідуальне
завдання на курсовий проект з
дисципліни ОК літературні патентні та
інші технічні матеріали з розрахунку
та конструювання апаратів.
1.Склад апарату: обичайка нижнє та
верхнє еліптичні днища два штуцера для
підводу та відводу речовини боковий
лаз для огляду та ремонту установки.
2.Габаритні розміри апарату: довжина
апарату – 4026 мм. ширина – 2020 мм.
3.Спосіб кріплення деталей до апарату
– фланцеве з’єднання.
Крайні терміни виконання КП
Початок розробки “13” вересня 2006р.
Кінець розробки “29” грудня 2006р.
Порядок контролю та прийняття.
Виконання етапів графічної та
розрахункової документації курсового
проекту контролюється викладачем
згідно з графіком виконання проекту.
прийняття проекту здійснюється
комісією затвердженою зав. кафедрою
згідно з графіком захисту.
Коректування технічного завдання
допускається з дозволу керівника
Розробив студент групи ТЕ-04 Семеняк .
Днище.frw
маном (2).frw
Спецификация лазу.spw
Складальне креслення
-11.OK.010.02.02.001
-11.OK.010.02.02.002
-11.OK.010.02.02.003
-11.OK.010.02.02.004
ЗМ СТ (2).docx
-11.006.ОК.00.00.000
1 Розрахунок товщини стінки плоскої кришки ..
2 Розрахунок товщини стінки трубної дошки
3 Розрахунок довжини корпуса для водяного та парового простору
4 Розрахунок діаметра і довжини труб ..
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ
1 Підбір фланця по розмірах ..
2 Підбір прокладки для фланцевих з’єднань
3 Перевірка болтів на міцність ..
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ АПАРАТУ
1 Підбір штуцерів ..
2 Розрахунок опори апарату .
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ ..
1 Підбір термометрів
2 Підбір манометрів
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК
1 Розрахунок товщини стінки плоскої кришки
Товщину плоскої круглої кришки апарату що працює під тиском розраховують на міцність за формулою
Sкр= kDв Р + С (1.1)
Де k - коефіцієнт що залежить від конструкції кришки
Dв - внутрішній діаметр апарату мм;
Sкр – товщина стінки кришки мм;
p – тиск в апараті ;
- нормативне допустиме напруження ;
С – прибавка для компенсації корозії;
Для подальших розрахунків з довідника були підібрані:
-прибавку для компенсацій корозії – С. Величина С прибавки встановлюється з урахуванням швидкості корозії і терміна слугування апарата(зазвичай 15-20 років). Зазвичай назначають С=1 мм в відповідальних випадках С=2-3 мм. Для даного випадку було вибрано С=2 мм.
-нормативне допустиме напруження .
Значення допустимого напруження вибирається по виду сталі та по температурі стінки апарату. Для вироблення апарату було підібрано сталь 20 а температура стінки задана за умовою . За цими параметрами підбираємо -
Підставивши значення для першого середовища (водяний простір) в формулу (1.1) отримаємо:
Sкр= 08*51404142 + 2 = 2382 (мм)
Товщину стінки отриману по формулі (1.1) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину стінки кришки 24 (мм)
Підставивши значення для другого середовища (паровий простір) в формулу (1) отримаємо:
Sкр= 08*514012142 + 2 = 1195 (мм)
Товщину стінки отриману по формулі (1.1) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину стінки кришки 14 (мм)
2 Розрахунок товщини стінки трубної дошки
Товщину трубної дошки розраховують за формулою:
де: С – прибавка для сталевих труб дошки для сталі С = 5
dзв - зовнішній діаметр трубок мм
hтд - товщина трубної дошки мм
Підставивши значення в формулу (1.2) отримаємо:
hтд=4458 + 5 = 106 (мм)
Товщину трубної дошки отриману по формулі (1.2) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину дошки 12 (мм)
3 Розрахунок довжини корпуса для водяного та парового простору
Для того щоб розрахувати довжину водяного простору спочатку необхідно визначити об’єм води в водяному просторі за формулою:
де: V – об’єм в водяному просторі (м3);
m – маса води в посудині (кг);
ρ – густина води ( м3кг );
Підставивши значення маси і густини в формулу (1.3)маємо:
V0 = 720999.7 = 0.72 (м3)
У нас вода знаходиться також у трубках отже об’єм що займає вода дорівнює:
де: d – внутрішній діаметр трубки (мм);
Підставивши всі значення в формулу (1.4)маємо:
V1 = 3.14*(0.045)24*16.4*4=0.1 (м3)
V2 = 3.14*(0.045)24*13.2*4=0.084 (м3)
V3 = 3.14*(0.045)24*10.1*6=0.096 (м3)
V1 = V1 + V2 + V3 (1.5)
V1 = 0.1 + 0.084 + 0.096 = 0.28 (м3)
Щоб знайти об’єм води в посудині необхідно від загальної густини відняти густину яка знаходиться в трубках:
V = 0.72 – 0.28 = 0.44 (м3)
Тепер знаходимо довжину водяного простору з рівняння 1.4 :
V – об’єм води в водяному просторі (м3);
d – внутрішній діаметр бачка (мм);
Підставимо всі значення в формулу 1.4 будемо мати:
l= 044314(530)24 = 2130 (мм)
Врахувавши що при заливці бачка в верхні його частині залишиться повітря тоді довжина буде 2500 (мм).
4 Розрахунок діаметра і довжини труб
Для того щоб розрахувати довжину і діаметр труб у нас задана площа теплообміну 24 м2
де: d – діаметр трубки м;
За нормами для кожного діаметра труби є крок . Приймаємо діаметр 45 мм з кроком 58 мм. У нас виходить що кількість труб дорівнює 28. Тепер визначаємо їхню довжину. Приймаємо три ряди П-подібних труб (колін) виходить що ми можемо встановити 4 коліна довжиною 164 м; 4 коліна довжиною 132 м; і 6 колін довжиною 101 м.
Сумарна площа буде дорівнювати сумі площ усіх колін (з рівняння (1.8)):
S = 314*0045((164*4) + (132*4) + 101*6) = 251 м2
Отже: діаметр труби 45 довжиною 397 м
1 Підбір фланця по розмірах
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають по нормалям та ГОСТам. Найбільше поширення мають фланці по нормалі ОН 26-02-95-68 на плоскі приварні гладкі фланці та по нормалі ОН 26-02-97-68 на фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею "виступ западина".
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані що забезпечує взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на любий можливий тиск і діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий на ряд умовних тисків і діаметрів.
Ряд умовних тисків встановлений ГОСТом 9493-60. деякі з цих стандартних умовних тисків в Нмм" наведені нижче: 025; 0.3. 04; 05; 0.6; 08;10; 125; 16 20; 25; 32; 40; 50; 64; 80. Для апаратів із вуглецевої сталі призначених для роботи до 64 Нмм" переважно використовувати ті значення тисків що підкреслені. Таким чином якщо потрібно вибрати фланець на тиск якого немає серед переліку умовних тисків то треба вибирати фланець на наступне більше значення тиску.
Зі збільшенням температури механічна міцність сталі знижується. Тому зі збільшенням температури значення допустимих робочих тисків в апаратах опускаються нижче умовних. ноді для апаратів з високою температурою середовища приходиться вибирати фланці на більш високий умовний тиск.
Рисунок 2.1 – Фланцеве з’єднання(Фланець плоский приварний гладкий)
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановленний ГОСТом 9617-67. Слідує пам'ятати що поняття умовного прохода введено для унифікації приєднувальних розмірів. До фланця з визначеним умовним проходом можна приєднати не одну а декілька труб з розмірами які знаходяться в деяких допустимих межах. Для апаратів діаметри умовний і внутрішній можуть співпадати.
Фланці підібрані по ГОСТу або по нормалі в розрахунку не потребують. х розміри такі що забезпечується міцність і щільність з'єднань.
Вибираємо матеріал фланця - Сталь20 при температурі 10-200°С. Матеріал болтів при р=04 Нмм2-Сталь 35 гайки із Сталі 25.
Умовне позначення фланця - Фланець 500 - 04 - Сталь 20 ОН 26-02-95-68. Таблиця 2.1 – Приєднувальні розміри приварного плоского гладкого фланця
Приєднувальні розміри фланця
Рисунок 2.2 – Фланці приварні плоскі гладкі (по ОН 26-02-95-68)
2 Підбір прокладки для фланцевого з'єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з'єднання. Так як прокладки виготовляють із матеріала більш м'якого ніж матеріал фланців то при затягуванні з'єднання вони деформуються і заповнюють всі заглиблення і подряпини поверхні фланців.
З збільшенням тиску на прокладку зростає герметичність з’єднання. З зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї тому прокладки для фланцевих з’єднань високого тиску роблять більш вузькими.
Найбільш використовуються наступні прокладкові матеріали: картон гума пароніт азбест фторопласт мідь алюміній м’ягка сталь та інші. Картон використовують при низьких темпратурах і тиску для води та інших нейтральних середовищ. Пароніт – для гарячої води пара та багатьох хімічних речовин. Гуму – для кислих середовищ.
В даній курсовій роботі будуть використовуватись прокладки з гуми тому що вони оптимально підходять для параметрів які задані умовою( температура дорівнює ).
Вибираємо прокладку плоску для фланцевих з’єднань яку виготовляють по нормалі ОН 26-02-105-68(рис 2.3).
Рисуок 2.3 – Прокладка плоска
Вибрані виходячи з вище розрахованих данних розміри плоскої прокладки наведені а Табл 2.2
Таблиця 2.2 – Прокладка проска для фланцевих з’єднань
(по ОН 26-02-105-68)
Умовна назва прокладки – 500-04-Р ОН 26-02-105-68
3 Перевірка болтів на міцність
Болти для з’єднання фланців приймають при тиску в апараті до 16 Нмм2. При більш високих тисках болти приймати не варто через те що у головки болта виникають місцеві напруження. При тисках більше ніж 16 Нмм2. а також при високих температурах використовують шпильки.
Розглянемо додатково рівняння деформацій і вводячи коефіцієнт головного навантаження і коефіцієнт запаса проти розкриття стика отримуємо вираз для сумарної болтової сили
Коефіцієнт головного навантаження
де - піддатливість прокладки рівна деформації від одиничної сили;
- піддатливість болта;
- товщина прокладки і довжина болта мм;
- площа прокладки на один болт і проща поперечного перерізу болта ();
- модулі пружності матеріала прокладки і болта(;
Перевіряємо міцність болтів М20 із сталі 35 які встановлені в кількості z=20 шт.
а)піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта
б)піддатливість частини прокладки яка приходиться на один болт:
де площа прокладки яка приходиться на один болт;
а – товщина прокладки;
в)коефіцієнт головного навантаження
г)зусилля від тиску в апараті що припадає на один болт
де середній діаметр прокладки
д)сумарне зусилля на болт
де коефіцієнт запасу міцності затяжки проти розкриття стика приймаємо .
З розрахунків можна зробити висновок що болти із сталі 20 при температурі від 10 до 104 °С будуть працювати нормально.
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ АПАРАТУ
Штуцера використовують для приєднаня до апарату трубопроводів і арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних прииборів.Штуцера(рис.3.2) складається з патрубка(короткого відрізка труби) і фланця. Зазвичай їх приварюють до апарату по варіанту 1. В тих випадках коли в середині апарата повинна бути гладка поаерхня зварювання здійснюється по варіанту 2.
Рисунок 3.1 – Штуцер зварний
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручну заводку фланцевих болтів зі сторони апарата. Виготовляють штуцера з фланцями приварними плоскими гладкими на по нормалі Н 999-65 штуцера з фланцями приварними встик гладкими на по нормалі Н 1001-65.
Так як арматуру яка приєднується до фланця зазвичай не випускають на умовний тиск менше то вибирають їх до апаратів низького тиску.
Умовний прохід для входу і виходу води вираховуємо за витратою і за швидкістю. Для того щоб труби в охолоднику не гуділи приймаємо швидкість 04 мс .
Витрата в одні трубці:
V= * * d24 * n (3.1)
Де – швидкість в трубці мс;
d – діаметр трубки м;
n – кількість трубок
V- Витрата охолодної води через n трубок м3 с
V= 04*31415* 005424 * 7 = 00064 м3 с
За цією ж формулою визначаємо діаметр проходу приймаючи швидкість в штуцері 15 мс:
d = 4*V* =4*0.00643.1415*1.5 = 0.073 (м) = 73 (мм)
Беремо значення умовного проходу 100 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл.. 3.3.
Таблиця 3.1 – Данні для розрахунку штуцера
Кількість болтів М20
Рисунок 3.2 – Штуцер з фланцем приварним плоским. Умовне позначення : Штуцер 015-50-150Н999-65
Для входу випару приймаємо значення умовного проходу 200 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл.. 3.2.
Таблиця 3.2 – Данні для розрахунку штуцера
Для зливання конденсату приймаємо значення умовного проходу 50 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл.. 3.3.
Таблиця 3.3– Данні для розрахунку штуцера
Для виходу повітря приймаємо значення умовного проходу 15 мм. Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Данні для розрахунку штуцера
2 Розрахунок опори апарату
Опора служить для встановлення апарату на фундамент. Опора складається з обичайки циліндричної або конічної форми та фундаментальне кільце із стрічкової сталі що приварюються до обичайки. Такого типу опори встановлюють при встановлені вертикальних апаратів.
Питоме навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 2Нмм2 для бетону.
У даному випадку можна застосувати опору для горизонтального апарату яка зображена на малюнку 3.
Рис 3.3 – Опора горизонтальних апаратів
Для того щоб уникнути вм'ятин обичайки між лапою і обичайкою апаратів іноді розміщують прокладку. Питоме навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 100 Нмм2(для сталі і чугуна).
Для подальших розрахунків потрібно визначити вагу апарату що знаходиться за формулою:
де: m – маса установки (кг)
g – прискорення вільного падіння (мс2)
G = 1750 * 9.81 = 17.16 ( кH)
Питоме навантаження на опору:
де: q – навантаження на опору (Нмм2 );
G – вагу апарату ( кH);
Fоп – опорна площа однієї лапи (мм2);
Підставимо значення і визначимо загальне навантаження:
q = 198*1032* 887685 = 012 Нмм2
З розрахунків можна зробити висновок що опора цілком витримає масу апарата.
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ
1 Підбір термометрів
Технічні скляні термометри із занурюваною нижньою частиною призначені для вимірювання температури від -90 до +600 0 С.
Залежно від форми нижньої частини термометри поставляють в двох виконаннях: прямі П; кутові К.
Довжина нижньої частини термометрії з верхніми межами вимірювання від 400 до 600° з повинна бути не менше 103 мм і не більш 403 мм.
Термометри з діапазоном вимірювання температур від -30 до 600 0С наповнюють ртуттю марки P1 і Р2
У залежності від призначення термометри з діапазоном від -6О до +200° З наповнюють толуолом поліетилсиліксаном по ГОСТ 13004-07 гасом по ГОСТ 4753-68 чи іншою термометричною органічною рідиною.
Термометрична рідина не ртутних термометрів повинна бути підфарбована фарбником що не забезпечується в процесі експлуатації термометра.
Значення вірогідності безвідмовної роботи термометрів за 1000 ч при довірчій вірогідності Р*= 08 повинне бути не нижчим 08 а за половину заданого часу - 0.84.
У моєму випадку доцільно використати термометр для вимірювання температури в водяному просторі та паровому просторі це термометр П 4 1240160 ГОСТ 2823-73.
Для визначення тиску робочого середовища кожен котел чи посудина має маномет. На парових котлах манометр приєднують до парового простору барабана (корпуса) котла. За наявності пароперегрівача манометр встановлюють також за пароперегрівачах. На прямоточном котлі манометр встановлюють за пароперегрівачем . Замість триходового крана дозволяється встановити вентиль що дозволяє про переводити всі операції які можна виконувати за допомогою триходового крана відключати манометр від котла.
На посудинах що працюють під тиском понад 25 кгссм* або з температурою середовища вищий 250° а також під тиском пари отруйних або вибухонебезпечних середовищ замість триходового крана можна встановлюватись окремий штуцер для під'єднування контрольного манометра.
На посудинах переривчастої дії (якщо є можливість знімати манометр для перевірки його) а також на пересувних посудинах установка триходового крана не обов'язкова.
З'єднання манометра з паровим котлом чи посудиною здійснюється за допомогою сифонової трубки діаметром 10 мм заповненої конденсатом пари. Вода в трубці запобігає проникливо пара всередину трубчастої пружини .
Замість сифонової трубки може бити застосовано інше аналогічною пристрій з гідравлічним затвором.
Манометри що експлуатуються в умовах відмінних від нормальних повинні мати захисні пристрої.
Крім манометрів прямою дії застосовують електричні.
Перевірка манометрів з їх опломбуванням (тавруванням) повинна вироблятися не рідше одного разу в 12 міс. в порядку встановленому ГОСТ 1568-70 . Крім того манометри повинні перевірятися підприємством не рідше 1 разу в місяць.
-11.006.ОК.00.00.000
Пояснювальна.doc
Розрахунок товщини стінок апарату . .
1 Розрахунок товщини стінки обичайки .
2 Розрахунок товщини стінки днища
3 Розрахунок товщини стінки кришки
Підбір фланцевого з’єднання . .
1 Фланцеві з’єднання .. ..
2 Прокладки для фланцевого з’єднання ..
3 Перевірка шпильок на міцність . .. .
Типи вузла ревізії корпуса .
Вибір і розрахунок опори апарату . ..
1 Вибір конструкції опори
Перемішуюче обладнання .. ..
1 Вибір ущільнень .. . ..
2 Підбір мішалки .. .
3 Розрахунок мішалки . . .
4 Вибір стійки під редуктор
Контрольно-вимірювальні прилади .
Заходи з охорони праці .
Список літератури ..
В багатьох технологічних процесах застосовують ємкісні апарати з
мішалками які працюють під тиском. Основним елементом апарата являється
циліндрична обичайка. Вертикальне виконання тонкостінних циліндричних
апаратів варто надавати перевагу горизонтальному так як в горизонтальних
апаратах появляються додаткові згинаючі напруги від сили тяжіння самого
апарату і середовища.
Вертикальні обичайки закриваються знизу і зверху днищами а
горизонтальні – з боків. На відміну від днищ що має з обичайкою нероз’ємне
з’єднання кришки є роз’ємними частинами апарата. Днища і кришки
виготовляють із тих же матеріалів що й обичайки.
Приєднання до апарату кришок і з’єднання окремих частин апарату
здійснюється з допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками. Приєднання трубопроводів і контрольно-
вимірювальних приладів виконується з допомогою штуцерів.
Для огляду апарата завантаження сировини і очистки апарата а також
для збирання та розбирання внутрішніх пристроїв слугують люки та лази. При
з’ємних кришках апарати можуть бути без люків.
Встановлюються апарати на фундаменті з допомогою лап і опор.
Перемішування рідких середовищ в апараті виконується механічним або
пневматичним способами. Механічне перемішування здійснюється мішалками. Для
приведення в рух механічних перемішуючих засобів слугують приводи що
складаються з електродвигунів редукторів пасових передач і муфт.
Встановлюються редуктори на кришках вертикальних апаратів з допомогою опор.
Вал перемішуючого пристрою вводиться в апарат через ущільнення для
забезпечення герметичності. Ущільнення вала виконується за допомогою
сальника або торцевого ущільнення.
Видаляється рідина через нижній штуцер або по трубі перетискання.
Обігрів апаратів здійснюють звичайно за допомогою рубашок діаметр
яких приймають на 40 – 100 мм більше діаметру апарата. До корпуса стального
апарата рубашку приварюють. Гріючу речовину подають у рубашку через нижній
штуцер а видаляють через верхній щоб рубашка була завжди заповнена
теплоагентом. Обігріваючу пару подають в рубашку через верхній штуцер а
через нижній відводять конденсат.
РОЗРАХУНОК ВИСОТИ АПАРАТУ
Для даного апарату з еліптичним днищем розрахуємо висоту обичайки за
де [pic] – внутрішній діаметр апарату м
[pic] ємкість апарату м³
[pic] висота днища м
Тоді висоту апарату обраховуємо по формулі (1.1)
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНКОК АПАРАТУ
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарату що працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність за формулою
[pic] – коефіцієнт міцності зварного поздовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
[pic] – прибавка для компенсації корозії мм. Величина цієї прибавки
встановлюється з врахуванням швидкості корозії і терміну служби апарату
(звичайно 15 – 20 років). Найчастіше призначають С= 1 мм у відповідальних
випадках С= 2 – 3 мм.
Матеріал з якого виготовлений апарат – сталь 20 для якого при t =
ºС приймаємо допустиме напруження []=14575 Нмм².
Приймаємо φ = 10 для стикового двостороннього шва при автоматичному
де [pic] – прибавка на корозію прийнята 1 мм.
2 Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища що працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність за формулою:
[pic] – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних
днищ відношення [pic] та [pic].
Тоді товщина стінки днища
У будь-якому випадку товщина днища повинна бути не менша товщини
обичайки розрахованої по формулі (2.1). Для днищ виготовлених із
суцільної заготовки коефіцієнт міцності φ = 10.
Отже товщина стінки еліптичного днища даного апарату розрахована по
Рисунок 1.1 – Днище верхнє еліптичне відбортоване.
3 Товщина стінки еліптичної кришки
Товщину еліптичної кришки апарата працюючого під тиском
розраховують на міцність по тій же формулі (2.3) що й товщину стінки
де [pic] – добавка на корозію прийнята 1 мм.
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ
За допомогою фланців виконують роз’ємне з’єднання апаратів і
трубопроводів. Найбільш поширені фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею і фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею
виступ – западина ”. Плоскі приварні фланці застосовують головним чином
при тисках до 25 Нмм². При більш високих тисках перевагу надають фланцям
привареним встик які мають стовщену шийку що надає фланцю більшу
1 Фланцеві з’єднання
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають по
ГОСТам та нормалям. Переважно фланці підбирають відповідно до нормалі ОН
-02-95-68 для плоских приварних гладких і до нормалі ОН 26-02-97-68 для
приварних встик з ущільнюючою поверхнею “виступ-впадина”.
Ряд умовних тисків встановлений ГОСТом 9493-60. Даний апарат
розраховується для умовного тиску 16 Нмм[pic].
Підберемо за внутрішнім діаметром апарата і розрахунковим умовним
тиском 16 Нмм[pic] фланець приварний встик з ущільнюючою поверхнею
“виступ-впадина” по нормалі ГН 26-0297-68 розміри якого наведені в таблиці
1. Матеріал фланця –сталь 20.
Рисунок 3.1 – Фланець приварний встик з ущільнюючою поверхнею
Таблиця 3.1. – Розміри фланця приварного встик з ущільнюючою
поверхнею “виступ-впадина” мм.
D[pic] D[pic] D[pic]
Умовне позначення прокладки: Прокладка 2000-16 ГН 26-02-106-68
3 Перевірка шпильок на міцність
Перевіряємо міцність шпильок М36 із сталі 40Х встановлених в
) Піддатливість шпильок:
[pic] – модуль пружності матеріалу шпильки: [pic]=215 ·103 Нмм2.
[pic]=[pic]=101736 (мм2).
Отже розрахуємо піддатливість шпильки за формулою (3.1):
[pic]=0912·10-6 (ммН).
) Піддатливість частини прокладки що приходиться на одну шпильку:
[pic] – модуль пружності матеріалу прокладки: [pic]=4·103 Нмм2.
Отже розрахуємо піддатливість частини прокладки що приходиться на
одну шпильку за формулою (3.4):
) коефіцієнт основного навантаження:
) Зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку:
[pic] – тиск в апараті Нмм2.
[pic]=[pic] [мм] (3.9)
Отже зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку
розраховуємо за формулою (3.8):
) Сумарне зусилля на шпильку:
[pic] – коефіцієнт запасу затяжки проти розкриття стику
Отже сумарне зусилля на шпильку розраховуємо за формулою (3.10)
Допустима сила [Р] для М36 із сталі 40Х при 20С – 74 кН а при
0С– 66 кН. Тому можемо бути впевненими що при 40С шпилька із сталі 40Х
буде працювати надійно.
Штуцери використовують для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцери складаюься з патрубка (короткого відрізка труби) і
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід болтів з
боку апарату. Виготовляють штуцери з фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску ру=1 Нмм2 штуцери з фланцями приварними
встик гладенькими для умовного тиску ру=16 та 25 Нмм2.
Для даного апарату при умовному тиску ру=16 Нмм2 і для густини
ρ=800 кгм3 використовуємо штуцери з фланцями приварними встик розміри
яких наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1. – Розміри штуцера з фланцями приварного встик мм
Допустиме навантаження на лапу кН Опорна площа мм2 L B B1 B2 H h
S l d A 25 44400 250 180 215 290 350 185 16 90 27 675
ПЕРЕМШУЮЧЕ ОБЛАДНАННЯ
Обертаючий вал вводиться в даний апарат через торцеве ущільнення.
Головними деталями сальника є корпус притискна втулка і наповнювач.
Торцеві ущільнення по МН 5866–66 передбачене для роботи під тиском до
Нмм² і при температурі в апараті до 260ºС. Воно складається із
уловлювача вузла сильфона нерухомого вуглеграфітового кільця що утворює
пару тертя з обертаємим кільцем що закріплене на валу водилом. Пара тертя
охолоджується і змащується проточною очищеною водою що циркулює в
порожнині кожуха. Пружини створюють необхідний тиск в парі тертя.
В даній роботі характеристики торцевого ущільнення наведені в таблиці
Таблиця 7.1 – Торцеве ущільнення
PHмм2 dмм d1мм Lмм Dмм D6мм D2мм Hмм H1мм z α 16
17 175 185 150 128 195 220 4 22°
Мішалки лопатеві рамні та якорні працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) та передають рідині обертальний рух.
Рисунок 7.1 – Якірна мішалка
Перемішуючі пристрої – мішалки приводяться у дію стандартними
електродвигунами. Для пониження кутової швидкості застосовуються редуктори.
Наявність надлишкового тиску чи вакууму в апараті вимагає щоб ввід
валу мішалки в апарат був ущільнений за допомогою сальника чи торцевого
Приводи до мішалок звичайно встановлюються на кришці апарата на
скійках. Стійки кріпляться на кришках апаратів за допомогою опор.
Для даного апарата використовується якірна мішалка. Якірна мішалка
використовується для перемішування забруднених та в’язких рідин. Обрис
мішалки повторює конфігурацію днища апарату що дозволяє зробити зазор між
мішалкою та стінками апарату мінімальними. Утворюється інтенсивне
перемішування безпосередньо у стінок апарату та відбувається очищення її
від налипання осаду.
Розрахункові дані якірної мішалки наведені в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2. – Розрахункові дані якірної мішалки
dм Кутова швидкість Параметри середовища Питома потужність
кВт d h b=b2 S R1 R2 d1 h1 a a1 D2 радс обхв Коеф
динамічної в’зкості густина кгм3 1400 21
3 Розрахунок мішалки
З таблиці 7.2 беремо потужність яка потрібна для якірної мішалки
Потужність що втрачається
де Nсл=001 кВт – потужність що втрачається на тертя в сальнику
Електродвигун повинен мати потужність не меншу ніж
де =085 – коефіцієнт корисної дії приводу
Частота обертання електродвигуна
де nяк=198 обхв. – частота обертання
і=36 – передаточне число двигуна
nпотр=198·36=713(обхв)
Обираємо електродвигун АО2 -41-8
Nед = 22 кВт та nед = 710 обхв.
Тоді частота обертів якірної мішалки буде не 198 обхв а
Відхилення від заданого [pic]% 05 % що допустимо.
4 Вибір стійки під редуктор
Дані для нормалізованої стійки поміщені в таблиці 7.3.У важких
мішалках застосовують стійки з проміжними опорами які заважають
розкачуванню валу мішалки. При великих відхиленнях валу збільшують відстань
між редукторами і проміжним підшипником тобто застосовують високі стійки.
Якщо в приводі є клинопасова передача і редуктор на верхньому поясі стійки
робиться кріплення редуктора а на її боковій поверхні з допомогою салазок
встановлюють електродвигун. При встановлені електродвигуна салаки дають
можливість переміщяти його в горизонтальному направленні. Разом із
салазками електродвигун може бути переміщений в вертикальному направленні.
Виготовляти стійку можна із чавунного лиття СЧ 15-32 або СЧ 21-40 матеріал
Таблиця 7.3. – Стійка під редуктор мм
D D1 D D2 D3 D4 D1 H1 h h1 S d1 360 240 280 125 265
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ
Для кращого нагляду за апаратом потрібно застосовувати манометр та
Згідно з довідниковими даними ми вибираємо такі вимірювальні прилади:
Термометр прямого виконання №4; діапазон вимірювань – від 0 до 100ºC
за ціною поділки 1ºC. Довжина верхньої частини 240мм нижньої – 291мм.
Термометр П41240291.
Манометр з корпусом діаметром 60мм з класом точності 25; діапазон
вимірювань – від 0 до 6 кгссм².
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ
Вимоги до технічної безпеки наведені в галузевих правилах
експлуатації. Ці вимоги підлягають реєстрації в органах
держнаглядохоронпраці України. Нагляд за такими об’єктами організовує
керівник підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію
та виконання робіт по ремонту таких об’єктів. Для своєчасного виявлення
можливих дефектів обладнання що працюють під тиском необхідно проводити
технічний огляд: перед запуском у роботу періодично і позачергово. Перед
запуском у роботу такі апарати мають бути оглянуті органами
Держнаглядохоронпраці України які їх реєструють і віддають дозвіл на
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджуються і
затверджуються в порядку встановленому вище поставленою організацією. На
апарат складають паспорт та інструкцію по монтажу і безпеки експлуатації.
На корпусі обов’язково прикріплюють пластину на якій нанесені паспортні
а) назва підприємства виробника;
б) серійний номер апарату;
в) рік виготовлення ;
г) робочий та пробний тиск;
д) допустима температура стінок.
При гідравлічних випробовуваннях апарат має перебувати під пробним
Тиском не менше 10 хв.
Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску
і температури середовищ. Манометри повинні мати клас точності не менше 25
і таку шкалу щоб межа вимірювань робочого тиску знаходиться в першій
третині шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять 1 раз в
рік а через 6 місяців проводять перевірку манометрів контрольним
Вимоги до безпеки обладнання:
- виробниче обладнання має бути пожежо- і вибуховобезпечними;
- використання безпечних матеріалів на виробництво обладнання;
- елементи конструкцій не повинні мати гострих кутів поверхонь з
нерівностями що є джерелом небезпеки;
- конструкція повинна включати можливість дотику працюючих до гарячих чи
переохолоджених частин;
- в разі необхідності в конструкції повинна передбачатися сигналізація
або засоби автоматичної зупинки відключення від джерел енергії при
- конструкція має передбачати захист від ураження електричним струмом
(заземлення або занулення);
- при експлуатації апаратів не повинні перевищуватися допустимі рівні
- герметизація обладнання;
- правила експлуатації систем управління обладнання.
В даному курсовому проекті було розраховано об'ємний апарат з
якірною мішалкою який працює під тиском.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка
розташована вертикально та закривається зверху еліптичною кришкою а знизу
Підрахувавши товщини обичайки днища і кришки було визначено та
підібрано за даними параметрами: штуцери лаз опори мішалку фланці
шпильки для з'єднань.
Зробивши всі розрахунки апарат було спроектовано на форматі А1.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. – Москва: Высшая школа 1978: – 469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора.– Москва: Машиностроение 1982:–576
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –Москва: Высшая
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –Москва:
Высшая школа 1961: – 582 с
В даному курсовому проекті проектується апарат вертикального
виконання. При проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина
стінки лаза проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при
проектуванні підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків
та по підібраних деталях креслеться два креслення на форматі А1. На пешому
лислі повинен бути накреслений апарат вертикального виконання а на іншому
– деталь з апарата на вибір викладача.
ВНТУ 08-43.232.00.00.000.ПЗ.
бак на а1.cdw
Технічні характеристики
Схема розташування лап
опора.frw
Пояснювальна рки.doc
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК
1 Розрахунок товщини стінки
2 Розрахунок товщини стінки
3 Розрахунок товщини стінки
ПЕРЕВРКА НА МЦНСТЬ ФЛАНЦЕВИХ БОЛТВ
РОЗРАХУНОК ДАМЕТРА ТРУБИ ПЕРЕТИСКАННЯ
ВИБР РОЗРАХУНОК ОПОРИ АПАРАТУ
ВИБР РОЗРАХУНОК МШАЛКИ АПАРАТУ
1 Вибір конструкції мішалки
2 Розрахунок мішалки
3 Вибір сальникових і торцових ущільнень .
КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ .
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ
СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ .
В багатьох технологічних процесах застосовують об’ємні апарати під тиском
Основним елементом апарата являється циліндрична обечайка. Вертикальне
виконання тонкостінних циліндричних апаратів варто надавати перевагу
горизонтальному так як в горизонтальних апаратах появляються додаткові
згинаючі моменти від сили тяжіння самого апарату і рідини.
Вертикальні обичайки закриваються знизу і зверху днищами а горизонтальні
– з боків. На відміну від днища що має з обичайкою нероз’ємне з’єднання
кришка являється від’ємною частиною апарата. Днища і кришки виготовляють із
тих же матеріалів що й обичайки.
Приєднання до апарату кришок і з’єднання окремих частин апарату
здійснюється з допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками. Приєднання трубопроводів і контрольно-
вимірювальних приладів виконується з допомогою штуцерів.
Для огляду апарата завантаження сировини і очистки апарата а також для
збирання та розбирання внутрішніх пристроїв слугують люки та лази. При
з’ємних кришках апарати можуть бути без люків.
Встановлюються апарати на фундаменті з допомогою лап і опор.
Перемішування рідких речовин в апараті виконується механічним або
пневматичним способами. Механічне перемішування здійснюється мішалками. Для
приведення в оберт механічних перемішуючих пристроїв слугують приводи що
складаються з електродвигунів редукторів ремених передач і муфт.
Встановлюються редуктори на кришках вертикальних апаратів з допомогою
стойок і опор. Вал перемішуючого пристрою вводиться в апарат через
ущільнення для забезпечення герметичності. Ущільнення вала виконується з
допомогою сальника або торцьового ущільнення. Виливається рідина через
нижній штуцер або по трубі передавлювання.
Обігрів апаратів здійснюють зазвичай з допомогою рубашок діаметр яких
приймають на 40 – 100 мм більше діаметру апарата.
До корпуса стального апарата рубашку приварюють. Обігріваючу речовину
подають в рубашку через нижній штуцер а виливають через верхній щоб
рубашка була завжди заповнена теплоагентом. Обігріваючу пару подають в
рубашку через верхній штуцер а через нижній відводять конденсат.
ВИБР ДАМЕТРУ АПАРАТУ
Для даного апарату з еліптичним днищем підбираємо діаметр який має
задовольняти такі умови: Dв ≤ 3000 мм H Dв = 21. Об’єм апарату
обраховується за формулою:
V = Dв²· 4 · H (1.1)
де Dв – внутрішній діаметр апарату мм
Н – висота обичайки апарату мм
Приймемо Dв = 2000 мм = 2.0 м тоді висота обичайки апарату із формули
Н = 4V · Dв² = 4 ·5.5 314 · 2.0² = 1.75м.
Але ці значення не задовольняють умову H Dв = 21.
Тому приймаємо Dв = 1600 мм = 16 м отже висота обичайки:
Н = 4 ·5.5 314 ·1.6² = 2.7м.
Тоді H Dв = 17 1 що є близьким до умови.
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК АПАРАТУ
1 Розрахунок товщини стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарату що працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність по формулі
Sоб = p ·Dв (2φ · [] – p )+C
де Sоб – товщина стінки обичайки мм;
p – тиск в апараті Нмм²;
Dв – внутрішній діаметр апарату мм;
φ – коефіцієнт міцності зварювального поздовжнього шва;
[] – нормативне допустиме напруження Нмм²;
C – добавка для компенсації корозії мм.
Якщо обичайка має кільцеві зварювальні шви то коефіцієнт міцності цих
швів при розрахунку на внутрішній тиск не враховують.
Величина С добавки встановлюється з врахуванням швидкості корозії і
терміну слугування апарату (зазвичай 15 – 20 років). Зазвичай призначають
С= 1 мм у відповідальних випадках С= 2 – 3 мм.
Товщину стінки отриману по формулі (2.1) округлюють в сторону збільшення
до цілого бажано парного числа. По міркуванням жорсткості товщину стінок
апаратів радять приймати не менше 3 – 4 мм.
В даній роботі необхідно розрахувати товщину стінки з даними р=09 Нмм²
t = 25ºС Dв =1600 мм.
Матеріал з якого виготовлений апарат – сталь 20 оскільки в апараті не
міститься вибухово- та пожежонебезпечних речовин з високою токсичністю.
Для сталі 20 при t = 25ºС приймаємо допустиме напруження []=1467Нмм²
Коефіцієнт міцності зварювальних поздовжніх швів – φ = 1.
Отже мінімальна товщина стінки обичайки дорівнює :
Sоб = 09·1600 (2·1·1467-09) + С = 8 (мм)
де С – добавка на корозію прийнята близько 3 мм.
2 Розрахунок товщини стінки днища
Товщину стінки еліптичного днища працюючого під внутрішнім тиском
S = p ·r ( 2φ · [] – p ) + C
де r = Dв²4hв – радіус кривизни в вершині днища мм;
hв – внутрішня висота еліптичної частини днища мм.
Для стандартних днищ hвDв = 05 і r = Dв.
Тоді товщина стінки днища
S = p ·Dв ( 2φ · [] – p ) + C.
У всіх випадках товщина днища повинна бути не менша товщини обичайки
розрахованої по формулі (2.1) при φ = 1.
Для днищ виготовлених із цілої заготовки коефіцієнт міцності φ = 1.
Отже товщина стінки еліптичного днища даного апарату розрахована по
S = 09·1600 ( 2·1·1467 – 09 ) + С = 8 (мм)
де С – добавка на корозію прийнята близько 3мм.
3 Розрахунок товщини стінки кришки
Товщину еліптичної кришки апарата працюючого під тиском
розраховують на міцність по тій же формулі що й товщину стінки еліптичного
Sст = 09·1600 (2·1·1467-09) + С = 8 (мм)
З ПДБР ФЛАНЦЯ ПРОКЛАДКИ
За допомогою фланців здійснюють роз’ємні з’єднання апаратів і
трубопроводів. Найбільше розповсюдження отримали фланці плоскі приварні з
гладкою ущільненою поверхнею і фланці приварені впритул з ущільненою
поверхнею виступ – западина ”. Плоскі приварні фланці застосовують
головним чином при тисках до 25 Нмм² а при більш високих – перевагу
надають фланцям привареним впритул які мають стовщену шийку що надає
фланцю більшу жорсткість.
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають або по
ГОСТу або по нормалям.
Приєднувальні розміри фланці всіх типів уніфікаційовані що забезпечує
взаємозамінність. В основі уніфікації лежать поняття про умовний тиск і
умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на будь-який можливий
тиск і будь-який можливий діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і
діаметрів розбитий на ряд умовних тисків і діаметрів.
Ряд умовних тисків встановлений ГОСТ 9493-73. Даний апарат розраховується
для умовного тиску 10Нмм2
з збільшенням температури механічна міцність сталі знижується тому
допустимі робочі тиски в апаратах виявляються нижче умовних. ноді для
апаратів з високою температурою речовини приходиться вибирати фланці на
більший умовний тиск.
До фланцю з визначеним умовним проходом можна приєднати не одну а декілька
труб з розмірами що находяться в деяких допустимих межах. Для апаратів
діаметри умовний і внутрішній можуть співпадати.
Фланці апаратів з вибухово- ядовито- і пожежонебезпечними речовинами
розраховують на тиск 1 – 16 Нмм² навіть якщо воно в апараті менше.
Фланці підібрані по ГОСТу чи нормалі розраховувати не потрібно їх
розміри забезпечують прочність і щільність з’єднання .
Оберемо плоскі приварні
фланці з гладкою ущільненою поверхнею оскільки їх частіше використовують
при Р ≤ 25 Нмм² і температурою до 300ºС. Матеріал фланця –сталь 20.
По нормалі ОН 26-02-95-68 підбираєм фланці для кріплення кришки до
обичайки апарату з розмірами:
Таблиця 3.1:Розміри фланця плоского приварного
Dв Dн D1 D2 b Кількість
Рисунок3.1 Фланець приварний плоский
Болти виготовляють із сталі 35Х гайки – із сталі 35. х приймають
відповідно в залежності від матеріалу фланця.
Умовне позначення фланця : Фланець 1600-09-сталь20 ОН 26-02-95-68.
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з’єднання. х
виготовляють із матеріалу більш м’якого ніж матеріал фланців і при
затягуванні з’єднання вони деформуються заповнюють всі глибини і подряпини
на поверхні фланців.
з збільшенням тиску на прокладку збільшується герметичність з’єднання.
з зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї тому прокладки для
фланцевих з’єднань високого тиску роблять більш вузькими.
Найбільш розповсюдженні слідуючі прокладочні матеріали: картон гума
пароніт азбест фторопласт мідь алюміній м’яка сталь та ін.
Прокладки плоскі для фланцевих з’єднань виготовляють по нормалі
ОН 26-02-105-68 прокладки азбометалічні – по ОН 26-02-106-68.
По нормалі ОН 26-02-106-68 підбираємо азбометалічну прокладку
виготовлену по ГОСТ 7338-65 з розмірами:
Таблиця3.2:Розміри прокладки
Рисунок 3.2:Прокладка
Умовне позначення прокладки: Прокладка 1600-10 ОН26-02-106-68
ПЕРЕВРКА НА МЦНСТЬ ФЛАНЦЕВИХ БОЛТВ
Болти для з’єднань фланців застосовують при тиску в апараті до 16 Нмм².
При більш високих тисках болти застосовувати не варто через те що у
головки болта виникають місцеві напруження. При тисках вище 16 Нмм² а
також при високих температурах застосовують шпильки.З’єднання підлягаючі
частому розбиранню виконуються з відкидними болтами.
При побудові діаграм деформація стику приймалась рівною деформації
прокладки (жорсткість фланців значно більша жорсткості прокладки). На
діаграмі V – зусилля передчасної затяжки; Vост – зусилля остаточної затяжки
при зусиллі необхідному для підтримки герметичності (це зусилля стискує
прокладку після пуску тиску); Q = ·D²пр ·p 4z – сила діюча на один
болт від тиску в апараті (z – кількість болтів; p – тиск Нмм²; Dпр –
середній діаметр прокладки мм ); Р = Vост + Q – сумарна сила що розтягує
Розглядаючи додатково рівняння деформацій Δlб-тиск = Δlпр-тиск і
вводячи коефіцієнт основного навантаження і коефіцієнт запасу проти
розкриття стику Кст = 125 – 15 отримаємо вираз для сумарної болтової
Р = Q · [ Кст · (1 – ) + ] (4.1)
Коефіцієнт основного навантаження
де λпр = lпр ( Епр ·Fпр ) – податливість прокладки рівна деформації
lпр lб – товщина прокладки і довжина
Fпр Fб – площа прокладки що приходиться на
площа поперечного перерізу
Fб можна брати по зовнішньому
площу шпильмок Fшп –по
внутрішньому діаметру різьби
Еб Епр – модулі пружності матеріалу прокладки і
Еб=215 ·10³Нмм2; Епр=4·10³Нмм2
Для стальних деталей можна приймати Кст = 14; для орієнтованих
Умовні міцності болтів: р ≤ [р] тут [р] – допустиме навантаження для
болтів (шпильок) при розрахунковій температурі.
Розрахункову температуру для болтів (шпильок) в з’єднанні приймають tср –
температура рідини в апараті. При грубих розрахунках tб tср.
Перевіряємо міцність болтів М20 із сталі 35Х встановлених у кількості
а) податливість болта :
λб = lб ( Еб · Fб ) = 1725 [ 215 ·10³ ·( ·20² 4)]=2.6 ·10 -6ммН
де розрахункова довжина болта
б) податливість частини прокладки що приходиться на один болт :
λпр = lпр ( Епр ·Fпр ) = a ( Епр ·Fпр ) = 4.5(4·10³·2060) = 055·10 -6
де площа прокладки що приходиться на один болт
Fпр = ·(D9² – D10²) 4·z = ·(1914² - 1864²) 4·72 = 2060 мм² ;
в) коефіцієнт основного навантаження :
= λпр ( λб + λпр ) = 055 ·10 -6 (2.6·10 -6+ 055 ·10 -6 ) = 0175;
г) зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт:
Q = ·D²пр ·p 4z = ( ·1889² · 09) 4 · 72 = 35кН
де середній діаметр прокладки Dпр = (D1 + D2 ) 2 = (1914+1864) 2=1889мм;
д) сумарне зусилля на болт :
Р = Q · [ Кст · (1 – ) + ] = 35 ·[ 14 ·( 1-0175 ) + 0175 ] = 46.55
де коефіцієнт запасу затяжки проти розкриття стику прийнятий Кст = 14.
Допустима сила [P] для болта М20 із сталі 35Х при t = 20ºС – 25 кН а при
t = 200ºС – 18 кН. Тому замінимо болт М20 на М27 зі сталі 35Х тоді [P]
при t=20ºС –49кН а при t=200 ºС—46кН і болт працюватиме на-
РОЗРАХУНОК ДАМЕТРА ТРУБИ ПЕРЕТИСКАННЯ
В даному проекті трубою пере тискання відбувається відвід рідини з
апарату.Щоб розрахувати діаметр труби перетискання приймемо
швидкість витікання рідини з апарату w=1 2 м с за час t=30 60хв за умови
d≤100мм і використаємо формули об'ємної і масової витрати:
Qo=(d24)·w(м3c); Qm=Qo·ρ=(Vt)·ρ(кгc)де
d-діаметр труби перетискання м;
ρ-густина рідиникгм3;
Підставивши об'ємну витрату в масову отримаємо залежність:
(d24)·w= (Vt); звідки отримаємо формулу для визначення діаметра труби
перетискання :d=(4·Vtw) .
)При t=60хв.w=2мс d=31мм;
)При t=30хв.w=1мс d=60мм=0.06мщо задовольняє задані умови.
Штуцер підбираємо за такою умовою:dшт=1.1d тобто отримаємо dшт=66мм.
