Архитектура промышленных и гражданских зданий

Кириленко.doc

[pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic]
[pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic]

ДБН В 2.6-31-2006 (12)тепло.doc

ДЕРЖАВН БУДВЕЛЬН НОРМИ УКРАНИ
Конструкції будинків і споруд
ТЕПЛОВА ЗОЛЯЦЯ БУДВЕЛЬ
Міністерство будівництва архітектури та житлово-комунального господарства
РозробленО: Державний науково-дослідний інститут будівельних
Фаренюк Г.Г. канд.техн.наук (керівник розробки);
КривошеєвП.. канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С.
канд.техн.наук; Тарасюк В.Г. канд.техн.наук; Фаренюк .Г.
Крітов В.О. канд.техн.наук
Український зональний науково-дослідний і проектний інститут
по цивільному будівництву: Брусан А.А.; Черних Л.Ф.
канд.техн.наук; Поляков Г.П. канд.техн.наук;
Матросова Ю.О. канд.техн.наук (Науково-дослідний інститут
будівельної фізики Росія); Савицького М.В. д-р техн.наук;
Нікіфорової Т.Д. канд.техн.наук (Придніпровська державна
академія будівництва та архітектури); Строя А.Ф. д-р
техн.наук; Чернявського В.В. канд.техн.наук; Чумуріної
О.Б. (Полтавський Національний технічний університет ім.
Юрія Кандратюка); СергейчукаО.В. канд.техн.наук (Київський
національний університет будівництва і архітектури); Сая
В.. канд.техн.наук; ЧервяковаЮ.М. канд.техн.наук;
П’ятигорської Н.. (Український науково-дослідний і
проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і
виробів); ФомінаС.Л. д-р техн.наук (Харківський державний
технічний університет будівництва і архітектури); Тимофєєва
М.В. канд.техн.наук (Донбаська національна академія
будівництва та архітектури); АкіменкаВ.Я. д-р мед.наук;
Яригіна А.В. канд.біол.наук; ЯнкоН.М. канд.мед.наук;
Семашка П.В. канд.мед.наук (нститут гігієни та медичної
екології ім.О.М.Марзеєва АМНУ)
ПОГОДЖЕНО: Міністерство охорони здоров’я України
(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №
03.02-0742298 від 22.09.2005 р.)
Державний департамент пожежної безпеки МНС України
(Лист № 2132995 від 26.09.2005 р.)
ВнесенО та Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем
підготовленО до будинків і споруд (Авдієнко О.П. Нечепорчук А.А.
ЗАТВЕРДЖЕННЯ канд.техн.наук) Управління технічного регулювання в
будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва
архітектури та житлово-комунального господарства
ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Міністерства будівництва архітектури та
житлово-комунального господарства від 09.09.2006 р. № 301
З набуттям чинності ДБН на території України втрачають
чинність СНиП -3-79
Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати
тиражувати і розповсюджувати його повністю або частково на будь-яких
носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно
врегулювання прав власності звертатися до Мінбуду України.
Конструкції будинків і споруд ДБН В.2.6- 31 :2006
Теплова ізоляція будівель На заміну СНиП -3-79
Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників
огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і
порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання
енергетичних ресурсів на обігрівання забезпечення нормативних санітарно-
гігієничних параметрів мікроклімату приміщень довговічності
огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.
Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб -
суб’єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від
форм власності та відомчої приналежності.
Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і
споруд що опалюються у разі нового будівництва реконструкції й
капітального ремонту (термомодернізації) при складанні енергетичного
паспорту визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення
будинків розрахунково-аналітичним методом проведенні енергетичного
обстеження будівель та споруд.
Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов’язковим на
Перелік нормативних документів на які є посилання в цих Нормах
наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять що використовуються в цих Нормах
наведені у додатку Б.
Вимоги пунктів 1.15 2.14 5.5 позицій 2а 5а і 6а таблиці 1 та
розділу 7 цих Норм набувають обов’язкової чинності з 1 січня 2008 року
ЗАГАЛЬН ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОЗОЛЯЦЙНИХ ЕКСПЛУАТАЦЙНИХ
ПОКАЗНИКВ БУДВЕЛЬНИХ ВИРОБВ
1 Положення цих норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних
показників будинків. За узгодженням з замовником (споживачем інвестором)
теплотехнічні показники будинку що проектується можуть перевищувати
нормативні значення.
2 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі
багатошарових конструкцій треба розташовувати з внутрішньої сторони
конструкцій шари з матеріалів що мають більш високу теплопровідність
теплоємність та опір паропроникненню.
3 При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з
теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони
огороджувальної конструкції використовуючи при цьому системи фасадні
теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується
застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів
з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи
в теплоізоляційному шарі що призводить до незадовільного тепловологісного
стану конструкції й приміщення в цілому а також до зниження теплової
надійності оболонки будинку.
4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням
термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної
неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне
прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень – колон
балок перемичок внутрішніх перегородок вентиляційних каналів тощо і
передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні
включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огородження.
Наскрізні головним чином металеві включення (профілі стрижні болти)
мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 035 Вт(м ·
5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх
поверхонь стін від впливу вологи зовнішніх - від атмосферних опадів з
використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання
штукатурки фарбування) які вибираються залежно від матеріалу стін їх
конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції
що контактують з рунтом необхідно захищати від рунтової вологи шляхом
розміщення в стінах (зовнішніх і внутрішніх) вище вимощення будинку а
також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів
горизонтальної гідроізоляції а в підземній частині стін – вертикальної
Зовнішні стінові конструкції що контактують з рунтом у будинках без
підвалу необхідно утеплювати на глибину 05 м нижче поверхні рунту у
будинках з підвалом - на глибину 10 м нижче поверхні рунту.
6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
6.1 Замкнені повітряні прошарки влаштовують для підвищення
теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкненого
повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не
більше шести метрів розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше
6.2 Замкнені повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче
до холодного боку огородження. Повітряний прошарок у цегляному муруванні
при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглу й менше не є замкненим.
Улаштування замкнених повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях
приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
6.3 У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути
влаштовані один або два замкнених повітряних прошарки по товщині стіни.
золяція встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії.
6.4 Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з
товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій а
також для підвищення теплостійкості конструкцій.
6.5 Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж
мм і не більше ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного
прошарку у стінах складає від 60 мм до 100 мм.
6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між
зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари
конструкції що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою
поверхнею конструкції огородження при виконанні розрахунку теплопередачі
6.7 Поверхню теплоізоляції що повернена у бік вентильованого
прошарку потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром.
6.8 Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим
прошарком повинен мати вентиляційні отвори площа яких визначається
розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу необхідному для
видалення вологи з товщі конструкції.
6.9 Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями
(карнизами) при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій
вентиляції та відведення води.
7 У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути
від 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше ніж 24 м.
Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не менше ніж 6 %. На
протилежних боках покрівлі мають бути улаштовані отвори для повітря з
площею робочого перерізу не менше ніж 1500 площі поверхні покрівлі.
Зв’язок між внутрішнім повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути
8 Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих
конструкціях орієнтованих на південно-західний та західний сектори
горизонту використання регульованих внутрішніх та міжскляних сонцезахисних
пристроїв. Для будинків у четвертій (V) температурній зоні згідно з картою-
схемою (додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження в
основному матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих
горизонту використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх
сонцезахисних пристроїв.
У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних
приладів як правило під віконними прорізами стін з установленням
тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до
конструкцій зовнішніх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами
що спінюються. Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути
укомплектовані ущільнюючими прокладками (не менше двох) виконаними з
морозостійких матеріалів термін ефективної експлуатації яких складає не
менше ніж 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати
теплоізоляційними матеріалами.
10 Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів
незалежно від кількості шарів скла треба розташовувати у віконному прорізі
на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50мм) від лицьової поверхні
фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи
внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба
передбачати надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до
віконного блоку. Для запобігання зниження температури внутрішньої поверхні
конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів алюмінієвих профілів а
також дерев’яних брусків завтовшки менше ніж100мм на поверхні укосів з
боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з
використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.
11 Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від
теплоізоляційних матеріалів які використовуються в конструкціях
теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків не повинна
перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам
СанПіН 6027 А ДСП 201.
12 Теплоізоляційні матеріали що використовуються в конструкціях
теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-
5.001 ДБН В.1.4-0.01 ДБН В.1.4-0.02 ДБН
В.1.4-1.01 ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної
санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
13 Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати
вимогам пожежної безпеки за ДБН В.1.1-7.
14 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів
при проектуванні приймаються відповідно до положень цих Норм.
15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати
з застосуванням теплоізоляційних матеріалів термін ефективної експлуатації
яких складає не менше ніж 25 років; для змінних ущільнювачів - з терміном
ефективної експлуатації не менше ніж 15 років з забезпеченням
ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО
повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної
експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В
проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані про ефективний
термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів що застосовуються а
також. передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних
конструкцій після терміну експлуатації що дорівнює ефективному
(розрахунковому) терміну служби з подальшою розробкою конструктивних
заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки
ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОЗОЛЯЦЙНО ОБОЛОНКИ БУДИНКВ за теплоТЕХНЧНИМИ
показниками її ЕЛЕМЕНТів
1 ДЛЯ ЗОВНШНХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ ОПАЛЮВАНИХ БУДИНКВ ТА
СПОРУД ВНУТРШНХ МЖКВАРТИРНИХ КОНСТРУКЦЙ ЩО РОЗДЛЯЮТЬ ПРИМЩЕННЯ
ТЕМПЕРАТУРИ ПОВТРЯ В ЯКИХ ВДРЗНЯЮТЬСЯ НА 3 0С ТА БЛЬШЕ ОБОВ'ЯЗКОВЕ
де RΣ пр – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної
конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно
однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі)
приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої
огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної
конструкції мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої
огороджувальної конструкції м2 КВт;
Δtпр – температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і
приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції
Δtcг – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між
температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої
поверхні огороджувальної конструкції 0С;
в min – мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах
теплопровідних включень в огороджувальній конструкції 0С;
tmin – мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні
при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря
2 Мінімально допустиме значення Rqmin опору теплопередачі
непрозорих огороджувальних конструкцій світлопрозорих огороджувальних
конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно
з табл. 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку що
приймається згідно з додатком В.
Таблиця 1 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі
огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків
№ Значення Rq min для температурної
позВид огороджувальної конструкції зони
Зовнішні стіни 28 25 22 20
а*Покриття й перекриття неопалюваних 495 45 39 33
Перекриття над проїздами та 35 33 30 25
холодними підвалами що межують із
Перекриття над неопалюваними 28 26 22 20
підвалами що розташовані вище рівня
а*Перекриття над неопалюваними 375 345 30 27
підвалами що розташовані нижче
а Вікна балконні двері вітрини 06 056 05 045
вітражі світлопрозорі фасади
Вхідні двері в багатоквартирні 044 041 039 032
житлові будинки та в громадські
Вхідні двері в малоповерхові будинки06 056 054 045
та в квартири що розташовані на
перших поверхах багатоповерхових
Вхідні двері в квартири що 025 025 025 025
розташовані вище першого поверху
* Для будинків садибного типу і будинків до 4 поверхів включно
3 У разі реконструкції будинків що виконується з метою їх
термомодернізації допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій
приймати значення Rq min згідно з табл.1 з коефіцієнтом 08 .
4 Мінімально допустиме значення Rqmin опору теплопередачі
конструкцій дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків
встановлюється згідно з табл. 2 залежно від температурної зони експлуатації
будинку що приймається за додатком В тепловологісного режиму внутрішнього
середовища що визначають за додатком Г і теплової інерції огороджувальних
конструкцій D що розраховується за формулою
Таблиця 2 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі
огороджувальних конструкцій промислових будинків Rq min м2 КВт
Вид огороджувальної конструкції таЗначення Rq min для температурної
тепловологісний режим експлуатаціїзони
Зовнішні непрозорі стіни будинків
з сухим і нормальним режимом з
з вологим і мокрим режимом з
- з надлишками тепла
(більше ніж 23 Втм3) 055 045 045 035
Покриття й перекриття будинків
(більше 23 Втм3) 055 045 045 035
Перекриття над проїздами й
підвалами: 18 17 16 14
з конструкціями з D > 15 22 20 19 17
з конструкціями з D ≤15
Двері й ворота будинків:
- з сухим і нормальним режимом 055 055 05 042
- з вологим і мокрим режимом 072 065 06 054
(більше 23 Втм3) 02 02 02 02
Вікна й зенітні ліхтарі будинків:
- із сухим і нормальним режимом 042 039 039 032
- з вологим і мокрим режимом 045 042 042 035
(більше 23 Втм3) 018 018 018 018
де Ri – термічний опір i-го шару конструкції що розраховується за формулою
де i – товщина i-го шару конструкції м
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових
умовах експлуатації Вт(м К) що приймають згідно з 2.11;
siр – коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в
розрахункових умовах експлуатації Вт(м2 К) що приймають згідно з 2.11;
n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку.
Примітка. Формула (4) наведена для багатошарової конструкції що
складається з однорідних шарів. Якщо шари складаються з різних матеріалів
то для конструкції чи її частини що розраховується треба враховувати
середні термічні опори в межах товщини i (за формулою [pic] де λср р –
середнє за площею значення теплопровідності в розрахункових умовах) і
середні коефіцієнти теплозасвоєння (за формулою Р.7).
5 Мінімально допустиме значення Rq min опору теплопередачі
внутрішніх міжквартирних конструкцій що розмежовують приміщення з
розрахунковими температурами повітря які відрізняються більше ніж на 3 0С
(стіни перекриття) і приміщень з поквартирним регулюванням
теплоспоживання визначають за формулою
де tв1 tв2 – розрахункові температури повітря в приміщеннях 0С що
приймаються згідно з табл. Г.2 або розраховуються згідно з додатком Д;
Δtcг – те саме що в формулі (2);
αв1 – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій Вт(м2
К) що приймається згідно з додатком Е.
6 Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між
поверхні огороджувальної конструкції Δtcг 0С встановлюється залежно від
призначення будинку і виду огороджувальної конструкції згідно з таблицею 3.
7 Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні tmin
непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень у
кутах і укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні
температури зовнішнього повітря прийнятому залежно від температурної зони
експлуатації будинку згідно з додатком Ж повинна бути не менше ніж
температура точки роси tр за розрахунковими значеннями температури й
відносної вологості внутрішнього повітря які приймаються залежно від
призначення будинку згідно з таблицею Г.2.
8 Мінімальна температура на внутрішній поверхні tmin
світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків
включаючи стулки коробки імпости й зони дистанційних рамок при
розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря прийнятому згідно
з додатком Ж повинна бути не менше ніж 4 0С а для непрозорих елементів -
не менше ніж температура точки роси tр за розрахунковими значеннями
температури й відносної вологості внутрішнього повітря для виробничих
будинків - не менше ніж 0 0С за розрахунковим значенням температури
внутрішнього повітря прийнятими залежно від призначення будинку згідно з
Таблиця 3 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між
поверхні огороджувальної конструкції Δtcг 0С
Призначення будинку Вид огороджувальної конструкції
Стіни Покриття та Перекриття над
(зовнішні перекриття горищпроїздами та
внутрішні) підвалами
Житлові будинки дитячі 40 30 20
установи школи інтернати
Громадські будинки крім 50 40 25
побутові за виключенням
приміщень з вологим або
Виробничі будинки з сухим 70 50
та нормальним режимом
Виробничі будинки з tв - tр 08(tв –t р)
вологим та мокрим режимом
Виробничі будинки з 12 12
надлишками тепла (більше
9 Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної
конструкції що проектується чи обстежується перевіряється за результатами
визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б
В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1) ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями або за
результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами
математичного моделювання теплових процесів та згідно 2.10-2.14.
10 Приведений опір теплопередачі RΣпр м2КВт непрозорої
конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій - опір
теплопередачі RΣ м2КВт) при перевірці виконання умови за формулою (1)
розраховується згідно з додатком И.
11 Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору
теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від
розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та
конструктивного рішення огородження згідно з додатком К. Розрахункові
значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з
таблицею Л.1 додатку Л або встановлюються згідно з Л.2.
12 Приведений опір теплопередачі RΣпр м2КВт світлопрозорої
огороджувальної конструкції при перевірці виконання умови за формулою (1)
розраховується згідно з додатком М.
13 Температурний перепад Δtпр при перевірці виконання умови за
формулою (2) для огороджувальних конструкцій розраховується в залежності
від їх коефіцієнту скління згідно з додатком М.
14 Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної
огороджувальної конструкції у зонах теплопровідних включень у кутах
укосах віконних і дверних прорізів температура внутрішньої поверхні вmin
світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки коробки
імпостів дистанційних рамок при перевірці виконання умови за формулою (3)
визначається на підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних
ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОЗОЛЯЦЙНО ОБОЛОНКИ за ТЕПЛОВИТРАТами будинкУ НА
1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові
де qбуд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати що визначаються
Emax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення
будинку за опалювальний період кВт . годм2 або кВт . годм3 що
встановлюється згідно з табл.4 5 залежно від призначення будинку його
поверховості та температурної зони експлуатації будинку що приймається
згідно з додатком В.
2 Виконання умови (7) для будинку що проектується або
експлуатується перевіряється на підставі результатів енергетичного аудиту
будинку або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку
а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н.
3 При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати
окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими
значеннями опору теплопередачі до рівня 75 % від Rq min для непрозорих
частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших огороджувальних
конструкцій відповідно до умови за формулою (1) при обов’язковому
виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2)
Таблиця 4 – Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків
Призначення Значення Еmax кВтгодм2 [кВтгодм3] для
будинку температурної зони
від 1 до 3 Відповідно до табл.5
від 4 до 5 89 [32] 77 [28] 65 [24] 53 [19]
від 6 до 7 83 [30] 72 [26] 61 [22] 50 [18]
від 8 до 9 79 [29] 69 [25] 58 [21] 48 [17]
від 10 до 11 75 [27] 65 [23] 55 [20] 45 [16]
і більше 73 [26] 63 [23] 54 [19] 44 [16]
[44] [38] [32] [26]
[40] [34] [29] [24]
[38] [33] [28] [23]
від 4 до 5 94 [35] 81 [31] 69 [26] 56 [21]
від 6 до 7 89 [33] 77 [29] 65 [24] 53 [20]
від 8 до 9 83 [31] 72 [27] 61 [23] 50 [19]
від 10 до 11 79 [29] 69 [25] 58 [21] 48 [17]
і більше 77 [28] 67 [24] 57 [20] 46 [17]
[35] [31] [26] [21]
[34] [30] [25] [21]
[33] [29] [24] [20]
від 4 до 5 [32] [28] [24] [19]
від 6 до 7 [31] [27] [23] [19]
від 8 до 9 [30] [26] [22] [18]
від 10 до 11 [29] [25] [21] [17]
від 1 до 3 [43] [37] [31] [26]
[24] [21] [18] [92]
[23] [20] [17] [14]
[22] [19] [16] [13]
від 4 до 5 [21] [18] [15] [12]
від 6 до 7 [21] [18] [15] [12]
Таблиця 5 – Нормативні максимальні тепловитрати малоповерхових будинків
Площа Кількість поверхів
Значення Еmax кВтгодм2 для температурної зони
I II III IV I II III
Житлові будинки дошкільні заклади
лікувальні й дитячі навчальні заклади 12
Громадські і адміністративні будівлі 14
Ділянки з постійними робочими місцями в
опалюваних приміщеннях промислових будівель17
3 Виконання умови за формулою (8) перевіряється на підставі
результатів випробувань проведених за ГОСТ 26253 акредитованими
лабораторіями або за результатами розрахунків згідно з додатком П.
4 Виконання умови за формулами (9)-(10) перевіряється за результатами
розрахунків згідно з додатком Р.
5 Виконання умови за формулою (11) перевіряється за результатами
випробувань проведених згідно з ГОСТ 25609 акредитованими лабораторіями
або за результатами розрахунків показника теплозасвоєння поверхнею підлоги
ВИЗНАЧЕННЯ ПОВТРОПРОНИКНОСТ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦЙ
1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є
де Rg – опір повітропроникності огороджувальної конструкції м2·год Пакг;
Rg н – необхідний опір повітропроникності м2 год Пакг.
2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір
повітропроникності на i-му поверсі для якого виконується розрахунок
визначається за формулою
де Δp – розрахункова різниця тисків Па визначається за додатком Т;
Gн – допустима повітропроникність огороджувальної конструкції що
встановлюється згідно з табл. 7 залежно від виду огороджувальної
3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір
повітропроникності визначається за формулою
де Δр0 = 10 Па – різниця тисків за якою визначається масова
повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань за ДСТУ Б
Таблиця 7 – Допустимі значення повітропроникності огороджувальних
Вид огороджувальної конструкції Значення Gн
Зовнішні непрозорі конструкції житлових і 05 кг(м2 год)
громадських будинків
Зовнішні непрозорі конструкції промислових 10 кг(м2 год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих 05 кг(м год)
конструкцій житлових і громадських будинків
Стики між елементами (панелями) непрозорих 10 кг(м год)
конструкцій промислових будинків
Світлопрозорі конструкції житлових та
громадських будинків виробничих будинків 60 кг(м2 год)
із кондиціонуванням приміщень
Світлопрозорі конструкції промислових 100 кг(м2 год)
Вхідні двері до квартир 15 кг(м2 год)
4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій
перевіряється за результатами випробувань проведених акредитованими
лабораторіями за ГОСТ 25891 або за результатами розрахунків. Опір
повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій Rgнк
розраховується за додатком Т.
5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій
лабораторіями за ДСТУ Б В.2.6-18.
Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій
Rgск визначається за формулою
де n – показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції отриманий за
результатами випробувань проведених за ДСТУ Б В.2.6-18;
Gск - повітропроникність світлопрозорої конструкції кг(м2 год) при Δро =
Па отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.
6 У разі якщо Rgск ≥ Rg н в п'ять і більше разів обов’язкове
виконання вимог 5.23 ДБН В.2.2-15.
ОЦНКА ВОЛОГСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦЙ
1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків що опалюються
обов'язкове виконання умови
де Δw збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції в якому
може відбуватися конденсація вологи за холодний період року % за масою;
Δwд - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення
вологості матеріалу в шарі якого може відбуватися конденсація вологи % за
масою що встановлюється згідно з табл.8 залежно від виду матеріалу.
Таблиця 8 –Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення
вологості матеріалу Δwд в конструкції в холодний період року
Найменування матеріалу Значення
Мінераловатні та скловолокнисті вироби 25
Плити з карбамідо-формальдегідних пінопластів 70
Ніздрюваті бетони (газобетон пінобетон газосилікат тощо.) 12
Вироби перлітові 20
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів 70
Вироби з кремнезиту 25
Цегляне мурування 15
Мурування з силікатної цегли 20
Засипки з керамзиту шунгізиту 30
Важкий бетон цементно-піщаний розчин 20
2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального
тиску водяної пари e(х) і насиченої водяної пари E(x) у товщі шарів
огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару
матеріалу в перерізі x Па визначається за формулою
де eв – парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря Па що
визначається за розрахунковим значенням відносної вологості φв0 залежно
від призначення будинку згідно з додатком Г і значенням парціального тиску
насиченої водяної пари Ев що залежить від температури за формулою
eз - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря що визначається
за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року Па;
Re.Σ – опір паропроникненню огороджувальної конструкції м2 год Памг;
Re.х – опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані x
від внутрішньої поверхні м2 год Памг.
Парціальний тиск насиченої водяної пари E(x) Па визначається згідно
довідкових даних залежності E(t) по розподілу температури в товщі
конструкції t(x) що розраховується за формулою
де tз е – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу
накопичення вологи в конструкції що визначається за СНиП 2.01.01 для
періоду найбільш холодного місяця року 0С.
3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її
шарів розраховується за формулами:
де n – загальна кількість шарів в конструкції;
m – кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу x;
і – товщина і-го шару м;
i – паропроникність матеріалу i-го шару мг(м год Па) що
визначається за табл.Л1 додатку Л;
m+1 – паропроникність матеріалу шару мг(м год Па) де розташований
4 У разі [pic] для будь-якого х([0(] умова за формулою (16)
вважається виконаною.
5 У разі [pic] у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції
проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw у якому
відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на
межі шарів – приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації
з боку внутрішньої поверхні) за формулою:
де P – кількість вологи що конденсується у товщі огороджувальної
конструкції за період накопичення вологи в конструкції кгм2 що
розраховується за формулою:
де eк – парціальний тиск водяної пари Па у зоні конденсації що
визначається за формулою (17);
Re к – опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від
внутрішньої поверхні до зони початку конденсації м2 год Памг що
визначається за формулою (21);
Z – період накопичення вологи в конструкції год що встановлюється
рівним періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше
ніж 8 0С за СНиП 2.01.01;
к – товщина шару матеріалу м у якому відбувається накопичення
вологи що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні
ρк – густина шару матеріалу в якому відбувається конденсація вологи
кгм3 що визначається згідно з таблицею Л.1 додатку Л.
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ
1 Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження
відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і
споруд вимогам цього нормативного документу.
2 Енергетичний паспорт заповнюється під час розроблення проектів
будинків та споруд у разі нового будівництва реконструкції чи капітального
ремонту під час приймання будинку в експлуатацію а також у процесі
експлуатації раніше зведених будинків. Енергетичний паспорт надається у
разі подання технічної документації на санітарно-епідеміологічну
Для житлових багатоквартирних будинків з нежилими приміщеннями
розташованими на нижніх і верхньому поверхах енергетичні паспорти
складаються окремо для житлової частини й кожного нежитлового блоку.
Енергетичні паспорти квартир у будинках з поквартирним регулюванням
подавання теплоносія можуть бути складені на базі квартири-представника
3 Енергетичний паспорт будинку заповнюють проектні організації:
– під час розроблення проекту і прив'язування його до умов конкретного
будівельного майданчику;
– під час здавання будівельного об'єкту в експлуатацію з урахуванням
відступів від початкових технічних рішень узгоджених під час будівництва
будинку. При цьому враховуються: дані технічної документації (виконавчі
креслення акти на приховані роботи паспорти довідки надані приймальними
комісіями тощо); підсумки поточних і цільових перевірок дотримання
теплотехнічних характеристик об'єкта відповідності інженерних систем
шляхом технічного і авторського наглядів контролю Державною архітектурно-
будівельною інспекцією робочими комісіями тощо;
– при відхиленнях від проекту відсутності необхідної технічної
документації наявності браку тощо замовник і Державна архітектурно-
будівельна інспекція можуть вимагати проведення експертизи включаючи
натурні визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій
будинку за ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями;
– на стадії експлуатації - вибірково після річної експлуатації будинку
на підставі результатів енергетичного аудиту будинку проведеного
ліцензованими організаціями та установами.
4 Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у
завданні на проектування.
5 Для будинків що експлуатуються енергетичний паспорт розробляють на
замовлення організації що здійснює експлуатацію або власника будинку. Для
будинків виконавча документація на будівництво яких не збереглася
енергетичні паспорти будинку складають ліцензовані організації та установи
на основі матеріалів бюро технічної інвентаризації натурних технічних
обстежень і вимірювань фактичних теплотехнічних показників огороджувальних
конструкцій будинку.
6 Відповідає за достовірність даних енергетичного паспорту проекту
будинку проектна організація що здійснює його заповнення під час
проектування або організація яка оформлює енергетичний паспорт будинку
що здається в експлуатацію або експлуатується
7 Енергетичний паспорт будинку не призначений для розрахунків за
комунальні чи інші послуги що надаються власникам будинків
квартиронаймачам і власникам квартир.
8 Форма енергетичного паспорту наведена у додатку Ф.
9 На підставі даних енергетичного паспорту що отримані за
результатами енергетичного аудиту будинку або оцінки енергетичної
ефективності за проектною документацією будинку присвоюється клас
енергетичної ефективності у відповідності з додатком Ф.
ПЕРЕЛК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТВ НА ЯК ПОСИЛАННЯ В НОРМАХ
ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва
ДБН В.1.4-0.01-97 СРББ. Основні положення.
ДБН В.1.4-0.02-97 СРББ. Типові документи
ДБН В.1.4-1.01-97 СРББ. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні.
ДБН В.1.4-2.0197 СРББ. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та
об’єктів будівництва.
ДБН В.2.2-9-1999 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні
ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.5-24-2003 Електрична кабельна система опалення
ДСТУ Б Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні.
В.2.6-17-2000 (ГОСТМетоди визначення опору теплопередачі
В.2.6-18-2000 (ГОСТМетоди визначення повітро- та водопроникності
ДСТУ Б В.2.7-38-95 Матеріали і вироби будівельні теплоізоляційні. Методи
(ГОСТ 17177-94). випробувань
ДСТУ Б Матеріали і вироби будівельні. Метод визначення
В.2.7-105-2000 теплопровідності і термічного опору при стаціонарному
(ГОСТ 7076-99) тепловому режимі
ГОСТ 23250-78 Материалы строительные. Метод определения удельной
теплоемкости (Будівельні матеріали. Метод визначення
питомої теплоємності)
ГОСТ 24816-81 Материалы строительные. Метод определения сорбционной
влажности (Матеріали будівельні. Метод визначення
сорбційної вологості)
ГОСТ 25609-83 Материалы полимерные рулонные и плиточные для полов. Метод
определения показателя теплоусвоения (Матеріали полімерні
рулонні і плиточні для підлог. Метод визначення показника
ГОСТ 25891-83 Здания и сооружения. Методы определения сопротивления
воздухопроницанию ограждающих конструкций (Будівлі та
споруди. Методи визначення опору повітропроникності
огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 26253-84 Здания и сооружения. Метод определения теплоустойчивости
ограждающих конструкций (Будівлі та споруди. Метод
визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 26254-84 Здания и сооружения. Метод определения сопротивления
теплопередаче ограждающих конструкций (Будівлі та споруди.
Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна
кліматологія та геофізика).
СНиП 2.04.05-91 Отопление вентиляция и кондиционирование (Опалення
вентиляція і кондиціонування)
СанПіН 6027 А-91 Санитарные правила и нормы по применению полимерных
материалов в строительстве (Санітарні правила і норми по
застосуванню полімерних матеріалів в будівництві)
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря
населених місць (від забруднення хімічними та біологічними
ДГН Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)
ТЕРМНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни вжиті в цих нормах та визначення позначених ними
Теплоізоляційна - система огороджувальних конструкцій будинку що
оболонка будинку забезпечує збереження теплоти для опалення приміщень
Непрозорі - ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (стіни
конструкції покриття перекриття тощо) до складу яких входить один і
більше шарів матеріалів що не пропускають видиме світло
Світлопрозорі - ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (вікна
конструкції балконні та вхідні двері вітражі фасадні системи
вітрини ліхтарі тощо) що пропускають видиме світло
Опір величина що визначає здатність конструкції чинити опір
теплопередачі тепловому потоку що через неї проходить та є зворотньою
до коефіцієнту теплопередачі
Теплопровідність - кількість теплоти що передається через одиницю площі
(м2) шару матеріалу за одиницю часу (с) при стаціонарному
градієнті температур 1Км
Коефіцієнт - коефіцієнт що визначає кількість теплоти що передається
теплопередачі через одиницю площі (м2) конструкції за одиницю часу при
різниці температур середовищ що їх розділяє конструкція
Теплоємність - кількість теплоти яку необхідно підвести чи відібрати
масова від 1 кг матеріалу щоб змінити його температуру на 1 К
Коефіцієнт - коефіцієнт що визначає величину зміни температури у
теплостійкості матеріалі при гармонійній зміні температури зовнішнього
середовища з періодом 24 год.
