Расчет и конструирование монолитного ребристого железобетонного перекрытия с балочными плитами

План, фрагмент плана.dwg

План першого поверху
Аксонометрична схема системи опалення
План розкладки балок
Монтажний стик n балки Б1
Усi болти дiаметром 20 мм крiм обумовлених.
Усі катети швiв Kf=5мм окрiм обумовлених.
монтажна зварка електродами Э-46 за ГОСТ 9467-75.
Зварка напiвавтоматична зварочною проволокою СВ-08
Матерiал балок - сталь класу С245 за ГОСТ 27777-88
Схема розкладки балок дана умовно для одного вiдсiку.
послiдовнiсть зварки швiв.
На монтажному стику балки Б-1 цифрами показана
Специфікація сталі на листі 2.
Усi отвори дiаметром 23 мм крiм обумовлених.
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка
Марки Б1 Б2 перерізи.
Балочна клiтка виробничої будiвлi
Металеві конструкції
Марки Б1 Б2 Б3 перерізи.
Анкернi болти діаметром 30мм.
Матерiал колони - сталь С235 за ГОСТ 380-94
Зварку виконувати напiвавтоматично зварочною проволокою
СВ-08 монтажну зварку виконувати електродами типу Э42.
Значення всiх катетiв швiв Kf=5мм крiм обумовлених.
Всi отвори дiаметром 23 мм крiм обумовлених.
Всi болти дiаметром 20 мм крiм обумовлених.
Усі катети швiв Kf=6мм окрiм обумовлених.
Значення всiх катетiв швiв Kf=6мм крiм обумовлених.
План перекриття на вiдмiтцi 0.000

ZBK Sveta.dwg

РКм - 1 Перекриття на позначці +3600
План перекриття на відмітці 0.000
Схема армування монолітної плити Пм1
Фрагмент плану розміщення арматури
ПДТУ ім. Ю.Кондратюка
Перекриття на позначці
000. Плита ПМ-1.Балка Бм-1
Багатоповерхова каркасна будівля у м.Полтава
Монолітне ребристе nзалізобетонне перекриття
Адміністративно - побутовий корпус
ПНТУ ім. Ю.КондратюкаnКафедра ЗБіКК і ОМ
Перекриття на позначціn3.600. Плита ПМ-1.Балка Бм-1
Специфікація перекриття ПМ-1
Відомість витрати сталі на елемент кг
Розрахункові навантаження:
постійне: 1192 кНм тимчасове: 3348 кНм
Розрахункова схема Бм-1
Розрахункова схема Пм-1

ЗБК. А2.dwg

Основи автоматизованого проектування
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка
Технiко-економiчнi показники
Вiдомiсть витрат сталi на 1 елемент кг
Розрахунковi значення
тимчасове v= 1699 кНм
Розрахункова схема Пм1
План перекриття на вiдмiтцi 0.000
Кафедра залiзобетонних
ПНТУ iм. Ю. Кондратюка
Багатоповерхова каркасна будiвля
Специфiкацiя арматурних стержнiв
Вiдомiсть витрат сталi на перекриття кг
Схема армування монолiтноi балки Бм1. Епюра моментiв i епюра матерiалiв
залiзобетонне перекриття
i кам'яних конструкцiй
постiйне g=8.2034 кНм
тимчасове v=7.0779 кНм
тимчасове v=2.622 кНм
постiйне g=30989 кНм
Розрахункова схема Бм1
Схема армування монолiтноi плити Пм1

Розрізи.dwg

Основи автоматизованого проектування
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка
Кафедра залiзобетонних
ПНТУ iм. Ю. Кондратюка
Багатоповерхова каркасна будiвля
залiзобетонне перекриття
i кам'яних конструкцiй
Розрахунковi розрiзи
Розрахуноквi перерiзи

Вита ZBK 4k 1c.dwg

План ппокриття М 1:100
Плита перекриття - 220 мм
Стрічкові звукоізоляційні прокладки - 30 мм
Шпунтовані дошки - 30 мм
Прокладочний руберойд
Цементна стяжка - 15 мм
Шар покрівельного руберойда
Захисний шар дрібного щебеня - 20-25 мм
Три шари підкладочного руберойда
Повітряна прослойка - 500 мм
Плитний утеплювач - 200 мм
Шар підкладочного руберойда
Багатопустотна панель перекриття - 220 мм
Вапняно-піщана кірка
Розрахункові навантаження:
ПДТУ ім. Ю.Кондратюка
Вінницький меблевий комбінат
Перекриття на позначці
000. Плита ПМ-1.Балка Бм-1
тимчасове: 187986 Нм
Адміністративно - побутовий корпус
Розрахункова схема Пм-1
Відомість витрати сталі на елемент кг
Розрахункова схема Бм-1
nПМ-1 Фрагмент плану армування nплити Пм-1
РКм - 1 Перекриття на позначці +0.000
nСпецифікація перекриття ПМ-1
РКм - 1 Перекриття на позначці +3600
Специфікація перекриття ПМ-1
постійне: 835 кНм тимчасове: 765 кНм
постійне: 32 кНм тимчасове:36 кНм
ПМ-1 Фрагмент плану армування
План перекриття на позначці +0.000
ПНТУ ім. Ю.КондратюкаnКафедра ЗБіКК і ОМ
Перекриття на позначціn3.600. Плита ПМ-1.Балка Бм-1
постійне: 353 кНм тимчасове: 342 кНм
Перекриття на позначці +0000
Перекриття на позначці+0.000
тимчасове: 189924 Нм
Багатоповерховий будинок змішаної системи
Варіант монолітнихn ЗБ конструкцій
із збірним балочним перекриттям у м. Київ
Багатоповерхова каркасна будівля у м.Полтава
Монолітне ребристе nзалізобетонне перекриття
Фрагмент плану армування
Технiко-економiчнi показники
Техніко-економічні показники
Найменування n елемента
Усього на 1 елементкг

Кива ЗБК.dwg

ПДТУ ім. Ю.Кондратюка
Вінницький меблевий комбінат
Адміністративно - побутовий корпус
Перекриття на позначці
000. Плита ПМ-1.Балка Бм-1
Кафедра залiзобетонних
ПНТУ iм. Ю. Кондратюка
Багатоповерхова каркасна будiвля
залiзобетонне перекриття
i кам'яних конструкцiй
Розрахунковi розрiзи
Розрахуноквi перерiзи
РКм - 1 Перекриття на позначці +0.000
ПМ-1 Фрагмент плану армування
Специфікація перекриття ПМ-1
Розрахункові навантаження:
тимчасове: 187986 Нм
Розрахункова схема Бм-1
Розрахункова схема Пм-1
Відомість витрати сталі на елемент кг
Фрагмент плану армування
Перекриття на позначці +0.000
Вiдомiсть витрат сталi на перекриття кг
Технiко-економiчнi показники

КР2000.dwg

Схема армування монолітної плити Пм1
План перекриттяn(M 1:200)
nФрагмент плануnрозміщення арматури
Схема армування другорядної балки Бм1.nЕпюри моментів та матеріалів
Розрахункові перерізи
Розрахункова схема Пм1
Розрахункові граничні значення навантажень:nпостійне: g=2344 кНмnтимчасове корисне: v=2280 кНм
Розрахункова схема Бм1
Кафедра ЗБ і КК та ОМ
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка
Багатоповерхова каркасна будівля
Монолітне ребристе залізобетонне перекриття
Специфiкацiя арматурних стержнiв
Технiко-економiчнi показники
Вiдомiсть витрат сталi на перекриття кг

Плита.dwg

Основи автоматизованого проектування
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка

Копия Sveta.doc

Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного
перекриття з балочними плитами
Компоновка конструктивних схем і вибір оптимального варіанта перекриття
Розрахунок і конструювання плити
Визначення навантажень що діють на плиту
Розрахункова схема плити
Статичний розрахунок плити
Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
Конструювання плити із урахуванням вимог СНиП 2.03.01-84
Визначення кількості стержнів армування
Розрахунок і конструювання другорядної балки
Розрахункова схема балки
Статичний розрахунок балки
Уточнення розмірів перерізу балки
Розрахунок міцності балки в нормальних перерізах
Розрахунок міцності балки в похилих перерізах
Розрахунок на дію поперечної сили
Розрахунок на дію згинального моменту
Побудова обгинаючої епюри моментів
Побудова епюри матеріалів
Конструювання перерізу 1-1
Конструювання перерізу 2-2
Конструювання перерізу 3-3
Розрахункові перерізи для епюри матеріалів
Згинальні моменти другорядної балки
Список використаної літератури
Монолітне ребристе перекриття являє собою єдину конструкцію що
складається з плит другорядних і головних балок. У перекритті з балочними
плитами використовується така схема розподілу на окремі елементи: плита
обпирається на другорядні балки другорядні балки – на головні головні
балки – на колони й стіни.
Вважається що за такою схемою здійснюється передача навантаження з
перекриття на фундамент.
Проектування монолітного ребристого залізобетонного перекриття з
балочними плитами включає: компоновку конструктивної схеми; розрахунок і
конструювання балочної плити другорядної і головної балок.
Компоновка конструктивних схем і вибір оптимального варіанта
Компонуючи конструктивну схему перекриття вибираємо сітку колон
напрямок головних і крок другорядних балок. По конструктивним міркуванням
головні балки розміщуємо вздовж будівлі.
Вихідні дані для розрахунку перекриття над підвалом:
будинок цивільного призначення; розміри будинку в плані в осях – 516х244;
кількість поверхів – 3; висота поверхів – 3 м; тип підлоги – бетонна
мозаїчна; клас бетону конструкцій перекриття – В15; арматурна сталь класу
Вр- – для плит і А- для балок; стіни будинку – у дві цеглини з
ефективним утеплювачем.
Тимчасове корисне нормативне навантаження на перекриття vser=2500 Нм2.
Для заданних матеріалів знаходимо розрахункові характеристики:
для бетону класу В15 – Rb=85 МПа γb2=09; для арматури класу А-I –
Rs=365 МПа для Вр-1 - Rs=360МПа
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів головних балок
Приймаємо nmb=8. Тоді довжина прольоту балки [pic].
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів в прольоті головної
Приймаємо ns=3 а вздовж будинку [pic]=24 прольотів плит.
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів плит
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів головної балки
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів другорядних балок
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів другорядних балок
Розрахунок виконуємо в два етапи: спочатку статичний а потім –
конструктивний. Для розрахунку навантажень конструкцію підлоги вибираємо
згідно з вимогами СНиП 2.03.13-88. Підрахунок навантажень групуємо в
табличній формі. Нормативні навантаження на 1м2 складаються з постійного
навантаження [pic] а також з корисного (тимчасового) [pic]. Значення
нормативних навантажень являє собою розподілену на 1м2 перекриття власну
вагу цього перекриття й вагу кожного із шарів підлоги окремо. При
визначенні розрахункових навантажень [pic] і [pic] їх нормативні значення
перемножають на коефіцієнт надійності за навантаженням [pic] і коефіцієнт
надійності за призначенням будівлі [pic]. Таким чином отримаємо:
Таблица 1. Підрахунок навантажень що діють на 1м2 перекриття
№ Навантаження ХарактеристиКоефіцієнт надійності Розрахунков
п[pic] [pic] чне е Розрахунков
п навантаження експлуат е
навантаженннавантаженн
навантаженнпризна-ченн
Мозаїчне поле 600 11 095 570 627
Цементної 440 13 095 418 5434
Звукоізоляційно640 13 095 608 7904
Плити 1500 11 095 1425 15675
Разом постійне — — [pic]3021 [pic]3528
Тимчасове 2500 12 095 [pic]1995 [pic]2394
Загальне — — [pic]5016 [pic]11922
Розрахункова схема плити.
За розрахункову схему плити вважаємо нерозрізну балку що являє собою
смугу шириною 1м вирізану з перекриття уздовж головних балок (між осями Б
і А). Опори балки розміщуватимуться в місцях обпирання на другорядні балки.
За розрахункову схему вважаємо п'яти пролітну балку.
Щоб знайти розрахункові прольоти слід спочатку задатися розмірами
поперечного перерізу другорядної балки:
Розрахунковий проліт [pic] середніх плит береться таким що дорівнює
відстані в просвіті між другорядними балками:
Розрахунковий проліт крайньої плити при обпиранні її із одного боку на
несучу стіну дорівнює:
Розрахунковими перерізами плити вважаються такі:
-1 — у першому прольоті на відстані [p
-2 — на опорі В зліва і справа від неї;
-3 посередині другого прольоту;
Знаходимо зусилля в найбільш небезпечних перерізах 1-1 2-2 3-3 4-4:
Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу
Як видно із схеми плити її розрахунковим перерізом за всією довжиною
буде прямокутник ширина якого [pic].
Товщину плити визначену раніше як зведену [pic] у процесі порівняння
варіантів перекриття уточнюють так. За максимальним моментом обчислюють її
необхідну робочу висоту:
[pic] розрахунковий опір бетону Мпа для граничного стану першої
групи. Приймаємо за ([1] стр.18 табл.13). Для заданого по завданню
класу бетона В15 приймаємо [pic].
[pic] коефіцієнт умов роботи який приймаємо згідно ([1] стр.19
табл.15) рівним [pic]
[pic] ширина перерізу. [pic].
[pic]розрахункова відносна висота стиснутої зони. Визначаємо за
[pic]коефіцієнт армування який з досвіту проектування приймаємо
[pic] розрахунковий опір арматури для граничних станів першої групи
який приймаємо згідно ([1] стр.19 табл.15). [pic].
Врахувавши що максимальний момент діє в перерізі 1-1 і дорівнює
[pic] отримаємо робочу висоту плити:
[pic] діаметр робочої арматури який приймаємо [pic].
[pic] товщина захисного шару яка приймається не меншою за діаметр
робочої арматури і не менша згідно ([1] стр.58 п.5.5) 10 мм. Приймаємо
Отже приймаємо товщину плити [pic].
Визначення площ робочої арматури в розрахункових
Робочу арматуру підбираємо для прольотних 1-1 3-3 і опорних 2-2 4-4
перерізів де згинальні моменти максимальні. Потрібну площу її поперечного
перерізу визначають у такій послідовності. Спочатку для вибраного перерізу
обчислюємо коефіцієнт [pic]:
потім визначають за підрахованим значенням [pic] коефіцієнт [pic] за
за отриманим значенням [pic] знаходимо площу робочої арматури:
Конструювання плити із урахуванням вимог СниП 2.03.01-85
За знайденою в 1.2.5. площею арматури [pic] виконуємо конструювання
плити згідно з ( [2] п.5.33. 5.38. 5.39. 5.64. 5.65. стр.157-158 ).
Анкерування плити приймаємо роздільне ( так як [pic]) окремими стержнями.
Мінімальний крок арматури (відстань між центрами сусідніх стержнів)
приймаємо згідно ( [2] п.5.39 стр. 158.) :[pic]. Округлюючи до значення
Максимальний крок арматури так як [pic] приймаємо [pic]. Визначаємо
кількість стержнів в кожному з чотирьох перерізів плити згідно ( [2]стр.
Таблиця 1.2. Армування плити окремими стержнями
№ Проліт або As із Армування
розрахункові нку мм2
Робоча арматура Розподільна
діаметркрокфактична діаметр крок
клас мм площа клас мм
Крайній проліт;187 10 Вр-1100 192 3Вр- 350
Перша проміжна 187 10 Вр-1100 192 3Вр- 350
Середні 162 10 Вр-1200 170 3Вр- 350
Армування - 10 А-1 200 393 3Вр- 350
Арматура над - 10А- 350 3Вр- 350
Конструювання плити починаємо з визначення необхідного числа
стержнів за сортаментом арматури (напр. дод.4 [3]) потрібна площа
яких розрахована в п.1.2.4. Робочу арматуру призначаємо відповідно
до завдання — класу Вр-1 діаметр стержнів приймаємо відповідно до
розрахунку в п.1.2.4 — 10 мм. Клас розподільчої (монтажної) арматури
відповідно до завдання — класу Вр- діаметр та крок приймаємо за
рекомендаціями табл. 6.24 [4] — d=3мм крок – 350мм.
Відповідно до п.5.65 [3] для сприйняття розтягуючи зусиль у
місцях сполучення плити з головною балкою передбачуємо укладання (у
верхній зоні плити) перпендикулярно до головної балки додаткової
арматури з розрахунку не менш ніж 5 стержнів діаметром 10 мм на
м і площею перерізу не менш третини найбільшого перерізу
прольотної робочої арматури. ї заводимо у кожний бік плити від
грані балки на довжину розрахункового прольоту плити.
Результати підбору арматури зводимо в табл. 1.3.
Анкерування поздовжніх робочих стержнів здійснюємо в другорядних
балках на відстані [pic] від їх граней (за рис.6.91 [4]). На кінцях
стержнів з метою забезпечення їх надійного анкерування виконуємо
гаки відповідно до п.5.11 [3]. У результаті довжина робочих
стержнів збільшується на 125d (за черт.92 [3]).
Таблиця 1.3. Специфікація арматури плити ПМ
Поз.Найменування КількістьМаса Найменування КількістьМаса
10А- [12] 122 604 10А- [12] 309 305
Армування плит прилеглих до стіни вздовж осі 1 здійснюємо
такимиж стержнями що застосовується в плитах повністю опертих на
балки оскільки відповідно до розрахунків (табл.1.2) діаметр стержнів
арматури такий самий – 10 мм. У плиті між осями Б і Д
установлюємо додаткові стержні (поз.6) з кроком 350 мм оскільки в
цьому разі крок поздовжніх стержнів у першому і наступних
Статичний розрахунок другорядних балок монолітного ребристого
перекриття з балочними плитами виконують за методом граничної рівноваги.
Розрахунок міцності балки виконують за перерізами нормальних а також
похилих до поздовжньої осі. Балки конструюють відповідно до вимог СниП
У розрахунках другорядна балка розглядається як нерозрізна
багатопролітна опорами якої є головні балки. Ми маємо три таких проліта.