Таблиця5.1:Розміри штуцера
Прохід умовний Dумl dH S
Таблиця6.3:Розміри фланця для кришки лаза
D2мм bмм b1мм sмм d0мм Кількість
Врахувавши параметри що задані умовою можна зробити висновок що
прокладка з гуми буде оптимальним варіантом в данному випадку. Розміри
прокладки для фланця Dн=569мм;Dвн=541мм.
Для укріплюючого кільця h=Sоб=8мма Dк=(1.7-2)d=900мм.Приймаємо
ВИБР РОЗРАХУНОК ОПОРИ АПАРАТУ
1 Вибір конструкції опори
Даний апарат доцільно розмістити на опорних лапах. Для того щоб уникнути
вм’ятин обичайки між лапою і обичайкою апаратів іноді розміщують
Удільне навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати:
для дерев’яного настилу 2 Нмм²
для цегляної кладки 08 Нмм²
для сталі і чавуну 100 Нмм²
деальне навантаження на опорних поверхнях лап розраховується при
максимальній вазі апарату Gmax що часто буває під час гідравлічних
випробовувань коли апаратура заповнена водою.
Об’єм апарата дорівнює сумі об’ємів днища апарата обичайки та
де Vкр = Vдн = ( 02 – 014 ) · Dв³ = 017·163= 07м ³
Vоб = 55 м ³ тоді V = 2 · 07+ 55 =69 м ³.
.Вага апарата при гідравлічних випробовуваннях:
G = 9 кН + 69 м ³ · 10 кНм ³ = 78кН.
Приймаємо 4 лапи з допустимим навантаженням 25 кН на кожну.
Удільне навантаження на опору:
де Fоп – опорна площа однієї лапи.
q = 78 ·10 ³ 4 ·44400 = 044 Нмм²
що менше допустимої величини (удільне навантаження для бетону – 2Нмм²).
ВИБР РОЗРАХУНОК МШАЛКИ АПАРАТУ
1 Вибір конструкції мішалки
Мішалки лопатеві рамні та якорні (рис.8.1) працюють з невеликими
кутовими швидкостями (не більше 80 обхв) і дають рідині обертаючий рух.
Розмах лопатевої мішалки [pic] приймають [pic].
[pic]Рисунок 8.1 – Мішалки(а-лопатева б-рамна в-якорна)
Перемішуючі пристрої – мішалки приводяться у дію стандартними
електродвигунами. Для пониження кутової швидкості застосовуються
редуктори і клиноременеві передачі.
Наявність надлишкового тиску чи вакууму в апараті вимагає щоб
ввід валу мішалки в апарат був ущільнений за допомогою сальника чи
торцевого ущільнення.
Приводи до мішалок звичайно встановлюються на кришці апарата на
скойках. Стійки кріпляться на кришках апаратів за допомогою опор.
Мішалки лопатеві рамні якірні працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) і надають рідині обертового руху.
В даному курсовому проекті дана за умовою лопатева мішалка.
Рисунок 8.2 – Мішалка лопатева
Вид мішалки – лопатева з нижньої опорою. Розмах лопатевої мішалки dм
приймаємо dм = 0.66*DВ=066*1600=1000мм.
Для подальших розрахунків деякі значення потрібно вибрати з
Передаточне число - і=23;
Коефіцієнт корисної дії привода - [p
Потужність яка йде на тертя в сальнику - [p
Частота обертів мішалки n=396 обхв;
2 Розрахунок мішалки
Потужність потрібна лопатевій мішалці Nл = 022кВт.
Витрачаєма потужність
N = Nл + Nс = 022+ 01 = 032 кВт.
Електродвигун повинен мати потужність не меншу чим
Nпотр = N = 032 085 = 038 кВт.
Частота обертів валу електродвигуна
n = nд · і = 396·23 =9108 обхв.
Обираємо електродвигун АО2 -11-6 (за технічними даними асинхронних
електродвигунів нової єдиної серії захищених А2 і закритих обдуваємих АО2):
Nед = 04 кВт і nед = 915 обхв.
Тоді частота обертів якірної мішалки буде не 396 обхв а
nл = nед і = 915 23 = 398 обхв.
Відхилення від заданого
(396 –398) 396 05 % що допустимо.
3 Вибір сальникових і торцових ущільнень
Обертовий вал водиться в апарат через сальник або торцьове ущільнення.
Головними деталями сальника являються корпус наживна втулка і набивка. В
нижній частині набивка опирається на грунд-буксу яку часто виготовляють із
бронзи щоб вал при дотику до більш м’якого металу менше зношувався.
Поверхні наживної втулки і грунд-букси що торкається до набивки
оброблюють по конусу щоб при натиску на втулку появлялась сила
притискаюча набивку до валу.
Сальники для апаратів з нормальним тиском мають спеціальне мастильне
кільце яке відокремлює набивку на дві частини. В кільце подається під
тиском змазка яка проникає в зазор між валом і набивкою і покращує
герметизацію. Торцьові ущільнення по МН 5866 – 66 передбачено для роботи
під тиском до 16 Нмм² і при температурі в апараті до 260ºС. Воно
складається із уловлювача вузла сильфона нерухомого вуглеграфітного
кільця утворюючого пару тертя з обертовим кільцем яке закріплено на валу
водилом. Пара тертя охолоджується і змащується проточною очищеною водою що
циркулює в порожнині кожуха. Пружини утворюють необхідний тиск в парі
В даній роботі торцове ущільнення матиме такі характеристики:
Таблиця8.1:Торцове ущільнення
PHмм2 dмм d1мм Lмм Dмм D6мм D2мм Hмм H1мм z α 16
17 175 185 150 128 195 220 4 22°
ВИБР ДЕТАЛЕЙ ОПОРИ ПРИВОДУ
Мішалки приводяться в обертання стандартними електродвигунами. Для
зниження кутової швидкості застосовуються редуктори і клиноременні
Приводи до мішалок часто встановлюються на кришці апарату на стойках.
Стойки кріпляться на кришках апаратів з допомогою опор.
Дані по нормалізованим опорам поміщені в табл. 9.1.
Таблиця 9.1 – Опора приводу.
d D1 D2* D1* D D1 h z1шт h1 S a zшт do D 45 240 128
0 280 5 22 4 35 6 5 6 M16 360 Матеріал опори –Ст3а умовне
позначення:Опора 1-45ОН 1226-61.
Рисунок9.1Опора приводу
2 Вибір стойки під редуктор
Дані для нормалізованої стойки поміщені в табл.8.2.У важких мішалках
застосовують стойки з проміжними опорами які заважають розкачуванню валу
мішалки. При великих відхиленнях валу збільшують відстань між редукторами і
проміжним підшипником тобто застосовують високі стойки. Якщо в приводі є
клиноременна передача і редуктор на верхньому поясі стойки робиться
кріплення редуктора а на її боковій поверхні з допомогою салазок
встановлюють електродвигун. При встановлені електродвигуна салаки дають
можливість переміщати його в горизонтальному направленні. Разом із
салазками електродвигун може бути переміщений в вертикальному направленні.
Виготовляти стойку можна із чугунного лиття СЧ 15-32 або СЧ 21-40 матеріал
Таблиця 9.2 – Стойка під редуктор мм
D D1 D D2 D3 D4 D1 H1 h h1 S d1 360 240 280 125 265
Рисунок 9.2 – Стойка під редуктор
Матеріал стойки чавунне лиття марки не нижче СЧ 15 – 32.
Умовне позначення стойки : Стойка 1ОН 1225 – 61.
КОНТРОЛЬНО ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ
Для кращого нагляду за апаратом потрібно застосовувати манометр та
Згідно з довідниковими даними ми вибираємо такі вимірювальні прилади :
Термометр прямого виконання №4; діапазон вимірювань – від 0 до 100 ºC за
ціною поділки 1 ºC. Довжина верхньої частини 240 мм нижньої – 291 мм.
Термометр П41240291.
Манометр з корпусом діаметром 60 мм з класом точності 25; діапазон
вимірювань – від 0 до 6 кгс см ².
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ
Вимоги до технічної безпеки наведені в галузевих правилах експлуатації.
Ці вимоги підлягають реєстрації в органах Держохоронпраці України. Нагляд
за такими об’єктами організовує керівник підприємства який несе
відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту
Для своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що працюють під
тиском необхідно проводити технічне опосвідчення: перед запуском у роботу
періодично і позачергово. Перед запуском у роботу такі апарати мають бути
оглянуті органами Держнаглядуохоронпраці України які їх реєструють і
віддають дозвіл на експлуатацію. Періодичне технічне опосвідчення існує
двох типів: 1) зовнішній та внутрішній нагляд (проводять не більше 1 разу
на 4 роки) ; 2) гідравлічні випробовування (проводиться не рідше 1 разу на
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджуються і
затверджуються в порядку встановленому вище поставленою організацією. На
аппарат складають паспорт та інструкцію по монтажу і безпеки експлуатації.
На корпусі обов’язково прикріплюють пластину на якій нанесені паспортні
а) назва підприємства виробника;
б) серійний номер апарату;
в) рік виготовлення ;
г) робочий та пробний тиск;
д) допустима температура стінок.
При гідравлічних випробовуваннях апарат має перебувати під пробним
тиском не менше 10 хв.
Апарат обладнують запорною арматурою приладами для вимірювання тиску і
температури середовищ. Манометри повинні мати клас точності не менше 25 і
таку шкалу щоб межа вимірювань робочого тиску знаходиться в першій третині
шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять 1 раз в рік а
через 6 місяців проводять перевірку манометрів контрольним манометром.
Вимоги до безпеки обладнання :
- виробниче обладнання має бути пожежо і вибуховобезпечними;
- використання безпечних матеріалів на виробництво обладнання;
- елементи конструкцій не повинні мати гострих кутів поверхонь з
нерівностями що є джерелом небезпеки;
- конструкція повинна включати можливість дотику працюючих до гарячих чи
переохолоджених частин;
- в разі необхідності в конструкції повинна передбачатися сигналізація
або засоби автоматичної зупинки відключення від джерел енергії при
- конструкція має передбачати захист від ураження електричним струмом
(заземлення або занулення);
- при експлуатації апаратів не повинні перевищуватися допустимі рівні
- герметизація обладнання;
- правила експлуатації систем управління обладнання.
В данному курсовому проекті було розраховано об'ємний апарат з
лопатевою мішалкою яка працює під тиском.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка
розташована горизонтально та закривається із однієї сторони еліптичною
кришкою а з іншої еліптичним днищем.
Підрахувавши товщини обичайки днища і кришки було визначено та
підібрано за даними параметрами: штуцер лаз опори мішалку фланці болти
Зробивши всі розрахунки апарат було спроектовано на форматі А1.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982 -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая школа
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Вышэйшая
В даному курсовому проекті проектується апарат вертикального
виконання. При проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина
стінки лаза об’єм та проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при
проектуванні підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків
та по підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На пешому
лислі повинен бути наклеслений апарат вертикального виконання а на іншому
– деталь з апарата на вибір викладача.
Зав. Кафедрою ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ
д.т.н. проф.. Ткаченко С.Н.
ндивідуальне завдання
На курсовий проект з курсу
Основи конструювання
студенту гр.. ТЕ-02 Бертман .В.
прізвище та ініціали
Спроектувати апарат вертикального виконання для обробки неагресивних рідин
густиною від 1000 до 1100 кгм3
Технічні характеристики
мність апарату м3 ..55.
Робочий тиск МПа ..09.
Робоча температура оС 25.
Форма нижнього днища еліптичне.
Подача рідини .через нижній штуцер.
Відвід рідини трубою перетискання.
Тип мішалки лопатева з нижньою опорою.
Тип опори апарату . опорні лапи.
Тип вузла ревізії корпуса з
Зміст та обсяг проекту
Графічна частина виконується у обсязі двох аркушів формату А1:
- один аркуш складального креслення апарату (загальний вигляд);
- один аркуш формату А2 зі складальним кресленням вузлів апарату за
вказівкою викладача – керівника проекту після виготовлення креслення
- один аркуш формату А2 з робочим кресленням деталей різноманітного
призначення за вказівкою викладача – керівника проекту після розробки
складальних креслень (формат А2 ділиться за необхідності на декілька
До креслення загального виду та складальних креслень складаються
Розрахунково – пояснювальна записка розробляється в обсязі
50аркушів рукописного або друкованого тексту оформленого за правилами
та вимогами СКД. У додатках тексту записки змісту розміщуються
специфікації креслень графічної частини.
Завдання видане 17 вересня 2004р.
Керівник проекту Пішеніна Н.В.
ВНТУ 08-43.232.00.00.000.ПЗ.
АПАРАТ ДЛЯ ОБРОБКИ РДИН
ВНТУ 08-43.232.00.00.000.ПЗ
ВИСНОВКИ.docx
-11.ОК.024.00.00.000 ПЗ
Основними елементами апарата є дві обичайки які з’єднані між собою плоскими фланцями між якими закріплена трубна дошка. Обичайк закриті кришками.
В курсовому проекті були розраховані товщина кришок і трубної дошки S = 24 мм; S = 14 мм; S = 12 мм також були розраховані штуцери підводу і відводу охолодної води входу випару виходу конденсату виходу повітря.
Виконавши усі розрахунки апарат в цілому було спроектовано на аркуші формату А1.
Специф кац я 3.frw
Спец Люк.spw
Складальне креслення
Бак А1.cdw
Технічні характеристики
Схема розташування лап
Люк (2).frw
Спец (Мишалка лопатева(А3)).frw
Анотац я.doc
Розраховані товщини стінок апарату підібрані пристрої для з’єднання
трубопроводів розрахований люк підібрані опори і контрольно-вимірювальні
пристрої. Виконане загальне креслення солерозчинника в креслярсько-
графічному редакторі КОМПАС і креслення люку днища фланця штуцера
дренажного гайки вручну. До креслення загального виду та складальних
креслень складені специфікації.
Додаток 1.docx
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
-11.006.ОК.00.00.000
На розробку корпуса охолодника випару ОВВ-24
Область застосування виробу призначений для конденсації пари звідведеної із деаератора паро-газової суміші і утилізації тепла ціп пари.
Основа для розробкиробочий навчальний план з Основконструювання (ОК).
Мета та призначення розробки: а) мета розробки отримання практичних навиків розрахунків та конструювання апаратів та вузлів теплотехнологічних апаратів та пристроїв; б) призначення розробки навчальнийкурсовий проект з дисципліни ОК.
Джерела розробки - індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни ОК літературні патентні та інші технічні матеріали з розрахункута конструювання деталей машин та тепло технологічного устаткування.
1.Вимоги до конструктивної будови
1.1.Корпус циліндричний з одним фланцевими роз'ємними по ліві та праві стороні.
1.2.Корпус з'єднується фланцем.
До обичайки приварені дві опорні лапи для встановленнякорпуса на фундамент.
У лівій частині обичайки розташований два штуцера 100 мм щопризначений для входу і виходу охолодної води.
До корпуса приварені дві косинки для підйому транспортування корпусу.
У нижній частині обичайки розташований штуцер 80 мм якийпризначений для відводу конденсату.
2.Показники призначення.
Діаметртовщина стінки мм5308
Спец.frw
ЯЩЕНКО ЗАПИСКА.doc
Розрахунок товщини стінок апарату .
1 Розрахунок товщини стінки обичайки .
2 Розрахунок товщини стінки днища ..
3 Розрахунок товщини стінки кришки
Підбір фланцевого з’єднання .
1 Фланцеві з’єднання .. ..
2 Прокладки для фланцевого з’єднання ..
3 Перевірка шпильок на міцність
Типи вузла ревізії корпуса
Вибір і розрахунок опори
Вузли та деталі перемішуюючого
В багатьох технологічних процесах застосовують ємкісні апарати з
мішалками які працюють під тиском. Основним елементом апарата являється
циліндрична обичайка. Вертикальне виконання тонкостінних циліндричних
апаратів варто надавати перевагу горизонтальному так як в горизонтальних
апаратах появляються додаткові згинаючі напруги від сили тяжіння самого
апарату і середовища.
Вертикальні обичайки закриваються знизу і зверху днищами а
горизонтальні – з боків. На відміну від днищ що має з обичайкою нероз’ємне
з’єднання кришки є роз’ємними частинами апарата. Днища і кришки
виготовляють із тих же матеріалів що й обичайки.
Приєднання до апарату кришок і з’єднання окремих частин апарату
здійснюється з допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками. Приєднання трубопроводів і контрольно-
вимірювальних приладів виконується з допомогою штуцерів.
Для огляду апарата завантаження сировини і очистки апарата а також
для збирання та розбирання внутрішніх пристроїв слугують люки та лази. При
з’ємних кришках апарати можуть бути без люків.
Встановлюються апарати на фундаменті з допомогою лап і опор.
Перемішування рідких середовищ в апараті виконується механічним або
пневматичним способами. Механічне перемішування здійснюється мішалками. Для
приведення в рух механічних перемішуючих засобів слугують приводи що
складаються з електродвигунів редукторів пасових передач і муфт.
Встановлюються редуктори на кришках вертикальних апаратів з допомогою опор.
Вал перемішуючого пристрою вводиться в апарат через ущільнення для
забезпечення герметичності. Ущільнення вала виконується за допомогою
сальника або торцевого ущільнення.
Видаляється рідина через нижній штуцер або по трубі перетискання.
Обігрів апаратів здійснюють звичайно за допомогою рубашок діаметр
яких приймають на 40 – 100 мм більше діаметру апарата. До корпуса стального
апарата рубашку приварюють. Гріючу речовину подають у рубашку через нижній
штуцер а видаляють через верхній щоб рубашка була завжди заповнена
теплоагентом. Обігріваючу пару подають в рубашку через верхній штуцер а
через нижній відводять конденсат.
Розрахунок висоти апарату
Для даного апарату з еліптичним днищем розрахуємо висоту обичайки за
[pic] – внутрішній діаметр апарату м
[pic] ємкість апарату м³
[pic] висота днища м
Розрахунок товщини стінки апарату
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарату що працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність за формулою
[pic] – коефіцієнт міцності зварного поздовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
[pic] – прибавка для компенсації корозії мм. Величина цієї прибавки
встановлюється з врахуванням швидкості корозії і терміну служби апарату
(звичайно 15 – 20 років). Найчастіше призначають С= 1 мм у відповідальних
випадках С= 2 – 3 мм.
Матеріал з якого виготовлений апарат – сталь 20 для якого при t =
ºС приймаємо допустиме напруження []=14575 Нмм².
Приймаємо φ = 10 для стикового двостороннього шва при автоматичному
де [pic] – прибавка на корозію прийнята 3 мм.
2 Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища що працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність за формулою:
[pic] – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для
стандартних днищ відношення [pic] та [pic].
Тоді товщина стінки днища
У будь-якому випадкау товщина днища повинна бути не менша товщини
обичайки розрахованої по формулі (2.1). Для днищ виготовлених із
суцільної заготовки коефіцієнт міцності φ = 10.
Отже товщина стінки еліптичного днища даного апарату розрахована по
[pic] – прибавка на корозію прийнята 3мм.
3 Товщина стінки еліптичної кришки
Товщину еліптичної кришки апарата працюючого під тиском
розраховують на міцність по тій же формулі (2.3) що й товщину стінки
[pic] – добавка на корозію прийнята 3 мм.
Підбір фланцевого з’єднання
За допомогою фланців виконують роз’ємне з’єднання апаратів і
трубопроводів. Найбільш поширені фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею і фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею
виступ – западина ”. Плоскі приварні фланці застосовують головним чином
при тисках до 25 Нмм². При більш високих тисках перевагу надають фланцям
привареним встик які мають стовщену шийку що надає фланцю більшу
1 Фланцеві з’єднання
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають по
ГОСТам та нормалям. Переважно фланці підбирають відповідно до нормалі ОН
-02-95-68 для плоских приварних гладких і до нормалі ОН 26-02-97-68 для
приварних встик з ущільнюючою поверхнею “виступ-впадина”.
Приєднувальні розміри фланці всіх типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і
умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на будь-який можливий
тиск і діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий
на ряд умовних тисків і діаметрів.
Ряд умовних тисків встановлений ГОСТом 9493-60. Даний апарат
розраховується для умовного тиску 16 Нмм[pic].
з збільшенням температури механічна міцність сталі знижується тому
допустимі робочі тиски в апаратах виявляються нижче умовних. ноді для
апаратів з високою температурою середовища приходиться вибирати фланці на
більш високий умовний тиск.
До фланцю з визначеним умовним проходом можна приєднати не один а
декілька трубопроводів з розмірами що знаходяться в допустимих границях.
Для апаратів діаметри умовний і внутрішній можуть співпадати.
Фланці апаратів з вибухово- пожежонебезпечними речовинами
розраховують на тиски 1 – 16 Нмм² навіть якщо тиск в апараті менший.
Фланці підібрані по ГОСТу або нормалі розраховувати не потрібно
їхні геометричні розміри забезпечують міцність і щільність з’єднання.
Підберемо за внутрішнім діаметром апарата і розрахунковим умовним
тиском 16 Нмм[pic] фланець приварний встик з ущільнюючою поверхнею
“виступ-впадина” по нормалі ГН 26-0297-68 розміри якого наведені в таблиці
1. Матеріал фланця –сталь 20.
Таблиця 3.1. – Розміри фланця приварного встик з ущільнюючою
поверхнею “виступ-впадина” мм.
D[pic] D[pic] D[pic]
Рисунок 3.2 – Прокладка азбометалева
Умовне позначення прокладки: Прокладка 2000-16 ГН 26-02-106-68
3 Перевірка шпильок на міцність
Перевіряємо міцність шпильок М30 із сталі 40Х встановлених в
) Піддатливість шпильок:
[pic] – модуль пружності матеріалу шпильки: [pic]=215 ·103 Нмм2.
[pic]=[pic]=7065 мм2.
Отже розрахуємо піддатливість шпильки за формулою (3.1):
) Піддатливість частини прокладки що приходиться на одну шпильку:
[pic] – модуль пружності матеріалу прокладки: [pic]=4 · 103 Нмм2.
Отже розрахуємо піддатливість частини прокладки що приходиться на
одну шпильку за формулою (3.4):
) коефіцієнт основного навантаження:
) Зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку:
[pic] – тиск в апараті Нмм2.
[pic]=[pic] [мм] (3.9)
Отже зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку
розраховуємо за формулою (3.8):
) Сумарне зусилля на шпильку:
[pic] – коефіцієнт запасу затяжки проти розкриття стику
Отже сумарне зусилля на шпильку розраховуємо за формулою (3.10)
Штуцери використовують для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцери складаюься з патрубка (короткого відрізка труби) і
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід болтів з
боку апарату. Виготовляють штуцери з фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску ру=1 Нмм2 штуцери з фланцями приварними
встик гладенькими для умовного тиску ру=16 та 25 Нмм2.
Так як арматуру що прмєднується до штуцерів не виготовляють для
умовного тиску менше 1 Нмм2 то вибирати штуцери до апаратів низького
тиску необхідно для умовного тиску 1 Нмм2.
Для даного апарату при умовному тиску ру=16 Нмм2 і для густини
ρ=800 кгм3 використовуємо штуцери з фланцями приварними встик розміри
яких наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1. – Розміри штуцера з фланцями приварного встик мм
Допустиме навантаження на лапу кН Опорна площа мм2 L B B1 B2 H h
S l d A 25 44400 250 180 215 290 350 185 16 90 27 675
ВНТУ 08-11.ОК.006.00.000 ПЗ
АПАРАТ ДЛЯ ОБРОБКИ НЕАГРЕСИВНИХ В’ЯЗКИХ РДИН
Креслення загальне.cdw
Тиск робочий МПа 1.6
Вага апарату кг 1250
-43.250.00.00.000 СК
Апарат вертикального
Технічні характеристики
ЛИТОВЧУК ЗАПИСКА.doc
2 Розрахунок товщини стінки еліптичної
Розрахунок пристроїв для з’єднання трубопроводів огляду та установки апа-
2 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його
3 Розрахунок кріплючих
4 Гідравлічний розрахунок труби пере
6 Підбір косинок для підйому бака при транспортуванні та
розрахунок катету зварного
Контрольно-вимірювальні
Баки призначені для зберігання концентрованої сірчаної кислоти та
концентрованого їдкого натра на складах водопідготовчих установок.
Використовуються дані баки водопідготовчих установках електростанцій
промислових та опалювальних котельнях.
Підвезена до складу реагентів кислота або луг із залізничної цистерни
переливається в бак за допомогою сифонної установки з застосуванням вакуум-
Кількість концентрованих реагентів сірчаної кислоти або їдкого натру
необхідне на регенерацію фільтру за допомогою вакуум-насосу або стиснутого
повітря що вводиться у бак перепускається в мірний бачок звідки кислота
або луг забирається ежектором необхідним для приготування регенераційного
розчину та транспортування його до регенеруючого фільтру.
Баки складаються з наступних основних елементів: горизонтального
стального циліндричного корпуса – обичайки з приварними до нього
еліптичними штампованими днищами металевими опорами та косинками для
підйому бака при транспортуванні та встановлення на фундамент штуцерів для
підводу та відводу реагенту підводу стиснутого повітря при витисканні
реагенту з баку та вакуумної лінії штуцерів для приладів вакуумметра та
термометра оглядових вікон або лазів.
Вертикальні обичайки закриваються знизу і зверху а горизонтальні
– з боків деталями які називаються днищами. На відміну від днищ
що мають з обичайкою нероз’ємне з’єднання кришки являються
роз’ємними частинами апаратів. Днища і кришки виготовляються з тих
же матеріалів що і обичайки.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
виконується за допомогою зварки.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно вимірювальних
приладів виконується за допомогою штуцерів. Переважно
використовуються фланцеві штуцери рідше зустрічаються штуцери
Для огляду апарата завантаження сировини і очистки апарата а
також для зборки внутрішніх засобів служать люки та лази. Для
нагляду за апаратом під час роботи застосовують оглядові вікна.
Встановлення апаратів на фундаменті виконується за допомогою лап
Розрахунок товщини стінок
1 Розрахунок товщини стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
де Sоб – товщина стінки обичайки мм;
р – тиск в апараті Нмм2;
За умовою тиск в апараті: p = 15 МПа.
DB – внутрішній діаметр апарата мм;
За умовою діаметр апарату Dв = 2200 мм.
[pic] – нормальне допустиме напруження Нмм2 яке вибираємо
згідно ГОСТу 14249-69 для кислотостійкої сталі Х18Н10Т при
φ – коефіцієнт міцності зварювального повздовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
металу. Для стикового двостороннього ручного зварювального шва: φ = 0.95;
C – прибавка для компенсації корозії мм.
Величина цієї прибавки з розрахунком швидкості і строку служби ємності
чи апарату (звичайно 15-20 років). Так як у нашому випадку
використовується агресивна рідина то нехай С = 3мм.
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища (рис.1.2) що працює під
внутрішнім тиском розраховуємо за формулою:
де Sкр – товщина стінки еліптичної кришки мм;
р – внутрішній тиск в апараті Нмм2;
hв – внутрішня висота еліптичної частини кришки мм.
Для стандартних днищ [pic] тобто для [pic]=2200 [pic]мм.
[] – нормальне допустиме напруження Нмм2 [p
Для днищ що виготовлені з цілої заготовки коефіцієнт міцності
Рисунок 1.2 - Кришка еліптична
За рекомендацією ГОСТ 6533-68 приймаємо остаточне значення товщини
стінки рівною 12 (мм). Згідно з цим же ГОСТом висота борта h1 =
мм та внутрішня висота еліптичної частини днища hв = 550мм.
Розрахунок пристроїв для з’єднань трубопроводів огляду та установки
Штуцери використовуємо для приєднання до апаратів трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно–вимірювальних приладів.
Штуцери складаються із патрубка (короткого відрізку труби) та фланця
(рис.3.1). Штуцери приварюють до апарату .
Матеріал деталей штуцера –– сталь 20.
Рисунок 2.1 –– Штуцер з фланцем приварним плоским гладким.
Таблиця 2.1 –– Розміри штуцерів за ГОСТ Н 989-65
3 Розрахунок укріплюючих кілець
В обичайках і днищах є різного виду отвори: для штуцерів люків лазів
та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку апарата. Для встановлення
міцності послабленої стінки її укріплюємо встановлюючи укріплюючі
Діаметр неукріпленого отвору не повинен перевищувати 06 внутрішнього
діаметра циліндра а абсолютна величина його не повинна перевищувати 200
мм. Отвори з великими діаметрами необхідно укріплювати.
Рисунок 2.3 – Укріплююче кільце
Отвори укріплюємо шляхом приварювання накладок до тіла патрубка і до
стінки апарату. Ці накладки називають укріплюючими кільцями (рис. 2.3).
Укріплюємо отвір створений лазом d=500.
Оскільки в нас h = S=10 то приймаємо DК = (17 2)d
Отже DК = (17 2)d = 850 1000 мм
Приймаємо h× DК = 10×950 мм.
Зовнішній діаметр укріплюючого кільця не повинен бути більше
подвійного діаметра отвору патрубка тому місцеві напруги які
виникають з краю отвору швидко зменшуються по мірі віддалення від
краю отвору і на відстані що рівне половині діаметра стають
4 Гідравлічний розрахунок труби перетискання
Труба перетискання служить для витіснення рідини із ємності за допомогою
підведення в ємність стисненого повітря і являє собою патрубок із фланцем
що вварений або введений через штуцер в корпус апарату
Цистерна має спорожнитись за час =25 години. Апарат має наближений
об’єм який складається з об’єму циліндричної частини і об’ємів днищ:
Об’єм еліптичного днища наближено визначається за формулою:
[pic] тобто: [pic][pic]
Об’єм циліндричної частини:
де hв – висота еліптичної частини hв=055 м.
L- довжина апарату L=42м.
Задаємося швидкістю витікання через трубу U=09 мс
Площа поперечного перерізу труби перетискання:
звідки діаметр труби перетискання:
5 Розрахунок опори апарату
5.1. Об’єм апарату V=15 м3 вага апарату 24 т.
5.2. Вага апарату при гідравлічних випробуваннях:
G=2400кг+15м3·1000 кгм3=17400кг= 174кН
5.3. Згідно нормалі МХ 64-56 приймаємо 2 горизонтальні опори
Таблиця 3.4 – Данні для креслення горизонтальних опор (розміри в
D b B H h1 h2 d1 d2 1 2 3 F мм2 2200 200 300 1940
00 1600 36 М48 18 16 10 57469363
Питоме навантаження на опірній поверхні лап не повинна
перевищувати для цегляної кладки 2 Нмм2Питоме навантаження на опору
де Fоп – опорна площа одної опори n – кількість горизонтальних
6 Підбір косинок для підйому бака при транспортуванні та розрахунок
Косинка виготовляється з листової сталі Ст3тієї ж товщини що і
стінка обичайки - 10 мм має вигляд пластини з отвором. Косинка
приварюється тавровим з’єднанням до металевої пластини тієї ж товщини
зміцнення стику і зменшення навантаження на зварні шви. Пластина в свою
чергу вигинається по радіусу кривизни днища і приварюється до нього в
Умова міцності для зварного шву:
де: F- сила яка діє на зварний шов дорівнює половині ваги апарату тобто
k- катет зварного шва
l- довжина зварного шва дорівнює периметру пластини l =340 мм
- коефіцієнт проплавлення який приймається для ручного зварювання
[]- допустиме напруження матеріалу шва приймається 150 МПа.
Отже катет шва обраховується за такою формулою:
Косинка ГОСТ 13716-73
Контрольно–вимірювальні прилади
Для кращого нагляду за апаратом застосовуємо манометри та термометри.
Згідно з довідковими даними ми вибираємо вимірювальні прилади з
параметрами що наведені нижче.
Вибираємо термометр П41241291 – це термометр прямого виконання
тобто вимірює температуру шляхом доторкання. Діапазон вимірювання
від 0 до 100°С з ціною поділки 1°С. Довжина верхньої частини
0мм нижньої – 291мм.
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском
опоряджуємо манометрами прямої дії. Манометр встановлюємо на штуцері
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
- 25 – при робочому тиску посудини до 25 МПа (25кгссм2);
- 15 – при робочому тиску посудини понад 25 МПа (25кгссм2);
Манометр вибираємо з такою шкалою щоб межа вимірювання робочого
тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра нанесемо
червону риску яка вказувала б на робочий тиск посудини. Замість червоної
риски можемо також прикріпити до корпуса манометра металеву пластинку
пофарбовану в червоний колір і щільно прилягаючу до скла манометра.
Манометр встановлюємо так щоб його покази можна було чітко бачити
обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпуса манометрів що
встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за ним
повинен бути не менше 100 мм а на висоті від 2 до 3м не менше 160 мм.
Встановлювати манометри на висоті понад 3м від рівня площадки
обслуговування забороняється.
У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і
властивостей середовища що міститься в посудині потрібно спорядити
сифонною трубкою чи масляним буфером або іншими пристроями що
захищають його від безпосередньої дії середовища і температури та
забезпечують надійну роботу.
Отже вибираємо манометр з корпусом діаметром 60 мм класом точності 25
і діапазоном вимірювань 0..6 кгссм2.
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають
бути забезпечуємо приладами для контролю швидкості та рівномірності
прогрівання по довжині висоті посудини і реперами для контролю
теплових переміщень. Необхідність оснащення посудин вказаними
приладами і реперами а також допустима швидкість нагрівання та
охолодження посудин визначаються розробником проекту і повинні бути
зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та експлуатації.
Заходи з охорони праці
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом
0*297 мм у твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер.
При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У
паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа температура
стінки °С робоче середовище та його корозійні властивості місткість
м3) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного
металу дані про зварювання (паяння)) дані про штуцери фланці кришки і
кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів. Наводиться
перелік арматури контрольно–вимірювальних приладів та приладів безпеки. В
паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини
вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
На корпусі апарата прикріплюють пластину на яку нанесені паспортні
– назва підприємства-виробника;
– робочий та пробний тиск;
– допустимі температури стінки.
Вимоги щодо техніки безпеки наведені в галузевих правилах. Нагляд за
такими об’єктами організовується керівником підприємства який несе
відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих
обєктів. Перед запуском у роботу такі об’єкти мають бути оглянуті
органами держнаглядохоронпраці які їх реєструють і видають дозвіл на
Для своєчасного виявлення можливих об’єктів обладнання що працює під
тиском підлягає технічному опосвідченню перед запуском у роботу
періодично та позачергово.
Періодичне технічне опосвідчення існує двох видів:
Зовнішній та внутрішній огляд один раз на 4 роки;
Гідравлічні випробування один раз на 8 років.
При гідравлічних випробуваннях апарат має перебувати під пробним тиском
не менше 10 хв. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для
вимірювання тиску і температури середовища. Манометр має бути з класом
точності не більше 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання знаходилась в
першій третині шкали.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним. Елементи
конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є
джерелом небезпеки. Конструкція повинна виключати можливість дотику
працюючих до гарячих чи переохолоджених частин.
В даному курсовому проекті був спроектований апарат для зберігання
агресивних рідин який працює під внутрішнім тиском.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка розташована
горизонтально та закривається із обох сторін еліптичними кришками.
Підрахувавши товщини обичайки днищ було визначено та підібрано за
даними параметри: штуцерів лаза підвісних лап фланців болтів для
Виконавши всі розрахунки апарат вцілому було спроектовано на аркуші
формату А1 та накреслено його окремі частини: опора штуцер для подачі
рідини лаз на форматах відповідноА3 та А2.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. – М: Высшая школа 1978. - 469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. – М: Машиностроение 1982 -576
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. – М: Высшая
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. – М:
Высшая школа 1961. -582 с
В даному курсовому проекті проектуємо апарат горизонтального
виконання. При проектуванні розраховуємо товщини стінки апарата проводимо
розрахунки на міцність болтів підбираємо фланці штуцера розраховуємо
лаз підбираємо опори апарату. Також при проектуванні підбираємо ряд
стандартних деталей до апарата. По закінченню розрахунків та підбору
деталей креслимо два креслення на форматі А1. На пешому аркуші міститься
креслення апарату вцілому а на іншому – окремі деталі апарата обрані
розрахування катету зварного
Спецификация 1.spw
Корпус солерозчинника
вертикального виконання
Складальне креслення
Гайка М24 ГОСТ 1050-88
Шайба М24 ГОСТ 1050-88
Шпилька М24 ГОСТ 050-88
Специф кац я 1-2.frw
Додаток А.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
На розробку корпуса фільтра вертикального однокамерного
Область застосування фільтра – для очищення води.
Основа для розробки – робочий навчальний план ОК.
Мета та призначення розробки: а) мета розробки – отримання практичних
навиків розрахунків та конструювання корпуса фільтра вертикального
однокамерного; б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з
Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни
ОК літературні патентні та інші технічні матеріали з розрахунку та
1 Склад фільтра та вимоги до конструктивної будови
1.1 Фільтр повинен складатись з корпусу верхнього та нижнього днищ
запірної арматури опор.
1.2 Габаритні розміри фільтра – внутрішній діаметр апарату 1100 мм
1.3 Спосіб кріплення арматури апарату – зварювання.
2.4 Показники призначення
2.5 Робочий тиск МПа 10
2.6 Робоча температура °С ..до 35
2.7 Вага конструкції кг ..1450
3 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації
3.1 При конструюванні вузлів фільтра слід максимально використовувати
стандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів та конструкцій в різних
3.2 Графічна та текстова документація розробленого фільтра поинна
відповідати всім діючим стандарту України
Стадії та етапи розробки солерозчинника включають елементи технічної
пропозиції ескізного та технічного проектів.
Крайні терміни виконання КП
Порядок контролю та прийняття
Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового
Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. Кафедрою
згідно з графіком захисту.
Корегування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.
(підпис прізвище та ініціали)
-11.ОК.029.00.000 ПЗ
Fragment 56+56.frw
Чертеж.cdw
-11.ОК.035.00.000 СК
Розташування отворів
Курсова робота МОЯ (3).doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
КОРПУС ФЛЬТРА ВЕРТИКАЛЬНОГО ОДНОКАМЕРНОГО
з дисципліни : Основи конструювання”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Керівник: Пішеніна Н. В.
Даний курсовий проект розробляється для проектування апарату
вертикального виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. При
проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина стінки лаза та
проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при проектуванні
підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків та по
підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На першому листі
повинен бути накреслений апарат вертикального виконання а на іншому –
деталь з апарата на вибір викладача.
Розрахунок товщини стінки апарату .
1 Розрахунок товщини стінки обичайки .
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища . ..
Підбір фланцевого з’єднання . ..
1 Фланцеві з’єднання .
2 Прокладки для фланцевого з’єднання . ..
3 Розрахунок болтів (шпильок) .
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок) ..
Розрахунок пристроїв для трубопроводів огляду та установки
2 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів .
3 Укріплення отворів ..
4 Розрахунок опори апарату . .
Контрольно-вимірювальні прилади . .
Заходи з охорони праці ..
Однокамерний фільтр представляє собою вертикальний циліндричний апарат
який складається зі слідуючих основних елементів: корпусу нижнього і
верхнього розподільчих пристроїв трубопроводів запірної арматури
пробовідбірного пристрою і фільтруючої загрузки.
Корпус фільтра – циліндричний зварний із листової сталі з еліптичними
верхнім і нижнім днищами; верхнє днище приварене до циліндричної обичайки
фільтру; між нижнім днищем і обичайкою є фланцевий роз’єм. До нижнього
днища приварені чотири опори для установки фільтра на фундамент. Фланцевий
роз’єм корпусу фільтра дозволяє здійснювати монтаж і ремонт всіх пристроїв
що знаходяться всередині корпусу фільтра наносити протикорозійні покриття
і закріплювати нижній розподільчий пристрій.
Корпус фільтра оснащений двома боковими лазами. Верхній призначений для
завантаження фільтруючого матеріалу ревізії і ремонту верхнього
розподільчого пристрою а також періодичного огляду стану поверхні
фільтруючого матеріалу. Через нижній лаз здійснюють монтаж всередині
корпусу проводять антикорозійний захист корпусу а також періодичні огляди
і ремонт нижніх розподільчих пристроїв. В центрі верхнього і нижнього днищ
фільтра приварені фланці до яких ззовні по фронту фільтра приєднуються
трубопроводи а всередині – розподільчі пристрої.
На нижньому еліптичному днищі фільтра приварений штуцер для
гідравлічного вивантаження фільтруючого матеріалу; штуцер гідро
завантаження приварений зверху циліндричної частини корпусу. До верхнього
еліптичного днища приварено дві косинки для підйому корпусу фільтра при
транспортуванні і установці на фундамент.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно-вимірювальних
пристроїв здійснюється за допомогою штуцерів.
Для огляду апарата завантаження сировиною і очищення апарата а також
для зборки і розбирання внутрішніх пристроїв використовуються люки і лази.
Встановлення апаратів на фундаменті здійснюється за допомогою лап і
Видаляється рідина з апарата через нижній штуцер.
Апаратура під тиском пошкодження якої може призвести до нещасного
випадку повинна відповідати вимогам інспекції Державного гірничотехнічного
нагляду – Держгірничотех – нагляду. Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується за спеціальними інструкціями.
Розрахунок товщини стінки апарату
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата [1] що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
[pic] – нормативна допустима напруга яку вибираємо за даними ГОСТу
[pic] – коефіцієнт міцності зварного повздовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
Для заданого апарату оберемо [pic]= 07 – для сталевих апаратів при
стиковому односторонньому ручному шві.
Якби обичайка мала кільцеві зварні шви коефіцієнт міцності таких швів
при розрахунку на внутрішній тиск не враховують.
С – прибавка для компенсації корозії. Величина цієї прибавки
встановлюється враховуючи корозію і термін служби апарату (зазвичай 15-20
Оскільки наш апарат – це фільтр вертикальний однокамерний і робочим
середовищем в ньому є вода яка не являється сильним окислювачем то
Визначимо допустиму напругу [pic] за таблицею 1.1. Для цього нам
потрібно обрати марку сталі з якої буде виготовлятися корпус проектуючого
фільтра. Візьмемо вуглецеву та низьколеговану сталь 16 ГС за ГОСТ 5520-62.
За технічними характеристиками апарату фільтра робоча температура
внутрішнього середовища (вода) повинна бути до 35[pic]С. Тому вибираємо
Таблиця 1.1 – Нормативні допустимі напруги [pic] при розрахунку
апаратів що працюють під тиском ( за ГОСТ 14249-69)
РозрахункоЗначення [pic] Нмм[pic]
Вуглецеві та низьколеговані сталі
Ст. 3 10 20 09Г2С та 16ГС за
за ГОСТ 380-60 ГОСТ 5520-62
Отже за даною таблицею [pic] = 170 Нмм[pic].
За даними технічними характеристиками поданими у завданні а саме:
Розрахуємо товщину стінки обичайки:
2 Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища[1] що працює під внутрішнім тиском
[pic] – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних
днищ (таблиця 1.2) відношення [pic][pic]= 025 та [pic]=[pic].
Рисунок 1.1 – Днище еліптичне відбортоване
Тоді товщина стінки днища:
Так як товщина обичайки та товщина стінки днища розраховуються за
аналогічними формулами то [pic]мм.
Таблиця 1.2 – Днища еліптичні відбортовані стальні для посудин
апаратів та котлів (за ГОСТ 6533-68)
[pic] [pic] Товщина стінки s мм
Висота борта h[pic] мм[pic]
За даними таблиці h[pic]= 25 мм h[pic]=275 мм.
За правилами Даржнагляду не дозволяється виготовляти апарати у яких
обичайка з’єднується під кутом. Тому для апаратів днища виготовляють з
відбортованимим краями. Циліндричний борт дозволяє змістити зварювальний
шов від заокругленої частини днища де виникають напруги розтягу та згину.
В результаті відбортовки зварювальні з’єднання більш міцні.
Підбір фланцевого з’єднання
трубопроводів. Найбільш поширені фланці плоскі приварні з гладкою
ушільненою поверхнею і фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею
“виступ-впадина”. Плоскі приварні фланці застосовують головним чином при
тисках до 25 Нмм[pic]. При більш високих тисках перевагу надають фланцям
привареним встик які мають стовщену шийку що надає фланцю більшу
1 Фланцеві з’єднання
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають за
нормалями та ГОСТами.
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і умовний
діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на будь-який можливий тиск і
діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий на ряд
умовних тисків і діаметрів.
з збільшенням температури механічна міцність сталі знижується. Тому
із збільшенням температури значення допустимих робочих тисків в апаратах
опускаються нижче умовних.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановлений ГОСТом 9617-67. Стандарт
поширюється на циліндричні ємності та апарати з внутрішнім діаметром до
Фланці що підібрані за ГОСТом або за нормалю розрахунків не
потребують. хні геометричні розміри такі що забезпечують міцність та
щільність з’єднання.
2 Прокладки для фланцевого з’єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з’єднання. Так як
прокладки виготовляють із матеріалу більш м’якого ніж матеріал фланців то
при затягуванні з’єднання вони деформуються та заповнюють всі заглибини і
подряпини на поверхні фланців.
з збільшенням тиску на прокладку збільшується герметичність
з’єднання. Так як із зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї
то прокладки для фланцевих з’єднань високого тиску виготовляють більш
Так як в апараті знаходиться вода температура якої до 35 °С та тиск
МПа то краще використати прокладки азбестометалеві – по ОН 26-02-106-
3 Розрахунок болтів (шпильок)
Болти для з’єднання фланців використовуємо при тиску в апараті до 16
Нмм[pic]. При більш високих тисках болти застосовувати не рекомендується
через те що біля головки болта виникають місцеві напруги. При тисках вище
Нмм[pic] а також при високих температурах використовуємо шпильки.
Формула для розрахунку сили що діє на один болт від тиску в апараті:
де: z– кількість болтів (шпильок);
[pic]– середній діаметр прокладки мм.
Cумарна сила що розтягує болт де присутні всі три сили що діють на
де:[pic] – сила остаточного затягування або сила що необхідна для
підтримання герметичності (ця сила стискає прокладку після пуску тиску).
Вводячи коефіцієнт основного навантаження [pic] та коефіцієнт запасу
проти розкриття стику [pic] = 125 15 отримаємо вираз для сумарної
Коефіцієнт осьового навантаження:
– піддатливість прокладки що дорівнює деформації від одиночної сили:
– піддатливість болта:
[pic] та [pic] – площа прокладки що приходиться на один болт та
площа поперечного перерізу болта (площу болтів [pic] можна брати по
зовнішньому діаметру різі а площу шпильок [pic] – по внутрішньому діаметру
[pic] та [pic] – модулі пружності матеріалу прокладки і болта.
