Поселковые и графические работы - Градостроительство и транспорт

pl_mist.dwg

ргр_p_м_ст.docx

МНСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВО ПОЛТИКИ УКРАНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНВЕРСИТЕТ
БУДВЕЛЬНО-ГДРОМЕЛОРАТИВНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра землевпорядкування та архітектурного проектування
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФЧНА РОБОТА
«Планування міст та транспорт»
Перевірив:Яремко Ю..
ФУНКЦОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНЗАЦЯ ТЕРИТОР МКРОРАЙОНУ
1 Розрахункова модель житлової забудови
1.1Кількість та щільність населення
1.2Площа та щільність житлового фонду
1.3Система культурно-побутового обслуговування населення
1.4Баланс території громадської та житлової
2. Функціональне зонування території.
ПШОХДНО-ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА МКРОРАЙОНУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ
Населені пункти – це місця постійного проживання людей які з’явилися при переході до осілого способу життя у зв'язку з розвитком землеробства і тваринництва. Створення населених пунктів з відповідною організацією їх території і розміщенням житлових громадських та інших будівельних об'єктів представляє собою їх планування і забудову. Планування населених пунктів охоплює вибір розрахунок і розміщення матеріальних елементів організацію і обрунтоване використання території і природного середовища для задоволення потреб населення. Планування населених пунктів – це їх архітектурно-планувальна і просторово-територіальна організації з врахуванням багатосторонніх чинників що забезпечують комплексне вирішення проблеми
Головним принципом планування населених пунктів є забезпечення найкращих умов для проживання праці і відпочинку населення. Предмет планування населених пунктів як науки – це вивчення закономірностей розвитку населених пунктів розробка способів і прийомів їх організації на певній території упорядкування і благоустрій та поступова їх перебудова в населені пункти нового типу. Від організаційно-правового регулювання земельних відносин в населених пунктах залежить функціональне та будівельне зонування їх архітектурно-планувальна організація розміщення об'єктів будівництва тощо. Для успішного вирішення цього завдання потрібні висококваліфіковані фахівці які зможуть успішно працювати не лише в аграрному секторі налагоджуючи ефективну співпрацю і професійне взаєморозуміння з органами архітектури і містобудування.
Загальною метою даної роботи є ознайомлення з сучасним принципами та методами територіально-планувальної організації та забудови міст. Завдання що поставлене на меті цієї роботи – здобути навички аналізування містобудівної ситуації та визначати основні параметри міського розвитку розкривати основні напрямки аналізу території мікрорайону (кварталу) у функціонально-просторовому та санітарно гігієнічному (екологічному) напрямках та сприяти визначенню основних параметрів при формуванні мікрорайонної території.
Чисельність місто формуючих кадрів – 500 чол.
Питома вага місто формуючої групи населення - 25%
Норма житлової забезпеченості – 20 м2чол.;
Величина чисельного складу однієї сім’ї – 3 чол.
Місто – Скадовськ Херсонської обл. (населення 19 200 чол.)
Середня поверховість – 3 поверхи;
Щільність населення мікрорайону – 110-170 чол.га;
Співвідношення житлового фонду в будівельних зонах міста:
-багатоповерховій – 10%
-малоповерховій – 30%
ФУНКЦОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНЗАЦЯ МКРОРАЙОНУ
1 Розрахункова модель житлової забудови
1.1 Кількість та щільність населення
Розрахунок кількості житлового фонду мікрорайону проводимо виходячи з норми житлової забезпеченості та щільності населення.
Показник щільності населення визначає розрахункову кількість населення на території мікрорайону. З показнику житлової забезпеченості 270 м2особу і розрахункової чисельності населення визначаємо кількість житлового фонду у мікрорайоні.
Частина населення яка не працює на виробництві за віком або за станом здоров’я складає групу недіяльного населення. Розраховуємо за формулою:
де Н – загальна чисельність населення міста чол.