За всією довжиною балка завантажена рівномірно розподіленим погонним
навантаженням [pic] інтенсивність якого дорівнює навантаженню
прикладеному до [pic] помноженому на відстань між осями другорядних балок
і навантаженню від власної ваги [pic]погонної довжини другорядної балки
яке можна визначити помноживши площу поперечного перерізу на об’ємну масу
[pic]крок другорядних балок. [pic]
[pic]відповідно висота і ширина другорядної балки
[pic]об’ємна маса залізобетону. [pic]
[pic]коефіцієнт надійності відповідно за призначенням будівлі і за
За розрахункові прольоти середніх балок беруть відстань у просвіті між
Для крайньої балки розрахунковий проліт:
Висоту і ширину головної балки визначаємо попередньо зі співвідношень:
У статичних розрахунках другорядних балок з рівними прольотами або
такими які відрізняються не більше як на 20% розрахункові згинальні
моменти визначають використовуючи метод граничної рівноваги:
На крайній вільній опорі [pic]:
На першій проміжній опорі [pic] зліва:
На першій проміжній опорі [pic]справа і на решті опор:
Оскільки другорядна балка і плита з’єднані монолітно то і працюють
вони разом. Це означає що за розрахунковий переріз другорядної балки в
прольотах (переріз 1-1 3-3) слід вважати тавр оскільки в цих місцях плита
опиняється в стиснутій зоні. На опорах (переріз 2-2) розрахунковим
перерізом другорядної балки буде прямокутник оскільки тут плита опиняється
в розтягнутій зоні й у роботі перерізу участі не бере.
Призначаючи розміри полки таврового поперечного перерізу слід враховувати
те що ширина звисання [pic] в кожний бік від ребра має бути не більше ніж
[pic] і так як [pic] не більше ніж [pic]. Тобто:
Згідно з цих умов за основну приймаємо умову: [pic]. .
Тоді отримаємо що [pic]
Визначаємо робочу висоту балки [pic] на дію згинального моменту
[pic]біля грані другої від краю опори ( переріз 2-2 ). Оскільки на цій
опорі діє негативний момент і плита перебуває в розтягнутій зоні то
розрахунок ведемо як для прямокутного перерізу шириною [pic]:
[pic] розрахунковий опір бетону МПа для граничного стану першої
класу бетона В20 приймаємо [pic].
[pic] ширина другорядної балки. [pic].
Врахувавши що момент який діє в перерізі 2-2 дорівнює [pic]
отримаємо робочу висоту другорядної балки:
Висота перерізу балки:
[pic] діаметр робочої арматури
робочої арматури і не менша згідно ([1] стр.58 п.5.5) 20 мм.
Товщину захисного шару з дотриманням вимог СниП приймаємо [pic].
Тоді висота перерізу балки становить:
Приймаємо висоту перерізу балки [pic].
Уточнюємо робочу висоту перерізу балки:
Визначити міцність балки в нормальних перерізах для наявних данних –
значить підібрати таку кількість поздовжньої арматури в розрахункових
перерізах яка забезпечує міцність балки в них на дію відповідних
згинальних моментів.
Перерізи 1-1 і 3-3 балки мають форму тавра. Тому площу робочої
арматури балки в цих перерізах слід визначити залежно від положення границі
Обчислюємо момент що сприймається цим перерізом у припущені що
границя стиснутої зони проходить по нижній грані полки а саме при [pic].
Так як [pic] то переріз балки розглядаємо як прямокутний з розмірами
Приймаємо поздовжню робочу арматуру у вигляді 4 стержні діаметром
[pic]. Фактична площа вибраних стержнів:
Приймаємо поздовжню робочу арматуру у вигляді 4 стержнів діаметром
У перерізі 2-2 вплив полки не враховується оскільки вона міститься в
розтягнутій зоні. Тому поперечний переріз тут розраховуємо як прямокутний
Приймаємо поздовжню робочу арматуру у вигляді 2 стержнів діаметром
[pic] і 2 діаметром [pic]. Фактична площа вибраних стержнів:
У перерізі 4-4 вплив полки не враховується оскільки вона міститься в
Розрахунок міцності балки в похилих перерізах виконують згідно з
вимогами нормативних документів окремо на дію поперечної сили і згинального
Спочатку перевіряємо міцність балки в похилому перерізі на дію
головних стискальних напружень в похилій смузі між похилими тріщинами
[pic]поперечна сила в нормальному перерізі який розташовується на
відстані від опори не менше ніж [pic]. [pic].
[pic]поперечне зусилля яке сприймається бетоном в найбільш
небезпечному перерізі балки при наявності конструктивно установленої
поперечної арматури.
[pic]коефіцієнт що враховує вплив хомутів установлених
[pic]модуль пружності арматури. [pic]
[pic]початковий модуль пружності бетону. Для важкого бетону класу
[pic]площа перерізу у хомутів в одній площині перерізу балки.
Приймаємо діаметр хомутів [pic] так як [pic].
[pic]ширина другорядної балки. [pic].
[pic]крок хомутів вибираємо згідно ([1] стр.62. п.5.27.). Так як
[pic] то повинні задовольнятися умови:
Отже приймаємо крок [pic].
[pic]коефіцієнт що визначається за формулою:
[pic]коефіцієнт який залежить від виду бетону. Для важкого бетону
Перевіряємо чи виконується умова:
Отже умова виконується. Міцність балки по похилій смузі між похилими
тріщинами забезпечена.
[pic]коефіцієнт який вибираємо для важкого бетону згідно ([1]
стр.40. п.3.32.) [pic]
[pic]розрахунковий опір бетону на розтяг для першої групи граничних
станів. Для важкого бетону класу [pic] [pic].
Отже умова виконується. Вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.
Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами на дію головних
розтягуючих напружень у припущені відсутності хомутів за умовою:
[pic]максимальна поперечна сила обчислена на опорах [pic]. [pic].
[pic]поперечне зусилля яке сприймається бетоном у найбільш
небезпечному перерізі балки в припущені відсутності хомутів.
[pic]коефіцієнт який приймаємо для важкого бетону згідно ([1]
стр.39. п.3.31.) [pic]
[pic]коефіцієнт що враховує вплив стиснутих полок таврових
двотаврових елементів:
[pic] але для прямокутних елементів [pic].
Отже умова не виконується тріщини утворюються. Потрібне врахування
хомутів. Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням
хомутів припустивши спочатку що відігнуті стержні в роботі балки не
[pic]поперечна сила від зовнішнього навантаження в найбільш
віддаленому від опори кінці похилого перерізу:
[pic]поперечна сила в опорному перерізі. [pic]
[pic]зовнішнє навантаження на другорядну балку. [pic].
[pic]довжина проекції похилого перерізу на поздовжню вісь елемента.
Для знаходження [pic] потрібно знати [pic]:
[pic]розрахунковий опір поперечної арматури для першої групи граничних
[pic]коефіцієнт який враховує вид бетону і визначається згідно ([1]
стр.39. п.3.31.). Для важкого бетону [pic]. Тоді:
[pic]поперечне зусилля що сприймається бетоном:
[pic]поперечне зусилля що сприймається хомутами:
Так як [pic] то повинні задовольнятися умови:
Так як остання умова не виконується то приймаємо [pic].
Оскільки умова виконується то міцність балки за похилими перерізами
армованими хомутами [pic] забезпечена. Відігнуту арматуру не потрібно
Побудова згинаючої епюри моментів
Обгинаючу епюру моментів будуємо наступним чином. Для цього знаходимо
спочатку відношення тимчасового навантаження до постійного:
За обчисленим відношенням [pic] знаходимо значення коефіцієнтів [pic]
і [pic]. Моменти обчислюємо в табличній формі. Точку перетину верхньої
правої частини обгинаючої епюри в прольоті [pic] з горизонтальною віссю
знайдемо за виразом:
Таблиця II. Обчислення значень ординат обгинаючої епюри моментів у
перерізах другорядної балки
Проліт Розрахун-Відстань Значення коефіцієнта[pic] Згинальні
ковий від лівої [pic] моменти [pic]
[pic] [pic] [pic] [pic]
АБ 1 0837 0065 — 58638 3811 —
1674 0090 — 58638 5277 —
2511 0075 — 58638 4398
0075 — 58638 1173 —
3348 0020 — 58638 1173 —
00 — 00715 58638 — 4193
БВ 5 00 — -00715 99992 — 4193
5465 — -00625 99992 — -6249
Під епюрою матеріалів розуміють графік згинальних моментів які
сприймаються нормальними перерізами сконструйованої другорядної балки.
Епюра матеріалів будується накладанням її на обгинаючу епюру згинальних
моментів (в однаковому масштабі). Це дозволяє наочно оцінити наскільки
відрізняється момент що сприймається перерізом балки від згинального
моменту який діє в цьому самому перерізі від зовнішнього навантаження. Для
того щоб цю різницю звести до мінімуму і таким чином економно заармувати
балку необхідно зайву арматуру обірвати в прольоті або перевести у верхню
зону. Для цього спочатку потрібно законструювати розрахункові перерізи.
Епюру матеріалів будуємо в прольотах [pic] і [pic]. Ординати епюри
матеріалів в [pic] перерізі балки знаходимо за формулою:
Побудову епюри починаємо від опори [pic].
У цьому перерізі момент сприймається 4 стержнями ( [pic] при [pic] і
[pic]. Щоб знайти [pic] спочатку обчислюємо [pic]:
У цьому самому перерізі момент сприймається 2 стержнями ( [pic] при
У цьому перерізі момент сприймається 2 стержнями ( [pic] при [pic] і
У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями ( [pic] і 2
стержнями ( [pic] при [pic]. Щоб знайти [pic] спочатку обчислюємо [pic]:
У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями ( [pic] і 1
стержнем ( [pic] при [pic]. Щоб знайти [pic] спочатку обчислюємо [pic]:
У цьому самому перерізі момент сприймається 4 стержнями ( [pic] при
У цьому самому перерізі момент сприймається 2 стержнями ( [pic] та 2
СНиП 20.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции. - М.
СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. – М. 1986
Залізобетонні конструкції: П.Ф.Вахненко А.М.Павліков О.В.Горик
В.П.Вахненко. За ред. П.Ф.Вахненко.-К.:Вища школа 1999
Проектирование железобетонных конструкций.Справочное пособие.
Под ред. А.В.Голышева.-К.1990
Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное
проектирование.под ред. А.Я.Барашикова. –К.Высшая школа1987
Конструювання залізобетонних елементів. Навч.
ПосібникП.П.Воскобійник М.М.Губій О.А.Довженко та інші За ред.
М.М.Губія. – Полтава:Полтавський державний технічний університет
імені Юрія Кондратюка 2002