Для болтів (шпильок: [pic]=[pic] [pic]=[pic] Нмм[pic]).
Для сталевих деталей примаємо [p при наявності
м’яких прокладок [pic]= 04 та [pic]= 15. в тому і в іншому випадку для
орієнтовних розрахунків можна прийняти:
Умова міцності болтів:
де: [pic] – допустиме навантаження для болтів (шпильок) при розрахунковій
Розрахункову температуру для болтів (шпильок) в з’єднанні таких типів
приймаємо [pic] де [pic] – температура середовища в апараті. При дуже
наближених розрахунках приймають [pic].
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок)
Технічні характеристики фільтра вертикального однокамерного:
– внутрішній діаметр [p
– температура стінок [p
– товщина стінок обичайки [pic] та днища [pic] складає 8 мм.
В апараті знаходиться звичайна вода.
Перевіримо на міцність фланцеві болти (шпильки). Для проектуючого
апарату із заданим тиском [pic] = 10 Нмм[pic] використаємо фланці
приварні встик (рис.2.1).
Таблиця 2.1 – Фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею виступ-
впадина” (за ОН 26-02-97-68)
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
Умовне позначення прокладки: Прокладка 1400-16 ОН 26-02-106-68.
Перевіряємо міцність шпильок М20 із сталі 35Х всановлених в кількості
а) піддатливість шпильки:
де [pic] – розрахункова довжина шпильки [мм]:
l[pic]=2(48+52)+43=2043
б) піддатливість частини прокладки що приходиться на одну шпильку (за
– площа прокладки що приходиться на одну шпильку [мм]:
Тоді піддатливість прокладки:
в) коефіцієнт основного навантаження (за (2.4)):
г) зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку (за
– де середній діаметр прокладки [мм]:
д) сумарне зусилля на шпильку (за (2.3)):
Допустима сила [pic] для М22 із сталі 35Х при 20[pic]С – 25 кН а при
0[pic]С – 18 кН. Тому немає впевненості що при 35[pic]С шпилька із сталі
Х буде працювати надійно. Отже приймемо матеріал шпильки – 45 різь –
М22. Для такої різі із цієї сталі [pic] при 20[pic]С – 32 кН а при
Розрахунок пристроїв для з’єднання трубопроводів огляду та
Штуцери використовуємо для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцера складаються з патрубка (короткого відрізка труби)
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід фланцевих
болтів з боку апарату. Виготовляють штуцери з фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску р[pic]=1 Нмм[pic].
Умовний прохід [pic] приймаємо 100 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера (Рис.3.1) наведені в табл. 3.1.
Рисунок 3.1 – Штуцер з фланцем приварним плоким гладеньким для р[pic]=10
Нмм[pic] (за Н 999-65)
Таблиця 3.1 – Штуцери з фланцями приварними встик для р[pic]=10
Нмм[pic] (згідно Н 999-65) мм
Розрахуємо міцність зварювального шва МПа:
де р – тиск в середині апарата МПа;
D – діаметр труби зовні 519 мм;
[[pic]]– допустиме напруження матеріалу зварного шва.
Для зварювання підбираємо електрод Э42 то:
Для даного матеріалу температури та тиску [[pic]]=170 Нмм[pic].
[[pic]]=06170=102 (Нмм[pic]).
Розрахуємо напруження матеріалу зварного шва Нмм[pic]:
Звідси [pic] ≤ [[pic]] отже шов витримає дане навантаження.
Розрахуємо міцність шва який з’єднує штуцери і днища апарату.
Міцність шва між привареним штуцером D[pic]=100 мм що призначений для
завантаження фільтрувального матеріалу до верхнього днища Нмм[pic]:
[pic] [[pic]]=102 Нмм[pic].
Міцність шва між привареним штуцером D[pic]=80 мм що призначений для
гідро вивантаження фільтрувального матеріалу до корпусу. Штуцер знаходиться
біля нижнього фланцевого роз’ємну.
Виберемо фланці (штуцери) які приварені до верхнього та нижнього днищ
до яких приєднуються трубопроводи для підводу та відводу фільтрованої води.
Розрахуємо об’єм апарату:
Розрахуємо об’єм еліптичного днища м[pic]:
V[pic]=(02 014)D[pic] (3.6)
V[pic]=01811[pic]=024.
Розрахуємо об’єм обичайки м[pic]:
V[pic] = 21296+2024[pic]=22 [м[pic]].
Діаметр фланця (штуцера) для під’єднання трубопроводу можна
розрахувати за формулою:
Приймемо що швидкість руху води [pic] = 10 мс час = 15 хв = 900
Приймемо d=80 мм. Міцність шва розраховано за формулою (3.3).
3 Укріплення отворів
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляємо з того ж
матеріалу що й сам апарат.
В обичайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку
апарату. Для відновлення міцності стінки її укріплюємо встановлюючи
укріплюючі елементи.
Рисунок 3.3 – Укріплення отворів
де [pic]- товщина стінки.
Так як φ[pic]> 05 то найбільший діаметр який можна проектувати
розраховується за формулою м:
Отже розрахувавши найбільший діаметр який можна проектувати без
спеціальних укріплень робимо висновок що отвір який вирізається настільки
послаблює стінку обичайки що його потрібно укріплювати способом зварювання
накладок до тіла патрубка і до стінки ємності.
При визначенні розмірів укріплюю чого кільця – товщина
Діаметр кільця визначається за формулою:
D[pic]= (17 2)500 = 850 1000 мм.
Приймаємо: h[pic]D[pic]= 8[pic]925 мм.
4 Розрахунок опори апарату
Для встановлення апаратів на фундамент встановлюємо чотири лапи опорні
для встановлення апарату в приміщенні на підлозі
Вибираємо лапи згідно нормалі в залежності від навантаження. Питоме
навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 2 Нмм2 так
як опорна поверхня фундаменту – бетонна.
Питоме навантаження на опорних поверхнях лап розраховуємо при
максимальній вазі апарату [pic] яка звичайно буває під час гідравлічних
випробувань коли ємність заповнена водою.
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях:
де [pic] – вага конструкції і за умовою вона складає 1450 кг = 14210 Н
Згідно нормалі МХ 64-56 приймаємо 3 лапи з допустимим навантаженням на
Таблиця 3.4 – Лапи стальні зварні опорні типу (рис. 3.4)за нормаллю
Допустиме навантаження на лапу кНОпорна площа ммLBB[pic]B[pic]HhSldD[pic]A405240026022022533040022516100272000750
Розрахуємо питоме навантаження на одну опору [Нмм[pic]]:
[pic] – кількість підвісних лап.
що є меншим допустимого навантаження. Робимо висновки що опорні лапи цілком здатні витримати масу апарату.
Рисунок 3.4 – Лапи стальні зварні опорні
Розрахуємо міцність швів
Контрольно-вимірювальні прилади
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри та термометри.
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском треба опоряджувати манометрами прямої дії. Манометр може бути встановлений на штуцері посудини або трубопроводі запірної арматури.
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
– 25 – при робочому тиску посудини до 25 МПа;
– 15 – при робочому тиску посудини понад 25 МПа.
Манометр вибираємо з такою шкалою щоб межа вимірювання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра власником посудини має бути нанесена червона риска яка вказувала б на робочий тиск посудини. Замість червоної риски дозволяється прикріплювати до корпусу манометра металеву пластинку пофарбовану у червоний колір і щільно прилягаючу до скла манометра.
Манометр встановлюємо так щоб його покази можна було чітко бачити обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпусу манометрів що встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за ним повинен бути не менше 100 мм а на висоті від 2 до 3 м – не менше 160 мм. Встановлювати манометри на висоті понад 3 м від рівня площадки обслуговування забороняється. Між манометром і посудиною має бути встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій що дозволяє проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою контрольного.
У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і властивостей середовища що міститься в посудині потрібно спорядити сифонною трубкою чи масляним буфером або іншими пристроями що захищають його від безпосередньої дії середовища і температури та забезпечують надійну роботу.
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають бути оснащені приладами [4] для контролю швидкості та рівномірності прогрівання по довжині висоти посудини і реперами для контролю теплових переміщень. Необхідність оснащення посудин вказаними приладами і реперами і допустима швидкість нагрівання та охолодження посудини визначаються розробником проекту і повинні бути зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та експлуатації.
Згідно з довідковими даними ми вибираємо вимірювальні прилади з такими параметрами:
Термометр П41240291 тобто термометр прямого виконання №4 в діапазоні вимірювань від 0°С до 100°С з ціною поділки 1°С довжина верхньої частини 240 мм нижньої – 291 мм.
Манометр з корпусом діаметром 60 мм з класом точності 25 діапазон вимірювань від 0 до 6 (кгс)cм[pic].
Заходи з охорони праці
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом 210×297 мм твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа; температура стінки [p робоче середовище та його корозійні властивості; місткість м[pic]) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів). Наводиться перелік арматури контрольно-вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
Вимоги до техніки безпеки наведені в галузевих правилах вони підлягають реєстрації в органах держохорони праці України. Нагляд за такими об’єктами організовується керівником підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих об’єктів. Для своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що працює під тиском воно підлягає технічному посвідченню перед запуском в роботу періодично і позачергово. Перед запуском у роботу такі апарати мають бути оглянуті органами держнагляду охорони праці України які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію. Періодичне технічне посвідчення існує двох видів:
- зовнішній та внутрішній огляд один раз на чотири роки.
- гідравлічне випробування один раз на вісім років.
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджують в порядку встановленої вище вказаною організацією. На корпусі апарату прикріплюють пластину на якій нанесені паспортні дані: назва підприємства виробника номер рік виготовлення робочий та пробний тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань апарат має перебувати під пробним тиском не менше 10 хвилин. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску і температури середовища. Манометри повинні мати клас точності 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання тиску знаходилась в першій третині шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять один раз в рік а через шість місяців проводять перевірку контрольними манометрами.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним [4]. Елементи конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є джерелом небезпеки. Конструкція повинна включати можливість дотику працюючих до гарячих чи переохолоджених частин.
В даному курсовому проекті було спроектовано апарат вертикального виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. Даний апарат призначений для фільтрації речовини (води максимальна температура якої не повинна перевищувати 35[pic]С) яка в нього подається для подальшої її експлуатації
При проектуванні були розраховані товщини стінки апарата (обичайки та верхнього і нижнього конічного днищ) товщина стінки лаза та проводилися розрахунки на міцність апарата. По заданих параметрах (технічних характеристиках) підбиралися фланці прокладки до них штуцера лази опорні лапи.
По закінченню розрахунків та по підібраних деталях креслиться загальний вигляд фільтра на форматі А1 та складаються до нього відповідну специфікацію. Потім за вказівкою викладача кресляться 4 креслення.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин: Справочное пособие. –М: Высшая школа 1978. 469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Высшая школа 1962. -290 с
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Высшая школа 1961. -582 с
Рисунок 3.2 – Лаз з фланцем сталевими плоскими приварними гладенькими
Рисунок 2.2 – Прокладка азбометалева для фланцевих з’єднань.
Для вычисления коэффициента теплоотдачи от охлаждаемой воды ai находим критерий Рейнольдса.doc
находим критерий Рейнольдса
что соответствует установившемуся турбулентному режиму; поэтому
следует пользоваться формулой (1-13) имея в виду что действительная
w'i =>и> ~ff= !>5 -Q2 = 1.55 мс.
Для воды можно применить упрощенную формулу (1-14)
Из табл. 1-4 при температуре tcpi =il-15 °C находим величину
Л = 3 400. Таким образом
55°8 а = 3 400- Q qU02
000 Вт(м2-°С) [8 600 ккал(м2-ч-°С)].
Коэффициент теплоотдачи а2 со стороны нагреваемой воды находим
аналогичным путем. Определяем режим движения воды в межтрубном пространстве
82-10-° =40 000 > 10 000 02082 — 62-00162
Следовательно применима та же формула (1-14). Коэффициент Л = 2 950
находим по табл. 1-4 при ^ср2=77°С. Значит
Вт(м2-°С) [4 000 ккал(м2-ч-
Коэффициент теплопередачи вычисляем по формуле (1-10) для плоской стенки
= 2 700 Вт(м2-°С) [2 330 ккал(м2-ч-°С)]. Поверхность нагрева
гоерл ~~ 314-0015-62
Выполняем подогреватель из двух секций.
Активная длина трубок в каждой секции равна =L2=582 = 29 м или
округляя = 3 м. Таким образом каждая секция будет состоять из 62 трубок
длиной 3 м. Диаметры всех штуцеров аппарата должны быть одинаковыми так
Приняв скорость воды в штуцере равной 15 мс получим:
Принимаем dmT = 125 мм.
Следует заметить что по расчетным данным можно было выбрать типовой
водо-водяной подогреватель типа МВН и затем выполнить проверочный расчет.
ПРОЕКТУВАННЯ АПАРАТУ ВЕРТИКАЛЬНОГО ВИКОНАННЯ.doc
Вінницький національний технічний університет
ПРОЕКТУВАННЯ АПАРАТУ ВЕРТИКАЛЬНОГО ВИКОНАННЯ
З дисципліни : Основи конструювання”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Керівник: Н.В Пішеніна
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНКИ
1 Розрахунок товщини стінки обечайки
2 Розрахунок товщини стінки конічного днища .
3 Розрахунок товщини елементів кришки
ПДБР ФЛАНЦЯ ДЛЯ КРПЛЕННЯ КРИШКИ ДО ОБЕЧАЙКИ ..
1 Підбір фланця по розмірах ..
2 Підбір прокладки для фланцевих з’єднань
3 Перевірка болтів на міцність ..
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
2 Підбір штуцерів ..
3 Розрахунок закріплених кілець .
4 Розрахунок опори апарату .
5 Вибір нижньої опори
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ
1 Розрахунок мішалки лопатевої ..
2 Підбір торцевого ущільнення .. ..
3 Підбір опори та стойки під
ПРОГРАМИ МОВОЮ BORLAND PASCAL 7.0 ДЛЯ РОЗРАХУНКУ
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ ..
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ
Додаток А –– Лістинг виконання програм
В багатьох технологічних процесах застосовуються об’ємні апарати з
мішалками які працюють під тиском.
Основним елементом апарата є циліндрична обечайка. Вертикальне
виконання тонкостінних циліндричних апаратів слідує надавати перевагу
горизонтальному виконанню так як в горизонтальних апаратах з’являються
додаткові згинальні напруги від сили тяжіння самого апарата і середовища.
Вертикальні обечайки закриваються знизу і зверху а горизонтальні – з
боків деталями які називаються днищами. Навідміно від днищ які мають з
обечайкою нероз’ємне з’єднання кришки є від’ємними частинами апаратів.
Днища і кришки виготовляють з тих же матеріалів що й обечайки.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно-вимірювальних
пристроїв здійснюється за допомогою штуцерів. Великим поширенням
користуються фланцеві штуцери рідше зустрічаються штуцери різьбові.
Для огляду апарата завантаження сировиною і очищення апарата а також
для зборки і розборки внутрішніх пристроїв використовуються люки і лази.
При з’ємних кришках апарати можуть бути без люків.
Встановлення апаратів на фундаменті здійснюється за допомогою лап і
Перемішування рідкого середовища в апаратах виконується або механічним
або пневматичним способом. Механічне перемішування здійснюється мішалками.
Для приведення в обертаня механічних перемішуючих пристроїв
використовують приводи які складаються з електродвигунів редукторів
пасових передач і муфт.
Встановлюються редуктори на кришках вертикальних апаратів за допомогою
Вал перемішуючого пристроя вводиться в апарат через ущільнення для
забезпечення герметичності. Ущільнення вала виконується або за допомогою
сальника або торцовим ущільненням.
Видаляється рідина з апарата через нижній штуцер або по трубі
Апаратура під тиском пошкодження якої може призвести до нещасного
випадку повинна відповідати вимогам інспекції Державного гірничотехнічного
нагляду – Держгірничотех – нагляду. Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується по спеціальним інструкціям.
Обігрів апаратів зазвичай здійснюють за допомогою рубашок діаметр яких
приймають на 40 100 мм більше діаметра апарату.
До корпуса сталевого апарату приварюють рубашку. Обігріваючу рідину
подають в рубашку через нижній штуцер а видаляють через верхній щоб
рубашка була завжди заповнена теплоагентом. Обігріваючий пар подають в
рубашку через верхній штуцер а через нижній відводять конденсат[1].
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК
1 Розрахунок товщини стінки обечайки
Для розрахунку товщини стінки обечайки перш за все потрібно підібрати
внутрішній діаметр апарату так щоб співвідношення між діаметром і висотою
апарату було 1:1 1:1.3.
Для конічного днища внутрішній діаметр вибирають з такого діапазону
[pic]. Приймаємо діаметр – 2400 мм.
Висоту розраховують за допомогою формули:
де V – ємність апарату м3;
Н – висота апарату м;
Виведемо з формули (1.1) висоту апарату H і отримаємо:
мність апарату данний за умовою V =8 м3. Підставляємо значення:
З отриманого значення H можна зробити висновок що діаметр [pic] був
підібраний правильно (співвідношення між внутрішнім діаметром [pic] та
висотою апарату H – 1:1.4).
Для подальших розрахунків з довідника були підібрані:
- коефіцієнт міцності зварного продольного шва - [pic](для
одностороннього при автоматичному зварюванні).
- прибавку для компенсацій корозії – С. Величина С прибавки
встановлюється з урахуванням швидкості корозії і терміна слугування
апарата(зазвичай 15-20 років). Зазвичай назначають С=1 мм в
відповідальних випадках С=2-3 мм. Для даного випадку було вибрано С=2 мм.
- нормативне допустиме напруження [pic].
Значення допустимого напруження вибирається по виду сталі та по
температурі стінки апарату. Для виробленя апарату було підібрано сталь 20
а температура стінки задана за умовою [pic]. За цими параметрами підбираємо
Товщину стінки обечайки апарата який працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність по формулі[ ]
де S – товщина стінки обечайки мм;
p – тиск в апараті [p
С – прибавка для компенсації корозії;
Підставивши значення в формулу (3) отримаємо:
Товщину стінки отриману по формулі (1.3) округляють в сторону
збільшення до цілого числа.
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища що працює під тиском (рис 1.1)
розраховують на міцність по формулі
Рисунок 1.1 - Днище еліптичне
Радіус кривизни в вершині днища дорівнює [pic] [pic]=[pic]=2400мм
Підставивши відповідні значенні в формулу (1.4) отримаємо
Товщину стінки отриману по формулі (1.4) округляють в сторону
3 Розрахунок товщини еліптичної кришки
Товщину стінки еліптичної кришки що працює під тиском (рис 1.2)
де S – товщина стінки еліптичного днища мм;
Рисунок 1.2 – Кришка еліптична
Підставивши відповідні значенні в формулу (1.5) отримаємо
Товщину стінки отриману по формулі (1.5) округляють в сторону
збільшення до цілого числа
За рекомендаціями ГОСТ 6533-68 товщину стінки апарату приймаємо 8мм[2].
ПДБР ФЛАНЦЯ ДЛЯ КРПЛЕННЯ КРИШКИ ДО ОБЕЧАЙКИ
1 Визначення розмірів фланця
За допомогою фланців здійснюються роз'ємні з'днання апаратів і
трубопроводів. Найбільше поширення мають фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею (рис. 2.1) і фланці приварні встик з ущільненою
поверхнею виступ - впадина". Плоскі приварні фланці застосовують головним
чином при тисках до 25 Нмм2. При більш високих тисках перевагу віддають
фланцям приварним встик які мають утовщену шийку яка придає фланцю велику
Рисунок 2.1 – Фланцеве з’єднання(Фланець плоский приварний гладкий)
Фланці є деталями массового виготовлення і їх вибирають або по ГОСТу
Приєднувальні розміри фланців всіх типів унифіцировані чим
забезпечується взаємозаміна. В основі уніфікації лежать поняття про умовний
тиск і умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на любий
допустимий тиск і любий можливий діаметр обечайки весь неперервний ряд
тисків і діаметрів розбитий на ряд умовних тисків і діаметрів.
Для апаратів з вуглецевих і низьколегованних сталей які призначенні
для роботи до 64 Нмм2 дають перевагу приймати тиск наприклад 03; 06;
; 16; 25; 40; 64 і інші. Таким чином якщо потрібно вибрати фланець
на тиск якого немає в ряді умовних тисків то слідує вибирати фланець на
слідуючий більший тиск.
з збільшенням температури механічна міцність сталі понижується. Тому
із збільшенням температури допустимі побочі тиски в апаратах виявляються
нижче умовних. ноді для апаратів з високою температарою середовища
необхідно вибирати фланці на більший умовний тиск.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановленний ГОСТом 9617-67. Слідує
пам'ятати що поняття умовного прохода введено для унифікації
приєднувальних розмірів. До фланця з визначеним умовним проходом можна
приєднати не одну а декілька труб з розмірами які знаходяться в деяких
допустимих межах. Для апаратів діаметри умовний і внутрішній можуть
Фланці апаратів із взриво- ядовито- і пожежонебезпечними речовинами
розраховують на тиск 1 - 16Нмм2 навіть якщо тиск в апараті меньший.
Фланці підібрані по ГОСТу або по нормалі в розрахунку не потребують.
х розміри такі що забезпечується міцність і щільність з'єднань.
Вибираємо матеріал фланця - Сталь20 при температурі 10-200°С. Матеріал
болтів при р=015Нмм2-Сталь 20 гайки із Сталі 20.
Умовне позначення фланця - Фланець 2400 - 015 - Сталь 20 ОН 26-02-95-
Приєднувальні розміри фланця(рис 2.2) наведені в Табл 2.1[ ].
Таблиця 2.1 – Приєднувальні розміри приварного плоского гладкого фланця
Dв Приєднувальні розміри фланця Тиск [pic]
DН D1 D2 b S Кількість
мм мм мм мм мм болтів М20
Рисунок 2.2 – Фланці приварні плоскі гладкі (по ОН 26-02-95-68)
2 Підбір прокладки для фланцевого з'єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з'єднання. Так як
прокладки виготовляють із матеріала більш м'якого ніж матеріал фланців то
при затягуванні з'єднання вони деформуються і заповнюють всі заглиблення і
подряпини поверхні фланців.
З збільшенням тиску на прокладку зростає герметичність з’єднання. З
зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї тому прокладки для
фланцевих з’єднань високого тиску роблять більш вузькими.
Найбільш використовуються наступні прокладкові матеріали: картон гума
пароніт азбест фторопласт мідь алюміній м’ягка сталь та інші. Картон
використовують при низьких темпратурах і тиску для води та інших
нейтральних середовищ. Пароніт – для гарячої води пара та багатьох
хімічних речовин. Гуму – для кислих середовищ.
В даній курсовій роботі будуть використовуватись прокладки з гуми тому
що вони оптимально підходять для параметрів які задані умовою([pic]
температура дорівнює [pic]).
Вибираємо прокладку плоску для фланцевих з’єднань яку виготовляють по
нормалі ОН 26-02-105-68(рис 2.3).
Рисуок 2.3 – Прокладка плоска
Вибрані виходячи з вище розрахованих данних розміри плоскої прокладки
Таблиця 2.2 – Прокладка проска для фланцевих з’єднань
(по ОН 26-02-105-68)
Умовна назва прокладки – 2400-015-Р ОН 26-02-105-68
3 Перевірка болтів на міцність
Болти для з’єднання фланців приймають при тиску в апараті до 16 Нмм2.
При більш високих тисках болти приймати не варто через те що у головки
болта виникають місцеві напруження. При тисках більше ніж 16 Нмм2. а
також при високих температурах використовують шпильки.
В роботі фланцевих болтів можна спостерігати три стадії:
Стадія перша(рис 2.4 а) – початок зборки; гайка торкається фланця; болт
не затягнутий; прокладка не стиснута.
Стадія друга(рис 2.4 б) – з’єднання зібране: болт затягнутий силою V і
видовжився на [p прокладка зжата силою V її товщина зменьшилась на
Стадія третя(рис 2.4 в) – подається тиск: кришка віджимається від
фланця; болт додатково видовжується на [p на цю ж величину [pic]
зменьшується деформація прокладки[1].
Рисунок 2.4 – Стадії роботи фланцевих болтів
Розглянемо додатково рівняння деформацій [pic] і вводячи коефіцієнт
головного навантаження [pic] і коефіцієнт запаса проти розкриття стика
[pic] отримуємо вираз для сумарної болтової сили
Коефіцієнт головного навантаження
[pic] - площа прокладки на один болт і проща поперечного перерізу
Перевіряємо міцність болтів М20 із сталі 20 які встановлені в
а) піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта(див.рис. 2.1)
б) піддатливість частини прокладки яка приходиться на один болт:
де площа прокладки яка приходиться на один болт;
а – товщина прокладки;
в) коефіцієнт головного навантаження
г) зусилля від тиску в апараті що припадає на один болт
де середній діаметр прокладки
д) сумарне зусилля на болт [див. Формулу (6)]
де коефіцієнт запасу міцності затяжки проти розкриття стика приймаємо
З розрахунків можна зробити висновок що болти із сталі 20 при
температурі 20°С будуть працювати нормально.
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
Люки і лази призначаються для огляду очистки і ремонту внутрішньої
порожнини апаратів а також для монтажа і демонтажа вузлів які знаходяться
в середині апарата і для загрузки сировини.
Апарати діаметром 800 мм і більше повинні мати лаз для огляду. Лази
мають діаметр 450-500мм і лише в крайньому випадку 400мм.
Якщо потрібно проводити монтаж внутрішніх пристроїв без залізання в
апарат то застосовують люки діаметром не меньше 150мм щоб в них вільно
проходила рука робочого.
Кришку лаза роблять у вигляді заглушки на болтах коли лазом
користуються рідко. Коли часто відкривати люки і лази то вони мають
кришки на відкидних болтах. Люки для загрузки сировини які необхідно
постійно відкривати і закривати забеспечують для швидкого прижимання
Обечайки люків виготовлябть з тих же матеріалів що й обечайки
апаратів. Фланці і заглушки - з тих же матеріалів що й фланці апаратів.
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляють з того ж
матеріала що й сам апарат.
Щоб розрахувати лаз потрібно підібрати його діаметр [pic]по
внутрішньому діаметрі [pic]. Враховуючи те що [pic] можна підібрати -
[pic][1]. Розрахункові дані лаза (рис.3.1) табл.3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахункові розміри кришки лаза і фланця стального плоского
За рекомендаціями ГОСТ 6533-68 товщину стінки лазу приймаємо 6мм[2].
Штуцера використовують для приєднаня до апарату трубопроводів і арматури
а також для встановлення контрольно-вимірювальних прииборів. Штуцера
(рис.3.2) складається з патрубка(короткого відрізка труби) і фланця.
Зазвичай їх приварюють до апарату по варіанту 1. В тих випадках коли в
середині апарата повинна бути гладка поаерхня зварювання здійснюється по
[pic]Рисунок 3.2 – Штуцер зварний
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручну заводку фланцевих
болтів зі сторони апарата. Виготовляють штуцера з фланцями приварними
плоскими гладкими на [pic] по нормалі Н 999-65
штуцера з фланцями приварними встик гладкими на [pic] по нормалі Н 1001-65.
Так як арматуру яка приєднується до фланця зазвичай не випускають на
умовний тиск менше [pic] то вибирають їх до апаратів низького тиску.
Умовний прохід [pic] приймаємо 50 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Данні для розрахунку штуцера
Отвори під болти [pic] Кількість болтів М20 50
0 57 125 102 18 110 160 40 3 18 4 [pic]
Рисунок 3.3 – Штуцер з фланцем приварним плоским
Умовне позначення : Штуцер 015-50-150Н999-65
3 Розрахунок закріплених кілець
В обечайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Для відновлення міцності
ослабленої стінки її укріплюють встановлюючи укріпляючі елементи.
Зазвичай отвори укріплюють способом зварювання накладок до тіла
патрубка і до стінки сосуда. Ці накладки які називаються укріпляючими
кольцами поєднують з сигнальним отвором з різьбою М10*15 для провірки
герметичності зварного шва. Шви змазують обмивальною піною і коли через
сигнальний отвір підходить стиснуте повітря то даже невелика витік
становиться замітним.
При визначенні розмірів укріпляючого кільця(рис.3.4) необхідно щоб
площа перерізу кільця була рівна площі яка підлягає компенсації. При h=S
приймають Dк = (17 2)d.
Рисунок 3.4 – Укріплююче кільце
Зовнішній діаметр закріплюючого кільця не повинен бути більший
подвійного діаметра патрубка тому що місцеві напругиякі виникають на краю
отвору швидко убиваючи по мірі видалення від краю отвору і на відстані
рівній половині діаметра стають дуже незначними .
Діаметр кільця визначається за формулою:
4 Розрахунок опори апарату
При встановлені апарата всередині приміщення на полу застосовують
окремі опорні лапи. Зазвичай апарати встановлюють на чотири лапи рідко на
три. Вибирають лапи по нормалі в залежності від навантаження. При
підвішуванні апарата на несучій конструкції або між перекриттями
застосовують бокові підвісні лапи(рис.3.5) які вибирають по МХ 64-56 .
Розміщують підвісні лапи на відстані [pic].
Рисунок 3.5 – Лапи сталеві підвисні типу 1(МХ 64-56)
При встановленні апарата в середині приміщення на полу використовують
окремі опорні лапи(рис 3.6)
Рисунок 3.6 – Лапи стальні зварювальні опорного типу 2(МХ 64-56)
Для того щоб уникнути вм'ятин обечайки між лапою і обечайкою апаратів
іноді розміщують прокладку. Питоме навантаження на опорній поверхні лап не
повинно перевищувати 100 Нмм2(для сталі і чугуна).
Для подальших розрахунків потрібно визначити об’єм апарата V що
знаходиться за формулою:
Підставивши відповідні значення в відповідну формулу отримаємо:
Далі потрібно визначити загальну масу апарата для цього робимо
співвідношення [pic]. З співвідношення робимо висновок що загальна маса
По нормалі МХ 64-56[1] приймаємо 4 опори(опори зроблені з сталі Ст3) з
допустимим навантаженням 5кН на кожну.
Данні для побудови опор на креслені зображені в табл.3.4:
Таблиця 3.4 – Данні для креслення підвісних опор(розмри в міліметрах)
Допустиме навантаження на опору кН Опорна площа
мм2 L B B1 H S l а d 5 7250 100 75 85 155 8 40 15 18
Розрахуємо навантаження на одну опору:
що менше допустимого навантаження.
З розрахунків можна зробити висновок що підвісні лапи цілком
витримають масу апарата.
5 Вибір нижньої опори апарата
Опори служать для встановлення апаратів на фундамент. Опора має
обечайку циліндричної або конічної форми і фундаментне кільце із полосової
сталі яка приварена до обечайки. Опору приварюють до корпусу апарата
суцільним швом. Такого типа опори застосовують головним чином при
встановлені вертикальних апаратів із зовні приміщення особливо при
співвідношенні висоти апарата і діаметра[pic]. Малі опори іноді
встановлюють на трубчастих опорах.
Для вертикального апарату що має еліптичне днище та еліптичну кришку
підібрати стальні лапи.
Розрахункові розміри вказані в таблиці 3.5
Таблиця 3.5 – Розміри нижньої опри мішалки
мм H H1 H2 L L1 L2 K 75 50 M8 253 110 10 8 320 250 4
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ
1 Розрахунок мішалки лопатевої
Мішалки лопасні рамні та якорні (рис.4.1) працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) і дають рідині обертаючий рух. Розмах
лопасної мішалки [pic] приймають [pic].
[pic]Рисунок 4.1 – Мішалки(а-лопасна б-рамна в-якорна)
Рамні мішалки використовують в апаратах великого об’єму для
перемішування в’язких рідин. Очерки цих мішалок повторюють конфігурацію
апарата що дозволяє робити зазор між мішалкою і стінками апарата
мінімальним. Створюється інтенсивне перемішування безпосередньо у стінок
апарата і здійснюється очистка їх від налипаючих осадків.
Перемішуючі пристрої – мішалки приводяться у дію стандартними
електродвигунами. Для пониження кутової швидкості застосовуються
редуктори і клиноременеві передачі.
Наявність надлишкового тиску чи вакууму в апараті вимагає щоб
ввід валу мішалки в апарат був ущільнений за допомогою сальника чи
торцевого ущільнення.
Приводи до мішалок звичайно встановлюються на кришці апарата на
скойках. Стоїки кріпляться на кришках апаратів за допомогою опор.
Мішалки лопасні рамні якірні працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) і надають рідині обертового руху.
В даному курсовому пректі дана за умовою лопасна мішалка(4.2).
Рисунок 4.2 – Мішалка лопасна
Вид мішалки – лопасна без нижньої опори. Розмах лопатної мішалки dм
приймаємо dм = 0.65*DВ=065*2400=1600мм. Тоді її характеристики будуть
наступними(табл. 4.1):
Таблиця 4.1 – Розміри мішалки лопасної
кВт d h1 d1 b S d4 а d2 1600 21 198 1 800 05 75 180
Для подальших розрахунків деякі значення потрібно вибрати з
Передаточне число - і=23;
Коефіцієнт корисної дії привода - [p
Потужність яка йде на тертя в сальнику - [p
Потіжність яку потребляє лопасна мішалка [p
Витрачаєма потужність буде такою: [ 1 ]
N = Nлоп + NС = 05+01 = 06 кВт (4.1)
Електродвигун повинен мати потужність не менше ніж:
Частота обертання вала електродвигуна:
Вибираємо електродвигун АО2-32-6[2]:
Тоді частота обертання мішалки буде не 396 а
2 Підбір торцевого ущільнення
Обертаючий вал вводиться в апарат через торцеве ущільнення. Торцеве
ущільнення(рис. 4.3) вибирається по нормалі МН 5866-66 що застосовуються
для роботи під надлишковим тиском до 16Нмм2 і при температурі апарата до
0°С. Воно складається з утовщення вузла сільфона нерухомого
углеграфічного кільця яке закріплене на валу водилом. Пара тертя
охолоджується і змащується проточною очищеною водою яка циркулює полості
кожуха. Пружини створюють необхідне в парі тертя.
Розрахункові данні для торцевого ущільнення наведені в табл.4.2.
Рисунок 4.3 – Ущільнення торцеве
Сальникові ущільнення призначені для роботи під високим тиском
до 1 Нмм2 і при температурі в апараті до плюс 70°С
Таблиця 4.2 – Данні для побудови торцевого ущільнення
Нмм2 d d1 L Z D D6 D2 H H1 α d 0.3 40 17 175 4 185 150
8 145 170 22°30' 18
Умовне позначення: Штуцер 015-40-175 Н999-65.
8 145 170 22°30' 18 4.3 Підбір опори і стійки під редуктор
Перемішуючі прилади – мішалки приводяться до обертання стандатрними
електродвигунами. Для пониження кутової швидкості використовуються
Приводи до мішалок зазвичай встановлюються на кришці апарата на
стойках. Стійки кріпляться на кришках апарата за допомогою опор.
При великих відхилень вала збільшубть відстань між редуктором і
проміжним підшипником тобто використовують високі стойки.
Якщо і приводі є клинопасцева передача і редуктор на верхньому поясі
стійки проводиться закріплення редуктора а на її боковій поверхні за
допомогою салазок встановлюють електродвигун. При встановленні
електродвигуна салазки дають можливість переміщувати його в горизонтальному
напрямку. Разом з салазками електродвигун може бути переміщенний в
вертикальному положенні.
Одна із конструкцій опор за допомогою яких стойка кріпиться на кришці
апарата представленні на рис. 4.4.
Рисунок 4.4 – Опора приводу
Розміри приводу наведені в табл.4.3:
Таблиця 4.3 – Розрахункові розміри опори приводу
D D D1 D2 Dб1 Dб B D1 h zh1 S a zd0 80 800 630
2 255 720 450 100 26 8 45 10 6 6 М20
Умовне позначення: Опора 1-80 ОН 1225-61.
Стійка під редуктор показана на рис.4.5.
Розрахкнкові розміри які потрібні для креслення наведені в табл. 4.4.
Рисунок 4.5 – Стійка під редуктор
Таблиця 4.4. Розміри стійки під редуктор
D D1 Dб D2 D3 D4 Dб1 B H1 h h1 S d1 360 240 280 125 265
Умовне позначення стойки: Стійка 1 ОН 1225-61.
В данному курсовому проекті було розраховано об'ємний апарат з
лопатевою мішалкою яка працює під тиском.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка
розташована горизонтально та закривається із однієї сторони еліптичною
кришкою а з іншої конічним днищем.
Підрахувавши товщини обичайки днища і кришки було визначено та
підібрано за даними параметрами: штуцер лаз опори мішалку фланці болти
Зробивши всі розрахунки апарат було спроектовано на форматі А1.
ПРОГРАМИ МОВОЮ BORLAND PASCAL 7.0 ДЛЯ РОЗРАХУНКУ АПАРАТА
Програма для розрахунку товщини стінок апарата
Program Kursova(InPutOutPut);
Var V_0D_vHCSigmaFiPS_obD_mmS_dS_1R_v
YD_pS_kAA_2A_1H_vRS_kr :
H:=(4*V_0)(PI*(D_v*D_v));
If (D_vH >= 1) And (D_vH = 1.3) Then
Write('Введiть нормативне допустиме навантаження
S_ob:=((P*D_mm)((((2*F
S_d:=((P*D_mm)((((2*F
Write('Введiть внутрiшню висоту елiптичноi частини кришки
H_vмм:');ReadLn(H_v);
R:=(SQR(D_mm))(4*H_v);
Програма для розрахунку на міцність апарата
Program Kursach2(InPutOutPut);
Var PDBE_bE_prAD_9D_10ZK_st
Lambda_bL_bF_bLambda_prL_pr
Write('Введiть значення коефiцiента запаса проти розкриття
стика:');ReadLn(K_st);
Lambda_b:=L_b(E_b*F_b);
Lambda_pr:=L_pr(E_pr*F_pr);
X:=Lambda_pr(Lambda_B+Lambda_pr);
Q:=(((PI*(D_pr*D_pr))(4*Z))*P)1000;
P_s:=Q*(K_st*(1-X)+X);
WriteLn('Пiддатливiсть частини прокладкищо приходиться на один
болтммН:'Lambda_pr:3:9);
WriteLn('Зусилля вiд тиску в апаратiщо приходиться на один
Програма для розрахунку товщини стінки лаза та об’єму апарата
Program Kursova3(InPutOutPut);
S_l:=((P*D_l)((((2*F
V_ob:=((PI*(D_v*D_v))4)*h;
V_kr:=0.17*EXP(3*Ln(D_v));
Гідравлічний розрахунок
При гідравлічному розрахунку ми визначаємо діаметр штуцера через який
витікає рідина. Для виконання гідравлічного розрахунку ми задаємося
швидкістю витікання рідини [pic] і часом [pic]
Потрібно визначити діаметр штуцера який визрачається за допомогою
витрат а витрати розраховується за формулами: [pic] та [pic]
Прирівнявши обидві формули отримаємо:
З цієї формули визначаємо діаметр:
Отже діаметр штуцера дорівнює 124 мм.
КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ.
Для кращого нагляду за апаратами потрібно застосувати манометр та
термометр. Згідно з довідковими даними ми вибираємо вимірювадьні прилади з
Термометр П41240291 тобто термометр прямого виконання №4 в діапазон
вимірювань від 0°С до 100°С з ціною поділки 1°С довжина верхньої частини
0 мм нижньої – 291 мм.
Манометр з корпусом діаметром 60 мм з класом точності 25 діапазон
вимірювань від 0 до 6 (кгс)см2[ ].
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ.
Вимоги до техніки безпеки наведені в галузевих правилах вони
підлягають реєстрації в органах держохоронипраці України. Нагляд за такими
об’єктами організовує керівник підприємства який несе відповідальність за
безпечну експлуатацію та виконання ремонтних робіт. Для своєчасного
виявлення можливих дефектів обладнання що працює під писком воно підлягає
технічному опосвідченню перед запуском в роботу періодично і позачергово.
Перед запуском у роботу такі апарати мають бути оглянуті органами
держнагляду охорони праці України які їх реєструють і видають дозвіл на
експлуатацію. Періодичне технічне опосвідчення існує двох видів:
- зовнішній та внутрішній огляд один раз на чотири роки.
- гідравлічне випробування один раз на вісім років.
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджують в порядку
встановленої вище вказаною організацією. На корпусі апарату прикріплюють
пластину на якій нанесені паспортні дані:
- назва підприємства виробника номер рік виготовлення робочий
та пробний тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань апарат має перебувати під тиском не
Апарат обладнюють запорною арматурою приладами для вимірювання тиску і
температури середовища. Манометри повинні мати клас точності 25 і таку
шкалу щоб межа вимірювання тиску знаходилась в першій третині шкали.
Перевірку манометрів та їх опломбування проводять один раз в рік а через
шість місяців проводять перевірку контрольними манометрами[ ].
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982 -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая школа
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Вышэйшая
В даному курсовому проекті проектується апарат вертикального
виконання. При проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина
стінки лаза об’єм та проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при
проектуванні підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків
та по підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На пешому
лислі повинен бути наклеслений апарат вертикального виконання а на іншому
– деталь з апарата на вибір викладача.
Лістинг до програми на розрахунок товщини стінок апарата
Товщина стiнки обечайки дорiвнюемм2:3.787
Товщина елiптичного днищамм2: 3.787
Товщина стiнки елiптичноi кришкимм2:3.787
Лістинг до програми для розрахунку на міцність апарата
Пiддатливiсть болтаммН :0.000001954
Площа прокладки що приходиться на один болтмм2:1928.937889300
Пiддатливiсть частини прокладкищо приходиться на один
Коефiцiент основного навантаження:0.142217589
Середнiй дiаметр проклажкимм:2456.000000000
Зусилля вiд тиску в апаратiщо приходиться на один болткН:8.075235437
Сумарне зусилля на болткН:10.153273913
Лістинг до програми на розрахунок товщини стінки лаза та об’єму апарата
Товщина стiнки лазамм2:2.287
Повний об'эм апаратам3:396
Чертеж5.cdw
кришка.cdw
Раздел первый ТЕПЛООБМЕННЫЕ АППАРАТЫ И УСТАНОВКИ.doc
РЕКУПЕРАТИВНЫЕ ТЕПЛООБМЕННЫЕ АППАРАТЫ НЕПРЕРЫВНОГО ДЕЙСТВИЯ
-1. КЛАССИФИКАЦИЯ ТЕПЛООБМЕННЫХ АППАРАТОВ. ТЕПЛОНОСИТЕЛИ
Теплообменными аппаратами (теплообменниками) принято называть
устройства предназначенные для передачи тепла от одних тел к другим. В
теплообменных аппаратах могут происходить различные тепловые процессы:
изменение температуры испарение кипение конденсация расплавление
затвердевание и наконец более сложные комбинированные процессы.
Количество тел участвующих в этих процессах может быть больше двух а
именно: тепло может передаваться от одного тела к нескольким другим телам
или наоборот от нескольких тел к одному. Эти тела отдающие или
воспринимающие тепло принято называть теплоносителями.
Классфикация теплообменных аппаратов. Теплообменные аппараты имеют
большое распространение во всех отраслях промышленности и широко
применяются в теплосиловых установках В зависимости от назначения
теплообменные аппараты называются подогревателями конденсаторами
испарителями паропреобразователями и т. д.
По принципу действия теплообменные аппараты делятся на поверхностные и
В поверхностных аппаратах теплоносители разделены твердыми
теплопроводными стенками через которые происходит теплообмен между
теплоносителями. Та часть поверхности стенок через которую передается
тепло называется поверхностью нагрев а.
В свою очередь поверхностные теплообменные аппараты делятся на
рекуперативные и регенеративные.
Если теплообмен между теплоносителями происходит через разделительные
стенки то теплообменник называют рекуперативным. В аппаратах этого типа в
каждой точке разделительной стенки тепловой поток сохраняет постоянное
Если же два или больше теплоносителей попеременно соприкасаются с одной
и той же поверхностью нагрева то теплообменный аппарат называют
регенеративным. В период соприкосновения с одним из теплоносителей стенки
аппарата получают тепло и аккумулируют его; в следующий период
соприкосновения другого теплоносителя с той же поверхностью стенок
аккумулированное тепло передается теплоносителю. Направление теплового
потока во втором периоде изменяется на противоположное. 10
ЛАПА ПИДВИСНА СПЕЦИФИКАЦИЯ.frw
ч.doc
Л 33 Теплообменные сушильные и холодильные установки. Учебник для
студентов технических вузов. Изд. 2-е перераб. М. «Энергия»
Книга состоит из двух разделов. В первом рассмотрены процессы
тепло- и массообмена в различных промышленных теплообменных
аппаратах выпарных ректификационных и сушильных установках.
Приведены основные типы конструкции и схемы этих устройств и даны
некоторые методы и примеры их теплового гидравлического и
механического расчетов. Рассмотрено вспомогательное оборудование —
конденсатоогводчики и конденсационные устройства и коэффициенты
совершенства теплообменных аппаратов и теплоиспользующих
Второй раздел книги посвящен рассмотрению основных типов и
конструкций компрессионных абсорбционных и пароэжекторных
холодильных установок и трансформаторов тепла указаны области их
применения приведены основные уравнения и даны примеры их термо-
динамиечского и конструктивного расчета.
Книга соответствует программе курса «Тепломассосбменные и
холодильные установки» и предназначена в качестве учебника для
студентов технических вузов по специальности «Промышленная
теплоэнергетика». Она может служить пособием для инженеров и
техников работающих в области проектирования и эксплуатации
промышленных теплоиспользующих установок.
ПАНТЕЛЕЙМОН ДМИТРИЕВИЧ ЛЕБЕДЕВ
ТЕПЛООБМЕННЫЕ СУШИЛЬНЫЕ И ХОЛОДИЛЬНЫЕ УСТАНОВКИ
Редактор В. А. Ефимов Редактор издательства Л. Н. Синельникова
Переплет художника В. И. Карпова Технический редактор Т. Н.
Хромова Корректор Г. Г. Желтова
Сдано в набор 24III 1972 г. Подписано к печати 27IX
Формат 70xl081ie Бумага типографская № 2
Усл. печ. л. 28 Уч.-изд. л. 2814
Тираж 25 000 экз. Зак. 1128 Цена
Издательство Энергия". Москва М-114 Шлюзовая наб. 10.
