Проект электроснабжения машины непрерывной разливки стали

(3)Расчет двигателей 10кВ.doc

3 Розрахунок струмів короткого замикання
1 Розрахунок і вибір мереж вище 1000 В
Тривалий режим роботи електроустановки - це режим який триває не
менше ніж необхідно для досягнення сталої температури струмоведучих частин
при незмінній температурі охолоджуючої середовища. До тривалого режиму
відносяться нормальний ремонтний та після аварійний режими.
Нормальний режим - це такий режим роботи електротехнічного пристрою
при якому значення його параметрів не виходять за межі допустимих заданих
умов експлуатації. У нормальному режимі функціонують всі елементи даної
електроустановки без змушених відключень і без перевантажень. Струм
навантаження в цьому режимі може змінюватися залежно від графіка
навантаження. Для вибору апаратів і струмопровідних-частин слід приймати
найбільший струм нормального режиму.
Ремонтний режим - це режим планових профілактичних та капітальних
ремонтів. У ремонтному режимі частина елементів електроустановки
відключена тому на той що залишилася в роботі приводиться підвищене
Після аварійний режим - це режим в якому частина елементів
електроустановки вийшла з ладу або виведена в ремонт внаслідок аварійного
відключення. У цьому режимі елементи що залишилися в роботі несуть
підвищене навантаження.
З двох останніх випадків вибирають найбільш важкий коли в розглянутому
елементі електроустановки проходить найбільший струм.
Таким чином розрахунковими струмами тривалого режиму є найбільший струм
нормального режиму найбільший струм ремонтного або після аварійного
Визначення розрахункових струмів залежить від схеми електропостачання
кількості трансформаторів встановлених на підстанції числа і схеми
приєднання ліній схеми мережі. Аналіз конкретних умов роботи можливі
аварійні відключення допустимі перевантаження на окремі елементи
електроустановки дозволяють визначити розрахункові струми.
Дроти й кабелі вибирають з економічної щільності струму.
При виборі перерізу кабелю по необхідно врахувати допустиме
перевантаження на період ліквідації після аварійного режиму величина якої
залежить від виду прокладки кабелю тривалості максимуму і попереднього
Вибране за умовами тривалого режиму перетин необхідно перевірити на
Жорсткі шини перевіряють на електродинамічну стійкість.
Гнучкі струмопроводи перевіряють на перехрещення при струмах трифазного
Неізольовані дроти в установках 35 кВ і вище перевіряють за умовами
Визначимо номінальний струм компресора за формулою:
[pic] - номінальна напруга приймачів
Визначимо перетин кабелю для димососу за економічною щільністю струму
[pic] - економічна щільність струму
Вибираємо алюмінієвий кабель марки ААБ перетином 3х25.
Визначимо номінальний струм вводу за формулою:
[pic] - кількість електроприймачів шт.
Визначимо перетин кабелю для вводу за формулою:
Виберемо 2 трьохжильні алюмінієві кабелі марки ААБ 3х95
Визначимо перетин шини для вводу:
Виберемо однополосну мідну шину перетином 12(5 мм2
2 Вибір високовольтного обладнання
При виборі типу вимикача слід керуватися наступними вимогами:
- в закритих РУ всіх напруг встановлюються повітряні або маломасляни
- в комплектному РУ 6-10 кВ тип вимикача приймається відповідно до
обраної серією КРУ чи КРУН;
- у відкритих РУ 110 і 35 кВ підстанцій встановлюються маломасляни або
бакові вимикачі коли відсутні маломасляни відповідних параметрів.
Вибір вимикачів проводиться за ГОСТ 687-78Е з урахуванням 12 різних
параметрів. У навчальному проектуванні при виборі вимикачів в системі
електропостачання достатньо врахувати основні параметри. Вимикачі
вибираються: по напрузі установки по тривалому току по електродинамічної
стійкості по термічній стійкості.
Вимикачі навантаження не призначені для відключення струмів КЗ тому
вони не перевіряються за умовою. Якщо вимикач навантаження поєднується з
високовольтним запобіжником то запобіжник вибирається: по напрузі по
тривалому току по відключаючей здібності.
При виборі типу роз'єднувача та відделителя звертають увагу на
необхідну кількість заземлювальних ножів і місце їх установки.
Заземлювальні ножі використовуються під час ремонтних робіт для заземлення
відключеної ділянки електроустановки. У схемі повинно бути передбачено таку
кількість заземлювальних ножів щоб виключалася необхідність використання
переносних заземлень. В роз'єднувачах передбачають два чи один
заземлювальний ніж. Вибір типу роз'єднувача залежить також від місця його
установки (закрите чи відкрите РУ).
Роз'єднувачі і віддільники вибирають за тими ж параметрами що і
вимикачі крім умови.
Короткозамикачі вибирають по напрузі по електродинамічної і термічної
При виборі типу трансформаторів струму слід врахувати:
- в осередках КРУ і КРУЗ 6-10 кВ використовуються трансформатори
струму прийняті заводами до установки в даній серії (ТПЛК-10 ТЛК-10 ТВЛМ-
- в РУ 35-220 кВ повинні в першу чергу використовуватися трансформатори
струму вбудовані у високовольтні вводи силових трансформаторів (ТВТ) або
під вводи бакових вимикачів (ТВ TBC ТВУ);
- в РУ 35-220 кВ з мало масляними вимикачами використовуються виносні
трансформатори струму (ТФЗМ).
Трансформатори струму вибираються: по напрузі; по струму. Номінальний
струм повинен бути якомога ближче до робочого струму установки оскільки
недовантаження первинної обмотки трансформатора струму призводить до
збільшення похибок. ноді доводиться завищувати номінальний струм первинної
обмотки по умові електродинамічної стійкості. Якщо це призводить до
неприпустимої для розрахункових лічильників похибки то в ланцюгах ліній 6-
кВ струм не завищують тобто встановлюють трансформатори струму
динамічно нестійкі. У ланцюгах силових трансформаторів в цьому разі прилади
обліку рекомендується приєднувати до трансформаторів струму на низькій
Виберемо електрообладнання яке встановлюється на вводі
Виберемо масляний вимикач по струму вводу:
Обираємо маломасляний вимикач типу ВМПЭ-20
Виберемо роз’єднувач на вводі типу РВ-10400 УЗ
Для підключення релейного захисту виберемо трансформатор струму на
Для підключення релейного захисту по напрузі а також для підключення
релейних приладів виберемо вимірювальний трансформатор напруги на вводі
Коротким замиканням (КЗ) називають всяке випадкове або навмисне не
передбачене нормальним режимом роботи електричне з'єднання різних точок
електроустановки між собою або землею при якому струми в гілках
електроустановки різко зростають перевищуючи найбільший допустимий струм
В системі трифазного змінного струму можуть бути замикання між трьома
фазами - трифазні КЗ між двома фазами - двофазне КЗ. Якщо нейтраль
електроенергетичної системи з'єднана з землею то можливі однофазні КЗ.
Найчастіше виникають однофазні КЗ (60-92% загального числа КЗ) рідше
Можливо подвійне замикання на землю в різних але електрично пов'язаних
частинах електроустановки в системах з незаземленими або резонансно-
заземленими нейтралями.
Як правило трифазні КЗ визивають ушкодження ланцюга тому при виборі
апаратури звичайно за розрахунковий струм КЗ приймають струм трифазного КЗ.
Причинами коротких замикань можуть бути: механічні пошкодження
ізоляції проколи і руйнування кабелів при земляних роботах; поломка
фарфорових ізоляторів падіння опор повітряних ліній старіння тобто знос
ізоляції що приводить поступово до погіршення електричних властивостей
ізоляції зволоження ізоляції; різні накиди на дроти повітряних ліній;
перекриття фаз тваринами і птахами; перекриття між фазами внаслідок
атмосферних перенапруг. Коротке замикання може виникнути при неправильних
оперативних перемиканнях наприклад при відключенні навантаженої лінії
роз'єднувачем коли виникає дуга перекриває ізоляцію між фазами.
Деякі КЗ є стійкими умови виникнення їх зберігаються під час
безструмовой паузи комутаційного апарата тобто після зняття напруги з
електроустановки. До них відносяться КЗ внаслідок механічних пошкоджень
старіння і зволоження ізоляції.
Наслідками коротких замикань є різке збільшення струму в