А – чисельність місто формуючих кадрів чол.;
Б – питома вага обслуговуючих кадрів %;
В - питома вага недіяльного населення %;
Приймемо що питома вага місто формуючої групи населення складає:
Для подальших розрахунків приймаємо що чисельність міста на перспективу складає 2000 чол.
1.2 Площа та щільність житлового фонду.
Зробимо розрахунок перспективної кількості житлового фонду.
Згідно зі статистичною звітністю рівень середньої житлозабезпеченості складає – 27м2чол. відповідно орієнтовна площа житлового фонду (Фж) мікрорайону складає:
де Кн – кількість населення чол.;
Зж – рівень середньої житлозабезпеченості м2чол.
Фж = 500 · 27 = 13500 м2 = 135 га
Розрахункова кількість квартир визначається із заданого співвідношення 1- 2- та 3-кімнатних квартир та коефіцієнту заселення що приймається залежно від розташування мікрорайону у структурі міста. Коефіцієнт заселення приймаємо 14 чол. – 1-кімнатна квартира; 23 чол. – 2-кімнатна; 31 – 3-кімнатна.
Населення складає 2000 чол. тоді житловий фонд:
Ж = 2000 20 = 40000 м2
Житловий фонд в будівельних зонах міста за завданням розподілено в таких відношеннях:
-багатоповерхова зона – 10%;
-малоповерхова – 30%;
Тоді житловий фонд складає:
-у багатоповерховій зоні – 40000 м2 010 = 4000 м2 = 04 га
-малоповерхова – 40000 м2 030 = 12000 м2 = 12 га
-котеджна – 40000 м2 060 = 24000 м2 = 24 га.
1.3 Система культурно-побутового обслуговування населення
Проведемо розрахунок мережі культурно-побутового обслуговування населення та визначимо потребу у території для об’єктів культурно-побутового обслуговування та озеленення.
Зробимо розрахунок мережі культурно-побутового обслуговування населення.
Обов'язковою умовою що випливає з фундаментальних принципів мікрорайонування є забезпечення населення установами і підприємствами громадського обслуговування мікрорайонного значення (повсякденного обслуговування) (табл. 1.1).
До складу установ і підприємств обслуговування включаються середні школи дитячі сади-ясла підприємства торгівлі громадського харчування і побутового обслуговування спортивні а також установи житлово-комунального господарства.
Містобудівні нормативи забезпеченості населення територією установ і підприємств обслуговування регламентують розміри території громадського використання та їхній радіус обслуговування.
Виходячи з перспективної демографічної структури населення прийняті питомі показники для:
-дитячих дошкільних установ – 60 дітей на 1000 жителів (розрахунковий рівень забезпеченості дітей дошкільними установами загального типу приймається в межах 50%);
-середніх шкіл – 120 дітей на 1000 жителів.
У розрахунок приймається 100%-й рівень забезпеченості дітей до 15 років.
При місткості дитячих ясел-садів понад 80 місць розміри ділянок дитячих дошкільних установ приймаємо з розрахунку 40 м2 на 1 місце. Радіус обслуговування не повинен перевищувати 300 м.
Кількість учнів середньої школи на 22 класи – 528 учнів 33 класи – 792 учнів. Для повної середньої школи на 22 класи розмір ділянки приймається – 20 га; 33 класи – 25 га. Радіус обслуговування для повної школи не повинен перевищувати 2 км для неповної та початкової – 800 м.
Таблиця 1.1 – Кількість закладів та підприємств обслуговування
Заклади та підприємства обслуговування
Загальноосвітні школи
– всього (тис. місць)
– на 1000 чол. (місць)
Дитячі дошкільні заклади
Заклади та підприємства обслуговування повсякденного використання в т.ч.:
магазини продтоварів
– всього торгової площі (тис. м2)
магазини непрод. товарів
підприємства громадського харчування
– всього (пос. місць)
– на 1000 чол. (пос. місць)
підприємства побутового обслуговування
– всього (роб. місць)
– на 1000 чол. (роб. місць)
До складу підприємств торгівлі громадського харчування і побутового обслуговування мікрорайону включені магазини продовольчих і непродовольчих товарів підприємства громадського харчування магазини кулінарії підприємства побутового обслуговування повсякденного користування пральні хімчистки. Потужність установ і підприємств визначається виходячи з питомих показників із розрахунку на 1000 чол. населення. Об'єкти можуть розміщуватися на території вбудованими в житлові будинки з радіусом доступності 500 м.