Московская типография № 10 Главполиграфпрома Комитета по печати
при Совете Министров СССР. Шлюзовая наб. 10.
1 ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА ВИРОБНИЦТВО.doc
Організація будівельного виробництва повинна забезпечувати
цілеспрямованість організаційних технічних і технологічних рішень і
заходів на виконання зобов'язань по контрактах на будівництво
об'єктів (введення їх в дію з необхідною якістю і в обумовлені
терміни) при дотриманні виробничо-господарських економічних та інших
інтересів учасників будівництва [1].
Виконанню робіт на об'єктах повинен передувати комплекс заходів
і робіт по підготовці будівельного виробництва що забезпечують можливість
здійснення будівництва у відповідності з умовами підрядних контрактів і
взаємозв'язану діяльність усіх його учасників. Підготовка
будівельного виробництва включає загальну організаційно-технічну
підготовку підготовку до будівництва об'єкта підготовку
будівельної організації і підготовку будівельно-монтажних робіт.
Підготовка виробництва в обсязі
необхідному для початку будівельно-монтажних робіт на об'єкті (пусковому
комплексі) і розгортання їх з необхідною інтенсивністю повинні бути
виконані до початку будівництва.
Будівництво об'єкта повинно здійснюватися на основі попередньо
розроблених рішень по організації будівництва і технології виконання робіт
які повинні бути відображені в проектно-технологічній документації
(ПТД). Ця документація є невід'ємною складовою частиною документації на
будівництво поряд з проектно-кошторисною документацією та робочими
кресленнями. До її складу входить проект організації будівництва (ПОВ) і
проект виконання робіт (ПВР). Склад і зміст ПТД необхідної для здійснення
робіт на об'єкті встановлюються у контракті на його будівництво в
залежності від виду будівництва складності об'єкта форм
взаємодії учасників будівництва тощо на основі положень розділу 3.
Будівельне виробництво слід організовувати виходячи з умов
раціонального використання технологічної спеціалізації організацій і
підрозділів по виконанню окремих видів будівельно-монтажних робіт
наданню окремих видів послуг або будівництву певних типів об'єктів.
Слід застосовувати при необхідності комбіновані організаційні
форми управління які грунтуються на раціональному поєднанні
промислового та будівельного виробництва враховують виробничу
різноплановість різницю форм власності учасників будівництва їх
організаційно-економічну самостійність домінування горизонтальних зв'язків
Погодження виконання комплексу робіт на кожному об'єкті усіма
учасниками його будівництва повинно забезпечуватись на основі
координації їх діяльності генеральним підрядчиком рішення якого з питань
пов'язаних з виконанням зобов'язань передбачених контрактом є
обов'язковим для усіх учасників незалежно від їх відомчої належності
організаційно-економічного устрою і форм управління. При організації
будівельного виробництва повинні забезпечуватись: раціональні методи
організації будівельно-монтажних робіт що забезпечують дотримання умов
контрактів на будівництво а також відповідають виробничим можливостям і
інтересам виконавців (при достатніх для цього обсягах та техніко-
економічній доцільності - переважно потокові); раціональна технологічна
послідовність виконання робіт техніко-економічно і технолоічно
обгрунтоване їх суміщення;
комплектне забезпечення будівельно-монтажних робіт на кожному організаційно-
технологічному модулі (будівлі споруді вузлі ділянці секції
поверсі ярусі об'ємно-планувальному елементі приміщенні тощо)
матеріальними і технічними ресурсами в терміни що забезпечують виконання
робіт у відповідності з календарними планами і графіками робіт; при техніко-
економічній доцільності - зведення будинків споруд та їх частин
індустріальними методами на основі комплектної поставки конструкцій
виробів матеріалів устаткування і блоків підвищеної заводської
готовності а також укрупнювального збирання конструкцій на будівельному
майданчику перед їх встановленням у проектне положення; виконання робіт
сезонного характеру включаючи окремі види підготовчих робіт в найбільш
сприятливу пору року (якщо вимогами замовника не передбачено інше);
використання сучасних інформаційних технологій засобів обчислювальної
техніки та обміну інформацією при вирішенні інформаційних задач
будівельного виробництва - його підготовки розробки ПТД планування і
управління забезпечення всіма видами ресурсів обліку тощо; умови праці
санітарно-побутове та медичне обслуговування працюючих у відповідності з
діючими санітарними нормами; суворе дотримання правил охорони праці та
техніки безпеки відповідно до Закону України "Про охорону праці" пожежної
безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" та Правил
пожежної безпеки в Україні; дотримання вимог щодо охорони навколишнього
природного середовища і погоджених умов виконання робіт на ділянках
існуючої міської забудови.
До початку виконання будівельно-монтажних (в тому числ підготовчих)
робіт на об'екті замовник повинен одержати дозвіл на виконання
будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурно-
будівельного контролю ДАБК) у порядку встановленомуДБН А.3.1-2-93
Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" передати
підрядній організації будівельний майданчик і оформлені у встановленому
порядку документи необхідні для його повноцінного використання (якщо
контрактом не передбачене інше).
При реконструкції (технічному переозброєнні) замовник передає також
необхідний фронт робіт на об'єкті. До основних робіт по будівництву об'єкта
або його частини дозволяється приступати лише після відведення в натурі
майданчика (траси) для його будівництва влаштування необхідних
огороджень будівельного майданчика (охоронних захисних або сигнальних)
і створення розбивочної геодезичної основи. До початку зведення
будівель та споруд необхідно виконати зняття родючого шару грунту
складування його в спеціально відведених місцях для подальшого
використання для рекультивації земель вертикальне планування
будівельного майданчика роботу по водовідведенню влаштування
постійних та тимчасових внутрішньо майданчикових доріг під'їздів та
інженерних мереж (каналізації водо- тепло- енергопостачання тощо)
необхідних на період будівництва та передбачених проектом організації
будівництва і проектами виконання робіт забезпечення будови
протипожежним водопостачанням зв'язком та засобами пожежогасіння.
В тих випадках коли будівельний майданчик розташований на
території яка підлягає впливу несприятливих природних і техногенних явищ
та геологічних процесів (селі лавини зсуви обвали заболоченість
підтоплення просідання підроблені) після створення геодезичної
розбивочної основи до початку виконання внутрішньо майданчикових
підготовчих робіт повинні бути виконані за спеціальними проектами
першочергові заходи і роботи по захисту території від вказаних процесів.
Забороняється розпочинати роботи по зведенню конструкцій будинку
(споруди) або його частини (секції прогону ділянки захватки тощо) до
повного завершення влаштування підземних конструкцій і зворотньої засипки
котлованів траншей пазух з ущільненням грунту до щільності його у
природному стані або заданій проектом (за винятком підземних
конструкцій зведення яких проектом виконання робіт передбачено в інші
При техніко-економічній доцільності зведення типових та таких що
багаторазово повторюються будівель споруд і їх частин (котельні
компресорні та насосні станції трансформаторні підстанції
транспортні галереї вбудовані приміщення виробничих будівель тощо) а
також монтаж технологічних ліній агрегатів установок і інженерного
обладнання може здійснюватися комплектно-блочним методом - з агрегуванням
устаткування і конструкцій в блоки на заводах-постачальниках збірно-
комплектувальних підприємствах або базах будівельної індустрії.
Організація будівельного виробництва в цьому випадку повинна
охоплювати виготовлення поставку на будівництво комплектів блоків їх
укрупнювальне збирання і зведення об'єкта з них у відповідності з проектно-
кошторисною документацією.
Проект організації будівництва повинен включати необхідні техніко-
економічні обгрунтування а також організацію виготовлення випробування і
поставки блоків до місця установки їх в проектне положення. Поставка блоків
повинна забезпечувати можливість зведення об'єкта в запроектованій
технологічній послідовності та в потрібні терміни.
При спорудженні лінійних об'єктів (транспорту зв'язку
меліоративних систем ліній електропередач тощо) а також при
необхідності виконання робіт на значній віддалі від місця постійної
дислокації будівельних організацій доцільно використовувати
мобільні будівельні формування які оснащені відповідно до профілю роботи
засобами транспорту пересувними механізованими установками і пристроями
енергетичного забезпечення а також мобільними (інвентарними)
будівлями для потреб будівництва.
В необхідних випадках при техніко-економічній доцільності
допускається застосовувати в таких ситуаціях вахтовий метод
організації будівництва який передбачає виконання робіт на виїзді силами
підрозділів що регулярно змінюють одне одного.
Для виконання робіт що потребують спеціалізованого обладнання і
відповідно підготовлених кадрів (штучне хімічне криогенне і термічне
закріплення слабких грунтів безтраншейна прокладка підземних
комунікацій монтаж висотних споруд зокрема баштового типу влаштування
хімічних та жаростійких покриттів тощо) слід залучати переважно
спеціалізовані будівельні організації які мають ліцензії на виконання
відповідного виду робіт.
При будівництві об'єктів на ділянках існуючої міської забудови умови
виконання робіт повинні бути у встановленому порядку погоджені з
відповідними органами державного нагляду місцевою адміністрацією та
експлуатаційними організаціями. При цьому обумовлюються: виділення
небезпечних зон меж та осей підземних споруд і комунікацій; схеми руху
транспорту і пішоходів із забезпеченням безпечних під'їздів та підходів до
діючих підприємств будівель і споруд; протипожежні розриви; заходи по
попередженню забруднення території водного та повітряного басейнів а
також заходи щодо захисту від шуму вібрації та інших шкідливих та
небезпечних впливів; при необхідності відселення жителів з будинків що
прилягають до будівельного майданчика. Будівництво об'єктів повинно
вестись з дотриманням будівельних норм правил і стандартів а
складних і унікальних об'єктів - з дотриманням крім того
особливих вказівок та
технічних умов проекту. Застосування міжнародних стандартів повинно
обумовлюватись контрактом.
При організації будівельного виробництва необхідно керуватись діючими
нормативними документами що регламентують: договірні відносини у
капітальному будівництві; склад комплектність і правила оформлення
проектної конструкторської та кошторисної документації а також забезпечен-
ня нею виконавців у відповідності до профілю виконуваних ними робіт;
положення про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом
підприємств будівель та споруд; умови виконання будівельно-монтажних робіт
на об'єкті порядок і правила їх ведення і приймання облаштування робочих
місць; склад робіт і нормативи витрат ресурсів для їх виконання; умови
поставки устаткування для монтажу; тривалість будівництва об'єктів;
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; охорону праці
техніку безпеки пожежну безпеку; охорону навколишнього природного
середовища; ліцензування учасників інвестиційної діяльності; сертифікацію
будівельної продукції.
У випадках коли будівельно-монтажні організації змушені виконувати
роботи в умовах що відрізняються від передбачених нормативними
документами контрактом ПТД по організації будівництва або виконання
робіт із застосуванням інших методів і засобів - замовник генпідрядчик і
виконавець цих робіт повинні спільно вирішити питання щодо їх підготовки
комплектації ресурсами та виконання а також взаєморозрахунків за них.
При організації будівельного виробництва слід передбачити випереджаюче
будівництво під'їздних шляхів та причалів; об'єктів складського
господарства житлового та соціально-побутового призначення розвиток
виробничої бази та комунального господарства. При цьому слід враховувати
можливість тимчасового використання з цією метою (за згодою замовника)
запроектованих постійних будівель та споруд. Ці об'єкти повинні бути
готові до експлуатації в обсягах та в терміни що необхідні для здійснення
кожного етапу будівництва.
Основним завданням організації та планування будівництва є
забезпечення цілеспрямованості всіх організаційних технічних і
технологічних рішень на досягнення кінцевого результату - введення в дію
об'єкта в установлення строки і необхідною якістю .
Організація будівельного виробництва має 3 рівні:
) організація будівництва – державний галузевий рівень;
) організація будівельного виробництва – рівень будівельно-монтажної
) організація виконання будівельно-монтажних робіт – рівень виконання
окремих видів і споруд.
Усі ці рівні повинні бути спрямовані на досягнення кінцевого результату –
введення в дію об’єктів з необхідною якістю і в установленні терміни.
Методи організації масштаби і темпи розвитку будівництва визначають
ефективність інвестицій в галузях економіки що пов'язані з будівництвом.
цілеспрямованість організаційних і технологічних рішень і заходів на
виконання зобов'язань по контрактах на будівництво об'єктів при дотриманні
виробничо-господарських економічних та інших інтересів учасників
Будівництво кожного об'єкта дозволяється здійснювати тільки на основі
попередньо розроблених рішень з організації будівництва і технології
виконання робіт які повинні бути прийняті в проекті організації
будівництва і проектах виконання робіт. Воно повинно вестись в
технологічній послідовності у відповідності з календарним планом (графіком)
В процесі будівництва об'єкта повинно бути забезпечено дотримання
будівельних норм правил і стандартів а також технічних умов проекту тому
загальним завданням проектування організації будівельного виробництва є
проектування інженерної підготовки робіт яка створює умови що сприяють
досягненню високих виробничих показників.
Будівельна галузь займає особливе місце в економіці країни оскільки
це фондоутворювальна галузь. Будівництво - це галузь матеріального
виробництва та народного господарства де створюються локально закріплені
(нерухомі) основні фонди народного господарства виробничого і невиробничого
призначення як готова будівельна продукція. За своєю організаційною
побудовою будівельна галузь - це єдиний будівельний комплекс країни.
Значення і роль будівельної галузі визначаються її участю у
розширеному відтворенні основних фондів усіх галузей народного господарства
країни удосконаленні галузевої структури та розміщення підприємств
залученні у виробництво заново відкритих природних ресурсів комплексному
розвитку економіки країни економічних районів реалізації програм у галузі
містобудівництва забудови сіл створенні бази для матеріального та
культурного рівня життя народу.
В економічно розвинених країнах в останні роки намітилася тенденція
скорочення будівельної діяльності. Це пояснюється тим що ринок житла
виявився насиченим нове промислове будівництво дедалі більше витісняється
реконструкцією і технічним переобладнанням діючих підприємств.
В умовах ринку будівництво як і всі галузі виробничої сфери набуває
нового економічного смислу пов'язаного з вільною динамікою капіталу та
вільною діяльністю кожного об'єкта власності. Будівництво як економічний
процес являє собою безперервну інвестиційну діяльність власників капіталу
протягом життєвих циклів будинків або споруд у зведення яких цей капітал
У країнах із розвиненою ринковою економікою будівельна галузь
розвивається за законами ринку та залежить від кон'юнктури й коливань
економічного циклу. Водночас будівництво має свої характерні особливості
які відрізняють його від інших галузей і диктують необхідність специфічних
форм організації й управління будівельним виробництвом. Складність і
різноманітність виробництва продукції будівельної галузі охоплюють різні
об'єкти - від односімейиих житлових будинків до великих промислових
підприємств та інженерних споруд. Технологія будівельних робіт постійно
вдосконалюється. Організація і управління будівельним комплексом України з
переходом країни до ринкової економіки набувають нових ринкових
форм. Руйнування адміністративно-командної системи неспроможність держави
в умовах перехідного періоду виступати в ролі монопольного інвестора
підрядчика і власника житла вимагає створення нової нормативної бази в
галузі будівництва яка б базувалась на засадах ринкової економіки.
Будівництво є елементом інвестиційного процесу його важливою
складовою частиною. Відновлювальна і технологічна структура інвестицій
тривалість інвестиційного процесу рівень капітальних вкладень на одиницю
продукції в галузях економіки - де фактори які визначають ефективність
діяльності будівельної організації. Організація будівельного виробництва
повинна забезпечувати цілеспрямованість організаційних і технологічних
рішень і заходів на виконання зобов'язань по контрактах на будівництво
об'єктів при дотриманні виробничо-господарських економічних та інших
інтересів учасників будівництва
Успішному виконанню робіт на об'єктах має передувати комплекс заходів
і робіт з підготовки будівельного виробництва що забезпечує можливість
взаємозв'язану діяльність усіх його учасників.
Державні будівельні норми (ДБН А. 3.1-5-96 «Організація будівельного
виробництва») встановлюють загальні вимоги до організації будівельного
виробництва при новому будівництві розширенні реконструкції і технічному
переозброєнні об'єктів будь-якого призначення. Дотримання вимог
передбачається усіма учасниками будівництва незалежно від форм власності і
відомчої належності.
деревина.doc
Визначення середньої густини деревини
Форми розмірами 20х20х30мм (ост. розмір вздовж волокон) зважують з
точністю до 001г вимірюють з точністю 001мм і визначають середню
густину. Одночасно визначають вологість зразку щоб можна було перерахувати
знайдену величину його при 12% вологості так як середню густину деревини
різних порід можна порівнювати лише при однаковій вологості.
Середню густину приводять до прийнятої в стандарті 12%-ної вологості
деревини по формулі: [pic]
де[p [pic] те ж при вологості
в момент випробовувань гсм3; W – вологість деревини в момент
К0 – коефіцієнт об’ємної сушки %. К0 =015
Результати випробувань
Середня густина гсм3
при даній вологості
2 Визначення вологості деревини
Зразок 20х20х30мм поміщають у попередньо зважену бюксу яку зважують із
зразком з точністю до 0001г. При температурі 1030С висушують зразок до
абсолютно сухого стану який визначають контрольними зважуваннями. Коли
різниця між результатами двох останніх зважувань буде не більше 0002г
охолоджують і обчислюють вологість з точністю до 01% по формулі:
де m1 – маса бюкса з вологим зразком г;
m2 – те ж з висуненим зразком г;
m – маса пустої бюкси г.
Маса бюкса з вологим зразком m1 г
Маса бюкса з висушеним зразком m2 г
Маса пустої бюкси m г
Визначення усушки та коефіцієнта усушки деревини
Дослід проводиться на тих же зразках 20х20х30мм. На торці зразку проводять
олівцем дві взаємно перпендикулярні лінії по напрямку яких вимірюють
зразки до і після висушування. Усушку та коефіцієнт усушки визначають у %
Yt =[ (a-a Kt = Yt W;
Yr =[ (b-b Kr = Yr W;
Yo =[ (v-v Ko = Yo W;
де Yt Yr Yo - усушка в тангенціальному радіальному напрямках та
Kt Kr Ko - коефіцієнт усушки в тангенціальному радіальному напрямках
та обємний;а b l – розміри зразку по тангенціальному радіальному
напрямках і вздовж волокон до висушування мм;
а1 b1 l1 – розміри зразку по тангенціальному радіальному напрямках
і вздовж волокон після висушування мм; v v1 – об’єм зразка до і після
Показник Результати випробувань
Механічні властивості
1 Визначення границі міцності при стиску вздовж волокон
Показник визначають на зразках розміром 20х20х30мм рівномірно прикладаючи
навантаження на весь зразок. Границю міцності при стиску вздовж волокон Rw
при вологості зразка в момент випробування W обчислюють з точністю до 05
Мпа по формулі: [pic]
де Pp – руйнівне навантаження кгс; F – площа поперечного перерізу зразка
Границю міцності Rw приводять до стандартної 12%-ї вологості за формулами:
- для зразків з вологістю що менша границі гігроскопічності:
[pic] де Lx – поправочний коефіцієнт (Lx =004 на 1%
- для зразків з вологістю рівною або більшою границі
[pic] де [pic]– перераховочний коефіцієнт при вологості 30%.
Розміри поперечного перерізу см
Площа поперечного перерізу F см2
Руйнуюче навантаження Рр кгс
Границя міцності при стиску МПа
2 Визначення границі міцності при статичному згині
Зразокрозміром20х20х30 встановлюють на установці і рівномірно
навантажують. Границю міцності при статичному згині Rw зразка в момент
випробувань W обчислюють з точністю до 1 МПа за формулою: [pic]
Де Рр – руйнуюче навантаження кГс; L – відстань між опорами (L=24см);
b – ширина та h – висота см
Границю міцності перераховують до вологості 12% з точністю до 1Мпа по
-для зразків з вологістю що менша границі гігроскопічності:
-для зразків з вологістю рівною або більшою границі
Поперечний переріз см
Руйнуюче навантаження кгс
Границя міцності при статичному згині
ЗМ СТ (2).doc
1 Товщина стінки обичайки . ..5
2 Товщина стінки еліптичного днища ..5
ПРИСТРО ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ..6
2 Вибір і розрахунок люка 8
3 Розрахунок болтів люка на міцність 10
4 Вибір і розрахунок люка для зливання води із деаераторної коло
5 Укріплення отворів 13
ВИБР ОПОРИ АПАРАТУ 15
1 Розрахунок опори апарату 15
ВИБР КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДВ 16
1 Вибір манометра 16
2 Вибір термометра ..17
ПЕРЕВРКА ЗВАРЮВАЛЬНИХ ШВВ НА МЦНСТЬ 18
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ .19
ДОДАТОК А Технічне завдання ..22
Корпус деаераторного баку
– 11.ОК.009.00.000 ПЗ
Специф кац я Косинка.frw
Креслення апарату А1.frw
Люк.spw
Складальне креслення
Гайка М24 ГОСТ 050-88
Шайба М24 ГОСТ 150-88
Шпилька М24 ГОСТ 100-88
Fragment.frw
СПЕЦ МИШАЛКИ ЛОПАТЕВОИ.frw
СОЛЕРЕОЗЧИННИК.cdw
Спецификация.spw
ЧертежL.cdw
Корпус солерозчинника
вертикального виконання
Сталь 20 ГОСТ 1050-88
ПРОЕКТУВАННЯ СОЛЕРОЗЧИННИКА КОРОЛЬ САША.doc
Вінницький національний технічний університет
ПРОЕКТУВАННЯ СОЛЕРОЗЧИННИКА
з дисципліни : Основи конструювання”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Керівник: Н. В. Пішеніна
Студент: О. В. Добровольська
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНКИ
1 Розрахунок товщини стінки обечайки
2 Розрахунок товщини стінки конічного днища .
3 Розрахунок товщини елементів кришки
ПДБР ФЛАНЦЯ ДЛЯ КРПЛЕННЯ КРИШКИ ДО ОБЕЧАЙКИ ..
1 Підбір фланця по розмірах ..
2 Підбір прокладки для фланцевих з’єднань
3 Перевірка болтів на міцність ..
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
2 Підбір штуцерів ..
3 Розрахунок закріплених кілець .
4 Розрахунок опори апарату .
5 Вибір нижньої опори
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ
1 Розрахунок мішалки лопатевої ..
2 Підбір торцевого ущільнення .. ..
3 Підбір опори та стойки під
ПРОГРАМИ МОВОЮ BORLAND PASCAL 7.0 ДЛЯ РОЗРАХУНКУ
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ ..
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ
Додаток А –– Лістинг виконання програм
В багатьох технологічних процесах застосовуються об’ємні апарати з
мішалками які працюють під тиском.
Основним елементом апарата є циліндрична обечайка. Вертикальне
виконання тонкостінних циліндричних апаратів слідує надавати перевагу
горизонтальному виконанню так як в горизонтальних апаратах з’являються
додаткові згинальні напруги від сили тяжіння самого апарата і середовища.
Вертикальні обечайки закриваються знизу і зверху а горизонтальні – з
боків деталями які називаються днищами. Навідміно від днищ які мають з
обечайкою нероз’ємне з’єднання кришки є від’ємними частинами апаратів.
Днища і кришки виготовляють з тих же матеріалів що й обечайки.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно-вимірювальних
пристроїв здійснюється за допомогою штуцерів. Великим поширенням
користуються фланцеві штуцери рідше зустрічаються штуцери різьбові.
Для огляду апарата завантаження сировиною і очищення апарата а також
для зборки і розборки внутрішніх пристроїв використовуються люки і лази.
При з’ємних кришках апарати можуть бути без люків.
Встановлення апаратів на фундаменті здійснюється за допомогою лап і
Перемішування рідкого середовища в апаратах виконується або механічним
або пневматичним способом. Механічне перемішування здійснюється мішалками.
Для приведення в обертаня механічних перемішуючих пристроїв
використовують приводи які складаються з електродвигунів редукторів
пасових передач і муфт.
Встановлюються редуктори на кришках вертикальних апаратів за допомогою
Вал перемішуючого пристроя вводиться в апарат через ущільнення для
забезпечення герметичності. Ущільнення вала виконується або за допомогою
сальника або торцовим ущільненням.
Видаляється рідина з апарата через нижній штуцер або по трубі
Апаратура під тиском пошкодження якої може призвести до нещасного
випадку повинна відповідати вимогам інспекції Державного гірничотехнічного
нагляду – Держгірничотех – нагляду. Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується по спеціальним інструкціям.
Обігрів апаратів зазвичай здійснюють за допомогою рубашок діаметр яких
приймають на 40 100 мм більше діаметра апарату.
До корпуса сталевого апарату приварюють рубашку. Обігріваючу рідину
подають в рубашку через нижній штуцер а видаляють через верхній щоб
рубашка була завжди заповнена теплоагентом. Обігріваючий пар подають в
рубашку через верхній штуцер а через нижній відводять конденсат[1].
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК
1 Розрахунок товщини стінки обечайки
Для розрахунку товщини стінки обечайки перш за все потрібно підібрати
внутрішній діаметр апарату так щоб співвідношення між діаметром і висотою
апарату було 1:1 1:1.3.
Для еліптичного днища внутрішній діаметр вибирають з такого діапазону
Висоту розраховують за допомогою формули:
де V – ємність апарату м3;
Н – висота апарату м;
Виведемо з формули (1.1) висоту апарату H і отримаємо:
мність апарату данний за умовою V =9 м3. Підставляємо значення:
З отриманого значення H можна зробити висновок що діаметр [pic] був
підібраний правильно (співвідношення між внутрішнім діаметром [pic] та
висотою апарату H – 1:1.2).
Для подальших розрахунків з довідника були підібрані:
- коефіцієнт міцності зварного продольного шва - [pic](для
одностороннього при автоматичному зварюванні).
- прибавку для компенсацій корозії – С. Величина С прибавки
встановлюється з урахуванням швидкості корозії і терміна слугування
апарата(зазвичай 15-20 років). Зазвичай назначають С=1 мм в
відповідальних випадках С=2-3 мм. Для даного випадку було вибрано С=2 мм.
- нормативне допустиме напруження [pic].
Значення допустимого напруження вибирається по виду сталі та по
температурі стінки апарату. Для виробленя апарату було підібрано сталь 20
а температура стінки задана за умовою [pic]. За цими параметрами підбираємо
Товщину стінки обечайки апарата який працює під внутрішнім тиском
розраховують на міцність по формулі[ ]
де S – товщина стінки обечайки мм;
p – тиск в апараті [p
С – прибавка для компенсації корозії;
Підставивши значення в формулу (3) отримаємо:
Товщину стінки отриману по формулі (1.3) округляють в сторону
збільшення до цілого числа.
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища що працює під тиском (рис 1.1)
розраховують на міцність по формулі
Рисунок 1.1 - Днище еліптичне
Радіус кривизни в вершині днища дорівнює [pic] [pic]=[pic]=2400мм
Підставивши відповідні значенні в формулу (1.4) отримаємо
Товщину стінки отриману по формулі (1.4) округляють в сторону
3 Розрахунок товщини еліптичної кришки
Товщину стінки еліптичної кришки що працює під тиском (рис 1.2)
де S – товщина стінки еліптичного днища мм;
Рисунок 1.2 – Кришка еліптична
Підставивши відповідні значенні в формулу (1.5) отримаємо
Товщину стінки отриману по формулі (1.5) округляють в сторону
збільшення до цілого числа
За рекомендаціями ГОСТ 6533-68 товщину стінки апарату приймаємо 8мм[2].
ПДБР ФЛАНЦЯ ДЛЯ КРПЛЕННЯ КРИШКИ ДО ОБЕЧАЙКИ
1 Визначення розмірів фланця
За допомогою фланців здійснюються роз'ємні з'днання апаратів і
трубопроводів. Найбільше поширення мають фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею (рис. 2.1) і фланці приварні встик з ущільненою
поверхнею виступ - впадина". Плоскі приварні фланці застосовують головним
чином при тисках до 25 Нмм2. При більш високих тисках перевагу віддають
фланцям приварним встик які мають утовщену шийку яка придає фланцю велику
Рисунок 2.1 – Фланцеве з’єднання(Фланець плоский приварний гладкий)
Фланці є деталями массового виготовлення і їх вибирають або по ГОСТу
Приєднувальні розміри фланців всіх типів унифіцировані чим
забезпечується взаємозаміна. В основі уніфікації лежать поняття про умовний
тиск і умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на любий
допустимий тиск і любий можливий діаметр обечайки весь неперервний ряд
тисків і діаметрів розбитий на ряд умовних тисків і діаметрів.
Для апаратів з вуглецевих і низьколегованних сталей які призначенні
для роботи до 64 Нмм2 дають перевагу приймати тиск наприклад 03; 06;
; 16; 25; 40; 64 і інші. Таким чином якщо потрібно вибрати фланець
на тиск якого немає в ряді умовних тисків то слідує вибирати фланець на
слідуючий більший тиск.
з збільшенням температури механічна міцність сталі понижується. Тому
із збільшенням температури допустимі побочі тиски в апаратах виявляються
нижче умовних. ноді для апаратів з високою температарою середовища
необхідно вибирати фланці на більший умовний тиск.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановленний ГОСТом 9617-67. Слідує
пам'ятати що поняття умовного прохода введено для унифікації
приєднувальних розмірів. До фланця з визначеним умовним проходом можна
приєднати не одну а декілька труб з розмірами які знаходяться в деяких
допустимих межах. Для апаратів діаметри умовний і внутрішній можуть
Фланці апаратів із взриво- ядовито- і пожежонебезпечними речовинами
розраховують на тиск 1 - 16Нмм2 навіть якщо тиск в апараті меньший.
Фланці підібрані по ГОСТу або по нормалі в розрахунку не потребують.
х розміри такі що забезпечується міцність і щільність з'єднань.
Вибираємо матеріал фланця - Сталь20 при температурі 10-200°С. Матеріал
болтів при р=015Нмм2-Сталь 20 гайки із Сталі 20.
Умовне позначення фланця - Фланець 2400 - 015 - Сталь 20 ОН 26-02-95-
Приєднувальні розміри фланця(рис 2.2) наведені в Табл 2.1[ ].
Таблиця 2.1 – Приєднувальні розміри приварного плоского гладкого фланця
Dв Приєднувальні розміри фланця Тиск [pic]
DН D1 D2 b S Кількість
мм мм мм мм мм болтів М20
Рисунок 2.2 – Фланці приварні плоскі гладкі (по ОН 26-02-95-68)
2 Підбір прокладки для фланцевого з'єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з'єднання. Так як
прокладки виготовляють із матеріала більш м'якого ніж матеріал фланців то
при затягуванні з'єднання вони деформуються і заповнюють всі заглиблення і
подряпини поверхні фланців.
З збільшенням тиску на прокладку зростає герметичність з’єднання. З
зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї тому прокладки для
фланцевих з’єднань високого тиску роблять більш вузькими.
Найбільш використовуються наступні прокладкові матеріали: картон гума
пароніт азбест фторопласт мідь алюміній м’ягка сталь та інші. Картон
використовують при низьких темпратурах і тиску для води та інших
нейтральних середовищ. Пароніт – для гарячої води пара та багатьох
хімічних речовин. Гуму – для кислих середовищ.
В даній курсовій роботі будуть використовуватись прокладки з гуми тому
що вони оптимально підходять для параметрів які задані умовою([pic]
температура дорівнює [pic]).
Вибираємо прокладку плоску для фланцевих з’єднань яку виготовляють по
нормалі ОН 26-02-105-68(рис 2.3).
Рисуок 2.3 – Прокладка плоска
Вибрані виходячи з вище розрахованих данних розміри плоскої прокладки
Таблиця 2.2 – Прокладка проска для фланцевих з’єднань
(по ОН 26-02-105-68)
Умовна назва прокладки – 2400-015-Р ОН 26-02-105-68
3 Перевірка болтів на міцність
Болти для з’єднання фланців приймають при тиску в апараті до 16 Нмм2.
При більш високих тисках болти приймати не варто через те що у головки
болта виникають місцеві напруження. При тисках більше ніж 16 Нмм2. а
також при високих температурах використовують шпильки.
В роботі фланцевих болтів можна спостерігати три стадії:
Стадія перша(рис 2.4 а) – початок зборки; гайка торкається фланця; болт
не затягнутий; прокладка не стиснута.
Стадія друга(рис 2.4 б) – з’єднання зібране: болт затягнутий силою V і
видовжився на [p прокладка зжата силою V її товщина зменьшилась на
Стадія третя(рис 2.4 в) – подається тиск: кришка віджимається від
фланця; болт додатково видовжується на [p на цю ж величину [pic]
зменьшується деформація прокладки[1].
Рисунок 2.4 – Стадії роботи фланцевих болтів
Розглянемо додатково рівняння деформацій [pic] і вводячи коефіцієнт
головного навантаження [pic] і коефіцієнт запаса проти розкриття стика
[pic] отримуємо вираз для сумарної болтової сили
Коефіцієнт головного навантаження
[pic] - площа прокладки на один болт і проща поперечного перерізу
Перевіряємо міцність болтів М20 із сталі 20 які встановлені в
а) піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта(див.рис. 2.1)
б) піддатливість частини прокладки яка приходиться на один болт:
де площа прокладки яка приходиться на один болт;
а – товщина прокладки;
в) коефіцієнт головного навантаження
г) зусилля від тиску в апараті що припадає на один болт
де середній діаметр прокладки
д) сумарне зусилля на болт [див. Формулу (6)]
де коефіцієнт запасу міцності затяжки проти розкриття стика приймаємо
З розрахунків можна зробити висновок що болти із сталі 20 при
температурі 20°С будуть працювати нормально.
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
Люки і лази призначаються для огляду очистки і ремонту внутрішньої
порожнини апаратів а також для монтажа і демонтажа вузлів які знаходяться
в середині апарата і для загрузки сировини.
Апарати діаметром 800 мм і більше повинні мати лаз для огляду. Лази
мають діаметр 450-500мм і лише в крайньому випадку 400мм.
Якщо потрібно проводити монтаж внутрішніх пристроїв без залізання в
апарат то застосовують люки діаметром не меньше 150мм щоб в них вільно
проходила рука робочого.
Кришку лаза роблять у вигляді заглушки на болтах коли лазом
користуються рідко. Коли часто відкривати люки і лази то вони мають
кришки на відкидних болтах. Люки для загрузки сировини які необхідно
постійно відкривати і закривати забеспечують для швидкого прижимання
Обечайки люків виготовлябть з тих же матеріалів що й обечайки
апаратів. Фланці і заглушки - з тих же матеріалів що й фланці апаратів.
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляють з того ж
матеріала що й сам апарат.
Щоб розрахувати лаз потрібно підібрати його діаметр [pic]по
внутрішньому діаметрі [pic]. Враховуючи те що [pic] можна підібрати -
[pic][1]. Розрахункові дані лаза (рис.3.1) табл.3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахункові розміри кришки лаза і фланця стального плоского
За рекомендаціями ГОСТ 6533-68 товщину стінки лазу приймаємо 6мм[2].
Штуцера використовують для приєднаня до апарату трубопроводів і арматури
а також для встановлення контрольно-вимірювальних
прииборів.Штуцера(рис.3.2) складається з патрубка(короткого відрізка труби)
і фланця. Зазвичай їх приварюють до апарату по варіанту 1. В тих випадках
коли в середині апарата повинна бути гладка поаерхня зварювання
здійснюється по варіанту 2.
[pic]Рисунок 3.2 – Штуцер зварний
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручну заводку фланцевих
болтів зі сторони апарата. Виготовляють штуцера з фланцями приварними
плоскими гладкими на [pic] по нормалі Н 999-65
штуцера з фланцями приварними встик гладкими на [pic] по нормалі Н 1001-65.
Так як арматуру яка приєднується до фланця зазвичай не випускають на
умовний тиск менше [pic] то вибирають їх до апаратів низького тиску.
Умовний прохід [pic] приймаємо 50 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Данні для розрахунку штуцера
Отвори під болти [pic] Кількість болтів М20 50
0 57 125 102 18 110 160 40 3 18 4 [pic]
Рисунок 3.3 – Штуцер з фланцем приварним плоским
Умовне позначення : Штуцер 015-50-150Н999-65
3 Розрахунок закріплених кілець
В обечайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Для відновлення міцності
ослабленої стінки її укріплюють встановлюючи укріпляючі елементи.
Зазвичай отвори укріплюють способом зварювання накладок до тіла
патрубка і до стінки сосуда. Ці накладки які називаються укріпляючими
кольцами поєднують з сигнальним отвором з різьбою М10*15 для провірки
герметичності зварного шва. Шви змазують обмивальною піною і коли через
сигнальний отвір підходить стиснуте повітря то даже невелика витік
становиться замітним.
При визначенні розмірів укріпляючого кільця(рис.3.4) необхідно щоб
площа перерізу кільця була рівна площі яка підлягає компенсації. При h=S
приймають Dк = (17 2)d.
Рисунок 3.4 – Укріплююче кільце
Зовнішній діаметр закріплюючого кільця не повинен бути більший
подвійного діаметра патрубка тому що місцеві напругиякі виникають на краю
отвору швидко убиваючи по мірі видалення від краю отвору і на відстані
рівній половині діаметра стають дуже незначними .
Діаметр кільця визначається за формулою:
4 Розрахунок опори апарату
При встановлені апарата всередині приміщення на полу застосовують
окремі опорні лапи. Зазвичай апарати встановлюють на чотири лапи рідко на
три. Вибирають лапи по нормалі в залежності від навантаження. При
підвішуванні апарата на несучій конструкції або між перекриттями
застосовують бокові підвісні лапи(рис.3.5) які вибирають по МХ 64-56 .
Розміщують підвісні лапи на відстані [pic].
Рисунок 3.5 – Лапи сталеві підвисні типу 1(МХ 64-56)
При встановленні апарата в середині приміщення на полу використовують
окремі опорні лапи(рис 3.6)
Рисунок 3.6 – Лапи стальні зварювальні опорного типу 2(МХ 64-56)
Для того щоб уникнути вм'ятин обечайки між лапою і обечайкою апаратів
іноді розміщують прокладку. Питоме навантаження на опорній поверхні лап не
повинно перевищувати 100 Нмм2(для сталі і чугуна).
Для подальших розрахунків потрібно визначити об’єм апарата V що
знаходиться за формулою:
Підставивши відповідні значення в відповідну формулу отримаємо:
Далі потрібно визначити загальну масу апарата для цього робимо
співвідношення [pic]. З співвідношення робимо висновок що загальна маса
По нормалі МХ 64-56[1] приймаємо 4 опори(опори зроблені з сталі Ст3) з
допустимим навантаженням 5кН на кожну.
Данні для побудови опор на креслені зображені в табл.3.4:
Таблиця 3.4 – Данні для креслення підвісних опор(розмри в міліметрах)
Допустиме навантаження на опору кН Опорна площа
мм2 L B B1 H S l а d 5 7250 100 75 85 155 8 40 15 18
Розрахуємо навантаження на одну опору:
що менше допустимого навантаження.
З розрахунків можна зробити висновок що підвісні лапи цілком
витримають масу апарата.
5 Вибір нижньої опори апарата
Опори служать для встановлення апаратів на фундамент. Опора має
обечайку циліндричної або конічної форми і фундаментне кільце із полосової
сталі яка приварена до обечайки. Опору приварюють до корпусу апарата
суцільним швом. Такого типа опори застосовують головним чином при
встановлені вертикальних апаратів із зовні приміщення особливо при
співвідношенні висоти апарата і діаметра[pic]. Малі опори іноді
встановлюють на трубчастих опорах.
Розрахункові розміри вказані в таблиці 3.5
Таблиця 3.5 – Розміри нижньої опри мішалки
мм H H1 H2 L L1 L2 K 75 50 M8 253 110 10 8 320 250 4
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ
1 Розрахунок мішалки лопатевої
Мішалки лопасні рамні та якорні (рис.4.1) працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) і дають рідині обертаючий рух. Розмах
лопасної мішалки [pic] приймають [pic].
[pic]Рисунок 4.1 – Мішалки(а-лопасна б-рамна в-якорна)
Рамні мішалки використовують в апаратах великого об’єму для
перемішування в’язких рідин. Очерки цих мішалок повторюють конфігурацію
апарата що дозволяє робити зазор між мішалкою і стінками апарата
мінімальним. Створюється інтенсивне перемішування безпосередньо у стінок
апарата і здійснюється очистка їх від налипаючих осадків.
Перемішуючі пристрої – мішалки приводяться у дію стандартними
електродвигунами. Для пониження кутової швидкості застосовуються
редуктори і клиноременеві передачі.
Наявність надлишкового тиску чи вакууму в апараті вимагає щоб
ввід валу мішалки в апарат був ущільнений за допомогою сальника чи
торцевого ущільнення.
Приводи до мішалок звичайно встановлюються на кришці апарата на
скойках. Стоїки кріпляться на кришках апаратів за допомогою опор.
Мішалки лопасні рамні якірні працюють з невеликими кутовими
швидкостями (не більше 80 обхв) і надають рідині обертового руху.
В даному курсовому пректі дана за умовою лопасна мішалка(4.2).
Рисунок 4.2 – Мішалка лопасна
Вид мішалки – лопасна без нижньої опори. Розмах лопатної мішалки dм
приймаємо dм = 0.65*DВ=065*2400=1600мм. Тоді її характеристики будуть
наступними(табл. 4.1):
Таблиця 4.1 – Розміри мішалки лопасної
кВт d h1 d1 b S d4 а d2 1600 21 198 1 800 05 75 180
Для подальших розрахунків деякі значення потрібно вибрати з
Передаточне число - і=23;
Коефіцієнт корисної дії привода - [p
Потужність яка йде на тертя в сальнику - [p
Потіжність яку потребляє лопасна мішалка [p
Витрачаєма потужність буде такою: [ 1 ]
N = Nлоп + NС = 05+01 = 06 кВт (4.1)
Електродвигун повинен мати потужність не менше ніж:
Частота обертання вала електродвигуна:
Вибираємо електродвигун АО2-32-6[2]:
Тоді частота обертання мішалки буде не 396 а
2 Підбір торцевого ущільнення
Обертаючий вал вводиться в апарат через торцеве ущільнення. Торцеве
ущільнення(рис. 4.3) вибирається по нормалі МН 5866-66 що застосовуються
для роботи під надлишковим тиском до 16Нмм2 і при температурі апарата до
0°С. Воно складається з утовщення вузла сільфона нерухомого
углеграфічного кільця яке закріплене на валу водилом. Пара тертя
охолоджується і змащується проточною очищеною водою яка циркулює полості
кожуха. Пружини створюють необхідне в парі тертя.
Розрахункові данні для торцевого ущільнення наведені в табл.4.2.
Рисунок 4.3 – Ущільнення торцеве
Сальникові ущільнення призначені для роботи під високим тиском
до 1 Нмм2 і при температурі в апараті до плюс 70°С
Таблиця 4.2 – Данні для побудови торцевого ущільнення
Нмм2 d d1 L Z D D6 D2 H H1 α d 0.3 40 17 175 4 185 150
8 145 170 22°30' 18
Умовне позначення: Штуцер 015-40-175 Н999-65.
8 145 170 22°30' 18 4.3 Підбір опори і стійки під редуктор
Перемішуючі прилади – мішалки приводяться до обертання стандатрними
електродвигунами. Для пониження кутової швидкості використовуються
Приводи до мішалок зазвичай встановлюються на кришці апарата на
стойках. Стійки кріпляться на кришках апарата за допомогою опор.
При великих відхилень вала збільшубть відстань між редуктором і
проміжним підшипником тобто використовують високі стойки.
Якщо і приводі є клинопасцева передача і редуктор на верхньому поясі
стійки проводиться закріплення редуктора а на її боковій поверхні за
допомогою салазок встановлюють електродвигун. При встановленні
електродвигуна салазки дають можливість переміщувати його в горизонтальному
напрямку. Разом з салазками електродвигун може бути переміщенний в
вертикальному положенні.
Одна із конструкцій опор за допомогою яких стойка кріпиться на кришці
апарата представленні на рис. 4.4.
Рисунок 4.4 – Опора приводу
Розміри приводу наведені в табл.4.3:
Таблиця 4.3 – Розрахункові розміри опори приводу
D D D1 D2 Dб1 Dб B D1 h zh1 S a zd0 80 800 630
2 255 720 450 100 26 8 45 10 6 6 М20
Умовне позначення: Опора 1-80 ОН 1225-61.
Стійка під редуктор показана на рис.4.5.
Розрахкнкові розміри які потрібні для креслення наведені в табл. 4.4.
Рисунок 4.5 – Стійка під редуктор
Таблиця 4.4. Розміри стійки під редуктор
D D1 Dб D2 D3 D4 Dб1 B H1 h h1 S d1 360 240 280 125 265
Умовне позначення стойки: Стійка 1 ОН 1225-61.
В данному курсовому проекті було розраховано об'ємний апарат з
лопатевою мішалкою яка працює під тиском.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка
розташована горизонтально та закривається із однієї сторони еліптичною
кришкою а з іншої конічним днищем.
Підрахувавши товщини обичайки днища і кришки було визначено та
підібрано за даними параметрами: штуцер лаз опори мішалку фланці болти
Зробивши всі розрахунки апарат було спроектовано на форматі А1.
ПРОГРАМИ МОВОЮ BORLAND PASCAL 7.0 ДЛЯ РОЗРАХУНКУ АПАРАТА
Програма для розрахунку товщини стінок апарата
Program Kursova(InPutOutPut);
Var V_0D_vHCSigmaFiPS_obD_mmS_dS_1R_v
YD_pS_kAA_2A_1H_vRS_kr :
H:=(4*V_0)(PI*(D_v*D_v));
If (D_vH >= 1) And (D_vH = 1.3) Then
Write('Введiть нормативне допустиме навантаження
S_ob:=((P*D_mm)((((2*F
S_d:=((P*D_mm)((((2*F
Write('Введiть внутрiшню висоту елiптичноi частини кришки
H_vмм:');ReadLn(H_v);
R:=(SQR(D_mm))(4*H_v);
Програма для розрахунку на міцність апарата
Program Kursach2(InPutOutPut);
Var PDBE_bE_prAD_9D_10ZK_st
Lambda_bL_bF_bLambda_prL_pr
Write('Введiть значення коефiцiента запаса проти розкриття
стика:');ReadLn(K_st);
Lambda_b:=L_b(E_b*F_b);
Lambda_pr:=L_pr(E_pr*F_pr);
X:=Lambda_pr(Lambda_B+Lambda_pr);
Q:=(((PI*(D_pr*D_pr))(4*Z))*P)1000;
P_s:=Q*(K_st*(1-X)+X);
WriteLn('Пiддатливiсть частини прокладкищо приходиться на один
болтммН:'Lambda_pr:3:9);
WriteLn('Зусилля вiд тиску в апаратiщо приходиться на один
Програма для розрахунку товщини стінки лаза та об’єму апарата
Program Kursova3(InPutOutPut);
S_l:=((P*D_l)((((2*F
V_ob:=((PI*(D_v*D_v))4)*h;
V_kr:=0.17*EXP(3*Ln(D_v));
Гідравлічний розрахунок
При гідравлічному розрахунку ми визначаємо діаметр штуцера через який
витікає рідина. Для виконання гідравлічного розрахунку ми задаємося
швидкістю витікання рідини [pic] і часом [pic]
Потрібно визначити діаметр штуцера який визрачається за допомогою
витрат а витрати розраховується за формулами: [pic] та [pic]
Прирівнявши обидві формули отримаємо:
З цієї формули визначаємо діаметр:
Отже діаметр штуцера дорівнює 124 мм.