ПЗ.doc

Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Будівельний факультет
Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
«Багатоповерхова каркасна будівля»
Виконав: Рубан В. П.
Керівник: РожкоВ.Н.
Компоновка конструктивної схеми тавибіроптимального варіанту
монолітногобалочногоперекриття 3
Розрахунок та конструювання плити 5
1. Статичний розрахунок 5
1.1. Визначення навантажень що діють на плиту 5
1.2. Розрахункова схема плити 5
1.3. Статичний розрахунок плити 6
2. Конструювання плити 7
2.1. Уточнення конструктивних параметрів поперечного
2.2. Визначення площ робочої арматури
врозрахунковихперерізах 7
2.3. Конструювання плити 8
Розрахунок та конструювання другорядної балки 10
1. Статичний розрахунок 10
1.1. Розрахункова схема балки 10
1.2. Статичний розрахунок балки 10
2. Конструктивний розрахунок допоміжної балки 11
2.1. Уточнення розмірів поперечного перерізу балки 11
2.2. Розрахунок міцності нормального перерізу 12
2.3. Розрахунок міцності по похилим перерізам 13
2.4. Побудова огинаючої епюри моментів 14
2.5. Побудова епюри матеріалів 15
монолітногобалочногоперекриття
Розміщуємо головні балки вздовж будівлі.
Визначаємо середню кількість прольотів головної балки:
Кількість прольотів головної балки: [pic].
Величина прольоту головної балки (в першому наближенні):
У цьому прольоті головної балки міститься стільки прольотів плити:
Загальна кількість прольотів плити:
Величину прольоту плити визначимо із рівняння:
Величина крайнього прольоту головної балки:
Величина прольоту головної балки:
Середня кількість прольотів другорядних балок:
Величину прольоту допоміжної балки визначимо з рівняння:
Крайній проліт допоміжної балки:
[pic] — величини крайніх прольотів відповідно головної
допоміжної балок та плити;
[pic] — кількість прольотів відповідно головної допоміжної
Розрахунок та конструювання плити
1. Статичний розрахунок
1.1. Визначення навантажень що діють на плиту
Таблиця 1. Навантаження на 1 м² перекриття
корисне навантаження
Розрахунок та конструювання другорядної балки
1.1. Розрахункова схема балки
В якості розрахункової схеми приймаємо чотири пролітну нерозрізну
балку опорами якої є головні балки.
При [pic] приймаємо величину спирання другорядної балки настіну
Визначаємо розміри поперечного перерізу головної балки:
Довжини розрахункових прольотів другорядної балки:
нтенсивність прикладеного до балки рівномірно розподіленого
1.2. Статичний розрахунок балки
Визначаємо значення діючихв перерізах згинальних моментів та
Перерізи 2–2 3–3 4–4:
2. Конструктивний розрахунок допоміжної балки
2.1. Уточнення розмірів поперечного перерізу балки
Оскільки другорядна балка і плита з’єднані монолітно то і працюють
вони разом. Це означає що за розрахунковий переріз другорядної балки
впрольотах (переріз 1–1 3–3) слід брати тавр оскільки в цих місцях плита
опиняється в стиснутій зоні. На опорах (перерізи 2–2 4–4) розрахунковим
перерізом другорядної балки буде прямокутник оскільки тут плита опиняється
врозтягнутій зоні й у роботі перерізу участі не бере.
Визначаємо розміри перерізів.
Остаточне значення робочої висоти перерізу:
2.2. Розрахунок міцності нормального перерізу
Визначаємо положення межі стиснутої зони бетону:
Оскільки [pic] то межа стиснутої зони бетону проходить в поличці.
2.3. Розрахунок міцності по похилим перерізам
Приймаємо діаметр хомутів [pic] крок [pic].
[pic] — коефіцієнт що враховує вплив хомутів установлених
[pic] — коефіцієнт який залежить від виду бетону. Для важкого бетону
Перевіряємо міцність балки в похилому перерізі на дію головних
стискальних напружень в похилій смузі між похилими тріщинами виходячи з
Умова виконується. Міцність балки по похилій смузі між похилими
тріщинами забезпечена.
[pic] — розрахунковий опір бетону на розтяг.
Отже умова виконується. Вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.
Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами на дію головних
розтягуючих напружень у припущені відсутності хомутів за умовою:
[pic] — коефіцієнт що враховує вплив стиснутих полок таврових
двотаврових елементів; для прямокутних елементів [pic].
Отже умова не виконується тріщини утворюються. Потрібне врахування
хомутів. Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням
хомутів припустивши спочатку що відігнуті стержні в роботі балки не
Поперечне зусилля що сприймається бетоном:
Поперечне зусилля що сприймається хомутами:
Оскільки умова виконується то міцність балки за похилими перерізами
армованими хомутами [pic] забезпечена. Відігнуту арматуру не потрібно
2.4. Побудова огинаючої епюри моментів
Відношення тимчасового корисного навантаження до постійного:
Моменти обчислюємо в табличній формі.
Таблиця 3. Визначення значень ординат огинаючої епюри моментів вперерізах
Проліт РозрахунковиВідстань відЗначення Згинальні
й лівої опори коефіцієнта моменти кНм
M 3716 2422 3716 2444 2422 3716 3716 3716 4800 M'
Конструирование и расчет многоэтажных зданий и их элементов:
учебное пособие А.Н.Павликов Н.Н.Губий Ю.М.Руденко. — К.:
УМК ВО 1990. — 244 с.
СНиП 2.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции. — М. 1985.
ДБН В.1.2.–2:2006. Навантаження і впливи.

27.11.09.dwg

Основи автоматизованого проектування
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка
Технiко-економiчнi показники
Вiдомiсть витрат сталi на 1 елемент кг
Розрахунковi значення
тимчасове v= 1699 кНм
Розрахункова схема Пм1
iнтенсивнiсть прикладеноi до балки
рiвномiрно розподiленого навантаження:
тимчасове v=2964 кНм
Розрахункова схема Бм1
Кафедра залiзобетонних
ПНТУ iм. Ю. Кондратюка
Багатоповерхова каркасна будiвля
Специфiкацiя арматурних стержнiв
План перекриття на вiдмiтцi 0.000
Схема армування монолiтноi плити Пм1
Схема армування монолiтноi балки Бм1. Епюра моментiв i епюра матерiалiв
залiзобетонне перекриття
i кам'яних конструкцiй
Схема армування монолiтноi балки Бм1.
Епюра моментiв i епюра матерiалiв
Розрахунковi схеми Бм1 Пм1. Специфiкацiя

tytul.doc

Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій
Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проекту “Багатоповерхова
№ залікової книжки 06188
студентка групи 401-БПН