короткозамкненому ланцюгу і зниження напруги в окремих точках системи.
Дуга що виникла в місці КЗ приводить до часткового або повного руйнування
апаратів машин і інших пристроїв. Збільшення струму в гілках
електроустановки що примикають до місця КЗ призводить до значних
механічних впливів на струмоведучі частини та ізолятори на обмотки
електричних машин. Проходження великих струмів викликає підвищене
нагрівання струмоведучих частин і ізоляції що може призвести до пожежі в
розподільчих пристроях в кабельних мережах та інших елементах
енергопостачання і буде причиною подальшого розвитку аварії.
Зниження напруги приводить до порушення нормальної роботи механізмів
при напрузі нижче 70% номінальної напруги двигуни загальмовуються робота
механізмів припиняється. Ще більший вплив зниження напруги надає на роботу
електросистеми де можуть бути порушені умови синхронної паралельної роботи
окремих генераторів або станцій між собою.
Струм КЗ залежить від потужності генеруючого джерела напруги та опору
короткозамкненої ланцюга. У потужних енергосистемах струми КЗ досягають
декількох десятків тисяч ампер тому наслідки таких ненормальних режимів
справляють істотний вплив на роботу електричної установки.
Для зменшення наслідків коротких замикань необхідно якнайшвидше
відключити пошкоджену ділянку що досягається застосуванням швидкодіючих
вимикачів і релейного захисту з мінімальною витримкою часу. Важливу роль
відіграють автоматичне регулювання і форсіровка збудження генераторів
дозволяючи підтримувати напругу в аварійному режимі на необхідному рівні.
Всі електричні апарати і струмоведучі частини електричних установок повинні
бути обрані таким чином щоб виключалися до їх руйнування при проходженні
по них найбільших можливих струмів КЗ у зв'язку з цим виникає необхідність
розрахунку цих величин.
Для визначення струмів короткого замикання складемо схему розрахункову.
Розрахункова схема наведена на рисунке 2.
Приймаємо що напруга на шинах 10 кВ залишається незмінною опір від
джерела живлення до шин 6 кВ враховуємо. Розрахунок проводимо в іменованих
Визначимо струми короткого замикання в точці К1. Приймаємо Uб1=103 кВ.
Складемо схему заміщення. Схема наведена на рисунке 3.
Визначаємо опір від джерела живлення до шин 10 кВ ТП при заданому
струмі вимкнення масляного вимикача 10 кА за формулою:
[pic] - номінальний струм вимкнення автомата
Визначаємо опір кабелю вводу за формулами:
де [pic] - довжина кабелю від ГПП до трансформаторної підстанції км
[pic] Омкм - індуктивний опір однієї фази
[pic] Омкм - активний опір
Визначимо опір кабелю від шин 6 кВ до двигуна димососу за формулами:
Рисунок 2 Розрахункова схема системи
Рисунок 3 – Схема заміщення для розрахунку К1
де [pic] - довжина кабелю від трансформаторної підстанції до двигуна
км (приймаємо 01км);
Визначимо опір двигуна димососа за формулою:
де [pic] - індуктивний опір у відносних одиницях електричних машин
[pic] - номінальна потужність двигуна МВА
Визначимо струм короткого замикання від системи за формулою:
[pic] - сумарний індуктивний опір від джерела живлення до шин 10
кВ та від ГПП до трансформаторної підстанції мОм;
[pic] - сумарний активний опір від ГПП до трансформаторної
[pic] - індуктивний від ГПП до трансформаторної підстанції мОм
де [pic] - активний опір від ГПП до трансформаторної підстанції мОм
Визначимо струм короткого замикання від двигуна за формулою:
[pic] - сумарний індуктивний опір від шин трансформаторної
підстанції до двигуна та індивідуальний опір двигуна мОм;
[pic] - сумарний активний опір від шин трансформаторної підстанції
де [pic] - індуктивний опір від шин трансформаторної підстанції до
[pic] - індуктивний опір двигуна мОм
де [pic] - активний опір від шин трансформаторної підстанції до
Визначимо сумарний струм короткого замикання в точці k1 за формулою:
[pic] - струм короткого замикання від двигуна М1 кА
n – кількість двигунів.
Визначимо ударний струм короткого замикання від системи в точці К1 за
[pic] - ударний коефіцієнт для розподільчих мереж 6-10кВ.
Визначимо ударний струм від двигуна за формулою:
[pic] - ударний коефіцієнт для двигунів.
Визначимо сумарний ударний струм в точці k1 за формулою:
При визначенні струмів короткого замикання на шинах 04 кВ цехової
трансформаторної підстанції в точці К2 приймаємо [pic].
Схема заміщення наведена на малюнку 4.
Опір від системи до шин 10 кВ ТП приводимо до напруги 04 кВ:
де [pic] - сумарний індуктивний опір від джерела живлення до шин 10 кВ
та від ГПП до трансформаторної підстанції;
[pic] - коефіцієнт трансформації
де [pic] - сумарний активний опір від ГПП до трансформаторної
В виду віддаленості двигунів від точки k2 впливом їх на величину
струмів короткого замикання на шинах 04 кВ нехтуємо.
Визначаємо опір трансформатора 1004 кВ за формулою:
[pic] - номінальна потужність трансформатора кВ.А
Рисунок 4 – Схема заміщення для розрахунку К2
[pic] - напруга короткого замикання в трансформаторі
Визначимо опір асинхронного двигуна М2 за формулою:
[pic] - відносний індуктивний опір двигуна.
Sд - номінальна потужність двигуна МВА;
Визначимо сумарні опір від системи до шин 04 кВ ТП з урахуванням опору
шин з’єднуючий трансформатор із збірними шинами 04 кВ й перехідного опору
контактів які прийнято рівним rдоб=2мОм за формулами:
[pic] - додатковий опір
Опором кабелю яким двигун М2 підключений до шин 04 кВ нехтуємо малою
Визначаємо струм короткого замикання від системи в точці k2 за
[pic] - сумарний активний опір від системи до шин 04 кВ
Визначимо струм короткого замикання від двигуна М2 за формулою:
де [pic] - номінальний струм двигуна
[pic] - базова (середня) низька напруга
Визначимо ударний струм короткого замикання в точці k2 від системи за
[pic] - струм короткого замикання від системи в точці k2 кА
Визначимо ударний струм короткого замикання від двигуна за формулою:
де [pic] - номінальний струм двигуна кА
Визначимо сумарні струми короткого замикання в точці k2 за формулами:
[pic] - струм короткого замикання від двох двигунів кА
де [pic] - ударний струм короткого замикання в точці k2 від системи
[pic] - ударний струм короткого замикання від двох двигунів кА
4 Перевірка високовольтного обладнання на дію струмів короткого
Перевіримо кабелі вводу на термічну стійкість
Визначимо тепловий імпульс короткого замикання за формулою:
[pic] - час для мереж напругою 6-10 кВ с
[pic] - час вимкнення мало масляних вимикачів с
Визначимо мінімально-допустимий перетин кабелю з умови нагріву за
[pic] - коефіцієнт температури та матеріалу провідника: для
кабелів [pic] для шин [pic]
Перевіримо кабель за умовою термічної стійкості:
Приймаємо до установки обраний раніше кабель марки ААБ 3(25.
Визначимо мінімально-допустимий перетин шин з умови нагріву за формулою
Перевіримо шину за умовою термічної стійкості:
Приймаємо однополосну мідну шину перетином 40(5
Перевіримо шини на динамічну стійкість.
Розрахуємо силу що діє на шину при короткому замиканні за формулою:
[pic] - розміри для шкафів серії КРУ-Х
Визначимо вигинаючий момент шин за формулою:
[pic] мм - розмір для шкафів серії КРУ-Х
Визначаємо момент опору шин при розташуванні шин плазом і в одній
площині за формулою:
де b=5 h=40 - розміри шини мм
Визначимо розрахункову напругу у матеріалі шин за формулою:
[pic] - момент опору шин мм3
Перевіримо шини за допустимою напруги в матеріалі:
Остаточно приймаємо однополосну мідну шину перетином 40(5 мм
Вибір та перевірку вимикача проводимо у табличній формі:
Умови вибору Масляний вимикач Трансформатор струму
РозрахунковіКаталожні РозрахунковіКаталожні
дані дані дані дані
Вибір по напрузі 10 10 10 10
Вибір по робочому 390 400 390 400
Вибір по вимикаючій 87 10
Перевірка на динамічну 33 255 33 745
Перевірка на термічну 322 300 322 1988
Вимикач типу ВММ-10А-400-10У2 задовольняє умовам вибору та перевірки та
може бути прийнятий до встановлення. Трансформатор струму на вводі типу ТПЛ
також задовольняє умовам вибору та перевірки та може бути прийнятим до
КП ЕП 104.983.00.00ПЗ