КОНТРОЛЬНО-ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ.
Для кращого нагляду за апаратами потрібно застосувати манометр та
термометр. Згідно з довідковими даними ми вибираємо вимірювадьні прилади з
Термометр П41240291 тобто термометр прямого виконання №4 в діапазон
вимірювань від 0°С до 100°С з ціною поділки 1°С довжина верхньої частини
0 мм нижньої – 291 мм.
Манометр з корпусом діаметром 60 мм з класом точності 25 діапазон
вимірювань від 0 до 6 (кгс)см2[ ].
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ.
Вимоги до техніки безпеки наведені в галузевих правилах вони
підлягають реєстрації в органах держохоронипраці України. Нагляд за такими
об’єктами організовує керівник підприємства який несе відповідальність за
безпечну експлуатацію та виконання ремонтних робіт. Для своєчасного
виявлення можливих дефектів обладнання що працює під писком воно підлягає
технічному опосвідченню перед запуском в роботу періодично і позачергово.
Перед запуском у роботу такі апарати мають бути оглянуті органами
держнагляду охорони праці України які їх реєструють і видають дозвіл на
експлуатацію. Періодичне технічне опосвідчення існує двох видів:
- зовнішній та внутрішній огляд один раз на чотири роки.
- гідравлічне випробування один раз на вісім років.
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджують в порядку
встановленої вище вказаною організацією. На корпусі апарату прикріплюють
пластину на якій нанесені паспортні дані:
- назва підприємства виробника номер рік виготовлення робочий
та пробний тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань апарат має перебувати під тиском не
Апарат обладнюють запорною арматурою приладами для вимірювання тиску і
температури середовища. Манометри повинні мати клас точності 25 і таку
шкалу щоб межа вимірювання тиску знаходилась в першій третині шкали.
Перевірку манометрів та їх опломбування проводять один раз в рік а через
шість місяців проводять перевірку контрольними манометрами[ ].
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982 -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая школа
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Вышэйшая
В даному курсовому проекті проектується апарат вертикального
виконання. При проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина
стінки лаза об’єм та проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при
проектуванні підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків
та по підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На пешому
лислі повинен бути наклеслений апарат вертикального виконання а на іншому
– деталь з апарата на вибір викладача.
Лістинг до програми на розрахунок товщини стінок апарата
Товщина стiнки обечайки дорiвнюемм2:3.787
Товщина елiптичного днищамм2: 3.787
Товщина стiнки елiптичноi кришкимм2:3.787
Лістинг до програми для розрахунку на міцність апарата
Пiддатливiсть болтаммН :0.000001954
Площа прокладки що приходиться на один болтмм2:1928.937889300
Пiддатливiсть частини прокладкищо приходиться на один
Коефiцiент основного навантаження:0.142217589
Середнiй дiаметр проклажкимм:2456.000000000
Зусилля вiд тиску в апаратiщо приходиться на один болткН:8.075235437
Сумарне зусилля на болткН:10.153273913
Лістинг до програми на розрахунок товщини стінки лаза та об’єму апарата
Товщина стiнки лазамм2:2.287
Повний об'эм апаратам3:396
Чертеж (орг).cdw
Поверхня теплообміну - 24 м
Робочий тиск в паровому прсторі - 01 - 12 кгссм
Робочий тиск в водяному просторі - 4 кгссм
Робоча температура в корпусі - 40-104
Робоча температура в трубній системі - 10-80
Вага охолодника заповниного водою - 1750 кг
-11.006.ОК.00.00.000
охолодник випару ОВВ-24
МАНОМЕТРЫ.docx
З'єднання манометра з паровим котлом чи посудиною здійснюється за допомогою сифонової трубки діаметром 10 мм заповненої конденсатом пари. Вода в трубці запобігає проникливо пара всередину трубчастої пружини .
Замість сифонової трубки може бити застосовано інше аналогічною пристрій з гідравлічним затвором.
Манометри що експлуатуються в умовах відмінних від нормальних повинні мати захисні пристрої.
Крім манометрів прямою дії застосовують електричні.
Перевірка манометрів з їх опломбуванням (тавруванням) повинна вироблятися не рідше одного разу в 12 міс. в порядку встановленому ГОСТ 1568-70 . Крім того манометри повинні перевірятися підприємством не рідше 1 разу в місяць.
Спецификация (2).spw
-11.ОК.035.00.000 СК
Болт М24х100 ГОСТ 7798-70
Гайка М24 ГОСТ 5915-70
Пароніт ГОСТ 2850-58
1.doc
Х= '6 = 2У'4 =19-1О-6 ммН
а Еб*Рб 215-103л-202
де розрахункова довжина болта (див. рис. 3.4) 16 = 2Ь + а = 2-62 + 45 =
) піддатливість частини прокладки що приходиться на один болт:
Хп =—!і— = —^— = ■ = 099 10 6 ммН
де площа прокладки що приходиться на один болт
= яРд2-Рщ2)=3.14(і0742-10442) 40 2
Еп та Е6 - див. таблицю 3.2.
) коефіцієнт основного навантаження
х = -^- = «У'106 — 0343:
Х.6+Х.я 19 Ю"(1+ 099-10~6
) зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт
^^ к-105921 = 200()()н = 2
де середній діаметр прокладки рівний
Ри = Р9 +РШ= 1074 +1044 з1059мм
) сумарне зусилля на болт
Р =~ОКСТ (1 - %) + %]= 20[і4 (1 - 0343) + 0343]= 20 ■ 1257 = 25
кН де коефіцієнт запасу затяжки проти розкриття етику прийнятий Кст = 14.
Допустима сила(Р] для М20 із сталі 35Х при 20°С - 25 кН а при 200°С -
кН (див. додатокБ). Тому немає впевненості шо при 100°С болт із сталі
Х буде працювати надійно. Приймаємо матеріал болтів сталь 40Х. Для болтів
М20 із цієї сталі [Р] при 20°С - 35 кН а при 200°С -31 кН.
бак на а1 (2).cdw
т.doc
а ?§ »? я а ї ї § 0°2'ас)длиа
Р --ЗьхЗч я я я. — ч 3.1? я Б 2
? ^ 5 Е? 2. ? Т 'Iі '? ? Т
Методичка по виконанню курсових роб т.doc
Вінницький національний технічний університет
до оформлення курсових проектів (робіт) у
Вінницькому національному технічному університеті
Затверджено Методичною радою Вінницького національного
технічного університету як методичні вказівки до оформлення курсових
проектів (робіт) у Вінницькому національному технічному університеті.
Протокол № 5 від 19 січня 2006 р.
Методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт)
у Вінницькому національному технічному університеті
Уклад. Г.Л. Лисенко А.Г. Буда Р.Р. Обертюх – Вінниця: ВНТУ 2006. –
Рекомендовано до видання Методичною радою Вінницького національного
технічного університету Міністерства освіти і науки України
Методичні вказівки містять пояснення щодо загальних вимог до виконання
та оформлення курсових проектів (робіт) у вузі. Наводяться різні види
індивідуальних завдань до курсових проектів (робіт) що враховують
специфіку кожної дисципліни. Методичні вказівки будуть корисними
викладачам аспірантам магістрантам студентам а також всім бажаючим.
Укладачі: Геннадій Леонідович Лисенко
Антоніна Героніївна Буда
Роман Романович Обертюх
Редактор О.Д. Скалоцька
Відповідальний за випуск В. О. Леонтьєв
Рецензенти: А.Я Кулик кандидат технічних наук доцент
Д.Т. Обідник кандидат технічних наук
Загальні положення .. 5
1 Курсова робота (КР) 5
1.1 Складові частини КР .. 5
1.2 Загальні вимоги до виконання курсових робіт 6
2 Курсовий проект (КП) 6
2.1 Складові частини КП 6
2.2 Різновиди курсових проектів . 7
2.3 Загальні вимоги до курсових проектів 8
3 Тематика КР (КП) 8
4 ндивідуальне завдання 9
5 Вимоги до порядку викладення матеріалу курсового проекту
5.1 Структура курсового проекту (роботи) 17
5.2 Вступна частина курсового проекту (роботи) . 17
5.3 Основна частина курсового проекту (роботи) . 17
6 Титульний аркуш 17
Вимоги до оформлення пояснювальної записки (ПЗ) .. 21
1 Загальні правила 21
1.1 Оформлення розділів та підрозділів 23
1.2 Правила написання тексту . 24
1.3 Оформлення формул .. 25
1.4 Оформлення ілюстрацій . 27
1.5 Оформлення таблиць .. 28
3 Складові частини пояснювальної записки 31
4.1 Аналіз сучасного стану питання та обрунтування теми 32
5 Основна частина пояснювальної записки 34
5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки 34
5.2 Аналітично-розрахункова частина 36
5.3 Технічна частина 37
7 Перелік літературних джерел 38
8.1 Графічна частина 48
8.2 Рекомендації для умовних позначень текстових та графічних
документів курсових проектів 50
Порядок захисту КР (КП) 52
1 Обов’язки кафедри . 53
2 Обов’язки деканату . 54
3 Обов’язки керівника курсового проекту (курсової роботи) 54
4 Питання документообігу 55
Додаток А. Числові шифри кафедр прийнятих у ВНТУ 58
Згідно з нормативними вимогами вищої школи та інших актів
законодавства України з питань освіти курсові проекти (роботи) виконуються
з метою закріплення поглиблення і узагальнення знань одержаних студентами
за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного
Рекомендації до виконання курсового проектування визначають
компетенцію та функціональні обов’язки структурних підрозділів та посадових
осіб залучених до процесу виконання курсових робіт та проектів а також
всі необхідні вимоги до виконання та оформлення курсових робіт та проектів.
1 Курсова робота (КР)
Курсова робота (КР) – навчальна самостійна робота з дисципліни яка
містить елементи (задачі) навчального аналітично-розрахункового та науково-
дослідницького характеру.
1.1 Складові частини КР
Навчальною частиною КР є відображення кола основних теоретичних питань
та задач які розв’язуються згідно з індивідуальним завданням на роботу.
Аналітично-розрахункова частина КР представляється відомими методами
яким підпорядковуються вибрані математичні моделі або математичний апарат
для розрахунку або моделювання з метою висвітлення елементів синтезу
(аналізу) окремої задачі.
Науково-дослідна частина передбачає поглиблений пошук (опрацювання)
новітніх джерел інформації з метою вибору запропонованого варіанта або
методу дослідження окремих параметрів чи складової характеристики об’єкта
Курсова робота для студентів економічних спеціальностей виконується за
матеріалами конкретного діючого підприємства. Метою написання КР є
закріплення теоретичних знань з курсу вміння застосовувати їх для
вирішення конкретних практичних задач придбання навичок роботи з
літературою бухгалтерськими та статистичними даними.
Об’єкти курсової роботи – розрахунково-графічна задача чи набір
взаємопов’язаних задач підвищеного обсягу з окремих розділів дисципліни;
розрахунок і розробка кінематичної електричної гідравлічної та інших схем
об’єкта пристрою; розрахунок і розробка конструкції інструменту розробка
комп’ютерної програми розрахунку чи моделювання пристрою технологічного
процесу; обробка обліково-аналітичної інформації підприємства (галузі)
прийняття відповідних рішень відносно результатів аналізу діяльності
підприємства (галузі) розробка пропозицій щодо вдосконалення їх роботи для
студентів економічного профілю.
На захист курсової роботи представляється пояснювальна записка та
ілюстративні матеріали (плакати схеми креслення) обсяг яких визначається
для даної дисципліни змістом спеціальності з відповідним рішенням кафедр.
1.2 Загальні вимоги до виконання КР
В курсовій роботі студент повинен розкрити зміст теми показати знання
літературних джерел і нормативних актів. Зміст КР має відповідати робочому
плану дисципліни і відображати суть теми яка розглядається.
Курсова робота повинна задовольняти такі вимоги:
– обсяг текстової частини визначається кількістю годин
які виділяються для дисципліни на курсову роботу навчальним планом
(18 54 год.) та не перевищує 25-30 сторінок формату А4 текстової частини;
– графічна частина може подаватися в тексті пояснювальної записки у
вигляді відповідних рисунків або виноситись в додатки з обов’язковим
конкретним зазначенням графічного матеріалу в індивідуальному завданні;
– у випадку повного збігання тем курсової роботи індивідуальне
завдання має містити не тільки різні числові вихідні дані але й
передбачати самостійне викладення студентом тексту пояснювальної записки з
метою уникнення використання одного і того ж електронного варіанта.
2 Курсовий проект (КП)
Курсовий проект (КП) – навчальний проект з дисципліни який містить
елементи ескізного і технічного проектів та робочої конструкторської
2.1 Складові частини КП
Ескізна частина проекту – розробка варіантів об’єкта проектування
згідно з індивідуальним завданням та їх структурних і принципових схем.
Технічна частина проекту – розробка принципових (кінематичних
розрахункових електричних гідравлічних структурних функціональних тощо)
схем вибраного варіанта об’єкта проектування; розробка складальних креслень
згідно з індивідуальним завданням; написання пояснювальної записки.
Робоча конструкторська документація – розробка робочих креслень
текстових конструкторських (інструкції до експлуатації об’єкта розрахунки
основних елементів об’єкта технологічних карт обробки збирання маршрутних
технологій тощо) та програмних (алгоритмів лістингів програм результати
комп’ютерного моделювання аналітичні викладення) документів.
Об’єкт курсового проектування – пристрій блок будівельний виріб
технологічний процес програмний продукт (для інженерних спеціальностей) та
процес економічної практики господарювання або використання досліджуваних
явищ (для економічних спеціальностей) що відповідає змісту навчальної
дисципліни та враховує фахове спрямування майбутньої спеціальності.
Конкретний курсовий проект подається у вигляді комплекту до якого
входять: текстова графічна конструкторська та програмна документації.
2.2 Різновиди курсових проектів
В межах університету з врахуванням спеціальностей та дисциплін можуть
виконуватись такі курсові проекти:
– типові (навчальні);
– міжкафедральні (міжфакультетські міжінститутські);
Типовий проект – навчальний проект відповідає змісту дисципліни
виконується індивідуально кожним студентом.
Комплексний проект – виконується групою студентів за індивідуальним
завданням обсяг якого перевищує норму одноосібного проекту або виконується
на замовлення сторонньої організації для реалізації заданого обсягу.
Міжкафедральний – може виконуватись як між спорідненими кафедрами
(факультетами чи інститутами) так і між кафедрами (факультетами
інститутами) що готують фахівців за різними напрямками і спеціальностями.
Мета цього виду проекту – розв’язання комплексної проблеми пов’язаної з
різними галузями народного господарства. Наприклад: ”Розробка
електромеханічного привода верстата і системи керування цим приводом”.
Захист таких проектів проводиться на засіданні спільної комісії кафедр.
Наскрізний проект – проект який виконується на протязі декількох
курсів в розрізі однієї тематики і може переростати в бакалаврську чи
2.3 Загальні вимоги до курсових проектів
Типовий КП повинен задовольняти такі загальні вимоги:
– обсяг графічної та текстової частин який визначається кількістю
годин СРС відведеного в навчальному плані дисципліни для КП як правило
за нормами ВНТУ не перевищує три аркуші креслень формату А1 та 25 50
сторінок формату А4 текстової частини;
– в графічній частині в залежності від змісту спеціальності і
дисципліни можуть розроблятись за індивідуальним завданням принципові
схеми (кінематична електрична графічна пневматична комбінована тощо)
складальні схеми пристрою (привод машини і т. ін.) та його складальних
одиниць і креслення спряжених деталей (2 деталі):
– при виконанні індивідуальних типових завдань КП за однією
принциповою схемою але різними числовими вхідними даними текст
пояснювальної записки не повинен повторюватись (електронний трафарет).
До комплексних КП ставляться такі ж вимоги як і до типових але
загальний обсяг таких проектів збільшується пропорційно кількості
студентів які виконують КП.
Міжкафедральні проекти (міжінститутські) крім вимог які ставляться до
типових і комплексних в пояснювальних записках обов’язково повинні містити
технічне (техніко-економічне) обрунтування теми проекту реалізація якого
вимагає співпраці фахівців різних спеціальностей.
Визначається кафедрою відповідно до змісту дисципліни. Тематика
може наводитись в методичних вказівках посібниках до курсових проектів в
кафедральних стендових розробках інструктивних матеріалах до курсових
робіт (проектів) в межах факультету чи інституту.
До кожної дисципліни з якої виконується КР (КП) кафедра повинна мати
повне методичне забезпечення а саме: методичні вказівки до курсових робіт
з конкретизацією завдань та вимог (проектів) – опубліковані або у вигляді
внутрішніх кафедральних розробок.
Згідно зі змістом дисципліни студент має право самостійно
запропонувати тему з обрунтуванням тематики яка затверджується на
Об’єктом курсового проекту може також бути частина госпдоговірних та
держбюджетних робіт які виконуються за науковим напрямом кафедри що
узгоджуються зі змістом дисципліни.
В окремих випадках завдання на курсовий проект може передбачати
виконання дослідного зразка що зумовлюється індивідуальним завданням на
курсовий проект. При цьому обсяг і зміст пояснювальної записки визначаються
за згодою керівника і студента.
4 ндивідуальне завдання
Конкретний зміст кожної КР (чи кожного КП) етапи виконання визначає
керівник на підставі індивідуального (для КР) чи технічного завдання (для
КП) затвердженого завідувачем відповідної кафедри.
Попередньо керівник видає індивідуальне завдання до курсового проекту
чи роботи. ндивідуальне завдання в перелік змісту не вноситься та має бути
другою сторінкою після титульного листа. Зразки індивідуальних завдань до
курсових робіт (проектів) наведені далі в тексті.
Керівник роботи (проекту) пропонує зміст пояснювальної записки як
правило в розроблених методичних вказівках або в навчальних цілях зміст
може висвітлюватись в індивідуальному завданні.
Кількість варіантів завдань повинна бути такою щоб вірогідність
повторювання варіанта в суміжних групах для дисципліни яка викладається в
межах факультету (інституту) була найменшою чи взагалі не існувала (бажано
щорічне оновлення варіантів завдань або поєднання різних типів завдань в
суміжних навчальних роках) оскільки у студентів можуть залишатися
комп’ютерні файли виконаних ними КР (КП).
В залежності від специфіки дисципліни керівник курсової роботи може
пропонувати тему яка підлягає конкретному обрунтуванню та розробці
індивідуального завдання. ндивідуальне завдання (до курсової роботи) має
містити термін видачі підписи керівника та студента.
Розробка повного технічного завдання (до курсового проекту) повинна
подаватись в першому із додатків зміст якого буде вказаний в розділі
Зразки індивідуальних завдань до курсових робіт
нститут електроенергетики екології та електромеханіки
Зав. кафедри ТЕПЕ проф. д.т.н.
НДИВДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни ”Контрольно-вимірювальні системи в
– масив випадкових похибок 50 значень;
– результати генерування масиву випадкових похибок;
Зміст ПЗ до курсової роботи
ндивідуальне завдання
Огляд первинних вимірювальних перетворювачів
Розробка структурної схеми аналого-цифрового перетворювача
Розробка функціональної схеми вимірювального каналу
Додатки (за необхідністю)
нститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії
Зав. кафедри ОТ проф. д.т.н.
на курсову роботу з дисципліни ”Автоматизація проектування технічних
Синтезувати перерахункову систему з можливістю циклічного
В середовищі графічного редактора PCCAPS створити образ
Створити командний файл для моделювання синтезованої схеми.
Виконати моделювання створеної схеми.
Послідовність вихідних кодів:
D-тригер зсув на три розряди праворуч.
Зав. кафедри ЕПОВ доц. к.н.т.
Показники виробничого цеху і вихідні дані
Назва показників Вироби
Річна програма виробів тис.
Трудомісткість виготовлення одного блоку нормо-год.:
а) заготівельні роботи
б) механічні роботи
в) складальні роботи
Габаритні розміри виробничого приміщення:
б) середня площа одного робочого місця
Середня вартість обладнання на одному робочому місці заготівельної
Середня вартість станків та обладнання на робочому місці
Середня потужність струмоприймачів на одному робочому
Зразки індивідуальних завдань до курсових проектів
нститут машинобудування та транспорту
Зав. кафедри МРВ та ОАВ проф. д.т.н.
на курсовий проект з дисципліни ”Деталі машин”
За такою кінематичною схемою:
і такими вихідними даними:
Графічна частина проекту повинна складатись з трьох складальних
креслень (1-й аркуш – формат А1 2-й аркуш – формат А1 3-й аркуш – формат
А2) і двох робочих креслень деталей (формат А3).
Міністерство освіти та науки України
Зав. каф. ЕМСА д.т.н. проф.
на курсовий проект з дисципліни Автоматизований
Розробити електропривод пересування нормального мостового крану за
такими вихідними даними.
Маса моста з обладнанням т 10
Діаметр ходового колеса м 055
Діаметр осі колеса мм 130
Вантажопідйомність крана т 30
Швидкість переміщення мс 055
ККД механізму при номінальному навантаженні 075
Коефіцієнт тертя ковзання 01
Коефіцієнт тертя кочення 0002
Коефіцієнт що враховує тертя реборд ходових коліс з рейками 15
Тривалість циклу с 240
Тривалість ввімкнення ТВ% 40
Кількість електродвигунів 1
ЗМСТ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНО ЗАПИСКИ
Орієнтовний обсяг с.
Коротка характеристика виробничого механізму і режимів його роботи
Обрунтування вибору системи електропривода
Розрахунок приведених статичних моментів і тахограм робочого
Попередній вибір потужності електродвигуна
Розрахунок приведених інерційних мас і моментів інерції
Розрахунок статичних характеристик електродвигуна
Розрахунок перехідних процесів пуску реверсу і гальмування
електродвигуна і вибір при необхідності пускових і гальмівних
Перевірка вибраного двигуна за нагрівом і перевантаженням
Розробка схеми керування електроприводом або модифікація до
власних умов типової
Кінематична схема (назва формату)
Принципова електрична схема (назва формату)
Статичні характеристики (назва формату)
Результати математичного моделювання (назва формату)
нститут радіотехніки радіозв’язку та приладобудування
Зав. каф. РТ проф. д.т.н.
на курсовий проект з дисципліни ППС
Варіант виконання: переносний або стаціонарний
Підсилювальні елементи: транзистори або МС
ЗМСТ ПОЯСНЮВАЛЬНО ЗАПИСКИ
Розробка технічного завдання (ТЗ) 1-2 с.
Розробка структурної схеми пристрою 10-15 с.
Електричні розрахунки каскадів пристрою 10-15 с.
Моделювання пристрою (каскадів) на ЕОМ (режими або АЧХ
ФАХ перехідні х-ки нелінійні спотворення) 4-6 с.
Порівняння результатів проектування та моделювання з
Схема електрична принципова пристрою
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
Зав. кафедри МБА проф. д.т.н.
на курсовий проект з дисципліни Технологія будівельного виробництва”
за такими вихідними даними.
Будівельний майданчик
Грунт на будівельному майданчику
Прив’язка будівлі до будівельного майданчика
Початок виконання робіт на об’єкті та підвищувальний коефіцієнт для
норм часу та розцінок
Об’єм ковша і тип обладнання екскаватора
Тип дорожнього покриття
Марка самоскида для транспортування бетону
Умови будівельного майданчика
Темп вкладання бетону
Можливі способи вкладання
Дальність транспортування рунту за межі будівельного майданчика
Дальність транспортування бетону із заводу на об’єкт
ЗМСТ ГРАФЧНО ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ
План і два розрізи будівельного майданчика та схеми руху транспорту
при вертикальному плануванні.
План і два розрізи котловану із зазначенням напрямку руху
землерийної машини транспорту машин для бетонування фундаментів
місць встановлення опалубки під фундаменти відвалів рунту
напрямку рухів допоміжних машин та механізмів.
Схеми: план і розріз забою встановлення опалубки вкладання
арматури і арматурних виробів бетонування фундаменту.
Технологічний розрахунок із графіком виконання робіт і руху робочої
Відомість машин механізмів устаткування реманенту та
інструментів (в табличній формі).
Відомість матеріалів та напівфабрикатів (в табличній формі).
Вказівки до виконання робіт.
Техніка безпеки при виконанні робіт.
Техніко-економічні показники (в табличній формі).
5 Вимоги до порядку викладення матеріалу курсового проекту (роботи)
5.1 Структура курсового проекту (роботи)
Повинна містити такі частини:
– додатки ( при необхідності).
5.2 Вступна частина курсового проекту (роботи)
Повинна містити такі структурні елементи:
– перелік умовних позначень символів одиниць скорочень
термінів (при необхідності).
5.3 Основна частина курсового проекту (роботи)
– суть проекту (роботи);
– перелік літературних джерел.
Додатки розміщують після основної частини пояснювальної записки
курсового проекту чи роботи.
Титульний аркуш є першою сторінкою КП (КР) яка не нумерується. Згідно
з діючим стандартом на текстову конструкторську документацію (ГОСТ 2.105-
ДСТУ 3008-95) титульний аркуш виконується за встановленим зразком. З
врахуванням навчального закладу та підрозділів виду роботи (КР чи КП)
пропонуються нижче зразки титульних аркушів.
Для курсової роботи титульний аркуш виконується без рамки наявність
рамки для курсових проектів обов’язкова.
На титульному аркуші як для курсових робіт так і курсових проектів
– запис Пояснювальна записка ” із зазначенням спеціальності
цифрового коду кафедри.
Перераховується науковий ступінь та звання керівника. Підписи
керівника та студента із зазначенням термінів обов’язкові.
Запис нормоконтроль” на титульному аркуші не вказується але підпис
нормоконтролера ставиться в графічній частині проекту та в основному
надписі пояснювальної записки (1-й аркуш змісту).
Також на титульному аркуші після захисту курсової роботи (курсового
проекту) має бути виставлена оцінка за лінгвістичною шкалою з підписами
керівника та викладача (-ів) що входять до складу комісії.
Робота яка подається у вигляді копії до захисту не приймається у
випадку прийняття такої роботи відповідальність несуть керівник та
викладач що входять до складу комісії.
Зразок титульного аркуша курсової роботи
нститут автоматики електроніки та комп’ютерних систем
ТЕРМНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛННЯ
ДЛЯ РОБОТА-МАНПУЛЯТОРА
Пояснювальна записка
з дисципліни ”Теорія автоматичного керування”
до курсової роботи за спеціальністю
“Системи управління і автоматики”
-01.ТАК.013.00.000 ПЗ
Керівник курсової роботи
Зразок титульного аркуша до курсового проекту
ПРИСТРЙ ЗАТРИМКИ ЦИФРОВИХ СИГНАЛВ
з дисципліни ”нтегральна схемотехніка”
до курсового проекту за спеціальністю
Анотація призначена для ознайомлення з текстовим документом курсової
Вона має бути стислою інформативною і містити відомості які
характеризують виконаний проект (роботу).
Анотацію слід розміщувати безпосередньо за титульним аркушем
починаючи з нової сторінки (другої) нумерація якої не зазначається.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО ЗАПИСКИ
При оформленні текстової частини КП необхідно дотримуватись вимог ГОСТ
105-95 а оформлення пояснювальної записки до КР за ДСТУ 3008-95. В
таблиці 1 наведена відмінність правил оформлення документів викладених в
ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 що слід враховувати при виконанні курсових
проектів (КП) та курсових робіт (КР).
Пояснювальна записка курсового проекту з врахуванням вимог до
нормативно-технічних документів має подаватись на аркушах паперу формату А4
з рамками основного надпису форм 2 2а (ГОСТ 2.104-68) причому на всіх
аркушах форми 2а крім номера сторінки пояснювальної записки проекту
обов’язково слід вказувати шифровий код проекту. Допускається оформлення
пояснювальної записки КР за вимогами СКД.
Текст ПЗ виконується у відповідності з вимогами ГОСТ 2.105-95 одним із
застосовуваних друкувальних та графічних пристроїв виведення ЕОМ з висотою
букв і цифр не менше 25 мм (кегль – № 14) через один інтервал (ГОСТ
Допускається текст оформлювати машинописним (друкарським) чітким
шрифтом (15-2 інтервали) або рукописним основним креслярським шрифтом за
ГОСТ 2.304-81 з висотою букв та цифр не менше 25 мм.
Пояснювальна записка відноситься до текстових документів яка
подається технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді
ілюстрацій (схеми рисунки графіки діаграми тощо). Цифрова – у вигляді
Таблиця 1 – Відмінність ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95
КП - відповідно до ГОСТ 2.105-95 КР – відповідно до ДСТУ 3008-95
Документацію оформляють на 1. Те ж
стандартних аркушах паперу з однієї
Наявність відомості проекту 2. Документ відсутній
(при необхідності визначає керівник)
Наявність рамок та основних 3. Документ відсутній
написів в пояснювальній записці і
В графу (2) основного напису в ПЗ4. Відсутнє в ПЗ
форм 2 2а слід вписувати умовне
Відступи тексту від рамки: зверху5. Відступи від країв аркуша:
і знизу не менше 10 мм; зліва і зверху знизу і зліва – 20 мм;
справа не менше 3 мм. Абзац – 5 справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків.
Нумерація сторінок ПЗ в графі 7 6. Нумерація сторінок в правому
основного напису починаючи зі верхньому кутку починаючи зі
змісту. Зміст містить основний написзмісту
за формою 2 решта тексту ПЗ – за
Всі підрозділи ПЗ виконують з 7. Заголовки структурних частин
абзацу малими літерами починаючи з розділів виконують великими
великої за винятком змісту і літерами посередині рядка всі
додатків які виконують посередині інші з абзацу малими літерами
рядка великими літерами. починаючи з великої. Слово
Запис літературного джерела: “Додатки” малими літерами з
ЛТЕРАТУРА” першої великої посередині рядка.
Запис літературного джерела:
Примітка – Текст 8. Примітка. Текст
продовження. продовження.
П р и м і т к и Примітки:
продовження продовження
1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів
Структурними елементами основної частини ПЗ є розділи підрозді-ли
пункти підпункти переліки.
Розділ – головна ступінь поділу тексту позначена номером і має
Підрозділ – частина розділу позначена номером і має заголовок.
Пункт – частина розділу чи підрозділу позначена номером і може мати
Підпункт – частина пункту позначена номером і може мати заголовок.
Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими
Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу
між заголовками підрозділу і пункту.
Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.
Заголовок розділу записують посередині (ДСТУ 3008-95) та з абзацу
(ГОСТ 2.105-95) великими буквами з більш високою насиченістю.
Заголовки розділів підрозділів пунктів та підпунктів (при наявності
заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.
Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа ( 2
і т.д.). Після номера крапку не ставлять а пропускають один знак.
Підрозділи нумерують в межах кожного розділу пункти в межах
підрозділу і т.д. за формою (3.1 3.2 3.2.1 3.2.2 3.2.2.1 і т.д.).
Цифри які вказують номер не повинні виступати за абзац.
Посилання в тексті на розділи виконується за формою: “ наведено в
В тексті документа може наводитись перелік який рекомендується
нумерувати малими літерами української абетки з дужкою або тире перед
текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з
Кожну частину переліку записують з абзацу починаючи з малої букви і
закінчуючи крапкою з комою в кінці останньої ставлять крапку.
а) текст переліку та його
) текст переліку подальшої деталізації та його продовження;
в) останній перелік.
Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ставиться тире
(ГОСТ 2.105-95). Текст примітки починають в цьому ж рядку з великої літери
і продовжують без абзацу. Якщо приміток кілька то після слова “Примітки”
нічого не ставлять а записують кожну примітку з абзацу нумеруючи за
порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Примітку
починають з великої літери. Продовжують текст примітки без абзацу. Після
кожної примітки ставлять крапку.
Примітка - Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.
Тексти приміток за ДСТУ 3008-95 (відповідно однієї або декількох)
(Після кожного номера примітки з великої літери подають текст
1.2 Правила написання тексту
При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:
а) текст необхідно викладати обгрунтовано в лаконічному технічно-му
б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні
позначення компонентів повинні відповідати установленим стандартам. Перед
буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор
в) числа з розмірністю слід записувати цифрами а без розмірності
словами (відстань – 2 мм відміряти три рази);
г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без
перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням
одиниці слід робити пропуск (100 Вт 2 А);
д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної
величини то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього
числового значення (15; 175; 2 мм);
е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так:
ж) буквені позначення одиниць які входять в добуток розділяють
крапкою на середній лінії (); знак ділення замінюють косою рискою ();
и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими
закінченнями (9-й день 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках
відмінкове закінчення записують після останнього (345-й графіки);
кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах);
не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI
к) скорочення слів в тексті не допускаються крім загальноприйнятих
в українській мові і установлених в ГОСТ 2.316-68 а також скорочень які
прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені
великими літерами: ON OFF) а якщо надпис складається з цифр або знаків
то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд режимів сигналів
л) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:
знак множення “[pic]” замінювати зірочкою “[pic]” (ГОСТ 2.004-88).
– допускати професійних або місцевих слів і виразів
– після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні
місяці” а “в травні”);
– використовувати вирази: “цього року” “минулого року” слід
писати конкретну дату “в червні 2001 року”;
– використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр
необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за винятком оформлення
– з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за
допомогою математичних знаків (не “швидкість = 5 кмгод” а
”швидкість дорівнює 5 кмгод” не “температура дорівнює - 5° С” а
“температура дорівнює мінус 5(С ”);
– використовувати математичні знаки > o № % sin cos
tg log та ін. без цифрових або буквених позначень. В тексті слід
писати словами “нуль” “номер” “логарифм” і т.д.;
– використовувати індекси стандартів (ДСТУ СНіП СТП) без
реєстраційного номера.
1.3 Оформлення формул
Кожну формулу записують з нового рядка симетрично до тексту. Між
формулою і текстом пропускають один рядок.
Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати
установленим ГОСТ 1494-77. х пояснення наводять в тексті або зразу ж під
формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до
кожного символа з нового рядка в тій послідовності в якій
вони наведені у формулі розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен
починатися з абзацу з слова “де” і без будь-якого знака після нього.
Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер
вказують в круглих дужках з правої сторони в кінці рядка на рівні
закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і
порядкового номера формули в розділі розділених крапкою. Дозволяється
виконувати нумерацію в межах всього документа.
Таким чином момент тертя в кернових опорах
де к – коефіцієнт пропорційності;
G – вага рухомої частини вимірювального механізму.
Одиницю вимірювання при необхідності беруть в квадратні дужки
Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не
нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад
Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути
Якщо формула велика то її можна переносити в наступні рядки.
Перенесення виконують тільки математичними знаками повторюючи знак на
початку наступного рядка. При цьому знак множення “·” замінюють знаком “×”.
Формула є частиною речення тому до неї застосовують такі ж правила
граматики як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці
речення то після неї ставлять крапку. Формули які йдуть одна за одною і
не розділені текстом відокремлюють комою.
Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках за формою:
“ в формулі (5.2)”; “ в формулах (5.7 5.10)”.
1.4 Оформлення ілюстрацій
Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати
графіками кресленнями фрагментами схем та ін. які можна виконувати
чорною тушшю простим олівцем середньої твердості та комп’ютерною графікою.
Розміщують ілюстрації в тексті або в додатках.
В тексті ілюстрацію розміщують симетрично до тексту після першого
посилання на неї або на наступній сторінці якщо на даній вона не
уміщується без повороту.
На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання. Посилання
виконують за формою: “ показано на рисунку 3.1.” або в дужках за
текстом (рисунок 3.1) на частину ілюстрації: “ показані на
рисунку 3.2б”. Посилання на раніше наведені ілюстрації дають зі
скороченим словом ”дивись” відповідно в дужках (див. рисунок 1.3).
Наведена форма запису (рисунок ) відповідає вимогам ГОСТ
105-95 ДСТУ 3008-95 допускає скорочення тобто замість Рисунок ” –
Між ілюстрацією і текстом пропускають один рядок (3 інтервали).
Всі ілюстрації в ПЗ називають рисунками і позначають під ілюстрацією
симетрично до неї за такою формою: “Рисунок 3.5 – Найменування рисунка”.
Крапку в кінці не ставлять знак переносу не використовують. Якщо
найменування рисунка довге то його продовжують у наступному рядку
починаючи від найменування.
Нумерують ілюстрації в межах розділів вказуючи номер розділу і
порядковий номер ілюстрації в розділі розділяючи крапкою. Дозволяється
нумерувати в межах всього документа.
Пояснюючі дані розміщують під ілюстрацією над її позначенням.
У випадку коли ілюстрація складається з частин їх позначають малими
буквами українського алфавіту з дужкою (а) б)) під відповідною частиною. В
такому випадку після найменування ілюстрації ставлять двокрапку і дають
найменування кожної частини за формою:
а) – найменування першої частини; б) – найменування другої частини
або за ходом найменування ілюстрації беручи букви в дужки:
Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи
Якщо частини ілюстрації не вміщуються на одній сторінці то їх
переносять на наступні сторінки. В цьому випадку під початком ілюстрації
вказують повне її позначення а під її продовженнями позначають “Рисунок
2” (продовження). Пояснюючі дані розміщують під кожною частиною
Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу то
на відповідній ілюстрації вказують їх порядкові номери в межах ілюстрації.
Якщо ілюстрація є фрагментом повної розробленої схеми то для всіх
компонентів вказують ті позиційні позначення які вказані на схемі.
Якщо ілюстраціями є фотографії то останні повинні бути наклеєні на
стандартні аркуші білого паперу і позначені як рисунки.
1.5 Оформлення таблиць
Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на
даній сторінці або на наступній якщо на даній вона не уміщується і таким
чином щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут
( за годинниковою стрілкою.
ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95 пропонують такий запис таблиці:
На всі таблиці мають бути посилання за формою: “наведено в таблиці
1”; “ в таблицях 3.1 – 3.5” або в дужках по тексту (таблиця 3.6).
Посилання на раніше наведену таблицю дають з скороченим словом
”дивись” (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кінці речення.
Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині
розміщують головку таблиці в якій вказують найменування граф.
Діагональне ділення головки таблиці не допускається. Ліву графу (боковик)
часто використовують для найменування рядків. Допускається не розділяти
рядки горизонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків – 8
мм. Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.
Графу “№ пп” в таблицю не включають. При необхідності нумерації
номера вказують в боковику таблиці перед найменуванням рядка.
Найменування граф може складатися з заголовків і підзаголовків які
записують в однині симетрично до тексту графи малими буквами починаючи з
великої. Якщо підзаголовок складає одне речення з заголовком то в цьому
випадку його починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків
граф таблиці крапку не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф
таблиці виконувати через один інтервал.
Якщо всі параметри величин які наведені в таблиці мають одну й ту
саму одиницю фізичної величини то над таблицею розміщують її скорочене
позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин
то позначення одиниць записують в заголовках граф після коми
Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними
позначеннями якщо тільки вони пояснені в попередньому тексті чи на
ілюстраціях ( D – діаметр Н – висота і т.д.). Однакові буквені позначення
групують послідовно в порядку росту їх індексів наприклад: (L1 L2 ).
Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків
в називному відмінку однини малими буквами починаючи з великої і з
однієї позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення
одиниць фізичних величин вказують в заголовках після коми.
Для опису визначеного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків
таблиці можна використовувати слова: “більше” “менше” “не більше” “не
менше” “в межах”. Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:
(Напруга В не більше)
а також використовують слова “від” “більше” “до”:
(Від 10 до 15; більше 15; до 20)
Дані що наводяться в таблиці можуть бути словесними і числовими.
Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не
розділені лініями то текст який повторюється і складається з одного слова
дозволяється замінювати лапками (). Якщо текст складається з двох і
більше слів то при першому повторенні його замінюють словами “те ж” а
далі лапками. При розділенні таблиці горизонтальними лініями – ніякої
заміни не виконують.
Числа записують посередині графи так щоб їх однакові розряди по всій
графі були точно один під одним за виключенням випадку коли вказують
інтервал. нтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:
Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів з однаковою
кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна
записувати у вигляді: 12" 14" 18".
Ставити лапки замість цифр чи математичних символів які повторюються
не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться то ставиться
Таблиці нумерують в межах розділів і позначають зліва над таблицею за
формою: “Таблиця 4.2 – Найменування таблиці”. Крапку в кінці не ставлять.
Якщо найменування таблиці довге то продовжують у наступному рядку
починаючи від слова “Таблиця”. Номер таблиці складається з номера розділу і
порядкового номера таблиці в розділі розділених крапкою. Дозволяється
Таблиця може бути великою як в горизонтальному так і в вертикальному
напрямках або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків. В
таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші
сторінки або розміщують одну частину під іншою чи поряд.
Якщо частини таблиці розміщують поряд то в кожній частині повторюють
головку таблиці а при розміщенні однієї частини під іншою – повторюють
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на
наступній сторінці в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію що
обмежує таблицю не проводять.
При перенесенні частин таблиці на інші сторінки повторюють або
продовжують найменування граф. Допускається виконувати нумерацію граф на
початку таблиці і при перенесенні частин таблиці на наступні сторінки
повторювати тільки нумерацію граф.
У всіх випадках найменування (при його наявності) таблиці розміщують
тільки над першою частиною а над іншими частинами зліва пишуть
“Продовження таблиці 4.2” без крапки в кінці.
нші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на
технічну документацію.
Зміст розташовують безпосередньо після анотації починаючи з нової
сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень символів
одиниць скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх
розділів підрозділів пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки)
суті проекту (роботи); висновки; рекомендації; перелік посилань; назви
додатків і номери сторінок які містять початок матеріалу. У змісті можуть
бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням
сторінок на яких вони вміщені.
Зміст за нумерацією пояснювальної записки є третьою сторінкою на
якій для курсового проекту виконують основний надпис за формою 2 (40×185
мм) на наступних – за формою 2а (15×185 мм).
Назви заголовків змісту повинні однозначно відповідати назвам
заголовків пояснювальної записки за текстом. Нумерація сторінок повинна
бути наскрізною. Форми подачі розділів та підрозділів в змісті для курсових
проектів (КП) та робіт (КР) відрізняються і показані нижче.
Заголовок другого розділу
1 Заголовки підрозділів
Заголовок третього розділу
При виконанні курсових робіт (проектів) обсяг пояснювальної записки
враховується до додатків. Якщо додатки курсових робіт (проектів)
підтверджують цінність результату проектування то обсяг пояснювальної
записки з додатками повинен мати наскрізну нумерацію.
3 Складові частини пояснювальної записки
Пояснювальна записка повинна відповідати індивідуальному завданню а
її оформлення – чинним стандартам (ГОСТ та ДСТУ) які слід враховувати на
момент виконання розробки з врахуванням всіх офіційних змін введених в
Конкретний зміст пояснювальної записки до КР чи КП (вихідні дані та
перелік питань які підлягають розробці) визначає керівник обов’язковими
– аналіз сучасного стану питання та обрунтування теми знайомство з
– основна частина яка складається із аналітично-розрахункової частини
(для КР) та технічної (для КП);
– література (КП) перелік посилань (КР);
– додатки (при необхідності).
“ВСТУП” “ВИСНОВКИ” “ЛТЕРАТУРА” (”ПЕРЕЛК ПОСИЛАНЬ”) “Додатки” як
розділи не нумеруються.
Текст пояснювальної записки бажано подавати лаконічно та обрунтовано.
Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком Вступ” з
абзацу (ГОСТ 2.105-95 – для КП) або посередині (ДСТУ 3008-95 – для КР)
великими літерами з більш високою насиченістю (жирністю) шрифту.
Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання
актуальності значення сучасний рівень і призначення курсового проекту
(роботи). У вступі і далі за текстом не дозволяється використовувати
скорочені слова терміни крім загальноприйнятих.
– стан розвитку проблеми в даній галузі до якої має відношення
– галузь використання та призначення;
– мету та загальну постановку задачі;
– актуальність яка повинна подаватись в останньому абзаці
вступу з метою стислого викладання суті розробки цього
Кількість сторінок вступу не повинна перевищувати 1 - 2 сторінок.
Якщо в завданні на курсовий проект пропонується вибрати схему за декількома
варіантами то у вступі проводиться обрунтування вибраного варіанта.
4.1 Аналіз сучасного стану питання та обрунтування теми
Цей підрозділ є обов’язковим та передбачає посилання до відомих
вітчизняних аналогів враховуючи тенденції розвитку та сучасний стан даної
Порівняльний аналіз та обрунтування теми проекту повинно
здійснюватись на рівні інженерного мислення із всебічним використанням
сучасних досягнень науки та техніки.
В цьому розділі необхідно порівняти декілька відомих технічних
засобів програмних платформ або програмних систем що використовуються для
розв’язання аналогічних завдань. Глибина огляду в географічному та часовому
аспектах характеризує його повноту. Достатнім є аналіз патентної науково-
технічної вітчизняної та зарубіжної літератури протягом декількох останніх
років електронних документів (електронних книг INTERNET-сайтів web-
У випадку застосування новітньої інформації яка береться з іноземних
джерел сторінки INTERNET-у необхідно ввести звернення до додатків з
обов’язковим перекладом на державну мову або подавати за текстом
пояснювальної записки відповідного розділу. Наприклад: Більшість мікросхем
МС TDA6101Q [ ] працюють в досить обмеженому температурному інтервалі а
саме 20 +65°С. Отже відеопідсилювач побудуємо з використанням
дискретних елементів які мають меншу вартість і працюють при більш високих
напругах параметри якого подані в таблиці 2 а структура пристрою
показана на рисунку 1”.