27.11.09.doc

1. Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного
перекриття з балочними плитами
Необхідно розрахувати і зконструювати монолітне ребристе пекриття над
підвалом триповерхової виробничої будівлі з неповним несучим каркасом. За
ступенем відповідальності будинок відноситься до класу II.
Монолітне ребристе перекриття являє собою одну конструкцію що
складаєтья з плит другорядних і головних балок. У перетині з балочними
плитами використовується така схема розподілу на окремі елементи: плита
обпирається на друторядні балки другорядні балки – на головні головні
балки – на колони й стіни.
Вихідні дані для розрахунку перекриття над підвалом:
будинок виробничого призначення; розміри будинку в плані в осях – 212х373
м; кількість поверхів – 3; висота поверхів – 30 м; тип підлоги – з
керамічної плитки; клас бетону конструкцій перекриття – В25; арматурна
сталь класу А- – для балок Вр- – для плит; стіни будинку – у дві
цеглини з ефективним утеплювачем.
Тимчасове корисне нормативне навантаження на перекриття vser=4400
Для заданних матеріалів знаходимо розрахункові характеристики:
для бетону класу В25 – Rb=145 МПа γb2=09; для арматури класу А-I –
1. Компоновка конструктивної схеми
Користуючись конструктивною схемою перекриття вибираємо сітку колон
напрямок головних і крок другорядних балок.
Головні балки розташовуємо впоперек будинку.
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів головних
Приймаємо nmb=3. Тоді довжина прольоту балки [pic].
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів плити в
прольоті головної балки
Приймаємо ns=4 а вздовж будинку [pic]=12 прольотів плити.
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів плити
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів головної балки
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів другорядних
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів другорядних балок
Перевіряємо умову lsbls=45145=310>3. Умова виконується.
2. Розрахунок і конструювання плити
Розрахунок плити виконуємо у два етапи. На першому обчислюємо
навантаження які діють на плиту згинальні моменти М від цих навантажень і
поперечні сили Q в розрахункових перерізах. На другому етапі за
підрахунками М і Q визначаємо площі робочої арматури за умов які
задовільняють граничному стану першої групи залізобетонних конструкцій.
2.1. Розрахунок навантажень що діють на плиту
Характеристичне навантаження на 1 м2 плити складаються з постійного
навантаження gser (вага плити утеплювача й конструкції підлоги) а також
із корисного (тимчасового) навантаження vser. Значення характеристичних
навантажень являє собою розподілену на 1 м2 перекриття власну вагу цього
перекриття й вагу кожного із шарів підлоги окремо:
де і – товщина перекриття або шару підлоги які розглядаються м;
γоі – питома вага матеріалу шару підлоги або перекриття Нм3.
При визначенні розрахункових навантажень g і v їх нормативні значення
gser і vser перемножуються на коефіцієнт надійності за навантаженням (f і
коефіцієнт надійності за призначенням будинку (n: [pic] [pic]
Загальне навантаження: нормативне [pic] розрахункове [pic]
Таблиця 1.1. Підрахунок навантажень що діють на 1 м2 плити
Навантаження Характери Розра-хуКоефіцієРозра-ху
стичне нкове нт нкове
значення експл. надійносгран.
Нм2 Коефіцієнт наванта-ті наванта-
надійності ження за ження
навантаженпризна-чен
Постійне від підлоги і
Керамічна плитка 500 1 095 475 13 6175
Вирівнююча цементна 360 1 095 342 13 4446
стяжка 0020 γ=18кНм3
Прошарок 770 1 095 7315 13 95095
Плита перекриття 1500 1 095 1425 11 15675
Разом постійне 29735 358055
Тимчасове корисне 2600 1 095 2470 12 2964
2.2. Розрахункова схема плити
За розрахункову схему плити вважаємо нерезрізну балку що являє собою
смугу шириною 1 м вирізану з перекриття уздовж головних балок (між осями Б
і В). Опори балки розміщуватимуться в місцях опирання на другорядні балки.
Оскільки насправді таких опор 13 то за розрахункову схему вважаємо
п’ятипрольотну балку.
Знаходимо розрахункові прольоти плити. Для цього задаємось поперечним
перерізом другорядної балки
[pic] приймаємо bsb=20 см.
2.3. Статичний розрахунок плити
Розрахунковими перерізами плити при розрахунку її міцності за методом
граничної рівноваги будуть 1-1 2-2 3-3 4-4 (рис 1.4). Визначаємо
величини згинальних моментів й поперечних сил що діють в цих перерізах:
2.4. Визначення площ робочої арматури в
розрахункових перерізах плити
Згідно з вимогами [1] товщина плити для виробничих будівель повинна
бути не меншою ніж 50 мм.
Тоді робоча висота [pic]
Площу Аs робочої арматури знаходимо для найбільш завантажених
перерізів 1-1 2-2 3-3 4-4.
Проліт 1-1. Знаходимо значення αm
За значенням αm=0093 знаходимо =0954 [20]
Необхідна площа повздовжніх робочих стержнів у перерізі I-I
Приймаємо 5 (5 фактично Аs1-1=982 мм2.
Проліт 2-2. Знаходимо значення αm
Приймаємо 10 (4 фактично Аs2-2=126 мм2.
Проліт 3-3 4-4. Знаходимо значення αm
Необхідна площа повздовжніх робочих стержнів у перерізі 3-3 4-4
Приймаємо 5 (5 фактично Аs3-3=Аs4-4=982 мм2.
2.5. Конструювання плити
Таблиця 1.2 Армування плити окремими стержнями
№ Проліт або опора As см2
розглядається розра-ху
діаметр крок фактична
Крайній проліт 7246 (5Вр– 200 982
Перша проміжна 10622 (4Вр– 100 126
Середні прольоти й 9197 (5Вр– 200 982
3. Розрахунок і конструювання другорядної балки
Статичний розрахунок другорядних балок монолітного ребристого
перекриття з балочними плитами виконують за методом граничної рівноваги.
Розрахунок міцності балки виконують за перерізами нормальних а також
похилих до її поздовжньої осі. Балки конструюємо відповідно до вимог [1].
3.1. Розрахункова схема балки
У розрахунках другорядну балку розглядаємо як нерозрізну п’яти-
прольотну опорами якої є головні балки.
За всією довжиною балка завантажена рівномірно розподіленим погонним
навантаженням (g+v) інтенсивність якого дорівнює навантаженню
прикладеному до 1 м2 плити (табл. 1.1) помноженому на відстань між осями
другорядних балок (рис 1.6) і навантаженням від власної ваги 1 м погонної
довжини другорядної балки яке можна визначити помноживши площу
поперечного перерізу на об’ємну масу залізобетону:
де g v – відповідно розрахункові постійне ій тимчасове навантаження
hsb bsb – відплвідно висота і ширина другорядної балки;
γо – об’ємна маса залізобетону;
γn γf – коефіцієнти надійності відповідно за призначенням будівлі і
За розрахункові прольоти середніх балок беруть відстань у просвіті між
для крайньої балки розрахунковий проліт
де sb1 sb – відповідно прольоти між осями середніх і крайніх балок;
а – прив’язка внутрішньої грані стіни до розбивочної осі;
hmb bmb – відповідно висота і ширина головної балки які визначаються
[pic] приймаємо hmb=60 см
В – довжина площини спирання балки на стіну (оскільки hsb60 см то
3.2. Статичний розрахунок балки
Розрахунковими перерізами балки при розрахунку її міцності за методом
граничної рівноваги будуть 1-1 2-2 3-3 4-4 (рис 2.1). Визначаємо
переріз 3-3 4-4: [pic]
3.3. Уточнення розмірів поперечного перерізу балки
Задані в п.1.2.2 розміри поперечного перерізу балки необхідно
уточнити взявши за основу дані статичного розрахунку. знаходимо робочу
висоту балки в перерізі 1-1 оскільки тут діє максимальний згинальний
момент. У цьому перерізі плита моноліто зв'язана з балкою участі в