Коефіцієнт - коефіцієнт що визначає кількість вологи що передається
паропроникності у вигляді пари через одиницю площі (м2) шару матеріалу за
одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду
парціальних тисків водяної пари (1 Пам)
Коефіцієнт - коефіцієнт що визначає кількість повітря що передається
повітропроникностчерез одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу
і (год) при стаціонарному градієнті перепаду тисків повітря
Коефіцієнт - коефіцієнт що визначає кількість теплоти яка
тепловіддачі сприймається чи віддається одиницею площі (м2) конструкції
за одиницю часу при різниці температури середовища і
температури поверхні конструкції яка дорівнює 1 К
Коефіцієнт - Коефіцієнт що визначає зміну температури матеріалу при
теплозасвоєння його розташуванні в конструкції при гармонійній зміні
температури зовнішнього середовища з періодом 24 години
Основне поле - масив огороджувальної конструкції що визначає її опір
конструкції теплопередачі і не має теплопровідних включень
Теплопровідне - елемент огороджувальної конструкції що розташований в її
включення об’ємі паралельно напрямку теплового потоку який має
термічний опір менший від термічного опору основного поля
Термічна наявність зон загальною площею більш ніж 2% від внутрішньої
неоднорідність поверхні конструкції з температурами відмінними від
середньозваженої температури основного поля більше ніж на 2
Термічно - одношарова чи багатошарова огороджувальна конструкція що
однорідна не має у своєму об’ємі теплопровідних включень
Термічно - огороджувальна конструкція окремого приміщення що має у
неоднорідна своєму об’ємі теплопровідні включення які призводять до
огороджувальна термічної неоднорідності
Багатошарова - огороджувальна конструкція що складається по своєму
огороджувальна перерізу з шарів матеріалу теплофізичні характеристики
конструкція яких відрізняються одне від одного не менше ніж на 20%
Приведений опір середньозважений по площі опір теплопередачі термічно
теплопередачі неоднорідної огороджувальної конструкції в якому
враховується двомірне у перерізі конструкції перенесення
теплоти і який визначається на підставі розрахунків чи
результатів випробувань конструкції
Лінійний - коефіцієнт теплопередачі термічно неоднорідної
коефіцієнт огороджувальної конструкції що враховує кількість теплоти
теплопередачі що передається через теплопровідне включення при різниці
температур середовищ що розділяє конструкція в 1 К яка
приведена до 1 м довжини теплопровідного включення і
визначається на підставі розрахунків чи результатів
випробувань конструкцій
Розрахункові - розрахункові температура і вологість матеріалу які
умови визначають перенесення тепла і вологи через матеріал при
експлуатації його експлуатації в огороджувальних конструкціях
Термомодернізація- комплекс ремонтно-будівельних робіт спрямованих на
підвищення теплотехнічних показників огороджувальних
конструкцій і забезпечення їхньої відповідності чинним
Теплостійкість - властивість конструкції зберігати відносну стабільність
конструкції температури при коливаннях теплового потоку
Теплостійкість властивість конструкцій приміщення зберігати відносну
приміщень стабільність температури приміщення при коливаннях
температури оточуючого середовища та теплової енергії на
Замкнений - прошарок що надійно огороджений від повітря приміщення
повітряний чи вулиці конструктивними шарами зі спеціальною
прошарок герметизацією притворів і швів
Енергетичний - документ що містить геометричні енергетичні й
паспорт будинку теплотехнічні характеристики будинку що спроектовано або
експлуатується теплоізоляційної оболонки будинку та
встановлює їх відповідність до вимог нормативних документів
Енергетична - властивість теплоізоляційної оболонки будинку та його
ефективність інженерного обладнання забезпечувати оптимальні
будинку мікрокліматичні умови приміщень при фактичних або
розрахункових витратах теплової енергії на опалення
Питомі витрати - показник енергетичної ефективності будинку що визначає
теплової енергії витрати теплової енергії на забезпечення оптимальних
теплових умов мікроклімату в приміщеннях і відноситься до
одиниці опалюваної площі або об’єму будинку
Клас енергетичної- рівень енергетичної ефективності будинку за інтервалом
ефективності значень питомої витрати теплової енергії на опалення
будинку за опалювальний період
Відбивна ізоляція- дво- або тришаровий матеріал до складу якого входить
теплоізоляційний шар з теплопровідністю не більше 005
Вт(м К) з приформованим до його поверхні тонкого шару
(шарів) матеріалів з високою відбивною властивістю
(коефіцієнт чорноти 004-005 )
Коефіцієнт - відношення площі світлопрозорих конструкцій до загальної
скління площі фасадної частини будинку
Термін ефективної- експлуатаційний період протягом якого вироби зберігають
експлуатації свої теплоізоляційні властивості на рівні проектних
(розрахункова показників що підтверджується результатами лабораторних
довговічність) випробувань і зазначено в умовних роках експлуатації
теплоізоляційних (терміну служби)
КАРТА-СХЕМА ТЕМПЕРАТУРНИХ ЗОН УКРАНИ
ТЕПЛОВОЛОГСНИЙ РЕЖИМ ПРИМЩЕНЬ БУДИНКВ СПОРУД В ОПАЛЮВАЛЬНИЙ ПЕРОД
Таблиця Г.1 – Градація вологісного режиму приміщень
Вологісний режим Вологість внутрішнього повітряφв % при температурі tв
tв ≤ 12 C 12 tв ≤ 24 C tв > 24 C
Сухий φв 60 φв 50 φв 40
Нормальний 60 ≤ φв ≤ 75 50 ≤ φв ≤ 60 40 ≤ φв ≤50
Вологий 75 φв 60 φв ≤75 50 φв ≤60
Мокрий - 75 φв 60 φв
Таблиця Г.2 – Розрахункові значення температури й вологості повітря
Призначення будинку Розрахункова температураРозрахункове значення
внутрішнього повітря відносної вологості
Житлові будинки 20 55
Громадські і 20 50 - 60
адміністративні будинки
Лікувальні й дитячі 21 50
Дошкільні установи 22 50
Примітка: при проектуванні огороджувальних конструкцій окремих приміщень
розрахункові параметри температури й вологості повітря уточнюються з
урахуванням вимог інших чинних нормативних документів
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПРИМЩЕНЬ ЩО НЕ ОПАЛЮЮТЬСЯ
Розрахункова температура 0С у приміщенні або об'ємі що не опалюється
або може не опалюватися за умови поквартирного регулювання теплоносія
визначається за формулою:
де L11 L22 - довжина теплопровідних включень м які межують з
об'ємом що опалюється з температурою повітря tв1;
Lаа Lвв - довжина теплопровідних включень м що межують із
зовнішнім повітрям з температурою tз;
К1 К2 - коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій Вт(м2
К) із площею F1 F2 які межують з об'ємом що опалюється;
Ка Кв - коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій Вт(м2
К) із площею Fа Fв які граничать із зовнішнім повітрям з
k11k22 - лінійний коефіцієнт теплопередачі вузлів Вт(м К)
довжиною L11 L22 які межують з об'ємом що опалюється з температурою
kаа kвв - лінійний коефіцієнт теплопередачі вузлів Вт(м К)
довжиною Lаа Lвв які межують із зовнішнім повітрям з температурою
КТ - коефіцієнт теплопередачі трубопроводу Вт(м2 К) із площею
[pic]- температура теплоносія оС.
РОЗРАХУНКОВ ЗНАЧЕННЯ КОЕФЦНТВ ТЕПЛОВДДАЧ ВНУТРШНЬО αв ТА
ЗОВНШНЬО αз ПОВЕРХОНЬ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ
Тип конструкції Коефіцієнт тепловіддачі
Зовнішні стіни дахи покриття перекриття
над проїздами плоскі та з ребрами при
відношенні висоти ребра h до відстані між
гранями b сусідніх ребер 87 23
Перекриття горищ та холодних підвалів
Перекриття над холодними підвалами та
технічними поверхами що розташовані нижче
Вікна балконні двері вітражі та 80 23
світлопрозорі фасадні системи
Зенітні ліхтарі 99 23
РОЗРАХУНКОВ ТЕМПЕРАТУРИ ЗОВНШНЬОГО ПОВТРЯ (ДЛЯ ОЦНКИ ТЕМПЕРАТУРНОГО
РЕЖИМУ ТЕПЛОПРОВДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ
ПОВТРОПРОНИКНОСТ ТА ТЕПЛОСТЙКОСТ)
Температурна зона I II III IV
Розрахункова температура
зовнішнього повітря 0С мінус 22 мінус 20 мінус 18 мінус 12
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ
И.1 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної
конструкції розраховується за формулою
де αв αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
огороджувальної конструкції Вт(м2 .К) які приймаються згідно з додатком
умовах експлуатації (згідно з додатком Л) Вт(м К);
И.2 Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої
огороджувальної конструкції розраховується за формулою
де Rj – термічний опір термічно однорідної зони що визначається
експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного
(тримірного) температурного поля й розраховується за формулою
де [pic] [pic] - середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхні
термічно однорідної зони 0C відповідно;
qj – густина теплового потоку через термічно однорідну зону Втм2;
Fj – площа j-і термічно однорідної зони м2;
FΣ – площа огороджувальної конструкції м2.
Для замкнених повітряних прошарків Rj визначається згідно з табл.И.1 И.2
И.3 Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнту
теплопередачі теплопровідних включень kj Вт(м. К) відповідно до таблиці
И.3 приведений опір теплопередачі розраховується за формулою
Таблиця И.1 - Термічний опір замкненого повітряного прошарку м2КВт
залежно від розміщення в конструкції
Товщина Розміщення прошарку
горизонтальне при потоці тепла горизонтальне при потоці тепла
знизу вгору та вертикальне згори донизу
середня температура повітря у прошарку
≥ 0 0С 0 0С ≥ 0 0С 0 0С
Таблиця И.2 –Термічний опір замкненого повітряного прошарку м2КВт при
встановленні відбивноі ізоляції
Кількість Середня Тип відбивноі ізоляції товщина вспіненого шару мм
прошарків температур
(товщиною а повітря
А (одностороння)* Б (двостороння)
≥ 0 0С 079 10 13 085 139 149
0 0С 064 079 12 082 125 14
Примітка:*. Встановлення ізоляції відбивним шаром у бік приміщення
де kj – лінійний коефіцієнт теплопередачі Вт(м . К) j-го
теплопровідного включення для конструкцій що не включені в таблицю И.3
значення цього показника визначаються за результатами розрахунків двомірних
(тримірних) температурних полів згідно з И.5;
Lj – лінійний розмір м j-го теплопровідного включення за внутрішньою
поверхнею термічно неоднорідної огороджувальної конструкції.
Таблиця И.3 - Значення лінійних коефіцієнтів теплопередачі k вузлів
сполучення огороджувальних конструкцій
Тип вузла Конструктивні елементи вузла k вузла
Вузол сполучення балконної плити та зовнішніх стінових панелей
[pic] керамзитобетон (=1200 кгм3. k балкон=044
залізобетон (=2500 кгм3.
Цементно-піщаний (далі -ЦП)
розчин (=1600 кгм3.
ЦП штукатурка (=1600 кгм3.
опоряджувальний шар
гіпсова плита (=1200 кгм3.
повітряний прошарок.
Вузол сполучення цокольної стінової панелі з рядовою зовнішньою панеллю та з плитою перекриття над
[pic] керамзитобетон (=1200 кгм3. k підвал=016
ЦП розчин (=1600 кгм3.
Вузол кутового сполучення стінових панелей
керамзитобетон (=1200 кгм3. k кута = 023
Вузол горизонтального стику стінових панелей у рівні міжповерхового перекриття
[pic] керамзитобетон (=1200 кгм3. k перекр = 034
Вузол сполучення парапетної стінової панелі з рядовою та з плитою перекриття верхнього поверху
[pic] керамзитобетон (=1200 кгм3. k парапет=039
керамзитобетон (=1200 кгм3.
Вузол вертикального стику зовнішніх стінових панелей з внутрішніми стіновими панелями
[pic] 1) керамзитобетон (=1200 кгм3. k верт.стик =
) залізобетон (=2500 кгм3. 032
) ЦП розчин (=1800 кгм3.
) ЦП штукатурка (=1600 кгм3.
) опоряджувальний шар
Вузол сполучення віконного блоку зі стіновою панеллю
[pic] 1) керамзитобетон (=1200 кгм3. k вікно = 029
) дерево (=500 кгм3.
) скло (= 2500 кгм3.
) герметик (= 1800 кгм3.
) повітряний прошарок.
Вузол сполучення плити перекриття з зовнішньою стіною з цегли
цегляна стіна (=1800 кгм3. k перекр =
ЦП штукатурка (=1600 кгм3. 044
залізобетонна плита перекриття
паркетні дошки (=500 кгм3.
лаги з дощок на звукоізоляційних
прокладках (=500 кгм3.
Вузол кутового сполучення зовнішніх стін з цегли
цегляна стіна (=1800 кгм3. k кута= 031
Вузол сполучення зовнішньої та внутрішньої стін з цегли
цегляна стіна (=1800 кгм3. kперегородки=0
ЦП штукатурка (=1800 кгм3. 49
внутрішня стіна з цегли
Вузол сполучення залізобетонної балконної плити та цегляної стіни
залізобетонна панель перекриття kбалкону=058
балконна плита (=2500 кгм3.
муарова кладка (=1800 кгм3.
залізобетонні перемички
Вузол сполучення верху вікна з цегляною стіною
цегляне мурування (=1800 кгм3. kверха
залізобетонні перемички вікна=119
віконна коробка з дерева
герметик (=1800 кгм3.
віконний блок (=500 кгм3.
Вузол сполучення низу вікна з цегляною стіною
цегляне мурування (=1800 кгм3. kнизу
металевий костиль (=7850 кгм3. вікна=055
злив з оцинкованої сталі
віконна коробка (=500 кгм3.
підвіконна дошка (=500 кгм3.
руберойд (=1800 кгм3.
Вузол сполучення зовнішньої стіни з цегли зі сумісною покрівлею
цегляне мурування (=1800 кгм3. k
покриття з руберойду та гравію покрівлі=048
утопленого в бітум (=1800 кгм3 .
керамзитобетон (= 1200кгм3.
залізобетонна плита покриття
Вузол вертикального стику внутрішніх стінових панелей
залізобетонні плити k
(=2500 кгм3. вн.стін.пан.=0
ЦП штукатурка (=1600 кгм3. 69
Вузол вертикального стику внутрішніх стін з цегли
внутрішні стіни з цегли k
(=1800 кгм3. вн.цегл.стіна
ЦП штукатурка (=1600 кгм3. 042
И.4 Порядок визначення лінійного коефіцієнту теплопередачі k Вт(м .
И.4.1 Визначається кількість теплоти (Q1 і Q2) яка проходить через
кожний вузол (стик) конструкції огородження утворений перетином суміжних
термічно однорідних конструкцій протяжністю L (м) з відомими
теплотехнічними характеристиками (рисунок И.1).
И.4.2 Загальна кількість теплоти що проходить через огороджувальну
конструкцію з теплопровідним включенням Qзаг визначається на підставі
результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля.
Кількість теплоти яка проходить через теплопровідне включення (вузол
стик) Qтв визначається за формулою:
Qтв = Qзаг - (Q1 + Q2) .
Лінійний коефіцієнт теплопередачі визначається за формулою:
де L - довжина розглянутого фрагменту конструкції огородження з
теплопровідним включенням або вузлом (стиком) м;
tв tз - відповідно внутрішня та зовнішня температури повітря 0С.
И.5 Загальні втрати тепла через огороджувальну конструкцію з
теплопровідним включенням визначаються за формулою:
де RΣj Fj – опір теплопередачі та площа j-го фрагменту основного
а) температурне поле вузла;
б) епюра густини теплового потоку вузла;
в) модель визначення густини теплового потоку вузла;
г) густина теплового потоку з використанням поняття лінійного коефіцієнта
Рисунок И. 1 – Принципи моделювання при визначенні лінійного коефіцієнту
вологісн умовИ експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях
Вологісний режим приміщень за додатком Г Умови експлуатації
Примітки: 1. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом
експлуатації розраховуються для умов експлуатації А.
РОЗРАХУНКОВ ТЕПЛОФЗИЧН ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДВЕЛЬНИХ МАТЕРАЛВ
Таблиця Л.1. Значення розрахункових теплофізичних характеристик
Назва матеріалу Характеристика в сухому Розрахунковий Розрахункові характеристики в умовах
стані вміст вологи експлуатації
Волокнисті матеріали
1. Бетони ніздрюваті
1. Бетони конструкційні
4 Сталь арматурна 7850 0482
ПовітряКриптонАргон
Продовження таблиці М1
4М1-16-4і 75 25 072
4М1-16-4і 50 50 070
4М1-16-4і 25 75 067
4М1-6-4М1-6-4М1 100 042
4М1-8-4М1-8-4М1 100 045
4М1-10-4М1-10-4М1 100 047
4М1-12-4М1-12-4М1 100 049
4М1-16-4М1-16-4М1 100 052
4М1-6-4M1-6-4M1 100 044
4М1-8-4M1-8-4M1 100 047
4М1-8-4M1-8-4M1 100 051
4М1-10-4M1-10-4M1 100 049
4М1-12-4M1-12-4M1 100 052
4М1-16-4M1-16-4M1 100 055
4М1-6-4М1-6-4К 100 053
4М1-8-4М1-8-4К 100 055
4М1-10-4М1-10-4К 100 059
4М1-12-4М1-12-4К 100 061
4М1-16-4М1-16-4К 100 065
4М1-6-4M1-6-4K 100 060
4М1-8-4M1-8-4K 100 062
4М1-10-4M1-10-4K 100 065
4М1-12-4M1-12-4K 100 068
4М1-16-4M1-16-4K 100 072
4М1-10-4М1-10-4К 100 085
4М1-10-4М1-10-4К 75 25 082
4М1-10-4М1-10-4К 50 50 080
4М1-10-4М1-10-4К 25 75 078
4К-10-4М1-10-4К 100 073
4М1-10-4К-10-4К 100 128
4К-10-4М1-10-4К 100 132
4М1-8-4М1-8-4і 100 061
4М1-10-4М1-10-4і 100 064
4М1-12-4М1-12-4і 100 068
4М1-16-4М1-16-4і 100 072
4М1- 6-4М1-6-4і 100 064
4М1- 8-4М1-8-4і 100 067
4М1-10-4М1-10-4і 100 071
4М1- 12- 4М1-12-4і 100 075
4М1 -16-4М1-16-4і 100 080
4М1-10-4М1-10-4і 100 094
Закінчення таблиці М1
4М1-10-4М1-10-4і 75 25 090
4М1-10-4М1-10-4і 50 50 085
4М1-10-4М1-10-4і 25 75 078
4і-10-4М1-10-4і 100 093
4і-10-4М1-10-4і 100 135
4і-10-4М1-10-4і 75 25 128
4і-10-4М1-10-4і 50 50 118
4і-10-4М1-10-4і 25 75 114
* Примітка. Порядок скління - від зовнішньої поверхні
Позначення скла: М1 – листове стандартне К - енергозберігаюче з
твердим покриттям і – енергозберігаюче з м’яким покриттям
М2. Температурний перепад Δtпр для огороджувальних конструкцій з
коефіцієнтом скління не більше ніж 018 при визначенні щодо виконання умови
за формулою (2) розраховується тільки для непрозорої частини огородження
де впр – приведена температура внутрішньої поверхні 0С термічно
неоднорідної непрозорої конструкції що розраховується при розрахунковому
значенні температури внутрішнього повітря tв прийнятому залежно від
призначення будинку за додатком Г і розрахунковому значенні температури
зовнішнього повітря tз прийнятому залежно від температурної зони
експлуатації будинку за додатком Ж за формулою
М.3 Для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління 018 і
більше температурний перепад Δtпр при визначенні виконання умови за
формулою (2) розраховується за формулою:
де [pic] Fн - приведена температура внутрішньої поверхні 0С та площа
м2 непрозорої частини огороджувальної конструкції;
Fсп – площа світлопрозорої частини м2;
[pic]- приведена температура внутрішньої поверхні 0С світлопрозорої
частини огороджувальної конструкції що розраховується за формулою
де сп Fcп – середня температура внутрішньої поверхні 0С та площа м2
j Fj – середня температура внутрішньої поверхні 0С та площа м2 j-го
конструктивного непрозорого елементу (імпосту стулок рами дистанційних
рамок склопакету ригелів стійок тощо) світлопрозорої конструкції
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ
Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за
опалювальний період qбуд кВт . годм2 або кВт . годм3 визначається за
qбуд = Qрік Fh або qбуд = Qрік Vh
де Qрік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом
опалювального періоду року кВт.год що визначається на підставі
результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків
Fh Vh - опалювана площа або об’єм будинку м2 або м3 що
визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15 ДБН В.2.2-9 СНиП
04.05 а також положеннями Н.3.
Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Qрік визначаються за
Qрік = [Qk - (Qвн п + Qs)(((]( (h .
де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку
будинку кВт.год визначаються за формулою:
де 1 =0024– розмірний коефіцієнт;
Kбуд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки
будинку Вт(м2.К) визначається за формулою:
де kΣпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної
оболонки будинку Вт(м2(К) що визначається за формулою:
kΣпр = (FнпRΣпр нп + FспRΣпр сп +FдRΣпр д + FпкRΣпр пк + FцRΣпр
де - коефіцієнт що враховує додаткові тепловтрати пов'язані з
орієнтацією огороджень по сторонах світу наявністю кутових приміщень
надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків
= 113 для інших будинків = 11;
Fнп Fсп Fд Fпк Fц - площа відповідно стін (непрозорих частин)
світлопрозорих конструкцій (вікон ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт
покриттів (горищних перекриттів) цокольних перекриттів огороджень по
RΣпрнп RΣпрсп RΣпрд RΣпрпк RΣпрц - приведений опір
теплопередачі відповідно стін світлопрозорих конструкцій (вікон
ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт покриттів (горищних перекриттів)
цокольних перекриттів м2(oCВт; підлог по рунту – з урахуванням їх поділу
на зони із значенням опору теплопередачі;
FΣ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини
будинку що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього
поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення м2;
kінф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій
будинку Вт(м2К) що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та
вентиляції визначається за формулою:
kінф = 2(c(nоб(v(Vh(γз ( FΣ
де 2 =0278 – розмірний коефіцієнт;
c - питома теплоємність повітря приймається рівною 1 кДж(кгК);
nоб - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період
год-1 що визначається експериментально або приймається за нормами
проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН
В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-
-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних
v - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку яким враховується
наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних
даних приймається v = 085;
Vh - те саме що у формулі (Н.1) м3;
γз - середня густина повітря що поступає до приміщення за
рахунок інфільтрації та вентиляції кгм3 визначається за формулою:
γз = 353 [273 +05((tв +tопз )]
де tв - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень
будинків що визначається за табл. Г2
tопз - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний
період oC що визначається за СНиП 2.01.01;
- коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в
огороджувальних конструкціях що приймається рівним 07 - для стиків
панелей стін а також багатостулкових вікон 08 – для двостулкових вікон і
балконних дверей 10 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при
цьому коефіцієнт приймається по найбільшому значенню єдиним для всього
FΣ - те саме що у формулі (Н.3);
Dd – кількість градусо-діб опалювального періоду що визначається
залежно від температурної зони експлуатації будинку що приймається згідно
з додатком В. Для температурної зони приймається Dd = 3750 0С . діб для
температурної зони приймається Dd = 3250 0С . діб для температурної
зони приймається Dd = 2750 0С . діб для V температурної зони приймається
Qвн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду
кВт що визначаться за СНиП 2.04.05;
Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом
опалювального періоду кВт . год для чотирьох фасадів будинків
орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн) схід (С) південь
(Пд) і захід (З) або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ)
північно-схід (ПнС) південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ) визначаються
Qs = в в (FПнIПн + FСIС + FПдIПд + FЗIЗ) + з л з л Fсп л
де в з л - коефіцієнти що враховують затінення світлового прорізу
відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення що
приймаються за табл.Н.1;
в зл - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації
відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів що
приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій
або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45o і
більше варто вважати як вертикальні вікна з кутом нахилу менш 45o - як
FПн FС FПд FЗ - площа світлових прорізів фасадів будинку
відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу м2;
Fсп л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку м2;
IПн IС IПд IЗ - середня величина сонячної радіації за
опалювальний період спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності
відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку кВт . год м2 (для
проміжних орієнтирів фасадів будинків що відрізняються від напрямків на
Пн Пд З С (ПнЗ ПнС ПдЗ і ПдС) величину сонячної радіації треба
визначати за інтерполяцією).
Iг - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на
горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності кВт . годм2;
Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу в и з
л і відносного проникнення сонячної радіації в і зл відповідно вікон
Заповнення світлового прорізу Коефіцієнти в і з л ; в і л
при дерев'яних при алюмінієвих
або ПВХ плетінняхплетіннях
Подвійне скління з селективним
і-покриттям на внутрішньому
однокамерні склопакети в
одинарних плетіннях
подвійне скління в спарених
плетіннях 065 060 060 060
подвійне скління в роздільних
Потрійне скління із звичайного 050 070 050 070
скла в окремо-спарених плетіннях
Однокамерні склопакети й 060 063 060 063
одинарне скління у роздільних
Однокамерний склопакет із 060 058 060 058
селективним покриттям і
Двокамерні склопакети із
селективним покриттям на 08 048 08 048
внутрішньому склі й в одинарному
( - коефіцієнт що враховує здатність огороджувальних конструкцій
приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному
тепловому режимі що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при
відсутності точних даних слід приймати ( = 08;
- коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення;
рекомендовані значення: = 10 - в однотрубній системі з термостатами та з
пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ТП) або
поквартирним горизонтальним розведенням; = 095 - у двохтрубній системі
опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ТП; = 09 -
в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на
ТП а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без
авторегулювання на ТП; = 085 - в однотрубній системі опалення з
термостатами і без авторегулювання на ТП; = 07 - у системі без
термостатів та з центральним авторегулюванням на ТП з коригуванням за
температурою внутрішнього повітря; = 05 - у системі без
термостатів та без авторегулювання на ТП (регулювання центральне в ТП
(h - коефіцієнт що враховує додаткове теплоспоживання системою
опалення пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку
номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами
через зарадіаторні ділянки огороджень тепловтратами трубопроводів що
проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших
протяжних будинків (h = 113 для будинків баштового типу (h = 111.
Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому
числі й мансардного опалювального цокольного й підвального) будинку яка
вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін що включає площу
яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин
і ліфтових шахт включається до площі поверху.
В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і
підвалів неопалюваних технічних поверхів підвалу (підпілля) холодних
неопалюваних веранд неопалюваних сходових клітин а також холодного горища
або його частини не зайнятої під мансарду.
Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над
Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з
висотою до похилої стелі 12 м при нахилі 30о до обрію; 08 м - при 45о -
о; при 60о і більше - площа вимірюється до плінтусу.
Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх
спільних кімнат (віталень) і спалень.
Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних
прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній
поверхні на внутрішню висоту будинку що вимірюється від поверхні підлоги
першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі
віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до
внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон
визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін
(непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін
і площі вікон і зовнішніх дверей.
Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій
(покриття горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху
будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих
поверхнях стель останнього поверху площа покриття горищного перекриття
визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.
a РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМПЛТУДИ КОЛИВАНЬ ТЕМПЕРАТУРИ ВНУТРШНЬО
ПОВЕРХН ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ ПРИ ОЦНЦ Х ТЕПЛОСТЙКОСТ У ЛТНЙ
П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні
непрозорих конструкцій [pic] 0С виконується за формулою:
де [pic] – розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього
повітря ºС що визначається за формулою:
– величина затухання розрахункової амплітуди коливань температури
зовнішнього повітря [pic] в огороджувальній конструкції що визначається за
де [pic] – максимальна амплітуда добових коливань температури
зовнішнього повітря в липні ºС приймається згідно із СНиП 2.01.01;
– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої
поверхні огороджувальної конструкції визначається за табл. П.1;
[pic][pic] – відповідно максимальне і середнє значення сумарної
сонячної радіації (прямої і розсіяної) Втм2 прийняті згідно зі СНиП
01.01 для зовнішніх стін – як для вертикальних поверхонь західної
орієнтації і для покриття – як для горизонтальної поверхні;
[pic] – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної
конструкції за літніми умовами Вт(м2 К) визначається за формулою П.4;
D – теплова інерція огороджувальної конструкції що визначається за
s1 s2 sn– розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу
окремих шарів огороджувальної конструкції Вт(м2 ·К) приймаються за
додатком Л для умов експлуатації А;
Y1 Y2 Yn-1 Yn – коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою
поверхнею окремих шарів огороджувальної конструкції Вт(м2 ·К) що
визначаються за формулами П.5 або П.6.
П.2. Порядок нумерації шарів у формулі (П.3) приймається у напрямку
від внутрішньої поверхні конструкції до зовнішньої.
П.3. Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної
конструкції для умов літньої пори року [pic] Вт(м2 ·К) визначається за
де v – мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень
мс повторюваність яких складає 16 % і більше прийнята згідно зі СНиП
01.01 але не менше 1 мс.
П.4 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y Вт(м2·К)
з тепловою інерцією D≥1 треба приймати рівним розрахунковому коефіцієнту
теплозасвоєння s матеріалу цього шару конструкції з таблицею Л.1 додатку
П.5 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y з тепловою
інерцією D1 визначають розрахунком починаючи з першого шару (розраховуючи
від внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції):
а) для першого шару – за формулою
б) для i-го шару – за формулою
де R1 Ri – термічні опори відповідно першого та i-го шарів
огороджувальної конструкції м2 КВт що визначаються за формулою (5).
Таблиця П.1 – Коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом
зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції
Коефіцієнт Коефіцієнт
Матеріал зовнішньої поглинанняМатеріал зовнішньої поглинання
поверхні огороджувальної сонячної поверхні огороджувальної сонячної
конструкції радіації конструкції радіації
Алюміній 05 Руберойд з піщаною засипкою09
Азбестоцементний лист 065 Сталь листова пофарбована 045
Асфальтобетон 09 білою фарбою
Бетон 07 Сталь листова пофарбована 08
Дерево нефарбоване 06 темно-червоною фарбою
Захисний шар рулонної 065 Сталь листова пофарбована 06
покрівлі зі світлого гравію зеленою фарбою
Цегла керамічна 07 Сталь покрівельна 065
Цегла силікатна 06 оцинкована 07
Облицювання природним 045 Скло облицювальне 07
каменем білим 07 Штукатурка вапняна
Пофарбування силікатне 03 темносіра або теракотова 03
темносіре 08 Штукатурка цементна 06
Пофарбування вапняне біле 06 світлоблакитна 04
Плитка облицювальна 045 Штукатурка цементна
керамічна темнозелена
Плитка облицювальна скляна Штукатурка цементна кремова
Плитка облицювальна біла
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМПЛТУТУДИ КОЛИВАНЬ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВТРЯ ПРИМЩЕННЯ
ПРИ ОЦНЦ ТЕПЛОСТЙКОСТ В ЗИМОВИЙ ПЕРОД
Р.1 Амплітуда коливань температури приміщення [pic]0С розраховується
де qбуд – тепловтрати приміщення Вт що визначаються згідно з
положеннями СНиП 2.04.05;
m – коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі системи опалення
приймається згідно з табл.Р1;
Fj – площа внутрішньої поверхні j-й зовнішньої огороджувальної
K - кількість зовнішніх огороджувальних конструкцій у приміщенні;
Bj – коефіцієнт теплопоглинання Вт(м2 . К) внутрішньою поверхнею j-й
зовнішньої огороджувальної конструкції приміщення що визначається за
де Yв – коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні огородження
Вт(м2 . К) визначається за Р.2 – Р.3;
αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій Вт(м2
Таблиця Р.1 - КОЕФЦНТ НЕРВНОМРНОСТ ТЕПЛОВДДАЧ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ
Водяне опалення будівель з безперервним обслуговуванням 01
Опалення з використанням малотеплоємних приладів:
а) нагрівання приладів опалення на протязі 18 год з перервою -08
б) нагрівання приладів опалення на протязі 12 год з перервою 22
в) нагрівання приладів опалення на протязі 6 год з перервою 18
Поквартирне водяне опалення (час обслуговування 6 год) від 07 до 14*
Пічне опалення теплоємними печами під час топлення їх один раз
- товщина стінок печі у 12 цегли
- товщина стінок печі у 14 цегли
Примітка * Менше значення m відповідає масивним печам більше – менш масивним
легким печам. При топці печей 2 рази на добу величину m треба зменшувати у 25
- 3 рази для печей з товщиною у 12 цегли та у 2-23 рази - при товщині у 14
Р.2 Показник теплозасвоєння внутрішньою поверхнею непрозорої
огороджувальної конструкції розраховується за формулами
а) у разі коли (внутрішній) шар огороджувальної конструкції має теплову
б) якщо теплова інерція першого шару огороджувальної конструкції D11 а
першого і другого шарів конструкції D1+D2≥1 то коефіцієнт теплозасвоєння
внутрішньої поверхні розраховується за формулою:
де R1 s1 s2 – термічний опір та коефіцієнти теплозасвоєння відповідно
першого та другого шарів;
в) якщо теплова інерція перших n шарів конструкції D1+D2+ +Dn1 а
теплова інерція n+1 шарів D1+D2+ +Dn+Dn+1≥1 то коефіцієнт теплозасвоєння
внутрішньої поверхні потрібно визначати з урахуванням коефіцієнтів
теплозасвоєння n шарів за формулами для n-го шару
для i-го шару (i=n-1 n-2 1)
Для термічно неоднорідних шарів конструкції потрібно визначати середній
коефіцієнт теплозасвоєння матеріалом цього шару sср Вт(м2·К) за
s1 s2 sn – коефіцієнти теплозасвоєння окремих матеріалів шару
F1 F2 Fn – площі що займають окремі матеріали по поверхні шару м2.