Таблиця 2 – Основні параметри IMC TDA6101Q
Тип мікросхем TDA6101Q
Фірма виробник Philips
Функціональне призначення Високовольтний відеопідсилювач
Рисунок 1 – Структура пристрою IMC TDA6101Q
Запропоновані можливі варіанти розв’язання основного питання повинні
підкріплюватись техніко-економічним аналізом та визначенням оптимального
Рекомендований обсяг розділу 5-7 сторінок.
5 Основна частина пояснювальної записки
Основна частина пояснювальної записки для курсових робіт містить
аналітично-розрахункову частину для курсових проектів – технічну.
5.1 Вимоги до основної частини пояснювальної записки
Обсяг пояснювальної записки як правило встановлюється в межах годин
передбачуваних для вивчення дисципліни та не повинен перевищувати 30
сторінок КР та 50 сторінок КП разом з теоретичною частиною.
В основній частині пояснювальної записки до КР (КП) викладаються
проектні та перевірочні розрахунки об’єкта проектування (дослідження).
Для курсових робіт які пов’язані з математичним моделюванням та
теоретичними дослідженнями теоретично-розрахункова частина може складати
% обсягу аркушів пояснювальної записки.
Для курсових проектів теоретична частина вводиться для роз’яснення
основних положень прийнятих методик розрахунку що також може складати до
% загального обсягу пояснювальної записки. 60% обсягу пояснювальної
записки містять обрунтування прийнятих рішень та всі необхідні розрахунки
об’єкта проектування.
Розрахункова частина має бути логічно пов’язана з теоретичними
відомостями теми роботи (проекту) демонструватись ілюстративним матеріалом
(графіками схемами діаграмами) або таблицями з обов’язковим посиланням до
цих рисунків (таблиць) за текстом пояснювальної записки.
Пояснювальну записку до курсових робіт (проектів) з дисциплін
програмного характеру рекомендується оформлювати згідно з вимогами ”диної
системи програмної документації (СПД)”. До записки доцільно включити
розділ ”Руководство оператора” (або інший згідно з переліком визначеним
СПД) в якому повинні бути:
– вимоги щодо апаратної частини та програмного забезпечення
комп’ютера на якому планується використовувати програмний продукт (
процесор об’єм пам’яті відеокарта тип операційної системи тощо);
– рекомендації щодо інсталяції та запуску програмного продукту;
– інструкція для роботи з програмою.
Рекомендується включити до пояснювальної записки розділ ”Розробка
тестового прикладу” в якому необхідно визначити вхідні та вихідні дані для
перевірки коректності роботи програми. Допускається включати в цей розділ
рисунки що ілюструють роботу програми (скрін-шоти screen-shots).
При викладенні тексту пояснювальної записки забороняється
переписування матеріалів літературних джерел сканування рисунків які
мають відношення до технічної частини. Допускається використання сканованих
рисунків взятих із довідникової літератури (в тому числі схем) що
містяться в оглядовій частині (”Аналіз ”) з обов’язковим посиланням до
джерела. Частину описового змісту або розрахунків (таблиць) графічної
інформації бажано розміщувати в додатках пояснювальної записки.
В тексті пояснювальної записки повинні бути посилання до рисунків
таблиць додатків що входять до змісту роботи (проекту).
Графічна частина роботи може подаватись як інформація в тексті
пояснювальної записки або додатків що чітко визначаються керівником
проекту в індивідуальному завданні.
Якщо при проектуванні об’єкта виникає потреба в експериментальному
досліджені або машинному моделюванні то ця частина повинна утримувати
детальне обрунтування та аналіз отриманих результатів.
При виконанні текстової та графічної частини проекту (роботи)
рекомендується надавати перевагу машинному друку або використанню
програмного продукту. Розрахунки та графічні роботи які входять до
пояснювальної записки рекомендується виконувати за допомогою ліцензійного
комп’ютерного забезпечення (Pascal Work Bentch MathСad P-Cad
AutoCad Компас АrchiCad і под.). Також можна використовувати програмні
матеріали які розроблені кафедрами відповідних інститутів.
Наприклад у випадку використання сучасних (іноземних) програмних
засобів моделювання цифрових схем слід подавати позначення (базових
вузлів регістрів логічних елементів і т ін.) у вигляді
відповідних зображень (рис. 2 3) з метою щоб їх позначення не вступали
в протиріччя з діючими державними стандартами. Або можна виносити умовні
графічні позначення що використовуються у програмному середовищі заданому
в індивідуальному завданні в додатки окремим аркушем.
Рисунок 2 – Позначення D-тригера в середовищі OrCAD
Рисунок 3 – Позначення елемента АБО-Н в середовищі OrCAD
Тобто слід вказувати назву програмного продукту який
використовується в проекті; намагатись забезпечити повне розуміння його
використання (здебільшого європейського). Також необхідно в розділі
моделювання поєднувати існуючі позначення з іноземними або мати згоду
(рішення) кафедри до використання цього програмного продукту.
5.2 Аналітично-розрахункова частина
Для курсової роботи (КР) аналітично-розрахунковий розділ є основною
частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом. Пояснювальна записка
може містити декілька розділів які визначаються темою та індивідуальним
завданням на курсову роботу.
При виконанні цієї частини КР слід дотримуватись обрунтованого і
аргументованого стилю викладення та врахувати можливі варіанти розв’язання
поставленої задачі на підставі проведеного аналізу відомих розв’язків.
Аргументація по тексту повинна підсилюватись відповідними розрахунками
графіками діаграмами таблицями тощо.
Ця частина може супроводжуватись наприклад:
– розробкою уточненої методики розрахунку заданого в КР пристрою;
– оптимізацією на ЕОМ параметрів обраного варіанта конструкції
– розробкою декількох варіантів схем ( кінематичних гідравлічних
розрахункових пневматичних електричних комбінованих) пристрою їх
порівняльним аналізом і вибором оптимального;
– розробкою варіантів маршрутної технології механічної обробки заданої
деталі їх аналізом і вибором оптимального;
– виконанням завдань з окремих розділів дисциплін;
– схематичним проектуванням окремих вузлів радіотехнічних та
електронних пристроїв або нескладних пристроїв в цілому;
– проведенням розрахунків для проектування складових частин
електронних мереж та електричних станцій;
– отриманням або застосуванням відомої математичної моделі її
комп’ютерного моделювання і поданням результатів в графічній (табличній)
формі з обов’язковим аналізом отриманих результатів;
– розробкою оригінальних програм для проведення моделювання чи
– розробкою бізнес-планів різного роду організацій і підприємств з
поглибленим аналізом проблеми дослідження застосуванням на практиці або
конкретним прикладом використання досліджуваного явища на практиці
– конкретними пропозиціями щодо нарощення обсягів виробництва
підвищення ефективності використання всіх груп ресурсів та рекомендаціями
які направлені на покращення діяльності підприємства (фірми);
– порівняннями різних підходів до вирішення проблеми та самостійними
висновками на підставі здобутих знань;
– перевіркою отриманої моделі на адекватність шляхом порівняння
результатів комп’ютерного моделювання і результатів експериментальних
досліджень та оцінкою похибки моделі (стосовно робіт науково-дослідного
5.3 Технічна частина
Технічна частина для курсових проектів може складатись з декількох
розділів які визначаються темою та індивідуальним завданням.
Вона може подаватись:
– розробкою принципових кінематичних гідравлічних розрахунко-вих
пневматичних електричних чи комбінованих схем об’єкта проекту-вання;
– розрахунками (проектними та перевірочними) об’єкта проекту-вання на
надійність міцність жорсткість теплостійкість тощо;
– описом конструктивної будови об’єкта проектування та його складових
– виконанням перевірочних та уточнюючих розрахунків за новими
– розрахунками режимів механічної обробки заданої деталі для
визначених в індивідуальному завданні технологічних переходів;
– аналізом існуючих конструкцій методів та технологій (новітніх
розробок) та їх використання в будівництві;
– більш детальними проробками питань пов’язаних з проектуванням
електричних частин станцій підстанцій мереж;
– конструкторськими розрахунками та навчальними кресленнями
(з застосуванням комп’ютерної графіки) окремих складових проектованого
пристрою (друкованої плати синтезу комбінованої схеми конструкції
– технічною реалізацією на рівні схем креслень текстів (лістингів);
– у вигляді алгоритмів програмного забезпечення індивідуальних
програмних продуктів підтверджених експериментальними дослід-женнями або
моделюванням результатом яких повинні бути часові діаграми станів вузлів;
– обрунтованим рішенням конкретної економічної задачі.
Розробка будь-якого пристрою механізму будівельного виробу
конструкції технологічного процесу або програмного продукту передбачає
поглиблений варіантний аналіз для вибору оптимального. Оптимальний варіант
подається на підставі відповідних розрахунків з точки зору технічної та
економічної доцільності його реалізації.
Наступний етап проектування етап конструкторсько-технологічної
розробки бажано підтверджувати експериментальними дослідженнями або
моделюванням (для спеціальностей радіоелектронних енергетичних та
комп’ютерної інженерії за виключенням будівельних і машинобудівних
спеціальностей об’єкти КП яких не можуть бути виготовлені як натурні
зразки через їх високу технічну складність і вартість):
– дослідного зразка лабораторного макета пакета програм стенда
системи окремого блока відповідного пристрою на підставі індивідуаль-
ного завдання на розробку і виготовлення;
– створенням моделі або застосування відомої для корекції існуючої;
– наведенням обрунтувань програм та їх алгоритмів з методиками
проведення досліджень.
Висновки оформляють з нової пронумерованої сторінки з абзацу (ГОСТ
105-95) та посередині (ДСТУ 3008-95) великими буквами більш високої
Висновки є заключною частиною підсумком прийнятого конструкторського
рішення виконаного проекту із зазначенням досягнутих параметрів та переваг
об’єкту в порівнянні з існуючими аналогами з можливими рекомендаціями
прикладного застосування та шляхами (перспективами) удосконалення
спроектованого об’єкта.
В тексті пояснювальної записки бажано давати висновки в кожному
розділі що є постановкою задачі до наступного .
7 Перелік літературних джерел
Форма запису ”ЛТЕРАТУРА” (”ПЕРЕЛК ПОСИЛАНЬ”) відповідає формі
запису вступу основної частини та висновків.
Список містить перелік літературних джерел на які повинні бути
обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги
статті патенти журнали) в загальний список записується в порядку
посилання на неї в тексті. Форма запису ”ЛТЕРАТУРА” повинна відповідати
ГОСТ 7.1-84 ” ПЕРЕЛК ПОСИЛАНЬ” – ДСТУ 3582-97. Посилання на
літературу наводять в квадратних дужках [ ] вказуючи порядковий номер за
Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожну літературу
записують з абзацу нумерують арабськими цифрами починаючи з одиниці (далі
Прізвище та ініціали. Назва книги. – Місце видання: Видавництво
рік. – Кількість сторінок с.
(1. Максимович Н.Г. Теорія графів і електричних кіл. – Львів: Вища
школа 1987. – 216 с.)
Назва книги Прізвище та ініціали. – Місце видання: Видавництво
Примітка. Великі міста такі як Київ Москва дозволяється записувати
однією великою буквою з крапкою.
(2. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка: Навч. посібник
В.О. Поджаренко В.В. Кухарчук. – К. : НМК ВО 1991. – 240 с.)
Прізвище та ініціали. Назва частини книги Прізвище та ініціали.
Назва книги. – Місце видання: Видавництво рік. – С. нтервал сторінок.
(3. Хоор К. О структурной организации данных Дал
У. Дейкстра Э. Хоор К. Структурное программирование. – М. : Мир 1975. –
Прізвище та ініціали. Назва частини видання Назва видання. –
рік. – № Число. – С. нтервал сторінок.
(4. Dreiheller A. Programming Language Incorporating Units of Measure
Informationstechnik. – 1997. – №1. – P. 83-88.)
(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров Автоматика и
телемеханика. – 1978. – №8. – С. 86-91.)
Нормативно-технічні та патентні документи.
(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация. – М.: Издательство стандартов
(7. Пат. 3818311 США МКИ НОЗК 1760. Схема защиты полу-
проводникового переключателя. – Опубл. 04.05.84.)
Першим аркушем додатків для курсових проектів має бути технічне
завдання (див. зразки технічних завдань деяких інститутів далі) в якому
– найменування та область застосування розроблюваного пристрою;
– основа для розробки;
– мета і призначення;
– технічні вимоги (показники призначення показники надійності вимоги
до технологічності вимоги до рівня уніфікації та стандартизації вимоги
безпеки естетичні та ергономічні вимоги вимоги до складових частин
продукції сировини вихідних та експлуатаційних матеріалів умови
експлуатації вимоги до маркування та упаковки вимоги до транспортування
– економічні показники (вводяться за необхідністю рішення відповідної
– стадії та етапи розробки;
– порядок контролю та приймання;
– коректування технічного завдання.
Зразки технічних завдань (по суті) представлені далі текстом.
Розробки технічних завдань студентів будівельних спеціальностей не
практикують оскільки процес здобуття необхідних вимог та показників
охоплює великі затрати часу що в свою чергу призводить до перевантаження
студентів при виконанні проекту. Тому допускається індивідуальне завдання
розробляти за спрощеним варіантом дотримуючись вимог чинних СНіП або ДБН.
До додатків також відносять ілюстрації таблиці тексти допоміжного
Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних
сторінках розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.
Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:
“ наведено в додатку А” наведено в таблиці В.5 ” або
(додаток Б); (додатки К Л ).
Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху
посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск його позначення. Додатки
позначають послідовно великими українськими буквами за винятком букв Г
З Й О Ч Ь наприклад Додаток А Додаток Б і т.д. Якщо додатків
більше ніж букв то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється
позначати додатки латинськими буквами за винятком букв I і O.
Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово
(обов’язковий) а для інформативного – (довідковий).
Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок який
записують посередині рядка малими літерами починаючи з великої. При
наявності основного напису – заголовок записують у відповідній графі.
люстрації таблиці формули нумерують в межах кожного додатка
вказуючи його позначення: “Рисунок Б.3 - Найменування”; “Таблиця В.5 –
Найменування” і т.п.
Нумерація аркушів документа і додатків які входять до його складу
повинна бути наскрізна.
Всі додатки включають у зміст вказуючи номер заголовок і сторінки з
яких вони починаються.
В окремих дисциплінах допускається принципові електричні структурні
функціональні монтажні схеми підшивати в записку як обов’язкові додатки. В
цьому випадку перед схемою в записці розміщується окремий аркуш формату А4
з надписом в верхній частині посередині поля Додаток Б” (обов’язковий) а
в середній частині аркуша пишеться назва схеми.
Зразки технічних завдань
Керівник доц. к.т.н.
Основа для розробки – робочий навчальний план ДМ
Мета та призначення розробки: а) мета розробки – отримання практичних
навиків розрахунків та конструювання приводів і вузлів машин
загальномашинобудівного призначення; б) призначення розробки – навчальний
курсовий проект з дисципліни ДМ
Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни
ДМ літературні патентні та інші технічні матеріали з розрахунку та
конструювання приводів та деталей машин
1 Склад привода та вимоги до конструктивної будови
1.1 Привод повинен складатись з передач
та виконавчої ланки у вигляді
1.2 Габаритні розміри привода
1.3 Спосіб кріплення вузлів привода
1.4 Способи регулювання передач підшипників тощо
2 Показники призначення
2.1 Потужність приводного електродвигуна кВт
2.2 Швидкість (або частота обертання) вала вихідної ланки привода мс
2.3 Колова сила (потужність момент тощо) на вихідній ланці привода Н
2.4 (нші показники призначення)
3 Вимоги до надійності
3.1 Термін служби привода
3.2 Показник безвідмовності (напрацювання на відмову)
3.3 Привод повинен відповідати вимогам збереженості і
4 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації
4.1 При конструюванні вузлів привода слід максимально використовувати
стандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів і конструкцій в різних
4.2 Графічна та текстова документація розробленого привода повинна
відповідати всім діючим стандартам України
Економічні показники (вводяться при необхідності)
Стадії та етапи розробки привода включають елементи технічної пропозиції
ескізного та технічних проектів
Крайні терміни виконання КП
Порядок контролю та прийняття
Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового
проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.
Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою
згідно з графіком захисту.
Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника
(підпис прізвище та ініціали)
Основа розробки – робочий навчальний план дисципліни
Мета та експлуатаційне призначення:
а) мета – отримання практичних навичок розрахунків та розробка
структурної і електричної схеми пристрою;
б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з дисципліни
Пристрої підсилення сигналів”.
Підсилювач каналу відтворення магнітофона стереофонічного. Джерела
розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни патенти
та інші технічні матеріали до розрахунків та розробки схем
1 Варіанти виконання
Пристрій виконується в стаціонарному варіанті живлення відбувається
від побутової мережі електричного струму частотою 50±2 Гц і напругою
2 Підсилювальні елементи
В якості підсилювальних елементів даного пристрою будуть
використовуватись транзистори або інтегральні мікросхеми.
Показники призначення.
3 Вихідна потужність
Номінальна потужність яку необхідно забезпечити на виході кожного
каналу підсилювача не повинна бути меншою 30 Вт при коефіцієнті
нелінійних спотворень не більше 2% в заданій смузі робочих частот.
4 Смуга робочих частот
Забезпечити значення нижньої робочої частоти Fн=50Гц при коефіцієнті
частотних спотворень не більше 25дБ.
Забезпечити значення верхньої робочої частоти Fв=14кГц при
коефіцієнті частотних спотворень не більше 2дБ.
5 Коефіцієнт нелінійних спотворень
Забезпечити значення коефіцієнта нелінійних спотворень не більше 2%
при номінальній вихідній потужності 30 Вт в усій смузі робочих частот.
6 Коефіцієнт частотних спотворень
Забезпечити значення коефіцієнта частотних спотворень на частоті
Fн=50Гц не більше 25дБ на частоті Fв=14кГц не більше 2дБ.
7 Співвідношення сигналшум
Мінімальний сигнал на вході підсилювача повинен перевищувати напругу
шумів не менше ніж на 60дБ.
8.1 Регулятор гучності (підсилення)
Пристрій мусить бути оснащений плавним регулятором гучності з глибиною
регулювання не менше 30дБ.
8.2 Регулятор глибини регулювання форми АЧХ
Пристрій мусить бути оснащений регулятором форми АЧХ який забезпечує
підйом +20 завал -20:
- в області НЧ на частоті 50Гц – не менше ±20дБ;
- в області ВЧ на частоті 14Гц – не менше ±20дБ.
Джерелом сигналу даного пристрою є напруга що надходить із
звуковідтворювальної головки магнітофона.
Навантаження даного пристрою є опір динамічної головки гучномовця.
Забезпечити стабільну роботу пристрою за умов його експлуатації в
температурному діапазоні +5ºС +40ºС і відносній вологості повітря не більше
% та тиску – 720-740мм. рт.ст..
Конструктивні вимоги
Пристрій виконується у вигляді окремого функціонального вузла що
з’єднується за допомогою роз’ємів з іншими пристроями. Маса пристрою не
повинна перевищувати 750г при габаритних розмірах 200×300×100мм.
Термін служби пристрою год.
Показник безвідмовності год.
Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації
При розробці пристрою слід максимально використовувати стандартні і
Графічна та текстова документація розробленого привода повинна
Стадії та етапи розробки привода включають елементи технічної
пропозиції ескізного та технічних проектів
прізвище та ініціали)
Керівник к.т.н. доц.
На курсовий проект з теми: Електропривод пересування нормального
Призначення виробу і галузь використання
Електропривод мостового крана призначений для переміщення вантажу на
Робоча машина являє собою тяговий орган підйомного механізму шахту
підвішені вузли і улаштування зв’язані з ними. Все устаткування мостового
крана розташовується в шахті і в машинному відділенні місце розміщення
якого залежить від кінематичної схеми підйомника і особливостей його
Підйомний механізм являє собою передаточний механізм. Електродвигун
електропроводка всіх кіл мостового крана і електромеханічне улаштування з
апаратурою представляють собою ту частину загального машинного пристрою
яку і називають електроприводом мостового крана.
Електропривод мостового крана повинен забезпечувати надійну роботу в
повторно-короткочасному режимі при великій частоті включень.
Технічні характеристики
Кількість двигунів 1 шт.
Двигун апаратура керування і захисту провідники кабелі і т. ін.
виробництва України чи країни близького зарубіжжя.
Конструктивне виконання
Електропривод виготовляється окремими блоками котрі реалізуються у
відповідності до вимог електробезпеки у пило-вологозахищеному виконанні.
Показники технологічності
Електропривод мостового крана – двигун апаратура керування і захисту
провідники кабелі і т.п. виконується на сучасній елементній базі його
монтаж заземлення струмопровід повинен відповідати правилам улаштування
Технічне обслуговування і ремонт
Технічне обслуговування здійснюється слюсарями-електромонтаж-никами та
слюсарями КВП і А відповідної кваліфікації. Технічний огляд пристрою
здійснюється мінімум один раз на місяць. Ремонт здійснюється інженерами-
електромеханіками та техніками-електромеханіками фахів-цями з
електромеханічних систем автоматизації та електропривода.
Живлення електропривода
Живлення електропривода повинно бути виконано напругою 380 В від
силової мережі підприємства.
8.1 Графічна частина
Необхідно здійснювати посилання на графічну частину проекту в описовій
частині пояснювальної записки.
Наприклад: складальне креслення редуктора представлено на форматі А1 з
шифром 08-31.ДМ.20.01.02.000 СК. Цей же конструкт-торський документ може
подаватись в пояснювальній записці у вигляді конструкторської схеми.
Кількість та склад креслень у графічній частині проекту визначаються
На кожному креслені обов’язковим є підписи: студента керівника
Для кожного складального креслення проекту складаються специфікації
які оформлені згідно з діючими вимогами ГОСТ 2.106-68 на аркушах формату А4
за формами 2 (перший аркуш) та 2а (наступні аркуші) з основним надписом за
Специфікації складальних креслень є основним конструкторським
документом який однозначно визначає склад складальної одиниці та
розробленої для неї конструкторської документації. Специфікація призначена
також для комплектування конструкторських документів та підготовки
виробництва і виготовлення виробу.
При виконанні структурних функціональних принципових кінематичних
схем кожний елемент (пристрій) який входить до виробу повинен мати не
тільки відповідне зображення на схемі але й буквено-цифрове позиційне
позначення яке складається з буквеного позначення та порядкового номера
що проставляється після буквеного позначення (ГОСТ 2.702-75).
На принципових схемах слід однозначно визначити всі елементи які
входять до складу виробу та мають зображення на схемі. В інших випадках
перелік елементів у вигляді самостійного документа виконують на форматі А4
(ГОСТ 2.704-76) основний надпис та додаткові графи до нього виконують за
ГОСТ 2.104-68 (форми 2 2а).
Кожна схема повинна мати назву яка визначається назвою її виду і
типу наприклад Схема електрична принципова (див. зразок “Додаток Б”).
Назву схеми вписують в графу 1 основного напису після назви виробу
для якого розроблена схема і шрифтом меншого розміру. Назву виробу слід
записувати в називному відмінку однини ставлячи на першому місці іменник.
Знак переносу в назвах не використовується крапка в кінці не ставиться.
Всі надписи на схемах повинні виконуватися креслярськими шрифтами
згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.304-81.
Посилання на графічну частину виконують за формою:
“ наведено на схемі 08-31.ДМ.015.00.000Е3”.
електрична принципова
Схеми виконують у відповідності до вимог стандартів СКД на
установлених форматах бажано з використанням комп’ютерних графічних
редакторів або простим олівцем середньої твердості.
Кожен аркуш графічної частини повинен мати рамку робочого поля і
Якщо графічна інформація КП (КР) подається у вигляді плакатів то їх
слід оформлювати належним чином тобто зворотна частина аркушу повинна
– основний надпис (55мм×185мм);
– обов’язкові підписи (студента керівника нормоконтролера).
Якщо на одному цілому аркуші формату А1 подається інформація на менших
форматах (наприклад А2 чи А3) то формат А1 слід правильно ділити на
8.2 Рекомендації для умовних позначень текстових і графічних
документів курсових проектів
Предметна система умовних позначень для курсових проектів на кафедрах
повинна мати таку структуру:
хх-хх.хх.ххх.хх.ххх хх
де 1 ХХ-ХХ – числовий шифр кафедри прийнятий у ВНТУ (див.
– умовний код дисципліни (скорочена назва дисципліни);
XXX – порядковий номер технічного завдання на курсове
XX – порядковий номер варіанта технічного завдання;
XX – два символи для позначення складальних одиниць
XXX – три символи для позначень простих складальних одиниць що
входять в основні складальні одиниці об'єкта курсового проекту записані в
специфікації складального креслення об'єкта (використовується один знак
зліва від до 9) і порядкових номерів оригінальних деталей (два останніх
знаки праворуч від 01 до 99);
XX – код неосновного конструкторського документа (ВС СК ПЗ
К3 Е3 Е5 тощо). Для схем позначення вибираються таким
Види схем: електрична Е;
Типи схем: структурна 1;
Наприклад для схеми електричної принципової – Е3.
Предметна система умовних позначень з структурою показана з шифром на
прикладі кафедри МРВ та ОАВ:
-31.ДМ.26.01.00.000 – специфікація для складального креслення
(основний конструкторський документ проекту) привода розробленого за ТЗ №26
-31.ДМ.26.01.00.000 ПЗ – код пояснювальної записки;
-31.ДМ.26.01.00.000 СК – складальне креслення привода;
-31.ДМ.26.01.04.000 – специфікація складальної одиниці привода
наприклад редуктора;
-31.ДМ.26.01.04.000 СК – складальне креслення вузла привода
-31.ДМ.26.01.04.100 – специфікація простої складальної одиниці що
входить в більш складну наприклад збірне черв’ячне колесо черв'ячного
-31.ДМ.26.01.04.100 СК – складальне креслення простого вузла;
-31.ДМ.26.01.00.001 – креслення деталі що входить безпосередньо в
складальне креслення привода;
-31.ДМ.26.01.04.001 – креслення деталі що входить в складальне
-31 ДМ.26.01.04.101 – креслення деталі що входить в просту
Умовні відповідні позначення проставляються на всіх аркушах
пояснювальної записки та специфікацій.
Принципові схеми об'єкта курсового проектування чи його складових
частин обов'язково повинні мати перелік елементів який у вигляді таблиці
оформленої згідно з вимогами відповідного стандарту розміщується над
основним написом принципової схеми на відстані не менше 12 мм або
оформлюється як самостійний документ. При наведенні переліку елементів як
самостійного документа його умовний шифр складається із шифру схеми з
добавлянням перед позначенням неосновного конструкторського документа
літери П наприклад для кінематичної схеми – 08-
ДМ.015.00.000ПКЗ( ПЕЗ – для схеми електричної принципової і т.п.).
Перелік елементів записують в специфікацію складального креслення об'єкта
курсового проектування після схеми до якої він випущений і розміщують в
додатках пояснювальної записки.
Схеми з'єднань (монтажні) об'єкта курсового проектування або його
складових частин обов'язково повинні мати таблицю з'єднань яка може
розміщуватись над основним написом схеми або випускатись як самостійний
Шифр таблиці з'єднань при випуску її як самостійного документа
складається із шифру схеми з'єднань з добавлянням перед позначенням
неосновного конструкторського документа літери Т наприклад для
гідравлічної схеми з'єднань – 08-31.ДМ.015.00.000ТГ4. Таблицю з'єднань
записують в специфікацію після схеми (або замість схеми) до якої вона
ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КП (КР)
Визначається робочим планом-графіком виконання КП (КР) підписаним
викладачем завідувачем кафедри та затверджується деканатом відповідного
факультету. Графік подається до відповідного деканату за місяць до захисту
Попередньо здійснюється:
– нормоконтроль курсових проектів;
– виправлення помилок (для КП та КР) що стосуються оформлення і
його відповідності нормативно-технічним документам;
– перевірка КП (КР).
Будь-яке переписування матеріалів літературних джерел або електронних
документів (електронних книг INTERNET-сайтів) неприпустимо. Якщо студент
вважає за необхідність наведення певної кількості описових матеріалів то
вони розміщуються у додатках.
Далі підписуються графи Керівник” та Нормоконтроль” для курсового
проекту Керівник” для курсової роботи. Для захисту курсових проектів
кафедрою призначається комісія у складі не менше як двох викладачів.
До захисту допускаються курсові проекти що виконані в повному обсязі
згідно з затвердженим індивідуальним завданням перевірені керівником і
підписані ним на титульному аркуші із зазначенням дати. Рекомендується
підписувати КР (КП) таким чином: До захисту” Дата” Підпис керівника”.
КП (КР) які не підписані до захисту керівником на захист не виносяться.
Стан справ з виконанням курсового проекту певної дисципліни з допуском
до складання іспиту за цією дисципліною не пов’язувати прирівнявши у такий
спосіб захист курсового проекту до додаткового іспиту.
Захист проекту проводиться публічно за встановленим графіком перед
комісією склад якої затверджується завідуючим кафедрою і здійснюється
– студент робить доповідь з теми до 5-10 хвилин (або
допускається інша форма прийому КР (КП) що визначається комісією);
– після доповіді члени комісії задають питання за темою проекту;
– за результатами захисту комісія на закритому засіданні
визначає оцінку яка потім оголошується студенту;
– у випадку виявлення керівником проекту чи членами комісії
факту несамостійного виконання проекту студент до захисту не
Рекомендується після захисту проекту і визначення відповідної оцінки
на титульному аркуші пояснювальної записки давати такий запис: Оцінка”
Дата” Підписи членів комісії”.
КП (КР) оцінюється за лінгвістичною системою на підставі критеріїв
виконаної та захищеної КР (КП) з даної дисципліни затвердженої відповідною
кафедрою. Всі вимоги до якості КР (КП) повинні бути відображені в критеріях
Кафедра несе повну відповідальність за хід курсового проектування у
навчальному процесі в зв’язку з цим:
– розроблює відповідні методичні вказівки до виконання курсового
проектування на кафедрі критерії оцінювання та іншу необхідну методичну
документацію щорічно переглядає їх на початку навчального року і доводить
до відома студентів через керівників на початку курсового проектування;
– вирішує питання стосовно організації та проведення передбачено-го
навчальним планом виконання курсових проектів та робіт із закріплених за
– заздалегідь формує та затверджує тематику курсових проектів та
– організовує роботу залів курсового проектування і разом з
бібліотекою забезпечує процес необхідними методичними та довідковими
– регулярно заслуховує на засіданнях питання організації виконан-ня
захисту курсових проектів та робіт; подає до деканату інформацію про
порушення студентами графіка курсового проектування;
– організовує нормоконтроль курсових проектів;
– формує комісії для захисту курсових проектів та робіт; організовує
– здає захищені проекти до архіву де вони зберігаються у
встановленому порядку;
– обговорює на засіданнях підсумки курсового проектування і заходи
щодо підвищення його якості;
– питання затвердження тематики КР (КП) організації виконання
захисту підсумків відображаються в протоколах кафедри.
2 Обов`язки деканату
Деканат здійснює загальний контроль за організацією та ходом
курсового проектування кафедрою у зв’язку з чим:
– своєчасно інформує кафедру про недопуск до проектування студентів
які не виконали навчальний план з дисциплін що є базовими для виконання
відповідних курсових проектів;
– разом з робочими планами розглядає коригує і затверджує графік
курсового проектування а у необхідних випадках розроблює і погоджує з
керівником курсового проекту індивідуальний план роботи студента;
– має інформацію щодо графіку захисту курсових проектів;
– виносить на розгляд Вченої Ради інституту підсумки виконання
курсових проектів та питання вдосконалення курсового проектування;
– у випадку необхідності інформує директорат про хід курсового
проектування на кафедрі.
3 Обов`язки керівника курсового проекту (курсової роботи)
Керівництво курсовим проектуванням здійснюється найбільш
кваліфікованими викладачами які ведуть лекційні практичні і лабораторні
заняття з даної дисципліни. Керівник:
– готує індивідуальні завдання на курсовий проект у яких визначає
коло питань які мають висвітлюватися у курсовому проекті;
– заздалегідь розроблює графік виконання курсового проекту і контролює
його виконання кожним студентом (графіки виконання та консультацій повинні
мати своє відображення на стендах або в залі курсового проектування
– контролює виконання студентом поетапного індивідуального графіка
курсового проектування з відповідною поміткою в журналі;
– організовує і проводить консультації з питань курсового
– веде журнал відзначаючи не тільки стан успішності та відвідування
консультацій за семестр але й заповнює в кінці журналу за списком
поетапний графік виконання КП;
– проміжні етапи позначаються у відсотках (не іншими позначен-нями
типу +” –”) а на заключному – у відсотках рейтингом та відпо-відною
– переглядає оформлення проекту і візує графу “Нормоконтроль” у
випадку відповідності поданого проекту нормативно-технічним документам;
– перевіряє і візує до захисту (чи відхиляє) виконаний оформлений і
підписаний студентом курсовий проект;
– після завершення графіка проектування продовжує консультуван-ня але
переглядає і перевіряє вже повністю закінчений і оформлений курсовий
Суттєвим порушенням вимог до виконання курсового проектування
прийнятим в ВНТУ є відсутність:
– аркуша технічного завдання з відповідними підписами;
– графічної частини специфікації переліків які повинні згідно з
технічним завданням подаватись в додатках проекту.
4 Питання документообігу
Для поліпшення стану справ з курсовим проектуванням рекомендуються
додаткові впливові фактори:
– зміни індивідуальних завдань КР (КП) за науковим напрямом
(тематикою) обговорюються на засіданнях кафедри а методичні питання КР
(КП) дисциплін повинні регулярно обговорюватись на методичних семінарах;
– питання удосконалення та якості КР (КП) повинні постійно
розглядатись на Вчених радах відповідних факультетів та інститутів;
– КР (КП) здаються в архів не пізніше другого дня від дати останнього
захисту згідно з затвердженим графіком разом з екзаменаційною відомістю а
курсові проекти які захищаються за індивідуальним графіком здаються в
архів цього ж дня або в наступний день до 10 год. разом з екзаменаційним
– кожна кафедра профільного інституту повинна мати свою документацію
(внутрішнього використання) з вимогами до викладання дисциплін критеріїв
оцінювання пояснювальної записки та захисту проектів; дотримання та змін
відповідних державних стандартів за фахом;
– кожен інститут повинен надавати відповідальному за курсове
проектування від методичної ради ВНТУ всю необхідну інформацію про
методичне забезпечення організацію та стан курсового проектування;
– відповідальні кафедр профільних інститутів за курсове проектуван-ня
повинні творчо співпрацювати із відповідальним від Методичної ради ВНТУ і
надавати йому необхідну організаційну допомогу.
Автори вдячні професору Кухарчуку В.В. доцентам Кулику А.Я. та
Обіднику Д.Т. та відповідальним за курсове проектування від інститутів які
внесли певні рекомендації та зауваження що були враховані при написанні
даних методичних вказівок.
Положення про організацію
навчального процесу у вищих
навчальних закладах.
Міністерства освіти України
від 2 червня 1993 р. № 161.
Затверджено в Міністерстві
юстиції України від 23
листопада 1993 р. № 173.
ДСТУ 3008-95. “Документація.
Звіти у сфері науки і
техніки. Структура і правила
ГОСТ 2. 105-95 “Общие
требования к текстовым
“Библиографическое описание
документа. Общие требования
и правила составления”.
ДСТУ 3582-97 3582-97
“нформація та документація.
бібліографічному описі.
Загальні вимоги та правила”.
Методичні вказівки до
оформлення дипломних
проектів (робіт) для
спеціальностей Уклад. В.В.
Кухарчук О.Г. гнатенко
Р.Р.Обертюх – Вінниця:
спеціальності 7.091401 –
”Системи автоматики і
управління”: Навчальний
посібник. МОН України;
Уклад. Р.Н. Квєтний С.Г.
Кривогубченко А.Я Кулик
О.М. Бевз – Універсум-
Вінниця 2004. – 119 с.
“Библиографическая запись.
Сокращение слов на русском
языке. Общие требования и
Числові шифри кафедр прийнятих у ВНТУ
Кафедра менеджменту та моделювання в економіці
Кафедра економіки промисловості і організації виробництва 08-
Кафедра інформаційного
нститут радіотехніки зв’язку та приладобудування
Кафедра радіотехніки
Кафедра телекомунікаційних систем і телебачення
Кафедра медико-біологічної апаратури
Кафедра проектування комп’ютерної та телекомунікаційної
Кафедра обчислювальної
Кафедра програмного забезпечення
Кафедра інтелектуальних систем
нститут автоматики електроніки та комп’ютерних систем управління
Кафедра комп’ютерних систем управління
Кафедра автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки 08-02
Кафедра метрології та промислової автоматики
Кафедра лазерної та оптоелектронної техніки
нститут будівництва теплоенергетики та теплогазопостачання
Кафедра менеджменту організацій
Кафедра промислового та цивільного будівництва
Кафедра інженерної та комп’ютерної графіки
Кафедра теплоенергетики
Кафедра теплогазопостачання
Кафедра електричних станцій та систем
Кафедра теоретичної електроніки та промислової електроніки 08-17
Кафедра хімії т а екологічної безпеки
Кафедра електромеханічних систем автоматизації
Кафедра електричних систем електроспоживання та електро-
Кафедра технології та автоматизації машинобудування
Кафедра металорізальних верстатів та обладнання автоматизованих
Кафедра автомобілів та транспортного менеджменту
Кафедра технології підвищення зносостійкості
нструктивно-методичне видання
Методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт) у
Оригінал-макет підготовлено Будою А.Г.
Навчально-методичний відділ ВНТУ
Свідоцтво Держкомінформу України
серія ДК № 746 від 25.12.2001
021 м. Вінниця Хмельницьке шосе 95 ВНТУ
Підписано до друку Гарнітура Times New Roman
Формат 297х42[pic] Папір офсетний
Друк різографічний Ум. друк. арк.
Віддруковано в комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі
Вінницького національного технічного університету
(?V4?8A ?V728I5 B0 V=8)
(?V728I5 B0 V=назва привода)
(прізвище та ініціали)
Спец (Люк-лаз).frw
СпецификацияБ.spw
Гайка ГОСТ 26-2041-96
Шайба ГОСТ 26-2042-96
Шпилька ГОСТ 26-2039-96
Специф кац я 1.cdw
охолодника випару ОВВ-24
-11.006.ОК.00.00.000 СК
-11.006.ОК.01.00.000
-11.006.ОК.02.00.000
-11.006.ОК.03.00.000
-11.006.ОК.04.00.000
-11.006.ОК.05.00.000
Складальне креслення
люк.frw
Бак.cdw
Робоча температура С до 35
Вага конструкції кг 1450
ГОСТ 14806-69-Т1-РН3-
ГОСТ 14806-69-Т5-РН3-
-11.ОК.029.00.000.СК
ВЕРТИКАЛЬНОГО ОДНОКАМЕРНОГО
лапи.frw
Зм ст.doc
1 Розрахунок товщини стінки обечайки 7
2 Розрахунок товщини стінки конічного днища 8
3 Розрахунок товщини стінки еліптичної
Підбір фланцевого з’єднання . 13
1 Підбір фланця по розмірах 13
2 Підбір прокладки для фланцевих з’єднань .15
3 Перевірка болтів на міцність 17
Розрахунок пристроїв для з’єднання трубопроводів огляду та установки
1 Підбір штуцерів .20
2 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів ..22
3 Укріплення отворів 22
4 Розрахунок опори апарату 24
Вузли та деталі перемішуючого обладнання .. ..26
1 Розрахунок пропелерної мішалки .26
2 Підбір торцевого ущільнення .. .28
3 Підбір опори та стойки під
Контрольно-вимірювальні прилади .. .32
Заходи з охорони праці . ..34
Список літератури .. 36
Апарат вертикального
виконання для зберігання
-43.254.00.00.000 ПЗ
Курсова робота.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
КОРПУС ФЛЬТРА ВЕРТИКАЛЬНОГО ОДНОКАМЕРНОГО
з дисципліни : Основи конструювання”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Керівник: Пішеніна Н. В.
Н.контролер к.т.н. доц. Пішенін В.О.
Студент: Гриник О. В.
Розрахунок товщини стінки апарату . 7
1 Розрахунок товщини стінки обичайки . 7
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища . ..9
Підбір фланцевого з’єднання . ..11
1 Фланцеві з’єднання . 11
2 Прокладки для фланцевого з’єднання . ..12
3 Розрахунок болтів (шпильок) . 12
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок) .. 15
Розрахунок пристроїв для трубопроводів огляду та установки
1 Підбір штуцерів 19
2 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів .20
3 Укріплення отворів .. 22
4 Розрахунок опори апарату . . 24
Контрольно-вимірювальні прилади . . 27
Заходи з охорони праці .. 29
Список літератури 32
Даний курсовий проект розробляється для проектування апарату
вертикального виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. При
проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина стінки лаза та
проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при проектуванні
підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків та по
підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На першому листі
повинен бути накреслений апарат вертикального виконання а на іншому –
деталь з апарата на вибір викладача.
Однокамерний фільтр представляє собою вертикальний циліндричний апарат
який складається зі слідуючих основних елементів: корпусу нижнього і
верхнього розподільчих пристроїв трубопроводів запірної арматури
пробовідбірного пристрою і фільтруючої загрузки.
Корпус фільтра – циліндричний зварний із листової сталі з еліптичними
верхнім і нижнім днищами; верхнє днище приварене до циліндричної обичайки
фільтру; між нижнім днищем і обичайкою є фланцевий роз’єм. До нижнього
днища приварені чотири опори для установки фільтра на фундамент. Фланцевий
роз’єм корпусу фільтра дозволяє здійснювати монтаж і ремонт всіх пристроїв
що знаходяться всередині корпусу фільтра наносити протикорозійні покриття
і закріплювати нижній розподільчий пристрій.
Корпус фільтра оснащений двома боковими лазами. Верхній призначений для
завантаження фільтруючого матеріалу ревізії і ремонту верхнього
розподільчого пристрою а також періодичного огляду стану поверхні
фільтруючого матеріалу. Через нижній лаз здійснюють монтаж всередині
корпусу проводять антикорозійний захист корпусу а також періодичні огляди
і ремонт нижніх розподільчих пристроїв. В центрі верхнього і нижнього днищ
фільтра приварені фланці до яких ззовні по фронту фільтра приєднуються
трубопроводи а всередині – розподільчі пристрої.
На нижньому еліптичному днищі фільтра приварений штуцер для
гідравлічного вивантаження фільтруючого матеріалу; штуцер гідро
завантаження приварений зверху циліндричної частини корпусу. До верхнього
еліптичного днища приварено дві косинки для підйому корпусу фільтра при
транспортуванні і установці на фундамент.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно-вимірювальних
пристроїв здійснюється за допомогою штуцерів.
Для огляду апарата завантаження сировиною і очищення апарата а також
для зборки і розбирання внутрішніх пристроїв використовуються люки і лази.
Встановлення апаратів на фундаменті здійснюється за допомогою лап і
Видаляється рідина з апарата через нижній штуцер.
Апаратура під тиском пошкодження якої може призвести до нещасного
випадку повинна відповідати вимогам інспекції Державного гірничотехнічного
нагляду – Держгірничотех – нагляду. Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується за спеціальними інструкціями.
Розрахунок товщини стінки апарату
Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата [1] що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
[pic] – нормативна допустима напруга яку вибираємо за даними ГОСТу
[pic] – коефіцієнт міцності зварного повздовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
Для заданого апарату оберемо [pic]= 07 – для сталевих апаратів при
стиковому односторонньому ручному шві.
Якби обичайка мала кільцеві зварні шви коефіцієнт міцності таких швів
при розрахунку на внутрішній тиск не враховують.
[pic] – прибавка для компенсації корозії. Величина цієї прибавки
встановлюється враховуючи корозію і термін служби апарату (зазвичай 15-20
Оскільки наш апарат – це фільтр вертикальний однокамерний і робочим
середовищем в ньому є вода яка не являється сильним окислювачем то
Визначимо допустиму напругу [pic] за таблицею 1.1. Для цього нам
потрібно обрати марку сталі з якої буде виготовлятися корпус проектуючого
фільтра. Візьмемо вуглецеву та низьколеговану сталь 16 ГС за ГОСТ 5520-62.
За технічними характеристиками апарату фільтра робоча температура
внутрішнього середовища (вода) повинна бути до 30[pic]С. Тому вибираємо
Таблиця 1.1 – Нормативні допустимі напруги [pic] при розрахунку апаратів
що працюють під тиском ( за ГОСТ 14249-69)
РозрахункоЗначення [pic] Нмм[pic]
Вуглецеві та низьколеговані сталі
Ст. 3 10 20 09Г2С та 16ГС за
за ГОСТ 380-60 ГОСТ 5520-62
Отже за даною таблицею [pic] = 170 Нмм[pic].
За даними технічними характеристиками поданими у завданні а саме:
Розрахуємо товщину стінки обичайки:
2 Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища[1] що працює під внутрішнім тиском
[pic] – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних
днищ (таблиця 1.2) відношення [pic][pic]= 025 та [pic]=[pic].
Рисунок 1.1 – Днище еліптичне відбортоване
Тоді товщина стінки днища:
Таблиця 1.2 – Днища еліптичні відбортовані стальні для посудин
апаратів та котлів (за ГОСТ 6533-68)
[pic] [pic] Товщина стінки s мм
Висота борта h[pic] мм[pic]
За даними таблиці h[pic]= 40 мм h[pic]=350 мм..
За правилами Даржнагляду не дозволяється виготовляти апарати у яких
обичайка з’єднується під кутом [2]. Тому для апаратів днища виготовляють з
відбортованимим краями. Циліндричний борт дозволяє змістити зварювальний
шов від заокругленої частини днища де виникають напруги розтягу та згину.
В результаті відбортовки зварювальні з’єднання більш міцні.
Підбір фланцевого з’єднання
За допомогою фланців виконуємо роз’ємне з’єднання [3] апаратів і
трубопроводів. Найбільш поширені фланці плоскі приварні з гладкою
ушільненою поверхнею і фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею
“виступ-впадина”. Плоскі приварні фланці застосовують головним чином при
тисках до 25 Нмм[pic]. При більш високих тисках перевагу надають фланцям
привареним встик які мають стовщену шийку що надає фланцю більшу
1 Фланцеві з’єднання
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають за
нормалями та ГОСТами.
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і умовний
діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на будь-який можливий тиск і
діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий на ряд
умовних тисків і діаметрів.