сприйнятті моменту [pic] не бере оскільки вона перебуває в розтягнутій
У цьому виразі невідомим є коефіцієнт [pic]. Знайдемо його задавшись
коефіцієнтом армування балки [pic] і перевіривши відповідає це значення
умовам оптимального армування балки чи ні а саме чи дотримується умова
Використовуючи обчислені значення коефіцієнтів [pic] і [pic]
Оскільки згідно з конструктивними вимогами для стержнів [pic] в балках
з [pic] товщина захисного шару [pic] то
Округливши отримане значення [pic] до кратного 50 мм у більший бік
матимемо що [pic]. Звідси уточняємо
3.4. Розрахунок міцності балки в нормальних перерізах
Переріз 1-1. Розрахунковий поперечний переріз балки в прольоті в
розрізі I-I буде мати вигляд тавра.
Знаходимо положення границі зони стиснення бетону
то границя зони стиснення проходить у поличці.
Знаходимо значення αm
За значенням αm=0207 знаходимо =0882.
Приймаємо 4 (18 фактично Аs1-1=5090 мм2.
Приймаємо 2(10+4(18 фактично Аs2-2=666 мм2.
Переріз 3-3. Окільки [pic][pic] то границя стиснутої зони проходить у
Приймаємо 4(18 фактично Аs3-3=509 мм2.
Приймаємо 2(10+4(18 фактично Аs4-4=666 мм2.
3.5. Розрахунок міцності балки за похилими
Спочатку перевіряємо міцність другорядної балки в похилому перерізі на
дію головних стискальних напружень в похилій смузі між похилими тріщинами
виходячи з умови [pic]
де Q – поперечна сила в нормальному перерізі який розташовується на
відстані від опори не менше ніж
Qb – поперечне зусилля яке сприймається бетоном в найбільш
небезпечному перерізі балки при наявності конструктивно установленої
поперечної арматури;
φw1 – коефіцієнт що враховує вплив хомутів установлених
ES – модуль пружності арматури;
Eb– початковий модуль пружності бетону;
Asw – площа перерізу у хомутів в одній площині перерізу балки що
φb1 – коефіцієнт що визначається за формулою [pic]
– коефіцієнт для важкого бетону приймаємо =001.
Згідно до конструктивних вимог балку армуємо хомутами із двох стержнів
d=6 мм установлених з кроком s=150 мм.
де ES=21·104 – для арматури заданого класу А-;
Eb=23·103 – для бетону заданого класу В15;
умова виконується і отже міцність балки по похилій смузі між похилими
тріщинами забезпечена.
оскільки умова виконується то вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.
Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами на дію головних
розтягуючих напружень у припущенні відсутності хомутів виходячи з умови
де Q – максимальна поперечна сила в нормальному перерізі;
Qbmin – поперечне зусилля яке сприймається бетоном у найбільш
небезпечному перерізі балки в припущенні відсутності хомутів;
φb3 – коефіцієнт що береться для важкого бетону φb3=06;
φf – коефіцієнт що враховує вплив стиснутих полок таврових елементів;
тобто похилі тріщини утворюються тому потрібно враховувати хомути.
Rbt – розрахунковий опір бетону осьовому розтягненню для граничних
станів першої групи Rbt=075.
Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням
хомутів за умовою [pic]
припустивши спочатку що відігнуті стержні в роботі балки участі не
де c – довжина проекції похилого перерізу на повздовжню вісь елемента.
де φb2 – коефіцієнт що враховує вид бетону для важкого бетону φb2=20.
Зусилля в хомутах на одиницю довжини в межах похилого перерізу
де Rsw – розрахунковий опір розтягненню арматури хомутів для граничних
станів першої групи;
Asw – площа арматури хомутів;
Оскільки [pic] то міцність балки за похилими перерізами армованими
хомутами d=6 мм забезпечена.
3.6. Побудова обгинаючої епюри моментів
Обгинаючи епюру згинальних моментів для другорядної балки будуємо з
метою виявлення в ній перерізів які сприймають у процесі експлуатації
згинальні моменти з різними знаками і виконання армування балок що
забезпечує їх міцність в таких перерізах за формулою [pic] в якій значення
коефіцієнта і береться для нижніх точок і-го перерізуа для верхніх – за
(табл. 1.2[10]) залежно від співвідношення тимчасового навантаження до
постійного vg яке змінюється в межах 05 5; lsbi – проліт балки lsb1 або
lsb2 в якому будується епюра.
Знаходимо співвідношення vg
За обчисленим відношенням знаходимо значення коефіцієнтів + і – .
Моменти обчислюємо в табличній формі.
Таблиця 1.3. Обчислення значення ординат обгинаючої епюри моментів у
перерізах другорядної балки
ПроліРозрахун-кВідстань відЗначення [pic] Згинальні
т овий лівої опори коефіцієнта моменти кН·м
переріз до перерізу
АБ 1 02·lsb1 0065 — 1407* 1691 —
04· lsb1 0090 — *432= 2341 —
06· lsb1 0075 — =26015 1951 —
08· lsb1 0020 — 5203 —
10· lsb1 — 00715 — -186
02·lsb2 0018 -0017 1407* 741 -70006
04· lsb2 0058 +0018 *5412= 2388 -74124
06· lsb2 0058 +0014 =4118 2388 +57652
08· lsb2 0018 -0011 741 -45298
10· lsb2 — -00625 — -25737
3.7. Побудова епюри матеріалів
Під епюрою матеріалів розуміють графік згинальних моментів які
сприймаються нормальними перерізами сконструюваної другорядної балки.
Оскільки площа арматури розраховується на максимальні значення
згинальних моментів то розташування її в такій кількості за всією довжиною
балки обов’язково призведе до значних перевитрат. Забезпечення економічного
армування балки у всіх перерізах здійснюється за допомогою побудови епюри
матеріалів – графік несучої здатності запроектованої балки в будь-якому
Переріз 1-1. На відстані 0425lsb1 від опори А балкою сприймається
згинальний момент [pic]
У цьому перерізі As1-1=911 мм2
У цьому самому перерізі негативний момент сприймається стержнями 2(12А-
Ордината перетину епюри згинального моменту з верхньою частиною
обгинаючої епюри моментів
Переріз 2-2. Для цього перерізу маємо 2(16 А- [pic]402 мм2
Для цього перерізу маємо 2(14 А- [pic]308 мм2
Негативний момент сприймається стержнями 2(12+4(18 А- при [pic]=1244
Переріз 3-3. У цьому перерізі маємо 2(14 +2(18 А-I [pic]=817 мм2
Негативний момент сприймається стержнями 2(12 А- при [pic]=226 мм2
Переріз 4-4. У цьому перерізі 2(14 А- [pic]308 мм2 [pic]
А також 2(18 А- [pic]509 мм2 [pic]
Негативний момент сприймається стержнями 2(12+2(14+2(18 при
Переріз 5-5 Для цього перерізу [pic]
Негативний момент сприймає арматура 2(12 +2(18 А- [pic]=735 мм2
Переріз 6-6 Негативний момент сприймає арматура 2(12 +2(18 А-
обгинаючої епюри моментів [pic]
Проліт 1-2; Опора 2. Початок відгину 4402=220 мм; кінець 220+440=660
мм>330 мм – тобто початок і кінець відгину залишаємо без змін.
Стержень необхідно запустити за точку теоретичного обриву на відстань
Оскільки міцність балки за похилими перерізами визначена без
урахування відігнутої арматури то вважаємо що Asinc=0:
Крім того довжина анкерування повинна бути не меншою ніж
де [pic] – для гладкого профілю арматури.
Оскільки [pic] то [pic].
Переріз 7-7 У цьому перерізі маємо 2(12 +2(18 А- [pic]=735 мм2
Проліт 2-3; Опора 2. Початок відгину 3902=195 мм; кінець
5+390=585 мм>540 мм тобто початок і кінець відгину залишаємо без змін;
Переріз 8-8 Негативний момент сприймає арматура 2(12 +2(14 А-
Проліт 2-3; Опора 3. Початок відгину 4402=220 мм; кінець 220+440=660
мм810 мм –тому приймаємо за кінець відгину 810 мм а за початок 810-
Переріз 9-9 У цьому перерізі маємо негативний момент сприймаэться
стержнями 2(12 +2(18 А- [pic]=735 мм2 [pic]
Проліт 3-4; Опора 3. Початок відгину 3902=195 мм; кінець 195+390=585
мм>260 мм – тобто початок і кінець відгину залишаємо без змін; [pic].