Загальна площа магазинів приймається із розрахунку 100 м2 торгової площі на 1000 чол. населення (в т.ч. магазини продовольчих товарів – 70 м2 на 1000 чол.; непродовольчих товарів – 30 м2 на 1000 чол.). Торговельні центри місцевого значення залежно від кількості населення що обслуговуються можуть займати площу 11 – 13 га (15 – 20 тис. чоловік); 08 – 11 га (10 – 15 тис. чол.); 06 – 08 га (6 –10 тис. чол.).
Підприємства громадського харчування приймаються з розрахунку 7 місць на 1000 чол. населення. Розміри ділянки території залежать від кількості місць – 150 місць – 01 га; 50 – 150 місць – 02 – 115 га.
Підприємства побутового обслуговування приймаються з розрахунку 2 робочих місця на 1000 чол. Площа земельної ділянки приймається на кожні 10 робочих місць – 01 02 га (підприємство на 10 50 місць); 005 008 га (50 150 місць).
Площа території фізкультурних та спортивних споруд (відкриті площинні спортивні споруди мікрорайону) приймається із розрахунку 001га на 1000 чол.населення.
Зелені насадження приймаються з розрахунку 2 – 4 га на мікрорайон.
Крім того нормами передбачене розміщення на території споруд комунального і господарсько-технічного призначення – котелень бойлерних трансформаторних майстерень складів ЖЕК та ін. споруд для збереження легкових автомобілів що забезпечують нормальні умови життєдіяльності населення.
1.4 Баланс території громадської та житлової
Розрахунок території різного функціонального призначення (громадській території – за п. 2.; житлової – згідно розрахунку не менше 120–122 м2 на чоловіка) та скласти баланс території мікрорайону відповідно до табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Баланс території
Територія в межах червоних ліній в тому числі:
територія немікрорайонного значення
територія в межах проекту забудови
забудова житловими будинками
у розрахунку на 1 люд.
ділянки дитячих дошкільних установ
ділянки закладів та підприємств обслуговування повсякденного використання
фізкультурно-спортивні споруди
проїзди тротуари госпмайданчики
автомобільні стоянки
Для окремо встановленої території житлової групи встановлюємо проектний розподіл території за призначенням (табл. 1.3). Виходячи з параметрів секції житлових будинків та середньої поверховості встановлюється розрахунковим шляхом кількість житлових будинків що потрібна для розселення отриманої розрахункової кількості населення житлової групи.
Архітектурно-планувальна організація території повинна забезпечувати населення всіма необхідними функціональними елементами: ігровими майданчиками для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку відпочинку дорослого населення для занять фізкультурою господарських цілей паркування автомашин озелененими територіями і проїздами тротуарами велосипедними доріжками та ін.
Сумарна площа елементів прибудинкової території на одного мешканця прийнята не менше 122– 120 м2особу. Улаштування ігрових і господарських площадок на прибудинковій території передбачається виходячи з сумарного нормативу6 25 м2чол. При цьому у загальний норматив включені в комплексні площадки для фізкультурно-оздоровчих занять дітей старшого шкільного віку і дорослих. Площа озеленених територій прийнята з розрахунку не менше 6 м2особу а площа під забудовою житловими будинками що припадає на одну людину – відповідно до розрахунків.
Проведемо розрахунок розподілу житлової території
Розміри елементів території для однієї людини:
-озеленення території – 6 м2люд;
-дитячі ігрові майданчики – 07 м2люд;
-майданчики для відпочинку дорослого населення – 01 м2люд;
-для занять фізкультурою – 02 м2люд;
-господарчі майданчики – 03 м2люд;
-для вигулу собак – 03 м2люд;
-для стоянки автомашин – 08 м2люд.
Розрахункова площа прибудинкових майданчиків та озеленення на 1 люд:
Пп = 6+07+01+02+03+03+08 = 84 м2
Площа прибудинкових майданчиків (для усіх мешканців будинку)для нового будівництва:
Ппзаг = 2000 · 84 = 16800 м2
Розміри елементів прибудинкової території житлового будинку (м2): розраховані у табл. 1.3.
Таблиця 1.3 - Розміри елементів прибудинкової території
Розрахункова площа м2
Площ ділянок для окремих будинків у т.ч.:
Під забудовою житловими будинками
Проїзди тротуари транспмайданчики
Майданчики у тому числі:
– ігрові для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
– для відпочинку дорослого населення
– для занять фізкультурою
– для господарських цілей
– для вигулювання собак
– для стоянки автомашин
Озеленені прибудинкові ділянки
2. Функціональне зонування території
Розробимо схему функціонального зонування території мікрорайону.
Головною метою при плануванні та забудові мікрорайонів є створення сприятливого житлового середовища для праці побуту та відпочинку населення.
Важливе значення при плануванні та забудові мікрорайонів має раціонально функціонально-планувальна організація території котра повинна забезпечувати оптимальні умови проживання взаємозв'язку з природнім оточенням та є передумовою для створення різноманітних композиційних рішень.
Мікрорайон – структурно-планувальна одиниця розподілу сельбищної території з житлових будинків та закладів обслуговування де в межах радіусу пішохідної доступності (500 м) забеспечується задоволення повсякденних потреб проживаючого населення. Задоволення періодичних потреб населення здійснюється у межах житлового району.
Основними принципами мікрорайонування є:
-чітке функціональне зонування території;
-розділення пішохідних та транспортних потоків;
-забезпечення повного комплексу об’єктів культурно-побутового обслуговування населення.
Для функціонального зонування території у складі функціональних зон мікрорайону слід враховувати: житлову територію ділянки дитячих садів-ясел шкіл закладів повсякденного обслуговування (громадських будинків культурно-побутового та комунально-господарського призначення місця відпочинку та спорту території основних озеленених пішохідних шляхів. Взаємозв’язок окремих функціональних зон визначається прийнятою структурною побудовою житлової забудови.
При вирішенні взаємозв’язку різних функціональних елементів території мікрорайону необхідно враховувати наступне:
-громадсько-торговельні центри повсякденного обслуговування слід розташовувати враховуючи нормативний радіус доступності (500 м) від груп житлових будинків;
-дитячі заклади слід розташовувати поблизу житлових будинків в межах нормативного радіусу доступності (200 м);
-шкільні заклади можуть розташовуватися в обособленій зоні що виходить за межі пішохідної доступності мікрорайону (500 м) але в єдиній зоні з дитячими закладами з урахуванням необхідної ізоляції;
-комунально-господарські заклади необхідно об’єднувати в обособленій зоні ізольованій від житла а також розташовувати наближеними до магістральних вулиць; вони можуть також обслуговувати суміжні ділянки;
-для зон відпочинку та спорту зелених насаджень мікрорайонів доцільно обирати ділянки найбільш сприятливі в природньо-кліматичному відношенні (наявність рослинності рельєфу водоймищ) з ними суміжно можуть розташовуватися зони дитячих дошкільних закладів та шкіл.
При розділення пішохідних та транспортних потоків система проїздів та пішохідних повинна виключати можливість транспортного сполучення крізь мікрорайон а також перетин з основними пішохідними підходами до шкіл дитячих дошкільних закладів зон відпочинку та інших місць зосередження населення.
При забезпеченні повного комплексу об’єктів культурно-побутового обслуговування населення характерним для побудови системи культурно-побутового обслуговування є різна ступінь наближення до житлової зони закладів культурно-побутового обслуговування. Ступенева система обслуговування представляє частину єдиної взаємопов’язаної системи обслуговування міст повністю забезпечуючи населення закладами повсякденного та періодичного використання в межах нормативних радіусів доступності до них. При цьому принцип мікрорайонування розглядається як структурне (а не планувальне!) членування житлового району на житлові утворення що обслуговуються групою закладів повсякденного використання. Використання того чи іншого архітектурного прийому структурної організації житлової забудови (групами житлових будинків укрупненими мікрорайонами будинками-комплексами та ін.) визначається конкретними містобудівними умовами.
Найбільш доцільним є застосування прийому структурної побудови мікрорайонів – при розташуванні в межах нормативного радіусу обслуговування до 12 – 20 тис. жителів закладів повсякденного використання доцільно зосереджувати у мікрорайонному центрі (в радіусі до 500 м). Що зумовлює членування території житлового району на мікрорайони котрі у свою чергу можуть формуватися з груп житлових будинків до 2-8 тис. населення кожна або формувати єдине житлове утворення.
Однією з головних вимог до проекту забудови мікрорайону є його розробка на основі генерального плану міста визначаючого межі систему магістралей поверховість забудови та ін. Основні положення прийняті в проекті детального планування (принципи планувальної організації та архітектурно-просторової композиції розташування громадського центру система магістральних вулиць) повинні враховуватись при рішенні планування та забудови окремих мікрорайонів.
В основу організації транспортної та пішохідної системи повинен бути закладений принцип розділення цих видів руху диференціація проїздів за призначенням.
Система проїздів та пішохідних повинна виключати можливість транспортного сполучення крізь мікрорайон а також перетин з основними пішохідними підходами до шкіл дитячих дошкільних закладів зон відпочинку та інших місць зосередження населення.
Для надання найбільших зручностей населенню при високих санітарно-гігієнічних умовах необхідно:
-передбачати в стороні від проїздів самостійну мережу основних пішохідних доріг що пов’язують за найкоротшими напрямками житлові зони із зупинками громадського транспорту та громадським центром а також забезпечують «попутний» зв’язок зі школами дитячими та іншими закладами. Такий прийом концентрації декількох напрямків зв’язку на одному пішохідному шляху дозволяє спростити систему основних пішохідних доріг а також створити зручні умови «попутного обслуговування». Розрахунок витрат території для проїздів наведено у табл. 2.1.
-для убезпечення пересувань на місцевих проїздах передбачається влаштування тротуарів. Організація суміщених з проїздами проходів допустима лише на коротких ділянках проїзду до окремого будинку.
Можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків повинна забезпечуватися за рахунок ширини проїздів – не менше 35 м або створення смуг для проїзду пожежних машин завширшки не менше 6 м. Доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників в усі квартири і приміщення забезпечується за рахунок дотримання відстаней від краю проїздів до стін будинків нормативна величина яких змінюється залежно від поверховості і складає від 5 до 10 м.
Таблиця 2.1 – Територія для проїздів
Вулично-дорожня мережа
протяжність житлових вулиць та проїздів
– на 1000 м2 загальної площі (м)
площа дорожніх покриттів
ДБН 360-92**. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений.
ДБН Б.1.1-4-2002. Система градостроительной документации. Состав содержание порядок разработки согласования и утверждения градостроительного обоснования.
Демин Н.М. Управление развитием региональных градостроительных систем. – К.: Будівельник 1987.
Дідик В. В. Павлів А. П. Планування міст. - Львів: Львівська політехніка 2006. - 407 с.
Лоїк Г. К. Тарасюк . Г. Столярчук Д. . Використання земель населених пунктів з основами містобудування. - Львів: ЛДАУ 2000.-58 с.
Горлачук В. В. В'юн В. Г Сохнич А. Я. Управління земельними ресурсами. - Миколаїв: МФ НаУКМА 2002. - 316 с.