з збільшенням температури механічна міцність сталі знижується. Тому
із збільшенням температури значення допустимих робочих тисків в апаратах
опускаються нижче умовних.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановлений ГОСТом 9617-67. Стандарт
поширюється на циліндричні ємності та апарати з внутрішнім діаметром до
Необхідно пам’ятати що поняття умовного проходу введено для
уніфікації приєднувальних розмірів. До фланця з визначеним умовним проходом
можна приєднати не один а декілька трубопроводів з розмірами що
знаходяться в допустимих границях. Для апаратів діаметр умовний та
внутрішній можуть співпадати [1].
Фланці що підібрані за ГОСТом або за нормалю розрахунків не
потребують. хні геометричні розміри такі що забезпечують міцність та
щільність з’єднання.
2 Прокладки для фланцевого з’єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з’єднання. Так як
прокладки виготовляють із матеріалу більш м’якого ніж матеріал фланців то
при затягуванні з’єднання вони деформуються та заповнюють всі заглибини і
подряпини на поверхні фланців.
з збільшенням тиску на прокладку збільшується герметичність
з’єднання. Так як із зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї
то прокладки для фланцевих з’єднань високого тиску виготовляють більш
Найбільш поширені наступні матеріали прокладок: картон гума пароніт
азбест фторопласт мідь алюміній та інші. Картон використовують при
низьких температурах та тисках для води та інших нейтральних середовищ;
пароніт – для гарячої води пари та багатьох хімічних речовин; гуму – для
кислих середовищ; металеві прокладки – для високих тисків.
Прокладки плоскі для фланцевих з’єднань виготовляють за нормаллю ОН 26-
-105-68 прокладки азбестометалеві – по ОН 26-02-106-68.
3 Розрахунок болтів (шпильок)
Болти для з’єднання фланців використовуємо при тиску в апараті до 16
Нмм[pic]. При більш високих тисках болти застосовувати не рекомендується
через те що біля головки болта виникають місцеві напруги. При тисках вище
Нмм[pic] а також при високих температурах використовуємо шпильки.
Для розрахунку болтів (шпильок) використовуємо наступні формули:
Формула (2.3.1) – сила що діє на один болт від тиску в апараті де:
[pic]– середній діаметр прокладки мм.
Формула (2.3.2) – сумарна сила що розтягує болт де присутні всі три сили
[pic] – сила остаточного затягування або сила що необхідна для
підтримання герметичності (ця сила стискає прокладку після пуску тиску).
Вводячи коефіцієнт основного навантаження [pic] та коефіцієнт запасу
проти розкриття стику [pic] = 125 15 отримаємо вираз для сумарної
Коефіцієнт основного навантаження:
– податливість прокладки що дорівнює деформації від одиночної сили:
– податливість болта:
– [pic] та [pic] – площа прокладки що приходиться на один болт та
площа поперечного перерізу болта (площу болтів [pic] можна брати по
зовнішньому діаметру різі а площу шпильок [pic] – по внутрішньому діаметру
– [pic] та [pic] – модулі пружності матеріалу прокладки і болта. Для
болтів (шпильок: [pic]=[pic] [pic]=[pic] Нмм[pic]).
Для сталевих деталей примаємо [p при наявності
м’яких прокладок [pic]= 04 та [pic]= 15. в тому і в іншому випадку для
орієнтовних розрахунків можна прийняти:
Умова міцності болтів:
– [pic] – допустиме навантаження для болтів (шпильок) при
розрахунковій температурі.
Розрахункову температуру для болтів (шпильок) в з’єднанні таких типів
приймаємо [pic] де [pic] – температура середовища в апараті. При дуже
наближених розрахунках приймають [pic].
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок)
Технічні характеристики фільтра вертикального однокамерного:
– внутрішній діаметр [p
– температура стінок [p
– товщина стінок обичайки [pic] та днища [pic] складає 10 мм.
В апараті знаходиться звичайна вода.
Перевіримо на міцність фланцеві болти (шпильки). Для проектуючого
апарату із заданим тиском [pic] = 16 Нмм[pic] використаємо фланці
приварні встик (рис.2.1).
Таблиця 2.1 – Фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею виступ-
впадина” (за ОН 26-02-97-68)
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
Умовне позначення прокладки: Прокладка 1400-16 ОН 26-02-106-68.
Перевіряємо міцність шпильок М22 із сталі 35Х всановлених в кількості
а) піддатливість шпильки (за (2.3.6)):
де [pic] – розрахункова довжина шпильки:
б) піддатливість частини прокладки що приходиться на одну шпильку (за
– площа прокладки що приходиться на одну шпильку:
в) коефіцієнт основного навантаження (за (2.4)):
г) зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку (за
– де середній діаметр прокладки рівний:
д) сумарне зусилля на шпильку (за (2.3.3)):
Допустима сила [pic] для М22 із сталі 35Х при 20[pic]С – 36 кН а при
0[pic]С – 27 кН. Тому немає впевненості що при 30[pic]С шпилька із сталі
Х буде працювати надійно. Отже приймемо матеріал шпильки – 40Х різь –
М24. Для такої різі із цієї сталі [pic] при 20[pic]С – 56 кН а при
Розрахунок пристроїв для з’єднання трубопроводів огляду та установки
Штуцери використовуємо для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцера складаються з патрубка (короткого відрізка труби)
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід фланцевих
болтів з боку апарату. Виготовляють штуцери з фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску [p штуцери з фланцями приварними в стик
гладенькими для умовного тиску [pic] та [pic].
Рисунок 3.1 – Штуцер з фланцем приварним встик
Умовний прохід [pic] приймаємо 200 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера (Рис.3.1) наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Штуцери з фланцями приварними встик для [pic]Нмм[pic]
(згідно Н 1001-65)мм
3 Укріплення отворів
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляємо з того ж
матеріалу що й сам апарат.
В обичайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку
апарату. Для відновлення міцності стінки її укріплюємо встановлюючи
укріплюючі елементи.
Отвори укріплюємо шляхом приварювання накладок до тіла патрубка і до
стінки ємності. Ці накладки укріплюючи кільця забезпечують сигнальним
отвором з різьбою М10*15 для перевірки герметичності зварного шва. Шви
обтирають мильною піною і коли через сигнальний отвір підходить стиснуте
повітря то навіть невеликі тріщини стають помітним.
При визначенні розмірів укріплюючого кільця (рис.3.4) – товщини h та
діаметру D[pic] виходимо з того що площа поперечного перерізу кільця
повинна бути рівною площі отвору. При h=S приймають D[pic] = (17 2)d.
Рисунок 3.3 – Укріплення отворів
Зовнішній діаметр укріплюючого кільця не повинен бути більший
подвоєного діаметра патрубка тому що місцеві напруги які виникають у
країв отвору швидко зменшуються і на відстані рівній половині діаметра
стають дуже незначними .
де [pic] – розрахункова площа обичайки мм2.
Діаметр кільця визначається за формулою:
D[pic]= (17 2)450 = 765 900 мм.
Приймаємо: h[pic]D[pic]= 10[pic]830 мм.
4 Розрахунок опори апарату
Для встановлення апаратів на фундамент встановлюємо чотири лапи опорні
для встановлення апарату в приміщенні на підлозі
Вибираємо лапи згідно нормалі в залежності від навантаження. Питоме
навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 2 Нмм2 так
як опорна поверхня фундаменту – бетонна.
Питоме навантаження на опорних поверхнях лап розраховуємо при
максимальній вазі апарату [pic] яка звичайно буває під час гідравлічних
випробувань коли ємність заповнена водою.
Об’єм апарату можна підрахувати за наближеними рекомендаціями:
(02 014)D[pic] (3.4.1)
– обичайка з висотою Н=2D:
обичайка з висотою Н= D:
Тоді об’єм апарату буде дорівнювати:
Розрахуємо об’єм еліптичного днища (за (3.4.1)):
Розрахуємо об’єм обичайки враховуючи що її висота становить:
[pic]- 2[pic] (3.4.5)
Висота еліптичного днища становить 350 мм = 035 м загальна висота апарату
дорівнює 2000 мм = 20 м.
[pic] = 24 – 2*035 = 17 м.
V[pic] = 21+2*049=308 м[pic].
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях:
де [pic] – вага конструкції і за умовою вона складає 1250 кг = 12500 Н
Згідно нормалі МХ 64-56 приймаємо 3 лапи з допустимим навантаженням на
Таблиця 3.4 – Лапи стальні зварні опорні типу (рис. 3.4)за нормаллю
Допустиме навантаження на лапу кН Опорна площа мм L B B[pic] B[pic]
H h S l d D[pic] A 25 44400 250 180 215 290 350 185 16
Розрахуємо питоме навантаження на одну опору:
[pic] – кількість підвісних лап.
що є меншим допустимого навантаження. Робимо висновки що опорні лапи
цілком здатні витримати масу апарату.
Рисунок 3.4 – Лапи стальні зварні опорні
Контрольно-вимірювальні прилади
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри та
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском треба
опоряджувати манометрами прямої дії. Манометр може бути встановлений на
штуцері посудини або трубопроводі запірної арматури.
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
– 25 – при робочому тиску посудини до 25 МПа;
– 15 – при робочому тиску посудини понад 25 МПа.
Манометр вибираємо з такою шкалою щоб межа вимірювання робочого тиску
знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра власником посудини
має бути нанесена червона риска яка вказувала б на робочий тиск посудини.
Замість червоної риски дозволяється прикріплювати до корпусу манометра
металеву пластинку пофарбовану у червоний колір і щільно прилягаючу до
Манометр встановлюємо так щоб його покази можна було чітко бачити
обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпусу манометрів що
встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за ним
повинен бути не менше 100 мм а на висоті від 2 до 3 м – не менше 160 мм.
Встановлювати манометри на висоті понад 3 м від рівня площадки
обслуговування забороняється. Між манометром і посудиною має бути
встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій що дозволяє
проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою контрольного.
У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і властивостей
середовища що міститься в посудині потрібно спорядити сифонною трубкою чи
масляним буфером або іншими пристроями що захищають його від
безпосередньої дії середовища і температури та забезпечують надійну роботу.
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають бути
оснащені приладами [4] для контролю швидкості та рівномірності прогрівання
по довжині висоти посудини і реперами для контролю теплових переміщень.
Необхідність оснащення посудин вказаними приладами і реперами і допустима
швидкість нагрівання та охолодження посудини визначаються розробником
проекту і повинні бути зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та
Згідно з довідковими даними ми вибираємо вимірювальні прилади з такими
Термометр П41240291 тобто термометр прямого виконання №4 в діапазоні
вимірювань від 0°С до 100°С з ціною поділки 1°С довжина верхньої частини
0 мм нижньої – 291 мм.
Манометр з корпусом діаметром 60 мм з класом точності 25 діапазон
вимірювань від 0 до 6 [pic].
Заходи з охорони праці
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом
0*297 мм твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер.
При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У
паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа; температура
стінки [p робоче середовище та його корозійні властивості; місткість
м[pic]) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного
металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і
кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів). Наводиться
перелік арматури контрольно-вимірювальних приладів та приладів безпеки. В
паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини
вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
Вимоги до техніки безпеки наведені в галузевих правилах вони
підлягають реєстрації в органах держохорони праці України. Нагляд за такими
об’єктами організовується керівником підприємства який несе
відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих
об’єктів. Для своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що працює
під тиском воно підлягає технічному посвідченню перед запуском в роботу
періодично і позачергово. Перед запуском у роботу такі апарати мають бути
оглянуті органами держнагляду охорони праці України які їх реєструють і
видають дозвіл на експлуатацію. Періодичне технічне посвідчення існує двох
- зовнішній та внутрішній огляд один раз на чотири роки.
- гідравлічне випробування один раз на вісім років.
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджують в порядку
встановленої вище вказаною організацією. На корпусі апарату прикріплюють
пластину на якій нанесені паспортні дані:
- назва підприємства виробника номер рік виготовлення робочий
та пробний тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань апарат має перебувати під пробним
тиском не менше 10 хвилин. Апарат обладнують запірною арматурою приладами
для вимірювання тиску і температури середовища. Манометри повинні мати клас
точності 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання тиску знаходилась в першій
третині шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять один раз в
рік а через шість місяців проводять перевірку контрольними манометрами.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним [4]. Елементи
конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є
джерелом небезпеки. Конструкція повинна включати можливість дотику
працюючих до гарячих чи переохолоджених частин.
В даному курсовому проекті було спроектовано апарат вертикального
виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. Даний апарат
призначений для фільтрації речовини (води максимальна температура якої не
повинна перевищувати 30[pic]С) яка в нього подається для подальшої її
При проектуванні були розраховані товщини стінки апарата (обичайки та
верхнього і нижнього конічного днищ) товщина стінки лаза та проводилися
розрахунки на міцність апарата. По заданих параметрах (технічних
характеристиках) підбиралися фланці прокладки до них штуцера лази
По закінченню розрахунків та по підібраних деталях кресляться два
креслення на форматі А1 та складаються до них відповідні специфікації. На
першому листі повинен бути накреслений апарат вертикального виконання а на
іншому – чотири деталі на форматах А3: лаз штуцер фланець лапи.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. –М: Высшая школа 1978. 469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Высшая школа
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Высшая
-43.250 .00.00.000ПЗ
ВНТУ 08-43.250.00.00.000ПЗ
Специф кац я 1.frw
ЛИТОВЧУК ЗАПИСКА 3.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
з дисципліни: Основи конструювання”
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
-43.251.00.00.000 ПЗ
Н.контролер. к.т.н. доц.
В даному курсовому проекті проектується фільтр. При проектуванні
розраховуються товщини стінки апарата об’єм проводяться розрахунки на
міцність апарата. Також при проектуванні підбирається ряд деталей до
апарата. По закінченню розрахунків та по підібраних деталях кресляться
два креслення на форматі А1. На першому листі повинен бути накреслений
солерозчинник а на іншому – деталь з апарата на вибір викладача.
Розрахунок товщини стінки
1 Розрахунок товщини стінки обичайки
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища .
3 Розрахунок товщини стінки еліптичної кришки .
Розрахунок пристроїв для з’єднання проводів огляду установки апарату
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
2 Розрахунок болтів на міцність
4 Розрахунок закріплених кілець
Контрольно-вимірювальні прилади .. ..
Заходи з охорони праці .
Список літератури .
Солерозчинники призначені для приготування регенераційних розчинів
повареної солі і сульфату амонію для катіонних фільтрів а також для
освітлення регенераційних розчинів реагентів на водопідготовчих установках
невеликого виробництва промислових і опалювальних котельнях.
При натріє-катіонуванні поварена сіль а при амоній-натрій-
катіонуванні поварена сіль з сульфатом амонію завантажується в
солерозчинник через лючок на верхньому днищі в кількості необхідній для
регенерації одного фільтру. Потім в апарат подається вода під тиском до 06
МПа. Коли вона проходить через реагент утворюється розчин освітлення якого
проходить при фільтрування через шар фільтруючого матеріалу який
знаходиться в розчиннику.
Розчин що вийшов з солерозчинника прямує в регенеруючий фільтр.
Закінчення розчинення реагенту в солерозчиннику контролюється при відборі
проб розчину через пробовідбірний кран встановлений на трубопроводі
розчину який виходить з розчинника.
Перед завантаженням нової порції реагенту в розчинник фільтруючу масу
промивають потоком води направленим знизу вгору.
Ця процедура виконується при кожному завантаженні солерозчинника
реагентом чи через декілька завантажень в залежності від ступеня
забруднення реагенту що розчиняється.
Солерозчинник складається з наступних основних елементів: корпуса
нижнього і верхнього розприділяючих пристроїв трубопроводів запірної
арматури і пробовідбірного пристрою.
Корпус – циліндричний зварний із листової сталі з привареними
штампованими еліптичними днищами. До нижнього днища приварені три опори для
установки солерозчинника на фундамент на верхньому днищі передбачено
завантажуючий пристрій з швидкозйомною кришкою який використовується для
заповнення солерозчинника фільтруючим матеріалом (кварцовим піском чи
антрацитом) і розчиняємимим реагентами.
До центру нижнього еліптичного днища і верхньої частини корпусу
солерозчинника приєднуються трубопроводи розташовані на фронті
Корпус солерозчинника споряджений повітряником. В нижній частині
корпусу є лючок для гідровивантаження фільтруючого матеріалу.
Нижній розприділяючий пристрій призначений для збору регенеративного
розчину при розчиненні реагентів і подачі води для промивки фільтруючої
маси. Він складається із диску з отворами привареного до нижнього
еліптичного днища таким чином що між днищем і диском утворюється щілина.
Верхній розприділяючий пристрій призначений для підводу води в
солерозчинник при розчиненні реагентів і відводу промивочної води при
промивці фільтруючої маси. Він складається з труби розміщеної в центрі
солерозчинника і направленої в сторону верхнього еліптичного днища. Кінець
цієї труби має відбійний щиток.
Трубопроводи і запірна арматура розміщені по фронт солерозчинника.
Корпус і трубопроводи фронту солерозчинників виготовляються з
В комплект поставки входять: корпус трубопроводи ы арматура в межах
фронту солерозчинника кріпильні деталі і прокладочні матеріали манометр
з триходовим краном.
Розрахунок товщини стінки апарату
Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
де Sо – товщина стінки обичайки мм;
р – тиск в апараті Нмм²;
Dв – внутрішній діаметр апарата мм;
[] – нормативна допустима напруга Нмм² яку вибираємо за
даними ГОСТ 5632-61 для теплостійких та кислотостійких сталей зокрема для
сталі ОХ18Н10Т при робочі температурі до 40°С.
φ – коефіцієнт міцності зварного подовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
С – прибавка для компенсації корозії приймаємо 3мм.
Товщину стінки отриману по формулі (1.5) округляють в сторону
збільшення до цілого числа
За рекомендаціями ГОСТ 6533-68 товщину стінки апарату приймаємо 6мм[2].
2 Розрахунок товщини еліптичної кришки
Товщину стінки еліптичної кришки що працює під тиском (рис 1.2)
розраховують на міцність по формулі
де S – товщина стінки еліптичного днища мм;
p – тиск в апараті [p
С – прибавка для компенсації корозії;
Рисунок 1.2 – Кришка еліптична
Підставивши відповідні значенні в формулу (1.5) отримаємо
За рекомендаціями ГОСТ 6533-68 товщину стінки апарату приймаємо 8мм[2].
ПДБР ФЛАНЦЯ ДЛЯ КРПЛЕННЯ КРИШКИ ДО ОБЕЧАЙКИ
1 Визначення розмірів фланця
За допомогою фланців здійснюються роз'ємні з'днання апаратів і
трубопроводів. Найбільше поширення мають фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею (рис. 2.1) і фланці приварні встик з ущільненою
поверхнею виступ - впадина". Плоскі приварні фланці застосовують головним
чином при тисках до 25 Нмм2. При більш високих тисках перевагу віддають
фланцям приварним встик які мають утовщену шийку яка придає фланцю велику
Рисунок 2.1 – Фланцеве з’єднання(Фланець плоский приварний гладкий)
Фланці є деталями массового виготовлення і їх вибирають або по ГОСТу
Приєднувальні розміри фланців всіх типів унифіцировані чим
забезпечується взаємозаміна. В основі уніфікації лежать поняття про умовний
тиск і умовний діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на любий
допустимий тиск і любий можливий діаметр обечайки весь неперервний ряд
тисків і діаметрів розбитий на ряд умовних тисків і діаметрів.
Для апаратів з вуглецевих і низьколегованних сталей які призначенні
для роботи до 64 Нмм2 дають перевагу приймати тиск наприклад 03; 06;
; 16; 25; 40; 64 і інші. Таким чином якщо потрібно вибрати фланець
на тиск якого немає в ряді умовних тисків то слідує вибирати фланець на
слідуючий більший тиск.
з збільшенням температури механічна міцність сталі понижується. Тому
із збільшенням температури допустимі побочі тиски в апаратах виявляються
нижче умовних. ноді для апаратів з високою температарою середовища
необхідно вибирати фланці на більший умовний тиск.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановленний ГОСТом 9617-67. Слідує
пам'ятати що поняття умовного прохода введено для унифікації
приєднувальних розмірів. До фланця з визначеним умовним проходом можна
приєднати не одну а декілька труб з розмірами які знаходяться в деяких
допустимих межах. Для апаратів діаметри умовний і внутрішній можуть
Фланці апаратів із взриво- ядовито- і пожежонебезпечними речовинами
розраховують на тиск 1 - 16Нмм2 навіть якщо тиск в апараті меньший.
Фланці підібрані по ГОСТу або по нормалі в розрахунку не потребують.
х розміри такі що забезпечується міцність і щільність з'єднань.
Вибираємо матеріал фланця – Сталь20 при температурі до 35°С. Матеріал
болтів при р=1Нмм2-Сталь 35Х гайки із Сталі 35.
Умовне позначення фланця - Фланець 1100 - 1 - Сталь 20 ОН 26-02-95-68.
Приєднувальні розміри фланця(рис 2.2) наведені в Табл 2.1[ ].
Таблиця 2.1 – Приєднувальні розміри приварного плоского гладкого фланця
Dв Приєднувальні розміри фланця Тиск [pic]
DН D1 D2 b S Кількість
мм мм мм мм мм болтів М20
Рисунок 2.2 – Фланці приварні плоскі гладкі (по ОН 26-02-95-68)
2 Підбір прокладки для фланцевого з'єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з'єднання. Так як
прокладки виготовляють із матеріала більш м'якого ніж матеріал фланців то
при затягуванні з'єднання вони деформуються і заповнюють всі заглиблення і
подряпини поверхні фланців.
З збільшенням тиску на прокладку зростає герметичність з’єднання. З
зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї тому прокладки для
фланцевих з’єднань високого тиску роблять більш вузькими.
Найбільш використовуються наступні прокладкові матеріали: картон гума
пароніт азбест фторопласт мідь алюміній м’ягка сталь та інші. Картон
використовують при низьких темпратурах і тиску для води та інших
нейтральних середовищ. Пароніт – для гарячої води пара та багатьох
хімічних речовин. Гуму – для кислих середовищ.
В даній курсовій роботі будуть використовуватись прокладки
азбометалеві тому що вони оптимально підходять для параметрів які задані
умовою([pic] температура дорівнює [pic]).
Вибираємо прокладку для фланцевих з’єднань яку виготовляють по нормалі
ГН 26-02-10-68(рис 2.3).
Рисуок 2.3 – Прокладка плоска
Вибрані виходячи з вище розрахованих данних розміри плоскої прокладки
Таблиця 2.2 – Прокладка проска для фланцевих з’єднань
(по ОН 26-02-105-68)
Умовна назва прокладки – 1100-1 ГН 26-02-106-68
3 Перевірка болтів на міцність
Болти для з’єднання фланців приймають при тиску в апараті до 16 Нмм2.
При більш високих тисках болти приймати не варто через те що у головки
болта виникають місцеві напруження. При тисках більше ніж 16 Нмм2. а
також при високих температурах використовують шпильки.
В роботі фланцевих болтів можна спостерігати три стадії:
Стадія перша(рис 2.4 а) – початок зборки; гайка торкається фланця; болт
не затягнутий; прокладка не стиснута.
Стадія друга(рис 2.4 б) – з’єднання зібране: болт затягнутий силою V і
видовжився на [p прокладка зжата силою V її товщина зменьшилась на
Стадія третя(рис 2.4 в) – подається тиск: кришка віджимається від
фланця; болт додатково видовжується на [p на цю ж величину [pic]
зменьшується деформація прокладки[1].
Рисунок 2.4 – Стадії роботи фланцевих болтів
Розглянемо додатково рівняння деформацій [pic] і вводячи коефіцієнт
головного навантаження [pic] і коефіцієнт запасу проти розкриття стику
[pic] отримуємо вираз для сумарної болтової сили
Коефіцієнт головного навантаження
[pic] - площа прокладки на один болт і проща поперечного перерізу
Перевіряємо міцність болтів М20 із сталі 35Х які встановлені в
а) піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта(див.рис. 2.1)
б) піддатливість частини прокладки яка приходиться на один болт:
де площа прокладки яка приходиться на один болт;
а – товщина прокладки;
в) коефіцієнт головного навантаження
г) зусилля від тиску в апараті що припадає на один болт
де середній діаметр прокладки
д) сумарне зусилля на болт [див. Формулу (6)]
де коефіцієнт запасу міцності затяжки проти розкриття стику приймаємо
З розрахунків можна зробити висновок що болти із сталі 35Х при
температурі 20°С працювати нормально не будуть так як допустиме
напруження дорівнює 25 кН. Отже доцільно буде застосувати болти з металу
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ
Штуцера використовують для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приборів.
Штуцера(рис.3.2) складається з патрубка(короткого відрізка труби) і фланця.
Зазвичай їх приварюють до апарату по варіанту 1. В тих випадках коли в
середині апарата повинна бути гладка поверхня зварювання здійснюється по
Рисунок 3.2 – Штуцер зварний
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручну заводку фланцевих
болтів зі сторони апарата. Виготовляють штуцера з фланцями приварними
плоскими гладкими на [pic] по нормалі Н 999-65
штуцера з фланцями приварними встик гладкими на [pic] по нормалі Н 1001-65.
Так як арматуру яка приєднується до фланця зазвичай не випускають на
умовний тиск менше [pic] то вибирають їх до апаратів низького тиску.
Умовний прохід [pic] приймаємо 50 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера(рис. 3.3) наведені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Данні для розрахунку штуцера
Отвори під болти [pic] Кількість болтів М20 50
0 57 125 102 18 110 160 40 3 18 4 [pic]
Рисунок 3.3 – Штуцер з фланцем приварним плоским
Умовне позначення : Штуцер 1-50-150Н999-65
2 Розрахунок закріплених кілець
В обичайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Для відновлення міцності
ослабленої стінки її укріплюють встановлюючи укріплюючі елементи.
Зазвичай отвори укріплюють способом зварювання накладок до тіла
патрубка і до стінки сосуду. Ці накладки які називаються укріплюючими
кільцями поєднують з сигнальним отвором з різьбою М10*15 для перевірки
герметичності зварного шва. Шви змазують обмивальною піною і коли через
сигнальний отвір підходить стиснуте повітря то навіть невелика витік
становиться помітним.
При визначенні розмірів укріплюючого кільця(рис.3.4) необхідно щоб
площа перерізу кільця була рівна площі яка підлягає компенсації. При h=S
приймають Dк = (17 2)d.
Рисунок 3.4 – Укріплююче кільце
Зовнішній діаметр закріплюючого кільця не повинен бути більший
подвійного діаметра патрубка тому що місцеві напруги які виникають на
краю отвору швидко убиваючи по мірі видалення від краю отвору і на
відстані рівній половині діаметра стають дуже незначними .
Діаметр кільця визначається за формулою:
3 Розрахунок опори апарату
При встановлені апарата всередині приміщення на полу застосовують
окремі опорні лапи. Зазвичай апарати встановлюють на чотири лапи рідко на
три. Вибирають лапи по нормалі в залежності від навантаження.
При встановленні апарата в середині приміщення на полу
використовують окремі опорні лапи (рис 2.5).
Для того щоб уникнути вм'ятин обичайки між лапою і
обичайкою апаратів іноді розміщують прокладку. Питоме навантаження на
опорній поверхні лап не повинно перевищувати 100 Нмм2 (для сталі і
Для подальших розрахунків потрібно визначити об’єм апарата V що
знаходиться за формулою:
Підставивши відповідні значення в відповідну формулу отримаємо:
Вага чистого металу навантаження на бетон – 145кН. Знаходимо вагу
апарата при гідравлічному досліді:
[pic] G =145+V·10³=145+244·10³=389 кН[pic]
Знаходимо питоме навантаження на опору воно має бути ≤2 так як
апарат має бетонну опорну поверхню:
де n – кількість трубчастих стойок;
Fоп – опорна площа трубчастих стойок.
Контрольно-вимірювальні прилади
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском треба
опоряджувати манометрами прямої дії. Манометр може бути встановлений на
штуцері посудини або трубопроводі запірної арматури.
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
- 25 – при робочому тиску посудини до 25 МПа (25 кгссм²);
- 15 – при робочому тиску посудини понад 25 МПа (25 кгссм²);
Манометр треба вибрати з такою шкалою щоб межа вимірювання
робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі
манометра власником посудини має бути нанесена червона риска яка
вказувала б на робочий тиск посудини. Замість червоної риски дозволяється
прикріплювати до корпуса манометра металеву пластинку пофарбовану в
червоний колір і щільно прилягаючу до скла манометра.
Манометр повинен бути встановлений так щоб його покази можна було
чітко бачити обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпуса
манометрів що встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки
спостереження за ним повинен бути не менше 100 мм а на висоті від 2 до
м – не менше 160мм. Встановлювати манометри на висоті понад 3 м від
рівня площадки обслуговування забороняється. Між манометром і посудиною
має бути встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій що
дозволяє проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою
У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і
властивостей середовища що міститься в посудині потрібно спорядити
сифонною трубкою чи масляним буфером або іншими пристроями що захищають
його від безпосередньої дії середовища і температури та забезпечують
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають бути
забезпечення приладами для контролю швидкості та рівномірності прогрівання
по довжині висоті посудини і реперами для контролю теплових приміщень.
Необхідність оснащення посудини вказаними приладами і реперами і допустима
швидкість нагрівання та охолодження посудин визначаються розробником
проекту і повинні бути зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та
Заходи з охорони праці
Вимоги до технічної безпеки наведені в галузевих правилах
експлуатації. Ці вимоги підлягають реєстрації в органах Держохоронпраці
України. Нагляд за такими об’єктами організовує керівник підприємства
який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по
ремонту таких об’єктів.
Для своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що
працюють під тиском необхідно проводити технічне опосвідчення: перед
запуском у роботу періодично і позачергово. Перед запуском у роботу такі
апарати мають бути оглянуті органами Держнагляду охоронпраці України які
їх реєструють і віддають дозвіл на експлуатацію. Періодичне технічне
опосвідчення існує двох типів: 1) зовнішній та внутрішній нагляд
(проводять не більше 1 разу на 4 роки) ; 2) гідравлічні випробовування
(проводиться не рідше 1 разу на 8 років).
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджуються і
затверджуються в порядку встановленому вище поставленою організацією. На
аппарат складають паспорт та інструкцію по монтажу і безпеки експлуатації.
На корпусі обов’язково прикріплюють пластину на якій нанесені паспортні
а) назва підприємства виробника;
б) серійний номер апарату;
в) рік виготовлення ;
г) робочий та пробний тиск;
д) допустима температура стінок.
При гідравлічних випробовуваннях апарат має перебувати під
пробним тиском не менше 10 хв.
Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання
тиску і температури середовищ. Манометри повинні мати клас точності не
менше 25 і таку шкалу щоб межа вимірювань робочого тиску знаходиться в
першій третині шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять 1
раз в рік а через 6 місяців проводять перевірку манометрів контрольним
Вимоги до безпеки обладнання :
-виробниче обладнання має бути пожежо- і вибуховобезпечними;
- використання безпечних матеріалів на виробництво обладнання;
- елементи конструкцій не повинні мати гострих кутів поверхонь з
нерівностями що є джерелом небезпеки;
- конструкція повинна включати можливість дотику працюючих до гарячих чи
переохолоджених частин;
- в разі необхідності в конструкції повинна передбачатися сигналізація або
засоби автоматичної зупинки відключення від джерел енергії при аварії;
- конструкція має передбачати захист від ураження електричним струмом
(заземлення або занулення);
- при експлуатації апаратів не повинні перевищуватися допустимі рівні шуму
- герметизація обладнання;
- правила експлуатації систем управління обладнання.
В даному курсовому проекті було розраховано фільтр.
Основним із елементів апарата є циліндрична обичайка яка
розташована вертикально та закривається із однієї сторони еліптичною
кришкою а з іншої еліптичним днищем.
Підрахувавши товщини обичайки днища і кришки було визначено та
підібрано за даними параметрами: штуцер опори фланці болти для
Зробивши всі розрахунки апарат було спроектовано на форматі А1.
Чернин И.М. Кузьмин А.В. Ицкович Г.М. Расчеты деталей машин:
Справочное пособие. –М: Вышэйшая школа 1978. -469 с
Анурьев В.И. Справочник конструктора. –М: Машиностроение 1982 -576 с
Гуревич Д.Ф. Основы расчета трубопроводной арматуры. –М: Вышэйшая школа
Допатьев А.Д. Конструирование и расчет химических апаратов. –М: Вышэйшая
Крышка лист.cdw
8 Заходи з охорони прац .doc
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом
0*297 мм у твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер.
При передачі посудини іншому власник)' разом з нею передається паспорт. У
паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа температура
стінки °С робоче середовище та його корозійні властивості місткість
м3) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного
металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і
кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів. Наводиться
перелік арматури контрольно - вимірювальних приладів та приладів безпеки.
В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини
вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
Вимоги щодо техніки безпеки наведені в галузевих правилах Нагляд за
такими об'єктами організовується керівником підприємства який несе
відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих
об'єктів. Перед запуском у роботу такі об'єкти мають бути оглянуті органами
держнаглядохоронпраці які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію.
При гідравлічних випробуваннях апарат має перебувати під пробним тиском
не менше 10 хв. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для
вимірювання тиску і температури середовища. Манометр має бути з класом
точності не більше 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання знаходилась в
першій третині шкали.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним. Елементи
конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є
джерелом небезпеки. Конструкція повинна виключати можливість дотику
працюючих до гарячих чи переохолоджених частин.
Штуцер.frw
З П дб р фланцевого з.doc
За допомогою фланців виконують роз'ємне з'єднання апаратів і
трубопроводів. Найбільш поширені фланці плоскі приварні з гладкою
ущільненою поверхнею і фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею
виступ - западина'" (рисунок З.і. Плоскі приварні фланці застосовують
головним чином при тисках до 25 Нмм". При більш високих тисках перевагу
надають фланцям привареним в стик які мають стовщену шийку що надає
фланцю більшу жорсткість.
1 Фланцеві з'єднання
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають по
нормалям та ГОСТам. В додатку Б наведені дані відповідно до нормалі ОН 26-
-95-68 на плоскі приварні гладкі фланці (табл. Б. 1 та Б.2) та дані з
нормалі ОН 26-02-97-68 на фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею
виступ западина" (табл. Б.З та Б.4).
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і умовний
діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на любий можливий тиск і
діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий на ряд
умовних тисків і діаметрів.
Ряд умовних тисків встановлений ГОСТом 9493-60. деякі з цих стандартних
умовних тисків в Нмм" наведені нижче: 025; 0.3. 04; 05; 0.6; 08; М;
5; Ш 20; 2Д; 32; 40; 50; 64; 80. Для апаратів із вуглецевої сталі
призначених для роботи до 64 Нмм" переважно використовувати ті значення
тисків що підкреслені. Таким чином якщо потрібно вибрати фланець на тиск
якого немає серед переліку умовних тисків то треба вибирати фланець на
наступне більше значення тиску.
Зі збільшенням температури механічна міцність сталі знижується. Тому зі
збільшенням температури значення допустимих робочих тисків в апаратах
опускаються нижче умовних. ноді для апаратів з високою температурою
середовища приходиться вибирати фланці на більш високий умовний тиск. В
таблиці додаток Б приведені найбільші значення робочих тисків в
залежності від температури середовища та матеріалу фланця згідно з
галузевою нормаллю ОН 26-02-94-68.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановлений ГОСТом 9617-67. Стандарт
поширюегься на циліндричні ємності та апарати з внутрішнім діаметром до
000мм.деякі з цих діаметрів в мм приведені нижче: 400; (450); 500; 600;
00. діаметри що подані в дужках використовують тільки для обігріваючих
М н стерство осв ти та науки України.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
Корпус деаераторного баку
Пояснювальна записка
з дисципліни Основи конструювання”
до курсового проекту за спеціальністю
-11.ОК. 009.00.000 ПЗ
Керівник курсового проекту
Розробила студентка гр. ТЕ-06
СпецификацияО.spw
Складальне креслення
Анотац я (2).doc
оснащений люкомдіаметр якого Dу=500 мм люком для зливання води із
деаераторної колони штуцерами для підводу манометра та термометра
дренажними резервними технологічними штуцерами штуцерами витратних
Даний курсовий проект містить: розрахунки товщини стінки обичайки та
еліптичного днища розрахунок на міцність зварних швів болтових з’єднань.
Після проведення розрахунків виконуємо креслення: креслення апарату на
форматі А1 креслення окремих деталей на форматах А3.
Рисунок 4.doc
ЛАЗ-готовий.cdw
Розв.doc
_ _ _ _. . кількість
и мм О мм О] мм О; мм Ь. мм . ..
00 1145 1103 1075 62 ] 44
фланці приварні[pic]гсюскі гладенькі з розмірами (рис. 3.4):
Рис. 3.4 — Фланець приварний плоский гладенький на р=1 МПа та
б) Фланці виготовляють із сталі 20. болти із сталі 35Х гайки із сталі
(див. табл. Б. 1 додаток Б).
Умовне позначення фланців: Фланець 1000-10 - стаіь20ОН 26-02-95-68.
Найбільший робочий тиск в апараті при температурі 1()0°С дорівнює 1 Нмм
(див. табл. Б.5 додаток Б).
в) За нормаллю ГН 26-02-106-68 (табл. Б. 7. додаток Б) підбираємо
азбопюмінієву прокладку з розмірами:
Р мм Ру Нмм Ої^мм Ріо. мм а мм_
Умовне позначення прокладки: Прокладка 1000-10 ОН 26-02-106-68.
г) Перевіряємо міцність болтів М20 із сталі 35Х встановлених в кі
БУЛЬОВСЬКА ЗАПИСКА.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
АПАРАТ ДЛЯ ОБРОБКИ НЕАГРЕСИВНИХ РДИН
Пояснювальна записка з дисципліни “Основи конструювання” до курсового
проекту за спеціальністю “Теплоенергетика” 08-11.ОК.023.00.000 ПЗ
Керівник курсового проекту
Розробив студент групи ТЕ-04
Спроектувати апарат вертикального виконання для обробки неагресивних рідин
густиною від 1000 до 1100кгм3 який оснащений чотирма оглядовими вікнами
для ревізії корпуса штуцерами для підводу та відводу манометра та
термометра пропелерною мішалкою.
Розрахунок товщини стінки апарату
Підбір фланцевого з’єднання
Пристрій для з’єднання трубопроводів огляду та установки апарату 8-9
Вузли та деталі перемішуючого обладнання
Контрольно – вимірювальні прилади
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНКИ АПРАТУ
Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
де Sд – товщина стінки обичайки мм; p – тиск в апараті Hмм2; Dв –
внутрішній діаметр апарату мм; [] – нормативна допустима напруга Hмм2
яку вибираємо за даним ГОСТу; φ- коефіцієнт міцності зварного поздовжнього
шва який характеризує міцність зварного шва в порівнянні з міцністю
Для сталевих апаратів:
- стиковий двосторонній шов при автоматичному зварюванні
2 Товщина стінки конічного днища
Товщина стінок конічного відбортованого днища що працює під
внутрішнім тиском розраховуємо наступним чином. Спочатку проводять
розрахунок за напругою згину
де S1 – товщина конічного днища в зоні переходу мм; у – поправочний
коефіцієнт який залежить від форми конічного днища. Його визначають за
номограмою (додаток А рисунок А.1) в залежності від кута α і відношення
rВDВ.. DВ – внутрішній діаметр апараті p – внутрішній тиск в апараті
Hмм2; 2α – кут при вершині конічного днища (додаток А рис.А.2 та
табл.А.3); rВ – внутрішній радіус відбортовки; φ – коефіцієнт міцності
кільцевого шва приймають рівним 1 при умові що відстань між кільцевим
швом і початком дуги переходу не менше ніж якщо ця відстань менше
вказаної величини то для стикового кільцевого шва що зварюється з одного
боку φ=0.8 а для стикового шва зі зварюванням з боку вершини φ=0.95; –
нормативна допустима напруга Hмм2 яку вибираємо за даними ГОСТу; С –
прибавка для компенсації корозії мм.
Після цього проводять розрахунок на розтяг в радіальному напрямку
де Sк – товщина конічного днища мм; Dр – розрахунковий діаметр з
тороїдальним перходом мм.
при (=60(С по ГОСТу12619-67
3 Товщина стінки еліптичної кришки
де коефіцієнт міцності зварного шва прийняти для кришки виготовленої із
суцільної заготовки φ=1. Приймаємо за ГОСТом 6533-68 (див. таблицю А.2
додаток А) на (рис.1.1) товщину стінки еліптичної кришки Sк=6мм.
Рис.1.1 – Еліптична форма кришки
4 Загальна висота апарата
Визначаємо загальну висоту апарату за формулою:
де V – ємність апарату м3 Ндн – висота днища апарату мм Нкр – висота
5 Висота обичайки апарату
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ
1 Вибір фланця та розрахунку болтів
1.1 Підібрати плоскі приварні гладенькі фланці для кріплення кришки до
обичайки за наступними даними:
тиск в апараті р=0.6 МПа;
температура стінок t=200°С;
внутрішній діаметр DВ=1400мм;
товщина стіни обичайки Sоб та Sкр кришки складає 6мм.
В апараті знаходиться середовище неагресивних рідин густиною від 1000 до
а). За нормаллю ОН 26-02-95-68 підбираємо фланці приварні плоскі гладенькі
з розмірами з (табл.Б.2 додатокБ):
б). Фланці виготовляють з сталі 20 болти з сталі 35 гайки з сталі 25.
Умовне позначення фланців:
фланець 1400-0.6-сталь20ОН26-02-95-68
Найбільший тиск в апараті при температурі 200°С дорівнює 0.6 Hмм2.
в). За нормаллю ГН 26-02-106-68 підбираємо азбоалюмінієву прокладку з
(табл.Б.7додаток Б) розмірами:
DВ Ру Hмм2 D9 D10 а мм а1 мм
Умовне позначення прокладки:
Прокладка1400-1 ОН26-02-106-68
г). Перевірити на міцність фланцеві болти М20із сталі 35 встановлених в
) піддатливість болта:
де розрахункова довжина болта
) піддатливість частини прокладки що приходиться на один болт:
де площа прокладки що приходиться на один болт:
) коефіцієнт осьового навантаження:
) зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт:
де середній діаметр прокладки рівний:
) сумарне зусилля на болт:
де коефіцієнт запасу затяжки проти розкриття стиску прийняти кст=1.4
Допустима сила [Р] для М20 із сталі 35 – 46кН тому болт працювати надійно
не буде. Отже щоб болт працював надійно підбираємо для допустимої сили [Р]
М22 із сталі 40Х при 20°С – 46кН а при 200°С – 41кН.
ПРИСТРЙ ДЛЯ ЗДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ ТА УСТАНОВКИ АПАРАТУ ПРИСТРЙ
ДЛЯ ЗДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ ТА УСТАНОВКИ АПАРАТУ
Штуцери та бобики використовують для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контролю вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцери складаються з патрубка (короткого відрізка труби)
і фланця. Звичайно штуцери приварюють до апарату за варіантом 1. В таких
випадках коли в апараті повинна бути гладенька поверхня зварювання
виконується за варіантом 2.
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід болтів з боку
апарату. Виготовляють штуцери з фланцями приварними плоскими гладенькими
для умовного тиску ру=1Нмм2 (табл.. В.1 додаток В); штуцери з фланцями
приварними в стик гладенькими для умовного тиску ру=1.6 та 2.5Нмм2 (табл.
Так як арматура що приєднується до штуцерів не виготовляють для умовного
тиску менше 1Нмм2 то вибирати штуцери до апаратів низького тиску
необхідно для умовного тиску 1Нмм2.
Прохід умовний Dy I DH S DH D1 D2 f b Отвори під болт do Отворо
під болт кількість 25 130 32 3.5 115 85 68 2 14 14 4
Типи вузла ревізії корпуса
Для нагляду за роботою герметичного апарату встановлюють оглядові вікна з
плоским круглим склом. Оглядове вікно кріпиться до стінки апарата за
допомогою бобики (рис.3.1)
Рис.3.1 – Оглядове вікно
Опори служать для встановлення на фундамент. Опора складається з обичайки
циліндричної або конічної форми та фундаментне кільце із стрічкової сталі
що приварюється до обичайки. Опори приварюють до корпуса апарату суцільним
швом. Такого типу опори використовують при встановленні вертикальних
апаратів не в приміщенні особливо при співвідношенні апарату та діаметра
HD≥5. Малі апарати іноді встановлюють на трубчатих опорах.
При підвішуванні апаратів на несучій конструкції або між перекриттями
використовують бокові підвісні лапи які вибирають згідно нормалі
(табл.В.6додаток В). Розміщують підвісні лапи на відстані L(0.35÷0.40)DB.
Питоме навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати:
для дерев’яного настилу 2Нмм2
для цегляної кладки 0.8Нмм2
питиме навантаження на опорних поверхнях лап розраховується при
максимальній вазі апарату Gmax яка звичайно буває під час гідравлічних
випробувань коли апаратура заповнена водою. Об’єм апарату можна
підрахувати за наближеними рекомендаціями:
еліптичне днище V=(0.2÷0.14)DB3
більші значення для днищ малих діаметрів
конічне днище з кутом 90° V=(0.23÷0.19)
конічне днище з кутом 60° V=(0.34÷0.27)
обичайка з висотою H=2D V=1.6
обичайка з висотою H=D V=0.8DB3.
Приклад розрахунку для розрахунку вертикального апарату що має конічне
днище з кутом 60° та еліптичну кришку підібрати стальні зварні лапи за
внутрішній діаметр апарату DB=1400мм; висота обичайки H=1.3DB товщина
стінки S=6мм. Вага апарата 680кг. Опорна поверхня цегляна кладка.
а) Об’єм апарату за рекомендаціями:
V= Vкон+ Vоб+ Vкр=054 DB3+08 DB3+017 DB3=(054+08+017) DB3=
б) Вага апарату при гідравлічних випробуваннях:
G=Vρ+G1=4.141000+680=4820кг=48кН
в) Згідно нормалі МХ64-56 (див.табл.В.6 додаток В) приймаємо 4 лапи з
допустимим навантаженням на кожну лапу 12кН.
г) Питоме навантаження на опору:
де Fоп – опорна площа даної лапи;
n – в даному випадку кількість підвісних лап.