Р.3. Показник теплозасвоєння внутрішньою поверхнею світлопрозорої
огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
де RΣс – опір теплопередачі світлопрозорої конструкції м2·КВт
приймається на підставі результатів випробувань за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ
602.1-99) акредитованими лабораторіями або за результатами теплових
розрахунків конструкції за додатком М.
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ТЕПЛОЗАСВОННЯ ПОВЕРХНЕЮ ПДЛОГИ
Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги YП Вт(м2 ·К) визначають:
а) якщо покриття підлоги (перший шар конструкції підлоги) має теплову
інерцію D1=R1s1 ≥ 05 показник теплозасвоєння поверхнею підлоги
визначають за формулою:
б) якщо перші n шарів конструкції підлоги (n≥1) мають теплову інерцію
D1+D2+ +Dn05 але теплова інерція n+1 шарів D1+D2+ +Dn+1≥05 показник
теплозасвоєння підлоги Yп визначається послідовним розрахунком показників
теплозасвоєння поверхнями шарів конструкції починаючи з n-го до 1-го за
– для n-го шару – за формулою:
– для n-2; ; 1) – за формулою:
Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги YП приймається рівним
показнику теплозасвоєння поверхні 1-го шару Y1.
У формулах (С.1) – (С.3) та нерівностях:
D1 D2 Dn Dn+1 – теплова інерція відповідно 1-го2-го
п( n+1)-го шарів конструкції підлоги що визначається за формулою (4);
Ri Rn – термічні опори м2·ºСВт i-го й n-го шарів конструкції
підлоги що визначається за формулою (5);
s1 s2 sn sn+1 – розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння
матеріалу 1-го 2-го п(n+1)-го шарів конструкції підлоги Вт(м2·К)
що приймаються згідно з табл.Л1 додатку Л для умов експлуатації А;
Yi+1 – показник теплозасвоєння поверхні (i+1)-го шару конструкції
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКВ ПОВТРОПОНИКНОСТ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ
Т.1 Розрахункова різниця тисків Δp Па визначається за формулою:
Δр = (H-hi) (γз - γв) + 003 γз v2v
де H - висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної
hi – висота від рівня підлоги першого поверху до середини
огороджувальної конструкції і-го поверху для якого проводиться розрахунок
γз γв – питома вага відповідно зовнішнього та внутрішнього повітря
Нм3 що розраховується за формулами:
γв = 3463 (273+tв). (Т.2)
де tз – розрахункове значення температури зовнішнього повітря oС що
приймається залежно від температурної зони за додатком Ж;
tв - розрахункове значення температури внутрішнього повітря oС що
приймається залежно від призначення будинку згідно з додатком Г2;
v - максимальна із середніх швидкостей вітру за румбами за січень мс
повторюваність яких складає 16 % та більше прийнята згідно зі СНиП
v – коефіцієнт що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі
який приймається згідно з табл. Т.1
Таблиця Т.1 КОЕФЦНТ УРАХУВАННЯ ШВИДКОСТ РУХУ ЗОВНШНЬОГО ПОВТРЯ
ЗАЛЕЖНО ВД ВИСОТИ БУДВЛ
Висота будівлі Коефіцієнт v залежно від характеристики місцевості
Примітка 1. А – відкрите узбережжя моря озера водосховища поле
В –територія лісовий масив тощо з рівномірно розташованими перешкодами
висотою більше 10 м.
С – місцевість з розташованими будинками висотою більше 25 м.
Примітка 2. Споруда вважається розташованою на місцевості даного типу
якщо ця місцевість є незмінною з навітряного боку споруди на відстань
до 30h – при висоті споруди до 60 м та 2 км – при більшій висоті
Т.2 Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій
де [pic] - опір повітропроникності i-го шару конструкції м2 год Пакг що
приймається згідно з табл.Т.2;
N – кількість шарів у конструкції.
Таблиця Т.2 ЗНАЧЕННЯ ОПОРУ ПОВТРОПРОНИКНОСТ БУДВЕЛЬНИХ МАТЕРАЛВ ТА
Матеріали та конструкції шару повітропроникності
Бетон суцільний (без швів) 100 19620
Газо- та пінозолобетон суцільний (без швів) 140 21
Вапняк-черепашник 500 6
Картон будівельний (без швів) 13 64
Цегляне мурування із суцільної цегли на 250 та 18
цементно-піщаному розчині товщиною в одну цеглу більше
Цегляне мурування із суцільної цегли на 120 2
цементно-піщаному розчині товщиною в половину
Цегляне мурування із суцільної цегли на 250 та 9
цементно-шлаковому розчині товщиною в одну цеглубільше
Цегляне мурування із суцільної цегли на 120 1
цементно-шлаковому розчині товщиною в половину
Цегляне мурування з керамічної пустотілої цегли - 2
на цементно-піщаному розчині товщиною в 12
Мурування із легкобетонного каменя на 400 13
цементно-піщаному розчині
Мурування із легкобетонного каменя на 400 1
цементно-шлаковому розчині
Листи азбестоцементні із закладенням швів 8 196
Обшивка з обрізаних дощок які з'єднані впритул 20-25 15
Обшиття з гіпсової сухої штукатурки із 10 20
Ніздрюватий бетон автоклав ний 100 1960
Ніздрюватий бетон неавтоклавний 100 196
Пінополістирол 50-100 79
Піноскло суцільне (без швів) 120 Повітронепроникне
Плити мінераловатні жорсткі 50 2
Руберойд 15 Повітронепроникне
Плити фанерні клеєні (без швів) 3-4 2940
Штукатурка на цементно-піщаному розчині по 15 373
кам’яному або цегляному муруванню
Штукатурка вапняна по кам’яному або цегляному 15 142
Повітряні прошарки мати та плити м’які з незале-ж0
мінеральної вати та пухких матеріалів засипки зно
керамзиту піску та ін.
ФОРМА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАСПОРТУ БУДИНКУ
Таблиця Ф1 - Загальна інформація
Дата заповнення ( рік місяць
Адреса і телефон розробника
Шифр проекту будинку
Таблиця Ф2 - Розрахункові параметри
Найменування розрахункових Позначення Одиниці Величина
параметрів вимірювання
Розрахункова температура tв oC
внутрішнього повітря
Розрахункова температура tз oC
зовнішнього повітря
Розрахункова температура tвг oC
Розрахункова температура tц oC
Тривалість опалювального zoп доба
Середня температура toпз oC
зовнішнього повітря за
опалювальний період
Розрахункова кількість Dd oC(доба
градусо-діб опалювального
Функціональне призначення тип і конструктивне рішення будинку
Розміщення в забудові
Конструктивне рішення
Таблиця Ф3 – Геометричні теплотехнічні та енергетичні показники
Показник Позначе- Норма- Розрахун-кФактичне
ння і тивне ове значення
розмір-нізначення (проектне)показника
сть показниказначення
показника показника
Геометричні показники
Загальна площа зовнішніхFΣ м2 --
конструкцій будинку
- вікон і балконних Fсп в м2--
- вітражів Fсп вт --
- ліхтарів Fсп л м2--
- покриття (суміщених) Fпк м2 --
Продовження таблиці Ф3
- горищних перекриттів Fпк хг --
(холодного горища) м2
- перекриттів теплих Fпк тг --
- перекриттів над Fц1 м2 --
- перекриттів над Fц2 м2 --
неопалюваними підвалами
- перекриттів над Fц3 м2 --
проїздами і під еркерами
- підлоги по рунту Fц м2 --
Площа опалюваних Fh м2 --
Корисна площа (для Fl к м2 --
громадських будинків)
Площа житлових приміщеньFl ж м2 --
Розрахункова площа (для Fl р м2 --
Опалюваний об’єм Vh м3 --
Коефіцієнт скління mск --
Показник компактності Ак буд --
Теплотехнічні та енергетичні показники
Теплотехнічні показники
Приведений опір Rпр
теплопередачі зовнішніх м2(oCВт
- вікон і балконних Rпр сп в
- вхідних дверей воріт Rпр д
- покриттів (суміщених) Rпр пк
- горищних перекриттів Rпр хг
- перекриттів теплих Rпр тг
- перекриттів над Rпр ц1
- перекриттів над Rпр ц2
- перекриттів над Rпр ц3
проїздами й під еркерами
підлоги по грунту Rпр ц
Закінчення таблиці Ф3
Енергетичні показники
Розрахункові питомі qбуд
Максимально допустиме Emax
значення питомих кВт .
тепловитрат на опалення годм2
оболонки та її елементів
Відповідність проекту
будинку нормативним
доопрацювання проекту
Таблиця Ф4 - Класифікація будинків за енергетичною ефективністю
Класи Різниця в % розрахункового або фактичного Рекомендації
енергетичної значення питомих тепловитрат qбуд від
ефективності максимально допустимого значення Еmax
будинку [(qбуд- Еmax) Еmax].100%
А мінус 50 та менше
B від мінус 49 до мінус 10
C від мінус 9 до плюс 5
D від плюс 6 до плюс 25
E від плюс 26 до плюс 75
F плюс 76 та більше
Таблиця Ф5 - Висновки за результатами оцінки енергетичних параметрів
Вказівки щодо підвищення енергетичної ефективності будинку
Паспорт заповнений:
РОЗРАХУНКОВИЙ ПОКАЗНИК КОМПАКТНОСТ БУДИНКВ
Ц.1 Розрахунковий показник компактності будинку к буд визначається
де FΣ – загальна площа внутрішніх поверхонь зовнішніх огороджувальних
конструкцій включаючи покриття (перекриття) верхнього поверху і перекриття
(підлоги) нижнього опалювального приміщення м2;
Vh – опалюваний об’єм будівлі рівний об’єму обмеженому внутрішніми
поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків м3.
Ц.2 Рекомендовані значення щодо показника компактності які слід
виконувати при проектуванні житлових будинків к буд не більше:
- 025-для 16-поверхових будівель і вище;
- 029-для будівель від 10 до 15 поверхів включно;
- 032-для будівель від 6 до 9 поверхів включно;
- 036-для 5-поверхових будівель;
- 043-для 4-поверхових будівель;
- 054-для 3-поверхових будівель;
- 061; 054; 046-для дво- три- і чотириповерхових блокувальних і
секційних будівель відповідно;
- 09-для дво – і одноповерхових будівель з мансардою;
- 11-для одноповерхових будівель.
Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і
експлуатаційних показників будівельних виробів 2
Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за
теплотехнічними показниками її елементів 5
Проектування теплоізоляційної оболонки за тепловитратами
будинку на опалення 10
Визначення показників теплостійкості 12
Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій 13
Оцінка вологісного режиму огороджувальних 15
Енергетичний паспорт будинку 17
ДОДАТОК А Перелік нормативних документів на які є посилання в нормах19
ДОДАТОК Б Терміни та визначення 20
ДОДАТОК В Карта-схема температурних зон України 23
ДОДАТОК Г Тепловологісний режим приміщень будинків і споруд в
опалювальний період 24
ДОДАТОК Д Розрахункове визначення температури приміщень що не 24
ДОДАТОК Е Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі
αв та зовнішньої αз поверхні огороджувальних конструкцій
ДОДАТОК Ж Розрахункові температури зовнішнього повітря (для оцінки
температурного режиму теплопровідних включень
огороджувальних конструкцій повітропроникності та 25
ДОДАТОК И Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі
огороджувальних конструкцій 26
ДОДАТОК К Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних 39
ДОДАТОК Л Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних 40
ДОДАТОК М Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі
світлопрозорих конструкцій та температурного перепаду
в залежності від коефіцієнту скління
ДОДАТОК Н Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення
ДОДАТОК П Розрахункове визначення амплітуди коливань температури
внутрішньої поверхні при оцінці теплостійкості
огороджувальних конструкцій у літній період року 59
ДОДАТОК Р Розрахункове визначення амплітуди коливань температури
приміщення при оцінці теплостійкості в зимовий період
ДОДАТОК С Розрахункове визначення показника теплозасвоєння поверхнею
ДОДАТОК Т Розрахункове визначення показників повітропроникності
огороджувальних конструкцій 64
ДОДАТОК Ф Форма енергетичного паспорту будинку 66
ДОДАТОК Ц Розрахунковий показник компактності будинків 69
d Код УКНД 91.120.10
Ключові слова: теплоізоляція проектування теплоізоляційна оболонка
будинки питомі тепловитрати на опалення огороджувальні конструкції опір
теплопередачі температура теплопровідність паропроникність
повітропроникність теплостійкість вологісний режим розрахункові значення
теплофізичних характеристик енергетичний паспорт.
кількість градусо-діб опалювального періоду Dd
зона більше 3501 градусо-діб
зона від 3001 до 3500 градусо-діб
зона від 2501 до 3000 градусо-діб
V зона менше 2500 градусо-діб
C.23 ДБН В.2.6-31 – 2006
C.49 ДБН В.2.6-31: 2006
C.40 ДБН В.2.6-31: 2006
C.47 ДБН В.2.6-31 : 2006
C.41 ДБН В.2.6 – 200Х
C.28 ДБН В.2.6-31 : 2006
C.35 ДБН В.2.6-31: 2006
C.36 ДБН В.2.6-31 : 2006
C.48 ДБН В.2.6-31: 2006
C.34 ДБН В.2.6-31 : 2006
C.40 ДБН В.2.6 : 2006
C.38 ДБН В.2.6-31: 2006

КП1-все чертежи.dwg

Доски - 37nУтеплитель - 100nГидроизоляцияnБетонный вкладыш - 80nЗатирка - 5
проволочная nскрутка
Асфальт - 30nЩебень - 150nТрамбованный грунт
Жб плита - 120nСтальной гнутый косоурnТрамбованный грунт
Доска - 37nЛаги 60х40 через 800nУпругая прокладка - 30nПесок - 80nГлиняная смазка - 10nБетонный вкладыш - 80nЗатирка - 5
Доски - 37nУтеплитель - 100nПароизоляцияnБетонный вкладыш - 80nЗатирка - 5
Доска - 37nЛаги 60х40 через 800nУпругая прокладка-30nПесок - 80nГлиняная смазка-10nБетонный вкладыш-80nЗатирка - 5
Доски - 37nУтеплитель - 100nПароизоляцияnБетонный вкладыш-80nЗатирка - 5
ЧерепицаnОбрешетка - 50х50nПароизоляцияnСтропильная нога - 120х160
стропильная нога -120х160
горизонтальная гидроизоляция
Вертикальная nгидроизоляция
План фундаментов и цокольного этажа
Схема расположения элементов перекрытия
железобетонные балки 8 шт
Схема расположения элементов стропильной системы
асбестоцементный лист
лоток металлическийnна скобках 40х4 через 500
трубаnводосточная ø140
металлический каркас мансарды
штукатурка 10nминераловатная плитаnкирпичная стена
ппрофилированный металлический лист 30nдоска 75х25 шаг 350nдоска 75х32 шаг 250
Утеплитель в наружных стенах на планах условно не показан.n2. Ведомость проемов спецификации оконных и дверных блоков см. пояснительпую записку.
Экспликация помещений первого этажа
Экспликация помещений второго этажа
Экспликация помещений подвала
Керамическая плиткаnСтяжка-20nГидроизоляция-2 слоя рубероидаnСтяжка-20nБетонная подготовка-150nУплотненный грунт
через стропильную ногу
Проволочная скрутка 2 4
Оцинкованная кровельная
Стропильная нога 100x200
Двухэтажный одноквартирный жилой дом
Состав покрытия см. разрез 1-1
элементов стропильной системы
Схема расположения элементов фундаментов
ПРИЛОЖЕНИЕ 31. Пример оформления плана 1 этажа двухэтажного жилого дома
ПРИЛОЖЕНИЕ 35. Пример оформления схемы расположения элементов фундаментов.
ПРИЛОЖЕНИЕ 36. Пример оформления схемы расположения элементов междуэтажного перекрытия.
ПРИЛОЖЕНИЕ 32. Пример оформления плана 2 этажа двухэтажного жилого дома
ПРИЛОЖЕНИЕ 38. Пример оформления плана кровли.
ПРИЛОЖЕНИЕ 37. Пример оформления схемы расположения элементов стропильной системы.
ПРИЛОЖЕНИЕ 39. Пример оформления фасада здания.
ПРИЛОЖЕНИЕ 40. Пример оформления архитектурно-конструктивных узлов.
ПРИЛОЖЕНИЕ 34. Пример оформления поперечного разреза.
ПРИЛОЖЕНИЕ 33. Пример оформления продольного разреза.
(план цокольного этажа)

ДСТУ-Н Б А.2.2-5~2007. Настанова з розроблення та.doc

[pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic]
[pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic]

текст методички.doc

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ
ДОНБАССКАЯ НАЦИОНАЛЬНАЯ АКАДЕМИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА
МЕТОДИЧЕСКОЕ ПОСОБИЕ
к выполнению курсового проекта №1
по дисциплине «Архитектура зданий и сооружений»
(специальность 7.092101 «Промышленное и гражданское строительство»
092103 «Городское строительство и хозяйство»)
Макеевка ДонНАСА 2007
ДОНБАССКАЯ НАЦИОНАЛЬНАЯ АКАДЕМИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ
Кафедра «Архитектура промышленных и гражданских зданий»
на заседании кафедры АПГЗ
Протокол № от ..2007г.
Методическое пособие к выполнению курсового проекта №1 «Малоэтажное
жилое здание из мелкоразмерных элементов» по дисциплине «Архитектура зданий
и сооружений» (для студентов специальностей 7.092101 «Промышленное и
гражданское строительство» 7.092103 «Городское строительство и хозяйство»)
Сост. Г.В. Шамрина. – Макеевка:ДонНАСА 2007г. - .с
Пособие разработано в соответствии с программой дисциплины
“Архитектура зданий и сооружений” изучаемой на специальностях направления
“Строительство” с целью практического усвоения материала по проектированию
гражданских зданий. Выполнение проекта способствует усвоению закреплению и
углублению знаний и приобретению навыков в области безрасчетного
проектирования конструктивных элементов жилых зданий.
В пособии приведена методика и порядок выполнения всех этапов проекта;
требования предъявляемые к нему; указания по разработке объемно-
планировочного и конструктивного решений здания; правила выполнения
графической части проекта и составления пояснительной записки. Приложения к
пособию содержат в достаточном объеме справочный материал для подбора
конструктивных элементов примеры выполнения чертежей.
Данное методическое пособие поможет студентам в работе над первым
курсовым проектом в приобретении навыков выполнения и оформления
архитектурно-строительных чертежей составлении и оформлении пояснительной
записки. Эти навыки пригодятся студентам при выполнении курсовых проектов
по другим дисциплинам а также дипломного проекта.
Составитель Шамрина Г.В к.т.н. доц.
Ответственный за выпуск Шамрина Г.В. к.т.н. доц.
Рецензенты Прищенко Н.Г. к.т.н. доц.
Косьмин Г.Т. к.т.н. доц.
Сахновская С.А. ст. преп.
Архитектурно-конструктивный проект малоэтажного жилого здания
разрабатывается для основных конструктивных частей здания: фундаментов
стен перекрытия и покрытия лестниц. В наше время в Украине в достаточно
больших объемах ведется индивидуальное жилищное строительство в сельской
местности и городах. В таком строительстве используются традиционные
конструкции из мелкоразмерных элементов которые дают возможность
использовать местные материалы не требуют значительных расходов энергии.
Поэтому актуальным является изучение конструктивных решений домов из
традиционных мелкоразмерных элементов которые и сегодня в практике
реального проектирования и строительства широко применяются в сочетании с
индустриальными конструкциями.
Цель выполнения курсового проекта:
- закрепить знания полученные при изучении теоретического курса
«Архитектура зданий и сооружений» разделы «Основы проектирования»
«Строительная теплофизика» «Жилые здания»;
- способствовать развитию у студентов творческого инженерного
мышления необходимого для архитектурно-строительного проектирования;
- научить студентов решать под руководством преподавателя комплексные
объемно-планировочные и конструктивные задачи при проектировании
малоэтажных жилых зданий;
- развивать навыки и умение работать с современной нормативной и
справочной литературой (ДБН ДСТУ СНиП ГОСТ и т.д.).
В задачу студента входит разработка курсового проекта на основании
выданного задания в котором указаны исходные данные для проектирования
схема здания состав проекта.
ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТА
Курсовой проект выполняется на основании задания включающего
исходные данные для проектирования (для разработки проекта следует
принимать подчеркнутый вариант).
Задание и исходные данные для проектирования
Схема планировки здания
Рельеф строительной площадки: горизонтальный с уклоном 10; 15;
Основание: песок крупный песок мелкий супеси суглинки плотные
Глубина залегания основания (от поверхности земли) м: 05; 08; 10;
Уровень грунтовых вод ниже от поверхности земли на: 04; 10; 15;
Фундаменты: монолитные бутовые бутобетонные бетонные; сборные из
бетонных блоков и железобетонных плит свайные столбчатые.
Наружные стены: кирпичные из кирпича глиняного обыкновенного
силикатного из керамических камней; легкобетонных камней
естественного камня; с утеплителем снаружи в толще кладки.
Перегородки в жилых помещениях: из гипсобетонных плит кирпича
легкобетонных камней гипсокартонные.
Перекрытие: по деревянным железобетонным стальным балкам; из
железобетонных многопустотных плит.
Балконы: железобетонные плитные по железобетонным стальным
Лестницы: деревянные по железобетонным стальным косоурам.
Крыша: чердачная плоская с мансардой.
Несущие элементы покрытия - стропила из брусьев досок
Кровля: из асбестоцементныхх волнистых плоских листов; из черепицы
ленточной штампованной битумной; из рулонных материалов;
металлическая фальцевая металлочерепица «Ондулин».
Пол в жилых помещениях: дощатый паркетный линолеумный из ламината.
Подвал под частью дома между
Отопление: печное автономное от котла центральное от районной
Категория комфорта жилища: категория категория.
СОСТАВ КУРСОВОГО ПРОЕКТА
Курсовой проект включает графическую часть и пояснительную записку.
Фасад здания в масштабе 1:100.
Планы 1-го и 2-го этажей здания в масштабе 1:100.
Разрез в масштабе 1:100 1:50.
Фрагмент разреза по лестничной клетке если лестница не показана на
поперечном разрезе 1:100 1:50.
Схемы расположения элементов фундаментов перекрытия в масштабе
План стропил в масштабе 1:100.
План кровли в масштабе 1:100 1:200.
Конструктивные узлы сопряжений отдельных элементов между собой 4-5
штук (по индивидуальному заданию преподавателя) в масштабе 1:10;
Примечание. Разрабатывая проект двухсекционного (блокированного
двухквартирного) дома планы 1-го и 2-го этажей здания можно совместить
Пояснительная записка:
Задание на проектирование.
Содержание пояснительной записки.
Исходные данные для проектирования.
Объемно-планировочное решение с ТЭП.
Конструктивное решение здания с описанием всех конструкций.
Теплотехнический расчет наружной стены.
Наружная и внутренняя отделка.
Объем пояснительной записки – 15-20 страниц формата А4.
ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ К КУРСОВОМУ ПРОЕКТУ
Разрабатываемое архитектурно-конструктивное решение здания должно
отвечать требованиям действующих строительных норм и правил и
государственных стандартов.
Графическая часть проекта представляется на листах формата А-1 А-2 А-
оформленных в соответствии с ГОСТ ЕСКД и СПДС. Примеры оформления
чертежей приведены в приложении к методическому пособию. Каждый лист должен
иметь рамку и заполненный штамп в правом нижнем углу. Чертежи следует
размещать равномерно не допуская перегрузки листа графическим материалом и
не оставляя незаполненных мест. Расстояние между отдельными чертежами на
листе должно равняться 40 50 мм.
Чертежи выполняют карандашом толщину линий принимают:
- обводка элементов которые попали в сечение – 06 08 мм;
- контурные элементы на проекциях – 03 04;
- линии обрыва размерные выноски осевые и штриховки – 02 03 мм
Все размеры должны быть проставлены в миллиметрах; сноски и
пояснительные надписи следует писать четко и разборчиво стандартным шрифтом
высотой не менее 2 мм.
Методические рекомендации по выполнению графической части курсового
проекта содержатся в разделе 7 настоящего пособия.
Пояснительная записка должна включать:
- характеристику здания;
- краткое описание конструктивного решения здания т.е. его основных
несущих и ограждающих элементов;
- сведения о наружной и внутренней отделке;
- спецификации основных сборных железобетонных конструкций;
- список использованной литературы.
В пояснительной записке чётко кратко грамотно излагаются основные
принципы проектирования здания принятие решений подтверждённых расчётами.
Все записи и пояснения материалов проекта должны касаться только
конкретных условий разрабатываемого проекта. Не допускается давать в
пояснительной записке общие рассуждения отвлечённые схемы чертежи и т.
п. которые увеличивали бы объём пояснительной записки. Не допускается
переписывание текста учебников разделов строительных норм и правил и
методических указаний.
Пояснительная записка оформляется в соответствии с требованиями ГОСТ
105-95 «ЕСКД. Общие требования к текстовым документам». Пояснительная
записка пишется чернилами от руки.
При оформлении пояснительной записки и графической части курсового
проекта допускается использование компьютерной техники по согласованию с
руководителем курсового проекта.
Методические рекомендации по составлению и оформлению пояснительной
записки содержатся в разделе 8 настоящего пособия.
Вся работа по выполнению курсового проекта проводится в три основных
- эскизное проектирование здания;
- обоснование и разработка архитектурных и конструктивных решений
- графическое оформление архитектурно-строительных чертежей и
составление пояснительной записки.
ЭСКИЗНОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЗДАНИЯ
Эскизное проектирование проводится для выявления решения планировки
помещений и выбора конструктивного решения с учётом всех факторов
определяющих эти решения. Работу над проектом следует начинать с
внимательного изучения задания методических указаний учебной и нормативно-
технической литературы.
До начала разработки чертежей следует определить:
- параметры связанные с местом строительства: расчетную температуру
внешнего воздуха нормативное сопротивление теплопередаче для наружных
стен глубину промерзания грунта;
- глубину заложения фундаментов;
- наиболее рациональную для заданной схемы планировки конструктивную
- конструкцию и толщину внешних стен в зависимости от материала (см.
приложение1) и результатов теплотехнического расчета (раздел 6.2.2).
После этого приступают к разработке эскизов чертежей которые следует
выполнять карандашом в указанном масштабе на плотной или миллиметровой
бумаге любого формата. На этапе эскизного проектирования необходимо
уточнить планировочное решение дома определить размеры конструктивных
элементов а также увязать все размеры в соответствии с требованиями
модульной системы. Выполняя эскизы можно разрабатывать не весь чертеж а
оставлять не проработанными детально повторяющиеся элементы.
1. Проработка архитектурно-планировочного решения
Получив задание на курсовой проект в первую очередь следует
ознакомиться с объемно-планировочным решением здания: состав помещений их
назначение; уяснить взаимное расположение помещений в плане и по высоте
здания определить объемно-планировочные параметры здания – высоту этажа и
Архитектурно-планировочное решение двухэтажного жилого здания
разрабатывается в соответствии с требованиями ДБН СНиП. При этом
планировочная схема является лишь основой для работы студента над проектом.
В процессе проектирования можно изменить расположение помещений
конфигурацию внешних стен расстояния между несущими и самонесущими
стенами размещение оконных и дверных проемов для того чтобы
запроектированное здание соответствовало требованиям действующих норм и
эксплуатационным требованиям.
Разрабатывая планировочное решение жилого дома необходимо учесть
требования к нижнему и верхнему пределу общей площади квартир. Так
согласно ДБН В.2.2-15-2005 [5] проектируемое жилье по уровню комфорта и
социальной направленности подразделяется на две категории: и .
Жилище категории (коммерческое) – жилище с нормируемыми нижними и
ненормируемыми верхними пределами площади квартиры и одноквартирных жилых
домов. Уровень комфорта и состав помещений квартир и одноквартирных домов в
зданиях категории определяется заданием на проектирование (согласно
требованиям заказчика).
Жилище категории (социальное) – жилище с нормируемыми нижними и
верхними пределами площади квартиры в соответствии действующими санитарными
нормами обеспечивающими минимально допустимый уровень комфорта проживания.
Типы квартир по количеству жилых комнат и их площадей в жилых домах
категории принимаются по таблице 5.1.
Таблица 5.1. Типы квартир и их площади в зависимости от количества жилых
Количество жилых комнат
Нижний и верхний 1 2 3 4 5
Уровень комфорта и состав помещений квартир и одноквартирных домов в
зданиях жилища категории определяется заданием на проектирование при
этом нижний предел площади квартир должен быть не ниже соответствующих
показателей квартир приведенных в таблице 5.1.
Площадь общей комнаты в однокомнатной квартире должна быть не менее 15
м2 в других квартирах - не менее 17 м2. Минимальная площадь спальни на
одного человека – 10 м2 на двоих – 14 м2. Минимальная площадь кухни в
однокомнатной квартире – 7 м2 в двух- и более комнатных – 8 м2.
Минимальная площадь рабочей комнаты или кабинета – 10 м2.
Жилые комнаты в квартирах категории не могут быть проходными за
исключением четырех- пятикомнатных в которых через общую комнату может
предусматриваться вход в одну из спален или рабочую комнату (кабинет).
В однокомнатных квартирах допускается совмещенный санузел (ванна
умывальник унитаз). В двух- трехкомнатных квартирах обеих категорий
следует предусматривать раздельные санузлы (ванна с умывальником и уборная
с унитазом и умывальником). В квартирах где четыре и более комнат должно
быть не менее двух совмещенных санузлов каждый из которых должен быть
оборудован унитазом (уборная с умывальником и унитазом и ванная комната с
ванной умывальником и унитазом).
Минимальные размеры площади санузлов:
- совмещенный санузел (оборудованный ванной умывальником унитазом
местом для стиральной машины) – 38 м2;
- ванная комната (оборудованная ванной умывальником местом для
стиральной машины) – 33 м2;
- туалет (уборная оборудованная унитазом и умывальником) – 15 м2;
- туалет (уборная оборудованная унитазом без умывальника) – 12 м2;
Не допускается размещение уборной и ванной (или душевой) над жилыми
комнатами и кухнями. Эти помещения допускается размещать над кухней
квартир расположенных в двух уровнях.
Ширина подсобных помещений квартир должна быть не менее: кухни – 18
м; прихожей – 15 м; коридоров ведущих в жилые комнаты - 11 м.
Необходимо чтобы жилые комнаты и кухня имели естественное освещение;
отношение площади светопроема к площади пола помещения должно быть в
пределах (1:55÷1:8). Допустимое отношение ширины и глубины помещения
:2÷1:175; рекомендуемые 1:15÷1:1. Глубина жилых помещений должна быть не
Высота жилых этажей от пола до пола в жилых зданиях должна быть не
менее 28 м. Высота жилых помещений от пола до потолка – менее 25 м. В
районах со среднемесячной температурой июля 210С и более высоту жилых
этажей необходимо принимать не менее 30м а высоту жилых помещений – не
менее 27 м. Высоту внутриквартирных коридоров санузлов и других подсобных
помещений допускается снижать до 21 м.
Высота стен мансарды до низа наклонной части потолка – не менее чем
00 мм; высота помещений подвала – не менее 1900 мм. На чердаке необходимо
устраивать сквозной проход высотой не менее чем 1600 мм
В одноквартирных двухквартирных и сблокированных жилых зданиях
высотой до трех этажей ширина марша внутренней лестницы должна быть не
менее 09 м а наибольший его уклон – 1:125.