Балка.dwg

Основи автоматизованого проектування
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка

tytul (3).doc

Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій
Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проекту “Багатоповерхова
№ залікової книжки 06202
студентка групи 401-

PZ. Petrov.doc

Розрахунок і конструювання монолітного ребристого залізобетонного
перекриття з балочними плитами
Компоновка конструктивних схем і вибір оптимального варіанта перекриття
Розрахунок і конструювання плити
Визначення навантажень що діють на плиту
Розрахункова схема плити
Статичний розрахунок плити
Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
Конструювання плити із урахуванням вимог СНиП 2.03.01-84
Визначення кількості стержнів армування
Розрахунок і конструювання другорядної балки
Розрахункова схема балки
Статичний розрахунок балки
Уточнення розмірів перерізу балки
Розрахунок міцності балки в нормальних перерізах
Розрахунок міцності балки в похилих перерізах
Розрахунок на дію поперечної сили
Розрахунок на дію згинального моменту
Побудова обгинаючої епюри моментів
Побудова епюри матеріалів
Розрахункові перерізи для епюри матеріалів
Згинальні моменти другорядної балки
Список використаної літератури
Монолітне ребристе перекриття являє собою єдину конструкцію що
складається з плит другорядних і головних балок. У перекритті з балочними
плитами використовується така схема розподілу на окремі елементи: плита
обпирається на другорядні балки другорядні балки – на головні головні
балки – на колони й стіни.
Вважається що за такою схемою здійснюється передача навантаження з
перекриття на фундамент.
Проектування монолітного ребристого залізобетонного перекриття з
балочними плитами включає: компоновку конструктивної схеми; розрахунок і
конструювання балочної плити другорядної і головної балок.
Компоновка конструктивних схем і вибір оптимального варіанта
Компонуючи конструктивну схему перекриття вибираємо сітку
колон напрямок головних і крок другорядних балок. По конструктивним
міркуванням головні балки розміщуємо впоперек будівлі.
Вихідні дані для розрахунку перекриття над підвалом:
будинок виробничого призначення; розміри будинку в плані в осях –
3х20.2м; кількість поверхів – 3; висота поверхів – 3 м; тип підлоги – з
лінолеуму; клас бетону конструкцій перекриття – В15; арматурна сталь класу
А- – для балок і А- для плит.
Тимчасове корисне нормативне навантаження на перекриття vser=2300 Нм2.
Для заданних матеріалів знаходимо розрахункові характеристики:
для бетону класу В15 – Rb=85 МПа γb2=09; для арматури класу А-I – Rs=225
МПа для А- - Rs=280МПа
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів головних балок
Приймаємо nmb=3. Тоді довжина прольоту балки
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів в прольоті головної
Приймаємо ns=3 а вздовж будинку [pic]=9 прольотів плит.
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів плит
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів головної балки
Знаходимо максимальну і мінімальну кількість прольтів другорядних балок
Знаходимо довжину середніх і крайніх прольотів другорядних балок
Розрахунок виконуємо в два етапи: спочатку статичний а потім –
конструктивний. Для розрахунку навантажень конструкцію підлоги вибираємо
згідно з вимогами СНиП 2.03.13-88. Підрахунок навантажень групуємо в
табличній формі. Нормативні навантаження на 1м2 складаються з постійного
навантаження [pic] а також з корисного (тимчасового) [pic]. Значення
нормативних навантажень являє собою розподілену на 1м2 перекриття власну
вагу цього перекриття й вагу кожного із шарів підлоги окремо. При
визначенні розрахункових навантажень [pic] і [pic] їх нормативні значення
перемножають на коефіцієнт надійності за навантаженням [pic] і коефіцієнт
надійності за призначенням будівлі [pic]. Таким чином отримаємо:
Таблица 1. Підрахунок навантажень що діють на 1м2 перекриття
Навантаження ХаракКоефіцієнтКоефіцієнРохрахКоефіцієРозрах
терисγn т γfe унковонт γfm ункове
тичненадійночтінадійност–експлза навант
наванза і за уатацінадійносаження
таженпризначенннавантажейне ті навант
ня ям будівлінням для навантнавантажаження
кн.м ГС1 аженняенням
Полівінілецетантне 72 095 1 684 13 8892
Стяжка із легкого бетону 800 095 1 760 13 988
Прошарку із шлаку 368 095 1 3496 13 45448
Плита перекриття 1500 095 1 1425 11 15675
Разом постійне 2603 30989
Тимчасове корисне 2300 095 1 2185 12 2622
Розрахункова схема плити.
За розрахункову схему плити вважаємо нерозрізну балку що являє собою
смугу шириною 1м вирізану з перекриття уздовж головних балок (між осями Б
і А). Опори балки розміщуватимуться в місцях обпирання на другорядні балки.
За розрахункову схему вважаємо п'яти пролітну балку.
Щоб знайти розрахункові прольоти слід спочатку задатися розмірами
поперечного перерізу другорядної балки:
приймаємо hsb=400 мм;
приймаємо bsb=200 мм.
Розрахунковий проліт [pic] середніх плит береться таким що дорівнює
відстані в просвіті між другорядними балками:
Розрахунковий проліт крайньої плити при обпиранні її із одного боку на
несучу стіну дорівнює:
Розрахунковими перерізами плити вважаються такі:
-1 — у першому прольоті на відстані [p
-2 — на опорі В зліва і справа від неї;
-3 посередині другого прольоту;
Знаходимо зусилля в найбільш небезпечних перерізах 1-1 2-2 3-3 4-4:
Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу
Як видно із схеми плити її розрахунковим перерізом за всією довжиною
буде прямокутник ширина якого [pic].
Товщину плити визначену раніше як зведену [pic] у процесі порівняння
варіантів перекриття уточнюють так. За максимальним моментом обчислюють її
необхідну робочу висоту:
[pic] розрахунковий опір бетону Мпа для граничного стану першої
групи. Приймаємо за ([1] стр.18 табл.13). Для заданого по завданню
класу бетона В15 приймаємо [pic].
[pic] коефіцієнт умов роботи який приймаємо згідно ([1] стр.19
табл.15) рівним [pic]
[pic] ширина перерізу. [pic].
[pic] де [pic]розрахункова відносна висота стиснутої зони.
Визначаємо за формулою:
[pic]коефіцієнт армування який з досвіту проектування приймаємо
[pic] розрахунковий опір арматури для граничних станів першої групи
який приймаємо згідно ([1] стр.19 табл.15). [pic].
Врахувавши що максимальний момент діє в перерізі 2-2 і дорівнює
[pic] отримаємо робочу висоту плити:
[pic] діаметр робочої арматури який приймаємо [pic].
[pic] товщина захисного шару яка приймається не меншою за діаметр
робочої арматури і не менша згідно ([1] стр.58 п.5.5) 10 мм. Приймаємо
Отже приймаємо товщину плити[pic]
Визначення площ робочої арматури в розрахункових
Робочу арматуру підбираємо для прольотних 1-1 3-3 і опорних 2-2 4-4
перерізів де згинальні моменти максимальні. Потрібну площу її поперечного
перерізу визначають у такій послідовності. Спочатку для вибраного перерізу
обчислюємо коефіцієнт [pic]:
потім визначають за підрахованим значенням [pic] коефіцієнт [pic] за
за отриманим значенням [pic] знаходимо площу робочої арматури:
Знаходимо значення αm
За значенням αm=00858 знаходимо =0955 [20]
Необхідна площа повздовжніх робочих стержнів у перерізі 1-1
Приймаємо 5(6 фактично Аs1-1=141 мм2.
Необхідна площа повздовжніх робочих стержнів у перерізі 2-2
Приймаємо 8(6 фактично Аs2-2=226 мм2.
Необхідна площа повздовжніх робочих стержнів у перерізі 3-3 4-4
Приймаємо 8(6 фактично Аs3-3=Аs4-4=226 мм2.
Конструювання плити із урахуванням вимог СниП 2.03.01-85
За знайденою в 1.2.5. площею арматури [pic] виконуємо конструювання
плити згідно з ( [2] п.5.33. 5.38. 5.39. 5.64. 5.65. стр.157-158 ).
Анкерування плити приймаємо роздільне ( так як [pic]) окремими стержнями.
Мінімальний крок арматури (відстань між центрами сусідніх стержнів)
приймаємо згідно ( [2] п.5.39 стр. 158.) :[pic]. Округлюючи до значення
кратному 25 мм. Максимальний крок арматури так як [pic] приймаємо [pic].
Визначаємо кількість стержнів в кожному з чотирьох перерізів плити згідно (
[2]стр. 188 додаток 4.):
Таблиця 1.2. Армування плити окремими
№ Проліт або As із Армування
розрахункові нку мм2
діаметркрокфактична
Крайній проліт;137.54 56 А- 200 141
Перша проміжна 201.97 86 А- 125 226
Середні 175 86 А- 125 226
Армування - 8 А-1 200 5024
Арматура над - 10 А- 350 785
Конструювання плити починаємо з визначення необхідного числа
стержнів за сортаментом арматури (напр. дод.4 [3]) потрібна площа
яких розрахована в п.1.2.4. Робочу арматуру призначаємо відповідно
до завдання — класу А- діаметр стержнів приймаємо відповідно до
розрахунку в п.1.2.4 8 мм.
Відповідно до п.5.65 [3] для сприйняття розтягуючи зусиль у місцях
сполучення плити з головною балкою передбачуємо укладання (у верхній
зоні плити) перпендикулярно до головної балки додаткової арматури
з розрахунку стержня діаметром 10 мм на 1м і площею перерізу не
менш третини найбільшого перерізу прольотної робочої арматури. ї
заводимо у кожний бік плити від грані балки на довжину
розрахункового прольоту плити.
Результати підбору арматури зводимо в табл. 1.3.
Анкерування поздовжніх робочих стержнів здійснюємо в другорядних
балках на відстані [pic] від їх граней (за рис.6.91 [4]). На кінцях
стержнів з метою забезпечення їх надійного анкерування виконуємо
гаки відповідно до п.5.11 [3]. У результаті довжина робочих
стержнів збільшується на 125d (за черт.92 [3]).
Таблиця 1.3. Специфікація
Поз.Найменування КількістьМаса
6А- = 1840 432 177.12
6А- = 2360 2422 1259.44
6А- = 1240 692 190.5
6А- = 1380 2422 750.82
8А- =550 634 139.48
10А- =1430 348 306.24
Армування плит прилеглих до стіни вздовж осі 1 здійснюємо
стержнями діаметр – 8 мм. У плиті між осями Б і Д установлюємо
додаткові стержні (поз.6) з кроком 350 мм оскільки в цьому разі
крок поздовжніх стержнів у першому і наступних прольотах різний.
Статичний розрахунок другорядних балок монолітного ребристого
перекриття з балочними плитами виконують за методом граничної рівноваги.
Розрахунок міцності балки виконують за перерізами нормальних а також
похилих до поздовжньої осі. Балки конструюють відповідно до вимог СниП
У розрахунках другорядна балка розглядається як нерозрізна
багатопрольотна опорами якої є головні балки. Ми маємо три таких проліта.
За всією довжиною балка завантажена рівномірно розподіленим погонним