ВУЗЛИ ТА ДЕТАЛ ПЕРЕМШУЮЧОГО ОБЛАДНАННЯ
Перемішуючі пристрої – мішалки рухаються за допомогою стандартного
електродвигуна. Для пониження кутової швидкості використовуються редуктори
та клинописові передачі.
Наявність надлишкового тиску або вакууму в апараті вимагає щоб ввід валу
мішалки в апарат був ущільнений за допомогою сальника або торцевого
Приводи до мішалок звичайно встановлюються на кришці апарату на стойках.
Стойки кріпляться на кришки апаратів за допомогою опор.
Перемішуючі пристрої (мішалки)
Мішалки лопатеві рамні якірні працюють з невеликими кутовими швидкостями
(не більше ніж 80обхв) та передають рідині обертальний рух. Розмах
лопатевої мішалки dM приймають (0.6÷0.7) DB.
Пропелерні мішалки (рис.4.1) передають рідині не тільки обертальний але і
значний осьовий рух. Діаметр пропелерних мішалок приймають (0.3÷0.4) DB.
Такі мішалки працюють з більшими частотами обертання ніж лопатеві і якірні
(від 100 до 1000обхв) в таблиці Г.7 додаток Г наведені дані на
трьохлопатеві пропелерні мішалки за МН5874-66.
Рис.4.1 – Пропелерна мішалка
Пропелерна мішалка dМ=400мм приводиться в дію електродвигуном
Nед=13кВт та nед=1450обхв. та працює з частотою обертання nпр=400оюхв.
яка потужність Nел залишається для подолання тертя в сальнику? Яке повинно
бути передаточне число приводу і? Коефіцієнт корисної дії приводу =0.84.
а) За таблицею Г.7 додаток Г знаходимо потужність що необхідна для
пропелерної мішалки Nпр=5.85кВт;
б) Потужність на тертя в сальнику знаходимо з рівняння:
звідки Nел=Nед-Nпр=130.84-5.85=5.07кВт
в) Передаточне число приводу:
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри та
Кожну посудину і самостійну порожнину з тиском треба опоряджувати
манометрами прямої дії. Манометри може бути встановлений на штуцері
посудини або трубопроводі запірної арматури.
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
- 2.5 – при робочому тиску посудини до 2.5МПа (25кгссм2);
- 1.5 – при робочому тиску посудини понад 2.5МПа (25кгссм2).
Манометр треба вибирати з такою шкалою щоб межа вимірювань робочого тиску
знаходилась у другій третій шкалі. На шкалі манометра власником посудини
має бути насичена червона риска яка вказувала б на робочий тиск посудини.
Замість червоної риски дозволяється прикріплювати до корпуса манометра
металеву пластинку пофарбовану в червоний колір і щільно прилягаючою до
Манометр повинен бути встановлений так щоб його покази можна було чітко
побачити обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпуса манометрів
що встановлюються на висоті 2м від рівня площадки спостереження за ним
повинен бут не менше 100мм а на висоті не менше від 2 до 3м не менше
0мм. Встановлювати манометри на висоті понад 3м рівня площадки
обслуговування забороняється. Між манометром і посудиною має бути
встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій що дозволяє
проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою контролю.
У необхідних випадках манометр залежно від роботи і властивостей
середовища що міститься в посудині потрібно спорядити сифонною трубкою чи
масляним буфером або іншими пристроями що захищають його від
безпосередньої дії середовища і температури що забезпечують надійну
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають бути
забезпечення приладами для контролю швидкості та рівномірності нагрівання
по довжині висоті посудини і реперами для контролю теплових переміщень.
Необхідність оснащення посудин вказаними приладами і реперами і допустима
швидкість нагрівання та охолодження посудин визначаються розробником
проекту і повинні бути зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та
Специф кац я 4.frw
М н стерство осв ти науки України.doc
Вінницький національний технічний університет
нститут будівництва теплоенергетики та газопостачання
Факультет теплоенергетики та газопостачання
КОРПУС СОЛЕРОЗЧИННИКА ВЕРТИКАЛЬНОГО ВИКОНАННЯ
Пояснювальна записка
з дисципліни ”Основи конструювання ”
до курсового проекту за спеціальністю
-11.ОК.021.00.000 ПЗ
Керівник курсової роботи
Розрахунок товщини стінок апарату ..5
1 Розрахунок товщини стінки обичайки 5
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища 5
Пристрої для з’єднання трубопроводів ..6
2 Вибір і розрахунок люка ..9
3 Розрахунок болтів люка на міцність .11
4 Укріплення отворів .13
Вибір опори апарату 15
Перевірка швів на міцність 16
Вибір контрольно-вимірювальних приладів 18
Заходи з охорони праці ..19
Додаток А. Технічне завдання ..22
Солерозчинник – апарат призначений для приготування регенераційних
розчинів повареної солі і сульфату амонію для катіонових фільтрів а також
для освітлення регенераційних розчинів регенераторів на водопідготовних
установках невеликої продуктивності промислових і опалювальних котелень.
При натрій-катіонуванні поварена сіль а при амоній-натрій-
катіонуванні поварена сіль з сульфатом амонію загружаються в солерозчинник
через лючок на верхньому днищі в кількості необхідній для регенерації
одного фільтра. Потім в апарат подається вода під тиском до 06 МПа. При
проходженні її через реагент утворюється розчин освітлення якого
відбувається при фільтруванні через шар фільтруючого матеріалу який
знаходиться в розчиннику.
Розчин що вийшов з солерозчинника направляється в регенеруючий
фільтр. Закінчення розчинення реагента в солерозчиннику контролюється при
відборі проб розчину через пробовідборний кран встановлений на
трубопроводі розчину що виходить із розчинника.
Перед тим як загрузити нову порцію реагента в розчинник промивають
фільтруючу загрузку потоком води направленої знизу вверх.
Ця операція відбувається при кожній загрузці солерозчинника реагентом
або через декілька загрузок в залежності від ступеня забруднення розчинного
Солерозчинник складається з корпуса нижнього і верхнього
розподільного пристрою трубопроводів запірної арматури і пробовідвідого
Виготовляють корпус і трубопроводи солерозчинника із вуглецевої
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК АПАРАТУ
1 Розрахунок товщини стінки обичайки
Товщину сінки обичайки апарату що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою
де р – тиск в апараті Нмм2;
DВ – внутрішній діаметр апарату мм;
[] – нормальне допустиме напруження вибране за даними ГОСТ 14249-69
φ – коефіцієнт міцності зварного подовжнього шва;
С – прибавка для компенсації корозії мм.
Враховуючи те що апарат працює в помірно агресивному середовищі
вибираємо сталь20. За даними ГОСТ 14249-69 для цієї сталі враховуючи
робочу температуру підбираємо нормальне допустиме напруження яке
становить [] =142 Нмм2.
Для зварювання апарату застосовуємо стиковий односторонній шов при
автоматичному зварюванні. Коефіцієнт міцності такого шва φ=1.0.
Прийнято значення товщини стінки обичайки округлювати в бік більшого
парного числа тому товщину стінки обичайки приймаємо 6мм.
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища.
Товщина стінки еліптичного днища що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою (1.1)
Прийнято значення товщини стінки еліптичного днища округлювати в бік
більшого парного числа тому товщину стінки днища приймаємо 6мм. [2]
ПРИСТРО ДЛЯ ЗДНАННЯ ТРУБОПРОВДВ
Штуцери використовуються для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцери складається з патрубка (короткого відрізка труби)
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід болтів з
Штуцер приварюється до апарату за варіантом тобто вварюється.
Так як арматуру що приєднується до штуцерів не виготовляють для
умовного тиску менше 1 Нмм2 то вибираємо штуцер до апарату тиску 06
Нмм2 для умовного тиску 1 Нмм2.
Для того щоб підібрати діаметр штуцера потрібно найти об’єм апарату
прийняти швидкість руху води і час витікання води з апарату.
Об’єм апарату складається з суми об’ємів днища обичайки і кришки.
Об’єм еліптичного днища
де r – радіус днища мм;
hе – висота днища hе =175 мм.
де h1 – висота відбортовки h1 =25 мм.
Об’єми днища і кришки однакові Vдн =Vкр.
де L – висота обичайки
Діаметр штуцера для під’єднання трубопроводу можна знайти формули
де v – швидкість витікання речовини з солерозчинника мс;
[pic] - час витікання с.
Приймаю що швидкість витікання речовини з апарату v=1 мс а час
Штуцер з прохідним діаметром d=25мм має розміри наведені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – Розміри штуцеру для під єднання трубопроводу
DyldHSDHD1D2fb[pic]D0Кількість болтів2513032351158568214144
Приклад штуцеру для під’єднання трубопроводу наведено на рисунку 2.1
Рисунок 2.1 – Штуцер для під єднання трубопроводу
Діаметр дренажного штуцера приймаємо d=25мм. Розміри штуцера дренажного наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Розміри штуцера дренажного
DHxSDydd1d2d3d4Lll1t232x3.525M39x1.5253436.830381772
Дренажний штуцер показано на рисунку 2.2 [3]
Рисунок 2.2 – Штуцер дренажний
Розміри штуцеру для гідровиватаження фільтрувального матеріалу наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Розміри штуцеру для гідровиватаження фільтрувального
DyldHSDHD1D2fb[pic]D0Кількість болтів80170896195160138320184
2 Вибір і розрахунок люка
В даному апараті люк необхідний для завантаження сировини який потрібно часто закривати і відкривати тому вибираємо люк з фланцями сталевими плоскими приварними гладенькими для ру=1 Нмм2.
Апарат виготовлений із сталі 20.
Допустима напруга для сталі 20 при температурі t=100ºС []=142 Нмм2.
Коефіцієнт міцності зварювального поздовжнього одностопного ва при ручному зварюванні φ=07.
Розміри фланця люка наведено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Розміри фланця люка
DyldHD1D2DHbsd0Кількість болтів М14150220159240212280246238
Лаз показано на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 – Лаз з фланцем сталевим плоским приварним гладеньким
Для даного люка підбираємо паронітову прокладку зовнішній діаметр якої Dзв=D2=212мм а внутрішній – Dвн=d=dН+1мм товщина прокладки b=2мм.
Товщину стінки плоскої кришки люка розраховуємо за формулою
де k – коефіцієнт що залежить від конструкції кришки. Для даної кришки
Для розрахунку [pic]замість [pic]використовуємо [pic] - середній діаметр прокладки який визначається за формулою
Діаметр болтового кола
За довідником прокладочний коефіцієнт m=25.
Коефіцієнт k1 згідно з графіку знаходимо в залежності від співвідношення DбDсп та . Коефіцієнт складає 045. але згідно з ГОСТ даний коефіцієнт не повинен бути менше 05. приймаємо кінцеве значення k1=05.
Отже товщина плоскої кришки знаходимо за формулою:
Приймаємо товщину плоскої кришки Sпп=10мм.
3 Розрахунок болтів люка на міцність
Люк виготовляється із тієї ж сталі що і корпус – сталь 20 болти із сталі 35
гайки – із сталі 25.
Найбільший робочий тиск в апараті при t=40ºС становить рроб=06 Нмм2.
Перевіряємо міцність ботів М23 і сталі 35 виготовлених в кількості 8 штук.
Піддатливість болта
Еб – модуль пружності матеріалу болта Нмм2 ;
Fб – поперечна площа болта мм2.
Довжина болта знаходиться за формулою:
де b – ширина фланця люка мм;
а – товщина прокладки мм.
Модуль пружності матеріалу болта Еб підбираємо відповідно до матеріалу прокладки. Для даної задачі Еб=215·103 Нмм2.
Поперечну площу болта знаходимо за формулою:
де Dб – діаметр болта мм.
Піддатливість частини прокладки що приходиться на один болт:
де а – товщина прокладки мм;
Еп – модуль пружності матеріалу прокладки Нмм2. Для пароніту Еп=3·103
Fп – площа прокладки що приходиться на один болт мм. Знаходиться за формулою:
[pic][pic][pic][мм] (2.17)
Коефіцієнт основного навантаження знаходиться з формули
Зусилля від тиску в апараті що приходиться на один болт визначаємо за формулою:
Сумарне зусилля на болт
де Кст – коефіцієнт запасу затяжки проти розкриття стиску прийнятий Кст=14.
Допустима сила [p] для М23 із сталі 35 при t=20ºС дорівнює 37кН а при t=200ºС – 35кН. Звідси видно що при t=40ºС болт працюватиме надійно.
4 Укріплення отворів
Визначаэмо найбільший діаметр який можна проектувати без спеціальних укріплень використовуючи наступні формули:
[pic] отже для знаходження найбільшого діаметра який можна проектувати без укріплення використовуємо формулу:
Отже укріплювати потрібно люк. Укріплення здійснюється за допомогою накладки. Укріплююче кільце вибираємо з того ж матеріалу що і сам корпус отже із сталі 20. Товщина укріплюючого кільця приймаємо рівною товщині стінки апарату:
Діаметр укріплюючого кільця визначаємо за формулою:
Опори служать для встановлення апаратів на фундамент. Для підбору опори використовуємо наступні формули.
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях
де Gап – вага апарату кН;
V – об’єм апарату м3;
ρ – густина речовини в апараті кгм3.
За умовою приймаємо три лапи опорні типу за нормаллю МХ64-56. Навантаження на кожну лапу становитиме
Згідно нормалі МХ64-56 приймаємо лапи з допустимим навантаженням на кожну 5кН.
Питоме навантаження на опору знаходимо за формулою:
де n – кількість опор;
Fоп – опорна площа підібрана по допустимому навантаженню на кожну
Умова задовольняється отже лапи будуть працювати надійно.
ПЕРЕВРКА ШВВ НА МЦНСТЬ
Шви що з’єднують штуцери з корпусом апарату повинні задовольняти умову:
де ’ – напруження матеріалу зварного шва Нмм2;
D – зовнішній діаметр патрубка мм;
– коефіцієнт проплавлення МПа;
[’] – допустиме напруження матеріалу зварного шва Нмм.
Для зварювання підбираємо електрод Э42. для якого:
де [р] – допустиме напруження на розтяг Нмм2. Для даного матеріалу
температури і тиску [р]=142Нмм2.
Міцність шва між штуцером для під’єднання трубопроводу і корпусом. Зовнішній діаметр патрубка даного штуцера становить D=32мм а катет [pic]=s=35мм.
Міцність шва між штуцером для гідро вивантаження фільтрувального матеріалу і корпусом. Зовнішній діаметр патрубка даного штуцера становить D=89мм а катет [pic]=s=6мм.
Міцність шва між дренажним штуцером для і корпусом. Зовнішній діаметр патрубка даного штуцера становить D=30мм а катет [pic]=s=6мм.
Міцність шва між опорою і апаратом знаходимо за формулою[pic]
де F – сила що діє на одну опору Н;
l – довжина зварного шва мм яка визначається за формулою
[pic]- допустиме напруження матеріалу зварного шва для даного випадку становить
Отже всі шви надійно з’єднують і будуть ефективно працювати при заданих умовах.
ВИБР КОНТРОЛЬНО - ВИМРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДВ
Враховуючи умови в яких працює солерозчинник підбираємо термометр. В даному випадку використовуємо термометр прямого виконання №2 з ціною поділки 1 довжиною верхньої частини 240 мм і нижньої частини – 160мм за ГОСТ 2823-73.
Позначається даний термометр так:
П 2 1240160 ГОТС 2823-73.
Термометр показаний на рисунку 5.1
Рисунок 5.1 - Термометр
Для вимірювання тиску використовуємо манометри. Для даного солерозчинника підбираємо манометр в круглому корпусі діаметром 100 мм клас точності – 15 верхня межа вимірювання – 600 кгссм2. На рисунку 5.2. показано манометр з фланцем діаметром D=30мм. [2].
Рисунок 5.2 - Манометр
ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦ
В промислову безпеку входять заходи по створенню найбільш безпечних умов для збереження здоров’я робітників виключаючи небезпечні випадки і травми.
Основними задачами з охорони праці і промислової безпеки є:
захист робітників від загазованості і запилення;
виконання вимог по освітленні приміщень;
захист від шуму і вібрації;
виконання вимог по електробезпеці.
Також не менше значення має охорона праці при експлуатації установок. Можна виділити такі основні пункти:
На все основне обладнання в обов’язковому порядку повинні бути паспорта. В них повинні бути вказані установка призначення технічна характеристика вимоги безпеки при експлуатації та ремонті.
Апарати які працюють під тиском повинні бути оснащені пристроями для вимірювання тиску і температури середовища запобіжними приладами і рівнемірами. В потрібних випадках для контролю теплових потоків вимірюють температуру стінок апарату по його довжині.
Важливим пристроєм який забезпечує безпеку експлуатації апаратів є захисні клапани і мембрани. х конструкція розміри і пропускна здатність повинні бути вибрані розрахунковим шляхом.
Перед запуском у роботу такі об’єкти повинні бути оглянуті органами держнаглядохоронпраці які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію.
Всі роботи по чистці огляду підготовки до ремонту проведення ремонтних робіт апаратів і ємностей та їх випробування проводять у відповідності до внутрішньозаводських інструкцій які передбачають спеціальні міри безпеки. Ці роботи потрібно проводити вдень. Аварійні роботи дозволяється виконувати і в нічний час при дотриманні особливих умов. Всі роботи по підготовці апаратів і ємностей до внутрішнього огляду і ремонту виконує спеціальний персонал по експлуатації під керівництвом інженерно-технічних робітників; при необхідності до цих робіт залучаються робітники газо рятівної служби. [3]
В даній курсовій роботі розраховано товщини стінок обичайки і днища вона становить 6 мм. Підібрано штуцери для під єднання трубопроводу діаметром D=25 мм гідровивантаження фільтрувального матеріалу D=80 мм та дренажний штуцер D=25 мм. Розраховано товщину стінки плоскої кришки люка Sкр=10 мм. Розраховані болти люка на міцність. Прийнято три лапи з допустимим навантаженням на кожну 5 кН типу . Перевірили міцність зварних швів та підібрали контрольно вимірювальні пристрої.
Проектирование монтаж и эксплуатация тепломассообменных установок: Учеб. пособие для вузов А. М. Бакластов В. А. Горбенко П. Г. Удыма; Под ред. А. М. Бакластова - М. : Энергоатомиздат 1981 - 336 с.
Справочник конструктора-машиностроителя Анурьев В.И — М.: Машиностроение 1979. – 859 с.
Система технического обслуживания и ремонта энергетического оборудования. Справочник Ящура А.И. – М.: Издательство НЦ ЭНАС 2005. – 496 с.
Методичні вказівки до оформлення курсових проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей Уклад. Г.Л. Лисенко А.Г. Буда Р.Р.Обертюх – Вінниця: ВНТУ 2006. –58 с.
Міністерство освіти та науки України
На розробку корпуса солерозчинника вертикального виконання.
Область застосування – приготування регенераційних розчинів повареної солі і сульфату амонію для катіонових фільтрів а також для освітлення регенераційних розчинів регенераторів
Основа для розробки – робочий навчальний план ОК
Мета та призначення розробки: а) мета розробки – отримання практичних навиків розрахунків та конструювання корпуса солерозчинника вертикального виконання; б) призначення розробки – навчальний курсовий проект з дисципліни ОК
Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни ОК літературні патентні та інші технічні матеріали з розрахунку та конструювання корпусів апаратів
1 Склад солерозчинника та вимоги до конструктивної будови
1.1 Солерозчинник повинен складатися з корпуса нижнього і верхнього розподільного пристрою трубопроводів запірної арматури і пробовідвідного пристрою
1.2 Габаритні розміри солерозчинника – внутрішній діаметр апарату 700 мм довжина апарату 1400 мм
1.3 Спосіб кріплення арматури апарату – зварний
2 Показники призначення
2.1 Робочий тиск МПа .. 06
2.2 Робоча температура ºС .. до 40
2.3 Маса конструкції т . 036
3 Вимоги до рівня уніфікації та стандартизації
3.1 При конструюванні вузлів солерозчинника слід максимально використовувати стандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів і конструкцій в різних вузлах привода)
Додаток А (продовження)
3.2 Графічна та текстова документація розробленого солерозчинника повинна відповідати всім діючим стандартам України
Стадії та етапи розробки солерозчинника включають елементи технічної пропозиції ескізного та технічних проектів
Крайні терміни виконання КП
Порядок контролю та прийняття
Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.
Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.
Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.
(підпис прізвище та ініціали)
Корпус солерозчинника вертикального виконання
-11.ОК.021.00.00 .ПЗ
мишалка а2.cdw
Анотац я.docx
Специф кац я 2..frw
ОПОРА ПРИВОДА 2.cdw
до 35 ел птична.docx
Робоча температура °С
Опорна поверхня5.2.8 Вага конструкції кг
3.Вимоги до надійності.
3.1. Корпус повинен відповідати вимогам збереженості і ремонтопридатності.
4.Вимоги до рівня уніфікації і стандартизації.
При конструюванні корпуса слід максимально використовуватистандартні і уніфіковані деталі (однакових розмірів і конструкцій в різнихвузлах корпуса).
Графічна та текстова документація розробленого апарату повиннавідповідати всім діючим стандартам України.
Стадії та етапи розробки апарата включають елементи технічної пропозиції ескізного та технічного проектів.
Крайній термі виконання К 14 грудня 2007р.
Початок розробки иЗ" вересня 2007р.
Порядок контролю та прийнятті».
Виконання етапів графічної га розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем зі ідно з фафіком виконання проекту.
Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.
Коректування технічною завдання допускається з дозволу керівника проекту.
Розробив студент групи 1ТЕ-05
ЗМ СТ.docx
1 Розрахунок товщини стінки плоскої кришки ..
2 Розрахунок товщини стінки трубної дошки .
ПДБР ФЛАНЦЕВОГО З’ДНАННЯ
1 Підбір фланця по розмірах ..
2 Підбір прокладки для фланцевих з’єднань
3 Перевірка болтів на міцність ..
РОЗРАХУНОК ПРИСТРОВ ДЛЯ З’ДНАННЯ ТРУБОПРОВОДВ ОГЛЯДУ УСТАНОВКИ АПАРАТУ
1 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів
2 Підбір штуцерів ..
4 Розрахунок опори апарату .
КОНТРОЛЬНО – ВИМРЮВАЛЬН ПРИЛАДИ ..
ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦ
РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ СТНОК
Розрахунок товщини стінки плоскої кришки
Товщину плоскої круглої кришки апарату що працює під тиском розраховують на міцність за формулою
Sкр= kDв Р + С (1.1)
Де k - коефіцієнт що залежить від конструкції кришки
Dв - внутрішній діаметр апарату мм;
Sкр – товщина стінки кришки мм;
p – тиск в апараті ;
- нормативне допустиме напруження ;
С – прибавка для компенсації корозії;
Для подальших розрахунків з довідника були підібрані:
-прибавку для компенсацій корозії – С. Величина С прибавки встановлюється з урахуванням швидкості корозії і терміна слугування апарата(зазвичай 15-20 років). Зазвичай назначають С=1 мм в відповідальних випадках С=2-3 мм. Для даного випадку було вибрано С=2 мм.
-нормативне допустиме напруження .
Значення допустимого напруження вибирається по виду сталі та по температурі стінки апарату. Для вироблення апарату було підібрано сталь 20 а температура стінки задана за умовою . За цими параметрами підбираємо -
Підставивши значення для першого середовища (водяний простір) в формулу (1) отримаємо:
Sкр= 08*51404142 + 2 = 2382 (мм)
Товщину стінки отриману по формулі (1.1) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину стінки кришки 24 (мм)
Підставивши значення для другого середовища (паровий простір) в формулу (1) отримаємо:
Sкр= 08*514012142 + 2 = 1195 (мм)
Товщину стінки отриману по формулі (1.1) округляють в сторону збільшення до цілого числа і отримали товщину стінки кришки 14 (мм)
Курсова робота МОЯ (2).doc
вертикального виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. При
проектуванні розраховуються товщини стінки апарата товщина стінки лаза та
проводяться розрахунки на міцність апарата. Також при проектуванні
підбираються ряд деталей до апарата. По закінченню розрахунків та по
підібраних деталях кресляться два креслення на форматі А1. На першому листі
повинен бути накреслений апарат вертикального виконання а на іншому –
деталь з апарата на вибір викладача.
Розрахунок товщини стінки апарату .
1 Розрахунок товщини стінки обичайки .
2 Розрахунок товщини стінки еліптичного днища . ..
Підбір фланцевого з’єднання . ..
1 Фланцеві з’єднання .
2 Прокладки для фланцевого з’єднання . ..
3 Розрахунок болтів (шпильок) .
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок) ..
Розрахунок пристроїв для трубопроводів огляду та установки
2 Вибір вузла ревізії корпуса. Розрахунок його елементів .
3 Укріплення отворів ..
4 Розрахунок опори апарату . .
Контрольно-вимірювальні прилади . .
Заходи з охорони праці ..
Однокамерний фільтр представляє собою вертикальний циліндричний апарат
який складається зі слідуючих основних елементів: корпусу нижнього і
верхнього розподільчих пристроїв трубопроводів запірної арматури
пробовідбірного пристрою і фільтруючої загрузки.
Корпус фільтра – циліндричний зварний із листової сталі з еліптичними
верхнім і нижнім днищами; верхнє днище приварене до циліндричної обичайки
фільтру; між нижнім днищем і обичайкою є фланцевий роз’єм. До нижнього
днища приварені чотири опори для установки фільтра на фундамент. Фланцевий
роз’єм корпусу фільтра дозволяє здійснювати монтаж і ремонт всіх пристроїв
що знаходяться всередині корпусу фільтра наносити протикорозійні покриття
і закріплювати нижній розподільчий пристрій.
Корпус фільтра оснащений двома боковими лазами. Верхній призначений для
завантаження фільтруючого матеріалу ревізії і ремонту верхнього
розподільчого пристрою а також періодичного огляду стану поверхні
фільтруючого матеріалу. Через нижній лаз здійснюють монтаж всередині
корпусу проводять антикорозійний захист корпусу а також періодичні огляди
і ремонт нижніх розподільчих пристроїв. В центрі верхнього і нижнього днищ
фільтра приварені фланці до яких ззовні по фронту фільтра приєднуються
трубопроводи а всередині – розподільчі пристрої.
На нижньому еліптичному днищі фільтра приварений штуцер для
гідравлічного вивантаження фільтруючого матеріалу; штуцер гідро
завантаження приварений зверху циліндричної частини корпусу. До верхнього
еліптичного днища приварено дві косинки для підйому корпусу фільтра при
транспортуванні і установці на фундамент.
Приєднання до апаратів кришок і з’єднання окремих частин апаратів
здійснюється за допомогою фланців. Герметичність фланцевих з’єднань
забезпечується прокладками.
Приєднання до апаратів трубопроводів і контрольно-вимірювальних
пристроїв здійснюється за допомогою штуцерів.
Для огляду апарата завантаження сировиною і очищення апарата а також
для зборки і розбирання внутрішніх пристроїв використовуються люки і лази.
Встановлення апаратів на фундаменті здійснюється за допомогою лап і
Видаляється рідина з апарата через нижній штуцер.
Апаратура під тиском пошкодження якої може призвести до нещасного
випадку повинна відповідати вимогам інспекції Державного гірничотехнічного
нагляду – Держгірничотех – нагляду. Апарати з токсичними і
вибухонебезпечними середовищами знаходяться під особливим наглядом. х
експлуатація виконується за спеціальними інструкціями.
Розрахунок товщини стінки апарату
1 Товщина стінки обичайки
Товщину стінки обичайки апарата [1] що працює під внутрішнім тиском
розраховуємо на міцність за формулою:
[pic] – нормативна допустима напруга яку вибираємо за даними ГОСТу
[pic] – коефіцієнт міцності зварного повздовжнього шва який
характеризує міцність зварювального шва в порівнянні з міцністю основного
Для заданого апарату оберемо [pic]= 07 – для сталевих апаратів при
стиковому односторонньому ручному шві.
Якби обичайка мала кільцеві зварні шви коефіцієнт міцності таких швів
при розрахунку на внутрішній тиск не враховують.
С – прибавка для компенсації корозії. Величина цієї прибавки
встановлюється враховуючи корозію і термін служби апарату (зазвичай 15-20
Оскільки наш апарат – це фільтр вертикальний однокамерний і робочим
середовищем в ньому є вода яка не являється сильним окислювачем то
Визначимо допустиму напругу [pic] за таблицею 1.1. Для цього нам
потрібно обрати марку сталі з якої буде виготовлятися корпус проектуючого
фільтра. Візьмемо вуглецеву та низьколеговану сталь 16 ГС за ГОСТ 5520-62.
За технічними характеристиками апарату фільтра робоча температура
внутрішнього середовища (вода) повинна бути до 35[pic]С. Тому вибираємо
Таблиця 1.1 – Нормативні допустимі напруги [pic] при розрахунку
апаратів що працюють під тиском ( за ГОСТ 14249-69)
РозрахункоЗначення [pic] Нмм[pic]
Вуглецеві та низьколеговані сталі
Ст. 3 10 20 09Г2С та 16ГС за
за ГОСТ 380-60 ГОСТ 5520-62
Отже за даною таблицею [pic] = 170 Нмм[pic].
За даними технічними характеристиками поданими у завданні а саме:
Розрахуємо товщину стінки обичайки:
2 Товщина стінки еліптичного днища
Товщину стінки еліптичного днища[1] що працює під внутрішнім тиском
[pic] – внутрішня висота еліптичної частини днища мм. Для стандартних
днищ (таблиця 1.2) відношення [pic][pic]= 025 та [pic]=[pic].
Рисунок 1.1 – Днище еліптичне відбортоване
Тоді товщина стінки днища:
Так як товщина обичайки та товщина стінки днища розраховуються за
аналогічними формулами то [pic]мм.
Таблиця 1.2 – Днища еліптичні відбортовані стальні для посудин
апаратів та котлів (за ГОСТ 6533-68)
[pic] [pic] Товщина стінки s мм
Висота борта h[pic] мм[pic]
За даними таблиці h[pic]= 25 мм h[pic]=275 мм.
За правилами Даржнагляду не дозволяється виготовляти апарати у яких
обичайка з’єднується під кутом. Тому для апаратів днища виготовляють з
відбортованимим краями. Циліндричний борт дозволяє змістити зварювальний
шов від заокругленої частини днища де виникають напруги розтягу та згину.
В результаті відбортовки зварювальні з’єднання більш міцні.
Підбір фланцевого з’єднання
трубопроводів. Найбільш поширені фланці плоскі приварні з гладкою
ушільненою поверхнею і фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею
“виступ-впадина”. Плоскі приварні фланці застосовують головним чином при
тисках до 25 Нмм[pic]. При більш високих тисках перевагу надають фланцям
привареним встик які мають стовщену шийку що надає фланцю більшу
1 Фланцеві з’єднання
Фланці являються деталями масового виготовлення і їх вибирають за
нормалями та ГОСТами.
Приєднувальні розміри фланців всіх типів уніфіковані що забезпечує
взаємозаміну. В основі уніфікації лежить поняття про умовний тиск і умовний
діаметр. Для того щоб не виготовляти фланці на будь-який можливий тиск і
діаметр обичайки весь неперервний ряд тисків і діаметрів розбитий на ряд
умовних тисків і діаметрів.
з збільшенням температури механічна міцність сталі знижується. Тому
із збільшенням температури значення допустимих робочих тисків в апаратах
опускаються нижче умовних.
Ряд діаметрів (умовних проходів) встановлений ГОСТом 9617-67. Стандарт
поширюється на циліндричні ємності та апарати з внутрішнім діаметром до
Фланці що підібрані за ГОСТом або за нормалю розрахунків не
потребують. хні геометричні розміри такі що забезпечують міцність та
щільність з’єднання.
2 Прокладки для фланцевого з’єднання
Прокладки забезпечують герметичність фланцевого з’єднання. Так як
прокладки виготовляють із матеріалу більш м’якого ніж матеріал фланців то
при затягуванні з’єднання вони деформуються та заповнюють всі заглибини і
подряпини на поверхні фланців.
з збільшенням тиску на прокладку збільшується герметичність
з’єднання. Так як із зменшенням ширини прокладки збільшується тиск на неї
то прокладки для фланцевих з’єднань високого тиску виготовляють більш
Так як в апараті знаходиться вода температура якої до 35 °С та тиск
МПа то краще використати прокладки азбестометалеві – по ОН 26-02-106-
3 Розрахунок болтів (шпильок)
Болти для з’єднання фланців використовуємо при тиску в апараті до 16
Нмм[pic]. При більш високих тисках болти застосовувати не рекомендується
через те що біля головки болта виникають місцеві напруги. При тисках вище
Нмм[pic] а також при високих температурах використовуємо шпильки.
Формула для розрахунку сили що діє на один болт від тиску в апараті:
де: z– кількість болтів (шпильок);
[pic]– середній діаметр прокладки мм.
Cумарна сила що розтягує болт де присутні всі три сили що діють на
де:[pic] – сила остаточного затягування або сила що необхідна для
підтримання герметичності (ця сила стискає прокладку після пуску тиску).
Вводячи коефіцієнт основного навантаження [pic] та коефіцієнт запасу
проти розкриття стику [pic] = 125 15 отримаємо вираз для сумарної
Коефіцієнт осьового навантаження:
– піддатливість прокладки що дорівнює деформації від одиночної сили:
– піддатливість болта:
[pic] та [pic] – площа прокладки що приходиться на один болт та
площа поперечного перерізу болта (площу болтів [pic] можна брати по
зовнішньому діаметру різі а площу шпильок [pic] – по внутрішньому діаметру
[pic] та [pic] – модулі пружності матеріалу прокладки і болта.
Для болтів (шпильок: [pic]=[pic] [pic]=[pic] Нмм[pic]).
Для сталевих деталей примаємо [p при наявності
м’яких прокладок [pic]= 04 та [pic]= 15. в тому і в іншому випадку для
орієнтовних розрахунків можна прийняти:
Умова міцності болтів:
де: [pic] – допустиме навантаження для болтів (шпильок) при розрахунковій
Розрахункову температуру для болтів (шпильок) в з’єднанні таких типів
приймаємо [pic] де [pic] – температура середовища в апараті. При дуже
наближених розрахунках приймають [pic].
4 Вибір фланця та розрахунок болтів (шпильок)
Технічні характеристики фільтра вертикального однокамерного:
– внутрішній діаметр [p
– температура стінок [p
– товщина стінок обичайки [pic] та днища [pic] складає 8 мм.
В апараті знаходиться звичайна вода.
Перевіримо на міцність фланцеві болти (шпильки). Для проектуючого
апарату із заданим тиском [pic] = 10 Нмм[pic] використаємо фланці
приварні встик (рис.2.1).
Таблиця 2.1 – Фланці приварні встик з ущільнюючою поверхнею виступ-
впадина” (за ОН 26-02-97-68)
[pic] [pic] [pic] [pic] [pic] [pic]
Умовне позначення прокладки: Прокладка 1400-16 ОН 26-02-106-68.
Перевіряємо міцність шпильок М20 із сталі 35Х всановлених в кількості
а) піддатливість шпильки:
де [pic] – розрахункова довжина шпильки [мм]:
l[pic]=2(48+52)+43=2043
б) піддатливість частини прокладки що приходиться на одну шпильку (за
– площа прокладки що приходиться на одну шпильку [мм]:
Тоді піддатливість прокладки:
в) коефіцієнт основного навантаження (за (2.4)):
г) зусилля від тиску в апараті що приходиться на одну шпильку (за
– де середній діаметр прокладки [мм]:
д) сумарне зусилля на шпильку (за (2.3)):
Допустима сила [pic] для М22 із сталі 35Х при 20[pic]С – 25 кН а при
0[pic]С – 18 кН. Тому немає впевненості що при 35[pic]С шпилька із сталі
Х буде працювати надійно. Отже приймемо матеріал шпильки – 45 різь –
М22. Для такої різі із цієї сталі [pic] при 20[pic]С – 32 кН а при
Розрахунок пристроїв для з’єднання трубопроводів огляду та
Штуцери використовуємо для приєднання до апарату трубопроводів і
арматури а також для встановлення контрольно-вимірювальних приладів і
оглядових вікон. Штуцера складаються з патрубка (короткого відрізка труби)
Найменша висота штуцера повинна забезпечувати зручний підвід фланцевих
болтів з боку апарату. Виготовляють штуцери з фланцями приварними плоскими
гладенькими для умовного тиску р[pic]=1 Нмм[pic].
Умовний прохід [pic] приймаємо 100 мм.
Вибрані розрахункові данні для штуцера (Рис.3.1) наведені в табл. 3.1.
Рисунок 3.1 – Штуцер з фланцем приварним плоким гладеньким для р[pic]=10
Нмм[pic] (за Н 999-65)
Таблиця 3.1 – Штуцери з фланцями приварними встик для р[pic]=10
Нмм[pic] (згідно Н 999-65) мм
Розрахуємо міцність зварювального шва МПа:
де р – тиск в середині апарата МПа;
D – діаметр труби зовні 519 мм;
[[pic]]– допустиме напруження матеріалу зварного шва.
Для зварювання підбираємо електрод Э42 то:
Для даного матеріалу температури та тиску [[pic]]=170 Нмм[pic].
[[pic]]=06170=102 (Нмм[pic]).
Розрахуємо напруження матеріалу зварного шва Нмм[pic]:
Звідси [pic] ≤ [[pic]] отже шов витримає дане навантаження.
Розрахуємо міцність шва який з’єднує штуцери і днища апарату.
Міцність шва між привареним штуцером D[pic]=100 мм що призначений для
завантаження фільтрувального матеріалу до верхнього днища Нмм[pic]:
[pic] [[pic]]=102 Нмм[pic].
Міцність шва між привареним штуцером D[pic]=80 мм що призначений для
гідро вивантаження фільтрувального матеріалу до корпусу. Штуцер знаходиться
біля нижнього фланцевого роз’ємну.
Виберемо фланці (штуцери) які приварені до верхнього та нижнього днищ
до яких приєднуються трубопроводи для підводу та відводу фільтрованої води.
Розрахуємо об’єм апарату:
Розрахуємо об’єм еліптичного днища м[pic]:
V[pic]=(02 014)D[pic] (3.6)
V[pic]=01811[pic]=024.
Розрахуємо об’єм обичайки м[pic]:
V[pic] = 21296+2024[pic]=22 [м[pic]].
Діаметр фланця (штуцера) для під’єднання трубопроводу можна
розрахувати за формулою:
Приймемо що швидкість руху води [pic] = 10 мс час = 15 хв = 900
Приймемо d=80 мм. Міцність шва розраховано за формулою (3.3).
3 Укріплення отворів
На поперечних зварювальних швах отвори робити не рекомендують на
повздовжніх - забороняють. Закріплюючі кільця виготовляємо з того ж
матеріалу що й сам апарат.
В обичайках і днищах апаратів існують різного роду отвори: для
штуцерів люків лазів та інших пристроїв. Ці отвори послаблюють стінку
апарату. Для відновлення міцності стінки її укріплюємо встановлюючи
укріплюючі елементи.
Рисунок 3.3 – Укріплення отворів
де [pic]- товщина стінки.
Так як φ[pic]> 05 то найбільший діаметр який можна проектувати
розраховується за формулою м:
Отже розрахувавши найбільший діаметр який можна проектувати без
спеціальних укріплень робимо висновок що отвір який вирізається настільки
послаблює стінку обичайки що його потрібно укріплювати способом зварювання
накладок до тіла патрубка і до стінки ємності.
При визначенні розмірів укріплюю чого кільця – товщина
Діаметр кільця визначається за формулою:
D[pic]= (17 2)500 = 850 1000 мм.
Приймаємо: h[pic]D[pic]= 8[pic]925 мм.
4 Розрахунок опори апарату
Для встановлення апаратів на фундамент встановлюємо чотири лапи опорні
для встановлення апарату в приміщенні на підлозі
Вибираємо лапи згідно нормалі в залежності від навантаження. Питоме
навантаження на опорній поверхні лап не повинно перевищувати 2 Нмм2 так
як опорна поверхня фундаменту – бетонна.
Питоме навантаження на опорних поверхнях лап розраховуємо при
максимальній вазі апарату [pic] яка звичайно буває під час гідравлічних
випробувань коли ємність заповнена водою.
Вага апарату при гідравлічних випробуваннях:
де [pic] – вага конструкції і за умовою вона складає 1450 кг = 14210 Н
Згідно нормалі МХ 64-56 приймаємо 3 лапи з допустимим навантаженням на
Таблиця 3.4 – Лапи стальні зварні опорні типу (рис. 3.4)за нормаллю
Допустиме навантаження на лапу кНОпорна площа ммLBB[pic]B[pic]HhSldD[pic]A405240026022022533040022516100272000750
Розрахуємо питоме навантаження на одну опору [Нмм[pic]]:
[pic] – кількість підвісних лап.
що є меншим допустимого навантаження. Робимо висновки що опорні лапи цілком здатні витримати масу апарату.
Рисунок 3.4 – Лапи стальні зварні опорні
Розрахуємо міцність швів
Контрольно-вимірювальні прилади
Для кращого нагляду за апаратом необхідно застосовувати манометри та термометри.
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском треба опоряджувати манометрами прямої дії. Манометр може бути встановлений на штуцері посудини або трубопроводі запірної арматури.
Манометри повинні мати клас точності не нижче:
– 25 – при робочому тиску посудини до 25 МПа;
– 15 – при робочому тиску посудини понад 25 МПа.
Манометр вибираємо з такою шкалою щоб межа вимірювання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалі манометра власником посудини має бути нанесена червона риска яка вказувала б на робочий тиск посудини. Замість червоної риски дозволяється прикріплювати до корпусу манометра металеву пластинку пофарбовану у червоний колір і щільно прилягаючу до скла манометра.
Манометр встановлюємо так щоб його покази можна було чітко бачити обслуговуючому персоналу. Номінальний діаметр корпусу манометрів що встановлюються на висоті до 2 м від рівня площадки спостереження за ним повинен бути не менше 100 мм а на висоті від 2 до 3 м – не менше 160 мм. Встановлювати манометри на висоті понад 3 м від рівня площадки обслуговування забороняється. Між манометром і посудиною має бути встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій що дозволяє проводити періодичну перевірку манометрів за допомогою контрольного.
У необхідних випадках манометр залежно від умов роботи і властивостей середовища що міститься в посудині потрібно спорядити сифонною трубкою чи масляним буфером або іншими пристроями що захищають його від безпосередньої дії середовища і температури та забезпечують надійну роботу.
Посудини що працюють при змінюваній температурі стінок мають бути оснащені приладами [4] для контролю швидкості та рівномірності прогрівання по довжині висоти посудини і реперами для контролю теплових переміщень. Необхідність оснащення посудин вказаними приладами і реперами і допустима швидкість нагрівання та охолодження посудини визначаються розробником проекту і повинні бути зазначені в паспорті або інструкції з монтажу та експлуатації.
Згідно з довідковими даними ми вибираємо вимірювальні прилади з такими параметрами:
Термометр П41240291 тобто термометр прямого виконання №4 в діапазоні вимірювань від 0°С до 100°С з ціною поділки 1°С довжина верхньої частини 240 мм нижньої – 291 мм.
Манометр з корпусом діаметром 60 мм з класом точності 25 діапазон вимірювань від 0 до 6 (кгс)cм[pic].
Заходи з охорони праці
Кожна посудина що працює під тиском повинна мати паспорт форматом 210×297 мм твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск МПа; температура стінки [p робоче середовище та його корозійні властивості; місткість м[pic]) відомості про основні частини посудини (розміри назва основного металу дані про зварювання (паяння) дані про штуцери фланці кришки і кріпильні вироби про термообробку посудини та її елементів). Наводиться перелік арматури контрольно-вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини вказується особа відповідальна за справний стан та безпечну дію посудини.
Вимоги до техніки безпеки наведені в галузевих правилах вони підлягають реєстрації в органах держохорони праці України. Нагляд за такими об’єктами організовується керівником підприємства який несе відповідальність за безпечну експлуатацію та виконання робіт по ремонту цих об’єктів. Для своєчасного виявлення можливих дефектів обладнання що працює під тиском воно підлягає технічному посвідченню перед запуском в роботу періодично і позачергово. Перед запуском у роботу такі апарати мають бути оглянуті органами держнагляду охорони праці України які їх реєструють і видають дозвіл на експлуатацію. Періодичне технічне посвідчення існує двох видів:
- зовнішній та внутрішній огляд один раз на чотири роки.
- гідравлічне випробування один раз на вісім років.
Проект і технічні умови на виготовлення посудин погоджують в порядку встановленої вище вказаною організацією. На корпусі апарату прикріплюють пластину на якій нанесені паспортні дані: назва підприємства виробника номер рік виготовлення робочий та пробний тиск і допустима температура стінки.
Під час гідравлічних випробувань апарат має перебувати під пробним тиском не менше 10 хвилин. Апарат обладнують запірною арматурою приладами для вимірювання тиску і температури середовища. Манометри повинні мати клас точності 25 і таку шкалу щоб межа вимірювання тиску знаходилась в першій третині шкали. Перевірку манометрів та їх опломбування проводять один раз в рік а через шість місяців проводять перевірку контрольними манометрами.
Виробниче обладнання має бути пожежо- та вибухобезпечним [4]. Елементи конструкції не повинні мати гострих кутів поверхонь з нерівностями що є джерелом небезпеки. Конструкція повинна включати можливість дотику працюючих до гарячих чи переохолоджених частин.
В даному курсовому проекті було спроектовано апарат вертикального виконання – корпус фільтра вертикального однокамерного. Даний апарат призначений для фільтрації речовини (води максимальна температура якої не повинна перевищувати 35[pic]С) яка в нього подається для подальшої її експлуатації
При проектуванні були розраховані товщини стінки апарата (обичайки та верхнього і нижнього конічного днищ) товщина стінки лаза та проводилися розрахунки на міцність апарата. По заданих параметрах (технічних характеристиках) підбиралися фланці прокладки до них штуцера лази опорні лапи.
По закінченню розрахунків та по підібраних деталях креслиться загальний вигляд фільтра на форматі А1 та складаються до нього відповідну специфікацію. Потім за вказівкою викладача кресляться 4 креслення.
Рисунок 3.2 – Лаз з фланцем сталевими плоскими приварними гладенькими
Рисунок 2.2 – Прокладка азбометалева для фланцевих з’єднань.
лапи (2).frw
Рекомендуемые чертежи
- 25.01.2023
Свободное скачивание на сегодня
Другие проекты
- 20.08.2014