4 часть.doc

4 Розрахунок та вибір релейного захисту
В електричних мережах промислових підприємств можливе виникнення
пошкоджень які порушують нормальну роботу. Найбільш поширеними і
небезпечними видами ушкоджень (аварійних режимів) є короткі замикання до
анормальним режимам відносять перевантаження. Пошкодження і анормальні
режими можуть призвести до аварії всій системи або її частини яка
супроводжується певною недовідпусткою електроенергії або руйнуванням
основного електрообладнання. Запобігти виникненню аварій можна шляхом
швидкого відключення пошкодженого елемента або ділянки мережі. Для
запобігання пошкоджень електроустановки постачають з автоматично діючими
пристроями - релейним захистом (РЗ) що є одним з видів протівоаварійної
автоматики. РЗ може бути призначена для сигналізації про порушенні в
мережах. Назва «релейний захист» пов'язано з наявністю в ній електричних
апаратів так званих реле. Реле є апарат автоматичної дії що включає або
відключає електричні ланцюги захисту і управління під дією різного роду
імпульсів (електричних теплових світлових механічних) в залежності від
заданих параметрів контрольованої величини часу та ін.
При пошкодженнях в ланцюзі (коротких замиканнях в результаті
помилкових дій персоналу глибоких зниженнях напруги і т. П.) РЗ виявляє
пошкоджену ділянку і відключає його впливаючи на комутаційні апарати. При
анормальних режимах (нетривалі перевантаження замикання однієї фази на
землю в мережах з ізольованою нейтраллю погіршення стану трансформаторного
масла в результаті внутрішніх пошкоджень в трансформаторі пониження рівня
масла в розширювачі трансформатора і т.п.) РЗ діє на сигнал що попереджає
постійний обслуговуючий персонал підстанцій про несправності в режимі
роботи електрообладнання. На підстанціях без постійного обслуговуючого
персоналу діють на відключення але обов'язково з витримкою часу.
Захист повітряних і кабельних ліній виконується від: між фазних і
двофазних замикань та однофазних замикань на землю. Застосовується
максимально струмовий захист МСЗ.
Визначимо струм спрацьовування МСЗ за формулою:
[pic] - струм вводу А
Оскільки релейний захист підключений через трансформатор струму
визначимо струм спрацьовування реле за формулою:
[pic] - коефіцієнт повернення токового реле вибираємо з меж
[pic] - коефіцієнт схеми при з'єднанні в зірку
Захист високовольтних двигунів
Якщо в схемі є високовольтні двигуни то реле максимального захисту
відбудовується на струм спрацьовування з урахуванням пускового струму
двигуна і підвищувального коефіцієнта надійності.
[pic] - пусковий струм А
n – кількість високовольтних двигунів.
Пусковий струм високовольтних двигунів менше ніж номінальний струм
вводу тому виконуємо настройку реле на величину струму при якому струм
спрацьовування реле дорівнює 374 А
Розрахунок захисного заземлення
Заземляючий пристрій складається з заземлювача і заземлювальних
провідників. В якості заземлювачів використовуються в першу чергу природні
заземлювачі: прокладені у землі сталеві водопровідні труби труби
артезіанських свердловин сталева броня і свинцеві оболонки силових
кабелів прокладених у землі металеві конструкції будівель і споруд що
мають надійний контакт із землею різного роду трубопроводи прокладені в
землі. Не допускається використовувати як природні заземлювачі трубопроводи
горючих рідин газів алюмінієві оболонки кабелів алюмінієві провідники і
кабелі прокладені в блоках тунелях каналах. Опір розтіканню струму з цих
заземлювачів визначається вимірами. Якщо природних заземлювачів
недостатньо застосовують штучні заземлювачі: заглиблення в землю
вертикальні електроди з труб куточків або пруткової стали й горизонтально
прокладені у землі на глибині не менше 05 м смуги. Рекомендується
використовувати пруткові заземлювачі-стрижні діаметром 12-14 мм і довжиною
м які забезпечують малий опір розтікання струму так як проникають в
глибокі вологі шари грунту.
Розрахуємо контур захисного заземлення підстанції.
Загальний для мережі напругою 04-10 кВ периметр 120 м сумарна довжина
кабельних ліній зв'язаних з шинами підстанції lк = 20 км грунт -
Розрахуємо струм заземлення на землю в мережі 10 кВ за формулою:
[pic] - сумарна довжина кабельних ліній км
Розрахуємо опір заземлення за формулою:
де 250 – коефіцієнт для розрахунку опору заземлюючого пристрою в мережі
[pic] - струм заземлення на землю А
В якості вертикального заземлення приймаємо стержні з круглої сталі
діаметром 12мм та довжиною 5м.
Удільний опір грунту - [pic]
Підвищувальний коефіцієнт - [pic]
Визначимо розрахунковий опір грунту за формулою:
[pic] - підвищувальний коефіцієнт
Визначимо опір одного пруткового електрода діаметром 12 мм та довжиною
де [pic] - розрахунковий опір грунту Ом.м
Розміщуємо заземлювачі по контуру через кожні 5 м по періметру 130м.
Визначаємо кількість заземлювачів за формулою:
[pic] - відстань між заземлювачами м
При відношенні [pic] та n=26шт беремо коефіцієнт екранування [pic]
Перевіримо величину опору контуру за формулою:
[pic] - коефіцієнт екранування
Таким чином 26 стержнів забезпечують необхідну величину опору
заземленого контуру.
Список використаної літератури
Ліпкін Б.Ю. “Електропостачання промислових підприємств і
устаткування” Москва вища школа” 1990 р.
Коновалова Л.Л. Рожкова Л.Д. Електропостачання промислових
підприємств і устаткування” Москва ЕНЕРГОАТОМЗДАТ” 1989 р.
Неклепаєв Б.М. Крючков .П. Електричні частини станцій і
підстанцій” Москва ЕНЕРГОАТОМЗДАТ” 1989 р.
Цигельман .Е. Електропостачання електричні мережі і освітлення”
Москва вища школа” 1970 р.

(0)Титульный лист.doc

ндустріальний технікум Донбаського державного технічного університету
З «Електропостачання підприємств і цивільних споруд»
на тему: «Проект електропостачання МБЛЗ»
Напрям підготовки 6.050701
Електротехніка та електротехнології»
Спеціальності 5.05070104 “Монтаж і
експлуатація електроустаткування
підприємств та цивільних споруд”
Керівник - викладач спеціаліст
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Алчевськ - 2013 рік

Cводная таблица.doc

Найменування вузлів та груп електроприймачів Кількість електроприймачів n
ТВ=100% Модуль силової збірки m Коефіцієнт використання Кв Тригоно
потужність Ефективне число
nеф Коефіцієнт максимума Kmax Максимальна
потужність Максимальний розрахунковий
ΣPн кВт cos φ tg φ активна
Smax СП1 1 Привода витягування 4
Кристалызатор 1 155 155 075 079 078 1163 908
Тележки 1 375 75 08 077 083 60 498 4
Паровідсмоктувач 2 125 250 08 081 072 200 144 5
Насоси 1 230 230 08 081 072 184 1325 6
Освітлення 50 50 Кс=09 Всього
Привода витягування 9 194 1746 201 08 085 062 1397 867
2 111 2 Кристалызатор 1 155 155 075 079 078
63 907 3 Тележки 1 375 75 08 077 083 60
8 4 Паровідсмоктувач 1 125 125 08 081 072
0 72 5 Насоси 2 230 460 08 081 072 368 265
Освітлення 50 50 Кс=09
Всього 8638 587 10444 Підсумок
261 Таблиця 20 – Зведена таблиця
КП ЕП 104.368.00.00.ПЗ