навантаженням [pic] інтенсивність якого дорівнює навантаженню
прикладеному до [pic] помноженому на відстань між осями другорядних балок
і навантаженню від власної ваги [pic]погонної довжини другорядної балки
яке можна визначити помноживши площу поперечного перерізу на об’ємну масу
[pic]крок другорядних балок [pic]
[pic]відповідно висота і ширина другорядної балки
[pic]об’ємна маса залізобетону. [pic]
[pic]коефіцієнт надійності відповідно за призначенням будівлі і за
[pic]За розрахункові прольоти середніх балок беруть відстань у просвіті між
Для крайньої балки розрахунковий проліт:
Висоту і ширину головної балки визначаємо попередньо зі співвідношень:
[pic] приймаємо hmb=600 мм
За розрахункові прольоти середніх балок беруть відстань у просвіті між
для крайньої балки розрахунковий проліт
де sb1 sb – відповідно прольоти між осями середніх і крайніх балок;
а – прив’язка внутрішньої грані стіни до розбивочної осі;
hmb bmb – відповідно висота і ширина головної балки які визначаються за
У статичних розрахунках другорядних балок з рівними прольотами або
такими які відрізняються не більше як на 20% розрахункові згинальні
моменти визначають використовуючи метод граничної рівноваги:
На крайній вільній опорі [pic]:
На першій проміжній опорі [pic] зліва:
На першій проміжній опорі [pic]справа і на решті опор:
Оскільки другорядна балка і плита з’єднані монолітно то і працюють
вони разом. Це означає що за розрахунковий переріз другорядної балки в
прольотах (переріз 1-1 3-3) слід вважати тавр оскільки в цих місцях плита
опиняється в стиснутій зоні. На опорах (переріз 2-2) розрахунковим
перерізом другорядної балки буде прямокутник оскільки тут плита опиняється
в розтягнутій зоні й у роботі перерізу участі не бере.
Призначаючи розміри полки таврового поперечного перерізу слід враховувати
Остаточно приймаємо [pic]
Визначаємо робочу висоту балки [pic] на дію згинального моменту
[pic]біля грані другої від краю опори ( переріз 2-2 ). Оскільки на цій
опорі діє негативний момент і плита перебуває в розтягнутій зоні то
розрахунок ведемо як для прямокутного перерізу шириною [pic]:
[pic] розрахунковий опір бетону МПа для граничного стану першої
класу бетона В15 приймаємо Rb=85 МПа.
[pic] ширина другорядної балки. [pic].
який приймаємо згідно ([1] стр.19 табл.15) Rs=280 МПа..
Врахувавши що момент який діє в перерізі 3-3 дорівнює [pic]
отримаємо робочу висоту другорядної балки:
Висота перерізу балки:
[pic] діаметр робочої арматури
робочої арматури і не менша згідно ([1] стр.58 п.5.5) 20 мм.
Товщину захисного шару з дотриманням вимог СниП приймаємо [pic].
Тоді висота перерізу балки становить:
Приймаємо висоту перерізу балки [pic] мм.
Уточнюємо робочу висоту перерізу балки:
Визначити міцність балки в нормальних перерізах для наявних данних –
значить підібрати таку кількість поздовжньої арматури в розрахункових
перерізах яка забезпечує міцність балки в них на дію відповідних
згинальних моментів.
Перерізи 1-1 і 3-3 балки мають форму тавра. Тому площу робочої
арматури балки в цих перерізах слід визначити залежно від положення границі
Обчислюємо момент що сприймається цим перерізом у припущені що
границя стиснутої зони проходить по нижній грані полки а саме при [pic].
Так як[pic] то переріз балки розглядаємо як прямокутний з розмірами
За значенням αm=0063 знаходимо =0967.
Приймаємо 2(12+2(12 фактично Аs1-1=4520 мм2.
За значенням αm=0079 знаходимо =0959.
Необхідна площа повздовжніх робочих стержнів у перерізі 3-3
Приймаємо 2(12+2(16 фактично Аs1-1=6280 мм2.
У перерізі 2-2 вплив полки не враховується оскільки вона міститься в
розтягнутій зоні. Тому поперечний переріз тут розраховуємо як прямокутний
Приймаємо 2(12+2(10+2(12 фактично Аs2-2=609 мм2
У перерізі 4-4 вплив полки не враховується оскільки вона міститься в
Приймаємо 2(10+2(12+2(12 фактично Аs2-2=609 мм2
Розрахунок міцності балки в похилих перерізах виконують згідно з
вимогами нормативних документів окремо на дію поперечної сили і згинального
Спочатку перевіряємо міцність другорядної балки в похилому перерізі на дію
головних стискальних напружень в похилій смузі між похилими тріщинами
виходячи з умови [pic]
де Q – поперечна сила в нормальному перерізі який розташовується на
відстані від опори не менше ніж
Qb – поперечне зусилля яке сприймається бетоном в найбільш небезпечному
перерізі балки при наявності конструктивно установленої поперечної
φw1 – коефіцієнт що враховує вплив хомутів установлених конструктивно;
ES – модуль пружності арматури;
Eb– початковий модуль пружності бетону;
Asw – площа перерізу у хомутів в одній площині перерізу балки що
φb1 – коефіцієнт що визначається за формулою [pic]
– коефіцієнт для важкого бетону приймаємо =001.
Згідно до конструктивних вимог балку армуємо хомутами із двох стержнів d=6
мм установлених з кроком s=150 мм.
де ES=21·105 – для арматури заданого класу А-;
Eb=23·103 – для бетону заданого класу В15;
Умова виконується і отже міцність балки по похилій смузі між похилими
тріщинами забезпечена.
оскільки умова виконується то вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.
Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами на дію головних
розтягуючих напружень у припущенні відсутності хомутів виходячи з умови
де Q – максимальна поперечна сила в нормальному перерізі;
Qbmin – поперечне зусилля яке сприймається бетоном у найбільш
небезпечному перерізі балки в припущенні відсутності хомутів;
φb3 – коефіцієнт що береться для важкого бетону φb3=06;
φf – коефіцієнт що враховує вплив стиснутих полок таврових елементів
тобто похилі тріщини утворюються тому потрібно враховувати хомути.
Rbt – розрахунковий опір бетону осьовому розтягненню для граничних станів
першої групи Rbt=072.
Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням хомутів за
припустивши спочатку що відігнуті стержні в роботі балки участі не
де c – довжина проекції похилого перерізу на повздовжню вісь елемента.
де φb2 – коефіцієнт що враховує вид бетону для важкого бетону φb2=20.
Зусилля в хомутах на одиницю довжини в межах похилого перерізу
де Rsw – розрахунковий опір розтягненню арматури хомутів для граничних
станів першої групи;
Asw – площа арматури хомутів;
Оскільки с0=0517 м2h0sb=2·0262=0524 м то приймаємо с0=0517 м
Оскільки [pic] то міцність балки за похилими перерізами армованими
хомутами d=6 мм забезпечена. Відігнуту арматуру не потрібно враховувати.
Побудова згинаючої епюри моментів
Обгинаючу епюру моментів будуємо наступним чином. Для цього знаходимо
спочатку відношення тимчасового навантаження до постійного:
За обчисленим відношенням [pic] знаходимо значення коефіцієнтів
[pic] і [pic]. Моменти обчислюємо в табличній формі. Точку перетину
верхньої правої частини обгинаючої епюри в прольоті [pic]з горизонтальною
віссю знайдемо за виразом:
Таблица II. Обчислення значень ординат обгинаючої епюри моментів у
перерізах другорядної балки
Проліт Розрахун-Відстань Значення коефіцієнта[pic] Згинальні
ковий від лівої [pic] моменти [pic]
[pic] [pic] [pic] [pic]
АБ 1 02 0065 — 366.87 23.89 —
04 0090 — 366.87 33.02 —
06 0075 — 366.87 27.52 —
08 0020 — 366.87 7.34 —
10 — -00715 366.87 — -26.23
БВ 5 00 — -00715 366.87 — -26.23
08 — -00625 581.69 — -36.35
Під епюрою матеріалів розуміють графік згинальних моментів які
сприймаються нормальними перерізами сконструйованої другорядної балки.
Епюра матеріалів будується накладанням її на обгинаючу епюру згинальних
моментів (в однаковому масштабі). Це дозволяє наочно оцінити наскільки
відрізняється момент що сприймається перерізом балки від згинального
моменту який діє в цьому самому перерізі від зовнішнього навантаження. Для
того щоб цю різницю звести до мінімуму і таким чином економно за армувати
балку необхідно зайву арматуру обірвати в прольоті або перевести у верхню
зону. Для цього спочатку потрібно за конструювати розрахункові перерізи.
Епюру матеріалів будуємо в прольотах [pic] і [pic]. Ординати епюри
матеріалів в [pic] перерізі балки знаходимо за формулою:
Побудову епюри починаємо від опори [pic].
Переріз 1-1. На відстані 0425lsb1 від опори А балкою сприймається
згинальний момент [pic]
У цьому перерізі As1-1=452 мм2 [pic]
У цьому самому перерізі негативний момент: [pic]=157 мм2
У цьому перерізі As2-2=226 мм2 [pic]
У цьому самому перерізі негативний момент: [pic]=609 мм2
Переріз 3-3. У цьому перерізі [pic]=628 мм2
Негативний момент сприймається стержнями 2(10 А-I при [pic]=157 мм2
Переріз 4-4. У цьому перерізі As4-4=402 мм2 [pic]
Переріз 5-5. Для цього перерізу [pic]
Негативний момент сприймає арматура 2(12 +2(10 А-I [pic]=383мм2
Переріз 6-6. У цьому перерізі [pic]=452 мм2
Негативний момент при [pic]=383 мм2
Переріз 7-7. У цьому перерізі [pic]=628 мм2
Переріз 8-8. У цьому перерізі [pic]=628 мм2
Переріз 9-9. У цьому перерізі [pic]=628 мм2
СНиП 20.03.01-84. Бетонные и железобетонные конструкции. - М.
СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. – М. 1986
Залізобетонні конструкції: П.Ф.Вахненко А.М.Павліков О.В.Горик
В.П.Вахненко. За ред. П.Ф.Вахненко.-К.:Вища школа 1999
Проектирование железобетонных конструкций.Справочное пособие.
Под ред. А.В.Голышева.-К.1990
Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное
проектирование.под ред. А.Я.Барашикова. –К.Высшая школа1987
Конструювання залізобетонних елементів. Навч.
ПосібникП.П.Воскобійник М.М.Губій О.А.Довженко та інші За ред.
М.М.Губія. – Полтава:Полтавський державний технічний університет
імені Юрія Кондратюка 2002
Багатоповерхова каркасна будівля
ПНТУ імені Юрія Кондратюка

tytul (2).doc

Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра залізобетонних і кам’яних конструкцій
Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проекту “Багатоповерхова
№ залікової книжки 06190
студент групи 401-БПН

ЗБК.dwg

Основи автоматизованого проектування
ПНТУ ім. Ю. Кондратюка
План перекриття на позначці +0.000
ПДТУ ім. Ю.Кондратюка
Перекриття на позначці
000. Плита ПМ-1.Балка Бм-1
Багатоповерхова каркасна будівля у м.Полтава
Монолітне ребристе nзалізобетонне перекриття
Специфікація перекриття ПМ-1
Відомість витрати сталі на елемент кг
Розрахункова схема Пм-1
Розрахункова схема Бм-1
Фрагмент плану армування
Техніко-економічні показники
Найменування n елемента
Розрахункові навантаження: