Проектирование интеллектуального датчика на базе микроконтроллера 89С51

Specufik.doc

Позначення Назва К-сть Зауваження
C1C2 C5C6 КМ-4-0.1-[pic]1% 4
C4C3 К50-35-10.0-6В 2
C7 К50-35-35В-10мкФ 1
C8C9 КД-2-33пФ[pic] 2
C10C13C14C18C19 КМ-4-0.1[pic] 5
C11C16C17 К50-35-35В-470.0[pic] 3
C12C15 К50-35-10В-47.0[pic] 2
Кварцовий резонатор
DA4 DA5 KP142EH5A 2
R1 C2-29-0.25-3.9кОм[pic]5% 1
R2 R3 СП3-1а-10кОм[pic]1% 2
R4 R5 R6 R7 C2-29-0.25-100кОм[pic]1% 4
R8 R9 C2-29-0.25-15кОм[pic]1% 2
R10 C2-29-0.125-8.2кОм[pic]1% 1
VD1VD2VD5VD6 КД522А 4
VD4VD10VD12 КС147 3
SB1-SB14 Геркони 14
Зм.Арк.№докум.ПідписДата

KURSOVA Teplyi.DOC

Міністерство освіти та науки України
Національний університет
Львівська політехніка”
з курсу Мікропроцесорна техніка”
ПРОЕКТУВАННЯ НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ДАВАЧА НА БАЗ МКРОКОНТРОЛЕРА 89С51”
ндивідуальне завдання 4
Структурна схема інтелектуального давача побудованого на базі
мікроконтролера 89С51 5
1.Мікроконтролер 89С51 та призначення його ніжок 6
2. Опис роботи інтелектуального давача 8
Побудова контролера клавіатури та восьмирозрядного індикатора 9
1.Ввід інформації з клавіатури 9
2.Вивід інформації на семисегментний індикатор 12
3.Програма для програмування програмованого логічного пристрою 13
4.Часові діаграми роботи програмованого логічного пристрою
контролера клавіатури та восьмирозрядного індикатора 15
Робота аналого-цифрового пристрою 17
Первинні перетворювачі температури 21
Програма для роботи мікропроцесорного пристрою побудованого на 23
базі мікроконтролера 89С51
На сучасному етапі науково-технічного процесу все більше важливим стає
питання впровадження у виробничу і наукову діяльність високоточних методів
ведення обрахунку їх фіксації і перетворення. Це пов`язане в першу чергу з
підвищення вимог до точності і надійності проведення у різних галузях
науки і техніки особливо у вимірюваннях фізичних величин.
Використання цифрових складових у приладах і пристроях обумовлюється в
першу чергу можливістю прямого їх використання у схемах керування
побудованих як правило на базі мікроконтролерної техніки що дозволяє
обійтися без переходів між аналоговими і цифровими видами представлення
інформації і відповідно зменшити похибки результатів вимірювань.
Переваги мікропроцесорних систем над аналоговими є у тому що у них
переважає висока точність вимірювання параметрів переважає швидкодія
вимірювання та можливості використання мікроелектронних пристроїв при
непрямих вимірюваннях. При цьому основні похибки вносять аналогові давачі
які є менш точними за цифрові.
нтелектуальні давачі переважно застосовуються для виконання непрямих
вимірювань тих величин які неможливо виміряти прямими методами.
ндивідуальне завдання до курсового проекту.
Розмір клавіатури: 2 х 7
Розрядність індикатора: 7
Параметр який вимірюється непрямим методом:
(tcy =10-6[11065+ 11224 (t 1000) -5381 (t 1000)2];
(tT =10-6[108+ 10 (t 1000)];
d = d20[1 + αtcy(t - 20)];
D = D20[1 + αtT(t - 20)];
Вхідні параметри які вимірюються за допомогою
перетворювачів: t=[oC] [pic]=[Па].
Контрольна точка: t=14 oC [pic]=25000 Па d20=012м
D20=03м [pic] [pic] [pic]
Доцент кафедри АТХП:
Загальна структурна схема інтелектуального давача побудованого на базі
мікропроцесорного пристрою.
Структурна схема інтелектуального давача на базі мікроконтролера 89С51
наведена на рисунку 2.1 і складається з:
- мікроконтролера 89С51 який здійснює керування зовнішніми
пристроями вводувиводу та поводить обчислення згідно програми по
обчисленню величини Z (рівняння наведені в індивідуальному
- аналого-цифрового перетворювача (АЦП MAX187) який здійснює
перетворення сигналу з аналогового в цифровий ;
- клавіатури за допомогою якої вводяться постійні величини або
виводяться певні величини для перевірки програми;
- семирозрядного семисегментного індикатора який потрібен для
показу величин які вводяться знаходяться в пам’яті (тобто вже
введені) вимірюються чи обраховуються в даний момент;
- контролер клавіатури (5С090) та семисегментного індикатора який
обслуговує клавіатуру та семисегментного індикатор;
- контролеру каналу послідовного вводувиводу який дозволяє
обмінюватися інформацією з іншими контролерами чи з вищим рівнем
керування (наприклад комп’ютером);
Мікроконтролер 89С51 та призначення його ніжок
Основним елементом інтелектуального давача є мікроконтролер. Для даного
проекта застосовується мікроконтролер 89С51 загальний вигляд та
призначення ніжок якого показано на рис.2.2 .
Мікроконтролер має чотири порти вводу-виводу Р0-Р3. Порт Р0
мікроконтролера 89С51 використовується як шина даних (коли сигнал ALE=0) і
шина адресів від А0 до А7 (коли сигнал ALE=1). Порт Р3 використовується як
порт який видає сигналикерування мікроконтролером. Сигнали керування які
ідуть від порту Р3 наведені на рис.2.2. Опис сигналів керування наведено в
табл. 2.1. Кожний порт може видавати сигнали керування.
Пам’ять у мікроконтролері поділяється на внутрішню пам’ять програм та
даних та зовнішню пам’ять програм да даних.
Зовнішня пам’ять програм та даних поділяється на постійну зовнішню
пам’ять програм (ПЗП) де знаходяться коди операцій та зовнішню пам’ять
даних (ОЗП) де знаходяться проміжні результати розрахунків. Звернення до
ПЗП здійснюється за допомогою керуючого сигналу PSEN який виконує функцію
строб-сигналу читання. Код команди вибирається із ПЗП при встановленні на
PSEN сигналу рівного логічному 0. Звернення (читання або запис) до ОЗП
забезпечується керуючими сигналами RD або WR які формуються на лініях
Р3.7 та Р3.6 при виконанні відповідних операцій переміщення даних та команд
керування процесором. Звернення до ОЗП здійснюється при встановленні на RD
або WR сигналів логічного 0. Для того щоб одночасно читати коди команд із
ПЗП та дані із ОЗП сигнали PSEN та RD об’єднують в один сигнал PSEN*RD.
Таблиця 2.1. Альтернативні функції порта Р3.
Назва бітуНомер бітуПризначення біту
[pic] P3.1 Вихід передавача послідовного порта. Вихід синхронізації в
режимі зсуваючого регістра.
[pic] P3.0 Вхід передавача послідовного порта. Ввідвивід даних в
МК 51 сприймає сигнали від генератора (внутрішнього) частина якого
(кварц) є зовнішньою. Кварцовий резонатор ZQ розрахований на частоту
24МГЦ. Кварцовий резонатор під’єднюється до ніжок XTAL1 і XTAL2
Рис.2.3. Схема кварцового резонатора
С1 С2 – конденсатори типу КД2-33
Величина що вимірюється перетворюється первинним перетворювачем у
аналоговий уніфікований електричний сигнал (від 0 до 5 вольт) поступає на
вхід аналого-цифрового перетворювача. На аналого-цифровому перетворювачі
аналоговий (неперервний) сигнал перетворюється на послідовний чи
паралельний цифровий код який вже може сприймати мікроконтролер. Далі
мікроконтролер обчислює величину Z згідно програми та виводить результат
на індикатор та через канал послідовного вводувиводу на ЕОМ.
Схема скиду МК на початковий адрес показана на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4. Схема скиду МК
С1 - К50-35-100х63V R1 – 82кОм
Опис роботи інтелектуального давача
Температура що вимірюється перетворюється первинним перетворювачем у
аналоговий (неперервний) сигнал перетворюється на послідовний цифровий код
який сприймається мікроконтролером.
Тиск що вимірюється перетворюється первинним перетворювачем у
Далі мікроконтролер розраховує згідно алгоритму величину внутрішньої
енергії перегрітої пари u що знаходиться в індивідуальному завданні
виводить результат на семисегментний індикатор та через канал послідовного
вводувиводу сигнал передається на ЕОМ вищого рівня.
Побудова контролера клавіатури та семисигментного індикатора
Розглянемо роботу контролера при обслуговуванні клавіатури розміром 2х7 та
семирозрядного семисегментного індикатора. Для цього вибираємо
програмований логічний пристрій типу 5С090.
Виявлення мікропроцесорним пристроєм натиснення клавіші на клавіатурі
здійснюється за допомогою сканування клавіатури. Детальніше процес
сканування розглянемо нижче. Для побудови контролера індикатора та
клавіатури було вибрано ПЛП 5С090. Нумерація ніжок серії 5С090 наведена на
Рис 3.1. Нумерація ніжок мікросхем серії 5С090
1. Ввід інформації з клавіатури.
Для обслуговування клавіатури в мікропроцесорних системах
використовується процедура вводу натиснутої клавіші.
Виявлення мікропроцесорним пристроєм натиснутої клавіші на клавіатурі
здійснюється за допомогою сканування клавіатури.
Розглянемо процедуру вводу інформації з некодованої матричної
клавіатури 6х3 яка включає 10 цифр (0-9) та 4 керуючих клавіш. Спосіб
підключення клавіатури до мікропроцесорного пристрою показаний на рис 3.2.
Рис 3.2. Структурна схема під’єднання клавіатури та восьмирозрядного
семисегментного індикатора до контролера.
Лінія порту Ri використовується для сканування а лінія порту Ki - для
опиту матриці клавіш. Значення сигналів R0-R7 змінюються за законом
зсуваючого регістру з активним вихідним нульовим сигналом. При натисненій
клавіші сигнал з лінії Ri поступає на ніжку Ki. Якщо клавіша натиснута то
на ніжці Ri та на ніжці Кі буде активний нульовий сигнал.
Кожна клавіша в такій матриці має свій номер який відповідає її
місцезнаходженню. Діоди забезпечують захист від замикання між собою
скануючих ліній у випадку одночасного натиснення більше ніж однієї клавіші.
Для зменшення використання зовнішніх портів мікроконтролера 89С51
контролер клавіатури та восьмирозрядного індикатора видає на шину даних
порту Р0 мікроконтролера 89С51 код заданої клавіші. Код заданої клавіші
формується контролером клавіатури та восьмирозрядного індикатора
побудованого на програмованому логічному пристрої типу 5С090.
Процедура вводу коду натисненої клавіші складається із послідовності
часткових процедур: сканування матриці клавіш усунення дребезгу контактів
очікування звільнення клавіші та ідентифікації коду натисненої клавіші. Для
деяких клавіатур може бути відсутня процедура усунення дребезгу контактів
(для клавіатури на базі герконів). Процедуру сканування іноді об’єднують з
процедурою ідентифікації.
У таблиці 3.1 показано як формується код натисненої клавіші.
Таблиця 3.1 Формування коду натисненої клавіші
Рис. 3.3. Призначення ніжок контролера клавіатури та індикатора.
4. Часові діаграми роботи програмованого логічного пристрою контролера
На рисунках 3.4-3.6 показано роботу програмованого логічного пристрою
контролера клавіатури регістра зсуву та семирозрядного семисегментного
Рис.3.4 Часова діаграма роботи контролера семирозрядного семисегментного
Рис.3.5. Часова діаграма роботи контролера регістра зсуву
Рис.3.6. Часова діаграма роботи контролера клавіатури
Робота аналого-цифрового перетворювача
На сьогоднішній день випускають аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) в
корпусах з вісьма ніжками. Вони використовуються для роботи з сучасними
компонентами - RISC-мікроконтролерами та цифровими сигнальними процесорами
Головна особливість таких АЦП полягає в організації керування на одно-
або двопровідній шині (SPI Microwire I2C та інших) а не через
паралельний канал вводу-виводу який вимагає наявності одного виводу
мікросхеми на кожний розряд шини керування. Звичайно такий спосіб передачі
бітів даних - один за одним по одному проводу - обмежує швидкість обміну
інформацією хоча і тут можна досягти швидкості передачі даних 1Мбітс.
На рис.4.1 наведена структурна схема стандартного послідовного АЦП
виконаних в корпусах з 8 ніжками. Логічний контролер з вбудованим тактовим
генератором керує роботою схеми перетворення яка функціонує за принципом
послідовного наближення. Цей принцип полягає у покроковому накопиченні в
проміжному регістрі даних двійкового слова яке відповідає співвідношенню
вхідної аналогової напруги та взірцевої напруги (REF).
Рис.4.1. Структурна схема послідовного аналогово-цифрового перетворювача.
Рис.4.2. Схема розташування ніжок аналогово-цифрового перетворювача
Такий АЦП має аналоговий вхід АIN та вхід для підключення взірцевої
напруги (REF).На виході АЦП буде формуватись байт вихідного коду який
рівний 00000000 для нульової напруги на аналоговому вході та 11111111 -
для вхідної напруги яка рівна опорній що подається на вхід REF. На вхід
АIN повинна подаватися напруга менша 2.5 вольта.
АЦП MAX187 повинен виконувати перетворення перед тим як вивести слово
даних. Отже після подачі рівня логічного нуля на вивід CS (початок
перетворення) необхідно зачекати не менше 75мкс або дочекатись переходу
сигналу на ніжці Sdata у стан логічної одиниці перед тим як подавати
додатній перепад напруги (фронт імпульсу) на ніжку SCLK для початку виводу
даних. Перевага такого способу роботи полягає в тому що отриманий
результат відповідає текучому циклу перетворення а не попередньому. Крім
того для виводу результату можна використати тільки вісім старших значущих
розрядів тобто використати МАХ187 у 8-розрядному режимі з дуже високою
точністю. Для цього достатньо зупинити передачу даних після біту В2
подавши на ніжку CS сигнал логічної одиниці.
Протокол зв’язку АЦП MAX187 наведений на рис.4.3.
Рис.4.3. Протокол зв`язку аналогово-цифрового перетворювача типу MAX187.
Традиційними елементами стабілізаторів напруги є стабілітрони але вони
мають багато недоліків які не дозволяють використовувати їх в якості
точного джерела взірцевої напруги навіть для 8-розрядного АЦП. Для тих
напрямків схемотехніки де необхідна висока точність результатів були
розроблені більш зручні компоненти - інтегральні джерела взірцевої напруги
(ДВН). Для АЦП які застосовуються для розробки інтелектуального давача
використовуємо ДВН типу LTC1009 компанії Linear Technology які формують
взірцеву напругу 25В але з точністю 02%.
Принципова схема АЦП для послідовного каналу мікроконтролера 89С51
наведена на рис.4.4.
При використанні опорів R1 та R2 100 кОм для 8-розрядного забезпечують
автоматичну сумісність цього АЦП з давачами схеми яких будуть описані
Резистори R1 та R2 застосовуються як подільник напруги з 5 В до 25В.
Діод VD1 запобігає зміні полярності вхідної напруги. У випадку зміни
полярності напруги на вході АЦП діод відкривається і вхідна напруга
навантажується тільки опором.
Для АЦП які застосовуються для розробки інтелектуального давача
використовуємо ДВН VD6 типу LT1009CZ компанії Linear Technology які
формують взірцеву напругу 25В але з точністю 02%.
Конденсатори С2 та С3 застосовуються для згладження високочастотних
пульсацій які можуть виникнути в джерелі живлення. Конденсатор С1
застосовується для згладження низькочастотних пульсацій що можуть
виникнути у джерелі живлення.
Діоди VD3 VD4 та VD5 застосовуються для стабілізації напруги до 47В.
Таблиця 4.1 - Призначення ніжок для мікросхем фірми MAXIM.
Назва ніжки Призначення ніжки
Sdata послідовний цифровий вихід
REF вхід взірцевої напруги
SCLK тактований вхід
АIN аналоговий вхід
VCC Напруга живлення
Shdn сигнал для передачі даних першими молодшими
DА1– DA2–MAX 187;DA[pic]-КРЕН5А
VD1VD[pVD3VD8 - VD7-VD7–КУ402;
R1R2 -100кОм(5%;R4R6-100кОм(1%;R8-10кОм(1%;C5 – 35-10 C1 C3 -0.1-
Рис.4.4. Принципова електрична схема аналогово-цифрового перетворювача
Первинні перетворювачі температури
З врахуванням простоти схемотехніки запропонованого АЦП необхідно
застосувати і такий самий простий первинний перетворювач температури який
би мав і високу точність її вимірювання. Не можна застосовувати платиновий
дріт оскільки він має низьку чутливість та нелінійність параметрів
вимагають застосовувати декілька операційних підсилювачів; не підійдуть і
термопари так як їх компенсатор «холодного спаю» складний за конструкцією
та вимагає дуже складного регулювання. Терморезистори з додатнім або
від’ємним температурним коефіцієнтом опору дуже чутливі до зміни
температури. Вони легко під’єднуються але їх характеристики нелінійні.
Тому їх дуже важко калібрувати.
В температурному діапазоні від -50оС до +150оС великі переваги мають
кремнієві первинні перетворювачі температури. Вони достатньо чутливі і
мають лінійну характеристику. До таких давачів належать мікросхеми LM335
(або її варіанти LM135 та LM235) точність яких можна порівняти з точністю
АЦП. Ці мікросхеми випускаються багатьма виробниками серед яких є і
National Semiconductor та SGS-Thomson. Вони мають корпус транзисторного
типу та може розглядатись як стабілітрон з температурним коефіцієнтом
напруги (ТКН) рівним 10мВоК. Для первинного перетворювача температури
застосовуємо мікросхему LM335 яка має діапазон вимірювання температур від
-50оС до +100оС. При цьому нульова вихідна напруга відповідає напрузі
абсолютного нуля 0оК або температурі -27315оС. Температурна характеристика
мікросхеми наведена в табл.5.1.
Таблиця 5.1 - Температурна характеристика мікросхеми LM335.
Температура Напруга
Принципова схема давача температури побудованого на мікросхемі LM335
наведена на рис.5.1.
Програма для роботи мікропроцесорного пристрою побудованого на базі
мікроконтролера 89С51
Програма здійснює розрахунок числа Рейнольдса Re за формулами:
За контрольною точкою: t=14 Δр=25000Па; [pic]
Таблиця переводу значень змінних та коефіцієнтів рівняння наведена в
Таблиця 5.1 - Перевід значень змінних та коефіцієнтів рівняння та
адреси комірок пам`яті.
Змінна Значення Адрес Адрес Адрес Адрес
змінної або М1 М2 М3 Р
t 14 ºC 20h 21h 22h 23h
z1 - 24h 25h 26h 27h
z2 - 28h 29h 2Ah 2Bh
dP 25000 Па 2Ch 2Dh 2Eh 2Fh
d20 0.12 м 30h 31h 32h 33h
D20 0.3 м 34h 35h 36h 37h
mu 1.1510-5 Па 38h 39h 3Ah 3Bh
ro 3.6 кгм3 3Ch 3Dh 3Eh 3Fh
Re0 106 40h 41h 42h 43h
Atcy - 44h 45h 46h 47h
AtT - 48h 49h 4Ah 4Bh
d - 4Ch 4Dh 4Eh 4Fh
D - 50h 51h 52h 53h
m - 54h 55h 56h 57h
Au - 58h 59h 5Ah 5Bh
Re - 5Ch 5Dh 5Eh 5Fh
z - 60h 61h 62h 63h
- 10 20h 00h 00h 84h
- 10.8 2Ch CCh CCh 84h
- 10-6 06h 37h BDh 6Dh
- -20 A0h 00h 00h 85h
- 1 00h 00h 00h 81h
- 0.001 03h 12h 6Eh 77h
- -5.381 ACh 31h 26h 83h
- 11.224 33h 95h 81h 84h
- 11.065 31h 0Ah 3Dh 84h
- 0.3 19h 99h 99h 7Fh
- 0.04 23h D7h 0Ah 7Ch
- 0.5959 18h 8Ch E7h 80h
- 0.45 66h 66h 66h 7Fh
- -0.055 E1h 47h AEh 7Ch
- 0.61 1Ch 28h F5h 80h
- 1.8333 6Ah A9h 93h 81h
- -2.4249 9Bh 31h 8Fh 82h
- 1.4454 39h 02h DEh 81h
- 0.3495 32h F1h A9h 7Fh
- 2 00h 00h 00h 82h
- -1 80h 00h 00h 81h
- -0.3 99h 99h 99h 7Fh
- -0.2 CCh CCh CCh 7Eh
Програма розрахунку числа Рейнольдса Re наведена в табл.5.2.
Таблиця 5.2 - Програма розрахунку числа Рейнольдса Re.
CALL SUM ;11.064+11.224z1+z
CALL MUL ;m(0.04+0.3m)
CALL SUM ;0.5959+m(0.04+0.3m)=Au
CALL m(-0.055+0.45m)
CALL 0.6100+m(-0.055+0.45m)=Au
CALL SUM ;-2.4249+1.8333m
CALL MUL ;m(-2.4249+1.8333m)
CALL SUM ;1.4454+m(-2.4249+1.8333m)
CALL MUL ;m(1.4454+m(-2.4249+1.8333m))
CALL SUM ;0.3495+m(1.4454+m(-2.4249+1.8333m))
CALL MUL ;ro*m(1-m^2)
CALL MUL ;dP*ro*m(1-m^2)
CALL MUL ;2*dP*ro*m(1-m^2)
CALL SQR ;(2*dP*ro*m(1-m^2))^0.5=SQR
Така сама програма була складена в середовищі Matlab (див. табл.6.1).
Таблиця 6.1 – Програма для розрахунку числа Рейнольдса Re в середовищі
t=14;dP=25000;d20=0.12;
D20=0.3;mu=1.15e-5;ro=3.6;
Atcy=10^(-6)*(11.065+11.224*(t1000)-5.381*(t1000)^2);
Att=10^(-6)*(10.8+10*(t1000));
d=d20*(1+Atcy*(t-20));
D=D20*(1+Att*(t-20));
Au=0.5959+0.04*m+0.3*m^2;
elseif (m=0.5) and (m>0.5)
Au=0.6100-0.055*m+0.45*m^2;
Au=0.3495+1.4454*m-2.4249*m^2+1.8333*m^3;
Re=d*Au*sqrt(2*dP*ro*m*(1-m^2))mu
Значення числа Рейнольдса Re по цій програмі становить :
Відносне відхилення визначення числа Рейнольдса Re розраховується за
Значення відносного відхилення становить : [pic]
У цьому курсовому проекті я розробила інтелектуальний давач на базі
мікроконтролера 89С51.
Також було розроблено:
- структурну схему інтелектуального давача (рис. 2.1 арк. 1.1);
- контролер клавіатури 4х3;
- склала програму для програмування контролера клавіатури та індикатора;
- зробила тестування клавіатури та індикатора. Результати тестування
наведені на часових діаграмах (рис. 3.3 – 3.5 арк. 1.2);
- розробила принципову електричну схему аналогово-цифрового перетворювача
- розробила первинний перетворювач температури;
- склала програму на мові Асемблер для розрахунку числа Рейнольдса Re.
Згідно програми значення контрольної точки для числа Рейнольдса Re
становило : Re=1066187.375
Цифрова техніка: Навчальний посібник під ред. Б.. Рицар.-
Київ:УМКВО 1991.372с.
Справочник персональних ВМ. Артюхов В.Г. Н.В. Несторенко К:
Струнко .. Тичиненко О.В. Дурняк Б.В. Проектування систем по
одно кристальних мікро ЕОМ
Проектированиє микропроцесорной електронно-обчислювальной
апаратури. Артюхов В.Г. Будняк А.А.
Сташин В.В. Урусов А.В. Мологанцева О.Ф. Проектированиє цифрових
устройств на одно кристальних микроконтролерах-
М.:нергоатомиздат1990Р.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Мікропроцесорна
АЦП послідовного наближення
Прист-рій вибі-рки-збе-рігання
Селектор даних та вихідний каскад
Логічний керу-ючий пристрій з вбудованим такто-вим генератором

kursak Teplyi2.dwg

iнтелектуального давача
K0nnK1nnK2nnK3nnK4nnK5nnK6
nR0nR1nR2nR3nR4nR5nR6
P0.0nP0.1nP0.2nP0.3nP0.4nP0.5nP0.6nP0.7
YAnYBnYCnYDnYEnYFnYG
Проектування інтелектуального давача на базі мікроконтролераn 89С51
електрична схемаnінтелектуального давача
НУ "ЛП" IЕСКnАТХП гр.АВ-31

kursak Teplyi.dwg

НУ "ЛП" ЕСК АТХП гр. АВ-32
Часовi дiаграми роботи клавiатури регiстру зсуву та рiдкокристалiчного iндикатора
Проектуванняnінтелектуального n давача
Часовi дiаграми роботи клавiатури регiстру зсуву та семисегментного iндикатора
НУ "ЛП" IЕСКnАТХП гр.АВ-31
Структурна схемаnінтелектуального давача
Часова діаграма роботи контролера регiстра зсуву
Часова діаграма роботи контролера клавiатури
Часова діаграма роботи контролера семирозрядного семисегментного індикатора
Контролерnпослідовногоnканалу IO ADM485
Мікроконтролерn89С51
АЦП температури nMAX187
Контролер клавіатури nта семи-nрозрядного семи-nсегментного індикатора n5С090
Первинний вимірювальнийnперетворювач температури LM335
Первинний вимірювальний перетворювач тиску LM335
cемирозрядний семисегментнойniндикатор
Загальна структурна схема інтелектуального давача
Проектування інтелектуального давача на базі мікроконтролераn 89С51