На основе заданной планировочной схемы проектируемого здания
приступают к уточнению необходимого перечня помещений и их площадей. Для
определения размеров площадей учитываются нормали (габаритные размеры
человека в различных положениях размеры мебели и оборудования) с учётом
санитарных норм площадей и объёмов здания которые необходимы для
нормальной деятельности человека.
Фактические площади и размеры после завершения разработки планировки
здания используются для подсчёта технико-экономических показателей варианта
2. Выбор варианта конструктивной схемы здания приведение её к
2.1. Конструктивный остов здания.
Предварительно следует установить схему конструктивного остова
который образуют все капитальные стены здания (внутренние и наружные
продольные и поперечные). От выбора схемы конструктивного остова будет
зависеть пролёт и шаг конструктивных элементов здания положение
разбивочных осей здания.
На основе схемы плана здания устанавливается план конструктивного
остова с указанием несущих конструкций (стен). На нём проставляется ширина
здания увязанная с требованиями предельной глубины жилых помещений.
Размеры шага и пролётов следует принимать кратными 6М 3М. Это позволит
широко использовать типовые конструкции перекрытий (плиты балки панели и
т.д.) размеры которых приведены в справочниках и каталогах а так же в
приложениях 5 6 7 8 9. При деревянных перекрытиях несущие стены
располагаются на расстоянии 36÷65 м в соответствии с длиной древесины по
Начертите эскиз несущего остова в плане положение каждой стены
определите координационной осью определите расстояние между соседними
осями присвоив им цифровые и буквенные обозначения.
На рис. 5.1 приведены конструктивные схемы здания с продольными (а) и
поперечными (б) несущими стенами.
Рис. 5.1. Конструктивная схема с продольными (а) и поперечными (б)
2.2. Проектирование лестницы.
Необходимо предварительно определить общие размеры лестничных клеток
в плане. Размеры лестниц в плане должны быть увязаны с размерами по высоте
т.к. необходимо обеспечить удобные проходы под лестничными маршами.
Решение лестницы начинают с определения уклона маршей размеров и
количества ступеней в марше ширины маршей и площадок. Размеры ступеней
устанавливаются из условия что размер подступенка деленный на размер
проступи равен уклону а подступенок плюс проступь равен 450 мм. При этом
высота подступенка должна быть не более 200 мм а ширина проступи не менее
0 мм. Уклон маршей (отношение вертикальной проекции марша к
горизонтальной) основных лестниц для двухэтажных зданий – 1:2 но не более
:15. для вспомогательных лестниц в подвал на чердак и т.п. уклон
допускается 1:15 и даже 1:125. Ширина марша должна быть не менее 105 м
а площадки не менее 12 м. Деревянные лестницы могут иметь ширину 900 мм и
При проектировании входа в здание через лестничную клетку необходимо
обеспечить минимальную высоту прохода под междуэтажной площадкой (2100 мм).
Для этого в лестничной клетке от уровня пола 1-го этажа проектируют
небольшой марш в 5-7 ступеней ведущий вниз к выходу.
На первом этаже для устройства входа в здание (размещение наружной
двери) следует обеспечить расстояние от пола у входа до пола промежуточной
лестничной площадки таким образом чтобы разместить по высоте наружную
дверь входа в здание. При этом можно делать наружный вход в лестницу через
дополнительное помещение (тамбур) непосредственно на площадку с отметкой
Внутренние размеры помещения лестничной клетки в плане Bлк и Lлк
назначают путём расчёта:
длина – Lлк = bэп + ширина – Bлк = 2bм +
где bм – ширина марша установленная нормами; bэп – ширина этажной
площадки; bпп – ширина промежуточной площадки; bэп bпп – должны быть не
менее bм и не менее 1200 мм; lм – максимальная проекция марша (заложение).
Она определяется в соответствии с принятым уклоном маршей.
Расчёт лестниц и выбор конструктивного остова сделан на примере
лестницы двухэтажного жилого дома Н = 2800 мм bм = 1050 мм уклон i
≤1:15. Примем схему с одинаковым количеством ступеней в марше высоту
ступени hc = 156 мм и ширину проступи bc = 300мм.
i = 156300 = 1192 15
Тогда Bлк = 10502 + 300 = 2400 мм.
Рис. 5.2. Построение двухмаршевой лестницы жилого дома.
Определяем количество ступеней в марше nc:
hм = Hэт2; nc = hмhст = 1400156 = 9 ступеней
где hм – высота марша; Hэт – высота этажа.
Количество проступей равно nc – 1 = 9 – 1 = 8 шт.
Заложение lм = (n–1) bc = 8300 = 2400 мм.
Принимая минимальную ширину площадки bпп = 1200 мм получим наименьшую
допустимую длину лестничной клетки Lлк = 2 х 1200 + 2400 = 4800 мм.
Выбрав размеры балок или плит перекрытия и увязав их и с необходимыми
размерами лестницы окончательно устанавливают ширину здания L и
конструктивный остов здания с учётом правил привязки разбивочных осей в
соответствии с единой модульной системой (ЕМС).
3. Составление эскизов объёмно-планировочного решения здания (планы
этажей разрез фасад)
После выбора конструктивного остова и ширины здания а также
установления требуемых площадей и размеров помещений на основе схемы
планировки приложенной к заданию приступают к конкретному определению
размеров комнат кухни прихожей коридоров размещению уборной и ванной.
Здесь же определяются размеры по высоте здания и всё это увязывается с
3.1. Составление эскиза плана этажей
Разработка эскиза плана ведётся карандашом на миллиметровой бумаге в
масштабе 1:100. Миллиметровая сетка облегчает эскизирование. На плане
должны быть нанесены основные оси контуры стен перегородок санитарное
оборудование (в условных обозначениях) размеры и площади помещений.
Толщина наружных стен определяется с учетом материала стены
указанного в задании. Наружные стены имеют либо нулевую привязку когда
внутренняя грань самонесущей стены совмещается с координационной осью либо
двустороннюю когда внутренняя грань несущей стены смещена внутрь здания (в
сторону расположения перекрытий). Двусторонняя привязка должна обеспечить
глубину опирания балок или плит перекрытия на несущие стены и назначается
не менее 120 мм (см. рис. 5.1). Привязку внутренних несущих стен назначают
как правило осевой т.е. геометрическую ось стены совмещают с
координационной осью. Толщину внутренних стен принимают 200 ÷390 при этом
следует иметь в виду что если в стене предполагается устраивать
вентиляционные каналы ее толщина не может быть меньше 380 мм. Стену
лестничной клетки принимают равной 380÷390 мм.
При назначении размеров помещений в плане следует учесть конструкцию и
толщину перегородок межкомнатных 80 ÷120 мм межквартирных 160÷250 мм.
Для установления размеров окон и увязки их по этажам определяются
размеры оконных проёмов по условиям освещённости. Высоту окон принимают
наибольшей возможной имея в виду высоту этажа расстояние от пола до
подоконника 800–900 мм и от потолка до верха оконного проёма 200–300 мм.
Размеры окон следует принимать в соответствии с ГОСТ23166-99 (см.
приложение. 13) и не более 2–3 типов.
Все расчёты желательно свести в таблицу.
Определение площади окон
НаименованиеПлощадь Требуемая площадь Принятые в проекте
помещений пола окон
Размеры Площадь окон
Намечаются размеры дверных проёмов в соответствии с размерами мебели
нормалей человека назначением помещения и действующими государственными
стандартами на двери (ГОСТ 6629-88 серии 1.136.5-16).
Для стен из штучных материалов следует увязать размеры простенков по
горизонтали с размерами штучных камней (кирпич мелкие блоки) с учётом
толщины швов (приложение1).
Так размеры кирпичных стен в плане должны быть такими чтобы они
складывались из размеров кирпича или его половины (250 или 120 мм) и швов в
мм. Например (250 + 120 + 10) = 380 мм (250 + 250 + 10) = 510 мм и
После решения всех вопросов по плану вычерчивается эскиз плана. Пример
выполнения плана приведен в приложении 31.
3.2. Составление эскиза разреза
Одновременно с решением плана разрабатывается эскиз разреза на
котором принципиально решается размещение элементов здания по вертикали
(пример выполнения разреза приведен в приложении 32). Разрез строится по
лестнице. Количество ступеней и уклоны маршей принимаются по сделанному
ранее расчёту. При необходимости делается уточнение в разбивке лестниц.
Устанавливается конструкция лестниц (цельный марш сборный по косоурам или
тетивам и т.д.). На разрезе устанавливается принципиальная конструкция
фундаментов (ленточные столбчатые сборные). При реальном проектировании в
соответствии с требованиями ЕСКД подземная часть показывается на отдельном
На эскизе разреза решается принципиально отмостка цокольная часть
стен примыкание пола первого этажа к стенам.
Определяются отметки верха и низа оконных проёмов и увязываются с ЕМС
и ранее принятыми размерами окон (см. табл. 5.2). По заданию на
проектирование принимается конструкция карниза (деревянный каменный или с
железобетонными плитами) примыкание его к конструкции крыши. Решение
карнизных узлов приведено в приложении 25.
Эскизное решение элементов стен (цоколь окна перемычки карниз и
др.) выполняется в соответствии с указанными в задании материалами (кирпич
мелкие блоки и т.д.). При этом размеры стен по высоте должны быть увязаны с
размерами указанных в задании материалов с учётом толщины швов (10 мм для
кирпича и 20 мм для блоков). Так по вертикали размеры кирпичной стены
должны быть кратны (65 + 10) = 75 мм.
При разработке эскиза разреза студент должен использовать материал
изложенный в учебниках и пособиях [1 2 3 4 13] а также в приложениях к
Не следует на эскизе увлекаться показом мелких не принципиальных
деталей так как они будут показаны далее при разработке архитектурно-
строительных чертежей.
Эскиз разреза стены следует решать совместно с решением фасада.
На эскизе разреза показывается принципиальное решение конструкций
перекрытия толщина перекрытия вместе с полом так чтобы высота помещения
была не менее 25–27 м в жилых комнатах и 21 м в коридорах выбираются
конструкции пола в соответствии с заданием на проектирование. Решаются
конструкция опирания элементов перекрытия на стены козырьков над входами в
Решается принципиально конструкция крыши выбирается уклон кровли в
зависимости от материала указанного в задании.
Выбирается тип крыши (чердачная количество скатов) стропил способ
3.3. Составление эскиза фасада
Одновременно с эскизом плана и разреза решается эскиз фасада.
Фасад должен решаться с учётом приёмов архитектурной композиции.
Пример оформления фасада приведен в приложении 38.
Каждый эскиз выполняется на листе миллиметровой бумаги формата А4 или
ОБОСНОВАНИЕ ВЫБОРА КОНСТРУКТИВНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ЗДАНИЯ
Выбрав на основе эскизного проектирования принципиальное решение
элементов и конструкций здания приступают к обоснованию и уточнению
размеров и разработке отдельных деталей конструкций.
Материалы фундаментов и их конструктивное решение указывается в
задании на проектирование. Фундаменты следует запроектировать под все
несущие и самонесущие стены сооружения а также под отдельные
вентиляционные и печные трубы.
Глубина заложения фундаментов принимается в зависимости от типа
грунта глубины залегания основания теплового режима подполья наличия
подвала глубины сезонного промерзания грунта и наличия грунтовых вод [1
8]. Глубина сезонного промерзания грунта зависит от климатических
условий и вида грунта. Нормативная глубина сезонного промерзания dfn для
глинистого грунта приведена в [6 прил. 1 рис.3]. Чтобы получить значения
для пылеватых глин и суглинков супесей песков мелких и пылеватых эти
глубины следует принимать с коэффициентом 12 (глинистые грунты промерзают
при температуре -1оС; супеси пески и пылеватые – при -02оС; остальные же
грунты – при 0оС). В непучинистых грунтах (крупнообломочных песках
гравелистых крупных и средней крупности) глубина заложения фундамента не
зависит от глубины промерзания.
Грунты под фундаментами наружных стен регулярно отапливаемых зданий (с
температурой помещения не ниже 10оС) промерзают на меньшую глубину чем на
открытой площадке поэтому глубина заложения фундаментов отапливаемых
зданий принимается не менее расчетной глубины сезонного промерзания грунта
df определяемой по формуле СНиП [8 п. 2.28]:
где– Kh коэффициент влияния теплового режима здания (табл. 6.1);
dfn – нормативная глубина сезонного промерзания грунта м [6
Таблица 6.1. Коэффициент влияния теплового режима здания
Коэффициент kh при расчетной среднесуточной
Особенности сооружения температуре воздуха в помещении примыкающем
к наружным фундаментам ОС
Без подвала с полами
устраиваемыми: 09 08 07 06 05
на лагах по грунту 10 09 08 07 06
по утепленному 10 10 09 08 07
С подвалом или техническим 08 07 06 05 04
Минимальная глубина заложения фундамента под наружные стены должна
быть не менее 07 м от уровня земли.
Глубина заложения фундамента под внутренние стены отапливаемых зданий
не зависит от глубины промерзания грунта ее назначают не менее 05м от
уровня земли или пола подвала.
Ширину подошвы фундаментов в реальном проектировании рассчитывают. В
данном курсовом проекте ее можно принять 600÷1000 мм (кратной 100 мм).
Ширину бутовых фундаментов по обрезу принимают не менее чем на 100 мм
больше толщины стены. Ширина цокольной части бутобетонных и бетонных
монолитных фундаментов может быть одинаковой или меньшей толщины стены.
Цоколь дома проектируется высотой 450÷1000 мм (но не менее 1800 мм до низа
От внешних атмосферных влияний фундаменты следует защитить асфальтовой
или бетонной отмосткой. В случае заложения подошвы фундаментов ниже уровня
грунтовых вод необходимо устройство специальной гидроизоляции в
соответствии с [1 § 28 рис. 8.4].
Переход от одной глубины залегания фундаментов к другой выполняют
уступами. Соотношение высоты уступа к его длине принимают равным при
этом высота принимается не более 500мм длина не более 1000мм для
фундаментов из сборных блоков соответственно 600 и 1200мм.
На основе данных задания и решения фундамента при разработке эскиза
приводится схема расположения элементов фундамента здания. На ней
показываются отметки подошвы места их изменения вызванные глубиной
заложения фундаментов под наружные и внутренние стены. Приводятся
характерные сечения фундаментов с показом положения уровня грунтовых вод
гидроизоляции конструкции отмостки.
Для крупноблочных фундаментов в записке приводится спецификация
элементов фундаментов (фундаментных плит-подушек).
Спецификация к схеме расположения элементов фундаментов
Наименование Кол. Приме-
ГОСТ 13580-85 Плита фундаментная
При проработке этого раздела следует руководствоваться учебной
литературой [1 2 3 4] и приложениями 3 4.
Наиболее распространённым материалом для возведения стен малоэтажных
жилых зданий является кирпич и мелкоразмерные блоки. В последнее время в
связи с ужесточением требований к теплозащите наружных ограждений стали
применять сочетание этих материалов с эффективными утеплителями (пенопласт
пенополистирол пенополиуретан минераловатные плиты пенобетон). Варианты
утепления наружных стен приведены в приложении 26.
2.1. Конструктивные решения утепления наружных стен
Многослойные конструкции наружных стен предусматривают возможность
размещения утеплителя в двух вариантах: внутри конструкции стены
(приложения 18 19) и с наружной стороны стены – по фасаду (приложения 20
). Размещение утеплителя с внутренней стороны возможно в исключительных
случаях например при реконструкции исторических зданий и невозможности
устройства утеплителя с внешней стороны фасада (приложение 17).
Использование теплоизоляционного материала с внутренней стороны наружных
стен требует дополнительного расчета по влажностному режиму помещений и
устройства пароизоляции во избежание конденсации влаги в слое
Конструктивно утепление стен с внутренней стороны осуществляется при
использовании деревянного каркаса из брусков 60х50 мм с шагом 500 600 мм
между которыми укладывают утеплитель и паробарьер (полиэтиленовая пленка
d=02 мм и облицовка из гипсокартонных плит досок пластика приложение
). Под бруски деревянного каркаса укладывают полосы гидроизоляции шириной
0 мм. Однако использование паробарьера из пэ пленки ухудшает
микроклимат в помещениях создается парниковый эффект. Поэтому следует
устраивать вентиляционный зазор шириной 40 60 мм между плитами утеплителя и
стеной а для воздухообмена оставлять щели: в уровне пола – разрывы в
плинтусах а в уровне потолка – вентиляционные отверстия. При утеплении
наружных стен зданий со стороны помещений рекомендуется использовать
утепляющие материалы с низким коэффициентом паропроницания –
пенополистиролы пенополиуретаны ( = 005 мгм час Па) которые могут
эксплуатироваться без полиэтиленовой пленки паробарьера.
Более рациональной является конструкция трехслойных наружных стен
облегченной кладки (приложения 18 19). Конструктивные решения таких стен
состоят из двух верст (внутренней и наружной) из кирпича в пространство
между ними укладывают плитный эффективный водоотталкивающий утеплитель. Для
отвода конденсата в уровне цоколя по всему периметру наружных стен через
00 мм устраивают каналы (приложение 18). Для этого закладывают
полиэтиленовые трубки диаметром 10 мм или в нижнем ряду кирпичной кладки
оставляют щели (кладку выполняют без вертикальных швов). Взаимную
статическую работу каменных слоев обеспечивают гибкие или жесткие связи.
Использование жестких связей ухудшает теплотехнические свойства наружных
стен – уменьшается сопротивление теплопередаче.
Наиболее рациональным утеплением наружных стен является размещение
утеплителя со стороны фасада (приложение 20 21).
По конструктивно-технологическим особенностям варианты утепления
наружных стен со стороны фасадов разделяют на два вида:
- вентилируемые конструкции утепления наружных стен – системы
вентилируемых фасадов (приложение 20);
- невентилируемые конструкции утепления наружных стен – способ
штукатурки по слою теплоизоляции «термошуба» (приложение 21).
В обоих случаях как теплоизоляционный материал используют плиты
эффективного утеплителя из минеральных волокон или на основе полимеров
которые плотно крепят к стене механическим способом или нанесением клеящего
связующего на теплоизоляционные плиты.
Основой конструктивного решения вентилируемого фасада является
дополнительный металлический или деревянный каркас закрепленный анкерами к
наружной стене на который навешивают разнообразный облицовочный материал:
каменный керамический стальной алюминиевый виниловый и т.д.
Невентилируемый фасад системы «термошуба» состоит из жесткого
утеплителя закрепленного на стене на который наносят тонкий слой
строительного раствора армированного стальной сеткой или стекой из
стекловолокна и защищенного декоративной штукатуркой от атмосферного
влияния. В качестве утеплителя используют каменную вату стекловату
пенополистирольные плиты.
В задании на курсовой проект указывается конструкция наружных стен с
вариантами расположения утеплителя (снаружи изнутри в толще кладки). Их
толщина принимается по результатам теплотехнического расчета а также из
конструктивных соображений.
2.2. Исходные данные для теплотехнического расчёта ограждающих
Ограждающие конструкции зданий по своим теплотехническим качествам
должны обеспечивать в помещениях необходимый температурно-влажностный режим
и ограничивать теплопотери зданий в отопительный период года. Для этого
сопротивление теплопередаче ограждения должно быть не менее нормативного
значения. Величина нормативного сопротивления теплопередаче выбирается в
зависимости от температурной зоны в которой находится заданный район
Толщина защитных и несущих слоёв ограждения принимается конструктивно:
наружный слой облицовки кирпичом – 120 мм;
несущий слой кирпичной кладки – 250 380 мм; кладки из мелких
внутренний и наружный штукатурный слой – 15–20 мм.
Толщина слоя утеплителя определяется теплотехническим расчётом.
В пояснительной записке необходимо привести расчётную схему ограждения
с указанием слоёв (рис. 6.1) а также сведения о конструкции её составе
толщине слоёв теплотехнических характеристиках материалов слоёв ограждения
Рис. 6.1. Пример расчётной конструкции стены: 1 4 – штукатурный слой
( 1 4); 2 – утеплитель ( 2 = х); 3 – несущий слой
кирпичной кладки ( 3)
Характеристики элементов стен
№ слояНаименование Толщина слоя Плотность γ Теплопроводность
материала слоя м кгм3 λр
Теплопроводность материалов принимается по [7 прил.Л табл. Л.1] в
зависимости от плотности материала и условий эксплуатации ограждающих
Полученная в результате расчёта толщина утеплителя согласовывается со
стандартной толщиной утепляющих материалов выпускаемых промышленностью
строительных материалов.
2.3. Конструкции наружных стен
В нижней части стены на 30 150 мм ниже уровня пола первого этажа
обязательно следует предусмотреть горизонтальную гидроизоляцию из двух
слоев изола (гидроизола) на битумной мастике.
Оконные проемы выполняют с устройством четвертей с трех сторон (кроме
стен из керамических и бетонных блоков) размеры четвертей в плане – 65х120
мм. Проемы как правило перекрывают сборными железобетонными брусковыми и
балочными перемычками. В самонесущих стенах применяют брусковые перемычки
сечением 120х65 и 120х140 мм а в стенах на которые опираются перекрытия
- брусковые в сочетании с балочными сечением 120х220 и 120х290 мм
Завершающую часть внешних стен – карниз – выполняют путем постепенного
напуска кирпича но вынос карниза должен быть не более половины толщины
стены и не более 300мм. Кроме того карнизы можно выполнять с применением
специальных железобетонных плит или подшивных коробов.
В малоэтажном строительстве следует использовать специальные блоки
окон и балконных дверей по ГОСТ 23166-99 (приложение 13 14) внутренние
двери по ГОСТ 6629-88 (приложение 15 16).
В малоэтажных домах можно проектировать балконы из железобетонных
плит защемленных в кладке стены или из плит опирающихся на консоли а
также из монолитного железобетона.
В курсовом проекте разрабатываются и даются основные узлы стены:
а) цокольная часть с указанием по защите от атмосферных воздействий
(облицовка штукатурка и т.д.) гидроизоляция;
б) конструкция карниза.
Все сведения о стенах из штучных материалов можно найти в литературе в
разделе “Стены”[1 2 3].
2.4. Конструкции внутренних стен и перегородок
Несущие внутренние стены а также стены лестничных клеток проектируют
из сплошной кирпичной кладки толщиной 380 мм или мелких блоков толщиной 390
мм; в таких стенах можно разместить вентиляционные каналы (рис. 6.2).
Самонесущие внутренние стены следует принимать из сплошной кладки толщиной
Рис. 6.2. Размещение вентиляционных каналов во внутренних стенах.
Толщина межкомнатных внутриквартирных перегородок из кирпича – 120 или
мм а из гипсовых плит – 80 мм; межквартирные перегородки общей толщиной
0 мм выполняют из двух слоев гипсобетонных плит с воздушным зазором 40
мм. Перегородки из гипсокартонных листовстов (сухая штукатурка) устраивают
по деревянному или металлическому каркасу с заполнением полостей
минеральной ватой. В санузлах перегородки проектируют только из
влагостойких материалов – кирпича или асбестоцементных листов по
металлическому каркасу или из влагостойкого гипсокартона.
В пояснительной записке следует описать заданную конструкцию
перегородок между различными помещениями – межквартирные межкомнатные и
Варианты устройства дымовых и вентиляционных каналов в стенах см.
Узлы сопряжения и крепления перегородок со стенами полом и потолком
3. Междуэтажные и чердачные перекрытия
Система опирания перекрытий выбирается в соответствии с избранной
конструктивной схемой дома: на продольные стены на поперечные стены или в
одних помещениях на продольные в других – на поперечные стены (смешанная
конструктивная схема). Выбирая конструктивную схему следует стремиться к
тому чтобы пролеты перекрытий не превышали 6000 мм.
В случае устройства перекрытий по деревянным балкам их располагают с
шагом 600 или 800 мм сечение балок принимают условно в пределах
0÷120х180÷240 в зависимости от нагрузок и величины пролета в соответствии
с рекомендациями [3 табл. 26 13 приложение 6]; балки должны опираться на
стену на глубину 120÷180 мм.
Железобетонные балки располагают с шагом 800 или 1000 мм ширина их по
низу равняется 160 мм при высоте 220 300 мм (приложение 5).
Глубина опирания таких балок на стены – не менее 180 мм.
Стальные балки выбирают из проката двутаврового сечения (двутавр № 22
или № 23). Примеры конструктивного решения перекрытий по стальным балкам
В малоэтажном строительстве используют также железобетонные
многопустотные плиты – настилы (см. приложение 7) которые монтируют с
помощью легких кранов.
В учебных целях при проработке конструктивного решения перекрытия
следует составить таблицу элементов перекрытия с указанием эскиза
конструкции перекрытия ее марки и основных размеров (см. табл. 6.3) и
привести ее в пояснительной записке.
Вид конструкции и эскиз Марка Размеры мм
Для обеспечения звукоизоляции воздушного и ударного шумов конструкцию
перекрытия следует проектировать с «плавающими» полами.
Пример выполнения схемы расположения элементов перекрытия по
железобетонным балкам приведён в приложении 35.
К схеме расположения элементов перекрытия в реальном проектировании
разрабатывается спецификация элементов перекрытия которую также следует
составить и привести в пояснительной записке к курсовому проекту.
Спецификация к схеме расположения элементов перекрытия на отм. 3.000
перекрытия ПК51.15 6
Серия ИИ-03-02 Балка жб БТ 40
Полы в помещениях принимаются в зависимости от их назначения и
заданного материала. Полы жилых помещений первого этажа домов из
малоразмерных элементов выполняют по лагам которые опираются на кирпичные
столбики а в санузлах – из керамических плиток уложенных на бетонное
Полы междуэтажных перекрытий в жилых помещениях проектируют дощатые по
деревянным лагам а в санузлах – из керамических плиток поверх
железобетонных плит с обязательным устройством гидроизоляции.
Выбранные типы полов 1-го и 2-го этажей заносятся в экспликацию полов.
Номер Тип Схема полаДанные элементов пола (наименование Площадь
помещенипола толщина основание и др.) мм м2
1. Покрытие – керамическая плитка – 7 мм
Стяжка - цементно-песчаный раствор
Утеплитель POLPAN – 40 мм
Стяжка – цементно-песчаный раствор
. Плиты перекрытия железобетонные
Отношение площади световых проёмов всех комнат и кухонь квартир жилых
зданий к площади пола этих помещений должно быть не менее 1:8 и не
превышать 1:55. Окна могут иметь одинарное двойное и тройное остекление.
Для принятых по условиям освещённости окон следует выбрать их конструкцию
(приложение14) составить таблицу элементов оконного заполнения с
указанием эскиза конструкции ее марки и основных размеров и привести ее в
пояснительной записке.
Узлы оконной коробки разрезы примыканий оконной коробки к стене к
подоконнику к перемычке конструкцию переплетов см. [1 2 3].
Элементы оконного заполнения
Вид конструкции и эскиз Марка Размеры Размеры Кол-во
В реальном проектировании разрабатывается спецификация оконных
блоков которую также следует составить и привести в пояснительной записке
к курсовому проекту.
Спецификация оконных блоков
Поз. Обозначение Наименование Кол. Примечание
ОК-1 ГОСТ 23166-99 Оконный блок ОР12-15 5
Входные двери жилых домов проектируют деревянными одно- и
двухпольными с одинаковыми или разными по ширине полотнами. Размеры дверей
по ширине принимаются в зависимости от условий эвакуации переноса вещей и
мебели а также назначения помещений. Минимальная ширина дверного проёма на
путях эвакуации должна быть не менее 08 м ширина дверных проёмов в кухню
уборную ванную – не менее 07 м.
Высота дверных проёмов в жилых комнатах кухнях уборных должна быть
не менее 207м. Входные двери в здание жилые комнаты квартиры должны
делаться с притвором.
Входы в здания должны оборудоваться тамбуром глубиной не менее 12 м.
Двери входа в квартиры открываются во внутрь двери из ванных совмещённых
санузлов открываются наружу.
Для выбранных типов дверей (приложение16) следует составить таблицу
элементов дверного заполнения с указанием эскиза конструкции ее марки и
основных размеров и привести ее в пояснительной записке.
Элементы дверного заполнения
Вид конструкции и Марка Размеры блока Размеры Кол-во
В реальном проектировании разрабатывается спецификация дверных
Спецификация дверных блоков
Поз. Обозначение Наименование Кол. Приме-чани
ГОСТ 6629-88 Дверной блок ДГ21-9 П 5
На основе произведённого в разделе 5.2 эскизного расчёта лестницы
разрабатывают конструкцию лестницы в соответствии с заданием.
В домах из традиционных конструкций лестницы проектируют по
деревянным железобетонным или металлическим косоурам или в виде лестничных
маршей (ЛМ) разнообразных конструкций. Ступени выполняются из отдельных
железобетонных элементов (по железобетонным или по стальным косоурам) или
из досок (по деревянным косоурам или тетивам).
Этажные и междуэтажные площадки могут быть в виде готовых лестничных
площадок или плит перекрытия по которым устраивается пол.
Толщина стен лестничной клетки в кирпичных домах должна быть не менее
0 мм Ширина этажной площадки принимается не менее 1200 мм ширина
лестничных маршей – не менее 900 мм на первом этаже устраивается тамбур.
На разрезе при построении лестниц обязательно следует выполнять разбивку по
сетке (рис. 5.1). Примеры планировочных и конструктивных решений лестниц
приведены в приложениях 22 23 24.
Уклон крыши принимается в зависимости от материала указанного в
задании. Уклон скатных крыш следует принимать согласно таблице 6.7.
Таблица 6.2. Уклон скатных крыш
Материал кровли Уклон крыши h:LУклон крыши град
Асбестоцементные волнистые 1:3 Не менее 12о
Металлическая кровля:
фальцевая Не менее 1:12 Не менее 14о (при меньших
профнастил Не менее 1:7 уклонах требуется
металлочерепица Не менее 1:4 сплошное основание)
керамическая 1:1–1:2 30-45о
цементно-песчаная 10-65о (оптимально 22о)
Рулонные материалы двухслойные1:7 8–9о
наклеенные на мастике
Битумная черепица Не менее 1:9 Не менее 10о
Конструктивное решение крыши принимается в зависимости от его формы
материалов несущих элементов (стропил) и кровли [3 13]. В том случае если
здание имеет сложный план в виде сочетания простых геометрических фигур в
крыше при этом появляются дополнительные рёбра и разжелобки которые могут
быть построены в плане крыши исходя из следующих геометрических положений:
) при одинаковых уклонах скатов все ребра и разжелобки в плане
направлены по биссектрисам углов образованных пересекающимися карнизными
) линия конька крыши проходит через точку пересечения рёбер и
Принятые в эскизной части проекта уклон форма и принципиальная
конструкция крыши в этой части записки уточняются и разрабатываются
детально. Для стропильных кровель разрабатывается конструкция стропил.
Намечаются слуховые окна из расчёта не менее одного в пределах отсека
чердака ограниченного стенами. Если на крышу выходят дымовые или
вентиляционные трубы то высота их принимается в зависимости от расстояния
до конька крыши (приложение 30).
8.1. Кровля и система водоотвода
Кровля устраивается по обрешетке в виде отдельных брусков расстояние
между которыми выбирается в зависимости от материала кровли либо в виде
сплошного дощатого настила. На отдельных участках крыши – возле карнизов
конька в ендовах разреженная обрешетка замещается на сплошной настил из
В пояснительной записке необходимо описать конструкции элементов
кровли обосновать необходимую систему водоотвода и ограждения карниза
перилами или парапетом. Водоотвод с кровель проектируется как правило
организованным. Допускается неорганизованный водосток в 1 2-этажных
зданиях при условиях устройства козырьков над входами.
На листе графической части следует привести план стропил с показом
элементов стропильной конструкции (стропильные ноги мауэрлат стойки и
т.д.). Проектируя стропильные системы особенное внимание следует обратить
на обеспечение их пространственной жесткости для чего используют раскосы.
Для возможности осмотра состояния конструкции крыши в процессе эксплуатации
необходимо предусмотреть проходы по чердаку высотой не менее 19м в
коньковой части и у карнизов не менее 04 м.
9. Внутренняя отделка
В пояснительной записке необходимо дать описание отделки внутренних
поверхностей стен потолков перегородок полов. Обосновывается
целесообразность применения различных способов отделки в зависимости от
назначений помещений. Указываются рекомендуемые тона покраски облицовки
поверхностей декоративными и изолирующими материалами. Причём всё это
решается для конкретных помещений проектируемого здания.
10. Наружная отделка
В качестве отделочного материала для фасадов зданий рекомендуется
использовать облицовку из лицевого кирпича бетонных камней и штукатурку.
Устройство козырьков над входами балконы цветочницы также могут
использоваться для оживления плоскостей фасадов. Описание отделки фасада
необходимо делать конкретно для проектируемого здания.
11. Технико-экономические показатели объемно-планировочного решения
проектируемого жилого здания
В курсовом проекте следует выполнить и привести в пояснительной
записке подсчет основных технико-экономических показателей для жилого
здания: площадь застройки (Sз) жилая площадь (Sжил) площадь квартиры
(Sкв) общая площадь квартиры (Sоб) общий строительный объем (Vстр) в том
числе выше отметки ±0.000 (Vнадз.части) и ниже отметки ±0.000(Vподз.
Площадь помещений жилых зданий определяют по их размерам измеряемым
между отделанными поверхностями стен и перегородок на уровне пола (без
учета плинтусов). При определении площади мансардного помещения учитывают
площадь этого помещения с высотой наклонного потолка не менее 15 м при
наклоне 30о к горизонту; 11 м при 45о; 05 м при 60о и более. Площадь
помещения с меньшей высотой учитывают в общей площади с коэффициентом 07
при этом минимальная высота стены должна быть 12 м при наклоне потолка
о; 08 м при наклоне от 45о до 60о; не ограничивается при наклоне 60о и
Sз – площадь застройки здания определяется как площадь
горизонтального сечения по внешнему обводу здания на уровне цоколя включая
выступающие части. Площадь под зданием расположенном на столбах а также
проезды под зданием включаются в площадь застройки.
Sжил – жилая площадь квартирных домов определяется как сумма площадей
жилых комнат без учета встроенных шкафов.
Sкв - площадь квартиры определяется как сумма площадей всех
помещений квартиры за исключением лоджий балконов террас холодных
кладовых и наружных тамбуров .
Sобщ – общая площадь квартир определяется как сумма площадей всех
помещений квартиры (за исключением входных тамбуров в одноквартирных
домах) встроенных шкафов и летних помещений подсчитанных со следующими
понижающими коэффициентами:
- для балконов и террас – 03;
- остекленных балконов – 08;
- веранд застекленных лоджий и холодных кладовых – 10.
Площадь занимаемая печью в площадь помещений не включается. Площадь
под маршем внутриквартирной лестницы при высоте от пола до низа выступающих
конструкций 16 м и более включается в площадь помещений где расположена
Vстр – строительный объём здания определяется как сумма строительного
объема выше отметки ±0.000 (надземная часть) и ниже этой отметки (подземная
Vнадз.части – строительный объём надземной части равный произведению
площади горизонтального сечения на уровне первого этажа выше цоколя на
полную высоту здания от уровня чистого пола первого этажа до верхней
плоскости чердачного утеплителя.
Vподз. части – строительный объём подземной части здания как
произведение площади сечения на уровне первого этажа выше цоколя на высоту
от чистого пола первого этажа до пола подвала и цокольного этажа. При
отсутствии подвала объём подземной части не учитывается.
Подсчитанные технико-экономические показатели сводятся в общую
Технико-экономические показатели проектируемого здания
Наименование показателя Обозначение Ед. изм. Величина
Площадь застройки Sз м2
Площадь жилая Sжил м2
Площадь квартиры Sкв м2
Общая площадь квартиры Sобщ м2
Строительный объём Vстр м3
Стр. объем надземной Vнадз.части м3
Стр. объем подземной Vподз. части м3
ГРАФИЧЕСКОЕ ОФОРМЛЕНИЕ АРХИТЕКТУРНО-СТРОИТЕЛЬНЫХ ЧЕРТЕЖЕЙ
Чертежи рекомендуется выполнять на стадии техно-рабочего проекта т.
е. с проработкой принципиальных архитектурно-строительных решений здания а
также деталей здания. Графическая часть проекта представляется на листах
формата А-1 А-2 А-3. При оформлении чертежей необходимо строго
придерживаться стандартов единой системы конструкторской документации ЕСКД
При выполнении курсовых проектов графические материалы должны
располагаться по тематике чертежей на отдельных листах:
- архитектурно-строительные решения (чертежи марки АС): фасад планы
этажей разрезы детали план кровли.
- конструктивные решения (чертежи марки КЖ КМ КД): планы
фундаментов перекрытия покрытия.
Примерные схематические планы размещения чертежей к данному проекту на
листах формата А2 приведены ниже на рис. 7.1 7.2.
Рис. 7.1. Схема компоновки чертежа марки АР
Рис. 7.2. Схема компоновки чертежа марки КЖ КД
Рис. 7.3. Основная надпись к проекту (штамп)
1. Краткие указания по оформлению чертежей
Чертежи к проекту выполняются на основе эскизной разработки всех
разделов проекта схем и узлов по мере разработки конструктивных частей
Разработка всех входящих в состав проекта чертежей производится во
взаимной проекционной и габаритной увязке объемно-планировочных и
конструктивных элементов здания с последовательным уточнением в проекциях
каждой проектируемой конструкции.
Работа над чертежом начинается с разработки плана размещения отдельных
чертежей на листе (компоновка листа) с учётом общего перечня необходимых
видов и требуемых масштабов.
Элементы здания попавшие в сечение обводятся толстыми (основными)
линиями проекции элементов здания не попавшие в сечение линиями средней
толщины осевые и размерные линии – тонкими проекции невидимых элементов –
средней толщины штриховой линией. При оформлении проекта следует обращать
внимание на соразмерность главных и второстепенных надписей (подписей). Они
выполняются простым архитектурным или чертежным шрифтом.
План этажа является основой построения здания он отражает
функциональную и конструктивную схемы и поэтому должен выполняться с особой
тщательностью. План разрабатывается для первого и второго этажей. В случае
выполнения проекта односекционного жилого дома следует разрабатывать планы
обоих этажей. Если проектируется двух- или многосекционный дом планы
первого и второго этажей следует совместить на одном чертеже разделив осью
симметрии чертежи: на левой секции разработать план первого этажа на
Планы этажей показываются как проекции горизонтальных сечений здания.
На плане следует показать все что попадает в горизонтальную плоскость
сечения а также то что расположено под ней. Условно считают что эта
плоскость размещена на высоте 1000 мм от уровня пола.
План разрабатывают на основе заданной планировочной схемы в такой
- определяют конструктивную схему дома;
- наносят координатные оси несущих и самонесущих стен. В процессе
определения координатных осей необходимо придерживаться требований
модульной системы. Поперечные оси выносят в нижнюю часть чертежа и помечают
цифрами; в случае наличия несквозных поперечных стен оси можно вынести и в
верхнюю часть чертежа. Продольные оси выносят в левую сторону чертежа и
помечают буквами начиная от нижней. Оси присваивают только несущим
конструкциям (стенам столбам и т.д.) имеющим фундаменты;
- выполняют привязку толщины внешних и внутренних стен к координатным
осям. Оси внешних стен располагают на расстоянии 150-200 мм от внутренней
поверхности стены; внутренних стен – в середине толщины стены;
- вычерчивают лестничную клетку (указания по проектированию лестницы
см. раздел5.2). Лестницы наносятся с разбивкой площадок и ступеней и
показом стрелкой направления подъёма. План лестницы отражает ее вид при
различных уровнях горизонтальных сечений: по подвалу по цокольному этажу
первому этажу (под междуэтажной площадкой). На планах лестницы ставят
размеры лестничной клетки в осях ширину площадок и заложения маршей
ширину маршей и зазора между ними привязки стен к разбивочным осям. При
выполнении планов лестницы необходимо показать все элементы попадающие в
горизонтальное сечение а также марши и площадки ниже сечения. В марше
попадающем в сечение показывается полностью нижняя ступень а у всех
остальных ступеней часть «отсекается» диагональной линией проходящей от
нижнего угла марша к противоположному верхнему.
- определяют размеры внутренних помещений. Размеры жилых комнат и
кухонь выбирают в зависимости от типа квартиры в соответствии с
рекомендациями изложенными в разделе 5.1. Во время разработки планировки
квартир иногда необходимо корректировать расстояние между координатными
осями которые были заданы на схеме плана. Рекомендуемая планировка
санузлов и размеры санитарно-технического оборудования приведены в
приложении 2. Глубина встроенных шкафов должна быть не менее чем 600 мм.
- наносят оконные и дверные проемы в стенах – проемы с наружными
четвертями для окон и с четвертями со стороны противоположной открыванию
для дверей. Проёмы во внутренних стенах делают без четвертей. В местах
расположения дверных проемов показывается направление открывания дверей
располагая дверное полотно под углом 30о к плоскости стены. Ширину входных
дверей рекомендуется принимать: в квартиру – 900 1000 мм; в жилые комнаты
и кухню – 800 мм; в ванную комнату и туалет – 700 мм входных в дом – 1300
мм. Номинальную ширину оконных проемов выбирают в зависимости от площади
помещения и высоты окна; ширину балконных дверей – 750 мм. Для кирпичных
стен и перегородок подсчитываются и указываются размеры простенков таким
образом чтобы они были кратны кирпича с учетом шва (130 мм) – 510 640
0 900 1030 мм. В каждой жилой комнате и кухне должно быть минимум одно
окно или окно и балконные двери. На плане указываются типы заполнения
дверных проемов в кружках диаметром 5 мм; указываются номера позиций окон
(ОК1 ОК2 ) и балконных дверей (ДБ1 ДБ2 ).
- указывается расположение печей дымовых и вентиляционных каналов.
Вентиляционные каналы размещают во внутренних стенах которые прилегают к
помещениям в которых предусмотрена вентиляция. В двухэтажных жилых домах
необходимо предусматривать по одному каналу на каждое помещение кухни
ванной комнаты и туалета на каждом этаже. Вентиляционные каналы принимают
размером 140х140 мм (см. приложение30);
- в квартирах следует запроектировать и указать на чертежах следующее
техническое оборудование (см. приложение 2): на кухне – холодильник
0х600 газовую плиту 600х600 мм и мойку для посуды 600х600 в ванной
комнате – ванну 1700х700 мм и умывальник 700х500 мм в туалете – унитаз с
бачком 670х360 мм (в туалете удаленном от ванной комнаты необходимо
установить дополнительный умывальник);
- наносят внутренние размерные линии не менее чем в двух местах по
всей длине здания а в поперечном направлении – в местах расположения
разных помещений. В габаритах плана показывается: привязка внутренних стен
и перегородок к разбивочным осям; толщина стен и перегородок; размеры
проемов во внутренних стенах кирпичных бетонных и железобетонных
перегородках; привязка проемов к контуру стены и к перегородке или
- наносят внешние размерные линии с четырех (или трех) сторон плана и
проставляют на трех параллельных линиях. На первой размерной линии
располагаемой на 15 мм от стен показывают размеры проемов и простенков а
также размеры выступающих и западающих элементов стен (если они есть) с
привязкой их к осям. На второй размерной линии которая размещается на
расстоянии 7 8 мм от первой показывают расстояния между осями. Третья
размерная линия показывает размер здания между крайними разбивочными осями.
Линейные размеры указываются в миллиметрах. Размеры наносятся в виде
замкнутой цепочки по концам размерных линий делают засечки 2–3 мм.
Расстояние от размерной линии до кружка марки разбивочной оси – 4 мм
диаметр кружка – 8 мм;
- в каждом помещении в нижнем правом углу указывается площадь комнаты
с точностью до 001 м2 (площади ванных комнат и туалетов которые
повторяются можно показать лишь в одной квартире) цифру при этом наносят
над чертой без указания измерения. Площади помещений подсчитывают по
внутренним размерам помещений. В прихожей каждой квартиры приводится жилая
и общая площадь квартиры. Если на чертеже плана приводится экспликация
помещений то площадь помещения указывается в таблице экспликации;
- выполняют маркировку окон и дверей показывают линии поперечного и
продольного разрезов. Линии сечений представляют собой разомкнутые штрихи
со стрелками. Направление стрелок принимать снизу вверх или слева направо.
При необходимости можно выбрать другое направление. Линии обозначающие
положение секущей плоскости не должны проходить внутрь контура плана или
подходить к нему вплотную. В зависимости от положения размерных линий и от
загруженности чертежа их можно располагать или у контура плана или за
крайней размерной линией;
- если на чертеже плана имеются участки с полами на разных отметках
эти отметки должны быть указаны;
- после завершения разработки планов несущие и самонесущие стены
обводят линиями толщиной 07 08 мм перегородки – линиями толщиной
07 мм. Надписи выполняют стандартным шрифтом.
Пример оформления плана см. приложение 31.
Разрез служит для выявления объемного и конструктивного решения
здания взаимного расположения отдельных конструкций помещений и т.д.
Для выполнения разреза положение секущей плоскости выбирается с таким
расчётом чтобы она разрезала наиболее важные конструкции здания и
позволяла выявить характерные особенности проектируемого объекта. В
курсовом проекте поперечный разрез строят по назначенной на плане линии
разреза которая обязательно проходит по оконным проемам дверному проему
во внутренней стене и лестнице так чтобы на проекции были видны оба
лестничных марша и подвал если он есть (линию разреза можно назначать
Разрезом устанавливаются следующие данные:
- конструкция и профиль фундаментов наружных и внутренних опор и
глубин заложения (столбчатые фундаменты следует разрезать не по столбам а
по фундаментной балке);
- конструкция подвальной и цокольной частей отмостка;
- конструкция сопряжения стен и перекрытий вариант конструкции
- конструкции заполнения проёмов перемычки;
-архитектурно-конструктивное решение карниза;
- детали конструкций перекрытий (подвального междуэтажного
- конструкция стропильной системы;
- конструкция лестницы;
- выноска элементов конструкции перекрытий и кровли.
Чертеж разреза разрабатывают в такой последовательности:
- наносят поперечные разбивочные оси сооружения и привязывают к ним
- наносят линии уровня пола первого и второго этажей и условного
уровня верха чердачного перекрытия исходя из принятой высоты этажа; пола
подвала подошвы фундамента поверхности земли. Наносят вспомогательные
линии которые обозначают высоту цоколя верх и низ оконных и дверных
проемов верх карниза или парапета уровень верха вентиляционной шахты или
дымовой трубы высоту конька крыши;
- вычерчивают лестницу начиная с нанесения ширины междуэтажной
площадки и длины лестничного марша. Нижний марш который ведет от уровня
пола в тамбуре до уровня пола первого этажа предусматривается в пять или
шесть ступенек чтобы обеспечить возможность устройства проема для дверей
под междуэтажной площадкой.
- наносят толщины перекрытий и разрабатывают конструкции подвального
междуэтажного и чердачного перекрытий а также пола по грунту на первом
- вычерчивают внутренние стены и перегородки попавшие в разрез
намечают оконные и дверные проемы причем расстояние от уровня чистого пола
до низа оконного проема рекомендуется принимать 800 мм;
- вычерчивают фундаменты несущих и самонесущих стен дома попавшие в
- разрабатывают конструкцию несущей части крыши – стропил и кровли.
Уклон крыши определяют в зависимости от заданного материала кровли.
Конструирование стропил выполняется в соответствии с рекомендациями [3
] см. также приложение 28;
- во время вычерчивания на разрезе крыши необходимо показать
вентиляционные и печные трубы которые проходят через покрытие. Уровень
верха трубы относительно конька крыши принимается в соответствии с
приложением 30. Для всех несущих элементов крыши следует выполнить
выноски которые дают названия элементов и размеры их поперечного сечения;
- наносят размерные линии подсчитывают и проставляют размеры и
отметки. На разрезе проставляются размеры проёмов конструкции перекрытия в
виде цепочки по всей высоте здания расположенной внутри помещения.
Проставляются размеры фундаментов толщина стен расстояние от их граней до
разбивочных осей даются размерные линии между разбивочными осями.
Необходимо показывать отметки уровней верха и низа всех перекрытий оконных
и дверных и проемов подошвы фундамента цоколя уровней лестничных
площадок карниза конька верха труб;
- выполняют флажки надписей с указанием состава всех перекрытий и
полов объяснительные надписи;
Конструктивные элементы здания выполненные из материала являющегося
основным для данного сооружения не заштриховываются. В этом случае только
участки стен отличающиеся материалом выделяются условной штриховкой.
Например в здании из кирпича заштриховываются железобетонные перемычки или
рядовая кирпичная кладка в стенах из легкобетонных блоков.
Высотные отметки указывают с тремя десятичными знаками. Относительную
отметку пола 1-го этажа обозначают «0.000» отметки ниже нулевой –
обозначают со знаком «-» (например -0.150) отметки выше нулевой – со
знаком «+» (например +3.000).
Пример оформления разреза см. приложение 32 33.
Работу над чертежом фасада можно начинать только после разработки
планов этажей и разрезов.
На фасадах изображаются все видимые элементы наружного объёма здания -
цоколь поле стены со всеми проёмами карниз и т.д. Показываются наружные
лестницы и крыльца деформационные швы пандусы парапетные плиты и
жалюзийные решетки трубы наружных водостоков.
Оконные и дверные проёмы вычерчиваются с рисунком переплётов окон
дверных полотен. Номер типа оконного проема проставляется внизу контура
оконного проема. Маркировка типов проемов производится порядковой
нумерацией в зависимости от количества и вида входящих в его заполнение
оконных изделий а также характера открывания переплетов.
При вычерчивании фасадов сначала по данным плана и разреза наносят
линии ограничивающие общий контур затем контур окон и дверей а потом уже
приступают к прорисовке элементов (пояски козырьки и т.д.). Штриховкой
выделяются участки стен выполняемые из другого материала.
Чертежи фасадов дают общее представление о здании поэтому особое
внимание должно быть уделено их графике. Видимые контуры на чертежах
фасадов обводят тонкими линиями. Контуры здания и проемов имеют толщину 03-
мм контуры оконных переплетов членения стен контуры поясков
карнизов и других архитектурных элементов стен обводят линиями в 2 раза
тоньше контуров здания и проемов.
На чертеже фасада показывают отметки земли цоколя низа и верха
оконных и дверных проёмов карниза и верха крыши. На фасадах должны быть
вынесены и замаркированы в кружках разбивочные оси – угловые а также в
местах перепада высот здания. Для обозначения фасада рекомендуется
проставлять оси без указания размеров. Фасады именуются по крайним
разбивочным осям например «Фасад 1-4» «Фасад А-Г».
Пример оформления фасада см. приложение 38.
1.4. Схема расположения элементов фундаментов
Ширина подошвы ленточных фундаментов принимается в зависимости от
нагрузки и несущей способности основания. В курсовой работе ширину подошвы
фундаментов под внешние стены можно принять 600÷800 мм а под внутренние –
0÷1000 мм. Чертеж схемы расположения элементов фундаментов выполняют в
такой последовательности:
- наносят координатные оси; привязывают принятую ширину подошвы
фундаментов и цоколя к осям;
- наносят пунктиром уступы в местах перепада глубины заложения
фундаментов; если есть подвал – показывают лестницу в подвал;
- наносят размерные линии и размеры. На схеме расположения элементов
фундаментов показываются размеры между разбивочными осями стен ширина по
подошве и обрезу фундамента и уступы. К разбивочным осям привязываются
фундаменты отдельно стоящих столбов печей. В случае наличия выступов
указывают их размеры.
- глубина заложения фундамента показывается отметкой. Если глубина
заложения меняется указывается расстояние от уступа до разбивочной оси. В
местах изменения отметок подошвы даётся пунктирная линия а рядом
показываются отметки подошвы.
Чертеж сопровождают примечаниями в которых приводят сведения о
материале фундамента о составе и марке раствора о типе гидроизоляции
особенностях возведения фундамента.
Для более полного выявления конструкции фундаментов в местах
требующих пояснения дают 2-3 поперечных сечения. Сечения фундаментов
выполняют в масштабе 1:20 1:25. чтобы показать имеющиеся в фундаменте
отверстия и уступы а также расположение и марки фундаментных блоков
выполняют развертку фундаментов.
Пример оформления схемы расположения элементов фундаментов см. в
1.5. Схема расположения элементов перекрытий
Чертежи выполняют в такой последовательности:
- наносят координатные оси сооружения;
- наносят контуры несущих стен колонн прогонов – главных балок и их
привязку с вентиляционными и дымовыми каналами;
- выполняют раскладку между гранями несущих стен элементов перекрытия
(балок щитов плит наката жб плит перекрытий) указываются монолитные
участки. Шаг балок должен быть кратным 100 мм. Если перекрытия пересекают
каналы или отверстия их также показывают на плане. Плиты настилов
раскладываются впритык к стенам. Особенное внимание следует обратить на то
чтобы балки не опирались на места прохождения вентиляционных и дымовых
Элементы относящиеся к конструкции перекрытия обводят линией
толщиной 04-06мм а контуры остальных элементов – линией толщиной В2.
Сборные элементы перекрытия на чертеже маркируют условными марками
(балки маркой Б плиты - П) руководствуясь каталогом индустриальных
изделий (приложения 5 6 7 8 9).
На чертеже проставляются размеры между разбивочными осями несущих
стен между осями балок плит перекрытия с привязкой этих размеров к осям
стен. Указываются размеры отдельных элементов конструкции перекрытия
(ширина заделки по месту и т.п.) отверстий каналов противопожарных
Схемы расположения элементов перекрытия дополняются примечаниями в
которых указывают особенности конструкции перекрытия.
Пример выполнения схемы расположения элементов междуэтажного
перекрытия по железобетонным балкам см. приложение 35.
На плане стропил следует показать несущие элементы крыши пролёты и
шаг их постановки. Разработку чертежа начинают с нанесения контуров
капитальных стен столбов дымовых и вентиляционных каналов после чего
вычерчивают элементы стропил: мауэрлаты верхний прогон стропильные ноги
стойки. Стропила изображаются с показом врубок и конструкций слуховых окон.
На плане стропил указывают размеры между осями стропил расстояния до
печных и вентиляционных труб привязку стропил к разбивочным осям.
На плане стропил толстой линией выделяют элементы стропил: стропильные
ноги ригели подкосы прогоны стойки и т.п. контуры стен показывают
тонкой линией а контуры крыши – штриховкой. На плане стропил следует
нанести выноски с указанием названий конструктивных элементов стропил и их
сечений (см. таблицу в приложении 28).
Помимо плана можно выполнить продольные и поперечные разрезы стропил.
На этих чертежах обозначают марки элементов стропил дают ссылки на
конструктивные детали наносят в необходимых местах высотные отметки.
Пример выполнения плана стропил см. приложение 36.
План кровли можно совмещать с планом стропил.
На плане кровли наносятся координационные оси расстояния между ними и
между крайними осями. Тонкими штриховыми линиями наносится наружная грань
наружных стен соблюдая привязку к осям.
Показывается линии обрезов кровли (скатов) соблюдая величину вылета
(свеса) карниза. На плане кровли показывают скаты и линии их пересечения:
линии накосных ребер (под углом 45о) ендов линия конька крыши.
Изображаются слуховые окна желоба водосточные трубы дымовые трубы и
вентиляционные устройства в проекционной связи с планами этажей перила
ограждения кровли. При устройстве кровли с парапетом показывают контур
На плане кровли указывают уклоны скатов (в процентах или отношением
катетов). Направление скатов (уклон) показывается стрелкой.
Пример выполнения плана кровли см. приложение 37.
1.8. Архитектурно-конструктивные узлы
Работу над узлами и деталями выполняют после проработки основных
чертежей здания. Обозначение узлов и деталей нужно показать на чертежах
планов и разрезов. Узлы обозначаются на разрезе или плане кружком с
выносной полочкой на которой проставляется номер узла а в знаменателе –
номер листа на котором узел вычерчен. Над изображением узла располагают
две концентрические окружности (больший диаметр 16 мм; меньший диаметр 14
мм): в числителе проставляется номер узла а в знаменателе номер листа на
котором расположен разрез или план.
Компонуя на листе узлы следует учесть что некоторые из них
составляют как бы единое целое и не могут быть расположены в разных частях
листа. Например: верхняя и нижняя часть окна верх и низ лестничного марша
и т.п. детали попавшие в разрез обводят линией толщиной 06 мм и дают
условное обозначение материала. Узлы разрабатываются в масштабе
обеспечивающем их чёткое и подробное изображение. На чертежах узлов и
деталей необходимо проставить основные размеры элементов и выполнить
объясняющие надписи. Для разработки могут даваться детали стропил стен
КРАТКИЕ УКАЗАНИЯ ПО СОСТАВЛЕНИЮ И ОФОРМЛЕНИЮ ПОЯСНИТЕЛЬНОЙ ЗАПИСКИ.
Пояснительная записка представляет собой текстовую часть курсового
проекта. Основные требования по объему и содержанию записки см. разделы 3
Приступив к работе над проектом студент должен работать над
пояснительной запиской параллельно с разработкой проекта на стадии эскизной
проработки подбором конструкций и окончательным выполнением графической
части. В отдельную тетрадь заносятся сведения о применяемых конструкциях с
эскизами и геометрическими размерами описываются и обосновываются
конструктивные и объемно-планировочные решения. Работая над проектом
следует записывать какими пользуетесь учебниками пособиями каталогами
ДСТУ ДБН и др. для составления списка использованной литературы.
В окончательном варианте материал систематизируется и оформляется с
учетом требований методических указаний. Подробные рекомендации по описанию
разделов пояснительной записки приведены в [11].
Пояснительная записка брошюруется в следующей последовательности:
- титульный лист который является обложкой пояснительной записки и
оформляется по образцу приведенному в приложении 41;
- бланк-задание на курсовой проект;
- схема объемно-планировочного решения здания или паспорт типового
проекта которые являются исходным материалов для проектирования;
- заглавный (первый) лист на котором приводится содержание
пояснительной записки (образец в приложении 41) внизу выполняется основная
надпись размером 40х135 по форме 5 ГОСТ 21.101-93; на листе выполняется
- последующие листы записки оформленные рамкой и основной надписью по
форме 6 ГОСТ21.101-93 (приложение 42) на которых пишут текст выполняют
таблицы и эскизы конструктивных элементов. Правила компоновки текста на
листах пояснительной записки даны в приложении 42;
РЕКОМЕНДУЕМАЯ ЛИТЕРАТУРА
Архитектура гражданских и промышленных зданий: учебник для вузов. В
-ти т. Т.3 Жилые зданияПод общ. ред. К.К. Шевцова. МИСИ им. В.В.
Куйбышева; – М.:Стройиздат 1983.
Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий. – Л.:
Сербинович П.П. Архитектура гражданских и промышленных зданий.
Гражданские здания массового строительства: Учебник для
строительных вузовП.П. Сербинович. – М.: Высшая школа 1975. – 319
Русскевич Н.Л. и др. Справочник по инженерно-строительному
черчению. – К.:Будівельник 1987
ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні
положення.Держбуд України Київ 2005.
СНиП 2.01.01.82. Строительная климатология и геофизика Госстрой
СССР.- М.:Стройиздат 1983. – 136 с.
ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція
будівель. Мінбудархітектури та ЖКГ України Київ 2006.
СНиП 2.02.01-83*. Основания зданий и сооружений
СНиП —26-81. Каменные и армокаменные конструкции
Посібник з теплової ізоляції будівель Тимофєєв М.В. Махновська
С.О. Білоус О.М. – Макіївка ДонНАБА 2008. – 70 стр.
Методические указания по составлению пояснительной записки к
курсовому проекту по дисциплине «Архитектура промышленных и
гражданских зданий» к разделу «Гражданские здания»Брыжатая Е.К. –
Макеевка ДонГАСА 2004 г.
Пособие для разработки курсовых работ и проектов по архитектурным
конструкциямСост. В.С. Кириленко – Макеевка МИСИ 1975г.
Минимальные марки основных каменных материалов для наружных стен в
зависимости от степени долговечности здания
Наименование материалов Минимальные марки материалов
Легкобетонные крупные блоки и камни: 75 50 35
– сплошные из шлакобетона 50 35 35
– пустотелые из шлакобетона
Кирпич глиняный: 75 50 50
– пластического прессования 100 75 75
– полусухого прессования 50 50 50
– пустотелый пластического прессования 75 50–75 50
– то же полусухого прессования
Растворы для кладок:
– кирпично-бетонных с вертикальными 10 10 4
поперечными стенками с засыпкой 25 25 25
– из крупных легкобетонных и кирпичных
Основные стандартные стеновые изделия
Санитарно-техническое оборудование в квартире
– ванна прямобортная; 2 – поддон душевой; 3 – унитазы; 4 – умывальник
Основные внутренние габариты санитарных узлов жилых зданий
а) б) в) – туалеты без умывальника и с умывальником; г) – ванная; д) е)
– совмещенные санузлы; ж) – раздельный санузел; 1 – место для стиральной
Минимально необходимые расстояния в санузле
а) для умывальника; б) для использования туалета; в) для вытирания
Примерный набор кухонного оборудования
а) для семьи из одного-двух человек; б) – трех-четырех человек; в) – пяти
– холодильник; 2 – мойка; 3 – рабочий стол; 4 - плита
Плиты железобетонные ленточных фундаментов (ГОСТ 13580-85)
Плиты шириной 600 мм Плиты шириной 800-3200 мм
Марка плиты Основные размеры Бетон Маccа
плиты мм м3 плиты т
ФЛ6.24-1 600 2380 300 - 037 093
ФЛ6.12-4 1180 018 045
ФЛ8.24-1 (ФЛ8.24-2; ФЛ8.24-3 800 2380 300 150 046 115
ФЛ8.12-1 (ФЛ8.12-2; ФЛ8.12-3; 800 1180 300 150 022 055
ФЛ10.30-1 (ФЛ10.30-2; ФЛ10.30-3; 10002980 300 250 069 175
ФЛ10.24-1 (ФЛ10.24-2; ФЛ10.24-3; 10002380 300 250 055 138
ФЛ10.12-1 (ФЛ10.12-2; ФЛ10.12-3; 10001180 300 250 026 065
ФЛ10.8-1 (ФЛ10.8-2; ФЛ10.8-3; 1000780 300 250 017 042
ФЛ12.30-1 (ФЛ12.30-2; ФЛ12.30-3; 12002980 300 350 082 205
ФЛ12.24-1 (ФЛ12.24-2; ФЛ12.24-3; 12002380 300 350 065 163
ФЛ12.12-1 (ФЛ12.12-2; ФЛ12.12-3; 12001180 300 350 031 078
ФЛ12.8-1 (ФЛ12.8-2; ФЛ12.8-3; 1200780 300 350 02 05
ФЛ14.30-1 (ФЛ14.30-2; ФЛ14.30-3; 14002980 300 400 096 24
ФЛ14.24-1 (ФЛ14.24-2; ФЛ14.24-3; 14002380 300 400 076 190
ФЛ14.12-1 (ФЛ14.12-2; ФЛ14.12-3; 14001180 300 400 036 091
ФЛ14.8-1 (ФЛ14.8-2; ФЛ14.8-3; 1400780 300 400 023 058
ФЛ16.30-1 (ФЛ16.30-2; ФЛ16.30-3; 16002980 300 500 109 271
ФЛ16.24-1 (ФЛ16.24-2; ФЛ16.24-3; 16002380 300 500 086 215
ФЛ16.12-1 (ФЛ16.12-2; ФЛ16.12-3; 16001180 300 500 041 103
ФЛ16.8-1 (ФЛ16.8-2; ФЛ16.8-3; 1600780 300 500 026 065
ФЛ20.30-1 (ФЛ20.30-2; ФЛ20.30-3; 20002980 500 700 204 510
ФЛ20.24-1 (ФЛ20.24-2; ФЛ20.24-3; 20002380 500 700 162 405
ФЛ20.12-1 (ФЛ20.12-2; ФЛ20.12-3; 20001180 500 700 078 195
ФЛ20.8-1 (ФЛ20.8-2; ФЛ20.8-3; 2000780 500 700 050 125
ФЛ24.30-1 (ФЛ24.30-2; ФЛ24.30-3; 24002980 500 900 239 598
ФЛ24.24-1 (ФЛ24.24-2; ФЛ24.24-3; 24002380 500 900 190 475
ФЛ24.12-1 (ФЛ24.12-2; ФЛ24.12-3; 24001180 500 900 091 230
ФЛ24.8-1 (ФЛ24.8-2; ФЛ24.8-3; 2400780 500 900 058 145
ФЛ28.24-1 (ФЛ28.24-2; ФЛ28.24-3; 28002380 500 1000236 590
ФЛ28.12-1 (ФЛ28.12-2; ФЛ28.12-3; 28001180 500 1000113 282
ФЛ28.8-1 (ФЛ28.8-2; ФЛ28.8-3; 2800780 500 1000072 180
ФЛ32.12-1 (ФЛ32.12-2; ФЛ32.12-3) 32001180 500 1200129 323
ФЛ32.8-1 (ФЛ32.8-2; ФЛ32.8-3) 3200780 500 1200082 205
*Плиты следует обозначать марками в соответствии с требованиями ГОСТ 23009
-78. Марка плиты состоит из буквенно-цифровых групп разделенных
дефисами. Первая группа содержит обозначение наименования конструкции (ФЛ)
ее ширину и длину в дециметрах (значение длины округляют до целого
числа). Во второй группе указывают группу плиты по несущей способности.