(2)Расчет двигателей 0,4кВ.doc

1 Вихідні дані для курсового проектування
Таблиця 1 - Технічні дані електроприймачів
Найменування Pпасп кВт n
[pic] [pic] [pic] [pic]
Привода витягування 25 4 25 9
Кристалізатор 200 1 200 1
Паровідсмоктувач 125 2 125 1
Всього 905 9 905 14
2 Розрахунок навантаження електроприймачів зі змінним режимом роботи
Сучасний етап розвитку промисловості характеризується складністю і
енергоємністю виробничого процесу ростом одиничних потужностей агрегатів.
Електричні навантаження промислових підприємств а отже і споживання
електроенергії залежать від виду та кількості продукції що випускається
від рівня-механізації та автоматизації технологічного процесу від
санітарно-гігієнічних вимог даного виробництва від показників щодо
забезпечення належних умов роботи і охорони праці робітників і службовців.
Величина встановлених потужностей споживачів електроенергії деяких
промислових підприємств досягає мільйон кіловат і більше.
Сучасна тенденція до концентрації виробництв і створення великих
промислових комплексів призводить до того що збільшується кількість
встановлюваного промислового устаткування укрупнюються і удосконалюються
окремі технологічні агрегати і механізми якось: потужні прокатні стани
великі електричні печі металорізальні верстати і т. п. В цехах промислових
підприємств працює багато агрегатних верстатів вентиляторів
електролізних електрозварювальних конвеєрних та інших установок багато з
яких об'єднані в автоматичні лінії що налічують десятки і сотні ЕП
різноманітних за типом потужності режиму роботи напрузі і родом струму.
Всі вони є споживачами електричної енергії.
Зміннй режим характеризується невеликими за часом періодами роботи і
тривалими паузами з відключенням ЕП від мережі. накше кажучи період
роботи має настільки обмежену тривалість що перевищення температури
нагрівання електрообладнання над температурою навколишнього середовища не
встигає досягти допустимих граничних значень а тривалість пауз між
періодами роботи настільки велика що електрообладнання встигає охолонути
до температури навколишнього середовища. У цьому режимі працює допоміжні
механізми металорізальних верстатів електроприводи різних заслінок
Визначимо номінальні потужності електроприймачів за формулами:
де Pn - паспортна потужність;
ТВ - тривалість включень
Таблиця 3 – Номінальні потужності окремих електроприймачів
Найменування СП1 СП2
Привода витягування [pic] [pic]
Кристалізатор [pic] [pic]
Тележка [pic] [pic]
Визначимо номінальні потужності груп електроприймачів за формулою:
Таблиця 4 – Номінальні потужності груп електроприймачів
Визначимо середні потужності електроприймачів за формулою:
де Kв - коефіцієнт використання;
Pн - номінальна потужності групи споживачів
Таблиця 5 – Середня потужність груп електроприймачів
Визначимо середню реактивну потужність електроприймачів за формулою:
[pic] - середня потужність групи споживачів
Таблиця 6 – Реактивна потужність електроприймачів
Таблиця 7 – Підсумкові дані електроприймачів зі змінним режимом роботи
Кількість ЕП [pic][pic] [pic]
номінальна [pic] [pic]
середня [pic] [pic]
реактивна [pic] [pic]
Знайдемо модуль силової збірки за формулою:
Pn min - номінальна мінімальна потужність окремого споживача
Визначимо середній коефіцієнт використання за формулою:
[pic] - сумарна номінальна потужність групи споживачів
Таблиця 8 – Середній коефіцієнт використання
Визначимо nеф за формулою:
[pic] - номінальна максимальна потужність групи споживачів
Таблиця 9 - Ефективне число електроприймачів
Вибираємо по довідковій літературі kmax для кожного силового пункту.
Таблиця 10 - Коефіцієнт максимуму
Визначаємо максимальне навантаження за формулою:
[pic] - сумарна середня активна потужність групи споживачів
Таблиця 11 – Максимальне навантаження
Визначаємо максимальне реактивне навантаження за формулою:
[pic] - середня сумарна реактивна потужність електроприймачів
Таблиця 12 – Реактивне максимальне навантаження
3 Розрахунок навантаження електроприймачів з постійним режимом роботи
Постійний чи тривалий режим - цей режим роботи ЕП триває такий тривалий
час що перевищення температури нагрівання всіх його частин над
температурою навколишнього середовища досягає практично усталеного
значення. При виборі електроустановок по нагріванню необхідно щоб фактично
усталене значення перевищення температури над температурою навколишнього
середовища з відповідало допустимому значенню. При цієї умови
забезпечується безаварійна робота електроустановок. Тому в паспорті ЕП
трансформаторів і генераторів електричних станцій вказується значення
номінальної (встановленої) потужності яка гарантує збереження їх ізоляції
Номінальними даними називаються параметри вказані на заводській
табличці електрообладнання (в паспорті) та визначають номінальний режим
його роботи. Номінальна потужність електродвигуна з тривалим режимом Рном -
це корисна механічна потужність на валу (кВт) зазначена в його паспорті
або на заводській табличці. Тут же вказуються й інші технічні параметри:
рід струму номінальну напругу частота число фаз ККД.
У тривалому режимі працюють електроприводи більшості насосів
компресорів вентиляторів механізми безперервного транспорту нагрівальні
Для електроприймачів цього режиму роботи:
Визначимо номінальні потужності окремих електроприймачів.
Таблиця 13 – Номінальні потужності окремих електроприймачів
Паровідсмоктувачі [pic] [pic]
Визначимо номінальні потужності груп електроприймачів за формулою 3.
Таблиця 14 – Номінальні потужності групи електроприймачів
Визначимо середні потужності груп електроприймачів за формулою 4:
Таблиця 15 – Середня потужність груп електроприймачів
Визначимо середню реактивну потужність групи електроприймачів за
Таблиця 16 – Середня реактивна потужність групи електроприймачів
Визначаємо підсумкові дані для електроприймачів з постійним режимом
Таблиця 17 – Підсумкові дані
Кількість [pic][pic] [pic][pic]
Сумарна [pic] [pic]
Сумарна середня [pic] [pic]
Сумарна реактивна[pic] [pic]
де [pic] - середня активна потужність груп споживачів
де [pic] - середня реактивна потужність груп споживачів
Визначимо навантаження освітлення силових пунктів за формулою:
[pic] - коефіцієнт світового потоку
Таблиця 18 – Навантаження освітлення
Визначимо підсумкові дані електроприймачів вузла електропостачання
напругою 04 кВ ( зведені дані подані в таблиці 20).
Таблиця 19 – Підсумкові дані електроприймачів
Сумарна середня [pic][pic] [pic]
Повна середня [pic] [pic]
Повна максимальна[pic] [pic]
4 Компенсація реактивної потужності
При підключенні до електричної мережі активно-індуктивного навантаження
струм відстає від напруги на кут зрушення. Косинус цього кута називається
коефіцієнтом потужності. Електроприймачі з таким навантаженням споживають
як активну так і реактивну потужність.
Активна енергія споживана електроприймачами перетворюється в інші
види енергії: механічну теплову енергію стисненого повітря і газу і т.п.
Певний відсоток активної енергії витрачається на втрати. Реактивна
потужність не пов'язана з корисною роботою і витрачається на створення
електромагнітних полів в електродвигунах трансформаторах лініях.
Основними споживачами реактивної потужності індуктивного характеру на
промислових підприємствах є асинхронні двигуни (60-65% загального її
споживання) трансформатори включаючи зварювальні (20-25 7а) вентильні
перетворювачі реактори.
Реактивною потужністю додатково навантажуються живильні і розподільні
мережі підприємства відповідно збільшується загальне споживання
електроенергії. Заходи щодо зниження споживання реактивної потужності:
природна компенсація - без спеціальних компенсуючих пристроїв (КУ); штучна
компенсація із застосуванням КУ.
Компенсацію реактивної потужності виконуємо з метою підвищення
коефіцієнта потужності до меж [092 – 095] згідно Правил улаштування
електроустановок. Компенсацію виконуємо за допомогою батарей конденсаторів
що дозволяє знизити кут здвигу фаз та підвищити коефіцієнт потужності з
cos(1 до cos(2. Це дозволить знизити додаткові втрати напруги підвищити
пропускну здатність усієї системи електропостачання.
Для штучної компенсації реактивної потужності яку називають іноді
«поперечної» компенсацією застосовуються спеціальні компенсуючі пристрої
які є джерелами реактивної енергії ємнісного характеру.
До технічних засобів компенсації реактивної потужності відносяться
наступні види компенсуючих пристроїв: конденсаторні батареї (КБ) синхронні
двигуни вентильні статичні джерела реактивної потужності (РМ).
Визначимо cosφ1 за формулою
[pic]-сумарна середня реактивна потужність
Таблиця 21 - Коефіцієнт потужності cos φ1
Задаємося cos(2 з меж [092 – 095]
Таблиця 22 - Коефіцієнт потужності cos φ2
Визначаємо реактивну потужність компенсуючого пристрою за формулою:
де tg( - тангенс кута відповідний обраному з меж [092 – 095]
[pic]- сумарна середня активна потужність
Таблиця 23 - Реактивна потужність компенсуючого пристрою
За каталогом обираємо необхідні конденсатори.
Вибираємо автоматичні конденсаторні установки.
Таблиця 24 - Типи конденсаторів
№ СП Тип конденсатора Кількість Мінімальна Сумарна
потужність потужність
СП1 УКНО38-75УЗ 1 75 235
ККУО38-МсБРВ-2 1 160
СП2 УКМ58-04-200-333УЗ 1 200 220
УКМ58-04-20-10УЗ 1 20
Для безпечного обслуговування батарей конденсаторів потрібно встановити
розрядні опори які розраховуються за формулою:
де [pic] - фазна напруга
[pic] - реактивна потужність компенсуючих пристроїв
Таблиця 25 - Розрядні опори
5 Вибір магістральних і розподільних мереж до 1000 В
Провідники електричних мереж від минаючі по них струму згідно із
законом Джоуля - Ленца нагріваються.: Кількість виділеної теплової енергії
пропорційно квадрату струму опору та часу протікання струму. Наростання
температури провідника відбувається до тих пір поки не наступить теплова
рівновага між теплом виділеним в провіднику зі струмом і віддачею в
навколишнє середовище.
Надмірно висока температура нагрівання провідника може призвести до
передчасного зносу; ізоляції погіршенню контактних з'єднань і пожежної
небезпеки. Тому встановлюються гранично допустимі значення температури
нагрівання провідників залежно від марки і матеріалу ізоляції провідника в
Тривало протікає по провіднику струм при якому встановлюється
найбільша Тривало допустима температура нагріву провідника називається
гранично допустимим струмом по нагріванню. Значення максимальних
довгостроково припустимих струмів визначені з умови допустимого теплового
зносу матеріалу ізоляції провідників різних марок і перерізів температури
навколишнього середовища і способу прокладки безпеки обслуговування
електричної мережі забезпечення надійності (терміну служби) і
При розрахунку мережі по нагріванню спочатку вибирають марку провідника
в залежності від характеристики середовища приміщення його конфігурації і
способу прокладки мережі. Потім переходять до вибору перерізу провідників
по умові допустимих тривалих струмів по нагріванню.
Допустима температура нагріву провідників має важливе значення для
безпечної експлуатації мережі так як перегрів проводів струмом може
призвести до виходу провідника з ладу а в деяких випадках може виникнути
пожежа і навіть вибух. Для вибору перерізу провідника за умовами нагріву
струмами навантаження порівнюються розрахунковий максимальний та допустимий
струми для провідника прийнятої марки і умов його прокладки.
Для споживачів вибираємо кабелі прокладені у землі.
Для окремих електроприймачів кабель вибираємо за умовою:
де Iн - номінальний струм електроприймача
Вибираємо кабелі за формулою:
де – коефіцієнт корисної дії (08);
Рн - паспортна потужність одного приймача;
cos φ- коефіцієнт потужності;
Uн - номінальна напруга приймачів.
Визначаємо номінальний струм привода витягування:
Для живлення приводу витягування вибираємо кабель марки ААБ 4(10
Визначаємо номінальний струм кристалізатору:
Вибираємо кабель марки ААБ 4(10
Визначаємо номінальний струм тележок:
Вибираємо кабель марки ААБ 4(70
Визначаємо номінальний струм паровідсмоктувачів:
Вибираємо кабель марки АБ 4(70
Визначаємо номінальний струм насосів:
Вибираємо 2 кабелі марки АБ 4(70
Визначаємо номінальний струм освітлення за формулою:
де Рн - паспортна потужність одного приймача;
Вибираємо кабель марки АБ 4(25
Визначаємо номінальний струм конденсаторної установки за формулою:
де 13 – коефіцієнт враховуючий вимоги діючих стандартів
конденсатори повинні довготривало витримувати струм що перевищує
- коефіцієнт враховуючий вимоги діючих стандартів допустиме
відхилення ємності конденсатора від номінального значення не перевищувало
Qн - паспортна реактивна потужність одного приймача;
Номінальний струм конденсаторної установки СП1:
Вибираємо 2 кабеля марки АБ 4(70
Номінальний струм конденсаторної установки СП2:
Визначимо номінальний струм освітлення:
Зробимо розрахунок та вибір загальної шини та загального кабелю вузла
електропостачання напругою 04 кВ.
У разі аварії цей кабель і ця шина повинні витримати навантаження
споживачів першої та другої категорій обох силових пунктів.
Визначаємо загальний струм вузла за формулою:
[pic] - номінальна напруга приймачів
Вибираємо 9 кабелів марки АБ 4х70
Вибираємо мідну шину перетином 120х10
6 Розрахунок та вибір апаратів захисту до 1000 В
Для захисту електричних мереж напругою до 1 кВ застосовують плавкі
запобіжники автоматичні вимикачі теплові реле магнітних пускачів.
Внбор апаратів захисту проводиться з урахуванням наступних основних
- номінальний струм і напруга апарата захисту повинні відповідати
розрахунковому тривалого струму і напрузі електричного кола. Номінальні
струми розчеплювачей автоматичних вимикачів потрібнo вибирати по можливості
меншими розрахунковим струмам захищаючи ділянки мережі або по номінальних
струмів окремих ЕП в залежності від місця установлення апарата захисту з
округленням до найближчого більшого стандартного значення.
- час дії апаратів захисту повинно бути по можливості меншим і повинна
бути забезпечена селективність дії захисту відповідним підбором належної
конструкції захисного апарату і його захисної характеристики.
- апарати захисту не повинні відключати установку при перевантаженнях
що виникають в умовах нормальної експлуатації наприклад при включенні
асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором при робочих піках
технологічних навантажень і т. п.
В якості апаратів захисту до 1000 В обираємо автоматичні вимикачі які
можуть захистити споживачів від короткого замикання теплових
перевантажень а також від недопустимого зниження напруги. Автоматичні
вимикачі мають переваги перед запобіжниками при експлуатації.
Виберемо автоматичні вимикачі для кожного споживача за формулами:
де Iн - номінальний струм споживача;
5 – коефіцієнт враховуючий неточність у визначенні максимального
короткочасного струму лінії при розкиді характеристик електромагнітних
расцепителей автоматичних вимикачів.
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача для приводу
Вибираємо автоматичний вимикач типу АЕ2040
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача для кристалізатора:
Вибираємо автоматичний вимикач типу А3120
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача для тележки:
Вибираємо автоматичний вимикач типу А3700(ТУ 16-522.028-68)
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача для
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА – 2004400 3Р 400А 35кА
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача для насосів:
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА – 2004800 3Р 800А 50кА
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача для конденсаторної
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача для освітлення:
Вибираємо автоматичний вимикач типу ВА – 2004250 3Р 200А 50кА
Розрахуємо номінальний струм автоматичного вимикача на вводі силового
Вибираємо автоматичний вимикач типу Siemens 3WL9111-OAN14
7 Вибір кількості і потужності силових трансформаторів
Електропостачання споживачів цеху групи цехів або всього підприємства
може бути забезпечене від однієї або декількох ТП. Практикою проектування
електропостачання встановлена доцільність спорудження внутрішньоцехових
одно- або двотрансформаторних підстанцій по техніко-економічним показникам
з живленням приймачів за схемою «трансформатор - магістраль».
Щоб вибрати найбільш раціональний варіант електропостачання зазвичай
розглядають не менше двох варіантів числа і потужності трансформаторів на
підстанції порівнюючи їх по техніко-економічним показникам.
Число і потужність трансформаторів вибираються по:
- графікам навантаження споживача і підрахованим величинам середньої і
максимальної потужності;
- техніко-економічним показникам;
- категорії споживачів з урахуванням наявності у споживачів навантажень
-ї категорії що вимагають надійного резервування;
- економічно доцільному режиму навантаження.
Встановимо на трансформаторній підстанції два трансформатори
враховуючи що є споживачі I та II категорії.
Визначимо коефіцієнт заповнення графіка за формулою:
де Sсер - сумарна середня потужність електроприймачів обох силових
Smax - сумарна максимальна потужність електроприймачів обох
Визначаємо сумарну максимальну потужність електроприймачів обох
силових пунктів за формулою:
Smax СП2 - сумарна максимальна потужність електроприймачів СП2
Визначаємо сумарну середню потужність електроприймачів обох силових
пунктів за формулою:
де Sсер СП1 - сумарна середня потужність електроприймачів СП1;
Sсер СП2 - сумарна середня потужність електроприймачів СП2
За величиною kзг та часу максимуму навантаження tmax=5 годин знаходимо
коефіцієнт допустимого навантаження:
Визначаємо номінальну потужність трансформаторів за формулою:
де Smax СП1 - сумарна максимальна потужність електроприймачів обох
kн - коефіцієнт припустимого навантаження
Приймаємо до встановлення два трансформатора потужністю по 1600 кВА.
Перевіряємо встановлену потужність трансформаторів в аварійному режимі
при відключенні одного трансформатора і необхідності забезпечити
електропостачання споживачів I та II категорії у період максимуму з
допустимим навантаженням 140 %.
Приймаємо що споживачів I та II категорії 100%:
Вибираємо два різних види трансформаторів: сухий та масляний. Записуємо
Таблиця 26 - Паспортні дані трансформаторів
Тип ТС3-1600604 ТМ-1600604
[pic] 1600 кВА 1600 кВА
ΔРхх 28 кВт 205 кВт
Вартість 1250000 грн. 784000 грн.
Знаходимо приведені втрати потужності у масляному та сухому
трансформаторах за формулою:
де n=2 - число трансформаторів;
ΔРхх - втрати холостого ходу;
Кn - коефіцієнт утрати потужності енергосистеми вибираємо з меж
Iхх - струм холостого ходу;
Sн тр - номінальна потужність трансформатора;
Кзатр - коефіцієнт завантаження трансформатора в номінальному режимі
ΔРкз - втрати короткого замикання;
Uкз - напруга короткого замикання
де Smax - сумарна максимальна потужність електроприймачів обох силових
Sн тр - номінальна потужність трансформатора
Таблиця 27 - Приведені втрати потужності
Визначаємо річні втрати електроенергії у трансформаторах за формулою:
Тд=8000 - дійсне число годин роботи трансформатора у рік
Таблиця 28 - Річні втрати електроенергії у трансформаторах
Визначимо капітальні витрати та вартість втраченої електроенергії за
де ΔWр - річні втрати електроенергії у трансформаторі;
Со=077 - вартість одного кВт енергії грн.кВт.годину
Таблиця 29 - Капітальні витрати та вартість втраченої електроенергії
Визначаємо номінальні втрати за формулою:
де Ко - вартість трансформатора;
n=2 - число трансформаторів
Таблиця 30 - Номінальні втрати
Визначаємо амортизаційні відчислення за формулою:
де Pат - відсоток амортизаційних відхилень (7÷75);
К - номінальні втрати
Таблиця 31 - Амортизаційні відчислення
Визначаємо сумарні річні експлуатаційні витрати за формулою:
де Сn - вартість втраченої електроенергії
Ca - амортизаційні відхилення
Таблиця 32 - Сумарні річні експлуатаційні витрати
Зробивши техніко-економічні розрахунки для економії грошових витрат
приймаємо до встановлення 2 трансформатори типа ТМ-16001004.
Знаходимо місце розташування трансформаторної підстанції:
Розташовуємо електроприймачі та визначаємо координати Х0 та У0 за
[pic] - сума потужностей всіх електроприймачів напругою 04 кВ
Випишемо паспортну потужність та кількість електроспоживачів та
позначимо їх номером для побудови графіку
Таблиця 33 - Паспортна потужність та кількість електроспоживачів
№ Найменування [pic] [pic]
Привода витягування 25 13
Кристалізатор 200 2
Паровідсмоктувач 125 3
Визначаємо радіуси електроприймачів за формулою:
[pic] - масштаб площі кругу кВтсм2
Таблиця 34 - Радіуси електроприймачів
Привода витягування [pic]
Кристалізатор [pic]
Паровідсмоктувач [pic]
Приймемо масштаб для побудови картограми навантаження (радіусів) 1 : 1.
Картограма навантажень наведена на рисунку 1.
КП ЕП 104.983.00.00ПЗ

Чертеж.cdw

(1)Вступление.doc

Завершальним етапом виробництва сталі є перетворення її в злитки.
Виплавлену сталь випускають із печі в сталеливарний ківш і далі ллють або у
встановлені на візках виливниці або на машини безперервного лиття
заготівки (МБЛЗ). Безперервне лиття сталі на МБЛЗ - найбільш прогресивний і
ефективний спосіб отримання заготівок. Сутність його полягає в лиття сталі
в наскрізну водоохолоджуєму виливницю (кристалізатор) безперервного
витягування злитка з виливниці й наступної розрізки злитка на мірні
заготівки. Залежно від напрямків руху злитка після виходу його із
кристалізатору застосовувані в цей час у сталеплавильних цехах МБЛЗ
розділяють на вертикальні радіальні й криволінійні.
У вертикальних машинах злиток протягом усього процесу лиття й
різання на мірні заготівки перебуває у вертикальному положенні. Зі
сталеливарного ковша рідка сталь надходить у проміжний ківш . з проміжного
ковша вона подається в наскрізний водоохолоджуємий кристалізатор . Нижній
торець кристалізатора перед початком лиття закритий запалом що виконує
функції тимчасового дна. Запал являє собою штангу на верхній кінець якої
насаджена головка того ж поперечного переріза що й відливає злиток що.
Верхній торець голівки має паз у формі «ластівчиного хвоста» який служить
для зчеплення запалу зі злитком. Нижній кінець запалу перебуває між валками
тягнучої кліті. Надійшовши в кристалізатор рідка сталь застигає на його
стінках і торці запалу з утворенням твердої скоринки. При обертанні валків
тягнучої кліті злиток запалом починає витягатися із кристалізатора. Зверху
із проміжного ковша в кристалізатор безупинно надходять нові порції рідкої
сталі кількість якої погоджено зі швидкістю витягування злитка. Швидкість
же витягування злитка підтримують такою щоб скоринка злитка при його
виході із кристалізатора була достатньої товщини й не розривалася під дією
зусилля витягування й тиском рідкого металу в серцевині. Нижче
кристалізатору злиток що має ще рідку серцевину й температуру скоринки
00 - 1250° С надходить у зону вторинного охолодження проходячи по який
він інтенсивно прохолоджується з усіх боків водою з форсунок до повного
затвердіння. З метою запобігання роздування злитка й розриву скоринки під
дією тиску рідкого металу злиток по всій довжині зони вторинного
охолодження підтримують спеціальними пристроями у вигляді брусів і роликів
. Пройшовши зону вторинного охолодження що затвердів попадає далі у валки
тягнучої кліті . Запал що виконав свою функцію та злиток відокремлюють за
допомогою спеціального механізму від головної частини злитка й забирають а
злиток продовжують витягати із кристалізатора. У такий спосіб сталь із
одного або декількох ковшів може бути відлита в один безперервний злиток.
За тягнучою кліттю затверділий злиток витягає безупинно із кристалізатора
розрізається на шматки заданої довжини різаком. Різак переміщається разом
зі злитком під час різання й вертається у вихідне положення після
відрізання чергової заготівки. Заготівка відрізана від злитка
переводиться в горизонтальне положення у якому й видається з машини по
Технологічна висота МБЛЗ вертикального типу може досягати 40 - 50 м
і залежить від перетину й мірної довжини заготівки а також швидкості її
витягування. Перевагою вертикальних машин є те що вони забезпечують
сприятливі умови формування якісних заготівок широкого діапазону профілів
розмірів і марок сталі. Однак вони через велику висоту вимагають значних
капітальних витрат зв'язаних з будівництвом вежі або глибокого колодязя
для розташування обладнання. Вертикальні машини не дозволяють одержати
також високі швидкості лиття тому що в цьому випадку збільшується довжина
рідкої серцевини в злитку росте феростатичний тиск рідкого металу й
збільшується висота машини. З метою зниження будівельної висоти були
розроблені машини у яких кристалізатор і напрямний пристрій зони
вторинного охолодження вигнуті або по дузі постійного радіуса (радіальні
машини) або по дузі зі перемінним радіусом кривизни (криволінійні машини).
У радіальній машині сталь із розливочного ковш через проміжний ківш
надходить у радіальний кристалізатор. Після виходу із кристалізатору
сформований вигнутий злиток продовжує рухатися далі на радіальній ділянці
зони вторинного охолодження в роликових направляючих по дузі того ж
радіуса що й радіус вигину кристалізатору і прохолоджується водою з
Повністю затверділий злиток із зони вторинного охолодження попадає
в тягнуче-правильні ролики випрямлюється й надходить на рольганг
горизонтальної ділянки де розрізається на мірні заготівки різаком .
Висота радіальної МБЛЗ визначається радіусом вигину товщиною злитка що
відливає і швидкістю його витягування. Капітальні витрати на спорудження
радіальних МБЛЗ менше ніж для подібних машин вертикального типу внаслідок
їхньої меншої висоти малої або повної відсутності заглиблення нижче
нульової відмітки й зменшення маси технологічного обладнання. Радіальні
машини дозволяють отримувати заготівки будь-якої мірної довжини й швидкість
лиття сталі на них вище ніж на вертикальних машинах. Однак на радіальних
машинах необхідно злиток випрямляти. Ця операція здійснюється з великою
величиною деформації злитка що утрудняє лиття сталей схильних до
тріщиноутворення в гарячому стані.
У криволінійних машинах постійний радіус кривизни зберігається
тільки в кристалізаторі й на ділянці зони вторинного охолодження. Така
ділянка зони вторинного охолодження зігнуть по дузі з рівномірно що
збільшується радіусом кривизни що переходить у нескінченність на
горизонтальній ділянці машини. Злиток сформований по радіусі в
кристалізаторі проходячи ділянку послідовно з невеликими величинами
деформації розпрямляється тягнучими роликами й переводиться в горизонтальне
положення. Послідовний розгин злитка зменшує можливість утворення в ньому
Криволінійні машини в порівнянні з радіальними відрізняються більш
складним настроюванням роликів на криволінійній ділянці.
На МБЛЗ зі сталей різних марок отримують заготівки круглі (від 100
до 500 мм) квадратні (від 50 до 400 мм) прямокутні (до 300 х 2500 мм) а
також порожні трубні. Цей процес може протікати в МБЛЗ одночасно в
декількох струмках. Струмок - це система механізмів і вузлів включаючи
кристалізатор призначених для формування литої заготівки. МБЛЗ може
складатися з одного або декількох струмків що мають окремі приводи
механізмів. Тому залежно від числа злитків що відливають одночасно
обумовлених місткістю ковша перетином і призначенням заготівки МБЛЗ
можуть бути одне - дво - чотири - шести - і восьмиструмковими.
КП ЕП 104.983.00.00.ПЗ

Содержание.doc

Вихідні дані для курсового проектування
Розрахунок силової мережі
1 Розрахунок та аналіз електричних навантажень напругою 04 кВ
2 Розрахунок навантаження електроприймачів зі змінним режимом роботи
3 Розрахунок навантаження електроприймачів з постійним режимом роботи
4 Компенсація реактивної потужності
5 Вибір магістральних і розподільних мереж до 1000 В
6 Розрахунок та вибір апаратів захисту до 1000 В
7 Вибір кількості і потужності силових трансформаторів
Розрахунок струмів короткого замикання
1 Розрахунок і вибір мереж вище 1000 В
2 Вибір високовольтного обладнання
3 Розрахунок струмів короткого замикання
4 Перевірка високовольтного обладнання на дію струмів короткого
Розрахунок та вибір релейного захисту
Розрахунок захисного заземлення
Список використаної літератури
КП ЕП 104.384.00.00 ПЗ
Зм Арк.№ докум. ПiдписДата
Розроб. Пластун Проект електропостачання Літ.
Пояснювальна записка