Пример условного обозначения (марки) плиты шириной 1600 мм длиной 2380
мм второй группы по несущей способности на среднее давление на основание
5 МПа (25 кгскв.см) при толщине стены 160 мм:
Блоки бетонные для стен подвалов (ГОСТ 13579-78)
А. Блоки шириной 300 мм Б. Блоки шириной 400 500 и 600 мм
Типы и конструкция блоков
Блоки подразделяются на три типа: ФБС - сплошные; ФБВ - сплошные с вырезом
для укладки перемычек и пропуска коммуникаций под потолками подвалов и
технических подпольев; ФБП - пустотные (с открытыми вниз пустотами).
Форма и размеры блоков должны соответствовать указанным на черт. 1-3 и в
Тип блока Основные размеры блока мм
Длина l Ширина b Высота h
ФБС 2380 300; 400; 500; 600 580
ФБВ 880 400; 500; 600
ФБП 2380 400; 500; 600 580
Структура условного обозначения (марок) блоков следующая:
Тип блока (ФБС ФБВ ФБП)
Размеры блок а в дм:
на пористых заполнителях (керамзитoбетон) -
плотный силикатный - С
Обозначение настоящего стандарта
Пример условного обозначения блока типа ФБС длиной 2380 мм шириной 400
мм и высотой 580 мм из тяжелого бетона: ФБС 24.4.6 -Т ГОСТ 13579-78.
То же типа ФБВ длиной 880 мм шириной 400 мм и высотой 580 мм из бетона
на пористых заполнителях (керамзитобетона): ФБВ 9.4.6 -П ГОСТ 13579-78.
То же типа ФБП длиной 2380 мм шириной 500 мм и высотой 580 мм из
плотного силикатного бетона: ФБП 24.5.6 -С ГОСТ 13579-78.
Балки железобетонные тавровые армированные каркасом
Вид конструкции и эскиз Марка Размеры мм Вес т Расчётная
БТ-40 3980 160 220 0220 3750
БТ-48 4780 160 260 0282 3750
БТ-60 5980 160 300 0410 4500
БТ-64 6380 160 300 0438 4500
Балки деревянные для балочного перекрытия
Вид конструкции и Марки балок
БО1 БО2 БО3 БО4 БО5 БО6
х 18080 х 20080 х 22080 х 240100 х 100 х
00[pic2800 3000[pic3400[pic3400[pic4000[pic
]4000 [pic]520]5600 ]6400 ]6400 ]6400
БД1 БД2 БД3 БД4 БД5 БД6
00[pic2800[pic3000[pic3400[pic3400[pic4000[pic
]4000 ]5200 ]5600 ]6400 ]6400 ]6400
Плиты перекрытий железобетонные многопустотные (серия 1.141-1)
Вид конструкции и Марка Размеры мм Примечание
ПК24.10 2380 990 220 1. Панели
ПК27.9 2680 перекрытий
ПК30.10 2980 предназначены
ПК36.10 3580 для применения
ПК42.10 4180 проектировании
ПК48.10 4780 жилых и
ПК51.10 5080 общественных
ПК54.10 5380 зданий для
ПК57.10 5680 строительства в
ПК60.10 5980 обычных
ПК63.10 6280 условиях.
ПК66.10 6580 Панели
ПК24.12 2380 1190 220
*Плиты обозначают марками в соответствии с требованиями ГОСТ 23009. Марка
плиты состоит из буквенно-цифровых групп разделенных дефисами.
В первой группе указывают обозначение типа плиты длину и ширину плиты в
дециметрах значения которых округляют до целого числа. Во второй группе
расчетную нагрузку на плиту в килопаскалях (килограмм-сила на квадратный
метр) или порядковый номер плиты по несущей способности;
класс стали напрягаемой арматуры (для предварительно напряженных плит);
вид бетона (Л - легкий бетон С - плотный силикатный бетон; тяжелый бетон
В третьей группе при необходимости указывают дополнительные
характеристики отражающие особые условия применения плит (например их
стойкость к воздействию агрессивных газообразных сред сейсмическим
воздействиям) а также обозначения конструктивных особенностей плит
(например наличие дополнительных закладных изделий).
Пример условного обозначения (марки) плиты типа 1ПК длиной 6280 мм
шириной 1490 мм рассчитанной под расчетную нагрузку 6 кПа изготовленной
из легкого бетона с напрягаемой арматурой класса Ат-V:
Плиты наката гипсобетонные или легкобетонные
Вид конструкции и эскиз Марка Размеры мм Вес Расчётная
[pic] Н-1 510 395 90 230 Не
Н-6 910 395 90 345 5500
Н-7 510 395 90 240 5500
Н-8 710 395 90 345 5500
Н-9 910 395 90 450 5500
Легкобетонные двухпустотные камни-вкладыши для балочного перекрытия
Вид конструкции Марка Размеры мм Вес Расчётная
[pic] В-1 195 510 250 21 8500
В-2 195 710 250 25 8500
В-3 195 510 320 22 8500
В-4 195 710 320 27 8500
Марка Основные размерыРасчетнМасса Обозначение
перемычкперемычки мм ая перемычквыпуска
а кНм(справоч1.038.1-1
Перемычки брусковые
ПБ10-1 1030 098 20 Выпуск 1
ПБ10-1 1030120 140 43
ПБ26-4 2590 392 109
ПБ13-371290120 220 3727 85
ПБ18-8 1810 785 119
ПБ34-4 3370 392 222
ПБ39-8 3890 785 257
ПБ30-4 2980120 290 392 259
ПБ44-8 4410 785 385
ПБ18-271810250 220 2746 250
ПБ25-372460 3727 338
ПБ34-203370 1961 463
ПБ 5-373500250 290 3727 634 Выпуск 12
ПБ 0-525950250 585 5158 2175
ПРИЛОЖЕНИЕ 10. Перемычки железобетонные
ПП12-3 1160380 65 294 72 Выпуск 2
ПП14-4 1420380 140 392 189
ПП17-5 1680 490 223
ПП21-6 2070 588 275
ПП23-7 2330 686 310
ПП25-8 2460 785 327
ПП14-711420380 220 7061 297
ПП30-102980 981 623
ПП12-4 1160510 65 392 95
ПП14-5 1420510 140 490 253
ПП17-6 1680 588 300
ПП23-102330 981 416
ПП30-132980510 220 1275 835
ПГ44-8 4410250 290 785 484 Выпуск 3
ПГ39-313890250 440 3138 792
ПГ60-735950380 585 7257 2465 Выпуск 12
ПГ30-402980 290 4021 753 Выпуск 3
ПГ35-173500 1657 805 Выпуск 12
ПГ44-404410380 440 4021 1528 Выпуск 3
ПГ60-315960 3138 2065
ПГ35-233500510 290 2295 1135
ПГ60-405960 440 4021 2917
Расположение железобетонных перемычек над проемами в кирпичных стенах
Перемычка типа ПБ Перемычка типа ПП
Перемычки обозначают марками в соответствии с требованиями ГОСТ 23009-78.
Марка перемычки состоит из буквенно-цифровых групп разделенных дефисами.
Первая группа содержит арабскую цифру обозначающую порядковый номер
поперечного сечения перемычки обозначение типа перемычки и ее длину в
дециметрах (значение которой округляют до целого числа).
Во второй группе приводят значение расчетной нагрузки на перемычку в кНм
(округленно до целого числа) и класс напрягаемой арматуры (для
предварительно напряженных перемычек).
В третьей группе при необходимости указывают:
наличие в перемычках монтажных петель выпусков арматуры и закладных
изделий обозначаемое строчными буквами (например буквой "а" - наличие в
брусковых перемычках анкерных выпусков для крепления балконных плит; буквой
п" - наличие в брусковых перемычках монтажных петель); дополнительные
характеристики обеспечивающие долговечность перемычек в условиях
Пример условного обозначения (марки) перемычки типа ПБ длиной 2460 мм
под расчетную нагрузку 3727 кНм с монтажными петлями: 5ПБ25-37-n.
То же типа ПП длиной 1810 мм под расчетную нагрузку 7061 кНм с
напрягаемой арматурой класса Aт-V: 8ПП18-71-AтV;
То же типа ПБ длиной 2070 мм под расчетную нагрузку 2746 кНм с
анкерными выпусками для крепления балконных плит с монтажными петлями:
Установка оконных коробок в проемах
Установка дверных коробок в проемах
Габаритные размеры оконных и балконных дверных блоков и стеновых
проемов мм в кирпичных стенах жилых зданий (по ГОСТ 23166-99)
Обозначение оконного блока КонстрВысота
[pic] ОР6-9 Окна одностворные с560 870 140
[pic] ОР12-9 Окна одностворные с1160 870 250
ОР15-6 1460 570 240
ОР15-75 1460 720 260
ОР15-9 1460 870 290
ОР18-9 1760 870 350
[pic] ОР6-12 Окна двустворные с 560 1170 210
ОР 9-12 860 1170 260
ОР 9-15 860 1470 350
[pic] ОР12-13Окна двустворные с 1160 1320 450
ОР12-15 1160 1470 460
ОР15-12 1460 1170 450
ОР15-13 1460 1320 450
ОР15-15 1460 1470 516
[pic] ОР15-18 Окна трёхстворные с1460 1770 640
ОР18-18 1760 1770 770
[pic] ОР15-21 Окна трёхстворные с1460 2070 700
[pic] ОРС6-9 Окна одностворные с560 870 18
[pic] ОРС6-12 Окна двустворные с 560 1170 21
ОРС9-12 860 1170 30
ОРС9-13 860 1320 36
ОРС9-15 860 1470 37
[pic] ОРС12-13Окна двустворные с 1160 1320 49
ОРС12-15 1160 1470 53
ОРС15-12 1460 1170 54
ОРС15-13 1460 1320 59
ОРС15-15 1460 1470 67
[pic] ОРС15-18Окна трёхстворные с1460 1170 80
раздельно-спаренным
ОРС15-21 1460 2070 90
Примеры условных обозначений: окно типа С для проема высотой 15 и шириной
дм с правой навеской створок: ОС15-9 ГОСТ 11214-86; то же с левой
навеской створок: ОС15-9Л ГОСТ 23166-99.
Окно типа Р для проема высотой 18 и шириной 18 дм с несимметричным
рисунком окна (вариант В):ОР18-18В ГОСТ 23166-99
Окно типа С для проема высотой 15 и шириной 135 дм с форточной створкой:
Габаритные размеры дверных проемов в стенах
Вид и марка проема Конструктивна
Двери наружные Серия 1.136.5-19
[pic] ДН21-10П Двери входные 2085 984 36
[pic] ДН21-13АЩП Двери входные 2085 1274 36
[pic] ДН21-13АЩР2П Двери входные 2085 1274 43
[pic] ДН21-15ЩР2П Двери входные 2085 1474 52
Двери внутренние. Серия 1.136-10
[pic] ДГ21-7 Двери однопольные2071 670 22
ДГ21-10 2071 970 31
ДГ21-12 2071 1170 36
ДГ24-10 2371 970 34
[pic] ДГ24-15 Двери двупольные 2371 1472 50
[pic] ДО21-8 Двери однопольные2071 770 25
ДО21-10 2071 970 30
Марка дверного блока состоит из букв обозначающих дверь (Д) её тип (одна
из букв Г О) и двух последующих чисел разделённых тире обозначающих
координационные размеры высоты и ширины дверного блока в модулях М (где М =
Примеры условных обозначений
Дверь остекленная однопольная для проема высотой 21 и шириной 10 дм
правая с порогом: ДО21-10П ГОСТ 6629-88.
То же глухая двупольная для проема высотой 24 и шириной 15 дм левая с
порогом: ДГ24-15ЛП ГОСТ 6629-88.
То же с качающимися полотнами для проема высотой 24 и шириной 19 дм: ДК24-
Конструктивное решение наружной стены жилого здания с мансардой и
утеплением со стороны помещений.
Карниз на выпуске стропильной ноги.
Конструктивное решение наружной стены двухэтажного жилого дома с утеплением
внутри конструкции стены и перекрытием по деревянным балкам.
Карниз подшивной из досок.
внутри конструкции стены и перекрытием по железобетонным балкам.
Карниз железобетонный.
Конструктивное решение наружной стены двухэтажного жилого дома
с утеплением со стороны фасада по системе вентилированного фасада
и перекрытиями по стальным балкам.
со стороны фасада и перекрытием по железобетонным балкам
Деревянная лестница по косоурам
Лестница с забежными ступенями
Лестницы с поворотом (с забежными ступенями и без них).
Рис.28. Мелкоэлементная лестница по железобетонным косоурам
Конструкция лестницы по металлическим косоурам
Варианты утепления наружных стен.
Карта нормативных значений глубины промерзания грунта
Элементы наслонных стропил.
Название элемента Из брусьев Из бревен Из досок
сечение мм диаметр сеченияколичество досок и
Стропильная нога 120х(160÷200) 140÷160 1÷2 (40÷50)х(160÷200)
через через 1200÷1500 через 1000÷1500
Диагональная 140х(180÷220) 140÷200 2(40÷50)х(180÷200)
Стойка 120х120 140 2(40÷50)х160
через через 3000÷6000 через 3000÷4500
Мауэрлат 160х160 180 160х160 (брус)
Верхний прогон 120х180 180 2(40÷50)х180
Лежень 100х140 140 2(40÷50)х120
Подкосы 120х120 140 (40÷50)х160
Ригель 40х120 1202 1÷2(25х120)
Кобылка 25х100 25х100 (доска) 25х100
Устройство крыши жилого дома с верандой.
Схема крыши дома с верандой
Узлы установки стропильных ног веранды
Варианты устройства дымовых и вентиляционных каналов в стенах
Расположение труб на крыше в зависимости от расстояния до конька
Пример выполнения титульного листа пояснительной записки
Пример выполнения заглавного (первого) листа
пояснительной записки
Пример компоновки текста на листах пояснительной записки
Пример выполнения штампа на последующих листах пояснительной записки
Исходные данные для выполнения курсового проекта ..3
Состав курсового проекта ..4
Общие требования к курсовому проекту .4
Эскизное проектирование здания .5
Проработка архитектурно-планировочного решения ..6
Выбор варианта конструктивной схемы здания приведение ее к
Конструктивный остов здания .7
Проектирование лестницы 8
Составление эскизов объемно-планировочного решения здания (планы
этажей разрез фасад) 10
Составление эскиза плана этажей ..10
Составление эскиза разреза .11
Составление эскиза фасада ..12
Обоснование выбора конструктивных элементов здания ..12
Конструктивное решение утепления наружных стен 13
Исходные данные для теплотехнического расчета ограждающих
Конструкции наружных стен ..15
Конструкции внутренних стен и перегородок ..16
Междуэтажные и чердачные перекрытия .16
Кровля и система водоотвода .20
Внутренняя отделка 21
Наружная отделка .21
Технико-экономические показатели объемно-планировочного решения
проектируемого жилого здания .. .21
Графическое оформление архитектурно-строительных чертежей 22
Краткие указания по оформлению чертежей 23
Схема расположения элементов фундаментов .28
Схема расположения элементов перекрытия 28
Архитектурно-конструктивные узлы .29
Краткие указания по составлению и оформлению пояснительной
Рекомендуемая литература .31
Приложение 1. Минимальные марки основных каменных материалов для наружных
стен в зависимости от степени долговечности здания. Основные
стандартные стеновые изделия ..32
Приложение 2. Санитарно-техническое оборудование в квартире. Основные
внутренние габариты санитарных узлов жилых зданий. Минимально
необходимые расстояния в санузле. Примерный набор кухонного
Приложение 3. Плиты железобетонные ленточных фундаментов (ГОСТ 13580-
Приложение 4. Блоки бетонные для стен подвалов (ГОСТ 13579-
Приложение 5. Балки железобетонные тавровые армированные
Приложение 6. Балки деревянные для балочного перекрытия 36
Приложение 7. Плиты перекрытий железобетонные многопустотные (серия 1.141-
Приложение 8. Плиты наката гипсобетонные или легкобетонные .38
Приложение 9. Легкобетонные двухпустотные камни-вкладыши для балочного
Приложение 10. Перемычки железобетонные 39
Приложение 11. Расположение железобетонных перемычек над проемами в
кирпичных стенах .40
Приложение 12. Установка оконных коробок в проемах. Установка дверных
коробок в проемах 41
Приложение 13. Габаритные размеры оконных и балконных дверных блоков и
стеновых проемов мм в кирпичных стенах жилых зданий (по ГОСТ
Приложение 14. Окна для жилых зданий ..43
Приложение 15. Габаритные размеры дверных проемов в стенах ..44
Приложение 16. Двери жилых зданий деревянные 45
Приложение 17. Конструктивное решение наружной стены жилого здания с
мансардой и утеплением со стороны
Приложение 18. Конструктивное решение наружной стены двухэтажного жилого
с утеплением внутри конструкции стены и перекрытием по деревянным
Приложение 19. Конструктивное решение наружной стены двухэтажного жилого
дома с утеплением внутри конструкции стены и перекрытием по
железобетонным балкам 48
Приложение 20. Конструктивное решение наружной стены двухэтажного жилого
дома с утеплением со стороны фасада по системе
вентилированного фасада и перекрытиями по стальным
Приложение 21. Конструктивное решение наружной стены двухэтажного жилого
дома с утеплением со стороны фасада и перекрытием по
железобетонным балкам 50
Приложение 22. Деревянная лестница по косоурам .51
Приложение 23. Лестница с забежными ступенями. Винтовая
Приложение 24. Конструкция лестниц из мелкоразмерных сборных железобетонных
Приложение 25. Конструкция лестниц по металлическим
Приложение 26. Варианты утепления наружных стен .55
Приложение 27. Карта нормативных значений глубины промерзания
Приложение 28. Элементы наслонных стропил 57
Приложение 29. Устройство крыши жилого дома с верандой. ..58
Приложение 30. Варианты устройства дымовых и вентиляционных каналов в
стенах. Расположение труб на крыше в зависимости от расстояния
Приложение 31. Пример оформления плана 1-го этажа двухэтажного жилого
Приложение 32. Пример оформления плана 2-го этажа двухэтажного жилого
Приложение 33. Пример оформления продольного разреза 62
Приложение 34. Пример оформления поперечного разреза 63
Приложение 35. Пример оформления схемы расположения элементов
Приложение 36. Пример оформления схемы расположения элементов междуэтажного
Приложение 37. Пример оформления плана стропил ..66
Приложение 38. Пример оформления плана кровли 67
Приложение 39. Пример оформления фасада 68
Приложение 40. Пример оформления архитектурно-конструктивных узлов 69
Приложение 41. Пример выполнения титульного листа пояснительной записки.
Пример выполнения заглавного (первого) листа пояснительной
Приложение 42. Пример компоновки текста на листах пояснительной записки.
Пример выполнения штампа на последующих листах пояснительной
Экспликация помещений
Объемно-планировочное решение .. .5
Архитектурно-конструктивное решение .6
Фундаменты. Фундаментные балки. Отмостка ..6
Лестницы с расчетом параметров лестницы ..
Обоснование конструктивного решения здания .
Теплотехнический расчет ограждающих
Внутренняя и внешняя отделка здания
Консульт. Чернов В.И. 16.04.06
Проектир. Петров А.С.
Архитектурно-конструктивный проект №1
Схем расположения элементов крыши
Схема расположения элементов перекрытия
Схема расположения элементов фундаментов
Донбасская национальная академия
строительства и архитектуры
«Архитектура промышленных и гражданских зданий
ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
к курсовому проекту №1 на тему:
Малоэтажное жилое здание из мелкоразмерных элементов»
Двустороння привязка
При b = 800÷ 2400 30
При b = 2800÷3200 50
0 220 100 При b = 500
0 280 120 При b = 600
Ширина проема в четвертях
Ширина оконного блока
Координационная ширина окна
Конструктивная ширина проема
Высота оконного блока
Координационная высота блока
Конструктивная высота проема
Уплотняющая прокладка
Оштукатуренный откос
Полотна 600 700 800 900 1100
Коробки: 674; 774; 874; 974; 1174 1276 1476 1876
Проемы: 720; 820; 920; 1020; 1220; 1320; 1520; 1920
Цементная стяжка - 20
Монолитный бетон – 400
Деревянные бруски 60х75
Звукоизоляционная прокладка
Кирпичная стена – 380
Деревянные бруски – 60х50
Горизонтальная гидроизоляция
Стропильная нога 140х180
Контробрешетка – 25х50
Облицовочные доски -20
Лаги – 80х50 через 600
Звукоизоляция (песок) – 80
Полиэтиленовая пленка
Утеплитель ROCKMIN – 100
Паркетные доски – 20
Доски черного пола -37
Лаги -80х50 через 600
Утеплитель ROCMIN – 50
Гидроизоляция – 2 слоя рубероида
Вертикальная гидроизоляция
Цементная стяжка – 20
Доски чистого пола – 37
Лаги 60х40 через 800
Упругая прокладка – 30
Железобетонная плита - 80
Кирпичный столбик – 140
Глинобетон – 150-200
Стержни из оцинкованной стали 6 через 500
Битумная плитка KATEPAL
Влагостойкая фанера -10
Стропильная нога 120х160
Цементно-песчаная стяжка – 20
Пароизоляция пэ пленка
Столбик из кирпича – 140
Гнутый металлический профиль
Утеплитель PANELROCK
Лаги – 1402 через 800
Звукоизоляция песок – 80
Эффективный утеплитель
Жб несущая брусковая перемычка 220х120
Контробрешетка 32х100
Гидробарьер пэ пленка
Гидроизоляция – полиэт. пленка
Обрешетка - сплошная доска
Стропильная нога 120х150
Цементно-песчаная стяжка 10
Утеплитель PAROC 100
Пароизоляция – полиэт. пленка
Гипсобетонная плита 100
Сетка армирования из стекловолокна
Звукоизоляция PAROC 40
Горизонтальная гидроизоляция (2 слоя рубероида)
Обрезная доска толщиной 50 мм
Косоур сечением 50х200(h)
Ступень - обрезная доска сечением 50х300 мм L=1000
Косоур – обрезная доска сечением 50х200 (h) L=1000
«Кобылка» из доски толщиной 50мм
Брус сечением 150х180 (h)
Верхняя фризовая ступень
Труба 121х20х215-10-А
Труба 75х20х2300-10-А
Утепление по каркасу
Огнезащитная покраска
Легкий жесткий утеплитель
Пустотные бетонные блоки
(пенобетонные) блоки
Металлическая перфорированная рейка
Скрутка из проволоки 24 через одну стропильную ногу
Опорный брусок 50х50
Чердачное перекрытие
Твердая древесноволокнистая плита
Стропильная нога веранды
Участок стропильной ноги соприкасающийся с кирпичной кладкой обернуть
сплошной бетонный камень
целый с щелевидными пустотами
одинарный с 28 пустотами
одинарный с 19 пустотами
Кирпич глиняный обыкновенный
одинарный полусухого прессования
Номера страниц на которых размещено начало материала.
Титульный лист включают в общую нумерацию но номер на первую страницу не
Внешняя рамка листа 210х297
Архитектурно-конструктивное решение
Номер зачетной книжки

пособие тепло для студ..doc

МНСТЕРСТВО ОСВТИ НАУКИ УКРАНИ
Донбаська НАЦОНАЛЬНА академія будівництва і архітектури
Кафедра "Архітектура промислових і цивільних будівель»
прИКЛАДИ розрахунків
теплової ізоляції будівель
(для студентів архітектурних та будівельних спеціальностей
Тимофєєв Микола Васильович
Сахновська Світлана Олексіївна
Білоус Олексій Миколайович
Макіївка ДонНАБА 2008
Визначення опору теплопередачі непрозорого огородження 3
1. Багатошарова конструкція що складається з однорідних
2. Огородження з термічно однорідними зонами 4
3. Огородження з визначеними значеннями лінійного коефіцієнта
теплопередачі теплопровідних включень .. 5
Визначення опору теплопередачі світлопрозорих
Визначення температурного перепаду між температурою внутрішнього
повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні 7
1. Огородження з коефіцієнтом скління не більш ніж
2. Огородження з коефіцієнтом скління 018 і більше .7
Визначення мінімального значення температури на внутрішній
Визначення показників теплостійкості . 9
1. Теплостійкість зовнішніх огороджувальних конструкцій в літній
2. Теплостійкість приміщень за зимових умов ..11
3. Теплостійкість підлоги .16
Визначення повітропроникності огороджувальних
Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій ..18
Розроблення та складання енергетичного паспорта
1. Розрахунок теплотехнічних та енергетичних параметрів енергетичного
2. Енергетичний паспорт будинку ..29
Додаток 1. Температура точки роси в залежності від температури та
вологості повітря .. 32
Додаток 2. Значення максимальної пружності водяної пари Е (Па) для
Додаток 3. Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу в і зл
та відносного проникання сонячної радіації в і зл відповідно вікон і
зенітних ліхтарів .35
Додаток 4. Середня величина інтенсивності сонячної радіації за
період спрямована на вертикальну та горизонтальну поверхні за умов
хмарності кВт·годм2 залежно від орієнтації та міст
ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧ НЕПРОЗОРОГО ОГОРОДЖЕННЯ
1. БАГАТОШАРОВА КОНСТРУКЦЯ ЩО СКЛАДАТЬСЯ З ОДНОРДНИХ ШАРВ
Приклад 1. Обчислити товщину утеплювача зовнішньої стіни житлового
будинку для міста Донецька. Розміри конструктивних шарів (див. рис. 1)
окрім утеплювача задані попередньо.
Рис. 1. Конструктивна схема до прикладу 1
Вибір розрахункових даних
Для житлового будинку згідно з Додатком Г (таблиця Г2) [1]
розрахункові значення можуть бути наступними: температура tв = 20 ºС
відносна вологість φв = 55%. Тоді із зазначених умов за таблицею Г1
вологісний режим приміщення – нормальний. Умови експлуатації що
встановлюються за Додатком К [1] призначаються за літерою «Б».
Розрахункові значення теплопровідності ((Б) знайдені за додатком Л
(таблицею Л1) [1] згідно із густиною матеріалу і наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 – Розрахункові дані до прикладу 1
№ Найменування шару Густина Товщина Теплопровідніс
шару ρо кгм3 ( м ть
Внутрішня штукатурка з 1800 001 093
вапняно-піщаного розчину
Кладка цегляна з повнотілої 1800 025 081
Плити з мінеральної вати на 75 ? 0062
синтетичній зв’язуючому
негофрованої структури
Кладка цегляна з повнотілої 1800 012 081
Місто Донецьк (Додаток В [1]) знаходиться в -й температурній зоні
України. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі
зовнішньої стіни (згідно з таблицею 1 [1]) становить
Записуємо формулу (И.1) опору теплопередачі для даної чотиришарової
Приймаючи R( = Rqmin знаходимо товщину утеплювача
де (в = 87 Вт(м2(К) – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні
приймається за Додатком Е [1]
(з = 23 Вт(м2(К) – коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні
приймається за Додатком Е [1].
Згідно з розрахунком можна запропонувати утеплювач товщиною 140 мм.
опір теплопередачі з урахуванням запропонованої товщини утеплювача
Умова (1) [1] [pic]виконується.
2. ОГОРОДЖЕННЯ З ТЕРМЧНО ОДНОРДНИМИ ЗОНАМИ
Приклад 2. Обчислити приведений опір теплопередачі термічно
неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції. Схема огородження
представлена на рис. 2. На підставі експериментів виявлено три термічно
однорідні зони що мають термічні опори R1 = 20; R2 = 15; R3 = 30 м2КВт
і відповідно площі F1 = 1 F2 = 15 і F3 = 95 м2.
Рис. 2. Розрахункова схема зовнішньої стіни до прикладу 2
Знаходимо приведений опір теплопередачі огороджувальної конструкції
скориставшись формулою И.2 [1]
3. ОГОРОДЖЕННЯ З ВИЗНАЧЕНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ ЛНЙНОГО КОЕФЦНТа
ТЕПЛОПЕРЕДАЧ ТЕПЛОПРОВДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ
Приклад 3. Обчислити приведений опір теплопередачі зовнішньої стіни
(див. рис. 3) на ділянці висотою 3 м та шириною 4 м. В середині стіни
знаходиться однорідна зона площею
F1 = 2 м2 та термічним опором R1 = 20 м2КВт. На рисунку 6 ця ділянка
позначена цифрою 1. Основна частина стіни (позначена цифрою 2) має
термічний опір R2 = 30 м2КВт. По периметру стіни знаходиться (позначено
цифрою 3) теплопровідне включення шириною 100 мм з лінійним коефіцієнтом
теплопередачі теплопровідного включення k = 025 Вт(м·К). Значення опорів
теплопередачі та лінійного коефіцієнта виявлено на підставі теплофізичних
експериментів в кліматичній камері.
Рис. 3 Розрахункова схема зовнішньої стіни до прикладу 3
Знаходимо площу ділянки під номером 2
Знаходимо лінійний розмір теплопровідного включення який може бути
знайдений по осьовій лінії як
Знаходимо опори теплопередачі однорідних зон:
Знаходимо приведений опір огороджувальної конструкції за формулою
Теплопровідне включення (3) помітно знижує приведений опір
теплопередачі. Конструкція без теплопровідного включення по периметру має
ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧ СВТЛОПРОЗОРИХ КОНСТРУКЦЙ
Приклад 4. Обчислити приведений опір світлопрозорого огородження.
Розрахункова схема наведена на рисунку 4. Конструкція складається з двох
склопакетів (помічені номером 1) з варіантом скління 4М1-16-4і; непрозорої
частини (поміченою цифрою 2) з R( = 072 м2КВт та стиком вікна зі стіною
(помічено цифрою 3) з лінійним коефіцієнтом k = 01 Вт(м·К).
Рис. 4. Розрахункова схема світлопрозорого огородження до прикладу 4
Знаходимо площі склопакетів
Знаходимо площу непрозорої частини
Знаходимо лінійний розмір стику вікна зі стіною
За таблицею М1 [1] для прийнятого склопакета знаходимо приведений
опір теплопередачі R(сп = 059 м2КВт.
Знаходимо приведений опір для віконного заповнення
[pic][pic][pic]м2(КВт.
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРНОГО ПЕРЕПАДУ МЖ ТЕМПЕРАТУРОЮ ВНУТРШНЬОГО
ПОВТРЯ ПРИВЕДЕНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ ВНУТРШНЙ ПОВЕРХН
1. ОГОРОДЖЕННЯ З КОЕФЦНТОМ СКЛННЯ НЕ БЛЬШ НЖ 018.
Приклад 5. Обчислити перепад температури Δtпр для огороджувальної
конструкції що обчислена у прикладі 1 і має опір теплопередачі R(=288
Якщо припустити термічну однорідність по всій площині зовнішньої
стіни то розрахунок температури на внутрішній поверхні (в виконується за
де - tв = 20ºC – температура внутрішнього повітря приймається за таблицею
tз = - 22ºC – температура зовнішнього повітря приймається за Додатком Ж
[1] для I-ї температурної зони.
Обчислюємо температурний перепад
Δtпр = tв - (впр = 20 - 183 = 17 ºC.
Порівняємо отриманий перепад з допустимим значенням за санітарно-
гігієнічними вимогами. За таблицею 3 [1] допустиме значення для зовнішньої
стіни житлового будинку становить Δtcr = 4 ºC.
Оскільки виконується вимога Δtпр = 17 ºC Δtcr = 4 ºC то
конструкція вважається задовільною.
2. ОГОРОДЖЕННЯ З КОЕФЦЕНТОМ СКЛННЯ 018 БЛЬШЕ
Приклад 6. Обчислити температурний перепад Δtпр на поверхні зовнішньої
стіни з вікном. Геометричні параметри вікна такі що наведені в прикладі 4.
Додатковими даними (при умовах tв = 20 ºС; tз = -22 ºС) є приведені
температури на внутрішніх поверхнях: склопакет (на рис. 4 помічений номером
) - +12 ºС; непрозорі елементи (за номером 2) - +13 ºС; стик вікна зі
стіною (за номером 3) - +10 ºС. Вікно розташовано в зовнішній стіні що має
розміри 25х25 м з опором теплопередачі 288 м2КВт (за прикладом 1).
Коефіцієнт скління для зовнішнього огородження складає
тому подальші розрахунки ведуться за пунктом М3 [1].
Розраховуємо приведену температуру на внутрішній поверхні
світлопрозорої частини за наступною схемою.
1. Зона 1 (склопакет) має площу Fвсп = 13986 м2 та температуру
2. Зона 2 (непрозорі елементи вікна) має площу Fj = 0451 м2 та
температуру (j = 13 ºС.
3. Площа світлопрозорої частини вікна становить
Fсп = Fвсп + Fj = 13986 + 0451 = 18496 м2.
4. Приведена температура світлопрозорої частини за формулою М5 [1] з
урахуванням прийнятих позначень знаходиться наступним чином
несвітлопрозорої частини.
1. Температура на внутрішній поверхні стіни (за умов термічної
однорідності) знаходиться за формулою
2. Непрозора частина зовнішньої стіни має площу
Fстн = 25 х 25 - 225 = 40 м2.
3. Непрозора частина стику вікна і стіни має площу Fвн = 225 -
496 = 04004 м2 та приведену температуру (внпр = 10 ºС.
4. Загальна площа непрозорої частини становить Fн = Fстн + Fвн =
5. Приведена температура на внутрішній поверхні становить
Знаходимо температурний перепад за формулою М4 [1] (при F( = 625
Δtпр = tв -[pic] ºС.
За результатами розрахунків запропонована огороджувальна
конструкція не задовольняє вимоги (2) [1] оскільки Δtпр = 406 ºС
ВИЗНАЧЕННЯ МНМАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ НА ВНУТРШНЙ ПОВЕРХН
Приклад 7. Зробити висновки про можливість конденсату на внутрішній
поверхні вікна що наприведено в прикладі 6.
На поверхні стику вікна зі стіною при розрахункових внутрішніх
умовах можливе виникнення конденсату оскільки за вихідними умовами (в = 10
На поверхні скла допускається зниження температури до 4 ºС (пункт
8 [1]) тому запропонована конструкція відповідає вимогам ДБН.
ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКВ ТЕПЛОСТЙКОСТ
1. ТЕПЛОСТЙКСТЬ ЗОВНШНХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ В ЛТНЙ
Приклад 8. Визначити теплостійкість огородження для умов міста
Донецька. Огороджувальна конструкція є зовнішня стіна що орієнтована на
захід. На рис. 1 наведена геометрична схема конструкції. Нумерація шарів
ведеться обов’язково у напрямку від внутрішньої до зовнішньої поверхні. В
таблиці 2 наведені теплотехнічні характеристики для усіх шарів.
Таблиця 2 – Вихідні дані для прикладу 8
№ Найменування шарів (0 ( ( s R D
шару кгм3м Вт(м(КВт(м2(К)м2(КВ
Внутрішня штукатурка з 1800 002 093 1009 002 022
Кладка цегляна з повнотілої1800 025 081 1012 031 314
Плити негорючі 90 012 0054 054 222 120
базальто-волокнисті
Кладка цегляна з лицьової 1800 012 081 1012 015 152
Розрахункова амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні
знаходиться за формулою (П.1) [1] як
де [pic] - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря
С що знаходиться за формулою (П.2) [1]
де [pic]= 221 оС - максимальна амплітуда добових коливань температури
зовнішнього повітря в липні (за Додатком 2 [2]);
= 04 - коефіцієнт поглинення сонячної радіації цегляної кладки
кремового кольору (таблиця П1 [1]);
Imax = 590 + 174 = 764 Iср = 184 Втм2 – відповідно максимальне (з 11
до 12 години дня) та середньодобове значення сумарної сонячної
радіації (прямої та розсіяної) яка падає на вертикальну поверхню.
Береться за Додатком 5 [2] для 48о північної широти на якій
розташовано Донецьк;
(зл - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної
конструкції за літніх умов який знаходиться за формулою (П.4) [1]
(зл =116 ( (5 + 10 [pic])
де v - мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень яка
повторюється 16% на місяць i більше (приймається за Додатком 4 графа
Для Донецька мінімальна швидкість в липні становить v = 0 мc але
для підрахунків приймаємо v =1 мc та знаходимо
(зл = 116 (5 +10 [pic] ) = 174 Вт(м2(К).
Підставивши все до формули маємо
Величину затухання розрахункової амплітуди коливання температури
зовнішнього повітря (() в нашій конструкції яка є багатошаровою треба
знаходити за формулою (П.3) [1] у вигляді
У цій формулі: е = 2718 - основа натуральних логарифмів;
D = R(s - теплова інерція огороджувальної конструкції вона знаходиться
як підсумок з даних останньої графи наведених в таблиці 5 тобто
D = 022 + 314 + 120 + 152 = 608;
(в = 87 Вт(м2 К) – за Додатком Е [1];
Невідомими в формулі є коефіцієнти теплозасвоювання зовнішніх поверхонь
Y Вт(м2(К) шарів огороджувальної конструкції. х величини можна знайти
(див. п. П.4 та П.5 [1]) з урахуванням теплової інерції окремого шару.
Спочатку підраховують теплову інерцію D кожного шару. Коефіцієнт Y шару з
тепловою інерцією D ( 1 дорівнює коефіцієнту теплозасвоювання (s) матеріалу
Якщо D 1 то розрахунок Y слід починати з першого шару (від
внутрішньої поверхні) за схемою:
а) для першого шару – за формулою
б) для і-го шару – за формулою
Обчислюємо коефіцієнти Y.
шар (розчин вапняно-піщаний)
Тому що D1 = 022 1 то
шар (цегляна кладка)
Тому що D2 = 314 > 1 то Y2 = s2 = 1012 Вт(м2(К).
шар (плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті)
Тому що D3 = 12 > 1 то Y3 = s3 = 054 Вт(м2(К).
шар (кладка цегляна з лицьової цегли)
Тому що D4 = 152 > 1 то Y4 = s4 = 1012 Вт(м2(К).
Знаходимо величину затухання
Остаточно амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні
Оскільки [pic] 25 оС то дана конструкція має необхідну
теплостійкість за літніх умов.
2. ТЕПЛОСТЙКСТЬ ПРИМЩЕНЬ ЗА ЗИМОВИХ УМОВ
Приклад 9. Визначити умови теплостійкості приміщення в зимовий період
року за наявності центрального опалення. Розрахунковим є приміщення
кімнати (див. рис. 5) що має орієнтацію вікна на схід. У таблиці 3
наведено теплофізичні характеристики для всіх огороджувальних конструкцій.
Рис. 5. Розрахункова схема приміщення до прикладу 9
Таблиця 3 - Розрахункові дані до прикладу 9
КонструкціяКонструктивні шари Теплотехнічні характеристики шарів
м2(КВтВт(м2(К м2(КВт
Зовнішня вапняно-піщаний розчин 002 0022 96 021 305
цегляна кладка 051 063 92 585
утеплювач базальтові 012 222 048 1066
цементно-піщаний розчин 002 0025 869 022
Сумісне залізобетонна плита 014 007 1895 13 508
шар руберойду 0005 003 333 0106
утеплювач базальтові 026 48 048 23
вапняно-піщаний розчин 002 0022 96 021
Підлога шпунтована дошка сосна 004 022 454 101 022
Внутрішня вапняно-піщаний розчин 002 0022 96 021 0514
цегляна кладка 038 047 92 45
Перегородкавапняно-піщаний розчин 002 0022 96 021 019
цегляна кладка 012 0148 92 1363
Вікно металопластикове - - - - 06
Розрахунок ведеться за Додатком Р [1].
Критерієм теплостійкості є амплітуда коливань температури приміщення
[pic]0С яка розраховується за формулою (Р.1) [1]:
де qбуд – тепловтрати приміщення Вт що визначаються згідно з
положеннями СНиП 2.04.05. В інженерних розрахунках можна
скористатися теорією Семенова Л. А. [3] згідно з якою тепловитрати
знаходяться за наступною формулою
У формулі RΣi – опори теплопередачі огороджень що наведені в останній
графі таблиці 3; tв = 20 оС; tз = -22 оС; = 01 – поправка на додаткові
тепловитрати за рахунок дії вітру (в січні східний вітер має швидкість 62
мс); Fзні – площі зовнішніх поверхонь огороджень.
m – коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі системи опалення
приймається згідно з таблицею Р1 [1] для центрального опалення становить
Fj – площа внутрішньої поверхні j-й зовнішньої огороджувальної
K - кількість зовнішніх огороджувальних конструкцій у приміщенні;
Bj – коефіцієнт теплопоглинання Вт(м2.К) внутрішньою поверхнею j-й
зовнішньої огороджувальної конструкції приміщення що визначається за
де Yв – коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні огородження
Вт(м2.К) визначається за Р.2 – Р.3 [1];
αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій
Вт(м2К) що приймається згідно з Додатком Е [1].
До розрахунку тепловитрат
Площі зовнішніх поверхонь огороджувальних конструкцій будуть
- зовнішня стіна без вікна
Fст = 525·3675 = 193 м2;
- зовнішня стіна з вікном
Fст = 391·3675 - 15·12 = 1257 м2;
Fвік = 15·12 = 18 м2;
Fпк = 525·391 = 2053 м2;
- підлога (розглядається по зонах ширенню 2 м які відкладаються від
зовнішньої поверхні стін)
FпідI = 525·2 + (391 – 2)·2 = 1432 м2;
опір теплопередачі першої зони становить
RI = 21 + 022 = 232 м2КВт.
FпідII = 525·391 - 1432 = 62 м2;
опір теплопередачі другої зони становить
RI I = 43 + 022 = 452 м2КВт.
До розрахунку теплопоглинання
Площа внутрішньої поверхні:
Fвст = (316 + 437) · 28 - 15 · 12 = 1928 м2.
Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні оскільки
D1 + D2 = 021 + 585 = 606 > 1 то
Коефіцієнт теплопоглинання внутрішньої поверхні
B=1(108 · R)=1(108 · 06) = 154 Вт(м2(К).
Площа внутрішньої поверхні: Fвпк = 316·437 = 1381 м2
D1 = 13 > 1 то YB = s1= 1895 Вт(м2(К).
Площа внутрішньої поверхні: Fв1= 316·28 = 885 м2.
Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні розраховується за
схемою наведеною на рис. 6.
Спочатку знаходиться коефіцієнт теплозасвоєння Y2 на поверхні цегляної
кладки. Оскільки стіна розділяє приміщення з рівними температурами то
теплозасвоєння відбувається до осі симетрії конструкції і тому всередині s0
Рис. 6. Схема визначення коефіцієнта теплозасвоєння для внутрішньої
Потім знаходиться коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні:
Площа внутрішньої поверхні: Fв2= 437·28 = 1224 м2.
схемою наведеною на рис. 7.
Розрахунок ведеться аналогічно внутрішній стіні. [pic]Вт(м2(К).
Рис. 7. Схема визначення коефіцієнта теплозасвоєння для перегородки
Розглядають дві зони разом. Площа внутрішньої поверхні становить: Fв =
Коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні оскільки D1 = 101>1
Подальший розрахунок зведено до таблиці 4.
Таблиця 4 - Розрахунок тепловитрат та теплозасвоєння огороджень
Огородження Тепловтрати Теплозасвоєння
Fзнi R(i tB-t3 1+(·( qбуд Fвj YBj
Лінолеум 1400 0005 023 587 0022 013
Цементно-піщаний 1600 0025 081 869 0031 027
Ніздрюватий бетон 200 005 0074 101 068 069
Залізобетонна плита2500 022 204 1798 010 194
Примітка: Значення s прийнято за таблицею Л1 Додатка Л [1] за
умов експлуатації А.
Рис. 8 Схема конструкції підлоги
Тому що D1 +D2= 013 + 027 = 04 05 але
D1 +D2 + D3 = 013 + 027 + 069 = 101 > 05 то за формулою (С2)
[1] знаходимо спочатку показник Y2 для зовнішньої поверхні розчину
Для поверхні підлоги знаходимо за формулою (С3) [1] враховуючи що
Згідно з таблицею 6 [1] нормативна величина теплостійкості поверхні
підлоги становить Ymaxп =12 Вт(м2(К). Таким чином запропонована
конструкція відповідає нормативним вимогам тому що Yп = 111 Вт(м2(К)
ВИЗНАЧЕННЯ ПОВТРОПРОНИКНОСТ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ
Приклад 12. Перевірити повітропроникність огороджувальної конструкції
зовнішньої стіни (за даними прикладу 1) на першому поверсі житлового
будинку м. Донецька. Будинок розташовано у центральній частині міста.
Висота поверху становить 3 м. Верх витяжної шахти розташований на відмітці
Розраховуємо різницю тисків для першого поверху на рівні hі = 15
Питома вага внутрішнього повітря (tв = 20 ºС прийнято згідно з таблицею
Питома вага зовнішнього повітря (tз = -22 ºС прийнято згідно з додатком
Розрахункова швидкість вітру в січні (згідно з [2]) становить v = 62
Коефіцієнт (v = 0675 прийнятий за таблицею Т1 для місцевості С та
(р = (30 – 15)(138 - 1182) + 003 ( 138 ( 622 ( 0675 = 672 Па.
Знаходимо необхідний опір повітропроникності для першого поверху
Знаходимо опір повітропроникності зовнішньої стіни підсумовуючи
опори повітропроникності її шарів для яких з таблиці Т2 [1]
виписуємо вихідні дані.
- вапняно-піщаний розчин - Rg = 142 м2(год(Пакг;
- кладка цегляна товщиною 250 мм - Rg = 18 м2(год(Пакг;
- плита із мінеральної вати - Rg = 2 м2(год(Пакг;
- кладка цегляна товщиною 120 мм - Rg = 2 м2(год(Пакг;
Загальний опір становить Rgнк = 142 + 18 + 2 + 2 = 164 м2(год(Пакг.
Умова Rgнк = 164 м2(год(Пакг > Rgн = 1344 м2(год(Пакг
виконується тому огородження відповідає вимогам повітропроникності.
Приклад 13. Обчислити необхідний опір повітропроникності для вікон
центри яких знаходяться на висоті 155 м від поверхні підлоги на першому
поверсі 9-поверхового житлового будинку. Вихідні дані взяті з прикладу 12.
Розраховуємо різницю тисків для першого поверху на рівні hі = 155
(р = (30 – 155) ( (138 -1182) + 003 ( 138 ( 622 ( 0675 = 670 Па.
Знаходимо необхідний опір повітропроникності для вікон першого
Rgн =[pic][pic]м2годкг
де Gн = 6 кг(м2год) нормативна повітропроникність згідно з таблицею
ОЦНКА ВОЛОГСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУВЛЬНИХ КОНСТРУКЦЙ
Приклад 14. Встановити можливість конденсації вологи на внутрішній
поверхні а також відносну вологість внутрішнього повітря при якій може
відбутися конденсація вологи.
Початкові дані: відносна вологість внутрішнього повітря ( = 55 %;
tв = 20 оС; мінімальна температура на внутрішній поверхні (в min = 14
За Додатком 2 знаходимо максимальну пружність водяної пари яка
відповідає температурі tв = 20 оС
З формули відносної вологості [pic] знаходимо дійсну пружність
За таблицею Додатка 2 приймаючи Е = е = 1286 Па знаходимо значення
температури точки роси
Висновком цього розрахунку є те що при даних умовах оскільки(вmin (
(Р конденсату на поверхні не передбачається.
Але конденсат може утворитися якщо відносна вологість повітря буде
підвищуватися i досягне такого рівня коли температура внутрішньої поверхні
Спочатку знаходимо пружність водяної пари яка відповідає
температурі на внутрішній поверхні
Знаходимо відносну вологість при якій на внутрішній поверхні може
Приклад 15. Встановити можливість конденсації всередині зовнішньої
стіни для умов м. Донецька. Розрахункова схема наведена на рисунку 9.
Додатковими даними будуть коефіцієнти паропроникності що наведені в
таблиці 6. В приміщенні житлового будинку (в0= 55 %; tв = 20 оС.
Рис. 9. Конструктивна схема до прикладу 15
Таблиця 6 – Вихідні дані для прикладу 15
№ Найменування шару (0 ( ( R Rеі
шару кгм3м Вт(м(Км2(КВтмг(м(гом2(год(Па
Внутрішня штукатурка з1800 002 093 0022 009 022
Кладка цегляна з 1800 051 081 063 011 464
повнотілої глиняної
Плити негорючі 90 012 0054 222 05 024
Цементно-піщаний 1600 002 081 0025 012 017
Знаходимо значення парціального тиску водяної пари внутрішнього
повітря за формулою (18) [1]
[pic]= 2338 Па – парціальний тиск насиченої водяної пари (таблична
величина) що відповідає температурі tв = 20 оС.
ев = 001 ( 55 ( 2338 = 1286 Па.
За СНиП 2.01.01 – 82 [2] знаходимо для січня (при tз = -66 оС та (з
= 88 %) середнє значення парціального тиску зовнішнього повітря ез =
Знаходимо значення парціальних тисків в перезі огородження на кордонах
внутрішніх шарів за формулою
де Re.Σ – опір паропроникненню огороджувальної конструкції згідно з
таблицею 9 дорівнює 527 м2 год Памг;
В площині між шарами 1 та 2:
В площині між шарами 2 та 3:
В площині між шарами 3 та 4:
Знаходимо температури в перерізах на зазначених кордонах внутрішніх
шарів огородження за формулою
де tз е – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу
накопичення вологи в конструкції що визначається за СНиП 2.01.01 [2] для
січня дорівнює мінус 66 0С;
Rx – термічний опір частини огороджувальної конструкції від внутрішньої
поверхні до перерізу
RΣ - опір теплопередачі всієї конструкції дорівнює 305 м2КВт;
αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні дорівнює 87
За Додатком 2 знаходимо (за обчисленими в пункті 4 температурами)
значення парціального тиску насиченої водяної пари на кордонах шарів.
В площині між шарами 1 та 2: Е1-2 = 2169 Па.
В площині між шарами 2 та 3: Е2-3 = 1527 Па.
В площині між шарами 3 та 4: Е3-4 = 368 Па.
Робимо висновок про можливість конденсації на кордонах шарів.
Е1-2 = 2169 Па > е1-2 = 12452 Па – конденсат відсутній.
Е2-3 = 1527 Па > е2-3 = 3850 Па – конденсат відсутній.
Е3-4 = 368 Па > е3-4 = 3405 Па – конденсат відсутній.
Приклад 16. Встановити можливість конденсації всередині зовнішньої
стіни для умов м. Донецька. Конструктивні шари мають такі ж характеристики
як у прикладі 15 але розташовуються по-іншому. Передбачено варіант
утеплення стіни з внутрішнього боку. Розрахункова схема наведена на рисунку
Додатковими даними будуть коефіцієнти паропроникненю що наведені в
В приміщенні житлового будинку (в0= 55 %; tв = 20 оС.
Рис. 9. Конструктивна схема до прикладу 16
Таблиця 7 – Вихідні дані для прикладу 16
Находимо значення парціального тиску водяної пари внутрішнього повітря
за формулою (18) [1]
За СНиП 2.01.01 – 82 [2] знаходимо для січня (при tз = - 66 оС та (з
Знаходимо значення парціальних тисків в перізі огородження на кордонах
В площині між шарами 1 та 2: Е1-2 = 2167 Па.
В площині між шарами 2 та 3: Е2-3 = 584 Па.
Е1-2 = 2167 Па > е1-2 = 12452 Па – конденсат відсутній.
Е2-3 = 584 Па е2-3 = 12007 Па – конденсат можливий.
Оскільки умова [pic] відбувається всередині утеплювача то весь шар
буде зоною конденсації пари.
1. За формулою (23) [1] знаходимо кількість вологи що конденсується
де ек = Ек = Е2-3 = 584 Па;
Reк = 022 + 024 = 046 м2год Памг.
2. Приріст вологи (приймаючи к = 012 м) становить:
За результатом розрахунку оскільки (w = 597 % ( (wд = 25 % в
утеплювачі відбувається значне накопичення вологи і така конструкція не
придатна для застосування.
Тут (wд - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення
вологості матеріалу в шарі якого може відбуватися конденсація вологи % за
масою що встановлюється згідно з таблицею 8 [1] залежно від виду
РОЗРОБЛЕННЯ ТА СКЛАДАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПАСПОРТА БУДИНКУ
1. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОТЕХНЧНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРВ ЕНЕРГЕТИЧНОГО
План будинку і розріз представлено на рис. 10.
Рис. 10 План і розріз одноповерхового будинку
Розрахункові параметри
Згідно з ДБН В.2.6-31 для житлових будинків розрахункова температура
внутрішнього повітря tв = 20 0С розрахункова температура зовнішнього
повітря для умов міста Донецька – tз = -22 0С.
Кількість градусо-діб опалювального періоду для -ої температурної
Згідно з СНиП 2.01.01 тривалість опалювального періоду для м. Донецька
складає zоп = 183 доби середня температура зовнішнього повітря за
опалювальний період tоп з = -18 0С.
Функціональне призначення тип і конструктивні рішення будинку
Окремо розташований житловий будинок збудований за індивідуальним
проектом. Конструктивна схема будинку – безкаркасна з поздовжніми несучими
стінами. Зовнішні стіни будинку виконанні з цегли товщиною 250 мм з
зовнішнім утепленням мінераловатним утеплювачем товщиною 120 мм ззовні
закритим лицевою цеглою. Загальна товщина становить 510 мм.
Горище – холодне перекриття холодного горища – залізобетонні
багатопустотні плити товщиною 220 мм з мінераловатним утеплювачем товщиною
0мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційним плитам.
Підлога передбачена по рунту.
Світлопрозорі конструкції (вікна) виконані з ПВХ-профілів з
заповненням двокамерними склопакетами.
В будинку передбачено водяне опалення що має підключення до системи
індивідуального теплопостачання та гаряче водопостачання. Система опалення
однотрубна з термостатами та авторегулюванням на IТП.
Геометричні показники
Площі зовнішніх огороджувальних конструкцій опалювана площа площа
житлових приміщень та кухонь опалюваний об’єм а також форма тип та
орієнтація будівлі необхідні для розрахунку енергетичного паспорта
визначається на основі проектних даних.
Основні об’ємно-планувальні показники:
Опалювана площа будівлі – Fh = 822 м2 визначається як
площа яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь
зовнішніх стін що включає площу яку займають перегородки і
Площа житлових приміщень та кухонь – Fl ж = 604 м2
визначається як сума площ усіх приміщень квартири за
винятком зовнішнього тамбура.
[Fl ж = (245 × 441 + 32 × 441 + 38 × 441) + (299 × 377 + 299 ×
8) = 416745 + 186875 = 604]
Опалюваний об’єм будівлі – Vh = 2302 м3 визначається як
об’єм обмежений внутрішніми поверхнями зовнішніх
огороджувальних конструкцій.
Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій – FΣ =
Загальна площа зовнішніх непрозорих стінових (без вікон і дверей)
огороджувальних конструкцій – Fнп = 1036 м2 [1154 – 99 – 19 = 1036]
Зовнішніх стін (з вікнами дверима і без укосів)
Fнп1 = (441 + 1029 + 92 + 769 + 479 + 26) × 28 × 1091 м2.
Площа віконних укосів: [(3 + 12) × 4 + 18] × 02 = 43 м2.
Площа укосів дверей (09 + 21 × 2) × 02 = 10
Площа зовнішньої стіни (з вікнами дверима і укосами)
Fнп = 1091 + 43 + 10 = 1154 м2.
Загальна площа зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій –
Fсп в = 99 м2 [(15+12) × 4 + 15 × 18 = 99].
Загальна площа вхідних дверей – Fд = 19 м2 [09 × 21 = 19].
Загальна площа перекриття холодного горища – Fпк хг = 822 м2.
Загальна площа підлоги – Fц1 = 822 м2.
Площа підлоги по зонах:
Fц1 = 630 м2; Fц2 = 192 м2.
Теплотехнічні показники
Теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій визначаються за
даними проекту відповідно до ДБН В.2.6-31.
1. Приведений опір теплопередачі визначається на основі вимог ДБН
В.2.6-31. За розрахункові значення було прийнято мінімально допустимі
значення опору теплопередачі для кожного окремого виду огороджувальної
Приведений опір теплопередачі зовнішніх непрозорих стінових
огороджувальних конструкцій – RΣ пр нп = 28 м2·КВт.
Приведений опір теплопередачі перекриття холодного горища – RΣ пр хг
Приведений опір теплопередачі зовнішніх світлопрозорих огороджувальних
конструкцій (4 м1 – 16 – 4 м1 – 14 – 4 i) – RΣ пр сп в = 072 м2·КВт.
Приведений опір теплопередачі вхідних дверей в будинок – RΣ пр д =
Опір теплопередачі зон підлоги [з урахуванням шару паркету = 004 м з
λр = 033 Вт(м(К) та теплоізоляційного шару з екструзійного
пінополістиролу що ззовні утеплює фундамент = 01 м з λр = 0049
зона – Rц2 = [pic] м2·КВт.
Приведений опір теплопередачі підлоги по рунту становить
RΣ пр ц = [pic] м2·КВт.
2. Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки
будинку kΣпр Вт(м2(К) визначається за формулою
де – коефіцієнт що враховує додаткові тепловтрати пов'язані з
орієнтацією огороджень за сторонами світу наявністю кутових приміщень
надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків
[pic] = 0339 Вт(м2(К).
3. Умовний коефіцієнт теплопередачі будинку що враховує тепловтрати
за рахунок інфільтрації й вентиляції kінф Вт(м2(К) визначається за
де 2 = 0278 – розмірний коефіцієнт;
c – питома теплоємність повітря приймається 1 кДж(кгК);
v – коефіцієнт зниження об’єму повітря в будинку який враховує
наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій приймаємо v = 085;
γз – середня густина повітря що надходить до приміщення за рахунок
інфільтрації кгм3 визначається за формулою
nоб – середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період год-
визначається за формулою
– коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних
конструкціях; приймається за найбільшим значенням єдиним для всього
будинку і становить = 07.
[pic] = 0157 Вт(м2(К).
4. Загальний коефіцієнт теплопередачі будинку Кбуд Вт(м2(К)
Кбуд= kΣпр+ kінф = 0339 + 0157 = 0496 Вт(м2(К).
5. Об’ємно-планувальні характеристики.
Коефіцієнт скління фасадів будинку mск визначається за формулою
Показник компактності будинку к буд м-1 визначається за формулою
Енергетичні показники
1. Розрахункові витрати теплової енергії на опалення будинку
протягом опалювального періоду Qрік кВт·год визначаються за формулою:
Qрік = [Qk - (Qвн п + Qs)((( ]( (h
де Qk – загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку
Qвн п – побутові теплонадходження протягом опалювального періоду
Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом
опалювального періоду кВт·год;
( – коефіцієнт що враховує здатність огороджувальних конструкцій
будинків акумулювати або віддавати тепло під час періодичного теплового
режиму; для будинку що розглядається ( = 08;
– коефіцієнт авторегулювання подачі тепла в системах опалення; в
будинку використовується двотрубна система опалення з поквартирним
регулюванням; = 095;
(h – коефіцієнт що враховує додаткове теплоспоживання системи опалення
пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду
опалювальних приладів додатковими тепловтратами через радіаторні ділянки
огороджень тепловтратами трубопроводів що проходять через неопалювані
приміщення: для будинку баштового типу (h = 111.
2. Загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку за
опалювальний період визначаються за формулою
Qk = 1( Кбуд( Dd ( FΣ = 0024 ( 0496 ( 3750 ( 27948 = 125 ( 104
3. Побутові теплонадходження протягом опалювального періоду
визначаються за формулою
Qвн п = 1( qвн п ( zоп ( Fl ж
де qвн п – величина побутових теплонадходжень на 1 м2 житлової площі
будівлі; для житлових будинків qвн п = 10 Втм2.
Тоді Qвн п = 0024 ( 10 ( 183 ( 604 = 0265 ( 104 кВт·год.
4. Теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом
опалювального періоду для чотирьох фасадів будинків орієнтованих за
чотирма сторонами світу визначаються за формулою
Qs= в в (FПнIПн + FСIС + FПдIПд + FЗIЗ) + зл злFсп л Iг
де в зл – коефіцієнти що враховують затінення світлового прорізу
відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення
приймаються згідно з Додатком 3;
в зл – коефіцієнти відносного проникання сонячної радіації відповідно
для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів що приймаються за
паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або згідно з
FПн FС FПд FЗ – площа світлових прорізів фасадів будинку
відповідно орієнтованих за чотирма напрямками світу за проектом:
FС = 63 м2; Fз = 36 м2;
Fсп л – площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку м2;
IПн IС IПд IЗ – середня величина сонячної радіації за опалювальний
період спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності відповідно
орієнтована за чотирма фасадами будинку кВт·годм2 приймаються за
Додатком 4 для умов міста Донецька
IС = 217 кВт·годм2; IЗ = 223 кВт·годм2;
Iг – середня величина сонячної радіації за опалювальний період
спрямована на горизонтальну поверхню за умов хмарності кВт·годм2.
Враховуючи що на горищі відсутні світлові прорізи то Fсп л = 0 м2. Тоді
формула в даному випадку може бути представлена у вигляді
Qs = в в (FСIС + FЗIЗ).
Для двокамерних склопакетів зі скла в одинарних плетіннях: в = 08
Отже Qs = 08 · 048 · (63 · 217 + 36 · 223) = 0083 ·104кВт·год.
Знаючи значення складових тепловтрат і теплонадходжень в будинок
визначимо Qрік за формулою
Qрік = [125(104 - (0265(104 + 0083·104 )(08(090](111 = 111·104
5. Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за
опалювальний період qбуд кВт·годм2 визначається за формулою
Визначення класу енергетичної ефективності будинку
Клас енергетичної ефективності будинку визначається згідно з додатком
Ф ДБН В.2.6-31 на підставі аналізу виразу
де Еmax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на
опалення будинку за опалювальний період кВт·годм2 що встановлюється
згідно з ДБН В.2.6-31 залежно від призначення будинку його поверховості та
температурної зони експлуатації будинку; для даного будинку Еmax = 130
Тоді [pic] = [pic]= 38%
Згідно з ДБН В.2.6-31 даний будинок відноситься до класу енергетичної
Для даного будинку допускається зниження рівня теплозахисту
зовнішніх огороджувальних конструкцій до оптимального відповідно до 3.3 ДБН
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ
Енергетичний паспорт за формою що рекомендована Додатком Ф [1]
наведено в таблиці 8
Таблиця 8 – Енергетичний паспорт житлового будинку
Дата заповнення (рік місяць 1.10.2007
Адреса будинку м. Донецьк
Розробник проекту ндивідуальний проект
Адреса і телефон розробника м. Донецьк
Шифр проекту будинку -
Рік будівництва 2008 р
Найменування розрахункових параметрів ПозначенняОдиниця Величина
Розрахункова температура внутрішнього tв oC 20
Розрахункова температура зовнішнього tз oC -22
Розрахункова температура теплого горища tвг oC —
Розрахункова температура техпідпілля tц oC —
Тривалість опалювального періоду zoп доба 183
Середня температура зовнішнього повітря toпз oC -18
за опалювальний період
Розрахункова кількість градусо-діб Dd oC(доба 3750
опалювального періоду
Функціональне призначення тип і конструктивне рішення будинку
Призначення Житловий
Розміщення в забудові Окремо розташований
Типовий проект індивідуальний ндивідуальний проект
одноповерхового житлового будинку
Конструктивне рішення Цегляні стіни з утеплювачем
Геометричні теплотехнічні та енергетичні показники
Показник Позначення іНормативне РозрахунковеФактичне
розмірність значення (проектне) значення
показника показника значення показника
Геометричні показники
Загальна площа зовнішніх FΣ м2 — 2798
огороджувальних конструкцій
- стін Fнп м2 — 1036
- вікон і балконних Fсп в м2 — 99
- вітражів Fсп вт м2 — —
- ліхтарів Fсп л м2 — —
- вхідних дверей та Fд м2 — 19
- покриття (суміщених) Fпк м2 — —
- горищних перекриттів
- перекриттів теплих Fпк тг м2 — —
- перекриттів над Fц1 м2 — 822
- перекриттів над Fц2 м2 — —
неопалюваними підвалами
- перекриттів над Fц3 м2 — —
проїздами і під еркерами
- підлоги по рунту Fц м2 — —
Площа опалюваних приміщень Fh м2 — 822
Корисна площа (для Fl к м2 — —
громадських будинків)
Площа житлових приміщень і Fl ж м2 — 604
Розрахункова площа (для Fl р м2 — —
Опалюваний об’єм Vh м3 — 2302
Коефіцієнт скління фасадів mск — 0087
Показник компактності к буд м-1 — 121
Теплотехнічні та енергетичні показники
Теплотехнічні показники
Приведений опір Rпр
теплопередачі зовнішніх м2(КВт
- стін Rпр нп 28 28
- вікон і балконних Rпр сп в 06 072
- вітражів R пр сп вт — —
- ліхтарів R пр сп л — —
- вхідних дверей ворітRпр д 06 07
- покриттів (суміщених)Rпр пк — —
- горищних перекриттів Rпр хг 495 50
- перекриттів теплих Rпр тг — —
- перекриттів над Rпр ц1 — —
- перекриттів над Rпр ц2 — —
- перекриттів над Rпр ц3 — —
- підлоги по рунту Rпр ц — 586
Енергетичні показники
Розрахункові питомі qбуд 135
тепловитрати кВт . [—]
Максимально допустиме Emax 130
значення питомих тепловитраткВт . [—]
на опалення будинку годм2
Клас енергетичної С
Термін ефективної —
теплоізоляційної оболонки та
Відповідність проекту Так
будинку нормативним
Необхідність доопрацювання —
Висновки за результатами оцінки енергетичних параметрів будинку
Вказівки щодо підвищення енергетичної ефективності будинку
Проект відповідає вимогам ДБН В.2.6-31 до теплотехнічних показників
огороджувальних конструкцій будинку і порядку їх розрахунків що
раціональне використання енергетичних ресурсів на обігрів приміщень
нормативні показники санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату
довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинку.
Паспорт заповнений:
Організація ДонНАБА
Адреса і телефон м. Макіївка вул. Державіна 2
Відповідальний виконавець Тимофєєв М.В.
ДБН В.2.6.-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція
будівель. – К. 2006.
СНиП 2.01.01 – 82. Строительная климатология и геофизика. – М.:
Семенов Л. А. Теплоустойчивость и печное отопление жилых и
общественных зданий – М.: Машстройиздат 1956.
Температура точки роси в залежності від температури та відносної вологості
ТемпературТемпература точки роси в °С при відносній
при дерев'яних при алюмінієвих
або ПВХ плетінняхплетіннях
в і злв і злв і в і зл
Подвійне скління з 4М1 скла в спарених 075 062 070 062
Подвійне скління із селективним покриттям 075 065 070 065
на внутрішнім склі в спарених плетіннях
Подвійне скління з 4М1 скла в роздільних 065 062 060 062
Подвійне скління із селективним покриттям 065 060 060 060
на внутрішнім склі в роздільних плетіннях
Потрійне скління з 4М1 скла в 050 070 050 070
окремо-спарених плетіннях
Потрійне скління із селективним покриттям 050 067 050 067
в окремо-спарених плетіннях
Однокамерні склопакети в одинарних
– 4М1 скла 080 076 080 076
– 4К скла 080 075 080 075
– 4і скла 080 054 080 054
Двокамерні склопакети в одинарних
– 4М1 скла 080 074 080 074
– 4К скла 080 068 080 068
– 4і скла 080 048 080 048
Одинарне скління з 4М1 скла й однокамерні
склопакети у роздільних плетіннях з:
– 4М1 скла 060 063 060 063
– 4К скла 060 058 060 058
– 4і скла 060 051 060 058
Одинарне скління з 4М1 скла й двокамерні
– 4М1 скла 060 060 060 060
– 4К скла 060 056 058 056
– 4і скла 060 036 058 056
Подвійне скління з органічного скла для 090 090 090 090
Потрійне скління з органічного скла для 090 083 090 083
Середня величина інтенсивності сонячної радіації за опалювальний період
спрямована на вертикальну та горизонтальну поверхні за умов хмарності
кВт·годм2 залежно від орієнтації та міст України
Кліматичний районСередня величина інтенсивності сонячної радіації за
опалювальний період
Місце розташування світлопрозорих конструкцій
Вертикальна поверхня Горизонтальна

(45)ПЗ(гражданские здания).doc

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ
ДОНБАССКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ АКАДЕМИЯ
СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ
КАФЕДРА «АРХИТЕКТУРА ПРОМЫШЛЕННЫХ И
Методические указания
по составлению пояснительной записки к курсовому проекту по дисциплине
«Архитектура промышленных и гражданских зданий» к разделу «Гражданские
для студентов всех форм обучения
Макеевка ДонГАСА 2003
Утверждено на заседании кафедры
«Архитектура промышленных и
гражданских зданий».
Протокол № 2 от 7.10.2003г
УДК 721.011;725.4.011(07)
Методические указания по составлению и оформлению пояснительной
записки к курсовому проекту по дисциплине «Архитектура промышленных и
гражданских зданий» к разделу « Гражданские здания». Составила Е.К.Брыжатая
В работе приведены указания по составу порядку составления и
оформления пояснительной записки к курсовому проекту « Гражданские здания»
с учетом требований нормативных документов.
Предназначены для студентов все форм обучения
Составила Е.К. Брыжатая.
Ответственный за выпуск к.т.н. доц. Тимофеев Н.В.
Рецензенты к.т.н. доц. Э.П. Брыжатый
к.т.н. доц. Н.Г. Прищенко
Архитектурно - конструктивный проект жилого здания по курсу
«Архитектура гражданских зданий» включает в себя графическую часть проекта
и пояснительную записку.
Черновой текст пояснительной записки (ПЗ) составляется параллельно с
разработкой проекта на стадии эскизной проработки подбора конструкций и
уточняется в течение всей работы над проектом. В отдельную тетрадь
заносятся сведения о применяемых конструкциях с эскизами и геометрическими
размерами описываются и обосновываются конструктивные и объёмно-
планировочные решения. В черновом варианте желательно указывать страницы
источника на случай если необходимо будет уточнить или получить
дополнительные сведения. В окончательном варианте материал
систематизировать с учетом рекомендаций и оформить с учетом требований
методических указаний приведенных ниже.
Состав и требования к оформлению пояснительной записки:
- Титульный лист (образец оформления рис.1)
- Задание на выполнение проекта установленного кафедрой образца.
- Содержание (лист оформляется по форме со штампом по образцу рис.2)
- Текстовые документы (лист со штампом по образцу рис.3)
- Список литературы.
Пояснительная записка (ПЗ) оформляется в соответствии с ГОСТ2.304-81 [6] с
учетом требований ДСТУ БА.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101)-97 [2].
ПЗ выполняется на листах белой писчей бумаги формата А-4 с размерами
0х297 мм от руки чернилами или с использованием компьютера на одной
стороне листа с рамкой и штампом установленного образца (рис.3)
К записке должна быть оформлена титульная страница по образцу (рис.1)
На следующей странице помещается «содержание» со штампом (рис.2).
Верхнее правое и нижнее поля рамки 5 мм левое поле для подшивки –
Расстояние от рамки формата до границ текста рекомендуется оставлять
в начале строки не менее 5мм в конце строки - 3мм.
Расстояние от верхней или нижней строки текста до верхней или нижней
линии внутренней рамки должно быть не менее 10мм.
Абзац начинают с отступом 15 – 17мм. Текст записки состоит из
введения разделов и подразделов. Введение и каждый раздел начинают с
нового листа. Подразделы пишутся подряд. Если после окончания подраздела до
рамки остаётся менее 50мм то следующий подраздел начинают с нового листа
так как после заголовка подраздела до рамки или до названия раздела должно
быть не менее двух строчек текста.
Разделы имеют порядковые номера обозначенные арабскими
цифрами(1.2 .) подразделы имеют номера с первой цифрой раздела а вторая
имеет порядковый номер подраздела. (например 1.1 1.2 1.3 )
Заголовки записывают прописными буквами шрифтом №7.
Наименование подразделов – строчным шрифтом №5 первой прописной.
Точку в конце заголовка не ставят. Переносы слов в заголовках не
допускаются. Расстояние между заголовками и последующим текстом должно быть
не менее 10мм. Расстояние между основаниями строк текста должно быть 8мм.
Расстояние между последней строчкой текста и последующим заголовком не
должно превышать 15мм.
Текст ПЗ имеет разделы и подразделы с порядковыми номерами
обозначенными арабскими цифрами с точкой.
«Введение» и «Список литературы» не нумеруются. Под рисунками
наносятся подрисуночные подписи. Например: 2.1.3. Цифра 2 – номер раздела;
– номер подраздела; цифра 3- порядковый номер рисунка в пределах данного
подраздела или раздела.
В тексте ПЗ не допускается:
применять сокращение слов кроме установленных правилами и
следует писать слово «минус» а не использовать в тексте
математический знак (-) перед отрицательными значениями;
употреблять математические знаки без цифр например (меньше) а
также знаки № (номер) % (процент). Термины которые разрешается
сокращать первый раз следует писать полностью с указанием в скобах
принятого сокращения например пояснительная записка (ПЗ) а затем
только аббревиатуру.
Список литературы приводится после последнего раздела.
ПЗ брошюруют прошивкой полей (запрещается временный закреп шнурками и
Содержание пояснительной записки (пример).
Архитектурно – планировочное решение. Т.Э.П.
Архитектурно – конструктивное решение.
Фундаменты. Фундаментные балки. Отмостка.
Лестницы с расчётом параметров лестничной клетки.
Конструкции специальных элементов зданий.
Обоснование конструктивного решения здания.
Теплотехнический расчёт ограждающих конструкций.
Расчёт звукоизоляции конструкций перегородок и перекрытий.
Внутренняя и внешняя отделка здания.
Список использованной литературы.
Примечание. Для каркасных зданий в содержание внести разделы: колонны
Задание на проектирование выдаётся на бланке разработанного кафедрой
образца. Он включает исходные данные задания:
район строительства;
Конструктивные решения:
фундаменты стены перекрытия лестницы перегородки крыша кровля.
пояснительная записка.
В задании указывается дата выдачи и срок защиты проекта. Задание
подписывает руководитель проекта.
В разделе кратко излагаются актуальность основные тенденции и
направления в области развития гражданского строительства; указывается
назначение проектируемого здания и его краткая характеристика:
здание по функциональному назначению;
конструктивная схема;
степень огнестойкости;
степень долговечности;
класс здания по долговечности;
режим эксплуатации здания (мокрый нормальный сухой; здание
отапливаемое неотапливаемое);
уровень промерзания грунтов;
температурная зона (по градусосутком);
нормативное значение сопротивления теплопередаче ограждающих
Архитектурно – планировочное решение
Архитектурно – планировочное решение – это внутреннее пространство
которое обеспечивает функциональный процесс эксплуатации здания.
В описании этого решения указать следующее:
полное название проектируемого здания;
конфигурацию здания в плане (прямоугольное Г – образное
П – образное с поворотной секцией и т.д.);
размеры здания плане в крайних осях: длина ширина;
высота здания высота этажа;
наличие подвала чердака мансарды.
планировочное решение здания: жилых – секционное; блокированного
типа; с квартирами в двух уровнях; индивидуальное с
приусадебным участком; галерейного типа; общественных –
коридорного типа; зального галерейного типа.
Описать специальные конструктивные мероприятия: деформационные швы и
их типы монолитные пояса жёсткости вызванные просадочностью грунта
расположением зданий над выработками.
Указать типы и количество квартир (для жилых зданий) перечень
помещений (для общественных). Дать экспликацию помещений (рис 1.1.)
Экспликация помещения
Рис. 1.1. Пример выполнения экспликации помещений
Технико-экономические показатели
Площадь застройки Sз м2.
Площадь определяется как произведение длины на ширину здания по
наружному обмеру на уровне 1-го этажа выше цоколя.
Строительный объём здания Vстр. м3 .
Vстр. = Vнадз.части + Vподв.
Строительный объём подвала равен произведению площади горизонтального
сечения подвала на уровне 1-го этажа выше цоколя на высоту подвала (от пола
подвала до пола 1-го этажа).
Строительный объём надземной части здания зависит от вида здания
(чердачное или бесчердачное).
Строительный объём бесчердачной надземной части равен произведению
площади вертикального сечения здания по обводу пола 1-го этажа наружной
поверхности стен и кровли на длину здания по наружному обмеру.
Строительный объём чердачной надземной части равен произведению
площади горизонтального сечения здания по наружному обмеру на уровне
первого этажа выше цоколя на высоту здания (от пола 1-го этажа до верха
утеплителя чердака или вентилируемой крыши).
Здания сложной конфигурации делятся на простые формы и определяется
строительный объём каждой части а затем суммируются
Жилая площадь для жилых зданий Sжил. м2 .
Определяется как сумма площадей жилых помещений по внутреннему обмеру.
Рабочая площадь (для общественных зданий) Sраб м2 .
Определяется как сумма площадей рабочих помещений по внутреннему обмеру.
Вспомогательная площадь Sвсп. м2 .
Определяется как сумма площадей вспомогательных (подсобных)
помещений по внутреннему обмеру.
Полезная площадь Sпол. м2
Sпол. = Sжил. + Sвсп.
Sпол. = Sраб. + Sвсп.
Площадь летних помещений (только для жилых зданий)
Sлетн.помещ. = Sлоджий + Sбалконов м2
Приведенная площадь (только для жилых зданий) Sприв.
Sприв. = Sжил. + Sвсп. +50% площ. лоджий
Планировочный коэффициент [pic] [pic]
Объемный коэффициент [pic] [pic]
Охарактеризовать конструктивную схему и конструктивные
элементы составляющие каркас.
Конструктивная схема здания: каркасная с полным неполным
каркасом; бескаркасная с продольными несущими стенами с поперечными
несущими стенами комбинированная (с продольными и поперечными несущими
стенами). Пространственная жёсткость обеспечивается в зданиях кирпичных из
мелких лёгкобетонных блоков из естественного камня – фундаментами
несущими стенами перекрытиями лестничными клетками перекрытиями.
В бескаркасных крупнопанельных зданиях – фундаментами
сопряжением стеновых панелей между собой и с плитами перекрытия и
анкеровкой плит перекрытий между собой и со стенами; глубиной опирания их
на стены лестничными клетками покрытие.
В крупноблочных зданиях – фундаментами; несущими
стенами; перевязкой швов в стенах; анкеровкой блоков между собой и плитами
перекрытия; поясом жёсткости образованном перемычечными поясами и
горизонтальными блоками.
1.Фундаменты. Фундаментные балки. Отмостка.
Последовательно описать конструктивные элементы с указанием
материала размеров отметок фундаментов фундаментных балок или цокольных
В зданиях каркасного типа фундаменты сборные типовые столбовые.
Последовательно описать: количество типоразмеров; устройство
подготовки под фундаменты. Для каждой марки фундаментов указать: площадь
сечения подколонника; глубину стакана; высоту и площадь сечения плитной
части; отметка обреза и подошвы фундамента; способ заделки колонны в
фундаменте и материал для заделки; армирование фундамента и т.д.
Фундаменты (пример описания).
Под кирпичные стены проектируемого здания запроектированы сборные
ленточные фундаменты состоящие из жб фундаментных подушек и бетонных
фундаментных блоков. Фундаментные подушки укладываются на выровненную
уплотнённую поверхность грунта основания и песчаную подготовку толщиной
Фундаментные блоки укладываются на цементном растворе с обязательной
перевязкой швов толщина швов 20мм. Раствор марки Зазоры между блоками
>20мм заполняются бетоном класса. Под наружные стены толщиной 380мм
фундаментные блоки составляют толщину 400мм. Под стены 510мм
устанавливаются фундаментные блоки 500мм. Длина фундаментных блоков 2400мм
00мм 400мм. Указать марки фундаментных блоков. Ширина фундаментных
подушек зависит от этажности здания: под наружные стены фундаментные
подушки шириной ; под внутренние стены (на порядок больше). Длина
фундаментных подушек 2400мм 1200мм. Указать марки фундаментных подушек.
Дать рисунки привязки элементов фундаментов к осям.
Стены подвала должны быть защищены от грунтовой сырости устройством
горизонтальной гидроизоляции из 2-х слоёв толя или рубероида склеенных
дёгтевой или битумной мастикой или же слоя цементного раствора (состав
:2 с добавлением церезита) толщиной 20-30мм укладываемого непрерывно по
всей толщине наружных и внутренних стен на уровне подвала (между
фундаментными блоками и подушками). Полы подвала должны быть из материалов
не пропускающих влагу: асфальта бетона глинобетона и др.
Устраивается горизонтальная гидроизоляция в надземной части стен на
уровне не менее 200мм выше поверхности отмостки по всей толщине наружных и
внутренних стен из 2-х слоёв толя или рубероида склеенных соответствующими
мастиками. Назначение её не допускать капиллярного поднятия грунтовой влаги
Спецификация фундаментов рис.2.1.1.
Рис.2.1.1. Пример выполнения спецификации фундаментов.
Монолитные фундаменты ленточные или столбчатые с подушкой или без
подушки; материал фундаментов (с указанием марки); глубина промерзания
грунта для заданного района строительства; глубина заложения подошвы
фундамента под наружные стены под внутренние стены; геометрические размеры
по верхнему обрезу по подошве высота подушки; наличие уступов их высота
и длина; наличие грунтовых вод и конструктивные мероприятия по защите
фундаментов при этом. Дать расчёт площади сечения столбчатых фундаментов с
различным направлением опирания фундаментных балок.
Примечание: желательно выполнять в качестве примера эскиз конструкции
одной из марок конструктивных элементов (фундамента фундаментных балок
колонны и т.д. можно в аксонометрии) и другие конструктивные решения.
Описать: сечение; высоту ширину длину каждой марки; конструктивное
решение опирания балки на фундамент; отметку верха и низа балки;
Описать: ширину; уклон; особенности конструктивного решения (материал
и толщину каждого слоя отмостки); материал и глубину подсыпки под
Примечание: в каркасных зданиях описать колонны.
Последовательно описать: тип колонны по положению в здании
количество типоразмеров материал колонны; тип сечения; отметку верха
колонны наличие консолей; типы и назначение закладных элементов;
соединение колонны с фундаментами (составить спецификацию колонн).
Описать: назначение и местоположение связей; тип связей; материал;
способ монтажного крепления.
Описать конструктивную схему стены (несущая самонесущая навесная);
привязку внутренней грани стены к разбивочным осям; для панельных зданий
указать тип разрезки (на комнату на две комнаты и т. д.); для
крупноблочных зданий (рядовые угловые перемычечные простеночные
доборные парапетные карнизные подоконные); указать размеры (длину
высоту толщину); описать способ крепления; описать способ заделки швов;
составить спецификацию на сборные конструктивные элементы (рис. 2.2.1.)
Рис.2.2.1.Пример выполнения спецификации панельных стен
Для стен из кирпича мелких лёгкобетонных блоков естественного камня
и др. описать привязку внутренней грани стены к разбивочным осям указать
материал стен марку материала тип и марку раствора систему перевязки
конструктивное решение цоколя карниза парапета перемычек устройство
Пример описания. Наружные и внутренние несущие стены проектируемого
здания кирпичные выполнены из кирпича глиняного обыкновенного марки 75 на
цементно-песчаном растворе марки 50(25) однослойные толщиной: наружные-
0мм внутренние - 380мм(250). Привязка внутренней грани несущей наружной
стены - 200мм самонесущих – нулевая внутренние стены имеют привязку по
геометрической оси. Система перевязки кирпичной кладки – многорядная
(цепная). Цоколь стен выполнен из бутобетона с облицовкой керамической
плиткой (штукатуркой цементно-песчаным раствором с покраской и т.д.). Стена
заканчивается парапетом если водоотвод с крыши внутренний карнизом – если
водоотвод наружный организованный или неорганизованный. Описать
конструктивное решение парапета или карниза.
Оконные или дверные проёмы стен перекрываются перемычками. Перемычки
подбираются по действующим сериям или ГОСТам (серия 1.138-10 вып. 1 и 2) в
зависимости от ширины проёма и характера работы перемычек (несущих и
ненесущих). Несущие перемычки заделываются в стены на 250мм с двух сторон
ненесущие перемычки – на 120мм. Длина несущей перемычки lн=А+2х250мм длина
ненесущей – lнн=А+2х120мм где А – ширина проёма
На плане здания указать марки оконных и дверных блоков и марку
перемычек (ПР-1 ПР-2 и т.д.). (Можно на ксерокопии планов).
Дать спецификацию заполнения элементов проемов (рис 2.2.1)
Дать ведомость перемычек и спецификацию перемычек (рис.2.2.2. и
Ведомость перемычек.
Рис.2.2.2. Пример выполнения ведомости перемычек.
Спецификация перемычек.
Рис. 2.2.3. Пример выполнения спецификации перемычек.
Общая толщина перекрытия - не более 300мм. Дать классификацию
перекрытия материал.
Перекрытие (над подвалом междуэтажное чердачное) выполнено по
балкам (деревянным железобетонным стальным); по плитам (плоским с
круглыми пустотами и т.д.).
Перекрытие по деревянным балкам. Тип балок (БД и БО). Указать сечение
балок сечение черепных брусков; расстояние между осями балок; типы щитов
наката (щс щп и др.).
Описать материалы для звукоизоляции и теплоизоляции послойно с
Описать конструктивные мероприятия опирания балок на стены (глубину
заделки защиту от увлажнения и загнивания усиление устойчивости балок
заделки зазоров между балкой и стеной).
Описать особенности устройства деревянных перекрытий над санузлами
чердачных перекрытий и над неотапливаемыми подвалами.
Перекрытие по стальным балкам. Указать профиль балки расстояние
между осями балок. Описать послойно заполнение между балками междуэтажных
чердачных перекрытий над неотапливаемыми подвалами.
Перекрытие по железобетонным балкам. Описать количество типоразмеров
марки балок размеры (по верхней части по нижней высоту длину)
расстояние между осями балок. Описать заполнение между балками.
Перекрытия по плитам. Описать тип плит (пустотные плоские
ребристые); координационные размеры по ширине длине толщине; способ
опирания и анкеровки на стены; сопряжения между собой.
Жёсткость перекрытия обеспечивается: при монолитных стенах
глубиной опирания плит на стены на 200мм или на 100мм при сборных
тщательным замоноличиванием швов бетоном или раствором;
анкеровкой плит перекрытия между собой и со стенами.
Дать спецификацию перекрытий и покрытий. Рис.2.3.1.
Спецификация перекрытий и покрытий.
Рис. 2.3.1. Пример выполнения спецификации перекрытий и покрытий.
Описать применяемые типы полов по материалу одежды для различных
Дать характеристику оснований под полы с учётом местоположения (по
грунту по перекрытиям над неотапливаемым подвалом междуэтажным).
Описать примыкание полов к стенам и перегородкам; вопросы звуко- и
Составить экспликацию полов (рис. 2.4.1.).
Рис.2.4.1. Пример выполнения экспликации полов.
Указать типы перегородок: межквартирные межкомнатные ограждающие
кухни санитарные узлы.
Описать конструктивные решения: крупнопанельные из мелких плит из
кирпича. Описать материал перегородок: гипсобетонные панели размером на
комнату; гипсошлаковые (гипсоплиточные шлакобетонные деревянные
кирпичные и т.д.). Указать толщину перегородок крепление к стенам и
Описать конструктивное решение опирания перегородок на перекрытия а в
подвалах или нижних этажах на бетонную подготовку.
6. Лестницы с расчётом параметров лестничной клетки.
Указать количество лестничных клеток в проектируемом здании; тип
лестниц по назначению (основные вспомогательные пожарные); число маршей в
пределах одного этажа; освещённость лестничной клетки.
Описать конструктивные решения лестниц: сборные железобетонные из
маршей и площадок; маршей и полуплощадок; по косоурам железобетонным
металлическим с наборными жб ступенями; деревянные.
Размеры лестниц определить расчётом. Указать уклон лестницы (1:2;
:175; 1:15) ширину маршей и площадок размеры подступенка и проступи
устройство ограждения.
Дать расчёт параметров лестничной клетки. Подробно описать решение
входного узла в здание входа в подвал или подполье сообщения с чердаком.
В строительстве с железобетонными крышами: чердачными с холодным
чердаком и рулонной кровлей; с холодным чердаком и безрулонной кровлей; с
тёплым чердаком и рулонной кровлей; с тёплым чердаком и безрулонной
кровлей; с бесчердачными крышами раздельной конструкции (с кровельной
панелью и перекрытием) с безрулонной кровлей и с рулонной кровлей
устраивается перекрытие и покрытие. Описать тип плиты (ребристая
лёгкобетоная плоская двухслойная и т.д.); координационные размеры; способ
опирания; сопряжение между собой.
по назначению (эксплуатируемая и неэксплуатируемая);
вид крыши (скатная плоская); указать уклон;
по конструктивному решению (чердачная бесчердачная с
полупроходным чердаком и т.д.;
по материалу (из сборного железобетона; с деревянными стальными
конструкциями несущих элементов);
описать материал всех элементов крыши и способ крепления. Для
стропильных крыш указать конструктивную схему крыши уклон
наклона стропил материал. Описать конструктивные решения
опирания конструкций сопряжения между собой элементов крыши.
Освещение и проветривание чердака.
Для совмещённых крыш указать тип (вентилируемая невентилируемая);
уклон организацию водостока. Описать узлы сопряжения стены с карнизом и
Для железобетонных крыш описать принципиальную схему конструкций с
описанием конструктивных элементов уклоны наличие и высота проходов.
Описать узлы сопряжений конструкций.
Для эксплуатируемой крыши описать детали конструкции крыши.
Описать ограждение на крыше.
9. Кровля. Водоотвод.
Описать состав кровли материал конструктивное решение каждого типа
кровли с описанием назначения и толщины каждого слоя (для штучного
материала – длина ширина и т.д.).
Описать сопряжение кровли со стеной вентиляционными блоками
водоприёмными воронками внутреннего водостока свесов карниза и т.д.
Оконные проёмы проектируемого здания заполняются оконными блоками:
деревянными (спаренными или раздельными с двойным или тройным
остеклением). Указать серию оконных блоков С или Р обосновать
выбор серии и размеры проёмов;
блоками из металлопластика.
Описать элементы заполнения оконных проёмов (оконная коробка
остеклённые переплёты фрамуги форточки подоконная доска наружный
водослив); тип створок (глухие открывающиеся).
Описать гидроизоляцию крепление коробок к проёмам заделку зазоров
между оконной коробкой и стеной.
При наличии витрин и витражей описать конструкцию применяемый
материал крепление остекление.
Описать размеры дверных проёмов; типы и марки применяемых дверных
блоков. Описать конструктивное решение полотен; остекление; способ
открывания; крепление к стенам; гидроизоляцию; заделку зазоров.
Описать балконные двери.
Дать ведомость проёмов окон дверей и ворот спецификацию элементов
Ведомость проёмов окон дверей и ворот.
Рис.2.11.1. Пример выполнения ведомости проёмов дверей и ворот.
Спецификация элементов заполнения проёмов
Рис.2.11.2. Пример выполнения спецификации элементов заполнения проёмов.
12. Конструкции специальных элементов зданий.
Описать несущую конструкцию состав пола и конструкцию ограждения
балконов эркеров лоджий.
Выполнить по согласованию с руководителем расчёты:
теплотехнический расчёт ограждающих конструкций;
расчёт звукоизоляции конструкций перегородки и перекрытия.
Приложить необходимые таблицы графики и чертежи.
1. Наружная отделка.
Описать принятый в проекте способ отделки цоколя стен отдельных
В панельных и крупноблочных стенах описать герметизацию швов стеновых
конструкций; оштукатуривание побелку предварительную подготовку
деревянных и стальных конструкций к покраске отделочный слой заводского
Могут быть другие виды наружной отделки стен – лицевой кирпич
оштукатуривание облицовка керамической плиткой и другие.
2.Внутренняя отделка.
Составить ведомость отделки помещений (рис.4.2.1.).
Ведомость отделки помещения
Рис.4.2.1. Пример ведомости отделки помещений.
Инженерно - техническое оборудование здания.
Должно быть последовательно описано:
отопление с указанием источника системы отопления (водяное
паровое воздушное лучистое) типы нагревательных приборов
(радиаторов отопительные приборы калориферы и др.);
вентиляции с указанием типа (вытяжная приточно-вытяжная с
естественной тягой с механическим побуждением). Указываются
места расположения вентиляционных каналов вентиляционных камер
водоснабжение с указанием типа (холодное горячее) источников
водоснабжения систем (хозяйственно-питьевая техническая
противопожарная совмещённая) перечня помещений куда
проводиться холодная горячая вода;
канализация с указанием типа (общая раздельная а также другие
типы куда и в каких местах подключается);
газоснабжение с указанием источников и приборов потребления;
лифты с указанием мест размещения и типов (грузовые
пассажирские) грузоподъемности расположения машинного
мусоропроводы с указанием мест размещения местонахождения
мусоросборной камеры.
А. Нормативная литература.
Держстандарт України. Система проектної документації для
будівництва – СПДБ. Загальні положення. ДСТУ Б А.2.4-5-95 (ГОСТ 21.001-
). – Київ: Держкоммістобудування 1993. – 4с.
Держстандарт України. СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої
документації. ДСТУ Б А.2.4-5-99 (ГОСТ 21.101-97). – Київ:
Держкоммістобудування 1997. – 53с.
Держстандарт України. Правила виконання архітектурно-будівельних
робочих креслень. ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93). – Київ:
Держкоммістобудування 1996. – 56с.
Державні будівельні норми України. Система стандартизації та
нормування в будівництві. ДБН А.1.1-1-93. Київ: Мінбудархітектури України
Держстандарт України. СПДБ. Умовні позначення елементів санітарно-
технічних систем. ДСТУ Б А.2.4.-8-95 (ГОСТ 21.205-93). – Київ:
Держкоммістобудування 1996. – 14с.
ГОСТ 2.304-81. ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.
СниП 2.08.01–89. Жилые здания.
ДБНВ. 2.2–94. Жилые здания.
ДБН 79–92. Житлові будинки для індивідуальних будинків України.
УкрНДКП уквільсільбуд.
СниП 2.08.02–89. Общественные здания.
СниП –3–79хх. Строительная теплотехника. Нормы проектирования.
СниП 2.01–01-82. Строительная климатология и геофизика.
СниП –12–77. Защита от шума. Нормы проектирования.
ГОСТ 16289-86. Окна и балконные двери деревянные с тройным
остеклением для жилых и общественных зданий. Типы конструкции и размеры.
ГОСТ 6629-88. Двери деревянные внутренние для жилых и
общественных зданий. Типы и конструкции.
ГОСТ 9561-91. Плиты перекрытий жб многопустотные для зданий и
сооружений. Технические условия ЦНИИэп жилища.
ГОСТ 948-84. Перемычки железобетонные для зданий с кирпичными
стенами. Технические условия ЦНИИэп жилища.
Б. Учебная и научно-техническая литература.
Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий. –
Л.: Стройиздат. 1981 – 174с.
Архитектура гражданских и промышленных зданий. Общественные
здания. – М.: Стройиздат 1977 – Т V 105с.
Т.Г.Маклакова и др. Конструкции гражданских зданий – М.:
Стройиздат. 1984 – 135с.
П.П.Сербинович. гражданские здания массового строительства – М.:
Высшая школа 1974 – 320с.
Архитектура гражданских м промышленных зданий. Жилые здания под
ред. ШевцоваК.К. – М.: Стройиздат 1988 – 236с.
Рис.2 Пример выполнения штампа на первой странице пояснительной
номер зачетной книжки
2.1. Пример заполнения спецификации и элементов проемов.
Рис.1 Пример выполнения титульного листа пояснительной записки.
Рис.3 Пример выполнения штампа на другой и следующих страницах
пояснительной записки.
Министерство образования и НАУКИ украины
ДОНБАССКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ АКАДЕМИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ
КАФЕДРА «Архитектура ПиЦБ»
ПОЯСННИТЕЛЬНА ЗАПИСКА
к архитектурно-конструктивному